Наступний етап реформи децентралізації – покращення якості надання державних і місцевих послуг. В Мінцифри вже пообіцяли навчити громади цифровій грамотності та за рахунок держсубвенції відкрити селам доступ до мережі інтернет. Аби пришвидшити цифровізацію регіонів, на місцях запрацюють "менеджери", які відповідатимуть за цифрову трансформацію громад. Чи готова Київщина до діджиталізації і чи популярні серед населення держсервіси онлайн - дізнавалася KV.
Як стало відомо KV, у квітні Міністерство цифрової трансформації запустило проєкт "Інтернет-субвенція". У його рамках держава профінансує підключення навчальних, медичних та культурних закладів в громадах до якісної оптичної інтернет-мережі.
Проєктом планують охопити понад 3 тис. сіл та 6 тис. соцоб’єктів, а витратять на ці заходи – 500 млн гривень. Відповідний проєкт Постанови Кабміну, якою врегульовується порядок та умови надання субвенції, уже на розгляді в Уряді.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
На сайті Мінцифри зауважено, що серед громад вже стартував попередній збір відповідних заявок. Після Кабмін має розподілити кошти між громадами з подальшим погодженням із ВРУ. І вже потім пройдуть відповідні закупівлі.
Сьогодні ж, за даними Мінцифри, у понад 15 тис. сіл і досі відсутнє покриття швидкісним фіксованим інтернетом.
"Ми будуємо цифрову державу, а швидкісний інтернет – її фундамент. Уже за 3 роки 95% українців зможуть користуватися швидкісним інтернетом 24/7. На цьому шляху проєкт "Інтернет-субвенція" – значний крок", – зауважив заступник голови Мінцифри з питань розвитку цифрової інфраструктури Олександр Шелест.
Так, за інформацією прес-служби КОДА, в області вже почали перевіряти села на можливість стати учасниками цифрової субвенції та підключити інтернет за державний кошт. Першими проаналізували ситуацію в населених пунктах Поліської, Іванківської та Димерської громад.
Цифрова трансформація
За словами віцепрем’єр-міністра – міністра цифрової трансформації Михайла Федорова, аби пришвидшити процес цифровізації у регіонах, запроваджено посаду СDТО (Chief Digital Transformation Officer) – заступника із цифрової трансформації. Вони вже є в кожному міністерстві, в низці ОДА, на черзі – громади.
У громадах мають створити відповідну посаду та знайти фахівця, який відповідатиме за цифровізацію послуг та сервісів, пропонуватиме громаді програми та плани дій (наприклад, електронні квитки в транспорті, Е-пенсія, електронні щоденники в школах тощо).
Із впровадженням СDТО, Мінцифри планує прискорити переведення всіх держпослуг в онлайн-режим. Всі технологічні та фундаментальні процеси здійснюватиме саме Міністерство, а на регіони покладено саме процеси впровадження.
Основна мета – українці мають одержувати якісні та зручні сервіси не лише в столиці, а й в сільській місцевості. Тож аби навчити населення базовим цифровим навичкам, Мінцифри також запустило портал Дія Цифрова освіта. Загалом планують навчити основам ІТ шість мільйонів українців.
Позиція
KV поцікавилася у керівників громад, чи планують вони долучитися до проєктів щодо цифровізації регіонів, чи впроваджимуть нові штатні одиниці для цього і чи користуються попитом серед населення онлайн-послуги.
Голова Фастівської міської громади Михайло Нетяжук:
Громада однозначно долучається до цих ініціатив. Сьогодні сторіччя цифровізації. У Фастівській громаді лише село Гвардійське не охоплене швидкісним інтернетом. І ми подали заявку з відповідної програми, яка вже на стадії розгляду. Ми провели розрахунки, і чим менше буде витрачено коштів із бюджету, тим краще для платників податків. Фастівська міськрада не буде вводити окрему посаду з цифровізації. Однак, керуючий справами виконкому, який за функціональними обов'язками веде цей напрям, буде уповноваженим щодо просування таких проєктів. Тим паче, що ми запланували відкриття ЦНАПу у форматі цифрової доступності і цей напрям буде активно посилюватися. За проєктом "Дія" здійснюється цифровізація всіх довідок, прийняте рішення про впровадження електронного паспорту, тож рада має намір пришвидшити процес діджиталізації у взаємодії із громадою.
Крім того, думаю, що громада є лідером на Київщині щодо впровадження електронного щоденника у школах, а також електронних журналів. У 2021 році доєднані сільські школи також перейшли в таких формат надання освітніх послуг. Цьогоріч ми першими в області провели і міські змагання з кіберспорту. Ми розуміємо, що за розвитком цифрової сфери стоїть майбутнє громади і максимально робимо відкритим місто для інвесторів.
Голова Вишгородської міської громади Олексій Момот:
Наша громада невелика і повністю забезпечена інтернет-мережею, підключені всі соцоб’єкти. Окрему штатну одиницю під заступника з цифрової трансформації вводити не плануємо. Ці повноваження покладені на штатного радника громади, у посадовій інструкції якого вже прописані відповідні обов’язки. У громаді одержати онлайн можна практично всі адміністративні послуги через ЦНАП, як і декларації на будівництво, поштові адреси тощо. А через карантин одержання документів взагалі перевели в онлайн-режим. Все це доступне для мешканців і користується популярністю.
Голова Томашівської сільської громади Олена Пашун:
Заявку на інтернет-субвенцію громада не подавала. Адже соцоб’єкти у всіх населених пунктах забезпечені інтернетом. Це – школи, медичні установи тощо. Ми ж подали заявку на субвенцію щодо ЦНАПу, щоб мати можливість надавати електронні послуги. Посади заступника цифрової трансформації у громаді не буде, адже створили відділ регіонального розвитку цифровізації та проєктного менеджменту. Вже маємо фахівця, який комунікує із Мінцифрою, шукає можливості для залучення коштів. Громада прийняла рішення щодо створення центру "Дія", де всі адміністративні послуги будуть йти через електронні підписи. Ми приєднуємося до всіх державних електронних реєстрів і плануємо в центрі при ЦНАПі облаштувати місце, щоб громадяни мали можливість самостійно, через електронний кабінет, здійснювати проплати. Так, звичайно, без базових навичок, наприклад, літня людина здійснити ці маніпуляції не зможе. Тож для цього ми маємо адміністратора, який допомагатиме користуватися цими сервісами. Сьогодні, з огляду на ситуацію із діяльності "Укрпошти" у сільській місцевості, електронні послуги мають набагато спростити життя населенню громади.
Голова Зазимської сільської громади Віталій Крупенко:
Усі соціальні служби, дитсадки та школи, клуби в громаді забезпечені безкоштовним інтернетом за рахунок провайдерів. Щоб одержати такий результат, було проведене зібрання серед всіх провайдерів громади. Думаю, що введення такої посади, як заступник з цифрової трансформації – логічне та правильне. Адже сьогодні електронні послуги не користуються значною популярністю серед населення. Ми вже запустили і сучасний багатофункціональний сайт, де можна одержати відкрито всю необхідну інформацію. Та мешканці ще не звикли до формату надання таких послуг. Загалом громада бере участь в усіх новітніх програмах.
Голова Немішаївської селищної громади Петро Перевозник:
Громада забезпечена інтернетом, діє декілька провайдерів, є конкуренція. Думаю, що цей проєкт більше стосується тих регіонів, які відстають і не мають ще такого інтернет-доступу. На майбутнє, звичайно, плануємо введення такої посади як заступник із цифрової трансформації. Наразі ця посада не є надактуальною, адже цифровізацію запроваджують в країні, але ці процеси відбуваються дуже повільно. Спочатку у всіх громадах має запрацювати якісний інтернет. Ми нещодавно об’єдналися і поступово йдемо у напрямку цифровізації. Працюємо над відкриттям ЦНАПу, нині адміністративними питаннями займаються сектори з обслуговування, працюють на території і банки. Є окремі вікові категорії, які не вміють користуватися послугами онлайн. Тож, вважаю, що громадам доречніше розпочати впровадження цифровізації саме з навчання населення, особливо серед пенсіонерів.
Читайте:
Проект Децентрализация: Софиевская и Петропавловская Борщаговки не спешат объединяться
Проект “Децентрализация”: Войти в Озернянскую ОТО готовы лишь два сельсовета из шести
Проект “Децентрализация”: Великодымерская теробщина этой осенью идет на выборы
Проект “Децентрализация”: Медвинская теробщина идет на выборы в неполном составе
Проект “Децентрализация”: Фурсовская теробщина может лишиться части бюджета
Проект “Децентрализация”: Села Переяслав-Хмельницкого района отказались примкнуть к городу
Проект “Децентрализация”: Кагарлыкская теробщина объединит город и 26 сельсоветов
Проект “Децентрализация”. Политические амбиции мешают состояться большой Боярской теробщине
Проект “Децентрализация”: Тетиевская терробщина готовится к выборам в декабре
Проект "Децентрализация". Узинской терробщине придется поработать над развитием
Проект “Децентрализация”: КОГА тормозит назначение выборов в Циблевской терробщине
Проект “Децентрализация”: Гостомельская ОТО пойдет на выборы только в составе Киево-Святошинского района
Проект “Децентрализация”: Студениковская терробщина готовится к выборам в декабре
Проект “Децентрализация”: Предусмотренная Кабмином Дымерская ОТО может не состояться
Проект “Децентрализация”: Мироновская терробщина ждет позитивного вывода от КОГА
Проект “Децентрализация”: Ржищевская терробщина может стать проблемой для Кагарлыкского района
Проект “Децентрализация”: Ходосовская терробщина может объединить села трех районов
Проект “Децентрализация”: села Ставищенского района готовы митинговать против объединения
Проект “Децентрализация”: Яготинская терробщина не спешит на выборы
“Проект Децентрализация”: Создание Боярской ОТО дошло до суда
Проект “Децентрализация”. Сельсоветы потенциальной Вороньковской ОТО не готовы объединяться
Проект “Децентрализация”: Власти Згуровщины не готовы терять полномочия
Проект “Децентрализация”: Потенциальная Дмитровская терробщина уже год дожидается выборов
Проект “Децентрализация”: Гребенковская терробщина не может быть создана без согласия двух сельсоветов
“Проект Децентрализация”: Создание потенциальной Бышевской ОТО остановилось в 2015 году
Проект “Децентрализация”: Козин поборется за право быть центром терробщины
Проект “Децентрализация”: Пирновская терробщина может быть создана только принудительно
Проект “Децентрализация”: Процесс объединения в Барышевке даже не начали
Проект “Децентрализация”: Терробщина с центром в Украинке может быть названа Трипольской
Проект “Децентрализация”: Рожновская терробщина не может определиться с центром
“Проект Децентрализация”: Обухов может присоединить окрестные села
Проект “Децентрализация”: Иванковская ОТО поборется за зону отчуждения
Проект “Децентрализация”: Ташанская терробщина год ждет позитивного вывода КОГА
Проект “Децентрализация”: Березанская терробщина будет проходить процедуру создания ОТО заново
Проект “Децентрализация”: Володарский район не планирует объединяться в ближайшее время
Проект “Децентрализация”: Полесский район этим летом планирует начать процесс объединения
Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО может объединить не все сельсоветы
Проект “Децентрализация”: Ракитнянский район может объединиться в две терробщины
Проект “Децентрализация”: Калиновская терробщина может быть создана с разрешения Кабмина
Проект “Децентрализация”: Белая Церковь может присоединить три сельсовета
Проект “Децентрализация”: В Броварском районе может появиться Придеснянская терробщина
Проект “Децентрализация”: Потенциальная Вишневская ОТО начала процесс объединения
Проект “Децентрализация”: Германовка и Григоровка Обуховского района хотят быть центрами одной ОТО
Проект “Децентрализация”: Сельсоветы Таращанского района не хотят объединяться в терробщину
Проект “Децентрализация”: Процесс создания Чабановской терробщины стоит на месте
Проект “Децентрализация”: Скандальная Бучанская ОТО первой на Киевщине воспользовалась законом о присоединении
Проект “Децентрализация”: Потенциальная Томашовская терробщина объединит два района Киевщины
Проект “Децентрализация”: Ржищев начал присоединять села двух районов
Проект “Децентрализация”: Потенциальная Бородянская терробщина готова идти на выборы
Проект “Децентрализация”: Фастов планирует присоединить окружающие села
Проект “Децентрализация”: потенциальная Киево-Святошинская терробщина разделилась на две ОТО
Проект “Децентрализация”: КОГА утвердила Мироновскую терробщину
Проект “Децентрализация”: Заборский сельсовет не отдадут Боярке
Проект “Децентрализация”: Барышевская ОТО готовится к выборам
Проект “Децентрализация”: вялое руководство, имитация объединения и недостаточный результат
Проект “Децентрализация”: Обухов планирует присоединить один сельсовет
Проект “Децентрализация”: Березань присоединила пять сельсоветов
Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО не пошла на зимние выборы из-за бездействия КОГА
Проект “Децентрализация”: Ковалевскую терробщину за один день утвердили в КОГА и отправили на выборы
Проект “Децентрализация”: жители Клавдиево-Тарасово просят президента ускорить их объединение
Проект “Децентрализация”: выборы в терробщинах Киевщины под угрозой срыва
Проект “Децентрализация”: 4 сельсовета Иванковского района тормозят создание терробщины
Проект “Децентрализация”: в Бузовском сельсовете скандал из-за присоединения к Ирпеню
Проект “Децентрализация”: потенциальная Вишневская терробщина готовится подавать документы в КОГА
Проект “Децентрализация”: в Ирпене со скандалом пытаются присоединить два сельсовета
Проект “Децентрализация”: Полесский район отложил объединение на следующий год
Проект “Децентрализация”: еще 6 сельсоветов могли бы присоединиться к Ржищеву
Проект “Децентрализация”: терробщины Киевщины просят парламент провести объединение по закону
Проект “Децентрализация”: Киевщина оказалась в числе аутсайдеров рейтинга формирования ОТО
Проект “Децентрализация”: терробщинам Киевщины урезали дотацию на содержание школ и больниц
Проект “Децентрализация”: сельсоветы Белоцерковщины просят Киевоблсовет ускорить их присоединение к городу
Проект “Децентрализация”: Гройсмана просят разобраться с объединением территориальных общин на Згуровщине
Проект “Децентрализация”: протестующий Ворзель войдет в состав Бучанской ОТО
Проект “Децентрализация”: Киевская ОГА одобрила создание Томашовской терробщины
Проект Децентрализация: в Васильковском районе может появиться Калиновская терробщина
Проект Децентрализация: КОГА утвердила создание Глевахской ОТО
Проект Децентрализация: Созданию Макаровской ОТО угрожает новоявленная Комаровская община
Проект Децентрализация: Ташанская терробщина готова идти на выборы
Проект Децентрализация: Гребенковская терробщина поборется за положительное заключение КОГА
Проект Децентрализация: Гатное и Вита-Почтовая хотят спастись от столицы совместным объединением
Проект Децентрализация: Гостомель борется с Ирпенем за создание отдельной общины
Проект “Децентрализация”: администрация Терещука выдала общинам Киевщины еще два позитивных вывода
Проект “Децентрализация”: Калиновская община Броварского района может объединить четыре сельсовета
Проект “Децентрализация”: Сельсоветы Фастовского района надеются успеть добровольно объединиться в Кожанскую ОТО
Проект “Децентрализация”: теробщины Киевщины жалуются на нехватку инфраструктурной субвенции
Проект “Децентрализация”: судебное дело о присоединении Заборья к Боярке рассмотрят заново
Проект “Децентрализация”: смена власти в Копылове заблокировала создание Березовской терробщины
Проект “Децентрализация”: села Бориспольщины хотят спастись от города созданием Золочевской общины
Проект “Децентрализация”: КОГА утвердила создание Обуховской терробщины
Проект “Децентрализация”: Гоголевская община продолжит объединение после утверждения перспективного плана
Проект “Децентрализация”: процесс утверждения Вишневской общины может затянуться до конца года
Проект “Децентрализация”: Козинскую общину Обуховского района могут исключить из перспективного плана
Проект “Децентрализация”: в Бородянском районе суды тормозят объединение общин
Проект “Децентрализация”: Островская община просит президента Зеленского разобраться с решениями КОГА
Проект “Децентрализация”: села потенциальной Боровской ОТО может переманить новоявленная Мотовиловская община
Проект “Децентрализация”: миллионные долги могут оставить жителей Калитянской ОТО без воды и света
Проект “Децентрализация”: Таращанский район может разделиться на две общины
Проект “Децентрализация”: теробщины Киевщины недополучают налоги за землю
Проект “Децентрализация”: бюджеты четырех теробщин Киевщины оказались под угрозой
Проект “Децентрализация”: Киевщину могут поделить на шесть районов
Проект “Децентрализация”: пять теробщин Киевщины хотят расшириться за счет окрестных сел
Проект “Децентрализация”: села на Васильковщине, рассорившиеся из-за реформы, могут объединить насильно
Проект “Децентрализация”: Киевская ОГА дала сельсоветам последний шанс добровольно присоединиться к ОТО
Проект “Децентрализация”: Бориспольщина и Белая Церковь не определились с центрами развития теробщин
Проект “Децентрализация”: общины Киево-Святошинского района требуют от КОГА пересмотреть состав и количество местных общин
Проект “Децентрализация”: Киевоблсовет просит ВРУ и Кабмин разобраться с проблемными селами Киевщины
Проект “Децентрализация”: вокруг потенциальной Боярской теробщины разгорелся новый скандал
Проект “Децентрализация”: КОГА может вынести негативный вердикт потенциальной Пристоличной ОТО
Проект “Децентрализация”: села Киево-Святошинского района спешно взялись за объединение
Проект “Децентрализация”: Бориспольщину разделят на шесть теробщин
Проект “Децентрализация”: потенциальная Березовская ОТО под угрозой срыва
Проект “Децентрализация”: судьбу потенциальной Феодосиевской общины решит Кабмин
Проект “Децентрализация”: Мироновская ОТО расширила границы за счет трех сельсоветов
Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО просит Кабмин откорректировать перспективный план
Проект “Децентрализация”: Обуховская ОТО поборется за окружающие села с потенциальной Козинской общиной
Проєкт “Децентралізація”: Петропавлівська і Софіївська Борщагівки проти об'єднання з Вишневим та столицею
Проєкт “Децентралізація”: села Переяслав-Хмельницького району відстоюють потенційну Гайшинську громаду
Проєкт “Децентралізація”: найгучніші провали й успіхи Київщини у 2019 році
Проєкт “Децентралізація”: Київщина увійшла в ТОП-5 областей-аутсайдерів за рейтингом формування спроможних громад
Проєкт “Децентралізація”: на Київщині стартувало примусове об’єднання громад
Проєкт “Децентралізація”: сільради Київщини знову відмовляються об’єднуватися із містянами в одну громаду
Проєкт “Децентралізація”: села Миронівського та Кагарлицького районів готові протестувати проти Ржищівської ОТГ
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини вимагають від уряду обіцяного ПДФО
Проєкт “Децентралізація”: зміни в Конституцію та права громад
Проєкт “Децентралізація”: десятки громад на Київщині запізнились втрапити в перспективний план
Проєкт “Децентралізація”: Київщина виступила за ліквідацію районних рад
Проєкт “Децентралізація”: села Києво-Святошинського району погрожують перекривати дороги у разі насильницького об'єднання
Проєкт “Децентралізація”: одиниці тергромад Київщини потрапили в рейтинг потужних ОТГ України
Проєкт “Децентралізація”: секвестр бюджету залишить ОТГ без засобів для існування та боротьби з епідемією
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини озброюються засобами захисту та ведуть профілактичну боротьбу з коронавірусом
Проєкт “Децентралізація”: Ірпінь та Бородянка поборються за звання райцентру субрегіонального рівня
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини нажахані перспективою укрупнення та централізації повноважень
Проєкт “Децентралізація”: громади Фастівського району виступили проти примусового об’єднання
Проєкт “Децентралізація”: Обухівська громада планує розширюватися за рахунок суміжних сіл
Проєкт “Децентралізація”: Кабмін схвалив ще 45 ОТГ Київщини
Проєкт “Децентралізація”: Вишгород зазіхнув на звання центру Приірпіння
Проєкт “Децентралізація”: Кабмін змінив конфігурації п’яти громад Києво-Святошинського району
Проєкт “Децентралізація”: Урядовий проєкт укрупнення районів обурив Київщину (опитування)
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини позбавлять фінансової залежності від районних рад
Проєкт “Децентралізація”: громадам Київщини дозволили змінювати цільове призначення землі та затверджувати містобудівну документацію
Проєкт “Децентралізація”: села Київщини боронитимуть право на добровільне об’єднання в суді
Проєкт “Децентралізація”: Мінгромад обіцяє ОТГ поповнення бюджетів за рахунок ПДФО
Проєкт “Децентралізація”: асоціаціям Київщини не вдалось відстояти “мажоритарку” для сіл
Проєкт “Децентралізація”: На Київщині через недобровільність об’єднання знову судяться Боярка і Забір’я
Проєкт “Децентралізація”: Миронівська ОТГ планує заробляти на природі та інвестиціях
Проєкт “Децентралізація”: Студениківська ОТГ збагатиться за рахунок банку землі та “Ниви Переяславщини”
Проєкт “Децентралізація”: Фурсівській ОТГ не вистачає коштів на розвиток громади
Проєкт “Децентралізація”: Бородянська ОТГ розвиватиметься за рахунок донорів
Проєкт “Децентралізація”: Ржищівська ОТГ для одержання прибутків задіє водний та освітньо-туристичний потенціал
Проєкт “Децентралізація”: Баришівка мітить у п'ятірку найбагатших громад Київщини
Проєкт “Децентралізація”: Пісківська ОТГ хоче стати популярним курортом Київщини
Проєкт “Децентралізація”: Обухівська ОТГ спрямує на свій розвиток понад півмільярда гривень до 2030 року
Проєкт “Децентралізація”: Бучанська ОТГ направить мільйони на розбудову комфортної інфраструктури
Проєкт “Децентралізація”: Великодимерська ОТГ проведе інвентаризацію землі
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини взялися ділити ОТГ на округи та обирати старост
Проєкт “Децентралізація”: Узинська ОТГ шукає 65 млн гривень на будівництво очисних споруд
Проєкт “Децентралізація”: держава переклала на старост владні компетенції сільських голів
Проєкт “Децентралізація”: обіцяні громадам землі за межами населених пунктів пустили з молотка
Проєкт “Децентралізація”: у тергромад Київщини бракує коштів на якісні адмінпослуги
Проєкт “Децентралізація”: на зміну дільничним у об'єднаних громадах прийдуть поліцейські офіцери
Проєкт “Децентралізація”: найгучніші провали й успіхи Київщини у 2020 році
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини не можуть отримати від районів комунальне майно
Проєкт “Децентралізація”: статус і повноваження старост у громаді залежатимуть від Верховної Ради
Проєкт “Децентралізація”: у 2021 році Тетіївська громада збагатиться за рахунок гранту в 26 млн гривень
Проєкт “Децентралізація”: на Київщині почали ліквідовувати райони, перший на черзі – Згурівський
Проєкт “Децентралізація”: ліквідована Іванківська райрада залишила громаді-спадкоємцю мільйонні борги
Проєкт “Децентралізація”: голови громад мають право накладати вето лише на прийняті рішення ради
Проєкт “Децентралізація”: ліквідації Баришівського району заважають комунальні борги
Проєкт “Децентралізація”: Миронівську райраду ліквідують із боргами по зарплаті
Проєкт “Децентралізація”: депутати ВРУ взялися за урбанізацію міст
Проєкт “Децентралізація”: Київщина втрачає першість у рейтингу заможності громад
Проєкт “Децентралізація”: майно та активи Бородянського району розділили між шістьма громадами
Проєкт “Децентралізація”: Обухівський район віддасть Букринський плацдарм на утримання області
Проєкт “Децентралізація”: пандемія та безгрошів’я блокують розвиток культпослуг на Київщині
Проєкт “Децентралізація”: Держгеокадастру дозволили і далі розпоряджатися землями Київщини
Проєкт “Децентралізація”: Славутич збільшить бюджет за рахунок бізнес-парку та інвестицій
Фото: колаж KVКиевVласть
Цьогоріч президентська програма “Велике будівництво” охоплює на Київщині 18 об’єктів. На деяких із них роботи вже розпочались.
Про це KV стало відомо з повідомлення пресслужби Київської облдержадміністрації (КОДА).Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
“Ми продовжуємо активну роботу над розвитком соціальної інфраструктури нашої області. Загальний ступінь будівельної готовності по об’єктам “Великого будівництва” у регіоні складає 23%. Якщо деталізувати, школи – 6,4%, дитячі садочки – 26,3%, спортивні заклади – 38,7%. По всім проєктам роботи проходять, згідно з планом. Для нас важливо – не просто розбудовувати Київщину, а робити це якісно”, – зазначив заступник голови Київської облдержадміністрації Андрій Лісовик.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
Також він уточнив, що в рамках президентської ініціативи в Білій Церкві почнуть створювати сучасний Центр надання адміністративних послуг. Роботи на цьому об’єкті розпочнуться згодом.
Зазначимо: цього року на вдосконалення соціальної інфраструктури Київщини в рамках програми “Велике будівництво” спрямують понад 313 млн грн. Значна частина з них – співфінансування з місцевих бюджетів.
Читайте: В Броварському районі відремонтовано дорогу 100405 Глибоке – Городище
Фото: пресслужба КОДА
КиевVласть
У ході чергового брифінгу Київська ОДА проінформувала про розбудову спортивної інфраструктури на Київщині у рамках програми "Велике будівництво". Цьогоріч у Бучанській громаді заплановане відкриття Академії спорту, а у Миронівській – фізкультурно-оздоровчого комплексу. Не менш актуальною темою для регіону залишається і питання тарифів на газ.
Про це KV стало відомо за результатами онлайн-брифінгу заступника голови Київської обласної державної адміністрації Андрія Лісовика.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
На початку брифінгу Андрій Лісовик нагадав, що цьогоріч у рамках реалізації президентської ініціативи "Велике будівництво", на Київщині до програми були включені 18 об'єктів і на деяких із них роботи вже розпочалися.
"Загальний ступінь будівельної готовності по ним складає 23%, якщо деталізувати: школи – 6%, садочки – 26% та спорт – 38%. Також плануємо цьогоріч створити на території Білої Церкви сучасний центр надання адміністративних послуг", – розповів Лісовик.
Спортивна інфраструктура
Більш детально замголови КОДА розповів про реалізацію в регіоні двох проєктів спортивної інфраструктури, де роботи вже активно тривають. Це – Академія спорту в Бучі та фізкультурно-оздоровчий комплекс у Миронівці.
"Спортивний комплекс, над будівництвом якого ми зараз працюємо, стане для новоствореної Бучанської міської громади потужним і багатофункціональним об'єктом інфраструктури. Він буде використовуватися для проведення занять з різних видів спорту, як мініфутбол, баскетбол, волейбол, гандбол і великий теніс. Реалізація цього проєкту є дуже важливою. Ані в Бучі, ані в навколишніх селах немає оптимальної спортивної бази, де можна було б проводити тренування, а також організовувати спортивно-масові заходи, кубки, турніри та спортивні свята. Будівництво Академії спорту вирішить усі ці проблеми", – говорить він.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
Більше того, зауважено, що під час проєктування були дотримані і принципи безбар’єрності для маломобільних відвідувачів. Спорткомплекс облаштують пандусами та відповідними санвузлами, а дверні прорізи матимуть необхідні параметри. Усе це дозволить у перспективі проводити в Бучі спортивні заходи та змагання серед осіб з інвалідністю.
"Загалом очікуємо, що створення Академії спорту надасть змогу кожному жителю Бучанської міської громади покращити свої рівень фізичної активності. Зазначу, що йдеться про 57 тисяч людей. Також заклад буде відповідати всім вимогам організації обласних, державних і міжнародних спортивних заходів. Потужність спортивного об'єкту розрахована на 570 відвідувачів в день. Окрім цього, роботу Академії будуть забезпечувати тренери та обслуговуючий персонал, тож у Бучі з'являться ще 34 нових робочих місця", – додав чиновник.
Також за його словами, у Миронівці триває будівництво фізкультурно-оздоровчого комплексу, адже жителі громади зараз не мають можливості проводити навчання з різних видів спорту не єдиній локації. Як наслідок, громаді доводиться постійно шукати відповідні умови, щоб забезпечити тренування на належному рівні. А в зимовий період це питання загострюється ще більше. Вихід із ситуації – створення фізкультурно-оздоровчого комплексу.
"По-перше, завдяки реалізації цього проєкту зможемо створити ефективні умови для фізичного розвитку молоді, по-друге, аналогічно забезпечимо нові робочі місця для фахівців із різних видів спорту. Якщо говорити конкретніше, створено 20 робочих місць для тренерів та обслуговуючого персоналу. Загальна потужність спортивного об'єкту розрахована на 246 відвідувачів у день. У перспективі очікуємо, що молодь у Миронівці буде більше цікавитися роботою спортивних секцій, а в громаді з'явиться місце для проведення змагань місцевого та районного рівнів", – додав Лісовик.
Газове питання
Також Лісовик зупинився і на темі формування цін на газ. Оскільки у цьому питанні виникло кілька важливих нюансів, враховуючи зимову ситуацію сезонного підвищення ціни, до якої додалися дії окремих газбутів. Разом ці фактори викликала обурення цінами на газ серед населення та змусили уряд запровадити верхню межу ціни на рівні 6,99 гривень за кубометр.
"Після завершення дії цього обмеження ціни на газ знову почали підвищуватися, а в уряді постало питання, як захистити населення від подібного ціноутворення. Із цією метою ринок газу працюватиме за єдиними та прозорими правилами. З першого травня в Україні починає діяти так званий річний продукт – фіксована ціна на газ, яка не буде змінюватися для українців наступні 12 місяців. Компанії не зможуть її підвищувати, проте зможуть робити ціни в межах річного продукту нищими", – зауважив він.
І додав, що зараз жителі Київщини мають обрати для себе оптимальну ціну річного продукту. 25 квітня всі постачальники повинні були оголосити ціну на газ для населення. Переглянути тарифи можна на порталі "ГазПравда". Наприклад, наразі річна фіксована ціна державного Нафтогазу сьогодні є найкращою пропозицію на ринку. Так, споживачі можуть перейти на місячний тариф, але він буде обходитися дорожче, і зараз, і взимку, оскільки такою є динаміка цін щороку, запевнив Лісовик.
"Той факт, що річний тариф вищий за середню ціну влітку, нівелюється тим, що навесні та влітку об'єми споживання населенням газу є мінімальними. У той час як взимку, коли газу використовуються найбільше, ціна буде нижча за середню і відчутно нижчою від пікових цін опалювального сезону. Відповідно, рішення про запровадження річного тарифу за замовчуванням, дозволить зафіксувати ціни для споживачів, навіть, якщо наступного опалювального сезону ринкова ціна на газ різко піде вгору. При цьому споживачі мають право відмовитися від цього тарифу, якщо забажають", – резюмував він.
Нагадаємо, що у квітні-травні в опорних лікарнях Київщини запрацюють п'ять приймальних відділень. Їхня модернізація обійдеться в понад 38 млн гривень. Також понад 297 млн гривень витратять на будівництво 35 сільських амбулаторій.
Читайте: На Київщині будують 35 сільських амбулаторій за програмою “Велике будівництво”
Також за програмою "Велике будівництво" в столичному регіоні в цьому році на ремонт автомобільних доріг спрямують понад 1 млрд гривень. Обласна влада уклала масштабні угоди про співпрацю з європейськими компаніями. В рамках меморандуму з турецьким холдингом відремонтують дві міжнародних автодороги, а за допомогою кредитної програми від Європейського інвестбанку – три соціальні об'єкти.
Читайте: На Київщині розбудують дорожню та соціальну інфраструктури за рахунок іноземних інвестицій
Нагадаємо також, що відремонтовані і реконструйовані у рамках програми президента “Велике будівництво” приймальні відділення українських лікарень отримають у 2021 році 4656 одиниць медичного обладнання на суму понад 6 млрд гривень.
Усього у 2021 році на Київщині у рамках держпрограми планують реалізувати ще 18 об'єктів за 318 мільйонів гривень. Сума перевищує минулорічні витрати на понад 100 млн гривень. Проєкти стосуються розвитку медичної, спортивної та освітньої сфер життя Київщини.
Читайте: КОДА відзвітувала про реалізацію програми “Велике будівництво” на Київщині
Крім того, у рамках програми на Київщині упродовж року планують реалізувати 18 об’єктів соціальної інфраструктури на загальну суму в понад 343 млн гривень. Серед ключових – будівництво дитячого садка в Згуровці, школи – в селі Проців та центру з надання адміністративних послуг – у Білій Церкві.
Читайте: На Київщині на будівництво освітніх і спортивних закладів витратять понад 343 млн гривень
Фото: коллаж KVКиевVласть
На Київщині триває реконструкція шляхопроводу на трасі Н-02/М-06, яка проходить через населені пункти Біла Церква, Канів, Софіївка, Кагарлик. Дорожні роботи проходять в рамках державної програми “Велике будівництво”.
Про це KV стало відомо з повідомлення пресслужби Київської облдержадміністрації (КОДА).Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
“Роботи проходять в рамках президентської програми “Велике будівництво”, – сказано в повідомленні.
“Модернізація шляхів та підвищення безпеки дорожньої мережі Київщини – спільне завдання на всіх рівнях влади, Це не лише безпека людей, а й один з чинників розвитку регіонів. “Державна програма “Велике будівництво” дає змогу виконувати ці роботи комплексно і на високому рівні”, – зазначив голова Київської облдержадміністрації Василь Володін.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
Нагадаємо, в рамках реалізації державної програми “Велике будівництво” завершено поточний середній ремонт автомобільної дороги в Броварському районі Київської області.Всього протягом року в рамках програми “Велике будівництво” в Київській області реалізують близько 50 об’єктів дорожнього господарства на загальну суму 1 049 млн грн.
Читайте: В селі Пашківка на Київщині капітально відремонтують приміщення школи
Фото: КОДАКиевVласть
Київська ОДА видала чергові 147 ліцензій комунальним навчальним закладам у п’яти районах Київщини. Ліцензії без проходження процедури ліцензування одержали 41 школа та вісім дитсадків. Ще п’ять ліцензій відійшли до приватних шкіл та садочків у Бучанському та Білоцерківському районах. Загалом навчальні заклади працюватимуть в міських громадах Вишневого, Білої Церкви, Бучі, Ірпеня та ще у семи сільських та селищних тергромадах.
Як стало відомо KV, голова Київської ОДА Василь Володін підписав дев'ять розпоряджень (№№ 145, 153, 154, 175, 176, 203, 205, 215, 216) щодо впровадження трирівневої повної загальної середньої освіти на Київщині комунальними закладами без проходження процедури ліцензування. А також видав ще шість розпоряджень (№№ 187, 206, 207, 208, 86, 74) щодо здійснення ліцензованої освітньої діяльності приватними навчальним закладам. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Комунальні заклади
У Вишгородському районі очільник Київщини Василь Володін надав 26 ліцензій навчальним закладам Поліської громади. Ліцензії одержали сім шкіл. Із них п’ять – І-ІІІ ступенів у сфері загальної середньої освіти за рівнем початкової, базової, профільної та дошкільної освіти. Решта – школи І-ІІ ступенів, які одержали по три ліцензії: дошкільну, початкову та базову. Загалом ці заклади можуть охопити навчанням 2 580 дітей громади.
Також дев’ять ліцензій одержали три заклади Феодосіївської громади Обухівського району. Лісниківська школа І-ІІІ ступенів має тепер три ліцензії. А саме: за рівнем початкової та базової освіти по 120 осіб та профільної – 40 осіб. Також три ліцензії у Ходосівської школи І-ІІІ ступенів: по 150 осіб на початкову та базову та 50 осіб – на профільну освіти. Найбільша кількість учнів зможе навчатися в Хотівському академічному ліцею. Тут початковою освітою зможуть охопити 700 осіб, базовою – 900 учнів та профільною 180 школярів.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
Фурсівська громада Білоцерківського району одержала аж 18 ліцензій для своїх навчальних закладів. Частина цих ліцензій відійшла до п’яти дитсадків, які зможуть загалом надавати дошкільну освіту 325 дітям. Найменша кількість вихованців, 30 осіб, виховується у дитсадку "Казка", найбільша – 100 осіб – у дитсадку "Сніжинка". Діють на території громади і чотири школи І-ІІІ ступенів. Три з них одержали по три базові ліцензії, а ось Яблунівський НВК, чотири, враховуючи і дошкілля. Загалом мережа шкіл розрахована на 1 100 учнів.
Ще 16 ліцензій надано чотирьом школам і одному дитсадку Калитянської громади Броварського району. Дошкільний заклад "Зірочка" може виховувати 280 осіб. Всі чотири школи мають І-ІІІ ступені і в них загалом зможе навчатися 2 605 учнів. Із них дві, Заворицький НВК та Семиполківський НВК, мають по чотири ліцензії: три на повну середню освіту та дошкільну.
У цьому ж районі 49 ліцензій дісталися і школам і дитсадкам Згурівської громади. У Згурівці ліцензії мають два дитсадки комбінованого типу для дітей віком від 2 місяців до 6-7 років – це "Веселка" та "Журавка", кожний розрахований на 160 дітей. Одна школа І ступеня, Вознесенський НВК надаватиме дошкільну і початкову освіту для 105 дітей. Ще п’ять шкіл мають І-ІІ ступінь і зможуть надавати початкову, базову та дошкільну освіту вже для 950 учнів. Також ще вісім шкіл мають І-ІІІ ступені й охоплять середньою освітою ще 2 600 дітей громади. Шість із них одержали по чотири ліцензії і дві – по три ліцензії.
Також КОДА продовжує схвалювати ліцензії для навчальних закладів Бучанської та Вишневої громад Бучанського району.
Так, три ліцензії видано КЗ "Мироцька гімназія №12" Бучанської міськради, що розташована у селі Мироцьке. У сфері дошкільної освіти обласна адміністрація схвалила закладу ліцензований обсяг на 120 осіб. Початковою освітою тут охоплять 240 дітей, а базовою освітою вже 300 осіб.
П’ятнадцять ліцензій відійшло до Вишневої громади. У самому місті Вишневе середню освіту надаватимуть чотири школи. Серед них є дві школи І-ІІІ ступенів – це №1 та №2, яким надано по три базові ліцензії. Перша школа зможе навчати загалом 1 570 учнів, а друга – 1 320 учнів. Ще два заклади мають статус ліцея. Так, Вишнівський академічний ліцей "Основа" може надавати початкову, базову та профільну освіти для 1 800 школярів, а Вишнівський ліцей "Ідеал" – для 1 647 учнів. І ще одна школа І-ІІІ ступенів зареєстрована в селі Крюківщина, їй схвалено також три ліцензії, але вже для 1 690 школярів.
У Бучанському районі Володін надав шість ліцензій і для шкіл Борщагівської громади. По три ліцензії одержали Софіївсько-Борщагівський НВК для 1 920 осіб та Петропавлівсько-Борщагівський НВК – для 1 341 осіб.
Також п’ять ліцензій дісталося і двом школам Ірпінської громади, а саме: Михайлівсько-Рубежівському закладу І-ІІІ ступенів та Козинцівській гімназії. Школі надано три ліцензії на повну загальну середню освіту для 670 осіб, а гімназії всього дві ліцензії – на початкову освіту обсягом 120 осіб та базову обсягом 270 осіб.
Приватні заклади
Ліцензії за рівнем дошкільної, початкової, базової та профільної середньої освіти одержали і низка приватних закладів.
Три ліцензії дісталися приватному закладу загальної середньої освіти "Білоцерківський ліцей "Іт Степ Скул". Ліцей розташований у центрі міської громади Біла Церква на бульварі Олександрійський, 52-А/1-А. Початковою освітою він може охопити до 70 осіб, базовою – 150 осіб та профільною 50 осіб.
Згідно із даними Youcontrol, "Білоцерківський ліцей "Іт Степ Скул" був зареєстрований нещодавно – у січні цього року із статутним капіталом у розмірі 100 тис. гривень. Керує закладом Олена Гурська, а ось належить ліцей одеситу Дмитру Корчевському та Володимиру Галицькому із Дніпра.
Крім того, вони є співвласниками ще декількох компаній: в Полтавській області – ТОВ "Сучасна освіта Кременчук", в Івано-Франківській області – ТОВ "Освітні Технології Івано-Франківськ", в Кіровоградській – ТОВ "Освітні технології Кропивницький", в Сумській області – ТОВ "Освітні технології Суми" і ще низки освітніх компаній, таких як комп’ютерна академія "Шаг".
Корчевський є співвласником дніпропетровської компанії із понад п'ятимільйонними статками ТОВ "Самм", яка займається наданням в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна. І ще декількох компаній з аналогічним видом діяльності.
На сайті ж закладу зауважено, що IT Step School – це ліцензована загальноосвітня школа з поглибленим вивченням ІТ та іноземних мов, яка створена на базі комп’ютерної академії "Шаг". Академія "Шаг" має вже 20 років досвіду у сфері освіти, яка діє в 22 країнах світу та має 105 філій. У Білій Церкві вартість навчання в такому закладі обійдеться в 9 889 тис. гривень на місяць.
Аналогічні ліцензії одержав і ТОВ "Гімназія "Умка Смарт", що розташоване в селі Софіївська Борщагівка Борщагівської громади Бучанського району по вулиці Щаслива, 7. Заклад працюватиме з такими обсягами: початкова, базова та профільна освіти – по 80 осіб. Гімназія зареєстрована у липні 2020 року зі статутним капіталом у розмірі 2 тис. гривень. Належить заклад – Валентині Курінній.
Під її керівництвом працює ще два освітні заклади. У сфері дошкільної і початкової освіти "Навчально-виховний комплекс" Загальноосвітня школа I ступеня – гімназія – дитячий садок "Умка Гранд". Комплекс розташований в селі Святопетрівське з 2016 року, ниці це територія Білогородської громади. У Софіївській Борщагівці з 2012 року також працює ще один дитсадок – "Умка".
"Наша програма у повній мірі відповідає рекомендаціям Міністерства освіти із 1 по 11 класи, але є значно ширшою за навчальний план звичайної загальноосвітньої школи. Додатково ми поглиблено викладаємо іноземні мови (французьку, а англійську – із носіями в рамках Speaking club), навчаємо ІТ-грамотності та обраної спеціалізації", – йдеться на сайті закладу.
Читайте: КОГА установит госнадзор над лицензиатами в сфере образования
У цьому ж районі 30 учнів початковою освітою охопить і "Крюківщинська приватна гімназія "Школа Навпаки". Це ТОВ здійснює свою діяльність в селі Крюківщина по вулиці Повітрофлотська, 9-А та 9-Б, з вересня 2020 року, ниці село увійшло до Вишневої громади. Заклад має статутний капітал у розмірі 1 тис. гривень, яким керують Леся Бондаренко та Світлана Глушко. Остання, разом із киянином Євгеном Глушко, є кінцевими бенефіціарами ТОВ.
На сайті закладу зауважено, що у гімназії здійснюється навчання за програмою Нової української школи, а також є чотирьохразове повноцінне харчування, діють гуртки та студії, робототехніка. Вартість навчання у закладі вартуватиме батькам 8,5 тис. гривень у місяць.
Виховуватиме 40 дітей із міста Вишневе і фізична особа-підприємець Марина Валеріївна Кузьменко. Надавати дошкільну освіту вона має намір у місті по вулиці Івана Франка, 23-А. Як ФОП, вона була зареєстрована ще в лютому 2010 року.
Вдалося одержати ліцензію у сфері дошкільної освіти й Ірпінському приватному закладу дошкільної освіти "Білченя".
Дитсадок "Білченя" зареєстроване у жовтні 2020 року у селищі Коцюбинське (Коцюбинська громада Бучанський район) по вулиці Пономарьова, 26, із статутним капіталом у розмірі 2 тис. гривень і зможе виховувати до 60 осіб. Цим закладом керує Ольга Зеленковська. За сумісництвом вона і співвласниця ПЗ разом із киянином Олександром Шубін та ТОВ "Мережа дитячих закладів "Білченя", засновниками якого є також вони.
Крім того, Зеленковська є співзасновницею ГО "Центр компетенцій з кібербезпеки України", а Шубін співвласником низки компаній: з надання в оренду будівельних машин і устатковання ТОВ "Еверест БМ Груп", з комплексного обслуговування об'єктів ОК "Грінвуд", будівництва житлових і нежитлових будівель ТОВ "Еверест БМ" та купівлі та продажу власного нерухомого майна ТОВ "Прайм Капітал Груп"..
На сайті закладу зауважено, що у дитсадку працює декілька груп у режимі повного і неповного робочого дня для дітей віком від 1 до 6 років. Вартість абонемента тут обійдеться від 4 тис. до 6,5 тис. гривень в місяць. Також ту прохають сплатити і річний вступний внесок у розмірі від 2 до 3 тис. гривень. Діє при мережі і школа, яка працює за програмою "Нуш" і додатковим ліцензійними програмами, а ще – академія розвитку інтелекту, студії тощо.
Крім того, КОДА залишила без розгляду "заяву про отримання ліцензії на провадження освітньої діяльності за рівнем дошкільної освіти, подану директором ТОВ "Заклад дошкільної освіти "Смартіс" (ідентифікаційний код юридичної особи 42297076, ідентифікаційний код відокремленого підрозділу 43960876), відповідно до обґрунтованої підстави залишення заяви без розгляду та пропозиції щодо порядку її усунення".
У додатку до документа, підставою у відмові надати ліцензію вказано, що філія подала заяву, яка була оформлена з порушенням вимог Закону про ліцензування. А саме: не містила обов’язкових даних про суб’єкта господарювання та юридичну інформацію про здобувача ліцензії. І лише після того, як будуть усунуті всі зауваження, філія цього закладу, яка розташована у Вишгороді, зможе повторно звернутися за одержанням ліцензії.
Варто додати, що основний підрозділ "Смартіс", розташований у Києві на Оболонському масиві і ліцензію на дошкільну освіту здобув ще у вересні 2020 року. Цей заклад надає свої послуги вже упродовж двох років. Статутний капітал закладу сягає понад 246 тис. гривень і належить бельгійцю Бутрі Мішель Крістіан та киянці Катерині Пархоменко.
Це, загалом, приватний дитсадок з унікальною авторською програмою, що спрямована на різносторонній розвиток дітей від 1,5 до 6 років. Тут використовують методики М. Зайцева, Г. Домана, М. Монтессори, ментальної арифметики та Вальфдорської системи. Загалом на освітніх форумах позитивно відгукуються про роботу цього закладу.
Читайте: КМДА надала 14 освітніх ліцензій комунальним та приватним закладам чотирьох районів столиці
Нагадаємо, як повідомляла раніше KV, Київська ОДА вже схвалила 272 освітні ліцензії для 111 шкіл та дитсадків в трьох районах Київщини. У місті Ірпінь та суміжних громадах навчатимуть та виховуватимуть дітей у 32 закладах, Броварському районі – 41 школа та дитсадок. Найбільше навчальних закладів у Вишгородському районі – 59. У рамках шкільної реформи вже майже всі школи одержали ліцензії з правом навчати за новою трирівневою системою.
Читайте: Новий формат: школи Київщини долучаються до трирівневої системи освіти
Крім того, КОДА надала ще 716 освітніх ліцензій для 196 шкіл та 123 дитсадків Київщини. Загалом ліцензії одержали 23 громади Білоцерківського, Фастівського та Обухівського районів. Так, у Білоцерківській громаді вихованням дітей займатимуться 36 дитсадків, а в 27 школах зможе навчатися понад 26 тисяч школярів. У колишньому Кагарлицькому ж районі охопити навчанням зможуть лише понад 3 тисячі дітей.
Читайте: На Київщини ліцензували діяльність шкіл та дитсадків у 23 тергромадах
Також раніше Київська ОДА надала 487 ліцензій для 121 школи та 118 дитсадків у трьох районах Київщини. Так, у дев’яти громадах Бориспільського району діти зможуть одержати дошкільну, середню та профільну освіти у 76 навчальних закладах. В Обухівському районі нова трирівнева система освіти запрацює у 75 школах та дитсадках, у Бучанському районі – у 100 навчальних закладах.
Читайте: 24 громади трьох районів Київщини одержали ліцензії на нову середню освіту
Чергові 270 освітніх ліцензій на нову середню освіту 70 школам та 47 дитсадкам. Ліцензії одержали навчальні заклади восьми громад у Бучанському, Фастівському, Броварському та Бориспільському районах.
Читайте: Нова трирівнева система освіти стала досяжною ще для 70 шкіл Київщини
Фото: колаж KVКиевVласть
В рамках реалізації державної програми “Велике будівництво” завершено поточний середній ремонт автомобільної дороги в Броварському районі Київської області.
Про це KV дізналася з повідомлення пресслужби Київської облдержадміністрації (КОДА).
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” Ремонтні роботи на автомобільній дорозі 100405 Глибоке – Городище – /Н-08/ км 3+100 – км 5+800 розпочалися в 2020 році. На сьогодні влаштовано 19400 м2 асфальтного покриття, нанесено дорожню розмітку, встановлено 35 дорожніх знаків.
“Модернізація шляхів та підвищення безпеки дорожньої мережі Київщини – спільне завдання на всіх рівнях влади, Це не лише безпека людей, а й один з чинників розвитку регіонів. “Державна програма “Велике будівництво” дає змогу виконувати ці роботи комплексно і на високому рівні. Попереду сезон активних дорожніх робіт. Працюємо далі над оновленням доріг регіону”, – зазначив голова Київської облдержадміністрації Василь Володін.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
Всього протягом року в рамках програми “Велике будівництво” в Київській області реалізують близько 50 об’єктів дорожнього господарства на загальну суму 1 049 млн грн.
Читайте: В селі Пашківка на Київщині капітально відремонтують приміщення школи
Фото: пресслужба КОДА.КиевVласть
До першого липня до тергромад має перейти усе комунальне майно колишніх районів. І якщо більшість територій на Київщині вже завершує районування, то процес реорганізації Васильківського району тільки-но стартував. Між чотирма громадами-правонаступницями встигли розподілити лише навчальні та медичні заклади. Чиновники запевняють, що незважаючи на брак часу, ліквідація Васильківської райради відбудеться за планом.
Як стало відомо KV, у рамках адмінтерреформи розпочався процес реорганізації Васильківського району шляхом його приєднання до новоутвореного Обухівського.
Обухівська районна рада прийняла рішення про початок реорганізації Васильківської районної ради ще в грудні 2020 року. Обухівська райрада стала правонаступником всього майна, після чого утворила комісію з реорганізації.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Сама ж реорганізація передбачає проведення інвентаризації активів та зобов'язань, усіх прийнятих рішень, а згодом закриття усіх рахунків та проведення державної реєстрації припинення діяльності Васильківської райради.
Так, у грудні був затверджений звіт про виконання бюджету Васильківського району за дев’ять місяців 2020 року по доходах у сумі понад 307 млн гривень і по видатках у сумі понад 271 один мільйон гривень з перевищенням доходів над видатками у понад 36 млн гривень. У звіті ж за 2020 рік районний бюджет було виконано по доходам у сумі понад 426 млн гривень та по видаткам – у сумі понад 413 млн гривень з перевищенням доходів над видатками у понад 13 млн гривень.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
У січні новоутворена рада вже вийшла із засновників юридичної особи і, таким чином, передала на баланс Феодосіївської громади шість навчальних закладів. У лютому Обухівська райрада також вийшла зі складу засновників КНП Васильківської райради "Васильківська центральна районна лікарня". А також запропонували Васильківській міськраді увійти до складу засновників КП "Васильківський районний трудовий архів" та КНП "Васильківський районний центр первинної медико-санітарної допомоги". .
Як розповів голова Обухівської районної ради VIIІ скликання Антон Карманов, якщо в більшості районах вже практично завершується процедура, то по Васильківському вона тільки стартувала.
"Васильківський район залишився наостанок, так як з райради до цього моменту всі співробітники вже звільнилися. Якщо з іншими районами ми поспішали, тому що там були працівники, яких потрібно було розрахувати і виплатити заробітні плати, то в Васильківському всього один робітник у декретній відпустці. Не було термінових витрат, тож вирішили не навантажувати раду і продовжити процеси по іншим районам, де були співробітники, яких необхідно було розрахувати. За процедурою ми повинні їх повідомити за два місяці, вони повинні стати на біржу праці. Є штати райрад потужністью в 17 чоловік, з яких половина – це робочі посади", – розповів Карманов.
За його словами, ліквідаційна комісія вже працює над передачею майна. Та через те, що зі штату нікого не залишилося, в цьому питанні виникають певні складнощі.
"Благо, є співробітники, які відгукнулися допомогти. Все йде згідно з процедурою, працює ліквідаційна комісія. Наприклад, вже передали лікарню, Феодосіївській громаді – передали школи, які були на балансі Васильківського, і в тому числі Києво-Святошинського району. У цьому питанні нам допомагали і райдержадміністрація, підключалися громади. В принципі якихось проблем в цих процесах ми не бачимо. Витримуються всі піврічні терміни, протягом яких ми повинні встигнути передати на баланс громад все майно. Думаю, що в травні вже буде заключна сесія", – додав він.
Точка зору
Депутат Київської обласної ради (фракція "За Майбутнє"), ексочільник Васильківської міськради Володимир Сабадаш:
Якщо до цього процеси передачі майна до громад блокувалися, то після зміни обласного керівництва, з допомогою депутатів Київоблради та депутатів районних рад, думаю, ми їх відрегулюємо. Я чув, що є багато проблемних питань, що залишають об'єкти на балансі райрад, громадам передають лише їхнє утримання. Я вважаю, що майно, яке є в районах, має бути передане до громад, які надалі і нестимують всю необхідну відповідальність та опікуватимуться ним.
З приводу Васильківської громади, від якої особисто і був обраний, то наскільки мені відомо, значних проблем в цих процесах не виникає. Основний об’єкт, районну лікарню, громада вже одержала, необхідні рішення прийняті. На території міста діяло, звичайно, багато власних комунальних підприємств, які зараз вже працюють на громаду. Це, починаючи від водопостачання, закінчуючи прибиранням сміття.
Голова Глевахівської селищної громади Володимир Петренко:
До громади перейшли школи, первинна медицина. Ці процеси тривають і, думаю, що ми знайдемо спільну мову у цих питаннях. Наразі у нас вже створені і діють власні комунальні підприємства. Таких КП, щоб діяли на нашій території і мали би перейти до нас з балансу райради, немає. Тож нам немає за що воювати.
Нагадаємо, що Васильківський район було утворено у 1923 році і вважався він одним із найрозвиненіших регіонів області. Район із населенням в 57 900 осіб займав площу в 1184,4 тис. га, з них 16,8 тис. га – ліси.
До його складу входило чотири селищні ради та 39 сільських рад, які об'єднували 70 населених пунктів і підпорядковувались Васильківській районній раді з адмінцентром у місті обласного значення Васильків. У районі працювало 10 промислових підприємств. Основна виробнича діяльність району – сільськогосподарське виробництво.
Восени район розділився на декілька громад. Основна частина територій (12 сільрад та місто) увійшли до Васильківської громади. Ще чотири сільради відійшли до Глевахівської громади, одна, Дзвінківська сільрада, увійшла до складу міської Боярської громади та ще три – Гвоздівська, Іванковичівська та Рославичівська – до Феодосіївської громади.
Читайте:
Проект Децентрализация: Софиевская и Петропавловская Борщаговки не спешат объединяться
Проект “Децентрализация”: Войти в Озернянскую ОТО готовы лишь два сельсовета из шести
Проект “Децентрализация”: Великодымерская теробщина этой осенью идет на выборы
Проект “Децентрализация”: Медвинская теробщина идет на выборы в неполном составе
Проект “Децентрализация”: Фурсовская теробщина может лишиться части бюджета
Проект “Децентрализация”: Села Переяслав-Хмельницкого района отказались примкнуть к городу
Проект “Децентрализация”: Кагарлыкская теробщина объединит город и 26 сельсоветов
Проект “Децентрализация”. Политические амбиции мешают состояться большой Боярской теробщине
Проект “Децентрализация”: Тетиевская терробщина готовится к выборам в декабре
Проект "Децентрализация". Узинской терробщине придется поработать над развитием
Проект “Децентрализация”: КОГА тормозит назначение выборов в Циблевской терробщине
Проект “Децентрализация”: Гостомельская ОТО пойдет на выборы только в составе Киево-Святошинского района
Проект “Децентрализация”: Студениковская терробщина готовится к выборам в декабре
Проект “Децентрализация”: Предусмотренная Кабмином Дымерская ОТО может не состояться
Проект “Децентрализация”: Мироновская терробщина ждет позитивного вывода от КОГА
Проект “Децентрализация”: Ржищевская терробщина может стать проблемой для Кагарлыкского района
Проект “Децентрализация”: Ходосовская терробщина может объединить села трех районов
Проект “Децентрализация”: села Ставищенского района готовы митинговать против объединения
Проект “Децентрализация”: Яготинская терробщина не спешит на выборы
“Проект Децентрализация”: Создание Боярской ОТО дошло до суда
Проект “Децентрализация”. Сельсоветы потенциальной Вороньковской ОТО не готовы объединяться
Проект “Децентрализация”: Власти Згуровщины не готовы терять полномочия
Проект “Децентрализация”: Потенциальная Дмитровская терробщина уже год дожидается выборов
Проект “Децентрализация”: Гребенковская терробщина не может быть создана без согласия двух сельсоветов
“Проект Децентрализация”: Создание потенциальной Бышевской ОТО остановилось в 2015 году
Проект “Децентрализация”: Козин поборется за право быть центром терробщины
Проект “Децентрализация”: Пирновская терробщина может быть создана только принудительно
Проект “Децентрализация”: Процесс объединения в Барышевке даже не начали
Проект “Децентрализация”: Терробщина с центром в Украинке может быть названа Трипольской
Проект “Децентрализация”: Рожновская терробщина не может определиться с центром
“Проект Децентрализация”: Обухов может присоединить окрестные села
Проект “Децентрализация”: Иванковская ОТО поборется за зону отчуждения
Проект “Децентрализация”: Ташанская терробщина год ждет позитивного вывода КОГА
Проект “Децентрализация”: Березанская терробщина будет проходить процедуру создания ОТО заново
Проект “Децентрализация”: Володарский район не планирует объединяться в ближайшее время
Проект “Децентрализация”: Полесский район этим летом планирует начать процесс объединения
Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО может объединить не все сельсоветы
Проект “Децентрализация”: Ракитнянский район может объединиться в две терробщины
Проект “Децентрализация”: Калиновская терробщина может быть создана с разрешения Кабмина
Проект “Децентрализация”: Белая Церковь может присоединить три сельсовета
Проект “Децентрализация”: В Броварском районе может появиться Придеснянская терробщина
Проект “Децентрализация”: Потенциальная Вишневская ОТО начала процесс объединения
Проект “Децентрализация”: Германовка и Григоровка Обуховского района хотят быть центрами одной ОТО
Проект “Децентрализация”: Сельсоветы Таращанского района не хотят объединяться в терробщину
Проект “Децентрализация”: Процесс создания Чабановской терробщины стоит на месте
Проект “Децентрализация”: Скандальная Бучанская ОТО первой на Киевщине воспользовалась законом о присоединении
Проект “Децентрализация”: Потенциальная Томашовская терробщина объединит два района Киевщины
Проект “Децентрализация”: Ржищев начал присоединять села двух районов
Проект “Децентрализация”: Потенциальная Бородянская терробщина готова идти на выборы
Проект “Децентрализация”: Фастов планирует присоединить окружающие села
Проект “Децентрализация”: потенциальная Киево-Святошинская терробщина разделилась на две ОТО
Проект “Децентрализация”: КОГА утвердила Мироновскую терробщину
Проект “Децентрализация”: Заборский сельсовет не отдадут Боярке
Проект “Децентрализация”: Барышевская ОТО готовится к выборам
Проект “Децентрализация”: вялое руководство, имитация объединения и недостаточный результат
Проект “Децентрализация”: Обухов планирует присоединить один сельсовет
Проект “Децентрализация”: Березань присоединила пять сельсоветов
Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО не пошла на зимние выборы из-за бездействия КОГА
Проект “Децентрализация”: Ковалевскую терробщину за один день утвердили в КОГА и отправили на выборы
Проект “Децентрализация”: жители Клавдиево-Тарасово просят президента ускорить их объединение
Проект “Децентрализация”: выборы в терробщинах Киевщины под угрозой срыва
Проект “Децентрализация”: 4 сельсовета Иванковского района тормозят создание терробщины
Проект “Децентрализация”: в Бузовском сельсовете скандал из-за присоединения к Ирпеню
Проект “Децентрализация”: потенциальная Вишневская терробщина готовится подавать документы в КОГА
Проект “Децентрализация”: в Ирпене со скандалом пытаются присоединить два сельсовета
Проект “Децентрализация”: Полесский район отложил объединение на следующий год
Проект “Децентрализация”: еще 6 сельсоветов могли бы присоединиться к Ржищеву
Проект “Децентрализация”: терробщины Киевщины просят парламент провести объединение по закону
Проект “Децентрализация”: Киевщина оказалась в числе аутсайдеров рейтинга формирования ОТО
Проект “Децентрализация”: терробщинам Киевщины урезали дотацию на содержание школ и больниц
Проект “Децентрализация”: сельсоветы Белоцерковщины просят Киевоблсовет ускорить их присоединение к городу
Проект “Децентрализация”: Гройсмана просят разобраться с объединением территориальных общин на Згуровщине
Проект “Децентрализация”: протестующий Ворзель войдет в состав Бучанской ОТО
Проект “Децентрализация”: Киевская ОГА одобрила создание Томашовской терробщины
Проект Децентрализация: в Васильковском районе может появиться Калиновская терробщина
Проект Децентрализация: КОГА утвердила создание Глевахской ОТО
Проект Децентрализация: Созданию Макаровской ОТО угрожает новоявленная Комаровская община
Проект Децентрализация: Ташанская терробщина готова идти на выборы
Проект Децентрализация: Гребенковская терробщина поборется за положительное заключение КОГА
Проект Децентрализация: Гатное и Вита-Почтовая хотят спастись от столицы совместным объединением
Проект Децентрализация: Гостомель борется с Ирпенем за создание отдельной общины
Проект “Децентрализация”: администрация Терещука выдала общинам Киевщины еще два позитивных вывода
Проект “Децентрализация”: Калиновская община Броварского района может объединить четыре сельсовета
Проект “Децентрализация”: Сельсоветы Фастовского района надеются успеть добровольно объединиться в Кожанскую ОТО
Проект “Децентрализация”: теробщины Киевщины жалуются на нехватку инфраструктурной субвенции
Проект “Децентрализация”: судебное дело о присоединении Заборья к Боярке рассмотрят заново
Проект “Децентрализация”: смена власти в Копылове заблокировала создание Березовской терробщины
Проект “Децентрализация”: села Бориспольщины хотят спастись от города созданием Золочевской общины
Проект “Децентрализация”: КОГА утвердила создание Обуховской терробщины
Проект “Децентрализация”: Гоголевская община продолжит объединение после утверждения перспективного плана
Проект “Децентрализация”: процесс утверждения Вишневской общины может затянуться до конца года
Проект “Децентрализация”: Козинскую общину Обуховского района могут исключить из перспективного плана
Проект “Децентрализация”: в Бородянском районе суды тормозят объединение общин
Проект “Децентрализация”: Островская община просит президента Зеленского разобраться с решениями КОГА
Проект “Децентрализация”: села потенциальной Боровской ОТО может переманить новоявленная Мотовиловская община
Проект “Децентрализация”: миллионные долги могут оставить жителей Калитянской ОТО без воды и света
Проект “Децентрализация”: Таращанский район может разделиться на две общины
Проект “Децентрализация”: теробщины Киевщины недополучают налоги за землю
Проект “Децентрализация”: бюджеты четырех теробщин Киевщины оказались под угрозой
Проект “Децентрализация”: Киевщину могут поделить на шесть районов
Проект “Децентрализация”: пять теробщин Киевщины хотят расшириться за счет окрестных сел
Проект “Децентрализация”: села на Васильковщине, рассорившиеся из-за реформы, могут объединить насильно
Проект “Децентрализация”: Киевская ОГА дала сельсоветам последний шанс добровольно присоединиться к ОТО
Проект “Децентрализация”: Бориспольщина и Белая Церковь не определились с центрами развития теробщин
Проект “Децентрализация”: общины Киево-Святошинского района требуют от КОГА пересмотреть состав и количество местных общин
Проект “Децентрализация”: Киевоблсовет просит ВРУ и Кабмин разобраться с проблемными селами Киевщины
Проект “Децентрализация”: вокруг потенциальной Боярской теробщины разгорелся новый скандал
Проект “Децентрализация”: КОГА может вынести негативный вердикт потенциальной Пристоличной ОТО
Проект “Децентрализация”: села Киево-Святошинского района спешно взялись за объединение
Проект “Децентрализация”: Бориспольщину разделят на шесть теробщин
Проект “Децентрализация”: потенциальная Березовская ОТО под угрозой срыва
Проект “Децентрализация”: судьбу потенциальной Феодосиевской общины решит Кабмин
Проект “Децентрализация”: Мироновская ОТО расширила границы за счет трех сельсоветов
Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО просит Кабмин откорректировать перспективный план
Проект “Децентрализация”: Обуховская ОТО поборется за окружающие села с потенциальной Козинской общиной
Проєкт “Децентралізація”: Петропавлівська і Софіївська Борщагівки проти об'єднання з Вишневим та столицею
Проєкт “Децентралізація”: села Переяслав-Хмельницького району відстоюють потенційну Гайшинську громаду
Проєкт “Децентралізація”: найгучніші провали й успіхи Київщини у 2019 році
Проєкт “Децентралізація”: Київщина увійшла в ТОП-5 областей-аутсайдерів за рейтингом формування спроможних громад
Проєкт “Децентралізація”: на Київщині стартувало примусове об’єднання громад
Проєкт “Децентралізація”: сільради Київщини знову відмовляються об’єднуватися із містянами в одну громаду
Проєкт “Децентралізація”: села Миронівського та Кагарлицького районів готові протестувати проти Ржищівської ОТГ
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини вимагають від уряду обіцяного ПДФО
Проєкт “Децентралізація”: зміни в Конституцію та права громад
Проєкт “Децентралізація”: десятки громад на Київщині запізнились втрапити в перспективний план
Проєкт “Децентралізація”: Київщина виступила за ліквідацію районних рад
Проєкт “Децентралізація”: села Києво-Святошинського району погрожують перекривати дороги у разі насильницького об'єднання
Проєкт “Децентралізація”: одиниці тергромад Київщини потрапили в рейтинг потужних ОТГ України
Проєкт “Децентралізація”: секвестр бюджету залишить ОТГ без засобів для існування та боротьби з епідемією
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини озброюються засобами захисту та ведуть профілактичну боротьбу з коронавірусом
Проєкт “Децентралізація”: Ірпінь та Бородянка поборються за звання райцентру субрегіонального рівня
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини нажахані перспективою укрупнення та централізації повноважень
Проєкт “Децентралізація”: громади Фастівського району виступили проти примусового об’єднання
Проєкт “Децентралізація”: Обухівська громада планує розширюватися за рахунок суміжних сіл
Проєкт “Децентралізація”: Кабмін схвалив ще 45 ОТГ Київщини
Проєкт “Децентралізація”: Вишгород зазіхнув на звання центру Приірпіння
Проєкт “Децентралізація”: Кабмін змінив конфігурації п’яти громад Києво-Святошинського району
Проєкт “Децентралізація”: Урядовий проєкт укрупнення районів обурив Київщину (опитування)
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини позбавлять фінансової залежності від районних рад
Проєкт “Децентралізація”: громадам Київщини дозволили змінювати цільове призначення землі та затверджувати містобудівну документацію
Проєкт “Децентралізація”: села Київщини боронитимуть право на добровільне об’єднання в суді
Проєкт “Децентралізація”: Мінгромад обіцяє ОТГ поповнення бюджетів за рахунок ПДФО
Проєкт “Децентралізація”: асоціаціям Київщини не вдалось відстояти “мажоритарку” для сіл
Проєкт “Децентралізація”: На Київщині через недобровільність об’єднання знову судяться Боярка і Забір’я
Проєкт “Децентралізація”: Миронівська ОТГ планує заробляти на природі та інвестиціях
Проєкт “Децентралізація”: Студениківська ОТГ збагатиться за рахунок банку землі та “Ниви Переяславщини”
Проєкт “Децентралізація”: Фурсівській ОТГ не вистачає коштів на розвиток громади
Проєкт “Децентралізація”: Бородянська ОТГ розвиватиметься за рахунок донорів
Проєкт “Децентралізація”: Ржищівська ОТГ для одержання прибутків задіє водний та освітньо-туристичний потенціал
Проєкт “Децентралізація”: Баришівка мітить у п'ятірку найбагатших громад Київщини
Проєкт “Децентралізація”: Пісківська ОТГ хоче стати популярним курортом Київщини
Проєкт “Децентралізація”: Обухівська ОТГ спрямує на свій розвиток понад півмільярда гривень до 2030 року
Проєкт “Децентралізація”: Бучанська ОТГ направить мільйони на розбудову комфортної інфраструктури
Проєкт “Децентралізація”: Великодимерська ОТГ проведе інвентаризацію землі
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини взялися ділити ОТГ на округи та обирати старост
Проєкт “Децентралізація”: Узинська ОТГ шукає 65 млн гривень на будівництво очисних споруд
Проєкт “Децентралізація”: держава переклала на старост владні компетенції сільських голів
Проєкт “Децентралізація”: обіцяні громадам землі за межами населених пунктів пустили з молотка
Проєкт “Децентралізація”: у тергромад Київщини бракує коштів на якісні адмінпослуги
Проєкт “Децентралізація”: на зміну дільничним у об'єднаних громадах прийдуть поліцейські офіцери
Проєкт “Децентралізація”: найгучніші провали й успіхи Київщини у 2020 році
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини не можуть отримати від районів комунальне майно
Проєкт “Децентралізація”: статус і повноваження старост у громаді залежатимуть від Верховної Ради
Проєкт “Децентралізація”: у 2021 році Тетіївська громада збагатиться за рахунок гранту в 26 млн гривень
Проєкт “Децентралізація”: на Київщині почали ліквідовувати райони, перший на черзі – Згурівський
Проєкт “Децентралізація”: ліквідована Іванківська райрада залишила громаді-спадкоємцю мільйонні борги
Проєкт “Децентралізація”: голови громад мають право накладати вето лише на прийняті рішення ради
Проєкт “Децентралізація”: ліквідації Баришівського району заважають комунальні борги
Проєкт “Децентралізація”: Миронівську райраду ліквідують із боргами по зарплаті
Проєкт “Децентралізація”: депутати ВРУ взялися за урбанізацію міст
Проєкт “Децентралізація”: Київщина втрачає першість у рейтингу заможності громад
Проєкт “Децентралізація”: майно та активи Бородянського району розділили між шістьма громадами
Проєкт “Децентралізація”: Обухівський район віддасть Букринський плацдарм на утримання області
Проєкт “Децентралізація”: пандемія та безгрошів’я блокують розвиток культпослуг на Київщині
Проєкт “Децентралізація”: Держгеокадастру дозволили і далі розпоряджатися землями Київщини
Проєкт “Децентралізація”: Славутич збільшить бюджет за рахунок бізнес-парку та інвестицій
Фото: колаж KV
КиевVласть
До кінця 2021 року в селі Пашківка Макарівського району капітально відремонтують приміщення школи на вул. Кірова, 4. Роботи за замовленням Департаменту регіонального розвитку Київської держобладміністрації (КОДА) виконає ТОВ “БК “Мега стайл”, яке минулого року капітально ремонтувало будівлю цього навчального закладу в рамках програми “Велике будівництво”.
Як стало відомо KV з оголошення електронної системи публічних закупівель ProZorro, 20 квітня 2021 року Департамент регіонального розвитку КОДА уклав договір з ТОВ “Будівельна компанія “Мега стайл” на проведення капітального ремонту приміщень загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів по вул. Кірова, 4 в селі Пашківка Макарівського району. Ціна договору склала 27,49 млн гривень.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
До кінця 2021 року компанія “Мега стайл” повинна виконати внутрішні ремонтні та сантехнічні роботи, облаштувати системи опалення, електроосвітлення, вентиляції, кондиціонування, пожежної сигналізації, а також придбати устаткування, меблі та інвентар.
Нагадаємо, що 9 червня 2020 року Департамент регіонального розвитку КОДА за 11,5 млн гривень замовляв у ТОВ “БК “Мега стайл” проведення капітального ремонту будівлі Пашківської школи. За умовами укладеного договору, підрядник до кінця 2021 року повинен виконати земляні та демонтажні роботи, посилити конструкції, відремонтувати пандус, дах, водостічну систему, цоколь, зовнішні відкоси, а також замінити двері та вікна. За даними Е-дата, підряднику за виконані роботи по цьому договору вже запатили 10,22 млн гривен (останній платіж був в листопаді 2020 року).
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
19 жовтня 2020 року Департамент регіонального розвитку КОДА за 2,23 гривень замовив у компанії “Мега стайл” виконання додаткових робіт по капітальному ремонту будівлі школи. Роботи по вказаному договору були завершені в кінці 2020 року, підряднику за їх виконання заплатили 1,9 млн гривень.
Капітальний ремонт будівлі Пашківської школи проходить в рамках державної програми “Велике будівництво”.
За даними КОДА, загальна кошторисна вартість ремонту будівлі вказаної школи на 140 місць складає 12,1 млн гривень. Кошти на реалізацію у сумі 4,2 млн грн передбачено з державного фонду регіонального розвитку, а решту 7,9 млн гривень – з місцевого бюджету.
Раніше КВ повідомляла, що станом на 20 квітня 2021 року в рамках реалізації програми президента України “Велике будівництво” на Київщині вже укладено договори з підрядниками по дев’яти об’єктам. Наразі розпочалися роботи на будівництві трьох дитсадків, однієї школи і двох спортивних локацій. Загалом протягом 2021 року на Київщині в рамках програми “Велике будівництво” планують реалізувати 18 пріоритетних об’єктів соціальної інфраструктури на загальну суму 343,756 млн гривень.
Читайте: На Київщині розпочалися роботи на 6 об’єктах “Великого будівництва” 2021 року
Згідно з даними аналітичної системи Youcontrol, ТОВ “БК “Мега стайл” засновано в 2017 році. Статутний капітал – 1 млн гривень. Засновник і директор – Андрій Козярівський.
За даними Zакупівлі, у результаті участі у публічних закупівлях ТОВ “БК “Мега стайл” уклало 1137 договорів на 543 млн гривень (без урахування нинішнього). Найбільші замовники – управління будівництва Дніпровської районної в Києві держадміністрації.
Сільський голова Пашківки – Ольга Кравчук. Обов`язки керівника Департаменту регіонального розвитку Київської ОДА виконує Алла Бондар.
* ТОВ “БК “Мега стайл” (Код ЄДРПОУ: 41235604)
Фото: Моя КиївщинаКиевVласть
Агентство ЮН-ПРЕС Київського Палацу дітей та юнацтва підготувало цікаву й корисну інформацію про серію заходів, до яких може долучитися кожен небайдужий. То чи готові ви дізнатися, чим є Чорнобиль особисто для вас?
Отже, поцікавтеся і приєднуйтеся!
Материал подготовлен в рамках Проекта "Юн-Пресс-KV"
ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ ФЛЕШМОБ
Коли долучитись: 25 квітня
“Чорнобиль 35” ― щорічна міжнародна акція “Чорнобиль. Запали свою свічку” ― флешмоб почнеться в ніч на 26 квітня о 01 год 24 хв за Києвом.
ПРЕЗЕНТАЦІЯ СВІТЛОВОГО ПЕРФОРМАНСУ
Коли долучитись: 25 квітня
На Європейській площі відбудеться видовищний світловий перформанс “Чорнобильське Полісся. Темний рай” (фасад Національного центру “Український дім”). Початок 20:00. Перегляд – безкоштовний.
Побачити перформанс наживо можна буде під час прогулянки містом з будь-якої точки Європейської площі, залишаючись у безпеці та дотримуючись усіх карантинних обмежень. Також організатори зроблять відеодокументацію перформансу, щоб усі охочі мали можливість побачити його в межах онлайн-виставки в інші дні.Подписывайтесь на новости “КиевVласть” СЕРІЯ НАУКОВИХ ЛЕКЦІЙ CHERNOBYL INSIGHTКоли долучитись: 20−30 квітня
Як працює радіація? Чи варто боятися поїздки у зону відчуження? Через скільки років там буде безпечно? Що робити, якщо буде ядерний вибух? Як вибухнув 4-й блок ЧАЕС? Це та багато іншого — у серії Talks із науковцями з Чорнобиля.
Джерело: Серія наукових лекцій Chernobyl insight
ЗАГАЛЬНОУКРАЇНСЬКА АКЦІЯ від Українського інституту національної пам’яті
Коли долучитися: 26 квітня
Команда інституту спільно з Українським радіо виготовила аудіоролик (1 хв), який містить аудіохроніку розмови диспетчерів у перші хвилини після аварії на ЧАЕС та інформацію про її причини і наслідки. Ідея – долучитися до акції та 26 квітня о 12.00 одномоментно транслювати зазначений ролик через гучномовці на центральних площах міст, біля приміщень державних установ чи органів місцевого самоврядування, а також у радіоефірі. Таким чином акція підтримає традицію загальнонаціональної хвилини мовчання.
Ролик у двох варіантах оформлення можна завантажити за посиланням: https://cutt.ly/NvhJdVJ.
ЗАГАЛЬНОУКРАЇНСЬКА ОСВІТЯНСЬКА АКЦІЯ “УРОК ПАМ’ЯТІ ЧОРНОБИЛЯ”
Для учнів 1―11-х класів
Коли долучитись: 26 квітня
Проведуть уроки відомі ведучі Володимир Остапчук, Олександр Преподобний та Артем Неба, які спробували себе у ролі вчителів молодшої, середньої та старшої школи відповідно. На уроках буде розкрито не лише наслідки радіаційного забруднення, а й медичні та соціальні наслідки аварії на ЧАЕС, в яких сьогодні ми живемо і з якими будуть жити наші нащадки. У старших класах розглянуть політичні передумови та вплив трагедії на становлення незалежної України.
Особливу увагу буде приділено й інформаційній складовій – пропаганді, фейкам та маніпуляціям з боку влади Радянського Союзу, які напряму вплинули на кількість жертв трагедії. Сьогодні інформаційна трагедія Чорнобиля повинна стати наочним прикладом в підручниках по інформаційній безпеці та кейсом для вивчення можливих наслідків гібридної війни в Україні.
Джерело: http://ChornobylLessons.com
ПЕРШИЙ МОБІЛЬНИЙ ДОДАТОК ЧОРНОБИЛЯ — CHORNOBYL APP
Коли завантажувати: 26 квітня
CHORNOBYL APP діджиталізували та презентують перший офіційний додаток з AR-технологією українською та англійською мовами. Це повноцінний інформаційний ресурс з історії Чорнобиля з практичною інформацією для туристів, через який із будь-якої точки світу можна здійснити віртуальну подорож у чорнобильську зону відчуження.
Ви отримаєте інформацію:
• Віртуальний тур Чорнобилем
• Спростування фейків
• Розсекречені матеріали
• Сучасне життя Чорнобиля
• Відомі та заборонені локації
• Унікальні фото було/стало
• Наукові та культурні проєкти
Джерела:
https://bit.ly/3xnrAfz (промовідео)
НАЦІОНАЛЬНИЙ МУЗЕЙ “ЧОРНОБИЛЬ”
Коли завітати онлайн: 26 квітня
Запрошуємо відвідати музей, не виходячі зі свого дому. Під час віртуального туру ви “розсекретите” документи й карти з грифом “таємно”. На вас чекають сотні фотографій, спеціальних приладів та історичних реліквій з Чорнобильської зони відчуження та унікальні експонати. А ще музей має цікавий слоган: “Est dolendi modus, non est timendi dolendi”, що в перекладі з латинської означає: “Є межа у смутку, але тривога не має межі”.
Джерело: https://bit.ly/3xpjseo “ДЗВІНОК У 1986”Презентація аудіоархіву з розповідями ліквідаторів аварії
Коли слухати: 27 квітня
Аудіоархів “Дзвінок у 1986”
Коли слухати: після 30 квітня
Це цілий аудіоархів із записами та розповідями ліквідаторів аварії, які працювали безпосередньо в епіцентрі подій. Щоб дати їх почути, у музеї “Чорнобиль” встановили три телефонні будки з автентичними апаратами зразка 1986 року і розмістили в них телефонні книги з номерами. Варто лише набрати один із вказаних номерів і зробити дзвінок у минуле. Аудіоархів чекає на своїх слухачів, щойно столиця повернеться до повноцінного життя.
Джерело: https://p.dw.com/p/3sV6D
САЙТ, ПРИСВЯЧЕНИЙ 35-Й РІЧНИЦІ ЧОРНОБИЛЬСЬКОЇ КАТАСТРОФИ
Згідно з соціологічними дослідженнями, які провели дослідники Міжнародної громадської організації #ЄвропейськийінститутЧорнобиля, понад 60% українців навіть не знають дату аварії і досі вірять радянським фейкам про радіацію!
Вони презентували сайт http://chornobyl35.com/, присвячений 35-й річниці Чорнобильської катастрофи. Ресурс, зокрема, містить інформацію щодо програми тематичних заходів в Україні та світі.
Давайте розвінчувати міфи і шукати факти разом!
МУЛЬТИМЕДІЙНА ВИСТАВКА “ЧОРНОБИЛЬ. ПОДОРОЖ”
Мультимедійна виставка “Чорнобиль. Подорож” складається з 7 смислових блоків. Відвідувачі зможуть побачити у павільйоні ВДНГ №1 архівні світлини та відеоматеріали, роботи світових митців, а також знаменитої української художниці Марії Примаченко, присвячені Чорнобилю.
Гості виставки зможуть віртуально потрапити до Чорнобиля й дослідити його завдяки сучасним VR-технологіям, подивитися, як четвертий енергоблок накривали “Новим сучасним конфайнментом”, і як життя поступово, крок за кроком повертається до зони відчуження. Завершує проект відео зіркової групи Pink Floyd Marooned, зняте в Прип’яті.
На виставці можна буде дізнатися історії очевидців аварії та людей, чиї долі нерозривно з нею пов’язані, а також записати свої спогади, думки та переживання у відео- або аудіоформаті. Після завершення про'кту його контент буде викладено на цифрову платформу, яка продовжить збирати пам’ять та рефлексії про чорнобильську аварію.
26 квітня відбудеться попереднє відкриття виставки для генерального директора МАГАТЕ Рафаеля Гроссі, президента та преси. Для відвідувачів виставка “Чорнобиль. Подорож” буде відкрита після скасування жорсткого карантину. Вхід на виставку безкоштовний з дотриманням усіх заходів безпеки, рекомендованих МОЗ.
Материал подготовлен в рамках Проекта "Юн-Пресс-KV"
КиевVласть
35 років тому на Чорнобильській АЕС сталася одна з найбільших техногенних катастроф у світі. А зараз Україна подає документи в ООН для визнання атомної електростанції та зони відчуження навколо неї об’єктом Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.
Серіал “Чорнобиль” подивилося півсвіту. Туристи лопонулися в Київ і зону відчуження лавиною. І на питання “Бути чи не бути” поїздці до Прип’яті відповідь була однозначною: “Так”. При тому, що я там буваю практично щороку. І щоразу відкриваю для себе щось нове. І як журналіст, і як член Всеукраїнської асоциації гідів.
Материал подготовлен в рамках Проекта "Юн-Пресс-KV"
Неправда, що минуле йде назавжди. Воно нікуди не поділося. Воно тут. Яскравим прикладом цього є ЧАЕС. Просто ми пішли вперед. Час — це дорога, і вона існує за вашою спиною. Те, що пішло у минуле, не зникає. Але не потрібно зациклюватись на минулому. Двадцять п'ять років хворіла ЧАЕС, і лише кілька років тому з'явилися "лікарі", які направили її на лікування. Першою пігулкою до одужання стала побудова нового саркофагу, над яким працювали представники різних країн, хоча більшість все ж таки українці. Але основною метою є очищення ЧАЕС від радіоактивного пального. Для цього і було побудовано централізоване підприємство з поводження з радіоактивними відходами "Вектор", яке спеціалізується саме на їх утилізації. Цей комплекс умовно поділений на дві частини — чисту та умовно брудні зони. У чистій знаходиться все необхідне для проживання робочого персоналу, а в брудній — декілька сховищ для утилізації.
Так, ця страшна подія, що змусила здригнутися від жаху весь світ, стала яскравим проявом цілковитої аморальності, недалекоглядності та й просто низького інтелектуального рівня тогочасної влади. А як інакше можна пояснити той факт, що надзвичайно потужну атомну електростанцію було збудовано зовсім недалеко від Києва — багатонаселеної столиці? Зате тепер вони можуть спостерігати яскраві наслідки такого "мудрого рішення". Там, де колись розташовувався мальовничий куточок України, зараз панує пустельна тиша... У мертвому місті можна лише зустріти сталкерів, які у пошуках легкої здобичі ризикують власним життям, та екскурсійні групи. Подейкують, що вночі у Прип'яті чутно дитячий сміх та скрип старої гойдалки. Достатньо один раз побачити та відчути атмосферу вимерлого міста, щоб у серці назавжди залишився темний куточок... Куточок Чорнобилю.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Про Чорнобиль сьогодні сказано й написано стільки, що можна розворушити всю планету. Але слова — то лише частинки, зернятка правди. Сама правда набагато жахливіша. Навіть через 35років.
Дорога на Чорнобиль
Напередодні дати страшної трагедії людства прес-клуби, політики, міністри організовують поїздки журналістів з багатьох регіонів країни до Чорнобиля, Прип'яті — до зони відчуження. Хоча, вже другий рік вони туди й не потикаються.
Дорога на Чорнобиль... Сьогодні це — майже звичайна дорога через увесь Вишгородський район, через його села й містечка, яка нічим не відрізняється від тисяч інших доріг. Напівголі весняні поля й сільські хати... Тьмяно, буденно... І безпечно.
А мені згадується ця дорога наприкінці травня-на початку червня 1986-го: узбіччя залите (чи засипане) чимось білим, мокрий асфальт парує, нескінченним потоком в обидва боки їдуть машини, реве худоба, плачуть перелякані люди, а назустріч їм — машини з продуктами, технікою, солдатами й речами для 55-ти тисяч ліквідаторів, навкруги — військові, здається, що колір хакі заполонив усе довкола. І постійна перевірка документів... Ми їдемо в саме пекло, ще не усвідомлюючи куди ми їдемо й навіщо. Здавалося, що беремо участь у зйомках фільму про війну. Тільки дуже вже натурально й страшно. Сьогодні про це нагадують лише залишки контрольно-пропускних пунктів.
Два роки тому перша наша зупинка — в райцентрі Іванків — колись це містечко стояло на перетині багатьох доріг: на автостанції зупинялися автобуси, які прямували на Житомирщину, Чернігівщину, Білорусію, Росію. А сьогодні це, як сказав наш супроводжуючий, колишній ліквідатор, "останнє мирне містечко перед зоною", хоча до Чорнобильської АЕС — понад 50 км.
На шляху до першого перед 30-кілометровою зоною КПП проїжджаємо березовий гай, встелений підсніжниками. Цікаво, як швидко сюди доберуться пронирливі торговці квітами? Проїжджаємо Страхолісся, у минулому — грибну столицю українського Полісся, позаду — Зелений Мис, містечко, збудоване зі списаних теплоходів, у якому жили перші вахтовики-ліквідатори. Саме тут, у чорному від біди й рудому від радіації році виступали перед бійцями артисти. Слід сказати, що у самому Чорнобилі тоді осмілилися виступати лише найвідважніші: Йосип Кобзон, Валерій Леонтьєв та Микола Гнатюк. Сміх і гомін серед журналістів поступово згасає: прислухаються до слів свідків-героїв: колишнього пожежника, полковника у відставці Олександра Мельника, капітана в запасі Анатолія Супруна та водія Андрія, котрі з перших днів трагедії були чи не в самому пеклі.
Село Оране. Тут навесні-влітку 1986-го розташовувалась 25-та бригада радіохімзахисту, яка першою увійшла в "зону". Спочатку вона налічувала 2,5 тисячі бійців, а за літо їх змінилося кілька десятків тисяч. Чи хтось із тих солдатів і офіцерів лишився в живих? Адже це саме вони, ті хлопчики в солдатських гімнастерках майже голими руками знімали верхній шар ТВЕЛу (тепловидільний елемент — двометрова титанова зв'язка з урановою таблеткою всередині).
"Наприкінці 1986-го я потрапив до московської лікарні № 6,— згадує один із наших знайомих.— Те, що я побачив — не можна передати словами. На ліжках лежали живі трупи, висохлі, неначе мумії в Лаврі. Замість шкіри — самі лишень опіки. А там, до чого вони доторкалися руками, залишалися шматки живого м'яса. Не знаю, як медсестрички й санітарки могли дивитися на ці муки й страждання. Хоч як мені було погано, але я вблагав лікарів відпустити мене додому, бо не вижив би...".
Доїхавши до КПП "Дитятки", починаєш задумуватися над іронією долі та містикою разом узятими. Адже якраз дітей, у першу чергу, й вивозили з зони, на кордоні з якою стоїть КПП. Село Черевачі. Перший населений пункт у зоні. Відселене 6-8 травня 1986 року. Пустка. Село Залісся... Хати поросли густим лісом, кущами... Дерева поглинули хати з вибитими віконницями, наче після бомбардування, з електроопор звисають дроти...
На в’їзді до 30-кілометрової зони відчуження у нас перевірили документи, й видали апарати, котрі ми мали носити на шиї, як медальйон. Щоб побачити, куди можна лізти, а куди – не варто. Ось такі б пристрої – та в 1986 році! Скільки б смертей вдалося уникнути!
Гід по Зоні провів суворий інструктаж: куди ходити можна, куди – ні в якому разі, що робити можна, як себе поводити. Это важно, ведь радиация собирается точечно. Там, где гостей водят гиды, ее уровень в пределах нормы, а в каких- то местах, причем в паре шагов от маршрута, уровень радиации может увеличиться в несколько раз. Более того, по-прежнему есть места, где можно получить смертельную дозу радиации.
Радіоактивні хмари розстрілювали
Тут, праворуч від того місця, де ми зараз проїжджаємо, був сумновідомий "рудий ліс". Після аварії дощові хмари, які були насичені радіоактивними речовинами, військові льотчики та бійці протиповітряної оборони посипали й розстрілювали особливою речовиною. Робилося це для того, щоб смертоносні дощі ні в якому разі не могли дійти до Москви, а випадали на території зони (це в ідеалі). От і випав перший найнебезпечніший дощ на ліс, який моментально став рудим і смертельно небезпечним. А всі інші хмари проливалися зливами над Україною, і особливо над Білорусією.
"Щодо "рудого лісу",— долучається до розмови водій,— через нього спочатку проходила єдина дорога, яка з'єднувала станцію з "Великою Землею". Так, цю частину дороги машини пролітали на скаженій швидкості. Якщо, не доведи Господи, щось траплялося із транспортом, водій і пасажири вискакували з машин і стрімголов неслися уперед — подалі від страшного місця, знаючи, що їх обов'язково підхопить наступний транспорт.
Але найстрашніше не те, що бачиш очима. Село Копачі, неподалік від АЕС, навряд чи вже можна назвати селом. Поле з невеличкими пагорбами з обох боків дороги. Можна проїхати мимо й не помітити, якщо не знати, що це — кладовище хат. Радіоактивна хвиля, накривши поселення, примусила евакуювати усіх його мешканців. Екскаватори виривали котловани перед кожною хатою, згортали туди будинок разом із усім людським майном, нажитим роками й поколіннями... і засипали піском. Від села залишилися лише клуб та братська могила загиблих під час Великої Вітчизняної війни. На карті України не стало села...
Трохи далі — колишній польовий аеродром, з якого піднімалися вертольоти з тоннами піску, гіпсу, доломіту, свинцю. Все це скидалося в роззявлену пащеку реактора. А щоб збити пилюку, з тих же гвинтокрилих машин над станцією й Прип'яттю розпилялися спеціальні розчини. Ці ж вертольоти мали закинути техніку й обладнання на 4-й енергоблок, але спроба виявилася невдалою.
Ліворуч над лісом видніється сітка-решітка. Колись це був суперсекретний оборонний проект радянських ППО "Радуга-2", який контролював усю європейську частину СРСР. Командний пункт цього об'єкта знаходився глибоко під землею. А десь далеко на півночі була аналогічна станція. Звідти регулярно запускалися імпульси навколо планети, а Чорнобильська — приймала. Це давало змогу виявити запуск ракети у будь-якій точці земної кулі.
А зараз ця унікальна система не те, що не діє, а просто виявилася нікому не потрібною.
Містом блукали покинуті собаки й коти
Безумовно, збитки населенню від аварії будуть підраховуватися ще довго. Матеріальні й моральні. А що ж сталося з тваринами, покинутими напризволяще? Свідки згадують, що коли всіх людей уже вивезли, містом блукали покинуті, знесилені собаки й коти. Вони не могли зрозуміти, що сталося, чому їх зрадили й куди поділися люди. І, всупереч інстинкту самозбереження, вони усі разом шукали захисту.
"Мені як ліквідатору, офіцеру й просто людині довелося побачити всього. Але я ніколи не забуду, як до польового військового табору ліквідаторів довгою вервечкою тяглися коти, собаки й лелеки. Вони йшли пліч-о-пліч (якщо можна так сказати про тварин) до людей, а потім ставали й дивилися так жалібно, що кров у жилах холола.
У перші травневі дні, похапцем збираючись, мешканці сподівалися через кілька тижнів або й днів повернутися назад. Тому й випускали домашніх тварин на вулицю, аби ті не загинули від холоду й голоду. Брати із собою домашніх улюбленців категорично заборонялося. А через місяць по всіх покинутих селах, а особливо у Прип'яті, валялися трупи нещасних тварин, які загинули не від голоду, а від опромінення.
Відомі випадки, коли лисиці з навколишніх сіл діяли занадто вже по-людськи: брали під свою "опіку" курники, охороняли “свою” пташину зграю й нікого чужого до неї не підпускали.
Домашні собаки, пішовши у ліси, схрестилися з вовками. Ці істоти взяли найкращі риси з обох видів: не боялися людей, світла, вогню, шуму моторів, добре знали звички людей і нападали на них спереду, а не ззаду, як вовки. Кажуть, що їх уже всіх відстріляли, а проте — хтозна...
Назад у майбутнє: місто-привид
У далекому 1972-му, коли будівництво міста атомників (як і станції) тільки починалося, Прип'ять повинна була стати "містом майбутнього, містом 21-го століття". І якби не аварія, можливо, й стала б одним із найкращих і найперспективніших міст країни. Середній вік прип'ятчан на момент аварії досягав 29-35-ти років — молоде місто молодих людей.
В’їзний знак Прип’яті. Ліворуч - в житловю частину міста, прямо чи праворуч — до Чорнобильської АЕС. Саме місто Чорнобиль зосталося збоку. Воно до катастрофи не має відношення, хоча й опинилося всередині Зони піся аварії. Чому ж станція Чорнобильська, а не Припятська? Її почали будувати раніше, ніж місто-супутник, і назвали просто по імені району, центром якого був Чорнобиль.
Згадують, що за кілька днів до аварії, готуючись до Першого травня, в місто завезли з Голландії 50 тисяч кущів троянд, і воно просто тонуло в квітах. А вже через місяць-півтора їх уже геть не було видно: двометрові колючі зарості бур'янів поглинули красу.
"Це було вражаюче жахливе видовище — з-за велетенських бур'янів визирали маленькі квіточки, які чахли прямо на очах."
Бетонні багатоповерхівки з проломленими стінами, школи з розбитими вікнами, зарослі деревами дитячі майданчики. У Прип'яті не росте трава — вона відразу перетворюється на сухостій. І пташок геть не чути. Сьогодні тут, у 50-тисячному місті атомників, одному з найбагатших у країні, розруха й радіація. Одна з головних офіційних заборон – не заходити до будівель. Кажуть, що це небезпечно і вони можуть обрушитися в будь-який момент. Але неможливо опинитися тут і гуляти тільки по вулицях! На свій страх і ризик деякі сміливці роблять вилазку по закинутих будинках. Якщо дуже захотіти, ніхто не завадить проникнути в спорожнілі багатоповерхівки. Найцікавіші – 16 поверхові висотки, з них відкривається чудовий вид. На ті, що з гербами, краще не ходити: вони дійсно в дуже жалюгідному стані, плюс знаходяться в центрі, там простіше "спалитися" – поліція ганяє екстремалів, а у гідів можуть відібрати ліцензію. Заходимо у під’їзд. Між поверхами на стіні напис: “Обережно! Працює снайпер!” Мимоволі озираєшся й пригинаєшся. В одних квартирах цілі вікна, а в інших - розбиті. Вітер. Хоча мародери ураганом пройшлися по Прип'яті ще років двадцять – тридцять тому, більшу частину вмісту квартир забрали ліквідатори аварії: меблі в могильник, якусь техніку – на зберігання в магазини. У магазині "Веселка" до сих пір склад старих плит, сервантів і роялів. Піднімаємося на верхній поверх. Проходимо повз машинну кімнату. Двері відчинені, обладнання розкурочене, але не вивезено. З ліфтового обладнання в першу чергу витягували мідну обмотку моторів. Піднімаються на дах. А мені раптом стало невимовно страшно. І я – донизу! Невже я такий страхополох?! Сціпивши зуби, йду до порожньої 9-поверхівки. В кількох метрах від під'їзду — жовтий "ядерний" трикутник. Двері у квартиру відчиняю ногою — руками торкатися страшно. Всередині — розвалені меблі, спинка від дитячого ліжечка, сумно дивиться покинута лялька. Порожньо й страшно. І раптом десь у коридорі — звук чужих кроків. Може, ще хтось насмілився піднятися? Виглядаємо за двері — нікого. Може, мародери? Але тут красти вже більше нічого. Звук більше не повторювався. Невже здалося? Мабуть, нас не просто страхали тим, що привиди повертаються до своїх покинутих будинків? Бігом донизу...
На центральній площі перед Будинком культури "Енергетик" валяється дитяча іграшкова машинка. Нічого не викликало у мене такий жах і біль, як ця покинута іграшка. А ще — зловісні тіні на будинках, схожі на кошмарні тіні в Хіросімі, які залишилися від людей після ядерного вибуху. Виявляється, це художники-авангардисти з Росії, Білорусі й Німеччини вирішили таким чином "оживити" мертве місто.
Передовий радянський атомоград був надміру прикрашений різноманітними лозунгами. Взагалі, такий міні-радянський Лас-Вегас – все в неоні, переливається, сяє. “Партия Ленина – сила народная, нас к торжеству коммунизма ведёт”, “Мирный атом в каждый дом”, “Здоровье народа – богатство страны!” (це один із останніх лозунгів, які залишилися в Прип’яті з тих часів), “Хай буде атом робiтником, а не солдатом”. Про цю вивіску ходить байка, що через день після аварії якийсь хохмач заліз на дах і повалив першу букву “а”, через що напис набув зовсім іншого смислу. Пізніше всю вивіску “поклали” на дах, але кілька років тому нелегальні екстремали підняли літери знову.Знаменитий парк розваг з його жовтим колесом огляду виявився не таким грандіозним, як я уявляла. Самих атракціонів там кіт наплакав: крім колеса і автодрому є лише карусель і гойдалки. Чортове колесо повинні були відкрити лише 1 травня 1986 року, воно було подарунком до свята, але так і не встигло попрацювати. Ось ще одна легенда. Насправді, на колесі багато людей встигли покататися. Ось як про це згадує одна з колишніх мешканок: “Сама особисто на ньому каталася. На машинках хотілося покататися, але на них було не достоятися – натовп величезний. А ось на колесо бажаючих було значно менше. Але жінка, яка ним управляла, мабуть не встигла вивчити інструкцію, як треба правильно розсаджувати людей, тому вийшов серйозний казус. Труханулі ми тоді здорово. Людей цей працівник садила в кожну кабінку. І, коли половина колеса була щільно заповнена, а друга, навпаки, залишалася абсолютно порожньою, колесо мимовільно різко зірвалося і почало кататися вгору-вниз, шукаючи рівноваги, до тих пір, поки завантажені кабінки не опинилися в нижній частині колеса. Видовище було жахливим, тому що осі, на яких кріпилося колесо, сильно хиталися при цьому. Було відчуття, що колесо впаде на бік. Деякі хлопчаки, хто розташовувався нижче, стрибали на всі боки. Жінка сама дуже сильно перелякалася. Відключила колесо. Коли воно зупинилося, почала по-помалу включати і висаджувати спочатку з кожної другої кабінки, потім ще рідше, до тих пір поки всіх не висадила. Нам пощастило, ми ще кола 2 зробили безкоштовно. Може, через цей інцидент воно більше і не працювало, а може, недоробки які в ньому виявили. Каталися ми рівно за тиждень до аварії. Ось такий факт мав місце в історії парку культури, який так і не відкрився. Атракціони й досі дуже сильно “фонять”, залізо збирає всю радіацію, особливо біля автодрому. Парк взагалі одне з “найбрудніших” місць Прип’яті. Брудніше лише на площі перед БК “Енергетик”, готелем “Полісся”, лікарня й кладовище техніки – це взагалі – жесть!
В школі й дитячому садочку не просто сумно, а щемно й хочеться плакати: дитячі іграшки, ліжечка, книжки, зошити, сандалики, лопатки, інформація для батьків…
Покинутий річковий вокзал. Звідси ходили швидкісні катери-“ракети” в Київ чи в білоруський Мозир. А ще тут було чудове літнє кафе. А в автоматі з газировкою і досі стоїть “та сама” гранчаста склянка, з якої пили всі радянські люди, але ніхто не хворів.
А ось - дерев'яна пристань на річці Прип'ять. Дебаркадер віднесло течією на сто метров у бік, він сів на мілину й частково затонув. Але ми все-таки ризикнули по ньому прогулятися, маючи шанс кожну мить шубовснути у воду.
Настав час нагнати справжньої жуті! Це – найстрашніше й небезпечне місце в усій Прип'яті, без жодних перебільшень! Це – лікарня! Медсанчастина №126, єдина лікарня Прип'яті, прийняла перших постраждалих в аваії: пожежників, які гасили вогонь Четвертого энергоблока, відразу ж відправили сюди. В лікарняному підвалі вони скинули з себе весь заражений одяг. Вся форма досі знаходиться там, і навіть найбільші відчайдухи не полізуть ще раз. Там радіаційний фон доходить до мільойна розпаіов на хвилину, а на дозиметрі можна побачити і 20, і 50 мілізіверів на годину. Смертельно!!!! Звісно, в підвал ми не полізли, вражень вистачило і на поверхах лікарні.
Виявляється, в Прип'яті була навіть своя в’язниця!
Прип'ять уже ніколи не повернеться до життя. Це — як нагадування про те, що люди мають більш чітко зрозуміти ту загрозу, яка йде від некерованої ядерної реакції. Експерти вважають, що через руйнування і часткове знесення будівель місто Прип'ять може зникнути через 10 років. Адже відомо, що без людей будь-яка споруда гине. Крім того, через споруди проростає ліс; стіни і конструкції постійно видозмінюються під дією температури, що призводить до осипання, а рівень радіації в будинках часто вищий, ніж на вулиці. "Саме тому ми зараз обмежили доступ до будівель. Більша частина цих будівель зрештою буде знесена та похована",— підкреслюють експерти.
В голові невкладається думка про те, що 50 тисяч жителів вимушені були покинути своі будинки з валізкою речей на 3 дні й ніколи не повернутися назад. 20 тисяч квартир спорожніли в один день..
"Це місто просто необхідно зберегти, зробити у ньому музей і возити сюди енергетиків-атомників з усього світу, щоб вони бачили, що може трапитися з "мирним" атомом, з містом, з цивілізацією, врешті-решт, якщо вони натиснуть не на ту кнопку",— з болем констатував колишній міський голова Прип'яті Олександр Єсаулов.
Водночас спеціалісти припускають, що у південних регіонах зони відчуження за 20-30 років рівень цезію опуститься до значень, що допускають проживання населення. Це пов'язано з фізичними процесами напіврозпаду цієї радіоактивної речовини.
Що ж стосується територій, які уражені ізотопами трансуранових елементів, то ці землі, на думку спеціалістів, ніколи не будуть придатними для проживання.
Повертаємося назад
Вражаюче видовище! Прямо перед нами з-за пагорба виринув реактор. І багато-багато високовольтних ліній електропередач. Вони були такими беззахисними, як кволе дитинча. Якщо вже ми так звикли шукати винуватців трагедій, то давайте просто подивимося на ці безхозні ЛЕП біля самої атомної електростанції. До речі, через якісь там чиновницькі нестиковки (і це — в зоні суворої відповідальності) наш автобус з півсотнею журналістів ніхто не зустрів і не супроводжував, і ми самі, на свій страх і ризик, кілька годин роз’їжджали зоною і навколо реактора. Тим паче дивним і недоречним видався нам переполох охорони ЧАЕС, коли ми впритул під'їхали до її центрального входу. "Хто ви такі?! Як ви сюди потрапили?! Знімати заборонено!". І це після того, як були десятки попередніх домовленостей, наші документи по кілька разів перевіряли на всіх КПП, кудись комусь телефонували... Після того, як усі, хто хотів, пофотографували усе, що було потрібно... А ми говоримо про безпеку...
Шість реакторів
Ми поїхали далі, до четвертого реактора.
А ось і об’єкт “Укриття”. Споруджений в поспіху, він тим не менше 30 років стримував подальше поширення радіації від реактора. Однак його перекриття та стіни вже занепали і почали руйнуватися. Електронне табло показує 122-126 мікрорентгенів на годину. Співробітник інформаційного центру ЧАЕС демонструє нам макет реактора в розрізі й розповідає про основні ризики об'єкта "Укриття". Але фотографії, зроблені в зруйнованому реакторі, говорять самі за себе.
Споруда "Укриття" над зруйнованим 4-м енергоблоком захистила навколишнє середовище від подальшого виносу радіоактивності, а людей — від опромінення. Але надзвичайно стислі терміни будівництва, надвисокі рівні радіації, необхідність використання дистанційних методів, недостатня вивченість уцілілих конструкцій, які стали опорою для нових, наявність великої кількості палива всередині та ще цілий ряд факторів викликають занепокоєння та зумовлюють необхідність приведення "Укриття" до екологічно безпечного стану.
Гід детально розповів нам про будівництво саркофага, який будували французи. В 1986 році це була єдина країна в світі, яка відмовилася допомогти в ліквідації наслідків аварії. Пізніше вони усвідомитли свою помилку, як і факт, що постраждав увесь світ, і цим будівництвом відновлювали свою репутацію.
Споруда другого саркофага почалася в 2007 році. Планувалося, що він буде являти собою рухливу арку, яка накриє реактор разом зі старим саркофагом, після чого можна буде зайнятися розбиранням, дезактивацією і захороненням останків енергоблоку. Спочатку проект збиралися завершити до 2012/13 році, але терміни зрушилися через фінансові проблеми. Новий саркофаг став найбільшою наземною пересувною конструкцією: Оскільки будувати арку безпосередньо над старим саркофагом було небезпечно, її споруджували частинами на складальному майданчику неподалік від станції. Збірка і підйом елементів першої половини арки тривали з 2012 по 2014 рік, до 2015-го зібрали і другу половину. Після обидві частини були з'єднані в єдину конструкцію. До листопада 2016 року монтаж було повністю завершено.
Станція живе своїм життям. А величезна їдальня, розміром, як увесь Київський Палац дітей та юнацтва – вражає!
Ми зупинилися на місці, де одним поглядом можна було охватити панораму всіх шести реакторів. Останній з них зупинили лише в 2001 році, через 15 років після трагедії! Недобудовані 5 і 6 енергоблоки ЧАЕС покинули. Все так і стоїть: разом з будівельною технікою, кранами, а по всьому колишньому СРСР терміново зупинили будівництво нових атомних станцій: вони так і стоять покинутими на різній стадії готовності.
Чорнобиль 2
Радіолокаційну станцію “Дуга” в Чорнобилі внесли до реєстру нерухомих пам’яток України
Радіолокаційна станція “Дуга” або “Чорнобиль 2” – це ряд металевих щогл висотою 150 метрів із натягненими між ними дротами. У радянський час її планували використовувати як систему “загоризонтного стеження” (виявлення пусків балістичних ракет на інших континентах – ред.) та глушіння радіосигналів у Європі. Споруда до аварії на ЧАЕС встигла попрацювати тільки в тестовому режимі. За характерне ритмічне постукування в ефірі, яке генерувала “Дуга”, західні фахівці називали цю споруду “Російський дятел”. – Це унікальне військове, надсекретне містечко з колись надсекретною радіолокаційною дугою. Її будівництво кошувало країні вдвічі більше, ніж вартість самої атомної електростанції. При цьому, через злочинні помилки в розрахунках, дуга виявилася абсолютно непотрібною. Вона не працювала жодного дня! Але це стало зрозумілим напередодні трагедії. Тут же виникає питання: а чи не були пов’язані між собою події: усвідомлення фатальної помилки в проекті дуги й трагедія на АЕС?!.. (подивіться документальний фільм “Русский дятел”).
Штамп "Здесь живет хозяин дома" ставлять прямо на стіни
За кількістю пам'ятників Леніну у різних варіаціях на 1 кв. км місто Чорнобиль дасть фору мабуть усій країні. Тут його ніхто не звалив. А також за чистотою, вичурністю й навіть деякою показушністю клумб кольору українського прапора. Сам Чорнобиль шокує. Не пустотою, а пожвавленням — у місті повно людей. Від звичайного містечка різниться лише тим, що майже всі люди тут — у камуфляжі. Тут проживає близько 3 500 вахтовиків, які працюють на зупиненій АЕС. Покинуті багатоповерхівки перетворили на гуртожитки. А акуратні сільські будиночки стоять пусткою. Лише на деяких просто на стіні — напис: "Здесь живет хозяин дома". Працюють магазини, навіть кафе-ресторан. А ще в Чорнобилі живуть, хоч наука й забороняє, 125 (за офіційними даними) самоселів, які повернулися до рідних домівок. Запитую перехожого (ним виявився місцевий міліціонер), як потрапити до самоселів, щоб дізнатися про їхнє життя-буття.
"А чого б їм і не жити? Орють, сіють, годують худобу, навіть пасіку розводять. Працюють у нас і магазини, і пошта".
Традиційна зупинка біля пожежної частини й монументу пожежним Чорнобиля з промовистою назвою "Тим, хто врятував світ". Сяють новенькою фарбою дві сучасні пожежні машини, сконструйовані на базі танків Т-54 та Т-55, які мають потужні гармати, що стріляють спеціальним порошком. Кажуть, що таку техніку мали відправити до Кувейту, але десь там у верхах не змогли поділити гроші, чим швиденько скористалися американці. От би такі машини в той страшний рік! А то гасили пожежу на атомній станції допотопними пожежними машинами, ніби горів звичайнісінький сільський сарайчик.
На центральній площі містечка — невеличкий Будинок культури,— саме тут 20 років тому відбувався суд над директором і головним інженером ЧАЕС; там, де зараз транспортний комплекс — містилася перша штаб-квартира урядової комісії з розслідування причин та наслідків аварії. Кінотеатр Україна... Навесні й влітку 1986 року в ньому безперервно, в режимі нон-стоп демонстрували радянські кінофільми.
"З асфальту на траву не сходьте",— попереджають нас,— "асфальт на відміну від трави миють регулярно". Щоб переконати недовірливих любителів екстріму, один із колег-журналістів підходить з армійським дозиметром до трави на узбіччі: на датчику — 800 мікрорентген. На дорогу всі вискакують, наче ошпарені.
Браконьєри
Міліціонери й охорона “зони” кажуть, що випадків мародерства там практично вже немає — все, що можна було, вже вкрали. А ось браконьєрство цвіте повним ходом. Особливо на воді. Браконьєр спокійно запливає у Прип'ять (і навіть у штучний канал для охолодження реактора) з Київського моря і ловить рибу, яку потім продає в Києві і не тільки. А от риби в зоні дуже багато. Розповідають, що у самому каналі водяться величезні соми, які можуть проковтнути хлібину. Не кажучи вже про дичину в лісах. Правда, відстрілюють переважно лише молоденьких косуль чи кабанів, бо тварина, старша трьох років, кажуть, страшенно небезпечна — "фонить".
Попри всі втішні чи невтішні прогнози МАГАТЕ й вітчизняних спеціалістів працівники станції роблять невтішний висновок, що Чорнобиль у найближчі 100 років буде небезпечним. А там — життя покаже.
Минуло вже 35 років від того страшного часу. Кілька разів змінювалася влада, вдосконалювалось суспільство. Але я не вірю, що у разі виникнення подібної ситуації влада у першу чергу подумає про людей, а не про свої власні інтереси.
Материал подготовлен в рамках Проекта "Юн-Пресс-KV" КиевVласть
SELECT `id`, `uri`, `meta_title`, `meta_description`, `meta_keywords`, `title`, `text`
FROM `pages`
WHERE `uri` = 'search'
LIMIT 1
0.0011
SELECT `articles`.`id`, `articles`.`title`, `articles`.`uri`, `articles`.`image`, `articles_categories`.`uri` AS `category`
FROM `articles`
LEFT JOIN `articles_categories` ON `articles`.`category_id` = `articles_categories`.`id`
WHERE `articles`.`status` = 'published'
AND `articles`.`is_deleted` =0
AND `articles`.`published` <= '2024-12-16 20:47:00'
AND `articles`.`slider_position` >0
ORDER BY `articles`.`slider_position`
0.0006
SELECT `id`
FROM `articles`
WHERE `articles`.`category_id` = 7
AND `articles`.`status` = 'published'
AND `articles`.`is_deleted` =0
AND `articles`.`published` <= '2024-12-16 20:47:00'
ORDER BY `published` DESC
LIMIT 3
0.0007
SELECT articles.id AS id, articles.title AS title, articles.uri AS uri, articles.published AS published, articles.published_date as date_only, articles.short_text AS short_text, articles.image AS image, articles_categories.uri as category, articles_categories.common_uri as common_uri
FROM `articles`
LEFT JOIN `articles_categories` ON `articles`.`category_id` = `articles_categories`.`id`
WHERE `articles`.`id` IN('145050', '144900', '144903')
ORDER BY `published` DESC
0.0007
SELECT `id`
FROM `articles`
WHERE `articles`.`category_id` = 1
AND `articles`.`status` = 'published'
AND `articles`.`is_deleted` =0
AND `articles`.`published` <= '2024-12-16 20:47:00'
ORDER BY `published` DESC
LIMIT 50
0.0011
SELECT articles.id AS id, articles.title AS title, articles.uri AS uri, articles.published AS published, articles.published_date as date_only, articles.is_bold AS is_bold, articles.is_red AS is_red, articles.is_important AS is_important, articles_categories.uri as category
FROM `articles`
LEFT JOIN `articles_categories` ON `articles`.`category_id` = `articles_categories`.`id`
WHERE `articles`.`id` IN('145275', '145273', '145272', '145270', '145265', '145269', '145268', '145271', '145267', '145266', '145264', '145261', '145263', '145262', '145260', '145256', '145257', '145259', '145258', '145254', '145255', '145253', '145252', '145251', '145249', '145250', '145247', '145246', '145245', '145244', '145238', '145241', '145236', '145243', '145240', '145242', '145239', '145237', '145234', '145235', '145233', '145224', '145232', '145231', '145230', '145229', '145228', '145227', '145226', '145220')
0.2948
SELECT `articles`.`id` AS `id`, MATCH(articles.title, articles.text) AGAINST('+"школи"' IN BOOLEAN MODE)AS rel
FROM `articles`
LEFT JOIN `articles_categories` ON `articles`.`category_id` = `articles_categories`.`id`
WHERE `articles`.`status` = 'published'
AND `articles`.`is_deleted` =0
AND `articles`.`published` <= '2024-12-16 20:47:00'
AND `articles`.`category_id` != 9
AND MATCH(articles.title, articles.text) AGAINST('+"школи"' IN BOOLEAN MODE)
ORDER BY `articles`.`published` DESC, `rel` DESC
LIMIT 1030, 10
0.0025
SELECT `articles`.`id` AS `id`, `articles`.`title` AS `title`, `articles`.`uri` AS `uri`, `articles`.`published` AS `published`, `articles`.`text` AS `text`, `articles_categories`.`uri` AS `category`, `articles_categories`.`name` AS `category_name`, `articles_categories`.`common_uri` AS `common_uri`
FROM `articles`
LEFT JOIN `articles_categories` ON `articles`.`category_id` = `articles_categories`.`id`
WHERE `articles`.`id` IN('105974', '105636', '105645', '105638', '105602', '105567', '105538', '105496', '105486', '105485')
0.2380
SELECTCOUNT(*)AS `numrows`
FROM `articles`
WHERE `articles`.`status` = 'published'
AND `articles`.`is_deleted` =0
AND `articles`.`published` <= '2024-12-16 20:47:00'
AND MATCH(articles.title, articles.text) AGAINST('+"школи"' IN BOOLEAN MODE)
Array
(
[meta_title] => КиївВлада
[meta_description] => КиївВлада - інформаційно-аналітичний портал, присвячений проблемам влади у Києві та столичному регіоні.
)