На місцевих виборах-2020 за посаду очільника Сквирської ОТГ Білоцерківського району Київщини змагатимуться 14 кандидатів. З них 8 йдуть самовисуванцями. Серед кандидатів – чинний мер Сквири Валерій Скочко, голова Сквирської райради Василь Гриша, голова Шамраївської сільради Валентина Левіцька, голова Сквирської райдержадміністрації (РДА) Оксана Славінська і інші. Детально про кандидатів читайте у матеріалі KV. Як стало відомо KV, до Сквирської міської громади (31, 2 тис. населення), увійшли 26 населених пунктів: с. Антонів, с. Безпечна, с. Буки, с. Великі Єрчики, с.Владиславка, с. Горобіївка, с. Домантівка, с. Дулицьке, с. Дунайка, с. Золотуха, с.Каленна, с. Кам'яна Гребля, с. Квітневе, с. Кононівка, с. Красноліси, с. Краснянка, с. Кривошиїнці, с. Лаврики, с. Малі Єрчики, с. Малі Лисівці, с. Миньківці, с. Мовчанівка, с. Нова Пустоварівка, с. Новий Шлях, с. Оріховець, с. Пустоварівка, с. Рибчинці, с. Рогізна, с. Руда, с. Саврань, с. Самгородок, с. Селезенівка, місто Сквира, с. Таборів, с. Тарасівка, с. Терешки, с. Токарівка, с. Тхорівка, с. Улянівка, с. Цапіївка, с. Чубинці, с. Шаліївка, с. Шамраївка, с. Шапіївка, с. Ями. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”   Згідно з даними ЦВК, на посаду мера Сквири претендують 14 кандидатів.  Партія “Пропозиція” висунула кандидатом на посаду міського голови Сквири безпартійного Бикова Дмитра Якимовича. Народився 28 жовтня 1985 році у Сквирі, наразі проживає в цьому місті. Має вищу освіту. На сайті партії “Пропозиція” зазначено, що Дмитро Биков – “фаховий фінансист. Лідер з розвинутими організаційними якостями. Сильний управлінець, який правильно розподілятиме фінанси та визначатиме галузі, які потрібно розвивати”. Згідно з даними аналітичної системи Youcontrol, Дмитро Биков є керівником ПП “МД Смарт Логістік” (допоміжна діяльність у сфері транспорту). На сторінці Дмитра Бикова у Facebook зазначено, що він балотується не тільки кандидатом у депутати міськради Сквири, але й у депутати Київської облради від партії “Пропозиція”.  Читайте: Хочуть у владу: список кандидатів на голову Вишневої ОТГ на місцевих виборах 2020 Партія “За Майбутнє” висунула кандидатом у мери Гришу Василя Васильовича. Він народився 2 листопада 1956 року у с. Терешки Сквирского района Киевской области. Безпартійний, проживає у м. Сквира.  Закінчив історичний факультет Київського державного педагогічного інституту і Національну академію внутрішніх справ. У радянські часи Гриша був першим секретарем Сквирського райкому комсомолу, завідувачем організаційним відділом Сквирського райкому компартії України. З 1991 по 2002 роки займав керівні посади Сквирського і Білоцерківського РВ ГУ МВС України в Київській області. Згодом став начальником загального відділу Білоцерківської РДА, а з 2003 по 2007 рік – заступник начальника Білоцерківського ДРСУ-78. З 2010 по 2011 рік – заступник директора ТОВ "Агросолюшнс", з 2011 по 2015 рік – заступник директора ТОВ "Агрофірма" Колос". З 2007 по 2010 рік Василь Гриша був першим заступником голови Сквирської РДА. У 2015 році обраний головою Сквирської районної ради. На минулих виборах обраний до Сквирської районної ради першим номером списку партії “Європейська Солідарність”. На момент обрання займав посаду заступника директора ТОВ "Агрофірма Колос" (Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур).  За даними декларації Василя Гриши за 2019 рік, він має три земельні ділянки загальною площею 43,6 тис. кв. м, дом і часткою права власності на квартиру. Дохід Гриши за минулий рік склав 508,7 тис. гривень. Готівкою голова Сквирської райради задекларував 90 тис. гривень.  Читайте: Василь Гриша: “Районні адміністрації вже себе віджили” У своїй передвиборчій програмі кандидат Гриша зазначив наступні пункти: провести інвентаризацію комунального майна та земельних ділянок, змонтувати сміттєсортувальний завод, влаштувати переробку сміття; вирішити проблему пасажирських перевезень по м.Сквира та від міста до декількох сіл; провести ремонт будівлі кінотеатру; вирішити питання забезпечення питною водою мешканців міста Сквира, жителів кількох сіл; розвивати дорожнє будівництво і т.ін. Читайте: Хочуть у владу: список кандидатів на голову Яготинської ОТГ на місцевих виборах 2020 ВО “Батьківщина” висунула кандидаткою Грищенко Олену Григорівну. Вона народилася 10 червня 1968 року у с. Михайлівка. Має вищу освіту, член партії "Батьківщина". Проживає у м. Сквира. У 2015 році Грищенко балотувалася до Київської облради від “Опозиційного блоку” по округу 72. Наразі є заступницею голови Сквирської районної ради. Очолює Сквирську районну партійну організацію ВО "Батьківщина". Згідно з даними декларації за 2019 рік, Олена Грищенко має дві земельні ділянки загальною площею 2,2 тис. кв.м., будинок і частку квартири, а також недобудований будинок. Дохід за минулий рік склав 372,8 тис. гривень.  За даними активістів Всеукраїнського руху проти політичної корупції “Під контролем”, Олена Грищенко тричі відмовляла запитувачам в доступі до публічної інформації стосовно своєї декларації про доходи за 2015 рік. За їхніми даними, лише після  написання та розгляду звернення до Уповноваженої Верховної Ради України з питань прав людини, Грищенко надала копію майнової декларації.  Читайте: Дела сердечные: “Батькивщина” выдвинула в мэры столицы нардепа Кучеренко и огласила первую пятерку списка в Киевсовет (видео) Від партії “Голос” балотується член цієї політсили Іванченко Григорій Іванович. Народився 18 березня 1977 року у Ізмаїлі. Має вищу освіту. Проживає у м. Сквира.  У червні 2019 року Іванченко був призначений координатором партії “Голос” по Київській області.  Григорій Іванченко у 2016 році як громадський активіст виступав з активною критикою чинного мера Сквири Валерія Скочка. Зокрема, в мережі можна знайти тексти із посиланням на Іванченко із цілою низкою нарікань в бік чинного мера та комунальних підприємств міста.  Координаторка проєкту “Ні корупції!” Ольга Шалайська так пише про Іванченко: Григорій Іванченко – громадський активіст, який відстежує всі закупівлі у місті Сквира в Київській області. Через це з ним не вітаються мер районного центру і місцеві бізнесмени. Жити йому зараз непросто. Проте саме завдяки таким людям сайт щодня наповнюється новими деталями про корупційні схеми – причому в загальнонаціональному розрізі Читайте: Скорык-Шкаривская возглавит список кандидатов от партии “Голос” на выборах в Киевский облсовет Безпартійна Левіцька Валентина Петрівна йде на вибори очільника Сквирської міськради як самовисуванка. Народилася 30 серпня 1963 року в селі Домантівка Сквирського району Київської області. Отримала вищу освіту у Київському педагогічному інституті ім.Горького за спеціальністю методист з виховної роботи, вчитель етикету та психології сімейного життя. У 2005 році  призначена на посаду начальника відділу освіти Сквирської райдержадміністрації (РДА), у 2007 році -  заступниця голови Сквирської РДА. З 12 листопада 2010 року – голова Шамраївської сільської ради Сквирського району Київської області. За даними декларації за 2019 рік, Валентина Левіцька разом з чоловіком мають два будинки і 8 земельних ділянок загальною площею 312 тис. кв.м. Дохід подружжя у минулому році склав 641,9 тис. гривень.  Чоловік кандидатки – Василь Левіцький, є бенефіціаром Фермерського господарства "Лідія-ВВ", яке займається вирощуванням зернових культур. На Facebook-сторінці Левіцької вона висловила думку, що Сквирській громаді потрібен лідер, здатний зробити її соціально-привабливою, екологічно чистою, упорядкованою, з розвинутою інфраструктурою. “Я буду саме таким лідером!” – вважає кандидатка. Читайте: Хочуть у владу: список кандидатів на голову Білоцерківської ОТГ на місцевих виборах 2020  Пасічник Олександр Сергійович йде кандидатом у мери Сквири як самовисуванець. Народився 22 січня 1974 року. Безпартійний, проживає у Сквирі. На своїй Facebook-сторінці Пасічник опублікував автобіографію, згідно з якою  має дві вищі освіти: Білоцерківського державного аграрного університету за спеціальністю “Агрономія” і Державного вищого навчального закладу “Переяслав – Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди” за спеціальністю “Управління навчальним закладом”. З 2004 року  по даний час займає посаду  директора Державного навчального закладу “Сквирське вище професійне училище”. У передвиборчій програмі зазначив такі пункти: проведення місцевих референдумів; створення фону інвестиційної привабливості; реформа медицини, освіти, культури і спорту; доступне житло; охорона навколишнього середовища та ефективне використання природних ресурсів. Читайте: Хочуть у владу: список кандидатів на голову Березанської ОТГ на місцевих виборах 2020 Безпартійний самовисуванець Писаренко Віталій Григорович зареєструвався як кандидат на посаду очільника Сквирської міської громади. Народився 12 жовтня 1957 року у м. Сквира. Має вищу освіту, проживає у Сквирі.  Є головою правління Сквирського районного споживчого товариства Київської області (Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами). Згідно з даними Сlarity-project, Віталій Писаренко є одним з засновників ГО “Зорецвіт”, вищим органом якої вказана Сквирська міськрада.  Є також одним з засновників ГО “Федерація гандболу Київської області”.  Читайте: Хочуть у владу: список кандидатів на голову Славутицької ОТГ  Від політичної партії “Наш край” на вибори міського голови Сквири йде Поступаленко Юлія Олександрівна. Народилася 14 січня 1983 року у м. Сквирі. У цьому ж місті мешкає і нині. Згідно зі вказаною на Facebook-сторінці інформацією, Юлія Поступаленко вчилася у Національній академії державного управління при Президентові України. Працює начальником відділу у Головному управлінні Пенсійного фонду України у Київській області. Згідно з декларацією за 2019 рік, вона з чоловіком має три квартири. Дохід подружжя за минулий рік склав 377 тис  гривень.  Читайте: Нардеп Сергей Шахов решил баллотироваться в мэры Киева от партии “Наш край”  Приймак Юрій Юрійович зареєструвався кандидатом на посаду міського голови Сквири як самовисуванець. Народився 4 травня 1980 році у Білій Церкві. Має вищу освіту, безпартійний. Проживає у с. Шапіївці. Згідно з даними декларації, у 2019 році людина на ім’я Юрій Приймак звільнилася з посади головного спеціаліста відділу управління персоналом та організаційної роботи апарату Сквирської райдержадміністрації. На той момент у нього і його рідних у власності перебував будинок і 6 земельних участки загальною площею 47 тис. кв. м. Дохід за попередній, 2018 рік, склав 86 тис. гривень.  Читайте: Хочуть у владу: список кандидатів на голову Богуславської ОТГ на місцевих виборах 2020 Самовисуванкою є й кандидатка Сікорська Ольга Миколаївна. Народилася 13 січня 1986 року у с. Голубівка. Має вищу освіту, безпартійна. Проживає у с. Миньківці.  Працює начальником юридичного відділу Сквирської міської ради. Є однією з засновників ГО “Сяйво серця”. До березня 2019 року Ольга Сікорська була членом Ради адвокатів Київської області, займалася індивідуальною адвокатською діяльністю. Право на заняття адвокатською діяльністю зупинено з 1 березня 2019 року на підставі її заяви.  Згідно з даними декларації за 2019 рік, Ольга Сікорська має земельну ділянку 5,6 тис. кв. м, 2 легкових авто. Мала дохід за минулий рік 242 тис. гривень.  Читайте: Хочуть у владу: список кандидатів на голову Переяславської ОТГ на місцевих виборах 2020 Чинний міський голова Сквири Скочко Валерій Анатолійович зареєстрований кандидатом на цю посаду як самовисуванець. Народився 26 травня 1972 року у м. Міронівка, безпартійний. Проживає у Сквирі. Має дві вищі освіти: закінчив Кам'янець-Подільський педагогічний інститут, історичний факультет і Національну академію державного управління при Президентові України за спеціальністю державне управління. У 2006-2010 роки був міським головою міста Сквира. 2010-2015 роки – перший заступник Боярського міського голови Київської області, яким тоді був Тарас Добрівський. 25 жовтня 2015 року обраний міським головою міста Сквира від партії “Європейська Солідарність”. За даними декларації за 2019 рік, родина Скачко має будинок, дві земельних ділянки загальною площею понад 30 тис. кв.м. Дохід за 2019 рік склав 569 тис. гривень.  Читайте: Мэр Сквиры Скочко лишился колес и стал зарабатывать вдвое больше Кандидаткою-самовисуванкою є безпартійна Славінська Оксана Вікторівна. Народилася 22 квітня 1969 року у м. Андрушівка. Має вищу освіту, проживає у Сквирі.  З квітня 2016 по січень 2020 року – перший заступник голови Сквирської РДА. Розпорядженням президента Володимира Зеленського від 31 січня 2020 року №2020-рп призначена головою Сквирської РДА Київської області. Оксана Славінська була депутатом Сквирської міськради V (2006-2010 рік) і VI скликань (2010-2015 рік). У 2015 році балотувалася на виборах голови Сквирського міськради як самовисуванець, однак не пройшла. За даними декларації за 2019 рік, родина Оксани Славінської мала будинок, 7 земельних ділянок загальною площею 147 тис. кв.м, вантажне і легкове авто. Дохід родини склав більш ніж 484 тисячі гривень.  Читайте: Хочуть у владу: список кандидатів на голову Броварської ОТГ на місцевих виборах 2020 Від партії “Слуга народу” висувається Чмирь Максим Миколайович. Народився  20 березня 1979 року у м. Сквира. Освіта вища, безпартійний. Проживає у Сквирі. Є директором ТОВ "Великоєрчиківське" (Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур). Також Максим Чмирь є директором ТОВ "ЮНІС-АГРО" (Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна).  На Facebook-сторінці “Сквира – це ти. Партія "Слуга Народу" Максим Чмирь представив себе як корінного сквирянина. “Я працюю керівником сільськогосподарського підприємства вже 10 років у рідних мені Великих Єрчиках. Я не уявляю себе без своєї роботи, свого колективу та своїх людей. Мені 41 рік. Я маю вищу юридичну освіту”, – повідомив кандидат. Читайте: Партія “Слуга Народу” висунула кандидатів у депутати всіх рівнів на Київщині Кандидатом-самовисуванцем на посаду міського голови Сквірської громади йде Ященко Сергій Миколайович. Народився 30 листопада 1975 року у м. Сквира. Має вищу освіту вища, безпартійний. Проживає у Києві. Самозайнята особа, адвокат.  Читайте: Виборча карта Київської області: округи та дільниці  Читайте: Хочуть у владу: список кандидатів на посаду голови Ржищівської ОТГ на місцевих виборах 2020 Хочуть у владу: список кандидатів на посаду голови Бучанської ОТГ на виборах 2020 року Хочуть у владу: список кандидатів на голову Вишгородської ОТГ Хочуть у владу: список кандидатів на голову Української ОТГ на місцевих виборах 2020 Хочуть у владу: список кандидатів на голову Тетіївської ОТГ на місцевих виборах 2020 Хочуть у владу: список кандидатів на голову Бориспільської ОТГ на місцевих виборах  2020 Хочуть у владу: список кандидатів на голову Богуславської ОТГ на місцевих виборах  2020 Хочуть у владу: список кандидатів на голову Фастівської ОТГ Хочуть у владу: список кандидатів на голову Переяславської ОТГ на місцевих виборах 2020 Хочуть у владу: список кандидатів на голову Обухівської ОТГ на місцевих виборах 2020 Хочуть у владу: список кандидатів на голову Яготинської ОТГ на місцевих виборах 2020 Хочуть у владу: список кандидатів на голову Березанської ОТГ на місцевих виборах 2020 Хочуть у владу: список кандидатів на голову Славутицької ОТГ Хочуть у владу: список кандидатів на голову Білоцерківської ОТГ на місцевих виборах 2020 Хочуть у владу: список кандидатів на голову Васильківської ОТГ на місцевих виборах 2020 Хочуть у владу: список кандидатів на голову Боярської ОТГ Хочуть у владу: список кандидатів на голову Броварської ОТГ на місцевих виборах 2020 Хочуть у владу: список кандидатів на голову Вишневої ОТГ на місцевих виборах 2020 Фото: коллаж KV КиевVласть

Мешканцям Ржищівської громади 25 жовтня доведеться обирати собі голову. За їх голос змагатимуться в.о. очільниці Ржищева Чорненька, її поновлений у статусі мера опонент Спичак, а також колишній силовик, місцеві підприємці та перевізники і один цілковито утаємничений “Слуга народу”. Як стало відомо KV, округ №8 утворюють Васильківська, Обухівська, Миронівська, Кагарлицька, Богуславська, Українська, Ржищівська, Федосіївська та Козинська територіальні громади (ОТГ). Приблизна кількість виборців – 194 071 осіб. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  До складу Ржищівської ОТГ входять села Балико-Щучинка, Уляники, Півці, Онацьки, Гребені, Юшки, Яблунівка Кагарлицького району, а також Пії і Липовий Ріг Миронівського району. В одну громаду території були об’єднані ще у серпні 2018 року. Голову громади обиратимуть 11 468 виборців. Свої кандидатури висунули 7 осіб, за даними ЦВК. Читайте: Виборча карта Київської області: округи та дільниці  Майже голова Кристина Іванівна Чорненька – виконуюча обов’язки голови Ржищівської міськради. Народилася 29 вересня 1980 року у місті Горлівка на Донеччині, є членом та висувається від партії “Європейська солідарність”.  З листопада 2015 року – депутат Ржищівської міської ради VII скликання. Балотувалася до міськради від Ржищівської міської організації партії "Блок Петра Порошенка" Солідарність". З 13 червня 2016 року – в.о. голови – секретар Ржищівського міської ради VII скликання. Тимчасово очолила міськраду після дострокового припинення повноважень колишнього голови – Миколи Спічака. Докладна біографія Чорненької у агітматеріалах “ЄС”. Фото: Денис Шевченко Згідно з даними декларації, дохід Чорненької в 2019 році становив 107 515 гривень зарплати та 283 054 гривні – подарунок від Людмили Сівакової, ФОП, що займається роздрібною торгівлею і проживає за тою ж адресою, що й Чорненька. Чорненька задекларувала: квартиру в Києві площею 49,2 кв. м; автомобіль Toyota Auris (2008 р.в.). Заощадження у в.о. мера Ржищева офіційно були відсутні, а от фінансові зобов'язання були — Чорненька в 2019 році продовжувала виплачувати раніше взятий кредит у розмірі 15 750 доларів США. “Ми нещодавно створили ОТГ. Громада створювалася для того, щоб покращити життя мешканців, збільшити можливості, втілювати ті ж інфраструктурні проєкти. Децентралізація – це надія на краще. Тому категорично проти, щоб будь-які кошти вилучалися із місцевих бюджетів”, – заявляла Чорненька у квітні 2020 року.  Волонтерський штаб ЄС, до складу якого входить Чорненька і головує Ржищівською ланкою якого депутат Київоблради Руслан Кузьменко (фракція “Солідарність”), займався роздачею продуктових наборів.  Читайте: Дело об отставке экс-мэра Ржищева все еще рассматривается в суде, – и.о. председателя Ржищевской ОТО Черненькая Реваншист Микола Антонович Спичак – ексмер Ржищева, який балотуватиметься від партії “Опозиційна платформа – За життя”, і є її членом. Він народився 27 серпня 1955 року у селі Расавка Кагарлицького району. Вказав, що є техніком архівосховища у Міністерстві закордонних справ України. Отримав освіту за фахом технік-будівельник, закінчив Ржищівський будівельний технікум у 1974 році, вищу освіту отримав у Черкаському педагогічному інституті.  Наразі є керівником міської партійної організації “Партії Регіонів”, яка не перебуває в стані припинення. Його дружина Валентина очолює Учбово-спортивну базу Олімпійського резерву у Ржищеві. Має дочку Світлану Апостол, яка донедавна працювала головним спеціалістом Управління соцзахисту населення Ржищівської міської ради. Був міським головою Ржищева у 2010-2015 роках (позапартійний). У 2015 році був обраний знов  від партії “Наш край”.  Звільнений з посади 13 червня 2016 року, але рішенням Ржищівського міського суду від 2 жовтня 2020 року Миколу Спичака поновлено на посаді. Виконуюча обов'язки мера Христина Чорненька не визнає постанови і вважає, що вона була прийнята з порушеннями. Сам Спичак стверджує, що йому не дають розпочати виконання обов'язків.  “Виконавчий лист, видається лише на рішення суду, яке набрало законної сили. Але і це не показник для незаконних захватчиків влади в місті. Добровільно владу не хочуть передавати”, – підпис та фото зі сторінки Світлани Апостол Читайте: Экс-мэр Ржищева Спичак со скандалом пытается восстановиться в должности  Остання його декларація подана за часів головування – за 2016 рік. Згідно до неї, Микола Спичак – власник будинку 16 кв.м. та земельної ділянки 1,9 га у Расавці Кагарлицького району, та ділянки 966 кв.м. у Ржищеві. Його дружина також є власником ділянки у Ржищеві (1779 кв.м), та має там будинок (122 кв.м). Також на неї записана земельна ділянка 3,6 га у Півцях Кагарлицького району.  Єдиним самовисуванцем серед кандидатів у мери Ржищева став Чепченко Олег Григорович, який народився 25 вересня 1968 року у селі Мала Вільшанка Білоцерківського району. Проживає у Білій Церкві. Безпартійний, займає посаду гендиректора у київській ТОВ "Науково-виробниче підприємство "НЕП-ХХ1" і входить до стану її засновників. Фірма зареєстрована у 2003 році і займається перевезеннями (“Інший пасажирський наземний транспорт”). У себе на фейсбуці вказав, що навчався в Національній академії внутрішніх справ, працював у МВС та СБУ, пізніше пішов в адвокатуру (фірма “Юрпрайд”, де він також керівник і один з засновників). Програма Олега Чепченка, узято з його сторінки у Facebook Має доньку Наталю, що закінчила Національну музичну академію ім. Чайковського і наразі є оперною співачкою, та дружину Оксану Вікторівну Чепченко.  Радикал Від “Нашого краю” балотується Журило Ігор Володимирович. Він народився 22 лютого 1965 року у селі Грушів на Миронівщині. Є депутатом Ржищівської міськради (фракція “Радикальна партія Олега Ляшка”) та в.о. генерального директора у компідприємстві Київоблради “Київська регіональна інвестиційна компанія” (КП КОР “КРІК”). Учасник імовірного саботажу одного з минулорічних засідань Ржищівської міськради. У YouControl можна також знайти інформацію, що він був керівником нині припиненого ТОВ “Ржищівдніпробуд”. Згідно із його декларації за 2019 рік Ігор Журило заробив 227 100 гривень у якості підприємця, заробіток його дружини, що працює начальником Ржищівського міського відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції – 174 081 гривня. У власності Ігоря Журило із нерухомості – житловий будинок (75 кв.м), садовий будинок (24 кв.м), нежитлова будівля (650 кв.м) та 3 земельні ділянки (1260, 500 та 2200 кв.м) у Ржищеві. На його дружину також записані нежитлова будівля у Ржищеві та земельна ділянка. Підприємці Від “За Майбутнє” висуватиметься директор ПП “Мережа-Авто-Плюс” Лобуренко Михайло Миколайович. Він народився 8 листопада 1968 року у селі Панікарча Кагарлицького району. Є засновником та керівником не тільки вищевказаного підприємства, що розташоване у місті Кагарлик, але й засновником ПП “Мережа-Авто” у Богуславі. Провадить діяльність “пасажирський наземний транспорт міського та приміського сполучення” ще й як ФОП. На сайті Кагарлицької РДА є розпорядження № 44 від 18 лютого 2016 року, де він перебував у складі постійної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій райдержадміністрації, вказаний як директор СПД ФО “Лобуренко”, тобто приватний підприємець. У скандалах не помічений, не є суб’єктом подання декларацій. Його підприємству Київська ОДА часто пролонгувала договір на перевезення за тими чи іншими маршрутами області. Прохоренко Артем Миколайович – народився 28 грудня 1985 року у Ржищеві, висувається від партії “Громадський рух Миколи Томенка “Рідна Країна”. Безпартійний, депутат Ржищівської міської ради (фракція “Всеукраїнське об’єднання “Батьківщина”). Фізособа-підприємець, що займається поставками продуктів, переважно до закладів освіти. Згідно даних Clarity Project, учасник у 127 закупівлях, з них переміг у 50 закупівлях на суму 2,15 млн гривень. За даними його декларації про доходи, за 2019 рік Артем Прохоренко отримав 910 тис. гривень з підприємництва, доходи дружини не вказані. Має земельну ділянку 0,1 га у Ржищеві та будинок 154,5 кв. м у спільній власності у Рокитному, а їздить на ЗАЗ Sens 2013 р.в.. Узяв кредит на суму 107 тис. гривень. Анонімус Від “Слуги народу” йде безпартійний Шорохов Сергій Іванович, який народився 2 травня 1966 року у Ржищеві. За такими ПІБ у місті проживає одразу дві особи, згідно даних YouControl. Зареєстрований по вул. Пролетарській, зокрема, займався роздрібною торгівлею м'ясом і м'ясними продуктами в спеціалізованих магазинах. Знайти ще бодай якусь інформацію про нього не видається можливим, сторінок у соцмережах кандидат не має. Читайте: Хочуть до влади: список кандидатів на посаду голови Бучанської ОТГ на виборах 2020 року Хочуть у владу: список кандидатів на голову Вишгородської ОТГ Хочуть у владу: список кандидатів на голову Української ОТГ на місцевих виборах 2020 Хочуть у владу: список кандидатів на голову Тетіївської ОТГ на місцевих виборах 2020 Хочуть у владу: список кандидатів на голову Бориспільської ОТГ на місцевих виборах  2020 Хочуть у владу: список кандидатів на голову Богуславської ОТГ на місцевих виборах  2020 Хочуть у владу: список кандидатів на голову Фастівської ОТГ Хочуть у владу: список кандидатів на голову Переяславської ОТГ на місцевих виборах 2020 Хочуть у владу: список кандидатів на голову Обухівської ОТГ на місцевих виборах 2020 Хочуть у владу: список кандидатів на голову Яготинської ОТГ на місцевих виборах 2020 Хочуть у владу: список кандидатів на голову Березанської ОТГ на місцевих виборах 2020 Хочуть у владу: список кандидатів на голову Славутицької ОТГ Хочуть у владу: список кандидатів на голову Білоцерківської ОТГ на місцевих виборах 2020 Хочуть у владу: список кандидатів на голову Васильківської ОТГ на місцевих виборах 2020 Хочуть у владу: список кандидатів на голову Боярської ОТГ Хочуть у владу: список кандидатів на голову Броварської ОТГ на місцевих виборах 2020 Хочуть у владу: список кандидатів на голову Вишневої ОТГ на місцевих виборах 2020 Фото: колаж KVКиевVласть

Сергій Конюшок – чемпіон та рекордсмен світу зі стронгмену. Окрім того, він є досвідченим фахівцем з фізіології спорту та активним громадським діячем. У 2020 році Сергій балотується до Київради з ґрунтовним планом розбудови спортивної інфраструктури міста. Він поділився з нами своїми пропозиціями для покращення життя у столиці. - Сергію, чому ви вирішили балотуватися до Київради? - Я був активним учасником Євромайдану. Ці події ствердили в мені проукраїнський напрямок мислення і бажання відстоювати свої принципи. В 2014 році я вирішив, що маю працювати на благо суспільства. Саме тоді, власне, я познайомився з Сергієм Гусовським. У нас зібрався колектив ентузіастів та однодумців, і за 6 років спільної роботи ми точно можемо називати себе друзями. - Ви займаєтеся громадською діяльністю у спортивній галузі. Розкажіть, які проекти ви втілюєте? - Ми розвиваємо спортивну федерацію – це спілка спортсменів і зацікавлених у спорті осіб. Найбільшою метою нашої організації є мотивація на здоровий спосіб життя. Безумовно, також ми розвиваємо спорт в Україні та опікуємось проблемами спортсменів. Ми проводимо заходи по всій Україні, і до нас усюди підходять глядачі зі схвальними відгуками. Деякі люди кажуть, що вони надихалися моїми виступами, коли я був професійним спортсменом. Це справді приємно, і ми вбачаємо у цьому одну з наших соціально-гуманітарних місій – надихати. - Ви балотуєтеся в Дніпровському районі. Які, на вашу думку, його головні проблеми? - Я народився у цьому районі. Тут живуть мої батьки та друзі. Тому я чудово знаю Дніпровський район та його проблеми. Багато з них – наприклад, незаконна забудова – є загальними для всього Києва. Один проблемний і болісний для мене момент – це фізкультурно-оздоровчий комплекс на вулиці Райдужній. Тут я починав тренуватися, розпочинав свою спортивну кар’єру. Останні 15 років ця будівля стоїть у занедбаному стані. Одним з моїх головних завдань у Київраді буде відновлення таких спортивних майданчиків. Проблемним місцем у Дніпровському районі є мікрорайон “Соцмісто”. Це дуже стара забудова, яку будували ще полонені німці. З того часу він не ремонтувався і не оновлювався. Також є великі масиви хрущовок, які вже не підлягають капітальному ремонту. Якщо хрущовки хоч якось тримаються, то в “Соцмісті” вже можна знімати голлівудські фільми про події сторічної давнини. - Дніпровський район – один з найзеленіших у Києві. Чи загрожує його паркам забудова? - Так, і це дійсно велика проблема. Наш район впізнаваний цими парками, вони роблять його привабливим для життя. Рішенням Київради встановлений мораторій на будівництво у зелених зонах, які є парками і скверами. Але є комплекс ділянок, що ще за “попередників” був виділений на розробку проектів. Яскравий приклад – лісова смуга біля метро “Дарниця”, яку нещодавно обнесли парканом. Місцеві мешканці активно відстоюють такі ділянки. Втім, далеко не всі ситуації вирішуються на їхню користь, адже забудовники мають значно більше ресурсів. - Як вирішити проблему постійних заторів для мешканців Лівого берега? - Проблема виникає тому, що Лівий і Правий береги Києва не збалансовані. Потрібно зробити так, щоб людям не доводилося кожного ранку перетинати Дніпро по дорозі на роботу – тобто створити на Лівому березі робочі місця. Є багато прикладів того, як бізнес-центри великих міст виносяться з історичної частини на околиці. Але перед тим, як будувати на Лівому березі офісні центри, потрібна відверта, прозора дискусія з місцевими мешканцями. Це дуже об’ємний проект, неможливий без розробки продуманої інфраструктури для всього міста. Замість клаптикової забудови має бути чіткий Генеральний план, який враховує всі інфраструктурні потреби майбутніх мешканців новобудов. - Якщо ви станете депутатом Київради, які питання будуть для вас найбільш пріоритетними? - Головний пріоритет для Києва сьогодні – закон про столицю. Ми будемо боротися за відновлення районних рад і надання повноважень місцевим громадам. Потрібно зняти з Київради тягар вирішення питань кожної лампочки, ліхтаря і списаного унітазу в школі. Такими проблемами мають займатися на місцях. Міська влада натомість має розробити якісний, зрозумілий і виважений Генеральний план та Стратегію Києва. Як фахівець в галузі фізичної культури і спорту я також маю чітке бачення, якою має бути спортивна інфраструктура нашого міста і як мотивувати містян вести здоровий спосіб життя. У нас досі діє радянська система спортивного управління. Більше того, ми не маємо жодного законодавчого положення про роботу спортивних клубів. Це принципова проблема на шляху до вирішення проблем фізичної культури і спорту. - Чим для вас є Київ, і яким ви хотіли б його бачити через 5 – 10 років? - Я не особливо помічав красу Києва, поки не переїхав на деякий час до іншого міста. Одного весняного вечора я повертався до Києва на машині. І поки я проїжджав через усе місто на Лівий берег, я зрозумів, що з кожним місцем, з кожною вуличкою в мене пов’язані спогади. Прозвучить банально, але Київ – це місто, де все починається.  Я хочу, щоб Україна починалася з Києва, щоб це місто було прикладом та ініціатором основних процесів у нашій країні. Сергій Конюшок народився 1983 року в місті Київ. Закінчив Національний університет фізичного виховання і спорту України за спеціальностями “Силові види спорту” та “Фізіологія спорту”. Приватний підприємець, очільник громадської організації “Федерація стронгмену України”. Директор ТОВ “Стар фіт”. Сергій Конюшок балотується до Київради в 5-му окрузі у Дніпровському районі. Читайте: Євген Васілі: “Депутат Київради – це громадський діяч, а не людина в золотому кабінеті” Фото: сайт "За Майбутнє" Джерело: “За Майбутнє” КиевVласть

Мер Києва Віталій Кличко, на думку політичного експерта Віктора Тарана, розділяє відповідальність за діяльність заступника Департамента містобудування та архітектури Київської міськдержадміністрації (КМДА) Юрія Тація, в тому числі і за знищення історичних будівель.  Про це KV стало відомо з повідомлення політичного експерта Віктора Тарана у Фейсбук.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  “Шкода, що в оточенні нинішньої київської влади, в обличчі Кличка та його друзів-корупціонерів, продовжують залишатися ті, які заради грошей ладні руйнувати історичні будинки, а на їхньому місці будувати багатоповерхівки. Сьогодні хочу познайомити вас з героєм декількох корупційних скандалів, результати розслідування яких у Кличка приховали від громадськості, – заступником Департамента містобудування та архітектури КМДА Юрієм Тацієм. Працює він там на керівних посадах вже протягом п’яти років, причому у 2016 протягом року він був навіть в. о. директора”, – написав Віктор Таран. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться За його словами, у травні 2016 року управління з питань запобігання та протидії корупції КМДА почало щодо нього внутрішнє розслідування.  “У тому ж таки 2016 році, у травні, управління з питань запобігання та протидії корупції КМДА почало щодо нього внутрішнє розслідування. Підставою для цього стали матеріали журналістів видання "Наші гроші", які з'ясували, що сім'я Юрія будує в Катеринівці під Києвом маєток на ділянках, які раніше належали лісовому фонду та місцевому лісгоспу. Потім цій землі чомусь змінили цільове призначення, і Київрада передала ділянки родині Тація. При цьому зазначені земельні наділи в його декларації відображені не були”, – розповів Віктор Таран. Він звернув увагу на те, що чималий інтерес журналістів викликала здатність Юрія Тація ставати власником фірм буквально відразу після того, як ті отримували в оренду хороші ділянки столичної землі.  “Наприклад, ТОВ "Будмегасервіс" за кілька місяців до того, як її власником став цей персонаж, отримала майже гектар землі в Святошинському районі – під будівництво торгового центра. Так сталося і у випадку з ТОВ "Архітектурно-будівельний альянс", яке отримало від Київради в оренду 16,44 гектара землі на Оболоні, просто на самому березі Дніпра – коло заливу Собаче Гирло, під забудову. Правда, 4 березня 2015 року цей договір оренди було розірвано. Віктор Таран також додав, що в лютому 2017 року стало відомо, що Департамент містобудування та архітектури за три роки допустив фінансових порушень на 32 млн гривень і до цього Тацій має безпосереднє відношення. “Саме Тацій 15.05.2020 видав містобудівні умови та обмеження за № 460 для реконструкції адміністративного будинку за адресою: вул. Саксаганського, 76, який нещодавно просто знесли. Чим керувався він, надаючи згоду на знищення будинку, який розташований в межах історичного ареалу, незрозуміло. Хоча ні – все якраз-таки зрозуміло, як на мене ним керувала жадібність до грошей. Ще цікавий штришок до портрету корупціонера Юрія Тація: в своєму нещодавньому розслідуванні “Дзеркало тижня” з посиланням на джерела називає його людиною “смотрящого” Дениса Комарницького”, – написав Віктор Таран. Читайте: Забудовник, що зніс будинок на Саксаганського, мав отримати дозвіл Міністерства культури та інформаційної політики, – КМДА У своєму дописі Таран звернувся до мера столиці Віталія Кличка та задав йому декілька питань. “Віталію Володимировичу, до вас питання: як можна тримати на посаді людину щодо якої вже відкрито десятки кримінальних справ, проведено журналістські розслідування, написано сотні скарг? Де результати внутрішнього розслідування КМДА щодо корупціонера Тація? Без відповідей на ці питання Кличко розділяє відповідальність за діяльність Тація, в тому числі і за знищення історичних будівель. Зараз, напередодні першого туру є, думаю відповіді ми не почуємо. А от перед другим туром, коли головним суперником Кличка стане його антирейтинг – відповідь прийдеться дати і на це і на інші незручні питання”, – резюмував Віктор Таран. Читайте: Кличко за місяць до виборів дає завідомо нереалістичні обіцянки щодо ремонту моста Патона, – Віктор Таран Фото: KV КиевVласть

На місцевих виборах-2020 жителі Бучанської ОТГ обиратимуть собі очільника з 10 кандидатів. Позмагатися за крісло налаштовані як сам чинний голова Бучі, так і його ідейні опоненти та супротивники, а також підприємці, депутати, правозахисники, за плечима кожного з яких – повна цікавих поворотів біографія. Як стало відомо KV, виборчий округ №5 включає Бучанську, Макарівську, Бородянську, Гостомельську, Немішаївську та Пісківську територіальні громади, орієнтовна кількість виборців тут складає 122 083 людини. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  За даними Центрвиборчкому, на посаду голови Бучанської ОТГ усього висувається 10 кандидатів. Орієнтовна кількість виборців – 42558 чоловік. Бучанський міський голова У мери міста йде чинний голова Бучанської міськради Анатолій Петрович Федорук. Він народився 10 травня 1972 року в селі Велика Медведівка Красилівського району Хмельницької області. Висувається від партії “Слуга народу”.  З 1992 по 1997 рік навчався в Українському державному педагогічному університеті, по закінченню якого отримав спеціальність "всесвітня історія" та здобула кваліфікацію вчителя історії. У 2011 році закінчив Національну академію державного управління при Президентові України, отримавши повну вищу освіту за спеціальністю "управління суспільним розвитком". З 1998 року і по теперішній час Федорук є головою ради Бучі (до 2007 року – смт. Буча).  Біографія Анатолія Федорука має чимало темних плям. Місцеві активісти звинувачували його у земельних оборудках, прокуратура кликала на допит, СБУ проводила обшуки, Федорука відсторонювали від займаної посади і навіть відправляли під домашній арешт.  А нещодавно Федорук публічно посварився із своїм давнім товарищем єксмером Ірпеня Володимиром Карплюком. Чоловіки навіть влаштували словесну бійку у Фейсбуці.  Між тим, незважаючи на купу скандалів, Федорук зберігає прихильність значної кількості електорату і лишається однією з найвпливовіших персон в Ірпінському регіоні. У своїй декларації про доходи за 2019 рік з членів сім'ї Федорук зазначив дружину Людмилу і дочку Анастасію. З рухомого майна у Федорука – автомобіль MERCEDES-BENZ GL 500 4 MATIC 2013 року випуску, який він орендує у Леоніда Дороша, та Audi Q3 2014 р.в., яким він користується безоплатно з 2019 року На Людмилу Федорук записані земельна ділянка на 1 499 кв. м, гараж, група приміщень аптеки, нежитлове приміщення, квартира (об'єкт житлової нерухомості) на 36,60 кв. м, 19 офісних приміщень, 4 відокремлених об'єкта права власності та нежитлове приміщення в Бучі. Також у неї є житловий будинок, який не був прийнятий в експлуатацію і автомобіль LEXUS RX 350 (2010 р.в.). Дочка Анастасія Федорук володіє квартирою в Бучі площею 88,10 кв.м. Зарплата голови терргромади склала 526 281 гривню. Готівкою він зберігає 19 750 доларів, 223 тис. гривень і 9 370 євро, у банку – 149 360 гривень. Людмила Федорук задекларувала 1 млн 144 тис. 517 гривень доходів від зайняття підприємницькою діяльністю. На її банківських рахунках знаходиться 65 395 гривень. Помічник Тищенка Аркадій Володимирович Кобринець – депутат Ірпінської міської ради, народився 16 листопада 1979 року у селі Речиця Столинського району Брестської області у Білорусі. Проживає нині у Гостомелі Бучанського району. Працює заступником директора у ТОВ “Ковчег”. Позиціонує себе як громадський активіст. Висувається від партії “Нові обличчя” Сюжет телеканалу ZIK від 3 серпня 2020 року Встиг попрацювати помічником в народних депутатів Ігоря Єремеєва (4 скликання ВР, блок “За Єдину Україну”), та Сергія Павленка (6 скликання, “Блок Литвина”). Також згідно даних проєкту Ring, Кобринець був зареєстрований помічником депутата від “Слуги народу” Миколи Тищенка. Ці ж дані видає сайт проєкту Посіпаки. Щоправда, на сайті Верховної ради прізвища Кобринця в переліку помічників Тищенка немає.  Згідно декларації про доходи за 2019 рік, отримав 1 млн 30 тис. 577 гривень доходу: 538 937 зарплати у ТОВ “Ковчег”, ТОВ “Сорелла” та АТ “Комерційний індустріальний банк”, де він працює за сумісництвом радником голови правління; дивіденди від ТОВ “Сорелла” у сумі 270 тис. гривен, та 222 180 гривень від надання майна в оренду. Має іпотеку розміром 66 млн 492 тис. 67 гривень на квартиру у Києві. У власності родини депутата 3 квартири в Києві, площею 232,5 кв. м, 251,8 кв. м, та 347,8 кв. метрів. Одна з квартир з’явилася вже за останнього депутатства в 2016 році. Також родина володіє 15 паркомісцями. У власності Кобринця –дві земельні ділянки: 1200 кв.м. у Гоголеві Броварського району та 3,18 га у Княжичах (Києво-Святошинський район). Кобринець є засновником: ТОВ “Центросервіс”, Всеукраїнської молодіжної громадської організації “Народний альянс молоді”, ТОВ “АСД Буд-інвест”, та керівником об’єднання співвласників багатоквартирного будинку “Салют” в Києві.  У червні в ірпінських медіа Кобринця називали “політичним пристосуванцем”, через те, що він у 2019 році проголосував за подальшу багатоповерхову забудову заплави річки Ірпінь. Закидають йому і політичну мінливість: у 2006 році він – голова ГО “Молодь за Литвина”, у 2010 році балотується на мера Ірпеня від партії “Сильна Україна”, до складу Ірпінської міськради 7 скликання увійшов від “Блоку Петра Порошенка “Солідарність”. 1 квітня цього року його обличчя та ім’я із підписом “Бучанський міський голова” з’явилося на низці білбордів у межах міста із провокативними меседжами на адресу Анатолія Федорука. Сам Кобринець тоді спростовав свою причетність до цієї акції, називаючи її “відвертою провокацією” та намаганням зіштовхнути його з чинним мером міста.  Активісти Віктор Михайлович Бархоленко, що народився 1 березня 1958 року у Ірпені, висуватиметься від ВО “Свобода”. Партійний. Проживає у Бучі. Був помічником нардепа Михайла Гаврилюка (8 скликання ВР, “Народний Фронт”). Журналіст та громадський активіст, керівник та засновник Київської обласної громадської організації “Народна воля”, який який більше 10-ти років намагається скасувати рішення Бучанської міськради 2002 року про віднесення 890 га земель Бучанського лісу до земель житлової та громадської забудови, та повернути 14 га так званого “Бучанського межигір’я”, які опинилися в руках родини комуніста та екс-нардепа Ігоря Калєтніка. Через це став потерпілим від нападу невідомих у власному домі у серпні 2015 року, але продовжує спроби повернути ліс у суді до цього дня. Читайте: Киевский апелляционный суд признал 890 га земель территорией города Буча  Бархоленко зареєстрований як ФОП, що провадить діяльність з техогляду транспортних засобів та надання майна в оренду.  У своїй програмі обіцяє у першу чергу, зокрема, впровадити заборону на вирубку лісу в межах Бучанської ОТГ, створення програм “Доступне місто”, де кожен мешканець ОТГ може отримати консультацію й допомогу online, програми по очищенню водойм та річок та збереженню їх від зовнішнього впливу, комунального транспортного підприємства і багато іншого. Сергій Миколайович Василишин висуватиметься від партії “Громадянський рух “Хвиля”. Народився 21 грудня 1971 року у селі Полиці, що на Рівненщині. Закінчив Київський політехнічний інститут. Нині керівник Групи капітального будівництва у ТОВ "Медична лабораторія "ДІЛА", проживає у Бучі.  Громадський активіст із, як він сам каже, 17-річним стажем, та однодумець Віктора Бархоленка стосовно питання зміни категорії 890 га земель, які були віддані під забудову Бучанською радою у 2002 році.  На фото: акція протесту проти знищення зеленого фонду Бучі, хаотичної забудови без належних дозвільних документів, серед активістів – Сергій Василишин (крайній справа позаду жінки). Фото – Ірпінь онлайн. Програма кандидата та біографічна довідка.  Євробляхер Ще один підприємець та активіст – Андрій Ігорович Щербина, який народився 6 вересня 1980 року у Санкт-Петербурзі, РФ. Отримав освіту в Одеській державній академії технічного регулювання та якості. Нині проживає в Бучі. Висувається від партії “Разом сила”, є її членом. У 2019 році висувався самостійно у нардепи від 190 округу (Хмельницька область). Не використав тоді ні копійки коштів з виборчого фонду. Є також засновником ГО “Всеукраїнська організація “Авто Євро Сила”.  Остання, “створена у вересні 2016 року, заради досягнення доступного розмитнення для кожного українця, а також захисту власників автомобілів на європейських номерах від неправомірних дій митниці та поліції”.  Андрій Щербина (у червоній куртці) разом із членами ГО “Авто Євро Сила”. Фото: сторінка Щербини у Facebook. Земельник Таможній Олександр Васильович – народився 27 квітня 1975 року, де і проживає. Депутат Бучанської міськради, є членом та висувається від партії “Єдина громада”, працює заступником директора з юридичних та економічних питань у ТОВ “Агродар-Україна Плюс”. Є засновником та головою ГО “Народна Буча”. Балотувався у 2019 році у народні депутати по 96 округу від партії "Захисники Вітчизни", від якої і зайшов 2015 року до міськради. Але зняв свою кандидатуру. Читайте: Они хотят в парламент – 2019: 96 избирательный округ Киевщины (Вышгород, Буча, Бородянщина, Славутич)  Згідно до офіційної біографії на сайті “Люстрація. Київщина” (архів), у 1993 році закінчив професійно-технічне училище №19 м. Києва, монтажник радіоелектронної апаратури та приладів. 2011 – закінчив Національний університет державної податкової служби України, магістр з права. З 2011 року по 2016 – студент Національної академії державного управління при Президентові України.  2006 та 2011 року був обраний депутатом Бучанської селищної ради V та VI скликання за мажоритарним списком. З 2007 року – заступник голови Київської обласної організації “Народна партія”. Був помічником одразу двох нардепів 6 скликання ВР з фракції “Блок Литвина”– Сергія Павленка (на громадських засадах) та Валерія Ремеза (на платній основі). Олександр Таможній із “георгієвською стрічкою” на лацкані піджака. Кадр з відео, записаного 9 травня 2013 року За даними останньої поданої щорічної декларації про доходи, за 2019 рік заробив за місцем роботи у ТОВ “Агродар-Україна Плюс” 28 105 гривень, та ще 175 700 отримав від продажу земельної ділянки. Його дружина, яка працює у прокуратурі, заробила 373 251 гривню. Тримає 5 тис. доларів США готівкою сам, його дружина тримає 5,5 тис. доларів.  З нерухомості у його власності – 8 ділянок сукупною площею 1 276 кв.м. у Бучі, та нежитлове приміщення площею 108 кв.м.. Також задекларував, що у його користуванні житловий будинок 230,8 кв.м. у Бучі, офіс 54,5 кв.м площею, та ділянка 1 тис. кв.м.. Будує будинок 59,9 кв. м у межах міста. Декларує викрадену у 2017 році автівку Toyota Land Cruiser 2007 р.в., а також ВАЗ 2101 1974 р.в. та Lexus LS 460 2007 р.в., придбаний 2018 року. Лікар з Ірпеня Кухарський Сергій Олексійович, який народився 24 липня 1960 року в Обухові – самовисуванець. Працює в Ірпінській міській лікарні. Колишній Ворзельський селищний голова (2006-2010 рр). У 2014 році казав, що “поки що не готовий відповісти однозначно” на питання, чи бачить себе у політиці в подальшому. У 2015 році балотувався на голову Ворзеля від “Нових облич”, але програв сестрі Анатолія Федорука – Ларисі Федорук.  “Його досягненням став сплюндрований Статут територіальної громади селища Ворзель, який був прийнятий на сесії Ворзельської селищної ради 20 грудня 2007 року, і який перед здачею до управління юстиції при Кухарському спритно перепрошили, вліпивши за його підписом на обкладинку назву “Статут Ворзельської селищної ради””, – пише “Громада Приірпіння”. Сергій Кухарський у 2019 році підтримував кандидатуру чинного мера Ірпеня Володимира Карплюка у народні депутати по 95 округу.  Одружений з Аллою Кухарською – заступницею головного лікаря у Ірпінському міському центрі ПМСД З її декларації за 2018 рік можна дізнатися, що їх сім’я з 2005 року безоплатно проживає у будинку площею 163,5 кв. м у Ворзелі, чоловік та дружина мають по одній земельній ділянці 2 га площею кожен у Кухарях Іванківського району.  Дохід Сергія Кухарського за 2018 рік склав 118 821 гривень зарплати та 36 тис. гривень пенсії, дохід дружини – 169 030 тис. гривень у КНП ІМЦ ПМСД, 29 073 гривень у КНП ІЦМЛ ІМР, та 33 036 гривень пенсії. Сергій мав або досі має автівку Mitsubishi Outlander 2010 р.в. вартістю 300 тис. гривень на момент набуття (2010 рік). Син Шкаврона Іван Миколайович Шкаврон балотуватиметься від “Опозиційної платформи – За життя”, у якій членствує. Народився в Ірпені 19 березня 1992 року, де і проживає донині. Менеджер у ТОВ “Фемілі Гарден”, футболіст у ФК “Діназ-2”, а потім – "Динамо" (Київ) і "Оболонь" (Київ). Іван Шкаврон разом із ексдепутатом Київоблради та ексголовою КОДА, народним депутатом від фракції ОПЗЖ Олександром Качним. Фото – Instagram-сторінка  Є сином екс-в.о. голови Києво-Святошинської РДА (2015-2016 рік) Миколи Шкаврона. Вони проживають за однією адресою в Ірпені. Читайте: Бывшего и.о. председателя Киево-Святошинской РГА Киевской области ждет суд Адвокати Катерина Леонідівна Українцева – єдина жінка у списку кандидатів на бучанського очільинка. Вона народилася 3 грудня 1975 року у смт. Куп’янськ-Вузловий, що у Харківській області, нині проживає в Бучі. Висуватиметься від партії “Європейська солідарність”, є її членкинею. Сестра загиблого під Іловайськом бійця “Дніпро-1” Віталія Українцева.  Адвокат у складі Національної асоціації адвокатів України, про себе пише, що має “20 років професійної та громадської діяльності в галузі юриспруденції, ЖКГ, захисту бізнесу та інвестицій”. Була помічником нардепа Юрія Берези (8 скликання ВР) на громадських засадах. Керівник та засновник ПП “Юридична Фірма “Спеугода” (нині припинено), ТОВ “Промоальт” (дійсне, адвокатура) та керівник ОСББ “Новий-14”. Журналістка Ірина Федорів у своєму блозі на УП пише, що Українцева у 2010 році була виключена з лав “Партії Регіонів” та намагалася оскаржити своє виключення та повернутися до її лав. Сама Українцева у відповіді на цю статтю слів про “Партію Регіонів” не спростовує, натомість зазначає, що тоді не мала вибору. У своїй програмі обіцяє підтримку ОСББ, фінансову підтримку сімей із дітьми, які здобувають освіту за межами міста чи у приватних навчальних закладах, та багато іншого. На посаду Бучанського міського голови від партії “Перемога Пальчевського” балотується правозахисник Сергій Васильович Гапон, який народився 22 листопада 1984 у Ніжині, Чернігівська область.  Із 2000 по 2003 рр. навчався у Чернігівському професійному ліцеї залізничного транспорту, отримав диплом за спеціальністю “помічник машиніста електровоза”. У 2008 рр. закінчив Одеську національну юридичну академію, отримав диплом спеціаліста за спеціальністю “правознавство”. Із 2008 по 2011 рр. — помічник прокурора Михайлівського району Запорізької області, слідчий Запорізької природоохоронної міжрайонної прокуратури. Із 2011 по 2014 рр. — прокурор відділу захисту інтересів громадян і держави у сфері земельних відносин прокуратури Запорізької області, старший прокурор відділу захисту інтересів громадян і держави у сфері земельних відносин управління представництва, захисту інтересів громадян та держави в суді прокуратури Запорізької області. Із 2017 року по сьогодні — директор ТОВ “Юридична компанія “ПравоЕксперт”. У 2019 р. отримав свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю. Читайте: Покупатели квартир в новом бучанском жилкомплексе начали борьбу с застройщиком (видео)  Читайте:Хочуть у владу: список кандидатів на голову Вишгородської ОТГ Хочуть у владу: список кандидатів на голову Української ОТГ на місцевих виборах 2020 Хочуть у владу: список кандидатів на голову Тетіївської ОТГ на місцевих виборах 2020 Хочуть у владу: список кандидатів на голову Бориспільської ОТГ на місцевих виборах  2020 Хочуть у владу: список кандидатів на голову Богуславської ОТГ на місцевих виборах  2020 Хочуть у владу: список кандидатів на голову Фастівської ОТГ Хочуть у владу: список кандидатів на голову Переяславської ОТГ на місцевих виборах 2020 Хочуть у владу: список кандидатів на голову Обухівської ОТГ на місцевих виборах 2020 Хочуть у владу: список кандидатів на голову Яготинської ОТГ на місцевих виборах 2020 Хочуть у владу: список кандидатів на голову Березанської ОТГ на місцевих виборах 2020 Хочуть у владу: список кандидатів на голову Славутицької ОТГ Хочуть у владу: список кандидатів на голову Білоцерківської ОТГ на місцевих виборах 2020 Хочуть у владу: список кандидатів на голову Васильківської ОТГ на місцевих виборах 2020 Хочуть у владу: список кандидатів на голову Боярської ОТГ Хочуть у владу: список кандидатів на голову Броварської ОТГ на місцевих виборах 2020 Хочуть у владу: список кандидатів на голову Вишневої ОТГ на місцевих виборах 2020 Фото: коллаж KVКиевVласть

На місцевих виборах 25 жовтня мешканці обиратимуть керманича майбутньої Вишгородської ОТГ серед 14 кандидатів від різних політичних сил. Змагатимуться за крісло мера чинна міська та районна влада разом із ексголовою Київської ОДА Анатолієм Присяжнюком. Конкуренцію їм складуть місцеві підприємці, лікарі, архітектори, інженери та рекордсмен з макраме.  Як стало відомо KV, у жовтні до міста Вишгород приєднають Хотянівську сільраду у складі двох сіл: Осещини та Хотянівки. Вишгородська міська ОТГ займатиме площу в 95.6  кв. км з чисельністю населення в 31877 осіб, із них 880 осіб – сільського.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Згідно із даними Центрвиборчкому, за право очолити Вишгородську міськраду змагатиметься 14 кандидатів, двоє із них – самовисуванці.  Місцева влада Так, мер міста Вишгород Олексій Вікторович Момот балотується від політичної партії "За Майбутнє". У 2015 році до міськради він пройшов від партії нардепа Юрія Дерев'янко "Воля". З 2010 року по 2015 рік був депутатом міськради VI скликання від "Народної партії", лідером якої є Володимир Литвин.  Народився Момот 12 лютого 1980 року в місті Братськ Іркутської області (Російська Федерація). Нині проживає в Вишгороді, де і закінчив школу №2. Вищу освіту здобув у Київському національному лінгвістичному університеті за спеціальністю "викладач англійської мови та зарубіжної літератури". Трудову діяльність розпочав у КМП "Фірма" Рось ", слюсарем з ремонту обладнання, де пропрацював 2 місяці, з березня по травень 2002 року. З травня 2002 по липень 2003 року – фахівець з менеджменту та маркетингу ПП "Інга". З 2004 по 2015 рік займався підприємницькою діяльністю. З 2013 року – засновник та видець місцевої газети "Рідне місто Вишгород". Крім того, у співзасновниках Вишгородської міської громадської організації "Рідне місто"..  Згідно з даними його декларації за 2019 рік, як і минулого року, він має квартиру на 60 кв. м, велика частина якої належить Момот Наталії Вікторівні та житловий будинок на 279,5 кв. м у Вишгороді, який знаходиться у нього в тимчасовому користуванні з 2017 року, власницею його є також Наталія Момот. Також у володінні мера є автомобіль Toyota Camry 2015 року випуску. На дружину, Марину Ступник, записано два автомобіля – Mitsubishi Colt (2007 р.в.) і Fiat Punto (2008 р.в.). Доходи Момота у минулому році склали 887 636 тис. гривень (2018 рік –  688 607 тис. гривень), а його дружини на підприємстві – 818 744 тис. гривень, ще 53 941 тис. гривень вона додала в якості винагороди. За рік збільшилися у подружжя і сума грошових активів: готівкою Момот зберігає 31 тис. доларів і 190 тис. гривень, а Марина Ступник, у свою чергу, зберігає 20 тис. євро і 250 тис. гривень, ще 65 532 гривень розміщені на банківських рахунках.  Від політичної партії "Слуга народу" секретар міськради Тетяна Олексіївна Бражнікова. Торік Бражнікова також балотувалася і в депутати ВРУ по 96 виборчому округу, але йшла від партії "Самопоміч", від якої, власне, і була обрана в міськраду. До речі, місцеві про зміну в політичних уподобань Бражнікової у соцмережі відгукуються несхвально.  Народилася 1 квітня 1981 року у Вишгороді, де нині і проживає. Вивчала Правознавство в Київському національному університеті ім. Т. Шевченка. Вона є співзасновницею громадської організації "Ліга водних видів спорту Вишгородщини", а також її ім’я було пов’язане, до січня 2019 року, ще з декількома компаніями саме в сфері права – ТОВ "Щит та меч" та юридичне бюро "Претор Партнерс".  Згідно з її декларацією за 2019 рік, фактичним місцем її проживання вказано місто Київ. У її спільній власності з рідними є квартира у Вишгороді на 62,8 кв. м, а також вона  задекларувала і квартиру чоловіка Іларіона Манжоли з дітьми у Києві на 28.8 кв.м. Заробітна плата кандидата склала 594 449 тис. гривень (у 2018 році – 448,7 тис гривень). Її чоловік, Іларіон Манжола, що працює тренером з плавання в Вишгородської районної ДЮСШ, заробив понад 92 тис. гривень. Також вона задекларувала добровільні внески від фізичних осіб на своє ім’я у загальній сумі 9 тис. гривень та соціальну пенсію сина у розмірі 31 930 тис. гривень.  Від політичної партії "Опозиційна платформа – за життя" висунув кандидатуру виконуючий обов’язки голови Вишгородської РДА Олексій Олександрович Данчин.  Народився 4 листопада 1973 року у місті Душанбе, Таджикистан, зараз проживає у Вишгороді. Має дві вищі освіти у сфері облік і аудит та правознавство, крім того, закінчив аспірантуру в Київському державному торговельно-економічному університеті. Трудову діяльність розпочав в Києві з посади бухгалтера МЧП "Канитап" та виконавчої дирекції ДАЕПК "Київенерго". Свого часу очолював київську ТОВ "Міжнародна корпорація "Слов’янський базар" та був головою правління в ЗАТ "Київський клінічний госпіталь". З листопада 2010 по серпень 2014 року займав посаду заступника Вишгородського міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради. Після цього очолював у Києві управління матеріального та господарського забезпечення НАК "Нафтогаз України", посідав посаду заступника голови правління АО "Міжнародний адвокатський альянс" та помічника київського адвоката АО "Безпалий та партнери".  До призначення на посаду першого заступника голови Вишгородської районної державної адміністрації з квітня 2017 по серпень 2018 року займався підприємницькою діяльністю. Так, у липні цього року було припинено діяльність його ФОП у сфері права. Проте він ще досі є керівником та співвласником, разом із ексголовою Вишгородської РДА Вячеславом Савенком та лідером Київського обласного осередку партії "ЗА Майбутнє" Ярославом Москаленко, громадської організації "Джерело", що зареєстрована в селі Лютіж ще у 2007 році. Його ж дружина, Олена Данчина, є депутатом Лютізької сільської ради. У 2019 році Данчин задекларував київську квартиру дружини на 165,7 кв.м, яку вона придбала у 2012 році за понад 1,1 млн гривень, недобудований будинок на 468 кв.м та альтанку в Лютежі на 43,5 кв.м, чотири земельні ділянки від 1600 кв. до 2036 кв.м у Лютежі та Димері. А також два машиномісця у Києві, які належать йому та дружині. Також у декларації зазначено, що фактично він проживає саме в Києві. Їздить же Данчин на Фольксваген Пассат 2008 року випуску, який належить Валентині Христофорівні Данчиній, та користується Фольксваген Пассат 2014 року випуску. Торік він заробив 253 883 тис. гривень, а його дружина в ПрАТ "Київський клінічний госпіталь" – 96 тис. гривень та 168 тис. гривень. У своїй передвиборчій програмі робить акцент на соціально-економічному розвитку міста, реконструкції та будівництві соціальних об’єктів, розвитку ЖКХ, транспортної, медичної та спортивно-культурної інфраструктури. На фото з Facebook: Данчин разом із лідером партії ОПЗЖ Юрієм Бойко На посаду міського голови Вишгорода висунув свою кандидатуру і голова Вишгородської районної ради Ростислав Миколайович Кириченко. Йде на вибори від політичної партії "Європейська Солідарність". Кириченко  є лідером Вишгородського осередку "Блоку Петра Порошенка "Солідарність" з 2015 року. Того ж року й був обраний головою ради. Народився 8 серпня 1985 року в селі Лютіж Вишгородського району. Має дві вищі освіти: перша за кваліфікацією магістра з фінансів, друга за спеціальністю "Правознавство". Також у 2019 році проходив навчання в Нацакадемії державного управління при Президентові України. З 2008 по 2010 рік працював головним спеціалістом відділу з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення Вишгородської РДА, згодом – начальником відділу. Рік займав посаду головного контролера-ревізора відділу інспектування в АПК та сфері використання природних ресурсів Контрольно-ревізійного управління в Київській області. Ще рік пропрацював завідуючим сектором аналізу ефективності управління майном спільної власності управління з питань власності КОДА. З 2012 року працював заступником директора КП Київської облради "Друкар" та надалі – директором. У 2016 році "Наші гроші" провела розслідування і вияснила, що Кириченко продав свій автомобіль Toyota Camri 2008 року випуску за 148 тис. гривень і приблизно за таку ж суму придбав Volkswagen Passat CC 2012 року випуску, хоча ринкова ціна даного автомобіля на той момент сягала 18-20 тис. доларів. У 2019 році голова райради задекларував квартиру площею 56,1 кв. м у Вишгороді. У спільній власності (25%) вказана ще одна квартира в Вишгороді площею 51,2 кв. м. Кириченко досі їздить на Volkswagen Passat, а дружина Світлана Кириченко на Tesla Model S 2016 року випуску, придбану у 2019 році за 750 тис. гривень. Заробив Кириченко у 2019 році 590 738 тис. гривень (2018 рік – 462 479 тис. гривень). Його ж дружина одержала 300 тис. гривень прибутку від відчуження рухомого майна, вірогідно, від продажу автівки Nissan Leaf 2013 року випуску, яка ще була зазначена у доходах за 2018 рік.  Крім того, 26 660 тис. гривень їй виплатили, як соцдопомогу на дитину, а 1919 тис. гривень соціальної допомоги КП "Друкар". Сім'я також зберігає гроші готівкою: 12 тис. доларів. Особисті готівкові кошти Кириченка сягають суми 6 тис. доларів.  Депутати Планує очолити ОТГ депутат Вишгородської міськради Сергій Миколайович Жадан (обраний від ВО “Батьківщина”). На цих же місцевих виборах висувається від політичної партії "Пропозиція", одним із засновників і лідерів якої є очільник Дніпра Борис Філатов.  У 2017 році він висував свою кандидатуру на посаду голови Вишгородської РДА. У 2018 році подавав декларацію як Державний інспектор з охорони навколишнього природного середовища у Державній екологічній інспекції Столичного округу. Згідно із його декларацією, як депутата міськради, за минулий рік, він безоплатно користується квартирою у Вишгороді на 70 кв. м та авто Audi А3 2016 року випуску. Має корпоративні права в польській холдинговій компанії A.S.M. Grupa Sp.z o.o. І зберігає солідні готівкові запаси: 70 тис. гривень, 2 тис. доларів, 6 тис. євро та 2 тис. швейцарських франків.  Кандидат народився 14 травня 1989 року у Вишгороді, тут і живе. Має вищу освіту, яку здобув у Київському національному економічному університеті. Тимчасово безробітний. За інформацією із соцмережі, нещодавно у кандидата зафіксували випадок захворювання на COVID-19, тож наразі він перебуває вдома на самоізоляції.  Читайте: Виборча карта Київської області: округи та дільниці Прагне одержати владу і ексгубернатор Київщини, з 2010 по 2014 роки, а нині головний радник в ТОВ "Концерн комплекс" (діяльність – консультування з питань комерційної діяльності й керування) Анатолій Йосипович Присяжнюк. Представлятиме на цих виборах він політичну партію "Наш край". Присяжнюк має намір відродити у Вишгороді відомі перегони “Формули-1”, культурну спадщину тощо.  Присяжнюк - доктор юридичних наук, генерал-полковник, Заслужений юрист України та Заслужений робітник промисловості Автономної Республіки Крим. А з 2011 року -  Почесний громадянин міста Вишгород. Депутат Верховної Ради Автономної Республіки Крим в 1998-2002 роки, з 2006 по 2010 роки – депутат Верховної Ради АР Крим п’ятого скликання. Читайте: Губернатор Киевщины – прощание с талисманом Народився 15 липня 1953 року в селі Куна на Вінниччині. Закінчив Кам’янець-Подільський сільськогосподарський інститут та Національну академію внутрішніх справ. Трудову діяльність розпочав рахівником механізованого загону Гайсинського районного об’єднання “Сільгосптехніка”, працював інженером- технологом Гайсинського районного об’єднання “Сільгосптехніка” у Вінницькій області. З 1980 року по 1981 рік – асистент кафедри ремонту машин і технології металу Кам’янець-Подільського сільськогосподарського інституту. З жовтня 1982 року по серпень 1983 року – державтоінспектор відділу внутрішніх справ Сімферопольського райвиконкому Кримської області. Працював згодом інспектором відділення розшуку дорожньо-патрульної служби управління ДАІ УВС Кримоблвиконкому та заступником начальника управління ДАІ УВС АР Крим. Обіймав посади заступника міністра внутрішніх справ та заступник начальника Головного управління МВС в  Криму. Очолював Управління МВС України в Полтавській області. Був заступником Міністра внутрішніх справ України – начальник міліції громадської безпеки. Після служби в МВС обіймав посаду заступника голови ради Міністрів Автономної Республіки АР Крим, був головою правління ДАК “Чорноморнафтогаз”, а ще – заступником голови СБУ.  Після Революції гідності ім’я ексгубернатора потрапляло не в один скандал. Він перебував у розшуку, відпочивав на Криті, його родина оформлювала майно в окупованому Криму.  Читайте: Жена экс-губернатора Киевщины ведет бизнес в аннексированном Крыму А весною цього року він серйозно вів переговори про перехід до команди Юлії Тимошенко.  Читайте: Экс-губернатор Киевщины Присяжнюк может возглавить областную “Батькивщину” Громадський діяч Йде у владу й громадський активіст Владислав Іванович Дулапчій. Народився 24 червня 1980 року у місті Первомайськ, зараз проживає у Вишгороді, має вищу освіту, працював в київській компанії Autonomous Advocacy (Автономная адвокатура). Його кандидатуру висунула політична партія "Разом сила".  Дулапчій, разом із мером Вишгорода Олексієм Момотом, є співвласником громадської організації "Рідне Місто". Входить кандидат і у співзасновники ГО "Громадянська Позиція Українця". Своїм виборцям Дулапчій обіцяє зрушити з місця питання будівництва станції метро у Вишгороді. "Не пустими балачками, а реальними справами! Поки хтось фарбує лави та роздає блокнотики – ми будуємо інфраструктуру!", – розповів кандидат на відео в Facebook.  Також у партійну програму увійшли соціальні та комунальні питання, проблеми благоустрою та будівництва, медицини та екології. Загалом у своїм дописах кандидат не цурається нецензурної лексики, але обіцяє виправити і цю ситуацію.  Читайте: Бюджет Вишгорода розпилюється на близьких до міського голови ФОПів, – громадський діяч Владислав Дулапчій Управлінці Під егідою політичної партії Всеукраїнське об’єднання "Батьківщина" йде в мери директор Вишгородського історико-культурного заповідника (з 2016 року) Владлена Володимирівна Литовченко.  Народилася вона 7 серпня 1970 року в Броварах. Нині проживає у Києві. Має вищу освіту: навчалася в Міжнародному університеті розвитку людини "Україна", кандидат iсторичних наук. Також закінчила музичне училище імені Глієра по класу фортепіано та Одеську консерваторію. У 90-роках була ведучою телеканалу УТ-3. Читайте: Экс-“Мисс Украина” Влада Литовченко стала директором заповедника в Вышгороде Також вона є головою Міжнародного Фонду культурного співробітництва та Президент благодійного фонду "Обдаровані діти – майбутнє України". З 2014 року -  член Громадської ради при Міністерстві культури України. З 2016 року – почесний президент Міжнародного дитячого кінофестивалю "Золотий ключик" та голова Ради Аграрної партії з питань культури і духовності. Литовченко була Радником міністра з питань сім'ї, молоді та спорту (2007-2012 роки). На початку липня 2012 року була призначена заступником гендиректора Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника (з міжнародного співробітництва), та вже 31 липня звільнена. Після чого прогримів гучний скандал: Литовченко стверджувала, що гендиректор Вікторія Ліснича взяла у неї хабар у розмірі 50 тисяч доларів за призначення на посаду. Кар'єру ж вона розпочала з викладання в музичній школі. Кілька років працювала професійною моделлю, брала участь у низці конкурсів краси. Зокрема, стала відомою завдяки перемозі у конкурсі "Міс Україна-1995", а пізніше через зйомки для знаменитого журналу "Playboy". Була "обличчям" низки відомих українських  торгових марок, а також знімалась у музичних кліпах. У 2003 році стала співавтором першого в Україні підручника модельного бізнесу “Професія: модель”. Веде блоки та рубрики на сторінках відомих ЗМІ. Увійшла до Топ-100 найвпливовіших жінок України-2006 за версією журналу "Фокус". Була одружена із бізнесменом та засновником "Київстар" Ігорем Литовченко. Литовченко є власницею модельного агентства Karin Model Management Group, у співзасновниках же вказано Владлену Володимирівну Прокаєву. Це прізвище її другого чоловіка – відомого дніпропетровського бізнесмена Сергія Прокаєва. А також вона співвласниця компанії ТОВ "Карін Продакшн".. У своїй передвиборчій програмі зосереджує увагу на розвитку історико-культурних цінностей регіону та розвитку туризму.  Від партії "УДАР (Український Демократичний Альянс за Реформи) Віталія Кличка" у мери балотується  Моламов Аман Мансур Огли.  Аман Моламов народився 10 вересня 1989 року в Києві. Навчався в столичній гімназії №19 "Межигірська", потім – в медичному ліцеї. З 2006 по 2012 рік – в Національному медуніверситеті імені О.О. Богомольця (Київ). З 2012 до 2013 року працював лікарем-інтерном поліклініки №3 Подільського району Києва, КНП "Центр первинної медико-санітарної допомоги №1" Подільського району Києва. З 2014 по 2015 рік – медичний працівник кабінету по організації роботи з інвалідами війни. Був зареєстрований в Києві як фізособа-підприємець, профіль – надання інформаційних послуг.  З 2015 року – заступник генерального директора з комерційних питань комунального підприємства  "Житній ринок". З вересня 2016 по травень 2018 року -  в.о. генерального директора – заступник з комерційних питань КП "Житній ринок". Після роботи в КП "Житній ринок" Моламов працював у Фонді комунального майна Вишгородського району, пізніше зайняв посаду заступника директора КП "Київське спадщина". Розпорядженням Київського міського голови Віталія Кличко від 5 червня 2020 року № 321 Аман Моламов призначений виконуючим обов'язки директора КП "Київське спадщина". Згідно з його декларацією за 2019 рік, його дружина є власницею декількох земельних ділянок та будинку в Дніпропетровській області, та має квартиру в Києві на 73,9 кв.м. Моламов же має будинок на 39,9 кв.м в Чернігівській області. Його дружина їздить на MAZDA 3 2007 року випуску. У 2009 році він заробив 4985 тис. гривень, а його дружина, займаючись підприємницькою діяльністю, 41400 тис. гривень. Готівкою він зберігає 100 тис. гривень.  Підприємці Від партії "Перемога Пальчевського" йде у мери Євгеній Вікторович Бурикін. Народився  8 грудня 1980 року у Вишгороді, де і проживає. Має вищу освіту, працює заступником директора в ПП "Оскар" (основна діяльність – вантажний автомобільний транспорт), власником якого він і є. Крім того, згідно із даними  YouControl,  він є у співзасновниках ГО "Київщина-2018" і благодійного фонду "Моя Київщина". У 2015 році він балотувався у депутати Вишгородської міської ради від партії "Наш край", але безрезультатно. Від "Радикальної Партії Олега Ляшка" висувається  Костянтин Борисович Кужельний. Народився 2 липня 1978 року у Києві. Має вищу освіту. Займає посаду виконавчого  директора ТОВ "ПТТД". Кужельний є засновником цього підприємства, діяльність якого пов'язана із металургійним виробництвом.  На своїй сторінці у Facebook зауважує, що їхня команда "незалежна від "договорняків" та "забудовників".  Від політичної партії "Громадянський рух "Хвиля" балотується Ольга Вікторівна Решетняк. Народилася 10 травня 1979 року в Євпаторії, проживає нині у Вишгороді. Має вищу освіту: навчалася в Національному медуніверситеті імені О.О. Богомольця за спеціалізацією “Терапевтична стоматологія”. Вона – лікар-пародонтолог. Є президентом благодійного фонду Hippocrates, учасник міжнародних стоматологічних конференцій і має членство в Ukrainian Academy of Periodontology. Займає посаду головного лікаря в ПП "Ейч-клінік". До цього працювала викладачем кафедри терапевтичної стоматології у Національній медичній академії післядипломної освіти імені П.Л.Шупика. Автор двох патентів на винахід по лікуванню у стоматології. А також автор та співавтор 23 наукових праць у медичних виданнях.  Самовисуванці  Як самовисуванець планує прийти до влади Станіслав Миколайович Рудич. Народився 4 грудня 1963 року в селі Городківці. Він за освітою інженер та тимчасово не працює. Проживає у Вишгороді. Кандидат нещодавно став героєм телюсюжету на телеканалі "1+1". Станіслав Рудич – майстер макраме, і змайстрував із 7 км ниток двоколісного велосипеда. Виріб вже зареєстрували у Національному реєстрі рекордів у категорії "Мистецтво".  Останній кандидат також самовисуванець. Це -  бізнесмен Ігор Михайлович Торгонський.  "Мені не потрібні партії. Я завжди був вільним і незалежним, тому йду на вибори як безпартійний самовисуванець", – зауважив він. Він народився 23 жовтня 1975 року у місті Овруч. За освітою – архітектор. Проживає у селі Нові Петрівці. Очолює ТОВ "Балатон Сервіс" (діяльність – комплексне обслуговування об'єктів). Він також є співвласником цього підприємства, яке було зареєстроване у 2016 році.  Крім того, він є головою Правління обслуговуючого кооперативу "Балатон Вілідж", очолює громадську організацію “Твоя громада”, яка публічно виступала за збереження Вишгородського району. Також, ймовірно, він є співвласником будівельної кампанії ТОВ "МЕГА ВАТТ", яке зареєстроване у 2015 році зі статутним капіталом у розмірі 1 млн гривень у Вишгороді.  Читайте:  Хочуть у владу: список кандидатів на голову Української ОТГ на місцевих виборах 2020 Хочуть у владу: список кандидатів на голову Тетіївської ОТГ на місцевих виборах 2020 Хочуть у владу: список кандидатів на голову Бориспільської ОТГ на місцевих виборах  2020 Хочуть у владу: список кандидатів на голову Богуславської ОТГ на місцевих виборах  2020 Хочуть у владу: список кандидатів на голову Фастівської ОТГ Хочуть у владу: список кандидатів на голову Переяславської ОТГ на місцевих виборах 2020 Хочуть у владу: список кандидатів на голову Обухівської ОТГ на місцевих виборах 2020 Хочуть у владу: список кандидатів на голову Яготинської ОТГ на місцевих виборах 2020 Хочуть у владу: список кандидатів на голову Березанської ОТГ на місцевих виборах 2020 Хочуть у владу: список кандидатів на голову Славутицької ОТГХочуть у владу: список кандидатів на голову Білоцерківської ОТГ на місцевих виборах 2020Хочуть у владу: список кандидатів на голову Васильківської ОТГ на місцевих виборах 2020Хочуть у владу: список кандидатів на голову Боярської ОТГХочуть у владу: список кандидатів на голову Броварської ОТГ на місцевих виборах 2020Хочуть у владу: список кандидатів на голову Вишневої ОТГ на місцевих виборах 2020 Фото: колаж KVКиевVласть

25 жовтня в Україні відбудуться чергові місцеві вибори. За даними ЦВК, за посаду голови Броварської об’єднаної громади готові поборотись 12 кандидатів. Тут у передвиборчу гонку вступили чинний міський голова Броварів, декілька депутатів міськради, колишній нардеп та підприємці. Про біографію потенційних голів ОТГ KV розповідає у своєму матеріалі.  Як стало відомо KV, до складу Броварської ОТГ увійдуть 3 громади: Броварська, Княжицька та Требухівська.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  За даними ЦВК, тут налічується 12 кандидатів на посаду голови ОТГ: Сергій Боголюбов, Віктор Бойко, Владислав Бульба, Ярослав Добрівський, Валерій Іваненко, Вікторія Коваленко, Юрій Маслак, Дмитро Ратніков, Ігор Сапожко, Андрій Саук, Роман Сімутін, Юрій Скотніков.  Влада та депутати На посаду голови ОТГ балотується чинний мер Броварів Ігор Васильович Сапожко. Народився 1 вересня 1977 року в Києві, проживає у Броварах. Балотується від політичної партії “Команда Ігоря Сапожка – “Єдність”.  З 25 листопада 2000 року по 22 червня 2002 року Ігор Сапожко працював водієм – експедитором в МПП "Іскандер". З 16 серпня 2002 по 15 серпня 2003 року – водій транспортно-технічного відділу ЗАТ "Познякижитлобуд". З 1 листопада 2003 по 17 листопада 2004 року – менеджер – консультант, а з 18 листопада 2004 року юрисконсульт, в ВАТ "Лопас". 26 березня 2006 року його було обрано депутатом Броварської міської ради від партії "Батьківщина". З 17 травня 2006 року – секретар Броварської міської ради. З 24 липня 2008 року – тимчасово здійснював повноваження Броварського міського голови. З 08 листопада 2010 року – Броварський міський голова. На той момент Сапожко був членом "Партії регіонів". Про свій вихід з партії, а також про припинення існування фракції партії в Броварському міськраді він заявив 20 лютого 2014 року. 27 вересня 2015 року Ігор Сапожко висунув свою кандидатуру на посаду міського голови Броварів на місцевих виборах 2015 року як самовисуванець. Однак, згідно з матеріалами передвиборної агітації, Ігор Сапожко і Українська партія "Єдність", під головуванням Олександра Омельченка, йшли на вибори спільною командою. 29 жовтня 2015 року стали відомі результати виборів, згідно з якими Ігор Сапожко залишився мером. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться Біографія Ігоря Сапожка має чимало темних плям. За даними газети “Факти” Сапожко у 1998 році був підозрюваним у кримінальній справі про вбивство і нанесення тілесних ушкоджень у Києві. Прибічники самого Сапожко активно спростовують ці дані, заявляючи, що справу 20-річної давнини “завжди витягають” під вибори. Знайти публічні коментарі щодо цієї історії самого Сапожко, KV не вдалося.  За час перебування в ролі голови Броварської ради, Ігор Сапожко неодноразово потрапляв в епіцентр всіляких скандалів, в тому числі з корупційною складовою. Його звинувачували і в лобізмі комерційних підприємств, і в протягуванні через раду непопулярних рішень, і в неефективних, а часом навіть злочинних розтратах місцевого бюджету. Найгучніші скандали, які отримали широкий розголос в ЗМІ, пов'язані із землею. Згідно з декларацією Сапожко за 2019 рік, йому належить земельна ділянка площею 27 700 кв.м у селі Леонівка Кагарлицького району. На його дружину Марину Сапожко записано 4 земельні ділянки загальною площею 2 251 кв.м та житловий будинок на 168,4 кв.м. в селі Гнідин Броварського району і квартира на 113,5 кв.м у Києві.  Їздить міський голова на автомобілі Volvo XC90 2013 року випуску. На посаді мера він заробив 842 826 гривень. Ще 12 422 гривень отримав від здачі майна в оренду та 425 тис. гривень від продажу рухомого майна. Він має 786 663 гривні збережень.  Наступний кандидат – депутат Броварської міської ради (був обраний від партії “ДемАльянс”) Андрій Миколайович Саук. Народився 29 грудня 1981 року в Києві, проживає у Броварах. Балотується від політичної партії “Голос”.  Зареєстрований як фізична особа-підприємець (консультування з питань комерційної діяльності й керування). Є головою ОСББ “В. Симоненка, 2-А” (Бровари). Також він серед засновників ГО “Я. Громада” та “Ліга життя”.  За даними декларації депутата, уся нерухомість записана на його дружину Катерину Саук. Їй належить земельна ділянка на 1100 кв.м у Глевасі Васильківського району, ділянка на 1200 кв.м у Гоголеві Броварського району, ще одна ділянка на 106 кв.м та житловий будинок на 93,5 кв.м у Броварах. Також на неї записаний автомобіль Renault Clio Symbol 2007 року випуску.  Від відчуження нерухомого майна Андрій Саук отримав 1 млн 284 тис. гривен. Його дохід в ОСББ та від заняття підприємницькою діяльністю склав 454 743 гривень.  Балотується ще один депутат міськради (був обраний від БПП), батько депутата Київської обласної ради Олега Іваненка (БПП) Валерій Іванович Іваненко. Народився 23 липня 1955 року в селі Паволоч Житомирської області, проживає у Броварах. На вибори йде від політичної партії “Європейська солідарність”.  Працює директором Міського центру комплексної реабілітації дітей з інвалідністю Броварської міської ради. Також є головою Центру реабілітації інвалідів “Прагнення” та засновником автотранспортного підприємства інвалідів “Інватранс”.  За даними його декларації за 2019 рік, йому належить земельна ділянка на 600 кв.м в селі Жердова Броварського району, житловий будинок на 136 кв.м, квартира на 59,6 кв.м та 569 кв.м землі в Броварах. Його дружина Євгенія Іваненко має будинок на 50 кв.м, дві квартири на 60,5 та 53,6 кв.м та право користування від Броварської міськради на 600 кв.м землі у Броварах.  Із транспортних засобів Іваненку належить авто Hyundai Elantra 2015 року випуску. Його сумарний річний дохід із пенсією склав 340 327 гривень. Він має 63 559 гривень заощаджень.  Кандидатка на голову ОТГ, депутат міськради від Радикальної партії Олега Ляшка, Вікторія Миколаївна Коваленко, народилась 5 серпня 1983 року в Броварах. На вибори йде від політичної партії “Перемога Пальчевського”.  Є директором ТОВ “Брук-Бетон Сервіс” (виготовлення виробів із бетону для будівництва) та засновницею ГО “Рідне місто Бровари”. У декларації за минулий рік вказала, що має у власності 25% квартири на 38,4 кв.м, половину будинку на 275,3 кв.м та половину ділянки на 297 кв.м у Броварах. Повне право власності вона має на землю площею 164 кв.м у Броварах. Її чоловіку Юрію Кужиму належить дві ділянки на 950 і 173 кв.м у Броварах, два машиномісця та нежитлове приміщення. .  Має право користування на автомобіль чоловіка BMW X5 2013 року випуску та службовий автомобіль BMW X5 2019 року випуску. Зарплата Вікторії Коваленко склала 69 378 гривень, її чоловіка – 515 284 гривень. Вона має фінансові заощадження у розмірі 181 834 гривень, її чоловік – 1 млн 515 137 гривень, ще 1 млн 260 тис. він дав у борг.  Кандидат, депутат міської ради Юрій Анатолійович Скотніков (“Самопоміч”) народився 25 липня 1965 року в місті Бровари. Балотується від політичної партії “Громадський рух Миколи Томенка “Рідна країна”.  Працює директором споживчого товариства “Господар 1”. Є головою ГО “Господар”, Броварського міськрайонного громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону “Правопорядок” та зареєстрований як фізична особа-підприємець (надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна). За даними його декларації, він має дві квартири (49 та 51,6 кв.м), гараж у Броварах, житловий будинок (37,6 кв.м) у селі Гоголів та квартиру (20,6 кв.м) у Калиті Броварського району. Також йому належить два легковики – Daihatsu Materia 2007 року випуску та Mercedes-Benz-2 1981 р.в. і три вантажних авто. Його зарплата за рік склала 60 тис. гривень. Він має 300 тис. гривень заощаджень. Балотується і народний депутат ІV скликання (блок “За єдину Україну”) Віктор Олексійович Бойко. Народився 6 липня 1961 року в селі Красногірка Кіровоградської області, проживає у селі Княжичі Броварського району. Балотується від політичної партії “Опозиційна платформа – За життя”. Тимчасово не працює. З травня 2002 до травня 2006 року був депутатом Верховної Ради України ІV скликання. Червень 2002 – вересень 2004 – заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи. 30 березня – 20 вересня 2005 – Голова Державного комітету України з державного матеріального резерву. Лютий 2009 – березень 2010 – заступник Міністра агропромислової політики України. 11 березня 2010 – 2 липня 2010- міністр охорони навколишнього природного середовища України. Вересень 2010 – грудень 2012 – радник Голови Верховної Ради України. З 2010 по 2015 рік – депутат Київської обласної ради (“Народна партія”). Депутат Київської обласної ради Роман Вікторович Сімутін (“Європейська Солідарність”) народився 20 травня 1976 року в місті Анапа, Росія. Проживає в селі Перемога Броварського району. Балотується від політичної партії “Українська стратегія Гройсмана”. Є заступником генерального директора КП КОР “Друкар” та головою ГО “Нові Бровари”. Був депутатом Броварської міської ради 6-го скликання (“Фронт змін”). З 2013 по 2015 рік – голова Броварської міської організації Політичної партії “Удар (Український Демократичний Альянс за Реформи) Віталія Кличка”. У декларації за минулий рік він вказав квартиру у Броварах площею 51,9 кв.м. Його дружина Наталія Сімутіна має дві земельні ділянки на 2610 кв.м та житловий будинок на 274,3 кв.м у Броварському районі. Депутат має два автомобілі – Skoda Octavia 2008 року випуску та KIA Sorento 2008 р.в. Він задекларував 15 194 гривень зарплати та 80 392 гривень пенсії. Помічники нардепів Кандидат Сергій Миколайович Боголюбов народився 11 серпня 1983 року у місті Чернігів, проживає у Броварах. Балотується як самовисуванець. Є членом політичної партії “Опозиційна платформа – За життя”. Є керуючим партнером міжнародної юридичної компанії BNP Investments, London. Також Боголюбов – президент Міжнародного благодійного фонду “За життя”, голова правління Міжнародної громадської організації “Українська молодіжна Асамблея” та ТОВ “Міжнародна юридична компанія “Боголюбов і партнери”.  Був помічником нардепа 8-го скликання Сергія Мельничука (обраний від “Радикальної партії Олега Ляшка”) на громадських засадах. Кандидат Владислав Васильович Бульба народився 3 листопада 1979 року в Броварах. Балотується від політичної партії “Громадянський рух “Хвиля”. За даними ЦВК, тимчасово безробітний. Сам Бульба вказував у соціальних мережах, що працюв в Головному контрольно-ревізійному управлінні України а також в Мінагро та Мінінфраструктури.  Працював помічником нардепа 6-го скликання Євгенія Суслова (Блок Юлії Тимошенко) на громадських засадах. Балотувався до Броварської районної ради від партії “УКРОП” та минулого року був кандидатом до Верховної Ради від партії “Сила і честь”.  Він є фігурантом кримінальної справи через умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження потерпілій Світлані Бульбі.  Кандидат Дмитро Геннадійович Ратніков народився 3 квітня 1977 року в Броварах. Балотується від політичної партії “Слуга народу”. Працює радником в Міністерстві закордонних справ України. З 2002 по 2010 рік – депутат Броварської міської ради. А з 2010 по 2015 рік – депутат Київської обласної ради (обраний від "Європейської партії України", хоча згодом за даними видання “Маєш право знати” перейшов до фракції “Партії регіонів”). У 2006 році балотувався на посаду броварського міського голови. У 2012 році балотувався до Верховної Ради як самовисуванець.  Був помічником двох нардепів 6-го скликання – Володимира Рибака (“Партія регіонів”) та Ігоря Савченка (Блок Юлії Тимошенко) на платній основі. Це не перший похід Ратнікова за посадою мера. В 2006 він вже намагався стати міським головою Броварів, але програв кампанію чинному меру Віктору Антоненко, після перевиборів. В 2006-му Ратнікова підтримувала “Батьківщина”. Інші Кандидат Ярослав Володимирович Добрівський народився 27 серпня 1993 року в місті Носівка Чернігівської області, проживає у Броварах. На вибори йде самовисуванцем.  Є співробітником охорони Служби Судової охорони ТУ в місті Києві та Київській області. Лідер громадської організації "Спільними Зусиллями".  Ще один самовисуванець – Юрій Володимирович Маслак. Народився 24 липня 1986 року в Броварах. Безробітний.  Сам вказує, що є експертом з питань кримінально-виконавчої системи на телеканалі “Інтер”. Працював помічником заступника Міністра юстиції України, речником Державної кримінально-виконавчої служби України Міністерства юстиції, помічником заступника голови КМДА з питань транспортної інфраструктури, радником Міністра молоді та спорту.  Є приватним підприємцем (роздрібна торгівля іншими непродовольчими товарами).  Нагадаємо, як раніше писала KV, Центральна виборча комісія (ЦВК) оприлюднила затверджені списки обласних багатомандатних та одномандатних виборчих округів, за якими обиратимуться депутати Київської облради, а також депутати й голови міських, селищних та сільських рад на чергових місцевих виборах 25 жовтня. Загалом на Київщини сформовано 460 округів, найбільше — для виборів сільських та селищних депутатів. Читайте:Хочуть у владу: список кандидатів на голову Тетіївської ОТГ на місцевих виборах 2020 Хочуть у владу: список кандидатів на голову Бориспільської ОТГ на місцевих виборах 2020 Хочуть у владу: список кандидатів на голову Богуславської ОТГ на місцевих виборах 2020 Хочуть у владу: список кандидатів на голову Фастівської ОТГ Хочуть у владу: список кандидатів на голову Переяславської ОТГ на місцевих виборах 2020 Хочуть у владу: список кандидатів на голову Обухівської ОТГ на місцевих виборах 2020 Хочуть у владу: список кандидатів на голову Яготинської ОТГ на місцевих виборах 2020 Хочуть у владу: список кандидатів на голову Березанської ОТГ на місцевих виборах 2020 Хочуть у владу: список кандидатів на голову Боярської ОТГ Хочуть у владу: список кандидатів на голову Васильківської ОТГ на місцевих виборах 2020 Хочуть у владу: список кандидатів на голову Білоцерківської ОТГ на місцевих виборах 2020 Хочуть у владу: список кандидатів на голову Славутицької ОТГ Хочуть у владу: список кандидатів на голову Української ОТГ на місцевих виборах 2020 Хочуть у владу: список кандидатів на голову Вишневої ОТГ на місцевих виборах 2020КиевVласть

На місцевих виборах 25 жовтня мешканці Вишневої міської громади Бучанського району Київської області обиратимуть свого голову. Серед зареєстрованих 9 кандидатів на цю посаду – чинний мер Вишневого Ілля Діков, депутати міськради цієї громади, а також працівники комунальних підприємств і бізнесмени. Як стало відомо KV, до складу Вишневої міської громади (47,3 тис. мешканців) входять місто Вишневе і село Крюківщина. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  За даними ЦВК, за посаду голови розташованого на межі з Києвом міста змагатимуться 9 кандидатів: Олександр Головня, Сергій Гулієв, Ілля Діков, Павло Касянчук, Людмила Мартиненко, Сергій Нєфьодов, Олексій Поліщук, Микола Стаднік, Ігор Труба. Кандидатом у мери Вишневого від партії “Свобода” виступив Головня Олександр Володимирович. Народився 9 лютого 1978 року у Вишневому Києво-Святошинського району Київщини.  Згідно з  біографією, оприлюдненою на сайті партії “Свобода”, Головня має вищу освіту спеціаліста з "Ливарного виробництва чорних та кольорових металів" Національного технічного університету України. У 2016 році обіймав посаду заступника директора Комунального підприємства "Вишнівськпарксервіс". У 2017 році працював інженером з ремонту на Комунальному підприємстві "Києво-Святошинське виробниче управління житлово-комунального господарства", з 2018 року – першим заступником гендиректора цього КП. З 2019 року Олександр Головня став заступником директора ТОВ "Статус-Медіа Компані". Згідно з даними аналітичної системи Youcontrol, ТОВ є рекламним агентством.  З 2011 року Олександр Головня очолює Вишнівську міську партійну організацію ВО "Свобода". З 2015 року був обраний депутатом міськради Вишневого, йшов першим номером за партійним списком від “Свободи”. Очолює фракцію цієї партії у мерії Вишневого. Заступник голови постійної депутатської комісії з питань містобудування, архітектури, капітального будівництва, інвестиційних відносин та землекористування. Згідно з декларацією за 2019 рік, Головня має квартиру, гараж і земельну ділянку у Вишневому. На нього записаний автомобіль Mersedes-Benz E-430 2000 року. Серед найбільш болючих проблем Вишневого Головня вважає його перенаселення. Виступає проти приватизації комунальних підприємств. Читайте:Олександр Головня: Ми не довіряємо владі Вишневого розподіл бюджету Партія “Європейська Солідарність” висунула у кандидатом у мери Гулієва Сергія Романовича. Народився 2 квітня 1977 року у Боярці Київської області. У біографії, розміщеній на персональному сайті Гулієва йдеться про те, що він має дві вищих освіти. В 2006 році закінчив Сумський Національний аграрний університет за спеціальністю фінанси та в 2015 році закінчив Національну академію внутрішніх справ, отримавши кваліфікацію юриста. У 2005-2006 роках займав посаду заступника міського голови Боярски. У 2002 році та 2015 році обирався депутатом Вишнівської міської ради. Зокрема, у 2015 році був обраний за партійним списком “Європейської Солідарності”. Є заступником голови постійної комісії з питань регламенту, депутатської діяльності та етики, дотримання законності, розвитку місцевого самоврядування та інформаційної політики. З 2016 року Гулієв є головою постійної поліцейської комісії в ГУ Нацполіції Київської області. У біографії Сергія Гулієва зазначено, що він нагороджений багатьма відзнаками Міністерства внутрішніх справ України, є “активним громадським діячем, меценатом, спонсором та організатором різноманітних заходів. Допомагав бійцям в зоні АТО”. За даними Youcontrol, Гулієв має відношення до низки підприємств і організацій:  - бенефіціар ПП "Вікторія-Маркет" (діяльність у сфері демонстрації кінофільмів);  - засновник ТОВ “Департамент охорони ЛТД” (Діяльність у сфері охорони громадського порядку та безпеки);  - засновник ТОВ “Ріелторське бюро Проектсервіс” (Діяльність агентств нерухомості);  - керівник ТОВ “Група компаній Департамент охорони” (Діяльність у сфері охорони громадського порядку та безпеки);  - керівник ТОВ “Департамент охорони 1” (Діяльність приватних охоронних служб);  - керівник ТОВ “Департамент охорони” (Діяльність приватних охоронних служб);  ФОП Гулієв Сергій Романович (Діяльність приватних охоронних служб);  - керівник Громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону "Департамент охорони Святопетрівське" (Діяльність у сфері охорони громадського порядку та безпеки);  - керівник Громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону "Департамент охорони Крюківщина" (Діяльність у сфері охорони громадського порядку та безпеки);  - керівник Громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону "Департамент охорони" (Діяльність у сфері охорони громадського порядку та безпеки); - керівник Громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону "Департамент охорони Шпитьки" (Діяльність у сфері охорони громадського порядку та безпеки). За даними декларації Сергія Гулієва за 2019 рік, його родина частково або повністю володіє кількома об'єктами нерухомості: чотирма квартирами, двома машиномісцями і двома земельними участками. Має два авто. Дохід родини Гулієва у минулому році склав 3,9 млн гривен.  Сергій Гулієв неодноразово ставав фігурантом гучних скандалів. Видання “Моя Київщина” припускає, що Гулієв фактично ввів у Вишневому “приватну правоохоронну систему”. Нібито охоронна фірма ТОВ "Департамент охорони", в рамках міських програм з громадської безпеки, встановила систему відеоспостереження у місті і має доступ до інформації з камер. Опоненти також приписують Гулієву тісні зв'язки з чинним мером Іллєю Діковим. Натомість у вересні 2020 року на сайті нардепа Олександра Дубинського (фракція “Слуга народа”) з’явилася інформація, що заперечує близькість із чинним мером. У матеріалі на сайті парламентаря йдеться про розпочате кримінальне провадження за фактом підкупу іншого кандидата – Іллі Дікова – Василя. Втім, останній виявився двоюрідним братом чинного мера і подав заяву до поліції. За даними Дубинського, ініціатором підкупу міг бути Сергій Гулієв. Читайте: Хочуть у владу: список кандидатів на голову Яготинської ОТГ на місцевих виборах 2020 Чинний мер Вишневого безпартійний Діков Ілля Валерійович висунутий кандидатом від правлячої партії “Слуга народу”.  Народився 20 лютого 1976 року у Києві. Має вищу освіту за спеціальністю "правознавство” – з відзнакою закінчив Київський інститут внутрішніх справ. Згідно з офіційною біографією, з 1998 року Ілля Діков проходив службу в органах внутрішніх справ України, підполковник міліції. Відомо, що у 2010 році Диков працював заступником начальника – начальником міліції громадської безпеки Києво-Святошинського райвідділу ГУ МВС України в Київській області. У листопаді 2010 року був обраний депутатом Вишневої міськради від "Партії регіонів", членом якої і був. З 2011 року – секретар Вишневої міської ради, а після відсторонення від посади голови Вишневої міськради Миколи Ляшенка (за звинуваченням в корупції), з 24 лютого 2011 року – в.о. голови Вишневої міськради. З грудня 2011 року – голова Вишневої міської ради Київської області VI і VII скликань (в жовтні 2015 року був переобраний як самовисуванець, безпартійний). Ілля Діков має нагороди і заохочення: медалі "За бездоганну службу" – II і III ступенів; відзнакою МВС України "За відзнаку в службі" – I і II ступенів. Раніше ім’я Іллі Дікова згадувалося на сайті так званої Християнської церкви повного Євангелія "Посольство Боже", втім зараз доступ до їхньої сторінки відсутній.  Пастором “Посольства Божого” під прізвиськом "Білий Сандей" є секретар міськради Вишневого Сергій Пишний. До слова, членом цієї організації у свій час став екс-мер Києва Леонід Черновецький.  На фото: Сандей Аделаджа и Сергій Пишний У квітні 2018 року Діков став "героєм" гучного корупційного скандалу, пов'язаного зі спробою дачі хабара в.о. міністра охорони здоров'я Уляні Супрун. Так, до ЗМІ потрапив запис НАБУ, на якій нібито від імені мера Вишневого Уляні Супрун була запропонована однокімнатна квартира в житловому комплексі "Акварелі-2" міста Вишневе, в обмін на медичне обладнання для місцевої лікарні. На записі видно, як уже безпосередньо Диков обговорює з Супрун варіанти передачі їй квартири через т.зв. "Власні фонди". За словами самої Супрун, про даний факт вона відразу повідомила до правоохоронних органів, після чого просто підігравала учасникам "операції". До слова, сталося це ще в 2017 році. 11 квітня 2018 року на сайті електронних петицій міста Вишневого з'явилася петиція з вимогою дострокового припинення повноважень міського голови Іллі Дікова. У травні 2019 року активістка Людмила Мартиненко повідомила про конфлікт в актовому залі міської ради. Вона задала питання Дікову з приводу крадіжки забудовником комунальної землі та будівництва багатоповерхівок замість державного дитячого садка. Диков на запитання не відповів, а в кінці виступу в присутності півсотні ветеранів накинувся жінку з погрозами і, за словами активістки, застосував фізичну силу. До речі, Людмила Мартиненко теж йде кандидаткою на посаду мера Вишневого на виборах-2020.  Крім участі в корупційному скандалі, жителі Вишневого були незадоволені діяльністю свого мера – щорічним неякісним ремонтом доріг, відсутністю зон відпочинку і парків в місті, переповненими школами і садочками, відсутністю безперешкодного сполучення між двома частинами міста, хаотичною забудовою, відсутністю комунального транспорту і непрозорим використанням бюджетних коштів. Так, наприклад, великий резонанс викликала боротьба місцевих активістів за 10 гектарів землі, на яких планувався парк, проти місцевого забудовника ТОВ "Євро 2000", який задумав звести там багатоповерхівки. Читайте: В Вишневом произошли столкновения местных жителей с застройщиком (фото, видео) У декларації Іллі Дікова за 2019 рік вказано, що на нього і членів його родини зареєстровано три земельні ділянки загальною площею понад 6 тис. кв.м, гараж і квартира. Подружжя Дікових має два легкових автомобілі. Родинний дохід у минулому році склав понад 1,9 млн гривень. Готівкою Дікови заявили понад 2,5 млн гривень.  Читайте: Отставка для мэра. Община Вишневого требует от городского головы покинуть пост из-за квартиры для Супрун Кандидатом від партії "Перемога Пальчевського" йде Касянчук Павло Андрійович. Народився 13 травня 1979 року у Вишневому Києво-Святошинського району Київщини.  За даними Youcontrol, Павло Косянчук є представником ТОВ "Шмайсер-Сервіс" (Роздрібна торгівля іншими невживаними товарами в спеціалізованих магазинах). На сайті ЦВК вказано, що він є комерційним директором цього підприємства. Також Касянчук є керівником Спеціалізованого Комунального підприємства "Меморіал" Києво-Святошинської районної ради Київської області.  На Facebook-сторінці Павла Касянчука вказано, що він – директор оружейного магазину “Шмайсер”. “Магазин "Шмайсер" надає широкий спектр засобів самооборони: стартову, пневматичну, газову зброю, а також мисливських рушниць”, – йдеться у повідомленні магазину.  Читайте: Выборы в Киевсовет: список “Перемоги Пальчевського” Партія “Україна славетна” висунула кандидаткою у мери Вишневого Мартиненко Людмилу Миколаївну. Вона народилася 4 серпня 1983 року у Києві. Отримала вищу освіту у Академії муніципального управління у Києві. Безпартійна.  Мартиненко є керівником Громадської організації “Спортивний клуб Молодь”, керівником ГО “Волонтерський центр "Вишневе”, керівником ГО “Захист Майбутнього”. На її сторінці у Facebook вказано, що вона э кандидатом економічних наук, волонтером і активісткою. За даними ЦВК, Людмила Мартиненко є помічницею голови Києво-Святошинської районної ради.  У декларації за 2019 рік Мартиненко вказала, що їй належать дві квартири, 2500 кв.м землі у Житомирській області, автомобіль Hyundai Elantra 2007 року випуску. Дохід за минулий рік склав 65 тис. гривень. Мартиненко повідомила, що має готівкою понад 650 тис. гривень і 26 тис. доларів.  У квітні 2019 року на сторінці у Facebook Людмила Мартиненко повідомила, що мер міста Вишневе Ілля Діков вдався до погроз та рукоприкладства у відношенні до неї. За її словам, конфлікт виник в актовій залі міськради після запитання до мера з приводу забудови багатоповерхівками комунальної землі на тому місце, де обіцяли звести дитячий садок. “Ілля Валерійович на запитання не відповів, а в кінці виступу в присутності півсотні ветеранів накинувся на мене із погрозами та застосував фізичну силу”, – написала тоді Мартиненко. Читайте: Хочуть у владу: список кандидатів на голову Білоцерківської ОТГ на місцевих виборах 2020 Від партії “Громадський рух Миколи Томенка “Рідна країна” висувається кандидат Нєфьодов Сергій Іванович. Народився 16 квітня 1956 року у селищі Целіна Ростовської областя Російської Федерації. Має вищу освіту, пенсіонер. Він є депутатом міськради Вишневого. У 2015 році Нєфьодов пройшов першим кандидатом за списками ВО “Батьківщина”. Є головою постійної комісії з питань регламенту, депутатської діяльності та етики, дотримання законності, розвитку місцевого самоврядування та інформативної політики. В одному з інтерв'ю він розповів, що кілька років очолював КП “Екологія” Вишневої міськради. За інформацією у декларації Сергія Нєфьодова за 2019 рік вказано, що він і члени його родини мають три будинки і три земельних участки загальною площею близько 4 тис. кв. м. Річний дохід склав близько 200 тис. гривень.  Читайте: Хочуть у владу: список кандидатів на голову Славутицької ОТГ Кандидатом на посаду міського голови Вишневого від партії “За Майбутнє” йде Поліщук Олексій Васильович. Народився 2 вересня 1989 року у с. Дерганівка Ружинського району Житомирської області. Має вищу освіту, безпартійний. Є заступником директора Комунального підприємства "Спортивний клуб Вишневе". У 2015 році був обраний депутатом міськради Вишневого за списком БПП. Є головою постійної комісії з питань фінансів, бюджету, соціально-економічного розвитку, комунальної власності та приватизації. У вересні 2020 року Поліщук зробив публічну заяву щодо виходу з лав “Європейської Солідарності”. Причиною назвав те, що центральний штаб цієї партії прийняв рішення висунути на посаду голови ОТГ Вишневого і лідера партійного списку Сергія Гулієва. Читайте: Вибори до Київради: список “За майбутнє” Політична партія "УДАР” висунула кандидатом Стадніка Миколу Валерійовича. Народився 17 травня 1981 року у Олевську Житомирської області. Має вищу освіту, безпартійний. Є директором ТОВ "Спецмонтаж-ССХ" (Монтаж водопровідних мереж, систем опалення та кондиціонування). Згідно з даними, Микола Стаднік також є директором “Техінжиніринг" (будівництво будівель). Читайте: Хочуть у владу: список кандидатів на голову Боярської ОТГ Від партії “Команда Левченка “Народовладдя” йде Труба Ігор Костянтинович. Народився 27 лютого 1976 року. Приватний підприємець (допоміжна діяльність у сфері транспорту).  Є головою Київської обласної організації партії “Команда Левченка “Народовладдя”, засновником ГО "Свідомі українці".  Читайте: Виборча карта Київської області: округи та дільниці Фото: коллаж KVКиевVласть

“Зелені слуги” хочуть прискорити законодавче закріплення (закріпачення) власників землі за орендарями. Після прийняття відповідного закону (проєкт №2194) ВЛАСНИКИ ЗЕМЛІ НЕ ЗМОЖУТЬ ПРОДАВАТИ ЗЕМЛЮ БЕЗ ДОЗВОЛУ ОРЕНДАРЯ. Цей законопроєкт хочуть розглядати одразу після місцевих виборів 2020. Після прийняття такого феодального законодавства залишилося передати орендарю “право першої ночі”, щоб феодалізм в Україні реалізувався на 100%. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”   Законопроєкт №2194 “Про внесення змін до Земельного кодексу України (ЗКУ) та інших законодавчих актів щодо удосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин” пропонує внести зміни до ст. 130 Земельного кодексу України, доповнивши її частиною третьою такого змісту: “Земельні ділянки приватної власності сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, земельні ділянки, виділені в натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) для ведення особистого селянського господарства, можуть бути відчужені лише за договорами купівлі-продажу, дарування, міни, внесення до складеного капіталу чи шляхом звернення стягнення на них. “Земельні ділянки, визначені у абзаці першому цієї частини та які перебувають в оренді: можуть бути відчужені за договором ДАРУВАННЯ лише на користь дружини (чоловіка), батьків, дітей, баби, діда, прабаби, прадіда, внуків, правнуків, тітки (дядька); БЕЗ ЗГОДИ ОРЕНДАРЯ бути обміняні лише на земельні ділянки, розташовані у тому ж масиві земель сільськогосподарського призначення; не можуть бути внесені БЕЗ ЗГОДИ ОРЕНДАРЯ до статутного капіталу”. Тобто, без згоди орендаря власники землі не можуть продавати землю – дарувати рідні це не продаж, як і не продаж помінятися ділянками на одному і тому ж полі. Практично всі землі селяни-власники землі були змушені передати в оренду на довгі роки. І така норма закону означає, що не бачити їм на довгі роки жодної можливості ані "продажу землі за європейськими цінами", ані можливості перейти до самостійного господарювання. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться Законопроєкт "слуг народу" №2194 не звільняє селян з кріпацтва, не надає їм права розпоряджатися землею, як про це наголошував президент Володимир Зеленський. Законопроєкт №2194 посилює обмеження прав селян-власників землі, змушуючи їх продавати землю Українського народу якомога скоріше за хоч якісь гроші виключно своєму орендареві. Хоча навіщо взагалі в такій ситуації купувати землю у кріпака? З прийняттям законопроєкту №2194, за попередніми оцінками, до 80% селян фактично втратять землю остаточно. “Зелені слуги” протягують цей законопроєкт як закон, який начебто дає можливість громадам управляти землями в межах громад, а не державі, як зараз. Ми знаємо, що землями управляє держава чи громада – земля все одно буде у орендарів. Так буде поки в країні не почне діяти закон про прогресивні земельні відносини, яким визначено, що ці землі обробляють об’єднані члени громади, а не орендарі. Законопроєкт №2194 написаний орендарями в інтересах орендарів. Законопроєкт №2194 лобіюють безпосередньо голова аграрного комітету Ради Микола Сольський та керівник Держгеокадастру Роман Лещенко (він же з 1 жовтня 2019 року – діючий уповноважений Президента України з земельних питань), які мають пряме відношення до орендарів (вони бенефіціари-власники підприємств, які є орендаторами землі). Саме вони офіційно повідомляють про “важливість” цього законопроєкту для України. Хоча ми розуміємо що це знову хочуть зелені “поімєть” з людей під гарні лозунги. Безумовно, вагома переважна більшість власників землі не бачить гарною перспективою вимушений продаж землі з причин тотального зубожіння. І можна було б говорити, що більшості власників землі “до лампочки” цей закон. Але як можна так тупо збільшувати порушення прав громадянина?! Якийсь орендар вже вирішує жити селянину чи ні. Ще й з таким законодавством від “зелених слуг” ціна на землю буде взагалі копійчана. Право продати землю повинно бути, але в тому розуміння як це запропоновано законопроектом №3208 “Про прогресивні земельні відносини”. Суть пропозиції полягає в тому, що Держава зобов’язана купувати землю у її власника за ціною, яка дорівнює п’ятикратному розміру нормативно-грошової оцінки (5000 доларів/1 га чорнозему). Купити землю мають право громадяни України, у яких немає землі сільськогосподарського призначення. Держава для цієї купівлі може надати 3-5% кредит для українця-покупця. Правило “одна ділянка в одні руки”  – унеможливить концентрацію землі в одних руках і не перетворить Україну на феодальне утворення. Такими законодавчими нормами створюється конкуренція виключно між українцями і реалізується ефективний обмін правами на землю, а не ринок землі як вдаване регресивне явище. Всі в цій системі будуть задоволені: і продавці, і покупці, і Держава Україна. Як діяти в такі ганебній ситуації власникам землі? Тут є навіть не порада, а єдина можлива стратегія. Необхідно виборювати право розривати (припиняти) договори оренди землі. Це конституційне право українця-власника землі. Це право реалізації конституційної сподоби. Це право незаперечне! Вже зараз по мірі можливостей робіть самі і агітуйте інших: 1. Не переукладайте договори оренди землі. 2. Не підписуйте ніяких нових додаткових угод оренди землі. 3. Всіляко підтримуйте необхідність надання власникам землі права розривати (припиняти) договори оренди за власним простим волевиявленням. 4. Вивчайте питання самостійного господарювання через участь у Всеукраїнському Товаристві Власників Землі. 5. Переходьте до самостійного господарювання через участь у Всеукраїнському Товаристві Власників Землі. І головне, долучайтеся до Всеукраїнського об’єднання власників землі у Фейсбук! ВСЕУКРАЇНСЬКЕ ОБ’ЄДНАННЯ ВЛАСНИКІВ ЗЕМЛІ  - СТВОРЕНЕ, ДІЄ І ДІЯТИМЕ ВИКЛЮЧНО В ІНТЕРЕСАХ ВЛАСНИКІВ ЗЕМЛІ ! МИ ЄДИНІ, ХТО: ЗА ПРАВО РОЗРИВАТИ ДОГОВОРИ ОРЕНДИ ЗЕМЛІ! ЗА ПРАВО ВІЛЬНОГО РОЗПОРЯДЖЕННЯ ЗЕМЛЕЮ! ЗА НЕПЕРЕУКЛАДАННЯ ДОГОВОРІВ ОРЕНДИ! ЗА САМОСТІЙНЕ ГОСПОДАРЮВАННЯ НА ВЛАСНІЙ ЗЕМЛІ! ЗА ЗБІЛЬШЕННЯ ДОХОДІВ ВІД ЗЕМЛІ У ЇЇ ВЛАСНИКІВ В 2-4 РАЗИ! ЗА ТОВАРИСТВА ВЛАСНИКІВ ЗЕМЛІ! ТИСНІТЬ ▶ https://www.facebook.com/groups/144907373624154/ і долучайтеся до ОБ’ЄДНАННЯ ВЛАСНИКІВ ЗЕМЛІ  Читайте: Юлія Тимошенко зрадила селян Роман Головін, розробник і втілювач Народної земельної реформиКиевVласть

На місцевих виборах-2020 за кермо Боярської ОТГ зібралося позмагатися 20 політичних сил. З них 12 партій представили своїх кандидатів, які вже зійшлися у запеклій боротьбі за мерське крісло. У бій пішли: чинна влада та депутати, АТОвці, поліціянти і місцевий бізнес. Детально про кандидатів читайте у матеріалі KV. Як стало відомо KV, 25 жовтня до міста Боярка мають приєднатися 10 сіл у складі Дзвінківськівської, Забірської, Княжицької, Малютянської, Тарасівської та Новосілківської сільрад. Боярська ОТГ включена до Фастівського району і займатиме територію площею 208.0 кв. км з 52 539 тис. населенням. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Згідно із даними ЦВК, своїх лідерів у битві за владу в Боярці представили 12 політичних сил Київщини. Реєстрація кандидатів на посаду міського голови зафіксована впродовж 21-26 вересня.  Влада та опоненти Перевірку на довіру виборців спробує пройти чинний мер Боярки Олександр Олександрович Зарубін (30.04.1983 рік). Допомогатиме йому вдруге закріпити за собою цю високу посаду політична партія "ЗА Майбутнє". На посаду ж мера Боярки Олександр Зарубін був обраний у 2015 році за підтримки партії "Нові обличчя". Хоча до обрання мером, Зарубин був у представницьких лавах партії "Солідарність".  На знімку: Зарубін роздає листівки на місцевому ринку  Чинний мер вже представив плани першочергових дій по відродженню сіл Новосілки, Малютянка та Іванків, Тарасівки та Нового, Жорнівки та Княжичі, Дзвінкове та Перевіз, які планує реалізовувати, у разі перемоги на виборах.  Зарубіну нині 37 років, він – боярчанин. За фахом – "інженер з комп'ютерних систем". Закінчив Київський національний авіаційний університет. Брав участь в навчальній всеукраїнській програмі "Школа мерів". Згідно з його офіційною біографією, займав посади директора в  ТОВ "Максимум-Нет", ТОВ "Терра-Телеком" та ТОВ "Модус Глобал" (за сумісництвом). Є головою правління ГО "Молодь Боярки". У 2019 році Зарубін заробив 447 326 тис. гривень, його цивільна дружина Марина Смірнова – 281 746 тис. гривень. Готівкою він зберігає -  250  тис. гривень, трохи менше у його дружини – 170 тис. гривень. Також у його власності є земля в селі Бобриця площею 600 кв. м і автомобіль Lexus RX 350, 2006 року випуску. На Смірнову також записана земельна ділянка в селі Бобриця на 600 кв. м і автомобіль Toyota Camry 2007 року випуску. Крім того, Зарубін є в співзасновниках обслуговуючого кооперативу "Садове товариство "Добробут" та є засновником "Фонду ініціатив Олександра Зарубіна".  У в 2012 році, за інформацією "Української правди", керманич Боярки очолював  виборчий штаб скандально відомого ексректора Національного університету державної податкової служби України – Петра Мельника, на президентських виборах 2014 року – керівником районного штабу Петра Порошенка, на парламентських – мера Бучі Анатолія Федорука. Читайте: Проєкт “Децентралізація”: на Київщині через недобровільність об’єднання знову судяться Боярка і Забір’я На вибори Вадим Едуардович Гедульянов йде від партії "Європейська Солідарність". Народився він 12 лютого 1990 року в Криму. З 2014 року живе і працює у Боярці.  Закінчив Нацуніверситет “Одеська юридична академія", здобуває другу освіту магістра державного управління. Цьогоріч одержав ступінь кандидата юридичних наук. Чотири роки займався підприємницькою діяльністю, очолював одеську компанію з роздрібної торгівлі й управлінням нерухомості “АСК-ЮНІ”, що займається управлінням нерухомим майном. Також займав посаду заступника, а згодом директора, одеського житлово-комунального господарства “ЖКС “Фонтанський”. У 2016-2019 роках очолював Києво-Святошинську районну раду VII скликання. Нині – виконавчий директор ТОВ “БЕСКЮА”. На місцевих виборах 2015 року його обрали депутатом Києво-Святошинської районної ради від БПП.  У 2012 році під час навчання в Національній юридичній академії в Одесі балотувався до Верховної Ради як самовисуванець по округу № 135 в Одесі. З вересня 2016 року по вересень 2019 року він займав посаду голови районної ради, замінивши Олександра Тигова. У 2017 році Гедульянов придбав дві квартири в Шевченкове Києво-Святошинського району, їздить він на Toyota Land Cruser Prado 2010 року випуску. Перед звільненням його заробітна плата за 2019 рік складала 368 094 тис. гривень та одержав 350 тис. гривень доходу від відчуження майна. Готівкою він зберігає 24,5 тис. доларів та 95 тис. гривень.  "Йду на вибори, бо мене не влаштовує, що я бачу навкруги щодня: занедбані парки, брудні вулиці, жахливі дороги, найвищі тарифи, купи сміття, розбита вщент інфраструктура, жахливий стан будинків, забуті та кинуті напризволяще міською владою люди", – написав він у Facebook. Читайте: Гедульянов Вадим: “Моє завдання – комфортні та достойні умови життя в Боярці та кожному селі нашої об’єднаної громади” Депутати Прагне одержати кермо в міськраді чинний депутат від партії "Наш край" та ексмер міста  Тарас Григорович Добрівський (14 листопада 1974 року).  Добрівському – 46 років, народився і живе в Боярці. Має вищу освіту, крім того, закінчив Нацакадемію державного управління при Президентові України. Нині він – заступник виконавчого директора Всеукраїнської асоціації ОТГ. Був мером двох скликань. У 2006 році був обраний як самовисуванець, а у 2010 році йому вдалося очолити Боярку, вигравши вибори під егідою "Партії регіонів". У 2015 році він балотувався у мери від "Нашого краю", проте програв Зарубіну.  В "Українській правді. Київ" писали, що у  2009 році ім’я мера Добрівського залунало у гучному скандалі. Боярку сколихнула новина, що мер був звинувачений у хабарництві у розмірі 26 тис. доларів.   За даними "Укрінформу", тоді у приміщенні Боярської міськради правоохоронцями Антикорупційного бюро та слідчими прокуратури проводились досудові слідчі дії щодо встановлення даного факту. Згодом міський голова в супроводі правоохоронців залишив приміщення ради і не повернувся. Через три дні після ситуації понад 380 боярчан зібралися на акцію протесту під стінами Києво-Святошинського районного суду, вимагаючи офіційної версії зникнення міського голови.  Причетним у хабарі суд тоді підозрював депутата Києво-Святошинської районної ради, директора ТОВ "Рибопереробний завод "Плеяди" Олег Коновалова, який намагався "допомогти" вирішити земельні питання трьом фізичним особам. У 2011 році Добрівський заявив, що "кримінальна справа скасована за рішенням суду".  Згідно із його декларацією за 2019 рік, його дружина Юлія Добрівська мала російське громадянство і на неї записані з 2012 року квартира в Росії на 50,5 кв.м і з 2013 року кімната на 11,5 кв. м. Більше жодного майна в декларації не задекларовано. Так, працюючи в Всеукраїнській Асоціації ОТГ він заробив 48 тис. гривень. Ще один претендент на крісло мера – активістка міста та депутат міськради (обрана від Всеукраїнське об'єднання "Самопоміч") Юлія Володимирівна Скочинська. На цих вибори йде, як самовисуванка та безпартійна. Адже впевнена, що "депутати мають бути партійними, а міський голова – ні, бо має має працювати для всієї громади, незалежно від поточних політичних уподобань".  Народилася 20 жовтня 1974 року в Кривому Розі, нині проживає у Боярці. Має вищу освіту. Нині -  аспірант (Graduate Assistant) в КНЕУ. Згідно із її декларацією за 2019 рік, вона виховує трьох синів, має дві квартири: з 1998 року у Кривому Розі на 30,5 кв.м та з 2012 року у Боярці – на 54 кв. м за 405 тис. гривень (вартість на дату набуття права власності). Ще – земельний наділ у селі Велика Снітинка Фастівського району площею 2399 кв. м. Працюючи торік у виконавчому комітету ПП "Об'єднання "Самопоміч", вона заробила 175 262 тис. гривень та ще одержала від Центру зайнятості 30 083 тис. гривень страхових виплат.  Ще одного чинного депутата, Олександра Петровича Борецького, в мери Боярки веде Всеукраїнське об’єднання "Батьківщина". На місцевих же виборах 2010 року він пройшов у депутати під крилом Соціалістичної партії України.  Народився 13 квітня 1976 року в Боярці. У його біографії вказано, що він закінчив Український республіканський заочний технікум ("Землевпорядкування"), Київський авіаційний технікум та Сумський Національний аграрний Університет "Бухгалтерський облік). З 1996 року по 2012 рік – працював в приватних організаціях, пройшов кар'єрний шлях від техніка-геодезиста до інженера-землевпорядника. З 2012 року працював головним та провідним спеціалістом в управліннях  Державної інспекції сільського господарства в Київській області. Держземагентства у Київській області, Управлінні Держгеокадастру у Васильківському районі Київської області. З квітня 2017 року по теперішній час – державний інспектор-головний спеціаліст в Головному управлінні Держгеокадастру в Київській області. Крім того, з 2006 року по 2010 рік він був помічником-консультантом на громадських засадах у депутата Києво-Святошинської райради V скликання. З 2006 року по 2010 рік – керівник ГО "Товариство у справах захисту прав споживачів Києво-Святошинського району Київської області". З 2010 року по теперішній час співзасновник ГО "Боярський Актив Молоді".  У своєму щорічному звіті він задекларував спільну з дружиною Іриною Руденко квартиру в Боярці на 52 кв.м, земельну ділянку (0,1 га) дружини в Погребах та свою ділянку в Забір’ї на 600 кв.м.  Сума доходів у нього сягала: заробітна плата – 160 904 тис. гривень. А ще – 100 тис. гривень від відчуження рухомого майна, які вірогідно одержав від продажу автівки Toyota Corolla 2008 року випуску, яка він вказав у доходах за 2018 рік. Дома він зберігає готівкою 170 тис. гривень, а дружина – 70 тис. гривень.  Відео зі зверненням Борецького до своїх виборців Побореться за владу і 32-річний депутат міськради від партії "Об’єднання "Самопоміч" Андрій Олегович Назаренко (21.08.1988 рік). Він – боярчанин, інженер-телефізик, кандидат технічних наук та  старший науковий співробітник в  Інституті технічної теплофізики НАН України. У 2014 добровольцем служив в АТО. Має орден "За мужність" ІІІ ступеня. На посаді мера планує займатися модернізацією тепло- та електроенергетикою, розвивати спорт. Також в Facebook він зауважив, що фінансування всієї передвиборчої кампанії їхньої партії в Боярці, починаючи з застав для прийняття участі в виборах, відбувається за власний кошт.  Так, згідно з його декларацією, у 2019 році він заробив 28 284 тис. гривень в ІТТФ НАН, 12 600 тис гривень – в ТОВ "Промел Енергоавтоматика", співвласником якого він є. Це підприємство займається виробництвом інструментів і приладів для вимірювання, тестування та навігації з 2003 року і має статутний капітал у розмірі 18,5 тис. гривень. Їздить кандидат на Ford Focus 2007 року випуску за 175,5 тис. гривень. У Гостомелі має земельну ділянку на 974 кв.м. Його дружині, Анні Назаренко, належить земля в місті Чернівці на 1007 кв. м.  Юрій Васильович Середа йде на вибори від політичної партії "Сила людей". Народився 22 січня 1980 року в селі Високе Борзнянського району Чернігівської області. Нині проживає  в селі Тарасівка. Має вищу освіту та є директором польского представництва "Б-Акт Спулка з огранічона одповідзіальносця", компанії, яка надає інжинірингові послуги у будівництві. За даними партії "Сила людей" – юрист та чинний депутат Тарасівської сільради. Згідно його декларації за 2019 рік, володіє житловим будинком на 56.4 кв.м, земельною ділянкою для обслуговування житлового будинку та господарських споруд на 855 кв. м в Тарасівці, ділянкою на 558 кв.м та незавершений садовий будинок в Грушівці. Його дружина також має дві земельні ділянки. У його користування автівка Nissan Primera 2000 року випуску. Працюючи у Громадській спілці "Міждержавна гільдія інженерів консультантів" депутат торік заробив 146 885 тис. гривень та 51 291 тис. гривень – за сумісництвом в ТОВ "ІК-ПРОЕКТ". Його дружина працює у дитсадку і там одержала зарплату у розмірі 40 882 тис. гривень. Удома ж він зберігає готівкою 13 тис. доларів.  Як стверджують в партії, у 2018 році він виступав проти проєкту генерального плану і відстоював стадіон у селі Тарасівка, на місця якого планували звести багатоповерхівку. Кулуарне прийняття генплану лобіював сільський голова Володимир Сизон. Після чого забудовник підприємство Енергетик" подало на депутата до суду. ЗеПоліціянт "Слугу народу" на місцевих виборах в Боярці представлятиме підполковник поліції Олексій Львович Перфілов. Він – безпартійний, народився 2 жовтня 1969 року в Києві. Останні 25 років мешкає у місті Боярка. Вищу освіту здобув у Національній академії внутрішніх справ. У 2008 році закінчив магістратуру Академії управління МВС України за спеціальністю "правознавство". Також на його сторінці в Facebook вказано, що з 1984 по 1991 роки він працював на Кіностудії ім. Довженка.  Працював у правоохоронних органах понад 20 років. Починав постовим патрульної служби, служив заступником начальника відділу профілактики злочинів. Очолював сектор превенції Фастівського відділення поліції Васильківського відділу ГУНП в Київській області. З березня 2017 по жовтень 2019 року – заступник начальника, а з квітня 2016  по березень 2017 року – заступник начальника відділу поліції – керівник патрульної поліції Києво-Святошинського відділу поліції ГУНП в Київській області.  З жовтня 2019 року, тимчасово виконує обов’язки. заступника начальника Васильківського відділу поліції ГУ Національної поліції в Київській області. Пріоритети Олексія Перфілова на посаді голови Боярської ОТГ – налагодження сполучення між усіма населеними пунктами громади, соціальна сфера, подолання корупції та бюрократії на всіх рівнях.  У 2019 році він задекларував об'єкти нерухомості, які перебувають у спільній власності: житловий будинок у Боярці на 220 кв.м, квартиру у Ворзелі на 45,4 кв.м і дві земельні ділянки на 1000 та 294 кв.м у Боярці. У його власності є автівка TOYOTA CAMRY 2019 року випуску за понад 853 тис. гривень, його ж дружина їздить на ЗАЗ LANOS та ЗАЗ FORZA. Обидві придбані в 2011 році за 80 тис. гривень кожна. У Нацполіції він заробляє в рік 233 516 тис. гривень. Крім того, у 2019 році він одержав 192 тис. гривень доходу за відчуження рухомого майна.  Його ж дружина одержала 108 098 тис. гривень від підприємницької діяльності, 23 392 тис. гривень – пенсії, 35 484 тис. гривень доходу від надання майна в оренду та 130952 тис. гривень  зарплатні в ПП "Вовк", 24 тис. гривень  – доходу за відчуження рухомого майна та 450 тис. гривень спадщини. Загалом її дохід становив понад 771 тис. гривень.  Бізнесмени Без партійної приналежності балотується в міські голови 32-річний підприємець та житель села Тарасівка Ігор Олександрович Терещенко  (30.11.1988 рік). Має вищу освіту, безпартійний. Як, ФОП Терещенко І.О., був зареєстрований у травні цього року. Основний вид його діяльності – роздрібна торгівля м'ясом і м'ясними продуктами в спеціалізованих магазинах. Читайте: Виборча карта Київської області: округи та дільниці "Радикальна Партія Олега Ляшка" висунула підприємицю Лілію Василівну Сулиму. Народилася 24 січня 1977 року в селі Червона Мотовилівка Фастівського району. Наразі проживає у Боярці.  Очолює ТОВ "Нафта-ВІС", яке їй належить протягом вже 19 років. Підприємство зареєстроване зі статутним капіталом у розмірі понад 300 тис. гривень. Діяльність ТОВ пов’язана із наданням в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна. Ще один кандидат, Вадим Вячеславович Супрунов, балотується від політичної партії "Голос". Торік же він пробував свої сили як кандидат у депутати до ВРУ по виборчому округу 95, як самовисуванець. Хоче ще торік був членом політичної партії "Громадянська позиція", а у 2015 році від даної партії балотувався до Київоблради. Народився же він 4 жовтня 1974 року в Казахстані в селищі Калкаман Єрмаківського району Павлодарської області, нині живе в Боярці. Він – інженер і є генеральним директором в ТОВ "Проміструм" (неспеціалізована оптова торгівля).  У "Голосі" наголошують, що Супрунов йде у мери, маючи управлінський досвід, щоб створити прозорі правила роботи органів влади та зупинити корупцію на місцевому рівні.  Останній претиндент від партії "Демократична сокира" висувається підприємець Андрій Олександрович Горчинський. Народився він 25 квітня 1975 року у Києві, нині живе в селі Малютянка. Безпартійний, має вищу освіту: вивчав історію та право в Національному педагогічному університеті імені М. П. Драгоманова  У 2008 році він зареєстрував ФОП і займається оптовою торгівлею залізними виробами, водопровідним і опалювальним устаткованням і приладдям до нього в мережі магазині "Водомет".  Підприємцю і відеоблогеру Горчинському нерідко приписують прихильність до політики Зарубіна проте цей факт він публічно заперечує.  Кандидат зауважує, що партія не збирається обіцяти виборцям нічого, "крім солоного поту від важкої праці та кривавих мозолів". І перед тим, як зробити крок на політичне поле, налагоджував зв’язки із представниками місцевих політичних еліт, вивчав новітні технології та успішні практики самоврядування та вважає, що зможе зрештою стати корисним для громади.  Читайте:  Хочуть у владу: список кандидатів на голову Васильківської ОТГ на місцевих виборах 2020 Хочуть у владу: список кандидатів на голову Української ОТГ на місцевих виборах 2020 Хочуть у владу: список кандидатів на голову Тетіївської ОТГ на місцевих виборах 2020 Хочуть у владу: список кандидатів на голову Бориспільської ОТГ на місцевих виборах  2020 Хочуть у владу: список кандидатів на голову Богуславської ОТГ на місцевих виборах  2020 Хочуть у владу: список кандидатів на голову Фастівської ОТГ Хочуть у владу: список кандидатів на голову Переяславської ОТГ на місцевих виборах 2020 Хочуть у владу: список кандидатів на голову Обухівської ОТГ на місцевих виборах 2020 Хочуть у владу: список кандидатів на голову Яготинської ОТГ на місцевих виборах 2020 Хочуть у владу: список кандидатів на голову Березанської ОТГ на місцевих виборах 2020 Хочуть у владу: список кандидатів на голову Славутицької ОТГХочуть у владу: список кандидатів на голову Білоцерківської ОТГ на місцевих виборах 2020 Фото: колаж KVКиевVласть