Корупційні скандали, недобудовані ЖК та інтереси Молчанової: що відбувається з “Київміськбудом”
Гроші на оборону: Київрада збільшила кошторис програми “Захисник Києва” на 2024 рік в 2,5 раза, не підкріпивши це змінами в бюджет
Київщина екологічна: як область стала лідером України зі створення об'єктів природно-заповідного фонду
21 квітня 2021 г. 09:00
Раздел: Тексти
Маєток Штамма: Бучанська громада просить Київ відновити місцеву історичну пам’ятку
Сімнадцять років поспіль Київська міська рада не може відновити історичний об'єкт “Маєток Штамма” у Бучі, власником якого є наразі. Бажання реконструювати ніби є, однак в області вже виникли сумніви, що такий процес завершать і стверджують: у столиці купа власних історичних об'єктів, які потребують коштів, тому єдиний варіант привести до ладу “Маєток Штамма” – передати його на баланс Бучанської громади.
Маєток з історією
Як стало відомо KV, наприкінці березня Бучанська міська рада направила ряд звернень до Київської міської ради щодо реконструкції історичного об'єкта “Маєток Штамма”.
Варто зазначити, що у 2019 році наказом Управління культури національностей та релігій Київської обласної державної адміністрації Маєток Штамма було внесено до Переліку об‘єктів культурної спадщини Київської області, він отримав охоронний статус. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Сама садиба знаходиться по вулиці Києво-Мироцькій. Побудована вона була на початку ХХ століття і має для Бучі та Київської області важливу історичну та культурну цінність. Це справжній маленький замок, прикрашений двома баштами. Інженер Штамм був одним із тих, хто керував будівництвом Києво-Ковельської залізниці. У1900-му році, перебуваючи на посаді радника правління залізниці та користуючись серед місцевого населення великою повагою, він вирішив побудувати великий будинок. Маєток інженера вражав не тільки своїм розмахом, але й витонченими архітектурними формами. Як свідчать різні історичні джерела, Штамм був не просто багатою людиною, а й відомим меценатом – всіляко сприяв поширенню науки та освіти. Зокрема, в одному із будинків, розташованих у межах маєтку, він організував школу для бідних сільських дітей.
Штамм прожив у своєму бучанському маєтку лише до 1917-го. Жовтнева революція внесла жорсткі корективи в життя тодішньої аристократії. За деякими даними, інженера вигнав з будинку отаман Орлик зі своїм загоном. Штамму разом із дружиною та дітьми вдалось врятуватись.
Після революційних подій маєток Штамма перетворили на дитячий будинок. А вже після Другої світової війни цю установу трансформували в дитячий санаторій під назвою “Дружній”. Тут проходили реабілітацію діти з психоневрологічними захворюваннями до 2004 року, коли на його території сталася пожежа. Одразу після пожежі будівлю збиралися ремонтувати, було навіть розпорядження тодішнього очільника Києва Олександра Омельченка. Але до сьогодні цього не сталося.
Листи без відповідей
Як зазначив KV голова Бучанської громади Анатолій Федорук, ситуація із Маєтком Штамма потребує негайного вирішення. За його словами, власник даної історичної пам‘ятки – Київська міська рада, зобов‘язана заключити охоронний договір та провести ряд заходів з питань відновлення даної будівлі.
“В занедбаному стані будівля знаходиться з 2004 року, коли сталась пожежа. З нашого боку, ми могли лише звертатись до Київської міської ради та КМДА щодо реконструкції, адже об'єкт на балансі Києва. Кожного разу нас відправляли на Департамент охорони здоров'я, оскільки він є балансоутримувачем, звідки – ще далі. Давали відписки. Цільове використання земельної ділянки відповідно до кадастру і генерального плану – санітарно-курортного призначення. Його можна відновлювати, як дитячий оздоровчий заклад чи інший санаторій, на розсуд власника. Але однозначно будівля і територія – це рекреаційна зона і вона має бути збережена”, – каже він.
Також у коментарі KV Федорук додав, що Бучанська міська рада готова забезпечити співфінансування відновлювальних робіт та належне утримання даного об‘єкту.
“Також останнім часом ми надіслали чимало звернень до Київської міської ради, жодної відповіді не отримали. У рамках громади, ми і Бучанські, і Ворзельські об'єкти внесли у єдиний перелік і подали до КМДА, аби дізнатись, як столиця планує їх розвивати і в них інвестувати. Однак, остання наша розмова із Віталієм Кличком все ж дарує надію, що проблема почне вирішуватись. Ми готові співфінансувати реконструкцію Маєтку Штамма, він слугуватиме, як об'єкт рекреаційного призначення Києву, так і Бучанській громаді. Для визначення вартості робіт потрібно провести експертну оцінку самої будівлі. Але, я думаю це десятки і десятки мільйонів гривень”, – завершив він.
Позиція столиці
На журналістське звернення в Департаменті охорони здоров'я Київської міської державної адміністрації KV відповіли, що з вересня 1982 року на території Маєтку Штамма був санаторій для дітей із психонервнологічними захворюваннями дошкільного віку на 100 ліжок. В ніч з 13 на 14 січня 2004 року у спальному корпусі №1 сталась пожежа. Вже 15 січня того ж року було затверджено розпорядження КМДА “Про реконструкцію дитячого психоневрологічного санаторію “Дружній”. Дітей тоді перевели до санаторію “Орлятко”.
17 лютого 2004 року наказом Головного управління охорони здоров'я та медичного забезпечення санаторій був закритий на капітальний ремонт. В рамках підготовки до проведення ремонту навіть провели техобстеження будівельних конструкцій та інженерних мереж санаторію та здійснили ремонт адміністративної будівлі. Будівлю спального корпусу санаторію визнали непридатною до експлуатації.
Були розпочаті предпроєктні роботи ПрАТ “Хімнафтомашпроект”, розроблена “дорожня карта” виконання ремонтно-реставраційних робіт санаторію “Дружній”, як цілісного майнового комплексу, в тому числі по об’єкту місцевої культурної спадщини “Маєток Штамма”.
“Наразі вирішується питання замовлення та виконання робіт Історико-містобудівного обґрунтування з дослідженням та визначенням основних напрямків реставраційних робіт, а також умов і обмежень при виконанні проєктних робіт по реконструкції ДСС “Дружній” зі створенням на його базі сучасного медичного реабілітаційного центру для дітей”, – зазначили у Департаменті охорони здоров'я КМДА.
Станом на сьогодні у закладі штат працівників складає 10 осіб. Там працює заступник головного лікаря з технічних питань, головний бухгалтер, бухгалтер, секретар-друкар, прибиральник території, кілька сторожів. Посада головного лікаря є вакантною.
Чи буде результат
Як розповів KV депутат Київської обласної ради (“Європейська солідарність”), адвокат Роман Титикало, який два роки боровся за надання охоронного статусу “Маєтку Штамма”, єдиний дієвий спосіб розпочати роботи по відновленню об'єкта – передати його на баланс Бучанської громади.
“Згідно чинного законодавства, пам'ятки архітектури реставруються, там не може проводитись реконструкція. Є відповідний наказ Департаменту культури Київської облдержадміністрації про включення цього об'єкта до щойно виявлених об’єктів культурної спадщини. Я неодноразово контактував із міською владою Бучі щодо реставрації “Маєтка Штамма” і це цілком в їхніх інтересах. У Бучі лише дві історичні пам'ятки – це залізнична станція і, власне, цей Маєток. Вони готові фінансувати цей об'єкт повністю, але це неможливо, оскільки він у власності КМДА. Неодноразово звертались щодо передачі цього об'єкта, але столиця ніяких дій не вживає. Нещодавно я звернувся до прокуратури, аби вона зобов’язала Київську міську раду укласти охоронний договір і вжити заходів щодо реставрації пам'ятки. Наразі прокуратура розбирається у справі. Взагалі, на мою думку, реставрація там буде проведена лише у тому випадку, якщо об'єкт передадуть Бучі. У Києві дуже багато історичних пам'яток, які вони не можуть привести до ладу. Дуже сумніваюсь, що вони будуть це робити у Бучі”, – закінчив він.
Читайте: Садибі Штамма в Бучі надали охоронний статус
Нагадаємо, як раніше писала KV, Київська міськдержадміністрація вирішила побудувати дитячий табір в урочищі Кам'янка Іршавського району Закарпатської області. Будівництво планують закінчити за два роки. Замовником робіт визначено Шевченківську РДА.
Читайте: Завод “Радар” выставил детский лагерь санаторного типа “Дружный” на Киевщине на продажу
Фото: колаж KVКиевVласть
20 квітня 2021 г. 09:00
Раздел: Тексти
Проєкт “Децентралізація”: Славутич збільшить бюджет за рахунок бізнес-парку та інвестицій
Славутич – місто-супутник Чорнобильської АЕС відходить від монопрофільності та розширює обсяги економічного розвитку. Сьогодні частка надходжень від бізнесу у бюджеті складає майже 30%. За підтримки ЄС у громаді запрацював інноваційний бізнес-парк. Місто не планує зупинятися на досягнутому і до 2025 року тут розвиватимуть культуру та туризм, транспортну логістику, ІТ-технології та працюватимуть над інвестиційною привабливістю.
Як передає кореспондент, 15 квітня на хмарній платформі Zoom Славутицька міська рада презентувала Стратегію розвитку міста Славутич до 2025 року, результати реалізації Грантового проєкту Європейського Союзу "План місцевого економічного розвитку: Славутич – драйвер росту відкритої та вільної економіки регіону" та перший в Україні муніципальний інноваційний індустріальний бізнес-парк "Славутич".Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Презентація відбулася під час Першого інвестиційного форуму "Славутич: тут є життя" у рамках конференції "Досвід міст в економічному розвитку" з метою висвітлення здобутків Славутича в сфері економічного розвитку та формування інвестиційної привабливості.
Стратегія розвитку
Як розповів голова Славутицької міськради Юрій Фомічев, Славутич був побудований у результаті катастрофи на Чорнобильській АЕС і поштовхом для пошуку подальшого економічного розвитку стало дострокове закриття у 2000 році Чорнобильської АЕС, коли місто втратило 8,5 тис. робочих місць. І лише завдяки створенню преференцій та спеціальної економічної зони місту вдалося уникнути соціальних потрясінь. Сьогодні головне завдання Славутича – створення нової моделі економіки, робочих місць, якісних та комфортних умов життя для містян.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
І розробці Стратегічного плану розвитку міста передувало проведення безлічі фокус-груп з експертами з різних напрямків. Документ вже готова розглянути і міська рада.
Основна стратегічна ціль – підвищити конкурентоспроможність міста. Для цього громада визначила три ключових напрямки – ІТ-сфера, культура та туризм і створення умов для ведення бізнесу.
"Нестача фінансових ресурсів сьогодні є в усіх громадах. Після об’єднання всі зрозуміли, що грошей немає, грошей не вистачає, повноважень наділили дуже багато, а ресурсу дали обмаль. Сьогодні ми боремося за кожний відсоток і копійку, із державою ведемо перемовини для того, щоб громади були спроможними [...] Ми ставимо для себе мету за 5 років збільшити кількість діючих малих підприємств на 20% і збільшити на 30% обсяг реалізованої продукції. Сьогодні 1130 осіб, які працюють на малих підприємствах і хочемо збільшити цю частку на 30%. Для цього створюємо відповідні умови для розвитку бізнесу. Це і систематичне проведення шкіл підприємництва, комунікаційні кампанії тощо. Зрозуміло, що пандемія вносить суттєві корективи в наші плани", – розповів мер Славутича.
За його словами, місто потребує змін і в впровадженні електронних сервісів, в планах розширення промислової зони під можливості бізнес-парку, надання фінансової підтримки бізнесу. Готовий працювати Славутич і над розвитком логістичної інфраструктури.
"Ми маємо не погану дорогу. У нас сьогодні ремонтується потужними темпами дорога у напрямках Київ, Чернігів. Ми маємо залізничне сполучення із Черніговом, Києвом. Ми маємо чудову можливість на майбутнє – це річковий транспорт. Це наша ключева водна артерія України річка Дніпро, яка знаходиться на відстані 10 км від Славутича. Маємо порт. Зрозуміло, що він сьогодні не працює. Але сьогодні потужної вантажної і пасажирської навігації вище Києва по Дніпру практично не має, а яка б мала і залізне сполучення на цій дистанції – взагалі. І в цьому наша перевага", – додав Фомічев.
Крім того, місто має вісім незадіяних об’єктів під оренду, які місцева влада хоче використати для залучення інвестицій. Із їхньою допомогою громада хоче збільшити на 20% кількість активно діючих юридичних осіб та ФОП.
"Креативні індустрії у світі, на мою думку, сьогодні створюють найбільшу кількість робочих місць [...] Мету, яку сьогодні ставимо для себе – це на 100% збільшити доходи від сфери гостинності. Сьогодні ми маємо лише 75 осіб, які задіяні у цій сфері. І маємо потенціал, і переконані, що це можливо зробити, до 300 робочих місць. Ми маємо лише 2 тис. туристів на рік – прагнемо до 10 тис і, думаю, що цей показник ми перевершимо. Звичайно, що ми повинні збільшити кількість туристичних продуктів, стати складовою туризму в Чорнобильську зону. І сам Славутич повинен стати цікавим для відвідування, турів вихідного дня. Місто ж дуже компактне і цікаве своєю архітектурою", – зауважив він.
Фомічев також розповів, що сьогодні місто є конкурентним на ІТ-ринку і їхні компанії є затребуваними, але вони мають великий кадровий дефіцит. Так, не вистачає
близько 35% персоналу. Тож, в першу чергу, влада міста планує працювати над освітньою підготовкою фахових спеціалістів. Сьогодні у напрямку ІТ працює 30 ФОПів і цю цифру місто планує збільшити втричі, як і кількість підприємств та кількість учасників ІТ-заходів.
Також місто бачить для себе перспективу в створенні інноваційної освіти за вузькими напрямками. Сьогодні у місті вже розпочалися перші курси по підвищенню кваліфікації із зняття з атомної електростанції ядерних енергоустановок.
"Ми прагнемо до фінансового ресурсу. Тож ставимо для себе план за п’ять років збільшити надходження до міського бюджету саме власних коштів. [...] І головним є те, що ми хочемо змінити структуру наповнення нашого бюджету в частині надходжень від різних організацій. Ключовою залишається ДПС "ЧАЕС". Але, якщо в 2000 році вона давала 98% надходжень, то зараз – 37%. А до 2025-го ми хочемо скоротити цю частку до 28% і це означає, що інші галузі надаватимуть набагато більше надходжень. У першу чергу – це розвиток бізнесу. Щонайменше на 5% хочемо збільшити цю частку. Чому це важливо, тому що ризики втрати робочих місць, і відповідно, сплати податків, набагато нижчі, коли мова йде про малі підприємства. Так, сьогодні ми маємо суттєве зниження надходжень від бізнесу, але разом з тим бюджет виконуються. І прагнемо цьогоріч виконати його на 100%. 2020 рік був провальним для багатьох громад", – додав він.
Економічна складова
Перший заступник міського голови Віктор Шевченко доповів про результати реалізації Грантового проекту ЄС "План місцевого економічного розвитку: Славутич – драйвер росту відкритої та вільної економіки регіону".
За словами Віктора Шевченка, був розроблений План дій для забезпечення диверсифікації економіки міста та подолання його монопрофільності. Так, у 2017 році Славутицька міська рада одна із перших долучилася та перемогла у конкурсі на грантове фінансування в межах Ініціативи ЄС "Мери за економічне зростання". Загальний бюджет грантового проєкту становив понад 850 тис. євро, з яких 650 тис. – грантові кошти та понад 200 тис. євро – кошти міського бюджету.
У його рамках в 2017-2021 роках у Славутичі був впроваджений План місцевого економічного розвитку, який одержав від Світового банку оцінку "відмінно". План передбачав створення інфраструктурних об’єктів.
У його рамках було укладено Меморандум про співпрацю між двома суміжними громадами, Любецькою та Михайло-Коцюбинською Чернігівської області. Разом вони розробили сім проєктів і два з них перемогли на конкурсах і одержали фінансування на 14 млн гривень. Також було створено службу з правового захисту підприємницької діяльності "Бізнес-омбудсмен" та розроблені електронні послуги для бізнесу, створено раду підприємців. Здійснюються і бізнес-навчання. Створено фонд підтримки інноваційного та початкового бізнесу і виділено з місцевого бюджету 300 тис. гривень на безвідсоткову допомогу підприємцям.
У місті діє Інвестиційний портал "Славутич – Чернігівський регіон" на веб-платформі КП "Агентство регіонального розвитку, який складається із 20 інформаційних розділів, які демонструють ресурсні та інвестиційні можливості партнерських громад.
І найголовніший інфраструктурний об’єкт – був побудований і введений в експлуатацію інноваційний індустріальний бізнес-парк "Славутич".
Підприємцям надається вся необхідна інфраструктура, виробничі площі, забезпечені усіма комунікаціями, як комунальні послуги, зв’язок, інтернет і все це на максимально простих і швидких умовах. Передача в оренду приміщень здійснюється через аукціон.
"Умови досить прості і доступні – це 3,77 гривень за квадратний метр оренди і відшкодування експлуатаціних послуг. Ми маємо комунальний об'єкт площею 1577 кв.м придатних для реалізації проєктів у сфері виробництва для малого і середнього бізнесу. Це 10 виробничих та 10 офісних приміщень, під'їзні шляхи, інфраструктура та Центр менеджменту, який надає консультаційні та інформаційні послуги", – розповів Віктор Шевченко.
І додав, що завдяки реалізації плану економічного розвитку, зросла частка і надходжень до бюджету від бізнесу. За цей час було відкрито більше 30 бізнесів, найбільші з них – ТОВ "Індустріальне миюче обладнання", ПП "Аврора-сервіс", ТОВ "Українські базальтові технології", супермаркет "Форма". Новий бізнес в Славутичі забезпечив 100 млн гривень інвестицій та створення 124 робочих місць. Так, у місті створено понад 2 тис суб’єктів підприємницької діяльності.
Крім того, Славутич став пілотним містом-лабораторією в частині безбар'єрних рішень у рамках проєкту першої леді країни Олени Зеленської "Громади без бар'єрів" щодо створення рівних можливостей для маломобільних груп населення. І сьогодні це один із ТОПових проєктів міста. Місто сьогодні також має статус малої культурної столиці України і входить в 10-ку кращих громад країни.
Точка зору
У ході конференції виступили також керівниця відділу "Економічна співпраця, енергетика, інфраструктура та навколишнє середовище", представництва ЄС в Україні Клое Алліо, депутат обласної ради та президент Всеукраїнської ГО "Клуб мерів" Володимир Удовиченко, заступник директора департаменту економіки та цифровізації Київської ОДА Владислав Литвин, голова Вишгородської райради Андрій Анісімов тощо.
Керівник Офісу реформ в Київській області Володимир Удовиченко:
"Я мріяв, щоб візитівкою Славутича стала не Чорнобильська АЕС, а школа мистецтв. Але в Стратегії розвитку Чорнобильська станція має бути на першому місці. Ми з вами виконуємо державницьку функцію – зняття з експлуатації блоків ЧАЕС та приведення об'єкта укриття до екологічно безпечного стану. А зараз додається ще централізоване сховище відпрацьованого ядерного палива. По-друге, атомна енергетика. Затверджена концепція КМУ про будівництво науково-дослідницького реактору, і його місце в Славутичі. Це – будівництво, робочі місця. По-третє, податки та надходження до бюджетів. Для того, щоб отримувати сталі податки, ставки по бізнесу мають бути на оптимальному рівні. Тут має працювати формула: бізнес плюс влада та громадськість, яка дорівнюватиме доброту кожного. Славутич сьогодні переконує, що надходження до бюджетів усіх рівнів від суб'єктів спеціальної економічної зони міста в 4,5 рази перевищують надані колись преференції. Залишається ще актуальною проблема створення компенсуючих робочих місць. Але це актуально сьогодні для всіх громад. Також, з урахуванням досвіду, першою має з’явитися певна інфраструктура для підтримки підприємництва.
Заступник директора департаменту економіки та цифровізації Київської ОДА Владислав Литвин:
Тема інноваційного розвитку є дуже актуальною не тільки для Славутича, а й для всієї Київщини. Впровадження ефективних інструментів залучення інвестицій сприяє успішному економічному зростанню міст і що, в свою чергу, впливає на підвищення конкурентоспроможності всієї області. І пошук нових підходів для залучення інвестицій є пріоритетним напрямком роботи області. І Славутич є саме тією точкою економічного зростання, який для цього має всі необхідні умови. Місто намагається бути лідером у впровадженні інновацій в усіх сферах життя, цей підхід закріплено в Стратегії розвитку до 2025 року. Розроблений разом з ЄС план економічного розвитку є найуспішнішим прикладом для територіальних громад щодо створення сервісів для бізнесу, страхового захисту та електронних адмінпослуг, створення інноваційного підходу до формування інфраструктури, системи моніторингу громадської думки. Сподіваюся, що впровадження бізнес-парку стане для багатьох прикладом активної взаємодії влади та бізнесу.
Голова Вишгородської райради Андрій Анісімов:
Із переваг Славутича - наявність міжнародних європейських транспортних коридорів. Це і відновлення судноплавства річки Дніпро, це територіальна наближеність до столиці, а також ринків східної та центральної Європи. Славутич має значну кількість глобальних інструментів для свого розвитку. Хочу порадити звернути увагу Агентства регіонального розвитку міста Славутич ще і на інструменти територіального маркетингу – це сучасний підхід в розвитку та просуванні конкурентних переваг. Можливо, варто розглянути Славутичу і входження до міжнародного кредитного рейтингу, для того, щоб про конкурентні переваги Славутича дізнався увесь світ. Входження до цього рейтингу говорить про певні переваги та перспективи розміщення інвестиційних проєктів для громади. Славутич Вишгородського району має перспективу стати європейським містом не лише в контексті комфортних умов для проживання, а й для інвестиційно-промислового майданчика.
Дорожня карта ОТГ
Славутич – наймолодше місто країни, місто-супутник Чорнобильської АЕС. І в рамках реформи децентралізації Славутич, через територіальну віддаленість, був визнаний спроможною громадою в складі лише одного міста.
Громада охоплює площу в 2082 га з населенням в понад 24,6 тис. осіб. Бюджет міста – 310,4 млн гривень. Відстань до Києва складає 200 км, до ЧАЕС – 60 км.
На нещодавніх виборах до ради громади пройшло 26 депутатів. Серед політичних сил представлені партії ВО "Батьківщина", "Слуга народу", "ЗА Майбутнє", “Європейська Солідарність”, ОПЗЖ, "Голос" та "Рідний дім", партія ветеранів Афганістану.
Читайте:
Проект Децентрализация: Софиевская и Петропавловская Борщаговки не спешат объединяться
Проект “Децентрализация”: Войти в Озернянскую ОТО готовы лишь два сельсовета из шести
Проект “Децентрализация”: Великодымерская теробщина этой осенью идет на выборы
Проект “Децентрализация”: Медвинская теробщина идет на выборы в неполном составе
Проект “Децентрализация”: Фурсовская теробщина может лишиться части бюджета
Проект “Децентрализация”: Села Переяслав-Хмельницкого района отказались примкнуть к городу
Проект “Децентрализация”: Кагарлыкская теробщина объединит город и 26 сельсоветов
Проект “Децентрализация”. Политические амбиции мешают состояться большой Боярской теробщине
Проект “Децентрализация”: Тетиевская терробщина готовится к выборам в декабре
Проект "Децентрализация". Узинской терробщине придется поработать над развитием
Проект “Децентрализация”: КОГА тормозит назначение выборов в Циблевской терробщине
Проект “Децентрализация”: Гостомельская ОТО пойдет на выборы только в составе Киево-Святошинского района
Проект “Децентрализация”: Студениковская терробщина готовится к выборам в декабре
Проект “Децентрализация”: Предусмотренная Кабмином Дымерская ОТО может не состояться
Проект “Децентрализация”: Мироновская терробщина ждет позитивного вывода от КОГА
Проект “Децентрализация”: Ржищевская терробщина может стать проблемой для Кагарлыкского района
Проект “Децентрализация”: Ходосовская терробщина может объединить села трех районов
Проект “Децентрализация”: села Ставищенского района готовы митинговать против объединения
Проект “Децентрализация”: Яготинская терробщина не спешит на выборы
“Проект Децентрализация”: Создание Боярской ОТО дошло до суда
Проект “Децентрализация”. Сельсоветы потенциальной Вороньковской ОТО не готовы объединяться
Проект “Децентрализация”: Власти Згуровщины не готовы терять полномочия
Проект “Децентрализация”: Потенциальная Дмитровская терробщина уже год дожидается выборов
Проект “Децентрализация”: Гребенковская терробщина не может быть создана без согласия двух сельсоветов
“Проект Децентрализация”: Создание потенциальной Бышевской ОТО остановилось в 2015 году
Проект “Децентрализация”: Козин поборется за право быть центром терробщины
Проект “Децентрализация”: Пирновская терробщина может быть создана только принудительно
Проект “Децентрализация”: Процесс объединения в Барышевке даже не начали
Проект “Децентрализация”: Терробщина с центром в Украинке может быть названа Трипольской
Проект “Децентрализация”: Рожновская терробщина не может определиться с центром
“Проект Децентрализация”: Обухов может присоединить окрестные села
Проект “Децентрализация”: Иванковская ОТО поборется за зону отчуждения
Проект “Децентрализация”: Ташанская терробщина год ждет позитивного вывода КОГА
Проект “Децентрализация”: Березанская терробщина будет проходить процедуру создания ОТО заново
Проект “Децентрализация”: Володарский район не планирует объединяться в ближайшее время
Проект “Децентрализация”: Полесский район этим летом планирует начать процесс объединения
Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО может объединить не все сельсоветы
Проект “Децентрализация”: Ракитнянский район может объединиться в две терробщины
Проект “Децентрализация”: Калиновская терробщина может быть создана с разрешения Кабмина
Проект “Децентрализация”: Белая Церковь может присоединить три сельсовета
Проект “Децентрализация”: В Броварском районе может появиться Придеснянская терробщина
Проект “Децентрализация”: Потенциальная Вишневская ОТО начала процесс объединения
Проект “Децентрализация”: Германовка и Григоровка Обуховского района хотят быть центрами одной ОТО
Проект “Децентрализация”: Сельсоветы Таращанского района не хотят объединяться в терробщину
Проект “Децентрализация”: Процесс создания Чабановской терробщины стоит на месте
Проект “Децентрализация”: Скандальная Бучанская ОТО первой на Киевщине воспользовалась законом о присоединении
Проект “Децентрализация”: Потенциальная Томашовская терробщина объединит два района Киевщины
Проект “Децентрализация”: Ржищев начал присоединять села двух районов
Проект “Децентрализация”: Потенциальная Бородянская терробщина готова идти на выборы
Проект “Децентрализация”: Фастов планирует присоединить окружающие села
Проект “Децентрализация”: потенциальная Киево-Святошинская терробщина разделилась на две ОТО
Проект “Децентрализация”: КОГА утвердила Мироновскую терробщину
Проект “Децентрализация”: Заборский сельсовет не отдадут Боярке
Проект “Децентрализация”: Барышевская ОТО готовится к выборам
Проект “Децентрализация”: вялое руководство, имитация объединения и недостаточный результат
Проект “Децентрализация”: Обухов планирует присоединить один сельсовет
Проект “Децентрализация”: Березань присоединила пять сельсоветов
Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО не пошла на зимние выборы из-за бездействия КОГА
Проект “Децентрализация”: Ковалевскую терробщину за один день утвердили в КОГА и отправили на выборы
Проект “Децентрализация”: жители Клавдиево-Тарасово просят президента ускорить их объединение
Проект “Децентрализация”: выборы в терробщинах Киевщины под угрозой срыва
Проект “Децентрализация”: 4 сельсовета Иванковского района тормозят создание терробщины
Проект “Децентрализация”: в Бузовском сельсовете скандал из-за присоединения к Ирпеню
Проект “Децентрализация”: потенциальная Вишневская терробщина готовится подавать документы в КОГА
Проект “Децентрализация”: в Ирпене со скандалом пытаются присоединить два сельсовета
Проект “Децентрализация”: Полесский район отложил объединение на следующий год
Проект “Децентрализация”: еще 6 сельсоветов могли бы присоединиться к Ржищеву
Проект “Децентрализация”: терробщины Киевщины просят парламент провести объединение по закону
Проект “Децентрализация”: Киевщина оказалась в числе аутсайдеров рейтинга формирования ОТО
Проект “Децентрализация”: терробщинам Киевщины урезали дотацию на содержание школ и больниц
Проект “Децентрализация”: сельсоветы Белоцерковщины просят Киевоблсовет ускорить их присоединение к городу
Проект “Децентрализация”: Гройсмана просят разобраться с объединением территориальных общин на Згуровщине
Проект “Децентрализация”: протестующий Ворзель войдет в состав Бучанской ОТО
Проект “Децентрализация”: Киевская ОГА одобрила создание Томашовской терробщины
Проект Децентрализация: в Васильковском районе может появиться Калиновская терробщина
Проект Децентрализация: КОГА утвердила создание Глевахской ОТО
Проект Децентрализация: Созданию Макаровской ОТО угрожает новоявленная Комаровская община
Проект Децентрализация: Ташанская терробщина готова идти на выборы
Проект Децентрализация: Гребенковская терробщина поборется за положительное заключение КОГА
Проект Децентрализация: Гатное и Вита-Почтовая хотят спастись от столицы совместным объединением
Проект Децентрализация: Гостомель борется с Ирпенем за создание отдельной общины
Проект “Децентрализация”: администрация Терещука выдала общинам Киевщины еще два позитивных вывода
Проект “Децентрализация”: Калиновская община Броварского района может объединить четыре сельсовета
Проект “Децентрализация”: Сельсоветы Фастовского района надеются успеть добровольно объединиться в Кожанскую ОТО
Проект “Децентрализация”: теробщины Киевщины жалуются на нехватку инфраструктурной субвенции
Проект “Децентрализация”: судебное дело о присоединении Заборья к Боярке рассмотрят заново
Проект “Децентрализация”: смена власти в Копылове заблокировала создание Березовской терробщины
Проект “Децентрализация”: села Бориспольщины хотят спастись от города созданием Золочевской общины
Проект “Децентрализация”: КОГА утвердила создание Обуховской терробщины
Проект “Децентрализация”: Гоголевская община продолжит объединение после утверждения перспективного плана
Проект “Децентрализация”: процесс утверждения Вишневской общины может затянуться до конца года
Проект “Децентрализация”: Козинскую общину Обуховского района могут исключить из перспективного плана
Проект “Децентрализация”: в Бородянском районе суды тормозят объединение общин
Проект “Децентрализация”: Островская община просит президента Зеленского разобраться с решениями КОГА
Проект “Децентрализация”: села потенциальной Боровской ОТО может переманить новоявленная Мотовиловская община
Проект “Децентрализация”: миллионные долги могут оставить жителей Калитянской ОТО без воды и света
Проект “Децентрализация”: Таращанский район может разделиться на две общины
Проект “Децентрализация”: теробщины Киевщины недополучают налоги за землю
Проект “Децентрализация”: бюджеты четырех теробщин Киевщины оказались под угрозой
Проект “Децентрализация”: Киевщину могут поделить на шесть районов
Проект “Децентрализация”: пять теробщин Киевщины хотят расшириться за счет окрестных сел
Проект “Децентрализация”: села на Васильковщине, рассорившиеся из-за реформы, могут объединить насильно
Проект “Децентрализация”: Киевская ОГА дала сельсоветам последний шанс добровольно присоединиться к ОТО
Проект “Децентрализация”: Бориспольщина и Белая Церковь не определились с центрами развития теробщин
Проект “Децентрализация”: общины Киево-Святошинского района требуют от КОГА пересмотреть состав и количество местных общин
Проект “Децентрализация”: Киевоблсовет просит ВРУ и Кабмин разобраться с проблемными селами Киевщины
Проект “Децентрализация”: вокруг потенциальной Боярской теробщины разгорелся новый скандал
Проект “Децентрализация”: КОГА может вынести негативный вердикт потенциальной Пристоличной ОТО
Проект “Децентрализация”: села Киево-Святошинского района спешно взялись за объединение
Проект “Децентрализация”: Бориспольщину разделят на шесть теробщин
Проект “Децентрализация”: потенциальная Березовская ОТО под угрозой срыва
Проект “Децентрализация”: судьбу потенциальной Феодосиевской общины решит Кабмин
Проект “Децентрализация”: Мироновская ОТО расширила границы за счет трех сельсоветов
Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО просит Кабмин откорректировать перспективный план
Проект “Децентрализация”: Обуховская ОТО поборется за окружающие села с потенциальной Козинской общиной
Проєкт “Децентралізація”: Петропавлівська і Софіївська Борщагівки проти об'єднання з Вишневим та столицею
Проєкт “Децентралізація”: села Переяслав-Хмельницького району відстоюють потенційну Гайшинську громаду
Проєкт “Децентралізація”: найгучніші провали й успіхи Київщини у 2019 році
Проєкт “Децентралізація”: Київщина увійшла в ТОП-5 областей-аутсайдерів за рейтингом формування спроможних громад
Проєкт “Децентралізація”: на Київщині стартувало примусове об’єднання громад
Проєкт “Децентралізація”: сільради Київщини знову відмовляються об’єднуватися із містянами в одну громаду
Проєкт “Децентралізація”: села Миронівського та Кагарлицького районів готові протестувати проти Ржищівської ОТГ
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини вимагають від уряду обіцяного ПДФО
Проєкт “Децентралізація”: зміни в Конституцію та права громад
Проєкт “Децентралізація”: десятки громад на Київщині запізнились втрапити в перспективний план
Проєкт “Децентралізація”: Київщина виступила за ліквідацію районних рад
Проєкт “Децентралізація”: села Києво-Святошинського району погрожують перекривати дороги у разі насильницького об'єднання
Проєкт “Децентралізація”: одиниці тергромад Київщини потрапили в рейтинг потужних ОТГ України
Проєкт “Децентралізація”: секвестр бюджету залишить ОТГ без засобів для існування та боротьби з епідемією
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини озброюються засобами захисту та ведуть профілактичну боротьбу з коронавірусом
Проєкт “Децентралізація”: Ірпінь та Бородянка поборються за звання райцентру субрегіонального рівня
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини нажахані перспективою укрупнення та централізації повноважень
Проєкт “Децентралізація”: громади Фастівського району виступили проти примусового об’єднання
Проєкт “Децентралізація”: Обухівська громада планує розширюватися за рахунок суміжних сіл
Проєкт “Децентралізація”: Кабмін схвалив ще 45 ОТГ Київщини
Проєкт “Децентралізація”: Вишгород зазіхнув на звання центру Приірпіння
Проєкт “Децентралізація”: Кабмін змінив конфігурації п’яти громад Києво-Святошинського району
Проєкт “Децентралізація”: Урядовий проєкт укрупнення районів обурив Київщину (опитування)
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини позбавлять фінансової залежності від районних рад
Проєкт “Децентралізація”: громадам Київщини дозволили змінювати цільове призначення землі та затверджувати містобудівну документацію
Проєкт “Децентралізація”: села Київщини боронитимуть право на добровільне об’єднання в суді
Проєкт “Децентралізація”: Мінгромад обіцяє ОТГ поповнення бюджетів за рахунок ПДФО
Проєкт “Децентралізація”: асоціаціям Київщини не вдалось відстояти “мажоритарку” для сіл
Проєкт “Децентралізація”: На Київщині через недобровільність об’єднання знову судяться Боярка і Забір’я
Проєкт “Децентралізація”: Миронівська ОТГ планує заробляти на природі та інвестиціях
Проєкт “Децентралізація”: Студениківська ОТГ збагатиться за рахунок банку землі та “Ниви Переяславщини”
Проєкт “Децентралізація”: Фурсівській ОТГ не вистачає коштів на розвиток громади
Проєкт “Децентралізація”: Бородянська ОТГ розвиватиметься за рахунок донорів
Проєкт “Децентралізація”: Ржищівська ОТГ для одержання прибутків задіє водний та освітньо-туристичний потенціал
Проєкт “Децентралізація”: Баришівка мітить у п'ятірку найбагатших громад Київщини
Проєкт “Децентралізація”: Пісківська ОТГ хоче стати популярним курортом Київщини
Проєкт “Децентралізація”: Обухівська ОТГ спрямує на свій розвиток понад півмільярда гривень до 2030 року
Проєкт “Децентралізація”: Бучанська ОТГ направить мільйони на розбудову комфортної інфраструктури
Проєкт “Децентралізація”: Великодимерська ОТГ проведе інвентаризацію землі
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини взялися ділити ОТГ на округи та обирати старост
Проєкт “Децентралізація”: Узинська ОТГ шукає 65 млн гривень на будівництво очисних споруд
Проєкт “Децентралізація”: держава переклала на старост владні компетенції сільських голів
Проєкт “Децентралізація”: обіцяні громадам землі за межами населених пунктів пустили з молотка
Проєкт “Децентралізація”: у тергромад Київщини бракує коштів на якісні адмінпослуги
Проєкт “Децентралізація”: на зміну дільничним у об'єднаних громадах прийдуть поліцейські офіцери
Проєкт “Децентралізація”: найгучніші провали й успіхи Київщини у 2020 році
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини не можуть отримати від районів комунальне майно
Проєкт “Децентралізація”: статус і повноваження старост у громаді залежатимуть від Верховної Ради
Проєкт “Децентралізація”: у 2021 році Тетіївська громада збагатиться за рахунок гранту в 26 млн гривень
Проєкт “Децентралізація”: на Київщині почали ліквідовувати райони, перший на черзі – Згурівський
Проєкт “Децентралізація”: ліквідована Іванківська райрада залишила громаді-спадкоємцю мільйонні борги
Проєкт “Децентралізація”: голови громад мають право накладати вето лише на прийняті рішення ради
Проєкт “Децентралізація”: ліквідації Баришівського району заважають комунальні борги
Проєкт “Децентралізація”: Миронівську райраду ліквідують із боргами по зарплаті
Проєкт “Децентралізація”: депутати ВРУ взялися за урбанізацію міст
Проєкт “Децентралізація”: Київщина втрачає першість у рейтингу заможності громад
Проєкт “Децентралізація”: майно та активи Бородянського району розділили між шістьма громадами
Проєкт “Децентралізація”: Обухівський район віддасть Букринський плацдарм на утримання області
Проєкт “Децентралізація”: пандемія та безгрошів’я блокують розвиток культпослуг на Київщині
Проєкт “Децентралізація”: Держгеокадастру дозволили і далі розпоряджатися землями Київщини
Фото: колаж KVКиевVласть
7 квітня 2021 г. 17:00
Раздел: Тексти
На Київщині розбудують дорожню та соціальну інфраструктури за рахунок іноземних інвестицій
За програмою “Велике будівництво” в столичному регіоні цьогоріч на ремонт автомобільних доріг спрямують понад 1 млрд гривень. Також обласна влада уклала масштабні угоди про співпрацю із європейськими компаніями. У рамках меморандуму з турецьким холдінгом відремонтують два міжнародні автошляхи, а за допомогою кредитної програми від Європейського інвестбанку – три соціальні об’єкти.
Про це KV стало відомо за результатами онлайн-брифінгу заступника голови Київської облдержадміністрації Андрія Лісовика.
Андрій Лісовик, зокрема, розповів, що, 6 квтіня голова КОДА Василь Володін провів дві зустрічі, що мають надважливе значення для розвитку економіки та соціальної сфери регіону. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Турецький меморандум
"Ми підписали меморандум із турецькою компанію Özaltın Holding, який передбачає співпрацю у реалізації проєкту з будівництва дороги в Бучанському районі. Таким чином, ми дали старт масштабній ініціативі: автошлях довжиною 16,5 км сполучатиме між собою два міжнародні автошляхи М-06 Київ-Чоп та М-05 Київ-Одеса. Будівництво цієї дороги дасть змогу розвантажити кільцеву в Києві, а ще забезпечити розбудову інфраструктури в Київській агломерації". – розповів він.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
За його словами, шлях проходитиме через три громади, а саме: Борщагівську, Вишневу та Чабанівську і забезпечить відповідні транспортні розв'язки між цими територіями. І зауважив, що вздовж усієї дороги буде передбачена відповідна інфраструктура. У першу чергу – облаштування інженерного коридора з якісними мережами водопостачання та водовідведення. Попередня вартість проєкту складає 3 млрд гривень інвестицій.
"З боку обласної влади будемо сприяти, щоб проєкт було виконано якнайшвидше, а головне – якісно. Бо важливість цього шляху дуже важко переоцінити", – додав Лісовик.
Читайте: Влада Київщини домовилась про співпрацю із турецькою компанією щодо будівництва нового автошляху в Бучанському районі
Кредитна програма
Крім того, губернатор зустрівся із керівником Надзвичайної кредитної програми від Європейського інвестиційного банку. Київщина, зокрема, вже є учасником кредитної програми банку. І мова йде про три проєкти, які будуть реалізовані на території регіону.
Це – реконструкція дошкільного навчального закладу "Зірочка" в місті Бровари, реконструкція з добудовою загальноосвітньої школи №1 І-ІІІ ступенів в місті Буча та реконструкція Хотянівської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів в селі Хотянівка Вишгородського району. Загальна сума проєктів складає понад 276 мільйонів гривень.
"Сьогодні ми вже отримали надходження від Європейського інвестиційного банку, уклали договори підряду по всім трьом проєктам. По одному з них вже розпочато роботи. Під час нашої зустрічі представники банку відзначили високу якість наших проєктів. А ще ми обговорили участь Київщини у наступній фазі програми банку. Маємо ще низку об'єктів соціальної інфраструктури, серед яких медичні, спортивні та дошкільні навчальні заклади, що потребують модернізації або реконструкції. Мешканці нашого регіону мають одержати гідні умови навчання, лікування, життя, тож обласна влада, зі свого боку, докладає максимум зусиль для реалізації планів з відновлення нашої інфраструктури. Люди чекали цього досить довго – настав час забезпечити їх гідним рівнем життя", – зауважив Лісовик.
Читайте: Голова КОДА Василь Володін провів зустріч з представниками Європейського інвестиційного банку
Велике будівництво
Крім того, заступник голови КОДА розповів, що в області триває реалізація програми президента України Володимира Зеленського "Велике будівництво".
Так, у регіоні на 2021 рік заплановано до реалізації 52 об'єкти дорожнього господарства на загальну суму понад мільярд гривень. 175 мільйонів гривень із цих коштів, зауважив Лісовик, за рахунок залишку субвенції 2020 року.
Зокрема на Київщині планують реалізувати 47 капітальних ремонтів 29 доріг загального користування місцевого значення та 18 вулиць і доріг комунальної власності. А ще – три поточних середніх ремонта доріг загального користування місцевого значення та реконструкцію однієї дороги загального користування місцевого значення. І ще заплановане будівництво нової дороги комунальної власності.
"Загалом у 2021 році на території Київської області планується прокласти близько 50 км дорожнього покриття на дорогах загального користування місцевого значення та близько 60 тис. кв. м покриття вулиць і доріг комунальної власності. Також вже оголошені та тривають тендерні процедури по 23 об'єктам дорожнього господарства", – говорить Лісовик.
І додав, що цьогоріч планують завершити і 17 об'єктів, розпочатих ще у 2020 році. КОДА вже замовила виготовити 33 проєкти для подальшого будівництва, реконструкції та капітального ремонту автомобільних доріг. Це – 26 проєктів доріг на загальну вартість 2,5 мільярди гривень та протяжністю 135 км і 7 проєктів мостових споруд протяжністю 360 погонних метрів.
"За 2020 рік відремонтовано 158 об'єктів дорожнього господарства Київської області на загальну суму 1 млрд 33 мільйони гривень. А саме: 11 доріг загального користування місцевого значення повністю відремонтовано, 16 доріг загального користування місцевого значення – відремонтовано в межах запланованих обсягів на 2020 рік, 131 дорога і вулиця комунальної власності відремонтована в повному обсязі. Загальна протяжність прокладеного нового асфальтного покриття у 2020 році склала 116 км", – резюмував він.
Нагадаємо, що у Київській ОДА відзвітували про реалізацію програми президента "Велике будівництво” у 2020 році та розповіли про найближчі плани щодо розвитку соціальної інфраструктури в регіоні.
У 2021 році у рамках держпрограми планують реалізувати ще 18 об'єктів за 318 мільйонів гривень. Сума перевищує минулорічні витрати на понад 100 млн гривень. Проєкти стосуються розвитку медичної, спортивної та освітньої сфер життя Київщини.
Читайте: КОДА відзвітувала про реалізацію програми "Велике будівництво" на Київщині
Фото: коллаж KVКиевVласть
6 квітня 2021 г. 18:02
Раздел: Новини
Голова КОДА Василь Володін провів зустріч з представниками Європейського інвестиційного банку
Реалізацію проєктів соціальної інфраструктури в Київській області обговорив голова ОДА Василь Володін з керівником Надзвичайної кредитної програми для відновлення України (НКПВУ) від Європейського інвестиційного банку, представником ПРООН в Україні Роєм Дрейкоттом. Зустріч відбулася за участі профільного заступника голови Київської ОДА Андрія Лісовика, представників групи технічної підтримки НКПВУ, ПРООН, представників профільних департаментів облдержадміністрації.
Про це KV стало відомо з повідомлення пресслужби Київської облдержадміністрації (КОДА).Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
“Ми високо цінуємо можливість реалізувати проєкти соціальної інфраструктури в рамках Програми відновлення України на території Київської області. Для першої фази було відібрано лише 3 проєкти, тому ми плануємо для участі в другій фазі подати ще ряд якісних та сучасних проєктів, що сприятимуть створенню сприятливого і комфортного життєвого простору для населення”, – зазначив Василь Володін.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
Він також зазначив, що Київщина – одна з областей, які активно розбудовуються, окрім того, тут проживає велика кількість внутрішньо переміщених осіб, тому питання щодо існуючого дефіциту навчальних місць у школах і дитячих садках наразі стоїть досить гостро і потребує додаткової уваги з боку влади та європейських партнерів України.
В рамках першої фази Програми НКПВУ Міністерство розвитку громад та територій України відібрало для фінансування 3 проєкти Київської області із загальною сумою 276 500,074 тис. грн, замовниками будівництва по проєктах є органи місцевого самоврядування. Йдеться про реконструкцію дошкільного навчального закладу “Зірочка” в м. Бровари, реконструкцію з добудовою загальноосвітньої школи №1 І-ІІІ ступенів в м. Буча та реконструкцію Хотянівської ЗОШ І-ІІ ступенів в с. Хотянівка Вишгородського району.
На сьогодні отримано погодження від Європейського інвестиційного банку, укладено договори підряду по всім 3-м проєктам, і по одному з них вже розпочато роботи.
Представники НКПВУ відзначили високу якість поданих Київщиною проєктів. Розповіли про вимоги, що висуває Банк до проєктів, які надалі зможуть брати участь у Програмі. Ознайомилися з презентацією об‘єктів, які КОДА планує представити до участі у другій фазі Програми. Серед них спортивні та медичні об‘єкти, а також дошкільні навчальні заклади регіону.
Читайте: Влада Київщини домовилась про співпрацю із турецькою компанією щодо будівництва нового автошляху в Бучанському районі
Фото: КОДАКиевVласть
6 квітня 2021 г. 16:21
Раздел: Новини
Влада Київщини домовилась про співпрацю із турецькою компанією щодо будівництва нового автошляху в Бучанському районі
Влада Київщини домовилась про співпрацю із турецькою компанією Özaltın Holding щодо будівництва нового автошляху в Бучанському районі. Дорога проходитиме через три громади – Борщагівську, Вишневу та Чабанівську – і створить відповідні транспортні розв’язки між цими територіями. Попередня вартість проєкту складає 3 млрд грн інвестицій.
Про це KV стало відомо із повідомлення голови Київської облдержадміністрації (КОДА) Василя Володіна.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
“Зранку мав робочу зустріч із директором українського представництва турецької компанії “Özaltın Holding” Хаканом Аджунсалом. З ним уклали меморандум про співпрацю щодо будівництва нового автошляху в Бучанському районі. Я переконаний, що інвестиції і в прямому, і в переносному сенсі приходять в область через дороги”, – говориться у повідомленні.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
Реалізація цього проєкту є важливою для Київщини, тому що:
дорога проходитиме через три громади – Борщагівську, Вишневу та Чабанівську – і створить відповідні транспортні розв’язки між цими територіями;
автошлях сполучатиме між собою два міжнародні автошляхи М-06 Київ-Чоп та М-05 Київ-Одеса;
ми не просто збудуємо нову дорогу, ми забезпечимо її належною інфраструктурою.
Попередня вартість проєкту складає 3 млрд грн інвестицій.
Як розповів під час підписання Василь Володін, нова дорога покликана розвантажити Велику окружну дорогу. Протяжність траси складає 16,5 км. Він зазначив, що ця турецька компанія вже має досвід роботи в Україні. Зокрема, вела проекти з реконструкції доріг в Запорізькій області.
“Також сьогодні зустрівся з керівником Надзвичайної кредитної програми для відновлення України від Європейського інвестиційного банку Роєм Дрейкоттом та його колегами. Говорили на тему розвитку соціальної інфраструктури Київщини. Маю важливі новини”, – написав Василь Володін.
Зокрема, у рамках першої фази програми Міністерство розвитку громад та територій відібрало для фінансування три проєкти. Йдеться про реконструкції:
дитсадка "Зірочка" у Броварах;
школи № 1 у Бучі;
школи в Хотянівці Вишгородського району.
За словами очільника Київщини, тепер маємо додаткові інструменти, які допомагатимуть нам вдосконалювати освітні заклади області. І завдяки цьому зможемо ще більше дітей забезпечити комфортними умовами навчання. Але влада Київщини не буде зупинятись на досягнутому.
Також Василь Володін повідомив, що сьогодні під час зустрічі обговорили перспективи участі в другій фазі програми. Тож влада Київщини подасть на розгляд експертів ще кілька пріоритетних проєктів, які стосуються:
реконструкції лікарень області;
будівництва сучасних спортивних об'єктів;
зведення нових дитсадків.
Василь Володін сподівається, що і ці ініціативи отримають підтримку.
Читайте: Зеленський запропонував Катару інвестувати у “Велике будівництво” в Україні
Довідково:
“Ozaltin Holding” – потужна будівельна група, яка вже більше 60 років успішно працює на турецькому та світовому ринках.
Основна спеціалізація компанії – будівництво гідроелектростанцій та управління ними, будівництво масштабних інфраструктурних проєктів в дорожній галузі, гірнича промисловість тощо. Окрім цього, компанія проводить дослідження та впроваджує розробки в галузі відновлюваних джерел енергії, а також має досвід реалізації проєктів у туристичній та агрокультурній сферах.
Влітку 2019 року компанія зареєструвала представництво в Україні. А в грудні 2019 року отримала українську будівельну ліцензію з дозволом будувати об’єкти найвищого рівня складності.
Фото: КОДА
КиевVласть
6 квітня 2021 г. 09:00
Раздел: Тексти
Проєкт “Децентралізація”: пандемія та безгрошів’я блокують розвиток культпослуг на Київщині
Заклади культури об’єднаних громад незабаром будуть реформовані – уряд затвердив план заходів щодо зміни фінансування системи культпослуг в Україні. Обіцяють, що у результаті новел сільські та місцеві театри, музеї й клуби повноцінно вийдуть на ринок послуг та одержать фінансову незалежність. Однак на Київщині настрої щодо культурного майбутнього не настільки оптимістичні. Пандемія, локдаун та безгрошів’я багатьох наблизили до межі.
Як стало відомо KV, 5 січня Кабмін схвалив розроблений Міністерством культури та інформаційної політики проєкт розпорядження "Про затвердження Плану заходів щодо реалізації Концепції реформи фінансування системи забезпечення населення культурними послугами". Саму Концепцію уряд схвалив ще в серпні минулого року. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Реформа визначає план заходів, “спрямованих на створення нового та ефективного механізму фінансування сфери культури”. Зокрема, має відбутися перехід від утримання бюджетних установ до фінансування наданих ними культурних послуг. Обіцяють, що це сприятиме раціональному використанню ресурсів, що, власне, і є однією із засад децентралізації в Україні.
Реалізація концепції має стартувати вже в травні і тривати до 2025 року. До Плану заходів включено створення моделі фінансування культурних послуг, які надаються державними і комунальними закладами культури на регіональному та місцевому рівнях. В уряді хочуть створити перелік платних послуг, розробити відповідний законопроєкт щодо фінансової діяльності закладів культури тощо.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
Це, у свою чергу, має сприяти й оновленню системи оплати праці працівників сфери культури. А саме: мають визначити умови та критерії преміювання керівників, упорядкувати умови оплати праці і самих працівників.
Третім напрямком визначено створення можливостей для розвитку соціокультурної інфраструктури на регіональному та місцевому рівнях. У першу чергу – це аналіз стану фінансування сфери культури, стимулювання та підтримка інвестиційних проєктів щодо розвитку культурної інфраструктури, механізму фінансування проєктів Українським культурним фондом. А також створення українського фонду реставрації об’єктів культурної спадщини.
Передбачає цей План і впровадження проєктного підходу для формування конкурентних ринків культурних послуг. Тут йдеться про фінансування довгострокових проєктів і формування самого ринку культурних послуг.
Уже в грудні цього року візьмуться і за впровадження механізму державно-приватного партнерства для реалізації інвестиційних проєктів у сфері культури. Планують орієнтуватися на зарубіжний досвід, а згодом і визначити і сам перелік потенційних об’єктів для партнерства.
При бажанні, громади зможуть застосувати й інші інструменти фінансування сфери культури: гранти, меценатство, проведення заходів тощо.
Передумови
Завдання децентралізації – забезпечити якісними і доступними послугами населення, в тому числі і культурними. І необхідність проведення "реформи фінансування системи забезпечення населення культурними послугами" виникла через те, що нині фінансування цієї сфери перебуває на останніх позиціях. Ще у 2014 році змінилася і модель розподілу міжбюджетних трансфертів, яка не передбачала компенсацій для сфери культури, що також спричинило зменшення видатків у цій галузі.
Головна ж проблема – дефіцит капітальних видатків щороку зростає. І причиною тому є те, що більша частина коштів йде саме на виплату заробітної плати працівникам та оплату комунальних послуг. І водночас рівень заробітної плати у цій сфері залишається куди нижчим за середній, а подекуди практикується працевлаштування і на умовах неповної зайнятості. А громади ж мають створювати гідні умови праці.
Так, за даними соцдослідження ВГО “Асоціація сприяння самоорганізації населення”, у громадах спостерігається недостатній обсяг фінансування сфери культури, а основними труднощами є: аварійний стан закладів, фінансування культури за залишковим принципом, застаріла інфраструктура, а отже, і відсутність умов для надання населенню культурних послуг належної якості.
Нагадаємо, як раніше повідомляла KV, торік з обласного бюджету на потреби культури передбачали виділити 3,1 млн гривень. Проте квітень-червень припав на пік пандемії, тож всі заклади культури пішли на карантин, а фінансування призупинили. На місцях запевняють: галузь і до COVID-19 потерпала від безгрошів’я, а карантин ситуацію лише загострив. Крім цього, очільники громад жаліються, що у спадок від районів, які доживають свої останні дні, одержали занехаяне та аварійне майно, відновлення якого потягне не на один мільйон гривень.
Читайте: Без клубів та бібліотек: культура Київщини потребує фінансування
Наразі проблемою №1 стало взагалі збереження цієї галузі як такої. Мінкультури та Мінрозвитку громад наголошують на недопущенні безпідставної ліквідації жодного районного закладу культури під час передачі цього майна на баланс громад.
"Міністерство культури та інформаційної політики проти ліквідації бібліотек і клубів. Ми за нормальну, адекватну трансформацію. Де шлях до затребуваності – це надавати людям можливість відвідувати бібліотеки та клуби. При цьому роблячи з них сучасні простори для спілкування та споживання культурних послуг", – заявив міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко.
Міністерство пропонує, як альтернативу розгалуженій мережі закладів культури, створювати громадам центри культурних послуг. Це – простір, який об’єднуватиме молодіжний центр, спортивні секції та творчі гуртки, колективи, хореографічні студії, театр, ігрові та розважальні послуги, музей, бібліотеку тощо.
Відповідний законопроєкт вже зареєстрований в парламенті (№ 4318). Крім того, підготовлено і проєкт урядової постанови, яка затвердить мінімальні стандарти забезпечення громадян культурними послугами, базовий набір культурних послуг, вимоги до приміщень та обладнання, до організації мереж клубних закладів, бібліотек, мистецьких шкіл, закладів кіномережі.
У громадах
KV вирішила поцікавитись, як цю концепцію сприймають у громадах і чи запрацює вона взагалі. Або, можливо, громади вже розробляють перелік платних послуг, які можуть надавати їхні комунальні заклади культури, щоб не лише утримувати себе, а й збільшити наповнення бюджету. Та чи готова сьогодні регіональна культура до провадження конкурентного ринку щодо надання культурних послуг.
Голова Фастівської міської громади Михайло Нетяжук:
Місто приєднало досить велику кількість територій – 17 сіл та 9 сільрад із відповідною культурною галуззю. Звісно, що зараз іде певна їхня оптимізація. Створено два комунальних заклади у форматі якраз центрів надання культурних послуг. Говорячи про переведення культури на платну основу, я думаю, що це наразі неможливо: сфера нині найбільше потерпає від коронакризи. І сьогодні основне завдання – взагалі зберегти багаторічні надбання і напрацювання. Якщо ми переведемо їх, навіть частково, на комерційну складову, тоді заклади культури просто не витримають. Разом з тим, ми уважно спостерігаємо за новаціями, які пропонує Мінкультури, зокрема, через український культурний фонд і максимально долучаємо заклади до сучасних методів фінансування. Фастів – місце, в якому підписувався договір про об'єднання УНР і ЗУНР і ми вже запропонували створити у місті суспільно-культурний комплекс "Національна платформа єднання України". У планах – реалізація низки заходів, працюємо над виведенням їх в онлайн-режим.
Фактично ринок культурних послуг вже існує. У Києві працюють не лише державні, а й приватні заклади. Єдине, що будь-який ринок – це конкуренція. І для цього повинен існувати відповідний платоспроможний попит. На жаль, економічна ситуація в країні нині не дозволяє говорити про це. Навпаки, культурна сфера потребує підтримки. Однак, вважаю, що такий напрямок треба стимулювати і дозволяти, особливо молодим митцям, виходити на подібний ринок послуг. Але для цього має існувати ціла система підтримки. Мінрозвитку ініціював створення центрів креативної економіки. Ці центри якраз і мають стати певними бізнес-інкубаторами для молодих митців, які матимуть можливість в умовах 21-го століття творити і виходити вже, навіть, на міжнародні ринки культурних послуг. Цифрова ера відкриває кордони для митців. Ми маємо відповідний проєкт і готуємо його до подачі Мінрозвитку. І сподіваємося, що цьогоріч не лише великі міста зможуть одержати підтримку на реалізацію подібних центрів.
Голова Золочівської сільської громади Олександр Лазаренко:
Ми тільки на стадії формування, адже ми – новостворена громада. Наразі створено лише відділ освіти, культури, спорту та туризму, підібрано штат. Розбираємося із тими закладами, які є. У громаді буде один центр культурних послуг, у Петропавлівському свій осередок, як і у Вишеньках. Зараз працюємо над наповненням бюджету і створенням інфраструктури. Будинок культури у Вишеньках – це осередок нашої культури. Він збудований у 60-х роках і в його приміщенні не були передбачені вбиральні. Тож, про який стан культури сьогодні можна говорити? Проте вважаю, що однозначно у цій сфері конкуренція необхідна. Є люди, які готові сплачувати за культурні послуги. І це нормально – у нас не депресивний район. Але це не означає, що треба надавати лише платні послуги, має бути альтернатива. І будь-яка альтернатива дає позитивні зрушення. Та на все це необхідні гроші. А зараз, під час локдауну, найбільш складно саме сфері культури. У громаді багато жителів займаються з дітьми приватним способом, відкривають ФОПи. Це – танцювальні гуртки, гімнастика тощо. І зараз вони не працюють, їм взагалі дуже складно виживати, а це їхній основний заробіток. У січні новостворені громади лише стартували, доки розібралися з реєстрацією майна, знову карантин. Тож в такій ситуації дуже рано говорити про таку систему праці.
Голова Студениківської сільської громади Марія Лях:
Сьогодні ми ще не готові до реалізації такої концепції. Інфраструктуру культури ми зараз тільки відновлюємо. Заклади ми прийняли ще у 2018 році в дуже занедбаному й аварійному стані. Це як будинки культури, так клуби і бібліотеки. Тож, щоб надавати подібні послуги, спершу необхідно створити умови: зробити ремонти, опалення, купити обладнання тощо. У стратегії розвитку громади передбачена галузь культури і, я думаю, що до 2026 року ми вийдемо на той рівень, на якому має бути громада у цій сфері. Я б не сказала, що в нашій громаді культура фінансується за залишковим методом. Вона утримується аналогічно як медицина, освіта. Та саме відновлення – довготривалі процеси, необхідно 5-7 років. А тоді вже створювати центри, де можна одержати послуги. До цього обов'язково треба йти, але має існувати і запит населення. Зараз вся культура тримається на місцевому бюджеті. Сьогодні не в усіх закладах є інтернет чи комп'ютери. Це дуже важке питання. Сьогодні паралельно є не менш важливі, а можливо, і першочергові питання, як освіта та медицина. Необхідно вкладати кошти, щоб вийти на необхідну площину, а вже тоді розвивати подібні проєкти.
Читайте:
Проект Децентрализация: Софиевская и Петропавловская Борщаговки не спешат объединяться
Проект “Децентрализация”: Войти в Озернянскую ОТО готовы лишь два сельсовета из шести
Проект “Децентрализация”: Великодымерская теробщина этой осенью идет на выборы
Проект “Децентрализация”: Медвинская теробщина идет на выборы в неполном составе
Проект “Децентрализация”: Фурсовская теробщина может лишиться части бюджета
Проект “Децентрализация”: Села Переяслав-Хмельницкого района отказались примкнуть к городу
Проект “Децентрализация”: Кагарлыкская теробщина объединит город и 26 сельсоветов
Проект “Децентрализация”. Политические амбиции мешают состояться большой Боярской теробщине
Проект “Децентрализация”: Тетиевская терробщина готовится к выборам в декабре
Проект "Децентрализация". Узинской терробщине придется поработать над развитием
Проект “Децентрализация”: КОГА тормозит назначение выборов в Циблевской терробщине
Проект “Децентрализация”: Гостомельская ОТО пойдет на выборы только в составе Киево-Святошинского района
Проект “Децентрализация”: Студениковская терробщина готовится к выборам в декабре
Проект “Децентрализация”: Предусмотренная Кабмином Дымерская ОТО может не состояться
Проект “Децентрализация”: Мироновская терробщина ждет позитивного вывода от КОГА
Проект “Децентрализация”: Ржищевская терробщина может стать проблемой для Кагарлыкского района
Проект “Децентрализация”: Ходосовская терробщина может объединить села трех районов
Проект “Децентрализация”: села Ставищенского района готовы митинговать против объединения
Проект “Децентрализация”: Яготинская терробщина не спешит на выборы
“Проект Децентрализация”: Создание Боярской ОТО дошло до суда
Проект “Децентрализация”. Сельсоветы потенциальной Вороньковской ОТО не готовы объединяться
Проект “Децентрализация”: Власти Згуровщины не готовы терять полномочия
Проект “Децентрализация”: Потенциальная Дмитровская терробщина уже год дожидается выборов
Проект “Децентрализация”: Гребенковская терробщина не может быть создана без согласия двух сельсоветов
“Проект Децентрализация”: Создание потенциальной Бышевской ОТО остановилось в 2015 году
Проект “Децентрализация”: Козин поборется за право быть центром терробщины
Проект “Децентрализация”: Пирновская терробщина может быть создана только принудительно
Проект “Децентрализация”: Процесс объединения в Барышевке даже не начали
Проект “Децентрализация”: Терробщина с центром в Украинке может быть названа Трипольской
Проект “Децентрализация”: Рожновская терробщина не может определиться с центром
“Проект Децентрализация”: Обухов может присоединить окрестные села
Проект “Децентрализация”: Иванковская ОТО поборется за зону отчуждения
Проект “Децентрализация”: Ташанская терробщина год ждет позитивного вывода КОГА
Проект “Децентрализация”: Березанская терробщина будет проходить процедуру создания ОТО заново
Проект “Децентрализация”: Володарский район не планирует объединяться в ближайшее время
Проект “Децентрализация”: Полесский район этим летом планирует начать процесс объединения
Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО может объединить не все сельсоветы
Проект “Децентрализация”: Ракитнянский район может объединиться в две терробщины
Проект “Децентрализация”: Калиновская терробщина может быть создана с разрешения Кабмина
Проект “Децентрализация”: Белая Церковь может присоединить три сельсовета
Проект “Децентрализация”: В Броварском районе может появиться Придеснянская терробщина
Проект “Децентрализация”: Потенциальная Вишневская ОТО начала процесс объединения
Проект “Децентрализация”: Германовка и Григоровка Обуховского района хотят быть центрами одной ОТО
Проект “Децентрализация”: Сельсоветы Таращанского района не хотят объединяться в терробщину
Проект “Децентрализация”: Процесс создания Чабановской терробщины стоит на месте
Проект “Децентрализация”: Скандальная Бучанская ОТО первой на Киевщине воспользовалась законом о присоединении
Проект “Децентрализация”: Потенциальная Томашовская терробщина объединит два района Киевщины
Проект “Децентрализация”: Ржищев начал присоединять села двух районов
Проект “Децентрализация”: Потенциальная Бородянская терробщина готова идти на выборы
Проект “Децентрализация”: Фастов планирует присоединить окружающие села
Проект “Децентрализация”: потенциальная Киево-Святошинская терробщина разделилась на две ОТО
Проект “Децентрализация”: КОГА утвердила Мироновскую терробщину
Проект “Децентрализация”: Заборский сельсовет не отдадут Боярке
Проект “Децентрализация”: Барышевская ОТО готовится к выборам
Проект “Децентрализация”: вялое руководство, имитация объединения и недостаточный результат
Проект “Децентрализация”: Обухов планирует присоединить один сельсовет
Проект “Децентрализация”: Березань присоединила пять сельсоветов
Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО не пошла на зимние выборы из-за бездействия КОГА
Проект “Децентрализация”: Ковалевскую терробщину за один день утвердили в КОГА и отправили на выборы
Проект “Децентрализация”: жители Клавдиево-Тарасово просят президента ускорить их объединение
Проект “Децентрализация”: выборы в терробщинах Киевщины под угрозой срыва
Проект “Децентрализация”: 4 сельсовета Иванковского района тормозят создание терробщины
Проект “Децентрализация”: в Бузовском сельсовете скандал из-за присоединения к Ирпеню
Проект “Децентрализация”: потенциальная Вишневская терробщина готовится подавать документы в КОГА
Проект “Децентрализация”: в Ирпене со скандалом пытаются присоединить два сельсовета
Проект “Децентрализация”: Полесский район отложил объединение на следующий год
Проект “Децентрализация”: еще 6 сельсоветов могли бы присоединиться к Ржищеву
Проект “Децентрализация”: терробщины Киевщины просят парламент провести объединение по закону
Проект “Децентрализация”: Киевщина оказалась в числе аутсайдеров рейтинга формирования ОТО
Проект “Децентрализация”: терробщинам Киевщины урезали дотацию на содержание школ и больниц
Проект “Децентрализация”: сельсоветы Белоцерковщины просят Киевоблсовет ускорить их присоединение к городу
Проект “Децентрализация”: Гройсмана просят разобраться с объединением территориальных общин на Згуровщине
Проект “Децентрализация”: протестующий Ворзель войдет в состав Бучанской ОТО
Проект “Децентрализация”: Киевская ОГА одобрила создание Томашовской терробщины
Проект Децентрализация: в Васильковском районе может появиться Калиновская терробщина
Проект Децентрализация: КОГА утвердила создание Глевахской ОТО
Проект Децентрализация: Созданию Макаровской ОТО угрожает новоявленная Комаровская община
Проект Децентрализация: Ташанская терробщина готова идти на выборы
Проект Децентрализация: Гребенковская терробщина поборется за положительное заключение КОГА
Проект Децентрализация: Гатное и Вита-Почтовая хотят спастись от столицы совместным объединением
Проект Децентрализация: Гостомель борется с Ирпенем за создание отдельной общины
Проект “Децентрализация”: администрация Терещука выдала общинам Киевщины еще два позитивных вывода
Проект “Децентрализация”: Калиновская община Броварского района может объединить четыре сельсовета
Проект “Децентрализация”: Сельсоветы Фастовского района надеются успеть добровольно объединиться в Кожанскую ОТО
Проект “Децентрализация”: теробщины Киевщины жалуются на нехватку инфраструктурной субвенции
Проект “Децентрализация”: судебное дело о присоединении Заборья к Боярке рассмотрят заново
Проект “Децентрализация”: смена власти в Копылове заблокировала создание Березовской терробщины
Проект “Децентрализация”: села Бориспольщины хотят спастись от города созданием Золочевской общины
Проект “Децентрализация”: КОГА утвердила создание Обуховской терробщины
Проект “Децентрализация”: Гоголевская община продолжит объединение после утверждения перспективного плана
Проект “Децентрализация”: процесс утверждения Вишневской общины может затянуться до конца года
Проект “Децентрализация”: Козинскую общину Обуховского района могут исключить из перспективного плана
Проект “Децентрализация”: в Бородянском районе суды тормозят объединение общин
Проект “Децентрализация”: Островская община просит президента Зеленского разобраться с решениями КОГА
Проект “Децентрализация”: села потенциальной Боровской ОТО может переманить новоявленная Мотовиловская община
Проект “Децентрализация”: миллионные долги могут оставить жителей Калитянской ОТО без воды и света
Проект “Децентрализация”: Таращанский район может разделиться на две общины
Проект “Децентрализация”: теробщины Киевщины недополучают налоги за землю
Проект “Децентрализация”: бюджеты четырех теробщин Киевщины оказались под угрозой
Проект “Децентрализация”: Киевщину могут поделить на шесть районов
Проект “Децентрализация”: пять теробщин Киевщины хотят расшириться за счет окрестных сел
Проект “Децентрализация”: села на Васильковщине, рассорившиеся из-за реформы, могут объединить насильно
Проект “Децентрализация”: Киевская ОГА дала сельсоветам последний шанс добровольно присоединиться к ОТО
Проект “Децентрализация”: Бориспольщина и Белая Церковь не определились с центрами развития теробщин
Проект “Децентрализация”: общины Киево-Святошинского района требуют от КОГА пересмотреть состав и количество местных общин
Проект “Децентрализация”: Киевоблсовет просит ВРУ и Кабмин разобраться с проблемными селами Киевщины
Проект “Децентрализация”: вокруг потенциальной Боярской теробщины разгорелся новый скандал
Проект “Децентрализация”: КОГА может вынести негативный вердикт потенциальной Пристоличной ОТО
Проект “Децентрализация”: села Киево-Святошинского района спешно взялись за объединение
Проект “Децентрализация”: Бориспольщину разделят на шесть теробщин
Проект “Децентрализация”: потенциальная Березовская ОТО под угрозой срыва
Проект “Децентрализация”: судьбу потенциальной Феодосиевской общины решит Кабмин
Проект “Децентрализация”: Мироновская ОТО расширила границы за счет трех сельсоветов
Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО просит Кабмин откорректировать перспективный план
Проект “Децентрализация”: Обуховская ОТО поборется за окружающие села с потенциальной Козинской общиной
Проєкт “Децентралізація”: Петропавлівська і Софіївська Борщагівки проти об'єднання з Вишневим та столицею
Проєкт “Децентралізація”: села Переяслав-Хмельницького району відстоюють потенційну Гайшинську громаду
Проєкт “Децентралізація”: найгучніші провали й успіхи Київщини у 2019 році
Проєкт “Децентралізація”: Київщина увійшла в ТОП-5 областей-аутсайдерів за рейтингом формування спроможних громад
Проєкт “Децентралізація”: на Київщині стартувало примусове об’єднання громад
Проєкт “Децентралізація”: сільради Київщини знову відмовляються об’єднуватися із містянами в одну громаду
Проєкт “Децентралізація”: села Миронівського та Кагарлицького районів готові протестувати проти Ржищівської ОТГ
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини вимагають від уряду обіцяного ПДФО
Проєкт “Децентралізація”: зміни в Конституцію та права громад
Проєкт “Децентралізація”: десятки громад на Київщині запізнились втрапити в перспективний план
Проєкт “Децентралізація”: Київщина виступила за ліквідацію районних рад
Проєкт “Децентралізація”: села Києво-Святошинського району погрожують перекривати дороги у разі насильницького об'єднання
Проєкт “Децентралізація”: одиниці тергромад Київщини потрапили в рейтинг потужних ОТГ України
Проєкт “Децентралізація”: секвестр бюджету залишить ОТГ без засобів для існування та боротьби з епідемією
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини озброюються засобами захисту та ведуть профілактичну боротьбу з коронавірусом
Проєкт “Децентралізація”: Ірпінь та Бородянка поборються за звання райцентру субрегіонального рівня
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини нажахані перспективою укрупнення та централізації повноважень
Проєкт “Децентралізація”: громади Фастівського району виступили проти примусового об’єднання
Проєкт “Децентралізація”: Обухівська громада планує розширюватися за рахунок суміжних сіл
Проєкт “Децентралізація”: Кабмін схвалив ще 45 ОТГ Київщини
Проєкт “Децентралізація”: Вишгород зазіхнув на звання центру Приірпіння
Проєкт “Децентралізація”: Кабмін змінив конфігурації п’яти громад Києво-Святошинського району
Проєкт “Децентралізація”: Урядовий проєкт укрупнення районів обурив Київщину (опитування)
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини позбавлять фінансової залежності від районних рад
Проєкт “Децентралізація”: громадам Київщини дозволили змінювати цільове призначення землі та затверджувати містобудівну документацію
Проєкт “Децентралізація”: села Київщини боронитимуть право на добровільне об’єднання в суді
Проєкт “Децентралізація”: Мінгромад обіцяє ОТГ поповнення бюджетів за рахунок ПДФО
Проєкт “Децентралізація”: асоціаціям Київщини не вдалось відстояти “мажоритарку” для сіл
Проєкт “Децентралізація”: На Київщині через недобровільність об’єднання знову судяться Боярка і Забір’я
Проєкт “Децентралізація”: Миронівська ОТГ планує заробляти на природі та інвестиціях
Проєкт “Децентралізація”: Студениківська ОТГ збагатиться за рахунок банку землі та “Ниви Переяславщини”
Проєкт “Децентралізація”: Фурсівській ОТГ не вистачає коштів на розвиток громади
Проєкт “Децентралізація”: Бородянська ОТГ розвиватиметься за рахунок донорів
Проєкт “Децентралізація”: Ржищівська ОТГ для одержання прибутків задіє водний та освітньо-туристичний потенціал
Проєкт “Децентралізація”: Баришівка мітить у п'ятірку найбагатших громад Київщини
Проєкт “Децентралізація”: Пісківська ОТГ хоче стати популярним курортом Київщини
Проєкт “Децентралізація”: Обухівська ОТГ спрямує на свій розвиток понад півмільярда гривень до 2030 року
Проєкт “Децентралізація”: Бучанська ОТГ направить мільйони на розбудову комфортної інфраструктури
Проєкт “Децентралізація”: Великодимерська ОТГ проведе інвентаризацію землі
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини взялися ділити ОТГ на округи та обирати старост
Проєкт “Децентралізація”: Узинська ОТГ шукає 65 млн гривень на будівництво очисних споруд
Проєкт “Децентралізація”: держава переклала на старост владні компетенції сільських голів
Проєкт “Децентралізація”: обіцяні громадам землі за межами населених пунктів пустили з молотка
Проєкт “Децентралізація”: у тергромад Київщини бракує коштів на якісні адмінпослуги
Проєкт “Децентралізація”: на зміну дільничним у об'єднаних громадах прийдуть поліцейські офіцери
Проєкт “Децентралізація”: найгучніші провали й успіхи Київщини у 2020 році
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини не можуть отримати від районів комунальне майно
Проєкт “Децентралізація”: статус і повноваження старост у громаді залежатимуть від Верховної Ради
Проєкт “Децентралізація”: у 2021 році Тетіївська громада збагатиться за рахунок гранту в 26 млн гривень
Проєкт “Децентралізація”: на Київщині почали ліквідовувати райони, перший на черзі – Згурівський
Проєкт “Децентралізація”: ліквідована Іванківська райрада залишила громаді-спадкоємцю мільйонні борги
Проєкт “Децентралізація”: голови громад мають право накладати вето лише на прийняті рішення ради
Проєкт “Децентралізація”: ліквідації Баришівського району заважають комунальні борги
Проєкт “Децентралізація”: Миронівську райраду ліквідують із боргами по зарплаті
Проєкт “Децентралізація”: депутати ВРУ взялися за урбанізацію міст
Проєкт “Децентралізація”: Київщина втрачає першість у рейтингу заможності громад
Проєкт “Децентралізація”: майно та активи Бородянського району розділили між шістьма громадами
Проєкт “Децентралізація”: Обухівський район віддасть Букринський плацдарм на утримання області
Фото: колаж KVКиевVласть
2 квітня 2021 г. 12:24
Раздел: Новини
“Інвестори, гуляйте лісом”: псевдоактивісти “Екопарку” виступили проти завершення об’єктів “Аркади”
У Києві черговий скандал через незавершені об’єкти банку “Аркада”. Столичний девелопер “Stolitsa Group” готовий взяти участь в реалізації меморандуму за відновлення будівництва, проте його взялись дискредитувати так звані “активісти” “Екопарку Оскорки”. З іншого боку виступають інвестори, які не втрачають надії отримати довгоочікуване житло.
Про це KV повідомила пресс-служба компанії “Stolitsa Group”.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” Зокрема, “захисники” екопарку за участі представників Нацкорупусу провели 1 квітня у Києві акцію протесту поблизу Посольства Литовської Республіки, під час якої вимагали “не віддавати забудовникам рекреаційні зони”.
“Девелопери беруть активну участь у намаганнях забудувати зелену зону міста Києва. У тому числі й останні зелені озера північного лівобережжя, які є рекреаційними зонами Дарницького району. Ми говоримо про ті території, якими опікується громада з намірами перетворити їх на комплексний екопарк. Громада Києва докладає зусиль, аби зберегти ці території, але нам заважають зазіхання забудовників. Раніше це був банк “Аркада”, а зараз естафету перехопила “Столиця Груп”, – наголосили протестуючі.
Примітно, що “активісти” вже не перший рік виступають за створення екопарку. При цьому, жодних реальних дій задля його створення вжито не було. Вони також заявляють, що проєкт має фінансуватись виключно за кошти столичного бюджету.
Проте, реалізувати такий намір з юридичної точки зору фактично неможливо. Ситуацію пояснює юрист “Stolitsa Group”.
“Їхня публічна позиція – це створення великого ландшафтного парку на території земельних ділянок, де запроєктовано будівництво ЖК “Патріотика на озерах” та офіційно отримано дозвіл на виконання будівельних робіт.
Очевидно, це неможливо, насамперед із юридичної точки зору. На переданих Київською міською радою замовнику будівництва в оренду земельних ділянках з 2005 року існує присвоєне цільове призначення – для забудови об`єктами житлового та соціально-побутового призначення. Згодом, у 2009 році Київська міська рада своїм рішенням №695/2764 “Про затвердження детального плану території району Осокорки у Дарницькому адміністративному районі м. Києва” підтвердила можливість будівництва нового мікрорайону та фактично затвердила планувальну організацію та розвиток орендованих територій.
Згадане цільове призначення не дає можливості у законний спосіб створювати ландшафтний парк”, – наголосив фахівець.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
Він стверджує, що наміри ГО “Екопарк” у перешкоджанні орендареві ділянок реалізовувати своє законне право може мати склад злочину у частині протидії законній господарській діяльності.
“Початок активних дій ГО (подача позовних заяв про скасування дозволу на будівництво, рішення Київради 2009 року про затвердження детального плану території) збігається якраз із початком будівництва ЖК “Патріотика на озерах”, а не періодом раніше, коли встановлювалося цільове призначення ділянок (для будівництва), затвердження плану розвитку цієї території (будівництво житлового комплексу) та виникла, по суті, можливість висловити незадоволення діями Київської міської ради щодо планів створити новий житловий мікрорайон. Зазначене може свідчити, що головне їхнє бажання — не створити “Екопарк”, а не дати побудувати ЖК та не дати інвесторам отримати свої придбані квартири”, – додав юрист.
Позиція інвесторів “Аркади”
Тоді ж, 1-го квітня біля посольства відбувся ще один протест. Мітингували вкладники “Аркади”, які не втрачають надії отримати довгоочікуване житло.
“Ми терпимо вже другий рік поспіль. 29 травня 2020 року ми оголосили про наш безстроковий протест. Наразі триває 307 день нашого протесту. Ми хочемо, щоб наше питання було вирішене, щоб нарешті відбувся брифінг та був підписаний меморандум. Там є державні структури, які мають гарантувати нам виконання меморандуму та отримання довгоочікуваного житла. Наш протест триватиме доти, доки не буде результату і доки ми не отримаємо свої квартири”, – заявили мітингуючі.
Як розповідає засновник ГО “Об'єднання інвесторів ЖК “Патріотика” Віталій Щербаков, зупинилось будівництво 13 тисяч квартир, в які вклали кошти близько 11 тисяч українських сімей.
“Це 40 тисяч людей, які хочуть побачити своє житло. Як відомо, банк “Аркада” (об’єкти зводились за допомогою залучених “Аркадою” коштів, ред.) розпочав процедуру ліквідації. І зараз ми на шляху, коли соціально-відповідальний забудовник компанія “Столиця Груп” може допомогти добудувати наші об’єкти. І відповідно має бути підписаний меморандум, яким буде передбачено забудову території “Осокорків-Центральних”. Дана земельна ділянка була активом банку “Аркада” і зараз у якості активу вона має перейти “Столиці Груп”, а в якості пасиву – зобов’язання перед інвесторам. Ніхто не матиме переплачувати за квартири, від держави теж ніхто не проситиме дотацій. Девелопер взявся самостійно вирішувати проблему. Ми зібрались тут через нечесних активістів, які під посольством почали поливати брудом представників забудовника. Ми з цим категорично не погоджуємось. Ми вважаємо, що особи, які збирались тут, влаштовували маніпулятивний мітинг. Тому й зібрались інвестори, які хочуть показати альтернативну точку зору. Показати, що насправді “Столиця Груп” – соціально-відповідальна компанія, яка має підтримку державних органів та органів місцевого самоврядування. Вся документація на будівництво на даній земельній ділянці наявна, генпланом міста Києва визначено, що будівництво на даній території МАЄ здійснюватися. І саме забудова цієї території може врятувати всіх інвесторів банку “Аркада”, – наголосив він.
Фактично, псевдоактивісти створюють серйозний прецендент. Адже по факту, 20 осіб, які виступають проти будівництва, обмежують право 11 тисяч сімей на житло.
Схожої думки притримується й інвесторка Наталія Новицька.
“Така складна задача потребує допомоги від влади держави, у тому числі фінансової. А також допомоги міжнародної спільноти. Великою частиною вирішення проблеми залежить і від можливості здійснення забудови, що відповідає усім екологічним нормам та генплану міста.
Запланований поруч з новою забудовою і “Екопарк”, що також став би перлиною міста, проте наразі потребує облаштування. Мер Києва та забудовник висловили готовність працювати у цьому напрямку.
Тож нова забудова дійсно могла б стати порятунком для постраждалих інвесторів та задовольнила б також потребу киян у відпочинку”, – зазначила вона.
В цілому інвестори заявляють, що екопарківці хочуть дискредитувати компанію-забудовника “Stolitsa Group”, співвласником якої є громадянин Литовської Республіки. Вони також бояться, що це може зашкодити добудувати 39 будинків колишнього банку “Аркада”.
Інвестори уже більше року мітингують, живуть у наметах та іншими акціями добиваються вирішення цього питання.
Варто зазначити, що ТОВ “Stolitsa group” – столичний забудовник, відомий рядом успішним проєктів, серед яких ЖК “Варшавський”, ЖК “Seven”, ЖК “Ліпінка”. Девелопер має литовських партнерів та готовий взяти участь в реалізації меморандуму щодо добудови 39 будинків.
Наостанок інвестори банку “Аркада” також анонсували величезний мітинг в Києві в урядовому кварталі, який має відбутись уже сьогодні.
Читайте: Stolitsa Group зводить новий ЖК на столичному Виноградарі: за квартирами вже стоїть черга
Фото: пресс-служба “Stolitsa group”.КиевVласть
24 березня 2021 г. 17:00
Раздел: Тексти
Коронавірус на Київщині: зростання кількості хворих змусило область розширити мережу “інфекційних” ліжок
На Київщині стартувала друга хвиля вакцинальної кампанії. Нині область лідирує за динамікою вакцинування – проведено понад 9 тисяч щеплень. Втім, в регіоні стрімко зростає кількість інфікованих Covid-19, а з ними – і завантаженість лікарень. Обласна влада вже взялася за розширення мережі інфекційних ліжок з киснем. В умовах пандемії продовжується в регіоні і модернізація інфраструктури за держпрограмою "Велике будівництво".
Про це KV стало відомо за результатами онлайн-брифінгу голови Київської обласної державної адміністрації Василя Володіна.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Епідеміологічна ситуація
Володін нагадав, що у зв'язку з погіршенням епідеміологічної ситуації область потрапила до червоної зони. Тож на підставі рішення державної комісії з питань ТЕБ та НС на Київщині були введені посилені карантинні заходи, встановлені урядом. Більш детально з їхнім переліком можна ознайомитися на офіційному сайті Київської облдержадміністрації.
Також він підкреслив, що було прийнято рішення на цей час не зупиняти роботу громадського транспорту.
"Регулярні та нерегулярні перевезення пасажирів в автомобільному та залізничному транспорті, а також тролейбусах в межах нашого регіону можуть здійснюватися, проте виключно в кількості 50% місць для сидіння", – розповів Володін.
Він також додав, що жорсткі протиепідемічні заборони скасують, коли в області стабілізується ситуація з поширенням коронавірусу. Проте рішення про вихід регіону з червоної зони уповноважена приймати лише державна комісія з питань ТЕБ та НС.
"Зараз головне наше завдання – з розумінням і ретельністю ставитися до всіх протиепідемічних норм. Ще раз наголошую: тільки від відповідальності кожного з нас залежить, як швидко ми зможемо вийти з критичної зони", – додав він.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
Також Володін поінформував про ситуацію щодо поширення коронавірусу на Київщині.
"Минулої доби на коронавірус захворіло 813 людей. Акцентую, що серед них 53 дітей. При цьому фіксуємо в регіоні не просто загальне збільшення кількості випадків інфікування на Covid-19, зростає саме кількість хворих, які мають ускладнені форми хвороби і через це потрапляють до лікарень. Тобто зростає рівень госпіталізації хворих. Для розуміння ситуації наведу конкретні цифри. Наприклад, зараз на стаціонарі лікується 1751 – це на 415 пацієнтів більше ніж минулого тижня. При цьому хворих на Київщині приймають у 27 профільних лікарнях, чотири з них завантажені майже на 100%, – говорить він.
Це, додав він, Київська обласна клінічна лікарня, центральна районна лікарня в Києво-Святошинському районі, а також міські лікарні, перша та друга, у місті Біла Церква. В інших госпітальних базах ступінь завантаженості коливається від 51 до 98%. Тож зараз область поставила перед собою одне з найважливіших завдань – розширити мережу інфекційних ліжок у ковідних лікарнях.
"Ми постійно працюємо над цим і будемо продовжувати це робити. Наприклад, із грудня минулого року по березень ми розгорнули додатково майже тисячу ліжко-місць. Це при тому, що загальна кількість завантаженості тоді складала не більше 20%. Станом на сьогодні загалом маємо 3172 ліжко-місця. Упродовж найближчого тижня плануємо додати 250 новий ліжок, а за потреби зможемо перепрофілювати ще 669", – додав губернатор.
За словами голови КОДА, наразі постачанням кисню забезпеченні 2768 ліжок – це 87,3% від загальної кількості. Проте для області важливо наразі не просто збільшити кількість ліжок, а докласти максимум зусиль, аби забезпечити їх киснем. А отже, мати можливість надавати більш ефективну медичну допомогу хворим.
Вакцинальна кампанія
Василь Володін також розповів, що вже місяць як Київщина одержала вакцини від коронавірусу. За цей час перші щеплення вже одержали 9219 жителів регіону. І сьогодні саме Київська область займає перше місце в Україні за динамікою вакцинування.
"Переважна частина тих, хто одержав першу дозу вакцини в області, – медики (5898 осіб), решта – громадські активісти, військовослужбовці, а також представники державної безпеки, освіти та соціальної сфери. Також у регіоні вже провакцинувалися 134 люди старше 80 років. Більша частина вакцинованих нашої області – це жінки. Щеплення отримали 5621 жителька регіону або 61%. При цьому перший етап вакцинальної кампанії на Київщині вже завершився і стартував другий", – зауважив Володін.
Так, у його рамках на Київщині вже запрацювали 25 стаціонарних пунктів щеплень, які розташовані на базі закладів охорони здоров'я. Жителі Київщини мають декілька варіантів для того, щоб записатись у чергу на вакцинування. Для цього необхідно заповнити анкету на сайті або у мобільному додатку "Дія", зателефонувати в контакт центр МОЗ з питань covid-19 за номером: 0 800 60-2019 або звернутися до свого сімейного лікаря.
"Велике будівництво"
Голова КОДА також зауважив, що у таких складних умовах пандемії, не менш важливо продовжувати розвивати регіон. І одним із ключових напрямків є вдосконалення соціальної інфраструктури – її розбудова та модернізація. У тому числі в регіоні продовжать реалізувати масштабні проєкти в рамках президентської програми "Велике будівництво".
"У 2021 році в Київській області буде 18 таких об'єктів. З них – п’ять шкіл, шість садочків п’ять стадіонів, один басейн та один центр надання адміністративних послуг. Загальна вартість усіх проєктів складає 318,5 млн гривень, з яких близько третини – це кошти з Державного фонду регіонального розвитку, ще дві третини – співфінансування з місцевих бюджетів", – говорить Володін.
Так, планують провести капітальний ремонт Пашківської школи, Яготинського НВК, Немішаївської школи №1, реконструкцію школи І ступеня в селі Проців Бориспільського району та зробити термомодернізацію будівлі опорного навчального закладу "Жоравський НВК "ЗОШ – ясла-садок". Комплекс цих робіт має покращити умови навчання для 2 тис. учнів.
Цьогоріч у рамках "Великого будівництва" буде реконструйовано і нежитлову будівлю під дитячий садок в селі Лебедівка Вишгородського району. Планують завершити термомодернізацію дошкільного закладу "Чебурашка" у Вишневому, провести капремонт садочків "Веселка" в Обухові, "Малятко" - в Студениках та в селищі Згурівка. У селі синяк Вишгородського району будується новий садочок на 75 місць. За словами Володіна, реалізація цих шести проєктів дасть змогу покращити умови виховання для 800 дітей і створить 105 нових місць для дошкільнят.
Покращать в області і спортивну інфраструктуру. Протягом року в області буде збудовано та реконструйовано п’ять стадіонів. Крім того, в місті Славутич, яке, до речі, є пілотним в Україні зі створення безбар'єрного простору, розпочалися роботи з відновлення басейну, що забезпечить високий рівень надання оздоровчих послуг населенню міста та прилеглих територій. У тому числі – і для маломобільних груп населення.
Продовжується розпочата в минулому році і модернізація та облаштування приймальних відділень опорних закладів охорони здоров'я. Так, в семи відділеннях роботи вже завершені. Це – Біла Церква, Бориспіль, Бровари, Вишгород, Іванків, Макарів та Миронівська ЦРЛ. По решті п’яти проєктах будівельні роботи ще ведуться і мають завершитися найближчим часом. Це – Ірпінь, Обухів, Переяслав, Тетіїв та Фастівська ЦРЛ.
"Будівництво цих об'єктів тримаємо на постійному контролі і головний критерій, за яким всі вони мають бути завершені, це – якість виконаних робіт, щоб надання медичного обслуговування в області відбувалося на належному і фаховому рівнях. Крім того, у Білій Церкві буде реконструйовано нежитлову будівлю під розміщення центру надання адміністративних і соціальних послуг, який працюватиме у форматі прозорого офісу", – резюмував губернатор.
Читайте: Хроники коронавируса в Украине: обновляетсяФото: коллаж KVКиевVласть
17 березня 2021 г. 09:00
Раздел: Територія розуму
Безпека дорожнього руху на Відрадному, що це і які покращення нас чекають в 2021р.
В кінці 2020 р. вулиці Героїв Севатополя (частина), Стражеска, Білецького, зазнали чималих змін: велосмуги, острівці безпеки, нова дорожня розмітка. Думки людей, як завжди, розділилися.
Але ми ж не експерти, лише учасники дорожнього руху. Нам покращують умови, і ми можемо не розуміти технічну частину?
Подала інформаційні запити, чому саме такі рішення, яка статистика по ДТП та трафіку, експерні висновки. Відповідь одностайна, все погоджено у встановленому порядку з Департаментом транспортної інфраструктури КМДА та Управлінням патрульної поліції м.Києва, схеми згідно ДБН, веломаршрути за концепцією розвитку велосипедної інфраструктури міста, порядок обліку ДТП, щільність трафіку відсутні, принаймі в КК "Київавтодор" (думаю їм й самим цікаво було б почитати), ну а експерних висновнів ніхто так і не надав, чи не має взагалі, чи забули. Тому ще запитаємо в Управлінні патрульної поліції, може вони в курсі.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
А от відповідь від Центра організації дорожнього руху здивувала, вони взагалі нічого не розробляли та не погоджували, це все ті, що перечислені зверху. Хоча за їх статутом організація руху та безпека – то їх прямі обов'язки.
Ну, а про вивчення громадської думки, проведення громадських консультацій чи обговерень, то це взагалі не передбачено Законом. Хоча концепцію велоінфраструктири розробляли згідно запиту громадскості і консультацій. І це запам’ятаємо для подальшого діалогу.
А от всі, хто чекав острівця безпеки біля ЦДЮТ (активного руху дітей) – НЕ БУДЕ! Лише передбачено притротуарні острівці безпеки, які вже встановлені.
Ще по факту після зими ми маємо майже стерту нову розмітку, проявилась стара замальована розмітка, а та, яку зняли механічним способом, перетворился на суцільні ями. Їздимо навпомацки, а пішоходи так і ходять по розбитих тротуарах радянських часів, зате з "европейским комфортом" через дорогу переходять. До речі, був випадок, що великогабаритний транпорт застряг, деякі стопчики вже зламані, чи снігоприбиральною технікою, чи водій під снігом не побачив. Про вело нічого не скажу, бо не катаюсь. Шановні велосепедисти, напишіть свої враження! Як вам те, що маємо на сьогодні? Чи велосмуги влаштовують за якістю та безпекою? Місця для паркування авто нібито є, але як вони розрахуваували їх кількість – загадка, беручи до уваги, шо поруч великий медичний заклад, і туди приїздить багато людей щодня.
Поки враження таке, що разом зі снігом вся реконструкція розтанула. Більш-менш Білецького збереглась, бо капільний ремонт був.
А тепер про плани на 2021 рік:
Притротуарні острівці безпеки:
- вул.Стражеска – 4 од.
- вул.Героїв Севастополя (від Гузара до пр.Відрадного)-3од.
- вул.Каблукова – 3 од.
Влаштування острівців безпеки:
- вул. Героїв Севастополя (від Гузара до бул.Гавела) -3 од. Де? Там 6 ППЗШ лежать, а головне навіщо?
- Пр-т Відрадний, 6 (в районі вул. Піддубного) – 2 од. На мою думку добре, там є ще 3 місця де б треба встановити замість Героїв Севастополя.
- І десь 1000 од. паркувальних стовпчиків.
Підняті переходи на Чоколівці планують лише, повний перелік по району нижче.
А ось щодо відновлення дорожньої розмітки, то поки не буде фінансування, тендеру, обрано Виконавця і відповідних погодних умов, ШЕУ роботи проводити не буде.
Ще в запиті було питання по поточним/капітальним ремонтам тротуарів та проїзджої частини, влаштування велосмуг... але, мабуть не дочитали і відповідь не надали. Мені не важко, знову подала запит. Чекаємо на відповідь від КП ШЕУ Солом'янського району.
Громада, як вам плани на майбутнє? Які враження від вже зробленого? Коментуйте, бо хоч для цих робіт їм громадська думка не потрібна (як виявилось), але це все одно наш простір і нам тут жити.
П.с. Звернення щодо безпеки руху по бул. Гавела ще в роботі, чекаю на відповідь. Бо то окрема історія.
Далі буде...
Маріанна Хмельницька, очільниця ГО "Відрадний.Інфо"КиевVласть
15 березня 2021 г. 09:00
Раздел: Територія розуму
Країні необхідна націоналізація
Націоналізація – це не коли у вас забирають, а це коли нам віддають!
Практично всі економічні процеси неспроможні існувати поза суспільно-економічним інтересом. В Україні перегнута палка. Розсуспільнення економічних ресурсів зайшло вже далеко й створює проблеми і навіть неможливість відтворення та розвитку економіки держави та суспільства.
Розсуспілення – це коли державне розпродане і власниками стали певні особи. Державне – це суспільне, Держава – уособлення всього суспільства й всього суспільного. Суспільне віддали унітарному власнику, і з суспільного користь має тільки він.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Суспільство не контролює тарифи, суспільство не отримує своє від землі, води, повітря, надр. Вочевидь, що існує потреба у суспільства повернути контроль над тим, що належить йому, тобто націоналізація – усуспільнення.
Націоналізація визначає не тільки необхідність повернення суспільного для суспільного володіння, співуправління та усуспільнення результатів. Націоналізація є необхідністю з ряду інших причин.
Як виявилося, унітарний власник не спроможний бути ефективним власником суспільного. 1000 закритих підприємств, які раніше були державними, комунальними чи колективними, потрапивши в руки одноосібника, перестали існувати. Суспільство підсвідомо само по собі чинить опір – суспільство не зацікавлене в такому існуванні того, що було спільним.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
Бізнес слабкий і деструктивний в існуванні й розвитку. Коронавірус, посуха, африканська чума, санкції сусідніх держав, недолугий уряд та грошово-кредитна політика – усе це робить бізнес нежиттєздатним. Бізнес починає просити гроші з бюджету, просити допомоги, вдаючись навіть до шантажу. Бізнес став найнижчим соціальним прошарком – йому повинні допомагати українці через державний бюджет, через різні канікули.
Приватна теплоенергетика неспроможна конкурувати з державною атомною. “Зелена енергетика” живе й багатіє за гроші пересічних українців, які зі своєї кишені платять за те, щоб бачити нерентабельні вітряки та сонячні батареї. А уявіть, що власник теплоенергетики вирішить зупинити генерацію або стане неспроможний забезпечувати економічні процеси на виробництві генерацій?
Економічна монополія з виробництва автомобілів у приватних руках неспроможна жити без підтримки та преференцій Держави. Споживачами автомобілів є суспільство. Постає питання: чому підприємство не належить державі (суспільству)? Зараз в Україні практично не виробляються власні автомобілі – втрачає економіка держави, втрачає суспільство. Тільки націоналізована автомобільна галузь може мати право на підтримку від Держави та суспільне споживання під гаслом “купуй своє”. А поки що, якщо суспільство не власник, то купує чуже незалежно від того, де знаходиться виробництво – в Україні чи за кордоном.
Тільки держава, як уособлення українського народу, може мати право на монополії – законне право на природні, економічні, адміністративні й інші монополії.
Земля, по факту, зараз відібрана у її власників-селян (громадян).
Орендарі землі не збільшують плату за землю, неспроможні розвинути тваринництво й переробку та ніяк і ніколи не зможуть протидіяти природним чинникам, в тому числі й засусі – вирішення цих проблем можливо тільки через суспільні підходи – об’єднання (кооперацію) власників землі, яке дасть і дешевий доступ до державних фінансових ресурсів, і спроможність реалізації зрошення, і відновлення тваринництва та переробки.
Припинити (розірвати) орендні відносини, почати самостійно через об’єднання (кооперацію) обробляти власну землю – це суспільно необхідний процес, це суспільна націоналізація, це усуспільнення. Земля потребує націоналізації (усуспільнення) – повернення особисто кожному її власнику.
Держава не може допомагати унітарним власника (орендарям, бізнесменам) – це протирічить суті державності. Але держава повинна діяти в інтересах суспільного, в т.ч. суспільно-економічних утворень за участю українців-власників землі.
Якщо відбудеться концентрація землі в “одних руках” чи в межах села, чи в межах району чи монопольно в країні, то з’явиться суспільна необхідність націоналізації (усуспільнення) землі. Це вже не раз відбувалося в історії людства і, зокрема, нашої країни.
Щоб не допускати такого витратного обігу землі, владі необхідно усвідомити, що Україні потрібні прогресивні земельні відносини в інтересах українців-власників землі, а не закон щодо обігу землі (про ринок землі), який спрямований на концентрацію землі і обезземелення українців. Тому всі, хто хоче скуповувати землю, повинні розуміти, що потім земля буде відібрана(усуспільнена) в інтересах українського народу.
Приклади необхідності націоналізації можна продовжувати. Націоналізація (усуспільнення) як суспільна потреба, як суспільна необхідність, як суспільна справедливість, як економіко-суспільна необхідність (в тому числі припинення недержавних монополій) стає суспільно-економічним механізмом відновлення та розвитку держави Україна.
Якщо повернутися до землі як матеріальної основи держави, то тут є наступне єдине чітке бачення.
Наполегливі потреби суспільства повинні бути й будуть задоволені, зміни, продиктовані суспільною необхідністю, самі прокладають собі шлях і рано чи пізно пристосують законодавство до своїх інтересів! – ця теза перевірена не раз впродовж тисячоліть. Ця теза є відповіддю, чи необхідно українцю-власнику землі боротися (відстоювати) право розривати договір оренди за власним волевиявленням – так, необхідно.
Моя діяльність, наша діяльність як Всеукраїнського Об’єднання Власників Землі – інформувати про природне (конституційне) право власника землі розривати договір оренди за власним волевиявленням та самостійне господарювання (в тому числі й за підтримки Держави) – будуть все більше й більше робити націоналізацію землі (усуспільнення діяльності на землі) “суспільною необхідністю”, проти якої безсилі всякі міркування про права власності орендаря та права за договором оренди землі чи емфітевзису.
P.S. В українській вікіпедії написано “Націоналізація — вилучення з приватної власності осіб у власність держави землі”. В російській написано простіше “Национализация — передача в собственность государства”. Французська википедія пише “Une nationalisation (ou étatisation) est un transfert de la propriété privée vers la propriété publique”, що в перекладі значить “перехід від приватної власності до державної”.
На фоні російської й французької вікіпедії українська бреше! Нас і тут залякують, що націоналізація це саме вилучення у осіб (громадян), щоб ми не хотіли цього права, боялися цього слова, держава не змогла реалізувати це права в інтересах людей. Хоча націоналізація – це вилучення, викуп, прийняття у власність державою матеріальних чи нематеріальних активів чи пасивів (прав), в т.ч. – прийняття у власність збиткових підприємств, з метою забезпечення національної безпеки Держави чи в інтересах Держави (суспільства).
Долучайтеся до Всеукраїнського об’єднання власників землі, яке діє та діятиме виключно в інтересах власників землі. Ми єдині, хто:
за право розривати договори оренди землі;
за право вільного розпорядження землею;
за не переукладання договорів оренди;
за самостійне господарювання на власній землі;
за збільшення доходів від землі у її власників в 2-4 рази;
за Товариства власників землі.
Читайте: Націоналізація світла та газу!
Роман Головін, розробник і втілювач Народної земельної реформи
Источник публикации
КиевVласть
середа, 17 квітня 2024 г.
18:19
УВАГА!!! КиївВлада переїхала на новий домен
п'ятниця, 12 квітня 2024 г.
20:56
“Українська команда” передала велику партію дронів-літаків легендарному батальйону “Ахіллес”, - Палатний
20:51
Ексміністр оборони Резніков став директором безпекових і оборонних програм в ГО “Український інститут майбутнього”
20:45
Начальник КОВА Руслан Кравченко у Чернівцях взяв участь у Конгресі місцевих та регіональних влад при Президентові України
20:34
На київській ТЕЦ-5 встановлять додаткові генератори
20:20
В Україну повернули тіла 99 полеглих захисників
20:02
У Києві з суботи відновлює роботу автобус № 7 (схема)
19:54
На Бахмутському та Новопавлівському напрямках відбито понад 40 атак, загалом на фронті 81 боєзіткнення, - Генштаб ЗСУ
19:43
Представники громадськості вимагають припинити переслідування антикорупційних активістів та журналістів-розслідувачів
19:31
Відзавтра, 13 квітня, столичний автобус № 35 подовжить свій маршрут до вулиці Гліба Бабіча (схема)
19:13
“Укренерго” організувала для ветеранів війни програму навчання та працевлаштування “Разом”
19:01
На Броварщині витратять 1,86 млн гривень на облаштування дитмайданчиків
18:49
На вулиці Богатирській у Києві до 21 квітня обмужать рух транспорту (схема)
18:36
У Броварах з'явився новий патріотичний стінопис “Обіймаю тебе, моя Україно!”
18:17
Столична влада зупинила проведення аукціону з надання в оренду Житнього ринку
18:04
У реєстрі зниклих безвісти наразі налічується понад 2 тисяч дітей
11 квітня 2024 г. 14:29
“Азартна біда” давно вже не просто на порозі, а панує в нашому домі. Лобісти ігрового бізнесу вимушено трохи переформатовуються, але тягнуть час явно не в інтересах суспільства, не в інтересах обороноздатності та й не в інтересах українських сімей. І поки відкритим залишається питання: то ж на чиєму боці в цьому питанні Гарант Конституції?
10 квітня 2024 г. 15:44
В останні роки був в лікарнях виключно щоб зробити щеплення від COVID-19. Але минулий місяць змушений був добряче походити по лікарням, різним лікарям і діагностичним центрам.
11 березня 2024 г. 14:38
З весни минулого року ми стали аутсайдерами у війні технологій. Якщо спочатку в нас не вистачало (як і зараз не вистачає) традиційних озброєнь, боєприпасів, натомість були масово мавіки, дрони для скидів, фпв-дрони, а "чмобіки млинці з лопати їли", то тепер ми втратили ініціативу. За три-чотири місяці ми ризикуємо остаточно втратити здатність чинити опір чим-небудь ще, крім стрілецької зброї. Перетворимося на відчайдушних людей, на яких ведуть полювання машини з фільму "Термінатор". Треба негайно вживати радикальних заходів. Дилетанти і мародери від технологій мають поступитися місцем професіоналам і патріотам.
Календар подій