Уряд планує внести зміни до держбюджету на 2020 рік і перерозподілені кошти направити на боротьбу з епідемією COVID-19. Секвестр бюджету напряму зачіпає надходження до місцевих бюджетів громад. Скорочуються кошти на утримання інфраструктури та ряд бюджетних програм. Через “податкові канікули” громадам вже нічим платити за опалення, світло, нема за що ремонтувати дороги та школи. Всі фінансові резерви давно кинуті на спорядження медицини. Чи витримають бюджети ОТГ Київщини на фоні можливої економічної кризи такі навантаження – KV дізнавалася на місцях.
Як стало відомо KV, 29 березня в умовах боротьби із коронавірусом уряд вніс пропозицію переглянути закон про держбюджет на 2020 рік. Новий законопроєкт передбачає значний секвестр та перерозподіл коштів, що значно вплине і на видатки місцевого самоврядування. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
У першому варіанті секвестру держбюджету передбачалося значне скорочення видатків на інфраструктурні проєкти. Від чого постраждали би освітні програми та програми регіонального розвитку (ДФРР), підтримка сільгоспвиробників, фінансування дорожніх робіт, а також культура і спорт, заробітні плати.
Нагадаємо, що 17 березня вже набрав сили антикризовий закон про внесення змін до Податкового кодексу, який надає “карантинні пільги” і дозволяє підприємствам на час епідемії відтермінувати сплату податків до місцевих бюджетів (ПДФО, податки на землю і нерухомість, ЄСВ).
Як повідомляє народний депутат від "Європейської Солідарності" Олексій Гончаренко у своєму Telegram-каналі, Уряд планував скасувати і надходження 13,44% податку на паливо до місцевих бюджетів, і субвенцію на розвиток громад.
"Після того, як скасували податок на оренду землі і нерухомість, зараз хочуть скасувати і збір акцизу з палива до місцевих бюджетів, і туристичний збір. По суті, місцеву владу ставлять на коліна. Ось так і закінчується епоха децентралізації в Україні. Планується повне обнулення Державного фонду регіонального розвитку, субвенції об'єднаним громадам на інфраструктуру, субвенції на соціально-економічний розвиток. Тобто, вся підтримка, яка б не була для місцевих громад, все знищується!", – написав політик.
Так, планується, що з Фонду регіонального розвитку заберуть 7,5 мільярдів, 2 мільярди – з підтримки об’єднаних територіальних громад.
Друга, скоригована версія законопроєкту, вже передбачає незначне пом’якшення скорочень витрат на інфраструктурні проєкти, залишити акцизи і ряд субвенцій. Наразі проєкт відправлений в бюджетний комітет для доопрацювання на повторне читання.
Читайте: Нехватка бюджетных средств заставит Кабмин не только урезать расходы на культуру и спорт, а, возможно, отменить очередные местные выборы
На місцях
Тож KV вирішила поцікавитись у керівників громад, чи витримають їхні бюджети навантаження у разі затвердження змін до держбюджету і як вплине відсутність податкових надходжень на виконання планових бюджетних показників.
Голова Бучанської ОТГ Анатолій Федорук:
Якщо у зв’язку з карантином продовжиться тенденція внесення змін до бюджету, то можна буде органам місцевого самоврядування зібрати в один клунок всі печатки і здати уряду. Якщо місцеві бюджети будуть оголяти таким чином, то нехай уряд і виконує самоврядні і делеговані державою повноваження. Тому що перетворитися на касу по виплаті зарплат і соціальних допомог органи місцевого самоврядування в умовах децентралізації просто не можуть собі дозволити. Думаю, що цей крайній варіант є неприпустимим і громади через асоціації, громадську думку, відстоять позиції збереження дохідної частини бюджетів. Наразі дії уряду, на період карантину надати пільги і певні обмеження з використання бюджету, є правильними. Хоча вже напряму і зачіпають місцеві бюджети, які в цих умовах забезпечують необхідну медицину. По місту виконання бюджету є, але прогнозовано, що провал буде вже в квітні-травні. Економічно активні підприємства майже призупинили діяльність, а відтак і доходи до бюджету. Але паніки немає, розуміємо стан держави і ступінь відповідальності. Всі фактично в однакових умовах, тож маємо забезпечити життєдіяльність громади. Співфінансування обласних і програм ДФРР ми зобов’язані забезпечити. Програми за рахунок перевиконання бюджету обмежуємо і перекладаємо на бюджет розвитку, коригуємо. Проводимо земельні аукціони і торги, тож бюджет розвитку має наповнюватися. Сподіваємося, що обласна влада не обмежить передбачені програми. Це будівництво амбулаторій, таких в громаді дві. Плюс маємо завершити будівництво школи на тисячу учнів. Очікуємо з області на 11 млн гривень.
Голова Баришівської ОТГ Олександр Варениченко:
Держава нічим не допомагає – все тримається на місцевих бюджетах. Звідки ж все фінансуватиметься? Буде колапс. Всі прекрасно розуміють, що ситуацію треба рятувати. Так, в нашій громаді працівники органів місцевого самоврядування готові піти у відпустки без збереження заробітної плати. Я згоден, щоб підприємства, які зупинили діяльність, звільнити від сплати податків за оренду землі. Але як це стосується сільгосппідприємств, які наразі працюють в звичному режимі на посівній і мають більше тисячі гектарів землі? Ми – аграрний район і з цього живемо. Це просто необміркований крок. Знаходяться дилетанти і серед місцевих торгівельників. А торговельні мережі, аптеки працюють і отримують надприбутки. В 33-х роках подібне називали "шкідництвом". Ми призупинили будь-які роботи, в том числі і з благоустрою, аби лише перенаправити кошти фонду на медицину, на закупівлю апаратів ШВЛ, засобів захисту. Організували благодійний фонд, залучаємо бізнес. Під сумнівом реалізація великих проєктів, в які ми потрапили за співфінансуванням, через ДФР. Адже ми давали гарантію на їхнє фінансування. Навіть, наприклад, ті ж самі освітні проєкти – термомодернізація шкіл, капітальний ремонт опорного закладу. Це не реформа децентралізації, а перекладання обов’язків, які повинна виконувати держава. Місяць жорстокого карантину і введення комендантської години могли би вплинути на ситуацію куди б краще.
Голова Тетіївської ОТГ Руслан Майструк:
Для громади – це дуже болючі рішення. Бюджет сформований по місяцям і якщо ці надходження не надійдуть, то доведеться або скорочувати робітників, або зменшувати видатки. Насправді, під час таких ситуацій необхідно хоча б радитися. В інших країнах уряд навпаки надає додаткові дотації чи субвенції. Сьогодні через карантин ми також витрачаємо незаплановані видатки для того, щоб зберегти життя і бути підготовленими до пандемії. Прикро, що ми і на медицину витрачаємо, хоча держава повинна була про це подбати, так тепер ще і уріжуть наші доходи. За відсутності планових надходжень вже в квітні недоотримаємо значної суми. Зараз думаємо над тим, де і що обмежити. До останнього сподівалися, що подібне не відбудеться або хоча б не в такій жорсткій формі. Сьогодні громади і так взяли на себе багато повноважень, і повинні платити делеговані видатки, а держава їх не відшкодовує. Сподіваємося, держава допоможе вийти із цієї складної ситуації. Можливо, для спроможніших громад ці заходи несуттєві, але є багато дотаційних сіл, які не приносять майже доходів у загальний бюджет ОТГ. Ми дійсно втрачаємо, і не зрозуміло, чому саме ми? І річ не лише в надходженнях, а й у фінансуванні з ДФРР, в субвенції на розвиток інфраструктури, що також не отримаємо. А за цим стоїть значна робота, проєкти з пройденою експертизою, які вже мали б втілюватися в життя.
Голова Миронівської ОТГ Віталій Савенко:
Громада у цьому році запланувала одні надходження до бюджету, але всім відомо, яка складається неординарна ситуація в державі. І наскільки вдасться тепер його виконати – важко сказати і мало хто візьметься взагалі щось прогнозувати. На сьогоднішній день відмінили більшість податків. Податок за землю не платиться. Невідомо, що буде і з акцизним податком. У нас на другому місці складова – це єдиний податок. Його на 1,5 місяці відмінили і невідомо, коли запустять. Але тримаємося за рахунок резервного фонду, щоб і проплати були по заробітній платі і надати допомогу лікарні. Наразі ми призупинили всі видатки у зв’язку з коронавірусом, розподілили дуже багато коштів на ремонт вулиць і тротуарів, але наразі ці кошти притримуємо в резерві на майбутнє.
В.о. голови Ржищівської ОТГ Христина Чорненька:
Ми нещодавно створили ОТГ. Громада створювалася для того, щоб покращити життя мешканців, збільшити можливості, втілювати ті ж інфраструктурні проєкти. Децентралізація – це надія на краще. Тому категорично проти, щоб будь-які кошти вилучалися із місцевих бюджетів. Тим паче, їх і не так багато. Громади тільки вчаться працювати разом, освоювати проєкти. Зараз є гранти, програми, ми навчаємося, переймаємо досвід. І розуміємо, що є ще можливості залучити додаткові кошти. Але всі ці проєкти передбачають співфінансування. Тому забирати ще і ці "копійки", які, думаю, в масштабах країни не врятують, а для громади – це важливі кошти. Головні надходження ми отримуємо від ПДФО і оренди землі. Одиниці громад можуть дозволити собі більше. Ржищівська - стандартна громада. А дане рішення дуже відіб'ється на цьогорічному бюджеті. Звичайно, що ми відслідковуємо, прогнозуємо, які можуть бути наслідки секвестру. І якщо кардинальні, то, в першу чергу, вирішуватимуться вони за рахунок якихось проєктів, заробітних плат, скорочень, чого не можна допустити. До цього, якщо виникали питання по медичній чи освітній субвенціям, шукали шляхи вирішення, зверталися в адміністрацію, підключали обласних депутатів.
Голова Бородянської ОТГ Олександр Сахарук:
Якщо заберуть акциз, податки, зроблять "податкові канікули", то зрозуміло, що це буде своєрідний "стоп" децентралізації. Асоціації сільських та селищних рад, ОТГ, міст говорять про це парламенту. Якщо стане життя в селі, то зупиниться і вся країна. Карантин постійно подовжується, тому так само переформатовуємо бюджет. Наразі перша стаття видатків – медицина: задіяно резервний фонд, передали до району майже 3 млн гривень субвенції на закуплення необхідного обладнання. І тільки друга стаття – заробітна плата, електроенергія тощо. Це вимушені кроки для економії бюджету. Призупинили опалення в закладах освіти, що дозволило зарезервувати понад мільйон гривень. Якщо не буде надходжень, виходячи із тих законодавчих ініціатив, то не доотримаємо понад 3,5 мільйони. Акцизу вистачало на покриття витрат на харчування в освіті, частково опалення. Надходжень, можливо, вистачатиме на покриття заробітної плати, електроенергії і вуличне освітлення. А, можливо, доведеться приймати і кардинальні дії, хоча звільняти робітників і не рекомендують. Громада створена минулого року і тільки за 9 місяців повноцінно розробила чітку стратегію розвитку до 2025 року. Наразі маємо таку ситуацію, в якій опинився весь світ.
Голова Великодимерської ОТГ Анатолій Бочкарьов:
Рік розпочався не дуже стабільно і втішно. Вже протягом перших місяців року бюджет не виконується. Підприємства наразі, згідно закону, не сплачують відповідні податки. У цьому плані ми в мінусі. Бюджет громади тримається за рахунок резерву: закриваємо захищені статті, утримуємо соціальні заклади. Всі продовжують працювати, по можливості, дистанційно. Виконуємо планові заходи і з благоустрою, підтримки комунального господарства, медицини. На цей рік було заплановано вилучення 9 млн гривень реверсної дотації. За попередніми розрахунками за цей період ми вже втратимо не менше 10 млн гривень. Як буде розвиватися ситуація далі – прогнозувати важко, адже карантин продовжили. Доведеться, можливо, затягнути і пояси. Але сподіваємося, що зовсім бюджет не втратимо.
Голова Студеніківської ОТГ Марія Лях:
У громади дуже великі плани і багато проєктів. І якби бюджет 2020 року був таким же, як і минулий, то ми б ще більше зробили. Ми беремо участь у програмі ДФРР “100 шкіл, 100 садочків і 100 стадіонів” на суму 14,5 млн гривень. Потрапили в обласну програму щодо перекриття і утеплення даху в школі і термомодернізації садочка в Студениках. Реверсна дотація планувалася у розмірі 10,5 млн гривень. Якщо ситуація з коронавірусом не дуже вплине на бюджет, планували в двох селах зробити два бювети артезіанської води за програмою “Чиста вода”. Бюджет громади залежить від стабільності роботи підприємств на території і від сплати відповідних податків, від оренди землі, які наразі через епідемію взагалі відмінили. І від цього бюджет дуже постраждає. Сьогодні необхідно вже думати про те, щоб призупиняти якісь проєкти. Але порівнюючи надходження за цей місяць, то перевиконання ще буде. І якщо такі показники будуть і в квітні, то впевнена, цей період ми переживемо. Але все залежатиме від масовості цієї ситуації. Надзвичайна ситуація дуже вплине на економіку, але не в такому розмірі, як могло бути від запровадження надзвичайного стану.
Експертна думка
Керівник Офісу реформ в Київській області Володимир Удовиченко:
Розроблені відповідні звернення, Асоціація міст України наразі у постійних диспутах із народними депутатами. Є сьогодні підтримка і розуміння від Уряду. Побачимо, яким чином в змінах до бюджету врахують наші пропозиції. Звісно, зменшуються надходження до громад, а покладені функції залишаються, навіть із урахуванням антикоронавірусних заходів. Розмова йде про 20 млрд гривень. Це велика сума, відсутність якої впливатиме на виконання цих функцій. Сьогодні навпаки в рамках децентралізації, підвищення ролі місцевих органів необхідно утримати, я вже не кажу про збільшення з урахуванням противірусних заходів на тому ж бюджетному рівні.
Депутат обласної ради Роман Титикало:
Ненадходження коштів до громад і їх безпосередня відсутність призведе до глобальної проблеми. Так, місцеві голови за відсутності коштів змушені звертатися по допомогу до районних та обласних адміністрацій, які через Кабмін потім розподіляють субвенції. Комусь виділяють, комусь не виділяють. Таким чином, у влади з’являються шляхи впливу на громади і місцевих керівників. Якщо у сільського голови немає і копійки власних коштів і він змушений ходити на уклін до районної влади, це одразу ставить його у залежну позицію. В рамках реформи децентралізації питання фінансової самостійності громад є необхідною умовою їх функціонування. В бюджетному кодексі, постановах Кабміну встановлюється пропорція розподілу акцизного збору, ЄСВ, інших коштів. І чим більше йде коштів у державний бюджет, тим більше громади втрачають самостійність. Особисто я відреагував дуже критично на законопроєкт, тому що це обмеження для громад. Вони не зможуть виконувати завдання бюджету, утримувати школи, медзаклади, дороги тощо.
Читайте:
Проект Децентрализация: Софиевская и Петропавловская Борщаговки не спешат объединяться
Проект “Децентрализация”: Войти в Озернянскую ОТО готовы лишь два сельсовета из шести
Проект “Децентрализация”: Великодымерская теробщина этой осенью идет на выборы
Проект “Децентрализация”: Медвинская теробщина идет на выборы в неполном составе
Проект “Децентрализация”: Фурсовская теробщина может лишиться части бюджета
Проект “Децентрализация”: Села Переяслав-Хмельницкого района отказались примкнуть к городу
Проект “Децентрализация”: Кагарлыкская теробщина объединит город и 26 сельсоветов
Проект “Децентрализация”. Политические амбиции мешают состояться большой Боярской теробщине
Проект “Децентрализация”: Тетиевская терробщина готовится к выборам в декабре
Проект "Децентрализация". Узинской терробщине придется поработать над развитием
Проект “Децентрализация”: КОГА тормозит назначение выборов в Циблевской терробщине
Проект “Децентрализация”: Гостомельская ОТО пойдет на выборы только в составе Киево-Святошинского района
Проект “Децентрализация”: Студениковская терробщина готовится к выборам в декабре
Проект “Децентрализация”: Предусмотренная Кабмином Дымерская ОТО может не состояться
Проект “Децентрализация”: Мироновская терробщина ждет позитивного вывода от КОГА
Проект “Децентрализация”: Ржищевская терробщина может стать проблемой для Кагарлыкского района
Проект “Децентрализация”: Ходосовская терробщина может объединить села трех районов
Проект “Децентрализация”: села Ставищенского района готовы митинговать против объединения
Проект “Децентрализация”: Яготинская терробщина не спешит на выборы
“Проект Децентрализация”: Создание Боярской ОТО дошло до суда
Проект “Децентрализация”. Сельсоветы потенциальной Вороньковской ОТО не готовы объединяться
Проект “Децентрализация”: Власти Згуровщины не готовы терять полномочия
Проект “Децентрализация”: Потенциальная Дмитровская терробщина уже год дожидается выборов
Проект “Децентрализация”: Гребенковская терробщина не может быть создана без согласия двух сельсоветов
“Проект Децентрализация”: Создание потенциальной Бышевской ОТО остановилось в 2015 году
Проект “Децентрализация”: Козин поборется за право быть центром терробщины
Проект “Децентрализация”: Пирновская терробщина может быть создана только принудительно
Проект “Децентрализация”: Процесс объединения в Барышевке даже не начали
Проект “Децентрализация”: Терробщина с центром в Украинке может быть названа Трипольской
Проект “Децентрализация”: Рожновская терробщина не может определиться с центром
“Проект Децентрализация”: Обухов может присоединить окрестные села
Проект “Децентрализация”: Иванковская ОТО поборется за зону отчуждения
Проект “Децентрализация”: Ташанская терробщина год ждет позитивного вывода КОГА
Проект “Децентрализация”: Березанская терробщина будет проходить процедуру создания ОТО заново
Проект “Децентрализация”: Володарский район не планирует объединяться в ближайшее время
Проект “Децентрализация”: Полесский район этим летом планирует начать процесс объединения
Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО может объединить не все сельсоветы
Проект “Децентрализация”: Ракитнянский район может объединиться в две терробщины
Проект “Децентрализация”: Калиновская терробщина может быть создана с разрешения Кабмина
Проект “Децентрализация”: Белая Церковь может присоединить три сельсовета
Проект “Децентрализация”: В Броварском районе может появиться Придеснянская терробщина
Проект “Децентрализация”: Потенциальная Вишневская ОТО начала процесс объединения
Проект “Децентрализация”: Германовка и Григоровка Обуховского района хотят быть центрами одной ОТО
Проект “Децентрализация”: Сельсоветы Таращанского района не хотят объединяться в терробщину
Проект “Децентрализация”: Процесс создания Чабановской терробщины стоит на месте
Проект “Децентрализация”: Скандальная Бучанская ОТО первой на Киевщине воспользовалась законом о присоединении
Проект “Децентрализация”: Потенциальная Томашовская терробщина объединит два района Киевщины
Проект “Децентрализация”: Ржищев начал присоединять села двух районов
Проект “Децентрализация”: Потенциальная Бородянская терробщина готова идти на выборы
Проект “Децентрализация”: Фастов планирует присоединить окружающие села
Проект “Децентрализация”: потенциальная Киево-Святошинская терробщина разделилась на две ОТО
Проект “Децентрализация”: КОГА утвердила Мироновскую терробщину
Проект “Децентрализация”: Заборский сельсовет не отдадут Боярке
Проект “Децентрализация”: Барышевская ОТО готовится к выборам
Проект “Децентрализация”: вялое руководство, имитация объединения и недостаточный результат
Проект “Децентрализация”: Обухов планирует присоединить один сельсовет
Проект “Децентрализация”: Березань присоединила пять сельсоветов
Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО не пошла на зимние выборы из-за бездействия КОГА
Проект “Децентрализация”: Ковалевскую терробщину за один день утвердили в КОГА и отправили на выборы
Проект “Децентрализация”: жители Клавдиево-Тарасово просят президента ускорить их объединение
Проект “Децентрализация”: выборы в терробщинах Киевщины под угрозой срыва
Проект “Децентрализация”: 4 сельсовета Иванковского района тормозят создание терробщины
Проект “Децентрализация”: в Бузовском сельсовете скандал из-за присоединения к Ирпеню
Проект “Децентрализация”: потенциальная Вишневская терробщина готовится подавать документы в КОГА
Проект “Децентрализация”: в Ирпене со скандалом пытаются присоединить два сельсовета
Проект “Децентрализация”: Полесский район отложил объединение на следующий год
Проект “Децентрализация”: еще 6 сельсоветов могли бы присоединиться к Ржищеву
Проект “Децентрализация”: терробщины Киевщины просят парламент провести объединение по закону
Проект “Децентрализация”: Киевщина оказалась в числе аутсайдеров рейтинга формирования ОТО
Проект “Децентрализация”: терробщинам Киевщины урезали дотацию на содержание школ и больниц
Проект “Децентрализация”: сельсоветы Белоцерковщины просят Киевоблсовет ускорить их присоединение к городу
Проект “Децентрализация”: Гройсмана просят разобраться с объединением территориальных общин на Згуровщине
Проект “Децентрализация”: протестующий Ворзель войдет в состав Бучанской ОТО
Проект “Децентрализация”: Киевская ОГА одобрила создание Томашовской терробщины
Проект Децентрализация: в Васильковском районе может появиться Калиновская терробщина
Проект Децентрализация: КОГА утвердила создание Глевахской ОТО
Проект Децентрализация: Созданию Макаровской ОТО угрожает новоявленная Комаровская община
Проект Децентрализация: Ташанская терробщина готова идти на выборы
Проект Децентрализация: Гребенковская терробщина поборется за положительное заключение КОГА
Проект Децентрализация: Гатное и Вита-Почтовая хотят спастись от столицы совместным объединением
Проект Децентрализация: Гостомель борется с Ирпенем за создание отдельной общины
Проект “Децентрализация”: администрация Терещука выдала общинам Киевщины еще два позитивных вывода
Проект “Децентрализация”: Калиновская община Броварского района может объединить четыре сельсовета
Проект “Децентрализация”: Сельсоветы Фастовского района надеются успеть добровольно объединиться в Кожанскую ОТО
Проект “Децентрализация”: теробщины Киевщины жалуются на нехватку инфраструктурной субвенции
Проект “Децентрализация”: судебное дело о присоединении Заборья к Боярке рассмотрят заново
Проект “Децентрализация”: смена власти в Копылове заблокировала создание Березовской терробщины
Проект “Децентрализация”: села Бориспольщины хотят спастись от города созданием Золочевской общины
Проект “Децентрализация”: КОГА утвердила создание Обуховской терробщины
Проект “Децентрализация”: Гоголевская община продолжит объединение после утверждения перспективного плана
Проект “Децентрализация”: процесс утверждения Вишневской общины может затянуться до конца года
Проект “Децентрализация”: Козинскую общину Обуховского района могут исключить из перспективного плана
Проект “Децентрализация”: в Бородянском районе суды тормозят объединение общин
Проект “Децентрализация”: Островская община просит президента Зеленского разобраться с решениями КОГА
Проект “Децентрализация”: села потенциальной Боровской ОТО может переманить новоявленная Мотовиловская община
Проект “Децентрализация”: миллионные долги могут оставить жителей Калитянской ОТО без воды и света
Проект “Децентрализация”: Таращанский район может разделиться на две общины
Проект “Децентрализация”: теробщины Киевщины недополучают налоги за землю
Проект “Децентрализация”: бюджеты четырех теробщин Киевщины оказались под угрозойПроект “Децентрализация”: Киевщину могут поделить на шесть районовПроект “Децентрализация”: пять теробщин Киевщины хотят расшириться за счет окрестных сел
Проект “Децентрализация”: села на Васильковщине, рассорившиеся из-за реформы, могут объединить насильно
Проект “Децентрализация”: Киевская ОГА дала сельсоветам последний шанс добровольно присоединиться к ОТО
Проект “Децентрализация”: Бориспольщина и Белая Церковь не определились с центрами развития теробщин
Проект “Децентрализация”: общины Киево-Святошинского района требуют от КОГА пересмотреть состав и количество местных общин
Проект “Децентрализация”: Киевоблсовет просит ВРУ и Кабмин разобраться с проблемными селами Киевщины
Проект “Децентрализация”: вокруг потенциальной Боярской теробщины разгорелся новый скандал
Проект “Децентрализация”: КОГА может вынести негативный вердикт потенциальной Пристоличной ОТО
Проект “Децентрализация”: села Киево-Святошинского района спешно взялись за объединение
Проект “Децентрализация”: Бориспольщину разделят на шесть теробщин
Проект “Децентрализация”: потенциальная Березовская ОТО под угрозой срыва
Проект “Децентрализация”: судьбу потенциальной Феодосиевской общины решит Кабмин
Проект “Децентрализация”: Мироновская ОТО расширила границы за счет трех сельсоветов
Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО просит Кабмин откорректировать перспективный план
Проект “Децентрализация”: Обуховская ОТО поборется за окружающие села с потенциальной Козинской общиной
Проєкт “Децентралізація”: Петропавлівська і Софіївська Борщагівки проти об'єднання з Вишневим та столицеюПроєкт “Децентралізація”: села Переяслав-Хмельницького району відстоюють потенційну Гайшинську громаду
Проєкт “Децентралізація”: найгучніші провали й успіхи Київщини у 2019 році
Проєкт “Децентралізація”: Київщина увійшла в ТОП-5 областей-аутсайдерів за рейтингом формування спроможних громад
Проєкт “Децентралізація”: на Київщині стартувало примусове об’єднання громад
Проєкт “Децентралізація”: сільради Київщини знову відмовляються об’єднуватися із містянами в одну громаду
Проєкт “Децентралізація”: села Миронівського та Кагарлицького районів готові протестувати проти Ржищівської ОТГ
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини вимагають від уряду обіцяного ПДФОПроєкт “Децентралізація”: зміни в Конституцію та права громад
Проєкт “Децентралізація”: десятки громад на Київщині запізнились втрапити в перспективний план
Проєкт “Децентралізація”: Київщина виступила за ліквідацію районних рад
Проєкт “Децентралізація”: села Києво-Святошинського району погрожують перекривати дороги у разі насильницького об'єднання
Проєкт “Децентралізація”: одиниці тергромад Київщини потрапили в рейтинг потужних ОТГ України Фото: коллаж KVКиевVласть
Обмеження пересування громадян, введені у зв'язку з пандемією коронавірусу, викликали хвилю обурення в столичному регіоні. Їздити тепер можуть тільки працівники критичних для життєдіяльності країни підприємств, однак і їм потрібен спеціальний пропуск у транспорт. На новий виклик райони столичного регіону відповіли по-різному. Хтось медикам, продавцям і рятувальникам організовує окремі автобусні рейси, інші взялися за підвезення на особистому транспорті. Подекуди – скасували плату за проїзд. Те, як організовані громадські перевезення на час епідемії COVID-19 в області – вивчала KV.
21 березня 2020 року пресслужба Київської облдержадміністрації повідомила, що з 23 березня в населених пунктах Київської області вводяться нові правила роботи громадського транспорту та інші обмеження переміщення громадян для запобігання поширення коронавірусу.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Як писала KV, громадський транспорт міст, районів, ОТГ області відтепер перевозитиме винятково робітників підприємств, що забезпечують функціонування критично важливих сфер життя.
Як і в Києві, до цієї категорії віднесені медичні працівники, рятувальники, правоохоронці, фахівці сфери ЖКГ, люди, які працюють у продуктових магазинах та аптеках, співробітники стратегічних підприємств.
Для таких перевезень Київщина мала розробити маршрути громадського транспорту. Їздити в якому громадяни зможуть тільки за наявності у них спеціальних квитків, посвідчень особи та засобів індивідуального захисту.
Перепустки обіцяють передати на всі відповідні підприємства. Решта мешканців Київщини користуватися пасажирським транспортом на час обмежень не зможуть.
Нагадаємо, 25 березня на засіданні Кабінету Міністрів були внесені зміни до постанови №211 від 11 березня 2020 року “Про запобігання поширення коронавірусу…” щодо правил перевезення пасажирів в громадському транспорті. Згідно зі змінами до постанови, в громадському транспорті замість попередньої норми “10 чоловік” тепер може бути заповнено 50% місць для сидіння. Постанова набирає чинності у день опублікування.
Читайте: Власти Киева опубликовали схему работы общественного транспорта для отдельных категорий пассажиров на время карантина
Що ж до Київщини, перші повідомлення про зміни у перевезеннях стартували в Фастові, Білій Церкві, на Миронівщині та Миргородщині.
Так, 22 березня Фастівська міська рада повідомила у фейсбуці: з наступного дня рух громадського транспорту по місту повністю зупиняється, однак працівники, які забезпечують життєдіяльність міста, до робочих місць будуть діставатися згідно графіку перевезень за наявності відповідних квитків-перепусток.
“[…] Забезпечення міських перевезень 23.03.2020 року та 24.03.2020 року здійснюватиметься лише за окремо визначеними маршрутами винятково для тих осіб, які забезпечують життєдіяльність міста та мають відповідні спеціальні квитки-перепустки, посвідчення особи та засоби індивідуального захисту”, — йдеться у повідомленні. Усього визначено 5 маршрутів. Пізніше був опублікований розклад руху.
“Згідно з розпорядженням КОДА ми припинили всі звичайні пасажирські перевезення містом. Натомість були організовані рейси у спеціальному режимі для перевезення працівників підприємств, що працюють на життєзабезпечення міста. Були розроблені спеціальні талони, які видавали за заявами керівників. Станом на 24 березня таких талонів виготовлено 1040. Місто невелике, мешканці центральної частини до роботи доходять пішки, щоб не створювати передумови для розповсюдження вірусу усередині транспорту. А транспорт доставляє працівників із віддалених мікрорайонів. Зранку маршрути курсують кожні 15 хвилин і ввечері, після 17 години, розвозять по домівках. Проїзд платний, тариф, як у маршрутках, 5 гривень”, – розповів KV мер Фастова Михайло Нетяжук.
23 березня о 4 годині вечора голова міста Біла Церква Геннадій Дикий повідомив у фейсбуці, що з наступного дня влада готова до видачі спеціальних квитків на проїзд у міському громадському транспорті і першочергово перевозитимуть тих осіб, які матимуть відповідні посвідчення. Посвідчення у місті передбачає першочерговість перевезення громадським транспортом, але не звільняє від оплати за проїзд.
Того ж дня о 6 вечора голова Бориспільської міської ради Анатолій Федорук повідомив, що питання забезпечення проїзду для працівників комунальних підприємств, медичних закладів та установ, організацій, які забезпечують життєдіяльність на території міста, вирішено. Зокрема таким працівникам будуть видані квитки на проїзд у спеціальному транспорті у визначені години за трьома напрацьованими маршрутами.
О тій же годині на сторінці Миронівської міської ради з’явилася інформація, що мер міста Віталій Савенко ініціював довіз медичних працівників до Миронівської ЦРЛ. Вже 24 березня почав курсувати безкоштовний автобус для медиків міста за попередньо узгодженим маршрутом. При собі пасажири мусять мати довідку з місця роботи та захисну маску.
24 березня Вишгородський міський голова Олексій Момот на своїй фейсбук-сторінці повідомив, що комунальне підприємство-перевізник перепрофільовано, а на перекриті у зв’язку з карантином маршрути пустять автобуси, які безкоштовно здійснюватимуть перевезення медичних працівників, співробітників Національної поліції та Нацгвардії правим та лівим берегом два рази на день ( з 7-ї години ранку до 8:30—9 години вечора). Щодо довозу працівників інших категорій, 25 березня у Вишгороді вирішили — довозитимуть усіх, кому дозволено працювати на період карантину (у тому числі продавців, робітників важливих підприємств тощо).
25 березня спеціальний маршрут запустили у місті Боярка — про це у фейсбуці повідомив міський голова Олександр Зарубін. Перевезення, за його словами, буде проводитись безкоштовно, за спеціальними квитками, винятково для працівників закладів охорони здоров'я, ДСНС, поліції та комунальних служб. “Майже всі служби подали списки своїх працівників, окрім Боярської ЦРЛ. Сказали, що у них все організовано”, — повідомив мер Боярки.
“Спеціальних квитків було виготовлено та видано близько 300 штук. Працівникам спеціальних установ, лікарям, пожежникам, рятувальникам, працівникам аптек, соціальних служб та іншим важливим службам. Курсують міські маршрутки, зменшили кількість рейсів. Із кількістю пасажирів справляються. Тариф проїзду 5 гривень, кожен платить за себе, пільг немає. На термін карантину були відмінені пільги для пенсіонерів, щоб зайвий раз вони не виходили із домівок. Всі ставляться із розумінням”, — розповів KV мер Переяслава Тарас Костін.
Особливості руху транспорту по районах
Стосовно ситуації з пасажирськими перевезеннями за умов карантину у районах області, KV звернулася за коментарем до очільників районних рад. Місцева влада запевняє: в цілому область підготувалася до нових умов та зуміла організуватися.
Голова Броварської райради Сергій Гришко:
Ми організували проїзд для медиків відразу, як виникла потреба. Виділили комунальні автобуси, об'єднані громади надали мікроавтобуси, адже можно перевозити тільки до 10 людей одночасно враховуючи водія. Курсує маршрут, забирає та відвозить на роботу і додому. Звісно, що проїзд безкоштовний. Проблем із перевезеннями немає. Більш того – разом із містом та громадами шукаємо можливість, аби виділити кошти медикам на 100-200% премій. Можна сказати, що вони зараз на передовій. Підприємства, які працюють у закритому режимі – “Кола-Кола”, “Рабен”, “Асканія-Флора”, комбінат “Тепличний”, – організовують підвіз працівників самостійно, але дотримуючись усіх норм.
Голова Васильківської райради Наталія Баласинович:
У районі перевезення здійснюють за спецквитками, їх виготовлено більше тисячі. Залучаємо перевізників, організовуємо спецрейси. Меценати запропонували свою допомогу і надати мікроавтобуси для перевезень по району. По місту курсує один автобус. Служби таксі долучаються. Власники великих підприємств самостійно довозять своїх працівників на роботу. Ми довозимо тільки медиків. Для них, звісно, проїзд безкоштовний. Вони і так герої. Ми зараз плануємо виділити додаткові кошти, щоб підняти зарплати на 200%. Вже массово почали писати заяви на звільнення. І я розумію їх, тому що санітарки у інфекційному відділенні працюють за 3200 гривень на місяць. Разом із головними лікарями вмовляємо їх залишитись.
Голова Вишгородської райради Ростислав Кириченко:
Ми не виготовляємо спецквитків, лікарі забезпечені комунальним транспортом. Придбали 16 автомобілів, також власним транспортом лікарі гуртуються і їздять на роботу. Загалом у нас налічується близько 150 медичних працівників, вони працюють позмінно. Вистачає місць. У разі потреби на балансі райради є автобус на 17 місць. Також на сесії виділили додатково 200 тисяч гривень, якщо доведеться скористатись послугами автомобільно-транспортних підприємств.
Замголови Києво-Святошинської райради Олександр Однороманенко:
Перевезення працівників медичних установ організовано безкоштовно шкільними автобусами. Наразі ведуться перемовини із приватними перевізниками, які обслуговували маршрути району, для залучення їхнього транспорту для перевезень. Також допомагають волонтери, лікарі, які мають власний транспорт, підвозять колег. 24 березня на позачерговій сесії ми збільшили резервний фонд, є кошти на виплату премій медикам. Є проблема із “невідкладною допомогою”, оскільки держава заборонила фінансування її з районного бюджету, навантаження лягло на місцеві бюджети. Але ще у грудні ми затвердили програму, за якою місцеві ради надають району субвенцію і на “невідкладну допомогу”. Тому проблема поступово вирішується.
Голова Бородянської райради Георгій Єрко:
Ми забезпечили комунальні підприємства охорони здоров'я паливно-мастильними матеріалами і вони самостійно організовують довіз працівників. Більше 10 осіб перевозити не можна, правил дотримуються. Залучили також особистий транспорт. Поліція допомагає, підвозить медиків, рятувальників. Самоорганізувались і проблем ніяких немає.
Голова Миронівської райради Валентина Усик:
У нас багато медиків, але більшість працює троє діб через один вихідний. Ми затвердили маршрути, кожного дня маємо довозити до центральної районної лікарні 37 чоловік, а по первинній медицині – 11 працівників. Це тільки по району, без ОТГ. По Миронівці окремо ходить маршрутка, визначено чотири місця зупинки. А у нас поки є одна “газелька” і будемо за рахунок коштів районного бюджету заключати договори із перевізниками. Це буде безкоштовно для лікарів і жодних проблем не виникне. По районній програмі ми ще можемо забезпечити транспортом працівників важливих для життєдіяльності району підприємств. Приватні підприємства самостійно займаються дозовом працівників.
Голова Богуславської райради Володимир Замирайло:
Основна маса населення, яка працює у визначених службах, проживає саме у місті Богуславі. За розміром місто невелике і більшість працівників в основному добиралися до місця роботи пішки. Тому наразі потреби як в такому громадському транспорті і відповідних спецпропусків для населення немає. На час карантину від поїздок можна обмежитися. Лікарня ж розробила власний маршрут руху транспорту, зранку завозячи і забираючи медперсонал під час об’їзду населених пунктів.
Голова Кагарлицької райради Іван Семцов:
На час карантину у районі взагалі заборонений рух громадського транспорту. Приватні підприємства налагодили довіз співробітників власним транспортом. Організовано підвезення медиків, державних службовців та інших служб, перебування яких на роботі є обов’язковим і які проживають у селах. Для цих заходів було виділено автобус та паливо. Поки що пересування відбувається без пропусків, поліція щодо цього попереджена. Ми замовили й очікуємо на надходження 5 тисяч спеціальних перепусток. Відповідні списки сільські ради, підприємства та комунальні заклади нам вже надали. Плануємо видавати перепустки тим підприємствам, у яких у цьому є критична необхідність. А саме: державним службовцям, поліції, та решті служб, які забезпечують життєдіяльність району. А також власникам магазинів для доставки з бази необхідного товару, аграріям, у яких наразі триває посівна і є необхідність у паливі, запчастинах тощо.
Голова Макарівської райради Олександр Гулак:
Кожна сільська ради подавала відразу до КОДА інформацію стосовно жителів, які потребують і які вже отримали необхідні спецперепустки для пересування. Жодних скарг від мешканців з цього приводу не надходило. По району громадський транспорт десь обмежений, десь призупинений, зважаючи на потреби і ситуацію. Лікарня налагодила логістику щодо підвезення лікарів автобусом і приватним транспортом. У зв'язку з тим, що немає планових операцій, закритий приймальний покій, то наразі нагрузка на лікарню значно зменшилася.
Голова Іванківської райради Валерій Потієнко:
Я прибічник того, щоб все ж таки населення було більш дисципліноване, перебувало на ізоляції вдома і дотримувалося карантинного режиму. Але так, в районі організований централізований підвіз населення, особливо медпрацівників. У районі працює фірма “Іванків автолюкс”, з якою узгоджені чотири маршрути руху транспорту. Зараз цей маршрут на погодженні в КОДА. Адже в районі дуже багато жителів, які працюють саме в Києві та області. Цей транспорт обов'язково оброблятимуть спеціальними дезінфікуючими засобами. Ставилося питання і надання спецпропусків. Ми зробили відповідні посвідчення для своїх медиків, поліції, відповідним службам для пересування районом. Щодо тих, хто працює у місті, то це питання вони підніматимуть вже за своїм місцем роботи.
Голова Згурівської райради Олександр Івченко:
Проблема з транспортом залишається, адже є чіткі вказівки щодо обмеження громадського транспорту і взагалі зменшити пересування цивільного населення на час карантину. Вирішують проблему, хто як може. Аби жителі не їздили в райцентр до аптечного пункту, то забезпечення медпрепаратами вирішили здійснювати безпосередньо через ФАПи, які отримують замовлення від населення. Відкрито також медпункт від комунальної аптеки, який забезпечує ліками три населені пункти. Питання підвезення працівників до райцентру роботодавці вирішують власними силами. Переважна більшість медпрацівників проживає саме в райцентрі і він не такий за масштабом великий, щоб неможливо було дістатися до робочого місця. Гострої потреби в організації підвозу категорії медичного персоналу в районі немає.
Голова Білоцерківської райради Володимир Шевченко:
Відділ надзвичайних ситуацій райдержадміністрації вже отримав відповідні спеціальні перепустки з області і видав їх всім, хто має забезпечувати функціонування району. Рух міжміського транспорту призупинено, в’їзд в місто відкритий. Поки що містом рухається громадський транспорт, але є обмеження у кількості пасажирів. Довезенням лікарів, які наразі безпосередньо необхідні на місцях, займається саме районна лікарня. За словами головного лiкаря, наразі немає потреби в максимальній кількості медпрацівників на місцях.
Голова Володарської райради Володимир Кузьменко:
По Володарскому району немає нагальної необхідності для організації підвезення населення чи для проїзду за спецпропусками. Медпрацівників довозимо двома машинами власними силами. На період карантину рух громадського транспорту і сполучення з приміським транспортом було призупинено, працюють лише таксі. Сільські ради планують перерахувати близько 500 тис. гривень, а районна рада по 250 тис. гривень на потреби первинної і вторинної ланок, закупівлю засобів захисту. Приватні підприємці також долучилися і надають всебічну матеріальну і технічну підтримку медзакладам.
Голова Баришівської райради Володимир Гуменюк:
Наразі весь службовий транспорт першочергово задіяний на довезення медичного персоналу. Керівники і працівники всіх служб, які користуються приватним транспортом, підключилися до підвезення своїх колег. Перебоїв наразі немає. З районного бюджету було виділено кошти на закупівлю пального, дезінфікуючих і захисних засобів. Внутрішньорайонних проблем з транспортом між селами і центром Баришівки ми не маємо. Наразі через обмеження є величезна проблема і питання №1 саме з доїздом до Києва, де працює багато наших мешканців, в тій же самій обласній лікарні. Мешканці з громадянською позицією і ті, що мають власний транспорт, організували в соцмережах групи і намагаються таким чином допомагати з підвезенням. Інформацією щодо надання спецперепусток я не володію, якщо вони надаються, то це винятково через виконавчий орган РДА. В соцмережах була інформація стосовно запуску електропотягу “Яготин – Київ” по спецперепустках, але офіційних розпоряджень до райради не надходило. Ситуація наразі дуже швидко змінюється, тож невиключені якісь зміни і до діючих вказівок.
Голова Бориспільської райради Владислав Байчас:
Так, в районі наразі видано спеціальні посвідчення саме для лікарів, обслуговуючого персоналу, працівників комунальних господарств, які мають підтримувати життєдіяльність району на час карантину. Яка це саме кількість, сказати не можу. Наразі транспорту вистачає для забезпечення цих перевезень, скарги не надходили.
Голова Обухівської райради Лариса Ільєнко:
У районі обмежено рух громадського транспорту. Тому було вирішено організувати підвіз із сіл для медиків, поліції, МНС та інших працівників. Всіх цих жителів району доставляємо з допомогою шкільних автобусів. Транспорт обов’язково дизинфікується після кожної поїздки. Ми не робили спеціальних перепусток. Розроблені списки населення, які мають потребу у транспорті і власними силами закриваємо це питання.
Нагадаємо, що жителів Київщини і передмістя закликали об'єднатися задля допомоги медикам. Через обмеження транспортного сполучення багато лікарів не можуть дістатися на роботу до столиці. У зв'язку з цим в Viber був створений чат "Підвези медика на роботу", куди можна звернутися за допомогою і запропонувати свою. Київщина на заклик відгукнулася.
Читайте: На Киевщине стартовала акция “Подвези медика на работу”
Також до КОДА надійшла скарга від працівників дитячих будинків. Вони жаліються, що їх не включили до категорії, яка має право на користування громадським транспортом у період кризи і просять організувати підвіз.
У свою чергу т.в.о. губернатора Василь Володін наголосив, що карантин – це такий режим, коли потрібно максимально уникати безпосереднього контакту між людьми. Тому, якщо ці працівники є життєво необхідними для дитячого будинку, то вони повинні звернутися до свого роботодавця і оформити спеціальні перепустки. І наголосив, що всі заходи, що вживаються наразі владою, спрямовані на те, щоб мінімізувати живе контактування.
Нагадаємо також, що керівництво ОДА взяло під контроль питання підтримки соціально вразливих категорій населення. На час запровадження карантину й оголошеної в Київській області надзвичайної ситуації Уряд і облдержадміністрація обіцяють працювати на те, щоб люди похилого віку та особи з інвалідністю не залишалися самотніми і відчували підтримку.
Читайте: Для жителей Киевщины работает горячая линия по вопросам социальной защиты
За даними МОЗ, станом на 24 березня в Київській області зафіксовано 15 випадків захворювання на коронавірус, 10 із них протягом минулої доби. Загалом серед населення України зафіксовано 84 лабораторно підтверджених випадків.
Читайте: Коронавірус на Київщині: смерті від пневмонії та що робить влада аби убезпечити громадян
Читайте також: Хроники коронавируса в Украине: обновляется
Фото: колаж KVКиевVласть
До кінця року в селі Крюківщина на Київщині повинні закінчити реконструкцію єдиної школи, збільшивши її потужність. Завершення відповідних робіт Управління капітального будівництва Крюківщинської сільської ради замовило у ТОВ “БК “Євробуд 2000”, яке розпочало її реконструкцію ще два роки тому і підозрюється у підробці документів задля перемоги в тендері. Сумарно за реконструкцію школи “Євробуд 2000” повинні заплатити 192 млн гривень. Проте ще три роки тому вартість цих робіт оцінювали в 92 млн гривень.
Як KV стало відомо з оголошення електронної системи публічних закупівель ProZorro, 25 лютого 2020 року КП “Управління капітального будівництва Крюківщинської сільської ради” (*) уклало угоду з ТОВ “Будівельна компанія “Євробуд 2000” (**) на реконструкцію загальноосвітньої школи на 528 учнів на вул. Мічуріна, 12-А у селі Крюківщина Києво-Святошинського району Київської області. Вартість угоди склала 115,5 млн гривень.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Згідно з угодою, підрядник повинен знести одно- та двоповерхові будівлі старої школи, прибудови, майстерні (1955 року побудови), господарчу будівлю, котельню, а також погреб (1993 року побудови). А також демонтувати зовнішні мережі водопостачання, каналізації, тепломереж, викорчувати дерева.
Потім підряднику необхідно здійснити мурування стін та перегородок, встановити монолітні залізобетонні перекриття, влаштувати покрівлю, виконати гідроізоляцію стін та фундаментів, утеплити фасади, встановити вікна та двері, облаштувати ганки.
Крім цього, в перелік робіт “Євробуд 2000” входить облицювання стін та підлоги на трьох поверхах школи; прокладання мереж опалення, водопостачання та каналізації, вентиляції; монтаж пасажирського та вантажного ліфтів; монтаж та закупівлю приладів освітлення, обладнання для пожежної та охоронної сигналізації та оповіщення, телебачення, відеонагляду. Також підрядник повинен закупити меблі, інвентар, комп'ютерну техніку та інше.
Термін завершення робіт – IV квартал 2020 року (за умови наявності фінансування).
Конкурентами на торгах переможцю виступили ТОВ “Благобуд Стандарт” (***) і ТОВ “Буд Пром Лайн” (****), пропозиції яких виявились дорожчими.
25 лютого Північний офіс Держаудитслужби розпочав моніторинг цієї закупівлі на підставі інформації, отриманої від органів державної влади про наявність ознак порушення законодавства. Станом на 2 березня результати моніторингу не оприлюднені.
Школа в Крюківщині була відкрита напередодні 1900-го року. Розміщувалась вона в будинках, що належали церкві. Під час Другої світової війни школу знищили окупанти, розібравши її на паливо. Після війни на фундаменті, зруйнованої німецькою бомбою церкви було збудовано клуб, а поряд поставили школу. Проте і ця школа згоріла, i у 1956 році на північній окраїні села збудували нову школу. Це приміщення функціонує i тепер, в ньому навчаються початкові класи. Середні та старші класи (5-11 класи) навчаються у приміщенні школи, введеному в експлуатацію у 1993 році. Із 1988 року педагогічний колектив школи очолює Анатолій Снiцар.
За інформацією порталу "Моя Київщина", проєкт реконструкції цього навчального закладу на 528 учнів було розроблено у 2016 році. Вартість реконструкції тоді оцінювали в 92 млн гривень.
Проте реально реконструкція Крюківської загальноосвітньої школи обійдеться майже у 192 млн гривень.
Адже у лютому 2018 року Управління капітального будівництва Крюківщинської сільської ради вже укладало договір з компанією “Євробуд 2000” на реконструкцію школи на вул. Мічуріна 12-А. Ціна цього договору тоді складала 76,3 млн гривень.
Угода передбачала до IV квартала 2020 року виконання підрядником загальнобудівельних та внутрішніх робіт, прокладку інженерних мереж, будівництво котельної, облаштування підвісних стель, встановлення міжкімнатних дверей, оздоблення стін. Також підрядник повинен був заасфальтувати територію школи, облаштувати доріжки та бордюри. Крім цього, в переліку робіт “Євробуд 2000” була висадка майже трьох сотень дерев та кущів туї, горобини, таволги, форзиції, 86 кущів троянд, а також облаштування квітників та посів газонів.
26 лютого у системі ProZorro було опубліковано звіт про виконання цього договору, відповідно до якого роботи виконані, а підряднику сплатили в повному об'ємі.
Згідно з даними аналітичної системи Youcontrol, ТОВ “Будівельна компанія “Євробуд 2000” зареєстровано в липні 2017 році в Києві. Статутний фонд – 1200 гривень. Спеціалізація – організація будівництва будівель. Засновник – Петро Дікур. Директор – Володимир Пацеля.
За даними Сlarity-project, компанія активно бере участь у публічних закупівлях. Менш ніж за три роки існування “Євробуд 2000” перемогло у 54 тендерах та уклало угод на загальну суму понад 335 млн гривень (з урахуванням нинішнього). Найбільший замовник компанії – КП “Управління капітального будівництва Крюківщинської сільської ради”. Зокрема, зазначене управління довірило багатомільйонну реконструкцію школи в Крюківщині ООО “Євробуд 2000”, коли воно існувало біля 1,5 років.
Компанія фігурує у кримінальному провадженні (ЄРДР №12018100080001509), передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України (підроблення документів, печаток, штампів та бланків). Як стало відомо з ухвали Святошинського районного суду Києва від 15 червня 2018 року, службові особи ТOB “БК “Євробуд 2000” підозрюються у використанні завідомо підробленого документу під час участі у торгах щодо закупівлі реконструкції Крюківщинської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів на 528 учнів по вул. Мічуріна 12-А. На підставі цього документу Управління капітального будівництва Крюківщинської сільської ради визнало цю компанію переможцем.
Раніше KV повідомляла, що Київщина може зіткнутися із освітньою кризою через недостатність шкіл та садочків у регіоні. Так, минулого року у Василькові знов не змогли завершити будівництво школи, в Борисполі – ніяк не добудують садочок, у Вишневому взагалі батьки були готові на страйк. Брак навчальних місць щороку зростає, оскільки і населення на Київщині невпинно зростає.
Читайте: Київщина у 2020 році ризикує отримати “навчальну” кризу через недобудову шкіл
КП “Управління капітального будівництва Крюківщинської сільської ради” з 2016 року очолює Олексій Палієнко. Головою Крюківщинської сільради з 2010 року є Андрій Кріпак.
*КП Управління капітального будівництва Крюківщинської сільської ради (Код ЄДРПОУ: 40335998)
** ТОВ “Будівельна компанія “Євробуд 2000” (Код ЄДРПОУ: 41475237)
*** ТОВ “Благобуд Стандарт” (Код ЄДРПОУ: 38903622)
**** ТОВ “Буд Пром Лайн” (Код ЄДРПОУ: 42977983)
Фото: ФБ Крюківщинська ЗОШ І-ІІІ ступенівКиевVласть
Економісти та бізнес-експерти назвали лідерів та аутсайдерів розвитку серед громад Київщини й України. Серед найуспішніших ОТГ столичного регіону опинилася Тетіївська, гарні темпи в міст Славутич, Українка, Переяслав та Фастів. Відверто та просто слабких – дещо більше. Найгірше, на думку фахівців, живуть Ржищівська, Пісківська, Медвинська ОТГ та міста Кагарлик і Сквира.
Як стало відомо KV, Регіональний центр економічних досліджень та підтримки бізнесу сформував рейтинг інституційної спроможності малих та середніх громад України, у тому числі громад Київської області.
Рейтингування проводилось на основі методики, розробленої спеціалістами кафедри екології Національного Університету “Києво-Могилянська Академія” спільно з экспертами “Регіонального Центру”.
Загалом обраховано рейтинг 1 321 громади України населенням до 100 тис. мешканців. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Що оцінювали
За словами фахівців центру, рейтинг враховує 38 критеріальних показників та відображає інвестиційну привабливість громад у 2020 році.
Зокрема, оцінюється відсутність/наявність корупційних скандалів в муніципалітеті за останні 2 роки, проведення моніторингу SECAP (планів дій сталого енергетичного розвитку та клімату до 2030 року), мапа інвестиційних пропозицій, промо-ролики громади, наявність ЕСКО-контрактів, тощо.
Кращі та гірші
Згідно загальноукраїнського рейтингу, Київська область за показниками розвитку громад посіла перше місце. В порівнянні з 2019 роком область зміцнила свої позиції (показник рейтингу — 32,75).
Серед 50 громад та міст Київщини до рейтингу були відібрані 25 найкращих, серед яких на обласному та всеукраїнському рівнях на першому місці місто Славутич (показник 152,26, населення — 25 тис. чоловік). Серед тергромад у Київській області та на всеукраїнському рівні найкращою громадою визнана Тетіївська ОТГ (121,48).
Тетіївська ОТГ пройшла за такими критеріями оцінки, як наявність заповненої анкети та готовність працювати над підвищенням рейтингу, партнерство з бізнесом, наявність програм “Безпечне місто”, “Розумне місто”, бюджет участі, інвестиційний паспорт, енергомоніторингові програми та наявність відповідних фахівців, проморолик міста, приєднання до європейської ініціативи “Угода мерів”.
Славутич може похизуватися реалізацією інфраструктурних проектів, підписаним ЕСКО-контрактом (енергоефективність), наявністю комунальних ЗМІ, залученням кредитних коштів від міжнародних організацій. Проте в нього немає проморолика, не налагоджене партнерство з бізнесом, не заповнена анкета і немає програм “Безпечне місто” та “Розумне місто”, а також відсутній стратегічний план розвитку.
Стосовно найгірших громад і міст на обласному рівні, то в кінці рейтингу серед міст по області — Кагарлик (16,31) та Сквира (16,23), найгіршою ОТГ стала Пісківська із показником 15,42, а також Медвинська, Ржищівська, Бородянська.
На всеукраїнському рівні найгірше місто Київської області — Вишневе (39,92) із населенням 39 тис. чоловік, серед громад гіршою стала Великодимерська (40,32, населення — 22,4 тис. чоловік).
До рейтингу не увійшли Ташанська об’єднана територіальна громада (рейтинг — 0,64, населення — 4 тис. чоловік) та місто Тараща (4,91, нас. — 10,9 тис. чоловік).
Зо всіх 38 критеріїв оцінювання вони були оцінені лише за наявність фінансових показників.
Цікаво, що, як писала KV, у 2018 році голова Тетіївської громади Руслан Майструк і голова Великодимерської ОТГ Анатолій Бочкарьов заробили більше за інших голів — 525 тис. 838 гривень та 509 тис. 527 гривень відповідно.
Читайте: Доходы, недвижимость и автомобили председателей терробщин Киевщины и их семей в 2018 году
Експертна думка
У коментарі KV президент Регіонального центру економічних досліджень та підтримки бізнесу Руслан Щербаков розповів, що з усіх критеріїв перевагу при оцінюванні та формуванні підсумкового балу надавали таким, як наявність завершених інфраструктурних проектів та їх успішності, співпраця з міжнародними фінансовими організаціями, стратегічний план розвитку, наявність спеціалістів з енергомоніторингу та підписаних ЕСКО-контрактів, промоушн і брендинг громади/міста.
Він також додав, що останнє, а саме: вміння презентувати своє місто або громаду, є тим, на що у подальшому буде робитися наголос при оцінюванні. Крім того, за його словами, у влади багатьох міст та громад відсутнє стратегічне бачення розвитку та розуміння, як залучати та використовувати кошти.
“У деяких громадах все вирішується досить волюнтаристськи, не цінуються кадри, яких там дефіцит. У малих містах в цілому із кадрами проблема — гарному фахівцеві у держсекторі треба добре платити, а через малу зарплату, яку їм спроможні там запропонувати, вони надовго не затримуються, особливо молодь. Платити на рівні 15-20 тисяч гривень там технічно не можуть через малі бюджети. […]
У процесі децентралізації у багатьох громад з'явилися додаткові і дуже непогані гроші, збільшилися до бюджетів у деяких в 5-7 разів і вони кинулися направляти гроші в благоустрій. Добре, з одного боку, але це – не стратегічний підхід. Можна взяти мільйон і вкласти в будівництво бордюрів, а можна його завдяки співфінансуванню отримати ще 9 млн гривень і вкласти в серйозний інфраструктурний проект, наприклад, зробити LED-освітлення в громаді, або нормальне водопостачання, теплозабезпечення. […]
В основному всі хороші стратегії у нас в Україні написані міжнародними донорами — USAID, ULead та інші. Самі люди стратегії не пишуть і не розуміють, як це повинно працювати. Стратегія не повинна бути на 50-70 сторінок, вистачить максимум 2-3, але перед цим повинні бути громадські слухання, проаналізовані пропозиції від громад, жителів, бізнесу, депутатів. Це повинно проводитися не так формально, як це роблять зараз. Стратегію накидали, взяли і поклали під килим, ніхто нею не користується. Ми прихильники того, щоб стратегію писали люди, щоб це було схоже на дорожню карту і виконувалося”, – розказав Щербаков.
Опитування
KV опитала голів громад стосовно місць підлеглих їм ОТГ у рейтингу і поцікавилася, як саме вони збираються покращувати свої громади та до яких кроків вдадуться.
Громади
Голова Великодимерської громади Анатолій Бочкарьов:
“Будь-які показники — це важливо. Два основних моменти — наскільки громада спроможна по заробітку коштів та наскільки ці кошти раціонально використовуються. Саме з цим рейтингом я ще не встиг ознайомитись. Але у будь-якому випадку ми стараємося і будемо надалі докладати зусиль для розвитку.
В першу чергу потрібно покращувати дохідну частину, від неї залежать усі показники. Поки зростають витрати, доходи у підприємствах не дуже ростуть. Потрібно також залучити нових інвесторів на територію. Ми постійно над цим працюємо. Велика Димерка за інвестиціями займає в області провідне місце. Є перспектива, що у цьому році з'явиться ще 2-3 нових підприємств”.
Голова Студениківської громади Марія Лях:
“Це дуже важливий рейтинг для нас. Аби підвищити свою позицію, нам потрібно збільшити кількість населення. Якщо приєднати до громади Семенівську, Пристромську і Яблунівську сільради, ми увійдемо в десятку. Ми проводимо із ними роботу, плануємо громадські слухання із Семенівкою. Пристроми вже прийняли всі рішення, якщо Семенівка схвалить, то до громади приєднається вже 3 тисячі населення і нас буде 7,5 тисяч. До того ж, у цьому році ми повертаємо у державу 7,2 млн гривень реверсної дотації, у наступному році — 10 млн гривень. Ми проводимо велику роботу із інвесторами. Маємо майданчики, де є усі комунікації, але які були у колективній власності. Вирішимо це питання і будемо запрошувати інвесторів. У нас є можливість розвивати туризм, над чим також працюємо. Дуже багато за минулий рік зроблено у медичній галузі, і є ще багато планів у різних сферах”.
Голова Баришівської громади Олександр Варениченко:
“Якби ми знали, за якими критеріями будуть оцінювати міста та громади, то робили б акцент саме на ці критерії. Для нас це стало несподіванкою, але у минулому році ми старались з усіх сил. Ми не тільки ліквідували дефіцит бюджету; нам вдалося 19 млн гривень витратити на бюджет розвитку і закрити інші потреби. Звісно, тепер ми будемо старатися ще більше. Мабуть, інші учасники рейтингу — також. У нас плани дуже амбітні”.
Голова Ржищівської громади Христина Чорненька:
“Наша громада створена наполовину — згідно перспективного плану, до Ржищева має приєднатися ще 6 сільрад. Ми тільки на початку шляху, через те і маємо таке місце у рейтингу. Маємо меншу освітню, медичну, інфраструктурну субвенції. Будемо працювати над тим, щоб підняти свою позицію. Із тими сільрадами, що мають приєднатися, проводимо інформаційно-роз’яснювальну роботу. Сподіваємось, що до 1 лютого відбудеться приєднання. Коли ми пішли на цей крок, багато громад побоювались, що з цього вийде. До того ж ми місто обласного значення, не маємо району, а інші районні адміністрації, на території яких сільради, втручались у цей процес, не давали приєднуватись. Декілька громад були категорично проти. Ми застосовуємо усі важелі переконання. Головне — показуємо на практиці, що таке децентралізація. Після створення громади ми не закрили школи, садочки та лікарні, як побоювалося населення. Усе працює для людей, створюємо робочі місця”.
Голова Пісківської громади Анатолій Рудніченко:
“На душу населення ми маємо дохідну частину 5 378 гривень. Це я вважаю головним показником. Потім — усі інші питання. Мені не важливо, на якому місці наша громада. Ми маємо те, чого не мають інші громади по Україні. Наприклад, комунальне підприємство “Пісківська варта”, яке має ліцензію на охоронну діяльність і охороняє усе комунальне майно і громадський спокій. Наша стратегія розвитку на 2018-2025 роки переведена на технічну англійську мову, хто ще таке має? Плануємо робити Пісківку курортом місцевого значення, це перший проект в Україні. Плануємо створити у цьому році ще 600 робочих місць. Ми розвиваємось і бажаємо іншим успіхів та натхнення”.
Міста
Голова Славутицької міськради Юрій Фомічев:
Ми не знайомі з Фондом, який проводив дослідження. Всі дані вони отримують з відкритих джерел. Звичайно, приємно очолити рейтинг, але в той же час це не повинно зупиняти на досягнутому, ми тільки на початку шляху. Щодо інституційної та інвестиційної привабливості, то ми реалізуємо зараз європейський проєкт “Мери — за економічне зростання”. Він – один із пілотних в Україні зі створення індустріального бізнес-парку. Це дасть нам суттєвий поштовх по залученню інвестицій, бо потужного заводу в найближчі десятиліття Славутич не отримає. А ось малий та середній бізнес — це те, на що ми робимо ставку: від профільної атомної електростанції до абсолютно різновекторного напрямку. Крім цього, працюємо в напрямку креативних індустрій – це дуже значний сегмент економіки. Тим більше, що в нас є Чорнобильська АЕС з точки зору розвитку туризму тощо. Ці напрями будемо розвивати і в цьому році. Продовжується розвиток “зеленої” енергетики. Працює одна котельня, але ціна на газ знизилася, а ціна на паливо відновлювальних джерел, наприклад, тріску, трохи зросла. Вже економічна складова не така приваблива і в цьому є певні проблеми – борги минулих років. Але, разом з тим, збудована ще одна інвесторська котельня на відновлювальних джерелах. Тож на наступний опалювальний період ми матимемо більше 50% заміщення газу. У місті був створений і працює перший в Україні муніципальний енергокооператив: перші дві невеликі електростанції введені в експлуатацію. Але разом з тим ми розуміємо, що наша проблема — це логістика, бо місто віддалене від Києва. Залишається проблема із залізничним транспортом, конкуренція — за автотранспортом. І, говорячи про рейтинг, цей показник був би у нас не найкращий.
Голова Переяслав-Хмельницької міськради Тарас Костін:
“У міськраді діє правило — беремо участь у всіх проектах та грантових програмах. Особисто беру участь у форумах та навчаннях. Таким чином, ми хочемо якомога менше використовувати бюджет міста та залучати додаткові надходження. Зараз ми ведемо переговори і, на жаль, нині заполітизована сесійна зала. Упродовж кількох сесій не вистачає голосів. Це – проекти НЕФКО і ЕСКО контрактів. Якби не ці політичні ігри, то в цьому рейтингу ми мали б змогу піднятися ще на декілька позицій. Ці два проекти дозволяють отримати 5-8 балів до рейтингу. Цей рік ми оголосили роком туризму. Ми плануємо розвивати туризм і в тому числі і “зелений”, спортивний туризми. Так, наразі розробляємо веломаршрути. Ми розроблями також План сталого економічно та кліматичного розвитку, вступили до Угоди мерів. До 2030 року хочемо зменшити викиди СО2. Наше місто – одне із енергоефективних в Київській області. У цьому плані ми суперничаємо зі Славутичем. Нещодавно ми проголосували на сесії за укладання угоди про дружбу та співробітництво між нашими містами. Маємо енергоменеджера та діє програма по енергомоніторингу”.
Голова Фастівської міськради Михайло Нетяжук:
“Наразі ми займаємося плануванням на 2020 рік інституційних заходів. Зокрема, реалізацію плану місцевого економічного розвитку міста, активізацію бізнес-середовища. Цей план включає будівництво контейнерного логістичного терміналу, індустріальний парк, створення центру місцевого розвитку. І в цьому напрямі якраз буде здійснюватися серйозна работа. Ми є членами ініціатив “Угода мерів”, “Мери – за економічне зростання”. Намагаємося, щоб фастівчани відчували і отримували всі переваги від європейської інтеграції держави і бути лідерами у цих процесах. Наскільки є дані показники рейтингу об'єктивними, і навпаки, важко сказати. Хочу наголосити, що свою діяльність ми здійснюємо не для рейтингів, а для результату, який очікують громадяни від місцевої гілки влади”.
Голова Боярської міськради Олександр Зарубін:
“Боярка — місто районного підпорядкування. На жаль, цей статус нам не дозволяє розвиватися. Всі кошти, які ми заробляємо, відходять району, а адміністрація та рада розподіляє їх районом. Тому розвиток у нас можливий лише після того, як буде сформована Боярська ОТГ. Звичайно, було проведено багато роботи, щоб змінити ситуацію і зробити місто привабливішим. Чотири роки працює громадський бюджет, до якого ми віддаємо 1% з місцевого бюджету. У місті діє не лише партисипативний бюджет. Ми залучили “Британську раду” і разом робимо проекти соціального напрямку. Залучаємо до прийняття рішень активну молодь. І щороку на ці заходи виділяємо близько 200 тис. гривень у співфінансуванні з цією радою. Також нині розробляємо декілька проектів, які хочемо реалізувати вже будучи тергромадою”.
Голова Кагарлицької міськради Олександр Панюта:
“Кагарлик від Києва розташований на великій відстані. Ми більше відносимося до сільськогосподарської території, на жаль, великого потоку інвесторів немає, як в Борисполі, Броварах, Білій Церкві, Києво-Святошинському районі. Міська рада має розроблений детальний план. Згідно з ним, є земельні ділянки, ділянки під житлову забудову, які ми можемо запропонувати. Але ми не цікавимо потужних інвесторів. Громадським бюджетом ми ще не займаємося, і в цілому, як такої потреби не маємо. Реагуємо оперативно на всі проблемні звернення містян. Громадським бюджетом займаються там, де в місті вирішена маса основних проблем і є залишки коштів”.
Голова Вишгородської міськради Олексій Момот:
“Вишгород має місто-побратим – Баварію. Нещодавно ми виграли у них грант на 8 млн гривень на енергоефективність. Пріоритетна робота міста – розвиток транспортної та соціальної інфраструктури. Те, чого не вистачає місту: садочків, шкіл. Також ми проводимо інвестиційні конкурси. В місті запрацює потужний завод – компанія електронних інновацій. Діяльність компанії пов’язана з виробами із металу. Ми є членами ініціативи “Угоди мерів”, діє програма енергоефективності. По всьому місту замінено вуличне освітлення на LED, а також в багатоквартирних будинках встановлені нові пластикові вікна. Цьогоріч плануємо також встановлення індивідуальних теплових пунктів”.
За інформацією відділу інформації та зв’язків з громадськістю Вишневої міськради, наданої *KV, у Вишневому вже два роки як працює громадський бюджет. Зростає кількість укладених комунальними підприємствами ЕСКО-контрактів. В рамках програми ESCПівнічна екологічна фінансова корпорація (NEFCO) термомодернізовано дитсадок “Росинка”, на черзі – садок “Чебурашка”. Зараз Вишневе очікує 5 млн євро грантових коштів на модернізацію системи теплопостачання за програмою “Швеція – Україна: підтримка централізованого теплопостачання”. Також подана заявка на отримання гранту щодо впровадження заходів з підвищення енергетичної ефективності громадських будівель. У 2020 році, завдяки створенню ОТГ, збільшаться і надходження. Громада отримає більше ресурсів, а відтак і можливостей щодо співпраці та реалізації довгострокових програм.
Як неодноразово писала KV, з боку тергромад доволі часто чутно скарги стосовно об’єму коштів, які вони отримують на розвиток. За приклад можна взяти два попередні роки.
13 червня 2018 року Кабінет Міністрів видав розпорядження №423-р, за яким розподілили між місцевими бюджетами держсубвенцію на здійснення заходів "щодо соціально-економічного розвитку окремих територій". Найбільшу суму серед міст Київської області отримало місто Фастів — 6 млн 422 тис. гривень. Більшість бюджетних грошей мало бути направлено на ремонти доріг, освітлення і поліпшення освіти. Однак задоволеними залишилися далеко не всі міста і об'єднані громади.
Читайте: Богатые ли бедные. Города и терробщины Киевщины оценили субвенции от Кабмина
У травні 2019 року Верховна Рада України погодила розподілену Кабміном субвенцію з держбюджету на розвиток інфраструктури в селах об'єднаних територіальних громад Київщини. До 24 червня керівництво ОТО мало встигнути подати перелік заявок з проектами на відведену суму. Однак, на місцях заявляють, що виділених коштів недостатньо для вирішення всіх накопичених проблем. Жителі громад скаржаться на погані дороги і водопроводи, селах не вистачає комунальної техніки і амбулаторій, а освітні установи давно потребують капітального ремонту.
Читайте: Проект “Децентрализация”: терробщины Киевщины жалуются на нехватку инфраструктурной субвенции
Що стосується самого об’єднання громад в ОТГ, із цим також є складнощі. Реформа децентралізації в органах місцевого самоврядування триває з 2014 року і завершитися повинна вже в 2020 році, що настав. За час дії реформи уряд так і не закріпив на законодавчому рівні цей процес, а саме: в Конституції немає чіткого визначення такої адміністративно-територіальної одиниці, як громада. Свого часу Асоціація об'єднаних територіальних громад вимагала від влади навіть внести зміни до Основного закону.
Детальніше: Проект “Децентрализация”: терробщины Киевщины просят парламент провести объединение по закону
Фото: коллаж KVКиевVласть
Майже п'ять років знадобилося двом Борщагівкам Києво-Святошинського району – Петропавлівській і Софіївській, щоб дійти до спільного знаменника і прийняти рішення щодо об'єднання. Завершити 2019 рік селам вдалося з прогресом. Київська ОДА затвердила потенційну Борщагівську ОТГ, врятувавши села від примусового приєднання з Вишневим. Новим викликом у 2020 році для громади може стати активне просування столицею операції “Агломерація”.
Як стало відомо KV, 18 грудня глава Київської ОДА Олексій Чернишов підписав розпорядження № 735 “Про затвердження висновку Київської облдержадміністрації щодо відповідності Конституції та законам України проєктів рішень “Про добровільне об’єднання територіальних громад”. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Цим розпорядженням КОДА затвердила добровільне об’єднання сіл Києво-Святошинського району, а саме: Петропавлівська Борщагівка та Чайки (Петропавлівсько-Борщагівська сільрада) та Софіївська Борщагівка (Софіївсько-Борщагівська сільрада) у Борщагівську сільську об’єднану тергромаду (ОТГ) з адмінцентром у селі Петропавлівська Борщагівка.
Як розповів KV голова Петропавлівсько-Борщагівської сільради Олексій Кодебський, скоріше за все об'єднання в громаду вже відбудеться під час місцевих виборів, які плануються на 31 жовтня. Необхідний пакет документів вони вже передали до КОДА.
"Етап для громад, які об'єднуються, дуже складний. Особливо, для самодостатніх сільрад. Сьогодні ми маємо хороший бюджет, самотужки утримуємо організації, але не знаємо, як буде після об'єднання. Ходять чутки, що держава залишатиме кошти лише на захищені статті, а залишки забиратимуться до держбюджету. Три роки назад ми отримували основний вид доходу – ПДФО. Нині держава зайняла таку позицію - залишати ці 60% лише за тергромадами", – розповів Кодебський.
Він додав, що їх громада була змушена розпочати процес об'єднання. Адже був розроблений перспективний план Києво-Святошинського району і сільраду включили до Вишнівської міської ОТГ.
"Доступність, наприклад, села Чайки до Вишневого складає майже 30 км. Тому, обговоривши це питання, враховуючи майбутні 60% податку ПДФО і що потім ми повинні побудувати об’єкти соцсфери, було вирішено об'єднатися в Борщагівську громаду. До цього до нас з пропозицією зверталася Білогородська громада, але центр громади вони планували у себе. Наше населення складає до 30 тис. чоловік, у Білогородки – 7 тис. Всі прагнуть до міста Києва, навіщо нам робити крок назад?", – відзначив він.
Також голова зазначив, що сьогодні керівники столиці та області не можуть знайти порозуміння і щодо міської агломерації.
"Йде урбанізація, фактично всі землі Києва у приватних руках. Київ подає в наближені населені пункти воду, то Кличко та його команда вважає, що це основний аргумент, щоб включити їх в агломерацію. Отримали листа, що ми маємо платити до столиці за наших жителів кошти, яка надає їм різні послуги. А де ж ті податки, що прилеглі села, працюючи на київських підприємствах, сплачують до столиці? А сьогодні наші території потребують вирішення проблем криміногенної обстановки, охорони навколишнього середовища, розробки очисних споруд. Київ нас засмічує, створюються несанкціоновані сміттєзвалища, річка Нивка потерпає від тонн шкідливих відходів. Київ не дуже йде на зустріч, щоб налагодити і зручне транспортне сполучення. Розпочалася інтенсивна забудова території, але забудовники не дуже поспішають будувати об’єкти соцсфери і питання їх забезпеченням перекладається на плечі органів місцевого самоврядування", – підкреслив він.
За словами голови Софіївсько-Борщагівської сільради Олеся Кудрика, над питанням створення громади вони працюють ще з 2015 року. Після затишшя, цього року вони знову відновили всі процеси: проведення громадських слухань та сесій.
“Наразі мешканці, депутати налаштовані досить позитивно на створення громади. Всі зрозуміли, що децентралізація – це неминучий процес, що потрібно замислюватися з ким об’єднуватися. Обговорювалося створення Софіївської громади, приєднання до Вишневого, об'єднання з Білогородкою. У Борщагівської громади є перспективи розвитку, розроблені відповідні плани. Щодо розмов про агломерацію, то це питання не на часі. Мешканці сприймають таке об'єднання досить негативно, адже не бачать позитивних зрушень та розвитку в столиці, в Жулянах, які були приєднані до міста. Ми не хочемо, щоб наше село перетворили на сміттєзвалище”, – розповів він.
Також він додав, що вони поки що не знають, чого очікувати від об’єднання в ОТГ. Адже за ці роки сільради відпрацювали законодавчі механізми, мають результати роботи та бюджет.
“Говорять, що після об’єднання можливе вилучення якихось коштів. Не розуміємо до кінця, що буде з акцизом на паливо, надходження до бюджету від якого складає у загальній сумі по громаді 70 млн гривень. Що буде з пайовою участю. Цей рік ми маємо 4%, з наступного – 2%. А сьогодні із першочергових проблем потребує вирішення виїзна дорога на Київ, є брак садочків та шкіл, бо народжуваність в рік у нас складає близько 500 діток. Решту ми завжди намагалися вирішувати власними силами. На території працюють бюджетонаповнюючі підприємства. На початку 2020 року ми здаємо в експлуатацію школу, спортивний комплекс, у Петропавлівській Борщагівці також побудована нова школа”, – резюмував Кудрик.
Точка зору
Заступник голови Києво-Святошинської райради Олександр Однороманенко:
Петропавлівська Борщагівка та Софіївська Борщагівка – це два сусідніх села, межуючих одне з одним. Села між собою історично переплелися, мають спільні суміжні назви. Це об'єднання мешканці сприймають більш-менш позитивно. Однозначно, для сіл краще об’єднатися в одну сільську громаду, аніж приєднатися до міста Вишневого. Також обговорюється закон про агломерацію, мер міста Києва презентував перспективний генеральний план. Тому я не виключаю, що можливе і приєднання територій цих двох сіл до міста Київ. Наприклад, жителі, які оселилися у нових житлових масивах, безперечно, “за” приєднання до Києва. Тому що вони працюють в столиці та користуються там всіма необхідними послугами. А ось старожили, мешканці, які виросли в селі, притримуються іншої думки. Села самодостатні, густонаселені. На території багато підприємств, є кільцева дорога, вздовж якої розміщені супермаркети, АЗС. Петропавлівська Борщагівка збудувала нову школу, а у Софіївській Борщагівці триває реконструкція. Звичайно, що навчальних закладів не вистачає, але у громади дуже хороші перспективи. Думаю, це буде достатньо заможна територіальна громада.
Керівник Офісу реформ в Київській області Володимир Удовиченко:
Борщагівські громади пройшли дуже складний процес. Вони знаходилися на перехресті приєднання до Вишневої громади. І якби не було прийнято рішення про об'єднання, то у майбутньому у них були би складнощі і протиріччя. А як буде прийнятий закон про міські агломерації, додасться ще одне протиріччя. Воно для них, на мій погляд, не зовсім складається позитивно, незважаючи на Асоціацію міських агломерацій. Тому сьогодні цей процес можна вважати дуже позитивним об’єднанням. По-перше, з точки зору політичної волі депутатських корпусів цих сільрад, які прийняли це рішення, та голів рад, які дійшли компромісу. По-друге, те що вони знайшли дуже правильний, на мою думку, і єдиний можливий компроміс із назвою ОТГ – це Борщагівська громада. Також вони дійшли згоди щодо розташування адмінцентру для надання оптимальних системних послуг. Цим центром стала Петропавлівська Борщагівка. Тож можна вважати, що це об’єднання є чудовим прикладом добровільного об’єднання, яке визріло з демократичних і відкритих диспутів.
Читайте:
Проект Децентрализация: Софиевская и Петропавловская Борщаговки не спешат объединяться
Проект “Децентрализация”: Войти в Озернянскую ОТО готовы лишь два сельсовета из шести
Проект “Децентрализация”: Великодымерская теробщина этой осенью идет на выборы
Проект “Децентрализация”: Медвинская теробщина идет на выборы в неполном составе
Проект “Децентрализация”: Фурсовская теробщина может лишиться части бюджета
Проект “Децентрализация”: Села Переяслав-Хмельницкого района отказались примкнуть к городу
Проект “Децентрализация”: Кагарлыкская теробщина объединит город и 26 сельсоветов
Проект “Децентрализация”. Политические амбиции мешают состояться большой Боярской теробщине
Проект “Децентрализация”: Тетиевская терробщина готовится к выборам в декабре
Проект "Децентрализация". Узинской терробщине придется поработать над развитием
Проект “Децентрализация”: КОГА тормозит назначение выборов в Циблевской терробщине
Проект “Децентрализация”: Гостомельская ОТО пойдет на выборы только в составе Киево-Святошинского района
Проект “Децентрализация”: Студениковская терробщина готовится к выборам в декабре
Проект “Децентрализация”: Предусмотренная Кабмином Дымерская ОТО может не состояться
Проект “Децентрализация”: Мироновская терробщина ждет позитивного вывода от КОГА
Проект “Децентрализация”: Ржищевская терробщина может стать проблемой для Кагарлыкского района
Проект “Децентрализация”: Ходосовская терробщина может объединить села трех районов
Проект “Децентрализация”: села Ставищенского района готовы митинговать против объединения
Проект “Децентрализация”: Яготинская терробщина не спешит на выборы
“Проект Децентрализация”: Создание Боярской ОТО дошло до суда
Проект “Децентрализация”. Сельсоветы потенциальной Вороньковской ОТО не готовы объединяться
Проект “Децентрализация”: Власти Згуровщины не готовы терять полномочия
Проект “Децентрализация”: Потенциальная Дмитровская терробщина уже год дожидается выборов
Проект “Децентрализация”: Гребенковская терробщина не может быть создана без согласия двух сельсоветов
“Проект Децентрализация”: Создание потенциальной Бышевской ОТО остановилось в 2015 году
Проект “Децентрализация”: Козин поборется за право быть центром терробщины
Проект “Децентрализация”: Пирновская терробщина может быть создана только принудительно
Проект “Децентрализация”: Процесс объединения в Барышевке даже не начали
Проект “Децентрализация”: Терробщина с центром в Украинке может быть названа Трипольской
Проект “Децентрализация”: Рожновская терробщина не может определиться с центром
“Проект Децентрализация”: Обухов может присоединить окрестные села
Проект “Децентрализация”: Иванковская ОТО поборется за зону отчуждения
Проект “Децентрализация”: Ташанская терробщина год ждет позитивного вывода КОГА
Проект “Децентрализация”: Березанская терробщина будет проходить процедуру создания ОТО заново
Проект “Децентрализация”: Володарский район не планирует объединяться в ближайшее время
Проект “Децентрализация”: Полесский район этим летом планирует начать процесс объединения
Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО может объединить не все сельсоветы
Проект “Децентрализация”: Ракитнянский район может объединиться в две терробщины
Проект “Децентрализация”: Калиновская терробщина может быть создана с разрешения Кабмина
Проект “Децентрализация”: Белая Церковь может присоединить три сельсовета
Проект “Децентрализация”: В Броварском районе может появиться Придеснянская терробщина
Проект “Децентрализация”: Потенциальная Вишневская ОТО начала процесс объединения
Проект “Децентрализация”: Германовка и Григоровка Обуховского района хотят быть центрами одной ОТО
Проект “Децентрализация”: Сельсоветы Таращанского района не хотят объединяться в терробщину
Проект “Децентрализация”: Процесс создания Чабановской терробщины стоит на месте
Проект “Децентрализация”: Скандальная Бучанская ОТО первой на Киевщине воспользовалась законом о присоединении
Проект “Децентрализация”: Потенциальная Томашовская терробщина объединит два района Киевщины
Проект “Децентрализация”: Ржищев начал присоединять села двух районов
Проект “Децентрализация”: Потенциальная Бородянская терробщина готова идти на выборы
Проект “Децентрализация”: Фастов планирует присоединить окружающие села
Проект “Децентрализация”: потенциальная Киево-Святошинская терробщина разделилась на две ОТО
Проект “Децентрализация”: КОГА утвердила Мироновскую терробщину
Проект “Децентрализация”: Заборский сельсовет не отдадут Боярке
Проект “Децентрализация”: Барышевская ОТО готовится к выборам
Проект “Децентрализация”: вялое руководство, имитация объединения и недостаточный результат
Проект “Децентрализация”: Обухов планирует присоединить один сельсовет
Проект “Децентрализация”: Березань присоединила пять сельсоветов
Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО не пошла на зимние выборы из-за бездействия КОГА
Проект “Децентрализация”: Ковалевскую терробщину за один день утвердили в КОГА и отправили на выборы
Проект “Децентрализация”: жители Клавдиево-Тарасово просят президента ускорить их объединение
Проект “Децентрализация”: выборы в терробщинах Киевщины под угрозой срыва
Проект “Децентрализация”: 4 сельсовета Иванковского района тормозят создание терробщины
Проект “Децентрализация”: в Бузовском сельсовете скандал из-за присоединения к Ирпеню
Проект “Децентрализация”: потенциальная Вишневская терробщина готовится подавать документы в КОГА
Проект “Децентрализация”: в Ирпене со скандалом пытаются присоединить два сельсовета
Проект “Децентрализация”: Полесский район отложил объединение на следующий год
Проект “Децентрализация”: еще 6 сельсоветов могли бы присоединиться к Ржищеву
Проект “Децентрализация”: терробщины Киевщины просят парламент провести объединение по закону
Проект “Децентрализация”: Киевщина оказалась в числе аутсайдеров рейтинга формирования ОТО
Проект “Децентрализация”: терробщинам Киевщины урезали дотацию на содержание школ и больниц
Проект “Децентрализация”: сельсоветы Белоцерковщины просят Киевоблсовет ускорить их присоединение к городу
Проект “Децентрализация”: Гройсмана просят разобраться с объединением территориальных общин на Згуровщине
Проект “Децентрализация”: протестующий Ворзель войдет в состав Бучанской ОТО
Проект “Децентрализация”: Киевская ОГА одобрила создание Томашовской терробщины
Проект Децентрализация: в Васильковском районе может появиться Калиновская терробщина
Проект Децентрализация: КОГА утвердила создание Глевахской ОТО
Проект Децентрализация: Созданию Макаровской ОТО угрожает новоявленная Комаровская община
Проект Децентрализация: Ташанская терробщина готова идти на выборы
Проект Децентрализация: Гребенковская терробщина поборется за положительное заключение КОГА
Проект Децентрализация: Гатное и Вита-Почтовая хотят спастись от столицы совместным объединением
Проект Децентрализация: Гостомель борется с Ирпенем за создание отдельной общины
Проект “Децентрализация”: администрация Терещука выдала общинам Киевщины еще два позитивных вывода
Проект “Децентрализация”: Калиновская община Броварского района может объединить четыре сельсовета
Проект “Децентрализация”: Сельсоветы Фастовского района надеются успеть добровольно объединиться в Кожанскую ОТО
Проект “Децентрализация”: теробщины Киевщины жалуются на нехватку инфраструктурной субвенции
Проект “Децентрализация”: судебное дело о присоединении Заборья к Боярке рассмотрят заново
Проект “Децентрализация”: смена власти в Копылове заблокировала создание Березовской терробщины
Проект “Децентрализация”: села Бориспольщины хотят спастись от города созданием Золочевской общины
Проект “Децентрализация”: КОГА утвердила создание Обуховской терробщины
Проект “Децентрализация”: Гоголевская община продолжит объединение после утверждения перспективного плана
Проект “Децентрализация”: процесс утверждения Вишневской общины может затянуться до конца года
Проект “Децентрализация”: Козинскую общину Обуховского района могут исключить из перспективного плана
Проект “Децентрализация”: в Бородянском районе суды тормозят объединение общин
Проект “Децентрализация”: Островская община просит президента Зеленского разобраться с решениями КОГА
Проект “Децентрализация”: села потенциальной Боровской ОТО может переманить новоявленная Мотовиловская община
Проект “Децентрализация”: миллионные долги могут оставить жителей Калитянской ОТО без воды и света
Проект “Децентрализация”: Таращанский район может разделиться на две общины
Проект “Децентрализация”: теробщины Киевщины недополучают налоги за землю
Проект “Децентрализация”: бюджеты четырех теробщин Киевщины оказались под угрозойПроект “Децентрализация”: Киевщину могут поделить на шесть районовПроект “Децентрализация”: пять теробщин Киевщины хотят расшириться за счет окрестных сел
Проект “Децентрализация”: села на Васильковщине, рассорившиеся из-за реформы, могут объединить насильно
Проект “Децентрализация”: Киевская ОГА дала сельсоветам последний шанс добровольно присоединиться к ОТО
Проект “Децентрализация”: Бориспольщина и Белая Церковь не определились с центрами развития теробщин
Проект “Децентрализация”: общины Киево-Святошинского района требуют от КОГА пересмотреть состав и количество местных общин
Проект “Децентрализация”: Киевоблсовет просит ВРУ и Кабмин разобраться с проблемными селами Киевщины
Проект “Децентрализация”: вокруг потенциальной Боярской теробщины разгорелся новый скандал
Проект “Децентрализация”: КОГА может вынести негативный вердикт потенциальной Пристоличной ОТО
Проект “Децентрализация”: села Киево-Святошинского района спешно взялись за объединение
Проект “Децентрализация”: Бориспольщину разделят на шесть теробщин
Проект “Децентрализация”: потенциальная Березовская ОТО под угрозой срыва
Проект “Децентрализация”: судьбу потенциальной Феодосиевской общины решит Кабмин
Проект “Децентрализация”: Мироновская ОТО расширила границы за счет трех сельсоветов
Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО просит Кабмин откорректировать перспективный план
Проект “Децентрализация”: Обуховская ОТО поборется за окружающие села с потенциальной Козинской общиной
Фото: колаж KVКиевVласть
Вже наступного року Київщина готуватиметься до виборів міських голів та депутатів. За свою каденцію міські голови встигли наробити багато чого. Час від часу вони жаліються, що їхньої кропіткої праці не помічають, а вони працюють, не покладаючи рук. Вивчити ситуацію кожного міста, а тепер ще й об'єднаних громад, вирішила KV. Протягом майже 8-ми місяців ми спілкуватимемось із головами про їхні проблеми і досягнення. Продовжує цикл матеріалів інтерв'ю розмова із мером Славутича Юрієм Фомічевим.
KV: Децентралізація - які плани? Чи плануєте ви об'єднуватися із селами Чернігівської області? Яка проводиться робота?
Юрій Фомічев: Ми б із задоволенням об'єдналися із селами Чернігівської області та тими населеними пунктами, що розташовані навколо Славутича. Однак, законодавство не дозволяє створити громаду із двох областей. Тому, ми із процесу децентралізації випадаємо взагалі. Коли процес тільки починався, прийняли рішення щодо визнання Славутича громадою, оскільки ми абсолютно спроможні.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
KV: Як залучуєте на територію інвесторів?
Юрій Фомічев: Ми не є супутником мегаполісу, тому маємо нерівні конкурентні умови. Із інвесторами у нас проблема, як і у багатьох невеликих міст. Свого часу, при закритті ЧАЕС, у нас була створена Спеціальна економічна зона, яка давала можливість залучати інвесторів. Це преференції, які вирівнювали наші можливості у порівнянні із іншими. Наразі законом України про державний бюджет ці умови скасовано, ми постійно працюємо над тим, аби їх повернути. Позиція Міністерства фінансів у цій ситуації досить стримана, оскільки вони вважають наші преференції втратами у держбюджет. Але ми намагаємось довести, что нуль від нуля все одно дорівнює нуль, а 50% від наших інвестицій - це набагато більше.
Взагалі для інвесторів маємо ряд переваг. Це, наприклад, кваліфікована робоча сила. Але існує також проблема через нестабільну ситуацію в країні, що стримує інвесторів.
Ми створили проект “Сонячне місто”, на його базі - “Муніципальний енергетичний кооператив”. Плануємо встановити сонячну електростанцію на даху комунальних будівель. Але інвесторами в цьому будівництві будуть виступати пересічні громадяни. Кооператив дає можливість стати інвестором із низьким порогом входу, один пай буде коштувати 400-500 доларів, їх можна придбати необмежену кількість. Тоді людина стає співвласником електростанції і буде отримувати прибуток із “зеленого” тарифу. Зараз триває пільговий період, коли вкластись можуть лише жителі Славутича, але інші громадяни вже також активно реєструються на відповідному сайті.
Наші жителі - люди із активною громадянською позицією. Місто взагалі унікальне - із 25 тисяч населення тут проживає 50 національностей. Фактично ми створили його самостійно. І вважаю, що нетрадиційний підхід навіть до питання інвестицій - це наш великий плюс.
KV: Чи багато місцевих жителів працюють на Чорнобильській АЕС? Чому були проблеми із заробітною платою?
Юрій Фомічев: Там налічується 2 500 робочих місць, ще близько 800 працівників обслуговують ЧАЕС, інші працюють у міжнародних проектах. Всього приблизно 4 тис. славутичан працюють у Зоні відчуження, середня зарплата по місту - 14 тис. гривень.
Затримка виплат зарплати була більше через бюрократичну причину, ніж політичну. Від управлінців початок року завжди вимагає напруженої роботи. На якомусь етапі адміністрація того чи іншого відомства не спрацювала, кошти не були підготовлені вчасно. Через це ми звернулись до голови КОДА і нашого народного депутата і тоді персонал Чорнобильської АЕС отримав виплату. Інколи така ситуація повторюється саме на початку року. На жаль, держава поки не налагодила систему, яка б не давала збоїв.
KV: Наскільки місто залежить від цього підприємства?
Юрій Фомічев: Воно формує 30% міського бюджету. У 2000 році це було 98%. Ми провели диференціацію економіки, залучили інвесторів. Сьогодні до нас прийшов інвестор, який буде впроваджувати сучасні технології, а саме виготовлення базальтової нитки, що використовується в тому числі у авіабудуванні. За 2-3 роки обіцяють створити 300 високооплачуваних робочих місць.
KV: Який відсоток місцевих жителів отримують субсидії?
Юрій Фомічев: У минулому році отримували близько 2,5 тис. жителів. У цьому році менше 1,5 тис. жителів. Так вийшло, що у нас живуть найбагатші пенсіонери в Україні. Близько 1000 чоловік мають пенсію більше 10 тис. гривень. Ми іноді дискутуємо із керівником Пенсійного фонду області, він каже - у Славутичі зависокі пенсії. А ми відповідаємо - ні, це в Україні вони занизькі.
KV: У Іванківському і Поліському районах кажуть про зростання рівня онкологічних захворювань. Яка ситуація у Славутичі?
Юрій Фомічев: У нас є такі проблеми, але вони пов'язані із різними факторами, не можна сказати, що причина тут тільки в аварії на ЧАЕС і ліквідації наслідків. Середній вік людей змінюється. Колись він у нас становив до 30 років. Тепер - 38 років.
KV: Чи є "сміттєва" проблема?
Юрій Фомічев: Існує проблема у системі збору та переробки сміття, із вивезенням проблему вирішуємо. Є у нас полігон твердих побутових відходів, він підтримується у якісному стані, хоча я вважаю, що можна було б і краще. Але експерти, які до нас приїздять, стверджують, що наш полігон - один з кращих у країні.
Інколи жителі вивозять сміття у ліс. Поки не зміниться свідомість людей, нічого не зміниться. Я вважаю, що в Україні дуже не вистачає такої структури як муніципальна поліція для контролю таких дій. А кардинально змінити ситуацію може тільки досвід Німеччини у 30-ті роки - якщо побачив, що сусід скинув сміття і не сказав, то відповідаєте за це обоє.
Хоча у Славутичі громада дуже свідома. Ми поставили декілька баків для роздільного сміття і люди з одного мікрорайону несуть сміття в інший, щоб розкласти по класифікації. Потім ми це веземо на полігон, на сортувальну лінію.
KV: Народні бунти - чи влаштовують громаду тарифи?
Юрій Фомічев: Як член громади можу сказати, що тарифи високі. Працювати із тарифами потрібно в двох напрямках - ефективність виробництва послуги та споживання. В нас запущений процес переходу з газу на тріску. Плануємо на опалювальний сезон 2020-2021 років повністю перейти на альтернативне джерело. Тариф на опалення у нас становить 1620 гривень за гігакалорію, це близько 40 гривень за квадратний метр без лічильника. Два роки тому ми встановили лічильники абсолютно у всі багатоквартирні будинки. По-перше, на 15% знизилось споживання тепла. Вплинуло те, що жителі встановили енергозберігаючі вікна та двері, утеплились ззовні. Ну і звісно почали економити. У будинках, де мешканці добросовісно ставляться до споживання, середній тариф становив 20-25 гривень за кв. м.
Тому питання не в тарифах, а в споживанні. Кожен хоче гарно заробляти. І кочегари, і сантехники, і працівники ЖКГ теж хочуть.
KV: Як з приводу боржників? Вже почали відключати воду?
Юрій Фомічев: Це політика справедливості. Законодавство України занадто ліберальне до тих, хто може і не сплачує за комунальні послуги. Це несправедливо у відношенні до тих, кому набагато важче, але вони платять. Ні для кого не секрет, що найкращі платники - пенсіонери. У них залишається 300 гривень, щоб дожити до пенсії, але вони не мають боргів. А є ті, хто не платить і каже - а що ви мені зробите? Для таких людей застосовуємо такі важелі впливу як припинення подачі послуг. Ми маємо партнерські стосунки із найближчим обласним містом Черніговом, їх водоканал має необхідне обладнання. Вони приїжджають і без доступу в квартиру перекривають воду боржникам. Ми таку практику застосовуємо не вперше і повірте - кошти знаходяться у всіх.
KV: У 2017 році місто “відрізали” від постачання газу. Чому виникла така заборгованість та як вирішили ситуацію?
Юрій Фомічев: Нас вчать жити у сучасному капіталістичному світі. За послуги потрібно платити. Ситуація в наступному - при зупинці ЧАЕС ми втратили 8,5 тисяч робочих місць. Це дуже суттєвий ресурс. Коли місто будувалось, воно розраховувалось на більше 50 тис. населення і вся інфраструктура відповідно. Чого в нас тільки немає - басейни, спортивні комплекси, Палац дітей та молоді, Школа мистецтв, Кіноконцертний комплекс, Будинок культури і ще багато чого, навіть кінно-спортивна база і яхт-клуб. Майже все у пішій доступності. В Україні, та і навіть у Європі, важко знайти таке місто.
Коли зупиняли ЧАЕС у Законі про зняття з експлуатації було прописано, що Славутич має отримувати із держбюджету дотацію на утримання інфраструктури. З 2009 до 2019 роки ця сума залишалась незмінною. У цьому році виникла проблема. Дотація 10 млн гривень сьогодні і тоді (в 2009 році) - це різні суми. Я розумію, що боргів не має бути. Але ж має бути справедливість. Перед “Нафтогазом” у нас виникла велика заборгованість. А там політика проста - є гроші, є газ. Тому, нам його і відключили.
Звісно ми шукали різні важелі впливу, залучали міжнародних партнерів, але система вже так не працює. Незважаючи на те, що мені довелось тоді пережити, я радий, що такі зміни відбулися. Повернення назад вже не буде.
Завдяки одному із інвесторів, у якого приватна котельня, нам вдалось забезпечити 25% міста. Довелось зняти із усіх запланованих місцевих програм кошти і віддати їх за газ. Ми ледь витягнули, щоб виплатити зарплати бюджетникам. Наразі укладено договір реструктуризації боргу, ми його виконуємо. Також добудовується друга черга котельної з ТЕЦ і майже збудована ще одна приватна котельна. Ми будемо мати більше половини заміщення газу, а коли добудується ТЕЦ, то зможемо працювати взагалі без газоспоживання. Звісно, газ потрібен, адже це енергобезпека. Тому більше таких проблем не має виникати, до того ж цього року нам збільшили дотацію до 30 млн гривень, її теж не вистачає, але вже краще.
KV: Тоді Геннадій Зубко закликав вас піти з посади, ви відмовились. Як можете прокоментувати?
Юрій Фомічев: На наступний день після його заяви я провів громадські обговорення із жителями міста, повідомив про таку пропозицію. Я був готовий скласти повноваження і піти. Але люди сказали “ні”. Їм потрібна була не відставка, а тепло.
KV: Як громада була налаштована щодо будівництва сховища ядерного палива?
Юрій Фомічев: Мабуть ми єдине місто в Україні, де громада нормально сприйняла таку перспективу. У цьому дійсно унікальність Славутича. Просто ми розуміємо, про що йдеться. Відпрацьоване ядерне паливо - це не ядерні відходи, а стратегічний продукт. Дуже багато спекуляцій було - гадючник, могильник… Україна не може відмовитись від ядерної енергетики. Ми можемо декларативно заявляти будь-що, але 65% споживання електроенергії в країні забезпечує атомна енергетика. Сьогодні Україна зберігає відпрацьоване ядерне паливо у Російській Федерації. Коли таке рішення приймалось у 2008 році, ніхто не міг передбачити ситуацію, яка є зараз. Але рахували економічну складову - 200 млн доларів в рік за зберігання з обов'язковим поверненням. У нас є об'єктивна територія - Чорнобильська зона. Вона буде непридатна для проживання людей ще багато тисяч років. У розумінні людини це назавжди. Неможливо спрогнозувати, яким буде світ. А вже сьогодні такі шкідливі технології застосовуються. І Славутич був готовий до будівництва сховища. Якщо хтось скаже, що Іванків ближче до нього буде знаходитись, то нагадаю - 4,5 тисячі наших жителів працюють у тій зоні щодня.
Ми розуміли, що це відповідальність за майбутнє. Наприклад, два роки тому проводили громадські слухання щодо будівництва заводу простроченого добрива для сільського господарства. Так, це шкідливо, але сучасні технології дозволяють зробити його більш нейтральним. І Славутич погодився на такий завод. Питання, які задавали інвестору - які механізми, як проходитиме очищення, яким чином будете проводитися транспортування? На жаль, юридично нам не вдалося такого інвестора залучити. Але слухання пройшли позитивно. У нас фахові люди, які розуміють, що таке безпека і як її гарантувати.
KV: Найбільше коштів, розподілених КОДА на інфраструктурні об'єкти за рахунок ЦСВЯП, має отримати Славутич. На що плануєте витратити кошти?
Юрій Фомічев: Майже рік визначалась процедура розподілення цих коштів, адже така практика у нашій країні застосовується вперше. Потім з'явилася трьохстороння угода між НАК “Енергоатом”, Адміністрацією зони відчуження та Київською ОДА щодо механізмів реалізації коштів. Ці механізми вимагають розробки проектно-кошторисної документації та проведення експертизи органом місцевого самоврядування. Так вийшло, що Славутич першим виготовив документацію. Це далеко не всі кошти, навіть не третина їх. І інколи у політичній площині використовують той факт, що Славутичу дали більше. Якби Іванківський та Поліський райони подали більше проектів - їм би дали більше.
Ми зібрали депутатів та громадськість і сказали - у нас є гроші, пропонуйте, на що їх витрачати. Але не потрібно думати, що вони впали з неба. Це лише маленька компенсація за ті умови, в які ми потрапляємо. Зрозуміло, що треба розпочати з “латання дірок ” - дороги, заміна вуличного освітлення та інші дрібниці. Але це до 30% наших потреб. Далі - масштабні проекти. Наприклад, минулого року ми отримали величезний медичний комплекс, який потрібно перетворювати у сучасну лікарню. Також хочемо збудувати власну котельню на відновлювальному паливі, щоб впливати на тарифи. Плануємо побудувати сучасну початкову школу, щоб перевести туди всіх дітей 1-4 класів, аби зменшити їх спілкування із старшокласниками і вберегти від дорослого життя.
Тому ті проекти, які мали фінансувати за рахунок міста, ми відразу подали до КОДА. Навіщо коштам пропадати? Все ж таки не забуваємо про борг перед “Нафтогазом”.
KV: Що за ситуація була із захопленням підприємства “Атомремонтсервіс”?
Юрій Фомічев: Це підрозділ державної компанії НАК “Енергоатом”, але на тій території ще є приватна компанія, якій вони здають приміщення в оренду. І була спроба рейдерського захоплення саме тієї компанії. Там декілька разів відбувалась зміна власника. І на хлопців, які приїхали забрати владу, вплинув той факт, що АРС - це ядерний об'єкт. Їх попередили, що якщо через 10 хвилин вони не підуть, то будуть серйозні наслідки. Після цього відбувались слідчі дії. Це внутрішня проблема, вони самостійно розбираються. Для нас важливо, щоб податки сплачувались і люди могли там спокійно працювати.
KV: Ситуація в міській раді - як миритесь із депутатами?
Юрій Фомічев: У нас представлено 9 політичних сил серед 26 депутатів. Але за час роботи міськради жодної фракції не було створено. У кінці минулого року була створена депутатська група, але я не можу назвати їх опозицією. Там є частина депутатів із різних політсил, вони зайняли позицію критики і це добре. Є дискомфортна ситуація, яка змушує більш ретельно пильнувати за тим, які рішення приймаються.
Взагалі, у нас повна співпраця, у сесійні дні сидимо до вечора, дискутуємо більшу частину часу. Але не про політику, а про дійсно важливі для міста питання. Кожен хоче зробити місто кращим, але має власне бачення щодо цього. Та завжди ми приходимо до одного - місто має розвиватись.
KV: Чи є співпраця із областю? Які надії покладаєте на нового губернатора?
Юрій Фомічев: Ми розуміємо, що Славутич - такий собі острівець на іншій землі. Але із обласною радою та адміністрацією співпрацюємо, навіть ситуація із зарплатами працівникам ЧАЕС - гарний тому приклад. Голова до нас ще не приїздив, але ми спілкуємось. Сподіваюсь, що й надалі у нас будуть гарні стосунки.
KV: Раніше ви керували рядом підприємств, які переважно пов'язані із нерухомістю та зареєстровані у Славутичі. Чи надавали ви, як міський голова, якісь привілеї хоч одному із них?
Юрій Фомічев: Мої компанії працювали у напрямку будівництва і я принципово цю діяльність припинив. Залишилась тільки діяльність у напрямку обслуговування нерухомості, але там співпраця із міжнародними проектами, тому до міста вони не мають жодного відношення.
KV: Як можете прокоментувати інформацію, що компанії, зареєстровані на вашу дружину, у 2016-2017 роках отримували підряди від управлінь міськради?
Юрій Фомічев: Так, це було, але, повторюсь, сьогодні це припинено. Ті управління, які працювали із компаніями, розуміли якість та гарантії. Жодних проблем не виникало. Попит на ці компанії був, але політична складова вирішила інакше. Зараз підрядами займаються інші компанії, там працюють ті самі люди, робота не зупинилась.
KV: Які стосунки із Ярославом Москаленко? Дає поради з управління містом?
Юрій Фомічев: Чудові робочі стосунки. Можу сказати, що такого народного депутата у Славутичі не було ніколи. Інколи я прошу у нього підтримки у вирішенні питань, які вище місцевих. Але якщо не питати, то порад не дає. З місцевих питань радимось із командою. Звісно, ми хочемо, щоб він приїздив до нас щодня. Але такої можливості немає. Особливо молодь любить з ним спілкуватись.
KV: Наскільки глибоко введено у курс справ міста Володимира Удовиченка?
Юрій Фомічев: Він обласний депутат від Славутича і має розуміти, чим живе місто. Його син є активним депутатом міської ради. Тому він у курсі справ настільки, наскільки йому дозволяє час. Від того, що він перестав бути міським головою, справ у нього не поменшало. Безперечно ми спілкуємось, я іноді запитую у нього поради відносно минулих подій. Але останнім часом у місті він буває рідко.
KV: Які амбіції маєте щодо кар'єрного зростання?
Юрій Фомічев: У мене немає в планах залишати місто. Сьогодні я тут, бо обожнюю Славутич. Закохався у нього ще у 1993 році, коли вперше приїхав у гості до товариша. У 1996 році переїхав сюди жити, бо тут зустрів майбутню дружину.
Я був у Європейських країнах і за межами Європи. Кращого міста ніде не бачив. І я готовий віддати йому усе життя. Можливо,не на посаді мера, морально дуже тяжко, коли вночі сняться дороги і труби. Та я точно тут буду корисним, знайду собі заняття. Але на ще одну каденцію обов'язково піду.
Читайте:
Наталія Дзюба: “За час функціонування пункту біженців конфліктів із громадою не виникало”
Михайло Нетяжук: “Порядну людину треба дуже довго вмовляти, щоб вона пішла в депутати”
Тарас Костін: “Радимось із Віталієм Кличко в питаннях управління містом”
Олексій Момот: “Сподіваюсь, новий губернатор не зупинить переїзд КОДА до Вишгороду”
Анатолій Федорчук: “Аеропортом мене шантажують постійно - ще з часів, коли не хотів вступати в Партію Регіонів”
Володимир Сабадаш: “Із інвесторів до Василькова найбільше йдуть забудовники”
Ігор Сапожко: “Нинішня модель агломерації з Києвом несе певні перестороги для Броварів”
Олександр Зарубін: “Управління містом передам винятково його жителям”
Забудови набережної міста Українка не буде, - в.о. мера Тетяна Кучер
Христина Чорненька: “Ми на шляху перетворення Ржищева у туристичний центр”
Бородянська ОТГ очікує на обіцяну державою інфраструктурну субвенцію, - Олександр Сахарук
КиевVласть
Перерозподіл ринку автопалива на користь монополістів супроводжується потужною піар-кампанією у ЗМІ, спрямованою на формування певної точки зору у суспільстві стосовно невеликих учасників ринку. Здебільшого інформація подається бездоказово, перекручено та маніпулятивно.
Розгляну найяскравіші міфи про малий та середній бізнес, який працює у галузі роздрібної торгівлі пальним та що насправді стоїть за цими міфами.
1. Для будівництва заправки треба 2,5 млн доларів, а “нелегалам” достатньо 30 тис. доларів.
Так ненав`язливо формується думка, що легальність може визначатися розміром вкладених фінансових ресурсів і, буцімто, ті хто вклав менше певної суми - нелегали. За такою хибною логікою, власники п`ятизіркових готелів повинні вимагати закриття всіх готелів у яких менше п`яти зірок, а фешенебельні ресторани - закриття фастфудів. А Роллс-Ройс мав би вимагати закрити всі автозаводи у світі, які виробляють дешевші автомобілі.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Хтось будує надсучасні автозаправні комплекси і завойовує прихильність споживача якістю сервісу та додатковими послугами. І це, звісно, впливає на ціну палива, бо витрати у ті ж 2,5 млн доларів включаються до кінцевої ціни продукту.
А хтось обходиться в рази меншими сумами. ВІн не включає вартість будівництва та високі експлуатаційні витрати заправного комплексу до ціни продукції - і продає паливо дешевше, хоч і позбавляє споживача додаткового комфорту та сервісу.
І той, і той мають право працювати на ринку. Справа споживача - і нікого більше - вирішувати, де йому паливо купувати.
2. Тіньовики працюють без документів і порушують правила безпеки.
Справді, малі учасники ринку не завжди можуть похизуватися повним набором документів, які придумала держава для підтвердження легальності їх діяльності. Але причина не в тому, що невеликі заправки не бажають їх отримувати, а в тому, що дозвільно-погоджувальна система влаштована так, що вони не можуть пройти всі круги пекла і не мають достатніх фінансових ресурсів для сплати хабарів на отримання необхідних дозволів і погоджень.
Другий важливий момент, про який я тривалий час говорю: за надмірними вимогами держави до цього бізнесу давно поховано головну мету - безпеку. Система заточена не на гарантування безпеки, а на отримання неправомірної вигоди чиновниками, які видають ними ж придумані дозвільні папірці.
І на роздрібному ринку автопалива нічого унікального не відбувається - це ракова пухлина всіх галузей економіки і причина того, що в рейтингах сприяння бізнесу наша країна на найнижчих щаблях, а економічний розвиток на рівні країн Африки.
Що ж до безпеки. По-перше, дозвільні папірці видані державними органами на АЗС, мають таке ж саме відношення до реального стану об`єктів та до рівня безпеки, яке колись мали талончики про проходження автомобілем техогляду до реального технічного стану автомобіля.
Читайте: Торгівля індульгенціями: державна політика промислової та техногенної безпеки на ринку автомобільного палива
Друге - практика за всі незалежні роки свідчить про мізерну кількість випадків НП на АЗС взагалі. Випадки серйозних аварій з людськими жертвами якраз ставалися виключно на великих АЗС відомих брендів, які хизуються наявністю на своїх об`єктах всіх необхідних дозвільних документів.
Безпека цілком в руках власника. Це його особиста відповідальність перед законом. Жоден чиновник його не примусить дотримуватися необхідних норм, якщо він сам не здатен це зробити. І неважливо - є у нього папірці чи нема.
3. Річний обіг чорного ринку під 400 млн доларів.
Справді, бюджет втрачає податкові надходження. Це біда не тільки галузі моторного палива, а всіх галузей - через недолугу державну фіскальну політику. Але найголовніший момент - білих і пухнастих на цьому ринку немає. Всі учасники - і великі і маленькі - займаються податковими махінаціями.
Чому ж ярлик неплатників податків вішається виключно на маленькі АЗС коли навіть Google видає масу посилань на порушені кримінальні провадження щодо великих гравців ринку за несплату податків - на такі суми, що маленьким гравцям навіть не снились?
Чомусь замовчується, що найбільші втрати бюджету не в роздрібній торгівлі, а в контрабанді автопалива, яке переважно є імпортним бо Україна власною нафтопереробкою може забезпечити лише мізерну частину потреб ринку. Імпорт палива повністю під контролем власників великих мереж АЗС. Чи не через це проблему контрабанди замовчують?
Ще цікавий момент. Десь із 2015 року було прийнято кілька законодавчих ініціатив, спрямованих на запобігання втрат бюджету від торгівлі автопаливом. Серед головного: було збільшено акцизи на компоненти, за допомогою яких можна виготовляти фальсифікат; ввели електронну систему адміністрування акцизу, яка повноцінно запрацювала з 1 квітня 2016 року.
Експерти “Консалтингової агенції А95” у 2017 році заявили, що обсяги тіньового обігу дизельного палива досягли показників, на які можна не зважати: у першому півріччі 2017 року вони оцінювалися на рівні 1% ринку, а”безакцизні” обсяги бензину скоротились до 8% ринку.
Читайте: Чи вдарить ліцензія по скандальній АЗС на Ревуцького?
Що ж такого трапилось наступного 2018 року на ринку, що знов заволали про “нелегалів” і почався справжній терор невеликих гравців з боку держави? Чому гіпотетичні припущення, не підтверджені перевірками ДФС, про те, що невеликі гравці ринку порушують податкову дисципліну, призвели до знищення малих АЗС, а реально існуючі кримінальні провадження про ухилення від сплати податків у особливо великих розмірах великими мережами ніяк не заважають їм спокійно працювати?
4. Існує великий обсяг виробництва контрафактного палива на нелегальних НПЗ.
Ніхто не заперечує, що проблема існує. Але наскільки вона масштабна? Чому немає претензій до правоохоронних органів, які ніяк з цим явищем не борються? Тим більше, що таке виробництво дуже важко приховати - це ж не пошити кросівки ABIBAS десь у підвалі. Невже держава, маючи потужну правоохоронну систему, не здатна виявити такі виробництва?
Але головне питання: до чого тут невеликі АЗС? Чому за нелегальне виробництво фальсифікату повинні відповідати ті хто жодним чином до нього не причетний?
І ще більш важливе питання: до чого тут газові заправки? Невже є великою таємницею для відповідних державних органів те, що в гаражних умовах немовжливо підробити автомобільний скраплений газ, бо для цього треба дороге високотехнологічне заводське обладнання?
Читайте: Бензинові барони прориваються у королі
Звісно, можна припустити, що через маленькі заправки здійснюється реалізація контрафакту. І що? Ми знаємо, що через магазини електроніки продається контрабанда - чому держава не позакривала ці магазини?
5. Таких обсягів нелегального ринку, як в Україні, немає ніде у Європі.
Так, немає. Бо в Європі “нелегалів” давно легалізували через прості і зрозумілі процедури - і ринок сам розставив усе по місцях. Там і в голову нікому не прийшло, що державний апарат може використовуватися на побігеньках у монополістів для захисту їх інтересів і використовуватись як інструмент для перерозподілу ринків.
А ще в жодній країні Європи чи інших цивілізованих країнах світу на думку чиновникам не спало порушувати своїми діями основні принципи ринкової економіки - вільний доступ до ринків та вільну конкуренцію. Тому ці країни з захмарним для нас рівнем життя, а ми найбідніша країна Європи, яку з Європою пов`язує тільки географічне розташування.
Загалом, на ринку автопалива триває війна. Війна за гаманець споживача, за встановлення повної монополії великих мереж, яка дасть їм можливість продавати автопаливо споживачеві за цінами не ринковими, а взятими зі стелі. На превеликий жаль, держава не стала незалежним арбітром та регулятором, а продовжує виступати на стороні монополістів.
Читайте: Проблема “нелегальних” АЗС: навіщо чиновники роблять вигляд, що турбуються про нас
Михайло Скляр, голова ГО "Асоціація громадського захисту підприємців"
КиевVласть
Вже наступного року Київщина готуватиметься до виборів міських голів та депутатів. За свою каденцію міські голови встигли наробити багато чого. Час від часу вони жаліються, що їхньої кропіткої праці не помічають, а вони працюють, не покладаючи рук. Вивчити ситуацію кожного міста, а тепер ще й об'єднаних громад, вирішила KV. Протягом майже 8-ми місяців ми спілкуємося з головами про їхні проблеми і досягнення. Продовжує цикл матеріалів інтерв'ю розмова з мером Броварів Ігорем Сапожко.
KV: Децентралізація - які плани? Яка проводиться робота? Проблеми?
Ігор Сапожко: Якщо йдеться про створення об’єднаних територіальних громад, то у перспективі розглядається можливість створення Броварської ОТГ у складі власне міста Бровари, а також декількох населених пунктів Броварського району - Княжичів та Требухова. Переговорні процеси та консультації тривають вже досить довго. Проведено понад десять зустрічей та нарад за участі голови Офісу реформ Київської області Володимира Удовиченка, сільських голів, керівництва Броварської РДА та районної ради. Зустрічалися як у Броварах, так і в населених пунктах району. Зважаючи на певний супротив з боку сільських голів та депутатів сільських рад, проводимо роз’яснювальну роботу, пояснюємо принципи об’єднання, позитивні приклади передачі повноважень, говоримо про ефективність реформи загалом.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Громадські слухання вже проведено в Красилівці, спілкувалися з мешканцями Калинівки, інших навколишніх сіл. Процес хоч і повільно, але рухається. Коли і яким чином дане питання вирішиться, мені сказати складно, адже занадто багато чинників мають дійти точки повного збігу.
KV: Наскільки сприятливим є інвестиційний клімат у Броварах? Чи можна сказати, що у місті активно йде житлова забудова?
Ігор Сапожко: Ну, найперше, хотілося б відзначити, що місто Бровари впевнено посідає перше місце на Київщині за кількістю інвестицій на одного мешканця. Ми – лідери і нам справді є чим пишатися. Сьогодні у Броварах є ціла когорта підприємств-виробників, продукцію яких знають далеко за межами не тільки нашого міста, але й України. Серед наших європейських партнерів-інвесторів чимало відомих у світі компаній. Для прикладу, німецька компанія Peri має чимало філій у різних містах України, але головний офіс знаходиться саме у Броварах. Та й загалом, у місті досить велика кількість іноземних інвесторів і наше головне завдання – сприяти розвитку їхнього бізнесу на нашій території.
KV: Чи існує в Броварах “сміттєва” проблема?
Ігор Сапожко: У Броварах працює визначений на конкурсній основі перевізник, який займається вивозом та утилізацією сміття на полігоні “Десна-2” у Броварському районі. Певна проблематика дійсно є, але дані питання треба вирішувати не в межах і не на рівні міста. Наприклад, за рік ми маємо близько 30 тис. кубометрів ТПВ. Цифра начебто й вагома, але маючи досвід спілкування із трьома десятками інвесторів, які мають зацікавленість у будівництві сміттєпереробного заводу, мусимо визнати – таких об’ємів недостатньо.
Для повноцінного функціонування такого підприємства мінімально потрібно хоча б 100 тисяч тонн на рік. Щоправда, колись було підписано меморандум між Броварами, Борисполем, Броварським та Бориспільським районами відносно будівництва такого заводу. На жаль, далі паперу справа не рухається. Думаю, що вирішення даної проблеми варто розвивати на обласному рівні, адже і в столиці, наприклад, існують ті ж самі питання.
KV: Київська агломерація - за чи проти?
Ігор Сапожко: Я схиляюся до агломерації європейського рівня, як, наприклад, у Парижі. У форматі робочої групи вирішуються проблеми столиці Франції та міст-сателітів. У нас же давно створено профільну робочу групу між столицею та областю, підписано ряд меморандумів, які на сьогодні не виконуються. Однак, та модель, яку пропонує Київ у даному питанні, створює певні перестороги для таких міст, як Бровари. Ми розуміємо, що мегаполіс домінуватиме і такі міста, як Бровари, Вишневе, Буча будуть просто дезорієнтовані у власному розвитку.
Можливо, у форматі громадської організації, яка б вирішувала питання прилеглих населених пунктів, агломерація і має право на існування, але не в тому вигляді, який нам пропонують зараз.
KV: Переповнені школи - як дійшли до рішення щодо платної освіти для не міських дітей? Не боїтесь, що громада різко відреагує?
Ігор Сапожко: Сьогодні у броварських закладах освіти займається близько півтори тисячі дітей з району – Калинівки, Красилівки, Требухова, Семиполок, Великої Димерки. Окрім цього, у нас навчається багато дітей-переселенців, але мова зараз зовсім не про них. Спираючись на досвід Польщі, де дитина може ходити до навчальних закладів будь-якої громади, за умови компенсації вартості навчання від громади, де вона зареєстрована, можна говорити про модернізацію сфери освіти.
Ми провели розрахунки щодо дітей з Броварського району, і, наприклад, по Великодимерській громаді сума компенсації на рік становить близько 2,5 млн гривень. До речі, у Києві таке рішення розглядалося щодо дитячих садочків і я хочу подивитися, як це рішення буде практично працювати в столиці. І ще одне важливе уточнення – на мою думку дане рішення повинно бути ухвалене на загальнодержавному рівні із зазначенням того, що кошти має компенсувати громада, але ні в якому разі не батьки дитини.
KV: Про ситуацію із обвалом школи №7. Чи є контроль над тим, щоб подібного не сталось з іншими школами?
Ігор Сапожко: Перш за все потрібно розуміти, що ця школа була збудована досить давно. Як вказано в документальних звітах після двох експертиз, при будівництві було порушено норми, через що і стався зсув. Будівельна компанія, яка в той час займалася спорудженням школи, вже давно реорганізована, проектну документацію знайти не можна, тому покладаємося на висновки експертів. На той момент ми ліквідували наслідки аварійної ситуації, укріпили школу та відновили навчальний процес. На даний час нами укладено договір на виготовлення проектної документації, в кінці березня “заходимо” в експертизу, потім проводимо тендер на виконавця і відразу після останнього дзвоника приступаємо до масштабних робіт у СШ №7. До початку нового навчального року всі роботи будуть закінчені.
В усіх інших закладах освіти проведено ретельне обстеження, аби уникнути подібних прикрих випадків. До цього процесу залучаємо кращих фахівців державного інституту. Відповідно до отриманих висновків, за потреби будемо здійснювати відповідні проектні роботи в інших закладах освіти.
KV: Чи влаштовують громаду тарифи на транспорт, комунальні платежі? Як у Броварах вирішується це питання?
Ігор Сапожко: Щодо перевезень у броварчан питань немає. Наші перевізники дійсно подавали розрахунки для підвищення тарифів, але то був піковий період підвищення цін на паливо. Наразі ситуація врегульована. Ми працюємо над збільшенням кількості міських маршрутів, відповідно до нових забудов плануємо нові схеми руху автотранспорту містом. Зараз запускаємо проект з встановлення “розумних зупинок”. Тому ще раз повторюсь – транспортної проблеми у Броварах не існує.
Стосовно вартості комунальних тарифів – ми розуміємо, що з кожним підвищенням рівня мінімальної заробітної плати, перегляд тарифів неминучий. Звичайно, це не влаштовує споживача, але іншого шляху для рентабельної діяльності підприємств комунальної сфери просто не існує.
KV: Створення муніципальної варти у місті назвали “особистою охороною для мера”. Як можете прокоментувати?
Ігор Сапожко: Я твердо переконаний, що потрібно на законодавчому рівні стимулювати створення таких комунальних підприємств. Сьогодні вже маємо досвід створення муніципальної поліції у Києві, Львові, Чернігові та ряді інших міст. Зазначати, що це “армії міських голів”, зовсім неправильно. Муніципальна варта – це патрульно-постова служба чи поліція, яка несе відповідальність перед міською радою і громадою міста.
Зараз у місті робиться дуже багато у сфері благоустрою і нам необхідна допомога у збереженні того, що зроблено за рахунок податків місцевих мешканців від рук вандалів. А останнім часом, на жаль, випадки вандалізму збільшилися в рази. Сьогодні ми робимо певні розрахунки, описуємо технічне завдання, готуємо пропозиції з бюджету для депутатів, вивчаємо, що все ж таки буде дешевше – утримувати своє комунальне підприємство чи оплачувати послуги охоронних структур. І потрібно розуміти, що приватна компанія не матиме такого ступеню відповідальності перед міськрадою, як КП. Наразі думки депутатів розділяються, але я впевнений, що ми досягнемо спільної думки.
KV: Знову заговорили про метро із Києва, а перед кожними виборами обіцяють тролейбус до столиці. Що із цим питанням?
Ігор Сапожко: Дійсно, є розроблені проекти, які передбачають сполучення Бровари-Київ автобусами великої місткості, тролейбусами або електроавтобусами. Інформацією щодо будівництва лінії метро я не володію, але думаю, що метрополітен тут збудувати поки що нереально. А ось електроавтобуси – це дійсно гарна ідея, тим паче, що і у столиці зараз активно розвивається саме електротранспорт. Побудувати тролейбусні лінії та тягові підстанції набагато важче, ніж закупити електробуси.
Однак зазначу, що з приміськими перевезеннями проблем, які змусили б нас кардинально змінити вид транспорту, не існує. Навіть зранку, коли броварчани масово їдуть на роботу чи навчання до столиці, колапсу не буває, з інтервалом у дві-три хвилини на кожній зупинці є автобус.
І Ви праві – перед кожною виборчою кампанією дуже багато розповідають, але, повторюся, я не вбачаю у місті транспортної проблеми.
KV: Розкажіть про скандал із “Київпастрансом” через безкоштовний проект “Громадський автобус”. Що пішло не так? Чи плануєте поновлювати безкоштовний транспорт?
Ігор Сапожко: Я не організатор проекту “Громадський автобус” і не знаю, хто запрошував сюди “Київпастранс”. Ні я особисто, ні Броварська міська рада до цього не має жодного стосунку.
KV: Які стосунки із районом?
Ігор Сапожко: Стосунки прекрасні, ділити нам нема чого, практично вся інфраструктура – лікарня, поліція, прокуратура – у спільній власності, проблеми теж спільні. З керівниками РДА та райради є порозуміння. Спілкуюся з колегами – міськими головами, і знаю, що у декого досить складні стосунки з районами, тому тішуся, що у нас все добре.
KV: А як щодо співпраці з обласною адміністрацією? Які надії покладаєте на нового губернатора?
Ігор Сапожко: Голова обласної адміністрації, голова обласної ради, міський голова – ми усі виконуємо роль державного управлінця. І кожен повинен відповідати за ті функції, які на нього покладені. Новий губернатор відразу зорієнтувався в проблематиці і мені з ним працювати комфортно. В місті є досить багато різних програм, на кшталт будівництва доріг, соціальних та інфраструктурних об’єктів, у тому числі й будівництво нової школи, де ми розраховуємо на підтримку області.
Ми розуміємо, що є більш заможні міста, а є дотаційні райони, як, наприклад, Іванківський чи Поліський. Але нам все ж хотілося б, аби в області більш справедливо рахували податки і хоча б якийсь відсоток повертали на місця.
KV: Відкликання депутатів з міськради - як ставитесь? Чому “Свободі” так і не вдалося відкликати депутатів Здоровця і Кочубія?
Ігор Сапожко: Я не представник “Свободи”, тому не можу надавати вам оперативну інформацію. З приводу практики відкликання – якщо депутат, незалежно від політичної сили, не виконує своїх функцій, а саме – не працює на окрузі, не проводить роботу з громадянами, не відвідує комісії та сесії, то його потрібно виключати зі складу депутатів міської ради. З іншого боку, є ідеологічне бачення політичних сил щодо власного розвитку, їм і вирішувати чи варто залишати того чи іншого депутата у списках. Але я вважаю, що причиною відкликання може бути тільки невиконання обов’язків.
KV: За даними ЗМІ, ви проходили фігурантом у кримінальній справі про вбивство і нанесення тілесних ушкоджень групі осіб в Києві. Що це за історія?
Ігор Сапожко: Пишуть дуже багато нісенітниць і я не хотів би щось подібне коментувати.
KV: Чи з’являлися у Броварах кандидати на пост Президента? Чи мали місце якісь інциденти?
Ігор Сапожко: Так, декілька кандидатів проводили зустрічі із громадою міста. Жодної інформації щодо порушень, інцидентів чи підкупів мені невідомо. Якщо такі факти будуть виявлені, то ними мають займатися правоохоронні органи.
KV: Які у Вас стосунки з Павлом Різаненком?
Ігор Сапожко: Які можуть бути стосунки у міського голови з народним депутатом? З приводу законодавчої діяльності, соціально-економічного розвитку міста часто спілкуємось. Якщо є якісь проблемні моменти у місті, я його про це повідомляю. У нас виключно ділові стосунки з метою всебічного розвитку Броварів.
KV: Чи маєте якісь конкретні амбітні плани щодо кар’єрного зростання?
Ігор Сапожко: Звісно, цікаво працювати в законодавчому руслі, знаючи проблематику на місцях, деякі речі хочеться змінювати і таке інше. Але на сьогодні я не бачу себе у Верховній Раді. Мені цікаво бачити результати програм, які було ініційовано та започатковано мною, а чекати результату від того, що зміниш в законодавстві якийсь пункт – це не для мене.
Щодо обласної ради та адміністрації – думаю, що після об’єднання громад їх буде розформовано. Тому я планую балотуватися і далі на посаду Броварського міського голови. Якщо ж до 2020 року буде внесено зміни щодо об’єднання територіальних громад, буду кандидатом на посаду голови ОТГ.
KV: Ви вже досить давно керуєте містом. Чи було Вам, як Броварському міському голові, за щось соромно?
Ігор Сапожко: За все, що відбувається у місті, несе відповідальність міський голова. Звісно, були моменти, коли було соромно за людей, яких призначав на посаду і вони не виправдали надій. Людський фактор завжди був, є і буде. І деякі речі я не можу вирішити не тому, що не хочу, а тому, що не маю повноважень.
Читайте:
Наталія Дзюба: “За час функціонування пункту біженців конфліктів із громадою не виникало”
Михайло Нетяжук: “Порядну людину треба дуже довго вмовляти, щоб вона пішла в депутати”
Тарас Костін: “Радимось із Віталієм Кличко в питаннях управління містом”
Олексій Момот: “Сподіваюсь, новий губернатор не зупинить переїзд КОДА до Вишгороду”
Анатолій Федорчук: “Аеропортом мене шантажують постійно - ще з часів, коли не хотів вступати в Партію Регіонів”
Володимир Сабадаш: “Із інвесторів до Василькова найбільше йдуть забудовники”KиевVласть
З 1 травня 2019 року мешканців столиці чекають новації у отриманні комунальних послуг, які вводяться Законом "Про житлово-комунальні послуги". Всі кияни будуть зобов'язані укласти нові договори на опалення, водопостачання та водовідведення. Також в платіжках повинні з'явитися нові графи - крім оплати за тепло та гарячу воду, буде вказана плата за користування мережами та абонплата. За борги почне нараховуватися пеня. Як у столиці будуть реалізовані всі ці новації в інтерв'ю КиевVласть розповів заступник голови Київської міськдержадміністрації (КМДА) Петро Пантелеєв.
KV: Нові положення Закону “Про житлово-комунальні послуги” набувають чинності 1 травня 2019 року, але до них вже готують зміни. У чому проблема закону? Чи можуть якісь зміни бути прийняті до 1 травня?
Петро Пантелеєв: Дійсно, зараз підготовлений пакет змін до цього закону, тому що в існуючому законі достатньо багато колізій.
Наприклад, послуга з централізованого опалення змінить назву, і з 1 травня повноваження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) щодо встановлення тарифів під великим питанням. Адже змінами до закону необхідно надати повноваження НКРЕКП встановлювати тарифи на послуги з новими назвами, бо наразі комісія може затверджувати тариф лише на існуючі послуги. Але ці зміни досі не внесені.
Ми сподіваємося, що зміни будуть прийняті до кінця березня.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Також у Києва є позиція щодо договорів на комунальні послуги – вони повинні бути публічними - як зараз. Зараз такі договори публікуються у відкритому доступі і споживачу не потрібно витрачати час на їх особисте підписання, щоб отримувати послугу. Закон “Про ЖКП”, який вступить в силу з 1 травня, передбачає, що кожен договір має бути фізично підписаний споживачем. Лише уявіть, у Києві близько одного мільйона особових рахунків, і всім їх власникам доведеться персонально укладати нові договори в середньому на 6 послуг. Це зайва морока для споживача і колосальний ресурс, який необхідно створити кожному виконавцеві послуг. Простішим є процес публічного договору.
Читайте: Комунальні “сюрпризи” у 2019 році
Крім того, ми проти виокремлення з тарифу витрат на повірку і обслуговування лічильників, як це зараз вказано в Законі “Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання”. Більш доцільно, коли теплопостачальна компанія в рамках тарифу зобов'язана встановлювати, обслуговувати, повіряти та ремонтувати лічильники. Адже сьогодні ми бачимо, що люди дуже незадоволені тим, що в будинку не працює лічильник (вкрадений, зламаний, неповірений), але зібрати збори, проголосувати певне рішення відносно додаткових витрат на лічильники часто є нездійсненним завданням.
KV: Якщо зміни не будуть прийняті, що очікувати киянам?
Петро Пантелеєв: Повинна бути проведена договірна компанія, в ході якої кожному споживачу потрібно буде особисто підписати нові договори на опалення, водопостачання та водовідведення.
Жорстких термінів не буде. Ми не плануємо прив'язувати людей до строків або лякати відключенням послуги, якщо немає договору. Зі свого боку влада Києва мобілізує служби, щоб у кожному Центрі комунального сервісу (ЦКС) з урахуванням пішохідної доступності до мікрорайонів була можливість укласти такі договори. Людям з особливими потребами договори для підпису будуть доставлені додому за допомогою працівників соціальних служб.
При цьому, будуть укладатися як індивідуальні, так і колективні договори. Відмінність у тому, що за умови колективного договору за розподіл спожитої енергії у самому будинку відповідає управитель будинку (ЖБК, ОСББ, Управляюча компанія). Відповідно, у випадку колективного договору рахунки мешканцям за тепло буде виставляти управитель, а там, де мають місце індивідуальні договори - теплопостачальна компанія. Сьогодні у Києві вже є багато прикладів, коли ЖБК, ОСББ або Управляюча компанія має договори на постачання тепла.
KV: Як зміни у законі вплинуть на тариф?
Петро Пантелеєв: На тариф ці зміни напряму не вплинуть. Можуть бути лише коригування стосовно вартості гарячого водопостачання. На тариф суттєво впливають інші чинники. Наприклад, як відомо, з 1 травня встановлена нова ціна на газ, через це будуть скориговані і ціни на гарячу воду і опалення.
Читайте: “Киевтеплоэнерго” порадует киевлян очередным повышением тарифов на тепло и электроэнергию 1 мая
KV: Що таке абонплата, та як вона повинна нараховуватися?
Петро Пантелеєв: Доля запровадження абонплати досі під питанням, оскільки законодавець та профільне відомство не врегулювали це питання.
А плата за обслуговування внутрішньобудинкових мереж закладена в тариф на утримання будинку та прибудинкової території. Людина має сплачувати за ці роботи, адже носій в будинок подається мережами до його квартири.
Також нагадаю, що за законодавством, з 10 червня 2018 року, обслуговування будинку та прибудинкової території є послугою з договірною ціною. Вона встановлюється не централізовано владою міста, а за домовленістю будинкової громади (ОСББ, ЖБК) і управляючої компанії. Вартість послуги може розраховувати кожна будинкова громада окремо або її може запропонувати Управляюча компанія, яка планує обслуговувати будинок.
KV: Якщо у будинку не створено ЖБК або ОСББ і, відповідно, не обрана Управляюча компанія, то як зараз вирішується і з 1 травня буде вирішуватися питання обслуговування будинку та прибудинкової території?
Петро Пантелеєв: Такі будинки зараз обслуговують комунальні Управляючі компанії (КП “Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду …”, які створені в кожному районі столиці). Для мешканців будинку діють ті ціни, які раніше були встановлені розпорядженням КМДА і зафіксовані у відповідних договорах між мешканцем та управлюючою компанією. В цьому плані з 1 травня 2019 року нічого не зміниться.
У Києві понад 11,3 тис. багатоквартирних будинків, з яких близько 1,1 тис. ОСББ та майже тисяча ЖБК. Штучних перепон для створення ОСББ у столиці немає. Рівень самоорганізації жителів багатоповерхівок, а також технічний стан будинків сьогодні є основними перепонами у створенні об’єднань.
Читайте: Киевские власти озаботились спасением ОСМД и ЖСК от земельных поборов
Ми націлені на те, щоб кожен будинок і його мешканці мали вибір поступово прийти до рішення створити ОСББ, а не через залякування дедлайнами чи санкціями, а розуміючи, що спільні рішення дають результат.
Хочу ще раз запевнити – будинки, що не прийняли рішення про управителя чи створення ОСББ, будуть забезпечені послугами з боку комунальних керуючих компаній.
Також комунальні управляючі компанії будуть брати на обслуговування ті будинки, які з тої чи іншої причини залишились без обслуговування будинку та прибудинкової території.
На сьогодні вже 14 будинків, що раніше обслуговувалися приватними або іншими підприємствами, передали в обслуговування комунальних керуючих компаній. По суті, від обслуговування цих будинків відмовилися, а комунальні підприємства погодились взяти їх утримання на себе. Це будинки у Печерському (на вул. Івана Кудрі, пров. Бастіонному, вул. Миколи Бойчука), Подільському (на вул. Вишгородській), Святошинському (на вул. Львівській), Солом’янському (на вул.Волинській, Сім’ї Ідзиковських, Академіка Карпинського, просп.Космонавта Комарова), Шевченківському (вул. Златоустівській (3 будинки), Річній та Дніпровському (вул. Ярослава Гашека) районах столиці.
KV: З 1 травня 2019 року на борги по комунальним послугам повинна почати нараховуватися пеня. На які саме борги вона буде нараховуватися - на ті, що були на 1 травня, або ті, що виникли з 1 травня?
Петро Пантелеєв: Відповідно до статті 26 Закону “Про житлово-комунальні послуги” нарахування пені відбуватиметься з 1 травня 2019 року. Однозначної відповіді з якого періоду і на які саме борги буде нараховуватися пеня закон відповіді не дає. Необхідне окреме доопрацювання цього питання.
KV: Чи варто киянам-боржникам очікувати відключення від послуг або виселення з квартир?
Петро Пантелеєв: Закон у цьому питанні нічого нового не каже. Нічого не зміниться, крім нарахування пені.
Намірів щодо виселення з квартир за борги немає. І такої практики сьогодні в Києві немає. Будемо працювати індивідуально з сім'ями, використовувати механізм реструктуризації для тих, хто потрапив у складну ситуацію, використовувати субсидіювання.
Стягнення заборгованості у судовому порядку можливе від будь-якої суми заборгованості. Проте доцільно проводити роботу в судовому порядку зі споживачами у випадках, коли вони ігнорують механізм реструктуризації та пропозиції врегулювати питання, хронічно прострочують зобов’язання сплати за житлово-комунальні послуги (більше трьох місяців) та ігнорують заходи досудової роботи.
При стягнені боргу у судовому порядку додатково до суми заборгованості нараховуються штрафні санкції (ст. 625 Цивільного кодексу України) у вигляді 3% річних та втрат від інфляційних процесів за весь час прострочення.
Читайте: На жителей Деснянского района Киева подали иски на взыскание 6 млн гривен коммунальных задолженностей
KV: Багато боргів зараз у мешканців столиці за комунальні послуги?
Петро Пантелеєв: Борги є. Проте сьогодні в Києві немає провалу платіжної дисципліни. Кияни у переважній більшості стабільно оплачують спожиті житлово-комунальні послуги. Загальний рівень оплати послуг - не менше 80%.
Однак в абсолютних цифрах заборгованість за останні 2-3 роки зросла, адже зросли і самі нарахування через підвищення цін на послуги, спричинені здорожчанням газу, паливо-мастильних матеріалів, зростанням мінімальної заробітної праці і т.д.
Борг населення за послугу з утримання будинків та прибудинкових територій з урахуванням боргів попередніх періодів станом на 1 лютого поточного року в Києві становить 712,76 млн гривень. Заборгованість з початку поточного року зменшилася на 7,81 млн гривень.
Стан оплат за послугу з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій по Керуючих компаніях Києва за період 2016-2019 рр.
Рік
Загальний борг на початок року,
млн грн
% сплати за поточний рік
Приріст дебіторської заборгованості,
млн грн
2016
475,5
85,79 %
2017
538,57
82,30 %
63,07
2018
586,24
79,80 %
134,33
2019
720,57
81,57 %
(% сплати у січні)
Загальний борг споживачів “Київгазенерджі” складає 308,8 млн гривень. Дійсно динаміка зростання заборгованості висока. Однак і рівень сплати складає не менше 90%.
На початок 2019 року загальна заборгованість споживачів перед АК “Київводоканал” перевищує 1 млрд гривень. При цьому рівень оплати споживачами - 90%. Проводиться систематична робота зі споживачами, які не сплачують за отримані послуги або користуються ними незаконно. Проте відключення від послуг - це крайній метод, до якого “Київводоканал” вдається лише після численних попереджень та при повному небажанні порушників йти на діалог.
КП “Київтеплоенерго” стало виконавцем послуг з постачання гарячої води та опалення з травня 2018 року. У результаті переговорів та з метою недопущення перебоїв у енергопостачанні “Київтеплоенерго” взяло на себе заборгованість за спожитий газ перед НАК “Нафтогаз” із відповідним компенсатором – дебіторською заборгованістю, у тому числі заборгованістю населення, що на той момент склала 2,4 млрд гривень.
Станом на сьогодні рівень розрахунків населення за послуги централізованого опалення та гарячого водопостачання складає 80%. Поточний борг населення складає 2,3 млрд гривень. Слід враховувати, що це показник під час проходження опалювального сезону, коли нарахування найбільші. Багато киян оплачує послуги за тепло частково, а потім сплачує борги після завершення опалювального сезону, коли рівень нарахувань зменшується.
KV: Чи вирішено вже питання з поверненням переплат за тепло та гарячу воду, які були здійснені ще ПАТ “Київенерго”?
Петро Пантелеєв: Якщо у киян є переплата в “Київенерго”, то треба звернутися з відповідною заявою до одного з міських відділень ЦКС. В свою чергу ЦКС збере повний пакет документів і передасть його на розгляд ПАТ “Київенерго”.
Перейняти на себе переплати, тобто зобов’язання виплати боргів приватного підприємства, місто не могло. Лише ПАТ “Київенерго” може перевірити по своїй базі і визначити – була переплата у клієнтів чи ні.
Наразі кияни подали до ЦКС вже 8 210 заяв щодо переплати перед “Київенерго” (3 617 заяв щодо централізованого опалення та 4 593 заяв щодо гарячого водопостачання) на загальну суму 8,7 млн гривень. Вже проведено перерахунок та повернуто киянам переплат на загальну суму майже 119 тис. гривень.
Слід враховувати, що кожен особовий рахунок перевіряється, підтверджується чи не підтверджується оплата, тому це займає певний час. Крім того, остаточне рішення щодо повернення переплат приймає “Київенерго”. Ми зараз робимо усе можливе, щоб поетапно споживачі отримали кошти у разі переплати.
KV: Скільки коштів на сьогодні Київ витратив на запуск КП “Київтеплоенерго” та чи вистачає коштів, які сплачуються за послуги підприємства, на покриття операційних витрат?
Петро Пантелеєв: На старт “Київтеплоенерго” витрачено 2 млрд грн, з яких левова частка пішла на закупівлю газу, придбачання техніки (30 одиниць, серед яких аварійні авто, екскаватори тощо), підготовку до зими.
На сьогодні тариф однієї гігакалорії теплової енергії покриває лише 75% витрат підприємства. Це з урахуванням того, що сюди не входять капітальні витрати націлені на модернізацію теплових мереж, об’єктів теплової генерації (ТЕЦ) та інших витрат, пов’язаних із модернізацією потужностей та активів теплоенергетичного комплексу.
Читайте: Убыточному “Киевтеплоэнерго” позволят и дальше жить за счет столичной казны
Наше завдання за 3-5 років вивести КП “Київтеплоенерго” на рівень беззбитковості.
KV: Заявлялося, що у поточному році буде проведена значна робота по заміні і ремонту тепломереж. Вже визначено, в яких районах Києва будуть проводити ремонти першочергово, і скільки коштів на це виділено?
Петро Пантелеєв: Цього року з бюджету міста виділено понад 500 млн гривень на заміну найбільш аварійних та важливих ділянок теплових мереж, переключення будинків від неефективних й проблемних котельних до мереж централізованого теплопостачання.
Орієнтовно замінять понад 100 км мереж. Будуть проведені роботи комплексно – заміна від теплокамери до теплокамери, а не латання по 2 метри розвалених мереж, як це було раніше.
Серед запланованих:
реконструкція теплових мереж від ЦТП на просп. Маяковського, 30А до будинків на просп. Маяковського, 30А, 28А, 28Б, 28В, 26А та вул. Закревського, 45Б,реконструкція теплових мереж на вул. Симиренка, 2/19, капітальний ремонт аварійної ділянки теплових мереж від ЦТП на вул. Ревуцького та Вербицького,реконструкція теплових мереж на вул. Олександра Архипенка, 4А до споживачів за адресами вул. Олександра Архипенка та вул. Йорданській, 10,реконструкція теплової мережі котельні "Нивки" по вул. Януша Корчака.
Це найбільш значимі роботи, однак загалом це десятки великих об’єктів, які з року в рік стають проблемними для тепловиків під час запуску опалювального сезону.
Місто спільно з “Київтеплоенерго” співпрацює з міжнародними партнерами щодо залучення доступних кредитів. Спільно з USAID, Європейським банком реконструкції і розвитку (ЄБРР) та IFC розроблений інвестиційний план для залучення 100 млн доларів на проект модернізації теплоенергетичного комплексу у рамках підписаного раніше меморандуму. Маю надію, що попередня угода, що дозволить виділити кошти, буде підписана уже в першій половині березня.
KV: Коли буде оприлюднено список адрес, де планується оновити мережі за рахунок міста?
Петро Пантелеєв: Протягом декількох тижнів буде підписано розпорядження, яким буде затверджено адреси, де будуть замінені мережі великих діаметрів. А що стосується невеликих діаметрів, підписання аналогічного розпорядження планується наприкінці першого півріччя.
KV: Якщо будуть залучені кредитні кошти, які роботи будуть зроблені до нового опалювального сезону?
Петро Пантелеєв: Отримання кредитних коштів – це перспектива. Протягом поточного опалювального сезону все ж основні фінанси – це бюджетні кошти.
А в найближчі роки одним з основних векторів стане ліквідація малих котелень. Планується ліквідувати близько 50 котелень та перепідключити будинки на інші тепломережі.
Крім цього заходи будуть спрямовані на оновлення ТЕЦ-5 та ТЕЦ-6 і оновлення агрегатів великих котелень, які застаріли морально і фізично та потребують заміни.
Також КП “Київтеплоенерго” запроваджуватиме автоматизовану систему управління системою теплозабезпечення.
Читайте: “Киевтеплоэнерго” отдаст 74 млн гривен за охранные услуги фирме, связанной с депутатом Киевсовета Дмитрием Стрижовым
KV: У минулому році з'явився комунальний концерн “Центр комунального сервісу”. Скільки коштів з бюджету Києва витрачено на його запуск?
Петро Пантелеєв: Кошти у створення цього підприємства не вкладалися. Воно утворено шляхом реорганізації ЖЕКів.
Підприємство працює на госпрозрахунку. І на наш погляд, така організація більш прогресивна модель, ніж ЖЕК в контексті надання консультацій людям.
Плануємо, що налаштування всіх процесів завершитися у червні поточного року, і це буде якісний і зручний сервіс для всіх киян.
KV: З чим пов'язано чергове заплановане зростання ціни на вивіз побутових відходів?
Петро Пантелеєв: Новий тариф буде застосовуватися орієнтовно з липня. Його коригування зумовлено тим, що НКРЕКП було змінено вартість захоронення великогабаритних відходів на полігоні № 6. До речі, це перша зміна вартості з 2010 року.
Попереднє підняття ціни було пов'язане зі зміною ціни на захоронення відходів на п'ятому полігоні, яка також до цього не змінювалася з 2010 року.
Читайте: Киевские власти снова намерены поднять тарифы на вывоз мусора
KV: На якому етапі сьогодні перебуває процес проектування будівництва сміттєпереробного заводу?
Петро Пантелеєв: Зараз визначені ділянки, ведуться передпроектні роботи та йде розробка Детальних планів території (ДПТ). Цю інформацію ми неодмінно оприлюднимо, але трохи згодом, коли будуть чіткі відповіді й деталі.
Ми за допомогою міжнародних партнерів визначилися з технологією. При будівництві будуть застосовані сучасні технології. Враховуючи, що місто має централізовану систему теплопостачання, ми хочемо певні фракції сміття використовувати як паливо. Проте, в частині екологічної безпеки будуть дотримані всі правила, адже ми орієнтуємось на європейські технології. Людям не варто непокоїтись з цього приводу. Я сам киянин, моя родина тут живе, тому я, в першу чергу, зацікавлений, щоб екологічні стандарти були дотримані.
KV: Сміттєпереробний завод для потреб Києва будуть будувати акціонери компанії "Київспецтранс"?
Петро Пантелеєв: Це тільки один з проектів, який повинен забезпечити комплексну санітарну очистку міста. В місті утворюється 1,3 млн тонн відходів. Отже необхідно декілька комплексів, які задовольнять всі потреби міста.
Читайте: Мусороперерабатывающий завод в Киеве будет строить “Киевспецтранс”
Реальних інвесторів не буде, поки не буде змінено законодавство. Ми провели конкурс. Проте потенційні компанії-інвестори не готові розпочати діяльність поки органи місцевого самоврядування не будуть наділені повноваженнями гарантувати їм обсяги сміття та відповідні тарифи. Без цього говорити про інтерес до української сфери переробки сміття для іноземних компаній не доводиться.
Фото: КМДАKиевVласть
На ринках столиці сьогодні дуже багато продають риби, яка виловлена на Київщині або промисловиками, або рибалками-любителями. Але мало хто знає, яка сьогодні реальна екологічна ситуація на водоймах, чи придатна ця риба до вжитку. Про те, як сьогодні працює рибне господарство Київщини, яка якість риби у водоймах столичного регіону у другій частині інтерв'ю КиевVласть розповів начальник Управління Державного агентства рибного господарства в Києві та Київській області (Київського рибоохоронного патруля) Володимир Мухін.
Перша частина: Володимир Мухін: “Сподіваюся, у наступному році штрафи за порушення правил рибальства будуть підвищені в 10 разів”
Рибне господарство Київщини
KV: Які сьогодні здійснюються рибогосподарські види діяльності на Київщині?
Володимир Мухін: Мають квоту вилову і працюють на Київському і Канівському водосховищі понад 60 промисловиків. У цьому році квота вилову по Київському водосховищі виконана на 55%, по Канівському - на 78%. У минулому році вилов риби по Київському водосховищу був понад 1,2 тис. тонн, по Канівському - до 700 тонн.
30 підприємців працюють у режимі спеціального товарно-рибного господарства (СТРГ). Вони працюють на закритих водоймах на площі 4 728,333 га. Їх держава зобов'язує вселяти і виловлювати рибу, адже основна мета створення режиму СТРГ - це підвищення рибопродуктивності водойми і забезпечення населення вітчизняною рибою. На початок цього року загальний вилов водних біоресурсів такими підприємцями становив 189,582 т. За 10 місяців поточного року вони виловили 148,624 тонн риби. У 2017 році ними було вселено 1 469 404 екземплярів рибопосадкового матеріалу.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Також на закритих водоймах на каскаді малих річок водосховищ працюють підприємці в умовах аквакультури. У 2017 році на Київщині виробництво рибопосадкового матеріалу та товарної риби здійснювали 255 підприємців (76 фізичних осіб-підприємців та 179 юридичних осіб). Загальна площа в аквакультурі становить 6 162,56 га (стави всіх категорій). Садки всіх категорій займають 4 659 кв. м, басейни всіх категорій – 5 034 кв. м, інші водні об’єкти (лимани, водосховище) – 363,65 га. Такими підприємцями було виловлено 737,157 тонн товарної риби, а вирощено і виловлено рибопосадкового матеріалу – 608,540 тонн. Ця діяльність також відноситься до промислового рибальства, але на таких водоймах здійснюється ще любительське і спортивне рибальство за плату.
KV: На Вашу думку, треба збільшувати чи зменшувати об'єм промислового рибальства на Київщині?
В.М.: Промисловий вилов на Київському і Канівському водосховищі треба обмежити і зменшити кількість промисловиків. У такому вигляді, як він зараз існує, його дуже важко контролювати.
Можливо, доцільно створити рибну біржу, щоб була одна ділянка з відповідними умовами, де буде постійно знаходитися інспектор рибоохоронного патруля та санітарний лікар, який буде контролювати стан риби.
Розвивати, на мій погляд, треба ставкове господарство, яке працює на закритих водоймах по принципу “що виростив, те виловив”. І потенціал для цього є великий. Сьогодні на Київщині наявні 6 тисяч ставків, з них лише 225, які працюють в аквакультурі, нам звітують. Що відбувається на інших - їх хтось орендує чи ведеться там якесь рибне господарство - невідомо.
Я розумію, що не всі хочуть реально та легально працювати, бо в цей бізнес спочатку треба вкластися, а очікувати віддачу мінімум через рік-два. Щоб взяти в оренду водойму, провести науково-біологічне дослідження, закупити зарибок, корми, забезпечити охорону водойми від браконьєрів - потрібні інвестиції від 1 млн гривень.
KV: Чи можна без залучення підприємців відновити іхтіофауну Київщини?
В.М.: Ні, потрібні спільні зусилля. Цього року біля 1,5 млн молоді риб було вселено у водойми Київщини. Частково зариблення здійснювалося за рахунок державних коштів. І це було вперше за 10 років. Риба була вирощена на Новокаховському заводі частикових риб. Весною з цього заводу ми привезли і у гирлі річки Тетерів на Київському водосховищі вселили понад 300 тис. підрощених мальків щуки. Це місце - зона заборони для промислового і любительського рибальства. Ми його посилено охороняємо, тому вже восени спостерігаємо досить велику концентрацію дрібної щуки.
У минулому році зариблення здійснювалося за кошти саме промисловиків. У цьому році ми також зобов’язуємо промисловиків проводити відновлення іхтіофауни та водних біоресурсів. Наприклад, 8 листопада було проведено зариблення Канівського водосховища за кошти вже промисловиків. Загалом цієї осені вже неоднократно проводилося зариблення Київського та Канівського водосховища рослиноїдними видами риб (короп, товстолоб, білий амур) та щука у районі міста Українка та Ржищів, села Лебедівка.
Читайте: На Киевщине начат осенний сезон зарыбления
Зараз водойми Київщини зариблюються рослиноїдними видами риб. Вони підходять і для промислового вилову, і є природним біомеліоратором, який покращує стан водойми.
У наступному році ми будемо акцентувати увагу на вселенні, крім рослиноїдних, аборигенних та хижих видів риб - сома, щуки, судака. Зараз підприємства не вирощують ці види риб в необхідному обсязі, тому що не можуть спрогнозувати об'єми продажу, а вивести цю рибу досить дорого.
Також вже третій рік поспіль за допомогою промисловиків на Київському водосховищі встановлюються штучні нерестові гнізда для покращення природного нересту риби. Зокрема судака, який зараз один із самих найцінніших промислових видів риб. Зараз спостерігаємо тенденцію щодо збільшення його популяції.
KV: Скільки цьогорічне зариблення коштувало держбюджету?
В.М.: Розміру фінансування я не знаю. Ми контролюємо вселення, але фінансових потоків ми не бачимо. Досить великі витрати були на логістику - 25-30 грн коштує кілометр перевезення цієї риби. Ці кошти були залучені від громадських активістів і промисловиків Київського та Канівського водосховища. На доставку цієї риби пішло, думаю, мінімум 200 тис. гривень.
Екологія водойм
KV: Яка сьогодні реальна ситуація на водних об'єктах Києва та області, часто фіксується замор риби чи хвороби?
В.М.: Всім відомо, що екосистема водойм Київщини кардинально змінена. Екосистему фактично вбили каскадом ГЕС та водосховищ. Дніпро залишилося лише вище Київського водосховища. В межах Києва від Київської ГЕС до греблі Канівської - все це Канівське водосховище, а не Дніпро.
Мотивуючи необхідністю створення резервуару для прийняття паводкових вод, ГЕС проводять дуже різкий скид води саме в період нересту, коли ікра вже є в прибережній рослинності. Рівень води падає, ікра висихає, що завдає досить великі збитки. Цього року був скид води, через який була осушена водойма у районі Лебедівки на Київському водосховищі. Але вплив на природній нерест був незначний, більшість риб на той час вже віднерестилась і вилуплення личинок з ікри відбулося. Ми вживаємо заходи для зниження цього негативного впливу. Останні декілька років ситуація більш-менш стабільна.
За час нашої роботи масової загибелі риби і критичних ситуацій не було. Загальна ситуація по Києву та Київській області наразі позитивна. Хоча риба хворіє і паразитами, і гельмінтами - проте, вони не становлять загрози для людини, якщо риба проходить термічну обробку.
У минулому році була виявлена загибель риби через збудники хвороб. Були різкі перепади тиску, коливання температури, імунітет риби впав і почалося розповсюдження хвороб. У карасів було виявлено збудники дактилогірозу, у товстолоба - диплостомоз, синергазильоз і дактилогіроз. Виявлено це було на Гречано-гребельскому водосховищі у Київській області. Оскільки там діє режим спеціального товарно-рибного господарства, нами було видано припис і рекомендації щодо боротьби зі збудниками цих хвороб. Ситуація була вирівняна.
KV: Часто причиною загибелі риби є задуха?
В.М.: Ми з фахівцями Інституту рибного господарства НАНУ постійно робимо контрольні заміри кисню на водоймах. Нормальна концентрація кисню у воді 4-9 міліграм на літр. Нижче, вже критично. Дійсно, є види риб, які дуже чутливі до різкого зниження кисню. Задуха у минулому році була на озері Жандарка у Києві. Ми робили ополонки, в які вставляли очерет, щоб вони не замерзали і була природна аерація води.
Читайте: Для спасения рыбы в озере Жандарка на Позняках установили промышленный компрессор
Досить дієвий спосіб - це встановлення штучних аераторів, але по Київщині це неможливо - водойми дуже великі. У позаминулому і минулому році, коли було різке зниження кисню на водоймах Київщини, ми із залученням промисловиків та рибалок-любителів на гирлі річки Тетерів робили декілька тисяч штучних ополонок з очеретом. Ці ополонки були на декілька кілометрів. Виглядало, як поле з очерету. А завдяки течії з річки Тетерів збагачена киснем вода розповсюджувалася по Київському водосховищу.
Влітку зниження кисню буває у зв'язку з термоклином. Теж можуть спричинити задуху великі паводкові води, що несуть воду з полів та боліт, яка насичена газами та сполуками з пониженим рівнем кисню. Такі ситуації особливо загрозливі на Київському водосховищі. Проте завдяки нашим заходам зниження кисню у воді до масштабної загибелі риби на Київщині не призводило.
Наразі є болюче питання щодо водяного горіху - чилиму. Ним заростають тисячі гектар Київського та Канівського водосховища. Проблема у тому, що деякі види цього горіха занесені до Червоної книги України і провести його вилучення просто неможливо. Він росте на глибинах до трьох метрів і настільки вкриває шаром водну поверхню, що по ньому можна ходити деяким видам птахів. Він також дуже знижує рівень кисню. У ньому не нереститься риба.
Сподіваюся, що Київська облдержадміністрація розгляне цю проблему як одну із першочергових у межах екологічної безпеки. Потрібні кошти, як нам сказали науковці, близько 200-300 тис. гривень на кожне водосховище, щоб провести наукове дослідження: дослідити який це вид, яка площа, який вплив на іхтіофауну. Потім надати Міністерству екології подання щодо виведення цієї рослини з Червоної книги і провести її біологічну меліорацію. Для перероблення цієї рослини можна будувати заводи, бо її об'єм вже тисячі тонн. Продукти переробки можуть бути використані у якості комбікормів для тварин. І якщо зараз питання не вирішити у найближчому майбутньому, то це може бути катастрофа.
KV: Невже за останні роки не спостерігалася на Київщині загибелі риби через скиди підприємств?
В.М.: Коли йде забруднення стічними водами або скидами промислових підприємств, то це вже повноваження Державної екологічної інспекції. Ми тільки розраховуємо збитки, пов'язані із загибеллю риби.
Скарги від громадян на кольорові плями на воді були. Ми їх фіксуємо, якщо є загибель риби. Така ситуація була на річці Рось та Стугна, де була кольорова вода. В інших випадках, де ми передбачали скид забруднюючих речовин, загибелі риби не спостерігали. Проте також повідомляли про ці факти Державній екологічній інспекції та поліції.
Читайте: В Белоцерковском районе Киевщины зафиксирован замор рыбы (фото)
KV: На технологічних водоймах, наприклад, Бортницької станції аерації, риба придатна до споживання?
В.М.: Загибелі водних біоресурсів у місці скиду Бортницької станції аерації ми не спостерігаємо. Але у цьому каналі ми часто фіксуємо браконьєрство: вилов риби сітками, павуками, ості (рос. “острогами”). Враховуючи теплу воду, дуже великий обсяг зообентосу, органічних речовин і мікроорганізмів, які є кормом для риб, риба дуже добре там росте, розвивається та нереститься. Уся риба, яка там незаконно виловлюється, потрапляє у місця стихійної торгівлі. Жодний рибалка цю рибу сам їсти не буде. Вона забруднена, в ній вміст всієї таблиці Менделєєва. Ми намагаємося ліквідувати там будь-яке рибальство.
Загалом на Київщині дуже багато меліоративних каналів, які вважаються технологічними водоймами. На них правила рибальства не розповсюджуються.
Варто враховувати те, що на Київщині добре розвивається сільське господарство. Але всі ми знаємо, що агропромисловий комплекс не може бути без застосування хімічних добрив, пестицидів та гербіцидів. Забруднення водойм пестицидами, гербіцидами і нітратами, які йдуть стічними, дощовими і талими водами з полів, дуже велике. Хоча риба від цього не гине, але якість цієї риби бажає бути кращою.
Також велика кількість нітратів та фосфатів сприяє розвитку органіки і, безпосередньо, синьо-зелених водоростей, які в подальшому знижують рівень кисню у воді, що негативно впливає на рівень рибного запасу. Проте це питання не можна вирішити тільки у одному регіоні. Це питання державного рівня.
KV: Часто на ринках Києва та області Київський рибоохоронний патруль фіксує порушення та продаж неякісних водних біоресурсів?
В.М.: На ринках у поточному році нами виявлено 174 порушення. Громадяни реалізовували рибу без документів, які підтверджують законність її походження (сертифікат відповідності, ветеринарний документ та накладна щодо придбання риби). Загальна кількість вилученої риби становить понад 2,5 тонни.
Цього року на ринках нами фіксується значно меньше порушень - у минулому році було зафіксовано 393 порушення і вилучено 7,7 тонн риби. Зараз на ринках щоденно працює рейдова група. Також реагування йде в режимі рейдових заходів у “рибні дні”, або як оперативна реакція на звернення громадян.
KV: На яких ринках Києва та Київщини найчастіше фіксувалися порушення?
В.М.: Київський рибоохоронний патруль виявляє порушення майже на всіх ринках столиці та Київщини. Порушення фіксуються на таких столичних ринках, як “Солом’янський”, “Юність”, “Шлях”, на стихійних ринках у Солом’янському, Оболонському, Дніпровському та Голосіївському районах; на трасі “Київ - Одеса”.
На ринках Київщини - “Привокзальний” (м. Березань), “Вокзальний” (м. Біла Церква), на стихійних ринках у містах Рокитне, Українка, Вишневе, Фастів та ін.
Кожний громадянин перед покупкою риби має право запитати у продавця документи щодо законного походження водних біоресурсів (наприклад, товарно-транспортна накладна). Якщо таких документів немає - оперативно просимо звертатися на “гарячу лінію” рибоохоронного патруля Київщини за номерами: (068) 642-80-26 або (099) 341-73-18.
KV: Які санкції застосовувалися до порушників на ринках?
В.М.: Це штрафи від 510 до 1 700 гривень за рішенням суду. Іноді суди виправдовують порушників, бо вони в суд приносять документи. Але склад правопорушення вважається закінченим, коли на момент перевірки були відсутні документи, навіть якщо вони є, а продавець їх забув.
KV: Як використовуються вилучені водні біоресурси?
В.М.: Якщо на ринку виявлена покинута риба, то складається акт виявлення безгосподарського майна. І при умові, що риба придатна до споживання, вона здається на рибоприймальний пункт користувачам водних біоресурсів, які вписують її у квоту як вилов.
Якщо факт незаконної торгівлі документується, то у більшості випадків ми залишаємо рибу під розписку на відповідальне зберігання правопорушнику до рішення суду. У нас немає спеціалізованого транспорту та місця для зберігання.
KV: Влада Києва та Київщини рибоохоронців столичного регіону підтримує?
В.М.: Допомоги хотілося б трохи більше. У нас була налагоджена плідна співпраця з колишнім губернатором Київщини Олександром Горганом, але якогось додаткового фінансування на розвиток рибної галузі, відповідної програми не було. Натомість в інших областях такі фінансування здійснюється.
Серед громадських організацій нам допомагає “Громада рибалок України”, “Рибальська сотня”, громадські організації підводних рибалок та інші.
KV: Чого не вистачає Київському рибоохоронному патрулю для ефективної роботи?
В.М.: Нам потрібно збільшення фінансування на паливо та мастильні матеріали хоча б в три рази, щоб ми могли працювати у режимі патрулювання.
Треба закупити спеціальний одяг, який має вітро-, водо- та термозахист. Комплект сезонної форми для інспектора коштує 5-6 тисяч гривень. Тобто на ці цілі потрібно 500 тис. гривень.
В десятки разів полегшили і підвищили б ефективність нашої роботи квадрокоптери. Поки я в режимі тестування використовую свій і розумію, що якщо у нас було хоча б 10 таких квадрокоптерів, то не треба було б витрачати стільки палива.
Не вистачає нам тепловізорів. На всю Київщину ми маємо їх всього два. Вартість тепловізора біля 100 тис. грн. Їх варто було закупити хоча б з десяток.
Зараз фінансування нашої діяльності здійснюється приблизно на 30% від потреби. У цьому році було відсутнє фінансування на оновлення матеріально технічної бази та капітальні видатки.
KV: А кадрового голоду ви не відчуваєте?
В.М.: У нашому штаті працює 40 інспекторів. У Києві та Київській області площа господарських водойм близько 180 тис. га. На інспектора припадає 4,5 тис. га обслуговування.
Загальна протяжність середніх і малих річок у м. Києві та Київській області близько 7 тис. км, 6 тис. озер. Неможливо під кожним деревом, на кожний кілометр водойми виставити патрульного. Тому вихід один - щоб усвідомлювали, що за порушення буде покарання, і поважали.
Зараз наші очі і вуха - це громадськість. Я безпосередньо веду комунікацію. Коли бачать правопорушення на воді, вони сигналізують. В день ми отримуємо до 10 повідомлень. За нашою статистикою, 70-80% не підтверджуються. Є випадки, коли нас за допомогою таких повідомлень намагаються дезорієнтувати, направити в інше місце. Для того, щоб ми раціонально використовували сили та засоби і оперативність була вищою, крім цілодобової “гарячої лінії” підключили ще мессенджери - WhatsApp, Telegram, Viber. Тепер рибалка, який бачить порушення, фотографує його, робить короткий опис та вказує точку геолокації. Ми бачимо, що повідомлення реальне і в першу чергу на нього реагуємо.
Також ми просимо рибалок-любителів дочекатися нас. Це необхідно, по-перше, для того, щоб вони були свідками при оформленні документів. По-друге, рибалки можуть приходити на судові засідання, висловлювати свою громадську позицію і бути стороною апеляційного оскарження, якою ми по закону не є.
Я нікого не звинувачую, але коли бачу, що в нас зібрана вся доказова база, а суд виправдовує порушника, підозрюю наявність корупційних зв'язків між порушником і суддею. А так як збитки порушником завдаються місцевій громаді, то тільки її представники можуть оскаржити рішення суду.
Фото: KVKиевVласть
SELECT `id`, `uri`, `meta_title`, `meta_description`, `meta_keywords`, `title`, `text`
FROM `pages`
WHERE `uri` = 'search'
LIMIT 1
0.0007
SELECT `articles`.`id`, `articles`.`title`, `articles`.`uri`, `articles`.`image`, `articles_categories`.`uri` AS `category`
FROM `articles`
LEFT JOIN `articles_categories` ON `articles`.`category_id` = `articles_categories`.`id`
WHERE `articles`.`status` = 'published'
AND `articles`.`is_deleted` =0
AND `articles`.`published` <= '2024-11-23 02:54:00'
AND `articles`.`slider_position` >0
ORDER BY `articles`.`slider_position`
0.0003
SELECT `id`
FROM `articles`
WHERE `articles`.`category_id` = 7
AND `articles`.`status` = 'published'
AND `articles`.`is_deleted` =0
AND `articles`.`published` <= '2024-11-23 02:54:00'
ORDER BY `published` DESC
LIMIT 3
0.0006
SELECT articles.id AS id, articles.title AS title, articles.uri AS uri, articles.published AS published, articles.published_date as date_only, articles.short_text AS short_text, articles.image AS image, articles_categories.uri as category, articles_categories.common_uri as common_uri
FROM `articles`
LEFT JOIN `articles_categories` ON `articles`.`category_id` = `articles_categories`.`id`
WHERE `articles`.`id` IN('145050', '144900', '144903')
ORDER BY `published` DESC
0.0003
SELECT `id`
FROM `articles`
WHERE `articles`.`category_id` = 1
AND `articles`.`status` = 'published'
AND `articles`.`is_deleted` =0
AND `articles`.`published` <= '2024-11-23 02:54:00'
ORDER BY `published` DESC
LIMIT 50
0.0008
SELECT articles.id AS id, articles.title AS title, articles.uri AS uri, articles.published AS published, articles.published_date as date_only, articles.is_bold AS is_bold, articles.is_red AS is_red, articles.is_important AS is_important, articles_categories.uri as category
FROM `articles`
LEFT JOIN `articles_categories` ON `articles`.`category_id` = `articles_categories`.`id`
WHERE `articles`.`id` IN('145275', '145273', '145272', '145270', '145265', '145269', '145268', '145271', '145267', '145266', '145264', '145261', '145263', '145262', '145260', '145256', '145257', '145259', '145258', '145254', '145255', '145253', '145252', '145251', '145249', '145250', '145247', '145246', '145245', '145244', '145238', '145241', '145236', '145243', '145240', '145242', '145239', '145237', '145234', '145235', '145233', '145224', '145232', '145231', '145230', '145229', '145228', '145227', '145226', '145220')
0.0882
SELECT `articles`.`id` AS `id`, MATCH(articles.title, articles.text) AGAINST('+"паливо"' IN BOOLEAN MODE)AS rel
FROM `articles`
LEFT JOIN `articles_categories` ON `articles`.`category_id` = `articles_categories`.`id`
WHERE `articles`.`status` = 'published'
AND `articles`.`is_deleted` =0
AND `articles`.`published` <= '2024-11-23 02:54:00'
AND `articles`.`category_id` != 9
AND MATCH(articles.title, articles.text) AGAINST('+"паливо"' IN BOOLEAN MODE)
ORDER BY `articles`.`published` DESC, `rel` DESC
LIMIT 160, 10
0.0021
SELECT `articles`.`id` AS `id`, `articles`.`title` AS `title`, `articles`.`uri` AS `uri`, `articles`.`published` AS `published`, `articles`.`text` AS `text`, `articles_categories`.`uri` AS `category`, `articles_categories`.`name` AS `category_name`, `articles_categories`.`common_uri` AS `common_uri`
FROM `articles`
LEFT JOIN `articles_categories` ON `articles`.`category_id` = `articles_categories`.`id`
WHERE `articles`.`id` IN('90127', '89660', '88790', '87347', '86565', '76381', '76187', '74888', '74405', '70301')
0.0555
SELECTCOUNT(*)AS `numrows`
FROM `articles`
WHERE `articles`.`status` = 'published'
AND `articles`.`is_deleted` =0
AND `articles`.`published` <= '2024-11-23 02:54:00'
AND MATCH(articles.title, articles.text) AGAINST('+"паливо"' IN BOOLEAN MODE)
Array
(
[meta_title] => КиївВлада
[meta_description] => КиївВлада - інформаційно-аналітичний портал, присвячений проблемам влади у Києві та столичному регіоні.
)