Ефект Трубіцина
У Києві поховали та відспівали Владислава Трубіцина, як українського політика та депутата Київради. Втім, знаючі люди впевнені, що як людина, він, слава Богу, живий, здоровий, веселий, трохи п'яний, а світ великий, і в нього із собою величезна купа грошей.
В такому разі він вже видихнув та починає життя з чистого аркуша. Втім, його натура залишиться тією ж: спраглою пригод та влади. Тому він нудьгуватиме за Києвом, а поки що єдине місце у світі, де зараз майже так само гаряче і цікаво, як у нас – це Ізраїль. Тому, підозрюю, що він вже репатріант єврейської держави.
Зараз багато хто гадає, чому Влад втік, згадують, як він не з'явився на суд по звинуваченню у хабарі, припускаючи, що саме це стало підставою для від'їзду. А хтось дуже сподівається, що оболонський громадський протест замикався на Трубіцина, і тепер, коли він повторно дискредитував себе, то і протест заткнеться.
Думаю, мені варто розвінчати ці міфи. Почну з останнього. Коротко. Це не так. Віталію Кличку та його друзям не варто розслаблятися. Оболонь ще та.
Підписуйтесь на “КиївВладу”
Щодо втечі, я впевнена, що Трубіцин втік (якщо він таки зник добровільно) зовсім не через цей судовий розгляд. На мій величезний жаль, кримінальне законодавство у нас не працює, коли йдеться про політичні постаті: самих політиків або наближених до них осіб. Тобто опера та слідчі працюють нормально, але потім у справу вступає прокуратура, а є ще суд. А головне – є наше суспільство, яке дуже толерантно ставиться до корупції та хабарів.
І я, і ви, певна, можемо легко перерахувати купу політиків, чиновників різного масштабу, яких спіймали, але зараз вони в повному ажурі (про шоколад викреслила). Взяти хоча б нардепа Олександра Юрченка чи першого заступника голови КМДА Миколу Поворозника, або заступника директора Департаменту культури КМДА Володимира Моцюка.
Усіх взяли на гарячому – і що? Усі далі працюють, відбілюються чи просто клали на ту громадську думку. Ніхто не втік. Невже ж вважаєте, що на них доказів менше?
Тому проблема не в неминучій кримінальній відповідальності, а в тому, що Трубіцин у наїздах на Кличка перейшов межу, що, швидше за все, коштувало йому політичної підтримки впливових осіб.
Коли ж у тебе немає політичного прикриття, але є таргани і тарганища, то вони цілком можуть перетворитися на драконів, які зжеруть свого господаря. Тоді вже і люди відвертаються, і перспектива сісти стає очевидною. Більш того, тебе можуть просто прибрати і вдати, що так і було.
Я анітрохи не жартую. Безвідносно історії з Владом Трубіциним цілком вірю в подібний розвиток подій для тих, хто становить загрозу безпосередньо Віталію Кличко. Останнім часом я цікавилася минулим нашого мера, розмовляла із різними людьми, які розповідали вельми цікаві речі з подробицями які, як пишуть в коментарях, “весь Київ знає і що?”.
Наприклад, про стрілянину в ресторані “Корона” на Рогнідинській, 4, де у 90-ті роки минулого століття безпосередньо брав участь наш високий та спортивний, і в якій загинула людина. Або про трьох замовників, причетних до того, що у 2005 році біля Міністерства культури на Івана Франка, 19, було розстріляно невисоку літню людину, кров’ю якого було забризкано чистий костюм, який він ніс на плічках з хімчистки.
Це був кримінальний авторитет Рибка, його фотографію разом із усією його братвою я нещодавно публікувала. На фото обидва брати Клички, майже всіх інших фігурантів мені вже перерахували.
Вбивство Рибки – це знаковий момент, тому що замовники порушили навіть кримінальні поняття, підняли руку на того, хто витяг їх “у князі”. Якою може бути після цього розмова про дотримання чинного законодавства чи повагу до позиції громади? Ага, ви ще петиції згадайте, щоб поплакати та посміятися.
Колишньому бандиту, який отримав велику владу і отруївся нею, дати фору міг лише геніальний аферист, який добре розуміє бандита, бо вийшов з тієї ж вулиці, а тому бачить його слабкості. Кличко із Трубіциним, до речі, гарно товаришували – до того, як стали ворогами.
Ефект Трубіцина в тому, що він пішов ва-банк і почав звинувачувати у корупції та гнилі не розмиту “систему”, не других чи третіх осіб міста, а безпосередньо голову цієї риби – мера Віталія Кличка. Трубіцин був одним з небагатьох осіб у місті, хто це робить. І хоч би чим закінчилася його особиста історія – це абсолютно вірний тренд.
Майже десять років ми живемо у місті, яке керується вручну, а системна корупція у всіх сферах покривається зверху. Минулого року я, як приклад, взяла сферу культури і написала купу розслідувань по парках, театрах, кінотеатрах, які підвідомчі Департаменту культури КМДА.
В результаті, зараз розслідується кілька десятків кримінальних справ:
-
з'ясувалося, що парк Муромець незаконно забудований капітальними будинками під виглядом створення спортивного X-Park;
-
директора парку Партизанської слави взяли на хабарі за відкриття ґенделя під виглядом пункту незламності;
-
у Центропарку директор звалив за кордон, залишивши дружину з дитиною без аліментів, і вона здала банківські картки на “мертвих душ”, які він використав для обналу кешу;
-
кінотеатр “Краків” наремонтували на 200 млн гривень, змінили параметри будівлі, але забули взяти дозвіл на будівництво та відремонтувати дах. Кілька років з бюджету фінансували його безпритульне комунальне підприємство, а потім вирішили кінотеатр відкрити, але КП позбутися;
-
новий керівник Театру на Лівому березі у березні минулого року втік за кордон, але отримував зарплату, використовував ручний ФОП для гастролей, знущався із старої трупи. Департамент провів аудит, сховавши більшість порушень, а акторів, які поскаржилися на свавілля, звільнили;
-
нового керівника Театру на Липках, який відпочивав місяцями в Ізраїлі і кошмарив стару трупу, зняли по суду, але він просунув на своє місце заступника без театральної освіти, а акторів, які поскаржилися на свавілля, звільнили;
-
у Театрі оперети після орківської навали відправили на простий (без грошей) працюючих пенсіонерів, але продовжили фінансувати керівника, який поїхав за кордон, а також його дружину, яка в театрі взагалі-то не працює. При цьому Департамент провів аудит і написав в ньому для журналістів (юристи на таке не поведуться): “Мертвих душ не виявлено”. Було ще створення системи незаконного перетину кордону у складі театральних труп та музичних колективів та всякі махінації із культурними цінностями;
-
як апогей, у Департаменті пройшов обшук у зв'язку з тим, що його колишня співробітниця брала хабарі за вивезення за кордон картин різних митців, а частину передавала керівництву Департаменту.
Я все це перерахувала до того, щоб розповісти, що керівництво Департаменту культури КМДА і зараз на місцях. І я не певна, що воно піде навіть після винесення підозри правоохоронними органами. Водночас усі хоробрі люди, які намагалися боротися з несправедливістю зсередини системи – вже звільнені чи близькі до цього.
І справа не лише в керівництві цього Департаменту чи профільному по культурі заступнику Кличка (був Валентин Мондриївський – стала Ганна Старостенко), а в тому, що свавілля – норма життя в столиці України.
В Києві сам мер порушує закон і мораль публічно. І ніхто нічого не може із цим зробити, поки говорив про нього тільки Влад Трубіцин чи ще максимум троє.
Аннабелла Моріна, співзасновниця ГО "ГР Почайна"
