Национальная комиссия, осуществляющая государственное регулирование в сферах энергетики и коммунальных услуг (НКРЕКП) подготовило проект постановления, согласно которому коммунальные и частные управляющие компании жилым фондом могут лишиться права покупать электроэнергию как универсальную услугу для мест общего пользования, то есть для лифтов, освещения подъездов и индивидуальных теплопунктов. Таким образом цена за электроэнергию на эти цели может возрасти с 1,68 гривен до 2,40 гривен за кВт/ч, из-за чего в 8 тыс. домов в столице могут быть отключены от света лифты. Об этом KV стало известно из сообщения на странице члена политсовета партии “Спільна дія”, советника заместителя главы Киевской горгосадминистрации Алексея Тихонова в Facebook со ссылкой на проект постановления НКРЕКП “Про признание утратившим действие некоторых постановлений Национальной комиссии регулирования электроэнергетики Украины, Национальной комиссии, осуществляющей государственное регулирование в сфере энергетики, Национальной комиссии, осуществляющей государственное регулирование в сферах энергетики и коммунальных услуг”.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  “То сейчас НКРЕКП банально уничтожат всю отрасль Управляющих компаний, как частных, так и коммунальных одним движением. И если частные в теории могут взять из резервов и потом будут отбиваться за растрату и нецелевое использование разве что в судах. То коммунальные и государственные должны будут начать новую тендерную процедуру на открытых торгах… На время торгов – дома будут потреблять э/э в бездоговорном режиме”, – прокомментировал последствия принятия данного решения Тихонов. Он отмечает, что цена за места общего пользования на сегодня составляет 1,68 гривен. А при отмене такого тарифа она возрастет до 2,4 гривен при условии, если поставщиком останется ДТЭК, и в большую сторону – если это  будет другой лицензиат.  Далее он, прогнозируя последствия принятия данного постановления, предполагает, что при невозможности поменять тариф все коммунальные и частные управляющие компании будут вынуждены выбирать между выплатой зарплаты работникам и оплатой электроэнергии за места общего пользования. Поскольку за невыплату зарплаты грозит уголовная ответственность, то, скорее всего, компании будут вынуждены отключать в домах лифт и свет на площадках.  По словам Тихонова, если в в Киеве 11 тыс. домов, из которых ОСББ и ЖБК – около 3 тысяч, то выходит, что в результате принятия постановления 8 тыс. домов могут лишиться работающих лифтов. Напомним, что в октябре 2019 года в Коммунальном предприятии “Киевтеплоэнерго” заявляли, что пока не планируют повышать для населения цены на услуги централизованного отопления и горячего водоснабжения. Информация об увеличении соответствующих тарифов на 30% не соответствует действительности. Читайте: Киев вошел в топ-регионов с самой низкой ценой на газ Фото: Новости КиевVласть

29-го жовтня столичні кінематографісти представлять тизер багатосерійного фільму “За київським часом”.  Це буде фільм-трилогія, в якому дія розвиватиметься протягом дванадцяти років – з 2007 по 2019 рік. Кожна  з трьох частин включатиме послідовно різні етапи з життя героїв, які відображатимуть певну епоху в житті городян і країни. Отже, ми прослідковуємо шлях наших героїв до Майдану, (1-4 серії), під час Майдану, (5-8 серії) і на фронті, (9-12 серії). Головне у цьому проекті – його історично-часова необхідність, що закладено в самій назві. Нам сьогодні потрібен не слинтяй і нюня, а бадьорий і оптимістично-невмирущий  Герой. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”   “Ми прослідковуємо шляхи трьох друзів з 2007 по 2019 рік, тобто, протягом 12-ти років. Троє зовсім різних молодих людей, долаючи життєві перешкоди, живуть, розвиваються, мужніють”, – каже режисер-постановник, сценарист проекту, відомий український актор і режисер Олександр Ігнатуша. Олександр Ігнатуша добре відомий глядачам за своїми акторськими роботами кількість яких за все творче життя в нього вже давно перевалила за сотню. Але широка аудиторія не знає що Олександр вчився на Вищих режисерських курсах у самого Ельдара Рязанова. Перша робота в великому Кіно відбулася в 1975 році у стрічці “Ар-хі-ме-ди!”. Потім кіномитця чекало численні ролі та чимало режисерських робіт. Лише 2016 року, коли артистові минуло 60 років, йому присвоїли звання заслуженого. Хоча сам себе давно називав “артистом народу України”. “Я випадково потрапив у театральний інститут і ніколи не вірив, що закінчу його та буде з мене пуття. А виявилось, що мої однокурсники, які насправді виглядали, як справжні актори, в кадрі або на сцені часом виглядали безпорадними. Все ж таки божа іскра, якщо вона є, починає світитися і людина цікава на сцені чимось приваблює”, – розповідає Олександр. Також до команди створення фільму додали зусиль відомі кіно-митці: автори сценарію Борис Гуменюк, Василь Трубай; оператор-постановник Сергій Борденюк; художник-постановник Марія Моісеєнко. Враховуючи те, що час дії серіалу складає 12 років, хочемо вірити, що вікова аудиторія його глядачів зростатиме разом з героями серіалу. Хоча різноманіття тем і перепетій дає право сподіватися, що наші глядачі, це уся родина – від онука  до бабусі. Тим більше, що подіями, які переживають наші герої, переживає і переймається уся країна. Автори обіцяють карколомні пригоди, трюки, використання комп’ютерної графіки, підводні зйомки, польоти на парашуті, гонки на мопедах, мотоциклах, скутерах, сучасну музику і спокусливі сцени кохання. Кіно де йдеться про подолання зневіри у власні сили шляхом дружби і боротьби за загально-громадські і людські права у своїй країні – саме таке кіно хочеться знімати і дивитися. Соня Богатова, блогер, общественный активистКиевVласть

Я не знаю кому так завинили українці, що нам хочуть влаштувати геноцид. Немає Сталіна, в неповазі Маркс, який був ще тоді проти концентрації земель в “одних руках” капіталістів – фактично проти так званого ринку земель сьогодення. Немає в Україні і Путіна. Але комусь став потрібен ринок земель, котрий спрямований на позбавлення українців землі – з жорстким поділом на злиднів і багатих, лахмітників і еліту, рабів і бізнесменів. Що земля не товар, знав не тільки Карл Маркс. Про це пише навіть Вікіпедія. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”   Ринок – це сукупність відносин з купівлі-продажу товарів і послуг. На ринку існують два учасника – виробник товару (продавець) та покупець. Виробник виробляє товар для продажу – це його цілеспрямована дія. Товар – це продукт праці, виготовлений з метою обміну або продажу, а не для особистого споживання. Товар це те, що виготовляють з метою продажу і отримання прибутку. Значить, земля не товар: люди не виробляють землю, тому земля не продукт праці. Якщо земля не товар, то не може бути ринку землі. Земля не може бути в обігу – це її нерухома властивість. Земля – це абсолютна нерухомість. Земля – засіб виробництва, первинне джерело усього багатства людства. Земля  – це незаперечно найефективніший засіб виробництва, причому – в обмеженій кількості.  Оцінюючи землю з точки зору доходу від неї, можна стверджувати, що ніколи запропонована ціна за землю не може відповідати її цінності, в тому числі – в грошовому виразі. То ж ще раз – ринку земель не може бути. Беззаперечним є той факт, що в Україні створені умови, за яких земля не дає таких можливостей її власнику, які повинна надавати, як найефективніший засіб виробництва. В Україні створені умови, щоб власник землі був змушений її продати в інтересах обмеженої кількості людей. Створивши умови для отримання власником землі усіх можливостей від користування і володіння землею, бажання продати землю буде нівельоване – в продажу не буде потреби. Читайте: Необхідні підрядники для товариств власників землі: народна земельна реформа Головіна в дії Повернемося до ринку землі. Обов’язковою умовою існування ринку повинно бути наявність продавця. Тобто у українського селянина повинно виникнути бажання продати землю. І це бажання на сьогоднішній день спричинене суто необхідністю задоволення нагальних споживчих потреб власника землі.  Знову ж таки, створивши умови для отримання власником землі усіх  можливостей від користування і володіння землею, нагальні споживчі потреби будуть задоволені і потреби продавати землю не буде. Отже, перед тим як назвати ринком відносини, які більше схожі на зґвалтування, а товаром те, що ніколи ним не може бути, необхідно уяснити головне – у власника землі потенційно відсутнє бажання продати землю. Є тільки штучна обмеженість власника землі отримувати всі можливості від володіння і користування землею. Ми прийшли до висновку того, що насправді, для ринку землі відсутній головний суб’єкт – продавець землі. Тобто ринок землі – це видумка, афера, організована для того, щоб скупити за дешево і перепродати дорожче землі, а також легалізувати вже “віджату” у селян землю за сіро-чорними схемами. Крім того, таке відкриття ринку земель передбачатиме посилення трудової міграції українців в ту ж саму Німеччину, яка щиро відкрила свої двері українцям-остарбайтерам. Німецько-европейський капітал виграє вдвічі більше. Фактично держава вже торгує своїми людьми і зараз під загрозою торгівля землею. А потім, з такою логікою і послідовністю ринок органів – печінка теж товар. Ще в недалекому минулому було рабство і торгівля людьми. Але зараз ми не можемо уявити, що може повернутися торгівля людьми і появитися торгівля органами. Але є людина, то чому б не торгувати нею за визначенням “виживає сильніший” і не почати торгувати її органами, і байдуже яким чином ті органи отримані. Так само ми припускаємо, що земля буде торгуватися, стане товаром. Читайте: Земельний ультиматум Фактично заклик до ринку землі – це заклик до геноциду селянства. Це рейдерство, це війна. Це економічний геноцид українців. І це підтвердження того, що це все робиться штучно в суто лихварських інтересах. Якби не концентрувалася земля, послідуючі соціальні рухи призведуть до рішення, що земля може бути тільки власністю самої нації. Така історія людства. Історію необхідно пам’ятати, вивчати і розуміти. Необхідно вивчати праці економістів минулого. І не ставати обмежено упередженими в бажанні ринку, в бажанні чимось торгувати і байдуже на чому отримати лихву. Уникнути кривавих сторінок історії, повернути українців з заробітчанства на батьківщину та отримати економічне зростання можливо тільки за однієї умови – переставати уявляти землю товаром, а переходити до спланованої організованої спільної роботи з перетворення землі в ефективний первинний об’єкт національних інвестицій через об’єднання власників землі та надання їм статусу співвласників аграрних виробництв та державного кредитування. Це забезпечить отримання власником землі усіх можливостей від користування і володіння землею. Читайте: Народна земельна реформа Головіна: товариство власників землі – що це таке і як його створити Так, мова про Товариства власників землі, в основу створення і роботи яких покладено об’єднання (кооперації) активів і зусиль селян-власників землі, їх колективне господарювання через участь у Товаристві власників землі. Учасниками таких товариств можуть бути власники землі, незалежно від віку та фізичних можливостей. Створення Товариств власників землі передбачає існування тільки національно-орієнтованого законодавства з обігу прав на землю, разом з провадженням якого необхідно сформувати умови для організації суспільно-значущих виробництв – Товариств власників землі, як передумову для формування: Споживчого кредитування селян-власників землі,як фактору, який вирішує питання задоволення нагальних споживчих потреб і робить не потрібним продаж землі. При цьому земля не є предметом застави – земля взагалі не буде заставною. Максимізації прибутку від землі у її власника. Формування передумов для прямого державного кредитування створення і розвитку виробничої інфраструктури на селі, яка сформує нові робочі місця. Організація відновлення і розвитку інфраструктури на селі за участю власників землі зі створенням нових робочих місць. В такому випадку земля, як джерело доходу відійде на другорядні ролі і уступить місце високо оплачуваній роботі і доходам від участі українця, як власника землі у тваринницьких та переробних виробництвах. Ті власники землі, які не схочуть мати з нею справу, бути учасниками (співвласниками) аграрних виробництв, можуть продати землю, але тільки українцю, при умові відсутності у нього у власності землі сільськогосподарського призначення – тут для любителів ринків неймовірних речей і товарів буде чим зайнятися, рахуючи відношення попиту і пропозиції. Після формування таких передумов, я думаю, буде відсутнє бажання повертатися до питання створення ринку земель. А бути власником української землі стане престижно для українця. Ми повинні думати не про правила ринку, а ми повинні формувати права і можливості для селян, українців. Читайте: Відкриття ринку земель відміняється Роман Головін, розробник і втілювач Народної земельної реформи КиевVласть

Вже  півроку ми, ТОВ “Будінформ”, проводимо роботи з укріплення схилу та реконструюємо масштабну зливову каналізацію на Кловському схилі,  який розташований на земельній ділянці по вул. Мечникова, 7б, і яку орендує “Будінформ”.  За цей час процес вийшов за межі штучно створеного протистояння з жителями будинків по Мечникова і Мар’яненка – і перейшов у площину затягування робіт по укріпленню Кловського схилу через ініціювання окремими активістами численних комісій, перевірок і навіть безпідставного призупинення робіт рішенням ДАБІ.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Частково ситуація, що склалася – це, мабуть, результат недостатньої комунікації між “Будінформ” і громадськістю. Тому спробую  детально пояснити, що, як і для чого ми зараз робимо на Кловському схилі. Певне, ніхто вже не візьметься заперечувати, що Кловський схил – дійсно зсувонебезпечний. Кілька експертиз авторитетних науково-дослідних установ, підтвердження СУППР, висновки ряду комісій та зсуви, які тут час від часу відбуваються – це підтверджують. Як приклад у серпні  2016 року на Кловскому схилі поблизу житлових будинків стався зсув, який вирвав дерева з корінням і зніс гаражі. Убезпечити житлові будинки, розташовані поблизу, мало б місто. Але у столичному бюджеті немає таких коштів на те, аби провести комплекс необхідних заходів з укріплення Кловського схилу. Тому столична влада залучила нас, орендарів ділянок по Мечникова – і зобов’язала провести ці роботи в межах своїх ділянок. Що треба було зробити, щоб врятувати схил Роботи, які ми за розпорядженням міської влади зобов’язані провести, можна розділити на дві складові.  Оскільки однією з причин підвищення ризику зсувів є зношеність старої зливової каналізації, яка проходить, у тому числі, і через ділянку на Мечникова, 7б – логічно, що її треба замінити. Саме це ми і почали робити з вересня 2018 року. І саме проти цього з подачі окремих громадських активістів збунтувалися люди, які мали би бути зацікавлені у зниженні ризиків. Всі роботи по реконструкції старої зливової каналізації, які вже провів і які ще має виконати “Будінформ”, – проводяться з відома і за розпорядженням міської влади: відповідно до контрольної картки, виданої Департаментом благоустрою КМДА, листа СУППР, що вимагає провести реконструкцію водостоків, протоколів Постійної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій КМДА та однойменної місцевої комісії при Печерській РДА. І під пильним наглядом контролюючих органів. Стан зношеності старої каналізації виявився таким, що простіше прокласти поруч нову дощову каналізацію, аніж намагатися відновити стару, що ми і зробили. Труби для нової ми взяли більшого діаметру, ніж ті, що були раніше – щоб можна було забирати воду і зі схилів Кловського яру, і з Олександрівської лікарні. Це дозволить убезпечити нестабільні грунти схилу від розмивання і зсувів.  А подібні потопи із заливанням вул. Мечникова відбуваються постійно. Після зливи – через зношену зливову каналізацію, потоки води не потрапляють у зливостоки, а прямують вниз по схилу на вулицю, разом із землею і брудом.  Яскравий приклад непрацюючої  зливової каналізації під час недавньої зливи на схилі можно побачити на відео, знятому очевидцем. Загалом, очікувана вартість повної заміни дощової каналізації, яку взяв на себе зобов’язання провести “Будінформ”, складає близько 20 мільйонів гривень. Наразі виконано понад 60% запланованого обсягу робіт і витрачено близько 13 мільйонів. По завершенню робіт нова зливова каналізація буде передана на баланс КП СУППР. Інша важлива частина робіт, які необхідно провести – укріплення Кловського схилу. Ми розпочали його ще у січні цього року. Всього за розрахунками фахівців для запобігання зсуванню масиву грунту, нам треба забурити в землю 172 палі, довжина кожної – до 28 м.  Через високу зсувонебезпечність ці палі не просто забиваються у грунт, а монтуються за допомогою технології буріння – вкручуванням труб з вибурюванням землі, подальшим встановленням металевого каркасу, який заливається бетоном. Такий метод виконавці робіт обрали, аби уникнути додаткових вібрацій схилу і провокування можливих зсувів. Очікувана загальна вартість робіт – від 60 до 80 мільйонів гривень. Наразі ми змонтували 47 основних паль та 17 джет-паль. І витратили понад 20 млн грн. На монтаж ще 125 паль знадобиться щонайменше 45 млн грн. Планувалося, що до травня ми вже завершимо роботи повністю. Однак, частково через недостатньо грамотну комунікацію як міської влади, так і “Будінформу” з громадськістю, частково – через умисне нагнітання напруги серед людей окремими громадськими активістами – процес укріплення схилу місцеві жителі зустріли з острахом. Доходило до того, що, збурені чутками, люди фізично намагалися блокувати проведення робіт. Техніка простоювала, витрати на укріплення схилу зростали, строки завершення робіт їх виконавці вимушені були змістити з травня на жовтень 2019-го. Дещо уповільнили проведення робіт і постійні перевірки, ініційовані тими самими активістами.  Як перевіряли роботу з укріплення Кловського схилу За кілька місяців ситуацію, що склалася, обговорили та перевірили: - Постійна комісія Київської міської ради з питань містобудування, архітектури та землекористування, яка ще 13 листопада 2018 року створила робочу групу; - Робоча група земельної комісії КМДА, перше засідання якої відбулося 11 грудня минулого року, друге – 21 лютого цього року; - Постійна комісія з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій, яка 3 січня 2019 року склала протокол №1; - Місцева комісія з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій (протокол  №1 від 22 січня); - Виїзна комісія з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій, що відбулася 05 березня; - Комісія з перевірки інформації щодо об'єктів будівництва, які викликають суспільний резонанс на території Києва, яка почала роботу  13 березня, а 28 березня виїздила з перевіркою безпосередньо до Мечникова, 7б. Суттєвих зауважень до проведення робіт у жодної з комісій не виникло. Окремо хотів би згадати про роль у цій історії Державної архітектурно-будівельної інспекції України. Внаслідок штучно створеного резонансу, ДАБІ України провела ряд громадських обговорень та перевірку будівельних робіт на місці. Було встановлено ряд порушень, допущених генпідрядником – ТОВ “Будівельна компанія Сармат” : відсутність схеми руху транспорту, недостатня кількість касок і сигнальних жилетів у робітників, слизьке покриття будівельної ділянки і відсутність частини підписів у журналі робіт. 5 березня 2019 року інспектор ДАБІ України склав відповідні протоколи та виніс приписи, в тому числі припис про зупинення будівельних та підготовчих робіт на ділянці. Відповідно ми звернулися до суду із заявою про забезпечення позову шляхом зупинення дії вищевказаного припису. 28.03.2019 року була винесена відповідна ухвала про вжиття заходів забезпечення позову, та дія приписів та постанов була зупинена. ДАБІ України оскаржило дану ухвалу в апеляційному порядку та 16.05.2019 року її було скасовано. У зв’язку з чим роботи на об’єкті проводилися лише у період 28.03.2019  по 16.05.2019 року, а потім були знову призупинені. Так як з діями ДАБІ ми були незгодні, землекористувач ТОВ "Будінформ" звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва із позовною заяву до ДАБІ України про визнання протиправними та скасування постанов про штрафи та приписи, в тому числі  припису про зупинення будівельних робіт. 27.06.2019 року компанія виграла судову справу та отримала рішення суду, що постанови та приписи ДАБІ України протиправні. Суд скасував постанови та приписи. Одночасно 27.06.2019 року постановлена ухвала Окружного адміністративного суду м. Києва про забезпечення позову, а саме зупинені дії постанов про штраф та приписів, в тому числі  дія припису ДАБІ України про зупинення підготовчих та будівельних робіт. Безумовно, ДАБІ України має право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції, але ухвала про зупинення дії постанов про штрафи та приписи набуває чинності негайно та надає право проводити будівельні роботи на об’єкті.  Тож  роботи по укріпленню схилу відновленні у повному обсязі.  Роль ЗМІ у ситуації навколо Кловського схилу У ситуацію втрутились і окремі ЗМІ, у публікаціях яких ми вбачаємо єдину мету: сформувати у громадськості думку, що незаконними є не тільки роботи по укріпленню схилу, а й сам факт оренди ділянки на Мечникова, 7б “Будінформом”. Серед “аргументів” – згадки про намагання “віджати” ділянку у орендаря в часи Януковича. І розгін інформації про те, що містобудівні умови і обмеження, що були видані “Будінформу” ще у 2010-му році, втратили чинність, бо видавалися всього на два роки. Остання теза навіть стала предметом судового позову від ГО “Громадський контроль і порядок” (очолюваний скандальним екс-журналістом Василем Апасовим) до Департаменту архітектури та містобудування КМДА. “Будінформ” у процесі виступає третьою стороною.  Позивачі звинуватили Департамент архітектури у тому, що там, у 2015-му році, протиправно підтвердили “прострочені” МОУ. Однак Окружний адміністративний суд міста Києва, вивчивши всі обставини, документи та аргументи сторін, рішенням від 31 січня 2019 року визнав всі закиди позивача необгрунтованими. На тій підставі, що в період дії оскаржуваних МОУ відбулися зміни у законодавстві, які встановили: містобудівні умови та обмеження, отримані забудовниками, залишаються чинними до завершення будівництва. Тож жодних порушень чи обставин, які не дозволяли би “Будінформу” проводити роботи з укріплення схилу чи будувати на орендованій ділянці – просто не існує. Масованість та організованість інформаційних та судових атак на “Будінформ”, умисне нагнітання страхів у місцевих жителів наштовхують на думку: ті, хто за цим стоїть, дбають про що завгодно, крім інтересів киян. Цілком можливо, що істині причини цієї “кампанії” – у тому, що комусь дуже хочеться викинути законного орендаря і зайняти його місце. Перешкоджання діяльності по укріпленню Кловського схилу Нині зусилля “активістів” спрямовані на перешкоджання укріплення зсувонебезпечного схилу. Без його укріплення ніхто там нічого будувати не зможе. Роблять вони це руками місцевих жителів – саме тих людей, які, як ніхто, мали би бути зацікавлені у зниженні небезпеки зсувів. Бо йдеться, у тому числі, і про цілісність їхніх будинків. Тому і розпускаються чутки про нібито незаконність намірів “Будінформу” будувати на своїй ділянці – вони, до речі, вже  спростовані в судах. Але зауважимо – до початку будівництва житлового комплексу ще обов’язково передуватиме спорудження підпірної стінки та комплексу дренажів. І наостанок хочу прокоментувати плітки про те, як “Будінформ” нібито “шкодить” Олександрівській лікарні. У зв'язку з тим, що укріплення схилу та реконструкція дощової каналізації проводиться з використанням тимчасового проїзду через територію лікарні, а велика частина зливостоків взагалі знаходиться на території медзакладу, в якості компенсації за тимчасові незручності ми взяли на себе великі зобов'язання по  масштабному відновленню інфраструктури лікарні. В червні ми розпочали повну реконструкцію вхідної групи лікарні, на яку орієнтовно буде витрачено близько 3 млн грн.  В травні було відновлено асфальтне покриття центральної проїзної частини на суму  близько 5 мільйонів гривень.  Ще раніше закуплені кондиціонери, очищені зливові стоки по всій лікарні, зроблені нові сходи по частині території між лікарняними корпусами на загальну суму близько 1 млн грн. А ще весною провели генеральне прибирання всієї території Олександрівської лікарні – а це 13 лікувальних корпусів, що розташовані на території площею 13 га, на чотирьох терасах, з'єднаних між собою дорогою-серпантином, парковими стежками й сходами. І найголовніше, “Будінформ” отримав офіційні дозволи на проїзд великогабаритної техніки по території лікарні від всіх причетних до процесу  запобігання техногенної катастрофи на Кловському яру комісій та установ – комісії ТПНС при КМДА (лист від 12.07.2019 №079-Пк/88, та лист від 12.07.2019 №079-Пк/89 Департаменту охорони здоров’я КМДА, та безпосередньо від адміністрації Олександрівської лікарні. Зауважимо, що ці дозволи на проїзд  будуть діяти виключно до момента завершення укріплення схилу та відновлення зливової каналізації.  Плани “Будінформу” на майбутнє Тепер – до офіційної позиції щодо планів “Будінформу” на майбутнє. Наша компанія вже вклала десятки мільйонів гривень в укріплення схилу – і вкладе ще набагато більше. Ми маємо всі необхідні документи та дозволи, щоб на законних підставах почати будувати будинок на ділянці, яку орендуємо багато років і за яку справно сплачуємо орендні внески до столичного бюджету. І збираємося реалізувати своє законне право після того, як зробимо Кловський схил безпечним – і для майбутнього будинку на нашій ділянці, і для будинків, розташованих поблизу. На превеликий жаль, нездорова активність окремих представників “обуреної громадськості”, систематичне блокування проведення робіт, постійні “піар-акції” з плакатами про “незаконне будівництво” і їх небажання слухати і чути наші аргументи щодо необхідності укріплення схилу (яке, підкреслю ще раз, наша компанія проводить за власні кошти) змусила нас звернутися до суду. Ми подали позови до місцевої мешканки, яка проживає по вул. Мар’яненка, Ольги Малишенко, та готуються документи для аналогічного позову до іншої мешканки -  Юлії Діденко, яка проживає по тій же вулиці, які в свою чергу, особливо активно паплюжать нашу репутацію і перешкоджають роботі – і вимагаємо не тільки спростування недостовірної інформації та публікацій у соцмережі, а й сплати певної суми збитків завданих через розповсюдження неправдивої інформації щодо нашої компанії.  Якщо ж поширення наклепу і перешкоджання нормальному проведенню робіт з укріплення схилу не припиняться – ми подаватимемо аналогічні позови і до інших “активістів”. Та будемо відстоювати свої законні права і надалі. Бо розгорнута проти нас кампанія шкодить діловій репутації ТОВ “Будінформ” і спричиняє нам додаткові збитки через простій техніки, задіяної в роботах. А безпеці людей та їхніх осель насправді загрожує не новий будинок поблизу, а подальше відтягування робіт з укріплення схилу. Ігор Лук’яшів, менеджер проекту по вул. Мечникова 7БКиевVласть

Давайте розпочнемо з так званих програм партій та кандидатів-мажоритарників. Чому так званих? Тому що програма повинна визначати мету, задачі, методи реалізації та ресурс для реалізації програми в інтересах усіх українців, а не в інтересах бізнесу, промисловців, орендарів-латифундистів. Тому що “сильний і чесний” – це не програма, як не програма й інформація про інші надумані риси характеру. “Вибираємо прем’єра” – це не програма, бо де ця програма прем'єра. “Зміна трудового розпорядку депутатів” – це не програма. Як не є програмою і зняття з депутатів недоторканості, бо від цього не зміниться нічого у нас з вами. Не є програмою геволт про покарання олігархів на каналах олігархів. Взагалі, це дуже дивна, якщо не сказати “нетрадиційна” історія. Не є програмою й цинічне позиціонування політичної сили, як партії мерів і промисловців. Бо це вже у відвертому вигляді є розподілення нас на класи рабів та рабовласників. Хіба в Україні відмінено рівність прав і ми перейшли до класової побудови суспільства чи ввели касти, як в Індії?  Подписывайтесь на новости “КиевVласть”   Так само не є програмою крики проти продажу землі. Де тут дія і де тут програма? Селяни залишені сам на сам з усіма негативами орендних відносин і самі вигуки про непродажність землі не результативні. По дурному виглядає і кандидат, який на вкраденій у селян землі отримує прибутки і експлуатує тих же селян за 5000 гривень на власному підприємстві, а в агітаційних матеріалах обіцяє усім “рай” після його обрання до парламенту. То ж, коли говорять про підняття пенсій – мають казати за рахунок чого чи кого. Коли кажуть, що зроблять дороги, то ми маємо почути водночас – за рахунок чого і хто буде це робити. Коли говорять про зниження ціни на газ, забувають, що хтось вчотирьох живе на 40 кв. м,  а хтось один – на 400 кв. м. І де тут правда і брехня? А може треба казати про недолугість механізму розподілу між українцями спільного майна, яке належить всім нам за чинною Конституцією. Коли ми акцентуємо на запитанні “за рахунок чого та кого це буде зроблено”, то маємо розуміти, що мова не завжди про гроші, але завжди – про людей, про працю та результати цієї праці. Українці сьогодні не вмотивовані працювати в Україні, бо вони не є власниками виробництв, їм пропонують низьку оплату праці. Унітарні власники підприємств не спроможні платити більше, а українці не хочуть працювати задешево. В даному випадку нав’язані ринкові відносини не спрацювали – і мільйони наших співвітчизників потягнулися на заробітки. Можна сміливо припустити, що податки, які сплачують наші заробітчани за кордоном в бюджети інших країн, співставні з бюджетом України. Іцей втрачений бюджет – наші з вами дороги, пенсії та медицина з освітою. То що треба нам робити? Лише одне – діяти! Нам вкрай необхідна зміна економічної моделі держави на таку, яка буде спрямована на вмотивованість українців працювати багато, ефективно і, головне, із задоволенням. Єдиний варіант – формувати з українців власників виробництв, власників держави разом з надрами, землею, лісами, річками і повітрям. І розпочинати негайно треба з повернення землі. Власники землі мають стати власниками аграрного виробництва – через об’єднання в межах свої громад у Товариства власників землі. Бо це в інтересах не тільки селян, але всіх українців і всієї України. Бажання продавати землю, перетворивши її в товар, могло виникнути або у дилетантів або байдужих до України лихварів, фактично – наших спільних ворогів. І на тлі створення Товариств власників землі таке бажання буде виглядати придуркуватим. На жаль, політичні партії не виходять до людей з ідеями активної участі українців у створенні ті спільному володінні новими виробництвами, повернення державних монополій  українському народу, реорганізації і розвитку державної власності в інтересах українців. Це говорить про потенційну неспроможність переважної більшості партій і кандидатів. Отже, обрання цих партій та мажоритарників до Верховної Ради схоже на вибори без вибору. Але – і іншого шляху просто немає – ми маємо діяти в напрямку втілення реальних ідей та проектів, які повернуть нам Україну. Бо в іншому випадку переможуть ці політики без програм, які хочуть розпродати нашу країну оптом та вроздріб. Тому дуже прошу селян-власників землі поставитися серйозно до моїх слів і пропозицій зі створення Товариств власників землі. Товариства власників землі – це шлях до збереження землі за українцями, це яскравий приклад як українці можуть об’єднуватися і бути господарями не тільки на землі і в країні. І тоді на таких прикладах можна рухатися далі, розвиваючи промислове виробництво на таких же засадах співволодіння і соціальної значимості.  Читайте: Народна земельна реформа Головіна: чим корисне створення і діяльність Товариств власників землі Роман Головін, розробник і втілювач Народної земельної реформиКиевVласть

Нарешті!... На Подолі!.... А де ж іще має йти суто подільська вистава? Дивно, що до її постановки на “історичній батьківщині”  минуло півтори сотні років. П'єса “За двома зайцями” стала популярною і відомою одразу після її першої постановки у 1883 році та залишається такою і донині. Був уже і знаменитий  фільм режисера Віктора Іванова, головні герої якого “оселилися” наприкінці Андріївського узвозу поблизу однойменної церкви, і вистави в Молодому театрі, театрі ім. І. Франка, в опереті й Театрі драми й комедії.  А тепер – і в Театрі на Подолі, поруч з будинком, де  два століття тому мешкала реальна родина Сіркових, донька яких, Проня Прокопівна, навчалась у пансіоні, а потім мало не  стала жертвою шлюбного афериста, збирає аншлаги прем’єра “Зайців” у постановці  режисера з Івано-Франківська Ігоря Матіїва.  Театр на Подолі просто зобов’язаний був подати власну версію скандального весілля, яке, на щастя, не відбулося. Кому, як не їм, знову опинятися в центрі всіх столичних пліток, розвиваючи історію Проні й Свирида, втілених у пам’ятнику по сусідству? Матеріал створено в рамках Проекту “Юн-Пресс-KV”   Усі добре пам’ятають сюжет комедії “За двома зайцями” Михайла Старицького. Але мало хто знає, що це переробка п’єси Івана-Нечуя Левицького “На Кожум’яках”. Ще менше чули про версію “Зайців” 20-х років, зроблену Василем Васильком та Віктором Ярошенком, які переселили улюблених персонажів у добу НЕПу. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”   Час диктує свої вимоги, а комедія, якщо хоче лишатися живою, повинна зображати сучасників. Які вони герої нашого часу? Ким сьогодні є манірна Проня чи метросексуал Голохвастов?    “Фейк на дві дії” — саме так визначили жанр нової постановки “За двома зайцями” її творці. “Ми ризикнули трошки переписати текст, зробити його сучаснішим, хоча канву Старицького залишили”, — каже після аншлагової прем’єри  Ігор Матіїв, - Автор нового прочитання Оксана Прибиш уважно  вивчила обидві версії твору — Старицького й Нечуй-Левицького.  І зробила абсолютно сучасну версію, героїв якої ми зустрічаємо скрізь і, зокрема, на Подолі”. Перенесений у наш час Голохвастов - знову в боргах, хоча він себе позиціонує як спеціаліста з коучінгу й ораторського мистецтва, іміджмейкера, менеджера, психоаналітика, тобто  звичайного пустомелю, який заробляє гроші, “вішаючи локшину на вуха довірливих лохів”. Але щось тут у нього пішло не так і обдурений ним бандюк чи бізнемен-нувориш узяв розкішного юнака в заручники й примусив фізично відпрацьовувати борг. У красунчика Свирида є всього п’ять днів, щоб вибратися з неприємностей. І тут на очі йому потрапляє розбалувана  гуляка, “силіконовий” метелик з нічного клубу Проня, батьки якої нічого не шкодують для “дитинки”. І у підприємця-афериста відразу ж виникає блискучий план -  “захомутати страхолюдну Проньку”, а разом і з нею – й грошики її батька. Сучасна Проня – це, за визначенням режисера, “протюнінгована ненажерливість”. Тут же на горизонті з’являється й красуня Галочка. І Свирид Петрович, втратив контроль над собою,  як то кажуть, “поплив”. Справа майже дійшла до ЗАГСу.  Але  тут в його плани вмішується мама однієї з дівок.  І все йде шкереберть…. У виставі “За двома зайцями” Матіїва (сценографія Андрія Романченка, художника-постановника й художника по костюмах) дія розгортається на  нинішній Контрактовій площі, тут видно і Чортове колесо, і навіть фасад самого Театру на Подолі. А в центрі сцени стоїть знайомий пам’ятник Григорію Сковороді, майже в натуральну величину. Саме під ним усе й відбувається.  Цей же пам’ятник,  який не витримує блюзнірства й дає добрячого копняка крутієві-донжуану Свириду, ставить крапку в історії. (Ну, прямо Командор чи Кам’яний Гість). Жаль, що цього не зробив наречений  Галі Степан, юнак у камуфляжі, з військовою виправкою й манерами воїна. Свирида Голохвастого  грають Іван Завгородній і Юрій Феліпенко, а Проню — Катерина Вайвала й Катерина Рубашкіна. Режисер-постановник вистави - Ігор Матіїв, який до війни на Донбасі поставив у Донецькому театрі кілька вистав,  а в березні 2014 року, коли в Донецьку вже починалися перші сутички на мітингах, він випустив виставу "Сліпий" про українського героя. П’єса таки переписана чи, сказати б, перекладена з “архаїчної” мови Нечуя-Левицького і Старицького — на ту нинішню, яку культивують у наших телеящиках і яка чомусь вважається українською. Звісно, вона програє колоритній мові оригіналу. Всі герої -  сучасні, наші, але в них немає нічого, вартого співчуття. Що ж, може вони, сучасники, й не варті нічого, крім зневаги й осміяння. Вийшла зла й сувора соціальна сатира. - Але ж ми ні на крок не відійшли від оригінального сюжету,  - каже Ігор Матіїв, - Лише змінили лексику.  Просто показали, що всі герої – фейк, усе навкруги побудоване на брехні. Найважчим для нас було  заявити, що ми таки переписали класику. Ось усі  вважають, що Сковорода-пам’ятник  поставив крапку в історії незабагливого іміджмейкера з-за канави та “силіконової ляльки”, випускниці курсів іноземних мов Проні Сіркової. Але чи всі звернули увагу на задник сцени, де чітко вималювався кадр: Голохвастов, Секлета і Проня п’ють чай у Парижі, на фоні Ейфелевої вежі? Тобто, історія не закінчилася й до розв’язки ще далеко?.... На жаль, у житті здебільшого  перемагають не чесні й прямолінійні Степани чи Галочки, а Голохвасті… Повернувшись із війни, Степан, зіткнувшись з бюрократичною машиною, зі зневагою “господарів життя”, не завжди зможе втриматися на плаву, не спитися, не вкоротити собі віку, не стати на стежку криміналу…. А Свирид Петрович Голохвастий – вічний. Він викрутиться, бо ж “ромашка в ополонці” не тоне. Він, як правило, каже те, що люди хочуть від нього почути. І в цьому його перевага. Матеріал створено в рамках Проекту “Юн-Пресс-KV”   Режисер дивується, що під час роботи над виставою, поставленою в рекордний термін – за два місяці, дехто з молодих акторів не сприймали матеріал, нове прочитання п’єси,  й хотіли ставити класику. Головний принцип  Ігоря Матіїва як режисера у тому, що в будь-якій виставі має бути конфлікт, а персонажі повинні діяти. Як людина він керується головним постулатом: “Вір у свої сили й довіряй собі! Я за це несу відповідальність й отримую урок”.  У найближчих планах – українська класика, зокрема  Володимир Винниченко на малій сцені. КиевVласть

Два складні пост-майданні дні лютого 2014-го Руслан Кошулинський одноосібно керував Україною. Сьогодні він є кандидатом на пост Президента від об'єднаних сил націоналістів. Основними пунктами його передвиборчої програми є україноцентричність та деолігархізація. Про люстрацію, державницький протекціонізм та про те, чому не варто зважати на міфи про злих націоналістів читайте в ексклюзивному інтерв'ю Кошулинського нашому виданню. KV: Чому в президенти йде “свободівець” Кошулинський, а не “свободівець” Тягнибок? Руслан Кошулинський:  Ми орієнтувалися на те, щоб максимально залучити усі сили націоналістів. Є різні політичні сили, які сповідують цей напрямок. Але для того, щоб залучити всіх і отримати не просто підтримку ядра прихильників, а ще й кумулятивний ефект від цього, ми вирішили об’єднати зусилля з іншими націоналістичними партіями (“Свобода”, “Конгрес Українських Націоналістів”, “ОУН”, “С14”, “Правий Сектор”, - KV).Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Щоб отримати підтримку усього середовища і унеможливити натяки на те, що один партійний лідер узурпував собі право на націоналізм, було прийнято рішення виставити фігуру, яку сприйматимуть усі. Тягнибок відсунув особисті амбіції і запропонував Кошулинського. Партнери підтримали. За таким принципом, до речі, у Польщі висували Анджея Дуду. Качинський не висувався сам, а запропонував Дуду, який і виграв вибори. KV: А щодо особистого вибору, як ви поставилися до висування вашої кандидатури? Руслан Кошулинський: Переспав дві ночі, потім зібрався, сказав: "Гаразд, уперед, є завдання, є можливості, будемо виконувати". Я один з керівників партії та штабу, керував виборами з 2002 року. Маю досвід лідерства, тому внутрішніх проблем зі сприйняттям себе у якості кандидата на посаду Президента не маю. KV: Один з перших пунктів вашої програми присвячений люстраційним процесам. Чому не відбулася реальна люстрація після Революції Гідності? Руслан Кошулинський: Після втечі Януковича у ВРУ 7 скликання залишалося максимум 180 людей із опозиції до його режиму. Для того, щоб провести результативне голосування, необхідно 226 людей. Коли вже Майдану не було і регіонали побачили, що небезпека минула, вони зрозуміли, що без них жодне питання не пройде. Тож почали активно втручалися, торгуватися, грати в брудненькі ігри. На превеликий жаль, ті ж сили, що стояли на Майдані, також не мали спільного бачення. Люструвати колишніх керівників обкомів комсомолу чи не люструвати? Чи люструвати членів Кабінету Міністрів Азарова? Фракція "Свобода", яка налічувала 37 народних депутатів, не спромоглася би сама ухвалити такі рішення. Таким чином, отримали недо-люстрацію і недо-закон про неї. На жаль, закон, який нині діє, кастрований. Він був компромісом до тих потуг, які мали свободівці. Але, якби люди не попривозили смітники під Раду, то може і такого кастрованного не було б. KV: Яку люстрацію пропонуєте ви? Руслан Кошулинський: Ми говоримо про усунення з посад людей, починаючи від депутатського корпусу, який голосував за "закони 16 січня", які спричинили вбивства на Майдані, закінчуючи агентурою КДБ СРСР і людьми, які розбудовували режим Януковича. Це великий список: керівники районних і обласних адміністрацій, депутати, Кабінет міністрів, судді, які ухвалювали судові рішення проти Майдану. KV: Скільки людей приблизно підпаде, скількох доведеться посадити або не посадити? Руслан Кошулинський: Люстрація передбачає різні форми: усунення від права обрання, позбавлення права балотуватися, права обіймати посади у органах влади чи місцевого самоврядування. Інша справа - це люди, які скористалися положенням для особистого збагачення. До таких, звісна річ, застосовується інші норми. Переконаний, люстраційного процесс виявить дуже багато цікавого. KV: Кадрова реформа: які ви вбачаєте тут кроки? Адже знайти здібних управлінців і "загнати" їх працювати до районної адміністрації або ОТГ дуже важко. Руслан Кошулинський: Не погоджуюсь із цим. Якщо об’єднана територіальна громада, в якої є великий бюджет, і є можливість забезпечити якісного, кваліфікованого працівника заробітною платою на достатньому рівні, то чому його туди не "загониш"? Тим паче, що бюджети у різних ОТГ різні. За приклад візьмемо Тернопіль, який фактично є ОТГ. Гадаю, Тернопіль зможе знайти собі чесного і вмотивованого працівника? KV: Тернопіль зможе. А умовна сільська ОТГ, де одне бюджетоутворююче підприємство, ні. Можливо, аби території змогли поповнити викошені люстрацією кадри, слід більш прискіпливо підійти до реформи місцевого самоврядування? Руслан Кошулинський: Певна річ, треба надати необхідні повноваження громадам. Хоча б на 5 років не змінюйте правил, джерел надходжень, які в них є. Влада досі не віддала оперування землями за межами населеного пункту, не сказала, що не буде змінювати 'пропорцій реверсної дотації (сьогодні це 50/50), і кожного року намагаються її змінити - 20/80, 30/70). Сьогодні влада цілеспрямовано перекинула дірки з держбюджету (фінансування освіти й медицини) на місцеві бюджети. Міста, як Тернопіль та Хмельницький, наприклад, мінімум 300 млн гривень будуть віддавати на це щороку..   Щодо повноважень, то просто перекинули відповідальність на органи місцевого самоврядування. Приклад: Таращанське училище профтехосвіти фінансується за рахунок обласного бюджету і ледве дихає. А якщо його передадуть в Таращанську ОТГ, яка має утворитися наступного року, ймовірність того, що воно зможе фінансуватися, стане нульова. Чому державна влада замість того, щоб взяти профтехосвіту на себе, передає на органи місцевого самоврядування? Тому, що не хоче фінансувати. Завдання для влади щодо місцевого самоврядування: дайте можливість планувати свою діяльність, віддайте повноваження, не змінюйте правил. Сьогодні ж ми кажемо “ні" інвесторам, які могли би розташовувати виробництво на землях за межами населених пунктів. Немає інвестора - немає ПДФО, немає ПДФО - не наповнюється бюджет. Те, що ми сьогодні бачимо - що завгодно, але ніяк не "децентралізація". Лише її видимість, як і усе, що зараз робиться в країні. Немає навіть механізму виходу з ОТГ: туди загнали насильницькими методами і не дають вийти. Механізм утворення ОТГ був створений за іншими методологіями, підійшли нещиро, створили лише для виборчої кампанії; не під ефективне управління, а під контроль та створення "голосів" для наступних виборів. KV: У вашій програмі є пункт, яким ви пропонуєте запровадити пільгове кредитування для отримання вищої освіти. А як щодо професійно-технічної освіти у цьому ж контексті? Якщо не підняти престиж робітничих спеціальностей, Україні доведеться імпортувати лицювальників, механізаторів та зварювальників з-за кордону. Руслан Кошулинський: Є цілий законопроект парламентаря-свободівця Олександра Марченка, який зосереджується саме на вирішенні цієї проблеми. А проблема колосальна. Наприклад, місто Івано-Франківськ за 32 млн гривень викупило у держави в комунальну власність “Локомотиворемонтний завод” - збиткове підприємство. За перший рік роботи завод одного тільки податку до міського бюджету заплатив 15 млн гривень. Окупність - 2,5 роки. 220 робочих місць. Наразі вони шукають ще 50 людей робітничої професії і не можуть знайти, бо кваліфікованих кадрів просто немає. Тому треба негайно реформувати освітні заклади. Сьогодні керівництво держави не спроможне ні в достатньому об’ємі фінансувати їх, ні побачити загальнонаціональну проблему кадрового ринку.  Вихід - змішаний підхід, де підприємства, а не держава, формують замовлення, вкладають кошти в освітній процес, а держава надає можливість за рахунок інфраструктури училищ підготувати фахівців. KV: Ви пропонуєте влаштувати безподатковий період для українських заробітчан, які повертаються додому і відкривають тут підприємницьку діяльність. Це дуже цікава новація,  але скажіть: як впевнити заробітчанина, що на батьківщині його не чіпатиме у своїх найкращих традиціях податкова або поліція? Руслан Кошулинський: Я не думаю, що українські заробітчани, які повертаються і вкладають зароблені там кошти у власну справу, з лякливих. Треба врахувати їхній досвід і культуру людей, які заробляють за кордоном, культуру взаємин - вона зовсім інакша. Вже ніхто не зможе з податківців прийти до такої людини і сказати: "Дай". Не вийде. До того ж тут починають працювати інші захисні механізми - ті самі асоціації підприємців. Ми ж виступаємо за зміну філософії роботи податкових органів. Зокрема, прагнемо перетворити податківців із визискувачів та карників на аналітиків та порадників. Податкова не має карати людей за несвоєчасну сплату чи помилку в декларації, цим повинні займатися інші органи. Тож виходимо на два напрями, які треба якнайшвидше опрацювати. Перший - зміна механізмів оподаткування та механізмів стягнення штрафів і накладення санкцій, другий - захист головного інвестора країни - заробітчан. Вони є найбільшими інвесторами країни, бо тільки у минулому році через банки ними було перераховано сюди 11 млрд гривень. І це тільки офіційні дані - скільки привезли "по кишенях", можно здогадуватися. KV: Чому безподатковий період Ви пропонуєте тільки для заробітчан, які повертаються з-за кордону? Чому не впровадити аналогічну пільгу для підприємців, які тільки відкривають свою справу тут? Руслан Кошулинський: Про це також ми подбали. Наприклад, IT, блокчейн. Два законопроекти вже готові. Пропонуємо ввести 5% податок без "стелі" доходу для підприємців, які цим займаються. Такий відсоток їх задовольняє, ми мали неодноразові розмови про це. За технологіями майбутнє, а ми програємо в часі - Грузія вже давно дозволила майнінг криптовалюти, Естонія давно вже голосує блокчейново, а Україна досі сидить і дивиться, що буде з біткоїном. Націоналісти зацікавлені в тому, щоб держава максимально захищала свого інвестора. Чому ми говоримо про заробітчан? Бо ми хочемо їх повернути, тому ми повинні створити умови. В місті Хмельницький за минулий рік було відкрито 5200 робочих місць. В них у місті працює 33 ринки, де працюють здебільшого ФОПи. Якщо ці самі ФОПи відчувають, що не витримують податкового тиску - йдуть у тінь. І міська влада це розуміє, тож мінімізує зі свого боку податок на землю, створює сервіси для підприємців. Крім цього, вони прорахували можливість компенсувати облікову ставку Нацбанку виробникові, який принесе бізнес-план і покаже, що він створює нові робочі місця. І це працює. Місто таким чином заробляє на ПДФО більше, ніж віддає підприємцям. Маємо лишень у Хмельницькому три нових дитсадки, а у вересні цього року відкриється і запрацює нова школа. Плюс два нових заводи у місті. Тобто динаміка приросту населення позитивна. Цю модель можна перенести на загальнодержавний рівень: малому бізнесу малі податки, великому - великі. Це так званий прогресивний податок. KV: Ви виступаєте за реприватизацію - повернення великих стратегічних підприємств під контроль держави. Руслан Кошулинський: За часи незалежності приватизовано 29 000 підприємств, залишилося 4 500. У приватній власності - стратегічні підприємства: облгази, обленерго. Сьогодні 11 з 24 обленерго взагалі належать Бабакову, віце-спікеру Держдуми РФ. На зустрічі в водоканалі міста Березань, що на Київщині, мені розповіли, що тариф на водопостачання складає 34 гривні. У той час, як в Хмельницькому - біля 15 гривень. Чого ж така різниця? Проблема в тому, що 50% тарифу - це оплата електроенергії. Хмельницький зробив розумно: запускав три помпи для качання води уночі, коли ціна електроенергії на 50% менша, а вдень - тільки одну помпу, щоб підтримувати тиск. Таким чином вони економили на електроенергії, відповідно, знижували тариф. У Березані спробували піти тим самим шляхом і з’ясували: Запустити помпи за “нічним” тарифом неможливо - власник обленерго не зацікавлений. До того ж, зараз відмінили і знижку 50% на оплату електроенергії вночі для комунальних підприємств. До чого веду: монополіст у сфері енергетики, який задорого перепродає вугілля, наприклад, не зацікавлений в тому, щоб ми ощадливо ставилися до енергоносія. Для нього чим більше ми купуємо, тим краще. І в цьому йому сприяють державні органи. Інакше чому НКРЕКП зняла цю 50% знижку, цей “нічний” тариф? Кому це може сприяти, як не олігархам? KV: Тобто держава не є ефективним власником і менеджером, якщо підіграє монополістові? Руслан Кошулинський: Не держава, а “наймані працівники”: прем'єр-міністр, Верховна рада. Прем'єр повинен звітувати своєму працедавцеві - народу - про те, скільки нових робочих місць створено на державних підприємствах, яка збитковість або прибутковість за час його роботи у цій сфері. Натомість він звітує про те, скільки треба продати. Приклад державного сприяння є в Південній Кореї: відома нині корпорація “Самсунг” на початку своєї діяльності була посередником: умовно кажучи, торгувала рисом. Вийшла на європейський ринок, почала просувати свою дрібну побутову техніку і конкурувати із європейськими торговими марками, такими як Грюндік та Філіпс. Що зробили європейці, аби захистити своїх? Почали одразу просувати механізм антидемпінгового законодавства. Південна Корея, у свою чергу, почала дотувати підприємство-експортера на різницю, яку “Самсунг” втрачає. Державницька позиція? Безумовно. Де тепер Грюндік і Філіпс, а де Самсунг? Розумієте. Таке ж завдання по сприянню своїм експортерам, своєму виробникові, мало би стояти і в нас, але чомусь владі до цього немає клопоту. KV: Тоді виникає філософське питання: чому за 25 років незалежності України не знайшлося жодного державника? Хіба ніхто не був мотивований потрапити на сторінки підручників з історії як автор українського прориву? Руслан Кошулинський: Базове слово тут - мотивація. Патріотизм, як кажуть військові, -  це коли на крик “Наших б'ють!” всі збігаються, а не розбігаються. А у нашої влади одразу виникає питання: “Наші” - це хто? Немає чіткої диференціації “свій-чужий”. Назвіть очільника країни, який чітко окреслював, де чужі, а де свої. Немає також різниці між своїм і чужим товаровиробником. Поясню на власному прикладі. До моєї доньки, яка за освітою корейський філолог, від великого корейського підприємства надійшла бізнесова пропозиція - хотіли купувати в України кору сосни. Донька звернулася до мене із питанням: хто в Україні займається корою, щоб можна було сконтактувати їх із корейцями, бо це ж той випадок, коли можемо продати те, що для нас не має цінності. Вдалося знайти лише одну фірму, яка на цьому знається, і те вони попросили корейців посприяти їм з оплатою ліцензії. А держава пальцем об палець не вдарила. Я не уявляю, щоб подібне сталося у Китаї, коли б їм за дорого запропонували продати те, що валяється і гниє на землі. Візьмемо Сингапур: урядовець там отримує зарплату, яка прив'язана до рівня ВВП в країні. Тому там хабарництво або протекціонізм не спрацюють. Чиновник розуміє, що він сам собі зашкодить у першу чергу. По тому ж принципу підлеглий має повне право доповісти на свого начальника, якщо той візьме хабара. KV: Ви ж знаєте, що і у нас підлеглі активно доповідають на начальників, але це якось слабенько діє? Руслан Кошулинський: Ми можемо сто разів говорити про наслідки корупції, і не говорити про причини, а причина - олігархічна модель економіки. Необхідно усувати олігархів від управління економікою і політикою, щоб дати українцям можливість заробляти. Влада має робити три речі. Перша - це захист. Військові, поліцейські, служба безпеки. Я плачу гроші за свою безпеку, поки я живу в цій країні. Друга - створення умов. Я плачу за те, щоб мій посередник - депутат - створював для мене умови через закони, підзаконні акти, тощо. Третє - справедливий розподіл грошей. Батькам, дітям, хворим, армії. Під третім розуміємо державний закон "Про бюджет". Більше влада нічого не має робити. Я зароблю сам, не заважайте мені. Починаємо дивитись, чи створено умови? Ні. Створює їх посередник. Але чи ми задоволені? Ні. І що можемо зробити? А нічого. Прямого механізму відкликання цього посередника також немає. Чи можу я його покарати, якщо він не виконує мою волю? Знов ні. KV: Скільки вже лежить у Раді законопроект про відкликання народних депутатів? Руслан Кошулинський: Дуже довго. Та сама історія, як і зі зняттям недоторканості. Така сама - із ухваленням закону про імпічмент Президента. Олігархам не вигідно дозволяти народові мати механізм, за яким народ може покарати обранця. Цілі фракції, групи належать тим-то й тим-то - нащо їм вкладати гроші, коли хтось незадоволений зможе позбавити мандата хапугу чи брехуна? Нині триває боротьба серед олігархів за те, хто більше вкладеться у державний апарат, бо він наразі збільшується, в державні дозвільні органи, які дадуть змогу отримати родовища для того, щоб експортувати сировину... Тому також потрібен закон про заборону приватних монополій та олігополій. Я не знаю жодної ліберальної економіки, яка би давала змогу підприємству утримувати в своїх руках по 15-20% ринку. KV: Чи готові Ви пропонувати олігархам якісь пільги, щоб вони пішли на виведення коштів з офшорів та вкладення виведених коштів в українську економіку? Руслан Кошулинський: Ми маємо готовий законопроект, де це передбачено. Ми пропонуватитемо їм справедливий поділ: 50/50, 50% нехай лишають собі на свій бізнес, ми перевіряємо їх законність і повертаємо, 50% - відразу державному бюджету. Термін повернення - 3 місяці. Але якщо олігарх не поверне кошти, то на суму, яку виведено, його власність на території України переходить до державної власності. KV: Поговоримо про зовнішню політику. Як концепція Балто-Чорноморського союзу корелюється україноцентризмом? Руслан Кошулинський: Сьогодні Балто-Чорноморська вісь може дуже активно працювати. Україні вигідно моделювати взаємини зокрема з країнами Прибалтики, які точно знають проблему Радянського союзу, які розуміють механізми впливу Москви на них. Вони знають цю ідеологію. Аналогічно із Польщею - країною, яка нам близька за ментальністю і за історією. Туреччина - також дуже потужний гравець сьогодні, починаючи з військової складової і закінчуючи фінансовою, плюс Босфор. Грузія також. Це дуже цікавий вектор, який дозволяє нам бачити перехід від Балтики до Середземномор’я і це все - через Україну. Наша держава - центр цього стратегічного союзу, і це розуміють наші партнери. Але давайте поглянемо на цю історію ширше. Наприклад, Євросоюз працює за системою регіональних країн: Альпійська ініціатива, Дунайська ініціатива, Карпатська ініціатива... То чому ж Україна не може? Нам лишень треба завершити оформлення на рівні парламентських угод, за тим самим принципом як, наприклад, була узгоджена Вишеградська група. Цей союз стратегічно необхідний. Щоправда, є питання Білорусі - “української шапки”, як її називав Юрій Липа. Цього нашого сусіда вже поглинула Росія, але життя не стоїть на місці і Білорусь ще може змінити російський вектор на Балто-Чорноморський. KV: Окрім Білорусі, є ще питання Угорщини... Руслан Кошулинський: Ось це питання вирішується максимально легко. Ухвалення Закону “Про громадянство” і Закону “Про національні меншини”. Чому угорці такі настирливі - тому що законодавчо в них все зроблено бездоганно. Я був автором законопроекту про нацменшини, для чого вивчив законодавче поле нацменшин практично усіх східноєвропейських країн, також країн Скандинавії. Серед них усіх найкращий закон - угорський. Ми брали саме його за приклад. У 2012-2013 році я переклав законопроект на англійську, надіслав усім послам межуючих з нами країн Східної Європи, із проханням надати характеристики та зауваження. Усі погодилися, що ми за приклад узяли найкращий варіант закону. Але його не ухвалено. Натомість, в маємо в Україні у плані діючого законодавства про нацменшини справжніий хаос. А мали б ми закон як в Угорщини - проблем не було би. Але наші очільники, на жаль, цього не розуміють. Вони граються в лібералізм із націоналістичними урядами Угорщини та Польщі і програють, адже спосіб мислення націоналістичний - він інакший. Але повірте, ми, націоналісти, дуже швидко з ними порозуміємося і досягнемо згоди. Приклад тому - Майдан. До мене в штаб, де висіли портрети Бандери та Шухевича, приїздили депутати польського Сейму. Ми сідали за один стіл, працювали, а потім йшли разом на барикади. І все було добре. KV: Як подати ідею україноцентризму східним регіонам країни? Руслан Кошулинський: Дві засадничі речі є. По-перше, сьогодні ми воюємо з ворогом. Базове завдання - об’єднати людей, і ми кажемо про ту єдність суспільства "свій-чужий", де всі збігаються, коли наших б’ють. По-друге, виконання закону. Люди, які мешкають на Сході, частково відрізняються за своєю ментальністю. Це дуже дисципліновані колективісти. Якщо влада чітко скаже "робити так і так", - вони зроблять. Але влада чомусь не дає чітких вказівок... Вона приходить і каже: ось колишній представник "Партії регіонів", тепер він в нашій партії влади. Намагаючись загравати з місцевими елітами, влада не розуміє, що втрачає авторитет сили. І люди перестають її слухати. Бо все по-старому, тільки з новим прапором. Якби влада точно дала зрозуміти мешканцям сходу, де свій, а де чужий, покарала б чужого, не давши йому перевзутися в нові партійні мешти, питання було б закрито. Авторитет би відновився, а решта = справа копіткої праці з розбудови економіки, інфраструктури, освіти… Зрозумійте, не існує проблеми зі Сходом, існує проблема відсутності правил і нехтування законом. Якщо там у Києві порушуються правила, думають люди, то нам тим паче немає сенсу їх дотримуватися. KV: Який Ваш план по поверненню Донбасу до України? Руслан Кошулинський: Перемога у війні. Але не чисто військова. Ворог дуже потужний, формула перемоги тут дуже складна. Ворог володіє ядерною зброєю, бюджет його збройних сил понад 70 мільярдів доларів, коли бюджет наших ЗСУ - 3 мільярди. Що потрібно для перемоги: по-перше, надпотужна високотехнологічна армія, неядерні стратегічні сили. Пункт моєї програми - на Збройні сили йтиме 5% ВВП держави. Але є одне але. Сьогоднішня влада також декларує про ті 5%. Щоправда, ці відсотки йдуть не лише на армію, а й на силові структури. Для прикладу, сьогодні на МВС, ГПУ, і СБУ виділяється на 1,5 млрд гривень більше, ніж на ЗСУ. І це ми не говоримо про те, що армію терміново треба переозброювати. У 1987 і 2015 роках я служив на одній і тій же гарматі, - 152-мм "Гіацинт". Все те ж саме. Один постріл з "Гіацинту" коштує тисячу доларів, але купити снаряди натівського зразка ми не можемо - в них снаряд 155 мм, а не 152 мм, як наші.   А військове кораблебудування? На всю країну один недобудований корвет стоїть і "Сагайдачний". А, ще є "москитна флотилія" - річкові катери, виготовлені в Україні. Вони за своїми тактико-технічними характеристиками не можуть стріляти за трибального шторму. І ця "москитна флотилія" нібито повинна протидіяти потужному флоту Росії. Другий фронт - дипломатичний. Говорити треба не з бізнес-партнерами Росії, якими є ті ж Німеччина та Франція, що зараз будують для Росії "Північний потік-2", в обхід України, а із справжніми потужними світовими гравцями. Я маю на увазі США та Великобританію, що виступили гарантами української безпеки в Будапешті. KV: Як говорити з цими гравцями, якщо ми сидимо на голці МВФ? Руслан Кошулинський: Розумію. Але голка МВФ - це ті ж Сполучені Штати Америки, підписанти Будапештського меморандуму, і ми мусимо нагадати їм про колишні зобов'язання. KV: Ми може і мусимо, але чогось же не слухають? Руслан Кошулинський: Я мав розмову з представниками нової американської влади і  запитав у них, чому у військовій царині Америка ставить усе на Польщу: бази НАТО, штаб НАТО, навчання альянсу, в той час коли війна іде у нас, а не в Польщі? Вони відповіли наступне: так, ви єдині, хто протистоїть Росії на суходолі, ми у вас вчимося, але поляки надійні та передбачувані, а ви - ні. Ми вводимо санкції проти московських олігархів, а вони у вас заробляють гроші - Фрідман, Ротенберг, Бабаков... Більш того, за офіційними даними імпорт до України з Росії за минулий рік збільшився в деяких областях на 500-600%. Для прикладу: Ніжинський механічний завод нещодавно програв тендер на постачання Укрзалізниці своєї продукції московській фірмі, яка запропонувала на три гривні дешевше. П'ятий рік продовжується дія 320 міжвідомчих угод між нами та Росією. Припинено договір про дружбу, але дипломатичні стосунки не розірвано, кордон не закрито, навіть немає візового режиму. Що сьогодні заважає встановити координати складу боєприпасів? Узяв телефон із GPS, кинув на землю й пішов. А далі прилітає коптер і скидає запальну суміш... І так "випадково" згоріли 5 складів, лишилося 2. Отже, завдання нового президента - показати, що ми надійні партнери і сюди можно вкладатися. І лише після цього, наполегливо нагадувати про колишні зобов'язання. KV: А навіщо Америці та Європі ще один "надійний партнер", коли є Польща? Руслан Кошулинський: Бо цей новий партнер буде набагато потужнішим. Але, наголошую, нам треба показати, що ми варті того, аби із нами працювати. Для цього треба розірвати дипломатичні стосунки із Росією, заборонити московський бізнес, закрити кордон. Нам потрібно для перемоги не лише змінити Нормандський формат на Будапештський, а й провести низку економічних реформ. Ви запитуєте, навіщо ще один партнер? Бо це економічно вигідно. Але треби це довести, треба самим показати, що таке економічна стимуляція по-українськи. Зокрема, внести зміни до закону про оподаткування, запровадити податок з олігархів та навести лад в питаннях відповідальності влади. Я не можу пояснити хлопцям на фронті, чому під час воєнного стану депутати пішли у відпустку. Чому мер Садовий разом із російським олігархом Фрідманом проводить "Альфа Джаз" у Львові. Чому головнокомандувач поїхав на Мальдіви. KV: Поясніть, будь-ласка, як переконати українців, що націоналізм - не лайливе слово? Руслан Кошулинський: Я дуже люблю усіх дітей, але своїх трохи більше. Я люблю усіх жінок на світі, але свою - трохи більше. Я люблю усіх людей на землі, але українців - трохи більше. Оце і є визначення націоналізму. Націоналізм - це любов до свого, а не приниження чужого. В мене є знайомий грузин, і коли я запитав його, чому він підтримує “Свободу”, він відповів: “Ваш народ дав мені можливість жити в Україні і заробляти тут. Я вивчаю українську. Мої діти ходять до української школи. Але вдома ми розмовляємо грузинською, щонеділі ходимо до грузинської громади. Я хочу, щоб коли мої діти виросли, у них в паспорті, в графі національність було написано “Грузин”. А ви якраз цього домагаєтесь”. Він живе в Україні, поважає нашу мову, традиції, закони, але він не зрадив своєї крові. Батьки народили його грузином і він ним залишився. Націоналісти виступають саме за це: не зраджуй свою національну ідентичність, шанобливо стався до всіх і не давай кривдити своє. KV: Руслан Кошулинський до війни і після - це різні люди? Руслан Кошулинський: Після повернення зі Сходу став набагато більше цінувати час.KиевVласть

Голова Верховної Ради України Володимир Гройсман привітав українців з Новим роком. Про це KV стало відомо з повідомлення на Урядовому порталі. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”   "Дорогі співвітчизники! Вітаю з Новим Роком! Сьогодні ми зустрічаємо новий 2019 рік і проводжаємо минулий! 2018 рік був для нашої країни роком важкої праці та важливих досягнень. Вдалося стабілізувати економічну та соціальну ситуацію, вийти на сталий розвиток промисловості. Знайдено резерви для підвищення мінімальної заробітної плати з початку наступного року, яка з 1 січня становитиме 4 173 гривні. Ми вперше заклали автоматичний перерахунок пенсій залежно від інфляції та зростання зарплат. Продовжується дія субсидій на оплату комунальних послуг. Тривають ключові реформи, що в середньостроковій перспективі докорінно змінять країну. Українські діти пішли в “Нову українську школу”, яка стане інноваційним освітнім простором за сучасними західними зразками. Триває реформа системи охорони здоров’я – з 1 січня впроваджуємо принцип “Гроші ходять за пацієнтом”, а з 1 липня держава гарантовано оплачуватиме базові аналізи та дослідження. Розпочинаємо реформу екстреної медицини і закріплюємо успіх програми “Доступні ліки”. Ми завершили перший етап децентралізації, що привело до значного зростання місцевих бюджетів. У 2019 році розпочинаємо наступний етап реформи: буде створено систему нового адміністративно-територіального устрою. Для нас принциповим є закріплення реформи місцевого самоврядування у Конституції України, що гарантуватиме недоторканність цих змін, незважаючи на те, хто завтра прийде до влади. Одним із пріоритетів Уряду було і є зміцнення обороноздатності держави. В умовах воєнної агресії Росії ми зобов’язані швидко та ефективно реформувати армію. Завдяки виконаній роботі українські Збройні Сили уже входять до тридцятки найкращих у світі, однак ми і надалі впроваджуватимемо в армії стандарти НАТО. Адже наша стратегічна мета – членство в Альянсі, і з кожним роком ми наближаємося до неї все ближче. Україна посилила співпрацю з країнами Європейського Союзу в рамках Угоди про асоціацію та зони вільної торгівлі. Усі зміни, які ми впроваджуємо, спрямовані на утвердження європейських цінностей, європейського способу і рівня життя. Триває адаптація нормативно-правової бази України до законодавства ЄС, триває секторальна євроінтеграція. Чи не вперше за існування новітньої української держави ми відмовились від “залишкового принципу” фінансування науки та культури. Маємо надію, що з 2019 року повноцінно запрацюють Фонд наукових досліджень і Фонд підтримки інновацій. Впевнений, що ті економічні завдання, які ми перед собою ставимо, а це зростання економіки щонайменше на 5 відсотків щороку, можливо досягнути лише за умови високої наукоємності та інноваційності вітчизняної економіки. Створено Інститут книги, активно впроваджується нова музейна політика. Державна підтримка вітчизняного кінематографа привела до того, що цьогоріч було презентовано 22 українських фільми, а ще 72 перебувають у виробництві. Почалося відродження українського кінематографа, і, щоб підтримати цю тенденцію, ми залишаємо державну підтримку кіно на рівні 1 млрд гривень у наступному році. Відродження єдиної автокефальної православної церкви України є однією з найбільш важливих подій у нашій історії. Ми відновили історичну справедливість: відроджується Київська митрополія, що існувала з часу хрещення Русі у 988 році і була підступно захоплена після 1686 року Москвою. За рішенням Вселенського патріархату Київська митрополія більше не підпорядковується Московському патріарху. Нам пощастило бути сучасниками і очевидцями цієї епохальної події. Без перебільшення, розпочинається нова доба не лише українського, а й світового православ’я. Як Прем’єр-міністр України впевнений, що ми рухаємося у вірному напрямі. Наше майбутнє залежить лише від нас, і лише разом ми зможемо сформувати справедливе та успішне європейське суспільство. Вітаю усіх українців з Новим Роком! Бажаю всім міцного здоров’я, добробуту, любові, взаєморозуміння, віри в себе та в можливості нашої країни! Нехай новий рік принесе всім нам нові здобутки та лише позитивні емоції!", - пишуть в повідомленні.Читайте: Голова Верховної Ради Андрій Парубій привітав співвітчизників з Новим роком і Різдвом Христовим (відео)Фото: Урядовий кварталKиевVласть

Фактично 2,5 роки тому наглядачем від держави за рибним господарством столичного регіону став Київський рибоохоронний патруль. Сьогодні в його віданні майже 180 тис. га водойм Київщини, на яких він повинен протидіяти браконьєрству, здійснювати нагляд за рибним промислом та сприяти відновленню іхтіофауни. Як працюється інспекторам на водоймах Києва та області, скільки вони фіксують порушень та які хабарі їм пропонують у першій частині інтерв'ю КиевVласть розповів начальник Управління Державного агентства рибного господарства в Києві та Київській області (Київського рибоохоронного патруля) Володимир Мухін. Порушення і порушники KV: Скільки на водоймах Києва і області Київський рибоохоронний патруль вже зафіксував порушень? Володимир Мухін: За 2,5 роки роботи нашого патруля проведено 4,5 тисячі рибоохороних рейдів і виявлено понад 9 тисяч правопорушень у сфері водних біоресурсів. Близько 2,9 тисяч протоколів складено саме по грубим порушенням, наслідком яких є масове знищення риби. За поточний рік вже проведено біля 1,9 тисяч рейдів і виявлено біля 3,3 тисяч правопорушень, з них грубих - 936. Нами було вилучено 1 460 сіток, 59 - колючих, отруйних та вибухових знарядь лову, 3 - електровудки та 3 знаряддя лову підводних мисливців. Підводне полювання прирівнюється до любительского і має певні обмеження - забороняются прилади автономного дихання та акваланги. Вилов риби у такий спосіб можна робити лише на затримці дихання. Також зберігається добова норма вилову - не більше 3 кг риби на людину.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Досить часто нам повідомляють рибалки про встановлені сітки. Але визначити чиї вони - у більшості випадків неможливо. Вони нами вилучаються по актах безгосподарського майна. Тільки з початку поточного року складено 355 таких актів, за якими вилучено 739 сіток. Також за 2018 рік затримано 222 транспортних засоби. KV: Які саме порушення Київський рибоохоронний патруль фіксує найчастіше? В.М.: Вилов риби у заборонених місцях. Наприклад, з 1 листопада введено заборону вилову риби на зимувальних ямах. Такі ж сезонні обмеження вводяться на час нересту з 1 квітня. Риболовля заборонена цілий рік у верхньому б'єфі Київської ГЕС на відстані ближче ніж 500 метрів. А також на нижньому б'єфі - на відстані 5 км вниз за течією до острова Великий, що на межі Києва та Київської області неподалік Вишгородського району. Незважаючи на заборони вилов риби все ж таки здійснюють. Це не вважається грубим порушенням. Але порушнику загрожує не тільки штраф. Він буде зобов'язаний також компенсувати нанесені ним збитки рибному господарству. Читайте: Киевский рыбоохранный патруль напомнил о запрете на ловлю рыбы в пределах зимовальных ям с 1 ноября Якщо говорити про грубі порушення, то тут найчастіше документуються порушення з використанням сіткоснастевих матеріалів. Це сітки, павук, ятір, бредень. Вони використовуються у різних умовах - на мілководді, течії. Сітки можуть бути вічком різного розміру. Наприклад, для дрібної риби використовують вічко 20-30 мм, для крупних особин, коли на течії ловлять, наприклад, товстолоба, - до 130 мм. Також часто браконьєри під час нерестового періоду або зараз на зимувальних ямах проводять вилов риби методом багріння. За допомогою, так званих, драчів з важким грузилом і впаяним в нього трійником великих розмірів вони не тільки виловлюють будь-яку рибу, включаючи ту, що заборонена до лову, а й дуже багато риби пошкоджують. Адже поки одна рибина зачепиться - драчі пошкодять, ще як мінімум, дві-три. Поранена риба потім хворіє і в подальшому гине. Крім сіток і колючих знарядь лову на Київщині неодноразово фіксувалося використання електровудки. Кількість таких фактів не дуже велика, бо досить часто електровудки скидають у воду. Цього року був безпрецедентний випадок у верхів'ї Київського водосховища. Ми помітили, що вже їдучи на рибоприймальний пункт промисловик використовував електровудку і за допомогою електроімпульсів виловлювали сома. Цю вудку порушник встиг викинути у воду. Майже десяток підводних мисливців відгукнулися на наше прохання допомогти з пошуком і фактично добу пірнали. Вудку знайшли, порушення ми задокументували, електровудку вилучили. В результаті суд зобов'язав порушника сплатити штраф і компенсувати збитки нанесені рибному господарству. Реально цифри незначні. Сума штрафу - 340 гривень. Збиток був оцінений трохи більше 11 тис.грн (ми виявили три особини сома). Додатково порушнику присуджено сплатити біля 14 тис. грн за проведені нами експертизи. Особливістю цього випадку є те, що порушником визнана фізична особа, яка безпосередньо використовувала пристрій. Але те, що ця людина є найманим працівником так званого промисловика (мав посвідчення ланкового і старшого рибалки), враховано не було. Тому ми звернулися до суду щодо анулювання дозволу цього підприємства на використання біоресурсів у зв'язку з систематичним, в тому числі грубим, порушенням правил рибальства і законодавства про охорону навколишнього середовища. Через використання електровудки багато риби гине, а іншій завдається непоправна шкода. Довгострокова дія електричного імпульсу призводить до зниження природного відтворення. При високій частоті імпульсів показник може досягати 70%. Також ці імпульси негативно впливають і на інші біоресурси. Їх вплив можна прирівняти до катастрофи локального значення у екосистемі тої чи іншої водойми. KV: Але кількість таких порушень на водоймах столиці і столичного регіону щорічно зменшується? В.М.: Щороку ми виявляємо різну кількість порушень. Динаміка йде як вверх, так і вниз. Наприклад, у цьому році, порівняно з попереднім, спостерігаємо зниження кількості порушень. Але у структурі правопорушень коливань майже не спостерігається. З року в рік біля 40% приходиться на грубі порушення. № Показник 2016 рік 2017 рік 9 міс. 2018 року 1 Всього порушень 652 3 966 3281 2 Грубі порушення 249 1 437 936 3 Порушення користувачів водних біоресурсів (промисловиків) 56 90 83 Ми хочемо бачити реальну картину, тому не женемося за показниками. Раніше вимагали статистику, а, отже, було багато надування показників. Наприклад, вилучалася  інспектором одна сітка, скажімо, розміром 100 метрів. Він її різав на 5 частин і робив 5 актів. Навіть були випадки, коли інспектор складав протоколи на мерців, а потім сам за них сплачував штраф по 170 грн. KV: Хто наносить більшу шкоду браконьєрством - промисловики чи рибалки-любителі? В.М.: Дати однозначну відповідь на це питання неможливо. По промисловикам ми бачимо статистику: скільки їх працює, скільки ними виловлюється риби, чи відповідає це науково-біологічному обґрунтуванню, бачимо сітки тощо. За 2,5 роки нашої роботи ми почали виводити промисловий вилов з тіні за рахунок щоденного жорсткого контролю звітів. Саме завдяки йому забезпечено збільшення показників вилову по деяких періодах до 40%. І це не означає, що риби стало більше. Раніше був вислів “на інспектора клює”, тобто коли приїздив на рибоприймальний пункт інспектор, то у порівнянні з попереднім тижнем або місяцем саме у цей день улов збільшувався, інколи, і у 10 разів. На жаль, незначний відсоток риби, яка виловлюється промисловиками, поки перебуває у тіні. Але цьому є дуже багато причин, які передували нашій роботі. Зокрема, у законодавстві ніде чітко не визначено, який має бути рибоприймальний пункт. Тільки зазначено, що це місце вигрузки та обліку водних біоресурсів. По факту, я бачу, що деякі рибоприймальні пункти знаходяться в очереті. До них приїзджають заробітчани, які ставлять сітки, вживають горілчані напої, а потім не можуть згадати, коли де і скільки сіток поставили. Можу сказати, що у поточному році грубих правопорушень, на які промисловики йдуть свідомо, стало менше. При цьому, не грубі, я б навіть сказав, несвідомі порушення є, і за них теж сплачують штрафи. Йде мова, наприклад, про невірний запис у журналі або роботу без посвідчення рибалки. Щодо рибалок-любителів такий аналіз провести важко. Їх реєстру немає. Ми не знаємо, скільки виловлюється ними риби. І я не здивуюся, якщо об'єми їх будуть більше промислових, адже за статистикою в Україні кожен третій рибалка-любитель. Щоб це привести у якийсь організований рух потрібні законодавчі зміни. Зараз така нормативна база опрацьовується. Ми пропонуємо, щоб всі любителі отримували посвідчення рибалки безкоштовно у електронному вигляді, а також сплачували щорічний внесок на зариблення. Сподіваюся, що найблищим часом Держрибагентство це систематизує і вийде до Міністерства аграрної політики та продовольства з ініціативою щодо законодавчих змін. Адже у країнах Європи людина немає права підійти до водойми з вудкою без посвідчення рибалки. KV: Хто частіше з любителів займається браконьєрством - молодь або люди старшого покоління? В.М.: Більшість люди старшого віку. Якщо людині 50 років, з яких 30 вона займається браконьєрством, їй важко відмовитися від цього промислу. Він нічого іншого не буде і не вміє робити. Нам якось один сказав: “поки не почнуть розстрілювати, я виловлював рибу сітками і буду виловлювати”. У цьому році ми затримали бабусю 89 років, яка самотужки на весловому човні під Московським мостом встановлювала сітку. Ми протокол навіть не складали. Провели роз'яснювальну бесіду, допомогли бабусі дістатися до берега. Вона обіцяла більше такого не робити, але до цього випадку кілька разів на місяц могла виходити. Мені здається, що це проблема держави, нашого економічного і соціального забезпечення осіб старшого віку. Читайте: Рыбоохранный патруль в Киеве задержал 89-ти летнюю нарушительницу (видео) Дуже важкий період у нас - весна, коли йдуть сезонні міграції риби у зв'язку з нерестом. У цей час браконьєри, як наркомани. Якщо почули, що десь пішла плотва з ікрою, яка майже на ціну золота, то їх нічого не зупиняє. А штрафи та вимоги компенсувати збитки, як правило, ні до чого не призводять. Коли виконавча служба за рішеннями суду накладає арешт на майно, то виявляється, що у них нічого немає. Є певна категорія людей, яких змінити неможливо. Ми вилучаємо транспортні засоби та знаряддя лову. Це їх б'є економічно та зупиняє на короткий час. Але все рівно десь щось заробив, купив сітку і знову пішов на воду. Був випадок, коли вночі на Десні ми побачили порушника. У нього були сітки, човен, мотоцикл. Проводимо затримання, виявляється дідусь понад 70 років віку з кардіо стимулятором і двома протезами. Ми сітку у нього вилучили. Але я не виключаю, що завтра він знову піде на цю річку і знову буде виловлювати сіткою. KV: Як визначаються збитки, завдані природі Київщини незаконним рибним промислом? В.М.: Якщо порушник - фізична особа, то збиток розраховується відповідно до затверджених такс за кожну незаконно виловлену рибину. Наприклад, карась оцінений в 17 гривень за рибину, плітка - 85 гривень, сом - 425 гривень, судак - 510 гривень. У нас був випадок, коли рибалка-любитель захопився і виловив 102 судака, загальною вагою 30 кг. Тобто середня маса рибини майже 300 г. Це молодь судака, яка ще не віднерестилась. Вона не представляє якихось гастрономічних і поживних цінностей. А завданий ним збиток рибному господарству становив 52 тис. гривень. Якщо збитки нанесені користувачем - юридичною особою, яка виловлює рибу офіційно сітками, має квоту на вилов риби і спеціальний дозвіл, то збитки розраховуються за методикою іхтіологічної служби. Тут враховуються видовий склад, розмір, пром.повернення. Також по каскаду Дніпровських водосховищ для кожної водойми є свій певний коефіцієнт. KV: Скільки штрафів сплатили та збитків компенсували порушники? В.М.: Якщо порушення не грубе, то інспектор має право самостійно винести постанову про сплату штрафу. Людина сплачує штраф і надає нам підтверджуючу квитанцію. Більшість таких штрафів сплачуються. Наприклад, за 2017 рік за нашими постановами було накладено штрафів на суму 196 тис. гривень. На сьогодні, за ними сплачено 137 тис. гривень. За постановами судів зовсім інша картина. Візьмемо той же 2017 рік. Було накладено штрафів на суму 324 тис. гривень, а стягнуто всього 48 тис. гривень. № Показник 2016 рік 2017 рік 9 міс. 2018 року 1 Накладено штрафів усього, грн 128 078 520 221 647 156 1.1 Штрафи, накладені за постановами судів, справ/грн 133 / 107 032 869 / 324 075 966 / 429 828 1.2 Штрафи, накладені за постановами органів рибоохорони в Києві та Київській области, справ/грн 177 / 21046 1503 / 196 146 1625 / 217 328 2 Стягнуто штрафів усього, грн 18921 185 164 286 565 2.1 Штрафи, стягнуті за постановами судів, справ/грн 2 / 850 130 / 48 025 328 / 122 957 2.2 Штрафи, стягнуті за постановами органів рибоохорони в Києві та Київській области, справ/грн 154 / 18071 1087 / 137 139 1 236 / 163 608 Така ж сама ситуація щодо компенсації завданих збитків: у 2016 році було нараховано 1 178 653,86 гривень збитків, сплачено - 4 949,8 гривень, у 2017 році нараховано 2 009 820,3 гривень збитків, сплачено - 99 887,5 гривень, у 2018 році нараховано 939 226,39 гривень збитків, сплачено - 209 646,51 гривень. Кошти за завдані збитки рибному господарству за рішенням суду перераховуються у місцеві бюджети на відповідні рахунки за класифікацією “збитки завдані навколишньому середовищу”. Коли нами були встановлені такі збитки і кошти мали надійти до місцевих бюджетів, то я стикнувся з тим, що на місцях навіть не відкриті ці рахунки. Зараз за допомогою Київської облдержадміністрації ми зобов'язали відкрити ці рахунки. KV: У Верховній Раді зареєстровано законопроект щодо посилення відповідальності за порушення правил рибальства та ведення робіт на землях водного фонду. Він передбачає збільшення штрафів. Чи доцільне його прийняття, якщо велика частина штрафів не сплачується? В.М.: Так, доцільно. Цей документ передбачає підвищення штрафів у 10 разів. Якщо зараз мінімальний штраф становить 170 гривень, то після прийняття цього законопроекту він буде 1 700 гривень, а максимальний - 250 000 гривень. Також за грубі порушення або способи масового знищення риби зможуть покарати позбавленням волі до трьох років. Не скажу, що всіх, але багатьох сьогоднішніх порушників такі штрафи примусять задуматися, чи варто займатися браконьєрством. Сподіваюся, найблищим часом законопроект буде розглянуто Верховною Радою і вже у наступному році штрафи за порушення правил рибальства будуть підвищені. Хабарі та погрози KV: Підвищення штрафів не буде підставою для всплеску хабарництва серед інспекторів рибоохоронного патруля? В.М.: Навряд. Браконьєри і сьогодні часто намагаються підкупити працівників нашого патруля. Я особисто деякі, зафіксовані на відео спроби підкупу інспекторів, оприлюднював у мережі Фейсбук. При цьому жодного затримання, відкритої кримінальної справи, підозри інспектору або будь-якому нашому співробітнику за 2,5 роки не було. Нами практично від початку здійснюється фото-, відеофіксація всіх порушень. Для цього кожна група обладнана персональними відеореєстраторами. Також ми зробили закриту групу в Telegram. Я зобов'язав кожного інспектора з місця події надсилати туди фото-, відеоматеріали, короткий опис і точку геолокації, де відбулася ця подія. Це зроблено для того, щоб була змога перевірити кожний випадок, а інспектори не робили хибних документувань. KV: Скільки пропозицій хабарів задокументовано за час існування Київського рибоохоронної патруля? В.М.: Такі факти ще не документувалися. На це є декілька причин. Коли людину попереджають, що її дії протизаконні та фіксуються на відео, вона відразу відмовляється від подальшого провокування інспекторів. Крім цього, коли інспектор перебуває на воді у човні за декілька кілометрів від берега, викликати оперативно-слідчу групу та свідків для документування події, як правило, просто фізично неможливо. KV: Багато грошей пропонують інспекторам, щоб ті “не побачили” порушення? В.М.: Те, що мені доповідають інспектори та я бачу з фото-, відеофіксації розмір “пропозицій” складає, як правило, 2-3 тис. гривень. Максимально - 5 тис. гривень. KV: Якщо підкупити неможливо, то можна залякати. Часто інспектори Київського рибоохоронного патруля отримують погрози від браконьєрів? В.М.: Часто. Нещодавно був випадок, коли під час здійснення рибоохоронних заходів на рибоприймальному пункті підприємцем-користувачем Канівського водосховища, неподалік м. Переяслав-Хмельницький, були висловлені відкриті погрози щодо насильства та пошкодження майна. Було здійснено фото-, відеофіксацію цих погроз, подана відповідна заява правоохоронцям та надані докази. Наразі кримінальне провадження триває. Я сподіваюся на об'єктивне розслідування. Читайте: На Каневском водохранилище браконьеры угрожали рыбоохранному патрулю (видео) Мені особисто погрожують. Іде тиск різноманітний: починаючи із дзвінків з анонімних номерів з погрозами “зустрінемо ввечері, арматурою голову проламаємо, коліна прострілемо” - до скарг на ім'я Президента, прем'єра, міністра АПК, МВД, скаржаться до СБУ, НАБУ, прокуратури та Управління поліції Київської області. По скаргам вже неодноразово проводилися перевірки, мене викликали до слідчих органів. Однак жодна перевірка не підтвердила викладені в скаргах факти щодо зловживання службовим становищем та перевищення повноважень. KV: Від кого йдуть погрози та тиск? В.М.: Часто люди не бажають діяти від свого ім'я. Вони використовують псевдо громадські організації та громадських активістів для направлення всіляких скарг. Проте зрозуміло, що за цим стоять ті, кому довелося відмовитися від незаконного вилову риби через нашу роботу. Також допускаю, що на робітників Київського рибоохоронного патруля йде тиск від людей, які лобіюють певні інтереси у сфері рибного господарства. KV: Погрози щодо фізичної розправи, які отримували інспектори, хоч раз справдилися? В.М.: Були випадки, коли конфлікти виникали в момент документування правопорушень. Наприклад, в верхів'ях Київського водосховища (зона обслуговування Київського рибоохоронного патруля - Київське водосховище, у тому числі в адміністративно- територіальних межах Чернігівської області - KV) були нанесені тілесні ушкодження інспектору: незначне ножове поранення руки та струс мозку в результаті удару веслом. Наразі триває кримінальне провадження. Досить часто порушники “йдуть в рукопашну” у зимовий період. Через годину як рибалка вийшов на кригу він, як правило, вже перебуває у стані алкогольного сп'яніння, що зразу добавляє сміливості. І коли ми документуємо правопорушення, то знаряддя для рубання льоду іноді намагаються використати як холодну зброю. Фото: KVKиевVласть

Експертиза будівельної документації - цей термін став актуальним навіть для пересічного покупця нерухомості, який хоче пересвідчитись у законності, надійності та безпеці майбутнього житла. Для професіоналів будівельної галузі експертиза давно є обов’язковим етапом реалізації проекту. А ось для багатьох невеликих компаній, які ще нещодавно будували житло в передмісті за декларативним принципом, необхідність сьогодні виконати експертизу проекту стала завданням непростим. У деяких немає досвіду проходження експертизи, у інших не вистачає необхідної проектної документації, вступають в силу нові ДБН тощо. КиевVласть звернулась до керівника експертної компанії “Перша Будівельна експертиза” Антона Пастушенкова за роз’ясненнями та коментарями щодо ситуації з новими ДБН, роботи експертних організацій та іншими актуальними не тільки для забудовника, але і для потенційного покупця нерухомості, питаннями. KV: Проблема, яка досі хвилює будівельну галузь: вступ у дію нових ДБН. Мова про судову відміну наказу Мінрегіону разом із тезами міністерства про те, що проектування вже за новим ДБН залишає сумніви, як проектувати та погоджувати. Як експертиза, зважаючи на цю ситуацію, узгоджує проекти? А.П.: Щодо ДБН Б.2.2-12:2018 "Планування і забудова територій", що затверджений наказом від 23 квітня 2018 року N 100 Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, можемо говорити, що його дія на цей час призупинена. З останніх новин, які відомі нам, це те, що за 3 місяці, що минули з часу публікації нових ДБН в інформаційному бюлетені, в суди було подано понад 7 позовів проти Мінрегіону, в яких основна вимога - припинити введення в силу нових ДБН. Один із судів, а саме Окружний адміністративний суд Києва,  зупинив дію державної будівельної норми.  Також з тих самих новин маємо інформацію, що Мінрегіон подав скаргу на такі рішення, на думку міністра регіонального розвитку Геннадія Зубка, претензії компанії є “рейдерством реформи будівельної галузі”. Проте, офіційних документів, що свідчили б про якісь рішення Мінрегіону до Експертної структури, інтереси якої я представляю, не надходило. При нашій перевірці всіх офіційних сайтів щодо вище згадуваного нового ДБН, то маємо повідомити, що компанії не вдалось встановити його чинність. Не вдалось також знайти і публікацій про призупинення його дії, інших вимог тих самих судових органів влади. На офіційному порталі КМУ взяли цитату міністра Геннадій Зубко: “Мотиви судової атаки – відтермінувати вступ в дію нових ДБН, відтермінувати запровадження європейських норм безпечного і комфортного життя! Суд застосувавши спрощене провадження, провівши засідання у закритому режимі, що не дало можливості відстояти позицію Мінрегіону, розробників ДБН та громадськості. Тож команда Мінрегіону буде відстоювати свою позицію всіма законними методами, у судах разом з людьми! Ми підготували подання до суду про проведення розгляду справи відкрито й прозоро. Ми підготували клопотання щодо скасування запобіжного заходу. Ми розуміємо, що це - не остання спроба зупинити реформу з боку тих, хто має на меті тільки прибуток, а не хоче будувати за цивілізованими європейськими нормами і стандартами. Ми розраховуємо на підтримку з боку всіх активних і небайдужих громадян, експертів, журналістів”. Перед цим Геннадій Зубко на своїй сторінці у Фейсбук повідомив: “Мінрегіон впроваджує європейські державні будівельні норми! Ми розуміли, що це не просто, і опір буде! Сьогодні це стало очевидним! З 1 вересня вступає в дію наш новий ДБН “Планування і забудова територій”, який забезпечує безпечний і комфортний життєвий простір! Сьогодні ми отримали ухвалу окружного адміністративного суду Києва, який задовольнив позов ландшафтної компанії про призупинення дії Наказу Мінрегіону “Про затвердження ДБН Б.2.2-12:2018 “Планування і забудова територій”. Компанія чекає офіційних роз'яснень міністерства. Тим самим будемо керуватись нормативними документами що діють на сьогоднішній день, а також орієнтуватися на можливі перспективні нормативні нововведення, що оформлені відповідним наказом міністерства та текстом прийнятого ДБН. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  KV: З вашого досвіду: чи готувались проектанти, девелопери до вступу в силу нових нормативів заздалегідь? А.П.: Наша компанія, як частина представників девелопмента, в своїй діяльності спрямована на створення або покращення, вдосконалення об'єкту нерухомості (будівлі, земельної ділянки) для збільшення його вартості та подальшого продажу або оренди. Ми вивчаємо проблеми, з якими стикаються замовники експертизи, що замовляли виконання проектів ще до задумів Міністерства за відповідними змінами норм проектування і будівництва. Частково більш прогресивні Замовники будівництва, проектні організації, уважно слідкували за змінами в нормативних документах та намагались використати новітні нормативні вимоги. Що не вдалось замовникам і проектувальникам передбачити, те в свою чергу виправляється під час проходження експертизи проектів. Тим самим ми вже частково проводимо моніторинг та систематизуємо відповідні відхилення від новітніх норм законодавства, знаходимо можливі шляхи виходу із ситуації що склалась. KV: Як нові норми впливають на прибутки девелоперів? А.П.: Введення ряду обмежень (це стосується як обмеження висотності забудови, так і повної заборони будівництва в певних місцях), негативно позначаються на прибутку забудовників. Обмеження прибутковості будівельних компаній безпосередньо вдарить і по гаманцю покупців, оскільки ціна на квадратні метри через певні ініціативи чиновників має вирости. Та, можливо, це якась противага по зниженню вартості на один квадратний метр, враховуючи кількість збудованого житла. Передбачена новими ДБН можливість спорудження різного функціоналу майданчиків (спортивних майданчиків і рекреаційних зон) на дахах багатоповерхових будинків, ліквідація застарілих вимог до спорудження сміттєпроводів та багато іншого, що точно сподобається покупцям, та має вплинути на їхнє позитивне рішення з купівлі нової нерухомості. Це все, що стосується Девелопменту житлової нерухомості у великих містах. KV: Як зміниться вартість у невеликих містах? А.П.: У невеликих містах та селищах (виключивши з цієї класифікації міста-супутники Києва, селища поблизу Києва та обласних центрів) вартість нерухомості на мою думку істотно не зміниться найближчим часом. Комерційна нерухомість, на мою думку, не втратить своїх вартісних показників. Девелопмент заміської нерухомості також практично не зміниться. Ленд-девелопмент (девелопмент земельних ділянок) має стабільні показники до збереження вартісних показників, оскільки в межах міст і всіх населених пунктів, вільних ділянок до забудови не збільшується. Обмеження, хоч вони і покладають більш жорсткі вимоги з забудови земельних ділянок, тільки сприятимуть збільшенню вартості землі. Варто також відзначити, що зростання обсягу будівництва в Україні не пов'язане з пропорційним зростанням попиту на житлові метри - навіть при зростанні номінальних доходів населення реальна платоспроможність, а значить і попит, залишаються низькими. Найбільш затребувані квадратні метри - це малогабаритні квартири або квартири в містах-супутниках і передмісті, що наша компанія помічає при подачі замовниками проектів до експертизи. Враховуючи те, що визначальним фактором у прийнятті рішення будуть дані з перепису населення ще за 2001 рік, варто очікувати обмеження висотності навіть у відносно великих містах, що в свою чергу підніме ціни на житло, або збереже їх стабільними. З відносно стабільними цінами на нерухомість будуть залишатись міста західного регіону, де свій вклад в розбудову вносять заробітчани, що звикли зберігати свої заробітки в єдиній валюті, - квадратних метрах. У звіті НБУ також вказується, що починає оживати іпотечне кредитування, але скільки-небудь істотного впливу на ринок не буде - банки готові давати гроші тільки під великі відсотки, які покупцям вкрай невигідні. Ціна на житло стабілізувалася вперше з 2014 року. За рахунок великої кількості новобудов продовжує падати вартість старих квартир - у порівнянні з 2017 роком старе житло подешевшало в середньому на 2%. KV: З введенням нових ДБН як зміниться підхід до реалізації об’єкта нерухомості? А.П.: Підхід до реалізації об'єкта нерухомості практично з нововведеннями не змінюється. На мою думку, лише спрощення реалізації законодавчих ініціатив з полегшення реєстрації об'єктів нерухомості дозволяє без істотних проблем реалізовувати плани і задуми девелоперів, інвесторів та потенційних покупців. Сьогодні на ринку з'являється не тільки більше житлових та комерційних площ, також росте і кількість девелоперів що займаються пошуком та придбанням земельної ділянки, визначають маркетингову політику об'єкта, розробляють будівельний план і дизайн-проект, отримують всю необхідну документацію, фінансують угоди, займаються будівництвом, контролюють і керують усім процесом від початку до кінця. Тому цей ринок послуг стає жорсткіший, збільшується конкуренція в цих послугах, що в свою чергу має змінити якість надання послуг всім учасникам створення об'єкту архітектури. Це дозволить підняти професіоналізм не тільки проектувальників, експертів, працівників будівельних організацій, спеціалістів контролюючих органів в галузі будівництва, а і чиновників на місцях, що в свою чергу і в першу чергу мають бути готовими до змін в законодавстві, ініціювати такі зміни та в більш глобальному масштабі підготувати внесення змін до містобудівної документації на місцевому рівні. KV: Чи вплинуть ці зміни на процес погодження проектів? Яким чином? А.П.: Самі зміни до ДБН не вплинули на процес погоджень, оскільки це регулюється законодавством, а саме ЗУ "Про регулювання містобудівної діяльності", - п. 6. Статтею 31. "Проектна документація на будівництво" що тезово звучить так: "Проектна документація на будівництво об’єктів не потребує погодження державними органами, органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами, юридичними особами, утвореними такими органами". Погодження стосується лише містобудівної документації (Генеральних Планів, План зонування території, Детальних планів територій), що розробляються на замовлення місцевих органів влади та регулюються цим Законом. KV: Дайте рекомендації девелоперам, проектувальникам щодо роботи з новими ДБН. А.П.: Нові рекомендації девелоперам, а саме девелоперам в галузі земельних ділянок та представникам інвесторів в будівництві можуть полягати лише в більш ретельному вивченні можливості забудови на основі містобудівної документації (оскільки це закон будівництва на місцевому рівні і він є чинним незалежно від прийняття нових ДБН). Містобудівна документація містить всі вимоги до її забудови та дає змогу оцінити всі умови і обмеження з забудови таких земельних ділянок. Правда, цим можуть користуватись нечисті на руку чиновники на місцях. Змушуватимуть фінансувати роботи з внесення змін у затверджену містобудівну документацію, затримуватимуть видачу дозвільних документів на початок проектування та під різними "порожніми" приводами можуть відмовляти у видачі, посилаючись на зміни в ДБН. Вважаю, що тим самим Мінрегіон вводить поняття погоджень відхилень від ДБН відповідно до нового нормативного документу, Наказу міністерства від 19.04.2018 № 97 "Про затвердження Порядку погодження Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України обґрунтованих відхилень від будівельних норм, що забезпечують дотримання встановлених вимог безпеки до будівель і споруд у спосіб, не передбачений будівельними нормами", чим планує більші права з упливів на ті чи інші дії учасників будівництва, вивчення ситуації в будівельній галузі. На відміну від реформ 2015 та 2017 року, де основну роль виконували та владні повноваження мали органи державного архітектурно-будівельного контролю, тепер до управління галуззю має намір підключитись Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України. Судячи з усього, Міністерство вирішило підключитись до реальної комунікації з конкретними замовниками, використавши своє право затвердження державних будівельних норм. KV: Які фактори, на ваш погляд, ініціювали новий ДБН В.2.2-4:2018 “Будівлі і споруди. Заклади дошкільної освіти”? А.П.: Раніше діяв ДБН В.2.2-4-97 "Будинки і споруди дошкільних навчальних закладів", який дозволяв, або точніше рекомендував, по тезі з нього, ось що: "Будинки дошкільних навчальних закладів слід розміщувати на окремих земельних ділянках, що розташовуються згідно з вимогами містобудівних норм". Але ми не зможемо чітко визначити за якими нормами ми маємо їх, садочки, проектувати. Замовниками такого будівництва виступали місцеві органи влади. Також у створенні нового ДБН зіграв диктат ринку, оскільки дошкільні дитячі заклади стали досить прибутковим бізнесом, разом з неспроможністю державних органів в повній мірі задовольнити потреби в будівництві таких закладів (недостатність коштів на таке будівництво, відсутність земельних ділянок з відповідним цільовим призначенням, а також відсутність резерву в таких земельних ділянках). На основі нового ДБН допускається розміщення у 1-2 поверхових житлових будинках: - вбудованих приміщень груп короткотривалого (до 4-х годин) перебування дітей дошкільного віку (ясельного до трьох років, садового від 3-х до 6-ти – 7-ми років); - вбудованих невеликих дошкільних навчальних закладів загального розвитку (ясел, ясел-садків, дитячих садків) місткістю до 80-ти місць (до 4-х груп); - вбудовано-прибудованих дошкільних навчальних закладів загального розвитку місткістю до 120 місць (до 6 груп). KV: Прокоментуйте зміни, які плануються щодо відміни проектування сміттєпроводів у багатоповерхівках, норми обов’язкового проектування порогу та сходів при вході в житловий об’єкт - це прогресивні норми? Чи вони забезпечують “комфорт” забудовникам за рахунок майбутніх мешканців? А.П.: Щодо комфорту мешканців, що, начебто, має обмежуватись необов'язковістю встановлення забудовниками сміттєпроводів та функціонування таких в багатоквартирних житлових будинках, то я висловлю окрему, свою думку.  Я повністю підтримую вимоги нового ДБН, оскільки вважаю їх прогресивними, та такими, що дадуть змогу нам не потонути в смітті. Це пов’язано з дуже великими проблемами з сортування сміття вже на переробних виробництвах - через дороговизну в новітніх технологіях, неможливості впровадження та встановлення навіть дорогих технологій через монопольне становище всіх сміттєзбиральних полігонів, сміттєспалювальних підприємств. KV: Плануються також зміни до нормативів щодо проектування паркінгів: дозвіл розташовувати підземні паркінги під закладами культури, спорту, харчування, охорони здоров’я і т.д., можливість сполучення ліфтами підземних паркингів у житлових спорудах. Як буде забезпечуватись пожежна безпека в таких випадках? А.П.: Ініціатива вже нагальна та має бути підтримана на всіх рівнях. Всі вимоги з пожежної безпеки та інші вимоги за санітарними, екологічними нормативами - це лише технічні питання, які вирішуються і на основі старих норм. Можливо, слід користуватись закордонним досвідом будівництва, де в свою чергу вже заховано “під землю” і цілі міста з вулицями та системами вертикального пасажирського транспорту. Ба, навіть в нас, в Україні підтримується безпека руху метро, є вже багаторічний досвід безпечної експлуатації. Тому з цим лише треба сподіватись на розвиток проектних потужностей в проектуванні таких об'єктів, зацікавленості інвесторів вкладати кошти в будівництво таких споруд. KV: З 1 червня затверджено порядок погодження відхилень від діючих ДБН та внесення змін в проектну документацію. Що змінилось на краще? Чи є необхідність щось доопрацювати? А.П.: Я вже згадував роль Міністерства щодо погоджень відхилень від ДБН, всі позитивні або негативні сторони мають з'явитись за деякий час, оскільки для виявлення позитивних сторін має бути встановлений якийсь проміжок часу, допоки не виявляться ті чи інші системні помилки, з наукової точки зору не будуть досліджені причини таких помилок, або з яких причин ці помилки робляться, що спонукає учасників проектування об'єктів до помилок, забравши з причин помилок фактор наживи. З основних порушень, до яких звикли ми в своїй роботі: низька якість підготовки містобудівної документації на місцевому рівні, буває, навіть немає розуміння необхідності такої документації. Особисто я вважаю, що досить помилковим в нормативній документації було запровадження так званих Планів зонування території, що повністю не відображали вимоги до забудови населених пунктів, перспектив розвитку населеного пункту, а натомість "узаконили" видачу первинного документу місцевими органами в галузі архітектури, вихідних даних для проектування, - містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки, що в свою чергу вже несли якісь відхилення від ДБН. KV: Які ризики і проблеми можуть виникнути у девелоперів та проектувальників в процесі переходу на нові ДБН? Як можна уникнути труднощів? А.П.: Ризики, як я вже згадував раніше, мають бути досліджені, виявлені і оцінені при аналізі містобудівної документації на місцевому рівні. Оскільки практично вся містобудівна документація, що затверджена на місцевому рівні, розроблялась до вступу в силу нових ДБН, можу з упевненістю вказати на те, що це і буде основною проблемою. Тому ми, як завжди, плани будемо підганяти під нові прояви сьогодення, це і нормально, і природньо. Є бажання змін в планах, - значить, бар'єри необхідно прибирати. KV: Які ще застарілі нормативи, на ваш погляд, треба змінювати? А.П.: Вже протягом кількох останніх років порушувалось питання невідповідності значної кількості з чинних державних будівельних норм вимогам сьогодення. Так, ключовий ДБН 360-92** “Містобудування. Планування і забудова міських та сільських поселень” прийнято ще 26 років тому. Загалом щонайменше чверть і з чинних 109 ДБН вимагають оновлення або скасування з прийняттям нового аналогу. Зусиллями Мінрегіонбуду у 2017 - 2018 роках тільки повністю нових ДБН мають набути чинності вісімнадцять. Окрім того, у той самий період набирають чинності зміни до ще одинадцяти ДБН, тобто загалом вже здійснено істотний вплив на 29 ДБН із 109, наступного 2019 року заплановано перегляд (зміну чи прийняття нових ДБН на заміну) 30 норм. Це взято із офіційних джерел Міністерства. Тому зміни будуть тривати. До цього варто приготуватись та включитись до розробки, обговорень на різних рівнях. Одним з основних критеріїв, що якимось чином підготує девелоперів до нових змін в законодавстві, вважаю, мають бути перехідні положення, розраховані на більш тривалий час з пристосування до нових норм, також більш інформативна робота Мінрегіонбуду з роз'яснень до ДБН. Читайте: Рынок покупателя: какие финансовые инструменты лояльности предлагают сегодня застройщики жилья KV: Сьогодні для покупця житла навайжливішим фактором є надійність та безпека об’єкту. Яким чином експертиза забезпечує ці вимоги, поясніть для пересічного українця. Як звичайній людині впевнитись, що експертизу проведено? Чи можуть громадяни звертатись безпосередньо до експертної організації за запитом? А.П.: Безпеку об'єкта під час проектування, якість проектування забезпечує експертиза, щодо безпеки вже збудованих об'єктів, маю повідомити, що таку безпеку вже забезпечують інші інституції, як то: технічний та авторський нагляд за процесом будівництва об'єкту. На ці інституції мають вплив лише органи архітектурно-будівельного контролю. Щодо інформативності з проведення експертизи того чи іншого об'єкту будівництва, то така публічність не передбачена, оскільки відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації" Статті 7. п.2 "Розпорядники інформації, визначені частиною першою статті 13 цього Закону, які володіють конфіденційною інформацією, можуть поширювати її лише за згодою осіб, які обмежили доступ до інформації, а за відсутності такої згоди - лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини". Громадяни можуть звертатись за роз'ясненнями щодо тих чи інших норм проектування і до нас, як експертної організації в галузі будівництва. Компанія, інтереси якої представляю, в силах провести експертну оцінку тих чи інших проектних рішень, такі роботи (послуги) ми виконуємо. KV: Із прийняттям змін у містобудівне законодавство щодо класів наслідків багато забудовників об’єктів невеликого формату, регіональні компанії жалілись, що тепер через необхідність проходження експертизи (яка раніше не вимагалась, оскільки дозвіл на будівництво можна було отримати декларативним способом) процедура погодження та здачі об’єкта в експлуатацію затягнеться. Наскільки це відповідає дійсності? А.П.: Так, відповідно до Постанови Кабінету міністрів України від 11 травня 2011 р. N 560 "Про затвердження Порядку затвердження проектів будівництва і проведення їх експертизи та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України "Строк проведення експертизи не повинен перевищувати: - для об'єктів, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів із середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками (відповідальності), - 30 календарних днів; - для об'єктів, що становлять підвищену ядерну та радіаційну небезпеку, і тих, щодо яких проводиться оцінка їх впливу на навколишнє природне середовище, - 90 календарних днів; - для об'єктів, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними (СС1) наслідками, що споруджуються на територіях із складними інженерно-геологічними та техногенними умовами, - 15 календарних днів; - кошторисної частини проекту будівництва об'єктів, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними (СС1) наслідками - 15 календарних днів. А як уже мною зазначалось вище, погодження проектів не потребується, то і терміни проведення експертизи не впливають на те, де сам замовник бажає проходити якісь погодження. Можливо, він бажає додаткових експертиз, або інше, - то це у "руках" замовника будівництва. Перед початком будівництва він має затвердити проект та зареєструвати дозвіл в органах архітектурно–будівельного контролю. Читайте: На что обращать внимание при покупке квартиры в новостройках Киевской области KV: Які зауваження проектантам, девелоперам з усунення помилок експертиза видає найчастіше? Чому, на вашу думку, це відбувається? А.П.: Майже без винятків замовники експертизи недоукомплектовують проектну документацію всіма вихідними даними, передбаченими нормативами, як то: витягами з чинної містобудівної документації, технічними умовами, що не може бути помічено при подачі до експертизи; роблять помилки в розрахунках класу наслідків (відповідальності) (розрахунки виконали проектувальники до початку проектних робіт. А ми їх перевіряємо за дійсними при подачі документів до експертизи показниками, переоцінюємо ризики втрати об'єкт). Нерідко бажання замовників будівництва перебільшують можливості (потужності) земельної ділянки, проектні рішення доводиться коригувати, що в свою чергу, тягне за собою практично повне коригування інженерних розділів проекту. Також варто звернути увагу на оформлення документації відповідно до Державних стандартів. Це пов’язано з недостатнім контролем в проектних організаціях якості оформлення за так званим Нормоконтролем. KV: Із введенням в дію нових ДБН чи очікуєте ви більше помилок в проектній документації, яку подаватимуть на експертизу? Як уникнути цих проблем? Можливо, потрібна системна роз’яснювальна робота з боку експертних організацій? А.П.: Помилок в проектній документації очікуємо більше. Також вже маємо напрацювання за критеріями, на які буде звертатись основна увага при експертизі. Ці критерії вже вище зазначались. Але ми розуміємо і проектувальників, що звертаються вже по консультативну допомогу, розуміємо, що в зв’язку з введенням нових ДБН ми матимемо більше приділяти увагу до розгляду проектів. Проектувальники вже попереджені про необхідність отримання інформації щодо чинної містобудівної документації, що може надати відповіді на більшість спірних питань. KV: На ваш професійний погляд, за останні роки чи змінилась якість проектної документації, проектів на краще в цілому? А.П.: Тенденція на зміни в кращу сторону виконання проектних рішень помітна. Помічається і якість та швидкість реагування проектувальників на виправлення тих чи інших помилок в проектній документації. Читайте: На века: девелоперы обещают строить жилье в Киеве качественнее KV: Коли кілька років тому відбулась демонополізація експертних послуг, держава дозволила приватним організаціям надавати їх, були сумніви щодо якості та надійності приватних експертів. Як забудовнику визначитись, що експертна компанія є професійною, надійною, може надати якісні послуги? Як взагалі змінилась, і чи змінилась якість послуг? А.П.: Власне, замовник за час монопольної дії державної експертизи звик, що держава є керуючим органом, і сила - на боці чиновника. Раніше, якщо представники держекспертизи могли затримати висновок за рахунок бюрократичної складової, або чинили інші перепони, замовник мало що міг вдіяти. Зараз, в умовах конкуренції, приватна експертна організація бореться за замовника не тільки наявністю кваліфікованих фахівців у штаті, швидкістю виконання замовлення та якістю кінцевого продукту, але й супроводжуючим сервісом. Ми, наприклад, ще на етапі розробки проекту надаємо консультаційні послуги, виявляємо проблеми, пояснюємо, як треба відкоригувати проект, щоб потім не витрачати час на його переробку вже після зауважень експертизи. Проектувальник, замовник, у будь-який час може поставити нашим експертам запитання і отримати фахову консультацію. Такий підхід економить час та фінансові ресурси замовника. Сьогодні зменшення відстані між експертом та проектувальником, замовником, системна комунікація, демонструють якісні зміни в експертній сфері. KV: Скільки у вас зараз об’єктів в роботі? А.П.: Більше 50: кошторисні експертизи — 70%, на оцінку класу наслідків — 15%, і 15% - комплексні експертизи. Багатоквартирних житлових будинків зараз в роботі 8. KV: Яку відповідальність несе експертна організація за порушення чи помилки під час експертизи проектів? А.П.: Передбачена адміністративна відповідальність — якщо експерт закриває очі на порушення нормативів. Крім того, анулюється сертифікат експерта без права його поновлення. Але якщо порушення були допущені навмисне, втрачені людські життя, на мою думку, адміністративної відповідальності недостатньо. Але цими питаннями вже опікуються інші органи. KV: На ваш погляд, замовник-девелопер може скористатися експертизою з точки зору репутації - і компанії, і об’єкту? А.П.: Власне, він перший зацікавлений публічно представити інформацію про пройдену експертизу проекту на сайті об’єкту. Експертиза гарантує відповідність проектної документації діючим будівельним нормативам України, які забезпечують в т.ч. безпеку та надійність запропонованих проектних рішень. Зараз, коли споживач став набагато уважніше ставитись до наявності та якості будівельної документації, став цікавитись цими питаннями під час вибору нерухомості, такий підхід демонструє не тільки відкритість та прозорість намірів забудовника, а й надійність його проекту. Що може стати однією з конкурентних переваг. Читайте: Ипотека не для слабаков: кто строит и покупает жильё в кредит Фото: KVKиевVласть