Якісне харчування відтепер не буде розкішшю

4 квітня 2018 г. 10:45

Експерт-юрист, начальник Головного територіального управління юстиції у м. Києві

За даними Держпродспоживслужби, в столиці з порушеннями працює кожне п’яте кафе, кожен десятий магазин і кожен двадцятий виробничий цех.

Ситуацій, коли люди труяться в закладах громадського харчування, а контролюючі органи можуть перевірити недобросовісного бізнесмена тільки після попередження, безліч. Недосконалість законодавства давала можливість підприємцям підготуватись до разової перевірки, тому це не давало об’єктивної картини діяльності виробника та реалізатора харчових продуктів.

До бюро правової допомоги та за гарячою лінією проекту Міністерства юстиції України “Я МАЮ ПРАВО!” 080213103 звертається чимало громадян із проханням про допомогу у захисті їхніх прав як споживачів.

Із 2014 року в Україні діяв мораторій на перевірки малого та середнього бізнесу, який зводив до мінімуму державний контроль за діяльністю приватних підприємств, зокрема, у сфері забезпечення якості харчових продуктів, кормів тощо.

З 4 квітня ситуація кардинально зміниться – запрацює нова система контролю якості та безпечності харчових продуктів. Це пов’язано з набуттям чинності Закону “Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров'я і благополуччя тварин”, який регулюватиме перевірки виробників, перевізників та магазинів щодо якості та безпечності продуктів.

Відтепер контроль стане ризик-орієнтованим і здійснюватиметься з періодичністю, достатньою для досягнення цілей цього закону.

Подписывайтесь на новости “КиевVласть”

До того ж перевірятимуть без попередження та оцінюватимуть за ступенем ризику. Наприклад, магазин, де продається запакована продукція тривалого зберігання, менш ризиковий, ніж магазин, де реалізують свіже м’ясо. Частота перевірок залежить від того, скільки підприємець набере балів за ступенем ризику.

Після складання акту і перевірки його правильності виноситься постанова про накладання штрафу. Якщо правопорушення вчинене вперше за останні три роки або воно було незначним, то оператора ринку не штрафуватимуть. Він буде зобов’язаний усунути виявлені невідповідності протягом чітко визначеного терміну.

Окрім цього, за систематичні порушення нового закону передбачено жорсткі санкції. Сума штрафу може сягати 150 тисяч гривень. У разі виявлення на виробництві кричущих факторів, що становлять небезпеку життю й здоров’ю людей, інспектор може ухвалити рішення про тимчасове припинення виробництва.

Для бізнесу такий підхід означає, що кожен оператор ринку оцінюватиметься окремо. Ті оператори ринку, які виконують усі вимоги законодавства чітко і без порушень, будуть перевірятися компетентним органом із меншою частотою.

Громадян інформуватимуть про небезпечну та неякісну продукцію, щоб зменшити кількість постраждалих у разі її поширення.

Новий закон, з одного боку, створить умови для забезпечення кращої якості та безпечності харчової продукції для споживачів, а з іншого – запровадить чіткі і прозорі процедури перевірок, які мінімізують корупційні ризики і сприятимуть розвитку чесної конкуренції.

Читайте:

Щоб не битись за межу…

Кожен має право на життя без насильства

6 лютого вступає в силу Закон щодо посилення відповідальності за несплату аліментів

У мін`юсті відзвітували про результати роботи у 2017 році

Чи законно не пускати дітей до школи через те, що вони не щеплені?

Поліцейські на дорогах: як відстояти свої права?

Новації парламентарів. Як заживе український бізнес?

Юридична освіта має бути стаціонарною

Свобода в інтернеті, або як захистити торгову марку

Як отримати спадщину: юридична консультація

Легальні документи для українців, які проживають на тимчасово окупованих територіях