П'ятирічна епопея із будівництвом АТ "Київметробуд" метро на Виноградар дійшла до свого завершення – договір ціною майже 6 млрд гривень розірвано за ініціативою КП “Київський метрополітен” через недотримання термінів робіт. Що саме було побудовано ще треба буде встановити – оцінити і заактувати виконані роботи. Очевидно, що будівництво нових станцій метро в Києві тепер припиняється на невизначений термін – попереду коригування проєкту, перегляд ціни, пошук нового підрядника. Втім, численні скандали з прокладанням цієї гілки та відкриття низки кримінальних проваджень і так навряд чи залишили серед киян оптимістів. Питання зараз більше в тому, яка доля 4 млрд гривень авансу, які отримав підрядник завдяки лобіюванню в уряді і КМДА. В столичній адміністрації запевняють, що у них все під контролем, мовляв, “левова частка” невикористаних коштів точно повернеться в міський бюджет. При цьому, перший заступник голови КМДА також констатує, що після глибокої кризи від "Київметробуду" майже нічого не залишилося.
Як стало відомо KВ з оголошення електронної системи ProZorro, КП “Київський метрополітен” (*) розірвав з АТ "Київметробуд" (**) договір на будівництво першої черги метро на дільниці Сирецько-Печерської лінії від станції “Сирець” на житловий масив Виноградар.
Підписуйтесь на “КиївВладу”
У повідомленні про розірвання угоди (датоване 13 грудня 2023 року) вказано, що фактична оплата по договору становить 4 млрд гривень. В документі зазначено, що договором прописано право замовника відмовитися від нього та вимагати від підрядника відшкодування збитків, якщо він своєчасно не розпочав роботи або “виконує їх настільки повільно, що закінчення їх у строк, визначений договором, стає неможливим”. Що власне і відбулося.
Своє рішення “Київський метрополітен” обгрунтовує в тому числі постановою Північного апеляційного господарського суду від 09.11.2023 у справі № 910/13227/22, яким підряднику було відмовлено у продовженні термінів виконання робіт до кінця 2023 року. Зазначимо, що свій запит на чергове перенесення термінів будівництва підрядник обґрунтовував форс-мажорними обставинами, зокрема, воєнним станом в країні. Натомість в “Київському метрополітені” заявили, що підрядник і до початку повномасштабного вторгнення росії особливо не квапився виконувати свої зобов'язання по договору.
Після оприлюднення інформації про розірвання договору перший заступник голови Київської міськдержадміністрації (КМДА) Микола Поворозник в інтерв'ю “Економічній правді” повідомив, що в планах столичної влади проведення нового тендеру на продовження будівництва метрополітену в сторону житлового масиву Виноградар.
Микола Поворозник не вбачає великих складнощів з поверненням невикористаних для будівництва коштів, які вже перераховані підряднику. Він зазначив, що “Київський метрополітен” оцінить і заактує виконані роботи, а далі “будуть ухвалюватися рішення, у тому числі в правовому порядку”. Також він повідомив, що поверненням цих коштів вже займаються правоохоронці в рамках кримінальних проваджень, гроші на рахунках арештовані, бенефіціари всі відомі, тому він прогнозує незначні бюджетні втрати. При цьому перший заступник голови КМДА констатує, що АТ “Київметробуд” перебуває у глибокій кризі – компанія пережила корпоративний конфлікт, звільнила більшу частину співробітників. За оцінкою Поворозника, від компанії “практично нічого не залишилось”.
З чого все починалося
Відправною точкою прокладання метро на Виноградар мабуть слід вважати затвердження КМДА своїм розпорядженням від 23.07.2017 року №1028 техніко-економічного обґрунтування цього будівництва. Згідно з документом, довжина лінії повинна становити 7,39 км (1,3 км – закритий та 6,09 км – відкритий способи прокладки), на якій розмістяться чотири станції та одне електродепо. В поточних на той час цінах загальну кошторисну вартість проєкту, яке планували вести в три черги, оцінили в 11,18 млрд гривень. З того часу вартість будівництва ще не переглядали, вказане розпорядження є чинним.
Читайте: КГГА утвердила расходы на строительство метро на Виноградарь (документ)
Після цього почалася підготовка до замовлення будівництва, але тендер вдалося провести не з першої спроби. Першу, оголошену на початку 2018 року, закупівлю відмінили через “неможливість усунення порушень законодавства з питань публічних закупівель”.
За результатами другого тендеру, 20 листопада 2018 року, КП “Київський метрополітен” замовив будівництво першої черги будівництва у АТ "Київметробуд". Ціна договору склала 5,98 млрд гривень. Угодою було передбачено, що в рамках цієї черги будівництва до кінця листопада 2021 року мають бути побудовані дві станції підземки (“Мостицька” та “Проспект Правди”), дільниця вилочного відгалуження в бік станції “Виноградар”, а також електродепо. Але натомість 24 листопада 2021 року сторони підписали додаткову угоду щодо продовження термінів будівництва до кінця 2022 року. Цього підряднику вдалося домогтися через суд. Після цього на сторінці тендеру більше ніякого “руху” не було, аж поки не з'явилася інформація про розірвання договору.
Читайте: Строительство метро на Виноградарь доверили российскому бизнесмену
Як будували
Протягом часу дії договору будівництво метро на Виноградар постійно було на слуху. Насамперед через регулярні заяви активістів та депутатів Київради про низькі темпи будівництва, явне відставання від графіку, а пізніше ще й через численні кримінальні провадження за підозрою в розкраданні коштів.
Так, 19 лютого 2020 року інформацію про хід будівництва метро на Виноградар розглянула комісія міськради минулого VIII скликання з питань транспорту, зв'язку та реклами. Тоді депутатам стало відомо, що суд наклав арешт на банківські рахунки підрядника в рамках кримінального провадження, а самі роботи виконувались з великим відставанням від графіку.
У вересні 2021 року “занадто повільне” будівництво метро на Виноградар викликало занепокоєння “бюджетної” комісії Київради. Тоді окремі члени комісії пропонували розірвати договір з підрядником та знайти нову компанію, яка зможе реалізувати даний проект “швидше і без скандалів”. Крім того, депутати пообіцяли створити спеціальну тимчасову контрольну комісію (ТКК), яка мала би проаналізувати всі проблеми цього багатомільярдного проєкту. Однак ця ідея не була реалізована – проєкт рішення про створення даної комісії так і не був розглянутий Київрадою.
Читайте: В Киевсовете обеспокоились срывом сроков строительства метро на Виноградарь
Наприкінці листопада 2023 року на сайті Київради був зареєстрований проєкт рішення “Про затвердження Міської цільової програми розвитку транспортної інфраструктури міста Києва на 2024-2025 роки”. В додатках до цього документу вказано, що Департамент транспортної інфраструктури КМДА та КП “Київський метрополітен” в наступні два роки повинні освоїти на будівництві Сирецько-Печерської лінії 1,5 млрд гривень, за які прокласти всього 985 метрів підземки (нагадаємо, що загальна довжина лінії повинна становити 7,39 км).
Читайте: Метро на Виноградар поточними темпами може будуватись ще 10 років
Дивним чином наростаюча кількість претензій до підрядника та питань до замовника, не заважала столичній владі запевняти, що будівництво “іде по плану”. Зокрема, міський голова Києва Віталій Кличко неодноразово анонсував відкриття двох нових станцій метро до кінця 2021 року – про це він заявляв і у липні 2019 року, і у січні 2020 року, і у серпні 2020 року. До літа 2021 року його амбіції дещо стихли, згідно з його заяв, до кінця того року повинна бути відкрита “щонайменше одна” станція метро на Виноградар. Але жодної станції кияни не побачили навіть зараз – з плином двох років.
На початку повномасштабного вторгення військ росії в Україну в "Київметробуді" повідомили “Київському метрополітену” про відсутність можливості виконання робіт на цьому об'єкті – будівництво метро на Виноградар було зупинено. Наприкінці лютого вже 2023 року директор КП "Київський метрополітен" Віктор Брагінський (на колажі праворуч) повідомив, що генпідрядник все ж поновив виконання робіт.
Але через півроку його риторика змінилася. У липні поточного року Віктор Брагінський наголосив на необхідності коригування “застарілої” проєктної документації будівництва, щоб вже з вересня працювати по новому проєкту. У грудні він зазначив, що проєкт досі коригують, а добудують першу чергу метро не менше ніж через 1,5 року.
Зазначимо, що коригування проєкту першої черги будівництва метро на Виноградар КП “Київський метрополітен” замовив рік тому – 29 грудня 2022 року. Відповідний договір ціною 69,43 млн гривень був підписаний з ТОВ “КБ “Теплоенергоавтоматика” (***), яке зобовʼязувалося внести зміни до проєкту та робочої документації до кінця 2023 року. Однак нещодавно сторони погодили зміщення цих термінів до кінця 2024 року.
А де гроші?
В листопаді 2019 року Головне управління Служби безпеки України (СБУ) у Києві та Київській області розпочало слідство за фактом можливого заволодіння бюджетними коштами при будівництві метро на Виноградар в особливо великих розмірах шляхом шахрайства (провадження № 42019000000002358). Правоохоронці тоді встановили, що АТ “Київметробуд” частину з 2,58 млрд гривень, отриманих від метрополітену на реалізацію цього проєкту, перерахували на рахунок відокремленого підрозділу, а ще частину – розмістили на депозиті та отримали з них понад 139 млн гривень відсотків. Втім, схоже, наразі розслідування в даному провадженні або не здійснюється, або здійснюється не надто активно: остання судова ухвала по цьому слідству датована 15 листопада 2022 року.
Читайте: Миллиардная афера: прокуратура расследует факты возможного мошенничества при строительстве метро на Виноградарь
З квітня 2021 року факти можливого привласнення бюджетних грошей на вказаному будівництві почало розслідувати Головне слідче управління Нацполіції України в рамках кримінального провадження №42021000000000876. У Нацполіції попередньо встановили, що частина отриманих генпідрядником (АТ “Київметробуд”) коштів на будівництво метро, за “ланцюжком” була виведена на компанії з ознаками фіктивності, а в подальшому – переведена в готівку та поділена між учасниками “схеми”. На думку слідчих, таку неправомірну вигоду могли отримати і посадовці КП “Київський метрополітен”, яке виступало замовником реалізації даного проєкту. При цьому, як з'ясували слідчі, раніше хтось допоміг “вигодоодержувачам” пролобіювати в Кабміні важливе рішення, яке дозволило генпідряднику отримати більший аванс, ніж це було передбачено відповідним договором.
Читайте: Вивести в готівку й поділити: як за бюджетні гроші будують метро на Виноградар
Разом з тим, столична прокуратура намагається в судовому порядку стягнути з АТ “Київметробуд” до міського бюджету близько 218 млн гривень. Мова йде саме про грошові кошти, які, на думку правоохоронців, ця компанія “неправомірно заробила”, поклавши частину отриманого від КП “Київський метрополітен” авансу на депозит в банку.
Читайте: Прокуратура Києва намагається забрати 218 млн гривень у підрядника будівництва метро на Виноградар
Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм
Подписаться
Про підрядника
За даними аналітичної системи Youcontrol, АТ "Київметробуд" (до 2019 року – публічне акціонерне товариство) було зареєстроване у грудні 1994 року, хоча де-факто ця компанія була заснована в 40-х роках минулого століття. Генеральним директором даного акціонерного товариства є Сергій Колесник. Власниками великих пакетів акцій є офшорні компанії "Вантаріс Лтд" (Віргінські острови, 22,7%) та "Сан Кепітал Прайвіт Фаундейшн" (Панама, 15%), а також фізичні особи Анатолій Вернигора (23,3%), Сергій Волков (23,3%) і Руслан Ткач (8,3%).
Деякі українські ЗМІ наприкінці 2022 року повідомляли, що за "Київметробудом" можуть стояти Віталій Хомутиннік (нардеп IV-VIII скликань Верховної Ради та бізнесмен) і Павло Фукс (російсько-український бізнесмен родом з Харкова). Останній відомий як “власник боргів “Київського метрополітену” – саме з ним пов'язують ТОВ “Австро-Угорська лізингова компанія”, якому столична “підземка” за дуже сумнівних обставин заборгувала мільярди гривень за закупівлю вагонів метро. Втім, прямих підтверджень причетності Хомутинніка та Фукса до діяльності АТ “Київметробуд” у відкритих джерелах наразі немає.
Читайте: Всеобщее подорожание или долги перед олигархами: с чем связано повышение тарифа на проезд в Киеве
Разом з тим, у переліку засновників, керівників та співвласників АТ “Київметробуд” і раніше були цікаві особистості.
Так, головою його правління з 1987 року по 2018 рік був Володимир Петренко – Заслужений будівельник України, Герой України та Почесний громадянин Києва. У 2016-2017 роках він був офіційним співвласником “Київметробуду”. Петренко має досвід роботи і у політиці – був депутатом Київради у 1987-1994 роках, а також у 2006-2008 роках.
Паралельно з Петренком, у 2016-2020 роках, одним із кінцевих бенефіціарів цієї компанії був Сергій Кияшко – російський бізнесмен, пов'язаний із бізнесом будівництва вагонів метро. А у 2018-2020 роках керівником АТ “Київметробуд” був Василь Кобіль – за інформацією ЗМІ, раніше він працював у підприємствах, власником яких є російський бізнесмен та мільйонер Даніель Гупта.
Цікавою є і британська “Контемпорарi Констракшн Сiстемз Ллп", яка у 2018-2021 роках була власником 23% акцій АТ “Київметробуд”. Так, за інформацією видання “Наші гроші”, ця компанія з Туманного Альбіону може мати відношення до доньки Валентина Наливайченка – екс-голови СБУ (у 2006-2010 та 2014-2015 роках) та народного депутата VII та IX скликань (до поточної каденції парламенту обирався від “ВО “Батьківщина”).
КП “Київський метрополітен” з 17 липня 2014 року очолює Віктор Брагінський, який також є депутатом поточного скликання Київради (фракція “УДАР”). Дане підприємство підпорядковане Департаменту транспортної інфраструктури КМДА, яким з 1 вересня 2021 року керує Руслан Кандибор. Діяльність цієї структури з 9 листопада 2021 року особисто контролює Віталій Кличко (на колажі ліворуч).
Нагадаємо, що зовсім нещодавно столицю сколихнула ще одна подія, яка фактично “відрізала” від сполучення метро жителів Теремків. 8 грудня поточного року стало відомо про затоплення тунелю метро між станціями метро “Либідська” та “Деміївська”. Міська влада в своїх заявах не втомлюється повторювати, що у всьому явно винна попередня влада, яка при будівництві тунелю не дотрималась будівельних норм. Натомість інженери та архітектори наголошують на надмірній та безконтрольній забудові в районі Либідської та Деміївської площ. Мовляв, причина катастрофи саме в появі на гідротехнічно нестабільних грунтах величезних торгових центрів та житлових комплексів, які своєю вагою невпинно тиснуть та руйнують тунелі столичної підземки.
Читайте: Підтоплення столичного метро: провина Януковича чи безконтрольна забудова від Кличко
* КП “Київський метрополітен” (Код ЄДРПОУ: 03328913)
** ПАТ "Київметробуд" (Код ЄДРПОУ: 01387432)
*** ТОВ “КБ “Теплоенергоавтоматика” (Код ЄДРПОУ: 30390020)
Фото: колаж KВ
КиївВлада
У вівторок, 5 грудня, у столиці відкрили третю частину Великої кільцевої дороги від вул. Богатирської до Оболонського проспекту. Завдяки цьому мають зменшитися затори на вулиці Богатирській, адже частина транспорту рухатиметься новою ділянкою.
Про це, як передає KВ, повідомив Київський міський голова Віталій Кличко.
Підписуйтесь на “КиївВладу”
“Фактично це є Північна об’їзна дорога столиці”, – зазначив мер Києва.
За його прогнозами, відсьогодні мають зменшитися затори на вулиці Богатирській, оскільки частина транспорту рухатиметься вже новою ділянкою. Зокрема, на Оболонський проспект.
Як підкреслив Віталій Кличко, вказану ділянку Великої кільцевої дороги влада почала будувати ще у 2016 році. Довжина ділянки, яку відкрили 5 грудня, — 1,100 км. Загалом протяжність побудованих містом трьох нових ділянок складає 3 км.
Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм
Подписаться
Він також додав, що під’їзна дорога веде до місця, де колись буде зведено тунель під річкою Дніпро. Відтак, цей шлях матиме вихід на Троєщину й з'єднає лівий і правий береги.
“Тунель — це проєкт Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури. І агенство має його побудувати. І, коли держава його побудує, зменшиться транспортне навантаження на дороги столиці та кількість транзитного транспорту, що прямує через центр міста та мости через Дніпро. А також це вплине на екологію в місті”, – наголосив Київський міський голова.
Нагадаємо, у листопаді 2019 року у Києві відкрили рух новою ділянкою Великої Окружної дороги з виїздом на реконструйовану вулицю Сім'ї Кульженко.
Читайте: В Киеве открыли движение по новому участку Большой Окружной дороги (фото)
У грудні 2021 року Віталій Кличко відкрив проїзд новою ділянкою Великої Кільцевої дороги – від просп. Маршала Рокосовського до вулиці Богатирської.
Читайте: В Киеве открылся проезд по еще одному участку Большой Кольцевой дороги (фото. видео)
Фото: Віталій Кличко
КиївВлада
Порівнюючи з аналогічним періодом минулого року, ситуація з доходами та видатками міської скарбниці Києва покращилася. У січні-червні 2023 року до бюджету надійшло 39,6 млрд гривень податків та зборів, що на 17% більше минулорічного показника, було витрачено 26,1 млрд гривень (на 1,7 млрд більше, ніж протягом аналогічного періоду 2022-го). Більшість видатків традиційно було спрямовано на сферу освіти, серед іншого, майже 800 млн гривень було витрачено на організацію гурткової роботи і позашкільну творчість. На другому місці видатки транспорт і дорожнє господарство – 4,7 млрд гривень, з яких аж 2,4 млрд гривень пішли на покриття збитків “Київпастрансу” та “Київському метрополітену”. Жахливо мало було витрачено на ЖКХ – лише 1,1 млрд гривень. При цьому, на “державне управління” (утримання та інші потреби чиновників і депутатів) КМДА витратила 1,2 млрд гривень (4,7% від всіх видатків, на 218 млн більше, ніж у 2022-му). Що стосується масштабних інфраструктурних проєктів, то тут похвалитися власне нема чим, лідером за видатками залишається відомий “довгобуд” – Подільсько-Воскресенський міст.
Про це KВ стало відомо зі звітів про виконання бюджету Києва на 2023 рік та ПЕСР на 2021-2023 роки протягом першого півріччя поточного року.
Підписуйтесь на “КиївВладу”
Відповідні документи були підготовлені Департаментом фінансів та Департаментом економіки та інвестицій Київської міськдержадміністрації (КМДА). У звітах розписано, яким чином чиновники використовували бюджетні ресурси у січні-червні 2023 року, які напрямки життєдіяльності столиці були для влади пріоритетними тощо.
Що з бюджетом
Як зазначено у звіті про виконання бюджету Києва, у січні-червні 2023 року до міської скарбниці надійшло 39,6 млрд гривень податків, зборів та інших платежів. Це – на 1,8% більше, ніж планувала отримати на цей період столична влада, і майже на 17% більше, ніж надійшло до бюджету протягом аналогічного періоду 2022 року.
Доходи бюджету (тут і далі – графіка Департаменту фінансів КМДА)
Базовим джерелом наповнення міської скарбниці залишився податок на доходи фізичних осіб – 17,4 млрд гривень, що на 752,6 млн гривень більше, ніж планувалось. Ще 10,3 млрд гривень надійшло до бюджету міста у вигляді місцевих податків та зборів – йдеться про єдиний податок, орендну плату за землю, земельний податок, податок на нерухоме майно тощо. Серед іншого, 4,1 млрд гривень столичний бюджет отримав від сплати податку на прибуток, 1,4 млрд гривень – від сплати акцизного податку.
Що цікаво, столичний бюджет недоотримав 213,8 млн гривень або 8,7% від запланованих обсягів орендної плати за землю та земельного податку – у першому півріччі 2023-го надійшло 2,2 млрд гривень таких платежів. При цьому, плати за землю надійшло на 22,7% менше, ніж очікувалося, а орендної плати було заплачено на 1,2% більше. Як зазначено у звіті, причина цього – прийняті парламентом у квітні 2023-го зміни до Податкового кодексу, які запровадили низку пільг на сплату земельного податку. Разом з тим, навіть зважаючи на такі показники, порівняно з аналогічним періодом минулого року сума цих надходжень зросла на 728,5 млн гривень.
Видаткова частина бюджету в першому півріччі 2023-го склала 26,1 млрд гривень, що на 1,7 млрд гривень більше, ніж було витрачено протягом аналогічного періоду минулого року. Усього в поточному році керівництво Києва, до внесення змін до бюджету 31 серпня 2023 року, планувало освоїти 83,6 млрд гривень. Тому протягом січня-червня рівень виконання планових показників склав близько 31%.
Видатки бюджету
На оплату заробітних плат “бюджетникам” і нарахувань на них було направлено 10,5 млрд гривень. Також 931,5 млн гривень було витрачено на оплату комунальних послуг і енергоносіїв.
Найбільше видатків у звітному періоді було спрямовано на функціонування і розвиток закладів освіти – 10,8 млрд гривень або 41,5% від загального обсягу витрат міської скарбниці. Це – на 1,5 млрд гривень більше, ніж було потрачено по даному напрямку в першому півріччі 2022-го. Левову частину вказаного фінансування – трохи більше 8 млрд гривень – столична влада витратила на "забезпечення охоплення загальною середньою освітою 299 тис. дітей" та "здобуття дошкільної освіти 85,8 тис. дітей". Серед іншого, 798,2 млн гривень було освоєно на організації гурткової роботи і на різну “позашкільну творчість”.
Друге місце займають витрати на транспорт і дорожнє господарство – 4,7 млрд гривень (18,2% від усіх видатків). Цей же напрям продемонстрував найбільше зростання у “грошовому еквіваленті” – для порівняння, у січні-червні 2022 року на такі видатки було спрямовано на 1,8 млрд гривень менше.
Більше половини цьогорічних витрат по даному напрямку – 2,4 млрд гривень – склали видатки на регулювання цін на послуги громадського транспорту. Йдеться про покриття тих збитків, які отримують КП "Київпастранс" і КП "Київський метрополітен" через “низькі тарифи на перевезення”. Ще 942,5 млн гривень столична влада освоїла на виконанні робіт з поточного утримання об'єктів інфраструктури дорожнього господарства, зокрема – на поточні ремонти вулично-дорожньої мережі, а також на утримання та експлуатацію мережі зовнішнього освітлення.
Читайте: Всеобщее подорожание или долги перед олигархами: с чем связано повышение тарифа на проезд в Киеве
Третю позицію у структурі бюджетних видатків Києва займають витрати на соціальний захист та соціальне забезпечення – 2,8 млрд гривень (10,8% від загального обсягу видатків). Більшу частину цих коштів – 1,5 млрд гривень – міська влада направила на "підтримку різних категорій соціально вразливих громадян": матеріальна допомога малозабезпеченим громадянам, дітям-сиротам, учасникам війни в Україні тощо.
Зазначимо також, що 1,2 млрд гривень або 4,7% від загальної суми видатків було спрямовано на напрямок “державне управління”, в рамках якого столична влада фінансує свою діяльність. Це – на 218,2 млн гривень більше, ніж було протягом перших шести місяців минулого року.
Зокрема, 84,1 млн гривень було витрачено на функціонування секретаріату Київради, 45,4 млн гривень – на утримання громадських приймалень депутатів міськради, 33,5 млн гривень – на діяльність КП “Автотранспортне підприємство КМДА” (займається перевезеннями чиновників, у тому числі – автомобілями представницького класу. – KВ), 198,5 млн гривень – на реалізацію програми вирішення депутатами Київради соціально-економічних проблем, виконання передвиборчих програм та доручень виборців (т.зв. "депутатські фонди".- KВ).
Читайте: Київрада встановила максимальний розмір грошової допомоги з “депутатських фондів”
Дивно, але у цьому розділі звіту чітко не вказано, в яку саме суму столичним платникам податків обійшлося безпосередньо утримання чиновників КМДА. Можливо, мова йде про 137,8 млн гривень, які позначені як “інша діяльність у сфері державного управління”. Інші суми, які освоювали структури КМДА в цьому році, розбиті в розділі “державне управління” по ряду програм з різними назвами.
Напрямки витрат бюджету
Також столична влада у першому півріччі 2023 року витратила на сферу охорони здоров'я 1,8 млрд гривень (7,2% від загального обсягу видатків), на житлово-комунальне господарство (ЖКГ) – 1,1 млрд гривень (4,5%), на культуру і мистецтво – 762,1 млн гривень (2,9%), на будівництво і регіональний розвиток – 570,9 млн гривень (2,1%) і т.д.
Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм
Подписаться
Про капітальні вкладення
Як зазначено у звіті про виконання Програми економічного і соціального розвитку м. Києва на 2021-2023 роки, протягом січня-червня 2023 року столична влада профінансувала різні інфраструктурні проєкти на загальну суму 3,8 млрд гривень, із яких 2,5 млрд гривень було освоєно (йдеться про те, що не усі виділені з бюджету кошти за звітний період вже були витрачені. – KВ). Зокрема, лише 1,1 млрд гривень було освоєно на капітальних ремонтах, 1,4 млрд гривень – на капітальних вкладеннях.
Читайте: “Ракети і корупція”: у Нацполіції зацікавилися відновленням столичних будівель, що постраждали від обстрілів
Загальний кошторис усіх цих інфраструктурних проєктів на поточний рік, на момент складання відповідного звіту, дорівнював 20,7 млрд гривень, а тому показник освоєння бюджетних коштів за півріччя – 12,5%.
Майже половину коштів – 1,2 млрд гривень – керівництво освоїло по напрямку “транспорт, транспортна інфраструктура, дорожнє господарство”. Половина цієї суми – 659,1 млн гривень – була витрачена на будівництво Подільсько-Воскресенського мостового переходу. Зазначимо, що це поки що лише 24,5% від запланованих в 2023 році видатків (2,6 млрд гривень) на цей “корупційний довгобуд”.
Читайте: Сметная стоимость строительства Подольского моста выросла почти на 9 млрд гривен
Серед інших високовартісних проєктів по цьому напрямку, які продовжили фінансувати – реконструкція транспортної розв'язки на перетині просп. Перемоги і вул. Вадима Гетьмана (освоєно 83,3 млн гривень); будівництво Великої кільцевої дороги на ділянці від вул. Богатирської до Оболонського проспекту (37,4 млн гривень); реконструкція транспортної розв'язки на перетині вул. Богатиської та вул. Полярної (6,5 млн гривень); реконструкція вул. Трускавецької (4,7 млн гривень) тощо.
Другим за обсягами освоєних бюджетних ресурсів став “багатостраждальний” напрямок ЖКГ. На нього, на жаль, виконуючи ПЕСР, потратили зовсім не багато – 980,2 млн гривень. Зокрема, столична влада у першому півріччі 2023-го освоїла 360,3 млн гривень на придбанні житла для учасників бойових дій та членів їх сімей (цей захід проходить саме за напрямком ЖКГ. – KВ), 74,1 млн гривень – на реконструкції ліфтового господарства, 40,8 млн гривень - на технічному переоснащенні СП "Завод "Енергія" КП "Київтеплоенерго" в частині системи очищення димових газів, 4,6 млн гривень – на реконструкції споруд першої черги Бортницької станції аерації, 3,7 млн гривень – на реконструкції зливостокової каналізації системи озер Опечень тощо.
На третій позиції опинився напрямок "Освіта", в рамках якого було освоєно лише 201,4 млн гривень. Більшість цього фінансування – 198,1 млн гривень – було витрачено на капітальні ремонти в школах, дитячих садках та інших закладах.
Також серед лідерів за обсягами освоєння коштів бюджету – напрямок “Охорона здоров'я”, на який було витрачено 184,4 млн гривень. Більшу частина цих фінансових ресурсів – 143,2 млн гривень – було освоєно на здійсненні капітальних ремонтів у різних столичних лікарнях та інших закладах даної галузі. Також, зокрема, 32,8 млн гривень було витрачено на реконструкцію амбулаторії лікарів сімейної медицини на вул. Гмирі, 8 з прибудовою Центру первинної медико-санітарної допомоги.
Що стосується інших напрямків, то на реалізацію інфраструктурних проєктів по ним витрачалося набагато менше бюджетних ресурсів. Зокрема, 9 млн гривень столична влада освоїла по напрямку "Соціальний захист та соціальне забезпечення", 4,4 млн гривень – "Культура і мистецтво", 3,7 млн гривень – "Охорона навколишнього середовища" тощо.
Дивний облік виконання завдань
Також у даному звіті про виконання ПЕСР від Департаменту економіки та інвестицій КМДА розписана інформація щодо стану виконання стратегічних і оперативних цілей Програми – тобто, певних комплексів дій, направлених на розвиток столиці. При цьому, в документі не вказана інформація стосовно відсотку реалізації таких цілей. Водночас, судячи з даних у звіті, дані цілі чомусь вважаються виконаними у тих випадках, якщо міська влада “зробила хоча б щось”, тоді як невиконані – це ті, в рамках яких не проводилися жодні заходи.
Зокрема, столична влада в першому півріччі не виконувала завдання щодо впровадження “інформаційної онлайн-служби для підприємців з можливістю отримання переліку всіх необхідних дозволів та ліцензій для відкриття різних видів бізнесу”. Це було передбачено оперативною ціллю “Перетворення Києва у місто, відкрите для бізнесу”, але не здійснено, через призупинення відповідних закупівель в умовах воєнного стану. За схожих обставин не було здійснено і реконструкцію об'єктів Київського зоопарку в рамках оперативної цілі “Впорядкування та розвиток публічного простору”.
Також керівництво Києва не виконало завдання “Розвиток та популяризація велосипедного руху” в рамках майже однойменної оперативної цілі – причиною стало те, що в бюджеті на це не були передбачені фінансові ресурси. З тих же причин не було реалізовано оперативну ціль “Підвищення ефективності управління транспортною системою міста”, в рамках якої повинен бути створений єдиний диспетчерський центр для обробки звернень громадян з питань користування громадським транспортом з впровадженням відповідної автоматизованої інформаційно-аналітичної системи.
Крім того, через відсутність бюджетного фінансування столична влада не виконала відразу декілька завдань в рамках цілі “Впровадження прозорої системи розвитку об’єктів міського простору”. Серед іншого, чиновники не впроваджували “інформаційно-аналітичних сервіси для подальшого розвитку містобудівного кадастру” і не проводили “містобудівний моніторинг та оновлення даних містобудівного кадастру”.
При цьому, чиновники вважають виконаним завдання щодо впровадження в столиці енергоощадних технологій, яке було передбачене оперативною ціллю “Підвищення ефективності споживання енергоресурсів”. У вигляді підтвердження надається інформація про те, що протягом січня-червня 2023-го було укладено 9 договорів на будівельно-монтажні роботи з реконструкції внутрішніх систем теплопостачання теплових пунктів закладів освіти для підключення дизельних транспортабельних котелень.
Серед іншого, чиновники відзвітували про свої успіхи в розробці міської системи моніторингу водних об’єктів на території міста Києва, яка має виконуватися в рамках оперативної цілі “Охорона та раціональне використання природного середовища”. Підтвердження – інформація про дослідження у першому півріччі 182 водних об’єктів.
Разом з тим, дані цього звіту доводять, що деякі завданні і оперативні цілі столична влада взагалі не могла виконати, але чомусь все рівно прописала їх в ПЕСР. Це стосується, наприклад, створення та впровадження онлайн-сервісів щодо оформлення
дозволів на розміщення зовнішньої реклами – як зазначено в документі, така можливість наразі не передбачена діючим українським законодавством.
Передісторія
Як повідомляла KВ, бюджет Києва на 2023 рік було затверджено рішенням столичної міськради №5828/5869 від 8 грудня 2022 року. Тоді міська влада вирішила, що доходи скарбниці в поточному році мають скласти 66,3 млрд гривень, а видатки – 65,6 млрд. Ще під час дискусій по цьому питання в сесійній залі мер Києва Віталій Кличко назвав головний фінансовий документ “бюджетом виживання”. В порівнянні з початковими фінансовими показниками бюджета на минулий 2022 рік міська влада тоді більш ніж на 36% скоротила видатки на реалізацію крупних інфраструктурних проєктів та на 44% – на проведення капітальних ремонтів.
Читайте: “Бюджет виживання”: як і на що столична влада буде витрачати кошти киян у 2023 році
Надалі, протягом лютого-серпня 2023 року міськрада п'ять разів вносила зміни до бюджету Києва на поточний рік, зокрема – збільшивши його видаткову та дохідну частину до 84,3 млрд та 71, 9 млрд гривень відповідно. В рамках цих коригувань влада міста також перерозподіляла видатки між різними напрямками життєдіяльності столиці.
Програма економічного та соціального розвитку на 2021-2023 роки була затверджена рішенням Київради №23/23 від 24 грудня 2020 року. Вказаним рішенням було передбачено, на які саме проєкти міська влада має намір витрачати бюджетні кошти, а безпосередньо саме фінансування столичний муніципалітет закладає на кожен наступний рік, вносячи зміни до програми у кінці року. При цьому, протягом кожного конкретного року депутати коригують цей документ паралельно зі внесенням змін до бюджету.
Наприклад, під час коригувань бюджету і ПЕСР у серпні 2023 року міськрада погодила збільшення “оборонних” видатків. Зокрема, депутатський корпус передбачив додаткові 800 млн гривень на виконання заходів програма “Захисник Києва на 2020-2024 роки”, у тому числі – 100 млн на обладнання в межах Києва опорних пунктів. Також міська влада вирішила передати Міністерству оборони на різні закупівлі субвенцію в розмірі 300 млн гривень.
Читайте: Нові видатки на оборону: Київрада вчергове відкоригувала бюджет-2023 і Програму соцекономрозвитку
Департамент економіки та інвестицій КМДА з 16 лютого 2018 року очолює Наталія Мельник. Департаментом фінансів КМДА з 2012 року керує Володимир Рєпік. Діяльність цих структурних підрозділів контролює перший заступник голови КМДА Микола Поворозник (на колажі ліворуч).
Фото: колаж КВКиївВлада
Київський пансіонат ветеранів праці готується до капітального ремонту актової зали за понад 40 млн гривень. Ремонт приміщення для офіційних та урочистих події для ветеранів, які час від часу скаржаться на нестерпні умови проживання в пансіонаті, півтора роки робитиме столичне ТОВ “Експорта”. Ця фірма належить Андрію Репіку, компанії якого раніше отримували коштовні підряди на реставрацію київської оперети та капремонт Маріїнського парку, який в результаті обріс кримінальним провадженням за підозрою в “розпилі” бюджетних коштів. Свого часу Андрій Репік балотувався до Київради, але безуспішно. Натомість останні щонайменше десять років він ймовірно має підтримку та опору в КМДА через родинні зв'язки з нинішнім директором Департаменту фінансів столичної адміністрації Володимиром Репіком (на колажі ліворуч).
Як стало відомо KВ з даних оголошення системи ProZorro, 5 липня 2023 року Київський пансіонат ветеранів праці (*) уклав з ТОВ “Експорта” (**) договір на проведення капремонту актової зали своєму корпусі Д по вулиці Кубанської України, 2 в Деснянському районі Києва. Ціна договору склала 40,65 млн гривень.
Підписуйтесь на “КиївВладу”
Договір передбачає виконання підрядником до 20 грудня 2024 року демонтажних та загальнобудівельних робіт, облаштування систем каналізації, водопостачання, опалення, вентиляції, кондиціонування, пожежної сигналізації, блискавкозахисту та заземлення, монтаж обладнання та благоустрій прилеглої території.
Підряд дістався ТОВ “Експорта” без конкуренції, адже бажаючих взяти участь у вказаному тендері більше не було. А оскільки закупівлю провели через “відкриті торги з особливостями”, з цим підрядником і уклали договір. Нагадаємо, що у разі подання для участі у такій закупівлі однієї пропозиції, ця закупівля одразу переходить на стадію розгляду цієї пропозиції, а не відміняється, як у відкритих торгах.
Скарги ветеранів
Раніше KВ неоднократно повідомляла, що постояльці Київського пансіонату ветеранів праці роками скаржились на неприйнятні умови перебування там. Так, у лютому 2019 року ГО “Ветеранів праці та війни, інвалідів” поскаржилося тодішньому прем'єр-міністру Володимиру Гройсману на нелюдські умови утримання у пансіонаті та відсутність реакції з боку столичної влади на всі скарги протягом п'яти років. В організації стверджували, що у знищенні ветеранів була зацікавлена тодішня адміністрація пансіонату та КМДА через можливість таким чином заволодіти нерухомістю.
Читайте: КГГА обвинили в уничтожении ветеранов в Киевском пансионате ветеранов труда ради завладения их недвижимостью
В жовтні того ж 2019 року, після зміни складу Кабміну, ГО “Ветеранів праці та війни, інвалідів” у зверненні вже до прем'єр-міністра Олексія Гончарука звинуватили столичну владу та керівництво пансіонату у крадіжці бюджетних коштів, призначених на соціальну та медичну сфери. За їхніми словами, через це умови утримання людей похилого віку у згаданому пансіонаті стали нестерпними та принизливими, а ситуацію не змінило навіть те, що розглянути скарги відповідальні посадові особи зобов’язував суд.
Читайте: Ветераны труда пожаловались в Кабмин на воровство Кличко и его подчиненных
До слова, на час дії в Україні воєнного стану доступ до публічної інформації, в тому числі до звернень в КМДА чи Київраду, обмежено. Тому, якщо останнім часом ветеранські організації і скаржаться на керівництво столиці, то ці листи широкому загалу недоступні.
Хто стоїть за підрядником
Згідно з даними аналітичної системи Youcontrol, ТОВ “Експорта” зареєстровано в 2018 році в Києві. Статутний капітал – 300 тис. гривень. Основний вид діяльності – організація будівництва будівель. Засновник – ТОВ Арсис Груп”, кінцевий бенефіціарний власник – Андрій Репік. Керівником значиться Валентин Гончар.
За даними Clarity Project, у результаті участі в публічних закупівлях ТОВ “Експорта” отримало 6 замовлень майже на 145 млн гривень. Всі підряди у компанії від столичних комунальних підприємств, а також управлінь райдержадміністрацій (РДА) Києва.
Разом з тим Андрій Репік активно отримував столичні підряди через інші свої фірми. Зокрема, в 2016-2019 роках йому належало ТОВ “БК “Новітні технології”, у якого в цей період Київський національний академічний театр оперети замовляв реставрацію та реконструкцію своєї прибудови на загальну суму понад 40 млн гривень (в 2015 році – на 4,8 млн гривен, в 2016 році – 19,65 млн гривень, в 2017 році – за 10,25 млн гривень та 6,01 млн гривень). Крім цього в 2016 році компанія отримувала замовлення від КО “Київзеленбуд” на капремонт Маріїнського парку за 1,2 млн гривень, яке згодом стало одним з предметів кримінального розслідування Нацполіції за підозрою в розтраті бюджетних коштів.
Читайте: Реставрацию Киевского театра оперетты планируют завершить к 2025 году та Полиция пытается разоблачить аферу КО “Киевзеленстрой” на 54 миллиона гривен
У 2020-2021 роках Андрій Репік був засновником ТОВ “Оператив Буд”, яке в 2019 році отримало від Управління освіти Дарницької РДА підряд на реконструкцію з надбудовою дитсадку № 345 за понад півсотні мільйонів гривень.
Читайте: Простаивающий детский сад №345 в Дарницком районе планируют реконструировать уже до конца года
Крім активної бізнесової діяльності Андрій Репік мав політичні амбіції та, ймовірно, має зв'язки в Київській міськдержадміністрації. В 2015 році він балотувався в Київраду від партії “Єдність” екс-мера Києва нині покійного Олександра Омельченка. А протягом останніх років Андрій Репік має спільне майно з нинішнім директором Департаменту фінансів КМДА Володимиром Репіком та його дружиною Анною Репік, про що вказано в їх деклараціях. Про яке саме майно йдеться та ким доводиться Андрій Репік подружжю Репіків, зясувати не вдалося, адже в умовах воєнного стану тексти декларацій приховані. Однак можна стверджувати, що вони явно мають родинні зв'язки, а не є однофамільцями.
Відзначимо, що Володимир Репік до призначення в КМДА в 2010 році очолював департамент фінансування та економічного аналізу МінЖКГ, а до цього багато років працював на різних посадах у Держказначействі, зокрема й у київському управлінні цього відомства. Володимира Репіка називали протеже екс-керівника Києва Олександра Попова, який в 2010 році з голови якраз МінЖКГ був назначений керувати столицею.
Дружина Володимира Репіка Анна також казначей зі стажем. В 2015-2019 роках вона декларувала свої доходи як завідувач сектору казначейських операцій ГУ Державної казначейської служби у Київській області, а в 2020 році – вже як начальник Відділу операцій з фінансовим ресурсом цього управління.
Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм
Подписаться
Відповідальні особи
З 24 вересня 2019 року Департаментом соціальної політики КМДА, якому підпорядкований Київський пансіонат ветеранів праці, керує Руслан Світлий (на колажі праворуч), діяльність якого час від час потерпає від критики. Так, на початку минулого року керівництво Київської міської організації інвалідів війни збройних сил та учасників бойових дій поскаржилося президенту Володимиру Зеленському на перешкоджання діяльності цієї організації з боку Віталія Кличка та Руслана Світлого. В організації заявили, що залишилися без жодної підтримки, їм відключили інтернет та телефонний зв'язок, з'явився борг за електроенергію, опалення та холодне водопостачання.
Читайте: Инвалиды войны пожаловались Зеленскому на Кличко и Свитлого
З лютого 2015 року по 15 травня 2019 року Департамент соцполітики КМДА очолював депутат Київради VIII скликання від фракції “Солідарність” Юрій Крикунов, який неоднократно опинявся в центрі “корупційних скандалів”. Ще в 2016 році стало відомо, що Юрій Крикунов впливає на формування списку підприємств, які отримують податкові льготи на працевлаштування людей з обмеженими фізичними можливостями. У жовтні 2017 року з'ясувалося, що Крикунов продовжує в “ручному режимі” розподіляти між громадськими організаціями Києва бюджетні кошти за програмою “Соціальне партнерство”.
А у 2018 році спалахнув серйозний скандал із компенсацією проїзду пільговиків у громадському транспорті. 13 листопада 2018 року бюджетна комісія столичної міськради без обговорення погодила виділення додаткових 300 млн гривень Департаменту соціальної політики КМДА, які нібито потрібно витратити на компенсації за пільговий проїзд киян у громадському транспорті. Тоді у депутата Київради Володимира Левіна (фракція “Солідарність”) не викликало сумнівів, що виділення цих коштів є аферою, адже у 2018 році чисельність пільговиків у місті скоротилася приблизно в 4 рази, що підтверджувалося офіційною інформацією від того самого департаменту Крикунова.
Читайте: “Бюджетный беспредел”: столичное руководство настаивает на списании 300 млн гривен на неподтвержденный проезд льготников
Після звільнення Юрія Крикунова його діяльність продовжує вивчати прокуратура. В листопаді 2021 року стало відомо, що йому оголосили підозру у службовій недбалості, що призвело до тяжких наслідків у розмірі 1,9 млн гривень. А в лютому 2022 року – підозру за фактом присвоєння наприкінці 2018 року коштів цільової програми "Турбота. Назустріч киянам".
Читайте: Бывшего директора Департамента соцполитики КГГА подозревают в хищении 2,5 млн гривен на программе “Забота. Навстречу киевлянам”
Після звільнення з посади Юрія Крикунова обов'язки директора департаменту соцполітики КМДА виконувала перший заступник Світлана Устименко.
Діяльність зазначеного департаменту з 20 вересня 2019 року курує заступник голови КМДА Марина Хонда (на колажі по центру).
Київський пансіонат ветеранів праці – стаціонарна соціально-медична установа загального типу для постійного проживання громадян похилого віку, ветеранів війни, ветеранів праці, інвалідів, які потребують стороннього догляду, побутового та медичного обслуговування. Пансіонат з 2020 року очолює Олександр Малєєв. Розташована установа в лісопарковій зоні Деснянського району на вул. Кубанської України, 2.
* Київський пансіонат ветеранів праці (код ЄДРПОУ: 03188783)
** ТОВ “Експорта” (код ЄДРПОУ: 42464713)
Фото: колаж KВ
КиївВлада
Правоохоронці розслідують факти можливого привласнення бюджетних коштів при будівництві першої черги метро на житловий масив Виноградар. У Нацполіції попередньо встановили, що близько 241 млн гривень, отриманих генеральним підрядником цих робіт (АТ “Київметробуд”), за “ланцюжком” була виведена на компанії з ознаками фіктивності, а в подальшому – переведена в готівку та поділена між учасниками “схеми”. На думку слідчих, таку неправомірну вигоду могли отримати і посадовці КП “Київський метрополітен”, яке виступало замовником реалізації даного проєкту. При цьому, як з'ясували слідчі, раніше хтось допоміг “вигодоодержувачам” пролобіювати в Кабінеті Міністрів України важливе рішення, яке дозволило генпідряднику отримати більший аванс, ніж це було передбачено відповідним договором. Що цікаво, останній факт вже вивчала СБУ в рамках іншого кримінального провадження, але довести це слідство до кінця правоохоронці не змогли або не захотіли.
Як стало відомо KВ, наразі правоохоронці розслідують чергові факти можливого порушення законодавства при будівництві Сирецько-Печерської лінії столичного метрополітену від станції “Сирець” на житловий масив Виноградар.
Підписуйтесь на “КиївВладу”
Відповідні факти досліджує Головне слідче управління Нацполіції України в рамках кримінального провадження №42021000000000876 від 16 квітня 2021 року. На даний момент фігурантам цього розслідування попередньо інкримінується вчинення злочинів, передбачених трьома статтями Кримінального кодексу України:
ч. 5 ст. 191 – привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем, якщо вони вчинені в особливо великих розмірах або організованою групою;
ч. 2 ст. 366 – службове підроблення, якщо воно спричинило тяжкі наслідки;
ч. 2 ст. 367 – службова недбалість, якщо вона спричинила тяжкі наслідки.
У ході слідства правоохоронці попередньо встанили, що службові особи АТ “Київметробуд”, яке є генпідрядником будівництва метро на Виноградар, організували протиправне заволодіння бюджетними коштами, що були передбачені на вказаний проєкт. При цьому, слідчі вважають, що вказана неправомірна вигода призначалася як посадовцям компанії-підрядника, так і службовим особам замовника даних робіт – КП “Київський метрополітен”. Разом з тим, за інформацією правоохоронців, фактично цей проєкт реалізовано лише на 60% від плану, передбачені відповідним договором строки будівництва майже не виконуються.
Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм
Подписаться
Над чим працюють слідчі
Як з'ясували правоохоронці, ця історія розпочалася з того, що невстановлені особи пролобіювали ухвалення Постанови Кабінету міністрів України №1084 від 18 грудня 2018 року. Нагадаємо, завдяки їй генпідряднику фактично було дозволено отримати більше грошових коштів у якості авансового платежу та використовувати цей платіж протягом більш тривалого часу. На думку слідчих, це стало можливим завдяки використанню корупційних зв'язків в уряді.
Так, договором на будівництво було передбачено, що КП “Київський метрополітен” має перерахувати АТ “Київметробуд” у якості авансу грошові кошти в сумі 30% від вартості робіт (загальна вартість – 5,9 млрд гривень), і ці кошти підрядник мав би освоїти протягом 3 місяців. Разом з тим, відповідно до вказаної постанови Кабміну, максимальна ставка попередньої оплати даних робіт склала до 95% їх вартості, а термін використання цих коштів зріс до 24 місяців.
За інформацією Нацполіції, після отримання від метрополітену 4 млрд гривень, в жовтні 2020 року, АТ “Київметробуд” перерахувало частину цих коштів на рахунки ТОВ “Позитив-В” (140,5 млн гривень) і ТОВ “Київметротонельбуд” (389,9 млн гривень). Першій компанії заплатили “аванс на закупівлю будматеріалів”, другій – “аванс за виконання робіт”. Втім, проаналізувавши вказані ТОВки, слідчі встановили, що вони не здійснюють фінансово-господарської діяльності. На думку правоохоронців, про це свідчить, наприклад, те, що керівниками, бухгалтерами та засновниками цих компаній є одні і ті самі особи, на них відсутні наймані кваліфіковані працівники, офісні та складські приміщення, виробниче обладнання тощо.
Як з'ясували слідчі, надалі вищезгадані ТОВки переказали частину отриманих від “Київметробуду” коштів – в сумі 241 млн гривень – на рахунки інших компаній. Так, ТОВ “Позитив-В” перерахувало трьом суб'єктам господарської діяльності (СГД) 61 млн гривень, а ТОВ “Київметротонельбуд” переказало чотирьом компаніям 180 млн гривень. Ці кошти начебто були “передплатою за будівництво метро на Виноградар” і “поворотною фінансовою допомогою”. Втім, як стало відомо правоохоронцям, ці сім СГД також не могли виконувати ніякі роботи власними силами – з тих же причин, про які писалося вище.
Зокрема, допитавши підписанта ТОВ “Вікторія Асторі Груп” (отримало кошти від ТОВ “Київметротонельбуд”), правоохоронці з'ясували, що він насправді не є посадовцем цієї компанії, підписи робив за грошову винагороду, а про фінансово-господарську діяльність зазначеної “контори” нічого не знає. Також вказана особа повідомила слідчим, що насправді працює кухарем у ресторані “Ауо”. Схожі відомості про свою “роль” правоохоронцям повідомила і підписантка ТОВ “Столичний будівельний трест” (отримало кошти від тієї ж компанії), яка, до того ж, має 3-ю групу інвалідності.
Крім того, слідчі встановили, що офіційні керівники “Вікторія Асторі Груп” і “Столичного будівельного тресту” видали довіреності на представництво інтересів своїх компаній та розпорядження частками статутних капіталів на одних і тих самих трьох осіб. При цьому, правоохоронці не знайшли в Єдиному реєстрі податкових накладних відомостей щодо здійснення цими ТОВками фінансово-господарської діяльності. Усе це, на думку слідчих, може свідчити про пов'язаність даних компаній і наявність в них ознак фіктивності.
Також правоохоронцям стало відомо, що власник і директор ТОВ “Позитив-В” пов'язаний з ТОВ “Трансмир ГМБХ”, якому вказана компанія перерахувала 5 млн гривень, отриманих від “Київметробуду”. За інформацією слідства, “Трансмир ГМБХ” сформувало схемний податковий кредит на загальну суму 2,5 млн гривень з ТОВ “Позитив-Шиппінг”, керівником якого є особа, що очолює ТОВ “Трансбудтрейд” – ще одну компанію, яка отримала кошти від ТОВ “Позитив-В”. При цьому, керівник ТОВ “Трансбудтрейд” повідомив правоохоронцям що не є посадовцем цієї компанії, а документи підписував за винагороду.
У зв'язку із викладеним вище правоохоронці зробили висновок, що “керівництво зазначених суб`єктів господарювання організувало переказ отриманих бюджетних коштів на рахунки фіктивних підприємств та переведення їх у готівку з метою подальшого розподілення між учасниками схеми”.
Як з'ясувала KВ, 24 січня 2023 року Печерський районний суд Києва за клопотанням Офісу Генпрокурора України наклав арешт на грошові кошти, які знаходяться на рахунках ТОВ “Позитив-В”, ТОВ “Трансмир ГМБХ” та декількох інших компаній, які можуть бути причетними до організації даної схеми (відповідна ухвала відсутня у відкритому доступі). Це було зроблено задля того, щоб до завершення слідства посадовці згаданих СГД не могли розпоряджатися фінансами, у тому числі – “вивести їх кудись”. Надалі юристи цих компаній намагалися оскаржити арешт, але 30 травня 2023 року Київський апеляційний суд відмовив їм у задоволенні відповідної апеляційної скарги.
Передісторія
Нагадаємо, тендер на будівництво першої черги Сирецько-Печерської лінії метро було оголошено КП “Київський метрополітен” ще на початку 2018 року. Втім, тоді торги були скасовані через претензії правоохоронців – серед іншого вони з'ясували, що банківська гарантія одного з учасників тендеру – ПАТ "Київметробуд" (до 2020 року ця компанія була публічним акціонерним товариством. – KВ) – могла бути підроблена.
КП “Київський метрополітен” змогло визначити підрядника цих робіт лише з третьої спроби – ним, як повідомлялося вище, стало все те ж ПАТ “Київметробуд”. Відповідний договір між КП “Київський метрополітен” і вказаною компанією було укладено 20 листопада 2018 року. Угодою було передбачено, що в рамках цієї черги будівництва метрополітену мають бути побудовані дві станції підземки (“Мостицька” та “Проспект Правди”), дільниця вилочного відгалуження в бік станції “Виноградар”, а також електродепо. Як зазначалося вище, вартість робіт за цим договором мала скласти 5,9 млрд гривень (вона є динамічною, тобто сторони завжди можуть узгоджувати її зміну. – KВ).
Читайте: Строительство метро на Виноградарь доверили российскому бизнесмену
Через три місяці, у лютому 2019 року, стартувала підготовка будівельних майданчиків для реалізації цього проєкту, а у березні 2019 року розпочалася "активна фаза робіт". Втім, ця фаза тривала недовго, надалі темпи будівництва суттєво знизилися, що неодноразово викликало невдоволення у громадських активістів та депутатів Київради.
Так, 19 лютого 2020 року інформацію про хід будівництва метро на Виноградар розглянула комісія міськради минулого VIII скликання з питань транспорту, зв'язку та реклами. Тоді депутатам стало відомо, що суд наклав арешт на банківські рахунки підрядника в рамках кримінального провадження (іншого.- KВ), а самі роботи виконувались з великим відставанням від графіка. Крім того, на той момент залишалося невирішеним питання щодо землі, на якій мають побудувати станцію "Проспект Правди" – цьому "заважали" СТО, кіоски та гаражі, що були побудовані там раніше.
Читайте: Строительство метро на Виноградарь под угрозой срыва
У вересні 2021 року “занадто повільне” будівництво метро на Виноградар викликало занепокоєння “бюджетної” комісії Київради. Тоді окремі члени комісії навіть пропонували розірвати договір з підрядником та знайти нову компанію, яка зможе реалізувати даний проект “швидше і без скандалів”. Крім того, депутати пообіцяли створити спеціальну тимчасову контрольну комісію (ТКК), яка мала би проаналізувати всі проблеми цього багатомільярдного проєкту.
Такі гучні заяви народних обранців були “спровоковані” тим, що АТ “Київметробуд” ініціювало судовий спір стосовно перенесення термінів здачі в експлуатацію двох майбутніх станцій цієї лінії підземки з листопада 2021 року на середину 2023 року. Необхідність “зміщення дедлайну” в компанії-підряднику пояснювали серед іншого тим, що в умовах “коронавірусного карантину” неможливо замовляти запчастини для обслуговування будівельного обладнання з-за кордону та запрошувати іноземних фахівців для налаштування такого обладнання.
Читайте: В Киевсовете обеспокоились срывом сроков строительства метро на Виноградарь
В результаті підрядник будівництва метро на Виноградар не зміг в судовому порядку добитися встановлення нових термінів будівництва. 23 вересня 2021 року АТ “Київметробуд” виграло в суді першої інстанції, але у червні 2022 року, після того, як КП “Київський метрополітен” ініціювало оскарження цього судового вердикту, компанія відмовилася від свого позову.
Що стосується ТКК “з питань перевірки обґрунтованості та причин зміни термінів будівництва дільниці Сирецько-Печерської лінії метрополітену на житловий масив Виноградар”, то ця ідея взагалі не була реалізована – проєкт рішення про створення даної комісії так і не було розглянуто Київрадою.
При цьому столична влада зробила своєю традицією регулярні обіцянки “ось-ось запустити метро на Виноградар”.
Зокрема, міський голова Києва Віталій Кличко неодноразово анонсував відкриття двох нових станцій метро до кінця 2021 року – про це він заявляв і у липні 2019 року, і у січні 2020 року, і у серпні 2020 року. Надалі очільник міста дещо "скорегував" свої прогнози – у червні 2021 року він заявляв про те, що як мінімум одна станція метро на Виноградар має бути відкрита того ж року. Це, і далі, до питання про те, чи може Віталій Кличко “дивитися в завтрашній день”.
На початку повномасштабної війни, яку розв'язала в Україні російська федерація, АТ "Київметробуд" повідомив “Київському метрополітену” щодо відсутності можливості виконання робіт на цьому об'єкті – будівництво “метро на Виноградар” було зупинено. Наприкінці лютого 2023 року керівництво КП “Київський метрополітен” повідомило про те, що генпідрядник все ж поновив виконання робіт з будівництва метро на Виноградар. При цьому, в столичній підземці вже не стали “розкидатися прогнозами” і заявили, що чіткий термін закінчення робіт назвати неможливо.
Що цікаво, ще 5 листопада 2019 року Головне управління Служби безпеки України (СБУ) у Києві та Київській області розпочало слідство за фактом можливого заволодіння бюджетними коштами при будівництві метро на Виноградар в особливо великих розмірах шляхом шахрайства. Правоохоронці тоді встановили, що АТ “Київметробуд” неправомірно перерахувало кошти в сумі 2,58 млрд гривень, отримані від метрополітену на реалізацію цього проєкту, на депозитні рахунки в банку. Також в рамках даного провадження в СБУ зацікавилися, яким чином організатори цієї схеми отримали від Кабміну дозвіл на збільшення авансового платежу на ці роботи.
Читайте: Миллиардная афера: прокуратура расследует факты возможного мошенничества при строительстве метро на Виноградарь
Втім, схоже, наразі розслідування в даному провадженні або не здійснюється, або здійснюється не надто активно: остання судова ухвала по цьому слідству датована 15 листопада 2022 року. Разом з тим, наразі столична прокуратура намагається в судовому порядку стягнути з АТ “Київметробуд” до міського бюджету близько 218 млн гривень. Мова йде саме про грошові кошти, які, на думку правоохоронців, ця компанія “неправомірно заробила”, поклавши частину отриманого від КП “Київський метрополітен” авансу на депозит в банку.
Читайте: Прокуратура Києва намагається забрати 218 млн гривень у підрядника будівництва метро на Виноградар
Головні дійові особи
За даними аналітичної системи Youcontrol, АТ "Київметробуд" (до 2019 року – публічне акціонерне товариство) було зареєстроване у грудні 1994 року, хоча де-факто ця компанія була заснована ще в 40-х роках минулого століття. Генеральним директором даного акціонерного товариства є Сергій Колесник. Власниками великих пакетів акцій цього АТ станом на IV квартал 2022 року були офшорні компанії "Вантаріс Лтд" (Віргінські острови, 22,7%) та "Сан Кепітал Прайвіт Фаундейшн" (Панама, 15%), а також фізичні особи Анатолій Вернигора (23,3%), Сергій Волков (23,3%) і Руслан Ткач (8,3%). Хто є кінцевим бенефіціарним власником “Київметробуду”, наразі в системі Youcontrol не зазначається.
Деякі українські ЗМІ наприкінці 2022 року повідомляли, що за "Київметробудом" можуть стояти Віталій Хомутиннік (нардеп IV-VIII скликань Верховної Ради України та бізнесмен) і Павло Фукс (російсько-український бізнесмен родом з Харкова). Останній відомий як “власник боргів “Київського метрополітену” – саме з ним пов'язують ТОВ “Австро-Угорська лізингова компанія”, якому столична “підземка” за дуже сумнівних обставин заборгувала мільярди гривень за закупівлю вагонів метро.
Втім, прямих підтверджень причетності Хомутинніка та Фукса до діяльності АТ “Київметробуд” у відкритих джерелах наразі немає.
Читайте: Всеобщее подорожание или долги перед олигархами: с чем связано повышение тарифа на проезд в Киеве
Разом з тим, у переліку засновників, керівників та співвласників АТ “Київметробуд” і раніше були цікаві особистості.
Так, головою його правління з 1987 року по 2018 рік був Володимир Петренко – Заслужений будівельник України, Герой України та Почесний громадянин Києва. У 2016-2017 роках він був офіційним співвласником “Київметробуду”. Петренко має досвід роботи і у політиці – був депутатом Київради у 1987-1994 роках, а також у 2006-2008 роках.
Паралельно з Петренком, у 2016-2020 роках, одним із кінцевих бенефіціарів цієї компанії був Сергій Кияшко – російський бізнесмен, пов'язаний із бізнесом будівництва вагонів метро. А у 2018-2020 роках керівником АТ “Київметробуд” був Василь Кобіль – за інформацією ЗМІ, раніше він працював у підприємствах, власником яких є російський бізнесмен та мільйонер Даніель Гупта.
Цікавою є і британська “Контемпорарi Констракшн Сiстемз Ллп", яка у 2018-2021 роках була власником 23% акцій АТ “Київметробуд”. Так, за інформацією видання “Наші гроші”, ця компанія з Туманного Альбіону може мати відношення до доньки Валентина Наливайченка – екс-голови СБУ (у 2006-2010 та 2014-2015 роках) та народного депутата VII та IX скликань (до поточної каденції парламенту обирався від “ВО “Батьківщина”).
Що стосується ТОВ “Позитив-В” і ТОВ “Трансмир ГМБХ”, то між цими компаніями дійсно прослідковується опосередкований зв'язок. Наприклад, власник першої, мешканець села Велика Кісниця Сергій Сєдов, також є керівником ТОВ "Веркштатт Вустервиц ГМБХ", власником якого є громадянин Німеччини В'ячеслав Еберле (зареєстрований у місті Бровари Київської області), який також є власником саме ТОВ “Трансмир ГМБХ”.
КП “Київський метрополітен” з 17 липня 2014 року очолює Віктор Брагінський (на колажі), який також є депутатом поточного скликання Київради (фракція “УДАР”). Дане підприємство підпорядковане Департаменту транспортної інфраструктури Київської міськдержадміністрації (КМДА), яким з 1 вересня 2021 року керує Руслан Кандибор. Діяльність цієї структури з 9 листопада 2021 року особисто контролює Віталій Кличко.
Фото: колаж КВКиївВлада
Столична прокуратура наразі судиться з генеральним підрядником будівництва метро на Виноградар – АТ “Київметробуд”. Правоохоронці намагаються в судовому порядку стягнути до міського бюджету грошові кошти в сумі близько 218 млн гривень, які ця компанія “неправомірно заробила”, реалізовуючи вказаний проєкт. Ця сума була сформована в тому числі за рахунок відсотків, які “Київметробуд” отримав за розміщення частини отриманого від КП “Київський метрополітен” авансу в розмірі 2,58 млрд гривень на депозиті в банку. Примітно, що раніше претензії до таких дій генпідрядника мала СБУ – в рамках слідства правоохоронці попередньо встановили, що мова може йти про “незаконне збагачення шляхом шахрайства”. Але станом на сьогодні відповідне кримінальне провадження, розслідується не надто активно.
Як стало відомо KВ, столична прокуратура в рамках двох судових справ намагається стягнути з АТ “Київметробуд” грошові кошти, які ця компанія “неправомірно заробила”, реалізовуючи проєкт з будівництва метро на Виноградар.
Підписуйтесь на “КиївВладу”
Так, у середині лютого 2023 року правоохоронці звернулися до Господарського суду Києва із позовом щодо стягнення зі вказаної компанії 79 млн гривень. Із них 12,5 млн гривень – це 3% річних і 66,5 млн гривень – інфляційні витрати. У матеріалах даної судової справи поки що не уточнюється, з чим пов'язані вимоги прокуратури, але схоже, правоохоронці планують відсудити у АТ “Київметробуд” відсотки за користування коштами, отриманими від КП "Київський метрополітен".
Крім того, Касаційний господарський суд найближчим часом може розглянути справу за позовом прокуратури стосовно стягнення з АТ “Київметробуд” 183,4 млн гривень. Мова йде про т.зв. “безпідставно набуті кошти”, які вказана компанія отримала в результаті того, що “поклала” на депозитні рахунки в банках аванс за реалізацію вищезгаданого проєкту. Правоохоронцям раніше вдалося “частково переконати” служителів Феміди першої та апеляційної інстанцій, і наразі АТ “Київметробуд” планує оскаржити відповідні рішення суду.
Подробиці по першій справі в держреєстрі судових рішень ще не оприлюднені, а ось інформація стосовно другої справи вже оприлюднена. У зв'язку з цим KВ вирішила проаналізувати, з чим пов'язані такі претензії правоохоронців.
За що судяться
20 листопада 2018 року між КП “Київський метрополітен” і ПАТ “Київметробуд” (тоді ця компанія була публічним акціонерним товариством. – KВ) було укладено договір на будівництво першої черги Сирецько-Печерської лінії метрополітену від станції “Сирець” на житловий масив Виноградар. В рамках цієї черги було передбачено будівництво дільниці від станції “Сирець” до станції “Проспект Правди” з двома станціями (“Мостицька” та “Проспект Правди”), дільницю вилочного відгалуження в бік станції “Виноградар”, а також електродепо. Вартість робіт за цим договором мала скласти 5,9 млрд гривень (вона є динамічною, тобто сторони можуть узгоджувати її зміну. – KВ).
Одним із пунктів цієї угоди була умова, що КП “Київський метрополітен” повинен здійснити попередню оплату робіт в розмірі 30% від суми договору. 20 грудня 2018 року столична підземка на виконання вказаної умови перерахувала ПАТ “Київметробуд” грошові кошти в сумі 2,58 млрд гривень (більше ніж 30% від 5,9 млрд гривень).
Надалі, 25 квітня 2019 року, ПАТ “Київметробуд” уклало з “Укргазбанком” два договори банківського строкового вкладу, відповідно до яких компанія розмістила на депозитних рахунках у вказаній фінустанові грошові кошти в сумі 1,7 млрд гривень. Дані депозити були розраховані на період до жовтня-листопада 2019 року, і за їхніми умовами вкладнику повинно було бути нараховано 16% річних. В результаті ПАТ “Київметробуд” отримало ці кошти – за цими депозитами “Укргазбанк” нарахував підряднику будівництва метро на Виноградар “відсотки” на суму 139 млн гривень.
У жовтні 2021 року Київська міська прокуратура подала до столичного госпсуду позов щодо стягнення на користь столичної громади цих грошових коштів, а також 44,3 млн гривень – “процентів за користування чужими грошовими коштами за період починаючи з дати отримання процентів за депозитними договорами по дату звернення до суду з даною позовною заявою”.
Головним аргументом прокуратури стало те, що АТ “Київметробуд” допустило “нецільове використання коштів”. На думку правоохоронців, відповідач використав кошти на власний розсуд і, цитуємо, збагатився за рахунок територіальної громади Києва. Як зазначили в прокуратурі, Київрада могла самостійно розмістити кошти в банківській установі та отримати відповідний дохід, що не заборонено законодавством. А тому дії “Київметробуду”, як вважають правоохоронці, призвели до недоотримання столичною громадою доходу (мова йде про вищевказані грошові кошти в сумі 44,3 млн гривень. – KВ).
28 вересня 2022 року столичний госпсуд частково задовольнив позов прокуратури постановивши стягнути з АТ “Київметробуд” відсотки по депозиту в сумі 139 млн гривень. Щодо другої частини грошових вимог правоохоронцям було відмовлено. Таку позицію в суді пояснили тим, що “при стягненні безпідставно набутих коштів слід нараховувати три проценти річних та інфляційні втрати від простроченої суми”, які у межах даного позову не були заявлені.
18 січня 2023 року Північний апеляційний господарський суд залишив без змін вищевказаний вердикт суду першої інстанції. Таким чином апеляційний суд відмовив АТ “Київметробуд” у задоволенні його апеляційної скарги. Генпідрядник будівництва метро на Виноградар вже подав скаргу до касаційного господарського суду, але відповідне провадження щодо її розгляду судом ще не було відкрито.
У зв'язку з вищенаведеними, можна припустити, що справа стосовно стягнення 79 млн гривень, ініційована прокуратурою у лютому поточного року, стосується якраз фінансових вимог прокуратури щодо 44,3 млн гривень. І зважаючи на те, що прокуратура не оскаржує відмову суду стосовно стягнення останньої суми, загальна сума фінансових вимог прокуратури до АТ “Київметробуд” по двом справам дорівнює близько 218 млн гривень.
Варто зазначити, що головним аргументом стосовно стягнення з АТ “Київметробуд” 139 млн гривень стали результати судово-економічної експертизи від 19 серпня 2020 року, яка була проведена в рамках кримінального провадження №42019000000002358.
Як повідомляла KВ, дане слідство було розпочато Головним управлінням Служби безпеки України (СБУ) у Києві та Київській області 5 листопада 2019 року за фактом можливого заволодіння бюджетними коштами в особливо великих розмірах шляхом шахрайства. Мова йшла якраз про те, що АТ “Київметробуд” перерахувало кошти, отримані від метрополітену на будівництво метро на Виноградар, на депозитні рахунки в банку.
Попередньо правоохоронці встановили, що це було зроблено з метою особистого збагачення. Також в СБУ з'ясували, що невстановлені особи пролобіювали прийняття Кабінетом Міністрів України декількох постанов, які фактично дозволили збільшити авансовий платіж при реалізації вказаного проєкту з 30% від загальної суми договору до 95%.
Читайте: Миллиардная афера: прокуратура расследует факты возможного мошенничества при строительстве метро на Виноградарь
У відкритих джерелах відсутня інформація стосовно того, чи триває це слідство. Так, 23 квітня 2021 року Печерський районний суд Києва продовжив строк досудового розслідування до 5 травня 2022 року, але КВ не вдалося знайти у держреєстрі судових рішень ухвали, в яких би зазначалося про подальшу “пролонгацію слідства”. При цьому, у жовтні та листопаді 2022 року фігуранти кримінального провадження клопотали перед Печерським районним судом Києва щодо повернення майна, на яке було накладено арешт в рамках цього провадження та яке було вилучено правоохоронцями.
Даний факт може свідчити про те, що СБУ наразі приділяє цьому провадженню “не надто багато уваги”. Причиною може бути якраз те, що прокуратура поки що успішно бореться за повернення ймовірно привласнених грошових коштів до міського бюджету Києва.
Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм
Подписаться
“Велике будівництво”
Нагадаємо, тендер на будівництво першої черги Сирецько-Печерської лінії метро було оголошено КП “Київський метрополітен” ще на початку 2018 року. Втім, тоді ці торги були скасовані через претензії правоохоронців – серед іншого вони з'ясували, що банківська гарантія одного з учасників тендеру – ПАТ "Київметробуд" – могла бути підроблена.
КП “Київський метрополітен” змогло визначити підрядника цих робіт лише з третьої спроби – ним, як повідомлялося вище, стало все те ж ПАТ “Київметробуд”.
Читайте: Строительство метро на Виноградарь доверили российскому бизнесмену
Через три місяці, у лютому 2019 року, стартувала підготовка будівельних майданчиків для реалізації цього проєкту, а у березні 2019 року розпочалася "активна фаза робіт". Втім, вона тривала недовго, і надалі темпи будівництва суттєво знизилися, що неодноразово викликало невдоволення у громадських активістів та депутатів Київради.
Так, 19 лютого 2020 року інформацію про хід будівництва метро на Виноградар розглянула комісія міськради минулого VIII скликання з питань транспорту, зв'язку та реклами. Тоді депутатам стало відомо, що суд наклав арешт на банківські рахунки підрядника в рамках кримінального провадження, а самі роботи, вочевидь, виконувались з великим відставанням від графіка. Крім того, на той момент залишалося невирішеним питання щодо землі, на якій мають побудувати станцію "Проспект Правди" – цьому "заважали" СТО, кіоски та гаражі, що були побудовані там раніше.
Читайте: Строительство метро на Виноградарь под угрозой срыва
А у вересні 2021 року “занадто повільне” будівництво метро на Виноградар викликало занепокоєння “бюджетної” комісії Київради. Тоді окремі члени комісії запропонували розірвати договір з підрядником та знайти нову компанію, яка зможе реалізувати даний проект “швидше і без скандалів”. Крім того, депутати пообіцяли створити спеціальну тимчасову контрольну комісію (ТКК), яка мала би проаналізувати всі проблеми цього багатомільярдного проєкту.
Такі гучні заяви народних обранців були “спровоковані” тим, що АТ “Київметробуд” ініціювало судовий спір стосовно перенесення терміни здачі в експлуатацію двох майбутніх станцій цієї лінії підземки з листопада 2021 року на середину 2023 року. Необхідність “зміщення дедлайну” в компанії-підряднику пояснювали серед іншого тим, що в умовах “коронавірусного карантину” неможливо замовляти запчастини для обслуговування будівельного обладнання з-за кордону та запрошувати іноземних фахівців для налаштування такого обладнання.
Читайте: В Киевсовете обеспокоились срывом сроков строительства метро на Виноградарь
В результаті підрядник будівництва метро на Виноградар не зміг в судовому порядку добитися встановлення нових термінів будівництва. 23 вересня 2021 року АТ “Київметробуд” виграло в суді першої інстанції, але у червні 2022 року, після того, як КП “Київський метрополітен” ініціювало оскарження цього судового вердикту, компанія відмовилася від свого позову.
Що стосується ТКК “з питань перевірки обґрунтованості та причин зміни термінів будівництва дільниці Сирецько-Печерської лінії метрополітену на житловий масив Виноградар”, то ця ідея взагалі не була реалізована – проєкт рішення про створення даної комісії так і не було розглянуто Київрадою.
При цьому столична влада зробила своєю традицією регулярні обіцянки “ось-ось запустити метро на Виноградар”.
Зокрема, міський голова Києва Віталій Кличко неодноразово анонсував відкриття двох нових станцій метро до кінця 2021 року – про це він заявляв і у липні 2019 року, і у січні 2020 року, і у серпні 2020 року. Надалі очільник міста дещо "скорегував" свої прогнози – у червні 2021 року він заявляв про те, що як мінімум одна станція метро на Виноградар має бути відкрита того ж року.
Це і далі, к питанню про те, чи може Віталій Кличко “дивитися в завтрашній день”.
На початку повномасштабної війни, яку розв'язала в Україні російська федерація, АТ "Київметробуд" повідомив “Київському метрополітену” щодо відсутності можливості виконання робіт на цьому об'єкті, а тому будівництво “метро на Виноградар” було зупинено.
При цьому, наприкінці воєнного року в “Київському метрополітені” придумали, як ще витратити кошти на реалізації важливої “транспортної ініціативи”. 29 грудня 2022 року, столична підземка замовила коригування проєкту будівництва метро на Виноградар – в ньому планується “прописати” можливість залучення інвестицій, можливість запуску кожної з трьох черг будівництва окремо, необхідність вкладення коштів в знесення деяких об'єктів тощо.
Відповідним договором, який було укладено з одеським ТОВ “КБ “Теплоенергоавтоматика”, передбачено, що роботи з коригування проєкту триватимуть до кінця 2023 року.
Читайте: Наша пісня гарна й нова: “Київський метрополітен” замовив коригування проєкту будівництва метро на Виноградар
Наприкінці лютого 2023 року керівництво КП “Київський метрополітен” повідомило про те, що генпідрядник поновив виконання робіт з будівництва метро на Виноградар. При цьому, в столичній підземці вже не стали “розкидатися прогнозами” і заявили, що чіткий термін закінчення робіт назвати неможливо.
Головні дійові особи
За даними аналітичної системи Youcontrol, АТ "Київметробуд" (до 2019 року – публічні акціонерне товариство) було зареєстроване у грудні 1994 року, хоча де-факто ця компанія була заснована ще в 40-х роках минулого століття. Генеральним директором даного акціонерного товариства є Сергій Колесник. Власниками великих пакетів акцій цього АТ станом на IV квартал 2022 року були зазначені офшорні компанії "Вантаріс Лтд" (Віргінські острови, 22,7%) та "Сан Кепітал Прайвіт Фаундейшн" (Панама, 15%), а також фізичні особи Анатолій Вернигора (23,3%), Сергій Волков (23,3%) і Руслан Ткач (8,3%). Хто є кінцевим бенефіціарним власником “Київметробуду”, наразі в системі Youcontrol не зазначається.
Деякі українські ЗМІ наприкінці 2022 року повідомляли, що за "Київметробудом" можуть стояти Віталій Хомутиннік (нардеп IV-VIII скликань Верховної Ради України та бізнесмен) і Павло Фукс (російсько-український бізнесмен родом з Харкова). Останній відомий як “власник боргів “Київського метрополітену”. Саме з ним пов'язують ТОВ “Австро-Угорська лізингова компанія”, якій столична “підземка” за дуже сумнівних обставин заборгувала мільярди гривень за закупівлю вагонів метро.
Втім, прямих підтверджень причетності Хомутинніка та Фукса до діяльності АТ “Київметробуд” у відкритих джерелах наразі немає.
Читайте: Всеобщее подорожание или долги перед олигархами: с чем связано повышение тарифа на проезд в Киеве
Разом з тим, у переліку засновників, керівників та співвласників АТ “Київметробуд” і раніше були цікаві особистості.
Так, головою його правління з 1987 року по 2018 рік був Володимир Петренко – Заслужений будівельник України, Герой України та Почесний громадянин Києва. У 2016-2017 роках він був офіційним співвласником “Київметробуду”. Петренко має досвід роботи і у політиці – був депутатом Київради у 1987-1994 роках, а також у 2006-2008 роках.
Паралельно з Петренком, у 2016-2020 роках, одним із кінцевих бенефіціарів цієї компанії був Сергій Кияшко – російський бізнесмен, пов'язаний із бізнесом будівництва вагонів метро. А у 2018-2020 роках керівником АТ “Київметробуд” був Василь Кобіль – за інформацією ЗМІ, раніше він працював у підприємствах, власником яких є російський бізнесмен та мільйонер Даніель Гупта.
Цікавою є і британська “Контемпорарi Констракшн Сiстемз Ллп", яка у 2018-2021 роках була власником 23% акцій АТ “Київметробуд”. Так, за інформацією видання “Наші гроші”, ця компанія з Туманного Альбіону може мати відношення до доньки Валентина Наливайченка – екс-голови СБУ (у 2006-2010 та 2014-2015 роках) та народного депутата VII та IX скликань (до у поточної каденції парламенту обирався від “ВО “Батьківщина”).
КП “Київський метрополітен” з 17 липня 2014 року очолює Віктор Брагінський (на колажі праворуч), який також є депутатом поточного скликання Київради (фракція “УДАР”). Дане підприємство підпорядковане Департаменту транспортної інфраструктури Київської міськдержадміністрації (КМДА), яким з 1 вересня 2021 року керує Руслан Кандибор. Діяльність цієї структури з 9 листопада 2021 року особисто контролює Віталій Кличко.
Фото: колаж КВКиївВлада
Столична міськрада дозволила дітям-сиротам і дітям, позбавленим батьківського піклування, що навчаються в закладах передвищої та професійно-технічної освіти Києва, безкоштовний проїзд в комунальному громадському транспорті. При цьому, якщо раніше цієї пільгою могли скористатися тільки ті студенти, що навчаються в закладах, підпорядкованих Департаменту освіти і науки КМДА, то тепер мова йде про усі столичні заклади вказаного профілю.
Як стало відомо KВ, 9 лютого 2023 року Київрада внесла зміни до свого рішення №4007/4048 від 16 грудня 2021 року “Про деякі питання проїзду окремих категорій осіб у Києві”.
Підписуйтесь на “КиївВладу”
Відповідний проєкт рішення №08/231-1578/ПР від 23 листопада 2022 у сесійній залі підтримали 64 депутата. Суб'єктами подання вказаного документа виступили депутати Київради Олександр Бродський (фракція “ВО “Батьківщина”), Юрій Тихонович і Тарас Криворучко (обидва – фракція “Європейська солідарність”).
Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм
Подписаться
Згідно з прийнятим рішенням, столична влада погодила можливість безкоштовного проїзду в комунальному громадському транспорті для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, що навчаються в закладах фахової передвищої та професійної (професійно-технічної) освіти Києва незалежно від того, кому підпорядковуються ці заклади – Департаменту освіти Київської міськдержадміністрації (КМДА) чи іншим структурам.
Таким чином Київрада забезпечила “рівність” прав цієї категорії дітей – раніше такою пільгою могли користуватися лише ті діти-сироти, які здобувають освіти у закладах, що знаходяться в підпорядкуванні Департаменту освіти і науки КМДА. Для використання права на безкоштовний проїзд ці діти повинні отримати т.зв. “Єдиний квиток” – їх видає вищезгаданий департамент за клопотанням навчальних закладів.
Зазначимо, рішення столичної міськради “Про деякі питання проїзду окремих категорій осіб у Києві” регулює питання того, які категорії осіб мають право на безкоштовний проїзд в громадському транспорті столиці або на його часткову оплату. Наразі вказаним рішенням передбачена така можливість для 27 категорій громадян, у т.ч. члени сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, курсанти вищих військових навчальних закладів, постраждалі учасники Революції гідності, учасники бойових дій, діти з багатодітних сімей, діти з інвалідністю тощо.
При цьому, деякі категорії громадян мають право безкоштовно їздити лише в комунальному громадському транспорті (метро, автобуси, тролейбуси і трамваї ), а деякі можуть користуватися такими пільгами також і в приватних маршрутках. Столична влада у свою чергу компенсує витрати на перевезення цих людей і комунальним (КП “Київський метрополітен” і КП “Київпастранс”), і приватним перевізникам з міського бюджету.
Як повідомляла KВ, депутати Київради неодноразово висловлювали обурення тим фактом, що КМДА не може їм належним чином пояснити, яким чином формуються компенсаційній видатки, що столична влада направляє КП “Київпастранс” і КП “Київський метрополітен”. Мова йде про компенсації перевезень пільгових категорій громадян, про виділення коштів на "на регулювання цін на послуги місцевого громадського транспорту" (покриття різниці між діючим тарифом на проїзд та тим, який “хочуть” комунальні перевізники) тощо. Однією з головних проблем у цьому напрямку, на які звертають уваги в депутатському корпусі – відсутність інформації про пасажиропотоки в громадському транспорті Києва. Втім, незважаючи на усі претензії народні обранці все рівно голосують за такі питання.
Читайте: Всеобщее подорожание или долги перед олигархами: с чем связано повышение тарифа на проезд в Киеве
Нагадаємо, Департамент транспортної інфраструктури КМДА з 1 вересня 2021 року очолює Руслан Кандибор. Дана структура знаходиться в прямому підпорядкуванні голови КМДА Віталія Кличка.
Фото: “Вечірній Київ”.
КиївВлада
На початку січня набули чинності рішення Київради про затвердження бюджета столиці на 2023 рік та внесення змін до Програми економічного і соціального розвитку (у частині видатків на поточний рік). Керівництво міста визначило, що доходи скарбниці мають становити 66,3 млрд гривень, а видатки – 65,6 млрд гривень. Мер Києва Віталій Кличко назвав головний фінансовий документ “бюджетом виживання” і з цим складно не погодитися. У порівнянні з початковими фінансовими показниками бюджета на минулий 2022 рік міська влада більш ніж на 36% скоротила видатки на реалізацію крупних інфраструктурних проєктів та на 44% – на проведення капітальних ремонтів. При цьому, Київрада більш ніж у сім разів збільшила резервний фонд бюджету, що має дозволити столичній владі без зайвої бюрократичної тяганини вирішувати нагальні проблеми міста, у тому числі – реагувати на надзвичайні ситуації.
Як стало відомо KВ, 1 січня поточного року набули чинності рішення столичної міськради №5828/5869 від 8 грудня 2022 року “Про бюджет Києва на 2023 рік” та №5827/5868 від 8 грудня 2022 року “Про внесення змін до Програми економічного і соціального розвитку (ПЕСР) Києва на 2021-2023 роки”.Підписуйтесь на “КиївВладу”
На відміну від минулих років, коли затвердження головних фінансових документів столиці супроводжувалося бурхливими скандалами в сесійній залі Київради, ці два рішення були прийняті депутатським корпусом фактично без обговорення і одноголосно (96 і 89 голосів “за” відповідно). На розгляд столичної міськради проєкти рішень винесли Департамент фінансів Київської міськдержадміністрації (КМДА) і Департамент економіки та інвестицій КМДА відповідно.
KВ вирішила проаналізувати, яким чином столична влада планує фінансувати основні сфери життєдіяльності Києва та чим відрізняються відповідні видатки у порівнянні з планами керівництва міста на минулий 2022-ий рік.
Яким буде бюджет
Згідно з опублікованим рішенням, міська влада очікує, що доходи бюджета Києва в 2023 році складуть 66,3 млрд гривень, а видатки – 65,6 млрд гривень. Таким чином, загальний профіцит міської скарбниці у поточному році заплановано на рівні близько 700 млн гривень. Також Київрада вирішила, що резервний фонд бюджету має складати 1,9 млрд гривень, що дорівнює 3,7% видатків його загального фонду. Мова йде про кошти, які столична влада може витрачати за спрощеною процедурою без різних погоджень у випадку, наприклад, надзвичайних обставин.
Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм
Подписаться
Для порівняння – при затвердженні бюджету міста на минулий 2022-ий рік Київрада планувала, що його дохідна частина має дорівнювати 68,9 млрд гривень, видаткова частина – 66,9 млрд гривень, у зв'язку з чим загальний профіцит столичної скарбниці мав скласти близько 1,9 млрд гривень. Резервний фонд бюджету на 2022 рік в його початковому варіанті дорівнював лише 0,5% видатків загального фонду – усього 250 млн гривень.
Читайте: Не без скандала: Киевсовет утвердил бюджет столицы на 2022 год
У подальшому всі ці показники головних фінансових документів столиці на 2022 рік неодноразово коригувалися: вже станом на грудень дохідна частина міської скарбниці дорівнювала 69 млрд гривень, видаткова – 72,9 млрд гривень, тобто, минулий рік столиця завершала з дефіцитом бюджету більш ніж в 3,8 млрд гривень. Крім того, столична влада при цих коригуваннях суттєво збільшила розмір резервного фонду бюджету Києва – станом на грудень 2022 року він дорівнював 8,8 млрд гривень (8,33% видатків загального фонду). Це було зроблено у тому числі для забезпечення невідкладних витрат на відновлення об‘єктів інфраструктури.
Читайте: Київрада направила до резервного фонду столичного бюджету додаткові півмільярда гривень
Найбільші обсяги фінансування у 2023 році столична влада планує направити на діяльність Департамента транспортної інфраструктури КМДА – 7,7 млрд гривень (для порівняння – бюджетом Києва на 2022 рік у початковій редакції було передбачено 8 млрд гривень). Майже дві третини цих коштів – близько 5,1 млрд гривень – керівництво міста має намір витратити на регулювання цін на послуги метрополітена, наземного електротранспорту та місцевого автотранспорту. Фактично мова йде про компенсацію столичною владою тих "збитків", які КП "Київпастранс" і КП "Київський метрополітен" зазнають через "надмірно низькі тарифи на проїзд" та на які постійно скаржаться ці комунальні перевізники.
Читайте: Всеобщее подорожание или долги перед олигархами: с чем связано повышение тарифа на проезд в Киеве
Серед інших “лідерів” за запланованими обсягами фінансування варто відзначити: Департамент охорони здоров'я КМДА, якому міська влада має намір виділити 5,1 млрд гривень (у 2022 році цей показник дорівнював 4,6 млрд гривень); Департамент соціальної політики КМДА, який може освоїти 5 млрд гривень (у 2022 році – 3,1 млрд гривень); Департамент освіти та науки КМДА, якому планується виділити 2,57 млрд гривень (у 2022 році – 2,51 млрд гривень) тощо. При цьому, 1,02 млрд гривень має отримати секретаріат Київради (у 2022 році – 419,7 млн гривень) тощо.
Варто зазначити, що більшу частину вказаних вище обсягів фінансування становлять витрати на виплату заробітних плат (чиновникам, комунальникам тощо), оплату комунальних послуг, поточні видатки (у тому числі, наприклад, “невеликі” ремонти), а також капітальні ремонти (обсяги їхнього фінансування затверджуються саме в рамках змін до ПЕСР. – KВ).
У свою чергу найбільш грандіозні та “грошові” будівництва і реконструкції в бюджеті на 2023 рік прописані окремим розділом, який називається “обсяги капітальних вкладень на реалізацію інвестиційних проєктів”. На виконання відповідних заходів планується виділити усього 3,7 млрд гривень. Для прикладу – в початковій редакції бюджета на минулий 2022-ий рік цей показник дорівнював 5,8 млрд гривень. Тобто, мова йде про скорочення більш ніж на 36%.
Найбільше коштів на “реалізацію інвестиційних проєктів” має отримати згаданий вище Департамент транспортної інфраструктури КМДА – 1,99 млрд гривень (у початковій редакції бюджета Києва на 2022 рік – 3,6 млрд гривень). Серед “найкоштовніших” пунктів його витрат у 2023 році варто відзначити будівництво метро на Виноградар (500 млн гривень), будівництво Подільського мостопереходу (439,3 млн гривень), реконструкцію т.зв. Шулявської розв'язки (250 млн гривень), будівництво ділянки Великої кільцевої дороги на ділянці від вул. Богатирської до Оболонського проспекту (200 млн гривень) тощо.
Читайте: Бюджетні втрати і тендерний хаос: аудитори КМДА спіймали КП “ДБШТC” на багатомільйонних порушеннях
На другому місці за запланованими обсягами капітальних вкладень “опинився” Департамент житлово-комунальної інфраструктури (ЖКІ) КМДА – 983,7 млн гривень (на 2022 рік – 538,7 млн гривень). Найбільше коштів в рамках цих призначень – 216,2 млн гривень – вказана структура має витратити на реконструкцію та модернізацію ліфтового господарства. Трійку лідерів серед бюджетних розпорядників “замкнув” Департамент будівництва та житлового забезпечення КМДА із фінансуванням в обсязі 330 млн гривень (на 2022 рік – 151,5 млн гривень) – ці кошти планується витратити на придбання житла для дітей-сиріт, внутрішньо переміщених осіб та інших категорій громадян.
Читайте: На поліпшення житлових умов: підлеглим Непопа “підкинули” 2 млрд гривень з бюджету Києва
Варто зазначити, що мер Києва Віталій Кличко ще 8 грудня 2022 року назвав бюджет міста на 2023 рік “бюджетом виживання”, який має забезпечити “критично важливі статті видатків”. Свою позицію він пояснив потрясінням в економіці та необхідністю пережити "атаки на об’єкти критичної інфраструктури України".
Соцекономрозвиток
Програма економічного та соціального розвитку на 2021-2023 роки була затверджена рішенням Київради №23/23 від 24 грудня 2020 року. Вказаним рішенням було передбачено, на які саме інфраструктурні проєкти міська влада має намір витрачати бюджетні кошти протягом трьох років, а безпосередньо саме фінансування столичний муніципалітет закладає на кожен наступний рік, вносячи зміни до програми у кінці року. Саме цього стосується згадане вище рішення №5827/5868 від 8 грудня 2022 року.
Частина цієї програми за своїм змістом фактично дублює передбачені бюджетом пункти видатків – наприклад, про згадані “обсяги капітальних вкладень на реалізацію інвестиційних проєктів”, на що, нагадаємо, планується витратити 3,7 млрд гривень. Крім того, як зазначалося вище, в рамках ПЕСР були затверджені видатки на 2023 рік на проведення капітальних ремонтів – на це планується витратити 3,9 млн гривень (на 2022 рік передбачалося фінансування в обсязі 6,8 млрд гривень, тобто скорочення складає близько 44%).
Найбільші обсяги фінансування столична влада вирішила виділити Департаменту транспортної інфраструктури КМДА – 1,5 млрд гривень (на 2022 рік планували 2,9 млрд гривень). У свою чергу Департаменту охорони здоров'я передбачено 440 млн гривень (у 2022 році – 470,6 млн гривень), Департаменту ЖКІ КМДА – 313,1 млн гривень (у 2022 році – 492,9 млн гривень) тощо. На що конкретно будуть витрачені ці кошти, передбачено відповідними міськими цільовими програмами, яких у столиці нараховується 44.
Пресслужба КМДА після затвердження вказаних змін до ПЕСР повідомила, що у 2023 році заходи цієї Програми буде зосереджено “на забезпеченні належної роботи критичної інфраструктури, збереженні стабільної соціальної ситуації у місті та відбудові зруйнованих об’єктів”.
Зазначимо, Департаментом фінансів КМДА з 2012 року керує Володимир Репік (на колажі ліворуч). Департамент економіки та інвестицій КМДА з 16 лютого 2018 року очолює Наталія Мельник (на колажі праворуч). Діяльність цих структур з 2018 року контролює перший заступник голови КМДА Микола Поворозник.
Фото: колаж КВКиївВлада
Столична міськрада знов внесла зміни до своїх ключових фінансових документів – бюджету Києва на 2022 рік та Програми економічного та соціального розвитку на 2021-2023 роки (в частині фінансування на поточний рік). Зокрема, за клопотанням Київської міськдержадміністрації (КМДА) депутати знову наповнили статутні капітали КП “ФК “Житло-Інвест” та комунальних керуючих компаній (загальна сума – більш ніж 571 млн гривень), компенсували своїм комунальним перевізникам – “Київпастрансу” і “Київському метрополітену” – різницю в тарифах на проїзд (на суму 651,7 млн гривень), а також збільшили видатки на реконструкцію ліфтового господарства (на 40 млн гривень) і технічне переоснащення полігону твердих побутових відходів (ТБВ) у селі Підгірці (на 60,7 млн гривень). При цьому, фінансування деяких інфраструктурних проєктів було суттєво “урізано” або й зовсім відмінено – цей факт чиновники пояснили необхідністю підготовки до важкої зими в умовах російської агресії.
Як стало відомо KВ, 24 листопада 2022 року депутати столичної міськради без обговорення внесли чергові зміни до бюджету Києва на 2022 рік та Програми економічного і соціального розвитку Києва на 2021-2023 роки.
Підписуйтесь на “КиївВладу”
Відповідні проєкти рішень №08/231-1555/ПР (суб'єкти подачі – міський голова Києва Віталій Кличко і Департамент фінансів КМДА) і №08/231-1554/ПР (субєкти подачі – Віталій Кличко і Департамент економіки та інвестицій КМДА) були зареєстровані в Київраді 18 листопада 2022 року.
Згідно з ухваленими під час засідання Київради змінами, депутати встановили, що доходи бюджету Києва у 2022 році мають становити 68,6 млрд гривень (після останніх коригувань, здійснених міськрадою у жовтні, цей показник майже не змінився), а витрати – 72,5 млрд гривень (у порівнянні з сумою, встановленою при вказаних вище коригуваннях, даний показник виріс на 410 млн гривень). Таким чином столична влада визначила, що міська скарбниця за результатами поточного року матиме дефіцит у розмірі близько 3,8 млрд гривень.
Читайте: Київрада “переписала” Програму соцекономрозвитку і бюджет Києва на 2022 рік
В рамках нових коригувань бюджету керівництво Києва збільшило фінансування деяких напрямків видатків, в першу чергу за рахунок перерозподілу коштів між такими напрямками.
Так, Київрада погодила виділення коштів КП “Фінансова компанія (ФК) “Житло-Інвест” на суму 421,4 млн гривень у якості внеску громади в статутний капітал цього підприємства. Як повідомляла KВ, ці грошові кошти підприємство планує направити на “реалізацію своїх статутних завдань і на участь у виконанні деяких заходів, визначених Міською цільовою програмою забезпечення житлом громадян, які потребують поліпшення житлових умов, на 2022-2024 роки”. Ще у вересні поточного року Київрада запланувала виділити вказаному КП на такі задачі 2 млрд гривень і наразі свої обіцянки столична влада виконала: раніше, у жовтні 2022 року, в рамках згаданих вище коригувань бюджету, КП “ФК “Житло-Інвест” отримало на це 1,6 млрд гривень.
Ще 150 млн гривень у якості внесків до статутних капіталів отримають усі 10 районних комунальних керуючих компаній з обслуговування житлового фонду – дане фінансування вони мають витратити у тому числі на підготовку до опалювального сезону (їм виділено по 15 млн гривень). Нагадаємо, ще у вересні поточного року Київрада вирішила збільшити статутні капітали кожної вказаної компанії на 50 млн гривень (усього було вирішено “накинути” їм 500 млн гривень), а в жовтні, в рамках коригувань бюджету, дані комунальні підприємства отримали на це “перші транші” у розмірі 20 млн гривень (усього – 200 млн гривень). Таким чином, столичній владі, схоже, потрібно віднайти в бюджеті ще 150 млн гривень.
Читайте: Столична влада виділила 1,5 млрд гривень на підтримку “Київтеплоенерго” та комунальних керуючих компаній
Також депутати міськради погодили виділення коштів у сумі 651,7 млн гривень "на регулювання цін на послуги місцевого автотранспорту і метрополітену". Фактично мова йде про компенсацію столичною владою тих "збитків", які КП "Київпастранс" (йому було виділено 151,7 млн гривень) і КП "Київський метрополітен" (отримає 500 млн гривень) зазнають через "надмірно низькі тарифи на проїзд" та на які постійно скаржаться ці комунальні перевізники. При цьому, якщо раніше такі видатки хоча б обговорювалися депутатами на предмет того, яким чином та за якими розрахунками вони формуються, то у даному випадку народним обранцям вистачило того, що про виділення цих коштів їх попрохав Департамент транспортної інфраструктури КМДА.
Читайте: Всеобщее подорожание или долги перед олигархами: с чем связано повышение тарифа на проезд в Киеве
Крім того, столична влада вирішила надати Департаменту муніципальної безпеки КМДА “додаткові” 150 млн гривень. Ці кошти чиновники зможуть витрачати на матеріально-технічне забезпечення сил оборони столиці в рамках програми “Захисник Києва на 2022-2024 роки”, на реалізацію якої столична влада протягом останніх декількох місяців неодноразово збільшувала видатки (наразі кошторис її виконання дорівнює 1,05 млрд гривень).
Читайте: Столична влада більш ніж у чотири рази збільшила фінансування програми “Захисник Києва” на 2022 рік та Київрада погодила виплати матеріальної допомоги учасникам ДФТГ
При цьому, фінансування деяких напрямків Київрадою було суттєво “урізано”. Так, на 178 млн гривень було зменшено видатки на будівництво різних об'єктів житлово-комунального господарства, на 70,3 млн гривень – на організацію благоустрою Києва, на 30,3 млн гривень – на утримання та фінансову підтримку спортивних споруд, на 29 млн гривень – на утримання та розвиток автомобільних доріг та дорожньої інфраструктури тощо.
Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм
Подписаться
У свою чергу, в рамках коригування Програми соціального та економічного розвитку на 2021-2023 роки столична влада перерозподілила і зменшила фінансування на проведення різноманітних капітальних ремонтів та будівництв, проведення яких було заплановано в поточному році (т. з. “капітальні вкладення”). У пояснювальній записці до відповідного проєкту рішення це обгрунтовується тим, що столична влада має забезпечити фінансування ліквідації наслідків воєнної агресії в енергетичному комплексі Києва, зокрема – провести невідкладні аварійно-відновлювальні роботи енергетичного обладнання Київської ТЕЦ-5, придбати генератори електроживлення та автономні обігрівачі для забезпечення пунктів обігріву тощо. Задля цього “зекономлені” кошти будуть направлені до резервного фонду бюджету Києва, що дозволить владі міста оперативно вирішувати проблеми без довгих бюрократичних погоджень.
Як зазначено в затвердженому Київрадою проєкті рішення, бюджетні асигнування на фінансування в 2022 році капітальних ремонтів було зменшено на 527,6 млн гривень (з 3,1 млрд гривень до 2,6 млрд гривень), а фінансування капітальних вкладень (будівництво та реконструкція різних об'єктів) було “урізано” на 306,8 млн гривень (з 3,7 млрд гривень до 3,4 млрд гривень).
Так, наприклад, столична міськрада зменшила обсяги фінансування у 2022 році робіт з реконструкції дамб мулових полів №1 і №2 Бортницької станції аерації (БСА) на 70,2 млн гривень (загальний кошторис на поточний рік було зменшено з 84,2 млн гривень до 14 млн гривень); на 80 млн гривень було зменшено фінансування в поточному році робіт з технічного переоснащення СП “Завод “Енергія” КП “Київтеплоенерго” в частині системи очищення димових газів (заплановані видатки на 2022 рік зменшилися зі 181 млн гривень до 101 млн гривень) тощо.
Читайте: “Где деньги и чем пахнет”: в Киевсовете создали временную контрольную комиссию по проверке работы завода “Энергия”
Також влада Києва повністю зняла з деяких своїх проєктів заплановане на 2022 рік фінансування. Серед таких – проєктні роботи для подальшого будівництва комплексів інженерно-технічних протизсувних споруд на трьох локаціях в Голосіївському та Печерському районах (2 млн гривень), будівництво інженерних мереж до громадських вбиралень на пляжі “Центральний” на Трухановому острові (17,7 млн гривень), продовження реконструкції парку “Наталка” в Оболонському районі (18,8 млн гривень) тощо. Читайте: “Киевзеленстрой” мешает следствию определить размер хищений при реконструкции парка “Наталка”
При цьому, на реалізацію окремих проєктів столична влада вирішила збільшити обсяги видатків. Наприклад, Київрада погодила виділення додаткових 40 млн гривень на реконструкцію та модернізацію ліфтового господарства (кошторис таких робіт на 2022 рік виріс зі 176,2 млн гривень до 216,2 млн гривень), а видатки на реконструкцію і технічне переоснащення полігону ТБВ у селі Підгірці Обухівського району Київщини мають зрости на 60,7 млн гривень (загальний обсяг фінансування збільшено з 88,5 млн гривень до 149,2 млн гривень).
Читайте: “Киевспецтранс” отчитался о ходе рекультивации полигона ТБО №5 в селе Подгорцы
Як повідомляла KВ, бюджет Києва на 2022 рік було затверджено рішенням столичної міськради №3704/3745 від 9 грудня 2021 року. Тоді Київрада визначила, що дохідна частина бюджету має складати 68,9 млрд гривень, видаткова – 66,9 млрд гривень. Протягом поточного року столична влада 6 разів вносила зміни до цього фінансового документу (без урахування коригувань від 24 листопада 2022 року) – як в частині доходів та видатків, так і в частині напрямків розподілу бюджетного фінансування.
У свою чергу, програма економічного та соціального розвитку на 2021-2023 роки була затверджена рішенням Київради №23/23 від 24 грудня 2020 року. Вказаним рішенням було передбачено, на які саме проєкти міська влада має намір витрачати бюджетні кошти, а безпосередньо саме фінансування столичний муніципалітет закладає на кожен наступний рік, вносячи зміни до програми у кінці року.
Нагадаємо, і затвердження двох вказаних фінансових документів, і внесення змін до них майже як правило супроводжується скандалами: депутати Київради критикують КМДА за її бачення “пріоритетності напрямків розвитку міста”, точаться дискусії тощо.
Читайте: Кредит недоверия Кличко. Почему депутаты Киевсовета отказались “вслепую” переписывать бюджет Киева-2020
Суттєві корективи в ці процеси внесла війна.
Департамент економіки та інвестицій КМДА з 16 лютого 2018 року очолює Наталія Мельник (на колажі лвіоруч). Департаментом фінансів КМДА з 2012 року керує Володимир Рєпік (на колажі праворуч).
Фото: колаж КВКиївВлада
Керівництво столиці поки що “передумало” передавати в оренду благодійній організації (БО) “Фонд пам'яті “Бабин Яр” приміщення площею майже 4 тис. кв. м на вул. Кирилівській, 103 (Подільський район), яке знаходиться на балансі “Клінічної лікарні “Психіатрія”. Однією з причин для цього, цілком можливо, послугував суспільний резонанс навколо даної події: окремі депутати Київради обурилися, що під час війни влада міста планує “обдарувати” комунальним майном осіб, які пов'язані з російським олігархатом – Павлом Фуксом (на колажі праворуч), Михайлом Фрідманом та Германом Ханом. Таким чином питання створення в столиці “Музею історії забуття трагедії Бабиного Яру”, який планувалося розмістити на вищевказаній локації, поки що зняте.
Як стало відомо KВ, 14 травня 2022 року, під час пленарного засідання Київрада зняла з розгляду проєкт рішення “Про включення до Переліку другого типу нежитлових приміщень комунальної власності територіальної громади міста Києва” (№08/231-3132/ПР від 20 серпня 2021 року).
Підписуйтесь на “КиївВладу”
Суб'єктами подачі даного документа виступили заступник голови Київської міської державної адміністрації (КМДА) з питань здійснення самоврядних повноважень Олександр Харченко (на колажі ліворуч) та Департамент комунальної власності КМДА.
За даними джерел KВ у депутатському корпусі, заступник мера Києва, секретар міськради Володимир Бондаренко офіційно не повідомив, чому вказане питання повинно бути виключене з порядку денного засідання. Депутати, яких опитала редакція, озвучили декілька версій.
Так, деякі народні обранці заявили, що питання не розглядалося з тієї причини, що у нього немає підтримки в депутатському корпусі. При цьому, за їх словами, у Київраді є особи, які категорично проти затвердження цього документу через його “російський підтекст”, а є й депутати, які вважають, що в цьому питанні треба детально розібратися. Разом з тим, декілька народних обранців повідомили журналісту KВ, що насправді цей проєкт рішення взагалі не повинен був розглядатися і опинився в порядку денному випадково – з причин чиєїсь “технічної необережності”.
Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм
Подписаться
Проте, остання “гіпотеза” виглядає не надто переконливо, бо діяльність Київради нинішнього IX скликання показує, що випадкових проєктів рішень не буває.
Що передбачено проєктом рішення
У документі повідомляється, що Київрада планує включити нежитлову будівлю (виробничу майстерню) загальною площею 3,9 тис. кв. м на вул. Кирилівській, 103, до Переліку об'єктів комунальної власності другого типу. Це означає, що в майбутньому дане приміщення може бути передане в безкоштовну оренду без проведення аукціону. Потенційний орендар вказаного об'єкту вже відомий – отримати у користування цю нежитлову будівлю планує БО “Фонд пам'яті “Бабин Яр”, яка має намір облаштувати на даній локації “Музей історії забуття трагедії Бабиного Яру”. Термін оренди в проєкті рішення не вказано – вірогідно, його має встановити та погодити комісія Київради з питань власності.
Згідно з документом, балансоутримувачем вказаного об'єкту є комунальне некомерційне підприємство (КНП) “Клінічна лікарня “Психіатрія”, за яким дана будівля закріплена на праві оперативного управління. Керівництво лікарні проінформувало Департамент комунальної власності КМДА про те, що воно не використовує даний об'єкт, і повідомило, що передача цієї будівлі в оренду дозволить врятувати її від простою.
У проєкті рішення уточнюється, що виробнича майстерня на вул. Кирилівській, 103, не є пам'яткою культурної спадщини. Проте, за цією ж адресою, буквально “по сусідству”, розташовуються відразу дві такі пам'ятки – Комплекс Кирилівського монастиря (будівлі XII ст. та XVIII ст.) та Будинок лікарні, в якій працював український радянський психіатр, академік АН УРСР В. Протопопов (будівля 1912-13 рр.).
Відзначимо, що у правовому висновку, який був підготовлений до цього проєкту рішення управлінням правового забезпечення діяльності Київради, повідомляється про те, що ініціатива по передачі вказаної будівлі в оренду суперечить діючому законодавству України. Зокрема юристи Київради звернули увагу на те, що, згідно Порядку передачі в оренду державного та комунального майна (затверджений постановою Кабінету Міністрів України №483 від 3 червня 2020 року), майно закладів охорони здоров'я може передаватися в оренду або для розміщення відповідних закладів (для розміщення психіатричної лікарні, – KВ), або лише із збереженням профілю діяльності за конкретним цільовим призначенням (для розміщення майстерні, – KВ).
Тобто, ніякого музею на території лікарні бути не може. У зв'язку з цим управління правового забезпечення діяльності Київради повернуло даний документ без погодження.
Депутатське попередження
Ще напередодні вищевказаного пленарного засідання, 13 травня 2022 року, депутатка Київради Аліна Михайлова (фракція “Голос”) у соцмережах розкритикувала ідею щодо передачі будівлі на вул. Кирилівській, 103, в оренду БО “Фонд пам'яті “Бабин Яр”.
Вона нагадала, що даний проєкт контролюється російськими олігархами Михайлом Фрідманом, Павлом Фуксом і Германом Ханом. За інформацією Аліни Михайлової, у музеї, який заплановано розмістити на території лікарні, розповідатимуть “про поганих бандерівців, що їли євреїв і вчиняли злочини”.
“Якого чорта? Десятки тисяч наших громадян щодня ризикують життям, тисячі – віддають його у війні з росією. Для чого? Щоб ви здавали наше місто росіянам у тилу? Публічні спонсори цього проекту – росіяни Фрідман, Фукс і Хан. Фігуранти санкційних списків половини світу, включно з санкціями РНБО. Росіяни. Російські гроші, російські наративи, російські інтереси. І зараз, у травні 2022 року, коли русня влаштовує натуральний геноцид українців, Київрада збирається плюнути в души всіх загиблих і закатованих. Продовжити потурати росіянам і пускати їх у наш культурний простір. Але ж гроші не пахнуть? 4000 квадратних метрів комунальної лікарні – російським пропагандистам. Нам не так страшні московські воші, як страшні українські гниди”, – підкреслила депутатка.
Михайлова повідомила, що Київрада планувала розглянути вказаний проєкт рішення ще на початку лютого поточного року, проте тоді ряд депутатів змогли перешкодити цьому. Тому вона закликала колег у жодному разі не підтримувати вказане питання в сесійному залі.
“Звертаюсь до колег, що за всім цим стоять і збираються тиснути зелені кнопки. Суспільство уважно за вами стежить. Велика його частка зараз у формі і зі зброєю зайнята рсні, але ми повернемось – і спитаємо за кожен зашквар і кожне “рєшалово”. Вам не сподобається. Київ – не місце для рсні і корупційних муток. Ні під час війни, ні після перемоги. Хто досі цього не зрозумів – ми знаємо, як пояснити. Але раджу зрозуміти завчасно”, – написала Аліна Михайлова.
Скандальні бенефіціари
За даними аналітичної системи Youcontrol, БО “Фонд пам'яті “Бабин Яр” була заснована в червні 2005 року. Наразі керівником організації вказана Анна Фурман, засновником – БО “Благодійний фонд” Меморіал Голокосту “Бабин Яр”, кінцевими бенефіціарами – мешканці Києва Ростислав Матяш та Ігор Юрченко.
При цьому, у системі Youcontrol повідомляється, що БО “Фонд пам'яті “Бабин Яр” має відношення до групи компаній Павла Фукса, яка об'єднує близько 57 підприємств, що переважно працюють в сфері видобутку природного газу. Ключова особа даної групи – бізнесмен, меценат і член наглядової ради Меморіального Центру Голокосту “Бабин Яр” Павло Фукс. Нагадаємо, він народився у Харкові, а мешканцям столиці відомий як “власник боргів “Київського метрополітену”.
Читайте: Всеобщее подорожание или долги перед олигархами: с чем связано повышение тарифа на проезд в Киеве
Як неодноразово повідомляла KВ, вже не перший рік в столиці активно обговорюється питання щодо долі Бабиного Яру – місця масових страт та поховань цивільного населення, у тому числі євреїв, під час Другої Світової війни.
Так, БО “Благодійний фонд” Меморіал Голокосту “Бабин Яр” планує створити на вказаному місці “Меморіальний центр Голокосту “Бабин Яр”. Приміщення на вул. Кирилівська, 103, де планується відкрити “Музей історії забуття трагедії Бабиного Яру”, розташоване на відстані буквально 1 кілометра від Бабиного Яру. На противагу цій ініціативі органи Кабміна України розробляють концепцію меморіального комплексу, який має стати частиною національного історико-меморіального заповідника "Бабин Яр", створеного державою в 2007 році. Прихильники цих двух ідей ведуть активно дискусію, яка супроводжується взаємними звинуваченнями.
Наприклад, представники української громадськості, серед яких був і голова “Асоціації єврейських організацій та громад (Ваад) України” Йосип Зісельс, називали ідею створення “приватного” меморіального комплексу неприпустимою через його “неприйнятну ідеологію” та через розміщення на території колишнього Кирилівського кладовища. Також вони вказували на те, що російські мільярдери, які мають відношення до БО “Благодійний фонд” Меморіал Голокосту “Бабин Яр”, насправді зацікавлені в тому, щоб спровокувати обурення та протести громадянського суспільства. Метою всього цього на думку громадських діячів, є нав'язування світові пропагандистської брехні про "жахливий антисемітизм України".
У свою чергу представники БО “Благодійний фонд” Меморіал Голокосту “Бабин Яр” наводили свої аргументи. Вони повідомляли, серед іншого, про те, що Кирилівського кладовища вже не існує ні юридично, ні фактично, а також нагадували про необхідність вшанування пам'яті про трагедію в Бабиному Яру. При цьому у благодійній організації підтверджували, що серед фінансових донорів даного проєкту присутні російські мільярдери Михайло Фрідман, Герман Хан та Павло Фукс, однак виправдовували цей факт тим, що всі ці особи народилися в Україні.
Читайте: Евреи против синагоги, или “Межрелигиозный скандал” в Бабьем Яру
Відзначимо, що публічну підтримку ідеї вказаної благодійної організації неодноразово виражав міський голова Києва Віталій Кличко. Наприклад, в 2018 році він від імені столичної влади підписав Меморандум про співпрацю у створенні на території Києва Меморіального центру Голокосту “Бабин Яр”. А в 2020 році його підлеглі з КМДА пропонували Київраді виділити БО “Фонд пам'яті “Бабин Яр” три земельні ділянки на вул. Юрія Іллєнка загальною площею близько 1,1 га, які, на думку представників громадськості, мали б слугувати реалізації планів по створенню "приватного" Меморіалу Голокосту. Проте, Київрада в 2020 році так і не ухвалила відповідні рішення.
Читайте: Российский след. В Киевсовете лоббируют сомнительную передачу земли частному мемориалу в Бабьем Яру
Зазначимо, що Департамент комунальної власності КМДА із 5 листопада 2014 року очолює Андрій Гудзь. Діяльність цього департаменту з 2 квітня 2021 року контролює згаданий вище заступник голови КМДА Олександр Харченко. Він же відповідав за роботу цієї структури з 3 вересня 2020 року до 31 грудня 2020 року
При цьому, на час воєнного стану вся повнота влади в Києві належить Київській міській військовій адміністрації (КМВА), яку з початку березня 2022 року очолює генерал Микола Жирнов. В голови КМВА є два заступники, одним з яких є голова КМДА, мер Києва Віталій Кличко.
Читайте: КМДА – підрозділ військової адміністрації міста, а Кличко мій заступник, – Жирнов
Нагадаємо, що відеотрансляції пленарних засідань та комісій міськради на період воєнного стану не проводяться, а безпосередньо самі рішення, які були прийняті депутатами, публікуються лише після їхнього підписання міським головою Києва Віталієм Кличком та ще й не в повному обсязі. Тому наразі KВ доводиться збирати інформацію щодо дій столичної влади з різних джерел, в т.ч. у депутатському корпусі.
Також відзначимо, що вплив Павла Фукса на життя в довоєнному Києві був значним – через його дружні стосунки з мером Віталієм Кличко. На ці відносини не вплинули навіть санкції, накладені РНБО на Фукса в червні 2021 року.
Читайте:
Кличко общается с Фиалой, Фуксом и всеми олигархами, кроме Фирташа
Всеобщее подорожание или долги перед олигархами: с чем связано повышение тарифа на проезд в Киеве
Российский бизнесмен Фукс уже инициирует кадровые перестановки в КГГА
Фото: колаж КВ
КиївВлада
SELECT `id`, `uri`, `meta_title`, `meta_description`, `meta_keywords`, `title`, `text`
FROM `pages`
WHERE `uri` = 'search'
LIMIT 1
0.0005
SELECT `articles`.`id`, `articles`.`title`, `articles`.`uri`, `articles`.`image`, `articles_categories`.`uri` AS `category`
FROM `articles`
LEFT JOIN `articles_categories` ON `articles`.`category_id` = `articles_categories`.`id`
WHERE `articles`.`status` = 'published'
AND `articles`.`is_deleted` =0
AND `articles`.`published` <= '2024-11-22 13:03:00'
AND `articles`.`slider_position` >0
ORDER BY `articles`.`slider_position`
0.0003
SELECT `id`
FROM `articles`
WHERE `articles`.`category_id` = 4
AND `articles`.`status` = 'published'
AND `articles`.`is_deleted` =0
AND `articles`.`published` <= '2024-11-22 13:03:00'
ORDER BY `published` DESC
LIMIT 3
0.0003
SELECT `id`
FROM `articles`
WHERE `articles`.`category_id` = 2
AND `articles`.`status` = 'published'
AND `articles`.`is_deleted` =0
AND `articles`.`published` <= '2024-11-22 13:03:00'
ORDER BY `published` DESC
LIMIT 3
0.0004
SELECT articles.id AS id, articles.title AS title, articles.uri AS uri, articles.published AS published, articles.published_date as date_only, articles.short_text AS short_text, articles.image AS image, articles_categories.uri as category, articles_categories.common_uri as common_uri
FROM `articles`
LEFT JOIN `articles_categories` ON `articles`.`category_id` = `articles_categories`.`id`
WHERE `articles`.`id` IN('145248', '145190', '145142')
ORDER BY `published` DESC
0.0005
SELECT `id`
FROM `articles`
WHERE `articles`.`category_id` = 1
AND `articles`.`status` = 'published'
AND `articles`.`is_deleted` =0
AND `articles`.`published` <= '2024-11-22 13:03:00'
ORDER BY `published` DESC
LIMIT 50
0.0005
SELECT articles.id AS id, articles.title AS title, articles.uri AS uri, articles.published AS published, articles.published_date as date_only, articles.is_bold AS is_bold, articles.is_red AS is_red, articles.is_important AS is_important, articles_categories.uri as category
FROM `articles`
LEFT JOIN `articles_categories` ON `articles`.`category_id` = `articles_categories`.`id`
WHERE `articles`.`id` IN('145275', '145273', '145272', '145270', '145265', '145269', '145268', '145271', '145267', '145266', '145264', '145261', '145263', '145262', '145260', '145256', '145257', '145259', '145258', '145254', '145255', '145253', '145252', '145251', '145249', '145250', '145247', '145246', '145245', '145244', '145238', '145241', '145236', '145243', '145240', '145242', '145239', '145237', '145234', '145235', '145233', '145224', '145232', '145231', '145230', '145229', '145228', '145227', '145226', '145220')
0.9342
SELECT `articles`.`id` AS `id`, MATCH(articles.title, articles.text) AGAINST('+(проезд проезда проезду проездом проезде проезды проездов проездам проездами проездах)' IN BOOLEAN MODE)AS rel
FROM `articles`
LEFT JOIN `articles_categories` ON `articles`.`category_id` = `articles_categories`.`id`
WHERE `articles`.`status` = 'published'
AND `articles`.`is_deleted` =0
AND `articles`.`published` <= '2024-11-22 13:03:00'
AND `articles`.`category_id` != 9
AND MATCH(articles.title, articles.text) AGAINST('+(проезд проезда проезду проездом проезде проезды проездов проездам проездами проездах)' IN BOOLEAN MODE)
ORDER BY `articles`.`published` DESC, `rel` DESC
LIMIT 10
0.0012
SELECT `articles`.`id` AS `id`, `articles`.`title` AS `title`, `articles`.`uri` AS `uri`, `articles`.`published` AS `published`, `articles`.`text` AS `text`, `articles_categories`.`uri` AS `category`, `articles_categories`.`name` AS `category_name`, `articles_categories`.`common_uri` AS `common_uri`
FROM `articles`
LEFT JOIN `articles_categories` ON `articles`.`category_id` = `articles_categories`.`id`
WHERE `articles`.`id` IN('142036', '141261', '138684', '136559', '135489', '132465', '131278', '130070', '128712', '121661')
0.7254
SELECTCOUNT(*)AS `numrows`
FROM `articles`
WHERE `articles`.`status` = 'published'
AND `articles`.`is_deleted` =0
AND `articles`.`published` <= '2024-11-22 13:03:00'
AND MATCH(articles.title, articles.text) AGAINST('+(проезд проезда проезду проездом проезде проезды проездов проездам проездами проездах)' IN BOOLEAN MODE)
Array
(
[meta_title] => КиївВлада
[meta_description] => КиївВлада - інформаційно-аналітичний портал, присвячений проблемам влади у Києві та столичному регіоні.
)