Юридична освіта має бути стаціонарною
Отримати гідну освіту – надзвичайно важливо для молоді, оскільки вона дає безліч привілеїв. Щодо сучасної юридичної освіти, то це насамперед вимога часу. Останнім часом вчити юристів беруться практично всі навчальні заклади, оскільки майже в кожному з них є юридичний факультет. Після закінчення закладу такий ось горе-спеціаліст із горе-дипломом на руках, не знаючи базових азів юридичної науки чи прав людини, калічить долі інших людей.
Тому вимоги до освіти юристів є не менш високими, ніж до майбутніх лікарів. Система вищої юридичної освіти в Україні так само, як і освіти медичної, має бути стаціонарною.
Багато новацій, котрі покращать рівень фахової освіти, внесено до законопроекту "Про юридичну (правничу) освіту і загальний доступ до правничої професії".
Так, готувати правників зможуть лише правничі школи, підпорядковані МОН (класичні університети, профільні університети), і приватні вищі навчальні заклади, які отримали ліцензію. Підготовка правника здійснюється в межах рівня магістра.
Правників пропонують навчати на денній формі. Комбіноване навчання допускається лише для осіб, які вже здобули вищу освіту за іншими спеціальностями.
Студенти обов'язково проходитимуть практику щонайменше за однією з юридичних професій. Для цього правничі школи укладатимуть договори з так званим юридичним самоврядуванням. Ці об'єднання визначатимуть перелік установ та організацій, уповноважених на забезпечення практичної підготовки.
В свою чергу правничі школи проходитимуть попередню перевірку, первинне оцінювання та періодичні моніторинги якості освіти. З цією метою при Національному агентстві з забезпечення якості вищої освіти буде утворено Галузеву експертну раду, до складу якої входитиме 17 осіб. А саме – призначенці від Міністрів юстиції та Міністра освіти; три декани або ректори правничих шкіл, обрані радою деканів і ректорів; чотири науково-педагогічні працівники; по двоє суддів, адвокатів, прокурорів і нотаріусів. Голову ради таємно обирають її члени.
Законопроект чітко розмежовує правничі професії (суддя, адвокат, прокурор, нотаріус) і професійну діяльність у сфері права (держслужба, робота в органах місцевого самоврядування, надання безоплатної правової допомоги, робота помічником судді, адвоката, нотаріуса, прокурора, науково-викладацька діяльність у правничій школі).
Запропоновано запровадити єдиний державний кваліфікаційний іспит із спеціальності "Право", який повинні будуть складати всі, хто закінчив правничу школу, успішно засвоїв відповідну освітню програму, захистив магістерську роботу. Іспит можна складати не більш як тричі.
Передбачено, що в разі прийняття закон набуде чинності з дня наступного за днем опублікування.
Міністерство юстиції України зі свого боку зробило все можливе для того, щоб молоді, активні та компетентні випускники юридичних університетів мали змогу працювати у державних органах та на всі 100 проявити себе. Зокрема, за допомогою всеукраїнського проекту Міністерства юстиції України "Он-лайн будинок юстиції" (рубрики "Соціальний ліфт") можна потрапити до нашої команди. Для цього потрібно вибрати відповідну вакансію, відправити заявку з резюме, пройти кілька етапів відкритого конкурсу.
Сучасний юрист-випускник повинен мати на озброєнні європейську юридичну освіту, практичні знання, досконало володіти іноземними мовами та сучасними технологіями, аби вчасно й оперативно реагувати на запити громадян, вимоги часу, і, як професіонал, не загубитися у вирі подій сьогодення.
Читайте:
Свобода в інтернеті, або як захистити торгову марку
Як отримати спадщину: юридична консультація
Легальні документи для українців, які проживають на тимчасово окупованих територіях
Онлайн-сервіси Мін’юсту. Як онлайн зареєструвати чи ліквідувати ФОП в Україні?
Кожна дитина має право на якісне харчування
Нове дихання судової системи України
Безкоштовна земля. Як отримати свої гектари?
Насильство в школі. Захист від психологічних та фізичних знущань
П'ять основних фактів, які слід знати про право поліції на огляд приватних речей
Як громадянин може отримати допомогу з депутатського фонду
Рейдери не зможуть забрати квартиру, занесену до реєстру
Чому українці мають не менше право на спокійний сон, ніж жителі інших країн Європи
Станіслав Куценко, експерт-юрист, начальник Головного територіального управління юстиції у м. Києві
