Щоб не битись за межу…
Не так багато сусідів із плином багатьох років змогли зберегти добросусідські відносини.
І, як правило, причиною погіршення стосунків стала нова будівля чи дерево, яке з’явилось на спільній межі.
На прохання трохи відступити від паркану часто можна було почути тільки незгоду, що і переходило у затяжні спори та сварки.
З цього приводу до мене звернулась пані Галина. Пенсіонерці 70 років, вона ще з 60-х років проживає у власному будинку одного з приватних секторів столиці. З сусідами уже й не вітається. Причиною цього стало те, що кілька років тому молоде подружжя купило будинок у межу з нею й почало інтенсивне будівництво. А садок молоді люди почали висаджувати прямо під вікнами будинку сусідки. На численні прохання не садити яблуні біля паркану, вони не реагували. Більш того, поступово відсовували межу присадибної ділянки неконфліктної бабусі.
Також пригадую, як нещодавно у Солом’янському районі Києва через земельний конфлікт між сусідами відбулась стрілянина.
Для того щоб уникнути подібних ситуацій, кожному з нас необхідно знати про встановлені законодавством обмеження, та одразу вимагати їх дотримання.
Пам’ятайте! Вирішення будь-якого межового спору повинно базуватися на детальному вивченні документів, що посвідчують права власності на землю, які є в кожного з сусідів. Не слід керуватися емоціями та вдаватися до силового тиску – такими діями можна значно ускладнити ситуацію, створити підстави для втручання правоохоронних органів та доведення спору до суду.
До кого звертатись у першу чергу? Врегулювання конфліктів через межі у межах населеного пункту відноситься до компетенції органів місцевого самоврядування. Вирішення земельних спорів щодо меж земельних ділянок за межами населених пунктів – Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр).
В органах місцевого самоврядування можуть бути створені комісії зі спірних питань. Так, наприклад, у Київській міській раді діє Постійна комісія Київради з питань земельних відносин, містобудування та архітектури, яка займається вирішенням земельних спорів.
Вирішення земельних спорів, порядок їх розгляду, питання виконання рішення регулюється статтями 158-161 Земельного кодексу України.
Земельні спори розглядаються у тижневий строк із дня подання заяви однієї зі сторін. За результатами розгляду спору орган місцевого самоврядування або Держгеокадастр приймає рішення, в якому визначається порядок його виконання. У разі незгоди сторін із рішенням спір вирішується судом.
Доводимо до вашого відома, що Державними будівельними нормами ДБН 79-92 “Житлові будинки для індивідуальних забудовників України” були встановлені такі відстані для зелених насаджень:
- від стін будівель і споруд до осі дерев – 5 метрів, для кущів – 1,5 метра;
- від межі сусідньої ділянки до осі дерев – 3 метри, для кущів – 1 метр.
Однак хочу зауважити, що навіть гілки дерев та кущів не повинні перетинати меж сусідніх ділянок.
У разі проникнення коренів і гілок дерев із однієї земельної ділянки на іншу власники земельних ділянок, на які виступають гілки та корені, мають право самостійно відрізати корені дерев і кущів, які проникають із сусідньої земельної ділянки, якщо це є перепоною у використанні земельної ділянки.
Також, відповідно до Державних будівельних норм 360-92 “Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень”, якщо з іншого боку межі нема забудови, то відстань до бічної межі ділянки від найбільш виступної конструкції стіни повинна становити не менше 1 метра.
При цьому має бути забезпечене влаштування необхідних інженерно-технічних заходів, що запобігатимуть стіканню атмосферних опадів із покрівель та карнизів будівель на територію суміжних земельних ділянок.
Вимоги щодо огорожі (висоти, конструкції, матеріалу) встановлюються місцевими правилами забудови. Огорожа має проходити по межі і не повинна створювати перешкод для використання за призначенням сусідської земельної ділянки, затінювати її та ін.
Також власники і землекористувачі земельних ділянок повинні обирати такі способи використання земельних ділянок відповідно до їх цільового призначення, при яких власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок завдається найменше незручностей: затінення, задимлення, неприємні запахи, шумове забруднення тощо.
Якщо Ваші права порушуються та земельну ділянку поступово захоплюють сусіди, звертайтесь до правопросвітницького проекту “Я МАЮ ПРАВО!” та до Бюро безоплатної правової допомоги. Тут ви зможете не тільки отримати фахову консультацію юриста, але й дізнатися про дієві механізми для самостійного захисту ваших прав.
Читайте:
Кожен має право на життя без насильства
6 лютого вступає в силу Закон щодо посилення відповідальності за несплату аліментів
У мін`юсті відзвітували про результати роботи у 2017 році
Чи законно не пускати дітей до школи через те, що вони не щеплені?
Поліцейські на дорогах: як відстояти свої права?
Новації парламентарів. Як заживе український бізнес?
Юридична освіта має бути стаціонарною
Свобода в інтернеті, або як захистити торгову марку
Як отримати спадщину: юридична консультація
Легальні документи для українців, які проживають на тимчасово окупованих територіях
Онлайн-сервіси Мін’юсту. Як онлайн зареєструвати чи ліквідувати ФОП в Україні?
Кожна дитина має право на якісне харчування
Нове дихання судової системи України
Безкоштовна земля. Як отримати свої гектари?
Насильство в школі. Захист від психологічних та фізичних знущань
П'ять основних фактів, які слід знати про право поліції на огляд приватних речей
Як громадянин може отримати допомогу з депутатського фонду
Рейдери не зможуть забрати квартиру, занесену до реєстру
Чому українці мають не менше право на спокійний сон, ніж жителі інших країн Європи
Станіслав Куценко, експерт-юрист, начальник Головного територіального управління юстиції у м. Києві