На Київщині власники земельних паїв зможуть самостійно вирішувати, що робити з власною землею. Якщо раніше вони могли обробляти її власноруч чи здавати в оренду, то через кілька місяців зможуть офіційно навіть продавати. Раніше такої можливості не було через дію мораторію на ринок землі. Про це KV стало відомо з повідомлення пресслужби Київської облдержадміністрації (КОДА) з посиланням на очільника облдержадміністрації Василя Володіна сьогодні, 2 лютого. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”   “Кожна людина повинна мати право вільно розпоряджатись своїм майном. Завдяки впровадженню земельної реформи така можливість з’явиться й у наших власників паїв. Раніше вони могли лише або самотужки користуватись землею, якою володіють, або здавати в оренду. Натомість уже влітку їх спроможності стануть набагато ширшими”, – зазначив Василь Володін. Відкриття ринку землі в Україні заплановане на 1 липня. Завдяки цьому власникам паїв відкриваються такі перспективи: ▪️Можна буде легально обмінюватись паями; ▪️Вигідно здавати свою землю в оренду та отримувати за це гроші на картку, а не бартером; ▪️Офіційно дарувати земельні ділянки; ▪️Передавати землю в спадок; ▪️Заставляти для отримання дешевих кредитів; ▪️Продавати та законно отримувати за землю справедливу та конкурентоспроможну платню, а не найнижчу у всій Європі; ▪️Вносити права на пай до статутних капіталів господарських товариств. При цьому продавати земельні ділянки зможуть виключно власники паїв. Слід зазначити, що відчуження таких земельних ділянок на користь юридичних осіб залишається під забороною до 1 січня 2024 року, крім переходу до банків права власності на земельні ділянки як предмет застави, спадщини, обміну та відчуження земельних ділянок для суспільних потреб. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться Натомість державна та комунальна землі, згідно з законом, до продажу заборонені. Читайте: Жителям Київщини пояснили, хто зможе отримати компенсацію за електроопалення Фото: КОДА КиевVласть

Кількість нових хворих на коронавірус на Київщині втричі зменшилася під кінець локдауну, регіон продовжує удосконалювати медичну базу. Станом на сьогодні створено 23 мобільні бригади та 940 пунктів для проведення вакцинації. Готується обласна влада і до масштабного будівництва нових доріг та закладів освіти.  Про це KV стало відомо за результатами онлайн-брифінгу голови Київської ОДА Василя Володіна.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Епідеміологічна ситуація Очільник області оприлюднив оперативні дані щодо поширення коронавірусу на Київщині. Зокрема він нагадав, що 25 січня в Україні завершився локдаун, який не минув безрезультатно.  "В області фіксується зменшення кількості нових випадків захворювання на Covid-19 майже втричі. Минулої доби коронавірус діагностували у 276 осіб, з них – семеро дітей. Незважаючи на це, ми продовжуємо працювати над удосконаленням профільних та госпітальних баз", – розповів Василь Володін. Так, хворих продовжують приймати 27 закладів охорони здоров’я. Профільні лікарні розраховані на 2 930 інфекційних ліжок. При цьому подачею кисню забезпечено 2 579 ліжок – це 88% від загальної кількості. За весь час пандемії на Київщини проведено понад 277 тис. ПЛР-тестувань. А безпосередньо за минулу добу обстежено більше тисячі осіб. Вакцинація Окремо Володін поінформував і про те, що медична галузь області активно готується до вакцинального процесу проти Covid-19.  "Нами створено 23 мобільні бригади для проведення щеплень на першому етапі. Проведено аудит холодильного обладнання в закладах охорони здоров’я первинної ланки області, які можуть бути задіяні для зберігання вакцини. Підготували 940 пунктів для вакцинації", – говорить Володін. За його словами, медичні працівники мобільних бригад найближчим часом мають пройти підготовку для проведення відповідних щеплень. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться Освітній процес Крім того, з 25 січня відновився й освітній процес за очною формою навчання у 96% шкіл. Дистанційно продовжують навчатися в Іванківській і Кагарлицькій громадах. Такі рішення були прийняті місцевими органами самоврядування та на місцевих комісіях ТЕБ та НС. Проте вже з 28 січня навчання у школах Іванківської громади має відновитися.  Аналогічну очну форму навчання відновили і 22 заклади професійно-технічної освіти. Паралельно на Київщині продовжують працювати 97% закладів дошкільної освіти, робота яких може тимчасово призупинятись у випадках виявлення Covid-19 серед дітей чи працівників. Наразі подібна ситуація відбулася в дитсадку в Таращі – заклад зачинено на карантин.  Також не працюють окремі дошкільні підрозділи закладів загальної середньої освіти у Кагарлицькій та Ковалівській громадах. В Іванківській громаді дитсадки не працюють частково.  "Наша область активно розвивається і кількість населення зростає. Тож ми плануємо створити 1485 додаткових місць у дитсадках. Зокрема зможемо цього досягти за рахунок відкриття додаткових груп і нових закладів дошкільної освіти, а також завершення реконструкції з добудовою дитсадків", – додав керівник КОДА. За словами Володіна, на меті створити також ще п'ять нових опорних закладів середньої освіти та ще вісім шкіл реорганізувати у філії. Щоб діти мали можливість комфортно добиратись до своїх навчальних закладів планують закупити 21 шкільний автобус. У минулому році школи області отримали 35 нових шкільних автобусів. Продовжуватиметься робота над покращенням якості харчування у школах та підвищення рівня їх матеріального забезпечення. Планують обладнати 53 навчальні кабінети сучасною технікою та відкрити 14 лабораторій 3D моделювання.  Продовжується реалізація обласного пілотного проєкту “Якісне харчування – здорова дитина”. Заплановано капітальний ремонт і заміну обладнання харчоблоків у 21 школі.  “Велике будівництво” На Київщині триває реалізація президентської програми “Велике будівництво”. Для роботи у 2021 році вже обрали 16 об'єктів. Це 15 об'єктів соціальної інфраструктури та один об'єкт економічного розвитку. Серед пріоритетів – школи, дитячі садочки та стадіони. Фінансуватись ці об'єкти будуть за кошти обласного бюджету, місцевих бюджетів і коштів державного Фонду регіонального розвитку.  Дороги Ще одна важлива тема – розбудова дорожньої інфраструктури. У 2021 році на будівництво, реконструкцію, ремонт і утримання доріг і вулиць Київської області передбачено з державного бюджету понад 873 млн гривень. Загалом у поточному році заплановано до реалізації 52 об'єкти з реконструкції, ремонту та будівництва доріг та вулиць. Це 33 дороги загального користування місцевого значення та 19 вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах Київщини.  Також планують працювати над завершенням 17 об'єктів, які розпочали у минулому році.  Тарифи Ще одна тема, яка турбує населення, – тарифи. З цього приводу Володін зазначив, що наразі держава робить все можливе, аби стабілізувати ситуацію. Одним з перших кроків було встановлення граничної вартості газу на рівні 6,99 гривень за кубометр. Тепер Уряд працює над іншими важливими ініціативами. Усі заходи в комплексі спрямовані на те, щоб підтримати населення. Зазначив очільник КОДА і те, що ринки електроенергії та газу мають працювати правильно і зручно для людей. Тому найближчим часом в Кабміні планується прийняти ініціативу, яка допоможе убезпечити людей від штрафів і пені, якщо ті не зможуть вчасно розрахуватись за спожиті газ і тепло в січні.  Погіршення погодних умов Голова КОДА попередив про чергове погіршення погодних умов. На Україну насувається активний циклон. Вже сьогодні ввечері очікується ускладнення погодних умов. На Київщину чекають снігопади і ожеледиця на дорогах. Така погода буде утримуватись майже п’ять днів. Наразі на дорогах області вже чергує близько 200 снігозбиральних машин.  “Звертаюсь до всіх комунальних служб області – дороги мають бути чистими, проїзд має бути забезпечено. Крім цього, всі комунальні послуги людям повинні надаватись якісно. Якщо ж виникають аварії, вони мають бути терміново усунуті. Жителі Київщини мають безперебійно отримувати воду, електроенергію та газ. Я знаю, що в деяких населених пунктах області наразі є перебої із електроенергією. Ми, Київська обласна державна адміністрація, робимо все, що від нас залежить, аби усунути аварії та пошкодження”, – каже Володін. Читайте: Хроники коронавируса в Украине: обновляетсяФото: коллаж KVКиевVласть

Після місцевих виборів до Бориспільської міської ради на посаду секретаря більшістю депутатів обрано Владислава Байчаса, який наразі виконує обов’язки очільника Бориспільської громади та є єдиним кандидатом на голову Бориспільської ОТГ від чотирьох основних політичних сил громади: партій “Наш Край”, “Батьківщина”, “Слуга народу” та ОПЗЖ. Про нову посаду Владислава Байчаса, його перші кроки та плани на майбутнє KV стало відомо з публікації газети “Вісті”. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  — Ви були головою райради, наразі вас обрали секретарем Бориспільської міської ради. Фактично ви зараз виконуєте обов’язки міського голови. З чого розпочали роботу та що плануєте зробити найближчим часом? — До Борисполя приєдналися села, тому зараз, в першу чергу ми об’єднали відповідні служби. З початку бюджетного року ми підняли заробітні плани освітянам міста, як це раніше було зроблено у районі. Освітяни отримають підвищену заробітну плату від 25% до 50%. Уже вирішено питання про призначення таких надбавок працівникам дошкільних навчальних закладів. Плануємо закупити вчителям ноутбуки для дистанційного навчання — це було закладено в бюджет 2021 року (орієнтовно 2,5 млн гривень). Підвищили заробітну плату працівникам водоканалу. Також затверджено бюджет на наступний рік. — Постійні наради, засідання, сесії… Як вдається все організовувати? — Якби я не працював головою районної ради, то навіть не знаю, чи вдалося б мені все це. Але оскільки я займав подібну посаду в районі, то мені відомий весь функціонал зсередини. Тим більше, що ми з Анатолієм Соловйовичем Федорчуком багато років поспіль працювали в тандемі над вирішенням нагальних завдань для міста та району.  — До новоствореної ОТГ приєдналися і села. Як плануєте вирішувати питання з дорогами? — Над цим питанням уже працюють фахівці. Оскільки всі центральні вулиці у селах в обласному підпорядкуванні, ремонтувати та обслуговувати їх можна лише за обласні кошти. Міська рада не може вкладати свої кошти, бо це передбачає кримінальну відповідальність за нецільове використання грошей.  Зараз розпочала роботу обласна рада в новому складі. Тому в планах — відстоювати фінансування, субвенції з області на ремонт цих доріг. Хоча дороги, які належать селу, всі відремонтовані. — Які плани щодо старост сільських рад? — Будемо радитися з людьми і будемо призначати. Провели зустрічі з активними мешканцями сіл, поспілкувалися та дізналися їхню думку. — У Борисполі гостро стоїть питання з електрикою. Що робиться для вирішення цієї проблеми? — Головна проблема в тому, що всі трансформаторні підстанції — старі та перевантажені. Багато з них знаходяться, так би мовити, “у повітрі”, тобто не належать місцевому РЕМу. Для початку ми хочемо переглянути програму області та дізнатися, що вони планують робити в Борисполі. Взагалі, є два шляхи вирішення проблеми. Перший — це створення власного комунального підприємства, яке б обслуговувало наші ТП та електромережі. Другий — будувати ТП за кошти міста та передавати на баланс області. Звичайно, вигідніший для бюджету другий варіант. — Чи зацікавлена обласна влада у будівництві сміттєпереробного заводу, адже це багатомільйонні інвестиції, які не закладено в бюджет міста та села? — Минула каденція обласної ради виділяла кошти здебільшого на правобережну Київщину. І це при тому, що місто до 20% наповнює обласний бюджет. Зараз із командою ми робимо все можливе, аби домогтися від нової облради виділення субвенцій на лівий берег, зокрема, на Бориспільську ОТГ. — Чи можливо повернути аеропорт, як головного податкоплатника до Бориспільської громади? —  Ми вже займаємося цим питанням, але найбільша ймовірність усе це втілити в життя — у голови Бориспільської громади, вибори якого відбудуться 17 січня. У того, хто стане головою громади, буде більше повноважень та важелів впливу, ніж у мене як у секретаря міської ради. — Що ще плануєте зробити до 17 січня на посаді керівника? — Зараз ми вже працюємо над запровадженням у Борисполі служби невідкладної медичної допомоги на базі нашої первинки. Це додатковий транспорт і, відповідно, додатковий персонал та цілодобове чергування. Автомобіль буде виїжджати до хворого додому, де на місці поставлять крапельницю, зроблять укол, знизять тиск і т.д. Раніше екстрену та невідкладну допомогу надавала служба швидкої медичної допомоги. Сьогодні ж у місті є лише екстрена медична допомога, від чого страждають люди. — У Бориспільській громаді є ще одне наболіле питання — відсутність елементарного зворотного зв’язку щодо вирішення нагальних питань із ЖКГ, водопостачання, газопостачання, електрики. Чи можливо якось достукатися до всіх цих організацій, адже проблем вистачає? — Я вже розпочав роботу з відкриття інформаційного центру, зателефонувавши до якого, людина зможе отримати будь-яку інформацію. Наприклад, якщо виникла проблема з роботою ліфту, диспетчери одразу подадуть заявку до ЖРЕУ, а ті змушені будуть оперативно поїхати за адресою заявки та відремонтувати ліфт. Тобто людині не треба буде йти на прийом до мера чи стукатися у всі кабінети чиновників. Ця телефонна лінія буде працювати за принципом гарячої лінії 911. Кожен дзвінок фіксується, вноситься у програму, де видно, чи відреагували чиновники, коли саме відреагували і як швидко вирішилося питання. Таким чином, із часом ми зможемо мати повну картину потреб міста та сіл громади та оперативно реагувати в кожному конкретному випадку. — Ви всіх заступників Анатолія Федорчука залишили на посадах? — Не всіх, замінили заступника по будівництву. А також ввели додаткову посаду зі співпраці з селами, які приєдналися. В принципі, команда професійна. — Що б ви хотіли змінити у їхній роботі? — Я хотів би, щоб вони більше з душею ставились до людей. Коли я зайшов до міськради, у мене склалося враження, що це якась приватна структура. Міська рада має повернутися обличчям до людей і працювати для них. Стати людянішими! Ми навіть не знаємо, що люди про нас говорять — а інформаційний центр все це покаже. Ми матимемо статистику, по яких питаннях найчастіше звертаються мешканці й будемо знати, на які потреби варто звернути увагу в першу чергу. — Сесії, які ви проводите, дещо відрізняються від попередніх. Як вам вдається провести сесію без “балагану”? — На мій погляд, сесії минулої каденції були шоу. Мабуть, це було вигідно депутатам чи просто їм так подобалось. Моя стратегія така: на комісіях робіть, що хочете, але питання, яке виноситься на сесію, має вже бути обговорене та погоджене. Це готовий продукт, за який треба лише проголосувати: або так, або ні. Інакше немає сенсу в роботі комісій та погоджувальних рад. У погоджувальну входять усі голови фракцій, усі голови комісій. Якщо депутат виступає там за прийняття рішення, а потім на сесії вже має аргументи проти, то у мене питання — він має чітку позицію, чи все-таки йому хочеться шоу? — Як ви оцінюєте позицію, яку зайняли представники партій “ЄС” та “Голос”? — Вони мають амбіції і по-своєму бачать розвиток міста, але при цьому знаходяться під зовнішнім впливом вищого керівництва своїх партій, чого не можна допускати. Я вважаю, що у місцеве самоврядування треба йти, щоб підтримувати інтереси громади. Депутат міської ради є представником інтересів міської громади та виборців, а не своєї політичної сили. Тому так важливо, коли партії об’єднуються, щоб покращити життя громади. — Як вам вдалося об’єднати достатньо різні за своїми принципами партії — “Слугу Народу”, “Наш край”, “Батьківщину” та ОПЗЖ? — Як я вже зазначив вище, ми не чіпляємо ярликів на людей через їхню партійну приналежність. Представники всіх цих партій у місті — люди, які один одного давно знають і які на виборах давали виборцям майже однакові обіцянки. Тому мені вдалося об’єднати ці партії та отримати підтримку. Фото: надане пресслужбою КиевVласть

Девелоперська компанія “А Девелопмент” (A Development) завершила реновацію та відкрила для відвідування публічний простір перед столичним метро “Арсенальна”. Про це KV стало відомо з повідомлення пресслужби компанії. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”   “Оскільки “Арсенал” разом із колишньою Військовою комендатурою та Микільською брамою є частиною Київської фортеці, відновлювати ці будівлі та лишити площу перед метро “Арсенальна” у занедбаному стані ми не уявляли можливим, – прокоментував Олексій Баранов, засновник “А Девелопмент”. – Сумарні інвестиції у I чергу реновації площі склали 22 млн гривень. Бюджетні кошти на цей проект не були витрачені”. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться Реконструкція площі тривала 3 місяці. При її реновації девелопер врахував потреби маломобільних громадян і людей з інвалідністю. Під час ремонтних робіт бруківку замінили на 4 000 квадратних метрів якісного німецького клинкеру, на площі з’явилось 270 погонних метрів зручних лав для відпочинку та зовнішнє енергозбережувальне освітлення. Спів-інвестором реконструкції виступила компанія UDP під управлінням Quarter Partners Андрія Іванова. Концепцію проєкту реновації площі розробила AVG Group. Крім площі перед метро “Арсенальна”, “А Девелопмент” з партнерами за власний рахунок відреставрував культову для киян Микільську браму Київської фортеці та прилеглу до неї територію. Будівля стане багатофункціональним комплексом і водночас збереже свій статус пам’ятки архітектури. Відновлення та відкриття для киян Військової комендатури є продовженням амбіційного проєкту A-Station (вже реалізований редевелопмент частини території військового заводу “Арсенал”). Усі разом відреставровані об’єкти – Микільська брама, Військова комендатура, публічний простір перед метро “Арсенальна” та історичні корпуси заводу “Арсенал”- стануть центром тяжіння для киян та туристів, які хочуть відкрити для себе історію української столиці. Коротко про “А Девелопмент”: Девелоперська компанія “А Девелопмент” розпочала роботу у 2017 році. Головним напрямом діяльності компанії є повний цикл розвитку проєктів житлової нерухомості, а також – комерційної та соціальної інфраструктури в комплексах європейського рівня. Два її проєкти Smart Plaza Polytech і Smart Plaza Obolon реалізовані у 2018 році. Проєкти A-Station (подальша реконструкція корпусів заводу “Арсенал”), багатофункціональний комплекс White Lines та проєкт Smart Hub Obolon – на стадії завершення. Фото: пресслужба компаніїКиевVласть

У цьому році завершився перший етап шестирічної реформи децентралізації. Київщина пройшла її не без спротиву, бурхливих скандалів і великих надій. На регіон ще чекає розподіл фінансових ресурсів і повноважень у 69 громадах. Про плюси, скандали та перспективи децентралізації – в підсумковому матеріалі KV. Як повідомляла KV, загалом за шість років децентралізації в Київській області було створено добровільно 24 громади і за оновленим Перспективним планом утворено восени ще 45.  Реформа децентралізації передбачала передачу повноважень та фінансів на їх реалізацію від центральної влади на місця. Децентралізація обіцяла жителям комфорт, доступність адмінпослуг, медицини, освіти, збільшення можливостей самоврядування. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Проте реформа почалась не з об'єднання, а з реформи медицини, освіти, що значно ускладнило цей процес. Це згодом і призвело до політичних негараздів на місцях. Території були недостатньо проінформовані і не розуміли: з ким об’єднуватися і навіщо. Сільради не бачили перспектив розвитку в об’єднанні і просто займали вичікувальну позицію. Території, де ж прийняли рішення на користь децентралізації, зіткнулася із рядом протиріч, непорозумінь та небажанням влади йти шляхом змін. Більшості знадобився не один рік, аби стати на шлях об’єднання та розпочати ці процеси.  Центральна влада також виявилася неготовою до втрати контролю на місцях. На практиці, більшість засад, так і залишилися обіцянками. У створених громадах жалілися, що не в повній мірі забезпечувалися делеговані повноваження, передача фінансового ресурсу. Крім того, є й досі складні процеси в міжбюджетних відносинах. Головним стимулом до об’єднання було одержання права на розпорядження землею за межами населених пунктів, але тергромади і досі вибивають обіцяні гектари у Держгеокадастрі. Згодом влада дійшла і до порушення принципу добровільності, що викликав чергову хвилю обурення серед мешканців. Громади наділили обов’язками, але обіцяної фінансової спроможності більшість досі так і не відчули. Не була рівною реформа і на законодавчому рівні. До кінця липня уряд мав затвердити зміни до Конституції у частині децентралізації, але публічні обговорення тривають і досі. Та сама історія – із законом про місцеве самоврядування.  Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться Примусово об’єднані Цьогоріч Київська область очолила рейтинг аутсайдерів серед 24 областей країни за темпами децентралізації. Експерти стверджували, що головне гальмо реформи – пристолична зона. Адже на Київщині сконцентрована найбільша кількість багатих сіл і селищ, і тому їм важче об'єднатися: є що ділити і що втрачати. Тож і 2020 рік тут продовжився із протистоянь та небажання територій об’єднуватися.  Зрештою Уряд запустив механізм примусової децентралізації, прийнявши зміни до ЗУ "Про добровільне об’єднання територіальних громад". З урахуванням прийнятих змін, об’єднання громад мало відповідати Методиці формування спроможних тергромад і  відбуватися тільки за Перспективним планом. А він передбачав створення на Київщині потужних громад навколо міст обласного значення.  Тож противники об’єднань з містами взялися масово штурмувати владу всіх рівнів, оббиваючи пороги Мінрозвитку, Кабміну, КОДА та Асоціації тергромад і вимагаючи зберегти право на добровільне об’єднання.  Так, Петропавлівська і Софіївська Борщагівки виступили проти об'єднання з Вишневим та столицею, а 12 сіл Переяслав-Хмельницького району – проти Переяслава, відстоюючи потенційну Гайшинську громаду та приєднання до Студеників. Півроку запекла боротьба тривала між Студениками та обласною владою щодо одержання згоди на приєднання до громади сіл Пристроми, Строкова і Семенівка. Справа навіть дійшла до суду. Села Миронівського та Кагарлицького районів протестували проти Ржищівської ОТГ і мали намір шукати справедливості вже у суді. А Гореницька сільрада Києво-Святошинського району погрожувала перекривати дороги у разі насильницького об'єднання із Білогородкою. Обурення набуло суспільного резонансу, яке транслювали на всеукраїнських ЗМІ. Не поспішали села приєднуватися і до Обухівської громади. А ось, наприклад, Пилипівська та Скригалівська сільради навпаки, прагнули увійти до Фастівської міської ОТГ, а не до Кожанської селищної тергромади. Продовжилися у 2020-му і судові процеси села Забір’я, які доводили неправомірність рішень місцевої сільради щодо приєднання до міста Боярка. У одній редакції Перспективний план передбачав створення лише 29 громад, тож паралельно із боротьбою проти насильницького об'єднання розпочалися диспути щодо збільшення ОТГ до 72-х. На це сподівалася більша частина потенційних громад, які могли бути об'єднані примусово за новими змінами до Перспективного плану. Це – Острівська Рокитнянського району, Шкарівська Білоцерківського району, Борівська Фастівського району, Березівська Макарівського району, Гоголівська Броварського району, Княжицька Києво-Святошинського району, Мирненська Бориспільського району тощо. Більшість із них мали необхідний пакет документів і бюджет, але вони постійно одержували відмови на об’єднання з області.  Та ще більше громад було, які не закінчили або навіть не розпочинали об’єднавчі процеси. Через затягування процесу із проєкту змін нового плану взагалі виключили і деякі ОТГ, які були передбачені Планом ще у 2015 році.  Читайте: Проєкт “Децентралізація”: десятки громад на Київщині запізнились втрапити в перспективний план Варіант нового Перспективного плану Київської області був переданий до Уряду ще на початку лютого і включав 69 ОТГ.  Та затвердив Кабмін оновлений план лише у травні. Кабмін додав до існуючих 24 ОТГ ще 45. У результаті – понад 20 громад опинилися таки поза Планом. Ще близько 24 громад, у порівнянні з планом 2015 року, були погоджені без змін, 33 громади зазнали змін та розширилися, а у деяких склад ОТГ виявився взагалі урізаним. Декому вдалося домогтися приєднання бажаних сіл. Затверджений остаточний варіант плану спричинив неабиякий розголос навколо цієї теми в соцмережах. Гучні овації перемоги переплелися з обуреними відгуками тих, чиї інтереси Уряд так і не врахував при формуванні складу громад. Ті ж, чию думку при розподілі таки проігнорували, припинили мітинги і пішли до судів. Своє право на добровільність у Феміди планували виборювати села Миронівського та Кагарлицького районів. Читайте: Проєкт “Децентралізація”: Кабмін схвалив ще 45 ОТГ Київщини Та план по Київській області прийняли із можливістю коригування. І з рештою було змінено конфігурації ще п’яти громад саме у Києво-Святошинському районі. Цей район став одним із найбільш проблемних, який зустрів реформу децентралізації з найбільшим опором. У результаті Ірпінська громада розширилися за рахунок зменшення території Немішаївської громади, Білогородській ОТГ додали дві сільради, а Вишневому вдалося відвоювати злиття з Крюківщиною. Але і цим варіантом виявилися задоволені не всі. Реформа в дії На початку року аналіз дохідної частини бюджетів тергромад Київської області за 2019 рік продемонстрував, що виконати планові показники минулого року вдалося лише одиницям. У загальнодержавному рейтингу до фінансово спроможних громад потрапили лише Миронівська, Студениківська, Великодимерська і Бучанська ОТГ. Загалом же для існуючих громад 2020-й став роком фінансових випробувань.  Перегляд Перспективного плану затягнувся і частина громад Київщини переваги децентралізації на собі так і не відчула. Новоутворені поза Планом у грудні 2019 року Калинівська і Зазимська громади у результаті не були визнані спроможними. Їх позбавили можливості перейти у 2020 році  на прямі міжбюджетні відносини з державним бюджетом і залишили без грошей, обіцяних реформою. Без власних бюджетів цьогоріч продовжили жити у режимі економії й утворені ще в 2018 році Глевахівська, Циблівська, Ташанська і Томашівська тергромади. Вони не одержували ПДФО, податки продовжували надходити в райони, а бюджет ОТГ складався з суми бюджетів сіл, що об’єдналися. Вони не мали можливості взяти на себе повноваження і надавати всі послуги як громада.  В умовах боротьби із коронавірусом уряд вніс пропозицію переглянути закон про держбюджет на 2020 рік. У результаті секвестр бюджету залишив ОТГ без засобів для існування, а реформа децентралізації одержала своєрідний "стоп". Бюджети громад ледь витримували навантаження: скорочувалися кошти на утримання інфраструктури та низку бюджетних програм. Через “податкові канікули” громадам нічим було платити за опалення, світло та за що ремонтувати дороги та школи. Всі фінансові резерви були кинуті на підтримку медзакладів.Читайте: Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини озброюються засобами захисту та ведуть профілактичну боротьбу з коронавірусом Не вистачило цьогоріч у громад і грошей на відкриття та утримання центрів з надання адмінпослуг.  Районування  Упродовж року громади Київщини відстоювали також ліквідацію районних рад, запевняючи, що вони давно втратили свій функціонал. Протестували і проти розподілу регіону на так звані укрупнені райони.  За звання райцентру боролися Бородянка та Ірпінь, Вишгород. Розділення Київщини на райони спричинило у регіоні мітинги і розбірки. До протистоянь у битві районів додались Буча та Васильків. Зрештою Уряд надав статус адмінцентрів Бучі, Борисполю, Фастову, Броварм, Обухову, Вишгороду та Білій Церкві. Втрату повноважень та позбавлення статусу районні ради Київщини також сприйняли без ентузіазму.  Законодавчі новели Гучною у 2020 році стала ініціатива Парламенту внести зміни до Бюджетного кодексу України. Декларувалося – щоби звільнити ОТГ від впливу районних рад та адміністрацій. Громадам пообіцяли передати значний відсоток ПДФО, ренту, акцизи, місцеві збори і передати нарешті майно райрад та РДА. Нібито громади мають одержать врешті омріяну фінансову незалежність. А райони більше не втручатимуться в бюджети і не матимуть жодного адміністративного та фінансового впливу на ОТГ. До бюджетних змін додалися зміни до Земельного кодексу. Вони дозволили громадам змінювати цільове призначення землі та затверджувати містобудівну документацію. І в 2020-му більшість ОТГ уже почали створювати власні органи містобудування. Згодом Мінрозвитку громад та територій представило на розгляд громадськості законопроєкт із пропозиціями змін до податкового законодавства. Оновлений податковий кодекс обіцяє зростання бюджетів ОТГ та право на регулювання податків.  Але і ці всі законодавчі зміни сприймалися на місцях з великим скептицизмом. Адже на практиці ОТГ одержали мізерні наповнення бюджетів замість обіцяних реформою багатств.  Депутати ВРУ також схвалили поправки до норм виборчого законодавства. Київщина обурилася: новації призведуть лише до тотальної партизації рад. Місцеве самоврядування штурмувало Верховну Раду та врешті програло битву за мажоритарку.  Наступним етапом децентралізації тут стало питання утворення інституту старост. Найбільшого занепокоєння на місцях викликало те, що старост обиратимуть радою, а не на прямих виборах. На Київщині ще досі тривають сесії, на яких затверджуються кандидати на ці посади. Наразі знову гостро постало питання повноважень старост та їхнього статусу, адже й досі тривають обговорення змін ЗУ "Про місцеве самоврядування в Україні". Читайте: Проєкт “Децентралізація”: держава переклала на старост владні компетенції сільських голів Вже рік як ВРУ вивчає і законопроєкт, який передбачає механізми одержання громадами у власність землі за межами населених пунктів. Та і сам процес передачі обіцяної землі громадам відбувається досить неспокійно. У громадах же бояться, що доки схвалять необхідні законодавчі норми, Держгеокадастр роздасть задешево залишки землі. Стратегія розвитку Після об’єднання громади Київщини також взялися і за пошук коштів на розвиток. У цьому громадам мала допомогти розробка Стратегії розвитку громад на майбутні 5-7 років. Здебільшого громади розраховують на зовнішню фінансову підтримку або розробку нових проєктів, які дозволять залучити на територію інвесторів чи сталі надходження. Звичайно, на першому плані в ОТГ – це розвиток медицини, культури, освіти, інфраструктури та благоустрій території. Але робили громади і ставки на проєкти, які мали допомогти їм зрештою збагатитися. Так, Миронівська громада планує заробляти кошти за рахунок розбудови водолікарні, науки та інвестицій. А Бородянська ОТГ – за рахунок фінансових донорів. Серед масштабних її проєктів – створення агробіотехнологічного комплексу, відкриття індустріального технопарку, реконструкція аеродрому “Бородянка” обласного авіаційного центру. Студениківська ОТГ одним із пріоритетів визначила запровадження банку землі, планує провести інвентаризацію землі і Великодимерська ОТГ.  Ржищівська ОТГ для одержання прибутків задіє водний та освітньо-туристичний потенціал. Баришівка же мітить у п'ятірку найбагатших громад Київщини, а Пісківська ОТГ планувала одержати статус популярного курорту Київщини.  Амбітні плани і в Обухова – створити європейське місто, покращити інфраструктуру, благоустрій і витратити на це понад півмільярда гривень. Бучанська ОТГ також направить мільйони на розбудову комфортної інфраструктури. А ось у Фурсівській ОТГ з допомогою Стратегії розвитку планували розвивати туризм, побудувати сміттєпереробний завод, поремонтувати дороги та через Covid-19 коштів на розвиток громади цьогоріч не вистачало. Шукає 65 млн гривень на будівництво очисних споруд і  Узинська ОТГ. Точка зору  Керівник Офісу реформ в Київській області, депутат Київської обласної ради Володимир Удовиченко: В Україні відбулася найголовніша реформа країни – територіальна організація влади із передачею відповідальності із верхнього рівня до громад. Реформу започаткували ще при минулому керівництві Порошенка, Гройсмана, Яценюка та продовжила нинішня влада. Суть реформи – створити фундамент повноважень, ресурсів, відповідальності, підвищити якість надання послуг та рівень інфраструктури, наблизити владу до людей, дотримуючись принципу субсидіарності у рамках Європейської хартії. І це – вдалося, хоч на практиці передані ще і не всі ресурси. Так, одні території не хотіли об’єднуватися, тормозили ці процеси, як в Згурівському, Переяслав-Хмельницькому, Володарському Таращанському районах тощо. Але всі вони нині мають перспективи розвитку. Залишаються проблеми в Броварах, де мають відбутися повторні вибори. Прийнято рішення ЦВК про перерахунок голосів у Гостомельській громаді. Є проблеми по Ржищівській ОТГ. Важливо розуміти – це лише перший етап реформи. Сьогодні вже не має терміну "об'єднана громада", є лише поняття "громада", затверджений Перспективний план. Наступний крок – становлення і розвиток утворених громад. І тут є проблеми, починаючи від браку кадрів та закінчуючи управлінням громад. У новостворених районах вже є проблеми із затвердженням бюджетів на 2021 рік. Цей новий етап надважливий, адже необхідно закріпити цю реформу внесенням змін до Конституції України. Необхідна і поява нового інституту нагляду, який представлятиме державу. Я – "за" утворення префектів і цю інституцію президент повинен зберегти. Важливим є і прийняття в новій редакції закону "Про місцеве самоврядування", де ще залишається відкритим питання призначення старост. Особисто я був прихильником залишити цей інститут виборним і щоб старости були у складі виконавчого комітету.  Залишаються проблеми не лише нормативно-правового забезпечення, а й передачі ресурсів і комунального майна від районів до громад, розмежування повноважень, одержання доступу до земельних ресурсів. У громадах проблема №1 – утримання медицини.  Закон про добровільне об’єднання – чинний. З урахуванням практики, проблем соцекономічного розвитку громади надалі можуть шукати більш досконалі формати об’єднання, аби збільшувати земельний ресурс і бюджет. Є вже такі приклади політичної волі в Броварському районі. Але процедура проходження реорганізації залишається, як і необхідність внесення змін до Перспективного плану. Закон про співробітництво також може допомогти громадам об’єднати зусилля для спільного розвитку. Читайте: Проект Децентрализация: Софиевская и Петропавловская Борщаговки не спешат объединяться Проект “Децентрализация”: Войти в Озернянскую ОТО готовы лишь два сельсовета из шести Проект “Децентрализация”: Великодымерская теробщина этой осенью идет на выборы Проект “Децентрализация”: Медвинская теробщина идет на выборы в неполном составе Проект “Децентрализация”: Фурсовская теробщина может лишиться части бюджета Проект “Децентрализация”: Села Переяслав-Хмельницкого района отказались примкнуть к городу Проект “Децентрализация”: Кагарлыкская теробщина объединит город и 26 сельсоветов Проект “Децентрализация”. Политические амбиции мешают состояться большой Боярской теробщине Проект “Децентрализация”: Тетиевская терробщина готовится к выборам в декабре Проект "Децентрализация". Узинской терробщине придется поработать над развитием Проект “Децентрализация”: КОГА тормозит назначение выборов в Циблевской терробщине Проект “Децентрализация”: Гостомельская ОТО пойдет на выборы только в составе Киево-Святошинского района Проект “Децентрализация”: Студениковская терробщина готовится к выборам в декабре Проект “Децентрализация”: Предусмотренная Кабмином Дымерская ОТО может не состояться Проект “Децентрализация”: Мироновская терробщина ждет позитивного вывода от КОГА Проект “Децентрализация”: Ржищевская терробщина может стать проблемой для Кагарлыкского района Проект “Децентрализация”: Ходосовская терробщина может объединить села трех районов Проект “Децентрализация”: села Ставищенского района готовы митинговать против объединения Проект “Децентрализация”: Яготинская терробщина не спешит на выборы “Проект Децентрализация”: Создание Боярской ОТО дошло до суда Проект “Децентрализация”. Сельсоветы потенциальной Вороньковской ОТО не готовы объединяться Проект “Децентрализация”: Власти Згуровщины не готовы терять полномочия Проект “Децентрализация”: Потенциальная Дмитровская терробщина уже год дожидается выборов Проект “Децентрализация”: Гребенковская терробщина не может быть создана без согласия двух сельсоветов “Проект Децентрализация”: Создание потенциальной Бышевской ОТО остановилось в 2015 году Проект “Децентрализация”: Козин поборется за право быть центром терробщины Проект “Децентрализация”: Пирновская терробщина может быть создана только принудительно Проект “Децентрализация”: Процесс объединения в Барышевке даже не начали Проект “Децентрализация”: Терробщина с центром в Украинке может быть названа Трипольской Проект “Децентрализация”: Рожновская терробщина не может определиться с центром “Проект Децентрализация”: Обухов может присоединить окрестные села Проект “Децентрализация”: Иванковская ОТО поборется за зону отчуждения Проект “Децентрализация”: Ташанская терробщина год ждет позитивного вывода КОГА Проект “Децентрализация”: Березанская терробщина будет проходить процедуру создания ОТО заново Проект “Децентрализация”: Володарский район не планирует объединяться в ближайшее время Проект “Децентрализация”: Полесский район этим летом планирует начать процесс объединения Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО может объединить не все сельсоветы Проект “Децентрализация”: Ракитнянский район может объединиться в две терробщины Проект “Децентрализация”: Калиновская терробщина может быть создана с разрешения Кабмина Проект “Децентрализация”: Белая Церковь может присоединить три сельсовета Проект “Децентрализация”: В Броварском районе может появиться Придеснянская терробщина Проект “Децентрализация”: Потенциальная Вишневская ОТО начала процесс объединения Проект “Децентрализация”: Германовка и Григоровка Обуховского района хотят быть центрами одной ОТО Проект “Децентрализация”: Сельсоветы Таращанского района не хотят объединяться в терробщину Проект “Децентрализация”: Процесс создания Чабановской терробщины стоит на месте Проект “Децентрализация”: Скандальная Бучанская ОТО первой на Киевщине воспользовалась законом о присоединении Проект “Децентрализация”: Потенциальная Томашовская терробщина объединит два района Киевщины Проект “Децентрализация”: Ржищев начал присоединять села двух районов Проект “Децентрализация”: Потенциальная Бородянская терробщина готова идти на выборы Проект “Децентрализация”: Фастов планирует присоединить окружающие села Проект “Децентрализация”: потенциальная Киево-Святошинская терробщина разделилась на две ОТО Проект “Децентрализация”: КОГА утвердила Мироновскую терробщину Проект “Децентрализация”: Заборский сельсовет не отдадут Боярке Проект “Децентрализация”: Барышевская ОТО готовится к выборам Проект “Децентрализация”: вялое руководство, имитация объединения и недостаточный результат Проект “Децентрализация”: Обухов планирует присоединить один сельсовет Проект “Децентрализация”: Березань присоединила пять сельсоветов Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО не пошла на зимние выборы из-за бездействия КОГА Проект “Децентрализация”: Ковалевскую терробщину за один день утвердили в КОГА и отправили на выборы Проект “Децентрализация”: жители Клавдиево-Тарасово просят президента ускорить их объединение Проект “Децентрализация”: выборы в терробщинах Киевщины под угрозой срыва Проект “Децентрализация”: 4 сельсовета Иванковского района тормозят создание терробщины Проект “Децентрализация”: в Бузовском сельсовете скандал из-за присоединения к Ирпеню Проект “Децентрализация”: потенциальная Вишневская терробщина готовится подавать документы в КОГА Проект “Децентрализация”: в Ирпене со скандалом пытаются присоединить два сельсовета Проект “Децентрализация”: Полесский район отложил объединение на следующий год Проект “Децентрализация”: еще 6 сельсоветов могли бы присоединиться к Ржищеву Проект “Децентрализация”: терробщины Киевщины просят парламент провести объединение по закону Проект “Децентрализация”: Киевщина оказалась в числе аутсайдеров рейтинга формирования ОТО  Проект “Децентрализация”: терробщинам Киевщины урезали дотацию на содержание школ и больниц Проект “Децентрализация”: сельсоветы Белоцерковщины просят Киевоблсовет ускорить их присоединение к городу Проект “Децентрализация”: Гройсмана просят разобраться с объединением территориальных общин на Згуровщине Проект “Децентрализация”: протестующий Ворзель войдет в состав Бучанской ОТО Проект “Децентрализация”: Киевская ОГА одобрила создание Томашовской терробщины Проект Децентрализация: в Васильковском районе может появиться Калиновская терробщина Проект Децентрализация: КОГА утвердила создание Глевахской ОТО  Проект Децентрализация: Созданию Макаровской ОТО угрожает новоявленная Комаровская община Проект Децентрализация: Ташанская терробщина готова идти на выборы Проект Децентрализация: Гребенковская терробщина поборется за положительное заключение КОГА Проект Децентрализация: Гатное и Вита-Почтовая хотят спастись от столицы совместным объединением  Проект Децентрализация: Гостомель борется с Ирпенем за создание отдельной общины Проект “Децентрализация”: администрация Терещука выдала общинам Киевщины еще два позитивных вывода Проект “Децентрализация”: Калиновская община Броварского района может объединить четыре сельсовета Проект “Децентрализация”: Сельсоветы Фастовского района надеются успеть добровольно объединиться в Кожанскую ОТО Проект “Децентрализация”:  теробщины Киевщины жалуются на нехватку инфраструктурной субвенции  Проект “Децентрализация”: судебное дело о присоединении Заборья к Боярке рассмотрят заново  Проект “Децентрализация”: смена власти в Копылове заблокировала создание Березовской терробщины Проект “Децентрализация”: села Бориспольщины хотят спастись от города созданием Золочевской общины Проект “Децентрализация”: КОГА утвердила создание Обуховской терробщины Проект “Децентрализация”: Гоголевская община продолжит объединение после утверждения перспективного плана Проект “Децентрализация”: процесс утверждения Вишневской общины может затянуться до конца года Проект “Децентрализация”: Козинскую общину Обуховского района могут исключить из перспективного плана Проект “Децентрализация”: в Бородянском районе суды тормозят объединение общин Проект “Децентрализация”: Островская община просит президента Зеленского разобраться с решениями КОГА Проект “Децентрализация”: села потенциальной Боровской ОТО может переманить новоявленная Мотовиловская община Проект “Децентрализация”: миллионные долги могут оставить жителей Калитянской ОТО без воды и света Проект “Децентрализация”: Таращанский район может разделиться на две общины Проект “Децентрализация”: теробщины Киевщины недополучают налоги за землю Проект “Децентрализация”: бюджеты четырех теробщин Киевщины оказались под угрозой Проект “Децентрализация”: Киевщину могут поделить на шесть районов Проект “Децентрализация”: пять теробщин Киевщины хотят расшириться за счет окрестных сел Проект “Децентрализация”: села на Васильковщине, рассорившиеся из-за реформы, могут объединить насильно Проект “Децентрализация”: Киевская ОГА дала сельсоветам последний шанс добровольно присоединиться к ОТО Проект “Децентрализация”: Бориспольщина и Белая Церковь не определились с центрами развития теробщин Проект “Децентрализация”: общины Киево-Святошинского района требуют от КОГА пересмотреть состав и количество местных общин Проект “Децентрализация”: Киевоблсовет просит ВРУ и Кабмин разобраться с проблемными селами Киевщины Проект “Децентрализация”: вокруг потенциальной Боярской теробщины разгорелся новый скандал Проект “Децентрализация”: КОГА может вынести негативный вердикт потенциальной Пристоличной ОТО  Проект “Децентрализация”: села Киево-Святошинского района спешно взялись за объединение Проект “Децентрализация”: Бориспольщину разделят на шесть теробщин Проект “Децентрализация”: потенциальная Березовская ОТО под угрозой срыва Проект “Децентрализация”: судьбу потенциальной Феодосиевской общины решит Кабмин Проект “Децентрализация”: Мироновская ОТО расширила границы за счет трех сельсоветов Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО просит Кабмин откорректировать перспективный план Проект “Децентрализация”: Обуховская ОТО поборется за окружающие села с потенциальной Козинской общиной Проєкт “Децентралізація”: Петропавлівська і Софіївська Борщагівки проти об'єднання з Вишневим та столицею Проєкт “Децентралізація”: села Переяслав-Хмельницького району відстоюють потенційну Гайшинську громаду Проєкт “Децентралізація”: найгучніші провали й успіхи Київщини у 2019 році Проєкт “Децентралізація”: Київщина увійшла в ТОП-5 областей-аутсайдерів за рейтингом формування спроможних громад Проєкт “Децентралізація”: на Київщині стартувало примусове об’єднання громад Проєкт “Децентралізація”: сільради Київщини знову відмовляються об’єднуватися із містянами в одну громаду Проєкт “Децентралізація”: села Миронівського та Кагарлицького районів готові протестувати проти Ржищівської ОТГ Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини вимагають від уряду обіцяного ПДФО Проєкт “Децентралізація”: зміни в Конституцію та права громад Проєкт “Децентралізація”: десятки громад на Київщині запізнились втрапити в перспективний план Проєкт “Децентралізація”: Київщина виступила за ліквідацію районних рад  Проєкт “Децентралізація”: села Києво-Святошинського району погрожують перекривати дороги у разі насильницького об'єднання  Проєкт “Децентралізація”: одиниці тергромад Київщини потрапили в рейтинг потужних ОТГ України  Проєкт “Децентралізація”: секвестр бюджету залишить ОТГ без засобів для існування та боротьби з епідемією Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини озброюються засобами захисту та ведуть профілактичну боротьбу з коронавірусом  Проєкт “Децентралізація”: Ірпінь та Бородянка поборються за звання райцентру субрегіонального рівня Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини нажахані перспективою укрупнення та централізації повноважень Проєкт “Децентралізація”: громади Фастівського району виступили проти примусового об’єднання Проєкт “Децентралізація”: Обухівська громада планує розширюватися за рахунок суміжних сіл Проєкт “Децентралізація”: Кабмін схвалив ще 45 ОТГ Київщини Проєкт “Децентралізація”: Вишгород зазіхнув на звання центру Приірпіння Проєкт “Децентралізація”: Кабмін змінив конфігурації п’яти громад Києво-Святошинського району Проєкт “Децентралізація”: Урядовий проєкт укрупнення районів обурив Київщину (опитування) Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини позбавлять фінансової залежності від районних рад Проєкт “Децентралізація”: громадам Київщини дозволили змінювати цільове призначення землі та затверджувати містобудівну документацію Проєкт “Децентралізація”: села Київщини боронитимуть право на добровільне об’єднання в суді Проєкт “Децентралізація”: Мінгромад обіцяє ОТГ поповнення бюджетів за рахунок ПДФО  Проєкт “Децентралізація”: асоціаціям Київщини не вдалось відстояти “мажоритарку” для сіл Проєкт “Децентралізація”: На Київщині через недобровільність об’єднання знову судяться Боярка і Забір’я Проєкт “Децентралізація”: Миронівська ОТГ планує заробляти на природі та інвестиціях Проєкт “Децентралізація”: Студениківська ОТГ збагатиться за рахунок банку землі та “Ниви Переяславщини”  Проєкт “Децентралізація”: Фурсівській ОТГ не вистачає коштів на розвиток громади  Проєкт “Децентралізація”: Бородянська ОТГ розвиватиметься за рахунок донорів Проєкт “Децентралізація”: Ржищівська ОТГ для одержання прибутків задіє водний та освітньо-туристичний потенціал  Проєкт “Децентралізація”: Баришівка мітить у п'ятірку найбагатших громад Київщини Проєкт “Децентралізація”: Пісківська ОТГ хоче стати популярним курортом Київщини Проєкт “Децентралізація”: Обухівська ОТГ спрямує на свій розвиток понад півмільярда гривень до 2030 року Проєкт “Децентралізація”: Бучанська ОТГ направить мільйони на розбудову комфортної інфраструктури Проєкт “Децентралізація”: Великодимерська ОТГ проведе інвентаризацію землі Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини взялися ділити ОТГ на округи та обирати старост  Проєкт “Децентралізація”: Узинська ОТГ шукає 65 млн гривень на будівництво очисних спорудПроєкт “Децентралізація”: держава переклала на старост владні компетенції сільських голів Проєкт “Децентралізація”: обіцяні громадам землі за межами населених пунктів пустили з молотка Проєкт “Децентралізація”: у тергромад Київщини бракує коштів на якісні адмінпослуги Проєкт “Децентралізація”: на зміну дільничним у об'єднаних громадах прийдуть поліцейські офіцери  Фото: колаж KVКиевVласть

22 грудня у Чорнобильській зоні відбулося відкриття першого пускового комплексу Централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива (ЦСВЯП). Повноцінно працювати комплекс зможе вже у травні 2021 року. Для цього необхідно забезпечити підвіз ядерних відходів залізною дорогою, 43 кілометри якої вже три роки залишаються без належного ремонту. Якщо ж залізниця у Чорнобилі так і залишиться несправною – відпрацьоване паливо з українських АЕС знову повезуть до Росії.  Відкриття  Як дізналася KV із повідомлення прес-служби НАЕК “Енергоатом”, 22 грудня за участі керівництва “Енергоатому”, представників компанії Holtec International (США), інших компаній, які брали участь у реалізації проєкту, відбулось відкриття першого пускового комплексу Централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива, експлуатацію якого планують розпочати у травні 2021 року. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Наразі на ЦСВЯП завершено спорудження усіх будівельних конструкцій та інфраструктури з приймання і зберігання відпрацьованого ядерного палива, а також сам майданчик під відкритим небом, на якому будуть розташовані контейнери з відпрацьованим паливом. Це спеціальна американська технологія, яку використовують у багатьох країнах світу. Вже розпочалися пусконаладка та випробування обладнання і устаткування, поставленого компанією Holtec.  Протягом наступних 100 років на ЦСВЯП зберігатиметься відпрацьоване ядерне паливо з трьох українських атомних електростанцій – Рівненської, Хмельницької та Южно-Української. Воно зберігатиметься у надміцних металево-бетонних контейнерах, які перевозитимуться залізницею. Повідомляється, що ці контейнери витримають будь-яку техногенну катастрофу, природне лихо чи диверсію.  “Майданчик для збереження вигородженний додатковими фізичними бар’єрами, що дозволяє уникнути тарану з боку автомобільного транспорту, а сама конструкція за своєю міцністю може витримувати навіть падіння літака”, – каже начальник служби фізичного захисту ЦСВЯП Максим Бродягін. Наразі власне пристанційне сховище відпрацьованого ядерного палива за такою ж технологією ще з 2001 року в Україні має лише Запорізька АЕС. За проєктом, до 2040 року на ЦСВЯП мають встановити 450 контейнерів для палива. Цього вистачить, аби зберігати ядерні відходи, які продукуватимуть українські АЕС впродовж наступних 30 років, поки станції не виведуть з експлуатації. Також до 2040 планують добудувати ще 14 пускових комплексів ЦСВЯП. “У перший, 2021 рік експлуатації, планується, що чотири контейнери будуть завантажені. Потім – вісім. І максимальна кількість, яка буде прийматись щорічно, – це 12-15 багатоцільових контейнерів, які будуть зберігатись на майданчику протягом ста років”, – зазначив головний інженер ЦСВЯП Андрій Савін.  Інфраструктурні проблеми До сховища ядерні відходи везтимуть у герметичних капсулах, а вже на території сховища перевантаживатимуть у більш надійні – металево-бетонні. Такий процес автоматизований, аби максимально ізолювати працівників від контакту з паливом. Загальна вартість будівництва ЦСВЯП – 37 млрд гривень. Частина коштів – кредитні, надані американцями. Втім, аби доставляти контейнери з інших міст до Зони відчуження, треба відремонтувати 43 кілометри колій до найближчого залізничного вузла та розчистити там чагарники.  За три роки будівництва сховища, ремонт залізниці так і не розпочали. Аби не зірвати терміни введення першої черги ЦСВЯП в експлуатацію, атомники планують взяти цю частину залізничного сполучення під свій контроль.  “Була нарада в Уряді на цю тему і ситуація така, що ми запропонували забрали цю залізничну колію під свій контроль. Щоб нам повністю передали і землю, на якій вона розташована. Ми впевнені, що наші будівельники впораються до травня”, – розповів тимчасово виконуючий обов'язки президента ДП “НАЕК “Енергоатом” Петро Котін.  У травні “Енергоатом” має відвантажити чергову партію використаного ядерного палива з АЕС і сподівається його розмістити вже на своєму сховищі.  Варто зазначити, що залізниця – не єдина інфраструктурна проблема, яка існує у Чорнобильській зоні. У минулому році завершився суд щодо фінансування двох мостів у Зоні відчуження через річки Уж та Ілля, які намагатись відремонтувати за кошти, що спрямовуються на розвиток інфраструктури Іванківському, Поліському районам та місту Славутич.  Йдеться про розпорядження Київської ОДА №169 від 22.03.2018 року, згідно з яким 84,7 млн гривень було виділено на їх реконструкцію. Позов щодо його скасування було подано депутатом Іванківської райради 7-го скликання Олегом Береговим. Загалом судовий процес тривав 10 місяців. Так, перший тендер, на суму 76 млн гривень, був скасований. Другий (який стосувався робіт на 8 млн гривень) відбувся і за підсумками навіть виділили частину коштів. Як повідомлялось, ці мости були необхідні для завершення будівництва ЦСВЯП.  Наразі ж ремонт мостів досі не розпочато і не відомо, чи планується. Як розповів KV Олег Береговий, насправді вони не мають жодної функції у будівництві об'єктів ЦСВЯП. “Один міст розібрали, інший – взагалі не починали робити. Вже тривалий час там нічого не роблять. Для будівництва сховища вони взагалі не потрібні. Усі матеріали завозили через Поліське КПП, так навіть за відстанню було ближче”, – зазначив він. Історія будівництва Нагадаємо, Україна досі змушена платити Росії 150-200 мільйонів доларів щорічно за послугу зберігання відпрацьованого ядерного палива з українських атомних станцій, оскільки в Україні не було власного централізованого сховища, яке б вміщувало відпрацьоване паливо з усіх українських АЕС. Там воно зберігається протягом 50 років, а залишки від переробки наша країна змушена забирати назад.  Україна була єдиною країною в Європі, яка самотужки не могла впоратись із залишками своєї атомної генерації. Ідея звести централізоване сховище, щоб у такому стратегічному питанні, як атом, не залежати від РФ – родом ще з початку 2000-х. Однак, розпочати будівництво ЦСВЯП вдалося лише в 2017.  Тендер на виконання робіт, який проводив НАЕК “Енергоатом”, був вартістю 939 млн гривень. Його виграла компанія ТОВ “БК “Укрбудмонтаж”, яка запропонувала таке будівництво дешевше – за 929 млн. На той час єдиною власницею компанії була Наталія Микитась, дружина нардепа 8 скликання, колишнього президента великої будівельної корпорації “Укрбуд” Максима Микитася.  Через два роки будівництва сума виконання робіт зросла на 50% або на понад 460 млн гривень і становила 1,389 млрд. Але цих коштів все одно не вистачило. Як пояснили у компанії “Укрбудмонтаж”, якій “Енергоатом” довірив будувати сховище, там виникли проблеми із робочою документацією.  “На той час не було навіть робочої документації по системі фізичного захисту, по системі радіаційного контролю. Вона наздоганяє процес будівництва. І коли документація вийшла, з'явилася необхідність десь щось добудувати, десь докинути додаткові кабелі, яких у нас в договорі немає. Відповідно, за свої кошти ми не можемо їх купувати. Тому з'явилася необхідність все це дозакупити”, – пояснював директор компанії Микола Єманов.  Введення об'єкта в експлуатацію постійно відтерміновували. Після виборів Президента у 2019 році та призначення нового голови “Енергоатома”, було встановлено черговий строк здачі ЦСВЯП – до кінця вересня 2020 року. Також цього року було об'явлено новий тендер ще на 656 млн гривень.  “Будівлі, споруди, готові на 99%. Залишилось виконати внутрішні роботи по електриці, зв’язку, системам фізичного захисту та радіаційного контролю. Ці роботи на сьогодні не ведуться, оскільки вони вийшли за рамки нашого договору і передані на відкриті торги”, – казав Єманов у вересні цього року.  Однак, відкриті торги не відбулися, оскільки Антимонопольний комітет викрив змову двох компаній – вищезгаданої ТОВ “БК “Укрбудмонтаж” та ПрАТ “Укренергомонтаж”. Їх оштрафували і заборонили брати участь у відкритих торгах протягом трьох років. В компанії “Укрбудмонтаж” заявили, що оскаржуватимуть таке рішення. Однак, реалізацію проєкту через це відклали на невизначений термін.  Тим часом “Енергоатом” за даними журналістів програми “Схеми” почав проведення внутрішнього аудиту вже виконаних робіт, завдяки якому було виявлено безліч порушень. Зокрема, переплата за деякі роботи компанії “Укрбудмонтаж” становила 100%, які, при цьому, не були виконані в повному обсязі. Загальне перевищення оплати по договору становить майже 6 млн гривень.  На початку вересня “Енергоатом” повідомив, що виявлені порушення містять ознаки кримінальних і адміністративних правопорушень та вже передані до Національного антикорупційного бюро для вивчення.  “Схеми” повідомляли, що результатами слідства було встановлено, що заступник гендиректора, директор з нових ядерних установок відокремленого підрозділу “Атомпроектінжиніринг” ДП “Енергоатом” Ігор Орлов отримав неправомірну вигоду для себе та третіх осіб від Максима Микитася за зловживання службовим становищем в інтересах компанії його родини “Укрбудмонтаж”, а саме – укладання договору на виконання робіт із будівництва ЦСВЯП. Також з'ясувалося, що Орлов працював помічником Микитася, коли той був нардепом. Ще слідство встановило, що Ігор Орлов у 2018 році отримав від Микитася 5 млн гривень та об'єкти нерухомого майна, а саме – три квартири у Києві. “В основному я відповідаю за технічну частину нових об'єктів, в тому числі ЦСВЯП. Перевірка здійснювалась так званими “фахівцями”. Не підтверджувалась та інформація, яку вони надавали щодо порушень. Так, я знаю Микитася, і не приховую цього. Але казати, що я там працював чи не працював і якимось чином мене “прив'язувати” до Микитася – некоректно. Я маю право спілкуватись із будь-якою людиною. Ми з ним відразу домовились, що по цьому об'єкту я не даю йому ніяких консультацій. Ми бачились після того, як компанія виграла тендер, але не говорили конкретно щодо цього проєкту”, – прокоментував “Схемам” сам Орлов.  Журналістам “Схем” також вдалось дізнатись, що у рік перемоги компанії “Укрбудмонтаж” у тендері в родини Орлова з'явилися квартири у зведених Микитасем ЖК “Сонячна рів'єра” та “Верховина”.  “Першу квартиру я придбав задовго до того, як компанія отримала контракт. У ЖК “Сонячна рів'єра” та “Верховина” моя родина має нерухомість, так, я це підтверджую”, – зазначив Орлов.  Станом на початок жовтня було відомо, що Максим Микитась знаходиться у СІЗО, йому інкримінують махінації із житлом Національної Гвардії, але він звинувачення заперечує. Тоді ж Вищий антикорупційний суд відпустив Орлова під 10 млн гривень застави з покладанням обов'язків, а саме: з'являтися за першим викликом; не виїздити з Києва без дозволу; повідомляти про зміну місця проживання та/або роботи; утримуватися від спілкування зі свідками та іншим підозрюваним Микитасем, а також здати на зберігання закордонний паспорт. Пізніше апеляційна палата ВАКС зменшила заставу до 6,5 млн гривень і за Орлова внесли гроші. Проте, 28 листопада завершилася дія обов'язків і представник заставодавця подав до суду клопотання про повернення 6,5 млн гривень застави, оскільки дію обов'язків не продовжували. Вивчивши клопотання, суддя відмовила в його задоволенні. Вона вказала, що закінчення терміну дії покладених на підозрюваного слідчим суддею обов'язків не припиняє дію основного запобіжного заходу, яким в даному випадку є застава.   Читайте: Ядерне безгрошів’я: Київщина недоотримала мільйони гривень через зупинку будівництва в Чорнобилі Фото: колаж KVКиевVласть

Київська область стала лідером в Україні за темпами створення нових місць для дітей у дитсадках у 2020 році. За оперативною інформацією в регіоні створили 2 тис. 745 місць. Про це KV стало відомо з повідомлення пресслужби Київської облдержадміністрації (КОДА) з посиланням на офіційні дані Міністерства освіти і науки України. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”   Відтак на Київщині розвиток мережі закладів дошкільної освіти здійснювався шляхом: відкриття додаткових груп у функціонуючих дитсадках; реорганізації закладів освіти зі створенням дошкільних відділень; ліцензування приватних дитсадків; реконструювання та будівництва. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться “Лише за рік нам вдалось забезпечити майже три тисячі дітей із області додатковими місцями в дитсадках. Зокрема це вдалось зробити завдяки реалізації президентської програми “Велике будівництво”, у рамках якої ми успішно реконструювали п’ять закладів і побудували ще два “з нуля”. Оскільки Київщина розвивається дуже стрімко, розширювати мережу дошкільної освіти будемо й надалі. Це один із пріоритетних напрямів нашої роботи”, – пояснив Василь Володін. Деталі – за посиланням https://mon.gov.ua/ua/news/cogorich-v-ukrayini-zyavilosya-ponad-12-tis-dodatkovih-misc-dlya-ditej-u-ditsadkah-u-serednomu-stvoryuvalisya-33-novih-miscya-shodnya. Читайте: За добу захворювання на коронавірус виявили в 456 жителів Київщини Фото: пресслужба КОДА КиевVласть

Депутат Київської обласної ради (КОР) від партії “За Майбутнє” Ярослав Москаленко (на фото) подав до Окружного адміністративного суду Києва (ОАСК) позов з проханням скасувати рішення про обрання голови КОР VIII скликання від 27 листопада, а також зобов`язати КОР провести повторне голосування. Про це KV стало відомо з повідомлення ОАСК від 11 грудня. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Відповідачами за позовом визначені КОР та лічильна комісія КОР. “Окрім цього, у позовних вимогах зазначено: визнати протиправними дії Лічильної комісії при організації обрання (голосування) голови Київської обласної ради VIII скликання в частині порушення таємниці голосування. Також суд просять визнати протиправними та скасувати деякі рішення Ради, зокрема, і про внесення змін щодо затвердження форми бюлетенів для таємного голосування  щодо обрання голови, першого заступника та заступника. Наразі суд вирішує питання щодо відкриття провадження за даним адміністративним позовом”, – сказано в повідомленні ОАСК. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться Нагадаємо, Ярослав Москаленко, обраний до КОР VIII скликання від партії “За Майбутнє” (№1 списку) заявляв про намір подати судовий позов щодо скасування результатів голосування за голову КОР.  27 листопада більшість в КОР у складі “Слуги народу”, ВО “Батьківщина” та “Опозиційної платформи – За життя” (“ОПЗЖ”)з другої спроби обрали керівництво колегіального органу. Головою КОР було обрано колишнього першого заступника голови Київської облдержадміністрації Олександра Склярова (“Слуга народу”), його першим заступником було обрано дружину мера Броварів Марину Сапожко (ВО “Батьківщина”, а заступником Валерія Ксьонзенка (“ОПЗЖ”). Представники фракції “За Майбутнє” та “Європейська солідарність” не приймали участі у цих виборах, а Москаленко, який раніше претендував на посаду голови КОР, зняв свою кандидатуру, заявивши, що вибори керівництва колегіального органу проводяться з порушенням чинного законодавства та регламенту КОР. Лічильну комісію на виборах керівництва КОР очолювала Ганна Старикова (ВО “Батьківщина”). Читайте: Слуги і господарі: Київоблрада обрала керівний склад Фото: Facebook Ярослава Москаленко КиевVласть

Однією із обіцянок децентралізації було покращення адмінпослуг, які люди мали б отримувати в себе в громадах, на місцях. Для цього в створених ОТГ мали б відкритися цілі адмінцентри. Однак, на сьогодні громади постали перед питанням: за який кошт бенкет? Грошей на утримання центрів на Київщині катастрофічно не вистачає, багато чого робиться, як колись. Про особливості і підводні камені створення ЦНАПів  – KV розпитала голів ОТГ.  Як стало відомо KV, 16 листопада на сайті Верховної Ради зареєстрували законопроєкт № 4380 "Про адміністративний збір".  Якщо раніше Центр надання адмінпослуг мали запрацювати лише у великих громадах та містах, то цей законопроєкт передбачає створення мережі ЦНАП у кожній громаді. Законопроєкт в цілому має впорядкувати також відносини у сфері плати за надання адміністративних послуг, забезпечити прозорість цих відносин, а також забезпечити якісне надання цих послуг за рахунок обгрунтованих розмірів адмінзбору. Обговорення проблеми Так, сьогодні плата за надання адміністративних послуг є недостатньо компенсаційною для держави та місцевого самоврядування, а платежі для громадян – непрозорими. Ці проблеми, запевняють, виникли через те, що більшість послуг є безоплатними необґрунтовано, а деякі послуги взагалі з копійчаними розмірами. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”   Непрозорі "мірила" (прожитковий мінімум, мінімальна заробітна плата) та платежі з кількох складових (паспортна сфера) призводять до сумнівних платежів. Так, третього грудня в онлайн-режимі відбулося обговорення законопроєкту та фінансової спроможністі громад надавати ці адміністративні послуги за участі представників програми "U-LEAD з Європою", депутатів ВРУ, Асоціації ОТГ та Асоціацій міст України.  На думку експертів, впровадження ЦНАПів – це надзвичайно важливо, адже саме в них жителі зможуть одержувати якісні та доступні послуги. Проте під питанням сьогоднішні фінансові можливості громад відкрити такі центри, як і те, чи буде в наступному році державна підтримка. Адже у проєкті бюджету на 2021 рік передбачається досить незначна сума. Тож проблему варто вирішувати систематично, щоб громади могли не лише створити ЦНАП, а й утримувати його за кошти, які одержуватимуть саме за адміністративний збір.  Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться Також спікери засідання наголосили, що відсутність економічних обґрунтувань вартості тих чи інших послуг, сприяло корупції, адже державні КП мали можливість регулювати збори, а місцеве самоврядування одержувало у той час лише копійки. Наголосили, що надання послуг є обов’язком держави і держава не може робити на цьому бізнес. Мешканці мають одержувати прозорі та за адекватними цінами послуги. А ЦНАПи нарешті мають стати самоокупними. На що очікувати Законопроєкт же пропонує запровадити єдині критерії щодо того, які саме послуги мають надаватися платно, а які безоплатно. Конкретні розміри адміністративного збору у єдиному Законі – за "базові" адміністративні послуги (загалом близько 170 найпопулярніших адмінпослуг). А ще – прозорі та співмірні платежі. Для цього має запрацювати порядок визначення конкретних розмірів адміністративного збору. Допускається, що за інші адмінпослуги розміри збору можуть визначатися в інших законах, а також за рішенням ВРУ – актами КМУ. Але платність завжди встановлюється виключно цим законом і лише в гривнях. Компенсаційний підхід при визначенні розміру адмінзбору буде з обмеженням не вище "собівартості". Пропонується і єдиний збір за будь-яку адмінпослугу, без права стягувати додаткові платежі. Довідки же будуть безоплатні, для мотивації їх скасування. Пріоритет, звичайно, за електронними послугами, збір на 25% нижчий від паперових. Переглядати же конкретні розміри адмінзбору планують кожні три роки. Точка зору KV вибірково поспілкувалася із керівниками ОТГ, аби зрозуміти, яка ситуація із наданням адмінпослуг саме на Київщині. А саме: чи достатньо зараз в громадах фінансування, щоб відкрити ЦНАП з усіма умовами, що потребують громади, аби налагодити надання якісних послуг мешканцям на місцях. А також чи самоокупні ці послуги в цілому. Голова Миронівської міської тергромади Віталій Савенко: У громаді ЦНАП не створений. Ми мали можливість потрапити до другої та третьої черги фінансування від U-LEAD. Та однією із умов відкриття Центру є його доступність та розміщення на першому поверсі, щоб послугами мали можливість скористатися і люди з особливими потребами. Такого приміщення ми не мали, на першому поверсі у нас розміщений соцзахист, а РДА для виділення приміщення на контакт з нами не пішла. Та ми сподіваємося, що нам передадуть приміщення Миронівської райради, адже тепер працюватиме лише Обухівська, і ми відкриємо ЦНАП. Але це вже буде за кошти місцевої громади. Та ми ще поміркуємо, чи дійсно він нам настільки потрібен. У міськраді є необхідні служби для надання всіх послуг, можливо, необхідно буде лише трохи їх розширити. Служби виконують свої функції, черг немає. Головне – аби був доступ до послуг і вони були ефективні. Так, великим містам ЦНАПи, можливо, і потрібні, наша же громада – невелика. При райраді було створено КП, де працювало два державних реєстратори. КП виявилось збитковим і його закрили. При виконкомі громади уже два роки працює один реєстратор, він у нас ліцензований. У місяць він приносить до 100 тис. гривень прибутку. Звичайно, служба реєстрації за місцем проживання неокупна, послуга коштує копійки, але вона має надаватися. Я думаю, що адміністративні довідки мешканцям мають надаватися безоплатно і надалі. Так, встановленні тарифи на певні послуги, наприклад, як оформлення правовласності, реєстрація малого бізнесу, але вони доступні. Ціни на послуги встановлені на державному рівні.  Голова Баришівської селищної тергромади У громаді вже понад рік функціонує власний ЦНАП. Відкрили його виключно за власні кошти. Він, звичайно, не в повноцінному форматі, як нині модно відкривати Центри з просторими залами. Маємо приміщення, де працюють два адміністратори, які і надають максимум всі необхідні послуги. На початку реформи до державної програми щодо будівництва Центру наша громада не потрапила. Варто додати, що ця система одержання адмінпослуг і досі залишається незвичною для сільського мешканця. Необхідно, щоб були запроваджені роз'яснення, як вірно оформлювати жителям документи та заяви. Сьогодні ЦНАП утримується виключно на додатковій фінансовій підтримці з боку громади – він не самоокупний. Заробітна плата, утримання приміщення, оргтехніки, оплата комунальних послуг не покриваються за кошти, одержані від адміністративного збору.  Голова Студениківської сільської тергромади Марія Лях: Відкриття ЦНАПу на території громади вже на стадії завершення: залишилося встановити лише оргтехніку, майбутні працівники завершують навчання. Його запуск планувався ще в березні. Проєкт реалізується за рахунок співфінансування проєкту U-LEAD. Ми й так надавали ці послуги, але хочемо надавати їх якісно та розширити. Думаю, що разом з депутатами затвердимо ці послуги на рівні доступності для сільського населення. Наскільки Центр буде самоокупний зараз важко сказати, але не виключаю, що його утримання ляже виключно на плечі громади. Сьогодні лише за те, щоб приїхали зі служби виміряли присадибну ділянку, селянину необхідно віддати 1,5 тис. гривень, а ще 5 тис. гривень за те, щоб виготовили сам документ. Такі ціни – знущання над сільським жителем. Тому регуляція всіх цих послуг через ЦНАП відбуватиметься вже офіційно, а не через приватні фірми, які встановлюють власну цінову політику. Більшість послуг ще продовжують надавати й адміністрації. Голова Зазимської сільської тергромади Віталій Крупенко:  Ми планували відкрити ЦНАП, зробити там і паспортний стіл та наразі економічна складова нашої громади дуже слабка. У зв’язку з тим, що у громад забрали податок на акциз, ми опинилися практично на межі виживання. Тож говорити про якийсь розвиток складно. Скоріше за все перші місяці наступного року продемонструють великий фінансовий колапс, у зв'язку із закриттям підприємств, які не сплачуватимуть ПДФО. Плануємо брати участь у грантах для відкриття ЦНАпу, але сьогодні його складніше одержати, аніж на старті реформи. Найнеобхідніші послуги мешканці можуть сьогодні одержати при громаді, вважаю, що вони надаються на належному рівні. Звичайно, хотілося би надавати більшу кількість послуг. На 100% Центр себе утримувати не зможе, у будь-якому випадку на 30-40% з місцевого бюджету його доведеться дофінансовувати.  Голова Глевахівської селищної тергромади Володимир Петренко: У нас вже заплановане відкриття ЦНАПу. Центр побудували з нуля за власні кошти, вже підключені інтернет та відеонагляд. U-LEAD має допомогти з його наповненням, на що зараз і чекаємо. Керівник та працівники до Центру будуть відбиратися на конкурсній основі. Частину співробітників переведемо з громади, тому що маємо в штаті по дві одиниці (реєстратор, землевпорядник), частину – із об’єднаних сільрад. Раніше ж мешканцям доводилося їздити до Василькова. Тепер всі послуги надаватимуться на місці, плюс – це відновлені робочі місця. Важко нині спрогнозувати чи буде ЦНАП самоокупним, які будуть надходити проплати, бо більшість довідок видаються безкоштовно, певні категорії населення обслуговуються також безоплатно. Сьогодні не зрозуміло як громада житиме після нового року: який буде дохід, звідки надходитимуть субвенції. Тож звичайно, якщо приймуть законопроєкт і він врегулює цінові послуги – це лише на краще.  Нагадаємо, що як об’єднана громада, Студеники були сформовані ще в грудні 2017 року у процесі об’єднання з Козловською, Переяславською, Сомководолинською і Сосновською сільрадами Переяслав-Хмельницького району. Восени до ОТГ приєднали ще дві території: Пристромська та Строківська сільради Переяслав-Хмельницького району та Семенівська – Баришівського району. Нині громада входить до Бориспільського району. Площа ОТГ – 191,37 кв. км з населенням в 4 339 осіб. Миронівська ТГ була створена 23 грудня 2018 року в складі Миронівської міськради і Центральненської і Яхнівської сільрад. У грудні минулого року до громади приєдналися Владиславска сільрада, а також дві сільради Богуславського району – Іванівська і Михайлівська. Після місцевих виборів 2020 до громади приєдналися Вікторівська, Ємчиська, Зеленьківська, Карапишівська, Козинська, Коритищенська, Кип’ячківська, Маслівська, Македонська, Олександрівська, Полівська, Потіцька, Пустовітська, Росавська, Тулинська, Шандрівська, Юхнівська сільради. Загалом тепер громада складається з 23 рад у складі 39 сіл з населенням в 32 474 осіб. Площа громади – 798,3 кв. км. Глевахівська ОТГ новоствореного Фастівського району була створена 30 червня 2019 року у складі Глевахівської селищної та Мархалівської сільради  із адмінцентром у селищі Глеваха. У жовтні до ОТГ доєдналися ще Крушинська, Путрівська сільради Васильківського району. Загалом до громади увійде 12 сіл та одне селище, займатиме ОТГ площу в 96.7 кв. км із населенням у 12879 тис. осіб.  Зазимська ОТГ, вже оновленого Броварського району, створена 22 грудня 2019 року у складі Зазимської та Погребської громад. Після місцевих виборів до них приєдналися Літківська, Літочківська, Пухівська, Рожнівська сільради. Площа громади – 54,895 кв. км з чисельністю населення в 4924 осіб.  До Броварського району увійшла і Баришівська громада Баришівського району. Вона була створена 23 грудня 2018 року у складі Баришівської, Бзівської, Веселинівської, Волошинівської, Гостролуцької, Дернівської, Коржівської, Корніївської, Лукашівської, Лук’янівської, Масківецької, Морозівської, Паришківської, Перемозької, Подільської, Рудницької, Сезенківської, Селичівської, Селищанської громад.  Читайте: Проект Децентрализация: Софиевская и Петропавловская Борщаговки не спешат объединяться Проект “Децентрализация”: Войти в Озернянскую ОТО готовы лишь два сельсовета из шести Проект “Децентрализация”: Великодымерская теробщина этой осенью идет на выборы Проект “Децентрализация”: Медвинская теробщина идет на выборы в неполном составе Проект “Децентрализация”: Фурсовская теробщина может лишиться части бюджета Проект “Децентрализация”: Села Переяслав-Хмельницкого района отказались примкнуть к городу Проект “Децентрализация”: Кагарлыкская теробщина объединит город и 26 сельсоветов Проект “Децентрализация”. Политические амбиции мешают состояться большой Боярской теробщине Проект “Децентрализация”: Тетиевская терробщина готовится к выборам в декабре Проект "Децентрализация". Узинской терробщине придется поработать над развитием Проект “Децентрализация”: КОГА тормозит назначение выборов в Циблевской терробщине Проект “Децентрализация”: Гостомельская ОТО пойдет на выборы только в составе Киево-Святошинского района Проект “Децентрализация”: Студениковская терробщина готовится к выборам в декабре Проект “Децентрализация”: Предусмотренная Кабмином Дымерская ОТО может не состояться Проект “Децентрализация”: Мироновская терробщина ждет позитивного вывода от КОГА Проект “Децентрализация”: Ржищевская терробщина может стать проблемой для Кагарлыкского района Проект “Децентрализация”: Ходосовская терробщина может объединить села трех районов Проект “Децентрализация”: села Ставищенского района готовы митинговать против объединения Проект “Децентрализация”: Яготинская терробщина не спешит на выборы “Проект Децентрализация”: Создание Боярской ОТО дошло до суда Проект “Децентрализация”. Сельсоветы потенциальной Вороньковской ОТО не готовы объединяться Проект “Децентрализация”: Власти Згуровщины не готовы терять полномочия Проект “Децентрализация”: Потенциальная Дмитровская терробщина уже год дожидается выборов Проект “Децентрализация”: Гребенковская терробщина не может быть создана без согласия двух сельсоветов “Проект Децентрализация”: Создание потенциальной Бышевской ОТО остановилось в 2015 году Проект “Децентрализация”: Козин поборется за право быть центром терробщины Проект “Децентрализация”: Пирновская терробщина может быть создана только принудительно Проект “Децентрализация”: Процесс объединения в Барышевке даже не начали Проект “Децентрализация”: Терробщина с центром в Украинке может быть названа Трипольской Проект “Децентрализация”: Рожновская терробщина не может определиться с центром “Проект Децентрализация”: Обухов может присоединить окрестные села Проект “Децентрализация”: Иванковская ОТО поборется за зону отчуждения Проект “Децентрализация”: Ташанская терробщина год ждет позитивного вывода КОГА Проект “Децентрализация”: Березанская терробщина будет проходить процедуру создания ОТО заново Проект “Децентрализация”: Володарский район не планирует объединяться в ближайшее время Проект “Децентрализация”: Полесский район этим летом планирует начать процесс объединения Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО может объединить не все сельсоветы Проект “Децентрализация”: Ракитнянский район может объединиться в две терробщины Проект “Децентрализация”: Калиновская терробщина может быть создана с разрешения Кабмина Проект “Децентрализация”: Белая Церковь может присоединить три сельсовета Проект “Децентрализация”: В Броварском районе может появиться Придеснянская терробщина Проект “Децентрализация”: Потенциальная Вишневская ОТО начала процесс объединения Проект “Децентрализация”: Германовка и Григоровка Обуховского района хотят быть центрами одной ОТО Проект “Децентрализация”: Сельсоветы Таращанского района не хотят объединяться в терробщину Проект “Децентрализация”: Процесс создания Чабановской терробщины стоит на месте Проект “Децентрализация”: Скандальная Бучанская ОТО первой на Киевщине воспользовалась законом о присоединении Проект “Децентрализация”: Потенциальная Томашовская терробщина объединит два района Киевщины Проект “Децентрализация”: Ржищев начал присоединять села двух районов Проект “Децентрализация”: Потенциальная Бородянская терробщина готова идти на выборы Проект “Децентрализация”: Фастов планирует присоединить окружающие села Проект “Децентрализация”: потенциальная Киево-Святошинская терробщина разделилась на две ОТО Проект “Децентрализация”: КОГА утвердила Мироновскую терробщину Проект “Децентрализация”: Заборский сельсовет не отдадут Боярке Проект “Децентрализация”: Барышевская ОТО готовится к выборам Проект “Децентрализация”: вялое руководство, имитация объединения и недостаточный результат Проект “Децентрализация”: Обухов планирует присоединить один сельсовет Проект “Децентрализация”: Березань присоединила пять сельсоветов Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО не пошла на зимние выборы из-за бездействия КОГА Проект “Децентрализация”: Ковалевскую терробщину за один день утвердили в КОГА и отправили на выборы Проект “Децентрализация”: жители Клавдиево-Тарасово просят президента ускорить их объединение Проект “Децентрализация”: выборы в терробщинах Киевщины под угрозой срыва Проект “Децентрализация”: 4 сельсовета Иванковского района тормозят создание терробщины Проект “Децентрализация”: в Бузовском сельсовете скандал из-за присоединения к Ирпеню Проект “Децентрализация”: потенциальная Вишневская терробщина готовится подавать документы в КОГА Проект “Децентрализация”: в Ирпене со скандалом пытаются присоединить два сельсовета Проект “Децентрализация”: Полесский район отложил объединение на следующий год Проект “Децентрализация”: еще 6 сельсоветов могли бы присоединиться к Ржищеву Проект “Децентрализация”: терробщины Киевщины просят парламент провести объединение по закону Проект “Децентрализация”: Киевщина оказалась в числе аутсайдеров рейтинга формирования ОТО  Проект “Децентрализация”: терробщинам Киевщины урезали дотацию на содержание школ и больниц Проект “Децентрализация”: сельсоветы Белоцерковщины просят Киевоблсовет ускорить их присоединение к городу Проект “Децентрализация”: Гройсмана просят разобраться с объединением территориальных общин на Згуровщине Проект “Децентрализация”: протестующий Ворзель войдет в состав Бучанской ОТО Проект “Децентрализация”: Киевская ОГА одобрила создание Томашовской терробщины Проект Децентрализация: в Васильковском районе может появиться Калиновская терробщина Проект Децентрализация: КОГА утвердила создание Глевахской ОТО  Проект Децентрализация: Созданию Макаровской ОТО угрожает новоявленная Комаровская община Проект Децентрализация: Ташанская терробщина готова идти на выборы Проект Децентрализация: Гребенковская терробщина поборется за положительное заключение КОГА Проект Децентрализация: Гатное и Вита-Почтовая хотят спастись от столицы совместным объединением  Проект Децентрализация: Гостомель борется с Ирпенем за создание отдельной общины Проект “Децентрализация”: администрация Терещука выдала общинам Киевщины еще два позитивных вывода Проект “Децентрализация”: Калиновская община Броварского района может объединить четыре сельсовета Проект “Децентрализация”: Сельсоветы Фастовского района надеются успеть добровольно объединиться в Кожанскую ОТО Проект “Децентрализация”:  теробщины Киевщины жалуются на нехватку инфраструктурной субвенции  Проект “Децентрализация”: судебное дело о присоединении Заборья к Боярке рассмотрят заново  Проект “Децентрализация”: смена власти в Копылове заблокировала создание Березовской терробщины Проект “Децентрализация”: села Бориспольщины хотят спастись от города созданием Золочевской общины Проект “Децентрализация”: КОГА утвердила создание Обуховской терробщины Проект “Децентрализация”: Гоголевская община продолжит объединение после утверждения перспективного плана Проект “Децентрализация”: процесс утверждения Вишневской общины может затянуться до конца года Проект “Децентрализация”: Козинскую общину Обуховского района могут исключить из перспективного плана Проект “Децентрализация”: в Бородянском районе суды тормозят объединение общин Проект “Децентрализация”: Островская община просит президента Зеленского разобраться с решениями КОГА Проект “Децентрализация”: села потенциальной Боровской ОТО может переманить новоявленная Мотовиловская община Проект “Децентрализация”: миллионные долги могут оставить жителей Калитянской ОТО без воды и света Проект “Децентрализация”: Таращанский район может разделиться на две общины Проект “Децентрализация”: теробщины Киевщины недополучают налоги за землю Проект “Децентрализация”: бюджеты четырех теробщин Киевщины оказались под угрозой Проект “Децентрализация”: Киевщину могут поделить на шесть районов Проект “Децентрализация”: пять теробщин Киевщины хотят расшириться за счет окрестных сел Проект “Децентрализация”: села на Васильковщине, рассорившиеся из-за реформы, могут объединить насильно Проект “Децентрализация”: Киевская ОГА дала сельсоветам последний шанс добровольно присоединиться к ОТО Проект “Децентрализация”: Бориспольщина и Белая Церковь не определились с центрами развития теробщин Проект “Децентрализация”: общины Киево-Святошинского района требуют от КОГА пересмотреть состав и количество местных общин Проект “Децентрализация”: Киевоблсовет просит ВРУ и Кабмин разобраться с проблемными селами Киевщины Проект “Децентрализация”: вокруг потенциальной Боярской теробщины разгорелся новый скандал Проект “Децентрализация”: КОГА может вынести негативный вердикт потенциальной Пристоличной ОТО  Проект “Децентрализация”: села Киево-Святошинского района спешно взялись за объединение Проект “Децентрализация”: Бориспольщину разделят на шесть теробщин Проект “Децентрализация”: потенциальная Березовская ОТО под угрозой срыва Проект “Децентрализация”: судьбу потенциальной Феодосиевской общины решит Кабмин Проект “Децентрализация”: Мироновская ОТО расширила границы за счет трех сельсоветов Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО просит Кабмин откорректировать перспективный план Проект “Децентрализация”: Обуховская ОТО поборется за окружающие села с потенциальной Козинской общиной Проєкт “Децентралізація”: Петропавлівська і Софіївська Борщагівки проти об'єднання з Вишневим та столицею Проєкт “Децентралізація”: села Переяслав-Хмельницького району відстоюють потенційну Гайшинську громаду Проєкт “Децентралізація”: найгучніші провали й успіхи Київщини у 2019 році Проєкт “Децентралізація”: Київщина увійшла в ТОП-5 областей-аутсайдерів за рейтингом формування спроможних громад Проєкт “Децентралізація”: на Київщині стартувало примусове об’єднання громад Проєкт “Децентралізація”: сільради Київщини знову відмовляються об’єднуватися із містянами в одну громаду Проєкт “Децентралізація”: села Миронівського та Кагарлицького районів готові протестувати проти Ржищівської ОТГ Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини вимагають від уряду обіцяного ПДФО Проєкт “Децентралізація”: зміни в Конституцію та права громад Проєкт “Децентралізація”: десятки громад на Київщині запізнились втрапити в перспективний план Проєкт “Децентралізація”: Київщина виступила за ліквідацію районних рад  Проєкт “Децентралізація”: села Києво-Святошинського району погрожують перекривати дороги у разі насильницького об'єднання  Проєкт “Децентралізація”: одиниці тергромад Київщини потрапили в рейтинг потужних ОТГ України  Проєкт “Децентралізація”: секвестр бюджету залишить ОТГ без засобів для існування та боротьби з епідемією Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини озброюються засобами захисту та ведуть профілактичну боротьбу з коронавірусом  Проєкт “Децентралізація”: Ірпінь та Бородянка поборються за звання райцентру субрегіонального рівня Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини нажахані перспективою укрупнення та централізації повноважень Проєкт “Децентралізація”: громади Фастівського району виступили проти примусового об’єднання Проєкт “Децентралізація”: Обухівська громада планує розширюватися за рахунок суміжних сіл Проєкт “Децентралізація”: Кабмін схвалив ще 45 ОТГ Київщини Проєкт “Децентралізація”: Вишгород зазіхнув на звання центру Приірпіння Проєкт “Децентралізація”: Кабмін змінив конфігурації п’яти громад Києво-Святошинського району Проєкт “Децентралізація”: Урядовий проєкт укрупнення районів обурив Київщину (опитування) Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини позбавлять фінансової залежності від районних рад Проєкт “Децентралізація”: громадам Київщини дозволили змінювати цільове призначення землі та затверджувати містобудівну документацію Проєкт “Децентралізація”: села Київщини боронитимуть право на добровільне об’єднання в суді Проєкт “Децентралізація”: Мінгромад обіцяє ОТГ поповнення бюджетів за рахунок ПДФО  Проєкт “Децентралізація”: асоціаціям Київщини не вдалось відстояти “мажоритарку” для сіл Проєкт “Децентралізація”: На Київщині через недобровільність об’єднання знову судяться Боярка і Забір’я Проєкт “Децентралізація”: Миронівська ОТГ планує заробляти на природі та інвестиціях Проєкт “Децентралізація”: Студениківська ОТГ збагатиться за рахунок банку землі та “Ниви Переяславщини”  Проєкт “Децентралізація”: Фурсівській ОТГ не вистачає коштів на розвиток громади  Проєкт “Децентралізація”: Бородянська ОТГ розвиватиметься за рахунок донорів Проєкт “Децентралізація”: Ржищівська ОТГ для одержання прибутків задіє водний та освітньо-туристичний потенціал  Проєкт “Децентралізація”: Баришівка мітить у п'ятірку найбагатших громад Київщини Проєкт “Децентралізація”: Пісківська ОТГ хоче стати популярним курортом Київщини Проєкт “Децентралізація”: Обухівська ОТГ спрямує на свій розвиток понад півмільярда гривень до 2030 року Проєкт “Децентралізація”: Бучанська ОТГ направить мільйони на розбудову комфортної інфраструктури Проєкт “Децентралізація”: Великодимерська ОТГ проведе інвентаризацію землі Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини взялися ділити ОТГ на округи та обирати старост  Проєкт “Децентралізація”: Узинська ОТГ шукає 65 млн гривень на будівництво очисних споруд Проєкт “Децентралізація”: держава переклала на старост владні компетенції сільських голів Проєкт “Децентралізація”: обіцяні громадам землі за межами населених пунктів пустили з молотка Фото: колаж KV КиевVласть

На Київщині з’явився ще один притулок для жертв домашнього насильства – шелтер. Умови проживання в закладі перевірили перша леді Олена Зеленська, яка підтримує зусилля держави, місцевих органів влади і міжнародних організацій в боротьбі з насильством, посол Фонду ООН у галузі народонаселення Марія Єфросініна та голова Київської обласної державної адміністрації (КОДА) Василь Володін. Про це KV стало відомо з повідомлення пресслужби КОДА. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”   Як зазначив Василь Володін, відкриття таких притулків – це потужна інвестиція в соціальну сферу області. “Шелтер – це не просто можливість тимчасово вирішити питання з житлом. Там можна звернутись до психологів, фахівців із соціальної роботи та юристів. Закликаю всіх, хто страждає від насильства, знайти сили звернутись за допомогою і почати зміни в своєму житті на краще. Тим часом, ми будемо продовжувати працювати над тим, щоб таких притулків на Київщині стало більше”, – прокоментував очільник Київщини. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться Адреса шелтера не розголошується спеціально, адже конфіденційність дозволяє гарантувати безпеку постраждалих від кривдників. Жити в притулку можна до трьох місяців. У разі гострої потреби цей термін може тривати пів року. Щоб потрапити в притулок, людині слід звернутись: на урядову гарячу лінію з протидії домашньому насильству за номером 1547; на національну гарячу лінію із попередження домашнього насильства за номером 116 123; до поліції за номером 102. Довідково: шелтери – це притулки для жертв домашнього насильства. Там постраждалим надають комплексну допомогу. Зокрема йдеться про психологічну реабілітацію, медичну допомогу та юридичні консультації. Читайте: В рамках “Великого будівництва” продовжується модернізація приймальних відділень Київщини Фото: пресслужба КОДА КиевVласть