Верховна Рада підтримала у другому читанні зміни до Закону України “Про індустріальні парки”. Документ покликаний створити нові стимули для  регіонального розвитку та стати двигуном для залучення інвестицій.  “За” проголосували 290 народних обранців. Про це KV дізналася з повідомлення пресслужби Міністерства розвитку громад та територій. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” “Сьогодні ми отримали законодавче підґрунтя, аби залучати додаткові інвестиції та запускати нові бізнес-проєкти в регіонах. План дій Уряду стосовно розвитку індустріальних парків розрахований на кілька років. Завдяки його реалізації буде розвиватися мережа індустріальних парків по всій країні. Дякую народним депутатам за підтримку та послідовність у реалізації нашої спільної мети – ефективного регіонального розвитку та розкриття економічного потенціалу кожної громади”, – зауважив Міністр розвитку громад та територій Олексій Чернишов. Закон передбачає впровадження низки переваг для учасників індустріальних парків. Зокрема, компенсацію парків частини відсоткових платежів за кредитами. Також документ впроваджує компенсацію витрат на підключення та приєднання до інженерно-транспортних мереж.  Водночас держава фінансуватиме будівництво об’єктів базової та суміжної інфраструктури індустріальних парків. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться Зазначається, що розбудова та розвиток індустріальних парків цьогоріч були додані до Програми Президента України Володимира Зеленського “Велике будівництво”. У 2021 році Урядом заплановані інвестиції у розбудову інфраструктури 4 індустріальних парків у розмірі майже 80 млн грн. Нагадаємо, раніше Міністр розвитку громад та територій Олексій Чернишов повідомив, що у 2021 році з Державного фонду регіонального розвитку буде профінансовано створення інфраструктури ще чотирьох індустріальних парків в Україні. Читайте: План управління відходами Київщини базуватиметься на найкращих світових практиках, – В. Володін Фото: з відкритих джерел.КиевVласть

Досвід Японії щодо регіонального управління муніципальними відходами дослідили представники департаменту екології Київської ОДА та Японського агентства міжнародного співробітництва JICA (Japan International Cooperation Agency) під час спільного воркшопу. Як стало відомо KV, онлайн до заходу також долучилися представники посольства України в Японії, Міністерства розвитку громад та територій України, органи державної влади та інші.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Головний експерт JICA Шунго Соеда (Mr.Shungo Soeda) розповів про регіональне управління муніципальними відходами в Японії на прикладі Токіо. Він зазначив, що наразі Токіо поділено на 4 кластери, які включають 23 особливі райони, на території яких розташований 21 сміттєспалювальний завод “відходи в енергію” та 3 заводи для оброблення негорючих або великогабаритних відходів. Потужність заводів з оброблення відходів складає від 300 до 1800 тонн на день. Найстаріший завод був побудований в 1990 році, найновіший – у 2021 році. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться Учасники проаналізували сучасний стан сфери управління відходами Київської області. Представники ОДА презентували проект регіонального плану управління відходами регіону до 2030 року, яким здійснено поділ області на кластери та заплановано створення інфраструктури для управління побутовими відходами, підвищення обізнаності населення щодо управління відходами, створення ефективної системи збирання та вивезення побутових відходів. Також розглянули проєкт регіонального плану управління відходами в місті Києві до 2030 року представлений Київською міською державною адміністрацією та основні напрямки сучасної політики міста Києва в сфері поводження з відходами. “Співпраця з Японським агентством міжнародного співробітництва JICA є надзвичайно корисною для Київської області в контексті управління побутовими відходами та впровадження сучасних ефективних технологій у сфері поводження з відходами. Найкращий світовий досвід ми плануємо взяти за приклад для нашого регіону і комплексно впровадити його у життя на території всієї Київської агломерації, адже лише комплексно з використанням новітніх технологій ми зможемо вивести екологію Київщини з критичного стану, у якому вона перебувала багато років поспіль”, – зазначив голова Київської облдержадміністрації Василь Володін. Читайте: Більше 3,8 тис. дерев першокласники Київщини висадили за три дні в рамках акції “Зростаємо разом” Фото: КОДАКиевVласть

Україна може бути серед перших країн, де запустять капсульні вагони. Для оновлення рухомого складу залізниці впровадять 3-річне планування держзамовлень. Про це KV стало відомо з повідомлення пресслужби Київської облдержадміністрації (КОДА).Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  “Вперше за 20 років держава замовила 100 нових пасажирських вагонів”, – заявив міністр інфраструктури Олександр Кубраков. Вагони виробляє Крюківській завод, який, за словами Кубракова, був успішно приватизований і залишається гігантом галузі. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться “Таке виробництво здатне жити і розвиватися тільки за умов сталого попиту і хоча б середньострокового планування. Ми взяли на себе зобов’язання запустити щонайменше 3-річне планування державного замовлення для оновлення парку вагонів та локомотивів”, – зазначив голова Міністерства інфраструктури. Крім того, розглядається можливість випробувати новий формат капсульних вагонів, які комфортніші за плацкарт і класичне купе та вже починають завойовувати світ. Кубраков зазначив, що нові повноваження Міністерства дозволяють звільнити залізницю від металобрухту і запустити новий виробничий цикл також і тисяч вантажних вагонів. “На прикладі урядових рішень щодо прямих закупівель електроенергії УЗ та піднятих тарифів для вантажних перевезень наша команда показала, що може діяти швидко та ефективно. Маючи підтримку усіх гілок влади, Офісу президента, міжнародних партнерів ми маємо врятувати залізницю від катастрофи і нарешті забезпечити країну сучасною залізницею”, – підкреслив Кубраков. Нагадаємо, 9 серпня Кубраков оголосив про створення Антикризового штабу Укрзалізниці при Міністерстві інфраструктури, яким керуватиме міністр. Читайте: Кирило Тимошенко: “Велике будівництво” відкриває Чорнобильську зону відчуження для вчених та туристів Фото: пресслужба КОДА КиевVласть

Сьогодні в Україні відзначається День будівельника. На честь цього свята 5 серпня у дворі Софії Київської зібралися причетні до розбудови держави та президентської ініціативи “Велике будівництво” – представники державного сектору, голови обласних адміністрацій, керівники приватних та державних підприємств, ректори інститутів, що готують професійні кадри, та власне міністр розвитку громад та територій Олексій Чернишов, який виступив ініціатором заходу. Очільник Київської облдержадміністрації Василь Володін також долучився до урочистої церемонії нагородження – Київщині було що показати на імпровізованій виставці досягнень президентської програми. Як стало відомо KV, 5 серпня Міністерство розвитку громад та територій провело урочисту церемонію вітання з нагоди Дня будівельника та фотовиставку знакових регіональних об’єктів, побудованих протягом 2020 року. Захід відбувся за участі очільника Мінрегіону Олексія Чернишова, народних депутатів, голів обласних державних адміністрацій та представників професійної спільноти будівельників. Від Київської області були присутні голова Київоблдержадміністрації Василь Володін та його заступник Андрій Лісовик.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  На початку церемонії Олексій Чернишов зачитав привітання з прийдешнім Днем будівельника від Президента України Володимира Зеленського, Прем’єр-міністра Дениса Шмигаля та голови Верховної Ради Дмитра Разумкова. “Я багато їжджу регіонами і чимало з тих об'єктів, які сьогодні відібрані областями як найкращі будівельні проєкти за минулий рік (вони відображені на виставці) – я бачив на етапі котловану. І це – справжнє диво. Коли з нуля з'являється будівля чи простір, які стануть точкою тяжіння для багатьох людей. Сьогодні ми бачимо лише невеличку частину того, що за ініціативи президента побудовано у нашій державі протягом 2020-го року. Сотні локацій по всій країні на початку минулого року були тільки кресленнями, а сьогодні, завдяки вам, стали справжньою окрасою міст і громад”, — наголосив Олексій Чернишов. Кожна область самостійно визначила власні кращі будівельні об’єкти, а також учасників нагородження, які зробили значний внесок у розбудову України у межах Програми Президента “Велике будівництво”. “Флагманом” Київщини стала гімназія у місті Буча, яку було введено в експлуатацію у вересні 2020 року. Її будівництво розпочали ще у 2016 році, але безпосередньо старт робіт почався лише у 2018-2019.  Читайте: До нового навчального року 2020/2021 на Київщині планують відкрити нову гімназію на 14 класів  Чернишов особисто вручав подяки від Прем’єр-міністра, Міністерства розвитку громад та територій почесні грамоти та нагрудні знаки. За особистий значний внесок у розбудову країни заступник голови Київської облдержадміністрації Андрій Лісовик був нагороджений подякою Кабінету Міністрів, а директор департаменту житлово-комунального господарства та енергоефективності Галина Король, в.о. директора департаменту регіонального розвитку Алла Бондар і її заступник Вадим Гаврилюк – подяками Міністерства розвитку громад і територій. “Коли ви будуєте нові стадіони та спортивні майданчики – країна інвестує у майбутніх чемпіонів світу. Коли ви будуєте сучасні школи та садочки – країна виховує великих вчених. Коли ви будуєте лікарні – країна рятує людей. Я Вам щиро дякую за те, що ви робите”, — звернувся до будівельників країни очільник Мінрегіону Олексій Чернишов. Голова КОДА Василь Володін тим часом поділився успіхами Великого будівництва, і заявив, що пишається його темпами на Київщині: за його словами, деякі об’єкти будуються швидше, аніж планувалося за проєктами, і з кожним разом зростає і якість. “Ініціатива Голови держави дала друге життя соцзакладам, які десятиліттями не знали ремонтів, а також старт будівництву абсолютно нових об’єктів. Цьогоріч на Київщині ми розпочали реалізацію проєктів по п’яти школам, шести садочкам і шести спортивних об’єктах. Особисто регулярно інспектую, як проходять будівельно-монтажні роботи. Найбільше пишаюся гімназією у Бучі – сучасна, інклюзивна, безпечна, відповідає усім вимогам: і освітнім, і безпековим, і протипожежним тощо. Дуже скоро відкриємо низку спортивних об’єктів, до кінця вересня відкриємо дитсадок у Красятичах (колишній Поліський район), який ми побудували із випередженням графіку. 1 вересня діти підуть до цього садочку.  Плани до наступного року мінімальні – не збавляти темп по програмі: цьогоріч це 18 об’єктів, наступного буде ще більше, це я гарантую. Для цього ми займаємося попереднім проєктуванням і з кожним роком виходимо на проєкти все більш і більш якісні. На початок року виходимо з новими вимогами і новими, європейськими стандартами.  Київська область випереджає терміни. Крім садочку у Красятичах, ще три об’єкти – також дитсадки – буде завершено і відкрито до 1 вересня. Лишається 13 об’єктів, які буде завершено восени. Тож хочу подякувати всім нашим будівельникам, які працюють на совість і докладають максимум зусиль, щоб об’єкти були здані в експлуатацію вчасно, а люди отримали більш комфортні умови життя. У ці об’єкти люди, що їх будують, вкладають душу”, – резюмував Василь Володін. “Відзнаку отримав не особисто я, а радше уся Київщина. Минулого року ми успішно завершили “Велике будівництво”, збудували усі заплановані об’єкти, цьогоріч ідемо на випередження по багатьох об’єктах. Є декілька об’єктів великих та комплексних – школа у селі Проців, що будується з нуля, “Академія спорту” в Бучі, басейн у Славутичі, та кілька шкіл, де проводиться ремонт і зовнішній, і внутрішній. Тобто маємо 4-5 об’єктів, які можна порівняти з Бучанською гімназією за масштабами та якістю і які відкриються цьогоріч. Ми дуже уважно стежимо за всіма цими проєктами і будемо ними пишатися. [Я продовжую працювати у будівельній галузі], бо мене надихають люди, з якими ми спілкуємося, співпрацюємо, а також результат, який можна побачити, відчути”, – поділився Лісовик. Варто зауважити, що в межах програми президента “Велике будівництво” 2020 року в Україні було побудовано або реконструйовано 114 шкіл, 100 дитячих садочків та 101 спортивний об’єкт. Як зазначив Василь Володін у звіті про підсумки роботи КОДА за 2020 рік, у рамках цієї програми на Київщині завершено реалізацію проектів на загальну суму 472,7 млн гривень: 359,1 млн гривень – кошти державного бюджету, 113,6 млн гривень – кошти місцевих бюджетів.  З бюджету Київської області, зокрема, було фактично профінансовано 31 обласну цільову програму на загальну суму 1 млрд 434,6 млн гривень, найбільші обсяги фінансування були спрямовані у тому числі на будівництво, реконструкцію та капітальний ремонт об’єктів капітальної сфери та доріг – 398,7 млн гривень. За рік на території регіону завершено будівництво, реконструкцію та капітальний ремонт 18 об'єктів соціальної інфраструктури – 7 шкіл, 6 садочків, 5 спортивних об'єктів на загальну суму 170,3 млн гривень (за рахунок коштів ДФРР – 57,2 млн гривень, співфінансування з місцевих бюджетів – 113,1 млн гривень). Читайте: Валерий Кравчук: “Мы хотим войти в 2021 год с готовыми проектами и законченными стройками” Фото: KVКиевVласть

Міністерство розвитку громад та територій провело урочисту церемонію вітання з нагоди Дня будівельника та фотовиставку знакових регіональних об’єктів, побудованих протягом 2020 року.  Як стало відомо KV, захід відбувся за участі очільника Мінрегіону Олексія Чернишова, народних депутатів, голів обласних державних адміністрацій та представників професійної спільноти будівельників. На початку церемонії Олексій Чернишов зачитав привітання з прийдешнім Днем будівельника від Президента України Володимира Зеленського, Прем’єр-міністра Дениса Шмигаля та Голови Верховної Ради Дмитра Разумкова.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  “Сотні локацій по всій країні на початку минулого року були тільки кресленнями, а сьогодні, завдяки вам, стали справжньою окрасою міст і громад. Кожен об’єкт, побудований вами – це нова сторінка майбутнього достатку, можливостей і розвитку”, — наголосив Міністр Олексій Чернишов. Зазначимо, кожна область самостійно визначала власні кращі будівельні об’єкти, а також учасників нагородження, які зробили значний внесок у розбудову України у межах Програми Президента “Велике будівництво”. Під час церемонії були вручені подяки від Прем’єр-міністра, Міністерства розвитку громад та територій, почесні грамоти та нагрудні знаки. “Коли ви будуєте нові стадіони та спортивні майданчики – країна інвестує у майбутніх чемпіонів світу. Коли ви будуєте сучасні школи та садочки – країна виховує великих вчених. Коли ви будуєте лікарні – країна рятує людей. Я Вам щиро дякую за те, що ви робите”, — звернувся до будівельників країни очільник Мінрегіону Олексій Чернишов. Також до привітання приєдналися Голова Комітету Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Андрій Клочко та його заступниця Олена Шуляк. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться “Будівельна галузь у державі набирає обертів. Україна має знати наших працьовитих та сумлінних будівельників і всіх, хто щодня працює над забезпеченням комфортної інфраструктури наших громадян. Дякуємо вам і вітаємо з прийдешнім професійним святом”, — додала заступниця Міністра розвитку громад та територій Наталія Козловська. Варто зауважити, що в межах програми Президента “Велике будівництво” 2020 року було побудовано або реконструйовано 114 шкіл, 100 дитячих садочків та 101 спортивний об’єкт. Зазначається, що в рамках програм “EMERGENCY 2020” та “Сільська медицина” реалізовано понад 600 проєктів медичної галузі. Нагадаємо, раніше Міністр розвитку громад та територій Олексій Чернишов зазначив, що у 2021 році до Програми Президента України Володимира Зеленського “Велике будівництво” включено 500 соціальних об’єктів. Професійне свято працівників будівництва встановили в Україні за Указом Президента у 1993 році. Воно відзначається щорічно у другу неділю серпня. Фото: Мінрегіон КиевVласть

Нідерланди асоціюються у нас з тюльпанами, Англія – батьківщина футболу та біфштексу, Франція – країна романтики та вина, Італія – це піца та паста, Сполучені Штати Америки – Голлівуд та МакДональдз. Тобто, кожна держава має свій імідж, свою фішку. Наша країна вирішила перебудувати і зміцнити свій імідж, зробити його повністю сучасним. А почалось все з Революції Гідності. Адже вже тоді за реноме держави люди почали боротьбу, жахливі події тих днів залишили біль та жалобу за загиблими, але дали українцям впевненість – тепер все буде інакше, тільки вперед, це буде нова держава та нова сучасна репутація, які будуть будуватись паралельними курсами. Матеріал створено в рамках Проекту “Юн-Пресс-KV” Імідж країни є внутрішнім або зовнішнім. Отже, внутрішня репутація формується кожним, починаючи від школяра, який перемагає на міжнародних олімпіадах, до головних діячів України. Вона вибудовується з огляду на внутрішню політичну складову, якість демократії, економічну ситуацію в країні, прояви патріотизму, та в цілому, ставлення громадян до власної держави. З кожним днем економіст, лікар, політик, соціальний працівник, військовий, інженер, учитель будують нову державу і новий внутрішній імідж. А одна з головних складових інформаційної політики держави, засоби масової інформації і комунікації, висвітлюють досягнення країни в різних сферах. Завдяки їхній роботі формується зовнішня політика, а це зовнішній імідж держави на міжнародній арені, де у держави з’являються обов’язки на рівні міжнародного партнерства. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”   Світ поступово знайомиться з Україною, її унікальною історичною спадщиною. Вагомий внесок в розвиток міжнародного іміджу завжди робить діаспора. Завдяки українцям, які мешкають у різних куточках світу, нашу Батьківщину знають як країну з неповторними традиціями, смачною кухнею, освіченими, щирими та гостинними людьми. Значний вклад у розвиток міжнародного іміджу завжди додають українські науковці, спортсмени, представники культури і мистецтв. Гарним прикладом успішного іміджу нашої країни є українець Олексій Пахунов, який допомагає Ілону Маску в космічних дослідженнях SpaceX. Тим самим демонструючи, що Україна займає дуже велике місце в IT-технологіях. Також великий внесок в пізнаваність нашої країни у світі робить культура. На мою думку, головним показником успіху в цій сфері є всесвітньо відомий твір для хору українського композитора Миколи Леонтовича “Щедрик”. Він лунає не тільки в нашій країні, а в усьому світі. Хори багатьох країн співають “Щедрика” на Різдво – вже багато років, як він став однією з головних улюблених пісень новорічних свят. Ця українська пісня була використана в американському фільму “Один вдома”, коли герой Маколея Калкіна відвідував церкву. Українські письменники зробили неоціненний вклад в зовнішній та внутрішній імідж нашої країни. У світі в даний час знаходиться 1 384 пам’ятники Тарасу Шевченку, з яких 128 – за межами країни. Ще один нещодавно відкрив Віталій Кличко в італійському місті Флоренції. Твори Михайла Булгакова, Василя Симоненка, Ліни Костенко читає увесь світ, віддаючи шану літературному таланту, який підвищує авторитет української літератури на всіх континентах. Що стосується спорту, то в боксі українцям немає рівних. Вже декілька років Україна постійно перемагає в змаганнях різного рівня, а нещодавно наш земляк Олександр Новіков став найсильнішою людиною в світі, та повернув нам звання, яке отримав Василь Вірастюк у 2004 році. Значного успіху і домінування ми також досягли в кіберспорті. Наша українська команда Navi є найкращою в світі, а її гравець Олександр Костилєв (відомий як s1mple) постійно займає високі позначки в своїй дисципліні. Цей список, звичайно, буде не повним без Андрія Шевченка, який є одним із найкращих нападників світу, володарем золотого м’яча, та наразі є тренером української збірної з футболу, яка досягає непоганих результатів. Звісно, розуміння іміджу, і хто за ним стоїть, для кожного своє, але завдяки цим видатним українцям наша репутація в світі дуже міцна. Зараз у країні впроваджується багато реформ. Наприклад, продовжується реалізація проєкту Володимира Зеленського “Велике Будівництво”, який вже подарував країні багато нових доріг, майданчиків, шкіл, лікарень, нових палаців культури та спорту. Також Офіс Президента вже представив подальші проєкти покращення життя українців та навколишньої інфраструктури, такі як “Велике Село” та “Велика Реставрація”, завдяки яким будуть підтримуватися життя в селах, та реставруватися пам’ятки культури. Коли всі реформи досягнуть логічного завершення, це дуже зміцнить міжнародний імідж країни, що сприятиме поглибленню співпраці з світовими партнерами. Адже це додатково дасть можливість демонструвати свої здобутки, національні інтереси, та складати нові дружні та комерційні відносини з іншими державами. Без реформ, розвитку і щоденної боротьби під час світової кризи складно витримувати конкуренцію. Так, конкуренція завжди була, є, та буде – не тільки за фінансові ринки, а й за повагу світової спільноти. Заробляти цю повагу треба на міжнародних подіях: виставках, конкурсах, змаганнях, тому що до переможців одразу особлива увага та контракти. Ці події завжди висвітлюють ЗМІ, від яких залежить сприйняття нашого іміджу пересічними іноземцями, бо засоби масової інформації – це інструмент впливу. Саме завдяки ЗМІ, які є четвертою владою в Україні і в світі, формується і просовується імідж держави як на зовнішньому, так і на внутрішньому рівні. Позитивна репутація держави – фактор і заслуга успішної роботи засобів масової інформації, за допомогою яких до держави залучаються іноземні інвестиції. А це, в свою чергу, допомагає будувати сучасний імідж, завдяки якому нашу країну сприймають за кордоном. Адже, не маючи достовірної інформації, інвесторам і туристам буде дуже складно реально оцінити ситуацію та обрати Україну за гідну країну, в якій можна відкрити власний бізнес чи просто провести тиждень відпустки. Але весь час, поки будується нова Україна та формується її сучасний імідж, в країні трапляються гучні вбивства, офшорні скандали, держава не може позбавитись корупції, протягом 7 років іде війна, анексовано частину нашої території. Тому українці їдуть шукати кращої долі закордон, все це погано впливає на розвиток нашої країни, нівелює усі вдалі досягнення і негативно впливає на міжнародну думку про нас. Країна чекає від уряду та Президента змін, які принесуть усім кращої долі та впевненості в майбутньому. В останні дні написання цієї статті вийшла приємна новина – до формування іміджу країни долучається МЗС, Україна вперше в своєї історії затвердила стратегію публічної дипломатії. “Тепер зміцнення репутації України в світі буде не точковим, а системним, послідовним та цілісним”, – заявив Дмитро Кулеба. Міністерство закордонних справ разом з Міністерством інформаційної політики вирішили зміцнити вже існуючий бренд Ukraine Now, який допомагає туристам обирати місця для відпочинку. На цьому хостінгу перелічено дуже багато яскравих місць, які можуть  відвідати як українці, так і іноземці, і тому дуже важливо підтримувати цей сервіс. Також у МЗС є чітка стратегія на ці 4 роки, яка містить сім основних пунктів дипломатії (декілька з яких я приводив раніше), і ці кроки є дуже важливими. Дмитро Кулеба зазначив, що публічна дипломатія – це справа не тільки одного міністерства, а й інших причетних державних органів та неурядових організацій. Сучасний імідж країни будуємо разом. І тоді нам усміхнеться доля, запанують у країні і старі і малі, піднесеться слава і воля нашої України, бо ми, браття, – козацького роду! Фото: https://tverezo.info/ Матеріал створено в рамках Проекту “Юн-Пресс-KV” КиевVласть

Якщо створити умови для розвитку масового спорту, проблем зі здоров'ям нації і кількістю олімпійських чемпіонів не буде.  Про це, як стало відомо KV, в інтерв’ю “Українським новинам” заявив Артур Палатний (на фото), керівник виконкому партії “УДАР Віталія Кличка”, голова комітету з питань сім'ї, молодіжної політики, спорту та туризму у ВР VII і VIII скликання.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Він переконаний, що потрібно вкладати кошти у оновлення спортивної інфраструктури.  “Навіть якщо дитина хоче і може займатись, велика проблема в інфраструктурі – вона морально застаріла. Фактично, зараз готуються на радянському обладнанні, в старих приміщеннях. Але час не стоїть на місці. Тому потрібно шукати можливості і вкладати кошти в оновлення стадіонів, басейнів, спортзалів, тренувальних баз тощо. Якщо в країні вдасться створити умови для розвитку дійсно масового повсюдного спорту, то у нас не буде критичних проблем із здоров’ям нації і з кількістю олімпійських чемпіонів”, – зазначив Палатний. За словами керівника виконкому “УДАРу”, спорту в Україні приділяють мало уваги та виділяють мало грошей. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться “Здоров’я українців і масовий спорт все ще не стали пріоритетами влади. Тут про недолугу державну політику як таку. Чого лишень вартує ліквідація і повторне створення міністерства спорту? Інше провальне рішення – щодо ДЮСШ. Ці школи є фундаментом олімпійської підготовки і майбутніх спортивних досягнень. Після передачі фінансування на місцевий рівень ця складова українського спорту просто тоне. Місцеві бюджети не тягнуть”, – заявив Палатний.  Він розповів про додаткові джерела фінансування спорту – частина прибутків від грального бізнесу та меценатство. “Закон про меценатство ухвалили, але без змін до Податкового і митного кодексів він недієздатний. Уявіть, скільки ми втрачаємо від того, що батьки талановитої дитини просто не можуть собі дозволити спорядження, змагання, необхідне харчування тощо. Ще одне джерело – гральний бізнес.  Це загальносвітова практика, коли певний відсоток прибутку від діяльності казино спрямовується цільовим способом на розвиток спорту. У США, Канаді та Нідерландах це роблять. Так само має бути у нас. Мінімум 20% прибутків має йти на розвиток спорту, медицину, соціальні потреби. Наша команда у VIII скликанні ВР працювала над концепцією легалізованого і жорстко контрольованого грального бізнесу, де все це було передбачено, зокрема – створення державою Фонду боротьби з лудоманією. Та, на жаль, через різні групи впливу прийняти її не вдалося”, – підсумував Палатний.  Нагадаємо, у Токіо тривають літні Олімпійські Ігри-2020. Цього року Україна має найменшу збірну за весь час незалежності. За 7 днів Ігор українські спортсмени здобули 4 бронзових медалі. Раніше Артур Палатний заявив, що причиною зменшення збірної є недофінансування спорту. Фото: соцмережі КиевVласть

Лідери місцевого самоврядування вимагають від влади закріплення реформи децентралізації в країні, а також внесення до Конституції давно обіцяних змін. Очікують на розмежування повноважень, унормування питань фінансового забезпечення, стабільного бюджетного, податкового та земельного законодавства тощо.  Про це  KV стало відомо за результатами  Всеукраїнського з’їзду територіальних громад України "Голос громад має бути потужним", що відбувся 7 липня. Захід організувала Асоціація ОТГ, у ньому взяли участь понад 700 участників. А саме: керівники громад, народні депутати, посадовці центральних органів державної влади, представники міжнародних організацій, експерти тощо. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Така масштабна зустріч була присвячена обговоренню низки проблемних питань і актуальних тем в частині тривалої реформи децентралізації. Зокрема обговорили конституційне закріплення результатів реформи децентралізації, зміни до закону про місцеве самоврядування в Україні, нову редакцію закону про службу в органах місцевого самоврядування.  Так, на з’їзді наголосили, що внесення змін до Основного Закону може потребувати у результаті більше часу і повного консенсусу серед усіх парламентарів. Та, ймовірно, що текст змін Верховна Рада таки зможе розглянути вже восени. Голова комітету Верховної Ради з питань організації державної влади Андрій Клочко наголосив під час виступу, що децентралізація проходить відповідальний етап,  влада бажає забезпечити повноцінну імплементацію Європейської хартії місцевого самоврядування і внести таки зміни до Конституції. "Від ухвалених Верховною Радою виважених рішень, підтриманих вами, як представниками місцевого самоврядування, залежить успішне завершення реформи", – сказав Клочко. Чимало хвилює громади питання розмежування повноважень між рівнями місцевого самоврядування та органами державної влади, ресурсного забезпечення повноважень, які необхідні для утримання освіти, медицини, соцзахисту тощо.  "Реформа місцевого самоврядування перебуває на вирішальному етапі. Після виборів у 2020 році з’явилися сотні нових громад, які потребують не лише експертної та фінансової підтримки з боку держави, а й чіткого розмежування повноважень. Ця проблема гостро стоїть у сфері освіти. І власне ця реформа потребує не лише мільярдних субвенцій з боку держави, а ще й налагодження ефективної системи управління, в сфері освіти зокрема", – зауважила менеджерка швейцарсько-українського проекту "Децентралізація для розвитку демократичної освіти" DECIDE Валентина Полторак. На з’їзді підготували Резолюцію із пропозицій щодо формування ефективного місцевого самоврядування і направили її до керівництва держави. Позиція KV також поцікавилася у керівників громад та експертів, які на їхню думку залишаються проблемні питання в частині децентралізації на законодавчому та місцевому рівнях, виходячи вже із практичного досвіду об'єднаних тергромад.  Заступник голови секретаріату Української асоціації районних та обласних рад Олександр Даниленко:  Ключовим проблемним питанням залишається закріплення реформи місцевого самоврядування та адміністративно-територіального устрою. На думку польського експерта із місцевого самоврядування Єжи Регульського, наша велика країна, за площею і кількістю населення, повинна мати три рівні місцевого самоврядування. Крім того, Європейська хартія місцевого самоврядування говорить: кожен рівень адмінтерустрою має мати місцеве самоврядування. Ми маємо районний устрій – вибори до рад відбулися. Зараз же укрупнені районні адміністрації одержали дотацію на період реформування, а згідно зі змінами до Бюджетного кодексу, районні ради виключили із системи міжбюджетних відносин і не одержують фінансування. Це треба виправляти. Склалася складна ситуація, адже частина райрад до кінця року мають фінансове забезпечення, а частина не змогла розрахуватися по заробітним платам. Новий Бюджетний кодекс порушує положення Конституції щодо субрегіонального рівня. У Конституції чітко визначено, що витрати органів місцевого самоврядування, що виникли внаслідок рішень державної влади, компенсуються державою.  На мою думку, давно мали б оприлюднити і текст змін до Конституції, узгодити всі хвилюючі моменти. Неодноразово заявляли, що ці зміни в частині децентралізації все-таки мають шанс набрати в ВРУ 300 голосів. Також є питання у чіткому розмежуванні повноважень, а це потребує – внесення змін до закону "Про місцеве самоврядування". Уже планують прийняти зміни до закону "Про місцеві державні адміністрації". Так, Асоціація міст категорично проти повноважень, наданих адміністрації в частині нагляду за законністю прийнятих рішень громадами. Якщо внесуть зміни до Конституції, то тоді необхідно буде приймати абсолютно новий закон стосовно місцевого самоврядування, і звісно, закон про префектури.  Голова Бучанської міської громади, член правління в Асоціації міст України Анатолій Федорук: Бучанська громада входить до Асоціації міст, сіл і селищ України, яка обстоює інтереси місцевого самоврядування на всіх рівнях. І сьогодні нагальні зміни в законодавстві, звичайно, внесення змін до Конституції в частині місцевого самоврядування, виходячи із реформи адмінтерустрою. Але найважливіше, що потрібно, на думку членів асоціації, чітке стабільне бюджетне законодавство. Для того, щоб навіть робити короткострокове прогнозування, яке уряд намагається сьогодні запровадити. Органи місцевого самоврядування до вересня мають скласти трирічний бюджет. У цей же час намагаються змінити правила щодо  оподаткування і закріплення доходів за місцевим самоврядуванням. То акцизи планують забрати, то зменшують-збільшують ставку ПДФО – відбуваються постійні ризики щодо наповнення місцевих бюджетів. Асоціація неодноразово висловлювала позицію і щодо повноважень інституту префектів. Ми виступаємо "за" контроль за рішеннями в частині законності, але не за функцію, яка дозволить без рішення суду зупиняти рішення громад. Готується нова редакція закону "Про місцеве самоврядування", але сьогодні місцеве самоврядування і так має закріпленій функціонал. Інша справа, що він дублюється, навіть, після реформи адмінтерустрою, як і обласним, так і районним рівнями. Через що виникають певні непорозуміння між базовим рівнем і регіональним. Щодо гучно розрекламованого з’їзду, то все необхідно проводити шляхом аналізу: які зміни до законодавства  і яка громадська організація їх обстоювала. Моя суб'єктивна думка, що ці асоціації створюють штучно. Чим більше голосів матиме місцеве самоврядування через громадські організації, тим легше буде ними маніпулювати і приймати ті чи інші рішення, які вигідні уряду. На мою думку, орган місцевого самоврядування має мати одну позицію в обличчі однієї асоціації. Таким чином, ми матимемо можливість гідно представляти і обстоювати інтереси наших тергромад на державному рівні. Голова Немішаївської селищної громади Петро Перевозник: Ми погоджуємося  з тим, що озвучили на з’їзді, але є моменти, які не були відпрацьовані і невраховані, і які громади не підтримують. Громади Київської області підготували звернення до профільного міністерства аграрної політики і до Кабміну в цілому. По-перше, акциз має залишитися на місцях. Цей рік нам гарантує ПДФО у розмірі 65% – цього мало. У зверненні ми просимо КМУ про збільшення ПДФО до 80%. Загалом ми просимо внести зміни до Податкового і Бюджетного кодексів України в частині фінансового забезпечення органів місцевого самоврядування. Та щоб переглянули механізми сплати та зарахування податку на доходи фізичних осіб за місцем проживання. Також громади "за" те, щоб держава відновила інфраструктурну субвенцію, щоб ми мали можливість будувати і розбудовуватися, а також – за справедливий розподіл коштів дорожнього фонду. Крім того, обіцяють передати на місця адміністрування податків та зборів. Асоціація готова взяти над цим питанням контроль. Триває передача земель за межами населених пунктів. Це вже сформовані земельні ділянки, але громадам невідомо, хто стоїть за кадастровими номерами. Ми добиваємося, щоб була передана повністю загальна електронна база з користувачами. Це цілком відкрита інформація, яка має бути доступною. Зареєстовано законопроєкт, який дозволить визначити як фізичних, так і юридичних осіб, і повернути у комунальну власність ділянки, що були незаконно виділені попередньою владою. І останнє – удосконалити систему вирівнювання бюджетів тергромад і надати повне фінансове забезпечення делегованих повноважень. Як от, наприклад, на утримання вторинної медицини. Читайте:  Проект Децентрализация: Софиевская и Петропавловская Борщаговки не спешат объединяться Проект “Децентрализация”: Войти в Озернянскую ОТО готовы лишь два сельсовета из шести Проект “Децентрализация”: Великодымерская теробщина этой осенью идет на выборы Проект “Децентрализация”: Медвинская теробщина идет на выборы в неполном составе Проект “Децентрализация”: Фурсовская теробщина может лишиться части бюджета Проект “Децентрализация”: Села Переяслав-Хмельницкого района отказались примкнуть к городу Проект “Децентрализация”: Кагарлыкская теробщина объединит город и 26 сельсоветов Проект “Децентрализация”. Политические амбиции мешают состояться большой Боярской теробщине Проект “Децентрализация”: Тетиевская терробщина готовится к выборам в декабре Проект "Децентрализация". Узинской терробщине придется поработать над развитием Проект “Децентрализация”: КОГА тормозит назначение выборов в Циблевской терробщине Проект “Децентрализация”: Гостомельская ОТО пойдет на выборы только в составе Киево-Святошинского района Проект “Децентрализация”: Студениковская терробщина готовится к выборам в декабре Проект “Децентрализация”: Предусмотренная Кабмином Дымерская ОТО может не состояться Проект “Децентрализация”: Мироновская терробщина ждет позитивного вывода от КОГА Проект “Децентрализация”: Ржищевская терробщина может стать проблемой для Кагарлыкского района Проект “Децентрализация”: Ходосовская терробщина может объединить села трех районов Проект “Децентрализация”: села Ставищенского района готовы митинговать против объединения Проект “Децентрализация”: Яготинская терробщина не спешит на выборы “Проект Децентрализация”: Создание Боярской ОТО дошло до суда Проект “Децентрализация”. Сельсоветы потенциальной Вороньковской ОТО не готовы объединяться Проект “Децентрализация”: Власти Згуровщины не готовы терять полномочия Проект “Децентрализация”: Потенциальная Дмитровская терробщина уже год дожидается выборов Проект “Децентрализация”: Гребенковская терробщина не может быть создана без согласия двух сельсоветов “Проект Децентрализация”: Создание потенциальной Бышевской ОТО остановилось в 2015 году Проект “Децентрализация”: Козин поборется за право быть центром терробщины Проект “Децентрализация”: Пирновская терробщина может быть создана только принудительно Проект “Децентрализация”: Процесс объединения в Барышевке даже не начали Проект “Децентрализация”: Терробщина с центром в Украинке может быть названа Трипольской Проект “Децентрализация”: Рожновская терробщина не может определиться с центром “Проект Децентрализация”: Обухов может присоединить окрестные села Проект “Децентрализация”: Иванковская ОТО поборется за зону отчуждения Проект “Децентрализация”: Ташанская терробщина год ждет позитивного вывода КОГА Проект “Децентрализация”: Березанская терробщина будет проходить процедуру создания ОТО заново Проект “Децентрализация”: Володарский район не планирует объединяться в ближайшее время Проект “Децентрализация”: Полесский район этим летом планирует начать процесс объединения Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО может объединить не все сельсоветы Проект “Децентрализация”: Ракитнянский район может объединиться в две терробщины Проект “Децентрализация”: Калиновская терробщина может быть создана с разрешения Кабмина Проект “Децентрализация”: Белая Церковь может присоединить три сельсовета Проект “Децентрализация”: В Броварском районе может появиться Придеснянская терробщина Проект “Децентрализация”: Потенциальная Вишневская ОТО начала процесс объединения Проект “Децентрализация”: Германовка и Григоровка Обуховского района хотят быть центрами одной ОТО Проект “Децентрализация”: Сельсоветы Таращанского района не хотят объединяться в терробщину Проект “Децентрализация”: Процесс создания Чабановской терробщины стоит на месте Проект “Децентрализация”: Скандальная Бучанская ОТО первой на Киевщине воспользовалась законом о присоединении Проект “Децентрализация”: Потенциальная Томашовская терробщина объединит два района Киевщины Проект “Децентрализация”: Ржищев начал присоединять села двух районов Проект “Децентрализация”: Потенциальная Бородянская терробщина готова идти на выборы Проект “Децентрализация”: Фастов планирует присоединить окружающие села Проект “Децентрализация”: потенциальная Киево-Святошинская терробщина разделилась на две ОТО Проект “Децентрализация”: КОГА утвердила Мироновскую терробщину Проект “Децентрализация”: Заборский сельсовет не отдадут Боярке Проект “Децентрализация”: Барышевская ОТО готовится к выборам Проект “Децентрализация”: вялое руководство, имитация объединения и недостаточный результат Проект “Децентрализация”: Обухов планирует присоединить один сельсовет Проект “Децентрализация”: Березань присоединила пять сельсоветов Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО не пошла на зимние выборы из-за бездействия КОГА Проект “Децентрализация”: Ковалевскую терробщину за один день утвердили в КОГА и отправили на выборы Проект “Децентрализация”: жители Клавдиево-Тарасово просят президента ускорить их объединение Проект “Децентрализация”: выборы в терробщинах Киевщины под угрозой срыва Проект “Децентрализация”: 4 сельсовета Иванковского района тормозят создание терробщины Проект “Децентрализация”: в Бузовском сельсовете скандал из-за присоединения к Ирпеню Проект “Децентрализация”: потенциальная Вишневская терробщина готовится подавать документы в КОГА Проект “Децентрализация”: в Ирпене со скандалом пытаются присоединить два сельсовета Проект “Децентрализация”: Полесский район отложил объединение на следующий год Проект “Децентрализация”: еще 6 сельсоветов могли бы присоединиться к Ржищеву Проект “Децентрализация”: терробщины Киевщины просят парламент провести объединение по закону Проект “Децентрализация”: Киевщина оказалась в числе аутсайдеров рейтинга формирования ОТО  Проект “Децентрализация”: терробщинам Киевщины урезали дотацию на содержание школ и больниц Проект “Децентрализация”: сельсоветы Белоцерковщины просят Киевоблсовет ускорить их присоединение к городу Проект “Децентрализация”: Гройсмана просят разобраться с объединением территориальных общин на Згуровщине Проект “Децентрализация”: протестующий Ворзель войдет в состав Бучанской ОТО Проект “Децентрализация”: Киевская ОГА одобрила создание Томашовской терробщины Проект Децентрализация: в Васильковском районе может появиться Калиновская терробщина Проект Децентрализация: КОГА утвердила создание Глевахской ОТО  Проект Децентрализация: Созданию Макаровской ОТО угрожает новоявленная Комаровская община Проект Децентрализация: Ташанская терробщина готова идти на выборы Проект Децентрализация: Гребенковская терробщина поборется за положительное заключение КОГА Проект Децентрализация: Гатное и Вита-Почтовая хотят спастись от столицы совместным объединением  Проект Децентрализация: Гостомель борется с Ирпенем за создание отдельной общины Проект “Децентрализация”: администрация Терещука выдала общинам Киевщины еще два позитивных вывода Проект “Децентрализация”: Калиновская община Броварского района может объединить четыре сельсовета Проект “Децентрализация”: Сельсоветы Фастовского района надеются успеть добровольно объединиться в Кожанскую ОТО Проект “Децентрализация”:  теробщины Киевщины жалуются на нехватку инфраструктурной субвенции  Проект “Децентрализация”: судебное дело о присоединении Заборья к Боярке рассмотрят заново  Проект “Децентрализация”: смена власти в Копылове заблокировала создание Березовской терробщины Проект “Децентрализация”: села Бориспольщины хотят спастись от города созданием Золочевской общины Проект “Децентрализация”: КОГА утвердила создание Обуховской терробщины Проект “Децентрализация”: Гоголевская община продолжит объединение после утверждения перспективного плана Проект “Децентрализация”: процесс утверждения Вишневской общины может затянуться до конца года Проект “Децентрализация”: Козинскую общину Обуховского района могут исключить из перспективного плана Проект “Децентрализация”: в Бородянском районе суды тормозят объединение общин Проект “Децентрализация”: Островская община просит президента Зеленского разобраться с решениями КОГА Проект “Децентрализация”: села потенциальной Боровской ОТО может переманить новоявленная Мотовиловская община Проект “Децентрализация”: миллионные долги могут оставить жителей Калитянской ОТО без воды и света Проект “Децентрализация”: Таращанский район может разделиться на две общины Проект “Децентрализация”: теробщины Киевщины недополучают налоги за землю Проект “Децентрализация”: бюджеты четырех теробщин Киевщины оказались под угрозой Проект “Децентрализация”: Киевщину могут поделить на шесть районов Проект “Децентрализация”: пять теробщин Киевщины хотят расшириться за счет окрестных сел Проект “Децентрализация”: села на Васильковщине, рассорившиеся из-за реформы, могут объединить насильно Проект “Децентрализация”: Киевская ОГА дала сельсоветам последний шанс добровольно присоединиться к ОТО Проект “Децентрализация”: Бориспольщина и Белая Церковь не определились с центрами развития теробщин Проект “Децентрализация”: общины Киево-Святошинского района требуют от КОГА пересмотреть состав и количество местных общин Проект “Децентрализация”: Киевоблсовет просит ВРУ и Кабмин разобраться с проблемными селами Киевщины Проект “Децентрализация”: вокруг потенциальной Боярской теробщины разгорелся новый скандал Проект “Децентрализация”: КОГА может вынести негативный вердикт потенциальной Пристоличной ОТО  Проект “Децентрализация”: села Киево-Святошинского района спешно взялись за объединение Проект “Децентрализация”: Бориспольщину разделят на шесть теробщин Проект “Децентрализация”: потенциальная Березовская ОТО под угрозой срыва Проект “Децентрализация”: судьбу потенциальной Феодосиевской общины решит Кабмин Проект “Децентрализация”: Мироновская ОТО расширила границы за счет трех сельсоветов Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО просит Кабмин откорректировать перспективный план Проект “Децентрализация”: Обуховская ОТО поборется за окружающие села с потенциальной Козинской общиной Проєкт “Децентралізація”: Петропавлівська і Софіївська Борщагівки проти об'єднання з Вишневим та столицею Проєкт “Децентралізація”: села Переяслав-Хмельницького району відстоюють потенційну Гайшинську громаду Проєкт “Децентралізація”: найгучніші провали й успіхи Київщини у 2019 році Проєкт “Децентралізація”: Київщина увійшла в ТОП-5 областей-аутсайдерів за рейтингом формування спроможних громад Проєкт “Децентралізація”: на Київщині стартувало примусове об’єднання громад Проєкт “Децентралізація”: сільради Київщини знову відмовляються об’єднуватися із містянами в одну громаду Проєкт “Децентралізація”: села Миронівського та Кагарлицького районів готові протестувати проти Ржищівської ОТГ Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини вимагають від уряду обіцяного ПДФО Проєкт “Децентралізація”: зміни в Конституцію та права громад Проєкт “Децентралізація”: десятки громад на Київщині запізнились втрапити в перспективний план Проєкт “Децентралізація”: Київщина виступила за ліквідацію районних рад  Проєкт “Децентралізація”: села Києво-Святошинського району погрожують перекривати дороги у разі насильницького об'єднання  Проєкт “Децентралізація”: одиниці тергромад Київщини потрапили в рейтинг потужних ОТГ України  Проєкт “Децентралізація”: секвестр бюджету залишить ОТГ без засобів для існування та боротьби з епідемією Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини озброюються засобами захисту та ведуть профілактичну боротьбу з коронавірусом  Проєкт “Децентралізація”: Ірпінь та Бородянка поборються за звання райцентру субрегіонального рівня Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини нажахані перспективою укрупнення та централізації повноважень Проєкт “Децентралізація”: громади Фастівського району виступили проти примусового об’єднання Проєкт “Децентралізація”: Обухівська громада планує розширюватися за рахунок суміжних сіл Проєкт “Децентралізація”: Кабмін схвалив ще 45 ОТГ Київщини Проєкт “Децентралізація”: Вишгород зазіхнув на звання центру Приірпіння Проєкт “Децентралізація”: Кабмін змінив конфігурації п’яти громад Києво-Святошинського району Проєкт “Децентралізація”: Урядовий проєкт укрупнення районів обурив Київщину (опитування) Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини позбавлять фінансової залежності від районних рад Проєкт “Децентралізація”: громадам Київщини дозволили змінювати цільове призначення землі та затверджувати містобудівну документацію Проєкт “Децентралізація”: села Київщини боронитимуть право на добровільне об’єднання в суді Проєкт “Децентралізація”: Мінгромад обіцяє ОТГ поповнення бюджетів за рахунок ПДФО  Проєкт “Децентралізація”: асоціаціям Київщини не вдалось відстояти “мажоритарку” для сіл Проєкт “Децентралізація”: На Київщині через недобровільність об’єднання знову судяться Боярка і Забір’я Проєкт “Децентралізація”: Миронівська ОТГ планує заробляти на природі та інвестиціях Проєкт “Децентралізація”: Студениківська ОТГ збагатиться за рахунок банку землі та “Ниви Переяславщини”  Проєкт “Децентралізація”: Фурсівській ОТГ не вистачає коштів на розвиток громади  Проєкт “Децентралізація”: Бородянська ОТГ розвиватиметься за рахунок донорів Проєкт “Децентралізація”: Ржищівська ОТГ для одержання прибутків задіє водний та освітньо-туристичний потенціал  Проєкт “Децентралізація”: Баришівка мітить у п'ятірку найбагатших громад Київщини Проєкт “Децентралізація”: Пісківська ОТГ хоче стати популярним курортом Київщини Проєкт “Децентралізація”: Обухівська ОТГ спрямує на свій розвиток понад півмільярда гривень до 2030 року Проєкт “Децентралізація”: Бучанська ОТГ направить мільйони на розбудову комфортної інфраструктури Проєкт “Децентралізація”: Великодимерська ОТГ проведе інвентаризацію землі Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини взялися ділити ОТГ на округи та обирати старост  Проєкт “Децентралізація”: Узинська ОТГ шукає 65 млн гривень на будівництво очисних споруд Проєкт “Децентралізація”: держава переклала на старост владні компетенції сільських голів Проєкт “Децентралізація”: обіцяні громадам землі за межами населених пунктів пустили з молотка Проєкт “Децентралізація”: у тергромад Київщини бракує коштів на якісні адмінпослуги Проєкт “Децентралізація”: на зміну дільничним у об'єднаних громадах прийдуть поліцейські офіцери  Проєкт “Децентралізація”: найгучніші провали й успіхи Київщини у 2020 році Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини не можуть отримати від районів  комунальне майно Проєкт “Децентралізація”: статус і повноваження старост у громаді залежатимуть від Верховної Ради Проєкт “Децентралізація”: у 2021 році Тетіївська громада збагатиться за рахунок гранту в 26 млн гривень Проєкт “Децентралізація”: на Київщині почали ліквідовувати райони, перший на черзі – Згурівський  Проєкт “Децентралізація”: ліквідована Іванківська райрада залишила громаді-спадкоємцю мільйонні борги  Проєкт “Децентралізація”: голови громад мають право накладати вето лише на прийняті рішення ради Проєкт “Децентралізація”: ліквідації Баришівського району заважають комунальні борги Проєкт “Децентралізація”: Миронівську райраду ліквідують із боргами по зарплаті  Проєкт “Децентралізація”: депутати ВРУ взялися за урбанізацію міст Проєкт “Децентралізація”: Київщина втрачає першість у рейтингу заможності громад Проєкт “Децентралізація”: майно та активи Бородянського району розділили між шістьма громадами  Проєкт “Децентралізація”: Обухівський район віддасть Букринський плацдарм на утримання області Проєкт “Децентралізація”: пандемія та безгрошів’я блокують розвиток культпослуг на Київщині Проєкт “Децентралізація”: Держгеокадастру дозволили і далі розпоряджатися землями Київщини  Проєкт “Децентралізація”: Славутич збільшить бюджет за рахунок бізнес-парку та інвестицій Проєкт “Децентралізація”: Васильківський район ліквідують упродовж місяця Проєкт “Децентралізація”: уряд взявся за діджиталізацію тергромад  Проєкт “Децентралізація”: Київщина позмагається за гранти для розвитку громад Проєкт “Децентралізація”: дві селищні громади Київщини заявили про бажання стати містом Проєкт “Децентралізація”: на утримання громад хочуть передати приватизовані гуртожитки та бомбосховища  Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини формують партнерські об’єднання для збільшення ресурсів Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини планують оптимізацію освітніх закладів Проєкт “Децентралізація”: громади та асоціації Київщини виступають за збільшення ПДФО Проєкт “Децентралізація”: громади можуть втратити мільйони разом з акцизом на тютюн  Проєкт “Децентралізація”: новоствореним райрадам Київщини бракує коштів на існування Фото: колаж KVКиевVласть

Перша леді України Олена Зеленська (на фото) взяла участь у другому засіданні Ради безбар’єрності. Захід відбувся під головуванням Прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля. Члени Ради розглянули доопрацьований План заходів на 2021-2022 роки на виконання Нацстратегії, до якого включено пропозиції від громадськості, дані щодо необхідного фінансування та чіткі індикатори успішності його реалізації. Про це KV стало відомо з повідомлення Офісу Президента. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”   “Безбар’єрність – це філософія суспільства без обмежень. Це про внутрішню готовність створювати середовище, у якому буде комфортно всім. До Плану заходів залучена потужна команда – це представники влади разом з представниками громадськості. Я б навіть назвала це не План заходів, а План змін. І це про зміни, які можуть бути втілені в найближчі два роки та мають сприяти тому, щоб безбар’єрність стала новою суспільною нормою”, – зазначила Олена Зеленська. Під час засідання перша леді представила власний просвітницький проект “Довідник безбар’єрності”. “Ця стратегія створена для людей, і вона про людей. Раз за разом ми стикаємося з тим, що треба пояснювати значення безбар’єрності. Для того щоб зробити поняття більш зрозумілим, у мене виникла ідея: створити єдиний довідник із роз'ясненням основних принципів безбар’єрності, правил комунікації та словником базових понять безбар’єрності”, – прокоментувала Олена Зеленська. План заходів передбачає понад 250 ініціатив, що мають бути втілені у найближчі два роки. Серед усіх заходів представники міністерств спільними зусиллями визначили сім пріоритетних проектів. Вони стосуються найбільших бар’єрів, з якими українці стикаються щодня. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться “250 проектів, що увійшли до Національної стратегії безбар'єрності, – це ті реальні зміни, на які роками чекали мільйони українців у кожній територіальній громаді: від Ужгорода до Луганщини, від Чернігова до Одеси. План заходів стане “дорожньою  картою” для кожного міністерства, у межах своєї сфери відповідальності. Також сьогодні презентовано сім ключових проектів цього Плану, які відповідають на найбільші виклики, пов’язані з суспільними бар’єрами”, – наголосив Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль. Зокрема, міністерства сфокусуються насамперед на таких проектах: - Стандарти інфраструктурної безбар`єрності – об’єкти транспортної інфраструктури мають стати доступними для всіх та відповідати сучасним вимогам безбар’єрності. - Інформаційна кампанія “Україна без бар'єрів” – суспільство має бути обізнаним та сприймати філософію життя без обмежень. - Доступ до інтернету в українських селах – щонайменше 6 тис. об’єктів соціальної інфраструктури, 3 тис. сіл, 1 млн українців отримають змогу підключитись до інтернету. - Фізична доступність громадських будівель – маломобільні групи населення отримають змогу переміщуватись та користуватись більшістю громадських будівель. - Ветеранська підприємницька ініціатива G2VEI (Government to Veterans Entrepreneurial Initiatives) – учасники бойових дій та ветерани отримають рівні можливості, незалежно від географії проживання, для започаткування власного бізнесу. - “Шкільна освіта для всіх” – вдосконалення роботи освітніх центрів: сім'ї з дітьми з особливими потребами отримають мультидисциплінарний підхід для раннього виявлення особливих освітніх потреб, щоб надати повноцінну освіту та розвиток дітям. - Впровадження міжнародної класифікації функціонування (МКФ), обмежень життєдіяльності та здоров’я – передбачає новий підхід до визначення статусу “особа з інвалідністю”, “дитина з інвалідністю”, а реабілітаційна допомога буде враховувати реальні потреби особи незалежно від наявності статусу “особа з інвалідністю” – цього в державі ще ніколи не було. Очікується, що доопрацьований План заходів з реалізації Нацстратегії зі створення безбар’єрного простору на 2021-2022 роки буде розглянуто й затверджено на найближчому засіданні КМУ. Відтак, проєкт Плану заходів на 2021-2022 роки передбачає: Створення безбар'єрного доступу пасажирів до об'єктів транспортної інфраструктури; Підвищення обізнаності маломобільних груп населення про свої права та можливості їх реалізації; Підключення до оптичного Інтернету 6 тисяч об'єктів соціальної інфраструктури, розташованих у сільській місцевості; Оновлення низки державних будівельних норм відповідно до сучасних вимог безбар'єрності та посилення контролю за дотриманням державних будівельних норм. Впровадження нових стандартів доступності громадських будівель; Підвищення підприємницької діяльності ветеранів. Для цього буде створено онлайн-платформу, яка надасть доступ ветеранам до всіх необхідних сервісів для започаткування, ведення та розвитку бізнесу; Впровадження в Україні Міжнародної класифікації функціонування, обмежень життєдіяльності та здоров'я; Створення освітньої моделі, яка забезпечує підтримку в освітньому процесі будь-якої дитини, яка цього потребує тощо.  “Наша мета – створення комфортного і безбар’єрного простору на всій території держави. В Україні не має залишитися жодної громадської будівлі, до якої не змогли б потрапити люди з категорії маломобільних груп населення. Мінрегіон узагальнив пропозиції всіх центральних органів виконавчої влади та підготував відповідний проєкт рішення Уряду, який вже сьогодні буде направлено на розгляд Кабінету Міністрів. Хочу ще раз подякувати першій леді Олені Зеленській, яка виступила ініціатором розробки Нацстратегії  безбар’єрності”, – зауважив Міністр розвитку громад та територій України Олексій Чернишов. Нагадаємо, Національна стратегія зі створення безбар’єрного простору в Україні була розроблена за ініціативи першої леді Олени Зеленської та на виконання Указу Президента України від 3 грудня 2020 року “Про забезпечення створення безбар’єрного простору в Україні”. Розроблення проєкту Плану заходів з реалізації Національної стратегії зі створення безбар’єрного простору в Україні на 2021-2022 роки координує Міністр розвитку громад та територій України Олексій Чернишов. Аналітичну та технічну підтримку міжвідомчій робочій групі при Кабінеті Міністрів України надає експертний консорціум, який сформували Центр економічного відновлення, ІСАР Єднання та ГО “Безбар’єрність” Читайте: Українців запрошують до обговорення проєкту Національної стратегії зі створення безбар’єрного простору Фото: пресслужба Офісу Президента КиевVласть

Влада обмежила районним радам джерела наповнення бюджетів. Подекуди районам не вистачає коштів на утримання апарату та заробітну платню. На заможнішій Київщині ситуація порівняно краща: сподіваються “протриматися” до кінця року. У владних колах запевняють, що працюють над покращенням фінансового стану, але точні терміни невідомі.  Як передає корреспондент KV, 2 липня у Київській обласній раді відбулися Збори Української Асоціації районних та обласних рад на тему "Проблемні питання фінансового забезпечення районних рад". Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Як зазначив Президент Української асоціації районних та обласних рад Сергій Чернов, ініціатива проведення Зборів виникла у керівників органів місцевого самоврядування субрегіонального рівня у зв’язку з реалізацією законів за реєстраційними номерами № 907-IX “Про внесення змін до Бюджетного кодексу України” та 1009-IX “Про внесення змін до деяких законів України щодо впорядкування окремих питань організації та діяльності органів місцевого самоврядування і районних державних адміністрацій”. “Ці нормативно-правові акти значно обмежили джерела наповнення районних бюджетів, а також виключили районні ради з фінансової мережі на одержання коштів із Державного бюджету України. У результаті районні ради не можуть повноцінно виконувати свої конституційні повноваження – надавати послуги громадянам, а більшість з них навіть не мають можливості утримувати свої апарати”, – наголосив Сергій Чернов. У ході зборів виступили представники районної влади з більш ніж 10 областей України. Зокрема, на всіх територіях проблеми однакові – частіше за все це недостатнє фінансування новостворених районних рад, борги районних рад, які ліквідуються, включно з виплатами заробітних плат, та відсутність можливостей для розвитку. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться Експерти Про шляхи вирішення фінансових проблем розповіли представники Верховної Ради, Міністерства розвитку громад та території і Міністерства фінансів України. Генеральний директор Директорату з питань розвитку місцевого самоврядування, територіальної організації влади та адміністративно-територіального устрою Міністерства розвитку громад та територій України Сергій Шаршов: Від представників райрад лунали скарги щодо передачі майна громадам. Міністерство щотижнево моніторить це питання і можу сказати, що станом на 30 червня не було передано близько 96 об'єктів, передано – близько 25 тисяч. Законом передбачено, що все майно має бути передано до 1 липня. Проблеми в основному пов’язані або з територіями Луганщини та Донеччини або, у переважній більшості, – це борги. Щодо змін до Бюджетного кодексу, які були прийняті Конституційною більшістю у вересні минулого року, то Мінрегіон вже через тиждень спрогнозував проблеми, які наразі обговорюються. Було запропоновано три варіанти вирішення. Один з них: у 2021 році передбачити субвенцію або дотацію для визначення та фінансування штатної кількості працівників райрад і оплату комунальних платежів. Це близько мільярда гривень. Така пропозиція була подана до Мінфіну тричі, але неврахована, наскільки я розумію. Другий варіант рішення: разом із УАРОР ми напрацювали проєкт щодо розподілу повноважень районних і обласних рад і через тиждень-два у парламенті буде законопроєкт про місцеве самоврядуванні із чіткими розмежованими повноваженнями. Оскільки жодних змін щодо повноважень обласних, районних рад і адміністрацій не було внесено. У зв'язку з тим, що обласна і районна ради виконують одну функцію – забезпечення спільних інтересів тергромад, можна було б запропонувати кілька варіантів – щоб обласна рада шляхом трансфертів здійснювала фінансування і утримання райрад, або імперативно внести зміни до Бюджетного кодексу. Аналізуючи цифри, можна сказати, що вистачило б і 1% від податку на доходи фізосіб для утримання апарату райрад і оплату комунальних послуг. Та була відібрана пропозиція, що має бути перехідний період і виділена дотація. Далі мають бути розмежовані повноваження районних і обласних рад та закладено в бюджет відповідне фінансування. Хочу підкреслити, що такий шлях вирішення проблеми наше Міністерство ініціює ще з вересня минулого року.  Директор Департаменту політики міжбюджетних відносин та місцевих бюджетів Міністерства фінансів Олександр Корень: Цей рік є непростим в плані бюджетного фінансування абсолютно всіх місцевих бюджетів, в тому числі тергромад. Ми маємо новий адмінтерустрій, за яким ніхто не працював. Розрахунки, які здійснювались при плануванні бюджету 2020-2021, були на основі наявної на той момент інформації. Ніхто не знав, як це буде працювати на практиці і прорахувати було неможливо. Наразі близько 75% місцевих бюджетів є дотаційними. У минулому році це було 70%. Адмінтерреформа була потрібна, але з точки зору фінансового механізму, ми над цим працюємо зараз. Міністерство фінансів працює над ситуацією горизонтального вирівнювання. Вона не є простою. Питання чисельності апаратів є актуальним не тільки для райрад, а й для всієї системи місцевих бюджетів. Тиждень тому була зустріч із заступником Міністра фінансів. Ми розуміємо проблематику. Я розумію, що відповіді, які ви (представники райрад, – KV) отримуєте, нікого не влаштовують. Але, як посадова особа, я дію в спосіб і в межах законодавства, яке сьогодні існує. Те, що вносились пропозиції, які єдиний законодачий орган не підтримав, приймаючи бюджет на 2021 рік, ми не виправимо. Виправити це можна тільки прийнявши зміни до Закону. Мінфін працює над цим. Щодо ліквідації старих райрад ми зібрали інформацію щодо боргів та судових позовів. Ситуація не дуже критична. Працівникам, що нерозраховані, борг складає близько 5 млн гривень. Так, у масштабах країни це небагато, але це важливо для кожної конкретної людини. Щодо субрегіонального рівня – ми можемо говорити про конкретні цифри, тільки розуміючи, чим конкретно займається той чи інший орган влади. Коли немає чітких повноважень, ми маємо конфліктні ситуації на територіях. Усі моменти будуть пропрацьовуватись на робочих групах. Голова Комітету Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування, народний депутат 9 скликання (“Слуга народу”) Андрій Клочко: З початку бюджетного періоду по даний час до Комітету надійшло близько 30 звернень райрад, 20 звернень від голів райрад і 4 – від обласних рад, підтриманих відповідними рішеннями з пропозицією щодо внесення змін до Бюджетного кодексу у частині визначення додаткових джерел наповнення бюджету новоутворених райрад, передбачення окремої субвенції на забезпечення функціонування райрад, внесення змін до закону “Про місцеве самоврядування” в частині унормування повноважень райрад з метою забезпечення достатнього фінансування для здійснення їх повноважень. Комітет підтримав пропозицію Асоціації районних та обласних рад до проєкту Закону “Про державний бюджет на 2021 рік” щодо виявлення додаткової дотації на підвищення рівня фінансування місцевих бюджетів на період визначення наявних ресурсів в обсязі 459,2 млн гривень. Однак вони не були враховані Комітетом з питань бюджету та Кабміном при розгляді. Наш Комітет звертався до Кабміну з проханням проінформувати про заходи, що здійснюються Урядом в цьому напрямку. За дорученням Прем'єр-міністра України, Мінфін надав відповідь, де зазначив, що в умовах перехідного періоду місцеві ради мають здійснювати свої повноваження згідно до чинного законодавства в межах надходжень до районних бюджетів, а також за рахунок залучених на договірних засадах коштів сільських, селищних та міських бюджетів для реалізації спільних проєктів. Для вирішення проблеми субрегіонального рівня 11 травня прийнято рішення “Про вдосконалення законодавчого регулювання умов для забезпечення фінансової самостійності бюджетів місцевого самоврядування та спроможності територіальних громад”. Цим рішенням рекомендовано Кабміну за участі комітетів ВР, Всеукраїнських організації, органів місцевого самоврядування активізувати роботу з підготовки закопроєктів щодо забезпечення районних бюджетів фінансовим ресурсом для належного виконання визначених законом повноважень. Зокрема, шляхом надання додаткової дотації з держбюджету.  Точка зору KV також поцікавилася у районних керівників Київщини, яка нині ситуація із фінансовим забезпеченням районних рад, з яких джерел відбувається утримання апарату і чи вистачає взагалі надходжень на покриття заробітних плат.  Голова Бориспільської районної ради, Антон Мотрич: Мене обрали уповноваженим від області представляти на зібранні інтереси громад та позицію семи районних рад. Відбувся конструктивний діалог з владою. По Бориспільському районі коштів вистачає на 2021 рік. З 2022 року вже не розуміємо, з яких джерел фінансування будуть надходження, навіть для того, щоб утримувати апарат. І ця проблема стосується усіх семи районів. Адже ради вже не матимуть перехідних коштів, ПДФО: з січня всі кошти перейшли до громад. Райрадам пообіцяли розглянути два законопроєкти і передбачити профільні повноваження. Наразі приймаються рішення чи надавати цільову субвенцію під утримання апарату в загальній суммі 3 млн гривень на рік і далі цими коштами ради розпоряджатимуться вже на свій розсуд. Чи залишити на рівні районів 1% від ПДФО. Це приблизно 10 млн гривень на утримання апарату та надання підтримки населенню за програмою соціального забезпечення. Райради стали би участниками розбудови районних лікарень чи ремонту тих же дошкільних закладів. Цей варіант є найбільш прийнятним. Депутати районного рівня мали б можливість працювати на округах, контролювати соціальні проєкти. Наразі ці повноваження незрозумілі. Також, якщо районному рівню залишать більше коштів, то депутати могли би надавати матеріальну допомогу за програмою "Турбота", наприклад, маючи у розпорядженні 100 тис. гривень на рік. Профільний комітет ВРУ обіцяє позитивно розглянути цю законодавчу базу. Є низка напрацювань, вносяться пропозиції. Все залежатиме від бюджетного законодавства. Очікується від Міністерства фінансів подання проєкту бюджету на наступний рік, де передбачать видатки на райради. Тож, яка ситуація буде надалі, стане більше зрозуміло лише з 15 вересня. Голова Обухівської районної ради Антон Карманов: Наш район – це пристоличний регіон і, в порівнянні з іншими райрадами, коштів вистачає. Ми навіть допомагаємо вирішувати такі питання, як фінансування лікарень. Але це тільки цього року. Наступного року фінансування вже не буде. І тих доходів, які ми отримуємо за нинішнім законодавством, яке повністю не відповідає Конституції України і закону про місцеве самоврядування. Це, що стосується внесення змін до Бюджетного кодексу. Фактично новим кодексом обмежили права і повноваження районних рад. Київська область самодостатня. Всі райони фінансово спроможні, так як залишилися залишки бюджетів за минулий рік. Але це ж тільки Київська область, а є ще інші регіони, куди з гіршою ситуацією. Так, багато районів скаржаться на брак фінансування. Є райони, у яких реальна заборгованість, є і випадки кримінальних справ, які завели на голів рад через невиплати заробітних плат. Це – парадокс. Проте законодавець не хоче урегулювати цей аспект. Ми сьогодні прийшли до розуміння, що в Україні дворівнева система, обласна та місцева ланки, не працює, з огляду на таку велику територію. Необхідний районний рівень і однаково до нього в результаті повернемося, якщо райони ліквідують. Є питання, з якими громади просто не зможуть впоратися. Це – утримання лікарень, які обслуговують укрупнені райони, дошкільна освіта, адже є вже випадки закриття закладів. Районні ради повинні бути невеликою надбудовою, ми не говоримо про передачу повноважень, які вирішують спільні глобальні проблеми всього району, в першу чергу, екологічні питання, організацію територіальної оборони та транспортного сполучення. Голова Броварської райради Сергій Гришко: Сподіваємося, що в ВРУ, КМУ дослухаються до пропозицій щодо подальшого існування районного субрегіонального рівня. Адже проблеми є. Зараз ради живуть на перехідний залишок від минулорічних бюджетів Броварського, Баришівського та Згурівського районів. Позакривали всі виплати по заробітній платі цими коштами, кредиторські заборгованості певних КП. І цей рік ми доживемо, і дотацій, саме по заробітній платі, наразі не потребуємо. Після об'єднання виникли питання із заборгованості комунальних закладів, як у Баришівці щодо водоканалу, де борг сягає 9 млн гривень зі штрафами. І рада таких коштів немає. Було б добре, якщо до кінця року ухвалили зміни до держбюджету і надали субвенцію на погашення заробітних плат. Адже в низці областей масово розпочаті кримінальні провадження і подані позови до суду щодо затримки з виплатами. Покриття цих статей на 2021 рік у держбюджеті взагалі відсутнє. Якщо дослухаються і внесуть зміни до держбюджету саме по джерелам наповнення районних бюджетів, можливо, ради одержать частину реверсної обласної дотації. Вважаю, що, навіть, 10% було б достатньо для утримання. Це також надало би змогу реанімувати, наприклад у Броварському районі, терцентр соціального обслуговування. Центр було передано на утримання громаді, там же його вирішили зачинити через брак коштiв. Сьогодні, на жаль, принцип самодостатності має територіальний дисбаланс. Таким чином, ми потроху взагалі відійдемо від принципу соціальної справедливості. Або необхідно прибирати цей рівень, або закріплювати за райрадами низку повноважень та функцій. Це може бути первинна медицина, екологічні питання, транспортне сполучення, аграрний сектор. Ці повноваження не потребують додаткових витрат. Є безліч питань щодо дошкілля, ДЮСШ тощо, а їх міг би вирішувати саме субрегіональний рівень. Наразі ж всі пункти Конституції просто не працюють, законопроєкти – лобіюють. Децентралізація не виправдовує очікувань. Читайте:  Проект Децентрализация: Софиевская и Петропавловская Борщаговки не спешат объединяться Проект “Децентрализация”: Войти в Озернянскую ОТО готовы лишь два сельсовета из шести Проект “Децентрализация”: Великодымерская теробщина этой осенью идет на выборы Проект “Децентрализация”: Медвинская теробщина идет на выборы в неполном составе Проект “Децентрализация”: Фурсовская теробщина может лишиться части бюджета Проект “Децентрализация”: Села Переяслав-Хмельницкого района отказались примкнуть к городу Проект “Децентрализация”: Кагарлыкская теробщина объединит город и 26 сельсоветов Проект “Децентрализация”. Политические амбиции мешают состояться большой Боярской теробщине Проект “Децентрализация”: Тетиевская терробщина готовится к выборам в декабре Проект "Децентрализация". Узинской терробщине придется поработать над развитием Проект “Децентрализация”: КОГА тормозит назначение выборов в Циблевской терробщине Проект “Децентрализация”: Гостомельская ОТО пойдет на выборы только в составе Киево-Святошинского района Проект “Децентрализация”: Студениковская терробщина готовится к выборам в декабре Проект “Децентрализация”: Предусмотренная Кабмином Дымерская ОТО может не состояться Проект “Децентрализация”: Мироновская терробщина ждет позитивного вывода от КОГА Проект “Децентрализация”: Ржищевская терробщина может стать проблемой для Кагарлыкского района Проект “Децентрализация”: Ходосовская терробщина может объединить села трех районов Проект “Децентрализация”: села Ставищенского района готовы митинговать против объединения Проект “Децентрализация”: Яготинская терробщина не спешит на выборы “Проект Децентрализация”: Создание Боярской ОТО дошло до суда Проект “Децентрализация”. Сельсоветы потенциальной Вороньковской ОТО не готовы объединяться Проект “Децентрализация”: Власти Згуровщины не готовы терять полномочия Проект “Децентрализация”: Потенциальная Дмитровская терробщина уже год дожидается выборов Проект “Децентрализация”: Гребенковская терробщина не может быть создана без согласия двух сельсоветов “Проект Децентрализация”: Создание потенциальной Бышевской ОТО остановилось в 2015 году Проект “Децентрализация”: Козин поборется за право быть центром терробщины Проект “Децентрализация”: Пирновская терробщина может быть создана только принудительно Проект “Децентрализация”: Процесс объединения в Барышевке даже не начали Проект “Децентрализация”: Терробщина с центром в Украинке может быть названа Трипольской Проект “Децентрализация”: Рожновская терробщина не может определиться с центром “Проект Децентрализация”: Обухов может присоединить окрестные села Проект “Децентрализация”: Иванковская ОТО поборется за зону отчуждения Проект “Децентрализация”: Ташанская терробщина год ждет позитивного вывода КОГА Проект “Децентрализация”: Березанская терробщина будет проходить процедуру создания ОТО заново Проект “Децентрализация”: Володарский район не планирует объединяться в ближайшее время Проект “Децентрализация”: Полесский район этим летом планирует начать процесс объединения Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО может объединить не все сельсоветы Проект “Децентрализация”: Ракитнянский район может объединиться в две терробщины Проект “Децентрализация”: Калиновская терробщина может быть создана с разрешения Кабмина Проект “Децентрализация”: Белая Церковь может присоединить три сельсовета Проект “Децентрализация”: В Броварском районе может появиться Придеснянская терробщина Проект “Децентрализация”: Потенциальная Вишневская ОТО начала процесс объединения Проект “Децентрализация”: Германовка и Григоровка Обуховского района хотят быть центрами одной ОТО Проект “Децентрализация”: Сельсоветы Таращанского района не хотят объединяться в терробщину Проект “Децентрализация”: Процесс создания Чабановской терробщины стоит на месте Проект “Децентрализация”: Скандальная Бучанская ОТО первой на Киевщине воспользовалась законом о присоединении Проект “Децентрализация”: Потенциальная Томашовская терробщина объединит два района Киевщины Проект “Децентрализация”: Ржищев начал присоединять села двух районов Проект “Децентрализация”: Потенциальная Бородянская терробщина готова идти на выборы Проект “Децентрализация”: Фастов планирует присоединить окружающие села Проект “Децентрализация”: потенциальная Киево-Святошинская терробщина разделилась на две ОТО Проект “Децентрализация”: КОГА утвердила Мироновскую терробщину Проект “Децентрализация”: Заборский сельсовет не отдадут Боярке Проект “Децентрализация”: Барышевская ОТО готовится к выборам Проект “Децентрализация”: вялое руководство, имитация объединения и недостаточный результат Проект “Децентрализация”: Обухов планирует присоединить один сельсовет Проект “Децентрализация”: Березань присоединила пять сельсоветов Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО не пошла на зимние выборы из-за бездействия КОГА Проект “Децентрализация”: Ковалевскую терробщину за один день утвердили в КОГА и отправили на выборы Проект “Децентрализация”: жители Клавдиево-Тарасово просят президента ускорить их объединение Проект “Децентрализация”: выборы в терробщинах Киевщины под угрозой срыва Проект “Децентрализация”: 4 сельсовета Иванковского района тормозят создание терробщины Проект “Децентрализация”: в Бузовском сельсовете скандал из-за присоединения к Ирпеню Проект “Децентрализация”: потенциальная Вишневская терробщина готовится подавать документы в КОГА Проект “Децентрализация”: в Ирпене со скандалом пытаются присоединить два сельсовета Проект “Децентрализация”: Полесский район отложил объединение на следующий год Проект “Децентрализация”: еще 6 сельсоветов могли бы присоединиться к Ржищеву Проект “Децентрализация”: терробщины Киевщины просят парламент провести объединение по закону Проект “Децентрализация”: Киевщина оказалась в числе аутсайдеров рейтинга формирования ОТО  Проект “Децентрализация”: терробщинам Киевщины урезали дотацию на содержание школ и больниц Проект “Децентрализация”: сельсоветы Белоцерковщины просят Киевоблсовет ускорить их присоединение к городу Проект “Децентрализация”: Гройсмана просят разобраться с объединением территориальных общин на Згуровщине Проект “Децентрализация”: протестующий Ворзель войдет в состав Бучанской ОТО Проект “Децентрализация”: Киевская ОГА одобрила создание Томашовской терробщины Проект Децентрализация: в Васильковском районе может появиться Калиновская терробщина Проект Децентрализация: КОГА утвердила создание Глевахской ОТО  Проект Децентрализация: Созданию Макаровской ОТО угрожает новоявленная Комаровская община Проект Децентрализация: Ташанская терробщина готова идти на выборы Проект Децентрализация: Гребенковская терробщина поборется за положительное заключение КОГА Проект Децентрализация: Гатное и Вита-Почтовая хотят спастись от столицы совместным объединением  Проект Децентрализация: Гостомель борется с Ирпенем за создание отдельной общины Проект “Децентрализация”: администрация Терещука выдала общинам Киевщины еще два позитивных вывода Проект “Децентрализация”: Калиновская община Броварского района может объединить четыре сельсовета Проект “Децентрализация”: Сельсоветы Фастовского района надеются успеть добровольно объединиться в Кожанскую ОТО Проект “Децентрализация”:  теробщины Киевщины жалуются на нехватку инфраструктурной субвенции  Проект “Децентрализация”: судебное дело о присоединении Заборья к Боярке рассмотрят заново  Проект “Децентрализация”: смена власти в Копылове заблокировала создание Березовской терробщины Проект “Децентрализация”: села Бориспольщины хотят спастись от города созданием Золочевской общины Проект “Децентрализация”: КОГА утвердила создание Обуховской терробщины Проект “Децентрализация”: Гоголевская община продолжит объединение после утверждения перспективного плана Проект “Децентрализация”: процесс утверждения Вишневской общины может затянуться до конца года Проект “Децентрализация”: Козинскую общину Обуховского района могут исключить из перспективного плана Проект “Децентрализация”: в Бородянском районе суды тормозят объединение общин Проект “Децентрализация”: Островская община просит президента Зеленского разобраться с решениями КОГА Проект “Децентрализация”: села потенциальной Боровской ОТО может переманить новоявленная Мотовиловская община Проект “Децентрализация”: миллионные долги могут оставить жителей Калитянской ОТО без воды и света Проект “Децентрализация”: Таращанский район может разделиться на две общины Проект “Децентрализация”: теробщины Киевщины недополучают налоги за землю Проект “Децентрализация”: бюджеты четырех теробщин Киевщины оказались под угрозой Проект “Децентрализация”: Киевщину могут поделить на шесть районов Проект “Децентрализация”: пять теробщин Киевщины хотят расшириться за счет окрестных сел Проект “Децентрализация”: села на Васильковщине, рассорившиеся из-за реформы, могут объединить насильно Проект “Децентрализация”: Киевская ОГА дала сельсоветам последний шанс добровольно присоединиться к ОТО Проект “Децентрализация”: Бориспольщина и Белая Церковь не определились с центрами развития теробщин Проект “Децентрализация”: общины Киево-Святошинского района требуют от КОГА пересмотреть состав и количество местных общин Проект “Децентрализация”: Киевоблсовет просит ВРУ и Кабмин разобраться с проблемными селами Киевщины Проект “Децентрализация”: вокруг потенциальной Боярской теробщины разгорелся новый скандал Проект “Децентрализация”: КОГА может вынести негативный вердикт потенциальной Пристоличной ОТО  Проект “Децентрализация”: села Киево-Святошинского района спешно взялись за объединение Проект “Децентрализация”: Бориспольщину разделят на шесть теробщин Проект “Децентрализация”: потенциальная Березовская ОТО под угрозой срыва Проект “Децентрализация”: судьбу потенциальной Феодосиевской общины решит Кабмин Проект “Децентрализация”: Мироновская ОТО расширила границы за счет трех сельсоветов Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО просит Кабмин откорректировать перспективный план Проект “Децентрализация”: Обуховская ОТО поборется за окружающие села с потенциальной Козинской общиной Проєкт “Децентралізація”: Петропавлівська і Софіївська Борщагівки проти об'єднання з Вишневим та столицею Проєкт “Децентралізація”: села Переяслав-Хмельницького району відстоюють потенційну Гайшинську громаду Проєкт “Децентралізація”: найгучніші провали й успіхи Київщини у 2019 році Проєкт “Децентралізація”: Київщина увійшла в ТОП-5 областей-аутсайдерів за рейтингом формування спроможних громад Проєкт “Децентралізація”: на Київщині стартувало примусове об’єднання громад Проєкт “Децентралізація”: сільради Київщини знову відмовляються об’єднуватися із містянами в одну громаду Проєкт “Децентралізація”: села Миронівського та Кагарлицького районів готові протестувати проти Ржищівської ОТГ Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини вимагають від уряду обіцяного ПДФО Проєкт “Децентралізація”: зміни в Конституцію та права громад Проєкт “Децентралізація”: десятки громад на Київщині запізнились втрапити в перспективний план Проєкт “Децентралізація”: Київщина виступила за ліквідацію районних рад  Проєкт “Децентралізація”: села Києво-Святошинського району погрожують перекривати дороги у разі насильницького об'єднання  Проєкт “Децентралізація”: одиниці тергромад Київщини потрапили в рейтинг потужних ОТГ України  Проєкт “Децентралізація”: секвестр бюджету залишить ОТГ без засобів для існування та боротьби з епідемією Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини озброюються засобами захисту та ведуть профілактичну боротьбу з коронавірусом  Проєкт “Децентралізація”: Ірпінь та Бородянка поборються за звання райцентру субрегіонального рівня Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини нажахані перспективою укрупнення та централізації повноважень Проєкт “Децентралізація”: громади Фастівського району виступили проти примусового об’єднання Проєкт “Децентралізація”: Обухівська громада планує розширюватися за рахунок суміжних сіл Проєкт “Децентралізація”: Кабмін схвалив ще 45 ОТГ Київщини Проєкт “Децентралізація”: Вишгород зазіхнув на звання центру Приірпіння Проєкт “Децентралізація”: Кабмін змінив конфігурації п’яти громад Києво-Святошинського району Проєкт “Децентралізація”: Урядовий проєкт укрупнення районів обурив Київщину (опитування) Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини позбавлять фінансової залежності від районних рад Проєкт “Децентралізація”: громадам Київщини дозволили змінювати цільове призначення землі та затверджувати містобудівну документацію Проєкт “Децентралізація”: села Київщини боронитимуть право на добровільне об’єднання в суді Проєкт “Децентралізація”: Мінгромад обіцяє ОТГ поповнення бюджетів за рахунок ПДФО  Проєкт “Децентралізація”: асоціаціям Київщини не вдалось відстояти “мажоритарку” для сіл Проєкт “Децентралізація”: На Київщині через недобровільність об’єднання знову судяться Боярка і Забір’я Проєкт “Децентралізація”: Миронівська ОТГ планує заробляти на природі та інвестиціях Проєкт “Децентралізація”: Студениківська ОТГ збагатиться за рахунок банку землі та “Ниви Переяславщини”  Проєкт “Децентралізація”: Фурсівській ОТГ не вистачає коштів на розвиток громади  Проєкт “Децентралізація”: Бородянська ОТГ розвиватиметься за рахунок донорів Проєкт “Децентралізація”: Ржищівська ОТГ для одержання прибутків задіє водний та освітньо-туристичний потенціал  Проєкт “Децентралізація”: Баришівка мітить у п'ятірку найбагатших громад Київщини Проєкт “Децентралізація”: Пісківська ОТГ хоче стати популярним курортом Київщини Проєкт “Децентралізація”: Обухівська ОТГ спрямує на свій розвиток понад півмільярда гривень до 2030 року Проєкт “Децентралізація”: Бучанська ОТГ направить мільйони на розбудову комфортної інфраструктури Проєкт “Децентралізація”: Великодимерська ОТГ проведе інвентаризацію землі Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини взялися ділити ОТГ на округи та обирати старост  Проєкт “Децентралізація”: Узинська ОТГ шукає 65 млн гривень на будівництво очисних споруд Проєкт “Децентралізація”: держава переклала на старост владні компетенції сільських голів Проєкт “Децентралізація”: обіцяні громадам землі за межами населених пунктів пустили з молотка Проєкт “Децентралізація”: у тергромад Київщини бракує коштів на якісні адмінпослуги Проєкт “Децентралізація”: на зміну дільничним у об'єднаних громадах прийдуть поліцейські офіцери  Проєкт “Децентралізація”: найгучніші провали й успіхи Київщини у 2020 році Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини не можуть отримати від районів  комунальне майно Проєкт “Децентралізація”: статус і повноваження старост у громаді залежатимуть від Верховної Ради Проєкт “Децентралізація”: у 2021 році Тетіївська громада збагатиться за рахунок гранту в 26 млн гривень Проєкт “Децентралізація”: на Київщині почали ліквідовувати райони, перший на черзі – Згурівський  Проєкт “Децентралізація”: ліквідована Іванківська райрада залишила громаді-спадкоємцю мільйонні борги  Проєкт “Децентралізація”: голови громад мають право накладати вето лише на прийняті рішення ради Проєкт “Децентралізація”: ліквідації Баришівського району заважають комунальні борги Проєкт “Децентралізація”: Миронівську райраду ліквідують із боргами по зарплаті  Проєкт “Децентралізація”: депутати ВРУ взялися за урбанізацію міст Проєкт “Децентралізація”: Київщина втрачає першість у рейтингу заможності громад Проєкт “Децентралізація”: майно та активи Бородянського району розділили між шістьма громадами  Проєкт “Децентралізація”: Обухівський район віддасть Букринський плацдарм на утримання області Проєкт “Децентралізація”: пандемія та безгрошів’я блокують розвиток культпослуг на Київщині Проєкт “Децентралізація”: Держгеокадастру дозволили і далі розпоряджатися землями Київщини  Проєкт “Децентралізація”: Славутич збільшить бюджет за рахунок бізнес-парку та інвестицій Проєкт “Децентралізація”: Васильківський район ліквідують упродовж місяця Проєкт “Децентралізація”: уряд взявся за діджиталізацію тергромад  Проєкт “Децентралізація”: Київщина позмагається за гранти для розвитку громад Проєкт “Децентралізація”: дві селищні громади Київщини заявили про бажання стати містом Проєкт “Децентралізація”: на утримання громад хочуть передати приватизовані гуртожитки та бомбосховища  Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини формують партнерські об’єднання для збільшення ресурсів Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини планують оптимізацію освітніх закладів Проєкт “Децентралізація”: громади та асоціації Київщини виступають за збільшення ПДФО Проєкт “Децентралізація”: громади можуть втратити мільйони разом з акцизом на тютюн  Фото: колаж KVКиевVласть