Пристоличний регіон оговтується після суворих карантинних обмежень та перебування в "червоній" зоні. Завдяки вакцинальній кампанії зменшилася вполовину завантаженість госпітальних баз. Запрацював в області і перший Центр трансплантації органів. Паралельно боротьбі з Covid, активними темпами триває і розбудова інфраструктури регіону у рамках програми "Велике будівництво" та підготовка до завершення навчального року і ЗНО.
Про це KV стало відомо за результатами онлайн-брифінгу голови Київської ОДА Василя Володіна.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Епідеміологічна ситуація
"Хоч ми і вийшли з червоного рівня і спостерігаємо зменшення кількості нових випадків ковіду в регіоні, все ж не маємо ігнорувати небезпеку. Отже, щоденно фіксуємо на Київщині близько кількох сотень нових хворих на коронавірус. Так, це значно менше, ніж було ще кілька тижнів тому, проте, незважаючи на це, зберігається досить висока смертність від ускладнень. Наприклад, минулої доби померли 23 жителі області. Тож наголошую ще раз – бережіться! Не всі переносять ковід легко, наслідки можуть бути дуже серйозними", – розповів Василь Володін.
Госпітальні бази
За словами губернатора, в профільних медзакладах для лікування хворих на коронавірус виділено 3695 ліжок, 90,7% з них забезпечені киснем і зауважив, що в області значно зменшилась кількість людей, які потребують госпіталізації.
"Якщо Білоцерківська центральна районна лікарня, Ірпінська центральна міська лікарня та Бориспільська багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування були заповнені під 100%, наразі завантаженість варіюється від 58 до 51%. А в середньому інфекційні ліжка в госпітальних базах нашої області зайняті на 27%", – додав він.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
Вакцинальна кампанія
Паралельно триває на Київщині і вакцинальна кампанія проти коронавірусу. Так, першу дозу вакцини вже одержали 52 508 осіб. Володін нагадав, що всі жителі області мають можливість записатися у чергу на вакцинацію через контакт-центр Мінохорони здоров'я або ж через мобільний додаток і портал "Дія".
Центр трансплантації
Зупинився очільник області і ще на одній важливій медичній темі, як розвиток трансплантації на Київщині. Як зауважив Володін, область фактично здійснила прорив у цьому напрямку. Це вдалося завдяки пілотному проєкту Міністерства охорони здоров'я з трансплантації, до якого увійшла Київська обласна лікарня і одержала необхідну ліцензію. І на базі лікарні вже запрацював Центр трансплантації.
"Наразі триває його активна модернізація та формування команди. Минулого тижня вперше в історії області наші фахівці зробили забір двох нирок у донора і одну нирку тут же пересадили жителю нашої області, а іншу було пересаджено у Київському центрі нефрології. Зараз пацієнт почуває себе добре та йде на поправку. Окремо хочу висловити слова вдячності родичам померлого, які дали згоду на трансплантацію органів для порятунку двох людських життів. Найближчими тижнями фахівці центру готуються до родинної пересадки нирки. Аналоги таких центрів мають лише кілька областей в Україні і ми одна із них", – говорить він.
І додав, що в КОДА вже розроблена стратегія з розвитку трансплантації, яка буде затверджена на найближчому засіданні госпітальної ради.
Велике будівництво
Також Володін розповів і про реалізацію на Київщині програми президента України "Велике будівництво". Наразі ступінь будівельної готовності об'єктів складає 26%: загальноосвітні навчальні заклади – 9,3%, дошкільні – 29,6%, спортивні 41,5%.
Крім об'єктів соціальної інфраструктури, тривають в області і роботи із розвитку дорожньої галузі. У 2021 році на оновлення доріг Київщини передбачено 1,2 млрд гривень. Так, цьогоріч планують реалізувати 47 об'єктів дорожнього господарства, із них 41 об'єкт капітального ремонту, чотири об'єкти – поточного середнього ремонту та один об'єкт – реконструкції. А також ще один об'єкт нового будівництва.
За словами голови КОДА, загалом у 2021 році плануємо прокласти в регіоні 60 км асфальтового покриття. Так, на всіх об'єктах, з якими заключені договори з підрядними організаціями, розпочаті та тривають ремонтні роботи, а по трьом об'єктам будівельні роботи вже повністю завершені. Йдеться про поточний середній ремонт автомобільної дороги Глибоке – Городище H08, а також капітальні ремонти по вулицям Піщана та Шевченка в селі Трушки.
Акцентував увагу під час брифінгу Володін і на будівництві приймальних відділень. Так, днями було завершено капітальний ремонт ще одного приймального відділення в Обухівській ЦРЛ. І тепер з 12 запланованих об'єктів модернізації, завершено вже вісім та шість введено в експлуатацію. Ще дві, Обухівська та Іванківська ЦРЛ готують документи для подачі в ДАБІ. Також завершуються роботи в Тетіївській, Переяславській, Фастівській та Ірпінській лікарнях.
Як повідомляється, загальна будівельна ступінь готовності приймальних відділень складає 96,7%.
Бюджет області
Василь Володін також зауважив, що розбудова інфраструктури тісно пов'язана з розвитком економіки і розповів, що за чотири місяці 2021 року до загального фонду обласного бюджету області надійшло більше 965 мільйонів гривень податків, зборів та інших платежів. І це на 87 мільйонів гривень більше розпису на січень-квітень і становить майже 110% до плану. А темп зростання фактичних надходжень проти аналогічного періоду 2020 року склав майже 23% – плюс 179 млн гривень.
За його словами, незважаючи на негативний вплив пандемії на економіку регіону та повернення у квітні до жорсткіших карантинних заходів, з початку року спостерігається зростання надходжень до обласного бюджету. Цьому сприяли, передусім, збільшення заробітних плат, соціальних видатків та поліпшення фінансових результатів підприємств, фінансових установ регіону.
"Вагомий внесок у відновлення економіки у нас має нарощування поточних і капітальних витрат на інфраструктуру. Насамперед, дорожні ремонти, а також охорону здоров'я. У розвитку економіки Київщини важливу роль також відіграла підтримка наших підприємців в умовах карантину. Незважаючи на всі виклики, які принесла нам епідемія коронавірусу, ми намагаємося робити все можливе для розвитку підприємницької діяльності в області. І попри посилені протиепідемічні норми, у нашому регіоні кількість зареєстрованих суб'єктів господарювання не те що не зменшилась, вона зросла і відповідно зростуть і обсяги сплачених податків і зборів. За три місяці від підприємців до бюджетів усіх рівнів надійшло 6,5 млрд гривень – це на 14% більше ніж у першому кварталі минулого року", – додав він.
Крім цього, завдяки роботі бізнесу на вільні та новостворені робочі місця було працевлаштовано 5,7 тисяч осіб.
Освітній процес
Прокоментував голова КОДА і освітній процес в регіоні. З 11 травня в області вже відновили очну форму навчання в усіх закладах освіти. Навчальний рік для більшості шкіл завершиться 28 травня, ще для частини – з 29 травня по 11 червня. За словами Володіна, це залежить від структури навчального року, яка була затверджена педагогічними радами.
Загалом цьогоріч 11 клас закінчують 10 362 учня і вже з 25 травня в області розпочинається зовнішнє незалежне оцінювання тестуванням з хімії. Завершиться воно 15 червня тестуванням з географії.
Володін зауважив, що цьогоріч в області працюватиме 66 пунктів тестування, які обіцяють забезпечити на 100% засобами індивідуального захисту та дезінфекції за рахунок коштів з облбюджету.
Розпочала область і підготовку до нового навчального року. Так, кожна громада одержить комплекти меблів для навчальних класів, поставки техніки будуть тривати впродовж літа.
Крім того, в області поки немає жодного закритого через ковід дошкільного закладу – усі працюють у повноцінному режимі. Зауважив очільник області і те, що особливу увагу КОДА приділяє і розширенню мережі дошкільної освіти. Лише впродовж першого кварталу створено понад пів тисячі додаткових місць для дітей дошкільного віку, а вже в червні заплановане відкриття після реконструкції дитсадка у селі Красне Обухівської громади.
Читайте: Хроники коронавируса в Украине: обновляетсяФото: коллаж KVКиевVласть
Наступний етап реформи децентралізації – покращення якості надання державних і місцевих послуг. В Мінцифри вже пообіцяли навчити громади цифровій грамотності та за рахунок держсубвенції відкрити селам доступ до мережі інтернет. Аби пришвидшити цифровізацію регіонів, на місцях запрацюють "менеджери", які відповідатимуть за цифрову трансформацію громад. Чи готова Київщина до діджиталізації і чи популярні серед населення держсервіси онлайн - дізнавалася KV.
Як стало відомо KV, у квітні Міністерство цифрової трансформації запустило проєкт "Інтернет-субвенція". У його рамках держава профінансує підключення навчальних, медичних та культурних закладів в громадах до якісної оптичної інтернет-мережі.
Проєктом планують охопити понад 3 тис. сіл та 6 тис. соцоб’єктів, а витратять на ці заходи – 500 млн гривень. Відповідний проєкт Постанови Кабміну, якою врегульовується порядок та умови надання субвенції, уже на розгляді в Уряді.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
На сайті Мінцифри зауважено, що серед громад вже стартував попередній збір відповідних заявок. Після Кабмін має розподілити кошти між громадами з подальшим погодженням із ВРУ. І вже потім пройдуть відповідні закупівлі.
Сьогодні ж, за даними Мінцифри, у понад 15 тис. сіл і досі відсутнє покриття швидкісним фіксованим інтернетом.
"Ми будуємо цифрову державу, а швидкісний інтернет – її фундамент. Уже за 3 роки 95% українців зможуть користуватися швидкісним інтернетом 24/7. На цьому шляху проєкт "Інтернет-субвенція" – значний крок", – зауважив заступник голови Мінцифри з питань розвитку цифрової інфраструктури Олександр Шелест.
Так, за інформацією прес-служби КОДА, в області вже почали перевіряти села на можливість стати учасниками цифрової субвенції та підключити інтернет за державний кошт. Першими проаналізували ситуацію в населених пунктах Поліської, Іванківської та Димерської громад.
Цифрова трансформація
За словами віцепрем’єр-міністра – міністра цифрової трансформації Михайла Федорова, аби пришвидшити процес цифровізації у регіонах, запроваджено посаду СDТО (Chief Digital Transformation Officer) – заступника із цифрової трансформації. Вони вже є в кожному міністерстві, в низці ОДА, на черзі – громади.
У громадах мають створити відповідну посаду та знайти фахівця, який відповідатиме за цифровізацію послуг та сервісів, пропонуватиме громаді програми та плани дій (наприклад, електронні квитки в транспорті, Е-пенсія, електронні щоденники в школах тощо).
Із впровадженням СDТО, Мінцифри планує прискорити переведення всіх держпослуг в онлайн-режим. Всі технологічні та фундаментальні процеси здійснюватиме саме Міністерство, а на регіони покладено саме процеси впровадження.
Основна мета – українці мають одержувати якісні та зручні сервіси не лише в столиці, а й в сільській місцевості. Тож аби навчити населення базовим цифровим навичкам, Мінцифри також запустило портал Дія Цифрова освіта. Загалом планують навчити основам ІТ шість мільйонів українців.
Позиція
KV поцікавилася у керівників громад, чи планують вони долучитися до проєктів щодо цифровізації регіонів, чи впроваджимуть нові штатні одиниці для цього і чи користуються попитом серед населення онлайн-послуги.
Голова Фастівської міської громади Михайло Нетяжук:
Громада однозначно долучається до цих ініціатив. Сьогодні сторіччя цифровізації. У Фастівській громаді лише село Гвардійське не охоплене швидкісним інтернетом. І ми подали заявку з відповідної програми, яка вже на стадії розгляду. Ми провели розрахунки, і чим менше буде витрачено коштів із бюджету, тим краще для платників податків. Фастівська міськрада не буде вводити окрему посаду з цифровізації. Однак, керуючий справами виконкому, який за функціональними обов'язками веде цей напрям, буде уповноваженим щодо просування таких проєктів. Тим паче, що ми запланували відкриття ЦНАПу у форматі цифрової доступності і цей напрям буде активно посилюватися. За проєктом "Дія" здійснюється цифровізація всіх довідок, прийняте рішення про впровадження електронного паспорту, тож рада має намір пришвидшити процес діджиталізації у взаємодії із громадою.
Крім того, думаю, що громада є лідером на Київщині щодо впровадження електронного щоденника у школах, а також електронних журналів. У 2021 році доєднані сільські школи також перейшли в таких формат надання освітніх послуг. Цьогоріч ми першими в області провели і міські змагання з кіберспорту. Ми розуміємо, що за розвитком цифрової сфери стоїть майбутнє громади і максимально робимо відкритим місто для інвесторів.
Голова Вишгородської міської громади Олексій Момот:
Наша громада невелика і повністю забезпечена інтернет-мережею, підключені всі соцоб’єкти. Окрему штатну одиницю під заступника з цифрової трансформації вводити не плануємо. Ці повноваження покладені на штатного радника громади, у посадовій інструкції якого вже прописані відповідні обов’язки. У громаді одержати онлайн можна практично всі адміністративні послуги через ЦНАП, як і декларації на будівництво, поштові адреси тощо. А через карантин одержання документів взагалі перевели в онлайн-режим. Все це доступне для мешканців і користується популярністю.
Голова Томашівської сільської громади Олена Пашун:
Заявку на інтернет-субвенцію громада не подавала. Адже соцоб’єкти у всіх населених пунктах забезпечені інтернетом. Це – школи, медичні установи тощо. Ми ж подали заявку на субвенцію щодо ЦНАПу, щоб мати можливість надавати електронні послуги. Посади заступника цифрової трансформації у громаді не буде, адже створили відділ регіонального розвитку цифровізації та проєктного менеджменту. Вже маємо фахівця, який комунікує із Мінцифрою, шукає можливості для залучення коштів. Громада прийняла рішення щодо створення центру "Дія", де всі адміністративні послуги будуть йти через електронні підписи. Ми приєднуємося до всіх державних електронних реєстрів і плануємо в центрі при ЦНАПі облаштувати місце, щоб громадяни мали можливість самостійно, через електронний кабінет, здійснювати проплати. Так, звичайно, без базових навичок, наприклад, літня людина здійснити ці маніпуляції не зможе. Тож для цього ми маємо адміністратора, який допомагатиме користуватися цими сервісами. Сьогодні, з огляду на ситуацію із діяльності "Укрпошти" у сільській місцевості, електронні послуги мають набагато спростити життя населенню громади.
Голова Зазимської сільської громади Віталій Крупенко:
Усі соціальні служби, дитсадки та школи, клуби в громаді забезпечені безкоштовним інтернетом за рахунок провайдерів. Щоб одержати такий результат, було проведене зібрання серед всіх провайдерів громади. Думаю, що введення такої посади, як заступник з цифрової трансформації – логічне та правильне. Адже сьогодні електронні послуги не користуються значною популярністю серед населення. Ми вже запустили і сучасний багатофункціональний сайт, де можна одержати відкрито всю необхідну інформацію. Та мешканці ще не звикли до формату надання таких послуг. Загалом громада бере участь в усіх новітніх програмах.
Голова Немішаївської селищної громади Петро Перевозник:
Громада забезпечена інтернетом, діє декілька провайдерів, є конкуренція. Думаю, що цей проєкт більше стосується тих регіонів, які відстають і не мають ще такого інтернет-доступу. На майбутнє, звичайно, плануємо введення такої посади як заступник із цифрової трансформації. Наразі ця посада не є надактуальною, адже цифровізацію запроваджують в країні, але ці процеси відбуваються дуже повільно. Спочатку у всіх громадах має запрацювати якісний інтернет. Ми нещодавно об’єдналися і поступово йдемо у напрямку цифровізації. Працюємо над відкриттям ЦНАПу, нині адміністративними питаннями займаються сектори з обслуговування, працюють на території і банки. Є окремі вікові категорії, які не вміють користуватися послугами онлайн. Тож, вважаю, що громадам доречніше розпочати впровадження цифровізації саме з навчання населення, особливо серед пенсіонерів.
Читайте:
Проект Децентрализация: Софиевская и Петропавловская Борщаговки не спешат объединяться
Проект “Децентрализация”: Войти в Озернянскую ОТО готовы лишь два сельсовета из шести
Проект “Децентрализация”: Великодымерская теробщина этой осенью идет на выборы
Проект “Децентрализация”: Медвинская теробщина идет на выборы в неполном составе
Проект “Децентрализация”: Фурсовская теробщина может лишиться части бюджета
Проект “Децентрализация”: Села Переяслав-Хмельницкого района отказались примкнуть к городу
Проект “Децентрализация”: Кагарлыкская теробщина объединит город и 26 сельсоветов
Проект “Децентрализация”. Политические амбиции мешают состояться большой Боярской теробщине
Проект “Децентрализация”: Тетиевская терробщина готовится к выборам в декабре
Проект "Децентрализация". Узинской терробщине придется поработать над развитием
Проект “Децентрализация”: КОГА тормозит назначение выборов в Циблевской терробщине
Проект “Децентрализация”: Гостомельская ОТО пойдет на выборы только в составе Киево-Святошинского района
Проект “Децентрализация”: Студениковская терробщина готовится к выборам в декабре
Проект “Децентрализация”: Предусмотренная Кабмином Дымерская ОТО может не состояться
Проект “Децентрализация”: Мироновская терробщина ждет позитивного вывода от КОГА
Проект “Децентрализация”: Ржищевская терробщина может стать проблемой для Кагарлыкского района
Проект “Децентрализация”: Ходосовская терробщина может объединить села трех районов
Проект “Децентрализация”: села Ставищенского района готовы митинговать против объединения
Проект “Децентрализация”: Яготинская терробщина не спешит на выборы
“Проект Децентрализация”: Создание Боярской ОТО дошло до суда
Проект “Децентрализация”. Сельсоветы потенциальной Вороньковской ОТО не готовы объединяться
Проект “Децентрализация”: Власти Згуровщины не готовы терять полномочия
Проект “Децентрализация”: Потенциальная Дмитровская терробщина уже год дожидается выборов
Проект “Децентрализация”: Гребенковская терробщина не может быть создана без согласия двух сельсоветов
“Проект Децентрализация”: Создание потенциальной Бышевской ОТО остановилось в 2015 году
Проект “Децентрализация”: Козин поборется за право быть центром терробщины
Проект “Децентрализация”: Пирновская терробщина может быть создана только принудительно
Проект “Децентрализация”: Процесс объединения в Барышевке даже не начали
Проект “Децентрализация”: Терробщина с центром в Украинке может быть названа Трипольской
Проект “Децентрализация”: Рожновская терробщина не может определиться с центром
“Проект Децентрализация”: Обухов может присоединить окрестные села
Проект “Децентрализация”: Иванковская ОТО поборется за зону отчуждения
Проект “Децентрализация”: Ташанская терробщина год ждет позитивного вывода КОГА
Проект “Децентрализация”: Березанская терробщина будет проходить процедуру создания ОТО заново
Проект “Децентрализация”: Володарский район не планирует объединяться в ближайшее время
Проект “Децентрализация”: Полесский район этим летом планирует начать процесс объединения
Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО может объединить не все сельсоветы
Проект “Децентрализация”: Ракитнянский район может объединиться в две терробщины
Проект “Децентрализация”: Калиновская терробщина может быть создана с разрешения Кабмина
Проект “Децентрализация”: Белая Церковь может присоединить три сельсовета
Проект “Децентрализация”: В Броварском районе может появиться Придеснянская терробщина
Проект “Децентрализация”: Потенциальная Вишневская ОТО начала процесс объединения
Проект “Децентрализация”: Германовка и Григоровка Обуховского района хотят быть центрами одной ОТО
Проект “Децентрализация”: Сельсоветы Таращанского района не хотят объединяться в терробщину
Проект “Децентрализация”: Процесс создания Чабановской терробщины стоит на месте
Проект “Децентрализация”: Скандальная Бучанская ОТО первой на Киевщине воспользовалась законом о присоединении
Проект “Децентрализация”: Потенциальная Томашовская терробщина объединит два района Киевщины
Проект “Децентрализация”: Ржищев начал присоединять села двух районов
Проект “Децентрализация”: Потенциальная Бородянская терробщина готова идти на выборы
Проект “Децентрализация”: Фастов планирует присоединить окружающие села
Проект “Децентрализация”: потенциальная Киево-Святошинская терробщина разделилась на две ОТО
Проект “Децентрализация”: КОГА утвердила Мироновскую терробщину
Проект “Децентрализация”: Заборский сельсовет не отдадут Боярке
Проект “Децентрализация”: Барышевская ОТО готовится к выборам
Проект “Децентрализация”: вялое руководство, имитация объединения и недостаточный результат
Проект “Децентрализация”: Обухов планирует присоединить один сельсовет
Проект “Децентрализация”: Березань присоединила пять сельсоветов
Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО не пошла на зимние выборы из-за бездействия КОГА
Проект “Децентрализация”: Ковалевскую терробщину за один день утвердили в КОГА и отправили на выборы
Проект “Децентрализация”: жители Клавдиево-Тарасово просят президента ускорить их объединение
Проект “Децентрализация”: выборы в терробщинах Киевщины под угрозой срыва
Проект “Децентрализация”: 4 сельсовета Иванковского района тормозят создание терробщины
Проект “Децентрализация”: в Бузовском сельсовете скандал из-за присоединения к Ирпеню
Проект “Децентрализация”: потенциальная Вишневская терробщина готовится подавать документы в КОГА
Проект “Децентрализация”: в Ирпене со скандалом пытаются присоединить два сельсовета
Проект “Децентрализация”: Полесский район отложил объединение на следующий год
Проект “Децентрализация”: еще 6 сельсоветов могли бы присоединиться к Ржищеву
Проект “Децентрализация”: терробщины Киевщины просят парламент провести объединение по закону
Проект “Децентрализация”: Киевщина оказалась в числе аутсайдеров рейтинга формирования ОТО
Проект “Децентрализация”: терробщинам Киевщины урезали дотацию на содержание школ и больниц
Проект “Децентрализация”: сельсоветы Белоцерковщины просят Киевоблсовет ускорить их присоединение к городу
Проект “Децентрализация”: Гройсмана просят разобраться с объединением территориальных общин на Згуровщине
Проект “Децентрализация”: протестующий Ворзель войдет в состав Бучанской ОТО
Проект “Децентрализация”: Киевская ОГА одобрила создание Томашовской терробщины
Проект Децентрализация: в Васильковском районе может появиться Калиновская терробщина
Проект Децентрализация: КОГА утвердила создание Глевахской ОТО
Проект Децентрализация: Созданию Макаровской ОТО угрожает новоявленная Комаровская община
Проект Децентрализация: Ташанская терробщина готова идти на выборы
Проект Децентрализация: Гребенковская терробщина поборется за положительное заключение КОГА
Проект Децентрализация: Гатное и Вита-Почтовая хотят спастись от столицы совместным объединением
Проект Децентрализация: Гостомель борется с Ирпенем за создание отдельной общины
Проект “Децентрализация”: администрация Терещука выдала общинам Киевщины еще два позитивных вывода
Проект “Децентрализация”: Калиновская община Броварского района может объединить четыре сельсовета
Проект “Децентрализация”: Сельсоветы Фастовского района надеются успеть добровольно объединиться в Кожанскую ОТО
Проект “Децентрализация”: теробщины Киевщины жалуются на нехватку инфраструктурной субвенции
Проект “Децентрализация”: судебное дело о присоединении Заборья к Боярке рассмотрят заново
Проект “Децентрализация”: смена власти в Копылове заблокировала создание Березовской терробщины
Проект “Децентрализация”: села Бориспольщины хотят спастись от города созданием Золочевской общины
Проект “Децентрализация”: КОГА утвердила создание Обуховской терробщины
Проект “Децентрализация”: Гоголевская община продолжит объединение после утверждения перспективного плана
Проект “Децентрализация”: процесс утверждения Вишневской общины может затянуться до конца года
Проект “Децентрализация”: Козинскую общину Обуховского района могут исключить из перспективного плана
Проект “Децентрализация”: в Бородянском районе суды тормозят объединение общин
Проект “Децентрализация”: Островская община просит президента Зеленского разобраться с решениями КОГА
Проект “Децентрализация”: села потенциальной Боровской ОТО может переманить новоявленная Мотовиловская община
Проект “Децентрализация”: миллионные долги могут оставить жителей Калитянской ОТО без воды и света
Проект “Децентрализация”: Таращанский район может разделиться на две общины
Проект “Децентрализация”: теробщины Киевщины недополучают налоги за землю
Проект “Децентрализация”: бюджеты четырех теробщин Киевщины оказались под угрозой
Проект “Децентрализация”: Киевщину могут поделить на шесть районов
Проект “Децентрализация”: пять теробщин Киевщины хотят расшириться за счет окрестных сел
Проект “Децентрализация”: села на Васильковщине, рассорившиеся из-за реформы, могут объединить насильно
Проект “Децентрализация”: Киевская ОГА дала сельсоветам последний шанс добровольно присоединиться к ОТО
Проект “Децентрализация”: Бориспольщина и Белая Церковь не определились с центрами развития теробщин
Проект “Децентрализация”: общины Киево-Святошинского района требуют от КОГА пересмотреть состав и количество местных общин
Проект “Децентрализация”: Киевоблсовет просит ВРУ и Кабмин разобраться с проблемными селами Киевщины
Проект “Децентрализация”: вокруг потенциальной Боярской теробщины разгорелся новый скандал
Проект “Децентрализация”: КОГА может вынести негативный вердикт потенциальной Пристоличной ОТО
Проект “Децентрализация”: села Киево-Святошинского района спешно взялись за объединение
Проект “Децентрализация”: Бориспольщину разделят на шесть теробщин
Проект “Децентрализация”: потенциальная Березовская ОТО под угрозой срыва
Проект “Децентрализация”: судьбу потенциальной Феодосиевской общины решит Кабмин
Проект “Децентрализация”: Мироновская ОТО расширила границы за счет трех сельсоветов
Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО просит Кабмин откорректировать перспективный план
Проект “Децентрализация”: Обуховская ОТО поборется за окружающие села с потенциальной Козинской общиной
Проєкт “Децентралізація”: Петропавлівська і Софіївська Борщагівки проти об'єднання з Вишневим та столицею
Проєкт “Децентралізація”: села Переяслав-Хмельницького району відстоюють потенційну Гайшинську громаду
Проєкт “Децентралізація”: найгучніші провали й успіхи Київщини у 2019 році
Проєкт “Децентралізація”: Київщина увійшла в ТОП-5 областей-аутсайдерів за рейтингом формування спроможних громад
Проєкт “Децентралізація”: на Київщині стартувало примусове об’єднання громад
Проєкт “Децентралізація”: сільради Київщини знову відмовляються об’єднуватися із містянами в одну громаду
Проєкт “Децентралізація”: села Миронівського та Кагарлицького районів готові протестувати проти Ржищівської ОТГ
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини вимагають від уряду обіцяного ПДФО
Проєкт “Децентралізація”: зміни в Конституцію та права громад
Проєкт “Децентралізація”: десятки громад на Київщині запізнились втрапити в перспективний план
Проєкт “Децентралізація”: Київщина виступила за ліквідацію районних рад
Проєкт “Децентралізація”: села Києво-Святошинського району погрожують перекривати дороги у разі насильницького об'єднання
Проєкт “Децентралізація”: одиниці тергромад Київщини потрапили в рейтинг потужних ОТГ України
Проєкт “Децентралізація”: секвестр бюджету залишить ОТГ без засобів для існування та боротьби з епідемією
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини озброюються засобами захисту та ведуть профілактичну боротьбу з коронавірусом
Проєкт “Децентралізація”: Ірпінь та Бородянка поборються за звання райцентру субрегіонального рівня
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини нажахані перспективою укрупнення та централізації повноважень
Проєкт “Децентралізація”: громади Фастівського району виступили проти примусового об’єднання
Проєкт “Децентралізація”: Обухівська громада планує розширюватися за рахунок суміжних сіл
Проєкт “Децентралізація”: Кабмін схвалив ще 45 ОТГ Київщини
Проєкт “Децентралізація”: Вишгород зазіхнув на звання центру Приірпіння
Проєкт “Децентралізація”: Кабмін змінив конфігурації п’яти громад Києво-Святошинського району
Проєкт “Децентралізація”: Урядовий проєкт укрупнення районів обурив Київщину (опитування)
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини позбавлять фінансової залежності від районних рад
Проєкт “Децентралізація”: громадам Київщини дозволили змінювати цільове призначення землі та затверджувати містобудівну документацію
Проєкт “Децентралізація”: села Київщини боронитимуть право на добровільне об’єднання в суді
Проєкт “Децентралізація”: Мінгромад обіцяє ОТГ поповнення бюджетів за рахунок ПДФО
Проєкт “Децентралізація”: асоціаціям Київщини не вдалось відстояти “мажоритарку” для сіл
Проєкт “Децентралізація”: На Київщині через недобровільність об’єднання знову судяться Боярка і Забір’я
Проєкт “Децентралізація”: Миронівська ОТГ планує заробляти на природі та інвестиціях
Проєкт “Децентралізація”: Студениківська ОТГ збагатиться за рахунок банку землі та “Ниви Переяславщини”
Проєкт “Децентралізація”: Фурсівській ОТГ не вистачає коштів на розвиток громади
Проєкт “Децентралізація”: Бородянська ОТГ розвиватиметься за рахунок донорів
Проєкт “Децентралізація”: Ржищівська ОТГ для одержання прибутків задіє водний та освітньо-туристичний потенціал
Проєкт “Децентралізація”: Баришівка мітить у п'ятірку найбагатших громад Київщини
Проєкт “Децентралізація”: Пісківська ОТГ хоче стати популярним курортом Київщини
Проєкт “Децентралізація”: Обухівська ОТГ спрямує на свій розвиток понад півмільярда гривень до 2030 року
Проєкт “Децентралізація”: Бучанська ОТГ направить мільйони на розбудову комфортної інфраструктури
Проєкт “Децентралізація”: Великодимерська ОТГ проведе інвентаризацію землі
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини взялися ділити ОТГ на округи та обирати старост
Проєкт “Децентралізація”: Узинська ОТГ шукає 65 млн гривень на будівництво очисних споруд
Проєкт “Децентралізація”: держава переклала на старост владні компетенції сільських голів
Проєкт “Децентралізація”: обіцяні громадам землі за межами населених пунктів пустили з молотка
Проєкт “Децентралізація”: у тергромад Київщини бракує коштів на якісні адмінпослуги
Проєкт “Децентралізація”: на зміну дільничним у об'єднаних громадах прийдуть поліцейські офіцери
Проєкт “Децентралізація”: найгучніші провали й успіхи Київщини у 2020 році
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини не можуть отримати від районів комунальне майно
Проєкт “Децентралізація”: статус і повноваження старост у громаді залежатимуть від Верховної Ради
Проєкт “Децентралізація”: у 2021 році Тетіївська громада збагатиться за рахунок гранту в 26 млн гривень
Проєкт “Децентралізація”: на Київщині почали ліквідовувати райони, перший на черзі – Згурівський
Проєкт “Децентралізація”: ліквідована Іванківська райрада залишила громаді-спадкоємцю мільйонні борги
Проєкт “Децентралізація”: голови громад мають право накладати вето лише на прийняті рішення ради
Проєкт “Децентралізація”: ліквідації Баришівського району заважають комунальні борги
Проєкт “Децентралізація”: Миронівську райраду ліквідують із боргами по зарплаті
Проєкт “Децентралізація”: депутати ВРУ взялися за урбанізацію міст
Проєкт “Децентралізація”: Київщина втрачає першість у рейтингу заможності громад
Проєкт “Децентралізація”: майно та активи Бородянського району розділили між шістьма громадами
Проєкт “Децентралізація”: Обухівський район віддасть Букринський плацдарм на утримання області
Проєкт “Децентралізація”: пандемія та безгрошів’я блокують розвиток культпослуг на Київщині
Проєкт “Децентралізація”: Держгеокадастру дозволили і далі розпоряджатися землями Київщини
Проєкт “Децентралізація”: Славутич збільшить бюджет за рахунок бізнес-парку та інвестицій
Фото: колаж KVКиевVласть
На території Миронівки продовжують зводити фізкультурно-оздоровчий комплекс. Роботи проходять в рамках президентської програми “Велике будівництво”.
Про це KV стало відомо з повідомлення пресслужби Київської облдержадміністрації (КОДА) з посиланням на заступника голови КОДА Андрія Лісовика.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
“У Миронівській громаді зараз немає можливості проводити навчання з різних видів спорту на єдиній локації. Тож доводиться постійно шукати відповідні умови, щоб забезпечити тренування на належному рівні. Особливо це стає складно в зимовий період. Вихід із ситуації – створити фізкультурно-оздоровчий комплекс, над чим ми зараз і працюємо”, – пояснив Андрій Лісовик.
Він уточнив, що завдяки реалізації проєкту в Миронівській громаді з’явиться 20 нових робочих місць.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
“Загальна потужність спортивного об’єкта буде розрахована на 246 відвідувачів в день. В перспективі очікуємо, що молодь у Миронівці буде більше цікавитись роботою спортивних секцій, а в громаді з’явиться місце для проведення змагань місцевого та районного рівнів”, – додав Андрій Лісовик.
Читайте: “Велике будівництво”: У Чорнобильській зоні оновлюють 40 км доріг
Фото: пресслужба КОДАКиевVласть
Технології smart city все інтенсивніше проникають у повсякденне життя міст по всьому світу. Для мешканців – це електронні державні послуги, цифровізація транспорту, каршерінг, телемедицина, онлайн-освіта, інструменти громадянської активності. Для влади і міста в цілому – “розумна інфраструктура” на кшталт автоматизованого обліку енергії, екологічного збору відходів, моніторингу та оперативного управління дорожньою обстановкою і, звичайно ж, систем громадської безпеки. Саме про роль останніх я і хочу поговорити.
Як не прикро, у період пандемії та жорстких локдаунів основні загрози, які постають перед мешканцями міст (злочини, тероризм, природні катаклізми), нікуди не зникли. Більше того, враховуючи обмеженість пересування, дистанційне навчання, втрату багатьма людьми роботи, невпевненість у завтрашньому дні та інші соціальні фактори, проблема громадської безпеки в містах постала ще гостріше.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Усі ці виклики, звичайно, мають враховуватися владою при подальшій розробці систем міської безпеки.
Але чи усі міста готові до впровадження новітніх рішень? І що впливає на їхню готовність інвестувати у той чи інший проект цифровізації? Давайте розберемося.
Звичайно, перше, що реально може вплинути на прийняття рішень міською владою щодо інвестицій у безпеку, – це якість і кількість загроз, з якими зіштовхується місто. Адже захист містян від злочинності та тероризму сьогодні стоїть на першому місті у багатьох мегаполісах.
У містах з високим рівнем злочинності камери спостереження вже не один рік допомагають стримувати кількість правопорушень в найнебезпечніших кварталах, а також оперативно відстежувати те, що відбувається в інших районах.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
Хороший приклад цього – комплексна система відеоспостереження “Безпечне місто” в Києві, яку мерія реалізує разом з Національною поліцією. У рамках цієї програми у Києві встановили понад 7000 камер. Це третина від загальної кількості камер у країні. Завдяки такій насиченості, у 2019 році українська столиця навіть потрапила до ТОП-50 міст світу за концентрацією камер відеоспостереження у рейтингу Сomparitech. А кількість злочинів у Києві з початку дії системи “Безпечне місто” знизилася майже на 60%.
Однак, завдяки розвитку технологій у багатьох містах з'являються рішення у сфері безпеки, здатні не тільки робити відеофіксацію на камеру, але й аналізувати ситуацію в реальному часі і направляти оброблені дані людям, відповідальним за прийняття рішень. Адже якщо співробітники служб безпеки чи правоохоронних органів будуть вчасно отримувати відомості про вид і місцезнаходження можливої загрози, вони зможуть їй запобігти.
І тут випливає другий фактор, від якого залежить рішення міста реалізовувати ту чи іншу цифрову технологію, – його фінансові ресурси. Без продуманої економічної моделі влада міста з обмеженим бюджетом навряд чи зможе фінансувати нові та більш дорогі проекти. Щоб розгорнути новітні рішення у сфері громадської безпеки місту необхідно заручитися фінансовою підтримкою з боку уряду, державних структур, на кшталт Нацполіції чи СБУ, приватних інвесторів.
Приблизно в цьому ж ракурсі слід розглядати залежність впровадження рішень безпеки від готовності міста втілювати новітні технології. Як я вже казав, у багатьох містах світу, де не вистачає гарних спеціалістів, у сфері безпеки все ще використовуються тільки камери відеоспостереження. Тоді як у передових smart city впроваджують нові технології на базі машинного зору та штучного інтелекту. Адже прогресивна спільнота розуміє, що для забезпечення безпеки мало, щоб були встановлені камери, важливо, щоб вони були розумними.
Так, у багатьох смарт-містах вже використовуються технології розпізнавання осіб. Наприклад, у тій же Москві система відеоаналітики розпізнає об'єкти з точністю до 98% завдяки використанню нейронних мереж. Розумна система “впізнає” обличчя, в тому числі, з далеких відстаней – до 70 метрів та в будь-яку погоду – чи то сніг, дощ чи туман.
Розробники прогнозують, що ситуація з громадською безпекою покращиться ще більше після того, як міста впровадять нові алгоритми, які впізнають людей з частково закритим обличчям. Зокрема, вченим з Індії та Британії вже вдалося розробити алгоритм, який впізнав 67% людей, які частково закрили обличчя шарфом, начепили на себе бороду чи ще якось змінили свою зовнішність.
Крім того, на ринку з'явилися камери, що здатні в умовах будь-якої освітленості розпізнати обличчя водія за склом, правда склом без тонування.
Ще один тренд в сфері безпеки, про який не варто забувати, – інтеграція систем відеоспостереження з системами аналізу щільності трафіку і подальша передача сигналу на світлофор з метою регулювання інтенсивності руху. Як не крути, а транспортна безпека у багатьох містах вже вийшла на рівень глобальної проблеми.
На сьогодні система транспортної безпеки успішно функціонує, наприклад, у Барселоні. У цьому місті з 2012 року працює IoT-платформа Sentilo, яка збирає інформацію з різних датчиків, які контролюють освітлення, дорожню обстановку, концентрацію жителів в кварталах, рівень шуму і т.д.
Один зі світових лідерів за кількістю датчиків і камер на дорогах також Сінгапур. У 2014 році тут була запущена програма Smart Nation, в рамках якої інноваційні рішення впроваджуються в багатьох галузях, і, в тому числі, у сфері транспортної безпеки.
А ще для розвитку системи громадської безпеки у містах Європи, Північної Америки, Японії та Сингапурі починають використовувати безпровідні мережі 5G, що також говорить про їхню готовність впроваджувати новітні технології.
Адже у 5G є те, чого немає у інших мереж. По-перше, це дуже висока пропускна здатність, за допомогою якої передавати і обробляти дані з усіх камер спостереження в місті можна в режимі реального часу, що значно допоможе, наприклад, управляти заторами. По-друге, практично повна відсутність затримки при передачі даних.
Ну і останній фактор, який показує готовність міста впроваджувати новітні цифрові технології у сфері безпеки, це, напевне, конкурентоспроможність на світовому рівні. Міста по всьому світу змагаються між собою за талановитих людей і інвесторів, активно запрошують до себе міжнародні компанії. Вони конкурують за кращих вчителів, лікарів, вчених, інженерів та інших фахівців.
Враховуючи це, міста повинні бути привабливими і сприятливими для життя, адже найкращі фахівці чи інвестори хочуть мешкати в безпечних містах з високим рівнем життя. Тому для місцевих влад, які прагнуть зробити інфраструктуру своїх міст сучасною та інтелектуальною, комфорт та безпека громадян повинні стати пріоритетними завданнями.
Так, наприклад, таким передовим містам як Мехіко, Лондон, Париж і Нью-Йорк, уже недостатньо стандартних рішень забезпечення безпеки. Тому ці міста планують переходити на більш складні програми.
Отже, ми бачимо, що не завжди тільки рівень безпеки визначає, що місто готове інвестувати у новітні технології, щоб покращити ситуацію. Щоб визначити відповідну стратегію впровадження системи безпеки, місто необхідно досліджувати. Злочини самі по собі не зможуть залучити достатню кількість інвестицій. Для цього містам також потрібне своє фінансування, хороші спеціалісти та бажання конкурувати хоча б на рівні країни за “найкращих” жителів. І тоді люди самі почнуть переїжджати до конкурентоздатних міст. Тим паче в умовах карантину, коли комфортне та безпечне місце для життя стало як ніколи актуальним.
Юрій Назаров, Голова SmartCity.UA, Голова комітету Smart City Громадської ради при Міністерстві цифровізації УкраїниКиевVласть
У ході чергового брифінгу Київська ОДА проінформувала про розбудову спортивної інфраструктури на Київщині у рамках програми "Велике будівництво". Цьогоріч у Бучанській громаді заплановане відкриття Академії спорту, а у Миронівській – фізкультурно-оздоровчого комплексу. Не менш актуальною темою для регіону залишається і питання тарифів на газ.
Про це KV стало відомо за результатами онлайн-брифінгу заступника голови Київської обласної державної адміністрації Андрія Лісовика.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
На початку брифінгу Андрій Лісовик нагадав, що цьогоріч у рамках реалізації президентської ініціативи "Велике будівництво", на Київщині до програми були включені 18 об'єктів і на деяких із них роботи вже розпочалися.
"Загальний ступінь будівельної готовності по ним складає 23%, якщо деталізувати: школи – 6%, садочки – 26% та спорт – 38%. Також плануємо цьогоріч створити на території Білої Церкви сучасний центр надання адміністративних послуг", – розповів Лісовик.
Спортивна інфраструктура
Більш детально замголови КОДА розповів про реалізацію в регіоні двох проєктів спортивної інфраструктури, де роботи вже активно тривають. Це – Академія спорту в Бучі та фізкультурно-оздоровчий комплекс у Миронівці.
"Спортивний комплекс, над будівництвом якого ми зараз працюємо, стане для новоствореної Бучанської міської громади потужним і багатофункціональним об'єктом інфраструктури. Він буде використовуватися для проведення занять з різних видів спорту, як мініфутбол, баскетбол, волейбол, гандбол і великий теніс. Реалізація цього проєкту є дуже важливою. Ані в Бучі, ані в навколишніх селах немає оптимальної спортивної бази, де можна було б проводити тренування, а також організовувати спортивно-масові заходи, кубки, турніри та спортивні свята. Будівництво Академії спорту вирішить усі ці проблеми", – говорить він.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
Більше того, зауважено, що під час проєктування були дотримані і принципи безбар’єрності для маломобільних відвідувачів. Спорткомплекс облаштують пандусами та відповідними санвузлами, а дверні прорізи матимуть необхідні параметри. Усе це дозволить у перспективі проводити в Бучі спортивні заходи та змагання серед осіб з інвалідністю.
"Загалом очікуємо, що створення Академії спорту надасть змогу кожному жителю Бучанської міської громади покращити свої рівень фізичної активності. Зазначу, що йдеться про 57 тисяч людей. Також заклад буде відповідати всім вимогам організації обласних, державних і міжнародних спортивних заходів. Потужність спортивного об'єкту розрахована на 570 відвідувачів в день. Окрім цього, роботу Академії будуть забезпечувати тренери та обслуговуючий персонал, тож у Бучі з'являться ще 34 нових робочих місця", – додав чиновник.
Також за його словами, у Миронівці триває будівництво фізкультурно-оздоровчого комплексу, адже жителі громади зараз не мають можливості проводити навчання з різних видів спорту не єдиній локації. Як наслідок, громаді доводиться постійно шукати відповідні умови, щоб забезпечити тренування на належному рівні. А в зимовий період це питання загострюється ще більше. Вихід із ситуації – створення фізкультурно-оздоровчого комплексу.
"По-перше, завдяки реалізації цього проєкту зможемо створити ефективні умови для фізичного розвитку молоді, по-друге, аналогічно забезпечимо нові робочі місця для фахівців із різних видів спорту. Якщо говорити конкретніше, створено 20 робочих місць для тренерів та обслуговуючого персоналу. Загальна потужність спортивного об'єкту розрахована на 246 відвідувачів у день. У перспективі очікуємо, що молодь у Миронівці буде більше цікавитися роботою спортивних секцій, а в громаді з'явиться місце для проведення змагань місцевого та районного рівнів", – додав Лісовик.
Газове питання
Також Лісовик зупинився і на темі формування цін на газ. Оскільки у цьому питанні виникло кілька важливих нюансів, враховуючи зимову ситуацію сезонного підвищення ціни, до якої додалися дії окремих газбутів. Разом ці фактори викликала обурення цінами на газ серед населення та змусили уряд запровадити верхню межу ціни на рівні 6,99 гривень за кубометр.
"Після завершення дії цього обмеження ціни на газ знову почали підвищуватися, а в уряді постало питання, як захистити населення від подібного ціноутворення. Із цією метою ринок газу працюватиме за єдиними та прозорими правилами. З першого травня в Україні починає діяти так званий річний продукт – фіксована ціна на газ, яка не буде змінюватися для українців наступні 12 місяців. Компанії не зможуть її підвищувати, проте зможуть робити ціни в межах річного продукту нищими", – зауважив він.
І додав, що зараз жителі Київщини мають обрати для себе оптимальну ціну річного продукту. 25 квітня всі постачальники повинні були оголосити ціну на газ для населення. Переглянути тарифи можна на порталі "ГазПравда". Наприклад, наразі річна фіксована ціна державного Нафтогазу сьогодні є найкращою пропозицію на ринку. Так, споживачі можуть перейти на місячний тариф, але він буде обходитися дорожче, і зараз, і взимку, оскільки такою є динаміка цін щороку, запевнив Лісовик.
"Той факт, що річний тариф вищий за середню ціну влітку, нівелюється тим, що навесні та влітку об'єми споживання населенням газу є мінімальними. У той час як взимку, коли газу використовуються найбільше, ціна буде нижча за середню і відчутно нижчою від пікових цін опалювального сезону. Відповідно, рішення про запровадження річного тарифу за замовчуванням, дозволить зафіксувати ціни для споживачів, навіть, якщо наступного опалювального сезону ринкова ціна на газ різко піде вгору. При цьому споживачі мають право відмовитися від цього тарифу, якщо забажають", – резюмував він.
Нагадаємо, що у квітні-травні в опорних лікарнях Київщини запрацюють п'ять приймальних відділень. Їхня модернізація обійдеться в понад 38 млн гривень. Також понад 297 млн гривень витратять на будівництво 35 сільських амбулаторій.
Читайте: На Київщині будують 35 сільських амбулаторій за програмою “Велике будівництво”
Також за програмою "Велике будівництво" в столичному регіоні в цьому році на ремонт автомобільних доріг спрямують понад 1 млрд гривень. Обласна влада уклала масштабні угоди про співпрацю з європейськими компаніями. В рамках меморандуму з турецьким холдингом відремонтують дві міжнародних автодороги, а за допомогою кредитної програми від Європейського інвестбанку – три соціальні об'єкти.
Читайте: На Київщині розбудують дорожню та соціальну інфраструктури за рахунок іноземних інвестицій
Нагадаємо також, що відремонтовані і реконструйовані у рамках програми президента “Велике будівництво” приймальні відділення українських лікарень отримають у 2021 році 4656 одиниць медичного обладнання на суму понад 6 млрд гривень.
Усього у 2021 році на Київщині у рамках держпрограми планують реалізувати ще 18 об'єктів за 318 мільйонів гривень. Сума перевищує минулорічні витрати на понад 100 млн гривень. Проєкти стосуються розвитку медичної, спортивної та освітньої сфер життя Київщини.
Читайте: КОДА відзвітувала про реалізацію програми “Велике будівництво” на Київщині
Крім того, у рамках програми на Київщині упродовж року планують реалізувати 18 об’єктів соціальної інфраструктури на загальну суму в понад 343 млн гривень. Серед ключових – будівництво дитячого садка в Згуровці, школи – в селі Проців та центру з надання адміністративних послуг – у Білій Церкві.
Читайте: На Київщині на будівництво освітніх і спортивних закладів витратять понад 343 млн гривень
Фото: коллаж KVКиевVласть
Київська ОДА видала чергові 147 ліцензій комунальним навчальним закладам у п’яти районах Київщини. Ліцензії без проходження процедури ліцензування одержали 41 школа та вісім дитсадків. Ще п’ять ліцензій відійшли до приватних шкіл та садочків у Бучанському та Білоцерківському районах. Загалом навчальні заклади працюватимуть в міських громадах Вишневого, Білої Церкви, Бучі, Ірпеня та ще у семи сільських та селищних тергромадах.
Як стало відомо KV, голова Київської ОДА Василь Володін підписав дев'ять розпоряджень (№№ 145, 153, 154, 175, 176, 203, 205, 215, 216) щодо впровадження трирівневої повної загальної середньої освіти на Київщині комунальними закладами без проходження процедури ліцензування. А також видав ще шість розпоряджень (№№ 187, 206, 207, 208, 86, 74) щодо здійснення ліцензованої освітньої діяльності приватними навчальним закладам. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Комунальні заклади
У Вишгородському районі очільник Київщини Василь Володін надав 26 ліцензій навчальним закладам Поліської громади. Ліцензії одержали сім шкіл. Із них п’ять – І-ІІІ ступенів у сфері загальної середньої освіти за рівнем початкової, базової, профільної та дошкільної освіти. Решта – школи І-ІІ ступенів, які одержали по три ліцензії: дошкільну, початкову та базову. Загалом ці заклади можуть охопити навчанням 2 580 дітей громади.
Також дев’ять ліцензій одержали три заклади Феодосіївської громади Обухівського району. Лісниківська школа І-ІІІ ступенів має тепер три ліцензії. А саме: за рівнем початкової та базової освіти по 120 осіб та профільної – 40 осіб. Також три ліцензії у Ходосівської школи І-ІІІ ступенів: по 150 осіб на початкову та базову та 50 осіб – на профільну освіти. Найбільша кількість учнів зможе навчатися в Хотівському академічному ліцею. Тут початковою освітою зможуть охопити 700 осіб, базовою – 900 учнів та профільною 180 школярів.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
Фурсівська громада Білоцерківського району одержала аж 18 ліцензій для своїх навчальних закладів. Частина цих ліцензій відійшла до п’яти дитсадків, які зможуть загалом надавати дошкільну освіту 325 дітям. Найменша кількість вихованців, 30 осіб, виховується у дитсадку "Казка", найбільша – 100 осіб – у дитсадку "Сніжинка". Діють на території громади і чотири школи І-ІІІ ступенів. Три з них одержали по три базові ліцензії, а ось Яблунівський НВК, чотири, враховуючи і дошкілля. Загалом мережа шкіл розрахована на 1 100 учнів.
Ще 16 ліцензій надано чотирьом школам і одному дитсадку Калитянської громади Броварського району. Дошкільний заклад "Зірочка" може виховувати 280 осіб. Всі чотири школи мають І-ІІІ ступені і в них загалом зможе навчатися 2 605 учнів. Із них дві, Заворицький НВК та Семиполківський НВК, мають по чотири ліцензії: три на повну середню освіту та дошкільну.
У цьому ж районі 49 ліцензій дісталися і школам і дитсадкам Згурівської громади. У Згурівці ліцензії мають два дитсадки комбінованого типу для дітей віком від 2 місяців до 6-7 років – це "Веселка" та "Журавка", кожний розрахований на 160 дітей. Одна школа І ступеня, Вознесенський НВК надаватиме дошкільну і початкову освіту для 105 дітей. Ще п’ять шкіл мають І-ІІ ступінь і зможуть надавати початкову, базову та дошкільну освіту вже для 950 учнів. Також ще вісім шкіл мають І-ІІІ ступені й охоплять середньою освітою ще 2 600 дітей громади. Шість із них одержали по чотири ліцензії і дві – по три ліцензії.
Також КОДА продовжує схвалювати ліцензії для навчальних закладів Бучанської та Вишневої громад Бучанського району.
Так, три ліцензії видано КЗ "Мироцька гімназія №12" Бучанської міськради, що розташована у селі Мироцьке. У сфері дошкільної освіти обласна адміністрація схвалила закладу ліцензований обсяг на 120 осіб. Початковою освітою тут охоплять 240 дітей, а базовою освітою вже 300 осіб.
П’ятнадцять ліцензій відійшло до Вишневої громади. У самому місті Вишневе середню освіту надаватимуть чотири школи. Серед них є дві школи І-ІІІ ступенів – це №1 та №2, яким надано по три базові ліцензії. Перша школа зможе навчати загалом 1 570 учнів, а друга – 1 320 учнів. Ще два заклади мають статус ліцея. Так, Вишнівський академічний ліцей "Основа" може надавати початкову, базову та профільну освіти для 1 800 школярів, а Вишнівський ліцей "Ідеал" – для 1 647 учнів. І ще одна школа І-ІІІ ступенів зареєстрована в селі Крюківщина, їй схвалено також три ліцензії, але вже для 1 690 школярів.
У Бучанському районі Володін надав шість ліцензій і для шкіл Борщагівської громади. По три ліцензії одержали Софіївсько-Борщагівський НВК для 1 920 осіб та Петропавлівсько-Борщагівський НВК – для 1 341 осіб.
Також п’ять ліцензій дісталося і двом школам Ірпінської громади, а саме: Михайлівсько-Рубежівському закладу І-ІІІ ступенів та Козинцівській гімназії. Школі надано три ліцензії на повну загальну середню освіту для 670 осіб, а гімназії всього дві ліцензії – на початкову освіту обсягом 120 осіб та базову обсягом 270 осіб.
Приватні заклади
Ліцензії за рівнем дошкільної, початкової, базової та профільної середньої освіти одержали і низка приватних закладів.
Три ліцензії дісталися приватному закладу загальної середньої освіти "Білоцерківський ліцей "Іт Степ Скул". Ліцей розташований у центрі міської громади Біла Церква на бульварі Олександрійський, 52-А/1-А. Початковою освітою він може охопити до 70 осіб, базовою – 150 осіб та профільною 50 осіб.
Згідно із даними Youcontrol, "Білоцерківський ліцей "Іт Степ Скул" був зареєстрований нещодавно – у січні цього року із статутним капіталом у розмірі 100 тис. гривень. Керує закладом Олена Гурська, а ось належить ліцей одеситу Дмитру Корчевському та Володимиру Галицькому із Дніпра.
Крім того, вони є співвласниками ще декількох компаній: в Полтавській області – ТОВ "Сучасна освіта Кременчук", в Івано-Франківській області – ТОВ "Освітні Технології Івано-Франківськ", в Кіровоградській – ТОВ "Освітні технології Кропивницький", в Сумській області – ТОВ "Освітні технології Суми" і ще низки освітніх компаній, таких як комп’ютерна академія "Шаг".
Корчевський є співвласником дніпропетровської компанії із понад п'ятимільйонними статками ТОВ "Самм", яка займається наданням в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна. І ще декількох компаній з аналогічним видом діяльності.
На сайті ж закладу зауважено, що IT Step School – це ліцензована загальноосвітня школа з поглибленим вивченням ІТ та іноземних мов, яка створена на базі комп’ютерної академії "Шаг". Академія "Шаг" має вже 20 років досвіду у сфері освіти, яка діє в 22 країнах світу та має 105 філій. У Білій Церкві вартість навчання в такому закладі обійдеться в 9 889 тис. гривень на місяць.
Аналогічні ліцензії одержав і ТОВ "Гімназія "Умка Смарт", що розташоване в селі Софіївська Борщагівка Борщагівської громади Бучанського району по вулиці Щаслива, 7. Заклад працюватиме з такими обсягами: початкова, базова та профільна освіти – по 80 осіб. Гімназія зареєстрована у липні 2020 року зі статутним капіталом у розмірі 2 тис. гривень. Належить заклад – Валентині Курінній.
Під її керівництвом працює ще два освітні заклади. У сфері дошкільної і початкової освіти "Навчально-виховний комплекс" Загальноосвітня школа I ступеня – гімназія – дитячий садок "Умка Гранд". Комплекс розташований в селі Святопетрівське з 2016 року, ниці це територія Білогородської громади. У Софіївській Борщагівці з 2012 року також працює ще один дитсадок – "Умка".
"Наша програма у повній мірі відповідає рекомендаціям Міністерства освіти із 1 по 11 класи, але є значно ширшою за навчальний план звичайної загальноосвітньої школи. Додатково ми поглиблено викладаємо іноземні мови (французьку, а англійську – із носіями в рамках Speaking club), навчаємо ІТ-грамотності та обраної спеціалізації", – йдеться на сайті закладу.
Читайте: КОГА установит госнадзор над лицензиатами в сфере образования
У цьому ж районі 30 учнів початковою освітою охопить і "Крюківщинська приватна гімназія "Школа Навпаки". Це ТОВ здійснює свою діяльність в селі Крюківщина по вулиці Повітрофлотська, 9-А та 9-Б, з вересня 2020 року, ниці село увійшло до Вишневої громади. Заклад має статутний капітал у розмірі 1 тис. гривень, яким керують Леся Бондаренко та Світлана Глушко. Остання, разом із киянином Євгеном Глушко, є кінцевими бенефіціарами ТОВ.
На сайті закладу зауважено, що у гімназії здійснюється навчання за програмою Нової української школи, а також є чотирьохразове повноцінне харчування, діють гуртки та студії, робототехніка. Вартість навчання у закладі вартуватиме батькам 8,5 тис. гривень у місяць.
Виховуватиме 40 дітей із міста Вишневе і фізична особа-підприємець Марина Валеріївна Кузьменко. Надавати дошкільну освіту вона має намір у місті по вулиці Івана Франка, 23-А. Як ФОП, вона була зареєстрована ще в лютому 2010 року.
Вдалося одержати ліцензію у сфері дошкільної освіти й Ірпінському приватному закладу дошкільної освіти "Білченя".
Дитсадок "Білченя" зареєстроване у жовтні 2020 року у селищі Коцюбинське (Коцюбинська громада Бучанський район) по вулиці Пономарьова, 26, із статутним капіталом у розмірі 2 тис. гривень і зможе виховувати до 60 осіб. Цим закладом керує Ольга Зеленковська. За сумісництвом вона і співвласниця ПЗ разом із киянином Олександром Шубін та ТОВ "Мережа дитячих закладів "Білченя", засновниками якого є також вони.
Крім того, Зеленковська є співзасновницею ГО "Центр компетенцій з кібербезпеки України", а Шубін співвласником низки компаній: з надання в оренду будівельних машин і устатковання ТОВ "Еверест БМ Груп", з комплексного обслуговування об'єктів ОК "Грінвуд", будівництва житлових і нежитлових будівель ТОВ "Еверест БМ" та купівлі та продажу власного нерухомого майна ТОВ "Прайм Капітал Груп"..
На сайті закладу зауважено, що у дитсадку працює декілька груп у режимі повного і неповного робочого дня для дітей віком від 1 до 6 років. Вартість абонемента тут обійдеться від 4 тис. до 6,5 тис. гривень в місяць. Також ту прохають сплатити і річний вступний внесок у розмірі від 2 до 3 тис. гривень. Діє при мережі і школа, яка працює за програмою "Нуш" і додатковим ліцензійними програмами, а ще – академія розвитку інтелекту, студії тощо.
Крім того, КОДА залишила без розгляду "заяву про отримання ліцензії на провадження освітньої діяльності за рівнем дошкільної освіти, подану директором ТОВ "Заклад дошкільної освіти "Смартіс" (ідентифікаційний код юридичної особи 42297076, ідентифікаційний код відокремленого підрозділу 43960876), відповідно до обґрунтованої підстави залишення заяви без розгляду та пропозиції щодо порядку її усунення".
У додатку до документа, підставою у відмові надати ліцензію вказано, що філія подала заяву, яка була оформлена з порушенням вимог Закону про ліцензування. А саме: не містила обов’язкових даних про суб’єкта господарювання та юридичну інформацію про здобувача ліцензії. І лише після того, як будуть усунуті всі зауваження, філія цього закладу, яка розташована у Вишгороді, зможе повторно звернутися за одержанням ліцензії.
Варто додати, що основний підрозділ "Смартіс", розташований у Києві на Оболонському масиві і ліцензію на дошкільну освіту здобув ще у вересні 2020 року. Цей заклад надає свої послуги вже упродовж двох років. Статутний капітал закладу сягає понад 246 тис. гривень і належить бельгійцю Бутрі Мішель Крістіан та киянці Катерині Пархоменко.
Це, загалом, приватний дитсадок з унікальною авторською програмою, що спрямована на різносторонній розвиток дітей від 1,5 до 6 років. Тут використовують методики М. Зайцева, Г. Домана, М. Монтессори, ментальної арифметики та Вальфдорської системи. Загалом на освітніх форумах позитивно відгукуються про роботу цього закладу.
Читайте: КМДА надала 14 освітніх ліцензій комунальним та приватним закладам чотирьох районів столиці
Нагадаємо, як повідомляла раніше KV, Київська ОДА вже схвалила 272 освітні ліцензії для 111 шкіл та дитсадків в трьох районах Київщини. У місті Ірпінь та суміжних громадах навчатимуть та виховуватимуть дітей у 32 закладах, Броварському районі – 41 школа та дитсадок. Найбільше навчальних закладів у Вишгородському районі – 59. У рамках шкільної реформи вже майже всі школи одержали ліцензії з правом навчати за новою трирівневою системою.
Читайте: Новий формат: школи Київщини долучаються до трирівневої системи освіти
Крім того, КОДА надала ще 716 освітніх ліцензій для 196 шкіл та 123 дитсадків Київщини. Загалом ліцензії одержали 23 громади Білоцерківського, Фастівського та Обухівського районів. Так, у Білоцерківській громаді вихованням дітей займатимуться 36 дитсадків, а в 27 школах зможе навчатися понад 26 тисяч школярів. У колишньому Кагарлицькому ж районі охопити навчанням зможуть лише понад 3 тисячі дітей.
Читайте: На Київщини ліцензували діяльність шкіл та дитсадків у 23 тергромадах
Також раніше Київська ОДА надала 487 ліцензій для 121 школи та 118 дитсадків у трьох районах Київщини. Так, у дев’яти громадах Бориспільського району діти зможуть одержати дошкільну, середню та профільну освіти у 76 навчальних закладах. В Обухівському районі нова трирівнева система освіти запрацює у 75 школах та дитсадках, у Бучанському районі – у 100 навчальних закладах.
Читайте: 24 громади трьох районів Київщини одержали ліцензії на нову середню освіту
Чергові 270 освітніх ліцензій на нову середню освіту 70 школам та 47 дитсадкам. Ліцензії одержали навчальні заклади восьми громад у Бучанському, Фастівському, Броварському та Бориспільському районах.
Читайте: Нова трирівнева система освіти стала досяжною ще для 70 шкіл Київщини
Фото: колаж KVКиевVласть
Конкурс “Журналістське розслідування/дослідження “Київ крізь призму журналістики” або “Київ очима молоді”, ініційований 15 років тому Інформаційно – творчим агентством “ЮН-ПРЕС” триває.
Величний храм Покрови Пресвятої Богородиці красується на пагорбі мого Мостицького масиву. Його неможливо не помітити, хоча влітку він ховається під зеленою кроною дерев, а зимою – за кучугурами снігу. Дзвіниці храму видно ген-ген здалеку.
Цей оберіг ще з давніх-давен є покровом для християн.
Материал подготовлен в рамках Проекта "Юн-Пресс-KV"
Кажуть, що церква не будується без Божого зволення. Історія майже кожного храму містить переказ про те, що про місце його зведення було повеління згори. В історії Покровської церкви такого переказу не збереглося, однак відомо, що храми на цьому місці стояли з давніх-давен. Легенди розповідають, що це була козацька церква.
До XVII століття землі теперішніх місцевостей Києва Приорки, Куренівки, Мінського масиву, Виноградаря та власне Оболоні представляли собою сіножаті жителів Подолу, незаселену, болотисту, підтоплену весняними розливами Дніпра Оболонь. Першу спробу заселення цих родючих земель під Києвом зробила вірменська діаспора купців зі Львова. На Куренівці тоді навіть стояла дерев’яна вірменська церква. Але подальше заселення цього передмістя проходило під керівництвом представників католицького чернечого ордена Домініканів, які в королівському суді відсудили ці землі собі. Коли з’явилися домінікани в Києві – точно не встановлено. Вони самі стверджували, що покликав їх ще удільний київський князь Володимир Рюрикович у 1228 році, а в 1381 при останньому удільному князі Києва Володимирові Ольгердовичеві домінікани знову повернулись до Києва після знищення міста монголами в 1240 році. Так чи інакше, але монахи-домінікани у XVII столітті мали на Подолі свій Миколаївський монастир, зі своїм керівником – пріором, а землі, які вони володіли на Оболонських луках, називалися з того часу Приоркою, чи по народному Преваркою.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Один з пріорів ордену Петро Розвидовський у своїх “Записках”, які він вів з 1634 до 1664 рр, пише про заселення слободи Приорка селянами (близько 200 хат) та “…там же за радою патерів конвенту дозволено побудувати церкву руську…”. Оскільки для католиків після Унії 1596 року єдиною законною Руською церквою була унійна Церква, то на своїх теренах в Приорці вони могли дозволити побудувати лише унійний храм. Під час революції Хмельницького в Києві в 1649 р. всі латинські та унійні кляштори, костели та церкви були розорені. Не обминула ця доля і дерев’яну церкву святих Георгія та Димитрія на Приорці. Архівні документи засвідчують, що церква була побудована на початку 1730-х років. Землі Приорки спеціальним універсалом від 11 січня 1651 р. Богдан Хмельницький передав православному Братському Богоявленському монастирю, а Миколаївський домініканський монастир на Подолі, центр католицтва в Києві, став спочатку просто козацьким шинком, а потім, вже в 1691 році, православною Петро-Павлівською церквою. У 1660 р. грамотою царя Олексія Михайловича з Києва були взагалі вислані всі поляки, вірмени та євреї. Лише через 134 роки, у 1794 р. їм дозволено знову селитися в Києві. Минуло сто років, і у 1766 на Приорці будується дерев’яний Дмитрівський храм. Швидше за все храм загинув у пожежі, оскільки вже в 1791 р. його розібрали, а 1795-го “тщанием заседателя бывшего совестного суда Стефана Рыбальского, купцов Тимофея Зарембы и Андрея Хижняка” за проектом визначного київського архітектора Івана Григоровича-Барського побудували дерев’яний храм на кам’яному фундаменті (з клірської відомості Пріорської Покровської церкви за 1833 рік; ЦДІА).
Все століття простояв козацький храм Покрови в передмісті Києва. Спочатку Приорка була улюбленим місцем відпочинку заможних киян, а з другої половини ХІХ століття тут будуються чисельні “цегольні” — цегляні заводи, і Приорка стає центром вироблення знаменитої жовтувато-білої київської цегли. Саме з цієї цегли вирішено було побудувати на місті козацького храму більш “пристойну”, у т.зв. новоруському (імперському) стилі, церкву. 1899 року єпархіальний архітектор Євген Єрмаков підготував проект нового храму.
Люди завжди шанували це місце, повз яке сьогодні ми байдуже проходимо. А в 1911 році священик Платон Контраневич, описуючи відбудований храм, підмічає глибоку віру тодішнього населення передмістя: “У жителів Пріорки збереглося давнє благочестя, добрі старі звичаї релігійні. Багато людей говіють у всі чотири пости, а у великий піст і по два рази. Люблять, щоб служба в церкві відбувалася якомога триваліше, люблять багато свічок ставити перед іконами, багато людей за кожною літургією, і молебнем, і панахидою подають свої поминальниці; жертвують ревно в церковні кружки трудові свої лепти, прикрашають ікони фіранками та рушниками і багато ікон нових жертвують у нову свою церкву... Під неділі та свята не святкують хрестин, іменин і взагалі не ходять по гостях і не влаштовують гулянок, як в інших парафіях міських. Поводяться в церкві статечно, і під час літургії всі присутні багатократним схилянням колін висловлюють своє благоговіння й високий молитовний настрій”.
Згодом Київ, який став “цукровою столицею Європи”, ріс, і Пріорка перетворилася з приміської слободи на міську околицю. Кількість населення ставала все більшою, а практика відвідування храму всіма громадянами була священним обов’язком. Виникла потреба в новому храмові. Знову парафіяни розібрали церкву і 1902 року заклали нову будівлю. На зведення храму-красеня витратили 57 тис. карбованців сріблом, які не пожалкували київське купецтво, парафіяни та духовенство.
Храм стоїть завдяки праці звичайних людей, які будували його задарма. Процес будівництва був дуже складним хоча б тому, що води біля церкви не було. Освячували воду завжди далеко від церкви – на відстані чверті і до півтора кілометра. Як згадував той же отець Платон Контраневич: “Під час будівництва вода підносилася на плечах парафіянами на високу гору на відстань до чверті кілометра... На побудові нового храму ніякої механізації не було, люди своїми руками і на плечах підносили цеглу на таку велику висоту — ось яка важка була праця”.
У1911 році новозбудований храм освятили. Іконостас старої козацької церкви був переданий до нового храму села Нові Соколовичі Радомишльського повіту. Ні іконостасу, ні цієї церкви, ні навіть села вже не існує, а місцевість ця тепер знаходиться в Зоні відчуження.
Попри всі революції та війни храм не закривали. Проте кладовище, яке було біля храму, в процесі розбудови масиву радянська влада знищила. Залишилось лише декілька могил.
1922 року при церкві утворилося сестринство, до якого входило кілька жінок. До наших днів дійшли імена лише трьох з них: Надія Дорошенко, Наталя Кіхно та Пелагея Нетецька. Окрім церковних справ, сестри займалися благодійністю: готували обіди й розвозили їх по київських в'язницях.
Будівля церкви збереглась практично без перебудов та переробок. За все XX століття церква жодного разу не була зруйнована. У лютому 1938 року церкву закрили та влаштували у будівлі овочеву базу. Церква знову відкрилася у вересні 1941 року — і відтоді не закривалася. Однак церковне начиння та предмети для богослужіння було втрачено — за винятком дверей від іконостаса з іконою Архангела Михаїла. Вона стоїть у правому бічному вівтарі церкви й досі. Новий іконостас, що зберігся донині, було споруджено 1944 року стараннями тодішнього настоятеля церкви Тимофія Коваля. Іконостас розписав відомий український художник Іван Їжакевич.
Детальніше про життя в храмі Покрови Пресвятої Богородиці розповів протоієрей отець Андрій.
- Яка суспільна діяльність храму Покрови Пресвятої Богородиці?
- Традиційною сферою суспільної діяльності Православної Церкви є піклування перед державною владою про потреби народу, про права й потреби окремих громадян або суспільних груп. Таке піклування, яке є обов'язком Церкви, здійснюється через усне або письмове звернення до органів державної влади різних гілок і рівнів з боку відповідних церковних інстанцій.
Останнім часом ми бачимо значні порушення прав віруючих на віросповідання, відвідування богослужінь тощо. Керівництво Церкви через уповноважені інститути клопоче перед державною владою про припинення неправомірних дій.
Покровська церква на Пріорці є однією із декількасот парафій Київського єпархіального управління, при якому утворений і діє Відділ з благодійності та соціального служіння, який профільно надає адресну допомогу. В окремості, наша парафія духовно опікує Центр реабілітації дітей інвалідів у Подільському районі, породіль Пологового будинку №2, здійснює Таїнства Сповіді, Соборування та Причастя на дому та в лікарнях, адресна допомога продовольством.
Перше і основне соціальне служіння Церкви – це духовна молитовна допомога кожній людині, підтримка за різних кризисних ситуацій та направлення до переміни життя для життя по Заповідях Господніх для спасіння душі.
- В храмі організовують домогу АТОвцям?
- Звісно, це духовні бесіди, благословення у дорогу, приватна молитва, матеріальна допомога тощо.
- Як ви зацікавлюєте молоде покоління прийти до віри?
- При храмі діє Недільна школа, завданням якої є навчання дітей Закону Божому та моральним засадам. Організовуються спільні поїздки до православних святинь, подорожі історичними місцями.
- Чим унікальний храм?
- Унікальність храму – в його історії, адже парафія існує з 18 століття, тому для багатьох він є родовим, де не одне покоління Хрестилися, Вінчалися та відвідують богослужіння. Храм зберігся в часи радянських гонінь на віру та після розрухи війни.
- Чому навколо храму могили? Хто там похований?
Це колишнє приміське кладовище, де поховано багато церковних людей та жителів місцини. А ще тут збереглося багато могил, датованих 1943 роком. Наступ радянських військ на м. Київ у 1943 р. з Лютізького плацдарму проходив саме через Пріорку та Куренівку, тому храм сильно постраждав від артобстрілу радянської артилерії, ставши для багатьох бійців місцем останнього упокою. Усі поховані воїни служили у 180-й та 240-й стрілецьких дивізіях. У післявоєнний період, згідно з державною програмою благоустрою військових поховань, усі братські могили, розміщені в різних місцях одного мікрорайону, мали переносити до спільного меморіалу, списки похованих – систематизувати та упорядковувати. Однак із невідомих причин уся інформація про полеглих і похованих на території Пріорки військовослужбовців була приведена у безлад. Так, полеглі в один день однополчани були зазначені в мартирологу 2000 р. в реєстрах різних кладовищ – Куренівського, Пуща-Водицького, Лук’янівського та Байкового, а також біля Покровської церкви. Невідповідність в облікових матеріалах можна пояснити тим, що колишні київські передмістя – Пріорка, Куренівка й Пуща-Водиця – розташовані досить близько одне до одного та перетинаються між собою. Пошуковцями було встановлено прізвища 22-х загиблих бійців, раніше невідомих (окрім тих, хто відомий був при похованні). Серед них – 13 вихідців із України, 1 – із Вірменії, 2 – із Казахстану, 6- із Росії. Найстаршому з них було 43 роки, наймолодшому – 18. Всі вони загинули під час боїв упродовж перших двох тижнів листопада 1943 р.
До речі, там покояться двоє наших земляків, які всього якусь сотню кілометрів не дійшли до рідного дому. Це ВЕЛИЧКО Григорій Меркулович, із с. Літки Броварського району та ЖЕЛЕВСЬКИЙ Артем Михайлович, 1910 р.н. із с.Семиполки Броварського району столичної області. Можливо, їхні родичі й не знають, що в годині їзди від дому покояться їхні діди-прадіди, які визволяли Київ.
- Служителі храму займаються літературною чи суспільною діяльністю?
- Кожен священик храму має вищу богословську освіту. Серед кліру храму: доктор богослов’я, чотири кандидата богослов’я, які присвятили своє життя викладанню в Київській духовній академії і семінарії. Священики храму пишуть книги, записують відео лекції, ведуть гуртки.
- Чому ви вирішили служити у цьому храмі?
- З раннього дитинства я є учасником богослужіння. Божим промислом я отримав богословську освіту та був рукоположений у священика для служіння Церкві Христовій і людям. Священик не обирає місця для служіння, а виконує послух Церкви у тому місці, куди благословить єпископ. Я вдячний Богу і Богородиці за своє служіння в Покровському храмі на Пріорці.
Велична споруда досі вважається родзинкою Мостицького масиву і бере активну участь в його суспільному житті. Кожен може прийти й подивитися на досі свідка історії, постояти перед престолом, де молилися наші предки. Історія нашого міста, нашої столиці, у нас прямісінько перед очима, потрібно лише вміти уважно дивитися, щоб її побачити. Може, десь поруч з вами у кроні дерев теж історична перлинка?
Материал подготовлен в рамках Проекта "Юн-Пресс-KV" Фото: walking.kiev.ua
КиевVласть
ВихованціІТА “ЮН-ПРЕС”, студенти оптико-механічного коледжу КНУ ім. Т. Шевченка, разом із викладачем Наталією Плохотнюк, взяли участь у національних дебатах. І відразу ж – перемога!
Вже 5-й рік поспіль активна молодь бере участь у національних дебатах з політичних реформ ВІ “Активна громада”.
Материал подготовлен в рамках Проекта "Юн-Пресс-KV"
Дебати – це інтелектуальна гра, яка розвиває критичне та аналітичне мислення шляхом дискусії навколо однієї теми. По всьому світу дебати використовують для розвитку культури ведення дискусії та розвитку демократичних цінностей. Саме дебати допомагають розвиватися громадянському середовищу і вчать ухвалювати раціональні виважені рішення.
Цьогоріч дебатний турнір відбудеться у щонайменше 30 містах України за форматом Британські парламентські дебати на платформі ZOOM. Вже пройшли змагання команд у Рівному, Івано-Франківську, а 12 квітня 2021 р. – одночасно в Києві та Ужгороді. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Змагання проходили в 2-х категоріях: школярі та студенти. Експерти оцінювали вміння спікерів за 5 хвилин довести думку уряду чи опозиції з визначеного питання, ораторську майстерність, занурення в тему (часу на підготовку було всього 10 хвилин), вміння працювати в команді.
Гостем гри був випускник Ужгородського національного університету, депутат Веховної Ради України Анатолій Костюх. Він розповів, що участь у дебатах під час навчання в університеті дуже допомогла йому в професійному становленні.
Під час майже 4-годинної боротьби перемогу вибороли студенти-юристи Київського політехнічного університету (КПІ). А 2-е і 3-є місце дісталося юним журналістам Опришко Тетяні й Поповичу Захару та Марині Бойко й Олександрі Паламарчук.
Не даремно ж кажуть, що новачкам таланить!
Окрім цінних знань та практичних вмінь, команди-призери турніру свого міста отримають призові картки на книги, а команда-переможець візьме участь у національному дебатному турнірі у травні 2021 року.
Довідка. Дебатні турніри відбуваються в рамках проєкту “Активна Громада: право вибору”, що підтримується Національним Демократичним Інститутом (НДI) за фінансування, наданим Агентством США з Міжнародного Розвитку.
Материал подготовлен в рамках Проекта "Юн-Пресс-KV" КиевVласть
Київська ОДА відзвітувала про хід реалізації програми "Велике будівництво" у напрямку покращення соціальної інфраструктури. На Київщині упродовж року планують реалізувати 18 об’єктів на загальну суму в понад 343 млн гривень. Серед ключових – будівництво дитячого садка в Згуровці, школи – в селі Проців та центру з надання адміністративних послуг – у Білій Церкві.
Про це KV стало відомо за результатами онлайн-брифінгу заступника голови Київської обласної державної адміністрації Андрія Лісовика.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
"Реалізація президентської програми є одним із пріоритетних напрямків Київської облдержадміністрації. Ми активно працюємо над розбудовою соціальної інфраструктури нашого регіону", – розповів Андрій Лісовик.
Він, зокрема, нагадав, що цього року на Київщині реалізується 18 об'єктів. Серед них дитячі садки, школи, спортивні локації та центр надання адміністративних послуг. Загальна вартість робіт по всім проєктам складає понад 343 млн гривень.
По дев'яти об'єктам заключили договори з підрядниками, тож будівельники вже почали працювати над будівництвом трьох садків, двох шкіл та чотирьох спортивних локацій. Так, у порівнянні з минулим тижнем, будівельна готовність дитсадка в Згуровці, де триває капітальний ремонт, зросла вже на 40%.
За словами заступника голови КОДА, за цей рік планується повністю завершити всі роботи. Йдеться про внутрішнє та зовнішнє оздоблення, облаштування внутрішніх мереж водопостачання, електропостачання та опалення. І, звісно, проведення благоустрою території.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
"У результаті після капітального ремонту у дитячому садку не тільки покращаться умови, а й з'являться додаткові 35 місць для дітей", – говорить він.
Ще один проєкт, над яким зараз працюють – реконструкція школи в селі Проців Бориспільського району. Так, по цьому об'єкту будівельна готовність підвищилася до 30%. Зараз будівельники продовжують працювати над внутрішнім і зовнішнім оздобленням, а також проводити благоустрій навколишньої території. Усі роботи планують завершити до кінця року.
"Завдяки цьому нам вдасться вирішити важливу проблему. Якщо зараз близько 200 дітей із села Проців змушені навчатися у школах прилеглих населених пунктів, то після завершення реконструкції ми створимо для них якісні та комфортні умови для навчання вдома, і, разом з цим, розвантажимо навколишні освітні заклади", – додав Лісовик.
Також він розповів про проєкти, по яким ще не розпочалися фактичні роботи. Так, по двом об'єктам готуються документи для оголошення тендерів, а ще по семи проводяться тендерні процедури.
Зокрема, він зауважив, що працюють в області і над створенням нового центру адміністративних послуг у Білій Церкві. Для цього буде реконструйовано одну з нежитлових будівель, яка розташовується у місті по вул. Театральна.
Крім того, покращать умови і для навчання дітей. У планах капітальний ремонт Пашківської школи Макарівської громади, дитсадка "Малятко" у селі Студеники, а також дитсадка "Веселка" – в Обухові. Також буде проведено термомодернізацію опорного навчально-виховного комплексу в селі Жоравка Яготинської громади.
Лісовик зауважив, що попрацюють в області і над розбудовою спортивної інфраструктури. Йдеться про будівництво з нуля стадіону поруч з навчально-виховним комплексом імені Героя України Руслана Лужевського в селі Волошинівка Баришівської громади, а також про капітальний ремонт стадіону "Колос" в Сквирі.
Нагадаємо, що Київська ОДА оприлюднила черговий звіт про хід реалізації програми "Велике будівництво". Цього разу - у напрямку медичної інфраструктури. У квітні-травні в опорних лікарнях Київщини запрацюють п'ять приймальних відділень. Їхня модернізація обійдеться в понад 38 млн гривень. Також понад 297 млн гривень витратять на будівництво 35 сільських амбулаторій.
Читайте: На Київщині будують 35 сільських амбулаторій за програмою “Велике будівництво”
Також за програмою "Велике будівництво" в столичному регіоні в цьому році на ремонт автомобільних доріг спрямують понад 1 млрд гривень. Також обласна влада уклала масштабні угоди про співпрацю з європейськими компаніями. В рамках меморандуму з турецьким холдингом відремонтують дві міжнародних автодороги, а за допомогою кредитної програми від Європейського інвестбанку – три соціальні об'єкти.
Читайте: На Київщині розбудують дорожню та соціальну інфраструктури за рахунок іноземних інвестицій
Нагадаємо також, що відремонтовані і реконструйовані у рамках програми президента “Велике будівництво” приймальні відділення українських лікарень отримають у 2021 році 4656 одиниць медичного обладнання на суму понад 6 млрд гривень.
Усього у 2021 році на Київщині у рамках держпрограми планують реалізувати ще 18 об'єктів за 318 мільйонів гривень. Сума перевищує минулорічні витрати на понад 100 млн гривень. Проєкти стосуються розвитку медичної, спортивної та освітньої сфер життя Київщини.
Читайте: КОДА відзвітувала про реалізацію програми “Велике будівництво” на Київщині
Фото: коллаж KVКиевVласть
В рамках реалізації програми Президента України “Велике будівництво” на Київщині вже заключено договори з підрядниками по дев’яти об’єктам. Вже розпочалися роботи на будівництві трьох дитсадків, однієї школи і двох спортивних локацій.
Про це KV стало відомо із повідомлення пресслужби Київської облдержадміністрації (КОДА) із посиланням на заступника голови КОДА Андрія Лісовика.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
“Зокрема триває капітальний ремонт дитячого садка в Згурівці. Його будівельна готовність в порівнянні з минулим тижнем зросла вже до 40%. За цей рік ми плануємо повністю завершити всі роботи. Йдеться про внутрішнє та зовнішнє оздоблення, влаштування внутрішніх мереж водопостачання, електропостачання та опалення і, звісно, проведення благоустрою території”, – прокоментував він хід робіт на одному з об’єктів.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
У результаті, за його словами, після капітального ремонту у дитсадку не тільки покращаться умови, а й з’являться 35 додаткових місць для дітей.Ще один проєкт над яким зараз працюють підрядники – це реконструкція школи в селі Проців Бориспільського району.
По цьому об’єкту будівельна готовність підвищилась до 30%. Будівельники продовжують працювати над внутрішнім і зовнішнім оздобленням, а також проводити благоустрій навколишньої території. Усі роботи аналогічно планується закінчити до кінця року.
“Завдяки реалізації цього проєкту вдасться вирішити важливу проблему. Якщо зараз близько 200 дітей із села Проців змушені навчатись у школах прилеглих населених пунктів, то після завершення реконструкції ми створимо для них якісні та комфортні умови для навчання вдома й разом із цим розвантажимо навколишні освітні заклади”, – зазначив заступник голови КОДА Андрій Лісовик.
Загалом протягом 2021 року на Київщині в рамках програми “Велике будівництво” планують реалізувати 18 пріоритетних об’єктів соціальної інфраструктури на загальну суму 343,756 млн грн (співфінансування – 263,725 тис. грн).
Це дозволить покращити умови навчання для 2 тисяч учнів шкіл, 800 вихованців дитячих садочків, а також створить 105 нових місць для дошкільнят. Будівництво спортивних об’єктів створить повноцінні умови для занять жителів області спортом.
Читайте: “Велике будівництво”: У Чорнобильській зоні оновлюють 40 км доріг
Фото КОДАКиевVласть
SELECT `id`, `uri`, `meta_title`, `meta_description`, `meta_keywords`, `title`, `text`
FROM `pages`
WHERE `uri` = 'search'
LIMIT 1
0.0007
SELECT `articles`.`id`, `articles`.`title`, `articles`.`uri`, `articles`.`image`, `articles_categories`.`uri` AS `category`
FROM `articles`
LEFT JOIN `articles_categories` ON `articles`.`category_id` = `articles_categories`.`id`
WHERE `articles`.`status` = 'published'
AND `articles`.`is_deleted` =0
AND `articles`.`published` <= '2025-04-22 00:09:00'
AND `articles`.`slider_position` >0
ORDER BY `articles`.`slider_position`
0.0004
SELECT `id`
FROM `articles`
WHERE `articles`.`category_id` = 7
AND `articles`.`status` = 'published'
AND `articles`.`is_deleted` =0
AND `articles`.`published` <= '2025-04-22 00:09:00'
ORDER BY `published` DESC
LIMIT 3
0.0009
SELECT articles.id AS id, articles.title AS title, articles.uri AS uri, articles.published AS published, articles.published_date as date_only, articles.short_text AS short_text, articles.image AS image, articles_categories.uri as category, articles_categories.common_uri as common_uri
FROM `articles`
LEFT JOIN `articles_categories` ON `articles`.`category_id` = `articles_categories`.`id`
WHERE `articles`.`id` IN('145050', '144900', '144903')
ORDER BY `published` DESC
0.0005
SELECT `id`
FROM `articles`
WHERE `articles`.`category_id` = 1
AND `articles`.`status` = 'published'
AND `articles`.`is_deleted` =0
AND `articles`.`published` <= '2025-04-22 00:09:00'
ORDER BY `published` DESC
LIMIT 50
0.0018
SELECT articles.id AS id, articles.title AS title, articles.uri AS uri, articles.published AS published, articles.published_date as date_only, articles.is_bold AS is_bold, articles.is_red AS is_red, articles.is_important AS is_important, articles_categories.uri as category
FROM `articles`
LEFT JOIN `articles_categories` ON `articles`.`category_id` = `articles_categories`.`id`
WHERE `articles`.`id` IN('145275', '145273', '145272', '145270', '145265', '145269', '145268', '145271', '145267', '145266', '145264', '145261', '145263', '145262', '145260', '145256', '145257', '145259', '145258', '145254', '145255', '145253', '145252', '145251', '145249', '145250', '145247', '145246', '145245', '145244', '145238', '145241', '145236', '145243', '145240', '145242', '145239', '145237', '145234', '145235', '145233', '145224', '145232', '145231', '145230', '145229', '145228', '145227', '145226', '145220')
0.2643
SELECT `articles`.`id` AS `id`, MATCH(articles.title, articles.text) AGAINST('+"навчання"' IN BOOLEAN MODE)AS rel
FROM `articles`
LEFT JOIN `articles_categories` ON `articles`.`category_id` = `articles_categories`.`id`
WHERE `articles`.`status` = 'published'
AND `articles`.`is_deleted` =0
AND `articles`.`published` <= '2025-04-22 00:09:00'
AND `articles`.`category_id` != 9
AND MATCH(articles.title, articles.text) AGAINST('+"навчання"' IN BOOLEAN MODE)
ORDER BY `articles`.`published` DESC, `rel` DESC
LIMIT 840, 10
0.0110
SELECT `articles`.`id` AS `id`, `articles`.`title` AS `title`, `articles`.`uri` AS `uri`, `articles`.`published` AS `published`, `articles`.`text` AS `text`, `articles_categories`.`uri` AS `category`, `articles_categories`.`name` AS `category_name`, `articles_categories`.`common_uri` AS `common_uri`
FROM `articles`
LEFT JOIN `articles_categories` ON `articles`.`category_id` = `articles_categories`.`id`
WHERE `articles`.`id` IN('106054', '105974', '105668', '105647', '105645', '105602', '105475', '105456', '105271', '105268')
0.1877
SELECTCOUNT(*)AS `numrows`
FROM `articles`
WHERE `articles`.`status` = 'published'
AND `articles`.`is_deleted` =0
AND `articles`.`published` <= '2025-04-22 00:09:00'
AND MATCH(articles.title, articles.text) AGAINST('+"навчання"' IN BOOLEAN MODE)
Array
(
[meta_title] => КиївВлада
[meta_description] => КиївВлада - інформаційно-аналітичний портал, присвячений проблемам влади у Києві та столичному регіоні.
)