Четырнадцать теплопроизводителей Киева не соблюдают требования законодательства для получения газа на льготных условиях, установленных государством (ПСО). Это ставит под угрозу своевременное начало отопительного сезона для жителей некоторых микрорайонов столицы. Об этом KV стало известно из сообщения пресс-службы НАК “Нафтогаз Украины” (*).Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  В частности, речь идет о компании “Акважитлосервис”, “Современные муниципальные технологии”, “Вертон Технолоджи”, “Элизиум ЖЭО”, “Энерго Сервис Групп”, “Эско-Эксперт”, “Эффективные энергетические системы”, “Житлокомфорт”, “Житло сервис”, “Сент София Проперти Менеджмент”, “Щорса, 32 ЖЕП”, предприятие “Групповая котельная МВД Украины”, ОСМД “Победа 131-А” и “Юрковская 28”. Отмечается, что уровень расчетов перечисленных предприятий и объединений с НАК “Нафтогаз Украины” – ниже установленного законодательством минимального уровня. “Нафтогаз” призывает столичных теплопроизводителей, которые не соблюдают требований законодательства для получения газа на льготных условиях ПСО, привести свои расчеты до надлежащего уровня. Также компания просит столичную мэрию взять под контроль деятельность этих предприятий и объединений – ведь от их правильной работы зависит своевременный старт отопительного сезона и наличие тепла в домах киевлян. Как сообщала KV, НАК “Нафтогаз Украины” запускает программу “Газовый запас”, по которой жители Украины могут купить газ по летней цене, которая ниже зимней. Использовать же его покупатель сможет по мере необходимости зимой. Читайте: “Нафтогаз” предлагает населению сэкономить с программой “Газовый запас” Ранее KV сообщала, что, пока в КОГА собирают семинары и обсуждают энергоэффективное будущее, над Киевщиной сгущаются долговые тучи. Около 50 предприятий, из которых половина – коммунальные, сидят с серьезными задолженностями за поставку газа от НАК “Нафтогаз”. Общий долг области уже перевалил за 1 млрд гривен. Четкого механизма погашения задолженности ни администрация, ни совет области публично не представили, заявив лишь, что 80% инфраструктурных объектов региона готовы к отопсезону, а тарифы – несправедливы. При этом жителям Киевщины, которые не желают мерзнуть зимой 2019-2020, непрозрачно намекнули: “берите теплые кредиты и сами решайте свои проблемы”. Читайте: Накопив миллиардный долг за газ, власти Киевщины рекомендуют гражданам обогреваться в кредит Также напомним, коммунальное предприятие “Киевтеплоэнерго” продолжает комплексную модернизацию тепловых сетей, а также ремонты оборудования. Власти Киева заявляют, что предприятие на 90% подготовило хозяйство к старту отопительного сезона. Читайте: Столичные власти заявляют, что “Киевтеплоэнерго” на 90% готово к старту отопительного сезона * ПАТ “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” (код ЄДРПОУ:  20077720)  Фото: espreso.tvКиевVласть

Від нових депутатів медики чекають швидких змін. Їх необхідно проводити вже зараз – якщо будемо чекати 3-5 років, доки реалізуємо план трансформації системи повністю, можемо втратити найголовніше – людей, задіяних у професії. З таким рівнем зарплат і відсутності пільг вони просто продовжать виїжджати за кордон. Навіть мама прем’єра Гончарука, яка колись працювала медсестрою у городнянській другій школі, вже давно поїхала працювати до Італії. Тому кадрове питання потрібно вирішувати терміново – підняти зарплати і створити комфортні умови для медиків. Це зробити реально найближчим часом. Як? Розповідаю. За 3-5 років з України може виїхати 25% медиків, якщо все залишити, як є На жаль, медична реформа, так розпіарена попередньою владою, не принесла обіцяного підвищення заробітних плат медикам. Тоді гроші просто сконцентрували на первинці, тому її фінансування збільшилось у 2,6 разу. Цього вистачило тільки щоб підвищити зарплату декільком тисячам медиків із 510 000, які працюють у нашій країні. Решта – продовжує отримувати злиденні зарплати або виїжджати за кордон. Так, у 2019 році за єдиними тарифними ставками зарплата лікаря першої категорії (12 розряд) складає лише 4 тис. грн на місяць, а медсестри (9 розряд) – взагалі 3,3 тис. грн. І навіть поєднуючи декілька ставок і різноманітні доплати (наприклад, у Києві доплата з міського бюджету дозволяє підняти зарплату на 50%), середня заробітна плата в охороні здоров'я складає лише 6,8 тис. грн. Це – одна з найнижчих зарплат у країні! Навіть у Києві зарплата медиків майже на 40% нижча за середню у місті!  Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Тому “голосування ногами” і виїзд за кордон мінімум 7 тис. медиків на рік (при цьому, молодих, талановитих і з активною життєвою позицією) – звичайна реакція на неувагу суспільства і влади до їхньої праці всі 28 років незалежності нашої країни. У нас не вистачає мінімум 37 тис. лікарів і 24,5 тис. молодших медспеціалістів вже зараз. За рівнем забезпеченості лікарями Україна знаходиться на одному з останніх місць в Європі. Для порівняння – у Центрі медичної статистики МОЗ України констатують, що рівень забезпеченості практикуючими лікарями в установах охорони здоров'я становить 24,9 на 10 тис. населення (у 2008 році – 26,7 на 10 тис.). В Європі – інакше. За даними Європейського регіонального бюро ВООЗ, на 10 тис. населення припадає 32,2 медика (у 2014 році). Статистику погіршує й трудова еміграція молодих лікарів. Хто буде працювати за кілька років, якщо молодь виїжджає, а нині в Україні працює 36,5 тис. лікарів пенсійного віку (22,7% від загальної кількості) та 40,9 тис. середнього медперсоналу пенсійного віку (12,1% від загальної кількості)? Як можна змінити зарплати і чи будуть пільги Тому перше, що ми в “Батьківщині” вважаємо потрібно зробити для порятунку людського потенціалу нашої медицини, треба невідкладно, не чекаючи впровадження нових механізмів фінансування галузі та проведення її масштабних перетворень, підняти соціальний статус і рівень заробітних плат всіх медиків до мінімально можливого рівня – мінімум у 2 рази. Одночасно, необхідно забезпечити пакет соціальних пільг для медиків, особливо тих, які працюють у сільській місцевості. Саме на це спрямований поданий нами законопроект №2028 “Про внесення змін до статті 77 Закону України “Основи законодавства України про охорону здоров’я” щодо додаткових пільг та підвищення оплати праці для медичних і фармацевтичних працівників”. Він передбачає комплекс соціальних пільг для всіх без винятку медиків. Зупинюся тільки на найголовніших. По-перше, істотно можна збільшити заробітну плату медпрацівникам (більш ніж у 2,2 разу) за рахунок абсолютно соціально виправданої і коректної прив'язки першого тарифного розряду до рівня мінімальної заробітної плати – з 01.01.2019 це 4173 грн. Адже перший тарифний розряд – це і є мінімальна заробітна плата. Нині ж тарифна сітка рахується відповідно до прожиткового мінімуму. З 01.01.2019 це тільки 1921 грн. Так, медсестра першої категорії (9 розряд), яка зараз отримує тільки 3,3 тис. грн, зможе отримувати мінімум 7,2 тис. грн на місяць. А лікар першої категорії (12 розряд), який нині має оклад тільки 4,0 тис. грн, отримає зарплату в розмірі 8,85 тис. грн. По-друге, законопроект передбачає пільгове забезпечення телефоном і службовим житлом медиків, які працюють у сільській місцевості. А через 10 років це житло передається в його власність. По-третє, в сільській місцевості медики також забезпечуються службовим транспортом або компенсацією за використання для роботи особистого транспорту. І, по-четверте, для медиків передбачено безоплатне користування житлом з освітленням і опаленням у межах норм, встановлених законодавством, які проживають і працюють у сільській місцевості і селищах міського типу, а також для пенсіонерів, які раніше працювали медичними та фармацевтичними працівниками і проживають у цих населених пунктах. Ця пільга була “мертвою” т. як раніше вона діяла тільки коли доходи за попередні шість місяців не перевищували величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу (1003 грн). Наш же законопроект дає можливість нею скористатися, якщо розмір середньомісячного сукупного доходу сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує мінімальної заробітної плати (більш ніж в чотири рази більше за 4173 грн). Де ми пропонуємо взяти фінансування на таке підвищення заробітної плати і такі соціальні пільги? Новий парламент визначив пріоритетом своєї роботи боротьбу з тіньовою економікою та контрабандними схемами на митниці. Тому додаткові витрати на зарплати і соціальні пільги медикам у 2020 році повинні бути передбачені в державному бюджеті. Вони можуть бути профінансовані за рахунок недопущення укриття податків і зборів у тіньовому секторі економіки та офшорних зонах (це дозволить збільшити надходження до зведеного бюджету та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування за кожен місяць у сумі понад 18,2 млрд грн), а також за рахунок перерозподілу витрат державного бюджету. Це – тільки перший крок, який допоможе забезпечити гідне життя медикам вже зараз. Він дозволить розпочати масштабні перетворення в медицині. Ми підготували пропозиції як це зробити і подамо їх при розгляді бюджету – маю надію, президентська партія їх підтримає. Валерий Дубиль, народный депутат Украины, фракция “Батькивщина”КиевVласть

Чим відрізняється грабіж з проникненням до житла від обшуку? І в першому, і в другому випадку хтось проникає без волі власника до помешкання та забирає якісь речі, які майже не можливо потім повернути. Різниця лише одна – “грабіж” здійснюється злочинцями, а “обшук” правоохоронцями та санкціонований державою. Багато випадків коли обшуки проводяться по надуманим підставам, майно майже не можливо повернути, і тому у нас виникла ідея перевірити, яка кількість та пропорція санкціонованих державою проникнень до помешкання та яка без санкції держави за 2018 рік.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Так от: -        Суди Києва в 2018 році дозволили 14 989 обшуки, а грабежів з проникнення в житло в Києві сталось  79. -        Суди Київської області в 2018 році дозволили 2 390 обшуків, а грабежів з проникнення в житло сталось в Київській області 64. В цій статистиці слід враховувати, що багато центральних правоохоронних органів знаходяться в Києві: НАБУ, ГПУ, ДБР, СБУ, Слідче управління МВС України, Слідче управління поліції Київської області та Слідче управління поліції міста Києва. І отримані дозволи на проведення обшуків вони могли реалізовувати не лише в Києві, а по всій Україні. Але, якщо аналізувати статистику по судам Київської області, то вірогідність того, що до людини в Київській області прийдуть озброєні грабіжники в 37 разів менша, чим озброєні “правоохоронці”. У зв’язку з цим хотів навести довідково правове регулювання даної ситуації: Право на недоторканість житла, передбачене статтею 30 Конституції України, ст. 12 Загальної декларації прав людини, ст. 8 Конвенції про захист прав та основних свобод людини, ст. 17 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права. Гарантією реалізації права на недоторканість житла особи є заборона проникнення до нього чи до іншого її володіння. Терміном "проникнення" охоплюється не лише недопустимість входження в нього попри волю фізичної особи інших осіб. До нього слід включати також і інші форми отримання інформації про те, що відбувається в будинку, наприклад, за допомогою прослуховуючих пристроїв. Однак, в законодавстві встановлюється можливість проникнення до житла і попри волю особи, у випадках, коли таке проникнення здійснюється за вмотивованим рішенням суду. Найчастіше це можливо у випадках, коли працівники відповідних правоохоронних органів отримуються санкцію на огляд чи обшук житла на підставах та в порядку, що передбачений кримінально-процесуальним законодавством. Проникнення в житло фізичної особи може бути і без вмотивованого рішення суду. Однак таких випадків є доволі не багато, і серед них законодавець зокрема визначає невідкладні випадки: а) пов'язані із рятуванням життя людей та майна; б) пов'язані із безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні злочину. За наявності цих випадків, ухвалу слідчого суді все рівно має бути отримано, але після обшуку. Щодо несанкціонованого проникнення в житло, за це передбачена кримінальна відповідальність ч. 3 ст. 186 КК України: грабіж, поєднаний з проникненням у житло, інше приміщення чи сховище або, що завдав значної шкоди потерпілому – карається позбавленням волі на строк від чотирьох до восьми років. Для об’єктивності слід зазначити, що в суспільстві є розповсюджене злочинне явище – крадіжка, поєднана з проникненням у житло, інше приміщення чи сховище або що завдала значної шкоди потерпілому (ч. 3 ст. 185 КК України). Таких випадків доволі багато в Києві та області – головна відмінність від грабежу, що крадіжка це таємне проникнення в житло, а грабіж відкрите. Так ось: в Київській області в 2018 році було зареєстровано кримінальних проваджень по факту крадіжок з проникненням в житло – 5 737, а в місті Києві 11 338. Тобто “домушніки” в Києві та області процвітають – збагатились на мільйони гривень. Роман Титикало, адвокат, керуючий адвокатського бюро "Титикало та партнери", заслужений юрист України, депутат Київської обласної радиКиевVласть

Вимушені переселенці, біженці, шукачі притулку, жертви переслідувань — категорія громадян, які були змушені покинути своє місце проживання з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту. Кожна 113-а людина в світі відноситься до категорії переміщених осіб. Верховний комісар ООН у справах біженців Філіппо Гранді заявив “це цифра неприйнятно величезна та свідчить про необхідність проявляти солідарність і домагатися запобігання та врегулювання криз, а також про необхідність активізувати допомогу і захист для біженців, внутрішньо переміщених осіб і осіб, які шукають притулку”. Україна – в першій десятці країн за кількістю внутрішньо переміщених осіб. Кількість переселенців з Донецької, Луганської областей України та Автономної Республіки Крим досі зростає. Міністерство соціальної політики України повідомило, що за даними Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб станом на 15 липня 2019 року зареєстровано 1 млн 391 тис. 034 осіб, з них половина людей полихолого віку. Це не рахуючи того, що внаслідок конфлікту постраждало не менше ніж 4,4 мільйона чоловіків, жінок і дітей. Більшості з них потрібна юридична допомога для оформлення документів, отримання соціальних виплат і пенсій, а також компенсацій за зруйноване або пошкоджене майно. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”   Україні необхідна юридична визначеність по цьому питанні. На законному рівні сьогодні не має юридичного механізму компенсацій за зруйноване або пошкоджене житло. До сьогодні державні органи ще не мають політичної волі на розробку законодавчого позасудодвого компенсаційного механізму одночасно порушуючи конституційні права громадян (ст.47 Конституції України кожен має право на житло). Зараз можлива лише судова форма захисту прав, де суд за відсутності законодавчої опори відмовляє у задоволенні вимог. Житло для переселенців – складне питання. Відсутня загальнодержавна спеціальна програма, за якою внутрішньо переміщені особи можуть придбати житло. Всі програми, якими вони можуть скористатись, загальні й розраховані на кілька пільгових категорій. Наприклад для учасників АТО, молодих сімей, “Доступне житло” – 50/50. Відсутність единого механізму для захисту та підтримки ВПО призводить до порушення права людини на справедливий суд, який гарантований Конституцією України і статтею 6 Європейської конвенції з прав людини. Звісно, це може призвести до масових позовів до ЄСПЛ. По-перше, враховуючи специфіку розгляду справ у ЄСПЛ, можна не сподіватися, що це буде швидко. Як мінімум, 5-8, а то й 10 років розгляду. По-друге, в грудні 2018 року ЄСПЛ зробив заяву про те, що поки не буде визначено питання юрисдикції – хто з двох держав відповідає – Україна чи Росія, – індивідуальні скарги розглядатися не будуть. Це не позбавляє людей права звертатися до ЄСПЛ, але поки не буде вирішений міждержавний спір, індивідуальні скарги просто лежатимуть в ЄСПЛ. Новітній історії відомі подібні випадки невизнаних територій, де Російська Федерація зіграла не останню роль. В Азербайджані війна 1987-1994 років призвела до референдуму 1991 року. За голосуванням 99,89% виборців утворилась Нагірно-Карабахська Республіка, досі не визнана світом. Близько 350 тисяч переселенців. В 1999 році був прийнятий закон “Про соціальний захист внутрішньо переміщених осіб та осіб прирівняних до них”, який доповнив Закони “Про громадянство” та Закон “Про статус біженців та ВПО” де були передбачені міри соціального захисту для біженців – від забезпечення тимчасового житла до податкових, транспортних, житлових, медичних пільг та до трудового забезпечення), а з 2005 року доповнено державною програмою по покращенню життєвих умов біженців та ВПО та забезпеченням зайнітістю. Втручання РФ у внутрішню політику Грузії призвело до втрати двох територіальних одиниць. В результаті Південноосетинської війни 1991-1992рр. та референдуму 98% осетин проголосували за незалежність та приєднання до РФ. Утворилась самопроголошена Республіка Південної Осетії. В Абхазії у 1992 – 1993 роках озброєний конфлік призвів до від'єднання від Грузії, 200 тисяч етнічних грузинів – ВПО. У 1992 році в Грузії був створений Комітет у справах біженців та міграції, в обов'язки якого входили реєстрація, розселення, отримання і розподіл гуманітарної допомоги. У 1996 році Комітет був перетворений в міністерство. Сьогодні воно називається міністерство вимушено переміщених осіб, окупованих територій, розселення та біженців. 28.08.2008р. Парламент Грузії підписав резолюцію, якою визнав окупацію Південної Осетії та Абхазії – Російською Федерацією, після чого визнали її військовим окупантом. Завдяки залученню коштів міжнародних донорів Грузії вдалося забезпечити житлом значну частину ВПО. Євросоюз на потреби грузинських переселенців виділив 43,5 мільйони євро, 27 з яких витрачені на будівництво житла. Організація USAID надала владі Грузії 42 мільйони доларів, велика частина з яких призначалася на ремонт житла і будівництво нових центрів. Дипломатична служба Грузії, захищаючи фундаментальні права ВПО в результаті етнічної чистки 5 червня 2019 року на 73 сесії ООН подала резолюцію “Про статус ВПО та біженців з Абхазії та Цхенвальського регіону/Південної Осетії”, яку підтримало більшість голосів, 75 проти 15 – що зобовязало Генерального Секретаря ООН робити щорічну доповідь про стан ВПО та біженців в Грузії та виконувати умови резолюції. Україна офіційно заявила про підтримку Грузії в питанні біженців та ВПО, але ніяких ініціатив по створенню власних програм для захисту 4,4 млн українських постраждалих в наслідок україно-російського збройного конфлікту досі не має. Читайте: Новий трудовий кодекс України. Муляж адаптації українських відпусток до європейського законодавства Ольга Терещенко, юрист-міжнародник КиевVласть

Київщина має багато питань до державної підтримки  чорнобильських організацій, афганців та воїнів АТО. Не зважаючи на допомогу волонтерів і спонсорів, незадовільною є підтримка ветеранів АТО та їх сімей, особливо у частині психологічної реабілітації, гострою лишається тема соцзахисту воїнів-інтернаціоналістів. Про це KV стало відомо за результатами зустрічі народного депутата, голови  міжфракційного об`єднання ВРУ “Київщина” Ярослава Москаленко з представниками чорнобильських організацій, афганців та воїнів АТО у Бучі, що відбулася 4 липня. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  За словами нардепа, зустріч вкотре продемонструвала, наскільки слабкою є державна підтримка у цьому секторі. “За реалізацію своїх прав громадяни мають боротися. У людей є серйозні питання до чорнобильських програм. Незадовільна підтримка ветеранів АТО та їх сімей, особливо у частині психологічної реабілітації, гострою лишається тема соцзахисту воїнів-інтернаціоналістів”, – відмітив Ярослав Москаленко.  За його словами, багато скарг і на політику виконавчої влади.  “Я розумію, наскільки соціальна тема для нашої країна складна. З одного боку, борги МВФ, з іншого – реальні люди, яким допомога потрібна була ще на вчора. Медицина, житло, земля, реалібітація, пільги – ці питання мають вирішуватися на державному рівні, у тому числі новоствореним Міністерством у справах ветеранів. Свій внесок меценати, волонтери та спонсори вже зробили (і продовжують робити), – наголосив нардеп. Також Ярослав Москаленко додав, що проблема у всіх носить спільний характер – держава, на жаль, швидко втомлюється від цих людей.  “А наше завдання – довбати всіх міністрів, місцеве управління і добитися того, щоб громадяни отримали належне”, – підкреслив він. Нагадаємо, раніше KV вже писала, що у процесі реформування первинної і вторинної ланок медицини – не без проблем. Заробітна плата лікарів вторинної ланки і досі на рівні прожиткового мінімуму, медзаклади недоотримують кошти на лікування пацієнтів. В результаті утримання лікарень взагалі лягло на плечі місцевого самоврядування. Читайте: Проблеми медреформи, яку розпочала держава, лягли на плечі місцевого самоврядування, – нардеп Москаленко Фото: фейсбук Ярослава МоскаленкаКиевVласть

Вже незабаром Київщина готуватиметься до виборів міських голів та депутатів. За свою каденцію міські голови встигли наробити багато чого. Час від часу вони жаліються, що їхньої кропіткої праці не помічають, а вони працюють, не покладаючи рук. Вивчити ситуацію кожного міста, а тепер ще й об'єднаних громад, вирішила KV. Протягом майже 8-ми місяців ми спілкуватимемось із головами про їхні проблеми і досягнення. Продовжує цикл матеріалів інтерв'ю розмова із головою Іванківської селищної ради Олександром Поліщуком. KV: Децентралізація - які плани? Яка проводиться робота? Проблеми? Олександр Поліщук: Район специфічний, оскільки серед усіх населених пунктів тільки Іванків може виконувати роль центру майбутньої громади. Об'єднуватись потрібно у єдину громаду. Але Іванківський район - один із найбільших в Україні, тут більше 80 сіл. Через це вимоги, які є у процесі децентралізації, будуть порушені. Йдеться про під'їзд швидких, пожежних, надання послуг. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Також велике питання - чи буде така громада самодостатньою. Наразі район живе за рахунок податків із підприємств, що працюють у зоні відчуження. Поки невідомо, чи залишаться вони за громадою, чи відійдуть до державного бюджету. Керівництво району займається цим питанням, але поки конкретної відповіді ми не отримали. Це обов'язково має бути врегульовано прийняттям постанови Кабінету Міністрів. Взагалі робота щодо об'єднання була розпочата у 2015 році, ми прийняли відповідні рішення. Тоді згоду дали майже всі сільради, за виключенням чотирьох - Страхоліської, Розважівської, Кухарської та Горностайпільської. Сьогодні вже ці рішення у часових межах втратили свою силу. На цьому процес зупинився. KV: Які стосунки із районом? Олександр Поліщук: Нормальні стосунки, рада та адміністрація розташовані на території селища. Звертаємось до них з приводу реалізації проектів, разом звертаємось до області. KV: Чи узгоджує з вами район перелік об'єктів, які подаються в КОДА для фінансування за рахунок коштів із Централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива (ЦСВЯП)? Олександр Поліщук: Ми приймаємо рішення на сесії селищної ради, передаємо у район, а вони - в область. Поки ми приймали тільки одне рішення і потім вносили до нього зміни. Ми рекомендували ремонт школи №2, будівництво очисних споруд у селищі, їх КОДА до переліку включила. Також подавали реконструкцію двох великих доріг, але район ці проекти навіть не передав у область. KV: Які ще проекти плануєте подавати на фінансування? Олександр Поліщук: Їх дуже багато. Найбільш фінансово затратні, окрім школи і очисних споруд, - будівництво багатоквартирного будинку соціального призначення, повна заміна водопроводу і капітальний ремонт центральних вулиць. Всього їх чотири, на дві вже виготовлена проектно-кошторисна документація, ми готові починати роботу, аби дали кошти. Це близько 40 млн гривень, тоді як річний бюджет Іванкова - 20 млн. KV: Як громада Іванкова відреагувала на новину про будівництво ЦСВЯП? Олександр Поліщук: Протестів не було, тому що фактично нас ніхто не запитував. Будівництво почалось без обговорення із Іванковом. Вважається, що компроміс було знайдено ще десять років тому, коли приймали закон про 10% коштів на інфраструктуру для Іванківського, Поліського районів і міста Славутич. Звісно, були активісти, які виступали категорично проти будівництва. Але їхня думка тут нічого не вирішила. KV: Вже отримали кошти по затвердженим об'єктам? Олександр Поліщук: Наскільки мені відомо, ці кошти ще навіть не передали на область. Мабуть, чекаємо, поки усі проекти подорожчають і потім доведеться платити за них вдвічі більше. KV: Будівництво скандальних мостів за рахунок коштів Іванківського району було заборонено судом. Роботи були зупинені? Олександр Поліщук: Так, район відстоював наші кошти і у судовому порядку мости виключили із переліку об'єктів Іванківщини. Але там будівництво розпочато і роботи продовжуються. KV: Чи проводиться робота із інвесторами? Олександр Поліщук: Це досить складне питання, ми розташовані далеко від столиці, тому інвестори не дуже цікавляться. Основні наші інвестори - це сільськогосподарські підприємства. До 2010 року землі навіть не були розпахані, ніхто не доглядав за ними. Ми активно почали займатись цим питанням, прийшли агрохолдинги, фермери, почали орендувати землю. Звісно, тут урожаї не такі, як у Білоцерківському, Сквирському, Васильківському районі, де чорноземи. Ми інвестору не можемо запропонувати такі умови. Але ті підприємці, які беруть нашу землю, дуже допомагають. Платять орендодавцям і до місцевого бюджету. KV: Чи є вільні території, які б можна було запропонувати потенційним інвесторам? Олександр Поліщук: Майже немає. Є багато територій, де розташовані закинуті підприємства. До чорнобильської катастрофи тут був потужний льонзавод. Є велика територія колгоспу, яка наразі неосвоєна. Не працює молокозавод, завод горілчаних виробів і ще багато інших. Але усі вони знаходяться у приватній власності. Ми намагались вести діалог із керівниками, оскільки зараз розробляємо генеральний план селища. Поки вони не планують відновлювати діяльність. KV: Чи є проблема росту онкологічних захворювань серед жителів Іванкова? У якому стані медична сфера? Олександр Поліщук: Останнім часом така проблема є серед населення усієї країни. Не можу сказати, що у Іванкові низький ріст захворюваності. Медицину реформуємо, розділили на дві ланки. Первинна ланка обслуговує жителів селища, вторинна, районна лікарня, - надає більш широкий спектр послуг. Район вкладає досить серйозні кошти у розвиток медицини - проводиться реконструкція будівель, обладнання. Але є проблема із кадрами. Є програма підтримки лікарів, яка працює у селищній та районній радах. У Іванкові купуємо лікарям житло. Спочатку як службове, а якщо продовжать працювати на нашій території - то передамо у приватну власність. Близько п’яти квартир за два роки вже було придбано. KV: Яка ситуація у селищній раді? Як миритесь із депутатами? Олександр Поліщук: Є депутати, які не згодні із політикою, що проводить селищний голова. Є й ті, хто підтримує. Деякі питання голосуємо без проблем, деколи - не знаходимо консенсусу. Але частіше співпрацюємо, ніхто не блокує роботу ради. У нас декілька депутатів від політсил, але більшість - самовисуванці, тому про політичні ігри тут взагалі не йдеться. KV: Чи є "сміттєва" проблема? Олександр Поліщук: Поблизу селища є напівлегальний полігон. Його також було подано у перелік об'єктів для фінансування за рахунок ядерного сховища. На цей об'єкт виготовлена проектно-кошторисна документація, необхідно близько 40 млн гривень. Земля під ним знаходиться у комунальній власності, а сам полігон потрібно узаконити. Проектом передбачено встановлення сортувальної лінії, огородження, освітлення і таке інше. Часто виникають проблема зі стихійними звалищами, шукаємо по ярах сміття, яке скидають місцеві жителі. Складно привчити людей, що за вивіз сміття потрібно платити, усе хочуть безкоштовно. Намагаємось переконувати, що потрібно заключати договори із нашим підприємством. У багатоквартирних будинках простіше - там стоять контейнери і договір заключений автоматично. Від приватного сектору організовано централізований вивіз сміття один раз на тиждень. KV: Наскільки проблемною є ситуація із очисними спорудами? Олександр Поліщук: Хоч і назвали цей процес реконструкцією, там необхідно будівництво. Колись почали будувати першу чергу, але фактично їх немає. Ми забруднюємо річку Тетерів. Я на посаді дев'ятий рік і весь цей час триває епопея із виділенням коштів. У 2010 році був виготовлений проект за рахунок району, обіцяли кошти, але таких сум там немає. Були переговори із Міністерством екології. Одного разу вдалось “вибити” частину суми, але нам їх передали 23 грудня - за 5 днів будуйте очисні споруди. Звісно, ми не встигли їх освоїти і вони повернулись, звідки прийшли. Тому, як і раніше, чекаємо. Тепер вже від ЦСВЯПу. KV: Чи є проблеми із перевізниками? Олександр Поліщук: До складу Іванківської селищної ради входить ще три села. У нас є приватний перевізник, у якого один автобус. Він курсує декілька разів на день - сім кругових рейсів. Вартість квитка 9 гривень, з яких 3 гривні компенсує селищна рада, тобто для пасажирів він коштує шість. Також прийнято рішення про пільгове перевезення, для них безкоштовно. Проблем із маршрутом до Києва не виникало. KV: Яка ситуація із тарифами? Чи є невдоволення серед мешканців? Олександр Поліщук: Ми встановлюємо тарифи на обслуговування прибудинкових територій. Я вважаю, що тариф помірний, враховуючи рівень по області. Туди включено мінімально послуг. Частково оплачуємо із бюджету утримання та ремонт ліфтів у багатоквартирних будинках. Водопостачанням займається підприємство районної ради, там плата немаленька. Але останнє підвищення було близько двох років потому і підвищувати наразі не планують. Хоча два водоканали - районний і селищний, звертались до райради щодо субсидії на погашення боргів. KV: Яка кількість населення отримує субсидії? Олександр Поліщук: У районі проживає близько 29 тис. населення, із них субсидії отримують близько 5,5 тисяч. По селищу показник приблизно такий самий - пільга надана кожній п'ятій сім'ї. KV: Із областю співпрацюєте? Олександр Поліщук: Ми все вирішуємо через район. Губернатор до нас не приїздив, але особисто знайомі. Поки ніяких рішень по селищу не було. Але дуже чекаємо розблокування коштів на покращення інфраструктури. KV: Які амбіції маєте щодо кар'єрного зростання? Олександр Поліщук: Не планую виїжджати за межі району. Але поки невідомо, у якому форматі буде розвиватись селище - як громада, чи як самостійна адміністративна одиниця. Якщо буде ОТГ - то на яких умовах. Якщо залишить її без податків із Чорнобильської зони - тут навіть нічого буде розвивати, вона буде найбіднішою в Україні. Я не готовий керувати такою ОТГ. Тому що кожен староста буде вимагати від голови, а це 8 десятків сіл. Бюджет Іванкова усіх не прогодує. KV: Чи було вам за дев’ять років роботи вашої роботи за щось соромно? Олександр Поліщук: Був період, коли хотів покинути посаду. У 2016 році навіть написав заяву на звільнення. Не бачив підтримки депутатів, але вони мене не відпустили. Складно працювати, коли кожну ініціативу сприймають як бажання збагатитись. Тяжко кожного разу вмовляти і доводити, що це важливо для селища, а не особисто для мене. Депутати створювати тимчасові комісії, проводили перевірки. Але досі ні одна із них не подала звіту. Вже 2019 рік, я досі працюю. Як буде далі - час покаже. Читайте: Наталія Дзюба: “За час функціонування пункту біженців конфліктів із громадою не виникало” Михайло Нетяжук: “Порядну людину треба дуже довго вмовляти, щоб вона пішла в депутати” Тарас Костін: “Радимось із Віталієм Кличко в питаннях управління містом” Олексій Момот: “Сподіваюсь, новий губернатор не зупинить переїзд КОДА до Вишгороду” Анатолій Федорчук: “Аеропортом мене шантажують постійно - ще з часів, коли не хотів вступати в Партію Регіонів” Володимир Сабадаш: “Із інвесторів до Василькова найбільше йдуть забудовники” Ігор Сапожко: “Нинішня модель агломерації з Києвом несе певні перестороги для Броварів” Олександр Зарубін: “Управління містом передам винятково його жителям” Забудови набережної міста Українка не буде, - в.о. мера Тетяна Кучер Христина Чорненька: “Ми на шляху перетворення Ржищева у туристичний центр” Бородянська ОТГ очікує на обіцяну державою інфраструктурну субвенцію, - Олександр Сахарук Юрій Фомічев: “Громада Славутича нормально сприйняла будівництво ядерного сховища” Ірпінь матиме в парламенті потужного лобіста інтересів громади, - в.о. мера Анастасія Попсуй Подейкували, що створення Миронівської ОТГ розвалить район, - Віталій Савенко Вже рік Тетіївська ОТГ чекає на погодження облради для затвердження меж, - Руслан Майструк Фурсівська ОТГ не віддасть Білій Церкві свої землі та податки, - Микола ФурсенкоКиевVласть

Цикл інтерв'ю з очільниками міст Київщини, який KV запустила в січні цього року, отримав неабиякий резонанс. Після публікації тієї чи іншої розмови до редакції надходить безліч відгуків від місцевих активістів та політиків. Хтось схвально ставиться до виголошених головами тез. Інші навпаки, дуже критично сприймають їхні відповіді. Запускаючи цей цикл, KV ставила за мету якомога досконаліше вивчити ситуацію у кожній громаді, роздивитися її з усіх боків та дати читачеві максимальне поле для роздумів. Допомогти у цьому нам взялися лідери місцевої громадсько-політичної думки. Сьогодні говоримо про Вишгород із співзасновником та керівником громадської організації “Рідне місто” Владиславом Дулапчім. KV: Наскільки нам відомо, наразі продовжується судовий процес, де фігурує міський голова Олексій Момот. Що це за справа? Як проходять засідання? Владислав Дулапчій: Нещодавно мало відбутися чергове судове засідання, але через відсутність прокурора, його перенесли на 1 серпня. Ця тяганина продовжується вже три роки, суд постійно переноситься на три місяці. Суть справи полягає у наступному: Момота та місцевих жителів Аркадія Маджанова, Дмитра Грищенка підозрюють у спробі отримання хабаря сумою 200 тис. євро за сприяння забудовнику. Це декілька багатоповерхівок по провулку Прожекторному у Вишгороді. Дуже скандальна історія, там досі є приватні будинки, мешканці яких відмовились віддавати житло під знесення в обмін на квартири. Один із них - Грищенко, сім'я яких прописала у своїй хатці 35 людей і вимагає квартири кожному.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Земля під тими будинками вже віддана забудовнику в оренду. Насправді цю ситуацію неможливо вирішити. Багатоповерхівки там вже заселені. А на місці хат заплановані дитячі майданчики чи якась зелена зона. Тому забудовнику не дуже вони й заважають. KV: Чому, на вашу думку, затягується судовий процес? Владислав Дулапчій: Я впевнений у тому, що отримання хабаря - це правда. Але наші реформовані правоохоронні органи далекі від ідеальної роботи. Коли розробляли операцію з затримання, правоохоронці, грубо кажучи, налажали. НАЗК, НАБУ, Київська обласна прокуратура дуже довго вирішували, хто має займатись цією справою, кожен хотів попіаритись на “цікавій темі”. У результаті слідство вела обласна прокуратура. І тепер захисники Момота апелюють тим, що справу мало вести НАБУ, оскільки йдеться про посадову особу і значну суму хабаря. І тільки на цих процесуальних порушеннях вони можуть витягнути Момота. KV: Як у місті проводяться держзакупівлі? Владислав Дулапчій: У міській раді взагалі не знають, що таке тендер. Більшість закупок здійснюється через укладання договорів без залучання у системі Прозоро відкритого аукціону, відповідно до цього відсутня будь-яка конкуренція. Бюджет розпилюється на декілька ФОПів - місцевих депутатів, друзів міського голови. Друг дитинства Момота Борис Матко встановлює у місті світлофори, дорожні знаки, ремонтує дороги, під'їзди, вивозить сміття і таке інше. Є ще два ФОПи - брати Рублівські, які за каденцію Момота отримали близько 20 млн гривень. Вони залишились у спадок від минулої влади і займаються благоустроєм міста. Також є ФОП Вязовцева, яка разом із братами Рублівськими протягом всієї теплої пори року займається обслуговуванням та ремонтом систем поливу, за каденцію Момота вони наремонтували вже більше ніж на 2 мільйони гривень. Це шалені кошти для нашого міста, які виділяються частинами по допороговим сумам. Я багато разів приходив на сесії, виконком і задавав питання - який порядок набору підрядників? Якщо я теж ФОП і хочу встановлювати парканчики, де мені отримати інформацію? Ніхто не дає чіткої відповіді, кажуть, що закон не порушують. Таким чином сотні мільйонів розпилюються серед наближених до головного розпорядника бюджетних коштів – мера міста. KV: Чи проводяться по цим фактами розслідування? Владислав Дулапчій: Я подав вже близько 50 заяв в поліцію щодо порушень. Відкриті кримінальні справи. Нещодавно була ще одна ситуація - у дворі мого будинку почали встановлювати дитячий майданчик за 1 млн 388 тис. гривень. Привезли плитку, на ній етикетки. Я зайшов на “Edata”, знайшов цю закупівлю, відправив запит на додатки до цього договору, бо Момот не вважає за потрібне оприлюднювати всю документацію, побачив суму та кількість закуплених матеріалів. Потім зателефонував виробнику, який вказаний на етикетці. Мені назвали майже у 2 рази нижчу ціну, враховуючи доставку у Вишгород. Тут навіть не потрібно проводити ніяких розслідувань, достатньо зробити один дзвінок. Так само закуповував ноутбуки у міську раду ФОП Новоселецький, який займається заправкою картриджів, закупкою паперу, стаканчиків, прибиранням снігу, стихійних сміттєзвалищ і багато чим ще. Якщо подивитись вартість цього ноутбуку у найдорожчому інтернет-магазині, то все одно виходить дешевше, ніж виділена із бюджету сума. У під'їздах багатоповерхових будинків наразі проводиться заміна вікон, чим міська влада дуже пишається. Але і тут дивний збіг - виконавцем цих робіт став сусід начальника фінансового управління міськради ФОП Супрун. Правоохоронці вже вручили обвинувальні акти, у липні відбудеться перше судове засідання. Таких прикладів дуже багато. KV: У місті велика кількість нелегальних перевізників. Через що склалась така ситуація? Владислав Дулапчій: Це надзвичайна проблема і корінь її в тому, що прикриває нелегалів сам міський голова і його заступник Трохим Іванов. Взагалі у Вишгороді був один перевізник - ТОВ “Автолайн”, який їздить по 397 маршруту. У нього було близько 8 одиниць техніки, він возив усіх, в тому числі пільговиків безкоштовно. Кожного місяця згідно договору із міського бюджету він отримував 150 тис. гривень компенсації за міжміський і ще майже 50 тис. за міський маршрут №1. Але цей перевізник із іншої політичної групи і у Момота до нього давнішня особиста неприязнь. Влітку минулого року замголови Трохим Іванов запропонував створити новий маршрут, на який хотів завести свого товариша з ТОВ “Європастранс”. Вони вигадали таке поняття, як “накатка маршруту”. Коли вводиться новий маршрут, дійсно автобус виїжджає з комісією, вивчається кількість пасажирів, інтервал руху, але це все безкоштовно. Вони ж запустили десяток спринтерів, які почали заробляти кошти. Це було незаконно, ми неодноразово викликали поліцію, одного разу спіймали водія у стані наркотичного сп'яніння. В решті решт нам вдалось документально довести, що вони не мають права перевозити людей і ті просто зникли. Є в нас житловий масив “Ярославичі”. Більше трьох років там існує група нелегалів, зараз це близько 20 автомобілів. У них є “наглядач”, який збирає дань - 750 гривень за право нелегально їздити. Щодня це 15 тис. гривень, щомісяця - 450 тис. Організував це все депутат міськради Віталій Сардак за благословення Олексія Момота. KV: Як щодо створення комунального транспортного підприємства? Владислав Дулапчій: Коли ми почали докопуватись до цих схем, Трохим Іванов якимось чином зміг вмовити депутатів та мера створити КП “Вишгородпастранс”. Без розрахунків, пообіцявши депутатам землю, кіоски, вони його створили. Спочатку вони хотіли закупити 6 автобусів приблизно за 32 млн гривень. При тому, що у нас недобудовані садочки, школи, є величезні проблеми з комунікаціями. Тоді Момот почав розповідати, що із міського бюджету виділять 3 млн, далі КП почне працювати за власні кошти. Депутати повелись, проголосували за створення КП та придбали два автобуси у лізинг. Але ми намагались пояснити, що місцевим жителям тоді буде простіше поїхати із нелегалами, ніж великим автобусом, який зупиняється на кожній зупинці. Ніхто не прислухався. Маленький автобус пустили по місту, великий - до Києва. Крім того, почали планувати новий маршрут №396 із Вишгорода до Почайної (Петрівки). Аби податись на конкурс, потрібно мати більше 6 одиниць техніки. У створеного КП їх немає. Відповідно до цього, КП не має можливості заробляти кошти своєю діяльністю та просто дотується та буде дотуватись бюджетом допоки не з’явиться необхідний за умовами проведення міжміського конкурсу рухомий склад. В результаті перевізником було обрано ТОВ “АТН”, славнозвісне угруповання, яке пов’язують із зятем екс-міністра МВС Сергія Чеботаря. Вони обіцяли гарні нові автобуси, але зараз по місту їздять старенькі “Богдани”, які до того ж курсують по маршруту 397 автобусу на Героїв Дніпра, тому що на Почайну (Петрівку), як обіцяв мер, возити їм не вигідно. Крім того, цей маршрут не підписали у КМДА, але затвердив начальник транспортного управління КОР Володимир Чередніченко. Я запитав у нього, як можна було підписати, коли немає погодження, каже - “це моя зона відповідальності, я так вирішив, йдіть в суд”. Тому маємо офіційний маршрут 397 Вишгород-Київ (Героїв Дніпра) і 396, який просто заліз зверху, і маємо групу нелегалів. Між ними постійно виникають конфлікти, доходить до бійок. Автобуси КП їздять напівлегально, оскільки тиждень тому “Укртрансбезпека” проводила рейд і виписала купу актів через відсутність дозволів. Надзвичайні кошти на це витрачаються, вже майже 6 мільйонів, у місті повний хаос, тому ми готуємо чергову заяву до правоохоронних органів. KV: Яка громадська думка щодо забудови набережної? Владислав Дулапчій: Той попередній проект, який ми маємо сьогодні, більш менш громаду влаштовує. Там не буде забудови багатоповерхівками, планується пару футбольних полів, баскетбольне поле, декілька кафе. Але фінальної картини ніхто поки не має. Багато спротиву на громадських слуханнях було, коли почали розповідати про будівництво центру розвитку для громадських організації, гуртків. Але місцеві жителі сказали, що на тому місці хочуть бачити тільки траву та дерева. До сьогодні не зрозуміло, чи будуть його будувати. Роки три тому мільйон вже виділявся спільно із КОДА для проектної компанії, яка на даний момент розробляє також генплан міста. Тоді отримали 8 аркушів із незрозумілими картинками, почався скандал, але він якось затих. KV: Як щодо скандальної забудови житлового масиву Ярославичі? Владислав Дулапчій: Зараз вже з'явилися “Ярославичи-2”, будівництвом там займається компанія героя України Петра Шилюка "ДБК-Житлобуд". На місці історико-культурного заповідника “виросло” чотири величезні 25-ти поверхові будинки. Нещодавно ми були на нараді у губернатора Олександра Терещука, де народний депутат Ярослав Москаленко запевнив, що будівництво припинено. Але жителі сусідніх будинків стверджують, що там досі працює техніка. І на тій нараді було надано розпорядження розібратися. Тоді виконуючий обов'язки директора департаменту містобудування та архітектури КОДА Дмитро Ликов запевнив, що провів перевірку і знайшов факти порушень. Абсурдно, але саме він і підписав дозволи, завдяки яким почалось будівництво. Наразі у забудовника забрали дозвіл на будівництво, скасували ряд актів. Але не дивлячись на це будувати продовжують, квартири продають. KV: Чи має вплив на прийняття рішень міськрадою Ярослав Москаленко? Владислав Дулапчій: Багато людей пов'язує Олексія Момота із Ярославом Москаленко. Але це не зовсім так. Принаймні так було на початку каденції Момота. Історія мера Момота починалася так: у 2008 я переїхав із Києва у Вишгород, де почав шукати однодумців. Знайшов таких депутатів як Олексій Момот і Максим Макаренко. Вони на той момент не розуміли навіть, як складати проекти рішень, в чому суть депутатської діяльності. У мене було в цьому трохи досвіду, я працював із Верховною Радою, Київрадою. Ми почали тісно спілкуватись і стали в жорстку опозицію до нині покійного міського голови Віктора Решетняка. Тоді було багато незаконних схем, про які ми почали заявляти. І разом з Момотом та Макаренком ми заснували організацію та газету “Рідне місто”. Втрьох ми йшли до того, щоб змінити минулу “злочинну” владу та зробити місто-сад. Макаренко більше бізнесмен, ніж політик, я - юрист, мені була більш до душі громадська діяльність, а Момот був звичайним підприємцем, який займався заправкою картриджів для принтерів, але мав великі амбіції та дуже захотів йти в мери. Ми його підтримали, у результаті чого на позачергових виборах він фактично “заскочив” у крісло голови із відривом від другого кандидата у 80 голосів. За декілька днів до виборів по місту розповсюдили інформацію про його судимість. І тоді ми змусили людей не повірити, прокоментували як провокацію, а у довідці написали гарно - “непогашених судимостей не має”. Ми не обманули, але погашених судимостей було аж дві. Було у нас дуже багато планів, ми дійсно хотіли показати, як можна розвинути місто. Перший місяць, поки Момот із усіма знайомився, ми домовились, що його не будемо турбувати. Тоді він зник і не повернувся до сих пір. Третій товариш, Максим Макаренко, тоді став депутатом, але незабаром через розчарування відмовився співпрацювати із Момотом і склав мандат. Але ми з Максимом продовжуємо йти до своєї мети і хтось із нас однозначно буде балотуватись на голову ОТГ. KV: То Москаленко у місті нічого не вирішує? Владислав Дулапчій: Тут залишилось багато управлінців, які були за минулої влади і які влаштовують на цих посадах Москаленка. Він усіх їх добре знає. Москаленко - дуже пластична людина, він завжди знає, куди подує “вітер змін” і вміє швидко реагувати на ці зміни. Але на той час ми розуміли, що залежність від такої людини нам не потрібна. В ніч, коли рахували голоси на виборах мера, він приходив із своїми заступникам, але мені здається, що вони до останньої миті не вірили, що Момот стане мером. На даний час вони спілкуються з тих або інших питань міста. Звісно, що будь-який адекватний мер буде спілкуватись із народним депутатом його округу. KV: Навіщо вам посада голови Вишгородської ОТГ? Владислав Дулапчій: Вишгород має унікальне розташування, територія усього району дуже потужна. Але з кожною каденцію все складніше зберегти те, що було колись. За останні роки населення міста зросло приблизно на 10-12 тисяч людей. При цьому шкіл не вистачає, у садочки черга на запис близько 1,5 тисяч дітей. Комунікації тріщать через новобудови. Дорогами також ніхто не займається, із місцевого бюджету виділяють кошти на ті дороги, які мали ремонтувати забудовники. Пайову участь віддають квартирами чи хабарями. Потрібна зміна пріоритетів розвитку міста, якщо далі буде продовжуватись хаотична забудова, розповсюдження МАФів та беззаконня – життя жителів міста Вишгород дуже скоро стане нестерпним. І цілі у нас відповідні, такі, як і були на минулих виборах мера – показати, як потрібно працювати задля майбутнього наших дітей. Читайте: Олексій Момот: “Сподіваюсь, новий губернатор не зупинить переїзд КОДА до Вишгороду”КиевVласть

Не дивлячись на адмінресурс та державні субвенції, Петру Порошенку не вдалося перемогти Володимира Зеленського в Києві, від команди якого в столиці майже ніхто не працював, а зробили ставку лише на SMM у соцмережах. Про це KV стало відомо з дослідження Громадського руху “ЧЕСНО”.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Команді Зеленського вдалося найбільше наростити підтримку на Оболоні, а Порошенку – у Голосієві. При цьому в Зеленського зізнаються, що в полі у столиці майже ніхто не працював, а зробили ставку на SMM у соцмережах. Найгірші показники зростання підтримки у Володимира Зеленського – на Солом'янці, де роками працює команда нардепа від "БПП" Дмитра Андрієвського, а в Петра Порошенка – на Печерську. Штаби кандидатів боролися за голоси киян, аби збільшити кількість своїх прихильників, маючи від початку неоднакові ресурси. У Порошенка були свої голови РДА, столичні мажоритарники від "БПП", які одержують на свої округи державні субвенції, інші нардепи, що мешкають переважно в Києві, депутати Київради й бюджет столиці. Але водночас Порошенко, за результатами різних соцопитувань, мав найвищий антирейтинг з-поміж кандидатів. Окрім того, "Блок Петра Порошенка" як парламентська політична партія отримує кошти з держбюджету, які мав би використовувати для розвитку своїх регіональних осередків. Найбільше Порошенка підтримав Голосіїв Якщо на Київщині в першому турі Порошенку не вдалося здобути перемогу на жодному з 9-ти округів, то в столиці він переміг на 4-х із 13-ти виборчих округах. Найкращий показник у нього був на Печерську (округ №221), де народним депутатом є "нарфронтівець" Леонід Ємець. Саме цей округ в 2018 році потрапив до ТОП-3 округів, котрі отримали найбільшу суму субвенцій у столиці. Після першого туру Леонід Ємець наголосив, що мери Харкова й Одеси мали б "учинити сепуку" та що результати виборів є свідченням "феноменального кідалова". Сам же нардеп не писав активно в соцмережі постів на підтримку жодного з кандидатів у Президенти й іронізував із дзвінка, коли голосом Петра Порошенка його запросили на дебати. Помітнішими в його стрічці є дописи про очільника МВС Арсена Авакова, чию роботу критикують і журналісти, і громадський сектор. Ємець зауважує, що зараз чимало депутатів готові співпрацювати з новообраним президентом Зеленським, і пояснює, чому Порошенко не переміг на Печерську: "Я з владою Печерська маю негативні стосунки. Керівник адміністрації Печерська був у "Партії регіонів". Печерськ і Солом'янка завжди були місцями, де чиновники знаходять квартири. Вони є прихильниками чинної влади. На Новопечерські Липки хтось приноситиме гречку? Там навіть двері ніхто не відчинить. Важливо, щоб люди вірили в те, що каже політик. І це основна причина програшу Порошенка". Те, що в першому турі Порошенко зміг перемогти в 4-х округах Києва, зокрема й на Печерську, "Зе!команда" пов'язує із застосуванням адмінресурсу. "Відбулася заміна деяких голів РДА, впливали на бюджетників. Була задіяна програма "Турбота". Була схема, як у Дніпрі та Харкові, зі списками малозабезпечених. Хто не потрапляв до програми "Турбота", того за потреби заносили до програми району. Але тут слід додати, що в Києві є значна кількість електорату Порошенка, яка його справді підтримує. Подивіться на акцію "Дякую" під Адміністрацією Президента. Це свідчить про те, що вони кинули клич через соцмережу й зібрали оперативно 3-4 тисячі прихильників. Ми цю акцію оцінюємо як органічну. Що стосується Печерська, де в Порошенка була найбільша підтримка, то там багато електорату, пов'язаного із владою, зокрема й ті, хто прописаний у "Царському селі"". Про те, що на результати першого туру мали вплив виплати бюджетникам, каже депутат Київради від ВО "Свобода" Прохор Антоненко: "Пам'ятаєте 1,8 млд бюджетних коштів, розподілених перед першим туром виборів? То 903 млн грн спрямували для бюджетників різних сфер, переважно робітничих професій. По суті їм підвищили зарплату, але оскільки це зробили саме напередодні першого туру, це могло вплинути на результати виборів. Порошенко як чинний Президент має міського голову – Кличка, який очолює його партію й більшість у раді, тобто контролює бюджет. Якби не використовували адмінресурс, то не відомо, чи потрапив би Порошенко до другого туру". Чому давали гроші бюджетникам, пояснює секретар Київради Володимир Прокопів: "Ці доплати бюджетникам існують десь останні 5 років. Просто раніше Київ отримував для них субвенцію й не витрачав коштів з місцевого бюджету. А зараз триває процес децентралізації. Бюджетники, яким у столиці складніше вижити, ніж, скажімо, в інших обласних центрах, могли вийти на пікет. Були реальні передумови. І тоді ніхто не звинувачував би Президента. Усі звинуватили б мера та депутатів ради. Це не разова виплата, а сума, яка розбивається рівномірно на 12 місяців. Але держбюджет теж допомагав столиці – давав гроші на метро й інші потреби. Тому я сказав би, що тут зберігся баланс". У другому турі Порошенку не вдалося здобути перемогу на жодному зі столичних виборчих округів. Ба більше, на Печерську (округ №221), де він мав найкращий результат, "зона зростання" була найменшою. Це можна пояснити тим, що на Печерську в першому турі в Порошенка були найвищі показники, тому наростити підтримку в другому турі за меншої явки виборців було складніше. Аналогічна взаємозалежність результатів у двох турах була на Київщині. У другому турі за Порошенка проголосувало більше виборців у Дніпровському (округ №214) та Голосіївському (округ №211) районах. Не виключено, що від Голосієва на прийдешніх парламентських виборах балотуватиметься секретар Київради Володимир Прокопів. Крім того, саме в цьому окрузі перед виборами Порошенко замінив голову РДА на Олександра Настасенка, якого журналісти називають "касиром" кума Олександра Януковича та який був заступником міністра екології – "свободівця" Андрія Мохника. Секретар Київради по суті був VIP-агітатором Петра Порошенка в столиці. Він був присутній на "Народній зустрічі з Порошенком", яка відбулася перед першим туром, і навіть після поразки чинного Президента далі активно підтримує його у Facebook: "Дійсно, якщо брати результати виборів, то результат першого туру можна пов'язати з роботою штабів на місцях, роботою депутатів Київради. Одразу видно, хто як працював на окрузі, бо люди бачать, як проходить благоустрій, що готують відкриття садка, і хочуть, щоб ці речі були зроблені й не зупинялися, якщо влада зміниться. Що стосується ІІ туру, то тут ніякої залежності між тим, як працювали штаби й депутати місцевих рад, нема. Якщо є, то вона мінімальна. Тут відбулося перетікання виборців Смешка, Тимошенко до різних кандидатів. Велику роль відіграло телебачення. Ті, хто каже, що застосовували адмінресурс, подивіться, як голосували тюрми, лікарні, армія. Таких демократичних виборів ще не було". Перед виборами зміни в керівному складі РДА відбулися на Подолі (округ №220) та Солом'янці (округ №222). Однак показники приросту голосів виборців там посередні. Хоча в Зеленського зауважують, що Дмитро Андрієвський зі "своїми" міськими депутатами роками веде системну роботу в Солом'янському районі й має в Київраді найбільшу команду. До речі, у межах округу №222 розташовані гуртожитки КПІ. Громадський рух ЧЕСНО вирішив дізнатися в нардепа Андрієвського, чому за таких ресурсів Петрові Порошенку не вдалося перемогти в цьому районі у другому турі: "Ви звертаєтеся до мене з питаннями, з якими треба звертатися до політтехнологів. Я народний депутат. Як я можу пов'язати ті чи інші процеси з виборами? Я ніяких замірів не проводжу. Робити соцзаміри, опитування, розробляти стратегії виборчих кампаній - це робота політтехнологів. Я буду балотуватися на окрузі, бо відчуваю підтримку людей. На сьогодні не зрозуміло, у якому вигляді буде "БПП", як буде йти на вибори. Є позиція Віталія Кличка. Те, що я буду представником цих політичних сил, найімовірніше, що так. Буде з'їзд. Далі ухвалюватимуть рішення", - сказав Андрієвський. Так само середній приріст голосів за кандидата Порошенка спостерігався у Святошинському районі (округ №219), де нардепом є Олександр Третьяков з фракції "БПП". 2017 року цьому округу дали найбільше субвенцій, проте 2018-го, за рік до парламентських виборів, округ Третьякова одержав лише дещо більш ніж 13 млн гривень. Це доволі посередня сума. Для порівняння: найбільше отримав округ Олександра Супруненка з "Волі народу" – близько 30 млн гривень. Також Рух ЧЕСНО неодноразово фіксував "гречкосійство" на окрузі №219. А на новорічні свята дітей запрошували на виставу під підпис батьків. На своїй Facebook-сторінці Третьяков не агітував за Порошенка. Там є лише дописи, які посилюють особисті позиції нардепа на окрузі. Хоча він і був на агітаційному заході кандидата Порошенка, але, на відміну від секретаря Київради Прокопіва, не згадує про це в соцмережі. "Я проводил социологию до выборов: насколько повлияет на ваш выбор Президента агитация нардепа от вашего округа? 2% сказали, что повлияет. Люди строго разделяют работу депутата и Президента. Нагнетание панических настроений никак не повлияет. Ничего нельзя сделать. У меня на округе, на Святошино, доверие – порядка 40%, а у Петра Алексеевича было порядка 15-17% – в этом вся разница. Я не понимаю многих действий как народный депутат. Но поскольку есть какая-то этика, я четырежды был депутатом парламента и не был тушкой. Свой протест я мог проявлять исключительно путем голосования. Я не мог выйти и сказать, что все земляные червяки, а я самый такой хороший. Это плохая этика", - писал Третьяков. А от помічниця Третьякова, депутатка Київради Вікторія Муха, яка, імовірно, балотуватиметься до парламенту в сусідньому окрузі, свою позицію демонструвала активніше. Олександр Корнієнко, координатор "Зе!команди" так казав: "Я живу в цьому окрузі (де нардепом є Третьяков – ред.). Він там не дуже комунікує, що є людиною з команди Порошенка. По суті він є відокремленою фігурою. Святошинський район – це район, де більшість людей не має високого достатку, тому й така підтримка. Щодо його помічниці Мухи, то, загалом, у мажоритарному окрузі вона маловідома". Якщо Третьяков був малоефективним агітатором за Порошенка, то нардеп із сусіднього округу Володимир Ар'єв, нардеп від "БПП", який очолює парламентську делегацію України в ПАРЄ, брав активну участь в агітаційній кампанії. Проте він наголошує, що пов'язувати депутатів-мажоритарників з результатами виборів не варто: "Я агітував не тільки у своєму окрузі. У Дніпропетровській області було дуже багато зроблено, щоб люди отримали купу інновативних речей аж до сільського рівня. І дороги було відремонтовано. Усе одно мешканці віддали великий відсоток за Зеленського. Це була технологічна робота з фактичного знищення Порошенка через медіаресурси, через об'єднання олігархічних сил і можливостей російських пропагандистів. Людям вбили в голову певні речі, які часто не відповідають дійсності. Ірраціональна ненависть. Питаєш у людей: "У чому справа?" Але вони часто не можуть пояснити, у чому ж справа. Коли починаєш їх розкодовувати, вони починають думати. Але нам, на жаль, не вдалося розкодувати масово. Занадто сильним було кодування". Зазначимо, що під час першого туру довіреними особами Порошенка в Києві були досить відомі люди. Але вони не вели окремої кампанії на своїх округах, а радше підтримували Президента на загальнонаціональному рівні. Тому їхній вплив на результати в округах не міг бути визначальним. До того ж напередодні голосування в першому турі їх замінили на юристів, чиї компетенції були потрібніші в ОВК під час підрахунку голосів. Другий тур: найкращі показники в Зеленського на Оболоні, найгірші – на Солом'янці У першому турі Володимир Зеленський найбільшу підтримку здобув у Дніпровському та Дарницькому районах (округ №216). Там за нього віддали голоси понад 30% виборців. Олександр Корнієнко, координатор "Зе!команди" так сказав: "У нас не було наметів. У нас був виключно SMM. Ми шукали цільові аудиторії, робили адресний таргетинг. Ми не робили таргетингу за районами, але зробили його на підприємців, до яких доносили меседж, що не варто боятися Зеленського. Малий бізнес не буде скривджено. Я не виключаю, що це могло дати такий результат на Оболоні. Це "спальник", але житло там дорожчого класу, тому може бути більше саме цієї аудиторії із середнім достатком". Зауважимо, що, коли Рух ЧЕСНО аналізував, хто з партійців "БПП" може піти в нардепи від цього округу, жодне прізвище не називалося. З огляду на те, що народним депутатом там є представник депутатської групи "Воля народу", то позиції "БПП" на цьому окрузі не були міцними. Саме округу Олександра Супруненка 2018 року виділили найбільшу суму субвенцій – близько 30 млн грн. Але, як і субвенції на Київщині, де понад 105 млн гривень одержав округ, на якому, можливо, балотуватиметься керівник обласного осередку "БПП" Ігор Кононенко, цей чинник не мав визначального впливу на президентських виборах і, найпевніше, може позначитися на парламентських, якщо залишиться мажоритарна система. На місцевих виборах до Київради 2018 року лівий берег столиці підтримував "Самопоміч" і "Свободу" більше, ніж мешканці правобережної частини Києва. Знаково, що в першому турі президентських виборів найслабші позиції в Зеленського були в Шевченківському районі (округ №223). Там кандидат одержав менш ніж 25% голосів, і це був один з 4-х округів у Києві, де Зеленський програв Порошенку. У "Зе!команді" припускають, що під час першого туру саме в Шевченківському районі порівняно з іншими районами столиці літні люди активніше брали участь у голосуванні. Але для визначення цього потрібні результати соцопитувань. Саме цей київський округ є одним з найскандальніших під час парламентських виборів. Там постійно змагаються команда екс-нардепа Віктора Пилипишина, який голосував за диктаторські закони 16 січня 2014 року, та "свободівець" Юрій Левченко. Цікаво, що між першим і другим турами виборів депутати Київради з фракції "Батьківщина" наклеїли на свої телефони "Зе!наліпки", попри те, що лідерка партії Юлія Тимошенко чітко дала зрозуміти, що жодного з тих, хто вийшов до другого туру, вона не підтримує. Після опублікування фото та інформації про те, що "Батьківщина" в Київраді позеленіла, депутатка Тетяна Меліхова, яка в сесійній залі твердила, що це її особиста позиція, у своєму пості заявила, що наліпки на телефонах членів фракції – то якась провокація. У другому турі найгірші показники приросту виборців Зеленський мав у Солом'янському районі (округ №222), де нардепом є представник "БПП" Дмитро Андрієвський. Він, до речі, на відміну від Третьякова, у соцмережі свою позицію декларував неодноразово. Депутати Київради з фракції "Батьківщина" з наліпками "Зе!команда" А от зоною пікового зростання підтримки переможця виборів Володимира Зеленського став Оболонський район, де вона збільшилась у 2,3 раза. Це округ одного з найзатятіших прогульників засідань парламенту – нардепа Андрія Білецького, на противагу якому "БПП" вже має потенційну кандидатуру – депутатки Київради Людмили Костенко. Перед президентськими виборами вона казала, що її рішення залежить від їхнього результату. Що стосується довірених осіб Зеленського в Києві, то вони були маловідомими людьми, і, на відміну від довірених осіб Порошенка, не могли б істотно вплинути на зростання підтримки ані на національному, ані на місцевому рівнях. Стосовно планів на парламентські вибори в команді Зеленського твердять, що відбудуться своєрідні праймеріз і партія "Слуга народу" зважатиме на думку місцевої громади, як вона оцінює того чи іншого претендента на округ. Щодо планів "БПП", то керівництво партії такої інформації не надало Наразі пасивна діяльність осередків "БПП", який одержує на свій розвиток державне фінансування (у 2016-2018 роках – майже 300 млн грн, з яких 160 млн витратили на регіональні парторганізації, а столичний осередок за ці роки отримав 5,3 млн грн), свідчить про те, що партійне будівництво навіть за наявності коштів провадиться неефективно. Якщо партії не переглянуть механізмів роботи й не усвідомлять, що застарілі інструменти, такі як субвенції, адмінресурс, представництво в місцевих радах тощо, не здатні забезпечити 100%-й результат для перемоги, то на парламентських виборах їхні показники можуть значно погіршитися. Читайте: Смерть коалиции: “Народный фронт” спасает Раду от внеочередных выборов (видео) Инаугурация новоизбранного президента Владимира Зеленского состоится 20 мая. Действующий президент Петр Порошенко подписал указ о создании комитета для организации церемонии инаугурации. За Владимира Зеленского во втором туре выборов проголосовали 73,22% всех, кто пришел на избирательные участки (13 млн 541 тыс. 530 голосов). За действующего президента Петра Порошенко (шел на второй срок как самовыдвиженец) проголосовали 24,45% избирателей (или 4 млн 522 тыс. 320 голосов). В первом туре выборов президента Украины, который состоялся 31 марта, приняли участие 39 кандидатов. Владимир Зеленский набрал 30,24% (5 млн 713 тыс. 825 голосов), а Петр Порошенко - (3 млн 14 тыс. 538 голосов). Выборы президента обойдутся налогоплательщикам в 2 млрд 354 млн 880 тыс. гривен. Читайте: Игорь Коломойский вернулся в Украину Фото: BukNews КиевVласть

В хит-параде видеоновостей КиевVласти за апрель лидирует сюжет из Бучи (Киевская обл.), где за последние четыре года население увеличилось почти вдвое, но не открыто ни одной новой школы, а начальник отдела образования Бучанского горсовета на диктофон отмечает, что “у нас есть угроза не запустить 1 сентября”. На втором месте – сюжет из Вышгородского района на Киевщине, где жители села Раковка жалуются на нестерпимую вонь, появившуюся в результате деятельности предприятия, которое сжигает птичий помет, при этом владелец фирмы идти на контакт с людьми не хочет. И на третьем – сюжет из столицы, где мэр Киева Виталий Кличко записал видеообращение на фоне Подольско-Воскресенского моста и заявил, что его задача до конца следующего года запустить автосообщение, однако, в 2016 году Кличко заявлял, что его задача запустить мост в 2019 году. Эти и другие сюжеты - в хит-параде видеоновостей от КиевVласть за прошедший месяц. За прошедший месяц самыми популярными на Youtube-канале КиевVласть стали следующие сюжеты. 1. В Буче (Киевская обл.) за последние четыре года население увеличилось почти вдвое, но не открыто ни одной новой школы. Дети в школах учатся в две, а в некоторых, например, в школе №4 (*) даже в три смены. Бучанские власти никак не достроят новое помещение гимназии, которая работает в здании школы №4. Строительство продолжается уже четыре года и когда завершится, не знает даже городской голова Бучи Анатолий Федорук (на фото). А начальник отдела образования Бучанского горсовета на диктофон отметил, что “у нас есть угроза не запустить 1 сентября”.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  2. Жители села Раковка Вышгородского района на Киевщине жалуются на нестерпимую вонь, появившуюся в результате деятельности предприятия, которое сжигает птичий помет. Все свои жалобы они изложили в письме и попытались прояснить ситуацию у самого владельца фирмы, но тот идти на контакт с людьми не захотел. Как добиваться справедливости селяне планируют решить на общем собрании. 3. Городской голова Киева Виталий Кличко записал видеообращение на фоне Подольско-Воскресенского моста. Градоначальник заявил, что его задача до конца следующего года запустить автосообщение между левым и правым берегом на Подольско-Воскресенском мостовом переходе. Примечательно, что в 2016 году Кличко заявлял, что его задача запустить мост в 2019 году. 4. Возле жилых многоквартирных домов на Троещине в Киеве появилась несанкционированная мусорная свалка на несколько гектаров. Местные жители жалуются, что свозят туда как крупногабаритные отходы и пластик, так и собранные в пакеты листья и еду, которые засыпают землей или просто сжигают. В Госпродпотребслужбе подтверждают, что таких свалок в Киеве быть не должно, но ни правоохранительные органы, ни местные коммунальщики на жалобы людей реагировать не спешат. 5. На Борщаговке в Киеве продолжается строительство торгово-развлекательного комплекса (ТРК) на конечной остановке скоростного трамвая прямо над станцией Кольцевая дорога. Из-за строительства не работает трамвайный маршрут №3, который обещали запустить в конце первого квартала этого года. Кроме того выяснилось, что в планах застройщика возведение двадцатиэтажки напротив жилого дома на ул.Зодчих, 46, жители которого боятся, что их дом в результате может развалиться. 6. В Фастове (Киевская обл.) убили депутата райсовета и местного фермера Олега Коломийца. 42-летнего депутата застрелили, когда он ночью возвращался домой. Среди главных версий полицейские рассматривают заказное убийство.   7. На Шулявском мосту осталось демонтировать один пролет, который начали разбирать в ночь на 18 апреля. Заместитель председателя КГГА Дмитрий Давтян заявил, что Шулявский мост планируют полностью разобрать до конца апреля. 8. Столичные экоактивисты призывают сдавать пластиковые тюбики от кремов и зубных паст на переработку. По их словам, раньше их можно было только сжигать, теперь же эти емкости могут стать канализационными люками и решетками. Все собранное в столице сырье будет отправляться на перерабатывающий завод в Харькове. Там его дробят и плавят, а пластичную массу переносят в форму и отпрессовуют. 9. Парк культуры и отдыха им. Т. Г. Шевченко (**) в Белой Церкви на Киевщине был одним из любимых мест отдыха для горожан, теперь же из-за своего запущенного и неухоженного вида его тяжело назвать безопасным и красивым. Концепцию развития данной зеленой зоны представили еще в 2016 году, но внедрять ее в жизнь так и не начали. На вопросы о том, почему парк не обновляют и куда уходят средства, полученные соответствующим КП от работы аттракционов и ярмарочных домиков, нынешний директор отвечать не захотел. 10. Одну из многоэтажек в Борисполе на Киевщине должны были сдать еще в 2009 году, но инвесторы не могут заехать в свои квартиры до сих пор, а дом готов на 90%. Когда же все-таки инвесторы получат свои квартиры - неизвестно, поскольку КП “ФК “Жилье-инвест” (***), ответственное за строительство, встречаться с ними не желает, заявляя, что деньги на возведение дома “закончились”. В доме на данный момент продана только половина квартир, а новые инвесторы не спешат вкладывать деньги в этот проект. Читайте и смотрите: Хит-парад видеоновостей от КиевVласти за март 2019 года (видеодайджест) Рейтинг видеоновостей составляется на основании количества просмотров сюжетов на Youtube-канале КиевVласть за определенный период. * Бучанський НВК “СЗОШ I-III cтупенів №4”  (код ЄДРПОУ: 24884707) ** КП БМР “Білоцерківський парк культури і відпочинку ім. Т. Г. Шевченка” (код ЄДРПОУ 02219352) *** КП “Фінансова компанія “Житло-інвест” (код ЄДРПОУ: 32855406) Фото: Facebook Анатолия ФедорукаКиевVласть

Ставши на бік рейдерів, які вже понад рік “кошмарять”  законне будівництво,  Оксана Сироїд  – заступниця голови ВРУ та  народний депутат України від політичної партії "Об'єднання "Самопоміч” – знехтувала  посадою,  правом та принципами ділового етикету. Схоже, що вона вирішила допомогти депутату Київради Сергію Гусовському провернути ще одну земельну аферу. Гусовський запам'ятався скандалом, що протискував через Київраду потрібні йому рішення, зокрема, й питання про виділення київських земель "своїм" людям. Саме за це "Самопоміч" витурила його зі своїх лав. Але забувши про лінію своєї  партії, пані Сироїд погодилася допомогти Гусовському  отримати чергову вигоду.  Цинічно, що заради меркантильного інтересу  колишнього політичного соратника, та його поплічників вона скористалася своїми повноваженнями та парламентським авторитетом аби викривити дійсність і маніпулювати думкою суспільства та  народних депутатів. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”   На  брифінгу у Верховній Раді віце-спікер парламенту Оксана Сироїд назвала “вульгарною” забудову,  проект якої  кияни визнали найкращим в ході онлайн голосування, що проводилося Центром муніципальних стратегій. Як може бути вульгарним ЖМ "Патріотика на озерах”, що за оцінками експертів та екологів  стане першим в Україні прикладом “зеленого будівництва”. А ще, за версією пані Сироїд,  “необхідно врятувати Київ від вульгарних забудовників”. Чи знала вона, що мова йде про забудовника, який вже понад  26 років зводить соціальне житло і входить до трійки лідерів у щорічному рейтингу  якісних та надійних забудовників столиці? Звичайно, можна припустити, що на момент брифінгу, такої інформації вона не мала. Але як юрист,  вона точно має знати вагу та відповідальність  слів посадової особи. Перш, ніж робити висновки, заступниця голови Верховної Ради, мала б вивчити ситуацію  і з’ясувати, що мова йде про конфлікт, де, як правило, - дві сторони. Тому, не зайвим було б і  поцікавитися позиціями обох сторін. Прикриваючись благими намірами  захисту екології, так звані еко-активісти, яких Сироїд вивела на брифінг,  та  нинішнє керівництво Києва, вирішили віджати цю територію аби реалізувати свої комерційні проекти. Практично, вони крадуть житло  у  людей, які, не маючи великих статків, можуть його  придбати лише тут.  Наразі,  понад 500 родин через злочинні дії влади ризикують поповнити списки ошуканих. За ширмою віртуального “екопарку” міські очільники приховують справжні плани  віддати територію цієї забудови під розміщення там парку розваг для багатих та розбещених. Тобто в спокійному мікрорайоні столиці може з’явитися “монстр”, що стане центом небезпеки для місцевих мешканців, де збиратимуться  гучні компанії та любителі алкоголю й наркотичного дурману.  Оксана Іванівна може добре знати,  що за спинами так званих еко-активістів, які відпрацьовують замовлення владної верхівки столиці,,  ховається колишній очільник фракції партії "Об'єднання "Самопоміч”  у Київраді Сергій Гусовський. Саме він тривалий час відкрито лобіював інтереси створення на Осокорках “екопарку” за кошти з міського бюджету. Тобто на будівництво своїх "екологічних" фантазій планували витягнути гроші з кишень киян, та ще й отримати на цьому суттєві  “відкати”, бо над  проектом створення та економічного обгрунтування такого парку  ніхто й не думав замислюватися. Зважаючи,  що  Оксана Сироїд  вийшла на брифінг в оточенні псевдо екоактивістів, це свідчить,що вона й і досі підтримує тісні зв’язки з Сергієм Гусовським.  Хоча свого часу через  ганебні  "земельні досягнення" цього пана жорстко засудив лідер партії “Самопоміч” Андрій Садовий, а однопартійці з соромом викинули його  з команди цієї політичної сили.  Власне, Гусовський – не бідна людина. Він є власником шести елітних ресторанів у Києві, середній чек на вечерю в яких сягає близько 1500 гривень. Але заради власного  бізнесу та мрії про майбутнє мерське крісло, не цурається жодних  дій, що можуть принести прибуток і   готовий йти на будь-які афери. Невже Оксана Сироїд, знаючи про позицію своєї партії й будучи однією з перших осіб у цій політичний силі, вирішила допомогти йому в таких брудних справах? Не хочеться, щоб уже завтра генделики імені Гусовського заполонили весь Київ. Виходить, що  до протистояння із законним забудовником владна верхівка Києва втягнула ще й парламент і  заступника Голови Верховної Ради України.  Чи розуміє пані Сироїд, що її просто використали?  Що вона також стала частиною їхнього рейдерського плану?  Зрештою, про які принципи правової держави  можна говорити , якщо людина, яка входить до керівного складу  найвищого законодавчого органу, потурає рейдерам у владі.  Оцінку таким  діям представника своєї політичної сили має дати її голова Андрій Садовий, а однопартійці повинні зробити відповідні висновки, чи заслуговує пані Сироїд, яка зневажає рішення колег та підриває авторитет партії, залишатися  й надалі в команді “Самопомочі”. Денис Шинкаренко, член ГО “Захист інвесторів”, один із вкладників у будівництво ЖМ “Патріотика на озерах” KV планує надалі активно відслідковувати дану тему та готова надати право на відповідь усім згаданим у цій колонці персонам та організаціям.  КиевVласть