Тунелепрохідницький комплекс, за допомогою якого прокладають тунелі метро на Виноградар, рухається вперед від станції “Мостицька” у напрямку станції “Сирець”, де фінішує майже через 1,3 км. Наразі проводиться проходка так званого правого тунелю – з Виноградаря в центр.  Про це KV стало відомо із повідомлення пресслужби Київської міськдержадміністрації (КМДА). Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Заступник голови КМДА Олександр Густєлєв повідомив, що на сьогодні тунелепрохідницький комплекс пройшов 60 м. Проте вже незабаром, завдяки монтажу всіх технологічних візків, комплекс набере свою максимальну швидкість і проходитиме під землею близько 200 м у місяць. Як наголосив заступник голови КМДА, важливо, що роботи з будівництва метро ведуть одночасно на 6-ти будівельних майданчиках. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться “Паралельно з роботою тунелепрохідницького комплексу триває будівництво правого перегінного тунелю в напрямку від Виноградаря до Сирця. Дільниця облаштування обертових тупиків станції “Проспект Правди” готується до розширення на південь – на територію майбутнього аварійного виходу зі станції. А на будівельному майданчику, де триває зведення електричної підстанції “Мостицької”, бетонують стіни тунелів і саму підстанцію. Будівельники вже приступили до бетонування західної стіни (східну майже повністю забетоновано). Також практично завершено бетонування перекриттів внутрішніх приміщень, монтаж арматурного каркасу стін і роботи з гідроізоляції західної стіни котловану”, – зазначив Олександр Густєлєв. Нагадаємо, що дві нові станції метро – “Мостицька” і “Проспект Правди” – перевозитимуть до 90 тисяч пасажирів за добу. Довжина ділянки метро між цими двома станціями становитиме 3,7 кілометри. Читайте: У Києві запустили пілотний проект соціального таксі для дітей з інвалідністю Фото: КМДАКиевVласть

Сьогодні, 29 вересня 2020 року, планові відключення електроенергії в Київській області пройдуть в Баришівському, Білоцерківському, Богуславському, Бориспільському, Бородянському, Броварському, Васильківському, Вишгородському, Іванківському, Кагарлицькому, Києво-Святошинському, Макарівському, Обухівському, Переяслав -Хмельницькому, Рокитнянському, Поліському, Таращанському, Тетіївському та Фастівському районах. Без світла залишиться і частина населених пунктів Ірпінського регіону. Про це KV стало відомо з повідомлення офіційного сайту "ДТЕК Київські регіональні мережі". Подписывайтесь на новости “КиевVласть”   Точні адреси, терміни і причини відключення електроенергії – нижче в таблиці Назва населеного пункту або району БаришівськийБаришівський Назва вулиць і номери будинків Вид планових робіт Час проведення с. Семенівка Баришівський вул. Центральна Капітальний ремонт з 9 по 12:30 год с. Семенівка Баришівський вул. Центральна, Набережна, Капітальний ремонт з 13 по 16:30 год с. Семенівка Баришівський Гагаріна, Голованьова Капітальний ремонт з 17 по 19:30 год с. М.Антонівка Білоцерківський вул. Шевченка, дит.садок Заміна елементів мережі з 8 по 20 год м. Узин Білоцерківський вул. Московська 1-65, 2-72, Поповича64-144,71-155, Соборна 44-82,67-83 монтаж обліку з 8 по 13 год м. Узин Білоцерківський вул.Поповича 11-69,12-62, монтаж обліку з 13 по 17 год с. Іванівка Білоцерківський вул.Жовтнева,Першотравнева Заміна елементів мережі з 9 по 17 год м.Біла Церква Білоцерківський Б-р Олександр. 157,163,169 ,вул.Сагайдачного Монтаж секційного розєднувача 0,4кВ з 8 по 18 год м.Біла Церква Білоцерківський вул Івана Мазепи, Фастівська Заміна перебитої опори з 8 по 17 год м.Біла Церква Білоцерківський вул.Гончара,Вокзальна,Привокзальна встановлення обліку з 8 по 17 год м.Біла Церква Білоцерківський вул.Шептицького,О.Гончара 10,12,Шептиц.70 встановлення обліку з 8 по 17 год с. Озерна Білоцерківський вул. Вишнева, Тиха, Леніна кап. ремонт з 8 по 16:45 год Богуслав Богуславський Корсунська Нова Ручейна кап.ремонт з 8 по 19:45 год м. Бориспіль Бориспільський вул. рушевського, Л.Курбаса, Л.Курбаса пров., Лісова, Либідська, Івана Некрашевича, 2 Лісний, Ботанічна, Мічуріна, Яновського пров., Павла Полуботка, Юрія Яновського, Котляревського, Яновського, Карпенка Карого, Дем`яна Кошмана, Василя Симиренка, Лісовий, Городецького, Гоголя пров., Івана Миколайчука, Остапа Вишні, Головатого, Сергія Оврашка, Польова, Валентина Лисиці, Польовий, Весняний, Гришинський пров., Солов’їна, 2 Польовий, Гришинська, Репіна, Південна, Плеханова, Багряного, Данила Амеліна, Київський Шлях, Галицька, Глибоцька, Степова, Паркова, Тиха, Спаська, Південний, Дубичанська, Дубичанський, Г.Успенського, Крапивницького, Глінки, Свободи, Пилипа Орлика, Північна, Котовського, Олексія Потапенка, Збанацького, Пречистенська, Севастьяна пров., В.Стуса, Кутузова пров., Івана Мазепи, Кошового, Чайковського, Дачна, Володимира Момота, Ботанічний, Євгена Коновальця, Переяслівський, Переяславська, Короленка, Нижній Вал, Володимирський, Кравченка, Симона Петлюри, Кутузова, Ясна, Теплична, Кравченка пров., Левадний, Свободи пров., Короленка пров., Гончара, Гончара пров., Гоголя, Степана Криворученка, Братуся, Шкіля, О.Пчілки, Зарічна, Сонячна, Котляревського пров., Сагайдачного пров., Сагайдачного, Пушкіна пров., Петра Сагайдачного пров., П.Грабовського, Верхній Вал, 3 Лісний, Ватутіна, Старокиївська, Січнева, Григора Тютюнника, Молодіжна, Б.Іванова, Севастьяна, В.Стуса пров., Князя Бориса, Сулими, Квітневий, Тополева, Павла Тичини пров., Гаражний, Березовського, Либідський, Військове містечко, Черняховського, Данила Галицького. Приєднання з 8 до 20 год с. Проців Бориспільський вул. Івана Кудрі Розчистка траси з 8 до 20 год м. Бориспіль Бориспільський вул.Остапа Вишні, Григора Тютюнника, Яновського, Багряного, Молодіжна, Яновського пров., Б.Іванова, Севастьяна, В.Стуса, Крапивницького, П.Грабовського, Севастьяна пров., Ясна, Юрія Яновського, В.Стуса пров., Князя Бориса, Сулими, Броварська, Київський Шлях, Ленінградська, Соборна, Сергія Камінського, пр. Левадний, вул. Князя Володимира. Встановлення технічного обліку електричної енергії на вводах ТП 0.4 кВ з 8 до 20 год М. Олександрівка Бориспільський вул. Лісова Встановлення технічного обліку електричної енергії на вводах ТП 0.4 кВ з 8 до 20 год м. Бориспіль Бориспільський вул. Кибальчича, Широка, Франка, Приозерна. Капітальний ремонт з 8 до 20 год м. Бориспіль с. Іванків Бориспільський Бориспіль: вул. Левадна, Левадний, Фізкультурний пров., Бежівка, Кооперативна, Стеценка, Липова, Глибоцька, Вітрова, Н.Левицького, Ветрова пров., Голосіївська, Дніпровська, М.Залізняка, Приозерна, Нечуя –Левицького пров., Свободи пров., Ганни Каленченко, Городня, Привокзальний, Головатого, Головатого пров., Лесі Українки, Привокзальна, Київський Шлях, Трипільська, Старовокзальна, Голубівка, Лісова, Володимирський, Завокзальна, Шевченка, Деснянська, Зелена, Кибальчича, Мусорського, Довженка, Козацька, Айвазовського, Дружби пров., Салютна, Паторжинського, Франка, Галицька, Данила Галицького, Збанацького, Богдана Ступки пров., Широка, Д. Волошка, Богдана Ступки, І.Мечникова, Дружби народів, Менделєєва, Мечникова, Старовокзальний, Саксаганського, Академіка Вернадського, Софіївська, Мистецька, Академіка Заболотного, Харківська, Мілютенка, Сім'ї Сосніних пров., Коцюбинського пров., С.Сосніних, Сім'ї Сосніних, Лобановського, М. Цветаєвої, Р. Окіпної пров., Магістральна, Спортивна, Спортивний, Вокзальна, Бандуристів Іванків: Бориспільський, Комарова пров., Джерельна, Федора Петруся, Братуся, Гагаріна, Петруся, Бродівська, Федора Петруся пров., Бориспільська, Шевченка пров., Шевченка, Кобзаря, Фрунзе, Остапа Вишні, Лозова, Польова, Зоряна, Джерельний пров., Нахімова, Невизначена, Харківська

Кількість випадків захворювання на COVID-19 в столичному регіоні щотижня зростає, 51% лікарень першої хвилі вже заповнені хворими. Є й гарні новини: 11 шкіл після закриття на карантин відновили навчальний процес. Також поновили заняття 8 закладів, в яких на дистанційному навчанні перебували окремі класи, а ще – два дитсадки.  Про це KV стало відомо за результатами онлайн-брифінгу голови Київської ОДА Василя Володіна щодо протидії коронавірусу в області та подолання його наслідків.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Епідеміологічна ситуація Згідно зі статистикою, з початку епідемії зроблено 98 650 тис. ПЛР-тестів та виявили 8 148 тис. випадків COVID-19, з яких вже одужало 5053 тис. осіб. На стаціонарному лікуванні перебували 1126 осіб, на самоізоляції – 7022 осіб.  Володін повідомив, що медспостереження встановлено за 21 631 контактною особою і з 825 ліжок закладів охорони здоров’я першої хвилі наразі заповнено 426 або 51,6%. Зареєстровано 165 летальних випадків 2,02% з усіх хворих. За останню добу зафіксували 128 нових випадків хвороби та чотири смерті від ковіду. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться Навчальні заклади Наразі заклади освіти вчаться працювати в умовах адаптивного карантину. З початку місяця на коронавірусну хворобу захворіло 148 педпрацівників та 127 учнів – всього 284 особи. Через це в області у форматі дистанційного навчання перебували 14329 вчителів та учнів. На самоізоляції – 204 окремі класи у 87 закладах освіти, а це – 5435 учнів.  "На дистанційній формі навчання 23 заклади загальної середньої освіти, в яких 8 894 учнів: п’ять – у Васильківському районі, три – у Переяслав-Хмельницькому районі та два – у Переяславі. Крім того, по три у Баришівській ОТГ та Обухівському районі, два  – у Білій Церкві, по одному – у Білоцерківському, Володарському, Тетіївському районах, Яготині, Студениківській та Ковалівській ОТГ. За його словами, після самоізоляції повністю до очної форми навчання повернулися 11 закладів загальної середньої освіти та вісім закладів, в яких на дистанційному навчанні перебували окремі класи.  У зв'язку з захворюванням закрито на карантин і 16 закладів дошкільної освіти, проте відновлено роботу у двох – у місті Біла Церква та в селі Плесецьке Васильківського району.   "Велике будівництво" У 2020 році у рамках програми президента Зеленського "Велике будівництво" заплановано фінансування 29 об’єктів дорожнього господарства. Загальний обсяг фінансування проєктів сягає майже 727 млн гривень.  "На сьогоднішній день на 26 об’єктах укладено договори підряду, а ще три проходять тендерні процедури. Загалом завершено майже на 100% є заплановані ділянки на 17 об’єктах.  По інших заходах тривають роботи, відповідно до календарного графіку. Сподіваємося, що погодні умови і надалі сприятимуть їхньому проведенню", – говорить Володін.  Також у Київській області передбачено будівництво 20 об’єктів соціальної інфраструктури: сім шкіл, вісім садочків та п’ять спортивних об’єктів, на загальну суму понад 314 млн гривень.  Ступінь будівельної готовності  складає 75%. А саме: загальноосвітні навчальні заклади – 82%, дошкільні – 83%, стадіони – 61%.  У рамках створення приймальних відділень опорних закладів охорони здоров'я у госпітальних округах у тому числі тримає капітальний ремонт 12 об’єктів.  Завершено роботи із капремонту приймального відділення Бориспільської багатопрофільної лікарні інтенсивного лікування. По двох проєктах – Вишгородська ЦРЛ та Білоцерківська лікарня – укладено договори та розпочато відповідні роботи. По дев’ятьох проєктах тривають публічні процедури торгів. Щодо двох, Макарівська та Миронівська ЦРЛ, аукціон відбувся і триває кваліфікація учасників. Броварська та Обухівська ЦРЛ – на етапі повідомлення про намір укласти договір. Ще в двох, Ірпінській та Фастівській, лікарнях триває подання тендерних пропозицій. За трьома проєктами: Іванків, Тетіїв та  Переяславська ЦРЛ є скарги, які має розглянути МКУ у встановленому законодавством порядку. Зауважено, що всі роботи будуть завершені у поточному році.  Енергозбереження Також Володін відзвітував про виконання програми із енергозбереження в Київській області на 2017-2020 роки. На стадії завершення роботи в Яготинському, Синявському, Баришівському, Волошинівському, Шамраївському  НВК, Шкарівському академліцеї, Студениківському опорному закладі.  Прогнозована економія енергоресурсів – від 39 до 88%.  Опалювальний сезон Триває за графіком підготовка до осінньо-зимового періоду. Заклади освіти та дошкільні заклади готові на 100%, охорони здоров’я – 93%. Підготовлено 1258 котелень, 748 км теплових мереж, замінено 10 км теплових мереж та заготовлено майже 7 тис. тонн вугілля або 92% від потреби. Відремонтовано 90% водопровідних та каналізаційних мереж.  Крім того, підготовлено 512 одиниць спеціалізованої прибиральної техніки та заготовлено 102 тис тонн посипкового матеріалу та реагентів або 98% від потреби.  Надзвичайна ситуація  Сьогодні, о 5:25 ранку, в селі Софіївська Борщагівка відбулася пожежа на останньому поверсі будинку. У результаті одна особа з опіками різного ступеню складності потрапила до лікарні. Повністю знищено три квартири, ще дві – частково зруйновані. Вогонь розповсюдився на покрівлю будівлі площею 300 кв. м. "Я відвідав це місце події, поспілкувався з мешканцями та провів оперативну нараду з відповідальними службами. Дав завдання скласти список постраждалих, визначити нанесений матеріальний збиток і в разі необхідності забезпечити мешканців тимчасовим житлом", – зауважив Володін.  Читайте: Хроники коронавируса в Украине: обновляетсяФото: коллаж KVКиевVласть

В Україні продовжує скорочуватись житлове будівництво – відповідний індекс будівельної продукції січня-липня 2020 року склав лише 78% аналогічного періоду 2019 року. На рівні держави тренд компенсується активним спорудженням доріг та інших об’єктів інфраструктури, але покупцям нерухомості треба очікувати зростання цін на квартири. У першому півріччі 2020 житлове будівництво відчутно скоротилось у порівнянні з минулим роком. Яскравим прикладом є липень, індекс будівельної продукції житлових споруд в якому склав лише 66,1% до індексу 2019 року. Для нежитлових будівель показник становив 99,6%, а для інженерних споруд – 110,4%. Загальний будівельний індекс сягнув позначки 98,9%. Будівництво інженерних споруд майже повністю компенсувало просідання у житловому секторі. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”   Тренди у будівництві завжди “задавав” Київ, однак на сьогодні він показує значне скорочення у житловому секторі. Загальна площа будівель, прийнятих в експлуатацію у січні-червні 2020 року, склала 254 тис. м² або 59% до індикатора першого півріччя 2019. Таке скорочення можна пояснити відсутністю повноцінної роботи ДАБІ, яка на даний момент знаходиться в стані реформування, та очікування відміни пайової участі у розвиток інженерно-транспортної інфраструктури з 1 січня 2021 р. Індекс будівельної продукції для житлових споруд випереджає темпи введення в експлуатацію і становить 76,7%. Тобто, будівництво ведеться, проте його темпи не дають змогу девелоперам так само активно вводити об’єкти в експлуатацію як вони робили це у 2019 році. Однією з вагомих причин – є падіння двох великих гравців на будівельному ринку “Укрбуду” та банку “Аркада”. У свою чергу, індекс для нежитлових будівель складає 111%. Це свідчить про те, що темпи спорудження офісних, торговельних центрів та інших комерційних споруд випереджають 2019 рік. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться Сьогоднішні цифри треба розглядати через декілька призм. Хоча ринок будівництва доволі успішно подолав період карантину, проте поки основне скорочення обсягів демонструє житловий сегмент. Головна причина – це орієнтованість значного пласта житлового будівництва на індивідуальних інвесторів, які зайняли вичікувальну позицію та змусили забудовників змінювати стратегію. Сьогодні чимало компаній відклали нові проекти та працюють на вже існуючих об’єктах. За рахунок цього, фірма має змогу акумулювати фінансові та кадрові ресурси на комплексах, які вже продаються та мають бути добудовані. По-друге, нові проекти вимагають інвестицій в маркетинг. Третя причина – це відкладений попит з боку покупців. Частина попиту досі не вийшла на ринок після карантину. З боку забудовників, ринок поділився на дві значні групи – надійні девелопери з великим портфелем і репутацією та малі нішеві гравці. Перші – вже декілька місяців говорять про відновлення попиту та навіть збільшення у порівняння з докарантинним періодом. Об’єкти від таких забудовників обирають люди, що купують житло для себе та не бажають ризикувати. Також саме вони є драйверам зростання цін на нерухомість. Більшість забудовників з надійного пулу вже щонайменше один раз підіймали ціну на власні об’єкти з початку карантину. Друга група представлена невеликими гравцями з декількома або навіть однією пропозицією. Оскільки клієнт знає дуже мало про таку компанію, то він сильно ризикує. Тому невеликі гравці поки вийшли у поле цінової конкуренції. Вони здебільшого не підіймали ціни. Проте треба чітко усвідомлювати, що разом із вигідною вартістю, саме тут можна легко потрапити в історію з довгобудом. Що стосується нежитлових споруд, на рівні України показники цього року є майже однаковими з 2019. Перша причина – це турбулентність 2019 року, коли відбувались майже одночасно президентські та парламентські вибори. Бізнес не знав, яким буде курс долара, монетарна політика та чи не прийме нова влада якихось законів, що радикально вплинуть на цілі галузі. Тому чимало фірм пригальмували будівництво, у тому числі офісних будівель, торгових центрів та інших споруд. Крім того, карантин вже не став перепоною для комерційного сегмента. Фірми мали добудовувати об’єкти, які зводились з мінімальною швидкістю у 2019 році. Для офісної нерухомості нормальним строком повернення інвестицій є 10-12 років. Отже, навіть якщо коронавірусна криза продовжиться до кінця 2021 – це не дуже вплине на власників нерухомості та їхні бізнес-плани. Якщо говорити про прогнози, то на покупців квартир чекає збільшення цін. Це проста економіка – коли пропозиція зменшується, а попит зростає, вартість активів також йде вгору. Сьогодні більшість дрібних девелоперів все ще не готові розпочинати великі проекти, навіть якщо мають оформлені ділянки. Якщо говорити про великі надійні компанії, вони вже зараз вийшли на хороші темпи будівництва, які обмежуються суто технічними моментами. Навіть якщо попит на житло у них й надалі зростатиме, забудовники мають витратити щонайменше рік на пошук та оформлення нових ділянок, де вони зможуть розпочати роботу. Отже, житловий сегмент стане дорожчим – натомість ринок може автоматично перегрупуватись за принципом надійності, що зробить і без того стійкий до криз український будівельний сектор ще сильнішим. Дмитро Ісаєнко, секретар комітету з питань державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Верховної Ради VIII скликанняКиевVласть

Пісківська ОТГ – одна з перших об’єднаних громад області, позиціонує себе як промислова, рекреаційна та спортивна  місцина Київщини. Із глобальних стратегічних завдань для громади її лідери називають здобуття статусу курорту місцевого значення, створення генерального плану території та реконструкцію заводу скловиробів. Як стало відомо KV, у вересні 2018 року Пісківська ОТГ затвердила Стратегію розвитку громади на 2018-2025 роки.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Як розповів KV голова Пісківської ОТГ Анатолій Рудніченко, до розробки Стратегії громада підійшла професійно і робоча група за підтримки представників Асоціації міст України та регіонального офісу U-LEAD працювала впродовж шести місяців. "Ми з’ясували, зробивши детальний аналіз, що ми можемо і що хочемо зробити для громади, скільки для цього потрібно коштів та часу. У громаді є  завод скловиробів, лісгосп, залізнична станція, маленькі деревопереробні підприємства і крім цього громада може працювати над такими глобальними проєктами, як бази відпочинку, розвиток спорту, готельно-ресторанний комплекс і міжнародний центр йоги. Наближаються місцеві вибори. І демократія – це добре, але, я вважаю, що перед виборами кандидати мають проходити спеціальну тестову перевірку на знання і готовність займати керівні посади. Щоб вони мали розуміння, куди вони обираються і як працює цей орган. У громаду обиратимуться за мажоритарним принципом, адже населення ОТГ складає 8 300 тис. жителів. Можна сказати, що у цьому плані нам ще пощастило", – розповів він. Дорожня карта ОТГ Пісківська ОТГ з адмінцентром в селищі Пісківка була створена однією із перших у Київській області ще у квітні 2016 року. У громаду площею в 154,6 кв. км об'єдналися дві ради Бородянського району: Пісківська селищна (смт. Пісківка, село Раска та хутір Мар’янівка) та сільська – Мигалківська (село.Мигалки). На перших виборах до ради ОТГ було обрано 26 депутатів від БПП, є самовисуванці, представники "Аграрної партії", "Укропа", "Батьківщини" і "Свободи". Пісківська ОТГ знаходиться на відстані 80 км від міста Києва. На її території розташовані залізнична станція "Тетерів" та залізнична платформа "Піски" Південно-Західної залізниці. З 1964 року прилеглі території Пісківки були "Зоною відпочинку Києва та області". Сьогодні із 31 бази відпочинку та 8 піонерських таборів працює 16.  Сьогодні об’єкти природно-заповідного фонду займають територію громади в понад 110 га. Це – шість ботанічних пам’яток природного місцевого значення, ландшафний ("Вільхови") і гідрологічний ("Кодра, Сильва, Требухівка") заказники. Освітня ж інфраструктура громади представлена двома дитсадками (більше 300 вихованців) та чотирма школами. В закладах освіти навчається 1057 дітей, із них майже 300 займаються при ДЮСША, яка за результатами 2018 року увійшла в трійку кращих по області. На території ОТГ працюють Центр медико-санітарної допомоги, амбулаторія ЗПСМ та три ФАПи, будинок культури та два сільські клуби, реконструйовано стадіон на 1,5 тис. місць. Діє громадська організація "Спортивний центр "Пісківка". Великі плани За словами голови ОТГ, сьогодні мешканців громади турбує, у першу чергу, здоров’я, безпека, дороги, благоустрій. Тому наразі в Пісківці вже завершується будівництво амбулаторії № 2. Здати в експлуатацію її планують встигнути ще до виборів. Крім того, відкрили медлабораторію при ЦПМСД. Та із першочергових і глобальних проєктів для громади – це здобуття статусу курорту. "Наразі на останній сесії обласної ради плануємо получити статус "Пісківка та прилеглі території – курорт місцевого значення". Ми вже проходимо екологічну оцінку щодо впливу на довкілля і 21 вересня мають завершитися вже всіх процедури. А потім будемо подавати звернення до Кабміну, щоб нам передали 164 га лісових угідь, де раніше розміщувалися бази відпочинку. Завершуємо також розробку генерального плану, ввели у межі селища лісові угіддя, там передбачені ділянки і для учасників АТО", – прокоментував KV Анатолій Рудніченко. Читайте: Песковская община станет курортом местного значения Також він зауважив, що у рамках здобуття статусу курорту, вже підготовлені чотири проєкти з розчистки ставків. Їх планують до 20 жовтня подати до Мінрозвитку громад, щоб мати можливість одержати грантові кошти на реалізацію задуму. Три ставки мають площу у 5 га, а один – в 2 га. Там планують облаштувати зони для відпочинку та рибалки.  "На території громади відкрився супермаркет "Фора", який дає 2 млн гривень прибутку. Це перший крок для реалізації проєкту "Пісківка – курорт місцевого значення". Тому що, якщо у громаді працюватимуть бази відпочинку, то має бути місце, яке б надавало якісні послуги для забезпечення потреб туристів, особливо іноземних. Тому ми обрали саме цю торгову марку", – додав він. Крім того, Рудниченко розповів, що громада знайшла порозуміння із Пісківським заводом скловиробів, який розширюється. А саме: планується реконструкція з добудовою двох цехів. А це – додаткові 500 робочих місць, а ще – 100 службових квартир. За словами голови ОТГ, у двох багатоповерхівках на території, де дозволяє фундамент, інвестор добудує третій поверх, а жителям 1-2 поверхів планують надати безкоштовний капітальний ремонт їхньої будівлі.  "У цьому місяці маємо завершити капітальний ремонт Тетерівської школи, на що держава виділила 6 млн гривень, а громада 1,2 млн гривень бюджетних коштів. Наступного року запланована реконструкція з добудовою сучасного спортивного залу, їдальні, актової зали та музикальної школи на чотири класи. Цей проєкт плануємо реалізувати у рамках державної програми "100 шкіл, 100 садочків і 100 стадіонів". Крім того, громада тісно співпрацює з польською гміною Медзьно, і нині при Пісківській школі відкрито клас польської мови", – резюмував він. Реалізувались в ОТГ і проєкти (у співфінансуванні) за кошти держсубвенції на соцекономрозвиток та Держфонду регіонального розвитку – ремонт доріг (більше 5 млн гривень), реконструкція та будівництво котельні в закладах освіти та охорони здоров’я (2,9 млн гривень), збудовано котельню в Пісківській гуманітарній гімназії за кошти місцевого бюджету за майже 1 млн гривень. За рахунок бюджету участі (64 тис. гривень) збудовано велодоріжку, планується реконструкція парку у рамках проєкту "Молодіжний парк для цікавого, активного і безпечного відпочинку" за 67,5 тис. гривень.  За рахунок коштів ОТГ встановлені автобусні зупинки та вуличне освітлення, а на деяких вулицях – на сонячних батареях, створено територіальний центр, встановлено дитмайданчики на суму в 490 тис. гривень, за 200 тис. гривень – розчищено русло річки  Пісчанка, за 179 тис. гривень – встановлено камери спостереження, за 75 тис гривень – відремонтовано клуб в селі Раска тощо. А на реалізацію проєкту щодо здобуття статусу курорту у 2019 році громадою витрачено 70 тис гривень, створено і КП "Пісківка – курорт".  Загалом перший етап Стратегії (2018-2020 роки) передбачав реалізацію 47 заходів та проєктів. Так, наприклад, лише на капітальний ремонт закладів освіти громада планує спрямувати 17,6 млн гривень. А пілотний проєкт 2020 року  – "Поліцейський офіцер громади".  Економічна складова За підсумками 2019 року Пісківська ОТГ, у своїй групі з чисельністю населення від 5 до 10 тис. осіб, посіла 38 місце за фінансовою спроможністю серед 268 громад України. Громаді вдалося з 2017 по 2019 роки збільшити власні надходження до бюджету в 6,7 разів – з 6,7 млн до 44 млн гривень. З бюджету фінансується 327 осіб, які працюють у громаді: освітяни, медики, культура тощо. Економіку громади складають промисловий сектор та лісовe господарство. Тож як і більшість тергромад, на реалізацію заходів Стратегії Пісківська ОТГ планує спрямувати як власні надходження, так і залучати зовнішні джерела. Майже 60% населення, а це 4897 осіб – це мешканці громади працездатного віку, які в основному зайняті у виробництві промислової продукції, у сферах лісового господарства, освіти та послуг. Найбільшими же роботодавцями у громаді і платниками податків є Пісківський завод скловиробів та ДП "Тетерівський лісгосп".  Наприклад, на Тетерівському держлісгоспі середня зарплата становить 23 тис. гривень. І податки цього підприємств складають 29% надходжень від всього бюджету ОТГ. Основна частина лісового фонду громади знаходиться у використанні цього ДП, а це – 12542 га земель. Середній заробіток, який одержують робітники ТОВ "Пісківський завод скловиробів" сягає в середньому 16 тис. гривень, а загальні надходження до бюджету складають 33%.  Найбільшими ж власниками землі в ОТГ є приватні агрокомпанії ТОВ "Вінниця Агроленд", ТОВ "Голдійстейт Корп", ТОВ "Терра Солюшнс", ТОВ "Новозем Солюшнс". Точка зору Голова Бородянської райради Георгій Єрко:  На території ПІсківської ОТГ працює потужне підприємство Держлісгоспу, Пісківський завод скловиробів, які розвиваються. Тож Пісківська громада має перспективи розвитку. Колись територія ОТГ була зоною відпочинку з піонерськими таборами, тому є перспектива розвитку курортної зони, над чим громада нині і працює. Є місце і для розташування промислових об’єктів. Якщо поставити вдалого керівника і він знатиме, що він хоче втілити і як досягти цієї мети, то розвиток громади забезпечений. Зараз саме той шанс, коли мешканці повинні зробити правильний вибір. Громада має підтримку з боку депутатів обласної ради, меценатів. Звичайно, у кожної громади є свої проблеми, це: і вода, і дороги. Та всі ці питання поступо вирішуються. Зараз громада ремонтує амбулаторію, утеплює школу.  Ця нинішня територія ОТГ вважалася відокремленим регіоном з лісовими масивами. Це були найвіддаленіші населені пункти від центру району – більше 30 км. Через це за Методикою Кабміну було запропоновано, що до ОТГ з Бородянського району відійдуть саме Пісківська селищна та Мигалківська сільська ради. У принципі, якщо брати до уваги перспективу розвитку всього регіону, то, на мою думку, громада має налічувати приблизно від 40 до 50 тис. населення.  Читайте: Проект Децентрализация: Софиевская и Петропавловская Борщаговки не спешат объединяться Проект “Децентрализация”: Войти в Озернянскую ОТО готовы лишь два сельсовета из шести Проект “Децентрализация”: Великодымерская теробщина этой осенью идет на выборы Проект “Децентрализация”: Медвинская теробщина идет на выборы в неполном составе Проект “Децентрализация”: Фурсовская теробщина может лишиться части бюджета Проект “Децентрализация”: Села Переяслав-Хмельницкого района отказались примкнуть к городу Проект “Децентрализация”: Кагарлыкская теробщина объединит город и 26 сельсоветов Проект “Децентрализация”. Политические амбиции мешают состояться большой Боярской теробщине Проект “Децентрализация”: Тетиевская терробщина готовится к выборам в декабре Проект "Децентрализация". Узинской терробщине придется поработать над развитием Проект “Децентрализация”: КОГА тормозит назначение выборов в Циблевской терробщине Проект “Децентрализация”: Гостомельская ОТО пойдет на выборы только в составе Киево-Святошинского района Проект “Децентрализация”: Студениковская терробщина готовится к выборам в декабре Проект “Децентрализация”: Предусмотренная Кабмином Дымерская ОТО может не состояться Проект “Децентрализация”: Мироновская терробщина ждет позитивного вывода от КОГА Проект “Децентрализация”: Ржищевская терробщина может стать проблемой для Кагарлыкского района Проект “Децентрализация”: Ходосовская терробщина может объединить села трех районов Проект “Децентрализация”: села Ставищенского района готовы митинговать против объединения Проект “Децентрализация”: Яготинская терробщина не спешит на выборы “Проект Децентрализация”: Создание Боярской ОТО дошло до суда Проект “Децентрализация”. Сельсоветы потенциальной Вороньковской ОТО не готовы объединяться Проект “Децентрализация”: Власти Згуровщины не готовы терять полномочия Проект “Децентрализация”: Потенциальная Дмитровская терробщина уже год дожидается выборов Проект “Децентрализация”: Гребенковская терробщина не может быть создана без согласия двух сельсоветов “Проект Децентрализация”: Создание потенциальной Бышевской ОТО остановилось в 2015 году Проект “Децентрализация”: Козин поборется за право быть центром терробщины Проект “Децентрализация”: Пирновская терробщина может быть создана только принудительно Проект “Децентрализация”: Процесс объединения в Барышевке даже не начали Проект “Децентрализация”: Терробщина с центром в Украинке может быть названа Трипольской Проект “Децентрализация”: Рожновская терробщина не может определиться с центром “Проект Децентрализация”: Обухов может присоединить окрестные села Проект “Децентрализация”: Иванковская ОТО поборется за зону отчуждения Проект “Децентрализация”: Ташанская терробщина год ждет позитивного вывода КОГА Проект “Децентрализация”: Березанская терробщина будет проходить процедуру создания ОТО заново Проект “Децентрализация”: Володарский район не планирует объединяться в ближайшее время Проект “Децентрализация”: Полесский район этим летом планирует начать процесс объединения Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО может объединить не все сельсоветы Проект “Децентрализация”: Ракитнянский район может объединиться в две терробщины Проект “Децентрализация”: Калиновская терробщина может быть создана с разрешения Кабмина Проект “Децентрализация”: Белая Церковь может присоединить три сельсовета Проект “Децентрализация”: В Броварском районе может появиться Придеснянская терробщина Проект “Децентрализация”: Потенциальная Вишневская ОТО начала процесс объединения Проект “Децентрализация”: Германовка и Григоровка Обуховского района хотят быть центрами одной ОТО Проект “Децентрализация”: Сельсоветы Таращанского района не хотят объединяться в терробщину Проект “Децентрализация”: Процесс создания Чабановской терробщины стоит на месте Проект “Децентрализация”: Скандальная Бучанская ОТО первой на Киевщине воспользовалась законом о присоединении Проект “Децентрализация”: Потенциальная Томашовская терробщина объединит два района Киевщины Проект “Децентрализация”: Ржищев начал присоединять села двух районов Проект “Децентрализация”: Потенциальная Бородянская терробщина готова идти на выборы Проект “Децентрализация”: Фастов планирует присоединить окружающие села Проект “Децентрализация”: потенциальная Киево-Святошинская терробщина разделилась на две ОТО Проект “Децентрализация”: КОГА утвердила Мироновскую терробщину Проект “Децентрализация”: Заборский сельсовет не отдадут Боярке Проект “Децентрализация”: Барышевская ОТО готовится к выборам Проект “Децентрализация”: вялое руководство, имитация объединения и недостаточный результат Проект “Децентрализация”: Обухов планирует присоединить один сельсовет Проект “Децентрализация”: Березань присоединила пять сельсоветов Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО не пошла на зимние выборы из-за бездействия КОГА Проект “Децентрализация”: Ковалевскую терробщину за один день утвердили в КОГА и отправили на выборы Проект “Децентрализация”: жители Клавдиево-Тарасово просят президента ускорить их объединение Проект “Децентрализация”: выборы в терробщинах Киевщины под угрозой срыва Проект “Децентрализация”: 4 сельсовета Иванковского района тормозят создание терробщины Проект “Децентрализация”: в Бузовском сельсовете скандал из-за присоединения к Ирпеню Проект “Децентрализация”: потенциальная Вишневская терробщина готовится подавать документы в КОГА Проект “Децентрализация”: в Ирпене со скандалом пытаются присоединить два сельсовета Проект “Децентрализация”: Полесский район отложил объединение на следующий год Проект “Децентрализация”: еще 6 сельсоветов могли бы присоединиться к Ржищеву Проект “Децентрализация”: терробщины Киевщины просят парламент провести объединение по закону Проект “Децентрализация”: Киевщина оказалась в числе аутсайдеров рейтинга формирования ОТО  Проект “Децентрализация”: терробщинам Киевщины урезали дотацию на содержание школ и больниц Проект “Децентрализация”: сельсоветы Белоцерковщины просят Киевоблсовет ускорить их присоединение к городу Проект “Децентрализация”: Гройсмана просят разобраться с объединением территориальных общин на Згуровщине Проект “Децентрализация”: протестующий Ворзель войдет в состав Бучанской ОТО Проект “Децентрализация”: Киевская ОГА одобрила создание Томашовской терробщины Проект Децентрализация: в Васильковском районе может появиться Калиновская терробщина Проект Децентрализация: КОГА утвердила создание Глевахской ОТО  Проект Децентрализация: Созданию Макаровской ОТО угрожает новоявленная Комаровская община Проект Децентрализация: Ташанская терробщина готова идти на выборы Проект Децентрализация: Гребенковская терробщина поборется за положительное заключение КОГА Проект Децентрализация: Гатное и Вита-Почтовая хотят спастись от столицы совместным объединением  Проект Децентрализация: Гостомель борется с Ирпенем за создание отдельной общины Проект “Децентрализация”: администрация Терещука выдала общинам Киевщины еще два позитивных вывода Проект “Децентрализация”: Калиновская община Броварского района может объединить четыре сельсовета Проект “Децентрализация”: Сельсоветы Фастовского района надеются успеть добровольно объединиться в Кожанскую ОТО Проект “Децентрализация”:  теробщины Киевщины жалуются на нехватку инфраструктурной субвенции  Проект “Децентрализация”: судебное дело о присоединении Заборья к Боярке рассмотрят заново  Проект “Децентрализация”: смена власти в Копылове заблокировала создание Березовской терробщины Проект “Децентрализация”: села Бориспольщины хотят спастись от города созданием Золочевской общины Проект “Децентрализация”: КОГА утвердила создание Обуховской терробщины Проект “Децентрализация”: Гоголевская община продолжит объединение после утверждения перспективного плана Проект “Децентрализация”: процесс утверждения Вишневской общины может затянуться до конца года Проект “Децентрализация”: Козинскую общину Обуховского района могут исключить из перспективного плана Проект “Децентрализация”: в Бородянском районе суды тормозят объединение общин Проект “Децентрализация”: Островская община просит президента Зеленского разобраться с решениями КОГА Проект “Децентрализация”: села потенциальной Боровской ОТО может переманить новоявленная Мотовиловская община Проект “Децентрализация”: миллионные долги могут оставить жителей Калитянской ОТО без воды и света Проект “Децентрализация”: Таращанский район может разделиться на две общины Проект “Децентрализация”: теробщины Киевщины недополучают налоги за землю Проект “Децентрализация”: бюджеты четырех теробщин Киевщины оказались под угрозой Проект “Децентрализация”: Киевщину могут поделить на шесть районов Проект “Децентрализация”: пять теробщин Киевщины хотят расшириться за счет окрестных сел Проект “Децентрализация”: села на Васильковщине, рассорившиеся из-за реформы, могут объединить насильно Проект “Децентрализация”: Киевская ОГА дала сельсоветам последний шанс добровольно присоединиться к ОТО Проект “Децентрализация”: Бориспольщина и Белая Церковь не определились с центрами развития теробщин Проект “Децентрализация”: общины Киево-Святошинского района требуют от КОГА пересмотреть состав и количество местных общин Проект “Децентрализация”: Киевоблсовет просит ВРУ и Кабмин разобраться с проблемными селами Киевщины Проект “Децентрализация”: вокруг потенциальной Боярской теробщины разгорелся новый скандал Проект “Децентрализация”: КОГА может вынести негативный вердикт потенциальной Пристоличной ОТО  Проект “Децентрализация”: села Киево-Святошинского района спешно взялись за объединение Проект “Децентрализация”: Бориспольщину разделят на шесть теробщин Проект “Децентрализация”: потенциальная Березовская ОТО под угрозой срыва Проект “Децентрализация”: судьбу потенциальной Феодосиевской общины решит Кабмин Проект “Децентрализация”: Мироновская ОТО расширила границы за счет трех сельсоветов Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО просит Кабмин откорректировать перспективный план Проект “Децентрализация”: Обуховская ОТО поборется за окружающие села с потенциальной Козинской общиной Проєкт “Децентралізація”: Петропавлівська і Софіївська Борщагівки проти об'єднання з Вишневим та столицею Проєкт “Децентралізація”: села Переяслав-Хмельницького району відстоюють потенційну Гайшинську громаду Проєкт “Децентралізація”: найгучніші провали й успіхи Київщини у 2019 році Проєкт “Децентралізація”: Київщина увійшла в ТОП-5 областей-аутсайдерів за рейтингом формування спроможних громад Проєкт “Децентралізація”: на Київщині стартувало примусове об’єднання громад Проєкт “Децентралізація”: сільради Київщини знову відмовляються об’єднуватися із містянами в одну громаду Проєкт “Децентралізація”: села Миронівського та Кагарлицького районів готові протестувати проти Ржищівської ОТГ Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини вимагають від уряду обіцяного ПДФО Проєкт “Децентралізація”: зміни в Конституцію та права громад Проєкт “Децентралізація”: десятки громад на Київщині запізнились втрапити в перспективний план Проєкт “Децентралізація”: Київщина виступила за ліквідацію районних рад  Проєкт “Децентралізація”: села Києво-Святошинського району погрожують перекривати дороги у разі насильницького об'єднання  Проєкт “Децентралізація”: одиниці тергромад Київщини потрапили в рейтинг потужних ОТГ України  Проєкт “Децентралізація”: секвестр бюджету залишить ОТГ без засобів для існування та боротьби з епідемією Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини озброюються засобами захисту та ведуть профілактичну боротьбу з коронавірусом  Проєкт “Децентралізація”: Ірпінь та Бородянка поборються за звання райцентру субрегіонального рівня Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини нажахані перспективою укрупнення та централізації повноважень Проєкт “Децентралізація”: громади Фастівського району виступили проти примусового об’єднання Проєкт “Децентралізація”: Обухівська громада планує розширюватися за рахунок суміжних сіл Проєкт “Децентралізація”: Кабмін схвалив ще 45 ОТГ Київщини Проєкт “Децентралізація”: Вишгород зазіхнув на звання центру Приірпіння Проєкт “Децентралізація”: Кабмін змінив конфігурації п’яти громад Києво-Святошинського району Проєкт “Децентралізація”: Урядовий проєкт укрупнення районів обурив Київщину (опитування) Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини позбавлять фінансової залежності від районних радПроєкт “Децентралізація”: громадам Київщини дозволили змінювати цільове призначення землі та затверджувати містобудівну документацію Проєкт “Децентралізація”: села Київщини боронитимуть право на добровільне об’єднання в суді Проєкт “Децентралізація”: Мінгромад обіцяє ОТГ поповнення бюджетів за рахунок ПДФО  Проєкт “Децентралізація”: асоціаціям Київщини не вдалось відстояти “мажоритарку” для сіл Проєкт “Децентралізація”: На Київщині через недобровільність об’єднання знову судяться Боярка і Забір’я Проєкт “Децентралізація”: Миронівська ОТГ планує заробляти на природі та інвестиціях Проєкт “Децентралізація”: Студениківська ОТГ збагатиться за рахунок банку землі та “Ниви Переяславщини”  Проєкт “Децентралізація”: Фурсівській ОТГ не вистачає коштів на розвиток громади  Проєкт “Децентралізація”: Бородянська ОТГ розвиватиметься за рахунок донорів Проєкт “Децентралізація”: Ржищівська ОТГ для одержання прибутків задіє водний та освітньо-туристичний потенціал  Проєкт “Децентралізація”: Баришівка мітить у п'ятірку найбагатших громад Київщини Фото: колаж KVКиевVласть

Відкритий форум партії “За Майбутнє”, присвячений обговоренню соціальних проблем громад, відбувся в Обухові 8 вересня. До лав партії долучилися чинні депутати місцевих рад, а також вчителі, підприємці, спортсмени.  Як передає кореспондент KV,  в рамках Відкритого форуму політичної партії “За Майбутнє” стартувало обговорення проблем регіону та шляхів їх вирішення. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Учасники форуму обговорювали різні питання, що стосуються як Обухівщини та Київщини у цілому, так і усієї України – це, зокрема, недоречність введення ринку землі, потребу у поглибленні децентралізації, необхідність системної підтримки спорту тощо, та окреслили коло проблем, на яких концентруватимуться представники партії “За Майбутнє” у своїй професійній та громадській діяльності. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться Голова Київського обласного осередку партії “За Майбутнє” Ярослав Москаленко наголосив на тому, що в умовах слабкої центральної влади та її недолугої політики на перший план виходять місцеві механізми, які громади отримали завдяки децентралізації та заснуванню об'єднаних територіальних громад. Однак цими механізмами ще треба вміти скористатися. “Нам вдалося створити дієву платформу для справжніх професіоналів своєї справи… Ми беремо участь у виборах, щоб розвивати нашу Київщину. І ми розуміємо, що це виклик. Потрібно брати на себе відповідальність та зшивати нашу область, нашу країну. Не кожна ОТГ буде з профіцитом, будуть і ті, які не матимуть достатньо грошей на забезпечення шкіл та лікарень. Цього не розуміють сьогодні в Кабміні, адже там нові обличчя, які раніше і магазином не керували. Тому ми йдемо на вибори. Тому ми йдемо перемагати, адже треба рятувати країну”, – наголосив він. Голова депутатської групи “За Майбутнє” в Київській обласній раді Ярослав Добрянський заявив, що одним з першочергових завдань має бути порятунок бізнесу та підприємництва. У партії називають це “економічним патріотизмом”. “Мене часто запитують: а чи є у вас якійсь критерії по відбору кандидатів на місцеві вибори? Так, є! Це фаховість та наявність дієвої команди. Це головне. Саме тому, партії “За Майбутнє” вдається об’єднати Київщину. У наших лавах справжні фахівці та патріоти своєї землі. І ключовий напрямок нашої діяльності – це промисловість, це економічний патріотизм. Ми захистимо українського підприємця. Того, що створює робочі місця, що платить податки в бюджет своє громади. Адже ми розуміємо, буде сильна економіка – будуть заможні українці”, – наголосив Добрянський. Як заявив меценат, голова правління громадської організації “Народна рада Обухова” Ігор Лавренюк, увага до місцевих проблем дозволила партії “За Майбутнє” зібрати у своїх рядах потужних фахівців у своїх галузях, які здатні до змін. “Кольорова тротуарна плитка і квітучі клумби – не якась особлива заслуга очільника територіальної громади. Це його прямий обов’язок! Але цим зовнішнім антуражем прикриваються серйозні проблеми, які нагромаджуються роками і за них ніхто не береться. Це – несприятливі умови для розвитку бізнесу, недобудови і сотні обдурених інвесторів, черги в дитячі садки, переповнені класи, стан житлового фонду, практично повна відсутність фінансування сектору спорту і туризму, ігнорування культурних потреб громади. Я не був у жодній партії. І принципи політичної гігієни не дозволяють мені тиснути руку тим, хто веде нечесні ігри і по відношенню до виборців, і по відношенню до своїх опонентів. Але сьогоднішній момент все-таки вимагає політичного визначення. Тому я і моя команда зробили свій вибір на користь перспективної й амбітної партії “За майбутнє”, яка має на меті об’єднати професіоналів своєї справи. Під брендом цієї партії у нашій Обухівській команді ми об’єднуємо лікарів, педагогів, підприємців, людей гуманітарного напрямку, які компетентні у своїй сфері і які здатні змінити стан справ у нашій громаді”, – акцентував Ігор Лавренюк. Про свої плани балотуватися від партії на голову ОТГ заявив депутат Нещерівської сільської ради сьомого скликання Богдан Аношин. Своє рішення він пояснює бажанням відновити через утворення об'єднаної територіальної громади перерваний зв'язок між владою і громадою села. Через відсутність цього зв’язку були зупинені важливі проєкти, зокрема ті, що направлені на дозвілля молодшого покоління. “Після того, як ми вступили до ОТГ, зв'язок між владою і громадою села був втрачений. Землі комунальної власності і державної власності розподіляються зараз без погодження з депутатами і інформування мешканців Нещеріва. Не закінчені деякі проєкти – будівництво спортивних майданчиків, дитячих майданчиків. Також нами було прийняте рішення про виділення земельної ділянки [під будівництво дитсадка] згідно з генеральним планом села Нещеріва, у зв'язку з тим, що кількість дітей дошкільного віку збільшується. Це питання також заморожене. Тому я вирішив йти в політику з командою “За майбутнє”, оскільки я вірю у їхнє бажання щось змінити, щоб налагодити зв'язок громад, які входять до ОТГ, закінчити наші проєкти – будівництво спортивних майданчиків і дитячого садочка. Йду на вибори з чистим серцем і відкритою душею”, – додав Богдан Аношин. Чимало спікерів взагалі зосередились на проблемах молодших жителів Обухівщини, зокрема, школярів. Так, спеціалістка з корекційної педагогіки та інклюзивності Інна Гаус заявила, що приєдналася до партії “За Майбутнє”, щоб запровадити спочатку в Обухові, а потім і в Україні якісну інклюзивну освіту. “Ми сьогодні часто чуємо “інклюзивна освіта”, “інклюзивна школа”, “інклюзія в Україні”. Але насправді інклюзивна освіта в Україні виключно паперова, абсолютно непрактична. Тому сьогодні я тут, оскільки чітко розумію, як змінити цю ситуацію. Як зробити так, щоб інклюзивна освіта нарешті стала практичною, дієвою, результативною. Я сьогодні тут, бо розумію, як зробити ці перетворення на рівні нашого міста. А можливо згодом наш Обухів стане взірцем для усієї країни”, – заявила педагог. Психолог Наталія Руденко наголосила, що одна з найважливіших навичок, яких необхідно набути у підлітковому віці – фінансова грамотність. А також – [необхідний] розвиток фінансового розуміння у підлітковому віці. Однак цього нашим підліткам дуже часто бракує. А викладачка Національного педагогічного університету Євгенія Полікарпова заявила, що українські школярі мають настільки серйозні проблеми з емоційним інтелектом, що час говорити про введення у школі спеціальної дисципліни. “Працюючи педагогом, я зіштовхнулася зі значною кількістю недоліків в освітній сфері. Значною прогалиною освітнього процесу в Україні, на мою думку, є низький рівень емоційного інтелекту серед школярів та студентів! Впровадження в школах дисципліни під назвою “емоційний інтелект” сприятиме боротьбі з неконтрольованою агресією та булінгом в навчальних закладах”, – вважає педагог. Нагадаємо, 7 серпня у "Добропарку" Макарівського району відбувся форум партії "За майбутнє" ("ЗМ"). Партійці пояснили, навіщо вони йдуть у владу, презентували членів команди і визначили програмні цілі. Лідер партії Ігор Палиця заявив, що Київщина для презентаційного заходу вибрана не просто так, оскільки "зшивати країну потрібно саме з центру". Читайте: “Мы намерены биться за наше будущее”: на Киевщине презентовали партию “За майбутнє”  Фото: фейсбук-сторінка партії “За Майбутнє” КиевVласть

“Кадетський гай” – це старовинний куточок Києва. Його назва відома з XVIII століття. В ті часи виникла Шулявщина – невелика монастирська слобода. В альманаху “Киянин” за 1841рік М. Максимович пише, що величезний березовий гай і невеликий заміський будинок з садом з’явилися тут в 1727 році при архієпископові Варлаамі Вангатовичі. З того часу для всіх київських митрополитів Шулявка стала улюбленим місцем відпочинку влітку. Митрополит Арсеній Могилянський побудував тут будинкову церкву й розширив старий сад,  з якого було створено парк при заміській резиденції київських митрополитів. Парк прикрашає струмок правої притоки річки Либідь. На початку 1780-х років у парку митрополитів, який в ті часи називався Шулявським Гаєм, проводилися весняні гуляння студентів Києво-Могилянської академії. Материал подготовлен в рамках Проекта "Юн-Пресс-KV" Московський митрополит Платон відвідав Київ у 1804 році й у своєму описі подорожі згадав ці свята: “Поїхали з просвященним митрополитом київським і вікарієм в заміський будинок митрополітанський, Шулявщиною що називається. У нім будова не дерев’яна худа, але невелика і з церквою. І з невеликим садом. Є і ставки невеликі на річці, в літописі званої Либедю. Оточено це місце гаєм і київським жителям дає кращу прогулянку”. Ченці загатили невеличку річку Либідь і облаштували на її місці велике озеро, яке існувало до 1930-х років. На початку ХІХ століття студентське свято поступово перетворилося в першотравневі гуляння. В 1847 році на святкуванні народження онука імператора Миколи І – великого князя Володимира,  дворянство київського регіону вирішило зібрати гроші на будівництво в Києві Кадетського корпусу, який мав би назву Володимирський. Миколі І ця ідея сподобалася і, відвідавши в 1847 році Київ,  він сам обрав місце для будівництва закладу. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”   Кадетський Володимирський корпус Проєкт розробляв петербурзький архітектор Іван Штром. У 1852 році відбулося офіційне відкриття Кадетського корпусу. Пізніше Кадетський корпус перетворили на військову гімназію, при ній діяв домовий храм Св. Володимира, який відвідували мешканці сусідніх поселень. Біля будівлі корпусу був розташований величезний гай зі ставком. Улітку в ставку кадетів вчили плавати. Парк був засаджений  переважно  дубами та березами.  Кияни любили це місце і щороку тут відбувалися першотравневі гуляння, влаштовувалися пікніки із самоварами та домашньою випічкою. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться Під час громадянської війни Володимирський кадетський корпус перестав існувати. Згодом тут відкрили Київську піхотну школу Червоної армії. В період ІІ-ї світової війни  будівля дуже постраждала, але потім її реконструювали й там тепер міститься штаб Київського військового округу. Будівля донині має військове призначення, але її вже не оточує великий гай. Дерева частково вирубали ще під час громадянської війни. На сьогоднішній день територія парку вже багато років не експлуатується. Вона вся поросла луговою і болотною рослинністю, чагарниками і малоцінними деревними насадженнями. Вона має зручне розташування біля житлових будинків, зручний транспортний зв’язок, різноманітний рельєф. Сучасний стан території парку “Кадетський гай”З квітня 2019 року Київська міська рада ухвалила рішення присвоїти території статус парку і визначила його межі. Загальна площа земельної ділянки становить 4,435743 га. Територія парку потребує рекультивації земель та заходів, направлених на покращення дорожньо-транспортної мережі та введення природно-охоронного режиму. Несприятливими фізико-географічними процесами, які спостерігаються на території,  є високий рівень ґрунтових  вод, боротьба з якими здійснюється шляхом насадження дерев, безвідвальної обробки  ґрунту, боронуванням, закріпленням ярів. З західної частини парк межує з територією підприємств та організацій,  з північно-західної частини – з житловою забудовою. Південна частина межує з ділянкою, відведеною під забудову житла,  зі сходу – продовження рекреаційної зони, а саме – Совські ставки. Парк має рельєф з невеликими пагорбами, зі значними ухилами, розсіченими ярами, балками, що робить його цікавим для архітектурних рішень. Парк – це відкрита екологічна система, яка забезпечує безпосередній контакт жителів міста з природою.  Ця територія може використовуватися для розташування паркової зони в міському середовищі. Нами розроблено проєктні пропозиції  грально-розважального комплексу в парковій зоні “Кадетський Гай”  в історичній стилізації елементів паркової архітектури з використанням “кадетської” тематики. Метою створення грально-розважального комплексу є підвищення популярності парку “Кадетський Гай” для щоденного відвідування протягом всього року, збереження та відновлення зелених насаджень у парку, підтримка та розвиток автентичної екосистеми. Проєктні пропозиції розроблені з урахуванням інтересів усіх верств населення: людей різних соціальних груп, для дорослих, дітей та підлітків, для тих, хто любить активний відпочинок, спорт та просто прогулянки на природі. Передбачається, що відновлена паркова зона буде місцем відпочинку для жителів Києва та сімей з прилеглих житлових осередків, а саме нової забудови ЖК “Медовий”, що незабаром повинен з'явитися біля ділянки проєктування. Проєктна пропозиція генерального плану дитячого грально-розважального комплексу в парковій зоні “Кадетський гай” Паркове середовище має поєднувати в собі природне середовище з об’єктами, які призначаються для відпочинку та розваг населення, які задовольнили би потреби людей в заняттях спортом, сімейних прогулянках, спілкуванні. Варто звернути увагу на зелений фонд парку – передбачити цікаві ландшафтні та флористичні рішення. Парк “Кадетський Гай” повинен стати популярною зеленою зоною для жителів Солом’янського району міста Києва, яка буде забезпечувати рекреаційні потреби населення. Проєктом передбачається діяльність в наступних функціональних напрямах: • вхідна зона; • дитяча грально-розважальна зона (площадки для дітей ясельного віку (0-3 р.), для дітей дошкільного віку (3-6 р.), для дітей шкільного віку (6-12 р.), для дітей старшого шкільного віку (12-17 р.); • зона тихого відпочинку (альтанки, штучна водойма); • культурно-розважальна зона (включає в себе амфітеатр на 75 місць та зелений лабіринт); • спортивна зона (включає в себе футбольне та баскетбольне поля, площадку з турніками та тренажерами); • зона кафе на 50 місць (включає в себе територію навколо кафе, господарську частину кафе); • господарська зона (приміщення обслуговування парку, склад інвентарю); • ландшафтно-рекреаційна та зелена зона. Функціональні зони розташовані компактно, представляють безперешкодний доступ від однієї зони до іншої, та не перешкоджають одна одній. Для маломобільних груп населення передбачені спеціальні кабінки з біотуалетами, пандуси по всій території парку, на вході та виході, до амфітеатру та кафе, атракціонів та дитячих майданчиків. Функціональні напрями проєкту паркової зони “Кадетський гай” Дитячі майданчики стилізовані під воєнну тематику і включають в себе атракціони для різної вікової категорії: пісочниці, гойдалки, каруселі, панелі для лазіння, ліани, хатки, буми для вправ на рівновагу. Для дітей старшого віку створено скейт-майданчик з місцями для глядачів та медичним пунктом, стилізованим під камуфляж.  Дитячі майданчики мають особливе покриття з каучукових плиток, що запобігає травматизму дітей. Всі чотири майданчики є інклюзивними з обладнанням, що пристосоване також для дітей з особливими потребами, та маломобільних груп. Зелений лабіринт створений з насаджень чагарників: туя західна Brabant та туя Smaragd.  На вході в парк спроєктовано невелике приміщення каси. Лабіринт роззрахований також для гри в Paintball. По всій його території поставлені дерев’яні вишки для спостереження. У цій зоні розміщено тир із колекцією вогнепальної зброї та атрибутів кадетів.  Зона тихого відпочинку та прогулянок розташована в нижній частині парку, віддалена від дороги, дитячих та спортивних майданчиків, щоб люди змогли повністю зануритись у природну тишу і з’єднатись з навколишнім середовищем. Ця зона включає в себе альтанки з столиками та лавами, у вечірній і нічний час вони автоматично освітлюються, штучну водойму з невеликим пірсом та зону з газоном для занять з йоги. Проєкт парку передбачає кафе-музей на 50 місць для всіх категорій відвідувачів – для сімей з дітьми та маломобільних груп населення. В інтер’єрі кафе дотримано військову тематику. На території парку передбачені стилізовані малі архітектурні форми у тематиці Кадетського гаю.  В центральній частині парку поставлено гармату з ядрами. Вздовж алеї розміщені протитанкові їжаки для ознайомлення з їх призначенням. Поряд з кафе-музеєм розміщено фонтан, посередині якого пам’ятник – троє молодих кадетів у військовій формі. Перспективні зображення проєкту паркової зони “Кадетський гай” Спираючись на концепцію створення тематичного  грально-розважального комплексу в парковій зоні  запропоновано проєкт, в якому виділені зони відпочинку, спорту та розваг для дітей та дорослих. Зважаючи на те, що “Кадетський гай” – історична назва парку, то всі дитячі майданчики, головна площа і кафе виконані у воєнно-історичній стилістиці.   Відпочинок у тематичному парку поєднує в собі розважальну і пізнавальну функції, що більш зацікавлює відвідувачів парку. Материал подготовлен в рамках Проекта "Юн-Пресс-KV" КиевVласть

У жовтні Згурівський сільськогосподарський район об’єднають в єдину тергромаду. Єдиним центром прийняття рішень стане ОТГ і селянам обіцяють дати шанс на розвиток.  На Згурівщині ВО “Свобода” заручилася вагомою підтримкою та високим рівнем довіри від громади. Тож про наболілі проблеми району та земельні питання на часі хвилюючих реформаторських змін – у інтерв’ю KV розповів депутат обласної ради від ВО "Свобода", ексголова комісії з питань земельних відносин та агропромислового комплексу Євген Чубук. KV: У 2014–2015 роках Ви очолювали Згурівську райраду: які завдання ставили перед собою й що вдалося реалізувати за такий короткий проміжок часу? Євген Чубук: Після Революції Гідності депутатський корпус районної ради VI скликання обрав мене головою. З першого дня роботи окреслив для себе основне завдання – забезпечити стабільну й ефективну роботу ради, налагодити співпрацю з виконавчою владою. А саме: забезпечити лад та спокій у районі, стабільне функціонування закладів освіти та медицини Згурівщини, безперебійну виплату заробітної плати та раціональне використання бюджету.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Крім того, тоді у розпалі була війна на Сході країни. Хлопці зі Згурівщини із першого дня боронили Україну. Тож тоді одне із головних завдань було – надати адресну й персональну допомогу нашим воїнам. Адже без перебільшення, тоді вони були голі та босі, без бронежилетів та найнеобхіднішого спорядження. А ще – їжі, а подекуди, навіть, і води. Це були часи, коли вони потребували реальної підтримки з рідного краю. І завдяки потужному патріотичному піднесенню на Згурівщині, небайдужості та дружності її жителів, підприємців, фермерів нам вдалося передати захисникам не просто найнеобхідніше, а й тепло рідного дому. Гостинці від рідних, листи та малюнки дітей з рідної школи, смаколики – все це посилювало бойовий дух на передовій. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться Вважаю, ми впоралися. Індикатором була оцінка земляків на місцевих виборах у 2015 році, коли від “Свободи” до Згурівської райради обрали п’ять депутатів. До прикладу, у 2010 році я був єдиним свободівцем, який пройшов до ради. KV: З якими проблемами звертаються до Вас виборці з вашого 25-го округу (Згурівський район) сьогодні? Євген Чубук: Із тими проблемами, які не можуть вирішити самостійно або на які взагалі не реагує виконавча влада, правоохоронні органи. Це і звернення щодо матеріальної допомоги: на лікування тяжких захворювань чи дороговартісне оперування, протезування, реабілітацію. Звичайно, це допомога тим, хто опинився у важких життєвих умовах. Особисто розглянув кожне звернення й жодне не проігнорував. Люди часто звертаються тоді, коли відчувають – їх більше немає кому захистити. Поліція не виконує належно свою роботу, нахабно відбирається земля, порушуються права, а місцева влада ігнорує. Крім того, є одноосібні та колективні звернення допомогти вирішити інфраструктурні питання населених пунктів. KV: Які основні проблеми є в Згурівському районі і як їх вирішити? Євген Чубук: Згурівський район, передусім, сільськогосподарський регіон. Тож і проблеми, відповідні. Це – відсутність доріг, безробіття, порушення земельного законодавства, злочинність, брак належної уваги до проблем сільського населення та села загалом. Виконавчій владі байдуже до розвитку сільських територій. Вона не думає, як створити робочі місця, затримати молодь у селі, як зберегти інфраструктуру і наповнити її життям. Ви не повірите, але й донині, і це в ХХІ столітті, у деяких селах Згурівщини немає водопостачання. Воду беруть із колодязів. Але цьогоріч, у зв’язку із посухою, пересохли й вони. До прикладу, село Щасливе. Жителі вже п’ять років просять селищну раду провести воду, але їхня проблема просто ігнорується. І це при наявності артезіанських свердловин під селом. Це вже є показником того, як деякі “господарі” будуть дбати про села в ОТГ. Як на мене, за майже 30 років не відбулося жодного руху вперед. Влада була в руках як сільських, районних та обласних рад, так і адміністрацій, але ніхто ні за що не відповідав. Нині ми одержали реальний шанс на зміни. Коли створиться ОТГ – за все, що є на території, відповідатиме голова громади та рада. Більше ніхто не зможе зняти відповідальність із себе та перекласти на когось, ганяти людей із кабінета в кабінет. Єдиним центром прийняття рішень буде ОТГ. Крапка. Громади зможуть нарешті обирати. Рухатися вперед, обравши справжніх господарів, чи тупцювати на місці й занепадати далі разом із корупціонерами та місцевими князьками, для яких село та земля – особистий ресурс, а не інструмент для будівництва та процвітання. KV: Чи вдалося вирішити “земельні війни" на Згурівщині та повернути ділянки учасникам АТО? Євген Чубук: Так, після майже п’ятирічної боротьби в судах усіх інстанцій Згурівській громаді повернуто стратегічну землю за межами населеного пункту. Землю, яку цинічно, без конкурсу та в незаконний спосіб, обласне земельне відомство передало на 49 років (фактично пожиттєво) в оренду жителю Черкаської області. Чому цинічно, бо місцева влада ще у 2014 році зарезервувала її для учасників АТО. Навіть цей факт не зупинив земельних махінаторів. За всі ці роки було направлено десятки особистих звернень, від Згурівської райради та РДА, обласної ради, були залучені народні депутати, ЗМІ. Потрачено сотні годин особистого часу на чисельні судові засідання, особисті прийоми у високих кабінетах Держгеокадастру. Але хто стукає, тому відчиняють. Ми – гупали! Користуючись нагодою, дякую всім небайдужим, хто долучився до боротьби. Сьогодні, як результат, обома земельними ділянками загальною площею майже 70 га розпоряджається місцева влада – Згурівська селищна рада. KV: Загалом незаконна передача земельних ділянок на Київщині – це часте явище? Євген Чубук: Так, земельні оборудки та махінації – це суттєва проблема на Київщині. Втім, як і по всій Україні. Але пристолична область, звичайно ж, має більший градус напруги в цьому питанні. Нині багатьох нечесних на руку бізнесменів зацікавила земля, а корумповані чиновники радо готові їх обслуговувати. Тому ті, хто роками жив і працював на землі та для села, створював робочі місця, справно сплачував податки, забезпечував продовольчу безпеку держави – відчувають себе незахищеними. Їх не бажає захищати держава, місцева влада, поліція. І це – нонсенс та непорозуміння, яке має бути виправлено найближчим часом. Зміни починаються знизу! KV: Як голові комісії агропромислового комплексу, які проблеми доводилося піднімати на комісіях найчастіше? Євген Чубук: Найчастіше – це питання створення й реалізації дієвих програм підтримки агропромислового комплексу Київщини. А особливо – малих та сімейних фермерських господарств. Крім того, постійно розглядалися звернення щодо порушення законодавства у сфері земельних відносин, мисливського господарства та полювання. Велика увага приділялася детальному розгляду пакетів документів щодо виділення мисливських угідь облрадою. У цьому питанні комісією було розроблено та затверджено спеціальний Порядок. Кожне угіддя розглядалося “під мікроскопом” щодо вимог до букви Закону та процедури. KV: Чи підтримує ВО “Свобода” запровадження ринку землі? Аргументуйте Євген Чубук: “Свобода” категорично не підтримувала й не підтримує той “дикий” ринок землі, нав’язаний українському народу новою владою. Наша позиція перегукується із думкою більшості фермерів і селян. З 2015 року “Свобода” запропонувала реальну альтернативу тому, що назвали “ринок землі”. Ще у Верховній Раді минулого скликання народними депутатами-свободівцями був зареєстрований законопроєкт, згідно до якого єдиним покупцем землі може бути лише держава. Найцінніший національний ресурс мусить залишитися саме у власності держави.  До речі, за мого головування Згурівська райрада була першою в Україні, що підтримала цей законопроєкт та звернулася до парламенту із закликом розглянути та прийняти його. Таке ж звернення пізніше за поданням фракції ВО “Свобода” зробила Київська обласна рада. KV: Як на Вашу думку вплине відкриття ринку землі на аграріїв загалом і сільськогосподарську галузь Згурівського району, зокрема? Євген Чубук: Фермер не зможе конкурувати на так званому “ринку землі” із великим капіталом, а особливо – іноземним. Тому з його відкриттям, без дієвої підтримки держави, багато фермерських господарств просто не витримають нездорової конкуренції і перестануть існувати. Загинуть і тисячі потенційних ФГ. Адже за останні роки значно збільшилася кількість фермерів-одноосібників, які конкурують на ринку оренди землі із малим та середнім бізнесом. Сьогодні саме вони інтенсивно розвивають овочівництво, ягідництво, оріхівництво та ін. Тому держава мала би, передусім, думати про те, як простимулювати їх сплачувати податки та працювати офіційно. Ринок землі, а за ним і прогнозоване нами ще рік тому збільшення земельного податку, призведе до того, що робота малого товаровиробника стане збитковою. Тому той, хто бажає працювати на своїй землі – буде просто змушений її продати. Держава створює нереальні умови господарювання для фермера та простого землевласника. Звичайно, це зачепить і Згурівський район. Скоротиться кількість дрібних фермерських господарств, робочих місць, а відтак, – і надходжень до бюджету. Перекроїться і сама карта агропідприємств району. Можливо, в район увійдуть нові гравці із серйозним капіталом, які, звичайно ж, вестимуть агресивну політику. Та найгірше, що все це в результаті, безумовно, призведе до напруги, протистоянь та серйозних конфліктів. KV: Як “Свобода” захищатиме права аграріїв на Київщині? Євген Чубук: За останні роки ми не словом, а ділом довели: вміємо та можемо захищати підприємців, фермерів, вчителів, військових та інші соціальні групи. І на вулиці, і в судах, і в органах влади і місцевого самоврядування. Ми пам’ятаємо активну підтримку “Свободи” у акціях “Save ФОП” під час протестів щодо запровадження ринку землі.  На Київщині протягом останніх п’яти років використовуємо широкий та потужний спектр інструментів захисту прав та інтересів аграріїв. Активно співпрацюємо з обласною Асоціацією фермерів та приватних землевласників України, представляємо інтереси аграріїв на різних рівнях влади, захищаємо, як депутати місцевих рад. Будучи головою обласної комісії з питань АПК, значну увагу приділяв кожному зверненню сільгоспвиробників, аби комісія надала виважені висновки та рекомендації. Безумовно, аграрії все це знають та цінують. Відтак продовжимо роботу в цьому напрямку. KV: Як оцінюєте ефективність реформи децентралізації та хід террформи? Євген Чубук: Як і п’ять років тому не вважаю це реформою децентралізації, а скоріше – централізації. До прикладу Згурівський район, із більше ніж 20 центрів прийняття рішень залишається один. Раніше з усіма проблемами селяни йшли до сільського голови. Тепер же мають їхати за 30 кілометрів до голови ОТГ, у підпорядкуванні якого буде десятки сіл. Це буде вже менш мобільний орган влади. Аби зняти прапор зі сільської ради – багато часу та розуму не треба. Але, чи піде це на користь селу? Побачимо. Єдиним позитивним моментом від реформи є значна економія бюджету, який раніше йшов на утримання голів сільради та апарату. Плюси від фінансової децентралізації вичерпалися тоді, коли на плечі ОТГ переклали утримання об’єктів, які раніше фінансувалися з держбюджету. Стосовно терреформ. На мою думку, це взагалі провал. Райони ділили за абсолютно незрозумілим принципом без урахування думки громад. Якщо взяти Броварський район, то з деяких населених пунктів Згурівщини відстань до райцентру понад 100 км. Сполучення громадським транспортом немає. Хіба це прийнятно? Для кого й під кого робилася ця реформа – велике питання. Але точно не для людей та ефективного функціонування громад. KV: Згурівщину із 21 сільради об’єднають в одну велику ОТГ. Чи спроможною буде така громада? Чи можливо район необхідно було розділити на декілька ОТГ? Євген Чубук: Однозначно правильно, що громада залишилася в межах району. Це найбільш прийнятний варіант із погляду фінансової спроможності та історії. Будь-який інший поділ, без сумніву, створив би гірші можливості для об’єднаної громади та окремого населеного пункту, зокрема. KV: Чи висуватиме “Свобода” свого кандидата на пост Згурівської ОТГ? І якого, на Вашу думку, громада потребує очільника? Євген Чубук: Високий рівень довіри жителів Згурівщини до місцевої організації ВО “Свобода” зобов’язує нас висунути гідного кандидата на пост голови ОТГ та команду депутатів. Як і будь-коли, на вибори ми йдемо не для участі, а для перемоги. Наша команда сформована і маємо чітке розуміння, які завдання та проблеми необхідно розв’язувати в об’єднаній громаді. На мою думку, майбутня Згурівська ОТГ потребує господаря, а не чергового царя чи корупціонера. Очолити ОТГ має людина із високими моральними принципами, позитивним досвідом роботи, чітким розумінням проблематики кожного населеного пункту Згурівщини та надійною командою однодумців. Це мусить бути людина, яка не має за собою корупційного шлейфу, яка йде працювати й розвивати Згурівщину, а не робити бізнес на бюджеті. Майбутній голова має притримуватися передусім принципу рівності. Він повинен дбати не лише про розвиток Згурівки, а й кожного села. KV: Що думаєте з приводу виборчого законодавства? Найбільше суперечок було навколо партизації. Ваше ставлення до цього? Євген Чубук: Виборче законодавство є дуже недосконалим і далеким від запиту суспільства. Зрозуміло, всі ці зміни для того, аби місцеві лідери думок не змогли самостійно піти на вибори і продовжити працювати на благо громади. А були змушені обрати партію чи ще гірше – черговий політичний проєкт. Є ціла армія політичних пристосуванців, яким однаково, з ким і під яким прапором йти на вибори. Цілком вірогідно, поза виборчим процесом залишаться більшість тих, хто не знайшов  політичну силу, з ким вони готові йти на вибори. “Свобода” ж Згурівщини має міцну команду ідейників, яка постійно збільшується і поповнює ряди молоддю, сільською інтелігенцією, підприємцями, фермерами. Тому розбудована за 29 років партійна структура “Свободи”, навіть у цих умовах дозволяє брати участь у виборах тим, хто дійсно хоче працювати. Багато питань і щодо грошової застави для участі у виборах. Це робилося не для реальних лідерів думок, а старих-нових політпроєктів олігархів, які куплені та фінансуються місцевими князями. Грошові застави та й загалом фінансові витрати на передвиборчу кампанію для когось тягар, а для когось – чергова можливість “купити” владу. Тому беззаперечно: нинішнє виборче законодавство гірше за минуле. KV: На цих місцевих виборах плануєте знову балотуватися депутатом в обласну раду чи, можливо, і до Згурівської громади? Євген Чубук: Суспільний запит, позитивний досвід, оцінка роботи й підтримка з боку земляків стимулюють мене й надалі брати активну участь у суспільно-політичному житті Згурівщини та Київщини. Тому планую балотуватися й до Київської обласної ради, і йти з командою однодумців у Згурівську ОТГ. Такі наміри повністю підтримує ВО “Свобода”. KV: Із чим йдете на вибори, які Ваші програмні засади? Євген Чубук: Моя програма абсолютно перегукується із засадами “Свободи” – Програмою захисту українців. Якщо її розглядати через призму роботи місцевих органів влади Згурівщини, то це, передусім, захист і підтримка малого підприємництва та фермерства, якісне будівництво. А також: ремонт та реконструкція доріг, залучення інвестицій, створення нових виробничих потужностей, робочих місць, інфраструктурних умов, аби молоді було цікаво жити та працювати в селі. Село – колиска нації, яка має квітнути та розвиватися. Глибоко переконаний, що будинки культури мають трансформуватися під вимоги часу. Жителям сіл має бути цікаво ходити в такі заклади: на кінопокази, зустрічі, творчі вечори художньої самодіяльності. У всіх сільських бібліотеках має бути інтернет із солідною базою електронних та аудіокнижок. Є дуже багато цікавих ідей та планів, які, сподіваюсь, реалізуємо найближчим часом. KV: Чому на майбутніх місцевих виборах люди мають голосувати за “Свободу”, з чим партія йде на ці вибори? Євген Чубук: Виборці знають, що свободівці – передбачувані, послідовні, державники. Ми залишаємося собою вже багато років і не перефарбовуємося під вибори. Не змінюємо партії, не зраджуємо, не продаємо та не купуємо виборців. Згадайте, скільки політичних титаників лежить на дні української історії. “Свободі” – 29 років, а вона залишилася собою, бо не продалася. Українці це цінують та поважають. Стабільність та порядок – це те, до чого тяжіє народ. І “Свобода” відповідає цим критеріям, має потужну партійну структуру, фахівців, які знають, як із руїни зробити окрасу, навести лад на місцях. Візьмемо до прикладу свободівців, які вже декілька каденцій є головами таких міст обласного значення, як Тернопіль, Івано-Франківськ, Хмельницький. Сьогодні – це найуспішніші міста в Україні. Мери-свободівці мають найвищий рівень довіри. Але це результат копіткої та чесної праці їхніх команд. Секрет простий: не красти та самовіддано працювати. Вони довели, що місто може бути сучасним, цікавим, розвиненим та комфортним. Читайте:  Степан Кузьмич: “Позиція “Свободи” – єдиним і ефективним покупцем землі має стати держава” Олександр Однороманенко: “Свобода” – це перш за все ідея та ефективний менеджмент по її впровадженню” Вячеслав Хмельницький: “Свобода” ніколи не зраджувала своєму виборцю Керівник обласної “Свободи” Ігор Сабій: “Влада боїться двох речей – преси й людей на вулицях” Олег Береговий: “У “Свободи” є головне – послідовність у боротьбі за права громад” Віталій Гордієнко: “Свобода” має чітке бачення взаємодії громад із фермерами” Олександр Кириченко: “За підтримки “Свободи” змагатимусь на виборах голови Борщагівської ОТГ” Олександр Головня: ВО “Свобода” гарантує жителям Вишневої ОТГ прозорість використання бюджету” Фото: з особистого архіву Євгена Чубука КиевVласть

Судова тяганина довкола розміщення приватного сміттєзвалища в межах міста Боярка триває вже півроку. З одного боку є бажання мера міста та депутатів продати під сміттєсортувальну станцію більше 8 гектарів землі. З іншого – є позиція громади, яка не вірить, що фірма із малим статутним капіталом, без працівників і обладнання зможе збудувати щось путнє. Перший раунд судів поки за громадою. Натомість влада міста заперечує звинувачення та натяки на корупцію і має намір довести у суді, що потужна сміттєсортувальна станція містові потрібна, а ціна, за яку хочуть віддати сміттярям ділянку – справедлива. Як стало відомо KV, найближчим часом буде поновлено судове слухання по справі передачі в довгострокову оренду, а згодом продажу ТОВ “Вейст Еко Менеджмент” земельної ділянки площею 8,188 га (кадастровий номер 3222410300:02:004:5091), по вул. Білогородській в Боярці. На ділянці планується звести сміттєсортувальну станцію. Історія питання Як писала KV, 27 лютого Боярська міська рада передала в оренду на 49 років, а 9 квітня на позачерговій сесії підтримала проєкт рішення “Про надання дозволу ТОВ “Вейст Еко Менеджмент” на викуп земельної ділянки на території Боярської міської ради”. Приблизна вартість ділянки — 14-15 млн гривень. Читайте: У Боярці тривають бої за сміттєсортувальну лінію Під час голосування деякі депутати наполягали, аби міськрада не продавала землю, оскільки громада втратить над нею контроль. Але міський голова Олександр Зарубін тоді запевнив, що це абсолютно безпечно, оскільки спалювати сміття у їхньому місті не будуть. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”   Основні аргументи, які висували противники будівництва лунали приблизно так: Зарубін продав земельну ділянку під забудову в пришвидшеному темпі, з порушенням процедури – без аукціону та без громадських слухань; Компанія “Вейст Еко Менеджмент” не проводила публічної презентації проєкту; Сміттєпереробний об’єкт хочуть розмістити в безпосередній близькості до помешкань людей ( 500-600 м від будинків боярчан); Ціна, за яку приватникам передали ділянку занижена, і замість 15 млн гривень місто могло б вторгувати за неї 30-35 млн гривень; Компанія, що збирається будуватись створена за кілька місяців до продажу ділянки,  її статутний капітал у 100 тис. гривень занадто малий, кількість штатних працівників та наявність обладнання – невідомі; Потужність станції вдесятеро більша, ніж того потребує вся Боярська ОТГ, тож у місцевих складається враження, що у них під боком будуватимуть потужний сміттєвий бізнес, що обслуговуватиме Київ та пристоличну зону. 30 квітня Київський окружний адміністративний суд виніс ухвалу про вжиття заходів по забезпеченню позову проти Боярської міської ради та ТОВ “Вейст Еко Менеджмент”. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться Суд попросили визнати протиправним та скасувати рішення Боярської міської ради від 27.02.2020 року “Про передачу земельної ділянки в довгострокову оренду для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості в адміністративних межах Боярської міської ради ТОВ “Вейст Еко Менеджмент”. А також заборонити Боярській міській раді укладати із “Вейст Еко Менеджмент” договір оренди земельної ділянки площею 8,188 га (кадастровий номер 3222410300:02:004:5091), заборонити підприємству вчиняти будь-які дії, спрямовані на реєстрацію права оренди на вказану земельну ділянку й накласти на неї арешт та заборонити органам, які здійснюють реєстрацію речових прав на нерухоме майно, здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо цієї земельної ділянки. Позов було задоволено частково — до набрання законної сили судовим рішенням у цій справі було призупинено рішення Боярської міської ради щодо надання ділянки в оренду, державним реєстраторам прав на нерухоме майно заборонено реєструвати права на цю ділянку, підприємству “Вейст Еко Менеджмент” заборонено виконувати будь-які підготовчі та/або будівельні роботи з будівництва сміттєсортувальної станції на земельній ділянці. Боярська міська рада із рішенням суду не погодилась та почала апеляційний процес.  1 вересня мер міста Олександр Зарубін опублікував у себе на фейсбук-сторінці опублікував пост, у якому розповів, що діє так, як вважає за краще для громади. “Боярська влада прийняла виважене стратегічне рішення щодо безпечної переробки відходів Боярської ОТГ. Рішення непопулярне і дивне з огляду на передвиборчий рік. Але нам не до популізму. Аби через два-три роки місто не потопало у власному смітті – маємо діяти вже сьогодні…”, – пише Зарубін, та натякає, що інформацію про надпотужності станції зумисне тиражують перед виборами. Місцева преса Як стало відомо KV, в Боярці дійсно активізувалися публічні дії, направлені проти станції.  До прикладу, газета “Боярський експрес” пише , що запланована потужність підприємства, щонайменше в 50 разів більша, ніж того потребує Боярська громада, навіть у розрізі крупної об’єднаної територіальної громади.  Наводять журналісти газети і паралелі із сумнозвісним "львівським" сміттям. За їхніми даними власники компанії ТОВ “Вейст Еко Менеджмент” мають низку споріднених підприємств у Львівській області які, як і боярська компанія, займаються сміттям. За даними аналітичної системи YouControl, ТОВ “Вейст Еко Менеджмент” дійсно була створена за три місяці до рішення міськради про передачу їй землі в оренду — 28 жовтня 2019. У вказаного ТОВ  було два засновники — Драган Віталій та Олександр Сотніченко. Далі в компанії, яка існує лише 3 місяці, змінюють співвласника: у лютому 2020 року Драган виходить із співзасновників ТОВ “Вейст Еко Менеджмент” і того самого місяця реєструє нове підприємство – “Імпекс-Вест”, зареєстроване у Львівській області. На Львівщині, до того ж, вже зареєстрована компанія із дуже схожою назвою – “Ековей Вейст Менеджмент”, і займається вона тим же, чим і боярська. […] Примітно, що між підприємством Драгана та львівською компанією “Ековей Вейст Менеджмент” чимало спільного: обидві працюють на суміжному ринку послуг у Львівській області, у них збігаються види діяльності (торгівля автомобілями і легковими автотранспортними засобами, торгівля деталями і приладдям для автотранспортних засобів, технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів), зареєстровані обоє на Львівщині. Можливо, саме через це співзасновника тихенько “прибрали”, аби не привертати зайвої уваги? Всі ми добре пам'ятаємо про численні скандали із львівським сміттям після трагедії, що сталася на полігоні у 2016 році. Тоді пожежу локалізовували 3 дні, а під час обвалу сміття загинуло троє пожежників. Зараз фірма, якій Зарубін продає землю, дуже схожа, фактично як брат-близнюк, на львівську. То чи може це означати, що ми матимемо другий “львівський полігон” у себе під вікнами!? Прикро, що через бажання наживитися Боярку хочуть перетворити у велике сміттєзвалище”, – пише “Боярський експрес”. Жителі Але у жителів Боярки також вистачає запитань. До прикладу, в Боярці триває  активний збір підписів "за" про недопущення продажу землі сміттярям. Вже вдалося зібрати  близько 7000 підписів. Крім цього, міську владу атакують активісти. Так місцева юристка Наталя Ніколаєва подала кілька запитів, зокрема, про суму орендної плати, яку отримала на свій рахунок Боярська міська рада за час, що ділянка здавалася в оренду “Вейст Еко Менеджмент”, а також стосовно ціни, за яку планується продати цю ділянку. Юристка вважає, що 15 млн гривень, у той час як згідно нормативно-грошової оцінки її вартість складає близько 34 млн гривень, – це надто мало. За словами юристки, відповіді від міста вона не отримала, отримала відписку. Як писала KV, ще у 2018 році практично весь Києво-Святошинський район Київщини перебував на межі екологічної катастрофи через бездарну утилізацію ТПВ. Скандальний полігон ТПВ на Кюківщині простоював. Читайте: Мусорный ветер. Киевщина утопает в собственных отходах   * ТОВ “Вейст Еко Менеджмент”, код ЄДРПОУ: 43311477 фото: коллаж KV КиевVласть

У місті Фастів Київської області готуються до будівництва логістично-контейнерного терміналу. Це масштабний інвестиційний проєкт, реалізація якого поповнить міський бюджет та створить нові робочі місця. Другий перспективний об'єкт має з'явитися у Бориспільському районі – там від майбутнього заводу із виробництва мехатронних виробів очікують майже тисячу робочих місць та великі прибутки. Керівники територій зазначають, що реалізація інвестиційних проєктів вплине не лише на розвиток окремих населених пунктів, але й на економічне зростання усієї Київщини. Фастівський термінал  Як стало відомо KV, 27 липня у місті Фастів відбулись земельні торги з продажу права оренди земельної ділянки площею 8,9 га у промисловій зоні на вулиці Завокзалля строком на 15 років. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Переможцем аукціону визначено ТОВ “Контейнерний термінал Фастів”, який має намір збудувати там логістично-контейнерний термінал. Повідомляється, що цей інфраструктурний елемент сучасних ланцюгів поставок генеральних вантажів включений до Національної транспортної стратегії України.  Реалізація проєкту збільшить надходження від сплати за землю до міського бюджету на 712 тис. гривень щорічно, а також створить нові робочі місця. Очікується, що у найближчій перспективі він стане акселератором розвитку промислово-логістичного кластеру FastIV та поверне місту статус провідного логістично-промислового центру Київщини. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться Варто зазначити, що ТОВ “Контейнерний термінал Фастів” було створено 25 червня 2020 року. Його засновником є Володимир Володимирович Деменко, у власності якого є ще одне підприємство, яке займається діяльністю у сфері транспорту – ТОВ “Левада Карго”. Керівником “Контейнерного терміналу Фастів” є Артем Сергійович Денисенко. Основний вид діяльності компанії – транспортне оброблення вантажів.  Як розповів у коментарі мер Фастова Михайло Нетяжук, наразі триває розробка проєктно-кошторисної документації для початку будівництва, приблизний термін введення в експлуатацію першої черги терміналу – липень наступного року.  “Ми маємо затверджений План розвитку міста Фастів, погоджений з Єврокомісією. Відповідно через Міністерство інфраструктури цей об'єкт був включений у Національну транспортну стратегію. Під час конференції в Одесі з приводу інтермодальних перевезень у місті Фастів, проєкт логістичного терміналу було презентовано перед основними перевізниками контейнерів в Україні. Зацікавилась компанія, яка наразі розбудовує мережу контейнерних логістичних терміналів у країні. Особисто для них було проведено ще одну презентацію, розроблено попередньо техніко-економічні обґрунтування”, – каже він.  За його словами, для міста прихід нового інвестора має ряд переваг.  “У місті було зареєстровано нову компанію, яка буде сплачувати податки до місцевого бюджету. Планується, що при введенні першої і другої черги будівництва, на терміналі працюватиме понад 200 осіб. Для Київщини це стане потужним драйвером розвитку, тому що буде можливість не тільки імпортувати товар, а й відвантажувати продукцію на експорт з виходом на порти Чорного та Балтійського моря з подальшим експортом шляхом морського транспортування. Ми робили розрахунки, які підтвердженні спеціалістами Світового банку, які показують, що цей проєкт буде суттєво підвищувати фінансово-економічну спроможність не тільки Фастова, а й Київщини”, – закінчив він.  Бориспільський завод 24 липня в Бориспільському районі відбувся урочистий захід з закладання капсули з нагоди початку будівництва майбутнього заводу із виробництва мехатронних виробів ТОВ “Костал Україна”. Компанія планує інвестувати у розвиток власного виробництва майже 40 млн євро та створити 900 робочих місць. Старт виробництва на Бориспільщині очікують в квітні 2021 року.  Варто зазначити, що тендер на будівництво заводу виграло Бориспільське ПрАТ “Агробудмеханізація” (голова правління Володимир Шалімов). Компанія КОСТАЛ-УКРАЇНА ТОВ є дочірньою компанією німецької фірми LEOPOLD KOSTAL GmbH & Co. Група KOSTAL складається з 31 компанії в 17 країнах світу. Основний вид діяльності компаній групи – розробка і виробництво технологічно передових електронних і електро-механічних виробів для автомобільної промисловості. В Україні KOSTAL GROUP має підприємство в місті Переяслав з виробництва автомобільної електроніки, яка поставляється для таких лідерів автовиробництва як BMW, Lamborghini, Audi, VW, Ford, Renault та інші. Як зазначив на своїй сторінці у Facebook екс-перший заступник голови КОДА Андрій Анісімов, ще у 2018 році КОДА зобов’язалась допомогти у пошуку земельної ділянки з відповідними комунікаціями під нове виробництво в одному з районів області. За словами голови Бориспільської райради Владислава Байчаса, завод буде розташовано поблизу міста Борисполя, на територій майбутньої Пристоличної об’єднаної громади.  “Для району будівництво заводу – це однозначно плюс. Ми отримаємо нові робочі місця, надходження до бюджету. Якщо не помиляюсь, будувати його будуть протягом двох років. У 2018 році до мене звернувся Володимир Шалімов, ми усіляко сприяли тому, аби інвестор залишився на нашій територій, на це знадобилось два роки. Були проблеми із документами, довго отримували дозвіл на електроенергію, в України з цим проблеми. У Київській області вони мають подібний завод у Переяславі, однак там їм щось не сподобалось. Завод буде побудовано фактично у місті, але територіально – у адміністративних межах Дударківської сільради, майбутньої Пристоличної ОТГ. Також продовжується оформлення документів із інвестором щодо будівництва McDonald’s”, – розповів він.  Нагадаємо, як раніше писала KV, 18 серпня Київська облдержадміністрація уклала угоду про співпрацю з Українським союзом промисловців та підприємців. Підписали меморандум голова КОДА Василь Володін та президент УСПП Анатолій Кінах. Читайте: Денежное лето: на Киевщине активно открываются новые предприятия Фото: коллаж KVКиевVласть