У Національному університеті “Києво-Могилянська академія” вважають призначення Державною інспекцією архітектури та містобудування України (ДІАМ) позапланової перевірки реставрації Братських келій відбулось всупереч чинному законодавству та називають такі дії “політичним тиском”. Про це KВ стало відомо з повідомлення пресслужби Національного університету “Києво-Могилянська академія” (НаУКМА). Підписуйтесь на “КиївВладу”   НаУКМА оприлюднило офіційну заяву, в якій стверджується, що Голова ДІАМ Олександр Новицький призначив позапланову перевірку реставрації Братських келій всупереч чинному законодавству.  “4 березня до НаУКМА прибули інспектори ДІАМ для проведення позапланової перевірки законності будівництва за адресою: вул. Григорія Сковороди, буд. 2, корп. 10, м. Київ, призначеної на підставі звернення громадської організації “Спадщина”, скерованого зверненнями Народного депутата України Шуляк Олени Олексіївни від 21 грудня 2023 року. До перевірки були пред’явлені наказ від 22.02.2024 р. голови ДІАМ про проведення позапланової перевірки, виданий з очевидними порушеннями законодавства, а також направлення від 04.03.2024 р. зміст, якого не відповідає вимогам законодавства”, – йдеться у заяві НаУКМА. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться В університеті стверджуют, що перевірка начебто була призначена за зверненням неіснуючого громадського об’єднання та внаслідок неодноразових звернень народної депутатки Олени Шуляк. Як зазначили в НаУКМА, згідно із законодавством, однією з підстав призначення позапланових перевірок є звернення фізичних або юридичних осіб. А підставою позапланової перевірки, яка призначена Наказом від 22.02.2024 р. голови ДІАМ, є звернення, підписане Дмитром Перовим, як головою ГО “Спадщина” (м. Київ, вул. Велика Житомирська, 4 оф. 2). “Це ГО “Спадщина” не зареєстроване в порядку, визначеному Законом України “Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань”, не є юридичною особою”, – стверджують в Києво-Могилянській академії. В університеті зазначаються, що, відповідно до ч.9 ст. 9 Закону України “Про громадські об’єднання”, забороняються дії від імені незареєстрованого громадського об’єднання, окрім дій, пов’язаних із реєстрацією такого об’єднання. “Університет не має будь-яких намірів уникати законних перевірок уповноважених контролюючих органів влади. Так, з проєктом реставрації та самими реставраційними роботами на Братських келіях ознайомлювалися представники центральних та місцевих органів влади, архітектори й реставратори, зокрема з метою підтвердження відповідності цих робіт проєкту реставрації — і підтвердили цю відповідність. За таких обставин, НаУКМА вважає, що має місце нехтування законністю керівниками центральних органів виконавчої влади, що є неприпустимим”, – йдеться в офіційній заяві. Зазначається також, що університет вже нібито більше трьох місяців піддається неправомірним нападкам та атакам із поширенням неправдивої інформації стосовно будівельних робіт з реставрації будівлі Братських келій. Основним джерелом такої інформації в НаУКМА називають Дмитра Перова. Спираючись на отриману від нього інформацію, яку в НаУКМА вважають неправдивою, до “інформаційної атаки” на університет нібито підключилися й депутати різних рівнів від політичної партії “Слуга народу”. “Національний університет “Києво-Могилянська академія” розмістив у відкритому доступі всі основні документи, які стосуються як самого проєкту реставрації, так і одержаних дозволів на ці роботи”, – зауважують в університеті. Керівництво університету також вважає, що за обставин “протиправного призначення позапланової перевірки”, не можна розраховувати на об’єктивність та законність її результатів, та додають, що університет готовий оскаржити в судах всі неправомірні рішення ДІАМ. Раніше KВ повідомляла, що ДІАМ розпочала працювати з обʼєктом будівництва – памʼяткою історії та архітектури національного значення – Келіями Братського монастиря, яка знаходиться на території Національного університету “Києво-Могилянська академія”. Це – реакція на звернення громадських активістів, твердять в інспекції. Читайте: ДІАМ перевірить резонансні столичні обєкти У листопаді 2023 року заступник директора департаменту охорони культурної спадщини Київської міської держадміністрації (КМДА) Дмитро Перов повідомив, що були повністю зупинені роботи з реконструкції Келій Братського монастиря, що на Сковороди, 2 корп. 10 – визначної пам'ятки історії та архітектури, що розташована на території Києво-Могилянської академії. Причина нібито полягала в тому, що попри заяви керівництва навчального закладу про реставрацію стародавніх Келій на місці проведення робіт зафіксовано реконструкцію приміщень, а не реставрацію.Читайте: Стародавні Келії Братського монастиря мають бути відреставровані, а не перебудовані – Перов Фото: tykyiv.com КиївВлада

2023 став роком певного відновлення й адаптації до нових умов столичного ринку нерухомості. Чимало київських будкомпаній поновили роботи на об’єктах та очікують, що іпотечні програми стануть драйвером продажів. БК “Інтергал-буд” – серед тих, хто відновив роботи майже на всіх своїх майданчиках і запустив партнерську іпотечну програму. Які прогнози для ринку на 2024 рік та чи очікувати киянам на дефіцит збудованого житла, KВ розповіла комерційна директорка “Інтергал-Буд” Анна Лаєвська. KВ: Ви запустили партнерську іпотечну програму: як вона діє зараз і чи є плани розширення програми у новому році? Анна Лаєвська: Ми дійсно запустили в цьому році партнерську програму з “Ощадбанком”, як доповнення або альтернативу до державної програми “єОселя” для тих людей, які не можуть скористатися останньою програмою, але все ще хочуть вигідно купити житло. Ця програма є доцільною на сьогоднішній момент, оскільки попит на гривневі довгострокові кредити є дуже дуже високим. Якщо порівняти це з розтермінуванням від забудовника, то ми знаємо, що розтермінування завжди має валютну індексацію, воно прив'язано до зміни курсу. А кредити від банку — це на 100% гарантована гривня. В умовах війни і нинішньої економічної ситуації це величезна перевага. Крім того, коли людина бере помешкання в кредит на 10 чи 20 років, то розмір щомісячного платежу стає дуже помірним і доступним, це вже не 40-50 тисяч гривень, а 10-20 тисяч на місяць, що по суті еквівалентно вартості оренди. Наступного року ми плануємо розширити перелік банків-партнерів та представити ще декілька подібних програм.Підписуйтесь на “КиївВладу”  KВ: З якими саме банками ви хочете розширити партнерство і загалом скільки це займає часу? Анна Лаєвська: Ми зараз ведемо перемовини з “Глобус Банком” і “Скай банком”. З “Глобус банком” ми працювали ще до війни, у нас були досить хороші результати, було багато угод і ми фіксували значний попит. Також, продовжуємо процес акредитації первинки. На сьогоднішній момент ми вже маємо позитивно-налаштований діалог з усіма основними учасниками банківського ринку, які готові з нами працювати. Ми бачимо, що процес рухається, і навіть ті державні банки, які раніше вбачали ризик в кредитуванні первинки, почали активно брати участь в акредитації та роботі в “єОселі”. Ми плануємо збільшувати коло банків, з якими ми співпрацюємо щодо такої партнерської іпотеки. Також у нас планується перегляд програм лояльності щодо розтермінування від забудовника. Якщо будемо бачити, що недостатньо взаємодії з банками, то можливо ще будемо давати розтермінування на більші періоди. Саме від компанії, з меншим внеском при підписанні угоди. Але все ж таки ставку робимо на іпотечні ініціативи і програми. А стосовно інших умов роботи компанії, у нас завжди діють програми лояльності та дисконти. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться KВ: Як загалом ви оцінюєте ситуацію на ринку нерухомості зараз і як на неї вплинув минулий рік? Анна Лаєвська: Продажів практично не було до осені 2022 року. Ринок стояв. Продажі суттєво впали через те, що населення було перелякане, було незрозуміло, що взагалі буде далі. І точно не було в пріоритеті людей витрачати кошти на нерухомість. Пожвавлення почалося вже десь з серпня-вересня. Це було орієнтовно 5-10% від довоєнних обсягів продажів та попиту. Зимою обстріли знову погіршили ситуацію. А вже з весни, десь з березня-квітня 2023 року, у нас іде постійний помітний приріст. Збільшилась кількість дзвінків, візитів у відділи продажів. Але є особливості. По-перше, зараз активно будують тільки ті компанії, які працюють за рахунок власного фінансового ресурсу. Тобто, за рахунок прибутків минулих періодів і фінансових резервів. Бо розраховувати на обсяги продажів не варто. Ми розробили графік завершення будівництва і йдемо за цим графіком. Адже в нас є зобов'язання перед покупцями і нам необхідно передати людям ключі від їхніх помешкань. До війни десь 40% угод — це були так звані “спекулятивні угоди”. Тобто, купівлі під оренду, або з метою майбутнього перепродажу. Зараз ситуація інша: майже 90% угод — це купівля житла для себе. Спекулятивний попит скоротився. Якщо говорити про готовність об'єктів, то раніше понад 50% продажів — це були об'єкти на початковій стадії будівництва. А сьогодні це всього лише 11% продажів. Переважна більшість покупців хочуть готове житло, в яке залишилось тільки перевезти речі, дуже тяжко сьогодні продавати об'єкти з терміном здачі 1,5-2 роки. Тим не менш, і там продажі також є. Сьогодні будівельний ринок живе в умовах низької прибутковості та необхідності інвестувати великий обсяг власного капіталу. Також зараз посилився попит на комерційну нерухомість. Купують маленькі приміщення під кав'ярні, магазинчики, ресторанчики в житлових комплексах. Це більше про відновлення віри в майбутнє. Минулий рік таких угод майже не було. А на наступний рік, я думаю, що тренд стосовно попиту на готове житло продовжиться, як і тенденція до зменшення спекулянтів на ринку. Наступного року, точно знаю, що у нас і в колег по ринку вже заплановане будівництво нових комплексів, ціни будуть зростати. Ми розуміємо, що після перемоги, на яку ми дуже скоро очікуємо, попит на житло буде шаленим. На жаль, величезна кількість людей залишилася без житла, значна кількість об'єктів зруйновані. Відповідно, для того, щоб мати готове житло, яке підійде під державні програми й іпотеку, його треба будувати вже сьогодні. Є момент, що на ринку зараз стало важче працювати через стрімке зростання вартості матеріалів і нестачу робочої сили. Не хочуть в нас урядовці визнавати будівельну галузь критичною інфраструктурою. Тому, відповідно, в нас автобусами робітників відправляють на фронт. І це дуже суттєва проблема. Дефіцит робочих рук складає десь 30%. І якщо ще є деякі професії, де ми вже жінок почали навчати і набирати, то є певні спеціальності, де чоловіків замінити важче. Ми запрошуємо людей з інших регіонів, привозимо, але проблема така сама. Працюють, потім їдуть. Зараз багато компаній розглядають варіанти везти робочу силу з-за кордону, або автоматизувати деякі процеси. Це довгострокова тенденція. KВ: Чи можна прогнозувати збільшення цін на житло? Анна Лаєвська: Ціни на житло будуть зростати, бо вартість будівельних матеріалів виросла на 40%. І ми бачимо, що є перспектива для подальшого зростання ціни. Якщо подивитись на останній рік, з осені 2022 до осені 2023 року, то ціни виросли приблизно на на 20-25%. Найбільш відчутно в економ- та комфорт-сегменті. В наступному році, я думаю, що ціна зросте ще щонайменше на 10%. KВ: Ви казали, що плануєте розпочати будівництво абсолютно нових проєктів. Можна детальніше про ці нові столичні ЖК? Анна Лаєвська: Стосовно Києва, це переважно комфорт-клас, який є найбільш популярним зараз. Найперший об'єкт, який ми хочемо запустити, це комплекс по вулиці Причальна в Дарницькому районі. Це дуже амбітний проєкт, комплексна забудова, з власною прибудинковою територією, інфраструктурою та видами на Дніпро. Квартири будуть як і у класичному плануванні, так і з терасами. Розпочинаємо будівництво з лютого-березня місяця. Цей проєкт має має дуже гарну локацію, поруч усе необхідне для комфортного життя. Оскільки це новий мікрорайон, там передбачено і парки, і місця для відпочинку населення, і соціальні об'єкти. Гарантовано будуть школи і садочки. Коли він добудується повністю, то буде одним з найбільш комфортних районів для проживання в Києві. KВ: Яка буде поверховість, як буде виглядати комплекс? Анна Лаєвська: Китайські стіни по 25 поверхів вже не подобаються покупцям, за це люди не готові голосувати грошима. Поверховість в нас буде змінна, від 2-5 поверхів до 21-23. Реалізуємо будинок красивим каскадом з терасами. Таким чином, візуально, це створюватиме враження, що будинок більш “легкий”. В принципі, всі нові об'єкти зараз проєктуємо з такими підходами. На Оболонській набережній плануємо будівництво клубного будинку преміального класу. Це об'єкт з дуже малою кількістю квартир, що будуть мати чудові видові характеристики. Наразі займаємося отриманням дозвільної документації. Такий проєкт буде користуватись попитом навіть у поточних умовах. Ми сповнені оптимізму його збудувати. Локація  дуже приваблива, з видами на Дніпро. Також, плануємо проєкт в Святошинському районі Києва. Це буде комплекс комфорт-класу з секційною забудовою. Буде власна школа, супермаркет, медичні установи, приміщення для кафе, кав'ярень, сфери послуг. Це ті об'єкти, які точно маємо розпочати. В нас в портфелі є ще десь 3-4 проєкти, які готуються до реалізації в кінці року та на початку 2025. Ми вже придбали землю, це ділянки в Святошинському, Шевченківському, Подільському та Голосіївському районі. Нам не цікаво тримати проєкти “на поличці” – ми хочемо їх будувати. Ми не прив'язуємось до конкретного району, але нам важливо, щоб поруч з майбутнім об’єктом були зони відпочинку та розвинена інфраструктура. Віддаємо перевагу великим земельним ділянкам, на яких є можливість облаштувати власну прибудинкову територію і розгорнути комерційну та соціальну складову. KВ: У вашому ЖК “Озерний гай” в Гатному є власна гілка каналізації та водопостачання, яка протягнута з Києва. Як було прийняте таке рішення? Анна Лаєвська: Вона не просто з'єднана з Києвом, це нова гілка протягнута з Києва. Будівництво таких масштабних мереж в умовах Києва – це цілий квест, який став цікавим кейсом для нашої компанії. Виявилось, що, навіть маючи всі дозвільні документи, не з 1 спроби ти можеш побудувати таку мережу. “Озерний гай” – це дуже великий комплекс, що вміщуватиме в себе 10 тисяч мешканців. До слова, до нашої розбудови в Гатному усього жили 3000 людей. Комплекс передбачає житлову та комерційну складову, 2 школи, 2 дитсадка, пожежне депо, супермаркет, паркінг. Тому наявність централізованих інженерних мереж необхідної потужності була критично важливою. Переважна більшість забудовників роблять очисні споруди, але це підходить для маленьких проєктів. Глобально, це може становити екологічну загрозу. Тому питання облаштування централізованої каналізації було неминуче. Спочатку в нас був один погоджений містом маршрут, за яким ми почали будувати. Будівництво проходило по вулиці Теремківській в Києві, але втрутились місцеві мешканці, які були категорично проти проведення робіт. Їм не сподобалось, що розкопують їх вулицю та порушують благоустрій, попри те, що в зобов’язання забудовника входило повне відновлення після завершення будівництва мереж. Перемовини з місцевою владою, з мешканцями, на жаль, не допомогли. І це дуже серйозна проблема нашої держави, що в нас немає ніякого захисту інвестора. В тебе можуть бути всі дозволи, але це все одно не гарантія. Другий маршрут зачіпав інтереси іншого інвестора, третій був зав’язаний на камері водопостачання, яку мав збудувати наш колега по ринку. Але, на жаль, в них не дуже сприятлива фінансова ситуація і незрозуміло, коли б вони облаштували цю камеру. Таким чином, збудували ми цей водогін лише з 4 спороби. Зайняло це майже 6 років, бо ви розумієте, за кожною спробою стоїть перепроєктування мережі, нові дозвільні документи, підписи, погодження. Це було нелегко, але це був корисний досвід, і ми все ще вважаємо, що обрали правильний шлях. Мешканців обурювало, що ми будували каналізацію так довго, але це дійсно залежало не в повній мірі від нас. В майбутньому будемо детальніше аналізувати маршрути та інакше підходити до процедури, щоб пришвидшити процес. KВ: Влітку держава неохоче йшла на поступки забудовникам. Чи змінилася ситуація зараз? Анна Лаєвська: Ситуація покращилась, ми маємо доволі конструктивний діалог. Це стосується, до прикладу, запуску державних іпотечних програм та боротьби з корупцією в сфері будівництва, тобто оцифровування процесу видачі документів. На сьогоднішній момент ми дуже вдячні, що будинки дійсно вводяться в експлуатацію без жодних корупційних складових. Раніше міг прийти інспектор, який майже прямим текстом вимагає хабарі – тут йому перила не ті, і стіни не такі. Але це вже в минулому. Проте, не у всіх моментах все ідеально: позиція податкової і наших державних фінансистів по відношенню до будівельного сектора в основі своїй неправильна. Постійно лунають закиди, що забудовники не сплачують податки і отримують якісь надприбутки, потрібні додаткові обтяження. Будівельний сектор досить активний, живий, і це створює враження, що все тут добре, і можна збільшувати оподаткування. Вже декілька таких спроб було. Будівельна спільнота налаштована конструктивно. Діалог триває. Через профільні організації, передусім КБУ, ми завжди надаємо пропозиції до законопроєктів, подаємо листи з аналізом нормативних актів, часто до наших ініціатив прислухаються. Хочемо, щоб нам дали можливість працювати, адже чим більше ми будуємо проєктів, тим більше піде податків у бюджет. Цей діалог вигідний усім і це треба розуміти, а не воювати один з одним. Багато успіхів є у діючої влади, це необхідно відмітити, зокрема, у дозвільній системі. KВ: Яка проблема, що “тормозить” розвиток ринку залишається ще не вирішеною?  Анна Лаєвська: Було б чудово впорядкувати процеси погоджень Міністерством культури. Вони роками тримають в себе документи і не погоджують, через що з ними також “бореться” влада. Так відбувається, бо немає чіткого впорядкування питання історичних ареалів, поверховості й обмежень. Цей бардак зупиняє будівництво років на 2-3 в кращому випадку. KВ: Як змінилися запити покупця за останній рік?  Анна Лаєвська: Люди більше звертають увагу на розміщення квартири на поверсі й саму поверховість. Відмовляються від панорамних вікон. Якщо раніше в тренді були видові квартири на високих поверхах, то тепер люди не хочуть у випадку блекауту підніматися 25 поверхів вверх з пакетами з супермаркету. Є й фактор району: звичайно, там, де прилітало, беруть не так охоче. Наявність укриття також дуже хвилює мешканців, підземний паркінг, який може виконувати цю функцію. Питають, чи буде вода та тепло у випадку відключення світла. Ми встановили генератори на своїх об’єктах, які хоч і не зможуть забезпечити повну автономність комплексу, але зможуть підтримати її на деякий час. Це вирішує питання ліфтів, зокрема, але є проблема з опаленням. З більш буденних речей, звичайно, мешканців цікавить соціальна інфраструктура, школи, дитсадки поруч з домом. Проговорюють наявність супермаркетів, паркомісць. В цілому, люди довіряють новобудовам у плані безпеки: це монолітно-каркасна конструкція, тому навіть при найгіршому сценарії будинок не “завалиться” як панелька. Сучасний будинок витримає навіть пряме влучення снаряду. Тому покупці досить лояльно ставляться до нових проєктів. KВ: Які бачите досягнення вашої компанії у 2023 році?  Анна Лаєвська: Однозначно, це кількість введеного в експлуатацію житла. Вдалось досягти показника в 120 000 квадратних метрів житлової площі у 2023 році. Ще 180 000 — планується до завершення вже у першому кварталі 2024. В нинішніх обмежених умовах — це дуже хороший результат. Також своїм досягненням вважаємо те, що цього року долучилися до програми доступного житла “єОселя” на первинному ринку, по тих об'єктах, які перебувають на етапі будівництва. Наша місія – щоб кожен українець мав змогу придбати власне нове житло і щоб ми залишалися провідним девелопером масового та якісного житла. Також ми збільшили кількість квартир з ремонтом під ключ в цих проєктах. Є дуже великий попит і це в першу чергу ті люди, які купують квартиру за допомогою державних іпотечних програм. Їм потрібне вже готове до заселення житло, в них немає ні ресурсу, ні коштів самостійно займатися цим оздобленням. KВ: Які ще плани на найближчий час? Анна Лаєвська: Плануємо відновити будівництво флагманського проєкту INTERGAL CITY.  До речі, вже досить скоро: у лютому або березні. Плануємо в Києві 4 нових ЖК і ще 2 у Львові. Також будемо стартувати продажі за новим механізмом фінансування – майбутніми об’єктами нерухомості. Робота з реєстром спеціальних майнових прав виявилась не такою простою, як могло здаватися на перший погляд. Наразі ми внесли один з наших проєктів і це заняло досить довгий проміжок часу. Однак вже бачимо позитивні зрушення щодо роботи системи та кількості зареєстрованих об’єктів. KВ: В чому особливість цієї системи? Анна Лаєвська: Особливість цього механізму в тому, що покупець житла одразу набуває майнових прав на житло, навіть до завершення будівництва. Людина одразу набуває так званих спеціальних майнових прав на цей незавершений об'єкт будівництва. Незавершена квартира може бути об'єктом застави, стає об'єктом гарантування банківських ризиків, іпотеки. При введенні в експлуатацію процедура набуття повноцінного права власності буде відбуватися в автоматичному режимі, тобто, як тільки будинок отримав сертифікат та поштову адресу, людина через цей реєстр одразу стає власником свого помешкання, не потрібно укладати ніяких додаткових договорів. Крім того, цей закон передбачає новий формат шаблону договору з фізичними особами, який враховує інтереси таких осіб. Це по суті гарантії будівельників, гарантія термінів готовності об'єкта, порядок прийому приміщення/квартири від забудовника. Це захист потенційного покупця. Не всі забудовники ставляться відповідально: до договору не завжди прикріплюють детальний опис робіт та планування, що може потім перерости в неприємні випадковості для клієнта. Ми завжди працювали за іншими принципами: до кожного договору має бути точний технічний опис квартири, планування, інші параметри та характеристики. Цей закон не тільки захищає покупця, а й створює рівні умови для всіх сторін угоди та гравців ринку загалом. Зареєструвати майнові права забудовник може тільки якщо має усю дозвільну документацію, що унеможливлює будь-які маніпуляції. Тобто, забудовник не зможе “випадково” збудувати якісь там додаткові квартири чи приміщення. KВ: Скільки часу приблизно знадобиться, щоб перевести весь ринок нерухомості на цю оновлену систему? Анна Лаєвська: Тут важко сказати чітко: об'єкти, які мають нові дозволи на будівництво, видані після того, як закон набув сили, мають продаватися вже за оновленою системою. Об'єктів з новими дозволами не так багато, як і нових об’єктів загалом. Не всі девелопери досі поновили роботу. Є сподівання, що перехід завершиться до другого кварталу наступного року. Але є бажання провідних девелоперів і старі об'єкти перевести на нову систему. Для забудовника це суттєво полегшує акредитацію до участі в державних програмах, і до того ж, є гарним репутаційним кроком. Наша мета наразі — це вихід на ринок нових об'єктів, співпраця з банками-партнерами щодо іпотечних програм, продовження діалогу з нашим урядом, державними структурами стосовно нарощування обсягів доступної іпотеки і збільшення кількості наших акредитованих об'єктів саме на первинці. Але загалом хочеться сказати, що бажання і мета усіх українців зараз, щоб війна скоріше закінчилася нашою перемогою. Тільки вона закінчиться, ми розуміємо, що перспектива для України дуже велика. Приплив інвестицій з-за кордону буде дуже і дуже суттєвим. А поки нам необхідно міцно триматись, консолідувати зусилля для скорішого завершення бойових дій, вірити й обов’язково підтримувати наших захисників. Як раніше писала KВ, наприкінці жовтня один з провідних гравців будівельного ринку, компанія “Інтергал-Буд”, оголосила про старт альтернативної іпотечної програми з державним “Ощадбанком”. Програмою передбачено придбання житла під 7% річних, а щомісячний кредитний платіж дорівнює середній вартості оренди однокімнатної квартири у Києві. Очікується, що ця ініційована бізнесом іпотека стане альтернативою “єОселі” для тих людей, хто не підпадає під критерії держпрограми. Читайте: “Альтернатива дешевої іпотеки “єОселя” від девелопера не має обмежень і працюватиме швидше”, — комерційна директорка “Інтергал-Буд” Лаєвська Фото: KВ КиївВлада

Історія з реконструкцією у Вишневому за 193 млн гривень аварійного кінотеатру “Промінь” під будівлю мерії та ЦНАПу отримала несподіваний поворот. Обласна влада “рекомендувала” владі цього міста від таких планів під час війни відмовитися, після чого відповідний договір підряду було розірвано. Здавалося, цього всі і хотіли: місцеві вимагали зупинити цю закупівлю, мовляв, по-перше, у місті вистачає і більш нагальних проблем, а по-друге, триває війна і коштів насамперед потребує армія. Тоді в міськраді виправдовувалися, що без цієї реконструкції вона буквально опиниться на вулиці, адже орендовану нею будівлю необхідно негайно звільнити через її продаж в приватні руки. Тепер з відміною тендеру на реконструкцію закинутого кінотеатру, питання подальшого розташування мерії Вишневого постає ще гостріше, тому далі буде.  Як стало відомо KВ з оголошення електронної системи ProZorro, КП “Головне управління комунального господарства” Вишневої міської ради (*) розірвало з ТОВ “Максима Буд” (**) укладений 10 листопада 2023 року договір на реконструкцію нежитлової будівлі на вул. Святошинська, 11 “під громадську будівлю із спорудою цивільного захисту для розміщення адміністративних органів місцевого самоврядування та центру надання адміністративних послуг Вишневої міської громади”. Ціна договору складала 193,24 млн гривень. Підписуйтесь на “КиївВладу”  Що передбачала реконструкція За умовами договору, реконструкція повинна була тривати до кінця 2024 року. В її рамках підрядник зобовʼязувався виконати демонтажні та загальнобудівельні роботи, улаштувати системи опалення, вентиляції, каналізації та водопостачання, виконати внутрішнє опорядження та благоустрій території.  Читайте: У Вишневому вирішили побудувати нову мерію замість старого кінотеатру за завищеною ціною У пояснювальній записці, опублікованій на ProZorro, зазначено, що реконструювати хотіли двоповерхову будівлю кінотеатру (1968 року будівництва) в адміністративну будівлю з чотирма надземними та одним підвальним поверхом. На фото: будівля кінотеатру по вул.Святошинській, 11 у Вишневому Згідно з документом, на першому поверсі адмінбудівлі планували розмістити, зокрема, сесійну залу на 64 місць, ЦНАП, буфет, музей та дві виставкові зали для тематичних виставок. На другому, третьому та четвертому поверхах було заплановано облаштування кабінетів та конференц-залів. Підвальний поверх хотіли використовувати для розміщення технічних приміщень та архівів, а також як укриття на 250 осіб. Одноповерхову будівлю гаража, що знаходиться на території закинутого кінотеатру, планували реконструювати в двоповерховий адміністративно-побутовий корпус. На ділянці, площа якої становить 0,28 га, також хотіли розмістити майданчик для автомобілів та велостоянку. Для чого планували реконструкцію У Вишневій міськраді, у відповідь на інформаційний запит KВ повідомили, що будівлю по вул. Святошинська, 11 планували реконструювати для розміщення власне міськради з її виконавчими органами. За вказаною адресою, як уточнили, розташований аварійний кінотеатр “Промінь”, який свого часу був переданий Києво-Святошинською райрадою до комунальної власності громади Вишневого та з моменту передачі не використовувався. В міськраді нагадали, що на сьогодні вона розміщена в будівлі на вул. Святошинська, 29, яку потрібно негайно звільнити через плани Регіонального відділення фонду держмайна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях її продати. Зазначається, що оскільки альтернативного приміщення немає і переїздити немає куди, було скликано комісію з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій Вишневої міської територіальної громади та вирішено реконструювати для цих цілей закинутий кінотеатр. Будівля по вул. Святошинська, 29, де зараз розміщена міськрада Вишневого За інформацією на сайті Фонду держмайна, будівля №29 по вул. Святошинська у Вишневому перебуває на балансі державної установи “Український дім фарфоро-фаянсової промисловості”, а міськрада користувалася нею на підставі договору оренди від 19.11.2012 року № 1347. Зазначається, що строк дії цієї угоди закінчився ще 18 вересня 2018 року, але міська рада продовжує користуватися приміщеннями досі. Приватизаційний аукціон з продажу вказаної будівлі був запланований на 4 жовтня поточного року зі стартовою ціною 21,7 млн гривень. Однак, торги відмінили, оскільки бажаючих її придбати не знайшлося. Читайте: Здание, которое арендует горсовет Вишневого могут пустить с молотка за долги по коммуналке Реакція на масштабну реконструкцію та тимчасова крапка в історії Тендер на проведення реконструкції закинутого кінотеатру викликав бурхливу реакцію громадян, які “засипали” Держаудитслужбу зверненнями з вимогою зупинити цю закупівлю як недоцільну під час війни. У зверненнях, зокрема, вказувалося на завищену вартість робіт, за яку можна було б побудувати кілька нових будівель, а не робити реконструкцію однієї аварійної. Зазначалося, що такі витрати під час війни є необґрунтованими та загрожують національній безпеці, оскільки кошти в першу чергу необхідні на потреби армії. 15 листопада місцеві жителі Вишневого зареєстрували петицію, в якій вимагали зупинити реконструкцію будівлі по вул. Святошинська, 11 та передати кошти на будівництво шляхопроводу над залізнодорожною колією. Зазначається, що це необхідно для сполучення автомобільною розв'язкою центральної та південної частини міста Вишневе. Станом на 23 листопада петиція вже набрала необхідних 150 голосів. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Хвиля суспільного невдоволення дійшла до обласної влади і наприкінці робочого дня п'ятниці, 24 листопада 2023 року, голова Київської облдержадміністрації (КОДА) Руслан Кравченко повідомив про рекомендацію Вишневій міськраді відмовитися від планів проведення реконструкції колишнього кінотеатру. “Робоча група “Прозорість та підзвітність”, до якої входять представники правоохоронних та антикорупційних органів, вважає недоцільним використання 193 млн грн бюджетних коштів під час воєнного стану на будівництво фактично нової будівлі міської ради. Ця закупівля також викликала значний резонанс у суспільстві. Вишнева міська рада вже розірвала договір підряду за цією закупівлею”, – заявив губернатор Київщини. Руслан Кравченко констатував, що питання розміщення міськради Вишневого нікуди не зникло. У зв'язку з чим він ініціював нараду з представниками громади та Фонду держмайна України, щоб врегулювати всі питання. Терміни цієї наради наразі не відомі, однак за словами губернатора, вона планується “найближчим часом”. Раніше KВ неодноразово повідомляла про невдоволення жителів різних міст Київщини та столиці щодо витрат під час війни на некритичні потреби. Зокрема, ще в липні 2023 року жителі Василькова звернулися до влади своєї громади з проханням щодо розподілу коштів місцевого бюджету на потреби Збройних Сил України, зареєструвавши відповідну петицію, яка набрала необхідну кількість голосів. Васильківці пропонували перерозподілити частину коштів міського бюджету, що надходять з військового ПДФО, на придбання дронів для українських воїнів замість благоустрою тротуарів та квітників. Читайте: Справи насущні: скільки та на що у жовтні 2023-го витрачав Васильків На початку вересня поточного року на сайті Київради була опублікована петиція, якою жителі столиці вимагають від бюджетної комісії Київради та КМДА планувати бюджет столиці на 2024 рік, виходячи з пріоритетів воєнного часу, а не забаганок і проєктів, що не є питаннями виживання. У вересні (16, 23 та 30 числа) під стінами столичної адміністрації пройшло кілька мітингів з вимогами закласти в бюджет кошти на потреби армії, а не на "бруківку і клумби". 7 та 21 жовтня також пройшли протестні акцій з вимогою зупинити фінансування непотрібних під час війни витрат та спрямувати бюджетні кошти на підтримку ЗСУ.  Читайте: Кризи немає: У Києві витрачають бюджетні кошти на проєктування нових вулиць та КМДА під час війни знайшла гроші на будівництво дороги до непрацюючого аеропорту “Київ” Зазначимо, що в області на сьогодні значна увага приділяється капітальним ремонтам доріг, потреба в яких викликає питання. Так, наприкінці серпня 2023 року Департамент регіонального розвитку (ДРР) Київщини замовив проведення капремонту дороги по вул. Гостомельське шосе в Ірпені за 117,03 млн гривень, які, на переконання місцевих, доцільніше було б витратити на відбудову зруйнованого житла ірпінців. А вже у жовтні цей же ДРР уклав договір на капремонт дороги між селами Велика та Мала Олександрівка на Бориспільщині за 93 млн гривень. При цьому жителі району переконані, що, на відміну від дійсно поганих доріг, цей шлях налічує зо два десятки вибоїн та кілька латок, тож обійтися можно було і ямковим ремонтом. Читайте: В Ірпені за 117 млн гривень почали ремонт Гостомельского шосе, але місцеві не раді та На Бориспільщині хочуть витратити 93 млн гривень на капремонт дороги, на якій місцеві нарахували двадцять вибоїн  Довідка  Згідно з даними аналітичної системи Youcontrol, ТОВ “Максима Буд” зареєстровано в 2015 році в Києві. Статутний капітал – 1 млн гривень. Основний вид діяльності – будівництво житлових і нежитлових будівель. Засновники – Максим та Олександр (директор) Строганови. За даними Clarity Project, в результаті участі в публічних закупівлях ТОВ “Максима Буд” уклало 12 договорів на 2,13 млн гривень, з яких левову частку складав наразі розірваний договір з КП "Головне управління комунального господарства" Вишневого. ТОВ “Максима Буд” виступало субпідрядником будівництва пішохідно-велосипедного переходу між парками “Хрещатий” та “Володимирська гірка”, більш відомого, як “міст Кличка”. Зведення цього мосту з 2019 року є предметом кримінального розслідування  №62019000000000619 за підозрою службових осіб Київської міськдержадміністрації та генерального проєктувальника в розтраті бюджетних коштів, виділених на розробку проєкту будівництва. Читайте: На “мост Кличко” продолжают тратить бюджетные средства Керівником КП “Головне управління комунального господарства” з 2021 року є Руслан Лисенко. Підприємство підпорядковане Вишневій міськраді, яку з 2011 року очолює Ілля Діков (на колажі). * КП “Головне управління комунального господарства” Вишневої міської ради (код ЄДРПОУ: 38183153)  ** ТОВ “Максима Буд” (код ЄДРПОУ: 39605709) Фото: колаж KВ  КиївВлада

Будівельна компанія “Інтергал-Буд” повідомила про завершення будівництва мережі централізованого водопостачання з Києва до заміського житлового комплексу “Озерний гай Гатне”. Наразі система успішно функціонує, забезпечуючи водою не лише мешканців ЖК, а й місцевої громади.  Про це KВ дізналася з повідомлення пресслужби компанії. Підписуйтесь на “КиївВладу” “Ми стали першими, хто побудував гілку каналізації та водопостачання з Києва у село Гатне, забезпечивши тим самим мешканців нашого проєкту повноцінною інженерною інфраструктурою”, – розповіла комерційна директорка “Інтергал-Буд” Анна Лаєвська.  У компанії розповіли, що на початку 2022 року вони завершили будівництво каналізації, до якої під'єднано не лише будинки “Озерний гай Гатне”, а й помешкання інших представників громади. Таким чином, розбудова інфраструктури передмістя, яку здійснила компанія, підвищила рівень комфорту усіх місцевих жителів. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться “Проєкт “Озерний гай Гатне” має свої переваги. Це затишна локація повіддаль метушливої столиці. Невисотна забудова, велика прибудинкова територія, власні озера – це ті особливості, які вигідно відрізняють наш комплекс від решти ЖК”, – зауважила  Лаєвська. І додала. що з іншого боку масштабне будівництво у передмісті є викликом для забудовника, який повинен забезпечити своїх інвесторів усією необхідною інфраструктурою, зокрема, інженерною.  “Ми пишаємось, що попри війну і низку ускладнень в ході робіт змогли реалізувати цю задачу та збудувати для мешканців Гатного централізовану мережу каналізації та водопостачання”, – резюмувала Лаєвська.  Нагадаємо, нова іпотека від “Ощадбанку” спільно з “Інтергал-Буд” дозволяє отримати кредит на придбання квартири у Києві та інших українських містах тим покупцям, хто не може зробити це через обмеження в держпрограмі “єОселя”. Так, іпотека від девелопера не накладає на позичальника вимоги відсутності оформленого на нього власного житла, не встановлює верхню межу ціни квадратного метра та обмеження площі житла в залежності від членів родини. Читайте: В “Ощадбанк” можна одержати іпотеку на житло від “Інтергал-Буд” під 7% Фото: сайт компаніїКиївВлада

Провідні гравці української будівельної галузі прогнозують зростання попиту на квартири у новобудовах з боку іноземних інвесторів після завершення бойових дій в Україні. Про це KВ стало відомо з інтерв’ю комерційної директорки “Інтергал-Буд” Анни Лаєвської. Підписуйтесь на “КиївВладу”  “Ми впевнені, що як тільки закінчиться активна фаза бойових дій, в нас буде великий попит з боку іноземних інвесторів. Країна стала однією з найпривабливіших локацій для подальшого розвитку, незважаючи на усі руйнування і біль, з якими ми стикаємось. І це дуже добре для економіки”, – розповіла Лаєвська. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Так, на думку директорки, такий тренд позитивно вплине на українську економіку. Адже грає велику роль у формуванні ВВП країни і зможе підтримати економіку: від створення нових робочих місць до закупівлі матеріалів українського виробництва. “Це завжди податки, робочі місця, стимулювання до розвитку інших галузей економіки через закупівлю українських матеріалів. Бо будівельники працюють з українською цеглою, українським бетоном, закуповують вікна в українського виробника. Хіба що ліфти і деякі декоративні елементи оздоблення везуть з-за кордону. Тож чим більше угод на ринку, тим більше стимулів для роботи для забудовника і тим більше розвитку іншим галузям і краще наповнений державний бюджет”, – додає Анна Лаєвська. Як раніше писала KВ, наприкінці жовтня один з провідних гравців будівельного ринку, компанія “Інтергал-Буд”, оголосив про старт альтернативної іпотечної програми з державним “Ощадбанком”. Програмою передбачено придбання житла під 7% річних, а щомісячний кредитний платіж дорівнює середній вартості оренди однокімнатної квартири у Києві. Очікується, що ця ініційована бізнесом іпотека стане альтернативою “єОселі” для тих людей, хто не підпадає під критерії держпрограми. Гравці ринку передбачають, що подібних спільних програм у девелоперів та банків з часом стане більше. Що стало передумовою цьому та хто і за яких умов зможе узяти посильний кредит на купівлю квартир в столиці, KВ розповіла комерційна директорка “Інтергал-Буд” Анна Лаєвська. Читайте: “Альтернатива дешевої іпотеки “єОселя” від девелопера не має обмежень і працюватиме швидше”, — комерційна директорка “Інтергал-Буд” Лаєвська Фото: Євген Лоюк КиївВлада

Наприкінці жовтня один з провідних гравців будівельного ринку, компанія “Інтергал-Буд”, оголосив про старт альтернативної іпотечної програми з державним “Ощадбанком”. Програмою передбачено придбання житла під 7% річних, а щомісячний кредитний платіж дорівнює середній вартості оренди однокімнатної квартири у Києві. Очікується, що ця ініційована бізнесом іпотека стане альтернативою “єОселі” для тих людей, хто не підпадає під критерії держпрограми. Гравці ринку передбачають, що подібних спільних програм у девелоперів та банків з часом стане більше. Що стало передумовою цьому та хто і за яких умов зможе узяти посильний кредит на купівлю квартир в столиці, KВ розповіла комерційна директорка “Інтергал-Буд” Анна Лаєвська. KВ: Як ви зрозуміли, що у Києві необхідна альтернатива “єОселі” та який цьому передував процес?  Анна Лаєвська: Ми бачимо у країні дуже великий попит саме на іпотеку. Велика кількість людей наразі потребує житла. В деяких воно пошкоджене, в деяких зовсім зруйноване, декому необхідно покращити умови, або придбати житло для дітей.  В Україні ще до війни існувала чимала проблема недоступності житла для всіх верств. Лише 2-3% населення могли дозволити собі взяти нове житло, — за рівнем доходів і можливістю оплачувати розтермінування від забудовників. Тому для нас очевидно, що наявність 20-річної іпотеки відкриває можливість дуже суттєво розширити аудиторію і забезпечити тих, хто критично потребує житла, дати можливість покращення чи розширення житлових умов для тих, хто взагалі ніколи не розглядав питання купівлі квартир. Підписуйтесь на “КиївВладу”  KВ: Державна програма “єОселя” не покриває наявний попит? Анна Лаєвська: Якщо взяти пільгові категорії, то тут попит лише частково задовольняється за допомогою програми “єОселя”. Вона не справляється з напливом заявок. Так, на сьогодні вже було прийнято більш ніж 50 тисяч заявок, з них фактичних кредитів видано всього 4 тисячі. З цих 4-х тисяч угод лише 35 — стосується квартир в новобудовах.  Також треба узяти до уваги, що у програми “єОселя”, яка, безумовно, може стати драйвером економіки, є обмеження. Ці обмеження відсікають частину аудиторії. Зокрема, від позичальника вимагається відсутність оформленого на нього власного житла, є в програмі верхня межа ціни квадратного метра, обмеженість щодо площі, залежно від кількості членів родини. Успішній реалізації програми також завадило обмежене фінансування на початку її реалізації та довгий період акредитації первинного ринку.  І останнє: період розгляду заявок “єОселя” є досить тривалим: це зазвичай 3-4 місяці. Тож саме пропускна спроможність програми наразі не забезпечує попит.  Ми зрозуміли, що необхідною є альтернативна комерційна програма “єОселі”, доступна для будь-якої людини, незалежно від того, чи є у позичальника нерухомість у власності. Також ця програма не має спиратися на якісь граничні показники і зобов’язана працювати швидше.  Спільною іпотечною програмою “Інтергал-Буд” та “Ощадбанку” ми зможемо закрити потреби тих людей, хто не підпадає під умови держави.  Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться KВ: Розкажіть детальніше про переваги та особливості спільної іпотечної програми “Інтергал-Буд” та “Ощадбанку”. Анна Лаєвська: Ключова перевага цієї програми у тому, що щомісячний іпотечний платіж, який виплачуватиме протягом 20 років позичальник, дорівнює середній вартості оренди квартири у Києві. Ті самі 15-18 тисяч гривень, які людина сплачуватиме за однокімнатне житло у столиці. Також програма має трирічний пільговий період зі ставкою 7%, потім ставка змінюється на 19%.  Ми також плануємо у подальшому працювати над виробленням ще більш вигідної ставки на залишковий період кредитування. KВ: Чи є в цієї програми переваги перед розтермінуванням від забудовника? Анна Лаєвська: Перше, це — відсутність валютних ризиків. Розрахунок відбувається в гривні, тому клієнт у будь-якому випадку застрахований від валютних коливань. Також це, як я вже говорила — розмір щомісячних виплат. Родина з зарплатами у 20-25 тисяч гривень, у якій заробляють двоє, зможе сплачувати іпотеку за двокімнатну квартиру у Києві. Для них це буде посильно. Якщо вищий рівень доходу, можна претендувати на більшу площу.  Ми в “Інтергал-Буд” хочемо частково переключити потік покупців з “єОселі” на цю партнерську програму, бо зараз певна частина покупців розчарована держіпотекою через те, що не підійшла під умови програми “єОселя”, або обрали непідходящий об’єкт.  Коли ми розробляли програму, то звернули увагу на те, що “єОселя” пропонує для широкого загалу пільгові 7%. Але потім виявилось, що ці умови діють не для всіх. Тож ми звернулися до банку з пропозицією стартувати програму, яка буде рівнятись на “єОселю” за пільговою ставкою на певний період, але мати лояльніші умови. Ми підрахували, на який термін можемо дати пільгові умови й що можемо запропонувати ринку. Так, ми прийшли до пільгових 3-х років під 7% і подальші 19%. Можливо, щодо процентної ставки після трьох років виплат пізніше будуть ще покращені умови, у бік її зменшення.  KВ: Чому вашим партнером за цією програмою став саме “Ощадбанк”? Анна Лаєвська: Це — найбільший державний банк. Він є надійним, ми співпрацюємо вже багато років з “Ощадом”. Тому для себе прийняли таке стратегічне рішення.  Читайте: Чи є альтернатива державній програмі “єОселя”? KВ: Ви згадали, що деякі умови спільної іпотечної програми “Інтергал-Буд” та “Ощадбанку” можуть бути розширені. Що саме це буде? Анна Лаєвська: Зараз в нас акредитовані лише готові об’єкти, житлові комплекси “Інтергал-Буд”. Однак ми плануємо акредитувати й будинки, що будуються. Це дасть можливість покупцям вибирати приміщення за ще більш приємною вартістю.  Також плануємо розширити й перелік банків, з якими ініціюватимемо спільні іпотечні програми. Адже банки проявляють дуже велику ініціативу у цьому питанні і готові кредитувати великих, надійних забудовників. Дуже привабливим моментом “єОселі” є постійна ставка у 7% на весь період кредитування. Однак варто наголосити, що програмою передбачено: така умова діятиме, доки в держави будуть гроші на компенсацію. Тому, ми вважаємо, що порівнюючи ризики та переваги, багато людей оберуть замість “єОселі” альтернативну програму.  KВ: Яка основна аудиторія нової іпотечної програми? Анна Лаєвська: Основна цільова аудиторія іпотечних програм  — це працездатні люди від 30-ти років, молоді родини, ті, хто хоче відокремитись від батьків, або яким необхідно більше місця для розширення родини. Друга хвиля попиту – це люди, що хочуть інвестувати в гривні і зберегти свої гроші від знецінення. Військові, вчителі, науковці і лікарі продовжать за нашими прогнозами звертатися до “єОселі”, адже там вони мають пільгові умови кредитування. Якщо людина за певними чинниками не може претендувати на “єОселю”, тоді вже ми пропонуємо власні пільгові умови кредитування. Існує два варіанти з “Ощадбанком”: іпотека на 10 і на 20 років. Надалі з кожним новим банком ми розроблятимемо умови окремо. Будемо дивитись на показники на старті і коригувати умови за потребою. Плануємо орієнтуватись у подальшому розвиткові програм на реакцію ринку. KВ: Скільки квартир, доступних для покупців за програмою, має “Інтергал-Буд”? Анна Лаєвська: Якщо акредитувати все, що у нас будується, ми зможемо запропонувати понад 2500 квартир у Києві та області, ще понад 1000 квартир у Західному регіоні. На сьогоднішній момент за програмою можемо запропонувати 150-200 квартир у готових будинках. Вибір у готових будинках наразі мінімальний, багато готового житла продається по програмі “єОселя”. Тому саме зараз й проходить акредитація первинки. Я думаю, що перспектива цієї програми доволі хороша, в банків є надлишок ліквідності і вони готові працювати. Партнерські програми завжди оперативніші і у нашому випадку — лояльніші до клієнта. KВ: Як Ви оцінюєте попит з боку українців на нове житло за іпотечними програмами? Загалом ці програми, сукупно з “єОселею”, здатні задовольнити потребу? Анна Лаєвська: В населення попит величезний, квадратні метри потрібні як для проживання, так і для інвестицій, перепродажів, здачі в оренду, просто вкласти кошти.  Попит може бути вищий, ніж до повномасштабної війни, разів у 3-4.  В Україні наразі зруйновано вже близько 40 мільйонів квадратних метрів нерухомості, переважна частина це — житло. Ті, хто втратив житло, часто приїжджають у столицю з інших регіонів. Наразі має стартувати видача сертифікатів за зруйноване житло, з певною грошовою компенсацією. Ми розраховуємо, що ці люди також є потенційними покупцями квартир за іпотечною програмою на первинному ринку. Бо, скоріш за все, захочуть придбати більш якісне і сучасне житло. Якщо порівняти Київ з містами у країнах ЄС, наприклад, з Берліном, їхній ресурс продажів квартир на первинному ринку становить 40-50 тисяч квартир на рік. В Україні потенціал не менший, більше того, ми до війни мали один з найбільших ринків нерухомості в Європі.  Об’єм ринку новобудов в Києві складав біля 2-х мільярдів доларів на рік. Це приблизна сума, визначена експертами. Парадокс, але при цьому в нас ніколи не було доступної іпотеки, а вся Європа жила з іпотекою 0,5-1,5%. Тож упевнена, якщо ми стартуємо певний спектр програм з пільговими ставками, то кількість попиту і спроможності покупця зростатиме в рази. На сьогоднішній момент можливостей зробити доступну купівлю житла за наявності фінансових інструментів дійсно багато. Раніше квартири в новобудовах були доступними лише для обмеженого відсотка заможних людей, а зараз ми говоримо про доступність купівлі житла для кожного. Для вчителів, медиків і звичайних офісних працівників.  KВ: Яким ви бачите майбутнє будівельної галузі в Україні? Анна Лаєвська: Ми впевнені, що як тільки закінчиться активна фаза бойових дій, в нас буде великий попит з боку іноземних інвесторів. Країна стала однією з найпривабливіших локацій для подальшого розвитку, незважаючи на усі руйнування і біль, з якими ми стикаємось. І це дуже добре для економіки. Будівництво – це одна з трьох топових сфер в Україні, що має потенціал у формуванні ВВП. Це завжди податки, робочі місця, стимулювання до розвитку інших галузей економіки через закупівлю українських матеріалів. Бо будівельники працюють з українською цеглою, українським бетоном, закуповують вікна в українського виробника. Хіба що ліфти і деякі декоративні елементи оздоблення везуть з-за кордону. Тож чим більше угод на ринку, тим більше стимулів для роботи для забудовника і тим більше розвитку іншим галузям і краще наповнений державний бюджет. Тож відповідаючи на питання, який вплив мають на будівельну галузь і економіку вцілому іпотечні програми — державні, чи бізнес-ініціативи, зазначу: вони не тільки забезпечують базову житлову потребу, а й дають економіці великий поштовх. А крім цього, дають людям стимул повернутись додому. Адже людина, що втратила житло, скоріше скористається європейською іпотекою у 4%, якщо ми не запропонуємо альтернативи. Люди наші швидко пристосовуються, знаходять роботу, вчать мови і їх цінують за кордоном. Якщо нам потрібно їх повернути, а не втрачати людський потенціал, то власне житло може стати стимулом для повернення. Тому в цих програмах є стратегічний момент, ми маємо дати населенню можливість купувати житло, аби зберегти людський потенціал в країні. KВ: Чи слід очікувати появи на ринку більше таких партнерських з банками іпотечних програм?  Анна Лаєвська: Гадаю, так. Вже діє партнерська програма забудовників із банком “Глобус”. “Інтергал-Буд” розглядає також співпрацю з іншими банками-партнерами. “Ощадбанк” також планує розширити коло партнерів-забудовників. Тенденція до започаткування таких іпотечних програм тільки на своєму початку, однак для ринку й економіки важливо, щоб це стало масовим явищем. Це потрібно нам усім.  KВ: Чому банк одразу не узяв в програму житло, що будується? Анна Лаєвська: Ми зараз якраз завершуємо акредитацію таких об’єктів. Житло, що будується, має більше юридичних питань і бюрократичних процедур для погодження, але ми вже на завершальному етапі цього процесу. KВ: Як відбуватиметься процес оформлення іпотеки в компанії? Анна Лаєвська: Є два можливих варіанти: якщо покупець приходить до банку, то банк пропонує йому варіанти з переліку доступних приміщень. Якщо покупець приходить до нас у відділ продажів, то ми пропонуємо приміщення, оформляємо заявку і відправляємо до банку, який ухвалює попереднє рішення. KВ: Наскільки активно зараз йде співпраця Інтергал-буд з “єОселею”? Анна Лаєвська: Ми завершуємо акредитацію у SkyBank, розпочали акредитацію житла, що будується, в “Укргазбанку”, та звершуємо цей процес в “Ощадбанку”. Тому, можна сказати, що у цьому напрямку робота також не зупиняється. KВ: Чи не забирає покупців за іпотекою “єОселя” вторинний ринок житла? Анна Лаєвська: Я вважаю, що ні, адже часто вторинка є дорожчою. Продавці рідко готові до торгу, або пропонують торг на 7-10% максимум. Забудовники ж можуть пропонувати програми лояльності, адже їм важливо мати обіг. Дешевші ж варіанти на вторинному ринку зазвичай зовсім інші за якістю пропозиції. Зараз є великий попит на нове житло, до того ж, у топі запитів готове житло з ремонтом від забудовника. Тому ми зараз збільшуємо обсяги замовлення ремонтів. Клієнти порівнюють варіанти і часто звертаються до первинки.  KВ: Чи бачите ви тенденцію, за якої передмістя буде перетягати на себе частину покупців нового житла з Києва? Анна Лаєвська: Цей процес розпочався ще до війни, адже передмістя часто інфраструктурно дуже тісно пов’язане з Києвом, а от  ціна квадратного метра там набагато приємніша. Менша поверховість, більша площа ЖК, більша насиченість інфраструктурними об’єктами. До прикладу, в нас є ЖК “Озерний Гай”, який ніколи не відставав за попитом на квартири від столичних об’єктів. Адже комплекс має велику територію, водойми, свіже повітря, спокійніше оточення. Часто це є перевагою для родин з дітьми, або які цінують спокійніший ритм життя.  Але треба розуміти, що на кожен об’єкт є свій покупець. Молодь без дітей надає перевагу квартирам у Києві, біля метро. Передмістя просто давало людям з меншим доходом також купувати житло, завдяки цій дельті цін між Києвом і передмістям. Тому я б не стала стверджувати, що воно саме “забирає” покупців столичного житла. Це — окремий сегмент ринку.  Цікаво, що нині передмістя так само в попиті через малоповерховість, але нерідко покупці оцінюють житло з точки зору “де прилітало, а де ні”. Вибір йде за іншими критеріями. У передмісті обирають конкретні локації, далекі від промислових зон, аеродромів та інших стратегічних об’єктів.  Забудовники зі свого боку намагаються зробити житло у передмісті на рівні зі столицею за питаннями інфраструктури та інженерних мереж. Так, для свого ЖК у Гатному ми побудували гілку каналізації та водопостачання з Києва, і ми перші, хто це зробив. Ми також підключили до водопостачання місцеву школу і лікарню, цей процес тривав дуже довго. Треба розвивати інженерію у бік передмістя, гадаю, з часом це має статися. І тоді Київ зіллється з передмістям, що може одразу підняти ціни на житло. Впевнена, що рано чи пізно деякі населені пункти включать у адміністративні межі Києва, зокрема Гатне, Чабани і Софіївську Борщагівку, завдяки чому підскочить ціна на нерухомість і обсяги будівництва. Об’єднання — це питання часу, особисто я не бачу інших виходів. Києву потрібен новий генплан, нові комунікації, розширення інфраструктури, транспортні розв'язки тощо. КиївВлада Фото: Євген Лоюк

Загальна сума замовлень згурівської влади у вересні перевищила 10 млн гривень. Найбільшими видатками селища стали ремонтні роботи покриття шести вулиць громади, на які спрямували чверть вказаних коштів. Ще майже стільки ж “пішло” на закупівлю квадрокоптерів та апарату для придушення каналів управління безпілотниками. Серед найбільших замовлень Згурівки також новеньке авто Renault Express для місцевого відділу освіти, а також ноутбуки, планшети та принтери для селищної ради загальною вартістю більше півмільйона гривень. Детальніше про видатки Згурівки Броварського району у вересні 2023 року в сорок восьмій частині циклу КиївВлади “Справи насущні”. Як стало відомо KВ з даних публічного модуля аналітики BI.Prozorro, у вересні 2023 року Згурівська селищна рада і підпорядковані їй підприємства та установи уклали за результатами публічних закупівель 82 договори на 10,01 млн гривень. Найбільші видатки У вересні на найбільшу суму – 2,43 млн гривень – Згурівська селищна рада уклала договорів на ремонти дорожнього покриття по шести вулицям. З цієї суми найдорожче (1,28 млн гривень) коштуватимуть дорожні роботи по вул. Лісова в селі Красне. На решту коштів замовили капремонти по вул. Космонавтів та Польовій в селі Свобода, а також поточні ремонти по вулицям Квітучій, Вишневій та Озерній в Згурівці. Крайній термін виконання всіх робіт – 15 листопада 2023 року.Підписуйтесь на “КиївВладу”  На другому місці серед найбільших видатків селища – замовлення квадрокоптерів та комплексу придушення каналів управління безпілотних літальних апаратів на загальну суму 2,25 млн гривень. За ці кошти закуплено 13 квадрокоптерів DJI Mavic 3, один – DJI Matrice 30T, а також один апаратний комплекс придушення каналів управління безпілотниками KVS Antidron-G6. Судячи зі звітів про виконання відповідних договорів, 7 “мавіків” повинні поставити за адресою сільради до кінця жовтня, решта замовлень були виконані ще у вересні. Читайте: Згурівка купить 7 “Мавіків” Третє та четверте місце у Згурівці посіли поточні витрати громади на паливо та розподіл електрики. Так, місцеве КП “Згурівський комбінат комунальних підприємств” замовило 1,8 тис літрів бензину А-95 та 13 тис. літрів дизеля на загальну суму 824,34 тис. гривень. Договір на надання послуги з розподілу електричної енергії за 744 тис. гривень до кінця поточного року уклав селищний відділ освіти. На п'ятому місці покупка згаданим Відділом освіти Згурівської селищної ради легкового авто Renault Express за 784,2 тис. гривень. Авто обладнане, зокрема, круїз-контролем та бортовим комп'ютером, повинно бути поставлене за адресою відділу (вул. Українська, 61) до 15 листопада поточного року. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Також чималими були видатки Згурівської селищної ради на оргтехніку. Всього за місяць на загальну суму майже 542 тис. гривень було закуплено 15 ноутбуків, 9 планшетів, 4 принтери, а також 2 миші. Серед інших замовлень Згурівки у вересні:  лазерний далекомір за 274 тис. гривень; півсотні шин на 335 тис. гривень; 5 мясорубок для навчальних закладів громади за 95 тис. гривень; кондиціонер за 21,5 тис. гривень; 200 грам дріжджів за 34 гривні. Найбільші підрядники Згурівські бюджетні замовники робили протягом вересня замовлення у 44 компаній та підприємців. Найдорожчі договори вересня – на виконання дорожній робіт – селищна рада уклала з двома компаніями – ТОВ “Дор-Буд ЮА” (*) та ТОВ “Мішем” (**), які стали найбільшими підрядниками місяця в цьому селищі. Перші 20 компаній та підприємців, які отримали минулого місяця у Згурівці замовлень на найбільші суми ТОВ “Дор-Буд ЮА” дістався один, але найдорожчий договір місяця – на виконання капремонту дорожнього покриття по вул. Лісова в селі Красне за 1,28 млн гривень. Терміном виконання робіт за договором визначено 15 листопада поточного року. Цей договір дістався цьому підряднику без конкуренції, адже пропозиції для участі у вказаній закупівлі більше ніхто не подав. Згідно з даними аналітичної системи Youcontrol, ТОВ “Дор-Буд ЮА” зареєстроване в 2019 році у селищі Велика Димерка Броварщини, а наразі має “прописку” в Броварах. Розмір статутного капіталу складає 1 тис. гривень. За даними Сlarity-project, в результаті участі в публічних закупівлях фірма уклала 59 договорів на 32,57 млн гривень. Найбільше замовлень фірмі дісталося від виконкому Великодимерської селищної ради.  З ТОВ “Мішем” Згурівська селища рада підписала решту пять “дорожніх” договорів на загальну суму 1,14 млн гривень. За ці кошти компанія ремонтуватиме покриття по вул. Космонавтів та Польовій в селі Свобода, а також по вулицям Квітучій, Вишневій та Озерній в Згурівці. В Свободі за договорами роботи повинні завершити до 15 вересня, однак станом на день написання цього матеріалу про закінчення робіт в Prozorro сторони не відзвітували. В Згурівці на Озерній і Вишневій термін закінчення робіт – кінець жовтня, а на Квітучій – 15 листопада поточного року. ТОВ “Мішем” було зареєстровано в 2015 році в селі Петропавлівська Борщагівка Бучанського району Київщини. Статутний капітал – 1 тис. гривень. Засновник – Арпіне Давтян, директор – Артем Арсентьєв. В результаті участі в публічних закупівлях фірма отримала 501 договір на 750 млн гривень. Найбільший замовник – Департамент будівництва та шляхового господарства Харківської міськради. Нагадаємо, KВ вже двічі аналізувала замовлення згурівської влади -  за вересень 2022 року та за лютий поточного року. Так, у вересні згідно з актуальними на той час даними, Згурівська селищна рада і підпорядковані їй підприємства та установи уклали за результатами публічних закупівель 157 договорів на 1,58 млн гривень, третину яких коштів спрямували на закупівлю для місцевої лікарні офтальмологічного обладнання. А в лютому 2023 року було підписано 155 договорів на майже вдесятеро більшу суму – 10,14 млн гривень. Хоча на той час опалювальний сезон вже знаходився на завершальній стадії, найбільшим замовленням тоді стали дрова. Читайте: Справи насущні: скільки та на що у лютому витрачала Згурівка Голова Згурівської селищної ради – Василь Цвик. Читайте також: : Справи насущні: скільки та на що в серпні витрачав Бориспіль Справи насущні: скільки та на що в серпні витрачав Іванків Справи насущні: скільки та на що у вересні витрачала Біла Церква Справи насущні: скільки та на що у вересні витрачали Бровари Справи насущні: скільки та на що у вересні витрачала Глеваха Справи насущні: скільки та на що у жовтні витрачав Яготин Справи насущні: скільки та на що у жовтні витрачав Димер Справи насущні: скільки та на що у жовтні витрачав Переяслав Справи насущні: скільки та на що у вересні витрачала Березань Справи насущні: скільки та на що у листопаді витрачало Вишневе Справи насущні: скільки та на що у листопаді витрачала Пісківка Справи насущні: скільки та на що у листопаді витрачав Фастів Справи насущні: скільки та на що у листопаді витрачала Миронівка Справи насущні: скільки та на що у грудні витрачав Макарів Справи насущні: скільки та на що у грудні витрачав Вишгород Справи насущні: скільки та на що у грудні витрачав Гостомель Справи насущні: скільки та на що у грудні витрачав Козин Справи насущні: скільки та на що в лютому витрачали Гребінки Справи насущні: скільки та на що у лютому витрачала Березань Справи насущні: скільки та на що у лютому витрачали Чабани Справи насущні: скільки та на що у лютому витрачала Українка Справи насущні: скільки та на що у березні вистачало Ставище Справи насущні: скільки та на що у березні витрачав Обухів Справи насущні: скільки та на що у березні витрачав Тетіїв Справи насущні: скільки та на що у березні витрачав Богуслав Справи насущні: скільки та на що у квітні витрачало Коцюбинське Справи насущні: скільки та на що у квітні витрачала Боярка Справи насущні: скільки та на що у квітні витрачав Васильків Справи насущні: скільки та на що у квітні витрачала Сквира Справи насущні: скільки та на що у травні витрачала Калита Справи насущні: скільки та на що у травні витрачав Ржищів Справи насущні: скільки та на що у травні витрачала Баришівка Справи насущні: скільки та на що у травні витрачала Велика Димерка Справи насущні: скільки та на що у травні витрачала Тараща Справи насущні: скільки та на що у червні витрачав Бориспіль Справи насущні: скільки та на що у червні витрачав Узин Справи насущні: скільки та на що у червні витрачав Димер Справи насущні: скільки та на що у червні витрачав Іванків Справи насущні: скільки та на що у липні витрачав Яготин Справи прокурорські: за час воєнного стану Офіс генпрокурора витратив на своє утримання понад 200 млн гривень Справи насущні: скільки та на що у липні витрачав Козин Справи насущні: скільки та на що у липні витрачав Кагарлик Справи насущні: скільки та на що у серпні витрачала Миронівка Справи насущні: скільки та на що у серпні витрачав Славутич Справи насущні: скільки та на що у серпні витрачали Бровари Справи насущні: скільки та на що у серпні витрачала Кожанка * ТОВ “Дор-Буд ЮА”  (код ЄДРПОУ: 42885594) ** ТОВ “Мішем”  (код ЄДРПОУ: 40121960) Фото: колаж KВ КиївВлада

Мешканці Святошинського району столиці продовжують боротьбу проти будівництва ЖК “Gravity Park” (12 чи 13 багатоповерхівок з апартаментами) на просп. Перемоги, 139. Наразі громадський актив “оббиває пороги” різних “екологічних” і правоохоронних органів, щоб змусити їх зупинити масштабне будівництво впритул до НПП “Голосіївський” (багатоповерхівки будуються фактично на території лісу) і притягнути до відповідальності чиновників, які пішли на порушення містобудівного та природо захисного законодавства. Зокрема, вже є дані про те, що тернопільський забудовник “Креатор-Буд” знищив зелені насадження на ділянці біля ЖК, ймовірно, провівши там “викачку” грунтових вод. Втім, поки що інтересам забудовників, схоже, ніщо не загрожує. Відповідне слідство (кримінальне провадження від 2 листопада 2021 року) йде мляво, адміністрації НПП “Голосіївський” на сполох не б'є, а міністр захисту довкілля навіть доповів активістам, що забудовник перед здійсненням будівельних робіт міг і не здійснювати оцінку їхнього впливу на довкілля. Як стало відомо KВ, громада Святошинського району Києва продовжує боротися проти будівництва житлового комплексу (ЖК) “Gravity Park” на просп. Перемоги, 139. Підписуйтесь на “КиївВладу”  Цей проєкт забудовника “Креатор-Буд” реалізується на земельній ділянці площею 18,05 га, яка знаходиться в постійному користуванні АТ "Туристичний комплекс (ТК) "Пролісок” (кадастровий номер – 8000000000:75:186:0001, цільове призначення – для будівництва, реконструкції, експлуатації та обслуговування комплексу будівель і споруд). Розташування майбутнього ЖК на карті За інформацією місцевої мешканки Марини Антощук, наприкінці серпня 2023 року Державна екологічна інспекція столичного округу здійснила інспекцію ділянки, яка межує з цим будівництвом – 119-го кварталу Святошинського лісництва КП “Святошинське лісопаркове господарство”, що входить до території національного природного парку (НПП) “Голосіївський”. Цей захід було ініційовано громадою Святошинського району, яка напередодні зафіксувала на даній території велику кількість сухостійних дерев. У ході перевірки ці факти було офіційно підтверджено. Разом з тим, як повідомила KВ Марина Антощук, екоінспектори відмовилися надавати оцінку даній ситуації, пославшись на те, що в них немає профільних спеціалістів, які б точно сказали, що стало причиною пошкодження зелених насаджень. Однією з ймовірних причин місцеві мешканці вважають дренажні роботи, які, ймовірно, були проведені забудовником. Справа в тому, що дана територія знаходиться в зоні підтоплення грунтовими водами, а тому, на думку окремих активістів, там могло бути здійснено їхнє відкачування для закладання фундаментів будинку, що і вплинуло на стан рослинності.  У зв'язку з цим 26 вересня поточного року громада звернулася до адміністрації НПП “Голосіївський” з проханням, зокрема, “звернутися до відповідних органів, які видали дозвіл на будівництво, з питанням стосовно того, чи були заплановані на даній території дренажні роботи”. Також активісти пропонують звернутися до Національної академії наук (НАН) України, щоб її фахівці підтвердили або спростували припущення громади. На переконання місцевих мешканців, у разі підтвердження “гіпотези” щодо несанкціонованих дренажних робіт, керівництво НПП “Голосіївський” повинно звернутися до правоохоронних органів із заявами про екологічний злочин. Крім того, наприкінці вересня 2023 року громада Святошинського району провела зустріч із міністром захисту довкілля та природних ресурсів Русланом Стрільцем, під час якої озвучила посадовцю низку фактів щодо порушень при будівництві ЖК “Gravity Park”.  За словами Марини Антощук, одним із ключових питань до міністра було те, чому забудовники перед здійсненням будівельних робіт не здійснили оцінку їхнього впливу на довкілля. Руслан Стрілець у свою чергу повідомив активістам, що діюче законодавство України прописане так, що в багатьох випадках забудовникам фактично дається вибір – чи отримувати вищевказані документи, чи ні. Схожа відповідь, до речі, зафіксована і у відповіді Міндовкілля від 18 вересня 2023 року на письмове звернення активістів щодо даного будівництва. Крім того, Руслан Стрілець повідомив активистам, що розглядом більшості озвучених ними фактів мають займатися правоохоронців, але все ж пообіцяв надати відповіді на їхні питання і надалі “в терміновому порядку” відповідати на їхні звернення. Один із будинків ЖК “Gravity Park” станом на серпень 2023 року (фото з офіційного сайту цього проєкту) При цьому, ініціативна група мешканців Святошина, які виступають проти цього будівництва, продовжує “оббивати пороги” правоохоронних органів. За словами Марини Антощук, ще 2 листопада 2021 року Святошинське управління Нацполіції Києва за заявою громади відкрило кримінальне провадження №12021100080002838 за фактом самоправства при проведенні робіт на просп. Перемоги, 139. Втім, жодних активних дій по розслідуванню озвучених місцевими мешканцями фактів правоохоронці не здійснили. Ба більше – з активістами навіть жодного разу не зв'язався слідчий. У зв'язку з цим протягом останніх місяців активісти направили низку звернень до Головного управління Нацполіції Києва, Офісу Генерального прокурора та Державного бюро розслідувань з вимогами перевірити законність дій забудовників ЖК “Gravity Park”. У відповідних листах місцеві мешканці, зокрема, інформували правоохоронців, що дане будівництво є самочинним. Такого висновку активісти дійшли через те, що ділянка, на якій здійснюються будівництво, не відведена для цієї мети, а містобудівні умови та обмеження (МУО), якими було погоджено проєктування даних робіт, були “видані з порушенням вимог законодавства та мають бути оскаржені в суді”. Йдеться про те, що “містобудами” від 5 травня 2021 року, які були видані Департаментом містобудування та архітектури Київської міськдержадміністрації (КМДА), передбачена реконструкція тоді ще розташованого на цій ділянці готельно-житлового комплексу “Пролісок” в готельно-туристичний комплекс, але по факту на цій території здійснюється будівництво 12 житлових будинків. Рендер ЖК “Gravity Park” Активісти впевнені, що дані “містобуди” суперечать вимогам законодавства України ще й через те, що, згідно з Генеральним планом Києва, за функціональним призначенням ділянка на просп. Перемоги, 139 входить до території рекреаційної забудови, а тому на ній не можна зводити житло для проживання – нехай і апартаменти, а не квартири. Крім того, за інформацією громади, посадовці вищевказаного департаменту КМДА у своїх МУО навіть не визначили відсоток забудови земельної ділянки. Також активісти констатували, що величезна кількість звернень до міської влади з приводу цього будівництва не принесла жодного результату. На фоні цих та інших обставин громадські активісти попросили правоохоронців, зокрема, відкрити кримінальне провадження за фактом незаконної видачі МУО. Крім того, Марина Антощук повідомила KВ, що наразі достеменно невідомо, чи входить територія, на якій забудовники планують облаштовувати парковку, до меж НПП “Голосіївський”. На цю невизначеність місцеві мешканці звертали увагу ще минулого року. Головною її причиною є те, що межі нацпарку досі не виділені в натуру.  “Парковка буде впритул до нацпарку. Насправді, якщо так дивитися, то мені здається, що це взагалі вже його територія, але точно сказати не можу. Важливим є і те, що вивести певну землю з території НПП “Голосіївський” не так і складно – ми це побачили по деяким сусіднім ділянкам, де хочуть побудувати ресторан на озері”, – розповіла Марина Антощук.  При цьому, вона вкотре звернула увагу, що забудовники вдалися до низки маніпуляцій при реалізації свого проєкту. “Наразі [в рамках “Gravity Park”] вже побудовано 3 чи 4 “коробки” будинків. Санаторій “Пролісок”, який мав бути реконструйований, по факту знищений, і саме на його місці вже є два будинки. Як взагалі можлива реконструкція на 18 га, якщо там була усього одна споруда? Також цікаво, що там плануються облаштування апартаментів, а як відомо, апартаменти призначені для тимчасового проживання. Тобто, знищуючи зелену зону, дехто отримує можливість заробляти за рахунок здачі житла в оренду. Забудовники пообіцяли знижки для воїнів у розмірі 20%, але хіба це може бути виправданням?” – наголосила Марина Антощук. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Передісторія Як раніше повідомляла KВ, ділянка на просп. Перемоги, 139 в постійному користуванні АТ “ТК “Пролісок” знаходиться з 1998 року. Вказана компанія у свою чергу довгий час знаходилася у власності держави – у різні періоди її контролювали Фонд державного майна України (ФМУ), держкомітет по туризму та інші структури. В кінці 2019 року ФМУ продав державний пакет акцій ВАТ “Україна туристична” (власник ключових пакет акцій АТ “ТК “Пролісок”) новим власникам – ТОВ “Будівельний союз “Моноліт” – за 60,5 млн гривен. Відповідно, розташований на цій території готель “Пролісок” також отримав нових власників, які й почали займатися питаннями комерційного освоєння 18 га землі біля НПП “Голосіївський”. 5 травня 2021 року Департамент містобудування та архітектури КМДА наказом №508 затвердив для АТ “ТК “Пролісок” Містобудівні умови та обмеження (МУО) на проєктування реконструкції цього комплексу в готельно-туристичний комплекс. Згідно з документом, вказана компанія отримала право проєктувати реконструкцію своїх будівель на пр-ті Перемоги, 139 площею 9,6 тис. кв.м. У КМДА вирішили, що у результаті цієї реконструкції висота вказаних будівель не повинна перевищувати 45 метрів (близько 15 поверхів. – KВ).  В МУО було підтверджено, що об'єкт проєктування розташований в зоні підтоплення грунтовими водами, у зв'язку з чим АТ “ТК “Пролісок” має виконати інженерну підготовку і захист даної території у відповідності до державних будівельних норм (ДБН). Також в документі вказано, що ділянка проєктування потрапляє в зону обмежень забудови за умови безпеки польотів, що вимагає від АТ “ТК “Пролісок” врахування відповідних вимог Повітряного кодексу України. Інші вихідні дані запланованої реконструкції – наприклад, кількість будівель, які підлягають реконструкції, кількість машиномісць, які мають з'явитися на цій території, тощо – в МУО зазначені не були. Вже 11 вересня 2021 року Державна архітектурно-будівельна інспекція (ДАБІ) надала АТ “ТК “Пролісок” дозвіл №ІУ013210906546 на проведення 1-ої черги будівельних робіт з реконструкції готельно-житлового комплексу "Пролісок" в готельно-туристичний комплекс. Генеральним підрядником цих робіт було вказано ПП “Креатор-Буд”. В документі зазначається, що загальна площа забудови території на пр-ті Перемоги, 139 повинна скласти трохи більше 7 тис. кв.м., а загальна площа цього комплексу має скласти 50,1 тис. кв.м. (у тому числі паркінг площею 1 тис. кв.м.). Згідно з дозволом, даний комплекс може складатися з 9-поверхових будівель, кількість яких в документі не зазначається. При цьому в дозволі вказано, що за результатами реконструкції в готельно-туристичному комплексі “Пролісок” планується створити 496 апартаментів – тобто, приміщень для проживання, в яких не буде оформлятися “прописка” та в яких комунальні послуги потрібно сплачувати за більш високими ніж в квартирах тарифами. Читайте: ГАСИ разрешила застраивать жилыми девятиэтажками 18 га земли в Святошино Відзначимо, що на сайті нерухомості “ЛУН” повідомляється, що ЖК “Gravity Park”, буде складатися з 13 будинків, а не 12, як зазначають місцеві мешканці. У свою чергу, кількість апартаментів у цьому комплексі дорівнюватиме 406. Коли розпочалася підготовка до забудови, мешканці Святошинського району столиці спершу помітили велику кількість вивісок з рекламою цього ЖК, а вже через короткий проміжок часу територія готелю була огороджена і на неї почали звозити будівельну техніку. Протягом наступних декількох місяців, на межі 2021-2022 років, активні роботи у вказаній локації не проводились. Втім, наприкінці весни 2022-го на цю територію знову почала заїжджати важка техніка. Тоді ж мешканці району помітили, що будівельники почали розбирати будівлі готелю. Зокрема, громаду обурив можливий негативний вплив цих робіт на екосистеми НПП “Голосіївський”. Місцеві мешканці вказували на те, земельна ділянка під санаторієм фактично оточена нацпарком, а тому, на їхню думку, безпосередньо самі будівельні роботи і майбутнє “заселення” цієї території можуть нести загрозу для НПП, який може втратити своє рекреаційне призначення. Крім того, громадські активісти висловлювали занепокоєння стосовно того, що зведення нових багатоповерхівок ще більше ускладнить ситуацію з транспортним трафіком у даній місцевості – мовляв, “уже сьогодні в'їзд в Київ та виїзд з міста займає до трьох годин, а що буде після будівництва ще декількох десятків будинків?”. Зупинити цю забудову намагалися і окремі парламентарі. Так, 26 листопада 2021 року народний депутат України Дмитро Гурін (обирався від “Слуги народу”) направив звернення до НПП “Голосіївський” з приводу можливого впливу запланованих будівельних робіт пр-ті Перемоги, 139 на екологічну обстановку в цій місцевості. У відповідь на це 9 грудня 2021 року нацпарк повідомив, що процес будівництва багатоповерхівок на вказаній території та їх подальша експлуатація, додаткове проведення та використання підземних комунікацій, світлове та шумове навантаження незворотньо вплинуть на стан довкілля, в першу чергу – на природні екосистеми прилеглої частини НПП “Голосіївський”.  Проте адміністрація нацпарку тоді не запропонувала жодних дієвих механізмів недопущення зазначеного негативного впливу на екологію – лише висловила занепокоєння та “на словах” підтримала вимоги громади Святошинського району щодо зупинення будівельних робіт. Читайте: Житло під виглядом готелю: як тернопільські забудовники хочуть освоїти 18 га землі в Святошинському районі Києва Зазначимо, що проблема забудови прилеглої до НПП “Голосіївський” території, так званої “буферної зони”, не є новою. Вона насамперед пов'язана з тим, що протягом останніх півтора десятка років, з моменту створення нацпарку в 2007 році, КМДА так і не розробила документацію із землеустрою території цього природоохоронного об'єкту, не встановили та не внесли межі  тисяч га зелених насаджень у натуру.  Як наслідок – де-факто поки що цей парк існує лише на папері, а забудовників ніхто не може зупинити в їхніх апетитах щодо освоєння “жирних” земель по периметру нацпарка. На необхідності вирішення цього питання неодноразово звертали увагу і депутати Київради, і представники центральних органів влади, але віз і нині там.  У якості альтернативи громадськість пропонувала міській владі своїм рішенням встановити мораторій на забудову 500-метрової буферної зони НПП “Голосіївський”, проте і такий варіант не знайшов практичного втілення. Читайте: Национальный парк “Голосеевский” просит Ермака решить вопрос с границами и финансированием Про бенефіціарів апартаментів в лісі За даними аналітичної системи Youcontrol, АТ “ТК “Пролісок” (до 2010 року – ВАТ, замовник будівництва) було зареєстровано в Києві у 1994 році. Його керівником вказано Юрія Сухова. Власниками найбільших пакетів акцій даної компанії зазначено АТ “Україна туристична” (81,02%) та Віталій Шаповал (11%).  У свою чергу, 100% акцій “України туристичної” володіє ТОВ “Будівельний союз “Моноліт”. Кінцевий бенефіціар АТ “ТК “Пролісок”, АТ “Україна туристична” і ТОВ “Будівельний союз “Моноліт” – мешканець міста Тернопіль Ігор Гуда (на колажі ліворуч). ПП “Креатор-Буд” (генпідрядник будівництва) було зареєстровано у 2006 році у Тернополі. Керівником підприємства зазначено Олега Лахиту, засновниками – ТОВ “Будівельний альянс-плюс” та згаданого вище Ігоря Гуду, який також є кінцевим бенефіціаром цього ПП. Система Youcontrol відносить АТ “ТК “Пролісок” і ПП “Креатор-Буд” до групи сімей Гуди та Цимбалюк. Основними напрямками діяльності компаній цієї групи є будівництво, нерухомість, медична практика та торгівля медичними виробами. Ключові особи групи – підприємець і власник будівельної компанії “Креатор-Буд” Ігор Гуда та сестра його дружини Анна Цимбалюк. До речі, її свекр – екс-голова Львівської та Тернопольскої облдержадміністрацій і народний депутат IX скликання від ВО “Батьківщина” Михайло Цимбалюк (член політичної ради вказаної партії, на колажі праворуч). Забудовник “Креатор-Буд” має в своєму портфоліо майже три десятки житлових комплексів у Києві, Львові та Тернополі – як реалізованих, так і тих, що наразі будуються. Читайте: ГАСИ без проблем разрешила строить ЖК “Creator City” на Лукьяновке Посаду директора Департаменту містобудування та архітектури КМДА з 1 листопада 2016 року обіймає Олександр Свистунов. Департамент земельних ресурсів КМДА з 29 червня 2021 року очолює Валентина Пелих (виконувала обов'язки керівника цієї структури з 2 квітня 2021 року). З 27 липня 2018 року по 1 квітня 2021 року, цим департаментом керував Петро Оленич, який з 2 квітня 2021 року обіймає посаду заступника голови КМДА та курує в Києві земельні та містобудівні питання. Фото: колаж КВКиївВлада

У ході розширеного засідання Конфедерації будівельників України 13 вересня створили новий Комітет КБУ з питань девелопменту. Очолила Комітет комерційна директорка "Інтергал-Буд" Анна Лаєвська. Про це KВ дізналася з повідомлення пресслужби компанії. Підписуйтесь на “КиївВладу” "Ми вбачаємо велику перспективу в створенні цього Комітету, оскільки він дозволить напрацьовувати корисні ініціативи для будівельного бізнесу. І наша компанія дуже вдячна КБУ за виявлену довіру та можливість скерувати діяльність новоствореного Комітету, очолити його, тим самим допомогти впроваджувати зміни для покращення роботи галузі", – прокоментувала своє призначення Лаєвська. У компанії зауважили, що основними завданнями новоствореного Комітету є підвищення компетенції спеціалістів, створення умов для стабільного розвитку будівельного бізнесу в Україні та забезпечення активної взаємодії між учасниками з різних регіонів, а також компаній та організацій, дотичних до девелоперського бізнесу. Крім того, Комітет створюватиме умови для впровадження міжнародного досвіду в галузі девелопменту та розвитку рівня технологій.  Комітет матиме і розширений напрям діяльності. Це і моніторинг та обговорення законодавчих змін в галузях нерухомості та девелопменту, ініціювання змін до існуючого законодавства, що стосуються будівельної галузі. Це і міжнародний напрям – впровадження їх досвіду в галузях девелопменту та нерухомості, налагодження зв'язків з міжнародними організаціями з девелопменту. Працюватиме Комітет і над створенням аналітичної бази ринку нерухомості, моніторитиме тенденції, поточний стан ринку та підрядні та генпідрядні організації, готуватиме аналітичну звітність для членів КБУ. А ще – це консультування компаній-членів КБУ, аналіз механізмів сприяння розвитку будбізнесу, долучення до роботи Комітету професійних організацій та інституцій: архітектурної спільноти, містобудівних органів та інституцій, підрядників та компаній, які дозволяють розгортати будівельну діяльність.  Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Долучатимуть до співпраці й регіональні компанії, організовуватимуть обмін досвідом з ними.  Комітет повинен буде моніторити та аналізувати проєкти комплексного освоєння територій та ефективного поєднання типів забудови. Братиме участь в ініціативах з відбудови зруйнованих та пошкоджених регіонів та населених пунктів, обговорюватиме актуальні питання девелопменту житлової, комерційної, промислової нерухомості та консультуватиме подання ініціатив щодо впровадження новітніх технологій та технологій енергоефективності. Долучатимуть й компанії з галузі промислового будівництва та будівництва об’єктів інфраструктури. Розроблятимуть законодавчі ініціативи щодо впровадження нових технологій та використання сучасних новітніх матеріалів на території України.  Нагадаємо, що напередодні Дня будівельника, Конфедерація будівельників України високо оцінила зусилля представників будівельної галузі, які продовжують розвивати галузь в умовах війни.  Зокрема, подяку одержала і компанія "Інтергал-Буд" за тверду позицію та значний внесок у відбудову країни. Читайте: “Інтергал-Буд” прозвітувала про хід будівництва на своїх об’єктах Фото: сайт компаніїКиївВлада

Протягом останніх чотирьох місяців в Київській облдержадміністрації (КОДА) замовили відбудову 93 зруйнованих внаслідок бойових дій приватних будинків. Спрямувати на ці роботи планують майже 395 млн гривень. На перший погляд може здатися, що ці цифри досить вагомі і майже сотня сімей до кінця року може отримати нові оселі. Однак ця кількість будинків становить трохи більше 2% від усіх приватних осель, які рашисти зрівняли з землею на Київщині, а до кінця наступного року планується відбудувати 3,6%. Але щоб досягти навіть таких показників необхідно, щоб фінансування надходило вчасно, а також, щоб ці кошти не пішли повз відбудову. Останній аспект особливо хвилюючий, адже компанії, які в КОДА залучили до будівництва, в рамках спільного кримінального провадження підозрюються в привласненні бюджетних коштів на виконанні поточних ремонтів пошкоджених війною будівель столичного регіону. Як стало відомо KВ з даних публічного модуля аналітики BI.Prozorro, в травні-серпні 2023 року Департамент регіонального розвитку Київської облдержадміністрації (ДРР КОДА) уклав договори на нове будівництво 93 приватних будинків регіону на місці тих, що були зруйновані російською армією. Загальна ціна вказаних договорів склала 394,54 млн гривень. Куди прийдуть з відбудовою За умовами всіх укладених угод, підрядники повинні будуть розчистити ділянки від зруйнованих будівель, виконати всі загальнобудівельні роботи, прокласти внутрішні та зовнішні інженерні мережі, облаштувати покрівлю та огорожу. Всі 93 договори, незалежно від дати підписання, передбачають завершення будівництва до кінця 2023 року. Зазначимо, що виконання внутрішніх оздоблювальних робіт, постачання обладнання та меблів, судячи з календарних планів, цими підрядами не передбачено.  Підписуйтесь на “КиївВладу”   Згідно із договорами, зводити 93 будинки будуть в 34 населених пунктах шести районів Київщини. Найбільше таких робіт замовлено в Бучанському районі (43 будинки), найменше – в Обухівському, де збираються відбудувати тільки два об'єкти у Василькові. У Вишгородському районі в КОДА замовили відновлення 22 осель, у Броварському – 17 та у Фастівському – 9. Приблизно у такому ж співвідношенні розподілені і суми, на які замовлена відбудова по районам. В розрізі міст і по кількості будинків, що підлягають відновленню згідно з укладеними договорами, і за загальною вартістю робіт – найбільша увага приділена місту Ірпінь. Там замовили будівництво 12 осель, яке сумарно оцінене у 55,9 млн гривень (14% від загальної суми). Після Ірпеня на другій сходинці по цим показникам центр однойменного району Буча, де за майже за 40 млн гривень збираються відбудувати 8 будинків. До слова, в надзвичайно пошкодженому окупантом селищі Бородянка цієї ж Бучанської громади замовлено будівництво лише трьох будинків за 11,7 млн гривень, всі вони знаходяться на багатостраждальний вулиці Центральній, по якій пересувалася багатокілометрова колона російської військової техніки. Найдорожче серед усіх – 6,48 млн гривень – обійдеться будівництво будинку по вул. Шевченка, 2-А в селищі Калинівка на Фастівщині. Найскромніші за вартістю будинки планують звести у Василькові на вулиці Патріотичній, 32 та 32-А – по 3,14 млн гривень за кожен. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Зазначимо, що в ході написання цього матеріалу сім договорів на виконання нового будівництва приватних будівель було розірвано за згодою замовника та підрядника з нульовою оплатою, всі вони стосуються Вишгородського району (селище Іванків, вул. Розважівська, 106, село Сукачі вул. Франка, 21 та 22, село Жерева, вул. Жеревська, 52 та 91, село Тетерівське, вул. Лісова, 40 та Центральна, 21). 14 вересня ДРР КОДА оголосив новий тендер відбудову за цими адресами, пропозиції для участі в ньому компанії можуть подати до 22 вересня 2023 року. Кому довірили “велику” відбудову ДРР КОДА замовив відбудову знищених окупантами 93 будинків у 12 компаній, серед яких трьом дісталася найбільша кількість підрядів і на найбільші суми. Так, лідером по отриманню таких замовлень стало криворізьке ТОВ “СК “Магнат” (*), якому довірили відбудову 18 будинків за 77,61 млн гривень, переважно на Броварщині. Срібло у столичного ТОВ “І.Б.К. Девелопмент” (**) з 16 замовленнями на 71,78 млн гривень, а бронза у ПП “Автомагістраль” (***) з такою ж кількістю підрядів на 63,37 млн гривень. Згідно з даними аналітичної системи Youcontrol, ТОВ “СК Магнат” зареєстровано в 2010 році у місті Кривий Ріг Дніпропетровської області. Директором значиться – Іван Недолуга, а засновником – криворізький підприємець Сергій Кулик, який заробляє на відновленні Київщині ще через одну свою компанію – ТОВ “Нью Буд” (до червня 2022 року – ТОВ “Статістік Прайм”****). Так, минулого року “Нью Буд” в тандемі з “СК Магнат” без конкурсів отримувало від ДРР КОДА замовлення на виконання поточних ремонтів будинків в селі Мощун на Бучанщині. Через публічні закупівлі “Нью Буд” отримало від обласного ДРР ще 14 замовлень на ремонтні роботи після деокупації столичного регіону майже на 12 млн гривень. Читайте: Поранена Київщина: хто, як і за скільки відновлює житло у Гостомелі та Мощуні ТОВ “І.Б.К. Девелопмент” зареєстровано в 2013 році в Києві. Компанія належить  Олександру Лук'янцю (69,86%), Олегу Волинцеву (19,96%) і Віталію Жуківському (10,18%, директор). В 2018 році ТОВ “І.Б.К. Девелопмент” було співзасновником АТ “Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд “Флеш”. На сьогодні співвласницею цього товариства є Наталія Гордієнко – дружина депутата колишнього “регіонала”, депутата Верховної Ради VII та VIII скликань Володимира Кацуби (на колажі другий зліва). Сини подружжя Коцуб теж доволі відомі люди – старший Сергій Кацуба був депутатом ВР VII скликання від “‎Партії регіонів” та депутатом Київської облради VI скликання, а молодший Олександр Кацуба в 2012-2014 роках працював заступником голови правління НАК “‎Нафтогаз України”. За даними Clarity Project, у результаті участі в публічних закупівлях ТОВ "СК Магнат" уклало 133 договори на 303,78 млн гривень, а ТОВ “І.Б.К. Девелопмент” 318 на 1,61 млрд ​​гривень. Найбільшим замовником обох компаній є ДРР КОДА, ці компанії входять в п'ятірку фірм, яким цей департамент віддає найбільше своїх замовлень. До слова “СК Магнат” минулого місяця отримало від обласного ДРР Київщини найдорожчий підряд за всю історію існування – це договір на будівництво дитсадку в селі Бишів на Фастівщині за 128,81 млн гривень. Читайте: Дитсадок в Бишеві будуватиме компанія-підозрювана у привласненні коштів при відбудові деокупованої Київщини Крім цього, як раніше повідомляла KВ, ТОВ "СК Магнат" та ТОВ "І.Б.К.Девелопмент" минулого року рясно отримували від ДРР КОДА замовлення на виконання поточних робіт в пошкоджених війною оселях мешканців Київщини також поза ProZorro, що було дозволено розпорядженням Кабміну від 28.02.2022 року №169. Так, ТОВ "СК Магнат" виконувало ремонтні роботи в Загальцях, Мощуні, Пісківці та Гостомелі, а ТОВ "І.Б.К.Девелопмент" – в Бучі, Ірпені, Ворзелі, Блиставиці, Луб’янці та Гаврилівці Бучанського району. Читайте: Поранена Київщина: хто, як і за скільки відновлює житло в Бучі ПП "Автомагістраль" зареєстровано в 2001 році в Києві. Зараз фірма “прописана”  в селі Синяк Вишгородського району. Засновник, кінцевий бенефіціар і директор – Микола Скоростецький (на колажі третій зліва), який у 2005-2007 роках був начальником Служби автомобільних доріг у Київській області. За даними Clarity Project, в результаті участі в публічних закупівлях ПП "Автомагістраль" уклало 834 договірів на 15,84 млрд гривень. Серед найбільших замовників – Служба автомобільних доріг у Київській області, ДРР КОВА, а також столичне КП “Київавтошляхміст” та районні Києва шляхово-експлуатаційні управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них. Читайте: Утримання автодоріг Київщини за рік подорожчало майже вдвічі ТОВ “СК “Магнат”, ТОВ “І. Б. К. Девелопмент‎” та ПП “Автомагістраль” разом з ДРР КОДА об'єднують не тільки відбудовчі процеси на Київщині, а ще і спільне кримінальне провадження (№ 42023100000000131 від 03.03.2023 року) ГУ Нацполіції у Києві за підозрою в привласненні бюджетних коштів на цих роботах. За матеріалами справи, ці фірми в числі інших підрядників департаменту завищували ціни на роботи з ліквідації наслідків бойових дій, які в деяких випадках не проводились взагалі, та на будматеріали, які мешканці пошкодженого житла фактично купували за власний рахунок. Зазначимо, що в списку компаній, залучених до відновлення пошкоджених будівель Київщини та які зараз підозрюються в привласненні коштів на цих роботах, “засвітилося” ще одне добре відоме на Київщині та в столиці ТОВ “Нідком” (****), якій дісталося ще і два підряди на нове будівництво будинків. Раніше KВ повідомляла, що цю фірму пов'язують з родиною першого заступника голови КМДА Миколи Поворозника (на колажі праворуч), який з екс-очільником КОДА Олексієм Кулебою в 2020-2022 роках одночасно обіймали посади перших заступників Віталія Кличка. Сам Микола Поворозник будь-яку причетність своєї родини до цієї фірми заперечує та мав намір через суд домогтися спростування начебто неправдивої інформації, однак майже через рік після його такої заяви виявилося, що жодного позову з цього приводу не існує. Читайте: Микола Поворозник зблефував, що позивався на Максима Бахматова за поширення дезінформації Нерайдужні перспективи В ДРР КОДА у відповідь на інформаційний запит KВ розповіли, що в Київській області внаслідок бойових дій повністю зруйновано 4374 приватних будинки, тож вказані 93 садиби жителів столичного регіону складають всього 2,13 % від реальної потреби. В департаменті зауважили, що відношення до відбору цих 93 об'єктів із загальної кількості зруйнованих не мають, адже отримали від громад готові списки, які складалися “з урахуванням пріоритетних категорій громадян, які мають бути в першу чергу забезпечені житлом”. Мова про сім’ї загиблих та/або поранених внаслідок збройної агресії рф, учасників бойових дій, багатодітні сім’ї, сім’ї з дітьми, пенсіонерів, вагітних, осіб з інвалідністю з числа тих, що втратили житло. В ДРР КОДА уточнили, що всі ці правила прописані в Програмі відновлення приватних будинків, зруйнованих внаслідок бойових дій на території Київської області на 2022-2024 роки. І саме чинна версія цього документу, як наголосили в облдержадміністрації передбачає, що цьогоріч замовляють відновлення саме 93 приватних будинків. Нагадаємо, що згідно з чинною редакцією згаданої вище програми, яка затверджена рішенням Київоблради від 9.06.2023 року № 549-18-VIII, загальне фінансування на вказані цілі протягом трьох років становить 1,55 млрд гривень. З цієї суми найбільший внесок планується з обласного бюджету – 779 млн гривень, решта майже порівну з місцевих бюджетів – 270 млн гривень, з небюджетних джерел – 260 млн гривень та держбюджету – 250 млн гривень. Якщо все піде по плану і заплановане фінансування надходитиме вчасно, до кінця 2024 року відбудувати повинні 172 будинки (включно з 93 оселями, по яким вже укладені договори), що становить 3,64% від загальної кількості будинків, які рашисти зрівняли з землею на Київщині. При цьому кількість зруйнованих приватних осель в програмі різниться від наданих підрахунків ДРР КОВА та становить 4345. Зазначимо, що першочергова версія вказаної програми (затверджена рішенням Київської облради від 23.06.2022 року № 258-11-VIII), яка спочатку була розрахована на 2022-2023 роки, містить значно вищий показник зруйнованих вщент будинків – 4674. Однак найбільш тривожними є інше: показник результативності, який становив 560 будинків протягом двох років, та загальне фінансування по програмі – 1,7 млрд гривень. Тобто за рік реалізації вказаної програми в Київоблраді поширили її дію на 2024 рік, при цьому зменшивши фінансування на 150 млн гривень та кількість будинків, що планують відбудувати, більше ніж втричі. Нагадаємо, після прийняття цієї програми тодішній очільник КОВА Олексій Кулеба (на колажі ліворуч) пояснював, що показник запланованих до відбудови осель був сформований виходячи не від потреби, а виключно виходячи з фінансування, яке може бути реально виділено. Але в даному разі скорочення показників програми відбулося дуже непропорційно. Читайте: Перші 200 мільйонів гривень або Як проходить відновлення приватного житла на Київщині ДРР КОДА очолює Сергій Марищен. Голова КОДА з 10 квітня 2023 року – Руслан Кравченко. Ця публікація була підготовлена ​​в рамках стипендійного конкурсу від ГО “Інтерньюз-Україна” на створення матеріалів про життя під час війни.  * ТОВ “СК Магнат” (код ЄДРПОУ: 37065126) *** ТОВ "І. Б. К. Девелопмент" (код ЄДРПОУ: 38831585) *** ПП “Автомагістраль” (код ЄДРПОУ: 31481658) **** ТОВ "Нью Буд" (код ЄДРПОУ: 44639064) ***** ТОВ “Нідком” (код ЄДРПОУ: 41564138) Фото: колаж KВ КиївВладаШеф-редактор - Ігор ДармостукАвтор - Альона Момот