У місті Переяслав на вулиці Шевченка, 13 запрацювала громадська приймальня політичної партії “Європейська Солідарність”. Про це KV повідомили у прес-службі Київської територіальної організації “Європейської Солідарності”. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” “Прийом громадян тут будуть здійснювати депутати Київської обласної ради Тарас Костін, Олег Косташ, Володимир Горковенко, депутати Бориспільської районної ради та депутати Переяславської міської ради. Приймальня працює в робочі дні з 10 до 17 години”, – йдеться у повідомленні. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться За словами голови “Європейської Солідарності” Київщини Георгія Цагареішвілі, на сьогоднішній день у Київській області 69 ОТГ, у половині з них вже відкриті партійні громадські приймальні. У планах – за місяць такі приймальні мають з’явитися у кожній громаді. “Дуже важливо, щоб люди знали, куди можна прийти, де обговорюють важливі питання і приймають рішення. Приймальні дають можливість громадянам донести наболілі проблеми до депутатів, які шукатимуть шляхи їх вирішення та відстоюватимуть інтереси громади у сесійній залі”, – переконаний Цагареішвілі. За словами депутата Київської обласної ради від “Європейської Солідарності” Тараса Костіна, в приймальню можуть звертатися не тільки мешканці Переяслава, а й інших територіальних громад – Дівичківської, Ташанської, Циблівської. “Громадяни зможуть проконсультуватися з приводу різноманітних питань: субсидії, матеріальної допомоги, ремонтів шкіл, садочків, доріг, тротуарів і т.д. Ми з листами будемо звертатися до місцевої територіальної громади, в обласну раду, будемо виносити питання на сесії та допомагатимемо мешканцям наших громад”, – запевняє Костін. Нагадаємо, у столиці 7 червня відбувся партійний з’їзд “Європейської Солідарності”  за участі п’ятого Президента України Петра Порошенка. У заході узяла участь і команда “Європейська Солідарності” Київщини. Читайте: “Європейська Солідарність” – партія, яка бореться за перемогу без “договорняків”, – штаб ЄС Київщини Фото: пресс-служба КиевVласть

Вороньківська громада затвердила перелік комунальної нерухомості, що підлягає приватизації. Рішення викликало небувалий скандал, адже під продаж потрапила поліклініка Бориспільської ЦРЛ. Лікарня діє у Борисполі, але у спадок від району дісталася сільській громаді, яка постановила, що у поліклініці можуть й надалі надавати медпослуги вже на правах оренди. Поки тривали дискусії між населенням та владою, інші села забажали вирішити долю лікарні через суд.  Як стало відомо KV, 19 травня на інтернет-майданчику "ProZorro.Продажі" було розміщено повідомлення щодо продажу на електронному аукціоні об'єкта малої приватизації, що належить до комунальної власності Вороньківської сільської громади.  Сьомого травня з початковою ціною лоту в понад 8,4 млн гривень планували пустити з "молотка" Поліклінічне відділення Бориспільської центральної районної лікарні. Варто додати, що процедуру продажу було оголошено вже вдруге, проведення попереднього аукціону було скасовано 17 травня через порушення порядку публікації оголошення.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Лот №1 Сам же об’єкт продажу, хоч і перебуває на балансі Вороньківської громади, та територіально поліклінічне відділення функціонує в місті Бориспіль по вулиці Гоголя, 2.  Для місцевих ця медбудівля відома як колишня дитяча поліклініка. До Воронькова ж це майно перейшло у спадок у процесі реформи децентралізації – об’єднання у громаду із суміжними селами. Зокрема, Старинською сільрадою, якій ще у вересні 2019 року на позачерговому засіданні 32 сесії депутати Бориспільської райради і передали у власність нерухоме комунальне майно тергромад сіл району. Це – двоповерхова будівля загальною площею в 933,9 кв.м, що введена в експлуатацію ще у 1968 році. Площа земельної ділянки складає 0,2138 га. Частину ж приміщення, 510 кв.м, орендує ТОВ "Аптека.194" за 18036,06 гривень (з ПДВ) за місяць. Це – амбулаторія №1, якає надає місцевим первинну та вторинну меддопомогу.  На фото: зовнішній та внутрішній вигляд поліклінічного відділення Повідомляється, що приміщення у технічному задовільному стані з централізовнаним водо- та теплопостачанням і призначине для  обслуговування будівель закладів охорони здоров'я та соціальної допомоги. І як повідомляла раніше KV, у поліклініці були замінені віконні блоки, відремонтовано реєстратуру, а у 2019 році оголошувався тендер на капремонт самого відділення.  Читайте: На ремонт больницы в Борисполе нашли почти 90 млн гривен Історія скандалу У березні депутати Вороньківської громади у ході п’ятої чергової сесії затвердили перелік об’єктів комунальної власності, які підлягають приватизації у 2021-2022 роках з визначенням способу їх приватизації. До цього переліку першим номером у списку потрапило і поліклінічне відділення.  Звістка про продаж відділення одразу викликала хвилю обурення, як серед місцевих жителів, так і у представників влади та депутатів минулого VІІ скликання.  Зокрема, екссекретар Бориспільської міськради Ярослав Годунок на своїй сторінці в Facebook наголосив, що перелічені у рішенні "непотрібні" об’єкти для Вороньківської громади, які "хочуть продати за копійки", будувала уся Бориспільська громада, тож подібні питання також варто вирішувати разом. Хвилює його і той факт, що "цільове призначення усіх об’єктів, крім житлового будинку та ТП – приміщення вільного призначення, тобто теоретично після продажу там може бути розміщено що завгодно – від офісів до ресторану чи нічного клубу". А у своєму відеозверненні він закликав громаду "стати на захист і не дати продати, вкрасти дитячу поліклініку" та скоротити працівників лікарні.  На відео: звернення Ярослава Годунка до жителів громади Так, ексдепутат Бориспільської міськради Олег Верес нагадав, що півтора роки тому не підтримував рішення райради щодо передачі поліклініки на баланс громади села Старе і скеровував до міської влади відповідне звернення аби ті звернули увагу на цю ситуацію. У результаті – байдужість керівництва міста призвела до продажу цього об’єкту.  "По-перше, жодних збитків Вороньківська ОТГ не несе по цьому приміщенню. Тому що його фактично експлуатує і витрати несе орендар, "призначений" ще районною радою. Він наразі сплачує всі комунальні та експлуатаційні витрати. По-друге, з повідомлень місцевої газети ВІСТІ ця громада не така вже й фінансово неспроможна. Наразі керівництво громади, крім продажу амбулаторії, розглядає питання будівництва притулку для тварин. На останні гроші таке не планують… Висновок: не здивуюсь, якщо приміщення буде викуплено за рахунок бюджету Бориспільської ОТГ, причому за завищеною (шляхом аукціону) вартістю…", – припустив Верес у своєму дописі після наради мера Борисполя щодо питання продажу поліклініки. Позиція Бориспільської громади та району Звинувачення від жителів району щодо причетності до продажу поліклініки "полетіли" і на адресу Бориспільської влади.  У свою чергу голова Бориспільської міської громади Володимир Борисенко заперечив причетність ради до цієї резонансної ситуації, назвавши інформацію неправдивою. Зокрема, він зауважив, що це приміщення ніколи не було власністю міста і перебувало саме на балансі району. Висловив він і негативне ставлення до рішення громади щодо його продажу. І озвучив таку позицію: "Це приміщення на території Борисполя, тож має належати Бориспільській територіальній громаді. Я бачу можливість урегулювати це питання й буду рухатися в цьому напрямку", – йдеться у дописі мера.  Згодом у прямому ефірі на Facebook, він зауважив, що громаді таки вдалося дійти згоди з керівництвом Вороньківської громади. "На найближчій сесії депутати мають проголосувати за виключення даного об'єкту з переліку, які підлягають відчуженню, а саме продажу [...] Я мав можливість поспілкуватися з деякими депутатами, представникам різних фракцій, і вони повністю усвідомлюють, що рішення було поспішним", – говорить Борисенко.  Лунали звинувачувальні закиди і на адресу районної ради. Очільник району їх також спростовував, заявляючи, що рада не допустила би відчуження цього об’єкту і вже розглядає юридичні підстави та можливість для повернення цього майна громаді району. І вже в коментарі KV голова Бориспільської районної ради Антон Мотрич підтвердив, що Вороньківська громада прийняла рішення відмінити продаж поліклінічного відділення. Але на цьому ситуацію вважати вирішеною ще зарано, адже вона вже може продовжитися в суді.  "Наскільки мені відомо, громада прийняла рішення збільшити орендну плату ТОВ "Аптека.194" з 18 тисяч до 100 тисяч гривень, щоб все залишилося працювали надалі, як є. Тож аукціон вже відмінили. Та наразі Гірська громада подала позов проти Бориспільської райради щодо скасування рішення про передачу нерухомого майна від райради до Старівської сільради. І якщо вони через суд скасують рішення райради, то, відповідно, скасується і держреєстрація права власності сільради на цей об’єкт і він повернеться до комунальної власності райради", – говорить він. І вже далі, за його словами, розпоряджатиметься цим майном саме районна рада. Наразі це вже закрите провадження і доля цієї справи поки що невідома.  "Поліклініка знаходиться у гарному місці і є найдорожчим об’єктом комунальної власності. У зв’язку з тим, що у Вороньківської громади є недофінансування, вони, напевно, вирішили за майже 8,5 мільйонів його продати і наповнити бюджет. Сьогодні ж у структурі "Аптека.194" працює понад 20 сімейних лікарів, які уклали декларації майже з 30 тисяч осіб. До списку цих декларацій входять і міські, і районні мешканці. І, незважаючи на цих лікарів і як мешканці одержуватимуть первинну допомогу, було прийняте таке рішення. Між Вороньківською та Бориспільською громадами велися перемовини щодо лікарні, але, напевно, спільного консенсусу віднайдено так і не було. Тож, як голова ради, я дійсно хотів би повернути цей об’єкт до району і далі вже на сесії районних рад вирішити його майбутнє", – розповів Мотрич. Позиція Вороньківської громади З рештою 18 травня на сайті Вороньківської громади розмістили проєкти рішень сьомої чергової сесії і серед них був проєкт рішення про відміну аукціону з продажу поліклінічного відділення. Та в розпорядженні голови "Про скликання сьомої чергової сесії Вороньківської сільської ради VIIІ скликання" від 17 травня  цього питання до черги денної включено так і не було. А сам проєкт за день до сесії, 26 травня, (проведення якої з рештою також перенесли на 3 червня), був видалений із загального доступу.  Зміст документа був наступним, що у зв'язку з негативним суспільним резонансом, соціальним невдоволенням фактом можливої приватизації та соціальною напругою, що виникла у зв'язку з появою в системі "Прозоро.Продажі" аукціону з приватизації поліклінічного відділення, Вороньківська громада вирішила відмінити аукціон та передати зазначене майно в оренду.  Натомість на сайті громади 20 травня публікується інформаційне повідомлення щодо продажу об'єкта малої приватизації – поліклінічного відділення Бориспільської ЦРЛ, яке містить детальний опис та оціночну вартість.  У свою чергу голова Вороньківської громади Любов Чешко прокоментувала ситуацію KV, повідомивши, що продаж поліклініки це лише чутки, які не відповідають дійсності. У приміщенні поліклініки жителі району і надалі зможуть одержувати медичні послуги.  "Це майно нам дісталося за розподілом від району у рамках реформування. Ми радилися з головою Бориспільської міськради, адже на їх території розташоване це майно, щоб вони його викупили. Вони дали згоду вивчити це питання. Ми також спілкувалися з орендарем, який займає другий поверх будівлі, і він спершу не заперечував викуп приміщення. Тож ми провели оцінку майна і виставили його на аукціон із метою, що приміщення і надалі діятиме як лікарня. Жодні зміни цільового призначення не передбачалися. Згодом орендар заявив, що згоден взяти перший поверх лише на умовах оренди. Уже відбувалися обговорення щодо мінімальної плати, щоб з рештою бюджет громади зміг одержувати хоч якісь кошти для її утримання. Адже ціна оренди для центра міста і так була досить невисокою. Незабаром відбудеться сесія громади і ми приймаємо рішення виставити під оренду саме перший поверх приміщення. Наголошую, без зміни цільового призначення, під надання медпослуг. На другому поверсі  ТОВ "Аптека.194" і надалі продовжуватиме надавати послуги саме сімейної медицини. Первинна ж медицина, яка розміщувалася на першому поверсі, всього шість осіб, перейдуть працювати до Вороньківської лікарні. Ці лікарі обслуговують наші села і мешкають у громаді", – зауважила очільниця громади.  Запевнила, що підстав для хвилювань немає і адміністрація амбулаторії ЗПСМ №1 від МЦ ТОВ "Аптека.194" на своїй сторінці у Facebook.  "На сьогодні питання вирішено щодо продовження роботи Амбулаторії ЗПСМ №1 за тією самою адресою: вул. Гоголя, 2, м. Бориспіль. Тож майже 30 тисяч громадян, які підписали декларації з нашими лікарями, і надалі можуть звертатися саме сюди". Так, 3 червня таки відбулася сесія Вороньківської громади, на якій депутати переглянули попереднє рішення і одноголосно підтримали зняття з продажу поліклінічного відділення. Надалі приміщення будівлі будуть виставлені вже саме на умовах оренди. Нагадаємо, що у травні минулого року, на старті другого етапу медреформи, Обухівська центральна районна лікарня (ЦРЛ) опинилася в безвиході: коштів на заробітну плату ледь вистачало, а медикам прогнозували скорочення штату. Водночас поліклініка ЦРЛ потребувала термінових мільйонних вкладень у капітальний ремонт. Місто було готове профінансувати, але за умови, що район віддасть йому лікарню у спільне управління. Натомість, район заявляв, що був готовий віддати контроль над медичним активом місту лише у разі повернення 50% коштів, витрачених на його утримання у минулі періоди.  Читайте: Обухів та район не можуть поділити центральну лікарню Фото: колаж KVКиевVласть

Київська ОДА розпочала процес одержання від Фонду держмайна позастатутного майна господарських товариств Київщини. Після інвентаризації до 200 багатоквартирних будинків, гуртожитків та до 30 бомбосховищ і споруд цивільного захисту мають передати на утримання громад. Та на місцях запевняють: майно для громад  – "безцінне". Об’єкти на балансі Фонду існують лише на папері, у реальності ж – більшість зруйнована часом чи давно вже у приватній власності.  Як стало відомо KV, на початку 2021 року Фонд держмайна України (ФДМУ) ініціював передачу майна, яке не увійшло до статутних капіталів господарських товариств, але залишилось на їх балансах після приватизації. Київська ОДА одна із перших підтримала ініціативу Фонду щодо прийняття в управління цих об’єктів. Згодом це майно мають передати до тергромад Київщини.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Як зауважено на сайті КОДА, адміністрація вже опрацювала перелік з 169 об’єктів житлового фонду та 29 захисних споруд цивільного захисту. "Налагодження ефективної взаємодії із територіальними громадами щодо розпорядження державним майном є важливим напрямком в роботі Київської ОДА. Беручи до уваги актуальність реформи децентралізації, ми готові співпрацювати з громадами і вже розпочали процес прийняття в управління відповідного майна", – зазначив голова Київської ОДА Василь Володін. За його словами, разом з Держслужбою з надзвичайних ситуацій вони ще мають провести технічну інвентаризацію майна та визначити потребу в захисних спорудах. І вже тоді зможуть передати необхідні бомбосховища до громад та списати зайві. Таким чином, громадам обіцяють власну діючу інфраструктуру із споруд цивільного захисту, після чого вони відповідатимуть за виготовлення технічної документації та їхнє фінансове утримання. "Злагодженні дії Фонду державного майна та облдержадміністрації дадуть можливість вирішувати соціальні проблеми місцевих громад, привернути увагу потенційних інвесторів до державних об’єктів, а також значно підвищити ефективність використання державного майна, що в подальшому матиме вагомий вплив на надходження до державного та місцевого бюджетів", – підкреслив Володін. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться Спадок від держави У відповіді регіонального відділення Фонду держмайна України по Київській, Черкаській Та Чернігівській областях на інформаційний запит KV повідомляється, що відповідно до Наказу № 873 від 24 травня 2021 року ФДМУ було прийнято рішення передати зі сфери управління Фонду до сфери управління КОДА об’єкти, які у процесі приватизації не увійшли до статутних капіталів господарських товариств та розташовані на території області. Згідно із наданими додатками, це такі об'єкти – 164 багатоквартирних житлових будинків та 16 гуртожитків, а також – 24 захисні споруди цивільного захисту та обладнання і устаткування цивільної оборони, мобілізаційний ресурс (сім об’єктів). Найбільшу кількість майна планують передати до Згурівської громади – 30 об'єктів. Це – квартири в житлових будинках, що розташовані у селищі Згурівка на територіях Червоного, Травневого та Володимирського відділків та рахуються за ВАТ "Згурівський бурякородгосп". Та ще сім квартир, що розташовані в селі Шевченкове і були на  балансі КСП "Бобрицький".  28 об’єктів можуть дістатися Кожанській громаді. У переліці вказано понад 20 житлових будинків, за якими закріплені нежитлові господарські приміщення (цегляні льохи, шлакоблочні сараї, колодязі тощо). Всі об’єкти розташовані у селищі Кожанка на території заводу, а саме: ВАТ "Кожанський цукровий завод", держреєстрація юрособи якого була припинена у зв’язку з визнанням банкрутства ще у вересні 2009 року.  Ще дев’ятнадцять об’єктів на балансі ВАТ "Синявське" (ТДВ "Синявське"). Це також квартири багатожитлового будинку та один бригадний дім (контора), але вже на території колишнього Рокитнянського району. Квартири розташовані у селах Першотравневе, Нова Маківа, Калинівка та в селищі Рокитне. Нині це територія вже Рокитнянської громади Білоцерківського району.  Понад десять квартир двох та трьохповерхових будинків є і на території Великодимерської громади, що утримувалися КСП "Великодимерське" по вулиці Паркова в адмінцентрі громади.  Серед іншого передадуть ще шість квартир з балансу КСП "Агрокомбінат “Бучанський” до Гостомельської громади, чотири квартири КСП "Димерський" – до Димерської громади, ще п’ять квартир житлового будинку КСП ім. Ватутіна – до Петрівської громади. Мають відійти і п’ять квартир до Березанської громади від  ПАТ "Березанське" та шість 16-квартирних та 8-квартирних будинків в селі Волошинівка до Баришівської громади з балансу КСП "Червона Зірка" (ПСП "Ільта"). Крім того, п’ять 10-ти, 12-ти, 15-ти та 18-квартирних житлових будинків до Гребінківської громади, що рахувалися за ВАТ "Агропрогес".  Дістанеться одноповерхова будівля та господарське приміщення від ПАТ "Ірпеньмаш" Ірпінській громаді, одна квартира в будинку від ЗАТ "Гірничодобувний та каменеобробний комбінат "Біличі" – Коцюбинській громаді,  а квартира в селі Кашперівка від ПАТ "Кашперівський радгосп" – Тетіївській громаді. Трьох та чотирьохквартирний житловий будинок в селі Погреби від КСП ім. Кірова (КСП "Нова Україна") можуть віддати Зазимській громаді тощо. Загалом майже на території кожної громади залишилися багатоквартирні житлові будинки, що досі на папері рахуються на балансі за місцевими господарствами чи підприємствами.  Найбільша кількість гуртожитків зосереджується на території Боярської громади – 10 об’єктів, балансоутримувачем яких було АТ "Завод "Маяк". По одному-два подібних гуртожитків є і в Яготинській, Бучанській, Миронівській та Вишневих громадах.  Щодо об’єктів цивільного захисту, то, зокрема, найбільша кількість захисних споруд розташована у місті Біла Церква. Це – десять сховищ, бомбосховищ, сховищ цивільної оборони, що утримувалися ВАТ "Росава", ОП "Ферокерам", ВАТ "Електрокераміка", ПАТ "Трібо", Білоцерківським заводом залізобетонних виробів та БІлоцерківським кар'єром та ВАТ "Валса".  Також, до прикладу, на території Баришівської громади розташоване одне протирадіаційне укриття в підвалі адмінбудівлі, яку утримує ПАТ "Хімтепломаш", таке ж укриття і в Богуславі за адресою: Будівельна, 1. Це – майно ВАТ "Пересувна механізована колона №22". А ще у Боярці – це два сховища ЦО, що належали ПАТ "Арксі". Дві захисні споруди ПрАТ "Київхліб" розташовані в Броварах та Василькові. Є бомбосховища і приміщення ЦО в Бучі, Вишгороді, Кагарлику, Яготині та на території Макарівської громади. Думка громад KV поцікавилась у керівників громад, на утримання яких КОДА може передати з часом перераховане майно, що це за об’єкти і чи матимуть вони для них якусь перспективу, чи, навпаки, стануть тягарем для бюджету.  Секретар Згурівської селищної громади Ігор Феник: Раніше всі радгоспи були державні, тому це майно і рахується державною власністю – Фонду держмайна. І, наскільки мені відомо навколо цих об’єктів вже виникла одна заплутана ситуація. Так, вже власники майна підприємства "Бурякорадгосп" не можуть здійснити реєстрацію юрособи у зв’язку з тим, що за ними рахується це ж майно. По факту, вже ніякого майна там немає. Підприємство подало до господарського суду, відбулося вже не одне засідання. Суд же зобов’язав їх провести інвентаризацію. На сьогодні єдине важливе приміщення, яке є у Фонді держмайна і яке цікавить громаду – це приміщення колишньої Згурівської РДА. Це велика чотирьохповерхова будівля, яка наразі перебуває у занедбаному технічному стані. Там тече дах і ми хвилюємося, що якщо найближчим часом цю будівлю нам не передадуть і ми не встигнемо її відремонтувати до зими, то є вірогідність, що приміщення перейде до розряду аварійних.  Секретар Кожанської селищної ради Наталія Поспішна:  Це майно для нашої громади жодної перспективи не матиме і ми не розуміємо, навіщо ці об’єкти хочуть нам передати. Цукровий завод не діє вже майже 20 років. А ці квартири виділяв мешканцям саме завод і вони їх давно приватизували. І, відповідно, користуються льохами і колодязями. А останніх на території підприємства і так всього залишилося діючих два. Умовно, за кожною квартирою закріплені всі ці господарські приміщення. Приватизація квартир відбулася, а чому не увійшли до приватної власності ці складські приміщення – не зрозуміло. Та і частина цих об’єктів давно вже зруйнована.  Голова Великодимерської ОТГ Анатолій Бочкарьов: Ці об’єкти не мають вже жодної цінності, і для громади лише зайвий баланс. Це радгоспні будинки, в яких мешкають жителі громади і мають на це відповідні дозвільні документи. Нас просили, щоб ми ці об’єкти взяли до себе, але ж на яких підставах? Всі ці роки хтось не виконував свої повноваження, не проводилася необхідна інвентаризація, а тепер лише через багато років після роздержавлення спливає, що це вже давно приватна власність. Тепер потрібно з усім цим розбиратися. Проте це жодним чином не позитивний додаток для громади, який у перспективі можливо було би використовувати. Аналогічна ситуація і з тим, як триває з Держкомзему передача землі на утримання місцевого самоврядування. Громаді держава вже двічі передавала землю: до 200 га та 30 га, і це навіть не угіддя. Решта – приватна власність. Тож громада вже і не сподівається на те, що щось з території перепаде суттєве і що зрештою поліпшить фінансову ситуацію.  Відповідно до профілю Великодимерської ОТГ, громада була створена 29 жовтня 2017 року шляхом об’єднання Великодимерської, Бобрицької, Жердівської, Руднянської та Шевченківської сільських та селищних рад у складі 11 сіл з адмінцентром в селищі Велика Димерка.  На місцевих виборах 2020 року до ОТГ приєдналися ще Богданівська, Гоголівська, Кулажинська, Плосківська, Русанівська та Світильнівська ради. Загалом у 2018 році чисельність населення громади становила 22928 осіб, а загальна площа ОТГ – 13945,56 га.  До Кожанської селищної громади новоствореного Фастівського району з адмінцентром у селищі Кожанка, увійшло вісім сільських та селищних рад у складі 15 населених пунктів. А саме: Кожанська селищна та Волицька, Дмитрівська, Малополовецька, Пилипівська, Скригалівська, Триліська та Яхнівська сільради. Громада займатиме площу в 335,1 кв. км з населенням 8171 осіб.   До складу Згурівської селищної громади увійшла 21 сільська та селищна ради – увесь Згурівський колишній район. Громада займає площу в 760,5 кв. км з чисельністю населення в 15 653 осіб. Читайте:  Проект Децентрализация: Софиевская и Петропавловская Борщаговки не спешат объединяться Проект “Децентрализация”: Войти в Озернянскую ОТО готовы лишь два сельсовета из шести Проект “Децентрализация”: Великодымерская теробщина этой осенью идет на выборы Проект “Децентрализация”: Медвинская теробщина идет на выборы в неполном составе Проект “Децентрализация”: Фурсовская теробщина может лишиться части бюджета Проект “Децентрализация”: Села Переяслав-Хмельницкого района отказались примкнуть к городу Проект “Децентрализация”: Кагарлыкская теробщина объединит город и 26 сельсоветов Проект “Децентрализация”. Политические амбиции мешают состояться большой Боярской теробщине Проект “Децентрализация”: Тетиевская терробщина готовится к выборам в декабре Проект "Децентрализация". Узинской терробщине придется поработать над развитием Проект “Децентрализация”: КОГА тормозит назначение выборов в Циблевской терробщине Проект “Децентрализация”: Гостомельская ОТО пойдет на выборы только в составе Киево-Святошинского района Проект “Децентрализация”: Студениковская терробщина готовится к выборам в декабре Проект “Децентрализация”: Предусмотренная Кабмином Дымерская ОТО может не состояться Проект “Децентрализация”: Мироновская терробщина ждет позитивного вывода от КОГА Проект “Децентрализация”: Ржищевская терробщина может стать проблемой для Кагарлыкского района Проект “Децентрализация”: Ходосовская терробщина может объединить села трех районов Проект “Децентрализация”: села Ставищенского района готовы митинговать против объединения Проект “Децентрализация”: Яготинская терробщина не спешит на выборы “Проект Децентрализация”: Создание Боярской ОТО дошло до суда Проект “Децентрализация”. Сельсоветы потенциальной Вороньковской ОТО не готовы объединяться Проект “Децентрализация”: Власти Згуровщины не готовы терять полномочия Проект “Децентрализация”: Потенциальная Дмитровская терробщина уже год дожидается выборов Проект “Децентрализация”: Гребенковская терробщина не может быть создана без согласия двух сельсоветов “Проект Децентрализация”: Создание потенциальной Бышевской ОТО остановилось в 2015 году Проект “Децентрализация”: Козин поборется за право быть центром терробщины Проект “Децентрализация”: Пирновская терробщина может быть создана только принудительно Проект “Децентрализация”: Процесс объединения в Барышевке даже не начали Проект “Децентрализация”: Терробщина с центром в Украинке может быть названа Трипольской Проект “Децентрализация”: Рожновская терробщина не может определиться с центром “Проект Децентрализация”: Обухов может присоединить окрестные села Проект “Децентрализация”: Иванковская ОТО поборется за зону отчуждения Проект “Децентрализация”: Ташанская терробщина год ждет позитивного вывода КОГА Проект “Децентрализация”: Березанская терробщина будет проходить процедуру создания ОТО заново Проект “Децентрализация”: Володарский район не планирует объединяться в ближайшее время Проект “Децентрализация”: Полесский район этим летом планирует начать процесс объединения Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО может объединить не все сельсоветы Проект “Децентрализация”: Ракитнянский район может объединиться в две терробщины Проект “Децентрализация”: Калиновская терробщина может быть создана с разрешения Кабмина Проект “Децентрализация”: Белая Церковь может присоединить три сельсовета Проект “Децентрализация”: В Броварском районе может появиться Придеснянская терробщина Проект “Децентрализация”: Потенциальная Вишневская ОТО начала процесс объединения Проект “Децентрализация”: Германовка и Григоровка Обуховского района хотят быть центрами одной ОТО Проект “Децентрализация”: Сельсоветы Таращанского района не хотят объединяться в терробщину Проект “Децентрализация”: Процесс создания Чабановской терробщины стоит на месте Проект “Децентрализация”: Скандальная Бучанская ОТО первой на Киевщине воспользовалась законом о присоединении Проект “Децентрализация”: Потенциальная Томашовская терробщина объединит два района Киевщины Проект “Децентрализация”: Ржищев начал присоединять села двух районов Проект “Децентрализация”: Потенциальная Бородянская терробщина готова идти на выборы Проект “Децентрализация”: Фастов планирует присоединить окружающие села Проект “Децентрализация”: потенциальная Киево-Святошинская терробщина разделилась на две ОТО Проект “Децентрализация”: КОГА утвердила Мироновскую терробщину Проект “Децентрализация”: Заборский сельсовет не отдадут Боярке Проект “Децентрализация”: Барышевская ОТО готовится к выборам Проект “Децентрализация”: вялое руководство, имитация объединения и недостаточный результат Проект “Децентрализация”: Обухов планирует присоединить один сельсовет Проект “Децентрализация”: Березань присоединила пять сельсоветов Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО не пошла на зимние выборы из-за бездействия КОГА Проект “Децентрализация”: Ковалевскую терробщину за один день утвердили в КОГА и отправили на выборы Проект “Децентрализация”: жители Клавдиево-Тарасово просят президента ускорить их объединение Проект “Децентрализация”: выборы в терробщинах Киевщины под угрозой срыва Проект “Децентрализация”: 4 сельсовета Иванковского района тормозят создание терробщины Проект “Децентрализация”: в Бузовском сельсовете скандал из-за присоединения к Ирпеню Проект “Децентрализация”: потенциальная Вишневская терробщина готовится подавать документы в КОГА Проект “Децентрализация”: в Ирпене со скандалом пытаются присоединить два сельсовета Проект “Децентрализация”: Полесский район отложил объединение на следующий год Проект “Децентрализация”: еще 6 сельсоветов могли бы присоединиться к Ржищеву Проект “Децентрализация”: терробщины Киевщины просят парламент провести объединение по закону Проект “Децентрализация”: Киевщина оказалась в числе аутсайдеров рейтинга формирования ОТО  Проект “Децентрализация”: терробщинам Киевщины урезали дотацию на содержание школ и больниц Проект “Децентрализация”: сельсоветы Белоцерковщины просят Киевоблсовет ускорить их присоединение к городу Проект “Децентрализация”: Гройсмана просят разобраться с объединением территориальных общин на Згуровщине Проект “Децентрализация”: протестующий Ворзель войдет в состав Бучанской ОТО Проект “Децентрализация”: Киевская ОГА одобрила создание Томашовской терробщины Проект Децентрализация: в Васильковском районе может появиться Калиновская терробщина Проект Децентрализация: КОГА утвердила создание Глевахской ОТО  Проект Децентрализация: Созданию Макаровской ОТО угрожает новоявленная Комаровская община Проект Децентрализация: Ташанская терробщина готова идти на выборы Проект Децентрализация: Гребенковская терробщина поборется за положительное заключение КОГА Проект Децентрализация: Гатное и Вита-Почтовая хотят спастись от столицы совместным объединением  Проект Децентрализация: Гостомель борется с Ирпенем за создание отдельной общины Проект “Децентрализация”: администрация Терещука выдала общинам Киевщины еще два позитивных вывода Проект “Децентрализация”: Калиновская община Броварского района может объединить четыре сельсовета Проект “Децентрализация”: Сельсоветы Фастовского района надеются успеть добровольно объединиться в Кожанскую ОТО Проект “Децентрализация”:  теробщины Киевщины жалуются на нехватку инфраструктурной субвенции  Проект “Децентрализация”: судебное дело о присоединении Заборья к Боярке рассмотрят заново  Проект “Децентрализация”: смена власти в Копылове заблокировала создание Березовской терробщины Проект “Децентрализация”: села Бориспольщины хотят спастись от города созданием Золочевской общины Проект “Децентрализация”: КОГА утвердила создание Обуховской терробщины Проект “Децентрализация”: Гоголевская община продолжит объединение после утверждения перспективного плана Проект “Децентрализация”: процесс утверждения Вишневской общины может затянуться до конца года Проект “Децентрализация”: Козинскую общину Обуховского района могут исключить из перспективного плана Проект “Децентрализация”: в Бородянском районе суды тормозят объединение общин Проект “Децентрализация”: Островская община просит президента Зеленского разобраться с решениями КОГА Проект “Децентрализация”: села потенциальной Боровской ОТО может переманить новоявленная Мотовиловская община Проект “Децентрализация”: миллионные долги могут оставить жителей Калитянской ОТО без воды и света Проект “Децентрализация”: Таращанский район может разделиться на две общины Проект “Децентрализация”: теробщины Киевщины недополучают налоги за землю Проект “Децентрализация”: бюджеты четырех теробщин Киевщины оказались под угрозой Проект “Децентрализация”: Киевщину могут поделить на шесть районов Проект “Децентрализация”: пять теробщин Киевщины хотят расшириться за счет окрестных сел Проект “Децентрализация”: села на Васильковщине, рассорившиеся из-за реформы, могут объединить насильно Проект “Децентрализация”: Киевская ОГА дала сельсоветам последний шанс добровольно присоединиться к ОТО Проект “Децентрализация”: Бориспольщина и Белая Церковь не определились с центрами развития теробщин Проект “Децентрализация”: общины Киево-Святошинского района требуют от КОГА пересмотреть состав и количество местных общин Проект “Децентрализация”: Киевоблсовет просит ВРУ и Кабмин разобраться с проблемными селами Киевщины Проект “Децентрализация”: вокруг потенциальной Боярской теробщины разгорелся новый скандал Проект “Децентрализация”: КОГА может вынести негативный вердикт потенциальной Пристоличной ОТО  Проект “Децентрализация”: села Киево-Святошинского района спешно взялись за объединение Проект “Децентрализация”: Бориспольщину разделят на шесть теробщин Проект “Децентрализация”: потенциальная Березовская ОТО под угрозой срыва Проект “Децентрализация”: судьбу потенциальной Феодосиевской общины решит Кабмин Проект “Децентрализация”: Мироновская ОТО расширила границы за счет трех сельсоветов Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО просит Кабмин откорректировать перспективный план Проект “Децентрализация”: Обуховская ОТО поборется за окружающие села с потенциальной Козинской общиной Проєкт “Децентралізація”: Петропавлівська і Софіївська Борщагівки проти об'єднання з Вишневим та столицею Проєкт “Децентралізація”: села Переяслав-Хмельницького району відстоюють потенційну Гайшинську громаду Проєкт “Децентралізація”: найгучніші провали й успіхи Київщини у 2019 році Проєкт “Децентралізація”: Київщина увійшла в ТОП-5 областей-аутсайдерів за рейтингом формування спроможних громад Проєкт “Децентралізація”: на Київщині стартувало примусове об’єднання громад Проєкт “Децентралізація”: сільради Київщини знову відмовляються об’єднуватися із містянами в одну громаду Проєкт “Децентралізація”: села Миронівського та Кагарлицького районів готові протестувати проти Ржищівської ОТГ Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини вимагають від уряду обіцяного ПДФО Проєкт “Децентралізація”: зміни в Конституцію та права громад Проєкт “Децентралізація”: десятки громад на Київщині запізнились втрапити в перспективний план Проєкт “Децентралізація”: Київщина виступила за ліквідацію районних рад  Проєкт “Децентралізація”: села Києво-Святошинського району погрожують перекривати дороги у разі насильницького об'єднання  Проєкт “Децентралізація”: одиниці тергромад Київщини потрапили в рейтинг потужних ОТГ України  Проєкт “Децентралізація”: секвестр бюджету залишить ОТГ без засобів для існування та боротьби з епідемією Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини озброюються засобами захисту та ведуть профілактичну боротьбу з коронавірусом  Проєкт “Децентралізація”: Ірпінь та Бородянка поборються за звання райцентру субрегіонального рівня Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини нажахані перспективою укрупнення та централізації повноважень Проєкт “Децентралізація”: громади Фастівського району виступили проти примусового об’єднання Проєкт “Децентралізація”: Обухівська громада планує розширюватися за рахунок суміжних сіл Проєкт “Децентралізація”: Кабмін схвалив ще 45 ОТГ Київщини Проєкт “Децентралізація”: Вишгород зазіхнув на звання центру Приірпіння Проєкт “Децентралізація”: Кабмін змінив конфігурації п’яти громад Києво-Святошинського району Проєкт “Децентралізація”: Урядовий проєкт укрупнення районів обурив Київщину (опитування) Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини позбавлять фінансової залежності від районних рад Проєкт “Децентралізація”: громадам Київщини дозволили змінювати цільове призначення землі та затверджувати містобудівну документацію Проєкт “Децентралізація”: села Київщини боронитимуть право на добровільне об’єднання в суді Проєкт “Децентралізація”: Мінгромад обіцяє ОТГ поповнення бюджетів за рахунок ПДФО  Проєкт “Децентралізація”: асоціаціям Київщини не вдалось відстояти “мажоритарку” для сіл Проєкт “Децентралізація”: На Київщині через недобровільність об’єднання знову судяться Боярка і Забір’я Проєкт “Децентралізація”: Миронівська ОТГ планує заробляти на природі та інвестиціях Проєкт “Децентралізація”: Студениківська ОТГ збагатиться за рахунок банку землі та “Ниви Переяславщини”  Проєкт “Децентралізація”: Фурсівській ОТГ не вистачає коштів на розвиток громади  Проєкт “Децентралізація”: Бородянська ОТГ розвиватиметься за рахунок донорів Проєкт “Децентралізація”: Ржищівська ОТГ для одержання прибутків задіє водний та освітньо-туристичний потенціал  Проєкт “Децентралізація”: Баришівка мітить у п'ятірку найбагатших громад Київщини Проєкт “Децентралізація”: Пісківська ОТГ хоче стати популярним курортом Київщини Проєкт “Децентралізація”: Обухівська ОТГ спрямує на свій розвиток понад півмільярда гривень до 2030 року Проєкт “Децентралізація”: Бучанська ОТГ направить мільйони на розбудову комфортної інфраструктури Проєкт “Децентралізація”: Великодимерська ОТГ проведе інвентаризацію землі Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини взялися ділити ОТГ на округи та обирати старост  Проєкт “Децентралізація”: Узинська ОТГ шукає 65 млн гривень на будівництво очисних споруд Проєкт “Децентралізація”: держава переклала на старост владні компетенції сільських голів Проєкт “Децентралізація”: обіцяні громадам землі за межами населених пунктів пустили з молотка Проєкт “Децентралізація”: у тергромад Київщини бракує коштів на якісні адмінпослуги Проєкт “Децентралізація”: на зміну дільничним у об'єднаних громадах прийдуть поліцейські офіцери  Проєкт “Децентралізація”: найгучніші провали й успіхи Київщини у 2020 році Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини не можуть отримати від районів  комунальне майно Проєкт “Децентралізація”: статус і повноваження старост у громаді залежатимуть від Верховної Ради Проєкт “Децентралізація”: у 2021 році Тетіївська громада збагатиться за рахунок гранту в 26 млн гривень Проєкт “Децентралізація”: на Київщині почали ліквідовувати райони, перший на черзі – Згурівський  Проєкт “Децентралізація”: ліквідована Іванківська райрада залишила громаді-спадкоємцю мільйонні борги  Проєкт “Децентралізація”: голови громад мають право накладати вето лише на прийняті рішення ради Проєкт “Децентралізація”: ліквідації Баришівського району заважають комунальні борги Проєкт “Децентралізація”: Миронівську райраду ліквідують із боргами по зарплаті  Проєкт “Децентралізація”: депутати ВРУ взялися за урбанізацію міст Проєкт “Децентралізація”: Київщина втрачає першість у рейтингу заможності громад Проєкт “Децентралізація”: майно та активи Бородянського району розділили між шістьма громадами  Проєкт “Децентралізація”: Обухівський район віддасть Букринський плацдарм на утримання області Проєкт “Децентралізація”: пандемія та безгрошів’я блокують розвиток культпослуг на Київщині Проєкт “Децентралізація”: Держгеокадастру дозволили і далі розпоряджатися землями Київщини  Проєкт “Децентралізація”: Славутич збільшить бюджет за рахунок бізнес-парку та інвестицій Проєкт “Децентралізація”: Васильківський район ліквідують упродовж місяця Проєкт “Децентралізація”: уряд взявся за діджиталізацію тергромад  Проєкт “Децентралізація”: Київщина позмагається за гранти для розвитку громад Проєкт “Децентралізація”: дві селищні громади Київщини заявили про бажання стати містом Фото: колаж KVКиевVласть

Київська ОДА видала 20 ліцензій державним професійним та технічним ліцеям столичного регіону в сфері профільної освіти. Здобути повну загальну середню освіту та водночас професійні навички на Київщині тепер можливо на базі 17 тергромад. Де саме – розбиралася KV. Як стало відомо KV, голова Київської ОДА Василь Володін 2 квітня підписав розпорядження та № 186 щодо провадження освітньої діяльності у сфері повної загальної середньої освіти закладами професійної освіти.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  За погодженням КОДА профільну освіту на Київщині надаватимуть 20 державних навчальних та професійно-технічних закладів на основі базової середньої освіти. При всіх закладах діє інклюзивна освіта.  Броварський район У Броварському районі зможуть надавати профільну освіту три ліцеї професійного спрямування. Один з них розташований на території Березанської громади по вулиці Шевченків шлях, 34. Це – Березанський професійний аграрний ліцей. Він працюватиме з ліцензованим обсягом в 230 осіб. Як юридична особа, заклад був зареєстрований у 2002 році. Та свою діяльність розпочав у 1963 році як Баришівське сільське професійно-технічне училище № 46 у селищі Баришівка і лише через два роки був переміщений до Березані. Очолює ліцей викладач спецдисциплін ІІ категорії Юлія Джура. Тут можна освоїти професію електромонтера, водія та тракториста, секретаря, продавця, кухаря та офіціанта.  На фото: Березанський професійний аграрний ліцей З обсягом 600 учнів профільну освіту надаватиме Броварський професійний ліцей. Заклад базується в Броварах однойменної громади по бульвару Незалежності, 14-Б, і зареєстрований у 2003 році. Засновником цього закладу є Броварський завод будівельних конструкцій, а до реорганізації був відомий як ПТУ №4. Тут готують фахових робітників на основі базової середньої освіти за професіями: електрозварник, слюсар, монтажник санітарно-технічних систем і устаткування, кухар-кондитер, маляр, оператор комп’ютерного набору, лицювальник-плиточник. А також при ліцеї працюють курси водія. Керує закладом директор з 24-річним педагогічним стажем – Микола Ладан.  На фото: Броварський професійний ліцей Згурівський професійний ліцей навчатиме 300 ліцеїстів за адресою: Згурівка, вулиця Центральна, 6 (Згурівська громада). Як і попередній ліцей, він був зареєстрований у 2003 році. Заклад же діє з 1963 року і працював від початку як навчальний корпус училища механізації сільського господарства №4, яке давало професію "Тракториста-машиніста широкого профілю” з одно-двох річним терміном навчання. Сьогодні вибір професій тут набагато ширший. Випускають слюсарів, адміністраторів, бухгалтерів, касирів банку, кухарів та кондитерів. А навчають 72 педагога під керівництвом Василя Шевченка.  На фото: Згурівський професійний ліцей  Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться Білоцерківській район У Білоцерківській громаді профільним навчанням охоплять юних білоцерківців три професійно-технічних заклади.  Білоцерківське вище професійне училище будівництва та сервісу має реєстрацію з 1997 року. Знайти його можна у місті Біла Церква по вулиці Турчанінова, 33/35. 600 учнів тут навчатимуть тут як загальним навичкам, так і професійним. Торік тут навчалося 513 учнів. А здобувають у закладі професії штукатура і маляра, плиточника та столяра, кухаря та офіціанта тощо. Перший же набір учнів заклад здійснив ще у далекому 1969 році. На фото: Білоцерківське вище професійне училище будівництва та сервісу Білоцерківське професійно-технічне училище ім. П. Р.Поповича було засноване в 1927 році як школа фабрично-заводського учнівства з метою забезпечення робітничими кадрами ремонтних сільськогосподарських підприємств. Сьогодні профільним навчанням він здатен охопити 570 осіб. Діє він у Білій Церкві по вулиці Карбишева, 9-А. Тут навчаються майбутні електрогазозварювальники, машиністи крана автомобільного та слюсарі з ремонту колісних транспортних засобів. Очолює ПТУ з 2007 року Василь Жила. На фото:  Білоцерківське професійно-технічне училище ім. П. Р.Поповича Білоцерківський професійний ліцей одержав обсяг на 600 осіб. За даними Youcontrol, реєстрація закладу за адресою Біла Церква, вулиця Гетьманська, 94 відбулася в 1999 році. Освоїти тут можна сім професій, наприклад, як різьбяр по дереву та бересті, оператор з обробки інформації та програмного забезпечення, радіомеханік з обслуговування та ремонту радіотелевізійної апаратури тощо. Загалом заклад розпочав свою діяльність як технічне училище- ТУ №4 ще у 1954 році і очолює ліцей Сергій Шпак. Навчанням дітей же займається понад 40 майстрів та викладачів.  На фото: Білоцерківський професійний ліцей Діють в районі ще три ліцеї, які також зорієнтовані на профілізацію. На базі 9 класів з наданням повної загальної середньої освіти у Володарському професійному аграрному ліцеї 280 дітей зможуть здобути професії за  сільськогосподарським напрямом. А саме: тракториста-машиніста та слюсаря, обліковця та водія, електромонтера та електрогазозварювальника.  Як і у всіх державних ПТУ, тут надається гуртожиток та виплачується стипендія. Заклад функціонує у Володарській громаді під керівництвом Володимира Блоцького на території адмінцентру селища по вулиці Загороднього, 7 з 1963 року. До реформування це було училище механізації сільського господарства №10. На фото: Володарський професійний аграрний ліцей На території Рокитнянської громади Рокитнянський професійний ліцей (Рокитне, вулиця Ентузіастів, 4) з обсягом в 380 осіб здійснює навчання, як на базі базової загальної освіти, так і повної. Тут також доступні професії кухаря, кондитера, штукатур-маляра, слюсаря тощо. Загалом тут можна освоїти до 12 професій. Історія закладу розпочалася 42 роки тому, коли міжколгоспне об’єднання з будівництва на базі заводу залізобетонних виробів заснувало в селищі ПТУ-1 будівельного профілю. На відео: Рокитнянський професійний ліцей Трохи з меншим обсягом, 260 учнів, діє у цьому районі Сквирське вище професійне училище. Воно зареєстроване у 1997 році у місті Сквира (вулиця Незалежності, 141, Сквирська громада). Тут можна здобути професію за чотирма напрямками (тракторист, кухар-офіціант, слюсар та електрозварювальник) вартістю від 2200 до 3200 тис. гривень за рік. Заклад був заснований як Сквирське сільське професійне училище №9 на базі реорганізованого сільськогосподарського технікуму ще у 1972 році. Наразі ліцеєм керує директор Олександр Пасічник. На фото: Сквирське вище професійне училище.  Обухівський район В укрупненому Обухівському районі таких закладів вже п’ять, які діють на територіях чотирьох громад – Богуславської, Ржищівської, Української та Васильківської. Так, два заклади функціонують у Богуславі: по вулиці Миколаївська, 122 – Богуславське вище професійне училище сфери послуг з обсягом на 310 осіб та по вулиці Франка, 31 – Богуславський центр професійно-технічної освіти з обсягом на 420 осіб.  За понад півстоліття від дня заснування Богуславське училище випустило понад 16 тис. випускників. Заклад був відомий як навчально-виробничий комбінат для підготовки робітничих кадрів сфери побутового обслуговування. Реорганізовано його же у вище професійне училище у 2005 році. А здобувають тут професії кравця, кухаря-кондитера, перукаря та манікюрника.  На фото: Богуславське вище професійне училище сфери послуг Богуславський центр вже запрошує на навчання на новий навчальний рік за професіями кухар, кондитер, бармен, слюсар, штукатур тощо. Більшість педагогів закладу мають багаторічний досвід у викладацькій діяльності – понад 30 років стажу. Діє заклад з 1967 року і навчання тут здійснюється за держзамовленням або на контрактній основі. На фото: Богуславський центр професійно-технічної освіти Ще 540 дітей профільною освітою охопить комунальний заклад обласної ради "Васильківський професійний ліцей". Заклад освіти був створений у 1962 році як загальноосвітня школа-інтернат. Розташований він у Василькові по вулиці Декабристів, 39. Керує ним – Людмила Постоленко. "Васильківський професійний ліцей здійснює підготовку кваліфікованих працівників для різних галузей економіки за 18 сучасними професіями, від усім знайомих кухара чи кравця – до оператора з обробки інформації і програмного забезпечення", – йдеться на сайті закладу.  На фото: Васильківський професійний ліцей  Ржищівський професійний ліцей одержав обсяг на 225 осіб. Зареєстрований він у Ржищеві по вулиці Соборна, 110. Здійснюють тут первинну підготовку за спеціальностями "Cільське господарство", "Автомобільний транспорт" та "Громадське харчування". Функціонує заклад під керівництвом Віктора Гордієнка. На фото: Ржищівський професійний ліцей  З обсягом 300 осіб діє по вулиці Юності, 19 Професійний ліцей міста Українки. Директором закладу є викладач спецпредметів, спеціаліст I категорії Костянтин Бахмацький. Знають у місті цей заклад як ПТУ №20, що був заснований ще у 1972 році. Випускаються тут електрозварники, слюсарі, електромонтажники та адміністратори. На фото: Професійний ліцей міста Українки Бориспільський район Ще три державних професійно-технічних навчальних закладів діють в Бориспільському районі. Серед них Бориспільський професійний ліцей, який одержав від КОДА право навчати 540 учнів. Ліцей базується у Борисполі по вулиці Ушакова, 17 (Бориспільська громада). Опікується закладом директор – кандидат педагогічних наук Володимир Динько, а в навчальному процесі задіяні 40 педагогічних працівників. Сам ліцей діє вже понад 40 років і продовжує навчати висококваліфікованих спеціалістів для багатьох галузей народного господарства. На фото: Бориспільський професійний ліцей На території Переяславської громади працює з ліцензованим обсягом в 500 осіб Переяслав-Хмельницький центр професійно-технічної освіти. У місті він розташований за адресою: вулиця Можайська, 5. Центр був створений у 1954 році на базі Переяслав-Хмельницької машинно-тракторної станції і з того часу неодноразово реорганізувався. І за роки свого існування ЦПТО випустив понад 40 тисяч кваліфікованих робітників для сільськогосподарського комплексу Київщини. Керую такою установою викладач вищої категорії Микола Лопата. За його плечима – 27 років педагогічного стажу.  На фото: Переяслав-Хмельницький центр професійно-технічної освіти Трохи менший обсяг дістався Яготинському центру професійно-технічної освіти – 360. Заклад діє в місті Яготин по вулиці Київська, 6 (Яготинська громада). Свою історію навчальний заклад стартував з 1981 року. Він відкрився як технічне училище №1 з плановим контингентом у 480 учнів. У Центр професійно-технічної освіти він був реорганізований вже у 2005 році. Цим закладом керує викладач вищої категорії з 20-річним стажем педагогічної  роботи та кандидат історичних наук Ярослав Ситніков.У 2020-2021 році тут здобували первинну професійну підготовку за 20 професіями. Серед популярних технічних та сільськогосподарських тут можна здобути професію і токаря, фрезерувальника та лаборанта хіміко-бактеріологічного аналізу. На фото: Яготинський центр професійно-технічної освіти Бучанський район Один державний заклад професійно-технічного спрямування діє і в Бучанському районі і розташований він на території Бородянської громади. Це – Бородянський професійний аграрний ліцей. Його профільний обсяг – 420 осіб. Його реєстраційна адреса: селище Бородянка, площа Київська, 3. У 1963 році новоствореному сільському училищу механізації сільського господарства був присвоєний номер 47. На той час було прийнято 273 учнів, які навчалися професії тракториста. Сьогодні же тут навчають не лише професіям сільськогосподарського виробництва, але і громадського харчування. Має заклад ліцензії і на підготовку за професіями: "Квітникар", "Оператор комп'ютерного набору", "Токар. Фрезерувальник", є водійські курси тощо. Очолює заклад – Тетяна Ярмолицька.  На фото: Бородянський професійний аграрний ліцей Вишгородський район У цьому районі також всього один заклад, який увійшов до Димерської громади - Катюжанське вище професійне училище. Йому надали обсяг на 430 учні, а базується заклад в селі Катюжанка по вулиця Шевченка, 1. За роки існування училище випустило понад 25 тисяч кваліфікованих працівників з 15 виробничих професій. А заснований заклад був ще у 1953 році як училище механізації сільського господарства. Варто додати, що училище має своє навчальне господарство, ферму ВРХ, свиноферму, страусів, теплиці, пасіку, які розміщуються на 245,1 га землі. Підготовка висококваліфікованих робітників тут здійснюється у двох напрямах: механізації сільського господарства і транспорту. Освітні послуги щодо одержанням вищої освіти, училище надає на рівні молодших спеціалістів за спеціальностями "Харчові технології", "Агроінженерія". Працює ВПУ під керівництвом Заслуженого працівника освіти України Руслана Недашківського.  Фастівський район І останній заклад розташований у Фастівській громаді. З обсягом в 500 осіб одержав ліцензію Фастівський центр професійно-технічної освіти. Його адреса: Фастів, вулиця Якубовського, 66. З педагогічним стажем в дев’ять років очолює заклад Іван Мельник. У 2020 році сам центр відзначив 30-річний ювілей закладу та 80-річний ювілей професійно-технічної освіти. А навчають у ньому таким професіям, як: кухар, кондитер, офіціант, електрогазозварник та слюсар, штукатур, маляр та секретар, адміністратор. На відео: Фастівський центр професійно-технічної освіти Нагадаємо, як повідомляла раніше KV, до 2027 року в Україні мають остаточно впровадити профільну школу. За цей час навчальні заклади реформують та переведуть на трирівневу освітню систему. Київська ОДА вже погодила сім ліцензій на провадження профільної середньої освіти вищим навчальним закладам. Це -  обласні академії та фахові коледжі при ВНЗ. Профільна та допрофесійна підготовка стане доступною для старшокласників більшості міських громад регіону. Читайте: Профілізація: на Київщині сім вищих навчальних закладів надаватимуть профільну освіту Київська ОДА також оновила освітні ліцензії комунальним закладам обласної ради. Це – навчальні заклади в Білоцерківському, Бучанському, Фастівському, Бориспільському та Обухівському районах. Ліцензії одержали фахові коледжі, вищі навчальні заклади та ліцеї технічного спрямування. Загалом здобувати майбутню професію школярі Київщини зможуть у 10 профільних школах. Ще 24 ліцензії губернатор схвалив десяти спецзакладам І-ІІІ рівнів акредитації.  Читайте: Старша школа: на Київщині визначили обсяги профільного навчання * ДНЗ "Березанський професійний аграрний ліцей" (код ЄДРПОУ: 02544773). ** ДПТН "Броварський професійний ліцей" (код ЄДРПОУ: 05536642). *** ДНЗ "Згурівський професійний ліцей" (код ЄДРПОУ: 02544626).  **** ДПТНЗ "Білоцерківське вище професійне училище будівництва та сервісу"  (код ЄДРПОУ: 02544738).  ***** ДНЗ "Білоцерківське професійно-технічне училище ім. П. Р.Поповича" (код ЄДРПОУ: 05536716). ******  ДПТНЗ "Білоцерківський професійний ліцей" (код ЄДРПОУ: 02544572).  ******* ДПТНЗ "Володарський професійний аграрний ліцей" (код ЄДРПОУ: 02544655).  ******** ДПТНЗ  "Рокитнянський професійний ліцей" (код ЄДРПОУ: 05536610). ********* ДНЗ "Сквирське вище професійне училище" (код ЄДРПОУ: 02544684).  ***** ********** ДПТНЗ "Богуславське вище професійне училище сфери послуг" (код ЄДРПОУ: 03063194). *********** ДНЗ  "Богуславський центр професійно-технічної освіти" (код ЄДРПОУ: 26078726).  ************ КНЗ КОР "Васильківський професійний ліцей"  (код ЄДРПОУ: 22204341). ************* ДНЗ "Ржищівський професійний ліцей" (код ЄДРПОУ: 02544661). ************** ДНЗ "Професійний ліцей м.Українки" (код ЄДРПОУ: 05536627).  *************** ДПТНЗ "Бориспільський професійний ліцей" (код ЄДРПОУ: 05536633). ****************  ДПТНЗ "Переяслав-Хмельницький центр професійно-технічної освіти" (код ЄДРПОУ:  02544610). ***************** ДПТНЗ "Яготинський центр професійно-технічної освіти" (код ЄДРПОУ: 05536691). ****************** ДПТНЗ "Бородянський професійний аграрний ліцей" (код ЄДРПОУ: 02544784). ******************* ДНЗ "Катюжанське вище професійне училище" (код ЄДРПОУ: 02544603). ******************** ДПТНЗ "Фастівський центр професійно-технічної освіти" (код ЄДРПОУ: 20578793). Фото: колаж KV КиевVласть

У рамках щотижневого брифінгу КОДА відзвітувала про реалізацію на Київщині програми президента України "Велике будівництво". Цьогоріч в регіоні зводять 18 об'єктів соцінфраструктури сумою в понад 313 мільйонів гривень. Розпочалася в регіоні і кампанія з приватизації державного майна. Всього на аукціони планують виставити 24 нежитлові будівлі. Про це KV стало відомо за результатами онлайн-брифінгу заступника голови Київської обласної державної адміністрації Андрія Лісовика.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  На початку брифінгу Андрій Лісовик нагадав, що всього в 2021 році на Київщині буде йти будівництво 18 об'єктів соціальної інфраструктури на загальну суму в понад 313 мільйонів гривень. Серед них – п’ять шкіл, шість садочків, шість спортивних об'єктів та один центр надання адміністративних послуг. Наразі ступінь будівельної готовності об'єктів "Великого будівництва" становить 26%: загальноосвітні навчальні заклади – 9%, дошкільні -  29%, спорт – 41%. Освітні заклади "Продовжується капітальний ремонт приміщення загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів в селі Пашківка Бучанського району та будівлі Яготинської спеціалізованої загальноосвітньої школи №2. Завершити всі роботи планується в жовтні 2021 року. Також триває реконструкція існуючої школи в селі Проців Бориспільського району -- завершення робіт планується до кінця року, термомодернізація будівлі Журавського навчально-виховного комплексу – завершення робіт заплановано на жовтень 2021 року.  Капітальний ремонт навчально-виховного об'єднання в селі Вовчків Вишгородського району також триває і планують завершити в жовтні 2021 року", – говорить Лісовик. Також на Київщині продовжується будівництво та модернізація дошкільних навчальних закладів. Цьогоріч планують завершити реконструкцію нежитлової будівлі під дитячий садок в селі Лебедівка Вишгородського району. Наразі роботи виконані на 17%.  Так, до кінця травня мають укласти ще два договори на виконання робіт з капремонту дитячого закладу "Веселка" в місті Обухів, де буде зроблена термосанація приміщення та Студениківського дошкільного закладу "Малятко" у Бориспільському районі. Там буде зроблено капремонт будівлі. У разі реалізації всіх заходів за планом – роботи завершать вже в жовтні.  На 71% виконано роботи з будівництва дитячого садка на 75 місць в селі Синяк Вишгородського району, на 42% виконано капітальний ремонт дитячого садочку по вулиці Шевченка, 15, в Згурівці. Завершення робіт – жовтень цього року. "На 47% виконано реконструкцію опорного навчального закладу Красятинський НВО- дитячий садок "Казочка" у Вишгородському районі. До початку нового навчального року роботи мають завершитися", – завірив він. Спортивні об’єкти У пріоритеті КОДА і розширення та модернізація мережі спортивних об'єктів. Так, на 58% виконані роботи з будівництва фізкультурно-оздоровчого комплексу в місті Миронівка, на 65% – реконструкція стадіону Білоцерківської спеціальної ЗОШ-інтернат І-ІІ ступенів в Білій Церкві.  Також розпочалося будівництво стадіону Волошинівського навчального комплексу ім. Героя України Руслана Лужевського у селі Волошинівка Броварського району. І вже в жовтні місцеві мешканці матимуть сучасне та зручне місце для занять спортом. На 76% виконані роботи і з будівництва Академії спорту в Бучі і вже до кінця літа унікальний спортивний комплекс зможе прийняти перших відвідувачів.  "Розпочато реконструкцію будівлі критого басейну в Славутичі. В будівлю входять дорослий басейн 25 на 8,5 метрів і дитячий басейн – 10 на 6 метрів. Нагадаю, що цей проєкт є пілотним в Україні зі створення безбар'єрного простору. Він забезпечить високий рівень надання оздоровчих послуг населенню міста та прилеглих територій, в тому числі, для маломобільних груп населення", – додав Лісовик. За його словами, вже виконана майже половина робіт з капітального ремонту стадіону "Колос" імені Почесного працівника фізичної культури та спорту України Л.Х. Шварцбурга в місті Сквира. І наголосив, що всі роботи мають завершитися в листопаді.  ЦНАП Продовжується в регіоні і розширення мережі ЦНАП. Лісовик зауважив, що в рамках програми президента "Велике будівництво" буде збудовано сучасний Центр надання адмінпослуг в Білій Церкві. Зараз там тривають підготовчі роботи, після яких буде зроблена реконструкція нежитлової будівлі під адмінбудівлю ЦНАП. Місцеві дороги У 2021 році в Київській області передбачені кошти субвенції з державного бюджету в розмірі 873 мільйони гривень на місцеві дороги. Із них 458 мільйонів гривень розподілили на будівництво, реконструкцію, капітальний ремонт автомобільних доріг загального користування місцевого значення та проєктно-вишукувальні роботи. Ще 51 млн гривень витратять на поточний середній ремонт автомобільних доріг загального користування місцевого значення та 163 млн гривень – на будівництво, реконструкцію, капітальний ремонт вулиць і доріг комунальної власності. І 199 мільйонів гривень – на поточний дрібний ремонт та експлуатаційне утримання автомобільних доріг. "На початку поточного року виник залишок невикористаних коштів субвенції 2020 року в сумі 175 мільйонів гривень, які також будуть використані на ремонт та будівництво доріг. Ще 159 мільйонів гривень виділено на ремонт доріг Київщини в цьому році, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 356", – зауважив заступник голови КОДА. Крім того, у 2021 році заплановано до реалізації 47 об'єктів дорожнього господарства. З них: 41 об'єкт капітального ремонту автомобільних доріг, 4 об'єкти – поточного середнього ремонту, один об'єкт – реконструкції та один об'єкт – нового будівництва. Загалом у 2021 році планують прокласти 60 км асфальтного покриття. Та за період з 10 травня по 17 травня, як підкреслив Лісовик, касові видатки зросли на 33 мільйони гривень та становлять 84 млн гривень. Станом на 7 травня тендерні процедури оголошено на  всі об'єкти, крім двох, щодо яких очікується отримання експертного звіту. Йдеться про мости на автомобільній дорозі Обухів-Лісники через Великі Дмитровичі-Ходосівка. Також  вже укладено 28 договорів з підрядними організаціями і будівельно-монтажні роботи розпочато на 22 об'єктах. На шести роботи розпочнуть найближчим часом. Також на два об'єкти готують документи для подання в ДАБІ, щоб одержати дозвіл на початок робіт.  Завершені також  поточний середній ремонт автодороги Глибоке-Городище, капремонти вулиць Піщана та Шевченка в селі Трушки. Приватизація Як розповів Андрій Лісовик, в рамках малої приватизації в Київській області вже виставлені на аукціон п'ять будівель. Всього буде проведено аукціони з продажу 24 об'єктів нерухомості, більшість із яких – нежитлові. "Ознайомитись з переліком доступних для приватизації об'єктів можна на сайті Фонду державного майна України. Взяти участь в аукціонах може кожен охочий. Здебільшого на продаж виставляються окремі будівлі, автомобілі і цілі майнові комплекси та підприємства. Це – державні активи, які сьогодні здебільшого не використовуються. Мета їх приватизації – знайти нових власників, які зможуть дати їм нове життя, оновити, відкрити власний бізнес або ж просто ефективно використовувати", – говорить він. І додав, що продаж об'єктів відбуватиметься в онлайн-системі "ProZorro. Продажі", що гарантуватиме доступ до аукціонів всіх охочих та виключить можливості маніпуляцій.  Нагадаємо, що цьогоріч  у Бучанській громаді заплановане відкриття Академії спорту, а у Миронівській – фізкультурно-оздоровчого комплексу.  Читайте: У двох громадах Київщини будують потужні спортивні об’єкти Крім того, цієї весни в опорних лікарнях Київщини запрацюють п'ять приймальних відділень. Їхня модернізація обійдеться в понад 38 млн гривень. Також понад 297 млн гривень витратять на будівництво 35 сільських амбулаторій. Читайте: На Київщині будують 35 сільських амбулаторій за програмою “Велике будівництво” Також за програмою "Велике будівництво" в столичному регіоні в цьому році на ремонт автомобільних доріг спрямують понад 1 млрд гривень. Обласна влада уклала масштабні угоди про співпрацю з європейськими компаніями. В рамках меморандуму з турецьким холдингом відремонтують дві міжнародних автодороги, а за допомогою кредитної програми від Європейського інвестбанку – три соціальні об'єкти. Читайте: На Київщині розбудують дорожню та соціальну інфраструктури за рахунок іноземних інвестицій Нагадаємо також, що відремонтовані і реконструйовані у рамках програми президента “Велике будівництво” приймальні відділення українських лікарень отримають у 2021 році 4656 одиниць медичного обладнання на суму понад 6 млрд гривень. Усього у 2021 році на Київщині у рамках держпрограми планують реалізувати ще 18 об'єктів за 318 мільйонів гривень. Сума перевищує минулорічні витрати на понад 100 млн гривень. Проєкти стосуються розвитку медичної, спортивної та освітньої сфер життя Київщини. Читайте: КОДА відзвітувала про реалізацію програми “Велике будівництво” на Київщині Крім того, у рамках програми на Київщині упродовж року планують реалізувати 18 об’єктів соціальної інфраструктури на загальну суму в понад 343 млн гривень. Серед ключових – будівництво дитячого садка в Згуровці, школи – в селі Проців та центру з надання адміністративних послуг – у Білій Церкві. Читайте: На Київщині на будівництво освітніх і спортивних закладів витратять понад 343 млн гривень Фото: коллаж KVКиевVласть

Чому протести працівників Метрополітену і економічно обґрунтований тариф у 21 грн – дешева вистава, що готувалася ще з початку року і просто чекала свого часу. Почнемо із перевірки заяви КП "Київський метрополітен", що вигнав своїх співробітників на пікети під Київраду. Чи отримувало КП в минулому році збитки у 1,17 мільярди грн? На папері – так, прописавши собі фіктивний збиток у 1.8 мільярди від амортизації безоплатно переданого в користування майна територіальної громади. Але метро працює не за липові гроші, а реальні, тож дивимося реальний стан речей по звіту про рух коштів. Завдяки завищеним компенсаціям із міського бюджету, від операційної діяльності Метрополітен в минулому році отримав плюс 402 млн. Внаслідок витрат на інвестиційну та фінансову діяльності, реальний прибуток КП не такий значний – воно на рік збагатіло на 95 млн, збільшивши резерви грошових коштів на рахунках до 384,5 млн грн. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”   Як бачите, збитки за минулий рік отримало не КП, а територіальна громада – КП навпаки стало багатшим. Чи буде міфічний "прогнозований фінансистами" збиток у 3,4 мільярди в цьому році? На папері все можливо, а перевірити ми можемо лише ситуацію за І квартал. На папері – за І квартал майже 624 млн збитків (при цьому фейкові збитки від амортизації на 475 млн). Дивимось рух коштів. Від операційної діяльності – Метрополітен в плюсі на 47,5 млн. Загалом – в мінусі 138 млн, які використали із накопичених в минулі роки коштів (в заначці на кінець кварталу залишилося 246,5 млн). Насправді, реальні збитки мали бути меншими, якби Місто виконало перед КП свій обов'язок. Дивимося розкладку по собівартості і отриманій платі за проїзд, яку я вчора вже аналізував. Прибираємо із зазначеної у Звіті собівартості липові витрати від амортизації і отримуємо реальні витрати КП на перевезення пасажирів за І квартал – 749,8 млн. Отримали за перевезення 460,4 млн. Як я вчора вже розписував із посиланням на ЗУ "Про міський електричний транспорт", збитки від перевезення мали компенсувати із міського бюджету. Реальних збитків КП від перевезення – 289,4 млн, але із бюджету компенсували лише 220 млн. Нестача – рівно половина реальних збитків Метрополітену за квартал. Цікавий момент: платні пасажири платили в середньому 6,86 за поїздку, а пільговиків компенсували менше ніж на половину, недоплативши 56 мільйонів, що були закладені в бюджет міста. Як бачите, якби Місто під керівництвом Кличка виконувало свій обов'язок, то витрати на компенсацію збитків КП із бюджету, прямо передбачені Законом, були би менше 1 мільярда за рік, а невеликі залишкові збитки Метрополітен легко покриває із накопичених на початок року 384 млн грн резерву на своїх рахунках, бо реальних збитків з динамікою І кварталу за рік набігає 250-300 млн, а не міфічні 3,4 мільярди. Тепер щодо собівартості, яку метрополітен нарахував у 20 грн, а Кличко у 15 грн. Вчора я вже писав, що у І кварталі реальна собівартість скала 9,95 грн на одну поїздку. І такі високі витрати на одну поїздку є виключно результатом коронавірусу. У докарантинний 2019 рік за квартал метро перевозило в середньому 123 млн пасажирів, тож якби не вірус, то реальна собівартість для КП одного перевезення зараз би складала 6,09 грн при діючому тарифі від 6,5 до 8 грн. А "собівартість від Кличка" у 15 грн – це повна собівартість, що включає амортизацію комунального майна (тобто, кияни мають двічі платити за будівництво метро і купівлю рухомого складу – перший раз із бюджету при будівництві/купівлі, а другий – поступово оплачуючи амортизацію свого власного майна). Повторюю: якби не спад перевезень внаслідок корони, навіть діючий тариф перевищував би собівартість перевезення для КП, адже майно для роботи вони отримали безоплатно, а гроші витрачають лише на його обслуговування, зарплату працівникам і т.д. А тепер як завжди найцікавіше. Як вважаєте, напочатку цього року Віталій Кличко і керівник Метрополітену та, одночасно, депутат Київради від УДАРу Брагінський Віктор знали про карантин, зменшення числа пасажирів та фінансову ситуацію метрополітену? 11 лютого цього року Кличко власноруч розпорядженням № 214 затвердив Програму технічного розвитку Київського метрополітену на 2021 рік, а такі програми готує саме підприємство. Ця Програма, як прямо зазначено в розпорядженні, затверджена в порядку процедури встановлення нового тарифу. І що в програмі? Кличко з подачі Брагінського навішує на Метрополітен додаткові витрати на розвиток в розмірі майже 2,2 мільярди! Тепер зрозуміли, звідки понад 3 мільярди збитків у КП в цьому році? Мільярд – це внаслідок падіння числа перевезень, що має бюджет компенсувати, а ще 2,2 мільярди – це розпорядження Кличка за погодженням із керівництвом самого Метрополітену. І ось ці додаткові 2,2 мільярди за формулою розрахунку закладаються в економічно обґрунтований тариф на метро. Тобто, своїм розпорядженням Кличко підвищив цей самий економічно обґрунтований тариф більш ніж на 7 грн за одну поїздку! Кличко зі своєю командою тримає киян за дурнів. Він особисто намалював Метрополітену під час карантину додаткові збитки на 2,2 мільярди і підвищив економічно обґрунтований тариф на 7 грн. Під його керівництвом, міський бюджет не компенсує в повному об'ємі перевезення пільговиків (хоча гроші на це закладені) і збитки Метрополітену від падіння кількості пасажирів. А потім депутат його партії вигнав на вулиці працівників Метрополітену вимагати шалені гроші компенсації неіснуючих збитків або встановлення фантастичного тарифу за перевезення. Висновки. Чи несе Метрополітен зараз збитки? Так, але вони на рівні 1 мільярда на рік і є виключно результатом карантину. Якби не коронавірус і викликане ним падіння пасажирів, встановленого в липні 2018 року тарифу було би більш ніж достатньо, щоб покривати всі витрати КП "Київський Метрополітен" на перевезення пасажирів. Чи треба зараз підняти тариф, щоб діяльність КП стала беззбитковою в частині перевезення пасажирів? В цивілізованих країнах, державна та місцева влада підтримує власних громадян, які фінансово постраждали від карантинних обмежень. І лише в столиці України, міський голова розігрує виставу, щоб обібрати постраждалих містян, покривши за їх рахунок збитки комунального підприємства, отримані внаслідок як коронавірусу, так і афер міського керівництва. Читайте: Як керівництво КП “Київський метрополітен” дурить киян своєю вимогою підняти тариф на проїзд. Частина II Як керівництво КП “Київський метрополітен” дурить киян своєю вимогою підняти тариф на проїзд. Частина I Георгій Могильний, експерт з аналізу конфліктних забудовДжерело публікації КиевVласть

Борщагівська сільрада, незважаючи на карантин, спромоглася затвердити більше сотні питань про надання дозволів на розробку детальних планів територій (ДПТ). “Розподіл” перспективної для забудови землі не пройшов без протестів місцевих активістів. Особливе обурення викликало погодження змін до детального плану територій на ділянці, де біля водойми поміж приватних будинків хочуть “втулити” багатоповерхівку. Резонансним стало й отримання більше 200 гектарів землі забудовниками з орбіти “Слуг Народу” та “Євросолідарності” Київщини. Скандальна сесія Як стало відомо KV, 26 квітня відбулося засідання 5-ї чергової сесії Борщагівської сільської ради VIIІ скликання.  В порядку денному більше 70 питань, окремим блоком йдуть земельні питання, яких більше 100. Надання дозволу на розробку та погодження детальних планів – 12 рішень, з них шість стосуються багатоквартирної житлової забудови. Серед них було прийняте одне рішення, яке найбільше обурило мешканців громади – “Про надання дозволу на розробку детального плану територій під розміщення багатоквартирної житлової та громадської забудови в районі вулиць Соборна та Островського в селі Петропавлівська Борщагівка”.  Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Забудова на Островського Мова йде про 4 конкретні ділянки із наступними кадастровими номерами: 3222485901:01:045:0023 – 0.2391 га, вул. Соборна, 31; 3222485901:01:045:5087 – 0.0689 га, вулиця Островського, 30; 3222485901:01:045:5086 – 0.07 га, вул. Островського, 28; 3222485901:01:045:5441 – 0.0135 га, вул. Соборна, 29. Власником наступних земельних ділянок і замовником будівництва є Федоренко Сергій Валентинович. Про нього, у першу чергу, відомо те, що він побудував ЖК “Волошковий” в селі Софіївська Борщагівка. Мешканці Борщагівської громади впевнені: майбутня забудова на Соборній та Островського порушує державні будівельні норми (ДБН), оскільки у ДПТ вказується, що вона буде 7-поверхова. У цьому секторі, згідно ДБН, максимальна висота багатоквартирного будинку має сягати не більше 4 поверхів. Більш того, “вищевказані земельні ділянки розташовані посеред приватного сектора та дуже близько, фактично впритул (до першого будинку відстань приблизно 1 м) до індивідуальних житлових будинків”, кажуть занепокоєні мешканці, ділянки розташовані на найнебезпечнішому повороті, на виїзді з села, де дуже пожвавлений рух.  “Громада виступає категорично проти зміни цільового призначення земельних ділянок під багатоповерхову забудову. Зараз ділянки мають цільове призначення під індивідуальну житлову забудову. […] Через існуюче масштабне перевантаження перехрестя тут часто трапляються ДТП. На цьому перехресті вже зараз небезпечно переходити дорогу через обмежену видимість. А наявність додаткових багатоповерхівок на цих ділянках значно погіршить стан безпеки руху, що несе додаткові ризики для жителів села Петропавлівська Борщагівка, які виїжджають по вул. Соборній до Києва і в зворотньому напрямку” , – пише місцева небайдужа мешканка Юлія Сергієнко у фейсбуці.  Актив громади, який чинить спротив забудові, не допустили у сесійну залу 26 квітня. Туди, утім, зміг потрапити місцевий громадський активіст Володимир Покрасенко, який засвідчив, що земельні рішення на сесії узгоджувалися без обговорень.  “Уся сесія відбувалася дивно. Ставили питання, зокрема, стосовно поверховості будинків [голові департаменту архітектури] – відповідей не було. Я спостерігав за ситуацією. Громадськість на сесію не пускали. Голова каже, що всі охочі прийшли, а потім депутати без обговорень затверджували усі проєкти. Це їхнє право, звісно, але це дуже дивно. Є державні будівельні норми, що забудова у сільській місцевості не має перевищувати 30 м, або близько 4 поверхів”, – каже Покрасенко. На відміну від занепокоєних активістів, голова Борщагівської громади Олексій Кудрик проблем не бачить. Він стверджує, що рішення були прийняті із врахуванням обговорень.  “Було прийнято декілька рішень щодо детальних планів територій. Це і житлова багатоповерхова та індивідуальна забудова, будівництво магазинів, є різні ДПТ. Не йдеться про добудови, це нові будівництва. Наприклад, магазин “Новус” у нас будуватиметься. Які компанії чи приватні особи будуватимуть та тих ділянках – сказати не можу. Це приватні землі. Вони викуплені близько 10 років тому. Обговорення проводились, депутати там були присутні. Рішення ухвалювалися на сесії під камерами. Всі бачили, як відбувалось голосування. Так, є депутати, які не підтримали. І це цілком нормально”, – каже він.  30 квітня, через 4 дні після сесії, люди зібралися на будмайданчик на Соборній та Островського для збирання підписів проти ймовірного початку незаконної забудови. Будмайданчик – бо там вже був виритий котлован глибиною 3-4 метри та велися роботи, хоча на сесії розглядався дозвіл на розробку ДПТ, а не на будівництво, зауважують мешканці громади. Як виявилося, дозволу на початок робіт в забудовника немає. “Громада побачила виритий котлован і це при тому, що ніякого дозволу на будівництво немає. Є тільки дозвіл на розробку детального плану території під багатоповерхову житлову забудову від 26.04.2021. В результаті “названий” представник забудовника відчутно нервував, ніяких документів, дозволів не надав, бо їх просто немає. Показав тільки право власності на земельні ділянки. Підключили генерального прокурора Київської області. Представники забудовника явно нервували, жодного дозволу на початок будівельних робіт немає. Крім права власності на землю, нічого більше показати не могли. Техніку повинні були евакуювати, вивезти на штрафмайданчик. Але камаз з піском сам поїхав. Склали протокол у поліцію”, – пише Юлія Сергієнко, місцева небайдужа мешканка.  Збір підписів продовжився і наступного дня біля центрального фонтану ЖК Щасливий, додає активістка: “Ми наполягали, щоб техніку евакуювали та вивезли на штрафний майданчик і домоглися, щоб камаз покинув територію. Ми і далі будемо контролювати і не допустимо початку незаконної забудови біля озера в селі Петропавлівська Борщагівка. Громада готує звернення до відповідних органів”. 5 травня мешканці подавали письмове звернення до всіх депутатів ради з питань проблемної забудови на Островського, Соборної електронною поштою. Юлія Сергієнко розповіла, що не змогла дізнатися у сільраді, чи колективне звернення з підписами від громади зареєстрували належним чином.   Політичний інтерес  На засіданні ради також без обговорення прийняли зміни до ДПТ багатоквартирної житлової та громадської забудови в селі Софіївська Борщагівка в районах вулиць Соборної (проєкт 1), Будівельників, Санаторної, Фруктової, Дмитрівської (проєкт 2) та проспекту Героїв Небесної Сотні (проєкт 3). Три відповідні проєкти рішення були розроблені після розгляду заяв Імана Гулієва – це зміна до ДПТ на 183 га землі.  Борщагівська рада прийняла також два рішення про надання згоди на розробку ДПТ на два клаптики землі у Петропавлівській Борщагівці: перше – на 1 га землі в межах кварталу вулиць Херсонська, Запорізька, Зелений Гай та Одеська в селі Петропавлівська Борщагівка; друге – в районі вул. Олександра Довженка та проспекту Героїв Небесної Сотні в селі Петропавлівська Борщагівка Бучанського району Київської області площею 38 га. Відповідні заяви направила громадянка Верес Людмила Іванівна. На ці рішення звернув увагу журналіст Дмитро Гнап: на його думку, сільрада влаштувала дерибан землі громади, віддавши “своїм” людям понад 180 га.  “183 (!) гектари "золотої" землі, що межує з Києвом, планується віддати депутату від "ЄвроСолідарності" Іману Гулієву. Але, не хвилюйтесь за "Слуг Народу", їхнього забудовника теж не образять. Сьогодні йому депутати планують віддати 39 (!) гектарів під забудову багатоповерхівками. І поки нардепи Зеленського та Порошенка несамовито поливають одне одного лайном під куполом Ради, у 30-ти хвилинах їзди від вулиці Грушевського, їхні місцеві осередки в солодкому екстазі разом дерибанять землю Борщагівської громади. Ворон ворону око не виклює, еге ж?”, – пише Гнап. 21,5 га на вул. Соборній та 12 га по проспекту Героїв Небесної сотні, до ДПТ забудови на яких внесено зміни – це, імовірно, територія ЖК “Софіївська Сфера”. Забудовник ЖК – ТОВ “Сфера Житлобуд”.  Згідно інформації на сайті (або кеш сайту), ТОВ входить до азербайджанської групи компаній Nyu Sfera. Зареєстрована ТОВ за тою ж адресою, що і компанії Імана Гулієва. За даними аналітичної системи YouControl, ці компанії пов’язані між собою: Гулієв входив до складу її засновників. Контакти забудовника та вихідні дані зі згадуванням групи компаній Nyu Sfera. Розташування ЖК Джерело: Flatfy Оскільки у цих проєктах, на що теж звернула увагу громадськість, відсутні кадастрові номери, а обговорення з громадськістю не відбувалися, зрозуміти, які саме ділянки за іншими адресами підпадатимуть під забудову, не є можливим.  Під час сесії керівниця відділу містобудування та архітектури Тетяна Резваницька пояснила необхідність прийняти таке рішення бажанням власника земель продовжити будівництво та змінами до державних будівельних норм: “Змінились ДБН, змінилося бачення людини стосовно ділянки, можливо, хоче більш осучаснити розміщення”.  Хто ці люди  За даними аналітичної системи YouControl, Федоренко Сергій Валентинович є засновником та вигодоотримувачем у ТОВ “ЖЕК “Волошковий”, має 95% частку. Балотувався у депутати Києво-Святошинської райради на місцевих виборах 2015 року від “Європейської солідарності” (колишній “Блок Петра Порошенка”, (№39 у виборчому списку, 18,9% голосів), але не пройшов. У 2019 році “Волошковий” втрапив у скандал: згідно позову Державної авіаційної служби України, забудовник був відповідачем у справі щодо невиконання ТОВ "ЖЕК "Волошковий" і особисто Федоренком рішень Державної авіаційної служби України № 48, 49 про припинення будівництва за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Софіївська Борщагівка, вул. Волошкова, 1. У позові зазначалося, що будівництво ніби-то заважало польотам цивільної авіації, бо територію ЖК адміністрація аеропорту “Жуляни” відносить до приаеродромної.  Що ж до ЖК “Волошковий”, то як вказує сервіс Bildcontrol, “дозволу на виконання будівельних робіт на порталі ДАБІ не виявлено. У той же час представлені повідомлення і декларації про початок підготовчих робіт і початку будівництва. Замовник будівництва виступає власником тільки однієї з ділянок. Документи, що підтверджують його право на забудову інших ділянок не виявлено”. Іман Гулієв – це депутат Сумської обласної ради від фракції “Європейська солідарність”, його повне ім’я – Гулієв Іман Араз Огли. Він має нерухомість та бізнес, зареєстровані у Софіївській Борщагівці.  За даними його декларації про доходи за 2020 рік, з нерухомості в нього – 16,99 га землі, три квартири (57,3, 38,3 та 62,3 кв.м) і два приміщення (85,3 та 40 кв.м) – усі на території селища. Причому квартири та приміщення придбані у квітні 2020 року.  З бізнесів – разом із батьком тримає ТОВ “Ан-Фабер”, у повній його власності – ТОВ “Гіа-Сфера”, БФ “Благосфера” та ТОВ “Сфера Секьюріті”, має частку 89% у ТОВ “Бренд Стейк”. Усі компанії зареєстровані на одну й ту саму адресу у Софіївській Борщагівці. Цікаво, що народний депутат на 95 окрузі (Ірпінь) від “Слуги народу” Олександр Горобець станом на 2019 рік працював заступником директора у ТОВ “Сфера-житлобуд”. Згаданий у дописі Гнапа “забудовник “слуг” – це і є Людмила Верес. Вона є дружиною Віктора Вереса, який є бізнес-партнером Андрія Мартинова – забудовника і, як стверджує Гнап, фактичного “хазяїна” фракції "Слуг Народу" у Борщагівській громаді.  Подружжя Верес є партнерами з Мартиновим у різних бізнесах. Ось тут, наприклад, чоловік Верес є партнером депутата Борщагівської сільради Романа Гаха (фракція “Слуга народу”) у фірмі забудовнику. Гах – голова фракції "Слуг народу" у сільраді, у жовтні 2020 року Мартинов підтримав кандидатуру Романа Гаха, якого партія "Слуга народу" висунула кандидатом на посаду голови Борщагівської ОТГ.  Нагадаємо, Верховний суд 30 січня 2020 року остаточно визнав протиправним і скасував рішення Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради про затвердження Генерального плану села від 6 червня 2012 року. Таким чином було поставлено крапку в майже чотирирічної судовому позові місцевої громади, яка виступає проти тотальної забудови села і урочища "Вумовський ліс". При цьому, керуючись нині скасованим генпланом, забудовники встигли звести чимало житлових комплексів на непризначеній для цього землі. Найчастіше з цього приводу згадують компанію BD Holding, дружню до радника заступника керівника Офісу президента Сергія Трофимова і студії "95 Квартал".  Читайте: Петропавловскую Борщаговку застроили жильем по незаконному Генплану У квітні 2020 року столичні активісти були обурені будівництвом ЖК "Ехо Парк" (Echo Park), яке веде компанія BD Holding на території лісу заводу "Електронмаш" по вул. Велика Кільцева, 9 на Петропавлівській Борщагівці. Мера Києва Віталія Кличка просили розібратися, ким видавалися дозвільні документи на таке будівництво. Детальніше: Кличко попросили отчитаться, кто разрешил строительство ЖК “Эхо Парк” в лесу на Борщаговке (документ) Між тим, станом на 2019 рік найбільше житла було введено в експлуатацію саме в Софіївській та Петропавлівській Борщагівці. Такі показники пояснюють наближеністю населених пунктів до столиці. Читайте: Киево-Святошинский район Киевщины лидирует по количеству жилой застройки  Як писала KV, 18 грудня тодішній голова Київської ОДА Олексій Чернишов підписав розпорядження № 735 “Про затвердження висновку Київської облдержадміністрації щодо відповідності Конституції та законам України проєктів рішень “Про добровільне об’єднання територіальних громад”. Цим розпорядженням КОДА затвердила добровільне об’єднання сіл колишнього Києво-Святошинського району (нині Бучанського), а саме: Петропавлівська Борщагівка та Чайки (Петропавлівсько-Борщагівська сільрада) та Софіївська Борщагівка (Софіївсько-Борщагівська сільрада) у Борщагівську сільську об’єднану громаду з адмінцентром у селі Петропавлівська Борщагівка. Подробиці: Проект “Децентралізація”: Петропавлівська і Софіївська Борщагівки проти об'єднання з Вишневим та столицею  Фото: коллаж KVКиевVласть

Одинадцять громад Київщини позмагаються на кращий проєкт з медицини та екології. А борються громади за коштовний приз – іноземний грант. У разі перемоги їх території поповняться сортувальними станціями сміття, культурними осередками, "швидкими" або туристичними центрами. У рамках конкурсу "Наша громада" Український кризовий медіа-центр за підтримки USAID надасть 26 громадам по півмільйона гривень на розвиток. Як стало відомо KV, 10 травня розпочався другий етап конкурсу місцевих проєктів "Наша громада", реалізований Українським кризовим медіа-центром у рамках програми USAID "Децентралізація приносить кращі результати та ефективність" (DOBRE) разом із телеканалами ICTV та СТБ. Конкурс розроблено у співпраці із медіагрупою StarLightMedia. Загалом проєкт стартував ще наприкінці березня і триватиме до 30 вересня.  Як зауважують організатори, мета конкурсу – підтримати активні та дієві громади з населенням до 70 тисяч, розповісти на національному рівні про місцеві досягнення і зміни у селах та малих містах, показати успішні ініціативи.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Так, учасники конкурсу мають представити свої ідеї експертному журі та інтернет-аудиторії. Громади, які отримають найбільшу підтримку за результатами голосувань, увійдуть у фінал. А це – 13 проєктів, ще 13 фіналістів – обере журі. Обіцяють же громадам-переможницям грошовий приз у розмірі 500 тис. гривень на реалізацію проєкту.  "Програма USAID DOBRE спрямована допомогти територіальним громадам відповідати на виклики та користуватися можливостями децентралізації. DOBRE працює з фіксованою кількістю громад, але ми сподіваємось, що найкращі практики та ініціативи наших громад-партнерів надихатимуть інших. Громади, які візьмуть участь у конкурсі, не лише матимуть шанс виграти грошовий приз – а й продемонструють свої ідеї та ініціативи для всієї України, які інші громади можуть застосувати на користь своїх мешканців", – зауважив керівник програми USAID DOBRE Браян Кемпл. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться Перед фінальним голосуванням, телеканали ICTV та СТБ в ефірі "Фактів" та "Вікон" покажуть своїм глядачам проєкти 26 фіналістів. У сюжетах учасники зможуть більш наочно розказати про свою громаду, проєкти, і тим самим популяризувати свою територію. Як зауважено на сайті проєкту, усього на конкурс надійшло 289 заявкок від громад. Серед них 11 проєктів представлені і громадами Київської області. Це – екологічні, освітні, туристичні, спортивні та дозвіллєві проєкти. Що саме планують реалізувати громади Київщини і чому обрали саме такі об’єкти – дізнавалася KV. Технології без перешкод Серед здобувачів гранту – Тетіївська громада. На сайті конкурсу зауважено, що учнівське самоврядування та ГО "Сільський актив" ініціювали освітній проєкт – "Освітній інформаційний центр. Технології без перешкод". Сам же проєкт відповідає завданням Стратегії розвитку громади. Він передбачає створення Освітнього інформаційного центру для дітей від 6 до 18 років, де навчатимуть програмуванню, робототехніці, 3D моделюванню, проводитимуть літні комп’ютерні ІТ-табори тощо.  "Відсутні можливості для розвитку молоді в сфері ІТ. Дослідження результатів учнів на олімпіадах різних рівнів показують, що є нерівномірність в розвитку молоді в комп’ютерних технологіях. Присутній гендерний дисбаланс [...]. Діти з сільської місцевості та діти з малозабезпечених сімей практично не мають можливостей для розвитку за напрямком комп’ютерних технологій", – аргументує громада важливість реалізації проєкту. Спортивні перерви На території Томашівської громади діє п’ять освітніх закладів разом із опорною школою. Загальна кількість учнів – 406 та 90 дошкільнят. І проєкт "Спортивні перерви – запорука здоров’я школярів" має залучити дітей до спорту і стати альтернативою використанню гаджетів під час перерв. І разом з цим – вирішити проблеми емоційної перевтоми, нестачі рухової активності та запобігти розвитку різноманітних хвороб серед школярів.  "Ініціаторами проєкту стали освітяни -  керівник відділу освіти та наш проєктний менеджер. Розглядалися різноманітні напрямки. Але є обмеження, тож обрали такий невеликий і реальний проєкт – обладнання спортивним інвентарем наших шкіл, яке буде розміщене у вільному доступі у холах, які є досить великими та просторими. Школи у нас повністю незаповнені. Проєкт є цікавим для дітей. Від громади передбачається співфінансування та активне голосування, аби стати переможцями. Про конкурс ми сповістили громаду через усі створені інтернет-групи. 650 тисяч гривень – вартість проєкту і 10% надасть громада. Реалізація проєкта передбачається цьогоріч", – розповіла голова Томашівської сільської громади Олена Пашун. І додала, що громада завжди моніторить подібні конкурси і вже подали на ДФРР проєкт "Безпечна громада". Він передбачає встановлення відеоспостереження, придбання пожежного автомобіля. А ще розроблений екологічний проєкт, орієнтований на Світовий банк. Це -  розчищення частини русла річки, ставка, облаштування зони відпочинку. "Це такий більш дороговартісний проєкт, і, мабуть, коштує вже близько 20 мільйонів. У громади дуже багато проблем, адже ми віддалені від центру і межуємо із Житомирською областю", – зауважила Пашун. Сортувальна лінія На території Таращанської міської громади розташоване одне сміттєзвалище площею в 2,8 га. Щорічно частина відходів не вивозиться та потрапляє до несанкціонованих сміттєзвалищ. Це і послугувало до подання екологічного проєкту "Сортувальна лінія для твердих побутових відходів". Сьогодні вартість тонни відсортованої вторинної сировини коштує 600-3500 гривень, тому громада розраховує, що переробка сміття в майбутньому збільшить і місцевий бюджет. Планується, що сортувальна лінія матиме переробну здатність в 2,3-3 тонн за годину. Коштує такий проєкт 800 тис. гривень. Стежками Макарівщини Такий однойменний туристичний проєкт бажає втілити Макарівська селищна громада. Територія колишнього Макарівського району має багату історичну спадщину, хороші екологічні показники, наявність дендропарку і підприємства повітряних куль "Монгольф'єр". Тож планує розвивати туризм і розпочати це із велосипедних і трекінгових (пішохідних) маршрутів. Проєкт спортивного туризму передбачає і збереження історичних пам’яток та  розвиток місцевого підприємства.  МОПС Фастівська громада подала на конкурс проєкт МОПС (Макулатура. Органіка. Пластик. Скло), який передбачає залучення громади до ефективного поводження із твердими побутовими відходами та свідомого ставлення до охорони довкілля. І найголовніше – зменшити кількість несанкціонованих сміттєзвалищ на території через залучення мешканців до сортування. За словами голови Фастівської міської громади Михайла Нетяжука, проблема культури поводження з твердими побутовими відходами у сучасному світі стає все актуальнішою для України, починаючи від навичок сортування до утилізації.  "Порадившись із громадою, ми вийшли саму на таку ініціативу,  щоб провести певну просвітницьку, культурну роботу і сформувати певну модель поведінки серед дітей, жителів громади щодо ставлення до довкілля. Адже, на жаль, більшість не замислюється, що залишить майбутнім поколінням, викидають сміття в річки, лісосмуги тощо. Цьогоріч у місті запрацювала лінія по сортуванню сміття і ми хочемо привчити громадян до того, як правильно поводитися зі сміттям. У першу чергу, будуть проводитися заходи та навчання серед дітей при школах, і через них будемо змінювати свідомість громади. Треба максимально розповсюджувати інформацію і переконувати. І саме голосування є певною мобілізацією громади для того, щоб всі звернули увагу на проблему і долучилися до проєкту", – розповів Нетяжук.    Бюджетом проєкту передбачено співфінансування від громади у розмірі 100 тис. гривень та внесок партнерів – 30 тис. гривень. І крім інформаційно-навчальної компанії, громада придбає по два компостних бокси та інвентар в кожен заклад освіти, встановить в 11 закладах освіти контейнери для роздільного збору сміття тощо. Сквер почуттів Під свій проєкт "Сквер почуттів" Гребінківська селищна громада планує відвести близько 1,032 га території.  Як зауважено в описі проєкту, в селищі відсутня локація для проведення дозвілля, тож виникла ідея у створенні на пустирі живописного скверу та амфітеатру. Проєкт передбачає благоустрій та озеленення об'єкту "Культурно-просвітницький заклад "Театр драми та ляльок "Salamandra", що розташований по вулиці Святопокровська, 158 в Гребінках. Хочуть витратити на ці заходи – 625 тис. гривень. Швидка Переважна більшість жителів Володарської громади – це сільське населення, частина з них  – з обмеженими фізичними можливостями. У громаді відсутній автомобіль швидкої, за допомогою якого можливо вирішити медичні та реабілітаційні потреби жителів. Тож запропонований медичний проєкт "Придбання спеціалізованого автомобіля швидкої медичної допомоги з метою покращення якості надання медичних послуг жителям громади", міг би вирішити цю ситуацію. Ціна питання – 625 тис. гривень.   Зелений туризм"Буча – центр зеленого туризму Київщини" – туристичний проєкт Бучанської міської громади вартістю в 850 тис. гривень. І як зауважено в описі, ідея створення культурно-туристичного центру, розвитку місцевого еко, історичного, природничого туризму наразі є актуальним та першочерговим вектором розвитку громади. Наявність таких осередків є також і привабливою інвестиційною платформою для розвитку малого та середнього бізнесу.  Мистецький центр Глевахівська селищна громада планує створити відкритий мистецький простір "Вулична сцена" під відкритим небом, аби максимально забезпечити дозвілля та культурний осередок Крушинського старостинського округу та громади в цілому. Наразі, в селі Залізне є вулична сцена, яка була реалізована за ініціативи місцевої ГО "Село для людей", кошти мешканців та нині потребує модернізації.  Як розповіла KV староста Крушинського старостинського округу та екскерівник ГО "Село для людей" Оксана Лихо, організація активно працює над покращенням культурного життя селян. Села громади територіально віддалені один від одного, відстань між якими до 15 км. Тож аби згуртувати селян, була започаткована традиція проведення на території села Залізне культурних заходів.  "На території села діє лише бібліотека, тож побудована імпровізована сцена стала поштовхом для його культурного розвитку, запрацювали творчі колективи. На території громади діє декілька клубів, але вони втратили свою актуальність. У 2019 році фестиваль "Хутір Фест" зібрав до тисячі учасників та гостей з усіх куточків області. Нас підтримувала туристичні агенства, були цінні розіграші. Тепер плануємо цей мистецький майданчик оновити, зробивши з нього арт-простір: побудувати потужну сцену, провести світло, облагородити територію, створити умови тощо. Тут вже можна буде проводити дозвілля та збори громади в цілому, тематичні вечори, музичні конкурси, кінопокази і тому подібне. Територія це дозволяє. Для громади у майбутньому це можливості  для розвитку туризму. Місцева влада підтримала проєкт, адже мешканці мають право на якісне дозвілля. Конкурс передбачає грант і 10% фінансування надасть громада – це понад 60 тис. гривень. Плануємо ще звернутися за підтримкою і до місцевого бізнесу. Конкурс – мотивація, яка дає можливість залучити на територію позабюджетні кошти. Хвилюють нас і екологічні питання – проблеми зі сміттям та його утилізацією. Тож працюємо і в цьому напрямку", – розповіла вона.  Циркове мистецтво Bilhorod Circus Fest – це щорічний фестиваль циркового мистецтва, який проводиться на території вже Білогородської громади. Ідею дозвіллєвого проєкту "Bilhorod Circus Fest" запропонували засновники циркової студії Білогородської школи мистецтв. У жовтні 2019 року відбувся фестиваль, який зібрав близько 500 відвідувачів та 100 дитячих циркових колективів. Захід планують вивести на міжнародний рівень. Цьогоріч фестиваль запланований на жовтень і цей конкурсний проєкт має допомогти придбати розбірну сцену. Вартість реалізації – 630 тис. гривень. Безпековий центр "Безпековий центр – комфорт і безпека кожного жителя березанської громади" – це останній проєкт, який презентує Березанська громада. Із всіх проєктів – це найбільш дороговартісний – понад 1 млн гривень.  На території міста була напружена криміногенна ситуація, тож для покращення ситуації на території реалізували програму "Безпечне місто". Встановлено камери відеоспостереження, дорожні знаки, створено Муніципальну варту та єдину інтернет-мережу, якими опікується КП "Березанькомунсервіс". І нині громада потребує створення Безпекового центру, який об'єднав би в єдину систему реалізовані заходи. У Центрі працюватиме три диспетчери, буде придбано необхідне обладнання та програмне забезпечення для call-центру, мобільного додатку, впроваджено цілодобову телефонну лінію та інтерактивну карту подій. Буде розширена і мережа відеоспостереження за рахунок коштів партнерів БО "Фонд громади Березані". Як вдалося дізнатися KV, інтернет-голосування триватиме до 31 травня. Щоб  проголосувати за проєкт, вартий реалізації, необхідно зареєструватися на сайті "Наша громада" через електронну пошту або Facebook. Можливо віддати свій голос лише за п’ять різних проєктів. Детальні посилання на проєкти Київщини можна знайти також на сайті Київської облради за лінком.  Читайте: Проект Децентрализация: Софиевская и Петропавловская Борщаговки не спешат объединяться Проект “Децентрализация”: Войти в Озернянскую ОТО готовы лишь два сельсовета из шести Проект “Децентрализация”: Великодымерская теробщина этой осенью идет на выборы Проект “Децентрализация”: Медвинская теробщина идет на выборы в неполном составе Проект “Децентрализация”: Фурсовская теробщина может лишиться части бюджета Проект “Децентрализация”: Села Переяслав-Хмельницкого района отказались примкнуть к городу Проект “Децентрализация”: Кагарлыкская теробщина объединит город и 26 сельсоветов Проект “Децентрализация”. Политические амбиции мешают состояться большой Боярской теробщине Проект “Децентрализация”: Тетиевская терробщина готовится к выборам в декабре Проект "Децентрализация". Узинской терробщине придется поработать над развитием Проект “Децентрализация”: КОГА тормозит назначение выборов в Циблевской терробщине Проект “Децентрализация”: Гостомельская ОТО пойдет на выборы только в составе Киево-Святошинского района Проект “Децентрализация”: Студениковская терробщина готовится к выборам в декабре Проект “Децентрализация”: Предусмотренная Кабмином Дымерская ОТО может не состояться Проект “Децентрализация”: Мироновская терробщина ждет позитивного вывода от КОГА Проект “Децентрализация”: Ржищевская терробщина может стать проблемой для Кагарлыкского района Проект “Децентрализация”: Ходосовская терробщина может объединить села трех районов Проект “Децентрализация”: села Ставищенского района готовы митинговать против объединения Проект “Децентрализация”: Яготинская терробщина не спешит на выборы “Проект Децентрализация”: Создание Боярской ОТО дошло до суда Проект “Децентрализация”. Сельсоветы потенциальной Вороньковской ОТО не готовы объединяться Проект “Децентрализация”: Власти Згуровщины не готовы терять полномочия Проект “Децентрализация”: Потенциальная Дмитровская терробщина уже год дожидается выборов Проект “Децентрализация”: Гребенковская терробщина не может быть создана без согласия двух сельсоветов “Проект Децентрализация”: Создание потенциальной Бышевской ОТО остановилось в 2015 году Проект “Децентрализация”: Козин поборется за право быть центром терробщины Проект “Децентрализация”: Пирновская терробщина может быть создана только принудительно Проект “Децентрализация”: Процесс объединения в Барышевке даже не начали Проект “Децентрализация”: Терробщина с центром в Украинке может быть названа Трипольской Проект “Децентрализация”: Рожновская терробщина не может определиться с центром “Проект Децентрализация”: Обухов может присоединить окрестные села Проект “Децентрализация”: Иванковская ОТО поборется за зону отчуждения Проект “Децентрализация”: Ташанская терробщина год ждет позитивного вывода КОГА Проект “Децентрализация”: Березанская терробщина будет проходить процедуру создания ОТО заново Проект “Децентрализация”: Володарский район не планирует объединяться в ближайшее время Проект “Децентрализация”: Полесский район этим летом планирует начать процесс объединения Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО может объединить не все сельсоветы Проект “Децентрализация”: Ракитнянский район может объединиться в две терробщины Проект “Децентрализация”: Калиновская терробщина может быть создана с разрешения Кабмина Проект “Децентрализация”: Белая Церковь может присоединить три сельсовета Проект “Децентрализация”: В Броварском районе может появиться Придеснянская терробщина Проект “Децентрализация”: Потенциальная Вишневская ОТО начала процесс объединения Проект “Децентрализация”: Германовка и Григоровка Обуховского района хотят быть центрами одной ОТО Проект “Децентрализация”: Сельсоветы Таращанского района не хотят объединяться в терробщину Проект “Децентрализация”: Процесс создания Чабановской терробщины стоит на месте Проект “Децентрализация”: Скандальная Бучанская ОТО первой на Киевщине воспользовалась законом о присоединении Проект “Децентрализация”: Потенциальная Томашовская терробщина объединит два района Киевщины Проект “Децентрализация”: Ржищев начал присоединять села двух районов Проект “Децентрализация”: Потенциальная Бородянская терробщина готова идти на выборы Проект “Децентрализация”: Фастов планирует присоединить окружающие села Проект “Децентрализация”: потенциальная Киево-Святошинская терробщина разделилась на две ОТО Проект “Децентрализация”: КОГА утвердила Мироновскую терробщину Проект “Децентрализация”: Заборский сельсовет не отдадут Боярке Проект “Децентрализация”: Барышевская ОТО готовится к выборам Проект “Децентрализация”: вялое руководство, имитация объединения и недостаточный результат Проект “Децентрализация”: Обухов планирует присоединить один сельсовет Проект “Децентрализация”: Березань присоединила пять сельсоветов Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО не пошла на зимние выборы из-за бездействия КОГА Проект “Децентрализация”: Ковалевскую терробщину за один день утвердили в КОГА и отправили на выборы Проект “Децентрализация”: жители Клавдиево-Тарасово просят президента ускорить их объединение Проект “Децентрализация”: выборы в терробщинах Киевщины под угрозой срыва Проект “Децентрализация”: 4 сельсовета Иванковского района тормозят создание терробщины Проект “Децентрализация”: в Бузовском сельсовете скандал из-за присоединения к Ирпеню Проект “Децентрализация”: потенциальная Вишневская терробщина готовится подавать документы в КОГА Проект “Децентрализация”: в Ирпене со скандалом пытаются присоединить два сельсовета Проект “Децентрализация”: Полесский район отложил объединение на следующий год Проект “Децентрализация”: еще 6 сельсоветов могли бы присоединиться к Ржищеву Проект “Децентрализация”: терробщины Киевщины просят парламент провести объединение по закону Проект “Децентрализация”: Киевщина оказалась в числе аутсайдеров рейтинга формирования ОТО  Проект “Децентрализация”: терробщинам Киевщины урезали дотацию на содержание школ и больниц Проект “Децентрализация”: сельсоветы Белоцерковщины просят Киевоблсовет ускорить их присоединение к городу Проект “Децентрализация”: Гройсмана просят разобраться с объединением территориальных общин на Згуровщине Проект “Децентрализация”: протестующий Ворзель войдет в состав Бучанской ОТО Проект “Децентрализация”: Киевская ОГА одобрила создание Томашовской терробщины Проект Децентрализация: в Васильковском районе может появиться Калиновская терробщина Проект Децентрализация: КОГА утвердила создание Глевахской ОТО  Проект Децентрализация: Созданию Макаровской ОТО угрожает новоявленная Комаровская община Проект Децентрализация: Ташанская терробщина готова идти на выборы Проект Децентрализация: Гребенковская терробщина поборется за положительное заключение КОГА Проект Децентрализация: Гатное и Вита-Почтовая хотят спастись от столицы совместным объединением  Проект Децентрализация: Гостомель борется с Ирпенем за создание отдельной общины Проект “Децентрализация”: администрация Терещука выдала общинам Киевщины еще два позитивных вывода Проект “Децентрализация”: Калиновская община Броварского района может объединить четыре сельсовета Проект “Децентрализация”: Сельсоветы Фастовского района надеются успеть добровольно объединиться в Кожанскую ОТО Проект “Децентрализация”:  теробщины Киевщины жалуются на нехватку инфраструктурной субвенции  Проект “Децентрализация”: судебное дело о присоединении Заборья к Боярке рассмотрят заново  Проект “Децентрализация”: смена власти в Копылове заблокировала создание Березовской терробщины Проект “Децентрализация”: села Бориспольщины хотят спастись от города созданием Золочевской общины Проект “Децентрализация”: КОГА утвердила создание Обуховской терробщины Проект “Децентрализация”: Гоголевская община продолжит объединение после утверждения перспективного плана Проект “Децентрализация”: процесс утверждения Вишневской общины может затянуться до конца года Проект “Децентрализация”: Козинскую общину Обуховского района могут исключить из перспективного плана Проект “Децентрализация”: в Бородянском районе суды тормозят объединение общин Проект “Децентрализация”: Островская община просит президента Зеленского разобраться с решениями КОГА Проект “Децентрализация”: села потенциальной Боровской ОТО может переманить новоявленная Мотовиловская община Проект “Децентрализация”: миллионные долги могут оставить жителей Калитянской ОТО без воды и света Проект “Децентрализация”: Таращанский район может разделиться на две общины Проект “Децентрализация”: теробщины Киевщины недополучают налоги за землю Проект “Децентрализация”: бюджеты четырех теробщин Киевщины оказались под угрозой Проект “Децентрализация”: Киевщину могут поделить на шесть районов Проект “Децентрализация”: пять теробщин Киевщины хотят расшириться за счет окрестных сел Проект “Децентрализация”: села на Васильковщине, рассорившиеся из-за реформы, могут объединить насильно Проект “Децентрализация”: Киевская ОГА дала сельсоветам последний шанс добровольно присоединиться к ОТО Проект “Децентрализация”: Бориспольщина и Белая Церковь не определились с центрами развития теробщин Проект “Децентрализация”: общины Киево-Святошинского района требуют от КОГА пересмотреть состав и количество местных общин Проект “Децентрализация”: Киевоблсовет просит ВРУ и Кабмин разобраться с проблемными селами Киевщины Проект “Децентрализация”: вокруг потенциальной Боярской теробщины разгорелся новый скандал Проект “Децентрализация”: КОГА может вынести негативный вердикт потенциальной Пристоличной ОТО  Проект “Децентрализация”: села Киево-Святошинского района спешно взялись за объединение Проект “Децентрализация”: Бориспольщину разделят на шесть теробщин Проект “Децентрализация”: потенциальная Березовская ОТО под угрозой срыва Проект “Децентрализация”: судьбу потенциальной Феодосиевской общины решит Кабмин Проект “Децентрализация”: Мироновская ОТО расширила границы за счет трех сельсоветов Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО просит Кабмин откорректировать перспективный план Проект “Децентрализация”: Обуховская ОТО поборется за окружающие села с потенциальной Козинской общиной Проєкт “Децентралізація”: Петропавлівська і Софіївська Борщагівки проти об'єднання з Вишневим та столицею Проєкт “Децентралізація”: села Переяслав-Хмельницького району відстоюють потенційну Гайшинську громаду Проєкт “Децентралізація”: найгучніші провали й успіхи Київщини у 2019 році Проєкт “Децентралізація”: Київщина увійшла в ТОП-5 областей-аутсайдерів за рейтингом формування спроможних громад Проєкт “Децентралізація”: на Київщині стартувало примусове об’єднання громад Проєкт “Децентралізація”: сільради Київщини знову відмовляються об’єднуватися із містянами в одну громаду Проєкт “Децентралізація”: села Миронівського та Кагарлицького районів готові протестувати проти Ржищівської ОТГ Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини вимагають від уряду обіцяного ПДФО Проєкт “Децентралізація”: зміни в Конституцію та права громад Проєкт “Децентралізація”: десятки громад на Київщині запізнились втрапити в перспективний план Проєкт “Децентралізація”: Київщина виступила за ліквідацію районних рад  Проєкт “Децентралізація”: села Києво-Святошинського району погрожують перекривати дороги у разі насильницького об'єднання  Проєкт “Децентралізація”: одиниці тергромад Київщини потрапили в рейтинг потужних ОТГ України  Проєкт “Децентралізація”: секвестр бюджету залишить ОТГ без засобів для існування та боротьби з епідемією Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини озброюються засобами захисту та ведуть профілактичну боротьбу з коронавірусом  Проєкт “Децентралізація”: Ірпінь та Бородянка поборються за звання райцентру субрегіонального рівня Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини нажахані перспективою укрупнення та централізації повноважень Проєкт “Децентралізація”: громади Фастівського району виступили проти примусового об’єднання Проєкт “Децентралізація”: Обухівська громада планує розширюватися за рахунок суміжних сіл Проєкт “Децентралізація”: Кабмін схвалив ще 45 ОТГ Київщини Проєкт “Децентралізація”: Вишгород зазіхнув на звання центру Приірпіння Проєкт “Децентралізація”: Кабмін змінив конфігурації п’яти громад Києво-Святошинського району Проєкт “Децентралізація”: Урядовий проєкт укрупнення районів обурив Київщину (опитування) Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини позбавлять фінансової залежності від районних рад Проєкт “Децентралізація”: громадам Київщини дозволили змінювати цільове призначення землі та затверджувати містобудівну документацію Проєкт “Децентралізація”: села Київщини боронитимуть право на добровільне об’єднання в суді Проєкт “Децентралізація”: Мінгромад обіцяє ОТГ поповнення бюджетів за рахунок ПДФО  Проєкт “Децентралізація”: асоціаціям Київщини не вдалось відстояти “мажоритарку” для сіл Проєкт “Децентралізація”: На Київщині через недобровільність об’єднання знову судяться Боярка і Забір’я Проєкт “Децентралізація”: Миронівська ОТГ планує заробляти на природі та інвестиціях Проєкт “Децентралізація”: Студениківська ОТГ збагатиться за рахунок банку землі та “Ниви Переяславщини”  Проєкт “Децентралізація”: Фурсівській ОТГ не вистачає коштів на розвиток громади  Проєкт “Децентралізація”: Бородянська ОТГ розвиватиметься за рахунок донорів Проєкт “Децентралізація”: Ржищівська ОТГ для одержання прибутків задіє водний та освітньо-туристичний потенціал  Проєкт “Децентралізація”: Баришівка мітить у п'ятірку найбагатших громад Київщини Проєкт “Децентралізація”: Пісківська ОТГ хоче стати популярним курортом Київщини Проєкт “Децентралізація”: Обухівська ОТГ спрямує на свій розвиток понад півмільярда гривень до 2030 року Проєкт “Децентралізація”: Бучанська ОТГ направить мільйони на розбудову комфортної інфраструктури Проєкт “Децентралізація”: Великодимерська ОТГ проведе інвентаризацію землі Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини взялися ділити ОТГ на округи та обирати старост  Проєкт “Децентралізація”: Узинська ОТГ шукає 65 млн гривень на будівництво очисних споруд Проєкт “Децентралізація”: держава переклала на старост владні компетенції сільських голів Проєкт “Децентралізація”: обіцяні громадам землі за межами населених пунктів пустили з молотка Проєкт “Децентралізація”: у тергромад Київщини бракує коштів на якісні адмінпослуги Проєкт “Децентралізація”: на зміну дільничним у об'єднаних громадах прийдуть поліцейські офіцери  Проєкт “Децентралізація”: найгучніші провали й успіхи Київщини у 2020 році Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини не можуть отримати від районів  комунальне майно Проєкт “Децентралізація”: статус і повноваження старост у громаді залежатимуть від Верховної Ради Проєкт “Децентралізація”: у 2021 році Тетіївська громада збагатиться за рахунок гранту в 26 млн гривень Проєкт “Децентралізація”: на Київщині почали ліквідовувати райони, перший на черзі – Згурівський  Проєкт “Децентралізація”: ліквідована Іванківська райрада залишила громаді-спадкоємцю мільйонні борги  Проєкт “Децентралізація”: голови громад мають право накладати вето лише на прийняті рішення ради Проєкт “Децентралізація”: ліквідації Баришівського району заважають комунальні борги Проєкт “Децентралізація”: Миронівську райраду ліквідують із боргами по зарплаті  Проєкт “Децентралізація”: депутати ВРУ взялися за урбанізацію міст Проєкт “Децентралізація”: Київщина втрачає першість у рейтингу заможності громад Проєкт “Децентралізація”: майно та активи Бородянського району розділили між шістьма громадами  Проєкт “Децентралізація”: Обухівський район віддасть Букринський плацдарм на утримання області Проєкт “Децентралізація”: пандемія та безгрошів’я блокують розвиток культпослуг на Київщині Проєкт “Децентралізація”: Держгеокадастру дозволили і далі розпоряджатися землями Київщини  Проєкт “Децентралізація”: Славутич збільшить бюджет за рахунок бізнес-парку та інвестицій Проект Децентрализация: Софиевская и Петропавловская Борщаговки не спешат объединяться Проект “Децентрализация”: Войти в Озернянскую ОТО готовы лишь два сельсовета из шести Проект “Децентрализация”: Великодымерская теробщина этой осенью идет на выборы Проект “Децентрализация”: Медвинская теробщина идет на выборы в неполном составе Проект “Децентрализация”: Фурсовская теробщина может лишиться части бюджета Проект “Децентрализация”: Села Переяслав-Хмельницкого района отказались примкнуть к городу Проект “Децентрализация”: Кагарлыкская теробщина объединит город и 26 сельсоветов Проект “Децентрализация”. Политические амбиции мешают состояться большой Боярской теробщине Проект “Децентрализация”: Тетиевская терробщина готовится к выборам в декабре Проект "Децентрализация". Узинской терробщине придется поработать над развитием Проект “Децентрализация”: КОГА тормозит назначение выборов в Циблевской терробщине Проект “Децентрализация”: Гостомельская ОТО пойдет на выборы только в составе Киево-Святошинского района Проект “Децентрализация”: Студениковская терробщина готовится к выборам в декабре Проект “Децентрализация”: Предусмотренная Кабмином Дымерская ОТО может не состояться Проект “Децентрализация”: Мироновская терробщина ждет позитивного вывода от КОГА Проект “Децентрализация”: Ржищевская терробщина может стать проблемой для Кагарлыкского района Проект “Децентрализация”: Ходосовская терробщина может объединить села трех районов Проект “Децентрализация”: села Ставищенского района готовы митинговать против объединения Проект “Децентрализация”: Яготинская терробщина не спешит на выборы “Проект Децентрализация”: Создание Боярской ОТО дошло до суда Проект “Децентрализация”. Сельсоветы потенциальной Вороньковской ОТО не готовы объединяться Проект “Децентрализация”: Власти Згуровщины не готовы терять полномочия Проект “Децентрализация”: Потенциальная Дмитровская терробщина уже год дожидается выборов Проект “Децентрализация”: Гребенковская терробщина не может быть создана без согласия двух сельсоветов “Проект Децентрализация”: Создание потенциальной Бышевской ОТО остановилось в 2015 году Проект “Децентрализация”: Козин поборется за право быть центром терробщины Проект “Децентрализация”: Пирновская терробщина может быть создана только принудительно Проект “Децентрализация”: Процесс объединения в Барышевке даже не начали Проект “Децентрализация”: Терробщина с центром в Украинке может быть названа Трипольской Проект “Децентрализация”: Рожновская терробщина не может определиться с центром “Проект Децентрализация”: Обухов может присоединить окрестные села Проект “Децентрализация”: Иванковская ОТО поборется за зону отчуждения Проект “Децентрализация”: Ташанская терробщина год ждет позитивного вывода КОГА Проект “Децентрализация”: Березанская терробщина будет проходить процедуру создания ОТО заново Проект “Децентрализация”: Володарский район не планирует объединяться в ближайшее время Проект “Децентрализация”: Полесский район этим летом планирует начать процесс объединения Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО может объединить не все сельсоветы Проект “Децентрализация”: Ракитнянский район может объединиться в две терробщины Проект “Децентрализация”: Калиновская терробщина может быть создана с разрешения Кабмина Проект “Децентрализация”: Белая Церковь может присоединить три сельсовета Проект “Децентрализация”: В Броварском районе может появиться Придеснянская терробщина Проект “Децентрализация”: Потенциальная Вишневская ОТО начала процесс объединения Проект “Децентрализация”: Германовка и Григоровка Обуховского района хотят быть центрами одной ОТО Проект “Децентрализация”: Сельсоветы Таращанского района не хотят объединяться в терробщину Проект “Децентрализация”: Процесс создания Чабановской терробщины стоит на месте Проект “Децентрализация”: Скандальная Бучанская ОТО первой на Киевщине воспользовалась законом о присоединении Проект “Децентрализация”: Потенциальная Томашовская терробщина объединит два района Киевщины Проект “Децентрализация”: Ржищев начал присоединять села двух районов Проект “Децентрализация”: Потенциальная Бородянская терробщина готова идти на выборы Проект “Децентрализация”: Фастов планирует присоединить окружающие села Проект “Децентрализация”: потенциальная Киево-Святошинская терробщина разделилась на две ОТО Проект “Децентрализация”: КОГА утвердила Мироновскую терробщину Проект “Децентрализация”: Заборский сельсовет не отдадут Боярке Проект “Децентрализация”: Барышевская ОТО готовится к выборам Проект “Децентрализация”: вялое руководство, имитация объединения и недостаточный результат Проект “Децентрализация”: Обухов планирует присоединить один сельсовет Проект “Децентрализация”: Березань присоединила пять сельсоветов Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО не пошла на зимние выборы из-за бездействия КОГА Проект “Децентрализация”: Ковалевскую терробщину за один день утвердили в КОГА и отправили на выборы Проект “Децентрализация”: жители Клавдиево-Тарасово просят президента ускорить их объединение Проект “Децентрализация”: выборы в терробщинах Киевщины под угрозой срыва Проект “Децентрализация”: 4 сельсовета Иванковского района тормозят создание терробщины Проект “Децентрализация”: в Бузовском сельсовете скандал из-за присоединения к Ирпеню Проект “Децентрализация”: потенциальная Вишневская терробщина готовится подавать документы в КОГА Проект “Децентрализация”: в Ирпене со скандалом пытаются присоединить два сельсовета Проект “Децентрализация”: Полесский район отложил объединение на следующий год Проект “Децентрализация”: еще 6 сельсоветов могли бы присоединиться к Ржищеву Проект “Децентрализация”: терробщины Киевщины просят парламент провести объединение по закону Проект “Децентрализация”: Киевщина оказалась в числе аутсайдеров рейтинга формирования ОТО  Проект “Децентрализация”: терробщинам Киевщины урезали дотацию на содержание школ и больниц Проект “Децентрализация”: сельсоветы Белоцерковщины просят Киевоблсовет ускорить их присоединение к городу Проект “Децентрализация”: Гройсмана просят разобраться с объединением территориальных общин на Згуровщине Проект “Децентрализация”: протестующий Ворзель войдет в состав Бучанской ОТО Проект “Децентрализация”: Киевская ОГА одобрила создание Томашовской терробщины Проект Децентрализация: в Васильковском районе может появиться Калиновская терробщина Проект Децентрализация: КОГА утвердила создание Глевахской ОТО  Проект Децентрализация: Созданию Макаровской ОТО угрожает новоявленная Комаровская община Проект Децентрализация: Ташанская терробщина готова идти на выборы Проект Децентрализация: Гребенковская терробщина поборется за положительное заключение КОГА Проект Децентрализация: Гатное и Вита-Почтовая хотят спастись от столицы совместным объединением  Проект Децентрализация: Гостомель борется с Ирпенем за создание отдельной общины Проект “Децентрализация”: администрация Терещука выдала общинам Киевщины еще два позитивных вывода Проект “Децентрализация”: Калиновская община Броварского района может объединить четыре сельсовета Проект “Децентрализация”: Сельсоветы Фастовского района надеются успеть добровольно объединиться в Кожанскую ОТО Проект “Децентрализация”:  теробщины Киевщины жалуются на нехватку инфраструктурной субвенции  Проект “Децентрализация”: судебное дело о присоединении Заборья к Боярке рассмотрят заново  Проект “Децентрализация”: смена власти в Копылове заблокировала создание Березовской терробщины Проект “Децентрализация”: села Бориспольщины хотят спастись от города созданием Золочевской общины Проект “Децентрализация”: КОГА утвердила создание Обуховской терробщины Проект “Децентрализация”: Гоголевская община продолжит объединение после утверждения перспективного плана Проект “Децентрализация”: процесс утверждения Вишневской общины может затянуться до конца года Проект “Децентрализация”: Козинскую общину Обуховского района могут исключить из перспективного плана Проект “Децентрализация”: в Бородянском районе суды тормозят объединение общин Проект “Децентрализация”: Островская община просит президента Зеленского разобраться с решениями КОГА Проект “Децентрализация”: села потенциальной Боровской ОТО может переманить новоявленная Мотовиловская община Проект “Децентрализация”: миллионные долги могут оставить жителей Калитянской ОТО без воды и света Проект “Децентрализация”: Таращанский район может разделиться на две общины Проект “Децентрализация”: теробщины Киевщины недополучают налоги за землю Проект “Децентрализация”: бюджеты четырех теробщин Киевщины оказались под угрозой Проект “Децентрализация”: Киевщину могут поделить на шесть районов Проект “Децентрализация”: пять теробщин Киевщины хотят расшириться за счет окрестных сел Проект “Децентрализация”: села на Васильковщине, рассорившиеся из-за реформы, могут объединить насильно Проект “Децентрализация”: Киевская ОГА дала сельсоветам последний шанс добровольно присоединиться к ОТО Проект “Децентрализация”: Бориспольщина и Белая Церковь не определились с центрами развития теробщин Проект “Децентрализация”: общины Киево-Святошинского района требуют от КОГА пересмотреть состав и количество местных общин Проект “Децентрализация”: Киевоблсовет просит ВРУ и Кабмин разобраться с проблемными селами Киевщины Проект “Децентрализация”: вокруг потенциальной Боярской теробщины разгорелся новый скандал Проект “Децентрализация”: КОГА может вынести негативный вердикт потенциальной Пристоличной ОТО  Проект “Децентрализация”: села Киево-Святошинского района спешно взялись за объединение Проект “Децентрализация”: Бориспольщину разделят на шесть теробщин Проект “Децентрализация”: потенциальная Березовская ОТО под угрозой срыва Проект “Децентрализация”: судьбу потенциальной Феодосиевской общины решит Кабмин Проект “Децентрализация”: Мироновская ОТО расширила границы за счет трех сельсоветов Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО просит Кабмин откорректировать перспективный план Проект “Децентрализация”: Обуховская ОТО поборется за окружающие села с потенциальной Козинской общиной Проєкт “Децентралізація”: Петропавлівська і Софіївська Борщагівки проти об'єднання з Вишневим та столицею Проєкт “Децентралізація”: села Переяслав-Хмельницького району відстоюють потенційну Гайшинську громаду Проєкт “Децентралізація”: найгучніші провали й успіхи Київщини у 2019 році Проєкт “Децентралізація”: Київщина увійшла в ТОП-5 областей-аутсайдерів за рейтингом формування спроможних громад Проєкт “Децентралізація”: на Київщині стартувало примусове об’єднання громад Проєкт “Децентралізація”: сільради Київщини знову відмовляються об’єднуватися із містянами в одну громаду Проєкт “Децентралізація”: села Миронівського та Кагарлицького районів готові протестувати проти Ржищівської ОТГ Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини вимагають від уряду обіцяного ПДФО Проєкт “Децентралізація”: зміни в Конституцію та права громад Проєкт “Децентралізація”: десятки громад на Київщині запізнились втрапити в перспективний план Проєкт “Децентралізація”: Київщина виступила за ліквідацію районних рад  Проєкт “Децентралізація”: села Києво-Святошинського району погрожують перекривати дороги у разі насильницького об'єднання  Проєкт “Децентралізація”: одиниці тергромад Київщини потрапили в рейтинг потужних ОТГ України  Проєкт “Децентралізація”: секвестр бюджету залишить ОТГ без засобів для існування та боротьби з епідемією Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини озброюються засобами захисту та ведуть профілактичну боротьбу з коронавірусом  Проєкт “Децентралізація”: Ірпінь та Бородянка поборються за звання райцентру субрегіонального рівня Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини нажахані перспективою укрупнення та централізації повноважень Проєкт “Децентралізація”: громади Фастівського району виступили проти примусового об’єднання Проєкт “Децентралізація”: Обухівська громада планує розширюватися за рахунок суміжних сіл Проєкт “Децентралізація”: Кабмін схвалив ще 45 ОТГ Київщини Проєкт “Децентралізація”: Вишгород зазіхнув на звання центру Приірпіння Проєкт “Децентралізація”: Кабмін змінив конфігурації п’яти громад Києво-Святошинського району Проєкт “Децентралізація”: Урядовий проєкт укрупнення районів обурив Київщину (опитування) Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини позбавлять фінансової залежності від районних рад Проєкт “Децентралізація”: громадам Київщини дозволили змінювати цільове призначення землі та затверджувати містобудівну документацію Проєкт “Децентралізація”: села Київщини боронитимуть право на добровільне об’єднання в суді Проєкт “Децентралізація”: Мінгромад обіцяє ОТГ поповнення бюджетів за рахунок ПДФО  Проєкт “Децентралізація”: асоціаціям Київщини не вдалось відстояти “мажоритарку” для сіл Проєкт “Децентралізація”: На Київщині через недобровільність об’єднання знову судяться Боярка і Забір’я Проєкт “Децентралізація”: Миронівська ОТГ планує заробляти на природі та інвестиціях Проєкт “Децентралізація”: Студениківська ОТГ збагатиться за рахунок банку землі та “Ниви Переяславщини”  Проєкт “Децентралізація”: Фурсівській ОТГ не вистачає коштів на розвиток громади  Проєкт “Децентралізація”: Бородянська ОТГ розвиватиметься за рахунок донорів Проєкт “Децентралізація”: Ржищівська ОТГ для одержання прибутків задіє водний та освітньо-туристичний потенціал  Проєкт “Децентралізація”: Баришівка мітить у п'ятірку найбагатших громад Київщини Проєкт “Децентралізація”: Пісківська ОТГ хоче стати популярним курортом Київщини Проєкт “Децентралізація”: Обухівська ОТГ спрямує на свій розвиток понад півмільярда гривень до 2030 року Проєкт “Децентралізація”: Бучанська ОТГ направить мільйони на розбудову комфортної інфраструктури Проєкт “Децентралізація”: Великодимерська ОТГ проведе інвентаризацію землі Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини взялися ділити ОТГ на округи та обирати старост  Проєкт “Децентралізація”: Узинська ОТГ шукає 65 млн гривень на будівництво очисних споруд Проєкт “Децентралізація”: держава переклала на старост владні компетенції сільських голів Проєкт “Децентралізація”: обіцяні громадам землі за межами населених пунктів пустили з молотка Проєкт “Децентралізація”: у тергромад Київщини бракує коштів на якісні адмінпослуги Проєкт “Децентралізація”: на зміну дільничним у об'єднаних громадах прийдуть поліцейські офіцери  Проєкт “Децентралізація”: найгучніші провали й успіхи Київщини у 2020 році Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини не можуть отримати від районів  комунальне майно Проєкт “Децентралізація”: статус і повноваження старост у громаді залежатимуть від Верховної Ради Проєкт “Децентралізація”: у 2021 році Тетіївська громада збагатиться за рахунок гранту в 26 млн гривень Проєкт “Децентралізація”: на Київщині почали ліквідовувати райони, перший на черзі – Згурівський  Проєкт “Децентралізація”: ліквідована Іванківська райрада залишила громаді-спадкоємцю мільйонні борги  Проєкт “Децентралізація”: голови громад мають право накладати вето лише на прийняті рішення ради Проєкт “Децентралізація”: ліквідації Баришівського району заважають комунальні борги Проєкт “Децентралізація”: Миронівську райраду ліквідують із боргами по зарплаті  Проєкт “Децентралізація”: депутати ВРУ взялися за урбанізацію міст Проєкт “Децентралізація”: Київщина втрачає першість у рейтингу заможності громад Проєкт “Децентралізація”: майно та активи Бородянського району розділили між шістьма громадами  Проєкт “Децентралізація”: Обухівський район віддасть Букринський плацдарм на утримання області Проєкт “Децентралізація”: пандемія та безгрошів’я блокують розвиток культпослуг на Київщині Проєкт “Децентралізація”: Держгеокадастру дозволили і далі розпоряджатися землями Київщини  Проєкт “Децентралізація”: Славутич збільшить бюджет за рахунок бізнес-парку та інвестицій Проєкт “Децентралізація”: Васильківський район ліквідують упродовж місяця Проєкт “Децентралізація”: уряд взявся за діджиталізацію тергромад  Фото: колаж KV КиевVласть

До 2027 року в Україні мають остаточно впровадити профільну школу. За цей час навчальні заклади реформують та переведуть на трирівневу освітню систему. Київська ОДА вже погодила сім ліцензій на провадження профільної середньої освіти вищим навчальним закладам. Це -  обласні академії та фахові коледжі при ВНЗ. Профільна та допрофесійна підготовка стане доступною для старшокласників більшості міських громад регіону. Як стало відомо KV, голова Київської ОДА Василь Володін підписав розпорядження № 146 щодо впровадження освітньої діяльності у сфері повної загальної середньої освіти закладами вищої освіти без проходження процедури ліцензування.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Так, закладам вищої освіти очільник Київщини Василь Володін погодив сім ліцензій. Із них дві одержали філії Білоцерківського національного аграрного університету.  Це  відокремлені структурні підрозділи – Технолого-економічний фаховий коледж та Маслівський аграрний фаховий коледж ім. П.Х.Гаркавого. Обидва надаватимуть профільну середню освіту.  Технолого-економічний фаховий коледж базується у Білій Церкві по вулиці Ярослава Мудрого, 21/2 і охопить навчанням 380 осіб. За даними YouControl, коледж був зареєстрований у квітні 2007 року. Та сам навчальний заклад був заснований ще у вересні 1944 року як Білоцерківський сільськогосподарський технікум Наркомхарчопрому СРСР.  Керує ним спеціаліст вищої категорії, викладач-методист Людмила Лендрик.  Заклад надає фахову передвищу, загальну середню освіти та готують тут майбутніх економістів, комерційних підприємців, фінансистів та фахівців із енергетичного машинобудування та харчових технологій, ветеринарів. Вартість навчання коливається від 15 до 15,6 тис. гривень за рік на денній формі.  Маслівський аграрний фаховий коледж ім. П.Х.Гаркавого зі сторічною освітньою історією продовжить працювати з обсягом в 190 осіб. Заклад зареєстрований у селі Маслівка по вулиці Незалежності, 66 (Миронівська громада Обухівського району).  Заклад був створений як  сільськогосподарський технікум з правами вищого навчального закладу у 1920 році на базі селянської гімназії. Він був єдиним на ті часи  спеціалізованим вищим навчальний заклад з підготовки селекціонерів-насіннярів.  Сьогодні коледж працює під керівництвом викладача вищої категорії, відмінника освіти України Наталії Пахович. Цьогоріч заклад одержав понад 15 млн гривень бюджетних асигнувань на своє утримання. Загалом коледж здійснює підготовку молодших фахових бакалаврів на базі 9 та 11 класів за спеціальностями: "Агрономія", "Технологія виробництва і переробки продукції тваринництва", "Менеджмент" та "Фінанси банківська справа і страхування", "Автомобільний транспорт". Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться З обсягом 392 особи профільну освіту надаватиме обласний комунальний заклад "Академія мистецтв імені Павла Чубинського". За даними YouControl, "Академія мистецтв" зареєстрована більш 17 років тому – 13.02.2002 року в Печерському районі Києва (вулиця Івана Мазепи, 15, поблизу Києво-Печерської Лаври), а заснована була в 1930 році як Київський технікум по підготовці організаторів культурно-дозвіллєвої роботи. Очолює установу з квітня 2010 року Василь Романчишин – кандидат культурології, професор, заслужений діяч мистецтв України. Академія мистецтв ім. Павла Чубинського На сайті Академії повідомляється, що установа має вже 90-річний досвід підготовки діячів мистецтва. Академія має акредитацію і здійснює підготовку фахових молодших бакалаврів та спеціалістів за спеціальностями "Хореографія", "Менеджмент соціально-культурної сфери", "Музичне мистецтво" і "Сценічне мистецтво", "Інформаційне, бібліотечне та архівна справа" і "Туризм". Випускають тут і артистів і викладачів хореографічних та хорових ансамблів,  театральних колективів, бібліотекарів і діловодів. Читайте: Киевоблсовет планирует переименовать областную Академию искусств Одну ліцензію за рівнем профільної середньої освіти з обсягом 460 осіб має філія Національного авіаційного університету – відокремлений структурний підрозділ Васильківський фаховий коледж. Заклад діє у місті Васильків ще  з довоєнних часів як Васильківська авіаційна школа механіків, а реєстрацію юрособи одержав у 2000 році.  Тут вже розпочалися вступні курси до нового навчального року, а надають тут фахову передвищу освіту за сімома спеціальностями, як "Менеджмент", "Інженерія програмного забезпечення", "Автоматизація та комп’ютерно-інтегровані технології", "Телекомунікації та радіотехніка", "Авіоніка", "Соціальна робота" та "Авіаційний транспорт". Васильківський фаховий коледж Ще три профільні ліцензії відійшли до філій Національного університету біоресурсів і природокористування України. Одну із них має Боярський фаховий коледж (код ЄДРПОУ ВП 33295449) на 440 осіб, що розташований у Боярці по вулиці Сільгосптехнікум, 30 і зареєстрований у 2007 році. Керує ним – директор Сергій Кропивко. Викладають тут дев’ять дисциплін, і окрім економічних спеціальностей, можна обрати екологію, комп'ютерні науки, геодезію, агрономію та лісове і садово-паркове господарство. Дісталася ліцензія і Ірпінському фаховому коледжу на 560 студентів. Коледж працює в Ірпені по вулиці Гагаріна, 9 і зареєстрований як юрособа з 2007 року. Керує установою викладач вищої кваліфікаційної категорії, викладач-методист Наталія Ільченко. Освітня діяльність тут здійснюється за трьома ступенями – бакалавр, молодший спеціаліст та фаховий молодший бакалавр. А готують тут фахівців із економіки, фінансів, маркетингу та комп’ютерної інженерії, а також – торгівлі та харчових технологій.  Ірпінський фаховий коледж Ще один структурний підрозділ університету працює у Немішаєвській громаді по вулиці Технікумівська, 4. Це – Немішаївський фаховий коледж з понад столітньою історією. Він одержав ліцензований обсяг на 650 осіб. Керує ним – кандидат сільськогосподарських наук Володимир Альохін. Коледж позиціонує себе як передовий заклад аграрної освіти, в якому на п’яти відділеннях здобувають фахову освіту за 9 спеціальностями  понад 1,6 тис. студентів. А вивчають ветеринарну медицину, електроенергетику, технологію виробництва, агроінженерію та транспортні технології, економіку тощо. Освітній процес у коледжі забезпечують 165 педагогічних та науково-педагогічних працівників. Особливістю закладу є те, що під час навчання студенти мають можливість проходити виробничу практику за кордоном. Загалом свою освітянську діяльність заклад розпочав ще у 1912 році. Читайте: Київщина візьметься за підготовку фахових молодших бакалаврів Нагадаємо, як повідомляла раніше KV, Київська ОДА оновила освітні ліцензії комунальним закладам обласної ради. Це – навчальні заклади в Білоцерківському, Бучанському, Фастівському, Бориспільському та Обухівському районах. Ліцензії одержали фахові коледжі, вищі навчальні заклади та ліцеї технічного спрямування. Загалом здобувати майбутню професію школярі Київщини зможуть у 10 профільних школах. Ще 24 ліцензії губернатор схвалив десяти спецзакладам І-ІІІ рівнів акредитації.  Читайте: Старша школа: на Київщині визначили обсяги профільного навчання Крім того, Київська ОДА видала чергові 147 ліцензій комунальним навчальним закладам у п’яти районах Київщини. Ліцензії без проходження процедури ліцензування одержали 41 школа та вісім дитсадків. Ще п’ять ліцензій відійшли до приватних шкіл та садочків у Бучанському та Білоцерківському районах. Загалом навчальні заклади працюватимуть в міських громадах Вишневого, Білої Церкви, Бучі, Ірпеня та ще у семи сільських та селищних тергромадах. Читайте: КОДА ліцензувала діяльність 44 шкіл та десяти дитсадків Київщини *Білоцерківський національний аграрний університет (код ЄДРПОУ: 00493712). ** Технолого-економічний фаховий коледж Білоцерківського національного аграрного університету" (код ЄДРПОУ: 00419680).  *** Маслівський аграрний фаховий коледж ім. П.Х.Гаркавого Білоцерківського національного аграрного університету (код ЄДРПОУ: 36969901). **** КЗ вищої освіти КОР "Академія мистецтв імені Павла Чубинського" (код ЄДРПОУ 02214938). ***** Національний авіаційний університет (ідентифікаційний код юридичної особи 01132330). ****** Національний університет біоресурсів і природокористування України"(00493706). ******* Боярський фаховий коледж Національного університету біоресурсів і природокористування України (код ЄДРПОУ: 33295449). ******* Ірпінський фаховий коледж Національного університету біоресурсів і природокористування України (код ЄДРПОУ: 33295386).  ******** Немішаївський фаховий коледж Національного університету біоресурсів і природокористування України (код ЄДРПОУ: 33295412). Фото: колаж KVКиевVласть

Медіа-код – це людяність перш все, підтримка. COVID-19 розділив людей на два табори: одні все ще не вірять у страшний вірус або відносяться до нього байдуже, а інші – це люди, знайомі яких пережили випробування COVID-19 або і самі опинилися в цьому пеклі. Мене коронавірусна інфекція відправила на лікарняне ліжко. Звичайна районнна лікарня на Київщині  обладнана під інфекційне віддділення для лікування хворих на COVID-19, вдуматися тільки “19”, а на вулиці зараз вже 21-й рік. Перший поверх обладнаний для людей, що потребують лікарського нагляду, а другий - для тяжко хворих, що не можуть дихати без апарату штучної вентиляції легень. Материал подготовлен в рамках Проекта "Юн-Пресс-KV" Ходімо, я покажу тобі перший поверх, більшість людей, що тут перебувають, отримали також  ускладнення на нервову систему, тому не лякайся, якщо раптом хтось буде сваритися, хтось плакати, а хтось весело говорити. В кінці довгого коридору ти бачиш яскраве фіолетове світло, яке відділяє плівка, це пристрої для дезинфекції , за плівкою склонивши голову на стіну сидить змучена від важкої зміни молоденька медсестра Катя, знову нові хворі, крапельниці, уколи. Відразу біля плівки стоїть стіл, де ти можеш виміряти тиск та сатурацію. А поруч - дві кімнати від яких лине різкий лікарняний запах, такий, як ти міг чути в аптеках, відчувається надто сильно, це -  “процедурна”. Бачиш? Тут безліч голок, баночок, таблеток та інших пристроїв, назви, яких пересічна людина навряд чи вимовить, не говорячи вже про запам’ятовування.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Але найцікавіше тут, відкривай двері. 8 ліжок, по 4 з кожної сторони з вузькими коридорчиками між ними, праворуч стоїть холодильник, далі вішалка, й маленький умивальник. Це тільки зараз я не звернула увагу на це, пізніше, коли з сусідніх палат будуть приходити хворі, щоб покласти свою їжу в холодильник, я це обов’язково помічу. Почалося, 5 година ранку, медсестри з візочками та пристроями для крапельниць відчиняють двері й, шурхочучи своїми костюмами, дістають твою руку з-під теплої ковдри, вводять розчин зі шприцу, один, другий, третій, тобі стає трішки нудотно, але це минеться, далі - крапельниця, їх також три.  Шоста година, знову тиша, але сон вже зник, тому всі починають підводитися, чистити зуби, вмиватися, та щось їсти. Мене відразу попереджають: вода буде лише холодна, і можливості прийняти душ також не буде. Тепер можеш ще трішки подрімати, і прокидаєшся від крику: “Сніданок!”. На годиннику - дев’ята ранку.  Береш собі кашу чи суп, трішки чаю, потім починається прийом жмені пігулок.  А далі час, який буде тягнутися найдовше, ніч пережити легше, а вдень тобі буде морально просто важко. Десь чується крик: “Медсестру, в n- палату, тут стало гірше!”, хтось жаліється на нестачу коштів, адже чеки на ліки складаються з чотирьохзначних цифр, хтось ігнорує телефонні дзвінки, бо не хоче ні з ким говорити , хтось мовчки дивиться в стіну і гіркі сльози течуть по щоках… Ти одразу починаєш цінувати рідний дім і посмішку близьких зранку. Та й  взагалі, ти переосмислюєш все своє життя.  Бачиш ось цю жінку, вона щаслива в сім’ї, діти до неї приїздять вже втретє за день, вони спілкуються через вікно. Відразу хочеться подзвонити рідним. А ось бабця, яка телефонує всім своїм знайомим і скаржиться на життя, на те, що діти до неї приїдуть тільки завтра, адже вона обов’язково і їм, як то кажуть “виноситиме мозок”, до речі, так вона робитиме години до 11-ї ночі. Ось ця висока поважна жіночка – вчителька, з нею можна бауло б поговорити, але через ускладнення від COVID-19, вона може посміхатися, а потім різко заплакати, далі зателефонувати комусь і насварити… О 13-й знову зайдуть медсестри, і знову по твоїх венах потече вся таблиця Менделєєва,  потім обід, таблетки, і знову час, який тягнеться вічність. 0 17.00 це повториться знову. А ввечері ти довго не зможеш заснути, через незручний катетер в руці, поодинокі  покашлювання сусідів у палаті, розмови, гул сирен швидкої допомоги... А що за цей день відчуваєш ти ?  Ти не хочеш ні з ким говорити, очі виплакали більше сліз, ніж за останні роки, а поглянути на рідних не має сил, адже не має нічого болючішою, аніж нещасні очі близької тобі людини. Ти говориш собі: “Тримайся, тільки не показуй своє нещастя близьким, їм і там дуже тяжко”. Але як тільки ти їх побачиш, сльози потечуть градом. Як тобі екскурсія? Сподобалось? На щастя, зусилля медиків даром не минулися. Та й молодий організм допоміг. Я знову – на навчанні, вдома, з друзями. Материал подготовлен в рамках Проекта "Юн-Пресс-KV" КиевVласть