вівторок, 19 березня 2024 г.
Новації парламентарів. Як заживе український бізнес?

Новації парламентарів. Як заживе український бізнес?

Станіслав Куценко

Експерт-юрист, начальник Головного територіального управління юстиції у м. Києві

Купуючи за кордоном товари, які Україна і так виробляє або здатна виробляти сама, ми даруємо іншим країнам робочі місця, інвестиції та податки. Самі ж при цьому лишаємось боржником та експортером сировини, робочих рук і талантів.

Тож цілком закономірно, що у жовтні у Верховній Раді зареєстрували законопроект №7206 “Купуй українське, плати українцям!”. Вже 7 грудня у першому читанні він був підтриманий депутатами.

Згідно з зарубіжним досвідом, у тому числі рекомендаціями ЄС, для формування ефективної політики у сфері публічних закупівель та забезпечення об’єктивної оцінки пропозицій, окрім ціни, мають враховуватись такі фактори, як привернення іноземних інвестицій та інновацій. Також береться до уваги залучення місцевих трудових та матеріально-технічних ресурсів для виготовлення товарів, виконання робіт та надання послуг на державне замовлення.

У Сполучених Штатах Америки, наприклад, ще з 1933 року працює так званий акт BuyAmericanAct, тобто закон “Купуй американське”. Там є норма, яка встановлює цінову перевагу для американського національного виробника до 12%, якщо це закупівлі у малого бізнесу.

В українському законопроекті цінова перевага для національних виробників – мінімум 20%. І це абсолютно виправдано в умовах військової агресії проти України.

Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
 

Щодо Німеччини, Австрії та Італії, лише кожна друга держзакупівля йде виключно за ціновим критерієм. Тобто в низці розвинутих країн публічні закупівлі за багатофакторною моделлю (за приведеною ціною) відбуваються в рази, а то й в десятки разів частіше, ніж закупівлі за одним лише фактором ціни. Проте українські реалії інші – понад 99% публічних закупівель є виключно цінові.

Законом гарантується прозора система закупівель. Так, згідно зі змінами, які планується внести до статті 28 Закону “Про публічні закупівлі”, оцінка тендерних пропозицій проводиться автоматично електронною системою закупівель на основі критеріїв і методики оцінки, які зазначає замовник, та шляхом електронного аукціону.

Публічні закупівлі – це не лише спосіб задоволення суспільних потреб, але й відмінний механізм стимулювання розвитку промисловості, підприємництва та економіки в цілому. Звісно ж, при розумному підході.

Ідея ж №7206 дуже проста: платиш зарплату українцям, використовуєш українську сировину, матеріали, компоненти, енергію, фінанси. В результаті цього отримай “бонус” вагою до 20% у структурі приведеної ціни. Чим більш “українська” продукція за її “ресурсним наповненням”, тим більшу перевагу вона матиме для держави як покупця.

Законопроект №7206 “Купуй українське, плати українцям!” дасть вагомий поштовх для розвитку вітчизняної промисловості, здешевлення імпорту, залучення прямих іноземних інвестицій та створення нових робочих місць. А отже, збільшення податкових надходжень до бюджетів усіх рівнів та підвищення доходів українців.

Читайте:

Юридична освіта має бути стаціонарною

Свобода в інтернеті, або як захистити торгову марку

Як отримати спадщину: юридична консультація

Легальні документи для українців, які проживають на тимчасово окупованих територіях

Онлайн-сервіси Мін’юсту. Як онлайн зареєструвати чи ліквідувати ФОП в Україні?

Кожна дитина має право на якісне харчування

МАФи Vs Київ

Нове дихання судової системи України

Безкоштовна земля. Як отримати свої гектари?

Насильство в школі. Захист від психологічних та фізичних знущань

П'ять основних фактів, які слід знати про право поліції на огляд приватних речей

Як громадянин може отримати допомогу з депутатського фонду

Рейдери не зможуть забрати квартиру, занесену до реєстру

Чому українці мають не менше право на спокійний сон, ніж жителі інших країн Європи

Станіслав Куценко ,  експерт-юрист, очільник столичної юстиції

Теги: тендер, товары, законопроект, Экономика, станислав куценко, публичные закупки, купуй українське, плати українцям

понеділок, 18 березня 2024 г.
20:45
У столиці цього тижня заплановані продуктові сільськогосподарські ярмарки (локації)
20:34
Кличко попросив журналістів Bihus.info передати правоохоронцям інформацію щодо розслідування по заробіткам оточення Брагінського на контрактах з “Київським метрополітеном"
20:23
На Новопавлівському напрямку ворог, за підтримки авіації, 21 разів намагався прорвати оборону, - Генштаб ЗСУ
20:02
В Ірпені відкрили денний центр підтримки дітей та сімей
19:43
Зеленський зустрівся із членом Сенату Конгресу США Гремом
19:22
“Муніципальна Охорона” провели навчання з відпрацювання дій у разі позаштатної ситуації в столичних закладах освіти
19:05
Ірпінь відвідали представники міжнародної організації ЮНІДО
18:46
9 років тюрми отримав самопроголошений голова Димерської тергромади, який співпрацював з окупантами
18:26
На озері Богатирському було виявлено перевищення норми нафтопродуктів у 3,6 рази, - “Плесо”
18:03
На Київщині пройде лекція-презентація “Історія дайвінгу у Світі та Україні”
17:46
Чеська залізниця запускає новий поїзд до України
17:27
Столичні правоохоронці повідомили про підозру організаторам черговой схеми незаконного виїзду за кордон (фото)
17:05
У Києві спростять порядок встановлення меморіальних дощок
16:45
У Деснянському районі п’яний водій вчинив потрійну ДТП, постраждали двоє водіїв
16:25
Міноборони у лютому заблокувало постачання 264 т неякісних продуктів до військових частин
16:03
Відзавтра, 19 березня, на станції метро “Шулявська” розпочнеться капітальний ремонт ескалатора
Календар подій
Житло замість історичної будівлі: у Києві вирішується доля сторічної садиби Маліна
18 березня 2024 г. 09:00
Житло замість історичної будівлі: у Києві вирішується доля сторічної садиби Маліна
Посадовці КМДА формально ще можуть спробувати відстояти в касаційному суді свою позицію – не видавати МУО на проєктування, які допоможуть замовникам легально перетворити історичну садибу Маліна (1890 рік побудови) на вул. Олександра Кониського, 22 у сучасний житловий будинок. Чиновники до цього програли два суди по цьому питанню. Причина – історичному об'єкту офіційно не надано статус пам'ятки, а гучне рішення Київради від серпня 2021 року, яким власникам таких об'єктів було рекомендовано утриматися від здійснення робіт в них, як на цьому ще тоді наголошувала КВ, не має “зобов'язального характеру”. Поки київські активісти добиваються присвоєння садибі Маліна охоронного статусу, забудовники, які, схоже, пов'язані з “групою родин Негрича та Голиці", встигли зруйнувати значну частину будівлі. Відповідні слідчі дії станом на сьогодні ніяких результатів не принесли і, ймовірно, вже не принесуть.
Позивний “Тьотя”: за що судитимуть ексгендиректорку столичного КП “Інформатика” Вероніку Малкову
14 березня 2024 г. 09:00
Позивний “Тьотя”: за що судитимуть ексгендиректорку столичного КП “Інформатика” Вероніку Малкову
Столичні правоохоронці завершили слідство відносно ексгендиректорки та діючої заступниці керівника КП “Інформатика” Вероніки Малкової (на колажі). Наразі вона офіційно є обвинуваченою у розповсюдженні даних з вуличних камер відеонагляду, які встановлювалися в Києві за рахунок коштів міського бюджету. За цей злочин посадовиці загрожує до 5 років позбавлення волі, але яким буде кінцевий вердикт Шевченківського райсуду, покаже час. Так, слідчі встановили, що Малкова спільно ще з двома особами, один із яких є її підлеглим, допомагали громадянам, зокрема, встановлювати маршрути переміщення транспортних засобів по місту. Такий процес вони називали “розшуком”, а тодішня очільниця “Інформатики” навіть мала “позивний” – “Тьотя”. При цьому, в КМДА і Київраді, схоже, не поспішають робити свої кроки щодо покарання винних. Малкова повернулася до роботи після відсторонення у березні 2023-го, а ініціатива депутатського корпусу щодо створення спеціальної комісії, яка розслідує такі інциденти, так і не була офіційно запроваджена.