В с. Матюши Белоцерковского района Киевской области в частном жилом доме погибли 3 человека, один человек госпитализирован. По предварительной информации, смерть людей наступила от отравления угарным газом. Вызов спасатели зафиксировали в 1:07 2 марта.
Об этом KV стало известно из сообщения пресс-службы ГУ ГСЧС Украины.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
“Признаков пожара не обнаружено. Подразделения ГСЧС не привлекались”, - говорится в сообщении.
Характер этой чрезвычайной ситуации определен как техногенный.
Напомним, что жители Дарницкого района зимой 2019 года жаловались на плохое качество воздуха и постоянный смог. Многие уверены, что в этом виновато КП по содержанию зеленых насаждений их района, которое экономит газ, а для отопления своих помещений использует более дешевые виды топлива. В структурном подразделении “Киевзеленстроя” свою вину в загрязнении воздуха - отрицают, хоть и признаются: в котлах вместо дорогого газа сжигают древесину, полученную в результате санитарных обрезаний деревьев на территории района.
Читайте: Пятеро детей из Киева отравились угарным газом во Львове
Фото: УНИАН
KиевVласть
В Киеве запланировано проведение ряда работ по термомодернизации в двух корпусах Национального университета имени Тараса Шевченко. Проект будет финансироваться за счет средств госбюджета, полученных от продажи Испании квот на выброс парниковых газов.
Об этом KV стало известно из сообщения пресс-службы Министерства экологии.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Сообщается, что проект предусматривает утепление и полную автоматизацию систем отопления, вентиляции и кондиционирования в двух корпусах Национального университета имени Тараса Шевченко.
Первые ремонтные работы должны начаться на объектах в марте 2019 года.
Ранее KV сообщала, что при проведении термомодернизации школы №200 и детского сада №599 в Святошинском районе Киева от КП “Киевстройреконструкция” было допущено финансовых нарушений на сумму около 10 млн гривен, из которых муниципальным аудиторам удалось “спасти” только 2,176 млн бюджетных гривен. Отмечается, что “Киевстройреконструкция” платила своему подрядчику (ООО “Капитал билдинг”) по завышенным сметам. Еще 3,5 млн бюджетных гривен, похоже, были потрачены на установку в указанные учреждения абсолютно бесполезных систем вентиляций.
Читайте: Киевские власти переутвердили проект термомодернизации детсада “Ласточка”
Фото: zik.ua
KиевVласть
Большинство обещаний, которые дают кандидаты в президенты Украины, носят декларативный и манипулятивный характер. Кандидаты не задумываются над планом своих действий на ближайшие пять лет, но лишь говорят то, что хочет услышать народ, опираясь на результаты социологических опросов.
Об этом KV стало известно из результатов мониторинга 44 программ кандидатов в президенты, который провел Комитет избирателей Украины (КИУ).
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
В КИУ пришли к выводу, что почти половина социальных и экономических тезисов не относится к полномочиям президента (ст. 106 Конституции) или превышают их. Около 20% в программах партий - общие слова и истории из биографии кандидатов.
ТОП 10 странных обещаний кандидатов в президенты:
Право на ежедневный бесплатный хлеб каждому гражданину Украины (Владимир Петров, самовыдвиженец).
Эффективно бороться с детским алкоголизмом (Андрей Садовой, выдвинут ВО “Самопомощь”).
Обеспечить каждому украинскому ребенку доступ в дошкольное учреждение (Руслан Кошулинский, выдвинут ВО “Свобода).
Строительство в течении пяти лет в каждом областном центре по одному ледовому Дворцу спорта (Виктор Бондарь, выдвинут партией "Возрождение").
Установка бесплатного высокоскоростного интернета по всей территории Украины (Юрий Деревянко, выдвинут партией “Воля”).
Мораторий на увольнение врачей (Сергей Каплин, выдвинут “Социал-демократической партией”).
За коррупцию в процессе может быть установлена мера наказания вплоть до смертной казни (Илья Кива, выдвинут Социалистической партией Украины).
Детские дома преимущественно будут превращены в военные лицеи-интернаты для мальчиков (Александр Мороз, выдвинут "Социалистической партией Александра Мороза").
Создание антикоррупционного трибунала, который будет рассматривать дела угнетателей народа, в том числе за отмывание коррупционных активов в США и ЕС и массовую коррупцию политиков этих стран (Аркадий Корнацкий, самовыдвиженец).
Создание трибунала для рассмотрения ответственности должностных лиц за геноцид украинского народа в 1991-2018 гг. (Александр Мороз).
Читайте: Вибори президента України: легалізація грального бізнесу, легких наркотиків та проституції
ТОП 5 тем в программах кандидатов в президенты:
Экономика (инвестиции, налоги, рабочие места, зарплаты, пенсии) - в среднем 31% текста каждой программы. Каждое третье предложение в программах касается экономики.
Правовая политика (Конституция, неприкосновенность, реформа суда, взаимодействие ветвей власти) - 11%.
Безопасность и армия - 8%.
Образование и медицина - 8%.
Внешняя политика - 6%.
Читайте: Вибори президента України: податок на виведений капітал
23 из 44 кандидатов вспоминают в программах о проблеме высоких коммунальных тарифов. Например:
Ольга Богомолец (самовыдвиженец) - “ввести мораторий на повышение тарифов “;
Юрий Бойко (самовыдвиженец) - “мы остановим рост цен и уменьшим тарифы”;
Виктор Бондарь - “полный энергоаудит и снижение тарифов для населения и промышленности”;
Юрий Деревянко - “прекратить тарифный грабеж людей олигархическими кланами”;
Сергей Каплин - “сокращение цены на газ в четыре раза”;
Руслан Кошулинский - “предоставлять газ и электроэнергию для населения по себестоимости”;
Олег Ляшко (выдвинут партией "Радикальная партия") - “справедливые цены и тарифы”;
Евгений Мураев (выдвинут партией “Наши”) - “снизить тарифы более чем в два раза”.
Читайте: “Киевтеплоэнерго” порадует киевлян очередным повышением тарифов на тепло и электроэнергию 1 мая
33 из 44 кандидатов отмечают в программах на проблему низких пенсий. Например:
Александр Шевченко (выдвинут партией “УКРОП”) - “поэтапный рост за три года пенсий до эквивалента 300 евро”;
Сергей Тарута (выдвинут партией “Основа”) - “среднюю пенсию - не менее 10 тыс. гривен”;
Евгений Мураев - “размер пенсии следует установить на уровне не ниже фактического размера прожиточного минимума”;
Александр Вилкул (выдвинут партией “Оппозиционный блок – Партия мира и развития”) - “пенсия - не ниже 40% от средней заработной платы по стране”;
Владимир Зеленский (выдвинут партией “Слуга народа”) - “переход от солидарной к накопительной пенсионной системе”;
Юлия Тимошенко (выдвинута партией ВО “Батькивщина”) - “пенсионные взносы будут откладываться на личный счет каждого человека”.
Читайте: Более 60% пенсионеров Киевщины получают пенсии через банки
28 из 44 кандидатов предлагают повышение зарплат. Например:
Геннадий Балашов (выдвинут партией “5.10”) - “полиция и военнослужащие будут получать зарплату не ниже $1000”;
Николай Габера (самовыдвиженец) - “учителя и врачи будут получать зарплату 30 - 40 тыс. гривен”;
Анатолий Гриценко (выдвинут партией “Гражданская позиция”) - “средняя зарплата в Украине будет более 700 евро”;
Сергей Каплин - “увеличение минимальной зарплаты до 10 000 гривен”;
Александр Шевченко - “среднюю зарплату в отрасли быстро довести до 15 тыс. гривен в месяц”;
Сергей Тарута - “повышение средней зарплаты до 20 - 25 тыс. гривен”;
Александр Вилкул - “повышение зарплат медиков, учителей и преподавателей”.
Читайте: Задолженность по выплате зарплаты в Киеве достигла 145 млн гривен
Во внешней политике лишь 19 из 44 кандидатов выступают за сближение Украины с НАТО. Например:
Валентин Наливайченко (выдвинут партией “Справедливость) - “интегрировать Украину в ЕС и НАТО”;
Петр Порошенко (самовыдвиженец) - “наша миссия - вступление в Евросоюз и НАТО”;
Андрей Садовой - “налаживать взаимодействие и постоянное сотрудничество с НАТО, чтобы впоследствии получить членство”;
Виталий Скоцик (самовыдвиженец) - “усиление сотрудничества с НАТО”;
Владимир Зеленский - “движение Украины в НАТО и других объединений безопасности - залог нашей безопасности”;
Игорь Смешко - “обеспечение совместимости с НАТО, что будет способствовать получению Плана действий относительно членства в Альянсе”;
Читайте: Вибори президента України: закон про зброю
Не вспоминают в программах о необходимости сближении с НАТО Евгений Мураев, Юрий Бойко, Александр Вилкул, Александр Мороз, Сергей Тарута, Игорь Шевченко и др.
36 из 44 кандидатов поднимают в своих программах вопрос возвращения оккупированных территорий, 8 - не упоминают об этом.
Первый тур выборов президента состоится 31 марта. Если в первом туре никто из кандидатов не наберет более 50% голосов, второй тур выборов пройдет 21 апреля.
Выборы президента обойдутся налогоплательщикам в 2 млрд 354 млн 880 тыс. гривен.
ЦИК зарегистрировала 44 кандидата в президенты. До 7 марта кандидаты могут взять самоотвод. Залог за участие в выборах в размере 2,5 млн гривен в случае добровольного снятия не возвращается.
Согласно последним социологическим опросам, лидерами гонки являются артист Владимир Зеленский (выдвинут партией “Слуга народа”), действующий президент Петр Порошенко (самовыдвиженец) и Юлия Тимошенко (выдвинута ВО “Батькивщина”).
Читайте: Тимошенко и Порошенко предлагают вернуть в Уголовный кодекс наказание за незаконное обогащение
Фото: Region.TV
KиевVласть
Вже наступного року Київщина готуватиметься до виборів міських голів та депутатів. За свою каденцію міські голови встигли наробити багато чого. Час від часу вони жаліються, що їхньої кропіткої праці не помічають, а вони працюють, не покладаючи рук. Вивчити ситуацію кожного міста, а тепер ще й об'єднаних громад, вирішила KV. Протягом майже 8-ми місяців ми спілкуватимемось із головами про їхні проблеми і досягнення. Продовжує цикл матеріалів інтерв'ю розмова з мером Борисполя Анатолієм Федорчуком.
KV: Децентралізація - які плани? Яка проводиться робота? Проблеми?
Анатолій Федорчук: Міська рада не ініціювала процес об'єднання. Є районна рада та адміністрація і з етичних міркувань, я вважаю, спілкуватись із сільськими головами, переступивши голів району, це некоректно.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Я мав індивідуальні зустрічі з деякими сільськими головами. Наприклад, частина громади Глибоцького склала лист, у якому зазначила, що вони хочуть приєднатися до Борисполя, але голова села заявила, що вона може втратити ідентичність свого населеного пункту, тому сільрада категорично виступає проти. Так само села Гора та Щасливе - там на одного жителя коштів більше, ніж у нашого міста. Тому вони зайняли таку позицію - байдуже, що буде у сусіда, коли нам і так добре. І переконувати їх в іншому я не бачу сенсу.
До того ж голова райради заявляв, що в Конституції немає такого поняття як об'єднана територіальна громада. Він дає зрозуміти, що робити сьогодні об'єднання є неправильним. Але разом з тим є позиція Президента та Прем'єр-міністра України. Є також європейська практика, де об'єднані територіальні громади мають змогу краще реалізовувати свої амбітні плани, їх надходження значно збільшуються. Можу сказати, що більшість аргументів все ж таки за об'єднання.
Була спроба сільських рад об'єднатися навколо міста. Я назвав це так званим бубликом, бо Борисполя у їх планах не було. Тоді вони зібралися і, як часто буває, посперечалися, тому ні до чого не дійшли. Моя позиція наступна - Бориспіль і населені пункти мають об'єднуватись в одну громаду, адже потім об'єднання буде добровільно-примусовим. Згідно перспективного плану, який ще не затверджено, на території району планується утворити три громади. Я такий формат однозначно підтримую.
KV: Інвестиційний клімат - як покращувати? Проводите земельні аукціони?
Анатолій Федорчук: Ми ще не провели жодного аукціону, але в нас вже підготовлено 5 чи 6 земельних ділянок і найближчим часом ми такий аукціон будемо проводити. Я вважаю, що це величезний крок вперед і аукціони потрібно було проводити ще 20 років назад. Таким способом ми б уникнули корупційних схем, роздачі земель у невідомий спосіб. Особливо це стосується районів, де розпорядження про видачу землі підписує голова РДА. У місті менші ризики корупційних діянь, оскільки рішення приймається колективно.
Серед потужних інвесторів у нас можна відмітити корпорацію “Рошен”. Будується бісквітний комплекс, де працює вже більше семидесяти осіб. Реалізувати проект планується в кінці 2020 року, на базі цього підприємства буде створено більше 1000 робочих місць. Заробітна плата виплачується прозоро. Я спілкувався з окремими працівниками і рівень оплати там дуже достойний, вони задоволені.
Взагалі в місті щороку створюється до 500 робочих місць. Завдяки цьому ми маємо непоганий бюджет, хоча і втратили близько 100 мільйонів через перереєстрацію аеропорту.
KV: Продаж землі Рошену - на якій стадії?
Анатолій Федорчук: Ми прийняли попередні рішення про надання дозволу на проведення експертної грошової оцінки. Які далі наміри компанії - мені невідомо. Я не знаю, захочуть вони купляти землю чи ні. Але я однозначно за те, щоб земля купувалась всіма суб'єктами господарювання, це дуже вигідно для міста. Фактично таким чином вони платять двічі - коли купують землю і коли після цього сплачують земельний податок.
“Рошен” може не купити землю, адже платити оренду все ж таки вигідніше. А так відразу доведеться заплатити не багато не мало - близько 50-60 мільйонів за 18 гектарів. Цю суму можна платити більше 20 років за оренду. До того ж, це питання в міській раді часто заходило в політичну площину і прив'язувалось до особистості президента. Але я дивлюсь на ситуацію з економічної точки зору, мені зовсім байдуже, хто стоїть за цим підприємством. Сьогодні є ця людина, завтра її не буде, а підприємство залишиться.
А взагалі інвестори до нас не рвуться після того, як бачать сесії міської ради. Я розумію, що якби мав гроші, то ніколи би не вклав їх в Україну. Європейські інституції дають нам кредити під великі відсотки. Я колись задавав питання представнику європейського банку реконструкції та розвитку, чому для Польщі відсоткова ставка кредиту 1,2 а для нас - 9? Він сказав, що в Україні дуже високі ризики, і саме це є причиною.
Тому ми маємо мінятися ментально. Коли заходить інвестор, не важливо від якої політичної сили, ми маємо носити його на руках.
KV: Аеропорт “Бориспіль”, боротьба із районом за податки. Як так вийшло, що місто втратило великі надходження та аеропорт переєстрували в селі Гора?
Анатолій Федорчук: У 1975 році, коли район і місто розділялися, аеропорту “Бориспіль” було присвоєно адресу Бориспіль, 7. Де знаходиться така адреса - ні тоді, ні зараз нікому не відомо. За радянських часів це було так - перший секретар райкому партії сказав, що треба назвати саме так і сумніву це не підлягало. З юридичної точки зору це питання не врегульовано до сьогоднішнього дня.
Перереєстрація аеропорту пройшла в дуже нецивілізований спосіб, через “підкилимові ігри”. Аеропортом мене шантажують постійно - ще з часів, коли не хотів вступати в Партію регіонів, тоді мене запрошували в облдержадміністрацію і казали - якщо відмовишся, ми тебе поставимо на коліна і заберемо аеропорт. Часи змінилися, а методи - ні.
Сьогодні 70% жителів міста працюють в “Борисполі”, користуються нашою інфраструктурою, діти ходять до шкіл та садочків. І позбавляти нас таких надходжень зараз - неправильно. По лінії асоціації міст України ми вже двічі ініціювали зміни в законодавство, щоб люди платили податки за місцем їх проживання, а не за місцем реєстрації об'єкту. Це дало б можливість рівномірно розвиватися всім регіонам. Наприклад, у Борисполі дуже багато людей працює з району, особливо в комунальній сфері. Ці податки йшли б до їх населених пунктів.
Аеропорт “Бориспіль” розташований на території 5 адміністративних одиниць. Тобто він належить місту та ще чотирьом сільським радам. Тому знаходиться як в районі, так і в місті. Коли перереєстровували підприємство, керувалися тим, де знаходиться крісло генерального директора. А воно на території району. Це абсолютно безглуздий підхід. Але я вірю, що після об'єднання територіальних громад це питання буде вирішено. Аеропорт був у місті Борисполі і називається він так само, він же не носить назву села Гора. Тому я налаштований оптимістично і сприймаю це як тимчасові недоречності.
KV: Будівництво сміттєпереробного заводу - коли буде завершено? Які виникали проблеми? Чи є "сміттєва" проблема?
Анатолій Федорчук: Ще півтора року назад в нас була підписана інвестиційна угода із американською компанією. Останній раз вони приїздили у вересні 2018 року, у січні цього року їздила українська делегація представників цього підприємства в США. Нас запевняють, що гроші для його будівництва вже є. Але поки інвестор вичікує покращення ситуації в країні.
Я думаю, що вони не ризикують вкладати в нашу територію майже 120 мільйонів доларів, оскільки ми вступили в фазу виборів. По-друге - завод ще не почали будувати, а в пресі вже з'явились заяви окремих осіб, зокрема сільських голів, що на їх території буде “роза вітрів”, неприємні запахи, тому вони не допустять будівництва і заводу не буде. Мені телефонують з американської компанії і запитують - а ви що, виступаєте проти?
Якщо хтось думає, що американці не відслідковують інформацію в наших ЗМІ, то вони глибоко помиляються. Вони не тільки відслідковують, але й аналізують. Ось вам і одна із причин, чому до нас не рвуться інвестори.
KV: Очисні споруди - наскільки гостра проблема для міста?
Анатолій Федорчук: Це питання стоїть надзвичайно гостро. Я вважаю, що вирішити проблему можна тільки через категоричну заборону будівництва багатоповерхових будинків в місті та районі. Щоб краще сідали і домовлялися. Те, що ми робимо зараз, це злочин перед собою та перед майбутніми поколіннями. Нашим очисним спорудам вже 50-60 років, ними ми просто загаджуємо землю. Нам потрібно рівнятися на цивілізовані країни, де на першому місці завжди екологія.
Близько 5 років я оббивав пороги владних кабінетів і мені вдалося вибити 274 мільйони на будівництво першої стадії очисних споруд. Вони навіть почали будуватися. Але ми постійно потрапляємо в фазу виборів. І коли проводилися громадські слухання, знову ж таки окремі лідери, які дуже хотіли стати депутатами Верховної Ради, лякали людей екологічною катастрофою. Звинувачували місто, що нібито ми хочемо вирішити свої інтереси за рахунок району. Але це був проект для міста, району та державного підприємства “Аеропорт “Бориспіль”. Ми б вирішили проблему для всіх.
Сьогодні мені подобається позиція голови КОДА. Він хоче займатися цим питанням. Саме за його дорученням вже проведено 4 наради з цього питання. Наразі вирішується, яким шляхом піти, щоб побудувати другу чергу і найважливіше - куди скидати очищені води. Була пропозиція повернутися в Бортничі, але незрозуміло, як оминути частину Києва. Хоча і КМДА готова сприяти цьому питанню.
Знову ж таки, це все подається під політичним соусом. Незабаром вибори і це знову може завадити реалізувати проект. Проблема не стільки в грошах, як в нас самих. Немає одностайності в підходах керівників міста, району та інших населених пунктів.
KV: На якій стадії конфлікт навколо довгобуду Кінг-Конг?
Анатолій Федорчук: Першу чергу введено в експлуатацію. Там купили квартири Національна гвардія, Міністерство оборони, Міністерство надзвичайних ситуацій. Але не вирішено основне питання з інвесторами, фізичними особами, які вкладали туди кошти. Зараз від них забудовник вимагає доплати.
До нас зверталися інвестори і ми відповіли, що ні в якому разі ми не приймали рішень щодо видачі ордерів, тому що немає гарантії, що квартири не продано двічі. Ми стали заручниками цієї ситуації. Взагалі і компанія забудовник повела себе не досить гарно, вони не заплатили жодної копійки пайової участі, а сума сягає майже 5 мільйонів. Ми були змушені розірвати з ними договір оренди землі, аби змусити їх сісти за стіл переговорів. Наразі ми вимагаємо двох речей - убезпечити інвесторів, які вклали кошти в квартири, якщо це дійсно їх квартири, і вирішити питання із двоповерховим житловим будинком, який знаходиться на їх території та жителям якого вони обіцяли нові квартири.
KV: Конфлікт навколо Генплану - чим викликаний, як вирішується?
Анатолій Федорчук: Генеральний план в нас прийнято ще в 2007 році, у 2018 році була спроба зробити новий план. Ми провели тендер, але жодного переможця із тих компаній, які на нього подавалися, ми не змогли визначити, адже кожна компанія почала змінювати умови. За деякі роботи хотіли доплати коштів. Конфлікт був тільки в тому, що ми відстоювали бюджетні гроші. У цьому році ми плануємо провести тендер повторно.
KV: Народні бунти - чи влаштовують громаду тарифи?
Анатолій Федорчук: Тарифами ніхто незадоволений, в тому числі і я. Місцева влада стала заручником цієї ситуації, оскільки ціни на газ, електроенергію не ми піднімали, середню заробітну плату не ми встановлюємо. Але весь негатив люди спрямовують саме на мене, як на міського голову, та на депутатів. Звісно, що тарифи мають бути такими, щоб люди могли їх оплачувати. Платоспроможність жителів дуже впала, у зв'язку з цим відсоток оплати комунальних послуг дуже знизився.
І наразі є ймовірність, що наші комунальні підприємства стануть банкрутами, а ми залишимося без тепла. За опалювальний період всі платили по старим тарифам, нові було затверджено з 1 січня. І через помилку в перерахунках сьогодні наше підприємство має 8 млн гривень різниці. Хто має тепер це компенсувати, місцеве самоврядування? То ми не створювали такої проблеми. Тому разом з іншими містами ми плануємо подавати до суду, щоб Кабмін нам компенсував ці кошти.
Враховуючи те, що ми затверджувати тариф з розрахунку на один температурний режим, а було більш прохолодно, виникла різниця в оплаті 2,1 млн гривень. Щоб наші люди за це не платили, зараз я буду клопотати перед депутатами, щоб ми виділили із бюджету 10,1 млн гривень на вирішення проблеми. Але в той же час будемо розраховувати на підтримку держави, адже 8 млн для нашого міста - це величезні кошти.
KV: Розрив договору із приватними перевізниками через відмову возити пільговиків - яку альтернативу перевезення знайшли?
Анатолій Федорчук: Ми не розривавали договорів з перевізниками, але деякими активістами спрямовані позови до суду, щоб відмінити підвищення тарифу. На їхню думку порушена процедура. Сьогодні тариф складає 6 гривень і затверджуючи таку ціну, ми сідали з перевізниками за стіл переговорів. Ми домовились, що компенсуємо їм частину коштів, а натомість вони будуть возити безкоштовно всіх пільговиків. Якщо буде їхати 10 пільговиків, то вони зобов'язані брати усіх плюс двох пенсіонерів, які не підпадають під закон України про пільгове перевезення. Ми домовились таким чином і підписали відповідний меморандум.
Наразі домовленість виконується і якщо є якісь порушення, то вони у площині людського фактору, між пасажиром та водієм. Такі випадки не носять системний характер.
KV: Навіщо вам право спільної власності із районом на центральну лікарню? Що про це думають в районі?
Анатолій Федорчук: Не дивлячись на те, що вона називається районною, її будувала держава, туди вкладали бюджет як району, так і міста. Тому вона має належати як району, так і місту. Коли ми передали землю району, то вони тихенько оформили право власності на будівлі. А зараз пропонують нам порахувати вартість майна і поділити суму навпіл, щоб ми заплатили їм половину. Тоді вони подумають, чи зробити нас співвласниками. Звісно, я категорично проти цього, бо це вже називається шахрайство. Ми готові разом фінансувати лікарню, але ми маємо також контролювати, на що ці кошти витрачаються.
У цьому році ми передали на лікарню 44 мільйони гривень державної субвенції, тому сказати, що ми не приймаємо участі в житті лікарні, неправильно. Ще рік назад я звернувся з листом до голови РДА щодо права контролювати використання коштів, на що отримав відповідь, що згідно закону про райдержадміністрації він залишає за собою право самостійно їх контролювати. По простому кажучи, мене просто “послали”.
Але 21 лютого районна рада прийняла рішення про виділення нам частини землі на території центральної районної лікарні, щоб ми могли там будувати лікувальний корпус. Він буде як для жителів міста, так і для жителів району. Тому ми домовились, що готові вкладати кошти, але так, щоб бачити результати.
Тому разом із депутатами, обласною адміністрацією в цьому році ми починаємо будівництво. Для цих цілей ми вже виділили 40 мільйонів гривень, які будуть туди направлені на сесії міськради 5 березня. І після того, як корпус буде побудовано, в районі обіцяли переглянути свою позицію щодо контролю усієї лікарні.
KV: Взагалі у вас складні стосунки з районом?
Анатолій Федорчук: Стосунки із районом стали не прості після того, як вони вкрали в нас аеропорт. Спілкуємось, якісь нагальні питання вирішуємо, ворожих стосунків немає. Просто є певні непорозуміння. В нас різні підходи щодо реалізації роботи.
KV: Яка ситуація в міській раді? Як миритесь із депутатами?
Анатолій Федорчук: В нас здорове ядро, депутати налаштовані на позитивну співпрацю. Знаходимо спільну мову, хоч іноді це й не просто. За майже 13 років перебування на посаді я завжди вмів знаходити компроміси із депутатами. У питаннях стратегічного розвитку міста ми є однодумцями.
KV: Відставка Ярослава Годунка - в чому причина конфлікту? Чому ви вирішили підтримати секретаря?
Анатолій Федорчук: Ярослав Годунок - імпульсивна людина. Інколи він не підбирає слів. І депутати кажуть, що це їх ображає. Тому утворилася група депутатів, яка ініціювала відставку. Але я розумію, що звільнення не вирішує проблем, вона може їх тільки загострити. Тому і не підтримав такі настрої.
Я вважаю, що ми повинні, зобов'язані і приречені шукати компроміс. Ми домовились із депутатами, що дамо Годунку ще один шанс. Він вже трохи змінив поведінку по відношенню до окремих депутатів. Ситуація дуже складна, але я думаю, що ми прийняли правильне рішення.
KV: Золотий унітаз в якості протеста - як оцінюєте таку поведінку депутатів?
Анатолій Федорчук: Це питання лежить у площині культури взаємовідносин. Це проблема України - багато питань ми намагаємося вирішувати скандалами, криками та перекриттям доріг. Ми ще не навчилися комунікувати один з одним. Управлінців не цінують. Ми докерувалися до того, що маючи потенціал, більше ніж в європейських країнах, живемо гірше від них. В нас знищується система управління кадрами. Усі вважають, що керувати - це так легко. Але це велика школа, до якої ніхто не готує.
Унітаз цей принесли через “Рошен”. Знову ж таки, намагаючись вплутати туди політику. І зробила це людина навіть не місцева, а з Києва. Тому я ставлюсь до цієї ситуації філософськи. Я вважаю, що нам потрібно цим перехворіти і навчитися слухати та поважати один одного.
KV: Кандидати у парламент з'являлись у місті? Які стосунки із Сергієм Міщенко?
Анатолій Федорчук: Парламентські перегони ще не розпочалася. Але я переконаний, що Бориспіль має бути гарним майданчиком рівних можливостей для всіх кандидатів без винятку. Ми дозволяємо кандидатам в президенти проводити збори в сесійній залі. Я вважаю, що люди мають прийти і почути голос кожного, тому наші двері відкриті для всіх. Кажуть, що в деяких містах кандидатів не пускають, але на мою думку, таким чином місцева влада скоює злочин.
Із народним депутатом, на жаль, у нас немає тісної співпраці, можна сказати стосунками нейтральні. У 2017 році за його допомоги було виділено 5 мільйонів на будівництво спорткомплексу. Але вони надійшли в кінці листопада і ми змогли використати з них лише 1,5 млн, залишок повернувся до держбюджету. Це мабуть був єдиний випадок, коли ми отримали від нього кошти.
Я спілкуюся з колегами по Київській області і в них народні депутати надають велику допомогу. В нас такого немає. Можливо, у Сергія Міщенка немає такої можливості у Верховній Раді, або на те є якісь інші причини.
KV: Столична агломерація - за чи проти?
Анатолій Федорчук: Я однозначно за, якщо вона буде побудована на принципах взаємоповаги та взаємовигідності. Був у Верховній Ради законопроект, поданий невідомо ким, проти якого виступили всі міські голови і я в тому числі. Я за таку агломерацію, яка створена у Франції. Вона має дуже гарний кінцевий результат. До того ж, у нас накопичилось дуже багато проблем, які без допомоги столиці ми не вирішимо.
KV: Нерухомість у Криму - ця історія дійсно була провокацією? Для чого?
Анатолій Федорчук: У 2015 році були застосовані дуже брудні технології. У мене нерухомість не тільки в Криму, а ще й в Дубаї, Італії, казали навіть, що у моєї дочки нерухомість у США. Той, хто привозив золотий унітаз, йшов кандидатом у міську раду і саме він проводив різні зустрічі з громадою, де розказував подібні басні.
Казали також, що нібито за даними прикордонної служби, моя донька в 2015 році їздила 10 разів до Штатів. І більшість громади повірила. Але мої діти ніколи не були в США, менша дочка взагалі не була за кордоном. Старша дочка була одного разу в Туреччині і одного разу ми їздили разом в поїздку до Голландії.
Тоді використовували багато провокацій. Казали, що в мене тут заводи, фабрики, а в Криму якийсь санаторій. Я сказав, що готовий дати генеральне доручення будь-кому, щоб усе, що належить мені та моїм дітям за межами Київської області, відписати на того, хто цього захоче. Ніхто не погодився, але я готовий це зробити і зараз.
KV: Йдете на наступну каденцію?
Анатолій Федорчук: Потрібно пережити президентські та парламентські вибори. Поки я не готовий сказати. Працювати головою об'єднаної громади дуже тяжко. Я спілкувався із колегами та вже розумію, з якими проблемами доведеться зіштовхнутися, це важкий пласт.
Мені зазвичай перед виборами задавали інше питання - навіщо ви туди йдете, якщо тяжко, біля корита подобається? І мало хто розуміє, що насправді міський голова - це в першу чергу відповідальність.
Мені прикро, що один із кандидатів на мера роздавав виборцям по 400 гривень і таких людей купились аж 14 відсотків. Я розумію, що люди доведені до злиднів, але ми маємо думати про своє майбутнє. Я перед Богом чистий, бо за три каденції жоден голос за мене не був купленим.
KV: Ви не першу каденцію міський голова. Скажіть відверто - за всі ці роки вам було хоча б за щось соромно?
Анатолій Федорчук: Соромно, мабуть, за те, що десь не стримався, не гарно себе повів. Можливо, десь проявляв слабохарактерність до депутатів, бо не хотів створювати конфліктів. Але зараз розумію, що це дозволило зберегти стабільність. І сьогодні я ходжу спокійно Борисполем по тим місцям, які створив. Ніхто не скаже, що я вкрав. Ніхто не скаже, що мені хабара заносив.
Читайте:
Наталія Дзюба: “За час функціонування пункту біженців конфліктів із громадою не виникало”
Михайло Нетяжук: “Порядну людину треба дуже довго вмовляти, щоб вона пішла в депутати”
Тарас Костін: “Радимось із Віталієм Кличко в питаннях управління містом”
Олексій Момот: “Сподіваюсь, новий губернатор не зупинить переїзд КОДА до Вишгороду”KиевVласть
В январе 2019 года субсидии на оплату жилищно-коммунальных услуг (ЖКУ) назначены 14,3 тыс. домохозяйствам Киевской области, что по сравнению с соответствующим месяцем 2018 года больше на 9,8 тыс. домохозяйств, или в 3,1 раза. Всего на этот период субсидии на оплату жилищно-коммунальных услуг получали 185,6 тыс. домохозяйств области, или 28% от всего количества назначенных субсидий. Также в январе 2019 года субсидии на приобретение сжиженного газа, твердого и жидкого печного бытового топлива были назначены 53 домохозяйствам области.
Об этом KV стало известно из экспресс-выпуска ГУ статистики в Киевской области.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Средний размер назначенной субсидии на оплату ЖКУ на одно домохозяйство в январе 2019 года составил 987 грн, что на 27,1% меньше, чем в январе 2018 года. Сумма субсидий, предназначенных домохозяйствам за январь 2019 года, составляла 14,1 млн гривен, что в 2,3 раза больше соответствующего показателя в январе 2018 года.
Субсидии на приобретение сжиженного газа, твердого и жидкого печного бытового топлива в январе 2019 года были назначены 53 домохозяйствам области. По сравнению с соответствующим месяцем 2018 года количество таких домохозяйств уменьшилось в 1,7 раза. Сумма назначенных субсидий такого типа в январе 2019 года составила 147,1 тыс. гривен, а в январе 2018 года - 235,2 тыс.гривен.
Средний размер субсидии на приобретение сжиженного газа, твердого и жидкого печного бытового топлива в январе 2019 года на одно домохозяйство составила 2776 гривен, что на 7,4% больше, чем в январе 2018 года.
Задолженность бюджетов по выплате субсидий на приобретение сжиженного газа, твердого и жидкого печного бытового топлива на конец отчетного месяца составила 183,8 тыс. гривен (в том числе 153,7 тыс. - в сельской местности, 30,1 тыс. - в городах).
Напомним, что в январе 2019 года субсидии на оплату жилищно-коммунальных услуг получали 157 тыс. столичных домохозяйств, или 14,2% от общего количества домохозяйств города Киева. В январе 2019 года назначены субсидии 8,3 тыс. домохозяйствам, что по сравнению с аналогичным периодом прошлого года больше на 938, или на 12,8%.
Читайте: Некоторые получатели субсидий в марте получат от правительства наличные для оплаты коммунальных платежей за февраль
Фото: vesti-ukr.com
KиевVласть
Несмотря на дотации в размере 2 млрд гривен из бюджета Киева, КП “Киевтеплоэнерго” закончило 2018 год с убытком в размере 1 млрд 12 млн гривен. Убыток объясняют очень большими потерями при транспортировке тепла, несправедливыми тарифами, необходимой закупкой газа по завышенной цене и пр. При этом выходить на самоокупаемость это предприятие, похоже, даже не собирается: вскоре Киевсовет будет пополнять уставной фонд “Киевтеплоэнерго” на очередные 300 млн гривен. Все это обернется для населения и прочих столичных потребителей только повышением тарифов с 1 мая 2019 года.
Об этом KV стало известно в ходе заседания комиссии Киевсовета по вопросам жилищно-коммунального хозяйства и топливно-энергетического комплекса (ЖКХ и ТЭК), которое состоялось 18 февраля 2019 года.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
На этом заседании комиссия приняла к сведению отчет о расходовании КП “Киевтеплоэнерго” (*) 2 млрд гривен, направленных ранее в уставной фонд этого предприятия из бюджета Киева, а также согласовала проект решения Киевсовета 08/231-742/ПР от 12.02.2019 года, согласно которому уставной фонд “Киевтеплоэнепрго” вскоре увеличат еще на 300 млн гривен.
Читайте: Руководство Киева отказалось от принципов рыночной экономики в сфере теплоэнергетики
112,00 млн гривен из этой суммы обещают потратить на приобретение основных средств для технического обслуживания и эксплуатации систем генерации, подачи тепловой и электрической энергии ТЭЦ №5, ТЭЦ №6, и завода “Энергия”,188 млн гривен - на ремонт теплосетей по 86 адресам.
Убыточность в обмен на дотации
Согласно отчету, из 2 млрд гривен, которые в 2018 году были профинансированы “Киевтеплоэнерго” из городской казны в полном объеме, данное КП израсходовало 1 млрд 979,6 млн гривен.
Читайте: Киевсовет увеличил уставной фонд КП “Киевтеплоэнерго” до 2 млрд гривен
Больше всего было потрачено на закупку природного газа - 857 млн гривен. Отмечается, что эти средства в ноябре 2018 года были направлены ПАО “НАК “Нафтогаз Украины” (**) за поставку природного газа по льготной цене.
Еще 350 млн гривен данное КП в период с мая по июнь 2018 года расходовало на закупку у ПАО “Киевэнерго” (***) тепловой энергии, производимой на ТЭЦ №5 и ТЭЦ №6 и заводе “Энергия”.
Читайте: КП “Киевтеплоэнерго” перечислит Ахметову 382,8 млн бюджетных денег
300 млн гривен пошли на выплату заработных плат сотрудникам предприятия, 100 млн гривен - на производственные расходы (закупка воды и электроэнергии).
За 257,9 млн гривен “Киевтеплоэнерго” приобрело у ПАО “Киевэнерго” необходимое для работы имущество. В отчете отмечается, что рыночная стоимость этого имущественного комплекса “значительно выше, чем фактически понесенные расходы”.
Читайте: Чтобы было тепло: киевляне заплатили Ахметову очередные 269,4 млн гривен
На 98 млн гривен “Киевтеплоэнерго” закупило автотранспорта и спецтехники (сведения о количестве и номенклатуре в отчете отсутствуют), 13,1 млн гривен были потрачены на приобретение компьютерной и офисной техники.
На поверку и ремонт коммерческих средств учета тепловой энергии “Киевтеплоэнерго” расходовало из своего уставного фонда 3,6 млн гривен. На эти цели планировалось направить 24 млн гривен, но руководство КП считает, что и так неплохо. Какое количество из ранее заявленных счетчиков данное КП смогло “срочно поверить”, отремонтировать или закупить в отчете не указывается.
При всех этих дотациях, а также - получении средств от столичных потребителей за тепло, горячую воду и реализацию электроэнергии, 2018 год КП “Киевтеплоэнерго” умудрилось закончить с убытком в размере 1 млрд 12 млн гривен.
В отчете также отмечается, что по состоянию на 1.02.2019 года задолженность перед НАК “Нафтогаз” за потребленный природный газ для производства тепловой энергии составляет 2 млрд 217,7 млн гривен, а задолженность столичных потребителей за тепловую энергию - 2 млрд 706,6 млн гривен.
Читайте: Шахер-махер: столичное руководство оставило на произвол судьбы жителей Киева, плативших “Киевэнерго” наперед
Заявленные причины убыточности
В таблице “Основные показатели финансово-хозяйственной деятельности КП "Киевтеплоэнерго" за 2018 год” указывается, что суммарно доходы КП в минувшем году составили 6 млрд 617,5 млн гривен. А вот в графе расходов странным образом значится 2019 год и общая сумма - 7 млрд 610,6 млн гривен.
Ниже приводятся финансовый результат “Киевтеплоэнерго” за минувший год - убыток в размере 1 млрд 11,9 млн гривен. При этом, если сопоставить указанные в таблице доходы и расходы этого КП, результат финансово-хозяйственной деятельности “Киевтеплоэнерго” это - убыток в размере 993 млн гривен.
Впрочем, такие “мелкие” несоответствия, как уже не раз писала KV, в Киеве последнее время не редкость.
Читайте: Цифры “не пляшут”: Петр Пантелеев хочет денег на ремонт теплосетей, но не знает сколько и как
По подсчетам “Киевтеплоэнерго”, закупка газа в период с 1 августа по 11 октября 2018 года по коммерческой цене обернулась для предприятия убытком в сумме 154,4 млн гривен.
Читайте: Столичные ТЭЦ №5 и ТЭЦ №6 минимум месяц будут работать на дорогом “коммерческом” газе
Причиной убытков на сумму 97,4 млн гривен называется “несоответствие цены приобретенного газа для населения с 1.11.2018 года (6968,21 гривен за 1 тыс. куб.м.) ценам предусмотренным действующим тарифом (5674,7 гривен/тыс. м3), с учетом снижения цены на газ для других потребителей”.
Никуда не делись и потери при транспортировке тепла: “разница между потерями тепловой энергии, предусмотренной действующим тарифом и фактическими потерями”, по подсчетам “Киевтеплоэнерго”, привела к убыткам в размере 378,8 млн гривен.
Убыток в размере 220 млн гривен в КП объясняют несоответствием тарифа фактически производимой тепловой энергии.
“Действующий тариф рассчитан на полезный отпуск тепловой энергии, который превышает фактические показатели реализации тепловой энергии на 20 - 25%. За период с мая по декабрь 2018 такое несоответствие приводит к убыткам, прогнозируемая сумма которых составляет 220 млн грн”,- сказано в отчете.
Также отмечается, что “Киевтеплоэнерго” недополучило доходов в размере 161,4 млн гривен из-за того, что стало предоставлять киевлянам услуги по централизованному снабжению горячей воды и центрального отопления только с мая 2018 года.
“Основная часть доходов приходится на отопительный сезон, а тариф рассчитан равномерно на календарный год. С отопительного сезона 2018/2019 годов на 2018 год приходится 40% доходов, и 60% доходов приходится на I квартал 2019 года”, - сообщается в отчете.
Кроме того, среди причин убыточности “Киевтеплоэнерго” в отчете указан необъяснимый “фактор сезонности”.
Кто понесет ответственность?
В ходе обсуждения данного вопроса замглавы жкх-комиссии Киевсовета Святослав Кутняк (фракция “ВО “Свобода”) акцентировал внимание на том, что убытка в размере 154 млн гривен из-за закупки газа по завышенным коммерческим ценам уж точно можно было избежать.
“Это половина той суммы (300 млн гривен.- KV), которую КП “Киевтеплоэнерго” снова просит профинансировать из столичной казны. То есть, 154 млн гривен вы использовали из бюджета Киева из-за того, что мы знаем, какая у нас была ситуация летом. То, что тогда мы не хотели признавать долги “Киевэнерго” перед НАК “Нафтогаз”, что тогда у нас были судебные иски, которые мы кстати выигрывали, а потом таким мировым соглашением слили. Кто за это понесет ответственность?”, - возмущался Кутняк.
Читайте: В Киевсовете со скандалом согласовали текст мирового соглашения с “Нафтогазом”
По его мнению, такое мировое соглашение, чтобы не переплачивать за газ, можно было заключить и раньше. Или - пролоббировать в Верховной Раде законопроект, который бы урегулировал ситуацию, сложившуюся в Киеве с поставкой природного газа по льготной цене.
Также Кутняку непонятно, почему “Киевтеплоэнерго” вкаладывает сегодня так мало средств в ремонт изношенных теплосетей, хотя всем понятно, что потери при транспортировке тепловой энергии от столичных ТЭЦ в жилые дома киевлян можно сократить на 20-25%. Кроме того, замглавы комиссии Киевсовета по вопросам ЖКХ и ТЭК возмущался тем, что городское руководство сняло финансирование с разработки Схемы теплоснабжения Киева до 2025 года.
Читайте: WOW-эффект: мало кто понимает, куда и как до конца года будут освоены 3,8 млрд гривен из бюджета Киева
Святослав Кутняк в очередной раз попросил руководство КГГА разработать 5-летний план обновления столичных теплосетей, так как “кроме города это никто не сделает: ни один инвестор, ни один мировой банк”.
В ответ замглавы КГГА Петр Пантелеев только сообщил, что в вопросе глобальных инвестиций в жкх-сферу, руководство КГГА надеется на “дешевые кредитные средства мировых финансовых организаций”. А также - анонсировал поднятие для столичных потребителей тарифов на отопление и электроснабжение с 1 мая 2019 года.
Читайте: “Киевтеплоэнерго” порадует киевлян очередным повышением тарифов на тепло и электроэнергию 1 мая
Напомним, КП “Киевтеплоэнерго” подчинено Департаменту жилищно-коммунальной инфраструктуры КГГА, который с 17 июля 2017 года возглавляет Дмитрий Науменко. КП “Киевтеплоэнерго” с 22 декабря 2018 года руководит Вячеслав Бинд (на фото), который до этого с 17 апреля 2018 года исполнял обязанности директора данного КП. Сферу ЖКХ в Киеве с 1 сентября 2014 года курирует замглавы КГГА Петр Пантелеев.
* КП “Київтеплоенерго” (код ЄДРПОУ: 40538421)
** ПАТ “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” (код ЄДРПОУ: 20077720)
*** ПАТ “Київенерго” (код ЄДРПОУ: 00131305)
Фото: KV
Щоб дізнатися реальну ситуацію у районах столиці та з'ясувати, що зроблено за 2018 рік для підвищення комфорту мешканців, КиевVласть вирішила провести серію інтерв'ю з головами райдержадміністрацій Києва. Ми сподівалися, що кожний очільник району читачам КиевVласть детально розкаже скільки коштів витрачається на розвиток району, що робиться для покращення умов життя, на що люди скаржаться частіше за все, які проблеми існують, скільки будується нових об'єктів, чи є проблеми із забудовниками, як вони вирішуються та які наявні плани щодо розвитку району. Проте голова Печерської райдержадміністрації Сергій Мартинчук відмовився від зустрічі з журналістом КиевVласть. Натомість від Печерської РДА надійшли відповіді на орієнтовні питання інтерв'ю.
Довідка KV: Печерський район Києва як адміністративно-територіальну одиницю створено у 1921 році. Він найменший за територією та населенням район столиці, розташований у центральній частині міста. До його складу входять Чорна гора, Верхня Теличка, Саперне поле, Звіринець, Печерськ, Черепанова гора, Берестове, Клов, Бесарабка, Липки, Лавра. Саме на території Печерського району розташовані Адміністрація Президента, Верховна Рада, Кабмін, Національний банк та прокуратура.
Печерський район межує з Шевченківським, Подільським, Дніпровським (по річці Дніпро) та Голосіївським районами міста. Його межі визначають залізничний міст, бульвар Дружби Народів; Либідська площа, непарна сторона вул. Велика Васильківська, вул. Хрещатик (за виключенням Бессарабського ринку, Майдану Незалежності та Європейської площі); Володимирський узвіз по схилу до Паркової алеї; Паркова алея; Парковий міст та акваторія Дніпра.
Фінансування
Фінансування видатків проводиться з бюджету Києва (у тому числі, за рахунок субвенції з державного бюджету для надання грошової компетенції за належні для отримання жилі приміщення окремим категоріям населення відповідно до законодавства, що становить 5,7 млн гривень на рік).
Рішенням Київради від 21 грудня 2017 року № 1043/4050 “Про бюджет міста Києва на 2018 рік” зведений бюджет Печерського району в складі бюджету Києва затверджений в сумі 778 млн гривень, у тому числі видатки загального фонду 683,7 млн гривень, видатки спеціального фонду 84,3 млн гривень (з них бюджет розвитку – 73,2 млн гривень).
Більшість видатків бюджету традиційно були спрямовані на соціально-культурну сферу (освіта, соціальний захист і соціальне забезпечення, культура та мистецтво, фізична культура і спорт). У звітному періоді сукупна частка цих видатків у структурі видатків бюджету становить 84,6%.
Читайте: На взятке задержан замглавы Печерской РГА
Фінансування проводилось виходячи з планових призначень, потреби розпорядників коштів у відповідних видатках та наявного фінансового ресурсу. У першочерговому порядку профінансовані видатки на захищені статті витрат: оплата праці, оплата послуг за спожиті тепло-енергоносії та харчування.
Громадські проекти
У 2018 році були успішно реалізовані 2 громадських проекти, а саме:спортивний комплекс у спеціалізованій школі № 47 імені Антона Макаренка;дитячий простір на території спеціалізованої школи №47 імені Антона Макаренка.
Для реалізації у 2019 році обрано 8 проектів. До голосування за них долучилися майже 7,5 тисяч осіб.
Читайте: За неделю киевлянами в Общественный бюджет-2020 было подано 33 проекта
Як у 2018 році латали дірки на дорогах
Комунальним підприємством “Шляхово-експлутаційне управління по ремонту та обслуговуванню автомобільних шляхів та споруд на них Печерського району міста Києва” виконано поточний (дрібний) ремонт вулично-шляхової мережі загальною площею 22 047,17 м. кв.
Також зроблено облаштування наземних пішохідних переходів заниженим бортовим каменем (14 од.); залито швів за допомогою швозаливника Crafco SuperShot (45 341 пог.м.); усунено ямковості за допомогою Crafco Magnum (1 505 м.кв.); влаштування пішохідних переходів з фігурних елементів мощення (вул. Городецького – 1 од.); влаштування підвищених пішохідних переходів (вул. Немировича-Данченка – 1 од.); влаштування “острівків” безпеки на пішохідних переходах (вул. Грушевського – 1 од.); відновлення розриттів після проведення робіт на інженерних мережах (6261,22 м.кв).
Читайте: На улице Грушевского в Киеве завершили обустройство “островков безопасности” (фото)
Виконано роботи з поточного (середнього) ремонту об'єктів вулично-шляхової мережі за адресами: бульв. Лесі Українки (від вул. Госпітальної до вул. Еспланадної – 4785 м.кв) та вул. Інститутська (від вул. Шовковичної до Кловського узвозу – 5150 м.кв).
Виконано заміну колесо-відбійної стрічки на оцинковану (288 м.п). Виконано заміну направляючого пішохідного огородження на оцинковане (1612 м.пг.). Встановлено антипаркувальних стовпчиків – 1100 од.
Влаштовано заїзні “кишені” для паркування в кількості 9 од. за адресами: вул. Генерала Алмазова – 2 кишені площею 287 м.кв; вул. Івана Мазепи – 3 кишені площею 185 м.кв; вул. Велика Васильківська ріг вул. Саксаганського – 2 кишені площею 109 м.кв; вул. Скоропадського – 2 кишені площею 117 м. кв.
Чому мало ремонтували міжквартальні проїзди та двори
В рамках Програми ремонту міжквартальних проїздів та прибудинкових територій виконано капітальний ремонт за адресами: пров. Лабораторний, 24; вул. Іоанна Павла ІІ, 23/35; вул. Івана Кудрі, 35-37; вул. Предславинська, 49.
Також комунальним підприємством “Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району Києва”, відповідно до звернень мешканців, було вжито заходів з ямкового ремонту асфальтного покриття прибудинкових територій загальною площею 1 300 кв. м.
Під час забудови Печерського району, свого часу забудовниками не були передані на баланс внутрішньо- та міжквартальні проїзди, які комунальними підприємствами району не обслуговувались.
Відповідно до розпорядження Київської місдержадміністрації (КМДА) від 27 квітня 2018 року № 707 “Про деякі питання закріплення внутрішньоквартальних проїздів”, Печерською РДА видано розпорядження від 23 травня 2018 року № 313, яким внутрішньоквартальні проїзди закріплено для подальшого утримання та експлуатації за КП “Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району Києва”.
Оскільки закріплені міжквартальні проїзди не відносяться до прибудинкових територій, КП “Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району Києва”, основним джерелом доходу якого є плата мешканців за утримання будинків та прибудинкових територій, не має змоги належно обслуговувати закріплені проїзди.
З метою реалізації зазначеного розпорядження та належного утримання внутрішньоквартальних проїздів, Печерська райдержадміністрація звернулася до Київського міського голови щодо прискорення вирішення питання фінансування (визначення джерел фінансування на ремонт та утримання закріплених внутрішньоквартальних проїздів). На даний час вищевказане питання перебуває на розгляді відповідних структурних підрозділів КМДА.
Розриття “Київенерго”
На даний час в Києві та зокрема в Печерському районі склалася негативна ситуація щодо відновлення асфальтового покриття в місцях, де ПАТ “Київенерго” проводило роботи з усунення аварій на балансових мережах.
Відповідно до рішення Київради від 24.04.2018 № 517/4581 Угоду щодо реалізації проекту управління та реформування енергетичного комплексу Києва було припинено, договір з ПАТ “Київенерго” розірвано. КМДП, на виконання вищевказаного рішення Київради, визначено теплопостачальною організацією КП “Київтеплоенерго”, за яким на праві господарського відання закріплено майно комунальної власності територіальної громади Києва.
ПАТ “Київенерго” відмовляється від проведення робіт по відновленню (асфальтуванню) порушеного благоустрою після проведення аварійних робіт. В свою чергу, КП “Київтеплоенерго” не приймало на себе зобов’язання з відновлення благоустрою на територіях, на яких ПАТ “Київенерго” здійснювалися роботи з ліквідації аварійних пошкоджень.
Читайте: Столичная власть намерена судиться с “Киевэнерго” из-за сотен разрытий дорог после проведения ремонтов
Ремонт інженерних мереж
В Печерському районі існує проблема зношеності зовнішніх теплових та водопровідних мереж. Тривалий час на інженерних мережах не проводились ремонтні роботи, їх аварійний стан призводить до тривалих відключень житлових будинків від гарячого, холодного водопостачання та теплопостачання, що спричиняє соціальну напругу серед мешканців району.
На даний час фахівцями Печерської РДП та КП “Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району Києва” проводиться відповідна робота по підготовці заходів з комплексного ремонту прибудинкових територій житлових будинків, які передбачають:
капітальний ремонт інженерних мереж (газ, каналізація, холодне, гаряче водопостачання та опалення);повне відновлення асфальтового покриття; встановлення опор зовнішнього освітлення.
Складені поадресні переліки будуть надані як пропозиція до Програми економічно-соціального розвитку Києва на 2019 рік.
Реставрація об'єктів культурної спадщини
Серед житлових будинків, які перебувають в управлінні КП “Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району Києва”, 140 будинків віднесено до об’єктів культурної спадщини. Більшість цих будинків розташована у центральній частині Києва на вулицях Хрещатик, Городецького, Грушевського, Лютеранській, Шовковичній, Шота Руставелі, Липській.
Зазначені будинки переважно збудовані до 1917 року та забудови періоду післявоєнних років, мають складну архітектурну форму виступаючих елементів (фігурне оздоблення, ліпнина), карнизів. Наразі за віком та терміном безремонтної експлуатації фасади вказаних будинків перебувають в незадовільному технічному стані і потребують реставрації.
Відповідно до закону “Про охорону культурної спадщини” ремонт пам'яток місцевого значення здійснюється лише за наявності письмового дозволу Київської міськдержадміністрації (КМДА) та науково-проектної документації. Виготовлення такої документації потребує залучення значної суми коштів і виконати її замовлення за рахунок балансоутримувача не видається за можливе. Печерська РДА звернулася до КМДА з проханням передбачити видатки в бюджеті Києва на виготовлення науково-проектної документації для реставрації об’єктів культурної спадщини.
Читайте: Печерская РГА на льготных условиях передала в аренду помещение общины Киева под приемную депутата Киевсовета Терентьева на 2 года
Крадіжки ліфтів
В Печерському районі налічується 1228 ліфтів із них 455, які відпрацювали понад 25 років.
У 2018 році у зв’язку з викраденням ліфтового обладнання було зупинено 237 ліфтів. Після встановлення фактів викрадення ліфтового обладнання до відділу Нацполіції було надано заяви відповідного змісту. Грабіжників, які викрали обладнання за адресами: вул. Гусовського, 12/7 та провул. Виноградний, 1/11, було спіймано і притягнуто до кримінальної відповідальності.
Щорічно під час формування бюджетного запиту Печерська РДА надає пропозиції до Департаменту житлово-комунальної інфраструктури для включення їх до адресного переліку для виконання робіт із заміни або реконструкції ліфтів у житлових будинках Києва.
Ремонт будинків
Згідно з переліком, затвердженим розпорядження Печерської РДА від 1 лютого 2018 року № 91 “Про затвердження адресного переліку об’єктів для виконання робіт з капітального ремонту у 2018 році” (зі змінами), проводились роботи по ремонту сходових клітин та ремонту покрівель.
Станом на 4 грудня 2018 року виконано:
ремонт сходових клітин: вул. Івана Мазепи, 11-А; пров. Микільський, 1/25; вул. М. Омельяновича-Павленка, 19; вул. Леоніда Первомайського, 4; вул. Леоніда Первомайського, 5; вул. Рибальська, 13; вул. Копиленка, 3; вул. Копиленка, 3-А; вул. Євгена Гуцала, 4; бульв. Лесі Українки, 28-А; вул. Анрі Барбюса, 56; бульв. Лесі Українки, 24; вул. Івана Кудрі, 37-А; вул. Чигоріна, 49; вул. Бастіонна, 10; вул. Бастіонна, 12; вул. Бастіонна, 14-А; вул. Бастіонна, 4; пров. Бастіонний, 7; вул. Михайла Бойчука, 12; вул. Михайла Бойчука, 12-А; вул. Михайла Бойчука, 13-А; вул. Остапа Вишні, 3; вул. Михайла Драгомирова, 10/10; бульв. Д. Народів, 4/6; вул. Професора Підвисоцького, 12-А; вул. Професора Підвисоцького, 20.
капітальний ремонт покрівель: вул. Предславинська, 51; вул. К. Гордієнка, 2-А; Кловський узвіз, 14-Б.
Щодо нарікань на роботу підрядних організацій інформуємо, що під час проведення робіт до управління житлово-комунального господарства та будівництва надходили звернення від мешканців будинків. Під час виконання робіт всі питання опрацьовані, зауваження висловлені мешканцями усунуті в межах компетенції та плану проведення робіт. Після завершення робіт звернення від мешканців щодо нарікань на виконавців робіт до управління житлово-комунального господарства та будівництва не надходили.
Читайте: Печерская РГА опровергает обвинения аудиторов КГГА
Скарги громадян
Стосовно неякісного надання комунальних послуг до комунального підприємства “Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району Києва” мешканці частіше звертаються з питання капітального ремонту покрівель в будинках, ремонту під’їздів, заміни вікон в під’їздах, постачання гарячої води, вивезення сміття з прибудинкової території.
До КБУ “Контактний центр міста Києва” надходить велика кількість звернень стосовно відсутності опалення, гарячого водопостачання, проведення ремонту у будинках, непрацюючих ліфтів, прибирання під’їздів та прибудинкових територій, несвоєчасне вивезення побутових відходів.
До відділу роботи із зверненнями громадян від мешканців надходить велика кількість звернень з приводу неякісного надання комунальних послуг. В першу чергу, громадяни скаржаться на відсутність ремонту в будинках, неякісну подачу опалення в будинки та квартири, перебої у гарячому водопостачанні, несвоєчасне вивезення побутових відходів з прибудинкових територій. Найбільше скарг надходить з приводу гарячого водопостачання та вивезення сміття.
Читайте: Депутат Киевсовета Алла Шлапак в очередной раз просит районные власти организовать вывоз мусора на Печерске
Всі скарги мешканців району ретельно та оперативно опрацьовуються.
Дератизація та дезінсекція будинків
КП “Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району Києва” для проведення робіт з дератизації та дезінсекції в допоміжних приміщеннях та прибудинкових територіях підпорядкованих житлових будинків комунальної власності укладено договір зі спеціалізованою організацією ТОВ “Емпекс”.
Працівниками ТОВ “Емпекс” проводиться дератизація та дезінсекція по мірі необхідності, за заявками підпорядкованих КП “Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району Києва” житлово-експлуатаційних дільниць, таких як: “Хрещатик”, “Липкижитлосервіс”, “Печерськжитло”, “Печерська брама”.
Власникам влаштованих в житлових будинках закладів харчування, продуктових магазинів вручаються приписи-вимоги щодо вжиття заходів з проведенню робіт з дезінсекції та дератизації, а також належного утримання підсобних приміщень і території, де встановлені сміттєві контейнери.
Нове будівництво та конфлікти з забудовниками
Станом на 4 грудня 2018 року на території Печерського району нараховується орієнтовно 55 об’єктів будівництва. Переважно, це будівництво житлових будинків, офісних та багатофункціональних центрів.
З них декілька об’єктів будівництва можна віднести до переліку таких, що викликають найбільшу соціальну напругу в районі:
Будівництво багатофункціонального комплексу з приміщеннями дипломатичних представництв, резиденції послів іноземних держав з підземними паркінгами на бульварі Дружби Народів, 13-А;
Будівництво об’єкта громадського харчування” на бульварі Дружби Народів, 13 літ “Б”;
Будівництво житлового будинку у провулку Микільському, 7;
Передбачене будівництво житлового комплексу у провулку Бастіонному (12 земельних ділянок);
Реконструкцiя примiщень нежитлової будiвлi (лiт. Н) на вулиці Товарнiй, 1.
Печерська райдержадміністрація в межах компетенції та наданих повноважень розглядає питання, які виникають у зв’язку з проблемним будівництвом, в тому числі в рамках діяльності робочої групи з моніторингу та контролю щодо виконання законодавства у сфері будівництва та протидії незаконному будівництву на території Печерського району Києва, створеної розпорядженням Печерської РДА від 27 квітня 2016 року № 220.
За результатами напрацювань надсилаються запити до відповідних установ, здійснюється збір та аналіз наявної інформації та матеріалів, які в подальшому, направляються до КМДА, правоохоронних органів та органів державного архітектурно-будівельного контролю.
На сьогоднішній день, на території Печерського району Києва відсутні об’єкти будівництва, що пов’язані з проблемами ошуканих інвесторів.
Звернень від громадян та громадських організацій від імені інвесторів, які виступили інвесторами проблемного будівництва, до Печерської райдержадміністрації не надходять.
Печерська РДА готова, у разі необхідності, надавати інвесторам консультативну та іншу передбачену законодавством допомогу.
Читайте: Киевляне возмущены реконструкцией кинотеатра “Зоряний”, лишающей здание черт модернизма
Школи та садочки
Цього року відновив роботу заклад дошкільної освіти № 48 на вул. В. Тютюнника, 5-А. Під час відкриття садочка було передано інтерактивну дошку для навчання від Посольства Китайської Народної Республіки в Україні у рамках співпраці з Печерською райдержадміністрацією.
Також у закладі дошкільної освіти № 48 встановлено кухонне обладнання, телевізори, піаніно, килими, окрім цього, заклад оснащений новими меблями, м’яким інвентарем, посудом та розвиваючими іграшками.
Читайте: Капремонт в школе №133 по-печерски: подрядчик ремонтирует не все туалеты
Відповідно до розпорядження КМДА від 1 червня 2017 року № 382 “Про реконструкцію з прибудовою до будівлі Києво-Печерського ліцею № 171 “Лідер” Печерського району Києва на вулиці Лейпцизькій, 11-А у Печерському районі” у 2018 році здійснюється реконструкція закладу. Замовником робіт та розпорядником коштів визначено КП “Спецжитлофонд”.
Задля розвитку культури в Печерському районі 15 листопада 2018 року було відкрито оновлену філію Дитячої музичної школи № 27. В цій музичній школі проведено поточний ремонт, в рамках якого відбулися улаштування внутрішніх інженерних мереж та ремонт всіх внутрішніх приміщень. На сьогодні у ДМШ № 27 працює 68 викладачів та навчається 473 учні, з них 420 учнів бюджетного навчання та 53 учні відділення самоокупності.
Печерськ спортивний
З метою покращення спортивної інфраструктури в Печерському районі, відповідно до розпорядження КМДА від 30 листопада 2017 року № 1522 “Про будівництво футбольних полів зі штучним покриттям”, в спеціалізованій школі № 80 (бульвар Дружби Народів, 12-Б) та гімназії № 109 ім. Т. Шевченка (вул. Панаса Мирного, 24) виконуються роботи з будівництва (реконструкції) футбольних полів зі штучним покриттям.
Також на балансі управління освіти та інноваційного розвитку перебувають дві спортивні школи (Дитячо-юнацька спортивна школа № 1 (вул. Бастіонна, 3/12, вул. Раєвського, 25, вул. Московська, 39) та Спортивна дитячо-юнацька школа олімпійського резерву № 9 (вул. Бастіонна, 7/18); три заклади, в яких є плавальні басейни (школа І-ІІІ ступенів № 78 (вулиці Шота Руставелі, 47); школа І-ІІІ ступенів № 134 (Печерський узвіз, 13); заклад дошкільної освіти № 205 (на вулиці Московській, 39-А). Басейни використовуються за призначенням учасниками навчально-виховного процесу для здорового способу життя.
Однією із головних подій 2018 року стало започаткування турніру з футзалу “Ліга Печерська” серед державних та силових структур, що розташовані на території Печерського району Києва. З метою сприяння розвитку та популяризації міні-футболу (футзалу), підвищення рівня спортивної майстерності учасників, пропаганди спорту та здорового способу життя, встановлення дружніх контактів між організаціями та колективами, створення умов для неформального спілкування.
У листопаді 2018 року старувала XXIII Спартакіада “Під золотими куполами Печерська” серед студентів вищих навчальних закладів та студентів коледжів та технікумів Печерського району.
Нові сквери Печерського району
У 2018 році на обслуговуванні комунального підприємства по утриманню зелених насаджень знаходиться 347,1 га зелених насаджень (парки – 211, 21 га; сквери – 7, 19 га; бульвари – 14, 4га; інші впорядковані зелені насадження – 48,19 га; вуличні насадження – 59, 02 га; зелені насадження на транспортних розв’язках – 7, 13 га).
Нещодавно біля станції метро “Кловська” разом з громадськістю відкрили новий сквер, в якому встановили сучасні лави та урни для сміття, виконали озеленення території, зокрема, висадили декоративні рослини, дерева, злакові трави.
Підписано меморандум з Посольством Латвійської Республіки в Україні, в рамках якого буде реалізовано проект з влаштування Латвійського скверу, розташованого неподалік від самого Посольства Латвії. Ідея полягає в тому, що цей простір перетвориться на сучасну своїми архітектурними рішеннями європейську зону відпочинку з національними латиськими мотивами та символами.
Разом з Посольством Китайської Народної Республіки під час підписання Меморандуму про дружбу та співпрацю розглянули питання щодо створення та облаштування в Печерському районі поблизу райдержадміністрації скверу Китайської Народної Республіки із використанням національної символіки та мотивів КНР.
Безпека мешканців району
Згідно з статистикою ГУ Нацполіції у Києві, Печерський район є одним з безпечних в районів столиці у порівнянні з іншими районами міста.
Для співпраці і взаємодії Печерською РДА узгоджується підписання меморандуму про співпрацю між КП “Керуюча Компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району Києва”, Печерським районним військовим комісаріатом та Печерським управлінням поліції на 2019 рік щодо зміцнення громадської безпеки та порядку, підвищення ефективності протидії правопорушенням, вжиття заходів з благоустрою, захисту прав і свобод людини, забезпечення оборонної та мобілізаційної роботи.
У 2018 році з метою забезпечення правопорядку в Печерському районі підписано Меморандум про партнерство та співпрацю з Печерським управлінням поліції та громадським формуванням “Муніципальна варта”.
Читайте: В Киеве создали “Муниципальную варту” для охраны порядка и государственной границы
З метою оперативного обміну даними при управлінні житлово-комунального господарства та будівництва Печерської райдержадміністрації цілодобово функціонує оперативна служба оповіщення та зв’язку.
Основними завданнями відділу є здійснення моніторингу обстановки та прогнозування ситуації, що може статися в районі при виникненні надзвичайної ситуації; контроль за станом оперативної обстановки в районі, що пов’язана з виникненням надзвичайних подій.
У разі надзвичайної ситуації оперативні чергові відділу зв’язку та оповіщення співпрацюють з фахівцями відділу з питань надзвичайних ситуацій, Печерським райуправлінням ГУ ДСНС у Києві, Печерським управлінням поліції та диспетчерською службою Києва “ГородОк”.
Лікування у Печерському районі
Система надання медичної допомоги на території Печерського району представлена закладами районного підпорядкування (КНП “Центр первинної медико-санітарної допомоги”, КНП “Консультативно-діагностичний центр”; Госпіталь для інвалідів війни “Печерський”, Центр “Здоров’я”) та закладами міського підпорядкування (КМКЛ №12, КМКЛ №17, Олександрівська міська клінічна лікарня, Київський міський пологовий будинок №1, Перинатальний центр Києва Дитяча клінічна лікарня №7, Київський міський психоневрологічний диспансер №2).
На медичному обліку в закладах районного підпорядкування перебувають 139 146 осіб, з них 17 549 – діти у віці до 18 років. Станом на 16 листопада 2018 року підпорядкованим Печерській РДА Комунальним некомерційним підприємством “Центр первинної медико-санітарної допомоги” Печерського району взято на облік 2 878 осіб (з них 882 - діти у віці до 18 років), які тимчасово переселені з АР Крим та територій ОРДЛО.
Також здійснюється надання первинної медико-санітарної допомоги населенню, яку забезпечують 60 лікарів КНП “ЦПМСД” Печерського району, з них 40 – сімейні лікарі, 14 – педіатри, 6 – дільничні терапевти Станом на 22.11.2018 року підписано декларації з 41 311 пацієнтами (32,12% від загальної кількості населення).
На даний час районна мережа амбулаторій відповідає потребам населення району щодо надання первинної медико-санітарної допомоги. Проте існує необхідність створити амбулаторію загальної практики/сімейної медицини в мікрорайоні вулиць Саперне Поле – Академіка Філатова - Івана Кудрі, у якому ведеться інтенсивне будівництво житлових будинків, частина з яких вже введена в експлуатацію.
Для забезпечення у 2018 році населення Печерського району безкоштовними та пільговими медикаментами у відповідності до постанови Кабміну від 13.12.2017 №1009 “Про внесення змін до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 17 серпня 1998 р. №1303” кошторисом КНП “Центр первинної медико-санітарної допомоги” Печерського району передбачено 1 478,3 тис. гривень, що становить лише 52,0% від потреби.
З метою забезпечення печерян ліками на території Печерського району функціонує 18 аптек та аптечних пунктів, які відпускають населенню лікарські препарати в рамках Урядової програми “Доступні ліки”. Протягом 10 місяців 2018 року аптечним закладам відшкодовано 1 893 487 гривень за 33 145 рецептах, що були видані лікарями 15 397 особам.
Мешканці Печерського району, хворі на інсулінозалежний цукровий діабет, у січні-червні 2018 року отримували препарати інсуліну у необхідній кількості через аптеки № 114 та №125 КП “Фармація”. Вартість відпущених мешканцям Печерського району препаратів інсуліну відшкодовується Комунальному підприємству “Фармація” розпорядником бюджетних коштів відповідного рівня у встановленому порядку. Протягом 10 місяців 2018 року для населення району лікарями-ендокринологами виписано 2 302 рецепти на препарати інсуліну з врахуванням референтних цін на суму 1 768 807,54 гривень.
Надання медичної допомоги населенню у зазначених підрозділах здійснюється як на безкоштовній основі, так і згідно з тарифами, затвердженими в установленому порядку (розпорядження КМДА №1188 від 07.12.2015 “Про внесення змін до розпорядження КМДА від 24 вересня 2014 року №1055 “Про встановлення тарифів на платні послуги зі стоматологічної допомоги, які надаються державними та комунальними закладами охорони здоров’я м. Києва”; від 26 січня 2016 року №27 “Про внесення змін до розпорядження ВО КМР (КМДА) від 26 лютого 2015 року №171 “Про встановлення тарифів на платні послуги, які надаються лікувально-профілактичними комунальними закладами охорони здоров’я”).
Зубопротезування пільговим верствам Печерського району здійснюється на базі зубопротезного відділення КНП “Консультативно-діагностичний центр” Печерського району. Черга на безкоштовне зубопротезування серед ветеранів Другої світової війни відсутня. Протягом І півріччя 2018 року запротезовано 94 особи, з них інваліди війни – 7 осіб, учасники бойових дій - 5 осіб, учасники війни - 5 осіб, прирівняні - 9 осіб, пенсіонери – 64 осіб, постраждалі від аварії на ЧАЕС – 9 осіб. Зубопротезування виконано на суму 93,073 тис. грн. з урахуванням вимог постанови Кабміну від 04 червня 2015 року №389.
Протягом 9 місяців 2018 року силами лікувально-профілактичних закладів районного підпорядкування за допомогою “швидких тестів” на наявність антитіл до ВІЛ обстежено 5 628 осіб. Позитивний результат дослідження мали 21 особа (0,37% з числа обстежених).
Читайте: Віктор Смирнов: “Серед пріоритетів – реконструкція Контрактової площі та вулиці Сагайдачного”
Петро Онофрійчук: “На те, що треба зробити у Дніпровському районі, потрібні 1,5-2 млрд гривень”
Геннадій Заболотний: “Поки немає метро на Троєщину, транспортну проблему масиву треба вирішувати іншим шляхом”
Олександр Цибульщак: “Особливістю 2018 року є суттєве збільшення фінансування житлово-комунального господарства району”
Игорь Довбань: “В 2019 году хотелось бы привлечь минимум 100 млн гривен субвенций из госбюджета”
Володимир Каретко: “Проблема ремонту міжквартальних проїздів зрушила з мертвої точки, але потребує збільшення фінансування”
Петро Захарченко: “На порядку денному питання розширення мережі закладів освіти та врегулювання комплексної забудови району”
Олег Гаряга: “Частина Ярославого Валу має стати пішохідною, а Хрещатик і Майдан Незалежності будемо ремонтувати”
Фото: politrada.comKиевVласть
До 1 мая 2019 года КП “Киевтеплоэнерго” спешит утвердить в НКРЭКУ новые тарифы на отпуск электрической и производство тепловой энергии. Тарифы на тепло для населения, религиозных организаций и прочих учреждений планируют увеличить в среднем на 18,73%. Тариф на отпуск электроэнергии хотят увеличить на 31,24% в два этапа. Причинами роста тарифов называют: рост цены на газ, водоснабжение, необходимость заключения договора с ООО “Киевские энергетические услуги” и пр.
Как стало известно KV, КП “Киевтеплоэнерго” готовится подать на утверждение в Национальную комиссию, осуществляющую регулирование в сферах энергетики и коммунальных услуг (НКРЭКУ) новые тарифы на отпуск электрической и производство тепловой энергии на столичных ТЭЦ.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Об этом в ходе заседания комиссии Киевсовета по вопросам жилищно-коммунального хозяйства и топливно-энергетического комплекса (ЖКХ и ТЭК) 18 февраля 2019 года заявил замглавы КГГА Петр Пантелеев (на фото).
Чиновник сообщил, что с 1 мая 2019 года повышается цена на газ “и уже сейчас происходит формирование тарифа на отпуск электрической и производство тепловой энергии под ТЭЦ”. По его словам, “уже прошли первые общественные обсуждения” этого тарифа, который еще должна утвердить НКРЭКУ.
“До 1 мая мы должны иметь новый тариф на тепло, так как с 1 мая начинается правовая коллизия - вступает в силу новый закон “О жилищно-коммунальных услугах”. В нем название услуг и тепловой энергии совсем другое, в отличии от тех, которые имеет полномочие утверждать НКРЭКУ тарифы. С этим казусом никто не знает, что делать”, - также отметил Пантелеев.
По информации, размещенной на официальном сайте КП “Киевтеплоэнерго” 5 февраля 2019 года, данное КП объявило о начале открытого обсуждения проекта тарифов на отпуск электрической и производство тепловой энергии на ТЭЦ с 01.05.2019 года. 15 февраля 2019 года состоялись открытые обсуждения проекта этих тарифов.
Согласно протокола данных обсуждений, тариф на производство тепловой энергии на столичных ТЭЦ для населения планируется увеличить на 18,98% - с 964,19 гривен за Гкал до 1147,20 гривен за Гкал.
Тариф для производства тепла для религиозных организаций планируется увеличить на 18,48% с 985,02 гривен за Гкал до 1167,04 гривен за Гкал.
Тариф для бюджетных учреждений КП “Киевтеплоэнерго” намеревается увеличить на 18,68% - с 984,67 гривен за Гкал до 1168,60 гривен за Гкал.
Тариф на производство тепла для других потребителей - на 18,79% - с 984,12 гривен за Гкал до 1169,06 гривен за Гкал.
При этом, тариф на отпуск электроэнергии КП “Киевтеплоэнерго” планирует увеличивать в два этапа. Сперва его планируют увеличить с 141,43 коп/кВтч до 175,29 коп/кВтч (на 23,94%). Срок действия этого тарифа хотят предусмотреть до 1 июля 2019 года. После этого данный тариф планируют увеличить до 185,61 коп/кВтч (на 31,24% в сравнении с действующим сейчас тарифом).
Среди перечня факторов, послуживших расчету данных тарифов, значится:
повышение цены на газ с 1 мая 2019 года на 15,2% (без транспортировки) - с 6235,51 гривен за 1 тыс. м. куб. до 7184,80 гривен за 1 тыс. м. куб. согласно Постановления Кабмина №867 от 19.10.2018 года;
рост тарифов на водоснабжение ЧАО “Киевводоканал” согласно постановления НКРЭКУ №58 от 25.01.2019 года;
установление цены на поставку электроэнергии с 1 января 2019 года согласно договору, заключенного между КП “Киевтеплоэнерго” и ООО “Киевские электрические услуги”.
Также отмечается, что при формировании новых тарифов дополнительно “была учтена компенсация убытков, понесенных ТЭЦ “Киевтеплоэнерго” вследствие несоответствия рыночной и тарифной цены природного газа на производство тепловой энергии в период с ноября по декабрь 2018 года”.
Напомним, ныне действующие тарифы на производство тепла для населения и других учреждений, организаций и потребителей были утверждены НКРЭКУ 10 декабря 2018 года. Эти тарифы вступили в силу с 1 января 2019 года. В частности тариф на производство тепла для населения вырос на 22,7%.
Читайте: С нового года киевляне будут платить за отопление на 23% больше (видео)
Напомним также, с 1 февраля 2019 в Киеве именно ООО “Киевские энергетические услуги” уже принимает показания счетчиков, выставляет счета и принимает оплату за потребленную электроэнергию.
Читайте: Киевлянам рассказали о смене поставщика электроэнергии (видео)
КП “Киевтеплоэнерго” подчинено Департаменту жилищно-коммунальной инфраструктуры КГГА, который с 17 июля 2017 года возглавляет Дмитрий Науменко. КП “Киевтеплоэнерго” с 22 декабря 2018 года руководит Вячеслав Бинд (на фото), который до этого с 17 апреля 2018 года исполнял обязанности директора данного КП. Сферу ЖКХ в Киеве с 1 сентября 2014 года курирует замглавы КГГА Петр Пантелеев.
Фото KV
KиевVласть
Я досить тривалий час як підприємець працював у галузі будівництва. Одного разу мав розмову з досвідченим виконробом, який розпочинав свою кар’єру ще у радянські часи. Говорили про якість виконання будівельних робіт.
Я висловив думку, що проблема прорахунків та відвертого браку криється у відсутності відповідальності будівельників.
На що виконроб мені відповів, що головна причина неякісно виконаних робіт - це виконання робіт які взагалі не потрібні. І навів такий приклад:
– Перш, ніж копати яму, ти повинен сам себе запитати: навіщо? Якщо чітко не розумієш, навіщо яма потрібна, то не варто починати її копати, бо на це марно витрачаються кошти і час. Потім марно зроблене треба дороблювати, перероблювати, виправляти, а час уже згаяно, термін здачі об’єкту наближається, кошти витрачено, ти змушений в авральному темпі наздоганяти графік і економити на матеріалах, щоб компенсувати фінансові витрати на безглузді роботи , що звісно впливає в кінцевому рахунку на якість новобудови.
Вся історія державних регуляцій роздрібного ринку автомобільного палива, спрямованих на подолання так званого “нелегального” сектору - це суцільний безперервний приклад копання непотрібних ям, в які вже вгатили безліч людського, інформаційного та матеріального ресурсу.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
А проблема не зникла, бо, насправді, цієї проблеми “нелегалів” не існує взагалі. Ця проблема існує виключно у головах корумпованих чиновників та паливних олігархів, які цих чиновників смикають за ниточки, як куклу смикає ляльковод, і використовують їх для боротьби з конкурентами від малого та середнього бізнесу.
Коли ви чуєте, що десь якісь правоохоронці припинили діяльність незаконної заправки, особливо якщо мова йде про газову, знайте - насправді мова йде про ліквідацію об’єкту який належить малому чи середньому бізнесу. І в переважній більшості випадків вся вина цих підприємців полягає в тому, що вони не змогли подолати безглузді дозвільні бар’єри, набудовані корумпованими чиновниками.
А, якщо сказати відверто, у цих підприємців банально не вистачає коштів на корупційну купівлю безглуздих папірців – дозволів та погоджень - у органах, які покликані здійснювати державний нагляд та контроль у сферах земельних відносин, будівництва, екологічної, техногенної, протипожежної безпеки. Як доказ - ми регулярно із ЗМІ чуємо про затримання службовців цих органів при отриманні хабарів.
Читайте: Розшукуються понад 100 тис. літрів скрапленого газу, поцуплені у підприємців київськими комунальниками
Я сам був свідком не однієї перевірки невеликих заправок яку проводили співробітники прокуратури, Нацполіції, ДСНС, Держпраці, Держекоінспекції тощо. У всіх цих перевірках є один спільний момент - дуже показовий для розуміння того, як саме державний апарат піклується про безпеку роботи таких об’єктів.
В жодному з випадків я не бачив, щоб хтось із перевіряючих хоча б наблизився до обладнання з метою його перевірки на справність та відповідність! Стан експлуатованого обладнання під час перевірок їх не цікавить взагалі. Вони не перевіряють обладнання, вони перевіряють наявність дозвільного папірця. Фактично вони з’ясовують, чи купив підприємець у тому органі який вони представляють дозвільнийпапірець чи ні, тобто – чи сплатив він їм корупційну ренту?
Під час однієї перевірки представник Держпраці почав заводити улюблену “пісню” нашого чиновництва: “А от у Німеччині…”. Я навіть не став слухати, що там у Німеччині бо цю “пісню” чув безліч разів у різних варіантах.
І просто спитав, чи відомо йому, що у Європейському Союзі до об’єктів підвищеної небезпеки (до яких у 2011 році в нашій країні рішенням уряду віднесли й газові заправки (АГЗП)), відносять об’єкти, на яких сумарно зберігається понад 50 тонн небезпечної речовини, а в Україні до ОПН відносять об’єкти де більше 0,5 т?
Чи відомо йому, які істерики влаштовували керівники відповідних департаментів та управлінь Мінсоцполітики, Мінінфраструктури, Мінрегіону, ДСНС, Держпраці, Мінекології на міжвідомчих нарадах, коли представники бізнесу нагадували про необхідність імплементації до українського законодавства Директиви 2012/18/ЄС Європейського Парламенту і Ради від 4 липня 2012 року, де прямо вказано поріг у 50 тонн для ОПН?
Поріг у 50 тонн для ОПН автоматично значно спростив би питання легалізації невеликих АЗС по всій країні та використання скрапленого газу для побутових цілей у приватних оселях. Але держава сказала – ні.
Читайте: В КГГА скрывают информацию о законности размещения каждой АЗС в столице
Треба усвідомити, що вся дозвільно-погоджувальна система держави заточена виключно на корупцію, а практична безпека експлуатації об’єктів підвищеної небезпеки до яких відносяться АЗС, в тому числі газові, повністю залежить від власників цих об’єктів.
І понад двадцятилітня історія малого і середнього бізнесу на цьому ринку доводить, що малі підприємці з цим справляються на відмінно. Випадки НП на таких об’єктах мізерні, як за кількістю, так і за наслідками, бо гарантувати безпеку може лише той, хто несе безпосередню відповідальність в разі виникнення надзвичайної події.
Чиновники ж, які видають/продають дозволи, не несуть відповідальності жодної в будь-яких випадках: чи буде то пожежа на нафтобазі, як кілька років тому під Васильківом на Київщині, чи згорять діти у дитячому таборі, як це сталося у “Вікторії”.
Запобігли цим страшним пожежам з людськими жертвами ті папірці, які повидавали цим об’єктам чиновники? А папірці там були. Як на нафтобазі, так і у дитячому таборі.
То ж чи варто рити безглузді ями, витрачаючи шалені людські та фінансові державні ресурси, розв’язуючи штучно створену проблему, коріння якої виключно у ненажерливості чиновників?
Читайте: Бензинові барони прориваються у королі
Легальним повинен вважатись будь-який вид підприємницької діяльності, який прямо не заборонений законом, при дотриманні податкової дисципліни та виконанні умов та правил, які встановлюються державою.
Реалізовуючи такий принцип повоєнна Європа із знищеною економікою стала сучасною Європою. Так США стали найпотужнішою економікою світу. Так колишні країни соцтабору Східної Європи йшли у колосальний економічний відрив від нас. Так будувались всі економічно розвинені країни з високим рівнем життя і доходів громадян.
В ринковій економіці нема нічого зайвого. Якщо на ринку працює газова заправка чи будь-який інший комерційний об’єкт у будь-якій іншій галузі, значить вони потрібні. Бо підприємницька ініціатива спрямовується туди, де є незадоволений попит, і зникає сама собою, коли перестає відповідати ринковим умовам.
Отримання дозволів і погоджень знаходиться за межею логіки та здорового глузду – це махровий совок і годівниця для чиновників, це колосальної ваги камінь який вже десятиліттями тягне нашу країну на дно.
То ж коли чуєте, що десь чиновниками ліквідовано “нелегальну” заправку, задайте питання – навіщо?
Читайте: Столичная полиция не ведет учет уголовных производств, начатых по факту деятельности нелегальных заправок
Михайло Скляр, голова ГО "Асоціація громадського захисту підприємців"KиевVласть
Оголосивши і привчивши, що державне це погано, українців з радістю відправили в ринкову економіку, забравши комуністично-промислове набуття українського народу (природньо-національні монополії) собі по кишеням-карманам. В Україні чи для України сформували особливе бачення ринкової економіки - без держави і недержавними монополіями.
От і поїдаємо наслідки: ні державної, ні ринкової економіки, а суцільна монопольна економіка.
Ми недооцінюємо негативний вплив недержавних монополій на наше соціально-економічне життя, на розвиток промисловості і сільського господарства.
Держава скута в приватно-монопольних ліщатах. Сировинність економіки, її антисоціальність спричинені, також, недержавною монополізацією.
Постачання газу, електрики населенню і виробництву – все в приватних монополіях. Автомобільне пальне (бензин, дизель, газ) в монополії. Вода в Києві і та в приватній монополії.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Наявність навіть незначної частки недержавного видобутку газу, нафти чи вугілля буде спричиняти надмірне зростання цін на вуглеводні - заради свого прибутку власники недержавного видобутку готові лобіювати завищення цін. Так, держава теж отримає прибутки, але вони десь хаотично втратяться розбігаючись по нескінченним перерозподілам бюджетів, потрапляючи, знову ж таки, в нові пастки монополій. В таких видобувних галузях нереально створити конкуренцію, хіба що надати кожному українцю невідчужуване право на свердловину чи частку в вугільній шахті.
В розвинених країнах боротьба з монополіями – основа існування ринкової економіки. Держави цих країн не раз “розривали” навпіл економічні монополії найбагатших людей країни. І це нормально – країна і її громадяни понад усе. Існування недержавних монополій суперечить існування ринкової економіки.
В Україні ж антимонопольні органи не працюють в інтересах держави і суспільства, а скоріше обслуговують інтереси тих же приватних монополій.
Відтворення і розвиток промислового виробництва та існування недержавних монополі не сумісні речі. Поняття ринкового ціноутворення буде зневільовано монопольним ціноутворенням, робитиме організацію і існування виробництв не конкурентоспроможнім, а державну підтримку не доцільною.
Існуєче антимонопольне законодавство досить потужне, але не застусовальне – існуючий антимонопольний орган неефективно і несвоєчасно реалізує антимонопольну політику. Крім того, антимонопольне законодавство, фактично, не розповсюджується на природньо-національні монополії “захоплені” олігархічними оточенням влади різних періодів.
Тому, треба переглянути ставлення до монополій, як в суспільно-економічному баченні так і в законодавчому.
НЕДЕРЖАВНІ МОНОПОЛІЇ НЕОБХІДНО ПРИПИНИТИ
Форми, методи і інструменти припинення монополій можуть бути різні.
Так, зміна форми земельних відносин дасть змогу припинити аграрні монополії орендарів і, як наслідок, спричинить зростання доходів власників землі і усуспільненню прибутків – запрацюють ринкові механізми в земельних відносинах. Також, така зміна не допустить формування монопольної власності на землю.
А заміна чи започаткування нових організаційних форм відносин власності у створенні чи реорганізації промислових підприємств матиме суттєвий вплив на монополії через підвищення конкурентності в галузях, а також надасть суспільно-правові підстави до державного втручання в діяльність монополій в суспільно значимих інтересах.
Держава може пропонувати викупити або прийняти монополію без викупу. Це стосується також недіючих монополій, відтворення яких в інтересах унітарного власника не доцільно з точки зору відсутності суспільного інтересу. У нас в країні існують підприємства, які практично призупинили виробництво, не мають можливості для відтворення повноцінного виробництва. При прийнятті монополії до державної власності чи передачі об’єднанню громадян, держава може фінансувати і забезпечувати відновлювальний процес виробництва. Як приклад, це підприємства автопрому – підприємства є, а продукції немає.
Держава може на підставі діючого законодавства урегулювати монополію, визначивши порядок ціноутворення, конролю витрат, призначення менеджменту.
Держава повинна повернути природньо-національні монополії, які передані до приватного управління і є джерелом перешкоджання розвитку виробництва та високих цін та тарифів для населення. Варіантів для повернення може бути достатньо.
Держава в інтересах українців повинна реорганізовувати і управляти природними і економічними монополіями. Для цього необхідне впровадження нової якості державного управління власністю українського народу. Для цього необхідна воля.
В результаті запропонованих дій будуть створені в суспільних інтересах державні монополії. Буде накладено обмеження на діяльність приватних монополій. Сформовані і розвинені ринкові механізми замість монопольного гальма розвитку виробництв. І, нарешті, припинено монополії, які не можливо реорганізувати в суспільних інтересах.
Вигодонабувачами від нової антимонопольної політики будуть громадяни і виробничі підприємства. Це знижені тарифи, спрощений доступ до ресурсів природньо-національних монополій – це чинник всебічного розвитку країни.
Право на монополії має тільки український народ в особі держави.
Існувати можуть тільки суспільно-державні монополії на підставі діючих справедливих законів України і бути під суспільно-державним контролем.
Читайте: Повернення ресурсів українському народу
Роман Головін, кандидат наук з державного управлінняKиевVласть
SELECT `id`, `uri`, `meta_title`, `meta_description`, `meta_keywords`, `title`, `text`
FROM `pages`
WHERE `uri` = 'search'
LIMIT 1
0.0005
SELECT `articles`.`id`, `articles`.`title`, `articles`.`uri`, `articles`.`image`, `articles_categories`.`uri` AS `category`
FROM `articles`
LEFT JOIN `articles_categories` ON `articles`.`category_id` = `articles_categories`.`id`
WHERE `articles`.`status` = 'published'
AND `articles`.`is_deleted` =0
AND `articles`.`published` <= '2024-07-21 04:26:00'
AND `articles`.`slider_position` >0
ORDER BY `articles`.`slider_position`
0.0003
SELECT `id`
FROM `articles`
WHERE `articles`.`category_id` = 3
AND `articles`.`status` = 'published'
AND `articles`.`is_deleted` =0
AND `articles`.`published` <= '2024-07-21 04:26:00'
ORDER BY `published` DESC
LIMIT 3
0.0006
SELECT articles.id AS id, articles.title AS title, articles.uri AS uri, articles.published AS published, articles.published_date as date_only, articles.short_text AS short_text, articles.image AS image, articles_categories.uri as category, articles_categories.common_uri as common_uri, articles.text AS text, users.avatar AS image, CONCAT(users.first_name, " ", users.last_name) as author_name, users.id as author_id, users.bio as bio
FROM `articles`
LEFT JOIN `articles_categories` ON `articles`.`category_id` = `articles_categories`.`id`
LEFT JOIN `users` ON `users`.`id` = `articles`.`user_id`
WHERE `articles`.`id` IN('145211', '145173', '144225')
ORDER BY `published` DESC
0.0003
SELECT `id`
FROM `articles`
WHERE `articles`.`category_id` = 1
AND `articles`.`status` = 'published'
AND `articles`.`is_deleted` =0
AND `articles`.`published` <= '2024-07-21 04:26:00'
ORDER BY `published` DESC
LIMIT 50
0.0005
SELECT articles.id AS id, articles.title AS title, articles.uri AS uri, articles.published AS published, articles.published_date as date_only, articles.is_bold AS is_bold, articles.is_red AS is_red, articles.is_important AS is_important, articles_categories.uri as category
FROM `articles`
LEFT JOIN `articles_categories` ON `articles`.`category_id` = `articles_categories`.`id`
WHERE `articles`.`id` IN('145275', '145273', '145272', '145270', '145265', '145269', '145268', '145271', '145267', '145266', '145264', '145261', '145263', '145262', '145260', '145256', '145257', '145259', '145258', '145254', '145255', '145253', '145252', '145251', '145249', '145250', '145247', '145246', '145245', '145244', '145238', '145241', '145236', '145243', '145240', '145242', '145239', '145237', '145234', '145235', '145233', '145224', '145232', '145231', '145230', '145229', '145228', '145227', '145226', '145220')
0.5572
SELECT `articles`.`id` AS `id`, MATCH(articles.title, articles.text) AGAINST('+(газ газа газу газом газе газы газов газам газами газах)' IN BOOLEAN MODE)AS rel
FROM `articles`
LEFT JOIN `articles_categories` ON `articles`.`category_id` = `articles_categories`.`id`
WHERE `articles`.`status` = 'published'
AND `articles`.`is_deleted` =0
AND `articles`.`published` <= '2024-07-21 04:26:00'
AND `articles`.`category_id` != 9
AND MATCH(articles.title, articles.text) AGAINST('+(газ газа газу газом газе газы газов газам газами газах)' IN BOOLEAN MODE)
ORDER BY `articles`.`published` DESC, `rel` DESC
LIMIT 1670, 10
0.0020
SELECT `articles`.`id` AS `id`, `articles`.`title` AS `title`, `articles`.`uri` AS `uri`, `articles`.`published` AS `published`, `articles`.`text` AS `text`, `articles_categories`.`uri` AS `category`, `articles_categories`.`name` AS `category_name`, `articles_categories`.`common_uri` AS `common_uri`
FROM `articles`
LEFT JOIN `articles_categories` ON `articles`.`category_id` = `articles_categories`.`id`
WHERE `articles`.`id` IN('74415', '74400', '74374', '74314', '74247', '73965', '73953', '73946', '73898', '73865')
0.5464
SELECTCOUNT(*)AS `numrows`
FROM `articles`
WHERE `articles`.`status` = 'published'
AND `articles`.`is_deleted` =0
AND `articles`.`published` <= '2024-07-21 04:26:00'
AND MATCH(articles.title, articles.text) AGAINST('+(газ газа газу газом газе газы газов газам газами газах)' IN BOOLEAN MODE)
Array
(
[meta_title] => КиївВлада
[meta_description] => КиївВлада - інформаційно-аналітичний портал, присвячений проблемам влади у Києві та столичному регіоні.
)