Департамент інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) КМДА, реалізуючи у 2022 році міську цільову програму “Електронна столиця”, витратив лише 456,6 млн гривень з міського бюджету. Це рекордно мало: наприклад, у 2021 році чиновники за тими ж напрямками освоїли 1,35 млрд гривень. В минулому році, згідно програми, повинні були витратити біля 2 млрд гривень, але в бюджеті з ряду причин передбачили 652,9 млн гривень. При цьому, чиновники примудрилися відзвітувати про виконання 75% запланованих заходів програми (29 з 39), що, судячи з аналізу, є явною маніпуляцією. Мабуть, “гарну міну при поганій грі” зробили, щоб показати свій професіоналізм, який гарантує освоєння в поточному році на заходах, ефективність яких не доведена, 2,7 млрд гривень. Як стало відомо KВ, у середині лютого 2023 року на сайті Київради було опубліковано звіт Департаменту ІКТ КМДА щодо виконання у 2022 році Комплексної міської цільової програми “Електронна столиця” на 2019-2022 роки.  Підписуйтесь на “КиївВладу”  “Виконані” заходи Згідно наданої інформації, вказаний департамент з підпорядкованими йому комунальними підприємствами (КП), не зважаючи на війну, змогли повністю реалізувати аж 29 з 39 запланованих заходів програми. Тобто близько 75%, що виглядає більш ніж солідно.  Наприклад, за інформацією чиновників, КП “Інформатика” в 2022 році повністю виконало захід з розвитку, супроводу і технічної підтримки комплексної системи відеоспостереження та систем забезпечення безпеки.  Було заявлено і про повне виконання в 2022 році заходів із впровадження автоматизованої системи обліку оплати проїзду в міському пасажирському транспорті Києва (АСОП), яким займається КП “Головний інформаційно-обчислювальний центр” (”ГІОЦ”).  Крім того, КП “ГІОЦ” начебто “повністю впоралося” з реалізацією заходу з “розвитку, впровадження та модернізації міської платформи управління даними та сервісами, інформаційних та довідкових систем/порталів Києва”.  У свою чергу СКП “Київтелесервіс” на папері повністю виконало захід зі створення системи отримання та передачі актуальної інформації на базі LPWAN (система збору даних, наприклад, з лічильників ЖКГ, пристроїв пожежної сигналізації тощо. – КВ) та інших сучасних технологій безпроводового зв'язку.  Втім, проаналізувавши інформацію Департаменту ІКТ КМДА, можна констатувати, що чиновники допустили очевидні маніпуляції. Адже окремі заходи у звіті позначені як “повністю виконані”, а їх кількісні показники дуже сильно не дотягують до планових.  Так, КП “Інформатика” в 2022 році, розвиваючи сферу відеоспостереження, придбало 182 камери та налагодило роботу 182 комплектів відеокамер на перехідних станціях метрополітену, встановлених у 2021 році. На це було витрачено 38,4 млн бюджетних гривень, тоді як програмою було передбачено 150 млн гривень. І це не економія на закупках, просто планувалось зробити набагато більше.  У свою чергу КП ”ГІОЦ”, впроваджуючи АСОП, змонтовало лише 48 автоматів з продажу та поповнення засобів оплати проїзду. На це було витрачено 3,6 млн гривень, хоча програмою “Електронна столиця” передбачалося 60 млн грн. Планувалось, що в 2022 році треба закупити 600 програмно-технічних комплексів для системи АСОП.  На “платформи управління даними та сервісами, інформаційних та довідкових систем/порталів Києва” КП “Гіоц” було витрачено 17,5 млн гривень (ще близько 7,3 млн гривен це КП повинно виплатити своїм підрядникам у 2023 році), при запланованих в програмі на минулий рік 70 млн гривень.  Що стосується СКП “Київтелесервіс”, то при створенні систему отримання та передачі актуальної інформації на базі LPWAN (закуплено лише 26 комплектів обладнання), було витрачено 22,8 млн гривень при запланованих 105 млн гривень. Програмою “Електронна столиця” у 2022 році планувалось закупити 115 відповідних комплектів обладнання. Не зроблене Перелік невиконаних заходів також досить довгий.  Наприклад, у минулому році КП “Інформатика” зовсім не займалося не витратило жодної “бюджетної копійки” на створення, розвиток та супроводження програмно-апаратного комплексу управління та контролю мереж зовнішнього освітлення. У програмі на цей захід, реалізація якого викликала питання у депутатів Київради і правоохоронних органів, передбачалося фінансування в розмірі 400 млн гривень. Такий результат в Департаменті ІКТ КМДА пояснили провалом при проведенні тендеру на реалізацію цього проєкту: пропозиція учасника торгів була відхилена як така, що “не відповідає умовам технічної специфікації та іншим вимогам щодо предмета тендерної документації”. Читайте: Полтора миллиарда из воздуха: как столичный бюджет расплачивается за работу Юрия Назарова Також Департамент ІКТ КМДА не виконав захід зі “стимулювання розвитку інноваційного середовища та розробки стандартів смарт сіті” (на це планувалося витратити 5 млн гривень). В рамках цього заходу, зокрема, передбачалося придбання послуг з організації “інкубатора міських проєктів” та створення неназваних смарт-концепцій, але через воєнний стан провести тендери на закупівлю відповідних послуг чиновники не змогли.  Крім того, через відсутність бюджетних призначень КП “ГІОЦ” не виконало захід зі створення та супроводження платформи "Електронна медицина" (відповідно до програми, на це в міській скарбниці потрібно було передбачити 50 млн гривень), а СКП “Київтелесервіс” не зміг створити систему міського телефонного електрозв'язку (програма передбачала на це 14 млн гривень). За інформацією Департаменту ІКТ КМДА, на виконання завдань програми “Електронна столиця” в 2022 році було витрачено всього 456,6 млн гривень. За підрахунками KВ, це близько 22% від обсягів, передбачених програмою, або близько 70% від закладеного в бюджеті Києва фінансування. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Що не так з “Електронною столицею” Міська цільова програма “Електронна столиця” на 2019-2022 роки була затверджена рішенням Київради №461/6512 від 18 грудня 2018 року. Тоді столична влада вирішила, що на “диджиталізацію Києва” протягом чотирьох років необхідно витратити 7,32 млрд гривень з міського бюджету. Надалі до цієї програми Київрада чотири рази вносила зміни. Відповідно до коригувань, погоджених 13 березня 2022 року, керівництво міста зменшило загальний кошторис програми до 6,9 млрд гривень (на 2022 рік близько 2 млрд гривень). Зазначимо, що до 2022 року столичне керівництво дуже щедро витрачало гроші платників податків на виконання заходів програми “Електронна столиця”. Читайте: Во сколько киевлянам обойдется сетевая инфраструктура от “Киевтелесервис” Наприклад, у 2021 році Департамент ІКТ КМДА спільно з підпорядкованими КП виконав близько 62% запланованих проєктів цієї програми (майже чотири десятки заходів з 63), на що було витрачено 1,35 млрд гривень (усього в бюджеті Києва на позаминулий рік на її виконання було закладено 1,43 млрд гривень). У відповідному звіті чиновники за невідомих обставин навіть не стали вказувати кількість виконаних заходів та, відповідно, відсоток реалізації програми – усе це KВ рахувала “вручну”. При цьому, ефективність таких масштабних фінансових вливань не була доведена в жодному звіті про виконання “Електронної столиці”.  Читайте: “Тройная обдираловка”: киевляне продолжат платить за налаживание денежного учета в сфере пассажирских перевозок Якогось фінансового ефекту от освоєння бюджетних коштів на “діджиталізацію” ніхто не бачив, але витрачали досить багато. Втім, у кінці 2021 року щось пішло не так. У бюджеті Києва на 2022 рік (затверджений рішенням столичної міськради №3704/3745 від 9 грудня 2021 року) на виконання заходів "ІТ-програми" столиці були передбачено лише 652,9 млн гривень.  Можливо це сталося через те, що окремі депутати Київради все частіше стали висловлювати незадоволення роботою профільних посадовців. Зокрема, народні обранці піднімали питання про те, яким чином керівництво міста розставляє пріоритети у питаннях “цифровізації”, який ефект усі ці роботи мають для столичної громади, наскільки прозоро чиновники витрачають бюджетні кошти тощо.  Читайте: КП “Информатика” заподозрили в отмывании бюджетных средств на видеонаблюдении в интересах Кличко Також відомо, що реалізація проєктів з “цифровізації” столиці дуже часто призводить до скандалів з “корупційним підтекстом”. Наприклад, Служба безпеки України провела слідство за фактами можливих “бюджетних розпилів”, допущених керівництвом КП “ГІОЦ”. За даними правоохоронців, у 2018 році вказане підприємство втратило орієнтовно 20,8 млн гривень при впровадженні комплексу “Оперативно-диспетчерське обслуговування житлового фонду та систем управління, контролю та забезпечення безпеки ліфтового обладнання”. В епіцентрі уваги правоохоронців опинилися відразу декілька осіб, у тому числі тепер вже ексдиректор КП “ГІОЦ” Віталій Козубський та керівник компанії-підрядника ТОВ “Українські Бізнес Комунікації” Єгор Бургомістренко. Наразі обвинувальні акти у відношенні фігурантів провадження знаходяться на розгляді Вищого антикорупційного суду України. Читайте: СБУ вменяет директору КП “ГИВЦ” Виталию Козубскому растрату более 20 млн гривен Подібних скандалів було дуже багато. А нещодавно аудитори КМДА встановили, що КП “Інформатика”, КП “ГІОЦ” і СКП “Київтелесервіс” у 2018-2020 роках допустили фінансових порушень на суму 274,86 млн гривень, що призвело до втрати близько 61,33 млн бюджетних гривень. Зокрема, вказані підприємства закуповували обладнання, яке потім ніяк не використовувалось, виплачували своїм контрагентам “зайву” винагороду за надані послуги, проводили тендери за завищеними цінами, бездіяли у питанні впровадження більш ніж двох десятків цифрових сервісів (наприклад, оплата харчування в дитсадках через “Особистий кабінет киянина”) тощо.  За результатами перевірки порушникам було надано 100 рекомендацій щодо усунення недоліків, але лише дві з них були повністю враховані. Наприклад, у Департаменті ІКТ КМДА “повністю проігнорували вимоги щодо зміни менеджменту в цих КП та стосовно притягнення до відповідальності винних у порушеннях осіб. Читайте: Фінансові порушення у сфері ІКТ не підштовхнули керівництво Києва до звільнень та покарань При цьому, 8 грудня минулого року столична міськрада погодила продовження терміну дії програми “Електронна столиця” на 2018-2022 роки ще й на 2023 рік. Відповідно до внесених в документ змін, загальний кошторис програми на п'ять років виріс до 9,6 млрд гривень. У поточному році на реалізацію заходів “Електронної столиці” з міського бюджету запланували витратити аж 2,7 млрд гривень. Схоже, чиновники хочуть у повній мірі компенсувати собі втрати від скромного освоєння грошей у 2022-му.  Нагадаємо, Департамент ІКТ КМДА з 27 серпня 2021 року очолює Олег Половинко (на колажі праворуч). Діяльність цієї структури з 2 квітня 2021 року контролює заступник голови КМДА з питань здійснення самоврядних повноважень Петро Оленич (на колажі ліворуч). Фото: колаж КВКиївВлада

У столиці в Національному університеті "Києво-Могилянська академія" (НаУКМА) прийняли рішення демонтувати меморіальну дошку, присвячену російському вченому Михайлу Ломоносову. Надалі її планують передати до музею університету. Про це, як передає KВ, йдеться в повідомленні президента Національного університету "Києво-Могилянська академія" Сергія Квіта. Підписуйтесь на “КиївВладу”  “23 лютого Вчена рада Національного університету "Києво-Могилянська академія" прийняла рішення демонтувати пам'ятну дошку, присвячену Михайлові Ломоносову, і передати її до музею НаУКМА”, – повідомив Сергій Квіт. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Він зауважив, що Ломоносов ніколи не працював в Академії. Відповідно встановлена ще у 1973 році дошка “вводить в оману, згідно з поширеною радянською міфологією про цю особу”. Нагадаємо, 14 серпня 2022 року у Києві з будівлі "жовтого" корпусу Київського національного університету імені Тараса Шевченка демонтували меморіальну дошку Михайлу Булгакову. Дошку зняли зняли з фасаду будівлі Інституту філології, що розташована за адресою бульвар Шевченка, 14 (жовтий корпус університету). Читайте: З фасаду КНУ ім. Шевченка зняли меморіальну дошку російському письменнику Булгакову Згодом, у жовтні 2022 року, в центрі столиці демонтували пам'ятник символу "русского мира" поету Олександру Пушкіну. Погруддя було розміщене біля входу до приміщення Національного транспортного університету. Читайте: У середмісті Києва демонтували пам’ятник Пушкіну (фото) Фото: Facebook Сергія Квіта КиївВлада

На фоні свіжого скандалу навколо будівництва бази відпочинку на “колишніх” землях лісового фонду в селі Циблі Бориспільського району, яке здійснює ТОВ "Макпау Проперті Менеджмент", на поверхню спливла ще одна схожа історія. Як з'ясувалося, ще у 2004 році КОДА передала майже 30 га землі на території лісу у тому ж районі в довгострокову оренду трьом підприємствам із орбіти міського голови Києва Віталія Кличка, дозволивши зводити там багатоповерхові будинки. Прокуратура Київщини протягом 2015-2020 років неодноразово намагалася повернути дану землю державі в судовому порядку та стягнути з орендарів в бюджет недоплату за користування землею за “зниженими розцінками”. Втім, ніяких успіхів правоохоронці не досягли. Водночас мешканці села Гора, в межах якого перебуває цей лісовий масив, намагаються не допустити його забудови, бо такі плани існують і їх погоджено з сільрадою. Як стало відомо KВ із допису столичного блогера Володимира Бондаренка у Facebook, підприємства із орбіти братів Віталія та Володимира Кличків свого часу отримали в оренду майже 30 га землі у лісовому масиві в Бориспільському районі Київської області. Підписуйтесь на “КиївВладу”  Мова йде про три земельні ділянки площею 9,98 га кожна біля т.зв. Бориспільської траси, недалеко від міжнародного аеропорту “Бориспіль”. Орендарями ділянок є три  приватні підприємства (ПП) – “Принт”, “Гросс” і “Беріг”. Ця земля раніше знаходилася в користуванні місцевого лісгоспу, а цим ПП була відведена під житлову забудову. Земельні ділянки на карті (графічні матеріали зі сторінки Володимира Бондаренка у Facebook) Інформація щодо цих ділянок була оприлюднена на фоні недавнього скандалу навколо ТОВ "Макпау Проперті Менеджмент" (входить до орбіти “MacPaw” – однієї з найбільших ІТ-компаній України). Це ТОВ звинувачується правоохоронцями в порушенні норм законодавства при будівництві бази відпочинку на березі Канівського водосховища в селі Циблі Бориспільського (раніше – Переяслав-Хмельницького) району. І одним із питань, яке наразі цікавить слідство – на яких підставах землі лісового фонду перейшли в “приватні руки”. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Тому KВ вирішила проаналізувати, яким чином “шматок лісу” опинився у оточення братів Кличків і що робили компетентні органи задля повернення цієї землі державі. Безрезультатні судові спори KВ з’ясувала, що протягом жовтня 2004 року Київська облдержадміністрація (КОДА) трьома своїми розпорядженнями (№740, №745 та №752) погодила передачу трьох земельних ділянок загальною площею 29,9 га (по 9,98 га кожна) на території Гірської сільської ради Бориспільського району в оренду на 49 років ПП “Принт”, ПП “Гросс” і ПП “Беріг” для будівництва та обслуговування жилих будинків, господарських будівель і споруд. Також КОДА вилучила ділянки з постійного користування Бориспільського лісгоспу. Місцезнаходження села Гора, скрін з Google-map В жовтні 2004 року ділянки мали мали кадастрові номери 3220883200:03:001:0053, 3220883200:03:001:0051 і 3220883200:03:001:0052.  Розпорядження КОДА відсутні в публічному доступі.  Надалі, 21 жовтня 2004 року, між Бориспільською райдержадміністрацією (РДА) та трьома ПП було укладено три договори оренди ділянок. Аж у травні 2015 року цими землевідводами зацікавилися правоохоронці. Тоді прокуратура Київської області подала до Господарського суду Києва позов стосовно визнання недійсними розпоряджень КОДА щодо передачі цих ділянок в оренду ПП “Принт”, ПП “Гросс” і ПП “Беріг”, а також щодо визнання недійсними договорів оренди даної землі та її повернення громаді Бориспільського району. В обґрунтування своїх вимог правоохоронці вказали, що оскаржувані розпорядження та договори порушують права та інтереси держави, оскільки, відповідно до вимог законодавства України, вилучення земельних лісових ділянок площею більше 10 га, а також зміна їх цільового призначення, відноситься до виключної компетенції Кабінета Міністрів.  Так, за інформацією прокурорів, ці три ділянки є єдиним лісовим масивом, використовувались для ведення лісового господарства і знаходилися у постійному користуванні ДП “Бориспільський лісгосп”. На думку обвинувачення, ділянки у сумнівний засіб були передані в оренду для будівництва та обслуговування жилих будинків, господарських будівель і споруд. Прокурори також звернули увагу на те, що ПП “Принт”, ПП “Гросс” і ПП “Беріг” мають одного керівника. Тобто КОДА фактично порушила норму закону про неможливість надання оренди понад 10 га лісової ділянки одному користувачу, який отримав під забудову втричі більше – 29,9 га. На переконання звинувачення, таким землевідведенням повинен був займатися саме Кабмін. Столичний госпсуд дослухався до таких аргументів і 14 липня 2015 року повністю вдовольнив позов Київської облпрокуратури. Та надалі на прокурорів спіткали невдачі – 24 листопада того ж року Київський апеляційний господарський суд задовольнив апеляційні скарги ПП “Принт”, ПП “Гросс” і ПП “Беріг” щодо скасування рішення суду першої інстанції. За півтора роки, 28 квітня 2016 року, Касаційний господарський суд відмовив прокурорам і у задоволенні їхньої скарги на постанову апеляційного суду.  Скріншот постанови апеляційного суду по вказаній справі від 24 листопада 2015 року У березні 2018 року громадський активіст з Борисполя Олег Якимчук у соцмережах висловив думку, що прокуратурі варто шукати підстави для перегляду таких рішень судів за нововиявленими обставинами або ініціювати новий судовий процес. Наприклад, при вилученні цих ділянок у Бориспільського лісгоспу та зміні їхнього цільового призначення не були виконані норми законодавства України щодо відшкодування втрат лісогосподарського виробництва. Подальший розвиток подій продемонстрував глухоту прокурорів до таких аргументів. У грудні 2018 року прокуратура Київської області все ж подала до Господарського суду Київської області три позови про розірвання договорів оренди цих ділянок, а також стягнення з трьох ПП 1,8 млн гривень. Бо саме таку суму за оренду не сплатили до бюджету ПП “Принт”, ПП “Гросс” і ПП “Беріг” – форма власності ділянок змінилася з державної на комунальну і їхня нормативна грошова оцінка, відповідно до якої розраховується ставка оренди, підвищилась.  На думку прокурорів, через не внесення до договорів оренди змін про збільшення вартості нормативної грошової оцінки земель та борги за орендою, угоди оренди мають бути розторгнуті. У матеріалах судових справ уточнювалося, що всі ці зміни були погоджені двао документами, яких наразі немає у відкритому доступі: рішенням Бориспільської райради №476-36-6 від 13 жовтня 2015 року, яким три ділянки було включено в межі села Гора; рішенням Гірської сільради №630-32-7 від 21 березня 2017 року щодо затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель, яким було погоджено вартість одного квадратного метра землі в цьому населеному пункті. Відповідно до цих змін, нормативні грошові оцінки ділянок зросли до 12,4 млн гривень кожна. А станом на 2004 рік вони “коштували”: 74,6 тис. гривень – ділянка ПП “Принт”; 77,5 тис. гривень – ділянка ПП “Гросс”; 92,4 тис. гривень  – ділянка ПП “Беріг”. Крім того, при включенні цих ділянок в межі села Гора було змінено кадастрові номери ділянок, які орендують ПП “Принт” (з 3220883200:03:001:0053 на 3220883200:03:001:0626) і ПП “Беріг” (з 3220883200:03:001:0052 на 3220883200:03:001:0627). Орендована ПП “Гросс” ділянка “зберегла” свій кадастровий номер 3220883200:03:001:0051. Судові спори по цим справам тривали майже два роки і протягом 2019-2020 років і служителі Феміди відмовили правоохоронцям у задоволенні їхніх вимог. Крапка у справі по ділянці ПП “Гросс” була поставлена Північним апеляційним господарським судом, а у справах щодо ділянок ПП “Принт” і ПП “Беріг” правоохоронці ще й безрезультатно намагалися “добитися правди” в Касаційному господарському суді. Головні аргументи з боку відповідачів (орендарів): законодавство України не зобов'язує орендарів самостійно індексувати розмір орендної плати; Гірська сільрада і Бориспільська райрада не зверталися до ПП з вимогами “платити більше грошей”. Вже під час розгляду справ, 22 серпня 2019 року, Гірська сільрада трьома своїми рішеннями – №1501-77-VII, №1502-77-VII і №1503-77-VII – погодила внесення змін до договорів оренди, укладених з ПП “Гросс”, ПП “Принт” і ПП “Беріг”. Відповідно до них, було змінено сторону орендодавця (з “Бориспільська РДА” на “Гірська сільрада”). Також було передбачено зменшення орендної ставки з 10% до 1%. Ймовірно, це було зроблено, аби користувачі ділянок в лісі зекономили на оренді, незважаючи на значне “номінальне здорожчання” цієї землі. Хоча 1% при оренді землі під будівництво виглядає досить дивно.  На можливі порушення використання земельних ділянок, які орендують ПП “Беріг” та ПП “Гросс”, звертала увагу і народна депутата Ольга Савченко (фракція “Слуга народу”), яка 5 червня 2020 року під час пленарного засідання Верховної Ради озвучила відповідне звернення до начальника Головного управління Держгеокадастру у Київській області. Втім, відповідь цієї структури була звичайною відпискою – в документі лише було зазначено, на яких підставах вказані підприємства отримали землю та перераховано законодавчі норми, що регулюють землевідводи. Наразі вказані ділянки ще не забудовані, але їхні орендатори, схоже, мають відповідні плани. При цьому, житлова забудова даної території передбачена Генеральним планом села Гора, затвердженого рішенням місцевої сільради №1054-45-VІ від 25 квітня 2014 року (рішення про затвердження відсутнє у відкритому доступі, – KВ). Можливість здійснення будівництва багатоквартирних будинків на трьох ділянках зазначена і в попередніх графічних матеріалах комплексного плану просторового розвитку території Гірської сільської територіальної громади (СТГ), який місцева влада наразі готує до повноцінної розробки та затвердження. Нагадаємо, комплексний план просторового розвитку – це документ, який визначає планувальну організацію, функціональне призначення територій, основні принципи і напрями функціонування на ній соціальної та інших типів інфраструктури тощо. На відміну від Генплану, який охоплює один населений пункт, до комплексного плану має входити територія відразу декількох сіл або міст, які “об'єднані” одним адміністративним керівництвом. Можливість розробки громадами комплексних планів просторового розвитку була передбачена Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо планування використання земель”, який набув чинності 24 липня 2021 року. Під час громадського обговорення формування завдання на розроблення такого плану для Гірської СТГ, яке організувала місцева сільрада, мешканці села у соцмережах масово закликали владу, цитуємо, “зберегти ліс”. Як повідомили KВ деякі з представників громадського активу, вони вимагають від влади заборонити забудову ділянок, що знаходяться в оренді у ПП “Гросс”, ПП “Принт” і ПП “Беріг”, та інших земель у цій місцевості, які за сумнівних обставин були надані у власність чи користування декільком юридичним особам. Чи вдасться мешканцям села Гора досягти цієї мети – наразі залишається питанням. Інтереси Кличків За даними аналітичної системи Youcontrol, ПП “Беріг”, ПП “Гросс” і ПП “Принт” були зареєстровані  протягом травня-червня 2004 року – за півроку до отримання ділянок в районі Гори. Наразі ці три підприємства об'єднує також спільний директор та кінцевий бенефіціар – киянин Руслан Олексенко (на колажі ліворуч). Офіційно він очолює дані підприємства та володіє ними з 2018-2021 років, хоча де-факто Олексенко почав контролювати їх значно раніше. Бо з 2009-го по 2021 роки директором цих ПП була людина із його оточення – Сергій Могильов (саме його згадували прокурори при оскарженні землевідводів, – KВ). Крім того, Олексенко з 2007 року є кінцевим бенефіціаром ТОВ “Укрінвестсоціалбуд”, яке з 2016 року є засновником вказаних підприємств (також це ТОВ було вказано засновником згаданих трьох ПП протягом декількох місяців у 2006 році, – KВ).  Система Youcontrol відносить ПП “Беріг”, ПП “Гросс” і ПП “Принт” до групи “DEOL Partners”, до якої неформально входять майже п'ять десятків компаній, зайнятих у сферах інвестицій та девелоперського бізнесу. Головними активами даної групи є мережа апарт-готелів “Senator Hotels and Apartments”, дизайн-готель “11 Mirrors” та готельний хаб “Globe Runner” (усі вони розташовані в Києві). Ключовою особою даної групи є згаданий Руслан Олексенко, який є її засновником та керуючим партнером. При цьому, одним із його партнерів по цьому бізнесу та керівником напряму будівництва в “DEOL Partners” є Сергій Могильов, про якого мова йшла вище. “DEOL Partners” традиційно пов'язують з братом мера Києва Віталія Кличка – Володимиром. Він не займає у компаніях цієї групи жодних посад, але, зокрема, Кличка-молодшого ЗМІ охрестили "ідейним натхненником" концепту готелю “11 Mirrors”. Також українські медіа із посиланням на місцевих мешканців називали “базою Кличка-молодшого” комплекс відпочинку “Secret Resort Club” (раніше мала назву “Senator Beach and Sport Resort”) в Бориспільському районі, управителем якої є “DEOL Partners”. Зазначимо, під час пандемії коронавірусу в 2020 році “DEOL Partners” у партнерстві з Володимиром Кличком “виступали з ініціативою розселення лікарів та медпрацівників у своїх готелях” Руслан Олексенко також є одноособовим власником ТОВ “Переяслав Фіш Клаб” – компанії, яка декілька років тому була фігурантом ще однієї гучної земельної історії на території Циблівської сільради Бориспільського району. Так, протягом 2014-2019 років прокуратура Київщини намагалася в судовому порядку повернути державі ділянку рекреаційного призначення площею 3 га, яку місцева влада у 2007 році продала з порушенням законодавства України та яка після декількох “перепродажів” опинилася у власності ТОВ Туслана Олексенка. Тоді правоохоронцям так і не вдалося переконати служителів Феміди. Читайте: Связанный с Кличко отельер получил ранее незаконно выведенную из госсобственности землю на Киевщине Також ЗМІ згадували ТОВ “Переяслав Фіш Клаб” у контексті ситуації навколо ТОВ "Макпау Проперті Менеджмент", яку KВ описувала вище. Деякі журналісти вказували на те, що компанія Олексенка продала цим “айтішникам” окремі ділянки в Циблях, які фігурують у відповідному кримінальному провадженні. Але в даному випадку це є неправильною інтерпретацією тексту судової ухвали по слідству щодо "Макпау Проперті Менеджмент": в ухвалі згадується “прецедентна” історія про те, за якою схемою ТОВ “Переяслав Фіш Клаб” отримало у власність землю в тому ж селі, а свої ділянки ТОВ "Макпау Проперті Менеджмент" отримало від інших осіб. Крім того, “DEOL Partners” опосередковано фігурувала в скандалі навколо нецільового використання і сумнівної приватизації в Києві комунальної будівлі на вул. Богдана Хмельницького, 34, літ. Б, Б'. Цей будинок з 2013 по 2019 роки у столичної громади орендувало ТОВ “Альтернатива”, що входить до орбіти нардепа від “Європейської солідарності” Сергія Алєксєєва, який має дружні стосунки з братами Кличками. Депутати Київради неодноразово заявляли про використання будівлі не у відповідності до договору оренди – замість музею та бібліотеки тут облаштували кухню розташованого поруч готелю “11 Mirrors”, власниками якого є компанії з групи  “DEOL Partners”. Депутати вказували на те, що, як мінімум, через нецільове використання об'єкта міський бюджет недоотримує гроші – орендна плата за “кухню” повинна була бути значно більшою, ніж за музей. Надалі, в 2019 році власником цієї будівлі стало ТОВ “ВІТ-Плюс”, яке система Youcontrol прямо відносить до “групи братів Кличків”.  Читайте: Тройное лобби: семейство Кличко не готово отказаться от здания в центре Киева В березні 2021 року Державне бюро розслідувань (ДБР) відкрило кримінальне провадження за фактом можливого привласнення комунального будинку на вул. Богдана Хмельницького, 34, літ. Б, Б'. Слідство перевіряло можливу причетність міського голови Віталія Кличка до цього злочину, бо під час одного з судових спорів стосовно даної будівлі на перебіг розгляду справи, ймовірно, впливали "деякі люди", серед яких – вже згадуваний Сергій Алексєєв. За два роки розслідування правоохоронці не притягли до відповідальності жодної особи. Читайте: Продажа Владимиру Кличко здания на ул. Богдана Хмельницкого может обойтись киевлянам в 433 млн гривен Гірську сільраду з 2015 року очолює Роман Дмитрів. Бориспільською РДА з 11 червня 2021 року керує Руслан Дяченко, а Бориспільську райраду з 3 грудня 2020 року очолює Антон Мотрич.  Обов'язки керівника КОДА з 25 січня 2023 року виконує перший заступник голови цього держоргану Дмитро Назаренко. Раніше, з 8 лютого 2022 року по 24 січня 2023 року КОДА очолював Олексій Кулеба, якого було призначено на посаду заступника голови Офісу президента України. На момент здійсненні землевідведень на користь підприємств із орбіти Кличків облдержадміністрацію Київщини очолював Анатолій Засуха (працював на цій посаді з 22 вересня 1996 року по 19 січня 2005 року). Дружина ексголови КОДА Тетяна Засуха – експарламентарка та впливова латифундистка Київщини. Їхній син Андрій Засуха, президент ФК “Колос”, нещодавно склав повноваження депутата Київської облради та, відповідно, керівника фракції ВО “Батьківщина”. Читайте: Андрій Засуха більше не голова фракції ВО “Батьківщина” і не депутат Київської облради Фото: колаж КВКиївВлада

Нацполіція розслідує факти можливого привласнення бюджетних коштів при боротьбі з амброзією на території столиці в 2021 році. За інформацією правоохоронців, “Київзеленбуд”, перевівши своєму підряднику ТОВ “Еско-Інжинірінг” більше 34 млн гривень, суттєво переплатив. Зокрема, слідчі встановили, що ця компанія оцінила свої послуги для Києва у 4 рази дорожче, ніж для Полтави. Ще раніше журналісти з'ясували, що при реалізації цього договору підряду вартість препарату “Амбростоп”, яким обприскують шкідливі рослини, могла бути завищена навіть вдесятеро. Цікавим є і той факт, що фактичні власники ТОВ “Еско-Інжинірінг” входять до оточення депутата Київради Сергія Мамояна (обирався від нині забороненої “ОПЗЖ”, на колажі ліворуч), за ініціативи якого столична влада і затвердила відповідну Концепцію з ліквідації карантинних бур'янів. Як стало відомо KВ, наразі правоохоронці розслідують факти можливих “бюджетних розпилів” при реалізації комунальним об'єднанням (КО) “Київзеленбуд” проєкту з ліквідації у столиці карантинних бур'янів. Підписуйтесь на “КиївВладу”  Слідство здійснюється в рамках кримінального провадження №42021102010000159, яке було відкрито Головним управлінням Нацполіції Києва 27 серпня 2021 року. Попередня правова кваліфікація злочинів, які були вчиненні фігурантами даної справи – ч. 3 ст. 191 Кримінального кодексу України (привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб). KВ вирішила проаналізувати, що саме інкримінується фігурантам цього провадження та які впливові особи мають зв'язок з цією історією. Як столиця боролася з амброзією 30 червня 2021 року між КО “Київзеленбуд” і ТОВ “Еско-Інжинірінг” було укладено договір щодо надання послуг з ліквідації карантинних бур’янів хімічним методом. Згідно з угодою, вказане ТОВ мало обробити ці рослини спеціальним препаратом на основі природного мінералу бішофіт на території 630 га. Дана обробка повинна була “здійснюватися на ранній стадії в фазі активного зростання за допомогою дрібнодисперсного обприскувача або спеціальної техніки”, і це повинно було б призвести до того, що рослини зав'януть протягом 14 днів (при необхідності підрядник мав би повторити обробку. – KВ). Згідно з договором, вартість цих послуг складала 34,77 млн гривень (5,5 гривень за 1 кв.м.). Угодою було передбачено, що вона розрахована на термін до 31 грудня 2021 року. Врешті-решт, за інформацією системи Prozorro, ТОВ “Еско-Інжинірінг” отримало грошові кошти за надані в рамках цього договору послуги. Тут важливо розуміти, що вказані роботи виконувалися в рамках “Концепції по ліквідації карантинних бур'янів у Києві”, яка була затверджена рішенням столичної міськради №414/455 від 11 березня 2021 року. Відповідно до неї, керівництво столиці доручило “Київзеленбуду” здійснювати заходи “із локалізації та ліквідації вогнищ амброзії полинолистої та борщівника (отруйна рослина, сік якої викликає опіки. – KВ) шляхом їх обробки хімічними речовинами задля зменшення кількості випадків захворювань на алергію серед населення”. А ідейним натхненником цієї Концепції виступив депутат Київради Сергій Мамоян (нині позафракційний, обраний від нині забороненої проросійської партії “Опозиційна платформа – За життя” (“ОПЗЖ”), є заступником голови комісії з питань транспорту, зв'язку та реклами). Саме він 2 березня 2021 року зареєстрував у столичній міськраді відповідний проєкт рішення щодо її затвердження. Читайте: Пантелеев поручил отыскать всю амброзию в Киеве У ході розслідування правоохоронці звернули увагу на те, що вартість обробки амброзії, яка здійснювалася у Києві вказаною компанією в рамках згаданого договору за допомогою препарату “Амбростоп” (на основі бішофіту), була майже в 4 рази вище від ціни аналогічних послуг, які у квітні 2020 року замовляла в неї ж Полтавська міськрада. Мова йде про те, що за обробку 1 га бур'янів КО “Київзеленбуд” платив 55,2 тис. гривень, тоді як його “колеги” з Полтави усього 13,6 тис. гривень. На думку слідчих, цей факт може свідчити про завищення ціни закупівлі, здійсненої столицею. Зазначимо, влітку 2021 року ЗМІ повідомляли, що вартість “Амбростопу”, яка була закладена в договір з “Київзеленбудом”, взагалі могла бути завищена майже вдесятеро. Зокрема, полтавські журналісти з'ясували, що в 2020 році вартість одного літра цього препарату складала 19 гривень, для Полтави ТОВ “Еско-Інжинірінг” встановило ціну на рівні 45,5 гривень, а для Києва – 184 гривні. Крім того у Нацполіції встановили, що ТОВ “Еско-Інжинірінг” протягом 2020-2021 років активно надавав підрядні послуги з будівельно-монтажних та інших робіт різним “бюджетним структурам” Дніпропетровської, Запорізької та інших областей, хоча кількість робітників цієї компанії “не відповідала об'єму необхідних для виконання робіт у передбачені строки”. Також, за інформацією слідчих, вказане ТОВ має взаємовідносини з підприємствами, що мають ознаки фіктивності. Очевидно, таким чином правоохоронці натякнули на те, що виконання договору “з ліквідації амброзії” у Києві точно мало “певні ризики”. Далі ще цікавіше. У липні 2022 року Голосіївська окружна прокуратура звернулася до КО “Київзеленбуд” з листом стосовно надання копій документів щодо його фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ “Еско-Інжинірінг”. Через тиждень керівництво комунального об'єднання відмовило правоохоронцям у задоволенні їхніх вимог. З яких саме причин, в судових ухвалах не уточнюється, але найчастіше у таких випадках столичні  “комунальники” мають декілька аргументів: що вони, мовляв, не зобов'язані надавати ніякі документи; що ці документи необхідні для господарської діяльності тощо. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться З цієї причини прокуратура звернулася до Голосіївського районного суду Києва з клопотання щодо надання дозволу до згаданих документів, і 21 вересня 2022 року таке прохання правоохоронців було задоволено. Скріншот однієї з судових ухвал по цьому кримінальному провадженню Надалі, 18 листопада 2022 року, юристи КО “Кивїзеленбуд” направили до Голосіївського управління Нацполіції Києва клопотання про закриття цього кримінального провадження (в судових ухвалах також не вказано, з яких причин правоохоронці мали це робити. – KВ). Але відповіді від слідчих в комунальному об'єднанні не дочекалися, у зв'язку з чим звернулися до Голосіївського райсуду з вимогою, щоб служителі Феміди зобов'язали правоохоронців розглянути вказане клопотання та надати комунальному об'єднанню відповідь. 21 грудня 2022 року суд задовольнив вимогу “Київзеленбуду”. На початку 2023 року юристи цього КО вже звернулися до Київського апеляційного суду з клопотанням щодо оскарження вищезгаданої ухвали Голосіївського райсуду від 21 вересня 2022 року, відповідно до якої правоохоронцям було надано дозвіл на доступ до документів “по амброзії”. Таке прохання обгрунтовувалося тим, вилучення цих документів  мовляв, позбавить "Київзеленбуд" можливості здійснювати свою діяльність. 11 січня 2023 року апеляційний суд відмовив у відкритті такого провадження через те, що комунальне об'єднання не навело доводів чому без цих “папірців” воно не зможе працювати. Варто зазначити, що керівництво “Київзеленбуду” не вперше перешкоджає правоохоронцям у здійсненні їхньої роботи. Наприклад, в рамках розслідувань щодо зловживань при здійсненні в столиці капремонту парку “Перемога” (Дніпровський район) та реконструкції парку “Наталка” (Оболонський район) юристи цього КО також намагалися оскаржити в суді вилучення документів. Більш того, під час слідства щодо парку “Перемога” з'ясувалося, що проєкт його капремонту був сильно пошкоджений внаслідок якогось "підтоплення", через що судові експерти і не змогли перевірити весь обсяг виконаних робіт на відповідність проектній документації. Читайте: “Киевзеленстрой” мешает расследовать “бюджетные распилы” при капремонте в парке “Победа” Полтавський слід та скандальні бенефіціари За даними аналітичної системи Youcontrol, столичне ТОВ “Еско-Інжинірінг” було зареєстроване у липні 2019 року. Керівником, засновником та кінцевим бенефіціаром цієї компанії з лютого 2022 року є киянин Дмитро Затовка. До нього, з квітня 2020 року ці посади поєднувала мешканка Полтави Людмила Нечитайло. Вказана компанія, як і зазначали правоохоронці, є активним учасником тендерів, які проводять різні комунальні та державні структури з різних куточків України. Усього за час свого існування ТОВ “Еско–Інжинірінг” уклало 35 договорів підряду. Але, саме угода з “Київзеленбудом” стала “найбільш грошовою” – на усіх інших договорах ця компанія заробила менше 3 млн гривень. Зазначимо, “Київзеленбуд” закупав вищезгаданий “Амбростоп” ще до затвердження Концепції по ліквідації карантинних бур'янів та самостійно здійснював обробку територій. Зокрема, у 2020 році комунальному об'єднанню цей препарат поставляло полтавське ТОВ “Бішофіт ТМ”, яке протягом 2019-2020 років надавало аналогічні послуги КП "Декоративні культури" Полтавської міської ради. Примітно, що єдиним конкурентом цієї компанії під час відповідних торгів було ТОВ “Еско–Інжинірінг”. ТОВ “Бішофіт МД” і ТОВ “Еско–Інжинірінг” мають більш ніж очевидний зв'язок. Так, один із співвласників ТОВ “Бішофіт МД” Костянтин Стотика (мешканець міста Переяслав Київської області) до грудня 2019 року був одноособовим кінцевим бенефіціаром ТОВ “Еско–Інжинірінг”. У свою чергу, керівником ТОВ “Бішофіт МД” наразі є мешканка Полтави Олена Чугуївець, яка нетривалий час, протягом квітня 2020 року, була офіційною власницею ТОВ “Еско–Інжинірінг”. У 2018-2020 роках одним із співвласників та керівником ТОВ “”Бішофіт МД” був Валерій Прядко. Він відомий, зокрема, як депутат Полтавської облради минулого VII скликання (у 2015-2020 роках), до якої його було обрано від “Партії простих людей” Сергія Капліна. Разом з ним до цього ж органу місцевого самоврядування від цієї ж політичної сили тоді пройшов і автор “антиамброзійної Концепції Києва” Сергій Мамоян.  Валерій Прядко і Сергій Мамоян у Полтавській облраді (фото – “Наші гроші”) Примітно, що у 2020 році Валерій Прядко отримав 4,5 роки позбавлення волі в рамках справи за надання у 2019 році неправомірної вигоди у сумі 35 тис. гривень працівникам Нацполіції. Слідство довело, що Прядко, який на той час виконував обов'язки керівника КП “Полтавафарм”, разом зі своїм підлеглим “за гроші” намагались пришвидшити надання правоохоронцями спеціальних дозволів, пов’язаних з обігом в аптеках наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів. Наразі бізнес-справами Валерія Прядка займається його донька Анна – зокрема, їй належить найбільша частка в статутному капіталі вищезгаданого ТОВ “Бішофіт МД” (в розмірі 45%). Вищезгаданий Сергій Мамоян в гучних публічних скандалах раніше не фігурував. Разом з тим, у ЗМІ регулярно згадується його брат Суто Мамоян – народний депутат діючого IX скликання Верховної Ради (обирався від тієї ж “ОПЗЖ”).  Читайте: Криминал на Почтовой площади (подробности и документы) Наприклад, у 2019 році підприємець Валерій Шевчик звинувачував Суто Мамояна і Михайла Бродського (відомий бізнесмен, народний депутат у 1998-2002 роках, депутат Київради у 2006-2008 роках) у тиску на його діяльність – мовляв, ці особи вимагали від нього грошові кошти за видобуток і реалізацію піску. У 2020 році нардеп Мамоян вніс до своєї щорічної декларації відомості про придбання автомобілів Toyota Land Cruiser 200, вартість яких була значно нижче ринкової – усього по 20 тис. гривень кожна. Сам нардеп пояснював таку ціну тим, що автомобілі, мовляв, бути “битими”.  Крім того, на початку 2023 року “Українська правда” повідомляла, що Суто Мамоян регулярно літає до Об'єднаних Арабських Еміратів, де зустрічається з власниками великої букмекерської компанії задля того, щоб вирішити її проблеми і отримати посередництво між нею та українською владою. Корупція у “Київзеленбуді” Як неодноразово повідомляла KВ, діяльність КО “Київзеленбуд” супроводжується регулярними скандалами із “кримінальним підтекстом”. Наприклад, у Національному антикорупційному бюро припускають, що група осіб, до якої входять у т.ч. колишні посадовці “Київзеленбуду”, могла в 2016-2018 роках привласнити понад 115 млн гривень під час проведення цим КО закупівель спецтехніки. За даними слідства, бюджетні кошти привласнювалися шляхом сумнівного подорожчання техніки вже після укладання договорів на її постачання, а надалі фігуранти даної справи вкладали ці фінансові ресурси у будівництво житла в Італії. Втім, станом на сьогоднішній день ніхто з чинних чи колишніх “керівних кадрів” КО “Київзеленбуд” не отримав обвинувального вироку. Читайте: Рекордные распилы, вывод денег в Италию и харьковский след: НАБУ завершило следствие по “группировке из “Киевзеленстроя Другий приклад. З липня 2020 року Державне бюро розслідувань здійснює слідство за фактами надання “бюджетних відкатів” посадовим особам КО “Київзеленбуд”. За інформацією правоохоронців, один із посадовців цього комунального об'єднання у 2021-2022 роках отримав від трьох компаній-підрядників близько 1,6 млн гривень “відкатів” з проєктів, які виконувалися за кошти столичного бюджету. Зазначається, що до схеми отримання хабарів було долучено “кур'єра” та працівника Бюро економічної безпеки. На першого була покладена функція “транспортування грошей”, а другий мав робити так, щоб нікого “не спіймали на гарячому”. Наразі фігурантам загрожує до 12 років позбавлення волі. Читайте: Відкати кур'єром: посадовцю “Київзеленбуду” та його спільникам загрожує до 12 років позбавлення волі КО “Київзеленбуд” з 16 липня 2019 року керує Олексій Король (на колажі праворуч). До 10 грудня 2020 року він був виконувачем обов'язків генерального директора, а з 11 грудня 2020 року був призначений гендиректором.  Читайте: Ефективність чи перерозподіл потоків: КМДА пропонує об'єднати “Київзеленбуд” і “Київміськрозвиток” Це комунальне об'єднання підпорядковане Управлінню екології та природних ресурсів КМДА, яким із 11 січня 2021 року керує Олександр Возний. Діяльність цього управління вже більше восьми років контролює заступник голови КМДА Петро Пантелеєв. Фото: колаж КВКиївВлада

Слідчі Нацполіції розслідують факти можливого привласнення коштів при відновленні столичних будівель, які було пошкоджено минулого року в результаті російських ракетних обстрілів. Попередньо мова йде про такі зловживання під час здійснення ремонтів чотирьох шкіл Оболонського району та двох багатоквартирних будинків (на вул. Чорнобильській, 9-А та вул. Соломії Крушельницької, 3-А), на які було витрачено близько 187 млн гривень. На думку слідства, фінансові ресурси розкрадалися за вже звичними схемами, зокрема – через завищення обсягів робіт (в деяких випадках – у 2,5 рази). Наразі жодна з посадових осіб компаній-підрядників (таких нараховується п'ять) чи замовників робіт (управління освіти Оболонської РДА та КП “Житлоінвестбуд-УКБ”) ще не отримала підозру від правоохоронців. Втім, це може бути зроблено після встановлення точної суми збитків. Також цілком ймовірно, що до переліку “розпильних проєктів” увійдуть й інші постраждалі заклади та житлові багатоповерхівки, адже в минулому році столична влада планувала витратити на їхні ремонти більше 1 млрд гривень. Як стало відомо KВ, правоохоронці розслідують факти можливих бюджетних зловживань з боку столичних посадовців при відновленні будівель, які було пошкоджено в Києві під час повномасштабного вторгнення російської федерації. Підписуйтесь на “КиївВладу”  Відповідне слідство здійснюється в рамках кримінального провадження №12022100000000595, яке було відкрито Головним управлінням Нацполіції Києва ще 10 серпня 2022 року. Попередня правова кваліфікація злочинів, які були вчиненні фігурантами даної справи – ч.1 ст. 15, ч. 4 ст. 191 Кримінального кодексу України (замах на привласнення або розтрату майна шляхом зловживання службовим становищем у великих розмірах або в умовах воєнного чи надзвичайного стану). В ході розслідування правоохоронці встановили, що представники підрядних організацій, які здійснювали відновлення будівель, вносили завідомо неправдиві відомості до актів виконаних робіт з метою привласнення, розтрати та подальшого розподілу виділених бюджетних коштів. За інформацією Нацполіції, такі злочини були скоєні за змовою з замовниками робіт. Зазначимо, за відновлення будинків, постраждалих від російських ракетних обстрілів, в столиці фактично відповідає одіозний екс-керівник КП “Житлоінвестбуд-УКБ”, заступник голови Київської міськдержадміністрації (КМДА) В’ячеслав Непоп (на колажі праворуч). Як багато разів писала КВ, його в минулі роки не раз звинувачували в системній корупції під час освоєння бюджетних коштів на будівельних проєктах, так що до подібних розслідувань йому не звикати.  Читайте: Миллиарды Непопа: Нацполиция расследует сомнительные закупки КП “Житлоинвестбуд-УКБ” Звичайний підхід Наразі слідчих зацікавили ремонтні роботи у чотирьох навчальних закладах Оболонського району – школі №168 (вул. Озерна, 2), школі №256 (вул. Озерна, 2–А ), санаторній школі-інтернаті №21 (вул. Новікова-Прибоя, 11) та школі №4 (вул. Миколи Юнкерова, 55). Замовником цих робіт в минулому році виступало управління освіти Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації (РДА). Відновленням вказаних навчальних закладів протягом 2022 року займалися три підрядники – ТОВ “БК “Мега Стайл”, ТОВ “Центра-Буд” і ТОВ “Київське управління механізації” (ця компанія здійснювала ремонт двох останніх шкіл. – KВ) відповідно. Ремонтні роботи проводилися в рамках виконання 23 договорів підрядів на загальну суму близько 43,2 млн гривень (відновлення кожного навчального закладу, крім школи №4, реалізовувалося через декілька угод за різними напрямками робіт. – KВ). Як з'ясували слідчі, при здійсненні ремонту перших трьох школах підрядники внесли до актів виконаних робіт відомості щодо придбання металопластикових конструкцій низької якості з нижчими коефіцієнтами теплопередачі, що не відповідає технічному завданню та діючим Державним будівельним нормам. При цьому, компанії-підрядники купували дані конструкції у виробника (ТОВ “Виробнича компанія “Метал-Пласт”) за нижчими цінами ніж ті, що були зазначені в актах виконаних робіт.  Стосовно школи №4 правоохоронці встановили, що насправді фактична потреба в її ремонті була значно меншою від тих обсягів, які були зазначені в технічному завданні на відновлення. Наприклад, у цьому навчальному закладі потрібно було змінити не усі вікна, а лише частину, адже деякі з них були цілі та непошкоджені. Слідчі попередньо дійшли висновку, що у цьому випадку мова йде про завищення обсягів ремонту більш ніж у 2,5 рази. Також в рамках цього провадження правоохоронці звернули увагу на можливі порушення при здійсненні відновлювальних робіт багатоквартирних будинків на вул. Соломії Крушельницької, 3-А в Дарницькому районі (будівля постраждала 17 березня 2022 року від влучання уламків збитої ракети. – КВ) та вул. Чорнобильській, 9-А у Святошинському районі (ця багатоповерхівка була пошкоджена за схожих обставин 15 березня минулого року. – KВ).  Читайте: Пошкоджений рашистами будинок на Чорнобильській буде відновлено до кінця року, – Кличко (відео) Відновлення даних будівель протягом 2022 року на замовлення КП “Житлоінвестбуд-УКБ” здійснювали дві компанії-підрядника – ТОВ “БК “Аскон” і ТОВ “Компанія Командор” відповідно. Роботи виконувалися в рамках угод на загальну суму 144 млн гривень (80 млн гривень за перший будинок і 64 млн гривень за другий). Як встановили у Нацполіції, за результатам проведення цих ремонтів до актів виконаних робіт були внесені недостовірні відомості, а “зайві” бюджетні кошти були привласнені. Варто зазначити, що, на відміну від договорів щодо ремонту шкіл, у відкритих джерелах відсутня інформація, скільки угод підряду було укладено на відновлення вказаних житлових будинків. Справа в тому, що, за інформацією керівництва КП “Житлоінвестбуд-УКБ”, ці роботи проводилися без застосування процедури відкритих торгів, а підрядників обирали “за принципом пропозиції нижчої ціни та наявності досвіду”.  Скріншот однієї з ухвал в рамках кримінального провадження Ще 3 жовтня 2022 року в рамках слідства була призначена судова будівельно-технічна експертиза, в рамках якої повинні бути встановлені реальні обсяги ремонтних робіт у згаданих школах Оболонського району. Надалі, 26 грудня 2022 року, така ж експертиза була призначена і щодо відновлювальних робіт в будинку на вул. Чорнобильській, 9-А (інформація стосовно експертизи робіт в багатоповерхівці на вул. Соломії Крушельницької, 3-А в держреєстрі судових рішень відсутня. – KВ). Проведення цих експертиз, зокрема, дозволить у майбутньому з'ясувати точний розмір збитків, які було нанесено бюджету в результаті вищезгаданих зловживань. Ймовірно, що саме через відсутність таких даних правоохоронці поки що класифікують ці злочини як "замах на привласнення". Наразі слідство за цим провадженням здійснюється більш-менш активно. Наприклад, 2 лютого поточного року правоохоронці отримали від Голосіївського районного суду Києва дозвіл на проведення огляду будинку на вул. Чорнобильській, що необхідно в рамках здійснення вищезгаданої експертизи. При цьому, не варто виключати той факт, що у Нацполіції звернуть увагу і на відновлення інших столичних будівель. Адже в цілому, за інформацією слідства, на такі роботи в 2022 році було передбачено більше 1 млрд гривень: 511,5 млн гривень місто отримало від держави в якості субвенції, ще 600 млн гривень було виділено з резервного фонду бюджету Києва. І витрачати ці кошти було куди: за даними мера Києва Віталія Кличка, станом на грудень 2022 року в столиці в результаті ракетних обстрілів було пошкоджено майже сім сотень будинків та інфраструктурних об'єктів. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Підрядники і замовники За інформацією бази даних аналітики публічних закупівель Clarity-Project, усі п'ять компаній, що фігурують в цьому кримінальному провадженні, активно співпрацюють з різними державними та комунальними структурами України. Справжнім лідером серед них є ТОВ “БК “Мега Стайл”. На рахунку цієї компанії – більш ніж 1,8 тис. договорів підряду (тут і далі – за період з початку роботи системи Prozorro. – KВ) на загальну суму понад 1,4 млрд гривень. Серед головних “клієнтів” даного ТОВ – управління житлово-комунального господарства Деснянської РДА (318 договорів на суму 338,9 млн гривень), управління будівництва Дніпровської РДА (191 договір на суму 237,7 млн гривень) та все теж управління освіти Оболонської РДА (258 договорів на суму 176,3 млн гривень). Разом з тим, ТОВ “Київське управління механізації” має в своєму активі більш ніж півтори сотні договорів підряду на загальну суму понад 373 млн гривень, ТОВ “БК “Аскон” було підрядником за 33 договорами на суму більше 123 млн гривень, а ТОВ “Центра-Буд” за час свого існування уклало з різними “бюджетними структурами” 146 договорів на загальну суму трохи більше 95 млн гривень.  Найменше досвіду в реалізації інфраструктурних проєктів має ТОВ “Компанія Командор” – воно лише одного разу стало переможцем тендеру на загальну суму 125,2 млн гривень. Примітно, що ці торги проводило вищезгадане КП “Житлоінвестбуд-УКБ”, в рамках виконання відповідного договору підряду ТОВ “Компанія Командор” здійснювало реконструкцію нежитлового будинку в пров. Польовому, 7 у Солом’янському районі Києва. Нагадаємо, у жовтні 2019 року столична прокуратура відкрила кримінальне провадження за фактами можливого розкрадання бюджетних коштів при здійсненні реконструкції київського зоопарку (просп. Перемоги, 32), яку на замовлення КП “Житлоінвестбуд-УКБ” здійснювали відразу декілька компаній. В рамках слідства правоохоронці, зокрема, встановили, що один із підрядників цих робіт (ТОВ "Люнет") міг присвоїти при реалізації цього проєкту близько 10 млн гривень, а один із субпідрядників реконструкції зоопарку (ТОВ "Подолжилбуд") перераховував отримані бюджетні кошти "підозрілим" компаніям. Читайте: Прокуратура еще год будет расследовать, как близкие к Непопу структуры реконструировали киевский зоопарк Нагадаємо також, що депутати Київради, різні експерти та громадські активісти регулярно критикують чиновників Київської міськдержадміністрації (КМДА) за їхню роботу під час воєнного стану. Зокрема, посадовці “діставали на горіхи” за відсутність комплексних рішень щодо облаштування укриттів цивільного захисту (в тому числі і в навчальних закладах), а також за реалізацію проєктів, які за нинішніх обставин в країні та через дефіцит бюджетних коштів “можуть почекати”. Також, серед іншого, у вересні 2022 року заступник директора Департаменту культури КМДА Геннадій Яворовський звинуватив своїх колег-чиновників у тому, що на початку повномасштабної війни, у березні минулого року, вони за сумнівних підстав отримали заробітну плату повністю та наперед, а не двома платежами (аванс і зарплата). Читайте: Столичний Департамент культури штормить: розпочаті розслідування по нових кримінальних справах та внутрішні службові розслідування Управління освіти Оболонської РДА з листопада 2013 року очолює Наталія Вахнюк. Оболонською РДА з 18 травня 2020 року керує Кирило Фесик (на колажі ліворуч). Діяльність цієї райдержадміністрації з лютого 2022 року координує заступник голови КМДА з питань здійснення самоврядних повноважень Петро Оленич. Крім того, управління освіти Оболонської РДА, згідно зі своїм Положенням, також підзвітне та підконтрольне Департаменту освіти і науки КМДА, який з 29 квітня 2014 року очолює Олена Фіданян. Діяльність цього Департамента з 2018 року контролює заступник голови КМДА Валентин Мондриївський. КП "Житлоінвестбуд-УКБ" з 2 січня 2020 року очолює Олександр Акімов. Це підприємство підпорядковане Департаменту будівництва і житлового забезпечення КМДА, яким з 2 липня 2021 року керує Борис Работнік.  Роботу цього департаменту з 2018 року контролює саме заступник голови КМДА В’ячеслав Непоп. Останній очолював КП “Житлоінвестбуд-УКБ” з 2002 року по 2018 рік. За свідченнями різних джерел, після цього він зберіг вагомий вплив на роботу цього підприємства. Також Вячеслав Непоп є депутатом чинного IX скликання Київради (обраний від партії столичного мера “УДАР”, раніше також був депутатом IV, V, VII і VIII скликань міськради). Фото: колаж КВКиївВлада

В кінці 2021 року — на початку 2022 було багато розмов про війну, але ніхто не вірив в неї. І коли це сталося, перше, що ми зробили — зорганізували команду, налагодивши оперативний обмін інформацією щодо того, хто де, чи всі живі, чи здорові та неушкоджені, законсервували будівельні майданчики тощо. У випадку, якщо хтось з працівників не виходив на зв’язок, власними силами розшукували їх, знаходили зв’язки та контакти. Alliance Novobud завжди більшу частину часу працював у офлайновому режимі, тож нам прийшлося швидко переформатуватися  на онлайн роботу. Перебудова процесів збіглася з активними бойовими діями навколо Києва, але це не завадило нам закрити бухгалтерський період, розрахуватися за заробітною платою з усіма працівниками. Далі був надважкий березень і невідомість майбутнього. Та попри все власниками компанії було ухвалене рішення про відновлення будівництва уже на початку квітня. І тут на повну силу нам вдалося відчути, що таке HR в умовах війни. В доволі короткі строки нам вдалося зібрати команду, повернути людей, організувати якісну робочу комунікацію та прописати чіткий план дій. Рішення про відновлення роботи було корисним як для клієнтів, перед якими ми маємо зобов’язання, так і для команди — ми дали їм роботу, а отже джерело заробітку. За практично увесь 2022 рік ми не звільнили жодного працівника, і тільки  восени звільнилися ті, хто ухвалили рішення залишатися за кордоном.Підписуйтесь на “КиївВладу”  Станом на сьогодні ми спостерігаємо другу хвилю емоційного перевантаження команди. Всі розуміють, що війна триватиме й у 2023 році, що попереду важкі, а може і ще важчі часи, тож головне завдання наразі — втримати команду та її ефективність, налаштувати на результат та успіх. Як і у квітні, так і наразі нам практично ніколи сумувати й думати про вигорання, адже будівництво усіх об’єктів йде дуже активно. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Головне завдання HR в умовах війни — збереження команди та налагодження комунікацій таким чином, щоб це було комфортно, результативно та дієво. Зберегти не просто команду, а людей. На майбутнє ми, звісно, не полишаємо планів про відновлення навчання персоналу, розвитку його професійних навичок та особистісних якостей. Також продовжуємо автоматизацію та оптимізацію робочих процесів, аби підготуватися до будь-яких можливих сценаріїв роботи. Які спеціалісти в дефіциті під час війни  Від початку повномасштабного вторгнення Україну покинула велика кількість працездатного населення, переважно жінок. Щодо чоловіків, то значна їхня частина опинилась в лавах ЗСУ, ТРО, добробатів, створивши, таким чином, певний брак робочих будівельних спеціальностей, який відчувається на ринку певною мірою й до тепер. Але з іншого боку не всі будівельні компанії відновили свою діяльність, тож знайти потрібні кадри все ж можливо, хоча, звичайно, конкурс на посади значно скоротився. Alliance Novobud вдалося не лише оперативно відновити будівництво, а й розвинути нові напрямки. Ми також активно допомагаємо переселенцям з окупованих територій, до прикладу, влітку до нас приєдналася повноцінна команда кваліфікованих оздоблювальників з Маріуполя, які переселилися до столиці після повномасштабного вторгнення. Серед офісних працівників маємо 2-3% тих, хто залишив Україну та поки не збирається повертатися. Це переважно жінки. Врешті ми знайшли заміну для них. На це пішло досить мало часу, адже охочих працювати в Києві наразі вистачає. В пріоритеті: нематеріальна мотивація та психологічна підтримка Під час війни, окрім матеріального питання, співробітників цікавить ще й психологічна підтримка від компанії. Тому робимо все, аби додати в буденні справи краси й смаку. Наприклад, з літа 2022 року  гарною традицією стали солодкі понеділки. Вранці працівники збираються на кухні, пригощаючись кавою, чаєм з тортиками та пирогами, які готуємо власноруч. Завдяки таким зустрічам ми отримуємо обмін енергію та емоціями, а понеділки перейшли з розряду важких днів у смачні та приємні. Привітання з днями народження, професійними та державними святами, онлайн знайомство з новими співробітниками, щотижневі дайджести новин — обов’язкові атрибути трудових буднів нашого колективу навіть зараз. Одним із корпоративних свят, яке девелопери відзначають щороку, є День будівельника. У 2022-му, ясна справа, святкування в прямому сенсі слова було недоречним. Від Броварської міської ради ми дізнались про багатодітну родину на Київщині, яка постраждала  під час окупації — був значно пошкоджений будинок та інше майно. Ми вирішили долучитися до відновлення їхнього зруйнованого обстрілами будинку, тож 13 серпня наша команда вирушила на велику толоку. Приїхали не з порожніми руками — привезли багато будівельних матеріалів, техніку, інструменти, гарний настрій та гостинці дітворі й господарям. За день розібрали завали, спорудили паркан, допомогли копати криницю. Триматися попри все та тримати в ресурсі команду — важке, але підсильне завдання, з яким департамент з управління персоналу повинен справлятися у ці важкі для України часи. Олександра Качан, HRD Alliance Novobud

Управління будівництва Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації (РДА) оголосила тендери на капітальний ремонт підвальних приміщень восьми житлових будинків для використання під найпростіші укриття. За всі роботи, що мають бути виконані до кінця літа, РДА готова заплатити майже чотири мільйони гривень. Про це KВ стало відомо з оголошень в електронній системі публічних закупівель Prozorro.Підписуйтесь на “КиївВладу”  Згідно одного з оголошень, згадане управління Дніпровської РДА готове заплатити 404 тис. 848 гривень за капітальний ремонт підвальних приміщень житлового будинку для використання під найпростіші укриття за адресою: вул. Алма-Атинська, 95. Торги у рамках спрощеної закупівлі оголошені на 22 лютого 2023 року (переможець торгів має виконати роботи не пізніше 31 серпня). Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Крім цього, оголошені аналогічні тендери за такими адресами у Дніпровському районі столиці: вул. Алма-Атинська, 91 (очікувана вартість закупівлі – 289 966 гривень); вул. Алма-Атинська, 36-А (очікувана вартість – 564 тис. 718 гривень); вул. Алма-Атинська, 111 (очікувана вартість – 389 тис. 790 гривень); вул. Алма-Атинська, 107/2 (очікувана вартість – 379 тис. 498 гривень); вул. Алма-Атинська, 101 (очікувана вартість – 409 тис. 765 гривень); вул. Алма-Атинська, 103/1 (очікувана вартість – 649 тис. 562 гривень); вул. Алма-Атинська, 97/1 (очікувана вартість – 649 тис. 771 гривень). Таким чином, Дніпровська РДА готова заплатити 3 млн 737 тис. 918 гривень за переобладнання підвалів на укриття у восьми багатоквартирних будинках на Алма-Атинській вулиці. Як інформувала KВ, Кабінет міністрів в останні дні 2022 року змінив правила проведення аукціонів на prozorro – тимчасово скасував торги у системі електронних закупівель, оскільки, кажуть урядовці, не всі можуть брати участь в аукціонах через постійні обстріли енергетичної інфраструктури, а, відповідно, відсутності електрики й інтернету. За новими тимчасовими правилами переможцем тендерів визнаються учасники, які запропонували найнижчу “вхідну” ціну. Читайте: ТОП-5 витрат з обласного бюджету Київщини у 2022 році Фото: ілюстративне, з відкритих джерел КиївВлада

Видатки Київщини протягом 2022 року пройшли під знаком війни та ліквідації того, що наробила росія з містами та селами столичного регіону. Всього протягом минулого року обласною адміністрацією та її департаментами через Prozorro було зроблено замовлень на 2,12 млрд гривень, половина з яких стосувалися не розвитку регіону, як би цього хотілося, а ліквідації наслідків війни. Основні грошові потоки спрямовувалися на ремонтні роботи житла, шкіл, лікарень та мостів, закупівлю генераторів, медобладнання для надання першої медичної допомоги, а також протитанкових їжаків і армійських ліжок. Значними були і поточні витрати області на утримання доріг. Водночас знайшлися кошти і на закупівлю 40 шкільних автобусів, але їх поставка, згідно з опублікованих документів, затримується щонайменше на півроку. Як стало відомо KВ з даних публічного модуля аналітики BI.Prozorro, протягом 2022 року Київська обласна військова адміністрація (до 24 лютого Київська обласна державна адміністрація) та 12 її департаментів уклали за результатами публічних закупівель 736 договорів на 2,12 млрд гривень. Підписуйтесь на “КиївВладу”   Найбільше минулого року над обласною адміністрацією тяжіли проблеми відновлення регіону після рашистської окупації. Так, на монтажні та ремонтні роботи (включно з проектними) з кінця лютого було укладено договорів на 854,51 млн гривень, які, зокрема, спрямували на наступні статті витрат: 580,45 млн гривень – реконструкція, поточні та капітальні ремонти житлових будинків; 131,66 млн гривень – капітальні ремонти чотирьох мостів – по одному через річки Буча і Недра та двох через річку Трубіж (на дорогах Перемога-Баришівка та Залісся-Заворичі); 60,27 млн гривень – демонтаж найбільш пошкоджених житлових та адмінбудівель; 44,6 млн гривень – капітальні та поточні ремонти навчальних закладів, лікарень та адміністративних будівель; 34,96 млн гривень – ремонти мереж електропостачання. На другому місці за вартістю стало щорічне замовлення Департаментом регіонального розвитку КОВА (ДРР КОВА) послуг з експлуатаційного утримання автодоріг загального користування місцевого значення. На надання цих послуг протягом 2023 року 30 грудня минулого року було підписано два договори загальною ціною майже 780 млн гривень (ціна першого – 410,13 млн гривень на утримання 3289,4 км доріг, ціна другого – 369,72 млн гривень на утримання 3037,1 км доріг). Читайте: Утримання автодоріг Київщини за рік подорожчало майже вдвічі Третє місце з показником 138,18 млн гривень посіли договори на закупівлю медичного обладнання, ліків та засобів гігієни. Серед “медзакупок” найбільше коштів спрямували на обладнання для надання екстреної допомоги, зокрема, апаратів штучної вентиляції легень, дефібрилятори, монітори пацієнта, операційні столи, електрокардіографи, а також медикаменти, апарати узд та рентгенівські системи.  На четвертому місці також пов'язані з викликами часу витрати на генератори та трансформатори, на закупівлю яких було укладено договорів загальною ціною 118,5 млн гривень. Вказані джерела альтернативного живлення замовляв обласний Департамент цивільного захисту, оборони та взаємодії з правоохоронними органами. Для чиїх потреб вони призначені, з опублікованих в Prozorro документах з'ясувати не вдалося, при цьому місце поставки вказано скрізь одне – місто Кагарлик, вул. Каштанова, 52. Закриває п'ятірку найбільших закупівель КОВА минулого року закупівля його Департаментом освіти та науки 40 шкільних автобусів на 102,62 млн гривень. За умовами договору, до кінця серпня минулого року повинні були поставити автобуси у навчальні заклади Бучанського – 20 одиниць, Броварського – 9, Вишгородського – 10 та Фастівського – 1 районів. Однак перед стартом навчального року сторони домовилися про продовження термінів поставки до кінця 2022 року (звіт про виконання договору в системі Prozorro досі не опублікований). Решта 135,62 млн гривен серед іншого були спрямовані на закупівлю обладнання для харчоблоків навчальних закладів, комплектів відеоспостереження, бетонних виробів, калориферних печей, протитанкових їжаків, армійських ліжок, а також на страхові та охоронні послуги, ремонт офісної техніки і канцтовари. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться До слова, 689 минулорічних договорів загальною ціною 1 млн гривень були укладені через Prozorro без аукціонів, тобто замовники на власний розсуд вирішували, кому віддавати підряди. Без конкуренції, зокрема, закупали медичне обладнання, ремонтні роботи для відновлення пошкоджених війною будівель, а також генератори. Найбільші розпорядники коштів Левова частка укладених минулоріч договорів припала на Департамент регіонального розвитку КОВА, оскільки саме він займався замовленням ремонтних та демонтажних робіт в пошкоджених окупантами об'єктах. Протягом року через Prozorro ним було підписано майже півтисячі договорів загальною ціною 1,6 млрд гривень (75% всіх річних витрат КОВА). Значними були витрати ще через три обласні департаменти. Так, Департамент цивільного захисту, оборони та взаємодії з правоохоронними органами зробив замовлень на 182,47 млн гривень, які здебільшого йшли на генератори та формений одяг. Через Департамент охорони здоров'я протягом року пройшло майже 145 млн гривень, на які, крім медобладнання та ліків, замовляли також харчування пацієнтів. На 137,22 млн гривень підписав договорів Департамент освіти і науки, найбільшим замовленням якого стали 40 автобусів та обладнання для харчоблоків, також ним було замовлено термоси для укриттів, обігрівачі, мультимедійне обладнання для класів та канцтовари. Решта 8 департаментів та безпосередньо КОВА сумарно підписали договорів на 60,5 млн гривень. До слова, КОВА як окрема юрособа протягом року підписала 29 договорів на 8,4 млн гривень, більша половина яких була спрямована на 29 комплектів відеоспостереження. На 1,35 млн гривень адміністрація замовила 252 протитанкових їжаків, а також телекомунікаційні послуги, офісне обладнання і канцтовари, бланки подяк від адміністрації та калькулятори. Найбільші підрядники Протягом минулого року КОВА разом зі своїми структурними підрозділами освоювало 2,12 млрд гривень з 208 підрядниками. Проте на більшу половину коштів договори уклали всього з п'ятьма з них. В лідерах по отриманню підрядів від області за минулий рік – ПП “Автомагістраль” (*). Цій компаній вдалося отримати 5 замовлень на 420,22 млн гривень, серед яких договір на експлуатаційне утримання половини доріг області (369,72 млн гривень), два договори на капремонт мостів через річки Недра та Трубіж загальною ціною майже 50 млн гривень, а також два менш коштовних договори на ліквідацію вибоїн у селищі Макарів (609 тис. гривень) та селі Блиставиця (708 тис. гривень) Бучанського району. Згідно з даними аналітичної системи Youcontrol, ПП "Автомагістраль" зареєстровано в 2001 році в Києві. Зараз має реєстрацію в селі Синяк Вишгородського району. Засновник, кінцевий бенефіціар і директор – Микола Скоростецький, який у 2005-2007 роках був начальником Служби автомобільних доріг у Київській області. За даними Clarity Project, в результаті участі в публічних закупівлях ПП "Автомагістраль" уклало 696 договірів на 15,43 млрд гривень. Серед найбільших замовників – Служба автомобільних доріг у Київській області, ДРР КОВА, а також столичне КП “Київавтошляхміст” та районні Києва шляхово-експлуатаційні управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них. Читайте: Компанії близькі до екс-керівника Київоблавтодору та нардепа-регіонала отримають 50 млн гривень на ремонт мостів через Трубіж З незначним відставанням друге місце посіла ще одна дорожня компанія – ТОВ “Спец Комплект Постач” (**), з якою підписано найкоштовніший договір року (ціна – 410,13 млн гривень) на утримання половини доріг області загального користування місцевого значення. ТОВ “Спец Комплект Постач” зареєстровано у місті Вишневе Київської області в 2013 році. З літа 2020 року має реєстрацію в селі Чайки Бучанського району Київщини. Засновниками та кінцевими бенефіціарами є Сергій Дяченко (директор) та Максим Шиян. У результаті участі в публічних закупівлях ТОВ “Спец комплект постач” уклало 165 договорів на загальну суму 5,63 млрд гривень. Найбільшим замовником є ДРР КОДА, з яким було підписано 58 договорів на суму в 3,11 млрд гривень. Зокрема, ця фірма щонайменше з лютого 2018 року була монополістом по наданню послуг з експлуатаційного утримання доріг місцевого значення Київщини. До слова, після звільнення Київщини від рашистів ТОВ "Спец Комплект Постач" займалося розчисткою доріг та вулиць області за замовленням “Укравтодору” .Раніше KВ повідомляла, що жителі Київщини неодноразово скаржилися на результат проведених робіт ТОВ “Спец комплект постач”, поширюючи в мережі фотографії ремонту доріг сумнівної якості. Читайте: Жители села Аркадиевка в шоке от ремонта дороги ООО “Спец Комплект Постач” (фото) Третє місце у ТОВ "І.Б.К. Девелопмент" (***), якому в 2022 році дісталося від КОВА 39 підрядів на 128,95 млн гривень. Всі вони від ДРР КОВА на проведення ремонтних робіт в пошкоджених війною будівлях. ТОВ “І.Б.К. Девелопмент” зареєстровано в 2013 році в Києві. Засновники – Олександр Лук'янець (69,86%), Олег Волинцев (19,96%) і Віталій Жуківський (10,18%, директор). За підсумками участі в публічних закупівлях ТОВ “І.Б.К. Девелопмент” отримало 271 підряд загальною вартістю 1,32 млрд ​​гривень. Найбільший замовник – ДРР КОВА, з яким укладено 49 договорів на 533,3 млн гривень. Крім цього, як раніше повідомляла КВ, ДРР КОВА без конкурсів замовило у ТОВ "І.Б.К.Девелопмент" проведення поточних ремонтів пошкоджених війною житлових будинках Бучі, Ірпеня, Ворзеля, Блиставиці, Луб’янці та Гаврилівці. Читайте: Поранена Київщина: хто, як і за скільки відновлює житло у Ворзелі, Блиставиці, Луб’янці та Гаврилівці Ще 34 “ремонтні” договори на 126,47 млн гривень підписано з ТОВ "Нідком" (****), яке посіло четверте місце за загальною ціною отриманих від області підрядів. Всі замовлення йому також дісталися від ДРР КОВА. ТОВ “Нідком” зареєстровано в 2017 році в Києві, наразі має реєстрацію в Борисполі. Засновники – Олександр Шишкін (66%) та Леонід Дорош (34%). Директор – Максим Лазаренко. Леонід Дорош також є співвласником ТОВ “Армабуд ЛТД Компані”, ТОВ “Деревяна оселя” та ТОВ “Сапсан Рест”. Відмітимо, що одним із бізнес-партнерів Леоніда Дороша по ТОВ “Сарсан Рест” є Олександр Чуняк. Людина з такими самим ПІБ є помічником депутата Верховної Ради Олега Семінського (фракція “Слуга народу”). До кінця 2019 року серед співзасновників ТОВ “Нідком” була Олександра Ринк, яка, за даними екс-радника мера столиці Максима Бахматова, в цей час була журналісткою та нареченою сина першого заступника голови КМДА Миколи Поворозника – Юрія. З початку 2020 року Олександра Ринк покинула “Нідком”, це, як зазначав Бахматов, сталося після її одруження з Юрієм Поворозником, прізвище якого вона взяла. Читайте: Микола Поворозник зблефував, що позивався на Максима Бахматова за поширення дезінформації ТОВ “Нідком” почало перемагати в публічних закупівлях з травня 2019 року. З того часу компанія отримала 71 підряди на 841,39 млн ​​гривень. Найбільші замовники – столичні медзаклади та ДРР КОВА. Читайте: Реконструкція Олександрівської лікарні “з'їсть” ще 38,5 млн бюджетних гривень П'яте місце за обсягами підписаних з областю договорів минулого року у ТОВ "ТД "Еталон Авто" (*****), яке на замовлення освітнього департаменту області за 102,65 млн гривень повинно поставити 40 автобусів. ТОВ "ТД "Еталон Авто" зареєстровано в 2006 році в селі Проліски Бориспільщини. Засновники – ТОВ “Бодмін-Україна”, кінцевий бенефіціар – громадянин Швейцарії Швотцер Петер Герберт. Керівник – Вадим Шкарупін. За результатами участі у публічних закупівлях ТОВ "ТД "Еталон Авто" отримало 115 підрядів на суму 1,21 млрд гривень. Найбільші замовники – департаменти освіти і науки Дніпропетровської КОДА та Київської КОДА. Оплачено по факту В ДРР КОВА розповіли KВ, що обсяги фактичних видатків цього департаменту 2022 року відрізняються від тих сум, на які було укладено договори. Це відбувається по декільком причинам. По-перше, як пояснили в департаменті, в деякі договори в ході виконання робіт вносилися зміни, а деякі з них були розірвані. А, по-друге, частина договорів було укладено без використання Prozorro на основі трьох урядових розпоряджень від 10.04.2022 року № 280-р, від 27.09.2022 року № 852-р та від 14.10.2022 року № 926-р. Нагадаємо, що цими документами ДРР КОВА для ліквідації наслідків бойових дій Київщині з держбюджету було виділено 1 млрд гривень, а задля оперативності виконання робіт та надання послуг замовляти їх дозволено без застосування публічних закупівель. Отже, за даними ДРР, протягом 2022 року з резервного фонду державного бюджету на ремонтні роботи пошкоджених війною об'єктів КОВА фактично було витрачено 698,87 млн гривень. “З цієї суми 516,98 млн гривень спрямовано на реконструкцію, поточні та капітальні ремонти житлових будинків, 101,83 млн гривень – капітальні та поточні ремонти навчальних закладів, лікарень та адміністративних будівель, 54,17 млн гривень – демонтаж найбільш пошкоджених житлових та адмінбудівель та 25,89 млн гривень – ремонти мереж електропостачання”, – розповіли у обласній військовій адміністрації. Разом з тим, як зауважили в ДРР КОВА, в межах Програми розвитку автомобільних доріг у Київській області на 2020-2024 роки, за підсумками 2022 року використано 44,31 млн гривень на капітальні ремонти чотирьох мостів – по одному через річки Буча і Недра та двох через річку Трубіж (на дорогах Перемога-Баришівка та Залісся-Заворичі). З 21 травня 2022 року по 24 січня 2023 року КОДА очолював Олексій Кулеба, якого було призначено на посаду заступника голови Офісу президента України. Станом на зараз Президент ще не призначив нового очільника регіону. Після початку повномасштабного військового вторгнення рф в Україну президент Володимир Зеленський 15 березня 2022 року призначив головою КОВА генерал-лейтенанта Олександра Павлюка. Департаментом регіонального розвитку КОВА керує Алла Бондар. * ПП “Автомагістраль” (код ЄДРПОУ: 31481658) ** ТОВ “Спец Комплект Постач” (код ЄДРПОУ: 38680240) *** ТОВ "І. Б. К. Девелопмент" (код ЄДРПОУ: 38831585) **** ТОВ “Нідком” (код ЄДРПОУ: 41564138) ***** ТОВ "ТД "Еталон Авто" (код ЄДРПОУ: 34248190) Фото: колаж KВ КиївВлада

Зоозахисники вимагають від мера Києва Віталія Кличка негайно звільнити директору комунального підприємства “Київська міська лікарня ветеринарної медицини” (КП “КМЛВМ”) Наталію Мазур за те, що її бездіяльність призвела до масової загибелі собак в бородянському притулку під час окупації російськими військами. Крім того, ТКК Київради буде пропонувати реформувати КП "КМЛВМ" аж до його ліквідації. Про це KВ стало відомо з допису на Facebook власниці та керівниці притулку для тварин “Сіріус” Олександри Мезінової. Підписуйтесь на “КиївВладу”  16 лютого відбулось засідання тимчасової контрольної комісії (ТКК) Київради з питань перевірки діяльності КП “КМЛВМ”, яку очолює Наталія Мазур. Причина створення ТКК – загибель 222 собак (за неофіційними даними – 300 собак) в бородянському притулку, який знаходиться селі Нове Залісся, вул. Студентська, 24 (Бучанський район Київської обл.). Супутниковий знімок притулку, який не постраждав внаслідок російської окупації, фото: Хвостата BANDA За словами керівниці та власниці притулку для безпритульних тварин “Сіріус” Олександри Мезінової, в бородянському притулку “із практично 500 тварин загинула майже половина, а ті, хто залишився, були в дуже тяжкому стані і теж потім не всі вижили”. Масова загибель собак відбулась через голод і зневоднення, бо співробітники притулку залишили собак зачиненими в вольєрах. Загиблі собаки в бородянському притулку, фото: UA Animals “Страшно і дуже сумно від того,що Мазур, яка очолювала КП і мала все зробити, щоб горя не сталося, а зараз, якщо вже ця біда прийшла, визнала свою провину і звільнилася, але вона намагалася перетворити засідання на якусь виставу, де вона героїня і водночас жертва обставин. Ми зрозуміли з її виступу,що війна тільки особисто  в неї,вона на барикадах і рятувала від голоду всіх тварин Києва, а ми всі весь цей час десь відпочивали на Мальдівах.Тільки жодного правдивого слова не прозвучало ,що вона зробила, щоб врятувати підопічних собак, ні слова про волонтерів, які дійсно переймалися цим питанням, рятували цих нещасних створінь”, – написала Олександра Мезінова. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Вона повідомила, що разом із іншими зоозахисними організаціями написали листи на мера Києва Віталія Кличка, на заступника голови Київської міськдержадміністрації (КМДА) Петра Пантелєєва, директора Департаменту міського благоустрою КМДА Тимура Ткаченка та депутатів Київради з вимогою негайно звільнити директорку КП “КМЛВМ” Наталію Мазур і ліквідувати КП, віддавши гроші з бюджету зоозахисним організаціям, які довели на практиці свою ефективність. Олександра Мезінова впевнена, що чиновники КМДА та деякі депутати Київради три роки захищають Наталію Мазур через корупційну складову в діяльності КП “КМЛВМ”. “КП нічого не робить багато років, в тому числі, три роки, коли його очолює Мазур. І раніше гинули тварини від недбалих операцій, стерилізацій, відсутності карантину і дезинфекції… Зараз [бородянський] притулок не функціонує. І це в той час, коли якраз багато тварин страждає. Від КМДА є маленький притулочок-перетримка на ВДНГ(Виставковому центрі, – КВ). А Мазур пише хвалебні пости про рятування сотень тварин. А де ж хоч якийсь спогад про тих, кого ви замордували? Де хоч згадка? Їх що,не було? Все добре?”, – наголосила Олександра Мезінова. Крім того, вона зазначила, що всі заяви в поліцію від зоозахисників зависли. “Чому? Корупційні дії нецікаві під час війни? Нецікаве жорстоке ставлення до тварин?”, – резюмувала керівниця притулку “Сіріус”. На засіданні ТКК було вирішено зробити виїзне засідання в бородянському притулку, спрямувати запит на Департамент фінансів КМДА стосовно фінансування КП “КМЛВМ” тощо. Бо притулком і до повномасштабного вторгнення, і після деокупації опікувались волонтери. І саме місцеві мешканці та волонтери рятували під час окупації собак з притулку. Нагадаємо, ТКК з розслідування масової загибелі собак в бородянському притулку Київрада створила 25 серпня 2022 року. ТКК очолила Євгенія Кулеба (фракція “Слуга народу”). Також до складу ТКК увійшли Володимир Кравець (фракція “Опозиційна платформа – За життя”), Олеся Пинзеник (фракція “УДАР”), Ольга Чайка (фракція “Європейська солідарність”), Алла Шлапак (фракція “ВО “Батьківщина”), Юлія Ярмоленко (фракція “Єдність”) та Зоя Ярош (фракція “Голос”). ТКК має не пізніше, ніж через 183 дні після її створення подати на затвердження Київради звіт про свою роботу. Детальніше: У Київраді зацікавилися масовою загибеллю тварин в бородянському притулку Зазначимо, громадські організації “Асоціація зоозахисних організацій України” та “Київський еколого-культурний центр” ще 15 серпня 2022 року направили меру Віталію Кличку лист із черговою вимогою про звільнення директора КП “КМЛВМ” Наталії Мазур та її начальства (заступника голови КМДА Петра Пантелєєва, начальника управління екології та природних ресурсів КМДА Олександра Возного та заступника директора Департаменту благоустрою Михайла Буділова) через масову загибель тварин у бородянському притулку та провал службового розслідування. Відповідну комісію з розслідування масової загибелі собак в бородянському притулку КМДА створила на початку червня 2022 року. Читайте: КМДА створило комісію по розслідуванню масової загибелі собак в притулку для тварин в Бородянці Крім того, в вересні минулого року під петицією про звільнення Наталії Мазур підписались понад 6 тис. киян, але Віталій Кличко фактично проігнорував цю петицію.Наталія Мазур очолює КП “КМЛВМ” із січня 2019 року. Ця установа знаходиться в підпорядкуванні Департаменту міського благоустрою КМДА, яким з 1 січня 2021 року тимчасово керує Тимур Ткаченко.Його заступник Михайло Буділов працює заступником директора цього органу з квітня 2021 року, широкому загалу він більше відомий, як депутат VIII скликання Київради від “ВО “Свобода”. Олександр Возний очолює Управління екології та природних ресурсів КМДА з 11 лютого 2021 року. Роботу цих структур КМДА контролює Петро Пантелеєв. Фото: колаж KВКиївВлада

Одночасно, будівлі вилучені із списку пам’ятників архітектури Української РСР, що перебувають під охороною держави, затвердженого постановою Ради Міністрів Української РСР від 24 серпня 1963 року. Про це KВ стало відомо з постанови КМУ №150 “Про внесення об’єктів культурної спадщини національного значення до Державного реєстру нерухомих пам’яток України”, ухваленої на засіданні уряду під головуванням прем’єр-міністра Дениса Шмигаля 17 лютого 2023 року.Підписуйтесь на “КиївВладу”  “1. Внести до Державного реєстру нерухомих пам’яток України об’єкти культурної спадщини національного значення згідно з переліком, що додається. 2. Виключити із cписку пам’ятників архітектури Української РСР, що перебувають під охороною держави, затвердженого постановою Ради Міністрів Української РСР від 24 серпня 1963 р. № 970 “Про впорядкування справи обліку та охорони пам’ятників архітектури на території Української РСР” (ЗП УРСР, 1963 р., № 8, ст. 76; 1979 р., № 10, ст. 71), пам’ятники згідно з додатком у зв’язку з їх внесенням до Державного реєстру нерухомих пам’яток України”, – йдеться у згаданій постанові. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Додаток до постанови містить перелік з сорока шести об’єктів, серед яких Ансамбль Києво-Печерської Лаври як такий, так і окремі будівлі (храми, корпуси).  Як інформувала KВ, 5 січня 2023 року Успенський собор та Трапезну церкву в Києво-Печерській лаврі офіційно забрали з користування Української Православної Церкви (УПЦ). Обидві споруди належать державі. Читайте: Держава офіційно забрала з користування УПЦ Успенський собор і Трапезну церкву Києво-Печерської лаври Фото: з відкритих джерел КиївВлада