Обізнаність киян у питаннях надання першої допомоги поки що знаходиться не на достатньо високому рівні. Та й законодавство з цього питання недосконале. А співпраця з органами державної влади залишає бажати кращого, хоча певні напрацювання та успіхи вже є. Про це в інтерв’ю KV розповів директор громадської організації (ГО) “Мотохелп” Дмитро Буренін (на фото).
“Мотохелп” (*), за словами Дмитра Буреніна, наразі нараховує близько 60 людей, але на ДТП виїзжають близько 20. “Ми не прагнемо просто набрати більше членів організації, щоб отримати членські внески, бо вважаємо, що волонтер не має платити за своє волонтерство. Навпаки, організація має забезпечити волонтерів всім необхідним”, – пояснює Дмитро Буренін таку кількість членів ГО.
Найбільше “Мотохелп” відомий як організація, котра надає допомогу постраждалим при ДТП учасникам руху, що пересувались на двох колесах – мотоциклах, велосипедах, скутерах тощо. Виїздів на такі ДТП волонтери “Мотохелпу” в рік здійснюють сотні.
Крім того “Мотохелп” регулярно проводить майстер-класи з надання першої домедичної допомоги, а в цьому році розпочали роботу нового проекту KROVO, в межах якого займаються терміновим перевезенням донорської крові.
Довгий час “Мотохелп” також допомагав у зоні АТО/ООС, але після останніх виборів призупинив цю діяльність. “Якщо буде загострення, ми обов’язково відновимо цю діяльність. Рахунок залишився, ми просто видалили його тимчасово з сайту. Та й в статуті ця діяльність у нас прописана. Все відновимо за добу”, – запевняє Дмитро Буренін.
Головною метою “Мотохелпу” його голова вважає інтеграцію волонтерів у систему першої медичної допомоги, прийняття відповідного законодавства та співпрацю з цього приводу з органами влади, як на загальнодержавному, так і на місцевому рівні.
В інтерв’ю KV Дмитро Буренін розповів про “закон доброго самаритянина”, співпрацю з Київським міським Центром крові та Київським обласним Центром крові, виїзди волонтерів на допомогу при ДТП та навчання громадян першій допомозі.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
KV: Розкажіть про ініціативу з перевезення донорської крові. Наскільки це треба, і скільки вже було випадків, коли кров доставляли волонтери?
Дмитро Буренін: Ми в 2019 році в межах цього проекту проїхали вже майже 3 тис. км. Але у нас амбітні плани на наступний рік. Насправді, це не так вже й багато, бо ми возимо і по Київській області, а тут один виїзд десь 160 км. Це, зазвичай, доставка з Білої Церкви, де завод крові, до обласної лікарні. Там пологовий будинок, там онкодиспансер, він потребує багато крові. Ще бувають виїзди з Білої Церкви до центральної районної лікарні Переяслава.
Читайте: В Белой Церкви открылся уникальный завод по производству препаратов из плазмы крови
Всього в 2019 році у нас було 17 виїздів по області, ще чотири по Києву. Ці чотири виїзди були тестовими, які було дуже важливо зробити, тому що у київського Центра крові дуже правильний підхід.
Читайте: Кровь в столичные учреждения здравоохранения будут доставлять волонтеры на мотоциклах
Вони порадили, які сумки треба купити, ми це зробили. Потім вони порадили, щоб сумки пройшли тестування, і ми побудували маршрут у 60 км по місту. Ми взяли відстань з запасом, проклали маршрут, щоб на ньому була і бруківка, вібрація, провели таке стрес-тестування.
Фото: Facebook Дмитра Буреніна
Ми зробили тестові виїзди, але це розтягнулось у часі, бо у серпні-вересні у Центра крові були малі запаси крові, вони не могли віддавати її просто так на тестування тоді. Ми підписали договір вже на початку листопаду. За зиму ми маємо підписати договори ще з лікарнями Києва – 17 лікарня, Петра Запорожця, інші. Коли ми все це узгодимо, навесні зможемо виїзжати на ці завдання.
З приводу співпраці з державою – поки що ніяк, якщо не рахувати центри крові Києва та обласний. Ми несемо матеріальну відповідальність за вантаж – якщо водій потрапить у ДТП, то “Мотохелп” буде компенсувати вартість вантажу. Але ми до цього відносимось нормально.
KV: До кого ще ви звертались з приводу співпраці?
Дмитро Буренін: Ми написали три листи. До Патрульної поліції Києва, у Головний сервісний центр МВС та у Київську міськдержадміністрацію (КМДА). Ми просили дозволити використовувати тільки під час транспортування крові помаранчевий світловий маячок. Ми готові самі його купити, встановити, нам треба був тільки дозвіл на використання.
Також ми просили дозволити під час транспортування крові, якщо є потреба, пересуватись по полосі громадського транспорту. І, якщо є необхідність, під час перевезення крові, проїжджати по вулиці, де не можна їхати на мотоциклі. Це Хрещатик. Там висить забороняючий знак, але його всі ігнорують. Нас не дуже це бентежить, але дає привід під час транспортування зупинити нас, і потім довго пояснювати патрульним, що ми реально поспішаємо. Хабарі ми не даємо, і тоді залишається або оформлення протоколу, або розуміння з боку поліції.
KV: І які були результати ваших листів?
Дмитро Буренін: У сервісного центру МВС ми попросили тільки дозвіл на мигалки, у поліції – проїзд по вулицях, де заборонено рух на мотоциклі, дозвіл на мигалки та рух по смугах громадського транспорту.
Патрульна поліція відправила нас до КМДА з приводу руху Хрещатиком, а з приводу руху смугами громадського транспорту просто процитувала ПДР. З приводу помаранчевих маячків патрульна поліція Києва відправила нас до Головного сервісного центру МВС. Сервісний центр МВС відповів нам, що законодавством не передбачене використання помаранчевих маячків на наших транспортних засобах.
До КМДА ми написали більш широкий лист, і вказали, що хотіли б обговорити інтеграцію в екстрену медичну допомогу. І вони, мабуть, побачили цей момент, і відправили нас на “швидку”. А вони, ясна річ, нічим нам не могли допомогти. От і все.
KV: Основним напрямком, станом на зараз, діяльності “Мотохелпу” є виїзди на ДТП?
Дмитро Буренін: Так. Завдання наших волонтерів на ДТП, в першу чергу, надання першої допомоги, якщо вони приїхали раніше, ніж швидка допомога. Крім того, надання юридичної консультації, фотофіксація, відеофіксація, пошук свідків, потім заповнення звіту в нашій внутрішній базі. Потім цей звіт ми надаємо учасникам ДТП, якщо в тому є потреба.
Найскладніше в нашій діяльності – важкі постраждалі, їх було в минулому році 27. Інколи наші волонтери навіть допомагають у ролі санітарів, наприклад у 17 лікарні. Ми шукаємо родичів, дізнаємось про потребу у донорах крові, допомагаємо родичам збирати гроші на лікування. Свої реквізити для збору коштів на постраждалих ми не використовуємо принципово. І, звісно, ми перевіряємо цю інформацію.
KV: До вас звертається поліція за матеріалами, звітами з ДТП?
Дмитро Буренін: Ні. Ми звіт висилаємо учасникам ДТП, поліція не просить. Якби просили, надавали би і їм. У звіті є текстова частина, фото, посилання на відео.
KV: А як до пойнятих до вас звертаються?
Дмитро Буренін: Коли як. Інколи слідчо-оперативна група (СОГ) до нас звертається, бо нам не треба нічого пояснювати. Ми знаємо процедуру, і їм це зручно. Важливо розуміти, що пойняті – не лише ті, хто бачили сам момент ДТП, а й ті, хто можуть розповісти, як були розкидані транспортні засоби.
KV: Чим займаються ті волонтери “Мотохелпу”, котрі не їздять на ДТП?
Дмитро Буренін: Є оператори – це люди, котрі на зв’язку 24/7, приймають постійно дзвінки. Часто по одному ДТП люди дзвонять по 5 разів. Людина їде, побачила аварію, подзвонила. Потім наступна, потім ще одна.
Є волонтери, котрі більше виїзжають на підтримку спортивно-масових змагань. Вони можуть взагалі не виїжджати на ДТП, а займатись саме цією діяльністю. Є волонтери, котрі інструктують з першої медичної допомоги. Крім того, ми відкрили новий напрямок – доставка донорської крові у лікарні, тут волонтери часто співпадають із тими, хто виїжджає на ДТП. Є ті, хто займаються саме контентом, наприклад одна дівчина робить інфографіку з ДТП.
KV: Якщо порівнювати з попередніми роками, ви робите більше виїздів на ДТП?
Дмитро Буренін: Наша статистика досить спірна. Вона відображає не просто кількість ДТП, а кількість ДТП, про які нас повідомляють. До нас стали частіше звертатись. Таким чином десь по 20-30% на рік фіксуємо зростання.
KV: Поліція нормально сприймає вашу діяльність?
Дмитро Буренін: СОГ з нами співпрацюють нормально, інші поліцейські часто нас сприймають як ЗМІ та не дуже раді бачити. З патрульною поліцією іноді все нормально, іноді не дуже. Вони не розуміють часто, що ми без дозволу постраждалих чи їх рідних нічого не публікуємо.
KV: Ви якось співпрацюєте з вашими колегами з мотобатальону патрульної поліції?
Дмитро Буренін: Мені здається, що мотобатальон був. Де він тепер, краще питати в патрульної поліції. Коли він був, ми з ними спілкувались, на початку трохи допомагали, бо їм видали старі ДАЇшні мотоцикли, на яких їздили ДАЇшники мотобатальону ще при Януковичі.
Ця техніка стояла в складському приміщенні декілька років, там багато чого треба було міняти. Якщо техніка стільки часу не працює, там відбуваються певні процеси.
Ми консультували хлопців, яке обладнання краще обирати, але бачили, що не до всіх дослухались. Наприклад, куртки вони обрали інші, хоча ми попереджали, що у них буде задувати у поперек. Але шоломи обрали гарні.
KV: А з приводу навчання до вас звертались?
Дмитро Буренін: Офіційно ні, до нас не звертались. Їх навчали канадські інструктори.
KV: Як вам здається, реформа поліції пройшла успішно?
Дмитро Буренін: Різниця між старою та новою поліцією насправді є. Є зрада, є перемога. Щоб хто не казав, я ніколи не бачив, щоб ДАЇшник надавав першу допомогу. Патрульні це роблять – і для мене це однозначна перемога. Спілкуються вони здебільшого більш грамотно, ніж ДАЇшники. Схеми патрульні малюють вірно, все за їх протоколом.
Читайте: В Киеве задержали полицейского при попытке продажи украденной с места ДТП экипировки (фото)
Хоча, звісно, ми в 2015 році очікували зовсім не такі результати реформи. Та поліція, на яку ми очікували, не відбулась.
СОГ як все робили, так і роблять, до них в мене особливих претензій ніколи не було.
KV: До вас звертаються не лише мотоциклісти, а також мабуть велосипедисти, скутеристи, автомобілісти?
Дмитро Буренін: Автомобілісти – ні. У нас є амбітні плани розвитку діяльності, ми над ними працювали два-три роки, зокрема дуже плідно з МОЗ. Але після зміни команди МОЗ комунікації на нулі зовсім. Ми не розуміємо, з ким там взагалі можна комунікувати.
Ми працювали над інтеграцією в екстрену медичну допомогу. Тоді б ми виїжджали не лише на ДТП з двоколісними транспортними засобами, а взагалі на ті випадки, де треба перша домедична допомога. ДТП за участю автівок з постраждалими, чи зі збитим пішоходом. На виклик виїжджає швидка допомога, паралельно виклик кидається нам, і волонтери реагують. Якщо вони приїзжають раніше медиків, то підтримують постраждалого до приїзду медиків, потім допомагають їм.
Затримка інформації між викликом швидкої і нас десь 10-30 хвилин. За цей час “швидка” встигає приїхати. Інша справа, що часто їм треба допомога на місці. Наприклад, приїзжає бригада, де водій, дівчина лікар та дівчина фельдшер, і постраждалий на 100 кг. І медики мають покласти його на щит, зафіксувати, і так далі. І тут їм допомога точно не завадить.
Був випадок, коли на Протасовому яру збили двох дівчат. Ми тоді приїхали одночасно з першою бригадою, дуже класною. На одну бригаду двоє важких постраждалих, це не просто. Я бачив, що вони працюють за сучасними протоколами, і вони знали, що ми працюємо так само. Ми знали, що роблять вони, вони знали, що робимо ми.
Взагалі для нашої інтеграції в систему екстреної допомоги було проведено багато роботи, але трішки не встигли. Був розроблений “закон про доброго самаритянина”, але попередня Верховна Рада (ВР) не встигла його прийняти.
KV: Закон вже був розроблений?
Дмитро Буренін: Так, я був у складі робочої групи з його написання, там були автори від МОЗ, поліції, ДСНС. Його подали до ВР, встигли зареєструвати, але розглянутий він не був.
Основна мета цього закону – позбавити кримінальної відповідальності за наслідки надання першої допомоги людину, котра діє в межах своєї компетенції. Крім того, в історію відходило поняття “домедична допомога”, залишалось тільки “перша допомога”, як у всьому світі. Вона вже поділялась на першу базову допомогу та першу кваліфіковану допомогу, англійською – advanced, просунута. Фактично це була спроба застосування західних стандартів на українське законодавство.
Для надання базової медичної допомоги достатньо було б мати сертифікат BLS (Basic Life Support – елементарне підтримання життя, – KV). Вона вже є в Україні, зокрема я вже майже отримав статус інструктора, котрий може викладати це.
KV: А хто сертифікує інструкторів, котрі могли б навчати цьому?
Дмитро Буренін: Від кафедри медицини катастроф це Всеукраїнська рада реанімації.
KV: І МОЗ це влаштовувало, вірно?
Дмитро Буренін: Звісно. Але в результаті ми зараз і досі маємо старі поняття “домедичної допомоги”, а єдине чим регламентується надання першої допомоги – наказ МОЗ №398. І все.
KV: А з новим складом МОЗ ви пробували комунікувати?
Дмитро Буренін: Так, я приходив на зустріч МОЗ з громадськістю, тоді ще Раімов (Дмитро Раімов був радником з комунікацій очільниці МОЗ Зоряни Скалецької, – KV) відповідав на запитання так, що конкретики на зустрічі був абсолютний нуль.
Я задав два питання. На перше – яка буде доля “закону доброго самаритянина”, мені дали відповідь, що законопроекти, подані за минулої ВР, треба подавати заново. Друге питання – які будуть кроки по інтеграції волонтерів в систему першої допомоги. Відповідь – ініціатива цікава, будемо продовжувати.
Я знаю, скільки хороших спеціалістів з МОЗ звільнились, і навіть не уявляю, до кого підходити з цими питаннями тепер.
“Закон про доброго самаритянина” дуже допоміг би військовим волонтерам. Їх це по суті легалізувало б на фронті, і давало б змогу працювати згідно протоколу з тактичної медицини ТССС (Tactical Сombat Сasualty Сare – Надання допомоги пораненим в умовах бойових дій, – KV). Зараз лише наказ МОЗ №398 регулює, як можуть надавати першу допомогу люди без медичної освіти. Це, насправді, не поганий документ, ним можна користуватись. Але він базовий, і багато чого згідно цього наказу не можна робити без медичної освіти – наприклад, допомагати при пневмотораксі, навіть якщо в людини є сертифікат по ТССС.
KV: Вся ваша діяльність, вочевидь, потребує не лише багато часу, але й грошей. Звідки “Мотохелп” бере гроші на свою роботу?
Дмитро Буренін: Членські внески в “Мотохелпі” невеликі – 100 гривень. Але ми не дуже слідкуємо за тим, як люди їх сплачують, це скоріш формальність. Ми робимо розсилку на початку року, щоб люди сплатили внески, і все.
Також є пожертви, є спонсори. Наприклад, в 2019 році мережа заправок “КЛО” виділила нам 1000 літрів пального (в 2018 році – 800 літрів). Це пальне ми вичерпали на кінець липня – початок серпня. Амуніцію та оснащення ми закуповуємо для волонтерів – це ножиці, бинти, аптечки, їх складові, а також робочий одяг – футболки та інколи реглани. Крім того, ми закупили в 2019 році автоматичний зовнішній дефібрилятор (АЗД), і сподіваємось, що в 2020 році спонсор купить нам ще один.
KV: А ви вже використовували дефібрилятор?
Дмитро Буренін: Поки що ні. Для нас одне використання АЗД буде коштувати 5 тис. гривень, саме стільки коштують одноразові електроди. В нашій роботі скоріш за все дефібрилятор ми будемо використовувати на якихось змаганнях, там де є великі кардіонавантаження. Поки ми не інтегровані у систему першої допомоги, ми не будемо часто приїжджати на такі ситуації, де він потрібен.
KV: “Мотохелп” виступав як один з промоутерів проекту Громадського бюджету “Реаніметро”. Наскільки просто звичайній людині надати першу допомогу з АЗД?
Дмитро Буренін: Для цього сертифікати взагалі не потрібні. Наявність водійського посвідчення, наприклад, вже є таким сертифікатом. Інша справа, що водієві казали на тих курсах про медичну допомогу.
Автоматичний зовнішній дефібрилятор (АЗД), саме автоматичний, підкреслюю, цілком доступний для використання звичайною людиною.
Читайте: КП “Киевский метрополитен” поддержало петицию об установке дефибрилляторов на станциях метро
Коли відкриваєш коробку, він говорить українською, щоб викликали “103”, переконались, що пациент не дихає, надає детальну інструкцію, що і як робити. Потім АЗД починає зчитувати ритм. Якщо серце працює, як треба, чи зупинилось взагалі, він просто не дасть розряд, і попередить, що розряд не рекомендований. Спрацює він лише тоді, коли це доцільне.
АЗД висять в усіх громадських місцях світу, бо вони розраховані на використання простими людьми без медичної освіти.
АЗД на вулиці у Гонконзі, фото: Facebook Дмитра Буреніна
Часто вони під сигналізацією, тому вкрасти його так просто не вийде. Інколи АЗД під кодовим замком, і є номер телефону, куди слід дзвонити у разі потреби.
“Реаніметро” – дуже крутий проект. І “Мотохелп” виступав на його підтримку – допомагали проводити майстер-класи, збирали підписи.
KV: Розкажіть про ваші майстер-класи з надання першої допомоги.
Дмитро Буренін: В 2019 році ми провели 44 таких тренінги. Серед них є як платні, так і безкоштовні. В середньому в групі 20 людей. Є курси для комерційного сектору, гроші від них йдуть на розвиток організації, згідно статуту. Ми проводили тренінги для великих компаній, таких як Lenovo, інші ІТ-компанії. Навіть проводили навчання для персоналу на марафоні.
Ми не виходимо якось агресивно на ринок із цими курсами, бо ціни в нас невисокі, близько 300 гривень за одного курсанта.
Для громадськості ми проводимо навчання безкоштовно, лише приймаємо пожертви від слухачів, хто скільки вважає за потрібне. Зазвичай таке навчання ми проводимо тоді, коли є вікно, вільне від комерційних тренінгів.
Навчання ми проводимо повноцінне, на 6-7 годин, розповідаємо про різні аспекти надання першої допомоги.
Курси з надання першої допомоги, фото: facebook ГО “Мотохелп”
Інколи бувають проблеми з кількістю відвідувачів. На тренінги для громадськості ми набираємо до 30 людей, бо зазвичай тоді приходить десь 20. Але буває, що приходять всі, хто зареєструвався, і тоді перебор, складно вести заняття.
KV: На вашу думку, запроваджене в Україні обмеження швидкості до 50 км/годину у населених пунктах додало безпечності руху?
Дмитро Буренін: Я вважаю, що це необхідно робити, хоча таке рішення і непопулярне. Але до того треба підходити з розумом, аналізувати здатність траси, і робити обмеження гнучко. Я на автівці по Києву зазвичай не їду 50 км/год, скоріш 30 або навіть 20 км/год. В Європі ми ж їздимо з такою швидкістю, і там майже немає аварій.
Читайте: Киевсовет увеличил максимальную разрешенную скорость на ряде столичных дорог (список улиц)
Інша проблема – в нас відсутня інфраструктура. В чому проблема намалювати розмітку світловідбиваючою, та ще й такою, щоб її дощ не змивав? Відбійники то окрема тема. Якщо мотоцикліст потрапив під відбійник, то буде м’ясорубка. Їх треба робити безпечними, а не такими, як у нас. Чи поворот на Гагаріна – там просто вбили частокіл з дерев’яних палок. Його вже частично знесли, але навіщо це зробили, невідомо.
Читайте: На дорожную разметку в столичном бюджете предусмотрено средств в 10 раз меньше необходимого
У нас не думають про розв’язки. Наприклад, перехрестя проспекту Науки та Столічного шосе – чому там не зробили заїздів на шляхопровід? Чи Дарницький міст – де заїзди на нього на лівому березі?
Читайте: Киевсовет напомнит Кабмину про недостроенный Дарницкий мост
Велосипедної інфраструктури також нема.
Читайте: Столичная власть решила урезать финансирование строительства 5 веломаршрутов в Киеве
KV: Ви якось співпрацюєте з Асоціацією велосипедистів Києва?
Дмитро Буренін: Так, у нас партнерські відносини, і я підтримую їх. Бо європейська практика ставок на велосипеди не лише для здорового життя, а й для розвантаження доріг.
Читайте: За год на дорогах Киева насчитали на треть меньше велосипедистов
Побудувати велосипедну інфраструктуру непросто, але воно того вартує. Бо в тому ж Амстердамі, якби всі їздили на авто, місто стояло би. Розв’язки ті ж для велосипедів взагалі не пристосовані у нас.
Читайте: Столичная госадминистрация провалила решение Киевсовета по установке велостоек в Киеве
KV: Відоме резонансне ДТП, коли на бульв. Перова збили Дениса Худова. Чим та історія закінчилась?
Дмитро Буренін: Він зупинився на червоне світло, і в нього ззаду врізалась автівка з низькою посадкою. Його занесло під авто, і шолом зачепився за бампер. Водій авто поїхав, і протягнув Дениса 800-900 метрів. З-під авто летіли іскри від екіпіровки Дениса. Він отримав опіки від дороги і від автомобиля.
На Дениса здали більше 100 літрів донорської крові, навіть більше 120. Йшла постійна інтоксикація через величезну кількість опіків. Лікування тривало довго.
Потім водія авто знайшли, затримали і відправили під суд.
Денис Худов вилікувався і знову почав їздити на мотоциклі. Він боєць, не зламався.
KV: Чи знаєте ви, як триває розслідування вбивства байкера на Харківському шосе?
Дмитро Буренін: Там взагалі сюр. Підозрюваний – відомий спортсмен з сумо, має певні досягнення. Він проходив обстеження з приводу психіатрії, наша судова система дозволяє йому це. Його ловили у кінотеатрі, хоча він мав сидіти у лікарні, і за це нікого не посадили. Процес іде, крапка не поставлена.
Читайте: Убийство байкера на Харьковском шоссе в Киеве: подозреваемый отправлен под стражу
Ми намагаємось висвітлювати процес інформаційно, але на судових процесах були дуже давно. В цьому році дуже високе навантаження, ми просто всюди не встигаємо.
KV: Які плани у “Мотохелпу” на наступний сезон?
Дмитро Буренін: Наш головний пріоритет – інтеграція у систему екстреної медичної допомоги. Якщо це відбудеться, ми розширятись не плануємо, бо часу не буде. У нас і так було 700 з гаком реагувань на ДТП, плюс більше 40 тренінгів, плюс 40 підтримок змагань, перевезення крові.
Якщо вийде налагодити співпрацю зі “швидкою”, це буде нашим піком, і ми будемо вже вдосконалювати те, що є. Зараз, якщо йдуть масові заходи, мітинги, ми приєднуємось до Червоного Хреста України, до їх загонів швидкого реагування, як ще один загін.
Географічно ми не плануємо розширюватись, бо давно відмовились від того. Колись пробували відкривати філії, і років 7 тому побачили, що це дуже великі адміністративні трудозатрати.
KV: Аналогічні організації в інших містах існують?
Дмитро Буренін: Звісно. Ми відкриті до співпраці, завжди готові допомогти. Ми показуємо, як у нас організовані процеси, фінанси, проводимо тренінги, взагалі ділимось досвідом. Чудова служба є в Одесі, є мотодопомога у Львові, вони теж круті, гарно розвиваються.
В 2019 році передавали досвід організації у Дніпрі, навіть зустрічались з Дніпровським Центром крові. Завдяки співпраці і валідації, котру ми проводили з київським Центром крові, ми тепер можемо іншим центрам крові показувати документи, що перевезення крові на мотоциклах це нормально. Думаю, у 2020 році в Дніпрі також стартує проект з перевезення крові волонтерами.
* Громадська організація “Мотохелп” (код ЄДРПОУ: 39127681)
Фото надані Дмитром БуренінимКиевVласть
Відомий київський фуд-блогер Інна Гордієнко відвідала три ресторани Азада Алієва з турецькою кухнею. Кулінарний екстаз, який вона отримала в усіх трьох ресторанах, вартий кожного читача КиевVласти. Тому читайте та смакуйте!
Цього разу розкажу про сімейство ресторанів з турецькою кухнею. Чому турецька кухня стала такою затребуваною? По-перше, вона зрозуміла українцям - шашлик, кебаб, шаурма, піде (піца), рис, овочі. По-друге, тут дуже швидка готовка. А ще українці люблять гостинність, а, як відомо, східні люди володіють цією якістю сповна.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Kebab Dash, вул. Антоновича, 111/17
Частенько в спілкуванні з друзями на ресторанну тематику, я чую таке запитання: чому у нас так багато вишуканих ресторанів і так мало ресторанів з дійсно смачною кухнею?
Kebab Dash - саме про кухню. Ви не побачите тут дорогих люстр на стелях, картин на стінах і посуду на столах. Але їжа змусить вас повернутися до цього закладу не один раз - все готується з пилу-жару, подається протягом 10 хвилин і будь-яка, навіть, складна страва, смакує божественно.
І що важливо - цей ресторан про м’ясну кухню. В чому секрет смачного м’яса в Kebab Dash?
По-перше, воно - халяль, тобто не містить компоненти, заборонені для вживання мусульманами (тварину годували натуральним кормом та вбивали так, щоб з тіла тварини витікла вся кров). По-друге, м’ясо закуповується сьогодні для використання сьогодні. По-третє, м’ясо готують на мангалі на ваших очах. І четверте - шеф-кухар з Туреччини, знає свою справу і робить її на відмінно!
Обов`язково замовте кебаб. Його тут декілька видів: гострий, не гострий, з фісташками, з рисом або булгуром. Порція величезна, окрім гарніра подається з запеченими на грилі помідорами та лавашем. До речі, хліб (піта) тут випікають на місці в справжній дровяній печі.
Отже, що саме ми спробували і що я вам наполегливо раджу тут з’їсти:
суп із сочевиці (веганський) - 65 гривень;
яланчи пача (суп на баранини з додаванням йогурту, яєчного жовтка і борошна) - 70 гривень;
мезе - 12 видів (від 65 до 100 гривень за порцію). Серед них раджу особливо: турецький курячий паштет з волоським горіхом та спеціями; соте з баклажанів на мангалі з овочами та часником; йогуртові мезе на вибір: з гострим перцем, з баклажанами на мангалі, з укропом, м’ятою та часником та із свіжим огірком;
кебаб фісташковий - 230 гривень;
гострий кебаб з суджуком - 240 гривень;
ягня на грилі (тонкі скибочки м'яса) з рисом, цибулею та овочами - 235 гривень;
рисовий пудинг - 70 гривень;
ірмік халва з морозивом - 110 гривень;
шекерпаре - 90 гривень.
Ціна-якість в Kebab Dash не підлягає обговоренню - я не знаю в Києві м’ясного ресторану, де настільки смачні страви коштуватимуть так дешево.
Ваша вечеря або обід буде недовершеними, якщо ви не замовите турецькі солодощі, відомі на весь світ: баклава, кадаіф, кюнефе, лор татлиси, ханим гебеі, везіров парман, гюльлач, шекерпаре, хелві, пішманіе, лукум. Це далеко не повний список солодкого раю, за яким не обов'язково їхати до Туреччини.
В Kebab Dash можна спробувати Шекерпаре, Кюнефе, Ірмік Халва та Пахлаву з фісташками - це дійсно райська насолода. Саме тому, ресторан завжди переповнений людьми, і навіть о 9 вечора тут повна посадка. Отже, обов’язково бронюйте столик, якщо хочете потрапити сюди!
Kebab&Burger Dash, вул. Хмельницького, 30/10
Це також ресторан смачного м`яса, але з акцентом на шаурму та бургери. Тут готують найсмачніший донер кебаб в місті та найкращі бургери за турецьким рецептом.
До речі, аби не було плутаниці у ваших головах щодо шаурми та донер-кебаба, поясню: різниці крім назви немає. Шаурма або шаверма - слово арабського походження شاورما, але в деяких країнах називається донер-кебаб від турецького döner kebab.
Це близькосхідна (левантійська) страва з піти або лаваша, начинена м'ясом, приготованим на грилі при постійному обертанні над вогнем. Саме “перевертати або крутити” перекладається з арабської “шаверма-shawurma” або з турецького “чеверме-çevirme”.
В Kebab&Burger Dash можна скуштувати аж 8 видів шаурми. Для всіх видів шаурми використовують м’ясо телятини з додаванням курдюка баранини. Так само, як і в інших закладах Dash - характерна риса Kebab&Burger в тому, що м`ясо тут закуповують щодня. Готується донер у вас на очах - відкрита кухня та мангал розташовані в першому залі ресторації.
Отже, вибирайте, який донер вам до вподоби:
донер в лаваші (це фактично класичний донер) - 115 гривень;
донер Томбік (подається в хлібі піта з овочами та картоплею) - 115 гривень;
донер Бейті (подається також в лаваші, але розрізаному на шматочки з овочами, йогуртом і сиром) - 175 гривень;
донер на хумусі - 215 гривень;
донер з рисом - 170 гривень;
донер з гарячою гострою закускою - 170 гривень;
донер порційний (подається на коржику з помідорами, перцем та цибулею) - 140 гривень;
донер Іскандер (подається на лаваші під соусом іскандер з йогуртом, помідорами та перцем) - 225 гривень.
Віднині мій улюблений донер саме на Богдана Хмельницького! Якщо ви це також зрозумієте, не зупиніться лише на донер - спробуйте також бургер.
Бургерів також 8 видів - шість із телятини, один з курятини і один веганський. Веганський бургер готується з авокадо, помідорами, огірками, руколою та під гватемальским соусом та коштує 150 гривень.
Всі бургери подаються з капустним салатом та картоплею фрі. І звичайно, ви можете замовити прожарку м’яса, яку забажаєте:
класичний бургер (з помідорами, латуком, маринованими огірками та коктейльним соусом) -135 гривень;
чізбургер (класичний, але з сиром чеддер) - 145 гривень;
карамелізований бургер (додається карамелізована цибуля та соус буффало) - 155 гривень;
донер бургер (донер замість котлети) - 175 гривень;
стамбульський бургер (з пастою з червоної квасолі, суджуком та голландським сиром під соусом ранч) - 185 гривень;
мексиканський бургер (з бастурмою, з перцем халопеньйо, з сиром чеддер під соусом барбекю) - 195 гривень;
бургер з курятиною - 135 гривень.
Я замовила класичний бургер і, як на мене, він був смачнішим, аніж в The Burger.
Звичайно в ресторані безліч інших смачних страв. Замовте:
- сочевичний суп, який відрізняється від сочевичного супу в Kebab Dash - 65 гривень;
- суп Doner - 75 гривень;
- салат Чобан (дрібно порізані овочі під оливковою олією та лимонним соусом) - 80 гривень;
- піде (турецька піца, за формою схожа на великий човник з тіста) з телятиною, сиром, помідорами і зеленню - 145 гривень.
Окремо раджу сніданки - 195 гривень за 600 грамів. До сніданку входять: мед, варення, вершки, абрикос, шоколад, білий та твердий сир, помідори черрі, огірок, суджук та смажені яйця.
Fish Dash, вул. Коновальця, 15/2
Поки що це єдиний ресторан сімейства, що спеціалізується на рибі та морепродуктах, які готуються з турецьким колоритом, та подаються з турецькою гостинністю. В чому фішка Fish Dash і чим він відрізняється від інших рибних ресторанів Києва?
По-перше, рибу сюди привозять двічі на тиждень з Туреччини в спеціальних контейнерах із льодом.
По-друге, будь-яку рибу чи морепродукти, що викладаються на вітрину, можна придбати в сирому вигляді (вам запакують з собою), або замовити офіціанту (вам приготують в той спосіб, що ви забажаєте).
По-третє, тут дуже оригінальна подача страв. Наприклад, сібаса або дораду для вас можуть запекти в солі і подати у палаючому вогні.
Отже, що ми замовляли в Fish Dash і чим нас здивували:
закуски (мезе) - їх тут близько 20 на вибір. Ми обрали - Лагос в гірчично-медовому соусі, Гріт з авокадо (сир перетертий з авокадо та горішками), Рокко-гріт з руколою (ніжний йогурт із спеціями та руколою), хавуч тарама з моркви, часнику, волоського горіха, фіш даш муамар з маринованих овочів гранатовому соусі. Ціна за порцію від 70 до 120 гривень;
тар-тар з лососем -145 гривень та тар-тар з сібасом -135 гривень;
креветки в маслі (подаються на пательні з грибами) - 205 гривень;
рибні кульки -135 гривень за штуку;
сірдак з осетрини “Fish Sirdak” в часниковому соусі - 420 гривень;
восьминіг гриль - 550 гривень;
холодний Ляб-лябі - 95 гривень;
запечений гарбуз - 95 гривень.
Мене просто вразив стіл із мезе! Це так зручно, коли ти чекаєш на основні страви, а тобі відразу пропонують в цей час з’їсти смачну закуску.
Неймовірно смачний тар-тар з сібаса та лосося на подушці з авокадо.
Рибні кульки з міксу різної риби та ще й в лимонно-пряній підливці - просто шедевр! Замовте обов’язково.
Сірдак з осетрини - фірмова страва, теж вартує окремого компліменту. Протушкований з петрушкою та лимонно-часниковому соусі, він просто тане у вас на губах. Осетрину, приготовану в такий спосіб, я теж ще жодного разу не пробувала.
Під страви обов’язково візьміть білого азербайджанського вина Savalan Chardonnay - 150 гривень за 150 мл.
Ну і на завершення вечері замовте божественний запечений гарбуз. Навіть заради цього десерту варто відвідати Fish Dash. Це щось особливе, і не піддається опису.
А під цей десерт, вас пригостять смачним східним чаєм з чебрецем (це приємна родзинка в усіх закладах Dash) за розпорядженням власника ресторану Азада Алієва. Він - душа своїх закладів і знайомиться майже з кожним гостем.
Тож бажаю вам Afiyet olson і не забувайте стежити за моєю сторінкою у Facebook та моєю сторінкою в Instagram.
Читайте та смакуйте: Пісні блюда в ресторанах Києва (фото, меню, ціни)
Фото та відео автора
КиевVласть
Сьогодні все більше українців переконуються у тому, що медичне страхування (безперервне страхування здоров'я) стає найбільш ефективною інновацією вітчизняної системи охорони здоров'я. Адже передбачає, що страхова компанія організовує, оплачує та контролює якість наданих застрахованому медичних послуг при гострому захворюванні, загостренні хронічного захворювання, травмі, отруєнні або інших наслідках нещасного випадку.
Програма страхування
Межі надання медичних послуг чітко зафіксовані договором страхування. Невід'ємною частиною договору є програма страхування. Вона, як правило, має декілька субпрограм.
Субпрограма “Стаціонарне лікування” передбачає організацію та оплату медичних послуг при госпіталізації застрахованого в екстреному або плановому порядку.
Згідно з субпрограмою “Амбулаторне лікування” організовується та оплачується застрахованому надання амбулаторних медичних послуг, лабораторних та інструментальних досліджень, як в умовах медичних закладів, так і на дому.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
За субпрограмою “Невідкладна (швидка) допомога” надаються послуги швидкої медичної допомоги при виникненні стану, який загрожує життю застрахованого та потребує негайного медичного втручання.
Відповідно до умов субпрограми “Медичне забезпечення” страховик оплачує вартість лікарських засобів, призначених лікарем та придбаних в аптечній мережі на суму, зазначену у програмі страхування.
Читайте: Кому сьогодні вигідно корпоративне медичне страхування
Дії застрахованого для отримання медичної послуги
Якщо у людини, яка має поліс медстрахування, виникли проблеми зі здоров'ям, вона перш ніж роботи будь-які дії, має звернутися (зателефонувати) до страхової компанії. В компаніях для цього працюють цілодобові консультативно-диспетчерські центри. Номер телефону для звернення обов'язково зазначено у страховій картці.
Також за допомогою страхової картки здійснюється ідентифікація застрахованого при зверненні до страхової компанії. Цей документ посвідчує його право на отримання медичної допомоги та послуг за договором медичного страхування. Страхову картку не можна передавати іншим особам для отримання ними медичної допомоги та послуг. А при зверненні до медичних закладів потрібно пред’явити її разом з посвідченням особи.
Звернутися до страховика з повідомленням про страховий випадок може як застрахована особа, так і людина, яка діє в її інтересах (родич, знайомий, лікар). Страховику при зверненні повідомляється: прізвище, ім’я та по батькові застрахованого; номер страхової картки; причина звернення; місце перебування та номер контактного телефону.
На підставі отриманої у зверненні інформації та з’ясувавши необхідні додаткові відомості лікар-координатор:
викличе бригаду швидкої медичної допомоги;
організує консультацію відповідного фахівця поліклініки або планову госпіталізацію;
надасть консультацію по телефону.
Якщо за життєвими показниками госпіталізація до медичного закладу з переліку, визначеного договором страхування, неможлива, застрахований госпіталізується до найближчої до його місця перебування лікарні з наступним переведенням до базового лікувального закладу.
В усіх інших випадках лікар-координатор СК визначає медичний заклад для надання медичної допомоги по кожному конкретному страховому випадку, керуючись характером клінічної проблеми, технічними можливостями конкретного медичного закладу, побажаннями застрахованого в межах та на умовах договору та програми страхування.
У випадку виникнення при зверненні до медичного закладу організаційних або інших питань необхідно терміново звернутись до страхової компанії.
Погоджувати з лікарем-координатором страховика слід придбання будь-яких медичних препаратів та пристроїв, отримання будь-якого роду медичних послуг, навіть якщо вони були призначені лікарем, а також механізм їх оплати.
Якщо немає можливості звернутися до страховика
За умови фізичної неможливості зв’язатися з лікарем-координатором СК (втрата свідомості або стан порушеної свідомості) допускається надання необхідних послуг лікарями екстреної медичної служби без попереднього узгодження зі страховою компанією. Проте за першої нагоди необхідно повідомити про такий випадок лікаря-координатора страхової компанії. Це вигідно, насамперед, застрахованому, бо страхова компанія буде контролювати якість наданих медичних послуг та візьме на себе фінансові витрати відповідно до договору страхування.
Якщо при настанні страхового випадку застрахований самостійно сплатив за медикаменти та медичні послуги, можливе відшкодування фактично понесених ним витрат. Для цього страховику потрібно надати:
оригінал заяви застрахованої особи про настання страхового випадку;
документи, які підтверджують факт настання страхового випадку (медична довідка або виписка з історії хвороби з переліком призначених медикаментів);
документи, які підтверджують факт понесення фінансових витрат (оригінали платіжних документів із зазначенням медичних послуг та медикаментів і їх кількості);
документи, які ідентифікують фізичну особу (копія паспорту та ідентифікаційного номеру застрахованої особи та/або вигодонабувача, для неповнолітніх – копія свідоцтва про народження).
Надати документи на відшкодування можливо як в офісі страхової компанії в робочі години, так і поштою на адресу страховика (рекомендованим листом з переліком документів).
Згідно правил страхування на розгляд документації та складання страхового акту передбачено 15 робочих днів. У випадку відмови у страховій виплаті протягом ще 10 робочих днів страховик повинен надати письмову відповідь стосовно причини відмови. Якщо страховик визнає подію страховим випадком, то має 15 робочих днів на здійснення виплати з дня отримання заяви на відшкодування.
Заява на відшкодування надається тільки по завершеному страховому випадку та виключно за підписом застрахованої особи. В ній також вказується рахунок застрахованої особи для переказу страхового відшкодування. Інша людина може надати таку заяву лише при наявності нотаріально завірених довідки про право на спадщину або доручення.
Читайте: Юлия Добренкова: Мы видим перспективу в развитии медицинского страхования
Юлія Добренкова, генеральний директор страхової компанії "КРОНА"KиевVласть
Друзі!
До вашої уваги продовження публікації розділів основних аспектів Нової аграрної політики. Всі публікації виданих розділів основних аспектів Нової аграрної політики ви можете переглянути в моєму профілі на КиевVласти або на моїй сторінці у FB.
Рослинництво - первинна виробнича ланка не тільки в аграрній галузі, а і в усій економіці. Переоцінити її важливість неможливо.
Форма земельних відносини на пряму впливає на галузь рослинництва. Тільки завдяки оптимальній формі земельних відносин може бути досягнута ефективність використання земельних ресурсів за всіма критеріями ефективності, основними з яких є: структурний, технічний, технологічний, економічний, витратний, соціальний, екологічний, енергетичний, інвестиційний критерії.
За критеріями ефективності, явну перевагу над орендною формою має самостійне господарювання. В свою чергу, самостійний обробіток за способом організації господарської діяльності можна поділити на одноосібний (сімейним) та колективний.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Колективна форма господарювання є перспективніша за одноосібну (сімейну) з точки зору об’єднання (кооперації) активів і зусиль власників землі, а відтак - переважає за сукупною ефективністю. При цьому, одноосібний (сімейний) спосіб забезпечує реалізацію виробничої діяльності з більшою дохідністю, побудованої на індивідуально вираженому виробництві, в основі якого непересічні особисті знання, вміння та трудові якості власника землі та членів його сім'ї.
Сьогодні в країні панує неефективна орендна форма земельних відносин. Перехід від орендної форми до самостійного господарювання призведе, фактично, до зміни форми земельних відносин за ініціативи власників землі. По суті це Народна земельна реформа. Така реформа стане основою для подальших позитивних змін в аграрному виробництві.
Умовами для початку реформування земельних відносин необхідна вільна від оренди земля, наявність підрядника, і головне, розуміння і бажання власника землі отримувати більше доходу. Організація такої діяльності не передбачає проведення екстрених законодавчих змін. Такі товариства можуть створюватися на базі господарських товариств.
Колективне господарювання юридично може бути оформлене, як приклад, товариством з обмеженою відповідальністю, де кожен власник землі становиться учасником товариства і вносить до статуту право користування земельною ділянкою, що належить йому.
Таким чином, формується суб’єкт господарювання який, через колективну функцію об’єднання (кооперації) активів і зусиль власників землі становиться первинним товаровиробником. Таке товариство власників землі реалізує самостійну форму обробітку землі її власником. Розподіл результатів діяльності товариства відбувається за рішенням його членів.
Слід розуміти, що товариство власників землі, одноосібний чи сімейний товаровиробник – це не лише власники основного засобу виробництва (землі), а й первинний товаровиробник, і відповідальний позичальник. Таким чином, у особі первинного товаровиробника держава отримає реальні об’єкти для інвестування. З товариствами власників землі стає можливим здійснення прямого державного кредитування.
Важливою складовою реалізації Народної земельної реформи є наявність вільного підрядника. Вільний підрядник являє собою суб’єкта господарювання з наявними вільними засобами та матеріалами необхідними для проведення всього комплексу аграрно-польових робіт.
Проведення розрахунку між товариством власників землі і підрядником відбувається після продажу товариством продукції (врожаю). Договори між товариством та підрядником, окрім умов надання послуг та проведення розрахунків, повинні містити і гарантії їх виконання.
В Україні навколо отримання можливості обробляти землю за орендною формою склалася висока конкуренція, яка спричинена високою прибутковістю від діяльності та вільними засобами (матеріальними грошовими) для обробітку землі.
Підрядна форма обробітку землі формуватиме обсяги роботи для вільних засобів виробництва тих же орендарів. Тобто, орендарі можуть обробляти землю її власникам надаючи їм послуги, не беручи її в оренду. Мотивувати до таких дій орендарів буде бажання виконання більших обсягів робіт та отримання додаткового прибутку. Також, не виключається і швидка поява підрядників в “чистому” вигляді.
Організаційні заходи з формуванням діяльності товариств власників, її підтримки можуть взяти на себе спеціалізовані організації.
Поступове накопичення прибутку товариством власників землі або вчасне формування механізму прямого державного кредитування створить умови для формування у товариства власної матеріальної бази та обігових коштів необхідних для господарської діяльності і виведе товариство в господарську самостійність.
Без законодавчих змін процес реформування буде уповільнюватися із-за перебування землі в користування (оренда чи емфітевзис) і тільки по мірі закінчення договорів користування люди зможуть переходити до самостійного господарювання. Отже, для пришвидшення реформування буде необхідне прийняття певних законодавчих змін, які нададуть людям можливість позбавитися від тягаря оренди.
Товариства власників землі можуть бути об’єктами інвестування. Інвестиції можуть бути спрямовані на розбудову аграрного сектору економіки в сільській місцевості. Вони формуються за територіальним принципом. Діяльність товариств-власників землі, фактично, буде співпадати з ідеологією та цілями об’єднання територіальних громад, їх прагненням до соціально-економічного розвитку своєї території - для держави це безпрограшна схема.
Важливу роль в процесі інвестування повинна відіграти нова кредитна політика держави, яка забезпечить кредитним ресурсом розвиток первинного виробника, по суті власників землі. Так, забезпечення об’єднань власників землі обіговими коштами для обробітку 1 млн гектарів землі потребуватиме 10-15 млрд гривень, що багатократно перевищує щорічні державні капітальні програми з підтримки аграрного сектору.
Підкреслимо, що очікується отримання власником землі доходу, що у 2-4 рази більший, ніж до реформування. Це створить можливість для усуспільнення прибутку в розмірі 200-300 млрд гривень, що значно активізує споживчий ринок країни та стимулювати розвиток економіки в цілому.
Окрім пожвавлення макроекономічних показників, вдала реалізація земельної реформи сформує певні позитивні умови. Збільшиться дохід власника від землі. Стане можливим дешеве споживче кредитування для власників землі.
Як результат, гостра потреба у певних власників землі з продажу землі спаде. Запрацюють інші ринкові механізми, які знімуть потребу у формуванні ринку землі. Як наслідок, земля залишиться у власності українського народу без збитків інтересам суб’єктів права власності на землю.
На такому позитивному підґрунті можна буде законодавчо встановити порядок обігу землі.
Державна земля повинна залишатися у власності держави. Пріоритетне право користування державною землею повинно бути надане спеціалізованим державним аграрним установам та товариствам власників землі на територіях формування таких товариств.
Народна земельна реформа, як перший етап впровадження Нової аграрної політики, стане підґрунтям для початку модернізації галузі тваринництва й харчової промисловості – другого та третього етапів розвитку, відповідно до Нової аграрної політики.
Читайте: Нова аграрна політика. Існуючі форми земельних відносин в Україні
Роман Головін, кандидат наук з державного управлінняKиевVласть
Зараз майже завжди у об'явах щодо вакансій, під час співбесід використовують магічне слово “соцпакет”. Кожен роботодавець вкладає в нього свій зміст та наповнення. Одні готові просто виконувати закони та обіцяють “білу” зарплату, оплачувану відпустку та лікарняний лист. Інші додають до соцзабезпечення працівника реальні додаткові бонуси - проведення корпоративних свят, можливість навчання за рахунок роботодавця, абонемент до фітнес-залу, компенсацію проїзду або мобільного зв'язку, медичне страхування.
У Трудовому кодексі корпоративний соціальний пакет (соцпакет) не згадується. Це слово з'явилося у побуті, коли заговорили про соціальну відповідальність бізнесу. Воно прижилося, але поки у питанні “що ж таке соцпакет?” немає єдності. Кадровики вважають, що це весь набір пільг, які забезпечують працівнику комфортні умови праці. Юристи кажуть, що до соцпакету відносяться тільки ті блага, що не передбачені трудовим законодавством.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
На сьогодні, за даними опитувань, 72% українців вважають наявність соцпакета важливим плюсом при працевлаштуванні, а до бажаного його наповнення, насамперед, включають добровільне медичне страхування (ДМС), а вже потім оплату харчування, проїзду, мобільного зв'язку тощо.
Така важлива роль надається добровільному медичному страхуванню у соціальному пакеті працівника через кризу української системи охорони здоров'я. Адже ринок добровільного медичного страхування сьогодні вже пропонує оптимальний спосіб забезпечення громадян України якісними медичними послугами. І зростання популярності ДМС із року в рік є цьому підтвердженням.
ДМС для працівника: хто виграє більше
Раніше найбільші вітчизняні підприємства вирішували питання турботи про здоров'я працівників, створюючи власну медичну базу (медпункти, поліклініки, стаціонари, санаторії-профілакторії). Це багато у чому довело свою ефективність, а також отримало визнання з боку співробітників колективу. Проте сьогодні зберегти подібну систему медичного забезпечення вдалося лише незначній кількості юридичних осіб. Корпоративна медична страховка, по суті, відновлює ефективну систему охорони здоров'я, тільки у сучасній альтернативній формі.
При укладанні договору корпоративного медичного страхування, який передбачає оформлення полісів ДМС для працівників за рахунок роботодавця, виграють обидві сторони.
Роботодавець отримує:
підвищену лояльність працівника до компанії та можливості залучати більш кваліфіковані та затребувані на ринку кадри;
можливість контролювати ситуації, пов'язані з непрацездатністю працівників;
уникати виділення непередбаченої матеріальної допомоги у випадку раптової тяжкої хвороби працівника (витрати на діагностику та лікування працівника можуть покриватися за допомогою ДМС);
імідж соціальної відповідальної компанії, яка успішна, фінансово стійка та дбає про працівників.
Працівник отримує:
реальну можливість убезпечити себе та свою сім'ю від непередбачених фінансових витрат у разі хвороби;
гарантію отримання медичної допомоги більш високої якості: страхова компанія вибирає медичні установи, що надають послуги в рамках ДМС для корпоративних клієнтів, постійно контролює і аналізує рівень їх послуг;
підвищення якості життя завдяки простоті і зручності вирішення всіх питань, пов'язаних зі здоров'ям.
З чого складаються програми ДМС
Замовник особисто визначає наповнення програми, бере участь у формуванні необхідних опцій, видів та обсягів послуг та вибирає категорії медичних установ, що впливає на вартість страхового поліса.
Программа ДМС включає стандартні (базові) опції (швидка, стаціонарна та амбулаторна медична допомога), додаткові опції, серед яких стоматологічна допомога та профілактично-оздоровчі програми (вітамінізація, вакцинація, імунізація, онкопрофогляд, скринінг, профілактичний масаж, басейн, фітнес-зал, офісна аптечка), та бонусні опції, які можуть включати нетрадиційні методи лікування, супроводження вагітності та пологів, корпоративний ліміт на виключення.
Опція “швидка медична допомога” передбачає надання екстреної медичної допомоги за місцем виклику, транспортування медичним транспортом в лікувальну установу, медичний супровід при транспортуванні при станах, що загрожують життю або здоров'ю застрахованого.
“Стаціонарна медична допомога” передбачає діагностику і лікування захворювання або травми, що послужила причиною госпіталізації. Проведення лабораторних та інструментальних досліджень, лікарські консультації, хірургічні та консервативні маніпуляції, фізіотерапевтичні процедури, перебування у клініці, догляд медичного персоналу, витрати на ліки та харчування під час перебування в клініці.
“Амбулаторно-поліклінічна допомога” включає консультацію, лабораторні дослідження, апаратну діагностика (УЗД, рентген, ЕКГ тощо), оплату медикаментів за призначенням лікаря, ін'єкції, крапельниці, фізіотерапевтичні процедури в умовах поліклініки або денного стаціонару.
Зміст і вартість страхових програм ДМС залежать від:
кількості застрахованих співробітників в рамках корпоративної програми ДМС (як правило, рахується за принципом “оптових” знижок);
специфіки роботи застрахованого персоналу і регіону, де розташована компанія;
наповнення програми різними опціями;
лімітів відповідальності страховика;
матеріально-технічного рівня клінік і медичних установ (державні, відомчі, комерційні, спеціалізовані), в яких будуть лікуватися застраховані співробітники;
наявності додаткових послуг (покриття профілактичних заходів, вакцинація, вітамінізація, доставка медикаментів додому тощо).
Як обрати страховика
При виборі страховика для обслуговування по ДМС співробітників підприємства варто звертати увагу на досвід роботи як на ринку, так і у сфері медичного страхування. Наприклад, СК “КРОНА” вже 18 років працює на ринку добровільного медичного страхування та одночасно обслуговує колективи від 5 до 16 600 осіб. 96% наших договорів з ДМС пролонгуються на наступний рік.
Дуже важливо, чи контролює компанія лікарів-координаторів, які отримують звернення і першими контактують з застрахованими. Консультаційно-диспетчерській центр СК “КРОНА” працює вже понад 16 років, забезпечуючи надання своєчасної медичної допомоги застрахованим по всій території України. Застраховані в СК “КРОНА” можуть в режимі 24/7 звернутися з власною проблемою зі здоров'ям, отримати фахову консультацію професійного медика та організацію медичної послуги в найкоротші терміни.
Читайте: Второй год подряд сотрудники НЭК “Укрэнерго” под страховой защитой СК “КРОНА”
Зараз страхова компанія “КРОНА” здійснює страховий захист за програмами добровільного медичного страхування понад 30 тисяч осіб, які є працівниками більш ніж 200 підприємств України. СК “КРОНА” обслуговує за полісами ДМС працівників організацій різних форм власності та сфер діяльності, з вітчизняним і зарубіжним капіталом, має клієнтів усіх верств населення. А також входить у ТОП-20 по розміру зібраних страхових платежів з добровільного медичного страхування на страховому ринку України.
Загалом сучасний потенціал вітчизняного страхового ринку дозволяє задовольнити побажання практично кожної компанії, яка прийняла рішення застрахувати своїх співробітників по корпоративній програмі ДМС. Адже для страховиків ДМС корпоративних клієнтів - один з найбільш перспективних сьогодні видів медичного страхування, який корисний і підприємству, і його працівникам.
Читайте: Юлия Добренкова: Мы видим перспективу в развитии медицинского страхования
Юлія Добренкова, генеральний директор страхової компанії "КРОНА"KиевVласть
У минулому році їздив амбулаторіями Чернігівщини і дорогою зустрів стареньку машину “екстренки”. І от ще тоді подумав: а що, як ця автівка поламається шляхом до лікарні – людину просто не встигають врятувати! Навряд чи після такого родичі шукатимуть правди – бо просто звикли, що в Україні медицина не стоїть у пріоритеті.
На жаль, політика чинної влади з її приходом не змінилася. Вона просто довикористовує старий ресурс, не думаючи як все змінити. Наші лікарі вимушені добиратися на виклик на тих самих автівках “швидкої”, що й їхні навіть бабусі. Хоча до ладу автопарк екстреної служби вже можна було привести давно. От, у наступному році є навіть гроші на його оновлення. Та влада українців ділить за пропискою – “щасливчиків” встигнуть довезти до лікарні, а ті, кому не пощастило з обраним владою містом – будуть сподіватися на добру вдачу.
У 2019 влада планує запустити “новий” пілотний проект з оновлення матеріально-технічної бази “екстренки” лише у кількох областях. На нього з бюджету виділяють 922,57 млн грн.
Вибір областей для пілоту виглядає дивним. Саме в них у різні роки вже проводилися подібні пілотні проекти. За ними вони отримували новий транспорт, тоді як решта України не мала взагалі нічого. І - на додаток - у цих “щасливчиків” вже створені єдині диспетчерські центри, які зараз є тільки у 9 областях України.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Окремо виділю Донеччину. Тут терміново необхідно створити з нуля систему екстреної медичної допомоги - створені раніше обласний центр медицини катастроф і закуплені автомобілі залишилися на окупованій території. Та яке це має відношення до реформи всієї системи екстреної медичної допомоги?
Тобто, уряд вирішив показати “реформу” в окремих, обраних областях, які і так можна назвати “вітриною для виставки”, бо у них система ЕМД (екстреної меддопомоги) розвинена найкраще. Для цього він закидає їх грошима. Зробить він це за рахунок інших областей. На екстрену меддопомогу в них виділять у 2019-му ще менше грошей, аніж цьогоріч. Про це я писав у минулому блозі.
Та якби провладна більшість хотіла реформувати “екстренку” насправді – то фінансувала б усіх рівномірно. Пілотний проект виглядає дивним і тому, що на 5 областей і 1 місто виділили половину суми, яка потрібна на один рік для закупівлі обладнання для системи ЕМД для всієї України. І зараз я розкажу – чому робити це потрібно поступово і по всій території України.
Минулого разу я писав, що ЕМД приймає на себе додаткове навантаження під час псевдореформи медицини від влади. Щоб наша система ЕМД ефективно працювала навіть у таких умовах, потрібно врешті закінчити почату ще 5 липня 2012 року реформу. Тоді Верховна Рада прийняла Закон “Про екстрену медичну допомогу”. Економічна криза і політична нестабільність 2014 року не дозволили провести реформування в повному обсязі.
Зробити це реально і зараз – оновивши і заново сформувавши матеріально-технічну базу в усіх областях України. Звісно, розвиток системи оперативно-диспетчерських служб та закупівля спеціалізованого автомобільного транспорту потребують великих фінансових ресурсів. Та й це – не проблема.
Рахуємо.
Нині централізовані диспетчерські служби є в дев'яти областях. Щоб зробити такі ж в інших, потрібно додатково трохи більше 380 млн грн. З іншого боку, ці служби успішно створює сама місцева влада - за рахунок коштів Державного фонду регіонального розвитку. Тому немає першочергової необхідності виділяти додаткове централізоване державне фінансування на цей напрямок. Краще закцентувати на оновленні автівок – бо ж система ЕМД може працювати дійсно ефективно, якщо буде відповідна кількість спеціалізованого санітарного транспорту.
В Україні, згідно з нормативом (у т.ч. + 25% резерву), його має бути 4426 одиниць, з них: тип В - 3665 одиниць, тип С - 761 одиниця. Нині на балансі є тільки 2965 одиниць автомобілів швидкої медичної допомоги, з них: тип В - 2725 одиниць, тип С - 240 одиниць.
З усього цього переліку техніка та спеціалізований санітарний транспорт в середньому на 60-70% застарілий, фізично зношений і потребує заміни. Крім того, українська система ЕМД, не маючи іншого виходу, й досі експлуатує автівки, які не відповідають вимогам Національного стандарту і не можуть використовуватися як автомобілі екстреної медичної допомоги.
Для формування необхідного парку спеціалізованого санітарного транспорту для надання екстреної (швидкої) медичної допомоги необхідно придбати 2830 автомобілів, з них: тип В - 2281 одиниць на загальну суму 4 678,3 млн грн; тип С - 549 одиниць на загальну суму 1 705,2 млн грн. Всього на закупівлю спеціалізованого автотранспорту необхідно 6 383,5 млн грн.
Додамо до цієї суми ще додаткові витрати на закупівлю іншого обладнання та створення інформаційної інфраструктури - вийде загальна потреба - 6 775,7 млн грн.
Звісно, таку суму бюджет одного року не потягне. Проте її можна безболісно розділити на кілька років. Крім того, такий великий обсяг організаційних та виробничих ресурсів неможливо зараз забезпечити. Як приклад, виробничі можливості українських підприємств не дозволять зробити більше 1100 машин екстреної медичної допомоги в рік.
Ми можемо реально реформувати систему екстреної меддопомоги за 2019-2021 роки. При рівномірному розподілі фінансування на три роки, потреба на 2019 рік складе 2,3 мрд грн для всіх областей України. На жаль, чинна влада пішла іншим шляхом і намагається заробити собі бонуси на прийдешніх виборах, знову закидавши грошима одних, і кинувши напризволяще інших. Та наші люди – не сліпі. Вони розуміють: між робити “абищось для видимості” і “робити максимально якісно” у однакових умовах є велика різниця.
Впевнений, за три роки після зміни влади ми зможемо створити в Україні дійсно ефективну систему екстреної медичної допомоги – чекати залишилось недовго.
Читайте: “Швидка” приїжджатиме вчасно, коли влада зробить справжню реформу, а не передвиборний піар
Валерий Дубиль, народный депутат Украины, фракция “Батькивщина”
KиевVласть
6-й рік у країні проходить реформа екстреної медичної допомоги. Стартувала вона ще у 2012 – з прийняттям Закону України “Про екстрену медичну допомогу”. Та замість “покращень” і життя “по-новому”, ЕМД (екстрена меддопомога) з кожним роком помирає.
Мало того, не маючи розвинену систему лікарень, які прийматимуть пацієнтів зі “швидких”, влада обмежила перелік випадків, у яких до пацієнта приїде бригада. У дитини температура? Чекайте до завтра і їдьте до “сімейника” у громадському транспорті. А те, що температура може бути не лише виявленням звичайної простуди, МОЗ у своїх постах у фейсбуку забув нагадати. А щоб це зрозуміти – в країні має бути розвинена діагностика і має постійно проводитися контроль здоров’я. Це у нас є?
Ось так, економлячи на пацієнтах і замовчуючи реальні проблеми у галузі, влада прикривається “європейським досвідом”, не створивши при цьому європейські умови.
Цьогоріч у фінансуванні ЕМД взагалі цікаві обставини: гроші є навіть на оновлення матеріально-технічної бази, тільки от “екстренка” більшості областей цього не дочекається. То в чому ж справа?
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Другий рік бюджети місцевої влади витягають “екстренку”, щоб та бодай вижила – у цьому я неодноразово пересвідчувався під час зустрічей на місцях. Бо центральна влада щороку знижує її фінансування з держбюджету. Зменшується і обсяг закупівель ліків, які дорожчають на очах. Бюджет на них не збільшується, а стоїть на місці – не зважаючи на інфляцію й інші чинники. Про оновлення автопарку взагалі не говорю – місцеві бюджети й так напівпорожні. Цим би мала займатися держава. Та держава, точніше – центральна влада, займається зовсім іншим: підготовкою до виборів.
Чинна команда урядовців вирішила закидати грошима деякі області, лишаючи “екстренку” інших ні з чим. І саме в цих областях вона покаже “успіхи реформи”. Такий крок виглядає мінімум непрофесійно – нині через нову “реформу” системи охорони здоров’я значення екстреної меддопомоги різко зростає не в окремих областях, а в усій Україні.
По-перше, через реформу первинки, а точніше – концентрування на ній грошей – скорочується мережа медзакладів. Бо решта рівнів залишаються без фінансів. У 2018 році субвенція була недофінансована на понад 27 млрд грн, або на 37% від загальної потреби. У проекті ж бюджету на 2019 рік цей дефіцит зростає на 45% і доходитиме до 39 млрд грн. Паралельно із скороченням фінансів, змінюється і організаційно-правовий механізм керування медзакладами – вони мають автономізуватися. Медзаклади фінансуватимуться і функціонуватимуть за іншим порядком. І доки вони не увійдуть у реформу і не освояться, ЕМД (екстрена меддопомога) закриватиме “хвости”.
По-друге, екстрена медична допомога приймає на себе всі збої або провали у роботі інших елементів системи охорони здоров'я. Не працює система первинної медичної допомоги - збільшується кількість викликів швидкої допомоги, закривається відділення районної лікарні - навантаження переходить на екстрену медичну допомогу, непрацююча система СЕС призводить до спалаху інфекційних захворювань і збільшення навантаження на систему екстреної медичної допомоги. Прикладів – безліч.
“Екстренка” фактично виступає запобіжником реформування всієї системи охорони здоров’я, і стосується це не вибраних областей, а всієї країни. Та наша влада вирішила інакше – дати не всім рівномірно, а в одних забрати, а інших – забезпечити сповна. Таке враження, що знову, як і у випадку з “реформою” первинки, “реформатори” вже готують сценарії сюжетів про чергову перемогу. А що залишиться за екранами телевізорів?
На цифрах це виглядає так. В усій Україні фінансування ЕМД у наступному році через субвенцію скоротиться на 3,3%: у 2018 році воно склало 5,55 млрд грн, а на 2019 рік закладають 5,36. Для опонентів одразу скажу, що цифру ми виводили за формулою з Постанови Кабміну №618 від 19.08.2015 (редакція від 25.04.2018).
При тому, що дефіцит на 2018 рік вже склав більше 25% від потреби, влада вирішила скоротити фінансування ще – на 3,4%! І вона не зважає на те, що інфляція у 2018 році буде 10%, “мінімалка” з 01.01.2019 зросте на 10,8%, ціни на дизпальне за рік виросли на 30,4%!
Фінансування “екстренки” через субвенцію потрібно збільшити мінімум на 12,8% у порівнянні з минулим роком, і ніяк не зменшити! А та сума, яку хоче виділити на неї влада – на 1,37 млрд грн менша за необхідну. Я вже не говорю про оновлення матеріально-технічної бази!
Із забезпеченням ліками маємо ту саму ситуацію. Прогнозне зростання цін на них за 2018 рік складе близько 20%. А фінансування залишається ще на рівні 2017 року! І дефіцит складе 34,3% від необхідної суми. Це значить, на третину менше за необхідне будуть забезпечені бригади “екстренки” ліками. Ймовірно, влада планує, що бригади їздитимуть на виклики не з медикаментами, а з обіцянками уряду?
Найцікавіший момент, про який я детальніше розповім у наступному блозі. На оновлення матеріально-технічної бази влада закладає 922,57 млн грн і обзиває таке “покращення” новим пілотним проектом. Лише 5 областей і 1 місто отримають ці гроші. Чому? Дуже цікаве запитання, на яке спробую дати відповідь наступного разу. Зараз же резюмую: постійне зниження фінансування ЕМД - це тенденція цього уряду. У той же час незрозумілі піар-ходи – концентрування грошей на вузьких ділянках, яке вигідне владі, не вигідне українській системі охорони здоров’я. Тому цілком зрозумілі і прогнозовані масові протести перед КМУ саме медиків екстреної медичної допомоги.
Судячи з цифр, діюча влада навряд чи інакше ставитиметься до проблеми. Та ж її керівництво не вічне – чекати залишилось недовго. У нас є кваліфіковані медпрацівники і експерти, які понад усе вірять у гарне майбутнє “екстренки”. Об’єднавшись у новому уряді, ми зможемо його наблизити!
Читайте: Бюджети медицини країн ЄС: чому потрібно навчитися Україні
Валерий Дубиль, народный депутат Украины, фракция “Батькивщина”
KиевVласть
Українцям, на жаль, досить часто приходиться стикатися з викраденням цінних речей, таких як телефон, гаманець, оргтехніка, прикраси тощо… Та що робити, коли викрадають найцінніше – дітей?
Подібних випадків по всій Україні чимало. У столиці дев'ятирічна дівчинка пішла з мамою до великого торгово-розважального центру. Поки дитина розважалася, мама відійшла купити кави. Уже за 15 хвилин доньки не знайшла. Не запанікувавши, вона звернулася до охорони, аби охоронники перекрили всі входи та виходи з будівлі. За півгодини дитину знайшли в чоловічому туалеті – вона була підстрижена “під хлопчика” та переодягнена в хлопчачий одяг. На щастя, все обійшлося. Дитину знайшли, а викрадачі втекли. Але, очевидно, що викрадення планували професіонали.
Відповідно до статті 12 Закону України від 26.04.2001 р. №2402-ІІІ “Про охорону дитинства” виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Зауважу: Ваша дитина – це насамперед Ваша відповідальність.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
До речі, ввечері 20 жовтня в Оболонському районі столиці з дошкільного закладу зникло немовля, якого залишив батько під східцями на першому поверсі будівлі, коли пішов за старшою донькою у групу. Правоохоронці з'ясували, що викрадення здійснила жінка, котра сама нещодавно втратила дитину. Наразі зловмисницю затримали.
Тож будьте уважні! Адже викрадачі, щоб заманити дитину, використовують різні способи та методи. Серед найпоширеніших – представитися знайомими батьків і запропонувати дитині відвезти її до мами чи тата на роботу. В інших випадках дитину просять показати кудись дорогу. Зрозуміло, за допомогу пропонують подарунок або солодощі.
Не випробовуйте долю дитини і власні нерви. Оскільки Ви не можете знати про наміри оточуючих, тим більше передбачити їхню поведінку, то повинні докласти максимум зусиль, щоб застерегти свою дитину від трагедії. Будьте постійно поруч, дотримуйтесь простих правил безпеки і навчайте малечу!
Як захистити дитину?
-Насамперед не залишайте дитину без нагляду в громадських місцях.
- Поясніть дитині, що вона не повинна розмовляти з незнайомими людьми і брати від них що-небудь. Тим більше, не зобов’язана нікого проводжати! У разі, якщо незнайомі кудись ведуть дитину, вона має голосно кричати: “Поліція!”, “Швидка!”, “Пожежа!”, “Я вас не знаю!” тощо, щоб привабити людей на допомогу.
- Встановіть маячок на мобільний телефон дитини, і Ви постійно знатимете, де вона знаходиться у будь-який момент.
- Ваша дитина повинна пам’ятати прізвище/ім’я та адресу проживання, щоб у поліції швидше знайти батьків.
- Придумайте з дитиною кодове слово. Наприклад, “носоріг”. Якщо на вулиці навіть хтось із знайомих пропонує відвести додому, він обов’язково повинен знати це кодове слово, інакше потрібно триматися подалі. Кодове слово варто використовувати і тоді, коли є будь-яка інша небезпека. Повідомити телефоном, смс вихователя чи вчителя в школі.
- За можливості не дозволяйте дитині навіть у середній школі самостійно пересуватись вулицею.
Що робити, якщо дитина вже зникла?
Якщо дитина зникла в громадському місці, відразу повідомте про це охорону, адміністрацію організації. Необхідно негайно почати контролювати входи-виходи, перевірити туалети, автостоянки, склади, оголосити по гучному зв'язку про зникнення дитини, розповісти її прикмети. Не можна випускати нікого з дітьми з приміщення – у разі викрадення зовнішність дитини можуть змінити. У транспорті не соромтеся голосно кричати про зникнення дитини.
Зверніться по допомогу до відділення поліції і залиште заяву про зникнення дитини – пошук починається протягом доби. Звертатися Ви можете вже через 5 хвилин після зникнення дитини. Найефективніше йти до відділення за місцем зникнення або ж викликати патруль (102) просто на місце події. Протягом цього часу залучіть до пошуків дитини якомога більше людей: сусідів, знайомих, співробітників навчального закладу, де вчиться дитина (дитячий садок, школа, вуз), добровольців. Не припиняйте пошуки навіть уночі.
Окрім поліції, надайте максимальний розголос події – всі можливі варіанти соціального зв’язку. Якщо дитина неповнолітня, щодня слідкуйте, щоб геолокація на телефоні дитини була ввімкнена та телефон постійно був заряджений.
Якщо йдете до відділення поліції, відразу візьміть із собою “свіжу” фотокартку, річ, на якій є відбитки дитини, запах. Дайте максимум інформації, а саме – про захворювання дитини, особливі прикмети в зовнішності, особливості ходи, вимови, дані про коло спілкування, розкажіть про підозрілих друзів, знайомих, погані звички дитини і т. д.
Коли дитину знайдено, не накидайтеся на неї з докорами, адже вона сама дуже налякана і перебуває в стані великого емоційного стресу. Найголовніше – застерігайте дитину, а не залякуйте її, інакше вона боятиметься всіх людей.
Як карають крадіїв?
За викрадення дитини передбачена кримінальна відповідальність. Згідно з частиною другою статті 146 Кримінального кодексу України (Незаконне позбавлення волі або викрадення людини) дії щодо малолітнього караються обмеженням волі на строк до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк.
До кримінальної відповідальності можуть притягнути і батьків чи опікунів, котрі залишили дитину в небезпеці. Це передбачено статтею 166 Кримінального кодексу України. Злісне невиконання обов'язків по догляду за дитиною або за особою, щодо якої встановлена опіка чи піклування, що спричинило тяжкі наслідки, карається обмеженням волі на строк від двох до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк.
Не будьте “глухими” та “сліпими”, не залишайтесь байдужими до оточуючих. Якщо Ви побачили дивну поведінку дорослих разом із дитиною, не посоромтесь і уточніть, чи з дитиною все нормально. Не проходьте повз малечі, котра розгублено плаче посеред торгового центру. Впевнений, що чимало проблем можна було б уникнути, якби ми були уважнішими до прохожих, колег чи сусідів.
Читайте:
А кредит не справжній...
“Недоторкані” чи “безкарні”?
Трудові права неповнолітніх. Поради юриста
“Ні” дискримінації для осіб з інвалідністю
Що треба знати про субсидії
Як протистояти поборам у школі
1,8 млрд грн аліментів на користь дітей – результат роботи з початку року
Увага, викрали авто! – поради юриста
Обережно, злий пес: хто відповідатиме за домашніх тварин
Якщо потрапили у дорожньо-транспортну пригоду через стан доріг…
Станіслав Куценко, експерт-юрист, начальник Головного територіального управління юстиції у м. Києві
KиевVласть
Цьому дню передували три тижні щоденних напружених тренувань, важкий бревет Ізмаїл-Приморське-Ізмаїл (250 км) і цікаві реабілітаційно-відпочинкові веловиїзди на пляж селища Коса.
Матеріал створено в рамках Проекту "Юн-Пресс-KV”
І ось цей визначальний день настав. День старту міських велоперегонів “Загартовуй тіло й дух – допоможе велорух!”, що складались з роздільного старту та парного мікс-критеріуму на 5 км. Змагання проводились в рамках V етапу “Юнацької велосипедної Ліги Ізмаїла” і були присвячені Дню молоді України. Власне з цієї нагоди всі набрані учасниками бали – подвоювалися. Щоб було зрозуміло – наведу відповідну таблицю критеріїв нарахування персональних балів у “Юнацькій велосипедній Лізі”:
Всі хто виборює залікові бали – суттєво відривалися від своїх потенційних конкурентів у особистому заліку. У загальнокомандній першості ці змагання також обіцяли змістити акценти серед навчальних закладів-лідерів.
Старт змагань призначили на 16 годину. Перенести велозмагання на інший час було неможливо через зайнятість дорожньо-патрульної поліції на святкових заходах в Ізмаїлі. У цей час температура складала +32°С! Ну, дуже тепленько!
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Учасники почали з’їжджатися на місце старту за годину до початку реєстрації.
Організатори вправно попрацювали – підготували все необхідне для велосипедистів: розмітку старту-фінішу та повороту на трасі, стартові номери, пляшки з водою, буклети з техніки безпеки та... навіть морозиво для всіх учасників.
Ми радо віталися, хоча кожний бачив у інших потенційних суперників на трасі, але в нас велосипедистів – у всьому fairplay – чесна гра!
Реєстрація... раптом чуємо у мегафоні голос головного координатора: “Всі на огляд траси!”
Ідемо всі разом – близько 50 чоловік на огляд.
Траса – красива і складна. Одразу гострий поворот вліво через квартал старих вілл, потім один за одним кілька поворотів під кутом в 90 градусів, швидка стартова пряма в невеличкий тягун, вузька дорога свічкою вгору, півтора кілометра силової прямої, поворот на 180 градусів біля судді, пряма, далі двокілометровий пологий спуск і фінальні 3 кілометри “тугою змією” по вже погорбленому асфальту, нахиленому під 4%.
Мапа наших велоперегонів:
Готуємось до старту. Суперники стартують один за одним. Викликають мене. Не люблю аритмічних трас. Мені подобається впертися – і терпіти. А тут – то швидко, то дуже швидко. Не люблю – значить, буду їх їздити частіше – на змаганнях і на контрольних тренуваннях. І точно знаю: коли-небудь, саме від них я буду отримувати найбільший кайф.
Важко. Вірний індикатор – на крутих ділянках видивляєшся, яка частина дистанції вже подолана і подумки перекачуєш цю цифру, як пухнастий м'який м'ячик, до наступного кілометра на велокомпі. Напруга до пекучого болю в усіх м'язах. І раптом – розправляються легені, розправляються плечі, розкриваються невидимі крила. Задихав, пішов! Радість захльостує, до крику – твоє тіло творить те, чого так нестерпно довго було позбавлене – не їдеш, а летиш... на велосипеді!
На підметеними “хвостами динозаврів” фінішному кілометрі я все-таки встав на педалі. Не знаю, скільки втратив, але не менше кількох секунд. Ближче до фінішу кризова хвиля спала, втім дистанції вже не залишилося. Ех, був би ще один кілометр!.. Ну, добре, що є то є. Їх ще стільки попереду, кожен раз неповторних і не передбачуваних, багатокілометрових змагальних трас.
У цей день я зумів проїхати розділку добре – в натяг, але не до розриву аорти – і якщо при цьому потрапив в трійку призерів – чудово, із задоволенням продегустую церемонію нагородження, додам ще трошки яскравих емоцій до тих, що вже відчув.
ТАК! Мене викликають на нагородження – в мене ДРУГЕ місце – програв лідеру лише ДВІ секунди.
Нагороджують медаллю, грамотою і...КУБКОМ! А-а-а ЦЕ круто!
Суперники – щедро аплодують, потискають руку, вітають.
Я дуже радий перемозі над собою, ще місяць тому роверовому початківцю! Але завдяки праці тренерів Ігоря Генійовича і Наталії Петрівни я дозволяю собі розкіш неквапливо поспілкуватися з приятелями, приховуючи з собою повний рюкзак вражень – поїду додому. У доброму гуморі, з ясною головою, повною цікавих думок, які легко і складно будуть вибудовуватися в текст цієї статті на екрані компа.
Ми займаємося вільною спортивною велосипедною творчістю, яка плавно перетікає в творчість художню, технічну, наукову і всяке таке інше – кому що ближче. Прості речі стають цікавими і змістовними, і очі відкриваються на пишність світу, і сонце світить для повноти щастя.
В нас у велогуртку “Золоті колеса” їздять у задоволення. В радість. За сильним тут спокійно і шанобливо визнають його силу, за слабким – не менше шанобливо визнають його право поступово ставати сильнішим у пошуках свого максимуму. Такий в нас спорт, такий в нас велосипедний гурток, такий в нас поклик до спортивної журналістики.
Матеріал створено в рамках Проекту "Юн-Пресс-KV”
Ну, а щодо самих змагань, зазначу – пройшли на вищому рівні.
Приєднуйтеся до наших тренувань – не пошкодуєте! Чекаємо всіх симпатиків роверового руху щовівторка, щочетверга та щонеділі о 8 годині біля пам’ятника Тучкову – на тренування.
Запрошуємо й батьків разом з дітьми у наші роверові подорожі. Коли в нас, у спортивній редакції юнацького журналу “Хвилю тримай”, говорять слово РОВЕР, то мають на думці ГАРНИЙ НАСТРІЙ! Хто не вірить - спробуйте разом із нами!
KиевVласть
З її життя можна було б написати найнепередбачуваніший роман. Перешкоди, страх, постріли, неодноразова загроза життю. Це все не одразу можна побачити в очах усміхненої пані Катерини Мельник. Сукні й підбори їй давно замінили камуфляж та чоботи, а замість сумочки жінка носить з собою автомат. Вона мала б оберігати сімейний затишок, а натомість оберігає країну.
Педагогічна освіта передбачувала пані Катерині майбутнє біля дошки з малюками, але шкільна буденність не подобалась молодій жінці з великими амбіціями, тож вона вирішила піти на військову службу. Мабуть, гени далися взнаки. Адже її батько і брат були військовими, і жінці прийшлася робота у військовій частині до душі, тут хоча пані Катерина не ходила на полігони, не брала до рук зброю…
Материал подготовлен в рамках Проекта "Юн-Пресс-KV"
Та все змінилося в жовтні 2013 року, коли військову частину розформували, і жінці-діловоду запропонували їхати на нове місце служби до Криму. Після довгих вагань Катерина все ж-таки погодилася. Це виважене рішення далося непросто, та й нове місто зустріло Катю сіро й непривітно. Жінка ніяк не могла освоїтися на новому місці, бо тут на неї повісили важкий ярлик “бандерівка”. Зовсім чужа, без підтримки близьких, Катя неочікувано зустрілася віч-на-віч з війною, яка раз і назавжди змінила її життя. Постійні мітинги й незрозумілі заклики активістів збивали з пантелику, а чужі прапори щоразу ятрили серце. Вона навіть не помітила, як враз опинилася в Росії… Без жодного пострілу відомий півострів віддали ворогу, а військову частину лякали розстрілом у разі повернення на Батьківщину. Різні думки не давали спокою, але без сумніву: що б не сталося, вона має повернутися в Україну. Було страшно… Чутки про розстріли на Батьківщині поширювалися, і ніхто не міг бути впевненим у своїй безпеці, бо не знав, що там відбувається.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
…За кілька годин військові перейшли кордон і відчули під ногами рідну землю, хоча їх була лише третина: усі інші зрадили присязі й залишилися в Криму. А ще жахливіше, що й ті, хто до останнього залишалися вірними Україні, почувалися забутими. Інші бригади зустрічали з рушниками та подарунками, а від окремої артилерійської бригади відвернулися всі організації, тільки вінницькі волонтери спромоглися допомогти і довезти стомлених військових до Батьківщини козаків - Запоріжжя. Там теж уже пробуджувалися голоси так званої “Запорізької Народної Республіки”, та, на щастя, після приїзду українських військових вони швидко стихли. У цей час на Сході почалася війна…
З перших днів війни більшість знайомих пані Катерини поїхали захищати рідну землю, і вона рвалася допомагати своїм друзям: брала вихідні, лікарняні, відпустки, щоб поїхати до хлопців на передову. Катерина почала їздити на передову туди, де ніколи не бували інші волонтери – занадто небезпечно. Але молоду дівчину з повною машиною продуктів для захисників не лякали звуки ворожої артилерії, і вона навідувалася у найгарячіші точки АТО. Катерина за власні кошти закупляла все необхідне - від харчів до амуніції - й їздила на Схід. Вона почувалася на передовій “у своїй тарілці”, тож навіть Новий рік святкувала на блокпосту.
У 2016 році, закінчивши курси військового психолога, вона вперше поїхала в АТО офіційно, як офіцер відділення по роботі з особовим складом 406 окремої артилерійської бригади. Одразу ніхто відкриватися не хотів: бійці дуже скептично ставилися до слова “психолог”. Але жінка не була б схожою на себе, якби знову не вигадала щось креативне…
Уявіть бригаду, де кілька десятків чоловіків сперечаються за право поліпити вареники. Та справа була не в тому, щоб приготувати цю українську страву. Військовим хотілося спілкуватися з новим членом їхньої бригади. Катерина захопила усіх наших захисників так, що блокпост, мов вулик, метушився до першої години ночі. Кожен чоловік вважав обов’язком допомогти жінці, яка швидко знайшла спільну мову з кожним. Вареників тоді наліпили на ціле військо, але головною метою було не це. У процесі приготування Катя в дружній веселій атмосфері дуже легко відкривала для себе бійців і, таким чином, за кілька годин стала для кожного рідною душею. Вона розуміла, що перш за все повинна бути для захисників другом. Тією людиною, яка б втішила в нелегку годину, якій хотілося б розповісти про свої тривоги. Мельник відклала на другий план слово “психолог” і стала товаришем. Розуміла: багато з військових уперше тримали зброю в руках, уперше стріляли в людину, а це для декого психологічно складно, потрібна підтримка фахівця. Коли душа бійця боліла, Катя, як швидка душевна допомога, вмить заспокоювала людину найефективнішими ліками – розрадою й порадою. Головне – робити це так, щоб чоловік і сам не помітив, що потребував допомоги. А тут, серед бліндажів і напруги, між барикадами і окопами, стан війни відчувається зовсім по-іншому, ніж з м’якого дивана , тут зовсім інші події, ніж на екранах телевізорів, наче дві різні війни. Але вона одна. І вона вбиває кожного дня людей. Так не повинно бути , тож Катя робить усе для того, щоб події на Сході скоріше перетворилися в історію. Хоча і болісну, і криваву, але історію. Жінка оберігає тих, хто захищає нас, вона вважає своїм обов’язком бути там, де вирішується доля рідної землі заради майбутнього України й любої донечки.
Дванадцятирічна Аня – радість і щастя цієї мужньої жінки. Дівчинка важко переносить розлуку з матусею. Коли мама з’являється вдома – це справжнє свято, яке, на жаль, трапляється рідко. Дівчинка постійно надсилає бійцям листи, цукерки, долучає увесь свій клас до волонтерського руху. Так виховують її дідусь із бабусею. “Їм, - каже Катерина, -потрібно пам’ятники зводити”. Катя з братом Романом майже не бувають вдома, а їхні батьки засинають і прокидаються разом з новинами, тому що повністю прийняли вибір своїх дітей захищати Батьківщину. Катя теж важко переживає розлуку з дочкою, тому й прагне, щоб її дитина жила в мирній країні. Катерина Мельник пожертвувала сім’єю, комфортом, мирним тихим життям на іншому кінці країни, бо вважає своїм обов’язком захистити рідну землю. Жінка впевнена: кожна людина – творець маленької України у своєму серці, а всі разом ми – велика сильна нація, майбутнє якої залежить тільки від нас.
Материал подготовлен в рамках Проекта "Юн-Пресс-KV"KиевVласть
Тетяна Удодова, м. Лисичанськ, переможець Міжнародного фестивалю дитячо-юнацької журналістики “Прес-весна на Дніпрових схилах”
SELECT `id`, `uri`, `meta_title`, `meta_description`, `meta_keywords`, `title`, `text`
FROM `pages`
WHERE `uri` = 'search'
LIMIT 1
0.0006
SELECT `articles`.`id`, `articles`.`title`, `articles`.`uri`, `articles`.`image`, `articles_categories`.`uri` AS `category`
FROM `articles`
LEFT JOIN `articles_categories` ON `articles`.`category_id` = `articles_categories`.`id`
WHERE `articles`.`status` = 'published'
AND `articles`.`is_deleted` =0
AND `articles`.`published` <= '2024-07-17 16:16:00'
AND `articles`.`slider_position` >0
ORDER BY `articles`.`slider_position`
0.0004
SELECT `id`
FROM `articles`
WHERE `articles`.`category_id` = 6
AND `articles`.`status` = 'published'
AND `articles`.`is_deleted` =0
AND `articles`.`published` <= '2024-07-17 16:16:00'
ORDER BY `published` DESC
LIMIT 3
0.0004
SELECT articles.id AS id, articles.title AS title, articles.uri AS uri, articles.published AS published, articles.published_date as date_only, articles.short_text AS short_text, articles.image AS image, articles_categories.uri as category, articles_categories.common_uri as common_uri
FROM `articles`
LEFT JOIN `articles_categories` ON `articles`.`category_id` = `articles_categories`.`id`
WHERE `articles`.`id` IN('145123', '144431', '144353')
ORDER BY `published` DESC
0.0003
SELECT `id`
FROM `articles`
WHERE `articles`.`category_id` = 1
AND `articles`.`status` = 'published'
AND `articles`.`is_deleted` =0
AND `articles`.`published` <= '2024-07-17 16:16:00'
ORDER BY `published` DESC
LIMIT 50
0.0387
SELECT articles.id AS id, articles.title AS title, articles.uri AS uri, articles.published AS published, articles.published_date as date_only, articles.is_bold AS is_bold, articles.is_red AS is_red, articles.is_important AS is_important, articles_categories.uri as category
FROM `articles`
LEFT JOIN `articles_categories` ON `articles`.`category_id` = `articles_categories`.`id`
WHERE `articles`.`id` IN('145275', '145273', '145272', '145270', '145265', '145269', '145268', '145271', '145267', '145266', '145264', '145261', '145263', '145262', '145260', '145256', '145257', '145259', '145258', '145254', '145255', '145253', '145252', '145251', '145249', '145250', '145247', '145246', '145245', '145244', '145238', '145241', '145236', '145243', '145240', '145242', '145239', '145237', '145234', '145235', '145233', '145224', '145232', '145231', '145230', '145229', '145228', '145227', '145226', '145220')
0.5637
SELECT `articles`.`id` AS `id`, MATCH(articles.title, articles.text) AGAINST('+"швидка"' IN BOOLEAN MODE)AS rel
FROM `articles`
LEFT JOIN `articles_categories` ON `articles`.`category_id` = `articles_categories`.`id`
WHERE `articles`.`status` = 'published'
AND `articles`.`is_deleted` =0
AND `articles`.`published` <= '2024-07-17 16:16:00'
AND `articles`.`category_id` != 9
AND MATCH(articles.title, articles.text) AGAINST('+"швидка"' IN BOOLEAN MODE)
ORDER BY `articles`.`published` DESC, `rel` DESC
LIMIT 80, 10
0.0129
SELECT `articles`.`id` AS `id`, `articles`.`title` AS `title`, `articles`.`uri` AS `uri`, `articles`.`published` AS `published`, `articles`.`text` AS `text`, `articles_categories`.`uri` AS `category`, `articles_categories`.`name` AS `category_name`, `articles_categories`.`common_uri` AS `common_uri`
FROM `articles`
LEFT JOIN `articles_categories` ON `articles`.`category_id` = `articles_categories`.`id`
WHERE `articles`.`id` IN('87178', '76918', '73780', '71502', '70664', '70144', '70121', '69752', '68320', '65475')
0.5206
SELECTCOUNT(*)AS `numrows`
FROM `articles`
WHERE `articles`.`status` = 'published'
AND `articles`.`is_deleted` =0
AND `articles`.`published` <= '2024-07-17 16:16:00'
AND MATCH(articles.title, articles.text) AGAINST('+"швидка"' IN BOOLEAN MODE)
Array
(
[meta_title] => КиївВлада
[meta_description] => КиївВлада - інформаційно-аналітичний портал, присвячений проблемам влади у Києві та столичному регіоні.
)