Столична міськрада наділила муніципальних інспекторів з паркування   повноваженнями розглядати справи щодо порушень Правил дорожнього руху, а також відправляти автомобілі “горе-водіїв” на спеціальні майданчики. Крім того, керівництво Києва затвердило формений одяг інспекторів та знаки їх розрізнення. Таким чином міська влада фактично завершила реформу у даній сфері, відповідно до якої скандально відома інспекція з паркування фактично була перепідпорядкована з Департамента транспортної інфраструктури КМДА до Департаменту територіального контролю КМДА. Як стало відомо KВ, під час сьогоднішнього засідання Київради депутатський корпус затвердив проєкт рішення “Про впорядкування питань щодо діяльності інспекторів з паркування в Києві” (№08/231-1023/ПР від 23 серпня 2023 року). Підписуйтесь на “КиївВладу”  Суб'єктом подання цього документу виступив Департамент територіального контролю Київської міськдержадміністрації (КМДА). У сесійній залі це питання підтримали 69 народних обранців. Згідно з прийнятим рішенням, міська влада наділила інспекторів з паркування при вищезгаданому департаменті (колишній Департамент міського благоустрою КМДА) повноваженнями розглядати справи про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 1,3 та 7 ст. 122 і ч. 1, 2 та 8 статті 152 Кодексу України про адміністративні правопорушення.  Зазначимо, фактично йдеться про “наповнення повноваженнями” де-юре новоствореної інспекції. Так, вказані статті регламентують питання притягнення до відповідальності за порушення низки правил дорожнього руху, зокрема – перевищення швидкості, зупинки та паркування. Але, зважаючи на те, що притягати до відповідальності за “швидкісні поїздки” мають право лише правоохоронці, то, ймовірно, інспектори все ж сконцентруються на порушеннях правил зупинки і паркування. Крім того, інспекторів уповноважили проводити тимчасове затримання транспортних засобів, чиї водії здійснили порушення за вищевказаними статтями, і доставляти їх на зберігання на спецмайданчики (з умовою, коли ці автомобілі перешкоджають дорожньому руху, створюють перешкоди іншим учасникам дорожнього руху тощо). При цьому, рішенням передбачено, що інспектори мають здійснювати фіксацію порушень шляхом фото- або відеофіксації. Також столична влада затвердила описи та переліки спеціального одягу та взуття інспекторів з паркування та знаків їх розрізнення. Передбачено, що вони повинні мати три комплекти одягу (літній, демісезонний та зимовий), на якому повинні бути три шеврони – нагрудний, а також на правій та лівій руках. На цих шевронах повинні бути надписи "Інспектор з паркування міста Києва" та "КМР (КМДА)". При цьому, нагрудний шеврон має бути зі світловідбиваючими елементами. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Нагадаємо, 13 липня 2023 року Київрада рішенням №6870/6911 перейменувала Департамент міського благоустрою КМДА в Департамент територіального контролю КМДА. Цим же рішенням було передбачено, що при даному структурному підрозділу столичної мерії має бути створена інспекція з паркування – задля цього було реорганізовано інспекцію самоврядного контролю при цьому ж департаменті. Разом з тим, тоді ж столична влада “відібрала” у Департамента транспортної інфраструктури КМДА функції щодо “здійснення контролю за дотриманням правил зупинки, стоянки, паркування, оплати вартості послуг”, які з 2018 року виконувала функціонуюча при цьому департаменті інспекція (управління) з аналогічною назвою. Читайте: В КМДА з'явиться Департамент інспекційної роботи та благоустрою Як повідомляла KВ, діяльність інспекції з паркування при Департаменті транспортної інфраструктури КМДА неодноразово викликала претензії як у громадськості, так і у правоохоронних органів. Наприклад, з весни 2023 року ГО “Нон-Стоп” вимагає від правоохоронців розслідувати факти можливих зловживань у сфері евакуації автомобілів зі столичних вулиць. На думку керівництва цієї організації, посадовці КМДА спільно з Нацполіцією та компаніями, які надають послуги з такого транспортування, створили цинічну корупційну схему, метою якої є отримання “відкатів”. Зокрема, йшлося про те, що посадовці мерії Києва обирають собі “знайомих” підрядників, а муніципальні інспектори з паркування виносять постанови про вилучення машин навіть у тих випадках, коли цього можна й не робити.  Наразі у відкритих джерелах немає інформації, чи було відкрито відкрито відповідне слідство. Втім, показовим є те, що раніше Нацполіція вже вивчала схожі факти, навіть “роздала” підозри в рамках відповідного провадження, але так і не довела до логічного завершення цю справу. Більше того – один із її фігурантів, ексначальник інспекції з паркування при “транспортному” департаменті столичної мерії Дмитро Рахматуллін, офіційно зняв з себе всі підозри. Читайте: “Відкати” і “афілійовані компанії”: від правоохоронців вимагають “зайнятися” чиновниками КМДА, які “борються” з незаконним паркуванням  Департамент територіального контролю КМДА з 24 травня 2023 року очолює Михайло Буділов – депутат минулого VIII скликання Київради від “ВО “Свобода”. Діяльність вказаного структурного підрозділу з лютого 2022 року контролює заступник голови КМДА Петро Пантелеєв. Фото: КМДА. КиївВлада

Депутатський корпус Київради поповнився чотирма новими обранцями – одним від “Слуги народу”, нею стала екс-міністр охорони здоров'я Зоряна Скалецька, та трьома від “Європейської солідарності”. Це помічник нардепа Денис Любченко, помічник депутата Київради Максим Кухарський та депутат Київради минулого скликання Володимир Левін. Ці люди замінили депутатів столичної міськради, які припинили свої повноваження через різні, в тому числі, дуже трагічні причини. Про це KВ стало відомо в ході сьогоднішнього засідання Київської міської ради. Підписуйтесь на “КиївВладу”   Зокрема, голова Київської міської територіальної виборчої комісії Роман Кисленко проінформував про постанови ТВК від 23 серпня та 25 липня щодо заміни депутатів.  Так, було достроково припинено повноваження депутатки Олени Букало від політичної партії “Опозиційна платформа – За життя”.  “У зв'язку з наявністю остаточного судового рішення, яким заборонено діяльність партії  “Опозиційна платформа – За життя”, Київська міська територіальна виборча комісія своєю постановою визнала рішення суду обставиною, яка унеможливлює ухвалення рішення щодо визнання обраним депутата Київської міськради на чергових виборах у 2020 році від ОПЗЖ наступним за черговістю депутата у списках”, – зазначив він. Також, за словами Кисленко, ТВК отримала від партії “Слуга народу” рішення щодо відкликання депутата Владислава Трубіцина за народною ініціативою. Його місце зайняла Зоряна Скалецька (на фото). У 2019-2020 роках вона займала посаду міністра охорони здоров'я України. До 2017 року Зоряна Скалецька була дружиною екс-депутата Верховної Ради від БПП Олександра Черненка. Читайте: Депутат Київради Трубіцин, ймовірно, втік з України – політичний експерт Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Ще було достроково припинено повноваження депутатки Ярини Ар'євої від “Європейської солідарності”, яка на початку літа отримала від правоохоронців підозру у вчиненні ДТП з потерпілими, після чого склала мандат. За попередньою інформацією слідства, Ар'єва перебувала у стані наркотичного сп'яніння. Замість неї в депкорпус зайшов Денис Любченко (на фото), який, за даними ЗМІ, є помічником нардепа Артура Герасимова (“Європейська солідарність”). Читайте: Підозрювана у вчиненні ДТП депутатка Київради Ярина Ар'єва склала мандат У зв'язку із заявою про складання мандату, припинено повноваження ще одного депутата від “Європейської солідарності” Віктора Кононенка. Причиною в партії називають те, що він вирішив повністю присвятити себе службі у Збройних Силах України. Його місце мала зайняти Альона Візир, однак вона не надала ТВК необхідних документів.  Також повідомлено про вибуття з депкорпусу депутата від “Європейської солідарності” Сергія Ільницького, який загинув 22 серпня у боях з російськими окупантами на Донеччині. Новим депутатом став Максим Кухарський (на фото), помічник депутата Київради від “ЄС” Ігора Хацевича.  Читайте: На Донеччині загинув депутат Київради Сергій Ільницький Також голова Київської міської територіальної виборчої комісії проінформував, що раніше було достроково припинено повноваження депутатки від “Європейської солідарності” Ганни Кононенко. Замість неї мандат мала отримати знову ж таки Альона Візир, яка не надала необхідних документів, тому, мовляв, було обрано наступного у списку Володимира Левіна (на фото). Був депутатом Київради 8-го скликання від БПП та, за даними ЗМІ, очолював рейтинг найбагатших депутатів Київради.  Читайте: Володимира Левіна не пускають до Київради Фото: фото і колаж КВ КиївВлада

У Калитянській громаді владна криза: 16 депутатів селищної ради написали заяви на звільнення, через що селищна рада втратила можливість збирати кворум. Вже понад 4 місяці в громаді не вирішуються питання порядку денного, через що обурились місцеві мешканці. Виконуючий обов’язки голови громади Сергій Рудницький написав лист до Офісу Президента, КОВА та Броварської районної військової адміністрації, де просить створити на території Калитянської громади військову адміністрацію. Місцеві депутати збурені і наполягають, щоб Сергій Рудницький склав свої повноваження як секретар селищної ради, й, відповідно, як виконуючий обов’язки голови громади. На межі існування Як передає KВ, приводом для написання листа про необхідність створення військової адміністрації у Калитянській громаді стала відсутність сесій – за 4 місяці громада не змогла назбирати кворуму.  Підписуйтесь на “КиївВладу”  Автор листа, виконючий обов’язки селищного голови Сергій Рудницький зазначає, що подальша відсутність управлінської роботи в громаді призведе до неминучої катастрофи – для закладів освіти не можуть виділити кошти на укриття й харчування, військова частина не отримує кошти згідно звернень, а сама громада взагалі може залишитись без водопостачання. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться “У зв'язку з тим, що не вiдбуваються ceciї селищної ради: вiйськова частина А 0415 не отримує кошти на вiйськовi потреби згiдно звернень, не видiляються кошти на придбання модульного укриття для дiтей закладу дошкiльної освiти вiйськової частини села Семиполки, Опорний заклад освiти “Калитянський лiцей” Калитянської селищної ради Броварського району Київської областi, Заворицька гiмназiя не можуть працювати на денній формi навчання, мешканці смт. Калита позбавленi можливостi сховатись в укриттi, яке знаходиться у будинку культури в смт. Калита; для вихованцiв дитячого будинку вже п'ять мiсяцiв не закупляються харчовi продукти, два мiсяцi не проплачується електрична енергія у дитячому будинку, вже два мiсяці працiвники дитячого будинку не отримують заробiтну плату; водопостачання та водовідведення в громадi буде зупинено, оскiльки комунальне пiдприємство, яке надає цi послуги населенню громади, не розрахувалось за електроенергiю з енергопостачальною компанiєю; oнкохворі залишились без допомоги та знеболюючих засобiв”, – йдеться у листі. Пуста зала Фінальним акордом скандалу стали заяви на складення депутатських повноважень – 11 липня 3 депутати написали заяви на дострокове припинення повноважень. Вже 25 серпня таких депутатів стало 9.  “Тренд на звільнення”, за словами Рудницького, задали саме ті, хто не відвідував сесії протягом 4-х місяців.  “Ti депутати, якi подали заяви про дострокове складання повноважень, не відвідують засiдання ради, кворум вiдсутнiй, рада не може розглянути їх заяви та проголосувати за дострокове припинення депутатських повноважень. Вiдповiдно, не вирішуються найболючіші питання громади”, – додається у листі.  Станом на жовтень таких депутатів вже 16. Загалом, депутатський корпус Калитянської селищної ради налічував 22 депутати, з яких кворум являє собою 12 осіб. Решта 7 депутатів нібито були готові працювати у сесійній залі, та розчарувалися у намаганні зібрати кворум. “Оскiльки Калитянська селищна рада не функцiонус вже чотири мiсяці, сім депутатів, якi працювали, працюють та готовi працювати на благо Громади, вирiшили подати заяви про дострокове припинення повноважень, для того, щоб не довести дiяльнiсть Калитянської селищної територіальної громади до колапсу. Зважаючи на вищевикладене, єдине, що може допомогти вирішити нагальнi питання Калитянської селищної територiальноi громади та i взагалi забезпечити нормальне функціонування - це запровадження вiйськової адмiнiстрацiї. Вiдповiдно до Виборчого кодексу загальний склад Калитянської селищної ради становить 22 депутати, кворум становить 12 депутатiв. Два депутати Калитянської селищної ради достроково припинили повноваження, 16 депутатiв подали заяви на дострокове припинення повновaжень. Отже, Калитянська селищна рада не в змозi виконувати покладенi на неї Конституцією та законами повноваження. Задля недопущення до соцiального колапсу у Калитянськiй селищнiй територіальній громаді, на дотримання ч. 3 ст. 4 Закону України “Про правовий режим воєнного стану”, просимо ввести військову адміністрацію у Калитянській селищній територіальній громаді”, – йдеться у листі Сергія Рудницького.  Фото: повний текст звернення Сергія Рудницького  Чергова спроба Чергову сесію в Калитянській громаді намагались зібрати 28 вересня, однак, безуспішно. Замість депутатського кворуму на сесію прийшли обурені батьки учнів закладів освіти, які досі не мають укриттів. Присутні записали відеозвернення до Президента України Володимира Зеленського, де також просили ввести в Калитянській громаді військову адміністрацію. Крім цього, мешканці громади особисто намагались змусити депутатів піти на сесію. Такою депутаткою стала Віта Пилипенко (самовисування), яка знаходилась на роботі у ЦНАПі поверхом нижче. В результаті, Пилипенко відмовилась відвідати сесію й викликала поліцію.Змова? Очільник громади Сергій Рудницький прокоментував KВ ситуацію, заявивши, що саботаж роботи ради неможливо припинити іншим шляхом, а заяви про припинення депутатських повноважень могли бути написані за попередньою домовленістю.  Попри бажання опозиції, Рудницький не планує самовільно покидати посаду.  “На даний час, ті депутати, що блокують роботу ради і не з’являються на засіданнях, як я розумію, не хочуть голосувати за свої заяви. Це для них гра. Є підозра, що все це відбувається за їх попередньою домовленістю. В них немає більшості, але вони хочуть змусити мене скласти свої повноваження секретаря Ради. Вже 6 місяців блокується робота ради й не відбуваються сесії. В громаді колапс. Ті депутати, що відвідують сесії і готові працювати для громади, також вимушено написали заяви на складення повноважень, готові їх підтримати і вимагають створення у Калитянській громаді військової адміністрації. Це вже крайня межа, бо ми не бачимо інших виходів з ситуації, що тягнеться ще з 2022 року. Колишня влада за рік ніяк не розвинула громаду, ексголова виплачував своїм заступникам зарплати по 80 000 гривень, хоча ми – практично дотаційна громада. 16 лютого мене було обрано секретарем, вже 18 лютого селищний голова складає повноваження. Я залишився керувати громадою. Але тоді в нас було хоча б 12 депутатів, які були готові працювати для громади. Коли почалась повномасштабна війна, з цих 12-ти один депутат загинув під час евакуації, інший, як багатодітний батько, виїхав за кордон, й ще один депутат перебуває зараз у лавах ЗСУ. Ось, опозиційна частина депутатів побачила, що тепер в мене немає більшості, і заявила, що зроблять тут пекло. Вони підтримували минулу владу, йшли в команді з тим головою. Те, що зараз відбувається, це політика на кістках. Вони не збираються зупинятися і працювати на громаду”, – розповів Рудницький кореспонденту KВ. Опозиція Натомість, депутатка Віта Пилипенко у коментарі KВ заявила, що сам Рудницький довів громаду до колапсу. На думку депутатки, Рудницький вчиняє тиск на кожного, хто не готовий підтримувати цікаві йому рішення та взагалі не має очолювати громаду. Очільнику закидають дивні кадрові рішення, намагання купити трактор за 8,5 мільйонів гривень та навіть відсутність вищої освіти. “Просити про військову адміністрацію – це його особиста слабкість, бо якщо він не зміг об’єднати депутатів та врешті-решт зробити чоловічий вчинок і скласти повноваження, то він буде вводити військові адміністрації і займатися популізмом. Але військову адміністрацію не так легко ввести, вона може вводитись хіба що в регіоні, де активно ведуться бойові дії. У нас у Київській області є лише один такий кейс, це Гостомельська селищна військова адміністрація і там для цього були підстави: селищний голова загинув під час окупації. А тут нема чого вводити військову адміністрацію, є сенс зробити вольовий вчинок. Коли 16 депутатів з ним працювати не хочуть, треба зробити якийсь висновок. Я написала заяву на складення повноважень ще 11 липня, коли я побачила, що голова не чує депутатів. Ця людина не може керувати й я не хочу брати участь у цьому збіговиську. Вважайте, що я не виконала свої депутатські повноваження.  Рудницький навіть не виставив цю заяву на сесії, бо йому зручно утримувати мене у заручниках, бо я також працівник виконкому. Він вчиняє на мене тиск. А все тому, що мій погляд на доцільність рішень не збігається з його. При колишньому голові я була секретарем ради, й коли йому почали закидати, що він не виконує свою роботу, він склав повноваження. Рудницький ж не може вчинити мужньо, він шукає винуватих. Він може скласти повноваження секретаря, залишитись депутатом, приєднатись до коаліції чи опозиції і працювати для своїх виборців. Є інші люди з вищою освітою і досвідом роботи, які зможуть вдало керувати громадою. Прикро про це говорити, але Сергій Володимрович навіть не має вищої освіти. Коли я прошу його показати протоколи сесії, в нього немає жодного за 1,5 роки. Таким чином можна підставити і сфальсифікувати будь-яке рішення. Недовіра виникла ще давно, коли він брав працювати сторонніх людей по цивільно-правовим договорам з винагородою у 50 тисяч гривень, при цьому маючи штат кваліфікованих спеціалістів. У четвер він знову намагався скликати сесію, я мусила викликати поліцію. Я була на робочому місці, зайшли нетверезі жінки з погрозами фізичної розправи”, – прокоментувала Пилипенко. Як раніше писала KВ, опоненти очільника Калити давно натякали на корупцію з боку Сергія Рудницького й відмовлялись відвідувати сесії. Робота ради майже заблокована з початку повномасштабного вторгнення. У вересні 2022 року депутати звинувачували Сергія Рудницького у затягуванні рішень та перешкоджанні депутатській діяльності.  “Скільки було втрачено не сотень тисяч, а мільйонів коштів завдяки Рудницькому та депутату Олександру Малешко. Вони повністю блокували роботу голови. Було стільки проєктів щодо багатомільйонної оренди землі, продажу – вони умисно затягували ці рішення. Профілонили й 25 млн гривень інвестицій в Калитянську лікарню. Вони хотіли керувати громадою. Тепер апелюють тим, що не збирається земельна комісія і ми втрачаємо 450 тис. гривень”, – розповідав депутат Дмитро Чалий (самовисування). За його словами, особисто він не відвідував сесії виключно через те, що Рудницький умисно перешкоджає його депутатській діяльності, затягує відповіді на запити тощо. Станом на жовтень 2023 року депутат Чалий так і не відвідує сесії селищної ради. Читайте: Робота Калитянської громади заблокована через скандали між керівництвом та депутатами Селище Калита утворило навколо себе об’єднану громаду в рамках реформи децентралізації ще в 2015 році. Однак, з тих пір громада так і не змогла продемонструвати стрімкий розвиток і успіх самоуправління.  Як тоді розповідав голова Броварської районної ради Сергій Гришко, громада так і не спромоглася провести елементарних речей – інвентаризацію землі, створити інвестиційний паспорт. А замість того, щоб шукати нових інвесторів, керівництво товариства "молилося" на СОАТ "Агрокомбінат "Каліта". На думку Гришка, основна причина занепаду громади крилася в її очільнику, Олексію Христинченку.  “Прогресу у його роботі та оточенні не відчувається. Голова зациклений на власних політичних амбіціях і постійно виправдовується тим, що головує дуже короткий термін і нічого ще не встиг зробити”, – коментував тоді голова райради. Читайте: “Калитянская ОТГ не работает на полную силу из-за своего руководства”, – глава Броварского райсовета Гришко У результаті, за п’ять років існування громада лише змогла нажити купу боргів і в цьому продовжували звинувачувати керівництво громади. Тому 25 січня 2018 року одноголосно, дев'ятнадцятьма голосами, депутати громади ухвалили рішення про дострокове припинення повноважень Христиченка, як очільника ТГ. Згодом Христиченко, навіть, оскаржив це рішення в суді, та після довгих судових процесів вирішив добровільно скласти свої повноваження. Читайте: Скандально известная Калитянская терробщина осталась без председателя Фото: колаж КВ КиївВлада

Будівництво офісного центра на вул. Академіка Філатова, 5 у Києві продовжує обростати скандалами. Нещодавно ДІАМ де-юре зупинила зупинила роботи через низку виявлених у ході перевірки порушень. Зокрема, інспектори з'ясували, що ділянка під даною будівлею призначена для житлової забудови і що в столичній мерії порушили порядок видачі МУО на проєктування даної споруди. Замовник цих робіт – ПП “Інтерторг-2019” – вже ініціював оскарження рішень ДІАМ в судовому порядку. І хоча служителі Феміди попередньо “розблокували” будівництво, даний судовий спір призвів до нового скандалу. На переконання громадських активістів, підприємство подало свій позов таким чином, щоб його розглядав “потрібний” суддя і щоб було винесено завідомо неправосудне рішення. У зв'язку з цим, як вважають противники забудови, цю історію мають вивчити детективи НАБУ. Яким буде результат даного конфлікту, наразі прогнозувати складно – тим паче, що забудовники входять до орбіти впливу ексдепутатки Київради Людмили Костенко та її племінника, відомого столичного бізнесмена і політика Вадима Столара (на колажі по центру). Як стало відомо KВ, у Києві набирає обертів скандал щодо будівництва офісного центру на вул. Академіка Філатова, 5 у Печерському районі. Підписуйтесь на “КиївВладу”  Так, 25 вересня 2023 року громадська організація (ГО) “Спільна варта” подала до Вищого антикорупційного суду (ВАКС) України скаргу щодо зобов'язання посадових осіб Національного антикорупційного бюро (НАБУ) відкрити кримінальне провадження за фактами порушень при зведенні вказаного об'єкта. Це було пов'язано з тим, що 15 вересня поточного року вказана ГОшка подала до НАБУ відповідну заяву про вчинення злочину, але детективи не внесли відомості стосовно нього до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР).  Орієнтовна пляма забудови Втім, 26 вересня 2023 року ВАКС повернув скаргу ГО “Спільна варта” (про причини такого вердикту мова йтиме нижче. – КВ). Організація мала право оскаржити такий судовий вердикт протягом п'яти днів, але чи скористалася вона ним, наразі у відкритих джерелах інформація відсутня. KВ вирішила проаналізувати, про які порушення при здійсненні цієї забудови може йти мова і у зв'язку з чим громадські активісти добиваються вивчення даної історії правоохоронцями. Передісторія  30 липня 2020 року Київрада рішенням №294/9373 погодила передачу ділянки на вул. Академіка Філатова, 5 площею 0,06 га на 25 років в оренду ПП “Інтерторг-2009” з цільовим призначенням “для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі для супутніх потреб житлової забудови” (кадастровий номер – 8000000000:79:061:0117). Надалі, 17 листопада 2020 року, між міськрадою і вказаним підприємством було укладено відповідний договір оренди.  Саме така “нежитлова будівля” тоді була розташована на вул. Академіка Філатова, 5 (фото з відкритих джерел) Зазначимо, у проєкті рішення, який було затверджено міськрадою, зазначалося, що офіційною підставою для здійснення цього землевідводу стало те, що з лютого 2018 року ПП “Інтерторг-2009” є власником вищезгаданої будівлі площею 53,9 кв.м. Також в документі уточнювалося, що, згідно з Генпланом Києва, за функціональним призначенням ця ділянка відноситься до території житлової багатоповерхової забудови і частково – до території вулиць та доріг. Крім того, в документі було вказано, що частина даної землі розташована в межах червоних ліній.  А вже 5 травня 2021 року Департамент містобудування та архітектури КМДА видав ПП “Інтерторг-2009” містобудівні умови та обмеження (МУО) на проєктування реконструкції нежитлової будівлі на вул. Академіка Філатова, 5 під будівлю торгівельного призначення з адміністративними приміщеннями. В документі було вказано, що максимальна висота будівлі, яка “з'явиться” в результаті реконструкції, не повинна перевищувати 27 метрів. При цьому, в МУО не зазначалися інші вихідні дані запланованої реконструкції – наприклад, площа будівлі, кількість паркомісць тощо. Лише було сказано, що відсоток забудови земельної ділянки, а також розміщення об’єкта проєктування та проїздів потрібно визначити з урахуванням положень Державних будівельних норм (ДБН). Також в ціх МУО було вказано, що згадана ділянка знаходиться в межах центральної планувальної зони, історичного ареалу Києва та в зоні регулювання забудови третьої категорії. У звязку з цими обставинами “містобудами” було передбачено, що проєкт архітектурних перетворень на цій території має бути погоджений в органах охорони культурної спадщини. Крім того, в МУО було зазначено, що об'єкт проектування знаходиться в санітарно-захисній зоні, через що при реконструкції повинні бути виконані вимоги Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів. Про яку саме санітарно-захисну зону йдеться, в документі також не уточнювалося. 12 листопада 2021 року, Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю (ДАБК) при КМДА видав вищезгаданому підприємству дозвіл №КВ012211109630 на реконструкцію нежитлової будівлі на вул. Академіка Філатова, 5 під будівлю торгівельного призначення з адміністративними приміщеннями. Підрядником цих робіт було зазначено ТОВ “Спецтехніка 2017”. Дозволом було передбачено, що ПП “Інтерторг-2009” має право зводити 7-поверхову будівлю загальною площею 3,2 тис. кв.м. При цьому, один поверх має бути цокольним, але чи йшлося в даному випадку про “додатковий” поверх, в документі не зазначалося. Варто зазначити, що перед цим ПП “Інтерторг-2009” двічі, у жовтні та листопаді 2021 року, отримувало відмови у видачі цього дозволу. Однією з причин було те, що підприємство не надало чиновникам столичної мерії результати експертизи щодо розгляду проєктної документації за проєктом. Може бути, що надалі ці недоліки були виправлені. Цікавим є і те, що на паспорті об'єкта, який було встановлено на будмайданчику на вул. Академіка Філатова, 5 і фото якого ще в середині минулого року розповсюджували ЗМІ, зазначено, що генеральним підрядником цієї реконструкції є ТОВ “БК Спектрум”. Чи відповідає ця інформація дійсності, наразі достеменно невідомо. Але примітно, що саме цю компанію ПП “Інтерторг-2009” вказувало як підрядника при вищезгаданих невдалих спробах погодити можливість розпочати будівництво в Департаменті з питань ДАБК при КМДА. Що “інкримінують” забудовникам Невдовзі після отримання вказаного дозволу і початку будівельних робіт столична громадськість почала бити на сполох – мовляв, ця реконструкція несе в собі низку ризиків. Так, для прикладу, 28 листопада 2022 року киянин Валентин Чорний зареєстрував у Київраді петицію щодо “повернення Печерську водозабірних свердловин”, які розміщені на ділянці на вул. Академіка Філатова, 5.  Автор звернення уточнив, що ці свердловини для питної води були пробурені після аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році з метою забезпечити резервні джерела води у Києві на випадок техногенних аварій (ймовірно, через це ділянка знаходиться в межах червоних ліній чи санітарній зоні. – КВ). За словами Валентина Чорного, при будівництві за цією адресою вказаного комерційного об'єкту свердловини було залито бетоном, чим фактично було заблоковано доступ до них. На переконання автора петиції, їх потрібно повернути громаді – у зв'язку з тим, що мешканці Печерська повинні мати резервні джерела води на фоні ризиків зимових “блекаутів” через ракетні обстріли з боку рф. Втім, дана петиція набрала усього 925 підписів з 6 тис. необхідних, а тому так і не потрапила на розгляд міської влади. А вже навесні 2023 року ЗМІ із посиланням на фахівців містобудівної галузі, повідомляли, що здати в експлуатацію комерційний об'єкт на вул. Академіка Філатова, 5 буде неможливо через низку порушень. Зокрема, вони зазначали, що запроєктована будівля виходить за межі червоних ліній. Крім того, у ЗМІ вказувалося на те, що проєкт будівництва складено таким чином, що протипожежні під’їзди виявились заблокованими, а визщезгадані водозабірні свердловини – знищені. 5 липня 2023 року ДІАМ за результатами позапланової перевірки прийняла рішення зупинити дію МУО від КМДА на проєктування реконструкції нежитлової будівлі на вул. Академіка Філатова, 5 під будівлю торгівельного призначення з адміністративними приміщеннями. Причин для такого вердикту в інспекції називали декілька. Так, на офіційному сайті ДІАМ зазначалося, що в результаті реконструкції павільйон за вказаною адресою, в якому продавались квіти (саме та “нежитлова будівля” площею 53,9 кв.м. – KВ), перетворився на багатоповерхову споруду (офісний центр), а земельна ділянка, де велось будівництво, насправді призначена для житлової забудови. Крім того, під час перевірки інспектори з’ясували, що Департамент містобудування та архітектури КМДА порушив порядок видачі МУО та затвердив їх ще до внесення відомостей про це в Єдину державну систему у сфері будівництва (ЄДЕССБ). В інспекції уточнили, що відповідно до законодавства, “створення МУО можливо тільки в електронному вигляді з використанням ЄДЕССБ”. Читайте: Штрафи і заборона робіт: компанія Бродського судиться з ДІАМ, щоб збудувати ТЦ на Хрещатику Надалі ПП “Інтерторг-2009” вирішило ініціювати судовий процес щодо оскарження дій ДІАМ. Так, у період з 14 липня по 16 серпня 2023 року підприємство декілька разів (як мінімум чотири) подавало до Київського окружного адмінсуду (КОАС) позовні заяви щодо визнання протиправним та скасування рішення ДІАМ про зупинення дії МУО, а також заяви про забезпечення позову (щоб рішення ДІАМ було призупинено на період розгляду справи в суді. – KВ). Втім, у перших трьох випадках “Інтерторг-2009” надалі саме подавало заяви щодо повернення своїх позовних заяв і заяв про забезпечення позову. Врешті-решт, 18 серпня 2023 року КОАС задовольнив заяву ПП “Інтерторг-2009” про забезпечення позову та зупинив дію рішення ДІАМ про зупинення дії МУО від 5 травня 2021 року. Відповідну ухвалу винесла суддя Ірина Колеснікова. Одним із аргументів стало те, що зупинення дії “містобудів” може “негативно вплинути на процес будівництва та унеможливить реалізацію прав підприємства, як замовника об'єкта будівництва”. ДІАМ вже подала апеляційну скаргу на таку судову ухвалу до Шостого апеляційного адмінсуду, і вже найближчим часом вона може бути розглянута. Разом з тим, служителі Феміди ще не розпочали розгляд позову ПП “Інтерторг-2009” по суті. Саме цей судовий спір став “відправною точкою” вищезгаданої заяви ГО “Спільна варта” до НАБУ. В громадській організації повідомили, що ПП “Інтерторг-2009” навмисно декілька разів подавало заяви про забезпечення позову і саме ж повертало їх, щоб ця судова справа опинилася на розгляді у конкретного судді. На переконання ГО “Спільна варта” такі дії посадовців підприємства були узгоджені з суддями КОАС, а головною метою цієї історії є ухвалення завідомо неправосудного рішення суду. У відповідній ухвалі ВАКС, до якого зверталася “Спільна варта”, не уточнюється, яким чином мало усе це відбутися. Втім, алгоритм цього можливого злочину не є чимось новим. Справа в тому, що за діючою процедурою судді в українських судах для розгляду справ визначаються автоматично спеціальною електронною системою, і якщо певну особу або суб'єкт господарювання не задовольняє служитель Феміди, якого йому було обрано за цим “жеребом”, вони шукають можливість, щоб визначити його “заново” – наприклад, забравши позовну заяву і подавши її ще раз. І так може тривати до тих пір, поки система автоматизованого розподілу судових справ не визначить “правильного і потрібного суддю”. Також, за твердженням ГО “Спільна варта”, порушення були допущені посадовцями Департаменту містобудування та архітектури КМДА, але про які саме “гріхи” йдеться, у відповідній ухвалі ВАКС інформація відсутня. У громадській організації вказали, що усі ці фігуранти вчинили злочини, передбачені трьома статтями Кримінального кодексу (() України – ч. 1 ст. 364 (зловживання владою та службовим становищем), ч. 1 ст. 368 (прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою)  та ч. 1, 2 ст. 376-1 (незаконне втручання в роботу автоматизованих систем в органах та установах системи правосуддя). Головною причиною того, що ВАКС не став зобов'язувати НАБУ розпочинати слідство за заявою “Спільної варти”, стало те, що ця ГО не вказала конкретні факти, які б свідчили про вчинення зазначених кримінальних правопорушень. Крім того, у ВАКС вказали, що правопорушення за ст. 376-1 КК України, яке громадська організація “інкримінує” фігурантам цієї історії, не входить до підсудності Вищого антикорсуду, а тому, мовляв, він не може розглядати такі скарги. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Зазначимо також, що на початку минулого року ПП “Інтерторг-2009” заявило про свої наміри отримати в оренду сусідню ділянку площею 0,04 га на вул. Академіка Філатова, 5-А (обліковий номер – 79:061:0117). Задля цього підприємство подало відповідне клопотання до столичної влади. Цю землю “Інтерторг-2009” планувало (чи досі планує) отримати “для будівництва, обслуговування та ремонту об'єктів інженерної, транспортної, енергетичної інфраструктури, об'єктів зв'язку та дорожнього господарства”. Втім, на Хрещатику, 36 попередньо “забракували” таку ініціативу – у зв'язку з тим, що цей землевідвід суперечить містобудівній документації, адже вказана ділянка за функціональним призначенням належить до території житлової багатоповерхової забудови. Через це 8 лютого 2022 року Департамент земельних ресурсів КМДА і заступник голови КМДА Петро Оленич зареєстрували в Київраді проєкт рішення про відмову ПП “Інтерторг-2009” у наданні дозволу на розроблення проєкту землеустрою для подальшої відведення даної ділянки. Втім, наразі цей документ так і не було розглянуто депутатським корпусом столичної міськради, а тому, ймовірно, все ще може “перегратися”. Дійові особи цієї історії За даними аналітичної системи Youcontrol, столичне ПП “Інтерторг-2009” було зареєстроване у липні 2009 року. Його керівником є Михайло Возненко, засновниками та кінцевими бенефіціарами -  мешканка міста Дрогобич Львівської області Тетяна Чигрин і киянка Людмила Костенко (на колажі ліворуч). Остання відома як депутатка Київради VII та минулого VIII скликань (обиралася від “Радикальної партії” та “Солідарності” відповідно).  Один із найгучніших скандалів за її участі мав місце 26 квітня 2020 року. Тоді у Солом'янському районі Києва поліцейські зупинили автомобіль Mercedes, який рухався з вимкненими фарами і за кермом якого була Людмила Костенко. Патрульні запідозрили, що вона може бути нетверезою і запропонували їй пройти відповідний огляд, на що вона відмовилася. При цьому, разом з Костенко в машині був тодішній заступник голови КМДА Володимир Слончак (нині – депутат діючого IX скликання Київради від “ВО “Батьківщина”, на колажі праворуч) – він вступив у сутичку з поліцейськими, і в результаті одного з правоохоронців було госпіталізовано з “попередньою” травмою.  Голова КМДА Віталій Кличко невдовзі засудив дії свого заступника і назвав їх “недостойними”. Наступного дня, 27 квітня, Слончак звільнився зі столичної мерії, формально – “за власним бажанням”. Що стосується Людмили Костенко, то вона все ж уникла адмінвідповідальності за можливе “п'яне водіння”. Зазначимо, різні джерела повідомляють про різну “близькість” стосунків Слончака і Костенко: за даними одних ЗМІ вони є друзями, за інформацією інших – перебувають у цивільних подружніх відносинах. При цбому, система Youcontrol відносить ПП “Інтерторг-2009” до т.зв. “групи родини Столар”, яка об'єднує близько трьох десятків компаній, зайнятих переважно у сферах будівництва, нерухомості, ЗМІ та туризму. Ключовими особами цієї групи є скандально відомий Вадим Столар (народний депутат України VI та IX скликань Верховної Ради, у поточній каденції обраний від нині забороненої проросійської партії “ОПЗЖ”) та його мати Яна Столар. При цьому, вищезгадана Людмила Костенко є нечужою для цієї сім'ї людиною – вона доводиться тіткою Вадиму Столару. Нагадаємо, останній є одним із найвпливовіших столичних бізнесменів. За даними ЗМІ, у 2014-2019 роках він був головним "смотрящим" за Києвом, завдяки чому міг розставляти своїх людей в органах столичної влади, керувати процесами розподілу бюджетних коштів та розпорядженням міською землею тощо. При цьому, головні інтереси Столара зосереджені саме на будівельному ринку – за інформацією медіа, він раніше мав (а може, й досі має. – KВ) відношення до низки відомих столичних девелоперів, зокрема  “ENSO” і “bUd Development”.  Читайте: Когнітивне моделювання Шуляк, Столара та Ткаченка Столичне ТОВ “Спецтехніка 2017” (офіційно заявлений генпідрядник будівництва на вул. Академіка Філатова, 5) було зареєстроване у травні 2017 року року. Кінцевими бенефіціарами компанії вказано мешканців Києва Сергія Крисевича і Юлію Богатирьову, а керівником – Валентина Бездольного. Засновником ТОВ “Спецтехніка 2017” вказано АТ “ЗНВКІФ “Скілінг”. У свою чергу, ТОВ “БК Спектрум” (генпідрядник будівництва, зазначений на паспорті об'єкта) було зареєстроване у Києві в серпні 2019 року. Його керівником, засновником та кінцевим бенефіціаром вказано мешканця міста Кривий Ріг Дніпропетровської області Павла Стьопкіна. Посаду директора Департаменту містобудування та архітектури КМДА з 1 листопада 2016 року обіймає Олександр Свистунов. Департамент земельних ресурсів КМДА з 29 червня 2021 року очолює Валентина Пелих (виконувала обов'язки керівника цієї структури з 2 квітня 2021 року). З 27 липня 2018 року по 1 квітня 2021 року, цим департаментом керував Петро Оленич, який з 2 квітня 2021 року обіймає посаду заступника голови КМДА з питань здійснення самоврядних повноважень та курує в Києві земельні та містобудівні питання.  Обов'язки директора Департаменту ДАБК КМДА з 13 січня 2020 року виконує заступник директора цієї структури Оксана Попович. На цій посаді чиновниця працює, поки директор даного департаменту Володимир Кузьменко перебуває у відпустці для догляду за дитиною (очолює цю структуру з 3 лютого 2017 року). Діяльність цього департаменту з 2018 року контролю заступник голови КМДА Вячеслав Непоп. ДІАМ з 7 березня 2023 року очолює Олександр Новицький (до 9 червня керував інспекцією як “в.о.” голови).  Фото: колаж КВКиївВлада

Сьогодні, 5 жовтня, на 11:00 заплановане чергове засідання Київради. На розгляд депутатського корпусу попередньо винесено 213 проєктів рішень, більшість з яких стосуються питань містобудування та землекористування. Зокрема, міська влада може дозволити відведення ділянки на вул. Набережно-Хрещатицькій, 13-15, на якій розташована 201-річна будівля, в оренду ТОВ “ТРК Інвест” під комерційну забудову. Серед іншого, народні обранці можуть нарешті затвердити Порядок проведення електронних консультацій з громадськістю і погодити добудову за бюджетні кошти скандально відомого ЖК “Forest”, до якого вже дуже давно планується переселити мешканців “будинку-вбивці” на вул. Мілютенка, 23-А. Про те, що 5 жовтня 2023 року о 11:00 відбудеться чергове пленарне засідання Київради, KВ стало відомо з анонсу на сайті міськради.Підписуйтесь на “КиївВладу”  Засідання традиційно відбувається у будівлі столичної міськради за адресою: вул. Хрещатик, 36, 4 поверх, зал засідань. Пряму трансляцію засідання можна переглянути на офіційному сайті Київради або тут: Дата, час та місце проведення засідання були затверджені розпорядженням міського голови Києва Віталія Кличка №873 від 25 вересня 2023 року. До порядку денного цього пленарного засідання увійшло 213 проєктів рішень. Вони вже згруповані у три розділи ("Загальні питання", "Питання власності" та "Питання містобудування та землекористування"), які у свою чергу поділені на десятки підрозділів, зокрема: 64 проєкти рішень – щодо “затвердження технічних документацій по інвентаризації земель”; 34 проєкти рішень – щодо “передачі земельних ділянок для інших потреб”; 15 проєктів рішень – щодо “питань власності та регуляторної політики”; 11 проєктів рішень – щодо “надання дозволів на розробку проєктів землеустрою для інших потреб”; 10 проєктів рішень – щодо “поновлення договорів оренди земельних ділянок”; 9 проєктів рішень -  щодо “продажу земельних ділянок і надання дозволу на проведення їх експертної грошової оцінки” тощо. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Серед іншого, сьогодні депутатський корпус може повторно розглянути питання щодо затвердження Порядку проведення електронних консультацій з громадськістю з питань формування та реалізації міських політик. Нагадаємо, відповідний проєкт рішення не набрав необхідної кількості голосів під час пленарного засідання, яке відбулося 31 серпня 2023 року. Як повідомляла KВ, вказаний інструмент, який планується впровадити у застосунку “Київ цифровий”, теоретично має допомогти столичній владі дізнаватися думку киян щодо стратегічних напрямів розвитку міста. Однією з причин того, що міськрада досі не прийняла дане рішення, стало обурення депутатів з приводу того, що їм не дозволили бути ініціаторами таких обговорень.  Читайте: У Київраді не знайшлося голосів для впровадження “електронних консультацій” Також Київрада сьогодні може погодити добудову скандально відомого житлового комплексу (ЖК) “Forest” на перетині вул. Мілютенка та вул. Шолом-Алейхема за рахунок міського бюджету. Така ініціатива пояснюється тим, що в умовах війни, через здорожчання будматеріалів та неплатоспроможність українців, у замовника будівництва – КП “Спецжитлофонд” – відсутні фінансові ресурси для завершення даного проєкту. У відповідному проєкті рішення не зазначено, скільки коштів потрібно виділити на ці роботи – столична мерія ще повинна здійснити остаточні розрахунки. При цьому, в документі вказано, що саме від того, чи буде добудовано цей комплекс, залежить доля у тому числі мешканців гуртожитку на вул. Мілютенка, 23-А – т.зв. “будинку-вбивці”, у якому було зафіксовано наявність близько чотирьох десятків видів грибків, що є причиною низки хвороб у людей, у тому числі астми і раку легень.  Читайте: Порушення і затримки: як столична влада будує ЖК “Forest” для мешканців “гуртожитку-вбивці” Вистачає в порядку денному і резонансних земельних питань. Зокрема, сьогодні столична міськрада може погодити передачу в оренду ТОВ “ТРК Інвест” ділянки площею 0,355 га на вул. Набережно-Хрещатицькій, 13-15 під комерційну забудову – в тому числі для зведення офісів. Як повідомляла КВ, проти цього землевідводу публічно виступає керівництво Департаменту охорони культурної спадщини Київської міськдержадміністрації (КМДА). Зокрема, раніше чиновники вказували те, що потенційний орендар може знищити розташовану на ділянці 201-річну будівлю, на яку наразі тільки готується документація щодо надання статусу пам'ятки. Крім того, в столичній мерії зазначали, що ця територія входить в межі Державного історико-архітектурного заповідника “Стародавній Київ”, де в теорії мають бути мінімізовані будь-які містобудівні перетворення. Читайте: У Київраді збираються погодити будівництво офісів на місці двохсотрічних споруд  Також сьогодні Київрада може прийняти рішення про передачу земельної ділянки площею 0,31 га на вул. Михайлівській,18, 18-В в оренду ТОВ “Столиця”. Дана компанія на папері планує отримати землю для обслуговування своїх будівель, серед яких – об'єкт культурної спадщини "Садиба міська" (була зведена в XIX столітті). Відповідний проєкт рішення вже розглядався депутатським корпусом на пленарному засіданні 20 червня 2023 року, але тоді для його затвердження не вистачило голосів. Однією з причин тоді стало те, що у КМДА навіть не змогли пояснити депутатам, чи уклав власник цієї споруди охоронний договір на неї. Крім того, раніше проти даного землевідводу виступали представники громадськості, на думку яких ділянка насправді буде використана для нової забудови. Нагадаємо, одним із співвласників ТОВ “Столиця” є Іван Молчанов – син одіозної  забудовниці Владислави Молчанової, яку раніше називали “фінансовою доноркою” київського офісу партії Юлії Тимошенко. Читайте: Беззахисна історія: КМДА та “Батьківщина” хочуть передати землю під садибою XIX століття компанії із орбіти забудовниці Молчанової  Зазначимо, цей перелік питань є дуже “попереднім”, адже керівництво і депутати Київради полюбляють вносити до порядку денного деякі проєкти рішень вже під час пленарного засідання, а деякі – навпаки виключають. При цьому, станом на вечір 4 жовтня на сайті столичної міськради не було зазначено, які проєкти рішень народні обранці планують розглянути у порядку невідкладності (термінові питання, що затверджуються за спрощеною процедурою. – KВ). Цілком можливо, що такі проєкти рішень взагалі не будуть опубліковані до їхнього розгліду, як це буває останнім часом. Фото: KВ КиївВлада

Національне антикорупційне бюро (НАБУ) та Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) 3 жовтня завершили розслідування у справі щодо колишнього голови Верховного Суду Всеволода Князєва. Йому інкримінують одержання хабара в особливо великому розмірі. Наразі матеріали справи мають відкрити стороні захисту для ознайомлення. Про це, як передає KВ, йдеться в повідомленні пресслужби Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) та інформації НАБУ. Підписуйтесь на “КиївВладу”   “3 жовтня 2023 року прокурор САП прийняв рішення про завершення досудового розслідування у справі стосовно колишнього Голови Верховного Суду, підозрюваного в одержанні неправомірної вигоди в особливо великому розмірі ”, – йдеться в повідомленні САП.  Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Зазначається, що дії екссудді кваліфіковані за ч. 4 ст. 368 КК України. Детективам НАБУ надано доручення відкрити матеріали справи стороні захисту для ознайомлення. “За даними слідства, у 2002 році український бізнесмен придбав 40,19% акцій гірничо-збагачувального комбінату (далі — ГЗК) у чотирьох компаній (далі – колишні акціонери). 18 років потому колишні акціонери звернулися до господарського суду з позовом, щоб визнати договір купівлі-продажу цінних паперів недійсним та повернути собі акції ГЗК. Проте, суд відмовив у задоволенні вимог”, – нагадали у НАБУ. У 2022 році апеляційний суд скасував рішення першої інстанції та визнав недійсним договір купівлі-продажу цінних паперів.  Як зазначили у НАБУ, на початку березня 2023 року бізнесмен вступив у змову з адвокатом одного зі столичних адвокатських об’єднань, який мав зв’язки з суддями Верховного Суду. Протягом березня-квітня 2023 року він передав адвокату 2,7 млн доларів (1,8 млн доларів – суддям Верховного Суду, решта – як “оплата” посередницьких послуг). Верховний Суд у квітні 2023 року таки ухвалив рішення на користь бізнесмена. Під час слідчих дій, НАБУ і САП задокументували передачу і отримання двома траншами 1,8 млн доларів. 15 травня 2023 року під час отримання другого траншу у 450 тис. доларів голову ВС і адвоката було викрито “на гарячому”.  Читайте: САП та НАБУ затримали голову Верховного Суду Князєва на отриманні хабара у розмірі 3 млн доларів Як інформувала KВ, 16 травня 2023 року пленум Верховного Суду достроково припинив повноваження голови ВС Всеволода Князєва внаслідок висловлення йому недовіри. Також 16 травня НАБУ і САП повідомили Голові Верховного Суду та адвокату про підозру. Згодом розслідування стосовно адвоката виділили в окреме кримінальне провадження. Читайте: Головний суддя України та його спільник-адвокат офіційно отримали підозри в мегахабарництві Згодом, 3 серпня, прокурори САП та детективи НАБУ повідомили про підозру власнику групи “Фінанси і кредит” Костянтину Жеваго. Справа стосується надання хабара голові та суддям Верховного Суду. Читайте: У справі ексголови Верховного Суду підозру отримав власник групи “Фінанси і кредит” Жеваго Рішенням суду Князєв  перебуває під вартою. Суд неодноразово зменшував йому розмір застави, із понад 107 мільйонів гривень вона зменшилась до 45 мільйонів. Читайте: Суд взяв під варту ексголову Верховного Суду Князєва із заставою у 107 млн гривень та ВАКС продовжив термін тримання під вартою ексголови Верховного Суду Князєва  Фото: відкриті джерела КиївВлада

В останній день вересня в Києві трапилася неординарна подія – в розпал реконструкції, яка триває з червня, обвалився Дегтярівський шляхопровід. Дивом обійшлося без жертв та постраждалих, адже у зв'язку з активною фазою робіт розв'язка перекрита для проїзду з літа. В день аварії у підрядника  – ТОВ “Ростдорстрой” з оточення мера Одеси Геннадія Труханова – запевнили, що беруть всю відповідальність за інцидент на себе та усуватимуть його наслідки за власний кошт, навіть не чекаючи результатів експертиз. Після цього в столичній адміністрації видихнули та без будь-яких коментарів процитували заяву підрядника. При цьому міські чиновники не згадали, що підряд вартістю 920 млн гривень цій компаній віддали без конкурсу, незважаючи на триваючі кримінальні провадження за підозрою в неякісному виконання дорожніх робіт та “розпилах” бюджетних коштів. Деталі та причини аварії встановлюватиме експертиза, але вже зараз активісти проводять аналогії з Шулявським шляхопроводом, реконструкція якого розтягнулася на п'ять років, а вартість при цьому зросла майже втричі. Як стало відомо KВ, 2 жовтня 2023 року в групі “Ростдорстрой” (RDS) заявили, що “інцидент” на Дегтярівському шляхопроводі “не вплине на експлуатаційні характеристики майбутнього моста” та опублікували розширену оцінку того, що трапилося. Підписуйтесь на “КиївВладу”   “Про причини. Інцидент стався на будівельному майданчику (!), де проводились ремонтні роботи. Це все технічні моменти, які можуть трапитися під час будівництва. Чекаємо проведення експертизи, щоб говорити більш об'єктивно. Про відповідальність. Оскільки Дегтярівський шляхопровід було виведено з експлуатації, місцева влада не несе відповідальність за об'єкт. За дані види робіт оплата не виконувалась, збитків міському бюджету не нанесено. Як уже було наголошено, відповідальними за виконання робіт на об'єкті є група компаній RDS”, – наголосили у підрядника. Також в “Ростдорстрої” запевнили, що реконструкція буде завершена вчасно, хоча в день обвалу повідомлялося про відтермінування введення в експлуатацію розв’язки “через необхідність усунення недоліків”. В компанії підтвердили чутки про те, що застосований тип балок через свою довжину 36 метрів є експериментальними та раніше використовувалися в Україні лише один раз (при відновленні зруйнованого мосту біля Бородянки на Київщині.- KВ). “Дегтярівський шляхопровід – другий міст в Україні, де будуть застосовані балки завдовжки 36 метрів. Раніше максимальна довжина цього типу балок, яку могли виготовити українські підприємства, становила 33 метри. Перед тим, як отримати дозвіл на використання в проєкті, будь-які нові балки проходять сертифікацію та експертизу”, – зауважили в RST, додавши, що деталі та причини події, що трапилася, встановлюються із залученням експертів. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Що трапилося В суботу, 30 вересня 2023 року, стався обвал прогонової будови Дехтярівського шляхопроводу на перетині вулиць Дегтярівської та Олександра Довженка, який з червня поточного року знаходиться на реконструкції. Зі слів очевидців під час монтажу сьомої балки вона зламалася, падаючи спричинила ефект доміно і обвалила всі попередньо встановлені балки. В результаті вся прогонова будова “лягла” на дорогу.  За кілька годин в Київській міськдержадміністрації (КМДА) обвал конструкцій шляхопроводу підтвердили офіційно. В повідомленні запевнили про відсутність жертв та постраждалих та сухо зазначили, що на місці працюють аварійно-рятувальні служби та фахівці, які з'ясовують причини інциденту. Ввечері того ж дня від столичної влади послідувала доповнена інформація, в якій з посиланням на замовника робіт – КК “Київавтодор” (*) – йшлося, що відповідальність за проведення робіт на об’єкті несе виключно підрядник. “Під час монтажу 7-ої балки в проектне положення вона втратила свою стійкість. При падінні балка зачепила частину вже змонтованої конструкції, що призвело також до порушення її стійкості та падіння інших 6-ти балок прогонової будови”, – саме так в КМДА сформулювали деталі аварії.  Фото конструкцій шляхопроводу до обвалу  При цьому, в мережі почали ширитися версії можливих причин того, що сталося. Зокрема, озвучувались  сумніви щодо якості застосованих балок та бетону, з яких вони вироблені. У відповідь на такі закиди речник АТ “Завод залізобетонних конструкцій ім. Світлани Ковальської” Даніїл Ваховський, яке виробляє балки для цього шляхопроводу, поспішив заявити “Суспільному”, що на їх потужностях балки такого зразка виготовляють не вперше і вони пройшли всі необхідні експертизи. Також він зауважив, що підрядна компанія ТОВ “Ростдорстрой” (**), яка монтує балки, прийняла їх без зауважень, відтак, до них претензій бути не може. Ще одну можливу причину обвалу озвучив військовий ЗСУ, київський волонтер та активіст Олег Симороз. За його інформацією, в КК “Київавтодорі” вимагали від ТОВ “Ростдорстрой” відкрити рух шляхопроводом вже 5 жовтня цього року. Ймовірно, як припускає він, через це у підрядника могли відхилитися від технологій, не закріпивши вже встановлені балки. Він провів аналогію цієї ситуації з поспішним відкриттям Шулявського шляхопроводу, дорожнє покриття на якому поспіхом укладали вночі при низьких температурах, щоб столичний мер в костюмі Санти напередодні нового 2020 року відрив рух шляхопроводом. Олег Симороз зазначив, що вантажівки, які проїхалися шляхопроводом на його урочистому відкритті, зім’яли свіже асфальтобетонне покриття і невдовзі його довелося заміняти за бюджетний кошт.Читайте: Ламати не будувати: цех №5 “Більшовика” зноситиме фірма, пов'язана одночасно з Черновецьким та Микитасем З чого все почалося Шляхопровід в складі розв’язки на перетині вулиці Дегтярівської та Олександра Довженка було побудовано у 1963 році. У 1994 році, згідно зі звітом, його стан був оцінений як передаварійний, а у 2017-2021 роках – як непрацездатний, у зв'язку з чим і було прийнято рішення звести нову споруду без використання елементів існуючого мосту. Реконструкцію цього шляхопроводу передбачили розпорядженням КМДА від 8.02.2021 року №185. У травні 2021 року “Київавтодор” замовив розробку відповідного проєкту реконструкції у ТОВ “Слобожанський проектний дім” за 11,49 млн гривень. КМДА затвердила проєктну документацію своїм розпорядженням від 23.05.2023 року №284 (наразі текст цього документу у відкритому доступі знайти не вдалося). В травні поточного року в “Київавтодорі” зазначили, що через аварійний стан Дегтярівського шляхопроводу його тимчасово посилили додатковими опорами і демонтували частину балок, але він тривалий час потребує заміни. Заплановано, що новий шляхопровід матиме ширину 40 метрів (на 12 метрів ширше, ніж нинішній). У рамках реконструкції, як зазначили в корпорації, планують також оновити покриття вулиць Дегтярівської, Олени Теліги та Олександра Довженка у районі розв’язки. 1 червня 2023 року між КК “Київавтодор” та ТОВ “Ростдорстрой” був підписаний договір на проведення реконструкції Дегтярівського шляхопроводу вартістю 920 млн гривень. Реконструкція передбачає повну заміну шляхопроводу. Підрядником  “Ростдорстрой” для вказаних робіт було обрано без конкурсу, адже бажаючих позмагатися з ним більше не знайшлося. Згідно з опублікованим тоді експертним звітом щодо розгляду проєктної документації, загальна кошторисна вартість реконструкції становить 1,27 млрд гривень. Читайте: Дегтярівський шляхопровід в Києві реконструюватиме фірма з оточення мера Одеси Труханова До слова, для участі в закупівлі ТОВ “Ростдорстрой” надало довідку, що бетонні суміші та розчини для виконання вказаних робіт закуповуватиме в АТ “Завод залізобетонних конструкцій ім. Світлани Ковальської”. За даними Єдиного веб-порталу використання публічних коштів Spending, станом на 2 жовтня 2023 року ТОВ “Ростдорстрой” отримало на придбання матеріалів та за виконану частину робіт з реконструкції Дегтярівського шдяхопроводу 41,12 млн гривень. Про підрядника  Згідно з даними аналітичної системи Youcontrol, ТОВ “Ростдорстрой” зареєстровано в 2005 році в Одесі. Статутний фонд – 5,13 млн гривень. Кінцеві бенефіціарні власники – Євген Коновалов і Юрій Шумахер. Засновник – ТОВ "Юттема АУ ГмбХ" (Австрія), директор – Олексій Андрюшин. ТОВ “Ростдорстрой” входить до однойменної групи Юрія Шумахера і Євгена Коновалова. Компанії групи займаються будівництвом доріг і автомагістралей. Основні активи групи – ТОВ “Ростдорстрой” і ПП “Київшляхбуд” (***). Шумахер і Коновалов також є співвласниками компаній, що працюють у сфері нерухомості та транспорту. Юрій Шумахер – депутат Одеської міської ради, член фракції "Довіряй справам". Вказана фракція представляє партію мера Одеси Геннадія Труханова (на колажі праворуч), якого 4 травня поточного року було заарештовано за підозрою в розтраті при покупці адмінбудівлі заводу “Краян”. На наступний день після затримання Геннадій Труханов вийшов із СІЗО під заставу у 13,4 млн гривень, яку вніс за нього одеський депутат з тієї ж фракції "Довіряй справам" Дмитро Танцюра. ТОВ “Ростдорстрой” фігурує в ряді кримінальних проваджень. Зокрема, НАБУ розслідують можливу розтрату 200 млн гривень службовими особами Укравтодору та його підрозділів під час ремонту автодоріг Н-11 Дніпро-Миколаїв та Т-15-08 у Миколаївській області (провадження №42017150000000243). Згідно з матеріалами справи, “Ростдорстрой” під час робіт на дорозі Т-15-08 не дотримувався вимог проектної документації при виготовленні асфальтобетону, що зменшувало витрати, та в результаті привласнював бюджетні кошти. Серед іншого ТОВ “Ростдорстрой” підозрюється в привласненні бюджетних коштів при ремонті мосту через річку Кобелячок на замовлення Служби автомобільних доріг (САД) Полтавщини (провадження №12019170000000302 від 22.08.2019 року), а також під час виконання будівельних та ремонтних робіт доріг на території Миколаївської області на замовлення САД Миколаївської області (провадження №12020150030001782 від 06.05.2020 року). За даними Clarity Project, в результаті участі в публічних закупівлях ТОВ "Ростдорстрой" уклало 594 договори на суму 83,57 млрд гривень. Найбільші замовники – САДи (колишні облавтодори. – KВ), в тому числі Київської області. Договір на реконструкцію шляхопроводу на перетині вулиць Дегтярівської та Олександра Довженка є третім досвідом співпраці "Ростдорстрою" з “Київавтодором”. Перше замовлення корпорації вартістю 110,72 млн гривень (оплата по факту 88,55 млн гривень) було в 2020 році на реконструкцію Пейзажної алеї, друге – вартістю 22,08 млн гривень на виконання додаткових робіт на Пейзажній (оплата по факту 15,25 млн гривень).  KВ повідомляла, що в ході виконання цих робіт столичні чиновники не дозволяли ознайомитися з документами по цій реконструкції навіть депутатам. Так, позафракційний депутат Київради VIII скликання Олександр Пабат заявляв, що у Департаменті транспортної інфраструктури КМДА відмовили йому у наданні проектних планів по реконструкції Пейзажної алеї, обгрунтувавши це відсутністю технічних можливостей, а саме – відсутність сканера. Читайте: “Актуальная” задача: в Киеве стартовала реконструкция Пейзажной аллеи за 136 млн гривен Разом з цим постійним підрядником “Київавтодору” є ПП “Київшляхбуд”, що також входить до групи “Ростдорстрой”: між сторонами підписано 102 договори на понад 5 млрд гривень. Зокрема, останній дороговартісний договір (ціна – 274 млн гривень) було укладено 22 травня 2023 року на проведення капремонту вул. Александра Довженка,  що пролягає під Дегтярівським шляхопроводом. Читайте: Мэрское братство: Администрация Кличко отдает миллиарды компании, которую связывают с мэром Одессы Трухановым ПП “Київшляхбуд” та КК “Київавтодор” фігурують у спільному кримінальному провадженні №12018100040007420, у рамках якого з серпня 2018 року правоохоронці розслідують можливе привласнення та розтрату майна при виконанні цією фірмою договору на капремонт вул. Алматинської. Правоохоронці з'ясували, що ПП “Київшляхбуд” проводив грошові операції фіктивного характеру, переводячи сплачені бюджетні кошти у готівку. Читайте: “Киевавтодор” и фирму из орбиты Труханова подозревают в распиле четверти миллиарда гривен КК “Київавтодор” заснована Київрадою у 2002 році. Генеральним директором корпорації з 5 липня 2022 року є Олександр Федоренко. Він же з 19 травня 2020 року очолював цю комунальну корпорацію на правах виконувача обов'язків керівника. Читайте: Перша підозра і встановлені збитки: Нацполіція продовжує слідство щодо корупції в “Київавтодорі” КК “Київавтодор” підпорядковується Департаменту транспортної інфраструктури КМДА, який з 1 вересня 2021 року очолює Руслан Кандибор. Діяльність зазначеного департаменту з 9 листопада 2021 року спрямовує особисто голова КМДА Віталій Кличко (на колажі ліворуч). * КК “Київавтодор” (Код ЄДРПОУ: 03359026) ** ТОВ “Ростдорстрой” (код ЄДРПОУ: 33658865) *** ПП “Київшляхбуд” (код ЄДРПОУ: 36156238) Фото: колаж КВКиївВлада

Під час робочої поїздки до Харківської області Президент України Володимир Зеленський відвідав розташування 103-ї окремої бригади Сил територіальної оборони Збройних Сил України, 68-ї окремої єгерської бригади, 25-ї окремої повітрянодесантної Січеславської бригади, які виконують бойові завдання на ділянці Купʼянськ–Лиман. Президент вручив нагороди військовослужбовцям і бойовим медикам, які відзначилися під час захисту України. Про це KВ дізналася з повідомлення на Офіційному інтернет-представництві Президента України 3 жовтня 2023 року.Підписуйтесь на “КиївВладу”  “Маю честь бути сьогодні тут, подякувати вам і вашим побратимам за захист нашої держави, за кожен день і ніч, що ви віддаєте за всіх нас, не шкодуючи себе. Це дуже важлива місія. Я бажаю всім вам лише перемоги, здоров’я, повертатися живими, не втрачати мотивації, із якою ви так міцно бороните суверенітет нашої держави та майбутнє наших поколінь”, – сказав Володимир Зеленський військовослужбовцям бойовим медикам, які відзначилися під час захисту України.  Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Пресслужба Президента довідково повідомляє, що 103-тя ОБр ТрО з початку повномасштабного вторгнення РФ виконувала бойові завдання, зокрема, у складі ОТУ “Лиман”, а з червня 2022 року підрозділи бригади воюють за свободу України у складі ОСУВ “Хортиця”. Торік під час контрнаступу ЗСУ на Харківщині воїни 103-ї ОБр брали участь у звільненні села Озерне, а також повернули під український стяг Діброву та Ямпіль на Донеччині. 68-ма ОЄБр із серпня 2022 року виконує бойові завдання у складі ОСУВ “Хортиця” та ОСУВ “Таврія”. Бригада брала участь у боях на Вугледарському напрямку. Цьогоріч у червні її воїни звільнили село Благодатне Донецької області. Військовослужбовці 25-ї ОПДБр брали участь у захисті суверенітету й територіальної цілісності України під час антитерористичної операції в Донецькій та Луганській областях у 2014–2019 роках. У 2022-му бригада відзначилася під час контрнаступу сил оборони в районі Балаклії на Харківщині. Її підрозділи брали участь у визволенні Ізюма та окупованих територій на Луганщині. За особливі бойові заслуги, мужність, відвагу й героїзм, виявлений під час виконання бойових завдань, 25-та ОПДБр нагороджена почесною відзнакою Президента України “За мужність та відвагу”. Читайте: Київрада збільшила допомогу захисникам України на понад 1,2 млрд гривень Фото: Пресслужба Президента КиївВлада

Депутатський корпус Київради погодив виділення у 2023 році додаткових 2,5 млрд гривень на декілька напрямків життєдіяльності столиці. Трохи більше половини цієї суми було вирішено направити на реалізацію заходів програми “Захисник Києва на 2022-2024 роки”. Ще 1,23 млрд гривень (КМДА не пояснила депутатам, як виникла саме така сума) отримають комунальні перевізники, щоб у столиці не підвищився тариф на проїзд. Решту коштів (близько 72 млн гривень) міська влада вирішила витратити на придбання земельної ділянки біля села Бабинці Київської області для облаштування там нового кладовища. Причина – відсутність місць для поховань на столичних цвинтарях. Як стало відомо KВ, під час сьогоднішнього пленарного засідання столичної міськради депутатський корпус погодив внесення змін до бюджету Києва на 2023 рік. Підписуйтесь на “КиївВладу”  Суб'єктами подання відповідного проєкту рішення №08/231-1221/ПР від 1 жовтня 2023 року виступили міський голова Києва Віталій Кличко і Департамент фінансів Київської міськдержадміністрації (КМДА). У сесійній залі цей документ підтримали 80 депутатів. Згідно з прийнятим рішенням, столична влада направила додаткове фінансування в розмірі 2,5 млрд гривень на низку заходів. Ці фінансові ресурси керівництво Києва планує освоїти за рахунок збільшення на аналогічну суму очікуваних доходів бюджету Києва від податку на доходи фізичних осіб, єдиного податку тощо. Відповідно, дохідна частина бюджету збільшилася з 71,9 млрд до 74,4 млрд гривень, а видаткова – з 84,3 млрд до 86,8 млрд гривень. Так, сьогодні міськрада погодила виділення 1,23 млрд гривень на регулювання цін на послуги наземного електротранспорту і метрополітену. Ці кошти КП “Київпастранс” і КП “Київський метрополітен” фактично отримають задля того, щоб у столиці не підвищувалася вартість проїзду в комунальному транспорті. Ще 1,26 млрд гривень було направлено Департаменту муніципальної безпеки КМДА на виконання заходів міської цільової програми з організації військової служби, виконання військового обов’язку, мобілізаційної підготовки і територіальної оборони “Захисник Києва” на 2022‒2024 роки”. Крім того, уже під час пленарного засідання секретар Київради Володимир Бондаренко з голосу вніс правку Департаменту фінансів КМДА щодо включення до видаткової частини бюджету міста на поточний рік витрат на придбання ділянки площею 20,5 га, яка розташована на території Бабинецького старостинського округу Бучанської міськради Київської області. На це планується витратити близько 72 млн гривень. Вказану землю столична громада планує викупити для облаштування кладовища. На необхідності такої закупівлі наполягала Ритуальна служба СКП “Спецкомбінат ПКПО” (опікується міськими кладовищами), за інформацією якої на існуючих цвинтарях Києва вже немає місць для поховань. Читайте: Взятки, обыски и подозрения: Нацполиция расследует аферы столичной “похоронной мафии” У ході обговорення вказаного проєкту рішення в сесійній залі голова комісії Київради з питань бюджету, соціально-економічного розвитку та інвестиційної діяльності Андрій Вітренко (фракція “Слуга народу”) вчергове підняв питання щодо обгрунтованості витрат на компенсацію тарифів на проїзд у комунальному громадському транспорті. За його словами, Департамент транспортної інфраструктури КМДА досі не відповів на його звернення стосовно того, яким чином розраховуються вказані видатки. Крім того, депутат так і не отримав відповідь на те, скільки киян користуються пільгами на проїзд, хоча зокрема саме через ці витрати і формується різниця тарифу. У відповідь на це мер Києва Віталій Кличко надав протокольне доручення чиновникам столичної міськдержадміністрації у тижневий термін відповісти на вказані питання народного обранця. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Зазначимо, сьогоднішнє засідання Київради де-юре було продовженням “пленарки”, яка розпочалася 23 лютого 2022 року. Такі засідання проходять за спеціальною процедурою, адже на них розглядаються у тому числі питання оборонної сфери – відповідно, міськрада не публікує анонси щодо проведення таких заходів та переліки запропонованих до розгляду питань. При цьому, раніше столичне керівництво навіть “не вмикало” онлайн-трансляції таких засідань, але цього разу чомусь зробило виняток. Нагадаємо, що бюджет Києва на 2023 рік було затверджено рішенням столичної міськради №5828/5869 від 8 грудня 2022 року. Тоді міська влада вирішила, що доходи скарбниці в поточному році мають скласти 66,3 млрд гривень, а видатки – 65,6 млрд. Тоді мер Києва Віталій Кличко назвав головний фінансовий документ “бюджетом виживання”.  Читайте: “Бюджет виживання”: як і на що столична влада буде витрачати кошти киян у 2023 році Надалі, протягом лютого-серпня 2023 року міськрада п'ять разів вносила зміни до бюджету Києва на поточний рік, зокрема – збільшивши його видаткову та дохідну частину до 84,3 млрд та 71, 9 млрд гривень відповідно. В рамках цих коригувань влада міста також перерозподіляла видатки між різними напрямками життєдіяльності столиці. Наприклад, у серпні 2023 року під час коригувань бюджету і Програми економічного та соціального розвитку Києва (ПЕСР, документ, відповідно до якого в столиці реалізуються найбільш “дороговартісні” інфраструктурні проєкти. – КВ) міськрада погодила збільшення “оборонних” видатків. Зокрема, депутатський корпус передбачив додаткові 800 млн гривень на виконання заходів програма “Захисник Києва на 2020-2024 роки”, у тому числі – 100 млн на обладнання в межах Києва опорних пунктів. Також міська влада вирішила передати Міністерству оборони на різні закупівлі субвенцію в розмірі 300 млн гривень. Читайте: Нові видатки на оборону: Київрада вчергове відкоригувала бюджет-2023 і Програму соцекономрозвитку Нагадаємо також, що нещодавно столична влада відзвітувалася про виконання ПЕСР і бюджету міста на поточний рік. Відповідно до цих звітів, порівнюючи з аналогічним періодом 2022 року, ситуація з доходами та видатками міської скарбниці Києва покращилася. Так, у січні-червні 2023 року до бюджету надійшло 39,6 млрд гривень податків та зборів, що на 17% більше минулорічного показника, було витрачено 26,1 млрд гривень (на 1,7 млрд більше, ніж протягом аналогічного періоду 2022-го).  Більшість видатків традиційно було спрямовано на сферу освіти, серед іншого, майже 800 млн гривень було витрачено на організацію гурткової роботи і позашкільну творчість. На другому місці видатки транспорт і дорожнє господарство – 4,7 млрд гривень, з яких аж 2,4 млрд гривень пішли на покриття збитків “Київпастрансу” та “Київському метрополітену”. Жахливо мало було витрачено на ЖКХ – лише 1,1 млрд гривень. При цьому,  на “державне управління” (утримання та інші потреби чиновників і депутатів) КМДА витратила 1,2 млрд гривень (4,7% від всіх видатків, на 218 млн більше, ніж у 2022-му). Що стосується масштабних інфраструктурних проєктів, то тут похвалитися власне нема чим, лідером за видатками залишається відомий “довгобуд” – Подільсько-Воскресенський міст. Читайте: Гроші є: як команда Кличка поводилась з бюджетними коштами в першому півріччі 2023 року Департаментом фінансів КМДА з 2012 року керує Володимир Рєпік. Діяльність цього структурного підрозділу столичної мерії контролює перший заступник голови КМДА Микола Поворозник. Фото: колаж КВКиївВлада

Мешканці Святошинського району столиці продовжують боротьбу проти будівництва ЖК “Gravity Park” (12 чи 13 багатоповерхівок з апартаментами) на просп. Перемоги, 139. Наразі громадський актив “оббиває пороги” різних “екологічних” і правоохоронних органів, щоб змусити їх зупинити масштабне будівництво впритул до НПП “Голосіївський” (багатоповерхівки будуються фактично на території лісу) і притягнути до відповідальності чиновників, які пішли на порушення містобудівного та природо захисного законодавства. Зокрема, вже є дані про те, що тернопільський забудовник “Креатор-Буд” знищив зелені насадження на ділянці біля ЖК, ймовірно, провівши там “викачку” грунтових вод. Втім, поки що інтересам забудовників, схоже, ніщо не загрожує. Відповідне слідство (кримінальне провадження від 2 листопада 2021 року) йде мляво, адміністрації НПП “Голосіївський” на сполох не б'є, а міністр захисту довкілля навіть доповів активістам, що забудовник перед здійсненням будівельних робіт міг і не здійснювати оцінку їхнього впливу на довкілля. Як стало відомо KВ, громада Святошинського району Києва продовжує боротися проти будівництва житлового комплексу (ЖК) “Gravity Park” на просп. Перемоги, 139. Підписуйтесь на “КиївВладу”  Цей проєкт забудовника “Креатор-Буд” реалізується на земельній ділянці площею 18,05 га, яка знаходиться в постійному користуванні АТ "Туристичний комплекс (ТК) "Пролісок” (кадастровий номер – 8000000000:75:186:0001, цільове призначення – для будівництва, реконструкції, експлуатації та обслуговування комплексу будівель і споруд). Розташування майбутнього ЖК на карті За інформацією місцевої мешканки Марини Антощук, наприкінці серпня 2023 року Державна екологічна інспекція столичного округу здійснила інспекцію ділянки, яка межує з цим будівництвом – 119-го кварталу Святошинського лісництва КП “Святошинське лісопаркове господарство”, що входить до території національного природного парку (НПП) “Голосіївський”. Цей захід було ініційовано громадою Святошинського району, яка напередодні зафіксувала на даній території велику кількість сухостійних дерев. У ході перевірки ці факти було офіційно підтверджено. Разом з тим, як повідомила KВ Марина Антощук, екоінспектори відмовилися надавати оцінку даній ситуації, пославшись на те, що в них немає профільних спеціалістів, які б точно сказали, що стало причиною пошкодження зелених насаджень. Однією з ймовірних причин місцеві мешканці вважають дренажні роботи, які, ймовірно, були проведені забудовником. Справа в тому, що дана територія знаходиться в зоні підтоплення грунтовими водами, а тому, на думку окремих активістів, там могло бути здійснено їхнє відкачування для закладання фундаментів будинку, що і вплинуло на стан рослинності.  У зв'язку з цим 26 вересня поточного року громада звернулася до адміністрації НПП “Голосіївський” з проханням, зокрема, “звернутися до відповідних органів, які видали дозвіл на будівництво, з питанням стосовно того, чи були заплановані на даній території дренажні роботи”. Також активісти пропонують звернутися до Національної академії наук (НАН) України, щоб її фахівці підтвердили або спростували припущення громади. На переконання місцевих мешканців, у разі підтвердження “гіпотези” щодо несанкціонованих дренажних робіт, керівництво НПП “Голосіївський” повинно звернутися до правоохоронних органів із заявами про екологічний злочин. Крім того, наприкінці вересня 2023 року громада Святошинського району провела зустріч із міністром захисту довкілля та природних ресурсів Русланом Стрільцем, під час якої озвучила посадовцю низку фактів щодо порушень при будівництві ЖК “Gravity Park”.  За словами Марини Антощук, одним із ключових питань до міністра було те, чому забудовники перед здійсненням будівельних робіт не здійснили оцінку їхнього впливу на довкілля. Руслан Стрілець у свою чергу повідомив активістам, що діюче законодавство України прописане так, що в багатьох випадках забудовникам фактично дається вибір – чи отримувати вищевказані документи, чи ні. Схожа відповідь, до речі, зафіксована і у відповіді Міндовкілля від 18 вересня 2023 року на письмове звернення активістів щодо даного будівництва. Крім того, Руслан Стрілець повідомив активистам, що розглядом більшості озвучених ними фактів мають займатися правоохоронців, але все ж пообіцяв надати відповіді на їхні питання і надалі “в терміновому порядку” відповідати на їхні звернення. Один із будинків ЖК “Gravity Park” станом на серпень 2023 року (фото з офіційного сайту цього проєкту) При цьому, ініціативна група мешканців Святошина, які виступають проти цього будівництва, продовжує “оббивати пороги” правоохоронних органів. За словами Марини Антощук, ще 2 листопада 2021 року Святошинське управління Нацполіції Києва за заявою громади відкрило кримінальне провадження №12021100080002838 за фактом самоправства при проведенні робіт на просп. Перемоги, 139. Втім, жодних активних дій по розслідуванню озвучених місцевими мешканцями фактів правоохоронці не здійснили. Ба більше – з активістами навіть жодного разу не зв'язався слідчий. У зв'язку з цим протягом останніх місяців активісти направили низку звернень до Головного управління Нацполіції Києва, Офісу Генерального прокурора та Державного бюро розслідувань з вимогами перевірити законність дій забудовників ЖК “Gravity Park”. У відповідних листах місцеві мешканці, зокрема, інформували правоохоронців, що дане будівництво є самочинним. Такого висновку активісти дійшли через те, що ділянка, на якій здійснюються будівництво, не відведена для цієї мети, а містобудівні умови та обмеження (МУО), якими було погоджено проєктування даних робіт, були “видані з порушенням вимог законодавства та мають бути оскаржені в суді”. Йдеться про те, що “містобудами” від 5 травня 2021 року, які були видані Департаментом містобудування та архітектури Київської міськдержадміністрації (КМДА), передбачена реконструкція тоді ще розташованого на цій ділянці готельно-житлового комплексу “Пролісок” в готельно-туристичний комплекс, але по факту на цій території здійснюється будівництво 12 житлових будинків. Рендер ЖК “Gravity Park” Активісти впевнені, що дані “містобуди” суперечать вимогам законодавства України ще й через те, що, згідно з Генеральним планом Києва, за функціональним призначенням ділянка на просп. Перемоги, 139 входить до території рекреаційної забудови, а тому на ній не можна зводити житло для проживання – нехай і апартаменти, а не квартири. Крім того, за інформацією громади, посадовці вищевказаного департаменту КМДА у своїх МУО навіть не визначили відсоток забудови земельної ділянки. Також активісти констатували, що величезна кількість звернень до міської влади з приводу цього будівництва не принесла жодного результату. На фоні цих та інших обставин громадські активісти попросили правоохоронців, зокрема, відкрити кримінальне провадження за фактом незаконної видачі МУО. Крім того, Марина Антощук повідомила KВ, що наразі достеменно невідомо, чи входить територія, на якій забудовники планують облаштовувати парковку, до меж НПП “Голосіївський”. На цю невизначеність місцеві мешканці звертали увагу ще минулого року. Головною її причиною є те, що межі нацпарку досі не виділені в натуру.  “Парковка буде впритул до нацпарку. Насправді, якщо так дивитися, то мені здається, що це взагалі вже його територія, але точно сказати не можу. Важливим є і те, що вивести певну землю з території НПП “Голосіївський” не так і складно – ми це побачили по деяким сусіднім ділянкам, де хочуть побудувати ресторан на озері”, – розповіла Марина Антощук.  При цьому, вона вкотре звернула увагу, що забудовники вдалися до низки маніпуляцій при реалізації свого проєкту. “Наразі [в рамках “Gravity Park”] вже побудовано 3 чи 4 “коробки” будинків. Санаторій “Пролісок”, який мав бути реконструйований, по факту знищений, і саме на його місці вже є два будинки. Як взагалі можлива реконструкція на 18 га, якщо там була усього одна споруда? Також цікаво, що там плануються облаштування апартаментів, а як відомо, апартаменти призначені для тимчасового проживання. Тобто, знищуючи зелену зону, дехто отримує можливість заробляти за рахунок здачі житла в оренду. Забудовники пообіцяли знижки для воїнів у розмірі 20%, але хіба це може бути виправданням?” – наголосила Марина Антощук. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Передісторія Як раніше повідомляла KВ, ділянка на просп. Перемоги, 139 в постійному користуванні АТ “ТК “Пролісок” знаходиться з 1998 року. Вказана компанія у свою чергу довгий час знаходилася у власності держави – у різні періоди її контролювали Фонд державного майна України (ФМУ), держкомітет по туризму та інші структури. В кінці 2019 року ФМУ продав державний пакет акцій ВАТ “Україна туристична” (власник ключових пакет акцій АТ “ТК “Пролісок”) новим власникам – ТОВ “Будівельний союз “Моноліт” – за 60,5 млн гривен. Відповідно, розташований на цій території готель “Пролісок” також отримав нових власників, які й почали займатися питаннями комерційного освоєння 18 га землі біля НПП “Голосіївський”. 5 травня 2021 року Департамент містобудування та архітектури КМДА наказом №508 затвердив для АТ “ТК “Пролісок” Містобудівні умови та обмеження (МУО) на проєктування реконструкції цього комплексу в готельно-туристичний комплекс. Згідно з документом, вказана компанія отримала право проєктувати реконструкцію своїх будівель на пр-ті Перемоги, 139 площею 9,6 тис. кв.м. У КМДА вирішили, що у результаті цієї реконструкції висота вказаних будівель не повинна перевищувати 45 метрів (близько 15 поверхів. – KВ).  В МУО було підтверджено, що об'єкт проєктування розташований в зоні підтоплення грунтовими водами, у зв'язку з чим АТ “ТК “Пролісок” має виконати інженерну підготовку і захист даної території у відповідності до державних будівельних норм (ДБН). Також в документі вказано, що ділянка проєктування потрапляє в зону обмежень забудови за умови безпеки польотів, що вимагає від АТ “ТК “Пролісок” врахування відповідних вимог Повітряного кодексу України. Інші вихідні дані запланованої реконструкції – наприклад, кількість будівель, які підлягають реконструкції, кількість машиномісць, які мають з'явитися на цій території, тощо – в МУО зазначені не були. Вже 11 вересня 2021 року Державна архітектурно-будівельна інспекція (ДАБІ) надала АТ “ТК “Пролісок” дозвіл №ІУ013210906546 на проведення 1-ої черги будівельних робіт з реконструкції готельно-житлового комплексу "Пролісок" в готельно-туристичний комплекс. Генеральним підрядником цих робіт було вказано ПП “Креатор-Буд”. В документі зазначається, що загальна площа забудови території на пр-ті Перемоги, 139 повинна скласти трохи більше 7 тис. кв.м., а загальна площа цього комплексу має скласти 50,1 тис. кв.м. (у тому числі паркінг площею 1 тис. кв.м.). Згідно з дозволом, даний комплекс може складатися з 9-поверхових будівель, кількість яких в документі не зазначається. При цьому в дозволі вказано, що за результатами реконструкції в готельно-туристичному комплексі “Пролісок” планується створити 496 апартаментів – тобто, приміщень для проживання, в яких не буде оформлятися “прописка” та в яких комунальні послуги потрібно сплачувати за більш високими ніж в квартирах тарифами. Читайте: ГАСИ разрешила застраивать жилыми девятиэтажками 18 га земли в Святошино Відзначимо, що на сайті нерухомості “ЛУН” повідомляється, що ЖК “Gravity Park”, буде складатися з 13 будинків, а не 12, як зазначають місцеві мешканці. У свою чергу, кількість апартаментів у цьому комплексі дорівнюватиме 406. Коли розпочалася підготовка до забудови, мешканці Святошинського району столиці спершу помітили велику кількість вивісок з рекламою цього ЖК, а вже через короткий проміжок часу територія готелю була огороджена і на неї почали звозити будівельну техніку. Протягом наступних декількох місяців, на межі 2021-2022 років, активні роботи у вказаній локації не проводились. Втім, наприкінці весни 2022-го на цю територію знову почала заїжджати важка техніка. Тоді ж мешканці району помітили, що будівельники почали розбирати будівлі готелю. Зокрема, громаду обурив можливий негативний вплив цих робіт на екосистеми НПП “Голосіївський”. Місцеві мешканці вказували на те, земельна ділянка під санаторієм фактично оточена нацпарком, а тому, на їхню думку, безпосередньо самі будівельні роботи і майбутнє “заселення” цієї території можуть нести загрозу для НПП, який може втратити своє рекреаційне призначення. Крім того, громадські активісти висловлювали занепокоєння стосовно того, що зведення нових багатоповерхівок ще більше ускладнить ситуацію з транспортним трафіком у даній місцевості – мовляв, “уже сьогодні в'їзд в Київ та виїзд з міста займає до трьох годин, а що буде після будівництва ще декількох десятків будинків?”. Зупинити цю забудову намагалися і окремі парламентарі. Так, 26 листопада 2021 року народний депутат України Дмитро Гурін (обирався від “Слуги народу”) направив звернення до НПП “Голосіївський” з приводу можливого впливу запланованих будівельних робіт пр-ті Перемоги, 139 на екологічну обстановку в цій місцевості. У відповідь на це 9 грудня 2021 року нацпарк повідомив, що процес будівництва багатоповерхівок на вказаній території та їх подальша експлуатація, додаткове проведення та використання підземних комунікацій, світлове та шумове навантаження незворотньо вплинуть на стан довкілля, в першу чергу – на природні екосистеми прилеглої частини НПП “Голосіївський”.  Проте адміністрація нацпарку тоді не запропонувала жодних дієвих механізмів недопущення зазначеного негативного впливу на екологію – лише висловила занепокоєння та “на словах” підтримала вимоги громади Святошинського району щодо зупинення будівельних робіт. Читайте: Житло під виглядом готелю: як тернопільські забудовники хочуть освоїти 18 га землі в Святошинському районі Києва Зазначимо, що проблема забудови прилеглої до НПП “Голосіївський” території, так званої “буферної зони”, не є новою. Вона насамперед пов'язана з тим, що протягом останніх півтора десятка років, з моменту створення нацпарку в 2007 році, КМДА так і не розробила документацію із землеустрою території цього природоохоронного об'єкту, не встановили та не внесли межі  тисяч га зелених насаджень у натуру.  Як наслідок – де-факто поки що цей парк існує лише на папері, а забудовників ніхто не може зупинити в їхніх апетитах щодо освоєння “жирних” земель по периметру нацпарка. На необхідності вирішення цього питання неодноразово звертали увагу і депутати Київради, і представники центральних органів влади, але віз і нині там.  У якості альтернативи громадськість пропонувала міській владі своїм рішенням встановити мораторій на забудову 500-метрової буферної зони НПП “Голосіївський”, проте і такий варіант не знайшов практичного втілення. Читайте: Национальный парк “Голосеевский” просит Ермака решить вопрос с границами и финансированием Про бенефіціарів апартаментів в лісі За даними аналітичної системи Youcontrol, АТ “ТК “Пролісок” (до 2010 року – ВАТ, замовник будівництва) було зареєстровано в Києві у 1994 році. Його керівником вказано Юрія Сухова. Власниками найбільших пакетів акцій даної компанії зазначено АТ “Україна туристична” (81,02%) та Віталій Шаповал (11%).  У свою чергу, 100% акцій “України туристичної” володіє ТОВ “Будівельний союз “Моноліт”. Кінцевий бенефіціар АТ “ТК “Пролісок”, АТ “Україна туристична” і ТОВ “Будівельний союз “Моноліт” – мешканець міста Тернопіль Ігор Гуда (на колажі ліворуч). ПП “Креатор-Буд” (генпідрядник будівництва) було зареєстровано у 2006 році у Тернополі. Керівником підприємства зазначено Олега Лахиту, засновниками – ТОВ “Будівельний альянс-плюс” та згаданого вище Ігоря Гуду, який також є кінцевим бенефіціаром цього ПП. Система Youcontrol відносить АТ “ТК “Пролісок” і ПП “Креатор-Буд” до групи сімей Гуди та Цимбалюк. Основними напрямками діяльності компаній цієї групи є будівництво, нерухомість, медична практика та торгівля медичними виробами. Ключові особи групи – підприємець і власник будівельної компанії “Креатор-Буд” Ігор Гуда та сестра його дружини Анна Цимбалюк. До речі, її свекр – екс-голова Львівської та Тернопольскої облдержадміністрацій і народний депутат IX скликання від ВО “Батьківщина” Михайло Цимбалюк (член політичної ради вказаної партії, на колажі праворуч). Забудовник “Креатор-Буд” має в своєму портфоліо майже три десятки житлових комплексів у Києві, Львові та Тернополі – як реалізованих, так і тих, що наразі будуються. Читайте: ГАСИ без проблем разрешила строить ЖК “Creator City” на Лукьяновке Посаду директора Департаменту містобудування та архітектури КМДА з 1 листопада 2016 року обіймає Олександр Свистунов. Департамент земельних ресурсів КМДА з 29 червня 2021 року очолює Валентина Пелих (виконувала обов'язки керівника цієї структури з 2 квітня 2021 року). З 27 липня 2018 року по 1 квітня 2021 року, цим департаментом керував Петро Оленич, який з 2 квітня 2021 року обіймає посаду заступника голови КМДА та курує в Києві земельні та містобудівні питання. Фото: колаж КВКиївВлада