Сьогодні, 12 грудня, о 10:30 в Українському кризовому медіа центрі (Хрещатик, 2) розпочнеться брифінг “Незаконне руйнування Києво-Могилянською академією під виглядом реставрації 200-річної пам'ятки національного значення – Братських келій”. Громадянські охоронці пам’ятки вимагають припинити незаконну реконструкцію Братських келій і щонайменше внормувати цей процес до відповідних норм. Про це KВ стало відомо з релізу неформальної громадянської пам'яткоохоронної спільноти "Спадщина". Підписуйтесь на “КиївВладу”   “Протягом декількох тижнів Києво-Могилянська академія проводить роботи з порушенням законодавства на пам’ятці національного значення 1823 року побудови, Братських келіях. Відбувся протиправний демонтаж автентичних перекриттів, конструкцій даху, вікон”, – сказано в релізі. Через це пам’яткоохоронна спільнота “Спадщина” організовує захід, на якому будуть  обговорюватимуться такі питання: Ситуація довкола Братських келій. Чому пам'ятці загрожує знищення? Порушення пам’яткоохоронного законодавства НаУКМА. Відмова адміністрації Києво-Могилянки комунікувати з громадою.  Можливі шляхи врегулювання конфлікту.  Спікери круглого столу:  Дмитро Перов – пам’яткоохоронець, експерт Центру розвитку міст; Данило Ситник – архітектор, пам’яткоохоронець, експерт Центру розвитку міст; Валентин Десятник – киянин, пам’яткоохоронець, випускник Києво-Могилянської академії; Ольга Балашова – голова правління ГО “Музей сучасного мистецтва”. Брифінг розпочнеться сьогодні, 12 грудня, о 10:30 в Українському кризовому медіа центрі (Хрещатик, 2). Запрошуються ЗМІ, адміністрація НаУКМА та небайдужі громадяни, зокрема, мешканці Подолу. Вхід вільний. Контактний телефон: +380 99 439 90 41, Ольга  [email protected] Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться В розширеному коментарі неформальної громадянської пам'яткоохоронної спільноти "Спадщина" повідомляється, що її учасники помітили демонтаж келій Братського монастиря (автентичних дерев’яних перекриттів 200-річної пам’ятки національного значення) 24 листопада 2023 року. Паспорт об’єкту, який повинен інформувати громадськість про наявну дозвільну документації й містити візуалізацію проєкту, був відсутній.  Представники спільноти викликали поліцію для з’ясування обставин і дізнались, що будівельники мають дозвіл на реставрацію, проте проводять роботи, які не є реставраційними. “До того ж, підтвердилась відсутність паспорту об’єкту й контрольної картки на порушення благоустрою, без яких проводити роботи – заборонено”, – нагадує “Спадщина”. Наголошується, що громадяни-пам'яткоохоронці цілком за реставрацію Братських келій і будь-якої іншої пам’ятки нашого міста. “Проте ми не підтримуємо маніпуляцію термінами: роботи, що зараз ведуться на пам'ятці – не є реставраційними. В цьому документі ми намагались якнайвичерпніше розкрити нашу позицію, й ознайомити вас з порушеннями закону, що відбулись й відбуваються під час “реставрації” Братських келій”, – наголошують представники “Спадщини”. Не реставрація, а реконструкція Будівельні роботи в Братських келіях не грубо відповідають дозволу, і фактично є не реставрацією, а реконструкцією історичної будівлі. “Термін “реставрація” чітко визначено в Законі про охорону культурної спадщини: реставрація – сукупність науково обґрунтованих заходів щодо укріплення (консервації) фізичного стану, розкриття найбільш характерних ознак, відновлення втрачених або пошкоджених елементів об'єктів культурної спадщини із забезпеченням збереження їхньої автентичності” , – наголошують представники “Спадщини”.  Водночас, вони заперечують адміністрація НаУКМА, яка стверджує, що їхні дії є правомірними відповідно до ст.і 27 Закону про охорону культурної спадщини, “в разі коли пам'ятці загрожує небезпека пошкодження, руйнування чи знищення, власник або уповноважений ним орган, особа, яка набула права володіння, користування чи управління, зобов'язані привести цю пам'ятку до належного стану”. Реставрація дозволяє відновлювати втрачені або пошкоджені елементи пам’ятки, але лише за умови збереження їх автентичності. Однак проєктом робіт передбачено суттєве втручання в автентичність пам’ятки, що не може називатись реставрацією, наголошується в розширеному коментарі пам’яткоохоронна спільноти. З експертизи проєкту відомо, що заплановані такі роботи: розбирання перегородок 1-го поверху в галереї та прилеглих приміщеннях; розбирання перегородок 2-го поверху в осях 1-4 та заміна їх на нові; полегшеної конструкції в місцях, необхідних для навчального процесу; влаштування додаткової сходової клітини з північно-східного боку по металевих косоурах; демонтаж дерев'яного перекриття над 1-м та 2-м поверхами та заміну їх на збірно-монолітні: збірні залізобетонні балки та пустотні блоки, які за допомогою обетонування створюють жорсткий диск перекриття (за технологією “Теріва”); повна заміна кроквяної системи даху з улаштуванням вікон для виходу на покрівлю. “Зазначені роботи становлять суттєву загрозу для автентичності пам’ятки, і не підпадають під визначення реставрації, на яку виданий дозвіл, а значить – вони незаконні. До прикладу, ось так виглядає технологія обетонування “Теріва”, використання якої передбачено проєктом для заміни 200-літніх автентичних перекриттів”, – наголошують захисники історичної спадщини. Технологія обетонування “Теріва” 200-річні дерев’яні перекриття – схоже, на смітник “Все це порушує ст. 22 Закону про охорону культурної спадщини забороняє зносити, змінювати, замінювати, переміщувати (переносити) на інші місця пам'ятки, їхні частини, пов'язане з ними рухоме та нерухоме майно,. Станом на 29.11.2023 року демонтовані й переміщені в невідомому напрямку автентичні перекриття двох поверхів. А заплановані роботи, перелік яких наведений вище, зокрема передбачають повну заміну кроквяної системи даху з улаштуванням вікон для виходу на покрівлю та влаштування додаткової сходової клітини”, – наголошує “Спадщина”. Інші порушення Відсутність паспорту об’єкту: “Як нам відомо, виправили порушення, розмістивши паспорт об’єкту, лише 28.11.2023 року”. Відсутність контрольної картки на тимчасове порушення благоустрою: “Її наявність є обов’язковою умовою для початку робіт відповідно до пункту 15.1.1 правил благоустрою Києва. До того ж, коли інспектор з благоустрою приїхав на місце злочину, й хотів скласти адмінпротокол на виконроба – той пішов “по документи” в келії, а згодом втік через протилежний вихід з будівлі”. Роботи попри припис: “У зв’язку з відсутністю контрольної картки на порушення благоустрою 25.11.2023 інспектором було видано припис усунення порушення шляхом формування контрольної картки. За її відсутності проводити роботи заборонено. Проте вони продовжувались й 28.11, й 29.11”. ПРИПИС Відсутність погодження від Київського наукового-методичного центру на проведення робіт в межах заповідника “Стародавній Київ”: “Відповідний дозвіл є обов’язковою умовою для початку робіт згідно з ч. 4 ст. 33 Закону про охорону культурної спадщини. Про його відсутність нам відомо з офіційного коментаря НаУКМА”. Візуалізація не відповідає проєкту: “На офіційних сторінках НаУКМА та на нещодавно розміщеному паспорті об’єкту зображена візуалізація вигляду пам’ятки після реставрації. В проєкті є пункт про повну заміну кроквяної системи даху з улаштуванням вікон для виходу на покрівлю, проте на візуалізації ці перетворення не відображені”. Робота під час повітряної тривоги: “Рада оборони Києва 31 серпня 2022 року прийняла рішення про заборону будівельних робіт на усіх будмайданчиках Києва під час повітряної тривоги. Проте за чотири дні ми вже двічі зафіксували проведення робіт на Братських келіях під час повітряної тривоги. Відео перше й друге”. Крім того, головним архітектором проєкту виступає Юрій Лосицький, майстерня якого відома надбудовами двоповерхових мансард на пам'ятках за адресою Володимирська, 4, та Володимирська, 47.  “Ми можемо підтвердити будь-яке наше твердження”, – акцентують уваги представники “Спадщини”. Конструктивні пропозиції “Спадщини”Оприлюднити креслення проєкту – аби громадськість могла дізнатись про заплановані перетворення пам’ятки, які з невідомих причин не відображені на візуалізації.Проводити реставраційні роботи в спосіб визначений Законом України “Про охорону культурної спадщини”:- за необхідності відновлення пошкоджених або втрачених елементів – проводити роботи з відновлення з забезпеченням збереження їхньої автентичності; - відмовитись від перетворень, що змінюють пам’ятку, а саме: заміни кроквяної систему даху з облаштуванням вікон для виходу на покрівлю, заміни збірними залізобетонними балками та пустотними блоками автентичних перекриттів, влаштування додаткової сходової клітини, розбирання автентичних перегородок і заміну їх на сучасні полегшені.Отримати дозвіл від Київського науково-методичного центру на проведення реставрації на території заповіднику “Стародавній Київ”.Сформувати контрольну картку на тимчасове порушення благоустрою. Фото: надані “Спадщиною”, колаж KВКиївВлада

Столична міськрада затвердила програму “Цифровий Київ” на 2024-2025 роки. На її реалізацію протягом найближчих двох років планується витратити 7,1 млрд гривень, з яких 6,2 млрд хочуть віднайти в бюджеті Києва. Найбільше фінансових ресурсів – майже 3 млрд гривень – керівництво міста має намір освоїти на впровадженні системи відеоспостереження та системи управління та контролю мереж освітлення. На це, під акомпанемент корупційних скандалів, кошти, нагадаємо, витрачаються вже не перший рік. Також сотні мільйонів “розписані” в програмі на впровадження, супроводження та модернізації інших “цифрових” систем та комплексів. Нова програма замінить програму “Електронна столиця”, ефективність якої фактично не доведена, і виконання якої з початку 2019 року супроводжувалась “розгромними” аудитами та відкриттям численних кримінальних справ щодо розпилів бюджетного фінансування. Як стало відомо KВ, 7 грудня 2023 року Київрада затвердила Міську цільову програму “Цифровий Київ” на 2024-2025 роки. Підписуйтесь на “КиївВладу”  Суб'єктом подання відповідного проєкту рішення № 08/231- 1430/ПР від 13 листопада 2023 року виступив Департамент інформаційно-комунікаційних технологій Київської міськдержадміністрації (ІКТ КМДА). У сесійній залі міськради за погодження цього документу проголосували 67 депутатів. Загальний кошторис цієї програми на два роки складає 7,1 млрд гривень, з яких 3,4 млрд планується витратити у 2024-ому, а 3,6 млрд – у 2025-ому. Більшу частину цих коштів – 6,2 млрд гривень – столична влада має намір виділити з міського бюджету Києва. Решту обіцяють залучити з інших джерел фінансування, про які мова йтиме нижче. Що передбачено програмою Найбільше коштів в рамках програми “Цифровий Київ” – 1,7 млрд гривень – керівництво столиці має намір витратити на розвиток системи відеоспостереження із впровадженням відеоаналітики тощо. Більше половини цих фінансових ресурсів – 900,2 млн гривень – планується залучити в рамках програми державно-приватного партнерства для реалізації проєкту "Впровадження систем фіксації порушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху в автоматичному режимі в Києві", про яку раніше писала КВ. Тобто, це саме ті вищезгадані “кошти зі сторони”. В рамках реалізації даного заходу заплановано встановлення більше ніж 3,8 тис. програмно-апаратних комплексів та засобів відеоспостереження. Читайте: У Кличко решили поручить слежку за порядком на столичных дорогах инвестору Ще одним високовартісним заходом даної програми стало “створення, розвиток та супровід програмно-апаратного комплексу управління та контролю мереж освітлення”, на реалізацію якого столична влада планує витратити 1,2 млрд гривень. За ці кошти, серед іншого, збираються придбати 508 відповідних програмно-апаратних комплексів. Трохи менше коштів – 1,18 млрд гривень – планується направити на створення, розвиток і модернізацію мережевої інфраструктури, платформи Інтернету речей (ІоТ), системи передачі даних на базі LPWAN (безпровідна система передачі даних.- KВ) та інших технологій зв'язку тощо. Ще 1,1 млрд гривень планується направити на супровід, проведення ремонтів та технічну підтримку вищезгаданих мереж і технологій. Серед іншого, програмою передбачені витрати в сумі 400 тис. гривень на модернізацію та супроводження  web-порталу "Київаудит", 200 млн гривень – на впровадження та супроводження програмно-апаратних та програмно-технічних комплексів управлінням міським пасажирським та технологічним транспортом, систем електронного обліку перевезень, самообслуговування та оплати проїзду; 220 млн – на впровадження та модернізацію інформаційних систем управління та систем великих даних; 320 млн – на впровадження та модернізацію різних цифрових сервісів, систем та реєстрів даних  тощо. Як зазначено у паспорті програми, її мета – “цифрова трансформація у різних секторах міського господарства та процесів управління, впровадження інновацій, розвиток електронної інформаційної інфраструктури столиці, забезпечення функціонування інформаційно-комунікаційних систем та електронних сервісів, створення системи кіберзахисту міських електронних інформаційних ресурсів”. Відповідальним виконавцем цієї програми визначено Департамент ІКТ КМДА, співвиконавцями – підпорядковані йому КП “Інформатика”, КП “Головний інформаційно-обчислювальний центр” (“ГІОЦ”) та СКП “Київтелесервіс”, а також апарат КМДА і Департамент внутрішнього фінансового контролю та аудиту КМДА. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Формальна дискусія Незважаючи на солідні обсяги фінансування та регулярні “корупційні” скандали навколо “цифровізації” та “діджиталізації” столиці та фактичну неспроможність КМДА довести ефективність відповідних фінансових вкладень, обговорення цього питання в сесійній залі зайняло менше десяти хвилин. Депутати Київради лише поставили декілько питань директорці Департаменту ІКТ КМДА Вікторії Іцкович (на колажі праворуч) стосовно окремих окремих положень цього документу. Наприклад, представницю фракції “ВО “Батьківщина” Аллу Шлапак зацікавило, чому в проєкті програми “Цифровий Київ” відсутні заходи, які передбачені планом дій "Зелене місто" – комплексним документом, в якому зафіксовані шляхи вирішення проблем кліматичних змін і довкілля і яким було затверджено міськрадою 2 листопада 2023 року. Зокрема, депутатка вказала на те, що у цьому плані є такі заходи як створення інформаційної системи "Місто" та розширення використання існуючого порталу "Смарт місто" для включення даних по моніторингу забруднення довкілля, але у запропонованому проєкті програми про це ні слова.  Читайте: Київрада затвердила план дій “Зелене місто” "Передбачено, що ця система має бути створена до 2026 року. Чому цього заходу нема в програмі? Що зроблено за 2023 рік? Яка кількість коштів запланована як інвестиційна і яка кількість – за рахунок міського бюджету?”, – запитала Алла Шлапак. У свою чергу Вікторія Іцкович пояснила, що насправді такі заходи, мовляв, програмою передбачені, але вони просто “інакше розписані”. При цьому, чиновниця не стала відповідати на питання щодо використання бюджетних коштів на реалізацію таких проєктів протягом останніх років та щодо запланованих обсягів її фінансування у майбутньому. "І в минулій програмі, і в поточній нами були враховані ті заходи. Так, ми не використовуємо слова "Смарт місто" як якусь нову сутність чи нові інформаційно-комунікаційні системи, тому що в місті вже існують системи, які дозволять план дій "Зелене місто" виконати до 2026 року. Зокрема, у нас існує інформаційно-телекомунікаційна платформа великих даних, яка збирає дані з сенсорів якості повітря, та всі інші системи, які дозволять вивести на широкий загал і зробити публічною екологічну інформацію. Тому формулювання, які використані в плані дій "Зелене місто", не перенесені в програму один в один по тій причині, що в нас ці системи існують", – підкреслила директорка Департаменту ІКТ КМДА. Що відбувається з “цифровізацією” Києва Нагадаємо, попередня аналогічна програма була затверджена рішенням Київради №461/6512 від 18 грудня 2018 року. Вона має назву “Електронна столиця” та початково була розрахована на період 2019-2022 років. При прийнятті цієї програми міська влада планувала витратити за чотири роки на її реалізацію 7,3 млрд гривень. Надалі, протягом 2021-2022 років, до цієї програми чотири рази вносилися зміни, відповідно до яких термін її дії було продовжено на 2023 рік, а загальні заплановані обсяги фінансування заходів збільшилися до 9,6 млрд гривень. Як і у випадку з іншими “діючими” міськими цільовими програмами, наразі столична мерія ще не відзвітувала про стан реалізації “Електронної столиці” за останні п'ять років. Разом з тим, відомо, що у 2019 році на виконання її заходів було витрачено 884,1 млн гривень (план – 1,5 млрд), у 2020-ому – 703,6 млн (план – 1,7 млрд), у 2021-ому – 1,3 млрд (план – 1,9 млрд), у 2022-ому – 456,6 млн (план – 2,1 млрд), а за 9 місяців 2023 року – 579 млн (план – 2,7 млрд). Зокрема, протягом січня-вересня 2023 року столична влада витратила 154,4 млн гривень на створення та модернізацію сервісної мережевої інфраструктури та мереж доступу (план – 400 млн). За ці кошти, серед іншого, було закуплено 342 засоби зв'язку для забезпечення безпроводових підключень в укриттях закладів освіти. Крім того, 78,9 млн гривень було освоєно на впровадженні системи управління та контролю мереж зовнішнього освітлення (план – 500 млн), 52,5 млн – на впровадженні системи відеоспостереження (план – 200 млн) тощо.  Разом з тим, столична влада не витратила жодної копійки на створення резервного дата-центру (план – 80 млн), на оснащення структурних підрозділів КМДА та інших “бюджетних” структур системами відеоконференцзв'язку (план 10,8 млн), створення системи отримання та передачі актуальної інформації на базі LPWAN (план – 105 млн) тощо. Як раніше повідомляла KВ, ефективність реалізації заходів програм “Електронна столиця” неодноразово викликала питання у депутатів Київради та столичної громадськості. Зокрема, чиновників Департаменту ІКТ КМДА та підпорядкованих йому КП неодноразово звинувачували у завищених витратах, закупівлях сумнівного обладнання та відсутності чіткої аргументації щодо необхідності таких закупівель. Наприклад, у травні 2020 року депутати столичної міськради розкритикували посадовців вищезгаданого департаменту за те, як вони впроваджують систему управління та контролю мережею зовнішнього освітлення. Тоді низка народних обранців висловлювали думку, що чиновники із самого початку мали ідею “вкрасти бюджетні кошти”, тому вигадали т.зв.“інтелектуальну складову” і почали без конкурсів платити сотні мільйонів одним і тим же підприємцям. При цьому, в КМДА не змогли пояснити, чи окуповуються вкладення бюджетних коштів на суму близько 500 млн гривень (станом на той час. – KВ).  Ці скандали відбувалися на фоні слідства, яке здійснювала Служба безпеки України (СБУ) за фактами порушень при впровадженні вказаної системи, в ході якого, серед іншого, правоохоронці не могли знайти деяке закуплене обладнання і попередньо встановили, що використовувати його взагалі неможливо. Читайте: Полтора миллиарда из воздуха: как столичный бюджет расплачивается за работу Юрия Назарова А у лютому 2022 року окремі депутати Київради висловили незадоволення стосовно того, як чиновники та підзвітні їм “комунальники” реалізовували програму “Електронна столиця в 2021 році. Тоді, зокрема, народні обранці піднімали питання про те, яким чином керівництво міста розставляє пріоритети у питаннях “цифровізації”, який ефект усі ці роботи мають для столичної громади, наскільки прозоро чиновники витрачають бюджетні кошти тощо.  Непоодинокими є і претензії правоохоронних органів до роботи посадовців Департаменту ІКТ КМДА та підпорядкованих йому КП. Протягом останніх років їм неодноразово інкримінували різні корупційні правопорушення, але поки що, схоже, жоден з фігурантів так і не був притягнутий до відповідальності. Читайте: Як заробити 14 млн гривень: Нацполіція розслідує “бюджетні розпили” в СКП “Київтелесервіс” Наприклад, ще у жовтні 2018 року Служба безпеки України розпочала слідство  за фактами можливих “бюджетних розпилів”, допущених керівництвом КП “ГІОЦ”. За даними правоохоронців, у тому ж році вказане підприємство втратило орієнтовно 20,8 млн гривень при впровадженні комплексу “Оперативно-диспетчерське обслуговування житлового фонду та систем управління, контролю та забезпечення безпеки ліфтового обладнання”. В епіцентрі уваги правоохоронців опинилися відразу декілька осіб, у тому числі тепер вже ексдиректор КП “ГІОЦ” Віталій Козубський та керівник компанії-підрядника ТОВ “Українські Бізнес Комунікації” Єгор Бургомістренко. Наразі обвинувальні акти у відношенні фігурантів цього провадження знаходяться на розгляді Вищого антикорупційного суду України. Читайте: СБУ вменяет директору КП “ГИВЦ” Виталию Козубскому растрату более 20 млн гривен Наразі Бюро економічної безпеки (БЕБ) розслідує факти можливого заволодіння бюджетними коштами службовими особами КП “Інформатика”. Правоохоронці встановили, що фінансові ресурси могли бути “розпилені” у 2021-2023 роках при закупівлі різної програмної продукції та товарно-матеріальних цінностей. За попередніми підрахунками детективів, столичному бюджету нанесли збитки на суму від 8,7 млн до 21 млн гривень. Слідчі вважають, що розкрадати кошти “комунальникам” допомагали посадовці семи компаній, у тому числі ТОВ “Українські інфосистеми”, яке освоювало бюджет на створенні т.зв. “ситуаційного центру протидії загрозам у Києві”. Читайте: Чергові “розпили”: БЕБ зацікавилося закупівлями столичного КП “Інформатика” Крім того, порушення в роботі цих комунальних підприємств регулярно фіксує Департамент внутрішнього фінансового контролю та аудиту КМДА, для якого, як зазначалося вище, в рамках програми “Цифровий Київ” буде “зроблено” новий офіційний сайт. Наприклад, у листопаді 2022 року аудитори КМДА повідомили, що КП “Інформатика”, КП “ГІОЦ” і СКП “Київтелесервіс” у 2018-2020 роках допустили фінансових порушень на суму 274,86 млн гривень, що призвело до втрати близько 61,33 млн бюджетних гривень. Зокрема, вказані підприємства закуповували обладнання, яке потім ніяк не використовувалось, виплачували своїм контрагентам “зайву” винагороду за надані послуги, проводили тендери за завищеними цінами, бездіяли у питанні впровадження більш ніж двох десятків цифрових сервісів (наприклад, оплата харчування в дитсадках через “Особистий кабінет киянина”) тощо.  За результатами відповідної перевірки, проведеної “ревізорами” столичної мерії, порушникам було надано 100 рекомендацій щодо усунення недоліків, але лише дві з них були повністю враховані. Наприклад, у Департаменті ІКТ КМДА “начхали” на вимоги щодо зміни менеджменту у відповідних КП та стосовно притягнення до відповідальності винних у порушеннях осіб. Читайте: Фінансові порушення у сфері ІКТ не підштовхнули керівництво Києва до звільнень та покарань А у липні 2023 року “ревізори” відзвітувалися про аудит діяльності СКП “Київтелесервіс” при закупівлях антивірусних програм у 2019-2022 роках. В рамках цієї перевірки було встановлено факти неефективного використання бюджетних коштів на суму орієнтовно 5 млн гривень. Більшу частину цих фінансових ресурсів становить завищення цін на програмне забезпечення – подекуди “Київтелесервіс” переплачував за це більше 31%. Серед іншого, грошові кошти витрачалися на антивіруси, які вже через рік не працювали або й зовсім ніде не встановлювалися, через що низка структурних підрозділів КМДА і київських КП залишилися без “кіберзахисту”. За результатами аудиту керівництву підприємства було надано 22 рекомендації, але за пару місяців лише половина з них були враховані. Читайте: У 2019-2022 роках столичних чиновників погано захищали від “кіберзагроз” Вікторія Іцкович очолює Департамент ІКТ КМДА з 25 серпня 2023 року. На цій посаді вона змінила Олега Половинка, який керував даною структурою з 27 серпня 2021 року. Раніше, з 3 березня 2017 року по 29 квітня 2020 року, даний департамент очолював Юрій Назаров, який був “обличчям цифровізації в Києві” та з персоною якого пов'язують численні порушення в даній сфері. Після його звільнення та до призначення Половинка Департаментом ІКТ КМДА на правах “т. в.о. директора” керувала Ганна Лисик. Діяльність Департамента ІКТ КМДА з 2 квітня 2021 року контролює заступник голови КМДА з питань здійснення самоврядних повноважень Петро Оленич (на колажі ліворуч), який наразі перебуває під слідством за фактом можливого зловживання службовим становищем при відведенні столичною владою земельної ділянки в парку “Нивки” під житлову забудову. Читайте: Земля на шість років в'язниці: НАБУ і САП підозрюють Петра Оленича в сприянні незаконній забудові парку “Нивки” Фото: колаж КВКиївВлада

Столична міськрада затвердила комплексну міську цільову програму “Освіта Києва. 2024-2025 роки”. Протягом наступних двох років влада Києва має намір направити на її реалізацію 10,4 млрд гривень в рамках шести підпрограм – "Безпечне освітнє середовище", "Мистецька освіта", "Цифровий освітній простір Києва" тощо. Зокрема, 1,3 млрд гривень планується направити на капітальні ремонти в школах і дитсадках, 850,9 млн – на будівництво та реконструкцію таких закладів, 768,9 млн гривень – на облаштування і ремонт укриттів у цих закладах тощо. Окремі депутати Київради мали низку серйозних претензій до проєкту програми. Вказували, зокрема, на дефіцит укриттів в навчальних закладах, прогалини у якості знань, що заважає випускникам шкіл вступати до вишів “на бюджет”, та відсутність у чиновників КМДА намірів змінити ситуацію на краще. Втім, на результативність голосування “за” цей документ це не вплинуло. Як стало відомо KВ, 7 грудня 2023 року, під час пленарного засідання Київради, депутатський корпус затвердив комплексну міську цільову програму “Освіта Києва. 2024-2025 роки”. Підписуйтесь на “КиївВладу”  Суб'єктом подання відповідного проєкту рішення №08/231-975/Пр від 15 серпня 2023 року виступив Департамент освіти і науки Київської міськдержадміністрації (КМДА). У сесійній залі за його погодження проголосували 80 депутатів. Що передбачено програмою Згідно з прийнятим рішенням, загальний кошторис вказаної програми на два роки має скласти 10,4 млрд гривень. Усі ці фінансові ресурси столична влада має намір виділити з міського бюджету Києва.  Дане фінансування планується освоїти в рамках реалізації заходів за шістьма “підпрограмами”, а саме: "Безпечне освітнє середовище" (4,7 млрд), "Дошкільна, повна загальна середня, позашкільна освіта як складники освіти Києва" (0,6 млрд), "Мистецька освіта" (0,1 млрд), "Професійна (професійно-технічна), фахова передвища, вища освіта і наука та підвищення кваліфікації" (4,6 млрд), "Цифровий освітній простір Києва" (0,3 млрд) і "Фахова майстерність та стимулювання керівних і педагогічних кадрів" (0,1 млрд).  Розподіл видатків за підпрограмами (скріншот презентації Департаменту освіти і науки КМДА в сесійній залі) В рамках програми “Освіта Києва. 2024-2025 роки” столична влада планує, зокрема, займатися облаштуванням і ремонтом найпрпостіших укриттів у закладах освіти (768,9 млн гривень), будівництвом та реконструкцією шкіл та дитячих садків (850,9 млн), капітальними ремонтами таких закладів (1,3 млрд), будівництвом та реконструкцією мистецьких шкіл (438 млн гривень), матеріально-технічним забезпеченням будівель закладів освіти, у тому числі обладнанням для харчоблоків та пральних кімнат (55,2 млн), забезпеченням вчителів засобами навчання, зокрема технічними (140,5 млн), розширенням інклюзивно-ресурсних центрів шляхом відкриття та їх облаштування (42,7 млн), розширенням мережі дитячих таборів (63,4 млн) тощо. Серед іншого, міська влада планує направити 18,2 млн гривень на придбання спецодягу та первинного робочого інструменту для студентів перших курсів закладів професійної та професійно-технічної освіти, 40,5 млн – на придбання для закладів вищої мистецької освіти реквізиту, сценічних костюмів та взуття тощо, 47,7 млн – на придбання різної апаратури і обладнання для мистецьких шкіл, 63 млн – на забезпечення закладів освіти сучасними засобами навчання, 93 млн гривень – на упровадження елементів е-навчання для учеників шкіл. Також в програмі передбачено фінансування в розмірі 22 млн гривень на організацію навчання операторів безпілотних літальних апаратів (БПЛА). Виконавцем програми є Департамент освіти і науки КМДА, співвиконавцями – Департамент культури КМДА, районні в Києві державні адміністрації (РДА), Київський міський методичний центр закладів культури та навчальних закладів, Центр професійного розвитку педагогічних працівників Києва, Київський університет імені Бориса Грінченка та низка інших закладів та установ. Як зазначено у паспорті програми, її метою є "трансформація освітнього простору столиці в інноваційне, безпечне та інклюзивне освітнє середовище, в якому здобувачки і здобувачі освіти набуватимуть ключових компетентностей, необхідних для їх успішної самореалізації в житті як особистості, патріотки/патріота, громадянки/громадянина та фахівчині/фахівця, що безпосередньо впливатиме на соціально-економічний та інноваційний розвиток столиці”. Претензії депутатів У ході обговорення проєкту цієї програми в сесійній залі низка депутатів висловили свої претензії до того, яким чином КМДА пропонує розподілити фінансування на сферу освіти в найближчі два роки. Одним із найактивніших опонентів даного документу став голова комісії Київради з питань освіти і науки, молоді та спорту Вадим Васильчук (фракція “Голос”). Зокрема, він вказав на те, що профільний департамент столичної мерії фактично нічого не робить задля того, щоб школярі могли повноцінно навчатися в умовах воєнного стану. “Під час війни відбувається перерваність освіти – тривоги, інші непередбачувані ситуації, коли діти не можуть повноцінно пройти той чи інший предмет. Наприклад, в нас недостатньо укриттів, тому 70 тис. дітей півроку вчаться онлайн. Але ми можемо для цього проводити відповідні заходи, які в програмі називаються “подолання освітніх втрат (розривів)”. Це прекрасна і потрібна ініціатива. І як ви думаєте скільки коштів ми на це виділяємо? 30 тис. гривень. 240 тис. учнів, 11 класів, а ми виділяємо 30 тис. гривень, щоб покращити якість навчання наших дітей. Це 5 заходів на рік, передбачених у програмі”, – розповів Вадим Васильчук.  За інформацією депутата, ігнорування таких проблем призводить до того, що випускники не можуть набрати достатньо балів у Зовнішньому незалежному оцінюванні. “В Києві 46% дітей знає математику на менш, ніж 140 балів, історію України – 36,6%. Тобто діти не знають третини необхідних їм знань для вступу на бюджетне навчання. Ми розповідаємо, яка надзвичайно хороша освіта в Києві. Так ось, це підсумки. Були ковідні роки, триває війна. Але тому департамент і мав прикласти усіх зусиль, щоб покращити можливості освітніх програм. Замість цього він виділив 30 тис. гривень. Це кричуща ситуація і складається враження, що всім байдуже, і зокрема Департаменту освіти КМДА”, – зазначив він.  Також Васильчук вказав на незрозумілі цифри щодо кількості коштів, закладених у програмі на профтехосвіту і педагогічну освіту.  “У нас 5 тис. вступників, але ми у програмі чомусь фінансуємо 11 тис. Хотів би отримати роз'яснення щодо вартості навчання, бо я не зрозумів, яка вартість навчання. Написано – 97 тис. гривень. Нехай департамент пояснить, що входить в цю суму. По профтехосвіті вартість навчання 65 тис. То в нас не сходиться кількість студентів чи сума вартості навчання?” – завершив Вадим Васильчук. Читайте: Депутат Васильчук розкритикував програму “Освіта Києва на 2024-2025 роки”  Втім, в результаті обговорення ці та інші претензії фактично не мали впливу на результати голосування, а програма була затверджена з “косметичними” правками. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Що відбувається зі столичною освітою Діюча програма “Освіта Києва” була затверджена рішенням Київради №467/6518 від 18 грудня 2018 року і розрахована на період 2019-2023 років. Її кошторис складає 52,3 млрд гривень на п'ять років (46,4 млрд з міського бюджету і 5,9 млрд з інших джерел). Протягом 2019-2020 років столична міськрада тричі вносила зміни до цієї програми, зокрема додавши та виключивши деякі заходи, але загальні обсяги фінансування фактично не змінилися. Як і “нова” програма, діюча була поділена на декілька підпрограм, в рамках яких міська влада реалізовувала різні заходи. У зв'язку з тим, що дана програма де-юре продовжує діяти, наразі відсутній повний звіт щодо її виконання за п'ять років. Разом з тим, відомо, що в 2019 році на її реалізацію з бюджету Києва було витрачено 8,9 млрд гривень (план – 9,1 млрд), у 2020 році – 7,4 млрд (план – 10,1 млрд), у 2021 році – 9,4 млрд (план – 10,1 млрд), у 2022 році – 7 млрд (план – 11 млрд), а за 9 місяців 2023 року – 4,8 млрд (план на увесь рік – 11,7 млрд). Зокрема, у період з січня по вересень поточного року столична влада не витратила жодної копійки на забезпечення дитячих садків необхідним обладнанням, серед яких засоби оповіщення про пожежу, системи контролю управління доступу до закладів (план – 129,2 млн гривень); на проведення капітальних ремонтів у спеціальних закладах загальної середньої освіти (план – 55,8 млн); розширення мережі спеціальних та інклюзивних класів (план – 138,5 млн гривень); будівництво та реконструкцію мистецьких шкіл (план – 75 млн); на капітальні ремонти в закладах професійної та професійно-технічної освіти (план – 35,8 млн) тощо. Як повідомляла KВ, громадськість, експерти і депутати різних рівнів протягом останніх декількох років неодноразово піднімали питання щодо неефективності роботи Департаменту освіти і науки КМДА та його очільниці Олени Фіданян (на колажі ліворуч). Це, зокрема, призводило до неодноразових закликів щодо зміни керівництва вказаного структурного підрозділу столичної мерії. Наприклад, в лютому 2016 року на сайті Київради було зареєстровано петицію щодо звільнення Олени Фіданян з посади у зв'язку з “невиконанням покладених на департамент завдань, невідповідністю займаній посаді, а також через допущення дій та вчинків, які шкодять інтересам державної служби та негативно впливають на репутацію державного службовця”. Авторка цього звернення Олена Лебеденко, серед іншого, вказувала на те, що у 2015 році не було виконано безліч освітніх програм, на які було виділено бюджетні кошти. А також на те, що Олена Фіданян стимулює незаконні побори з батьків школярів та дошкільнят, які називають “добровільними внесками” та здійснює закупівлі за завищеними цінами. Тоді ця петиція набрала більше 10,1 тис. підписів киян, але на розгляд столичної міськради дане питання так і не було винесено через “дивне”, як його називали активісти і депутати, блокування більш ніж 7 тис. голосів.  Читайте: Депутат Киевсовета просит полицию разобраться с исчезновением голосов под петицией об увольнении Фиданян Крім того, протягом 2017 року депутат Київради VIII скликання Володимир Назаренко (фракція “ВО “Свобода”) та нардеп VIII скликання парламенту Юрій Левченко декілька разів зверталися до голови КМДА Віталія Кличка з проханням усунути Олену Фіданян від роботи. Вони звинувачували чиновницю у проведенні “договірних тендерів”, у недостатній увазі національно-патріотичному вихованню школярів тощо. Але усі ці заклики фактично не мали жодного ефекту.  Читайте: Нардеп Левченко просит уволить директора департамента образования КГГА Фиданян Разом з тим, ще влітку 2019 року діяльністю чиновників Департаменту освіти та науки КМДА зацікавились правоохоронці. Тоді прокуратура розпочала слідство за фактом можливого присвоєння 20,3 млн. гривень бюджетних коштів, які за результатами тендерів з листопада 2016 року по березень 2019 року були перераховані підприємствам з ознаками фіктивності. У справі фігурувало близько десятка фірм, яким вказаний департамент спільно з декількома іншими бюджетними структурами у період з листопада 2016 року до березня 2019 року перерахували понад 20 млн гривень. Слідчі тоді з'ясували, що деякі з таких компаній мають ознаки фіктивності. Але станом на сьогодні жоден з можливих фігурантів цього кримінального провадження так і не отримав вирок суду. Читайте: Прокуратура подозревает “гуманитарные” департаменты КГГА в распиле бюджетных средств Нагадаємо, Олена Фіданян очолює Департамент освіти і науки КМДА з 29 квітня 2014 року. Діяльність цього Департамента з 2018 року контролює заступник голови КМДА Валентин Мондриївський (на колажі праворуч, також є депутатом Київради від партії мера Києва Віталія Кличка “УДАР”). Фото: колаж КВКиївВлада

Численні порушення, які допускаються у столиці щодо будівництва житла на землях Міноборони, призводять до того, що питання добудови таких ЖК доводиться вирішувати слідчим та суддям. Саме така доля ЖК “Покрова” на вул. Січових стрільців, 59 – проєкту збанкрутілого “Укрбуду”. Ситуація така, що громадські активісти намагаються добитися скасування містобудівних умов та обмежень (МУО) на проєктування цієї забудови, а співзамовник даного будівництва – ДУ “ЦТУКБ” – навпаки планує оскаржити окремі пункти цього документу, щоб можна було зводити будинки більшої висотності. У свою чергу, військова спеціалізована прокуратура планує нарешті повернути землю під “замороженим” комплексом до власності держави та змусити забудовників очистити цю територію. Якими будуть результати цих судових спорів, наразі прогнозувати важко. В першу чергу тому, що правоохоронці поки що не змогли завершити розслідування щодо зловживань при реалізації договору на це будівництво, який було укладено ще в 2015 році з компанією із орбіти одіозного екснардепа та відомого забудовника Максима Микитася (на колажі ліворуч). Як стало відомо KВ, суди продовжують розгляд справ щодо будівництва ЖК “Покрова” на вул. Січових стрільців, 59 в Шевченківському районі Києва – одного із проєктів збанкрутілого “Укрбуду”. Підписуйтесь на “КиївВладу”  Так, зокрема, співзамовник даного будівництва – державна установа “Центральне територіальне управління капітального будівництва” (ДУ “ЦТУКБ”) – в рамках справи №640/23425/19 намагається оскаржити окремі положення МУО на проєктування цієї забудови. У свою чергу столичний громадський активіст Марк Зельдич в рамках справи №640/23425/19 вимагає скасувати вказані “містобуди”. Крім того, Київська спеціалізована прокуратура у сфері оборони Центрального регіону в судовому порядку добивається скасування реєстрації права власності на ділянку під цією забудовою (кадастровий номер 8000000000:91:165:0018) за столичною громадою в особі Київради та визнати таке право за державою в особі Міністерства оборони України (справа №910/10291/20). Усі ці справи прямо пов'язані між собою. Так, провадження по першому судовому спору зупинено до того моменту, коли буде винесено кінцеве рішення по другому, а провадження по другій справі зупинено до прийняття остаточного вердикту по третій. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Як до цього дійшло  15 липня 2004 року Київрада рішенням №419-24/1829 передала Центральному спеціалізованому будівельному управлінню ділянку на вул. Артема, 59 (стара назва вулиці Січових стрільців) в оренду "для будівництва житлового комплексу для військовослужбовців із підземним паркінгом, дошкільною дитячою установою та з вбудованими приміщеннями для побутового обслуговування населення". Цим же рішенням депутати скасували низку рішень Київської міської ради депутатів трудящих від 1948 та 1977 років, згідно з якими дві частини цієї ділянки площею 0,88 га та 0,07 га відповідно були відведені у тимчасове користування Київському військовому округу та іншим державним військовим структурам. Термін оренди мав становити 5 років. Надалі, 8 вересня 2005 року, сторони уклали договір оренди. Орієнтовне розміщення ділянки 14 червня 2007 року столична міськрада рішенням №803/1464 внесла зміни до зазначеної орендної угоди. Згідно з цим рішенням, у договорі змінилась назва установи-орендаря на нинішнє ДУ “ЦТУКБ”, а також було дещо змінене цільове призначення землі – з нього було виключено необхідність будівництва дошкільної установи. 26 грудня 2008 року сторони уклали угоду про внесення відповідних змін до договору оренди. 17 червня 2011 року Головне управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища КМДА видало ДУ “ЦТУКБ” МУО №503/0/18/009-11 на проектування будівництва житлового комплексу для військовослужбовців з підземним паркінгом та з вбудованими приміщеннями для побутового обслуговування населення на вул. Артема, 59. Цей документ відсутній у відкритому доступі, тому встановити всі вихідні дані проектування на даний момент неможливо. У квітні 2012 року військова прокуратура Київського гарнізону звернулася з позовом до Київради до Господарського суду Києва про часткове скасування рішення міськради №419-24/1829 про передачу ділянки на вул. Артема, 59 в оренду ДУ "ЦТУКБ". Правоохоронці вимагали визнати незаконним пункт про відміну рішення Київської міськради депутатів трудящих №37 від 29 листопада 1948 року про відведення частини зазначеної ділянки площею 0,7 га у тимчасове користування гарнізонній квартирно-експлуатаційною частині Київського військового округу Молотівського району Києва. Підставою для цього стало те, що Міноборони не відмовлялося від використання цієї землі. 5 вересня 2012 року суд задовольнив позов військової прокуратури. Отже, саме рішення Київради залишалося чинним, проте з того часу в ньому була зафіксована колізія: де-факто орендарем усіх 0,96 га землі залишилося ДУ “ЦТУКБ”, але де-юре частина цієї ділянки площею 0,7 га все ж таки залишилася у користуванні Міноборони.  1 жовтня 2015 року між ДУ “ЦТУКБ” та ТОВ “Будінпроект” було укладено договір на будівництво ЖК по вул. Артема, 59. Таким чином зазначена ТОВка стала співзамовником будівництва та зобов'язалася збудувати будинок та передати Міноборони 50 квартир у цій будівлі або інших будівлях у Києві, збудувати для Київського обласного військового комісаріату, який розміщувався на цій ділянці, близько 900 кв.м. приміщень в іншому місці (якому саме, в угоді не вказувалося. – KВ) і т.д.  Надалі, 20 грудня 2016 року, сторони внесли зміни до зазначеного договору. Зважаючи на те, що ця угода відсутня у відкритому доступі, KВ не вдалося достовірно визначити суть цих змін. Схоже, тоді ДУ “ЦТУКБ” та ТОВ “Будінпроект” прибрали з документа норму про те, що забудовник може передавати Міноборони квартири в інших будинках. 2 лютого 2016 року комісія Київради з питань містобудування, архітектури та землекористування погодила поновлення договору оренди земельної ділянки на вул. Артема, 59 на 5 років. Чи продовжувалася ця угода раніше, у протоколі засідання комісії зазначено не було, але можна припустити, що така пролонгація мала місце. 12 квітня 2016 року між Київрадою та ГУ “ЦТУКС” було укладено угоду про продовження договору на 5 років. Варто зазначити, що 12 квітня 2016 року державний реєстратор приватний нотаріус Наталія Кравченко здійснила державну реєстрацію речового права на вищевказану земельну ділянку площею 0,97 га – таким чином її власником де-юре стала столична громада в особі Київради. Через тиждень, 19 квітня 2016 року, Державна архітектурно-будівельна інспекція (ДАБІ) видала ДУ “ЦТУКБ” дозвіл №ІУ115161100202 (наразі відсутній у відкритому доступі. – KВ) на будівництво ЖК для військовослужбовців з підземним паркінгом на вул. Артема, 59. Згідно з документом, замовник мав намір побудувати на цій землі 26-поверховий будинок на 353 квартири. Загальна площа об'єкта мала становити 34,2 тис. кв.м, з яких 28,5 тис. кв.м – площа квартир, 2,2 тис. кв.м – площа вбудовано-прибудованих приміщень, 1,6 тис. кв. .м – площа нежитлових приміщень. Підрядником робіт було зазначено ТОВ "Північно-Український будівельний альянс". Проте, 19 січня 2017 року Департамент ДАБІ у місті Києві провів позапланову перевірку дотримання законодавства при будівництві ЖК по вул. Артема, 59. Тоді "будівельні ревізори" встановили факти порушення вимог містобудівної документації та МУО, а також невідповідність об'єкту будівництва вимогам будівельних норм, державних стандартів та правил. 20 січня ДАБІ анулювала вищезгаданий дозвіл на виконання будівельних робіт №ІУ115161100202 від 19 квітня 2016 року. Після цього, у січні 2017 року, ДУ “ЦТУКБ” звернулося з позовом до Окружного адміністративного суду Києва (ОАСК) про визнання протиправними дій ДАБІ та про відміну наказу щодо анулювання будівельного дозволу. Відповідачем у цій справі виступала ДАБІ. Свої вимоги ДУ “ЦТУКБ” аргументувало тим, що за законодавством анулювати дозвіл на виконання будівельних робіт можна лише у випадку, якщо замовник будівництва раніше не виконував розпорядження про усунення порушень, а таких розпоряджень, мовляв, не було. 1 березня 2017 року ОАСК задовольнив вимоги ДУ “ЦТУКБ”, але вже 4 квітня 2017 року Київський апеляційний адміністративний суд за скаргою ДАБІ скасував рішення суду першої інстанції. Тоді служителі Феміди вказали на те, що, відповідно до законодавства, ДАБІ зобов'язана була попередньо виносити якісь розпорядження. Подальший розгляд даної справи в касаційній інстанції протягом 2018 року ні до чого не привів – рішення апеляційного суду було залишено чинним, отже дозвіл на виконання будівельних робіт було визнано анульованим. Саме з цієї причини, вочевидь, його було видалено з Єдиної електронної системи в сфері будівництва (ЄДЕССБ). Зазначимо, за даними видання “Наші гроші”, у вересні 2017 року було знесено будівлю військкомату, яка розміщувалася на зазначеній ділянці. 25 лютого 2019 року Департамент містобудування та архітектури КМДА затвердив для ГД “ЦТУКБ” нові МУО – цього разу “на проєктування завершення будівництва ЖК для військовослужбовців із підземним паркінгом та з вбудованими приміщеннями для побутового обслуговування населення на вул. Січових стрільців, 59”. Цей документ, схоже, потрібний був для того, щоб отримати від ДАБІ новий дозволуіл не будівництво. У цих МУО вже повідомлялося, що загальна висота будівлі не повинна перевищувати 26,5 м, а гранично допустима густота населення в межах даної житлової забудови не повинна перевищувати 450 осіб на 1 гектар. У документі уточнювалося, що ділянка проєктування знаходиться у межах історичного ареалу, у зв'язку з чим забудовник, зокрема, має погоджувати проєктну документацію з органами охорони культурної спадщини. Також у документі було зазначено, що ділянка на вул. Січових стрільців, 59 знаходиться поряд із зсувонебезпечними територіями, тому забудовник повинен забезпечити захист ділянки та споруд від зсувів відповідно до вимог КП “Спеціальне управління протизсувних підземних робіт”. У червні 2019 року ДУ “ЦТУКБ” звернулося до ОАСК з позовом до Департаменту містобудування та архітектури КМДА з вимогою внести зміни до МУО від лютого 2019 року (вищезгадана справа №640/10811/19). В обґрунтування своїх вимог позивач вказав, що чиновники необґрунтовано встановили гранично допустиму висоту будівлі на рівні 26,5 м. При цьому, згідно з містобудівним розрахунком, 26 поверхів відповідають умовній висоті до 72,6 метрів. ДУ “ЦТУКБ” повідомило, що висота у 26,5 м – значно менша за параметри МУО від 17 січня 2011 року, що “порушує його права як замовника будівництва, а також права інших учасників будівництва та інвесторів”. 16 вересня 2019 року ОАСК повністю задовольнив вимоги ДУ “ЦТУКБ” зобов'язавши містобудівний департамент столичної мерії внести відповідні зміни до МУО. 16 грудня 2020 року Шостий апеляційний адміністративний суд залишив чинним рішення суду першої інстанції. Наразі ця справа перебуває на розгляді Касаційного адмінсуду Києва, але, як зазначалося вище, провадження по даному спору було зупинено – це сталося ще в червні 2023 року. В листопаді 2019 року громадський активіст Марк Зельдич подав до ОАСК позов щодо скасування МУО на проєктування забудови на вул. Січових стрільців, 59 (вищезгадана справа №640/23425/19). Наразі суди ще не приймали рішень по цьому судовому спору, а тому в Єдиному держреєстрі судових рішень відсутні подробиці стосовно того, якими аргументами оперує позивач. У січні 2020 року військова прокуратура Київського гарнізону подала позов до Господарського суду Києва про визнання незаконною угоди про продовження договору оренди ділянки на вул. Січових стрільців, 59 від 12 квітня 2016 року, а також визнання недійсним договору про будівництво житлового будинку на вказаній землі від 1 жовтня 2015 року (з усіма змінами). Відповідачами у цьому провадженні виступили Київрада, ТОВ “Будінпроект” та ДУ “ЦТУКБ”. Позовні вимоги було обґрунтовано тим, що угода про поновлення договору оренди була укладена з порушенням строків, передбачених Законом України “Про оренду землі”: мовляв, основний договір припинив дію 8 вересня 2010 року, і орендар звернувся до орендодавця із заявою про поновлення договору оренди більш як через 5 років після закінчення строку його дії. У свою чергу, договір про будівництво ЖК та додаткової угоди до нього, на думку прокурорів, підлягають визнанню недійсними через те, що було укладено ДУ “ЦТУКБ” з перевищенням повноважень – без необхідного погодження з Кабінетом Міністрів України та Міноборони. Втім, успіхів у цій судовій справі військові прокурори не мали – правоохоронцям було відмовлено в задоволенні їхніх вимог на рівні всіх інстанцій. Крапку поставив Касаційний господарський суд своєю постановою від 24 листопада 2021 року. Крім того, як дізналася КВ, ще 18 лютого 2020 року військова прокуратура Київського гарнізону відкрила кримінальне провадження №42020110350000019 за фактом можливих порушень закону з боку посадових осіб ДУ “ЦТУКБ”. За попередніми даними слідства, фігуранти справи скоїли злочини, передбачені низкою статтей Кримінального кодексу (КК) України, зокрема привласнення або розтрати майна (ч.2 та 5 ст. 191) і зловживання службовим становищем (ч.1 ст. 364). Наразі цю справу розслідують поліцейські Шевченківського управління Нацполіції. Правоохоронці вбачають у діях посадових осіб ДУ “ЦТУКБ” можливі порушення під час укладання згаданого вище договору з ТОВ “Будінпроект”. Крім того, в ході слідства правоохоронці встановили, що посадовці Міноборони неправомірно отримали через ДУ “ЦТУКБ” 10 квартир – ймовірно, саме у ЖК “Покрова”, будівництво якого на той час вже було заморожене через проблеми в “Укрбуду”. Втім, схоже, наразі це провадження розслідується не надто активно або не розслідується зовсім – остання судова ухвала по даному слідству датована 26 січня 2022 року. У липні 2020 року Київська спеціалізована прокуратура у сфері оборони Центрального регіону ініціювала ще один судовий спір щодо землі під ЖК “Покрова” – вищезгадану справу №910/10291/20. Крім того, що правоохоронці вимагають “переписати” вказану ділянку на державу, вони також добиваються знесення будівельного паркану по всьому периметру цієї землі, її очищення від будівельного сміття тощо. Ця справа також ще не розглядалася по суті, а тому всі подробиці стосовно аргументів правоохоронців у відкритому доступі відсутні. Ще 5 лютого 2021 року Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю (ДАБК) КМДА зареєстрував повідомлення №КВ020210201600 про початок підготовчих робіт із завершення будівництва ЖК для військовослужбовців з підземним паркінгом та з вбудованими приміщеннями для побутового обслуговування населення на вул. Січових стрільців, 59. Замовником цих робіт значилося ДУ "ЦТУКБ”, генпідрядником – ТОВ "Буд-Оптіма-Констракшен". 31 серпня 2021 року Київрада рішенням №2246/2287 погодила поновлення договору оренди ділянки на вул. Січових стрільців, 59 для ДУ “ЦТУКБ” терміном на 5 років. Під час обговорення цього питання у сесійній залі окремі депутати виступали проти того, щоб ця установа і далі була орендарем. Зокрема, вони вказували на те, що міськрада взагалі не має права розпоряджатися даною ділянкою, адже вона знаходиться в розпорядженні Міноборони. Читайте: Держать оборону: Киевсовет продлил срок аренды земли для завершения строительства ЖК “Покрова” Крім того, у період з липня по жовтень 2021 року ДАБІ декілька разів відмовляла ДУ “ЦТУКБ” у видачі дозволу на будівельні роботи по завершенню будівництва ЖК для військовослужбовців із підземним паркінгом та з вбудованими приміщеннями для побутового обслуговування населення по вул. Січових стрільців, 59. Серед іншого, підставами стали відсутність у замовника на той момент права користування на ділянку, ненадання МУО, ненадання документів щодо погодження проектної документації з органами охорони культурної спадщини тощо. Будівництво ЖК “Покрова” станом на січень 2022 року (фото – “ЛУН”) До чого тут Микитась За даними аналітичної системи Youcontrol, столичне ТОВ “Будінпроект” (співзамовник будівництва) було засноване у вересні 2015 року. Засновником цієї компанії вказано ТОВ “Будівельний розвиток міста”, кінцевими бенефіціарами – киян та Андрія Якусевича та Сергія Мальцева. Останній також є керівником “Будінпроекта” і, за інформацією Youcontrol, має російське громадянство. ТОВ “Північно-український будівельний альянс” (підрядник будівництва у “першому” будівельному дозволі) було зареєстроване у Києві у жовтні 2007 року. Засновником та кінцевим бенефіціаром компанії вказано згаданий вище Андрій Якусевич, керівником Олександр Дорош. Згаданий вище Андрій Якусевич – помічник екснардепа Максима Микитася у VIII скликанні Верховної Ради. Останній найбільше відомий як голова державної корпорації “Укрбуд” (2010-2016 роки, “під прапорами” якої у Києві та Київської області будувалися десятки житлових комплексів, у тому числі й ЖК “Покрова”. Але, як неодноразово писала КВ, по факту більшість з цих об'єктів зводили приватні суб'єкти господарювання, якими володів сам Микитась або його близьке оточення. Наразі, нагадаємо, після серії гучних скандалів та фактичного банкрутства добудовою комплексів “Укрбуду” займається низка столичних забудовників Читайте: “Крадіжка басейну”: ексголовному архітектору Києва Сергію Целовальнику загрожує в'язниця за скандальний комплекс “Укрбуду” В останні декілька років цей експарламентар та “ексзабудовник” має серйозні проблеми із законом. Зокрема, наразі Микитась офіційно є обвинувачуваним у справі щодо нанесення збитків Нацгвардії на суму більш ніж 81 млн гривень. За інформацією правоохоронців, це сталося внаслідок того, що ТОВ “Укрбуд Девелопмент” (компанія із орбіти Микитася) в 2016-2017 роках передало Нацгвардії 65 “більш дешевих” квартир у ЖК “Оберіг” (вул. Бориспільська, 21-45, Київ) замість передбачених спеціальною угодою на забудову 50 квартир та 30 паркомісць у ЖК “Аристократ” (вул. Євгена Коновальца, 34), який будувався на землі все тієї ж Нацгвардії.  Читайте: Повернення “Укрбуду”: Максим Микитась знову став власником компанії та “погрожує” все добудувати без “Київміськбуду” Крім того, ще у січні 2023 року Спеціалізована антикорупційна прокуратура направила до ВАКС обвинувальний акт щодо Максима Микитася у справі щодо можливого надання хабара міському голові Дніпра Борису Філатову. За попередніми даними слідства, одіозний забудовник пропонував меру вказаного міста 22 млн євро за укладення з підконтрольними йому компаніями контракту з будівництва метрополітену в Дніпрі поза конкурсом. Читайте: ВАКС на 60 діб продовжив термін тримання під вартою екснардепа Микитася Київське ТОВ “Буд-Оптіма-Констракшен” (підрядник підготовчих робіт у “новому” дозволі) було зареєстроване у березні 2017 року. Керівником компанії є Дмитро Карпук, засновником – мешканець Києва Олександр Калініченко. ДУ "ЦТУКБ" з жовтня 2020 року керує Сергій Собан. Він же очолював цю структуру у 2016-2019 роках. Дана установа підпорядкована Міністерству оборони України, яким з 6 вересня 2023 року керує Рустем Умєров. На цій посаді він змінив Олексія Резнікова, який очолював Міноборони з 4 листопада 2021 року. До цього, з 2015 року, коли було укладено договір з “Будінпроектом” щодо забудови на вул. Січових стрільців, 59, дане відомство змінило трьох очільників. Посаду директора Департаменту містобудування та архітектури КМДА з 1 листопада 2016 року обіймає Олександр Свистунов (на колажі праворуч). Департамент земельних ресурсів КМДА з 29 червня 2021 року очолює Валентина Пелих (виконувала обов'язки керівника цієї структури з 2 квітня 2021 року). З 27 липня 2018 року по 1 квітня 2021 року цим департаментом керував Петро Оленич, який наразі обіймає посаду заступника голови КМДА з питань здійснення самоврядних повноважень та курує в Києві земельні та містобудівні питання. Читайте: Земля на шість років в'язниці: НАБУ і САП підозрюють Петра Оленича в сприянні незаконній забудові парку “Нивки” Фото: колаж КВКиївВлада

Київський міський голова Віталій Кличко підписав розпорядження про призначення Ірини Дунас директором комунального некомерційного підприємства (КНП) виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) “Київський центр розвитку туризму”. Вона має приступити до виконання нових посадових обов'язків з 8 грудня. Про це, як передає KВ, йдеться у розпорядженні № 1188 київського міського голови від 5 грудня 2023 року. Підписуйтесь на “КиївВладу”  “Призначити Дунас Ірину Анатоліївну на посаду директора комунального некомерційного підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) “Київський центр розвитку туризму”, – йдеться у розпорядженні. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Згідно документу, її було призначено директором шляхом укладання з нею контракту. Зазначається, що вона має приступити до виконання нових посадових обов'язків з 8 грудня.  Нагадаємо, 31 серпня 2021 року на пленарному засіданні ІІ сесії Київської міської ради IX скликання депутати ухвалили рішення про створення комунального некомерційного підприємства “Київський центр розвитку туризму” шляхом реорганізації КП “Київський міський туристично-інформаційний центр”.  Таке рішення підтримали 92 депутати. Читайте: Киевсовет решил реорганизовать КП “Киевский городской туристско-информационный центр” Фото: КМДА  КиївВлада

У Ворзелі Київської області стартувало будівництво нового навчального закладу – школи-дитсадка, який повинен бути розрахований на 445 дітлахів. На його зведення планують витратити майже за 429 млн гривень. Наскільки нагальною є потреба Ворзеля у цьому закладі, як планують облаштувати школу-дитсадок та які терміни будівництва, дізнавалася КВ. Потреба У Ворзелі взялися вирішити проблему нестачі навчальних закладів: їх бракувало мешканцям ще до війни, а під час повномасштабного вторгнення один із закладів дитячої освіти зруйнували росіяни. Підписуйтесь на “КиївВладу”  Ще влітку влада заявила про наміри побудувати в селищі на вулиці Курортній, 37 нову школу з дошкільним підрозділом, відповідний тендер був оголошений 11 серпня 2023 року на Prozorro. Тоді міський голова Бучі Анатолій Федорук, так коментував ситуацію, що склалася із навчальними закладами у Бучанському районі: “Тих освітніх закладів, що були у Ворзелі до початку повномасштабної війни, не вистачало для населення. Один з них – зруйнували росіяни. Проте, завдяки вже підтвердженому фінансуванню в розмірі близько 200 мільйонів гривень, ми зможемо розпочати нове будівництво” – заявив очільник громади. Згідно з планами пристоличного регіону, школа має вмістити 12 класів початкової школи, у яких школярі матимуть змогу навчатися очно в одну зміну. Дитячий садок зможе прийняти 85 дітей. Початкова школа та садок Згідно даних завдання на проєктування будівництва Ворзельської початкової школи з дошкільним підрозділом, опублікованого у ProZorro, будівля майбутнього навчального закладу буде двоповерхова з розділеними приміщеннями для школярів (6-10 років) та дошкільнят (2-6 років). Початкова школа, як вказано в документі, буде розрахована на 360 учнів, яких розділять на 12 класів. Крім безпосередньо навчальних класів, в початковій школі планують облаштувати спортзал з душовими, їдальню на 120 місць, соляну, сенсорну та ресурсну кімнати з відповідним обладнанням, а також комп'ютерний клас, спальні, гардеробні, ізостудію, кімнату медсестри, терапевтичний кабінет. На пришкільній території збираються розташувати майданчики з тіньовими навісами, майданчики для тихих та рухливих ігор, автостоянку автотранспорту та сміттєвий майданчик. Дошкільний підрозділ, згідно з завданням на проєктування, повинен вміщувати 5 груп на 85 місць (ясельна, молодша, середня, старша та інклюзивна). За планом, там буде універсальний спортзал, харчоблок, кімната медсестри, фізіотерапевтичний кабінет, палата на 1 ліжко, кабінет логопеда. На території для дошкільнят хочуть облаштувати п’ять дитячих групових майданчиків з тіньовими навісами, спортивний майданчик, майданчики для вивчення правил дорожнього руху та вивчення природознавства. Також в закладі заплановано облаштувати одну актову залу для спільного використання дитсадком та початковою школою.  Підрядник Будівництвом школи займатиметься ТОВ “Нідком” (*). Компанія отримала замовлення на будівництво школи-дитсадку у Ворзелі на вулиці Курортній, 37 у вересны. Ціна відповідного договору склала 428,66 млн гривень. За умовами угоди, до кінця 2024 року підрядник повинен буде виконати підготовчі та загальнобудівельні роботи, облаштувати інженерні мережі, встановити системи пожежної сигналізації та відеонагляду, змонтувати ліфт, а також облаштувати ігровий та спортивний майданчики, прокласти проїзди та тротуари. В коментарі KВ директор ТОВ “Нідком” Максим Лазаренко уточнив, що вказаний навчальний заклад зводиться з метою компенсувати потужності зруйнованої загарбниками школи у Ворзелі. “Це повністю нова школа що з'єднається із існуючою переходом. Згідно підписаного договору, роботи передбачають будівництво “під ключ”. Наша компанія виконуватиме зовнішні та внутрішні роботи, поставлятиме меблі та обладнання. Школа запроектована і будується у повній відповідності до вимог діючих норм та правил, в тому числі з урахуванням вимог інклюзивності та енергоефективності”, – розповів керівник компанії-підрядника. Також Максим Лазаренко докладніше описав майбутню соляну кімнату (галокамеру), яка буде облаштована у ворзельській школі-дитсадку. “Соляна кімната – приміщення №66 площею 31,55 кв. м, розташоване на другому поверсі і представляє собою кімнату, в якій повітря насичене іонами солотвинської солі, чинить протизапальну, бактерицидну дію, покращує кровообіг та обмін речовин. Галокамера — це унікальний немедикаментозний спосіб лікування та профілактики багатьох хвороб. Користь від однієї години, проведеної у соляній кімнаті, можна порівняти з чотирма днями на морі”, – зауважив він. Разом з тим директор ТОВ “Нідком” допустив можливість коригування проєкту та відповідно загальної ціни договору. “По-перше, причиною цього може стати те, що це будівництво тривале – розраховане на 2023-2024 рік. По-друге, існує велика кількість моментів, як, наприклад, те, що при виконанні будівництва з'являється вода, усунення якої потребує додаткових робіт та затрат”, – пояснив Максим Лазаренко. На фото: рендери майбутнього закладу  В додатках до договору вказано, що із загальної ціни договору погоджена субвенція з держбюджету становить 109,99 млн гривень (розпорядження Кабміну від 16.06.2023 року №534-рзп, додаток). В поточному році роботи планують профінансувати на 104,80 млн гривень. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Зазначимо, що проєкт будівництва Ворзельської початкової школи розробляло ТОВ “Армабуд проджект” на замовлення Відділу освіти Бучанської міськради. Відповідний договір ціною 4,5 млн гривень був підписаний 23 квітня 2023 року. Згідно з даними аналітичної системи Youcontrol, ТОВ “Нідком” зареєстровано в 2017 році в Києві, наразі має реєстрацію в Борисполі. Статутний капітал – 430 тис. гривень. Основний вид діяльності – будівництво житлових і нежитлових приміщень. За даними Clarity Project, ТОВ “Нідком” почало перемагати в публічних закупівлях з травня 2019 року. З того часу компанія отримала 84 підряди на 1,63 млрд ​​гривень. Спочатку найбільшими замовниками фірми були столичні медзаклади, а з вересня минулого року – відбудова пошкоджених війною будівель на Київщині.  Читайте: Неспішне відновлення: за три роки на Київщині планують відбудувати 3% зруйнованих рашистами приватних будинків * ТОВ “Нідком” (код ЄДРПОУ: 41564138)  Фото: колаж KВ КиївВлада

Аудитори столичної мерії нещодавно завершили перевірку того, як у КО “Київзеленбуд” у 2018-2021 роках витрачали бюджетні кошти на роботи в одному парку та двох скверах столиці. По парку перевірити нічого не вдалося, бо “ревізорам” не надали відповідну документацію правоохоронці, які вивчають її в рамках двух кримінальних проваджень. Що стосується двох скверів у Дніпровському та Деснянському районах столиці, то виявилось, що посадовці КО допустили фінансових порушень на загальну суму близько 11,3 млн гривень, з яких 6,3 млн гривень склали безпосередні втрати міського бюджету Києва. Нічого “нового” в даному випадку вигадано не було – “Київзеленбуд” перерахував своїм підрядникам грошові кошти за роботи, які насправді не проводилися, та переплачував за будматеріали, які коштують менше. За результатами цього аудиту керівництву “Київзеленбуду” було надано 16 рекомендацій щодо усунення порушень та їх недопущення в майбутньому, але майже всі вони були проігноровані. Як стало відомо KВ, нещодавно Департамент внутрішнього фінансового контролю та аудиту КМДА оприлюднив результати планового аудиту діяльності КО “Київзеленбуд”. Підписуйтесь на “КиївВладу”   Відповідний аудиторський звіт №070-2-3-04/42 датований 15 вересня 2023 року, але на сайті вищезгаданого департаменту його було опубліковано лише минулого тижня – після того, коли стало відомо відомо, які рекомендації аудиторів столичної мерії були враховані керівництвом “Київзеленбуду”, а на які “комунальники” заплющили очі. Згідно зі звітом, аудитори перевіряли, як керівництво вказаного КО дотримувалося вимог законодавства та контрактів під час виконання робіт з будівництва парку вздовж просп. Генерала Ватутіна між просп. Володимира Маяковського та вул. Оноре де Бальзака у Деснянському районi, капітального ремонту з влаштуванням дорожньо-стежкової мережi скверу iм. Миколайчука у Днiпровському районi та капітального ремонту скверу мiж будинками на просп. Володимира Маяковського, 15-б та вул. Оноре де Бальзака, 14 у Деснянському районi. В рамках цієї перевірки аудитори охопили діяльність КО “Київзеленбуд” у період з 1 січня 2018 року по 11 березня 2021 року, а тривав даний аудит з 17 березня 2021 року по 20 грудня 2022 року. Усього в рамках аудиту “ревізори” перевірили використання “Київзеленбудом” бюджетних коштів на суму 33,1 млн гривень. При цьому, аудитори встановили факти фінансових порушень з боку посадовців цього КО на загальну суму близько 11,3 млн гривень, з яких 6,3 млн гривень були втрачені бюджетом Києва при проведенні вищевказаних робіт, 536 тис. гривень – порушення з ризиком втрати, ще 4,4 млн гривень були неефективно використані. Що з'ясували аудитори Як повідомляється в аудиторському звіті, капітальний ремонт скверу мiж будинками на просп. Володимира Маяковського, 15-б та вул. Оноре де Бальзака, 14 у Деснянському районi проводився в рамках 5 договорів підряду, укладених з березня по грудень 2020 року, на загальну суму – 24,3 млн гривень. Зокрема, КО “Київзеленбуд” перерахував 485 тис. гривень компанії ТОВ “Європроектбудсервіс” за виконання проектних робіт та авторський нагляд, а ТОВ “Євротехнології Плюс” отримало 23,9 млн гривень за безпосередньо сам капремонт. За інформацією аудиторів, завищення вартості робіт з проєктування по вказаному об'єкту склала 59,4 тис. гривень, а з капітального ремонту – 8,7 млн гривень, з яких 5,5 млн гривень були втрачені міським бюджетом. При цьому, надалі порушення при здійсненні капремонту були частково усунені, у зв'язку з чим вказана сума була зменшена до 8,3 млн гривень – у тому числі шляхом “виконання додаткових робіт” (очевидно, підрядник “щось переробив”. – KВ). З'ясувалося, що до актів виконаних робіт по цьому об'єкту було внесено більше робіт, ніж насправді здійснювалося. Зокрема, підрядник навантажив на 136,2 куб.м. менше грунту на автомобілі-самоскиди, змонтував на 310 дощувачів менше тощо. Крім того, було завищено вартість деяких матеріалів та обладнання, які використовувалися при цьому капітальному ремонті – серед іншого, “Київзеленбуд” заплатив “більше, ніж треба” за різні види щебіні, гофротруби, паркові урни, світильники тощо. У свою чергу, на капітальний ремонт з влаштуванням дорожньо-стежкової мережi скверу iм. Миколайчука було витрачено 8,1 млн гривень. Ці роботи проводилися в рамках чотирьох договорів підряду, укладених з червня 2018 року по червень 2020 року. Підрядниками виступали ТОВ “Де-Люкс Технології” (проєктні роботи та авторський нагляд, з червня 2021 року має назву ТОВ “Лідер Прод Інновація”), ТОВ “Проектні технології” (проєктні роботи) і ТОВ “Буд Фаворит Строй” (капремонт, з січня 2021 року має назву ТОВ “Грейсинг”). За даними “ревізорів”, в результаті реалізації відповідних угод столичному бюджету було завдано втрат на суму 719,7 тис. гривень, ще 1,7 млн гривень були неефективно використані. У даному випадку мали місце схожі випадки “маніпуляцій” з обсягами та цінами. Зокрема, підрядник отримав “зайві” кошти за роботи, які не проводилися (наприклад, за врізання двох штуцерів), та за матеріали, які насправді коштували дешевше (муфти, розпилювачі, форсунки тощо). Разом з тим, аудитори КМДА не змогли перевірити відповідність обсягів та вартості робіт з будівництва парку вздовж просп. Генерала Ватутіна між просп. Володимира Маяковського та вул. Оноре де Бальзака. Це було пов’язано з тим, що документи по цьому об'єкту ще в 2018-2019 роках були вилучені слідчими Деснянського управління Нацполіції Києва в рамках двох кримінальних проваджень – №12018100030009439 від 8 листопада 2018 року та №12019100030000196 від 11 вересня 2019 року.  Як вказано в аудиторському звіті, “ревізори” столичної мерії неодноразово зверталися до правоохоронців з проханням надати їм ці “папірці”, на що отримали відповідь, що документи знаходяться в судових експертів. А тому, мовляв, про можливість отримати доступ до них аудиторів “буде повідомлено додатково”. Варто зазначити, що в рамках цих розслідувань правоохоронці вивчали в тому числі факти можливого привласнення бюджетних коштів при виконанні різних капремонтів на замовлення “Київзеленбуду”, але станом на сьогодні жоден з можливих фігурантів не був притягнутий до кримінальної відповідальності. Читайте: КО “Киевзеленстрой” и его подрядчика подозревают в распиле очередных 25 млн бюджетных гривен За результатами перевірки Департамент внутрішнього фінансового контролю та аудиту КМДА надав КО “Київзеленбуд” 16 рекомендацій про усунення виявлених порушень та їхнє недопущення в майбутньому. Із них станом на 3 грудня 2023 року жодне зауваження не було враховано повністю – 5 рекомендацій були враховані частково, решта 11 рекомендацій зовсім не були виконані. При цьому, “дедлайн” реалізації заходів по всім вказаним зауваженням вже сплив – вони повинні були бути враховані до 18 жовтня 2023 року. Зокрема, як зазначалося вище, у “Київзеленбуді” частково врахували рекомендації щодо усунення фінансових порушень на суму 5,5 млн гривень при здійсненні капітального ремонту скверу між будинками на проспекті Володимира Маяковського, 15-Б та вул. Оноре де Бальзака, 14. Разом з тим, керівництво цього КО не врахувало рекомендації щодо притягнення до відповідальності посадовців, через яких “Київзеленбуд” фактично “переплатив” за роботи проєктування капітального ремонту з влаштування дорожньо-стежкової мережі скверу імені Миколайчука та безпосередньо сам капремонт. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Гріхи “Київзеленбуду” Аудитори КМДА дуже часто фіксують порушення в діяльності КО “Київзеленбуд”. Наприклад, у червні 2019 року “ревізори” відзвітувалися про перевірку робіт з реконструкції парку відпочинку в урочищі “Наталка” у період з листопада 2016 року до грудня 2018 року. Тоді стало відомо, що на цьому проєкті бюджет Києва "втратив" 17,2 млн гривень або 31,2% від загальної вартості робіт, які перевіряли аудитори (надалі, судячи з усього, частина порушень була усунена, оскільки “ревізори” уточнили підсумкову суму – 14,6 млн гривень – KВ). Крім того, аудитори тоді ж з'ясували, що “Київзеленбуд” з різних причин неефективно використав 5,3 млн гривень або 9,6% від загальної вартості перевірених робіт. Читайте: Справи щодо зловживань при благоустрої зелених зон Києва закриваються через сплив строків давності При цьому, діяльність “Київзеленбуду” є предметом десятків кримінальних проваджень за фактами можливих “бюджетних розпилів”. Так, слідчі Нацполіції, наприклад, наразі вивчають співпрацю “Київзеленбуду” та 7 компаній при проведенні благоустрою й інших столичних парків. За інформацією слідства, посадовці комунального об'єднання та підрядників суттєво “нажилися” на завищенні цін при здійсненні цих робіт. Зокрема, мались на увазі роботи на суму більш ніж 52 млн гривень в парку ім. М. Рильського та парку біля затоки Берковщина, які виконував “улюблений” підрядник “Київзеленбуду” – ТОВ “Євротехнології Груп”. У правоохоронців є підстави вважати, що одним із організаторів цієї схеми – тепер вже ексгендиректор вказаного КО Олексій Король. Читайте: “Королівські розпили”: Нацполіція розслідує масове привласнення бюджетних коштів при благоустрої зелених зон столиці Крім того, триває розслідування стосовно групи осіб, у т.ч. колишніх посадовців “Київзеленбуду”, які могли в 2016-2018 роках привласнити понад 115 млн гривень під час проведення цим КО закупівель спецтехніки. За даними слідства, бюджетні кошти привласнювалися шляхом сумнівного подорожчання техніки вже після укладання договорів на її постачання, а надалі фігуранти даної справи вкладали ці фінансові ресурси у будівництво житла в Італії. Станом на сьогоднішній день ніхто з чинних чи колишніх “керівних кадрів” КО “Київзеленбуд” не отримав обвинувального вироку. Читайте: Рекордные распилы, вывод денег в Италию и харьковский след: НАБУ завершило следствие по “группировке из “Киевзеленстроя” КО “Київзеленбуд” з 19 жовтня 2023 року очолює Юрій Бахмат. До нього, з 1 серпня, обов'язки керівника цього комунального об'єднання виконувала Вікторія Середіна – тодішня перша заступниця гендиректора цього КО, а нині його заступниця з питань капiтальних вкладень. Посаду в.о. гендиректора вона тимчасово займала після звільнення вищезгаданого Олексія Короля (з серпня 2023 року очолює Північний офіс Держаудитслужби), який керував “Київзеленбудом” з 16 липня 2019 року по 31 липня 2023 року. Його попередницею на цьому посту була Наталія Бєлоусова, яка виконувала обов'язки гендиректора даного КО з 27 квітня 2018 року по 2 липня 2019 року. КО “Київзеленбуд” підпорядковане управлінню екології та природних ресурсів КМДА, яким із 11 січня 2021 року керує Олександр Возний. Його попередником був Андрій Мальований, який очолював цей структурний підрозділ столичної мерії з 26 липня 2018 року по 21 травня 2020 року. Після звільнення, з травня 2020 року по 3 листопада 2021 року, Мальований керував Державною екологічною інспекцією України.  За сферу екології столиці вже не перший рік відповідає заступник голови КМДА Петро Пантелеєв. Фото: колаж КВКиївВлада

ДП “НДВА “Пуща-Водиця” спільно з Фондом держмайна вже більше двох років намагаються в судовому порядку оскаржити інвестиційний договір щодо забудови 86 га землі на столичному Виноградарі. Освоювати цю величезну ділянку планує ТОВ “Проектінвестбуд” – компанія із орбіти девелопера “Stolitsa Group”, співзасновником якого є одіозна Владислава Молчанова (на колажі ліворуч). Головними претензіями позивачів є те, що відповідна угода перед її підписанням у 2015 році не була погоджена Кабміном і те, що, згідно з нею, держава фактично втрачає вказану землю. Що цікаво, паралельно з судовим спором “НДВА “Пуща-Водиця” з подачі Київради і КМДА вже отримало низку погоджень щодо будівництва, завдяки яким на цій території може “вирости” три десятки житлових багатоповерхівок (до 25 поверхів кожний) та декілька торговельних центрів. Підрядником цих робіт є компанія, яка зводила більшість житлових комплексів “Stolitsa Group”, у тому числі й “сусідній” “Варшавський-3”. Тобто, ситуація, не дивлячись на “офіційне непорозуміння”, впевнено рухається до узаконення скандальної забудови. Як стало відомо KВ, 15 січня 2024 року має відбутися підготовче засідання Господарського суду Києва по справі №910/7978/21 щодо розірвання інвестиційного договору на забудову 86 га землі на столичному Виноградарі. Підписуйтесь на “КиївВладу”  Позивачем виступає державне підприємство "Науково-дослідний, виробничий агрокомбінат "Пуща-Водиця" (ДП “НДВА “Пуща-Водиця”), яке є землекористувачем вказаної ділянки, відповідачем – ТОВ “Проектінвестбуд”, яке за вказаною угодою є інвестором даної забудови. Дана справа розглядається судами вже два з половиною роки – після того, як держпідприємство програло перші дві інстанції, Касаційний господарський суд Києва відправив її на новий розгляд. Історія питання Як зазначено в судових рішеннях та ухвалах по вказаній справі, 2 листопада 2015 року між ДП “НДВА “Пуща-Водиця” і ТОВ “Проектінвестбуд” було укладено інвестиційний договір щодо забудови землі між вулицею Газопровідною та вулицею Маршала Гречка орієнтовною площею 86 га (земельна ділянка використовувалася держпідприємством на праві постійного користування, на той час де-юре не була сформована в натурі. – KВ).  Інвестиційною угодою було передбачено, що держпідприємство виконує функцію землекористувача та замовника будівництва, а вказана ТОВка фінансує роботи за рахунок власних або залучених коштів. У результаті ДП “НДВА “Пуща-Водиця” має отримати 5% житлових площ у майбутніх будинках або 5% вартості майнових прав на ці об'єкти. При цьому, в угоді було зафіксовано, що ТОВ “Проектінвестбуд”, за згодою держпідприємства, в якості розрахунку може передавати йому житлові або нежитлові приміщення в будинках за іншими адресами. Відповідно, дана компанія може зареєструвати за собою право власності на всі або майже всі (95%) площі в будинках, зведених в рамках реалізації вищезазначеного інвестдоговору.  10 жовтня 2017 року Головне управління (ГУ) Держгеокадастру у Києві надало ДП “НДВА “Пуща-Водиця” згоду на поділ земельної ділянки між вул. Газопровідною та вул. Маршала Гречка площею 107,05 га (кадастровий номер 8000000000:91:400:0011). В результаті цього поділу, серед іншого, і була виокремлена ділянка площею 86 га (кадастровий номер – 8000000000:91:400:0101), на якій і планувалося будівництво будинків за згаданою інвестиційною угодою. Надалі, 28 грудня 2020 року, ГУ Держгеокадастру в Києві затвердило проект землеустрою щодо відведення цієї ділянки в постійне користування ДП “НДВА “Пуща-Водиця”. При цьому, було погоджено зміну її цільового призначення – з “іншого сільськогосподарського призначення” на призначення “для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку з об`єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури”. Орієнтовна “пляма забудови” на карті У травні 2021 року ДП “НДВА “Пуща-Водиця” подало до Господарського суду Києва позов щодо визнання недійсним вказаного інвестиційного договору. Відповідачем виступало ТОВ “Проектінвестбуд”, яке в рамках цієї справи подало зустрічний позов щодо виконання низки пунктів цієї  угоди. Третьою особою в даному провадженні на боці держпідприємства виступив Фонд державного майна України (ФДМУ). Свої вимоги у ДП “НДВА “Пуща-Водиця” пояснили, зокрема, тим, що спірний інвестдоговір було укладено без погодження з тодішнім органом управління цього держпідприємства – Кабінетом Міністрів України. Також представники позивача вказували на те, що умови цього правочину фактично зобов`язують держпідприємство добровільно відмовитися від права користування земельною ділянкою. У свою чергу в ТОВ “Проектінвестбуд” через суд висунули до держпідприємства вимогу щодо виконання трьох пунктів цієї угоди, відповідно до яких на ДП “НДВА “Пуща-Водиця” було покладено зобов'язання визначити черговість реалізації договору по етапам, отримати вихідні дані на проєктування забудови та експертні висновки тощо. 2 листопада 2021 року столичний госпсуд повністю відмовив позивачам у задоволенні первісних та зустрічних вимог. Серед іншого, суддя Крістіна Полякова вказала на те, що вказана земельна ділянка на Виноградарі не є вкладом ДП “НДВА “Пуща-Водиця” у реалізацію інвестдоговору, а тому його укладення не припиняє права держпідприємства на цю землю.  Скріншот рішення суду від 2 листопада 2021-го Надалі ДП “НДВА “Пуща-Водиця” і ФДМУ подали апеляційні скарги на програшне для них рішення суду. Але успіху вони не мали – 11 липня 2022 року Північний апеляційний господарський суд відмовив їм у задоволенні скарг. Більш успішним для держпідприємства і Фонду держмайна стало касаційне оскарження – 11 липня 2023 року Касаційний госпсуд скасував рішення судів перших двох інстанцій та відправив дану справу на новий розгляд до Господарського суду Києва.  Вже під час цього судового спору, 12 січня 2022 року, Департамент містобудування та архітектури Київської міськдержадміністрації (КМДА) видало ДП “НДВА “Пуща-Водиця” містобудівні умови та обмеження (МУО) на проєктування комплексної забудови вказаної землі.  Як повідомляла KВ, у цьому документі не уточнювалося більшість вихідних даних запланованої забудови (кількість житлових будинків, квартир, машиномісць тощо), лише зазначалося, що будівництво має здійснюватися відповідно до положень Детального плану території (ДПТ) багатофункціонального житлового району на землях агрокомбінату "Пуща-Водиця". Мається на увазі ДПТ “частини Виноградаря”, який був затверджений рішенням Київради №398/9455 від 22 травня 2013 року, і де зазначалося, що максимально допустима частина забудови вказаної землі має становити 35%, а щільність населення – від 142 до 450 осіб на 1 га залежно від мікрорайону. Разом з тим, цими МУО було передбачено, що максимальна висота будинків на вказаній ділянці не повинна перевищувати 254 метри за Балтійською системою висот (“реальна” висота не вказувалася. – KВ). В цих “містобудах” також було зазначено, що в разі проектування будівель вище 45 метрів (“реальної” висоти. – KВ) забудовники мають узгодити проектні рішення відповідно до постанови Кабінету міністрів України від № 954 від 6 грудня 2017 року “Про затвердження Положення про використання повітряного простору України”. Читайте: КГГА разрешила проектировать комплексную застройку 86 га земли в Подольском районе Надалі, 2 червня 2023 року, Державна інспекція архітектури та містобудування (ДІАМ) видала ДП “НДВА “Пуща-Водиця” дозвіл №ІУ013230530416 на комплексну забудову вказаної ділянки. У дозволі уточнювалося, що його було видано відповідно до вищезгаданих МУО. Генеральним підрядником цих робіт було зазначено ТОВ “Моноліт Будсервіс”.  Згідно з документом, держпідприємству погодили будівництво 30 житлових будинків висотою до 25 поверхів. Загальна кількість квартир у них – майже 5,7 тис. (всі вони мають бути одно- та двокімнатними). Також на цій території дозволено побудувати два торговельних центри, два паркінги на 900 машиномісць і два заклади дошкільної освіти з початковими школами (один із них розрахований на 200 дітей, інформація щодо другого не уточнювалася. – KВ). Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Контекст Протягом перших десяти з гаком років нового століття ДП “НДВА “Пуща-Водиця” (більш відомий як “радгосп “Пуща-Водиця”, який займався вирощуванням сільськогосподарських культур та розведенням тварин) віддало близько 1 тис. гектарів земель у Києві та Київській області, які знаходилися в його користуванні, під житлову та комерційну забудову за інвестиційними договорами. Частину цих ділянок, у тому числі землі на столичному Виноградарі, отримали компанії із орбіти девелопера “Stolitsa Group”, які будували та досі будують там низку доволі скандальних житлових комплексів, у тому числі “Варшавський”, “Варшавський-2”, “Варшавський-3” і “Варшавський плюс”. Не останню роль у тому, що на цій території почали “рости багатоповерхівки”, відіграла і столична влада. Так, у 2013 році Київрада затвердила вищезгаданий ДПТ частини масиву Виноградар, яким було легалізовано зміну цільового призначення значної площі сільськогосподарських земель, що знаходяться в користуванні вищезгаданого держпідприємства – їх дозволили використовувати для житлової забудови. Згідно з ДПТ, кількість населення цієї місцевості мала зрости с 1,2 тис. осіб до 62,9 тис. чоловік.  При цьому, протягом останнього десятиріччя правоохоронці неодноразово звертали увагу на те, яким чином ДП “НД ВА “Пуща-Водиця” розпоряджається своїми землями.  Так, ще 17 жовтня 2013 року Головним слідчим управлінням Генеральної прокуратури України було відкрито кримінальне провадження за фактом можливого незаконного відчуження земель загальною площею близько 950 га. Тоді правоохоронці припускали, що посадові особи ДП “НДВА “Пуща-Водиця” та його тодішніх “начальників” в особі Міністерства аграрної політики та продовольства України передавали ділянки третім особам без належного відшкодування сільськогосподарських втрат, внаслідок чого державі були заподіяні збитки на суму 370 млн гривен.  Схожі факти розслідували слідчі Подільського управління Нацполіції в рамках провадження від 30 березня 2018 року. Вони також вказували на те, що ДП “НДВА “Пуща-Водиця” передавало ділянки конкретним юридичним особам (в судових ухвалах уточнюється, що ці особи афілійовані із так званою асоціацією “Столиця Груп”), внаслідок чого створюються передумови до повної втрати державою контролю над вказаним держпідприємством та доведення його до банкрутства.  В рамках кримінального провадження, яке було відкрито Головним слідчим управлінням Нацполіції України 12 листопада 2019 року, правоохоронці також вказували на можливу незаконність інвестиційних договорів, які ДП “НД ВА “Пуща-Водиця” укладало із забудовниками. Серед іншого, слідчі вказували на те, що “обмін” сотень гектарів землі на 4-5% квартир у збудованих на ній будинках є неспіврозмірним, враховуючи співвідношення вартості таких ділянок та вартості житлової та нежитлової забудови.  Втім, наразі у відкритих джерелах відсутня інформація щодо притягнення когось із фігурантів цих справ до кримінального відповідальності.  Проти зведення ЖК на землях агрокомбінату на Виноградарі неодноразово виступала й столична громадськість. Наприклад, у 2022 році експерт з містобудування Георгій Могильний нагадав, що ЖК "Варшавський Плюс" будується з численними порушеннями містобудівного законодавства. Наприклад, за інформацією фахівця, ДАБІ свого часу фактично дозволила оселити в новостворених квартирах цього комплексу аж на 12 тис мешканців більше, ніж дозволяє відповідний ДПТ. Як зазначив Могильний, в результаті перевищення щільності населення столичний бюджет може понести шалені втрати, щоб забезпечити мешканців необхідною соціальною інфраструктурою (дитячими садками, школами тощо. – KВ). Читайте: Кримінальні провадження, суди та скандали: як "Столиця груп" будує ЖК "Варшавський Плюс" Дійові особи За даними аналітичної системи Youcontrol, столичне ТОВ “Проектінвестбуд” було зареєстроване у березні 2004 року. Керівником компанії вказано Андрія Бабенка, засновниками – ТОВ “Констракшен-Інвест” і кіпрську компанію “Спарентон Лімітед”, кінцевим бенефіціаром – киянку Юлію Харченко. Система Youcontrol відносить вищезгадане ТОВ “Констракшен-Інвест” до групи “БТ-Інвест”, яка об'єднує більше сотні компаній та займається управлінням  девелоперськими і роздрібними проектами. Зокрема, дана група керує мережею роздрібних магазинів Novus та вищезгаданою девелоперською компанією “Stolitsa Group”. Ключовими особами “БТ-Інвест” є громадяни Литви Раймондас Туменас, Марина Познякова та Рузгіене Агне. При цьому “Stolitsa Group” традиційно асоціюється з персоною одіозної Владислави Молчанової, яка є співзасновницею даної девелоперської компанії. Цю бізнесвумен, серед іншого, різноманітні джерела називали ключовим фінансовим донором столичного офісу партії ВО “Батьківщина”. Читайте: Будівництво без кінця і краю: інвестори ЖК “Патріотика на озерах” і ЖК “Еврика” вимагають розслідувати роботу “Stolitsa Group” ТОВ “Моноліт Будсервіс” було зареєстроване у Києві в травні 2015 року. Його керівником є Сергій Степанов, засновниками – ТОВ “КУА “Бізнес-Гарант” і мешканця міста Луцьк Василя Олійника, який також є кінцевим бенефіціаром цієї компанії. Що цікаво, “Моноліт Будсервіс” було зазначено підрядником майже всіх житлових комплексів, які в останні роки будувалися та будуються “під прапорами” девелопера “Stolitsa Group”, у тому числі ЖК “Варшавський-3”, ЖК “Seven” та ЖК “Ліпінка”. ДП “НДВА “Пуща-Водиця” у своїй нинішній організаційно-правовій формі було створено в травні 2002 року, хоча де-факто це підприємство існує ще з 40-х років ХХ століття. Наразі вказаним ДП керує Раміз Керімов. До його призначення, впродовж 2011-2023 років, ДП “НД ВА “Пуща-Водиця” по черзі керували Лариса Усаченко, Олександр Мазурко, Віктор Кириченко, Віталій Кадигров, Володимир Хлопан, Юрій Курінний, Анатолій Шинкаренко та Юрій Іонанов (з лютого 2021-го по квітень 2023-го).  Нагадаємо, останній є шкільним другом мера Києва Віталія Кличка: у 2005 році він розповідав, що разом із нинішнім очільником міста у дитинстві любили варити кисіль. Також Іонанов з серпня 2003 року до вересня 2005 року значився керівником благодійної організації “Благодійний фонд “Фонд Кличків”. До лютого 2020 року ДП “НДВА “Пуща-Водиця” знаходилось у підпорядкуванні Міністерства сільського господарства та продовольства України (з 2011 року – Міністерство аграрної політики і продовольства України), після чого перейшло в управління ФДМУ. Фондом держмайна України з 21 листопада 2023 року керує Віталій Коваль (на колажі праворуч). Його попередниками на цій посаді були Рустем Умєров (з вересня 2022-го по вересень 2023-го), Ольга Батова (з лютого по вересень 2022-го), та Дмитро Сенниченко (з вересня 2019-го по лютий 2022-го).  Посаду директора Департаменту містобудування та архітектури КМДА з 1 листопада 2016 року обіймає Олександр Свистунов. Департамент земельних ресурсів КМДА з 29 червня 2021 року очолює Валентина Пелих (виконувала обов'язки керівника цієї структури з 2 квітня 2021 року). З 27 липня 2018 року по 1 квітня 2021 року, цим департаментом керував Петро Оленич, який з 2 квітня 2021 року обіймає посаду заступника голови КМДА з питань здійснення самоврядних повноважень та курує в Києві земельні та містобудівні питання. Читайте: Земля на шість років в'язниці: НАБУ і САП підозрюють Петра Оленича в сприянні незаконній забудові парку “Нивки” Фото: колаж КВКиївВлада

У центрі Києва, на вулиці Івана Франка, невідомі особи почали розбирати будівлю зведену в 1899 році. Активісти викликали поліцію, складено протокол про адмінпорушення. Про це, як передає KВ, йдеться у повідомленні пам’яткоохоронної спільноти “Цегла”. Підписуйтесь на “КиївВладу”  “У Києві руйнують будинок 1899 р., що на Франка, 26”, – повідомили активісти. Зазначається, що у дворі під снігом лежать оригінальні перекриття кінця ХІХ ст.Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться На місце робіт викликали поліцію. Правоохоронці затримали виконроба та склали протокол про адміністративне правопорушення – проведення робіт без належно погодженої документації. Штраф складає 1700 гривень. Як зауважили у спільноті, у разі продовження робіт на будівельників чекає кримінальна відповідальність. Зауважимо, що у липні 2023 року забудовник також почав проводити будівельні роботи на вулиці Івана Франка, 26. Тоді увагу столичної влади до будівельних робіт у будівлі 1899 року привернув київський активіст Дмитро Перов (нині заступник директора департаменту охорони культурної спадщини КМДА). Згодом Департамент міського благоустрою КМДА повідомив, що будівельні роботи на вул. Івана Франка, 26 зупинені через відсутність у забудовника повного пакета документів.  Довідково: У двоповерховій будівлі по вул. Франка, 26, мешкав уродженець Одеси музикант-флейтист, професор Іван Дмитрович Михайловський. Він 1918 року переїхав до Києва, де грав першу флейту в оперному театрі та викладав у консерваторії (Київському музично-драматичному інституті ім. М. В. Лисенка), в якій також був деканом оркестрового факультету. Посаду голови Департаменту захисту культурної спадщини КМДА з серпня 2023 року обіймає Марина Соловйова. Читайте: Черговий підпал старовинного будинку у столиці: горіла пам’ятка зразкової забудови Подолу на Ярославській Фото: Спільнота “Цегла” КиївВлада

Київ повернули до рейтингу найдорожчих для життя міст світу, де він посів 132 місце зі 173. Порівняно з 2021 роком, цьогоріч місто опустилося на 14 поділок. Про це, як передає KВ, йдеться у дослідженні Economist Intelligence Unit. Підписуйтесь на “КиївВладу”  Як підкреслили у звіті, у 2022 році столиця не входила до рейтингу через російську агресію. Але вже цьогоріч місто посідає 132 місце, що є нижчим на 14 поділок у порівнянні з результатами 2021 року. Тоді Київ займав 118 місце.  Також зауважується, що через відсутність у дослідженні даних за 2022 рік, ціни в Києві не враховували в розрахунку середньої інфляції. EIU порівнює понад 400 показників цін більш ніж на 200 продуктів і послуг у 173 містах.  “Дослідження вартості життя в усьому світі (WCOL) проводилося EIU з 14 серпня до 11 вересня 2023 року, на підставі цін на найбільш часто використовувані товари та послуги. У найбільших містах світу за останній рік ціни зросли в середньому на 7,4%, у перерахунку на місцеві валюти. Це трохи повільніше, ніж зростання цін на 8,1% за 2022 рік, але значно вище за тенденції 2017-2021 рр.”, – повідомили у пресслужбі Economist Intelligence Unit Limited. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Згідно звіту дослідження, перше і друге місця за “дорожнечею” життя ділять Сінгапур (Азія) і Цюріх (Європа), третє і четверте – Нью-Йорк (США) і Женева (Європа). У десятку дорогих міст також входять інші міста Азії, США та Європи, а саме: Гонконг, Лос-Анжелес, Париж, Копенгаген, Тель-Авів (Ізраїль) і Сан-Франциско. На Західну Європу припадає чотири з десятка найдорожчих міст у рейтингу, причина – постійна інфляція і зростання цін на продукти харчування та одяг разом із підвищенням курсу євро і валют регіону. Міста Китаю впали в рейтингу через повільне відновлення економіки після пандемії COVID-19, зниження споживчого попиту та знецінення валюти. Найвища інфляція WCOL у Каракасі (Венесуела), де ціни зросли на 450% минулого року. Найдешевшим містом у світі, як і раніше, залишається Дамаск (Сирія). У російських містах Москві та Санкт-Петербурзі спостерігається найбільше падіння показників – на 105 позицій до 142-го місця і на 74 позиції – до 147-го місця відповідно – через введені санкції. Читайте: Київ та область не потрапили до переліку лідерів з відновлення будівництва житла Фото: з відкритих джерел  КиївВлада