Денису Бассу не очень нравятся его перспективы       Падение с горы Афон для Дениса Басса было его первым и самым легким падением в этом году. Это, можно сказать, было предзнаменование для молодого топ-менеджера столичной исполнительной власти. Впоследствии он стал срываться все ниже и ниже. Сначала, на радость его извечному конкуренту Анатолию Голубченко, Дениса Яковлевича понизили в должности. Из первого заместителя председателя Киевской городской государственной администрации (до марта этого года первых замов у г-на Черновецкого было четыре — Денис Басс, Анатолий Голубченко, Ирэна Кильчицкая и Евгений Червоненко), он стал просто заместителем. Но и в этой должности он продержался не долго.     Уже в июне вновь назначенный первый заместитель председателя КГГА Александр Попов заявил, что “он точно не останется на должности”. “Он точно будет уволен в ближайшее время. Что касается обвинений в его адрес, думаю, это вопрос не ко мне. Это вопрос правоохранительных органов. Я такое решение принял, он будет уволен завтра или послезавтра”,— отметил г-н Попов.     Уже через несколько дней после этих заявлений Денис Яковлевич, по утверждению сотрудников КГГА, вывез все ценные вещи из кабинета и ждал своего увольнения. Распоряжение об увольнении подписал собственноручно мэр Леонид Черновецкий, но даже после этого Денис Басс не спешил покидать свой кабинет. Лишь после того, как туда “въехал”  Руслан Крамаренко, Басс освободил кабинет, но, как утверждает источник KV, не освободил помещение. По нашей информации, он занял один из кабинетов в мэрии и сейчас ведет переговоры о своем месте в системе или как минимум о своей дальнейшей безопасности.     А переживать есть из-за чего. Во-первых, проектами, которые курировал бывший вице-мэр, всерьез заинтересовалась прокуратура, а во-вторых, весь бизнес Дениса Яковлевича держится именно на его собственном влиянии. Назначенные им лично люди безоговорочно подписывали все рекомендуемые документы и закрывали глаза на его бизнес. По словам главы Госкомпредпринимательства Михаила Бродского, 1000 киосков в Киеве принадлежит фирме “Хай Тек Буд”, которую связывают с папой заммэра Дениса Басса. Также ему приписывают сеть киосков “Стардогс”.   Кто может уйти вслед за Басом       Елена Бакаева — директор коммунального предприятия “Киевреклама” и Ольга Щепак — начальник Главного управления по вопросам рекламы. Кто-то завел Дениса Басса в заблуждение, что модельный бизнес и реклама это одно и тоже. Только так можно объяснить назначение номинантки “Мисс Украина-1994” и модели агентства КАРИН MMG на руководящие должности. Впрочем, если учесть, что все борды для социальной рекламы за бюджетные деньги печатает компания “Золотой лев”, которую связывают с Денисом Бассом, то ничего удивительного.     Елена Бакаева на конкурсе “Мисс Украина-1994” получила титул “Мисс университет” и потом получила работу в “Правэкс-банке”, была назначена директором одного из департаментов. В 2009 году Бакаева перешла на работу в “Киевпастранс” на должность заместителя директора, возглавляла тендерный комитет коммунального предприятия. Известна как подруга Ирэны Кильчицкой.     Ольга Щепак закончила КНУ им. Шевченко по специальности “финансист”, в то же время делала карьеру в модельном бизнесе. В 2001 году появилась на обложке журнала “Натали”. В модельном бизнесе с 16 лет. “В 16 лет я только начинала карьеру модели, и никаких серьезных работ в моем портфолио еще не было. Тем более обложек. Поэтому предложение сфотографироваться для “Натали” восприняла как “звездный час”,— рассказывает о себе г-жа Щепак. Следующим “звездным часом” модели стало назначение на руководящую должность без опыта госслужбы и опыта работы на руководящих должностях.     Свою должность может потерять и начальница Главного управления экономики и инвестиций Марина Погибко. Причем, поговаривают, что уступить ее по первоначальному сценарию она должна была самому г-ну Бассу. Но тот вроде бы от такого очередного понижения в чинах отказался. 28-летняя Марина Погибко одна из немногих, кто имеет опыт работы на руководящих должностях. В 2005 году закончила Киевский Национальный Университет технологии и дизайна, специальность “экономика предприятия”, после чего сразу попала в “Правэкс-банк” где быстро дослужилась до должности Вице-президента. Марина Погибко смотрит в будущее по-другому       Было бы странно, если бы конкурс на замещение должности начальника ГУ транспорта и связи КГГА выиграл и его сегодняшний руководитель Алексей Бархатов. Г-н Басс сделал его главным транспортником Киева из банковского сотрудника всего за пару недель. Приблизительно столько г-н Бархатов поработал в ГУ экономики и инвестиций мэрии, прежде чем занять высокий  пост в другом управлении. Пришел он в транспортную сферу, после того как его покинул (не без скандала) аналогичный боец — Станислав Гвоздиков. Говорят, что Алексей Бархатов на порядок умнее своего предшественника, по крайней мере, осторожнее ставит свою подпись на документах сомнительного с точки зрения законности характера. Может быть, сыграло роль то, что он успел поработать в мэрии перед возглавлением главка на пару дней больше, чем г-н Гвоздиков. Но, разумеется, профильного образования, минимально 5-ти летнего стажа госслужбы (плюс не менее 3 года на руководящей должности), как того требует законодательство, у молодого дарования нет.     Покинуть вскоре КГГА по здравым размышлениям также должны Роман Гладуняк и Татьяна Гушель. В принципе г-н Гладуняк, по сведениям KV, уже уволен с должности начальника ГУ контроля над благоустройством КГГА (занимал пару месяцев). Перед этим он был уволен с поста директора КП “Киевское инвестиционное агентство” (КИА), которым руководил более года. Экс-чиновник на все руки, безусловно, также является молодым дарованием. И, судя по послужному списку и тому, что вместе со своим шефом г-ном Бассом до сих пор не покинул пределы здания на Крещатике, 36, наверняка высокого уровня. Вот только инвестиций за прошлый год в Киев почему-то пришло очень мало. А КП “КИА”, даже несмотря на такой жирный источник доходов, как платежи владельцев столичных киосков, городскую казну совсем не пополнило.     А что случилось с  КП “КИА” после ухода из него г-на Гладуняка? Денис Басс оставить такое важное КП без мудрого руководства, конечно же, не мог, и привел туда Татьяну Гушель. О ней, как о специалисте по инвестициям, о ней почему-то ничего неизвестно. Однако, по циркулирующей в мэрии информации, нынешний директор КИА имеет внешность и манеру одеваться, как у яркой представительницы модельного бизнеса. Узнать почерк финансового гения Дениса Басса в подборе сотрудников женского пола не трудно.   Роман Гладуняк может не долго искать себе новую работу   Автор: Роман Бережной

Глава киевской городской организации работодателей-перевозчиков “Столица” Валерий Липецкий рассказал KV о злоупотреблениях в сфере пассажирских перевозок, и объяснил, почему в Киеве инвесторов не допускают к закупке крупногабаритных автобусов.   KV: Вы держите руку на пульсе того, что происходит в сфере пассажирских перевозок Киева. Как бы Вы охарактеризовали сегодняшнее положение общественного транспорта в городе?   Валерий Липецкий: КГГА за средства бюджета никогда не сможет обеспечить закупку для нужд города достаточного количество автобусов, троллейбусов и трамваев. Это уже давно всем очевидно. В 1991 г. на маршруты Киева выходило ежедневно 1240 автобусов (из них 80% очень вместительные Икарусы “гармошки”), более 850 троллейбусов, и около 550 трамвайных вагонов. До 2000 г. это все постепенно приходило в негодность, так как денег обновлять подвижной состав не было. Потом закупать транспорт для КП “Киевпастранс” за счет городской казны начали, и довольно активно. Но все равно в 2007 г. на киевские улицы ежедневно выезжало около 700 автобусов, около 500 троллейбусов, порядка 350 вагонов трамваев. В сентябре 2009 г. киевлян обслуживало уже только 385 автобусов, около 300 троллейбусов, и 300 трамваев. В этом году количество автобусов, выходящих на маршруты общего пользования в городе, снизилось до 310 единиц. Т.е. с 1991 г. автобусов, которые курсировали городом в обычном режиме, стало в 4 раза меньше, а население мегаполиса за это время выросло, наверное, в 2 раза, и в 1,5 раза увеличилась площадь города. Сегодня КП “Киевпастранс” активно занимается коммерческой деятельностью (перевозка пассажиров в таксомоторном режиме), вытесняя с этого рынка частных перевозчиков, за счет которых город и решал задачу наземной перевозки пассажиров все эти годы. Время идет, а в Киеве маршрутки становятся  не вспомогательным, как должно, а основным видом транспорта. Причем, что особо позорно, на окраинах Киева сотнями ездят маршрутки, выпущенные еще 20 лет назад. Такого нет уже даже в пригородах.  Все это противоречит как  здравому смыслу, так и положениям законодательства. Но те люди, которые, после увольнения с поста профильного заммэра Ивана Салия при Леониде Черновецком начали руководить этой отраслью, о здравом смысле и нормативной базе в транспортной сфере понятия не имели, и иметь не желали. Что будет дальше, посмотрим…   KV: Но государственная и столичная власть обещает до 2012 г. закупить 300 новых автобусов и 200 новых троллейбусов. Это ведь, поспособствует тому, что горожане станут немного быстрее добираться из точки “А” в точку “Б”?   Валерий Липецкий: Во-первых, ЛАЗ, у которого правительство постановило закупать общественный транспорт к Евро-2012, сегодня стоит. Производство на заводе запустить можно, но скорее всего нужное количество техники (2000 единиц для 4-х городов, которые будут принимать Евро-2012) он не выпустит  и за 5 лет. Но даже если предположить, что каким-то чудом автобусы и троллейбусы в оговоренном количестве до 2012 г. в Киев будут доставлены, то этот подвижной состав просто заменит тот, который придет до этого момента в полную негодность от старости. А суммарный долг Киев при этом увеличится  еще минимум на 0,5 млрд. грн.  Думаете, почему при всех бюджетных закупках подвижного состава  для КП “Киевпастранс” узнать цену, по которой покупает транспортные средства город, практически не возможно? Цену держат в тайне, потому что кому-то явно выгодно переплачивать. Причем подвижной состав всегда покупается по лизинговым схемам, чтобы нужные люди могли заработать еще и на этой услуге. Проценты по лизингу обычно огромны, транспорт не принадлежит городу, пока за него не будет выплачена последняя копейка, но покупать транспорт за кредитные деньги напрямую у производителя никто не пытался, даже когда у мэрии был в распоряжении свой банк “Крещатик”. Просто КП “Киевпастранс” очень интересная структура, через которую легко отмывать бюджетные деньги.   KV: Может возникнуть подозрение, что частные перевозчики жалуются на КП “Киевпастранс”, потому что он составляет им сильную конкуренцию.     Валерий Липецкий: То, что делает руководство КП “Киевпастранс”, это не конкуренция. Это целенаправленное уничтожение частного бизнеса, и схемы цивилизованной работы и развития городского общественного транспорта. Директор КП “Киевпастранс” Николай Ламбуцкий с самого момента создания этого предприятия в 2001 г. начал позволять себе лишнее. Первым делом он добился реорганизации ТПО “Автомобилист”, которое подчинялось не ему, а транспортному управлению мэрии.  В состав этого ТПО входили линейные диспетчерские станции на конечных остановках всех маршрутов. Именно в них  ранее создавали расписание, графики движения автобусов на маршрутах, контролировали их выполнение, изучался пассажиропоток,  планировалось любые изменения маршрутов,  лимитировалось  количества транспорта на них. По данным этих диспетчерских начислялась зарплата работникам автопарков, проходило списание топлива, запчастей, резины и пр. Т.е. за деятельностью городских автопарков был контроль. Теперь эти диспетчерские подчиняются г-ну Ламбуцкому, и работу КП “Киевпастранс” контролировать больше некому. Но этого показалось мало. В 2002 г. Николай Ламбуцкий добился подписания распоряжения  КГГА, о том, что все маршруты в городе должны принадлежать КП “Киевпастранс”. По его замыслу, частные перевозчики   должны были перестать быть самостоятельными и начать просто арендовать маршруты у КП. Именно в этот момент нам пришлось объединиться в ассоциацию и начать проводить первые акции протеста. Через прокуратуру, и достучавшись до мэра Александра Омельченко, мы добились отмены этого распоряжения. Но то, что происходило тогда не идет ни в какое сравнение с тем, что начал позволять Николаю Ламбуцкому Леонид Черновецкий. Сегодня КП “Киевпастранс” использует закупленные за деньги налогоплательщиков автобусы для  обслуживания таксомоторных и междугородных маршрутов. За любую такую попытку г-н Омельченко моментально бы уволил в городе любого.   KV: Но в Киеве же все это время был, курирующий отрасль заммэра, начальник ГУ транспорта КГГА. Чем занимались они?   Валерий Липецкий: Профильные чиновники  столичной мэрии последние 2,5 года просто пытались заработать деньги на ровном месте —  обложить частных перевозчиков данью. Именно такие задачи ставились молодежи из “Правекс-банка”,  которая очень быстро закрыла освободившиеся вакансии специалистов и руководителей в ГУ транспорта КГГА. Эти люди просто ретранслировали то, что им говорили наверху. Вначале нам передали пожелание заммэра Дениса Басса, чтобы каждое транспортное предприятие ежемесячно платило $ 10 тыс. в месяц. Мы отказались. Тогда в январе 2009 г. они протянули решение Киеврады о заключении со службой перевозки КГГА договоров, по которым за право работы в сфере пассажирских перевозок бизнесмены обязывались платить фиксированную сумму с каждой маршрутки ежемесячно коммунальной  службе перевозок. Вначале сказали, что платеж составит  1 тыс. грн., потом озвучили сумму в 3 тыс. грн. За что хотели снимать с частников  около 100 млн. грн. в год, так и осталось не ясным. Нужно было соглашаться и поднимать стоимость проезда? Мы на это не пошли и опять прибегли к акциям протеста. А КП “Киевпастранс”, у которого не хватает транспорта, чтобы возить людей в режиме общего пользования, руководство столицы тем временем начало позволять на конкурсах отбирать маршруты у частных перевозчиков. В минувшем году отобрали 15 маршрутов. Что в результате? На половину этих маршрутов КП вообще не поставил автобусов, на половине — уменьшили количество транспорта в два раза. А машины сняли со своих маршрутов, где теперь для видимости пускают 3-4 автобуса.   KV: Но на этом предприятии ведь уже около года никак не могут наладить своевременную выплату зарплат. Может быть, именно тяжелое экономическое положение вынуждает руководство КП “Киевпастранс” поступать таким образом?   Валерий Липецкий:  Какое может быть тяжелое экономическое положение у предприятия, которому за бюджетные деньги покупают транспорт, всегда  выплачивали разницу в тарифах, компенсации за проезд льготников от города и государства? Нужно еще учесть, что в отличие от частников это КП не арендует помещения и территории автопарков. Вся инфраструктура находится в их собственности. Поэтому слышать о том, что у них не хватает денег на выплату зарплаты работникам смешно. Просто слишком много денег требуют отдавать наверх. В Киеве в режиме таксомотора работает около 200 крупногабаритных автобусов, купленных за деньги киевлян. Т.е. проездные и льготы на них не действуют, а проезд стоит  2-2,5 грн. Еще это предприятие использует для заработка около 600 маршруток. В сумме вся это хозяйство зарабатывает весьма прилично. Причем  черным  налом, проконтролировать движение которого очень сложно, хотя при желании только из этого источника можно было бы наладить выплату зарплат работникам всего предприятия.   KV: Какой выход из этой ситуации?   Валерий Липецкий: Нужно для начала запретить КП зарабатывать на таксомоторных и междугородных перевозках, и заставить это предприятие заниматься своим прямым видом деятельности — обслуживать собственные социальные маршруты, развивать трамвайное и троллейбусное сообщение. Правительство Москвы, запретив Мосгортрансу заниматься коммерческими перевозками за деньги москвичей, так поступило еще в 2000 г. Но самое главное, это нужно позволить частным инвесторам закупать крупногабаритный транспорт и разрешить им работать на нем в обычном режиме на равнее с КП “Киевпастранс”. Тогда и денег в бюджете для решения других насущных проблем города останется побольше, и уровень качества транспортных услуг, когда монополия будет разрушена, будет расти.   KV: Т.е. проблему общественного транспорта в Киеве можно решать даже без выделения бюджетных средств? Бизнесмены смогут вложить деньги в закупку современного транспорта в нужном количестве?   Валерий Липецкий: Почему нет? На междугородних маршрутах такие фирмы, как “Шериф Тур”, “Автолюкс”, “Гюнсел” в закупку транспорта ведь инвестируют. Сейчас в Киеве работает около 52 частных транспортных предприятия, которые уже в свое время инвестировали в закупку для города двухдверных Богданов более $ 600 млн. Взамен они правда получили лишь поборы, и риск лишиться маршрута в любой момент. Именно поэтому они сейчас не видят перспективы своего развития и сотрудничества с городской властью. Но если им дать гарантию того, что они смогут окупить закупку каждого современного автобуса в течение 10 лет, оказать им помощь в получении кредитов с процентной ставкой ниже средней по городу,  автобусы которыми в столице уже давно пора заменять маршрутки они закупят с удовольствием. Город при этом легко может дать каждому перевозчику на обслуживание один маршрут и выставить требования к количеству на нем подвижного состава, к его параметрам, качеству,  режиму работы и пр.  Главное, чтобы власть, которая последние 3 года только декларировала, что ищет инвесторов, начала их искать по-настоящему и не меняла бы правила игры каждые 0,5 года. Кстати, 100 больших автобусов, закупленных  частниками, могли бы начать обслуживать киевлян еще в 2000 г. Перевозчики на такое вложение денег были готовы, проект всеми силами пытался продвинуть г-н Салий, но даже он не смог преодолеть тогда мощное сопротивление реализации этих планов со стороны г-на Ламбуцкого. Пока в ГУ транспорта не вернутся нормальные специалисты, а городской власти будет интересно только “умело осваивать” городской  бюджет так все и останется.   Беседовал: Александр Красногородский

Советник столичного мэра и министра регионального развития и строительства Иван Салий  поведал  KV о том, какими методами команда Леонида Черновецкого завела город в тупик, и о том, как из него можно выйти.   KV: Иван Николаевич, не так давно в КГГА поселились представители Кабмина и администрации президента, чего ранее никогда не было. А теперь еще и первый заместитель председателя КГГА явно навязан Черновецкому сверху. Как Вы оцениваете такие изменения в систему управления Киевом?   Иван Салий:  Кабмин совершенно справедливо очень негативно оценил работу КГГА за последние годы. Потому решать городские проблемы и прислали известного мастера политического кризисного менеджмента в городах и отраслях экс-министра труда Николая Белоблоцкого, экс-министра Валерия Пустовойтенко, и Александра Попова. Они эффективные управленцы, хоть непосредственно и не знакомы со спецификой и масштабом столичных проблем. Оттого за столичную элиту  реально становится обидно. Можно подумать, в Киеве нет своего мощного кадрового потенциала, своих специалистов, которые бы справились с проблемами столицы на высоком уровне. Но на сегодня центральная власть, вероятно, другого выхода не видит. Ведь наш мэр с помощью своих заместителей успешно вытеснил опытных профессионалов из всех структур КГГА. А вмешаться в ситуацию центру нужно было еще при Ющенко. Всем городским хозяйством в Киеве уже довольно давно управляют люди, не имеющие представления о том, как развивать столицу, агломерацию, мегаполис, строительство, решать транспортные проблемы… Столица впервые уступила лидерство в темпах развития другим городам страны. И, как ни прискорбно это осознавать, вполне заслуженно пример городам показывает уже Донецк, объявивший себя деловой столицей Украины. Вроде бы киевлянам известно, что г-н Черновецкий - миллиардер, своего верного заместителя Дениса Басса он отрекомендовал как финансового гения, а Киев почему-то не процветает. В столице в 2009 г. объемы строительства упали в сравнение с 2008 г. на 54%, а в этом году еще на 20% по отношению к минувшему году. Город находится в глубочайшем застое и в первую очередь — отнюдь не из-за последствий пресловутого финансового кризиса, а из-за ненасытности и так богатой киевской верхушки.   KV: Действительно, последние 3 года руководство КГГА только и делало, что ежегодно обещало настроить в городе многоуровневых транспортных развязок, подземных паркингов, транспортно-пересадочных узлов и пр. Не сделано ничего. В чем причина?   Иван Салий: Первая причина — это вытеснение из структуры КГГА специалистов. Какие только выходцы из АКБ “Правекс-банк” и студенты не переработали на постах начальников управлений и отделов мэрии. Причем за три года ими руководили по 3-5 начальников, и каждый раз слабее и слабее в профессиональном плане, но без моральных тормозов. Вторая причина — коррупция, масштабы которой за  последние  годы превысили все разумные пределы. А это воровство  бюджетных денег. Влияние мирового финансового кризиса, по сравнению с этими факторами, — детский писк. Строительство метро на Теремки в Киеве заморозили, на Троещину — провалили, даже линию скоростного трамвая, которую, между прочим, прокладывают по устаревшей технологии (на шпалах), все не могут запустить. За деньги, потраченные  на этот  проект, трамвайное полотно, наверное, можно было сделать из золота. Во всяком случае, из плит по бесшумной европейской технологии. Но руководство КП “Киевпастранс” ведь в первую очередь тратит бюджетные деньги на строительство металлоконструкций над трамвайной линией, чтоб сдавать в аренду и продавать потом эти места под торговые павильоны. Почему это финансируют  не инвесторы, не понятно. За время пребывания у власти в Киеве команды г-на Черновецкого в КГГА состоялось не менее 40 инвестиционных конкурсов по реализации масштабных инфраструктурных проектов. Но, несмотря на то, что инвесторы  заплатили все официальные и неофициальные платежи за выигранные тендеры, и все отчисления на развитие городской инфраструктуры, начать реализовывать проекты им не дали. Люди пошли в Киевзем за оформлением землеотводов, в Главархитектуру за согласованиями проектов — и вышли в шоке, услышав стоимость каждой подписи. А Леонид Михайлович еще и никак не мог определиться, кто конкретно из его заместителей курирует каждый из проектов. По сей день непонятно, к кому вообще нужно обращаться в КГГА по вопросам строительства. Оттого в Киеве и не начали строиться 6 площадок для отстоя грузового транзитного транспорта на въездах в город, подземные паркинги (было утверждено 18 адресов), автостанции и многое другое.   KV: Т.е. основная причина сегодняшнего застоя в городе и того, что инвесторы разбежались, коррупция? Наверняка она была всегда. Думаете ее можно искоренить?   Иван Салий: Взятки брали и берут везде, включая ту же цивилизованную Европу. Но есть разумные пределы всему. Можно, например, взять 10% от стоимости проекта после его реализации за всестороннюю поддержку при его продвижении и помощь в строительстве важного для жизни города объекта, т.е. фактически их зарабатывать. А можно требовать 30-50% на старте только за подписи, как в Киеве, и на это инвесторы не ведутся. Беда Киева — жадность и непрофессионализм тех, кто принимает решения. В сложившейся ситуации я бы приветствовал, если бы Олесь Довгий, например, сказал: “Я лучший спикер в Киеве за последние 500 лет беру под свою личную ответственность строительство такой-то дороги или линии метро. Буду по два раза в неделю проводить совещания, давать протокольные поручения, сам решать вопросы и заставлять решать их других”. Но так работать в мэрии не хотят. Власть перестала выполнять свои основные функции — управлять, организовывать и хоть за что-то отвечать. В Киеве это явление развилось в последнее время просто в большем масштабе, чем в других регионах. У нас давно пора, как и во всем цивилизованном мире, принять Закон “О государственно-частном партнерстве”. Это позволит реализовывать инвестиционные проекты не путем договоренностей власти и бизнеса “под столом”, а открыто при участии независимых экспертов и общественных организаций. Тогда строительство разморозится, экономика начнет развиваться, люди станут нормально зарабатывать. А сейчас процветает только мелкое жульничество, в виде, например, работы над созданием нового генерального плана развития Киева. Там больше пиар-хода на отвлечение внимания горожан и иллюстрации мнимой стратегической озабоченности, чем реальной интеллектуальной работы.   KV: Вы участвуете в заседаниях по вопросам создания нового генплана города. Хоть что-то прогрессивное, по вашему мнению, в этом документе предусматривается? Зачем он вообще нужен, если и старый генплан никто выполнять не собирался?   Иван Салий: Понятно, что по большому счету внеочередное создание нового генплана — просто способ отвлечь людей от их насущных проблем. Единственная необходимость что-то пересмотреть в стратегии развития города вытекает из того, что принятый Киеврадой в 2002 г. генплан предполагал увеличение площади Киева в 1,5 раза. Но этот документ никто даже не посылал на утверждение правительства, ВР, президента, т.е. его выполнение не контролировалось сверху. А так как, конструктивного диалога с руководством области и близлежащих городов у руководства Киева налажено не было, земля вокруг столицы начала в беспрецедентном темпе передаваться в частные руки. Роздали все, и теперь расширить границы столицы, возможности нет. Сегодня радует хотя бы то, что в самом названии создаваемого генплана говориться  “О развитии Киева и пригородных территорий”. Т.е. понимание того, что в дальнейшем город сможет развиваться только в связке с прилегающими  территориями, вроде бы есть. Но на этом все и заканчивается. Разработчики концепции генплана запланировали  построить в сегодняшних границах Киева такой же объем жилья, который уже существует. Спрашиваю: “Вы хоть визуально это представляете”. Говорят: “Представляем”. Мол, вынесем из города все промышленные предприятия и застроим жилыми домами. Уничтожить предприятие ясное дело проблем для них не составит. А на вопрос где будут работать горожане, ответа у них нет. Планы по строительству стратегически важных для города инженерных и транспортных объектов в концепцию генплана, конечно, заложили. Но так было и 20 и 50 лет назад. Наверное, единственной разумной инновацией документа является планирование строительства хордовой магистрали вдоль железнодорожных путей, которая должна связать через мост Кирпы две окраины Киева, и увести транзитные транспортные потоки от центра города. Но ответить на вопрос, как они будут отводить под этот проект и многие другие проекты землю, если весь ее резерв уже успешно передан в частные руки под строительство ТРЦ, автозаправок и пр., в мэрии не могут. За время правления Киевом Александра Омельченко в генплан  вносилось  всего 7-8 изменений в год, за последние три года — более сотни, а земельных решений, которые его нарушали — более тысячи. Четкой идеи, как будут осваиваться в недалеком будущем территории с озерами, территории островов в черте Киева, берегов Днепра, как будем, скажем, возрождаться речка Либидь, у разработчиков нового градостроительного документа нет. Что такое метробусы, за счет которых в мире уже некоторое время успешно решают проблему организации городского автобусного сообщения  в мэрии никто не знает. Т.е. внедрять в столице передовой мировой опыт никто не планирует. Потому руководство Минрегионстроя совершенно справедливо рекомендовало не принимать такую концепцию за основу и продолжать работать над документом.   KV: И как по Вашему мнению должен развиться Киев и прилегающие к нему населенные пункты в ближайшие десятилетия?   Иван Салий: Только как  городская агломерация (компактное скопление, местами срастающихся населённых пунктов, объединённых в сложную многокомпонентную динамическую систему с интенсивными производственными, транспортными и культурными связями,— ред.). Причем создавать агломерацию на территории 50-70 км. вокруг Киева ради обеспечения  комфортных условий проживания ее жителям нужно на равноправных партнерских условиях. Т.е. мэр Киева для реализации совместных важных инфраструктурных проектов, в первую очередь транспортных, должен на равных вести переговоры с мэрами Вышгорода, Ирпеня, Броваров, Василькова и т.д. И зачем тогда людям покупать жилье в Киеве среди нагромождения многоэтажек, если современное комфортное жилье можно будет дешевле приобрести в пригороде, как это делается во всем мире, и продолжать работать в столице? Даже в сталинские времена от Киева до Броваров ходил трамвай, а сейчас между Киевом и Броварами, Киевом и Борисполя по утрам ежечасно курсируют по 300 автобусов. Это не выход и Сан Саныч Омельченко, например, это понимал. В Ирпене, куда из Киева ехать долго только потому, что дорога идет через Пущу-Водицу и Гостомель, решили застроить жильем большую территорию. Омельченко сразу договорился с мэром Ирпеня о подводе к новому жилому массиву 6 км. дороги напрямик. Свою часть дороги власти Ирпеня построили, а г-н Черновецкий с Денисом Бассом, не усмотрев в этом своей выгоды, реализацию проекта успешно завалили. Неужели кому-то не понятно, что у нас много незастроенного пространства вокруг Киева? Жилищное строительство можно спокойно развивать в сторону Вышгорода вдоль киевского моря, как на левом, так и на правом его берегу, в направлении Броваров, Борисполя, Василькова, Житомира. Нужно только уже сейчас отводить земли для совместной реализации проектов, например, продления метро в этих направлениях. Киеву, к примеру, нужна альтернативная БСА, станция очистки стоков на правом берегу. Но не в городе же ее строить. Нужно найти землю за городом. Как? Только если, к примеру, договориться с властями Василькова о том, что Киев продлит метро далее Теремков, откуда пустит  в Васильков троллейбусную линию. Создание агломерации вокруг столицы будет выгодно всем. Даже если под полосу строительства любой транспортной артерии попадут частные владения, их хозяин будет этому только рад, т.к. рыночная стоимость его земли при этом возрастет. А если инвесторы увидят, что и городская, и центральная власть готова реально работать на осуществление подобных планов деньги на такие проекты найдутся.   Беседовал: Александр Красногородский

Найближчим часом Вищий антикорупційний суд (ВАКС) може поставити крапку у справі про розкрадання коштів бюджету Києва при реконструкції трамвайної лінії від вул. Милославської до Дарницького залізничного вокзалу. Мова йде про обвинувальний акт щодо в.о. заступника гендиректора “Київпастранс” Павла Кирилюка (на колажі праворуч) та ексочільника однієї з дирекцій даного КП Юрія Курбаля (на колажі ліворуч). Обом інкримінують нанесення збитків столичній громаді на суму 13,2 млн гривень (16% від суми договору) і у випадку визнання цих осіб винними, їм доведеться повернути дані кошти до міського бюджету. Що цікаво, наприкінці весни 2023-го Юрій Курбаль вже отримав обвинувальний вирок за інші свої “гріхи”. Йому було призначено 1 рік “умовного терміну” в рамках історії щодо надання “відкату” директору компанії-підряднику за те, що той залучить “правильного” субпідрядника при реконструкції трамвайної “гілки” з Борщагівки на Відрадний.  Як стало відомо KВ, найближчим часом на розгляд ВАКС має надійти обвинувальний акт щодо в.о. заступника генерального директора КП “Київпастранс” Павла Кирилюка і ексдиректора “Дирекції по будівництву та утриманню об'єктів транспорту та допоміжної інфраструктури” (далі – “Дирекція”) цього ж підприємства Юрія Курбаля. Підписуйтесь на “КиївВладу”  Їм обом інкримінується вчинення злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191 (розтрата майна шляхом зловживання службовим становищем, вчинена в особливо великих розмірах або організованою групою) та ч. 2 ст. 28 і ч. 2 ст. 366 (службове підроблення, що спричинило тяжкі наслідки і було вчинене за попередньою змовою групою осіб) Кримінального кодексу (КК) України. Максимальне покарання за вказані порушення – до дванадцяти років позбавлення волі з конфіскацією майна. Досудове розслідування щодо цих осіб проводилося в рамках кримінального провадження №22021101110000171, яке було відкрито Деснянським управлінням Нацполіції 12 вересня 2021 року. Але надалі, в рамках підготовки обвинувального акту до направлення в суд, матеріали по цим фігурантам були виокремлені в “нове” кримінальне провадження – під №72022000120000003 від 3 червня 2022 року. Зазначимо, спочатку відповідний обвинувальний акт був направлений столичною прокуратурою до Шевченківського районного суду Києва. Втім, 13 вересня 2023 року суддя Тетяна Овсепян вирішила "переадресувати" ці матеріали до Київського апеляційного суду задля подальшої зміни підсудності. Надалі, згідно з існуючою процедурою, вони “по ланцюжку” через Касаційний кримінальний суд мають опинитися у ВАКС.  Справа в тому, що “звичайні” міські суди не можуть розглядати такі “серйозні” справи. Сума нанесених збитків, яка інкримінується обвинуваченим, складає 13,2 млн гривень, що у дві тисячі і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Що цікаво, в рамках цього провадження прокуратура також заявила цивільний позов про відшкодування обвинуваченими цих збитків – тобто, якщо даних осіб визнають винними, їм доведеться виплатити міському бюджету грошові кошти на вищезазначену суму. За що судитимуть  23 жовтня 2020 року між КП “Київпастранс” та ТОВ “Енергоспецремонт” було укладено договір на реконструкцію трамвайної лінії від вул. Милославської до Дарницького залізничного вокзалу в Деснянському районі столиці. Підписував згадану угоду Павло Кирилюк. Вартість цих робіт мала скласти 97,6 млн гривень, але в грудні того ж року сторони погодили зменшення цієї суми до 82 млн гривень. Згідно з угодою, роботи повинні були завершити до 31 грудня 2020 року. Як інформувала тоді КВ, це був перший договір з низки запланованих. Завершити реконструкцію вказаної трамвайної лінії планували у 2022 році. ЇЇ повну вартість у КМДА на початок 2020 року оцінювали у 517 млн. гривень, а на початку листопада того ж року збільшили в 1,74 рази – до 898,73 млн. гривень. Читайте: В Киеве приступили к реконструкции трамвайной линии с Троещины до Дарницкого вокзала Врешті-решт, за даними системи Prozorro, ТОВ “Енергоспецремонт” отримало від “Київпастрансу” 81,8 млн гривень. При цьому слідчі встановили, що під час реалізації вказаного договору було розтрачено грошові кошти на суму 13,2 млн гривень. В судових ухвалах по цьому провадженню не уточнюється, яким був механізм цього “розпилу”, але можна припустити, що традиційно йдеться про завищення вартості необхідних для реконструкції будматеріалів та/або вартості самих робіт. Також в цих матеріалах не зазначається, через що до відповідальності має бути притягнутий Юрій Курбаль. Але, вочевидь, саме на очолюваний ним підрозділ “Київпастрансу” покладені зобов'язання щодо контролю за різного роду ремонтними роботами та реконструкціями.  Разом з тим, в судових ухвалах повідомляється, що обвинувальний вирок може отримати і директор ТОВ “Енергоспецремонт”, якого будуть судити в рамках іншого провадження. Проте наразі матеріали по підозрі або обвинуваченню цієї особи відсутні у відкритому доступі, а тому встановити, що саме інкримінується керівнику компанії-підрядника, досить проблематично. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Варто зазначити, що раніше в рамках “початкового” кримінального провадження правоохоронці також вивчали факти можливих порушень при I та II чергах реконструкції та будівництва трамвайної лінії від вул. Гнати Юри до ЗАТ “Кисневий завод”, замовником яких виступало все те ж КП “Київпастранс”. Підрядником цих робіт виступало ТОВ “Реммонтаж-Строй”, а їхня вартість за відповідним договором від 28 серпня 2021 року оцінювалася в 396,9 млн гривень. Читайте: “Киевпастранс” не опубликовал смету в 400 млн гривен по трамвайной линии с Отрадного на Борщаговку В ході слідства було встановлено, що вищезгаданий Юрій Курбаль “посприяв” тому, щоб директор ТОВ “Реммонтаж-Строй” отримав неправомірну вигоду в розмірі 606 тис. гривень від представників ТОВ “Будком-Ніко”. За ці гроші посадовець компанії-підрядника мав залучити останню ТОВку до виконання вищезгаданих робіт в якості субпідрядника. Вказана сума – це 10% вартості частини реконструкції за декількома актами передачі робіт. При цьому, правоохоронці встановили, що вчиняти цей злочин вказаному посадовцю допомагала ще низка осіб, у тому числі – один із його підлеглих по “Дирекції”. На переконання слідчих, таким чином Курбаль та його спільники діяли в інтересах компаній-субпідрядників. При цьому, під час обшуків на робочому місці Юрія Курбаля правоохоронці знайшли ручну осколочну гранату Ф-1. 23 травня 2023 року Подільський районний суд Києва визнав ексочільника “Дирекції” у скоєнні злочинів, передбачених ч.2 ст. 368-3 (комерційний підкуп службової особи, вчинений за попередньою змовою групою осіб)  ч. 1 ст. 263 КК України (придбання та зберігання бойових припасів без передбаченого законом дозволу). Відповідним вироком Юрію Курбалю було передбачено покарання у вигляді 3 років позбавлення волі, яке було замінено на 1 рік іспитового (“умовного”) терміну. Чим відомі фігуранти За даними аналітичної системи Youcontrol, ТОВ “Енергоспецремонт” було засновано у Києві у листопаді 2002 року. З осені 2020 року засновником, кінцевим бенефіціаром та керівником цієї компанії вказано мешканця міста Кременчук Полтавської області Олександра Гузира.  Столичне ТОВ “Реммонтаж-Строй” було зареєстроване у грудні 2018 року. Його керівником, засновником та кінцевим бенефіціаром є мешканець села Щербаки Кременчуцького району Полтавської області Ігор Моісеєв. Обидві вказані компанії є постійними підрядниками “Київпастрансу” – усього між цими ТОВками і КП було укладено 11 договорів на загальну суму більш ніж 1,4 млрд гривень. Зокрема, “Енергоспецремонт” має в своєму активі 7 угод на суму 303,7 млн гривень, а “Реммонтаж-Строй” – 4 угоди на суму 1,16 млрд гривень. При цьому, дані ТОВки співпрацювали в якості підрядників лише з “Київпастрансом”. Як раніше повідомляла KВ, “Київпастранс” по декілька разів на рік фігурує в “кримінальних хроніках” через ймовірні “бюджетні розпили”. Зокрема, ще у грудні 2019 року Нацполіція розпочала слідство за фактом можливих розтрат і присвоєння бюджетних коштів при вищезгаданій реконструкції трамвайної лінії від вул. Гната Юри до ЗАТ "Кисневий завод". Правоохоронці припускали, що в 2017-2019 роках на цих роботах, які виконувалися в рамках декількох договорів підряду, було “розпиляно" близько 100 млн із 300 млн гривень.  Читайте: При реконструкции трамвайной линии с Борщаговки на Отрадный могли украсть более 100 млн гривен Служба безпеки України (СБУ) теж з вересня 2020 року розслідувала факти можливого розкрадання коштів керівництвом КП “Київпастранс”. Попередньо йшлося про співпрацю цього підприємства як мінімум із 8 компаніями, яким комунальні "транспортники" протягом останніх трьох з половиною років перерахували близько 406 млн гривень. Серед таких – ТОВ “СК “Адамант”, яке раніше пов'язували з одіозним Максимом Микитасем. Ця компанія, до речі, була одним із субпідрядників будівництва Подільсько-Воскресенського мостопереходу – використання бюджетних коштів під час проведення цих робіт неодноразово звертало на себе увагу правоохоронних органів. Читайте: В СБУ заинтересовались сотрудничеством “Киевпастранса” со скандальными компаниями Втім, у результаті обидва розслідування “заглохли”, і жоден з можливих фігурантів так і не отримав обвинувального вироку. Зазначимо, у відкритих джерелах відсутня інформація щодо трудових кар'єр Павла Кирилюка і Юрія Курбаля. Втім, деякі дані щодо їхньої ролі в діяльності “Київпастрансу” все ж можна знайти. Так, першого ЗМІ згадують як заступника гендиректора цього КП починаючи з 2016-2017 років. При цьому, українські медіа неодноразово називали Кирилюка “смотрящим за “Київпастрансом”, приписуючи йому отримання доходів з “чорної каси” підприємства, яка формується з різних закупівель. Також наприкінці 2021 року у відкритих джерелах “гуляла” інформація, що Павла Кирилюка можуть підвищити до генерального директора КП “Київпастранс”, але в результаті він залишився на своїй посаді. У свою чергу Юрій Курбаль, за даними аналітичної системи Youcontrol, очолив “Дирекцію” в 2015 році. Але у вищезгаданому обвинувальному вироку він вже згадується як “тимчасово непрацюючий”.  Його персона також є досить скандальною. Раніше ЗМІ неодноразово повідомляли про те, що в тендерах, які проводить КП “Київпастранс”, виграють компанії, пов’язані з дядьком Юрія Курбаля – Віктором Рафальським. Зокрема йшлося про ТОВ “Архітектурно-реставраційне підприємство “Софія” (здійснювало проєктування різних робіт) і ТОВ “КП Спецавтоматика” (ще один із підрядників будівництва трамвайної гілки від вул. Гната Юри до “Кисневого заводу”). При цьому, Юрій Курбаль повідомляв журналістам, що зі своїм дядьком, мовляв, не спілкується. КП “Київпастранс” з 30 серпня 2016 року очолює Дмитро Левченко. Дане підприємство підпорядковане Департаменту транспортної інфраструктури Київської міськдержадміністрації (КМДА), яким з 1 вересня 2021 року керує Руслан Кандибор. Діяльність цього структурного підрозділу з 9 листопада 2021 року особисто контролює очільник столиці Віталій Кличко. Фото: колаж КВКиївВлада

Столична міськрада погодила реорганізацію КВП “Міськпаливо” – все майно цього підприємства передадуть КП “Київський метрополітен”. Офіційними підставами для цього стали “мізерні” доходи “Міськпалива” та борги в розмірі більш ніж 3,6 млн гривень (частину з них підприємство заборгувало саме столичній “підземці”). Таким чином влада Києва “закрила проблему”, яку тягнулася більше шести років. Роботою “Міськпалива” на Хрещатику, 36 не задоволені давно, завдання по створенню та розвитку мережі комунальних авто-газо-заправних станцій це КВП явно провалило.  Як стало відомо KВ, 23 березня 2023 року столична міськрада підтримала проєкт рішення “Про реорганізацію київського комунального виробничого підприємства (КВП) “Міськпаливо” шляхом приєднання до комунального підприємства (КП) “Київський метрополітен” (№ 08/231-595/ПР від 27 квітня 2022 року).  Підписуйтесь на “КиївВладу”  У сесійній залі за погодження вказаного документу проголосували 62 депутати. Суб'єктом його подання виступив міський голова Києва Віталій Кличко. Як зазначено в проєкті рішення, така реорганізація допоможе “зберегти майно територіальної громади Києва та забезпечити його ефективне використання”. Справа в тому, що КВП "Міськпаливо" має заборгованість зі сплати земельного податку в сумі 1,8 млн гривень (тут і далі – станом на квітень 2022 року. – KВ), а також борг перед тим же КП "Київський метрополітен" в розмірі 1,8 млн гривень через непогашення поворотної фінансової допомоги.  При цьому, за даними документу, столична “підземка” ініціювала стягнення вказаних грошових коштів у судовому порядку, і в рамках відповідної справи у квітні 2021 року на усе майно “Міськпалива” було накладено арешт. Через це було унеможливлено, цитуємо, "нормальну діяльність підприємства та його розвиток”. Як приклад, за I квартал 2022 року дохід “Міськпалива” від реалізації своїх завдань – послуги з транспортної обробки і складування продукції та передачі в оренду залізничної колії та побутових приміщень – склав усього 358,5 тис. гривень. Відповідно до прийнятого рішення, КП "Київський метрополітен" стане правонаступником усього майна КВП "Міськпаливо". Приєднання буде здійснюватися в декілька етапів – зокрема, Київська міськдержадміністрація (КМДА) має створити комісію з реорганізації, забезпечити закріплення "нового" майна за "підземкою" тощо. Вищезгадану фінансову допомогу КВП “Міськпаливо” отримало від КП “Київський метрополітен” в першій половині 2017 року і повинно було повернути всі кошти – 2 млн гривень – до кінця того ж року. Втім, таке зобов'язання підприємство не виконало, у зв'язку з чим “підземка” вирішила судитися. Врешті-решт, 14 серпня 2018 року такі вимоги були остаточно задоволено Київським апеляційним господарським судом. При цьому, вочевидь, частину заборгованості “Міськпаливо” все ж погасило, зважаючи на різницю між цифрами, вказаними в судових постановах і проєкті рішення. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Як раніше повідомляла KВ, робота КВП “Міськпаливо” неодноразово викликала питання на Хрещатику, 36.  Так, ще в 2014 році Київрада доручила цьому підприємству зайнятися створенням та розвитком мережі комунальних авто-газо-заправних станцій. Але виконати таке завдання “Міськпаливо” з різних причин так і не змогло. Вже через три роки КМДА визнала роботу цього підприємства незадовільною через збитки – лише за перше півріччя 2017 року чиновники нарахували “мінус” 272 тис. гривень.  Результатом цього стало у тому числі й те, що на початку 2018 року у столичній міськдержадміністрації почали обговорювати питання щодо ліквідації “Міськпалива” – у зв'язку з його нерентабельністю. Таку ідею тоді підтримали окремі депутати міськради, проте остаточне вирішення даного питання було відкладено. Втім, у 2020 році Київрада доручила даному підприємству “здійснення заходів щодо протидії нелегальному виробництву та продажу палива” при реалізації міської програми розвитку транспортної інфраструктури. Схоже, “Міськпаливу” це не допомогло. Читайте: Депутаты согласились, что подземка и “Киевпастранс” потеряли на карантине почти 1 млрд гривен КВП “Міськпаливо” з 7 грудня 2018 року очолює Дмитро Аніщенко. КП “Київський метрополітен” з 17 липня 2014 року очолює Віктор Брагінський, який також є депутатом поточного скликання Київради (фракція “УДАР”). Обидва підприємства підпорядковані Департаменту транспортної інфраструктури КМДА, яким з 1 вересня 2021 року керує Руслан Кандибор.  Діяльність цієї структури з 9 листопада 2021 року особисто контролює Віталій Кличко. Фото: “Слово і діло”. КиївВлада

Аудитори продовжують фіксувати факти зловживань у роботі Департамента інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) КМДА і трьох підпорядкованих йому комунальних підприємств (КП) – “Інформатики”, “ГІОЦ” і “Київтелесервісу”. Було виявлено, що у 2018-2020 роках ці структури допустили фінансових порушень на суму 274,86 млн гривень, що призвело до втрати близько 61,33 млн бюджетних гривень. Зокрема, вказані підприємства закуповували обладнання, яке потім ніяк не використовувалось, виплачували своїм контрагентам “зайву” винагороду за надані послуги, проводили тендери за завищеними цінами, бездіяли у питанні впровадження більш ніж двох десятків цифрових сервісів (наприклад, оплата харчування в дитсадках через “Особистий кабінет киянина”) тощо. За результатами перевірки порушникам було надано 100 рекомендацій щодо усунення недоліків, але лише дві з них були повністю враховані. Наприклад, у згаданому департаменті “начхали” на вимоги щодо зміни менеджменту в цих КП та стосовно притягнення до відповідальності винних у порушеннях осіб. Як стало відомо KВ, нещодавно Департамент внутрішнього фінансового контролю та аудиту Київської міськдержадміністрації (КМДА) оприлюднив результати позапланового аудиту ефективності діяльності Департаменту ІКТ КМДА та підпорядкованих йому комунальних підприємств “Інформатика”, “Київтелесервіс” та “Головний інформаційно-обчислювальний центр” (“ГІОЦ”). Підписуйтесь на “КиївВладу”  Відповідний аудиторський звіт №070-2-1-04/17 датований 29 листопада 2022 року. На сайті вищезгаданого департаменту цей документ було опубліковано наприкінці січня поточного року – коли стало відомо, які зауваження аудиторів столичної міськдержадміністрації були враховані керівниками вищезгаданих структур, а які були проігноровані. Як зазначено у звіті, профільний департамент КМДА перевіряв, чи дотримувалися посадовці Департаменті ІКТ КМДА та підпорядкованих йому КП законодавства України при проведенні процедур закупівель, при укладенні та виконанні договорів і т.д. у період з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2020 року. Даний аудит проводився з 2 липня 2020 року по 13 серпня 2021 року. Що знайшли аудитори У ході перевірки “ревізори” з'ясували, що протягом 2018–2020 років Департамент ІКТ КМДА отримав з міського бюджету Києва грошових коштів на суму 2,4 млрд гривень (95% від затверджених Київрадою асигнувань) на виконання та реалізацію заходів низки міських цільових програм. Більшу частину цього фінансування – 2,36 млрд гривень – вказаний департамент спрямував до підпорядкованих йому КП “Інформатика”, КП “ГІОЦ” і спеціалізованого комунального підприємства (СКП) “Київтелесервіс”. За результатами аудиту було встановлено, що протягом 2018–2020 років на вказаних трьох КП були допущені фінансові порушення та недоліки на загальну суму 274,86 млн гривень, з яких 61,33 млн гривень – порушення, що призвели до втрат (в т.ч. втрати, які виникли внаслідок неефективних операцій – 38,82 млн гривень), 51,08 млн гривень – порушення з ризиком втрат і 162,45 млн гривень – порушення без ризику втрат. Своєрідним "лідером" стало КП "ГІОЦ" – аудитори встановили на цьому підприємстві порушень та недоліків на загальну суму 187,8 млн гривень (16,28 млн гривень – прямі втрати, 10,46 млн гривень – порушення з ризиком втрат і 161,07 млн гривень – без ризику втрати). У свою чергу, керівництво КП “Інформатика” допустило таких “недопрацювань” на суму 75,01 млн гривень, але саме це підприємство “взяло пальму першості” за прямими втратами – їхня загальна сума дорівнює 39,09 млн гривень (також було допущено порушень з ризиком втрат на суму 35,5 млн гривень і без ризику втрат на суму 0,4 млн гривень). Що стосується СКП “Київтелесервіс”, то на цьому підприємстві аудитори КМДА “нарахували” фінансових порушень та недоліків на суму 12,04 млн гривень (5,96 млн гривень – прямі втрати, 5,11 млн гривень – з ризиком втрат і 0,97 млн гривень – без ризику втрат).  Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Так, за даними аудиторів, КП “Інформатика” допустило ряд недоліків і прорахунків при реалізації заходів зі створення та впровадження програмно-апаратного комплексу Єдиного диспетчерського центру моніторингу роботи транспорту та збору інформації (”ЄДЦ”). Ревізори КМДА зробили висновок, що такі “помилки” негативним чином вплинули на “функціонування окремих компонентів автоматизованої системи "ЄДЦ" та призвели до виникнення ризиків щодо неефективного і зайвого використання бюджетних коштів”. Наприклад, станом на період проведення аудиту КП “Інформатика” не задіювало та не використовувало за цільовим призначенням придбане у 2018-2019 роках обладнання для забезпечення роботи програмно-апаратного комплексу “ЄДЦ” (зокрема, 235 одиниць бортових комп’ютерів транспортних засобів та 713 одиниць сенсорних терміналів водія). В аудиторському звіті зазначено, що уся ця електроніка зберігалася у складському приміщенні вказаного КП, і даний факт, на думку “ревізорів”, може вказувати на “відсутність реальної потреби в здійсненні таких закупівель”. Ці дії керівництва КП “Інформатика” призвели до втрати гарантійних термінів обслуговування цього обладнання, т.зв. “відволікання бюджетних коштів” (тобто – витрачання їх не на те, що дійсно потрібно громаді у конкретний період часу. – KВ) та виникнення ризику понесення столичною скарбницею неефективних витрат у сумі 20,7 млн гривень. Читайте: Прокуратура подозревает, что КП “Информатика” имитировала закупку сертифицированного софта Також аудитори встановили, що Департамент ІКТ КМДА і КП “Інформатика” не забезпечили результативне та ефективне використання бюджетних коштів у сумі 18,62 млн гривень, виділених на закупівлю та встановленням інформаційно-довідкових терміналів на туристичних об’єктах та маршрутах Києва.  Зокрема, за даними ревізорів, 45 із 105 інфотерміналів, закуплених у 2016-2017 роках, так і не були встановлені протягом наступних чотирьох років, а знаходилися на зберіганні у ПрАТ “Промзв’язок” (постачальника цього обладнання) та, відповідно, не використовувалися за цільовим призначенням. При цьому, інші 60 терміналів станом на період проведення аудиту належним чином не функціонували: за інформацією “ревізорів”, це обладнання було вимкнене, а в окремих випадках воно було навіть не підключеним до інженерних (електроживлення) та телекомунікаційних  (зокрема, відсутнє з’єднання з Інтернетом) мереж. В аудиторському звіті зазначено, що такі проблеми у функціонуванні інформаційних терміналів мають системний і довготриваючий характер, адже аналогічні недоліки виявлялись і під час проведення попередніх перевірок у 2018 році. У свою чергу КП “ГІОЦ”, за даними аудиторів, у неповній мірі реалізувало завдання створення автоматизованої системи оплати проїзду (АСОП) у частині закупівлі в 2018-2019 роках терміналів з продажу разових квитків та поповнення засобів оплати проїзду в станціях КП “Київський метрополітен” і приміщеннях КП “Київпастранс”.  Зокрема, в ході аудиту було встановлено, що лише 90 таких терміналів (15% від загальної кількості) передбачають можливість здійснення оплати банківськими картками. При цьому, під час перевірки аудиторам стало відомо, що жоден з усіх встановлених терміналів не видавав решту за оплату проїзд. У зв'язку з цим, на думку ревізорів КМДА, існує ризик того, що КП “ГІОЦ” доведеться понести додаткові витрати на модернізацію та дооснащення цього обладнання.  Більше того – аудиторів зацікавило і те, яким чином встановлювалися згадані термінали самообслуговування. Наприклад, за даними “ревізорів”, ТОВ “МКМ Сервіс ЛТД” здійснювало їхній монтаж у вестибюлях станцій метрополітену без розроблення робочих проєктів. А КП “ГІОЦ” складало акти надання цих послуг у довільній формі – без урахування обсягів матеріалів, які зазначені в схемах монтажу. Такі дії комунального підприємства і його підрядника, як вважають в аудиторському департаменті КМДА, створили ризик завищення вартості робіт з монтажу на загальну суму 675,93 тис. гривень та призвели до неефективного використання коштів на суму 3,5 млн грн, які КП “ГІОЦ” довелося заплатити ТОВ “УкрНДІагропроект” за розробку проєктів монтажу терміналів вже після їхнього фактичного встановлення. Читайте: “Киевпастранс” обвинили в необоснованном выборе ГИВЦ как подрядчика для обслуживания АСОП Крім того, за інформацією аудиторів, Департамент ІКТ КМДА і КП “ГІОЦ” станом на 2020 рік не впровадили в промислову експлуатацію жоден з 25 програмних продуктів, розроблених або створених за бюджетні кошти у 2015-2018 роках. На думку “ревізорів”, це свідчить про “відсутність досягнення очікуваного результату від використання бюджетних коштів на суму 150,79 млн гривень”.  Наприклад, мешканці столиці так і не отримали можливість використовувати програмний модуль “Система замовлення відеоконтенту”, який мав би дозволити фізичним особам отримувати записи з вуличних камер відеоспостереження через інформаційну систему “Особистий кабінет киянина”. Це було пов'язано з тим, що у Положенні про комплексну систему відеоспостереження Києва не було зазначено, які особи, згідно з чинним законодавством, можуть замовляти такий контент.  Також, серед іншого, станом на жовтень 2020 року мешканці міста не могли через все той же ”Особистий кабінет киянина” здійснювати оплату харчування своїх дітей в дитсадках, поповнювати рахунок на мобільному телефоні та оплачувати штрафи за порушення правил дорожнього руху, хоча усі ці послуги для киян були офіційно впроваджені. Причина цієї проблеми була більш ніж простою – вказані електронні сервіси не були підключені до платіжної системи, яка повинна здійснювати обробку та проведення відповідних платежів. Департамент внутрішнього фінансового контролю та аудиту КМДА знайшов й інші порушення у роботі КП “ГІОЦ”. Зокрема, ревізорів зацікавила його співпраця з ТОВ “ФК “Герц” – компанією, яка у Києві займається продажем електронних квитків та прийомом комунальних платежів і з якою вказане підприємство активно судиться протягом останніх декількох років. Читайте: Не поділили гроші: столичний “ГІОЦ” та одеський “Герц” заплутались в “білінгових” підрядах Так, аудитори встановили, що КП “ГІОЦ” не стало застосовувати до ТОВ “ФК “Герц” штрафних санкції (пеню) за несвоєчасне перерахування коштів від продажу електронних квитків на рахунки КП “Київпастранс” і КП “Київський метрополітен”, хоча таке “покарання” було передбачено умовами відповідного договору. Внаслідок цього, як вважають ревізори, КП “ГІОЦ” втратило можливість отримати кошти у вигляді операційного доходу в розмірі 933,2 тис. гривень. До того ж КП “ГІОЦ”, за інформацією аудиторів, нарахувало вказаній компанії “зайву” винагороду за фінансові послуги на суму 219,9 тис. гривень. Як було встановлено, вказане КП обраховувало розмір цієї нагороди за формулою “2% від суми отриманих ТОВ “ФК “Герц” платежів”, тоді як договором було передбачено, що ці відсотки потрібно “віднімати” від суми платежів, перерахованих на розподільчий рахунок КП “ГІОЦ”.  У Департаменті внутрішнього фінансового контролю та аудиту КМДА звернули увагу і на низку порушень в роботі СКП “Київтелесервіс”. Зокрема, як було встановлено, дане підприємство не забезпечило прозоре ціноутворення та розрахунок вартості послуг по створенню локально-обчислювальної мережі для закладів охорони здоров′я на загальну суму 17,56 млн грн, що створило ризики зайвих витрат бюджетних коштів. Вказаний проєкт було реалізовано для впровадження електронної медицини в комунальних медичних закладах – передбачає переведення паперового документообігу в електронний вигляд та надання сервісного обслуговування киянам.  Крім того, аудитори КМДА з'ясували, що СКП “Київтелесервіс” при проведенні 12 тендерів на закупівлю товарів та послуг на загальну суму 313,2 млн грн не обґрунтовувало очікувану вартість цих закупівель (стартову вартість тендеру). У зв'язку з цим, як вважають аудитори, “неможливо впевнитись у коректності формування такої вартості”, що призводить до ризиків завищення закупівельних цін.  Наприклад, лише по 4 договорам на придбання мережевого та комп’ютерного обладнання аудиторами було зафіксовано завищення цін на загальну суму 5,7 млн гривень, що складало у середньому від 20% до 51% суми угод. Аудитори також встановили випадки недотримання конкуренції між учасниками торгів, які організовує СКП “Київтелесервіс” – мова йде про відсутність у деяких учасників належного досвіду виконання аналогічних договорів, що, на думку перевіряючих, створило ризики завищення ринкової вартості закупівлі.  Читайте: СБУ заинтересовалась “бюджетными распилами” в СКП “Киевтелесервис” За результатами цих перевірок Департамент внутрішнього фінансового контролю та аудиту КМДА надав Департаменту ІКТ КМДА та трьом вищезгаданим комунальним підприємствам 100 рекомендацій щодо усунення виявлених порушень, з яких лише 2 рекомендації були повністю враховані і одна рекомендація була врахована частково.  Наприклад, у КП “Інформатика” дослухалися до рекомендації стосовно встановлення 17 одиниць комунікаційних терміналів (кнопок виклику аварійних служб), які були придбані підприємством ще у 2017 році в рамках створення комплексних систем відеоспостереження міста Києва та які раніше не були встановлені. Разом з тим, переважна більшість важливих вимог аудиторів були проігноровані. Серед таких – рекомендації Департаменту ІКТ КМДА щодо розгляду питання стосовно зміни менеджменту на підпорядкованих йому комунальних підприємствах; стосовно притягнення до відповідальності осіб, які винні у виявлених аудиторами порушеннях, тощо. Скандальний бекграунд Як неодноразово повідомляла KВ, діяльність Департаменту ІКТ КМДА та згаданих вище КП неодноразово критикувалася деякими депутатами Київради і звертала на себе увагу правоохоронних органів. Наприклад, ще у жовтні 2018 року Служба безпеки України розпочала слідство  за фактами можливих “бюджетних розпилів”, допущених керівництвом КП “ГІОЦ”. За даними правоохоронців, у тому ж році вказане підприємство втратило орієнтовно 20,8 млн гривень при впровадженні комплексу “Оперативно-диспетчерське обслуговування житлового фонду та систем управління, контролю та забезпечення безпеки ліфтового обладнання”. В епіцентрі уваги правоохоронців опинилися відразу декілька осіб, у тому числі тепер вже ексдиректор КП “ГІОЦ” Віталій Козубський та керівник компанії-підрядника ТОВ “Українські Бізнес Комунікації” Єгор Бургомістренко. Наразі обвинувальні акти у відношенні фігурантів провадження знаходяться на розгляді Вищого антикорупційного суду України. Читайте: СБУ вменяет директору КП “ГИВЦ” Виталию Козубскому растрату более 20 млн гривен Також ще у жовтні 2019 року СБУ відкрила кримінальне провадження за фактом можливого присвоєння бюджетних коштів при впровадженні системи управління та контролю мереж зовнішнього освітлення Києва, чим займалося КП “Інформатика”. Слідство попередньо встановило, що при реалізації цього проєкту була в тому числі завищена вартість обладнання. Також, за даними правоохоронців, таке обладнання в більшості випадків не вдавалося виявити, а його використання з метою економії коштів було просто неможливим. При цьому, в КМДА навіть приблизно не могли пояснити, як окупаються і окупатимуться ці вкладення, а декілька депутатів столичної міськради висловили думку, що головна мета цієї ініціативи – просто вкрасти бюджетні гроші “під соусом так званої “інтелектуальної складової”. Читайте: Полтора миллиарда из воздуха: как столичный бюджет расплачивается за работу Юрия Назарова Нагадаємо, обов'язки директора КП “Інформатика” з 6 вересня 2021 року тимчасово виконує Вероніка Малкова. На цій посаді вона змінила такого ж “тимчасово керівника” Миколу Пихтіна, який очолював дане підприємство у такому статусі з 9 жовтня 2017 року. КП “ГІОЦ” на правах “т.в.о. директора” з 12 липня 2020 року очолює перший заступник керівника цього підприємства Оксана Мисак. До неї, з 13 липня 2016 року по 12 липня 2020 року, КП “ГІОЦ” очолював вищезгаданий Віталій Козубський. Обов'язки директора СКП “Київтелесервіс” з 11 лютого 2021 року тимчасово виконує заступник керівника цього підприємства з юридичних питань Павло Черніков. Протягом 2018-2020 років на цьому підприємстві чотири рази змінювалося керівництво – його почергово очолювали Сергій Бондаренко (на посаді директора працював найдовше – з березня 2008 року по липень 2019 року), Олег Бакаєв, Андрій Приступа і Олег Ващенок. Департамент ІКТ КМДА, якому підпорядковані три вищезгадані КП, з 27 серпня 2021 року очолює Олег Половинко (на колажі ліворуч). З 3 березня 2017 року по 29 квітня 2020 року, цією структурою керував скандально відомий Юрій Назаров (на колажі праворуч), який був “обличчям цифровізації в Києві” та з персоною якого пов'язують численні порушення в даній сфері. Після його звільнення та до призначення Половинка Департаментом ІКТ КМДА на правах “т. в.о. директора” керувала Ганна Лисик. Діяльність Департамента ІКТ КМДА з 2 квітня 2021 року контролює заступник голови КМДА з питань здійснення самоврядних повноважень Петро Оленич. Протягом 2018-2020 років, роботу цієї структури почергово контролювали заступники голови КМДА Дмитро Давтян (звільнений з посади 29 листопада 2019 року) і Олександр Густєлєв (звільнений 1 грудня 2021 року), перший заступник голови КМДА Микола Поворозник, а також безпосередньо сам голова КМДА Віталій Кличко. Фото: колаж КВКиївВлада

КП “Київпастранс” закупило для своїх автобусних парків 3 мільйони літрів дизельного палива, витративши на це 146 млн гривень. Половину дизеля поставить рівненське ТОВ “КМ Енерджі”. Ця фірма по показнику “найкраща ціна” перемогла і в аукціоні на поставку другої половини палива, однак в “Київпастрансі” на сумнівних підставах вирішили віддати перевагу одному з своїх “улюблених підрядників” – ТОВ “Глобал Сейл”. Ця компанія входить до групи “КЛО”, та за сім останніх років отримала від “Київпастрансу” за поставку “соляри” найбільшу сумму – 500 млн гривень (чверть від усіх таких підрядів). Цікаво, що у Київраді раніше просили антикорупційне управління КМДА перевірити причетність посадових осіб “Київпастрансу” до створення корупційної схеми та розкрадання бюджетних коштів на закупівлях дизпалива, у тому числі, у ТОВ “Глобал Сейл”.  Як стало відомо KВ з оголошення електронної системи публічних закупівель ProZorro, 27 жовтня та 9 листопада 2022 року КП “Київпастранс”* уклало два договори на закупівлю дизельного палива Євро-5. Загальна ціна двох договорів склала 145,91 млн гривень. Перший договір (ціна – 73,06 млн гривень) було підписано з ТОВ “КМ Енерджі”**, яке повинно поставити дизельне паливо виробництва Литовської Республіки по 48,7 гривень за літр. Другий договір (ціна – 72,85 млн гривень) КП уклало з ТОВ “Глобал Сейл”***, яке повинно поставити паливо румунського виробництва за ціною 48,56 гривень за літр. Підписуйтесь на “КиївВладу”   Обидва договори передбачають поставку по 1,5 млн літрів палива до кінця поточного року за адресами Служби колії “Київпастрансу” та чотирьох автобусних парків – № 2, 5, 6 та 8. У першому тендері ТОВ “КМ Енерджі” запропонувало найвигіднішу ціну серед інших учасників – ТОВ “Трейдлім”, ТОВ “Глобал Сейл” та ТОВ “Стейлед”. За другий підряд змагалися лише ТОВ “Глобал Сейл” та ТОВ “КМ Енерджі”. Пропозиція “КМ Енерджі” була вигідніша по ціні, але, незважаючи на це, другий підряд цій компанії вже не віддали.  Відхилення пропозиції ТОВ “КМ Енерджі” в “Київпастрансі” пояснили тим, що його представники у визначений термін не надали екземпляри підписаного договору. В ТОВ “КМ Енерджі” з цією версією не погодилися і навіть надали скан-копію супровідного до документів листа із відміткою представника “Київпастрансу”. Проте в КП на це відповіли, що працівника з наведеним компанією прізвищем у них немає, жодних документів вони не отримували і, відтак, будь-які претензії “КМ Енерджі” є безпідставними. Дизельні закупівлі “Київпастрансу” За час існування системи ProZorro (з 2015 року) КП “Київпастранс” з урахуванням нинішніх договорів закупило 87 партій дизельного палива на суму 1,95 млрд гривень. Поставляли дизель для підприємства всі ці роки 23 компанії. При цьому, одна з цих компаній має суттєвий відрив: четверта частина коштів на закупівлю “соляри”  – 499,44 млн гривень – дісталася саме ТОВ “Глобал Сейл”. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Згідно з даними аналітичної системи Youcontrol, ТОВ “Глобал Сейл” зареєстровано у 2018 році у місті Вишневе Київської області. Статутний капітал – 400 тис. гривень. Засновник, кінцевий бенефіціар та керівник – Аурелія Малікова. Система Youcontrol відносить ТОВ “Глобал Сейл” до групи “КЛО” бізнесменів Олександра Каца, Ігоря Чернявського та Вячеслава Стешенка. Головним активом цієї групи є мережа автозаправних станцій KLO, яка налічує 62 автозаправних комплекси з власними ресторанами, магазинами, кафе, мийками у Києві, Київській, Житомирській, Чернігівській областях. Нагадаємо, що Вячеслав Стешенко у 2019 році навіть претендував на посаду міністра енергетики та вугільної промисловості. За даними Clarity Project, у результаті участі в публічних закупівлях ТОВ “Глобал Сейл” всього уклало 3285 договорів на сумму 1,7 млрд гривень. Найбільший замовник – столичне КП “Київпастранс”, з яким було підписано 34 договори майже на 528,81 млн гривень. Читайте: “Киевпастранс” закупил дизтопливо на треть дороже, чем в прошлом году ТОВ “Глобал Сейл” згадується в кримінальному провадженні від 9.09.2020 року № 32020110000000114, яке розслідує Слідче управління ГУ Державної фіскальної служби у Київській області за підозрою в незаконному виготовленні та зберіганні підакцизних товарів. З ухвали Київського апеляційного суду від 4 лютого 2021 року відомо, що, за даними слідства, на АЗС та складах паливно-мастильних матеріалів на території Білоцерківського району Київщини зберігалося незаконно виготовлене пальне, яке в подальшому продається фізособам та підприємствам, серед яких “засвітилося” ТОВ “Глобал Сейл”. На другому місці серед “улюблених підрядників” у КП “Київпастранс” – ТОВ "Глуско Україна" ****. Цій компанії за останні сім років за дизельне паливо перепало майже на 161 млн гривень. ТОВ “Глуско-Україна” зареєстровано у 2016 році у Києві. Статутний фонд – 100 тисяч гривень. Засновник – "Гріненерго Трейдінг СА" (Швейцарія, Женева). Кінцевий бенефіціар – громадянин Греції Аніфантакіс Дімітріос Антоніос, директор – Марина Мірошниченко. ТОВ “Глуско-Україна” входить в групу “Протон Енерджі Груп” Нісана Моісеєва (на колажі третій зліва), який до 22 лютого 2022 року був кінцевим бенефіціаром ТОВ “Глуско-Україна”. Раніше KВ повідомляла, що у 2016 році російська державна компанія "Роснефть", яка працювала під брендом ТНК, продала всі українські активи маловідомій тоді компанії зі Швейцарії Glusco Energy, яка також є частиною “Протон Енерджі Груп” (Proton Energy Group). Самого Моісеєва пов'язують із Віктором Медведчуком (на колажі четвертий зліва), кумом президента росії володимира путіна. Нісан Моісеєв заявляв, що в них дружні, а не ділові відносини. Читайте: Петиція Гончаренка про позбавлення депутатів від “ОПЗЖ” мандатів набрала необхідну кількість голосів ТОВ “Глуско Україна” за результатами участі у публічних закупівлях уклало 85 договорів на 1,58 млрд гривень. Один із найбільших замовників – КП “Київпастранс”, яке віддало фірмі 16 підрядів на сумму 174,8 млн гривень. ТОВ “Глуско-Україна” має у своєму досьє кілька кримінальних проваджень. Зокрема, посадові особи цієї фірми підозрюються в організації схеми незаконного перевезення у 2019-2020 роках нафтопродуктів з рф в Україну поза митним контролем та з ухиленням сплати податків, що спричило збитки держбюджету в особливо великих розмірах (провадження від 30.01.2019 року №22019000000000022). Зазначимо, що в липні 2020 року депутат Київради VIII скликання Олександр Пабат (на той час – позафракційний, раніше входив до фракції “Солідарність”) просив начальника Управління з питань протидії та запобігання корупції Апарату КМДА перевірити тендери КП “Київпастранс” на постачання палива та виявити можливу причетність посадових осіб КП до створення корупційної схеми та розкрадання бюджетних коштів. Тоді мова йшла в тому числі про тендери, за результатами яких були укладені договори на поставку палива з ТОВ “Глобал Сейл” та ООО “Глуско Україна”. Читайте: “Киевпастранс” заподозрили в коррупции при закупке топлива Третє місце по сумарній вартості договорів від КП “Київпастранс” – у ТОВ "Вєнтус Ресурс”*****, якому дісталося три підряди на 155,57 млн гривень. ТОВ "Вєнтус Ресурс” зареєстровано в 2013 році у Білій Церкві Київської області, і з тих пір кілька разів змінювало “прописку”. На сьогодні має реєстрацію в селищі Чабани Бучанського району Київщини. Розмір статутного капіталу становить 300 тис. гривень. Засновник, кінцевий бенефіціар та керівник – Олександр Зленко.  Зв'язки ТОВ "Вєнтус Ресурс” ведуть до вже згаданої групи “КЛО”. Зокрема, у договорі з “Київпастрансом” 2016 року на поставку дизельного палива ця фірма вказала контактний номер (044) 494-31-11, який співпадає з номером головного офісу KLO. Крім цього, в 2016-2018 роках ТОВ "Вєнтус Ресурс” було зареєстровано по вул. Київська, 2 в селі Софіївська Борщагівка на Київщині, де тоді і по сьогодні знаходиться АЗС KLO. ТОВ “КМ Енерджі” за всю дизельну історію КП “Київпастранс” дістався тільки нинішній підряд ціною 73,05 млн гривень. Ця фірма зареєстрована в 2019 році в місті Костопіль Рівненської області. Статутний капітал – 30 млн гривень. Засновники та кінцеві бенефіціари – Юлія Мазур та Ірина Панащук, які прописані в Рівному. Керівник – Андрій Кручок. Юлія Мазур є кінцевим бенефіціаром ще чотирьох рівненьких компаній, серед яких ТОВ “СП Лайф”. Заснував її Роман Зіньков, який у 2020 році безуспішно балотувався в Рівненську міську раду від партії “Рівне разом” (лідер нинішній секретар міськради Рівного Віктор Шакирзян). За результатами участі у публічних закупівлях ТОВ “КМ Енерджі” отримало 49 замовлень на сумму 132,85 млн гривень. Нинішній договір з КП “Київпастранс” – найдорожчий підряд ТОВ за всю історію існування. До цього найбільшим замовником ТОВ “КМ Енерджі” було Комунальне автотранспортне підприємство Рівного, від якого воно отримало 18 підрядів на понад 20 млн гривень. У листопаді 2021 року жителі міста Сарни Рівненської області поскаржилися на розташовану там автозаправочну станції ТОВ “КМ Енерджі”, мовляв, вона завдає шкоди їх здоров’ю та життю й несе загрозу навколишньому середовищу. Проте ТОВ “КМ Енерджі” не допустило державних інспекторів з охорони навколишнього природного середовища Поліського округу до перевірки АЗС, які направили матеріали цього інциденту в правоохоронні органи. ТОВ “КМ Енерджі” фігурує в кримінальному провадженні (№62020240000000087). В його рамках слідчі перевіряють правомірність видачі посадовими особами ГУ державної фіскальної служби в Рівненській області ліцензій на право роздрібної  торгівлі та зберігання пального ряду компаній, серед яких ТОВ “КМ Енерджі”. Як неодноразово повідомляла KВ, КП “Київпастранс” регулярно фігурує у корупційних скандалах, які стають предметом кримінальних розслідувань. Зокрема, Головне слідче управління Нацполіції шукає докази того, що посадові особи КП “Київпастранс” займалися розтратою та присвоєнням бюджетних коштів при закупівлі у 2017 році “сучасних павільйонів очікування з вмонтованими урнами для сміття”, а також послуг з капремонту будівель та споруд. Читайте: Следствие по закупке “Киевпастрансом” остановочных павильонов затягивается Окрім того, факти можливого розкрадання коштів керівництвом КП “Київпастранс” з вересня 2020 року розслідує Служба безпеки України (СБУ). Попередньо йдеться про співпрацю вказаного підприємства як мінімум із 8 компаніями, яким комунальні "транспортники" протягом останніх трьох з половиною років перерахували близько 406 млн гривень. Читайте: В СБУ заинтересовались сотрудничеством “Киевпастранса” со скандальными компаниями КП “Київпастранс” засновано в 2011 році Київрадою. З 30 серпня 2016 року ним керує Дмитро Левченко (на колажі – перший зліва). Підприємство підпорядковане Департаменту транспортної інфраструктури Київської міськдержадміністрації (КМДА), який з 1 вересня 2021 року очолює Руслан Кандибор (на колажі – другий зліва). З 25 квітня 2016 року по 25 квітня 2017 року цим департаментом керував Сергій Майзель, з 4 серпня 2017 року до 3 грудня 2018 року – Сергій Симонов, з 13 серпня 2019 року до 31 жовтня 2019 року – Іван Федоров, а з 6 лютого 2020 року до 5 квітня 2021 року – Валентин Осипов. У “проміжках” між призначеннями директорів обов'язки керівника виконував перший заступник директора цієї структури Іван Шпильовий. Діяльність зазначеного департаменту з 9 листопада 2021 року направляє особисто Віталій Кличко. Раніше, з 2 березня 2020 року, роботу зазначеної структури контролював тепер уже екс-заступник голови КМДА Олександр Густелев. * КП “Київпастранс” (Код ЄДРПОУ: 31725604) ** ТОВ “КМ Енерджі” (код ЄДРПОУ: 43252113)  *** ТОВ “Глобал Сейл” (Код ЄДРПОУ: 41915030) **** ТОВ "Глуско Україна" (Код ЄДРПОУ: 40428668) ***** ТОВ "Вєнтус Ресурс” (Код ЄДРПОУ: 38927250) Фото: колаж KВ КиївВлада

Протягом жовтня влада Переяслава на Київщині та підпорядковані їй підприємства і установи уклали договорів на 5,64 млн гривень. Найбільшою витратою місяця був договір на продовження капремонту вулиці Гетьмана Івана Сулими, який за два останні роки вже поглинув майже 4 млн гривень. Чимало коштів минулого місяця витратила Переяславська багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування, яка закупила ліки від тромбозу, паливо та постільну білизну. Готуються в Переяславі і до холодів – серед великих замовлень 12 тонн паливних пелетів. При цьому підрядників місцева влада обрала серед великих компаній, зокрема, які входять до бізнес-груп “Ковальська”, “ЮРіЯ Фарм” та “КЛО”. Історія про витрати Переяслава Бориспільського району у жовтні – дев'ята частина циклу КиївВлади “Справи насущні”. Як стало відомо KВ з даних публічного модуля аналітики BI.Prozorro, у жовтні 2022 року Переяславська міська рада і підпорядковані їй підприємства та установи уклали за результатами публічних закупівель 123 договори на 5,64 млн гривень. Найбільші видатки Більше половини жовтневих витрат Переяслава – 3,71 млн гривень – склало продовження капітального ремонту вулиці Гетьмана Івана Сулими на замовлення Відділу капітального будівництва та житлово-комунального господарства Переяславської міськради. Згідно з укладеним договором, ремонтні роботи повинні бути завершені до 21 листопада поточного року. Нагадаємо, на цей капермонт в 2021-2022 роках вже було витрачено 3,95 млн гривень.Підписуйтесь на “КиївВладу”  320 тис. гривень у жовтні направлено на ліки, а саме – препарат для лікування тромбозу “Новопарин” (4 тисячі шприців по 0,4 мл) для КНП “Переяславська багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування”*. Цей медзаклад здійснив ще дві вагомі закупівлі минулого місяця. Перша на поставку палива за 171,09 тис. гривень, та друга – на поставку постільної білизни за 160 тис. гривень.  На 198 тис. гривень КП “Переяславське виробниче управління комунального господарства” замовило 12 тонн паливних гранул (пелетів), які повинні бути поставлені за адресою підприємства до кінця поточного року.Найбільші замовники Протягом жовтня кошти в Переяславі освоювали 11 замовників. Проте найбільше грошей зі значним відривом освоїв Відділ капітального будівництва та житлово-комунального господарства Переяславської міськради – 3,77 млн гривень. Крім капітального ремонту вулиці Гетьмана Івана Сулими, на проведення якого укладено договір на 3,71 млн гривень, відділ на 64,87 тис. гривень замовив здійснення авторського нагляду за цими роботами. Друге місце по активності освоєнню бюджетних коштів в Переяславі зайняло КНП “Переяславська багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування”, яке протягом місяця уклало 54 договори майже на 800 тис. гривень. Крім медичних препаратів, палива та постільної білизни, лікарня закупала, зокрема, лікарняні бланки, миючі засоби, лампи, цвяхи та шпаклівку. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться На третьому місці – КП “Переяславське виробниче управління комунального господарства”** з 38 договорами на 582,46 тис. гривень. Крім договору на паливні гранули, підприємство витрачалося на поточні ремонти доріг – вулиці Партизанській в селі Дем’янці (105,92 тис. гривень) та по вулиці Миру в селі Вовчків (47,33 тис. гривень), а також труби, пожежні гідранти, канцелярські вироби, цемент та 13 оцинкованих тазів. Виконком Переяславської міськради протягом жовтня уклав 11 договорів на 267,91 тис. гривень. З них 74 тис. гривен направлено на перевезення призовників та військовозобов'язаних для проходження обласної медкомісії та до військових частин, 70 тис. гривень – на дрова, 52 тис. гривень – на 60 спальних мішків, 36,57 тис. гривень – на 73 пари напівчоботів.  П'яте місце посів Відділ освіти Переяславської міської ради, зробивши два замовлення на 124,17 тис. гривень. На 73,28 тис. гривень для комунальної установи “Переяславський інклюзивно-ресурсний центр Переяславської міської ради” закупили інтерактивну панель-інтерактивний стіл Intboard, а на решту 50,89 тис. гривень – додаткові роботи з поточного ремонту дитсадка №8 "Золотий ключик".Читайте: У місті Переяслав знесли монумент відзначення 300-річчя возз’єднання України з росією Найбільші підрядники Роботи, послуги та товари у Переяславі минулого місяця розпорядники бюджетних коштів замовляли у 56 підрядників. На більшу частину всіх освоєних у жовтні грошей – 3,86 млн гривень – укладено три договори з ТОВ "Агрошляхбуд"***. Саме цій компанії дістався найкоштовніший підряд на капремонт вулиці Гетьмана Івана Сулими, а також підряди на поточні ремонти вулиці Партизанській в селі Дем’янці та вулиці Миру в селі Вовчків.  320 тис. гривень “пішло” ТОВ "Медичний центр "М.Т.К."**** по договору з КНП “Переяславська багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування” на поставку препарату “Новопарин”.  Паливні гранули за замовленням КП “Переяславське виробниче управління комунального господарства” на 198 тис. гривень поставить ФОП Пшечук Віталій Васильович. Найбільшу партію палива для Переяслава – на 171 тис. гривень – КНП “Переяславська багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування” замовила у ТОВ "Глобал Сейл"*****. П'яте місце по величині отриманого підряду у ПП “Ярослав”, у якого за 112,53 тис. гривень лікарня закупила постільну білизну. Про підрядників Згідно з даними аналітичної системи Youcontrol, ТОВ “Агрошляхбуд” зареєстровано в 2000 році в Переяславі. Статутний капітал – 186,76 тис. гривень. Основний вид діяльності – будівництво доріг і автострад. Засновники та кінцеві бенефіціари – Сергій та Олександр Гончаренки (директор).  ТОВ “Агрошляхбуд” входить в групу “Ковальська” Володимира Сурупа, Сергія та Олександра Пилипенків. Промислово-будівельна група “Ковальська” – виробник будівельних матеріалів, один з провідних девелоперів України. Група включає 43 компанії у різних сегментах будівельної галузі, що виконують повний обсяг робіт: від видобування сировини і виготовлення будівельних матеріалів до зведення об’єктів житлового, комерційного та соціального призначення. За даними Clarity Project, у результаті участі в публічних закупівлях ТОВ “Агрошляхбуд” підписало 248 договорів на 120,89 млн гривень. Найбільші замовники – КП “Переяславське виробниче управління”, з яким підписано 102 угоди на 30 млн гривень, та Відділ капітального будівництва та житлово-комунального господарства Переяславської міськради, з яким підписано 8 угод на 22 млн гривень.Читайте: Кипрская оффшорная компания купила скандального киевского застройщика, связанного с ПСГ “Ковальская” ТОВ "Медичний центр "М.Т.К." зареєстровано в 1994 році в Києві. Статутний капітал – 1,5 млн гривень. Основний вид діяльності – оптова торгівля фармацевтичними товарами. Засновники – “СІА Емтеко Холдинг” (70%, Рига), Наталія Марченко та Володимир Мирончук. Кінцеві бенефіціари – Наталія Деркач та Микола Гуменюк. Директор – Дмитро Деркач. ТОВ "Медичний центр "М.Т.К." входить у групу “ЮРіЯ Фарм” Миколи Гуменюка та Наталії Деркач. Youcontrol позиціонує “ЮРіЯ-Фарм” як міжнародну спеціалізовану фармацевтичну корпорація, яка заснована в 1998 році. Група включає 16 компаній. В результаті участі у публічних закупівлях ТОВ "Медичний центр "М.Т.К." отримало понад 20 тисяч замовлень на 4,3 млрд гривень. Найбільші замовники – КНП “Запорізька обласна клінічна лікарня”, КНП “Вінницька міська клінічна лікарня швидкої медичної допомоги” та КНП “Черкаський обласний онкологічний диспансер”, від яких отримано підрядів по 50 млн гривень. Віталій Пшечук був зареєстрований як ФОП в 2020 році в Переяславі. Основний вид діяльності – виробництво інших виробів з деревини, виготовлення виробів з корка, соломки та рослинних матеріалів для плетіння. За результатами участі у публічних закупівлях підприємець підписав всього два договори, обидва з КП “Переяславське виробниче управління комунального господарства”. Крім нинішньої закупівлі паливних пелетів, минулого року він поставив для КП такі пелети на 245 тис. гривень. ТОВ “Глобал Сейл” зареєстровано у 2018 році у місті Вишневе Київської області. Статутний капітал – 400 тис. гривень. Основний вид діяльності – оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами. Засновник, кінцевий бенефіціар та керівник – Аурелія Малікова. Система Youcontrol відносить ТОВ “Глобал Сейл” до групи “КЛО” бізнесменів Олександра Каца, Ігоря Чернявського та Вячеслава Стешенка. Головним активом групи є мережа автозаправних станцій KLO, яка налічує 62 автозаправних комплекси з власними ресторанами, магазинами, кафе, мийками у Києві, Київській, Житомирській, Чернігівській областях. Вячеслав Стешенко у 2019 року претендував на посаду міністра енергетики та вугільної промисловості. За даними Clarity Project, у результаті участі в публічних закупівлях ТОВ “Глобал Сейл” уклало 3252 договорів на 1,68 млрд гривень. Найбільший замовник – столичне КП “Київпастранс”, з яким підписано 34 договори майже на 528,81 млн гривень. Раніше KВ повідомляла, що в липні 2020 року депутат Київради VIII скликання Олександр Пабат (на той час – позафракційний, раніше входив до фракції “Солідарність”) просив начальника Управління з питань протидії та запобігання корупції Апарату КМДА перевірити тендери КП “Київпастранс” на постачання палива та виявити можливу причетність посадових осіб КП до створення корупційної схеми та розкрадання бюджетних коштів. Мова йшла в тому числі про тендери, за результатами яких були укладені договори на поставку палива з ТОВ “Глобал Сейл”. Читайте: “Киевпастранс” заподозрили в коррупции при закупке топлива ПП "Ярослав" зареєстровано в 1995 році в Києві. Статутний капітал – 23,73 млн гривень. Основний вид діяльності – виробництво готових текстильних виробів, крім одягу. Засновник, кінцевий бенефіціар та керівник – Олександр Барсук. За результатами участі у публічних закупівлях ПП "Ярослав" підписало  660 договорів на суму 57,21 млн гривень. Найбільший замовник – Управління освіти Оболонської в Києві держадміністрації, з якою укладено 7 договорів на 2,26 млн гривень. Голова Переяславської міської ради Вячеслав Саулко. * КНП “Переяславська багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування” (код ЄДРПОУ: 01994161) ** КП “Переяславське виробниче управління комунального господарства” (код ЄДРПОУ: 05473594) *** ТОВ "Агрошляхбуд" (код ЄДРПОУ: 03580647) **** ТОВ "Медичний центр "М.Т.К." (код ЄДРПОУ: 21633086) ***** ТОВ "Глобал Сейл" (код ЄДРПОУ: 41915030) ****** ПП "Ярослав" (код ЄДРПОУ: 21635240)Читайте: Справи насущні: скільки та на що в серпні витрачав Бориспіль Справи насущні: скільки та на що в серпні витрачав Іванків Справи насущні: скільки та на що у вересні витрачала Біла Церква Справи насущні: скільки та на що у вересні витрачала Згурівка Справи насущні: скільки та на що у вересні витрачали Бровари Справи насущні: скільки та на що у вересні витрачала Глеваха Справи насущні: скільки та на що у жовтні витрачав Яготин Справи насущні: скільки та на що у жовтні витрачав Димер Фото: колаж KВ КиївВлада

Протягом жовтня міська влада Яготина та підконтрольні їй підприємства і заклади замовили товарів та послуг на 5,42 млн гривень. Понад чверть цих коштів направлена на закупівлю палива для потреб міста. Значними минулого місяця були витрати на продукти харчування, ремонти в укриттях навчальних закладів громади, пісок та щебінь, а також дизельний генератор. Також минулого місяця міськрада прикупила більше двох сотень троянд та картину для невідомих цілей. Крім цього, місто вже розпочало підготовку до новорічно-різдвяних свят, закупивши 241 набір солодощів для наймолодших мешканців. Історія про витрати Яготина Бориспільського району у жовтні – сьома частина циклу КиївВлади “Справи насущні”. Як стало відомо KВ з даних публічного модуля аналітики BI.Prozorro, у жовтні 2022 року Яготинська міська рада і підпорядковані їй підприємства та заклади уклали за результатами публічних закупівель 230 договорів на 5,42 млн гривень. Найбільші видатки Минулого місяця найбільшими витратами Яготина – 1,44 млн гривень – була закупівля шести партій палива. 14 тис. літрів закупила безпосередньо міська рада, понад 10 тис. літрів – місцеве КП “Комунальник”* та 4,5 тис. літрів – КНП "Яготинський центр первинної медико-санітарної допомоги"**. Підписуйтесь на “КиївВладу”   Майже на 522 тис. гривень міська влада Яготина та підпорядковані їй КП і установи закупили продуктів харчування. Зокрема, міський Відділ освіти на 148 тис. гривень  накупив твердого та кисломолочного сирів і майже на 118 тис. гривень – курячих яєць. А Служба у справах дітей та сім'ї та Центр соціальних служб вже почали підготовку до новорічних свят, закупивши майже на 140 тис. гривень 241 новорічний подарунок.  414,31 тис. гривень підрозділи Яготинської міськради направили на ремонтні роботи в укриттях пяти навчальних закладів громади. Найдорожчим став поточний ремонт в укритті Яготинського ліцею №1, на який разом з водопровідними та санітарно-технічними роботами витратять майже 180 тис. гривень. У 85 тис. гривень обійдеться поточний ремонт укриття червонівської філії Жоравського навчально-виховного комплексу "ЗОШ І-ІІІ ст – ясла-садок” (село Червоне, вул. Шкільна, 1). Ще майже по 50 тис. гривень направили на влаштування стяжки в укритті Яготинської дитячої школи мистецтв, ремонт електрообладнання в найпростішому укритті "Яготинської ДЮСШ" та поточний ремонт каналізаційної системи по підвалу будівлі яготинського дитсадку  №1 “Зіронька”. На 384,24 тис. гривень закуплено піска та щебню. Замовниками виступили Яготинська міськрада, її відділ освіти, а також комунальні підприємства “Комунальник” та “Ритуал”. Згадане КП “Комунальник” серед іншого також здійснило вагому покупку – на 161 тис. гривень – одного дизельного генератора на 10кВт.  Найбільші замовники Минулого місяця у Яготині за результатами публічних закупівель кошти витрачали 17 замовників. При цьому 60% коштів або 3,28 млн гривень було освоєно трьома з них – Яготинською міськрадою, її Відділом освіти та КП “Комунальник”. Яготинська міськрада протягом місяця уклала 15 договорів на 1,14 млн гривень. Крім вищезгаданих закупок палива та піску, міскрада майже на 50 тис. гривень закупила понад 4 тисячі мішків, на 18,6 тис. гривень – 207 троянд (по 70-90 грн за штуку), а за 740 гривень – картину, але яку і для кого невідомо, оскільки відповідний договір не опублікований. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Відділ освіти Яготинської міськради за місяць встиг укласти 44 договори на 1,09 млн гривень. На 452 тис. гривень освітній відділ замовив ремонтні роботи у закладах освіти, зокрема в їх укриттях. Майже 185 тис. гривень “пішло” на 12 металопластикових дверей, 148,8 тис. гривень – на твердий та кисломолочний сири. Також у відділі вирішили зайнятися оформленням землі під шістьма дитсадками Яготина, замовивши на 48 тис. гривень розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок в постійне користування міських дитсадків №1, 2, 3, 4, 5 та 6.  Читайте: Яготинська міськрада віддала в оренду біля 7,5 га землі виробнику м'ясних продуктів Ще на 1,04 млн гривень по 23 договорам зробило замовлень міське КП “Комунальник”. Більше половини цих коштів – 514 тис. гривень – направлено на паливо, ще 161 тис. гривень – на дизельный генератор. Також КП майже 65 тис. гривень накупило будівельних мішків, на 52,8 тис. гривень – пиломатеріалів, на 20,44 тис. гривень – два десятки дорожніх знаків. Решта 14 замовників уклали 148 договорів на 2,13 млн гривень. Найбільші підрядники Яготинська влада і підпорядковані їй підприємства та установи освоювали у жовтні 5,42 млн гривень з 97 підрядниками. Проте майже на чверть освоєних за місяць коштів (1,26 млн гривень) зробили замовлень у одного підрядника – ТОВ “Глобал Сейл”***. Ця компанія за договорами з Яготинською міськрадою, КП “Комунальник” та КНП "Яготинський центр первинної медико-санітарної допомоги" постачатиме бензин та дизельне паливо. Відмітимо, що ТОВ “Глобал Сейл” поставить 87% всього палива, яке замовили у Яготині протягом місяця у всіх постачальників. У жовтні ТОВ “Глобал Сейл” має суттєвий відрив від інших яготинських підрядників. Так, на другому місці по загальній ціні укладених минулого місяця у Яготині договорів – підприємець Валерій Васильєв з 5 договорами на 314,47 тис. гривень на ремонти в укриттях навчальних закладів, а на третьому – Станіслав Білокінь з одним договором на 268,61 тис. гривень на поставку піску.  Згідно з даними аналітичної системи Youcontrol, ТОВ “Глобал Сейл” зареєстровано у 2018 році у місті Вишневе Київської області. Статутний капітал – 400 тис. гривень.  Основний вид діяльності – оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами. Засновник, кінцевий бенефіціар та керівник – Аурелія Малікова. Система Youcontrol відносить ТОВ “Глобал Сейл” до групи “КЛО” бізнесменів Олександра Каца, Ігоря Чернявського та Вячеслава Стешенка. Головним активом групи є мережа автозаправних станцій KLO, яка налічує 62 автозаправних комплекси з власними ресторанами, магазинами, кафе, мийками у Києві, Київській, Житомирській, Чернігівській областях. Вячеслав Стешенко у 2019 року претендував на посаду міністра енергетики та вугільної промисловості. За даними Clarity Project, у результаті участі в публічних закупівлях ТОВ “Глобал Сейл” уклало 3140 договорів на 1,55 млрд гривень. Найбільший замовник – столичне КП “Київпастранс”, з яким підписано 33 договори майже на 456 млн гривень. Раніше KВ повідомляла, що в липні 2020 року депутат Київради VIII скликання Олександр Пабат (на той час – позафракційний, раніше входив до фракції “Солідарність”) просив начальника Управління з питань протидії та запобігання корупції Апарату КМДА перевірити тендери КП “Київпастранс” на постачання палива та виявити можливу причетність посадових осіб КП до створення корупційної схеми та розкрадання бюджетних коштів. Мова йшла в тому числі про тендери, за результатами яких були укладені договори на поставку палива з ТОВ “Глобал Сейл”. Читайте: “Киевпастранс” заподозрили в коррупции при закупке топлива Голова Яготинської міськради – Наталія Дзюба. КП “Комунальник” очолює Андрій Стріха, КНП Яготинської міської ради "Яготинський центр первинної медико-санітарної допомоги" – Іван Сахно. Читайте: Справи насущні: скільки та на що в серпні витрачав Бориспіль Справи насущні: скільки та на що в серпні витрачав Іванків Справи насущні: скільки та на що у вересні витрачала Біла Церква Справи насущні: скільки та на що у вересні витрачала Згурівка Справи насущні: скільки та на що у вересні витрачали БровариСправи насущні: скільки та на що у вересні витрачала Глеваха * КП “Комунальник” (код ЄДРПОУ: 40505475) ** КНП "Яготинський центр первинної медико-санітарної допомоги" (код ЄДРПОУ: 38073489) *** ТОВ “Глобал Сейл” (код ЄДРПОУ: 41915030) Фото: колаж KВ КиївВлада

В 2021 году была завершена реализация первой городской комплексной целевой программы "Киев без барьеров" (была утверждена на 2018-2021 годы с финансированием почти 450 млн гривен). На протяжении четырех лет ее реализации с учетом потребностей маломобильных групп населения в столице закупался общественный транспорт (троллейбусы, трамваи, автобусы) с низким уровнем пола, были введены в эксплуатацию 7 электрических подъемников на станциях скоростного трамвая, в наземных пешеходных переходах отремонтировали 12 лифтов и построено 2 лифта. Кроме этого, в столичных учреждениях культуры, учебных и медицинский заведениях проводилась работа по созданию безбарьерной среды, а в Киевской горгосадминистрации (КГГА) работали над созданием Карты доступности.  Как стало известно KV, 15 февраля 2022 года в ходе заседания комиссии Киевсовета по вопросам бюджета и социально-экономического развития был заслушан и принят к сведению отчет о выполнении целевой программы "Киев без барьеров" на 2018-2021 годы.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Докладывать о результатах выполнения этого документа должен был директор Департамента социальной политики Киевской горгосадминистрации (КГГА) Руслан Свитлый (на фото). Однако из-за его участия в мероприятиях, посвященным выведению советских войск из Афганистана, отчет членам комиссии зачитала представитель департамента, которую депутатам даже не представили. Как стало известно из отчета, из городского бюджета средства непосредственно на реализацию мероприятий программы “Киев без барьеров” практически не выделялись. Тем не менее ее задачи были выполнены за счет других источников финансирования. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться В частности, программой “Киев без барьеров” на 2018-2021 года была предусмотрена закупка 50 автобусов, приспособленных для маломобильных групп населения, установка и введение в эксплуатацию 18 электрических подъемников на станциях скоростного трамвая, капремонт 3 лифтов в наземных пешеходных переходах. Но в связи с тем, что с 2018 по 2021 год на эти цели в рамках программы из бюджета Киева средства не выделяли, о ее выполнении отчитались указанием на другие закупки и работы проведенные в столице, в том числе с учетом потребностей маломобильных групп населения. Так, согласно отчету, КП “Киевпастранс” за счет других источников финансирования приобрел 36 троллейбусов, 30 трамваев и 209 автобусов со 100% низким уровнем пола, которые приспособлены для перевозки людей с инвалидностью и других маломобильных групп населения. Кроме этого, было установлено и введено в эксплуатацию 7 электрических подъемников на станциях скоростного трамвая, а также завершен капремонт 12 лифтов и построено 2 лифта в наземных пешеходных переходах за счет бюджетных средств выделенных в рамках капремонтов. Программой “Киев без барьеров” с 2018 по 2021 года также было запланировано выполнение работ на 5 объектах здравоохранения на общую сумму 12,5 млн гривен. Работы, как отмечено в отчете, проводились в соответствии с Программой экономического и социального развития Киева на 2021-2023 годы. Так, в 2021 году на 17 объектах проведены работы по обустройству безбарьерной среды для лиц с инвалидностью и других маломобильных групп населения на сумму 21,47 млн гривен. Также в рамках Программы экономического и социального развития Киева в 2018 – 2021 годах были проведены работы по обеспечению безбарьерной среды в учреждениях образования, подчиненных Департаменту образования и науки КГГА, на сумму 4,23 млн гривен (где именно не указано – KV). Кроме этого отмечается, что подчиненные Департамента культуры КГГА учреждения культуры (какие именно не указано – KV) за счет собственных средств провели капремонты для создания безбарьерной среды на сумму 651 тыс. гривен. Центр предоставления административных услуг (ЦПАУ), по данным отчета, приобрел принтер для печати информации об админуслугах шрифтом Брайля, а для посетителей на инвалидных колясках был установлен специальный информационный киоск и терминал электронной очереди. Кроме этого, в центре выполнен капитальный ремонт входной группы и текущий ремонт туалетной комнаты для свободного доступа лиц с инвалидностью и других маломобильных групп населения, а администраторы центра прошли обучение жестовому языку по различным темам, а также изучили алфавит и правила дактилологии.  Отметим, в рамках программы “Киев без барьеров” на указанные мероприятия ЦПАУ должны были с 2018 по 2021 год выделить 382,5 тыс. гривен. В отчете Департамента соцполитики КГГА также указано, что столичными РГА в 2021 году за счет бюджетных средств были установлены пандусы, отремонтированы входные группы и обустроены места общего пользования учреждений здравоохранения, образования и культуры (каких именно не уточняется – KV). При этом указанные мероприятия проведены не в рамках программы “Киев без барьеров”. Кроме того, на протяжении срока действия программы выполнялись ряд мероприятий, которые не требовали финансирования. В частности: проводился мониторинг нужд лиц с инвалидностью в технических средствах реабилитации; осуществлялось наполнение Централизованного банка данных по проблемам инвалидности информацией об обеспечении техническими и другими средствами реабилитации лиц с инвалидностью и других отдельных категорий населения;  были проанализированы действующие Государственные строительные нормы относительно обеспечения доступа людей с инвалидностью к объектам жилищного и общественного назначения; при участии коммунальных средств массовой информации и КП “Киевинформ”  было обеспечено информирование киевлян и гостей столицы об актуальных мероприятиях по поддержке людей с инвалидностью;  работники Департамента по вопросам государственного архитектурно-строительного контроля Киева КГГА прошли обучение по теме “Доступность зданий для маломобильных групп населения”;  на карте информационно-аналитической системы “Имущество” Департаментом информационно-коммуникационных технологий КГГА создан слой, который позволит показывать местонахождение подчиненных Департаменту соцполитики КГГА организации, оказывающие услуги маломобильным группам населения и оборудованные средствами для их беспрепятственного передвижения. Читайте: В Киеве создадут Карту доступности Напомним, решение о необходимости разработать городскую комплексную целевую программу "Киев без барьеров" столичный горсовет принял в июне 2017 года (решение Киевсовета от 22.06.2017 года № 618/2780). Первая такая программа была утверждена на 2018-2021 годы (решение Киевсовета от 18.12.2018 года №460/6511). Согласно программе, на приспособление столичной инфраструктуры для инвалидов и других маломобильных групп населения за 4 года планировалось потратить 446,8 млн гривен, из которых в 2021 году – 66,27 млн гривен. Читайте: Городское руководство выполнило Программу “Киев без барьеров на 2018-2021 годы” на 0% В состав комиссии Киевсовета по вопросам бюджета и социально-экономического развития входит 26 депутатов: 13 из фракции “УДАР”, 3  от фракции “Слуга народа”, по 2 от фракций “ОПЗЖ”, “Европейская солидарность”, “ВО “Батькивщина”, “Голос” и “Единство”. Ее возглавляет – Андрей Витренко (фракция “Слуга народа”). Читайте: Борьба за кресла: как в Киевсовете перераспределились политические роли Департамент социальной политики возглавляет Руслан Свитлый. Деятельность этого департамента направляет, координирует и контролирует заместитель председателя КГГА Марина Хонда. Фото: KV КиевVласть