Девелопер Alliance Novobud прозвітував про хід будівництва на своїх майданчиках у минулому місяці. Компанія активно будує у столиці та пристоличному регіоні. Про це KВ стало відомо з публікації на офіційному сайті Alliance Novobud. Підписуйтесь на “КиївВладу”  У серці Подола забудовник зводить ЖК Illinsky House за адресою вул. Набережно-Хрещатицька, 21. Так, житловий комплекс міститиме 2 будинки по 125 квартир та підземний паркінг. Щодня на майданчику працюють від 80 до 83 будівельників. Так, у першому будинку завершують роботи з влаштування навісного вентильованого та мокрого фасадів. На 90% виконано влаштування мокрого фасаду та кахлів на балконах. Також, проводиться комплекс робіт в електрощитових та монтуються підсвічування на фасаді і металоконструкції огородження балконів. У другому будинку завершують роботи з влаштування мокрих фасадів. Роботи з влаштування навісного вентильованого фасаду та з оздоблення місць загального користування також практично завершені. Наразі продовжується монтаж кахлів на балконах. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Як і в першому будинку, проводиться комплекс робіт в електрощитових, монтаж підсвітки на фасаді та металоконструкцій огородження балконів.  По всьому будинку виконуються роботи з благоустрою (зони внутрішнього дворика над стилобатною частиною) — влаштування бортів та клумб, завезено ґрунт, тривають роботи під монтаж фігурних елементів мощення. На ділянці примикання до суміжної ділянки з боку вулиці Набережно-Хрещатицької влаштовують фігурні елементи мощення. Тривають роботи з блискавкозахисту,  пусконалагодження інженерних систем та гідравлічних випробувань та оздоблення центрального піддашка. У другому столичному проекті, Montreal House, по вул. Велика Васильківська, 102 (літера “У”)/вул. Антоновича, 83 також активно тривають роботи. Комплекс активно розбудовується у діловому центрі Києва. Щодня на майданчику працюють від 26 до 31 будівельника. Так, у першому блоці тривають роботи з влаштування покрівлі. Триває монтаж світлопрозорих огороджувальних алюмінієвих конструкцій Reynaers на фасаді з внутрішнього двору й другого блоку. Монолітні роботи за прибудовою, де розташується дитячий садочок підходять до кінця. Тривають роботи з влаштування стін та перегородок у 3 блоці. Триває монтаж покрівлі. Стартували роботи з будівництва котельні — залита стяжка та виконана гідроізоляція.  У 4 блоці також тривають роботи з влаштування стін та перегородок. По всьому ж будинку монтують пожежні драбини на фасаді.  У Київській області триває будівництво Krona Park II. Комплекс розташувався у, м. Бровари, по вул. Симоненка Василя, 32 У будинку номер 3 триває монтаж світлопрозорих огороджувальних конструкцій ПВХ. Їх готовність у секції 3.2 складає 80%, триває завіз конструкцій на секцію 3.1. Роботи з влаштування покрівлі майже завершені, як і у будинках 9 та 10. У 4 будинку покрівля готова на 75% У будинках під номерами 5, 14 та 16 виконані роботи з випробування паль. У восьмому будинку комплексу майже завершили роботи зі зведення стін та перегородок. Готовність складає 95%. Там же влаштовують покрівлю, яка готова на 35%. У 12 будинку більше, ніж наполовину, завершили роботи з влаштування монолітного каркаса будівлі — готовність 55%. Розпочато роботи зі зведення стін та перегородок, готовність складає 15%. Другий броварський проект девелопера, комплекс “Лавандовий” по вул. В. Чорновола, не відстає у темпах будівництва. У першому будинку проводяться оздоблювальні роботи місць загального користування та технічних приміщень. Виконуються й роботи з гідроізоляції й утеплення підземної частини каркаса. Також, монтують світлопрозорі огороджувальні алюмінієві конструкції, влаштовують внутрішні інженерні мережі. В будинку вже встановили квартирні двері, триває влаштування промислової підлоги паркінгу та покрівлі. У другому будинку також тривають роботи з влаштування внутрішніх інженерних мереж. Монтаж вікон ПВХ вже завершений. На території комплексу тривають роботи з благоустрою. Активно облаштовуються й зовнішні інженерні мережі. Третій пристоличний комплекс Madison Gardens, що також знайшов своє місце у м. Бровари, будується по вул. Київська. Там у третьому будинку активно влаштовують фасад і вже завершили роботи на 85% Монтаж ізоляції ІТП та штукатурення 1 поверху виконані на половину. Майже завершено влаштування стояків опалення та водопроводу. Тривають роботи з оздоблення місць загального користування з 1 по 10 поверх, готовність складає 75%,  Триває влаштування паркану, накривок парапету та монтаж слабострумних мереж, що вже готовий на 55%. Також триває пусконалагодження ліфтового обладнання, монтаж електрощитової, поверхових щитів та електропровідки. Як раніше писала KВ, Alliance Novobud, що долучився до програми "єОселя" ще на її старті, створила власний механізм супроводу клієнтів. Так, позичальнику достатньо лише виявити бажання взяти участь в програмі та надати пакет документів. Читайте: У Alliance Novobud грунтовно поставилися до питання оформлення угоди за “єОселя”, – Міхальова Фото: Alliance Novobud КиївВлада

Управління капітального будівництва, житлово-комунального господарства та регіонального розвитку Пристоличної сільської ради заключило договір з ПрАТ “Бориспільський комбінат будівельних матеріалів" на проведення консервації незавершеного будівництва дитсадку у Великій Олександрівці.  Про це KВ стало відомо з оголошення в електронній системі публічних закупівель Prozorro. Підписуйтесь на “КиївВладу”  Управління капітального будівництва, житлово-комунального господарства та регіонального розвитку Пристоличної сільради заключило договір з ПрАТ “Бориспільський комбінат будівельних матеріалів" на консервацію дошкільного навчального закладу загального розвитку (ясла-садок) дітей по вул. Матросова, 14 в с. Велика Олександрівка.  Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Згідно договору, вартість якого склала 27 млн 1 тис. 741 гривень, консервацію планується провести до 31 грудня 2024 року.  Зазначимо, за даними аналітичної системи Youcontrol, ПрАТ "Бориспільський комбінат будівельних матеріалів" зареєстровано в 1995 році. Розмір статутного капіталу – 217,13 тис. гривень. Засновники – Ігор Шалімов (34,45%, директор) і Володимир Шалімов (63,35%).  Володимир та Ігор Шалімови – депутати Бориспільської міськради VIII скликання. Крім цього, Володимир Шалімов керує Бориспільською міською партійною організацією політичної партії "Наш край". Ігор Шалімов балотувався та був обраний у 2020 році депутатом Бориспільської міськради як перший кандидат від партії “Слуга народу”. Нагадаємо, у 2021 році Борщагівська сільрада заключила договір з ПрАТ “Бориспільський комбінат будівельних матеріалів” на будівництво школи у селі Чайки по вул. Коцюбинського.  Читайте: В селі Чайки на Київщині за 288,66 млн гривень побудують школу  Фото: відкриті джерела КиївВлада

Бориспільська міськрада 12 жовтня в ході 45 сесії проголосувала за збільшення допустимої висотності будівництва на околицях міста до 52 метрів. Тепер у місті, що лежить поряд з аеропортом, існує прецедент: допустиму висотність підняли з 9 поверхів до 18-ти, вдвічі. Прийняттю такого рішення передувало кілька скандалів, адже проєкт рішення підготували у відповідь на прохання забудовника, ТОВ “Градобуд С”. Від звернення компанії з проханням дозволити будувати житло до 18-ти поверхів по всьому Борисполю до голосування “За” пройшло всього сім днів. Сам забудовник запевняє: поверховість погоджена з Державіаслужбою, тому приводу для суперечок навколо безпечності висотної забудови взагалі не має бути. Як вийшло, що влада так повернулася обличчям до бізнесу, з чим пов’язаний поспіх та кого звинувачують у корупції в Борисполі – дізнавалася KВ. Прецедент 6 жовтня в Бориспільській міськраді відбулось засідання комісії з питань землекористування, промисловості, будівництва, архітектури та інвестиційної діяльності, де на розгляд було винесене питання про збільшення допустимої поверховості по всьому місту. Підписуйтесь на “КиївВладу”  Питання було винесене на підставі листа будівельної компанії “Градобуд С”, яка хоче звести в місті 18-поверховий ЖК “Озерний”.  “У зв’язку з розвитком міста та перспективи будівництва ЖК “Озерний” по вулиці Бежівка просимо вас встановити обмеження по висотності забудови до 52-х метрів. Це б дозволило нам більш ефективно використовувати ресурси та створити більше доступного житла для наших громадян”, – зачитала лист “Градобуду” начальник управління містобудування та архітектури Тетяна Харитонюк. Думки депутатів розділились: хтось був готовий дати місту шанс на велику розбудову, а хтось бачив у цьому лише загрозу містобудуванню. Депутати зазначали, що Бориспіль не готовий до такої висотності й новозбудований ЖК матиме проблеми з комунальними послугами. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться “В нашомі місті тиск води в водоводі обмежений трьома кілограмами. Це значить, що ми максимально можемо подати воду до 10 поверхів. Вище наші труби не витримують і будуть лопатися. Щоб подати воду на 16-й чи 17-й поверх треба ставити потужні станції підкачки. Вони коштуватимуть до мільйона гривень”, – розповів в ході засідання депутат від фракції “Наш край” Володимир Шалімов. На відео: засідання комісії з питань землекористування, промисловості, будівництва, архітектури та інвестиційної діяльності Бориспільської міської ради 6 жовтня. За результатами засідання комісія відхилила рішення: ”за” тоді проголосувало 4 депутати, 5 утрималось.  Місто “під крилом” Будівництво в Борисполі мало обмеження до 9 поверхів заввишки. Таке рішення було прийняте ще у 2016 році і пояснювалось у тому числі безпековими міркуваннями.  На околиці міста розташувався найбільший в Україні міжнародний аеропорт “Бориспіль”, через що будь-яка висотна забудова в місті має проходити погодження у Державній авіаційній службі, а самі будинки мають дотримуватись усіх безпекових норм.  Вибір земельної ділянки під багатоповерхівку, згідно державним будівельним нормам, здійснюється залежно від аналізу взаємовпливу висотної будівлі та повітряних транспортних суден у районах розташування аеропортів і аеродромів, об’єктів наземної інфраструктури, радіотехнічних засобів управління повітряним рухом, радіонавігацією, посадкою, зв’язком та метеозабезпеченням, у тому числі з урахуванням взаємовпливу авіаційного шуму на висотну будівлю та висотної будівлі на маневрування повітряних суден на приаеродромних територіях. Кінець? Як повідомили KВ джерела в Бориспільській міській раді, цим намагання все ж таки задовольнити інтереси забудовника не обмежились: комісія була зібрана вдруге, коли винесли пропозицію збільшити допустиму висотність лише в мікрорайоні, обмеженому вулицями Бежівка та Липова, за масивом Бориспільський. Якраз там, де планують будувати новий ЖК. Така пропозиція вже задовольнила депутатів – комісія схвалила рішення, а депутатський корпус прийняв його на найближчій сесії 12 жовтня. Рішення стало компромісом між депутатами, адже представники фракцій “Слуга народу” і “Наш край” не були готові підвищувати поверховість. “Я вже давно будую в місті Бориспіль, і всі наші проекти це 9-10 поверхів. Своїм найкращим проектом я вважаю 5-поверхівку з підземним паркінгом. Я не здивувався, коли ще 5 років тому, відвідавши Берлін, дізнався, що там максимальна висотність складає 5 поверхів. Щоб під’їзди були невеликі, люди знали один одного. Офісні приміщення хоч 100 поверхів, але житлова забудова малоповерхова. І я розумію такий підхід. Але є й поняття прибутковості будинку. Будинок у 5 поверхів приносить грошей менше ніж у 18 поверхів. Я не був сторонником великоповерхової забудови. Але думка депутатів розділилася: депутати інших фракцій вважають, що треба підняти поверховість, дати поштовх для розвитку міста. Місто Бориспіль — невелике, воно має залишатись компактним. Ми знайшли компроміс: у мікрорайоні Приозерний, в кінці вулиці Бежівка, біля Кільцевої дороги є велика площадка. Якщо в них вийде, вони можуть спробувати збудувати там мікрорайон у 18 поверхів. Ми дали на це дозвіл тільки на тій території. Наша фракція не була “за” збільшення поверховості, але, якщо більшість каже, що треба спробувати, ми можемо дати шанс у вигляді компромісу”, – розповів у коментарі КВ депутат Бориспільської міської ради від фракції “Наш край”, керівник концерну “Агробудмеханізація” Володимир Шалімов. Висотність без обмежень Депутатський корпус вирішив скасувати рішення 2016 року про обмеження висотності в Борисполі у 9 поверхів. Замість нього було прийнято рішення про обмеження висотності на згаданій земельній ділянці. Доля решти міста, як розповів KВ заступник міського голови Дмитро Гопанчук, буде вирішуватись за містобудівною документацією за погодженням Державної авіаційної служби.  “Було звернення одного з забудовників, який має намір збудувати житловий комплекс поверховістю до 18 поверхів. Для цього ми мали скасувати попереднє рішення 2016 року, що обмежувало поверховість до 9-ти. Хочу зауважити, що й рішення 2016 року, й рішення яке приймалось зараз є штучним: в Законі пишеться, що висотність передбачається містобудівною документацією. Тобто, або зонуванням, або детальним планом території. Нове рішення ухвалила комісія, хоча, знову ж таки, Законом це покладено на містобудівну документацію. Також, хочу зазначити, що ми є містом, в якому є аеродром. Тому, мають бути дотримані всі запобіжні заходи, встановлені проблискові маячки і пройдено погодження окремо по об’єкту. Нагадаю, що рішення не прийнято стосовно збільшення висотності у всьому місті: решта Борисполя буде керуватись містобудівною документацією, буде розроблено детальний план і визначено висотність з урахуванням думки Державної авіаційної служби України”, – розповів Гопанчук. Сам власник “Градобуд С” Олександр Сич вже звертався до Державіаслужби, де отримав позитивну відповідь щодо такої поверховості. На його думку, майбутній ЖК лише доповнить Бориспіль. “Для міста Бориспіль аеродром не є перешкодою під час будівництва. У Державіаслужбі сказали, що ми можемо будувати хоч 50 поверхів. Обмеження з точки зору наявності аеропорту немає. Є обмеження у бік Олександрівки, де є злітно-посадова смуга, але ніякого відношення до Борисполя воно не має. В будь-якому разі, ми маємо пройти офіційне погодження в Державіаслужбі, але в кулуарах відповідь була схвальна. Щодо забезпечення водою в нас біля вокзалу вже стоять чотири 18-поверхівки, у центрі стоїть 19-поверховий будинок. Ніякої проблеми там немає. Ми вже будували в Києві 25-поверхові будинки і ми знаємо, як подати туди воду. Врешті-решт, є позитивні приклади інших міст, наприклад, Броварів, де стоять чудові, красиві й багатоповерхові будинки. Це тільки розбудовує місто. Висотність дозволяє зекономити місто, створити біля будинків зони відпочинку, спортивні майданчики, паркінги. Зазначу, що в нас не така кількість землі, щоб ми могли безконтрольно тут будувати”, – розповів Сич. Експертна думка  Натомість, як розповів KВ незалежний експерт у сфері містобудування, архітектор і викладач КНУБА Артем Глущенко, таке рішення є протизаконним. На думку архітектора, місцева влада перевищила власні повноваження всупереч діючим ДБН. “Децентралізація в Україні має дуже багато переваг. Але є такі моменти, коли місцеве самоврядування намагається обійти законоутворюючі стовпи державного рівня. Треба зазначити, що Державні Будівельні Норми мають таку ж силу, як і будь який Закон України. Тому будь-які намагання обійти ДБН, або Накази Міністерств це є перевищення повноважень. Якщо брати ДБН  Б.2.2-12:2019  "Планування та забудова територій", то там є чіткі критерії встановлення висотної межі забудови в населених пунктах. – міста чисельністю від 50 до 100 тис. осіб включно – садибна забудова та багатоквартирні житлові будинки висотою до 48 м (до 16 поверхів включно). Цей випадок нагально демонструє необхідність вивчення Законів, бо їх незнання призводить до фатальних помилок”, — розповів Глущенко. “Градобуд С” За даними аналітичної системи Youcontrol “Градобуд С” належить бориспільському забудовнику Олександру Сичу, що також є основним кінцевим бенефіціаром ТОВ “ТРЕСТ БОРИСПІЛЬСІЛЬБУД”. Трест активно будував в Борисполі й за його межами: у 2000-х “Бориспільсільбуд” мав проекти й в Києві, будував у тому числі на столичних Позняках. Сич керує підприємством з 1999 року. Забудовник активно вигравав тендери в Борисполі, зокрема, в управління капітального будівництва Бориспільської міської ради. Згідно даних Clarity Project, трест вигравав тендери управління 15 разів на загальну суму у 27 514 636 гривень. Співпраця розпочалась у 2017 році з поліпшення технічного стану та благоустрою Олесницького (Комсомольського) озера й продовжується досі: 5 жовтня поточного року управління на 844 712 гривень замовило коригування проектно-кошторисної документації по будівництву дошкільного навчального закладу по вул. Володимира Момота, 46-а в Борисполі.  Як раніше писала KВ, у вересні Бориспіль сколихнула звістка про вступ мера Володимира Борисенка до лав ЗСУ. Поки одні схвально реагували на раптову заяву очільника громади, інші мешканці міста були вкрай спантеличені і не розуміли: хто тепер має виконувати його повноваження. Мотиви такого рішення невідомі і виконкому міста та депутатському корпусу, для яких це також виявилось неочікуваним “сюрпризом”.  Читайте: Таємничий відхід: Бориспільська громада залишилася без мера Фото: колаж КВ КиївВлада

Протягом вересня цього року розпорядники бюджетних коштів Києва замовили товарів, робіт та послуг на 1,87 млрд гривень. Здебільшого місто живе своїми поточними проблемами та потребами, замовляючи ремонти транспортних розв'язок та прибудинкових територій, закуповуючи медобладнання, автозапчатини та паливо. Однак дух війни присутній в закупівлях тилової столиці: на значні суми замовлено капремонт в Київському госпіталі ветеранів війни, облаштування укриттів в житлових будинках та постачання модульних котелень. Водночас зустрічаються і цікаві покупки, серед яких саджанці для озеленення Оболоні майже на 6 млн гривень, девять новеньких авто для муніципальної охорони за 7 млн гривень та проєкт відновлення Паркового мосту за 4 млн гривень. Що ще замовляли в столиці у вересні 2023 року та хто став найбільшими підрядниками – у ювілейній п'ятдесятій частині циклу КиївВлади “Справи насущні”. Як стало відомо KВ з даних публічного модуля аналітики BI.Prozorro, у вересні 2023 року розпорядники столичних бюджетних коштів уклали за результатами публічних закупівель 4602 договори на 1,87 млрд гривень. Підписуйтесь на “КиївВладу”  Найбільші видатки Майже половину вересневих видатків столиці – 922,27 млн гривень – спрямували на будівельні та капітальні роботи. Ця стаття витрат включає дуже широкий спектр робіт майже по тисячі договорів, включаючи дорожні роботи, ремонти в житлових будинках, освітніх та медичних закладах, в тому числі в їх укриттях. Cаме по цій статті були підписані найдорожчі договори столиці за весь вересень.  Так, найдорожчими замовленнями по цій статті і загалом по Києву минулого місяця стали два договори КНП “Київський міський клінічний госпіталь ветеранів війни” на проведення капремонту приміщень 9-го та 10-го поверхів головного корпусу госпіталю (вул. Федора Максименка, 26 у Оболонському районі) загальною ціною 143,72 млн гривень. Обидва договори без конкурсу підписали з ТОВ “Абсолют-Клімат” (*), яке обрали підрядником без конкурсу, оскільки більше жодна компанія не подала заявки для участі в цих закупівлях. Ремонти приміщень двох поверхів госпіталю “Абсолют-Клімат” повинно буде виконати до кінця поточного року. Через цю закупівлю на засіданні Київради 5 жовтня, нагадаємо, розгорівся цілий скандал.  Читайте: Департамент охорони здоров’я КМДА намагається приховати порушення порядку тендерних закупівель, – депутатка Ярош Ще майже 130 млн гривень спрямували на сотню капремонтів підвалів житлових будинків для використання під укриття. Найактивнішими у замовленні таких робіт були профільні управління Голосіївської, Дніпровської та Печерської райдержадміністрацій (РДА). Серед найкоштовніших договорів вересня по статті будівельних та ремонтних робіт і взагалі за місяць також ремонт на тунельному шляхопроводі транспортної розв'язки Севастопольської площі за 79,13 млн гривень. Відповідний договір підписано між КП "Київавтошляхміст" та ТОВ “Центр гідроізоляції і покрівлі”. Зазначимо, що капітальних робіт на об'єкті не передбачається, за вказані кошти до кінця 2024 року там повинні лише загерметизувати шви і тріщини, а також обновити бетонні поверхні. Читайте: В Києві майже за 80 млн гривень хочуть підремонтувати тунель на Севастопольській площі Також до будівельних та ремонтних робіт віднесли договір КП “Київтеплоенерго” з ТОВ “Доля і КО. ЛДТ” на будівництво 2 черги цифрової системи відомчого радіозв'язку підприємства (пл. Івана Франка, 5) за 25,51 млн гривень, яке повинно бути завершено не пізніше кінця поточного року. Цей договір також увійшов в ТОП-5 найдорожчих замовлень в столиці протягом вересня. На другій сходинці серед найбільших видатків столиці минулого місяця – закупівля ліків, медобладнання та гігієнічних засобів на 260,5 млн гривень. З цієї суми замовлень на 206 млн гривень припало на Департамент охорони здоров'я Київської міськдержадміністрації (КМДА), який серед іншого уклав найкоштовніший договір по цій статті видатків, який увійшов до п'ятірки найбільших замовлень столиці у вересні. Мова про закупівлю департаментом 20 гемодіалізних апаратів німецького виробництва за 42,8 млн гривень, які повинні бути поставлені до кінця поточного року в заклади охорони здоров'я Києва (список медзакладів не опублікований).  Читайте: Мільярди на медицину: у Київраді прийняли нову програму і висунули вимогу щодо відставки Гінзбург Третє місце посіло замовлення КП “Київтеплоенерго” восьми дизельних транспортабельних котелень на загальну суму 99,11 млн гривень. Замовили котельні без конкурсу, підписавши три договори з одним постачальником – ТОВ “Укренергопром” (**). За умовами договорів, підрядник до кінця поточного року повинен поставити по три транспортабельні котельні установки ТКУ-1800 для Дніпровського та Оболонського районів, та дві – для Печерського.  Читайте: “Київтеплоенерго” майже на 100 мільйонів гривень закупило мобільних котелень для трьох районів На четвертому місці опинилася закупівля для міста паливо-мастильних матеріалів на загальну суму 82,35 млн гривень. Найбільшим замовником по цій статті видатків стало транспорте КП “Київпастранс”. Закривають п'ятірку найбільших видатків Києва у вересні з сумою 58,22 млн гривень договори на постачання автозапчастин та шин. Найбільше серед замовленого – обладнання та приладдя для громадського транспорту, оскільки найдорожчі договори укладені підприємством “Київпастранс”.Також серед значних замовлень столичних розпорядників бюджетних коштів: путівки для оздоровлення 1280 дітей у Івано-Франківській, Київській та Львівській областях на 29,36 млн гривень на замовлення Департаменту молоді та спорту КМДА; капремонти 22 прибудинкових територій на загальну суму 25,83 млн гривень на замовлення профільних управлінь райдержадміністрацій; поточний ремонт вул. Бориспільської (між вулицями Привокзальною та Санаторною в обох напрямках) за 23,22 млн гривень на замовлення КП “ШЕУ по ремонту  та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Дарницького району; обстеження та розчистка русла річки Либідь на ділянці від вул. Саперно-Слобідської до урочища Лиса Гора за 14,63 млн гривень на замовлення КП “Плесо”; ремонт надземного пішохідного переходу біля станції “Лівий берег” залізнично-автомобільного мостового переходу через Дніпро за 11,24 млн гривень на замовлення КП “Київавтошляхміст”;  6 авто Renault Duster та 3 Renault Express за 7,18 млн гривень на замовлення КП “Муніципальна охорона”.  саджанці дерев та кущів на 5,82 млн гривень на замовлення КП по утриманню зелених насаджень Оболонського району; проєкт відновлення несних конструкцій Паркового пішохідного мосту через  Дніпро на Труханів острів за 4,14 млн гривень на замовлення КП “Київавтошляхміст”. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Найбільші замовники Освоювали бюджетні кошти столиці у вересні 404 організаторів тендерів – це комунальні підприємства та установи, департаменти КМДА та управління РДА. Із загальної ціни укладених через Prozorro договорів (1,87 млрд гривень) на найбільші суми замовлень зробили Департамент охорони здоров'я КМДА (216,16 млн гривень), КП “Київтеплоенерго” (188,09 млн гривень), КНП “Київський міський клінічний госпіталь ветеранів війни” (147,94 млн гривень) та КП Київавтошляхміст (105,82 млн гривень).Читайте: З 24 лютого 2022 року КМДА витратила на медичні закупівлі 850 млн гривень Найбільші підрядники Замовляли у вересні в столиці товари, послуги та роботи майже у двох тисяч компаній та підприємців. При цьому на найбільшу суму зі значним відривом від інших учасників – 143,72 млн гривень – договорів підписано з ТОВ “Абсолют-Клімат”. Йому дісталося всього два, але дуже коштовних підряди – на капремонт приміщень 9-го та 10-го поверхів головного корпусу КНП “Київський міський клінічний госпіталь ветеранів війни”. На другому місці серед найбільших підрядників вересня опинилося ТОВ “Укренергопром”, у якого на 99,1 млн гривень КП “Київтеплоенерго” замовило модульних котельних установок. Третє місце посіло ТОВ “Центр гідроізоляції і покрівлі” (***), яке на замовлення КП "Київавтошляхміст" майже за 80 млн гривень повинно відремонтувати тунельний шляхопровід транспортної розв'язки Севастопольської площі, а на замовлення  КП “Київтеплоенерго” за 2,31 млн гривень здійснити ремонтні роботи на ТЕЦ-6.  20 компаній та підприємців, які у вересні отримали в Києві замовлення на найбільші суми  Про найбільших підрядників Згідно з даними аналітичної системи Youcontrol, ТОВ “Абсолют-Клімат” зареєстровано в 2008 році в Києві. Власник та керівник -  В’ячеслав Березовський. ТОВ “Абсолют-Клімат” є співзасновником корпорації “Євробудінвест”. Останнє, за даними Youcontrol, має відношення до “Групи родини Вознюк”, ключовою особою якої є депутат Верховної Ради VII та VIII скликань Юрій Вознюк. До політичної кар'єри у Верховній Раді, з 2010 року Юрій Вознюк був депутатом Рівненської міськради від партії “Фронт змін”. У парламент VII скликання (2012 – 2014 роки) він був обраний по одномандатному виборчому округу на Рівненщині від ВО “Батьківщина”, VIII скликання (2014 – 2018 роки) – від партії “Народний Фронт”. Намагався стати депутатом Верховної Ради він і на виборах 2019 року як самовисуванець, але обраний не був. В 2020 році Юрій Вознюк балотувався на посаду міського голови Рівного від політичної партії “За майбутнє”, зайнявши шосте місце. ТОВ “Абсолют-Клімат” за результатами публічних закупівель підписало 154 договори 3,31 млрд гривень. Найбільші замовники – КНП “Київський міський клінічний госпіталь ветеранів війни”, яке крім ремонту 9 та 10 поверхів своєї будівлі замовляло у цієї компанії також ремонт 4-8, 11 поверхів, а також капремонт фасадів.  До слова, згідно інформації зі ЗМІ, у госпіталі планують створити великий реабілітаційний центр, з літа минулого року медзаклад почав приймати лікування та реабілітацію поранених українських військовослужбовців. Читайте: У Кличка влаштували таємний розпил на ремонті госпіталю ветеранів війни за 1 млрд гривень, – “Наші гроші” ТОВ “Абсолют-Клімат” “засвітилося” в декількох кримінальних провадженнях. Так, з листопада 2019 року слідчі Головного управління ДФС у Києві розслідують провадження № 42019100000000747, в рамках якого директора цієї компанії підозрюють в умисному ухиленні від сплати податків в особливо великих розмірах. За матеріалами справи, керівник ТОВ “Абсолют-Клімат” спільно з фірмами з ознаками фіктивності в 2018-2019 роках завищили податковий кредит з ПДВ на 7,5 млн гривень. З листопада 2018 року слідчі СБУ в рамках кримінального провадження №42018100000001118 підозрюють “Абсолют-Клімат” в участі як посередника у схемі керівників КП “Інженерний центр” та низки комерційних фірм у 2016-2018 роках. Слідчі вважали, що підрядники “Інженерного центру” – ТОВ “Плутон-С” та ТОВ “Армабуд лтд” – переказували гроші іншим фірмам, серед яких ТОВ “Абсолют-Клімат”, за роботи, які не виконувалися. Після чого кошти переводилися компаніям з ознаками фіктивності, які в свою чергу виводили гроші для відкату керівництву комунального підприємства та цим підрядникам. ТОВ “Укренергопром” зареєстровано в 2003 році в Києві. Статутний капітал – 18,5 тис. гривень. Основний вид діяльності – монтаж водопровідних мереж, систем опалення та кондиціонування. Засновником та директором є Юрій Герасименко. За даними Clarity Project, у результаті участі в публічних закупівлях ТОВ "Укренергопром" уклало 155 договорів на 252,04 млн гривень. Найбільший замовник – КП “Київтеплоенерго”, від якого компанія отримала 7 підрядів на 211,87 млн гривень.  ТОВ “Укренергопром” також має у своєму досьє кримінальні провадження. Зокрема, з 2019 року фірма підозрюється у (провадження № 32019100000000608 від 24.10.2019 року) у реалізації схеми приховування походження коштів та ухиленні від сплати податків. ТОВ “Центр гідроізоляції і покрівлі” зареєстровано в 2010 році в Києві. Статутний капітал – 1 тис. гривень. Основний вид діяльності – будівництво житлових і нежитлових будівель. Засновники та кінцеві бенефіціари – Сергій Єланцев (директор) та Михайло Семенюк. Сергій Єланцев є чоловіком Ірини Єланцевої, яка в 2016-2019 роках була начальником відділу опіки, піклування, усиновлення та розвитку сімейних форм виховання Служби у справах дітей Дарницької РДА (про це вказано в її деклараціях за відповідні роки). Через Prozorro ТОВ “Центр гідроізоляції і покрівлі” уклало 120 договорів на 492 млн гривень. Найбільші замовники  – ПАТ “Укргідроенерго” та КП “Київавтошляхміст”. Читайте: “Київавтошляхміст” роздав майже 135 млн гривень на ремонти столичних мостів КНП “Київський міський клінічний госпіталь ветеранів війни” тимчасово очолює Борис Борисов. Підприємство підпорядковане Департаменту охорони здоров'я КМДА на чолі з Валентиною Гінзбург. КП “Київтеплоенерго” з 22 грудня 2018 року керує В'ячеслав Бінд. Вого підпорядковане Департаменту житлово-комунальної інфраструктури КМДА, який з 17 липня 2017 року очолює Дмитро Науменко. За роботу цього департаменту відповідає заступник голови КМДА Петро Пантелеєв. КП “Київавтошляхміст” з листопада 2019 року тимчасово керує Богдан Кобернюк. Підприємство входить в структуру КК “Київавтодор”, генеральним директором якої з 5 липня 2022 року є Олександр Федоренко. Він же з 19 травня 2020 року очолював цю комунальну корпорацію на правах виконувача обов'язків керівника.  КК “Київавтодор” підпорядковується Департаменту транспортної інфраструктури КМДА, який з 1 вересня 2021 року очолює Руслан Кандибор. Діяльність зазначеного департаменту з 9 листопада 2021 року спрямовує особисто голова КМДА Віталій Кличко. * ТОВ “Абсолют-Клімат” (код ЄДРПОУ: 35837877) ** ТОВ “Укренергопром”  (код ЄДРПОУ: 32589733) *** ТОВ “Центр гідроізоляції і покрівлі” (код ЄДРПОУ: 37024912) Читайте також: : Справи насущні: скільки та на що в серпні витрачав Бориспіль Справи насущні: скільки та на що в серпні витрачав Іванків Справи насущні: скільки та на що у вересні витрачала Біла Церква Справи насущні: скільки та на що у вересні витрачали Бровари Справи насущні: скільки та на що у вересні витрачала Глеваха Справи насущні: скільки та на що у жовтні витрачав Яготин Справи насущні: скільки та на що у жовтні витрачав Димер Справи насущні: скільки та на що у жовтні витрачав Переяслав Справи насущні: скільки та на що у вересні витрачала Березань Справи насущні: скільки та на що у листопаді витрачало Вишневе Справи насущні: скільки та на що у листопаді витрачала Пісківка Справи насущні: скільки та на що у листопаді витрачав Фастів Справи насущні: скільки та на що у листопаді витрачала Миронівка Справи насущні: скільки та на що у грудні витрачав Макарів Справи насущні: скільки та на що у грудні витрачав Вишгород Справи насущні: скільки та на що у грудні витрачав Гостомель Справи насущні: скільки та на що у грудні витрачав Козин Справи насущні: скільки та на що в лютому витрачали Гребінки Справи насущні: скільки та на що у лютому витрачала Березань Справи насущні: скільки та на що у лютому витрачали Чабани Справи насущні: скільки та на що у лютому витрачала Українка Справи насущні: скільки та на що у лютому витрачала Згурівка Справи насущні: скільки та на що у березні вистачало Ставище Справи насущні: скільки та на що у березні витрачав Обухів Справи насущні: скільки та на що у березні витрачав Тетіїв Справи насущні: скільки та на що у березні витрачав Богуслав Справи насущні: скільки та на що у квітні витрачало Коцюбинське Справи насущні: скільки та на що у квітні витрачала Боярка Справи насущні: скільки та на що у квітні витрачав Васильків Справи насущні: скільки та на що у квітні витрачала Сквира Справи насущні: скільки та на що у травні витрачала Калита Справи насущні: скільки та на що у травні витрачав Ржищів Справи насущні: скільки та на що у травні витрачала Баришівка Справи насущні: скільки та на що у травні витрачала Велика Димерка Справи насущні: скільки та на що у травні витрачала Тараща Справи насущні: скільки та на що у червні витрачав Бориспіль Справи насущні: скільки та на що у червні витрачав Узин Справи насущні: скільки та на що у червні витрачав Димер Справи насущні: скільки та на що у червні витрачав Іванків Справи насущні: скільки та на що у липні витрачав Яготин Справи прокурорські: за час воєнного стану Офіс генпрокурора витратив на своє утримання понад 200 млн гривень Справи насущні: скільки та на що у липні витрачав Козин Справи насущні: скільки та на що у липні витрачав Кагарлик Справи насущні: скільки та на що у серпні витрачала Миронівка Справи насущні: скільки та на що у серпні витрачав Славутич Справи насущні: скільки та на що у серпні витрачали Бровари Справи насущні: скільки та на що у серпні витрачала Кожанка Справи насущні: скільки та на що у вересні витрачала Згурівка Справи насущні: скільки та на що у вересні витрачав Богуслав Фото: колаж KВ КиївВлада

Для підтримки розвитку будівельної сфери необхідні законодавчі ініціативи, що обмежать вплив силових органів на будівельників та нададуть більше захисту.  Про це, як передає KВ, заявив в інтерв’ю виданню “Телеграф” відомий столичний девелопер і засновник компанії KAN Development Ігор Ніконов.  Підписуйтесь на “КиївВладу”  “Сьогодні усі підприємці, не лише будівельники, живуть під величезним пресом "боротьби з корупцією". Але постає питання, яке відношення до корупції має бізнес?! Є корупція? Тож боріться з нею! У нашій сфері, наприклад, претензії до влади будь-якого рівня ведуть до скасування відведення земельних ділянок, накладень арештів, штрафів тощо. Йде політична боротьба, а страждає бізнес”, – розповів Ніконов.  На його думку, аби прискорилось зростання будівельної сфери, мають ухвалюватися законодавчі ініціативи, які б заборонити всім силовим органам чіпати будівельників на якийсь період: скасовувати відведення земельних ділянок з 10-річною або 20-річною давністю; реагувати на скарги та листи псевдоактивістів без розбору реальної ситуації. А також – надати мешканцям можливість отримувати іпотеки.  “Суспільство сьогодні дуже чутливе, багато хто постійно шукає "зраду", що точно не покращує інвестиційний клімат і не стимулює підприємницьку ініціативу. Правоохоронні органи повинні розбиратися в подібних питаннях, а не навішувати одразу ярлики та заводити справи”, – говорить девелопер. І додає, що в цьому ракурсі важливо внести зміни до Кримінально-процесуального кодексу, які б заборонили відкривати кримінальні провадження за кожною заявою, адже в результаті правоохоронні органи завалені мільйонами справ, а доходить до судів максимум 1%. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Гальмує ринок і відсутність нового Генерального плану столиці. “Це відбувається з однієї простої причини: ухвалення цього плану прибрало б велику кількість двояких двозначних інтерпретацій правоохоронних органів про те, що у певній зоні можна будувати, а що не можна”, – впевнений Ніконов.  Нагадаємо, що мережа освітніх закладів KAN є найбільшою в Україні і налічує понад 10 навчальних закладів у Києві. В умовах війни столична девелоперська компанія продовжує виконувати зобов'язання перед власниками квартир і щодо реалізації освітніх закладів. Так, наприкінці року у "Файна Таун" буде завершена реалізація великого освітнього проєкту – інженерно-архітектурного колегіумом на 600 учнів. І стартує будівництво вже другої великої школи мережі А+ у рамках проєкту ЖК "Республіка".  Читайте: KAN продовжує будувати новий Архітектурно-інженерний колегіум А+ у “Файна Таун” Фото: telegraf.com.ua КиївВлада

Протягом вересня міська влада Богуслава зробила через Prozorro замовлень на понад 6 млн гривень. За чверть цих коштів вже до кінця жовтня повинні капітально відремонтувати дах гімназії-дитсадка в Мисайлівці. Ще майже стільки ж грошей спрямували на ремонти доріг, яких в громаді за таку суму збираются підлатати аж три десятки. Всі “дорожні” підряди дісталися місцевому ПП “Ріалбуд” депутата Київської облради від "Європейської солідарності" Арташеса Татояна (на колажі праворуч). Ця фірма на Богуславщині вже прославилася ремонтами доріг, які стали предметами кримінальних розслідувань. Детальніше про вересневі замовлення Богуслава у вересні 2023 року – у сорок дев'ятій частині циклу КиївВлади “Справи насущні”. Як стало відомо KВ з даних публічного модуля аналітики BI.Prozorro, у вересні 2023 року Богуславська міська рада та підпорядковані їй підприємства уклали за результатами публічних закупівель 209 договорів на 6,27 млн гривень. Найбільші видатки Найбільшим замовленням минулого місяця в богуславській громаді став капремонт покрівлі з утепленням горища Мисайлівської гімназії (дитячого садка), що на  вул. Молодіжна, 2-Б в селі Мисайлівка. Відповідний договір ціною 1,57 млн гривень уклало Соціально-гуманітарне управлінні виконкому Богуславської міськради, а всі роботи по ньому повинні бути завершені вже до кінця жовтня поточного року. Підписуйтесь на “КиївВладу”  На другому місці серед видатків Богуслава у вересні – договори на виконання ремонтів покриття автодоріг та тротуарів загальною вартістю 1,31 млн гривень. За ці кошти до кінця поточного року на замовлення виконкому міськради Богуслава планують відремонтувати тротуари по вулицях Святогірській та Шевченка в Богуславі, а також автодороги на 28 вулицях шести населених пунктів громади, а саме: вулиці Качанівщина, Івківці, Лабзівка, Весела, Пшенишнівська, Лотічки, Кисилівка, Пехівка, Чайчина гора, Кулигівка, Січкарівська, Заріччя, Калошанська в селі Ісайки; вулиці Шкільна, Хохітвянська, Новосьолівська, Хутірська, Хутір, Набережна, Залужжя, Ревуки в селі Яцюки; вулиці Шевченка, Перемоги, Більмачі, Тишківська в селі Туники; вулиця Озерна в селі Карандинці; вулиця Аштемівка в селі Киданівка; вулиця Андрія Зозулі в Богуславі. На третьому місці опинилися видатки на офісну техніку, на яку протягом місяця спрямували 725 тис. гривень. З цих коштів найдорожче – майже 499 тис. гривень – обійшлася робоча станція для оформлення та видачі паспортів з комплектом обладнання для зняття біометричних даних особи на замовлення виконкому міської ради Богуслава. На решту коштів закупили шість ноутбуків, вісім жорстких дисків та дві флешки для “Богуславського центру медико-санітарної допомоги”, один ноутбук для спортивного закладу “Колос”, а також два принтери для Богуславської центральної лікарні. Серед інших замовлень Богуславської громади:  холодильна камера для зберігання тіл для Богуславської центральної лікарні за 209 тис. гривень; 21 тисяча порцій йогурту для навчальних закладів за 224,7 тис. гривень; 3 комплекти систем відеоспостереження для Богуславського академічного ліцею №1, богуславського дитсадка “Казка” та ліцею “№3-МАН” за 86 тис. гривень; послуги зі встановлення тривожних кнопок в шести навчальних закладах громади за 66 тис. гривень; лекція про Microsoft Excel в Богуславській центральній лікарні за 900 гривень.  Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Найбільші підрядники Протягом вересня богуславська міська влада робила через Prozorro замовлення у 81 компаній і підприємців. Майже на половину від загальної суми вересневих замовлень – 2,89 млн гривень – договорів підписано з двома фірмами – ТОВ “Фірма “Расава” (*) та ПП “Ріалбуд” (**). 20 компаній та підприємців, які у вересні отримали в Богуславі замовлення на найбільші суми  ТОВ “Фірма “Расава” дістався найдорожчий договір місяця на проведення за 1,57 млн гривень капремонт покрівлі з утепленням горища Мисайлівської гімназії (дитячого садка). Згідно з даними аналітичної системи Youcontrol, ТОВ “Фірма “Расава” зареєстровано в 1994 році у місті Корсунь-Шевченківський Черкаської області. Статутний капітал – 1 тис. гривень. Засновниця – Інна Кірічек, директор – Василь Кірічек. Василь Кірічек – у 2015 році балотувався до Корсунь-Шевченківської районної та міської рад як член ВО “Черкащани”, але не пройшов. За даними Clarity Project, в результаті участі в публічних закупівлях ТОВ “Фірма “Расава” уклало понад сотню договорів на загальну суму 231 млн гривень. Найбільший замовник – Департамент будівництва Черкаської облдержадміністрації, з яким цей підрядник фігурує в кримінальному провадженні (№12019250000000296 від 01.11.2021) за підозрою в розтраті бюджетних коштів при будівництві в області амбулаторій. ПП "Ріалбуд" (до квітня 2021 року – ПП “Татоян”) зареєстровано в 2009 році в Богуславі Обухівського району Київської області. Статутний капітал – 150 тис. гривень. Основний вид діяльності – будівництво доріг і автострад. Засновник та кінцевий бенефіціар – прописаний в Богуславі Арташес Татоян. Директор – Олексій Горбач. Арташес Татоян – депутат Київської обласної ради від партії “Європейська солідарність”. Входить до складу комісії з питань капітального будівництва, регіонального розвитку, містобудування, транспорту, цивільного захисту, відновлення житлових та інфраструктурних об’єктів. Читайте: Вони пройшли: список депутатів Київської обласної ради від “Європейської Солідарності” На місцевих виборах 2015 року (партія “Рідне місто”) та 2019 року (Аграрна партія України) Арташес Татоян обирався в Богуславську міську раду. В результаті участі в публічних закупівлях ПП "Ріалбуд" уклало 737 договорів на 528 млн гривень. Найбільший замовник – Управління будівництва Голосіївської РДА, від якої отримано 93 підряди на 134,55 млн гривень.  Читайте: Обрані підрядники: компанія депутата Київської облради за 18 млн гривень відремонтує чотири прибудинкові території Голосіївського району ПП "Ріалбуд" фігурує в декількох кримінальних провадженнях. Зокрема, з квітня 2020 року правоохоронці розслідують розкрадання коштів на дорожніх підрядах у колишніх Кагарлицькому, Миронівському та Богуславському районах (провадження від 03.04.2020 року № 12020110000000213), які ПП "Ріалбуд" виконувало впродовж 2016-2019 років. За інформацією поліції, розтрата відбувалась “шляхом неякісного виконання будівельно-ремонтних робіт”. Безпосередньо Арташеса Татояна підозрюють в організації схеми розкрадання бюджетних коштів. Раніше KВ повідомляла, що в 2019 році жителі будинку №6 вулиці Феодосівської Голосіївського району Києва були незадоволені якістю виконання на той час ПП “Татоян” капремонту асфальтового покриття у їх дворі. Вони скаржилися, що протягом виконання робіт для жителів не облаштували тимчасові проходи і вони змушені були ходити по пилу та бруду. Читайте: Жители ул. Феодосийской в Киеве возмущены ремонтом асфальта без обустройства временных проходов (фото) Нагадаємо, KВ аналізувала також замовлення богуславської влади за березень 2023 року. Тоді нею було замовлено товарів, послуг та робіт на 11,45 млн гривень. Більше третини вказаної суми спрямували на закупівлю палива. П'яту частину березневих видатків Богуслава склала “безконкурсна” закупівля центральною лікарнею матеріалів для ниркового діалізу, його повинна поставити фірма родича екс-заступника голови Державного управління справами часів Віктора Януковича та екс-першого заступника голови Державної фінансової інспекції Георгія Берадзе. Серед іншого тоді в Богуславі дійшли руки до капремонту укриття в дитсадку “Малятко”, міський спорткомплекс “Колос” оплатив до кінця року оренду льодової арени для тренувань, а КП “Богуславблагоустрій” обзавелося машиною для ямкового ремонту доріг. Читайте: Справи насущні: скільки та на що у березні витрачав Богуслав Богуславську міську раду очолює Віталій Хоменко (на колажі ліворуч). Читайте також: Справи насущні: скільки та на що в серпні витрачав Бориспіль Справи насущні: скільки та на що в серпні витрачав Іванків Справи насущні: скільки та на що у вересні витрачала Біла Церква Справи насущні: скільки та на що у вересні витрачали Бровари Справи насущні: скільки та на що у вересні витрачала Глеваха Справи насущні: скільки та на що у жовтні витрачав Яготин Справи насущні: скільки та на що у жовтні витрачав Димер Справи насущні: скільки та на що у жовтні витрачав Переяслав Справи насущні: скільки та на що у вересні витрачала Березань Справи насущні: скільки та на що у листопаді витрачало Вишневе Справи насущні: скільки та на що у листопаді витрачала Пісківка Справи насущні: скільки та на що у листопаді витрачав Фастів Справи насущні: скільки та на що у листопаді витрачала Миронівка Справи насущні: скільки та на що у грудні витрачав Макарів Справи насущні: скільки та на що у грудні витрачав Вишгород Справи насущні: скільки та на що у грудні витрачав Гостомель Справи насущні: скільки та на що у грудні витрачав Козин Справи насущні: скільки та на що в лютому витрачали Гребінки Справи насущні: скільки та на що у лютому витрачала Березань Справи насущні: скільки та на що у лютому витрачали Чабани Справи насущні: скільки та на що у лютому витрачала Українка Справи насущні: скільки та на що у лютому витрачала Згурівка Справи насущні: скільки та на що у березні вистачало Ставище Справи насущні: скільки та на що у березні витрачав Обухів Справи насущні: скільки та на що у березні витрачав Тетіїв Справи насущні: скільки та на що у березні витрачав Богуслав Справи насущні: скільки та на що у квітні витрачало Коцюбинське Справи насущні: скільки та на що у квітні витрачала Боярка Справи насущні: скільки та на що у квітні витрачав Васильків Справи насущні: скільки та на що у квітні витрачала Сквира Справи насущні: скільки та на що у травні витрачала Калита Справи насущні: скільки та на що у травні витрачав Ржищів Справи насущні: скільки та на що у травні витрачала Баришівка Справи насущні: скільки та на що у травні витрачала Велика Димерка Справи насущні: скільки та на що у травні витрачала Тараща Справи насущні: скільки та на що у червні витрачав Бориспіль Справи насущні: скільки та на що у червні витрачав Узин Справи насущні: скільки та на що у червні витрачав Димер Справи насущні: скільки та на що у червні витрачав Іванків Справи насущні: скільки та на що у липні витрачав Яготин Справи прокурорські: за час воєнного стану Офіс генпрокурора витратив на своє утримання понад 200 млн гривень Справи насущні: скільки та на що у липні витрачав Козин Справи насущні: скільки та на що у липні витрачав Кагарлик Справи насущні: скільки та на що у серпні витрачала Миронівка Справи насущні: скільки та на що у серпні витрачав Славутич Справи насущні: скільки та на що у серпні витрачали Бровари Справи насущні: скільки та на що у серпні витрачала Кожанка Справи насущні: скільки та на що у вересні витрачала Згурівка Фото: колаж KВ * ТОВ “Фірма “Расава” (код ЄДРПОУ: 22810254) ** ПП "Ріалбуд" (код ЄДРПОУ: 36432040) КиївВлада

Наміри центральної влади вилучити “військовий” ПДФО з місцевих бюджетів, перенаправивши його до державного, в громадах називають згортанням реформи децентралізації. В Асоціації міст України та Всеукраїнській асоціації ОТГ впевнені, що це поставить хрест на фінансовій незалежності тергромад. Більше того – під загрою зриву опинилися опалювальний сезон та фінансування освітньої реформи. У громадах бояться, що без цих коштів ускладниться оперативне забезпечення військових на місцях. У свою чергу, уряд наполягає, що вилучення військового ПДФО з місць підсилить обороноздатність держави. Плюс, позаочі урядовці кажуть, що це трошки стишить скандал навколо місцевих закупівель під час війни. Тож, такі факти, як “барабани” чи “ремонт стадіону”, не будуть повторюватися і збурювати суспільство.  Як дізналася KВ, 20 вересня Верховна Рада підтримала урядовий законопроєкт № 10037 про зміни до Бюджетного кодексу у першому читанні щодо забезпечення підтримки обороноздатності держави та розвитку оборонно-промислового комплексу України.Підписуйтесь на “КиївВладу”  Із низки запропонованих змін, найбільшого суспільного резонансу набула стаття щодо вилучити з 1 жовтня 2023 року до 31 грудня 2024 року до держбюджету 4% від загального ПДФО та ПДФО від оподаткування доходів у вигляді грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу та  Уряд пропонує спрямувати 50% цих коштів на на здійснення заходів із закупівлі спеціальної техніки та обладнання Адміністрацією Держслужби спецзв’язку та захисту інформації. Ще 50% на реформування та розвиток оборонно-промислового комплексу Мінстратегічних галузей промисловості України.  Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Також у 2024 році до загального фонду держбюджету зараховуватимуть надходження дорожнього фонду, а місцеві ради зобов’яжуть спрямовувати залишки коштів виключно на оборону та безпеку і, звісно, на оплату праці, першочергові гуманітарні потреби, погашення боргів. Та у ЗМІ та соцмережах в один голос почали стверджувати, що вилучення військового ПДФО посеред бюджетного періоду несе за собою низку ризиків. І в перше чергу  -  недофінансування та виникнення заборгованостей по бюджетних програмах та заходах. Б’ють на сполох Так, на сайті Асоціації міст України вже підрахували, що бюджети тергромад втратять у 2023 році близько 20 млрд гривень надходжень. В АМУ впевнені, що вилучення 4%ПДФО призведе до зриву опалювального сезону та підвищення тарифів. Під загрозою і фінансування реформи “Нова українська школа”. Адже у разі прийняття вищезгаданого законопроєкту, громади втратять ресурс і просто не зможуть виконати умови необхідного співфінансування низки заходів. враховуючи і так наявний дефіцит по освітній субвенції.  Асоціація міст України виступила проти вилучення у громад “військового” ПДФО та звернулась з відповідними зверненнями до Президента України  Володимира Зеленського, до голови ВРУ Руслана Стефанчука, до Прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля.  У зверненнях зауважується, що за час повномасштабної війни громади одержали 106,4 млрд гривень “військового” ПДФО, з якого 45% спрямували на пряму допомогу силам безпеки та оборони. Тож просять не лише зберегти “в доходах місцевих бюджетів “військове” ПДФО” а й “64% ПДФО з замороженням реверсних вилучень”, а також легалізують допомогу громад.  Об’єднаним силам ЗСУ.  Крім того, Всеукраїнська Асоціація ОТГ напрацювала і представила свою позицію щодо проєкту, в якому також “не підтримує положення щодо цільового спрямування вільних залишків коштів місцевих бюджетів та вилучення військового ПДФО”. Говорять громади Як зауважив у коментарі KВ секретар Бучанської міської громади Тарас Шаправський, за попередніми розрахунками на майбутній бюджетний рік, скарбниця громади втратить щонайменше 140 мільйонів гривень. І якщо держава таки вилучить цей вид податку з нового року, то це напряму вплине на спроможності громади допомагати військовим. “Для нашого, та і будь-якого бюджету, в нинішніх умовах це досить відчутна і велика сума. Громада зазнала суттєвих ушкоджень та руйнувань (більше 3100 об'єктів знищено або пошкоджено). Процес відновлення активно триває, а на це потрібні ресурси. Очікували, що цей ресурс буде надходити від військового ПДФО, і що ми зможемо і відбудовувати, і допомагати ЗСУ. Бучанська громада є однією із тих громад, яка прийняла відповідну профільну бюджетну програму, спрямовану на допомогу Збройним Силам. Активно практикуємо пряму фінансову підтримку військових частин, підрозділів, які зареєстровані на території, як платники податків. І це сьогодні, напевно, найбільш швидкий і ефективний спосіб допомоги ЗСУ. Оскільки ніхто краще, ніж самі військові, не знають, що краще на ці гроші купити, обладнання чи дрони. Крім того, на “Прозоро” можна відслідкувати, що ми намагаємося закуповувати все необхідне за запитами військових частин. Звісно, ми продовжуємо допомагати в будь-якому випадку, але ця допомога, з огляду на брак фінансового ресурсу, стане набагато меншою”, – розповів він. І додав, що громада загалом закупила і передала військовим вже близько 100 дронів, 30 автівок та десятки одиниць зарядних станцій та “старлінків”. Лише прямої грошової підтримки у вигляді субвенції було перераховано близько 20 мільйонів. “Ми розуміємо мотиви уряду і не сприймаємо ініціативи агресивно, бо вже говорять, про звернення реформи децентралізації. Очевидно, наступного року дефіцит держбюджету буде відчутним, очевидна і необхідність фінансування військових видатків, які тільки зростатимуть. Разом з тим, громади сам на сам залишають із наявними проблемами: фінансуванням освітньої та медичної сфер, ремонтів, програм допомоги переміщеним особам та багатьох делегованих державою функцій. Розуміємо, яким складним може виявитися і опалювальний сезон. Тож необхідно шукати компроміс, хоча би із розрахунку розподілу 50 на 50. І тоді це буде збалансований підхід, який надасть змогу зберегти фінансування відповідних соцпрограм і не секвеструвати бюджети, обмежуючи видатки по галузях. Маємо надію, що всі рекомендації від відповідних асоціацій та думки місцевого самоврядування почують. Адже обговорюється ініціатива взагалі вилучити ПДФО працівників поліції, ДСНС, прокуратури та інших силових відомств. До місцевих бюджетів надходить 64% ПДФО, а 36% – йде на загальнодержавний рівень. І наразі розглядається ініціатива із цих 64% вилучити ще додатково 4%. Розуміємо, який це буде тягар та удар по спроможності, і що це може призвести до соціального бунту та напруги, які згодом відчують як уряд, так і Президент”, – впевнений секретар ради. У коментарі KВ голова Фастівської міської громади Михайло Нетяжук наголосив, що нині це питання із фахової фінансової площини переросло в політичну, де намагаються грати на емоціях населення. Та відокремлює два важливі фактори у цій ситуації, на які варто звернути увагу. По-перше, військові частини потребують додаткової підтримки і коштів на те, аби військовослужбовці, особливо на передовій, були всім забезпечені. З іншого боку, дуже велику частину чоловіків, які були задіяні в виробничій сфері, в народному господарстві, мобілізували. Деякі підприємства взагалі згорнули свою діяльність через те, що їхні працівники на фронті. І рішення щодо вилучення військового податку може досить ускладнити фінансування обов'язкових видатків по певним громадам.  “Треба робити серйозні фінансові розрахунки. І коли говорять виключно про дрони, забувають, що дійсно здійснює місцеве самоврядування – надає допомогу та лікування пораненим військовослужбовцям, які повертаються в громади, підтримує сім’ї загиблих. І, на жаль, не бачу, що намагаються вирішити якось питання з виділення коштів за цим напрямом. Єдине, що ми чуємо, що буде якась субвенція по помічникам ветеранам. Хоча ця субвенція буде оплачувати тільки заробітну плату тих, хто можливо, буде допомагати ветеранам, але не вирішувати проблеми самих ветеранів. Як свідомий громадянин, готовий до будь-якого рішення, прийнятого на державному рівні. Проте, щоб не було, коли з однієї сторони говорять: всі кошти треба забрати в держбюджет, а з іншої – поранений військовий одержує на місяць 600 гривень грошового забезпечення. Рішення має прийматися з урахуванням потреб тих, хто нас захищає. Найприкріше, якщо ці кошти не зайдуть в бюджет, і військові частини не зможуть одержувати допомогу напряму, то всі заявки нам доведеться скеровувати до Кабміну та Міноборони”, – говорить він.  За його словами, місцеве самоврядування готове підтримати це рішення, якщо воно дійсно покращить ситуацію з матеріальним забезпеченням військовослужбовців. Адже мова йде не лише про пряму фінансову підтримку, за ці кошти утримуються й інші структури, що здійснюють діяльність з безпеки та захисту населення. “Якщо йде мова про військове ПДФО, то до чого тут одразу і Нацполіція та ДСНС, які і до повномасштабного вторгнення здійснювали свою діяльність на території і одержують послуги в громаді? Більше того, громади допомагають. Є відчуття якоїсь не зовсім правдивої гри. Розуміємо, що йдуть певні політичні торги та процеси. Особисто готовий, щоб все ПДФО від військових забирали, але тоді треба зовсім інший підхід до міжбюджетного вирівнювання так званих вилучень і реверсних дотацій. Бо є громади біля лінії фронту, яким надзвичайно великі кошти потрібні на відновлення, з іншої сторони громади, які в окупації, в яких зареєстровані військові частини, і які справді не знають, куди дівати ці кошти. А є громади далекі від лінії фронту і в них надзвичайно зросли дані видатки, враховуючи витрати, які зараз несуть громади. Тому питання дуже неоднозначне”, – зауважив Нетяжук.  Точка зору У коментарі KВ депутат обласної ради від партії “Слуга народу” Володимир Удовиченко, який очолював Офіс реформ в Київській області та займався процесами децентралізації від старту реформування місцевого самоврядування, зауважив, що це рішення було спровоковано діями Києва та інших міст, довкола яких обговорювалися скандальні мільйонні закупівлі із ремонту бруківки чи будівництва стадіонів у малих містечках. “Ми маємо наразі якийсь ресурс завдяки підтримці та допомоги Америка та Європи, партнерів. А так наш сьогоднішній бюджет не є спроможним. Тому в військовий час не можна таким чином розпоряджатися коштами, треба виділяти пріоритети. А пріоритет – це Перемога, Збройні Сили та поле брані. Тож це рішення було необхідне. Проте, разом з тим, я залишаюсь прихильником децентралізації. Хтось надумав собі, що голови громад, яких обрала вся громада, які користуються найбільшим авторитетом, які сьогодні служать громадам з депутатськими корпусами, що вони “не такі” і є начебто ті, хто зробить все краще за них. Звісно взяти і централізувати систему набагато легше. Я переконаний, що 95% голів віддали би ці кошти на потреби ЗСУ. Треба було просто прийняти рішення, яке б врегулювало це питання. А не спровокувати ситуацію із практично недовірою до влади на місцях, вважаючи, що зверху таку довіру мають. Не маєте. З урахуванням всього – це рішення необхідне, але не можна принижувати децентралізацію. Вона відбулась, але не завершилась. Треба вносити зміни до Конституції, приймати їх і не боятись. Навпаки, децентралізація  довела свою спроможність. Читайте: Проект Децентрализация: Софиевская и Петропавловская Борщаговки не спешат объединяться Проект “Децентрализация”: Войти в Озернянскую ОТО готовы лишь два сельсовета из шести Проект “Децентрализация”: Великодымерская теробщина этой осенью идет на выборы Проект “Децентрализация”: Медвинская теробщина идет на выборы в неполном составе Проект “Децентрализация”: Фурсовская теробщина может лишиться части бюджета Проект “Децентрализация”: Села Переяслав-Хмельницкого района отказались примкнуть к городу Проект “Децентрализация”: Кагарлыкская теробщина объединит город и 26 сельсоветов Проект “Децентрализация”. Политические амбиции мешают состояться большой Боярской теробщине Проект “Децентрализация”: Тетиевская терробщина готовится к выборам в декабре Проект "Децентрализация". Узинской терробщине придется поработать над развитием Проект “Децентрализация”: КОГА тормозит назначение выборов в Циблевской терробщине Проект “Децентрализация”: Гостомельская ОТО пойдет на выборы только в составе Киево-Святошинского района Проект “Децентрализация”: Студениковская терробщина готовится к выборам в декабре Проект “Децентрализация”: Предусмотренная Кабмином Дымерская ОТО может не состояться Проект “Децентрализация”: Мироновская терробщина ждет позитивного вывода от КОГА Проект “Децентрализация”: Ржищевская терробщина может стать проблемой для Кагарлыкского района Проект “Децентрализация”: Ходосовская терробщина может объединить села трех районов Проект “Децентрализация”: села Ставищенского района готовы митинговать против объединения Проект “Децентрализация”: Яготинская терробщина не спешит на выборы “Проект Децентрализация”: Создание Боярской ОТО дошло до суда Проект “Децентрализация”. Сельсоветы потенциальной Вороньковской ОТО не готовы объединяться Проект “Децентрализация”: Власти Згуровщины не готовы терять полномочия Проект “Децентрализация”: Потенциальная Дмитровская терробщина уже год дожидается выборов Проект “Децентрализация”: Гребенковская терробщина не может быть создана без согласия двух сельсоветов “Проект Децентрализация”: Создание потенциальной Бышевской ОТО остановилось в 2015 году Проект “Децентрализация”: Козин поборется за право быть центром терробщины Проект “Децентрализация”: Пирновская терробщина может быть создана только принудительно Проект “Децентрализация”: Процесс объединения в Барышевке даже не начали Проект “Децентрализация”: Терробщина с центром в Украинке может быть названа Трипольской Проект “Децентрализация”: Рожновская терробщина не может определиться с центром “Проект Децентрализация”: Обухов может присоединить окрестные села Проект “Децентрализация”: Иванковская ОТО поборется за зону отчуждения Проект “Децентрализация”: Ташанская терробщина год ждет позитивного вывода КОГА Проект “Децентрализация”: Березанская терробщина будет проходить процедуру создания ОТО заново Проект “Децентрализация”: Володарский район не планирует объединяться в ближайшее время Проект “Децентрализация”: Полесский район этим летом планирует начать процесс объединения Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО может объединить не все сельсоветы Проект “Децентрализация”: Ракитнянский район может объединиться в две терробщины Проект “Децентрализация”: Калиновская терробщина может быть создана с разрешения Кабмина Проект “Децентрализация”: Белая Церковь может присоединить три сельсовета Проект “Децентрализация”: В Броварском районе может появиться Придеснянская терробщина Проект “Децентрализация”: Потенциальная Вишневская ОТО начала процесс объединения Проект “Децентрализация”: Германовка и Григоровка Обуховского района хотят быть центрами одной ОТО Проект “Децентрализация”: Сельсоветы Таращанского района не хотят объединяться в терробщину Проект “Децентрализация”: Процесс создания Чабановской терробщины стоит на месте Проект “Децентрализация”: Скандальная Бучанская ОТО первой на Киевщине воспользовалась законом о присоединении Проект “Децентрализация”: Потенциальная Томашовская терробщина объединит два района Киевщины Проект “Децентрализация”: Ржищев начал присоединять села двух районов Проект “Децентрализация”: Потенциальная Бородянская терробщина готова идти на выборы Проект “Децентрализация”: Фастов планирует присоединить окружающие села Проект “Децентрализация”: потенциальная Киево-Святошинская терробщина разделилась на две ОТО Проект “Децентрализация”: КОГА утвердила Мироновскую терробщину Проект “Децентрализация”: Заборский сельсовет не отдадут Боярке Проект “Децентрализация”: Барышевская ОТО готовится к выборам Проект “Децентрализация”: вялое руководство, имитация объединения и недостаточный результат Проект “Децентрализация”: Обухов планирует присоединить один сельсовет Проект “Децентрализация”: Березань присоединила пять сельсоветов Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО не пошла на зимние выборы из-за бездействия КОГА Проект “Децентрализация”: Ковалевскую терробщину за один день утвердили в КОГА и отправили на выборы Проект “Децентрализация”: жители Клавдиево-Тарасово просят президента ускорить их объединение Проект “Децентрализация”: выборы в терробщинах Киевщины под угрозой срыва Проект “Децентрализация”: 4 сельсовета Иванковского района тормозят создание терробщины Проект “Децентрализация”: в Бузовском сельсовете скандал из-за присоединения к Ирпеню Проект “Децентрализация”: потенциальная Вишневская терробщина готовится подавать документы в КОГА Проект “Децентрализация”: в Ирпене со скандалом пытаются присоединить два сельсовета Проект “Децентрализация”: Полесский район отложил объединение на следующий год Проект “Децентрализация”: еще 6 сельсоветов могли бы присоединиться к Ржищеву Проект “Децентрализация”: терробщины Киевщины просят парламент провести объединение по закону Проект “Децентрализация”: Киевщина оказалась в числе аутсайдеров рейтинга формирования ОТО  Проект “Децентрализация”: терробщинам Киевщины урезали дотацию на содержание школ и больниц Проект “Децентрализация”: сельсоветы Белоцерковщины просят Киевоблсовет ускорить их присоединение к городу Проект “Децентрализация”: Гройсмана просят разобраться с объединением территориальных общин на Згуровщине Проект “Децентрализация”: протестующий Ворзель войдет в состав Бучанской ОТО Проект “Децентрализация”: Киевская ОГА одобрила создание Томашовской терробщины Проект Децентрализация: в Васильковском районе может появиться Калиновская терробщина Проект Децентрализация: КОГА утвердила создание Глевахской ОТО  Проект Децентрализация: Созданию Макаровской ОТО угрожает новоявленная Комаровская община Проект Децентрализация: Ташанская терробщина готова идти на выборы Проект Децентрализация: Гребенковская терробщина поборется за положительное заключение КОГА Проект Децентрализация: Гатное и Вита-Почтовая хотят спастись от столицы совместным объединением  Проект Децентрализация: Гостомель борется с Ирпенем за создание отдельной общины Проект “Децентрализация”: администрация Терещука выдала общинам Киевщины еще два позитивных вывода Проект “Децентрализация”: Калиновская община Броварского района может объединить четыре сельсовета Проект “Децентрализация”: Сельсоветы Фастовского района надеются успеть добровольно объединиться в Кожанскую ОТО Проект “Децентрализация”:  теробщины Киевщины жалуются на нехватку инфраструктурной субвенции  Проект “Децентрализация”: судебное дело о присоединении Заборья к Боярке рассмотрят заново  Проект “Децентрализация”: смена власти в Копылове заблокировала создание Березовской терробщины Проект “Децентрализация”: села Бориспольщины хотят спастись от города созданием Золочевской общины Проект “Децентрализация”: КОГА утвердила создание Обуховской терробщины Проект “Децентрализация”: Гоголевская община продолжит объединение после утверждения перспективного плана Проект “Децентрализация”: процесс утверждения Вишневской общины может затянуться до конца года Проект “Децентрализация”: Козинскую общину Обуховского района могут исключить из перспективного плана Проект “Децентрализация”: в Бородянском районе суды тормозят объединение общин Проект “Децентрализация”: Островская община просит президента Зеленского разобраться с решениями КОГА Проект “Децентрализация”: села потенциальной Боровской ОТО может переманить новоявленная Мотовиловская община Проект “Децентрализация”: миллионные долги могут оставить жителей Калитянской ОТО без воды и света Проект “Децентрализация”: Таращанский район может разделиться на две общины Проект “Децентрализация”: теробщины Киевщины недополучают налоги за землю Проект “Децентрализация”: бюджеты четырех теробщин Киевщины оказались под угрозой Проект “Децентрализация”: Киевщину могут поделить на шесть районов Проект “Децентрализация”: пять теробщин Киевщины хотят расшириться за счет окрестных сел Проект “Децентрализация”: села на Васильковщине, рассорившиеся из-за реформы, могут объединить насильно Проект “Децентрализация”: Киевская ОГА дала сельсоветам последний шанс добровольно присоединиться к ОТО Проект “Децентрализация”: Бориспольщина и Белая Церковь не определились с центрами развития теробщин Проект “Децентрализация”: общины Киево-Святошинского района требуют от КОГА пересмотреть состав и количество местных общин Проект “Децентрализация”: Киевоблсовет просит ВРУ и Кабмин разобраться с проблемными селами Киевщины Проект “Децентрализация”: вокруг потенциальной Боярской теробщины разгорелся новый скандал Проект “Децентрализация”: КОГА может вынести негативный вердикт потенциальной Пристоличной ОТО  Проект “Децентрализация”: села Киево-Святошинского района спешно взялись за объединение Проект “Децентрализация”: Бориспольщину разделят на шесть теробщин Проект “Децентрализация”: потенциальная Березовская ОТО под угрозой срыва Проект “Децентрализация”: судьбу потенциальной Феодосиевской общины решит Кабмин Проект “Децентрализация”: Мироновская ОТО расширила границы за счет трех сельсоветов Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО просит Кабмин откорректировать перспективный план Проект “Децентрализация”: Обуховская ОТО поборется за окружающие села с потенциальной Козинской общиной Проєкт “Децентралізація”: Петропавлівська і Софіївська Борщагівки проти об'єднання з Вишневим та столицею Проєкт “Децентралізація”: села Переяслав-Хмельницького району відстоюють потенційну Гайшинську громаду Проєкт “Децентралізація”: найгучніші провали й успіхи Київщини у 2019 році Проєкт “Децентралізація”: Київщина увійшла в ТОП-5 областей-аутсайдерів за рейтингом формування спроможних громад Проєкт “Децентралізація”: на Київщині стартувало примусове об’єднання громад Проєкт “Децентралізація”: сільради Київщини знову відмовляються об’єднуватися із містянами в одну громаду Проєкт “Децентралізація”: села Миронівського та Кагарлицького районів готові протестувати проти Ржищівської ОТГ Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини вимагають від уряду обіцяного ПДФО Проєкт “Децентралізація”: зміни в Конституцію та права громад Проєкт “Децентралізація”: десятки громад на Київщині запізнились втрапити в перспективний план Проєкт “Децентралізація”: Київщина виступила за ліквідацію районних рад  Проєкт “Децентралізація”: села Києво-Святошинського району погрожують перекривати дороги у разі насильницького об'єднання  Проєкт “Децентралізація”: одиниці тергромад Київщини потрапили в рейтинг потужних ОТГ України  Проєкт “Децентралізація”: секвестр бюджету залишить ОТГ без засобів для існування та боротьби з епідемією Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини озброюються засобами захисту та ведуть профілактичну боротьбу з коронавірусом  Проєкт “Децентралізація”: Ірпінь та Бородянка поборються за звання райцентру субрегіонального рівня Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини нажахані перспективою укрупнення та централізації повноважень Проєкт “Децентралізація”: громади Фастівського району виступили проти примусового об’єднання Проєкт “Децентралізація”: Обухівська громада планує розширюватися за рахунок суміжних сіл Проєкт “Децентралізація”: Кабмін схвалив ще 45 ОТГ Київщини Проєкт “Децентралізація”: Вишгород зазіхнув на звання центру Приірпіння Проєкт “Децентралізація”: Кабмін змінив конфігурації п’яти громад Києво-Святошинського району Проєкт “Децентралізація”: Урядовий проєкт укрупнення районів обурив Київщину (опитування) Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини позбавлять фінансової залежності від районних рад Проєкт “Децентралізація”: громадам Київщини дозволили змінювати цільове призначення землі та затверджувати містобудівну документацію Проєкт “Децентралізація”: села Київщини боронитимуть право на добровільне об’єднання в суді Проєкт “Децентралізація”: Мінгромад обіцяє ОТГ поповнення бюджетів за рахунок ПДФО  Проєкт “Децентралізація”: асоціаціям Київщини не вдалось відстояти “мажоритарку” для сіл Проєкт “Децентралізація”: На Київщині через недобровільність об’єднання знову судяться Боярка і Забір’я Проєкт “Децентралізація”: Миронівська ОТГ планує заробляти на природі та інвестиціях Проєкт “Децентралізація”: Студениківська ОТГ збагатиться за рахунок банку землі та “Ниви Переяславщини”  Проєкт “Децентралізація”: Фурсівській ОТГ не вистачає коштів на розвиток громади  Проєкт “Децентралізація”: Бородянська ОТГ розвиватиметься за рахунок донорів Проєкт “Децентралізація”: Ржищівська ОТГ для одержання прибутків задіє водний та освітньо-туристичний потенціал  Проєкт “Децентралізація”: Баришівка мітить у п'ятірку найбагатших громад Київщини Проєкт “Децентралізація”: Пісківська ОТГ хоче стати популярним курортом Київщини Проєкт “Децентралізація”: Обухівська ОТГ спрямує на свій розвиток понад півмільярда гривень до 2030 року Проєкт “Децентралізація”: Бучанська ОТГ направить мільйони на розбудову комфортної інфраструктури Проєкт “Децентралізація”: Великодимерська ОТГ проведе інвентаризацію землі Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини взялися ділити ОТГ на округи та обирати старост  Проєкт “Децентралізація”: Узинська ОТГ шукає 65 млн гривень на будівництво очисних споруд Проєкт “Децентралізація”: держава переклала на старост владні компетенції сільських голів Проєкт “Децентралізація”: обіцяні громадам землі за межами населених пунктів пустили з молотка Проєкт “Децентралізація”: у тергромад Київщини бракує коштів на якісні адмінпослуги Проєкт “Децентралізація”: на зміну дільничним у об'єднаних громадах прийдуть поліцейські офіцери  Проєкт “Децентралізація”: найгучніші провали й успіхи Київщини у 2020 році Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини не можуть отримати від районів  комунальне майно Проєкт “Децентралізація”: статус і повноваження старост у громаді залежатимуть від Верховної Ради Проєкт “Децентралізація”: у 2021 році Тетіївська громада збагатиться за рахунок гранту в 26 млн гривень Проєкт “Децентралізація”: на Київщині почали ліквідовувати райони, перший на черзі – Згурівський  Проєкт “Децентралізація”: ліквідована Іванківська райрада залишила громаді-спадкоємцю мільйонні борги  Проєкт “Децентралізація”: голови громад мають право накладати вето лише на прийняті рішення ради Проєкт “Децентралізація”: ліквідації Баришівського району заважають комунальні борги Проєкт “Децентралізація”: Миронівську райраду ліквідують із боргами по зарплаті  Проєкт “Децентралізація”: депутати ВРУ взялися за урбанізацію міст Проєкт “Децентралізація”: Київщина втрачає першість у рейтингу заможності громад Проєкт “Децентралізація”: майно та активи Бородянського району розділили між шістьма громадами  Проєкт “Децентралізація”: Обухівський район віддасть Букринський плацдарм на утримання області Проєкт “Децентралізація”: пандемія та безгрошів’я блокують розвиток культпослуг на Київщині Проєкт “Децентралізація”: Держгеокадастру дозволили і далі розпоряджатися землями Київщини  Проєкт “Децентралізація”: Славутич збільшить бюджет за рахунок бізнес-парку та інвестицій Проєкт “Децентралізація”: Васильківський район ліквідують упродовж місяця Проєкт “Децентралізація”: уряд взявся за діджиталізацію тергромад  Проєкт “Децентралізація”: Київщина позмагається за гранти для розвитку громад Проєкт “Децентралізація”: дві селищні громади Київщини заявили про бажання стати містом Проєкт “Децентралізація”: на утримання громад хочуть передати приватизовані гуртожитки та бомбосховища  Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини формують партнерські об’єднання для збільшення ресурсів Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини планують оптимізацію освітніх закладів Проєкт “Децентралізація”: громади та асоціації Київщини виступають за збільшення ПДФО Проєкт “Децентралізація”: громади можуть втратити мільйони разом з акцизом на тютюн  Проєкт “Децентралізація”: новоствореним райрадам Київщини бракує коштів на існування Проєкт “Децентралізація”: громади просять уряд та Раду закріпити реформу на законодавчому рівні Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини скаржаться на дублювання повноважень та бідність Проєкт “Децентралізація”: тергромади навчать, як правильно роздавати землю Проєкт “Децентралізація”: із бюджетів громад вилучатимуть кошти на охорону культурної спадщини  Проєкт “Децентралізація”: громади масово розпродують комунальне майно  Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини скаржаться на ProZorro Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини стурбовані вимогами закону щодо заснування ліцеїв Проєкт “Децентралізація”: найуспішніші громади Київщини  Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини хочуть зекономити на благоустрої за рахунок держсубвенції Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини шукають кошти на покращення послуг своїх КП Проєкт “Децентралізація”: громадам Київщини роздали кошти на інфраструктуру та ремонт доріг Проєкт “Децентралізація”: тепломережі столичного регіону загрузли у боргах Проєкт “Децентралізація”: тривають дискусії щодо права власності на майно тергромад Проєкт “Децентралізація”: громадам Київщини не додали освітньої субвенції Проєкт “Децентралізація”: Богуслав та Яготин розвиватимуться за рахунок ландшафтних парків Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини виступають проти затягування перевиборів місцевого керівництва Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини просять уряд не нищити їхню фінансову незалежність Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини жаліються на порожні скарбниці Проєкт “Децентралізація”: на Київщині громади ділять на округи та обирають старост по-новому  Проєкт “Децентралізація”: на Київщині взялися за створення безпечних громад Проєкт “Децентралізація”: проблемні довгобуди перекладуть на місцеві громади Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини не хочуть брати на себе компенсацію проїзду пільговикам  Проєкт “Децентралізація”: реформа вийшла на фінішну пряму Проєкт “Децентралізація”: підсумки 2021 року Проєкт “Децентралізація”: на Київщині сперечаються через "ресурсний" закон та нове оподаткування  Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини затвердили бюджети на 2022 рік (частина 1)  Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини затвердили бюджети на 2022 рік (частина 2)  Проєкт “Децентралізація”: Пірнівська та Вишгородська громади стануть партнерами в медсфері Проєкт “Децентралізація”: Богуславська громада хоче розвиватися за рахунок інвесторів та туристів Проєкт “Децентралізація”: Сквирська громада виділить кошти на осучаснення інфраструктури та ремонти шкіл Проєкт “Децентралізація”: рейтинг інвестиційно привабливих громад Київщини за 2021 рік Фото: колаж КВ КиївВлада  

Мешканці Святошинського району столиці продовжують боротьбу проти будівництва ЖК “Gravity Park” (12 чи 13 багатоповерхівок з апартаментами) на просп. Перемоги, 139. Наразі громадський актив “оббиває пороги” різних “екологічних” і правоохоронних органів, щоб змусити їх зупинити масштабне будівництво впритул до НПП “Голосіївський” (багатоповерхівки будуються фактично на території лісу) і притягнути до відповідальності чиновників, які пішли на порушення містобудівного та природо захисного законодавства. Зокрема, вже є дані про те, що тернопільський забудовник “Креатор-Буд” знищив зелені насадження на ділянці біля ЖК, ймовірно, провівши там “викачку” грунтових вод. Втім, поки що інтересам забудовників, схоже, ніщо не загрожує. Відповідне слідство (кримінальне провадження від 2 листопада 2021 року) йде мляво, адміністрації НПП “Голосіївський” на сполох не б'є, а міністр захисту довкілля навіть доповів активістам, що забудовник перед здійсненням будівельних робіт міг і не здійснювати оцінку їхнього впливу на довкілля. Як стало відомо KВ, громада Святошинського району Києва продовжує боротися проти будівництва житлового комплексу (ЖК) “Gravity Park” на просп. Перемоги, 139. Підписуйтесь на “КиївВладу”  Цей проєкт забудовника “Креатор-Буд” реалізується на земельній ділянці площею 18,05 га, яка знаходиться в постійному користуванні АТ "Туристичний комплекс (ТК) "Пролісок” (кадастровий номер – 8000000000:75:186:0001, цільове призначення – для будівництва, реконструкції, експлуатації та обслуговування комплексу будівель і споруд). Розташування майбутнього ЖК на карті За інформацією місцевої мешканки Марини Антощук, наприкінці серпня 2023 року Державна екологічна інспекція столичного округу здійснила інспекцію ділянки, яка межує з цим будівництвом – 119-го кварталу Святошинського лісництва КП “Святошинське лісопаркове господарство”, що входить до території національного природного парку (НПП) “Голосіївський”. Цей захід було ініційовано громадою Святошинського району, яка напередодні зафіксувала на даній території велику кількість сухостійних дерев. У ході перевірки ці факти було офіційно підтверджено. Разом з тим, як повідомила KВ Марина Антощук, екоінспектори відмовилися надавати оцінку даній ситуації, пославшись на те, що в них немає профільних спеціалістів, які б точно сказали, що стало причиною пошкодження зелених насаджень. Однією з ймовірних причин місцеві мешканці вважають дренажні роботи, які, ймовірно, були проведені забудовником. Справа в тому, що дана територія знаходиться в зоні підтоплення грунтовими водами, а тому, на думку окремих активістів, там могло бути здійснено їхнє відкачування для закладання фундаментів будинку, що і вплинуло на стан рослинності.  У зв'язку з цим 26 вересня поточного року громада звернулася до адміністрації НПП “Голосіївський” з проханням, зокрема, “звернутися до відповідних органів, які видали дозвіл на будівництво, з питанням стосовно того, чи були заплановані на даній території дренажні роботи”. Також активісти пропонують звернутися до Національної академії наук (НАН) України, щоб її фахівці підтвердили або спростували припущення громади. На переконання місцевих мешканців, у разі підтвердження “гіпотези” щодо несанкціонованих дренажних робіт, керівництво НПП “Голосіївський” повинно звернутися до правоохоронних органів із заявами про екологічний злочин. Крім того, наприкінці вересня 2023 року громада Святошинського району провела зустріч із міністром захисту довкілля та природних ресурсів Русланом Стрільцем, під час якої озвучила посадовцю низку фактів щодо порушень при будівництві ЖК “Gravity Park”.  За словами Марини Антощук, одним із ключових питань до міністра було те, чому забудовники перед здійсненням будівельних робіт не здійснили оцінку їхнього впливу на довкілля. Руслан Стрілець у свою чергу повідомив активістам, що діюче законодавство України прописане так, що в багатьох випадках забудовникам фактично дається вибір – чи отримувати вищевказані документи, чи ні. Схожа відповідь, до речі, зафіксована і у відповіді Міндовкілля від 18 вересня 2023 року на письмове звернення активістів щодо даного будівництва. Крім того, Руслан Стрілець повідомив активистам, що розглядом більшості озвучених ними фактів мають займатися правоохоронців, але все ж пообіцяв надати відповіді на їхні питання і надалі “в терміновому порядку” відповідати на їхні звернення. Один із будинків ЖК “Gravity Park” станом на серпень 2023 року (фото з офіційного сайту цього проєкту) При цьому, ініціативна група мешканців Святошина, які виступають проти цього будівництва, продовжує “оббивати пороги” правоохоронних органів. За словами Марини Антощук, ще 2 листопада 2021 року Святошинське управління Нацполіції Києва за заявою громади відкрило кримінальне провадження №12021100080002838 за фактом самоправства при проведенні робіт на просп. Перемоги, 139. Втім, жодних активних дій по розслідуванню озвучених місцевими мешканцями фактів правоохоронці не здійснили. Ба більше – з активістами навіть жодного разу не зв'язався слідчий. У зв'язку з цим протягом останніх місяців активісти направили низку звернень до Головного управління Нацполіції Києва, Офісу Генерального прокурора та Державного бюро розслідувань з вимогами перевірити законність дій забудовників ЖК “Gravity Park”. У відповідних листах місцеві мешканці, зокрема, інформували правоохоронців, що дане будівництво є самочинним. Такого висновку активісти дійшли через те, що ділянка, на якій здійснюються будівництво, не відведена для цієї мети, а містобудівні умови та обмеження (МУО), якими було погоджено проєктування даних робіт, були “видані з порушенням вимог законодавства та мають бути оскаржені в суді”. Йдеться про те, що “містобудами” від 5 травня 2021 року, які були видані Департаментом містобудування та архітектури Київської міськдержадміністрації (КМДА), передбачена реконструкція тоді ще розташованого на цій ділянці готельно-житлового комплексу “Пролісок” в готельно-туристичний комплекс, але по факту на цій території здійснюється будівництво 12 житлових будинків. Рендер ЖК “Gravity Park” Активісти впевнені, що дані “містобуди” суперечать вимогам законодавства України ще й через те, що, згідно з Генеральним планом Києва, за функціональним призначенням ділянка на просп. Перемоги, 139 входить до території рекреаційної забудови, а тому на ній не можна зводити житло для проживання – нехай і апартаменти, а не квартири. Крім того, за інформацією громади, посадовці вищевказаного департаменту КМДА у своїх МУО навіть не визначили відсоток забудови земельної ділянки. Також активісти констатували, що величезна кількість звернень до міської влади з приводу цього будівництва не принесла жодного результату. На фоні цих та інших обставин громадські активісти попросили правоохоронців, зокрема, відкрити кримінальне провадження за фактом незаконної видачі МУО. Крім того, Марина Антощук повідомила KВ, що наразі достеменно невідомо, чи входить територія, на якій забудовники планують облаштовувати парковку, до меж НПП “Голосіївський”. На цю невизначеність місцеві мешканці звертали увагу ще минулого року. Головною її причиною є те, що межі нацпарку досі не виділені в натуру.  “Парковка буде впритул до нацпарку. Насправді, якщо так дивитися, то мені здається, що це взагалі вже його територія, але точно сказати не можу. Важливим є і те, що вивести певну землю з території НПП “Голосіївський” не так і складно – ми це побачили по деяким сусіднім ділянкам, де хочуть побудувати ресторан на озері”, – розповіла Марина Антощук.  При цьому, вона вкотре звернула увагу, що забудовники вдалися до низки маніпуляцій при реалізації свого проєкту. “Наразі [в рамках “Gravity Park”] вже побудовано 3 чи 4 “коробки” будинків. Санаторій “Пролісок”, який мав бути реконструйований, по факту знищений, і саме на його місці вже є два будинки. Як взагалі можлива реконструкція на 18 га, якщо там була усього одна споруда? Також цікаво, що там плануються облаштування апартаментів, а як відомо, апартаменти призначені для тимчасового проживання. Тобто, знищуючи зелену зону, дехто отримує можливість заробляти за рахунок здачі житла в оренду. Забудовники пообіцяли знижки для воїнів у розмірі 20%, але хіба це може бути виправданням?” – наголосила Марина Антощук. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Передісторія Як раніше повідомляла KВ, ділянка на просп. Перемоги, 139 в постійному користуванні АТ “ТК “Пролісок” знаходиться з 1998 року. Вказана компанія у свою чергу довгий час знаходилася у власності держави – у різні періоди її контролювали Фонд державного майна України (ФМУ), держкомітет по туризму та інші структури. В кінці 2019 року ФМУ продав державний пакет акцій ВАТ “Україна туристична” (власник ключових пакет акцій АТ “ТК “Пролісок”) новим власникам – ТОВ “Будівельний союз “Моноліт” – за 60,5 млн гривен. Відповідно, розташований на цій території готель “Пролісок” також отримав нових власників, які й почали займатися питаннями комерційного освоєння 18 га землі біля НПП “Голосіївський”. 5 травня 2021 року Департамент містобудування та архітектури КМДА наказом №508 затвердив для АТ “ТК “Пролісок” Містобудівні умови та обмеження (МУО) на проєктування реконструкції цього комплексу в готельно-туристичний комплекс. Згідно з документом, вказана компанія отримала право проєктувати реконструкцію своїх будівель на пр-ті Перемоги, 139 площею 9,6 тис. кв.м. У КМДА вирішили, що у результаті цієї реконструкції висота вказаних будівель не повинна перевищувати 45 метрів (близько 15 поверхів. – KВ).  В МУО було підтверджено, що об'єкт проєктування розташований в зоні підтоплення грунтовими водами, у зв'язку з чим АТ “ТК “Пролісок” має виконати інженерну підготовку і захист даної території у відповідності до державних будівельних норм (ДБН). Також в документі вказано, що ділянка проєктування потрапляє в зону обмежень забудови за умови безпеки польотів, що вимагає від АТ “ТК “Пролісок” врахування відповідних вимог Повітряного кодексу України. Інші вихідні дані запланованої реконструкції – наприклад, кількість будівель, які підлягають реконструкції, кількість машиномісць, які мають з'явитися на цій території, тощо – в МУО зазначені не були. Вже 11 вересня 2021 року Державна архітектурно-будівельна інспекція (ДАБІ) надала АТ “ТК “Пролісок” дозвіл №ІУ013210906546 на проведення 1-ої черги будівельних робіт з реконструкції готельно-житлового комплексу "Пролісок" в готельно-туристичний комплекс. Генеральним підрядником цих робіт було вказано ПП “Креатор-Буд”. В документі зазначається, що загальна площа забудови території на пр-ті Перемоги, 139 повинна скласти трохи більше 7 тис. кв.м., а загальна площа цього комплексу має скласти 50,1 тис. кв.м. (у тому числі паркінг площею 1 тис. кв.м.). Згідно з дозволом, даний комплекс може складатися з 9-поверхових будівель, кількість яких в документі не зазначається. При цьому в дозволі вказано, що за результатами реконструкції в готельно-туристичному комплексі “Пролісок” планується створити 496 апартаментів – тобто, приміщень для проживання, в яких не буде оформлятися “прописка” та в яких комунальні послуги потрібно сплачувати за більш високими ніж в квартирах тарифами. Читайте: ГАСИ разрешила застраивать жилыми девятиэтажками 18 га земли в Святошино Відзначимо, що на сайті нерухомості “ЛУН” повідомляється, що ЖК “Gravity Park”, буде складатися з 13 будинків, а не 12, як зазначають місцеві мешканці. У свою чергу, кількість апартаментів у цьому комплексі дорівнюватиме 406. Коли розпочалася підготовка до забудови, мешканці Святошинського району столиці спершу помітили велику кількість вивісок з рекламою цього ЖК, а вже через короткий проміжок часу територія готелю була огороджена і на неї почали звозити будівельну техніку. Протягом наступних декількох місяців, на межі 2021-2022 років, активні роботи у вказаній локації не проводились. Втім, наприкінці весни 2022-го на цю територію знову почала заїжджати важка техніка. Тоді ж мешканці району помітили, що будівельники почали розбирати будівлі готелю. Зокрема, громаду обурив можливий негативний вплив цих робіт на екосистеми НПП “Голосіївський”. Місцеві мешканці вказували на те, земельна ділянка під санаторієм фактично оточена нацпарком, а тому, на їхню думку, безпосередньо самі будівельні роботи і майбутнє “заселення” цієї території можуть нести загрозу для НПП, який може втратити своє рекреаційне призначення. Крім того, громадські активісти висловлювали занепокоєння стосовно того, що зведення нових багатоповерхівок ще більше ускладнить ситуацію з транспортним трафіком у даній місцевості – мовляв, “уже сьогодні в'їзд в Київ та виїзд з міста займає до трьох годин, а що буде після будівництва ще декількох десятків будинків?”. Зупинити цю забудову намагалися і окремі парламентарі. Так, 26 листопада 2021 року народний депутат України Дмитро Гурін (обирався від “Слуги народу”) направив звернення до НПП “Голосіївський” з приводу можливого впливу запланованих будівельних робіт пр-ті Перемоги, 139 на екологічну обстановку в цій місцевості. У відповідь на це 9 грудня 2021 року нацпарк повідомив, що процес будівництва багатоповерхівок на вказаній території та їх подальша експлуатація, додаткове проведення та використання підземних комунікацій, світлове та шумове навантаження незворотньо вплинуть на стан довкілля, в першу чергу – на природні екосистеми прилеглої частини НПП “Голосіївський”.  Проте адміністрація нацпарку тоді не запропонувала жодних дієвих механізмів недопущення зазначеного негативного впливу на екологію – лише висловила занепокоєння та “на словах” підтримала вимоги громади Святошинського району щодо зупинення будівельних робіт. Читайте: Житло під виглядом готелю: як тернопільські забудовники хочуть освоїти 18 га землі в Святошинському районі Києва Зазначимо, що проблема забудови прилеглої до НПП “Голосіївський” території, так званої “буферної зони”, не є новою. Вона насамперед пов'язана з тим, що протягом останніх півтора десятка років, з моменту створення нацпарку в 2007 році, КМДА так і не розробила документацію із землеустрою території цього природоохоронного об'єкту, не встановили та не внесли межі  тисяч га зелених насаджень у натуру.  Як наслідок – де-факто поки що цей парк існує лише на папері, а забудовників ніхто не може зупинити в їхніх апетитах щодо освоєння “жирних” земель по периметру нацпарка. На необхідності вирішення цього питання неодноразово звертали увагу і депутати Київради, і представники центральних органів влади, але віз і нині там.  У якості альтернативи громадськість пропонувала міській владі своїм рішенням встановити мораторій на забудову 500-метрової буферної зони НПП “Голосіївський”, проте і такий варіант не знайшов практичного втілення. Читайте: Национальный парк “Голосеевский” просит Ермака решить вопрос с границами и финансированием Про бенефіціарів апартаментів в лісі За даними аналітичної системи Youcontrol, АТ “ТК “Пролісок” (до 2010 року – ВАТ, замовник будівництва) було зареєстровано в Києві у 1994 році. Його керівником вказано Юрія Сухова. Власниками найбільших пакетів акцій даної компанії зазначено АТ “Україна туристична” (81,02%) та Віталій Шаповал (11%).  У свою чергу, 100% акцій “України туристичної” володіє ТОВ “Будівельний союз “Моноліт”. Кінцевий бенефіціар АТ “ТК “Пролісок”, АТ “Україна туристична” і ТОВ “Будівельний союз “Моноліт” – мешканець міста Тернопіль Ігор Гуда (на колажі ліворуч). ПП “Креатор-Буд” (генпідрядник будівництва) було зареєстровано у 2006 році у Тернополі. Керівником підприємства зазначено Олега Лахиту, засновниками – ТОВ “Будівельний альянс-плюс” та згаданого вище Ігоря Гуду, який також є кінцевим бенефіціаром цього ПП. Система Youcontrol відносить АТ “ТК “Пролісок” і ПП “Креатор-Буд” до групи сімей Гуди та Цимбалюк. Основними напрямками діяльності компаній цієї групи є будівництво, нерухомість, медична практика та торгівля медичними виробами. Ключові особи групи – підприємець і власник будівельної компанії “Креатор-Буд” Ігор Гуда та сестра його дружини Анна Цимбалюк. До речі, її свекр – екс-голова Львівської та Тернопольскої облдержадміністрацій і народний депутат IX скликання від ВО “Батьківщина” Михайло Цимбалюк (член політичної ради вказаної партії, на колажі праворуч). Забудовник “Креатор-Буд” має в своєму портфоліо майже три десятки житлових комплексів у Києві, Львові та Тернополі – як реалізованих, так і тих, що наразі будуються. Читайте: ГАСИ без проблем разрешила строить ЖК “Creator City” на Лукьяновке Посаду директора Департаменту містобудування та архітектури КМДА з 1 листопада 2016 року обіймає Олександр Свистунов. Департамент земельних ресурсів КМДА з 29 червня 2021 року очолює Валентина Пелих (виконувала обов'язки керівника цієї структури з 2 квітня 2021 року). З 27 липня 2018 року по 1 квітня 2021 року, цим департаментом керував Петро Оленич, який з 2 квітня 2021 року обіймає посаду заступника голови КМДА та курує в Києві земельні та містобудівні питання. Фото: колаж КВКиївВлада

В серпні Кожанка, яка є одним з найменших селищ Київщини, зробила через Prozorro замовлень на 3,27 млн гривень. Минулого місяця найбільшу увагу там приділили підготовці до масштабних ремонтних робіт в школі, що на вулиці Шевченка – майже на 1,5 млн гривень замовили проєкти утеплення фасадів, заміни покрівлі та будівництва укриття на 250 осіб. Розроблятиме ці документи підприємець, який донедавна мав реєстрацію в окупованому Бердянську, а після зміни прописки на столичну почав дуже активно отримувати підряди на Київщині. Що ще замовляли в Кожанці у серпні 2023 року, читайте в сорок сьомій частині циклу КиївВлади “Справи насущні”. Як стало відомо KВ з даних публічного модуля аналітики BI.Prozorro, у серпні 2023 року в селищі Кожанка за результатами публічних закупівель було укладено 14 договорів на 3,27 млн гривень. Найбільші видатки Минулого місяця в Кожанці через Prozorro найбільше коштів – 1,39 млн гривень – спрямували на розробку проєктів майбутніх робіт в Кожанському ліцеї-гімназії з початковою школою та дошкільним відділенням (вул. Шевченка, 173, на колажі). Так, Відділ освіти, культури, молоді та спорту Кожанської селищної ради замовив проєктні роботи утеплення фасадів, заміни покрівлі цього закладу, а також будівництва в ньому підземного протирадіаційного укриття площею 468,6 кв.м., яке зможе вмістити 250 осіб. Кожен з проєктів обійдеться в 699 тис. гривень та повинен бути готовий до кінця поточного року.Підписуйтесь на “КиївВладу”  На другому місці видатки на поточні ремонти дорожнього покриття шести вулиць громади загальною вартістю майже 861 тис. гривень на замовлення місцевого КП “Добробут”. За ці кошти ремонтні роботи запланували по вул. Березневій в селі Королівка, вул. Унавській та Косовського в селі Волиця, а також по вул. Фастівській, Шкільній та Пащенка в селі Скригалівка. Всі роботи повинні бути завершені до кінця 2023 року. Вартість робіт по кожній з вулиць дуже різняться: найдорожчий ремонт оцінили майже в 200 тис. гривень (вул. Березнева), а найдешевший – у 4 тис. гривень (вул. Пащенка). Але оскільки відповідних договорів у відкритому доступі не опубліковано, дізнатися обсяги робіт не вдалося. Третє місце у замовлення Відділу освіти, культури, молоді та спорту Кожанської селищної ради електричної енергії на 455,45 тис. гривень. Змагалися за цей підряд на постачання електрики п'ять компаній, а перемога дісталася столичному ТОВ “Укренерджі”. Ще одним досить вагомим замовленням в серпні став договір (ціна – 356 тис. гривень) освітнього відділу селища на виконання поточного ремонту підвальних приміщень в дитсадку “Казка” для використання під укриття (вул. Заводська, 6-А в Кожанці). На решту 198 тис. гривень через Відділ освіти, культури, молоді та спорту Кожанської селищної ради було закуплено овочів та фруктів, а також замовлено проєкт капремонту даху Півнянької гімназії та виконання ремонту обладнання котельні. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Найбільші підрядники Протягом серпня роботи, послуги та товари замовляли у семи компаній і підприємців. Серед усіх закупівель тільки одна – на постачання електрики – була проведена з конкурсом, по решті договори уклали без конкуренції, тобто замовники обирали підрядників на власний розсуд. На найбільшу суму – 1,44 млн гривень – договорів підписали з підприємцем Аркадієм Петренко. У нього замовили розробку всіх трьох проєктів, а саме – на утеплення фасадів, заміну покрівлі та будівництво укриття в Кожанському ліцеї-гімназії, а також капремонту даху Півнянької гімназії. Аркадій Петренко був зареєстрований як ФОП в 2016 році в Бердянську Запорізької області, який з початку повномасштабного вторгнення росії на Україну є окупований. З лютого поточного року підприємець змінив реєстрацію на київську. За даними Clarity Project, в результаті участі в публічних закупівлях Аркадій Петренко уклав 217 договорів на суму 21,73 млн гривень, з яких 113 були підписані після перереєстрації підприємця в столиці. Найбільшим його замовником є Департамент регіонального розвитку (ДРР) Київщини. Всі шість дорожніх підрядів серпня в Кожанці на загальну суму майже 861 тис. гривень віддали ТОВ “Спец Комплект Постач” (*). ТОВ “Спец комплект постач” зареєстровано у місті Вишневе Київської області в 2013 році. Статутний капітал складає 687,66 тис. гривень. Засновниками та кінцевими бенефіціарами є Сергій Дяченко (директор) та Максим Шиян. До слова, один із співробітників ТОВ “Спец комплект постач” Віктор Літовченко є чоловіком старости села Мала Вільшанка Обухівського району Людмили Літовченко, про що вона вказала в своїй декларації за 2020 рік. Читайте: Вони пройшли: депутати ради Обухівської громади У результаті участі в публічних закупівлях ТОВ “Спец комплект постач” уклало 201 договір на загальну суму 5,63 млрд гривень. Найбільшим замовником також є ДРР Київської області, яке, зокрема, замовляло у компанії експлуатаційне утримання протягом 2023 року автомобільних доріг загального користування місцевого значення. Читайте: Утримання автодоріг Київщини за рік подорожчало майже вдвічі ТОВ “Спец комплект постач” фігурує в декількох кримінальних провадженнях, предметом розслідування одного з яких є договори цієї компанії з ДРР (провадження від 21.08.2019 року № 42019100000000518). За матеріалами справи, в 2017-2019 роках ДРР уклав з рядом підрядників, серед яких ТОВ “Спец комплект постач”, договори на ремонт асфальтобетонного покриття доріг загального користування місцевого значення, які виконувалися з технічними порушеннями, що призвело до розкрадання бюджетних коштів. Раніше KВ повідомляла, що жителі Київщини неодноразово скаржилися на результат проведених робіт ТОВ “Спец комплект постач”, поширюючи в мережі фотографії ремонту доріг сумнівної якості. Зокрема, в червні 2020 року жителі Згурівського району повідомляли, що на свіжовідремонтованій дорозі між Новою Олександрівкою та Згурівкою утворилися ями, через які на автомобілях буквально на ходу відвалювалися колеса. Мешканці помітили, що дорожники навіть не засипали асфальт в усі латки які вирізали, що тільки збільшувало кількість ям на дорогах. Тим же літом мешканці села Аркадіївка Згурівщини заявляли, що після ремонту дороги виглядали гіршими, ніж до нього. Вони направляли відповідні скарги до Служби автошляхів Київської області та КОДА. Читайте: Жители села Аркадиевка в шоке от ремонта дороги ООО “Спец Комплект Постач” (фото) Селищну раду Кожанки очолює Володимир Сажко (на колажі). * ТОВ “Спец Комплект Постач” (код ЄДРПОУ: 38680240) Читайте: Справи насущні: скільки та на що в серпні витрачав Бориспіль Справи насущні: скільки та на що в серпні витрачав Іванків Справи насущні: скільки та на що у вересні витрачала Біла Церква Справи насущні: скільки та на що у вересні витрачала Згурівка Справи насущні: скільки та на що у вересні витрачали Бровари Справи насущні: скільки та на що у вересні витрачала Глеваха Справи насущні: скільки та на що у жовтні витрачав Яготин Справи насущні: скільки та на що у жовтні витрачав Димер Справи насущні: скільки та на що у жовтні витрачав Переяслав Справи насущні: скільки та на що у вересні витрачала Березань Справи насущні: скільки та на що у листопаді витрачало Вишневе Справи насущні: скільки та на що у листопаді витрачала Пісківка Справи насущні: скільки та на що у листопаді витрачав Фастів Справи насущні: скільки та на що у листопаді витрачала Миронівка Справи насущні: скільки та на що у грудні витрачав Макарів Справи насущні: скільки та на що у грудні витрачав Вишгород Справи насущні: скільки та на що у грудні витрачав Гостомель Справи насущні: скільки та на що у грудні витрачав Козин Справи насущні: скільки та на що в лютому витрачали Гребінки Справи насущні: скільки та на що у лютому витрачала Березань Справи насущні: скільки та на що у лютому витрачали Чабани Справи насущні: скільки та на що у лютому витрачала Згурівка Справи насущні: скільки та на що у лютому витрачала Українка Справи насущні: скільки та на що у березні вистачало Ставище Справи насущні: скільки та на що у березні витрачав Обухів Справи насущні: скільки та на що у березні витрачав Тетіїв Справи насущні: скільки та на що у березні витрачав Богуслав Справи насущні: скільки та на що у квітні витрачало Коцюбинське Справи насущні: скільки та на що у квітні витрачала Боярка Справи насущні: скільки та на що у квітні витрачав Васильків Справи насущні: скільки та на що у квітні витрачала Сквира Справи насущні: скільки та на що у травні витрачала Калита Справи насущні: скільки та на що у травні витрачав Ржищів Справи насущні: скільки та на що у травні витрачала Баришівка Справи насущні: скільки та на що у травні витрачала Велика Димерка Справи насущні: скільки та на що у травні витрачала Тараща Справи насущні: скільки та на що у червні витрачав Бориспіль Справи насущні: скільки та на що у червні витрачав Узин Справи насущні: скільки та на що у червні витрачав Димер Справи насущні: скільки та на що у червні витрачав Іванків Справи насущні: скільки та на що у липні витрачав Яготин Справи прокурорські: за час воєнного стану Офіс генпрокурора витратив на своє утримання понад 200 млн гривень Справи насущні: скільки та на що у липні витрачав Козин Справи насущні: скільки та на що у липні витрачав Кагарлик Справи насущні: скільки та на що у серпні витрачала Миронівка Справи насущні: скільки та на що у серпні витрачав Славутич Справи насущні: скільки та на що у серпні витрачали Бровари Фото: колаж KВ КиївВлада

В серпні міська влада Броварів спільно з підпорядкованими їй підприємствами замовили робіт, послуг та товарів на понад сотню мільйонів гривень. На більшу половину цих коштів назамовляли будівництво укриттів в двох міських ліцеях, а також ремонтні роботи в укриттях ще п'яти ліцеїв. Найбільші підряди серпня віддали місцевому ТОВ “ДК “Мідас”, що спільно зі столичним КП “Плесо” підозрюються у розтраті бюджетних коштів у особливо великих розмірах, та ТОВ “І.Б.К. Девелопмент”, зв'язки якого ведуть до “регіонала”, депутата Верховної Ради кількох скликань Володимира Кацуби та чинного віце-президента Торгово-промислової палати України Ростислава Коробки. Детальніше про це в тексті про витрати міста Бровари у серпні 2023 року, який став сорок шостою частиною циклу КиївВлади “Справи насущні”. Як стало відомо KВ з даних публічного модуля аналітики BI.Prozorro, у серпні 2023 року Броварська міська рада та підпорядковані їй підприємства і установи уклали за результатами публічних закупівель 567 договорів на 101,58 млн гривень. Найбільші видатки Напередодні нового навчального року броварська влада вирішила зайнятися будівництвом захисних споруд цивільного захисту на територіях двох ліцеїв – №1 та №4. Відповідні договори ціною 22,55 млн гривень та 27,29 млн гривень уклало Управління будівництва, житлово-комунального господарства, інфраструктури та транспорту Броварської міськради, а терміном закінчення робіт по обом контрактам визначено кінець грудня 2023 року. Читайте: Будівництво укриття в одному з броварських ліцеїв здешевили на 4,5 млн гривень Підписуйтесь на “КиївВладу”   На другому місці серед найбільших видатків Броварів минулого місяця – різноманітні ремонтні роботи в укриттях п'яти ліцеїв міста на загальну суму 11,91 млн гривень. За ці кошти повинні обладнати укриття в підвалі ліцею №7, відремонтувати вентиляцію укриттів ліцеїв №8 та №5, виконати капремонт укриттів в ліцеях №6 та №3. В ліцеї №3 роботи повинні виконати до кінця вересня поточного року, по решті навчальних закладів – до кінця року. Замовниками по всім договорам стали самі ліцеї, які підпорядковані Броварській міськраді. Читайте: Підвал Броварського ліцею №7 за 5,6 млн гривень переобладнають під укриття Третю сходинку серед серпневих вмдатків Броварів посіло замовлення КНП “Броварська багатопрофільна лікарня” (на 63% належить Броварській міськраді, решта чотирьом громадам району) витратних матеріалів для відділення нейросудинної ендоваскулярної хірургії на 9,83 млн гривень. На цю суму протягом 2023 року в медзаклад повинні поставляти інтродьюсери, голки для пункцій, катетери та стенти.  Серед інших замовлень Броварів минулого місяця також: видалення аварійних дерев в селі Требухів на 979,34 тис. гривень; дитячий спортивно-ігровий комплекс та гірка за 110,87 тис. гривень; комплект дисків для овочерізки та машина для збивання на замовлення Броварського ліцею №8 на 76 тис. гривень; чотири ноутбуки для виконкому Броварської міськради за 67,48 тис. гривень. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Найбільші підрядники Замовляли товари, послуги та роботи в Броварах минулого місяця у 237 компаній та підприємців. При цьому на більшу половину коштів, на які уклали договори в серпні, підрядів дісталося двом компаніям – ТОВ “ДК “Мідас” (*) та ТОВ “І.Б.К. Девелопмент” (**). Перші 20 компаній та підприємців, які минулого місяця в Броварах отримали підряди на найбільші суми ТОВ “Мідас” дісталися два замовлення – на будівництво укриття на території Броварського ліцею №4 ім. Олійника за 27,29 млн гривень та на проведення поточного ремонту підвалу з переобладнанням в тимчасове укриття Броварського ліцею №7 за 5,39 млн гривень. Обидва замовлення компанія отримала без конкуренції. ТОВ “І.Б.К. Девелопмент” обрано підрядником для виконання капремонту споруди цивільного захисту на території Броварського ліцею №1 за 22,55 млн гривень. Конкуренцію у вказаному тендері цій фірмі склало ТОВ “Важмашбуд”, яке готове було виконати ці роботи за вигіднішою ціною, однак його пропозицію відхилили через невідповідність тендерним вимогам. Про найбільших підрядників серпня Згідно з даними аналітичної системи Youcontrol, ТОВ “ДК “Мідас” зареєстровано в 2014 році в Броварах. Розмір статутного капіталу – 20 тис. гривень. Основний вид діяльності – будівництво житлових і нежитлових будівель. Засновник і кінцевий бенефіціар – В'ячеслав Московка. Директор – Ігор Аладін. В'ячеслав Московка балотувався у Броварську міськраду на довиборах, що відбулися в 2021 року, від партії мера Києва Віталія Кличка – УДАР, але не пройшов. За даними Clarity Project, у результаті участі в публічних закупівлях ТОВ “ДК “Мідас” уклало 87 договорів на 290,86 млн гривень. Найбільшим замовником є Управління будівництва, ЖКГ, інфраструктури та транспорту Броварської міськради, від якого отримано 28 підрядів на 148 млн гривень. Раніше KВ повідомляла, що у квітні 2020 року у ТОВ “ДК “Мідас” за 15,7 млн гривень столичне КП “Плесо” замовило проведення капремонту гідротехнічних споруд та розчистку струмка Сирець у Шевченківському та Подільському районах Києва. В жовтні 2020 року цей підряв став предметом розслідування в рамках кримінального провадження (№42020101070000235). Посадові особи замовника та підрядника підозрюються в розтраті бюджетних коштів у особливо великих розмірах при виконанні вказаних робіт. Читайте: Прокуратура готова доказать, что на расчистке ручья Сырец украли 1 млн гривен ТОВ “І.Б.К. Девелопмент” зареєстровано в 2013 році в Києві. Компанія належить Олександру Лук'янцю (69,86%), Олегу Волинцеву (19,96%) і Віталію Жуківському (10,18%, директор). В 2018 році ТОВ “І.Б.К. Девелопмент” було співзасновником АТ “Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд “Флеш”. На сьогодні співвласницею цього товариства є Наталія Гордієнко – дружина депутата колишнього “регіонала”, депутата Верховної Ради VII та VIII скликань Володимира Кацуби (на колажі третій зліва). Сини подружжя Коцуб теж доволі відомі люди – старший Сергій Кацуба був депутатом ВР VII скликання від “‎Партії регіонів” та депутатом Київської облради VI скликання, а молодший Олександр Кацуба в 2012-2014 роках працював заступником голови правління НАК “‎Нафтогаз України”. Володимир Кацуба з синами були помічені в дружніх відносинах з регіоналом, екс-губернатором (2010-2014 роки) Київщини Анатолієм Присяжнюком (на колажі ліворуч). Зокрема, саме в часи губернаторства Присяжнюка Володимир та Сергій Кацуби пройшли до парламенту. До слова, якраз тоді, в 2010 році, саме під гаслами “Партії регіонів” вперше став міським головою Броварів Ігор Сапожко (на колажі праворуч), який і нині очолює це місто. Крім цього зв'язки ТОВ “І.Б.К. Девелопмент” ведуть до віце-президента Торгово-промислової палати України Ростислава Коробки (на колажі другий зліва). ТОВ “І.Б.К. Девелопмент” має один міський номер телефону (+380443740328) та одну адресу реєстрації (Київ, бульвар Лесі Українки, 7-Б, офіс 157) з будівельним ТОВ “Голосіївські вежі”, одним із бенефіціарів якої є згаданий Ростислав Коробка. У результаті участі в публічних закупівлях ТОВ “І.Б.К. Девелопмент” уклало 321 договір на 1,61 млрд ​​гривень. Найбільшим замовником компанії є Департамент регіонального розвитку Київської облдержадміністрації (КОДА),  вказане ТОВ входить в п'ятірку фірм, яким цей департамент віддає найбільше своїх замовлень. Крім цього, як раніше повідомляла KВ, ТОВ "СК Магнат" та ТОВ "І.Б.К.Девелопмент" минулого року рясно отримували від ДРР КОДА замовлення на виконання поточних робіт в пошкоджених війною оселях мешканців Київщини також поза ProZorro, що було дозволено розпорядженням Кабміну від 28.02.2022 року №169. Так, ТОВ "І.Б.К.Девелопмент" виконувало ремонтні роботи в Бучі, Ірпені, Ворзелі, Блиставиці, Луб’янці та Гаврилівці Бучанського району. Читайте: Поранена Київщина: хто, як і за скільки відновлює житло в Бучі ТОВ “І. Б. К. Девелопмент‎” разом з ДРР КОДА та іншими його підрядниками об'єднують не тільки відбудовчі процеси на Київщині, а ще і спільне кримінальне провадження (№ 42023100000000131 від 03.03.2023 року) ГУ Нацполіції у Києві за підозрою в привласненні бюджетних коштів на цих роботах. За матеріалами справи, ця фірма в числі інших підрядників департаменту завищували ціни на роботи з ліквідації наслідків бойових дій, які в деяких випадках не проводились взагалі, та на будматеріали, які мешканці пошкодженого житла фактично купували за власний рахунок. Нагадаємо, що KВ також аналізувала замовлення Броварів за вересень 2022 року. Тоді міською владою було укладено 608 договорів на 22,8 млн гривень. Майже 10 млн гривень було спрямовано на різного роду ремонтні роботи, зокрема, шкільного спортзалу, дорожнього покриття, укриттів дитсадків. Значними були витрати міста на продукти для навчальних закладів та лікарень, які серед іншого у вересні значно поповнили запаси медичних матеріалів – шприців, рукавичок, катетерів тощо. Серед поточних витрат міста на бензин, автомобільні шини та канцтовари зустрічаються і цікавіші, як то закупка комп'ютерів, мікрохвильовки та гойдалок. Голова Броварської міськради – Ігор Сапожко. Читайте: Справи насущні: скільки та на що у вересні витрачали Бровари Читайте також: Справи насущні: скільки та на що в серпні витрачав Бориспіль Справи насущні: скільки та на що в серпні витрачав Іванків Справи насущні: скільки та на що у вересні витрачала Біла Церква Справи насущні: скільки та на що у вересні витрачала Згурівка Справи насущні: скільки та на що у вересні витрачала Глеваха Справи насущні: скільки та на що у жовтні витрачав Яготин Справи насущні: скільки та на що у жовтні витрачав Димер Справи насущні: скільки та на що у жовтні витрачав Переяслав Справи насущні: скільки та на що у вересні витрачала Березань Справи насущні: скільки та на що у листопаді витрачало Вишневе Справи насущні: скільки та на що у листопаді витрачала Пісківка Справи насущні: скільки та на що у листопаді витрачав Фастів Справи насущні: скільки та на що у листопаді витрачала Миронівка Справи насущні: скільки та на що у грудні витрачав Макарів Справи насущні: скільки та на що у грудні витрачав Вишгород Справи насущні: скільки та на що у грудні витрачав Гостомель Справи насущні: скільки та на що у грудні витрачав Козин Справи насущні: скільки та на що в лютому витрачали Гребінки Справи насущні: скільки та на що у лютому витрачала Березань Справи насущні: скільки та на що у лютому витрачали Чабани Справи насущні: скільки та на що у лютому витрачала Згурівка Справи насущні: скільки та на що у лютому витрачала Українка Справи насущні: скільки та на що у березні вистачало Ставище Справи насущні: скільки та на що у березні витрачав Обухів Справи насущні: скільки та на що у березні витрачав Тетіїв Справи насущні: скільки та на що у березні витрачав Богуслав Справи насущні: скільки та на що у квітні витрачало Коцюбинське Справи насущні: скільки та на що у квітні витрачала Боярка Справи насущні: скільки та на що у квітні витрачав Васильків Справи насущні: скільки та на що у квітні витрачала Сквира Справи насущні: скільки та на що у травні витрачала Калита Справи насущні: скільки та на що у травні витрачав Ржищів Справи насущні: скільки та на що у травні витрачала Баришівка Справи насущні: скільки та на що у травні витрачала Велика Димерка Справи насущні: скільки та на що у травні витрачала Тараща Справи насущні: скільки та на що у червні витрачав Бориспіль Справи насущні: скільки та на що у червні витрачав Узин Справи насущні: скільки та на що у червні витрачав Димер Справи насущні: скільки та на що у червні витрачав Іванків Справи насущні: скільки та на що у липні витрачав Яготин Справи прокурорські: за час воєнного стану Офіс генпрокурора витратив на своє утримання понад 200 млн гривень Справи насущні: скільки та на що у липні витрачав Козин Справи насущні: скільки та на що у липні витрачав Кагарлик Справи насущні: скільки та на що у серпні витрачала Миронівка Справи насущні: скільки та на що у серпні витрачав Славутич * ТОВ “ДК “Мідас” (код ЄДРПОУ: 39394222) ** ТОВ "І. Б. К. Девелопмент" (код ЄДРПОУ: 38831585) Фото: колаж KВ КиївВлада