среда, 1 декабря 2021 г.

День туриста: влада Київщини готує нові туристичні маршрути та рекреаційні зони

День туриста: влада Київщини готує нові туристичні маршрути та рекреаційні зони

Депутати Київоблради затвердили важливий документ для розвитку Київської області – Схему планування території. У ній закладено перспективний план розвитку доріг, інфраструктури, соціально-культурної сфери, туризму, екології та іншого. Щотижня KV розповідає у своєму матеріалі про окрему сферу, сьогодні це – розвиток туристичної галузі Київщини, зокрема створення рекреаційних зон короткочасного та тривалого відпочинку.

Як стало відомо KV, 9 вересня депутати Київської обласної ради прийняли рішення “Про затвердження Схеми планування території Київської області”.

У документі зазначається, що основною його метою є розроблення раціональної планувальної організації території, спрямованої на забезпечення сприятливих умов проживання населення, раціонального використання природних ресурсів, розвитку галузей господарського комплексу, вдосконалення інженерно-транспортної інфраструктури, охорони навколишнього природного середовища та культурної спадщини, забезпечення цивільного захисту населення і територій. 

Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
 

Рекреаційно-туристична система

Значна частина території області (частини Вишгородського, Бородянського, Макарівського, Фастівського, Броварського районів) попадає в межі зеленої зони міста Києва. Згідно закону, такі зони відносяться до рекреаційних земель, на яких забороняється діяльність, що перешкоджає або може перешкоджати використанню їх за призначенням або може вплинути на природний стан цих земель. Вони призначені для організації відпочинку населення, поліпшення мікроклімату, стану атмосферного повітря та санітарно-гігієнічних умов. Там не допускається розміщення будинків, споруд і комунікацій, якщо об'єкти, які проєктуються, не призначені для відпочинку, спорту або обслуговування приміського лісового господарства. Ліси зелених зон відносяться до таких, що особливо охороняються. 

Більш жорсткий обмежуючий режим розповсюджується на оточуючий столицю лісопарковий пояс – частину зеленої зони, виділену з метою організації відпочинку населення Києва та прилеглих поселень. Лісопарковий пояс охоплює Києво-Святошинський район.

Внаслідок аварії на ЧАЕС територія області залишається забрудненою радіаційними ізотопами цезію, стронцію, америцію та плутонію. Крім зони відчуження, підвищені рівні забруднення зберігаються у Білоцерківському, Богуславському, Вишгородському, Іванківському, Кагарлицькому, Рокитнянському, Ставищенському і Таращанському районах. Також частково у Васильківському, Броварському, Обухівському. На цих територіях небажано розміщувати об'єкти стаціонарної рекреації та туризму, а аматорські види туризму, пов'язані із збиранням рослин, рибальством та мисливництвом, взагалі заборонені. 

Перспективними для розвитку стаціонарної рекреації, особливо дитячих таборів, є Березанський, Згурівський, Переяслав-Хмельницький райони на сході області та Сквирській і Тетіївський на південному заході. 

Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм

Рекреаційні зони

З урахуванням існуючих умов та обмежень, перспективна структура мережі оздоровчих, рекреаційних, туристичних закладів та зон короткочасного відпочинку передбачає створення 12 рекреаційних зон: Боярська, Плесецька, Великобугаївська, Обухівська, Ржищівська, Тетіївсько-Володарська, Бородянська, Лютіжська, Заліська, Дніпровська, Переяслав-Хмельницька, Яготинсько-Згурівська. 

На основі Обухівської і Ржищівської, Дніпровської і Переяслав-Хмельницької зон відпочинку планується формування рекреаційних районів регіонального та місцевого значення в басейні річки Дніпро. 

Створення Боярської рекреаційної зони пропонується на території Києво-Святошинського району. Залізницею вона розділена на дві частини. Вигідне розташування цієї зони в півколі великих зелених масивів обумовлює сприятливий мікроклімат місцевості для розташування тут багатьох курортно-оздоровчих та лікувальних закладів. 

На суміжних територіях Бородянського і Макарівського районів пропонується створення Бородянської рекреаційної зони. Наявність великих лісових масивів та зручне транспортне сполучення роблять ці території привабливими для відпочинку населення столиці та навколишніх населених пунктів. Її пропонується зробити на площі близько 20 тис. га для короткочасного відпочинку близько 106 тис. осіб. 

Великобугаївська рекреаційна зона може бути створена на території Васильківського району. Тут розміщений ландшафтний заказник місцевого значення “Васильківські Карпати” площею більше 200 га. Має велику кількість рослинності, багато видів мисливських тварин та понад 30 видів птахів. Рекреаційна ємність – 4,3 тис. осіб. 

Розміщення Дніпровської рекреаційної зони пропонується на території Бориспільського району. Незважаючи на наявність в центральній частині заболочених територій, Канівське водосховище та лісові масиви позитивно впливають на мікроклімат. Територія може бути використана для сезонного відпочинку (мальовничі береги Канівського водосховища) та короткочасного відпочинку (великий масив лісу). Має рекреаційну ємність 24 тис. осіб. 

На території Броварського району може бути створено Заліську рекреаційну зону. Тут характерний для Полісся ландшафт. Територія зони зайнята великими лісовими масивами поблизу населених пунктів. Рельєф і кліматичні умови зони сприяють розвитку курортів та туризму. На основі вже існуючого мисливського господарства, яке нині є закритим, пропонується створити господарство для масового відпочинку. Рекреаційна ємність території – 30 тис. осіб. 

У Вишгородському районі може бути створено Лютіжську рекреаційну зону, що прилягає до Пуща-Водицької зони відпочинку столиці. Тут наявні великі масиви хвойних, мішаних та листяних лісів, різноманітних ландшафтів річки Ірпінь з мальовничими затоками, що створює виняткові умови для організації місць масового відпочинку людей із ємністю 14,7 тис. осіб. 

Обухівська рекреаційна зона буде створена на території, що має ліси та заказники (“Стугна”, “Гощів”, “Копачівський”, “Копачівські схили”) вздовж річки Стугна. Матиме рекреаційну ємність 1,2 тис. осіб. 

Також на території Васильківського району передбачається створення Плесецької рекреаційної зони. Тут вже розміщений державний лісовий заказник “Дзвінківський” площею 700 га, створений з метою збереження в природному стані цінних високопродуктивних соснових насаджень в заплаві річки Ірпінь. Кліматичні умови району, лісові масиви, мальовничий рельєф, зелені долини, каскади ставків сприяють освоєнню території для короткочасного відпочинку 24,5 тис. осіб. 

Створення Ржищівської рекреаційної зони пропонується на території Кагарлицького району, на мальовничому крутому березі Канівського водосховища.

Тетіївсько-Володарська рекреаційна зона пропонується для розміщення дитячих оздоровчих таборів, таборів старшокласників на берегах річки Рось.

Переяслав-Хмельницька рекреаційна зона створюється з метою розміщення дитячих таборів, баз короткочасного і довготривалого відпочинку, будинків і пансіонатів. Розташування на узбережжі Канівського водосховища, річки Трубіж та значних лісових масивів дозволяє передбачити розвиток цієї зони як регіональної. 

Для забезпечення населення області місцями довготривалого відпочинку на екологічно чистих територіях планується створення Яготинсько-Згурівської рекреаційної зони. Рекреаційним ресурсом є узбережжя річки та озера Супій, біля яких є доцільним розміщення дитячих оздоровчих таборів, таборів старшокласників, тощо. 

Тривалий та короткочасний відпочинок

Станом на сьогодні ємність існуючих оздоровчо-рекреаційних закладів Київської області становить 14,1 тис. осіб. Відповідно до існуючого потенціалу природних ландшафтних ресурсів Київської області можливе удосконалення рекреаційного комплексу за рахунок освоєння нових рекреаційних територій для будівництва закладів довготривалого відпочинку. Ємність рекреаційних зон залежатиме від типу рекреаційного об'єкту, розміщенного на території, та визначатиметься інвестиційними проєктами. 

Розрахункова потреба населення в місцях короткочасного відпочинку (лісо-лугопарки, гідропарки в межах населених пунктів, пляжі, приміські ліси, спортивно-мисливські та риболовні бази і угіддя, колективні сади) залежить від розміру населеного пункту та відповідає кількості відпочиваючих у літній день неділі. Для середніх міст (Біла Церква, Бориспіль, Бровари, Ірпінь) ця потреба становитиме 25% населення, для малих міст (Березань, Васильків, Буча, Переяслав, Обухів, Фастів, Ржищів та інші) – 15%, для сіл – 7%. 

Згідно з розрахунками кількість потенційних короткочасно відпочиваючих з населення Київської області на розрахунковий строк складатиме близько 246 тис. осіб, в тому числі населення середніх за розміром міст – 115 тис. осіб. 



При цьому кількість потенційних короткочасно відпочиваючих мешканців Києва становитиме близько 945 тис. осіб в місяць максимального розгортання. З них 215 тисяч – у заміських парках, пляжах, лісопарках на території приміської зони міста, 285 тис. – у колективних садах в межах і поза межами міста, 155 тис. – у заміських базах короткочасного відпочинку, рекреаційних лісах та лісомисливських угіддях зовнішньої системи розселення. Тобто, за межами Києва відпочиватиме близько 510 тис. осіб. 

Перспективні види туризму 

На території Київської області може бути створено 7 видів туризму. Це культурно-пізнавальний, який здійснюється переважно у місцях, на територіях розташування пам'яток історико-культурної спадщини, етнографічних об'єктів, народних традицій та інших об'єктів пізнання. 

Рекреаційно-оздоровчий туризм можливий у місцях розміщення рекреаційно-оздоровчих установ, а також в місцях масового короткочасного відпочинку у зелених зонах та на природних територіях. 

Екологічний (зелений) туризм – на територіях природно-заповідного фонду. В сільській місцевості можливий сільський туризм (в тому числі агротуризм).

Духовноспрямований (релігійний, ностальгійний, етнографічний) здійснюється на території об'єктів сакральної архітектури, святих місць, етнографічних об'єктів, в місцях, пов’язаних із життям та діяльністю видатних особистостей та інше.

Атрактивний (розважальний, фестивальний, виставковий) – у місцевостях з розвиненою музейною, культурною інфраструктурою, в місцях проведення фестивалів, ярмарок, свят, інших масових заходів. Аматорський (рибальство, мисливство, збиральництво) туризм – у природному середовищі з відповідними ресурсами. 

Одним із перспективних напрямів розвитку туристичної галузі Київської області є сільський туризм. Він сприяє вирішенню ряду завдань, серед яких створення можливостей для сільських жителів покращити свій фінансовий стан, активізація економічних процесів, сприяння розвитку малого та середнього бізнесу в аграрних і депресивних районах, актуалізація краєзнавчо-пошукової роботи та сприяння розробці нових туристичних маршрутів у сільській місцевості. 

Загалом сільський туризм поділяється на три різновиди: агротуризм, відпочинковий туризм та екотуризм. На законодавчому рівні можуть виникнути проблеми із реалізацією сільського зеленого туризму. Наразі не існує закону, який би забезпечував належне правове регулювання сільського туризму. А ліцензування туристичної діяльності є обов'язковим.

Туристичні продукти

Індивідуальними туристичними продуктами Київської області наразі є парк “Олександрія” у Білій Церкві; Національний історико-етнографічний заповідник “Переяслав”, в якому налічується 23 музеї; Обласний археологічний музей у селі Трипілля – центр дослідження трипільської культури. 

Також – Центр культури та історії Київської Русі – “Парк Київська Русь”, розташований між річками Рось та Стугна у селі Копачів. Він розрахований на відвідання як внутрішніх, так і іноземних туристів (виставкова та музейна діяльність, проведення культурно-масових та патріотично-виховних заходів, науково-дослідницька діяльність, місця відпочинку). 

До переліку входять музеї-садиби видатних особистостей – Катерини Білокур, Івана Козловського, Миколи Островського, Тараса Шевченка, Костянтина Паустовського, Марка Вовчка та інших. 

На стадії проєкту – спортивний аеродром в селі Фасова Макарівського району для розвитку спортивної авіації. 

Нагадаємо, як раніше писала KV, наприкінці 2020 року депутати Київської обласної ради затвердили програму розвитку туризму на Київщині. Вона діятиме протягом трьох років. Одна із основних проблем – відсутність єдиної стратегії та бачення розвитку туристичної галузі. Тому до 2023 року планується покращити туристичну привабливість територій, розвинути необхідну інфраструктуру та створити туристичний бренд області. 

Читайте: 

Київщина крокує в майбутнє: полігони, сміттєпереробні заводи та поводження зі сміттям

Київщина крокує в майбутнє: Велика кільцева, нові магістралі та платні дороги

Фото: коллаж KV

КиевVласть

Вікторія Білоус

Теги: новости киевской области, новости киевщины, киевоблсовет, туризм, рекреация, развитие туризма, схема планирования, сельский туризм, туризм в киевской области

среда, 1 декабря 2021 г.
15:44
В Киеве ищут место для разбивки “Канадского сквера”
15:21
На Печерске открыли обновленную музыкальную школу им. Д. Шостаковича, - Шлапак
15:01
На Київщині через коротке замикання евакуювали дитсадок
14:40
Власти Киева готовятся к борьбе с гриппом
14:26
Суд виніс вирок жителю Київщини за вчинення умисного вбивства
14:04
За сутки в Киеве от коронавируса умерли 29 человек
13:57
Рада предварительно поддержала передачу пожарных частей в коммунальную собственность
13:53
ЦИК “завернул” несколько инициатив по проведению референдума
13:44
Правоохранители задержали мужчину, который “заминировал” АЗС на Подоле
13:33
Кабмин увеличил доходы и расходы в проекте госбюджета-22 ко второму чтению
13:26
Возле Офиса президента в Киеве устанавливают каток
13:03
В Киеве правоохранители обезвредили ботоферму, которая работала на расшатывание протестный настроений
12:44
В Киеве предприниматели протестуют под Верховной Радой
12:36
Президент Зеленский хочет предоставить украинское гражданство иностранцам диаспоры
12:21
Зеленский внесет в Раду законопроект об экономическом паспорте украинца
12:18
Делегация Киевсовета обсудила с мэром финского города Турку сотрудничество в туристической и культурной сферах
Календарь событий