Киевляне, которые накопили долги за отопление и горячую воду, с июля 2021 года получают счета с 3% наценкой за “просрочку”. Жители столичной Дарницы обеспокоены строительством многоэтажки в частном секторе поселка “Красный хутор”.  Жители левобережья Киева продолжают страдать от смрада, исходящего от мусоросжигательного завода “Энергия”. Засилье временных и стационарных сооружений в Парке партизанской славы вызывает вопросы о законности их размещения. Под  окнами многоэтажек в Подольском районе неизвестные начали возводить капитальный кирпичный забор. Об этом и многом другом — в очередном обзоре запросов и обращений депутатов Киевсовета от КиевVласть. Громкое дело Депутат Богдан Чорний (фракция “УДАР”) попросил директора КП “Киевтеплоэнерго” Вячеслава Бинда отменить на период действия карантина и ограничительных мер, связанных с распространением коронавирусной болезни (COVID-19), начисление 3% годовых и инфляционных потерь на сумму задолженности за отопление и горячее водоснабжение для бытовых потребителей. По словам депутата, к нему поступают жалобы от киевлян, сомневающихся в законности указанных начислений. По информации Чорния, начисления начали поступать с июля 2021 года жителям, которые не имели возможности своевременно оплачивать счета за потребленные услуги централизованного отопления и горячего водоснабжения. “Таким образом, жильцы обязаны уплатить не только полную сумму долга, но и начисленные проценты”, – отметил депутат. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  В КП "Киевтеплоэнерго" отмечают, что проценты начисляются на основании ст. 625 Гражданского кодекса. В частности, в данной статье говорится, что должник, просрочивший исполнение денежного обязательства, по требованию кредитора обязан уплатить сумму долга с учетом установленного индекса инфляции за все время просрочки, а также 3% годовых от просроченной суммы, если иной размер процентов не установлен договором или законом. Чорний считает, что начисление и взыскание 3% годовых и инфляционных потерь на сумму возникшего в период карантина долга нарушает нормы материального права.  Он напомнил, что в соответствии с заключительными и переходными положениями Закона “О внесении изменений в некоторые законодательные акты Украины, направленные на предотвращение возникновения и распространения коронавирусной болезни (COVID-19)” от 17 марта 2020 года №530-ІХ, на период действия карантина и в течение 30 дней со дня его отмены запрещается начисление и взыскание неустойки (штрафов, пени) за несвоевременную оплату жилищно-коммунальных услуг.  Также депутат попросил директора КП “Киевтеплоэнерго” выполнить перерасчет для потребителей, которым начислили 3% годовых на сумму долга за отопления и горячее водоснабжение, возникшее в период действия карантина. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться Читайте: Столичные предприниматели шокированы счетами за отопление от КП “Киевтеплоэнерго” Скандал Депутат Николай Конопелько (фракция “Слуга народа”) попросил  Киевского городского голову Виталия Кличко, главу Дарницкой РГА Ярослава Лагуту, начальника Дарницкого управления полиции ГУ Нацполиции в Киеве Олега Гудыму, директора Департамента градостроительства и архитектуры КГГА Александра Свистунова, и.о. директора Департамента по вопросам государственного архитектурно-строительного контроля в Киеве КГГА Оксану Попович и директора Департамента земельных ресурсов КГГА Валентину Пелих проверить законность строительства жилого дома по ул. Грузинской, 23-25 ​​в Дарницком районе Киева. Депутат сообщил, что к нему обратились местные жители с жалобами на строительство ЖК “Парк Славы” высотой более семи этажей по указанному адресу в частном секторе “Красный хутор”. Конопелько отметил, что сообщение о начале выполнения строительных работ трехэтажного дома с мансардой №КВ051210806386 по этому адресу было зарегистрировано Департаментом по вопросам государственного архитектурно-строительного контроля в Киеве КГГА 11 августа 2021 года.  Класс последствий для этого объекта определен СС1 – то есть разрешено строительство здания не выше четырех этажей. Конопелько попросил Оксану Попович проверить соответствие указанного объекта строительства заявленному ​​классу последствий СС1; Александра Свистунова – проверить максимально допустимый процент застройки земельного участка; Валентину Пелих – провести проверку использования участка по целевому назначению. Читайте: Киевсовет отдал ООО “Марироксстрой” 3 га общественной территории на Дарнице под застройку ЖК Градостроительство Первый замглавы комиссии Киевсовета по вопросам архитектуры, градостроительства и земельных отношений Владимир Кравец (фракция “ОПЗЖ”) попросил  главу Соломенской РГА Ирину Чечотку проверить законность перекрытия проезда от пер. Ярослава Хомова, 14-А и 16 к ул. Патриарха Мстислава Скрипника.  По информации депутата, из-за перекрытия проезда в указанном месте автомобили экстренных служб не могут подъехать к дому №44 по ул. Патриарха Мстислава Скрипника.  По данным депутата, в Городском земельном кадастре перекрытый участок находится за пределами земельного участка площадью 0,7398 га, на котором расположен соседний дом – №14-А по пер. Ярослава Хомова. Однако в Соломенской РГА в ответ на обращение жителей сообщили, что проезд является придомовой территорией дома №14-А по пер. Ярослава Хомова и был перекрыт по решению жителей этого дома. В Департаменте земельных ресурсов КГГА Кравцу сообщили, что решение о передаче этого участка в собственность или пользование Киевсовет не принимал.  Депутат напомнил, что придомовая территория – это территория вокруг многоквартирного дома, определенная актом на право собственности или пользования земельным участком. Размеры и конфигурация земельных участков, на которых расположены многоквартирные дома и их придомовые территории определяются землеустроительной документацией.  В распоряжении жителей дома №44-А по ул. Патриарха Мстислава Скрипника в находится копия акта от 22 ноября 2021 года за подписью председателя ЖЭУ-901 о демонтаже цепи, перекрывающей проезд.  “Однако, по состоянию на 30 ноября 2021 года работы по демонтажу не проведены и препятствие в виде цепи находится на месте”, – говорится в депутатском обращении. Читайте: Сотрудника отдела контроля за благоустройством Соломенской РГА столицы задержали на взятке Наболевшее Депутат Киевсовета Юрий Сулыга (фракция “Единство”) попросил главу КГГА  прекратить загрязнение воздуха мусоросжигательным заводом “Энергия”. Депутат отметил, что  жители левого берега столицы постоянно, особенно в ночное время, страдают от удушающего смрада, исходящего от мусоросжигательного завода.  Сулыга напомнил, что в 2019 году замглавы КГГА Петр Пантелеев уверял – начата реконструкция завода с целью улучшения экологии.  “Первая фаза – это замена электрических фильтров, которая происходит именно сейчас и в следующем году завершится. Также разработан проект установки химической очистки дымовых газов. На следующий год мы уже запланировали средства на строительство этой системы”, – процитировал депутат слова Петра Пантелеева. Сулыга попросил Виталия Кличко сообщить о ходе ремонта и модернизации мусоросжигательного завода “Энергия” и дать поручение соответствующим структурам проверить информацию о работе завода в ночное время.  Читайте: В КГГА решили сэкономить на системе газоочистки завода “Энергия” Депутат Киевсовета Елена Овраменко (фракция “УДАР”) попросила мэра Киева включить территории столичного парка культуры и отдыха “Гидропарк” в Днепровском районе Киева в список объектов, охраняемых подразделениями Департамента муниципальной безопасности КГГА. Депутат отметила, что территория Гидропарка представляет собой отличное место для отдыха на свежем воздухе, ведь здесь есть оборудованные и комфортные площадки для занятий физической культурой и спортом. Также в парке находится несколько пляжей, включая детский пляж и пляж для инвалидов, прокат лодок, водные аттракционы, дискотеки. При этом, по словам Овраменко, этот популярный столичный парк давно получил дурную славу, поскольку здесь нередко фиксируются факты воровства и даже грабежа. По ее словам, к ней неоднократно поступали просьбы киевлян решить проблему обеспечения территории Гидропарка надежной охраной.  Читайте: Киевсовет на 23,2 млн гривен увеличил финансирование программы “Безопасная столица” Глава комиссии Киевсовета по вопросам предпринимательства, промышленности и городского благоустройства Владислав Трубицын (фракция “Слуга народа”) попросил  директора Департамента городского благоустройства КГГА Тимура Ткаченко, директора Департамента градостроительства и архитектуры КГГА Александра Свистунова, директора Управления экологии и природных ресурсов КГГА Александра Возного, директора КП СЗН Дарницкого района Киева Людмилу Филинскую, а также и. о. гендиректора КП “Плесо” Вячеслава Савицкого проверить законность размещения на территории регионального ландшафтного парка “Парк партизанской славы” в Дарницком районе Киева стационарных и временных сооружений.  Депутат напомнил, что Парк партизанской славы был открыт в 1970 году и имеет площадь 111,97 га, большую часть которой занимает сосновый лес. Решением Киевсовета от 17 февраля 1994 года №14 парк был объявлен объектом природно-заповедного фонда.  В 2015 году в этом парке были установлены мозаичные скульптуры авторства известного украинского скульптора Константина Скритуцкого (автор большинства скульптур Пейзажной аллеи). Кроме того, в пределах парка находятся живописные Краснохуторские озера: Большое, Голубое и Рыбальское, территория которых решением Киевсовета от 6 февраля 2020 года №15/8185 была объявлена ​​ландшафтным заказником местного значения. По словам Трубицына, на территории парка также размещаются фонтан, футбольный стадион, летняя сцена, детская площадка, парк аттракционов, парковки для автомобилей и множество различных кафе.  В то же время в парке размещены беседки с мангалами, кафе, ресторан, работают временные передвижные сооружения и аттракционные городки, пр.  “Хочу обратить внимание на нерегламентированный доступ автотранспорта на территорию парка, который препятствует безопасному передвижению и беззаботному отдыху посетителей”, – говорится в депутатском обращении.  Трубицын попросил столичные власти ввести ограничения для проезда гражданского автотранспорта и оставить открытый доступ к территории парка только для обслуживающего автотранспорта и автомобилей экстренных служб. Читайте: В парке Партизанской славы за 10 млн гривен облагородят тропу здоровья Благоустройство Депутат Дмитрий Банас (фракция “УДАР”) попросил главу КГГА освободить тротуар возле ул. Салютной, 5 в Шевченковском районе Киева от оставленного там год назад автомобиля.  По информации депутата, автомобиль марки “Газель” находится напротив отделения почты. Он гниет, колеса подперты кирпичами. Автомобиль занимает значительную часть тротуара и усложняет проход пешеходов. Банас напомнил, что временное задержание транспортного средства и доставка его для хранения на спецплощадку, в том числе и с помощью эвакуатора, возможно в случае, если оно существенно мешает дорожному движению, создает угрозу безопасности движения или находится в запрещенных Правилами дорожного движения местах.  Депутат сообщил, что “Газель” стоит ближе 10 м от выезда с прилегающей территории, как раз на выходе с пешеходного перехода.  При этом, в ответ на обращение депутата в КП “Центр организации дорожного движения” в ноябре 2021 года ответили, что не имеют правовых оснований временно задерживать этот автомобиль и доставлять его на спецплощадку.  В КП “Киевтранспарксервис” в ноябре ответили, что могут эвакуировать транспортное средство на основании актов, составленных Инспекцией по парковке Департамента транспортной инфраструктуры КГГА или представителями Патрульной полиции Киева.  Читайте: “П” – значит парковка: как столичный горсовет удовлетворил аппетиты “Киевтранспарксервиса” В другом своем обращении депутат Елена Овраменко попросила Виталия Кличко очистить берег озера Радунка в Днепровском районе Киева.  По словам депутата, к ней обратились жители жилмассива “Радужный” с просьбой убрать с берега озера опавшие листья, сухие ветки, кустарники, а также накопившийся мусор: пластиковые бутылки, пачки от сигарет, обертки от сладостей и пр.  Овраменко подчеркнула, что для сохранения экосистемы озера Радунка уборку необходимо провести в ближайшее время, пока в водоеме спала вода.  При этом депутат обратила внимание на то, что во многих местах берег озера зарос камышами, но его трогать нельзя, поскольку он является местом обитания представителей местной фауны.  Овраменко попросила мэра Киева дать поручение КП “Плесо” провести указанные работы.  Читайте: К чему приведет строительство Подольского моста через озеро Радунка Депутат Вадим Сторожук (фракция “Европейская солидарность”) попросил и. о. главы Подольской РГА Виталия Волошкевича проверить законность строительства кирпичного забора возле Покровской церкви в пер. Мостицком, 2 в Подольском районе Киева.  По словам депутата, по состоянию на начало декабря возле Покровской церкви по указанному адресу было построено 30 метров фундамента под забор и завезен кирпич.  На просьбы жителей столичного Подола разрешительные документы на проведение таких работ им на месте строительства не предоставили. В связи с этим у местных жителей возникли сомнения – есть ли вообще законные основания для такой стройки. Также, по словам Сторожука, люди возмутились тем, что с ними не согласовали такое строительство по соседству. Читайте: Подольская РГА отдала 154 млн гривен за достройку спортзала к школе №242 компании с уголовным шлейфом ЖКХ Депутат Киевсовета Виталий Нестор (фракция “ВО “Батькивщина”) попросил главу Печерской РГА Наталью Кондрашову обеспечить газоснабжение дома №6 по ул. Марии Заньковецкой. По информации депутата, в доме по этому адресу представители управления аварийно-восстановительных работ АО “Киевгаз” 14 июля 2021 года  отключили от газоснабжения газовый стояк с семью квартирами по причине присутствия обратной тяги в вентиляционном канале. “С момента отключения газоснабжения никаких действий по устранению причин возникновения обратной тяги так и не было предпринято. Более того, на многочисленные обращения и четко поставленные вопросы жильцов ответа никто не дает”, – говорится в депутатском обращении. Нестор отметил, что включать газоснабжение при наличии обратной тяги опасно, поэтому попросил  руководителя Печерского района принять меры для устранения причин неполадок в вентиляционном канале дома №6 по улице Марии Заньковецкой. Читайте: Столичный бюджет продолжит расплачиваться за “халатность Киевгаза” Итого За минувшую неделю лидером по количеству депутатских запросов и обращений оказался депутат Киевсовета Александр Бродский. За ним следуют депутаты Ярослав Федоренко (фракция "Единство") и Владимир Слончак (фракция "ВО "Батькивщина". Приз редакторских симпатий получает обращение депутата Юрии Сулыги, заметившего, что модернизация газоочистки мусоросжигательного завода “Энергия” не дает никакого эффекта. Депутат Фракция Количество поднятых тем Александр Бродский ВО “Батькивщина” 50 Ярослав Федоренко "Единство" 30 Владимир Слончак ВО “Батькивщина” 28 Михаил Ковальчук ВО “Батькивщина” 20 Вадим Сторожук "Европейская солидарность" 19 Владислав Трубицын "Слуга народа" 18 Виталий Нестор ВО “Батькивщина” 15 Владимир Кравец "Оппозиционная платформа-За жизнь" 10 Елена Овраменко "УДАР" 10 Николай Конопелько "Слуга народа" 9 Владимир Гончаров "УДАР" 7 Григорий Маленко "Голос" 5 Юрий Сулыга "Единство" 5 Богдан Чорний "УДАР" 4 Ксения Семенова "Слуга народа" 3 Дмитрий Банас "УДАР" 3 Людмила Ковалевская "Европейская солидарность" 2 Александр Мищенко "Европейская солидарность" 2 Екатерина Кириченко "УДАР" 2 Марина Порошенко "Европейская солидарность" 2 Владимир Бондаренко внефракционный 2 Юрий Тихонович "Европейская солидарность" 2 Алла Шлапак ВО “Батькивщина” 2 Сергей Артеменко "Европейская солидарность" 1 Александр Тимченко "Европейская солидарность" 1 Андрей Странников "УДАР" 1 Василий Попатенко "Голос" 1 Анатолий Шаповал ВО “Батькивщина” 1 Игорь Шпак "Единство" 1 Итого 256 Напоминаем, что рейтинг активности депутатов Киевсовета составляется на основе отправленных ими запросов и обращений, тексты которых опубликованы в разделе “Публичная информация” сайта КГГА (почему там публикуется лишь часть депутатских запросов и обращений — непонятно) и программы KV по освещению деятельности депутатов Киевсовета. Для участия в последней необходимо дублировать отправленные запросы и обращения депутата и, желательно, ответы на них (запакованные в архив) на адрес [email protected] до 12:00 понедельника. В рейтинге активности учитываются документы, датированные либо зарегистрированные в течение недели, предшествующей его публикации. Обращаем внимание, что при определении уровня активности депутатов считается не количество адресатов, которым направлены аналогичные письма, а количество тем, поднятых в их запросах и обращениях. А также освещаются исключительно те депутатские запросы, текстами которых располагает редакция КиевVласти.КиевVласть

Найближчим часом на Київщині може з’явитись вісім нових природоохоронних територій. Ними стануть землі, розташовані  в Обухівському, Бучанському та Вишгородському районах, відповідне питання планує  винести на найближчу сесію комісія Київської обласної ради з питань екології. Відомий парк Терещенка у Дмитрівській громаді також має стати однією з заповідних територій, однак область не може отримати погодження громади на включення його до переліку. Як стало відомо KV, на найближчу сесію Київської обласної ради планують винести проект рішення щодо створення на території області нових заказників, історичних пам'яток та урочищ. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Парк Терещенка Як розповів у коментарі KV голова комісії Київоблради з питань екології та навколишнього середовища Роман Титикало, процеси завершені майже по кожній території, лише створення парку-пам’ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення “Парк Терещенка в селі Шпитьки” не отримав погодження Дмитрівської громади, до складу якої входить.  “Олександр Терещенко – відомий український цукровий магнат. В Києві на честь його батька Ніколи Терещенка названа вулиця Терещенківська, навпроти парку Шевченка розташований музей родини Терещенків. У селі Шпитьки Олександр Терещенко мав садибу, яка, на жаль, не збереглася. Але там зберігся ліс із віковими дубами. Відповідно науковці виготовили наукове обгрунтування, після чого Департамент екології та природних ресурсів КОДА направив лист до Дмитрівської сільської ради з проханням узгодити цю пам'ятку. Після цього ми зможемо її створити офіційно. Лист відправили вже доволі давно, але відповіді досі не отримали”, – каже він.  Голова Дмитрівської громади Тарас Дідич розповів KV, що не може відповісти, чи отримували вони листа від області, але зацікавлені у тому, аби парк став заповідником.  ”Здається, ми не отримували листа, але точно не можу сказати. Але не будемо заперечувати аби парк внесли до переліку заповідних територій. Навіть навпаки – цього року приводили парк у порядок, щоб він мав нормальний вигляд. Це наша перлина, яка може приваблювати туристів. Я лише проти передавати його на баланс району чи області. На жаль, я знаю випадки, коли такі об'єкти передають і там починають щось будувати. Там має бути заповідник, але виключно у комунальній власності громади”, – каже він.  В.о. начальника відділу освіти, культури, молоді, спорту та національно-патріотичного виховання Дмитрівської сільської ради Олена Іванчук розповіла, що вони самі надсилали листа до області з проханням включити парк до переліку пам’яток.  “Ми не отримували листа від області щодо надання нами погодження, але самі зверталися. Звісно підтримуємо, аби парк включили до заповідних територій. Якщо маєте можливість передати області, щоб нам листа повторно надіслали, ми були б дуже вдячні”, – каже вона.  KV в свою чергу передала інформацію голові екологічної комісії Київоблради.  Згідно наукового обгрунтування, цей парк розташований у селі Шпитьки та має площу 18,4 га. Знаходиться у комунальній власності Дмитрівської громади. Рослинний світ територій доволі різноманітний, там зустрічаються зірочник середній, грястиця збірна, розхідник звичайний, вероніка дібровна, зеленчук жовтий, переліска багаторічна, липа серцелиста, ясен звичайний, сосна звичайна, ядрина європейська, злинка канадська, чистотіл великий та інші.  Також територія представляю значну цінність, оскільки там збереглися лісові та лісо-ручні види рослин та тварин і являє собою кормову базу для низки видів птахів. Зустрічаються червонокнижні комахи та ссавці.  Є види, що включено до Конвенції про охорону дикої флори і фауни та природних середовищ існування в Європі (Бернська конвенція) та Європейського червоного списку.  Варто також зазначити, що загалом на території парку виявлено 30 видів птахів та майже сотня видів комах.  Історична цінність Історія сьогоднішнього парку Терещенка розпочинається наприкінці ХІХ століття, коли один із найбагатших тоді цукрових магнатів Олександр Ніколич Терещенко купив землю у Шпитьках. Там він побудував літню резиденцію, де проживав разом з сім'єю.  За часів Терещенка Шпитьки дуже змінились: до села проклали бруківку, на місці старого лісу заклали рідкісної краси парк із зоологічним садом та оранжереєю, ставками і фонтанами. Були споруджені панський маєток, будинки обслуги, водокачка, конюшня, іподром. Пізніше – побудовано кам'яну Покровську церкву, двокласну школу, магазини. В парку – висаджено багато видів дерев, які Терещенко закупив у різних країнах. Рослини були підібрані так, щоб із ранньої весни до пізньої осені там щось цвіло.  Зі збережених до нашого часу пам'яток найважливіше місце посідає Водонапірна башта, яку побудували на території присадибного парку на початку ХХ століття. Наразі відвідувачі можуть оглянути її зсередини та навіть піднятись на оглядовий майданчик. На фото: Водонапірна башта у парку Терещенка Своєрідними об'єктами історико-культурної спадщини є вікові дуби, які були збережені ще за наказом Терещенка. Вони значно старші за садибу та парк, наразі збережені близько 50 таких дерев віком від 250 до 500 років. Всі вони перебувають у чудовому стані.  Завершені процеси  Тим часом завершено необхідні узгоджувальні процедури щодо семи територій, які стануть заповідними.  “На кожну сесію Київоблради я планую виносити питання щодо створення заповідників. Низку таких об'єктів неможливо було створити через відсутність дозволу управління культури обласної адміністрації. Після мого звернення вдалось отримати їхнє узгодження по семи заповідникам, які я передам на затвердження найближчої сесії”, – каже Роман Титикало. Це гідрологічний заказник місцевого значення “Дубовий яр”, ботанічна пам'ятка природи місцевого значення “Вікова сосна”, що розташована на вулиці Заозерній в селі Бобриця Бучанського району. Заповідне урочище “Литвинівське” має площу 11,5 га, належить ДП “Димерське лісове господарство”, розташоване у Вишгородському районі. Землекористувачем території, де розташований ландшафтний заказник місцевого значення “Городище з валом ХІ-ХІV століття” площею 3 га, є Богуславська міська рада. Ландшафтний заказник місцевого значення “Квіткова балка” площею 5,4 га розшатований на територій Миронівської громади Обухівського району. Ботанічна пам'ятка природи місцевого значення “Ірпінський затишок” розташована у місті Ірпінь Бучанського району. Має площу 15 га, землекористувачем є ДП “Київське лісове господарство”. Ландшафтний заказник місцевого значення “Заплава річки Ратуха” знаходиться на території Димерської громади Вишгородського району, має площу 2,8 га.  Нагадаємо, як раніше писала KV, депутати Київоблради затвердили важливий документ для розвитку Київської області – Схему планування території. У ній закладено перспективний план розвитку доріг, інфраструктури, соціально-культурної сфери, туризму, екології та іншого. Серед іншого там передбачено створення заповідників, заказників та інших цінних природних об’єктів на території Київської області. Читайте: Около Василькова на Киевщине создали ботанический памятник природы Фото: колаж KVКиевVласть

Майже триста питань щодо розподілу землі вкотре не спромоглася розглянути Українська громада. На черговій сесії 25 листопада з цього приводу зчинився скандал, частина депутатів відмовилися від голосування. 2 грудня сесія продовжилася, однак знов безрезультатно. Після чого, натякнувши на політичний тиск, пішла у відставку секретар ради. Причини скандалу з’ясовувала KV. Як стало відомо KV, вчора, 2 грудня депутати Української міської ради в ході продовження 12 пленарного засідання проголосували за зняття з розгляду блоку земельних питань, що включав 278 пунктів. Попередньо земельна сесія вже переносилася. Так, 25 листопада депутати заявили, що не будуть голосувати за блок земельних питань, допоки не завершиться суд, що визначає легітимність рішень керівництва громади, в тому числі й щодо земельних питань. В результаті, депутати покинули сесійну залу.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  На відео: сесійне засідання Української міської громади від 25.11.2021 року Судова тяганина Протягом трьох місяців триває судова тяганина, яка розглядає питання правомірності підписання головою та секретарем ради низки рішень. За цей час Київський окружний суд вже встиг винести чотири ухвали по цій справі, а Шостий апеляційний суд відкрити апеляційне провадження. Зокрема до суду звернулися депутати Української громади, які просили суд визнати протиправним та скасувати внесення низки змін до рішень щодо програми розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури та бюджету на 2021 в частині заходів, що включали будівництво критого ринку по вул. Юності та капремонт дороги. 5 листопада Київський окружний адміністративний суд задовольнив депутатський позов і прийняв рішення у справі № 320/10858/21.  "Визнати протиправними дії секретаря Української міської ради Проценко Катерини Василівни та Українського міського голови Обухівського району Київської області Туренко Олександра Валентиновича щодо підписання наступних рішень", – йдеться в рішенні суду.  Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться Також суд визнав протиправним підписання головою Олександром Туренком та секретарем Катерини Проценко внесення змін до рішення ще першої сесії щодо затвердження персонального складу постійних комісій. Так, перед початком розгляду земельного блоку на сесії 2 грудня депутат Олександр Кровкін ("За Майбутнє") наголосив, що є рішення суду щодо незаконно прийнятих рішень, що стосуються будівництва ринку, доріг та внесення змін до складу комісій рад. Та в якому йдеться про те, щоб заборонити вчиняти будь-які дії голові та секретарю.  "Прошу вас дотримуватися норм закону, привести комісії в легітимний склад і лише після цього голосувати земельні питання. За сьогоднішній день всі земельні питання, що розглядалися в комісіях, не є легітимними! Не підставляйте людей!", – говорить він.  Також депутати наголосили, що до раніше затвердженого блоку додалися нові земельні  питання. Тож заявили, що не братимуть участі у голосуванні, доки не завершаться судові дебати.  У свою чергу, керівництво громади зауважило, що це рішення суду набуде чинності лише після його розгляду в апеляційному суді. Тож рішення комісій і їх склад є легітимними і не заборонено депутатському корпусу виконувати свої повноваження. “Наразі юридичним відділом готується необхідний пакет документів для подання апеляційної скарги задля оскарження відповідного рішення Київського окружного адміністративного суду”, – зауважила головний спеціаліст юрисконсульт громади Ірина Ярмоленко.  Позиція влади Нагадаємо, в Українці рада не може ухвалити термінові для громади рішення вже більше як пів року. "У нас вже були подібні гойдалки. Ми періодично проводили сесії, коли вже народ розпочинав бунтувати з приводу соціальних питань. Депутати голосували, розуміючи, якщо завтра стане місто, то їх просто витягнуть із сесійної зали і за народною ініціативою відкликають. Ситуація повторюється і вона унікальна. Як я розумію, причиною залишається незаконний видобуток піску на території Української громади. Є люди, які через своїх депутатів намагаються протягувати питання будівництва кар’єрів. Намагаються, навіть, відкрити видобуток поблизу Війтовецького заказника. На сесію вже тричі подавали погоджувальні  документи щодо відкриття кар’єру і стільки ж ми це питання не підтримували. Та є певна група депутатів, яка продовжує  відстоювати інтереси компанії. Я виступив із ініціативою встановити на в’їзді в громаду вагову, як це вимагає постанова Кабміну, щоб не було перевантажень на дорогах загального значення. Плануємо зробити запит на закріплення за цією ділянкою інспектора. І я впевнений – це питання теж не проголосують. Бо на цій ваговій буде відеофіксація і можливість проаналізувати скільки реально піску продається на території громади. І скільки податків мала би сплатити компанія, що займається цим видобутком", – розповів очільник громади Олександр Туренко. 6 грудня запланована вже бюджетна сесія, яка стосуватиметься затвердження бюджету на 2022 рік. І за словами Туренко, якщо депутати не проголосують і за це питання, то наслідки для громади будуть неминучі.  "У першу чергу не буде можливості навіть прибрати сніг, не відбудуться тендери і будуть заморожені всі комунальні послуги. Якщо ми не приймемо бюджет, то ми не матимемо фінансування, і змушені будемо закривати виключно захищені статті", – говорить він. За його словами, депутати аргументують зрив сесій незаконними діями та незадовільною роботою комісій.  "Депутати громади подають в суд і блокують цільове фінансування, яке нам надала держава – 15 млн гривень на будівництво м’ясомолочного ринку, якого у місті немає і вкрай потрібен, адже мешканці не можуть одержати якісну послугу. Більше того, цей ринок буде комунальний і даватиме прибутки громаді. І для того, щоб освоїти цю держсубвенцію, необхідно об’явити тендер, визнати переможця. Але це питання на сесії блокують. Моя думка, можливо, хтось на цьому місці хотів побудувати приватний ринок і набивати власні кишені", – розмірковує голова. Туренко також зауважив, що сесії відвідує меншість, а є частка депутатів, яка взагалі пропустила більше половини пленарних засідань. І, відповідно до законодавства, їх би вже мали відкликати за народною ініціативою. "Відкликання цих депутатів може ініціювати саме їхня партійна сила. І це для нас найбільша проблема. Для місцевого самоврядування ідеальний варіант, коли депутатів  все ж обирають за мажоритарною системою. Коли вони обираються за партійними списками, то і керує процесом партія і вона не діє в інтересах громади, а саме в партійних, тим самим знищуючи місцеве самоврядування", – резюмував він.  Позиція депутатів Також KV поцікавилися позицією представників депутатського корпусу щодо ситуації, яка виникла із розглядом земельних питань. Депутат Роман Рябчіков ("Європейська Солідарність"): Якщо подивитися запропонований до розгляду порядок денний, то дійсно виникає багато питань з приводу земельних проєктів рішень. І саме через них, на мою думку, і виникла така складна ситуація. Моя точка зору: треба детальніше вивчати ці земельні питання і лише потім приймати рішення, і не лише профільній комісії. Адже депутатам не до кінця донесли, де розташована та чи інша ділянка, що то за земля,  хто купує чи продає, яка ситуація щодо наявності кадастрових номерів. Ці дані – відсутні. Вважаю, що озвучене судове рішення не було основною причиною, чому не проголосували, це все ж більше стосується земельних питань. Депутатка Ізабелла Маєва ("Слуга народу"): Ситуація набагато глибша і загострюватися вона почала не довколо земельних питань, а набагато раніше. Частина депутатів визнала незаконними внесення змін до складу комісій. І, відповідно, вони вважають, що тепер комісії розглядають питання також незаконно, як і внесення змін до рішень земельною комісією. Суд ухвалив рішення, рада у свою чергу – подала апеляцію. Тож і доки ця апеляція не розглядалася – все є легітимним. Депутатка Олена Кровкіна ("За Майбутнє"): Було проголосоване рішення щодо розподілу по комісіям, але погодили це рішення не з усіма депутатами. До регламентної комісії потрапило три представника від "Європейської Солідарності", а в соціальну – три від "Голосу". Згодом рішення було знову переголосование також без заяв від депутатів. Крім цього, влітку прийнято рішення з приводу надання держсубвенції на будівництво ще одного критого ринку. Річ не у тім, що голова випросив ці кошти не на більш важливі потреби, а в тому, що питання “дотягнули” до кінця року. Відповідно до постанови Кабміну, якщо громада не встигає використати ці кошти, вони повертаються в державу, і вже громада має за свій рахунок закривати питання. Також проголосоване рішення щодо ремонту дороги за 28 млн гривень за рахунок субвенції. Але по факту цю субвенцію громаді ніхто не надавав. І дорога не в найкритичнішому стані, а за ці кошти в громаді можливо було відремонтувати куди більше доріг, які взагалі в жахливому стані. Тож депутати від партії "Голос" подали до суду з приводу оскарження цих рішень. Суд спочатку ухвалив заборонити вчиняти будь-які дії стосовно цих питань до завершення судового процесу. Та цією ухвалою голова знехтував. Знову було прийнято рішення за поданням голови і "Слуг народу" внести зміни до складу комісій. Але ж знову, цих депутатів, які були неугодні голові, перемістили не до тих комісій, які вони бажали. Це виглядає так, що створюється якраз зручна для голови комісія по земельним питанням. На сесію було винесено багато земельних питань і прийнята ухвала суду, що вона не втрачає чинність аж до прийняття апеляційного суду. А суд першої інстанції встановив, що рішення були прийняті незаконно. Тож на сесії депутати попросили зібрати комісії в легітимному складі і переглянути всі земельні питання, щоб люди не стали заручниками незаконних обставин, коли рада прийме рішення і знову розпочнуться суди. Тож депутати відстоюватимуть рішення суду і надалі. На сесії депутати заявили і про те, що голова поміж людських, просунув питання стосовно виділення ділянок більше гектара одним масивом в Плютах, і що там таких питань 14 і стосуються вони підставних осіб. Щодо кар’єрів, є закон, який дозволяє цим компаніям працювати за замовчуванням, якщо упродовж місяця на сесії депутати не відмовили компанії у видобутку піску. Земельна сесія востаннє була, напевно, в січні. Тільки, напевно, голова знає, скільки звернулося до нього охочих відкрити кар'єр. Голова земельної комісії неодноразово цікавився у голови, чому не скликаються земельні сесії, за законом вони мають проводитися не рідше одного разу на місяць. За ці пів року, яка кількість компаній за замовчуванням може вже займатися видобутком піска? І депутати тут вже нічого не вдіють.  Вугільний слід Цікаво, що після сесії 25 листопада в інтернеті, на сторінках інформаційного порталу "СтопКор", опублікували анонімну версію причин скандалу в Українці з посиланням на джерело. Нібито, йдеться в повідомленні, причиною суперечки стали землі ПАТ "Центренерго", а також території, що перебувають у комунальній власності Української громади.  Зокрема, в місті Українка розташована Трипільська ТЕС, яка входить до складу ДП "Центренерго". Йдеться у публікації про можливу передачу майже 2 га земель із подальшим перетворенням вугільних складів ТЕС на точки зберігання піску. Наголошуючи, що низку земельних ділянок передати такому собі Семену Коширенкову, який начебто займається незаконним видобутком піску з потурання владних структур. Справді, на сесії депутати мали б розглядати питання 3.190 про надання дозволу ФОП Коширенкову Семену В’ячеславовичу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки комунальної власності в натурі (кадастровий номер 3223188000:01:045:0017) для будівництва та обслуговування будівель торгівлі для будівництва складу-магазину по вул. Промислова 1/1. Мали б проголосувати і за надання дозволу на виготовлення документації щодо поділу та об’єднання земельних ділянок Трипільської ТЕС.  Насамкінець 12 сесію, що мала відбутися 25 листопада, в черговий раз перенесли на друге грудня. У залі на початку сесії зареєструвалося 19 депутатів і цього було достатньо, щоб розглянути порядок денний. І тут не обійшлось без змін.  Депутати вирішили перестрахуватися через критичний брак більшості і запропонували зняти з розгляду весь блок земельних питань. А секретар Катерина Проценко заявила про бажання скласти достроково свої повноваження з 10 грудня та вийти зі складу виконкому.  "Я вас закликаю при будь-яких подальших спільних діях в цьому залі демонструвати лише виважені рішення, які б слугували на користь нашої громади. І закликаю знаходити компроміс при будь-яких ситуаціях", – прокоментувала своє рішення секретар.  На відео: продовження засідання 12 сесії Української міської громади від 02.12.2021 року Нагадаємо, як раніше повідомляла KV, в Українській громаді повторився сценарій трирічної давнини. Депутати пішли шляхом народних обранців минулого скликання і розділилися на два ворогуючі табори. Каменем спотикання знову стали питання до незадовільної роботи влади, невиконання програм та використання цільових коштів. Про це вголос тепер говорить нова депутатська більшість. Керівництво ж громади, навпаки, наголошує на тому, що активна більшість навмисно блокує роботу.  Так, у березні переформатована більшість депутатів піднімала питання звільнення секретаря ради і висловила недовіру трьом заступникам голови. За однією із версій, приводом до скандалу стала земля та питання забудови набережної міста. Інша версія – реванш та політичні розбірки. Голова громади Туренко тоді стверджував, що він оголосив перерву у засіданні, а прийняті рішення не є легітимними. Більше того, із “самодіяльністю” депутатів мали розібратися правоохоронці.  Читайте: Набережна розбрату: в раді Української громади розгорівся земельний скандал Вже після зміни більшості в раді Української громади, продовження сесії було призначено на 9 березня. Однак депутатам не вистачило кворуму, в зв'язку чим продовження 4 сесії ради Української територіальної громади було перенесено на 23 березня. Читайте: После скандальных событий в Украинке не смогли провести сессиюТак, у червні відбулася шоста сесія Української громади, у роботі якої взяла участь лише депутатська більшість. Не брали участь у засіданні ні голова громади, ні секретар. Серед резонансних питань – висловлення недовіри та розпуск складу Виконавчого комітету і дострокове припинення повноважень секретаря ради.Читайте: Замкнене коло: депутатський корпус Української громади знову розколовся Фото: колаж KVКиевVласть

Спеціалізована екологічна прокуратура Київської області захистила 0,15 га землі вартістю 6 млн гривень природно-заповідного фонду Національного природного парку “Голосіївський” від незаконної передачі у приватну власність. Про це KV стало відомо за повідомленням пресслужби Київської обласної прокуратури. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Київська обласна прокуратура разом зі спеціалізованою екологічною прокуратурою Київської області встановила, що Гостомельська селищна рада передала у приватну власність фізичній особі земельну ділянку особливо цінних земель площею 0,15 га під будівництво житлового будинку. Однак зробила вона це за відсутності дозволу Кабінету Міністрів України на вилучення вказаних земель. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться "Суд підтримав доводи прокурора, скасував незаконне рішення органу місцевого самоврядування та повернув на користь держави земельну ділянку вартістю майже 6 млн гривень, що входить до складу Національного парку “Голосіївський", – повідомили прокурори.  За висновками суду, "селищна рада  порушила вимоги законодавства та не мала права передавати у приватну власність землі природно-заповідного фонду".  Нагадаємо, екологічна мапа Київській області поповнилась новими територіями природно-заповідного фонду. Так, рішенням депутатів облради було створено 8 нових заповідників та заказників. Читайте: Столичний заказник “Троєщинські луки” намагаються знищити у суді Фото: nppg.gov.ua КиевVласть

На 8 сотках склона горы Щекавица, по ул. Лукьяновской, 22 в Шевченковском районе Киева, вопреки заявленной реконструкции жилого дома ведется новое строительство. Уже вырыт котлован, экскаваторы срезали часть склона в границах памятника археологии национального значения “Культурный слой городища IХ—ХIII ст.”, вероятно уничтожив находившиеся там ценные средневековые артефакты, под угрозу оползня попали расположенные выше дома. Проверки выявили массу нарушений при строительстве неизвестного объекта по этому адресу, однако предписание об остановке работ от Департамента охраны культурного наследия Киевской горгосадминистрации (КГГА) выполнено не было. Собственник участка – житель Днепра, владеет двумя строительными фирмами из того же Днепра. Как стало известно KV, до 26 ноября 2021 года комиссия при КГГА по проверке информации по резонансным объектам строительства рассчитывает получить ответы на свои обращения в центральные и столичные органы власти по поводу законности строительства на ул. Лукьяновской, 22 в Шевченковском районе Киева.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Поводом для рассылки таких обращений стали жалобы местных жителей. Дело в том, что после начала строительных работ с использованием тяжелой техники жители расположенных выше по склону горы Щекавица домов стали опасаться оползня и потребовали от строителей показать им разрешения на проведение работ. Документов им никто не предоставил. Также осталось загадкой, на каком основании во время рытья котлована строители сняли культурный слой на части склона памятника археологии национального значения “Культурный слой городища IХ—ХIII ст.”, ведь в нем могли находиться ценные средневековые артефакты. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться Отметим, что разрешения на строительство по данному адресу не выдавалось. Уведомление о проведении подготовительных работ было зарегистрировано Департаментом КГГА по вопросам государственного архитектурно-строительного контроля (ГАСК) 8 июня 2021 года для реконструкции помещений 4-этажного жилого здания общей площадью 3,9 тыс. кв. м. Класс последствий указан незначительный – СС1, генподрядчик – ООО “Укрпрогресстрой” (*).  Согласно данным Публичной кадастровой карты, по данному адресу находится участок с кадастровым номером 8000000000:91:111:0032 площадью 0,0848 га, который находится в собственности физлица. Целевое назначение участка – “Для индивидуального жилого, гаражного и дачного строительства”. Комиссия КГГА по проверке информации по резонансным объектам строительства на заседании 16 ноября 2021 года поставила под сомнение законность “градостроительных преобразований” по ул. Лукьяновской, 22 и решила направить соответствующие обращения в Институт археологии НАН Украины, Министерство культуры и информационной политики и структурные подразделения КГГА. Также комиссия решила обратиться в Департамент благоустройства КГГА с просьбой демонтировать забор вокруг строительной площадки, поскольку карточка на нарушение благоустройства выдавалась для содержания участка в надлежащем санитарном состоянии, а на самом деле здесь началась стройка. Поэтому действие карточки аннулировали 15 ноября 2021 года.  В дополнение комиссия проголосовала за то, чтобы обратиться в Нацполицию с вопросом – было ли открыто уголовное производство о самовольном строительстве и уничтожении части памятника археологии национального значения. Как стало известно KV, 11 ноября 2021 года активисты объединения общественных организаций “Штаб обороны Киева” вызвали на ул. Лукьяновскую, 22 полицию. Следственно-оперативная группа приняла от них заявление по ч.2 ст. 298 “самоуправство”.  Ответы на свои обращения комиссия в дальнейшем может использовать как основание для того, чтобы рекомендовать Киевсовету или КГГА ходатайствовать о выкупе участка в госсобственность, подать иск в суд с требованием запретить строительство и взыскать с собственника участка в пользу государства ущерб от стройки на территории памятника культурного наследия национального значения.  Сумма такого ущерба может достигать десятков миллионов гривен. Как стало известно KV, об этом заявил научный работник Института археологии НАН Украины Вячеслав Баранов в ходе выездного заседания комиссии при КГГА по проверке информации по резонансным объектам строительства. Это заседание прошло 12 ноября 2021 года под строительным забором на ул. Лукьяновской, 22. Представитель Института археологии НАНУ назвал действия собственника участка “наглым строительством”, поскольку перед началом земляных работ не были проведены обязательные археологические исследования на всю глубину культурного слоя. Также Вячеслав Баранов задался вопросом – каким образом этот участок мог оказаться в частной собственности, когда согласно Земельному кодексу и закону “Об охране культурного наследия”, земли памятников археологии могут находиться только в госсобственности. В ходе выездного заседания выяснилось, что участок перешел в частные руки в далеком 2003 году и теперь для его возврата в госсобственность понадобится пройти процедуру выкупа земли. То, что этот участок крайне важен для сохранения памятника археологии национального значения, сообщил присутствовавший на выездном заседании комиссии директор Центра археологии Киева Института археологии НАНУ Михаил Сагайдак. По его словам, гора Щекавица – один из основных объектов киевской средневековой археологии. По данным ученого, в пределах участка по ул. Лукьяновской, 22 могут находиться фундаменты средневековой каменной церкви.  Вопиющие нарушения В ходе упомянутого выездного заседания комиссии с участием представителей нескольких департаментов КГГА и КП “Специализированное управление противооползневых подземных работ” (КП “СУППР”) выяснилось – проверки этого строительства проводились не раз, и в ходе них были выявлены многочисленные нарушения. В частности, осенью 2021 года никакого здания по этому адресу зафиксировано не было. На участке вырыт котлован и ведется строительство с использованием башенного крана. Градостроительные условия и ограничения (ГУО) для объекта по ул. Лукьяновской, 22 не выдавались. Проверяющих от Департамента ГАСК КГГА в сентябре 2021 года не не пустили на объект строительства, собственник участка не отозвался на требование явиться в департамент с пакетом разрешительных документов.  Сотрудник Департамента охраны культурного наследия КГГА сообщил – в октябре 2021 года в ходе проверки выяснилось, что на участке ведутся несанкционированные ими земляные работы. По результатам проверки департамент выдал предписание на прекращение подготовительных и строительных работ и потребовал от собственника участка предоставить всю необходимую проектную и разрешительную документацию на градостроительные преобразования в исторической части Киева. Однако данное предписание выполнено не было.  Выяснилось, что собственник участка также не получил согласование проектной документации в КП “СУППР”. А оно обязательно – ведь строительство ведется в оползнеопасной зоне и вдоль подпорной стены склона. Кто строит Согласно данным Публичной кадастровой карты, с ноября 2020 года участком с кадастровым номером 8000000000:91:111:0032 владеет житель Днепра Андрей Анферов.  По данным аналитической системы Youcontrol, человек с таким именем также является собственником недвижимости на ул. Лукьяновской, 22. Андрей Анферов является участником и бенефициаром ООО “СК “Концепт Девелопмент” (**) и руководителем и основателем ООО “Строительная группа “Априори” (**). Обе фирмы зарегистрированы в Днепре. ООО “СК “Концепт Девелопмент” было основано в 2006 году, его основной вид деятельности – строительство жилых и нежилых зданий. Руководитель – Людмила Анферова. Основатель и бенефициар – Андрей Анферов.  Экспресс-анализ Youcontrol показал – особого внимания требует то, что ООО “СК “Концепт Девелопмент” имеет очень широкий перечень зарегистрированных видов деятельности – 22 и за последний год менялось название этого предприятия и его руководитель.  ООО “Строительная группа “Априори” была основана в 2013 году, основной вид ее деятельности – строительство жилых и нежилых зданий. С февраля 2014 года этим предприятием руководит Андрей Анферов, основатели ООО – Андрей Анферов и Игорь Кривченко.  Код ЕГРПОУ генподрядчика реконструкции жилого дома по ул. Лукьяновской, 22, указанного в уведомлении на проведение подготовительных работ (ООО  “Укрпрогресстрой”), полностью совпадает с ЕГРПОУ ООО “СК “Концепт Девелопмент”. По-видимому, именно эта смена названия предприятия имелась в виду в информации от Youcontrol. Многострадальная Щекавица Постановлением Кабмина от 3 сентября 2009 года №928 объект культурного наследия национального значения “Культурный слой городища IХ-ХIII века на горе Щекавица” был внесен в Государственный реестр недвижимых памятников.  Киевсовет 24 сентября 2020 года гору Щекавицу и расположенный на ней памятник культурного наследия назначения “Культурный слой городища ІХ-ХІІІ столетия” провозгласил ландшафтным заказником “Гора Щекавица”. Территорию ландшафтного заказника определили размером 12,9 га и ограничили улицами Олеговской, Лукьяновской, Нижнеюрковской, Кирилловской и Нижний вал – на верхушке и склонах горы Щекавица. Управление заказником было поручено КП СЗН Шевченковского района столицы.  Читайте: Гора Щекавица получила статус ландшафтного заказника Как отметили участники выездного заседания комиссии КГГА 12 ноября 2021 года, межевые знаки участков ни на территории памятника археологии национального значения, ни на землях ландшафтного заказника “Гора Щекавица” вынесены в натуру не были. KV не раз писала, что без организации и установления границ и режимов использования земель памятников культурного наследия их реальная защита от застройки невозможна.  Читайте: Киевсовет создал на бумаге еще три объекта природно-заповедного фонда Столичные власти не раз благословляли сомнительную застройку горы Щекавицы.  К примеру, КГГА в августе 2019 года разрешила компании из бизнес-группы “Континиум” перестроить четыре нежилых здания на ул. Олеговская, 36 в 27-метровый многофункциональный комплекс. Тогда высказывались опасения, что соответствующие ГУО были выданы ООО “Адаманс” безосновательно. Читайте: Столичные власти разрешили застраивать склоны горы Щекавица Также KV в 2018 году сообщала о скандальном строительстве многоэтажного жилого дома на стыке Подола и Татарки, практически на вершине горы Щекавица, по улице Лукьяновская, 19. Тогда активисты уверяли, что это строительство велось с нарушениями.  Читайте: Киевская гора Щекавица задыхается от застройки Напомним, комиссия КГГА по проверке информации по объектам строительства, вызывающим общественный резонанс в Киеве, была создана в 2019 году. Руководство Киева тогда уверяло, что этот консультативно-совещательный орган при КГГА станет реальным инструментом в борьбе с незаконным строительством на территории столицы, однако ряд экспертов в этом сильно сомневались. Читайте: Кличко почти решился разогнать комиссию КГГА по скандальным стройкам После избрания депутатов Киевсовета ІХ созыва состав указанной комиссии был обновлен (распоряжение КГГА от 3.06.2021 года №1234). Столичные активисты были возмущены тем, что в ее новый состав без общественного обсуждения вошли представители, засветившиеся в коррупционных скандалах, а возглавил ее – бывший глава Департамента земельных ресурсов КГГА, а ныне замглавы КГГА по вопросам осуществления самоуправленческих полномочий Петр Оленич. Читайте: Инициаторы создания комиссии КГГА по скандальным стройкам раскритиковали ее новый состав Должность директора Департамента охраны культурного наследия КГГА с 7 сентября 2018 года занимает Александр Никоряк.  * ТОВ "Укрпрогресбуд" (код ЄДРПОУ: 34774539) ** ТОВ "БК "Концепт Девелопмент" (код ЄДРПОУ: 34774539) *** ТОВ "Будівельна група "Апріорі" (код ЄДРПОУ: 38927313)КиевVласть

Депутати Київоблради затвердили важливий документ для розвитку Київської області – Схему планування території. У ній закладено перспективний план розвитку доріг, інфраструктури, соціально-культурної сфери, туризму, екології та іншого. Щотижня KV розповідає у своєму матеріалі про окрему сферу, сьогодні це – створення заповідників, заказників та інших цінних природних об’єктів на території Київської області. Як стало відомо KV, 9 вересня депутати Київської обласної ради прийняли рішення “Про затвердження Схеми планування території Київської області”. У документі зазначається, що основною його метою є розроблення раціональної планувальної організації території, спрямованої на забезпечення сприятливих умов проживання населення, раціонального використання природних ресурсів, розвитку галузей господарського комплексу, вдосконалення інженерно-транспортної інфраструктури, охорони навколишнього природного середовища та культурної спадщини, забезпечення цивільного захисту населення і територій. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Невідповідність рекомендаціям Площа пропонованих до створення цінних природних територій територій становить 180,3 тис. га та відповідає 6,4% території області. Відповідно до Державної стратегії регіонального розвитку на період до 2020 року, затвердженою постановою Кабміну в 2014 році, питома вага площі природно-заповідного фонду адміністративно-територіальної одиниці у 2020 році мала становити 15%. Враховуючи перспективні до заповідання території ця частка становитиме 16,8%. Однак, у минулому році необхідного показника не було досягнуто.  Як розповів у коментарі KV депутат Київської обласної ради від “Європейської Солідарності”, голова постійної комісії облради з питань екології, природокористування, мисливства, водних ресурсів, ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та надзвичайних ситуацій Роман Титикало, у 2021 році область також не досягла показника у 15%.  “Є міжнародні зобов'язання, згідно з якими хоча б 15% території Київської області мають бути заповідними. Це не закон, але важливі рекомендації. Невиконання їх негативно вплине на імідж області та України в цілому серед інших країн. Ми працюємо над тим, аби мати необхідний показник. Наразі він становить більше 10%, але лише за рахунок великої території Чорнобильської зони, яка також була визначена, як заповідна”, – каже він.  Державні заповідники Загалом для розвитку та збереження природно-заповідного фонду та регіональної екологічної мережі планують проводити моніторинг обстежень природно-заповідних об'єктів та територій, формувати та затверджувати списки рідкісних рослин, тварин і рослинних угруповань, формувати екологічні коридори, висвітлювати на телебаченні, радіо у друкованих засобах масової інформації заходів з розвитку екомережі та інше.  Так, на Київщині існує п’ять перспективних заповідних об'єктів державного значення. Це Національний природний парк “Дівички” площею 38 тис. га, який має комплекс піщаних арен, борової тераси та притерасних боліт лівого берега Дніпра, а також острівний архіпелаг в акваторії Канівського водосховища. Національний природний парк “Приірпіння – Чернечий ліс” площею 17,9 тис. га являє собою лісові масиви Боярської лісодослідної станції, його територія – обхідний шлях Дніпровського екологічного коридору навколо Києва.  Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться Також у переліку Національний природний парк “Дніпровсько-Тетерівський” площею 30,4 тис. га, що на долині річки Тетерів в Київській області, Національний природний парк “Подесіння” – територія на 20 тис. га долини річки Десна. Ще туди включено Регіональний ландшафтний парк “Надстугнянський”, на долині річки Стугна і має площу 6 тис. га.  За словами Романа Титикала, створення заказників – це не нагальне питання, а в якійсь мірі навіть індивідуальне. Неможливо кожного місяця створювати заказники.  “Це певний об'єкт, який має охоронний статус і природну цінність. Це не деревина, яку просто посадили і вона виросла. Має бути певна екосистема. Над створенням таких об'єктів працюють екологи, іноді місцева влада. Наприклад, побачили на своїй території заповідне урочище, яке чимось унікальне, запросили екологів, вони проводять обстеження, знаходять червонокнижні рослини, складають обгрунтування. Цей документ подається до департаменту екології КОДА, він отримує погодження від землевласників, управління земельних ресурсів, пакет документів передає в облраду, питання виносять на розгляд відповідної комісії і лише потім – на затвердження у сесійну залу. Це не складна процедура, але вона індивідуальна. І йдеться не тільки про заказники, це можуть бути різні об'єкти природно-заповідного фонду – ботанічні пам'ятки, заповідні урочища, ботанічні сади та інше. За час, що я є головою екологічної комісії, ми створили 8 заказників. Найближчим часом планую ще додатково створити. Деякі заказники я самостійно намагаюсь виявити. Наприклад, поїхав у Шпитьки, там є парк Терещенка, де ростуть цінні дерева. Викликав екологів, заплатив кошти, вони склали обгрунтування і такий об'єкт має стати заповідним. Перелік об'єктів, який затверджено Схемою планування, це перспективне бачення Департаменту екології. Але він може змінюватись”, – каже він.  Заповідники місцевого значення Серед перспективних заповідних територій місцевого значення найбільшим є Іхтіологічний заказник у верхів'ях Київського водосховища на території колишнього Поліського району. Він має площу близько 30 тис. га, його унікальність у масовому гніздуванні водно-болотних птахів.  Заповідним планують зробити ландшафтний заказник “Тетерівський” площею 10 тис. га, який є незарегульованою частиною річки Тетерів у нижній течії з прилеглою заплавою та лісами в Іванківському та Бородянському районах.  Площу 3,9 тис. га має ландшафтний заказник “Наддніпрянський степовий”, розташований на околицях сіл Македони, Тулиці, Шандра, Потік, Кип’ячка та Горобіївка Миронівського району. Він є найбільшим в області комплексом степових балок, місцем мешкання зникаючих видів хижих птахів та комах. 2,4 тис. га острову між річкою Десною та протокою Любич має назву ландшафтний заказник “Острів Любичів”, це еталонні заплавні комплекси рівнинної України, там мешкають зникаючі види тварин.  На околицях міста Яготин розташований Яготинський гідрологічний заказник ім. Кирила Розумовського, який має площу 1,8 тис. га. Це комплекс акваторії ставка та заплавних урочищ річки Супій в Яготині. Лісовий заказник “Обухівський” площею 1,5 тис. га – лісовий масив із популяцією сону чорніючого. Таку ж площу має ландшафтний заказник “Катюжанський ліс” на околицях сіл Катюжанка та Абрамівка, де найбільші в області популяції плаунів, також там росте гронянка півмісяцева, та ландшафтний заказник “Болота Карань та Глуховщина”, що є фрагментом лівобережної надзаплавної тераси в межах земель Головурівської сільради. Територія на 1,1 тис. га тієї ж сільради має назву ландшафтний заказник “Болота Кругле та Шапчине”. Ще на 1,5 тис. га розкинеться ботанічний заказник “Річка Плиска” на околицях села Плесецьке. Це добре збережені соснові ліси по берегах річки Плиска.  Регіональний ландшафтний парк “Рось” площею 1,2 тис. га в Білоцерківському районі охоплює гирлову частину річки Рось, заплаву річки у пониззі, ділянку борової тераси долини Росі на перетині із Дніпром та частину лісової тераси, там відмічені 56 рідкісних видів.  Ландшафтний заказник “Луб’янські ліси” площею 1 тис. га між селами Луб’янка та Здвиженка є місцем зростання зникаючої рослини зозулиних черевичок. На околицях села Біївці планується ландшафтний заказник “Біївецький”, має площу 830 га, там живуть зникаючі тварини та росте рідкісна ковила волосиста. Ландшафтний заказник “Тальський” на 800 га розташовується в межах Пісківської, Мирчанської, Блідчанської сільрад. Це водоохоронна зона вздовж річки Таль, яка поєднує в собі старовірові мішані та листяні ліси і болота, там зустрічаються червонокнижні тварини та рослини. На околицях міста Вишгород передбачено ботанічний заказник “Вишгородський”, має площу 714,7 га, це ділянка зростання трьох видів орхідних, занесених до Червоної книги.  Менші території Також у переліку є невеликі перспективні заповідні території. У колишньому Білоцерківському районі це ботанічний заказник місцевого значення “Коженицький”, іхтіологічний заказник “Білоцерківський”, лісовий заказник “Макіївська дача”, заказник “Вільшанський”, ботанічні заказники “Томилівський” та “Половецький”, ботанічний заказник в околицях села Пугачівка, заказник у Сухоліському лісництві.  У Богуславському – ботанічна пам'ятка природи “Дуб Синявський”, Бориспільському – лісовий заказник “Сеньківський”, Бородянському – ландшафтні заказники “Тетерівський бір”, “Мирчанський”, “Клавдієвська діброва”, “Вільховий”, Броварському – ландшафтні заказники “Урочище Росоші”, “Калитянський”, “Богданівські багна”.  Три таких заказники є на території колишнього Васильківського району – ландшафтні заказники “Змієві Вали” і “Кожухівський”, ботанічний заказник “Здорівка”. У Вишгородському районі – ботанічні пам'ятки природи “Віковий дуб у селі Мощун” і “Хвощ великий” (розширення території з 2 до 14 га), комплексна пам'ятка природи “Орхідейна гірка”. На Іванківщині – ландшафтні заказники “Терехівські луки”, “Коблицький ліс”, “Леонівський”. У Кагарлицькому районі – ландшафтний заказник “Букринський плацдарм”.  Велика кількість перспективних територій є в ліквідованому Києво-Святошинському районі. Це лісові заказники “Ходосівський ліс”, “Дмитрівський”, “Михайлівсько-Рубежівський”, заповідне урочище “Селище”, ландшафтні заказники “Петрушківський ліс”, “Чорний ліс”, “Чабанівський”, “Руда долина”, “Мужеловський”, гідрологічні заказники “Криничка” і “Неграші-Музичи”, ботанічні заказники “Гора Козинська” (розширення), “Урочище “Безодня” (розширення), ботанічна пам'ятка природи “Личанський ліс”.  На території Макарівського району – ландшафтні заказники “Великий ліс” та “Тайгові ділянки”, Миронівського району – ботанічні заказники “Миронівський” та “Шандрівський ліс”. В Обухівському районі це регіональний ландшафтний парк “Стугненький”, зоологічний заказник “Стайківські обрії”, пам'ятка природи “Гіацинтова гора”, ландшафтний заказник “Надстугнянський”. У Переяслав-Хмельницькому районі – гідрологічний заказник “Болото Трубайло”.  На Сквирщині це ландшафтний заказник “Миньківський”, у Таращанському районі – заповідне урочище “Лиса гора”, у Фастівському – ландшафтний заказник “Великосолтанівський” та лісовий заказник “Діброва з черешнями”, у Яготинському – ландшафтний заказник “Круглий острів”.  Нагадаємо, як раніше писала KV, у вересні екологічна мапа Київській області поповнилась новими територіями природно-заповідного фонду. Так, рішенням депутатів облради було створено 8 нових заповідників та заказників. Вони мають загальну площу майже 260 га, на території кожного є рідкісні рослини, дерева або тварини, що занесені до Червоної книги України. В облраді розповідають, що створення таких територій – це можливість зберегти Київщину від хаотичної житлової забудови. Наразі там продовжують роботу з екологами і планують найближчим часом затвердити ще два десятка територій, що будуть під охороною закону. Читайте:  Село і люди: інновації у сільському господарстві торкнуться більшості громад Київщини День туриста: влада Київщини готує нові туристичні маршрути та рекреаційні зони Київщина крокує в майбутнє: полігони, сміттєпереробні заводи та поводження зі сміттям Київщина крокує в майбутнє: Велика кільцева, нові магістралі та платні дорогиКиевVласть

Столичный горсовет огласил природные территории с историческими названиями “Зеленая роща” в Святошинском районе и “Волчья гора” в Днепровском районе комплексными памятниками природы местного значения. Еще одну природную территорию Киева – “Пруд Кулик”, расположенную на киевском Подоле,- Киевсовет объявил ландшафтным заказником местного значения. На то, чтобы просто “назвать” эти территории общей площадью 8,3 га объектами природно-заповедного фонда, деньги из городского бюджета не нужны. Но чтобы четко обозначить границы таких объектов на местности,  получить официально оформленные права на эту землю для защиты ее от застройки – землепользователям требуется финансирование. Именно с этим у столичных властей постоянные проволочки и проблемы.  Как стало известно KV, Киевсовет 4 ноября 2021 года объявил две природные территории в Киеве комплексными памятниками природы местного значения и одну – ландшафтным заказником местного значения.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Так, памятником местного значения объявлена природная территория “Волчья гора” (проект решения от 5 июля 2021 года №08/231-2296/ПР). “Волчья гора” расположена на Броварском проспекте Днепровского района Киева на двух участках общей площадью 3,91 га. Один из них площадью 3,03 га в городском земельном кадастре обозначен кодом 66:099:0091, второй, площадью 0,88 га, кодом 66:099:0038.  Оформить охранные обязательства на защиту этой территории Киевсовет поручил землепользователю – КП СЗН Днепровского района Киева. Согласно пояснительной записке к проекту решения, “Волчья гора” – уникальное песчаное возвышение, большая часть которого была разрушена в ходе строительства жилого массива Соцгород в конце 1950-х годов и Северно-Броварского жилмассива в середине 1970-х годов. Эта территория представляет собой парковый массив с вековыми соснами, где обитают редкие виды птиц и три вида летучих мышей, занесенных в Красную книгу. В пояснительной записке также указывается, что пока для этой территории не оформлен природоохранный статус, она активно застраивается (теннисными кортами и пр.). Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться Еще одна природная территория с историческим названием “Зеленая роща” получила название памятника природы местного значения (проект решения от 30 июля 2021 года №08/231-2269/ПР).  “Зеленая роща” расположена на участке с кадастровым номером 8000000000:75:049:0052 по ул. Феодоры Пушиной произрастает лес с вековыми дубами и соснами, в котором водятся занесенные в Красную книгу виды летучих, 49-В в Святошинском районе Киева. Согласно пояснительной записке, на площади указанного участка 2,8998 га мышей.  Киевсовет поручил землепользователю указанной природной территории – КП СЗН Святошинского района Киева,- оформить на нее охранные обязательства. На заседании Киевсовета 4 ноября 2021 года также был утвержден проект решения от 30 июня 2021 года №08/231-2270/ПР, которым природной территории “Пруд Кулик” присвоили название ландшафтного заказника местного значения. Указанная территория общей площадью 1,5 га расположена возле улицы Красицкого  в Подольском районе Киева и охватывает пруд “Кулик” с его прибрежной защитной полосой, заболоченными участками и лугами. В Городском земельном кадастре эта территория поделена на три участка – с кодом 85:161:0056 площадью 0,22 га, с кодом 85:161:0057 площадью 0,16 га и 85:161:0059 площадью 1,13 га.  Киевсовет поручил Управлению экологии и природных ресурсов КГГА организовать передачу этой территории под охрану Благотворительной организации “Благотворительный фонд Днепровского района Киева “Киевский эколого-культурный центр”. Субъектом подачи всех трех проектов решений выступил глава комиссии Киевсовета по вопросам экологической политики Денис Москаль (фракция “ВО “Батькивщина). В пояснительных записках к проектам решений он указал – предоставление охранного статуса этим территориям позволит уберечь их от застройки, сохранить в первозданном виде ценные природные комплексы, в том числе – вековые деревья, редкие виды растений и краснокнижных животных. А также отметил, что ни на один из указанных участков пока не оформлено право постоянного пользования либо аренды. Все три проекта решения получили положительное правовое заключение Управления правового обеспечения деятельности Киевсовета.  Как уже упоминалось, в Публичной кадастровой карте содержатся данные только об одном из указанных участков -  8000000000:75:049:0052. Остальные участки еще не сформированы – данные о них содержатся лишь в Городском земельном кадастре. В прикрепленным к проектам решений письмам Департамента земельных ресурсов КГГА указано, что данные Городского земельного кадастра носят лишь информативный характер и не являются подтверждением права пользования каким-либо из участков. Отметим, “назвать” территорию объектом природно-заповедного фонда Киевсовету действительно ничего не стоит. А вот на то, чтобы должным образом оформить необходимую документацию – напротив, требуется финансирование.  Так, после утверждения проектов решений Киевсовета об оглашении природных территорий памятником природы либо ландшафтным заказником землепользователь должен будет разработать и подать на утверждение Киевсовета проект землеустройства, передать данные для внесения в Госземкадастр и установить на границах таких зеленых территорий межевые знаки. Затем землепользователям предстоит пройти госрегистрацию права пользования или аренды на участки и оформить охранные обязательства на объекты природно-заповедного фонда.  Пока не пройдены все эти этапы, решения Киевсовета о присвоении территориям названий “памятника природы” или “ландшафтного заказника” носят лишь декларативный характер и эти земли очень проблематично защитить от самозахвата, застройки или вырубки.  KV не раз писала – Киевсовет нередко принимает решения о присвоении природным территориям охранного статуса и поручает какому-либо коммунальному предприятию или КО “Киевзеленстрой” оформить землю под новосозданным парком, сквером, объектом природно-заповедного фонда и пр. Обычно “землепользователи” таких территорий уже “назначены” отдельными решениями Киевсовета. Это значит, что коммунальные предприятия из состава КО “Киевзеленстрой” либо лесопарковые хозяйства “получают на баланс” некие территории, о площадях и границах которых имеются лишь примерные данные, а документов о праве пользования на конкретные участки у так называемых “землепользователей” нет.  Читайте: Как зеленые зоны Киева оставили без программы развития Хронические проблемы с оформлением коммунальной земли нередко в итоге “провоцируют” застройку зеленых зон. К примеру, КП “Киевский центр развития городской среды” осенью 2020 года приступило к строительству “Парка Почайна” в Оболонском районе столицы. При этом земля, на которой запланировали построить парк, не была оформлена. KV писала, что пока столичные власти осваивают на строительстве  парка 185 млн бюджетных гривен, проект землеотвода под парк вполне может конфликтовать с проектом землеустройства под какое-нибудь коммерческое строительство. Читайте: Без земли. Как в столице приступили к строительству “Парка Почайна” Каковы площади зеленых зон, лесных и природоохранных территорий в Киеве, на какую часть из них столичные коммунальные предприятия получили право пользования – остается загадкой. На сегодня подготовка проекта “Программы комплексного развития зеленой зоны Киева до 2030 года” уже завершается, однако никто не видел отчета о выполнении предыдущей программы, принятой еще в 2005 году. Ясно одно – площади зеленых территорий в столице неуклонно уменьшаются, вопрос в том, насколько масштабными являются эти потери. Читайте: Зеленое решето: в КГГА форсируют принятие “программы уменьшения зеленых зон” Данные о точных площадях зеленых территорий столицы должен был давно сформировать и опубликовать Департамент земельных ресурсов КГГА, однако он год за годом явно целенаправленно проваливает инвентаризацию столичных земель. Такая ситуация вероятно, устраивает городское руководство – ведь Петр Оленич, руководивший этим департаментом с 27 июля 2018 года года, не только не понес наказания за невыполнение возложенных на него задач, но и пошел на повышение, в апреле 2021 года став замглавы КГГА. Читайте: Петру Оленичу разрешили “утилизировать” в столичную землю 1,32 млрд бюджетных гривен КП СЗН Днепровского района и КП СЗН Святошинского района входят в состав КО “Киевзеленстрой”, которой с 10 декабря 2020 года руководит Алексей Король. “Киевзеленстрой” подчиняется Управлению экологии и природных ресурсов КГГА, которое с 11 января 2021 года возглавляет Александр Возный. Департамент земельных ресурсов КГГА с 29 июня 2021 года возглавляет Валентина Пелих. Фото: KVКиевVласть

Департамент земельных ресурсов Киевской горгосадминистрации (КГГА) установил, что частным нотариусом противоправно было зарегистрировано право постоянного пользования на земучасток площадью 74,4 га у озера Тягле в Дарницком районе. В результате земля незаконно была передана в постоянное пользование ООО “Агрофирма Зодиак”. Столичные власти обратились к Министерству юстиции и Госгеокадастру с просьбой об отмене госрегистрации данного участка, а к теруправлению ГБР – о внесении сведений об уголовном правонарушении. Об этом KV стало известно из сообщения Киевской горгосадминистрации (КГГА). Подписывайтесь на новости “КиевVласть”   “Особенно дерзким является то, что это решение вынесено на основании Государственного акта, изданного в 1946 году Исполнительным комитетом Киево-Святошинского районного Совета депутатов трудящихся на вечное пользование землей сельскохозяйственной артели имени Ворошилова. При этом право коммунальной собственности одновременно с производным правом, как того требует закон, нотариус “забыл” зарегистрировать”, – сказано в сообщении. Отмечается, что Департамент земельных ресурсов считает, что решение государственного регистратора незаконно и подлежит отмене на основании следующих фактов: ООО “Агрофирма Зодиак” не относится к субъектам, которые могут приобретать право постоянного пользования земельным участком. земельный участок с кадастровым номером 8000000000:96:001:0040 расположен в пределах Киева и относится к коммунальной собственности территориального общества города. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться Сообщается, что Киевский горсовет как собственник и распорядитель земель коммунальной собственности не принимал никаких решений по передаче в собственность или пользование каким-либо физическим или юридическим лицам данного земельного участка. “Документация по землеустройству по отводу этого земельного участка в Департамент земельных ресурсов также не поступала. Госгеокадастр в очередной раз игнорирует факт отсутствия воли собственника – киевской общины – и регистрирует земельный участок на основании неутвержденной технической документации по землеустройству”, – сказано в сообщении. Пресс-служба также отмечает, что ранее компании "Агрофирма Зодиак" было отказано в предоставлении согласия на разработку такой документации, а виновник этой регистрации – Государственный кадастровый регистратор отдела Обуховского района ГУ Госгеокадастра в Киевской области.  Столичные власти обратились к Министерству юстиции и Госгеокадастру с просьбой об отмене госрегистрации земельного участка и решения частного нотариуса о праве постоянного пользования за ООО “Агрофирма Зодиак”.  “Также обращаемся в территориальное управление ДБР в городе Киеве о внесении сведений об уголовном правонарушении”, – сказано в сообщении.  Согласно данным аналитической системы YouControl предприятие зарегистрировано в апреле 2000 г. в с. Шпитьки Киево-Святошинского района. Видом деятельности указано смешанное сельское хозяйство. Руководителем организации является Анатолий Артемюк, а учредителями значатся Михаил Твердохлиб и Максим Гришко. Отметим, Департамент земельных ресурсов КГГА с 29 июня 2021 года возглавляет Валентина Пелих. Она же исполняла обязанности руководителя этой структуры со 2 апреля 2021 года. Ранее, с 27 июля 2018 года по 1 апреля 2021 года, этим департаментом руководил Петр Оленич, который со 2 апреля 2021 года занимает должность замглавы КГГА по вопросам осуществления самоуправленческих полномочий и курирует земельные вопросы. Напомним, по иску Бориспольской окружной прокуратуры судом открыто производство по делу об отмене государственной регистрации и возвращении в государственную собственность земельных участков площадью 66 га и стоимостью более 800 млн грн.  Читайте: На Киевщине государству возвращен земучасток с карьером по добыче песка стоимостью 635 млн гривен Как ранее писала KV, проект решения Киевсовета о создании ландшафтного заказника местного значения "Озеро Тягле” на Осокорках получил одобрение во всех постоянных комиссиях Киевсовета. Речь идет о природной территории озера и прибрежной полосы вокруг него площадью 137 га.  Читайте: Проект решения о создании ландшафтного заказника местного значения “Озеро Тягле” одобрен комиссиями Киевсовета (фото) * ТОВ “АФ “Зодіак” (код ЕГРПОУ: 30886453) Фото: открытые источникиКиевVласть

Власти Богуслава ведут работу над созданием ландшафтного парка “Росичи”. Общая площадь парка составит 1800 га. На данный момент руководство общины уже начало коммуникацию с представителями департамента экологии Киевской областной администрации и готовит документы для утверждения проекта в Киевском областном совете.  Об этом в комментарии KV сообщил ведущий специалист отдела агропромышленного развития, экологии и использования земель сельскохозяйственного назначения Богуславской городской общины Петра Пидюры, в рамках проекта “Децентрализация”.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  "В настоящее мы передаем документы в департамент экологии КОГА с тем, чтобы они их рассмотрели и передали на утверждение в Киевский областной совет. Надеемся, что общину поддержат и парк “Росичи” будет создан", – рассказал Петр Пидюра. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться По словам Пидюры, самый трудный этап в этом вопросе уже пройден – за создание такого объекта проголосовало почти на 100% депутатского корпуса совета общины Богуслава. Согласились и землепользователи в лице лесхоза. Кроме того, была проделана вся необходимая документальная работа: подготовлено научное обоснование целесообразности создания заказника, картографические материалы. Как стало известно КV, голосование в совете общины состоялось 26 июля 2021 года. Тогда за создание парка проголосовал 21 депутат из 26. "Мы сошлись на том, что туристическим украшением, и даже духовным центром общины является река Рось, которая пронизывает всю территорию на расстоянии 42 км. Была проведена соответствующая работа с руководством Киевского научно-экологического центра, с выездом на место и обследованием участка, после чего мы и вышли с предложением о создании регионального ландшафтного заказника "Росичи" общей площадью 1800 га", – отметил он. Эколог также добавил, что у этого заказника есть все шансы стать региональным экологическим коридором, который будет проходить через всю Богуславскую общину. “Вокруг этого экологического коридора, в который будет входить река Рось с прибрежными полосами, будут включены уникальные ландшафтные и исторические места. серых цапель на Киевщине, утес "Марьина гора", "Обнажение богуславских гранитов", региональный ландшафтный парк "Богуславль", лесное урочище "Святая гора" площадью 230 га, Морозовская скала, городище "Городок", – добавил специалист. Как писала KV в 2019 году Киевоблсовет принял решение об организации территории регионального ландшафтного парка “Птичий рай” с целью его охраны, воссоздания и рекреационного использования. Ландшафтный парк расположен в Вышгороде и занимает 466,8 га исторического Днепровского островного архипелага. Читайте: Сохранились. На Киевщине появились новые объекты природно-заповедного фонда Фото: fish-place.com.ua КиевVласть

Депутати Київоблради затвердили важливий документ для розвитку Київської області – Схему планування території. У ній закладено перспективний план розвитку доріг, інфраструктури, соціально-культурної сфери, туризму, екології та іншого. Щотижня KV розповідає у своєму матеріалі про окрему сферу, сьогодні це – розвиток туристичної галузі Київщини, зокрема створення рекреаційних зон короткочасного та тривалого відпочинку. Як стало відомо KV, 9 вересня депутати Київської обласної ради прийняли рішення “Про затвердження Схеми планування території Київської області”. У документі зазначається, що основною його метою є розроблення раціональної планувальної організації території, спрямованої на забезпечення сприятливих умов проживання населення, раціонального використання природних ресурсів, розвитку галузей господарського комплексу, вдосконалення інженерно-транспортної інфраструктури, охорони навколишнього природного середовища та культурної спадщини, забезпечення цивільного захисту населення і територій. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Рекреаційно-туристична система Значна частина території області (частини Вишгородського, Бородянського, Макарівського, Фастівського, Броварського районів) попадає в межі зеленої зони міста Києва. Згідно закону, такі зони відносяться до рекреаційних земель, на яких забороняється діяльність, що перешкоджає або може перешкоджати використанню їх за призначенням або може вплинути на природний стан цих земель. Вони призначені для організації відпочинку населення, поліпшення мікроклімату, стану атмосферного повітря та санітарно-гігієнічних умов. Там не допускається розміщення будинків, споруд і комунікацій, якщо об'єкти, які проєктуються, не призначені для відпочинку, спорту або обслуговування приміського лісового господарства. Ліси зелених зон відносяться до таких, що особливо охороняються.  Більш жорсткий обмежуючий режим розповсюджується на оточуючий столицю лісопарковий пояс – частину зеленої зони, виділену з метою організації відпочинку населення Києва та прилеглих поселень. Лісопарковий пояс охоплює Києво-Святошинський район. Внаслідок аварії на ЧАЕС територія області залишається забрудненою радіаційними ізотопами цезію, стронцію, америцію та плутонію. Крім зони відчуження, підвищені рівні забруднення зберігаються у Білоцерківському, Богуславському, Вишгородському, Іванківському, Кагарлицькому, Рокитнянському, Ставищенському і Таращанському районах. Також частково у Васильківському, Броварському, Обухівському. На цих територіях небажано розміщувати об'єкти стаціонарної рекреації та туризму, а аматорські види туризму, пов'язані із збиранням рослин, рибальством та мисливництвом, взагалі заборонені.  Перспективними для розвитку стаціонарної рекреації, особливо дитячих таборів, є Березанський, Згурівський, Переяслав-Хмельницький райони на сході області та Сквирській і Тетіївський на південному заході.  Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться Рекреаційні зони З урахуванням існуючих умов та обмежень, перспективна структура мережі оздоровчих, рекреаційних, туристичних закладів та зон короткочасного відпочинку передбачає створення 12 рекреаційних зон: Боярська, Плесецька, Великобугаївська, Обухівська, Ржищівська, Тетіївсько-Володарська, Бородянська, Лютіжська, Заліська, Дніпровська, Переяслав-Хмельницька, Яготинсько-Згурівська.  На основі Обухівської і Ржищівської, Дніпровської і Переяслав-Хмельницької зон відпочинку планується формування рекреаційних районів регіонального та місцевого значення в басейні річки Дніпро.  Створення Боярської рекреаційної зони пропонується на території Києво-Святошинського району. Залізницею вона розділена на дві частини. Вигідне розташування цієї зони в півколі великих зелених масивів обумовлює сприятливий мікроклімат місцевості для розташування тут багатьох курортно-оздоровчих та лікувальних закладів.  На суміжних територіях Бородянського і Макарівського районів пропонується створення Бородянської рекреаційної зони. Наявність великих лісових масивів та зручне транспортне сполучення роблять ці території привабливими для відпочинку населення столиці та навколишніх населених пунктів. Її пропонується зробити на площі близько 20 тис. га для короткочасного відпочинку близько 106 тис. осіб.  Великобугаївська рекреаційна зона може бути створена на території Васильківського району. Тут розміщений ландшафтний заказник місцевого значення “Васильківські Карпати” площею більше 200 га. Має велику кількість рослинності, багато видів мисливських тварин та понад 30 видів птахів. Рекреаційна ємність – 4,3 тис. осіб.  Розміщення Дніпровської рекреаційної зони пропонується на території Бориспільського району. Незважаючи на наявність в центральній частині заболочених територій, Канівське водосховище та лісові масиви позитивно впливають на мікроклімат. Територія може бути використана для сезонного відпочинку (мальовничі береги Канівського водосховища) та короткочасного відпочинку (великий масив лісу). Має рекреаційну ємність 24 тис. осіб.  На території Броварського району може бути створено Заліську рекреаційну зону. Тут характерний для Полісся ландшафт. Територія зони зайнята великими лісовими масивами поблизу населених пунктів. Рельєф і кліматичні умови зони сприяють розвитку курортів та туризму. На основі вже існуючого мисливського господарства, яке нині є закритим, пропонується створити господарство для масового відпочинку. Рекреаційна ємність території – 30 тис. осіб.  У Вишгородському районі може бути створено Лютіжську рекреаційну зону, що прилягає до Пуща-Водицької зони відпочинку столиці. Тут наявні великі масиви хвойних, мішаних та листяних лісів, різноманітних ландшафтів річки Ірпінь з мальовничими затоками, що створює виняткові умови для організації місць масового відпочинку людей із ємністю 14,7 тис. осіб.  Обухівська рекреаційна зона буде створена на території, що має ліси та заказники (“Стугна”, “Гощів”, “Копачівський”, “Копачівські схили”) вздовж річки Стугна. Матиме рекреаційну ємність 1,2 тис. осіб.  Також на території Васильківського району передбачається створення Плесецької рекреаційної зони. Тут вже розміщений державний лісовий заказник “Дзвінківський” площею 700 га, створений з метою збереження в природному стані цінних високопродуктивних соснових насаджень в заплаві річки Ірпінь. Кліматичні умови району, лісові масиви, мальовничий рельєф, зелені долини, каскади ставків сприяють освоєнню території для короткочасного відпочинку 24,5 тис. осіб.  Створення Ржищівської рекреаційної зони пропонується на території Кагарлицького району, на мальовничому крутому березі Канівського водосховища. Тетіївсько-Володарська рекреаційна зона пропонується для розміщення дитячих оздоровчих таборів, таборів старшокласників на берегах річки Рось. Переяслав-Хмельницька рекреаційна зона створюється з метою розміщення дитячих таборів, баз короткочасного і довготривалого відпочинку, будинків і пансіонатів. Розташування на узбережжі Канівського водосховища, річки Трубіж та значних лісових масивів дозволяє передбачити розвиток цієї зони як регіональної.  Для забезпечення населення області місцями довготривалого відпочинку на екологічно чистих територіях планується створення Яготинсько-Згурівської рекреаційної зони. Рекреаційним ресурсом є узбережжя річки та озера Супій, біля яких є доцільним розміщення дитячих оздоровчих таборів, таборів старшокласників, тощо.  Тривалий та короткочасний відпочинок Станом на сьогодні ємність існуючих оздоровчо-рекреаційних закладів Київської області становить 14,1 тис. осіб. Відповідно до існуючого потенціалу природних ландшафтних ресурсів Київської області можливе удосконалення рекреаційного комплексу за рахунок освоєння нових рекреаційних територій для будівництва закладів довготривалого відпочинку. Ємність рекреаційних зон залежатиме від типу рекреаційного об'єкту, розміщенного на території, та визначатиметься інвестиційними проєктами.  Розрахункова потреба населення в місцях короткочасного відпочинку (лісо-лугопарки, гідропарки в межах населених пунктів, пляжі, приміські ліси, спортивно-мисливські та риболовні бази і угіддя, колективні сади) залежить від розміру населеного пункту та відповідає кількості відпочиваючих у літній день неділі. Для середніх міст (Біла Церква, Бориспіль, Бровари, Ірпінь) ця потреба становитиме 25% населення, для малих міст (Березань, Васильків, Буча, Переяслав, Обухів, Фастів, Ржищів та інші) – 15%, для сіл – 7%.  Згідно з розрахунками кількість потенційних короткочасно відпочиваючих з населення Київської області на розрахунковий строк складатиме близько 246 тис. осіб, в тому числі населення середніх за розміром міст – 115 тис. осіб.  При цьому кількість потенційних короткочасно відпочиваючих мешканців Києва становитиме близько 945 тис. осіб в місяць максимального розгортання. З них 215 тисяч – у заміських парках, пляжах, лісопарках на території приміської зони міста, 285 тис. – у колективних садах в межах і поза межами міста, 155 тис. – у заміських базах короткочасного відпочинку, рекреаційних лісах та лісомисливських угіддях зовнішньої системи розселення. Тобто, за межами Києва відпочиватиме близько 510 тис. осіб.  Перспективні види туризму  На території Київської області може бути створено 7 видів туризму. Це культурно-пізнавальний, який здійснюється переважно у місцях, на територіях розташування пам'яток історико-культурної спадщини, етнографічних об'єктів, народних традицій та інших об'єктів пізнання.  Рекреаційно-оздоровчий туризм можливий у місцях розміщення рекреаційно-оздоровчих установ, а також в місцях масового короткочасного відпочинку у зелених зонах та на природних територіях.  Екологічний (зелений) туризм – на територіях природно-заповідного фонду. В сільській місцевості можливий сільський туризм (в тому числі агротуризм). Духовноспрямований (релігійний, ностальгійний, етнографічний) здійснюється на території об'єктів сакральної архітектури, святих місць, етнографічних об'єктів, в місцях, пов’язаних із життям та діяльністю видатних особистостей та інше. Атрактивний (розважальний, фестивальний, виставковий) – у місцевостях з розвиненою музейною, культурною інфраструктурою, в місцях проведення фестивалів, ярмарок, свят, інших масових заходів. Аматорський (рибальство, мисливство, збиральництво) туризм – у природному середовищі з відповідними ресурсами.  Одним із перспективних напрямів розвитку туристичної галузі Київської області є сільський туризм. Він сприяє вирішенню ряду завдань, серед яких створення можливостей для сільських жителів покращити свій фінансовий стан, активізація економічних процесів, сприяння розвитку малого та середнього бізнесу в аграрних і депресивних районах, актуалізація краєзнавчо-пошукової роботи та сприяння розробці нових туристичних маршрутів у сільській місцевості.  Загалом сільський туризм поділяється на три різновиди: агротуризм, відпочинковий туризм та екотуризм. На законодавчому рівні можуть виникнути проблеми із реалізацією сільського зеленого туризму. Наразі не існує закону, який би забезпечував належне правове регулювання сільського туризму. А ліцензування туристичної діяльності є обов'язковим. Туристичні продукти Індивідуальними туристичними продуктами Київської області наразі є парк “Олександрія” у Білій Церкві; Національний історико-етнографічний заповідник “Переяслав”, в якому налічується 23 музеї; Обласний археологічний музей у селі Трипілля – центр дослідження трипільської культури.  Також – Центр культури та історії Київської Русі – “Парк Київська Русь”, розташований між річками Рось та Стугна у селі Копачів. Він розрахований на відвідання як внутрішніх, так і іноземних туристів (виставкова та музейна діяльність, проведення культурно-масових та патріотично-виховних заходів, науково-дослідницька діяльність, місця відпочинку).  До переліку входять музеї-садиби видатних особистостей – Катерини Білокур, Івана Козловського, Миколи Островського, Тараса Шевченка, Костянтина Паустовського, Марка Вовчка та інших.  На стадії проєкту – спортивний аеродром в селі Фасова Макарівського району для розвитку спортивної авіації.  Нагадаємо, як раніше писала KV, наприкінці 2020 року депутати Київської обласної ради затвердили програму розвитку туризму на Київщині. Вона діятиме протягом трьох років. Одна із основних проблем – відсутність єдиної стратегії та бачення розвитку туристичної галузі. Тому до 2023 року планується покращити туристичну привабливість територій, розвинути необхідну інфраструктуру та створити туристичний бренд області.  Читайте:  Київщина крокує в майбутнє: полігони, сміттєпереробні заводи та поводження зі сміттям Київщина крокує в майбутнє: Велика кільцева, нові магістралі та платні дороги Фото: коллаж KVКиевVласть