Зміна обстановки і порція позитиву – відмінний спосіб скинути втому і буденну нудьгу. Курс – на цікаві, красиві місця, і незабутні враження від подорожі Київщиною. Ми підготували добірку цікавих місць поблизу Києва, які можна відвідати на вихідні. Про найцікавіші місця відпочинку неподалік від Києва читайте в огляді KV. Парк “Острів сакури” в Володарці Мальовничий парк “Острів сакури” знаходиться в селі Володарка недалеко від Білої Церкви. Це унікальний куточок природи та східної архітектури відкрито в 2019 році, і з кожним днем він набуває все більшої популярності. Особливістю парку є велика кількість цікавих інсталяцій, ну, і звісно ж сакури. Все тут зроблено з любов'ю – красиві алеї, скульптури, колонади, багато квітів, водоспад, мости, альтанки в азіатському стилі, пташиний двір, міні-зоопарк, великий дитячий майданчик з піратським кораблем.  Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  На території парку висаджено близько 3,5 тис. різноманітних дерев, кущів і квітів. Засновником та власником парку є місцевий житель, генеральний директор сільськогосподарської компанії “ФК ЛТД” Микола Каплун, який особисто займався проектуванням та створенням унікального місця для відпочинку. Відвідини паркового комплексу – прекрасне дозвілля не тільки для володарців, а й гостей з різних куточків України. Ковалівка – унікальне село з унікальними об’єктами Є на просторах Київщини такі села, які можуть “втерти носа” цілим містам! Одне з таких – село Ковалівка, яке находиться в 65 км від Києва. Місце – красиве і мальовниче: поселення омивається річкою Кам'янкою, яка складається з каскаду ставків. Багато українців знають Ковалівку завдяки родині Засух, які стоять на чолі тутешньої агрофірми “Світанок”, Ковалівку ще називають маленькою Швейцарією.  Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться Це невимовно красиве місце з ідеальним дорожнім покриттям, чистою заквітчаною територією та широкою інфраструктурою. Ще однією гордістю мешканців Ковалівки є “годинник вічності”, зроблений з рослин і квітів. На території села є школи, оздоровчий центр, готелі, будинок культури та ресторан. Славиться Ковалівка мальовничим ставком із лебедями, затишними альтанками та ландшафтним парком неймовірної краси з великою кількістю інсталяцій. Саме тому у Ковалівку полюбляють приїздити закохані пари та наречені, де роблять незабутні фото. Особливою гордістю Ковалівки є церква Різдва Пресвятої Богородиці, головна брама якої веде до “мережаного” містка. Поїздка до Ковалівки точно залишить приємні враження та невеликий жаль про те, що далеко не кожне село виглядає таким чином. Ландшафтний парк в селі Буки Ще одне цікаве місце під Києвом – у с. Буки Сквирського району. Надзвичайної краси ландшафтний парк був створений у 1996 році підприємцем Іваном Сусловим, котрий викупив 2,7 гектара землі, яка на той час була звалищем. Поступово бізнесмен зміг перетворити смітник в чудовий ландшафтний парк, яким милуються тисячі туристів. Тут можна побачити неймовірно цікаві пейзажі, дивовижні споруди, красиві зелені насадження. На території знаходиться храмовий комплекс з блоком гостьових замків. Власне тут знаходиться і маєток засновника, де він проживає з родиною. Біля входу гостей зустрічає великий фонтан, який до реставрації прикрашав Майдан Незалежності, а після його утилізації, був викуплений і привезений до села Буки. За ним височіють церква Святого Євгена і каплиця. У парку є мальовничі башти і мостики, оригінальні скульптури, біля яких можна загадати бажання, Поляна казок, де відтворені казкові герої, і доглянуті квітники. У маленькому зоопарку живуть лев, поні, павичі та ведмеді, вовченята та олені. Міст, що веде в маєток Суслових, зроблений дуже оригінально – з боків розташовані вузенькі стежки, де можна помилуватися на Алею казок з одного боку і на невеликий, але вишуканий водоспад з другої. З кожним роком для більшого комфорту туристів інфраструктура парку розвивається. На території є готель. Парк “Київська Русь” “Парк Київська Русь” – незвичайний туристичний комплекс у Київській області, який побудований під Києвом, неподалік села Копачів Обухівського району. Це центр культури і історії, побудований на основі наукових досліджень історії Стародавньої Русі V-XIII ст., який немає аналогів  не тільки в Україні, але й у цілому світі Головний об'єкт на території – ціле місто (древній Київ), який вчені і архітектори постаралися відтворити з максимальною точністю. На вихідних тут відтворюються середньовічні бої та лицарські змагання, проводять різноманітні культурно-історичні фестивалі, шоу-програми, покази етно-моди, театралізовані дійства та концерти етномузики. У Парку можна побачити обладунки і зброю середньовічних воїнів, познайомитися з культурою та побутом столиці Київської Русі, покататися на конях, політати на повітряній кулі та взяти участь у численних майстер-класах. Для відвідувачів комплексу працює кілька музеїв, зокрема відтворена діюча дерев'яна Василівська церква X століття – перший християнський храм після Хрещення Русі. У вихідні та на свята сюди приїздить багато відвідувачів, аби поринути в атмосферу Середньовіччя з характерною архітектурою, антуражними жителями, смачними стравами з багаття, стародавніми ремеслами, і, звичайно ж, неймовірно видовищними середньовічними шоу. Для розміщення гостей “Парк Київська Русь” пропонує окремий двоповерховий будинок та наметовий кемпінг.  Вишгородський історико-культурний заповідник Ще один цікавий туристичний об’єкт є в історичному місті Вишгород, де діє Вишгородський історико-культурний заповідник, який був заснований у 1994 році. У межі заповідника входять: пам'ятки археології, залишки фортифікаційних споруд, фундаменти храму 11–12 ст., могильники, кургани, храм св. Бориса і Гліба. Нині він має кілька складових: Будинок Клюкви, Музей гончарства та Історичний музей, де представлено археологічні знахідки від мезозойського періоду до радянських часів. Основна частина експонатів – предмети вжитку часів Київської Русі (прикраси, монети та інше). Тут можна побачити пам'ятку архітектури – єдиний у Східній Європі збережений гончарний горн ХІ ст. Особливу цінність становить копія ікони Володимирської Богородиці (Вишгородської), оригінал якої було вивезено з міста в ХІІ столітті. Відвідувачам цікаво буде побачити макет Ольжиного граду. Адже саме у Вишгороді знаходилася резиденція великої княгині, а пізніше – її послідовників. У музеї можна дізнатися історію козацького Межигірського монастиря, побачити етнографічну колекцію, експозицію човнів-довбанок, а також предмети побуту та знаряддя праці ХІХ – поч. ХХ ст. Також відвідувачі мають змогу власноруч виготовити унікальний сувенір під час атмосферних майстер-класів,побувати на унікальній "пасіці", де зібрані старовинні борті та сучасні вулики. А по завершенні захоплюючої екскурсії можна сфотографуватися в українському автентичному вбранні під час етнофотосесії. Дендропарк “Олександрія” Дендрологічний парк “Олександрія” знаходиться на околиці старовинного міста Біла Церква, поряд з чарівною річкою Рось. Він належить до числа найбільших парків в Україні і має територію 400 га. Це найбільша та найстаріша в Україні пам’ятка садово-паркового мистецтва, який було створено понад 200 років тому родиною великого землевласника, графа Ксаверія Браницького. На території парку знаходиться багато особливих місць, яких немає більш ніде в Україні, а іноді і в Європі: “Велика галявина”, де росте рекордна в Україні кількість рослин, а також найбільша в Україні чиста заплавна діброва площею 47 га, де ростуть дуби віком від 200 до 400 років. В дендропарку налічується більше 20 ставків, які каскадом поєднуються з річкою Рось. Водойми займають 21 га парку. Це прекрасне місце для відпочинку і цікавої прогулянки, яка проведе не просто по алеях з величних вікових дерев, великих галявин і мальовничих ставочків, а ще й занурить в атмосферу XVIII ст., показавши безліч архітектурних спадків тієї епохи. На території парку діє музей, в якому можна дізнатися історію трьох поколінь його власників і помилуватися 15 скульптурами з білого італійського мармуру від кращих майстрів XIX століття. Відвідувачі парку можуть покататися верхи на конях, поплавати на човнах, організувати заїзд на велосипедах, які можна взяти напрокат. Фото: сайт парку “Київська Русь” та з відкритих джерелКиевVласть

Сьогодні голова Київської обласної ради Наталія Гунько та її заступниця Тетяна Семенова здійснили робочий візит до Макарівської територіальної громади, яку очолює представник " За Майбутнє" Вадим Токар. Представниці облради оглянули хід ремонтних робіт у школі села Пашківка. Про це KV стало відомо з повідомлення на сторінці партії “За Майбутнє” Київської області у соцмережі Фейсбук.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Кілька років тому школа у Пашківці, в якій навчається понад 120 дітей та працює близько тридцяти учителів та інших працівників, опинилася в аварійному стані. У будівлі з'явилися глибокі тріщини, внаслідок чого у північному крилі школи довелося припинити заняття через небезпеку для життя людей. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться До проблем громади вдалося привернути увагу на найвищому рівні – доручення про ремонт шкільного приміщення видали в уряді. Ремонт у школі робиться за кошти обласного і районного бюджетів, а також бюджету самої громади. Протягом минулого року тут відремонтували фасад за 13 млн гривень, а цьогоріч завершують внутрішній ремонт, на який виділили 28 млн гривень. "Частину коштів на ремонт нам вдалося знайти у бюджеті громади, але без коштів з обласного бюджету ця реконструкція була б, звісно, неможливою. У громад досі немає достатніх ресурсів для таких масштабних проєктів. Ми надзвичайно раді, що ремонт уже підходить до кінця і незабаром ми знову матимемо у Пашківці сучасну і якісну школу", – прокоментував хід ремонту голова Макарівської територіальної громади Вадим Токар. Фото: фейсбук “За Майбутнє” Київської області КиевVласть

Київська ОДА продовжує надавати дозволи школам та дитсадкам на здійснення освітньої діяльності в столичному регіоні. У жовтні жадані документи одержали два комунальних та п’ять приватних закладів з Обухівського, Броварського та Бучанського районів. Дітей пристоличного регіону планують охопити дошкільними та позашкільними напрямами освіти і виховання. Як стало відомо KV, голова Київської ОДА Василь Володін підписав у жовтні розпорядження щодо впровадження освітньої діяльності на Київщині комунальним та приватним навчальним закладам.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Комунальні Зокрема в Обухівському районі Володін погодив дві ліцензії комунальним закладам Кагарлицької громади. Це — Кагарлицький центр дитячої та юнацької творчості, якому надано ліцензію у сфері позашкільної освіти та Кагарлицька дитячо-юнацька спортивна школа, яка також має аналогічну ліцензію. Обидва розташовані в місті Кагарлик. Так, центр дитячої та юнацької творчості базується по вулиці Паркова, 13 та діє вже впродовж 20 років. Позашкільний заклад неодноразово реорганізовувався, а розпочав свою діяльність у 1977 році як "Будинок піонерів". Наразі це – багатопрофільний позашкільний навчально-виховний заклад, що забезпечує здобуття позашкільної освіти, здійснює науково-практичну підготовку талановитої учнівської молоді. Також тут забезпечують умови для навчання дітей з особливими освітніми потребами. Наповненість гуртків складає 10–15 осіб, а навчається тут орієнтовно 1700 дітей віком від 5 до 18 років. З ними працюють 25 педагогів під керівництвом директорки Тетяни Васильчук. Діють тут хореографічна студія, гурток "бісероплетіння", театральний та комп`ютерний гуртки, духовий оркестр та судномодельний гурток тощо. На вулиці Стадіонна, 1 працює вже як понад 25 років Кагарлицька ДЮСШ, де тренується майже 300 юних спортсменів. У закладі практикуються у вільній та греко-римській боротьбі, легкій атлетиці, тенісі, футболі та кікбоксингу ВТКА. Керує установою – Роман Свиридченко. Сюди приймаються діти шкільного віку, на базі ДЮСШ проходять і різноманітні змагання. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться Приватні У Броварському районі ліцензію у сфері дошкільної освіти здобув приватний заклад дошкільної освіти "Айстарт". Він зможе виховувати 250 дітей у місті Бровари (Броварська громада) по вулиці Павла Чубинського, 1. Юридично дитсадок зареєстрований у Києві на проспекті Тичини Павла, 18-Б нещодавно — на початку серпня цього року з нульовим статутним капіталом. Належить заклад киянину Федіру Корнієнко. Він — приватний підприємець. Як ФОП, він був зареєстрований 13 жовтня 2004 року в місті Київ. В основному його діяльність пов’язана з дошкільною освітою. Крім “Айстарт”, йому належить "Мандаринка – дитячий садок" та початкова школа — — заклад освіти І ступеня “Мандаринка”. Також він є співвласником ще трьох дитсадків: ТОВ "Умняшки", ТОВ "Ласпі" та ТОВ "Соломенка". Ці заклади входять до єдиної мережі дитсадочків та початкових шкіл "Мандаринка" в Києві, Броварах, Крюковщині та Чернігові. Цікаво, що на підставі заяви, Федір Корнієнко нещодавно анулював ліцензію у сфері дошкільної освіти, видану йому як фізичній особі-підприємцю. Вихованням 30 дітей у Броварах по вулиці Київська, будинок 265/2 він займався з червня 2019 року. Із Facebook-сторінки дитячого садка за вказаною адресою випливає, що він також є частиною мережі "Мандаринка", проте інформації, що дитсадок припиняє свою діяльність не має. На офіційному сайті ж вказано, що в Броварах у них працює лише один дитсадок на вулиці Павла Чубинського,1. У Бучанському районі ліцензію на 110 осіб у сфері дошкільної освіти також надано приватному закладу – "Генезис". Дитячий заклад розташований у селі Петропавлівська Борщагівка за вулицею Сонячна, 42 (нині – територія Борщагівської громади). Зі статутним капіталом у розмірі 20 тис. гривень дитсадок був зареєстрований на ім’я мешканця Миколаївської області Сергія Гончара 25 червня цього року. У власності Гончара є ще компанія з купівлі та продажу власного нерухомого майна ТОВ "Ноблес Скай".. "Упродовж нашої тренерської діяльності ми побачили, що в основному, спортивними заняттями охоплені діти старше 6 років. Молодші діти, незважаючи на велике бажання батьків, не залучені у фізвиховний процес. Ми вважаємо, що оптимальним варіантом для їх розвитку була б організація Gadget-free занять (наскільки це можливо) у поєднанні з необхідним для даного віку збалансованим розумовим, творчим та фізичним навантаженням. Тому в нас виникла ідея створення садка раннього розвитку і спорту Genesis для дітей 6 років і молодше […]", — говорять засновники закладу. Повідомляється, що програма навчання тут базується на основі програми "Дитина" з використанням авторських розробок. Так, у садку повного дня за 9 тис. гривень дітей навчатимуть пізнавальному розвитку, акробатиці, арифметиці, англійській тощо. Також є можливість обрати дешевший варіант за 6,5 тис. гривень, але це вже буде мінідитсадок (неповний день). Від 150 гривень батькам обійдуться додаткові заняття та секції, від 300 гривень – можливість скористатися групою продовженого дня тощо. У цьому ж районі, але вже в Ірпінській громаді, надано право виховувати 50 дітей Ірпінському приватному закладу дошкільної освіти "Кузінсад". Заклад можна знайти за адресою: місто Ірпінь, вулиця Незалежності, 37/1. О "Кузінсад" відомо, що ця дошкільна установа була зареєстрована також нещодавно — у серпні 2021 року. ЗДО зі статутним капіталом у розмірі 20 тис. гривень належить креативному продюсеру Оксані Туник. На сайті закладу зауважено, що дитсадок розташований у приватному будинку з відеоспостереженням на великій території, працюють три вікові групи, у які приймають дітей від 2,5 до семи років. Тут ціна абонементу повного 12-ти годинного перебування дитини складає 12 тисяч гривень із харчуванням, перша половина дня — 8 тис. гривень та друга — 4 тис. гривень. Також у Бучанському районі на території Білогородської громади, а саме: у селі Святопетрівське (бульвар Лесі Українки, 18) ліцензію на дошкільну освіту з обсягом 12 осіб надано фізичній особі-підприємцю Леоніду Гуту з Вінницької області. Як ФОП, він був зареєстрований ще у 2008 році в місті Гайсин Вінницької області. Його підприємницька діяльність пов’язана в основному із дошкільною освітою, а також — роздрібною торгівлею з лотків і на ринках харчовими продуктами, напоями та тютюновими виробами та денним доглядом за дітьми. Також на початку жовтня Володін анулював на підставі заяви ліцензіата ліцензію у сфері загальної середньої освіти за рівнем початкової освіти приватному закладу "Заклад загальної середньої освіти "Абетка ОК", яку йому надали у вересні 2019 року з обсягом на 200 місць. Вірогідно ануляція пов’язана із реформою закладів загальної середньої освіти, адже через декілька днів ліцензія була поновлена, але вже як перейменованій школі із закладу середньої освіти в гімназію, а саме: "Приватний заклад загальної середньої освіти "Ірпінська гімназія "Абетка ОК". Згідно із ліцензією, провадження освітньої діяльності відбуватиметься за тією ж адресою: Бучанський район, місто Ірпінь, вулиця Полтавська, 29-Д. Проте наразі заклад одержав ліцензію на виховання 50 дошкільнят. Згідно з даними YouControl, "Абетка ОК" діє з липня 2019 року. Розмір статутного капіталу установи сягає 10 тис. гривень. Належить школа Олені Саханді, у власності якої з 2015 року є ще один навчально-виховний комплекс "Абетка", розташований в Ірпені та Бучі. Саханда також зареєстрована з 2013 року як ФОП. Сфера її діяльності — дошкільна освіта. У НВК "Абетка", згідно із даними сайту, навчаються діти з 1 до 7 класу за різними програмами та STEM-освітою, займаються в гуртках. Пропонують тут і дистанційну освіту з 1 до 4 класу вартістю від 500 до 4 тис. гривень у місяць. Дитсадок же "Абетка ОК" в Ірпені має дві філії: на вулиці Полтавська та Вокзальна, а засновники запевняють, що мають дев’ять років досвіду в цій приватній системі освіти. Тут займаються розвитком дитини з трьох до шести років. Виховують за методикою Монтессорі, Lego Education, розвивають ейдетику, англійську, християнську етику тощо. Перебування в такому дитсадку батькам обійдеться в 6 тис. гривень на місяць, не враховуючи 100 гривень у день на харчування та 3 тис. гривень початкового внеску. Нагадаємо, що у вересні Київська ОДА погодила шість ліцензій для провадження освітньої діяльності в Бучанському та Фастівському районах. З-поміж ліцензіатів на Київщині лише нові навчальні заклади. Це — комунальні дитсадок і початкова школа та ще три приватних дитсадка з гімназією. Та за декількома новачками все ж стоять власники розширеної мережі як дошкільних, так і закладів середньої освіти в області. Читайте: На старті: на Київщині ліцензували діяльність шести нових шкіл та дитсадків Нагадаємо, що на Київщині продовжує розширюватися мережа приватних ліцензованих закладів освіти. У серпні Київська ОДА надала жадані ліцензії п’ятьом та поновила документи ще двом закладам освіти. Це — ліцеї та гімназії, що надаватимуть як базову трирівневу середню освіту, так і працюватимуть у сфері дошкілля. Загалом ліцензії відійшли в громади Фастівського та Білоцерківського районів. Найбільша же кількість із них дісталася саме громадам Бучанського району. Читайте: У трьох районах Київщини відкрилися нові приватні ліцеї та гімназії Крім того, в червні-липні Київська ОДА видала близько 80 освітніх ліцензій комунальним навчальним закладам. Це — базові та початкові школи, дитсадки, а також центри позашкільної освіти в семи громадах Бучанського, Броварського та Фастівського, Обухівського районів. Досить популярною на Київщині залишається дошкільна сфера. Так, КОДА продовжує видавати значну кількість ліцензій приватним дитсадкам із мережею від 35 до 100 вихованців. Читайте: На Київщині розширюється мережа приватного дошкілля * КЗ Кагарлицької міської ради “Кагарлицький центр дитячої та юнацької творчості” (код ЄДРПОУ: 26375524). ** КЗ Кагарлицької міської ради “Кагарлицька дитячо-юнацька спортивна школа” (код ЄДРПОУ: 37341870). *** Приватний заклад дошкільної освіти “Айстарт” особи (код ЄДРПОУ: 44398522). **** Приватний заклад дошкільної освіти “Генезис” села Петропавлівська Борщагівка Київської області (код ЄДРПОУ: 44313035). ***** Ірпінському приватному закладу дошкільної освіти “Кузінсад” (код ЄДРПОУ: 44298824). ****** ФОП Гута Леонід Анатолійович (код ЄДРПОУ: 2492503257). **** Приватний заклад “Заклад загальної середньої освіти “Абетка ОК” (код ЄДРПОУ: 43128932). ****** Приватний заклад загальної середньої освіти “Ірпінська гімназія “Абетка ОК” (код ЄДРПОУ: 43128932). ******* Фізична особа-підприємець Корнієнко Федір Якович (код ЄДРПОУ: 2817312453). Фото: колаж KVКиевVласть

Упродовж року громади Київщини оббивають владні кабінети у пошуках грошей на утримання освітньої мережі. Більшості вже вкрай не вистачає субвенції на виплати заробітних плат вчителям, немає у бюджеті й коштів на енергоносії школам. Субвенції нині вистачає лише малим громадам і тим, хто встиг оптимізувати освітні заклади. Новим викликом став опалювальний сезон. Швидке зростання цін на газ теж значно здорожчує утримання закладів освіти. Тож в громадах запевняють – без дотації не протримаються до весни. Як стало відомо KV, на початку жовтня у Верховній Раді піднімали питання, що міським тергромадам не вистачає освітньої субвенції з державного бюджету. Особливо на покриття заробітної плати вчителів.  Подібними скаргами з усіх областей "завалили" й Асоціацію міст України. Тергромадам не вистачає грошей на зарплати вчителів, на утримання яких Міносвіти коштів не передбачило. Наприклад, на Прикарпатті вчителі однієї місцевої громади навіть оголосили страйк, а чиновники подали до суду на Кабмін, Міносвіти, оскільки через адмінреформу та нову формулу нарахування держсубвенції вчителі залишилися без зарплати. На зарплати педагогів не вистачає там 35 млн гривень.  Подписывайтесь на новости “КиевVласть”   “Сценарії не дуже хороші. Якщо в місцевому бюджеті теж немає коштів, то як місцева влада повинна забезпечити оплату вчителям? Ми очікуємо, що наприкінці року буде перерозподіл освітньої субвенції”, – зазначила експерт з питань освіти Асоціації міст України Тетяна Куценко. У вересні Асоціація міст України надала Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій пропозиції до ЗУ "Про Державний бюджет України на 2022 рік" №6000 від 15.09.2021 щодо забезпеченості повноважень органів місцевого самоврядування у сфері освіти вже на наступний рік. В Асоціації наголошують, що загальний обсяг видатків освітньої субвенції, передбачений проєктом Держбюджету, становить 108 млрд гривень. За підрахунками АМУ для забезпечення оплати праці педагогів в повному обсязі освітня субвенція має складати не менше 146 млрд гривень. "За результатами аналізу Формульного розрахунку освітньої субвенції на 2022 рік  виявлено, що зменшено кількість ставок для педагогічних працівників закладів загальної середньої освіти на майже 7 тис., при тому, що у порівнянні з минулим роком, чисельність учнів зросла майже на 100 тис.; для 766 громад підвищено розрахункову наповнюваність класів (РНК), при цьому 726 громад має фактичну наповнюваність класів значно меншу [...]", – йдеться у повідомленні АМУ. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться Тож в Асоціації впевнені, що у 2022 році в обсягах освітньої субвенції знову не врахують видатки на оплату праці педагогів, що здійснюють педагогічний патронаж дітей, які за медпоказами навчаються вдома, не вистачатиме коштів і для оплати праці вихователів груп подовженого дня; не вистачатиме коштів на оплату праці тимчасово відсутніх вчителів. Також може не вистачити коштів і на підвищення заробітної плати вчителям. На їхню думку, затверджена у такому обсязі освітня субвенція не відповідатиме потребам громад на оплату праці вчителів і призведе до заборгованості по заробітній платі, до зменшення гарантованих державою надбавок та скорочення педпрацівників. Тож АМУ просила передбачити 7 млрд гривень субвенції на протипожежні заходи в закладах освіти та 5,5 млрд гривень субвенції на реалізацію реформи шкільного харчування. Крім того, – 20 млрд гривень додаткової дотації на заклади освіти та охорони здоров’я; 14,4 млрд – на відшкодування місцевим бюджетам коштів на підвищення заробітної плати працівникам закладів дошкільної і позашкільної освіти та 2,8 млрд гривень субвенції на боротьбу з COVID-19 для закладів загальної середньої освіти. А також недопустити вилучення залишків освітньої субвенції. Грошей додадуть Наприкінці вересня Парламентський Комітет частково підтримав пропозиції АМУ до Держбюджету-2022 в освітній сфері. Зокрема  Комітет оцінив проєкт Держбюджету як такий, що не задовольняє в повній мірі потреби освітньої галузі. І ухвалив рішення збільшити загальнодержавні видатки. А саме: освітню субвенцію на 17,8 млрд гривень, на 250 млн гривень субвенцію на створення навчально-практичних центрів, на 256,3 млн гривень – субвенцію на НУШ та на 500 млн гривень – на "Спроможну школу". Також мають продовжити в наступному році і фінансування заходів спрямованих на боротьбу з СOVID-19 у школах, виділивши 1 млрд гривень.  Проте не врахували пропозицію АМУ щодо збільшення додаткової дотації на здійснення переданих з держбюджету видатків на утримання закладів освіти та охорони здоров’я до 20 млрд грн. Так, з огляду на зростання цін на природний газ для бюджетних установ більш ніж удвічі, утримання закладів освіти може значно подорожчати. Не підтримав Комітет і пропозицію АМУ не вносити зміни до Бюджетного кодексу щодо вилучення залишків освітньої субвенції.  "Ці залишки були передбачені з метою мотивації громад для оптимізації мереж, орієнтуючись на розрахункові показники Формули освітньої субвенції, та для розвитку освітньої сфери у громадах. Натомість вилучення залишків освітньої субвенції призведе до демотивації громад, які спромоглися оптимізувати освітню мережу, і може спричинити припинення оптимізації в подальшому", – наголошують в АМУ.  На місцях Як повідомляла KV раніше, у червні громади Київщини також жалілися на те, що їм не вистачало освітньої субвенції на покриття заробітних плат, тож поставало питання щодо оптимізації шкільної мережі. Проблеми з виплатами зарплат почали виникати саме у великих міських громадах через зміну системи розрахунку субвенції, що призвело до зменшення надходження сум на утримання одного учня. Не вистачало громадам коштів не лише на покриття заробітної плати, а й на енергоносії.  А деяким не вистачало і держсубвенції на комплектацію матеріально-технічної бази початкових класів за програмою Нової української школи. На місцях бідкалися, що розмірів субвенції для запровадження реформи НУШ недостатньо. Хвилювало керівників і те, чи взагалі встигнуть її використати до нового навчального року. Були й такі громади, кому треба було шукати гроші на утримання взагалі всієї навчальної мережі. Читайте: Лупайте сю скалу: громадам Київщини не вистачає грошей для Нової української школи Тож громади сподівалися, що Міносвіти, Мінфінансів проаналізує стан незабезпеченості за І півріччя і дофінансує органи місцевого самоврядування і їм викроять додаткові кошти на покриття заробітних плат й енергоносіїв.  Чи відбулися позитивні зрушення з того часу і чи вдалося вирішити ситуацію з боргами, KV поцікавилися у керівників місцевих громад. Голова Фастівської міської громади Михайло Нетяжук:  На сьогодні додаткового фінансування так і не було передбачено. Більше того, наразі у зв’язку з подорожчанням енергоносіїв, це питання ще більше погіршилося. І тому плануємо дуже голосно піднімати питання з приводу виділення не додаткової освітньої субвенції, тому що її, на жаль, не можна використовувати на енергоносії, а будемо ставити питання про дотацію із державного бюджету для покриття незабезпеченості і по енергоносіям і заробітним платам. Дотепер не розуміємо по яким цінам і як буде надходити газ. Меморандум підписаний, але і досі "Нафтогаз Трейдинг" не підписав договори з тепломережами. Якщо це буде по тим цінам, які зафіксовані в меморандумі, зокрема, 16 800 для бюджетної сфери, то у громади незабезпеченість освіти буде в районі 16 мільйонів гривень. Ще не варто забувати, що паралельно зараз дуже гостро стоїть питання з охорони здоров'я. Адже Фастів вже постачає тепло у медзаклади. Заклади середньої освіти йдуть на канікули, проте дитячі садочки ніхто ж не закриває. І ми об'єктивно змушені починати опалювальний сезон за комерційною ціною, а вона вже зараз доходить до 50 тисяч за 1 тис. куб.м. Тому сподіваємося, що саме з держбюджету буде виділено дофінансування місцевих бюджетів на енергоносії.  Зараз ніякої фінансової підтримки щодо опалення не передбачено. І Київське регіональне відділення АМУ підготувало звернення до Київоблради та КОДА, щоб передбачити дані кошти з обласного бюджету. І звісно, щоб надалі КОДА піднімала це питання на рівні держави. Голова Боярської міської громади  Олександр Зарубін: Ситуація із освітньою субвенцією така, як і у всіх громадах – її не вистачає. З приводу цього питання неодноразово зверталися і в область, але поки що безрезультатно. Боргів по заробітній платі немає, але субвенція недорахована. І сьогодні по освітній субвенції недофінансування складає близько 8 млн гривень. Всі ці питання наразі намагаємося закривати через місцевий бюджет. Про аналогічну проблемну ситуацію щодо браку освітньої субвенції KV повідомили також голова Узинської міської громади Віталій Гринчук та голова Сквирської міської громади Валентина Левіцька.  Без боргів Куди краще ситуація наразі у сільських та невеликих міських громадах. Як наголосила KV голова Студениківської сільської громади Марія Лях, наразі субвенції вистачає лише тому, що вчасно була проведена оптимізація навчальної мережі. "Громаді пощастило, тому що наповненість в наших сільських школах відповідає тій формулі, за якою нараховується субвенція. Ми створили філію для опорного навчального закладу, знизивши ступінь одного закладу з І-ІІІ до І-ІІ ступенів. Ми взагалі повністю закрили по всіх параметрах наповненість класів. Тому сьогодні ми маємо достатню субвенцію. Тож боргів по зарплаті, енергоносіям у громаді немає. І якщо громадам не вистачає субвенції, то тоді вже необхідно думати, як оптимізувати навчальні заклади. Інакше ніяк. Прикро, що держава переклала ці рішення на місцеве самоврядування: хочете утримувати малокомплектні школи – витрачайте власні кошти, не хочете – оптимізуйте. Тому місцева влада змушена рахувати кошти і відповідно йти шляхом оптимізації закладів освіти. В основному від цього страждають сільські громади", – говорить очільниця громади.  Голова Ржищівської міської тергромади Крістіна Чорненька також запевнила, що в них не має бути боргів по заробітній платі, але вже значно зростають тарифи на енергоносії.  "У нас заборгованості не буде. Зрозуміло, що хотілося б поліпшити заробітну плату та умови для вчителів, але на все що планували, освітньої субвенції має вистачити. Сьогодні більш турбує питання по опалювальному періоду. Ситуація поки що незрозуміла. На території громади діють лише приватні котельні і ті, що працюють від газу, ціна завищена. У січні контракти були укладені, але протягом року постійно змінювалась ціна і контракти розривалися. Наразі ми не можемо вийти на тендер, процедури відбуваються по третьому колу. Підписаний меморандум, що гарантує фіксовану ціну на паливо. Але незрозуміло, коли він вступить в дію. Говорять, що він запрацює з 2022 року. Покриття ж видатків за спожиті закладами освіти енергоносії лежить на місцевому бюджеті і зараз вони суттєво піднялися в ціні", – додала Чорненька. Вистачає розподілених коштів за освітньою субвенцією і Кагарлицькій громаді.  "Громаді більш-менш вистачало на цей рік освітньої субвенції для закриття основних питань. Звичайно, що хотілося би одержувати набагато більшу суму підтримки, але сьогодні дякуємо і тому, що маємо", – прокоментував ситуацію заступник голови Кагарлицької міської громади Іван Семцов. Читайте:  Проект Децентрализация: Софиевская и Петропавловская Борщаговки не спешат объединяться Проект “Децентрализация”: Войти в Озернянскую ОТО готовы лишь два сельсовета из шести Проект “Децентрализация”: Великодымерская теробщина этой осенью идет на выборы Проект “Децентрализация”: Медвинская теробщина идет на выборы в неполном составе Проект “Децентрализация”: Фурсовская теробщина может лишиться части бюджета Проект “Децентрализация”: Села Переяслав-Хмельницкого района отказались примкнуть к городу Проект “Децентрализация”: Кагарлыкская теробщина объединит город и 26 сельсоветов Проект “Децентрализация”. Политические амбиции мешают состояться большой Боярской теробщине Проект “Децентрализация”: Тетиевская терробщина готовится к выборам в декабре Проект "Децентрализация". Узинской терробщине придется поработать над развитием Проект “Децентрализация”: КОГА тормозит назначение выборов в Циблевской терробщине Проект “Децентрализация”: Гостомельская ОТО пойдет на выборы только в составе Киево-Святошинского района Проект “Децентрализация”: Студениковская терробщина готовится к выборам в декабре Проект “Децентрализация”: Предусмотренная Кабмином Дымерская ОТО может не состояться Проект “Децентрализация”: Мироновская терробщина ждет позитивного вывода от КОГА Проект “Децентрализация”: Ржищевская терробщина может стать проблемой для Кагарлыкского района Проект “Децентрализация”: Ходосовская терробщина может объединить села трех районов Проект “Децентрализация”: села Ставищенского района готовы митинговать против объединения Проект “Децентрализация”: Яготинская терробщина не спешит на выборы “Проект Децентрализация”: Создание Боярской ОТО дошло до суда Проект “Децентрализация”. Сельсоветы потенциальной Вороньковской ОТО не готовы объединяться Проект “Децентрализация”: Власти Згуровщины не готовы терять полномочия Проект “Децентрализация”: Потенциальная Дмитровская терробщина уже год дожидается выборов Проект “Децентрализация”: Гребенковская терробщина не может быть создана без согласия двух сельсоветов “Проект Децентрализация”: Создание потенциальной Бышевской ОТО остановилось в 2015 году Проект “Децентрализация”: Козин поборется за право быть центром терробщины Проект “Децентрализация”: Пирновская терробщина может быть создана только принудительно Проект “Децентрализация”: Процесс объединения в Барышевке даже не начали Проект “Децентрализация”: Терробщина с центром в Украинке может быть названа Трипольской Проект “Децентрализация”: Рожновская терробщина не может определиться с центром “Проект Децентрализация”: Обухов может присоединить окрестные села Проект “Децентрализация”: Иванковская ОТО поборется за зону отчуждения Проект “Децентрализация”: Ташанская терробщина год ждет позитивного вывода КОГА Проект “Децентрализация”: Березанская терробщина будет проходить процедуру создания ОТО заново Проект “Децентрализация”: Володарский район не планирует объединяться в ближайшее время Проект “Децентрализация”: Полесский район этим летом планирует начать процесс объединения Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО может объединить не все сельсоветы Проект “Децентрализация”: Ракитнянский район может объединиться в две терробщины Проект “Децентрализация”: Калиновская терробщина может быть создана с разрешения Кабмина Проект “Децентрализация”: Белая Церковь может присоединить три сельсовета Проект “Децентрализация”: В Броварском районе может появиться Придеснянская терробщина Проект “Децентрализация”: Потенциальная Вишневская ОТО начала процесс объединения Проект “Децентрализация”: Германовка и Григоровка Обуховского района хотят быть центрами одной ОТО Проект “Децентрализация”: Сельсоветы Таращанского района не хотят объединяться в терробщину Проект “Децентрализация”: Процесс создания Чабановской терробщины стоит на месте Проект “Децентрализация”: Скандальная Бучанская ОТО первой на Киевщине воспользовалась законом о присоединении Проект “Децентрализация”: Потенциальная Томашовская терробщина объединит два района Киевщины Проект “Децентрализация”: Ржищев начал присоединять села двух районов Проект “Децентрализация”: Потенциальная Бородянская терробщина готова идти на выборы Проект “Децентрализация”: Фастов планирует присоединить окружающие села Проект “Децентрализация”: потенциальная Киево-Святошинская терробщина разделилась на две ОТО Проект “Децентрализация”: КОГА утвердила Мироновскую терробщину Проект “Децентрализация”: Заборский сельсовет не отдадут Боярке Проект “Децентрализация”: Барышевская ОТО готовится к выборам Проект “Децентрализация”: вялое руководство, имитация объединения и недостаточный результат Проект “Децентрализация”: Обухов планирует присоединить один сельсовет Проект “Децентрализация”: Березань присоединила пять сельсоветов Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО не пошла на зимние выборы из-за бездействия КОГА Проект “Децентрализация”: Ковалевскую терробщину за один день утвердили в КОГА и отправили на выборы Проект “Децентрализация”: жители Клавдиево-Тарасово просят президента ускорить их объединение Проект “Децентрализация”: выборы в терробщинах Киевщины под угрозой срыва Проект “Децентрализация”: 4 сельсовета Иванковского района тормозят создание терробщины Проект “Децентрализация”: в Бузовском сельсовете скандал из-за присоединения к Ирпеню Проект “Децентрализация”: потенциальная Вишневская терробщина готовится подавать документы в КОГА Проект “Децентрализация”: в Ирпене со скандалом пытаются присоединить два сельсовета Проект “Децентрализация”: Полесский район отложил объединение на следующий год Проект “Децентрализация”: еще 6 сельсоветов могли бы присоединиться к Ржищеву Проект “Децентрализация”: терробщины Киевщины просят парламент провести объединение по закону Проект “Децентрализация”: Киевщина оказалась в числе аутсайдеров рейтинга формирования ОТО  Проект “Децентрализация”: терробщинам Киевщины урезали дотацию на содержание школ и больниц Проект “Децентрализация”: сельсоветы Белоцерковщины просят Киевоблсовет ускорить их присоединение к городу Проект “Децентрализация”: Гройсмана просят разобраться с объединением территориальных общин на Згуровщине Проект “Децентрализация”: протестующий Ворзель войдет в состав Бучанской ОТО Проект “Децентрализация”: Киевская ОГА одобрила создание Томашовской терробщины Проект Децентрализация: в Васильковском районе может появиться Калиновская терробщина Проект Децентрализация: КОГА утвердила создание Глевахской ОТО  Проект Децентрализация: Созданию Макаровской ОТО угрожает новоявленная Комаровская община Проект Децентрализация: Ташанская терробщина готова идти на выборы Проект Децентрализация: Гребенковская терробщина поборется за положительное заключение КОГА Проект Децентрализация: Гатное и Вита-Почтовая хотят спастись от столицы совместным объединением  Проект Децентрализация: Гостомель борется с Ирпенем за создание отдельной общины Проект “Децентрализация”: администрация Терещука выдала общинам Киевщины еще два позитивных вывода Проект “Децентрализация”: Калиновская община Броварского района может объединить четыре сельсовета Проект “Децентрализация”: Сельсоветы Фастовского района надеются успеть добровольно объединиться в Кожанскую ОТО Проект “Децентрализация”:  теробщины Киевщины жалуются на нехватку инфраструктурной субвенции  Проект “Децентрализация”: судебное дело о присоединении Заборья к Боярке рассмотрят заново  Проект “Децентрализация”: смена власти в Копылове заблокировала создание Березовской терробщины Проект “Децентрализация”: села Бориспольщины хотят спастись от города созданием Золочевской общины Проект “Децентрализация”: КОГА утвердила создание Обуховской терробщины Проект “Децентрализация”: Гоголевская община продолжит объединение после утверждения перспективного плана Проект “Децентрализация”: процесс утверждения Вишневской общины может затянуться до конца года Проект “Децентрализация”: Козинскую общину Обуховского района могут исключить из перспективного плана Проект “Децентрализация”: в Бородянском районе суды тормозят объединение общин Проект “Децентрализация”: Островская община просит президента Зеленского разобраться с решениями КОГА Проект “Децентрализация”: села потенциальной Боровской ОТО может переманить новоявленная Мотовиловская община Проект “Децентрализация”: миллионные долги могут оставить жителей Калитянской ОТО без воды и света Проект “Децентрализация”: Таращанский район может разделиться на две общины Проект “Децентрализация”: теробщины Киевщины недополучают налоги за землю Проект “Децентрализация”: бюджеты четырех теробщин Киевщины оказались под угрозой Проект “Децентрализация”: Киевщину могут поделить на шесть районов Проект “Децентрализация”: пять теробщин Киевщины хотят расшириться за счет окрестных сел Проект “Децентрализация”: села на Васильковщине, рассорившиеся из-за реформы, могут объединить насильно Проект “Децентрализация”: Киевская ОГА дала сельсоветам последний шанс добровольно присоединиться к ОТО Проект “Децентрализация”: Бориспольщина и Белая Церковь не определились с центрами развития теробщин Проект “Децентрализация”: общины Киево-Святошинского района требуют от КОГА пересмотреть состав и количество местных общин Проект “Децентрализация”: Киевоблсовет просит ВРУ и Кабмин разобраться с проблемными селами Киевщины Проект “Децентрализация”: вокруг потенциальной Боярской теробщины разгорелся новый скандал Проект “Децентрализация”: КОГА может вынести негативный вердикт потенциальной Пристоличной ОТО  Проект “Децентрализация”: села Киево-Святошинского района спешно взялись за объединение Проект “Децентрализация”: Бориспольщину разделят на шесть теробщин Проект “Децентрализация”: потенциальная Березовская ОТО под угрозой срыва Проект “Децентрализация”: судьбу потенциальной Феодосиевской общины решит Кабмин Проект “Децентрализация”: Мироновская ОТО расширила границы за счет трех сельсоветов Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО просит Кабмин откорректировать перспективный план Проект “Децентрализация”: Обуховская ОТО поборется за окружающие села с потенциальной Козинской общиной Проєкт “Децентралізація”: Петропавлівська і Софіївська Борщагівки проти об'єднання з Вишневим та столицею Проєкт “Децентралізація”: села Переяслав-Хмельницького району відстоюють потенційну Гайшинську громаду Проєкт “Децентралізація”: найгучніші провали й успіхи Київщини у 2019 році Проєкт “Децентралізація”: Київщина увійшла в ТОП-5 областей-аутсайдерів за рейтингом формування спроможних громад Проєкт “Децентралізація”: на Київщині стартувало примусове об’єднання громад Проєкт “Децентралізація”: сільради Київщини знову відмовляються об’єднуватися із містянами в одну громаду Проєкт “Децентралізація”: села Миронівського та Кагарлицького районів готові протестувати проти Ржищівської ОТГ Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини вимагають від уряду обіцяного ПДФО Проєкт “Децентралізація”: зміни в Конституцію та права громад Проєкт “Децентралізація”: десятки громад на Київщині запізнились втрапити в перспективний план Проєкт “Децентралізація”: Київщина виступила за ліквідацію районних рад  Проєкт “Децентралізація”: села Києво-Святошинського району погрожують перекривати дороги у разі насильницького об'єднання  Проєкт “Децентралізація”: одиниці тергромад Київщини потрапили в рейтинг потужних ОТГ України  Проєкт “Децентралізація”: секвестр бюджету залишить ОТГ без засобів для існування та боротьби з епідемією Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини озброюються засобами захисту та ведуть профілактичну боротьбу з коронавірусом  Проєкт “Децентралізація”: Ірпінь та Бородянка поборються за звання райцентру субрегіонального рівня Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини нажахані перспективою укрупнення та централізації повноважень Проєкт “Децентралізація”: громади Фастівського району виступили проти примусового об’єднання Проєкт “Децентралізація”: Обухівська громада планує розширюватися за рахунок суміжних сіл Проєкт “Децентралізація”: Кабмін схвалив ще 45 ОТГ Київщини Проєкт “Децентралізація”: Вишгород зазіхнув на звання центру Приірпіння Проєкт “Децентралізація”: Кабмін змінив конфігурації п’яти громад Києво-Святошинського району Проєкт “Децентралізація”: Урядовий проєкт укрупнення районів обурив Київщину (опитування) Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини позбавлять фінансової залежності від районних рад Проєкт “Децентралізація”: громадам Київщини дозволили змінювати цільове призначення землі та затверджувати містобудівну документацію Проєкт “Децентралізація”: села Київщини боронитимуть право на добровільне об’єднання в суді Проєкт “Децентралізація”: Мінгромад обіцяє ОТГ поповнення бюджетів за рахунок ПДФО  Проєкт “Децентралізація”: асоціаціям Київщини не вдалось відстояти “мажоритарку” для сіл Проєкт “Децентралізація”: На Київщині через недобровільність об’єднання знову судяться Боярка і Забір’я Проєкт “Децентралізація”: Миронівська ОТГ планує заробляти на природі та інвестиціях Проєкт “Децентралізація”: Студениківська ОТГ збагатиться за рахунок банку землі та “Ниви Переяславщини”  Проєкт “Децентралізація”: Фурсівській ОТГ не вистачає коштів на розвиток громади  Проєкт “Децентралізація”: Бородянська ОТГ розвиватиметься за рахунок донорів Проєкт “Децентралізація”: Ржищівська ОТГ для одержання прибутків задіє водний та освітньо-туристичний потенціал  Проєкт “Децентралізація”: Баришівка мітить у п'ятірку найбагатших громад Київщини Проєкт “Децентралізація”: Пісківська ОТГ хоче стати популярним курортом Київщини Проєкт “Децентралізація”: Обухівська ОТГ спрямує на свій розвиток понад півмільярда гривень до 2030 року Проєкт “Децентралізація”: Бучанська ОТГ направить мільйони на розбудову комфортної інфраструктури Проєкт “Децентралізація”: Великодимерська ОТГ проведе інвентаризацію землі Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини взялися ділити ОТГ на округи та обирати старост  Проєкт “Децентралізація”: Узинська ОТГ шукає 65 млн гривень на будівництво очисних споруд Проєкт “Децентралізація”: держава переклала на старост владні компетенції сільських голів Проєкт “Децентралізація”: обіцяні громадам землі за межами населених пунктів пустили з молотка Проєкт “Децентралізація”: у тергромад Київщини бракує коштів на якісні адмінпослуги Проєкт “Децентралізація”: на зміну дільничним у об'єднаних громадах прийдуть поліцейські офіцери  Проєкт “Децентралізація”: найгучніші провали й успіхи Київщини у 2020 році Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини не можуть отримати від районів  комунальне майно Проєкт “Децентралізація”: статус і повноваження старост у громаді залежатимуть від Верховної Ради Проєкт “Децентралізація”: у 2021 році Тетіївська громада збагатиться за рахунок гранту в 26 млн гривень Проєкт “Децентралізація”: на Київщині почали ліквідовувати райони, перший на черзі – Згурівський  Проєкт “Децентралізація”: ліквідована Іванківська райрада залишила громаді-спадкоємцю мільйонні борги  Проєкт “Децентралізація”: голови громад мають право накладати вето лише на прийняті рішення ради Проєкт “Децентралізація”: ліквідації Баришівського району заважають комунальні борги Проєкт “Децентралізація”: Миронівську райраду ліквідують із боргами по зарплаті  Проєкт “Децентралізація”: депутати ВРУ взялися за урбанізацію міст Проєкт “Децентралізація”: Київщина втрачає першість у рейтингу заможності громад Проєкт “Децентралізація”: майно та активи Бородянського району розділили між шістьма громадами  Проєкт “Децентралізація”: Обухівський район віддасть Букринський плацдарм на утримання області Проєкт “Децентралізація”: пандемія та безгрошів’я блокують розвиток культпослуг на Київщині Проєкт “Децентралізація”: Держгеокадастру дозволили і далі розпоряджатися землями Київщини  Проєкт “Децентралізація”: Славутич збільшить бюджет за рахунок бізнес-парку та інвестицій Проєкт “Децентралізація”: Васильківський район ліквідують упродовж місяця Проєкт “Децентралізація”: уряд взявся за діджиталізацію тергромад  Проєкт “Децентралізація”: Київщина позмагається за гранти для розвитку громад Проєкт “Децентралізація”: дві селищні громади Київщини заявили про бажання стати містом Проєкт “Децентралізація”: на утримання громад хочуть передати приватизовані гуртожитки та бомбосховища  Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини формують партнерські об’єднання для збільшення ресурсів Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини планують оптимізацію освітніх закладів Проєкт “Децентралізація”: громади та асоціації Київщини виступають за збільшення ПДФО Проєкт “Децентралізація”: громади можуть втратити мільйони разом з акцизом на тютюн  Проєкт “Децентралізація”: новоствореним райрадам Київщини бракує коштів на існування Проєкт “Децентралізація”: громади просять уряд та Раду закріпити реформу на законодавчому рівні Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини скаржаться на дублювання повноважень та бідність Проєкт “Децентралізація”: тергромади навчать, як правильно роздавати землю Проєкт “Децентралізація”: із бюджетів громад вилучатимуть кошти на охорону культурної спадщини  Проєкт “Децентралізація”: громади масово розпродують комунальне майно  Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини скаржаться на ProZorro Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини стурбовані вимогами закону щодо заснування ліцеїв Проєкт “Децентралізація”: найуспішніші громади Київщини  Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини хочуть зекономити на благоустрої за рахунок держсубвенції Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини шукають кошти на покращення послуг своїх КП Проєкт “Децентралізація”: громадам Київщини роздали кошти на інфраструктуру та ремонт доріг Проєкт “Децентралізація”: тепломережі столичного регіону загрузли у боргах Проєкт “Децентралізація”: тривають дискусії щодо права власності на майно тергромад Фото: колаж KV КиевVласть

У рамках президентської програми "Велике будівництво" на Київщині вже реалізовано сім соціальних об’єктів, збудовано 33 сільські амбулаторії та прокладено 60 км нового дорожнього покриття. Із амбітних планів попереду – будівництво сучасних басейнів у Славутичі та Кагарлику. КОДА також спростувала інформацію щодо проблем із поставкою газу, закликаючи соцсферу укладати із "Нафтогазом" контракти на фіксовану ціну на газ на весь опалювальний період. Про це KV стало відомо за результатами онлайн-брифінгу заступника голови Київської обласної державної адміністрації Андрія Лісовика.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Соцільна сфера  Зокрема він повідомив, що реалізація президентської програми "Велике будівництво" є одним із пріоритетних напрямів Київської облдержадміністрації і що на Київщині обласна влада активно працює над розбудовою соціальної інфраструктури регіону.  "Нагадаю, що цього року ми реалізуємо на Київщині 19 об'єктів. Серед них дитячі садки, школи, спортивні локації та центр надання адміністративних послуг. Загальна вартість робіт складає понад 340 мільйонів гривень. Отже, ми маємо наразі успішно завершену  роботу на семи об'єктах. З них – три школи в Славутичі, Яготині та Яготинській громаді, один дитячий садок у Поліській громаді, а також три спортивні об'єкти: два стадіони в Білій Церкві та Сквирі та Академія спорту в Бучі", – розповів Андрій Лісовик.                                Також він додав, що у жовтні заплановано завершити ще три проєкти. Це – капітальний ремонт шкіл у Макарівській і Поліській громадах, а також стадіон у Баришівський громаді. Нарешті вже роботи тривають за планом, а хід будівельно-монтажних робіт регулярно інспектується. Медична сфера Ще одна зі сфер "Великого будівництва", зауважив Лісовик, стосується розвитку медичної сфери. Тож КОДА приділяє особливу увагу тому, щоб мешканці найвіддаленіших населених пунктів регіону мали доступ до якісної медичної допомоги. "Загалом ми завершили на Київщині будівництво 33 сучасних сільських амбулаторій: 26 ввели в експлуатацію, інші -  готуємо до цього", – додав він. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться Дороги Крім розбудови соціальної сфери, не меншу увагу приділяють в області і прокладанню якісних доріг. "На початку 2021 року було заплановано прокласти 77 км нового асфальтового покриття. Станом на сьогодні понад 60 км уже проклали. На решті об'єктів роботи будемо продовжувати посилено, поки це дозволятимуть погодні умови", – завірив Лісовик. Спортивні об’єкти Окремо заступник голови КОДА зупинився саме на вдосконаленні спортивної інфраструктури. Так, зокрема, в пристоличному регіоні планують реалізувати два важливих і амбітних проєкти з будівництва сучасних басейнів. Перший проєкт стосується реконструкції будівлі критого басейну в Славутичі. Нагадаємо, що у  місті басейн уже функціонував і користувався популярністю. Щомісяця його в середньому відвідувало близько 1700 осіб. Однак будівля басейну була зовсім не пристосованою для маломобільних груп населення. Тож  зараз об'єкт знаходиться на стадії реконструкції. Другий проєкт – це будівництво басейну в Кагарлику. Там роботи ще не розпочинали. За словами Лісовика, лише нещодавно було укладено договір із підрядником. Реалізація ж цього об’єкту запланована на 2021-2022 роки. Опалювальний сезон Крім цього, заступник голови КОДА розповів останні новини щодо підготовки до нового опалювального сезону.  “Днями, в деяких ЗМІ, почала з’являтися маніпулятивна інформація щодо проблем із поставкою газу в регіони. Наголошую, що ці дані є абсолютно недостовірними. Газу в сховищах достатньо, і Київщина готова до нового опалювального сезону. Тепер черга за вчасним укладанням договорів”, – пояснив Андрій Лісовик. Як заявив заступник голови Київської ОДА, на початку тижня відбулося засідання обласної комісії з питань ТЕБ та НС, де обговорили технічні питання прискорення підписання документів на постачання газу. “Акцентую, що Нафтогаз, вже до 15 жовтня готовий підписати всі договори зі споживачами соцсфери: школами, садочками, лікарнями тощо. Наприклад, в освітній сфері Київщини такі контракти мають можливість укласти 182 заклади дошкільної освіти, 219 закладів загальної середньої освіти та 43 філії опорних шкіл”, – розповів він. За словами Лісовика, ці заклади розташовані в 37 тергромадах семи районів Київської області. Бюджетні організації можуть купувати газ у будь-яких постачальників, але сьогодні значна частина з них або пропонує місячну ціну на газ на рівні 30-45 гривень за куб. м, або ж взагалі відмовляються від зобов’язань за вже укладеними контрактами з нижчою ціною. Натомість "Нафтогаз" пропонує бюджетним та релігійним організаціям середньострокові контракти із фіксованою ціною на газ – 13,7 гривень за куб. м. З урахуванням транспортування та ПДВ – 16,8 гривень.  Як повідомляється, контракт укладатиметься на 15 місяців до кінця 2022 року. Натомість для населення ціна газу складатиме 7,42 гривні за куб. м. Андрій Лісовик зауважив, що ці пропозиції є нижчими за поточні ціни на газ від інших учасників ринку.  “Саме тому прошу усіх жителів Київщини не довіряти фейкам і не піддаватися паніці, адже в нашому регіоні опалювальний сезон розпочнеться вчасно”, – наголосив заступник голови Київської обласної державної адміністрації. Нагадаємо: як писала KV, на минулому онлайн-брифінгу КОДА від 15 вересня 2021 року, Андрій Лісовик зауважив, що в області провели масштабні роботи з підготовки до опалювального сезону. Так, зокрема, підготували 1284 котельні та понад 731 км теплової мережі, капітально відремонтували 37 котелень, підготували 111 центральних теплових пунктів, заготували 6,7 тис. тонн вугілля для роботи котелень. Читайте: Київщина продовжує готуватися до зими в умовах зростання захворюваності на ковід, – КОДА Крім того, Кабінет міністрів затвердив план дій щодо виконання підписаного раніше меморандуму між урядом, "Нафтогазом" і Конгресом регіональних і місцевих властей. Меморандум декларує, що в цьому опалювальному сезоні опалення для домогосподарств не подорожчає, і що бюджетна сфера отримає газ теж не за ринковими цінами. Проте про план виконання меморандуму поки що відомо небагато – документ на третій день після його затвердження все ще не був опублікований на урядовому порталі. Читайте: КОДА готова розглянути питання обласної підтримки громад для стабільного проходження опалювального сезону Фото: коллаж KVКиевVласть

На Київщині завершили будівництво 33-х сільських амбулаторій. Про це сьогодні, 13 жовтня, під час брифінгу повідомив заступник очільника Київської облдержадміністрації Андрій Лісовик.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  “Одна зі сфер “Великого будівництва” стосується розвитку медицини. Тож ми особливу увагу приділяємо тому, щоб люди в найвіддаленіших населених пунктах нашого регіону мали доступ до якісної медичної допомоги. 26 сільських амбулаторій вже ввели в експлуатацію, інші готуємо до цього”, – додав Андрій Лісовик. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться Нагадаємо: окрім медичної сфери, у рамках “Великого будівництва” на Київщині вдосконалюють також дитсадки, школи та спортивні об’єкти. Цього року до програми ввійшли 19 проєктів. Їх загальна вартість складає 340 млн грн. Читайте: На Київщині введуть в експлуатацію один із мостів у рамках ”Великого будівництва” Фото: КОДА КиевVласть

До кінця 2022 року у місті Вишгород на Київщині повинні капітально реконструювати трибуни на стадіоні "Енергетик" по вулиці Шолуденка, 12. Роботи за 64,19 млн гривень буде виконувати ТОВ "АМК Рем-Буд" колишнього депутата Синяківської сільради Вишгородського району Андрія Куковенко. За ці кошти повинні побудувати криті трибуни з внутрішніми приміщеннями, де облаштують торгові зали та каси. Ймовірно, місцева влада вирішила реанімувати проєкт великої реконструкції цього стадіону, яку обласна влада Київщини презентувала ще у 2013 році, а місцева планувала провести у 2018 році. Як стало відомо KV з оголошення електронної системи публічних закупівель ProZorro, 28 вересня 2021 року КП “Управління з розвитку фізичної культури та спорту Вишгородської міської ради” уклало з ТОВ "АМК Рем-Буд" (*) договір на реконструкцію трибун на стадіоні "Енергетик" по вулиці Шолуденка, 12 у місті Вишгород Київської області. Ціна договору склала 64,19 млн гривень.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Крім ТОВ "АМК Рем-Буд", в тендері приймали участь ще три фірми – ТОВ “СПМК Консалтінг”, ПП “Анабуд” і ТОВ “Спецтермомонтаж-енерго”, пропозиції яких були дорожче. Також для підтвердження досвіду виконання аналогічних робіт ТОВ "АМК Рем-Буд" надало копію договору (ціна – 32 млн гривень) на будівництво спортивного блоку в комплексі з будівлями загальноосвітньої школи №2 по вул. Шевченка, 14 в Бучі, який був укладений 4.08.2020 року цим ТОВ з відділом освіти Бучанської міськради. Відповідно до нинішнього договору, "АМК Рем-Буд" до кінця 2022 року повинно звести стіни, влаштувати покрівлю, встановити двері, вікна та вітражі, облаштувати санвузли, системи водопроводу, каналізації, вентиляції, опалення внутрішніх приміщень, пожежної сигналізації та оповіщення про пожежу, встановити пожежні драбини, та блискавкозахист, оздобити фасади, облаштувати торгівельні приміщення, приміщення кас, змонтувати огорожу та виконати роботи з благоустрою прилеглої території. Для влаштування пожежної сигналізації та оповіщення про пожежу, димовидалення та блискавкозахисту ООО "АМК Рем-Буд" планує залучити субпідрядника – ТОВ “Гефест МТ”. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться 27 вересня 2021 року Державна аудиторська служба за результатами проведеного моніторингу закупки запросила у замовника документи, якими обгрунтовані технічні та якісні характеристики предмета закупівлі, розмір бюджетного призначення та очікувана вартість закупівлі. У відповідь в КП “Управління з розвитку фізичної культури та спорту Вишгородської міської ради” повідомили про наявність позитивного експертного звіту щодо розгляду проектної документації по реконструкції трибун на стадіоні "Енергетик" від 24 червня 2021 року №01188-21. У Вишгородській міськраді у відповідь на інформаційний запит KV повідомили, що загальна кошторисна вартість реконструкції трибун на стадіоні "Енергетик" складає 71,34 млн гривень. Реконструкція повинна бути завершена в грудні 2022 року. Розробку проєктної документації реконструкції трибун стадіону “Енергетик” КП “Управління з розвитку фізичної культури та спорту Вишгородської міської ради” замовило ще в листопаді 2018 року у ТОВ "Басфон"* (ціна укладеного договору склада 1,35 млн гривень).  У квітні 2021 року у цієї ж компанії за 141,03 тис. гривень замовило коригування кошторисної частини проєкту реконструкції трибун. Роботи мали завершити до кінця квітня 2021 року. Проте звіт про виконання договору в системі ProZorro не опубліковано. Нагадаємо, реконструкцію всього вишгородського стадіону "Енергетик" у Київській облдержадміністрації (КОДА) анонсували ще в 2013 році. Повідомлялося, що на стадіоні планують облаштувати трибуни на 7 тис. місць, бігові доріжки, роздягальні та іншу спортивну інфраструктуру, а поруч зі стадіоном звести критий спортивний манеж. В облдержадміністрації відмічали, що стадіон буде використовуватись для проведення спортивних чемпіонатів серед молодіжних збірних команд, як в рамках регіону, так і в масштабах України. На той час загальну вартість реконструкції стадіону оцінювати близько в 26 млн гривень. Міський голова Вишгорода Олексій Момот у березні 2018 року заявив, що територію стадіону “Енергетик” планують не тільки реконструювати, а значно розширити та побудувати нову адмінбудівлю і готельний комплекс для розміщення спортивних команд. За його даними, кошторисна вартість цих робіт становила близько 100 млн гривень. Також навесні 2018 року почалася підготовка до реконструкції стадіону. Так, у березні 2018 року КП “Управління з розвитку фізичної культури та спорту Вишгородської міської ради” за 284,88 тис. гривень замовило у ТОВ "Басфон" (***) розробку архітектурної концепції ескізного проєкту реконструкції, а в квітні – за 119,3 тис. гривень у ФОП Ровник Костянтин Миколайович інженерно-геологічні вишукування для проєкту реконструкції. Всі роботи повинні були завершити до кінця 2018 року, звіти про виконання укладених договорів в системі ProZorro не опубліковані. Відмітимо, паралельно з підготовкою до реконструкції стадіону КП “Управління з розвитку фізичної культури та спорту Вишгородської міської ради” з 2017 року замовляє різні ремонтні роботи його інфраструктури. Так, в липні 2017 року КП за 1,18 млн гривень замовило капремонт бігових доріжок, в квітні 2019 року – за 1,49 млн гривень – капремонт тренувального футбольного поля, в липня 2019 року – за 133,2 тис. гривень – влаштування трибун та прилеглої території на багатофункціональному спортмайданчику.  Ремонтні роботи на стадіоні “Енергетик” активно замовляли і в 2020 році: в березні – за 983,17 тис. гривень – влаштування навісу над тренажерами на стадіоні, в квітні – за 286,75 тис. гривень – реконструкцію покриття майданчика для тренажерів, за 589,78 тис. гривень – влаштування міні тренувального футбольного поля та за 1,4 млн гривень – влаштування спортивного майданчику для занять з легкої атлетики та волейболу. Також в ці роки КП “Управління з розвитку фізичної культури та спорту Вишгородської міської ради” замовляло розробку проєктів будівництва додаткової спортивної інфраструктури стадіону: в серпні 2019 року – проєкт будівництва спортивно-готельного корпусу (ціна договору – 1,49 млн гривень), в грудні 2019 року – проєкт будівництва адмінкорпусу та дворівневої відкритої стоянки (ціна договору – 752,71 тис. гривень) і проєкт влаштування благоустрою території (ціна договору – 457,27 тис. гривень). Згідно з даними аналітичної системи Youcontrol, ТОВ "АМК Рем-буд" зареєстровано в 2012 році в селі Синяк Вишгородського району. Статутний капітал – 1 тис. гривень. Основний вид діяльності – організація будівництва будівель. Засновник і керівник – ​​Андрій Куковенко, який був депутатом Синяківської сільради VII скликання (Вишгородський район) від партії "Наш край”. Громадська антикорупційна експертиза результатів державних тендерів в Україні “Антикорупційний монітор” зазначає декілька ознак ТОВ “АМК Рем-Буд”, що вказують на неефективну господарську діяльність підприємства, а також на можливу неспроможність виконання ним зобов'язань по договору. Зокрема, “АМК Рем-Буд” має низькі або негативні показники рентабельності, доходи по договорах, укладених в результаті участі у публічних закупках, становлять понад 60% в структурі доходу “АМК Рем-Буд” та на 100% більші вартості його основних засобів та нематеріальних активів. За даними Clarity Project, в результаті участі у публічних закупівлях "АМК Рем-Буд" отримало 222 підряди на 3,87 млрд гривень. Найбільший замовник – держпідприємство “Дороги Сумщини”, за замовленням якого компанія здійснювала капремонти доріг в Сумській області. Нинішній договір на реконструкцію трибун стадіону “Енергетик” є першою співпрацею "АМК Рем-Буд" з КП “Управління з розвитку фізичної культури та спорту Вишгородської міської ради”. Однак ця компанія отримувала чимало підрядів у Вишгороді та районі від інших замовників. Зокрема, відділ освіти Вишгородської райдержадміністрації уклало з цим ООО 22 договори на 124,02 млн гривень, КНП “Вишгородська центральна райлікарня” – 9 договорів на 33,94 млн гривень, КНП "Центр первинної медико-санітарної допомоги" Вишгородської міської ради – 3 договори на 17,63 млн гривень.Читайте: У Вишгородському районі Київщини повинні капітально відремонтувати дві школи КП “Управління з розвитку фізичної культури та спорту Вишгородської міської ради” засновано в 2008 році. Директор Олександр Баланюк. Міський голова Вишгорода – Олексій Момот.  Стадіон “Енергетик” по вул. Шолуденко, 12 у Вишгороді було побудовано у 60-х роках минулого століття. * КП “Управління з розвитку фізичної культури та спорту Вишгородської міської ради” (код ЄДРПОУ: 35784087) ** ТОВ “АМК Рем-буд” (Код ЄДРПОУ: 38256839) *** ТОВ "Басфон" (Код ЄДРПОУ: 41211185) Фото: mixsportКиевVласть

Масові скандали з передачею майна з районного рівня у власність громад вказали на гостру потребу законодавчого врегулювання питань комунальної власності. Через правову невизначеність громади та районна влада чітко не розуміють, де починаються, а де закінчуються їхні права. Наразі тривають обговорення законопроєкту, який і встановить ці чіткі майнові межі. Експерти ж впевнені, що через неспроможність більшості громад, процеси управління спільним майном необхідно повернути районний рівень влади. Як стало відомо KV, 29 вересня Мінрозвитку громад повідомив про початок електронних консультацій з громадськістю проєкту ЗУ “Про внесення змін до Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” щодо комунальної власності”.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  В повідомленні, зокрема, зауважено, що восени у комунальну власність громад передано понад 23 тис. об’єктів спільної власності тергромад, що знаходилися в управлінні  районних рад. Не прийняті рішення про передачу лише по 19 об’єктах через судові процеси. Зафіксовані і випадки, коли районна рада не приймала відповідні рішення і об’єкт залишився на її балансі.  Тож і виникла необхідність на законодавчому рівні вдосконалити та врегулювати поняття комунальної власності тергромад, спільної власності тергромад району, області, порядку набуття права комунальної власності, правонаступництва, володіння, користування та відчуження таких об’єктів. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться Дискусія П’ятого жовтня Мінрозвитку громад спільно з ГО "Деспро" провели публічну дискусію "Законодавче врегулювання питань комунальної власності в умовах реформи децентралізації влади", на якій і представили напрацьовані зміни до законодавства, що визначатимуть майнову основу громад. Як розповів у ході дискусії заступник Міністра розвитку громад і територій В’ячеслав Негода, в державі роками накопичувалися проблеми в управлінні майном, яке є в комунальній власності на різних рівнях. У чому довелося ще більше пересвідчитися під час передачі комунального майна з районного рівня до громад, його подальшого управління та реєстрації.  "У процесі реформи децентралізації дуже важливо визначити майнову чи ресурсну основу місцевого самоврядування. У першу чергу йдеться про нерухоме майно. Це і заклади, які реєструються, і в яких на балансі є майно, і як ним правильно розпоряджатися, відчужувати, приватизувати – ціла низка питань. В експертному середовищі завжди викликало дискусію, що таке спільна власність територіальних громад, якою управляють районні  та обласні ради, районні та державні адміністрації. Зараз виникає питання, чи мають право обласні та районні ради засновувати нові об'єкти комунальної власності. Саме цей проєкт закону може дати відповіді на багато питань", – говорить Негода.  Також він зауважив, що наразі законопроєкт вивчають асоціації і планується, що Уряд його має встигнути схвалити до кінця року. Презентація Основні положення законопроєкту презентувала керівниця групи експертів з правових питань, яка працює при Мінрегіоні, Віра Козіна. За її словами, на практиці за весь час незалежності України органи влади так і не змогли дійти спільного консенсусу у вирішенні спірних питань щодо спільної власності. І що в Парламенті тричі намагалися провести законопроєкт, який би упорядковував ці питання.  "Вся спільна власність поділяється на два типи – це спільна сумісна, тобто коли власники колегіально приймають відповідні рішення і коли частки не виділені. І часткова, це коли є принаймні ідеальні частки або конкретні частки. Але на рівні територіальних громад це не визначено. Хоча в Цивільному кодексі чітко вказано, що громади можуть брати участь як у спільній частковій, так і в сумісній власності. Базові норми Конституції є, немає тільки чітких механізмів як саме це робити. Друге критичне питання пов'язане з тим, що на рівні Конституції закріплено, що районні і обласні ради управляють майном спільної власності. Проте, який саме обсяг прав їхній, як управителя? Чи можуть вони виступати як засновники чи співзасновники,  розпоряджатися майном спільної власності, яка нібито й належить громадам, але з іншого боку знаходиться в їх управлінні? Усі ці питання до певного періоду були абстрактними, подекуди виникали конфлікти між громадами та обласними чи районними радами, іноді й адміністраціями. Коли ж розпочався процес добровільного об'єднання, конфлікти почали вже виникати сотнями. Після змін в адміністративному устрої ці питання ще більш загострилися", – говорить вона.  Тому законопроєктом пропонують чітко визначити, що таке правовий режим спільної сумісної та спільної часткової власності, коли співвласниками виступають виключно громади. Мають ввести і поняття "управління об’єктами прав територіальної громади", у тому числі тими, що перебувають у їхній спільній власності, щоб з одного боку надати органам управління певну свободу, але й організувати певні рамки.  Проєктом пропонують встановити і чіткі та зрозумілі правила управління майном спільної власності, взаємодії громад та районних і обласних рад з питань управління майном спільної власності району чи області. Для цього була сформована і нова термінологія, яка визначає такі поняття як "спільна власність", "спільна сумісна" та "спільна часткова власність територіальних громад", а також формулювання щодо управління об’єктами, правового режиму. Громадам належатиме право власності на рухоме і нерухоме майно, у тому числі – землю, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, природні ресурси, підприємства, установи та організації, інші об’єкти цивільних прав, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження чи передані державою. Громада зможе мати й об'єкти комунальної власності за межами своєї території. Також від імені та в інтересах громади рада або виконавчий орган зможе виконувати функції засновника юрособи, утвореної за рішенням відповідної ради, здійснювати правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, а також передавати це право у користування юр. та фізособам, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього придбання та відчуження тощо. Що стосується комунальних підприємств, то законопроєкт має допомогти прибрати колізії у правовому режимі майна між громадами та КП. Буде діяти загальне правило – "власність ТГ, але за рішенням ради чи за законом – може бути власність і КП".  І як зауважила Козіна, після об’єднання розпочалися проблеми і щодо місцезнаходження КП, коли районні власники переєстровували місцезнаходження підприємства  за межами їхнього основного розташування, щоб потім за місцем реєстрації вони переходили до інших громад. Сьогодні ці ситуації є предметом розгляду у судовому порядку. Закон має закріпити норми для врегулювання подібних ситуацій. Матиме закон і роз'яснення щодо спільної часткової власності. Так, створені чи придбані під час співробітництва об’єкти цивільних прав будуть перебувати у спільній частковій власності ТГ, які є учасниками такого співробітництва. Обсяги внеску та грошова оцінка частки кожної ТГ тощо визначатимуться саме у межах договору. А ось норми спільної сумісної власності пропонують не змінювати, визначивши лише певні критерії. Найбільше же дискусій виникло навколо питання відчуження або передачі майна у користування на строк понад 10 років. У результаті вув визначений набір критеріїв, які на рівні закону гарантуватимуть, що певні питання все ж мають бути погоджені з громадами, в інших випадках районні та обласні ради можуть вести самостійну діяльність.  Погоджуватимуть саме єдині майнові комплекси, що задовольняють потреби понад половини мешканців, об’єкти, вартість яких становить понад 250 млн гривень, об’єкти, що мають виняткову історичну, художню, культурну, природну або архітектурну цінність, автомобільні дороги та об’єкти дорожньої, інженерної інфраструктури та благоустрою, аеродромні об’єкти тощо.  Точка зору На Київщині у процесі ліквідації районних рад та передачі районного майна у комунальну власність громад також виникали непоодинокі скандали щодо того, хто має розпоряджатися тим чи іншим майном. Особливо це стосувалося подальшої діяльності теплових мереж, районних ДЮСШ, лікарень та шкіл.  Заступник голови секретаріату Української асоціації районних та обласних рад Олександр Даниленко:  Eкспeрти нашої Асоціації висловили попeрeдні пропозиції щодо запропонованого Мінрозвитоком громад законопроєкту. Тривають складні процеси, адже дуже мало часу для вивчення. В цілому в Україні в громадах фіксувалися складні проблеми з передачею комунального майна. На Київщині райони сформовані навколо Києва. Південніші громади створені на базі колишніх районів, там з цим ситуація була простішою, а там, де громади розташовані ближче до Києва, то ці процеси проходили вже складніше. І дуже мало часу було для реалізації законопроєкту, яким були зобов’язані районні ради передати це майно. Єдинe хочу зауважити, що нeвeликі громади будуть вимушeні у рамках співробітництва створювати комунальні установи та підприємства. А для їх ефективної роботи необхідний спільний орган управління. Цe додаткові витрати для громад. На мою думку, саме цим органом може виступати райрада. Адже вона, згідно Конституції України, прeдставляє спільні інтeрeси тeргромад сіл, селищ, міст. Для того і були проведені відповідні вибори. Є всі підстави вважати, що вікно можливостей для внесення змін до Конституції, в частині реформи децентралізації, нині закрилося. Тим паче, що в держбюджет на 2022 рік закладають субвенцію на утримання апаратів райрад. І поступово вимальовуються їхні повноваження. Голови Броварської райради Сергій Гришко: Передача комунального майна відбувалася у досить швидкому темпі, без попереднього аналізу та часу на те, щоб розібратися детально хоча би з тими підприємствами, які приносили хоч якийсь прибуток бюджету району. Особливо це стосувалося таких об’єктів, як лікарні, ДЮСШ, позашкілля, школи мистецтв тощо. Всі ці об’єкти були передані. І складнощі вже можуть розпочатися в управлінні цим майном, як тільки почнуть утворюватися при районних радах спільні з громадами комунальні заклади та підприємства. Тож на мою думку, на районний рівень необхідно обов’язково повернути вторинну ланку медицини з опорними лікарнями, підтягнути позашкілля, екологічні проєкти. Адже для їхнього утримання має бути ресурс і бюджети громад в ніякому разі не мають бути задіяні у цих процесах. А про наповнення районних рад необхідно буде  подумати. Це може бути реверсна дотація, частина ПДФО.  Нині ж спостерігається лише цілковите руйнування місцевого самоврядування. Одні громади виживають, інші – виявилися через суб'єктивний розподіл взагалі неспроможними. Так, у Броварському районі також дисбаланс: Калитянська громада нині є повністю дотаційна, до Великодимерської громади приєдналося бідні села і зараз про розвиток і мови не йде. У той час зовсім протилежна Калинівська громада, з якої вилучають 40 млн гривень реверсної дотації. На громади було делеговано дуже багато фінансово не підкріплених повноважень і розшарування торкнулося особливо медицини та позашкілля тощо. Наприклад, на території Зазимської громади розташований водозабір, який йде через Калинівську громаду і закінчується у Броварській ТГ. Хто і за що відповідає? Тоді має бути створена або кооперація між громадами у таких випадках, якісь функції покладені на ті ж райради. Враховуючи, які вже були надані повноваження РДА. Не було сформовано транспортне сполучення між адмінцентрами громад, а це питання можливо закрити на субрегіональному рівні.  Читайте:  Проект Децентрализация: Софиевская и Петропавловская Борщаговки не спешат объединяться Проект “Децентрализация”: Войти в Озернянскую ОТО готовы лишь два сельсовета из шести Проект “Децентрализация”: Великодымерская теробщина этой осенью идет на выборы Проект “Децентрализация”: Медвинская теробщина идет на выборы в неполном составе Проект “Децентрализация”: Фурсовская теробщина может лишиться части бюджета Проект “Децентрализация”: Села Переяслав-Хмельницкого района отказались примкнуть к городу Проект “Децентрализация”: Кагарлыкская теробщина объединит город и 26 сельсоветов Проект “Децентрализация”. Политические амбиции мешают состояться большой Боярской теробщине Проект “Децентрализация”: Тетиевская терробщина готовится к выборам в декабре Проект "Децентрализация". Узинской терробщине придется поработать над развитием Проект “Децентрализация”: КОГА тормозит назначение выборов в Циблевской терробщине Проект “Децентрализация”: Гостомельская ОТО пойдет на выборы только в составе Киево-Святошинского района Проект “Децентрализация”: Студениковская терробщина готовится к выборам в декабре Проект “Децентрализация”: Предусмотренная Кабмином Дымерская ОТО может не состояться Проект “Децентрализация”: Мироновская терробщина ждет позитивного вывода от КОГА Проект “Децентрализация”: Ржищевская терробщина может стать проблемой для Кагарлыкского района Проект “Децентрализация”: Ходосовская терробщина может объединить села трех районов Проект “Децентрализация”: села Ставищенского района готовы митинговать против объединения Проект “Децентрализация”: Яготинская терробщина не спешит на выборы “Проект Децентрализация”: Создание Боярской ОТО дошло до суда Проект “Децентрализация”. Сельсоветы потенциальной Вороньковской ОТО не готовы объединяться Проект “Децентрализация”: Власти Згуровщины не готовы терять полномочия Проект “Децентрализация”: Потенциальная Дмитровская терробщина уже год дожидается выборов Проект “Децентрализация”: Гребенковская терробщина не может быть создана без согласия двух сельсоветов “Проект Децентрализация”: Создание потенциальной Бышевской ОТО остановилось в 2015 году Проект “Децентрализация”: Козин поборется за право быть центром терробщины Проект “Децентрализация”: Пирновская терробщина может быть создана только принудительно Проект “Децентрализация”: Процесс объединения в Барышевке даже не начали Проект “Децентрализация”: Терробщина с центром в Украинке может быть названа Трипольской Проект “Децентрализация”: Рожновская терробщина не может определиться с центром “Проект Децентрализация”: Обухов может присоединить окрестные села Проект “Децентрализация”: Иванковская ОТО поборется за зону отчуждения Проект “Децентрализация”: Ташанская терробщина год ждет позитивного вывода КОГА Проект “Децентрализация”: Березанская терробщина будет проходить процедуру создания ОТО заново Проект “Децентрализация”: Володарский район не планирует объединяться в ближайшее время Проект “Децентрализация”: Полесский район этим летом планирует начать процесс объединения Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО может объединить не все сельсоветы Проект “Децентрализация”: Ракитнянский район может объединиться в две терробщины Проект “Децентрализация”: Калиновская терробщина может быть создана с разрешения Кабмина Проект “Децентрализация”: Белая Церковь может присоединить три сельсовета Проект “Децентрализация”: В Броварском районе может появиться Придеснянская терробщина Проект “Децентрализация”: Потенциальная Вишневская ОТО начала процесс объединения Проект “Децентрализация”: Германовка и Григоровка Обуховского района хотят быть центрами одной ОТО Проект “Децентрализация”: Сельсоветы Таращанского района не хотят объединяться в терробщину Проект “Децентрализация”: Процесс создания Чабановской терробщины стоит на месте Проект “Децентрализация”: Скандальная Бучанская ОТО первой на Киевщине воспользовалась законом о присоединении Проект “Децентрализация”: Потенциальная Томашовская терробщина объединит два района Киевщины Проект “Децентрализация”: Ржищев начал присоединять села двух районов Проект “Децентрализация”: Потенциальная Бородянская терробщина готова идти на выборы Проект “Децентрализация”: Фастов планирует присоединить окружающие села Проект “Децентрализация”: потенциальная Киево-Святошинская терробщина разделилась на две ОТО Проект “Децентрализация”: КОГА утвердила Мироновскую терробщину Проект “Децентрализация”: Заборский сельсовет не отдадут Боярке Проект “Децентрализация”: Барышевская ОТО готовится к выборам Проект “Децентрализация”: вялое руководство, имитация объединения и недостаточный результат Проект “Децентрализация”: Обухов планирует присоединить один сельсовет Проект “Децентрализация”: Березань присоединила пять сельсоветов Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО не пошла на зимние выборы из-за бездействия КОГА Проект “Децентрализация”: Ковалевскую терробщину за один день утвердили в КОГА и отправили на выборы Проект “Децентрализация”: жители Клавдиево-Тарасово просят президента ускорить их объединение Проект “Децентрализация”: выборы в терробщинах Киевщины под угрозой срыва Проект “Децентрализация”: 4 сельсовета Иванковского района тормозят создание терробщины Проект “Децентрализация”: в Бузовском сельсовете скандал из-за присоединения к Ирпеню Проект “Децентрализация”: потенциальная Вишневская терробщина готовится подавать документы в КОГА Проект “Децентрализация”: в Ирпене со скандалом пытаются присоединить два сельсовета Проект “Децентрализация”: Полесский район отложил объединение на следующий год Проект “Децентрализация”: еще 6 сельсоветов могли бы присоединиться к Ржищеву Проект “Децентрализация”: терробщины Киевщины просят парламент провести объединение по закону Проект “Децентрализация”: Киевщина оказалась в числе аутсайдеров рейтинга формирования ОТО  Проект “Децентрализация”: терробщинам Киевщины урезали дотацию на содержание школ и больниц Проект “Децентрализация”: сельсоветы Белоцерковщины просят Киевоблсовет ускорить их присоединение к городу Проект “Децентрализация”: Гройсмана просят разобраться с объединением территориальных общин на Згуровщине Проект “Децентрализация”: протестующий Ворзель войдет в состав Бучанской ОТО Проект “Децентрализация”: Киевская ОГА одобрила создание Томашовской терробщины Проект Децентрализация: в Васильковском районе может появиться Калиновская терробщина Проект Децентрализация: КОГА утвердила создание Глевахской ОТО  Проект Децентрализация: Созданию Макаровской ОТО угрожает новоявленная Комаровская община Проект Децентрализация: Ташанская терробщина готова идти на выборы Проект Децентрализация: Гребенковская терробщина поборется за положительное заключение КОГА Проект Децентрализация: Гатное и Вита-Почтовая хотят спастись от столицы совместным объединением  Проект Децентрализация: Гостомель борется с Ирпенем за создание отдельной общины Проект “Децентрализация”: администрация Терещука выдала общинам Киевщины еще два позитивных вывода Проект “Децентрализация”: Калиновская община Броварского района может объединить четыре сельсовета Проект “Децентрализация”: Сельсоветы Фастовского района надеются успеть добровольно объединиться в Кожанскую ОТО Проект “Децентрализация”:  теробщины Киевщины жалуются на нехватку инфраструктурной субвенции  Проект “Децентрализация”: судебное дело о присоединении Заборья к Боярке рассмотрят заново  Проект “Децентрализация”: смена власти в Копылове заблокировала создание Березовской терробщины Проект “Децентрализация”: села Бориспольщины хотят спастись от города созданием Золочевской общины Проект “Децентрализация”: КОГА утвердила создание Обуховской терробщины Проект “Децентрализация”: Гоголевская община продолжит объединение после утверждения перспективного плана Проект “Децентрализация”: процесс утверждения Вишневской общины может затянуться до конца года Проект “Децентрализация”: Козинскую общину Обуховского района могут исключить из перспективного плана Проект “Децентрализация”: в Бородянском районе суды тормозят объединение общин Проект “Децентрализация”: Островская община просит президента Зеленского разобраться с решениями КОГА Проект “Децентрализация”: села потенциальной Боровской ОТО может переманить новоявленная Мотовиловская община Проект “Децентрализация”: миллионные долги могут оставить жителей Калитянской ОТО без воды и света Проект “Децентрализация”: Таращанский район может разделиться на две общины Проект “Децентрализация”: теробщины Киевщины недополучают налоги за землю Проект “Децентрализация”: бюджеты четырех теробщин Киевщины оказались под угрозой Проект “Децентрализация”: Киевщину могут поделить на шесть районов Проект “Децентрализация”: пять теробщин Киевщины хотят расшириться за счет окрестных сел Проект “Децентрализация”: села на Васильковщине, рассорившиеся из-за реформы, могут объединить насильно Проект “Децентрализация”: Киевская ОГА дала сельсоветам последний шанс добровольно присоединиться к ОТО Проект “Децентрализация”: Бориспольщина и Белая Церковь не определились с центрами развития теробщин Проект “Децентрализация”: общины Киево-Святошинского района требуют от КОГА пересмотреть состав и количество местных общин Проект “Децентрализация”: Киевоблсовет просит ВРУ и Кабмин разобраться с проблемными селами Киевщины Проект “Децентрализация”: вокруг потенциальной Боярской теробщины разгорелся новый скандал Проект “Децентрализация”: КОГА может вынести негативный вердикт потенциальной Пристоличной ОТО  Проект “Децентрализация”: села Киево-Святошинского района спешно взялись за объединение Проект “Децентрализация”: Бориспольщину разделят на шесть теробщин Проект “Децентрализация”: потенциальная Березовская ОТО под угрозой срыва Проект “Децентрализация”: судьбу потенциальной Феодосиевской общины решит Кабмин Проект “Децентрализация”: Мироновская ОТО расширила границы за счет трех сельсоветов Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО просит Кабмин откорректировать перспективный план Проект “Децентрализация”: Обуховская ОТО поборется за окружающие села с потенциальной Козинской общиной Проєкт “Децентралізація”: Петропавлівська і Софіївська Борщагівки проти об'єднання з Вишневим та столицею Проєкт “Децентралізація”: села Переяслав-Хмельницького району відстоюють потенційну Гайшинську громаду Проєкт “Децентралізація”: найгучніші провали й успіхи Київщини у 2019 році Проєкт “Децентралізація”: Київщина увійшла в ТОП-5 областей-аутсайдерів за рейтингом формування спроможних громад Проєкт “Децентралізація”: на Київщині стартувало примусове об’єднання громад Проєкт “Децентралізація”: сільради Київщини знову відмовляються об’єднуватися із містянами в одну громаду Проєкт “Децентралізація”: села Миронівського та Кагарлицького районів готові протестувати проти Ржищівської ОТГ Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини вимагають від уряду обіцяного ПДФО Проєкт “Децентралізація”: зміни в Конституцію та права громад Проєкт “Децентралізація”: десятки громад на Київщині запізнились втрапити в перспективний план Проєкт “Децентралізація”: Київщина виступила за ліквідацію районних рад  Проєкт “Децентралізація”: села Києво-Святошинського району погрожують перекривати дороги у разі насильницького об'єднання  Проєкт “Децентралізація”: одиниці тергромад Київщини потрапили в рейтинг потужних ОТГ України  Проєкт “Децентралізація”: секвестр бюджету залишить ОТГ без засобів для існування та боротьби з епідемією Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини озброюються засобами захисту та ведуть профілактичну боротьбу з коронавірусом  Проєкт “Децентралізація”: Ірпінь та Бородянка поборються за звання райцентру субрегіонального рівня Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини нажахані перспективою укрупнення та централізації повноважень Проєкт “Децентралізація”: громади Фастівського району виступили проти примусового об’єднання Проєкт “Децентралізація”: Обухівська громада планує розширюватися за рахунок суміжних сіл Проєкт “Децентралізація”: Кабмін схвалив ще 45 ОТГ Київщини Проєкт “Децентралізація”: Вишгород зазіхнув на звання центру Приірпіння Проєкт “Децентралізація”: Кабмін змінив конфігурації п’яти громад Києво-Святошинського району Проєкт “Децентралізація”: Урядовий проєкт укрупнення районів обурив Київщину (опитування) Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини позбавлять фінансової залежності від районних рад Проєкт “Децентралізація”: громадам Київщини дозволили змінювати цільове призначення землі та затверджувати містобудівну документацію Проєкт “Децентралізація”: села Київщини боронитимуть право на добровільне об’єднання в суді Проєкт “Децентралізація”: Мінгромад обіцяє ОТГ поповнення бюджетів за рахунок ПДФО  Проєкт “Децентралізація”: асоціаціям Київщини не вдалось відстояти “мажоритарку” для сіл Проєкт “Децентралізація”: На Київщині через недобровільність об’єднання знову судяться Боярка і Забір’я Проєкт “Децентралізація”: Миронівська ОТГ планує заробляти на природі та інвестиціях Проєкт “Децентралізація”: Студениківська ОТГ збагатиться за рахунок банку землі та “Ниви Переяславщини”  Проєкт “Децентралізація”: Фурсівській ОТГ не вистачає коштів на розвиток громади  Проєкт “Децентралізація”: Бородянська ОТГ розвиватиметься за рахунок донорів Проєкт “Децентралізація”: Ржищівська ОТГ для одержання прибутків задіє водний та освітньо-туристичний потенціал  Проєкт “Децентралізація”: Баришівка мітить у п'ятірку найбагатших громад Київщини Проєкт “Децентралізація”: Пісківська ОТГ хоче стати популярним курортом Київщини Проєкт “Децентралізація”: Обухівська ОТГ спрямує на свій розвиток понад півмільярда гривень до 2030 року Проєкт “Децентралізація”: Бучанська ОТГ направить мільйони на розбудову комфортної інфраструктури Проєкт “Децентралізація”: Великодимерська ОТГ проведе інвентаризацію землі Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини взялися ділити ОТГ на округи та обирати старост  Проєкт “Децентралізація”: Узинська ОТГ шукає 65 млн гривень на будівництво очисних споруд Проєкт “Децентралізація”: держава переклала на старост владні компетенції сільських голів Проєкт “Децентралізація”: обіцяні громадам землі за межами населених пунктів пустили з молотка Проєкт “Децентралізація”: у тергромад Київщини бракує коштів на якісні адмінпослуги Проєкт “Децентралізація”: на зміну дільничним у об'єднаних громадах прийдуть поліцейські офіцери  Проєкт “Децентралізація”: найгучніші провали й успіхи Київщини у 2020 році Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини не можуть отримати від районів  комунальне майно Проєкт “Децентралізація”: статус і повноваження старост у громаді залежатимуть від Верховної Ради Проєкт “Децентралізація”: у 2021 році Тетіївська громада збагатиться за рахунок гранту в 26 млн гривень Проєкт “Децентралізація”: на Київщині почали ліквідовувати райони, перший на черзі – Згурівський  Проєкт “Децентралізація”: ліквідована Іванківська райрада залишила громаді-спадкоємцю мільйонні борги  Проєкт “Децентралізація”: голови громад мають право накладати вето лише на прийняті рішення ради Проєкт “Децентралізація”: ліквідації Баришівського району заважають комунальні борги Проєкт “Децентралізація”: Миронівську райраду ліквідують із боргами по зарплаті  Проєкт “Децентралізація”: депутати ВРУ взялися за урбанізацію міст Проєкт “Децентралізація”: Київщина втрачає першість у рейтингу заможності громад Проєкт “Децентралізація”: майно та активи Бородянського району розділили між шістьма громадами  Проєкт “Децентралізація”: Обухівський район віддасть Букринський плацдарм на утримання області Проєкт “Децентралізація”: пандемія та безгрошів’я блокують розвиток культпослуг на Київщині Проєкт “Децентралізація”: Держгеокадастру дозволили і далі розпоряджатися землями Київщини  Проєкт “Децентралізація”: Славутич збільшить бюджет за рахунок бізнес-парку та інвестицій Проєкт “Децентралізація”: Васильківський район ліквідують упродовж місяця Проєкт “Децентралізація”: уряд взявся за діджиталізацію тергромад  Проєкт “Децентралізація”: Київщина позмагається за гранти для розвитку громад Проєкт “Децентралізація”: дві селищні громади Київщини заявили про бажання стати містом Проєкт “Децентралізація”: на утримання громад хочуть передати приватизовані гуртожитки та бомбосховища  Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини формують партнерські об’єднання для збільшення ресурсів Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини планують оптимізацію освітніх закладів Проєкт “Децентралізація”: громади та асоціації Київщини виступають за збільшення ПДФО Проєкт “Децентралізація”: громади можуть втратити мільйони разом з акцизом на тютюн  Проєкт “Децентралізація”: новоствореним райрадам Київщини бракує коштів на існування Проєкт “Децентралізація”: громади просять уряд та Раду закріпити реформу на законодавчому рівні Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини скаржаться на дублювання повноважень та бідність Проєкт “Децентралізація”: тергромади навчать, як правильно роздавати землю Проєкт “Децентралізація”: із бюджетів громад вилучатимуть кошти на охорону культурної спадщини  Проєкт “Децентралізація”: громади масово розпродують комунальне майно  Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини скаржаться на ProZorro Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини стурбовані вимогами закону щодо заснування ліцеїв Проєкт “Децентралізація”: найуспішніші громади Київщини  Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини хочуть зекономити на благоустрої за рахунок держсубвенції Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини шукають кошти на покращення послуг своїх КП Проєкт “Децентралізація”: громадам Київщини роздали кошти на інфраструктуру та ремонт доріг Проєкт “Децентралізація”: тепломережі столичного регіону загрузли у боргах Фото: колаж KVКиевVласть

У селі Вовчків Поліської громади триває капітальний ремонт місцевої школи. Роботи на об’єкті планують повністю завершити вже до кінця жовтня. Про це KV стало відомо з повідомлення пресслужби Київської облдержадміністрації (КОДА). Подписывайтесь на новости “КиевVласть”   “Школа у Вовчкові має давню історію. Будівлю збудували ще в 1950-х роках. З того часу освітній заклад незмінно працював. На його базі навіть відкрили пришкільний інтернат для дітей із малозабезпечених, неблагонадійних сімей і дітей-сиріт та напівсиріт. Цього року ми розпочали капітальний ремонт школи. Уже зовсім незабаром завершимо його. Завдяки цьому забезпечимо якісними освітніми послугами всіх дітей, які проживають у селі”, – зазначив очільник Київської обласної державної адміністрації Василь Володін. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться Наразі будівельники демонтували стару покрівлю та влаштували нову, встановили сучасні енергозберігаючі вікна та двері, утеплили фасад. Зараз вони завершують роботи з благоустрою території, а також монтують системи сигналізації та сповіщення про пожежу. Загальна вартість проєкту складає 11,7 млн гривень. Роботи тривають у рамках програми Президента України Володимира Зеленського “Велике будівництво”. Читайте: Дорожню інфраструктуру Київщини продовжують оновлювати в рамках “Великого будівництва” Фото: пресслужба КОДА КиевVласть

До кінця 2021 року у місті Бориспіль на території шкіл №3 та №6 повинні реконструювати баскетбольно-волейбольний та спортивний майданчик у мультифункціональні майданчики для занять ігровими видами спорту. Виконувати ці роботи на замовлення місцевої влади буде київське ТОВ "ФПК-Портал-Буд". За послуги підряднику заплатять 5,5 млн гривень. Як стало відомо KV з оголошень електронної системи публічних закупівель ProZorro, 29 вересня 2021 року Управління капітального будівництва Бориспільської міськради  уклало з ТОВ "ФПК-Портал-Буд" (*) два договори на реконструкцію баскетбольно-волейбольний та спортивних майданчиків у мультифункціональні майданчики для занять ігровими видами спорту на території двох шкіл Борисполя. Загальна ціна договорів склала 5,5 млн гривень.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Конкуренцію ТОВ "ФПК-Портал-Буд" в обох тендерах склали ТОВ “Віалок білд” та ТОВ “Аво Спорт”, пропозиції яких були більш вигідні по ціни. Однак їх відхилили через невідповідність тендерним умовам. Перший з зазначених договорів (ціна – 2,75 млн гривень) передбачає реконструкцію баскетбольно-волейбольного майданчика школи №3 по вул. Глибоцька, 122, а другий (ціна – 2,75 млн гривень) – реконструкцію спортивного майданчику школи №6 по вул. Головатого, 19.  Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться За умовами кожного з них, "ФПК-Портал-Буд" до 24 грудня 2021 року повинно на території кожної зі шкіл побудувати універсальний ігровий майданчик (30х20 м), бігову доріжку (3х75 м), яму для стрибків у довжину (15х2 м), встановити огорожу та освітлення, влаштувати на прилеглій території тротуари з ФЕМ і виконати роботи з озеленення. Раніше KV повідомляла, що в травні 2021 року Гірська сільська рада Бориспільського району за 128,26 млн гривень замовила продовження будівництва нової школи в своєму населеному пункті на вул. Центральна, 3. Новий договір на  уклали з ПАТ “Бориспільський комбінат будівельних матеріалів”, яке розпочало вказане будівництво ще у 2019 році. Завершити зведення навчального закладу планують до кінця 2022 року.  Читайте: На будівництво школи в селі Гора на Київщині витарять ще 128 млн гривень Згідно з даними аналітичної системи Youcontrol, ТОВ "ФПК-Портал-Буд" зареєстровано у 2004 році в Києві. Засновник і керівник – ​​Федір Клюйко. В результаті участі у публічних закупівлях ТОВ "ФПК-Портал-Буд" отримало 35 підрядів на 164,52 млн гривень (дані Clarity Project). Управлінням капітального будівництва Бориспільської міськради керує Дмитро Пащинський. * ТОВ "ФПК-Портал-Буд" (Код ЄДРПОУ: 32771651) Фото: BigКиевVласть