Найслабша ланка. Стали відомі переможці та лузери всеукраїнського рейтингу громад
Економісти та бізнес-експерти назвали лідерів та аутсайдерів розвитку серед громад Київщини й України. Серед найуспішніших ОТГ столичного регіону опинилася Тетіївська, гарні темпи в міст Славутич, Українка, Переяслав та Фастів. Відверто та просто слабких – дещо більше. Найгірше, на думку фахівців, живуть Ржищівська, Пісківська, Медвинська ОТГ та міста Кагарлик і Сквира.
Як стало відомо KV, Регіональний центр економічних досліджень та підтримки бізнесу сформував рейтинг інституційної спроможності малих та середніх громад України, у тому числі громад Київської області.
Рейтингування проводилось на основі методики, розробленої спеціалістами кафедри екології Національного Університету “Києво-Могилянська Академія” спільно з экспертами “Регіонального Центру”.
Загалом обраховано рейтинг 1 321 громади України населенням до 100 тис. мешканців.
Що оцінювали
За словами фахівців центру, рейтинг враховує 38 критеріальних показників та відображає інвестиційну привабливість громад у 2020 році.
Зокрема, оцінюється відсутність/наявність корупційних скандалів в муніципалітеті за останні 2 роки, проведення моніторингу SECAP (планів дій сталого енергетичного розвитку та клімату до 2030 року), мапа інвестиційних пропозицій, промо-ролики громади, наявність ЕСКО-контрактів, тощо.
Кращі та гірші
Згідно загальноукраїнського рейтингу, Київська область за показниками розвитку громад посіла перше місце. В порівнянні з 2019 роком область зміцнила свої позиції (показник рейтингу — 32,75).
Серед 50 громад та міст Київщини до рейтингу були відібрані 25 найкращих, серед яких на обласному та всеукраїнському рівнях на першому місці місто Славутич (показник 152,26, населення — 25 тис. чоловік). Серед тергромад у Київській області та на всеукраїнському рівні найкращою громадою визнана Тетіївська ОТГ (121,48).
Тетіївська ОТГ пройшла за такими критеріями оцінки, як наявність заповненої анкети та готовність працювати над підвищенням рейтингу, партнерство з бізнесом, наявність програм “Безпечне місто”, “Розумне місто”, бюджет участі, інвестиційний паспорт, енергомоніторингові програми та наявність відповідних фахівців, проморолик міста, приєднання до європейської ініціативи “Угода мерів”.
Славутич може похизуватися реалізацією інфраструктурних проектів, підписаним ЕСКО-контрактом (енергоефективність), наявністю комунальних ЗМІ, залученням кредитних коштів від міжнародних організацій. Проте в нього немає проморолика, не налагоджене партнерство з бізнесом, не заповнена анкета і немає програм “Безпечне місто” та “Розумне місто”, а також відсутній стратегічний план розвитку.
Стосовно найгірших громад і міст на обласному рівні, то в кінці рейтингу серед міст по області — Кагарлик (16,31) та Сквира (16,23), найгіршою ОТГ стала Пісківська із показником 15,42, а також Медвинська, Ржищівська, Бородянська.
На всеукраїнському рівні найгірше місто Київської області — Вишневе (39,92) із населенням 39 тис. чоловік, серед громад гіршою стала Великодимерська (40,32, населення — 22,4 тис. чоловік).
До рейтингу не увійшли Ташанська об’єднана територіальна громада (рейтинг — 0,64, населення — 4 тис. чоловік) та місто Тараща (4,91, нас. — 10,9 тис. чоловік).
Зо всіх 38 критеріїв оцінювання вони були оцінені лише за наявність фінансових показників.
Цікаво, що, як писала KV, у 2018 році голова Тетіївської громади Руслан Майструк і голова Великодимерської ОТГ Анатолій Бочкарьов заробили більше за інших голів — 525 тис. 838 гривень та 509 тис. 527 гривень відповідно.
Читайте: Доходы, недвижимость и автомобили председателей терробщин Киевщины и их семей в 2018 году
Експертна думка
У коментарі KV президент Регіонального центру економічних досліджень та підтримки бізнесу Руслан Щербаков розповів, що з усіх критеріїв перевагу при оцінюванні та формуванні підсумкового балу надавали таким, як наявність завершених інфраструктурних проектів та їх успішності, співпраця з міжнародними фінансовими організаціями, стратегічний план розвитку, наявність спеціалістів з енергомоніторингу та підписаних ЕСКО-контрактів, промоушн і брендинг громади/міста.
Він також додав, що останнє, а саме: вміння презентувати своє місто або громаду, є тим, на що у подальшому буде робитися наголос при оцінюванні. Крім того, за його словами, у влади багатьох міст та громад відсутнє стратегічне бачення розвитку та розуміння, як залучати та використовувати кошти.
“У деяких громадах все вирішується досить волюнтаристськи, не цінуються кадри, яких там дефіцит. У малих містах в цілому із кадрами проблема — гарному фахівцеві у держсекторі треба добре платити, а через малу зарплату, яку їм спроможні там запропонувати, вони надовго не затримуються, особливо молодь. Платити на рівні 15-20 тисяч гривень там технічно не можуть через малі бюджети. […]
У процесі децентралізації у багатьох громад з'явилися додаткові і дуже непогані гроші, збільшилися до бюджетів у деяких в 5-7 разів і вони кинулися направляти гроші в благоустрій. Добре, з одного боку, але це – не стратегічний підхід. Можна взяти мільйон і вкласти в будівництво бордюрів, а можна його завдяки співфінансуванню отримати ще 9 млн гривень і вкласти в серйозний інфраструктурний проект, наприклад, зробити LED-освітлення в громаді, або нормальне водопостачання, теплозабезпечення. […]
В основному всі хороші стратегії у нас в Україні написані міжнародними донорами — USAID, ULead та інші. Самі люди стратегії не пишуть і не розуміють, як це повинно працювати. Стратегія не повинна бути на 50-70 сторінок, вистачить максимум 2-3, але перед цим повинні бути громадські слухання, проаналізовані пропозиції від громад, жителів, бізнесу, депутатів. Це повинно проводитися не так формально, як це роблять зараз. Стратегію накидали, взяли і поклали під килим, ніхто нею не користується. Ми прихильники того, щоб стратегію писали люди, щоб це було схоже на дорожню карту і виконувалося”, – розказав Щербаков.
Опитування
KV опитала голів громад стосовно місць підлеглих їм ОТГ у рейтингу і поцікавилася, як саме вони збираються покращувати свої громади та до яких кроків вдадуться.
Громади
Голова Великодимерської громади Анатолій Бочкарьов:
“Будь-які показники — це важливо. Два основних моменти — наскільки громада спроможна по заробітку коштів та наскільки ці кошти раціонально використовуються. Саме з цим рейтингом я ще не встиг ознайомитись. Але у будь-якому випадку ми стараємося і будемо надалі докладати зусиль для розвитку.
В першу чергу потрібно покращувати дохідну частину, від неї залежать усі показники. Поки зростають витрати, доходи у підприємствах не дуже ростуть. Потрібно також залучити нових інвесторів на територію. Ми постійно над цим працюємо. Велика Димерка за інвестиціями займає в області провідне місце. Є перспектива, що у цьому році з'явиться ще 2-3 нових підприємств”.
Голова Студениківської громади Марія Лях:
“Це дуже важливий рейтинг для нас. Аби підвищити свою позицію, нам потрібно збільшити кількість населення. Якщо приєднати до громади Семенівську, Пристромську і Яблунівську сільради, ми увійдемо в десятку. Ми проводимо із ними роботу, плануємо громадські слухання із Семенівкою. Пристроми вже прийняли всі рішення, якщо Семенівка схвалить, то до громади приєднається вже 3 тисячі населення і нас буде 7,5 тисяч. До того ж, у цьому році ми повертаємо у державу 7,2 млн гривень реверсної дотації, у наступному році — 10 млн гривень. Ми проводимо велику роботу із інвесторами. Маємо майданчики, де є усі комунікації, але які були у колективній власності. Вирішимо це питання і будемо запрошувати інвесторів. У нас є можливість розвивати туризм, над чим також працюємо. Дуже багато за минулий рік зроблено у медичній галузі, і є ще багато планів у різних сферах”.
Голова Баришівської громади Олександр Варениченко:
“Якби ми знали, за якими критеріями будуть оцінювати міста та громади, то робили б акцент саме на ці критерії. Для нас це стало несподіванкою, але у минулому році ми старались з усіх сил. Ми не тільки ліквідували дефіцит бюджету; нам вдалося 19 млн гривень витратити на бюджет розвитку і закрити інші потреби. Звісно, тепер ми будемо старатися ще більше. Мабуть, інші учасники рейтингу — також. У нас плани дуже амбітні”.
Голова Ржищівської громади Христина Чорненька:
“Наша громада створена наполовину — згідно перспективного плану, до Ржищева має приєднатися ще 6 сільрад. Ми тільки на початку шляху, через те і маємо таке місце у рейтингу. Маємо меншу освітню, медичну, інфраструктурну субвенції. Будемо працювати над тим, щоб підняти свою позицію. Із тими сільрадами, що мають приєднатися, проводимо інформаційно-роз’яснювальну роботу. Сподіваємось, що до 1 лютого відбудеться приєднання. Коли ми пішли на цей крок, багато громад побоювались, що з цього вийде. До того ж ми місто обласного значення, не маємо району, а інші районні адміністрації, на території яких сільради, втручались у цей процес, не давали приєднуватись. Декілька громад були категорично проти. Ми застосовуємо усі важелі переконання. Головне — показуємо на практиці, що таке децентралізація. Після створення громади ми не закрили школи, садочки та лікарні, як побоювалося населення. Усе працює для людей, створюємо робочі місця”.
Голова Пісківської громади Анатолій Рудніченко:
“На душу населення ми маємо дохідну частину 5 378 гривень. Це я вважаю головним показником. Потім — усі інші питання. Мені не важливо, на якому місці наша громада. Ми маємо те, чого не мають інші громади по Україні. Наприклад, комунальне підприємство “Пісківська варта”, яке має ліцензію на охоронну діяльність і охороняє усе комунальне майно і громадський спокій. Наша стратегія розвитку на 2018-2025 роки переведена на технічну англійську мову, хто ще таке має? Плануємо робити Пісківку курортом місцевого значення, це перший проект в Україні. Плануємо створити у цьому році ще 600 робочих місць. Ми розвиваємось і бажаємо іншим успіхів та натхнення”.
Міста
Голова Славутицької міськради Юрій Фомічев:
Ми не знайомі з Фондом, який проводив дослідження. Всі дані вони отримують з відкритих джерел. Звичайно, приємно очолити рейтинг, але в той же час це не повинно зупиняти на досягнутому, ми тільки на початку шляху. Щодо інституційної та інвестиційної привабливості, то ми реалізуємо зараз європейський проєкт “Мери — за економічне зростання”. Він – один із пілотних в Україні зі створення індустріального бізнес-парку. Це дасть нам суттєвий поштовх по залученню інвестицій, бо потужного заводу в найближчі десятиліття Славутич не отримає. А ось малий та середній бізнес — це те, на що ми робимо ставку: від профільної атомної електростанції до абсолютно різновекторного напрямку. Крім цього, працюємо в напрямку креативних індустрій – це дуже значний сегмент економіки. Тим більше, що в нас є Чорнобильська АЕС з точки зору розвитку туризму тощо. Ці напрями будемо розвивати і в цьому році. Продовжується розвиток “зеленої” енергетики. Працює одна котельня, але ціна на газ знизилася, а ціна на паливо відновлювальних джерел, наприклад, тріску, трохи зросла. Вже економічна складова не така приваблива і в цьому є певні проблеми – борги минулих років. Але, разом з тим, збудована ще одна інвесторська котельня на відновлювальних джерелах. Тож на наступний опалювальний період ми матимемо більше 50% заміщення газу. У місті був створений і працює перший в Україні муніципальний енергокооператив: перші дві невеликі електростанції введені в експлуатацію. Але разом з тим ми розуміємо, що наша проблема — це логістика, бо місто віддалене від Києва. Залишається проблема із залізничним транспортом, конкуренція — за автотранспортом. І, говорячи про рейтинг, цей показник був би у нас не найкращий.
Голова Переяслав-Хмельницької міськради Тарас Костін:
“У міськраді діє правило — беремо участь у всіх проектах та грантових програмах. Особисто беру участь у форумах та навчаннях. Таким чином, ми хочемо якомога менше використовувати бюджет міста та залучати додаткові надходження. Зараз ми ведемо переговори і, на жаль, нині заполітизована сесійна зала. Упродовж кількох сесій не вистачає голосів. Це – проекти НЕФКО і ЕСКО контрактів. Якби не ці політичні ігри, то в цьому рейтингу ми мали б змогу піднятися ще на декілька позицій. Ці два проекти дозволяють отримати 5-8 балів до рейтингу. Цей рік ми оголосили роком туризму. Ми плануємо розвивати туризм і в тому числі і “зелений”, спортивний туризми. Так, наразі розробляємо веломаршрути. Ми розроблями також План сталого економічно та кліматичного розвитку, вступили до Угоди мерів. До 2030 року хочемо зменшити викиди СО2. Наше місто – одне із енергоефективних в Київській області. У цьому плані ми суперничаємо зі Славутичем. Нещодавно ми проголосували на сесії за укладання угоди про дружбу та співробітництво між нашими містами. Маємо енергоменеджера та діє програма по енергомоніторингу”.
Голова Фастівської міськради Михайло Нетяжук:
“Наразі ми займаємося плануванням на 2020 рік інституційних заходів. Зокрема, реалізацію плану місцевого економічного розвитку міста, активізацію бізнес-середовища. Цей план включає будівництво контейнерного логістичного терміналу, індустріальний парк, створення центру місцевого розвитку. І в цьому напрямі якраз буде здійснюватися серйозна работа. Ми є членами ініціатив “Угода мерів”, “Мери – за економічне зростання”. Намагаємося, щоб фастівчани відчували і отримували всі переваги від європейської інтеграції держави і бути лідерами у цих процесах. Наскільки є дані показники рейтингу об'єктивними, і навпаки, важко сказати. Хочу наголосити, що свою діяльність ми здійснюємо не для рейтингів, а для результату, який очікують громадяни від місцевої гілки влади”.
Голова Боярської міськради Олександр Зарубін:
“Боярка — місто районного підпорядкування. На жаль, цей статус нам не дозволяє розвиватися. Всі кошти, які ми заробляємо, відходять району, а адміністрація та рада розподіляє їх районом. Тому розвиток у нас можливий лише після того, як буде сформована Боярська ОТГ. Звичайно, було проведено багато роботи, щоб змінити ситуацію і зробити місто привабливішим. Чотири роки працює громадський бюджет, до якого ми віддаємо 1% з місцевого бюджету. У місті діє не лише партисипативний бюджет. Ми залучили “Британську раду” і разом робимо проекти соціального напрямку. Залучаємо до прийняття рішень активну молодь. І щороку на ці заходи виділяємо близько 200 тис. гривень у співфінансуванні з цією радою. Також нині розробляємо декілька проектів, які хочемо реалізувати вже будучи тергромадою”.
Голова Кагарлицької міськради Олександр Панюта:
“Кагарлик від Києва розташований на великій відстані. Ми більше відносимося до сільськогосподарської території, на жаль, великого потоку інвесторів немає, як в Борисполі, Броварах, Білій Церкві, Києво-Святошинському районі. Міська рада має розроблений детальний план. Згідно з ним, є земельні ділянки, ділянки під житлову забудову, які ми можемо запропонувати. Але ми не цікавимо потужних інвесторів. Громадським бюджетом ми ще не займаємося, і в цілому, як такої потреби не маємо. Реагуємо оперативно на всі проблемні звернення містян. Громадським бюджетом займаються там, де в місті вирішена маса основних проблем і є залишки коштів”.
Голова Вишгородської міськради Олексій Момот:
“Вишгород має місто-побратим – Баварію. Нещодавно ми виграли у них грант на 8 млн гривень на енергоефективність. Пріоритетна робота міста – розвиток транспортної та соціальної інфраструктури. Те, чого не вистачає місту: садочків, шкіл. Також ми проводимо інвестиційні конкурси. В місті запрацює потужний завод – компанія електронних інновацій. Діяльність компанії пов’язана з виробами із металу. Ми є членами ініціативи “Угоди мерів”, діє програма енергоефективності. По всьому місту замінено вуличне освітлення на LED, а також в багатоквартирних будинках встановлені нові пластикові вікна. Цьогоріч плануємо також встановлення індивідуальних теплових пунктів”.
За інформацією відділу інформації та зв’язків з громадськістю Вишневої міськради, наданої *KV, у Вишневому вже два роки як працює громадський бюджет. Зростає кількість укладених комунальними підприємствами ЕСКО-контрактів. В рамках програми ESCПівнічна екологічна фінансова корпорація (NEFCO) термомодернізовано дитсадок “Росинка”, на черзі – садок “Чебурашка”. Зараз Вишневе очікує 5 млн євро грантових коштів на модернізацію системи теплопостачання за програмою “Швеція – Україна: підтримка централізованого теплопостачання”. Також подана заявка на отримання гранту щодо впровадження заходів з підвищення енергетичної ефективності громадських будівель. У 2020 році, завдяки створенню ОТГ, збільшаться і надходження. Громада отримає більше ресурсів, а відтак і можливостей щодо співпраці та реалізації довгострокових програм.
Як неодноразово писала KV, з боку тергромад доволі часто чутно скарги стосовно об’єму коштів, які вони отримують на розвиток. За приклад можна взяти два попередні роки.
13 червня 2018 року Кабінет Міністрів видав розпорядження №423-р, за яким розподілили між місцевими бюджетами держсубвенцію на здійснення заходів "щодо соціально-економічного розвитку окремих територій". Найбільшу суму серед міст Київської області отримало місто Фастів — 6 млн 422 тис. гривень. Більшість бюджетних грошей мало бути направлено на ремонти доріг, освітлення і поліпшення освіти. Однак задоволеними залишилися далеко не всі міста і об'єднані громади.
Читайте: Богатые ли бедные. Города и терробщины Киевщины оценили субвенции от Кабмина
У травні 2019 року Верховна Рада України погодила розподілену Кабміном субвенцію з держбюджету на розвиток інфраструктури в селах об'єднаних територіальних громад Київщини. До 24 червня керівництво ОТО мало встигнути подати перелік заявок з проектами на відведену суму. Однак, на місцях заявляють, що виділених коштів недостатньо для вирішення всіх накопичених проблем. Жителі громад скаржаться на погані дороги і водопроводи, селах не вистачає комунальної техніки і амбулаторій, а освітні установи давно потребують капітального ремонту.
Читайте: Проект “Децентрализация”: терробщины Киевщины жалуются на нехватку инфраструктурной субвенции
Що стосується самого об’єднання громад в ОТГ, із цим також є складнощі. Реформа децентралізації в органах місцевого самоврядування триває з 2014 року і завершитися повинна вже в 2020 році, що настав. За час дії реформи уряд так і не закріпив на законодавчому рівні цей процес, а саме: в Конституції немає чіткого визначення такої адміністративно-територіальної одиниці, як громада. Свого часу Асоціація об'єднаних територіальних громад вимагала від влади навіть внести зміни до Основного закону.
Детальніше: Проект “Децентрализация”: терробщины Киевщины просят парламент провести объединение по закону
Фото: коллаж KV
