У новоствореної Бучанської райдержадміністрації з’явився очільник – колишній голова Києво-Святошинської РДА Микола Ляшенко (на фото праворуч). Призначений розпорядженням президента Зеленського ще на минулому тижні, вчора він офіційно був представлений громаді губернатором Київщини Василем Володіним (на фото ліворуч). Володін вирішив цим не обмежуватися: також завітав до місцевого великого підприємства та відкрив побудовану нещодавно амбулаторію сімейної медицини. Деталі – у репортажі КиевVласть. Як передає кореспондент KV, 30 березня 2021 року голова КОДА Василь Володін офіційно представив нового очільника Бучанської РДА Миколу Ляшенка. Нагадаємо, про його призначення стало відомо з розпорядження президента України Володимира Зеленського від 25 березня 2021 року № 252/2021-рп.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Читайте: Экс-председатель Киево-Святошинской РГА Ляшенко возглавит администрацию Бучанского района Новий голова РДА Захід, на якому були присутні народні депутати від "Слуги народу" Олег Дунда (91 округ) та Ольга Василевська-Смаглюк (96 округ), голова Бучанської громади Анатолій Федорук, та заступники губернатора, відбувався о 10 ранку у будівлі Головного навчального центру “Зелена Буча”. У ході урочистого зібрання Володін у своїй промові висловив сподівання, що новопризначений керівник району, маючи успішний досвід роботи на посаді голови Києво-Святошинського району, зможе організувати роботу РДА на високому рівні та забезпечити законність та економічний розвиток на території Бучанського району. Слово після нього взяла народна депутатка Ольга Василевська-Смаглюк, сказавши, що Ляшенко “витяг лотерейний білет” – у тому сенсі, що йому пощастило мати підтримку з усіх боків. “Вам у поміч – народні депутати, голова Київської області,  усі присутні тут. Це люди прогресивні, амбітні. Ви прийшли на підготовлений плацдарм. Бучанський район доволі багатий і розбудований: ми повністю укомплектовані медичним обладнанням, маємо багато планів з капітального будівництва. Сподіваємося, що ваша праця буде чесною та відданою і служитиме на благо району”, – заявила нардеп.Голова Київської ОДА Василь Володін (зліва) та новопризначений голова Бучанської РДА Микола Ляшенко (справа) “Нічого дивного у тому, що Бучанський район першим отримав свого голову. Без перебільшення, серед новостворених районів Бучанський – серце області, до якого увійшли 12 ОТГ: 3 міських, 6 селищних та 3 сільських громади. Тут є потужний промисловий комплекс, підприємства, сільське господарство. Якщо раніше Микола Ляшенко на посаді голови Києво-Святошинської РДА керував територією у 726 кв. км, то зараз – площею в три рази більшою, де проживає 350 тис. людей. Ми стоїмо на початку нового етапу історії нашої області, на порозі нового принципу функціонування органів державного самоврядування. Але наразі ми залишаємося на етапі, коли у районних держадміністрацій залишаються ті функції, які існували до об’єднання районів, і зараз іде плідна законотворча робота у напрямку змін цих функцій. І очікуємо переходу до завершення реформи та впровадження інститутів префектів”, – наголосив Володін у своїй промові. І додав, що наразі вирішується питання розміщення Бучанської райдержадміністрації: на його переконання, офіс голови РДА має знаходитися в райцентрі, тобто Бучі, а не в Києві. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться Після зачитування керівником апарату РДА Олександром Горіним тексту розпорядження про призначення Ляшенка та урочистостей, слово узяв сам Ляшенко і звернувся до присутніх, а також до голови Бучанської райради Андрія Нагребельного, голів ОТГ та інших. У промові він подякував Зеленському за довіру, пообіцяв дотримуватися законності та працювати на благо жителів району, тощо. Зліва направо: Ольга Василевська-Смаглюк, Олег Дунда, Василь Володін, Микола Ляшенко, Андрій Нагребельний. Фото: KV  “Першочергове питання – терміново запустити соціальні послуги, роботу служби захисту дітей та сім’ї, запустити життя в новостворений район у межах повноважень райдержадміністрації. Оскільки зараз відбулося злиття трьох районів, ми зараз маємо організуватися, перегрупуватися, зібрати штат, прийняти програму соціально-економічного розвитку, запускаємо бюджет району і налагоджуємо співпрацю з ОТГ для подальшого виготовлення схеми планування території району та розробки його інвестиційного паспорту. Це потрібно нам для того, аби ми могли співпрацювати з бізнесом, завозити сюди інвестиції, створити для підприємців комфортний клімат”.  Микола Ляшенко, фото: KV “Ставка буде робитися на розвиток громади, а для цього нам потрібно, аби сюди зайшов бізнес та платив податки, і з цих коштів ми могли розбудовувати умови. Велику увагу приділимо розбудові інфраструктури, мереж водопостачання та водовідведення, комунікації, наразі плануємо підготовку до будівництва Великої обхідної. Великий блок питань – екологія: їх ми будемо розвивати, залучати до виконання державних програм та програми президента”, – розповів Ляшенко KV. “Завдання, які стоять перед головою РДА – координація діяльності територіальних органів центральної влади. Роль голови – координуюча, він є представником президента. Наступним його завданням є забезпечення взаємодії ОТГ та їх голів. Микола Ляшенко добре знайомий з цим районом, багато років у ньому працював. Саме я пропонував його кандидатуру на посаду голови Бучанської РДА, тому можу запевнити, що із завданнями на посаді голови Києво-Святошинської він впорався: щодо реалізації проєктів, соціальній інфраструктурі, розбудові доріг, медицині – він виконував все це належним чином”, – розповів Володін про нового очільника району.  ЮТЕМ По завершенні офіційної частини із представленням Ляшенка у ролі голови РДА Володін вирішив відвідати ще пару локацій у районі. Почав із екскурсії до місцевого металовиробника “ЮТЕМ” (“Южтеплоэнергомонтаж”), де подивився на нові потужності та роботу, поспілкувався із представником підприємства – власником ТОВ “ЮТЕМ-Інжиніринг” Андрієм Стальним.  Слід додати, що ТОВ "ЮТЕМ-Інжиніринг" (інжинірингові послуги, енергоаудит) – одне з бюджетоутворюючих підприємств Бучанської ОТГ і одне з найбільших платників податків у громаді. Читайте: Проєкт “Децентралізація”: Бучанська ОТГ направить мільйони на розбудову комфортної інфраструктури  Очільник КОДА Василь Володін (справа) та власник ТОВ “ЮТЕМ Інжиніринг” Андрій Стальний “Ми побудували нове виробництво, воно майже збудоване і зараз знаходиться у стані налагодження та дослідно-промислової експлуатації. Завод унікальним для України методом виготовляє фасон та деталі трубопроводів – трійники, відводи, перехідники. Ми використовуємо у виробництві нове для України, сучасне обладнання, яке виготовляє деталі методом гідроформування”, – прокоментував Андрій Стальний.“Бачимо, що створюються нові робочі місця, є чіткі плани розвитку. Це радує, особливо у часи кризових викликів та пандемії – підприємство розвивається. Також намітили деякі напрямки співпраці, зокрема, з залучення до співпраці у рамках фахової підготовки студентів обласних профтехучилищ. Я бачу, що тут потужний менеджмент, на підприємстві порядок – і в цехах, і на території”, – підсумував очільник ОДА свою екскурсію підприємством.  Амбулаторія Наступним пунктом відвідин стало відкриття новозбудованої амбулаторії загальної практики – сімейної медицини в селі Мироцьке Бучанського району. Новий медзаклад очільник ОДА оглянув разом з тепер вже головою Бучанської РДА Миколою Ляшенком та головою Бучанської громади Анатолієм Федоруком, а також старостою села Мироцьке Олександром Деревянським. Супроводжував гостей завідуючий амбулаторією Віктор Брунарський. Перед урочистим відкриттям Анатолій Федорук привітав місцевих жителів, нагородив голову регіонального розвитку Аллу Бондар відзнакою за співпрацю з органами місцевого самоврядування (зізнавшись, що він таке робить вперше), нагородив двох жителів села, які разом із старостою села минулого тижня врятували 10-річного хлопчика, що провалився під кригу на водоймі неподалік. Вадим Шаяхметов та Петро Бондар – жителі села, що допомогли врятувати хлопчика, який провалився під кригу, із подяками від Бучанської ОТГ. Фото: KV Завідуючий медичної амбулаторії сімейної медицини села Мироцьке Бучанської ОТГ Віктор Брунарський із символічним ключем від будівлі. Фото: KV “Був певний острах стосовно того, як розв’язувати цілий шар питань, який десятиліттями не розв’язувався у кожному населеному пункті, у короткостроковій перспективі. Дивлячись на минулий рік, ми бачимо відчутний поступ – 4,5 км дороги, до якої ми самостійно не знали, як підійти. Завдяки обласній та державній програмам ми змогли реалізувати намічене. Те, що ми сьогодні вводимо до експлуатації медичну амбулаторію, пересвідчує нас у цьому – коли державна, обласна та місцева влада об’єднують свої зусилля, нам ніщо не перешкоджає знайти фінансування і реалізувати плани. Я тішуся, що ми відкриваємо амбулаторію, що новоутворений район отримав керівника – це налагоджує співпрацю ланок влади і є запорукою нашого успіху”, – підкреслив у своїй промові голова Бучанської громади Анатолій Федорук.  Завідуючому амбулаторією Віктору Брунарському передали символічний ключ, після чого подякував “усім, хто брав участь у тому, щоб сьогодні ми мали сучасну амбулаторію", і привітав свій колектив. Як нагадав очільник ОДА, ця медична установа була збудована на замовлення Департаменту регіонального розвитку Київської ОДА протягом 2020 року за кошти державного та місцевих бюджетів – 7,75 млн гривень. В ході робочого візиту Василь Володін ознайомився з роботою амбулаторії, оглянув робочий кабінет лікаря, оглядовий та маніпуляційний кабінети, кабінет щеплень та службове житло для лікаря. Він відзначив, що всі будівельні роботи виконані на відмінному рівні і зауважень до будівництва немає. “Відкриття амбулаторії сімейної медицини у Мироцькому дає можливість підняти якість надання медичної допомоги в селі на більш високий рівень, що є надзвичайно важливим в ситуації, коли вся країна протистоїть пандемії коронавірусу. Для цього медзаклад забезпечений необхідним обладнанням та устаткуванням. Сподіваюся, що люди, отримавши умови для лікування та обстеження, не будуть запускати свої хвороби і таким чином їм не доведеться шукати допомоги десь далі, на вторинному рівні. Сучасна амбулаторія забезпечить новий формат надання медичних послуг в сільській місцевості – комфортний як для медичних працівників, так і для пацієнтів”, – зазначив очільник Київщини. І на цьому поїздка Володіна до Бучанського району завершилася: трохи поспілкувавшись ще з головою ОТГ Федоруком та головою Бучанської РДА Ляшенком, він поїхав. Як писала KV, столичний регіон, що раніше традиційно посідав перші місця у рейтингах фінансової спроможності, за минулий рік дещо втратив позиції. За результатами аналізу бюджетних показників тергромад України, з 18 громад Київської області гарні фінансово-бюджетні показники демонструють лише одиниці. До фінансово спроможних потрапили Миронівська, Студениківська, Великодимерська та Обухівська громади. Читайте: Проєкт “Децентралізація”: Київщина втрачає першість у рейтингу заможності громад  Фото: KVКиевVласть

Посли G7 підтримали зусилля голови Офісу президента Андрія Єрмака у боротьбі з російською пропагандою. Посли G7 вітали його відданість незалежності НБУ та взяли до уваги надану їм інформацію про конфлікт на Донбасі і зусиллях у боротьбі з дезінформацією. Про це KV стало відомо з повідомлення політичного експерта Олексія Голобуцького на сторінці у Фейсбуці. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” “Голова Офісу президента Андрій Єрмак під час зустрічі з послами G7 окрім ситуації на Донбасі обговорив роботу створеного на базі РНБО Центру по боротьбі з дезінформацією. За підсумками голова ОП отримав підтримку представників Великої сімки в даному питанні. Про що згодом повідомила прес-служба G7 у Твіттері, цитую: “Посли G7 з радістю продовжили свій регулярний діалог з Андрієм Єрмаком. Вони вітали його відданість незалежності НБУ та взяли до уваги надану їм інформацію про конфлікт на Донбасі і зусиллях у боротьбі з дезінформацією. Єрмак за дорученням Зеленського особисто займається роботою Центру, яка не буде надто публічною, але є дуже необхідною для України”, – написав він. Голобуцький зауважив, що Центр буде аналізувати роботу російської пропаганди, боротися з дезінформацією і проводити власні інформаційні операції щодо просування українських наративів на окупованих територіях Донбасу та Криму.  Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться “Адже за 7 років війни з Росією потік перекручених або навіть вигаданих новин різко зріс. Перед головою ОП стоїть задача організовувати роботу Центра з прицілом на виробництво власного контенту, який буде транслюватися на жителів Донбасу через сучасні інструменти – соцмережі, месенджери тощо. В ОП розуміють – було втрачено занадто багато часу при минулій владі та у теперішній час стоїть питання боротьби за розум українців в окупації та молоде покоління”, – підкреслив експерт. За його словами, Єрмак зібрав команду з найкращих аналітиків нашої країни, які будуть вивчати контент соцмереж та месенджерів в ОРДЛО та Криму. “На Банковій розуміють, що Україна повинна боротися за молодь, використовуючи сучасні інструменти донесення необхідної інформації, щоб позбутися російської пропаганди. Найважливіші кроки вже зроблено – Центр створили, підтримкою G7 заручилися, команду для роботи зібрали. Тож наразі є всі підвалини для ефективної боротьби з Кремлем у інформаційному полі”, – резюмував Голобуцький. Читайте: Єрмак жорстко відповів Кремлю і заручився підтримкою Франції та Німеччини – експерт Фото: відкриті джерела.КиевVласть

Націоналізація – це не коли у вас забирають, а це коли нам віддають! Практично всі економічні процеси неспроможні існувати поза суспільно-економічним інтересом. В Україні перегнута палка. Розсуспільнення економічних ресурсів зайшло вже далеко й створює проблеми і навіть неможливість відтворення та розвитку економіки держави та суспільства. Розсуспілення – це коли державне розпродане і власниками стали певні особи. Державне – це суспільне, Держава – уособлення всього суспільства й всього суспільного. Суспільне віддали унітарному власнику, і з суспільного користь має тільки він. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”   Суспільство не контролює тарифи, суспільство не отримує своє від землі, води, повітря, надр. Вочевидь, що існує потреба у суспільства повернути контроль над тим, що належить йому, тобто націоналізація – усуспільнення. Націоналізація визначає не тільки необхідність повернення суспільного для суспільного володіння, співуправління та усуспільнення результатів. Націоналізація є необхідністю з ряду інших причин. Як виявилося, унітарний власник не спроможний бути ефективним власником суспільного. 1000 закритих підприємств, які раніше були державними, комунальними чи колективними, потрапивши в руки одноосібника, перестали існувати. Суспільство підсвідомо само по собі чинить опір – суспільство не зацікавлене в такому існуванні того, що було спільним. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться Бізнес слабкий і деструктивний в існуванні й розвитку. Коронавірус, посуха, африканська чума, санкції сусідніх держав, недолугий уряд та грошово-кредитна політика – усе це робить бізнес нежиттєздатним. Бізнес починає просити гроші з бюджету, просити допомоги, вдаючись навіть до шантажу. Бізнес став найнижчим соціальним прошарком – йому повинні допомагати українці через державний бюджет, через різні канікули. Приватна теплоенергетика неспроможна конкурувати з державною атомною. “Зелена енергетика” живе й багатіє за гроші пересічних українців, які зі своєї кишені платять за те, щоб бачити нерентабельні вітряки та сонячні батареї. А уявіть, що власник теплоенергетики вирішить зупинити генерацію або стане неспроможний забезпечувати економічні процеси на виробництві генерацій? Економічна монополія з виробництва автомобілів у приватних руках неспроможна жити без підтримки та преференцій Держави. Споживачами автомобілів є суспільство. Постає питання: чому підприємство не належить державі (суспільству)? Зараз в Україні практично не виробляються власні автомобілі – втрачає економіка держави, втрачає суспільство. Тільки націоналізована  автомобільна галузь може мати право на підтримку від Держави та суспільне споживання під гаслом “купуй своє”. А поки що, якщо суспільство не власник, то купує чуже незалежно від того, де знаходиться виробництво – в Україні чи за кордоном. Тільки держава, як уособлення українського народу, може мати право на монополії – законне право на природні, економічні, адміністративні й інші монополії. Земля, по факту, зараз відібрана у її власників-селян (громадян). Орендарі землі не збільшують плату за землю, неспроможні розвинути тваринництво й переробку та ніяк і ніколи не зможуть протидіяти природним чинникам, в  тому числі й засусі – вирішення цих проблем можливо тільки через суспільні підходи – об’єднання (кооперацію) власників землі, яке дасть і дешевий доступ до державних фінансових ресурсів, і спроможність реалізації зрошення, і відновлення тваринництва та переробки.  Припинити (розірвати) орендні відносини, почати самостійно через об’єднання (кооперацію) обробляти власну землю – це суспільно необхідний процес, це суспільна націоналізація, це усуспільнення. Земля потребує націоналізації (усуспільнення) – повернення особисто кожному її власнику. Держава не може допомагати унітарним власника (орендарям, бізнесменам) – це протирічить суті державності. Але держава повинна діяти в інтересах суспільного, в т.ч. суспільно-економічних утворень за участю українців-власників землі. Якщо відбудеться концентрація землі в “одних руках” чи в межах села, чи в межах району чи монопольно в країні, то з’явиться суспільна необхідність націоналізації (усуспільнення) землі. Це вже не раз відбувалося в історії людства і, зокрема, нашої країни. Щоб не допускати такого витратного обігу землі, владі необхідно усвідомити, що Україні потрібні прогресивні земельні відносини в інтересах українців-власників землі, а не закон щодо обігу землі (про ринок землі), який спрямований на концентрацію землі і обезземелення українців. Тому всі, хто хоче скуповувати землю, повинні розуміти, що потім земля буде відібрана(усуспільнена) в інтересах українського народу. Приклади необхідності націоналізації можна продовжувати. Націоналізація (усуспільнення) як суспільна потреба, як суспільна необхідність, як суспільна справедливість, як економіко-суспільна необхідність (в тому числі припинення недержавних монополій) стає суспільно-економічним механізмом відновлення та розвитку держави Україна. Якщо повернутися до землі як матеріальної основи держави, то тут є наступне єдине чітке бачення. Наполегливі потреби суспільства повинні бути й будуть задоволені, зміни, продиктовані суспільною необхідністю, самі прокладають собі шлях і рано чи пізно пристосують законодавство до своїх інтересів! – ця теза перевірена не раз  впродовж тисячоліть. Ця теза є відповіддю, чи необхідно українцю-власнику землі боротися (відстоювати) право розривати договір оренди за власним волевиявленням – так, необхідно. Моя діяльність, наша діяльність як Всеукраїнського Об’єднання Власників Землі – інформувати про природне (конституційне) право власника землі розривати договір оренди за власним волевиявленням та самостійне господарювання (в тому числі й за підтримки Держави) – будуть все більше й більше робити націоналізацію землі (усуспільнення діяльності на землі) “суспільною необхідністю”, проти якої безсилі всякі міркування про права власності орендаря та права за договором оренди землі чи емфітевзису. P.S. В українській вікіпедії написано “Націоналізація — вилучення з приватної власності осіб у власність держави землі”. В російській написано простіше “Национализация — передача в собственность государства”. Французська википедія пише “Une nationalisation (ou étatisation) est un transfert de la propriété privée vers la propriété publique”, що в перекладі значить “перехід від приватної власності до державної”. На фоні російської й французької вікіпедії українська бреше! Нас і тут залякують, що націоналізація це саме вилучення у осіб (громадян), щоб ми не хотіли цього права, боялися цього слова, держава не змогла реалізувати це права в інтересах людей. Хоча націоналізація – це вилучення, викуп, прийняття у власність державою матеріальних чи нематеріальних активів чи пасивів (прав), в т.ч. – прийняття у власність збиткових підприємств, з метою забезпечення національної безпеки Держави чи в інтересах Держави (суспільства). Долучайтеся до Всеукраїнського об’єднання власників землі, яке діє та діятиме виключно в інтересах власників землі. Ми єдині, хто: за право розривати договори оренди землі; за право вільного розпорядження землею; за не переукладання договорів оренди; за самостійне господарювання на власній землі; за збільшення доходів від землі у її власників в 2-4 рази; за Товариства власників землі. Читайте: Націоналізація світла та газу! Роман Головін, розробник і втілювач Народної земельної реформи Источник публикации КиевVласть

У Верховній Раді зареєстрували Проєкт Постанови про посвідчення і нагрудний знак депутата місцевої ради. Зокрема, передбачається затвердити “Положення про посвідчення і нагрудний знак депутата місцевої ради”, яке містить детальний опис посвідчення депутата місцевої ради та опис нагрудного знаку депутата місцевої ради. Відповідним положенням також передбачено, що посвідчення депутата місцевої ради може бути виконано у вигляді пластикової картки з безконтактним носієм. Крім того, передбачається відображення на посвідченні матричного коду (двовимірний штрих-код, QR-код) з посиланням на вебсторінку депутата, розміщену на офіційному вебпорталі відповідної місцевої ради. Як зазначив перший заступник голови Постійної комісії Київради з питань архітектури та будівництва, депутат від фракції ОПЗЖ Володимир Кравець, ця ініціатива показує курс на діджиталізацію, проте має бути підтримана лише в тому випадку, якщо не потребує додаткових витрат з бюджету.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  “Впровадження єдиних значків та цифрових карток депутатів – це непогана ідея, якщо вона допоможе зекономити гроші за рахунок обсягів замовлення. Виготовлення десятків тисяч однакових карток і значків має коштувати набагато менше, ніж виробництво унікальних знаків для кожної міської ради. Також це можна розцінювати як продовження впровадження діджиталізації. Проте якщо врешті-решт реалізація постанови вимагатиме додаткових витрат з місцевих або державного бюджету, звичайно, на сьогодні є багато більш пріоритетних соціальних напрямків, куди вартує спрямовувати кошти”, – заявив Володимир Кравець. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться Для довідки, на сьогоднішній день документами, що регулюють питання про нагрудні знаки депутатів місцевих рад, зразки і опис нагрудних знаків та посвідчень депутатів місцевих рад, є Постанова Президії Верховної ради Української РСР від 20.11.1989 № 8387-ХІ (зі змінами), та Постанова Президії Верховної Ради України від 26.12.1994 № 309/94-ПВ “Про Положення про посвідчення депутатів і голів місцевих Рад народних депутатів”. Зокрема Постанова № 8387-ХІ передбачає відображення серпа, молота і п’ятикутної зірки на посвідченні та нагрудному знаку депутата, а Постанова № 309/94-ПВ не має опису посвідчення і нагрудного знака депутата місцевої ради.Фото: KVКиевVласть

Україна володіє більше 60 млн га земель (6% від усієї території Європи), 42 з яких – це сільськогосподарська земля (8% всіх світових запасів). Україна залишається однією з останніх країн Європи, де немає ринку земель аграрного призначення. Це – велика економічна та правова проблема, бо власники землі позбавлені права та можливості  нею розпоряджатися: ні продавати, ні вносити в заставу в банк чи у статутний капітал підприємства. Мораторій значно занижує вартість землі, агровиробники орендують її за ціною, нижчою за реальну вартість, часто спекулюючи та недоплачуючи її власникам. Часто оренда паїв має відтінок рейдерства та не закріплена жодним документом. Це досить поширена практика, особливо, коли земля не приватизована, а власником паю є старенькі бабуся чи дідусь. Окрім того, орендарі, як правило, не вкладають в чужу землю, що спричиняє зниження родючості ґрунтів. Плюс до цього, земля є основним ресурсом надходження коштів до місцевих бюджетів. Доходи місцевих бюджетів складаються з земельного податку, частини податку на доходи фізичних осіб (від оренди паїв) і єдиного податку четвертої групи оподаткування. Всі ці три податки залежать від ціни на землю. І, відповідно, якщо вона нижча через мораторій, то і доходи менші. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”   В березні минулого року Верховна Рада ухвалила Закон про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обігу земель сільськогосподарського призначення (№2178-10), знявши таким чином двадцятирічний мораторій. Документ вносить зміни до інших нормативних актів, насамперед, – до Земельного кодексу України. Ринок землі в Україні стартуватиме вже з 1 липня 2021 року. Аналізуючи міжнародний досвід, ринок повинен бути з мінімальними обмеженнями. Адже вони нічого, крім корупції, в економіці не створюють. Краще використовувати м’які способи регулювання: оподаткування та обмеження на концентрацію. В Україні використання земельних ресурсів контролює Держгеокадастр, для контролю обмеження на концентрацію як власності, так і використання землі в одних руках, існує Антимонопольний комітет України. На мою думку, додаткових органів створювати не потрібно. Відтак, від липня цього року, якщо у вас є пай чи земельна ділянка, ви можете її продовжувати надавати в оренду, продати, якщо вона вам не потрібна, або взяти кредит в банку і створити своє виробництво на цій землі. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться Разом з тим, договори оренди не припиняють своєї дії при зміні власника паїв. Якщо договір було укладено на 10 років – він працюватиме 10 років незалежно від того, чи зміниться власник землі. Хочемо звернути увагу, що в Україні діє Закон України “Про оренду землі”, який має певні штучні обмеження, а саме встановлює (ч. 3 ст. 19 Закону), що при передачі в оренду земельних ділянок сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства, особистого селянського господарства строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може бути меншим як 7 років. Отже, якщо власник має діючий договір оренди землі, то він має певні штучні обмеження по продажу. По-перше договір оренди після продажу не втрачає юридичну силу, а по-друге, власник зобов’язаний запропонувати купити землю в першу чергу орендарю. Отже, варто знати власникам паїв, що орендарі мають переважне право викупу землі. Якщо власник землі захоче продати, то від зобов’язаний у першу чергу запропонувати купити орендарю, а вже потім виходити на ринок. Переважним правом на викуп землі також можуть користуватися люди, які мають “право постійного користування” чи “право довічного успадкованого володіння” земельними ділянками державної й комунальної власності. Або, якщо вони переоформили таке “постійне користування” як оренду. Закон дає їм змогу купити цю землю без торгів і ще й з розстрочкою платежу до 7 років. Відповідно до Закону “Про оббіг земель сільськогосподарського призначення”, до 2030 року мінімальна ціна на землю не може бути нижчою за нормативно-грошову оцінку (НГО). З 1 липня 2021 НГО буде потрібна ще й як показник мінімальної вартості земельної ділянки при продажу. Кінцева оцінка залежить від місцезнаходження ділянки, її якості та інших факторів. Тому, якщо в вашому селі оцінка нижче, ніж у знайомих у сусідньому, то це не привід думати, що вас обманюють. Просто місцезнаходження і якість вашої ділянки, і ділянки знайомого можуть відрізнятися. Для всіх розрахунків потрібно отримати витяг про НГО земельної ділянки. Наразі замовити витяг можна онлайн. Для цього потрібно зайти на Публічну кадастрову карту, ввести кадастровий номер своєї ділянки та обрати замовлення витягу у вікні інформації про земельну ділянку. Щоб отримати витяг, потрібно зареєструватися через електронну адресу, або ж мати електронний цифровий підпис. 11 січня 2020 року Держгеокадастр опублікував показники, відповідно до всеукраїнської нормативної грошової оцінки. Вартість землі після впровадження ринку землі становитиме від 1 тис. до 3 тис. $ за гектар, в залежності від регіону. Найдешевша в Житомирській і Рівненькій областях, а найдорожча – в Черкаській і Чернівецькій. В Київській області вартість становитиме в межах 1-1,5 тис. $ за гектар. Після відкриття ринку землі, вартість с/г ділянок не може бути нижчою за вищевказані показники НГО. Звичайно, півтори-дві тисячі доларів за гектар – ціна зовсім не висока. До прикладу, в Німеччині вартість землі становить більше 32 тис. за 1 гектар, в Чехії та Австрії – 42 тис. за га, у Швейцарії – в межах 70 тис. за гектар, в сусідній Польщі гектар с/г землі вартує близько $10 тис., в Румунії – близько $6 тис./га. Так, існує ризик, що в умовах кризи прийнятий закон призведе до продажу селянами своїх паїв дешевше, ніж це було би за інших умов. Хоча, лише 15% власників паїв мають намір відразу виставити на продаж свої земельні наділи. Варто розуміти, що ціна буде зростати, зараз дуже гарний період для вкладень у землю. В Україні ріст ціни прогнозується вже після того, як ділянки с/г призначення дозволять купувати юридичним особам. Тому продавати землю одразу після відкриття ринку – справа не найкраща, але особиста. По-перше, діятимуть у звичному режимі попередні договори оренди, а по-друге це дасть можливість уникнути спекуляцій і заниженню її вартості через значну пропозицію. Я б радив спочатку привести до ладу документи на право власності, договори з орендарями, які дотепер оброблять землю пайовиків, зрозуміти, скільки на даний час вартує ваша земля і скільки коштуватиме через певний час. Роман Титикало, адвокат, керуючий адвокатського бюро "Титикало та партнери", заслужений юрист України, депутат Київської обласної радиКиевVласть

Аграріям Київщини видадуть понад 26,6 млн бюджетних коштів на розвиток сільського господарства.  Найбільше коштів перепаде малим фермерам на підтримку тваринництва, решту – витратять на проведення агровиставок. Самі сільгоспвиробники говорять: дотації – це добре та не цим єдиним живе галузь. Окрім фермерства, є й більш проблемні напрямки, які вартують державної уваги. Та й зрештою – попередня програма підтримки передбачала куди більше коштів.  Як стало відомо KV, 24 грудня депутати Київоблради затвердили комплексну програму розвитку сільського господарства та сільських територій області на 2021-2023 роки "Дієвий аграрій ‒ успішна громада".Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Департамент фінансів КОДА при формуванні показників обласного бюджету на 2021 рік мав же передбачити асигнування на реалізацію заходів Програми. Кошторис  Згідно із Додатком з рішення, загалом на реалізацію Програми за три роки мають витратити понад 26,6 млн гривень. Найбільше коштів виділить область – 22,9 млн гривень, підтримка держави складає тут всього 3,7 млн гривень. Та, якщо порівнювати фінансування з попередньою аналогічною Програмою, то у 2018-2019 році ця сума була більшою на понад 11,8 млн і сягала 35,8 млн гривень.  Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться Так, у 2021 році планують скерувати 8 380 млн гривень, де 1 230 млн гривень складають кошти державного бюджету та 7 150 млн – обласного бюджету, у 2021-му – 8 880 млн гривень (1 230 млн – держбюджет, 7 650 млн – обласний), у 2023-му – 9 380 млн гривень (1 230 млн – держбюджет, 8 150 млн – обласний).  Куди і скільки Всього Програма передбачає витрати за двома основними напрямками діяльності. Це – підтримка галузі тваринництва та розвитку виставково-ярмаркової діяльності в агропромисловому комплексі області. Раніше же обласна влада робила акцент у Програмі саме на часткову компенсацію кредитних ставок для фермерів, створення кооперативів на селі, і, звичайно, організацію виставок і форумів. У описі Програми зауважено, що сьогодні основна проблема Київщини – зменшення обсягів виробництва молока та молочної продукції. Цьому сприяло скорочення за останні п’ять років поголів’я корів на 12 тис. Загалом населення недоотримує 25% від необхідної норми споживання цієї продукції.  Раніше держава надавала спеціальну бюджетну дотацію, але скористатися нею могли лише фермери з доходом від реалізованої продукції за рік у розмірі 20 млн гривень або нещодавно зареєстровані. Тож з області у 2020 році відповідні заявки змогли подати лише шість господарств на загальну суму дотації в понад 1,2 млн. гривень. Тож тепер у Програмі передбачили дотацію за утримання корів з обласного бюджету і для малого та середнього агровиробника. Так, на стабілізацію поголів’я корів щороку з держбюджу спрямовуватимуть по 1,230 млн гривень. Це вартуватиме державі загалом у 3,6 млн гривень. З обласного же бюджету на збільшення обсягів виробництва молока обіцяють загалом суму в 22,5 млн гривень. У 2021 році на цей напрямок спрямують 7 млн гривень, у 2022 році – 7,5 млн гривень та у 2023 році – 8 млн гривень.  Наголошується, що дотація за утримання корів надаватиметься на безповоротній основі в розмірі до 1500 гривень за одну голову. Проте сума дотації протягом року не може перевищувати 500 тис. гривень. Продовжить область і роботу з активізації участі місцевих товаровиробників у виставкових заходах. Загалом 450 тисяч гривень з обласного бюджету за три роки витратять на проведення щорічної міжнародної агропромислової виставки (оренда павільйону, забудова ексклюзивного виставкового стенду) та інших виставкових заходів.  Експертна думка Голова Асоціації фермерів та приватних землевласників Київської області Олександр Чубук:  Це непогана програма: галузь тваринництва поступово занепадає і потребує підтримки. До сьогодні цю дотацію одержували лише великі господарства, які і так прибуткові. Так, в області працює Українська молочна компанія, у якої понад тисячі голів та новітні технології.  Головне, щоб ці кошти дійсно дійшли до малого фермера. Адже, яким чином здійснюватиметься відбір кандидатів незрозуміло – в асоціації не запрошували відповідної інформації чи статистики. Малі господарства та новачки потребують допомоги завжди. Наука говорить про вимирання сіл вже за 20 років, якщо сільське господарство розвиватиметься і надалі лише у напрямку великих корпорацій та холдингів. У селі має бути, щонайменше, два десятки малих господарств та фермерів. Проведення виставок завжди передбачалися в бюджеті. Та у сільгоспгалузі, можливо, треба було звернути увагу і на заходи зі зрошення, підтримку овочівництва. Три роки діяла держпрограма підтримки садівництва та виноградарства, і результат дійсно є: на Київщині займаються ягодами, вирощують сади. Керівник Асоціації фермерів Згурівського району, ексголова Згурівської райради Степан Кузьмич: На Київщині залишилися фермери, які давно мають землю, галузь не розвивається за рахунок створення нових господарств. Землі для цього немає. Вважаю, 500 тис. гривень дотації – буде достатньо саме для фермера. А, якщо у користуванні 300 га землі і наймана сила – це вже не фермер, а велике товарне виробництво. Є поворотні кошти, які надаються з державного фонду для підтримки фермерів і ним активно користуються. І саме тут, думаю, необхідно було би збільшити розміри цього фонду, адже він розрахований саме на дрібного фермера. На мою думку, сьогодні вартувало би більшої уваги надання допомоги на купівлю техніки та обладнання, переробку чи розширення, якби аграріям повернули відшкодування ПДВ на розвиток господарства. Добре, якби сприяли і початківцям, які мають паї і бажають зареєструватися як юрособи, розвивати власне потенційне мале господарство. Хотілося, щоб для аграріїв проводили опитування і цікавалися, чого вони дійсно сьогодні потребують. Всі ці програми мали проходити погодження з асоціаціями фермерів: кому давати ці кошти і на що, хто має входити в ці комісії з розподілу. Якщо ж це поворотна допомога, то за використання коштів цим господарником має хтось нести і відповідальність. За кордоном ці всі механізми давно відпрацьовані. Має бути це прозоро і в Україні. Нагадаємо, Київська обласна рада затвердила Програму розвитку автомобільних доріг 2020-2022, визначивши, які дороги та за які кошти будуватимуться та ремонтуватимуться в столичному регіоні. У Департаменті регіонального розвитку (ДРР) КОДА обіцяють зосередитися на масштабних проєктах, капремонті та експлуатаційному утриманні. Чимало комунальних доріг цьогоріч вийдуть з-під відповідальності області, адже в рамках децентралізації нині це відповідальність громад. Читайте: В далеку путь: за два роки Київщина планує якісно відремонтувати 59 доріг Фото: колаж KV КиевVласть

Українцям зрозуміло, що “націоналізація” – це не те, коли у нас забирають, а це те, коли нам (народові) віддають.  І більшість українців вже не має сумніву, що країні необхідна націоналізація. Вже практично ніхто не боїться цього слова, вкладаючи в нього усвідомлення того, що прийшов час повернути народові народне, а державі – державне.  Націоналізацію необхідно пришвидшувати, а то так станеться, що разом з “облгазами” та “обленерго” нам необхідно буде повертати право на повітря, воду та сонячне світло. Не дивним є й те, що повернути народові означає елементарне – припинити порушення Конституції України. Але проблема вже давно вийшла за межі порушення Конституції, проблема набула суспільної необхідності. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”   Тиск суспільної необхідності у вигляді націоналізації вже довів свою спроможність в банківській сфері і це стосується не тільки “ПриватБанку” – всі банки по суті були націоналізовані. Але державний “ПриватБанк” працює й отримує мільярди прибутків, а в інші банки встромили спис з назвою “держава – неефективний власник” й розпродали їхні мільярдні активи за 3% вартості. Негативні наслідки націоналізації – не привід від неї відмовлятися. Впевнено крокує підведення до націоналізації так званих “облгазів”, яким в не ринковій конкуренції в конкуренти поставлено монополіста “Нафтогаз” з його спроможністю завжди дати нижчу ціну. Такий підготовчий механізм до націоналізації є дієвим і має рано чи пізно отримати законодавче оформлення як дієвого заходу, так і заходу примусу до добровільної націоналізації. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться Відбудеться добровільна, примусова чи спровокована націоналізація – вже вирішувати за ситуацією, але повертати народові народне є суспільно-економічною необхідністю. В першу чергу, до повернення українському народу підлягають об’єкти критичної інфраструктури. Крім об’єктів критичної інфраструктури до об’єктів, що можуть бути націоналізовані чи які необхідно націоналізувати, підпадають будь-які недержавні монополії та об’єкти (виробництва, підприємства) важливі для національної економіки та суспільно-економічного відновлення та розвитку. На сьогоднішній день критичним стало питання ціноутворення на газ та електроенергію. Український народ як власник надр, землі, води і повітря небезпідставно обурився цим питанням, бо питання “тарифів” вже давно стало предметом спекуляцій для політичних сил, політиків, президентів, урядовців. І так зване “зниження тарифів”, “аудит тарифів” жодним чином нічого не вирішить. Повна націоналізація – від видобутку газу до його постачання кожному споживачу. В такій системі все прозоро, легко піддається аудиту, легко контролюється. В такій системі можна говорити про реальну реалізацію публічного управління в газовій галузі, метою якого є найефективніший спосіб використання ресурсів держави, в тому числі – її надр. Такий самий підхід необхідно застосувати і в галузі електроенергетики. В цій галузі виробництво електроенергії поділено майже навпіл між державою і приватним одноосібним власником. Приватна частина електрогенерації має більшу собівартість, а, відповідно, відчуває себе збитковішою. Але це не заважає приватній генерації не тільки жити за рахунок грошей українців, а й отримувати надприбутки – українці зі своїх кишень покривають збитки приватній електрогенерації та забезпечують надприбутки її власнику. Фактично приватна електрогенерація не може жити без державного дотування, що є ґрунтовною підставою для її націоналізації  – принаймні, з карманів українців не будуть забирати гроші для формування прибутків олігархам. Разом з електрогенерацією необхідне повернення у власність держави для здійснення оперативного управління і контролю добуток того ж самого вугілля й газу. Це дасть можливість оперативного контролю за виробничими  процесами, а відтак і дасть можливість оперативного управління й розуміння “куди йдуть державні гроші”. Постачання (розподіл) електрики кінцевому споживачу має стати також державним, щоб не було жодного виробничого чи не виробничого переділу, який би “випадав” з поля зору публічного управління. Методи націоналізації можуть бути різні, як і саме поняття націоналізації має різні розуміння -  в залежності від того, яку мету переслідує націоналізація. Практичний підхід до націоналізації “облгазів” та “обленерго” може здійснюватися через введення так званих тимчасових адміністрацій (чи єдиної адміністрації) на зразок так званих тимчасових адміністрацій в банківській сфері, а також створення державного утворення (підприємства), яке прийме на себе активи й пасиви (“перебере” на себе функції) енергорозподілу. “Націоналізації” потребує не тільки  визначеної законодавством процедури, а й визначення підстав (критеріїв) для будь-якої процедури “націоналізації” та органу, який впроваджуватиме ту чи іншу процедуру “націоналізації”. До націоналізації безумовно можна віднести і повернення землі селянам. Довгострокова оренда – безправність й безможливність селян-власників землі – спричиняє вирішення цієї проблеми через націоналізацію. Хочу зауважити, що “націоналізація” – це один з напрямів суспільно-економічного процесу, спрямованого на повноцінний розвиток суспільства. Цей суспільно-економічний процес, безумовно, має свою назву, яка буде поступово оголошуватися. Просто “націоналізація” – це вже крик душі переважної більшості українців. Й саме під такою назвою крику душі необхідно починати найважливіший суспільно-економічний процес в державі направлений на зупинення падіння суспільно-економічних процесів, відтворення та подальший їх розвиток. А для тих, хто все ще думає, що держава поганий власник – не переносьте свою неспроможність на високу спроможність публічного (державного) управління. Читайте: Шмыгаль намекнул на возможность национализации облгазов Роман Головін, розробник і втілювач Народної земельної реформиКиевVласть

Тетіївська – одна із найбільших аграрних громад на Київщині. Нещодавно вона отримала грант на реновацію центральної частини міста. Влада сподівається привабити ремонтом та оновленням туристів. Чим ще планують збагатитися тетіївці та як виглядає стратегічний план розвитку громади – у матеріалі KV. Як стало відомо KV, у грудні 2018 року Тетіївська ОТГ затвердила стратегію розвитку громади на 2019-2023 роки. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Як розповів KV новообраний голова Тетіївської міської громади Богдан Балагура, до Стратегії планують вносити зміни, адже територія після виборів значно розширилася. Проте наразі ще триває налагодження організаційної роботи новообраного апарату та ради громади.  "Наразі ще невирішені питання роботи інституту старост, керуючого справами, заступників. Ми не пішли шляхом призначенням всіх цих посад за один день. Я прихильник виваженої політики. Ми зробили паузу: проведені анкетування серед населення щодо кандидатур на старост. Всі охочі пройшли співбесіди, у відборі яких брав особисту участь. І коли вже будуть завершені організаційні питання роботи ради, ми вже приступимо до роботи над розвитком громади.  Громада територіально є однією із найбільших у Київській області. Але не завжди велика територія є перспективною та якісно упорядкованою. Хочемо вірити, що масштабність стане нашим козирем. Та на даному етапі, особисто ще цього не бачу. Бачу низку занедбаних сіл, а в деяких навіть відсутній акцизний податок. З усім цим необхідно буде боротися", – розповів Богдан Балагура. Читайте: Богдан Балагура победил на выборах мэра Тетиева Серед основних проблем він, по-перше, виокремив необхідність відновлення у ФАПах громади аптечних кіосків для реалізації мешканцям хоч невеликого спектру, але вкрай необхідних ліків. По-друге, це неякісне маршрутне сполучення між центром громади і селами.  "Є села, в яких курсує транспорт до міста раз на тиждень. Є проблеми і щодо діяльності "Укрпошти". Мобільні відділення працюють неефективно. Пошта приїздить в центр села і жителі змушені самотужки забирати свою кореспонденцію. Ми зверталися до "Укрпошти" і запропонували у кожному селі надати приміщення для діяльності поштового відділення, а вони, у свою чергу, – працівника. Але поки що ситуація не вирішилася. І це, не говорячи про дороги та освітлення", – додав він. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться Дорожня карта ОТГ Тетіїв – місто районного підпорядкування, розташоване за 150 км від Києва. Як міська громада, з адмінцентром в Тетієві, була створена у грудні 2017 року. Тоді до її складу увійшли 13 сільрад Тетіївського району: Бурківецька, Голодьківська, Дзвеняцька, Ненадихівська, Дібрівська, Михайлівська, Росішківська, Скибинецька, Стадницька, Степівська, Тайницька та Черепинська. Восени до громади, яка увійшла вже за новим адмінподілом до Білоцерківського району, додалися ще Височанська, Галайківська, Горошківська, Денихівська, Кашперівська, Клюківська, Кошівська, Одайпільська, П’ятигірська, Теліжинецька сільради.  Загалом громада увібрала в себе всі території Тетіївського району – 23 сільради у складі 32 сіл і займає площу в 757, 2 кв.км з населенням у 31001 осіб. Всього в раду громади після місцевих виборів 2002 року увійшло 26 депутатів від восьми політичних партій: "Європейської Солідарності", ВО "Батьківщина", "Слуга народу", "ЗА Майбутнє", "Громадський рух Миколи Томенка "Рідна країна", ВО "Свобода" та "Наш край", "Країна". Читайте: Вони пройшли: список депутатів Тетіївської міської ради на місцевих виборах 2020 На території громади функціонують 23 заклади освіти І-ІІІ ступенів, сім дитсадків,  заклад позашкільної освіти та Професійно-технічне училище. Також у громаді працюють Тетіївська ЦРЛ зі стаціонаром на 124 ліжка та Тетіївський ЦПМСД у складі 8 амбулаторій, 12 ФАПів та 8 ФПів. А ще – 17 будинків культури та клубних установ, 19 бібліотек, Тетіївський історико-краєзнавчий музей та інші установи та організації.  Великі плани "На території нині реалізується проєкт щодо приймального відділення, має запрацювати цифровий рентген-апарат. Є проєкт щодо реконструкції центру Тетієва "Старе місто", який розпочала попередня команда. Нам фактично лише необхідно його завершити, але кінцевого документа із рекомендаціями, що саме він буде профінансований, ми ще не маємо. Інший проєкт – нове кладовище. У місті основне кладовище вже переповнене. І тому необхідно було вкрай швидко знайти нову територію і кошти для його будівництва", – говорить Богдан Балагура. Із дороговартісних проєктів, описаних у Стратегії, можна виділити модернізацію та оснащення навчальних закладів: закупка шкільних автобусів – 7,5 млн гривен, проєкт  "Безпечна школа" на базі Тетіївського ліцею – 10 млн гривень, ремонт амбулаторій за 6,5 млн гривень та оновлення їхнього оснащення – за 2,5 млн гривень, утеплення об’єктів комунальної власності – 35 млн гривень.  А також розміщення сонячних батарей за 1,2 млрд гривень, створення відділення паліативної та хоспісної медицини – за 3 млн гривень, КП "Територіальний центр" – за 7,2 млн гривень, реконструкція Центрального будинку культури – за 8 млн гривень. А ще – реконструкція стадіону "Колос" вартістю в 5,6 млн гривень та добудова другої частини стадіону. Це – криті тенісні корти, танцювальна зала, зала для бойових мистецтв: у 2022 році – 5 млн гривень, у 2023 – 10 млн гривень, побудова басейну на території ЗОШ №3 – 20 млн гривень та інші.  Економічна складова У громаді станом на 2018 рік, функціонує 66 фермерських господарств, в користуванні яких перебуває 22 698 га сільськогосп угідь. А також – шість промислових підприємств та вісім комунальних. Серед найбільших визначені – ТОВ "Так-Агро", ДП "ТАК", ДП "Укрспирт", ТОВ "Агро-Дібрівка", ПП "Агросистема-плюс", ПОПП "Еліта", ПСП "Слобода", ТОВ "СП "Володар", СТОВ "Черепин", СТОВ "Дібрівка-Агросервіс", ТОВ "Тетіївський пряник". Регіон географічно і практично аграрний, проте аграрна індустрія, на думку голови громади Балагури, не є тою індустрією, яка дасть значний поштовх для розвитку тергромади.  "Населення говорить за переробку олійних культур. Та поруч є потужні підприємства, яким самим невистачає цієї сировини. Через це, під питанням доцільність будівництва таких потужностей. На мою думку, цікавим було би виробництво окремих елементів чи компонентів для автомобілів чи системного блоку тощо. Цьому сприяє незначна вартість оренди нерухомості. Тож будемо ще вивчати та працювати над всіма можливими напрямками", – говорить очільник території.  Загалом у 2021 році бюджет громади сягає 262,8 млн гривень. Основними джерелами надходжень для бюджету громади є: податок на доходи фізичних осіб, плата за землю, єдиний та акцизний податки.  Точка зору Ексголова Тетіївської громади, голова Асоціації інвестиційно-привабливих громад Руслан Майструк:  "Приблизно 50 проєктів втілені, а загалом розроблено до 170. Стратегія та її напрямки пройшли громадські обговорення і, відповідно, мають втілитися, а можливо, ще і додати деякі проєкти. Крім того, до громади доєдналися 10 сіл, які тепер також необхідно включити в Стратегію. І на мою думку, необхідно вже братися за розробку Стратегії до 2030 року.  За моєї каденції громада одержала гранти у розмірі 26 млн гривень: на облаштування освітлення на 33 вулицях міста, реновація центральної частини міста у 2021 році. Прикро, що деякі розпочаті проєкти у громаді сьогодні закриваються. Загалом же у громаді відкрито Інклюзивно-ресурсний центр, за держпрограмою "Велике будівництво" стадіон з декількома спортивними площадками на території. Зокрема, у місті утеплені всі садочки, найбільша центральна школа №2, розроблені проєкти на утеплення і всіх шкіл громади.  Якщо розглядати територію з точки зору економіки, то громада розташована у сільськогосподарському регіоні. Сьогодні розвиваються такі напрямки, як органічне виробництво у селі Дібрівка – це малина, яка експортується в Європу, закладені яблуневі сади та теплиці. І цей напрямок можна розширити на території всіх сіл. Місцеве керівництво допомагало аграріям розвивати невеликі площі, що відповідно, впливало і на дохідну частину бюджету. Так, вже є низка проєктів саме тепличного та садового напрямку.  Туристичний напрямок ми теж не відкидали. Тетіїв славиться історичними місцями та є популярним серед туристичних маршрутів. Це і село Галайки, де розташована екоферма".  Читайте: Проект Децентрализация: Софиевская и Петропавловская Борщаговки не спешат объединяться Проект “Децентрализация”: Войти в Озернянскую ОТО готовы лишь два сельсовета из шести Проект “Децентрализация”: Великодымерская теробщина этой осенью идет на выборы Проект “Децентрализация”: Медвинская теробщина идет на выборы в неполном составе Проект “Децентрализация”: Фурсовская теробщина может лишиться части бюджета Проект “Децентрализация”: Села Переяслав-Хмельницкого района отказались примкнуть к городу Проект “Децентрализация”: Кагарлыкская теробщина объединит город и 26 сельсоветов Проект “Децентрализация”. Политические амбиции мешают состояться большой Боярской теробщине Проект “Децентрализация”: Тетиевская терробщина готовится к выборам в декабре Проект "Децентрализация". Узинской терробщине придется поработать над развитием Проект “Децентрализация”: КОГА тормозит назначение выборов в Циблевской терробщине Проект “Децентрализация”: Гостомельская ОТО пойдет на выборы только в составе Киево-Святошинского района Проект “Децентрализация”: Студениковская терробщина готовится к выборам в декабре Проект “Децентрализация”: Предусмотренная Кабмином Дымерская ОТО может не состояться Проект “Децентрализация”: Мироновская терробщина ждет позитивного вывода от КОГА Проект “Децентрализация”: Ржищевская терробщина может стать проблемой для Кагарлыкского района Проект “Децентрализация”: Ходосовская терробщина может объединить села трех районов Проект “Децентрализация”: села Ставищенского района готовы митинговать против объединения Проект “Децентрализация”: Яготинская терробщина не спешит на выборы “Проект Децентрализация”: Создание Боярской ОТО дошло до суда Проект “Децентрализация”. Сельсоветы потенциальной Вороньковской ОТО не готовы объединяться Проект “Децентрализация”: Власти Згуровщины не готовы терять полномочия Проект “Децентрализация”: Потенциальная Дмитровская терробщина уже год дожидается выборов Проект “Децентрализация”: Гребенковская терробщина не может быть создана без согласия двух сельсоветов “Проект Децентрализация”: Создание потенциальной Бышевской ОТО остановилось в 2015 году Проект “Децентрализация”: Козин поборется за право быть центром терробщины Проект “Децентрализация”: Пирновская терробщина может быть создана только принудительно Проект “Децентрализация”: Процесс объединения в Барышевке даже не начали Проект “Децентрализация”: Терробщина с центром в Украинке может быть названа Трипольской Проект “Децентрализация”: Рожновская терробщина не может определиться с центром “Проект Децентрализация”: Обухов может присоединить окрестные села Проект “Децентрализация”: Иванковская ОТО поборется за зону отчуждения Проект “Децентрализация”: Ташанская терробщина год ждет позитивного вывода КОГА Проект “Децентрализация”: Березанская терробщина будет проходить процедуру создания ОТО заново Проект “Децентрализация”: Володарский район не планирует объединяться в ближайшее время Проект “Децентрализация”: Полесский район этим летом планирует начать процесс объединения Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО может объединить не все сельсоветы Проект “Децентрализация”: Ракитнянский район может объединиться в две терробщины Проект “Децентрализация”: Калиновская терробщина может быть создана с разрешения Кабмина Проект “Децентрализация”: Белая Церковь может присоединить три сельсовета Проект “Децентрализация”: В Броварском районе может появиться Придеснянская терробщина Проект “Децентрализация”: Потенциальная Вишневская ОТО начала процесс объединения Проект “Децентрализация”: Германовка и Григоровка Обуховского района хотят быть центрами одной ОТО Проект “Децентрализация”: Сельсоветы Таращанского района не хотят объединяться в терробщину Проект “Децентрализация”: Процесс создания Чабановской терробщины стоит на месте Проект “Децентрализация”: Скандальная Бучанская ОТО первой на Киевщине воспользовалась законом о присоединении Проект “Децентрализация”: Потенциальная Томашовская терробщина объединит два района Киевщины Проект “Децентрализация”: Ржищев начал присоединять села двух районов Проект “Децентрализация”: Потенциальная Бородянская терробщина готова идти на выборы Проект “Децентрализация”: Фастов планирует присоединить окружающие села Проект “Децентрализация”: потенциальная Киево-Святошинская терробщина разделилась на две ОТО Проект “Децентрализация”: КОГА утвердила Мироновскую терробщину Проект “Децентрализация”: Заборский сельсовет не отдадут Боярке Проект “Децентрализация”: Барышевская ОТО готовится к выборам Проект “Децентрализация”: вялое руководство, имитация объединения и недостаточный результат Проект “Децентрализация”: Обухов планирует присоединить один сельсовет Проект “Децентрализация”: Березань присоединила пять сельсоветов Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО не пошла на зимние выборы из-за бездействия КОГА Проект “Децентрализация”: Ковалевскую терробщину за один день утвердили в КОГА и отправили на выборы Проект “Децентрализация”: жители Клавдиево-Тарасово просят президента ускорить их объединение Проект “Децентрализация”: выборы в терробщинах Киевщины под угрозой срыва Проект “Децентрализация”: 4 сельсовета Иванковского района тормозят создание терробщины Проект “Децентрализация”: в Бузовском сельсовете скандал из-за присоединения к Ирпеню Проект “Децентрализация”: потенциальная Вишневская терробщина готовится подавать документы в КОГА Проект “Децентрализация”: в Ирпене со скандалом пытаются присоединить два сельсовета Проект “Децентрализация”: Полесский район отложил объединение на следующий год Проект “Децентрализация”: еще 6 сельсоветов могли бы присоединиться к Ржищеву Проект “Децентрализация”: терробщины Киевщины просят парламент провести объединение по закону Проект “Децентрализация”: Киевщина оказалась в числе аутсайдеров рейтинга формирования ОТО  Проект “Децентрализация”: терробщинам Киевщины урезали дотацию на содержание школ и больниц Проект “Децентрализация”: сельсоветы Белоцерковщины просят Киевоблсовет ускорить их присоединение к городу Проект “Децентрализация”: Гройсмана просят разобраться с объединением территориальных общин на Згуровщине Проект “Децентрализация”: протестующий Ворзель войдет в состав Бучанской ОТО Проект “Децентрализация”: Киевская ОГА одобрила создание Томашовской терробщины Проект Децентрализация: в Васильковском районе может появиться Калиновская терробщина Проект Децентрализация: КОГА утвердила создание Глевахской ОТО  Проект Децентрализация: Созданию Макаровской ОТО угрожает новоявленная Комаровская община Проект Децентрализация: Ташанская терробщина готова идти на выборы Проект Децентрализация: Гребенковская терробщина поборется за положительное заключение КОГА Проект Децентрализация: Гатное и Вита-Почтовая хотят спастись от столицы совместным объединением  Проект Децентрализация: Гостомель борется с Ирпенем за создание отдельной общины Проект “Децентрализация”: администрация Терещука выдала общинам Киевщины еще два позитивных вывода Проект “Децентрализация”: Калиновская община Броварского района может объединить четыре сельсовета Проект “Децентрализация”: Сельсоветы Фастовского района надеются успеть добровольно объединиться в Кожанскую ОТО Проект “Децентрализация”:  теробщины Киевщины жалуются на нехватку инфраструктурной субвенции  Проект “Децентрализация”: судебное дело о присоединении Заборья к Боярке рассмотрят заново  Проект “Децентрализация”: смена власти в Копылове заблокировала создание Березовской терробщины Проект “Децентрализация”: села Бориспольщины хотят спастись от города созданием Золочевской общины Проект “Децентрализация”: КОГА утвердила создание Обуховской терробщины Проект “Децентрализация”: Гоголевская община продолжит объединение после утверждения перспективного плана Проект “Децентрализация”: процесс утверждения Вишневской общины может затянуться до конца года Проект “Децентрализация”: Козинскую общину Обуховского района могут исключить из перспективного плана Проект “Децентрализация”: в Бородянском районе суды тормозят объединение общин Проект “Децентрализация”: Островская община просит президента Зеленского разобраться с решениями КОГА Проект “Децентрализация”: села потенциальной Боровской ОТО может переманить новоявленная Мотовиловская община Проект “Децентрализация”: миллионные долги могут оставить жителей Калитянской ОТО без воды и света Проект “Децентрализация”: Таращанский район может разделиться на две общины Проект “Децентрализация”: теробщины Киевщины недополучают налоги за землю Проект “Децентрализация”: бюджеты четырех теробщин Киевщины оказались под угрозой Проект “Децентрализация”: Киевщину могут поделить на шесть районов Проект “Децентрализация”: пять теробщин Киевщины хотят расшириться за счет окрестных сел Проект “Децентрализация”: села на Васильковщине, рассорившиеся из-за реформы, могут объединить насильно Проект “Децентрализация”: Киевская ОГА дала сельсоветам последний шанс добровольно присоединиться к ОТО Проект “Децентрализация”: Бориспольщина и Белая Церковь не определились с центрами развития теробщин Проект “Децентрализация”: общины Киево-Святошинского района требуют от КОГА пересмотреть состав и количество местных общин Проект “Децентрализация”: Киевоблсовет просит ВРУ и Кабмин разобраться с проблемными селами Киевщины Проект “Децентрализация”: вокруг потенциальной Боярской теробщины разгорелся новый скандал Проект “Децентрализация”: КОГА может вынести негативный вердикт потенциальной Пристоличной ОТО  Проект “Децентрализация”: села Киево-Святошинского района спешно взялись за объединение Проект “Децентрализация”: Бориспольщину разделят на шесть теробщин Проект “Децентрализация”: потенциальная Березовская ОТО под угрозой срыва Проект “Децентрализация”: судьбу потенциальной Феодосиевской общины решит Кабмин Проект “Децентрализация”: Мироновская ОТО расширила границы за счет трех сельсоветов Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО просит Кабмин откорректировать перспективный план Проект “Децентрализация”: Обуховская ОТО поборется за окружающие села с потенциальной Козинской общиной Проєкт “Децентралізація”: Петропавлівська і Софіївська Борщагівки проти об'єднання з Вишневим та столицею Проєкт “Децентралізація”: села Переяслав-Хмельницького району відстоюють потенційну Гайшинську громаду Проєкт “Децентралізація”: найгучніші провали й успіхи Київщини у 2019 році Проєкт “Децентралізація”: Київщина увійшла в ТОП-5 областей-аутсайдерів за рейтингом формування спроможних громад Проєкт “Децентралізація”: на Київщині стартувало примусове об’єднання громад Проєкт “Децентралізація”: сільради Київщини знову відмовляються об’єднуватися із містянами в одну громаду Проєкт “Децентралізація”: села Миронівського та Кагарлицького районів готові протестувати проти Ржищівської ОТГ Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини вимагають від уряду обіцяного ПДФО Проєкт “Децентралізація”: зміни в Конституцію та права громад Проєкт “Децентралізація”: десятки громад на Київщині запізнились втрапити в перспективний план Проєкт “Децентралізація”: Київщина виступила за ліквідацію районних рад  Проєкт “Децентралізація”: села Києво-Святошинського району погрожують перекривати дороги у разі насильницького об'єднання  Проєкт “Децентралізація”: одиниці тергромад Київщини потрапили в рейтинг потужних ОТГ України  Проєкт “Децентралізація”: секвестр бюджету залишить ОТГ без засобів для існування та боротьби з епідемією Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини озброюються засобами захисту та ведуть профілактичну боротьбу з коронавірусом  Проєкт “Децентралізація”: Ірпінь та Бородянка поборються за звання райцентру субрегіонального рівня Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини нажахані перспективою укрупнення та централізації повноважень Проєкт “Децентралізація”: громади Фастівського району виступили проти примусового об’єднання Проєкт “Децентралізація”: Обухівська громада планує розширюватися за рахунок суміжних сіл Проєкт “Децентралізація”: Кабмін схвалив ще 45 ОТГ Київщини Проєкт “Децентралізація”: Вишгород зазіхнув на звання центру Приірпіння Проєкт “Децентралізація”: Кабмін змінив конфігурації п’яти громад Києво-Святошинського району Проєкт “Децентралізація”: Урядовий проєкт укрупнення районів обурив Київщину (опитування) Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини позбавлять фінансової залежності від районних рад Проєкт “Децентралізація”: громадам Київщини дозволили змінювати цільове призначення землі та затверджувати містобудівну документацію Проєкт “Децентралізація”: села Київщини боронитимуть право на добровільне об’єднання в суді Проєкт “Децентралізація”: Мінгромад обіцяє ОТГ поповнення бюджетів за рахунок ПДФО  Проєкт “Децентралізація”: асоціаціям Київщини не вдалось відстояти “мажоритарку” для сіл Проєкт “Децентралізація”: На Київщині через недобровільність об’єднання знову судяться Боярка і Забір’я Проєкт “Децентралізація”: Миронівська ОТГ планує заробляти на природі та інвестиціях Проєкт “Децентралізація”: Студениківська ОТГ збагатиться за рахунок банку землі та “Ниви Переяславщини”  Проєкт “Децентралізація”: Фурсівській ОТГ не вистачає коштів на розвиток громади  Проєкт “Децентралізація”: Бородянська ОТГ розвиватиметься за рахунок донорів Проєкт “Децентралізація”: Ржищівська ОТГ для одержання прибутків задіє водний та освітньо-туристичний потенціал  Проєкт “Децентралізація”: Баришівка мітить у п'ятірку найбагатших громад Київщини Проєкт “Децентралізація”: Пісківська ОТГ хоче стати популярним курортом Київщини Проєкт “Децентралізація”: Обухівська ОТГ спрямує на свій розвиток понад півмільярда гривень до 2030 року Проєкт “Децентралізація”: Бучанська ОТГ направить мільйони на розбудову комфортної інфраструктури Проєкт “Децентралізація”: Великодимерська ОТГ проведе інвентаризацію землі Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини взялися ділити ОТГ на округи та обирати старост  Проєкт “Децентралізація”: Узинська ОТГ шукає 65 млн гривень на будівництво очисних споруд Проєкт “Децентралізація”: держава переклала на старост владні компетенції сільських голів Проєкт “Децентралізація”: обіцяні громадам землі за межами населених пунктів пустили з молотка Проєкт “Децентралізація”: у тергромад Київщини бракує коштів на якісні адмінпослуги Проєкт “Децентралізація”: на зміну дільничним у об'єднаних громадах прийдуть поліцейські офіцери  Проєкт “Децентралізація”: найгучніші провали й успіхи Київщини у 2020 році Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини не можуть отримати від районів  комунальне майно Проєкт “Децентралізація”: статус і повноваження старост у громаді залежатимуть від Верховної Ради Фото: колаж KVКиевVласть

На тему проведення щеплення від COVID-19 вже висловилися багато як вітчизняних, так і зарубіжних експертів. Тому з огляду на це потрібно кілька слів від професійної медичної спільноти. Україна отримала від медичної індустрії Радянського Союзу потужну фармакологічну промисловість – близько 70% від усіх потужностей в СРСР. Одним з флагманів в цій промисловості було виробництво різних типів вакцин і лікарських препаратів для проведення щеплень населення. Останніми роками фармакологічна індустрія в Україні розвивалась і модернізувалась кращими світовими лінійками виробництва ліків. На сьогодні українські фармакологічні компанії експортують ліки до 81 країни світу, відповідають всім міжнародним вимогам – з 2009 року мають відповідність нормам GMP згідно стандартам ЄС.Подписывайтесь на новости “КиевVласть” Але виробництво ліків спрямовано на масовий ринок без урахування індивідуальних потреб пацієнта. За останні роки фактично зникла (скорочена) мережа аптек індивідуального виготовлення лікарських препаратів за рецептами, коли в США, країнах ЄС, Японії це дуже популярний фармацевтичний напрямок. Власне додаткову вартість лікарського препарату створює фасування діючої речовини в певну форму для її подальшого вжитку. Діючі речовини беруться всіма виробниками в кількох країнах світу і вже далі починається виробництво ліків. Половину фармацевтичного ринку займає США, 20% – країни ЄС, 16% – країни Африки, Азії та Океанії, 8% – Японія. Потрібно зазначити, що в США, країнах ЄС та Азії розвинено виробництво лікарських препаратів та їх фасування безпосередньо в аптечних мережах при лікарнях, що суттєво впливає на ціну. В Україні навпаки купують готові, певного дозування лікарські препарати, без урахування індивідуалізації. Розробка окремого препарату – тривалий процес у 12-13 років з вартістю до 2.6 млрд доларів США. Якщо ми говоримо про виробництво вакцин, то це рутинний процес виробництва великих фармкомпаній для сезонних епідемій чи вікових щеплень, які ми проводимо щосезону або відповідно до календаря щеплень. COVID-19 є незвичайною за резонансом й поширенням інфекцією, яка призвела до безпрецедентних наслідків серед економік світу та людства в цілому. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться Розмірковувати в реаліях сьогодення щодо проведення вакцинації населення потрібно швидко, але помірковано. Аналізувати фармакодинаміку вакцин повинні профільні фахівці: фармакологи, епідеміологи та інфекціоністи. Якщо дискусія точиться про вплив вакцин на різні генетичні механізми ДНК чи РНК, то кожен фармаколог і генетик дуже складно може прогнозувати дію навіть “рутинних” препаратів на людину, а особливо антибіотиків чи противірусних препаратів. Окремо потрібно сказати про паспорт вакцинації. Це стара метода, яка існує в кожній медичній карті, де зазначаються наші щеплення від народження і протягом усього життя. Вся медична спільнота, яка виїздить на навчання закордон, повинна надавати копію листа щеплень. У сімейного лікаря в електронній системі ця виписка займає секунди, при наявності паперових носіїв – хвилина. В такому випадку країна, куди мандрує громадянин, розуміє епідемічні ризики його в’їзду. В умовах глобальних епідемій це є справедливий і чесний захід безпеки. Для більшості наших громадян вже звично при поїздках до країн Африки, Південної Америки та Азії робити палітру додаткових щеплень і надавати відповіні довідки, що є обов’язковою умовою в’їзду до даної країни. Тому, з урахуванням всього зазначеного, щодо вибору вакцини на COVID-19, на мою думку, потрібно орієнтуватись на: 1) виробника з попереднім досвідом виробництва вакцин для масового вжитку; 2) великі потужності виробництва. Важливо швидко і в необхідній кількості отримати вакцину; 3) логістичні особливості, з урахуванням реалій великої території України, для розповсюдження препарату за певних умов його зберігання; 4) країну виробника – логічно обирати з гегемонів Світового фармакологічного ринку; 5) з урахуванням мінливості (мутації) вірусу COVID-19 купувати технології для власного виробництва вакцини, зважаючи, що більшість великих гравців з виробництва ліків представлені в Україні. Людське життя – найвища цінність і завдання влади зберігати його усіма можливими ресурсами! Віктор Яцик, нейрохірург, фахівець з управління охороною здоров'я, радник Київського міського головиКиевVласть

З 1 січня 2021 року у місті Вишгород діятимуть нові тарифи на водопостачання, водовідведення та вивезення сміття. Для одного будинку, який користується послугами приватної компанії, подорожчало також опалення. Такі зміни у міській раді традиційно пов'язують зі збільшенням мінімальної заробітної плати. Втім, у місті подейкують, що потреби у підвищеннях не було, оскільки комунальні підприємства можуть заробляти не лише на населенні. Як стало відомо KV, 17 грудня виконавчий комітет Вишгородської міської ради прийняв рішення №377, 378 та 379, де йдеться про коригування тарифів на водопостачання, водовідведення, вивезення та захоронення сміття і частково – на теплову енергію. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Водопостачання та водовідведення У рішенні  №377 “Про встановлення Вишгородському МКП “Водоканал” тарифів на послуги з централізованого водопостачання, централізованого водовідведення” сказано, що виконком Вишгородської міськради розглянув звернення міського “Водоканалу” і вирішив затвердити запропоновані підприємством тарифи. Так, було встановлено наступні тарифи на послуги: централізоване водопостачання коштуватиме 15,56 гривень, централізоване водовідведення – 18,49 гривень за 1 куб.м з ПДВ. Такі зміни почнуть діяти з 1 січня 2021 року та встановлені на період до 31 грудня 2021 року.  В структурі формування тарифу йдеться, що до нього включено вартість матеріалів запасних частин та інші матеріальні ресурси, паливо та паливно-мастильні матеріали, електроенергія, очистка стоків “Київводоканалом”, витрати на оплату праці, соцстрахування працівників, податки та інше.  За даними на сайті Вишгородського КП “Водоканал”, у 2020 році вартість водопостачання становить 15,94 гривень, а водовідведення – 15,84 гривень за 1 куб.м з ПДВ.  Опалення Рішенням №378 “Про встановлення тарифу на теплову енергію, її виробництво, постачання та послугу з постачання теплової енергії, що надаються приватним комунально-побутовим підприємством “Теплокомунсервіс” було встановлено новий тариф для мешканців одного будинку у Вишгороді за адресою – проспект Шевченка, 6А.  Тариф на теплову енергію, її виробництво, постачання та послугу з постачання теплової енергії для населення та інших споживачів для системи автономного опалення теплозабезпечення будинку відтепер становить 1388,75 гривень/Гкал без ПДВ. Одноставковий тариф на теплову енергію та на послуги з постачання теплової енергії для населення та інших споживачів з ПДВ – 1666,50 гривень/Гкал.  В утворення вартості закладено ряд показників, зазначених у структурі тарифу. Варто зазначити, що таким чином було змінено тариф на оплату для мешканців лише одного приватного будинку, новобудови, які не захотіли користуватись послугами міського комунального підприємства. Для інших користувачів вартість опалення не змінюється.  Вивезення сміття У рішенні №379 “Про затвердження тарифу на послугу з поводження з побутовими відходами” йдеться, що комунальне підприємство “Управляюча компанія” Вишгородської міськради подала клопотання щодо зміни тарифів на вивезення та захоронення сміття.  “Встановити тариф на послугу з поводження з побутовими відходами, які надає  Комунальне підприємство "Управляюча компанія" Вишгородської міської ради відповідно до розрахунку – 145,3499 гривень/м3 з ПДВ. Ввести в дію тариф, встановлений даним рішенням, з 1 січня 2021 року”, – йдеться у документі.  У формування тарифу закладено витрати на заробітну плату, спецодяг для робітників, витрати на ремонт контейнерів, пальне та мастильні матеріали, запасні частини та ремонт автомобілів, витрати на захоронення сміття.  Як розповів KV голова Вишгородської громади Олексій Момот, відбулось незначне підвищення тарифу. “Наразі тариф на вивезення та захоронення сміття становить 140 гривень/м3 з ПДВ. Причина здорощання у підвищенні мінімальної заробітної плати та вартості талонів полігону. Ми вивозимо сміття на полігон у селі Нові Петрівці, ним займається комунальне підприємство “Комунальник”. Вартість водопостачання та водовідведення змінилась також у зв'язку із підвищенням “мінімалки”. Але, тим не менш, у Вишгороді не найвищі тарифи по області”, – зазначив він.За словами місцевого громадського діяча, співзасновника та керівника громадської організації “Рідне місто” Владислава Дулапчого, наразі комунальні підприємства міста могли б не підвищувати тарифи.  “На мою думку, наразі підвищення тарифів є недоцільним. В першу чергу, у країні пандемія коронавірусу, більшість людей у скрутному становищі, є проблеми із виплатами. Декому взагалі не вистачає коштів на сплату комунальних послуг. Навіть “Київводоканал” та “Київобленерго” наразі не штрафує за несплату і не припиняє надання послуг. Наші ж місцеві комунальні підприємства чомусь вирішили підняти тарифи. Не існує критичних ситуацій, які б цього вимагали. Якщо наша тепломережа збиткова і постійно працює “в мінус”, то водоканал постійно приймає нове обладнання, майно з новобудов. І якраз на цьому він міг би дуже добре заробляти. Однак, забудовникам за усілякими домовленостями підприємство навпаки робить різні “знижки”. А заробляти намагається на тарифах для населення ”, – каже він.  Нагадаємо, як раніше писала KV, ще у минулому році на Київщині зростало невдоволення завищеними цінами на послуги ЖКГ. Місцева влада то обіцяла громадянам знизити тарифи до економічно обґрунтованих, то виправдовувала їх зростання зростанням ціни на газ або підвищенням мінімалки. У ряді міст і сіл столичного регіону тарифи тоді зросли наполовину. А у Василькові була тарифна війна, яка дійшла до суду. Читайте: Подвійний тариф: жителі Василькова не дали підвищити ціни на водопостачання Фото: коллаж KVКиевVласть