Сьогодні голова Київської обласної державної адміністрації Василь Володін відвідав з робочим візитом Кагарлицьку центральну районну лікарню. Привітав медиків з професійним святом, що відзначатиметься 21 червня. Про це KV стало відомо з повідомлення прес-служби Київської облдержадміністрації (КОДА).Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  “Сьогодні, в умовах пандемії, ви на передовій порятунку здоров’я та життя людей. Віддано ведете цю боротьбу та даруєте надію на одужання. Як ніхто інший, розумієте цінність  життя, цінність кожної хвилини та миті,  які здатні його врятувати. Ви даруєте людям віру в майбутнє. Ваша професія гідна найвищої похвали та  поваги від суспільства. Тому ми, суспільство, маємо і будемо підтримувати вас всебічно”, – звернувся очільник області до присутніх на зустрічі медиків. Відбулося урочисте відзначення працівників закладів охорони здоров’я області почесними грамотами. Також Василь Геннадійович Володін зазначив, що на свято приїхав не з порожніми руками. Лікарня отримала два ШВЛ S1400B експертного рівня, з найвищим класом системи вентиляції, та інше опорядження, з нової партії медичного обладнання, яке в черговий раз закупила Київська область. Ще дев‘ять таких самих апаратів сьогодні були направлені в інші лікарні Київщини. По 2 ШВЛ отримають Броварська багатопрофільна клінічна лікарня, ЦРЛ Києво-Святошинської районної ради, Переяслав-Хмельницька ЦРЛ. По одному ШВЛ передали в Васильківську ЦРЛ, Ірпінську ЦМЛ, Київську обласну дитячу лікарню. Голова ОДА зазначив: “Коронавірус показав, що область має бути готовою до будь-яких викликів. Тож підготовка не зупиняється ані на мить”. Після привітання лікарів Василь Володін провів нараду з керівництвом Кагарлицької райдержадміністрації. Обговорили проблемні питання, що має район, а також плани ґрунтовної взаємодії обласної і районної влади за для комфортного життя громади та розвитку Кагарлицького району. Читайте: В роботу запустили чат-бот Департаменту екології та природних ресурсів Київської ОДА Фото: прес-служба КОДА КиевVласть

Президент Зеленський призначив повноправним головою Київської обласної державної адміністрації Василя Володіна, що три місяці керував областю у статусі т.в.о. В рамках чергового онлайн-брифінгу новий губернатор презентував Програму розвитку Київщини і розповів про свої першочергові завдання.  Про це KV стало відомо за підсумками онлайн-брифінгу Київської ОДА. Участь у заході взяв також перший заступник голови Офісу Президента Сергій Трофимов та міністр розвитку громад Олексій Чернишов. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться Зокрема, Трофимов повідомив про рішення призначити головою КОДА Василя Володіна, який до цього моменту був тимчасово виконуючим обов'язки голови обладміністрації. Відповідний указ з'явився 17 червня на сайті Президента. “Зараз у Київській області у рамках проєкту “Велике будівництво” будується 6 шкіл, 7 дитсадків, 5 стадіонів, 13 приймальних відділень, реконструкція та капітальний ремонт близько 84 км доріг загального користування. Навіть за умов жорсткого карантину економіка в області рухається. Це в тому числі обумовлено своєчасними діями та заходами зі стримування зростання кількості захворювань на коронавірус. Сьогодні вже відпрацьований алгоритм дій з їх виявлення та визначення контактних осіб завдяки консолідації зусиль обласної влади, народних депутатів, бізнесу та правоохоронних органів. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Вибір нового керівника області обумовлений всім цим, а також ефективним менеджментом. За три місяці Василь Володін зарекомендував себе впевненим та рішучим менеджером, який поважає людей, звертає увагу на життя області і ми на практиці впевнилися у його ефективності”, – розповів Трофимов. Василь Володін зазначив, що усвідомлює величезну відповідальність, яка на нього покладається.   “Три місяці тому, коли я став тимчасовим виконуючим обов’язки голови, взяв повну відповідальність, яку передбачає ця посада. Вже встиг глибоко зануритися в усі напрямки роботи і надалі працюватиму на виконання регіональних та державних програм та впровадження їх на території області. Добросовісно реалізовуватиму повноваження, делеговані мені президентом”, – каже він.  За словами Володіна, наразі у Київській ОДА майже сформована потужна та сучасна команда заступників голови:  “Наступний наш крок – оптимізація та модернізація департаментів, визначення пропозицій щодо голів РДА, підсилення районів кадрами. Державне управління в Київській області має бути гнучким, сучасним та працювати заради людей”. Пріоритети  Своїми пріоритетами на цій посаді Володін вважає: роботу в правовому полі, децентралізацію, реформування освіти та медицини. “Київщина охоплює майже 5% території України, де мешкає понад 4% населення. З січня-2021 буде 6 районів. Крім того, у нас 24 міста обласного та районного значення, з рівнем середньомісячної зарплати ми – в трійці лідерів. Цього замало, щоб життя в області стало комфортним та безпечним. Крім модернізації медичної сфери та реалізації проєктів будівництва соціальних об’єктів, маємо розвивати інвестиційний потенціал, створювати нові робочі місця, знижувати забруднення середовища. На своєму рівні допомогти державі перейти в смартфон. Поліпшення соцзахисту населення також у пріоритеті. Саме тому активно виконуємо програму “Велике будівництво”. Наш план – 6 шкіл, 5 стадіонів, 31 медзаклад, 7 дитсадків. Частину вже завершено навіть попри обмеження, накладені карантином”, – говорить він.  Також Володін розповів про роботи дорогах загального користування та мостових спорудах.  “Наразі прискорюємо реформу децентралізації: вже маємо затверджений Урядом перспективний план формування територіальних громад області – їх буде 69. Ось уже минулої п’ятниці Урядом затверджено проєкт постанови Верховної Ради щодо адміністративного устрою регіону з 6 районами. Щодо розбудови соціальних об’єктів, в тому числі реконструкції та капремонтів – заплановано 49 об’єктів. Залучаємо кошти на 39 нових дитячих навчальних заклади, модернізуємо дорожню інфраструктуру – розмітки, знаки, аварійні дерева. Інвентаризація майже 300 мостових споруд та будівництво і капремонт доріг. Запланували майданчики вагового контролю та геоінформаційну систему.  Коли ми плануємо комфортні умови життя, у першу чергу маємо на увазі гідні заклади охорони здоров’я, поширення використання зеленої енергетики, термомодернізацію бюджетних закладів, сучасну спортивну інфраструктуру, нові парки та природні заповідники. Необхідні також комплекси з очищення стічних вод та водозаборів питної води, капремонт каналізаційних та водопровідних мереж, розподільний збір та сортування відходів, завод з переробки твердих відходів”, – розповів губернатор.  За його словами, також потрібна Велика кільцева автодорога навколо столиці. Необхідний Київщині науковий парк з агропромислового розвитку, варто створити єдиний інформаційний екологічний сервіс. Одним з проєктів щодо впровадження заходів з енергозбереження та витрат на експлуатацію скорочення викидів CO2 в закладах охорони здоров’я є комплексна реновація будівель обласної клінічної лікарні. Існує домовленість з Європейським банком реконструкції та розвитку про кредит у 10 млн євро та грант у 4 млн євро на благоустрій та вуличне освітлення територій.  “Створюємо індивідуальні теплопункти, модернізуємо системи освітлення, замінюємо вікна та двері на такі, що забезпечують високий опір теплопередачі, утеплюємо будівлі”, повідомив голова КОДА.  Медицина Володін зазначив, що триває протидія поширення коронавірусу. “Провели процедури із закупівлі 24 апаратів ШВЛ і завтра перші 11 передамо до медзакладів. Також закуплено 46 апаратів моніторингу пацієнта, 3 рентген-діагностичних пересувних комплекси, 13 аналізаторів газів крові з аналізатором електролітів, 2 системи ПЛР, 10 тисяч респіраторів”, – каже він.  За його словами, триває робота з виявлення причин фінансової неспроможності закладів охорони здоров'я, розробка програм їх фінансової підтримки, а також оптимізація мереж закладів.  Освіта У закладах освіти області впроваджується рейтинг організації харчування та реалізовується програма “Якісне харчування – здорова дитина” та регіональна програма “Шкільне харчування”. Передбачено перезавантаження та модернізацію 183 харчоблоків та їдалень за проєктом “Зонова їдальня” та програмою “Інтернет-меню”.  Соціальна політика Для протидії домашньому насильству є велика потреба у фахівцях із соціальної роботи. Також необхідні притулки для тих, хто постраждав від домашнього насильства і соціальний супровід таких осіб.  “Неприпустимими вважаю заборгованість зарплат бюджетникам та працівникам підприємств області”, – каже Володін.  Цифрові сервіси та діджиталізація Щоб взаємодія КОДА з жителями області була активнішою, необхідно переводити країну у смартфон.  “Зв'язок з суспільством має бути зворотнім, тож необхідні умови для доступу громадян до інформації про діяльність влади, миттєве реагування на головні події в області, організація та участь у професійних форумах та конференціях, розробка власного контенту, залучення нових каналів комунікацій”, – закінчив Володін.  Слово присутнім Перший заступник голови Офісу Президента Сергій Трофимов: Ще раз хочу наголосити від імені голови держави: ключові завдання для голови КОДА – це продовження боротьби з коронавірусом, ефективна реалізація і управління президентськими програмами і найголовніше – економіка, створення робочих місць, залучення інвестицій.  Міністр розвитку територій та громад, екс-голова КОДА Олексій Чернишов: Василь Геннадійович Володін – не нова людина для Київської області. Він працює з минулого року. Працював на посаді заступника голови КОДА. І коли потрапив на посаду тимчасово виконуючого обов'язки голови, майже через тиждень сталось введення надзвичайної ситуації і почалась боротьба із епідемією коронавірусу. За цей час була розгорнута професійна діяльність. За показниками Київська область була лідером з точки зору виявлених кейсів захворювань і я вдячний, що команда КОДА досить фахового працювала з цим викликом. Ми проводили декілька оцінок діяльності, урядом був проведений моніторинг ключових показників діяльності за перший квартал цього року. Були проведені інші перевірки виконання рішень Президента та уряду по обласним державним адміністраціям. Київська область завжди була в лідерах – як у першому кварталі, так і в минулому місяці. Перед нами багато завдань, в першу чергу це “Велике Будівництво”. Київщина взяла на себе більше зобов'язань, ніж 5-5-5, більше об'єктів. Була проведена робота з децентралізації. Велику роботу проведено депутатським корпусом щодо конфігурації районів, громад. Ми бачимо рівень протестних настроїв в області. Це одна з найскладніших областей, але тут вдалось знайти компроміс, це ваша спільна заслуга. Попереду ще місцеві вибори та підтвердження амбітних планів Василя Володіна і вибору жителів Київщини.  Народний депутат Олександр Дубінський: Хочу подякувати в першу чергу Офісу Президента, що у нас з'явився новий сильний губернатор, привітати пана Володіна і всіх нас. Ми вже маємо доволі плідну співпрацю з КОДА,з боку депутатського корпусу готові підставити плече і ви знаєте, що до будь-яких пропозицій, звернень, програм, проєктів, які можуть бути підтримані Верховною Радою, ми з радістю долучаємось і готові вас підтримувати надалі. Думаю, ми плідно попрацюємо ці п'ять місяців до місцевих виборів і покажемо гарний результат в першу чергу для виборців, які дали нам дуже високий кредит довіри, який ми маємо виправдати.  Нагадаємо, що 17 травня Президент України Володимир Зеленський звільнив від тимчасового виконання обов'язків голови Київської обласної державної адміністрації (КОДА) і призначив повноправним головою КОДА Василя Володіна (на фото). Читайте: Зеленский назначил полноправным губернатором Киевщины Василия Володина Фото: пресслужба Київської ОДА КиевVласть

Ще 15-16 років тому нам не потрібно було б нагадувати про те, що будь-яка робота з Генеральним планом, чи то в процесі дії вже розробленого та затвердженого, чи то на черговому етапі розробки стратегії розвитку міста на 20-30 років, неможливі без об’єктивного аналізу стану виконання цієї стратегії на попередньому етапі. Лише за умови здійснення такого незалежного, комплексного, фахового, не ангажованого аналізу, що передбачатиме офіційну мотивовану експертну оцінку дій Київради та КМДА стосовно виконання чинного Генерального плану. Це потрібно для збереження вже розпочатого вектора розвитку, бо всі нові або радикальні напрямки можуть стати дороговказом до гарантованого колапсу. Для прикладу: чи можна вважати дійсними досягненнями переможно заявлені показники щодо “кілометражу” відремонтованих міських доріг та вулиць, де не проводилося попереднього прокладання інженерних колекторів або, хоча б, реконструкції підземних інженерних комунікацій, що традиційно пролягають під дорожним полотном. Скільки “проживе” таке нове дорожнє покриття? Максимум – до чергового ремонту ділянок завідомо зношеного водогону, перевантажених теплотрас або “захлинання” ливневої каналізації з недостатньої пропускною спроможністю.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Чому в цих зауваженнях фігурує термін саме в 15-16 років тому? Бо в той час ще діяла невідворотна аксіома: “ …кожна наступна каденція влади, яку обрано та призначено на будь-який чинний термін, є спадковим виконавцем довгострокової стратегії розвитку міста, яким є чинний Генеральний план…”. Таке твердження було запобіжником проти дій  кожного наступного керівництва міської влади Києва аби в них не виникало непоборне бажання мати “свій Генеральний план” та впевненість у власному праві чинити будь що на “свій хлопський розум” у “власному місті”, грунтуючись лише на переконанні, що “попередники були недалекоглядні та катастрофічно схибили”. Адже тоді навіть ніхто не міг припустити, що наступні каденції міської влади не лише практикуватимуть ревізії дій своїх попередників, але й скасовуватимуть їхні рішенння, зокрема,  щодо відведення ділянок під забудову та дозволи на забудову територій, де вже роками триває житлове будівництво за кошти інвесторів, або ж території з цільовим призначенням “під громадську забудову” перетворюватимуть на “зелені…”, ба більше, на “заповідні зони”. Складно було й передбачити, що міністерства, що повинні здійснювати державну політику в галузі нормування, дозволів та обмежень в містобудуванні (Мінрегіонбуд), збереженні культурної спадщини (Мінкультури) та збереження існуючого природного середовища  (Мінекології) не лише будуть погоджувати містобудівні проекти, що не відповідають нормам та обмеженням чиного Генерального плану, але й змінювати діюче законодавство, знижуючи вимоги та обмеження щодо вимог до забудов та реконструкцій, що, в підсумку, суттєво погіршує умови життя містян. В перехідний період “закінчення терміну дії Генерального плану 2020 р.”,  декларованого владою, цього разу не було оприлюднено висновки незалежної фахової експертизи, щодо реального стану виконання Генерального плану 2020 в частинах: - Розвитку інженерної інфраструктури – реконструкції існуючої, проектування та будівництво нової; - Розвитку дорожньо-вуличної інфраструктури, зокрема, реконструкцій та будівництва мостів, передбачених в чинному Генеральному плані 2020; - Розвитку дорожньо-вуличної транспортної інфраструктури, збільшення кількості маршрутів та одиниць громадського транспорту; - Розвитку містобудівної інфраструктури (школи, дитячі садочки, поліклініки, лікарні, пожежні депо) – реконструкції існуючої, проектування та будівництво нової; - Балансу збільшення/втрати робочих місць; - Збільшення/зменшення щільності забудови;  - Балансу збільшення/зменшення територій парків, скверів, зелених та рекреаційних зон; - Втрати та спотворення об’єктів культурної спадщини; - Балансу збільшення/зменшення особливо цінних територій культурного призначення, охоронних зон, історичних ареалів парків, скверів, зелених та рекреаційних зон; Згідно чинного законодавства України, замовником Генеральних планів розвитку міста є його обране керівництво – Київська міська рада. Вона та її виконавчі органи зобов’язані діяти в інтересах міста та містян, а саме: забезпечувати його сталий розвиток, раціональне зважене використання земельних ресурсів та балансу територій, з урахуванням перспективи та регулюваного зростання кількості населення аби забезпечувати відповідне середовище для його здорової життєдіяльності. Згідно з діючим законодавством України не допускати змін чинного Генерального плану м.Києва та нецільового використання: • стану та площі озеленених і рекреаційних територій, • об'єктів та територій природно-заповідного фонду, • стан збереженості прибережних захисних смуг, • особливо охоронюваних ландшафтів, • виробничих зон, • ущільнення житлових територій, яке перевищує нормативне, • руйнування території забудови, що історично склалася та її ущільнення, • кількісний та якісний стан об’єктів культурної спадщини. На жаль, усі ці хиби “стихійного характеру” в місті систематично відбувалися за сприянням та ініціативою діючої київської міської влади. Більше того, коли кількість таких системних порушень сягнула понад 5000 фактів, столична влада почала вимагати від генпроектувальника Генерального плану м.Києва Інституту “Київгенплан” ГУ Київпроект, легалізувати їх у формі змін до чинного Генерального плану. Після кількох категоричних відмов виконати протиправні корегування, Київською міською радою було прийнято рішення про розробку “нового” Генерального плану міста Києва (до 2025 року). Це було зроблено не тільки для легалізації вже скоєних порушень, а й для забезпечення “правового” грунту для наступних зловживань. Для цього було “перекручено” зміст Указу Президента від 25 лютого 2008 року №157/2008 "Про невідкладні заходи щодо розвитку міста Києва". В його п. 2 відносно Генерального плану Києва зазначено: "вжити, в установленому порядку, невідкладних заходів щодо збереження, відтворення та охорони історико-культурного середовища у місті Києві. Зокрема, щодо перегляду Генерального плану міста Києва та проекту планування його приміської зони на період до 2020 року з метою визначення територій, що мають особливу історико-культурну цінність, історичних ареалів столиці та встановлення режиму використання цих територій ". Відсутні вказівки на створення додаткових умов: • "…для виконання містом Києвом функцій столиці, • забезпечення ефективної роботи і розвитку транспортної та інженерної інфраструктури, • побутового обслуговування, • вирішення інших нагальних проблем". Нічого не йдеться й про можливість створення "нового генерального плану Києва до 2025 року", тим більше, на основі сумнівних "містобудівних обгрунтувань". Всупереч діючого Указу Президента України щодо розроблення проекту внесення змін у відповідні розділи чинного Генерального плану міста Києва, було прийнято Рішення Київської міської ради від 18.09.2008 №262/262 про розробку "нового Генерального плану міста Києва та його приміської зони до 2025". Як показала практика наступних 12 років, це було здійснено виключно задля вчинення подальших “містобудівних зловживань у законі”. Згідно Закону України від 17.02.2011 №3038-VI "Про регулювання містобудівної діяльності", чинний Генеральний план міста Києва та проект планування його приміської зони до 2020 набув статусу безстрокового з його можливим коригуваннями (відповідно до п.8 статті17 ІІІ розділу та п.3 розділу V (прикінцеві положення) не частіше одного разу в п'ять років. Законною була б розробка проєктів внесення обґрунтованих та позитивних змін до чинного Генерального плану м.Києва. Згідно п.2 статті 23 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та вимогами відповідних ДБН з відповідними коригуваннями на базі аналітичних звітів містобудівного моніторингу виконання Генерального плану, дія якого подовжується. "Концепція стратегічного розвитку міста Києва" (перша стадія діючого Генерального плану) та запропоновані нею рішення є проміжним робочим етапом й не може бути варіантом містобудівної документації, передбаченим діючою нормативною базою України. Тому, їх ухвала рішенням Київської міської ради від 16.09.2010 №35/4847, не має чинної сили. А презентовані матеріали можуть сприйматися лише, як: • попередній аналіз реалізації чинного Генерального плану міста Києва, • причин відхилення від його рішень, • оцінки їх законності, • їх наслідки для Києва та держави Україна, • більшість ДПТ було розроблено з грубими порушеннями чи ігноруванням планувальних рішень чинного Генплану Києва, усього корпусу правових норм законодавства і ДБН (з посиланням на неіснуючий Генплан-2025, де усі порушення будуть узаконені). Тому, одним з вирішальних факторів задля отримання дієвих результатів є важелі контролю за дотриманням містобудівної дисципліни та унеможливлення порушень настанов діючого Генерального плану. Корупційний вплив організацій забудовників, владних чиновників та депутатів всіх рівнів наразі обрав смертельно небезпечний напрямок “законо-нормотворчості” Мінрегіонбуду України в період  від 2008 -2020рр. Їхні нові вимоги катастрофічно знизили науково-методичний рівень всіх складових наступних розробок щодо планомірного розвитку столиці. Відсутність адресного підходу з урахуванням специфічних, виключно складних умов м.Києва, посилання на загальні, непідтверджені та анонімні планувальні тези та рекомендації нібито від "експертів мерії Лейпцига та Ради Європи або Світового банку" – є наочним цьому підтвердженням. В розділі "Сучасний стан та проблеми містобудівного розвитку" зазначено, що за період реалізації чинного Генерального плану міста Києва та проекту планування його приміської зони до 2020 року "місто Київ розвивалося із суттєвими відхиленнями від прогнозів…". Але нічого не згадується про відсутність чинних та обов’язкових 3–5-7-річних моніторингів та уточнюючих коригувань чинного Генерального плану міста Києва в процесі його реалізації з урахуванням зауважень та пропозицій експертів та громадськості в період 2010 -2015 років. Не викликає сумнівів й природа фатального некерованого збільшення чисельності населення, яка провокується необгрунтованою спрямованістю на “звільнення” будь-яких міських територій шляхом викупів та банкрутування  промислових підприємств, “ущільнення” забудови територій лікарень, навчальних та науково-дослідних закладів задля їх забудови примітивними заробітчанськими житловими утвореннями, що жодним чином не забезпечені відповідною інфраструктурою. Таким чином, погіршення умов життя та зменшення кількості робочих місць для киян, а також забудова міських територій здійснюється виключно для отримання прибутку забудовниками або їхніми кураторами та лобістами, які наближені до влади або мають владні повноваження. Тому наразі ми спостерігаємо некероване збільшення кількості населення Києва за рахунок приїзжих. І це відбувається на тлі зниження виробництва у межах окремих міських територій, а відповідно й скорочення робочих місць. Скорочення площ промислових зон з часом може викликати катастрофічні соціальні наслідки щодо питань зайнятості населення. Теза щодо ролі розвитку промисловості в суцільному економічному комплексі сучасних європейських міст не враховує загальні тенденції розвитку економічної діяльності та сучасний соціально-економічний стан України. За різними даними чисельність постійного населення Києва декларувалася : • у 2006 році – 4,1 млн (дані Інституту розвитку міста), • у 2009 році -  3,14 млн (дані Інституту демографії НАН України), • у 2019 році -  3,7 млн (“умовні” результати електронного перепису). Але при цьому, наразі, не виконується аналіз стану київського міського соціуму та рівня щоденних міграцій. Без цього розрахунки кількості населення Києва та моделювання структури його зайнятості в “новому генеральному плану” зводяться нанівець. Звідси й таке хибне трактування моделі використання виробничих і комунально-складських територій. Відсутність системного підходу до вирішення містобудівних проблем всіх рівнів, відсутність стратегічного підходу до питань розвитку міста з урахуванням його історичної та національної самобутності особливо гостро проглядається в: • формальному ставленні до реконструкції масивів 5-9-поверхової типової забудови кінця 1950-х – середини 1960-х років, як до “звільнення” території від морально та технічно застарілої середньо-щільної забудови задля будівництва високо-щільно розміщених багатоповерхових будинків високої місткості. Необхідність розселення мешканців існуючих будинків, “підтягнення” до показників нової забудови відповідної містобудівної та інженерно-транспортної інфраструктури, зелених насаджень, пропускної спроможності вулиць та внутрішньо-квартальних проїздів тощо, якимось чином опинилась також поза увагою забудовників. • легалізація порочної практики ущільнення кварталів історичної забудови випадковими будівлями, замість системного завершення периметрально-квартальної забудови, яку була штучно перервана в 1914-17рр. • боротьба за максимальні “квадратні метри” будь-якою ціною замість створення комфортного міського середовища відповідної нормативної щільності. Такі, значно перевищені масштаби житлового будівництва, не були забезпечені всіма видами інфраструктури. Теоретичні розрахунки генерального плану діаметрально "розійшлися" із дійсним станом через ручне управління" містом; • масові приватизація та перепродаж об'єктів рекреаційно-оздоровчого і спортивно-фізкультурного призначення у Києві та приміській зоні;  • в результаті постійного "недофінансування" було реалізовано не  більше 20% принципових рішень чинного Генерального плану м.Києва • зміни в чинний Генеральний план Києва у порядку, встановленому законом, не вносилися, такі протиправні дії повинні мати кримінальні наслідки. Але….. • за роки реалізації чинного Генерального плану було знищено близько 850 га парків, скверів, лісопарків і лугопарків, біля 490 га з них було повернено місту за рішенням судів, 1300 га чекають рішення щодо їхньої долі; • територіальний розвиток Києва за рахунок земель прилеглих районів області не був узгоджений суміжними громадами, Київською обласною та районними радами. А відтак, рішення чинного Генерального плану-2020 щодо цих територій є нелегітимними. • відсутнє розуміння містобудівних реалій “великого Києва”, що давно існує “де факто” в планувальній єдності міста з його приміською зоною. • менталітет діючих чиновників мотивований виключно умовами власного збагачення, “суспільні інтереси” для них – не більше, ніж слова. Таким чином, складний регіон “великого Києва” приречений на подальше збільшення та поглиблення комплексу проблем розвитку столиці. Території приміської зони, вже освоєно екстенсивною садибною забудовою, необхідні соціальна, транспортна й інженерна інфраструктури відсутні. • незаконна практика розроблення "містобудівної документації" подається як "регулюючі засади" для деталізації чинного Генерального плану Києва, більшість ДПТ було розроблено з грубими порушеннями чи ігноруванням планувальних рішень чинного Генплану Києва та діючих правових норм законодавства й ДБН • посилання на неіснуючий Генплан-2025, де планувалося легалізувати  всі порушення Генплану-2020, – незаконні за визначенням. Через нього просто намагаються легалізувати весь безлад у містобудівній практиці нинішніх міських чиновників, аби уникнути відповідальності, керуючись гаслом "втрати регулюючої здатності". Георгій Духовичний, архітектор, віце-президент київської організації Національного союзу архітекторівКиевVласть

На найближчій сесії Київоблради депутати розглянуть зміни до положення про надання комунальними лікарнями платних медичних послуг. Оскільки їхню вартість медзаклади встановлюватимуть самостійно, депутати вирішили, що сталим зроблять розмір рентабельності послуг, аби платити пацієнтам доводилося однаково. Лікарі кажуть, що причини нововведення їм зрозумілі. Але побоюються, що це негативно вплине на їхню зарплатню. Як стало відомо KV, до розгляду на найближчій сесії Київської обласної ради (КОР) підготовлений проєкт рішення “Про внесення змін до рішення Київської обласної ради від 19.02.2019 № 765-32-VІ “Про затвердження Типового Положення про надання платних медичних послуг закладами охорони здоров’я, що належать до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Київської області”.  Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться Зміни, які хочуть впровадити, стосуються розрахунку собівартості платних медичних послуг. Зокрема, у документі з’явиться пункт “при розрахунку вартості платної медичної послуги встановити рентабельність у розмірі 15%”, а розраховуватися буде повна вартість надання послуги, до якої вже входять заробітна плата та вартість розхідних матеріалів. Нагадаємо, медичні заклади можуть надавати лише ті види платних послуг, які визначені у Переліку платних послуг, затвердженому постановою КМУ від 17.09.96 р. № 1138. Перелік широкий та включає не тільки медичні, але й інші послуги. Серед оплачуваних – стоматологічна допомога; протезування; корекція зору; косметологічна допомога; оздоровчий масаж; лабораторні, діагностичні та консультативні послуги без направлення лікаря тощо. На медичні послуги діє звільнення від оподаткування ПДВ, але якщо медзаклад входить до переліку закладів охорони здоров’я в переліку наказу МОЗ від 20.10.2002 р. № 385, і медзаклад має ліцензію на надання послуг. Утім, згадана пільга не поширюється на медичні послуги, які передбачені підпунктами “а” – “о” пп. 197.1.5 Податкового кодексу. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Слово медикам За словами голови постійної комісії КОР з питань охорони здоров’я Наталії Бігарі, сам пункт з’явився у положенні згідно до законодавчих вимог до некомерційних підприємств, якими стали заклади охорони здоров´я на Київщині, а обсяг рентабельності — 15% — вже встановили після спільних депутатських обговорень для вирівнювання цін на послуги між медзакладами. “Собівартість платних послуг включає багато складових, у тому числі рентабельність. Відповідно до нового закону, вона прораховується для некомунальних підприємств у розмірі від 10 до 30%. Рішенням сесії ми вийшли на золоту середину і встановили 15%, аби усі лікувальні заклади були в однакових умовах. Якщо ми не ухвалимо єдину ставку на сесії, вийде так, що ціна послуг буде різною у різних закладах — десь дешевшою, десь дорожчою. Чи будуть платні послуги вводитися до системи охорони здоров´я розширено – будуть, оскільки в умовах нинішньої медичної реформи держава нам не сплачуватиме за медичні послуги, що надаються. Медзаклади є заручниками ситуації. Подібні рішення приймають в усіх регіонах країни засновники підприємств (місцева влада)”. За словами директора  КНП “Броварська багатопрофільна клінічна лікарня” БРР Валентина Багнюка, однаковий рентабельний відсоток для всіх лікарень є прийнятним. Адже вартість послуг закладів у будь-якому випадку буде відрізнятися від потужностей медзакладу. “Районна комісія охорони здоров’я ще розглядала питання розрахунків вартості послуг.  Я не думаю, що хтось буде виставляти максимальну ціну. Є формула, в яку включені заробітна плата, вартість розхідних матеріалів і мінімальна рентабельність 15%. За рахунок цього вже може бути різна ціна, бо зарплата може відрізнятися, як і ціна послуг. Тому що багато напрямків лікування до протоколів НСЗУ не було включено. Наприклад, не вистачає якихось ліків, а вони потрібні для лікування. Або якусь вартість аналізів національна служба відшкодовує, а деяку ні. Тому пацієнт змушений буде оплатити ту вартість. А це вже платна послуга. Всі ми розуміємо, що пацієнти не такі вже і багаті, щоб розкидатися коштами. І для того, щоб лікарні мали змогу конкурувати, необхідно, щоб вартість послуг була меншою. Тому такий однаковий рентабельний 15% для всіх є прийнятним. Це все ж більше, аніж 10%, але і 30% було би занадто. Собівартість послуг у будь-якому випадку буде у кожного своя і залежатиме від наявності того чи іншого обладнання, витратних матеріалів тощо. Вартість послуг не може бути однаковою для всіх медзакладів”, – розповів він. Як розповіла головна лікарка КНП ВРР “Васильківська центральна районна лікарня” Лідія Пацало, у разі встановлення однакової вартості послуг у комунальних лікарнях, мають бути враховані усі витратні матеріали у повному обсязі. “Область нас не долучила до обговорення змін щодо надання платних послуг і інформації жодної не запитувала. Вважаю, що ціна має бути розрахована для кожної лікарні із урахуванням її обладнання та умов перебування. А однакова вартість послуг для усіх комунальних лікарень може бути лише за умови, що у послугу включать усі витратні матеріали. Зараз у приватних лікарнях прийом лікаря коштує 250-500 гривень і зарплати вони мають по 20-30 тисяч гривень. А у комунальних лікар приймає за 60 гривень, і отримує 4 700 гривень, то звідки йому брати наснагу до роботи? Має бути якась справедливість”, – каже вона.  Нагадаємо, з початку 2020 року медичні заклади Київщини, що віднині мають статус комунальних некомерційних підприємств, почали працювати за новими правилами. Це включає до себе новий підхід до фінансування закладів після їх переходу на модель некомерційних.  Читайте: Фінанси і нюанси: як перебігатиме реформа медзакладів на Київщині Першим КНП на Київщині стала Броварська центральна районна лікарня. Таке рішення було прийнято ще у липні 2018 року Броварської міською радою.  Читайте: Центральная Броварская больница стала некоммерческим КП А у ланці первинної медицини повний перехід першим завершив Київський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф. Вони також стали у першій п’ятірці тих, хто підключився до так званої е-централі — електронної системи для невідкладної допомоги "Централь 103". Читайте: Киевский областной центр экстренной медпомощи станет первым некоммерческим учреждением на Киевщине На черговому засіданні КОР 19 грудня 2019 року депутати підтримали створення трьох некомерційних комунальних підприємств: “Київський обласний лікарсько-фізкультурний диспансер”, “Київський обласний центр охорони здоров’я матері і дитини” та “Обласний дитячий санаторій “Поляна” і, власне, “Київський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф”. А на позачерговій сесії КОР у січні 2020 року депутати розглянули питання створення некомерційних підприємств “Київський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф”, “Київська обласна клінічна лікарня" і "Київський обласний онкологічний диспансер”.  Читайте: Київоблрада перетворить ще три медзаклади на некомерційні компідприємства  Фото: коллаж KVКиевVласть

Рішення уряду про розділення Київщини на шість укрупнених районів спричинило у регіоні справжній рейвах. Мітинги, злісні розбірки у соціальних мережах. Хтось топить за Бучу, хтось за Васильків. Між тим є і конструктив. Помірковані критики реформи запевняють: укрупнення районів відбувається без підкріплення законодавчою базою і громадського обговорення.  Як стало відомо KV, 12 червня  на позачерговому засіданні Уряд розглянув і підтримав проєкт постанови Верховної Ради України “Про утворення та ліквідацію районів”. Останнє слово тепер за нардепами. Станом на сьогодні Київську область планують поділити на шість районів (округів). Статус адмінцентрів – надати Бучі, Борисполю, Фастову, Переяславу, Обухову та Білій Церкві. Інші пропозиції громад столичного регіону, які не встигли розглянути до засідання уряду, обговорюватимуться вже на парламентських комітетах.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Відео: засідання Кабміну від 12.06.2020 року Читайте: В КОДА обговорили принципи нового районування Київщини Втрату повноважень та позбавлення статусу райони Київщини сприйняли переважно без радощів. Перша й найбільша дискусія розгорнулася навколо адміністративного центру майбутнього Бучанського району. Керівники тамтешніх тергромад уже не перший місяць обстоюють власні потенційні центри в Бородянці, Ірпені та Вишгороді. Громади надсилали звернення до Верховної Ради, Кабміну та КОДА, а коли вичерпалися ресурси впливу, дійшло навіть до пікетів під стінами Кабміну. Читайте: Громади Київщини пікетують Кабмін із вимогою визнати Ірпінь адмінцентром Про те, що саме Васильківський район має стати регіональним центром неодноразово заявляв, незважаючи на погрози, на своїй сторінці в Facebook і мер міста Володимир Сабадаш. Громада організувала навіть акцію зі збору підписів щодо збереження Васильківського району.  Не полишає спроб закріпити статус центру і Фастів, направляючи низку звернень до вищого керівництва.  Читайте: Фастов будет отстаивать звание админцентра под Киевской ОГА А мер Броварів Ігор Сапожко звернувся до спікерів Верховної Ради із проханням не переносити центр Броварського району до Борисполя. Читайте: Разумкова просят не стирать с карты Киевщины Броварской район Точка зору KV опитала голів районних рад Київщини, яких позбавляють статусу району, щодо доречності нового адмінподілу області саме на шість округів та їхнього бачення плюсів та недоліків реформи. Результати опитування показали, що більша частина незадоволена запропонованим урядом територіальним поділом. Не додає оптимізму лідерам громад і те, що перший етап реформи децентралізації так і не завершився, необхідні зміни до Конституції не внесені. На думку голів, негатив є і в тому, що укрупнення районів відбувається без широкого громадського обговорення.  Найбільше протиріч виникло саме через статуси адмінцентрів. Райони жаліються на їхню територіальну віддаленість та занепокоєні через можливу недоступність публічних послуг та навіть погіршення фінансового стану ОТГ. Київщина – проти Голова Іванківської райради Валерій Потієнко (обраний від БПП): До Вишгорода іванківчанам доїхати зручніше, а з Бучею, Бородянкою, Ірпенем ми навіть не маємо прямого сполучення. І якщо на думку КОДА центром може бути й Бородянка, то чому Іванків не може бути окремим районом? Іванківщина – найбільша в Україні за площею. Бюджетним кодексом передбачено, що податки організацій від Чорнобиля сплачуються до нашого районного бюджету. Якщо сформують Ірпінський чи Бучанський райони, то кошти надходитимуть туди. Іванківська ж громада нічого не отримує, а на виборах ми будемо створювати завідомо неспроможну ОТГ. Та й як громада надалі має утримувати школи, лікарні? І як жителям крайнього Поліського села доїхати до Бучі за 120 км? Тож ми готуємо листи до Кабміну, Офісу Президента, КОДА, збираємо сесію й будемо претендувати, як і решта, на визначення Іванкова адмінцентром. Голова Києво-Святошинської райради Дмитро Гусятинський (обраний від ПП “Укроп”): Новий проєкт районування областей, затверджений Кабміном, необхідно доопрацювати. Відповідно до документу, Києво-Святошинський район розділений між трьома районами Київської області – Обухівським, Фастівським та Бучанським. Переконаний, що найбільший район в Україні не можна “розривати”, він має увійти до нового району в діючих межах. Окрім того, депутати Києво-Святошинської районної ради направили до Парламенту, Кабінету Міністрів України та КОДА звернення щодо збереження назви “Києво-Святошинський район”. На жаль, наразі в районі немає жодного населеного пункту, який би відповідав вимогам методики Кабміну щодо визначення майбутніх районних центрів субрегіонального рівня. Проте так історично склалося, що упродовж тривалого часу як Буча, так й Ірпінський регіон, а раніше ще й Іванківський та Вишгородський, були складовою частиною Києво-Святошинського району. Тому, я вважаю, доцільним зберегти історичну назву району – “Києво-Святошинський”, а визначити майбутній центр відповідно до методики, розробленої Кабінетом Міністрів.Читайте: Дмитро Гусятинський: Рішенням у протистоянні між Бучею та Ірпенем може стати збереження історичної назви – Києво-Святошинський район Голова Кагарлицької райради Іван Сємцов (обраний від БПП): З поділом області на шість районів погоджуюсь, але не підтримую визначення району з адмінцентром в Обухові. Нашої думки при розподілі не запитували, а поставили перед фактом. Достатньо взяти мапу, щоби зрозуміти, де розташований Обухів, а де решта населених пунктів. Богуславському району, щоб доїхати до Обухова, треба подолати 170 км. Район же створюється не для олігархів і не для тих, хто вирішив, що Обухів має стати центром, а для населення. Центр має бути рівнодуступним для всіх територій, які увійдуть у цей район. І найбільше під його визначення підпадає саме Кагарлик. У крайньому випадку, має бути хоча би Миронівка. У Кагарлику же є необхідна інфраструктура і просторе адмінприміщення, якого немає ані в Обухові, ані в Миронівці. Голова Миронівської райради Валентина Усик (обрана від БПП): У 2014 році розглядався Миронівський адмінтерокруг, куди включили Богуславський, Рокитнянський, Кагарлицький район. Ці райони наразі також незадоволені новим розподілом та включенням до Обухова. Миронівка, як центр, має економічний потенціал, вигідне географічне розташування й має стратегічні об’єкти. Обґрунтована пропозиція щодо визначення округом Миронівського району надавалася до Кабміну. Плануємо писати аналогічний спільний лист із сусідніми районами. І це, якщо врешті проведуть адміністративно-територіальну реформу, яка має пройти референдум, а не через нав’язану Кабміном думку. Особисто негативно сприймаю ситуацію із новим адмінтерподілом. Сьогодні так і не внесли зміни до Конституції, незавершена територіальна реформа, а вже планують укрупнення. За п’ять місяців вирішили провести вибори, не маючи для цього навіть відповідної бази. Голова Згурівської райради Степан Кузьмич (обраний від “Свободи”): Нашу територіальну зону рекомендовано включити до районного центру Переяслава. Але всі розуміють, що Переяслав територіально незручний, особливо для найбільш віддаленої Згурівки. Питання у швидкому сполученні, а потреба доїхати до райцентру однозначно буде. Решта необхідних умов, інфраструктура та приміщення, є однаково як і в Яготині, Баришівці, так і в Переяславі. А сполучення Згурівки з Переяславом взагалі катастрофічне. Якщо тільки не створюються умови, щоби туди й потреби не було доїжджати. Усе робиться для жителів, тож спершу треба було поставити питання, як буде зручно їм. Згурівський район до обговорень щодо адмінподілу навіть не долучили. І цю претензію райрада планує висловити письмово. У цій ситуації Яготин є найбільш рівновіддаленим для всіх територій і має зручне сполучення. Голова Баришівської райради Володимир Гуменюк (обраний від БПП):Як можна переходити до наступного кроку реформування, коли процес формування спроможних громад ще не завершений ані в конституційному, ані в економічному та адміністративному ракурсі. Тож розуміємо, що це комусь політично вигідно. Другий етап реформи є новим і невизначеним. У мешканців немає чіткого розуміння меж цього центру: чи будуть доступними публічні послуги саме в Переяславі, чи перерозподілятимуть туди податки. Адже Баришівський район не має прямого транспортного сполучення із Переяславом. На старті децентралізації витрачалися колосальні ресурси на популяризацію реформи і створення ОТГ, залучення місцевого самоврядування до цих процесів, громадських обговорень. А коли зайшла мова про укрупнення районів, то виявляється, що сільради потрібні були лише для успішного першого кроку. Сьогодні позиція місцевої громадськості уряду нецікава: ні загальних обговорень, ані роз’яснень, чому саме Переяслав і як погоджувати робочі моменти районам надалі між собою. І це викликає невдоволення з боку депутатів районної ради. Впевнений, що будуть клопотання і скарги до вищих ешелонів влади щодо таких рішень, прийнятих за дві дні. Голова Бориспільської райради Владислав Байчас (обраний від БПП): Я не задоволений проєктом, який затвердив Кабмін. Має бути два окремих райони – Бориспільський і Броварський. Наш район потрібно було об’єднати з Переяслав-Хмельницьким, а Броварський із Баришівським і сусідніми, у них там спільна дорога. У нас із Броварами немає транспортного сполучення. Так само Яготину незручно їхати в Переяслав-Хмельницький район. І перспективним планом ми не задоволені. Звертались щодо цього до міністра розвитку громад і територій Олексія Чернишова. Я не розумію, як із такого сильного району, як наш, можна було зробити дві неспроможні громади. Писали й до Президента, і в область, ніхто нас не чує. Голова Броварської райради Сергій Гришко (обраний від "Нашого Краю"): Те, що відбувається із районуванням областей, не можна назвати державницьким підходом. Уся методика формування округів порушена. Ми сесією звертались до Президента, Кабміну, Верховну Раду, профільного міністра Чернишова. Жодної відповіді. Попросили нашого нардепа по округу, щоб він особисто потрапив в Офіс Президента й ситуація якось вирішувалась. Зараз із нас просто знущаються. Я вважаю, що Броварський район має бути об’єднаний із Бориспільським, але з назвою – Броварський і префектура має бути розміщена в Броварах. У нас будується окружна дорога, є міжнародний напрямок на Білорусь та Росію, є розвинута опорна лікарня, головний почтомат, податкова інспекція й ще багато переваг перед Борисполем. Читайте: Обухів, Фастів чи Васильків: у Київській ОДА тривають обговорення нового районування області Голова Васильківської райради Наталія Баласинович (обрана від БПП): До 25 травня був проєкт, ініційований КОДА, де було п’ять районів, у тому числі Васильківський. Туди входив Фастівський, Обухівський, частина Києво-Святошинського. Якимось дивним чином без проведення консультацій та обговорень з’явився Фастівський район. Я вважаю, штучно й на виконання чиєїсь політичної забаганки Васильківщину приєднали до Фастівщини. Це викликало велике обурення мешканців. Була проведена позачергова сесія Васильківської райради з єдиним питанням – про звернення до Президента щодо збереження Васильківського району. Сільські та селищні ради приймали аналогічні рішення. 14 червня відбулося велике віче у Василькові, де громади висловилися категорично проти створення Фастівського району за рахунок наших громад. По всім соціальним, економічним і логістичним показникам значно слабший, ніж Васильків. Також ми знову звернулись до Президента, Кабміна, Президента, профільного міністра, щоби без нас не приймали таке антиконституційне рішення. Наші мешканці налаштовані дуже рішуче й готові йти ходою до Києва, до Кабміну, влаштовувати протести. А я не збираюсь йти проти своєї громади.Читайте: Депутаты Василькова потребовали от властей Украины оставить городу статус райцентра Киевщины Депутат Яготинської районної ради Ярослав Губерський (обраний від ПП “Укроп”): Для того, щоби Яготин визнали центром району, у нас усе передбачено: є школи, дитсадки, поліція, пожежна, інфраструктура тощо. Але влада в цьому питанні проявила бездіяльність, хоча важелі впливу в райради були. Знаю, що голова міськради Наталія Дзюба намагалася це питання обстояти, але це лише на словах. Краще тепер точно не буде. Крім того, з невідомої причини затягують і вибори голів до ОТГ. Про відсутність дієвої реакції з боку районної та міської влади Яготина щодо ситуації з включенням району до Переяслава, заявляв на своїй сторінці в Facebook і директор Яготинського історичного музею Іван Шула. Київщина – не дуже проти Проте є й ті території, які більш-менш підтримують позицію уряду. На місцях сподіваються, що коли районні ради втратять свої повноваження, то таке поняття, як “район”, взагалі втратить свою значимість. Голова Поліської райради Андрій Слепченко (обраний від БПП): Поліський район має увійти до Бучанського району. А чи погоджуємося ми з новим районуванням чи ні – це вже інше питання. Прийнято на державному рівні – отже, згодні. Думаю, на місцях аналогічна ситуація. Нашої думки не запитували, тож залишається лише погодитися з цим.Голова Рокитнянської райради Олександр Конопчук (обраний від "Батьківщини"): Наш район підпадає під юрисдикцію Білої Церкви, це було визначено ще від початку. Я розумію, що є райони, які мають свої певні інтереси. Ми – не претендуємо. У будь-якому випадку районування і яке б держава не прийняла рішення, ми – частина Білоцерківського району.Голова Таращанської райради Людмила Урожай (обрана від БПП): Якщо всі послуги мешканці району й надалі одержуватимуть у Таращі, то немає різниці, де цей центр розташований. Якщо зникнуть такі утворення, як районні ради, і громада буде безпосередньо пов’язана з бюджетом, то поняття “район” втратить свою актуальність. Перш, ніж говорити "за" чи "проти", хотілося б побачити документи. Я не знаю, які зміни будуть у законодавстві і чи задовольнить Верховна Рада інтереси всіх громадян. Хоча жвавого обговорення у районі й немає.Голова Володарської райради Володимир Кузьменко (обраний від Аграрної партії України): Для Володарського району не було іншого варіанту, окрім Білоцерківського району. З центром маємо транспортне сполучення. Тому питань немає. Є велика проблема щодо перспективного плану – у складі Володарської громади не передбачили село Тедіївка. Його віднесли до не перспективної Маловільшанської громади. Ми зібрали 500 підписів мешканців і будемо звертатись до уряду. Голова Богуславської райради Володимир Замирайло (обраний від РП Олега Ляшка): Я думаю, що думку громад нашого району врахували. Медвинській ОТГ, наприклад, було би незручно добиратись до Богуслава. А зараз громади району поділили на два райони. Чи буде так краще – час покаже. Решта голів - голова Макарівської райради Олександр Гулак (обраний від БПП), голова Ставищенської райради Віктор Малаш (обраний від БПП) та голова Тетіївської райради Наталя Жубер (обрана від БПП), що не увійшли до опитування, не відповідали на дзвінки. Читайте:  Проект Децентрализация: Софиевская и Петропавловская Борщаговки не спешат объединяться Проект “Децентрализация”: Войти в Озернянскую ОТО готовы лишь два сельсовета из шести Проект “Децентрализация”: Великодымерская теробщина этой осенью идет на выборы Проект “Децентрализация”: Медвинская теробщина идет на выборы в неполном составе Проект “Децентрализация”: Фурсовская теробщина может лишиться части бюджета Проект “Децентрализация”: Села Переяслав-Хмельницкого района отказались примкнуть к городу Проект “Децентрализация”: Кагарлыкская теробщина объединит город и 26 сельсоветов Проект “Децентрализация”. Политические амбиции мешают состояться большой Боярской теробщине Проект “Децентрализация”: Тетиевская терробщина готовится к выборам в декабре Проект "Децентрализация". Узинской терробщине придется поработать над развитием Проект “Децентрализация”: КОГА тормозит назначение выборов в Циблевской терробщине Проект “Децентрализация”: Гостомельская ОТО пойдет на выборы только в составе Киево-Святошинского района Проект “Децентрализация”: Студениковская терробщина готовится к выборам в декабре Проект “Децентрализация”: Предусмотренная Кабмином Дымерская ОТО может не состояться Проект “Децентрализация”: Мироновская терробщина ждет позитивного вывода от КОГА Проект “Децентрализация”: Ржищевская терробщина может стать проблемой для Кагарлыкского района Проект “Децентрализация”: Ходосовская терробщина может объединить села трех районов Проект “Децентрализация”: села Ставищенского района готовы митинговать против объединения Проект “Децентрализация”: Яготинская терробщина не спешит на выборы “Проект Децентрализация”: Создание Боярской ОТО дошло до суда Проект “Децентрализация”. Сельсоветы потенциальной Вороньковской ОТО не готовы объединяться Проект “Децентрализация”: Власти Згуровщины не готовы терять полномочия Проект “Децентрализация”: Потенциальная Дмитровская терробщина уже год дожидается выборов Проект “Децентрализация”: Гребенковская терробщина не может быть создана без согласия двух сельсоветов “Проект Децентрализация”: Создание потенциальной Бышевской ОТО остановилось в 2015 году Проект “Децентрализация”: Козин поборется за право быть центром терробщины Проект “Децентрализация”: Пирновская терробщина может быть создана только принудительно Проект “Децентрализация”: Процесс объединения в Барышевке даже не начали Проект “Децентрализация”: Терробщина с центром в Украинке может быть названа Трипольской Проект “Децентрализация”: Рожновская терробщина не может определиться с центром “Проект Децентрализация”: Обухов может присоединить окрестные села Проект “Децентрализация”: Иванковская ОТО поборется за зону отчуждения Проект “Децентрализация”: Ташанская терробщина год ждет позитивного вывода КОГА Проект “Децентрализация”: Березанская терробщина будет проходить процедуру создания ОТО заново Проект “Децентрализация”: Володарский район не планирует объединяться в ближайшее время Проект “Децентрализация”: Полесский район этим летом планирует начать процесс объединения Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО может объединить не все сельсоветы Проект “Децентрализация”: Ракитнянский район может объединиться в две терробщины Проект “Децентрализация”: Калиновская терробщина может быть создана с разрешения Кабмина Проект “Децентрализация”: Белая Церковь может присоединить три сельсовета Проект “Децентрализация”: В Броварском районе может появиться Придеснянская терробщина Проект “Децентрализация”: Потенциальная Вишневская ОТО начала процесс объединения Проект “Децентрализация”: Германовка и Григоровка Обуховского района хотят быть центрами одной ОТО Проект “Децентрализация”: Сельсоветы Таращанского района не хотят объединяться в терробщину Проект “Децентрализация”: Процесс создания Чабановской терробщины стоит на месте Проект “Децентрализация”: Скандальная Бучанская ОТО первой на Киевщине воспользовалась законом о присоединении Проект “Децентрализация”: Потенциальная Томашовская терробщина объединит два района Киевщины Проект “Децентрализация”: Ржищев начал присоединять села двух районов Проект “Децентрализация”: Потенциальная Бородянская терробщина готова идти на выборы Проект “Децентрализация”: Фастов планирует присоединить окружающие села Проект “Децентрализация”: потенциальная Киево-Святошинская терробщина разделилась на две ОТО Проект “Децентрализация”: КОГА утвердила Мироновскую терробщину Проект “Децентрализация”: Заборский сельсовет не отдадут Боярке Проект “Децентрализация”: Барышевская ОТО готовится к выборам Проект “Децентрализация”: вялое руководство, имитация объединения и недостаточный результат Проект “Децентрализация”: Обухов планирует присоединить один сельсовет Проект “Децентрализация”: Березань присоединила пять сельсоветов Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО не пошла на зимние выборы из-за бездействия КОГА Проект “Децентрализация”: Ковалевскую терробщину за один день утвердили в КОГА и отправили на выборы Проект “Децентрализация”: жители Клавдиево-Тарасово просят президента ускорить их объединение Проект “Децентрализация”: выборы в терробщинах Киевщины под угрозой срыва Проект “Децентрализация”: 4 сельсовета Иванковского района тормозят создание терробщины Проект “Децентрализация”: в Бузовском сельсовете скандал из-за присоединения к Ирпеню Проект “Децентрализация”: потенциальная Вишневская терробщина готовится подавать документы в КОГА Проект “Децентрализация”: в Ирпене со скандалом пытаются присоединить два сельсовета Проект “Децентрализация”: Полесский район отложил объединение на следующий год Проект “Децентрализация”: еще 6 сельсоветов могли бы присоединиться к Ржищеву Проект “Децентрализация”: терробщины Киевщины просят парламент провести объединение по закону Проект “Децентрализация”: Киевщина оказалась в числе аутсайдеров рейтинга формирования ОТО  Проект “Децентрализация”: терробщинам Киевщины урезали дотацию на содержание школ и больниц Проект “Децентрализация”: сельсоветы Белоцерковщины просят Киевоблсовет ускорить их присоединение к городу Проект “Децентрализация”: Гройсмана просят разобраться с объединением территориальных общин на Згуровщине Проект “Децентрализация”: протестующий Ворзель войдет в состав Бучанской ОТО Проект “Децентрализация”: Киевская ОГА одобрила создание Томашовской терробщины Проект Децентрализация: в Васильковском районе может появиться Калиновская терробщина Проект Децентрализация: КОГА утвердила создание Глевахской ОТО  Проект Децентрализация: Созданию Макаровской ОТО угрожает новоявленная Комаровская община Проект Децентрализация: Ташанская терробщина готова идти на выборы Проект Децентрализация: Гребенковская терробщина поборется за положительное заключение КОГА Проект Децентрализация: Гатное и Вита-Почтовая хотят спастись от столицы совместным объединением  Проект Децентрализация: Гостомель борется с Ирпенем за создание отдельной общины Проект “Децентрализация”: администрация Терещука выдала общинам Киевщины еще два позитивных вывода Проект “Децентрализация”: Калиновская община Броварского района может объединить четыре сельсовета Проект “Децентрализация”: Сельсоветы Фастовского района надеются успеть добровольно объединиться в Кожанскую ОТО Проект “Децентрализация”:  теробщины Киевщины жалуются на нехватку инфраструктурной субвенции  Проект “Децентрализация”: судебное дело о присоединении Заборья к Боярке рассмотрят заново  Проект “Децентрализация”: смена власти в Копылове заблокировала создание Березовской терробщины Проект “Децентрализация”: села Бориспольщины хотят спастись от города созданием Золочевской общины Проект “Децентрализация”: КОГА утвердила создание Обуховской терробщины Проект “Децентрализация”: Гоголевская община продолжит объединение после утверждения перспективного плана Проект “Децентрализация”: процесс утверждения Вишневской общины может затянуться до конца года Проект “Децентрализация”: Козинскую общину Обуховского района могут исключить из перспективного плана Проект “Децентрализация”: в Бородянском районе суды тормозят объединение общин Проект “Децентрализация”: Островская община просит президента Зеленского разобраться с решениями КОГА Проект “Децентрализация”: села потенциальной Боровской ОТО может переманить новоявленная Мотовиловская община Проект “Децентрализация”: миллионные долги могут оставить жителей Калитянской ОТО без воды и света Проект “Децентрализация”: Таращанский район может разделиться на две общины Проект “Децентрализация”: теробщины Киевщины недополучают налоги за землю Проект “Децентрализация”: бюджеты четырех теробщин Киевщины оказались под угрозойПроект “Децентрализация”: Киевщину могут поделить на шесть районовПроект “Децентрализация”: пять теробщин Киевщины хотят расшириться за счет окрестных сел Проект “Децентрализация”: села на Васильковщине, рассорившиеся из-за реформы, могут объединить насильно Проект “Децентрализация”: Киевская ОГА дала сельсоветам последний шанс добровольно присоединиться к ОТО Проект “Децентрализация”: Бориспольщина и Белая Церковь не определились с центрами развития теробщин Проект “Децентрализация”: общины Киево-Святошинского района требуют от КОГА пересмотреть состав и количество местных общин Проект “Децентрализация”: Киевоблсовет просит ВРУ и Кабмин разобраться с проблемными селами Киевщины Проект “Децентрализация”: вокруг потенциальной Боярской теробщины разгорелся новый скандал Проект “Децентрализация”: КОГА может вынести негативный вердикт потенциальной Пристоличной ОТО  Проект “Децентрализация”: села Киево-Святошинского района спешно взялись за объединение Проект “Децентрализация”: Бориспольщину разделят на шесть теробщин Проект “Децентрализация”: потенциальная Березовская ОТО под угрозой срыва Проект “Децентрализация”: судьбу потенциальной Феодосиевской общины решит Кабмин Проект “Децентрализация”: Мироновская ОТО расширила границы за счет трех сельсоветов Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО просит Кабмин откорректировать перспективный план Проект “Децентрализация”: Обуховская ОТО поборется за окружающие села с потенциальной Козинской общиной Проєкт “Децентралізація”: Петропавлівська і Софіївська Борщагівки проти об'єднання з Вишневим та столицеюПроєкт “Децентралізація”: села Переяслав-Хмельницького району відстоюють потенційну Гайшинську громаду Проєкт “Децентралізація”: найгучніші провали й успіхи Київщини у 2019 році Проєкт “Децентралізація”: Київщина увійшла в ТОП-5 областей-аутсайдерів за рейтингом формування спроможних громад Проєкт “Децентралізація”: на Київщині стартувало примусове об’єднання громад Проєкт “Децентралізація”: сільради Київщини знову відмовляються об’єднуватися із містянами в одну громаду Проєкт “Децентралізація”: села Миронівського та Кагарлицького районів готові протестувати проти Ржищівської ОТГ Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини вимагають від уряду обіцяного ПДФОПроєкт “Децентралізація”: зміни в Конституцію та права громад Проєкт “Децентралізація”: десятки громад на Київщині запізнились втрапити в перспективний план Проєкт “Децентралізація”: Київщина виступила за ліквідацію районних рад  Проєкт “Децентралізація”: села Києво-Святошинського району погрожують перекривати дороги у разі насильницького об'єднання  Проєкт “Децентралізація”: одиниці тергромад Київщини потрапили в рейтинг потужних ОТГ України Проєкт “Децентралізація”: секвестр бюджету залишить ОТГ без засобів для існування та боротьби з епідемією Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини озброюються засобами захисту та ведуть профілактичну боротьбу з коронавірусом  Проєкт “Децентралізація”: Ірпінь та Бородянка поборються за звання райцентру субрегіонального рівня Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини нажахані перспективою укрупнення та централізації повноважень Проєкт “Децентралізація”: громади Фастівського району виступили проти примусового об’єднання Проєкт “Децентралізація”: Обухівська громада планує розширюватися за рахунок суміжних сіл Проєкт “Децентралізація”: Кабмін схвалив ще 45 ОТГ Київщини Проєкт “Децентралізація”: Вишгород зазіхнув на звання центру ПриірпінняПроєкт “Децентралізація”: Кабмін змінив конфігурації п’яти громад Києво-Святошинського районуФото: коллаж KV КиевVласть

Епідемія шириться територією столичного регіону – нові осередки хвороби з’явилися в дитсадках та одній з обласних лікарень. Щоби протидіяти хворобі влада підтримує безкоштовну телемедицину: тепер мешканці Київщини мають змогу проконсультуватися з лікарем онлайн. Тим часом, життя не стоїть, триває велике будівництво. На нього обласна влада витратила майже 70 млн гривень.  Про це KV стало відомо за результатами онлайн-брифінгу в.о. голови КОДА Василя Володіна щодо ситуації у Київській області 10 червня. Коротка довідка про епідемситуацію Захворіло 1865 людей, видужало 595, померло 38. 231 людина – на стаціонарному лікуванні, 1634 на самоізоляції. 7537 під медичним наглядом. Консультації онлайн Бізнес і влада продовжують активно співпрацювати: КОДА та онлайн-хаб Doc.ua підписали меморандум про співпрацю. Хаб входить до складу групи компаній "Ефективні інвестиції". Тепер протягом червня мешканці Києва та області зможуть скористатися безкоштовною аудіоконсультацією лікарів і пройти інформаційне онлайн-тестування на симптоми коронавірусу. Лікарі проконсультують, допоможуть скласти алгоритм дій і визначити симптоматику, розшифрувати результати аналізу. Тривалість консультації – 10 хвилин. Отримати послугу можна після реєстрації на сайті онлайн-хабу. Ситуація в ковід-осередках  У будинку літніх людей у селі Зазим'я, після отримання повторних результатів ПЛЦ-тестування з'ясувалося, що інфікованих немає, санітарно-контрольний пост знятий. У дитячому садку "Калинка", Бровари, знайдено інфікованих дев’ятеро дітей і троє дорослих. Дитячий садок у Боярці: на стаціонарі 1 дитина. Виховательці, у якій першої був виявлений COVID, лікарі надають медичну допомогу. Інші дорослі і діти на самоізоляції, протестовано 25 дітей і 17 дорослих. 8 червня проведено ПЛР-тестування батькам хворих дітей, 9 червня – 25 педагогам. Результати досліджуються, заклад повністю закрито до 26 червня. Проведена дезінфекція приміщень, люди, що контактували з інфікованими, попереджені про необхідність самоізоляції. Дитячий садок "Казка", Ірпінь – є одна хвора, помічник кухаря, відвідувала дитсадок 29 травня, контактувала з 17 людьми. Інфекцію виявили 5 червня. Зараз вона на самоізоляції, людей, що мали контакт із інфікованою, перевіряли 10 червня. Новий осередок 3 червня вірус виявили у буфетниці терапевтичного відділення Яготинської центральної районної лікарні. На даний момент вона перебуває на лікуванні в інфекційному відділенні Переяслав-Хмельницької ЦРЛ. Проведено 42 експрес-тести медпрацівників та іншого персоналу трьох відділень Яготинської ЦРЛ. Отримано 12 позитивних результатів – 11 лікарів та медсестер і 1 буфетниця дитячого відділення. Всі інфіковані на самоізоляції, обстеження медпрацівників ЦРЛ триває.  Станом на 10 червня терапевтичне, педіатричне та пологове відділення Яготинської райлікарні повністю закриті для відвідування. Інші відділення працюють в штатному режимі, поліклініка приймає за направленням сімейного лікаря. Потік пацієнтів на госпіталізацію профілів зазначених відділень перенаправляється до Баришівської ЦРЛ, Березанської міської лікарні та Броварської багатопрофільної клінічної лікарні. Попереджена служба екстреної медичної допомоги. Медпрацівники Всього з початку пандемії в Київській області інфіковано 372 медпрацівники. Більша половина перебуває в лікарнях Києва. 1222 працівника закладів охорони здоров'я, які безпосередньо надають допомогу хворим на коронавірус, за квітень виплачено надбавку в розмірі 4 млн 432 тис. гривень. Нове районування Київщини Наразі Київська область, як і решта областей країни, перебуває у процесі адміністративної реформи, а саме: укрупнення районів. Замість 25, на які зараз поділена область, планується створити уп’ятеро менше. Це має зменшити чиновницький апарат та відповідно витрати на нього. Йдеться про присутність регіональних відділень органів виконавчої влади в новоутворених районних центрах, що не перетинається із утворенням та діяльністю об'єднаних територіальних громад, завдання котрих – надавати послуги своїм мешканцям та піклуватися про їхнє комфортне та безпечне життя. На сьогодні розглядається два варіанти адміністративно-територіального поділу Київщини – з п'ятьма або шістьма районами. Головне питання, яке турбує кожну громаду, – визначення нових адміністративних центрів районів. Принцип, за яким вони визначаються, прописаний у  Методиці, затвердженій Міністерством розвитку громад і територій, також це воля самих громад. Критерій за методикою – населення центру має бути понад 50 тис. чоловік, він має бути розташований не ближче за 30 кілометрів до міста Києва, а віддаленність підпорядкованих населених пунктів має бути не більше 60 кілометрів від райцентру, тощо.  Після кожної зустрічі протоколи нарад передаються до профільного Міністерства.  Робочі поїздки Із робочими поїздками Василь Володін вже відвідав Миронівський, Сквирський, Богуславський та Вишгородський райони. В центрі уваги – своєчасне виконання проєктів “Великого будівництва”, стан місцевих підприємств, які забезпечують економічний розвиток області, та проведення зустрічей із представниками бізнесу, де обговорюється залучення нових інвестицій та створення нових робочих місць. Також для Володіна важливо дізнаватись про проблеми районів безпосередньо від їхніх мешканців. Головними є дороги, медицина, транспорт та належний стан інфраструктури.  “Велике будівництво” Цей проєкт стартував в області у березні 2020 року. Дата його закінчення – 14 грудня цього року. Він охоплює 6 шкіл, 7 дитячих садочків, 5 стадіонів. Загальний обсяг фінансування у 2020 році по усіх проєктах складає 260,7 млн гривень. З них вже освоєно 68 млн гривень. Рівень виконання становить більше 26%. “Спортивна Київщина” Втілюється також программа “Спортивна Київщина”, яка має бути завершена до наступного січня. У рамках її виконання вже збудовано 136 майданчиків. Минулого тижня було відкрито майданчик та міні-футбольне поле у селі Стайки Вишгородського району. Ще відкрито майданчики у селі Гоголеві Броварського району, селі Студеники Переяслав-Хмельницького району, селі Потік Миронівського району. Та міні-футбольні поля у Згурівському районі – в селищі Згурівка та селі Велика Олександрівка. До кінця року має бути введено в експлуатацію ще 77 об'єктів.  Фото: коллаж KVКиевVласть

КНП "Центральна районна лікарня Києво-Святошинської районної ради" придбала ультразвукову діагностичну систему ARIETTA 850 японського виробництва. Обладнання вартістю 4,35 млн гривень куплено в рамках боротьби з COVID-19. Поставити його повинно столичне ТОВ “Промед Технолоджис” до 20 грудня 2020 року. Як стало відомо KV з оголошення електронної системи публічних закупівель ProZorro, 2 червня 2020 року комунальне некомерційне підприємство "Центральна районна лікарня Києво-Святошинської районної ради" (*) уклало договір з ТОВ “Промед Технолоджис” (**) на поставку ультразвукової діагностичної системи. Ціна договору склала 4,35 млн гривень.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  ТОВ “Промед Технолоджис” поставить ультразвукову діагностичну систему ARIETTA 850 виробництва Hitachi Ltd (Японія), до складу якої повинні входити 4 датчики та фазована решітка. Обладнання підрядник повинен поставити до 20 грудня 2020 року за адресою лікарні – Боярка, вулиця Соборності, 51.  Закупівлю провели без конкурсу, оскільки закуплене обладнання входить до переліку товарів для протидії та боротьбі з COVID-19. Нагадаємо, 19 березня 2020 Кабмін прийняв постанову №225, якою було спрощено порядок закупівель товарів, робіт і послуг, необхідних для запобігання поширенню коронавірусу в Україні. Документом визначено, що закупівлі, необхідні для боротьби зі спалахами COVID-19 в умовах невідкладності, здійснюються без проведення тендерів, з обов'язковим оприлюдненням в електронній системі Prozorro інформації про закупівлю. Києво-Святошинський район, за інформацією Київської облдержадміністрації, лідирує лідирує у столичному регіоні за кількістю випадків захворювання COVID-19. Станом на 10 червня в районі зафіксовано 464 зараження, з яких 12 – летальних. Всього ж на Київщині підтверджено 1865 випадків захворювання коронавірусом. Читайте: За последние сутки на Киевщине выявили 29 новых случаев коронавируса Згідно з даними аналітичної системи Youcontrol, ТОВ “Промед Технолоджис” зареєстровано в Києві 2012 році. Директор – Богдан Васютинський. Засновник – Леонід Зеленков. Основний вид діяльності – оптова торгівля фармацевтичними товарами. Статутний капітал – 350 тис. гривень. За результатами участі у публічних закупівлях ТОВ “Промед Технолоджис” уклало 31 договір на загальну суму 102,5 млн гривень (з урахуванням нинішнього). Найбільший замовник підприємства – Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, яка віддала підприємству підрядів на 39 млн гривен (дані Zакупівлі). Нагадаємо, в січні 2020 року КНП "Центральна районна лікарня Києво-Святошинської районної ради" замовляла ремонт частини акушерського корпусу медзакладу. Роботи повинні були виконати до кінця травня 2020 року. На сьогодні звіт про виконання договору в системі ProZorro не опублікований. Читайте: Частину акушерського корпусу лікарні у Боярці відремонтують за 1,45 млн гривень КНП "Центральна районна лікарня Києво-Святошинської районної ради" керує Роман Лява. * КНП "Центральна районна лікарня Києво-Святошинської районної ради" (код ЄДРПОУ: 01994669) ** ТОВ “Промед Технолоджис” (код ЄДРПОУ: 38040427) Фото: ips-hitachi КиевVласть

Національний рух "За трансплантацію" та Фонд сім'ї Андреєвих передали автоматичний коагулометр до Київського обласного онкологічного диспансеру. Голова національного руху “За трансплантацію” повідомив про нову амбітну мету – змусити державу зробити ремонт у гематологічному відділенні диспансеру. Про це KV стало відомо з повідомлення прес-служби Національного руху “За трансплантацію” на сторінці в соцмережі Facebook.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Подію прокоментував голова національного руху “За трансплантацію” Юрій Андреєв. "Коли ми починали цей проект, навіть не уявляли як буде складно. Складно стикатися із повною байдужістю, коли збираєшся допомогти тим, хто завжди залишається поза увагою держави та фондів. Це дорослі онкохворі. Однак це була наша мрія: моя і моєї дружини, яка колись не кинула мене у скрутний момент мого життя, а простягнула руку допомоги. І я був впевнений, що на прохання фінансово допомогти закупити коагулометр, який є таким необхідним для проведення трансплантації кісткового мозку дорослим, відгукнеться багато людей. Однак виявилось, що це не цікаво, бо дорослі – не діти, і допомагати готові одиниці”, – розповів голова руху “За трансплантацію”. “Скажу відверто, наодинці ми б не справились із цим збором. Він і так тривав дуже довго. Однак разом із Благодійним фондом "Сучасне село та місто", компанією Пфайзер, Ля Рош, Ганною Коваленко та усіма небайдужими, ми все ж його реалізували", – повідомив Юрій Андреєв. Вчора, 5 червня, апарат було передано до Київского обласного онкодиспансеру. "Що б я хотів всім зараз сказати? Мабуть слова подяки тим, хто підтримав та допоміг лікарні отримати коагулометр. Так, крок за кроком ми разом зробимо те, що чиновники не могли зробити за довгих майже 30 років", – додав голова організації. Також він додав, що попереду ще амбітніша мета – змусити державу зробити ремонт у гематологічному відділенні щоб там змогли проводити трансплантації кісткового мозку від неродинного донора.  “Вартість створення спеціальних стерильних боксів та реконструкція відділення – 40 мільйонів гривень. Здається, що ціна захмарна. Проте, на рівні держави – це копійки. Особливо, якщо порівнювати із сумами, які щороку держава платить іноземним клінікам. Це вартість 11 пересадок кісткового мозку у закордонній лікарні. А в Україні, у такому відділенні, врятувати можна десятки життів щороку!”, – йдеться в повідомленні. Читайте: “Фонд семьи Андреевых” собирает деньги на оборудование для Киевского облонкодиспансера Фото: прес-служба Національного руху “За трансплантацію” в Facebook.КиевVласть

Медики села Хотів Києво-Святошинського району б’ють на сполох: їхню філію ЦРЛ зачинили на карантин і є побоювання, що більше вона вже не відкриється. В першу чергу бояться гіршого через загальну тенденцію: з початку року відділення районної лікарні розформували вже в трьох навколишніх селах. Чому і хто залишає цілі території району без медицини, – досліджувала KV.  Карантин у Хотові Як стало відомо KV, 13 травня директор комунального підприємства “Києво-Святошинська центральна районна лікарня Києво-Святошинської районної ради” Роман Лява підписав наказ про закриття філії терапевтичного відділення у селі Хотів через карантинні заходи строком на 29 днів.  Так, у наказі №167 йдеться про переведення працівників терапевтичного відділення, трьох медичних сестер та чотирьох молодших медичних сестер на аналогічні посади до терапевтичного відділення центральної лікарні у місто Боярка з 14 травня. Наказом №168 до Боярського відділення були переведені два робітники харчоблоку.  Подписывайтесь на новости “КиевVласть”   Причина обох указів аналогічна – він є результатом виконанням постанови КМУ “Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19”, розпоряждень керівника робіт з ліквідації наслідків медико-біологічної надзвичайної ситуації природного характеру регіонального рівня у зв'язку з епідемічною ситуацією у Київській області, наказу Києво-Святошинської ЦРЛ “Про перепрофілювання ліжок терапевтичного відділення у ліжка інфекційного профілю”. Та інші причини – необхідність укомплектування персоналом терапевтичного відділення, де приймають хворих на коронавірус, а також припинення планової госпіталізації та відсутність пацієнтів у філії Хотова.  Але побоюючись, що після карантину філію не відкриють, персонал відділення ініціював збір підписів місцевих жителів, аби відділення продовжувало працювати. Як розповіла KV колишня медсестра Хотівської філії, яка забажала не називати свого імені через погрози від екс-керівництва, персоналу довелось звільнитись за власним бажанням. “Нам вдалось зібрати близько тисячі підписів, але їх нікуди не направили, оскільки ситуація доволі напружена і я маю побоювання щодо своєї безпеки. Медпрацівників філії ознайомили із наказом і змусили написати заяви на звільнення, оскільки у Боярці сказали, що спеціалістів і так вистачає, ми там не потрібні. Загалом без роботи залишилось 11 осіб. У нас на лікуванні перебували 10 пацієнтів, їх просто відправили додому. Вони телефонують, щоб ми хоча б прийшли поставили крапельниці, але усі бояться брати на себе відповідальність. Наскільки мені відомо, у Києво-Святошинському районі закрили не тільки нашу філію, а ще декілька”, – говорить вона.  Давати коментар корреспонденту KV головний лікар Києво-Святошинської ЦРЛ Роман Лява відмовився, зіславшись на зайнятість. Голова Хотівської сільради Микола Безпечний каже, що жителі громади мають побоювання, що терапевтичне відділення у їхньому населеному пункті вже не відновить роботу. “В сьогоднішніх умовах безумовно робота терапевтичного відділення у Боярці гостро необхідна. Нашу філію закрили на карантин, тимчасово. Більшість жителів стурбовані, щоб після карантину вона відкрилась. Є побоювання, що карантин можуть використати як причину для остаточного закриття відділення. Поки що офіційних підтверджень цього ми не маємо, але вже займаємось питанням, можна сказати на упередження”, – зазначив він KV. Закриття інших відділень За словами замголови Києво-Святошинської райради Олександра Однороманенка, раніше були закриті ще три філії ЦРЛ.  “Першою була закрита філія терапевтичного відділення у селі Забір'я. Трохи згодом закрились ще дві філії – у Михайлівці-Рубежівці та у Гурівщині. У середині травня закрили відділення у Хотові, але лише на період карантину. Розглядається питання, щоб залишити там денний стаціонар”, – каже він. Голова Михайлівсько-Рубежівської сільради Андрій Помазан зазначив, що філія терапевтичного відділення у їхньому селі закрилась декілька місяців тому.  “Згідно медичної реформи, фінансування місцевих закладів охорони здоров'я покладено на самоврядування. У нас відбулось скорочення медичного персоналу, звільнено 11 робітників, які не мали великої завантаженості. Терапевтичне відділення закрито, але залишився денний стаціонар. У нас не було там багато пацієнтів – можливо раз на місяць один пацієнт залишався на ніч, інші приходили лише у денний час. Тому ми не відчули взагалі змін”, – розповів він.  Голова Бузівської сільради Сергій Кижлай також відмітив, що у них залишився лише денний стаціонар.  “Цілодобово пацієнтів у відділенні немає, але є амбулаторія та денний стаціонар. Це результат медичної реформи. Проблем через це немає”, – каже він.  Брак спеціалістів Як повідомили KV у прес-службі Києво-Святошинської райради, медичною реформою не передбачено фінансування терапевтичних відділень, а також Національною службою здоров’я України встановлені обов’язкові вимоги для функціонування цілодобових стаціонарів, а саме: мінімум 2 лікарі, анестезіолог та черговий пост.  “Такої кількості медичного персоналу в районі немає. За таких умов функціонування терапевтичних відділень КНП “Центральна районна лікарня Києво-Святошинської районної ради” не є можливим. Всім медичним працівникам терапевтичних відділень, у зв’язку з їхнім закриттям, запропоновано посади в КНП “Центральна районна лікарня Києво-Святошинської районної ради”, – йдеться у повідомленні. 28 травня у райраді відбулась нарада, де Центральній районній лікарні рекомендували співпрацювати із сільськими головами для створення механізму роботи денних стаціонарів. “За результатами обговорення питання збереження функціонування терапевтичних відділень в населених пунктах району члени Постійної комісії з охорони здоров’я та Постійної комісії з питань управління комунальним майном райради вирішили рекомендувати КНП “Центр первинної медико-санітарної допомоги Києво-Святошинської районної ради” разом з сільськими головами опрацювати чіткий механізм для функціонування денних стаціонарів”, – резюмували у прес-службі. Нагадаємо, як раніше писала KV, на старті другого етапу медреформи Обухівська центральна районна лікарня (ЦРЛ) опинилася в безвиході: коштів на заробітну плату ледь вистачає, а також медикам прогнозують скорочення штату. Водночас поліклініка ЦРЛ потребує термінових мільйонних вкладень у капітальний ремонт. Хто дасть гроші – незрозуміло. Місто готове фінансувати, але за умови, що район віддасть йому лікарню у спільне управління. Натомість, район готовий віддати контроль над медичним активом місту лише у разі повернення 50% коштів, витрачених на його утримання у минулі періоди. Поки сторони пропрацьовують переговорні позиції, персонал медзакладу роздумує над страйком.  Читайте: Миронівська районна центральна лікарня під загрозою затоплення фекаліями КиевVласть

З 26 травня в Київській області запроваджується послаблення протиепідемічних заходів за умови дотримання протиепідемічних вимог, встановлених постановами Головного державного санітарного лікаря України. Рішення про це було прийнято на засіданні Київської обласної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій.  Як стало відомо KV, про це під час онлайн-брифінгу заявив тимчасово виконуючий обов’язки голови Київської ОДА Василь Володін. Поточна епідемситуація За вихідні на Київщині виявлено 62 нових випадки захворювання. З початку епідемії 14 березня 2020 року Київський обласний лабораторний центр офіційно підтвердив 1437 випадків, у тому числі 116 дітей та 247 медичних працівників. Одужало 300 людей, померло 30. Летальних випадків за останні дні не зафіксовано.  Гуртожитки На сьогодні, згідно повторних аналізів, у гуртожитку міста Українка, де раніше був зафіксований спалах інфекції, хворих на коронавірус немає. Потреби в обсервації та ізоляції немає. Аналогічна ситуація в гуртожитку села Петропавлівська Борщагівка. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  25 травня планується зняти санітарно-карантинний пост з гуртожитку у місті Вишневе.  Утім, спалах хвороби було зафіксовано у гуртожитку в місті Переяслав, що розташований на території студмістечка, в якому проживає 125 осіб. Інфікованого виявили у ході операції після отримання ним побутової травми. Наявність інфекції встановили після проведення експрес- та ПЛР-тестування. Вже описане коло контактних осіб. Вивчається необхідність запровадження заходів з ізоляції гуртожитку. Гуртожиток №1 Переяслав-Хмельницького державного педагогічного університету ім Григорія Сковороди. Фото: ПХПДУ Лікарні Бородянська та Миронівська центральні районні лікарні припинили госпіталізацію хворих, Тетіївська ЦРЛ припинила прийом реанімаційних хворих. Васильківська ЦРЛ відновила роботу. “Саме така нестабільна епідемситуація завадила області пом’якшити карантин одночасно зі столицею”, – наголосив Василь Володін і нагадав умови, за яких це можливо: показник інфікованих на 100 тис. населення, завантаженість лікарень (не має перевищувати 50%) та кількість ПЛР-тестувань на 100 тис. населення протягом 7 днів – потрібно понад 12 на 100 тисяч населення протягом останніх 7 днів.  На сьогодні у Київській області наступні показники: інцидентність – 11,94%, завантаженість ліжок – 19,3%, середня кількість ПЛР-тестувань – 19,34%.  “Ці цифри були отримані рано-вранці і, як обіцяв, оперативно проведено засідання регіональної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій”, – додав Володін. Запуск транспорту “Радий повідомити, що за рішенням комісії з завтрашнього дня, 26 травня, у Київській області карантин помякшено”, – зазначив т.в.о. голови КОДА.  Дозволені, але за чіткого контролю дотримання вимог, регулярні та нерегулярні пасажирські перевезення автотранспортом у міському, приміському, міжміському, внутрішньообласному сполученні. При цьому кількість пасажирів має дорівнювати кількості місць для сидіння. Перед початком зміни салони потрібно дезінфікувати, а водії мають проходити температурний скринінг. Відстань між водієм та пасажиром – не менше 1 метра, або через захисний екран. Всі мають бути в масках.  Маршрут №330-к “Ж/Д Вокзал Бориспіль – Київ”. Фото: “Це Бориспіль” Дитячі садочки Можуть працювати також дитячі садочки за умови дотримання протиепідемічних заходів, визначених Міністерством охорони здоров'я. При цьому засновники та суб'єкти господарювання повинні здійснювати оцінку ризиків щодо спроможності закладу забезпечити належне виконання цих рекомендацій. Також повинні забезпечити працівників засобами індивідуального захисту із розрахунком на 5 днів.  Дитячий садочок “Рушничок”, м. Обухів, Київська область. Фото: Kosbud Зняття інших обмежень За таких самих умов можуть працювати і готелі. Дозволяється проведення спортивних заходів, але без глядачів і за умови не більше 50 учасників. Якщо більше, потрібно погодження з Міністерством охорони здоров'я.  Релігійні заходи можливі за умови перебування у приміщенні із розрахунку одна особа на 10 кв. м. Всі мають бути у масках, при вході мають міряти температуру. Також має бути облаштоване місце для обробки рук.  Володін зазначив, що це рішення не остаточне і КОДА продовжує моніторити епідемічну ситуацію щоденно. У разі, якщо захворюваність зростатиме, карантинні обмеження знову можуть бути посилені. Читайте: Коронавірус на Київщині: “адаптивний” карантин, часткове відкриття ринків, доплати медикам фото: коллаж KV КиевVласть