Глава правления – президент ХК “Киевгорстрой” Игорь Кушнир спрогнозировал рост цен на жилье. По его мнению еще до конца года стоимость квадратного метра жилья вырастет на 10-20%. Глава “Киевгорстроя” пояснил, как и почему меняются цены на жилье.
Об этом KV стало известно из сообщения на сайте ЧАО “ХК “Киевгорстрой”.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” “Киевгорстрой” первым из застройщиков анонсировал повышение стоимости квадратных метров в своих жилых комплексах. Как отметил президент холдинговой компании, другие застройщики также поднимают цены, но “Киевгорстрой” — публичное акционерное общество, и каждый свой шаг пытается доводить до людей своевременно. Он напомнил, что за последние полгода “Киевгорстрой” дважды поднимал цену. Первый раз подорожание составило от 10 до 15%, еще примерно на столько же во второй раз.
Главным фактором повышения цен на недвижимость Игорь Кушнир назвал галопирующую инфляцию.
“С учетом того, что за последнее время в мире было напечатано очень большое количество денег, направленных на борьбу с последствиями коронавируса, выданы большие объемы дотаций для населения, произошло серьезное обесценивание денег. И доллар, и евро начали девальвировать, соответственно, не обошел этот процесс и гривну. В итоге, несмотря на то, что курс доллара стоит на месте, материалы дорожают в гривне”, – рассказал глава “Киевгорстроя”.
Он отметил, что в гривне арматура подорожала на 60%, вата — на 30%. Такая же картина наблюдается и по другим материалам. В структуре же себестоимости квадратного метра сырье и материалы занимают более 50%. Поэтому, по мнению Игоря Кушнира, решение об увеличении цен на недвижимость обоснованно и логично.
“В начале каждого месяца нам приносят отчеты — сколько стоили материалы в гривне на 1 число предыдущего месяца, сколько они будут стоить на 1 число следующего месяца. Для расчетов мы берем за образец расходов на один подъезд 26-этажного дома — сколько материалов на него идет, какими будут наши затраты на них и, таким образом, выходим на себестоимость квадратного метра, понимаем, как она изменится за месяц. Сейчас эта цифра составляет от 3 до 5%”, – рассказал президент ХК “Киевгорстрой”.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
Он также напомнил, что цена квадратного метра на объектах “Киевгорстроя” стартует от 22 тыс грн. Себестоимость строительства на сегодня составляет около 19 тыс грн за кв м. Таким образом, с учетом стоимости земли, разных нагрузок и благоустройства, маржа застройщиков сейчас сократилась до 10−20%.
Игорь Кушнир также пояснил, что происходит со спросом на недвижимость.
“Прошлый год даже не хочется вспоминать. Пандемия, локдаун, кризис. Люди вообще ничего не покупали. В этом году отложенный спрос начинает реализовываться. Люди покупают жилье и даже повышение стоимости квадратного метра их не сдерживает.
Плюс играет свою роль вторая история: все четко понимают, что до конца года стоимость квадратного метра будет расти. Процентов на 10−20, а то и больше. Поэтому клиенты уже сейчас приходят, выбирают и покупают жилье”, – рассказал глава “Киевгорстроя”.
В случае же падения спроса на недвижимость, по мнению Игоря Кушнира, цены на жилье снижаться не будут.
“Дело в том, что единица товара стоит каких-то денег. И если товар даже не будут покупать, его никто не будет продавать себе в “минус”, он будет просто лежать. Ну, остановятся темпы строительства”, – пояснил он.
Глава “Киевгорстроя” также считает, что возможное снижение цены квадратного метра зависит от дальнейшего экономического развития. Если инфляция замедлится, то и рост цен притормозит. При этом он отметил зависимость от мировых тенденций.
“Независимо от того, что происходит у нас в стране, мир диктует подорожание или удешевление”, – говорит Игорь Кушнир.
Он также пояснил, как в условиях повышения цен “Киевгорстрой” решает вопрос с покупателями, которые приобрели недвижимость на условиях рассрочки. Он рассказал, что у каждой компании есть свой принцип работы. Практически все столичные застройщики привязываются к курсу доллара и каким-то коэффициентам. При этом покупатель платит в долларах, вне зависимости, дорожает валюта или дешевеет.
“У нас немного другая система. Мы частное акционерное общество, 80% которого владеет Киевская городская власть, и мы продаем все в гривне. Мы не привязываемся к курсу доллара, но мы каждый месяц отслеживаем тенденции, анализируем ситуацию с ценами на материалы и строительные работы. Соответственно, если идет подорожание, мы добавляем его к стоимости квадратного метра. И человек, который взял жилье в рассрочку, за оставшиеся квадратные метры, которые он не оплатил, платит по новым ценам”, – пояснил Игорь Кушнир.
Читайте: Татьяна Маркова: ипотека 7% заработает, если будут соблюдены интересы застройщиков, банка и покупателя
Фото: сайт ЧАО “ХК ”Киевгорстрой”.КиевVласть
Всего пересмотра и обновления требуют порядка 160 ДБН. Какие строительные нормативы будут обновлены? А также – чем Минрегион может помочь проблемным стройкам, что министерство планирует делать с устаревшим жилым фондом, – в продолжении интервью KV заместителя Министра развития общин и территорий Наталии Козловской.
Продолжение. Начало читайте здесь.
КиевVласть: Что сейчас происходит с ДБН (государственные строительные нормы)? Есть большой запрос строительного сообщества на разработку обновленных нормативов.
Наталия Козловская: В этом году как никогда бюджет к нам благосклонен – на это направление выделено 54 млн грн. Наша задача – обеспечить разработку и принятие соответствующих нормативных документов.
В этом году будет принят в новой редакции ДБН по инклюзивности и приведены в соответствие нормам доступности еще три ДБН – жилые дома, общественные дома и сооружения, гаражи и стоянки для легковых автомобилей.
Основной ДБН по инклюзивности от 2019 года, как показали предложения проектировщиков и девелоперов, требует доработки и усовершенствования. С учетом последних направлений по стратегии по безбарьерности, реализуемой Минрегионстроем под эгидой инициатив первой леди страны, это направление активно развивается.
Второе направление ДБН, которое мы сейчас реализуем – проектирование по BIM-технологиям. Они с одной стороны, упрощают работу, приучают рынок уходить в “цифру”, что в принципе соответствует мировым тенденциям. С другой, рассчитывают не только то, как будет выглядеть объект, но сколько понадобится ресурсов на сопровождение этого объекта в последующем, так называемая стоимость жизненного цикла.
Также запланированы в работу ДБН по образовательным учреждениям, дошкольным образовательным учреждениям, защитным сооружениям гражданской обороны, планированию застройки городов и населенных пунктов, благоустройству коммунальных территорий, спортивным учреждениям, учреждениям охраны здоровья.
Я упомянула только основные, “реперные” нормативные документы. Всего в этом году планируем обновить около 30 ДБНов – это очень много (всего сейчас порядка 160 ДБН).
Кроме задачи обновления ДБН, нужно реализовать нормы закона по параметрическому методу. Это разработка соответствующих стандартов и порядков, которые позволят строителям вздохнуть полной грудью и иметь четкий понятный коридор по каждой норме.
КиевVласть: Что Минрегион планирует по устаревшему жилому фонду и реновации?
Наталия Козловская: Вернусь к тому, что задача Министерства – организовать принятие нормативной базы, которая поможет органам местного самоуправления реализовывать их функции, в том числе в вопросе реновации устаревшего жилого фонда.
Устаревший жилфонд – один из самых проблемных вопросов. Действующее законодательство устарело, не отвечает текущей экономической ситуации. Сейчас изменилась ситуация в стране, расширены функции органов местного самоуправления. На данный момент у нас есть законопроект который полностью пересматривает концепцию по реконструкции кварталов устаревшего жилого фонда. Он прошел согласование со всеми центральными органами исполнительной власти и уже имеет экспертное заключение Министерства юстиций. Мы также договорились с Ассоциацией городов Украины, что ее участники проанализируют законопроект с точки зрения практической реализации.
Традиционно задают два вопроса по этому законопроекту: привилегии и процент количества людей, которые должны дать согласие на проведение реконструкции.
Никаких законодательно зафиксированных льгот законопроект не содержит. Это – вопрос ОМС, на базе закона нельзя оценить ситуацию по типовому кварталу. Потому что квартал, как правило, содержит в себе несколько функциональных составляющих, объектов коммунальной формы собственности, государственной, частной. Также необходимо понимание, в каком состоянии дома, что с инженерными сетями, какова стоимость реконструкции и т.д. В каждом отдельном случае условия и стоимость реализации будут разными, поэтому вопрос льгот для застройщиков остается на местном самоуправлении.
Касательно % согласных на реконструкцию, отселение – в законе заложено 75% жильцов.
КиевVласть: Дорожная карта, план реновации – чья задача?
Наталия Козловская: Органов местного самоуправления. Министерство дает инструмент (законодательную базу), реализуют – ОМС. Они на местах знают, или предположительно обязаны знать, ситуацию с каждым конкретным домом, определять, нужен снос или реконструкция, внешняя она или в том числе внутренних сетей. Это же касается инфраструктуры кварталов. Решает только город.
КиевVласть: Какая сейчас роль Минрегиона в достройке проблемных жилых объектов?
Наталия Козловская: Приобретение жилья – это взаимоотношения двух сторон: человека и хозяйствующего субъекта. Инвестор, выплачивая значительную сумму денег при покупке жилья, понимал изначально, что это риск – ведь он покупает не готовый продукт, а имущественные права или что-либо подобное в объекте незавершенного строительства. И все должны понимать, что если покупать что-то в объекте незавершенного строительства, это исключительно договорные отношения между покупателем и застройщиком, у которого инвестор приобретает жилье.
Ситуации бывают разные и задача Министерства на данный момент, во-первых, не допустить, чтобы недострои не появлялись в будущем, во-вторых, попытаться помочь решить юридические вопросы по существующим сейчас проблемным объектам.
Существует созданная Кабинетом министров межведомственная рабочая группа по работе с такими проблемными объектами, которая у себя на заседаниях рассматривает ситуацию по каждому конкретному делу объекта, ведь бывают ситуации криминального характера. Министерство же может оказать помощь в юридических вопросах, подставить плечо по тем объектам, которые возможно принять в эксплуатацию, при условии наличия всей необходимой документации на объект (на земельный участок, проектной и т.п., если у объекта правоустанавливающие документы на землю, если у объекта проектная документация, допустим существуют какие-то технические моменты по приему в эксплуатацию).
Хочу сразу отметить, что Минрегион не может решить эти задачи по всем проблемным стройкам. Например, если у застройщика закончился договор аренды земли, необходимо, чтобы либо сам застройщик, либо, если права на застройку объекта перешли к кооперативу, обратился к органам местного самоуправления, продлить договор аренды. Тогда мы сможем помочь. Если на объекте не закончены все строительно-монтажные работы, либо застройщику, либо жилищно-строительному кооперативу тоже нужно понять, как и за какие средства достраивать.
КиевVласть: А финансирование таких строек? Пострадавшие инвесторы винят власти, а остальные граждане против компенсации инвестиционных рисков из бюджета – читай, из своего кармана.
Наталия Козловская: Финансирование за счет бюджета таких проектов, конечно, быть не может. Да и у Минрегиона на это бюджета нет. Но вместе с тем есть, допустим, финансирование посредством Государственного ипотечного учреждения, финансирование у иных центральных органов исполнительной власти, которые путем выкупа свободных квартир, если таковые есть в объекте, могут помочь.
КиевVласть: Наталия Викторовна, вы в третий раз вернулись на работу в Минрегионстрой. Почему? Какие личные амбиции реализуете?
Наталия Козловская: Мне импонирует тот темп и то направление, которое сейчас реализует Министр. Я вижу прогресс в идеях и решениях, в работе. Думаю, у меня хватит энергии и запала реализовать задуманное.
Амбиции? Все-таки самореализация: очень хочется, чтобы продукты, выходящие из стен министерства, получали положительные отклики, положительный фидбэк. То, что мы сейчас делаем - это не просто некий процесс ради процесса, это – работа на результат.
Читайте: По итогам реформы госархстройконтроля органы местного самоуправления получат больше контроля над строительством, – замминистра Козловская
Фото: пресс-службаКиевVласть
Київська ОДА розпочала процес одержання від Фонду держмайна позастатутного майна господарських товариств Київщини. Після інвентаризації до 200 багатоквартирних будинків, гуртожитків та до 30 бомбосховищ і споруд цивільного захисту мають передати на утримання громад. Та на місцях запевняють: майно для громад – "безцінне". Об’єкти на балансі Фонду існують лише на папері, у реальності ж – більшість зруйнована часом чи давно вже у приватній власності.
Як стало відомо KV, на початку 2021 року Фонд держмайна України (ФДМУ) ініціював передачу майна, яке не увійшло до статутних капіталів господарських товариств, але залишилось на їх балансах після приватизації. Київська ОДА одна із перших підтримала ініціативу Фонду щодо прийняття в управління цих об’єктів. Згодом це майно мають передати до тергромад Київщини.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Як зауважено на сайті КОДА, адміністрація вже опрацювала перелік з 169 об’єктів житлового фонду та 29 захисних споруд цивільного захисту.
"Налагодження ефективної взаємодії із територіальними громадами щодо розпорядження державним майном є важливим напрямком в роботі Київської ОДА. Беручи до уваги актуальність реформи децентралізації, ми готові співпрацювати з громадами і вже розпочали процес прийняття в управління відповідного майна", – зазначив голова Київської ОДА Василь Володін.
За його словами, разом з Держслужбою з надзвичайних ситуацій вони ще мають провести технічну інвентаризацію майна та визначити потребу в захисних спорудах. І вже тоді зможуть передати необхідні бомбосховища до громад та списати зайві. Таким чином, громадам обіцяють власну діючу інфраструктуру із споруд цивільного захисту, після чого вони відповідатимуть за виготовлення технічної документації та їхнє фінансове утримання.
"Злагодженні дії Фонду державного майна та облдержадміністрації дадуть можливість вирішувати соціальні проблеми місцевих громад, привернути увагу потенційних інвесторів до державних об’єктів, а також значно підвищити ефективність використання державного майна, що в подальшому матиме вагомий вплив на надходження до державного та місцевого бюджетів", – підкреслив Володін.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
Спадок від держави
У відповіді регіонального відділення Фонду держмайна України по Київській, Черкаській Та Чернігівській областях на інформаційний запит KV повідомляється, що відповідно до Наказу № 873 від 24 травня 2021 року ФДМУ було прийнято рішення передати зі сфери управління Фонду до сфери управління КОДА об’єкти, які у процесі приватизації не увійшли до статутних капіталів господарських товариств та розташовані на території області.
Згідно із наданими додатками, це такі об'єкти – 164 багатоквартирних житлових будинків та 16 гуртожитків, а також – 24 захисні споруди цивільного захисту та обладнання і устаткування цивільної оборони, мобілізаційний ресурс (сім об’єктів).
Найбільшу кількість майна планують передати до Згурівської громади – 30 об'єктів. Це – квартири в житлових будинках, що розташовані у селищі Згурівка на територіях Червоного, Травневого та Володимирського відділків та рахуються за ВАТ "Згурівський бурякородгосп". Та ще сім квартир, що розташовані в селі Шевченкове і були на балансі КСП "Бобрицький".
28 об’єктів можуть дістатися Кожанській громаді. У переліці вказано понад 20 житлових будинків, за якими закріплені нежитлові господарські приміщення (цегляні льохи, шлакоблочні сараї, колодязі тощо). Всі об’єкти розташовані у селищі Кожанка на території заводу, а саме: ВАТ "Кожанський цукровий завод", держреєстрація юрособи якого була припинена у зв’язку з визнанням банкрутства ще у вересні 2009 року.
Ще дев’ятнадцять об’єктів на балансі ВАТ "Синявське" (ТДВ "Синявське"). Це також квартири багатожитлового будинку та один бригадний дім (контора), але вже на території колишнього Рокитнянського району. Квартири розташовані у селах Першотравневе, Нова Маківа, Калинівка та в селищі Рокитне. Нині це територія вже Рокитнянської громади Білоцерківського району.
Понад десять квартир двох та трьохповерхових будинків є і на території Великодимерської громади, що утримувалися КСП "Великодимерське" по вулиці Паркова в адмінцентрі громади.
Серед іншого передадуть ще шість квартир з балансу КСП "Агрокомбінат “Бучанський” до Гостомельської громади, чотири квартири КСП "Димерський" – до Димерської громади, ще п’ять квартир житлового будинку КСП ім. Ватутіна – до Петрівської громади. Мають відійти і п’ять квартир до Березанської громади від ПАТ "Березанське" та шість 16-квартирних та 8-квартирних будинків в селі Волошинівка до Баришівської громади з балансу КСП "Червона Зірка" (ПСП "Ільта"). Крім того, п’ять 10-ти, 12-ти, 15-ти та 18-квартирних житлових будинків до Гребінківської громади, що рахувалися за ВАТ "Агропрогес".
Дістанеться одноповерхова будівля та господарське приміщення від ПАТ "Ірпеньмаш" Ірпінській громаді, одна квартира в будинку від ЗАТ "Гірничодобувний та каменеобробний комбінат "Біличі" – Коцюбинській громаді, а квартира в селі Кашперівка від ПАТ "Кашперівський радгосп" – Тетіївській громаді. Трьох та чотирьохквартирний житловий будинок в селі Погреби від КСП ім. Кірова (КСП "Нова Україна") можуть віддати Зазимській громаді тощо. Загалом майже на території кожної громади залишилися багатоквартирні житлові будинки, що досі на папері рахуються на балансі за місцевими господарствами чи підприємствами.
Найбільша кількість гуртожитків зосереджується на території Боярської громади – 10 об’єктів, балансоутримувачем яких було АТ "Завод "Маяк". По одному-два подібних гуртожитків є і в Яготинській, Бучанській, Миронівській та Вишневих громадах.
Щодо об’єктів цивільного захисту, то, зокрема, найбільша кількість захисних споруд розташована у місті Біла Церква. Це – десять сховищ, бомбосховищ, сховищ цивільної оборони, що утримувалися ВАТ "Росава", ОП "Ферокерам", ВАТ "Електрокераміка", ПАТ "Трібо", Білоцерківським заводом залізобетонних виробів та БІлоцерківським кар'єром та ВАТ "Валса".
Також, до прикладу, на території Баришівської громади розташоване одне протирадіаційне укриття в підвалі адмінбудівлі, яку утримує ПАТ "Хімтепломаш", таке ж укриття і в Богуславі за адресою: Будівельна, 1. Це – майно ВАТ "Пересувна механізована колона №22".
А ще у Боярці – це два сховища ЦО, що належали ПАТ "Арксі". Дві захисні споруди ПрАТ "Київхліб" розташовані в Броварах та Василькові. Є бомбосховища і приміщення ЦО в Бучі, Вишгороді, Кагарлику, Яготині та на території Макарівської громади.
Думка громад
KV поцікавилась у керівників громад, на утримання яких КОДА може передати з часом перераховане майно, що це за об’єкти і чи матимуть вони для них якусь перспективу, чи, навпаки, стануть тягарем для бюджету.
Секретар Згурівської селищної громади Ігор Феник:
Раніше всі радгоспи були державні, тому це майно і рахується державною власністю – Фонду держмайна. І, наскільки мені відомо навколо цих об’єктів вже виникла одна заплутана ситуація. Так, вже власники майна підприємства "Бурякорадгосп" не можуть здійснити реєстрацію юрособи у зв’язку з тим, що за ними рахується це ж майно. По факту, вже ніякого майна там немає. Підприємство подало до господарського суду, відбулося вже не одне засідання. Суд же зобов’язав їх провести інвентаризацію. На сьогодні єдине важливе приміщення, яке є у Фонді держмайна і яке цікавить громаду – це приміщення колишньої Згурівської РДА. Це велика чотирьохповерхова будівля, яка наразі перебуває у занедбаному технічному стані. Там тече дах і ми хвилюємося, що якщо найближчим часом цю будівлю нам не передадуть і ми не встигнемо її відремонтувати до зими, то є вірогідність, що приміщення перейде до розряду аварійних.
Секретар Кожанської селищної ради Наталія Поспішна:
Це майно для нашої громади жодної перспективи не матиме і ми не розуміємо, навіщо ці об’єкти хочуть нам передати. Цукровий завод не діє вже майже 20 років. А ці квартири виділяв мешканцям саме завод і вони їх давно приватизували. І, відповідно, користуються льохами і колодязями. А останніх на території підприємства і так всього залишилося діючих два. Умовно, за кожною квартирою закріплені всі ці господарські приміщення. Приватизація квартир відбулася, а чому не увійшли до приватної власності ці складські приміщення – не зрозуміло. Та і частина цих об’єктів давно вже зруйнована.
Голова Великодимерської ОТГ Анатолій Бочкарьов:
Ці об’єкти не мають вже жодної цінності, і для громади лише зайвий баланс. Це радгоспні будинки, в яких мешкають жителі громади і мають на це відповідні дозвільні документи. Нас просили, щоб ми ці об’єкти взяли до себе, але ж на яких підставах? Всі ці роки хтось не виконував свої повноваження, не проводилася необхідна інвентаризація, а тепер лише через багато років після роздержавлення спливає, що це вже давно приватна власність. Тепер потрібно з усім цим розбиратися. Проте це жодним чином не позитивний додаток для громади, який у перспективі можливо було би використовувати. Аналогічна ситуація і з тим, як триває з Держкомзему передача землі на утримання місцевого самоврядування. Громаді держава вже двічі передавала землю: до 200 га та 30 га, і це навіть не угіддя. Решта – приватна власність. Тож громада вже і не сподівається на те, що щось з території перепаде суттєве і що зрештою поліпшить фінансову ситуацію.
Відповідно до профілю Великодимерської ОТГ, громада була створена 29 жовтня 2017 року шляхом об’єднання Великодимерської, Бобрицької, Жердівської, Руднянської та Шевченківської сільських та селищних рад у складі 11 сіл з адмінцентром в селищі Велика Димерка.
На місцевих виборах 2020 року до ОТГ приєдналися ще Богданівська, Гоголівська, Кулажинська, Плосківська, Русанівська та Світильнівська ради. Загалом у 2018 році чисельність населення громади становила 22928 осіб, а загальна площа ОТГ – 13945,56 га.
До Кожанської селищної громади новоствореного Фастівського району з адмінцентром у селищі Кожанка, увійшло вісім сільських та селищних рад у складі 15 населених пунктів. А саме: Кожанська селищна та Волицька, Дмитрівська, Малополовецька, Пилипівська, Скригалівська, Триліська та Яхнівська сільради. Громада займатиме площу в 335,1 кв. км з населенням 8171 осіб.
До складу Згурівської селищної громади увійшла 21 сільська та селищна ради – увесь Згурівський колишній район. Громада займає площу в 760,5 кв. км з чисельністю населення в 15 653 осіб.
Читайте:
Проект Децентрализация: Софиевская и Петропавловская Борщаговки не спешат объединяться
Проект “Децентрализация”: Войти в Озернянскую ОТО готовы лишь два сельсовета из шести
Проект “Децентрализация”: Великодымерская теробщина этой осенью идет на выборы
Проект “Децентрализация”: Медвинская теробщина идет на выборы в неполном составе
Проект “Децентрализация”: Фурсовская теробщина может лишиться части бюджета
Проект “Децентрализация”: Села Переяслав-Хмельницкого района отказались примкнуть к городу
Проект “Децентрализация”: Кагарлыкская теробщина объединит город и 26 сельсоветов
Проект “Децентрализация”. Политические амбиции мешают состояться большой Боярской теробщине
Проект “Децентрализация”: Тетиевская терробщина готовится к выборам в декабре
Проект "Децентрализация". Узинской терробщине придется поработать над развитием
Проект “Децентрализация”: КОГА тормозит назначение выборов в Циблевской терробщине
Проект “Децентрализация”: Гостомельская ОТО пойдет на выборы только в составе Киево-Святошинского района
Проект “Децентрализация”: Студениковская терробщина готовится к выборам в декабре
Проект “Децентрализация”: Предусмотренная Кабмином Дымерская ОТО может не состояться
Проект “Децентрализация”: Мироновская терробщина ждет позитивного вывода от КОГА
Проект “Децентрализация”: Ржищевская терробщина может стать проблемой для Кагарлыкского района
Проект “Децентрализация”: Ходосовская терробщина может объединить села трех районов
Проект “Децентрализация”: села Ставищенского района готовы митинговать против объединения
Проект “Децентрализация”: Яготинская терробщина не спешит на выборы
“Проект Децентрализация”: Создание Боярской ОТО дошло до суда
Проект “Децентрализация”. Сельсоветы потенциальной Вороньковской ОТО не готовы объединяться
Проект “Децентрализация”: Власти Згуровщины не готовы терять полномочия
Проект “Децентрализация”: Потенциальная Дмитровская терробщина уже год дожидается выборов
Проект “Децентрализация”: Гребенковская терробщина не может быть создана без согласия двух сельсоветов
“Проект Децентрализация”: Создание потенциальной Бышевской ОТО остановилось в 2015 году
Проект “Децентрализация”: Козин поборется за право быть центром терробщины
Проект “Децентрализация”: Пирновская терробщина может быть создана только принудительно
Проект “Децентрализация”: Процесс объединения в Барышевке даже не начали
Проект “Децентрализация”: Терробщина с центром в Украинке может быть названа Трипольской
Проект “Децентрализация”: Рожновская терробщина не может определиться с центром
“Проект Децентрализация”: Обухов может присоединить окрестные села
Проект “Децентрализация”: Иванковская ОТО поборется за зону отчуждения
Проект “Децентрализация”: Ташанская терробщина год ждет позитивного вывода КОГА
Проект “Децентрализация”: Березанская терробщина будет проходить процедуру создания ОТО заново
Проект “Децентрализация”: Володарский район не планирует объединяться в ближайшее время
Проект “Децентрализация”: Полесский район этим летом планирует начать процесс объединения
Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО может объединить не все сельсоветы
Проект “Децентрализация”: Ракитнянский район может объединиться в две терробщины
Проект “Децентрализация”: Калиновская терробщина может быть создана с разрешения Кабмина
Проект “Децентрализация”: Белая Церковь может присоединить три сельсовета
Проект “Децентрализация”: В Броварском районе может появиться Придеснянская терробщина
Проект “Децентрализация”: Потенциальная Вишневская ОТО начала процесс объединения
Проект “Децентрализация”: Германовка и Григоровка Обуховского района хотят быть центрами одной ОТО
Проект “Децентрализация”: Сельсоветы Таращанского района не хотят объединяться в терробщину
Проект “Децентрализация”: Процесс создания Чабановской терробщины стоит на месте
Проект “Децентрализация”: Скандальная Бучанская ОТО первой на Киевщине воспользовалась законом о присоединении
Проект “Децентрализация”: Потенциальная Томашовская терробщина объединит два района Киевщины
Проект “Децентрализация”: Ржищев начал присоединять села двух районов
Проект “Децентрализация”: Потенциальная Бородянская терробщина готова идти на выборы
Проект “Децентрализация”: Фастов планирует присоединить окружающие села
Проект “Децентрализация”: потенциальная Киево-Святошинская терробщина разделилась на две ОТО
Проект “Децентрализация”: КОГА утвердила Мироновскую терробщину
Проект “Децентрализация”: Заборский сельсовет не отдадут Боярке
Проект “Децентрализация”: Барышевская ОТО готовится к выборам
Проект “Децентрализация”: вялое руководство, имитация объединения и недостаточный результат
Проект “Децентрализация”: Обухов планирует присоединить один сельсовет
Проект “Децентрализация”: Березань присоединила пять сельсоветов
Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО не пошла на зимние выборы из-за бездействия КОГА
Проект “Децентрализация”: Ковалевскую терробщину за один день утвердили в КОГА и отправили на выборы
Проект “Децентрализация”: жители Клавдиево-Тарасово просят президента ускорить их объединение
Проект “Децентрализация”: выборы в терробщинах Киевщины под угрозой срыва
Проект “Децентрализация”: 4 сельсовета Иванковского района тормозят создание терробщины
Проект “Децентрализация”: в Бузовском сельсовете скандал из-за присоединения к Ирпеню
Проект “Децентрализация”: потенциальная Вишневская терробщина готовится подавать документы в КОГА
Проект “Децентрализация”: в Ирпене со скандалом пытаются присоединить два сельсовета
Проект “Децентрализация”: Полесский район отложил объединение на следующий год
Проект “Децентрализация”: еще 6 сельсоветов могли бы присоединиться к Ржищеву
Проект “Децентрализация”: терробщины Киевщины просят парламент провести объединение по закону
Проект “Децентрализация”: Киевщина оказалась в числе аутсайдеров рейтинга формирования ОТО
Проект “Децентрализация”: терробщинам Киевщины урезали дотацию на содержание школ и больниц
Проект “Децентрализация”: сельсоветы Белоцерковщины просят Киевоблсовет ускорить их присоединение к городу
Проект “Децентрализация”: Гройсмана просят разобраться с объединением территориальных общин на Згуровщине
Проект “Децентрализация”: протестующий Ворзель войдет в состав Бучанской ОТО
Проект “Децентрализация”: Киевская ОГА одобрила создание Томашовской терробщины
Проект Децентрализация: в Васильковском районе может появиться Калиновская терробщина
Проект Децентрализация: КОГА утвердила создание Глевахской ОТО
Проект Децентрализация: Созданию Макаровской ОТО угрожает новоявленная Комаровская община
Проект Децентрализация: Ташанская терробщина готова идти на выборы
Проект Децентрализация: Гребенковская терробщина поборется за положительное заключение КОГА
Проект Децентрализация: Гатное и Вита-Почтовая хотят спастись от столицы совместным объединением
Проект Децентрализация: Гостомель борется с Ирпенем за создание отдельной общины
Проект “Децентрализация”: администрация Терещука выдала общинам Киевщины еще два позитивных вывода
Проект “Децентрализация”: Калиновская община Броварского района может объединить четыре сельсовета
Проект “Децентрализация”: Сельсоветы Фастовского района надеются успеть добровольно объединиться в Кожанскую ОТО
Проект “Децентрализация”: теробщины Киевщины жалуются на нехватку инфраструктурной субвенции
Проект “Децентрализация”: судебное дело о присоединении Заборья к Боярке рассмотрят заново
Проект “Децентрализация”: смена власти в Копылове заблокировала создание Березовской терробщины
Проект “Децентрализация”: села Бориспольщины хотят спастись от города созданием Золочевской общины
Проект “Децентрализация”: КОГА утвердила создание Обуховской терробщины
Проект “Децентрализация”: Гоголевская община продолжит объединение после утверждения перспективного плана
Проект “Децентрализация”: процесс утверждения Вишневской общины может затянуться до конца года
Проект “Децентрализация”: Козинскую общину Обуховского района могут исключить из перспективного плана
Проект “Децентрализация”: в Бородянском районе суды тормозят объединение общин
Проект “Децентрализация”: Островская община просит президента Зеленского разобраться с решениями КОГА
Проект “Децентрализация”: села потенциальной Боровской ОТО может переманить новоявленная Мотовиловская община
Проект “Децентрализация”: миллионные долги могут оставить жителей Калитянской ОТО без воды и света
Проект “Децентрализация”: Таращанский район может разделиться на две общины
Проект “Децентрализация”: теробщины Киевщины недополучают налоги за землю
Проект “Децентрализация”: бюджеты четырех теробщин Киевщины оказались под угрозой
Проект “Децентрализация”: Киевщину могут поделить на шесть районов
Проект “Децентрализация”: пять теробщин Киевщины хотят расшириться за счет окрестных сел
Проект “Децентрализация”: села на Васильковщине, рассорившиеся из-за реформы, могут объединить насильно
Проект “Децентрализация”: Киевская ОГА дала сельсоветам последний шанс добровольно присоединиться к ОТО
Проект “Децентрализация”: Бориспольщина и Белая Церковь не определились с центрами развития теробщин
Проект “Децентрализация”: общины Киево-Святошинского района требуют от КОГА пересмотреть состав и количество местных общин
Проект “Децентрализация”: Киевоблсовет просит ВРУ и Кабмин разобраться с проблемными селами Киевщины
Проект “Децентрализация”: вокруг потенциальной Боярской теробщины разгорелся новый скандал
Проект “Децентрализация”: КОГА может вынести негативный вердикт потенциальной Пристоличной ОТО
Проект “Децентрализация”: села Киево-Святошинского района спешно взялись за объединение
Проект “Децентрализация”: Бориспольщину разделят на шесть теробщин
Проект “Децентрализация”: потенциальная Березовская ОТО под угрозой срыва
Проект “Децентрализация”: судьбу потенциальной Феодосиевской общины решит Кабмин
Проект “Децентрализация”: Мироновская ОТО расширила границы за счет трех сельсоветов
Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО просит Кабмин откорректировать перспективный план
Проект “Децентрализация”: Обуховская ОТО поборется за окружающие села с потенциальной Козинской общиной
Проєкт “Децентралізація”: Петропавлівська і Софіївська Борщагівки проти об'єднання з Вишневим та столицею
Проєкт “Децентралізація”: села Переяслав-Хмельницького району відстоюють потенційну Гайшинську громаду
Проєкт “Децентралізація”: найгучніші провали й успіхи Київщини у 2019 році
Проєкт “Децентралізація”: Київщина увійшла в ТОП-5 областей-аутсайдерів за рейтингом формування спроможних громад
Проєкт “Децентралізація”: на Київщині стартувало примусове об’єднання громад
Проєкт “Децентралізація”: сільради Київщини знову відмовляються об’єднуватися із містянами в одну громаду
Проєкт “Децентралізація”: села Миронівського та Кагарлицького районів готові протестувати проти Ржищівської ОТГ
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини вимагають від уряду обіцяного ПДФО
Проєкт “Децентралізація”: зміни в Конституцію та права громад
Проєкт “Децентралізація”: десятки громад на Київщині запізнились втрапити в перспективний план
Проєкт “Децентралізація”: Київщина виступила за ліквідацію районних рад
Проєкт “Децентралізація”: села Києво-Святошинського району погрожують перекривати дороги у разі насильницького об'єднання
Проєкт “Децентралізація”: одиниці тергромад Київщини потрапили в рейтинг потужних ОТГ України
Проєкт “Децентралізація”: секвестр бюджету залишить ОТГ без засобів для існування та боротьби з епідемією
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини озброюються засобами захисту та ведуть профілактичну боротьбу з коронавірусом
Проєкт “Децентралізація”: Ірпінь та Бородянка поборються за звання райцентру субрегіонального рівня
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини нажахані перспективою укрупнення та централізації повноважень
Проєкт “Децентралізація”: громади Фастівського району виступили проти примусового об’єднання
Проєкт “Децентралізація”: Обухівська громада планує розширюватися за рахунок суміжних сіл
Проєкт “Децентралізація”: Кабмін схвалив ще 45 ОТГ Київщини
Проєкт “Децентралізація”: Вишгород зазіхнув на звання центру Приірпіння
Проєкт “Децентралізація”: Кабмін змінив конфігурації п’яти громад Києво-Святошинського району
Проєкт “Децентралізація”: Урядовий проєкт укрупнення районів обурив Київщину (опитування)
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини позбавлять фінансової залежності від районних рад
Проєкт “Децентралізація”: громадам Київщини дозволили змінювати цільове призначення землі та затверджувати містобудівну документацію
Проєкт “Децентралізація”: села Київщини боронитимуть право на добровільне об’єднання в суді
Проєкт “Децентралізація”: Мінгромад обіцяє ОТГ поповнення бюджетів за рахунок ПДФО
Проєкт “Децентралізація”: асоціаціям Київщини не вдалось відстояти “мажоритарку” для сіл
Проєкт “Децентралізація”: На Київщині через недобровільність об’єднання знову судяться Боярка і Забір’я
Проєкт “Децентралізація”: Миронівська ОТГ планує заробляти на природі та інвестиціях
Проєкт “Децентралізація”: Студениківська ОТГ збагатиться за рахунок банку землі та “Ниви Переяславщини”
Проєкт “Децентралізація”: Фурсівській ОТГ не вистачає коштів на розвиток громади
Проєкт “Децентралізація”: Бородянська ОТГ розвиватиметься за рахунок донорів
Проєкт “Децентралізація”: Ржищівська ОТГ для одержання прибутків задіє водний та освітньо-туристичний потенціал
Проєкт “Децентралізація”: Баришівка мітить у п'ятірку найбагатших громад Київщини
Проєкт “Децентралізація”: Пісківська ОТГ хоче стати популярним курортом Київщини
Проєкт “Децентралізація”: Обухівська ОТГ спрямує на свій розвиток понад півмільярда гривень до 2030 року
Проєкт “Децентралізація”: Бучанська ОТГ направить мільйони на розбудову комфортної інфраструктури
Проєкт “Децентралізація”: Великодимерська ОТГ проведе інвентаризацію землі
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини взялися ділити ОТГ на округи та обирати старост
Проєкт “Децентралізація”: Узинська ОТГ шукає 65 млн гривень на будівництво очисних споруд
Проєкт “Децентралізація”: держава переклала на старост владні компетенції сільських голів
Проєкт “Децентралізація”: обіцяні громадам землі за межами населених пунктів пустили з молотка
Проєкт “Децентралізація”: у тергромад Київщини бракує коштів на якісні адмінпослуги
Проєкт “Децентралізація”: на зміну дільничним у об'єднаних громадах прийдуть поліцейські офіцери
Проєкт “Децентралізація”: найгучніші провали й успіхи Київщини у 2020 році
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини не можуть отримати від районів комунальне майно
Проєкт “Децентралізація”: статус і повноваження старост у громаді залежатимуть від Верховної Ради
Проєкт “Децентралізація”: у 2021 році Тетіївська громада збагатиться за рахунок гранту в 26 млн гривень
Проєкт “Децентралізація”: на Київщині почали ліквідовувати райони, перший на черзі – Згурівський
Проєкт “Децентралізація”: ліквідована Іванківська райрада залишила громаді-спадкоємцю мільйонні борги
Проєкт “Децентралізація”: голови громад мають право накладати вето лише на прийняті рішення ради
Проєкт “Децентралізація”: ліквідації Баришівського району заважають комунальні борги
Проєкт “Децентралізація”: Миронівську райраду ліквідують із боргами по зарплаті
Проєкт “Децентралізація”: депутати ВРУ взялися за урбанізацію міст
Проєкт “Децентралізація”: Київщина втрачає першість у рейтингу заможності громад
Проєкт “Децентралізація”: майно та активи Бородянського району розділили між шістьма громадами
Проєкт “Децентралізація”: Обухівський район віддасть Букринський плацдарм на утримання області
Проєкт “Децентралізація”: пандемія та безгрошів’я блокують розвиток культпослуг на Київщині
Проєкт “Децентралізація”: Держгеокадастру дозволили і далі розпоряджатися землями Київщини
Проєкт “Децентралізація”: Славутич збільшить бюджет за рахунок бізнес-парку та інвестицій
Проєкт “Децентралізація”: Васильківський район ліквідують упродовж місяця
Проєкт “Децентралізація”: уряд взявся за діджиталізацію тергромад
Проєкт “Децентралізація”: Київщина позмагається за гранти для розвитку громад
Проєкт “Децентралізація”: дві селищні громади Київщини заявили про бажання стати містом
Фото: колаж KVКиевVласть
В Киевской академии искусств, которая находится на Оболони, вспыхнул мощный скандал – киевляне требуют увольнения ректора учреждения.
Об этом, как стало известно KV, заявил глава МФО “Успешный Киев”, депутат Киевсовета, председатель Постоянной комиссии по вопросам предпринимательства, промышленности и городского благоустройства Владислав Трубицын.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
“Киевская детская Академия искусств им. М.И.Чембержи всегда была уникальным учебным заведением, аналогов которой нет ни Украине, ни в Европе. Но, как утверждают горожане, после назначения в 2018 году нового ректора Ольги Бенч, прикрываясь автономией учебного заведения, осуществляется планомерное целенаправленное уничтожение уникального заведения путем допущения целого ряда нарушений со стороны новой администрации”, – отметил Трубицын.
По его словам, речь идет и о буллинге учеников и об увольнении работников, которые много лет воплощали концепцию учебного заведения.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
“Систематическое навязывание платных услуг как обязательной составляющей образовательной программы для получения общего полного среднего и профильного художественного образования в КДАИ, прекращение преподавания в вузе второго иностранного языка, препятствование родителям в осуществлении своих прав как участников образовательного процесса, невыполнение предписаний об устранении нарушений в сфере гражданской защиты, техногенной и пожарной безопасности и ряда других системных нарушений действующего законодательства. В работе заведения видят признаки нецелевого использования средств государственного и местного бюджетов”, – сказал депутат, которому пожаловались родители учеников Академии и общественные активисты.
Кроме того, осуществляется строительство частного учебного заведения по адресу ул. Героев Сталинграда, 10в в г. Киеве вместо бесплатной общеобразовательной школы, которая имела совместный проект с Академией со стадионом и проект многоэтажки вместо насосной станции Академии.
“Возмущенные киевляне решили бороться за учебное заведение и будущее своих детей, и анонсировали проведение митинга под зданием КГГА. Люди требуют увольнения администрации во главе с ректором Ольгой Бенч и возвращения земли для строительства бесплатной общеобразовательной школы по улице Героев Сталинграда”, – добавил Владислав Трубицын.
Депутат также считает необходимым инициировать проведение внепланового внутреннего аудита, ведь большие вопросы вызывают завышенные показатели финансирования учреждения.
Напомним, постоянная комиссия по вопросам предпринимательства, промышленности и городского благоустройства не поддержала проект решения о передаче в аренду земельного участка под строительство многоквартирного жилого дома по улице Академика Каблукова, 26. По этому адресу расположен стадион "Металлист", который пытаются застроить, ссылаясь на его аварийность.
Читайте: Депутат Киевсовета Трубицын встал на защиту стадиона “Металлист”
Фото: пресс-служба
КиевVласть
Комітет Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики визнав роботу керівництва Фонду державного майна України в 2019-2021 роках незадовільною. Такого висновку депутати дійшли, заслухавши 19 травня звіт голови Фонду державного майна України Дмитра Сенніченка про ситуацію з приватизацією держпідприємств аграрного сектору.
Про це KV стало відомо з офіційного повідомлення на сайті комітету.Подписывайтесь на новости “КиевVласть” За інформацією членів комітету низка державних підприємств, зокрема, ДП “Науково-дослідний, виробничий агрокомбінат “Пуща-Водиця” продовжують накопичувати заборгованість перед бюджетами різних рівнів, а Державна аудиторська служба виявила низку фактів порушення фінансової дисципліни.Нагадаємо, у 2008-2015 роках ДП “Пуща-Водиця” уклало низку інвестиційних договорів із приватними компаніями, за якими занедбані державні землі були передані під забудову, залишивши за цим ДП право користування ними. Цими документами був визначений відсоток, який після завершення будівництва й введення будинків в експлуатацію передається державі в особі цього агрокомбінату, як результат реалізації інвестиційного договору.Йдеться про низку ділянок ДП “Пуща-Водиця” у різних районах столиці, до числа яких відноситься і ділянка площею 25 га на Мінському масиві.У березні 2021 року Комісія Київради з питань архітектури, містобудування та земельних відносин підтримала проєктне рішення щодо детального плану території (ДПТ) Мінського масиву в межах вулиць Юрія Кондратюка, Михайла Майорова і західної сторони лісу в Оболонському районі міста Києва. Згідно з проєктом, на території нового мікрорайону територією 25 га планують звести 19 житлових будинків заввишки в 26 поверхів на 6307 квартир. Новий ДПТ Мінського масиву також передбачає будівництво в мікрорайоні трьох дитячих садочків, школи на 1440 учнів, сімейних амбулаторій, багаторівневого паркінгу, організацію нового автобусного маршруту тощо.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
Натомість, Фонд державного майна України звернувся до КМДА з проханням відкласти розгляд питання затвердження ДПТ Мінського масиву до ухвалення з цього приводу відповідних рішень судовими та правоохоронними органами. Крім того, ФДМУ озвучив намір у судовому порядку оскаржити всі інвестиційні угоди, підписані між ДП “Пуща-Водиця” та групою компаній, які мали виступити забудовниками ділянок.За словами експертів, хоча у ФДМУ й аргументують своє рішення нібито збитковістю даних інвестиційних угод для держави, про жодні реальні державні інтереси тут не йдеться.Чим саме такі дії Фонду держмайна загрожують державі та інвесторам і які можливі варіанти розв’язання проблеми із забудовою Мінського масиву?Перший сценарій – якщо затвердження ДПТ відкладають, як це зараз фактично відбувається на Мінському масиві, а інвестиційні договори розривають, що унеможливлює забудову території. Слід зауважити, що іноземних інвесторів це навряд чи влаштує, і вони відстоюватимуть свої інтереси в судах. А це, в українських реаліях, процес доволі тривалий. За такої ситуації будь-яке будівництво на території Мінського масиву буде заморожене роками, і землі ставатимуть лише дедалі більш занедбаними.За словами експертів, для держави ця занедбана ділянка – навіть не сумнівний актив, а пасив. Адже жодних доходів вона не приносить, а витрати на охорону, сплату податку за землю – накопичуються. Вже зараз ДП “Пуща-Водиця” має 8-мільйонну заборгованість перед бюджетом. Тому реалізація такого сценарію в перспективі загрожує державному підприємству банкрутством, а Україні, як державі – багатомільйонними збитками.Профільні фахівці зазначають: така позиція державного органу управління є не лише непослідовною, а й відверто антидержавницькою. Другий сценарій – Детальний план території Мінського масиву все ж ухвалюють, інвестиційний договір продовжує діяти, і забудовник починає будівництво. За оцінкою експертів, у перспективі проєкт забудови Мінського масиву на Оболоні реально завершити протягом 4-5 років, а реалізація масштабного інвестиційного договору, що передбачає понад 6 тисяч квартир, забезпечить лише пряме збільшення ВВП у 6 млрд грн.Крім того, слід враховувати, що мільярди гривень, вкладені іноземними інвесторами, забудовник витратить на придбання бетону, арматури, цегли та інших будматеріалів переважно у вітчизняних виробників. Відповідно, виробники закуповуватимуть більше сировини у підприємств видобувної галузі, вкладатимуть кошти в транспорт, енергоносії. Кожний мільярд, вкладений у зведення будинків, фактично дає кілька мільярдів гривень суміжним галузям. Усе це – сотні мільйонів гривень податків та обов'язкових зборів до бюджетів різних рівнів.Крім того, потужний будмайданчик – це більш ніж тисяча робочих місць для кваліфікованих будівельників. Загалом, з урахуванням суміжних галузей та мультиплікаційного ефекту, реалізація інвестиційного проєкту принесе економіці країни щонайменше мільярд доларів.Цей оптимістичний сценарій яскраво може проілюструвати кейс із забудовою іншої, колись занедбаної ділянки, на Виноградарі, де Stolitsa Group реалізувала один з наймасштабніших будівельних проєктів Києва – Варшавський мікрорайон. Це комплекс із понад 20 висотних будинків з власними котельнями, паркінгом, дитячими майданчиками зведений в межах Подільського району, між проспектом Правди, вулицями Івана Виговського і Межовою. На цих землях ДП “Пуща-Водиця” свого часу теж був реалізований інвестиційний договір. Детальний план території багатофункціонального житлового району на землях Державного підприємства “Науково-дослідний, виробничий агрокомбінат “Пуща-Водиця” на Виноградарі було ухвалено в 2013 році, і частину інвестиційної угоди на даний момент реалізовано в повному обсязі й у визначений термін.Як наслідок, громада столиці отримала новітній і комфортний житловий простір, а держава, не вклавши ані копійки бюджетних грошей, – 5% від збудованих комерційних площ на об’єкті, тобто понад, на даний момент, 25 тисяч квадратних метрів нерухомості, а планується передача загалом 98 тисяч квадратних метрів.“Державна економічна політика має базуватись на залученні інвестицій, створенні сприятливого клімату та підтримці інвесторів. А політика згортання й заморожування інвестиційних проєктів, які вже в активній фазі реалізації – можуть зашкодити інтересам держави. Чинна позиція Фонду держмайна до іноземних інвесторів є, щонайменше, непродуманою і може мати негативні наслідки для економіки України. Це наштовхує на думку про саботаж або ж спробу шантажувати девелопера, із вимаганням неправомірної вигоди. Певні посадовці заради незаконної корупційної вигоди, “плюшек” і “шматочка великого пирога” готові ставити палиці в колеса економіці країни, позбавляючи її мільярдних надходжень до бюджету”, – наголошує Володимир Копоть, юрист, керівник проєкту Monitor.Estate.Така антидержавницька політика державних органів може коштувати Україні значної суми іноземних інвестицій, адже навряд чи хтось із представників великого міжнародного капіталу ризикне вкладати свої кошти в економіку країни, де посадовці відверто порушують права інвесторів.“Посадовці посилаються на ймовірні порушення процедури укладання договорів з боку колишнього виконувача обов’язків керівника ДП “Пуща-Водиця”. Однак, навіть якщо ці порушення дійсно мали місце, за помилки державного чиновника чомусь намагаються покарати інвесторів. А це – пересічні громадяни України, які прагнуть покращити свої житлові умови. Тим більше, що девелопер усі свої зобов’язання за інвестиційними договорами виконує в повному обсязі й готовий звести й здати об’єкти в експлуатацію у строк. Чому через недолугість держслужбовців людей хочуть позбавити надії на власне житло? Незрозуміло”, – коментує Володимир Копоть, юрист, керівник проєкту Monitor.Estate.А в самому серці європейської столиці, на Оболоні, замість нового житлового масиву, посеред занедбаного поля можуть залишитися лише руїни колишніх теплиць – як пам’ятник недолугості державних чиновників.Фото: відкриті джерелаКиевVласть
Депутаты Киевсовета согласовали нововведения, которые должны облегчить получение в столице почтовых адресов. В частности, в Департамент градостроительства и архитектуры Киевской горгосадминистрации (КГГА) больше не нужно подавать справку об уплате паевого взноса, а вместо копии контрольно-геодезической съемки из Градостроительного кадастра Киева достаточно будет предоставить “обычную пятисотку”, указав место расположения запланированных объектов строительства и главного входа в дом. Эксперты такой подход приветствуют. Но отмечают, что в целом процесс присвоения в столице адресов (по сути, это должно быть простой административной услугой) из-за “склонности к коррупции” чиновников градостроительного департамента КГГА очень “хромает” и реестр адресов ведется как попало.
Как стало известно KV, 27 мая 2021 года Киевсовет внес изменения в Положение о реестре адресов Киева.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Соответствующий проект решения №08-231/1664-ПР от 21 мая 2021 года был вынесен на рассмотрение Киевсовета в порядке неотложности. Субъектами его подачи выступили сразу 6 депутатов Киевсовета из разных политических сил. В сессионном зале его поддержали 93 народных избранника.
Положение о реестре адресов Киева было утверждено решением Киевсовета №337/9394 от 22 мая 2013 года. Документ, в частности, регулирует порядок присвоения, регистрации адресов объектов недвижимости и всех изменений в них, порядок ведения реестра адресов и т.д.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
Теперь для присвоения почтового адреса новым зданиям физическим и юридическим лицам больше не нужно подавать в Департамент градостроительства и архитектуры КГГА справку Департамента экономики и инвестиций КГГА об уплате ими паевого взноса в создании социальной и инженерно-транспортной инфраструктуры. Также не нужно будет подавать в градостроительный департамент решение Киевсовета об их освобождении от уплаты паевого взноса (если таковое решение имеется).
Кроме того, по предложению депутата Сергея Крымчака (фракция “Единство”), которое тот озвучил уже в ходе сессионного заседания, Киевсовет исключил из перечня документов, необходимых для получения почтового адреса, копию исполнительной (контрольно-геодезической) съемки, зарегистрированную в градостроительном кадастре города Киева. Вместо этого, по предложению Крымчака, горсовет добавил в список необходимых документов “копию (выкопировку) из топографо-геодезического плана в масштабе М 1:500 с указанием места расположения запланированных объектов строительства, а также главного входа в дом”.
По словам Сергея Крымчака, все указанные изменения соответствуют постановлению Кабинета министров №367 “О некоторых вопросах дерегуляции хозяйственной деятельности” от 27 марта 2019 года.
Отметим, этот правительственный документ утвердил экспериментальный порядок присвоения почтовых адресов в Украине. Среди прочего – отменил необходимость подачи справок об уплате паевых взносов. Уплата в городские бюджеты паевых взносов за ряд категорий недвижимости, напомним, была отменена Законом Украины №132-IX “О внесении изменений в некоторые законодательные акты относительно стимулирования инвестиционной деятельности в Украине” от 20 сентября 2019 года. Соответствующая норма начала действовать с 2021 года.
“Существующее Положение о реестре почтовых адресов не соответствует этому порядку и, в принципе, системе дерегуляции, которая была предусмотрена постановлением Кабинета министров”, – отметил в ходе заседания горсовета Крымчак.
Один из субъектов подачи утвержденного Киевсоветом проекта решения – депутат Николай Конопелько (фракция “Слуга народа”) – рассказал о том, что изменения в Положение о реестре адресов помогут, в том числе, и людям, которые потеряли свое жилье вследствие прошлогоднего взрыва в жилом доме по ул. Соломии Крушельницкой, 1/5 (Позняки, Дарницкий район).
Напомним, тогда пострадали 40 семей, всем им государственные власти пообещали новые квартиры, выдав так называемые “сертификаты” на жилье в трех жилых комплексах (ЖК). Однако вскоре выяснилось, что по разным причинам не все дома, в которых должны быть расселены пострадавшие, имеют почтовые адреса. Следовательно – люди не могут оформить право собственности на жилье и эта проблема, по словам Конопелько, может быть решена благодаря утвержденному горсоветом решению.
Читайте: Взрыв газа в жилом доме на Позняках: первому зампредправления АО “Киевгаз” грозит несколько лет тюрьмы
В свою очередь, член фракции “Оппозиционная платформа – За жизнь” Владимир Яловой обратил внимание на обратную сторону медали этого вопроса.
“Мы знаем много случаев, когда дома в Киеве, которые не введены в эксплуатацию, получали почтовые адреса. Мы знаем случаи, когда дома сданы, люди не заселились, потому что дом не закончен, но дома имеют почтовые адреса. У меня вопрос: какие предостережения в этом вопросе введены и как нам предотвратить это? И что делать с домами, которые не введены и не заселены, но имеют почтовые адреса?” – задался вопросом Владимир Яловой.
Впрочем, на его реплику никто не ответил – ни субъекты подачи указанного проекта решения, ни чиновники КГГА.
Как сообщил KV адвокат Дмитрий Калько, по его мнению, Киевсовет принял правильное решение. По словам юриста, в связи с тем, что за некоторые объекты строительства больше не нужно платить паевые взносы, смысла предоставлять соответствующие справки для получения почтового адреса больше нет.
Кроме того, адвокат обратил внимание на то, что Департамент градостроительства и архитектуры КГГА и раньше присваивал почтовые адреса на основании копии топографо-геодезического плана в масштабе М 1:500. Правда, по словам Дмитрия Калько, для этого чиновникам “заносили”. Дело в том, что в минувшие годы многие субъекты по разным причинам не могли проводить контрольно-геодезическую съемку (проводится на этапе строительства) и, соответственно, предоставлять ее результаты в профильный департамент.
Вместе с тем, юрист обратил внимание на то, что чиновники КГГА часто трактуют на свое усмотрение ряд других норм решения Киевсовета №337/9394 от 22 мая 2013 года и тормозят процесс присвоения почтовых адресов в столице, который по своей сути должен являться обычной административной услугой.
Так, Дмитрий Калько представлял интересы одного из жителей Киева в судебных разбирательствах с Киевсоветом касательно вышеупомянутого решения №337/9394. Клиент требовал отменить пункт о том, что лицо, которое подает заявление на присвоение почтового адреса, должно предоставить в Департамент градостроительства и архитектуры КГГА “заверенную в установленном порядке копию документа, удостоверяющего право собственности на земельный участок или право пользования земельным участком (при необходимости)”. По мнению Дмитрия Калько и его клиента, эта норма была незаконной. Их мнение подтвердил и Окружной административный суд Киева (решение от 11 июля 2019 года), и Кассационный административный суд (постановление от 7 октября 2020 года). Таким образом, данная норма был отменена.
“Вот эта фраза “при необходимости” – это коррупция. Люди обращаются, а их просят документ на землю. В то же время, по моей информации, другие получают адреса “без земли”. Департамент просто заложил в решение “коррупционную мину”. Когда возникает эта “необходимость”, никто объяснить не мог. Основа коррупции в том, что “закон как дышло”. Ведь они (чиновники. – KV) применяют одни и те же нормы права неодинаково и не для всех”, – заявил Дмитрий Калько.
Кроме того, адвокат обратил внимание на то, что Департамент градостроительства и архитектуры не обновляет Реестр почтовых адресов на своем сайте, что является нарушением закона – последние обновления датированы ноябрем 2020 года.
При этом, по его словам, ему неизвестны случаи присвоения почтовых адресов домам, которые не введены в эксплуатацию, о чем говорил Владимир Яловой. Правда, есть одна поправка – депутаты могут получать от КГГА больше информации, чем обычные граждане, и в более краткие сроки. Тогда как на свои запросы Дмитрий Калько, по его словам, часто не получает внятных ответов.
“Но и ежу понятно, что объект, не введенный в эксплуатацию, и объект незавершенного строительства не могут иметь почтовых адресов – у них есть только строительные адреса”, – подчеркнул адвокат.
Как ранее сообщала KV, несмотря на то, что паевые взносы были отменены лишь в 2021 году, столичные чиновники и ранее помогали застройщикам сэкономить на этой статье расходов.
Так, в 2017-2019 годах правоохранители открыли как минимум два уголовных производства по таким фактам. В Нацполиции предполагали, что должностные лица Департамента экономики и инвестиций КГГА некорректно рассчитывали размер этих взносов, а в Генеральной прокуратуре (ГПУ) считали, что органы Государственной архитектурно-строительной инспекции (ГАСИ) не проверяли уплату этих денег перед введением в Киеве объектов в эксплуатацию.
Читайте: Как столичных чиновников поймали на махинациях с паевыми взносами
Отметим, похоже обвинительные приговоры в рамках указанных дел так никто и не получил.
Напомним, должность директора Департамента градостроительства и архитектуры КГГА с 1 ноября 2016 года занимает Александр Свистунов (на фото).
Фото: коллаж KVКиевVласть
В настоящее время Государственная фискальная служба (ГФС) расследует 9 уголовных производств. Они расследуются по статьям об уклонении от уплаты налогов, злоупотреблении служебным положением и хищении государственного имущества.
Об этом KV стало известно из сообщения РБК-Украина со ссылкой на главу ГФС Вадима Мельника (на фото).Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
"По данным статьям УКУ правонарушителям грозят серьезные наказания. Например, максимальная санкция статьи 191 УК Украины предусматривает лишение свободы на срок от 7 до 12 лет с лишением права занимать определенные должности или заниматься определенной деятельностью на срок до 3-х лет и с конфискацией имущества", – отметил Вадим Мельник.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
По его словам, в этих делах фигурируют коммунальные предприятия и субъекты хозяйствования, которым выделяются средства из местного бюджета для проведения работ и закупок в интересах общины Киева.
Суммы убытков, которые предварительно установлены в ходе следствия, следующие:
"Киевский метрополитен" – 9 млн грн;
"Киевгорсвет" – 12 млн грн;
"Киевзеленстрой" – 40 млн грн;
"Киевавтодормост" – 30 млн грн;
"Дирекция строительства дорожно-транспортных сооружений г. Киева" – 9 млн грн;
"Киевпастранс" – 40 млн грн;
"Киевавтодор" – 18,6 млн грн.
Кроме 40 обысков, которые проводились с 11 по 27 мая, в уголовных производствах осуществляют и другие следственные действия, в частности:
проведено 53 допроса должностных лиц и служащих коммунальных и коммерческих предприятий с признаками фиктивности;
проведено 6 экспертиз, в том числе судебно-экономических и строительных-технических;
у 13 человек, причастных к преступной деятельности, отобраны образцы почерка для проведения экспертиз;
о подозрении в настоящее время сообщено 4 человек;
наложено 9 арестов на денежные средства, имущество, печати и документы, которые изъяты во время обысков у предприятий-фигурантов.
Мельник отметил, что в рамках расследованных уголовных производств целью ГФС являются: прекращение преступной деятельности, возмещение убытков и привлечение виновных к ответственности.
В то же время глава ГФС сообщил, что сегодня у правоохранительных органов никаких претензий к мэру Киева Виталию Кличко – нет. Также Кличко не проходит по вышеупомянутым делам в качестве свидетеля, и его не вызывали на допросы.
Как сообщала KV, по результатам проведенных обысков в Департаменте земельных ресурсов Киевской горгосадминистрации (КГГА) сотрудники ГФС разоблачили ряд предприятий в уклонении от уплаты налогов в крупных размерах. В ГФС заявляют о выявлении нарушений законодательства в сфере уплаты арендной платы за землю на сумму свыше 100 млн гривен.
Читайте: ГФС выявили в Департаменте земельных ресурсов КГГА махинации в сфере аренды коммунальной земли более чем на 100 млн гривен
Напомним, 12 мая Государственная фискальная служба под процессуальным руководством Киевской городской прокуратуры провела обыски в Департаменте земельных ресурсов КГГА.
Читайте: Государственная фискальная служба проводит обыски в Департаменте земельных ресурсов КГГА
Как сообщала KV, 11-12 мая правоохранители провели ряд обысков в коммунальных предприятиях и департаментах Киевской горгосадминистрации (КГГА).
Читайте: Прокуратура и ГФС подозревают сотрудников КП “Киевгорсвет” в получении денег от подрядчиков и Следователи ГФС и городской прокуратуры пришли с обысками в офис “Киевавтодора”
Киевский городской голова Виталий Кличко прокомментировал обыски прокуратуры и налоговиков в КГГА и столичных коммунальных предприятиях. Виталий Кличко назвал такие массовые следственные действия давлением на столичную власть и лично на него.
Читайте: По результатам проведенных 11 и 12 мая обысков в структурных подразделениях КГГА подозрения вручены 11 фигурантам
Фото: РБК-УкраинаКиевVласть
Столичному горсовету не хватило 13 депутатских голосов для того, чтобы начать переговоры о выкупе земельного участка на просп. Победы, 50-А у ООО “Шулявка” и в дальнейшем обустроить на нем сквер. Именно таким образом секретарь Киевсовета Владимир Бондаренко предлагал спасти эту землю от ее застройки скандальным многоэтажным МФК "50Avenue". Впрочем, целый ряд депутатов выступили против подобных мер. В частности, Андрей Порайко (фракция “Европейская солидарность”, на фото справа) возмутился потенциальной тратой бюджетных средств на покупку земли под явно незаконным строительством и выразил мнение, что вместо этого Киевсовет должен добиваться в суде “ликвидации” результатов начатых застройщиком работ.
Как стало известно KV, в ходе вчерашнего заседания Киевсовета депутаты не поддержали проект решения о выкупе для общественных нужд земельного участка по просп. Победы, 50-А в Шевченковском районе (08/231-586/ПР от 28 января 2021 года).Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
За утверждение документа, субъектом подачи которого выступил секретарь Киевсовета Владимир Бондаренко, проголосовали лишь 46 депутатов (необходимый минимум для принятия решений – 61 голос). Еще 15 народных избранников проголосовали против, 8 депутатов воздержались.
Речь идет о земельном участке площадью 0,31 га с целевым назначением “для строительства, эксплуатации и обслуживания торгово-офисного комплекса с рестораном быстрого питания и благоустройством и озеленением сквера” (кадастровый номер 8000000000:88:093:0026). Этой землей с 2010 года владеет ООО “Шулявка”, а с 2018 года ее на основании договора суперфиция (договор на право застройки земли. – KV) использует ОК “Эксон Премьер Шулявская”.
Напомним, на указанном участке, вопреки его назначению, запланировано строительство многофункционального комплекса (МФК) "50Avenue". По своей сути этот объект, вероятно, будет представлять из себя жилищный комплекс (ЖК), поскольку на профильных израильских Интернет-сайтах уже продаются квартиры (или же так называемые “апартаменты”) в нем. При этом, как сообщалось ранее, 20 апреля 2021 года корреспондент KV зафиксировал на этой участке строительную технику и рабочих. А уже в ходе вчерашнего заседания Киевсовета депутат Юрий Федоренко (фракция “Слуга народа”) сообщил, что на данной земле уже частично построено свайное поле.
Как указано в предложенном Владимиром Бондаренко проекте решения, попытки освоения указанного земельного участка вызывают значительный общественный резонанс среди жителей Киева, поскольку застройка частично планируется на территории зеленых насаждений общего пользования (сквер “Слава танкистам”. – KV). При этом, как указал в документе секретарь горсовета, сами намерения застройки являются “беспрецедентными для Киева”, поскольку на запланированный объект не получены исходные данные для проектирования и документы разрешительного характера. В связи с этим Бондаренко и предложил депутатам попытаться выкупить участок, чтоб обустроить на нем парк.
Согласно проекту решения, переговоры о выкупе этого участка в коммунальную собственность с ООО “Шулявка” должен был бы провести Департамент земельных ресурсов КГГА. Кроме того, чиновники этой структуры смогли бы обеспечить проведение экспертной денежной оценки земли, чтоб определить ее стоимость.
В ходе заседания Киевсовета сразу несколько депутатов выступили против такого пути регулирования этого “строительного вопроса” .
Так, член фракции “Оппозиционная платформа – За жизнь” Игорь Кириленко (на фото слева) обратил внимание на то, что на указанном участке можно обустроить лишь сквер, но не парк. Ведь, по словам депутата, согласно государственным строительным нормам (ГСН, ДБН) для парка необходима территория площадью минимум 2 га. Кроме того, он выразил мнение, что переговоры о выкупе этой земли должен вести не Департамент земельных ресурсов КГГА, а Киевсовет – как орган, принимающий такое решение. Дескать, это – требование профильного законодательства Украины.
В свою очередь депутат Андрей Порайко (фракция “Европейская солидарность”) предложил своим коллегам воздержаться от единичных выкупов земельных участков, которые нередко практикует Киевсовет. Вместо этого, как считает народный избранник, столичные власти должны наработать перечень участков, которые будут выкупаться, к примеру, в течение года. В таком случае, дескать, можно будет говорить о системном подходе к этому вопросу.
Кроме того, Андрей Порайко выразил уверенность, что Киевсовет должен иначе реагировать на факт незаконного строительства по просп. Победы, 50-А.
“Голосовать за этот проект решения преждевременно. Недавно суд продлил прокуратуре срок осуществления уголовного производства, которое касается незаконной застройки. Более того – есть судебный спор, где застройщик “Эксон Премьер Шулявская” оспаривает отказ в выдаче градостроительных условий и ограничений (ГУО). У меня возникает вопрос: если есть уголовные производства и судебные споры, то почему Киевсовет не обращается с иском о снесении самовольного строительства, если таковое имело место, и почему мы выкупаем этот участок? Еще и платим незаконному застройщику за это!” – подчеркнул Андрей Порайко.
В конечном итоге Киевсовет и не поддержал предложенную Владимиром Бондаренко инициативу, и не принял никаких протокольных решений по поводу обращения в суд, о котором говорил Андрей Порайко.
Как ранее сообщала KV, предполагается, что будущий МФК "50Avenue" будет насчитывать то ли 24, то ли 32, то ли 39, то ли даже 50 с лишним этажей. Объект планируется возвести прямо над тоннелем между станциями метро “Шулявская” и “Политехнический институт”, что, как сообщили в КП “Киевский метрополитен”, “может привести к непредсказуемым последствиям техногенного характера”. Кроме того, ради нового объекта, возможно, могут снести здания, которые использует Государственная научная архитектурно-строительная библиотека имени В. И. Заболотного (просп. Победы, 50). По данным информационного агентства “Громада.Топ”, об этом, дескать, нигде официально не заявлено, но это видно из детального плана местности, который застройщик размещал на строительном заборе.
Резонанса вокруг этого комплекса добавляет и тот факт, что пользователь участка – ОК “Эксон Премьер Шулявская” – фактически не имеет никаких разрешительных документов на строительство – ни ГУО, ни декларации о начале строительных работ от ГАСИ, ни карточки на нарушение благоустройства от КГГА.
Так, с июня 2018 года по апрель 2020 года Департамент градостроительства и архитектуры КГГА 16 раз отказывал указанному кооперативу в выдаче ГУО. Одна из причин – “многофункциональный комплекс”, который хочет построить кооператив, это не то же самое, что “торгово-офисный центр”, который Киевсовет, передавая в свое время землю под застройку, разрешал построить в этом месте. Это и послужило причиной судебных разбирательств, о которых упоминал депутат Андрей Порайко: ОК “Эксон Премьер Шулявская” через Окружной административный суд пытается заставить градостроительный департамент КГГА выдать ему вожделенные ГУО.
Очередное заседание суда по этому делу запланировано на 19 июля 2021 года.
Единственным основанием для каких либо “телодвижений” на этом участке может быть лишь сообщение № КВ010181131195 о начале подготовительных работ для дальнейшего строительства на данном участке торгово-офисного комплекса с рестораном быстрого питания и благоустройством и озеленением сквера. Этот документ еще 23 апреля 2018 года зарегистрировал Департамент по вопросам государственного архитектурно-строительного контроля (ГАСК) КГГА. Однако, в нем нет ни слова о “многофункциональном комплексе”, а заказчиком выдачи такого разрешения выступил не ОК “Эксон Премьер Шулявская”, а владелец участка – ООО ”Шулявка”.
Читайте: Судьбу скандального строительства ЖК на проспекте Победы, 50-А определит суд
При этом, 11 февраля 2020 года следственное управление полиции в метрополитене Нацполиции Киева открыло уголовное производство №12020100010001357. В рамках этого дела правоохранители изучают причастность должностных лиц ООО “Шулявка”, ОК “Эксон Премьер Шулявская”, КП “Киевский метрополитен” и других субъектов хозяйствования к совершению преступлений, предусмотренных тремя статьями Уголовного кодекса (УК) Украины:
ч. 4 ст. 197-1 – самовольное строительство зданий или сооружений на самовольно занятом земельном участке;
ч. 2 ст. 364 – злоупотребление властью или служебным положением, повлекшее тяжкие последствия;
ст. 356 – самоуправство.
В ходе расследования правоохранители выяснили, что строительство на просп. Победы, 50-А действительно проводится без каких-либо разрешительных документов. Особую роль в этом следователи отводят должностным лицам КП “Киевский метрополитен”, которые даже не создали комиссию по факту этого строительства. 8 февраля 2021 года Подольский районный суд Киева продлил срок следствия до 6 месяцев (конечная дата следствия не уточняется, ориентировочно до августа 2021 года. – KV).
Напомним также, владельцы ОК “Эксон Премьер Шулявская” Иван Влад и Йозеф Москович, похоже, входят в окружение кумы пятого президента Украины Оксаны Билозир.
Читайте: Уголовное производство и внимание Киевсовета: что происходит со скандальным строительством на проспекте Победы, 50-А
Должность директора Департамента градостроительства и архитектуры КГГА с 1 ноября 2016 года занимает Александр Свистунов. Обязанности директора Департамента земельных ресурсов КГГА со 2 апреля 2021 года исполняет замдиректора этой структуры Валентина Пелих. С 27 июля 2018 года по 1 апреля 2021 года этим департаментом руководил нынешний замглавы КГГА Петр Оленич.
Департамент ГАСК при КГГА с 3 февраля 2017 года возглавляет Владимир Кузьменко. Он с 13 января 2020 по 7 августа 2022 года находится в отпуске по уходу за ребенком. На этот период исполнение обязанностей директора Департамента по вопросам ГАСК КГГА возложено на заместителя директора этого департамента – Оксану Попович.
Фото: коллаж KVКиевVласть
Хозяйственный суд Киева удовлетворил иск столичной прокуратуры о возвращении столичной общине земельного участка площадью 2 га в урочище Черторой. Еще в 2018 году Киевсовет разорвал договор с арендатором этой земли, но компания не вернула земельный участок столице.
Об этом KV стало известно из сообщения пресс-службы прокуратуры Киева.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” Как сообщается, Хозяйственный суд Киева своим решением от 26 мая 2021 года удовлетворил иск Киевской городской прокуратуры и обязал общество вернуть общине земельный участок площадью 2 га и стоимостью более 7,5 млн грн в урочище Черторой в Деснянском районе.
Указанный земельный участок использовался обществом на основании договора аренды, заключенного в 2004 году. В дальнейшем же, решением Киевсовета в 2018 году договор аренды был расторгнут в связи с невыполнением обществом своих обязанностей по завершению застройки земельного участка в течение трех лет с момента государственной регистрации договора и неиспользования земли в соответствии с ее целевым назначением.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
Однако, как сообщается, несмотря на прекращение права аренды земли, общество в нарушение требований закона и условий договора не вернуло земельный участок ее владельцу – Киевсовету.
В связи с этим прокуратура обратилась в Хозяйственный суд Киева с иском об обязательстве общества вернуть земельный участок столичной общине в состоянии, пригодном для дальнейшего использования.
Суд согласился с доводами прокурора и полностью удовлетворил иск.
Ранее KV сообщала, что прокуратура обратилась с иском в Хозяйственный суд столицы с требованием возвратить земельный участок площадью в 2 га в урочище Черторой в Деснянском районе.
Напомним, суды первой и апелляционной инстанций поддержали обоснованность исковых требований прокуратуры и истребовали в пользу государства из незаконного владения физических лиц три земельных участка. Стоимость истребованных земель природно-заповедного фонда общей площадью почти 1 га составляет 18 млн гривен.
Читайте: Прокуратура через суд вернула нацпарку “Голосеевский” еще 3 земучастка стоимостью 18 млн гривен
Фото: пресс-служба прокуратуры Киева.КиевVласть
Более 1,5 млрд гривен вложили международные инвесторы в развитие инфраструктуры заброшенных земельных участков ГП “Пуща-Водица”, чтобы создать современный и комфортный европейский квартал. Жилые микрорайоны от Stolitsa Group, которые небезосновательно считают одними из самых популярных объектов недвижимости в Киеве, стали наглядным примером эффективного партнерства международного бизнеса с государством. Но государственное предприятие (ГП) “Пуща-Водица” внезапно решило пересмотреть соглашения, из-за чего тысячи инвесторов в жилье рискуют остаться без крыши над головой.
О том, кто раздувает конфликт между инвесторами и государством KV рассказали представители Stolitsa Group и частные инвесторы.
О каких именно землях идет речь
Государственное предприятие Научно-исследовательский, производственный агрокомбинат (ГП) “Пуща-Водица” было зарегистрировано в 2002 году с основным видом деятельности “Выращивание зерновых культур (кроме риса), бобовых культур и семян масличных культур”, а органом управления является Фонд государственного имущества Украины. По данным информационно-аналитической платформы YouControl, по состоянию на 13.05.2021 в собственности госпредприятия находится 51 объект недвижимости и 51 земельный участок.
В пределах Киева агрокомбинат владеет около 419 га земли, которые были ему переданы 24 апреля 1998 года решением Киевсовета №891 “Об оформлении агрокомбинату “Пуща-Водица” права пользования земельными участками для ведения сельскохозяйственной деятельности в Минском, Подольском и Шевченковском районах”. В частности, в Шевченковском районе (границы современного Подольского района) − 335 га, в Подольском – 50,5 га, в Минском (границы современного Оболонского района) – 33,5 га.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Еще 1870 га земли в Киевской области были переданы этому агрокомбинату 1 декабря 2002 года, согласно распоряжению №427 Киево-Святошинской райгосадминистрации.
Состояние указанных участков, как свидетельствуют имеющиеся фотографии, оставляло желать лучшего. В подавляющем большинстве на конец “нулевых” – начало 2010-х на месте бывших теплиц и орошаемых полей образовались пустыри с остатками хозяйственных построек, которые облюбовали бездомные.
Было и стало
Поэтому в период 2008-2015 годов ряд частных компаний, часть из которых входит в группу компаний Stolitsa Group, которые в дальнейшем выступили застройщиками, заключили с ГП “Пуща-Водица” ряд инвестиционных договоров, по которым этот агрокомбинат передал заброшенные земельные участки под застройку. В частности, речь идет о более 200 га в Подольском районе столицы. В документах был определен процент площадей, что после постройки и ввода домов в эксплуатацию должны были передать госпредприятию, как результат реализации инвестиционного договора после завершения строительства.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
По данным гендиректора Stolitsa Group Эдуарда Соколовского, в среднем эта доля составляет около 5% от возводимых коммерческих площадей или же в физическом выражении в целом 98 тыс. кв. м недвижимости. Этот процент был согласован Министерством аграрной политики и продовольствия, как органом управления этого ГП на то время, а рыночность указанных процентов подтверждена государственными экспертными учреждениями.
В результате выполнения инвестиционного договора, государство уже получило 31 тыс. кв. м жилья и должно было бы еще получить более 67 тыс. кв. м в объектах, которые запроектированы и находятся в процессе реализации.
Что происходило с участками после подписания договоров
Перечень подписантов инвестиционных договоров с агрокомбинатом “Пуща-Водица” в пределах Киева включает около десяти компаний-застройщиков, которые обязались выполнить работы преимущественно на территории Подольского и Оболонского районов. Это и компании украинско-литовской группы Stolitsa Group, и компании других девелоперов Киевского рынка недвижимости.
Первое разрешение на выполнение строительных работ на указанных участках было получено в сентябре 2015 года.
Разрешение на выполнение строительных работ
К тому времени девелоперами был разработан детальный план территории (ДПТ), изменено целевое назначение земельных участков, компенсированы в бюджет государства потери сельскохозяйственных земель. Всего в развитие инженерной, социальной и транспортной инфраструктуры некогда заброшенных территорий было направлено более 1,5 млрд гривен частных инвестиций.
Яркий пример трансформации заброшенных сельхозугодий в современное жилое пространство – развитие ЖК “Варшавский микрорайон” на Виноградаре. Комплекс возведен в пределах Подольского района, между проспектом Правды, улицами Ивана Выговского и Межевой. Это более 20 высотных домов с собственными котельными, паркингом, детскими площадками, удобными и зелеными дворами.
Все очереди строительства были сданы в эксплуатацию строго в оговоренные сроки, для комфорта жителей рядом с комплексом был построен огромный торгово-развлекательный комплекс “Retroville” с продуктовым супермаркетом, кинотеатром, фитнес-центром и широкой линейкой брендовых магазинов, детский садик и школа. Развитие жилой застройки в этом районе стимулировало город к продлению Сырецко-Печерской линии метро на Виноградарь, началу строительства станций “Мостицкая” и “Проспект Правды”.
Вложенные инвестиции и многолетний труд профессионального девелопера позволили не только кардинально изменить внешний вид земельного участка, превратив бывшее заброшенное поле в современный мегаполис, но и существенно повысить его стоимость. Логично предположить, что такой успешный опыт стоит всячески приветствовать и распространять его на другие заброшенные участки.
Но в 2020 году, после назначения теперь уже бывшего и.о. директора агрокомбината Анатолия Шинкаренко, это госпредприятие резко изменило вектор взаимоотношений с девелоперами и пожелало пересмотра условий инвестиционных договоров.
Чего именно требует агрокомбинат
В прошлом году в адрес застройщиков неожиданно зазвучали обвинения: мол, суммы компенсаций этого агрокомбината намного ниже стоимости участков, а в процессе реализации инвестиционных договоров якобы было уничтожено государственное имущество, а предприятие стало убыточным.
Но действительно ли это так и что этому предшествовало?
Во-первых – о якобы уничтожении государственного имущества. Комиссия, которая была создана самим государственным предприятием, установила непригодность имущества (речь о старых теплицах) и экономической нецелесообразности дальнейшего его использования. Поэтому ГП “Пуща-Водица” получило соответствующие разрешения от Минагрополитики, как органа управления на то время, на списание основных средств, остаточная стоимость которых составляла 0 гривен.
Списывалось имущество, которое отработало свой ресурс в условиях сельскохозяйственного производства и агрессивной среды. Срок эксплуатации (износ) демонтированных сооружений и зданий давно превысил все допустимые границы. Выведенные из эксплуатации основные средства не использовались, поэтому их списание не повлияло на любой дальнейший ход производственного процесса в госпредприятии. Точнее наоборот: все эти действия позволили сократить убытки госпредприятия, а путем реализации непригодных частей имущества, как материалов, дало дополнительные поступления агрокомбинату.
Во-вторых, как свидетельствуют имеющиеся в открытом доступе данные, финансовое состояние ГП “Пуща-Водица”, после приостановления в течение последних двух лет инвестиционной деятельности, выглядит достаточно угрожающе. Если активы предприятия в течение пяти лет выросли примерно в четыре раза, то обязательства – в семь раз. А выручка выросла всего в два раза. Если же вычесть финансовый результат от инвестиционной деятельности, то по основному виду деятельности (сельское хозяйство) это ГП ежеквартально генерирует около 15-20 млн гривен убытков. Кроме того, на 1 апреля 2021 года агрокомбинат имел налоговый долг на сумму более 8 млн гривен.
Отметим, в 2019-2020 годах на госпредприятии состоялась серия организационных и кадровых изменений. В частности, в феврале 2020 г был сменен орган управления – с Министерства аграрной политики и продовольствия на Фонд госимущества. А очередным и.о. директора агрокомбината был назначен Анатолий Шинкаренко. Именно с этим кадровым решением представитель девелопера связывает непонятные действия со стороны госпредприятия и его отрицательный финансовый результат.
“Фактически с назначения этого, уже бывшего и.о. директора, и стартовал ряд событий, которые препятствуют выполнению инвестиционных соглашений. Он был назначен в феврале 2020 года и начал эту сомнительную историю, которая в конце концов завершилась предложением со стороны агрокомбината, пересмотреть ключевые условия ранее заключенных договоров. Именно так выглядит сегодняшняя ситуация в глазах международного инвестора”, – рассказал гендиректор Stolitsa Group Эдуард Соколовский.
Эдуард Соколовский
Он также отметил, что письмо за подписью Шинкаренко с требованием пересмотра процентов по инвестиционным договорам, вероятно, было реакцией директора на просьбу вернуть возвратную финансовую помощь в сумме 65 млн гривен, которую девелоперская компания до этого предоставила госпредприятию по его просьбе для уплаты налогов, коммунальных услуг и заработной платы.
Адвокат Stolitsa Group Богдан Прокопенко объяснил правовую позицию компании по поводу сложившейся ситуации.
“В поданных исках позиция государственного предприятия сводится к тому, что инвестиционные договоры содержат признаки договоров о совместной деятельности. А потому, согласно положениям Порядка заключения госпредприятиями, учреждениями, организациями, а также хозяйственными обществами, в уставном капитале которых доля государства превышает 50%, договоров о совместной деятельности, договоров комиссии, поручения и управления имуществом, утвержденного постановлением Кабинета министров от 11 апреля 2012 г. № 296, по мнению госпредприятия, последнее должно было получить согласование Кабинета министров на заключение указанных выше договоров. Поскольку указанного согласования получено не было, по мнению госпредприятия, оспариваемые договоры должны быть признаны судом недействительными.
Но первые редакции существующих инвестиционных договоров и, соответственно, сами правоотношения сторон возникли задолго до принятия порядка №296 от 11.04.2012 года, а потому последний не может распространяться на существующие правоотношения и быть примененным к указанным инвестиционным договорам. Стороны инвестиционных договоров четко определили, что они являются смешанными хозяйственными договорами, в основе которого лежат подрядные отношения и отношения по поводу инвестирования. Поэтому, поскольку инвестиционные договоры не являются договорами о совместной деятельности, то Порядок №296 от 11.04.2012 не должен был применяться при их заключении, а наличие полномочий подписанта на заключение инвестиционных договоров определялось исключительно положениями Устава государственного предприятия.
В подтверждение чего этим государственным предприятием заказано в Совете научно-правовых экспертиз при Институте государства и права им. В.М. Корецкого НАН Украины научно-правовое заключение относительно заключенных инвестиционных договоров. Так, научно-правовое заключение подтвердило соответствие заключенных договоров требованиям законодательства и факт того, что инвестиционные договоры не являются договорами о совместной деятельности.
Отсутствие превышения полномочий генерального директора на время их заключения и отсутствие необходимости получать согласования Кабинета министров на заключение указанных договоров, кроме экспертного учреждения, также исследовалась как судами так и правоохранительными органами разных уровней в рамках уголовных производств, по результатам чего уголовные производства были закрыты в связи с законностью заключения инвестиционных договоров, отсутствия фактов превышения полномочий подписантами и факта отсутствия какого-либо вреда, причиненного государству”.
Все это, вместе с уклонением ГП “Пуща-Водица” от выполнения своих функций заказчика в рамках действующих инвестиционных договоров, привело к тому, что сейчас 6 тыс. семей не могут получить свои, сданные застройщиком вовремя, квартиры.
Есть ли шанс на разрешение конфликта и получение инвесторами своего законного жилья
Представители Stolitsa Group уверяют, что девелопер предпринимает все возможные меры по внесудебному решению вопроса, чтобы побудить ГП “Пуща-Водица”, как заказчика, к выполнению условий инвестдоговора, а также выстраиванию диалога с новым руководством госпредприятия.
“Мы проводили многочисленные переговоры на разных уровнях и достигли определенной договоренности по урегулированию спорных вопросов с ГП “Пуща-Водица”. Мы, как девелопер, свои обязательства по инвестиционным договорам выполняем в полном объеме. Зато позиция второй стороны – непоследовательная и непонятная. По нашей информации, Фонд госимущества обратился к ГП “Пуща-Водица”, с требованием обжаловать в судебном порядке действительность заключенных инвестиционных договоров, что для нас стало неожиданностью, учитывая действующий переговорный процесс. Несмотря на такие действия этого ГП и Фонда госимущества, мы настроены на самое быстрое и конструктивное решение данного вопроса, так как от этого зависит будущее тысяч инвесторов”, – подчеркнул Эдуард Соколовский.
При этом, Stolitsa Group готовит ряд судебных исков, направленных на понуждение государственного агрокомбината к исполнению обязательств заказчика в рамках заключенных инвестиционных договоров.
Тем временем покупатели квартир откровенно возмущены действиями Фонда госимущества. Потому что заказчик строительства (ГП “Пуща-Водица”) открыто отказывается выполнять свои функции (оформлять документы на ввод в эксплуатацию и получение почтовых адресов), ссылаясь на якобы позицию Фонда госимущества как управляющего органа. Инвесторы “Варшавского микрорайона” опасаются полного замораживания строительства и совершенно не хотят разделить судьбу инвесторов печально известных застройщиков.
“Мы пообщались с девелопером – Stolitsa Group – и не имеем к нему претензий. Проблема возникла на уровне государственных органов власти. Выглядит так, будто это госпредприятие и управляющий орган намеренно провоцируют конфликтную ситуацию и блокируют застройку. Поэтому нас, как инвесторов, действительно смущает эта непонятная ситуация, в которой мы оказались через рыхлое государственное управление. Ведь объекты уже почти год как построены, имеют полный пакет разрешительной документации, но мы не можем получить ключи от собственных квартир. И как долго нам придется находиться в этом подвешенном состоянии – неизвестно”, – комментирует представитель инвесторов “Варшавский плюс” Юрий Андреев.
“Нас, как инвесторов “Варшавский плюс”, фактически взяло в заложники государственное предприятие. Сейчас мы несем финансовые убытки, поскольку вместо того, чтобы поселиться в собственных квартирах, вынуждены и дальше снимать жилье и платить за аренду. И это при том, что застройщик все обязательства перед нами выполнил полностью, есть все необходимые разрешения, и дома возведены в срок. Однако заказчик – ГП “Пуща-Водица” – уклоняется от выполнения своих функций, прикрываясь якобы позицией управляющего органа. То есть мы столкнулись с государственной машиной, которая заблокировала процесс ввода домов в эксплуатацию, и когда это закончится – мы не понимаем”, – добавляет инвестор Анастасия Ляцевич.
Суммируя написанное, стоит задаться вопросом: понимают ли в Фонде госимущества важность выполнения обязательств, которые государство несет в рамках реализации инвестдоговоров, и недопустимость изменения ранее согласованных условий инвестиционных соглашений при сотрудничестве с международным инвестором, который вкладывает сотни миллионов долларов в инфраструктуру Киева? Тем более, что этот прецедент вполне может повлечь негативные последствия для экономики всей Украины: сигнал о возможности внезапного изменения правил уже заключенных договоров отпугивает и без того немногочисленных иностранных инвесторов, готовых сотрудничать с нашим государством и вкладывать средства в нашу экономику.
Не говоря уже о том, что искусственное блокирование застройки Варшавского микрорайона лишает покупателей квартир законного права получить в срок свои квадратные метры. Для тысяч семей (покупателями недвижимости классов “эконом” и “комфорт” является простые киевляне) потеря средств, которые иногда собирают на жилье десятилетиями, и лишение надежды на собственную крышу над головой может стать настоящей жизненной трагедией.
Потому, возможно, наиболее компромиссным решением было бы исполнения уже подписанных обязательств между ГП “Пуща Водица” и Stolitsa Group, передача жилья инвесторам, а уже потом переведение разбирательств в суды, где поиск истины может затянуться на годы.
Генеральный директор Stolitsa Group Эдуард Соколовский надеется на скорейшее конструктивное разрешение сложившейся ситуации и заверяет, что, несмотря на чинимые ГП “Пуща-Водица” препятствия, компания Stolitsa Group и далее продолжает строительство ЖК “Варшавский” по утвержденным графикам и собирается исполнить все свои обязательства перед покупателями квартир в полном объеме.
Фото: предоставлены пресс-службой Stolitsa GroupКиевVласть
SELECT `id`, `uri`, `meta_title`, `meta_description`, `meta_keywords`, `title`, `text`
FROM `pages`
WHERE `uri` = 'search'
LIMIT 1
0.0007
SELECT `articles`.`id`, `articles`.`title`, `articles`.`uri`, `articles`.`image`, `articles_categories`.`uri` AS `category`
FROM `articles`
LEFT JOIN `articles_categories` ON `articles`.`category_id` = `articles_categories`.`id`
WHERE `articles`.`status` = 'published'
AND `articles`.`is_deleted` =0
AND `articles`.`published` <= '2024-09-30 06:28:00'
AND `articles`.`slider_position` >0
ORDER BY `articles`.`slider_position`
0.0004
SELECT `id`
FROM `articles`
WHERE `articles`.`category_id` = 2
AND `articles`.`status` = 'published'
AND `articles`.`is_deleted` =0
AND `articles`.`published` <= '2024-09-30 06:28:00'
ORDER BY `published` DESC
LIMIT 3
0.0008
SELECT articles.id AS id, articles.title AS title, articles.uri AS uri, articles.published AS published, articles.published_date as date_only, articles.short_text AS short_text, articles.image AS image, articles_categories.uri as category, articles_categories.common_uri as common_uri
FROM `articles`
LEFT JOIN `articles_categories` ON `articles`.`category_id` = `articles_categories`.`id`
WHERE `articles`.`id` IN('145248', '145190', '145142')
ORDER BY `published` DESC
0.0005
SELECT `id`
FROM `articles`
WHERE `articles`.`category_id` = 1
AND `articles`.`status` = 'published'
AND `articles`.`is_deleted` =0
AND `articles`.`published` <= '2024-09-30 06:28:00'
ORDER BY `published` DESC
LIMIT 50
0.0007
SELECT articles.id AS id, articles.title AS title, articles.uri AS uri, articles.published AS published, articles.published_date as date_only, articles.is_bold AS is_bold, articles.is_red AS is_red, articles.is_important AS is_important, articles_categories.uri as category
FROM `articles`
LEFT JOIN `articles_categories` ON `articles`.`category_id` = `articles_categories`.`id`
WHERE `articles`.`id` IN('145275', '145273', '145272', '145270', '145265', '145269', '145268', '145271', '145267', '145266', '145264', '145261', '145263', '145262', '145260', '145256', '145257', '145259', '145258', '145254', '145255', '145253', '145252', '145251', '145249', '145250', '145247', '145246', '145245', '145244', '145238', '145241', '145236', '145243', '145240', '145242', '145239', '145237', '145234', '145235', '145233', '145224', '145232', '145231', '145230', '145229', '145228', '145227', '145226', '145220')
1.3191
SELECT `articles`.`id` AS `id`, MATCH(articles.title, articles.text) AGAINST('+(земля земли земле землю землёй землёю земель землям землями землях)' IN BOOLEAN MODE)AS rel
FROM `articles`
LEFT JOIN `articles_categories` ON `articles`.`category_id` = `articles_categories`.`id`
WHERE `articles`.`status` = 'published'
AND `articles`.`is_deleted` =0
AND `articles`.`published` <= '2024-09-30 06:28:00'
AND `articles`.`category_id` != 9
AND MATCH(articles.title, articles.text) AGAINST('+(земля земли земле землю землёй землёю земель землям землями землях)' IN BOOLEAN MODE)
ORDER BY `articles`.`published` DESC, `rel` DESC
LIMIT 1960, 10
0.0029
SELECT `articles`.`id` AS `id`, `articles`.`title` AS `title`, `articles`.`uri` AS `uri`, `articles`.`published` AS `published`, `articles`.`text` AS `text`, `articles_categories`.`uri` AS `category`, `articles_categories`.`name` AS `category_name`, `articles_categories`.`common_uri` AS `common_uri`
FROM `articles`
LEFT JOIN `articles_categories` ON `articles`.`category_id` = `articles_categories`.`id`
WHERE `articles`.`id` IN('106874', '106820', '106808', '106800', '106788', '106783', '106713', '106691', '106686', '106645')
1.1368
SELECTCOUNT(*)AS `numrows`
FROM `articles`
WHERE `articles`.`status` = 'published'
AND `articles`.`is_deleted` =0
AND `articles`.`published` <= '2024-09-30 06:28:00'
AND MATCH(articles.title, articles.text) AGAINST('+(земля земли земле землю землёй землёю земель землям землями землях)' IN BOOLEAN MODE)
Array
(
[meta_title] => КиївВлада
[meta_description] => КиївВлада - інформаційно-аналітичний портал, присвячений проблемам влади у Києві та столичному регіоні.
)