Чому укладання чи продовження договору оренди землі є фактично втратою землі її власником? Причина перша не віддавати землю в оренду Оновленою ст. 131 Земельного Кодексу діюча влада заборонила власнику землі без дозволу орендаря продавати землю. До речі, про це прмовчали Юлія Тимошенко, Олег Ляшко, Юрій Бойко та інші опозиціонери – вони за орендарів, а значить проти власників землі! Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Дозвіл на продаж від орендаря – це абсолютне закріпачення власника землі, яке можливе тільки за умови укладання чи продовження договору оренди землі. Укладання чи переукладання договору оренди землі несе в собі загрозу фактичної втрати землі її власником. Причина друга не віддавати землю в оренду Крім дозволу на продаж від орендаря, на продовження договорів чи нові договори оренди вже дія норма закону про автоматичну пролонгацію договорів оренди землі й вже десятки тисяч власників потрапили в цей капкан від орендарів та влади й не зможуть з нього вирватись. Причина третя не віддавати землю в оренду Маючи землю в оренді, орендарі тепер можуть робити на вашій землі що завгодно. Елементарно в цьому переконатися ви можете побачивши, як орендарі прокладають по орендованій землі трубу для постачання води під зрошення. Потім ці поліпшення для зрошення будуть вам представлені орендарем, як стотисячні поліпшення вашої землі, за які вам потрібно або розрахуватися, або забути про свою землю назавжди. Причина четверта не віддавати землю в оренду За наявних умов господарювання на землі власник землі втрачає з 1 гектару власної землі 10-20 тис. гривень прибутку. Цей прибуток забирає собі орендар. Забирає це м’яко сказано. Орендар грабує! Й для цього грабунку орендарі зробили всі умови. За пограбовані у вас гроші орендарі ж хочуть й викупити землю, правда за мізер від пограбованого. Орендарі дурять власників землі й двічі, й тричі. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться Орендарі об’єднані. Вони випрацювали й випрацьовують законодавство та договори в своїх інтересах. Вже прибрана з договорів оренди індексація орендної плати – й орендар вже на законних підставах буде платити вам стільки, скільки заманеться.  Орендарю надано право продавати першочергові права та право оренди. Орендар може віддавати право користування землею в заставу. В договорах оренди прописують різні пастки, щоб договір не можна було ні припинити ні розірвати, а й ще, щоб власник землі залишився винним орендареві. Всі ці дії орендарів, закони від орендарів, договори від орендарів направлені на одне: віджати чи видурити у вас землю собі у власність. В підтвердження моїх слів, ви можете пригадати безліч ситуацій, коли власники землі були змушені продовжувати чи взагалі продавати землі заради кількарічної орендної плати для лікування себе чи близьких – орендарі багатіють на здоров’ї та горі власників землі, в яке вони й загнали й заганяють власників землі. Кращим, навіть єдиним правильним рішенням є – не віддавати землю в оренду й працювати на землі самостійно. Це убезпечить вас не тільки від втрати землі, а й збільшить в рази (3-7 разів) ваш прибуток від землі. Про те, як самостійно господарювати і які ще є правильні рішення відносно землі можна прочитати далі у висновках даної статті. Власники землі – не юристи, та і я не можу фізично допомогти кожному власнику землі, вичитуючи договір, який запропонував орендар, та відстоювати правильну позицію в інтересах власника землі. Але можна дотримуватися принципових позицій щоб не втратити землю. Щоб обійти, уникнути чи помножити на нуль всі ці намагання орендарів “віджати” у вас землю, необхідно дотримуватися наступної стратегії: працюйте самостійно на власній землі через співпрацю з Всеукраїнським Товариством Власників Землі; не продовжуйте старі й не укладати нові договори оренди за жодних умов, шантажу та подачок від орендаря; якщо немає “куди дітися”, то продовжуйте оренду чи віддавайте в оренду тільки на 1 рік; будь-яка компенсація чи допомога, чи плата за укладання договору оренди землі повертається орендарю в перший рік оренди вашої землі, що означає, що ця подачка від орендаря обернеться для власника землі багаторічними збитками та розоренням!; правильно припиняйте договори оренди землі; підтримуйте політичну вимогу про конституційне право власника землі розривати договори оренди за власним волевиявленням; інформуйте рідних, друзів знайомих про необхідність припинення орендних відносин та переваги самостійного господарювання на власній землі. А тепер детальніше. 1. Всеукраїнське Товариство Власників Землі. Всеукраїнське Товариство Власників Землі (ВсеТВЗ) є головним сервісом (допомогою, підтримкою, платформою) для власників землі, які хочуть публічно, офіційно й з більшим прибутком самостійно обробляти свою землю. Реалізуючи особливий статус для Власника землі, Всеукраїнське Товариство Власників Землі (ВсеТВЗ) забезпечує вирішення питання високої ціни на врожай, виробничого сервісу, бухгалтерського обліку, прогресивного адміністрування податків та збільшення прибутків від самостійного господарювання. Співпраця (участь) власника землі з Всеукраїнським Товариством Власників Землі (ВсеТВЗ) забезпечить власнику землі можливість самостійного господарювання на власній землі незалежно від віку, стану здоров’я, фінансових чи організаційних можливостей, уникнення зазначених фінансових втрат “на рівному місці” та тиску зі сторони “органів”. Вже в цьому 2021 році прибуток власників землі-учасників ВсеТВЗ з 1 гектару землі склав від 13 до 22 тис. гривень, в залежності від ступеню взаємодії з ВсеТВЗ та наявності чи відсутності фінансових та організаційних можливостей у власника землі. Співпраця з ВсеТВЗ звільняє власника землі від земельного податку, нових багатотисячних податкових зобов’язань та потреби декларування та оподаткування доходів від землі. Тепер, задаючи собі запитання: “припиню оренду, немає грошей й сил обробляти землю, й що далі?” ви маєте відповідь: “Долучитись до ВсеТВЗ!”. Якщо, все ж таки, ви поки що маєте сумнів щодо ВсеТВЗ, у вас немає грошей й інших можливостей для самостійного господарювання на власній землі, – це не значить, що у вас не має іншого вибору, ніж знову віддати землю в оренду на строк не менше 7 років! Зробіть паузу на 1 рік. Так, ви можете укласти чи продовжити договір оренди на 1 рік. 2. Оренда землі тільки на 1 рік можлива! Якщо вам немає “куди дітися з землею”, то віддавайте землю в оренду тільки на 1 рік. Відповідно до ст. 19 закону “Про оренду землі”, строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може бути меншим, як 7 років. Через цю статтю орендарі тиснуть на власника землі. Але це все єрунда! По-перше. Продовжити договір можна на 1 рік й законом це не заборонено, бо це продовження. По-друге. При укладання нового договору оренди укладайте відразу додаткову угоду про розірвання договору оренди через 1 рік. В договорі оренди землі на вимогу чинного законодавства буде зазначено 7 років, але цей договір за згодою власника землі й орендаря вважається розірваним за додатковою угодою про розірвання. З цією угодою про розірвання ви потім можете піти до реєстратора й зареєструвати припинення дії договору оренди землі й почати самостійно господарювати на землі одноосібно, а краще через ВсеТВЗ. По-третє. В Раді мають ухвалити закон, чи на час ознайомлення з наданою мною інформацією цей закон буде ухвалено, про те, що емфітевзис та оренда будуть надавати певні однакові права та обов’язки. Тоді можна буде користуватися договором емфітевзису, який можна укладати на 1 рік з правом пролонгації. Якщо ви не захочете продовжити договір, то у реєстратора зареєструєте заперечення щодо продовження договору ще на 1 рік й ви знову вільні з вашою землею. 3. Не беріть гроші за укладання чи продовження договору оренди землі. Не піддавайтеся провокаціям у вигляді подачки за підписання договору оренди чи продовження оренди землі. На кожному гектарі власної землі ви втрачатимете щороку 10-20 тис. гривень. Тепер помножте цю суму на кількість ваших гектарів і кількість років оренди та порівняйте з тим, що вам дають за укладання (продовження) договору оренди. Якщо у вас 3 гектари і на 10 років, то ваша мінімальна втрата від передачі землі в оренду становить в середньому: 15 тис. гривень * 3 га * 10 років = 450 тис. гривень. Чи пропонують вам за продовження оренди 450 тис. гривень? Запропоновану подачку в 10 тис. гривень від орендаря за продовження оренди ви “відіб’єте” за перший рік самостійного господарювання. Той, хто працює на землі одноосібно без створення суб’єкту підприємницької діяльності, змушений буде продавати врожай на 40% дешевше, ніж його продають орендарі. Левова частка прибутку одноосібника йде в кишеню баригам. Тому! Щоб зберегти всі потенційні можливості отримувати максимальний прибуток, необхідно співпрацювати з Всеукраїнським Товариством Власників Землі (ВсеТВЗ) – це дасть змогу збільшити прибуток від землі в понад 2 рази за рахунок об’єднавчих механізмів. 4. Орендар не доплачує орендну плату чим змушує продовжити оренду землі. Якщо орендар, у разі вашої відмови продовжити договір оренди землі, зменшує на власний розсуд орендну плату – не слід впадати у відчай. По-перше. Ті недоплати за користування землею, які буде робити орендар до закінчення договору оренди землі, ви повернете в перший же рік самостійного господарювання. По-друге. Ті недоплати за користування землі, які буде робити орендар до закінчення договору оренди землі, можна стягнути через суд, адже відповідно до ст.і 21 зЗакону “Про оренду землі”, обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції. Правда, якщо інше не передбачено договором оренди, але практично кожен договір оренди землі передбачав автоматичну індексацію. По-третє. Недоплати оренди – це серйозне невиконання договору, а стягнення недоплати через суд – це загроза репутації та фінансовому стану орендаря. Тому орендар, який більш-менш товаришує зі здоровим глуздом, не буде гратися в таку гру на пониження оренди, особливо коли прочитає цю статтю й усвідомить, що власник землі знає свої права, описані мною. ПОРЯТУНОК ВЛАСНИКІВ ЗЕМЛІ – В РУКАХ САМИХ ВЛАСНИКІВ ЗЕМЛІ! Скоро вибори. І важливо розуміти головне: якщо політична партія не гарантує відстоювання надання власникам землі права розірвати договір оренди землі, не гарантує забезпечення самостійного господарювання, то така партія не заслуговує уваги. Краще не піти на вибори, ніж бути ошуканим тим, за кого ви проголосуєте. З приводу співпраці з ВсеТВЗ звертайтесь за телефоном +380972257375 Читайте: Чому немає і не буде земельної реформи: президенту підсунули фуфло, а не реформу! Роман Головін, голова  Всеукраїнського об`єднання власників земліКиевVласть

Сьогодні практично кожен з нас не може уявити життя без соціальних мереж. Не мають вікових обмежень, доступні для використання людям усіх верств суспільства. Соціальні мережі – одна з найбільш швидко зростаючих галузей у світі. Інтернет,  безумовно, приніс в життя людей нові можливості та зробив його зручнішим. Але є й зворотній бік. Зараз ми розберемося, в чому переваги та недоліки соціальних мереж у нашому житті.  Материал подготовлен в рамках Проекта "Юн-Пресс-KV" Однією з важливих можливостей стала віддалена робота. Блогери, таргетологи, редактори та сторісмейкери наразі є дуже затребуваними. Ці професії відкрили можливість людям працювати у комфортних для себе умовах будь-де, маючи лише доступ в інтернет та потрібний девайс. До того ж, багато медіа-професій не потребують спеціального навчання та багаторічного досвіду. Під час пандемії робота в інтернеті стає все більш потрібна та доступна. Деякі компанії, що перейшли на віддалену систему роботи, знайшли в цьому переваги та не збираються повертатися в звичайний режим. Джерело: https://flic.kr/p/TovhbT Навчання та ЗМІ. Наразі особливо значущою стала освітня сторона соціальних мереж. Діти, що перебувають на дистанційному навчанні, використовують різні майданчики, як-от: Zoom, Classroom, Viber, Facebook, Instagram. Безсумнівно, це яскравий приклад користі соціальних сервісів та мереж, які навряд чи втратять попит після завершення пандемії.  Крім того, ми можемо спостерігати безліч корисних безкоштовних курсів, майстер-класів, читати безліч цікавих статей, книжок, вчитися всьому – від шкільних предметів, до малювання чи грі на музичних інструментах. Також інформування людей завдяки соцмережам стало невід’ємною складовою ЗМІ. Газети, радіо та, навіть, телевізор стали другорядними засобами. Інтернет надав доступ до будь-якої інформації в будь-який час, у порівнянні з іншими медіа засобами. Комунікація. Не можна не сказати про ведення особистих блогів у соцмережах та спілкування з людьми. Сьогодні кожен має змогу проявити себе у блозі, поділитися з підписниками вміннями, досвідом та емоціями. Люди відкривають завісу свого життя, ділячись ним з іншими, хтось навіть заробляє на цьому. Інтернет дозволяє спілкуватися незважаючи на відстань, мову, країну тощо. Але при всіх цих значних плюсів існують не менш значні мінуси, котрі потрібно знати кожному, щоб забезпечити собі комфортне та безпечне користування соцмережами. Не вся інформація в мережах може бути безпечною та правдивою. Аби запобігти дезінформації читач має перевіряти достовірність джерел та не поширювати непідтверджені факти або плітки. Особливо це стосується людей, що мають численну аудиторію в соціальних мережах. Інформуючи про щось підписників, вони повинні усвідомлювати свою відповідальність. До того ж, для залучення більшої кількості людей, блогери та журналісти іноді використовують гучні заголовки, що не мають зв’язку з дійсністю. Особливо уважно треба ставитися до обмеження інформації для дітей, бо, хоч соцмережі мають вікові рамки, це не дає гарантії повної безпеки для дитини. Ще одна серйозна загроза – це життя на показ. Деякі люди так захоплюються публічним життям, що забувають про реальність та живуть заради схвалення з боку суспільства. Так, соцмережі позбавляють нас відчуття самотності, але не слід забувати, що жити потрібно в реальності. До того ж, зайве привертання уваги до свого життя може наражати Вас чи ваших близьких на небезпеку. Ніколи не слід висвітлювати особисті дані, а також інформацію про інших людей без їх дозволу. У мережах існують свої правила користування, які не слід порушувати аби не натрапити на неприємності. За порушення конфіденційності, плагіат чи дезінформацію Вас може бути притягнуто до відповідальності.  Фото: https://flic.kr/p/J18KPY Соціальні мережі – невід’ємна частина життя практично кожної людини, а вміння ними користуватися принесе в Вашу буденність тільки позитивні моменти. Але не слід захоплюватися віртуальним світом, аби не загубитися в реальному житті. Заглавное фото: https://flic.kr/p/bjfTPp КиевVласть

Наразі медики отримали заробітну плату тільки за вересень, і лише 20% отримали заробітну плату за жовтень. Столичні лікарні мають хронічну заборгованість по заробітній платі через безвідповідальність НСЗУ, яка не фінансує надані медичні послуги киянам. Про це KV стало відомо із заяви депутатки Київської міської ради від “Батьківщини”, першої заступниці голови постійної комісії Київської міської ради з питань бюджету та соціально-економічного розвитку Алли Шлапак під час пленарного засідання Київської міської ради.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  За словами депутатки, необхідно припинити маніпуляції НСЗУ з медичними тарифами. Неприйнятною є виплата у розмірі 6 тис. гривень за політравму, коли така операція коштує мінімум 35 тис. гривень. “Потрібно терміново змінювати цю політику і створити всі можливості, щоб не віддаляти медицину від громадян”, – підкреслила Алла Шлапак. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться Окрім цього, депутатка наголосила, що в умовах “червоної зони” слід забезпечити тестами на COVID-19 бригади швидкої допомоги, адже вони везуть всіх хворих без визначення тестування до лікарень, де є загроза для тих, хто отримує ургентну допомогу. “Необхідно забезпечити людям гідну охорону здоров’я! Саме тому, Київрада повинна направити звернення до НСЗУ з вимогою терміново погасити заборгованість по заробітній платі та припинити маніпуляції з тарифами”, – резюмувала політикиня. Фото: пресслужба КиевVласть

Громада селища Іванків впродовж багатьох років потерпає від застарілих каналізаційно-очисних споруд. У 2019 році стартувала реконструкція очисних, але у новоствореної громади забракло коштів для завершення будівництва. Для реалізації проєкту нині не вистачає близько 15,5 мільйонів гривень. Про це, як стало відомо KV, повідомила депутатка Київської обласної ради від "Європейської Солідарності" Алла Шкуро у Facebook.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  За її словами, в Іванкові склалася критична ситуація, оскільки останні 30 років тут не будувалися каналізаційно-очисні споруди і не оновлювалися старі. В результаті громада не має централізованого водовідведення: багатоповерхівки не підключені до каналізації, а новобудови стоять не заселені через неможливість ввести їх в експлуатацію без підключення до мереж. "Нечистоти зливаються на старі поля фільтрації і в результаті потрапляють в місцеву річку Тетерів. І це реальна екологічна загроза не тільки для Іванкова, а й для області",  – наголосила депутатка. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться Шкуро нагадала, що у 2019 році Кабмін виділив на проєкт "Реконструкція каналізаційної насосної станції з добудовою блоку біологічного доочищення і смт Іванків Київської області" з держбюджету майже 8,5 мільйонів гривень субвенції. За ці кошти збудували  об’єкт основного призначення, каналізаційну насосну станцію, а також придбали вантажопідйомне устаткування. Втім, за її словами, вже в 2020 році уряд скасував програму держсубвенцій на здійснення природоохоронних заходів на об’єктах комунальної власності і на сьогодні проєкт має всі шанси залишитися нереалізованим. На думку депутатки, єдиним варіантом вирішення проблеми для громади є включення проєкту реконструкції та добудови каналізаційної насосної станції в селищі Іванків до обласної екологічної програми. "Згідно експертної оцінки для завершення реалізації проєкту потрібно майже 15,5 мільйонів гривень. Ця сума непідйомна для місцевого бюджету. На сьогодні Іванківська громада найбільша в області, але дотаційна і дуже потребує підтримки області… Ми, як депутати від Київщини, просто зобов’язані допомогти вирішити проблему з очисними спорудами в Іванкові", – вважає Шкуро. Нагадаємо, як раніше повідомляла KV, у вересні Київська обласна рада ухвалила зміни до обласної програми “Питна вода Київщина”, які дають можливість завершити реалізацію двох важливих для Броварського району проєктів. А саме – реконструкцію каналізаційного колектора в Броварах та  будівництва каналізаційної насосної станції в селі Зазим’я, на яку додатково було виділено 2,5 мільйона гривень. Читайте: Розчищення русла річки Стугни вирішить проблему палаючих торфовищ на Обухівщині, – Шкуро Фото: Facebook КиевVласть

В області затвердили ліцензії щодо надання теплової енергії та водопостачання. КОДА затвердила і переоформила ліцензії столичним підприємствам, а також низці громад Бучанського району. Серед постачальників – новостворені комунальні підприємства та приватні компанії, що діють під керівництвом депутатів, забудовників, підприємців. Анулював губернатор і дві ліцензії скандальним компаніям-банкрутам. Як стало відомо KV, голова Київської ОДА Василь Володін підписав низку розпоряджень на право провадження господарської діяльності з виробництва, постачання та транспортування теплової енергії, а також з централізованого водовідведення та водопостачання.  Згідно з документами, КОДА затвердила і переоформила ліцензії постачальникам з Києва, а також Борщагівської, Бородянської, Гостомельської та Білогородської громад.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Хто є хто ТОВ "Постачтепло-9"*, що зареєстроване в Києві по проспекту Свободи, 26-В, одержало дві ліцензії. А саме – на виробництво та постачання теплової енергії. І згідно із даними YouControl, це є основною діяльністю підприємства, що працює на тепловому ринку майже два роки під керівництвом луганчанина Сергія Піщугіна. Він і заснував товариство, заклавши в його статутний фонд 5 тис. гривень.  У 2007-2014 роках Піщугін займався у Луганській області підприємницькою діяльністю у сфері оптової торгівлі харчовими продуктами, напоями та тютюновими виробами. Свого часу очолював Новоолександрівський кінний завод № 64 Мінаграрної політики, був серед засновників та керівників луганських теплових підприємств ТОВ "Теплоснаб-1", ДП "Бму-Термо", ДП "Агентство "Новий формат", ТОВ "Наіра-7", ТОВ "Луганськтепло". Нині він є засновником з аналогічною діяльністю ТОВ "Кам'янськтепло", ТОВ "Одесатепло" та керівником компаній, які засновані панамсько-канадськими корпораціями – ТОВ "Луганськ-теплопостач", ТОВ "Лугтеплосервіс" тощо.  За даними джерел, Піщугін неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності щодо порушень порядку ведення податкового обліку, утримання та перерахування ПДФО та вимог законодавства про працю і охорону праці. Серед ліцензіатів ще одне київське підприємство – ТОВ "Скан-Тепло", що зареєстроване у столиці за адресою: вул. Стеценка, 28/63. Воно, як і попереднє ТОВ, має дві аналогічні теплові ліцензії. На його статутному рахунку 10 тис. гривень. Керує підприємством Олексій Анчішкін, а належить воно підприємцю з 14-річним стажем Владиславу Єфіменко, який з 2007 року надає в оренду й експлуатацію власне чи орендоване нерухоме майно. Крім того, він керує благодійним фондом "Благодійсвіт" і є засновником низки будівельних компаній, як ТОВ "Веста-Буд", ТОВ "Вентиляційна компанія Веста", ТОВ "БК "Тріумф" тощо. Три ліцензії на виробництво, постачання та транспортування теплової енергії відійшли до ТОВ "Управляюча компанія "Зараз-5", що здійснює свою діяльність на території новоствореної Борщагівської громади. ТОВ базується у селі Чайки по вулиці Лобановського Валерія, 23, нині Бучанського району. У досьє ТОВ з 15,3 млн статками зауважено, що воно займається комплексним обслуговуванням об'єктів з 2019 року. Має воно двох керівників: директора Геннадія Школьнікова та підписанта – Федора Левченка. А заснували ТОВ забудовник Олексій Кулагін та його дружина Оксана Кулагіна, які є власниками ще як мінімум понад десяти компаній.  Кулагін відомий на Київщині, як керуючий власник девелоперської компанії "Омокс" та забудовник ЖК "Чайка" і "Сонцтаун", а також як депутат-самовисуванець Петропавлівсько-Борщагівської сільради VII скликання, як і його дружина Оксана – керівниця ТОВ "Фінансово-кредитна група "Чайка" та президент групи компаній "Чайка".  Читайте: Под Киевом ночью произошла попытка рейдерского захвата ЖК “Чайка” У 2019 році активісти ГО “Народ проти корупції” заявили, що виявили можливе ухилення від сплати податків та приховування статків Кулагіною. Ніби-то вона декларувала 1,5 млн гривень поворотної фінансової допомоги від ТОВ “Омокс”, не вказавши цю суму у своїх доходах.  Так, у її декларації за 2020 рік ще як депутата вказано, що вона має квартиру на 119,6 кв.м у Києві, квартиру у селі Чайки на 701,4 кв.м, будинок на 193,7 кв.м та дві земельні ділянки на 3 142 кв.м в Обухівському районі та інше майно. Олексію Кулагіну належить дві квартири в селі Чайки на 56 кв.м та 701,4 кв.м  та земельні ділянки тут та у Білогородці загальною площею 23 216 кв.м (2,3 га).  З-поміж цього вона задекларувала нематеріальні активи і цінне майно – італійський сервіз та сервіс бренду Versace, шубу, п’ять годинників та низку ювелірних виробів, а також ще п’ять годинників та ювелірні вироби чоловіка. Їздить вона на Mercedes-Benz GLE-Coupe 2016 року, Mercedes-Benz S 550 2010 року, Кулагін – на Hummer H2 2008 року, Mercedes-Benz GL 450 2007 року та Mercedes-Benz GL 350 CDI 4 MATIC 2015 року. А заробила вона за рік всього понад 345 тис. гривень, а чоловік – трохи більше 488 тис. гривень. Найбільші суми грошових активів родина зберігає готівкою: Кулагіна – 550 тис. гривень та 885,5 тис. доларів, чоловік – 3,6 млн гривень, 80 тис. доларів, а також вона позичила понад 92 тис. гривень, а він – 155 тис. гривень.  Лунало прізвище Кулагіних і у скандалі з відключення опалення мешканцям одного із будинків ЖК "Чайка" через відмову користуватися послугами їхнього жеку.  "Бородянкатеплопостачання" – комунальне підприємство Бородянської громади, яке вона заснувала у квітні цього року із статутним капіталом у розмірі 100 тис. гривень аби забезпечити мешканців території тепло- та водопостачанням, водовідведенням та іншими послугами. Для цього КОДА надала підприємству чотири ліцензії – на централізоване водопостачання та водовідведення, а також – на виробництво, постачання і транспортування теплової енергії. КП базується також у Бучанському районі у селищі Бородянка по вулиці Вокзальна, 1-А і керує ним депутат громади VІІ скликання обраний від партії "Наш Край" Сергій Кулик. У Бородянці він також зареєстрований як приватний підприємець, який працює у сфері роздрібної торгівлі деталями та приладдям для автотранспортних засобів з 2010 року та до цього займав посаду замдиректора КП Бородянської селищної ради "Бородянкатепловодопостачання". Згідно із його декларацією кандидата на посаду директора оновленого КП, у 2020 році він заробив понад 239 тис. гривень, ФОП йому принесло заробіток в 194 тис. гривень. Із майна у нього три ділянки на 2 943 кв.м (село Дружня та Бородянка) та квартира у Бородянці на 64 кв.м, із рухомого майна – трактор та автомобіль ГАЗ 2006 року випуску.  З початку свого існування КП встигло вже провести 12 тендерів щодо закупівлі теплового обладнання, офісної техніки, розробку документації, проведення телекомунікацій тощо.  Надала КОДА у цьому районі ліцензію і ще одному КП – "Гостомель-водотеплопостачання", що розташоване в Гостомелі по вулиці Свято-Покровська, 125. Підприємство планує надавати послуги з централізованого водопостачання та водовідведення для створеної восени 2020 року Гостомельської громади. Місцева влада заснувала підприємство нещодавно – два місяці тому. Розмір фонду КП невеликий – всього 1 тис. гривень. Керуватиме підприємством Ігор Дорошевський. В його декларації кандидата на посаду начальника Управління житлово-комунального господарства вказано, що він має квартиру на 48,40 кв.м в Полтавській області, будинок на 38,29 кв.м та ділянку на 1210.1 кв.м у Кіровоградській області. Їздить він на AUDI A6 2000 року. А його дохід у 2020 році склав загалом 266 тис. гривень (заробітна плата та пенсія).  Нагадаємо, що за видачу кожної ліцензії з ліцензіатів справлятиметься разова плата в розмірі 10% від розміру одного прожиткового мінімуму.  Крім того, у Бучанському районі губернатор переоформив на безстрокову ліцензію на водопостачання та водовідведення для КП "Комбінат комунальних послуг с. Білогородка" Білогородської громади. У зв’язку з цим була визнана недійсною ліцензія, яку КОДА видала ще у 2015 році.  За даними порталу "Антикорупційний монітор", останні тендери підприємство проводило у квітні цього року. КП виграло два тендери на надання послуг з водопостачання на суму майже 35 тис. гривень і гарячої води на сумму в понад 661 тис. гривень Центру ПМСД громади, на надання послуги з ремонту і технічного обслуговування вимірювальних, випробувальних і контрольних приладів Білогородській школі №2 на сумму в 18 тис. гривень, пари та гарячої води школі №6 на понад 926 тис. гривень. До цього з початку року КП встигло взяти участь в низці тендерів і виграти лоти на загальну суму в понад 1 млн гривень. Також влада столичного регіону на підставі заяви ліцензіата ТОВ "Ресурсозбереження" (Вишнева громада) анулювала підприємству ліцензії на виробництво (серія АГ № 500670) та постачання (серія АГ № 500671) теплової енергії, видані КОДА ще у 2011 році. Як раніше повідомляла KV, на Київщині діють підприємства-боржники перед Нафтогаз. Це близько 26 компаній-постачальників. Серед них опинилося і ТОВ "Ресурсозбереження" з боргом у понад 2 млн гривень. Так, у квітні цього року через ці борги майже три тисячі мешканців багатоповерхівок у Вишневому вимушені були жити без гарячої води. Загалом жителі домівок, які обслуговувалися “Ресурсозбереженням”, жалілися на тарифи та відключення гарячої води упродовж років, а обслуговувало ТОВ місто з 2005 року. Всі ці процеси супроводжувались довгими судовими процесами.  Читайте: Зневоднення. Жителям Вишневого разом з опаленням вимкнули гарячу воду За даними YouControl, “Ресурсозбереження” зареєстроване у 2000 році за адресою місто Вишневе, вул. Європейська, будинок 34-Б. Виручка підприємства за 2019 рік становила приблизно 23 млн гривень. Наразі порушено справу щодо банкрутства підприємства, яке належало Наталії Лавренчук з Житомирської області та Сергію Шепеленко з Донецької області.  Анулювали в КОДА на підставі заяви ліцензіата, ТОВ "Аркада-Житлосервіс", ще одну ліцензію від 2011 року серії АВ № 582483 на централізоване водопостачання та водовідведення. Це ТОВ зареєстроване в Києві по вулиці Євгена Сверстюка, 11 і здійснює свою діяльність вже понад 13 років. Компанія має солідний капітал у розмірі понад 18 млн гривень, а надає ТОВ послуги з прибирання. У складі його засновників декілька бенефіціарів – це київські приватні компанії "НМТ Інвестментс", "Хаузінг Бюро 2020" та Костянтин Паливода. Останній є також серед засновників ТОВ "Політехноледжі" – виробництво комунікаційного обладнання. Та найбільше в останні роки ім’я Паливоди було пов’язане вже із збанкрутілим АТ АКБ "Аркада", яке він заснував ще у 2004 році зі статутним капіталом у розмірі в понад 320 млн гривень.  Нагадаємо, що вже кілька років АТ АКБ "Аркада" не могло завершити будівництво розпочатих житлових комплексів в столиці, серед них і славнозвісні мітингами та протестами  ЖК "Патріотики на Озерах", ЖК "Еврика" будівництво яких зупинилося фактично ще два роки тому. Серед основних причин блокування будівництва називали і політичні дії з боку КМДА і НБУ. Протестуючі у свою чергу стверджували, що стали заручниками "бізнес-розбірок" між банком "Аркада" та КМДА. Ситуацію вдалося кардинально змінити лише з підписанням у квітні цього року Меморандуму щодо добудови трьох ЖК. 13 липня було презентовано графіки виконання будівельних робіт і введення в експлуатацію ЖК “Патріотика” та ЖК “Еврика”. Читайте: Інвестори Аркади можуть отримати квартири вже через три роки: Дирекція презентувала попередні графіки з добудови У липні же у черговий раз не відбулися торги з продажу офісної будівлі ліквідованого банку Аркада на вулиці Ольгинській, 3. Аукціон був визнаний таким, що не відбувся через відсутність учасників. При цьому стартова ціна будівлі була знижена на 30% в порівнянні з ціною цього ж лота на попередніх торгах. Нагадаємо, що на Київщині триває підготовка до нового опалювального сезону. Деякі громади працюють над цим у авральному режимі, проблеми створюють авансові платежі та судові справи, порушені проти боржників. Над низкою громад навіть нависає загроза зриву опалювального сезону через затримку передачі комунального майна. В цілому в громадах з нетерпінням очікують, якою буде ціна на газ. Читайте: Зима близько: на Київщині стартувала підготовка до опалювального сезону *** ТОВ "Постачтепло-9" (код ЄДРПОУ: 43322384). *** ТОВ "Скан-Тепло" (код ЄДРПОУ: 43883870). **** ТОВ "Управляюча компанія "Зараз-5" (код ЄДРПОУ: 43239181). ***** КП Бородянської селищної ради "Бородянкатеплопостачання" (код ЄДРПОУ: 44300471). ****** КП "Гостомель-водотеплопостачання" (код ЄДРПОУ: 44342972).  ******* КП "Комбінат комунальних послуг с. Білогородка" Білогородської сільської ради (код ЄДРПОУ: 30367834). ******** ТОВ "Ресурсозбереження" (код ЄДРПОУ: 31254730).  ********* ТОВ "Аркада-Житлосервіс" (код ЄДРПОУ: 35758649). Фото: колаж KVКиевVласть

На Київщині триває підготовка до нового опалювального сезону. Деякі громади працюють над цим у авральному режимі, проблеми створюють авансові платежі та судові справи, порушені проти боржників. Над низкою громад навіть нависає загроза зриву опалювального сезону через затримку передачі комунального майна. В цілому в столичному регіоні з нетерпінням очікують, якою буде ціна на газ. Як стало відомо KV, 2 липня Уряд оголосив про старт підготовки до наступного опалювального сезону.  Прем’єр-міністр Денис Шмигаль повідомив, що опалювальний сезон в Україні розпочнеться вчасно, у визначені законом терміни.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  "Підготовка до наступного опалювального сезону розпочата. Видані відповідні розпорядження уряду. Це питання перебуває на моєму контролі та на контролі профільних міністерств – Міністерства розвитку громад та територій і Міністерства енергетики. Також профільні міністерства спільно з НАК "Нафтогаз" розв’язують питання підготовки й запуску до опалювального сезону теплоелектроцентралей", – сказав прем’єр-міністр Шмигаль. Пiд знаком питання Як раніше повідомляла KV, у Вишгородському районі початок опалювального сезону опинився під загрозою. У Вишгородській громаді ВРКП "Вишгородтепломережа" надає 90% послуг, але громада не може розпочати підготовку, не маючи на балансі відповідного нерухомого майна. До 1 липня громаді мали передати на баланс усе комунальне майно. В обумовлений законом термін цього не сталося. У результаті – діяльність КП була заморожена.  Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться Вишгородська райрада погоджувалася передати лише юрособу з понад 60 млн боргом. Згодом виявилося, що частина об’єктів була передана в оренду. А для запуску опалювального процесу КП потребує значних фінансових вкладень – громада має вкласти 20 млн гривень авансових платежів. Після переобрання депутатами нового керівництва Вишгородської райради були озвучені попередні домовленості щодо передачі обіцяного майна, але, як розповів KV голова Вишгородської міської громади Олексій Момот, ситуація з місця поки не зрушила.  "На жаль, це питання ще не вирішилося. Сесія районної ради не відбулася. Наступне засідання заплановане на 3 серпня. Наразі жодних дій щодо підготовки до опалювального сезону ми розпочати не можемо. Одержали звернення від тепломережі, просять виділити близько 15 млн гривень і що без цих коштів вони не зможуть запустити сезон. Ми змушені були надати відповідь, щоб вони зверталися із цим питанням до своїх засновників, адже громада не має права їх фінансувати, оскільки вони ще не наше підприємство", – роз'яснив KV ситуацію Момот. Так, 26 липня відбулася нарада депутатів Вишгородської райради. Під час дискусії обговорили наболілі питання щодо передачі комунального майна на баланс громад. У ході засідання депутатка Ганна Головаченко зауважила, що основним питанням, включеним до розгляду на попередній сесії 1 липня, була саме передача тепломережі громаді, а також – рухомого і нерухомого майна. Питання сьогодні є вкрай важливим. І тому запропонувала не розглядати новостворений порядок денний, винесений до розгляду на 3 серпня, а повернутися до більш важливих питань попередньої сесії, як передача майна.  На відео: Передсесійна нарада депутатів Вишгородської райради щодо передачі майна громадам від 26 липня У коментарі KV голова Бориспільської районної ради Антон Мотрич повідомив, що до 1 липня райрада здійснила передачу всіх мереж та комунальних підприємств, що займаються саме теплопостачанням. Проте тут проблема, як виявилося, криється у іншому.  "Наразі громади проводять інвентаризацію, приймають на сесіях рішення про прийняття із районного підпорядкування цього майна в комунальну власність. Деякі громади призначили нових керівників. Процес підготовки запущений. Є лише один проблемний момент. Так, по тепломережі Яготинської громади є велика заборгованість за газ. Ці борги залишилися після ліквідації Яготинської райради. Наразі цим питанням вже опікується громада, розплутують ситуацію, адже там і досі ще тривають суди з цього приводу", – говорить він.  За словами заступника голови Яготинської міської громади Сергія Овчаренка, ця ситуація жодним чином не вплине на старт опалювального сезону. "КП ми забрали у комунальну власність громади. Тепломережею керує обізнаний керівник. Наразі він активно працює і, думаю, що у нас взагалі жодних проблем не буде. Відбулася нарада за участі представників Держенергонагляду, обговорили всі питання. По-перше, всі котельні на території практично підготовлені. Дев’ять котелень ми забираємо з балансу відділу освіти. Ми ініціювали це питання і зараз проводяться акти приймання-передачі восьми газових і однієї твердопаливної котельні на баланс тепломережі. Сьогодні підприємство фінансово спроможне. Залишалося питання по боргам за минулі роки і зараз вирішується їхнє списання. Час ще є – тож працюємо", – говорить Овчаренко.  За словами керівника КПТМ "Яготинтепломережа" Олега Форостяного, КП вже уклало договори на газопостачання з НАК "Нафтогаз Трейдинг". Щодо боргів, які були перед Нафтогазом, то 14 липня було прийнято законопроєкт № 3508-д, який дозволяє реструктуризувати підприємству всі борги.  "Питань до роботи тепломережі за останні чотири опалювальні сезони не виникало. Графіки реструктуризації виконуються вчасно, жодної скарги від населення чи відповідних органів не було. Ліміти надходили вчасно і в цьому питанні ми займаємо позиції в області. Борги ж виникають через несправедливі тарифи. Держава нас ставить у такі рамки, не даючи погоджувати гідні тарифи. Поки що в бюджеті не передбачені кошти для реструктуризації боргів. Нещодавно Нафтогаз нам виставив 1,7 млн гривень боргу. Суд постановив, що з цієї суми КП винне лише 294 тис. гривень. Тож доводиться працювати у правовому полі, відстоюючи справедливість. З Нафтогазом вже маємо десять судових позовів. Невідомо поки що, і яка буде ціна на газ цього сезону. Ціни ж на послуги, товари, електрику продовжують зростати, виросла на 21% і мінімальна зарплата. За умовами договорів до початку сезону КП рекомендують надати предоплату у вигляді авансових платежів. На рахунку кошти акумульовані за два місяці", – зауважив Форостяний. За планом У той же час в інших районах подібні проблеми не виникали. Як розповіли керівники районних рад та громад – все майно тергромад було передано вчасно, згідно із законодавством до 1 липня, тож і підготовка до нового опалювального сезону йде за планом. "Громади одержали все майно, що необхідне для організації опалювального сезону. Районна влада комунікує з усіма громадами району, вводить в курс щодо нововведень, навчає та допомагає. Звичайно, що виникають технічні питання. Та таких суттєвих проблем, що неможливо було одразу вирішити, поки що не було. Тож підготовка до опалювального сезону йде за планом", – розповів KV заступник голови Білоцерківської районної ради Анатолій Чичикало. За словами голови Броварської райради Сергія Гришко, у нових громадах та приєднаних територій до Броварського району гострих проблем також не виникало. "Питання підготовки до опалювального сезону під постійним контролем місцевого керівництва. З громадами, звісно, підтримуємо зв’язок. Усе необхідне майно передано. Думаю, в такому режимі все триватиме і надалі. Якщо тільки обленерго, як торік, не внесе зміни до вимог і не впровадить нововведення перед початком сезону", – додав він.  Як розповів голова Обухівської районної ради Антон Карманов, в Обухівському районі підготовка до опалювального сезону також здійснюється за відпрацьованою схемою. "В Обухівському районі працює вже близько 20 років одне комунальне підприємство "Обухіврайтепломережа", яке обслуговує Українську, Козинську і Обухівську громади. Воно залишається на балансі райради, і поки що немає передумов для його передачі. Рада має право утримувати комунальне підприємство, яке працює і приносить прибуток. Районна рада вже сформувала і затвердила тарифи, укладено договір на поставку газу. Звичайно, залишаються питання стосовно тарифів. Підприємство може одержати лише 2% можливого прибутку, які повинні покривати коливання тарифів. Але цих коштів не вистачить жодному підприємству в Україні, так як тарифи можуть змінюватися щомісяця, і не факт, що в бік зменшення. Тож виключно держава може врегулювати питання щодо вартості газу, коригування тарифів, порядку їх нарахування. Постачальники газу працюють зараз в умовах відкритого ринку, і припускаю, що всі підприємства в результаті можуть стати збитковими. Газові компанії передбачили в своїх положеннях, що підприємство повинно авансувати платежі за газ, населення ж розплачується за послуги постфактум. І зараз місцева влада повинна відшукати кошти для цих авансових платежів. Сьогодні держава ставить в жорсткі рамки і жодних чином не допомагає комунальним підприємствам здійснювати надання якісних послуг", – розповів очільник району. За словами голови Макарівської громади Вадима Токаря, у них складається специфічна ситуація, від якої вони не залежать, адже є ще цілий перелік комунального майна, яке Бучанська райрада досі так і не передала їм на баланс. Та ці процеси на підготовку до опалювального сезону не впливають. "Котельні районна рада нам не передавала. Попереднє керівництво ліквідованої Макарівської райради здало це майно в оренду. І в цій сфері у нас працюють лише приватні структури, які і здійснюють функції щодо опалення об’єктів на альтернативному паливі. Загалом же на території немає централізованого опалення і комунальної тепломережі – мешканці користуються індивідуальним опаленням. Бюджетні та соціальні установи, у тому числі школи і дитсадки, опалюються газом або альтернативним паливом через приватні структури. Підготовка відбувається за планом", – говорить очільник громади. Голова Фастівської районної ради Віктор Веремейчик також зауважив, що у результаті децентралізації районна ради до 1 липня передала дев’яти громадам всі котельні, розподільні станції – і за районом подібного майна не залишилося.  "Тепер вся відповідальність за це майно лежить на головах громад, які повинні забезпечити існування цих підприємств і, звісно, що опалення навчальних закладів тощо. Всі громади заснували вже свої відповідні комунальні підприємства. Зі свого боку, якщо потрібна допомога чи втручання у вирішення проблеми на рівні області, КМУ, міністерства – ми готові допомагати. Район обізнаний у справах громад і на сьогоднішній день подібних звернень не було. Все йде, згідно до плану. Побачимо, як ці процеси просуватимуться надалі. Зараз громади наділені повнотою влади і не лише Фастіський район, а й вся держава спостерігає, як вони впораються в нових умовах і з новими можливостями", – зауважив він.  Нагадаємо, що на черговій сесії 1 липня депутати Вишгородської райради проголосували за відставку голови Андрія Анісімова ("Слуга народу") та обрання на його місце однопартійниці Ірини Правдивої. Приводом для подібного демаршу депутати назвали саботування ексголовою передачі майна тергромадам у рамках адмінтерреформи.  Читайте: Накипіло: депутати Вишгородської райради переобрали голову Фото: колаж KV КиевVласть

У країні триває дискусія навколо одного із головних податків для громад – податку на доходи фізичних осіб. На початку реформи поштовхом для об’єднання була саме передача на місця 60% ПДФО. Однак разом із набуттям громадами додаткових повноважень від держави виявилося, що коштів недостатньо. Асоціація міст України вимагала збільшення частки податку до 80%, однак влада готова розглядати лише додаткові 5%. Чи покращить це ситуацію для громад – дізнавалася KV. Як стало відомо  KV, 11 червня в рамках VIIІ Форуму місцевого самоврядування обговорили важливість подальшого зміцнення фінансової спроможності місцевих бюджетів. Такі дискусії щодо зміни механізмів зарахування надходжень до громад вирують в країні вже понад півроку.  Подписывайтесь на новости “КиевVласть” Обговорення Ще у лютому на розгляд до ВРУ були представлені народними обранцями у співпраці з Асоціацією міст України законопроєкти, що пропонують збільшити вже з 2022 року частку зарахування ПДФО до бюджетів тергромад з 60 до 65%.  Законопроєкт № 5066 передбачає таке збільшення для бюджетів громад за рахунок зменшення відсотка зарахування податку до держбюджету, а  № 5066-1 – за рахунок відповідного зменшення відсотка – до обласних бюджетів.  Розглядаються і законопроєкти №5244-3 та №5364, що передбачають забезпечення сплати ПДФО за місцем розміщення виробничих потужностей, а не за місцем реєстрації головного офісу. Законопроєкт №5364, крім унормування поняття "відокремлений підрозділ", також пропонує встановити контроль за дотриманням платниками вимог щодо порядку сплати ПДФО до місцевих бюджетів за їхнім місцерозташуванням і запровадити відповідальність.  Ці законопроєкти 22 квітня підтримало і Правління Асоціації міст України під головуванням мера Києва, голови АМУ Віталія Кличка.  Виконавчий директор АМУ Олександр Слобожан повідомив, що в Україні у всіх громадах є видатки, які не забезпечені фінансово, на загальну суму в 668 млрд гривень. Така ситуація виникла через те, що держава декларує низку фінансових зобов’язань, які передані на фінансування з місцевих бюджетів. "Ідея, яку підтримує АМУ щодо збільшення частки відрахування ПДФО до 65% до місцевих бюджетів – це відновлення історичної справедливості. Окрім того, нині є загроза вилучення з бюджетів громад 5% акцизу з тютюну, а цього допустити не можна", – говорить він. Про переваги За словами аналітика АМУ у сфері місцевих фінансів Тетяни Палійчук, наразі Асоціація лобіює збільшення частки ПДФО для бюджетів громад до 65%, і це – компроміс. Адже  реальна потреба складає не менше 80%.  Також серед аргументів "за" збільшення, що ця частка допоможе частково компенсувати видатки, перекладені державою на місця. А це – утримання закладів профтехосвіти (7 млрд гривень), пільговий проїзд та зв’язок (6,5 млрд гривень), виплати заробітної плати непедагогічним працівникам в школах (15,9 млрд гривень), фінансування комунальних послуг та енергоносіїв закладів охорони здоров’я. Ці +5% допоможуть покрити громадам і фінансові втрати за різницю в тарифах на комунальні послуги протягом 2017-2020 років (понад 24 млрд гривень), за підвищення тарифів, щорічне недофінансування освітньої субвенції в межах 15-20% (12-15 млрд гривень), скасування пайової участі (2 млрд гривень), субвенції на формування інфраструктури (до 2 млрд гривень), скорочення додаткової дотації на утримання закладів освіти та охорони здоров'я тощо. Частково компенсують, таким чином,  громадам і втрати у зв'язку з пандемією.  Загалом для громад – це додатковий обсяг фінансового ресурсу, який вони одержать у розмірі 11,1 млрд гривень. "Отже, +5% ПДФО для бюджетів громад – це важливий та необхідний крок для зміцнення фінансової спроможності місцевого самоврядування, адже наразі 75% громад все ще залишаються дотаційними", - говорить Тетяна Палійчук. Так, за інформацією Київського регіонального відділення Асоціації міст України, у разі збільшення частки зарахування ПДФО до 65%, громади Київської області одержать додатковий ресурс в сумі 565 млн гривень.  Позиція  Голова Асоціації інвестиційно-привабливих громад, ексголова Тетіївської міської громади Руслан Майструк:  Існує дві проблеми із надходженням ПДФО до бюджетів громад.  Перша – з надходженням, друга – з  відсотком. ПДФО має сплачуватись за місцем фактичної роботи відокремлених підрозділів, а не головного офісу юридичної особи. Адже це несправедливо, коли по суті самого податку фізична особа сплачує  ПДФО за послуги, які надаються їй громадою, де вона проживає, а сплачується такий податок у випадку відокремлених підрозділів наверх до головного офісу, які найчастіше знаходяться в великих містах. Звісно великі міста будуть проти, але ж ми говоримо про справедливість, чи не так? Відносно відсотку і знову ж повертаючись до економічної суті податку. На сьогодні 60% ПДФО йде до бюджету громад, 15% до обласного бюджету і 25% до державного бюджету. Але давайте говорити про те, що всі можливі і неможливі повноваження передані на місця, але кошти, зокрема на делеговані державою повноваження, не передані повною мірою і ми розуміємо, що і надалі їх буде ще менше. Тому, якщо ми говоримо про справедливість, якщо ми говоримо про розвиток громад, то потрібно збільшити відсоток ПДФО саме бюджетам громад. Тому що успішна Україна – це успішні громади, а успішні громади точно не ті, що ходять по всім владним кабінетам із простягнутою рукою. Позиція Асоціації інвестиційно-привабливих громад наступна: збільшити ПДФО до бюджетів громад на 5% за рахунок ПДФО із державного бюджету, щоб хоча б частково компенсувати недофінансування по делегованим повноваженням. Погоджуються із тим, що необхідно збільшити відсоток зарахування ПДФО і в громадах. Голова Узинської міської громади Віталій Гринчук: Якщо зараз громади одержують 60%, і цих коштів не вистачає, то збільшення на 5% – це майже, що нічого, відсоток варто було би збільшити. Якби справді ПДФО було хоча б до 80%, то вже тоді можливо говорити про якийсь розвиток. Якби ПДФО залишалося на місцях, то і громади були б більше зацікавлені наповнювати бюджет і виявляти всіх тих, хто видає зарплату в конвертах. Сьогодні ж всі об'єкти, які фінансувалися з районного бюджету, утримуються за рахунок місцевого. Зараз говорять: подивіться скільки податків в громадах, але ж ніхто не дивиться на видаткову частину. А вона в громадах зросла  серйозно, напевно, що вдвічі, а подекуди і втричі. Для громад це непередбачувані витрати. Тому коштів однозначно треба більше. Голова Немішаївської селищної громади Петро Перевозник: Чим більше фінансів залишається в громаді, тим краще. Бачите в чому справа, 80% було би дуже добре, але чи це реально? Держава також повинна бути фінансово спроможною. Та розумну цифру завжди на місцях можна обговорити. Для громад формування ПДФО – дуже важливе. На території працюють підприємці, користуються інфраструктурою, тож це було би справедливо. Громади однаково на умовах співфінансування звертаються до держави за допомогою. Тому, щоб уникнути цих процесів, краще, аби на місцях залишалося більше коштів. Ми би витрачали їх на ремонти доріг, водопостачання, освітлення і на все те, що сьогодні підлягає капітальному і поточному ремонту. Адже за всі ці роки у громадах не було можливості самотужки вирішувати подібні питання. Тож 60-65% – це зовсім мало, хоча би 70%. Така наша думка і вона збігається з думками інших керівників громад, асоціацій. Тому що ми розуміємо, що на місцях потрібна ініціатива, а вона без коштів нічого не вартує.  Читайте:  Проект Децентрализация: Софиевская и Петропавловская Борщаговки не спешат объединяться Проект “Децентрализация”: Войти в Озернянскую ОТО готовы лишь два сельсовета из шести Проект “Децентрализация”: Великодымерская теробщина этой осенью идет на выборы Проект “Децентрализация”: Медвинская теробщина идет на выборы в неполном составе Проект “Децентрализация”: Фурсовская теробщина может лишиться части бюджета Проект “Децентрализация”: Села Переяслав-Хмельницкого района отказались примкнуть к городу Проект “Децентрализация”: Кагарлыкская теробщина объединит город и 26 сельсоветов Проект “Децентрализация”. Политические амбиции мешают состояться большой Боярской теробщине Проект “Децентрализация”: Тетиевская терробщина готовится к выборам в декабре Проект "Децентрализация". Узинской терробщине придется поработать над развитием Проект “Децентрализация”: КОГА тормозит назначение выборов в Циблевской терробщине Проект “Децентрализация”: Гостомельская ОТО пойдет на выборы только в составе Киево-Святошинского района Проект “Децентрализация”: Студениковская терробщина готовится к выборам в декабре Проект “Децентрализация”: Предусмотренная Кабмином Дымерская ОТО может не состояться Проект “Децентрализация”: Мироновская терробщина ждет позитивного вывода от КОГА Проект “Децентрализация”: Ржищевская терробщина может стать проблемой для Кагарлыкского района Проект “Децентрализация”: Ходосовская терробщина может объединить села трех районов Проект “Децентрализация”: села Ставищенского района готовы митинговать против объединения Проект “Децентрализация”: Яготинская терробщина не спешит на выборы “Проект Децентрализация”: Создание Боярской ОТО дошло до суда Проект “Децентрализация”. Сельсоветы потенциальной Вороньковской ОТО не готовы объединяться Проект “Децентрализация”: Власти Згуровщины не готовы терять полномочия Проект “Децентрализация”: Потенциальная Дмитровская терробщина уже год дожидается выборов Проект “Децентрализация”: Гребенковская терробщина не может быть создана без согласия двух сельсоветов “Проект Децентрализация”: Создание потенциальной Бышевской ОТО остановилось в 2015 году Проект “Децентрализация”: Козин поборется за право быть центром терробщины Проект “Децентрализация”: Пирновская терробщина может быть создана только принудительно Проект “Децентрализация”: Процесс объединения в Барышевке даже не начали Проект “Децентрализация”: Терробщина с центром в Украинке может быть названа Трипольской Проект “Децентрализация”: Рожновская терробщина не может определиться с центром “Проект Децентрализация”: Обухов может присоединить окрестные села Проект “Децентрализация”: Иванковская ОТО поборется за зону отчуждения Проект “Децентрализация”: Ташанская терробщина год ждет позитивного вывода КОГА Проект “Децентрализация”: Березанская терробщина будет проходить процедуру создания ОТО заново Проект “Децентрализация”: Володарский район не планирует объединяться в ближайшее время Проект “Децентрализация”: Полесский район этим летом планирует начать процесс объединения Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО может объединить не все сельсоветы Проект “Децентрализация”: Ракитнянский район может объединиться в две терробщины Проект “Децентрализация”: Калиновская терробщина может быть создана с разрешения Кабмина Проект “Децентрализация”: Белая Церковь может присоединить три сельсовета Проект “Децентрализация”: В Броварском районе может появиться Придеснянская терробщина Проект “Децентрализация”: Потенциальная Вишневская ОТО начала процесс объединения Проект “Децентрализация”: Германовка и Григоровка Обуховского района хотят быть центрами одной ОТО Проект “Децентрализация”: Сельсоветы Таращанского района не хотят объединяться в терробщину Проект “Децентрализация”: Процесс создания Чабановской терробщины стоит на месте Проект “Децентрализация”: Скандальная Бучанская ОТО первой на Киевщине воспользовалась законом о присоединении Проект “Децентрализация”: Потенциальная Томашовская терробщина объединит два района Киевщины Проект “Децентрализация”: Ржищев начал присоединять села двух районов Проект “Децентрализация”: Потенциальная Бородянская терробщина готова идти на выборы Проект “Децентрализация”: Фастов планирует присоединить окружающие села Проект “Децентрализация”: потенциальная Киево-Святошинская терробщина разделилась на две ОТО Проект “Децентрализация”: КОГА утвердила Мироновскую терробщину Проект “Децентрализация”: Заборский сельсовет не отдадут Боярке Проект “Децентрализация”: Барышевская ОТО готовится к выборам Проект “Децентрализация”: вялое руководство, имитация объединения и недостаточный результат Проект “Децентрализация”: Обухов планирует присоединить один сельсовет Проект “Децентрализация”: Березань присоединила пять сельсоветов Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО не пошла на зимние выборы из-за бездействия КОГА Проект “Децентрализация”: Ковалевскую терробщину за один день утвердили в КОГА и отправили на выборы Проект “Децентрализация”: жители Клавдиево-Тарасово просят президента ускорить их объединение Проект “Децентрализация”: выборы в терробщинах Киевщины под угрозой срыва Проект “Децентрализация”: 4 сельсовета Иванковского района тормозят создание терробщины Проект “Децентрализация”: в Бузовском сельсовете скандал из-за присоединения к Ирпеню Проект “Децентрализация”: потенциальная Вишневская терробщина готовится подавать документы в КОГА Проект “Децентрализация”: в Ирпене со скандалом пытаются присоединить два сельсовета Проект “Децентрализация”: Полесский район отложил объединение на следующий год Проект “Децентрализация”: еще 6 сельсоветов могли бы присоединиться к Ржищеву Проект “Децентрализация”: терробщины Киевщины просят парламент провести объединение по закону Проект “Децентрализация”: Киевщина оказалась в числе аутсайдеров рейтинга формирования ОТО  Проект “Децентрализация”: терробщинам Киевщины урезали дотацию на содержание школ и больниц Проект “Децентрализация”: сельсоветы Белоцерковщины просят Киевоблсовет ускорить их присоединение к городу Проект “Децентрализация”: Гройсмана просят разобраться с объединением территориальных общин на Згуровщине Проект “Децентрализация”: протестующий Ворзель войдет в состав Бучанской ОТО Проект “Децентрализация”: Киевская ОГА одобрила создание Томашовской терробщины Проект Децентрализация: в Васильковском районе может появиться Калиновская терробщина Проект Децентрализация: КОГА утвердила создание Глевахской ОТО  Проект Децентрализация: Созданию Макаровской ОТО угрожает новоявленная Комаровская община Проект Децентрализация: Ташанская терробщина готова идти на выборы Проект Децентрализация: Гребенковская терробщина поборется за положительное заключение КОГА Проект Децентрализация: Гатное и Вита-Почтовая хотят спастись от столицы совместным объединением  Проект Децентрализация: Гостомель борется с Ирпенем за создание отдельной общины Проект “Децентрализация”: администрация Терещука выдала общинам Киевщины еще два позитивных вывода Проект “Децентрализация”: Калиновская община Броварского района может объединить четыре сельсовета Проект “Децентрализация”: Сельсоветы Фастовского района надеются успеть добровольно объединиться в Кожанскую ОТО Проект “Децентрализация”:  теробщины Киевщины жалуются на нехватку инфраструктурной субвенции  Проект “Децентрализация”: судебное дело о присоединении Заборья к Боярке рассмотрят заново  Проект “Децентрализация”: смена власти в Копылове заблокировала создание Березовской терробщины Проект “Децентрализация”: села Бориспольщины хотят спастись от города созданием Золочевской общины Проект “Децентрализация”: КОГА утвердила создание Обуховской терробщины Проект “Децентрализация”: Гоголевская община продолжит объединение после утверждения перспективного плана Проект “Децентрализация”: процесс утверждения Вишневской общины может затянуться до конца года Проект “Децентрализация”: Козинскую общину Обуховского района могут исключить из перспективного плана Проект “Децентрализация”: в Бородянском районе суды тормозят объединение общин Проект “Децентрализация”: Островская община просит президента Зеленского разобраться с решениями КОГА Проект “Децентрализация”: села потенциальной Боровской ОТО может переманить новоявленная Мотовиловская община Проект “Децентрализация”: миллионные долги могут оставить жителей Калитянской ОТО без воды и света Проект “Децентрализация”: Таращанский район может разделиться на две общины Проект “Децентрализация”: теробщины Киевщины недополучают налоги за землю Проект “Децентрализация”: бюджеты четырех теробщин Киевщины оказались под угрозой Проект “Децентрализация”: Киевщину могут поделить на шесть районов Проект “Децентрализация”: пять теробщин Киевщины хотят расшириться за счет окрестных сел Проект “Децентрализация”: села на Васильковщине, рассорившиеся из-за реформы, могут объединить насильно Проект “Децентрализация”: Киевская ОГА дала сельсоветам последний шанс добровольно присоединиться к ОТО Проект “Децентрализация”: Бориспольщина и Белая Церковь не определились с центрами развития теробщин Проект “Децентрализация”: общины Киево-Святошинского района требуют от КОГА пересмотреть состав и количество местных общин Проект “Децентрализация”: Киевоблсовет просит ВРУ и Кабмин разобраться с проблемными селами Киевщины Проект “Децентрализация”: вокруг потенциальной Боярской теробщины разгорелся новый скандал Проект “Децентрализация”: КОГА может вынести негативный вердикт потенциальной Пристоличной ОТО  Проект “Децентрализация”: села Киево-Святошинского района спешно взялись за объединение Проект “Децентрализация”: Бориспольщину разделят на шесть теробщин Проект “Децентрализация”: потенциальная Березовская ОТО под угрозой срыва Проект “Децентрализация”: судьбу потенциальной Феодосиевской общины решит Кабмин Проект “Децентрализация”: Мироновская ОТО расширила границы за счет трех сельсоветов Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО просит Кабмин откорректировать перспективный план Проект “Децентрализация”: Обуховская ОТО поборется за окружающие села с потенциальной Козинской общиной Проєкт “Децентралізація”: Петропавлівська і Софіївська Борщагівки проти об'єднання з Вишневим та столицею Проєкт “Децентралізація”: села Переяслав-Хмельницького району відстоюють потенційну Гайшинську громаду Проєкт “Децентралізація”: найгучніші провали й успіхи Київщини у 2019 році Проєкт “Децентралізація”: Київщина увійшла в ТОП-5 областей-аутсайдерів за рейтингом формування спроможних громад Проєкт “Децентралізація”: на Київщині стартувало примусове об’єднання громад Проєкт “Децентралізація”: сільради Київщини знову відмовляються об’єднуватися із містянами в одну громаду Проєкт “Децентралізація”: села Миронівського та Кагарлицького районів готові протестувати проти Ржищівської ОТГ Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини вимагають від уряду обіцяного ПДФО Проєкт “Децентралізація”: зміни в Конституцію та права громад Проєкт “Децентралізація”: десятки громад на Київщині запізнились втрапити в перспективний план Проєкт “Децентралізація”: Київщина виступила за ліквідацію районних рад  Проєкт “Децентралізація”: села Києво-Святошинського району погрожують перекривати дороги у разі насильницького об'єднання  Проєкт “Децентралізація”: одиниці тергромад Київщини потрапили в рейтинг потужних ОТГ України  Проєкт “Децентралізація”: секвестр бюджету залишить ОТГ без засобів для існування та боротьби з епідемією Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини озброюються засобами захисту та ведуть профілактичну боротьбу з коронавірусом  Проєкт “Децентралізація”: Ірпінь та Бородянка поборються за звання райцентру субрегіонального рівня Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини нажахані перспективою укрупнення та централізації повноважень Проєкт “Децентралізація”: громади Фастівського району виступили проти примусового об’єднання Проєкт “Децентралізація”: Обухівська громада планує розширюватися за рахунок суміжних сіл Проєкт “Децентралізація”: Кабмін схвалив ще 45 ОТГ Київщини Проєкт “Децентралізація”: Вишгород зазіхнув на звання центру Приірпіння Проєкт “Децентралізація”: Кабмін змінив конфігурації п’яти громад Києво-Святошинського району Проєкт “Децентралізація”: Урядовий проєкт укрупнення районів обурив Київщину (опитування) Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини позбавлять фінансової залежності від районних рад Проєкт “Децентралізація”: громадам Київщини дозволили змінювати цільове призначення землі та затверджувати містобудівну документацію Проєкт “Децентралізація”: села Київщини боронитимуть право на добровільне об’єднання в суді Проєкт “Децентралізація”: Мінгромад обіцяє ОТГ поповнення бюджетів за рахунок ПДФО  Проєкт “Децентралізація”: асоціаціям Київщини не вдалось відстояти “мажоритарку” для сіл Проєкт “Децентралізація”: На Київщині через недобровільність об’єднання знову судяться Боярка і Забір’я Проєкт “Децентралізація”: Миронівська ОТГ планує заробляти на природі та інвестиціях Проєкт “Децентралізація”: Студениківська ОТГ збагатиться за рахунок банку землі та “Ниви Переяславщини”  Проєкт “Децентралізація”: Фурсівській ОТГ не вистачає коштів на розвиток громади  Проєкт “Децентралізація”: Бородянська ОТГ розвиватиметься за рахунок донорів Проєкт “Децентралізація”: Ржищівська ОТГ для одержання прибутків задіє водний та освітньо-туристичний потенціал  Проєкт “Децентралізація”: Баришівка мітить у п'ятірку найбагатших громад Київщини Проєкт “Децентралізація”: Пісківська ОТГ хоче стати популярним курортом Київщини Проєкт “Децентралізація”: Обухівська ОТГ спрямує на свій розвиток понад півмільярда гривень до 2030 року Проєкт “Децентралізація”: Бучанська ОТГ направить мільйони на розбудову комфортної інфраструктури Проєкт “Децентралізація”: Великодимерська ОТГ проведе інвентаризацію землі Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини взялися ділити ОТГ на округи та обирати старост  Проєкт “Децентралізація”: Узинська ОТГ шукає 65 млн гривень на будівництво очисних споруд Проєкт “Децентралізація”: держава переклала на старост владні компетенції сільських голів Проєкт “Децентралізація”: обіцяні громадам землі за межами населених пунктів пустили з молотка Проєкт “Децентралізація”: у тергромад Київщини бракує коштів на якісні адмінпослуги Проєкт “Децентралізація”: на зміну дільничним у об'єднаних громадах прийдуть поліцейські офіцери  Проєкт “Децентралізація”: найгучніші провали й успіхи Київщини у 2020 році Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини не можуть отримати від районів  комунальне майно Проєкт “Децентралізація”: статус і повноваження старост у громаді залежатимуть від Верховної Ради Проєкт “Децентралізація”: у 2021 році Тетіївська громада збагатиться за рахунок гранту в 26 млн гривень Проєкт “Децентралізація”: на Київщині почали ліквідовувати райони, перший на черзі – Згурівський  Проєкт “Децентралізація”: ліквідована Іванківська райрада залишила громаді-спадкоємцю мільйонні борги  Проєкт “Децентралізація”: голови громад мають право накладати вето лише на прийняті рішення ради Проєкт “Децентралізація”: ліквідації Баришівського району заважають комунальні борги Проєкт “Децентралізація”: Миронівську райраду ліквідують із боргами по зарплаті  Проєкт “Децентралізація”: депутати ВРУ взялися за урбанізацію міст Проєкт “Децентралізація”: Київщина втрачає першість у рейтингу заможності громад Проєкт “Децентралізація”: майно та активи Бородянського району розділили між шістьма громадами  Проєкт “Децентралізація”: Обухівський район віддасть Букринський плацдарм на утримання області Проєкт “Децентралізація”: пандемія та безгрошів’я блокують розвиток культпослуг на Київщині Проєкт “Децентралізація”: Держгеокадастру дозволили і далі розпоряджатися землями Київщини  Проєкт “Децентралізація”: Славутич збільшить бюджет за рахунок бізнес-парку та інвестицій Проєкт “Децентралізація”: Васильківський район ліквідують упродовж місяця Проєкт “Децентралізація”: уряд взявся за діджиталізацію тергромад  Проєкт “Децентралізація”: Київщина позмагається за гранти для розвитку громад Проєкт “Децентралізація”: дві селищні громади Київщини заявили про бажання стати містом Проєкт “Децентралізація”: на утримання громад хочуть передати приватизовані гуртожитки та бомбосховища  Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини формують партнерські об’єднання для збільшення ресурсів Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини планують оптимізацію освітніх закладів Фото: колаж KV КиевVласть

Новостворена Гостомельська громада претендує на статус міста. Кажуть, вже давно мають всі підстави, аби увійти до категорії міст районного підпорядкування. У цьому бажанні вони не єдині. Ще з минулого року чекає на зміну статусу і Бородянська громада. Це обіцяє громадам збільшення інтересу з боку інвесторів та зростання надходжень. Очікувані зміни, однак, у місцевих викликають переважно занепокоєння. Як стало відомо KV, керівництво Гостомельської селищної ради звернулося до Київської обласної ради з питанням надання селищу Гостомель статусу міста.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Про це на своїй сторінці у фейсбук 19 травня повідомила заступник голови Київоблради Тетяна Семенова. Як йдеться на сайті громади, про порушення клопотання перед Київською ОДА, Київською облрадою щодо віднесення селища міського типу Гостомель до категорії міст районного підпорядкування депутати ради проголосували ще 10 лютого під час чергової сесії. Голоси "за" віддали 18 депутатів. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться "...Зроблено ще один крок до подолання історичної несправедливості. Ми звернулися до відповідних інстанцій з проханням надати Гостомелю статус міста. По всіх параметрах ми вже давно цього заслуговуємо, а зробимо ще більше", – зробив допис у Facebook голова громади Прилипко, підбивши результати з сесійного засідання. В адміністрації ради також зауважують, що для одержання статусу міста, громада має всі необхідні умови. А саме – потужну виробничу базу і бюджет, значно зросло і населення. І це спонукає новоутворену тергромаду до розвитку інфраструктури, над чим і ведеться посильна робота. Працюють тут над транспортними розв’язками і вже розробляється проєкт оптимізованого сполучення в районі Мостищ. В стратегії розвитку передбачено заснування мистецької школи для дітей, спорудження сучасного спорткомплексу, облаштування п’яти парків тощо. "Громада має розвиватися. Селище – це одне, а статус міста вже дозволяє залучати більше коштів, грантів, кредитів і розвивати територію і бюджет. Робота над цим триває. За півтора роки побудувалися нові будинки, збльшилося населення. Зараз у громаді проживає понад 28 тисяч осіб. Хто із селом захоче вести діалог? А ми маємо дуже багато соціальних проєктів, які хочемо реалізувати на території", – прокоментував KV голова Гостомельської селищної ради Юрій Прилипко.  Читайте: Київоблрада наосліп затвердила межі Гостомеля Та як розповіла KV заступниця голови Київської облради Тетяна Семенова, до КОР дійсно надійшов лист від керівництва Гостомеля, проте це питання наразі ще досить "сире", тож на найближчі сесії точно виноситись не буде. "Щодо зміни статусу, то ще нічого не розглядалося, навіть немає обгрунтування юристів і службової записки. Керівництво громади дуже прохало аби підтримали це питання на комісіях. Я пояснила, що зараз обласна рада лише розподіляє обов’язки. Та і взагалі про це дуже рано говорити, адже питання ще не вивчене. Та я особисто за те, щоб наш регіон тільки розвивався і на карті Київщини збільшилася кількість міст. Раніше для міст цей статус мав вагоме значення, адже вони здобували прямі відносини з казначейством. Сьогодні громади одержали ці можливості завдяки децентралізації. Інвестор скоріш за все обере місто, а не селище", – говорить вона. І додала, що це і був один із аргументів міського голови – стати більш привабливими для інвесторів. Звернув увагу голова громади і на куди важливішу проблему в цьому питанні.  "На Київщині 69 громад і понад 200 млн з їх бюджету вилучається як реверсна дотація. Саме така сума передбачена в держбюджеті на цей рік. Кошти вилучаються, відповідно до формули Мінфінасів і статистики зареєстрованого населення і кількості доходів на це населення. Більша частина Київщини працює в Києві, куди і сплачуються податки, та необхідні послуги вони одержують за місцем проживання. І якби вони зареєструвалися за місцем проживання, таку велику реверсну дотацію можливо було би уникнути, зменшивши у середньому доходи на одного жителя. Зменшилась би реверсна дотація і Гостомельської громади. Тому є свої переваги. Не знаю як сприймуть це жителі, адже за процедурою ще має вивчитися громадська думка. Я підтримую такі ідеї голів, тому що це є їхній майбутній розвиток. І це не про збільшення якихось площ під житлові забудови, як поширюють думки в інтернет-обговореннях. Все це дуже просто керується на місцях з допомогою генерального плану, через зонування та містобудівну документацію. Якщо є загроза забудови, то це можна зробити і в селищі, а не лише в місті.  І дійсно, в мережі місцеві жителі досить скептично і з пересторогою сприйняли новину про те, що місцева влада претендує на одержання для громади статусу міста. Більшість висловлює хвилювання, що територію громади пустять під забудову, інша – не розуміють куди поспішає влада, адже є куди важливіші соціальні проблеми, що потребують втручання.  Та за словами Тетяни Семенової, остаточне рішення все ж приймає Верховна Рада. І минулого року подібне клопотання піднімалося і по Бородянській громаді. Та до цих пір Верховна Рада так і не прийняла жодного рішення.  "Уже минув майже рік і немає гарантій, що на наступний рік це питання буде включено в порядок денний. Торік ми переживали черговий етап децентралізації і Бородянка мала ідеальний варіант аби стати районним центром. Мала необхідну віддаленість, доступність, певні переваги, але основна вимога – мати статус міста. І лише через те, що Бородянка не мала цього статусу, вона втратила можливість стати цим центром. І сьогодні певні терпідрозділи органів виконавчої влади могли б розподілятися зовсім інакше", – резюмувала вона. "Сплячий режим" Розглянути ж рішення про зміну статусу селища Бородянка на місто профільний комітет Верховної Ради мав ще 3 березня. Про це стверджувала народна депутатка від "Слуги народу" Ольга Василевська-Смаглюк на своїй сторінці у Facebook, заручившись підтримкою голови підкомітету з питань адміністративно-територіального устрою Віталія Безгіна. Зокрема, у відеозверненні вона наголошувала, що "Бородянка є географічним центром 96-го округу, а давно вже претендує на статус міста, а не селища". Та, напевно, на шляху цього рішення все ж виникли певні перепони – це питання так і не було винесене на розгляд відповідної комісії ВРУ. І як, повідомляв Віталій Безгін у Facebook, питання Бородянки мали заслухати вже 17 березня та розгляд знову перенесли. Наразі в графіку календарних засідань підкомітетів ВРУ це питання, так і не було проанансовано серед запланованих до розгляду. За словами голови Бородянської селищної громади Олександра Сахарука, громада ще до виборів пройшла необхідну процедуру й очікувала, що ВРУ все ж погодить їхню ініціативу на засіданні профільного комітету, враховуючи рішення обласної ради щодо. І що питання надання громаді статусу міста все ж буде винесено на голосування вже в стінах ВРУ.  "Наразі все залежить від внутрішньої роботи ВРУ і те як спрацюють народні депутати. Ми маємо підтримку від народного депутата, розуміння важливості цього питання від керівництва підкомітету. Рішення щодо звернення із цією пропозицією було прийнято ще наприкінці літа. Тож ми вже майже на фінішній прямій. Хочу ще раз наголосити, що на жителях громади це жодним чином не відіб’ється, адже є певні маніпуляції навколо цього питання. Людей в інтернеті лякають, що будуть проблеми з документацією, реєстрацією чи виписками, забудовами. У громади новий підхід до ведення містобудівної документації, є генеральний план, перспективи забудови, визначені промислові зони тощо. Лякають і ставками податку, що для міста вони більші. Знову ж таки – це все вирішується на місцевому рівні. Це все страхи старого покоління, яке звикло тупцювати на місці, а не крокувати вперед. Сьогодні населення громади статистично сягає понад 12 тисяч, статус міста надається від 10 тисяч", – розповів Сахарук.  Сектор місцевого розвитку виконавчого органу Бородянської громади надав KV копії пояснювальної записки щодо обґрунтування необхідності надання громаді такого статусу та економічну характеристику території. Згідно із наданою інформацією, статус міста дозволить Бородянці покращити інвестиційну привабливість, добробут жителів, а як наслідок – одержати додаткове наповнення коштами місцевого і державного бюджетів. Серед аргументів, що громада є інвестиційно привабливою та самодостатньою, з конкурентоспроможною економікою та потужною логістичною мережею, яка розташована на перетині торговельних та транзитних маршрутів. Має розгалужену соціальну та промислову інфраструктуру.  Нагадаємо, як раніше повідомляла KV, 30 липня 2020 року відбулося засідання 27 сесії Бородянської селищної ради VII скликання під час якого депутати підтримали рішення "Про порушення клопотання перед Київською обласною державною адміністрацією, Київською обласною радою щодо віднесення селища міського типу Бородянка Київської області до категорій міст районного підпорядкування".  І вже в жовтні Київська облрада минулого скликання прийняла рішення звернутись до Верховної Ради України з відповідним поданням про віднесення селища міського типу Бородянка до категорії міст районного підпорядкування. Читайте: Проект Децентрализация: Софиевская и Петропавловская Борщаговки не спешат объединяться Проект “Децентрализация”: Войти в Озернянскую ОТО готовы лишь два сельсовета из шести Проект “Децентрализация”: Великодымерская теробщина этой осенью идет на выборы Проект “Децентрализация”: Медвинская теробщина идет на выборы в неполном составе Проект “Децентрализация”: Фурсовская теробщина может лишиться части бюджета Проект “Децентрализация”: Села Переяслав-Хмельницкого района отказались примкнуть к городу Проект “Децентрализация”: Кагарлыкская теробщина объединит город и 26 сельсоветов Проект “Децентрализация”. Политические амбиции мешают состояться большой Боярской теробщине Проект “Децентрализация”: Тетиевская терробщина готовится к выборам в декабре Проект "Децентрализация". Узинской терробщине придется поработать над развитием Проект “Децентрализация”: КОГА тормозит назначение выборов в Циблевской терробщине Проект “Децентрализация”: Гостомельская ОТО пойдет на выборы только в составе Киево-Святошинского района Проект “Децентрализация”: Студениковская терробщина готовится к выборам в декабре Проект “Децентрализация”: Предусмотренная Кабмином Дымерская ОТО может не состояться Проект “Децентрализация”: Мироновская терробщина ждет позитивного вывода от КОГА Проект “Децентрализация”: Ржищевская терробщина может стать проблемой для Кагарлыкского района Проект “Децентрализация”: Ходосовская терробщина может объединить села трех районов Проект “Децентрализация”: села Ставищенского района готовы митинговать против объединения Проект “Децентрализация”: Яготинская терробщина не спешит на выборы “Проект Децентрализация”: Создание Боярской ОТО дошло до суда Проект “Децентрализация”. Сельсоветы потенциальной Вороньковской ОТО не готовы объединяться Проект “Децентрализация”: Власти Згуровщины не готовы терять полномочия Проект “Децентрализация”: Потенциальная Дмитровская терробщина уже год дожидается выборов Проект “Децентрализация”: Гребенковская терробщина не может быть создана без согласия двух сельсоветов “Проект Децентрализация”: Создание потенциальной Бышевской ОТО остановилось в 2015 году Проект “Децентрализация”: Козин поборется за право быть центром терробщины Проект “Децентрализация”: Пирновская терробщина может быть создана только принудительно Проект “Децентрализация”: Процесс объединения в Барышевке даже не начали Проект “Децентрализация”: Терробщина с центром в Украинке может быть названа Трипольской Проект “Децентрализация”: Рожновская терробщина не может определиться с центром “Проект Децентрализация”: Обухов может присоединить окрестные села Проект “Децентрализация”: Иванковская ОТО поборется за зону отчуждения Проект “Децентрализация”: Ташанская терробщина год ждет позитивного вывода КОГА Проект “Децентрализация”: Березанская терробщина будет проходить процедуру создания ОТО заново Проект “Децентрализация”: Володарский район не планирует объединяться в ближайшее время Проект “Децентрализация”: Полесский район этим летом планирует начать процесс объединения Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО может объединить не все сельсоветы Проект “Децентрализация”: Ракитнянский район может объединиться в две терробщины Проект “Децентрализация”: Калиновская терробщина может быть создана с разрешения Кабмина Проект “Децентрализация”: Белая Церковь может присоединить три сельсовета Проект “Децентрализация”: В Броварском районе может появиться Придеснянская терробщина Проект “Децентрализация”: Потенциальная Вишневская ОТО начала процесс объединения Проект “Децентрализация”: Германовка и Григоровка Обуховского района хотят быть центрами одной ОТО Проект “Децентрализация”: Сельсоветы Таращанского района не хотят объединяться в терробщину Проект “Децентрализация”: Процесс создания Чабановской терробщины стоит на месте Проект “Децентрализация”: Скандальная Бучанская ОТО первой на Киевщине воспользовалась законом о присоединении Проект “Децентрализация”: Потенциальная Томашовская терробщина объединит два района Киевщины Проект “Децентрализация”: Ржищев начал присоединять села двух районов Проект “Децентрализация”: Потенциальная Бородянская терробщина готова идти на выборы Проект “Децентрализация”: Фастов планирует присоединить окружающие села Проект “Децентрализация”: потенциальная Киево-Святошинская терробщина разделилась на две ОТО Проект “Децентрализация”: КОГА утвердила Мироновскую терробщину Проект “Децентрализация”: Заборский сельсовет не отдадут Боярке Проект “Децентрализация”: Барышевская ОТО готовится к выборам Проект “Децентрализация”: вялое руководство, имитация объединения и недостаточный результат Проект “Децентрализация”: Обухов планирует присоединить один сельсовет Проект “Децентрализация”: Березань присоединила пять сельсоветов Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО не пошла на зимние выборы из-за бездействия КОГА Проект “Децентрализация”: Ковалевскую терробщину за один день утвердили в КОГА и отправили на выборы Проект “Децентрализация”: жители Клавдиево-Тарасово просят президента ускорить их объединение Проект “Децентрализация”: выборы в терробщинах Киевщины под угрозой срыва Проект “Децентрализация”: 4 сельсовета Иванковского района тормозят создание терробщины Проект “Децентрализация”: в Бузовском сельсовете скандал из-за присоединения к Ирпеню Проект “Децентрализация”: потенциальная Вишневская терробщина готовится подавать документы в КОГА Проект “Децентрализация”: в Ирпене со скандалом пытаются присоединить два сельсовета Проект “Децентрализация”: Полесский район отложил объединение на следующий год Проект “Децентрализация”: еще 6 сельсоветов могли бы присоединиться к Ржищеву Проект “Децентрализация”: терробщины Киевщины просят парламент провести объединение по закону Проект “Децентрализация”: Киевщина оказалась в числе аутсайдеров рейтинга формирования ОТО  Проект “Децентрализация”: терробщинам Киевщины урезали дотацию на содержание школ и больниц Проект “Децентрализация”: сельсоветы Белоцерковщины просят Киевоблсовет ускорить их присоединение к городу Проект “Децентрализация”: Гройсмана просят разобраться с объединением территориальных общин на Згуровщине Проект “Децентрализация”: протестующий Ворзель войдет в состав Бучанской ОТО Проект “Децентрализация”: Киевская ОГА одобрила создание Томашовской терробщины Проект Децентрализация: в Васильковском районе может появиться Калиновская терробщина Проект Децентрализация: КОГА утвердила создание Глевахской ОТО  Проект Децентрализация: Созданию Макаровской ОТО угрожает новоявленная Комаровская община Проект Децентрализация: Ташанская терробщина готова идти на выборы Проект Децентрализация: Гребенковская терробщина поборется за положительное заключение КОГА Проект Децентрализация: Гатное и Вита-Почтовая хотят спастись от столицы совместным объединением  Проект Децентрализация: Гостомель борется с Ирпенем за создание отдельной общины Проект “Децентрализация”: администрация Терещука выдала общинам Киевщины еще два позитивных вывода Проект “Децентрализация”: Калиновская община Броварского района может объединить четыре сельсовета Проект “Децентрализация”: Сельсоветы Фастовского района надеются успеть добровольно объединиться в Кожанскую ОТО Проект “Децентрализация”:  теробщины Киевщины жалуются на нехватку инфраструктурной субвенции  Проект “Децентрализация”: судебное дело о присоединении Заборья к Боярке рассмотрят заново  Проект “Децентрализация”: смена власти в Копылове заблокировала создание Березовской терробщины Проект “Децентрализация”: села Бориспольщины хотят спастись от города созданием Золочевской общины Проект “Децентрализация”: КОГА утвердила создание Обуховской терробщины Проект “Децентрализация”: Гоголевская община продолжит объединение после утверждения перспективного плана Проект “Децентрализация”: процесс утверждения Вишневской общины может затянуться до конца года Проект “Децентрализация”: Козинскую общину Обуховского района могут исключить из перспективного плана Проект “Децентрализация”: в Бородянском районе суды тормозят объединение общин Проект “Децентрализация”: Островская община просит президента Зеленского разобраться с решениями КОГА Проект “Децентрализация”: села потенциальной Боровской ОТО может переманить новоявленная Мотовиловская община Проект “Децентрализация”: миллионные долги могут оставить жителей Калитянской ОТО без воды и света Проект “Децентрализация”: Таращанский район может разделиться на две общины Проект “Децентрализация”: теробщины Киевщины недополучают налоги за землю Проект “Децентрализация”: бюджеты четырех теробщин Киевщины оказались под угрозой Проект “Децентрализация”: Киевщину могут поделить на шесть районов Проект “Децентрализация”: пять теробщин Киевщины хотят расшириться за счет окрестных сел Проект “Децентрализация”: села на Васильковщине, рассорившиеся из-за реформы, могут объединить насильно Проект “Децентрализация”: Киевская ОГА дала сельсоветам последний шанс добровольно присоединиться к ОТО Проект “Децентрализация”: Бориспольщина и Белая Церковь не определились с центрами развития теробщин Проект “Децентрализация”: общины Киево-Святошинского района требуют от КОГА пересмотреть состав и количество местных общин Проект “Децентрализация”: Киевоблсовет просит ВРУ и Кабмин разобраться с проблемными селами Киевщины Проект “Децентрализация”: вокруг потенциальной Боярской теробщины разгорелся новый скандал Проект “Децентрализация”: КОГА может вынести негативный вердикт потенциальной Пристоличной ОТО  Проект “Децентрализация”: села Киево-Святошинского района спешно взялись за объединение Проект “Децентрализация”: Бориспольщину разделят на шесть теробщин Проект “Децентрализация”: потенциальная Березовская ОТО под угрозой срыва Проект “Децентрализация”: судьбу потенциальной Феодосиевской общины решит Кабмин Проект “Децентрализация”: Мироновская ОТО расширила границы за счет трех сельсоветов Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО просит Кабмин откорректировать перспективный план Проект “Децентрализация”: Обуховская ОТО поборется за окружающие села с потенциальной Козинской общиной Проєкт “Децентралізація”: Петропавлівська і Софіївська Борщагівки проти об'єднання з Вишневим та столицею Проєкт “Децентралізація”: села Переяслав-Хмельницького району відстоюють потенційну Гайшинську громаду Проєкт “Децентралізація”: найгучніші провали й успіхи Київщини у 2019 році Проєкт “Децентралізація”: Київщина увійшла в ТОП-5 областей-аутсайдерів за рейтингом формування спроможних громад Проєкт “Децентралізація”: на Київщині стартувало примусове об’єднання громад Проєкт “Децентралізація”: сільради Київщини знову відмовляються об’єднуватися із містянами в одну громаду Проєкт “Децентралізація”: села Миронівського та Кагарлицького районів готові протестувати проти Ржищівської ОТГ Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини вимагають від уряду обіцяного ПДФО Проєкт “Децентралізація”: зміни в Конституцію та права громад Проєкт “Децентралізація”: десятки громад на Київщині запізнились втрапити в перспективний план Проєкт “Децентралізація”: Київщина виступила за ліквідацію районних рад  Проєкт “Децентралізація”: села Києво-Святошинського району погрожують перекривати дороги у разі насильницького об'єднання  Проєкт “Децентралізація”: одиниці тергромад Київщини потрапили в рейтинг потужних ОТГ України  Проєкт “Децентралізація”: секвестр бюджету залишить ОТГ без засобів для існування та боротьби з епідемією Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини озброюються засобами захисту та ведуть профілактичну боротьбу з коронавірусом  Проєкт “Децентралізація”: Ірпінь та Бородянка поборються за звання райцентру субрегіонального рівня Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини нажахані перспективою укрупнення та централізації повноважень Проєкт “Децентралізація”: громади Фастівського району виступили проти примусового об’єднання Проєкт “Децентралізація”: Обухівська громада планує розширюватися за рахунок суміжних сіл Проєкт “Децентралізація”: Кабмін схвалив ще 45 ОТГ Київщини Проєкт “Децентралізація”: Вишгород зазіхнув на звання центру Приірпіння Проєкт “Децентралізація”: Кабмін змінив конфігурації п’яти громад Києво-Святошинського району Проєкт “Децентралізація”: Урядовий проєкт укрупнення районів обурив Київщину (опитування) Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини позбавлять фінансової залежності від районних рад Проєкт “Децентралізація”: громадам Київщини дозволили змінювати цільове призначення землі та затверджувати містобудівну документацію Проєкт “Децентралізація”: села Київщини боронитимуть право на добровільне об’єднання в суді Проєкт “Децентралізація”: Мінгромад обіцяє ОТГ поповнення бюджетів за рахунок ПДФО  Проєкт “Децентралізація”: асоціаціям Київщини не вдалось відстояти “мажоритарку” для сіл Проєкт “Децентралізація”: На Київщині через недобровільність об’єднання знову судяться Боярка і Забір’я Проєкт “Децентралізація”: Миронівська ОТГ планує заробляти на природі та інвестиціях Проєкт “Децентралізація”: Студениківська ОТГ збагатиться за рахунок банку землі та “Ниви Переяславщини”  Проєкт “Децентралізація”: Фурсівській ОТГ не вистачає коштів на розвиток громади  Проєкт “Децентралізація”: Бородянська ОТГ розвиватиметься за рахунок донорів Проєкт “Децентралізація”: Ржищівська ОТГ для одержання прибутків задіє водний та освітньо-туристичний потенціал  Проєкт “Децентралізація”: Баришівка мітить у п'ятірку найбагатших громад Київщини Проєкт “Децентралізація”: Пісківська ОТГ хоче стати популярним курортом Київщини Проєкт “Децентралізація”: Обухівська ОТГ спрямує на свій розвиток понад півмільярда гривень до 2030 року Проєкт “Децентралізація”: Бучанська ОТГ направить мільйони на розбудову комфортної інфраструктури Проєкт “Децентралізація”: Великодимерська ОТГ проведе інвентаризацію землі Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини взялися ділити ОТГ на округи та обирати старост  Проєкт “Децентралізація”: Узинська ОТГ шукає 65 млн гривень на будівництво очисних споруд Проєкт “Децентралізація”: держава переклала на старост владні компетенції сільських голів Проєкт “Децентралізація”: обіцяні громадам землі за межами населених пунктів пустили з молотка Проєкт “Децентралізація”: у тергромад Київщини бракує коштів на якісні адмінпослуги Проєкт “Децентралізація”: на зміну дільничним у об'єднаних громадах прийдуть поліцейські офіцери  Проєкт “Децентралізація”: найгучніші провали й успіхи Київщини у 2020 році Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини не можуть отримати від районів  комунальне майно Проєкт “Децентралізація”: статус і повноваження старост у громаді залежатимуть від Верховної Ради Проєкт “Децентралізація”: у 2021 році Тетіївська громада збагатиться за рахунок гранту в 26 млн гривень Проєкт “Децентралізація”: на Київщині почали ліквідовувати райони, перший на черзі – Згурівський  Проєкт “Децентралізація”: ліквідована Іванківська райрада залишила громаді-спадкоємцю мільйонні борги  Проєкт “Децентралізація”: голови громад мають право накладати вето лише на прийняті рішення ради Проєкт “Децентралізація”: ліквідації Баришівського району заважають комунальні борги Проєкт “Децентралізація”: Миронівську райраду ліквідують із боргами по зарплаті  Проєкт “Децентралізація”: депутати ВРУ взялися за урбанізацію міст Проєкт “Децентралізація”: Київщина втрачає першість у рейтингу заможності громад Проєкт “Децентралізація”: майно та активи Бородянського району розділили між шістьма громадами  Проєкт “Децентралізація”: Обухівський район віддасть Букринський плацдарм на утримання області Проєкт “Децентралізація”: пандемія та безгрошів’я блокують розвиток культпослуг на Київщині Проєкт “Децентралізація”: Держгеокадастру дозволили і далі розпоряджатися землями Київщини  Проєкт “Децентралізація”: Славутич збільшить бюджет за рахунок бізнес-парку та інвестицій Проект Децентрализация: Софиевская и Петропавловская Борщаговки не спешат объединяться Проект “Децентрализация”: Войти в Озернянскую ОТО готовы лишь два сельсовета из шести Проект “Децентрализация”: Великодымерская теробщина этой осенью идет на выборы Проект “Децентрализация”: Медвинская теробщина идет на выборы в неполном составе Проект “Децентрализация”: Фурсовская теробщина может лишиться части бюджета Проект “Децентрализация”: Села Переяслав-Хмельницкого района отказались примкнуть к городу Проект “Децентрализация”: Кагарлыкская теробщина объединит город и 26 сельсоветов Проект “Децентрализация”. Политические амбиции мешают состояться большой Боярской теробщине Проект “Децентрализация”: Тетиевская терробщина готовится к выборам в декабре Проект "Децентрализация". Узинской терробщине придется поработать над развитием Проект “Децентрализация”: КОГА тормозит назначение выборов в Циблевской терробщине Проект “Децентрализация”: Гостомельская ОТО пойдет на выборы только в составе Киево-Святошинского района Проект “Децентрализация”: Студениковская терробщина готовится к выборам в декабре Проект “Децентрализация”: Предусмотренная Кабмином Дымерская ОТО может не состояться Проект “Децентрализация”: Мироновская терробщина ждет позитивного вывода от КОГА Проект “Децентрализация”: Ржищевская терробщина может стать проблемой для Кагарлыкского района Проект “Децентрализация”: Ходосовская терробщина может объединить села трех районов Проект “Децентрализация”: села Ставищенского района готовы митинговать против объединения Проект “Децентрализация”: Яготинская терробщина не спешит на выборы “Проект Децентрализация”: Создание Боярской ОТО дошло до суда Проект “Децентрализация”. Сельсоветы потенциальной Вороньковской ОТО не готовы объединяться Проект “Децентрализация”: Власти Згуровщины не готовы терять полномочия Проект “Децентрализация”: Потенциальная Дмитровская терробщина уже год дожидается выборов Проект “Децентрализация”: Гребенковская терробщина не может быть создана без согласия двух сельсоветов “Проект Децентрализация”: Создание потенциальной Бышевской ОТО остановилось в 2015 году Проект “Децентрализация”: Козин поборется за право быть центром терробщины Проект “Децентрализация”: Пирновская терробщина может быть создана только принудительно Проект “Децентрализация”: Процесс объединения в Барышевке даже не начали Проект “Децентрализация”: Терробщина с центром в Украинке может быть названа Трипольской Проект “Децентрализация”: Рожновская терробщина не может определиться с центром “Проект Децентрализация”: Обухов может присоединить окрестные села Проект “Децентрализация”: Иванковская ОТО поборется за зону отчуждения Проект “Децентрализация”: Ташанская терробщина год ждет позитивного вывода КОГА Проект “Децентрализация”: Березанская терробщина будет проходить процедуру создания ОТО заново Проект “Децентрализация”: Володарский район не планирует объединяться в ближайшее время Проект “Децентрализация”: Полесский район этим летом планирует начать процесс объединения Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО может объединить не все сельсоветы Проект “Децентрализация”: Ракитнянский район может объединиться в две терробщины Проект “Децентрализация”: Калиновская терробщина может быть создана с разрешения Кабмина Проект “Децентрализация”: Белая Церковь может присоединить три сельсовета Проект “Децентрализация”: В Броварском районе может появиться Придеснянская терробщина Проект “Децентрализация”: Потенциальная Вишневская ОТО начала процесс объединения Проект “Децентрализация”: Германовка и Григоровка Обуховского района хотят быть центрами одной ОТО Проект “Децентрализация”: Сельсоветы Таращанского района не хотят объединяться в терробщину Проект “Децентрализация”: Процесс создания Чабановской терробщины стоит на месте Проект “Децентрализация”: Скандальная Бучанская ОТО первой на Киевщине воспользовалась законом о присоединении Проект “Децентрализация”: Потенциальная Томашовская терробщина объединит два района Киевщины Проект “Децентрализация”: Ржищев начал присоединять села двух районов Проект “Децентрализация”: Потенциальная Бородянская терробщина готова идти на выборы Проект “Децентрализация”: Фастов планирует присоединить окружающие села Проект “Децентрализация”: потенциальная Киево-Святошинская терробщина разделилась на две ОТО Проект “Децентрализация”: КОГА утвердила Мироновскую терробщину Проект “Децентрализация”: Заборский сельсовет не отдадут Боярке Проект “Децентрализация”: Барышевская ОТО готовится к выборам Проект “Децентрализация”: вялое руководство, имитация объединения и недостаточный результат Проект “Децентрализация”: Обухов планирует присоединить один сельсовет Проект “Децентрализация”: Березань присоединила пять сельсоветов Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО не пошла на зимние выборы из-за бездействия КОГА Проект “Децентрализация”: Ковалевскую терробщину за один день утвердили в КОГА и отправили на выборы Проект “Децентрализация”: жители Клавдиево-Тарасово просят президента ускорить их объединение Проект “Децентрализация”: выборы в терробщинах Киевщины под угрозой срыва Проект “Децентрализация”: 4 сельсовета Иванковского района тормозят создание терробщины Проект “Децентрализация”: в Бузовском сельсовете скандал из-за присоединения к Ирпеню Проект “Децентрализация”: потенциальная Вишневская терробщина готовится подавать документы в КОГА Проект “Децентрализация”: в Ирпене со скандалом пытаются присоединить два сельсовета Проект “Децентрализация”: Полесский район отложил объединение на следующий год Проект “Децентрализация”: еще 6 сельсоветов могли бы присоединиться к Ржищеву Проект “Децентрализация”: терробщины Киевщины просят парламент провести объединение по закону Проект “Децентрализация”: Киевщина оказалась в числе аутсайдеров рейтинга формирования ОТО  Проект “Децентрализация”: терробщинам Киевщины урезали дотацию на содержание школ и больниц Проект “Децентрализация”: сельсоветы Белоцерковщины просят Киевоблсовет ускорить их присоединение к городу Проект “Децентрализация”: Гройсмана просят разобраться с объединением территориальных общин на Згуровщине Проект “Децентрализация”: протестующий Ворзель войдет в состав Бучанской ОТО Проект “Децентрализация”: Киевская ОГА одобрила создание Томашовской терробщины Проект Децентрализация: в Васильковском районе может появиться Калиновская терробщина Проект Децентрализация: КОГА утвердила создание Глевахской ОТО  Проект Децентрализация: Созданию Макаровской ОТО угрожает новоявленная Комаровская община Проект Децентрализация: Ташанская терробщина готова идти на выборы Проект Децентрализация: Гребенковская терробщина поборется за положительное заключение КОГА Проект Децентрализация: Гатное и Вита-Почтовая хотят спастись от столицы совместным объединением  Проект Децентрализация: Гостомель борется с Ирпенем за создание отдельной общины Проект “Децентрализация”: администрация Терещука выдала общинам Киевщины еще два позитивных вывода Проект “Децентрализация”: Калиновская община Броварского района может объединить четыре сельсовета Проект “Децентрализация”: Сельсоветы Фастовского района надеются успеть добровольно объединиться в Кожанскую ОТО Проект “Децентрализация”:  теробщины Киевщины жалуются на нехватку инфраструктурной субвенции  Проект “Децентрализация”: судебное дело о присоединении Заборья к Боярке рассмотрят заново  Проект “Децентрализация”: смена власти в Копылове заблокировала создание Березовской терробщины Проект “Децентрализация”: села Бориспольщины хотят спастись от города созданием Золочевской общины Проект “Децентрализация”: КОГА утвердила создание Обуховской терробщины Проект “Децентрализация”: Гоголевская община продолжит объединение после утверждения перспективного плана Проект “Децентрализация”: процесс утверждения Вишневской общины может затянуться до конца года Проект “Децентрализация”: Козинскую общину Обуховского района могут исключить из перспективного плана Проект “Децентрализация”: в Бородянском районе суды тормозят объединение общин Проект “Децентрализация”: Островская община просит президента Зеленского разобраться с решениями КОГА Проект “Децентрализация”: села потенциальной Боровской ОТО может переманить новоявленная Мотовиловская община Проект “Децентрализация”: миллионные долги могут оставить жителей Калитянской ОТО без воды и света Проект “Децентрализация”: Таращанский район может разделиться на две общины Проект “Децентрализация”: теробщины Киевщины недополучают налоги за землю Проект “Децентрализация”: бюджеты четырех теробщин Киевщины оказались под угрозой Проект “Децентрализация”: Киевщину могут поделить на шесть районов Проект “Децентрализация”: пять теробщин Киевщины хотят расшириться за счет окрестных сел Проект “Децентрализация”: села на Васильковщине, рассорившиеся из-за реформы, могут объединить насильно Проект “Децентрализация”: Киевская ОГА дала сельсоветам последний шанс добровольно присоединиться к ОТО Проект “Децентрализация”: Бориспольщина и Белая Церковь не определились с центрами развития теробщин Проект “Децентрализация”: общины Киево-Святошинского района требуют от КОГА пересмотреть состав и количество местных общин Проект “Децентрализация”: Киевоблсовет просит ВРУ и Кабмин разобраться с проблемными селами Киевщины Проект “Децентрализация”: вокруг потенциальной Боярской теробщины разгорелся новый скандал Проект “Децентрализация”: КОГА может вынести негативный вердикт потенциальной Пристоличной ОТО  Проект “Децентрализация”: села Киево-Святошинского района спешно взялись за объединение Проект “Децентрализация”: Бориспольщину разделят на шесть теробщин Проект “Децентрализация”: потенциальная Березовская ОТО под угрозой срыва Проект “Децентрализация”: судьбу потенциальной Феодосиевской общины решит Кабмин Проект “Децентрализация”: Мироновская ОТО расширила границы за счет трех сельсоветов Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО просит Кабмин откорректировать перспективный план Проект “Децентрализация”: Обуховская ОТО поборется за окружающие села с потенциальной Козинской общиной Проєкт “Децентралізація”: Петропавлівська і Софіївська Борщагівки проти об'єднання з Вишневим та столицею Проєкт “Децентралізація”: села Переяслав-Хмельницького району відстоюють потенційну Гайшинську громаду Проєкт “Децентралізація”: найгучніші провали й успіхи Київщини у 2019 році Проєкт “Децентралізація”: Київщина увійшла в ТОП-5 областей-аутсайдерів за рейтингом формування спроможних громад Проєкт “Децентралізація”: на Київщині стартувало примусове об’єднання громад Проєкт “Децентралізація”: сільради Київщини знову відмовляються об’єднуватися із містянами в одну громаду Проєкт “Децентралізація”: села Миронівського та Кагарлицького районів готові протестувати проти Ржищівської ОТГ Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини вимагають від уряду обіцяного ПДФО Проєкт “Децентралізація”: зміни в Конституцію та права громад Проєкт “Децентралізація”: десятки громад на Київщині запізнились втрапити в перспективний план Проєкт “Децентралізація”: Київщина виступила за ліквідацію районних рад  Проєкт “Децентралізація”: села Києво-Святошинського району погрожують перекривати дороги у разі насильницького об'єднання  Проєкт “Децентралізація”: одиниці тергромад Київщини потрапили в рейтинг потужних ОТГ України  Проєкт “Децентралізація”: секвестр бюджету залишить ОТГ без засобів для існування та боротьби з епідемією Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини озброюються засобами захисту та ведуть профілактичну боротьбу з коронавірусом  Проєкт “Децентралізація”: Ірпінь та Бородянка поборються за звання райцентру субрегіонального рівня Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини нажахані перспективою укрупнення та централізації повноважень Проєкт “Децентралізація”: громади Фастівського району виступили проти примусового об’єднання Проєкт “Децентралізація”: Обухівська громада планує розширюватися за рахунок суміжних сіл Проєкт “Децентралізація”: Кабмін схвалив ще 45 ОТГ Київщини Проєкт “Децентралізація”: Вишгород зазіхнув на звання центру Приірпіння Проєкт “Децентралізація”: Кабмін змінив конфігурації п’яти громад Києво-Святошинського району Проєкт “Децентралізація”: Урядовий проєкт укрупнення районів обурив Київщину (опитування) Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини позбавлять фінансової залежності від районних рад Проєкт “Децентралізація”: громадам Київщини дозволили змінювати цільове призначення землі та затверджувати містобудівну документацію Проєкт “Децентралізація”: села Київщини боронитимуть право на добровільне об’єднання в суді Проєкт “Децентралізація”: Мінгромад обіцяє ОТГ поповнення бюджетів за рахунок ПДФО  Проєкт “Децентралізація”: асоціаціям Київщини не вдалось відстояти “мажоритарку” для сіл Проєкт “Децентралізація”: На Київщині через недобровільність об’єднання знову судяться Боярка і Забір’я Проєкт “Децентралізація”: Миронівська ОТГ планує заробляти на природі та інвестиціях Проєкт “Децентралізація”: Студениківська ОТГ збагатиться за рахунок банку землі та “Ниви Переяславщини”  Проєкт “Децентралізація”: Фурсівській ОТГ не вистачає коштів на розвиток громади  Проєкт “Децентралізація”: Бородянська ОТГ розвиватиметься за рахунок донорів Проєкт “Децентралізація”: Ржищівська ОТГ для одержання прибутків задіє водний та освітньо-туристичний потенціал  Проєкт “Децентралізація”: Баришівка мітить у п'ятірку найбагатших громад Київщини Проєкт “Децентралізація”: Пісківська ОТГ хоче стати популярним курортом Київщини Проєкт “Децентралізація”: Обухівська ОТГ спрямує на свій розвиток понад півмільярда гривень до 2030 року Проєкт “Децентралізація”: Бучанська ОТГ направить мільйони на розбудову комфортної інфраструктури Проєкт “Децентралізація”: Великодимерська ОТГ проведе інвентаризацію землі Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини взялися ділити ОТГ на округи та обирати старост  Проєкт “Децентралізація”: Узинська ОТГ шукає 65 млн гривень на будівництво очисних споруд Проєкт “Децентралізація”: держава переклала на старост владні компетенції сільських голів Проєкт “Децентралізація”: обіцяні громадам землі за межами населених пунктів пустили з молотка Проєкт “Децентралізація”: у тергромад Київщини бракує коштів на якісні адмінпослуги Проєкт “Децентралізація”: на зміну дільничним у об'єднаних громадах прийдуть поліцейські офіцери  Проєкт “Децентралізація”: найгучніші провали й успіхи Київщини у 2020 році Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини не можуть отримати від районів  комунальне майно Проєкт “Децентралізація”: статус і повноваження старост у громаді залежатимуть від Верховної Ради Проєкт “Децентралізація”: у 2021 році Тетіївська громада збагатиться за рахунок гранту в 26 млн гривень Проєкт “Децентралізація”: на Київщині почали ліквідовувати райони, перший на черзі – Згурівський  Проєкт “Децентралізація”: ліквідована Іванківська райрада залишила громаді-спадкоємцю мільйонні борги  Проєкт “Децентралізація”: голови громад мають право накладати вето лише на прийняті рішення ради Проєкт “Децентралізація”: ліквідації Баришівського району заважають комунальні борги Проєкт “Децентралізація”: Миронівську райраду ліквідують із боргами по зарплаті  Проєкт “Децентралізація”: депутати ВРУ взялися за урбанізацію міст Проєкт “Децентралізація”: Київщина втрачає першість у рейтингу заможності громад Проєкт “Децентралізація”: майно та активи Бородянського району розділили між шістьма громадами  Проєкт “Децентралізація”: Обухівський район віддасть Букринський плацдарм на утримання області Проєкт “Децентралізація”: пандемія та безгрошів’я блокують розвиток культпослуг на Київщині Проєкт “Децентралізація”: Держгеокадастру дозволили і далі розпоряджатися землями Київщини  Проєкт “Децентралізація”: Славутич збільшить бюджет за рахунок бізнес-парку та інвестицій Проєкт “Децентралізація”: Васильківський район ліквідують упродовж місяця Проєкт “Децентралізація”: уряд взявся за діджиталізацію тергромад  Проєкт “Децентралізація”: Київщина позмагається за гранти для розвитку громад Фото: колаж KV КиевVласть

З 00 год. 00 хв 1 травня на території Київської області скасовується “червоний” рівень епідемічної небезпеки. Таке рішення прийняли на позачерговому засіданні Державної комісії з питань ТЕБ та НС 30 квітня.Про це KV стало відомо з повідомлення пресслужби Київської облдержадміністрації (КОДА) з посиланням на голову КОДА Василя Володіна.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  За словами голови КОДА Василя Володіна, в області спостерігається покращення епідемічної ситуації, а щотижнева кількість госпіталізацій і підтверджених нових випадків захворювання зменшилась вдвічі в порівнянні з попереднім тижнем. “Завантаженість ліжок з киснем в області становить 49%. Рівень госпіталізацій в області менше 60 осіб на 100 тисяч населення. Коефіцієнт виявлення нових випадків інфікування становить 15%. Але це зовсім не означає, що коронавірус подолано та загроза залишилася у минулому. Тому рішенням обласної комісії ТЕБ та НС ми вводимо на території області деякі обмеження”, – зазначив Василь Володін. Таким чином обласна комісія з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій, керуючись рішенням державної комісії ТЕБ та НС, скасувала з 00 год. 00 хв. 1 травня 2021 року “червоний” рівень епідемічної небезпеки поширення COVID-19 на території області. При цьому на Київщині продовжують діяти деякі обмеження. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться Відтак із  00 год. 00 хв. 1 травня на території Київської області забороняється: –  перебування в громадських будинках і спорудах, громадському транспорті без вдягнутих засобів індивідуального захисту – перебування на вулицях без документів; –  самовільно залишати місця самоізоляції, обсервації; – проведення масових заходів за участю більше однієї особи на 4 кв. метри площі будівлі або території (якщо захід проводиться на відкритому повітрі) або наповненістю залів понад 50 відсотків місць у кожному окремому залі, крім заходів, які перелічені протоколом комісії. – приймання відвідувачів у кінотеатрах з наповненістю кінозалів або залів понад 50 відсотків місць; – здійснення регулярних та нерегулярних перевезень пасажирів автомобільним транспортом, в кількості більшій, ніж 50 відсотків місць, що передбачена технічною характеристикою транспортного засобу, визначена в реєстраційних документах на такий транспортний засіб. – проведення дискотек, робота розважальних закладів (нічних клубів), діяльність закладів громадського харчування (ресторанів, кафе, барів, закусочних, їдалень, кафетеріїв, буфетів тощо) з організацією дозвілля, у тому числі проведення святкових заходів, банкетів, майстер-класів, публічних подій тощо; – робота після 24-ї та до 7-ї години суб’єктів господарювання з надання послуг громадського харчування (ресторанів, кафе, барів, закусочних, їдалень, кафетеріїв, буфетів тощо), крім діяльності з надання послуг громадського харчування із здійсненням адресної доставки замовлень та замовлень на винос; – розміщення відвідувачів у закладах громадського харчування на відстані меншій, ніж 2 метри за сусідніми столиками та більш як чотири особи за одним столом (без урахування дітей віком до 18 років); – відвідування закладів освіти здобувачами освіти у разі, коли на самоізоляції через контакт з пацієнтом з підтвердженим випадком COVID-19 перебуває більш як 50 відсотків здобувачів освіти та персоналу закладу освіти; – проведення в закладах освіти масових заходів (вистав, свят, концертів) за участю здобувачів освіти з більше ніж однієї групи (класу) та за присутності глядачів (відвідувачів); – діяльність спортивних залів, фітнес-центрів, які не забезпечують можливість обмежити кількість відвідувачів у залі з розрахунку одна особа на 10 кв. метрів загальної площі приміщення, басейнів більше ніж чотири особи на одній доріжці для індивідуальних занять або шість осіб для спортивно-тренувальних груп. Більш детально з усіма обмеженнями, прийнятими обласною комісією з питань ТЕБ та НС, можна ознайомитися за посиланням. “Так, спільними зусиллями ми змогли зменшити стрімке поширення хвороби. Проте це не означає, що COVID-19 відступив. Тож вкотре наголошую: лише від нас з вами залежить, чи довго нам ще доведеться терпіти коронавірус та жити в карантинних умовах. Саме тому цього року, як і попереднього, я закликаю всіх жителів нашої області берегтись і провести Великодні свята з дотриманням протиепідемічних норм. Бережіть себе та рідних!”, – звернувся до жителів Київщини Василь Володін. Читайте: Більше 5 тисяч людей провакцинували на Київщині за один день Фото: КОДА КиевVласть

Медичний персонал “нековідних” лікарень отримує жалюгідні ставки без обіцяних урядом доплат. Наслідки можуть стати непоправними – за шаленого дефіциту медпрацівників в Україні, все більше з них і далі виїжджатимуть на роботу за кордон. І все більше українців вмиратиме від небезпечних хронічних хвороб – пацієнтів просто нікому буде лікувати, адже держава їх кидає, по суті, напризволяще. Одне з вітчизняних медіа повідомило приголомшливий факт: в Сумах медсестрам, котрі не працюють в коронавірусних відділеннях, платять щомісяця “голу” ставку в 4 500-4 700 гривень. Жодних доплат медперсонал сумської лікарні з початку нинішнього року не отримує, адже втратила чинність постанова Кабміну № 610, згідно з якою всі медичні працівники одержували додаткові кошти від 1 000 до 4 000 гривень. Так, сьогодні лікарні, не задіяні в боротьбі проти коронавірусу, отримують певні кошти від Національної служби здоров’я України. Проте, переважно використовують їх на численні потреби медзакладів, а не на доплати персоналу – оскільки в цих грошей немає конкретного цільового призначення, як це було минулого року! Подписывайтесь на новости “КиевVласть”   Слід запитати у топ-чиновників: а чи можливо взагалі для “нековідних” медиків прожити на такі мізерні кошти, навіть якщо брати до уваги минулорічні подачки від влади “з барського плеча”? Чи є відповідальними Президент Володимир Зеленський, Прем’єр-міністр Денис Шмигаль, міністр охорони здоров’я Максим Степанов за те, що медпрацівники в Україні приречені на жебрацьке існування? Чи змогли б ці та інші державні діячі прожити на 4-5 тисяч гривень на місяць? Чому тоді українські лікарі та медсестри повинні рахувати копійки?! І чому у той час, коли медики в Україні заледь животіють, численні чиновники і нардепи здають декларації з річними доходами, починаючи від 2 мільйонів гривень? Чому в. о. міністра енергетики отримує майже 12 млн грн лише з депозитних відсотків, у той час, коли вітчизняна енергетика перебуває у “застої”? Чому член Наглядової Ради “Укрзалізниці” одержує щомісячну зарплату у 300 тисяч гривень на місяць, якщо  підприємство показало в минулому році 9 млрд грн збитків? Чому очільнику “Нафтогазу” держава платить кілька мільйонів гривень на місяць – у той час, коли українській медсестрі немає за що годувати дітей? Чому у тому ж таки Сингапурі зарплата топ-чиновників прямо залежить від обсягу ВВП? Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться Жалюгідний зарплатний мізер українські медики отримують практично у всіх регіонах. Ну, можливо, за винятком заможного Києва та деяких інших обласних центрів, де муніципалітети з доброї волі доплачують медпрацівникам з місцевих бюджетів. Такий ганебний стан речей підтверджується офіційною статистикою. Так, у квітні-вересні 2020 р. середньомісячні витрати на оплату праці (до відрахування податків!) в медустановах, які надають спеціалізовану медичну допомогу, становили: керівникам закладів – 23 500 грн; лікарям – близько 9 000 грн; медперсоналу – 7 500 грн; молодшому медперсоналу – 6 100 грн. І це – з урядовими доплатами! Ось так цінять в нашій державі працю лікарів! Їхня середня зарплата – суттєво нижча, ніж в інших галузях. В Україні середньостатистичний лікар отримує менше, ніж вантажник в супермаркеті, не кажучи вже про медперсонал! Чи можливо з такими жебрацькими “подачками” від держави сумлінно й ефективно лікувати пацієнтів? Чи не тому у нас щороку зростає смертність і скорочуються продуктивні сили, від яких залежить рівень економіки і обсяг ВВП? В цьогорічному держбюджеті на обіцяні доплати всім лікарям банально немає коштів. В НСЗУ ще наприкінці минулого року визнали, що їм не вистачає майже 5,6 мільярда гривень на оплату медзакладам, які мають договори на лікування пацієнтів із COVID-19. Що вже говорити про медперсонал “нековідних” лікарень? Тим часом, на будівництво доріг у 2021 році виділено аж 72 млрд грн! Що ж, для української влади дороги виявилися набагато більш важливими, ніж людське життя і здоров’я, які напряму залежать від рівня зарплат лікарям і медперсоналу. Адже медик з жебрацьким окладом не буде думати про пацієнта, а радше, про те, де заробити додаткові гроші! Чи не тому з початку 2020 року на роботу за кордон виїхало 66 тисяч медпрацівників, а понад 5 тисяч лікарів спеціалізованої ланки та майже 34 тис. медпрацівників звільнилися?! Це при тому, що, за даними Державної служби зайнятості, майже 73 тисячі українських медиків у минулому році втратили роботу!  І в той час, як в Україні влада не може знайти гроші на доплати медикам, в Польщі прийнято спеціальний закон, яким скасовано обов’язкове підтвердження дипломів для українських та білоруських лікарів. Цим же документом медикам, які лікують хворих на коронавірус, вдвічі підвищили зарплати. Відтак, разом з надбавками український лікар-мігрант щомісячно заробляє 12-15 тисяч злотих, або понад 100 тис. грн! Молодший медичний персонал в Польщі отримує від 3 000 злотих/місяць, або більше 21 тис. грн. Ця сума є мінімальною заробітною платою медсестри без досвіду роботи за 8-годинний робочий, що відповідає окладу вітчизняних головних лікарів медзакладів. В Україні ж на сьогодні є недоукомплектованими 24,7 тисяч лікарських посад. Водночас, в нашій країні не вистачає майже 36 тис. медсестер. І це – геть не дивно: хіба багато є охочих за 4-9 тисяч гривень виконувати пекельно важку й ризиковану, та ще й кваліфіковану роботу?! По суті, українська влада всіх без винятку каденцій доклалася до того, щоб одна з найшляхетніших професій перетворилася на найбільш непрестижну і навіть жебрацьку! На цьому тлі сентенції міністра охорони здоров’я Максима Степанова про те, що , мовляв, уряд робить усе, аби медпрацівники отримували підвищені зарплати, виглядає не інакше, як цинічний жарт! Та й який може бути престиж медпрацівника в нашій країні, якщо “народний” обранець від правлячої партії закликає звільняти медиків, які відмовляються від вакцинації? Медиків, котрі щодня ризикують власним життям, рятуючи інфікованих коронавірусом українців?! Хто тоді працюватиме в “ковідних” відділеннях – урядовці, “слуги народу”? І останнє, проте не менш важливе. Влада, по суті, кинула напризволяще не лише медперсонал “некоронавірусних” лікарень, а й сотні тисяч українців, котрі хворіють небезпечними хронічними хворобами. Адже, і досі в країні діє сумнівно виправданий урядовий “мораторій” на планові госпіталізації й операції, окрім т. зв. ургентних. Під прикриттям коронавірусу влада насправді дискримінує пацієнтів, брутально порушуючи конституційне право багатьох громадян на повноцінну медичну допомогу!  Чи можуть наші топ-чиновники пояснити, чому надання операційної допомоги при інсульті, інфаркті, виразці шлунку, чи при хронічному вірусному гепатиті позиціонується як другорядне? Тим часом, цифри свідчать про інше. Так, за даними Державної служби статистики України, з січня по вересень 2020 р. померло 378 315 осіб, причому летальність від коронавірусу складає 0,6 %, або 2 565 летальних випадків за вказаний період. Водночас, найбільше українців померло від хвороб систем кровообігу – 256 474 осіб.  На другому місці серед причин смертей – новоутворення (51 817 осіб), і на третьому – хвороби органів травлення (15 259 громадян). Чи є морально виправданим для влади забороняти планові операції, якщо в багатьох випадках це – єдиний шанс для пацієнтів на збереження життя?! І водночас – лишати спеціалізований, “нековідний” медперсонал на грані виживання?! Не хочеться думати, що комусь “у верхах” вигідна схожа ситуація… Водночас, чи може уряд, окрім “стратегічної” ліквідації масштабних корупційних схем, із-за яких держбюджет втрачає десятки мільярдів гривень, вже сьогодні виправити ганебний стан речей із дискримінацією “нековідного” медперсоналу і сотень тисяч “неургентних” пацієнтів? За наявності політичної волі – так, може. Для цього, як мінімум, необхідно: а) перерозподілити 10 млрд грн з Дорожнього фонду в НСЗУ на спеціальну статтю щодо доплат медичним працівникам (дороги від цього суттєво не постраждають); б) дозволити там, де це можливо, виходячи із динаміки поширення коронавірусу, планові госпіталізації й операції; в) зменшити принаймні вдвічі мільйонні зарплати топ-чиновників і членів наглядових рад держпідприємств, прив’язавши їхній розмір до конкретних результатів і KPI; в) скоротити армію чиновників на 20 % (а їх у нас аж 244 тис. проти 97 тис. лікарів). Україна може це зробити цілком “безкровно” для держуправління, досягнувши показників Франції – 1 чиновник на 134 громадян (порівняно з українським показником 1 проти 171). А кошти, що звільняться, необхідно спрямувати на додаткове фінансування медзакладів. Адже, голодний лікар – загроза для пацієнта.  Олег Тітамир, президент ГО “Українська організація захисту споживачів послуг”КиевVласть