Багато років Броварський район потерпає від жахливого стану каналізаційних мереж і очисних споруд, безладу в сфері вивезення та утилізації сміття, а також від незаконного видобутку піску. Ці проблеми є застарілими та вимагають невідкладного вирішення. Це можливо лише за умови злагодженої роботи всіх гілок влади заради інтересів громади Броварів і Броварського району. Про це в інтерв`ю KV розповів голова Броварської районної державної адміністрації (РДА) Георгій Біркадзе.  KV: Спливають 100 днів, як ви очолюєте Броварську РДА. На яку проблему Ви звернули увагу в першу чергу? Георгій Біркадзе: Під час першої великої наради, на яку зібрались голови громад, мене найбільше здивувало те, що всі звітували про свої досягнення. Але ніхто з присутніх не сказав про проблеми, які існують в їхніх громадах. Тож я вирішив ознайомитись з реальною ситуацією в районі – шляхом особистих візитів до населених пунктів та безпосереднього спілкування з людьми. І це рішення було правильним. Під час моїх поїздок районом, я ознайомлювався з проблематикою у громадах, розділяв її за складністю та брався за вирішення цих проблем, чим продовжую займатися і наразі. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Крім того, з першої наради я зробив висновок, що не потрібно збирати всіх керівників громад, об’єднуючи їх в єдину зустріч, адже у кожної громади свої особливі проблеми і свої особливі шляхи розвитку. Тому зараз ми проводимо наради з кожним головою територіальної громади (ТГ) окремо, щоб детально обговорити складнощі з якими вони зіштовхнулись та підключитись до їхнього вирішення.  KV: Яким чином Ви можете допомагати громадам на районному рівні? Георгій Біркадзе: В умовах процесу децентралізації, передусім, це координація громад та комунікаційний процес із обласними організаціями і підприємствами, якому я можу сприяти. Наприклад, до мене часто надходять звернення від мешканців Броварського району щодо перебоїв з електропостачанням. Наразі, я домовився з керівництвом ДТЕК Київські регіональні мережі про спільні заходи, які будуть прийматись для оперативного реагування на аварійні ситуації та вирішення інших організаційних питань, що стосуються розвитку інфраструктури електричних мереж району. На звернення мешканців, за моїм сприянням, компанією ДТЕК в кількох населених пунктах були встановлені розвантажувальні підстанції для підвищення рівня напруги. У Літках, Скибині, Требухові встановили нові опори. Розвантажувальні підстанції ще заплановано розмістити у 18 населених пунктах району, що значно зменшить кількість аварійних відключень у районі. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться KV: Які найбільш складні комплекси проблем в районі? Георгій Біркадзе: Проблема, яка існує в усіх – дефіцит дитячих садочків та шкіл, якими в районі майже не займались. Наступний комплекс – постачання електроенергії та робота водоканалів (каналізації) – в цих питаннях я є досвідченим спеціалістом. Тому впевнений, що зможу багато чого зробити. Є масштабні питання. Наприклад, в с.Богданівка "Аркада" побудувала ціле котеджне містечко, підключивши їх до інженерних мереж, однак не передала котеджному містечку на баланс і намагається припинити водопостачання та водовідведення, кинувши людей напризволяще, без жодних підстав нормативно-правового характеру. Наразі, спільно з керівником громади ми вирішуємо цю проблему. Незабаром, мешканці цього містечка побачать результат моїх дій. Надважливо, щоб голови всіх новостворених громад включились, і кожен сам по собі, і разом внесли свої пропозиції до розроблення генеральних планів своїх громад, бо у них нові території, нові кордони, нові завдання. KV: Щодо проблеми сміття, яка набуває масштабів національного стихійного лиха. Щоб зрушити з мертвої точки це питання, його варто розділити на три підзавдання: стан існуючих полігонів,  відсутність адекватної нормативної  правової бази під створення нових полігонів та сміттєпереробних заводів та групи осіб, які чудово відчувають себе в поточній ситуації та мають з неї зиск. Ви вже провели декілька нарад з питань вивезення сміття та його утилізації. Який алгоритм Ви бачите? Георгій Біркадзе: Наразі найбільший полігон в районі "Десна-2" – перевантажений та перебуває в жахливому стані, під'їзна дорога і то вщент розбита. Активісти постійно скаржаться з вимогою закрити полігон. Натомість, ми запропонували Десна-2 розширити свій полігон, або побудувати поруч новий, чому ми можемо посприяти.  Однак, ми не обмежуємося лише однією компанією, закликаючи інших активних гравців сфери поводження з відходів долучатися до будівництва полігонів в районі. І добре, що існують такі бажаючі, які мають намір покращити екологічну ситуацію на Броварщині. З мого боку буде повна підтримка кожному, хто виявить бажання працювати задля розвитку нашого району. Наприклад, один із голів ТГ привозив до мене представників компанії, яка хоче будувати новий полігон. Я підписав розпорядження на розробку проєкту. Підприємці дуже здивувались. KV: Чому саме вони здивувались? Георгій Біркадзе: Тому що все вирішилось швидко і ніхто від них нічого не вимагав. Я сказав прямо: “Тут, в РДА, доки я працюю, не буде ніякої корупції та хабарів, забудьте про це”. Тому найближчим часом, сподіваюсь, ми оголосимо про створення нового полігону для вивезення сміття. Наразі ми перебуваємо на етапі розроблення проєкту, після чого влада громади має провести всі процедури, включаючи громадські слухання. Вже після того ми оголосимо про початок робіт. Моя позиція полягає в тому, що ми повинні підтримувати всіх, хто може зробити щось корисне в сфері вивезення сміття та сміттєпереробки. Район став великим і не може один оператор впоратися із створенням полігонів, яких має бути, щонайменше, три. Хай буде конкуренція, що призведе до розумного зниження вартості утилізації сміття. KV: А нормативно-правова база? Звісно, голова РДА не є суб`єктом законодавчої ініціативи. Втім, Ви можете по виконавчій вертикалі передавати на уряд та Офіс президента свої пропозиції. Георгій Біркадзе: Сподіваюсь, законопроект №2207-1-д найближчим часом, буде прийнятий. Перед другим читанням до нього внесли чимало правок. Думаю, цей закон дасть можливість наблизитись до європейських стандартів. KV: Ви згадували ще про одну загальну проблему – водоканали. Їхній стан, якість їхніх послуг жахливі майже усюди. Георгій Біркадзе: Так, щодо очисних споруд в місті Бровари, які знаходяться у жахливому стані, ситуація поки керована, проте може закінчитися екологічної катастрофою не тільки для міста, а й для сусідніх громад. Справа в тому, що все, що збирається каналізацією по всіх Броварах, скидається на очисні споруди, які знаходяться за межами міста в селі Красилівка. За роки безконтрольної забудови Броварів щоденні скиди каналізації в 2-3 рази перевищили проєктну потужність цих очисних споруд. Місцеві жителі Красилівки вже б’ють на сполох про розлив нечистот на сільськогосподарські угіддя, які знаходяться біля цих споруд. Тому ця проблема, як і проблема вивезення сміття з міста, стосується не тільки місцевої влади Броварів, а й громад усього району, саме тому я підключився до їх вирішення.  Проте мою активність в цьому питанні діючий мер Ігор Сапожко сприймає "в штики", бо не хоче чути правду, не хоче впроваджувати прозорі відносини з іншими громадами.  Я іноді відчуваю деяке зверхнє відношення з боку влади міста до проблем району, до яких дії цієї самої влади й призвели! Відчуваю небажання йти на діалог! Проте масштаб і значимість цих проблем вимагає від нас дій ще на вчора. І я дуже сподіваюсь, що наші відносини з мером Броварів налагодяться і ми зможемо спільними зусиллями впоратись і з проблемою очисних, і з проблемою вивезення сміття. Читайте: Глава Броварской РГА Георгий Биркадзе создал рабочую группу по наведению порядка с вывозом и утилизацией мусора в Броварах KV: Так в чому полягає Ваша пропозиція щодо очисних споруд в Броварах? Георгій Біркадзе: Щоб зробити повну реконструкцію мереж Броварського водоканалу та очисних споруд, треба приблизно 40-50 млн доларів. У міста таких грошей сьогодні немає і воно навряд чи їх знайде самостійно, оскільки існує дуже велике боргове навантаження на місцевий бюджет. Мова йде про борги за газ (приблизно 100 млн гривень) та електроенергію (приблизно 70 млн гривень). Мій алгоритм дій такий: ми сприяємо владі Броварів у пошуках потенційних європейських або світових інвесторів, допомагаємо у проведенні переговорів, потім міськвиконком організовує тендер на найкращий проєкт з управління підприємством, за результатами якого переможець, на підставі концесії (державно-приватного партнерства, – KV), зробить повну реконструкцію мереж і очисних споруд. Істотною умовою такого тендеру повинен бути пункт, що протягом 5-10 років інвестор не буде підвищувати тариф. Це реальне вирішення проблеми. Читайте: Глава Броварской РГА Биркадзе создал рабочую группу по аудиту КП “Броварытепловодэнергия” Якби Ігор Васильович (Сапожко, – KV) спілкувався зі мною, ми б це зробили. KV: Третя величезна проблема для Київщини та Броварського району – нелегальний видобуток піску. Знаємо, що Ви вже провели не одну нараду, казали, що будете звертатись до поліції та прокуратури. Георгій Біркадзе: Зараз ми живемо в режимі пандемії COVID-19. Я і мої заступники вже перехворіли, однак багато працівників поліції та прокуратури наразі знаходяться на лікарняному. На жаль, поки неможливо зібрати усі зацікавлені сторони, бо тут важливо прийняти спільне рішення, щоб потім не було непорозумінь та інтриг.  Я хочу запропонувати всім, хто працює в сфері видобутку піску простий план: контроль з боку Державної служби геології та надр України за кількістю видобутого піску та цивілізоване перевезення піску, щоб не перенавантажували вантажівки, бо це знищує дороги. Ми встановлюємо ваги та контролюємо друге питання, а перше питання має контролювати державний орган. І третє – хай пісок видобувають не дві-три компанії, а хоч і десятки інших. На мою думку, здорова конкуренція – це нормально. KV: Ми всі пам`ятаємо справу "брильянтових прокурорів", коли проти прокурора ГПУ, який зайнявся нелегальним видобутком піску на Київщині, було вчинено дивні дії, якщо не сказати провокації. Бо видобуток піску – дуже криміналізований бізнес. Чи відчули ви на собі тиск після того як почали займатися цим питанням? Георгій Біркадзе: Так, тиск чиниться з першого дня мого перебування на посаді, адже ще під час мого призначення, одним із пріоритетних напрямків моєї діяльності було озвучено саме боротьбу із напівзаконним видобутком піску. Але це питання правоохоронних органів, і я би не хотів виносити його у публічну площину до завершення їх роботи.  Читайте: Глава Броварской РГА Георгий Биркадзе заявил о слежке и готовящейся против него информкампании (фото) А від себе додам, що перш за все нам потрібно піти на зустріч прозорому і чесному бізнесу і внормувати закони, щоб цей бізнес не опинився перед вибором працювати за законом чи  через бюрократію та корупцію йти в тінь. Схема для цього проста: давайте сплачувати в бюджет і влада буде допомагати не тільки на рівні Броварської РДА, а й усієї області. KV: Після підписання Президентом законопроєкту 3651-д, що дозволяє об’єднання районів, розпочнеться реорганізація районних держадміністрацій – у відповідності до нового територіально-адміністративного устрою.  В якому стані діалог з сусідніми районами, які увійшли до складу Броварського району? Георгій Біркадзе: Я, мабуть, був першим з керівників РДА, хто одразу після призначення зустрівся із усіма головами існуючих районів. Ми спілкуємось, розуміємо один одного і впевнений, що все буде добре. Зараз я знайомлюсь із новими головами громад. Ми чуємо один одного – а це важливо. KV: Втім, коли завершиться процес реорганізації Броварської РДА, президент має підписати нове розпорядження про призначення (чи перепризначення) її голови. Ви залишитесь керівником Броварського району? Георгій Біркадзе: Пропозиції щодо кандидатури на посаду голови РДА вносить голова обласної державної адміністрації. Однак, рішення, щодо мого перепризначення буде приймати президент Володимир Зеленський – за результатами моєї роботи на посаді. І повірте, мені є про що вже зараз звітувати. Для мене одним з пріоритетних напрямків лишається робота з інвесторами та залучення інвестицій в район. Наразі ми готуємо проєкт, який дасть можливість людям працювати – близько 5 тис. робочих місць. А зараз, в умовах епідеміологічної ситуації усієї країни, повірте, мати робоче місце в районі, не виїжджаючи в Київ, – це надважливо. KV: Наскільки регулярно відбуваються наради за участю президента або керівника його офісу Андрія Єрмака? Георгій Біркадзе: За чинним законодавством ми працюємо під керівництвом обласної державної адміністрації і прямого контакту з Президентом, або з офісом Президента ми не ведемо. Всі наради проводить голова Київської облдержадмінстрації Василь Володін – дуже сильний фахівець, з яким ми завжди на зв`язку. Зараз, як ви розумієте, головна тема – боротьба з пандемією COVID-19. KV: До речі, крім жорсткого дефіциту кисневих установок та кисню, а також нехватки лікарів, які ще проблеми в системі охорони здоров`я в районі виявила пандемія? Георгій Біркадзе: Питаннями медицини керує [директор КНП “Броварська БКЛ”] Валентин Багнюк, з яким у нас є взаєморозуміння. До речі, кисню у нас вистачає. Щовівторка ми проводимо наради, а також, за необхідності, зустрічі з нагальних питань. Зараз ситуація з пандемією більш-менш контрольована – до 40 хворих на добу. Наразі боротьба з пандемією – питання номер один. Тому, після свого призначення, я в першу чергу, проінспектував лікарні.  KV: В Броварах не відбулись місцеві вибори і голосування тепер буде 17 січня. Як це – бути призначеним головою РДА, коли вже йде виборча кампанія, яка ще й виявляється зірваною? Георгій Біркадзе: Якщо ви маєте на увазі якісь вказівки зверху, то їх не було, ані з боку Офісу Президента, ані з боку облдержадмінстрації. Нашим завданням було організувати безпечні вибори в умовах  пандемії, і ми з цим завданням впоралися.  Звичайно під час цих виборів мені доводилось комунікувати із кандидатами. І це нормально. Я повторював їм одне й те ж саме: як переможете, то не забувайте, що ви працюєте на людей, а не навпаки. Я готовий спілкуватись із усіма депутатами та кандидатами, які працюють на благо громад. KV: З новообраною районною радою які відносини? Георгій Біркадзе: Головою райради переобрано Сергія Гришка. Це правда, що спочатку в нас було деяке непорозуміння, але зараз у нас нормальні робочі відносини. Він знає, що я не буду терпіти корупцію і схеми. Переконаний, що, за умови виконання цих підходів, у нас буде дуже плідна співпраця. KV: Іншого виходу й немає, бо РДА, фактично, і є виконком районної ради. Георгій Біркадзе: Так. Але після прийняття, у зв’язку із децентралізацією, нового закону про місцеві державні адміністрації функція виконкому із РДА знімається і з’являються функції із координації та контролю громад. І всілякі корупційні питання і “схематози” ми будемо попереджати ще на етапі виникнення ідей здійснити такі неправомірні дії. І я переконаний, що Сергій Миколайович буде цілком підтримувати мене в цьому.  KV: З депутатами новообраної Київської обласної ради від Броварського району стосунки налагоджені? Георгій Біркадзе: Завдяки керівнику обласної організації "Слуги народу", народному депутату Олександру Дубінському, ця партія показала на Київщині найкращий результат у порівнянні з іншими областями України. Вітаю Олександра Склярова з обранням головою облради. Сподіваюсь, що депутати дійдуть порозуміння та згоди – колегіальний орган буде працювати злагоджено. Щодо нових депутатів від Броварщини в облраді – я ще не з усіма особисто знайомий. Але з мого боку буде повне порозуміння та співпраця з будь-яким депутатом, який працює заради блага громади. KV: І про Ваш бізнес. Що з ним зараз? Георгій Біркадзе: У володінні моєї родини залишився мій перший бізнес – у сфері підключення до інженерних мереж електропостачання, з якої розпочався шлях мого становлення, як бізнесмена і експерта з питань ЖКГ, а також виробничий цех з металообробки. Решту бізнесу було розділено моїми партнерами.  Мені імпонує співпраця з компанією ДТЕК Київські регіональні електромережі, тому я вирішив залишити бізнес саме в цій сфері. За останні роки моєї співпраці з ДТЕК, вони зарекомендували себе, як надійний партнер, наближений до європейських стандартів. Крім того, ДТЕК робить усе можливе для запобігання корупції та зниженню її рівня, шляхом проведення чесних тендерів та ведення прозорої діяльності компанії в цілому.  Хочу зазначити, що жодних бізнес-інтересів в районі в мене немає й не буде, і це мають розуміти всі. Тому що моя мета – зробити Броварський район найкращим в Київській області. Читайте: Глава Броварского района договорился с главой Госэкоинспекции о борьбе со стихийными свалками и изношенными очистными сооружениями Фото: надано пресслужбоюКиевVласть

У переддень місцевих виборів 2020 року сама собі ставлю запитання: чи правильний вибір я роблю, адже від нього також буде залежати моя доля та доля новоствореної Дмитрівської громади, що на Київщині.  З ним, кандидатом на посаду  Дмитрівського сільського голови, я знайома майже двадцять років. Це багато чи мало, щоб добре вивчити людину? Скажу відверто: дуже багато, адже людину визначаєш за її діями, роботою, ставленням до людей та до самого себе. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”   Не все в нас було просто і гладко, ось тут і криється головна інтрига, а знаєте чому? Тому, що “битва на списах” у нас з Тарасом Дідичем була дуже запекла, всі про це знали і спостерігали, чим вона закінчиться. Справа в тому, що до складу сільської ради вже тоді входило три села: Дмитрівка, Мила, Капітанівка. Ми вже тоді жили маленькою родиною. І все б нічого, але “диявол криється у деталях”, про які й розповім. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться Проблема полягала в тому, що бюджет Дмитрівської сільської ради на відомчі об’єкти, до яких відносилися сім багатоповерхових будинків житлового масиву та інфраструктурні об’єкти, не поширювався, адже вони знаходилися на балансі ДП “Київське обласне дорожнє управління”. Дорожня галузь була на той час в страшенному занепаді, на санації (банкрутства), їм не вистачало коштів на основну діяльність, що вже говорити про такий собі “довісок” як житловий фонд.  Вже мало хто й пам’ятає, як в нашій Капітанівці кожну зиму рвало водопровідні мережі, вода стояла в розритих ямах, як в окопах на “полі бою”. Відключення електроенергії стало звичною справою, за борги дорожників перед "Київобленерго". Жителі не мали прямих договорів, бо вузли обліку на трансформаторних підстанціях були спільними. Люди вчасно сплачували за спожиту електроенергію Філії Києво-Святошинського ДЕУ, а остання натомість ці кошти використовували для своїх операційних потреб. Підприємству не вистачало коштів навіть на виплату заробітної плати своїм працівникам. Таке господарювання стало фатальним, на каналізаційно-насосних станціях у нас погоріли мотори, ремонтувати було нізащо, нечистоти зливали просто в ліс. Фільтруючий гранульований матеріал, що стояв на водонапірній башті, пішов у труби водопостачання, їх нічим було прочистити, тиск впав, люди залишилися без води. На очисних спорудах протікав прийомний колектор, не вистачало фільтрів грубої очистки,  залізобетонні конструкції потребували поточного ремонту, пісковловлюючі поля були повністю заповнені та потребували термінового очищення. Окрім того, в наявності було тільки вісім діючих насосів замість двадцяти восьми задокументованих. З семи аераційних насосів працювали лише два. Мулові поля знаходилися у дуже занедбаному стані. Вся територія вкрита чагарниками, високою травою. І це ще не все… Про поточні ремонти житлових будинків ніхто навіть і не мріяв, все було дуже сумно. Саме тоді ми й розпочали форсувати питання передачі в комунальну власність Дмитрівської сільської ради наш житловий масив разом з інфраструктурними об’єктами. І тут почалося: дорожники наспіх створили Управляючу компанію, щоб “загнати” туди жителів, а “ласі” активи вивести для перепродажу. Відповідно до діючого на той час законодавства,  перед передачею вони мали привести до ладу всі об’єкти, а вже потім оформлювати акт прийому-передачі в комунальну власність.  Ось тоді ми й стали одним фронтом із Тарасом Дідичем на цьому “полі бою”. Разом ми пройшли “сім кіл пекла”, але йому таки вдалося на свій страх і ризик взяти на баланс “убите в хлам” чуже хазяйство. Котельню ми не змогли відстояти, вони її швидко вивели та продали, а от все інше ми таки відстояли.  І 1 вересня 2015 року нас прийняли в комунальну власність Дмитрівської сільської ради. Тепер вже ніхто й не згадує про ті важкі часи. За п’ять років мого депутатства нам разом багато чого вдалося змінити. Влітку цього року нарешті вирішилося питання з розподілу електричної енергії на житловому масиві села Капітанівки.  Підписана Додаткова угода до Договору споживача про надання послуг із розподілу електричної енергії між ТОВ “Дмитрівка комунсервіс” та "Київобленерго" (до моменту підписання цієї угоди діяв Договір між ДЕУ та "Київобленерго").  Попереду наступний крок  – перехід до нового етапу із укладання прямих договорів із жителями – споживачами електроенергії, встановлення лічильників квартирного обліку електричної енергії в кожну квартиру будинків в селі Капітанівка. Незабаром ці роботи вже мають розпочатися, вирішуються незначні технічні моменти. Дмитрівська сільська рада втілила в життя давно запланований проєкт щодо очищення питної води від заліза, аміаку та інших шкідливих домішок у наших водогонах. Це стало можливим завдяки продуктивній співпраці сільського голови Тараса Дідича, ТОВ “Дмитрівка Комунсервіс” та керівництва ТОВ “Чиста вода”. Було введено в дію сучасну потужну комп’ютеризовану систему фільтраційної станції у Капітанівці, тепер в наших кранах – якісна вода. Триває повна заміна системи водопостачання та водовідведення на вулиці Сосновій, до кінця року планується завершення цих робіт.  В 2017 році було зроблено капітальний ремонт будівлі для персоналу ТОВ “Дмитрівка Комунсервіс”, що обслуговує село Капітанівку.  Три останні роки тривало поетапне проведення поточних ремонтів у багатоквартирних житлових будинках та облаштування території під дитячий і спортивний майданчики, встановлено огорожі та сучасне спортивне  обладнання, дитячий комплекс, а також проведена заміна на ігрових елементів, що вийшли з ладу, на нові. Встановлено нові контейнери під роздільне збирання твердих побутових відходів. Щороку дорослі та малеча з радістю виходять на толоки та проведення благоустрою, територія села охайна та доглянута. Отож, всім селам, які будуть із нами об’єднані, скажу головне: очі бояться, а руки роблять, головне бажання змін на краще. Ми будемо великою родиною, нам потрібно вчитися жити в злагоді та чути один одного. Але головне це те, кому ми довіримо керувати громадою. Вибір за вами, свій я вже зробила.  Алла Збанацька, депутат Дмитрівської сільської ради КиевVласть

25 жовтня жителі Славутича обиратимуть нового очільника міста-супутника Чорнобильської АЕС. Серед восьми потенційних кандидатів за крісло мера майбутньої ОТГ змагатиметься верхівка чинної міськради – мер, його заступник та секретар. Конкуренцію їм складуть депутат, бізнесмени і адвокати. Про кандидатів та які політичні сили вони представляють, детально – у матеріалі KV. Як стало відомо KV, через віддаленість від столиці Славутицька ОТГ була визнана спроможною громадою в складі лише одного міста Славутич. Громада віднесена до Вишгородського району й займатиме площу в 19.4 кв. км із населенням у 24 784 тис. осіб. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Згідно із даними Центральної виборчої комісії (ЦВК), за пост голови Славутської ОТГ у затятій конкуренції позмагається всього вісім кандидатів та понад 300 кандидатів – за крісло депутата в ОТГ. Загалом у Славутичі зареєструвалося 14 політичних партій. Місцева влада Не планують передавати владу в нові руки чинні керівники Славутича: мер міста Юрій Фомічев та його заступник Михайло Шинкаренко. Обидва зареєстрували свої кандидатури на голову Славутицької ОТГ 23 вересня. Не відстає від них і секретар міськради Володимир Борисов, який зареєструвався на день пізніше. 44-річний Юрій Кирилович Фомічев (16.04.1976 рік) родом із Миколаївської області. Народився він у селі Садове Арбузинського району. Нині проживає в Славутичі. Безпартійний та представлятиме на місцевих виборах політичну партію "Слуга народу". Крім вищої освіти, здобутої в Українсько-фінському інституті менеджменту й бізнесу та Нацакадемії державного управління при Президентові України, Фомічев закінчив "Ньюпортську бізнес-академію" ("Newport Business Academy") у Нідерландах і пройшов програму навчання для України "Маршал План" (США)", бізнес-школу в "Європейському Університеті". Нині аспірант в Академії муніципального управління, де вивчає державне право. Веде активну громадську діяльність. Трудову ж діяльність він розпочав у Державному казначействі Славутича, як головний спеціаліст, згодом працював провідним інженером в АОЗТ "Атма-торг", гендиректором у ПП "Будівельна компанія "Славутич". Депутатом міськради він став у 2006 році, у 2010 році пройшов до міськради Славутича, як член Партії регіонів. Згодом у 2015 році, у зв’язку з обранням його секретарем міської ради, він уже вийшов зі складу депутатської групи "За єдиний Славутич". З травня 2015 року Фомічев виконував обов’язки голови міськради й був обраний мером міста, як самовисуванець. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться Прізвище очільника міста фігурувало і в скандалах. Через багатомільйонну заборгованість перед НАК "Нафтогаз", місто Славутич у 2017 році залишилося без тепла в зимовий період. Тоді міністр регіонального розвитку і ЖКГ Геннадій Зубко натякав Фомічеву піти у відставку через зрив опалювального сезону. У своїй біографії Фомічев не вказав, що був керівником ще низки підприємств із нерухомості. Частина з них у власності дружини мера – Майї Фомічевої, як ПП "Будівельна компанія "Славутич". Фірма регулярно виграє тендери від міськради на значні суми, але містяни скаржаться на якість їхніх робіт. На інфопорталі "Стопкор" обговорювали інформацію й щодо будівництва подружжям власного готелю у Варшаві. Також за даними порталу дружина керманича у 2019 році не сплатила мерії понад 120 тисяч гривень за оренду землі. Народна депутатка Ольга Василевська-Смаглюк нарікала, що деякі мери Київщини одержують зарплати у "два з половиною рази вищі, ніж у мера столиці". У трійці лідерів і мер Славутича. Так, у 2019 році він заробив 637 051 тис. гривень, а його дружина загалом – 360 тис. гривень. Крім того, на банківських рахунках мер зберігає понад 250 тис. гривень, а вдома готівкою – 75 тис. гривень. Його ж дружина розпоряджається готівкою в розмірі 140 тис. гривень та 52,6 тис. доларами. У власності Фомічева декілька земельних ділянок у Славутичі загальною площею 4 349 кв. м, будинок на 138,30 кв м, два нежитлових приміщення на 268,20 і 90,20 кв. м. А ще – п’ять авто: легкові ЗАЗ 110308 45 (2008 року випуску), Honda Civic (2008 р.в.), Hyundai Santa Fe (2011 р.в.) і вантажні Renault Kangoo (2000 р.в.), JAC HFC 1020KR (2008 р.в.). Дружина ж володіє квартирою на 108 кв. м у Славутичі. Заступник міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради (з 2017 року) Михайло Борисович Шинкаренко народився 13 липня 1972 року в місті Красноярськ-26 в Росії, згодом із родиною переїхав до Прип’яті. Нині проживає в Славутичі, має вищу економічну освіту, яку одержав у Севастопольському НТУ, рівень магістра з державного управління, який здобув у Нацакадемії державного управління при Президентові України. Досвід же роботи здобував на заводі "Алмаз" ВО "Арсенал", на дослідно-експериментальному підприємстві з дезактивації кольорових металів СП "Комплекс" у Чорнобилі. Пройшов шлях від рядового працівника до керівника вищої ланки в Київському філіалі АТЗ "Крон-Інвест". Та більшу частину життя займався все ж приватною підприємницькою діяльністю. З 2001 до 2016 року мав бізнес і був засновником декількох компаній, основна діяльність яких була пов’язана зі швейним виробництвом, оптовою торгівлею, у тому числі й побутовою технікою. І, як він зауважував у своєму інтерв’ю, цей бізнес влада намагалися "віджати", навіть через суди. Відхрестився він і від пліток про кримінальні провадження проти нього та зрештою йому довелося "похоронити" свою підприємницьку діяльність. Та з деякими фірмами його ім’я все ж пов’язане й досі – ТОВ "Лан ЛТД" та ТОВ "Вектор Трейд". Останнім керує нині його цивільна дружина Ніна Грач. Згідно з його декларацією за 2019 рік, усе майно в Славутичі: земельна ділянка, будинок, автівка MITSUBISHI PAJERO WAGON (2008 рік випуску) за 210 тис. гривень належить його цивільній дружині Ніні Грач. Торік він заробив 470 787 тис. гривень, а дружина – 54 тис.гривень заробітної плати, 52 тис. гривень – пенсії, 2566 тис. гривень відшкодувань внаслідок Чорнобильської катастрофи. Крім того, Шинкаренко зберігає вдома готівкою 49,5 тис. гривень; 4 тис. доларів (кошти, позичені третім особам). А Грач – 45 тис. гривень, крім того, кошти, позичені третім особам: 12 тис. доларів та 70 тис. гривень. Шинкаренко – член політичної партії "Рідний дім", лідером якої є міський голова Чернігова Владислав Атрошенко. Шинкаренко зауважив, що вирішив балотуватися від цієї партії через те, що їхня команда має чіткі цілі та стратегії розвитку. У своїх же агітаційних листівках наголошує, що хоче поєднати досвід Чернігова з можливостями Славутича. Загалом у своїй програмі обіцяє створити умови для динамічного розвитку та залучення бізнесу до міста, інфраструктура якого була розрахована на проживання до 70 тисяч людей. Секретар Володимир Володимирович Борисов (25.06.1979 рік) йде на вибори від своєї партії "Опозиційна платформа – За життя". Народився Борисов у Севастополі, де закінчив інститут ядерної енергетики та промисловості. Одержав освіту за спеціальністю "Атомна енергетика". Також навчався в Київському національному університеті будівництва й архітектури та Нацакадемії державного управління. Працював оператором, провідним інженером, інспектором на Чорнобильській АЕС, а також інженером у ДСП "Техноцентр". Продуктивність депутата за даними системи “Голос” У 2019 році він задекларував 246 703 тис. гривень заробітної плати, 61 559 тис. гривень – соціальної матеріальної допомоги від Київського обласного центру зайнятості. Його ж дружина заробила 378 154 тис. гривень. Йому також належить квартира в Славутичі на 61,8 кв. м, дружині – будинок на 253,6 кв. м та земельна ділянка на 600 кв. м. Їздить секретар на KIA CEE'D за 2008 року випуску за 96 тис. гривень. Має він перед банком і фінансові зобов’язання в розмірі 50 тис. гривень. Борисов пропонує містянам виховувати любов до Славутичу. А розпочати шлях зі сплати боргів за комунальні послуги мають саме кандидатів, які й декларують ці високі почуття до міста. Політик стверджує, що володіє інформацією, що серед висуванцем зібралося дуже багато боржників та поки що їхні імена не розголошує. "Я даю два тижні кандидатам у депутати й на посаду міського голови, для того, що вони могли погасити всі свої борги по комунальних послугам. Я подам депутатський запит на комунальне підприємство […] і через два тижні, хто не сховався я не винен", – наголосив він. Себе ж кандидадат позиціонує, як богатиря, який переможе всіх шахраїв та злодіїв Славутича. На знімку: Борисов разом із кандидатами в депутати Юрієм Діордієвим та Олександром Корець від "Опозиційна платформа – За життя" Вступити в кандидатське протистояння з чинною владою згодився й заступник начальника управління капітального будівництва Чернігівської міськради та депутат Славутицької міськради Олександр Володимирович Макаров. На місцеві вибори він йде під прапором партія Всеукраїнське об’єднання "Батьківщина". Сам він народився 15 березня 1974 року в місті Чернігів, нині проживає в Славутичі. Вищу освіту здобув у Ніжинському державному університеті ім. М.Гоголя. Крім того, він є директором Центру професійного розвитку Славутицької міської ради. У 2016 році він також подавав свою кандидатуру на посаду радника голови Чернігівської міськради. У 2019 році він заробив 242 625 тис. гривень на посаді заступника і 16 789 тис. гривень, працюючи за сумісництвом в Управлінні освіти й науки Славутицької міськради. Задекларував він і автівку Skoda Octavia 2002 року випуску за 20 тис. гривень (вартість на дату набуття у власність) та спільну з дружиною квартиру на 75 кв. м у Славутичі. Продуктивність депутата за даними системи “Голос” Протистоятиме їм – ексдепутат міськради (у 2010 році обраний від "Сильна Україна") Володимир Олександрович Волков, який представлятиме на цих виборах політичну партію "ЗА Майбутнє". Подавав він свою кандидатуру на пост міського голови й у 2015 році від партії "Укроп". Народився 21 квітня 1970 року в Бердичеві на Житомирщині. Безпартійний, має вищу освіту та очолює ПП ТВФ "ВЛАД", Про ПП ТВФ "ВЛАД" відомо, що діяльність підприємства пов’язана із виробництвом верхнього одягу і працює в цій сфері понад 23 роки. ПП зі статутним капіталом у розмірі 50 тис. гривень належить Волкову та його дружині Катерині Волковій. Також він є співзасновником ТОВ СМП "Спеценергомонтаж", яке займається монтажем водопровідних мереж, систем опалення та кондиціонування ще з 1996 року, та ТОВ "МАКНО ЛТД" – – діяльність якого пов’язана з вантажним автомобільним транспортом. У 2013 році разом із дружиною він одержав відзнаку "За особистий внесок у розвиток міста". У своїй передвиборчій промові він зауважив, що сьогодні жителів Славутича турбують питання комунальних послуг, безробіття, якість медицини та освіти. Тож планує працювати в напрямку створення нових робочих місць, розвивати спорт і туризм, а також запустити інноваційні проєкти та залучати інвестиції в місто. Читайте: Виборча карта Київської області: округи та дільниці Адвокати та підприємці Як кандидат, 20 вересня зареєструвалася адвокат (з 2012 року) Тетяна Михайлівна Кебкало. Родом вона із російського міста Челябінськ, у якому народилася 26 лютого 1983 року. Нині є громадянкою України та проживає в Славутичі. За крісло мера Славутич вона боротиметься без партійної підтримки, хоча є членом Партії ветеранів Афганістану. Кандидатка має вищу освіту: закінчила Чернігівський державний інститут економіки й управління та Нацакадемію МВС України та володіє кількома іноземними мовами. У роки юності входила в 10 кращих спортсменок України з дзюдо. Є членом комітету з питань оборонно-промислового комплексу при Торгово-промисловій палаті України та експертом-публіцистом у Центрі досліджень армії, конверсії та роззброєння. Трудову діяльність вона розпочала у 2004–2005 роках із посади юрисконсульта в Славутицькому відділенні Міжнародної організації з прав людини, згодом рік пропрацювала юрисконсультом у ПРаТ "Public relations and consulting", а з 2006–2011 роки – спеціалістом сектору з питань тарифів та регуляторної політики в Славутицькій міськраді. Нині займає посаду заступника директора в ТОВ "Омега Консалтинг Груп". Це приватна фірма-постачальник, яка працює у сфері оборони та кооперативної безпеки з 2012 року зі статутним капіталом у розмірі понад 161 тис. гривень. ТОВ належить її чоловіку Андрію Кебкало. У своїй передвиборчій програмі вона розповіла про "формулу відродження Славутича" у сферах економіки, соцзахисту, розбудови інфраструктури, охорони здоров’я та безпеки. Компанію на місцевих виборах їй складе адвокат Олег Юрійович Савчук (7.11.1981 рік). Як кандидата, його висунула 24 вересня політична партія "Перемога Пальчевського", проте він – безпартійний. Сам із Вінниці, має вищу освіту й займається приватною адвокатською діяльністю. Проживає же кандидат у Києві. Останній кандидат – 58-річний приватний підприємець Олександр Валерійович Бураков (9.12.1962 рік народження), якого висунула політична партія "Пропозиція". Раніше ця партія мала назву "Нова європейська Україна", але у квітні цього року була перейменована й нині базується в Дніпрі. Народився Бураков у російському місті Челябінськ та нині проживає в Славутичі. Має вищу освіти та безпартійний. Як ФОП він був зареєстрований у 2017 році. Його підприємництво пов’язане із діяльністю готелів та подібними засобами тимчасового розміщення. Читайте:  Хочуть у владу: список кандидатів на голову Української ОТГ на місцевих виборах 2020 Хочуть у владу: список кандидатів на голову Тетіївської ОТГ на місцевих виборах 2020 Хочуть у владу: список кандидатів на голову Бориспільської ОТГ на місцевих виборах 2020 Хочуть у владу: список кандидатів на голову Богуславської ОТГ на місцевих виборах 2020 Хочуть у владу: список кандидатів на голову Фастівської ОТГ Хочуть у владу: список кандидатів на голову Переяславської ОТГ на місцевих виборах 2020 Хочуть у владу: список кандидатів на голову Обухівської ОТГ на місцевих виборах 2020 Хочуть у владу: список кандидатів на голову Яготинської ОТГ на місцевих виборах 2020 Хочуть у владу: список кандидатів на голову Березанської ОТГ на місцевих виборах 2020 Фото: колаж KVКиевVласть

Боярське комунальне підприємство житлово-комунального господарства по вуха в боргах. В міськраді стверджують, що збитки сягнули понад 10 млн гривень, але керівництво підприємства з приводу цього не сильно напружується: за бюджетний кошт купуються службові авта, тендерні процедури замінюються укладанням прямих договорів. Крім того, натякають на корупцію мера міста Олександра Зарубіна та директора КП Віктора Камінського. Влітку 2020-го щодо діяльності КП відкрили кримінальне провадження. Серед іншого слідчі хочуть з’ясувати, чи могло спричинити банкрутство зловживання посадовими особами КП своїми обов’язками. Натомість керівництво КП наголошує: збитковість підприємства таки має місце, але пов’язана вона лише з економічно необґрунтованими тарифами. Тим часом, в Боярці вже тарифи найвищі у всій Київській області.  Як стало відомо KV, у червні в Єдиному реєстрі досудових розслідувань було зареєстроване кримінальне провадження за № 62020100000001257. У матеріалі досудового розслідування викладені обставини справи, що можуть свідчити про те, що посадові особи Боярської міської ради та комунального підприємства міста  здійснили правопорушення. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  "Посадові особи Боярської міської ради та КП "Боярське головне виробниче управління житлово-комунального підприємства Боярської міської ради Києво-Святошинського району Київської області", за корупційної підтримки службових осіб правоохоронних органів районного та обласного рівня, зловживаючи своїм службовим становищем довели до банкрутства вказане комунальне підприємство та вчинили розтрату державних коштів, чим спричинили тяжкі наслідки", – йдеться у провадженні.  Це підприємство – стратегічне. За даними аналітичної системи YouControl, КП зареєстроване у 2006 році із статутним капіталом у понад 13 млн гривень. Очолює підприємство Віктор Камінський.  Загалом у досьє компанії налічується більше 100 судових документів від господарської до кримінальної форми судочинства. Як розповів KV депутат Боярської міськради Сергій Ірклієнко, справою КП зацікавилось навіть ДБР. "Я скерував запит до ДБР, в якому виклав більшість фактів із порушеннями КП. Такі розслідування, звісно, потребують часу. До кінця місяця будуть відомі конкретні факти з цього приводу. Така кількість судових процесів свідчить – керівник не на своєму місці. Техніка у підприємства достатньо нова і вона має ефективно використовуватися і приносити прибуток. Але зараз все навпаки – КП в боргах і не виконує свої функції. Більше того, комунальне підприємство, програло конкурс на вивезення сміття для міста, зараз масово звільняються робітники", – розповів він.  Депутат стверджує, що КП “БГВУЖКГ” дотаційне, не повертає борги і веде непрозору тарифну політику, має дуже “хитру” систему закупки палива, не виконує приписи державних органів влади. Ірклієнко допускає, що тільки через некоректно розрахований тариф кожен боярчанин переплатив по 5-6 гривень на місяць за комірне. А це – близько 2,5 млн гривень зайвих коштів, стягнутих із містян.  Через збитки є питання у депутата й до керівництва КП і міста. “У контракті зауважено, що керівник підприємства має забезпечити його беззбиткову діяльність. Порушено ряд пунктів контракту, але договір з Камінським всупереч цього у лютому продовжили. Регламент міської ради передбачає, що кожне КП має раз на квартал звітувати перед депутатами. У своїх зверненнях я просив відзвітувати хоча би за півріччя. Але і це прохання проігнорували", – розповів він.  Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться Критиці піддає депутат і закупівлі КП. За словами Ірклієнко, міська рада зобов’язала виконавчий комітет використовувати електронну систему для всіх закупівель товарів за бюджетні кошти, вартість яких перевищує 50 тис. гривень. Між тим, і влада міста, і КП не завжди дотримується цієї настанови. Депутат каже, що згідно до Закону України “Про публічні закупівлі” сума прямого договору без проведення тендеру не може складати більше 1,5 млн гривень. “Проте, в порушення законодавства з ТОВ “НОВИЙ ДІМ МАЙБУТНЄ” підписано договір 17 квітня 2020 року "Капітальний ремонт території між вулицями Київська та І. Франка в м. Боярка" на суму понад 2,8 млн гривень. Закупівлю здійснено без використання електронної системи", – додав депутат. Крім питань до трактування закупівельних процедур, є в депутата і питання щодо складу засновників компаній, які виграють й активно продають КП товари і послуги. “Всі підприємства, які виграють тендери, пов’язані між собою і мають зв’язки із депутатами міської ради", – наголошує він.  Як вдалося дізнатися KV, у період з 2016 року по березень 2019 року КП здійснило дев’ять закупівель на понад 10 млн гривень в компанії ПП "Валентина-2000"**.  Це тендери щодо закупівлі палива: 20 травня 2016 року, 27 жовтня 2016 року, 3 лютого 2017 року, 21 липня 2017 року, 20 жовтня 2017 року, 14 лютого 2018 року, 31 січня 2018 року, 21 листопада 2018 року та 6 березня 2019 року.  Примітно, що учасники згаданих закупівель, що подаються на тендер разом із ПП "Валентина-2000" та програють їй, взаємопов’язані між собою. Так, у складі засновників компанії ПП "Валентина-2000", як і ТОВ "Гама Інтрейдінг"*** (програє ПП), є  Андрій Гуменюк, а також Сергій Монзолевський. Останній, у свою чергу володіє ТОВ "Поліс-Нафта"**** разом із Миколою Поліщуком. Ця компанія також брала участь у тендерах та програвала ПП "Валентина-2000". Фінансові показники У черговому зверненні до керівництва міськради, Ірклієнко зауважив, що підприємство доведено до банкрутства і на підтвердження своїх слів наводить фінансовий аналіз діяльності КП за 2018-2019 роки. В звіті йдеться, що у 2019 році дебіторська заборгованість КП становила 23 135 тис. гривень.  “Збільшилась у підприємства і кредиторська заборгованість на 723 тис. гривень, яка у  2019 році становила 3 202 тис. гривень. У той час, як чистий дохід від реалізації у 2019 році складав 48 326 тис. гривень. Проте через перевищення собівартості продукції КП має збиток у 24 743 тис. гривень. Із негативного і те, що собівартість реалізованої продукції у 2019-му склала 73 069 тис. гривень і зросла в порівнянні з минулим роком на 7 518 тис. гривень”, – стверджує Ірклієнко. Фінансовий аналіз КП згідно з даними аналітичної системи YouControl  "На підприємстві відсутній дієвий економічний аналіз діяльності. За результатами фінансового аналізу КП можна стверджувати про незадовільну та неефективну роботу його керівного складу. Окрім того, навіть видатки на заробітні плати не забезпечені фінансовим ресурсом. Іншими словами ми йдемо у магазин і купуємо товари у борг", – резюмував він у своєму зверненні. Як зауважив у розмові з KV Ірклієнко, у відповідь від влади Боярки він одержав повідомлення, що його депутатське звернення містить інформацію нічим не підтверджену та не обруґнтовану. “Мені відповіли, що “у зверненні зазначені неперевірені відомості і запитана інформація не пов’язана з депутатською діяльністю, тому КП "БГВУЖКГ" відмовляє у наданні інформації на звернення від 06.08. 2020 року”. Але ж вся інформація взята із їхніх же звітів. Будь-яке комунальне підприємство не має бути збитковим. Крім того, я не розумію як при збитковості підприємства у 10 млн гривень можна дозволити купівлю службового автомобіля за півмільйона гривень", – обурюється депутат. За даними системи Держзакупівлі, у 2019 році КП дійсно придбало новенький автомобіль (легковик KIA Stonic), який обійшовся у понад 448 тис. гривень.  Позиція міста У коментарі KV голова Боярської міської ради Олександр Зарубін про причини збитковості підприємства, зауважив, що це просто провокація з боку його "опонентів, які здійснюють різні передвиборчі махінації". І скерував за фаховими роз’ясненнями щодо ситуації до керівника КП Віктора Камінського. Останній, у свою чергу розповів, що дана інформація у депутатських запитах не відповідає дійсності, а збитковість підприємства криється лише у невідповідності діючих тарифів за надані послуги фактично понесеним витратам. "Причини збитковості підприємства через те, що не встановлюються та не затверджуються економічно обґрунтовані тарифи і не відбувається їхнє збільшення. Відповідно, тарифи не збільшуються, а витрати підприємства, на жаль, не зменшуються. Вартість витрат на енергоносії, водні ресурси, матеріали щороку росте і ми на це жодним чином вплинути не можемо. Як правило, зростає і мінімальна заробітна плата. Відповідно ми зобов'язані перераховувати свої витрати у бік збільшення, але при цьому тарифи залишаються старими. Тому і виникають збитки", – розповів він. Читайте: Боярка повстала проти сміттєзвалища *КП "БГВУЖКГ" (код ЄДРПОУ: 34702930). ** ПП "Валентина-2000" (код ЄДРПОУ: 30293276). *** ТОВ "Гама Інтрейдінг" (код ЄДРПОУ: 39980378). **** ТОВ "ПОЛІС-НАФТА" (код ЄДРПОУ: 40060662). ***** ТОВ "Новий Дім Майбутнє" (код ЄДРПОУ: 42849121). Фото: колаж KVКиевVласть

Лідер партії “Рідна країна” Микола Томенко переконаний, що найбільші оборудки столичного міського голови Віталія Кличка пов’язані з метро, адже він за 6 років не відкрив жодної станції, проте на 400% збільшив ціну проїзду, а над станціями метро ведеться масштабне будівництво. Про це KV стало відомо з повідомлення Миколи Томенко на його сторінці в Фейсбук.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  “Метро – найпопулярніший вид транспорту в столиці, яким в середньому користуються 1,4 млн пасажирів на день. Саме метро отримує найбільше коштів з усіх видів комунального транспорту. Отримує, але вони так і лишаються “під землею”, бо не бачать кияни ані покращення умов перевезення чи нових станцій, ані гідних заробітних плат для працівників метрополітену.  Як так відбувається? 6 років тому виборча кампанія Кличка розпочалась з обіцянок масштабної розбудови метрополітену. За цей час не збудували жодної станції. Тільки ціна проїзду виросла на 400% – з 2 до 8 гривень. Для порівняння візьмемо країни близького зарубіжжя, бо в Європі вже давно вирішили транспортні проблеми. Так от, за ці ж 6 років у Мінську відкрились 14 станцій, а в Москві – 41”, – написав Микола Томенко. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться За його словами, окрім цього, метрополітен виплачує борги за корупційні схеми, які були проведені ще за часів Черновецького. “Команда Кличка не спромоглася захистити інтереси киян. Ця безвідповідальність коштувала 2 мільярдів гривень. Зате на землі “все добре” – над тунелем метро біля станції Шулявська будують 40-поверховий житловий комплекс, над станцією метро Житомирська та захисній зоні метрополітену будують сьогодні офісний центр з паркінгом, біля метро Оболонь будують ЖК Obolon Plaza і таких прикладів багато. Наче й забули вже історію з будівництвом над станцією метро "Героїв Дніпра", коли будівельники пробурили діру в підземний вестибюль, від чого з’явились тріщини в стінах і серйозна загроза безпеці працівників та пасажирів”, – нагадав Микола Томенко. Він припустив, що Кличкові та його команді просто невигідно розбудовувати метрополітен. “Очевидно, що столичній владі на чолі з Кличком не вигідно будувати метро, значно більше вони заробляють, коли роздають земельні ділянки над станціями забудовникам! Для нашої команди громадського руху “Рідна країна” буде пріоритетним завданням розвивати найпопулярніший транспорт серед киян й розпочати інтенсивне будівництво станцій метро, а не шоу-мостів чи фонтанів” – констатував Микола Томенко. Читайте: Кличко велел Комарницкому и Плису выбивать деньги из подрядчиков на транспортной инфраструктуре, – Голос.ua Фото: KV КиевVласть

Одним із найбільш віддалених та проблемних районів Київщини є Іванківський. Свавілля чиновників, відсутність бюджетних надходжень, жахливий стан екології через діяльність шкідливих підприємств – з цими та іншими проблемами продовжують боротися активні представники ВО “Свобода”. Про майбутнє району та боротьбу із застарілою системою в інтерв'ю KV розповів депутат Іванківської районної ради Олег Береговий.  KV: З якими проблемами до вас, як депутата райради, найчастіше звертаються мешканці? Олег Береговий: За майже п'ять років моєї каденції мешканці звертаються з різними питаннями. Найчастіше – через свавілля чиновників. Просили не дати “зам'яти” кримінальні справи щодо рейдерських захоплень лісів, земель. Часто в таких ситуаціях люди розуміють, що самостійно не зможуть домогтись справедливості. А депутати від “Свободи” нікого не бояться і завжди йдуть до перемоги. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  KV: Чи вистачає депутатських повноважень для вирішення проблем мешканців? Олег Береговий: Не можу сказати, що повноважень не вистачає. Питання в іншому. Вже більше 30 років на місцях та у державі існує певна система, проти якої важко боротися, навіть маючи безліч повноважень. Цю ситуацію можуть змінити тільки виборці, якщо оберуть більшу кількість активних депутатів, які будуть прагнути змін.  KV: Які основні проблеми є в районі? Як їх вирішити? Олег Береговий: Основна проблема – це результат “господарювання” місцевої влади за останні шість років. Ми маємо низький рівень оснащення у центральній районній лікарні, відсутність необхідного обладнання. Відсутні джерела надходжень до бюджету, район інвестиційно не привабливий. Комунальна сфера фактично поставлена “на коліна” – районні підприємства мають мільйонні борги.  Проблемою є наявність екологічно небезпечних, радіаційних підприємств – ТЕС, сховище відходів ядерного палива. Подекуди складається враження, що Іванківський район хочуть перетворити у промисловий центр Київської області.  Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться Є багато втрачених джерел фінансування, які потрібно відновлювати. До цього часу діють схеми, які потрібно припинити. Тоді знайдуться кошти. Звісно, якщо виборці обирають тих людей, які декілька років будували злочинні схеми, то нічого не зміниться. Не знаю, за рахунок чого у такому разі громада існуватиме.  KV: За рахунок чого відбувається основне наповнення бюджету? Карантинні заходи дуже вплинули на розмір надходжень? Олег Береговий: Майже 70% надходжень до бюджету складає ПДФО із підприємств Зони відчуження. Карантин звичайно вніс корективи у розмір надходжень. З початку карантину до липня район не отримав 2,8 млн гривень. Були проблеми із виплатою зарплат, які досі вирішуються.  KV: Чи підтримує “Свобода” запровадження ринку землі? Аргументуйте. Олег Береговий: “Свобода” за продаж землі сільськогосподарського призначення, але єдиним покупцем її має бути держава Україна і за ціною, не менше середньоєвропейської. Якщо, наприклад, заможна громада захоче придбати землю у комунальну власність, це також не погано. Але ця земля має залишатись українською. За Конституцією, кожен громадянин має право отримати сільськогосподарську землю. Чи залишиться це право у майбутніх поколінь українців, якщо іноземці чи олігархічні клани і групи, які зараз в умовах важкого економічного і фінансового стану українців, масово скуплять землю за безцінь? Звісно, що ні.  Особисто я навіть не розумію моральної сторони цього питання – як можна продавати землю, кожен сантиметр якої рясно окроплено кров’ю попередніх поколінь українців, які захищали її для нас. Чому саме наше, теперішнє, покоління, має її продати? Чи залишиться наступне покоління українців господарями на своїй землі? Звісно, що ні. Саме таким чином знищували нації. Забирали мову, землю.  KV: Як відкриття ринку землі вплине на аграріїв? Олег Береговий: В Іванківському районі є як дрібні аграрії, так і потужні підприємства. Якщо українську землю почнуть скуповувати іноземці та грошовиті гравці всередині держави, то наші фермери та аграрії опиняться в неконкурентних умовах.  KV: Як оцінюєте ефективність реформи децентралізації? Олег Береговий: В цілому за п'ять років проведення реформи можу оцінити її позитивно. Раніше бюджету Іванківського району не вистачало навіть на виплату зарплат. Наразі надходження збільшились. Більш того – з'явилися можливості створювати підприємства, які б могли додатково заробляти кошти в бюджет. Проблема у тому, що цього ніхто не робив. Керівники просто витрачали кошти, не думаючи про майбутнє району. KV: За затвердженим адміністративно-територіальним устроєм Київщини, Іванківський район зникне з мапи області. Що думаєте з цього приводу? Чи претендував Іванків на звання адмінцентру? Олег Береговий: Процес стирання Іванківського району з мапи області продовжується не перший рік. Спочатку Іванківську прокуратуру перенесли до Броварів, поліцію та сервісний центр МВС – у Вишгород, архів – у Києво-Святошинський район і так далі. Дуже прикро, що Іванківська районна влада протягом останніх років абсолютно не переймалась питанням збереження району. Хоча мала таку можливість, спілкуючись із представниками ОДА, Уряду.  Оскільки район доволі віддалений від столиці, на мою думку, було б правильно створити окремий район у складі Іванківського і Поліського з центром у Іванкові. Фактично ми живемо, як одна громада. І було б непогано, якби це затвердили на адміністративному рівні. Але ніхто цим не займався. Іванків не претендував на звання райцентру. Мабуть районна влада займалась більш важливими питаннями.  KV: Жителям Іванківщини буде зручно доїжджати до адмінцентру у Вишгороді? Олег Береговий: Прямого сполучення між селами Іванківського району і містом Вишгород немає. У людей не буде можливості їхати у Вишгород щоразу, маючи потребу у вирішенні питань, тим паче літнім людям. З Іванкова до Вишгорода 70 кілометрів, а з Кухарів, Страхолісся, Олізарівки – більше ста кілометрів. Більше того – не з кожного села району можна доїхати в Іванків, перевізник не здійснює маршрути. Люди змушені пішки долати кілометри, щоб потрапити на трасу. Були численні звернення до КОДА, Іванківської РДА. У результаті обласна адміністрація перекладає відповідальність на районну адміністрацію і навпаки.  KV: Чи вірним на вашу думку є рішення уряду щодо об'єднання усього району в єдину Іванківську громаду? Олег Береговий: Теоретично таке рішення єдине є правильним. У районі немає сіл, які б могли стати центром об'єднаної громади. Єдине основне джерело наповнення бюджетів – здача в оренду невитребуваних паїв аграрним компаніям. Проблема в тому, що попередні голови РДА своїми розпорядженнями здали паї в оренду за безцінь. Якщо зараз аграрій готовий платити селянину 8-10% від нормативно-грошової оцінки, то по сільрадам договори заключені під 3-5%. І тоді голови РДА мали право підписувати такі розпорядження. А села втрачають мільйони гривень.  Перед місцевим самоврядуванням наступного скликання стоятиме складне завдання, оскільки ці договори заключені на 8-10 років. Та незважаючи на відсутність коштів, сільради мали амбіції щодо створення окремих громад. Але усі розуміли, що це неможливо.  KV: Після завершення реформи децентралізації податки з Зони відчуження залишаться у громаді? Олег Береговий: Це дуже болюче питання для громади, оскільки саме ці податки є основним наповненням бюджету. Статтею 67 пунктом 3 Бюджетного кодексу затверджено, що ці податки зараховуються до Іванківського районного бюджету. І Зона відчуження адміністративно входила до Іванківського району. Але район перестане існувати.  При формуванні перспективного плану об'єднання громад ще у 2014 році, таке важливе питання не було враховано. Районне керівництво мало боротись за те, аби Зону відчуження включили в Іванківську об'єднану громаду. Більш того – за останні роки багато підприємств перереєструвались у Славутич і сплачують туди податки. І ніхто не вжив жодних заходів, аби цього не допустити. По відношенню до громади це дуже несправедливо.  Було масса звернень до області, кожен голова облдержадміністрації обіцяв, що все буде добре. Однак, конкретних результатів досі немає. Тому вирішення цього питання, скоріш за все, також ляже на плечі майбутнього керівництва громади. “Свобода” йде на вибори якраз для того, аби нейтралізувати усі негативні наслідки діяльності районного керівництва. У будь-якому разі дорога до Зони відчуження пролягає через Іванківський район, тому з нами муситимуть рахуватися.  KV: Свого часу рішення про будівництво ЦСВЯП дуже обурило мешканців району. Які настрої на Іванківщині зараз? Олег Береговий: Враховуючи наслідки аварії на ЧАЕС, які ми відчуваємо і сьогодні, це рішення ніколи не перестане обурювати громаду. Ми й так маємо високий рівень онкології, смертності, ненароджуваності. Нас не почули, прийняли рішення про будівництво. В кінці цього року вже буде завершено будівництво першої черги сховища.  KV: Які проєкти вже були профінансовані за рахунок коштів від будівництва? Чи задоволені кількістю затверджених проєктів? Олег Береговий: Іванківський район не отримав жодної копійки на реалізацію проєктів. Це ще більше обурює громаду. Мешканці побоюються, що ми взагалі можемо нічого не отримати. Причина у тому, що попередні керівники обласної і районної адміністрацій не змогли знайти спільної мови. Основне питання було в тому, хто обиратиме підрядників. Був варіант, аби цим займалось управління капітального будівництва КОДА, що не влаштувало РДА. А обласна адміністрація не погодилась, аби підрядників обирав район.  Раніше ми подавали об'єкти на фінансування. Однак і на цьому етапі виникали проблеми. Хоч попереднє керівництво РДА й знало, що кошти можуть бути виділені лише на реконструкцію чи будівництво, проєкти вони виготовили на ремонт. Громада втратила безліч коштів, це близько 10 проєктів. Деякі проєкти були перероблені, деякі – перероблюють до цього часу. Наразі маю сумніви, що до виборів ми отримаємо якесь фінансування.  Крім того, закон про розподіл коштів від будівництва є неточним. У ньому зазначено, що 10% від кошторисної вартості будівництва об'єкта мають бути розподілені на три прилеглі території – Іванківському, Поліському районам та місту Славутич, але не вказано, за якими критеріями. В цьому році ми звернулись до народного депутата від ВО “Свобода” Оксани Савчук з проханням внести зміни до закону і конкретно прописати – скільки коштів має отримати кожна територія, а також видалити посередника – КОДА, аби кошти громади отримували напряму.  KV: За ці кошти також мали побудувати сміттєвий полігон в Іванкові. На якому етапі проведення робіт? Олег Береговий: Проєкт будівництва мали фінансувати за кошти від будівництва ЦСВЯП, але потім його включили до обласної програми поводження з твердими побутовими відходами. Але жодних робіт щодо будівництва не було розпочато.  Крім того, основна вимога будівництва полігону від інвесторів – великий об'єм сміття. Більший, ніж продукує наш район. Я розумію, що тільки так інвесторам цей бізнес буде вигідним. Але звозити сміття з інших районів в Іванківський – невигідно громаді. Таким чином ми позбавимо район перспективи стати туристичним. Жоден іноземець не захоче їхати навіть у Зону відчуження через Іванківщину, знаючи, що сюди фурами вивозиться сміття.  В Іванкові є полігон, та лише декілька сільрад мають договори на вивезення сміття. На жаль, сміття інших сіл вивозиться у лісосмуги.  KV: Як “Свобода” розцінює хід терреформи та осінні вибори, які мають відбутися вже за новою адмінсистемою? Олег Береговий: “Свобода” готова змагатися у будь-якій конфігурації виборів. Ми маємо постійно діючі активні осередки та реальних членів партії і ми чудово розуміємо, що маємо йти на вибори, перемагати і не просто критикувати, а брати на себе відповідальність.  KV: Що думаєте з приводу нового виборчого законодавства? Якими, на вашу думку, повноваженнями мають бути наділені депутати місцевих та обласної рад? Олег Береговий: У законі про вибори вважаю неправильним пункт щодо грошової застави, який значно обмежує можливості партій, які не працюють на серйозні фінансові групи. Також вважаю, що 3% бар'єр був би більш справедливим, оскільки при такій конфігурації і з такими суперниками, 5% для деяких партій є неможливим.  Наразі депутатських повноважень вистачає. Проблема в тому, що далеко не всі депутати їх знають та використовують. Якщо депутат активний та сумлінно виконує свої обов'язки, то механізмів для дій більше, ніж достатньо.  KV: Як “Свобода” сприйняла перегляд закону про державну мову? Які можуть бути наслідки через внесення змін до закону? Олег Береговий: “Свобода” завжди стояла на захисті державної української мови і за необхідності ми будемо надалі за неї боротися. Внесення змін до закону тільки посилює протистояння у суспільстві. Це питання постійно будуть “підігрівати” – під вибори чи складну економічну ситуацію, щоб відвернути увагу громадян.  Там, де є українська державна мова, де її вивчають і поважають, там не буде російських градів і не будуть кликати на допомогу Путіна. Я не розумію, чому українці, які все життя спілкувалися російською, не можуть вивчити українську. Ми вивчаємо англійську, французьку, китайську, але не українську. Якщо для когось це принципово, то я вважаю, для держави це також має бути принципово і таких громадян мають змусити вивчити державну мову.  KV: Чому на майбутніх місцевих виборах люди мають голосувати за “Свободу”, з чим партія йде на ці вибори? Олег Береговий: Люди мають голосувати за “Свободу”, тому що об'єктивно інших кандидатів я не бачу. На місцеві вибори будуть йти нові проєкти та партії, у чиїх рядах будуть ті, хто керував районом 5, 10, 15 років. Вони мали владу, усі важелі впливу для змін, але зараз кожен може оцінити результат їхньої роботи. Під кожні вибори вони змінювали політичне забарвлення і виконували завдання своїх спонсорів і покровителів.  У “Свободи” немає спонсорів, телеканалів чи олігархічних груп, які стоять за партією і потім будуть давати депутатам вказівки. У “Свободи” є головне – послідовність у боротьбі за права громад. Ми не відмовляємо у допомозі, для нас немає “незручних” чи небезпечних питань. Ми завжди йдемо до перемоги і будемо боротися за кожного.  Читайте: Керівник обласної “Свободи” Ігор Сабій: “Влада боїться двох речей – преси і людей на вулицях”КиевVласть

Всі 30 років незалежності “толерантно” замовчується питання: а куди зникає невиплачена зарплата на підприємствах-банкрутах? Куди діваються аліменти, профспілкові внески, ЄСВ, податки, а тепер і військовий збір, що мали бути сплачені з цієї зарплати? Відповідно до ч. 5 ст. 45 закону “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, вимоги, не задоволені за недостатністю майна, вважаються погашеними. А це чималенькі суми “погасилися” за ці роки, за різними оцінками, від 10 до 30 млрд гривень. Наразі “актуальні”(поки не списані) борги підприємств-банкрутів, за даними Держстату, становлять на 1 червня більше мільярда гривень. Зокрема в Києві на цю дату за банкрутами рахується понад 36 млн гривень боргів із зарплати. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”   Тема захисту заробітної плати при об'єктивних і штучних банкрутствах не є новою ні для світової економіки, ні для вітчизняної практики. Хоча в світі вироблені численні інструментарії діагностики та профілактики банкрутств і відповідного убезпечення працівників від втрати заробленого, в нашій країні залишається вкрай гострою ця проблема. І це не зважаючи на ратифікацію Україною ще в 2005 році Конвенції Міжнародної організації праці №173 від 1992 року про захист вимог працівників у випадку неплатоспроможності роботодавця. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм     Подписаться Базова друга частина (саме вона ратифікована) цієї Конвенції гарантує: “У випадку неплатоспроможності роботодавця вимоги працівників, які випливають із трудових відносин, захищаються за допомогою привілею так, що їх задовольняють за рахунок активів неплатоспроможного роботодавця до того, як непривілейованим кредиторам може бути виплачена їхня частка”. Проте в Україні першочерговість виплати заборгованої зарплати на підприємствах-банкрутах є більше номінальною, ніж реальною. Однак це не всі біди. Справа в тому, що цю конвенцію ми ратифікували обрізаною – без її вагомої ч. ІІІ “Захист вимог працівників установою-гарантом”. Досить дивним і відверто дискримінаційним є ситуація, коли держава захистила кошти в сумі до 200 тис. гривень вкладників банків-банкрутів через Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, а зароблені кошти робітників, що працювали на підприємствах-банкрутах, державою кинуті напризволяще. Суттєвим кроком практичного наближення українського законодавства в цій царині до міжнародних норм може стати прийняття Верховною Радою (ВР) зареєстрованого ще 13 квітня 2020 року законопроєкту №3332 “Про внесення змін до Закону України "Про ратифікацію Конвенції Міжнародної організації праці № 173 1992 року про захист вимог працівників у випадку неплатоспроможності роботодавця". Підтвердженням цьому є висновок комітету ВР з питань інтеграції України з Євросоюзом: “Положення законопроєкту №3332 відповідають цілям Угоди про асоціацію, оскільки, беручи на себе додаткові зобов’язання, які випливають із частини ІІІ Конвенції Міжнародної організації праці № 173 1992 року про захист вимог працівників у випадку неплатоспроможності роботодавця, Україна демонструє і підтверджує своє бажання щодо ефективного виконання основоположних та пріоритетних конвенцій Міжнародної організації праці (МОП)”. То що заважає в турборежимі прийняти цей закон? Тим більш, що наступного року Україна має звітувати перед МОП з виконання Конвенції №173 про захист вимог працівників у випадку неплатоспроможності роботодавця. Читайте: Пеня на роботодавця: як скоротити борг по зарплатам в Києві та всій Україні Сергій Кондрюк, експерт з питань соціально-трудових відносин КиевVласть

Через карантин багато киян, мешканців Київщини та всіх українців залишилися без роботи: хтось зовсім, хтось тимчасово, хтось пішов в неоплачувані відпустки. Карантинна криза вдарила по гаманцях і, як наслідок, вплинула на спроможність по сплаті комунальних послуг.  Раніше фахівці компанії “ГЕРЦ” розповіли про те, що буде з субсидіями і як зручно сплатити зручно комуналку в умовах карантину та обмеженях у вільному пересуванні містом  Сьогодні ми розкажемо про те, що робити і куди звертатись, аби позбавитись боргів за комунальні послуги. Статистика  Рівень оплати комунальних послуг в березні-квітні в Києві просів близько 20%, у порівнянні і січнем-лютим. Картина така, що це тільки початок. На жаль, через карантин більша частина українців вимушено залишилися без заробітку, і, що логічно, вимушені наразі економити, в тому числі – на оплаті комунальних послуг. За офіційними даними Київської міськдержадміністрації (КМДА), рівень сплати комуналки сьогодні сягнув п'ятирічного мінімуму. У лютому, згідно з даними Держстату, рівень оплати в Києві склав 95%, із загальною сумою платежів у 2,2 млрд гривень. Сумарна заборгованість киян на 1 березня, за даними Мінрегіону, – 6,8 млрд гривень. Це 20,8% від загального боргу за комуналку в країні. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”   За столицею в черзі боржників стоять Дніпропетровська (5,5 млрд гривень) і Харківська області (4,8 млрд гривень). Найкращі показники в західних регіонах – у Волинській (193,7 млн гривень), Закарпатській (181,6 млн гривень) і Чернівецькій областях (135,6 млн гривень). Поки без санкцій На щастя для споживачів, санкцій за несплату комуналки в період карантину і наступних 30 днів після його відміни немає. Відповідний закон прийнятий Верховною Радою 17 березня 2020 року. Нагадаємо, перше і головне, що треба знати, це заборона: нараховувати і стягувати штрафи за несвоєчасну оплату комуналки; “відрізати” послуги ЖКГ, якщо за них не заплатили або заплатили не повністю; примусово виселяти або забирати житло, що належить громадянам, в рахунок боргів за ЖКГ; примусово виселяти за борги по ЖКП з житла, яке належить державі, громадському житловому фонду і житловому фонду соціального призначення. До того ж, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), враховуючи рішення Ради національної безпеки та оборони (РНБО) та Кабінету міністрів, зобов’язала ліцензіатів, що здійснюють діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, на період дії карантину, серед іншого, призупинити винесення попереджень, здійснення відключень, застосування інших санкцій по відношенню до побутових споживачів. Тобто, відключення від послуг на цей період ЗАБОРОНЕНО. Навіть через заборгованість.  Але для ЖЕКів і керуючих компаній критичною є оплата електроенергії, від якої живляться ліфти і коридори. Вже низка випадків в Києві у період карантину з відключення ліфтів. Це теж свідчить про мізерний рівень сплати комунальних послуг. 2 квітня Кабмін подумав і про це і, як наслідок, заборонив відрізати комунальні компанії в період карантину від газу і електроенергії.  Пільги, компенсації, субсидії  Тут знову обіцяє втрутитися Кабмін. Зокрема, планується компенсувати українцям частину комуналки і підвищити на 300 гривень субсидії. Крім того, однією з допоміжних опцій є створення Стабілізаційного фонду у 65 млрд гривень, спрямований на питання подолання коронавірусу. Відтак, за рахунок фонду планується профінансувати: доплати до зарплат медикам; закупівлю медикаментів та обладнання, необхідних для боротьби з вірусом; соціальні виплати окремим категоріям населення, у тому числі пенсіонерам; фінансову підтримку державних та комунальних підприємств, у тому числі через надання дотацій; поповнення статутного капіталу державної іпотечної установи; обслуговування та погашення державного боргу. Окрім того, на період карантину соцфонди виплачуватимуть допомогу в зв'язку з непрацездатністю, вагітністю і пологами, виплати потерпілим внаслідок нещасних випадків на виробництві та їх лікування, допомогу в зв'язку з безробіттям, похованням та поточні видатки на утримання апаратів фондів. Чим загрожують борги? Відомо, якщо споживач має заборгованість за ЖКП і відмовляється сплатити її в добровільному порядку або укласти договір реструктуризації, то така заборгованість стягується в судовому порядку. Комунальні служби, як правило, з боржниками, які вважають за краще “залишатися в тіні”, не надто церемоняться. Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання (оплату комунальних платежів, на вимогу підприємства, яке надає послуги), має виплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотку не встановлений договором або законом. При цьому, вимога компанії (підприємства) зі сплати штрафних санкцій може бути заявлена в будь-який час, як в судовому, так і в досудовому порядку. Проте українське законодавство передбачає право боржника на захист своїх прав і інтересів, зокрема, у нього є можливість знизити розмір плати за комунальні послуги в разі їх ненадання або надання не в повному обсязі, а також зниження їх якості (закон “Про житлово-комунальні послуги”). При виникненні спору з постачальником послуги, зменшити суму боргу можна через суд, підтвердивши свої заперечення доказами, які будуть свідчити про безпідставність стягнення заборгованості.  Як позбутися боргів після пільгового карантинного періоду? Людям, аби уникнути неприємних наслідків, якщо вони з об'єктивних причин не можуть сплатити накопиченний борг за комуналку, знадобиться зробити реструктуризацію. Реструктуризація (розстрочка) заборгованості – добровільні виплати боргів за житлово-комунальні послуги (за утримання житла та комунальних послуг: водо-, тепло-, газопостачання, послуги водовідведення, електроенергію, вивезення побутового сміття та рідких нечистот), рівномірно розподілені на певний термін.  Для цього вам знадобиться: правовстановлюючий документ на житло; договір про надання комунальних послуг, якщо такий є; квитанції про оплату за останні 3 роки.  Що робити далі: 1. Прибираємо зайву заборгованість. Для цього: проводимо звірки фактично внесеної оплати (згідно квитанцій про оплату) і нарахованої заборгованості; виключаємо борг, термін позовної давності якого минув, відповідно до Цивільного кодексу. 2. За наявності підстав – оскаржуємо необгрунтовано нараховану комунальниками заборгованість в судовому порядку. Підстави можуть бути різними: починаючи від неукладення договору на надання комунальних послуг з новим власником (наймачем) квартири до неякісно наданих послуг опалення. 3. Подаємо заяву про реструктуризацію боргу (на період погашення реструктуризованої заборгованості загальна сума платежів, що вносяться громадянами на оплату поточних платежів та платежів з погашення реструктуризованої заборгованості не повинна перевищувати 25% доходів, які визначаються при нарахуванні субсидій для працюючих громадян, і 20% – для пенсіонерів та інших осіб, які отримують будь-які види соціальної допомоги). До речі, подати заявку на реструктуризацію також можна не виходячи з дому.  Зайдіть на сайт ЦКС і зробіть попередній запис до бухгалтера https://cks.com.ua/equery. Зробіть звірку суми боргу (якщо є привід для коригування суми заборгованості). Після обрання дати, прийдіть в призначений час і візьміть з собою: паспорт, ідентифікаційний код, документи на квартиру, документи установки/повірки лічильника. Підпишіть договір про реструктуризацію, в якому буде визначений термін реструктуризації і сума місячного платежу. Ну і, наостанок, не забуваймо, що на період карантину варто берегти себе і залишатися вдома. Для оплати комунальних послуг не треба відстоювати кілометрові черги, достатньо скористатися сервісами для онлайн оплати: особистий кабінет киянина на порталі столичної влади; КП “ГІОЦ”; “ГЕРЦ”; ЦКС. Обравши один із цих ресурсів, ви можете не виходити з дому для сплати житлово-комунальних послуг. Більш того – всі показники лічильників можна передати онлайн. Здоров‘я вам! Читайте: Карантинна діджиталізація: як в режимі онлайн сплатити за комунальні послуги та записатись до лікаря Дмитро Яровий, директор ВП №1 ТОВ “ФК “ГЕРЦ” КиевVласть

Судова влада в Україні потребує змін. Втім, як і вся управлінська система. Саме тому чи не найпопулярнішим словом нашого будення стало: “Реформа”. Реформуємо усе: починаючи з органів місцевого самоврядування та завершуючи системою охорони здоров’я. Реформуємо з таким натхненням, з яким ще декілька десятиліть тому хором виводили: “Мы наш, мы новый мир построим…” Реформуємо натужно, з надривом, з потом на чолі, з піною біля рота, з хрипом у грудях, але омріяні зміни на краще життя так і полишаються для нас далеким маревом. Натомість дедалі частіше ми натрапляємо на глуху стіну зухвалого супротиву світу старого, заскорузлого, жорстокого та безкарного… Все сказане було б смішним, якби то не було так сумно Одна з мешканок багатоповерхівки, що розташована в м. Києві по вул. Бажана,12, громадянка Марина Клюсова у 2013 році надумала продати свою квартиру. Покупцем стала людина солідна – адвокат, власник ТОВ “Юридичний світ” Ксенія Даценко. При укладенні договору купівлі-продажу сторони домовилися, що попередня власниця житла протягом року залишатиметься зареєстрованою за адресою проданої квартири. Ця, на перший погляд, невинна домовленість стала великою помилкою, яка в подальшому завдала жінці чимало душевних страждань та матеріальних витрат. А почалося з того, що через деякий проміжок часу після продажу помешкання Марина дізналася, що на її майно у вигляді двох авто накладено… арешт! Що за омана? – подивувала жінка, але першочерговий подив змінився хвилею обурення, коли вона дізналася про всі подробиці справи. З’ясувалось, що накладення арешту на майно відбулось у рамках примусового виконання заочного рішення Дарницького районного суду м. Київ від 12 березня 2019 року по цивільній справі № 753/9133/18 (провадження № 2/753/3563/19, головуючий – суддя Коренюк А.М.), відповідно до якого позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Ковальська-Житлосервіс” про стягнення з Клюсової Марини заборгованості за надані житлово-комунальні послуги з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних і судового збору на загальну суму 17 224,04 грн. було повністю задоволено!(?) Причому у рішенні вказувалось, що Марина Клюсова належним чином повідомлена судом про час та місце розгляду справи, що підтверджується зворотнім повідомленням рекомендованого листа. Отакої!Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Такого повороту подій не очікував ніхто – ні сама Марина, ні її знайомі. До того ж ТОВ “Ковальська-Житлосервіс” нарахувало жінці суму боргу за період з 01 липня 2009 року по 01 квітня 2018 року! Тобто за 9 років відразу. Між тим, відповідно до норм чинного законодавства до вимог про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги застосовується загальна позовна давність тривалістю у три роки. А чи був той борг у власниці квартири взагалі? Марина говорить, що ніяких боргів перед ТОВ “Ковальська-Житлосервіс” не мала, що стверджується і п. п. 4, 6 договору купівлі – продажу, де сторонами визнано відсутність заборгованості по комунальних та інших платежах. То хто ж “нагойдав” такий борг? Відповідь напрошується сама собою – новий власник помешкання, “добропорядна” власниця ТОВ “Юридичний світ” Ксенія Даценко та її чоловік Андрій Коломієц (він, до речі, в помешканні незареєстрований). До речі, Андрій Коломієц називає себе досвідченим адвокатом, здатним надати відповіді на будь-які питання. Можливо, саме він і намовив Ксенію Даценко скористатися домовленістю між нею та колишньою власницею квартири про відтермінування на один рік зняття з реєстрації Марини Клюсової, аби в подальшому перекласти виплату своїх боргів за комуналку на чужі плечі? Постійно проживаючи у юридичному світі, жіночка, мабуть, швидко зметикувала, який зиск може отримати від тієї домовленості, й “зекономила” свої кошти. (Існує версія, що для цього Ксенія навіть вдалась до підробки підпису Марини Клюсової). Цікаво, чи не планує громадяночка придбати на “зекономлені” гроші краплину совісті? Вона б знадобилася жіночці при розгляді справи у Київському апеляційному суді, куди ошукана Марина Клюсова звернулася зі скаргою на рішення Дарницького районного суду м. Київ від 12 березня 2019 року. Хто платить і кому платить? Певно, після того, як читачам нашого видання стала відома історія з “боргом” Марини Клюсової, вони зацікавляться питаннями, а хто загалом має платити за житлово-комунальні послуги: зареєстровані в квартирі особи чи власники квартири та й кому, зрештою, платити? Згідно з висновками Великої Палати Верховного Суду у постанові від 04.07.2018 у справі № 904/7183/17, споживачі зобов’язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 20 квітня 2016 року у справі № 6-2951цс15. Отже, оплачувати комунальні платежі має той, хто фактично користується послугами! А ось кому він має сплачувати, давайте знову ж таки розберемося на прикладі вище наведеної ситуації. Як вбачається з поданого ТОВ “Ковальська-Житлосервіс” позову, саме воно претендує на “борг” розміром понад 17 тис. грн. Але… Згідно з інформацією від Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку “Бажана, 12” (код ЄДРПОУ 40514385), створеному у цьому будинку 27 травня 2016 року, на підставі рішення правління, об’єднання взяло на самообслуговування будинок та прибудинкову територію по проспекту Миколи Бажана, 12 з 01 квітня 2017 року. Мешканці здійснюють оплату на користь об’єднання за утримання будинку та прибудинкової території. До цього часу житлово-комунальні послуги по будинку надавало Товариство з обмеженою відповідальністю “Ковальська-Житлосервіс”. 31 березня 2017 року (у зв’язку з припиненням надання цим товариством житлово-комунальних послуг по даному будинку) вказаному ОСББ було передано для подальшого контролю лічильники будинку. То ж яких грошей забажалося ТОВ “Ковальська-Житлосервіс”, якщо з 31 березня 2017 року воно припинило надання житлово-комунальних послуг? Легких та незароблених. А таких коштів товариство не зможе стягнути навіть і з нового власника житла. Їх має право отримати тільки ОСББ. Чи володіє такою інформацією Ксенія Даценко? Мала б володіти, адже юридичний світ не обмежений у доступі до публічної інформації. Іван Григорів, журналіст, член НСЖУКиевVласть

На час карантину багато організацій та підприємств закрилися, і не всі кияни отримають заробітну плату за цей час. Тому постає логічне питання: що робити з комуналкою? Чи будуть пільги або відтермінування по сплаті заборгованості? Чи не скасують субсидії через борги? Ми спробуємо максимально відповісти на це питання, а також підкажемо, де і як зручно скористатися онлайн-послугами. Що буде з субсидіями Перше і головне, що треба знати, – це прийняття Верховною Радою законопроекту  №3219, яким заборонено під час карантину і протягом 30 днів після нього штрафувати за несвоєчасну оплату комунальних послуг.  Зокрема, зазначеним законом заборонили: нараховувати і стягувати штрафи за несвоєчасну оплату комуналки; “відрізати” послуги ЖКГ, якщо за них не заплатили або заплатили не повністю; примусово виселяти або забирати житло, що належить громадянам, в рахунок боргів за ЖКГ; примусово виселяти за борги по ЖКП з житла, яке належить державі, громадському житловому фонду і житловому фонду соціального призначення. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”   До того ж, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), враховуючи рішення Ради національної безпеки та оборони (РНБО) та Кабінету міністрів, зобов’язала ліцензіатів, що здійснюють діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, на період дії карантину, серед іншого, й призупинити винесення попереджень, здійснення відключень, застосування інших санкцій по відношенню до побутових споживачів. Тобто, відключення від послуг на цей період ЗАБОРОНЕНО. Навіть через заборгованість.  Проте, й досі постає питання від окремих категорій населення, які мають соціальні пільги та виплати, та занепокоєні: чи отримуватимуть вони допомогу під час карантину та що робити, якщо не встигнете сплатити за комуналку, чи збережуть вони субсидію?  Що стосується субсидій – люди можуть подати документи в електронному вигляді через сайт Міністерства соціальної політики. Важиливим є те, що, навіть якщо людина подала документи пізніше, враховуючи обставини з карантином, Мінсоцполітики пообіцяло призначати їй допомогу з того часу, коли вона набула на це права. Більш того, в міністерстві запевнили: якщо люди не встигнуть заплатити за комунальні послуги, враховуючи карантин, заборгованість не вплине на субсидію. Проте, варто пам‘ятати, що мова йде про заборгованість понад ніж за 2 місяці впливатиме на право отримання субсидії на наступний період. Сплачуй онлайн Розібравшись із субсидіянтами і пільгами, давайте перейдемо до інших питань. Тож, тут варто звернути увагу на можливість, дуже потрібну наразі, сплачувати всі послуги онлайн. Для цього існує достатньо сервісів від банків. Але звернемо увагу на міські. Перший – це особистий кабінет киянина на порталі столичної влади.  Другий – КП “ГІОЦ”. Третій – “ГЕРЦ”. Четвертий – ЦКС. Обравши один із цих ресурсів, ви можете не виходити з дому для сплати житлово-комунальних послуг. Більш того – всі показники лічильників можна передати онлайн. До речі, міською владою Києва було прийнято рішення щодо продовження пільгового періоду оплати комунальних платежів для мешканців Києва: норма знижки на 10% для тих, хто заплатить до 20 числа поточного місяця продовжена до кінця місяця. Тож, сплачуйте онлайн та заощаджуйте.  Турбуйся про старше покоління Мешканців столиці закликають максимально оплачувати житлово-комунальні послуги в онлайн, щоб не йти до банків та поштових відділень. Але головне – допоможіть тим, хто не має змоги сплатити онлайн самостійно, умовно кажучи, хоча б своїм бабусям-дідусям. Обов‘язково допоможіть зареєструватися у особистому кабінеті киянина, адже з його допомогою можна вирішити велику кількість питань в режимі онлайн, не протоптуючи стежки до кабінетів чиновників, ЖЕКів, поштових відділень тощо.  Тож, коротко, для чого потрібен Kyiv ID саме сьогодні: починаючи від запису до лікаря і закінчуючи оплатою житлово-комунальних послуг. До речі, для того, щоб користуватися цим сервісом, не обов'язково бути киянином – зареєструватися та використовувати Kyiv ID може будь-який українець. Спростити життя у два кроки 1. Заходимо на сайт і вибираємо в правому верхньому куті кнопку "Створити" – https://id.kyivcity.gov.ua/ui/login.html#/. 2. Заповнюємо поля з адресою електронної пошти або телефоном і вказуємо свій пароль.  Далі натискаємо кнопку "Створити Kyiv ID" і переходимо в свою поштову скриньку для підтвердження реєстрації.  Якщо ви при реєстрації вказували мобільний телефон, то посилання для підтвердження прийде вам в СМС. Що є в Kyiv ID Одразу після реєстрації ви потрапляєте на головну сторінку.  З правого боку знаходиться загальна панель навігації, а зверху є три пункти: повний каталог послуг, список корисних статей і розділ з питаннями користувачів.  У правому меню ви знайдете різні пункти, зверніть увагу на:  Профіль – дозволяє переглядати і редагувати інформацію про ваш обліковий запис.  Там же можна підключити електронний цифровий ключ або Bank ID, які потрібні для частини міських сервісів; Підписка і повідомлення – тут ви можете включити відображення важливих міських повідомлень, в які входять перекриття доріг, затримки в русі транспорту, поточна інформація про карантин тощо. Отримувати ці повідомлення ви будете в вигляді СМС на ваш мобільний або на електронну пошту; Мої послуги – тут будуть відображатися послуги, які ви можете додати в "Вибране".  Зручно, якщо ви, наприклад, при сплаті за комуналку. Додаєте цей пункт до ваших послуг і його більше не треба буде шукати в загальному списку; Журнал операцій – дозволяє подивитися останні дії з послугами. Сплатити комуналку простіше простого: натискаєте кнопку мої об'єкти, вказуєте свою адресу проживання і вам автоматично підтягуються квитанції, які ви і оплачуєте сплачуватимете. Так само просто подаєте показники лічільників. До речі, під час карантину через епідемію, важливою є опція онлайн-запису до лікаря. Для використання цієї послуги у вас повинна бути підписана декларація з лікарем, а в профілі Kyiv ID повинен бути вказаний мобільний телефон. Для запису до лікаря система вас перенаправить на спеціальний портал, за допомогою якого і можна дізнатися вільний час у вашого лікуючого лікаря і записатися до нього онлайн. Тож, бережіть себе! Сплачуйте комунальні послуги онлайн! Читайте: Карантин убивает ЖКХ. Что должны сделать государство и местные власти, чтобы спасти коммунальные службы Ганна Сушкіна, директор ТОВ “ФК “ГЕРЦ” КиевVласть