Влада поставила за мету знищити одноосібників, знищити самостійне господарювання, як головний опір орендарям та так званому ринку землі. Але навіть з цієї ситуації можна вийти переможцем. Зовсім скоро за скороченою процедурою буде прийнято законопроект №5600, який несе різносторонні законодавчі зміни, певні з яких не піддаються логіці. Після прийняття цього законопроекту земельні відносини стануть іншими. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”   Зокрема, буде завдано жорстокого удару по власникам землі, які не оформили офіційно свої відносини з користувачами (орендарями землі), або ці відносини оформлені з особами, які не перебувають на 4 групі єдиного податку, або взагалі займаються не публічною виробничою діяльність (тіньовою діяльністю на землі). Такі власник землі повинні будуть в якості мінімального податкового зобов’язання сплачувати 5% від нормативно грошової оцінки, що приблизно складає 1500-1650 гривень за 1 гектар землі на рік. За задумкою тих, хто придумав законопроект №5600, цим законопроектом будуть створені умови, при яких буде знищене чи придушене одноосібне непублічне господарювання на землі через фіскальний (податковий) тиск. Працюючи непублічно, одноосібник продає врожай набагато дешевше. А, додавши до цього мінімальне податкове зобов’язання та земельний податок, відповідно до законопроекту №5600 в межах 2000-2500 гривень, власнику землі доведеться сильно замислитися щодо подальшого одноосібного господарювання й над тим чи не віддати землю в оренду латифундистам. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться Ще більш складна ситуація для тих, хто обробляє не свою землю (не публічна оренда) – він ще ж має платити і тіньову орендну плату. Тіньовий орендар буде змушений відмовитись від оренди, адже реалізувати конкурентне господарювання з точки зору бухгалтерського та податкового адміністрування малому тіньовому орендареві не під силу з причин високої витратності процесів адміністрування. Пропозиції податкового органу реєструватися суб’єктами підприємницької діяльності (ФОПами, сімейними фермерськими господарствами) ні до чого не призведуть – неконкурентні в порівнянні з великими орендарями податки у підприємців, відсутність звільнення від мінімального податкового зобов’язання та земельного податку будуть формувати таке ж неефективне (збиткове) господарювання. Такий закон (№5600) вигідний великим орендарям, які хочуть всіх одноосібників та власників землі, які не віддали землю в публічне користування, загнати в оренду до латифундистів різного рівня. Помилкою зі сторони влади є те, що вона хоче фіскалізувати непублічні (тіньові) земельні відносини, обкласти їх податками, бо тут необхідно було б робити опублічення (детінізацію) на основі підтримки самостійного господарювання. Не факт, що 5% податком від нормативно-грошової оцінки можна буде всіх одноосібників зробити збитковими чи створити умови, що одноосібництво перестане бути вигідним. Але і не факт, що влада зупиниться на 5%. Далі може бути 7%, 10% та й податковий орган легко може впливати на ситуацію через податкове повідомлення-рішення придумуючи на своє бачення розміри податків. “Маразм” влади-лобістів від великих орендарів може тільки прогресувати й очікувати повернення ситуації не варто. Податки платити необхідно й до того ж керівництво будь-якої громади зараз змушене шукати джерела доходів до бюджету й тому буде змушене перетворюватися на поліцаїв для одноосібників-тіньовиків й діяти пліч-о-пліч з податковим органом підіграючи агрохолдингам. Читайте про №5600: “Антиолигархический закон Кабмина”: налог на продажи с огорода, подорожание нового жилья, гидроэлектроэнергии, пива и сигарет Наче все складається проти одноосібників: ціни на врожай, податковий орган, керівництво ОТГ – всі діють проти одноосібників. Але одноосібники втрачали раніше і втрачають зараз, коли законопроект №5600 ще не прийнятий. Одноосібники чи ті, хто користується землею через тіньову оренду, продавали й продають врожай на 30-40% дешевше, що зумовлювало втрати з 1 гектару в розмірі 5000-10000 гривень й мінімальне податкове зобов’язання чи податкове рішення – це лише додатковий привід замислитися над тим, як реорганізуватися та вийти зі збитків й при цьому стати легальними. Рішення такої проблеми для одноосібників полягає в їх долученні до Товариства Власників Землі – в певному формальному об’єднанні. За своєю організаційною метою Всеукраїнське Товариство Власників Землі – це організоване власниками землі підприємство сервісного обслуговування-кооперації для збільшення цін на врожай, зменшення податків, спільного бухгалтерського й податкового адміністрування та максимізації прибутку, який може бути збільшений в Товаристві в 2-2,5 рази. Орендарі та латифундисти помиляються. У одноосібників є дієва можливість легалізуватися, почати отримувати в 2-2,5 рази більше прибутку від землі, а головне – протидіяти спробам знищити самостійне господарювання. Одноосібникам необхідно не затягувати й визначатися, що уникнути збитків та тиску від податкових органів та керівництва громад. А керівникам громад та податковим органам необхідно підтримати ідею Товариства Власників Землі – так і конфліктів з одноосібниками можна уникнути та збільшити в рази доходи в бюджет. Читайте: Чому немає і не буде земельної реформи: президенту підсунули фуфло, а не реформу! Роман Головін, експерт з державного управлінняКиевVласть

Амбітність на фоні пролонгації злиденності є головними характеристиками урядового проєкту державного бюджету на 2022 рік та наступні 2023-2024 рр (законопроєкт №6000), який 15 вересня зареєстровано у Верховній Раді (ВР). Тепер слово за парламентом. Та чи буде монобільшість коригувати плани ними ж призначеного Кабміну Дениса Шмигаля? Відповідно до закону “Про Регламент ВР”, нардепи і парламентські комітети мали до 1 жовтня сформувати свої пропозиції та направити їх до профільного бюджетного комітету для узагальнення та висновків. Не пізніше 20 жовтня ВР має розглянути проєкт держбюджету у першому читанні і прийняти його до 1 грудня поточного року. Аналіз рішень комітетів ВР свідчить про дві головні речі:  Практично всі пропозиції від опозиційних депутатів “не враховані або відхилені”. Пропозиції депутатів від “Слуг народу” зводяться до “політичних деталей”, тому комітети, де домінує монобільшість, одностайно голосують за підтримку урядового проєкту держбюджету-2022. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”   Найбільш характерним є рішення комітету ВР з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів (очолює Галина Третьякова, яку депутати вимагають відсторонити від пленарних засідань та головування в комітеті, – KV), в якому одночасно визнається антиконституційність урядового проєкту держбюджету в частині величин базових соціальних стандартів і в той же час – не пропонуються конкретні правки щодо розмірів прожиткового мінімуму, мінімальної зарплати, тарифного розряду Єдиної тарифної сітки з оплати праці працівників бюджетної сфери. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться Так соціальним комітетом констатовано: “Запропонований до затвердження у 2022 році прожитковий мінімум на одну особу та для основних соціальних i демографічних  гpyп населення, як i в попередні роки, є значно нижчим  від  фактичного  прожиткового мінімуму, тобто реальної вартісної величини наборів продуктів харчування, непродовольчих товарів i послуг, що забезпечують нормальне функціонування організму людини, збереження її здоров’я, задовольняють основні соціальні i культурні потреби особистості”. Тобто на сьогодні розмір прожиткового мінімуму, запропонований Урядом у проєкті Держбюджету на 2022 рік, менший від фактичного прожиткового мінімуму у 2-2,5  рази. РІШЕННЯ КОМІТЕТУ ВР З ПИТАНЬ СОЦПОЛІТИКИ ТА ЗАХИСТУ ПРАВ ВЕТЕРАНІВ №89 ВІД 24.09.2021 ЩОДО ПРОЄКТУ ДЕРЖБЮДЖЕТУ-2022  Враховуючи показник індексу споживчих цін за січень-вересень цього року (7,5%) та величину його очікуваного показника за підсумками 2021 року 8,9% (за розрахунками Мінекономіки, грудень до грудня попереднього року), на початок 2022 року слід очікувати ще більшого розриву між розмірами затвердженого та фактичного прожиткового мінімуму. Слід акцентувати, що, в порушення ст. 4 закону “Про прожитковий мінімум” не здійснено встановлення прожиткового мінімуму після проведення науково-громадської експертизи сформованих набору продуктів харчування, набору  непродовольчих товарів і набору послуг. Відповідно, прожитковий мінімум в розрахунку на місяць на одну особу, а також для осіб, які відносяться до основних соціальних і демографічних груп населення, поданий на затвердження ВР у розмірах, які не розраховані на підставі об’єктивних показників вартості наборів продуктів харчування, непродовольчих товарів та послуг і є такими, що не відповідають вимогам закону ‹Про прожитковий мінімум” (про що є численні рішення судів). Характерно, що  Кабінетом  міністрів   не виконано вимогу п. 2-1 першої частини ст. 38 Бюджетного кодексу, відповідно до якої разом з проєктом закону про держбюджет має подаватися, зокрема, обґрунтування розрахунку вартісної величини прожиткового мінімуму на відповідний бюджетний період у розрахунку на місяць на одну особу, а також окремо для основних соціальних i демографічних груп населення. Висновок: державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії є основою визначення розмірів основних державних соціальних гарантій (мінімальної заробітної плати, мінімальної пенсії, державної  соціальної допомоги), тому вся  соціальна  частина  проєкту  Державного  бюджету  України  на 2022 рік, як і в попередні роки, сформована на основі протиправного та нечинного розміру прожиткового мінімуму. Таким чином,  запропоновані Кабінетом міністрів розміри прожиткового мінімуму на 2022 рік нівелюють конституційні засади функціонування України як соціальної держави, у якій кожна людина має право на достатній життєвий рівень для себе i своєї сім’ї, що включає достатнє харчування, одяг, житло (ст. 48 Конституції). Для “порятунку” Кабміну Шмигаля у його антиконституційних діях та ж сама Галина Третьякова внесла до парламенту надзвичайно токсичний і відверто антисоціальний законопроєкт №3515 “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання питань формування прожиткового мінімуму та створення передумов для його підвищення”. Беручи до уваги регламентні строки підготовки закону про держбюджет, монобільшість явно форсує просування цього законопроєкту – після його нещодавнього прийняття в першому читанні в специфічному турборежимі відбувається його підготовка до другого читання. Але на заваді цьому стала рекордна кількість постатейних пропозицій від народних депутатів — понад 3500. Тому діяльність комітетської робочої групи відбувається у вже традиційно дивний спосіб — замість детального опрацювання офіційних пропозицій суб'єктів законодавчої ініціативи безкінечно обговорюються думки авторки законопроєкту Галини Третьякової. Таке стало можливим через те, що пані Третьякова “проштовхнула” себе у співголови робочої групи, попри явний конфлікт інтересів. Поряд з цим моновлада, принаймні поки, ігнорує аргументи опозиційних депутатів щодо колосальних ресурсів, які повинні були б використанні як для забезпечення конституційних гарантій так і на розвиток легальної економіки. Зокрема, про це йдеться у пропозиціях Юлії Тимошенко та Михайла Цимбалюка – у 2022 році втрати бюджетів і фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування через тіньову економіку понад 700 млрд гривень. Тому ці народні депутати вимагали повернути проєкт закону про держбюджет на доопрацювання Кабміну – для суттєвого перегляду дохідної частини проєкту та кардинального підвищення видаткової частини на збільшення соціальних гарантій та гарантій в оплаті праці. Але соціальний комітет Третьякової “не вважає це доцільним”. ПОВНИЙ ТЕКСТ ПРОПОЗИЦІЇ ЮЛІЇ ТИМОШЕНКО ТА МИХАЙЛА ЦИМБАЛЮКА  Рівно так само соціальним комітетом, вірніше монобільшістю “Слуг” в ньому залишені без уваги детальні й обґрунтовані пропозиції нардепа Наталії Королевської. Вона зокрема пропонувала забезпечити дотримання Україною норм Міжнародної організації праці та директив Євросоюзу щодо розмірів мінімальної заробітної плати та базового тарифу Єдиної тарифної сітки з оплати праці працівників бюджетних галузей. Вона запропонувала: встановити з 1 січня 2022 року мінімальну зарплату в розмірі 6900 гривень, а з 1 жовтня 2022 року – в розмірі 7700 гривень; задля подолання “зрівнялівки” встановити розмір тарифу працівника першого розряду не менше за фактичний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи (в цінах серпня цього року це 5622 гривень, але урядовці запропонували з 1 січня 2022 року 2893 гривень, а з 1 жовтня 2022 року – 2982 гривень). ПОВНИЙ ТЕКСТ ПРОПОЗИЦІЇ НАТАЛІЇ КОРОЛЕВСЬКОЇ  Схоже, що монобільшість в парламенті проголосує в законі про держбюджет-2022 рік за продовження “великого будівництва”, “великої реставрації” й “великих індустріальних парків” та віддасть на це левову частину “вільних державних коштів”. Разом з цим монодепутати проголосують за продовження політики “дешевої рабсили” – заради “заманювання” ілюзорних інвесторів. Тож ми матимемо в країні найбідніших працівників в Європі, які просто вимушені будуть тікати в пошуках заробітку у ближні і дальні країни. Ми матимемо неплатоспроможних не тільки пенсіонерів і безробітних, а й переважну частину працюючого населення, яке буде стояти з простягнутою рукою до держави в очікуванні житлових й інших субсидій. А головне — так і не відбуватиметься відновлення платоспроможному попиту на вітчизняні товари й послуги, що спонукатиме подальше згортання вітчизняного виробництва, скорочення робочих місць й зростання безробіття. Як це вплине на протестні настрої суспільства? Як це вплине на тінізацію економіки й криміналізацію? Як це вплине на національну безпеку? На ці нериторичні питання влада відповіді не дає. Читайте: Прожитковий мінімум — стандарт чи діагноз? Сергій Кондрюк, експерт з питань соціально-трудових відносинКиевVласть

Тривалість життя в Україні таки зростає! За даними Світового банку, кількість населення скоротилось на вісім мільйонів осіб, проте тривалість життя середньостатистичного українця збільшилась. З 1995 року в Україні почав зростати показник очікуваної середньої тривалості життя. У 1995-му цей показник становив 66,7 років, а в 2019-му – 71,8. Безперечно реалістичну картину мав показати перепис населення, але після багатократних перенесень він запланований лишень на 2023 рік. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  За даними Світового Банку та Eurostat, у 1991 українців було близько 52 млн, поляків – 38 млн, британців – 57 млн. Станом на 2019 рік: українців – 44 млн; поляків –  37 млн; британців – 66 млн. Поляки пройшли свої пострадянські зміни майже без втрат, британці за цей час спромоглися збільшити своє населення на 9 млн, а от Україна втратила щонайменше 6 млн. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться На превеликий жаль, скорочення населення через значне перевищення смертності над народжуваністю має негативні тенденції. За опублікованими 2019 року демографічними прогнозами ООН, викладеними у доповіді "Перспективи світового народонаселення", Україна увійшла до топ-5 вимираючих країн світу, де протягом найближчих трьох десятиліть населення буде скорочуватися найвищими темпами. За розрахунками експертів ООН, до 2050 року населення України скоротиться порівняно з 2019 роком на 19,9% (з 43,994 до 35,219 млн осіб), і вищі темпи масової втрати населення матимуть лише Болгарія (24,2%), Литва (23,2%) та Латвія (22,4%). Підтвердженням цих песимістичних прогнозів є динаміка змін чисельності населення за 2020-21 роки. За інформацією Держстату, смертність у першому півріччі цього року була на 25% більшою за смертність за аналогічний період минулого року. А яка вікова структура смертності? Як змінилася структура смертності працездатного населення й пенсіонерів з урахуванням зміни віку виходу на пенсію? Наразі маємо такі дані -  кількість пенсіонерів в Україні в 1995 складала 14,5 млн осіб, в 2014 році – 13,5 млн осіб, в 2021 році – вже 11,2 млн осіб. Протягом цього і наступного року кількість українських пенсіонерів скоротиться ще на 1,5-2 млн. Проте найбільш тривожною є дуже висока смертність серед молоді й українців середнього віку, однак системної аналітичної інформації з цієї проблематики або немає, або її ретельно приховують. Чому в нас така критично-небезпечна демографічна ситуація? Чи лишень тому, що українки не прагнуть народжувати дітей? Чи тому що нас значні масштаби бідності, зниження екологічних стандартів, збільшення числа епідемічних захворювань, погіршення доступу населення до якісної охорони здоров’я, у тому числі медико-санітарної допомоги, а також освіти та соціальних послуг? Чи тому що в нас державна політика штучно заниженої оплати праці? Чи тому, що в нас державний стандарт прожиткового мінімуму затверджений в Державному бюджеті щонайменше втричі є меншим від мінімальних життєвих потреб людини? Відповіді на ці питання пояснюють чому нас стає все менше, а живемо не просто коротше за інших сусідів, а ще й до того живемо вкрай неякісно. Ближчими тижнями ми взнаємо офіційні наміри уряду й нардепів щодо планів чи то заморожування рівня життя українців, чи то його погіршення — до 15 вересня Кабмін має подати до Верховної Ради проект державного бюджету на 2022 та наступні два роки. Наразі можновладці з різних трибун говорять багато декларацій, але жодних оптимістичних прогнозів щодо конкретних параметрів якості життя. Схоже політиками все хороше відтерміновується до наступних виборів. Сергій Кондрюк, експерт з питань соціально-трудових відносин Читайте: Прожитковий мінімум — стандарт чи діагноз?КиевVласть

Верховна Рада розгляне зміни до Бюджетного кодексу, що мають удосконалити фінансування та збереження культурної спадщини України. Новели передбачають вилучення місцевих податків для створення та наповнення відповідного держфонду.  В Асоціації міст України вже назвали ці нововведення втручанням у фінансову незалежність громад, що не вирішить проблем збереження історичних пам’яток. Громади вказують, що не отримують прибутків від культурних об'єктів і, навпаки, потребують підтримки держави для їх утримання. Як стало відомо KV, 19 липня Аcоціація міст України звернулася до Комітету Верховної Ради з питань бюджету з проханням відправити проєкт Закону України "Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо удосконалення механізму фінансового забезпечення збереження культурної спадщини" № 5755 на доопрацювання.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Так, законопроєкт пропонує формувати у складі спеціального фонду держбюджету Державний фонд збереження культурної спадщини і використовувати кошти такого фонду для реалізації заходів щодо реставрації, консервації, музеєфікації, реабілітації, ремонту, пристосування об’єктів культурної спадщини незалежно від форми власності та розробки та виготовлення: облікової документації, науково-проектної документації, науково-дослідної, проектно-кошторисної документації, проектів землеустрою щодо організації і встановлення меж режимоутворюючих об’єктів культурної спадщини.  Наповнювати такий фонд пропонують не лише за рахунок окремих джерел доходів держбюджетів, а і за рахунок місцевих бюджетів. Як зауважує АМУ, це означає вилучення у громад (без належної компенсації втрат) на користь Держфонду надходжень від адмінштрафів за правопорушення (а саме, передбачені ст. 92 та ст. 188-33 Кодексу України про адміністративні правопорушення), від орендної плати за користування об’єктами культурної спадщини та концесійних платежів щодо таких об’єктів, а також від фінансових санкцій (штрафи, пеня) за правопорушення, передбачені ст. 44 ЗУ "Про охорону культурної спадщини". Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться У звернені до ВРУ відзначають важливість і необхідність планування та організаційного забезпечення заходів, зазначених у законопроєкті, щодо збереження історико-архітектурного середовища громад, охорони, реставрації, реабілітації та доцільного використання пам’яток та охоронюваних територій, створення комфортних і безпечних умов для проживання населення, комплексного розвитку та привабливості громад. Проте АМУ не підтримує запропоновані законопроєктом 5755 зміни до Бюджетного кодексу в частині місцевих бюджетів. Пояснюють вони це тим, що запропоновані зміни не відповідають основним принципам здійснення місцевого самоврядування і втручаються у їхню матеріально-фінансову самостійність. І впевнені, що вилучення зазначених доходів до Фонду спричинить розбалансування місцевих бюджетів. Крім того, проєктом не визначено чіткий і справедливий механізм подальшого розподілу (повернення) коштів між громадами. "Вилучення з бюджетів місцевого самоврядування окремих доходів на користь формування спеціального фонду держбюджету є втручанням у діяльність місцевого самоврядування, і в майбутньому може стати прецедентом для подальшого втручання у діяльність місцевого самоврядування. Крім того таке вилучення по суті не вирішує проблемних питань щодо забезпечення збереження культурної спадщини", – йдеться у листі.  На місцях Згідно із Пояснювальною запискою до законопроєкту, на території України знаходиться близько 130 тис. об’єктів культурної спадщини, які перебувають на державному обліку. Також зауважено, що динаміка фінансування сфери культури за остатковим принципом в останні роки унеможливлює утримання пам’яток у належному технічному стані, що значно підвищує ризик їх руйнування та знищення. Лише у рамках програми "Велике будівництво" в культурі передбачає здійснення заходів щодо збереження 150 об'єктів, які розраховано здійснити протягом трьох років. За даними Управління КОДА у 2020 році на території Київської області під охороною держави перебувало 3 961 об’єкт культурної спадщин. Ці об’єкти входять до Державного реєстру нерухомих пам'яток України (місцевого та національного значення), Переліку пам'яток культурної спадщини, що не підлягають приватизації тощо. Найбільша кількість пам'яток, особливо місцевого (понад 100 об’єктів) та національного (понад 10 об’єктів) значення, збережна саме у Переяславі. Місто, навіть, увійшло у книгу рекордів Європи з найбільшою кількістю музеїв на душу населення. Тож KV поцікавалися у місцевої влади про стан об’єктів культурної спадщини на Київщині  і чи одержують вони доходи від утримання такого державного та комунального майна, щоб перераховувати їх на спеціальний рахунок Фонду і що від цього втратять громади. Депутат Київської обласної ради (фракція “Європейська Солідарність”) та екскерівник Переяславської міськради Тарас Костін: Вважаю, що створення Фонду – це позитивний момент. Те, що це зачепить місцеві бюджети, то їм наразі і так несолодко. Думаю, це будуть зовсім мізерні надходження, щоб якось вплинути на доходи громад і були суттєві втрати з місцевих бюджетів. Переяслав – історичне місто. Наприклад, тут діє історико-етнографічний музей, але вхідний квиток коштує зовсім недорого. Вони виживають за рахунок дотацій з державного бюджету. На території також багато пам’яток, на які варто звернути увагу щодо їхньої охорони та відновлення. Це, до прикладу, дзвіниця Вознесенського собору та сам собор, що збудований ще за часи Івана Мазепи. Сьогодні вони потребують реставрації і громада самотужки не потягне ці об'єкти і їхнє утримання. Тож було б добре, якби держава допомогла зберегти ці об’єкти національного значення.  Голова Фастівської міської громади Михайло Нетяжук:  Фастів – одне з небагатьох міст в Київській області, яке має історико-архітектурний ареал. На території громади є пам'ятки архітектури загальнодержавного значення – Покровська церква і фастівський костел, це місцеві пам'ятки. Якщо законопроєктом пропонується вилучати кошти з місцевого бюджету для того, щоб сформувати загальнодержавний фонд, то про яку децентралізацію ми тоді взагалі ведемо мову? І як ми можемо говорити, що, навпаки, громади мають розпоряджатися своїми коштами? Думаю, це суперечить логіці децентралізації і сумніваюсь, що така ініціатива буде позитивно сприйнята органами місцевого самоврядування. На превеликий жаль, останнім часом спостерігаємо, що якраз органи центральної влади намагаються забирати фінансові ресурси в громад.  Голова Студениківської сільської громади Марія Лях: На території громади такі об’єкти культурної спадщини відсутні. Проте на громаду хочуть перекласти об’єкт, що розташований на трасі Київ-Харків  (90-й км) і перебуває на балансі Державтодору, останні ж це заперечують. Це – історична пам’ятка возз'єднання України з Росією.  Напевно, автодор не бажає його утримувати, враховуючи ще і зовнішній стан.  Загалом, на мою думку, історичні пам’ятки необхідно берегти, але це має відбуватися на державному рівні, а їхній перелік має бути занесений до єдиного реєстру. І відповідати за збереження історії має саме держава. І, звичайно, що не за рахунок коштів місцевого бюджету. Потроху всі повноваження перекладають на місцеві бюджети, які від цього не збільшуються. А ми лише просимо віддати у повній мірі 80% ПДФО, забирати не 50, а 20% реверсної дотації. І тоді громади будуть готові утримувати і фінансувати. А держава має контролювати всі ці процеси. Але не маючи ресурсу, перекладати повноваження одне за одним, починаючи від співфінансування – це неправильно. Таким чином громада не буде розвиватися. Голова Вишгородської міської громади Олексій Момот: Ми співпрацюємо із членами Асоціації міст України і завжди підтримуємо їхні ініціативи, оскільки там працюють фахові спеціалісти, які глибоко вивчають кожне питання. Тож, якщо на території є культурна чи архітектурна пам'ятки, то не треба у громади вилучати ці кошти. Громада самотужки визначить заходи їхнього захисту і запланує у бюджеті кошти на вирішення цих питань. Краще, якби держава допомагала у рамках відповідних програм. Вишгородська громада – територіально невелика і із історичних пам’яток мають велику цінність Городище, Церква святих страстотерпців Бориса і Гліба та будівля земської школи. Проте вони не належать до таких об’єктів культурної спадщини, до яких буде прямувати туристиче паломництво. Тож з точки зору фінансового доходу не впевнений, що ці об’єкти зможуть принести громаді прибутки. На місцевому рівні, звичайно, це дуже цінні історичні об’єкти.  Читайте:  Проект Децентрализация: Софиевская и Петропавловская Борщаговки не спешат объединяться Проект “Децентрализация”: Войти в Озернянскую ОТО готовы лишь два сельсовета из шести Проект “Децентрализация”: Великодымерская теробщина этой осенью идет на выборы Проект “Децентрализация”: Медвинская теробщина идет на выборы в неполном составе Проект “Децентрализация”: Фурсовская теробщина может лишиться части бюджета Проект “Децентрализация”: Села Переяслав-Хмельницкого района отказались примкнуть к городу Проект “Децентрализация”: Кагарлыкская теробщина объединит город и 26 сельсоветов Проект “Децентрализация”. Политические амбиции мешают состояться большой Боярской теробщине Проект “Децентрализация”: Тетиевская терробщина готовится к выборам в декабре Проект "Децентрализация". Узинской терробщине придется поработать над развитием Проект “Децентрализация”: КОГА тормозит назначение выборов в Циблевской терробщине Проект “Децентрализация”: Гостомельская ОТО пойдет на выборы только в составе Киево-Святошинского района Проект “Децентрализация”: Студениковская терробщина готовится к выборам в декабре Проект “Децентрализация”: Предусмотренная Кабмином Дымерская ОТО может не состояться Проект “Децентрализация”: Мироновская терробщина ждет позитивного вывода от КОГА Проект “Децентрализация”: Ржищевская терробщина может стать проблемой для Кагарлыкского района Проект “Децентрализация”: Ходосовская терробщина может объединить села трех районов Проект “Децентрализация”: села Ставищенского района готовы митинговать против объединения Проект “Децентрализация”: Яготинская терробщина не спешит на выборы “Проект Децентрализация”: Создание Боярской ОТО дошло до суда Проект “Децентрализация”. Сельсоветы потенциальной Вороньковской ОТО не готовы объединяться Проект “Децентрализация”: Власти Згуровщины не готовы терять полномочия Проект “Децентрализация”: Потенциальная Дмитровская терробщина уже год дожидается выборов Проект “Децентрализация”: Гребенковская терробщина не может быть создана без согласия двух сельсоветов “Проект Децентрализация”: Создание потенциальной Бышевской ОТО остановилось в 2015 году Проект “Децентрализация”: Козин поборется за право быть центром терробщины Проект “Децентрализация”: Пирновская терробщина может быть создана только принудительно Проект “Децентрализация”: Процесс объединения в Барышевке даже не начали Проект “Децентрализация”: Терробщина с центром в Украинке может быть названа Трипольской Проект “Децентрализация”: Рожновская терробщина не может определиться с центром “Проект Децентрализация”: Обухов может присоединить окрестные села Проект “Децентрализация”: Иванковская ОТО поборется за зону отчуждения Проект “Децентрализация”: Ташанская терробщина год ждет позитивного вывода КОГА Проект “Децентрализация”: Березанская терробщина будет проходить процедуру создания ОТО заново Проект “Децентрализация”: Володарский район не планирует объединяться в ближайшее время Проект “Децентрализация”: Полесский район этим летом планирует начать процесс объединения Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО может объединить не все сельсоветы Проект “Децентрализация”: Ракитнянский район может объединиться в две терробщины Проект “Децентрализация”: Калиновская терробщина может быть создана с разрешения Кабмина Проект “Децентрализация”: Белая Церковь может присоединить три сельсовета Проект “Децентрализация”: В Броварском районе может появиться Придеснянская терробщина Проект “Децентрализация”: Потенциальная Вишневская ОТО начала процесс объединения Проект “Децентрализация”: Германовка и Григоровка Обуховского района хотят быть центрами одной ОТО Проект “Децентрализация”: Сельсоветы Таращанского района не хотят объединяться в терробщину Проект “Децентрализация”: Процесс создания Чабановской терробщины стоит на месте Проект “Децентрализация”: Скандальная Бучанская ОТО первой на Киевщине воспользовалась законом о присоединении Проект “Децентрализация”: Потенциальная Томашовская терробщина объединит два района Киевщины Проект “Децентрализация”: Ржищев начал присоединять села двух районов Проект “Децентрализация”: Потенциальная Бородянская терробщина готова идти на выборы Проект “Децентрализация”: Фастов планирует присоединить окружающие села Проект “Децентрализация”: потенциальная Киево-Святошинская терробщина разделилась на две ОТО Проект “Децентрализация”: КОГА утвердила Мироновскую терробщину Проект “Децентрализация”: Заборский сельсовет не отдадут Боярке Проект “Децентрализация”: Барышевская ОТО готовится к выборам Проект “Децентрализация”: вялое руководство, имитация объединения и недостаточный результат Проект “Децентрализация”: Обухов планирует присоединить один сельсовет Проект “Децентрализация”: Березань присоединила пять сельсоветов Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО не пошла на зимние выборы из-за бездействия КОГА Проект “Децентрализация”: Ковалевскую терробщину за один день утвердили в КОГА и отправили на выборы Проект “Децентрализация”: жители Клавдиево-Тарасово просят президента ускорить их объединение Проект “Децентрализация”: выборы в терробщинах Киевщины под угрозой срыва Проект “Децентрализация”: 4 сельсовета Иванковского района тормозят создание терробщины Проект “Децентрализация”: в Бузовском сельсовете скандал из-за присоединения к Ирпеню Проект “Децентрализация”: потенциальная Вишневская терробщина готовится подавать документы в КОГА Проект “Децентрализация”: в Ирпене со скандалом пытаются присоединить два сельсовета Проект “Децентрализация”: Полесский район отложил объединение на следующий год Проект “Децентрализация”: еще 6 сельсоветов могли бы присоединиться к Ржищеву Проект “Децентрализация”: терробщины Киевщины просят парламент провести объединение по закону Проект “Децентрализация”: Киевщина оказалась в числе аутсайдеров рейтинга формирования ОТО  Проект “Децентрализация”: терробщинам Киевщины урезали дотацию на содержание школ и больниц Проект “Децентрализация”: сельсоветы Белоцерковщины просят Киевоблсовет ускорить их присоединение к городу Проект “Децентрализация”: Гройсмана просят разобраться с объединением территориальных общин на Згуровщине Проект “Децентрализация”: протестующий Ворзель войдет в состав Бучанской ОТО Проект “Децентрализация”: Киевская ОГА одобрила создание Томашовской терробщины Проект Децентрализация: в Васильковском районе может появиться Калиновская терробщина Проект Децентрализация: КОГА утвердила создание Глевахской ОТО  Проект Децентрализация: Созданию Макаровской ОТО угрожает новоявленная Комаровская община Проект Децентрализация: Ташанская терробщина готова идти на выборы Проект Децентрализация: Гребенковская терробщина поборется за положительное заключение КОГА Проект Децентрализация: Гатное и Вита-Почтовая хотят спастись от столицы совместным объединением  Проект Децентрализация: Гостомель борется с Ирпенем за создание отдельной общины Проект “Децентрализация”: администрация Терещука выдала общинам Киевщины еще два позитивных вывода Проект “Децентрализация”: Калиновская община Броварского района может объединить четыре сельсовета Проект “Децентрализация”: Сельсоветы Фастовского района надеются успеть добровольно объединиться в Кожанскую ОТО Проект “Децентрализация”:  теробщины Киевщины жалуются на нехватку инфраструктурной субвенции  Проект “Децентрализация”: судебное дело о присоединении Заборья к Боярке рассмотрят заново  Проект “Децентрализация”: смена власти в Копылове заблокировала создание Березовской терробщины Проект “Децентрализация”: села Бориспольщины хотят спастись от города созданием Золочевской общины Проект “Децентрализация”: КОГА утвердила создание Обуховской терробщины Проект “Децентрализация”: Гоголевская община продолжит объединение после утверждения перспективного плана Проект “Децентрализация”: процесс утверждения Вишневской общины может затянуться до конца года Проект “Децентрализация”: Козинскую общину Обуховского района могут исключить из перспективного плана Проект “Децентрализация”: в Бородянском районе суды тормозят объединение общин Проект “Децентрализация”: Островская община просит президента Зеленского разобраться с решениями КОГА Проект “Децентрализация”: села потенциальной Боровской ОТО может переманить новоявленная Мотовиловская община Проект “Децентрализация”: миллионные долги могут оставить жителей Калитянской ОТО без воды и света Проект “Децентрализация”: Таращанский район может разделиться на две общины Проект “Децентрализация”: теробщины Киевщины недополучают налоги за землю Проект “Децентрализация”: бюджеты четырех теробщин Киевщины оказались под угрозой Проект “Децентрализация”: Киевщину могут поделить на шесть районов Проект “Децентрализация”: пять теробщин Киевщины хотят расшириться за счет окрестных сел Проект “Децентрализация”: села на Васильковщине, рассорившиеся из-за реформы, могут объединить насильно Проект “Децентрализация”: Киевская ОГА дала сельсоветам последний шанс добровольно присоединиться к ОТО Проект “Децентрализация”: Бориспольщина и Белая Церковь не определились с центрами развития теробщин Проект “Децентрализация”: общины Киево-Святошинского района требуют от КОГА пересмотреть состав и количество местных общин Проект “Децентрализация”: Киевоблсовет просит ВРУ и Кабмин разобраться с проблемными селами Киевщины Проект “Децентрализация”: вокруг потенциальной Боярской теробщины разгорелся новый скандал Проект “Децентрализация”: КОГА может вынести негативный вердикт потенциальной Пристоличной ОТО  Проект “Децентрализация”: села Киево-Святошинского района спешно взялись за объединение Проект “Децентрализация”: Бориспольщину разделят на шесть теробщин Проект “Децентрализация”: потенциальная Березовская ОТО под угрозой срыва Проект “Децентрализация”: судьбу потенциальной Феодосиевской общины решит Кабмин Проект “Децентрализация”: Мироновская ОТО расширила границы за счет трех сельсоветов Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО просит Кабмин откорректировать перспективный план Проект “Децентрализация”: Обуховская ОТО поборется за окружающие села с потенциальной Козинской общиной Проєкт “Децентралізація”: Петропавлівська і Софіївська Борщагівки проти об'єднання з Вишневим та столицею Проєкт “Децентралізація”: села Переяслав-Хмельницького району відстоюють потенційну Гайшинську громаду Проєкт “Децентралізація”: найгучніші провали й успіхи Київщини у 2019 році Проєкт “Децентралізація”: Київщина увійшла в ТОП-5 областей-аутсайдерів за рейтингом формування спроможних громад Проєкт “Децентралізація”: на Київщині стартувало примусове об’єднання громад Проєкт “Децентралізація”: сільради Київщини знову відмовляються об’єднуватися із містянами в одну громаду Проєкт “Децентралізація”: села Миронівського та Кагарлицького районів готові протестувати проти Ржищівської ОТГ Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини вимагають від уряду обіцяного ПДФО Проєкт “Децентралізація”: зміни в Конституцію та права громад Проєкт “Децентралізація”: десятки громад на Київщині запізнились втрапити в перспективний план Проєкт “Децентралізація”: Київщина виступила за ліквідацію районних рад  Проєкт “Децентралізація”: села Києво-Святошинського району погрожують перекривати дороги у разі насильницького об'єднання  Проєкт “Децентралізація”: одиниці тергромад Київщини потрапили в рейтинг потужних ОТГ України  Проєкт “Децентралізація”: секвестр бюджету залишить ОТГ без засобів для існування та боротьби з епідемією Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини озброюються засобами захисту та ведуть профілактичну боротьбу з коронавірусом  Проєкт “Децентралізація”: Ірпінь та Бородянка поборються за звання райцентру субрегіонального рівня Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини нажахані перспективою укрупнення та централізації повноважень Проєкт “Децентралізація”: громади Фастівського району виступили проти примусового об’єднання Проєкт “Децентралізація”: Обухівська громада планує розширюватися за рахунок суміжних сіл Проєкт “Децентралізація”: Кабмін схвалив ще 45 ОТГ Київщини Проєкт “Децентралізація”: Вишгород зазіхнув на звання центру Приірпіння Проєкт “Децентралізація”: Кабмін змінив конфігурації п’яти громад Києво-Святошинського району Проєкт “Децентралізація”: Урядовий проєкт укрупнення районів обурив Київщину (опитування) Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини позбавлять фінансової залежності від районних рад Проєкт “Децентралізація”: громадам Київщини дозволили змінювати цільове призначення землі та затверджувати містобудівну документацію Проєкт “Децентралізація”: села Київщини боронитимуть право на добровільне об’єднання в суді Проєкт “Децентралізація”: Мінгромад обіцяє ОТГ поповнення бюджетів за рахунок ПДФО  Проєкт “Децентралізація”: асоціаціям Київщини не вдалось відстояти “мажоритарку” для сіл Проєкт “Децентралізація”: На Київщині через недобровільність об’єднання знову судяться Боярка і Забір’я Проєкт “Децентралізація”: Миронівська ОТГ планує заробляти на природі та інвестиціях Проєкт “Децентралізація”: Студениківська ОТГ збагатиться за рахунок банку землі та “Ниви Переяславщини”  Проєкт “Децентралізація”: Фурсівській ОТГ не вистачає коштів на розвиток громади  Проєкт “Децентралізація”: Бородянська ОТГ розвиватиметься за рахунок донорів Проєкт “Децентралізація”: Ржищівська ОТГ для одержання прибутків задіє водний та освітньо-туристичний потенціал  Проєкт “Децентралізація”: Баришівка мітить у п'ятірку найбагатших громад Київщини Проєкт “Децентралізація”: Пісківська ОТГ хоче стати популярним курортом Київщини Проєкт “Децентралізація”: Обухівська ОТГ спрямує на свій розвиток понад півмільярда гривень до 2030 року Проєкт “Децентралізація”: Бучанська ОТГ направить мільйони на розбудову комфортної інфраструктури Проєкт “Децентралізація”: Великодимерська ОТГ проведе інвентаризацію землі Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини взялися ділити ОТГ на округи та обирати старост  Проєкт “Децентралізація”: Узинська ОТГ шукає 65 млн гривень на будівництво очисних споруд Проєкт “Децентралізація”: держава переклала на старост владні компетенції сільських голів Проєкт “Децентралізація”: обіцяні громадам землі за межами населених пунктів пустили з молотка Проєкт “Децентралізація”: у тергромад Київщини бракує коштів на якісні адмінпослуги Проєкт “Децентралізація”: на зміну дільничним у об'єднаних громадах прийдуть поліцейські офіцери  Проєкт “Децентралізація”: найгучніші провали й успіхи Київщини у 2020 році Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини не можуть отримати від районів  комунальне майно Проєкт “Децентралізація”: статус і повноваження старост у громаді залежатимуть від Верховної Ради Проєкт “Децентралізація”: у 2021 році Тетіївська громада збагатиться за рахунок гранту в 26 млн гривень Проєкт “Децентралізація”: на Київщині почали ліквідовувати райони, перший на черзі – Згурівський  Проєкт “Децентралізація”: ліквідована Іванківська райрада залишила громаді-спадкоємцю мільйонні борги  Проєкт “Децентралізація”: голови громад мають право накладати вето лише на прийняті рішення ради Проєкт “Децентралізація”: ліквідації Баришівського району заважають комунальні борги Проєкт “Децентралізація”: Миронівську райраду ліквідують із боргами по зарплаті  Проєкт “Децентралізація”: депутати ВРУ взялися за урбанізацію міст Проєкт “Децентралізація”: Київщина втрачає першість у рейтингу заможності громад Проєкт “Децентралізація”: майно та активи Бородянського району розділили між шістьма громадами  Проєкт “Децентралізація”: Обухівський район віддасть Букринський плацдарм на утримання області Проєкт “Децентралізація”: пандемія та безгрошів’я блокують розвиток культпослуг на Київщині Проєкт “Децентралізація”: Держгеокадастру дозволили і далі розпоряджатися землями Київщини  Проєкт “Децентралізація”: Славутич збільшить бюджет за рахунок бізнес-парку та інвестицій Проєкт “Децентралізація”: Васильківський район ліквідують упродовж місяця Проєкт “Децентралізація”: уряд взявся за діджиталізацію тергромад  Проєкт “Децентралізація”: Київщина позмагається за гранти для розвитку громад Проєкт “Децентралізація”: дві селищні громади Київщини заявили про бажання стати містом Проєкт “Децентралізація”: на утримання громад хочуть передати приватизовані гуртожитки та бомбосховища  Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини формують партнерські об’єднання для збільшення ресурсів Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини планують оптимізацію освітніх закладів Проєкт “Децентралізація”: громади та асоціації Київщини виступають за збільшення ПДФО Проєкт “Децентралізація”: громади можуть втратити мільйони разом з акцизом на тютюн  Проєкт “Децентралізація”: новоствореним райрадам Київщини бракує коштів на існування Проєкт “Децентралізація”: громади просять уряд та Раду закріпити реформу на законодавчому рівні Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини скаржаться на дублювання повноважень та бідність Проєкт “Децентралізація”: тергромади навчать, як правильно роздавати землю Фото: колаж KVКиевVласть

КП “Броваритепловодоенергія” за 1,48 млн гривень замовило техніко-економічне обґрунтування (ТЕО) проєкту реконструкції каналізаційних очисних споруд Броварів. Ймовірно, влада все ж таки вирішила здійснити ще одну спробу оновлення місцевої каналізації. Перша спроба була здійснена ще у 2016 році. Тоді вказували на необхідність збільшення  потужності очисних і навіть затвердили відповідний проєкт реконструкції, який мали реалізувати у 2017-2019 роках. Але далі справа не пішла. Місцевим мешканцям, які потерпають від смороду і нерідко нарікають на прориви каналізації, залишається лише надіятися, що ця спроба буде вдалою.  Як стало відомо KV з оголошення електронної системи публічних закупівель ProZorro, 8 липня 2021 року КП “Броваритепловодоенергія” (*) уклало з ТОВ “Омега Вест Трейд” (**) договір на розробку інвестиційного ТЕО проєкту “Реконструкція каналізаційних очисних споруд в місті Бровари”, плану екологічного і соціального управління, включно з планом поводження з відходами, залучення зацікавлених осіб, охорони навколишнього середовища згідно стандартів Міжнародних фінансових організацій. Ціна договору – 1,48 млн гривень.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Проєкт зазначеної реконструкції реалізується в рамках спільного з Європейським інвестиційним банком (ЄІБ) проєкту “Програма розвитку муніципальної інфраструктури України”. ТЕО, включаючи аналіз скорочення викидів, і відповідні плани “Омега Вест Трейд” повинно розробити до 30 липня 2021 року. В рамках виконання робіт, згідно з техзавданням, підрядник повинен: оцінити існуючу ситуацію на каналізаційних очисних спорудах Броварів, зробити оцінку роботи каналізаційних очисних споруд та централізованої системи очищення стічних вод, вибрати і обгрунтувати метод біологічного очищення стічних вод і обробки осадів;  запропонувати зміни, які необхідні для покращення роботи насосних станцій, що качають стічні води на каналізаційних очисних спорудах, а також решіток, піскоуловлювачів, первинних та вторинних відстійників; проаналізувати витрати стічних вод на каналізаційних очисних спорудах за 2018-2020 роки, оцінити перспективи збільшення витрат стічних вод та навантажень з урахуванням існуючих тенденцій розвитку та за розрахунками можливих змін населення, промисловості та збільшення покриття послуг і запропонувати розрахункові параметри витрат та навантажень, які будуть використані для визначення розмірів очисних споруд; запропонувати технологію очищення стічних вод, яка буде найбільш прийнятною та надати звіт, у якому буде представлена запропонована технологія очищення, включаючи розрахунки розмірів споруд та основні планувальні рішення. У КП “Броваритепловодоенергія” на інформаційний запит KV повідомили, що каналізаційні очисні споруди міста були введені в експлуатацію у 1980 році (I черга) та 1988 році (II черга). Строк їх експлуатації складає 50 років. Але інформації про те, чи достатня на сьогодні потужність даних очисних споруд для забезпечення потреб міста, в КП не надали. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться Нагадаємо, 3 лютого 2016 року прийнято Закон “Про ратифікацію Фінансової угоди (проєкт “Програма розвитку муніципальної інфраструктури України”) між Україною та Європейським інвестиційним банком”. Цією фінансовою угодою передбачено залучення 400 млн євро для модернізації інфраструктури житлово-комунального господарства України.  У 2016 році було затверджено проєкт “Реконструкція каналізаційних очисних споруд розташованих на землях Красилівської сільської ради Броварського району Київської області зі збільшенням потужності з 22000 м куб. до 37000 м куб” (розпорядження голови Київської облдержадміністрації (КОДА) від 29.01.2016 року №20). Заявником цього проєкту, як зазначено в його реєстраційній картці, була Броварська міськрада на чолі з Ігорем Сапожко, а керівником проєкту – начальник відділу капітального будівництва Броварської міськради Людмила Павлик. Необхідність розробки проєкту ще тоді, у 2016 році, була обумовлена недостатньою пропускною здатністю існуючих очисних споруд у зв’язку із введенням в експлуатацію нових житлових районів у Броварах: пропускна спроможність наявних споруд розрахована на 22 тис. м куб. стічних вод на добу, а їх фактичне надходження – 37 тис. м куб/добу, з яких 15 тис. м куб./добу йшло від нових житлових масивів ІV району. Також у реєстраційній картці проєкту зазначалося, що у існуючій технології очистки відсутнє знезаражування стічних вод. Реалізувати проєкт 2016 року планували в дві черги – з січня 2017 року по квітень 2019 року.  Загальна кошторисна вартість робіт з реконструкції була на той момент оцінена у 137,61 млн гривень (місцевий бюджет – 13,76 млн гривень, Державний фонд регіонального розвитку – 123,85 млн гривень). Вартість робіт першої черги – 90,86 млн гривень, другої – 46,74 млн гривень. По завершенню реконструкції обіцяли не тільки збільшити потужність каналізаційних очисних споруд, але й очистити значні території від негативних наслідків антропогенних та техногенних впливів і на належному рівні забезпечити якість оточуючого природного середовища для мешканців Броварів та Броварського району Київщини. 8 жовтня 2020 року на той момент голова Броварської РДА Георгій Беркадзе на своїй сторінці в Facebook заявив про екологічну катастрофу в Броварах. “Поки маємо прориви каналізації у Броварах, забруднення підземних вод, сморід – у цілому екологічну катастрофу. Спроєктовані та навіть не доведені до ладу очисні споруди були побудовані ще за радянських часів. Застарілі технології не були розраховані на збільшення потужностей і від початку потребували реконструкції. Проте міська влада на це не зважала та з “барського плеча” роздавала забудовникам дозволи на зведення нових кварталів з мінімальним інвестиційним навантаженням. Замість належних 10% пайового внеску, за які варто було б розробити новий проєкт очисних, забудовники платили 1-2%. Але екологічна катастрофа під Красилівкою і регулярні підтоплення Броварів – це ж не всі наслідки. За втрати від витікання води на аварійних ділянках, по суті, розплачуються люди. Це все впливає на суми у комунальних платіжках”, – зазначав тоді Георгій Беркадзе. Також тоді він заявив про створення для вирішення цієї проблеми робочої групи спільно з компанією “Веолія”, яка поза іншим займається очищенням стічних вод і повинна буде провести аудит діяльності КП “Броваритепловодоенергія”. Також Георгій Беркадзе пообіцяв залучити міжнародних донорів для реконструкції каналізаційних очисних споруд Броварів. Згідно з даними аналітичної системи Youcontrol, ТОВ “Омега Вест Трейд” засновано в 2018 році. Статутний капітал – 1 тис. гривень. Засновник – Лариса Мархоцька. Директор – Ірина Кобякова. За даними Clarity Project, у результаті участі у публічних закупівлях ТОВ “Омега Вест Трейд” уклало 47 договорів на 29 млн гривень. З комунальними підприємствами Києва та столичної області до нинішнього договору ТОВ не співпрацювало. КП “Броваритепловодоенергія” засновано Броварською міськрадою у 1991 році. Статутний фонд – 201,49 млн гривень. Директор – Григорій Голубовський. Міський голова Броварів – Ігор Сапожко. Георгій Беркадзе очолював Броварську РДА з 22 вересня 2020 року до 29 березня 2021 року. Сьогодні обов'язки голови Броварської РДА виконує Павло Проскочило. * КП “Броваритепловодоенергія” (Код ЄДРПОУ: 13711949) ** ТОВ “Омега Вест Трейд” (Код ЄДРПОУ: 42418604) Фото: колаж KVКиевVласть

Команда “Європейської Солідарності” Бровари на чолі з депутатом Київської обласної ради Олегом Іваненком вкотре відвезла допомогу в центральний військовий госпіталь у місті Києві. Про це KV стало відомо із повідомлення на сторінці “Європейська Солідарність Бровари” у Facebook.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Як зазначено у повідомленні, партійці передали військовим, які перебувають в реанімації, суміші для зондового харчування. “Стан хлопців наразі є критичним і лікарі не дають ніяких прогнозів, тому зондового харчування потрібно багато”, – зазначили депутатка Броварської міської ради Богдана Драч. Депутат облради Олег Іваненко подякував кожному, хто долучився до допомоги, не лише у Броварській громаді, а й по всій країні та наголосив, що війна в Україні триває. “На жаль, тенденція в Україні жахлива, наші громадяни забулися про війну, адже два останні роки влада бреше про перемир’я. А війна ніде не зникла. Наших захисників обстрілюють на передовій кожного дня. Є втрати та поранені. Тому кожному, хто вважає, що війни немає, рекомендую відвідати військовий госпіталь”, – каже Іваненко. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться Нагадаємо, як раніше писала KV, в медичних закладах Київщини навіть за наявності сучасного обладнання не вистачає лікарів для роботи з ним. Така ситуація, наприклад, склалася на Обухівщині. Читайте: Все больше семей Киевщины не могут самостоятельно оздоровить детей, – депутат КОС Шевченко Фото: соцсетиКиевVласть

Нещодавно парламент прийняв у першому читанні ключові законопроекти №5655 і № 5656, які на думку їхніх авторів зроблять будівельний ринок прозорішим та безпечним. Однак, критики вважають що до виходу з кризи ще далеко. Чи відбудеться нарешті реформа держархбудконтролю та як держава вирішить проблему будівництва в умовах децентралізації, які заходи на це заплановані та чи стануть легшими умови ведення бізнесу,  в інтерв’ю KV розповіла народна депутатка Олена Шуляк. Частина друга. Першу читайте тут КиевVласть: Чи не сприяє саме децентралізація посиленню кризи та безладу в будівельній сфері, дозвільній системі, в управлінні країною в цілому? Олена Шуляк: За невтішними підсумками псевдореформи системи архбудконтролю у 2020 році, коли їх суть звелась до банального розподілу корупційних потоків з одного на три та фактичної централізації всіх рішень без участі місцевих громад, нам досі доводиться розгрібати ці “авгієві стайні”. Україною задекларований та реалізується чіткий напрямок політичного руху в напрямку децентралізації системи державного управління. Тобто пріоритетами виступають перерозподіл повноважень на користь органів місцевого самоврядування, фінансова децентралізація, надання реального права громадам розпоряджатися власним майном та землею тощо. Звичайно, і це логічно, органи місцевого самоврядування отримують і підвищений рівень відповідальності та контроль за дотриманням Конституції з боку центральної влади. Думаю, такий шлях розвитку абсолютно природний для нашої країни. Децентралізована модель державного управління притаманна більшості європейських країн. Та й історично не варто забувати, що й українська історія місцевого самоврядування починається ще на початку 13 століття, а кількість населених пунктів, які впродовж розвитку отримали Магдебурзьке право перевищує 230 міст та містечок. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Ситуація з намаганням в рамках псевдореформи 2020 року сконцентрувати весь архітектурно-будівельний контроль лише в центрі, чомусь нагадує мені ситуацію, коли вся Україна, в рамках реформи децентралізації їде в одному автобусі у західному напрямку. Але на одному місці в цьому автобусі розташувалася колишня ДАБІ, яка чомусь вирішила їхати на схід. Смішно навіть звучить, але ж це приклад з життя! Звичайно, при прийнятті таких рішень ми проаналізували чимало прикладів роботи системи держархбудконтролю в успішних країнах світу. Повірте, кожна держава обирає саме свій шлях розвитку, який залежить від численних факторів. В тому числі й від історичних традицій та чинного суспільного договору між громадянами та владою. КиевVласть: Чому досвід надуспішного, але централізованого Сінгапуру не став прикладом для реформи? Олена Шуляк: Приклад Сінгапуру досить часто, й заслужено, наводять експерти. Починаючи з 60-х років минулого століття Сінгапур з відсталої, наскрізь корумпованої держави став одним з найпривабливіших місць для бізнесу та інвесторів, а рівень довіри громадян до влади там досягає 75%. Все це – наслідки успішних і дуже жорстких реформ.  В системі архбудконтролю влада Сінгапуру пішла шляхом максимальної централізації: всі повноваження закріплені виключно за державою. Але варто зазначити, що й більшість житла будується єдиною державною компанією, в якої замовником та гарантом будівництва виступає також держава. Завдяки такій моделі, всі громадяни мають рівні можливості для доступу до житла. Важливим фактором в системі контролю та містобудування є чи не найвищий в світі рівень цифровізації. Можна згадати національну стратегію Сінгапура  Smart Nation, яку інколи ще називають Е3А: Everyone, Everything, Everywhere, All time (“кожному, все, всюди, завжди”). Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться Чи можемо ми перейняти досвід Сінгапура в сфері архбудконтролю й масштабувати його на всю Україну? Навряд. По-перше, завдяки компактності самої республіки, яка за площею й за населенням фактично співставна лише з Києвом. Площа Сінгапуру – 730 квадратних кілометрів. Логічно, що для контролю за такою площею не потрібно численний державний апарат. Проте площа нашої держави майже в 1000 разів більша. А ще не забувайте, Україна – найбільша держава Європи за територією. На свою територію для розвитку та підтримку найсучаснішої інформаційної мережі датчиків, інформаційних систем тощо Сінгапур щорічно витрачає понад 10 мільярдів доларів. Для України, з її рівнем ВВП наразі це нереально. А на додачу для контролю за територією централізована система потребуватиме ще й численного державного апарату, що абсолютно нівелює ефективність “сінгапурського” підходу. По-друге, варто враховувати, що централізована система ефективно працює за моделлю умовного суспільного договору в республіці Сінгапур. Попри чітку демократичну модель управління, такий суспільний договір в Україні навряд чи був би сприйнятий, адже громадяни Сінгапуру фактично самостійно дозволили обмежити себе в окремих правах – правах на приватність, на володіння приватним майном на користь розвитку спільної власності. Щоб було трохи зрозуміліше,  візьмемо приклад власного автомобіля. Сінгапур має чи не найкращу транспортну систему в світі. Там дуже розвинена й ефективна система громадського транспорту. Натомість, влада створює бар’єри для володіння приватним авто. Щоб придбати авто, сінгапурець повинен придбати на аукціоні спеціальний дозвіл на користування приватним транспортом протягом 10 років. Такий дозвіл зазвичай коштує більше, ніж середнє авто й перевищує 50-70 тисяч доларів. І сінгапурці погоджуються з цими обмеженнями. Чи можлива така суспільна модель в Україні, де інститут приватної власності є важливою складовою менталітету? Навряд. Скоріш за все, попри всі приклади, такі підходи, які ефективно працюють в Сінгапурі, у нас будуть сприйняті як посягання на права громадян та тоталітаризм. КиевVласть: Моделі яких країн можуть бути ближчими саме для нас? Олена Шуляк: Інша регуляторна модель в сфері містобудування працює в Німеччині. Історично, ФРН максимально децентралізована й більшість повноважень та рішень в цій сфері мають саме місцеві органи влади. Однак, діє чіткий принцип, що загальнодержавне або федеральне законодавство встановлює мінімальні норми. Місцеві правила та процедури не можуть мати вимоги нижчі, ніж це прописано на загальнодержавному рівні. І це можна помітити при аналізі умовного суспільного договору в країні. Німці вважають більш значущими для власного життя роботу та діяльність саме місцевих органів влади та самоврядування. Федеральний уряд повинен бути підконтрольним в царині внутрішньої політики саме федеральним землям. Якщо ми поглянемо на приклад Австралії, то там працює децентралізована модель, яка також має свої особливості. Органи місцевого самоврядування уповноважені здійснювати контрольні функції, Але зазвичай, місцева влада делегує свої повноваження незалежним інспекторам. Тому можна говорити, що в Австралії переважає модель із залученням незалежних контролерів. Але важливою особливістю є той факт, що майже всі виконавці робіт – архітектори, проєктанти, інженери, інспектори – повинні бути атестовані й періодично підтверджувати свою компетенцію. А саме процес акредитації та сертифікації цих виконавців здебільшого належить до компетенції саме центральної влади.  Модель контролю та нагляду за будівельною діяльністю США також є відображенням американського суспільного договору та конституційного устрою. Сполучені Штати мають дуже децентралізовану модель.  Фактично, 2 фактори які є головними для американських підходів – це система сертифікації виконавців робіт (і лише в частині її наявності, адже вимоги до такої сертифікації можуть встановлювати всі штати незалежно) й широке залучення до системи контролю приватних інспекторів, за діяльність яких відповідає і сам інспектор персонально, й штат, який надав їм повноваження. При цьому відповідальність і контроль за національними проектами (наприклад, головними транспортними артеріями або військовими об’єктами) зберігає за собою держава. Також, для прикладу ще можу декілька слів сказати про унікальну  модель, яка працює у Фінляндії, в країні у якій рівень задоволення якістю життя громадян є одним з найвищих, а екологічне будівництво будинків з деревини є зразком для всього світу. Загалом, в країні, в якій працює орієнтовно 300 будівельних компаній, фактично, не здійснюється державний контроль за будівництвом. Завдяки особливостям як внутрішнього суспільного договору, так і менталітету фінів, головним запобіжником від неякісного виконання робіт чи порушення законодавства, є ризик втрати репутації будівельником. І в Фінляндії це працює. Чи може настільки демократична та саморегулівна ринкова модель працювати в Україні? Маю дуже великі сумніви та перестороги.  Своєю чергою, модель, яка працює в Чеській Республіці передбачає, що контроль здійснює незалежний уповноважений інспектор або спеціальний орган державної влади, що базується на виборі забудовника. Реалізуючи в Україні реформу в містобудуванні, ми зібрали кращий досвід країн, щоб на дієвих прикладах будувати не корумповану та ефективну галузь. КиевVласть: Держава регулярно декларує боротьбу з корупцією, але серйозної довіри суспільства так і не отримала. Олена Шуляк: Корупція в будівельній сфері – це не українська особливість. Компанія Grant Thornton, яка є одним із світових лідерів в сфері аудиту, провела дослідження й дійшла до висновку, що будівельний бізнес – один з найбільш корумпованих взагалі. Загальна сума хабарів, які виплачують підрядники і девелопери, може досягати сукупно в світі 860 млрд доларів на рік! При цьому є тенденція до подальшого зростання цієї цифри: вона може зрости вдвічі за наступні 10-12 років. Більше третини всіх шахрайських випадків в світовому бізнесі відбувається саме в будівельному секторі. І це дані ринків США, Канади, Великобританії, Індії, Швейцарії, Австралії тощо.  Десь натрапляла на інформацію, що один з найвищих рівнів корупції в сфері будівництва інфраструктурних проектів фіксується в Японії. Звичайно, я не можу гарантувати достовірність цієї інформації, але вона існує. В таких країнах як Японія, Швейцарія, Австралія теж є корупція в будівництві. Але, наприклад, в Швейцарії, яка в рейтингу сприйняття корупції громадянами, який регулярно готує Transparency International, знаходиться серед країн з мінімальним рівнем корупції і має такий же відносний рівень корупції як і Сінгапур, теж часто вибухають корупційні скандали.  Питання виникає одразу, чому навіть за наявності корупції, громадяни цих країн не перестають довіряти владі? Відповідь, на мій погляд, полягає саме в тому, що держава реально забезпечує боротьбу з корупцією, а не покриває корупціонерів і не закриває очі на злочини. Це знову ж відсилає нас до дієвого суспільного договору між громадянами й владою. Саме в ньому повинне бути закладене тотальне несприйняття корупції та відповідальність за протидію корупції не лише окремих структур, а й держави в цілому та й громадян також. Є цікавий вислів про чинний в Україні неформальний пункт суспільного договору щодо корупції: “як громадянин я проти корупції та вимагаю її викорінення, але хочу, щоб через кума можна було вирішити будь яке питання”. КиевVласть: Тобто, держава планує біль жорсткі дії щодо корупції? Олена Шуляк: Весь цей екскурс у філософію, державне управління, національні та політичні особливості підводить всіх нас до необхідності на підставі саме комплексного досвіду та врахування наших особливостей та цілей реалізувати реформу ДАБІ.  Наразі вже два закони #5655 і #5656 про реформування системи зареєстровані у Верховній Раді. Свої підписи як співавтори під ними поставили 145 і 147 депутатів з різних фракцій, що стало рекордним в контексті кількості співавторів документа! Головні речі, які я хочу сказати про цю реформу – ми намагаємося дійсно змінити не форму, а суть системи державно-архітектурного нагляду й контролю. Адже до цього часу будь-які спроби реформувати ДАБІ полягали не в фундаментальних змінах, а лише в якихось часткових, косметичних правках застарілого радянського підходу. А ще – ми хочемо нарешті запровадити підвищену адміністративну, кримінальну та майнову відповідальність для всіх учасників ринку (чиновників зокрема), які порушують закон. Відповідний законопроєкт буде завершальним у трійці документів про реформування в містобудуванні. Нині ми якраз над ним працюємо. КиевVласть: Крім “закручування гайок”, плануєте можливості для полегшення ведення бізнесу? Олена Шуляк: Важливою складовою нової системи стане максимальна цифровізація на базі Єдиної державної електронної системи в будівництві та реєстрі будівельної діяльності зокрема. Дякуючи вивченню досвіду Сінгапура не в останню чергу, який довів ефективність застосування цифрових технологій, завдяки системі ми робимо будь-які дії та процеси прозорими, фіксованими, однаковими для всіх та персоналізованими. Тобто, щоб уникнути будь-яких окремих преференцій, якими часто зловживають місцеві органи влади та окремі інспектори, ми вимагаємо чітко встановити єдину процедуру, яка є обов’язковою для виконання всіма суб’єктами сфери містобудування. Без винятку. Саме такий підхід, на мій погляд, є дієвим запобіжником від зловживань з боку ОМС при роботі на місцях. І держава, в свою чергу, втрачає можливість окремого тиску на самоврядування, а виконує свою головну функцію – встановлення та контроль за дотриманням єдиних правил. Це – можливий баланс забезпечити державний нагляд за будівельною сферою й при цьому врахувати права громад в рамках концепції децентралізації. КиевVласть: Що плануєте з питання персональної відповідальності? Олена Шуляк: Інший фундаментальний крок – це посилення саме фахової, професійної складової при контролі за проєктом. Чиновник дуже рідко має компетенцію, щоб фахово це робити. Але, на жаль, контроль за радянськими принципами дозволяв службовцям втручатися в технічні питання без належної компетенції. І це було джерелом корупції. Ми плануємо посилити персональну, майнову та навіть кримінальну відповідальність за професійну експертизу проектів, але при цьому – посилити роль спеціалістів в проекті. А до контролю за будівництвом забезпечити шляхом залучення незалежних юридичних осіб, які будуть акредитовані державою. І знову ж таки, додати посилену відповідальність за результати їх роботи. І головне, що ми максимально намагаємося персоніфікувати відповідальність. За кожним етапом повинне бути зафіксоване конкретне прізвище, хто несе відповідальність. Тобто, на заміну радянському принципу колективної безвідповідальності (кілометрові безглузді протоколи, які підписують по 50 осіб, які “розмазують тонесеньким шаром” відповідальність), запроваджується електронний підпис конкретної людини, яка бере на себе рішення про погодження й в подальшому може бути притягнута до відповідальності (і  тут ви вже можете помітити врахований досвід США й Австралії). КиевVласть: Чи не отримають ОМС можливість напряму “викручувати руки” підприємцям? Олена Шуляк: З одного боку, місцеві органи влади отримають повноваження жорстко контролювати незаконне будівництво. Тобто, навіть якщо “на руках” не буде рішення суду, місцева влада все одно зможе руйнувати самочинно зведені об’єкти на підставі відсутності в забудовника права на виконання будівельних робіт. І це логічно, бо ефективний контроль може бути здійснений лише на місці.  Але при цьому, як здійснювати цей контроль і нагляд за дотриманням цих правил держава залишає за собою. Таким чином, ми реалізовуємо концепцію децентралізації й, одночасно, забезпечуємо недопущення “семибоярщини”. Україна є й буде унітарною державою, на території якої діють єдині для всіх прозорі правила. Але при цьому, органи місцевого самоврядування через генеральні плани та можливість контролю отримають дієві механізми захисту інтересів громад без можливості втручання в законну діяльність бізнесу. Думаю, баланс інтересів дотримано без перекосів. В новелах майбутнього закону ще чимало цікавого, тут одним матеріалом не обійтись. Але можу сказати, що ми закладаємо в нього досить прогресивне бачення й розподіл повноважень. Читайте: Когда прекратится коррупция в ГАСИ – народные депутаты ответили на вопросы столичных застройщиковКиевVласть

Керівництво столичної податкової служби має намір співпрацювати з ГУ Держпраці в у Київській області в питаннях легалізації трудових відносин.  Про це KV стало відомо з повідомлення головного управління ДПС у м. Києві. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”   “Співпраця з Головним управлінням Держпраці у Київській області, перш за все, буде спрямована на стимулювання роботодавців та найманих працівників до переходу від неформальних до задекларованих трудових відносин. Наразі, для столичної податкової долучитися до проведення кампанії з легалізації праці – одне з пріоритетних завдань”, – повідомила начальник столичної податкової Злата Лагутіна (на фото праворуч). Вона підкреслила, що в першу чергу, незадекларована праця позбавляє громадян права на соціальні гарантії, а по-друге, несе значні втрати до бюджету. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться За словами керівника ДПС Києва, столичні податківці вже долучилися до проведення спільної роботи щодо реалізації заходів з детінізації ринку праці, спрямованих на стимулювання платників податків та працівників до необхідності оформлення трудових відносин. На сьогодні фахівцями спільно проведено 2? заходи з платниками. Нагадаємо, співпраця у напрямку легалізації праці відбувається у рамках підписаного Меморандуму між ДПС Києва та ГУ Держпраці у Києвській області, метою якого є об’єднання зусиль у протидії використання незадекларованої праці. Читайте: Злата Лагутіна: до податкової служби Києва подано майже 8000 декларацій, в яких задекларовано близько 8,7 млрд гривень отриманих доходів Фото: пресслужба ГУ ДПС в м. Києві КиевVласть

Нещодавно Кабінет Міністрів України запропонував обкласти податком на додану вартість (ПДВ) другий та кожен наступний продаж житла в новобудовах, а також збільшити податок на доходи фізичних осіб (ПДФО) при продажу третього та кожного наступного об’єкта нерухомості впродовж  року – з 5% до 18%. Які наслідки такі рішення матимуть для державного бюджету та будівельного сектора в довгостроковій перспективі? Нещодавно Урядом було подано до Верховної Ради України законопроєкт  "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень" (реєстраційний № 5600). Декілька пунктів проєкту закону стосуються нерухомості. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”   Зокрема, планується запровадити сплату ПДВ на операції з постачання житла для другого та наступних продажів. Також вводиться податок на доходи фізичних осіб у розмірі 18% від вартості продажу третього та наступних об’єктів нерухомості протягом звітного податкового року (чинний податок складає 5%). Водночас, при підготовці до розгляду у другому читанні законопроєкту № 5153 “Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо стимулювання детінізації доходів та підвищення податкової культури громадян…”, до нього також було включено норму про підвищення податку на доходи фізичних осіб при продажу третього і кожного наступного об’єкта нерухомості за рік до 18%. Законопроєкт прийнято в цілому 15 червня цього року. Обсяг виконаних будівельних робіт  у 2020 році в Україні за всіма напрямками  склав майже 200 млрд. грн., а сектор житлового будівництва щорічно займає приблизно 20 – 25 %, що забезпечує близько 10 млрд. грн. тільки нарахувань з ПДВ, які сплачують забудовники. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться Окрім того, будівельна галузь разом з суміжними сферами генерує декілька мільйонів робочих місць. Це число включає людей, що залучені в процеси будівництва, виробництва будівельних матеріалів, виробів та конструкцій, а також ремонтників, працівників спеціалізованих магазинів, ріелторів та інших фахівців. Також при виплаті дивідендів  будівельні компанії віддають 11,5% відповідного податку. За своєю суттю це є податок на виведений капітал, який раніше було запропоновано ввести для всієї економіки. Однак навіть зараз дещо дуже схоже уже працює в будівельному секторі. Логіка подібного підходу проста – бізнес не сплачує додаткові податки поки власники інвестують кошти в розширення виробництва, створення нових робочих місць та зведення більшої кількості об’єктів нерухомості. І лише в момент виведення коштів для особистого вжитку, компанії мають заплатити податок. Цей підхід раціонально враховує особливість вітчизняного будівельного сектора, який функціонує та розвивається в основному за рахунок власних коштів будівельних підприємств і організацій. У житловому будівництві важливим і основним  джерелом фінансування є кошти інвесторів – фізичних осіб. Запровадження сплати ПДВ на другий та наступний продажі житлової нерухомості призведе до відповідного збільшення вартості житла для кінцевого споживача, тобто конкретного громадянина, через додаткове податкове навантаження. Ще одним негативним наслідком стане  зниження обсягів придбання житла. Це призведе до зменшення обсягів будівництва і згортання діяльності українських компаній, що виробляють та постачають будівельні матеріали та вироби. Як результат – скорочення робочих місць в будівництві та суміжних галузях  і загальне зниження надходжень до бюджету. Введення ПДВ при будь-якому перепродажу нового житла також призведе до віддалення законодавства України від нормативно-правового поля Європейського Союзу. Відповідно до Директиви ЄС про спільну систему податку на додану вартість, постачання будівель, як правило, звільняється від ПДВ. Саме про такий підхід свідчить законодавство, зокрема, Німеччини та Польщі. З іншого боку, впровадження 18% податку на доходи фізичних осіб при продажу об’єктів нерухомості призведе до значного зменшення  інвесторами-фізичними особами вкладень у придбання житла на етапі будівництва та, відповідно, скорочення обсягів його зведення. На думку забудовників, сьогодні від 20 до 50% квартир купується особами в  якості інвестиційних активів. Відсутність фондового ринку або прийнятних депозитних умов в банках змушує людей шукати альтернативні способи вкладати кошти  від 30 тисяч доларів. Після 2015-2017 років лідером серед доступних для більшості інструментів стала первинна нерухомість. Такий процес точно не є “паразитичним”, як його намагаються подати деякі адепти фіскалізації сектора. З одного боку, девелопери потребують фінансування, щоб зводити нові будинки та забезпечувати робочі місця. Інвестори готові до більшого ризику, вкладаючи кошти в будівництво на етапі “котловану”. Інша частина людей, що купують квартири безпосередньо для проживання, навпаки не хочуть чекати або брати на себе додаткові ризики. Вони переплачують 20-30% для того, щоб придбати квартиру у вже готовому будинку. Якщо додати податок 18% для будь-якого інвестора, базою сплати якого буде саме стовідсоткова вартість об'єкта, а не його “заробіток” +20-30% за декілька років – це призведе до втрати економічних стимулів вкладати кошти в нерухомість на етапі зведення будинків. Через додатковий податок, вартість такого об’єкта при перепродажу складе щонайменше 150% від суми інвестицій. Проблему могла б вирішити наявність  прийнятного іпотечного кредитування. Тоді навіть збільшення вартості об’єкта на +20%  за рахунок другого ПДВ чи +18% ПДФО могло б стати не таким критичним для покупця, який  мав би можливість взяти позику на 25 років під 3-4% річних. Однак, якщо просто запровадити сплату ПДВ на другий та наступні продажі житла і 18% податку на доходи фізичних осіб, обсяги будівництва значно скоротяться, тому що капітал забудовників обмежений, а інвестори-фізичні особи  не будуть зацікавлені у вкладенні коштів у первинну нерухомість. Отже, спочатку необхідно забезпечити загальнодоступне іпотечне кредитування, у тому числі шляхом прийняття зареєстрованого у Верховній Раді України законопроєкту № 5059 "Про гарантування речових прав на об'єкти нерухомого майна, які будуть споруджені в майбутньому". Прийняття цього проєкту закону дозволить банкам надавати в іпотеку майбутні об’єкти нерухомості, а покупцям житла – отримувати іпотечні кредити за адекватними ставками. Тільки після цього можна буде окремо комплексно розглядати пропозиції щодо зміни оподаткування будівництва житлової нерухомості – з урахуванням наявності альтернативних джерел фінансування, яких сьогодні просто немає. У будь-якому іншому випадку після введення нових податків відбудеться стрімке зниження обсягів житлового будівництва вполовину, втрата  державним бюджетом щорічно щонайменше 5 млрд. гривень та скорочення декількох сотень тисяч робочих місць. Дмитро Ісаєнко, секретар комітету з питань державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Верховної Ради VIII скликанняКиевVласть

Підкомітет Верховної Ради підтримав зміни до Податкового кодексу, а разом з ним і законопроєкти, що передбачають скасування громадам акцизу на тютюн. В Асоціації міст б’ють на сполох, адже внаслідок таких рішень державної влади бюджети тергромад втратять мільйони гривень. На місцях же не вщухає обурення: після спроб відібрати акциз на паливо, черга дійшла і до решти бюджетоутворюючих податків.  Як стало відомо  KV, 24 червня комітет ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики рекомендував прийняти за основу проєкт закону №5600 "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деякі законодавчі акти України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень" та сім альтернативних законопроєктів до нього (№№5600-1, 5600-2, 5600-3, 5600-4, 5600-5, 5600-6, 5600-7).Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  На відео: Засідання комітету ВРУ з питань фінансів від 24.06.2021 Асоціація міст України виступає категорично проти ухвалення таких змін до Податкового кодексу і закликає народних депутатів не підтримувати проєкт під час першого читання.  Як наголошують в Асоціації, законопроєкт №5600 та супутні №№ 5600-3, 5600-4 та 5600-5 є неприйнятними для місцевого самоврядування.  По-перше, проєкт закону передбачає скасування надходження до громад 5% акцизного податку з роздрібного продажу тютюнових виробів. Якщо зміни підтримають, то перерозподіл акцизу на місцеві громади буде відбуватись через державний бюджет. Сплачуватимуть цей акциз вже не власники роздрібних мереж, а виробники та імпортери. Таким чином, бюджети громад вже цьогоріч можуть втратити 2,9 млрд гривень податкових надходжень. На бік Асоціації стала й Українська Асоціація виробників тютюнових виробів. Допустимі для місцевого самоврядування, як наголошують в Асоціації, є законопроєкти №№ 5600-1, 5600-6 та 5600-7. А проєкт № 5600-2 містить ряд змін, спрямованих на посилення фінансової спроможності громад. По-друге, урядовий законопроєкт передбачає і надання пільги по платі за землю для залізниці. Громади можуть втратити додатково ще 5 млрд гривень відповідного податку.  Як заявив на своїй сторінці у Facebook виконавчий директор Асоціації міст України Олександр Слобожан, таким чином Кабмін збирається "закласти бомбу під стосунки центру та регіонів", наголошуючи, що ці зміни лобіює один з тютюнових монополістів. "Ідею передати сплату роздрібного акцизу або оптовикам, або виробникам просувають вже декілька років. Обґрунтування – роздрібна торгівля втрачає певний обсяг акцизу, адже частка дрібних продавців не видають фіскальних чеків. Отже, нехай краще роздрібний акциз сплачує виробник. Надходження перейдуть з місцевих бюджетів до державного, але держава потім в незрозумілий спосіб ці гроші перекине регіонам. Смішно! Хіба можна недоліки роботи податкових та правоохоронних органів розв’язувати таким чином? Це як лікувати мігрень відрубуванням голови! В результаті і держава може не отримати гроші, і місцеві бюджети втратять відчутні для себе надходження", – йдеться в дописі.  Про безліч звернень не підтримувати законопроєкт № 5600 заявив депутат ВРУ, голова підкомітету з питань адміністративно-територіального устрою Віталій Безгін. "Сумно, що крім норм, що спрямовані проти олігархів, в урядовий законопроєкт потрапила ціла низка незрозумілих статей, що шкодять, як місцевому самоврядуванню, так і пересічним громадянам. Зокрема, абсолютно незрозуміло яким дивом туди потрапила шкідлива норма, що забирає тютюновий акциз в громад, а це приблизно 2,9 млрд гривень. Безумовно, спроба тишком забрати гроші в громад не пройде непоміченою і не має перспективи!". – написав у соцмережі Безгін.  Позиція громад  KV вирішила поцікавитись у керівників громад, наскільки ці податки є важливими для їхніх бюджетів, і що втратять громади, якщо їх позбавлять цих надходжень.  Голова Дмитрівської сільської громади Тарас Дідич:  Для нашої громади це дуже важливі надходження. На сьогоднішній день акциз складає близько 15% від всього бюджету. Маємо невеликий проєкт добудови дитячого садка, то на ці кошти, а це приблизно 20 млн гривень, за два роки можна було би втілити цей задум. На ці кошти можна багато чого зробити, як, наприклад, побудувати декілька середніх вулиць. Це досить серйозні питання для громади. Позаминулого року, торік хотіли забрати ще й акциз на паливо – це все розпочалося ще при попередньому прем'єрі. Народним депутатам разом з асоціацією міст тоді вдалося відстояти цей акциз. І це питання знову не дає спокою, шукають привід розповісти, що не всі мають на території заправки. Голова Борщагівської сільської громади Олесь Кудрик: Можна скасувати акциз на тютюн, спиртне, паливо. Торік громадам скасували пайову участь. Можна все забрати, але тоді виникає питання: навіщо тоді громади взагалі створювали? Для Борщагівської громади скасування акцизу на паливо призведе до втрати понад 60 млн гривень, акцизу на спиртне та тютюнові вироби – 40 млн гривень. І в результаті громада одержить збитки вже в 100 млн гривень. А нам потрібно будувати школи, садочки. Щоб побудувати дитячий садок необхідно 120-150 млн гривень. І ось, цього року практично його вже забрали, а за два-три роки не важко порахувати, що втратить громада. Громади, таким чином, просто поставлять на коліна. Хоча б вже не забирали на місцях те, що залишилося. Так, це ми ще розташовані поблизу Києва, а решті віддалених громад, забравши акциз, взагалі не вистачатиме коштів і на виплату заробітних плат. Децентралізація передбачає надання повноважень для вирішення питань. А як відбувається насправді: громадам передали значну частину повноважень щодо медицини, освіти, а за який кошт все це утримувати?  Голова Фастівської міської громади Михайло Нетяжук:  В громаді категорично проти скасування акцизу на тютюн та надання пільги залізниці зі сплати податку на землю в нинішній ситуації. Зараз на громади передали на утримання культуру,  медицину, освіту по всім тим селам, які були дотаційні. Тобто їх передали без відповідної дотації, і якщо зараз забрати у громад фінансовий ресурс, то це призведе до закриття соціальної сфери. І, в першу чергу, на селі. Ми ж навпаки ставимо питання про розширення фінансової бази місцевого самоврядування.  Голова Козинської селищної громади Валерій Гартік: Акциз на тютюн – це один із головних податків і шкода, якщо його у громад заберуть. Не можна забирати у місцевого самоврядування податки, адже ці надходження є вкрай важливими для розвитку. Наголосив, що цей збір важливо залишати місцевому самоврядуванню і голова Бучанської міської громади Анатолій Федорук на своїй сторінці у Facebook. Від роздрібного продажу тютюнових виробів громада одержує 9 млн гривень.  "Для наших населених пунктів такі надходження дають можливість будувати й устатковувати нову соціальну інфраструктуру, зокрема, сучасні сільські амбулаторії та дитячі садочки. Так село Луб’янка отримало торік збудовану з нуля амбулаторію на умовах співфінансування з областю. Аналогічний медзаклад розраховують мати в селі Синяк, де вже триває будівництво першого для цього населеного пункту дитячого садочка", – йдеться у дописі. Читайте:  Проект Децентрализация: Софиевская и Петропавловская Борщаговки не спешат объединяться Проект “Децентрализация”: Войти в Озернянскую ОТО готовы лишь два сельсовета из шести Проект “Децентрализация”: Великодымерская теробщина этой осенью идет на выборы Проект “Децентрализация”: Медвинская теробщина идет на выборы в неполном составе Проект “Децентрализация”: Фурсовская теробщина может лишиться части бюджета Проект “Децентрализация”: Села Переяслав-Хмельницкого района отказались примкнуть к городу Проект “Децентрализация”: Кагарлыкская теробщина объединит город и 26 сельсоветов Проект “Децентрализация”. Политические амбиции мешают состояться большой Боярской теробщине Проект “Децентрализация”: Тетиевская терробщина готовится к выборам в декабре Проект "Децентрализация". Узинской терробщине придется поработать над развитием Проект “Децентрализация”: КОГА тормозит назначение выборов в Циблевской терробщине Проект “Децентрализация”: Гостомельская ОТО пойдет на выборы только в составе Киево-Святошинского района Проект “Децентрализация”: Студениковская терробщина готовится к выборам в декабре Проект “Децентрализация”: Предусмотренная Кабмином Дымерская ОТО может не состояться Проект “Децентрализация”: Мироновская терробщина ждет позитивного вывода от КОГА Проект “Децентрализация”: Ржищевская терробщина может стать проблемой для Кагарлыкского района Проект “Децентрализация”: Ходосовская терробщина может объединить села трех районов Проект “Децентрализация”: села Ставищенского района готовы митинговать против объединения Проект “Децентрализация”: Яготинская терробщина не спешит на выборы “Проект Децентрализация”: Создание Боярской ОТО дошло до суда Проект “Децентрализация”. Сельсоветы потенциальной Вороньковской ОТО не готовы объединяться Проект “Децентрализация”: Власти Згуровщины не готовы терять полномочия Проект “Децентрализация”: Потенциальная Дмитровская терробщина уже год дожидается выборов Проект “Децентрализация”: Гребенковская терробщина не может быть создана без согласия двух сельсоветов “Проект Децентрализация”: Создание потенциальной Бышевской ОТО остановилось в 2015 году Проект “Децентрализация”: Козин поборется за право быть центром терробщины Проект “Децентрализация”: Пирновская терробщина может быть создана только принудительно Проект “Децентрализация”: Процесс объединения в Барышевке даже не начали Проект “Децентрализация”: Терробщина с центром в Украинке может быть названа Трипольской Проект “Децентрализация”: Рожновская терробщина не может определиться с центром “Проект Децентрализация”: Обухов может присоединить окрестные села Проект “Децентрализация”: Иванковская ОТО поборется за зону отчуждения Проект “Децентрализация”: Ташанская терробщина год ждет позитивного вывода КОГА Проект “Децентрализация”: Березанская терробщина будет проходить процедуру создания ОТО заново Проект “Децентрализация”: Володарский район не планирует объединяться в ближайшее время Проект “Децентрализация”: Полесский район этим летом планирует начать процесс объединения Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО может объединить не все сельсоветы Проект “Децентрализация”: Ракитнянский район может объединиться в две терробщины Проект “Децентрализация”: Калиновская терробщина может быть создана с разрешения Кабмина Проект “Децентрализация”: Белая Церковь может присоединить три сельсовета Проект “Децентрализация”: В Броварском районе может появиться Придеснянская терробщина Проект “Децентрализация”: Потенциальная Вишневская ОТО начала процесс объединения Проект “Децентрализация”: Германовка и Григоровка Обуховского района хотят быть центрами одной ОТО Проект “Децентрализация”: Сельсоветы Таращанского района не хотят объединяться в терробщину Проект “Децентрализация”: Процесс создания Чабановской терробщины стоит на месте Проект “Децентрализация”: Скандальная Бучанская ОТО первой на Киевщине воспользовалась законом о присоединении Проект “Децентрализация”: Потенциальная Томашовская терробщина объединит два района Киевщины Проект “Децентрализация”: Ржищев начал присоединять села двух районов Проект “Децентрализация”: Потенциальная Бородянская терробщина готова идти на выборы Проект “Децентрализация”: Фастов планирует присоединить окружающие села Проект “Децентрализация”: потенциальная Киево-Святошинская терробщина разделилась на две ОТО Проект “Децентрализация”: КОГА утвердила Мироновскую терробщину Проект “Децентрализация”: Заборский сельсовет не отдадут Боярке Проект “Децентрализация”: Барышевская ОТО готовится к выборам Проект “Децентрализация”: вялое руководство, имитация объединения и недостаточный результат Проект “Децентрализация”: Обухов планирует присоединить один сельсовет Проект “Децентрализация”: Березань присоединила пять сельсоветов Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО не пошла на зимние выборы из-за бездействия КОГА Проект “Децентрализация”: Ковалевскую терробщину за один день утвердили в КОГА и отправили на выборы Проект “Децентрализация”: жители Клавдиево-Тарасово просят президента ускорить их объединение Проект “Децентрализация”: выборы в терробщинах Киевщины под угрозой срыва Проект “Децентрализация”: 4 сельсовета Иванковского района тормозят создание терробщины Проект “Децентрализация”: в Бузовском сельсовете скандал из-за присоединения к Ирпеню Проект “Децентрализация”: потенциальная Вишневская терробщина готовится подавать документы в КОГА Проект “Децентрализация”: в Ирпене со скандалом пытаются присоединить два сельсовета Проект “Децентрализация”: Полесский район отложил объединение на следующий год Проект “Децентрализация”: еще 6 сельсоветов могли бы присоединиться к Ржищеву Проект “Децентрализация”: терробщины Киевщины просят парламент провести объединение по закону Проект “Децентрализация”: Киевщина оказалась в числе аутсайдеров рейтинга формирования ОТО  Проект “Децентрализация”: терробщинам Киевщины урезали дотацию на содержание школ и больниц Проект “Децентрализация”: сельсоветы Белоцерковщины просят Киевоблсовет ускорить их присоединение к городу Проект “Децентрализация”: Гройсмана просят разобраться с объединением территориальных общин на Згуровщине Проект “Децентрализация”: протестующий Ворзель войдет в состав Бучанской ОТО Проект “Децентрализация”: Киевская ОГА одобрила создание Томашовской терробщины Проект Децентрализация: в Васильковском районе может появиться Калиновская терробщина Проект Децентрализация: КОГА утвердила создание Глевахской ОТО  Проект Децентрализация: Созданию Макаровской ОТО угрожает новоявленная Комаровская община Проект Децентрализация: Ташанская терробщина готова идти на выборы Проект Децентрализация: Гребенковская терробщина поборется за положительное заключение КОГА Проект Децентрализация: Гатное и Вита-Почтовая хотят спастись от столицы совместным объединением  Проект Децентрализация: Гостомель борется с Ирпенем за создание отдельной общины Проект “Децентрализация”: администрация Терещука выдала общинам Киевщины еще два позитивных вывода Проект “Децентрализация”: Калиновская община Броварского района может объединить четыре сельсовета Проект “Децентрализация”: Сельсоветы Фастовского района надеются успеть добровольно объединиться в Кожанскую ОТО Проект “Децентрализация”:  теробщины Киевщины жалуются на нехватку инфраструктурной субвенции  Проект “Децентрализация”: судебное дело о присоединении Заборья к Боярке рассмотрят заново  Проект “Децентрализация”: смена власти в Копылове заблокировала создание Березовской терробщины Проект “Децентрализация”: села Бориспольщины хотят спастись от города созданием Золочевской общины Проект “Децентрализация”: КОГА утвердила создание Обуховской терробщины Проект “Децентрализация”: Гоголевская община продолжит объединение после утверждения перспективного плана Проект “Децентрализация”: процесс утверждения Вишневской общины может затянуться до конца года Проект “Децентрализация”: Козинскую общину Обуховского района могут исключить из перспективного плана Проект “Децентрализация”: в Бородянском районе суды тормозят объединение общин Проект “Децентрализация”: Островская община просит президента Зеленского разобраться с решениями КОГА Проект “Децентрализация”: села потенциальной Боровской ОТО может переманить новоявленная Мотовиловская община Проект “Децентрализация”: миллионные долги могут оставить жителей Калитянской ОТО без воды и света Проект “Децентрализация”: Таращанский район может разделиться на две общины Проект “Децентрализация”: теробщины Киевщины недополучают налоги за землю Проект “Децентрализация”: бюджеты четырех теробщин Киевщины оказались под угрозой Проект “Децентрализация”: Киевщину могут поделить на шесть районов Проект “Децентрализация”: пять теробщин Киевщины хотят расшириться за счет окрестных сел Проект “Децентрализация”: села на Васильковщине, рассорившиеся из-за реформы, могут объединить насильно Проект “Децентрализация”: Киевская ОГА дала сельсоветам последний шанс добровольно присоединиться к ОТО Проект “Децентрализация”: Бориспольщина и Белая Церковь не определились с центрами развития теробщин Проект “Децентрализация”: общины Киево-Святошинского района требуют от КОГА пересмотреть состав и количество местных общин Проект “Децентрализация”: Киевоблсовет просит ВРУ и Кабмин разобраться с проблемными селами Киевщины Проект “Децентрализация”: вокруг потенциальной Боярской теробщины разгорелся новый скандал Проект “Децентрализация”: КОГА может вынести негативный вердикт потенциальной Пристоличной ОТО  Проект “Децентрализация”: села Киево-Святошинского района спешно взялись за объединение Проект “Децентрализация”: Бориспольщину разделят на шесть теробщин Проект “Децентрализация”: потенциальная Березовская ОТО под угрозой срыва Проект “Децентрализация”: судьбу потенциальной Феодосиевской общины решит Кабмин Проект “Децентрализация”: Мироновская ОТО расширила границы за счет трех сельсоветов Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО просит Кабмин откорректировать перспективный план Проект “Децентрализация”: Обуховская ОТО поборется за окружающие села с потенциальной Козинской общиной Проєкт “Децентралізація”: Петропавлівська і Софіївська Борщагівки проти об'єднання з Вишневим та столицею Проєкт “Децентралізація”: села Переяслав-Хмельницького району відстоюють потенційну Гайшинську громаду Проєкт “Децентралізація”: найгучніші провали й успіхи Київщини у 2019 році Проєкт “Децентралізація”: Київщина увійшла в ТОП-5 областей-аутсайдерів за рейтингом формування спроможних громад Проєкт “Децентралізація”: на Київщині стартувало примусове об’єднання громад Проєкт “Децентралізація”: сільради Київщини знову відмовляються об’єднуватися із містянами в одну громаду Проєкт “Децентралізація”: села Миронівського та Кагарлицького районів готові протестувати проти Ржищівської ОТГ Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини вимагають від уряду обіцяного ПДФО Проєкт “Децентралізація”: зміни в Конституцію та права громад Проєкт “Децентралізація”: десятки громад на Київщині запізнились втрапити в перспективний план Проєкт “Децентралізація”: Київщина виступила за ліквідацію районних рад  Проєкт “Децентралізація”: села Києво-Святошинського району погрожують перекривати дороги у разі насильницького об'єднання  Проєкт “Децентралізація”: одиниці тергромад Київщини потрапили в рейтинг потужних ОТГ України  Проєкт “Децентралізація”: секвестр бюджету залишить ОТГ без засобів для існування та боротьби з епідемією Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини озброюються засобами захисту та ведуть профілактичну боротьбу з коронавірусом  Проєкт “Децентралізація”: Ірпінь та Бородянка поборються за звання райцентру субрегіонального рівня Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини нажахані перспективою укрупнення та централізації повноважень Проєкт “Децентралізація”: громади Фастівського району виступили проти примусового об’єднання Проєкт “Децентралізація”: Обухівська громада планує розширюватися за рахунок суміжних сіл Проєкт “Децентралізація”: Кабмін схвалив ще 45 ОТГ Київщини Проєкт “Децентралізація”: Вишгород зазіхнув на звання центру Приірпіння Проєкт “Децентралізація”: Кабмін змінив конфігурації п’яти громад Києво-Святошинського району Проєкт “Децентралізація”: Урядовий проєкт укрупнення районів обурив Київщину (опитування) Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини позбавлять фінансової залежності від районних рад Проєкт “Децентралізація”: громадам Київщини дозволили змінювати цільове призначення землі та затверджувати містобудівну документацію Проєкт “Децентралізація”: села Київщини боронитимуть право на добровільне об’єднання в суді Проєкт “Децентралізація”: Мінгромад обіцяє ОТГ поповнення бюджетів за рахунок ПДФО  Проєкт “Децентралізація”: асоціаціям Київщини не вдалось відстояти “мажоритарку” для сіл Проєкт “Децентралізація”: На Київщині через недобровільність об’єднання знову судяться Боярка і Забір’я Проєкт “Децентралізація”: Миронівська ОТГ планує заробляти на природі та інвестиціях Проєкт “Децентралізація”: Студениківська ОТГ збагатиться за рахунок банку землі та “Ниви Переяславщини”  Проєкт “Децентралізація”: Фурсівській ОТГ не вистачає коштів на розвиток громади  Проєкт “Децентралізація”: Бородянська ОТГ розвиватиметься за рахунок донорів Проєкт “Децентралізація”: Ржищівська ОТГ для одержання прибутків задіє водний та освітньо-туристичний потенціал  Проєкт “Децентралізація”: Баришівка мітить у п'ятірку найбагатших громад Київщини Проєкт “Децентралізація”: Пісківська ОТГ хоче стати популярним курортом Київщини Проєкт “Децентралізація”: Обухівська ОТГ спрямує на свій розвиток понад півмільярда гривень до 2030 року Проєкт “Децентралізація”: Бучанська ОТГ направить мільйони на розбудову комфортної інфраструктури Проєкт “Децентралізація”: Великодимерська ОТГ проведе інвентаризацію землі Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини взялися ділити ОТГ на округи та обирати старост  Проєкт “Децентралізація”: Узинська ОТГ шукає 65 млн гривень на будівництво очисних споруд Проєкт “Децентралізація”: держава переклала на старост владні компетенції сільських голів Проєкт “Децентралізація”: обіцяні громадам землі за межами населених пунктів пустили з молотка Проєкт “Децентралізація”: у тергромад Київщини бракує коштів на якісні адмінпослуги Проєкт “Децентралізація”: на зміну дільничним у об'єднаних громадах прийдуть поліцейські офіцери  Проєкт “Децентралізація”: найгучніші провали й успіхи Київщини у 2020 році Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини не можуть отримати від районів  комунальне майно Проєкт “Децентралізація”: статус і повноваження старост у громаді залежатимуть від Верховної Ради Проєкт “Децентралізація”: у 2021 році Тетіївська громада збагатиться за рахунок гранту в 26 млн гривень Проєкт “Децентралізація”: на Київщині почали ліквідовувати райони, перший на черзі – Згурівський  Проєкт “Децентралізація”: ліквідована Іванківська райрада залишила громаді-спадкоємцю мільйонні борги  Проєкт “Децентралізація”: голови громад мають право накладати вето лише на прийняті рішення ради Проєкт “Децентралізація”: ліквідації Баришівського району заважають комунальні борги Проєкт “Децентралізація”: Миронівську райраду ліквідують із боргами по зарплаті  Проєкт “Децентралізація”: депутати ВРУ взялися за урбанізацію міст Проєкт “Децентралізація”: Київщина втрачає першість у рейтингу заможності громад Проєкт “Децентралізація”: майно та активи Бородянського району розділили між шістьма громадами  Проєкт “Децентралізація”: Обухівський район віддасть Букринський плацдарм на утримання області Проєкт “Децентралізація”: пандемія та безгрошів’я блокують розвиток культпослуг на Київщині Проєкт “Децентралізація”: Держгеокадастру дозволили і далі розпоряджатися землями Київщини  Проєкт “Децентралізація”: Славутич збільшить бюджет за рахунок бізнес-парку та інвестицій Проєкт “Децентралізація”: Васильківський район ліквідують упродовж місяця Проєкт “Децентралізація”: уряд взявся за діджиталізацію тергромад  Проєкт “Децентралізація”: Київщина позмагається за гранти для розвитку громад Проєкт “Децентралізація”: дві селищні громади Київщини заявили про бажання стати містом Проєкт “Децентралізація”: на утримання громад хочуть передати приватизовані гуртожитки та бомбосховища  Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини формують партнерські об’єднання для збільшення ресурсів Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини планують оптимізацію освітніх закладів Проєкт “Децентралізація”: громади та асоціації Київщини виступають за збільшення ПДФО Фото: колаж KVКиевVласть