На місцевих виборах 25 жовтня мешканці Вишневої міської громади Бучанського району Київської області обиратимуть свого голову. Серед зареєстрованих 9 кандидатів на цю посаду – чинний мер Вишневого Ілля Діков, депутати міськради цієї громади, а також працівники комунальних підприємств і бізнесмени. Як стало відомо KV, до складу Вишневої міської громади (47,3 тис. мешканців) входять місто Вишневе і село Крюківщина. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  За даними ЦВК, за посаду голови розташованого на межі з Києвом міста змагатимуться 9 кандидатів: Олександр Головня, Сергій Гулієв, Ілля Діков, Павло Касянчук, Людмила Мартиненко, Сергій Нєфьодов, Олексій Поліщук, Микола Стаднік, Ігор Труба. Кандидатом у мери Вишневого від партії “Свобода” виступив Головня Олександр Володимирович. Народився 9 лютого 1978 року у Вишневому Києво-Святошинського району Київщини.  Згідно з  біографією, оприлюдненою на сайті партії “Свобода”, Головня має вищу освіту спеціаліста з "Ливарного виробництва чорних та кольорових металів" Національного технічного університету України. У 2016 році обіймав посаду заступника директора Комунального підприємства "Вишнівськпарксервіс". У 2017 році працював інженером з ремонту на Комунальному підприємстві "Києво-Святошинське виробниче управління житлово-комунального господарства", з 2018 року – першим заступником гендиректора цього КП. З 2019 року Олександр Головня став заступником директора ТОВ "Статус-Медіа Компані". Згідно з даними аналітичної системи Youcontrol, ТОВ є рекламним агентством.  З 2011 року Олександр Головня очолює Вишнівську міську партійну організацію ВО "Свобода". З 2015 року був обраний депутатом міськради Вишневого, йшов першим номером за партійним списком від “Свободи”. Очолює фракцію цієї партії у мерії Вишневого. Заступник голови постійної депутатської комісії з питань містобудування, архітектури, капітального будівництва, інвестиційних відносин та землекористування. Згідно з декларацією за 2019 рік, Головня має квартиру, гараж і земельну ділянку у Вишневому. На нього записаний автомобіль Mersedes-Benz E-430 2000 року. Серед найбільш болючих проблем Вишневого Головня вважає його перенаселення. Виступає проти приватизації комунальних підприємств. Читайте:Олександр Головня: Ми не довіряємо владі Вишневого розподіл бюджету Партія “Європейська Солідарність” висунула у кандидатом у мери Гулієва Сергія Романовича. Народився 2 квітня 1977 року у Боярці Київської області. У біографії, розміщеній на персональному сайті Гулієва йдеться про те, що він має дві вищих освіти. В 2006 році закінчив Сумський Національний аграрний університет за спеціальністю фінанси та в 2015 році закінчив Національну академію внутрішніх справ, отримавши кваліфікацію юриста. У 2005-2006 роках займав посаду заступника міського голови Боярски. У 2002 році та 2015 році обирався депутатом Вишнівської міської ради. Зокрема, у 2015 році був обраний за партійним списком “Європейської Солідарності”. Є заступником голови постійної комісії з питань регламенту, депутатської діяльності та етики, дотримання законності, розвитку місцевого самоврядування та інформаційної політики. З 2016 року Гулієв є головою постійної поліцейської комісії в ГУ Нацполіції Київської області. У біографії Сергія Гулієва зазначено, що він нагороджений багатьма відзнаками Міністерства внутрішніх справ України, є “активним громадським діячем, меценатом, спонсором та організатором різноманітних заходів. Допомагав бійцям в зоні АТО”. За даними Youcontrol, Гулієв має відношення до низки підприємств і організацій:  - бенефіціар ПП "Вікторія-Маркет" (діяльність у сфері демонстрації кінофільмів);  - засновник ТОВ “Департамент охорони ЛТД” (Діяльність у сфері охорони громадського порядку та безпеки);  - засновник ТОВ “Ріелторське бюро Проектсервіс” (Діяльність агентств нерухомості);  - керівник ТОВ “Група компаній Департамент охорони” (Діяльність у сфері охорони громадського порядку та безпеки);  - керівник ТОВ “Департамент охорони 1” (Діяльність приватних охоронних служб);  - керівник ТОВ “Департамент охорони” (Діяльність приватних охоронних служб);  ФОП Гулієв Сергій Романович (Діяльність приватних охоронних служб);  - керівник Громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону "Департамент охорони Святопетрівське" (Діяльність у сфері охорони громадського порядку та безпеки);  - керівник Громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону "Департамент охорони Крюківщина" (Діяльність у сфері охорони громадського порядку та безпеки);  - керівник Громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону "Департамент охорони" (Діяльність у сфері охорони громадського порядку та безпеки); - керівник Громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону "Департамент охорони Шпитьки" (Діяльність у сфері охорони громадського порядку та безпеки). За даними декларації Сергія Гулієва за 2019 рік, його родина частково або повністю володіє кількома об'єктами нерухомості: чотирма квартирами, двома машиномісцями і двома земельними участками. Має два авто. Дохід родини Гулієва у минулому році склав 3,9 млн гривен.  Сергій Гулієв неодноразово ставав фігурантом гучних скандалів. Видання “Моя Київщина” припускає, що Гулієв фактично ввів у Вишневому “приватну правоохоронну систему”. Нібито охоронна фірма ТОВ "Департамент охорони", в рамках міських програм з громадської безпеки, встановила систему відеоспостереження у місті і має доступ до інформації з камер. Опоненти також приписують Гулієву тісні зв'язки з чинним мером Іллєю Діковим. Натомість у вересні 2020 року на сайті нардепа Олександра Дубинського (фракція “Слуга народа”) з’явилася інформація, що заперечує близькість із чинним мером. У матеріалі на сайті парламентаря йдеться про розпочате кримінальне провадження за фактом підкупу іншого кандидата – Іллі Дікова – Василя. Втім, останній виявився двоюрідним братом чинного мера і подав заяву до поліції. За даними Дубинського, ініціатором підкупу міг бути Сергій Гулієв. Читайте: Хочуть у владу: список кандидатів на голову Яготинської ОТГ на місцевих виборах 2020 Чинний мер Вишневого безпартійний Діков Ілля Валерійович висунутий кандидатом від правлячої партії “Слуга народу”.  Народився 20 лютого 1976 року у Києві. Має вищу освіту за спеціальністю "правознавство” – з відзнакою закінчив Київський інститут внутрішніх справ. Згідно з офіційною біографією, з 1998 року Ілля Діков проходив службу в органах внутрішніх справ України, підполковник міліції. Відомо, що у 2010 році Диков працював заступником начальника – начальником міліції громадської безпеки Києво-Святошинського райвідділу ГУ МВС України в Київській області. У листопаді 2010 року був обраний депутатом Вишневої міськради від "Партії регіонів", членом якої і був. З 2011 року – секретар Вишневої міської ради, а після відсторонення від посади голови Вишневої міськради Миколи Ляшенка (за звинуваченням в корупції), з 24 лютого 2011 року – в.о. голови Вишневої міськради. З грудня 2011 року – голова Вишневої міської ради Київської області VI і VII скликань (в жовтні 2015 року був переобраний як самовисуванець, безпартійний). Ілля Діков має нагороди і заохочення: медалі "За бездоганну службу" – II і III ступенів; відзнакою МВС України "За відзнаку в службі" – I і II ступенів. Раніше ім’я Іллі Дікова згадувалося на сайті так званої Християнської церкви повного Євангелія "Посольство Боже", втім зараз доступ до їхньої сторінки відсутній.  Пастором “Посольства Божого” під прізвиськом "Білий Сандей" є секретар міськради Вишневого Сергій Пишний. До слова, членом цієї організації у свій час став екс-мер Києва Леонід Черновецький.  На фото: Сандей Аделаджа и Сергій Пишний У квітні 2018 року Діков став "героєм" гучного корупційного скандалу, пов'язаного зі спробою дачі хабара в.о. міністра охорони здоров'я Уляні Супрун. Так, до ЗМІ потрапив запис НАБУ, на якій нібито від імені мера Вишневого Уляні Супрун була запропонована однокімнатна квартира в житловому комплексі "Акварелі-2" міста Вишневе, в обмін на медичне обладнання для місцевої лікарні. На записі видно, як уже безпосередньо Диков обговорює з Супрун варіанти передачі їй квартири через т.зв. "Власні фонди". За словами самої Супрун, про даний факт вона відразу повідомила до правоохоронних органів, після чого просто підігравала учасникам "операції". До слова, сталося це ще в 2017 році. 11 квітня 2018 року на сайті електронних петицій міста Вишневого з'явилася петиція з вимогою дострокового припинення повноважень міського голови Іллі Дікова. У травні 2019 року активістка Людмила Мартиненко повідомила про конфлікт в актовому залі міської ради. Вона задала питання Дікову з приводу крадіжки забудовником комунальної землі та будівництва багатоповерхівок замість державного дитячого садка. Диков на запитання не відповів, а в кінці виступу в присутності півсотні ветеранів накинувся жінку з погрозами і, за словами активістки, застосував фізичну силу. До речі, Людмила Мартиненко теж йде кандидаткою на посаду мера Вишневого на виборах-2020.  Крім участі в корупційному скандалі, жителі Вишневого були незадоволені діяльністю свого мера – щорічним неякісним ремонтом доріг, відсутністю зон відпочинку і парків в місті, переповненими школами і садочками, відсутністю безперешкодного сполучення між двома частинами міста, хаотичною забудовою, відсутністю комунального транспорту і непрозорим використанням бюджетних коштів. Так, наприклад, великий резонанс викликала боротьба місцевих активістів за 10 гектарів землі, на яких планувався парк, проти місцевого забудовника ТОВ "Євро 2000", який задумав звести там багатоповерхівки. Читайте: В Вишневом произошли столкновения местных жителей с застройщиком (фото, видео) У декларації Іллі Дікова за 2019 рік вказано, що на нього і членів його родини зареєстровано три земельні ділянки загальною площею понад 6 тис. кв.м, гараж і квартира. Подружжя Дікових має два легкових автомобілі. Родинний дохід у минулому році склав понад 1,9 млн гривень. Готівкою Дікови заявили понад 2,5 млн гривень.  Читайте: Отставка для мэра. Община Вишневого требует от городского головы покинуть пост из-за квартиры для Супрун Кандидатом від партії "Перемога Пальчевського" йде Касянчук Павло Андрійович. Народився 13 травня 1979 року у Вишневому Києво-Святошинського району Київщини.  За даними Youcontrol, Павло Косянчук є представником ТОВ "Шмайсер-Сервіс" (Роздрібна торгівля іншими невживаними товарами в спеціалізованих магазинах). На сайті ЦВК вказано, що він є комерційним директором цього підприємства. Також Касянчук є керівником Спеціалізованого Комунального підприємства "Меморіал" Києво-Святошинської районної ради Київської області.  На Facebook-сторінці Павла Касянчука вказано, що він – директор оружейного магазину “Шмайсер”. “Магазин "Шмайсер" надає широкий спектр засобів самооборони: стартову, пневматичну, газову зброю, а також мисливських рушниць”, – йдеться у повідомленні магазину.  Читайте: Выборы в Киевсовет: список “Перемоги Пальчевського” Партія “Україна славетна” висунула кандидаткою у мери Вишневого Мартиненко Людмилу Миколаївну. Вона народилася 4 серпня 1983 року у Києві. Отримала вищу освіту у Академії муніципального управління у Києві. Безпартійна.  Мартиненко є керівником Громадської організації “Спортивний клуб Молодь”, керівником ГО “Волонтерський центр "Вишневе”, керівником ГО “Захист Майбутнього”. На її сторінці у Facebook вказано, що вона э кандидатом економічних наук, волонтером і активісткою. За даними ЦВК, Людмила Мартиненко є помічницею голови Києво-Святошинської районної ради.  У декларації за 2019 рік Мартиненко вказала, що їй належать дві квартири, 2500 кв.м землі у Житомирській області, автомобіль Hyundai Elantra 2007 року випуску. Дохід за минулий рік склав 65 тис. гривень. Мартиненко повідомила, що має готівкою понад 650 тис. гривень і 26 тис. доларів.  У квітні 2019 року на сторінці у Facebook Людмила Мартиненко повідомила, що мер міста Вишневе Ілля Діков вдався до погроз та рукоприкладства у відношенні до неї. За її словам, конфлікт виник в актовій залі міськради після запитання до мера з приводу забудови багатоповерхівками комунальної землі на тому місце, де обіцяли звести дитячий садок. “Ілля Валерійович на запитання не відповів, а в кінці виступу в присутності півсотні ветеранів накинувся на мене із погрозами та застосував фізичну силу”, – написала тоді Мартиненко. Читайте: Хочуть у владу: список кандидатів на голову Білоцерківської ОТГ на місцевих виборах 2020 Від партії “Громадський рух Миколи Томенка “Рідна країна” висувається кандидат Нєфьодов Сергій Іванович. Народився 16 квітня 1956 року у селищі Целіна Ростовської областя Російської Федерації. Має вищу освіту, пенсіонер. Він є депутатом міськради Вишневого. У 2015 році Нєфьодов пройшов першим кандидатом за списками ВО “Батьківщина”. Є головою постійної комісії з питань регламенту, депутатської діяльності та етики, дотримання законності, розвитку місцевого самоврядування та інформативної політики. В одному з інтерв'ю він розповів, що кілька років очолював КП “Екологія” Вишневої міськради. За інформацією у декларації Сергія Нєфьодова за 2019 рік вказано, що він і члени його родини мають три будинки і три земельних участки загальною площею близько 4 тис. кв. м. Річний дохід склав близько 200 тис. гривень.  Читайте: Хочуть у владу: список кандидатів на голову Славутицької ОТГ Кандидатом на посаду міського голови Вишневого від партії “За Майбутнє” йде Поліщук Олексій Васильович. Народився 2 вересня 1989 року у с. Дерганівка Ружинського району Житомирської області. Має вищу освіту, безпартійний. Є заступником директора Комунального підприємства "Спортивний клуб Вишневе". У 2015 році був обраний депутатом міськради Вишневого за списком БПП. Є головою постійної комісії з питань фінансів, бюджету, соціально-економічного розвитку, комунальної власності та приватизації. У вересні 2020 року Поліщук зробив публічну заяву щодо виходу з лав “Європейської Солідарності”. Причиною назвав те, що центральний штаб цієї партії прийняв рішення висунути на посаду голови ОТГ Вишневого і лідера партійного списку Сергія Гулієва. Читайте: Вибори до Київради: список “За майбутнє” Політична партія "УДАР” висунула кандидатом Стадніка Миколу Валерійовича. Народився 17 травня 1981 року у Олевську Житомирської області. Має вищу освіту, безпартійний. Є директором ТОВ "Спецмонтаж-ССХ" (Монтаж водопровідних мереж, систем опалення та кондиціонування). Згідно з даними, Микола Стаднік також є директором “Техінжиніринг" (будівництво будівель). Читайте: Хочуть у владу: список кандидатів на голову Боярської ОТГ Від партії “Команда Левченка “Народовладдя” йде Труба Ігор Костянтинович. Народився 27 лютого 1976 року. Приватний підприємець (допоміжна діяльність у сфері транспорту).  Є головою Київської обласної організації партії “Команда Левченка “Народовладдя”, засновником ГО "Свідомі українці".  Читайте: Виборча карта Київської області: округи та дільниці Фото: коллаж KVКиевVласть

На місцевих виборах 25 жовтня мешканці Васильківської ОТГ обиратимуть свого голову. Передвиборчий процес вже супроводжується скандалами, махінаціями та маніпуляціями. Всього за посаду змагатимуться 15 кандидатів – зокрема, голова райради Наталя Баласинович, депутат облради Олег Мазепа, юрист-активіст Богдан Корчинський, а також “кіборг”, що обороняв ДАП 2014 року, колишні зами, депутати міськради, посадовці та підприємці усіх калібрів. Як стало відомо KV, округ №8 утворюють Васильківська, Обухівська, Миронівська, Кагарлицька, Богуславська, Українська, Ржищівська, Федосіївська та Козинська територіальні громади (ОТГ).  Приблизна кількість виборців – 194 071 осіб.  На вибори у Васильківську міську раду сформовано три округи, за даними Центрвиборчкому усього висувається 15 кандидатів. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  До складу новоутвореної Васильківської ОТГ увійде місто Васильків, а також 12 сільських рад, які раніше були у складі Васильківського району. Це будуть території нинішніх Васильківської міської ради, а також Барахтівська, Великобугаївська, Великовільшанська, Застугнянська, Здорівська, Кодаківська, Луб’янська, Митницька, Погребівська, Тростинська, Яцьківська, Шевченківська сільські ради. Орієнтовна кількість виборців Васильківської міської ОТГ – 40003 чоловік. Читайте: Виборча карта Київської області: округи та дільниці  KV вже писала про те, що передвиборчий процес у Василькові відбувається зі скандалом. Зокрема, Васильківська територіальна виборча комісія намагалася відтермінувати реєстрацію 34 кандидатів від Київської обласної партійної організації “За Майбутнє”, та не зареєструвала кандидата від політсили на посаду голови, ексмера міста Валерія Поповича.  Читайте: Васильків продовжує потерпати від передвиборчих скандалів  Вихідці з райрад Балотується на голову ОТГ Наталія Баласинович – чинна голова Васильківської районної ради. Народилася 2 лютого 1985 року у смт Калинівка Васильківського району. Закінчила КНУ імені Тараса Шевченка. Самовисуванка, увійшла до ради від партії “Блок Петра Порошенка “Солідарність” (БПП). У 2015 році була висунута від партії "Солідарність" кандидатом на посаду мера Василькова. Однак переміг Володимир Сабадаш. У 2014 році Баласинович була довіреною особою, а пізніше – керівником штабу кандидата в народні депутати від БПП, а потім депутата Київської облради Гліба Лірника. 27 червня 2019 року KV писала, що прокуратура Києва оголосила про підозру Баласинович в нанесенні легких тілесних ушкоджень і хуліганстві. На початку липня Наталія Баласинович прокоментувала інформацію про вручення прокуратурою їй підозри в нанесенні легких тілесних ушкоджень як провокацію, пов'язану з майбутніми позачерговими парламентськими виборами. Читайте: Глава Васильковского райсовета может оспорить в суде скандал с консьержкой Пізніше в YouTube з'явилося відео, на якому Баласинович криє когось брудною лайкою, сидячи за кермом автомобіля. Автори відео стверджують, що образи адресовані співробітниці поліції, яка її зупинила. Баласинович, в свою чергу, заявила, що відео було знято понад два роки тому, і є фрагментом її сварки з коханкою чоловіка і її подругою. Згідно даних її декларації про доходи, за 2019 рік Баласинович заробила 432 тис. 104 гривні, що більше за цифру попереднього року (337 тис. 210 гривень), та отримала аліменти на дочку у розмірі 174 тис. 931 гривень. Кількість грошей, які зберігає Наталія готівкою – 75 000 доларів і 987 000 гривень, причому гривневі заощадження зросли на 87 тисяч. З 2016 вона водить автомобіль Nissan Qashqai (2016 р.в.), що належить третій особі.  Квартира площею 119 кв.м. у Дарницькому районі Києва також не належить Наталі і записана на її матір Тетяну Цвєткову, де вони разом проживають. На останню також записана земельна ділянка, на якій Баласинович будує житловий будинок.  Читайте: Глава Васильковского райсовета Баласинович за год не нажила ничего На посаду міського голови Василькова балотується заступник голови райради Сергій Олегович Сергов, який народився 19 жовтня 1986 року у Василькові. За даними офіційної біографії, закінчив Київський Національний університет біоресурсів і природокористування України, Івано-Франківський НТУ нафти і газу. Займався підприємницькою діяльністю. Обраний на посаду 7 листопада 2015 року.  За даними руху “Чесно”, балотувався у Київську обласну раду 7 скликання у 2015 році від “Радикальної партії” на 18 мажоритарному окрузі, але не пройшов. У 2020 році на проміжних та повторних місцевих виборах також ішов першим номером від “Радикальної партії”. Сергій Сергов разом із лідером політичної партії “Радикальна Партія” Олегом Ляшком. 29 серпня 2014 року. Фото: сторінка Сергова у Facebook. За даними YouControl, є засновником ТОВ “Сергофф”, зареєстроване 14 листопада 2012 року за адресою місто Васильків, вул. Урицького, 33, провадило діяльність з техобслуговування та ремонту автомобілів.  Свою кандидатуру від “Опозиційної платформи – За життя” висуває Олег Мазепа – голова комунальної установи Київоблради “Фонд комунального майна”, голова Васильківської райорганізації “Партії Регіонів”, депутат КОР. Олег Мазепа народився 21 квітня 1975 року у Києві.  Читайте: Киевоблсовет не знает, сколько зарабатывают его коммунальные предприятия  Згідно з даними "Чесно", Мазепа Олег Володимирович пройшов до Київоблради 7-го скликання по мажоритарному округу від "Опозиційного блоку" в 2015 році. Згідно офіційної біографії за 2015 рік, з 1993 року по 1994 рік навчався в Київському професійно-технічному училищі № 19, з 2003 року по 2009 рік навчався в Європейському університеті, спеціальність: правознавство, кваліфікація: юрист.  З 1994 року по 2000 рік працював заступником директора малого приватного підприємства “Гетьман”.  З 2010 року по 2014 рік – голова Васильківської районної ради Київської області, 2014-2015 заступник керівника ТОВ “901”.  Згідно з декларацією про доходи за 2019 рік, Олег Мазепа отримав 65 097 гривень зарплати за місцем роботи та 901 107 гривень доходу від підприємницької діяльності: йому належить 100% від загального капіталу ТОВ РМА "Магазин №901" (код ЄДРПОУ – 30108346) та ТОВ "Фірма" Магазин №907" ( код ЄДРПОУ – 24727416), та 50% капіталу ТОВ "Зимовий сад". За адресою у Києві, вул. Коростенська, 29-Б, за даними YouControl, він сам зареєстрований як ФОП, що провадить надання майна у оренду та адмінпослуги.  З нерухомого майна володіє квартирою в Києві площею 44 кв.м., житловим будинком площею 59,4 кв.м. (вартість на момент придбання у 2017 році – 740 тис. гривень), а також земельною ділянкою площею 817 кв.м. (вартість – 700 тис. гривень). Власник двох наручних годинників – марки Breguet і Zenith. Його дружина їздить на автомобілі Audi Q7 (інше право користування). Також зберігає 70 тис. доларів США і 950 тис. гривень готівкою.  У 2018 році був відповідачем у адміністративній справі з порушення вимог фінансового контролю – не повідомив вчасно про будинок та земельну ділянку, які дісталися йому на підставі договору даріння, а тому підозрювався у корупції. Справу було закрито через відсутність складу правопорушення, а апеляцію відхилено.  22 червня 2020 на сесії КОС на розгляді звернення до Верховної Ради щодо визначення центрами субрегіонального рівня Броварського, Васильківського, Бородянського та Вишгородського районів ініціював голосування за збереження Васильківського району, яке підтримали 50 депутатів. Комунальний перевізник і юрист міськради Йде у владу і Антон Сергійович Боровик – народився 22 січня 1983 року у місті Армавір, РФ, проживає у селі Рославичі Обухівського району. Висувається від партії “УДАР” Віталія Кличка”, працює т.в.о. директора компідприємства “Автотранспортне підприємство Шевченківського району”. Був одружений, є дочка від шлюбу. Згідно даних з відкритих джерел, є засновником ГО “Золоті Ворота” та входить до ініціативної групи ГО “Народна рада” у Васильківському районі, секретарем якої є депутат Глевахівської селищної ради Олена Тімоніна. Читайте: Грязные игры: киевляне будут платить за вывоз мусора значительно дороже  Згідно з декларацією про доходи за 2019 рік, отримав 526 649 гривень зарплати: 278 059 гривень за місцем роботи у КП “Шевченківське АТП” та 248 590 гривень – зарплата комерційного директора у ТОВ “Профпереробка” (засновники зареєстровані у Кіпрському офшорі та через закриті венчурні фонди). Зберігає 85 тис. доларів США, 833 324 гривні та 25 тис. євро готівкою. Має мотоцикл Yamaha Drag Star 400 (2008 р.в.), на якому їздить з 2017 року – а 2016 року декларував автівку Volkswagen Jetta (2013 р.в.). Власної або нерухомості у користуванні не має або не декларує. Цікаво, що за даним ПІБ можна знайти припинений станом на сьогодні ФОП, який з 2002 року займався роздрібною торгівлею з лотків та на ринках. У Тернополі. У власності ФОПу – той самий мотоцикл Yamaha Drag Star 400, згідно даних YouControl. Можна припустити, що тоді у Тернополі він і заприятелював із жителем Тернополя Андрієм Ігоровичем Матюхановим, який пізніше у 2007 році заснує ТОВ “Космополіт Менеджмент” (діяльність – фінансове посередництво та купівля-продаж нерухомості) і поставить Боровика представником фірми. А нині Матюханов – заступник голови Громадської ради при Шевченківській РДА у Києві, у якій членствує і сам Боровик. Матюханов з 2012 року до вересня 2020 року був керівником Київської міської організації партії “Удар”. Читайте: Выборы в Киевсовет: список “УДАРа” Васильківчанин Богдан Іванович Корчинський висувається від партії “Громадянський рух “Хвиля”. Народився 17 квітня 1982 року, працює директором юридичного департаменту Васильківської міської ради. Освіта вища – згідно до офіційної біографії, закінчив Державну академію керівних кадрів культури і мистецтв і отримав повну вищу освіту за спеціальністю “Менеджмент організацій” та здобув кваліфікацію менеджер-економіст.Кар’єра Корчинського. Скріншот з його сторінки у російській соцмережі “ВКонтакте”. У період з вересня 2004 року по листопад 2005 року працював головним спеціалістом відділу інформаційного забезпечення управління з питань внутрішньої політики Київської облдержадміністрації. У 2006 році як керівник міської організації політичної партії “Громадянська партія “ПОРА” Корчинський був обраний депутатом Васильківської міської ради 5-го скликання. На чергових виборах у 2010 році балотувався на посаду міського голови та очолював партійний список партії “малого та середнього бізнесу України” до міськради, але через грубі фальсифікації не був допущений до участі у виборчій кампанії. 2008-2015 рік – був головою Васильківської міської організації Партії малого та середнього бізнесу України та членом Партії малого та середнього бізнесу України. Після позачергових виборів міського голови у 2014 році, їх переможець Сергій Сабов запропонував Богдану Корчинському працювати радником Васильківського міського голови з питань розбудови громадянського суспільства та місцевого розвитку. З 2015 року – член партії “Блок Петра Порошенка “Солідарність”.  Згідно декларацій про доходи за 2018 та 2019 рік, минулорічний дохід Корчинського складає 321 413 гривень, 20 тис. гривень тримає готівкою та невстановлену суму у євро – на банківському рахунку (у 2018 році тримав 70 тис. гривень готівкою, ще 10 000 мала його дружина Вікторія).  Має будинок 46 кв.м. у Малій Антонівці Білоцерківського району та знімає квартиру 40 кв.м. у Василькові, у 2018 році знімав будинок 74 кв.м у місті. Їздить на Fiat Doblo 2004 р.в., що придбав у 2019 році. Головує у громадських організаціях “Європейське суспільство), “Взаємодія “Свій до свого по своє” та “Агенція інноваційного розвитку громад”.  Також, згідно до даних YouControl, він або повний його тезка – один з засновників нині припиненого ТОВ “Громадаінвестбуд”, та підписант у приватних підприємствах “Креатив Консалтинг” (веде діяльність у сфері права, зареєстроване у селі Лосятин Васильківського району) та “Ріа” Мережа бордів”. Керівником та засновником останнього є наступний кандидат у даному списку. Подвійний Шевченко, голодний опонент і решта  Йдуть на вибори голови Василькова  два безпартійні кандидати із прізвищем Шевченко. Обидва народились та проживають у Василькові. Перший – Тарас Олександрович Шевченко 1986 р.н., який висувається від партії “Національний корпус” і працює менеджером з реклами у ТОВ “ОД Пролісок” з 2011 року. Депутат Васильківської міської ради 6 скликання (2010-2015 роки, фракція ВО “Свобода”). За даними YouControl, разом з колегою по фракції Іваном Корчинським, а також екснардепом (8 скликання, фракція “Радикальна партія”), тодішнім депутатом Васильківської міськради від партії “За Україну” та ще низкою людей заснували у 2007 році ТОВ “Інвест-Вікторія” із статутним капіталом 44 тис. гривень. Фірма займалася будівництвом. Як згадується вище, був керівником та засновником ПП “Ріа” Мережа бордів” разом із Богданом Корчинським. А також він чи його повний тезка – керівник ТОВ “Мембрана Нова”, засноване у 2017 році у селі Княжичі Броварського району.  У депутати до міськради Василькова, до речі, балотується очільник міського осередку партії “Національний корпус” Ірина Шевченко – дружина Тараса. Другий кандидат з таким прізвищем – Андрій Васильович Шевченко, 1981 року народження; суб’єкт висування – партія “Слуга народу”. Народився і живе у Василькові, займає посаду інженера-технолога у КП "Васильківська шкіряна фірма". Згідно даних YouControl, деякий час – 2019-2020 – був керівником Васильківської міської організації політпартії “Народний Рух України”. До того – ФОП, що торгував спортивними товарами, був зареєстрований 2011 року і нині припинений. Колишній адміністратор місцевого “Сільпо” (ТОВ “Фоззі Груп”).  У листопаді 2019 року KV писала, що нардеп Дубінський подавав кандидатури на посади голів Васильківської та Обухівської РДА, зокрема Андрія Шевченка та Тетяну Омельченко. Наразі ж, за даними сайту “Посіпаки”, Шевченко працює помічником Дубінського на громадських засадах.  Читайте: Александр Дубинский: “Буду нещадно всех мочить, невзирая на чины и звания”  Від політичної партії “Пропозиція” висувається Галина Юріївна Ларіна, яка народилася 12 серпня 1964 року у Василькові, і наразі є завідувачем сектору культури, туризму та охорони культурної спадщини в Управлінні культури, туризму та охорони культурної спадщини Васильківської міської ради. Згідно останніх дописів екснардепа Мосійчука у Facebook, Ларіна вирішила піти у відкриту боротьбу проти Баласинович – до того навіть, що викликала чинну голову ради на дебати. При цьому, якщо у мережі з’являються провокаційні матеріали, що ллють бруд на її конкурентку, закликає до їх засудження. За Ларіною, згідно даних YouControl, немає підприємств чи фірм, у яких вона є засновником чи керівником. Її чоловік Ігор Вікторович Ларін – нині керівник ГО “Спортивно-бальна Федерація Танцювальних колективів Київської області, та ГО “Васильківський міський клуб “Марс”. Раніше – керівник одного з місцевих комунальних підприємств. Відповідно до її декларації про доходи за 2019 рік, заробила 216 553 зарплати за місцем роботи, ще 40 282 гривень – зарплата чоловіка. Готівкових коштів не тримає. Нерухомість у власності – три земельні ділянки сукупною площею 2623 кв м. та житловий будинок 212 кв. м у Василькові. Одна автівка – Honda CR-V 2207 р.в. випуску, придбана у 2008 році за ціною 215 тис. гривень. KV писала у 2014-2015 роках, як тодішній Васильківський міський голова Сергій Сабов своїм розпорядженням від листопада 2014 року звільнив Галину Ларіну з посади начальника відділу культури, однак, незабаром вона знову приступила до обов'язків, оскарживши рішення і вигравши в суді. Міський голова Василькова у відповідь на це подав апеляцію на рішення суду першої інстанції і вимагав звільнити Галину Ларіну. Тоді аудит вказував на низку невідповідностей у даних бухгалтерії та фінконтролю відділу культури. Матеріали даної ревізії були передані в прокуратуру Київської області для прийняття рішення про притягнення до кримінальної відповідальності посадових осіб відділу культури. Читайте: Они хотят твой голос: кандидаты на пост мэра Василькова Олена Миколаївна Кобзар – самовисуванка, народилася у Києві 1 червня 1980 року. В.о. голови Здорівської сільської ради, де наразі і проживає. Підприємств, у складі яких вона є керівником чи засновником, немає. За даними декларації про доходи, отримала 253 тис. 204 гривні зарплатні. Нічого крім зарплати не декларує протягом років. Згідно з протоколом засідання НАЗК від 7 березня 2018 року, притягалася до адміністративної відповідальності за частиною 2 статті 172-7 КУпАП “Порушення вимог щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів”: через кілька випадків вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів. Чинить спротив спробам голови Калинівської сільради Юлії Олексенко привласнити 150 га землі у Здорівці, пишуть місцеві сайти. Румянцев Валентин Іванович – народився 24 червня 1983 року у Чорнобилі, висувається від партії “Наш край”. Інспектор права ювенальної превенції Васильківського відділу поліції ГУ НП, нині проживає у Василькові.  З 2005 року – юрисконсульт 1-ї категорії Управління фінансового моніторингу. З 2007 року – начальник відділу адміністрування майнових податків управління оподаткування фізичних осіб Васильківської об’єднаної державної податкової інспекції в Київській області. 2008 року отримує звання “Радник податкової служби ІІІ рангу”. У 2011 році – головний державний податковий ревізор-інспектор відділу контрольно-перевірочної роботи управління оподаткування фізичних осіб. До 2016 року працював детективом Національного антикорупційного бюро. Двічі балотувався у міськраду – у 2010 році на голову, у 2014 – від партії “Зелені”, у 2015 – у депутати від партії “Нові обличчя”. Згідно даних декларації про доходи за 2019 рік, отримав 139 тис. 179 гривень зарплати, разом із батьком та матір’ю також отримав 7632 гривні виплат для постраждалих внаслідок аварії на ЧАЕС, та 18 тис гривень допомоги при народженні дитини на дружину. Узяв у кредит 30 тис. гривень, які тримає готівкою. Уся нерухомість записана на батьків та членів сім’ї: земельні ділянки – 1500 кв.м у Борисові Васильківського району (мати), три ділянки сукупною площею 2883 кв.м та житловий будинок 72 кв.м у Василькові (батько), 1860 кв.м у Мар’янівці на Васильківщині (дружина), квартира у Василькові 114 кв.м (спільна власність). На батька записаний також придбаний у 2019 році Ford Focus 2013 р.в.. Співвласник корпоративних прав у двох фірмах: ТОВ “Асті-Люкс” та ТОВ “Грандвесткомпані” (один з засновників в обох – його дружина). Що стосується батька, він – голова Васильківської “Української православної церкви (Різдва Богородиці), власниками якої зазначені прихожани. Першочерговими завданнями у своїй програмі називає, зокрема, прийняття статуту Васильківської об’єднаної територіальної громади, та формування самодостатнього бюджету, економічний розвиток та створення програми “Безпечна Васильківщина”, реформування ЖКГ, розвиток дозвільної та туристичної інфраструктури, тощо.  Браніцький Валерій Віталійович – народився 18 жовтня 1970 року у Василькові, де і проживає; є фізособою-підприємцем, що зареєстрований по вул. Сонячна у Василькові, і дає консультації з питань комерційної діяльності й управління. Декларації про доходи не подавав. Самовисуванець. Був керівником ТОВ “Виробнича фірма “Будматеріали” до 2016 року. Його дружина Тетяна Браніцька донедавна очолювала Васильківську ТВК (по квоті “Слуги народу”). Екснардеп Ігор Мосійчук звинувачував його в тому, що нібито вкрав та з’їв заяву свого опонента Валерія Поповича про згоду балотуватися. Йде у владу й фізособа-підприємець Оксаніченко Анна Володимирівна.  Висувається від партії “Голос”. Народилася 21 квітня 1985 року у Польщі, місто Грифино, наразі працює і проживає у Василькові, координатор партії “Голос” в Київській області. Подає кандидатуру одразу на три напрямки: голова Васильківської ОТГ, депутат Васильківської міськради та депутат Київоблради (8 округ, Обухівський район). Рік тому балотувалася у Верховну Раду (94 округ). На місцевих виборах 2015 року подавалася у міськраду Василькова від партії “Нові обличчя”, місцем роботи вказувала держпідприємство "Державний центр Радіочастот”. Читайте: Они хотят ваш голос: 94 избирательный округ Киевской области (Обуховщина и Васильковщина) Згідно з біографією, що її опублікувала кандидатка, має дві вищі освіти: інженерну та менеджмент організацій, а також більше 50 тренінгових навчань у міжнародних та українських експертів. На сайті партії зазначено, що з 2015 року вона активно займається громадською діяльністю у Василькові. Оксаніченко є власником туристичного агентства "ФайноТур" і керівником всеукраїнської громадської організації "Бітвін сітізен", яка працює в напрямку розвитку міжнародного співробітництва між країнами. Помічниця нардепа Романа Лозинського. Заміжня, має двох дітей. співзасновниця та керівник (2015-2018 рр) ГО “Альянс Добрих Справ”, керівник Благодійної організації "Благодійний фонд "Добросправ" Згідно з декларацією про доходи, яку Оксаниченко подавала за 2018 рік у якості кандидата в нардепи, того року отримала 313 830 гривень доходу від підприємництва та 19 240 гривень зарплати, її чоловік (начальник відділу складської логістики, ТОВ “Сапплай інтернешнл консалтинг”) отримав 431 894 гривень зарплати. Із нерухомості – квартира у Василькові 74,3 кв.м. у спільній власності з чоловіком та матір’ю. У власності чоловіка – ВАЗ 21723 2009 р.в. Іде на вибори голови ОТГ самовисуванець Голобородько Павло Віталійович, народився 11 червня 1990 року у Василькові, де і проживає. Місце роботи – ПрАТ "Страхова компанія "ЮНІВЕС", посада – начальник відділу фінансового аналізу та аудиту. У 2019 році балотувався у народні депутати по 94 округу (самовисування). За даними ring.org.ua, також є засновником та головою ТОВ “Алюгз-Груп”, що зареєстроване у Василькові та займається роздрібною торгівлею. Голобородько станом на березень 2020 року має податковий борг у більш ніж 250 тис. гривень, його майно перебуває під заставою. Серед планів на посаді – “відреставрувати синагогу біля ресторану “Романтик”, облагородити набережну річки Стугна й створити неподалік парк, щоб проводити фестивалі та концерти, навести лад в парку Берізки”. Ще один самовисуванець – Майстер Ірина Володимирівна (у дівоцтві – Іришина), народилася 20 січня 1983 року у Василькові і нині там проживає. За освітою – інженер-конструктор швейних виробів. Депутат Васильківської міської ради V скликання. Працювала керівником загального відділу Васильківської міськради з часів мерства Володимира Іващенка у Василькові.  Була звільнена з посади тодішнім очільником міськради Сергієм Сабовим, однак, суд визнав її звільнення незаконним. Далі стала заступницею чинного мера міста Володимира Сабадаша. Її батько – екс-депутат Васильківської міської ради, екс-голова міської парторганізації ВО "Батьківщина" Володимир Ірішин. Мати теж була членом цієї партії. 2015 року Майстер балотувалася від партії Юлії Тимошенко до Київської облради, Васильківської міськради та на посаду мера Василькова (округ № 74), але невдало. 4 листопада 2018 року перемогла у проекті телеканалу "112 Україна" "Кандидат". Ще на етапі запуску шоу його переможцеві обіцяли місце у прохідній частині списку партії "За життя" на парламентських виборах. Проте, зрештою, Майстер посіла у списку аж 63-тю позицію. Після перемоги в шоу "Кандидат" Майстер очолила васильківський осередок партії  "За життя". Нині помічник-консультант народного депутата України IX скликання Вадима Рабіновича (“Опозиційна платформа “За життя”) на громадських засадах, позапартійна. Нині позапартійна. Співзасновник та директор благодійного фонду “Міжнародний благодійний фонд “Золота Антилопа”. Згідно останньої поданої декларації про доходи за 2018 рік, заробила 49 567 гривень. Має квартиру у Василькові 31,7 кв.м. вартістю 202,5 тис. гривень на момент придбання у 2012 році (остання грошова оцінка – 103 486 гривень). Не декларує наявність в неї сина, про якого згадує у біографії, з 2016 року. Останній у списку самовисуванець – безпартійний Олександр Сергійович Скиба. Народився у селі Тарасівка Києво-Святошинського району 8 лютого 1978 року, проживає у Києві. Старший науковий співробітник Військового інституту Київського національного університету імені Тараса Шевченка, у якому 2000 року отримав вищу освіту за фахом “історик, викладач історії”. Паралельно з навчанням працював спочатку оператором ГРС Боярського ЛВУМГ ДП “Київтрансгаз”, а з 1998 до 2002 року був учителем історії та правознавства у середній загальноосвітній школі № 21 міста Києва. У серпні 2014 році був мобілізований, маючи з військового досвіду лише військову кафедру за фахом офіцера-вихователя, служив у 122-му окремому аеромобільному батальйоні 81-ї десантної бригади. Першими боями підрозділу стали бої за Авдіївку та Піски, в яких Скиба отримав псевдо “Арес” на честь давньогрецького бога війни. Надалі взимку 2014—2015 років протягом 24 днів керував обороною Донецького аеропорту (командир 8-ї роти 122-го окремого аеромобільного батальйону 81-ї десантної бригади, позивний “Арес”). Нагороджений орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня.  Сюжет телеканалу “5” від 22 січня 2019 року У 2000—2003 роках був керівником соціальних проектів ГО “Соціальний центр мікрорайону „Перспектива — Оболонь”. Паралельно був помічником депутата Київської міської ради за виборчим округом № 43 на громадських засадах. У 2010—2014 був депутатом Васильківської міської ради Київської області, був обраний за округом від Партії промисловців і підприємців України. На час виборів був першим заступником Васильківського міського голови. У липні 2014 року Скибу було обрано секретарем Васильківської міської ради, що спровокувало гостру кризу: міський голова Сергій Сабов відмовився підписувати рішення та ініціював позачергові вибори. У подальшому Скиба оскаржував розпуск ради. На виборах до Київської міської ради 2015 року балотувався від Всеукраїнського об'єднання “Батьківщина”, але не був обраний депутатом. На час виборів проживав у Києві, був заступником голови ГО “Соціальний центр мікрорайону “Перспектива — Оболонь”. З грудня 2019 року є керівником приватного акціонерного товариства “Термінал-М”, зареєстрованого на вул. Резервній в Оболонському районі Києві, і яке виробляє сухі будівельні суміші. Читайте: Мэром Василькова хотят стать слишком много подполковников  Нагадаємо, Центральна виборча комісія (ЦВК) оприлюднила затверджені списки обласних багатомандатних та одномандатних виборчих округів, за якими обиратимуться депутати Київської облради, а також депутати і голови міських, селищних та сільських рад на чергових місцевих виборах 25 жовтня. Загалом на Київщині сформовано 460 округів, найбільше – для виборів сільських та селищних депутатів.  Читайте також: Хочуть у владу: список кандидатів на голову Української ОТГ на місцевих виборах 2020 Хочуть у владу: список кандидатів на голову Тетіївської ОТГ на місцевих виборах 2020 Хочуть у владу: список кандидатів на голову Бориспільської ОТГ на місцевих виборах 2020 Хочуть у владу: список кандидатів на голову Богуславської ОТГ на місцевих виборах 2020 Хочуть у владу: список кандидатів на голову Фастівської ОТГ Хочуть у владу: список кандидатів на голову Переяславської ОТГ на місцевих виборах 2020 Хочуть у владу: список кандидатів на голову Обухівської ОТГ на місцевих виборах 2020 Хочуть у владу: список кандидатів на голову Яготинської ОТГ на місцевих виборах 2020 Хочуть у владу: список кандидатів на голову Березанської ОТГ на місцевих виборах 2020 Хочуть у владу: список кандидатів на голову Славутицької ОТГ  Хочуть у владу: список кандидатів на голову Білоцерківської ОТГ на місцевих виборах 2020  Фото: коллаж KVКиевVласть

На місцевих виборах 25 жовтня мешканці Білоцерківської ОТГ обиратимуть свого голову. Боротьба за багату громаду обіцяє бути запеклою. Серед 9 зареєстрованих кандидатів на цю посаду – народний депутат Микола Бабенко, чинний мер Білої Церкви Геннадій Дикий, два білоцерківських депутати, підприємці, режисер і тимчасово безробітний. Як стало відомо KV, до складу Білоцерківської міської громади (219,5 тис. мешканців) входять: Біла Церква, с. Вільна Тарасівка, с. Володимирівка, с. Гайок, с. Глибочка, с. Глушки, с. Городище, с. Дрозди, с. Мазепинці, с. Пилипча, с. Піщана, с. Сидори, с. Скребиші, смт Терезине, с. Томилівка, с. Храпачі, с. Шкарівка.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  За даними ЦВК, за посаду голови змагатимуться 9 кандидатів: Микола Бабенко, Олег Денисенко, Генадій Дикий, Дмитро Киришун, Андрій Король, Вадим Кошель, Павло Лаврусь, Денис Фридинський, Богдан Яременко.  Від політичної партії "Біла Церква разом" висувається позафракційний народний депутат України ІХ скликання Бабенко Микола Вікторович. Він народився 17 вересня 1980 року у Кривому Розі Дніпропетровської області. У 1997 році закінчив школу-інтернат для дітей-сиріт №3. Має вищу освіту за спеціальністю "міжнародне приватне право" Інституту міжнародних відносин Київського національного університету ім. Тараса Шевченка. Також закінчив аспірантуру юридичного факультету Київського національного університету ім. Тараса Шевченка.  У 2010 році обраний депутатом Київської облради VI скликання від партії "УДАР". З 27 лютого 2014 по 10 листопада 2015 року – голова Київської облради VI скликання. У 2015 році балотувався до Київської облради за списком "Блоку Петра Порошенка", але до ради не пройшов. Двічі програв вибори до Верховної Ради: у 2012 році по 211 одномандатному виборчому окрузі (Голосіївський район Києва) від партії "Удар”, у 2014 році в одномандатному виборчому окрузі №90 (Біла Церква) від "Блоку Петра Порошенка". Був помічником нардепа ВР VIII скликання від "Блоку Петра Порошенко" Артура Палатного (кум Віталія Кличка) на громадських засадах. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться На виборах 2019 року пройшов до Верховної Ради IX скликання від партії "Біла Церква – разом" по 90 мажоритарному округу (Біла Церква), член депутатської групи "Довіра”, не входить до жодної фракії. Секретар комітету ВР з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів. На своїй сторінці у Facebook Бабенко активно критикує дії влади Білої Церкви. Зокрема – у сфері протистояння коронавірусній інфекції.  За даними аналітичної системи Youcontrol, Микола Бабенко є бенефіціаром ТОВ "Біопроменерго" (основний вид діяльності: оброблення та видалення безпечних відходів). Раніше був засновником/учасником/бенефіціаром восьми підприємств  у сфері дорожнього будівництва та іншої інженерної діяльності, торгівлі і.т.п. У декларації за 2019 рік вказано, що родина Бабенка володіє п'ятьма земельними ділянками загальною площею близько 4000 кв. м, вісьмома офісними приміщеннями, трьома квартирами, будинком і нежитловими будівлями. Микола Бабенко і його дружина Ірина Доманова мають два легковики і три вантажівки. Доходи родини за минулий рік склали понад 8,5 млн гривень.  Микола Бабенко є членом Ради адвокатів в Києві. Колишній голова ГО "Біла Церква Разом".  Займаючи посаду голови Київської облради Микола Бабенко, в тому числі: після оголошення часткової мобілізації в 2014 році організував допомогу підприємців представникам найбільших військових частин Київщини; не дав депутатам Київської облради "віджати" у Києва шматочок Біличанського лісу; сприяв забороні депутатам облради використовувати партійну символіку і політичні гасла під час травневих свят – для уникнення конфліктів. У листопаді 2015 року Бабенко став фігурантом антикорупційного розслідування "Наші гроші".  26 травня 2019 року, аналізуючи передвиборні "розклади" на 90 Білоцерківському виборчому окрузі, журналіст Сергій Руденко дав характеристику Бабенку як жорсткої і дуже прагматичної людини.  Читайте: Нардеп Бабенко призвал распустить парламент за принятие закона “о рынке земли” Денисенко Олег Михайлович балотується до Білоцерківської міськради від політичної партії “Опозиційна платформа – За життя”. Очолює Білоцерківську міську організацію цієї політсили.  Народився 27 червня 1968 році у Білій Церкві Київської області. Підприємець, з листопада 2019 року – член виконавчого комітету Білоцерківської міськради. На своїй сторінці у Facebook Денисенко окреслив передвиборчу програму за наступними напрямами: медицина, транспорт, освіта, теплозбереження і благоустрій прибудинкових територій. Денисенко публічно виступає з критикою міської влади Білої Церкви. “Я прийду в політику, щоб працювати в інтересах людей, а не збагачуватись самому. Моя родина 20 років, паралельно з моєю службою в органах, заробляла гроші в бізнесі. Цього досить, щоб не зазіхати на кошти платників податків. Зробити, а не пообіцяти”, – йдеться у його передвиборчих обіцянках. У розпорядженні голови Київської  адміністрації від 20.12.2011 №1487 йшлося про нагородження почесною грамотою з врученням іменного годинника Денисенку Олегу Михайловичу – начальнику відділу реєстраційно-екзаменаційної роботи ДАІ з обслугову­вання Білої Церкви, Білоцерківського та Сквирського районів при Управлінні ДАІ Головного управління МВС України в Київській області.  Згідно з даними аналітичної системи Youcontrol, є зареєстрований ФОП Олега Михайловича Денисенка, що здійснює діяльність у сфері права. З березня 2020 року людина на ім’я Денисенко Олег Михайлович став власником ПП "АВТОГІД", що здійснює діяльність  шкіл із підготовки водіїв транспортних засобів.  Читайте: Білоцерківчани готові обрати мера Геннадія Дикого на голову ОТГ – результати соцдослідження Від партії “За Майбутнє” на вибори мера йде чинний міський голова Білої Церкви Дикий Геннадій Анатолійович. В офіційній біографії йдеться, що він народився 31 березня 1969 року у Білій Церкві.  За вищою освітою – спеціаліст з обладнання і технології зварювального виробництва (Національний технічний університет України "Київський політехнічний інститут".  У березні 1998 року заснував приватне підприємство "Будмаркет", до листопада 2015 року був його директором. У 2010 році був обраний депутатом Білоцерківської міської ради VI скликання (фракція "Фронт Змін"). Балотувався і пройшов по мажоритарному округу Білій Церкві. З 15 листопада 2015 року – міський голова міста Біла Церква. На вибори йшов як висуванець партії "Самопоміч". У 2014 році Геннадій Дикий заснував Благодійний Фонд "Білоцерківець", який був створений для допомоги учасникам АТО. Є засновником Благодійного фонду “ЮВЕНТА 15”. Геннадій Дикий став мером Білої Церкви не без допомоги свого колись соратника по партії "Фронт Змін", екс-парламентаря (фракція "Батьківщина"), екс-першого заступника колишнього губернатора Київщини "регіонала" Анатолія Присяжнюка – Владимира Полочанинова.  У лютому 2016 роки команда мера Геннадія Дикого анонсувала прийдешнє впровадження Стратегії розвитку міста до 2025 року і, для її реалізації, підписала Меморандум про співпрацю з колишнім своїм опонентом на виборах-2015 – екс-міністром транспорту і зв'язку, а також відомим підприємцем Костянтином Єфименком.  Відносини з депутатами Білоцерківської міськради у Геннадія Дикого склалися по різному. Так, наприклад, в грудні 2016 року депутати саботували бюджетну сесію. А у вересні 2017 року мер Білої Церкви заявив про намір ветувати прийняте міськрадою рішення щодо імпічменту Президента України. Активісти звинувачували мера, що часто міські закупівлі відбувалися поза системою державних закупівель Prozorro. В травні 2020 року стало відомо про кримінальне провадження за фактом зловживання службовим становищем міським головою Геннадієм Диким. Також НАБУ розслідувало справу щодо купівлі за подання міського голови Білоцерківською міськрадою у 2018 році недобудованого приміщення по вул. Театральна, 5 за ймовірно завищеною ціною. У травні 2020 року міський голова Білої Церкви Геннадій Дикий попросив вибачення за випадок, що стався в міській лікарні №3. Там був зафіксований випадок тестування на коронавірус на платній основі, з пацієнта вимагали "благодійний внесок". За даними декларації за 2019 рік, родина Геннадія Дикого отримала дохід понад 5,4 млн гривень. Готівкою заявили 1,9 млн гривень. При цьому на дружину Геннадія Дикого – Олена Дику оформлений кредит майже у 2 млн гривень. Родина володіє вісьмома земельними участками загальною площею 6800 кв. м, двома домами і квартирою. Також у подружжя 4 легковика і 8 вантажних автомобілів.  Читайте: “Мы намерены биться за наше будущее”: на Киевщине презентовали партию “За майбутнє” Від політичної партії “Слуга народу” висунута кандидатура юриста Киришуна Дмитра Володимировича. Він народився 10 червня 1985 року у Білій Церкві, має дві вищі освіти: Київського інституту бізнесу та технологій” за спеціальністю “Менеджмент”; і Приватного вищого навчального закладу “Фінансово-правовий коледж” за спеціальністю “Бакалавр правознавства”. У 2013 – 2017 роки – директор приватного підприємства “ТУТ”, яке у 2016 році перейменоване у приватне підприємство “Покров-Груп”. У 2015 – 2016 роках – заступник директора Державного підприємства “Український центр підготовки охоронців”. Дмитро Киришун – чинний голова Білоцерківської міської організації Аграрної партії України (АПУ), від якої балотувався до Верховної Ради (ВР) на позачергових парламентських виборах 2019 року. Депутат Узинського міськради (ради Узинської об'єднаної територіальної громади), від цієї ж партії. Киришун – колишній власник приватного підприємства "Покров-Груп", яке було фігурантом кримінального провадження за підозрою в наданні завідомо неправдивих документів в Мінекології з метою отримати ліцензію на роботу з небезпечними відходами. Зараз власником "Покров-Груп", за даними аналітичної системи Youcontrol є Юрій Васильович Одріна. Його брат – Іван Васильович Одріна – є уповноваженою особою громадської організації (ГО) "Самооборона Білоцерківщини". За даними системи Youcontrol, Киришун є кінцевим бенефіціаром ТОВ “Шерлог Холмс”, основним видом діяльності є “ Інша діяльність у сфері електрозв'язку”.  У декларації кандидата в нардепи Киришуна за 2019 рік зазначено, що сума грошових активів декларанта (8 млн гривень) і його сім'ї в 10+ разів перевищує весь їх загальний річний дохід. У червні 2020 року, після призначення білоцерківським лідером "Слуги народу" Дмитра Киришуна, народний депутат Александр Дубинський, (фракція “Слуга народу”) зазначив, що інформацію про одіозні факти біографії Киришуна "слугами народу" була перевірена. І він не є фігурантом кримінальних справ або будь-яких "розборок, які б могли його стосуватися". "Білоцерківський район сьогодні є одним з найсильніших електоральних напруг, тому що там є інтереси Василя Хмельницького, чинного мера Дикого, і ще двох груп впливу, які б хотіли призначити свого голову. Всі ці групи до нас приходять з пропозицією якимось чином об'єднатися, домовитися, і все дуже сильно не хочуть з Киришуном мати справу, тому що у нього там високий рейтинг, навіть вище, ніж у людей, які претендують зараз на посаду міського голови", – прокоментував Дубинський. Читайте: ЗеКомиссары: штабы “Слуги народа” в 5 избирательных округах Киевщины получили начальников Чинний депутат Білоцерківської міської ради Король Андрій Петрович (фракція “Опозиційний блок”)  висувається партією Всеукраїнське об’єднання "Батьківщина” Народився 15 лютого 1974 року у Білій церкві, має вищу освіту. За даними ЦВК, Король – фізична особа – підприємець. За даними Youcontrol, Андрій Петрович Король є співвласником ТОВ “Техінвест-СХ” (Оптова торгівля сільськогосподарськими машинами й устаткованням).  За даними ЦВК, Король був обраний до міськради Білої Церкви за списком партії “Опозиційний блок”. На сайті Білоцерківської міськради значиться, що Андрій Король – член фракції “Опозиційний блок”. Депутат є членом постійної комісії з питань інвестицій, регуляторної політики, торгівлі, послуг та розвитку підприємництва, власності, комунального майна та приватизації. Від партії ВО “Свобода” на посаду мера Білої Церкви йде кандидат Кошель Вадим Олегович. Народився 21 жовтня 1985 року у Білій Церкві, має вищу освіту за спеціальністю менеджмент Міжрегіональної академії управління персоналом в Києві. Трудову діяльність розпочав у 2003 році в інформаційному агентстві ТОВ “Контекст-медіа” на посаді редактора моніторингу ЗМІ Київського обласного представництва, пізніше працював у газеті “Новини Київщини” та “Пресовому Агентстві Новин” редактором відділу новин. У 2008 році влаштувався тренером боротьби дзюдо в ДЮСШ “Богатир”, де пропрацював більше 10 років. У 2015 році обраний депутатом Білоцерківської міськради (фракція ВО “Свобода”) по виборчому округу №3. Наприкінці 2017 – був обраний секретарем Білоцерківської міської ради. Своє звільнення з посади секретаря міськради Кошель вважає незаконним, і у суді відстоює право відновлення посади. В 2020 суд повернув Кошеля на посаду секретаря. 2012 року приєднався до лав політичної партії “Всеукраїнське об’єднання “Свобода”, є членом цієї партії. Тимчасово не працює.  У 2019 році був кандидатом у Верховну Раду від об’єднаних націоналістичних сил по списку ВО “Свобода” по 90-му округу. Вибори програв. Читайте: Чому Біла Церква має голосувати за націоналістів, – кандидат Вадим Кошель Від партії “Демократична сокира" йде кандидатом у мери Лаврусь Павло Анатолійович. Народився 9 вересня 1987 року у с. Трепівка Знам’янського району Кіровоградської області. Освіта загальна середня, безпартійний.  За даними Youcontrol, є одним з засновників Громадської організації “Білоцерківська альтернатива”. ФОП Лаврусь Павло Анатолійович займається комп'ютерним програмуванням.  У січні 2019 року Лаврусь став одним з організаторів акції протесту проти підвищення вартості проїзду в міському транспорті. Декілька протестувальників тоді оголосили голодування.  Читайте: Порядковые номера партий в бюллетене на выборах Киевсовета 2020: результаты жеребьевки ТИК (фото) Кандидат від партії "Разом сила" – Фридинський Денис Володимирович. Народився 6 серпня 1984 року у Стаханові Луганської області. Є головним режисером Київського академічного обласного музично-драматичного театру ім. Панаса Саксаганського, розташованого у Білій Церкві. За даними Youcontrol, Денис Фридинський є одним зі співзасновників Громадської організації "Київське міжобласне відділення театральних діячів України”. Читайте: Хочуть у владу: список кандидатів на голову Української ОТГ на місцевих виборах 2020 Політична партія "УДАР” висунула кандидатом на посаду голови Білоцерківської ОТГ Яременка Богдана Вікторовича. Народився 11 січня 1977 року у Білій Церкві, має вищу освіту. У 2015 році балотувався під №1 за списком партії “Сила людей” до Київської обласної ради 7-го скликання, не був обраний. Також Яременко програв вибори 2014 року до Верховної Ради 8-го скликання, куди йшов як самовисуванець по 90 округу.  За даними Youcontrol, Яременко э керівником ТОВ "РА "БЛІЦ", є засновником ГО “Клуб випускників школи мерів”, ГО “Зміни Білу Церкву”.  Читайте: Виборча карта Київської області: округи та дільниці Фото: коллаж KVКиевVласть

Кандидату на посаду Васильківського міського голови Валерію Федоровичу Поповичу, що висувається від політсили “За Майбутнє”, не дають зареєструватися у місцевій ТВК. Тіньова боротьба проти імовірного конкурента на місцевих виборах-2020 набула макабричних обертів: документи, що зникають, заяви, що з’їдаються, будівлі ТВК, що псевдомінуються та судові справи, що відлунюють з минулих виборів голови. Довго тягнули у ТВК і з реєстрацією кандидатів у депутати міськради. У Київському обласному осередку партії “За Майбутнє” вбачають брудну гру з використанням фальсифікацій та залякувань.  Хронологія подій Представники політсили розповідають, що на реєстрацію їх подали ще 23 вересня. 24 вересня чинний мер міста Володимир Сабадаш, що долучився до “За Майбутнє”, у себе на сторінці Facebook виклав допис про те, що Васильківська ТВК нібито загубила документи, подані Київською обласною партійною організацією “За Майбутнє” для реєстрації. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”   “Друзі, тільки що з’ясувалося, що у мене та у 34 членів моєї команди “випадково” зникли документи після їх подання до територіальної виборчої комісії. А члени комісії “не знають”, де вони. Впізнаю почерк мосійчуківсько-іващенківських бандитів, які працювали на виборах у Василькові у 2010 році. Зараз подаємо новий пакет документів. Працівники поліції на місці”, – пише Сабадаш у Facebook. Наступного дня він написав, що було скоєно “напад на одного з членів моєї команди”, а пізніше додав, що “наша політична партія вже тиждень не може зареєструвати кандидата на голову ОТГ, в той час як 15 кандидатів від інших партій не мали жодних проблем з реєстрацією. То документи “пропали”, то місце засідання ТВК замінували, то кворуму немає”. Читайте: Мэр Василькова Владимир Сабадаш отстранен от занимаемой должности, – Нацполиция  До ТВК подані були два пакети документів – один для реєстрації кандидата на посаду голови Васильківської ОТГ Валерія Поповича, інший – з кандидатами у депутати Васильківської міськради. Документи, які двічі зникали, подати все ж вдалося. Але процес розгляду документів та реєстрації ніби навмисно затягувався з боку ТВК.  За збігом обставин, розповіла керівник юридичного відділу Київської обласної організації політичної партії “За Майбутнє” Любов Гребелюк, засідання ТВК, де мали розглянути заяви кандидатів на реєстрацію, призначили в останній день реєстрації, 28 вересня. За її словами, все почалося з того, що під час реєстрації документів член територіальної виборчої комісії (ТВК) “помилилася” у кількості сторінок і неправильно порахувала кількість аркушів, а наступного дня частина документів зникла. Документи подають повторно, але вони зникають знову. Розгляд питання з реєстрації кандидатів у депутати та на посаду міського голови від Київської обласної організації політично партії "За Майбутнє" ТВК також поставили останнім. Того дня воно тривало майже до 12 години ночі через деякі дивні обставини. Пізніше поліція отримала повідомлення про “замінування” будівлі ТВК. Усіх, хто знаходився у будівлі, вивели поліціянти. “Після перевірки процес голосування ліниво потік далі. Близько дванадцятої години вечора ТВК дійшло до розгляду останнього питання: про реєстрацію кандидатів у депутати від Київської обласної організації політично партії “За Майбутнє”.  Попередній склад Васильківської ТВК, який приймав рішення стосовно реєстрації кандидатів від “За Майбутнє”. Додаток 192 до постанови Центральної виборчої комісії від 10 серпня 2020 року № 172. “Голова ТВК таки змусила понервувати, бо не ставила питання реєстрації кандидатів у депутати від Київської обласної організації політичної партії "За Майбутнє" на голосування. Навіть було запропоновано відкласти розгляд справи на наступний день! А до моменту “Х”, тобто до опівночі, лишалося 10 хвилин. Відчула себе трішки Попелюшкою. І як у кращих фільмах, де все вирішується в останній момент, голова ТВК, ставить на голосування реєстрацію кандидатів в депутати. У результаті 12 "За" і ура, рішення прийнято! Кандидати в депутати до Васильківської міської ради зареєстровані”, – пише Гребелюк у себе на Facebook. Засідання Васильківської ТВК 28 вересня Друга частина Марлезонського балету Зареєструвати кандидата на посаду голови Поповича, не дивлячись на наявність всіх документів, не вдалося – як розповіла Гребелюк, більшість членів ТВК утримались при голосуванні, хоча мали згідно закону або прийняти рішення про реєстрацію, або відмовити. А далі виявилося, що заява кандидата на голову ОТГ Валерія Поповича взагалі зникла.  Як пише екснардеп від Васильківщини Ігор Мосійчук (8 скликання, фракція “Радикальна партія”) на своїй сторінці у Facebook, у Васильківській ТВК, головою якої є представник партії “Слуга народа” Тетяна Браніцька, вкрали заяву про згоду балотуватися ще не зареєстрованого кандидата на посаду Васильківського міського голови Валерія Поповича. У своєму дописі він звернувся до чинного нардепа від “Слуги народа” Олександра Дубінського (94 округ) і попросив його звернути увагу на цей факт: “Цю заяву вкрав і з’їв інший кандидат на посаду міського голови Валерій Браніцький, чоловік голови ТВК, яка представляє [партію “Слуга народа”]. Тетяна Браніцька допустила до виборчої документації свого чоловіка, а той вкрав і з’їв заяву конкурента. Васильківчани вже поінформовані Вашим штабом, що “Слуга народа” звернулася до ЦВК з заявою про заміну Браніцької у складі Васильківської ТВК, але наразі відбуваються дикі речі, коли одні кандидати пожирають документи інших”. Засідання Васильківської ТВК 28 вересня, місто Васильків. Момент, де виявилося зникнення деяких документів, зокрема, заяви кандидата про згоду балотуватися. 1 жовтня Любов Гребелюк подала скаргу до ЦВК стосовно бездіяльності Васильківської міської ТВК. Скаргу було розглянуто наступного ж дня і частково задоволено, а ЦВК постановляє (№ 336 від 02 жовтня 2020 року): визнати протиправною бездіяльність Васильківської міської ТВК, що виявилась у неприйнятті рішення про реєстрацію або про відмову у реєстрації кандидата на посаду Васильківського міського голови Валерія Поповича, висунутого Київською обласною організацією політичної партії “За Майбутнє”; встановила факт грубого порушення Васильківською ТВК Конституції України та Виборчого кодексу України; достроково припинила повноваження всього складу Васильківської міської ТВК. 4 жовтня ЦВК випускає постанову “Про новий склад Васильківської міської територіальної виборчої комісії Обухівського району Київської області”. До складу, зокрема, увійшли: Голова комісії – Кривенко Олег Олегович, 1981 року народження (місцева організація ПП “Слуга народу”); Заступник голови комісії – Джурило Сергій Григорович, 1959 року народження – від місцевої організації ПП “Опозиційна платформа – За життя” ; Секретар комісії – Салига Роксолана Іванівна, 1990 року народження – від місцевої організації політичної партії Всеукраїнське об’єднання “Батьківщина”. Згідно до постанови ЦВК, Васильківська міська ТВК у новому складі має не пізніше 21 години 5 жовтня 2020 року повторно розглянути питання щодо реєстрації кандидата на посаду Васильківського міського голови Валерія Поповича, висунутого київською обласною організацією політичної партії "За Майбутнє" та невідкладно надіслати до Центральної виборчої комісії копію такого рішення. Що стосується голови ТВК у попередньому складі Тетяни Браницької, то вона у розмові з кореспондентом громадянської мережі “Опора” зазначила – про рішення щодо розпуску міської ТВК під її головуванням, стало відомо від куратора з Центральної виборчої комісії. Інформацію голова міської ТВК дізналася у телефонному дзвінку від нього. Однак самої постанови, щодо вищезгаданого рішення про розпуск, голова Васильківської міської ТВК на власні очі (на тот момент) не бачила. Також Тетяна Браніцька зазначила, що нині кандидати у депутати не випускають її з приміщення міської ТВК та вимагають копію постанови. Однак, у розмові зі спостерігачем ОПОРИ голова Васильківської міської ТВК наголосила, що члени комісії, станом на вечір п’ятниці 2 жовтня, вже склали повноваження та зачинили сейф. А голова міста Сабадаш заявив: “зараз на вже екс-голову Васильківської ТВК здійснюється тиск для того, щоб вона підписала документ про те, що Валерій Попович не здав усі документи для реєстрації”. Судова тяганина Одразу після постанови ЦВК про розформування одного складу Васильківської ТВК та затвердження нового партія “Пропозиція” позивається у Шостому адміністративному апеляційному суді. Всього таких позови три, і по одному з них, розповіла Гребелюк у коментарі KV, позивач відмовився від позову: через те, що нібито є постанова ТВК від 29 вересня 2020 року про відмову Валерію Поповичу у реєстрації. Але такої постанови не може бути, переконана юристка, оскільки на засіданні ТВК за таке рішення не вистачило голосів. “У нас великі сумніви щодо того, чи не підроблена взагалі постанова. Голова ТВК у суді сказала, що постанови про відмову не підписувала. Хоча я особисто бачила 27 вересня у ТВК щодо заяви Поповича про згоду балотуватися, а 28 вересня членами комісії була викликана поліція щодо її зникнення. Тобто наші документи зникають, правоохоронці фіксують цей факт, а потім комісія виносить на засідання саме цей пакет документів, що начебто зникли, та намагається відмовити у реєстрації з цих підстав. Згідно протоколу засідання ТВК не приймала рішення про відмову. Але водночас є постанова за підписом голови, яка стверджує, що нічого не підписувала. Ми підозрюємо підробку. Мова уже не про бездіяльність комісії, а про кримінальні речі”, – наголошує Любов Гребелюк.  У реєстрі судових рішень є адміністративний позов (справа № 855/62/20) Васильківської міської організації політичної партії “Пропозиція” до Центральної виборчої комісії за участі Київської обласної організації політичної партії партії “За Майбутнє” у якості третьої сторони. Міський осередок “Пропозиції” вимагає від ЦВК скасувати постанову № 336 від 02 жовтня 2020 року “Про скаргу Київської обласної організації політичної партії “За Майбутнє”. Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалив рішення, згідно якого ЦВК має надати копії скарги та постанови, а Васильківська ТВК – копії заяви та документів, що подавалися до комісії обласним осередком партії “За Майбутнє”, та копію вищезгаданої постанови ТВК. Новий цикл Цікаво, що подібна історія за участі тих самих дійових осіб відбувалася 7 років тому. Напередодні позачергових виборів Васильківського міського голови 2 червня 2013 року, кандидат у голови міськради Валерій Попович позивався до Васильківської міської виборчої комісії Київської області про визнання протиправною та скасування постанови № 60 від 9 травня 2013 року “Про відмову в реєстрації кандидата на посаду Васильківського міського голови Поповича В.Ф.”  Засідання суду мало проходити у понеділок, 13 травня 2013 року, але того дня працівники міліції та спецпризначенці підрозділу “Беркут” не пустили адвоката Валерія Поповича Миколу Неділька, самого Поповича та ще низку людей на засідання. Під час спроби прорватися до суду та внаслідок штовханини з міліцією екс-майору Управління державної охорони Миколі Мельниченку, який був довіреною особою Поповича, зламали руку. За словами Валерія Поповича, він був висунутий кандидатом у мери Василькова як безпартійна особа, висунута від партії "Єдність", однак через фальсифікацію документа про те, що він начебто є членом партії "Україна – вперед!", Васильківська ТВК відмовила йому у реєстрації кандидатом. Фото: УНІАН Київський окружний адмінсуд відмовив йому у задоволенні позову, і тоді Попович направив апеляцію, в якій просив постанову суду першої інстанції скасувати, та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги повністю. Попович став готувати апеляцію. Урешті-решт, 17 травня Васильківський виборчком встиг ухвалити постанову про його реєстрацію кандидатом, і наступного за цим дня Київський апеляційний адмінсуд ухвалив рішення, згідно до якого визнавав нечинною постанову Київського окружного адмінсуду та закрив справу.  Читайте: Фастов, Переяслав и Васильков избрали мэров Нагадаємо, на виборах міського голови Василькова у жовтні 2015 року самовисуванець Володимир Сабадаш обігнав Валерія Поповича, на той час кандидата від партії "Єдність", Тодішній мер Василькова Сергій Сабов (обраний у 2013 році) посів третє місце у виборчих перегонах.  Валерій Попович – екс-керманич Василькова із 19-річним стажем (1995-2006, на місцевих виборах-2015 висунув свою кандидатуру у голови міськради від партії Олександра Омельченка "Єдність", в рядах якої був ще з початку 2000-х. За часів парламентської кампанії 2012-го на деякий час вирішив приєднатися до політсили "Україна – Вперед!" Наталії Королевської. Мером Василькова Валерій Попович пропрацював 19 років (1997-2006). У 2006 році програв Сергію Іващенко.  Читайте: В Василькове на выборах мэра лидирует Владимир Сабадаш Фото: коллаж KVКиевVласть

25 жовтня на Київщині пройдуть місцеві вибори. Жителі Обухова обиратимуть голову своєї громади. Їм доведеться обирати з 8 кандидатів, які вже почали запеклу боротьбу одне з одним. Традиційно для Київщини у владу йдуть чинні керманичі. В Обухові за місце голови, окрім інших, розпочали змагання чинний мер міста Левченко та голова райради Ільєнко. KV розповідає про кожного з кандидатів, що боротимуться за посаду голови Обухівської міської ОТГ. Як стало відомо KV, до складу Обухівської районної ТВК увійдуть Богуславська, Васильківська, Кагарлицька, Миронівська, Обухівська, Ржищівська, Українська. Орієнтовна кількість виборців – 21296 чоловік.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  За даними Центрвиборчкому, на посаду голови Обухівської міської ОТГ зареєструвалося 8 кандидатів. Князь-латифундист Від партії “Слуга народу” висуватиметься чинний голова Обухівської міської ради Олександр Миколайович Левченко, який народився 20 жовтня 1956 року у селі Красне Перше Обухівського району. Освіта вища: закінчив Київський політехнічний інститут, отримавши кваліфікацію інженера-електрика. Згідно офіційної біографії на сайті Обухівської міськради, з травня 1994 року зборами акціонерів обрався головою Правління ЗАТ “Обухівський вентиляційний завод”, а після його перетворення у товариство з обмеженою відповідальністю, в 2010 році був призначений його генеральним директором. У 2003 році нагороджений орденом “За заслуги” ІІІ ступеня – за вагомий внесок у розвиток економіки країни та за досягнення значних успіхів у виробництві. У 2009 році Левченку присвоєно звання “Почесний громадянин міста Обухова”. У жовтні 2010 року обраний депутатом Київської обласної ради. З 2004 року обраний головою правління Обухівської організації роботодавців. 2012 року обраний мером міста Обухів від партії “Наш край” як безпартійний. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться Згідно з декларацією за 2019 рік, дохід Олександра Левченко склав 1 млн 56 тис. гривень (637 тис 389 гривень – зарплата, 114 тис 607 гривень – пенсія, 20 тис 788 гривень – дохід від оренди і 42 тис 581 гривень – відсотки за вкладами). У мера Обухова на банківських рахунках 534 тис. 831 гривень, готівкою 14 тис. доларів США. Левченко задекларував шість земельних ділянок: дві своїх – в с. Красне Перше Обухівського району площею 26100 кв.м і 31400 кв. м. Ще дві, що належать дружині – в Обухові площею 1030 кв.м і 1000 кв. м. Дві – на правах користування, що належать Обухівській міській раді і призначені для будівництва індивідуальних гаражів площею 23,4 кв.м і 46 кв. м. У мера є будинок в Обухові площею 230,4 кв. м, що належить дружині. Два гаража в Обухові площею 48,6 кв. м. і 23,4 кв. м. Є у Левченка автомобіль Toyota Land Cruiser Prado (2011 р.в.), який він придбав за 560 тис. гривень. У 2016 році "Правий Сектор" погрожував розправою меру Обухова через те, що той розпорядився зняти білборд "Російська Церква – зброя окупанта. Україні – українську церкву". В 2018 році нових обертів набула справа про нібито незаконне будівництво в Обухові. Активісти, які ще з 2014 року борються із незаконною забудовою, припускали, що мерія, яку очолює Левченко, "кришує" забудовників. ЗМІ також писали, як мер Обухова Олександр Левченко будує "Площу Матері", “нібито символ корупції та власної пихи”. Писали і про те, що слідчі підозрюють мера Обухова у привласненні землі ветеранів АТО. У Київській області службовці Обухівської міськради підозрюються в незаконному відчуженні земельної ділянки, що належить до комунальної власності. Незаконна діяльність держслужбовців привела до збитку бюджету на суму понад 4 млн гривень. Читайте: Проєкт “Децентралізація”: Обухівська ОТГ спрямує на свій розвиток понад півмільярда гривень до 2030 року “Піщана королева” Від партії “Всеукраїнське об’єднання “Батьківщина” висувається голова її міського осередку, депутат і голова Обухівської районної ради Лариса Олександрівна Ільєнко. Згідно офіційної біографії часів її кандидатства у народні депутати від “Батьківщини” (94 округ), вона народилася 21 травня 1965 року у Києві, проживає в Обухові, має профтехосвіту. В райраді працювала заступником голови постійної комісії з питань соціального захисту, охорони здоров'я, материнства і дитинства. Раніше перебувала у лавах партії “Блок Петра Порошенка “Солідарність”, від фракції якої зайшла у депкорпус Обухівської районної ради. Лариса Ільєнко – засновник благодійної організації “Благодійний фонд Лариси Ільєнко “Київська Русь”, що знаходиться в Обухові, також є засновником ГО “Здоровий рух”. Окрім того, у період 2016-2019 роки була керівником приватного акціонерного товариства “АТЕК” (завод “Червоний екскаватор”) – воно фігурувало в кримінальній справі про незаконне заволодіння майном. На 1 травня 2019 року податковий борг “АТЕК” складав 29 млн гривень. У 2017 році на території колишнього заводу ЗАТ “АТЕК” здійснювалося виведення активів на підконтрольні Ільєнко підприємства, писали медіа. Подавала дві декларації про доходи – як голова райради та як гендиректор ПрАТ “АТЕК” за 2019 та 2018 рік відповідно. Її річний дохід у 2019 році склав 382 тис. 68 гривень – це зарплата директора “АТЕК” (337,9 тис.), зарплата голови райради (31 тис. 218) та дохід від підприємництва (12 тис. 950 гривень). Вона зберігає готівкою 1 млн доларів США, 350 тис. євро та 2,05 млн гривень. Взяла кредит у ПриватБанку на суму 300 тис. доларів США на купівлю квартири у Києві.  За рік змінила Audi Q7 2015 р.в. на більш нову Audi Q8, обидві записані на Дарину Штутман, одну з її дочок; ще одна автівка у її власності з 2007 року – Ford C-Max 2006 р.в. Наразі з нерухомості задекларувала квартиру у Києві площею 94 кв.м, де проживає із Дариною Штутман. Вартість цієї квартири на момент придбання та за останньою грошовою оцінкою зазначена лише у декларації за 2018 рік – 300 тис. та 100 тис. гривень відповідно. На сайті народного депутата Олександра Дубінського (94 округ, фракція “Слуга народу”) Dubinsky.pro йде мова про те, що Ільєнко могла бути причетною до замаху на життя командира Грузинського легіону Мамуки Макілашвілі та незаконного видобутку піску на території Київщини. Читайте: Обуховский райсовет продолжает трясти от громких скандалов  Самовисування З усього переліку лише один кандидат висувається самостійно – це безпартійний Павло Олександрович Мокроусов. Отримав вищу освіту у Київському Славістичному університеті. На сайті ЦВК вказано, що він народився 16 грудня 1974 року в Обухові, працює керівником відділу у ТОВ “ЗК “Приват”, є керівником молодіжної громадської організації "Наше місто" у Обухові.  Павло Мокроусов. Фото: сторінка Мокроусова у Facebook Донедавна був зареєстрований як ФОП, що надає послуги у якості агентства нерухомості. На президентських виборах 2019 року був спостерігачем від ГО “Команда ЗЕ”. Депутати Віктор Олександрович Малишев – народився 25 вересня 1983 року у селі Погонне, Білорусь. Висувається від партії “Європейська солідарність”, є її членом. Депутат Обухівської міської ради Київської області VI та VII скликань (фракція “Блок Петра Порошенка “Солідарність”), член комісії з питань регулювання земельних відносин, екології та охорони навколишнього природного середовища.  Гендиректор ТОВ “Геній”, що провадить стоматологічну та медичну практику, і зареєстроване 27 липня 2010 року за адресою Обухів, пров. Петровський, 17. Це також адреса засновника ТОВки – Малишевої Ольги Іллівни, імовірної родички, яка внесла 90 тис. 750 гривень до статутного фонду фірми. У засновниках є ще один депутат міськради – колега по фракції “БПП” Володимир Геращенко, який має 33% частки фірми.  У своїй декларації про доходи за 2019 рік Малишев вказує, що отримав 54 тис. гривень доходу з ТОВ “Геній”, та 2773 гривні відшкодувань. Зберігає 150 тис. гривень та 5 тис. доларів США готівкою. Має дві земельні ділянки на території Обухівського району у селі Плюти (2,5 тис. кв.м) та у Трипіллі (948 кв.м). “Маю успішний досвід роботи в міжнародних організаціях, органах державної влади на керівних посадах та пройшов підвищення кваліфікації в профільних навчальних закладах. З 2010 року – депутат Обухівської міської ради двох скликань, голова та секретар постійних комісій. Завжди захищав права та інтереси виборців. Зокрема, під час парламентських виборів 2012 року та Революції Гідності 2014 року”, – пише кандидат про себе на публічній сторінці у Facebook.  У своїй програмі обіцяє запустити комунальну програму утеплення багатоквартирних будинків, встановлення вуличного освітлення та відеоспостереження, розвиток парків та інше. Продуктивність депутата в ОМР. Дані системи “Голос” Від партії “Всеукраїнське об’єднання “Свобода” висувається партійний Валерій Іванович Воробець. Він народився 4 березня 1967 року у селі П'ятигори Тетіївського району на Київщині. Отримав вищу освіту у КНУ ім. Т. Шевченка за спеціальністю “зовнішньо-економічна діяльність”. Є головою Обухівської міської партійної організації ВО “Свобода”, та депутатом Обухівської міської ради. У своїй програмі першочерговими завданнями називає створення депутатської приймальні та організацію депутатської діяльності на засадах публічності та прозорості, зменшення витрат на утримання міськради, залучення громади до розбудови міста, тощо. “Всі ці пропозиції лунають не лише в переддень виборів, я їх вносив на сесії під час сьомої каденції міськради, і я їх буду вносити і в майбутній раді, бо вони є складовими частинами передвиборчої програми ВО "Свобода"”, – заявив кандидат.  Згідно цієї декларації, Валерій Воробець отримав за 2019 рік 588 тис. 45 гривень доходу від підприємництва. Зберігає дорогоцінних металів на суму 6 тис. гривень, 12 тис. 992 гривні та 7810 євро – на рахунку у банку, и 15 тис. доларів США тримає готівкою.  Разом із дружиною Оксаною тримає три автівки та два причепи:  Mitsubishi Lancer 2007 р.в. (Валерій Воробець, власність, вартість –121 тис. 729 гривень); Ford C-Max 2014 р.в. (Валерій Воробець, власність, вартість – 89 тис. 269 гривень); Opel Corsa 2013 р.в. (Оксана Воробець, власність, вартість – 71 тис. 826 гривень); причіп для легкової автівки спец. ПГМФ 8904-01 (Валерій Воробець, вартість – 7 тис. гривень); причіп ПГМФ 8302 (Оксана Воробець, вартість – 3 тис. гривень) Що ж до нерухомості, Валерій Воробець має 4 земельні ділянки в Обухові сукупною площею 0,61 га, житловий будинок площею 268,8 кв.м та квартиру площею 67,4 кв.м, також у Обухові. У його дружини в Обухові квартира площею 76,3 кв.м. у спільному користуванні (50%), ділянка на 10 соток (власність 100%), житловий будинок (237,9 кв.м, 100% у власності) та право користування кооперативним гаражем на 16 кв.м.  Продуктивність депутата в ОМР. Дані системи “Голос” Ще один депутат міськради – Богдан Іванович Яцун, який висувається від партії “Голос”. Він народився 22 травня 1976 року у Львові, обраний до Обухівської міської ради від фракції ВО “Свобода”, довгий час є громадським активістом та значився членом ради об’єднання “Майдан Обухівщини”. Був постійним помічником у низки народних депутатів: Лілія Григорович (“Наша Україна – народна самооборона”), 6 скликання ВР; Руслан Марцінків (ВО “Свобода”), 7 скликання ВР; Юрій Левченко (ВО “Свобода”), 8 скликання ВР; Ярослав Юрчишин (“Голос”), 9 скликання ВР Депутатська активність Богдана Яцуна. Дані системи “Голос” За даними YouControl, Богдан Яцун має статус ФОП і проваджує діяльність у сфері зв’язків з громадськістю. З травня по жовтень 2019 року керував громадською спілкою “Коаліція Реанімаційний пакет реформ”, нині є керівником адвокаційного відділу спілки.  У 2019 році задекларував 561 тис. 135 гривень доходу від підприємницької діяльності, 40 тис. гривень, що зберігає готівкою, та 10 тис. доларів США на банківських рахунках. З нерухомості має у Обухові квартиру 66,68 кв.м вартістю 434 тис. 67 гривень (2013 рік набуття), гараж 22,8 кв.м та ділянку 26 кв.м. під нього. Дружина декларує земельну ділянку у Нещеріві Обухівського району площею 1013 кв.м. Яцун вказав, що є членом ГО “Пласт-Національна скаутська організація України”.  У своїй програмі, зокрема, обіцяє запустити пілотну програму медичного страхування для людей з інвалідністю, учасників АТО, інших соціально вразливих груп; провести паспортизацію стану усіх доріг на території ОТГ, а також провести аудит комунальних підприємств, тощо. Меценат Від партії “За Майбутнє” кандидатом на посаду голови Обухівської ОТГ йде безпартійний Ігор Васильович Лавренюк, який народився 31 травня 1972 року у селі Бузівка на Черкащині, а вищу освіту здобув у Київському політехнічному університеті, де отримав диплом інженера. Проживає у Києві. На порталі ЦВК вказано, що він – консультант з питань комерційної діяльності у ТОВ “Рем Транс” – підприємстві, заснованим його родичкою Лавренюк Марією Кирилівною (проживають разом за одною адресою); але ще він меценат та голова правління ГО “Народна рада Обухова”, яку сам заснував у 2015 році. Вже понад 5 років Ігор Лавренюк опікується культурою в Обухові.  Своє рішення іти до політики пояснює необхідністю змін і каже, що “…з владою, яка зараз у нас в Обухові, місто довго не протягне. Цю владу треба терміново змінювати. А потім змінювати місто, щоб воно стало сучасним. Багато разів я мав переїхати до Києва, але я залишаюся тут, тому що люблю це місто. Тут мій дім. І для того, щоб змінити Обухів, є всі умови. Бюджету вистачає, але його витрачають зовсім на інші речі. […] Я взагалі ніколи раніше не був у жодній партії. Мені сподобалася сама концепція партії “ЗА Майбутнє”. Бачу, що це команда професіоналів, людей, які мають досвід роботи в політиці, у бізнесі”. Читайте: Партія “За Майбутнє” представила своє бачення розвитку Обухова Нєжельська Зоя Айдерівна – безпартійна кандидатка, що висувається від партії “Перемога Пальчевського”. На сайті ЦВК вказано, що вона народилася 15 грудня 1962 року у Магдебурзі, Німеччина (Німецька Демократична Республіка). Членкиня Всеукраїнської асоціації жінок-підприємців “Жіночий альянс”. За даними системи YouControl, вона із сім’єю заснувала та стала директором двох суміжних підприємств у Обухові – ТОВ “Термо” (архітектура) та ТОВ “Впроваджувально-виробниче підприємство “Термо” (інжиніринг), та заснувала ТОВ “Річард-ЛС” (діяльність автомобільного вантажного транспорту). ТОВ ПВП “Термо” перебуває на обліку через запис в ЄДР про відсутність юридичної особи за зареєстрованим місцезнаходженням, та є фігурантом кримінальної справи (№ 759/3426/19) про незаконну забудову, де фірма виконувала будівельні роботи у якості підрядника без дозвільних документів. Читайте: Виборча карта Київської області: округи та дільниці Фото: коллаж KVКиевVласть

25 жовтня на місцевих виборах за булаву Фастівської ОТГ позмагається 11 кандидатів: дев'ятеро були висунуті партіями і лише двоє – самовисуванці. Серед них чинні мер Фастова та голова районної ради, депутати, екскерівники міста, а також управлінці та приватні підприємці Фастова. KV вирішила розповісти про кожного, а також про їхні  передвиборчі обіцянки. Як стало відомо KV, у жовтні до міста Фастів має приєднатися 16 суміжних сіл та одне селище. Майбутня Фастівська міська ОТГ займатиме площу в 336.5  кв. км з чисельністю населення в 63449 осіб, із них: 52676 – міського та 10773 – сільського.  Подписывайтесь на новости “КиевVласть”   Згідно із офіційними даними Центрвиборчкому, на цих перегонах свої сили на посаду голови Фастівської міськради вирішили спробувати 11 кандидатів.  Самовисуванці Більшість із них ЦВК зареєструвала 25 вересня, проте один кандидат все ж випередив своїх "колег" та потрапив до списку раніше – 17 вересня. Це – самовисуванець Олексій Валентинович Островський. За даними ЦВК Народився він 14 листопада 1984 року у місті Київ та проживає у Фастові. Хоча у своїй автобіографії стверджує, що народився саме у Фастові, де і закінчив школу №2. Загалом він має дві вищі освіти – спортивного профілю та фізико-математичного, Працював педагогом, очолював на Київщині  філіал компанії "Королівський Смак", фастівський машинобудівний завод "Факел". Нині – директор в фастівській рекламній кампанії ТОВ "УкрМедіа" та займається роздрібною торгівлею. Популяризує і підтримує спортивний рух у місті. Так, нещодавно він відкрив зал боротьби з дзюдо. У своїй програмі він обіцяє рівні та прозорі умови розвитку для підприємців, підтримку медичної сфери, освіти та ЖКГ. Як самовисуванець йде у владу і корінний 42-річний фастівчанин Олександр Володимирович Попко – ексдепутат Фастівської міськради V скликання та VI скликання (обраний від "Фронту Змін"). Після об’єднання партії з ВО "Батьківщина", вже у 2015 році балотувався у депутати ради від цієї політсили. Кандидат має вищу освіту та працює фахівцем відділу перевірок та розслідувань в ТОВ "Сільпо Фуд". Його дружина, Юлія Попко, є радницею голови Макарівської райради Олександра Гулака. І згідно її декларації за 2019 рік, кандидадат володіє двома земельними ділянками у селах Мала Снітенка та Богданівка загальною площею понад 23 соток, цінними паперами, а також трьома автівками – Renault Duster 2018 року випуску, які він придбав за 580 тис. гривень, Suzuki Swift 2008 року випуску вартістю 95 тис. гривень та Renault Duster 2013 року за 49 тис. гривень. А вдома тримає 500 тис. гривень готівкою, банкам він, напевно, довіряє менше і зберігає в них всього 4 тис. гривень.  На своїй сторінці в Facebook він пояснив, що йде саме самовисуванцем через зневіру у партійну систему країни на нинішньому етапі.  "Тепер моє завдання донести до найбільшої кількості фастівчан те, яким я бачу розвиток нашої з вами малої батьківщини. Те, що я вважаю повинно відбуватись в громаді і те, чого не повинно відбуватись. Те, що повинен робити голова громади і те, чого він робити не повинен. Розумію що ближчим часом стану людоїдом, аморалом, хабарником, докоритапханцем, але у мене давно до цього всього імунітет", – пише він.  Місцева влада Балотується від партії "Слуга Народу", але не перебуває в ній, безпартійний Дмитро Андрійович Босой. "Я маю необхідний управлінський досвід! Сповнений сил та бажання працювати на благо всієї Фастівської громади! Разом ми зробимо нашу громаду успішною", – написав він на своїй сторінці в Facebook. Загалом обіцяє провести повний аудит діяльності чинної місцевої влади, а кадрову політику зробити максимально прозорою та створити умови для ведення бізнесу. Народився 17 жовтня 1992 року в селищі Борова Фастівського району, неодружений, має вищу освіту. Професійну діяльність розпочав з 2010 року як провідний економіст КС "Єврокредит", у 2014 році займав посаду директора ТОВ "ЮБС Експрес" (діяльність – вантажний автомобільний транспорт), співвласником якого він є і нині. У 2015 році був обраний депутатом до Борівської селищної ради VІI скликання і займав посаду секретаря. Є засновником ГО "Рух розвитку селища Борова". Наразі близько чотирьох років виконує обов’язки голови Борівської селищної ради. Нагадаємо, що у 2017 році депутати селищної ради позбавили Босого повноважень секретаря в зв'язку з "корупційним скандалом". А саме: тоді надбанням громадськості став аудіозапис, в якому йшлося про "чорну бухгалтерію" секретаря, пов'язаної з бюджетними коштами. Та вже в лютому 2018 року суд поновив його на посаді. Депутати, у свою чергу, знову ж висловили йому недовіру, відмовлялися з ним працювати, складали повноваження та не відвідували сесії. Однією із причин тоді озвучували суперечку навколо земельного питання.  Від політичної партії "Перемога Пальчевського" балотується Валентина Леонідівна Войтенко  – депутат Фастівської міської ради (обрана від ПП "Українське об’єднання  патріотів – УКРОП"). Вона – фастівчанка, народилася 6 листопада 1966 року. Безпартійна і тимчасово не працює, проте має вищу освіту.  У своїй програмі окреслила низку цілей – забезпечити сталий економічний розвиток, захищати екологічні права громадян, підвищити ефективність та надійність  роботи житлово-комунальних структур та забезпечити задовільні й безпечні умови руху транспорту та пішоходів.  Цікаво, що Войтенко стверджує, що їй пропонували солидіні кошти аби та зняла свою кандидатуру на користь чинного мера Нетяжука саме під час дебатів, на які вона особисто й викликала голову. Та кандидатка наголосила, що її мета – продовжити "багаторічну боротьбу із свавіллям міської влади".  Позмагаються у битві за голоси виборців і чинні мер Фастова Михайло Володимирович Нетяжук  та голова Фастівської райради Геннадій Павлович Сиваненко. Обидва проживають в Фастові та безпартійні. Михайло Нетяжук (15.02.1979 рік, місто Київ) за фахом економіст, кандидат економічних наук, з досвідом роботи на керівних посадах і до влади прийшов після багаторічної роботи на ДП ВАТ "Київхліб". Сім років із них, з 2007 по 2014 роки, очолював саме "Фастівський хлібокомбінат". Подейкували, що свого часу цю посаду він одержав завдяки підтримці команди "регіоналів" старої влади Віктора Януковича. Міську раду Фастова він очолив у червні 2014 року, як безпартійний, і вже наступного року був переобраний до ради VII скликання, куди балотувався від партії "Нові обличчя".  Свого часу Нетяжук фігурував у низці скандалів пов’язаних із екснардепом Русланом Сольваром (фракція "БПП"), громадським активістом Антоном Гурою, а місцеві депутати декілька разів намагалися відсторонити від влади.  Згідно з його декларацією за 2019 рік, як і минулого року, він має у співвласності дві квартири в Києві площею 78,85 кв.м та 66,40 кв.м і продовжує орендувати квартиру на 40,50 кв.м в Фастові. Крім того, у 2019 році він задекларував орендований автомобіль ВАЗ 2008 року випуску, а його зарплата за минулий рік склала 264 261 гривню, у 2018 році – 204 271 гривню. А ще зменшилася сума готівки з 72 700 до 61 тис. доларів.  На цих же місцевих виборах Нетяжук прийняв рішення йти під прапором нової політичної сили "Партія Національного Егоїзму" (ПП "Україна без Корупції"). ПП "Україна без Корупції" була зареєстрована у Сумській області у 2016 році. Цього ж року зареєстрована у Києві і "Партія Національного Егоїзму".  Як зауважив сам Нетяжук, нинішні вибори для громади стануть відповідальними, адже доведеться вчитися вибудовувати сусідські стосунки, прямі міжбюджетні відносини,  розпоряджаються усіма ресурсами у новій ОТГ. І щоб задовольнити всі ці потреби громади необхідні міцна ідея та потужна команда. І саме цієї ідеєю для нього стала концепція відповідального егоїзму, а командою – Партія національного егоїзму. "Суть відповідального егоїзму полягає в тому, аби не ховаючись ні від себе, ні від інших, спиратись у своїй діяльності на егоїстичний інтерес. Свій приватний, своєї громади, своєї держави. [...] Я йду на вибори на чолі команди, яка сформована саме з егоїстів нашої об’єднаної громади. Тобто людей, які розуміють, що сильна громада (з нормальними повноваженнями, ресурсами та бюджетом) надає більше можливостей для задоволення потреб кожного її представника (від голови громади, до пенсіонера, від депутата до бюджетника, від підприємця до найманого працівника). І що ці можливості слід активно захищати, бо якщо не подбаєш про своє, буде чуже", – написав у Facebook Нетяжук.  Геннадій Павлович Сиваненко народився 1 травня 1976 року в селищі Борова і його кандидатуру висунула партія "ЗА Майбутнє". За фахом він маркетолог та має диплом кандидата економічних наук. Свою трудову діяльність розпочав у 2000 році в ЗАТ "Ортіс" на посаді менеджера. Згодом займав керівні посади в приватних компаніях, з 2011 року і нині викладає в Київському національному торговельно-економічному університеті. У вересні 2012 року він був обраний заступником голови Фастівської районної ради, а вже у 2014 році обраний головою ради. Формально він представляв БПП, а у минулому скликанні – партію "Сильна Україна".  Сьогодні Сиваненка називають одним з головних конкурентів Нетяжука і прогнозують серйозну виборчу боротьбу між ними. Головним же своїм завданням у мерському кріслі він вбачає консолідацію зусиль депутатського корпусу для вирішення проблем громади: екології, медицини, соціального захисту та розвитку гуманітарної сфери, покращення стану комунальних доріг. Згiдно його декларації за 2019 рік, він має офіс у Фастові площею 35,5 кв.м, володіє двома земельними ділянками в Яремче (1150 кв. м) і Борова (999 кв.м) та житловим будинком у селищі Борова на 264 кв.м, а також має 25% права на квартиру у Фастові площею 44,7 кв.м. Їздить він на VW 2014 року випуску за 277 тис. гривень. А минулого року заробив 428 379 тис. гривень. Разом з дружиною він також зберігає готівку – 41 тис. доларів та 100 тис. гривень*. Кинув виклик очільникам Фастівщини і екс-мер Фастова Володимир Опанасович Тимофієв, який обіймав цю посаду двічі. Як він пише на своїй сторінці у Facebook, його "третє пришестя неминуче". "Я вів непримиренну боротьбу зі злочинцями і корупціонерами різного ґатунку. Нині треба завершити розпочате!", – каже він і запрошує своїх виборців до передвиборчого штабу, який розміщений в ресторані на Привокзальній площі.  У штабі він обіцяє розглядати не лише проблемні земельні питання, недобудованого вокзалу тощо, а й організувати пригощання для своїх виборців. Родом же він із Запорізького краю – народився 13 грудня 1950 року у селі Біленьке Запорізького району. Проживає же в селі Тарасівка Києво-Святошинського району. Має вищу освіту, очолює сільськогосподарський обслуговуючий кооператив "Джерело", нині – пенсіонер та безпартійний. Хоча на вибори йде від політсили "Громадянський рух "Хвиля".  Минулого року він балотувався в парламент по 91 виборчому округу як самовисуванець, але симпатизував партії "Слуга народу". До цього він також декілька разів висував свою кандидатуру в депутати ВРУ, але обраний так і не був. У 2014 році представляв Українську партію "Зелена планета". Також був помічником екснардепа Олега Беспалова.  Крім того, він є співзасновником Всеукраїнського громадського об’єднання "Комітет по захисту прав військовослужбовців та працівників МВС І СБ України "За справедливість" та ГО "Національна ідея "Український дім". Ще один політичний кандидат – Олег Олександрович Нестеренко. Родом він із Фастова, де народився 15 грудня 1967 року. Він не зраджує своїм політичним вподобанням: минулого року він балотувався у народні депутати від політичної партії "Опозиційна платформа "За життя", під прапором цієї ж сили йде на голову ОТГ. У 2010 році він також балотувався на посаду мера Фастова від Партії регіонів, працюючи заступником директора в ТОВ “Росичі”. За даними порталу "Чесно", балотувався до ВР і у 2014 та 2015 роках  – також від "Опозиційною платформи". У 2015 році був обраний депутатом Фастівської міськради від “Опоблоку”. Має вищу освіту, нині працює заступником начальника управління – начальник відділу управління з питань комунальної власності та житлово-комунального господарства виконавчого апарату Київської обласної ради. Згідно з його декларацією про доходи за 2019 рік, він володіє трьома земельними ділянками та будинком на 65,7 кв. м, нежитловими приміщеннями та гаражем у Фастові та квартирою у Києві на 74,5 кв.м. У співвласності – три магазини та дві земельні ділянки. Має автівку Volkswagen 2017 року випуску за 700 тис. гривень. Заробив торік  він на посаді 525 058 тис. гривень, 60 тис. гривень від здачі майна оренди, ще 536 475 тис. гривень від відчуження майна і 570 тис гривень – за продаж цінних паперів. Крім того, зберігає готівкою. 458 тис. гривень і 10 тис. євро. “Підприємці”, “Управлінці”, “Господарники” Від політична партії "Сила і Честь" балотується у мери приватна підприємиця Леся Володимирівна Осадчук. Народилася вона 28 березня 1961 року у місті Фастів. Є засновником  Спілки підприємців міста Фастів. Як фізична особа-підприємець, вона була зареєстрована у серпні 2010 року. Основний вид її діяльності – роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах. Крім того, вона багато років пропрацювала на державних посадах. Висунута політичною партією "Європейська Солідарність", йде у мери уродженка Житомирщини Лариса Василівна Скрипак. Вона народилася 23 листопада 1962 року в селі Іванківці Бердичівського району. Має вищу світу, безпартійна та пенсіонерка. Проживає у Фастові. З 2001 по 2015 роки керувала фінансовим управлінням Фастівської РДА, а з 2015 по 2017 роки була першим заступником та виконуючою обов'язки голови Фастівської РДА. На початку 2019 року працювала начальницею фінансово-бухгалтерського відділу в Ковалівській ОТГ Пише, що планує згуртувати новообраний депутатський корпус, затвердити виконавчий комітет та програму розвитку з пріоритетними напрямками: джерела розвитку економіки та наповнення бюджету, по видатках – медицину, освіту, захист довкілля, культуру та спорт, молодіжні програми, ЖКГ, дороги та освітлення.  Ще одна кандидатка – Жанна Петрівна Швидка. Народилася 17 грудня 1970 року в Фастові. Є членом Всеукраїнського об’єднання "Батьківщина", від цієї політисили і балотується. Має вищу освіту.  На платній основі з лютого по травень 2020 року  була помічником чинного нардепа Житомирської області Сергія Кузьміних (обраний від "Слуги народа"). Крім того, має 25 років досвіду роботи в органах місцевого самоврядування. Так, з 1993 по по травень 2019 року працювала у Фастівській міській раді начальником служби у справах дітей та сім'ї, а з травня по грудень 2019 року – в Фастівській РДА завідуючою сектору з питань внутрішньої політики. Нині ж тимчасово не працює. Згідно із її декларацією за минулий рік, разом із чоловіком їй належить будинок на 31,6 кв.м у Фастові та земельна ділянка площею 300 кв.м. Чоловік їздить на MAZDA 2009 року випуску. В РДА ж торік вона заробила 84510 тис. гривень. "Наша головна мета зробити Фастівщину комфортною і безпечною для її мешканців, привабливою для інвесторів, цікавою для туристів. Батьківщиною, де хочеться жити, працювати, відпочивати. Куди хочеться повернутися", – пише вона у Facebook. Крім того, у своїй программі зазначає, що разом із командою має стратегічне бачення розвитку економічного потенціалу Фастівщини. Тож налагоджуватиме партнерські стосунки з інвесторами, а виконавчий апарат має ставитися до бізнесу як до "клієнтів". А ще – розвивати логістичний потенціал транспортних артерій, промислового та індустріального потенціалу і економічну стратегію "Купуй Фастівське".  Читайте: Передвиборче: Фастівська ЦРЛ втрапила у скандал через другу хвилю пандемії  *Примітка: в даний абзац були внесені зміни після публікації матеріалу в частині суми вказаних коштів. Редакція перепрошує за технічну помилку. Фото: колаж KV КиевVласть

На виборах до Київської обласної ради партія “Всеукраїнське об’єднання “Свобода” висунуло 51 кандидата на дев’яти територіальних виборчих округах Київщини.  Про це KV стало відомо зі списку ВО “Свобода" на виборах до Київоблради, який з’явився на офіційному сайті Центрвиборчкому.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Єдиний виборчий список до Київської обласної ради виглядає так: Сабій Ігор Михайлович – член політичної партії Всеукраїнське об’єднання "Свобода", голова Київського обласного осередку ВО "Свобода", Голова, судимість відсутня. Заборгованість зі сплати аліментів на утримання дитини, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред'явлення виконавчого документа до примусового виконання, відсутня. Хмельницький Вячеслав Вікторович – приватний підприємець, депутат Київської обласної ради (фракція ВО “Свобода”), член комісії з питань управління комунальною власністю, приватизації та житлово-комунального господарства та впровадження енергозберігаючих технологій. Однороманенко Олександр Михайлович – заступник голови Києво-Святошинської районної ради, голова фракції ВО "Свобода" у Києво-Святошинській районній раді. Гайдамачук Ірина Олександрівна – директор ПП "Юридична компанія “Cофія". Байло Людмила Віталіївна – керівник центрального офісу партії ВО “Свобода” Кириченко Олександр Васильович – приватний підприємець Кайда Олексій Петрович – заступник голови Івано-Франківської міської ради з питань виконавчих органів ради, народний депутат VII скликання від ВО “Свобода”. Музиченко Наталія Анатоліївна – приватний підприємець, активістка у місті Біла Церква.  Гордієнко Віталій Миколайович – депутат Бориспільської райради, екс-голова Бориспільської РДА, директор з економіки у приватному підприємстві “Паларіс” Кошель Світлана Сергіївна – приватний підприємець, дружина секретаря Білоцерківської міської ради, члена партії ВО “Свобода” Вадима Кошеля Кривенко Олег Вікторович – заступник голови КП КОР "Фонд комунального майна" Чубук Євген Олександрович – депутат обласної ради від ВО "Свобода", ексголова комісії з питань земельних відносин та агропромислового комплексу, приватний підприємець Береговий Олег Леонідович – депутат Іванківської районної ради, заступник директора у ТОВ "Тріом – Агро" Філюк Ольга Валеріївна – начальник відділу кадрів у Національному музеї народної архітектури та побуту України Столяр Ірина Василівна – керівник Броварської районної партійної організації ВО "Свобода" Хрик Василь Михайлович – Завідувач кафедри лісового господарства у Білоцерківському Національному аграрному університеті Запаскін Максим Романович – депутат Київської обласної ради (фракція ВО “Свобода”), керуючий партнер-адвокат у адвокатському об’єднанні "Арбітріум Ліберум". Домбровський Ігор Ростиславович – заступник командира 72-ї механізованої бригади, член політичної партії Всеукраїнське об’єднання "Свобода", пенсіонер Власенко Олена Миколаївна – вчитель Ходосіївської загальноосвітньої школи. Близнюкова Людмила Василівна – пенсіонерка Гридько Олексій Олександрович – директор ТОВ "Крим-Італ" Нечипоренко Наталія Олександрівна – провідний інженер лісових культур у ДП "Іванківський лісгосп” Деркач Юрій Олексійович – директор санаторно-оздоровчого комплексу "Дружба" Яременко Сергій Володимирович – депутат Київської обласної ради (фракція ВО “Свобода”), член комісії Київоблради з питань управління комунальною власністю, приватизації та житлово-комунального господарства та впровадження енергозберігаючих технологій, голова Білоцерківського районного осередку ВО “Свобода”, приватний підприємець Вішталюк Інна Анатоліївна – директор ТОВ "Добробут" Шаменко Сергій Миколайович – начальник групи безпеки у ТОВ “ЕКО Маркет” Фатєєв Анатолій Вікторович – головний спеціаліст з технагляду Управління будівництва, ЖКГ, інфраструктури та транспорту Броварської міської ради, ветеран АТО Бондар Юлія Володимирівна – керівник відділення банку АБ “Укргазбанк” Кухарський Сергій Олексійович – лікар Ірпінської міської лікарні Плескановська Мар’яна Валеріївна – тимчасово не працює Примаченко Андрій Вікторович – директор Федерації рукопашного бою Київщини Бігун Назарій Васильович – директор благодійного фонду "Твоя Любов" Жежера-Шапошнікова Олена Олександрівна – журналістка сайту "Громади Приірпіння" Сигнаєвський Олександр Васильович – головний бухгалтер ПП “Паларіс” Швець Тетяна Миколаївна – приватний підприємець Барняк Тарас Михайлович – приватний підприємець Яковюк Геннадій Володимирович – приватний підприємець Веремієнко Валентина Григорівна – комірник у ТОВ "Інтерагроінвест" Таран Олександр Борисович – самозайнята особа Маслова Тетяна Леонідівна – провідний фахівець Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області Кривша Ярослав Анатолійович – адвокат у Адвокатському об’єднання "Лоер Груп Україна" Калішук Сергій Анатолійович – директор ПП "Діліжанс Проект" Матюшко Ірина Іванівна – вчитель початкових класів у Броварській ЗОШ №9 Голик Павло Степанович – пенсіонер Марчук Тетяна Сергіївна – приватний нотаріус Іванченко Андрій Андрійович – торговий представник ТОВ "Анд Груп" Малярчук Євген Миколайович – пенсіонер Россуждай Лілія Володимирівна – тимчасово не працює Нерубайська Ольга Валентинівна – кредитний фахівець у Першому Українському міжнародному банку Даниленко Олександр Юрійович – заступник Голови Секретаріату Всеукраїнської асоціації районних та обласних рад Довгаль Раїса Василівна – пенсіонер ТВО №1. Територіальна громада Білоцерківського району Київської області, що включає Білоцерківську територіальну громаду Сабій Ігор Михайлович Хмельницький Вячеслав Вікторович Кошель Світлана Сергіївна Запаскін Максим Романович Яременко Сергій Володимирович Бондар Юлія Володимирівна Іванченко Андрій Андрійович Довгаль Раїса Василівна ТВО №2. Територіальні громади Білоцерківського району Київської області, що включають Сквирську, Тетіївську, Рокитнянську, Таращанську, Ставищенську, Узинську, Володарську, Гребінківську, Фурсівську, Маловільшанську, Ковалівську та Медвинську територіальні громади Деркач Юрій Олексійович Вішталюк Інна Анатоліївна Веремієнко Валентина Григорівна Таран Олександр Борисович Голив Павло Степанович Нерубайська Ольга Валентинівна ТВО №3. Територіальні громади Бориспільського району Київської області, що включають Бориспільську, Яготинську, Переяславську, Пристоличну, Вороньківську, Студениківську, Гірську, Золочівську, Циблівську, Ташанську та Дівичківску територіальні громади Гордієнко Віталій Миколайович Шаменко Сеигій Миколайович Сигнаєвський Олександр Васильович Маслова Тетяна Леонідівна Россуждай Лілія Володимирівна ТВО №4. Територіальні громади Броварського району Київської області, що включають Броварську, Великодимерську, Баришівську, Березанську, Згурівську, Калитянську, Зазимську та Калинівську територіальні громади Чубук Євген Олександрович Столяр Ірина Василівна Фатєєв Анатолій Вікторович Калішук Сергій Анатолійович Матюшко Ірина Василівна ТВО №5. Територіальні громади Бучанського району Київської області, що включають Бучанську, Макарівську, Бородянську, Гостомельську, Немішаївську та Пісківську територіальні громади Кривенко Олег Вікторович Близнюкова Людмила Василівна Кухарський Сергій Олексійович Жежера-Шапошнікова Олена Олександрівна Малярчук Євген Миколайович ТВО №6. Територіальні громади Бучанського району Київської області, що включають Ірпінську, Вишневу, Борщагівську, Білогородську, Коцюбинську та Дмитрівську територіальні громади Однороманенко Олександр Михайлович Байло Людмила Віталіївна Кириченко Олександр Васильович Музиченко Наталія Анатоліївна Домбровський Ігор Ростиславович ТВО №7. Територіальні громади Вишгородського району Київської області, що включають Вишгородську, Іванківську, Славутицьку, Димерську, Петрівську, Пірнівську та Поліську територіальні громади Береговий Олег Леонідович Філюк Ольга Валеріївна Нечипоренко Наталія Олександрівна Примаченко Андрій ВІкторович Швець Тетяна Миколаївна ТВО №8. Територіальні громади Обухівського району Київської області, що включають Васильківську, Обухівську, Миронівську, Кагарлицьку, Богуславську, Українську, Ржищевську, Федосіївську та Козинську територіальні громади Кайда Олексій Петрович Власенко Олена Миколаївна Гридько Олексій Олександрович Плескановська Мар’яна Валеріївна Барняк Тарас Михайловимч Даниленко Олександр Юрійович ТВО №9. Територіальні громади Фастівського району Київської області, що включають Фастівську, Боярську, Калинівську, Глевахівську, Чабанівську, Кожанську, Гатненську, Бишівську та Томашівську територіальні громади Гаймадачук Ірина Олександрівна Яковюк Геннадій Володимирович Кривша Ярослав Анатолійович Марчук Тетяна Сергіївна Читайте: “Свобода” Київщини оголосила список кандидатів на голів ОТГ та до облради  Фото: фейсбук “Свобода Київщина”КиевVласть

Коли ми боремося за право розривати (припиняти) договори оренди, за право самостійного господарювати на землі, певні політики, позиціонуючи себе як захисниками землі, зраджують і селян-власників землі, і українську землю. А це гірше, ніж перетворення землі на товар. Для багатьох те, що Юлія Тимошенко зрадила селян, не є новиною. Ті, хто беззаперечно вірить Тимошенко, можуть продовжувати вірити й продовжувати бути провідниками до влади не тільки зрадників селян, а й олігархів різного “покрову”, як, наприклад, Сергій Тарута, який є невід’ємною частиною фракції “Батьківщина”. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”   Ось прості факти. Усі власники землі чули, а більшість ще й зіткнулися з тим, що договір оренди має укладатися не менше, ніж на 7 років. Так, є така норма. Відповідно до ст. 19 закону “Про оренду землі”, строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може бути меншим як 7 років. Зміни до законодавства реалізовувалися законопроектом  №1580 від 22.12.2014 року “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення умов ведення бізнесу “дерегуляція”. Зобов’язання власників землі укладати договір оренди не менше ніж на 7 років – це пряме порушення прав і свобод громадян України, Конституції України. Але в інтересах бізнесу, орендарів та олігархів і Конституцію України можна розірвати на “німецький хрест”. За такі зміни законодавства проти власників землі і їх родин проголосували Юлія Тимошенко особисто та її фракція “Батьківщина”. Нагнути так селян в інтересах орендарів – хіба це не зрада? Результати голосування ви можете подивитися за цим посиланням на сайті Верховної  Ради. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться Заради справедливості необхідно додати, що за такі неконституційні зміни до закону  “Про оренду землі” проголосував і землеїд Олег Ляшко зі своєю фракцією. Саме наближений до Ляшка депутат Олег Галасюк очолював комітет, який ініціював ці ганебні зміни. Тому на Ляшку вини за попрання прав власників землі не менше. Голосував “Блок Петра Порошенка” (за суттю – з президентом Петром Порошенком, “Народний фронт” (за суттю -з прем'єр-міністром Арсенієм Яценюком). Голосували депутати з “Самопомочі”, “Волі Народу” й позафракційні депутати, такі, як Сергій Ківалов і Володимир Парасюк, майбутній прем'єр-міністр Володимир Гройсман і Віктор Балога. Жодного голосу за цей закон з певних причин не дав “Опозиційний блок”. Але історія зради Тимошенко селян продовжилася. За рік до президентських виборів, 23.03.2018 року Юлія Тимошенко підписала меморандум про співпрацю з угрупуваннями орендарів землі, зокрема з “Всеукраїнською Аграрною Радою” (ВАР) та “Аграрним Союзом України” (АСУ). Про меморандум можна почитати на сторінці партії “Батьківщина”. Тимошенко сподівалася, що орендарі вплинуть (“нажмуть”, “натиснуть”, змусять) на людей – і всі села одностайно проголосують за Тимошенко. Не сталося. Тимошенко – не президент. Та й рейтинги не відповідають її амбіціям. ВАР об’єднує 800 орендарів, що складає 3,5 млн гектарів орендованої (забраної у селян) землі. АСУ об’єднує 4000 орендарів, що складає 12 млн гектарів орендованої (забраної у селян) землі. Фактично Тимошенко підписала договір про співпрацю з тими самими орендарями, які підробляють договори оренди, підробляють підписи, примушують погрозами і шантажем продовжувати договори оренди на десятиліття. З тими самими орендарями, які збагатіли на людській землі й не хочуть аж ніяк відірватися від такої прибуткової справи, як красти на землі селян. І Тимошенко аж ніяк не хоче піти з політики, переслідуючи ті ж самі мотиви, що й орендарі. Але історія співпраці з орендарями для Тимошенко не закінчилася після президентських виборів. Нові вибори жовтня 2020 року і нова історія нової зради власників землі-селян і новий меморандум з 28 бізнес-асоціацій (про цей новий меморандум зради можна почитати на сторінці партії “Батьківщина”). Тут вже до орендарів-поплічників Тимошенко, окрім ВАР та АСУ, долучилася й “Українська Аграрна Конфедерація” (УАК), яка представляє інтереси “Лендфармінгу” Олега Бахматюка (колишнє “Райз”), “Астарти” Віктора Іванчика, “Нібулона” Андрія Вадатурського та інших орендарів з тисячами гектарів забраної у селян землі – загальна кількість забраної землі у селян приблизно  4 млн гектарів. І будьте впевнені, що неформально цей меморандум підписали і “МХП” Юрія Косюка та “Кернел” Андрія Веревського – з більше ніж мільйоном “віджатої” у селян землі на двох. Головна мотивація для підписання такого меморандуму перед місцевими виборами у аграрних латифундистів: заведення до місцевих рад “ненажерливих вовків” – представників орендарів та  великого аграрного бізнесу під прикриттям “овечки” Тимошенко та її партії. Адже досі вважається, що електорат Тимошенко в основному живе в сільській місцевості. Мотивацією  для Тимошенко підписувати такий меморандум є гроші, які дають політичне (і не тільки політичне) шикарне життя. Чи, може, ви назвете іншу мотивацію брати в списки тих, хто проти українців? І наостанок про “котлету по-київськи” для Юлії Тимошенко. Список “Батьківщини” до Київської обласної ради очолює Андрій Засуха – син Тетяни Засухи. Він видатний бізнесмен і футбольний діяч. Почитати інтерв’ю видатного футбольного і аграрного функціонера Засухи можете за посиланням на партійному сайті “Батьківщини”. Утримувати футбольну команду важко будь-якому олігарху. Тому банк землі в більше ніж 100 тис. гектарів є основою утримання футбольної команди, яка “обіграє “Динамо” Київ”. Можна сказати, народна команда, яка, за суттю, фінансується за рахунок грошей, які недоотримують десятки тисяч власників землі. Тільки в депутати йде Засуха, а не селяни. Яких вам ще футбольних команд не вистачало? Подякуємо Тимошенко за підтримку футболу за рахунок страждань українського народу, про які вона так часто розповідає. Ось який смисл мають слова Тимошенко про захист української землі – заради “котлети” готові на все. І таких “Засух “у Тимошенко – в кожній області, районі, місті й ОТГ. Читайте: Андрей Засуха вошел в “Батькивщину” Киевской области Я думаю, вам все стало зрозуміло. Після розкриття такої картини з меморандумами, антиконституційними законами навряд чи може бути бажання у людини, яка не втратила розум, підтримувати на виборах Юлію Тимошенко, Олега Ляшка, Аграрну партію. Та і будь-яку іншу партію власники землі, члени їх родин не можуть підтримувати, якщо партія не відстоює право громадянина України-власника землі розривати (припиняти) договір оренди землі, право самостійно господарювати, право на отримання наддешевого прямого державного кредитування як споживчого, так і виробничого.  Якщо до початку голосування ви не почули про ці ваші  права – не голосуйте, будьте чесними з собою і не носіть останні роки тягар того, що ви самі себе відверто надурили, а партії “поімєлі”. Україні необхідні нові політичні сили або політичні сили, які ще не стали на шлях зради українців-власників землі, з усвідомленням необхідності реалізовувати права, свободи й можливості українців. Скажи “Ні!” Тимошенко, скажи “Ні!” Ляшку й будь якій іншій політичній силі, яка не буде діяти в ваших інтересах (навіть якщо від неї балотується ваша рідна людина – допоможи рідному не потрапити в халепу) – стане легше дихати! Годі вибирати за красоту і солодкі промови вовків у шкірі овець. Потрібно говорити “Так!”: праву власника землі розривати договір оренди землі; самостійному господарювання на власній землі одноосібно чи через участь у Товаристві власників землі; збільшенню доходів від землі у її власників в 2-4 рази Ці інтереси селян-власників землі наразі відстоює тільки Всеукраїнське об’єднання власників землі, яке за здійснення прав власників землі, а саме: За право розривати договори оренди; За переукладання договорі оренди; За збільшення доходів від землі у її власників в 2-4 рази; За самостійне господарювання на власній землі; За вільне розпорядження землею. Власникам землі пропоную долучатися до Всеукраїнського об’єднання власників землі  у Фейсбуці. Читайте та долучайтесь: Суспільне фінансування Всеукраїнського об’єднання власників землі P.S. Я прошу вибачення у прихильників Юлії Тимошенко, але факти є факти. Сам сподівався, що вона одумається й стане на чолі політичного руху в інтересах українців і держави Україна. Але сталося як сталося – я не можу замовчувати ці факти і не висловити свої думки. Коли я агітував депутатів вже поточного скликання Верховної Ради підтримати мій законопроект №3208 “Про прогресивні земельні відносини”, яким надається власнику землі право розривати договір оренди, то Юлія Тимошенко відмовила особисто. Я також без результату спілкувався з “Голосом”, “Європейською солідарністю”, “Слугою народу”, “За Майбутнє”, “Довірою”. А взагалі, ви вибирайте свої права, а не права для Тимошенко чи будь-кого іншого. Не вирішують наших прав – нехай не займають крісла в сесійних залах! Читайте: Вільне право розпоряджатися землею – це право власника землі розривати договори оренди землі Роман Головін, розробник і втілювач Народної земельної реформи Источник публикацииКиевVласть

25 жовтня в Україні відбудуться чергові місцеві вибори. За даними ЦВК, за голову Бориспільської об'єднаної громади готові поборотись 18 кандидатів. Серед них – досвідчені політики, успішні бізнесмени, невеликі підприємці, адвокати та навіть поліціянт. Про біографію потенційних голів ОТГ KV розповідає у своєму матеріалі.  Як стало відомо KV, до складу Бориспільської ОТГ увійдуть 7 громад: Бориспільська, Глибоцька, Іванківська, Кучаківська, Любарецька, Рогозівська, Сеньківська. Населення громади становить 80165 осіб, з них 63169 – міське населення та 16996 – сільське. Площа ОТГ складає 527,7 км². Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  За даними ЦВК, за посаду голови змагатимуться 18 кандидатів: Владислав Байчас, Володимир Борисенко, Олег Верес, Ярослав Годунок, Евгеній Грона, Олександр Грощенко, Олександр Денисов, Віктор Молодий, Олексій Москвічов, Ігор Пєтровскіс, Владислав Пилипчук, Андрій Поляниця, Володимир Сидоренко, Богдан Тищенко, Анатолій Федорчук, Артем Федорчук, Олександр Федорчук, Євген Царюк.  Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться Політики і депутати Голова Бориспільської райради Владислав Михайлович Байчас народився 28 червня 1970 року в селі Проців Бориспільського району, наразі живе у Борисполі. Безпартійний, на вибори йде від партії “Слуга народу”.  З 1992 року Владислав Байчас, за його ж словами, почав займатися бізнесом. У 1995 році в його власності було кілька бензовозів, потім з'явилися автозаправні станції. З 1995 по 2000 рік Байчас очолював ТОВ "Найс" (компанія-постачальник бензину). З 2000 по 2010 рік – голова правління ВАТ "Евронефтепродукт" (нафтова база в Борисполі). Також Владислав Байчас займався бізнесом у сфері нерухомості. У період з 2007 по 2010 рік Владислав Байчас був помічником-консультантом народного депутата Верховної Ради України VI скликання Сергія Міщенка (фракція "Блок Юлії Тимошенко") – на громадських засадах. У 2010 році – обраний депутатом Бориспільської районної ради від "Партії регіонів", яку пізніше і очолив. Балотувався Байчас як представник свого рідного села Проців. З 2010 по 2014 рік – голова Бориспільської районної ради. Голова Бориспільської районної організації “Партії регіонів”. Після подій на Майдані, в кінці лютого 2014 року, Владислав Байчас подав у відставку. У 2015 році, на місцевих виборах, балотувався і був обраний від партії "Блок Петра Порошенко" (БПП) в Бориспільську районну рада VII скликання. У 2010 році прізвище Байчас облетіло більшість столичних ЗМІ. У Києві відбулося скандальне ДТП за участю 18-річного представника "золотої молоді", студента юридичного факультету КНУ ім. Шевченко, Дмитра Байчаса, за даними преси – сина Владислава Байчаса. Грубо порушивши правила дорожнього руху, він "влетів" на своєму Porsche Cayenne Turbo в автомобіль Subaru, який від зіткнення загорівся. Жінка-водій Subaru залишилася жива, але була сильно травмована. Судячи з відсутності продовження історії, інцидент "зам'яли". Варто відзначити, що станом на 2016 рік син голови Бориспільської районної ради – Байчас Дмитро Владиславович, працював прокурором столичної прокуратури №10 (Шевченківський район). Міський голова Борисполя Анатолій Соловйович Федорчук народився 26 листопада 1959 року в селі Малий Скнит Славутського району Хмельницької області. Проживає в Борисполі. Безпартійний, балотується від партії “Наш край”.  З 1978 по 1980 рік Анатолій Федорчук проходив строкову військову службу. З 1985 по 1987 рік працював вчителем історії в Бориспільської середній школі №7. З 1987 по 2002 рік служив в правоохоронних органах. З 2002 по 2006 рік обіймав посади від начальника відділу безпеки до заступника генерального директора з персоналу ЗАТ "ПентоПак" (виробник ковбасних оболонок). З 18 квітня 2006 року обіймає посаду мера Борисполя – голови Бориспільської міської ради та її виконавчого комітету. Вперше балотувався як висуванець бориспільської осередку Блоку Юлії Тимошенко (БЮТ). 31 жовтня 2010 був переобраний головою Бориспільської міської ради VI скликання, на вибори пішов від “Партії регіонів”. Федорчук займав посаду голови Бориспільської міської організації “Партії регіонів”, ряди якої покинув 20 лютого 2014 року. 2 листопада 2015 року – знову очолив міськраду Борисполя VII скликання. На місцевих виборах, які пройшли 31 жовтня, 2015 року, балотувався як висуванець партії "Наш край". У липні цього року багаторічний мер Борисполя Анатолія Федорчук збирався у відставку. Щоправда, полишити пост йому не дали. Попри заяву мера про складання повноважень, лише два депутати Бориспільської міської ради проголосували за її задоволення.  Федорчук наполягав, що не може продовжувати працювати із секретарем Ярославом Годунком, але звільнити Годунка депутати теж відмовились. Цейтнот у взаєминах із депкорпусом настільки засмутив міського голову, що тоді Федорчук навіть публічно відмовився балотуватися на посаду мера на найближчих виборах.  Читайте: Допекли: меру Борисполя не дали звільнитись Також балотується на посаду голови ОТГ вищезгаданий секретар Бориспільської міськради Ярослав Миколайович Годунок. Він народився 2 липня 1977 року в селі Любахи Володимирецького району Рівненської області, проживає у Борисполі. Є членом політичної партії “Радикальна партія Олега Ляшка”, від якої і йде на вибори. Він є депутатом Бориспільської міської ради V та VI скликань. Був членом Радикальної партії Ляшка, після цього був у партії ВО “Батьківщина”. У 2017 році став секретарем міської ради.  Ярослав Годунок відома фігура в Борисполі. У 2019 році він побився із переселенцем Ігорем Петровскісом (який, до речі, також балотується на голову Бориспільської ОТГ) в приміщенні Бориспільської міськради.  10 липня минулого року в Борисполі президент Володимир Зеленський вигнав Годунка з наради. Під час словесної перепалки Зеленський назвав Годунка розбійником і велів вийти з наради. 25 лютого Годунок в футболці з написом "Вийди звідси, розбійник" та плакатом "Чекаю вибачень від президента" попросив главу держави розслідувати розкрадання коштів попередньої райгосадміністрації, на що Зеленський відповів, що йому слід звертатися в правоохоронні органи. 4 червня 2020 року працівники Бориспільської міської ради вийшли на мітинг протесту під гаслом "Геть розбійника", з вимогою до міського голови скликати позачергову сесію міськради і до депутатів звільнити з посади секретаря міськради Ярослава Годунка. Наступний кандидат на голову ОТГ – депутат Бориспільської міськради від ВО “Свобода” Олег Олександрович Верес. Народився 27 червня 1970 року у місті Бориспіль, де і проживає. Має вищу освіту. Є членом ВО “Свобода”, від якого і балотується на місцевих виборах.  У 2015 році невдало балотувався в Київську обласну раду від ВО “Свобода”.  Працює старшим інженером-енергетиком у Київській міській філії ПАТ "Укртелеком". Читайте: Олег Верес: “Свобода” – це не тільки про мову і націоналізм, а ще й про захист українців” Ще один депутат міської ради, Євгеній Миколайович Грона, народився 28 травня 1988 року у місті Біла Церква. У 2015 році був обраний від партії БПП. Наразі є членом політичної партії “Опозиційна платформа – За життя”, від якої і балотується на голову ОТГ. Є засновником одного із найбільших приватних підприємств міста Бориспіль – "Автосервіс", вид діяльності компанії – пасажирський наземний транспорт міського та приміського сполучення. Також Грона є серед засновників малого приватного підприємства “Маріанна”, яке займається діяльністю у сфері ресторанів та надання послуг мобільного харчування, ТОВ “Детективно-юридична компанія Аякс” (діяльність у сфері права), ТОВ “Енерготрейд ЛГ” (торгівля газом через місцеві трубопроводи). Усі компанії зареєстровані у Борисполі.  Ігор Евалдсович Пєтровскіс народився 12 січня 1975 року у місті Санкт-Петербург Російської Федерації. Проживає у Борисполі. Йде на вибори самовисуванцем. За даними ЦВК, тимчасово безробітний.  Працював директором ТОВ “ДВК”, дистриб’ютором пивної компанії Carlsberg Ukraine, HoReCa, комерційним директором КЗН “Росинка”. Влітку 2019 року у холі міської ради Борисполя сталася бійка між секретарем Бориспільської міської ради Ярославом Годунком та Ігорем Пєтровскісом. Годунок звинувачував Пєтровскіса у сеператизмі, а той Годунка у хабарництві. Згодом Президент Володимир Зеленський призначив Пєтровскіса головою Кремінської РДА Луганської області. Наразі він там не працює. Раніше також займав керівні посади в органах влади Луганщини.  Помічники нардепів Наступний кандидат на голову ОТГ – Володимир Костянтинович Борисенко. Народився 16 липня 1987 року в місті Бориспіль, де й проживає. Є членом партії “Європейська Солідарність”, за підтримки якої йде на вибори.  Володимир Борисенко працює комерційним директором ТОВ “БФ Груп”.  Невдало балотувався до Верховної Ради 8-го скликання від партії “Народний фронт” та брав участь у минулорічних виборах народних депутатів як самовисуванець.  Працював помічником нардепа 8 скликання Андрія Іванчука (“Народний фронт”) на громадських засадах. Самовисуванець Олександр Анатолійович Денисов народився 26 січня 1979 року у місті Прип’ять, проживає у Борисполі. Веде індивідуальну адвокатську діяльність, є членом Ради адвокатів Київської області. Є директором ТОВ “Денмарк Інвест”. Раніше працював начальником юридичного відділу виконавчого комітету Бориспільської міськради.   У 2014 році балотувався до Верховної Ради від партії “Народний фронт”. Кандидат Володимир Григорович Сидоренко народився 23 січня 1976 року у місті Бориспіль, де і проживає. Є членом ВО “Батьківщина”, від якого і балотується. Працює директором ТОВ “Вегас”.  Раніше працював начальником Державної екологічної інспекції Київської області. Був помічником двох нардепів 6-го скликання – Володимира Каплієнка (Блок Юлії Тимошенко, на громадських засадах) та Миколи Лісіна (“Партія регіонів”, на платній основі).  Бізнесмени На голову ОТГ балотується Олександр Володимирович Грощенко. Народився 8 червня 1988 року в селі Гора Бориспільського району, проживає у Борисполі. На вибори йде від політичної партії “За майбутнє”.  З 2010 по 2015 рік працював на різних посадах в малому та середньому бізнесі. З 2015 року і по нинішній час – директор ТОВ “Київтрансенерго”. Засновник ТОВ “Всеукраїнська енергопостачальна компанія “Укренерго” та ТОВ “Київтранспаксервіс”. Підприємець Віктор Леонідович Молодий народився 18 квітня 1982 року у селі Лисогірка Жмеринського району Вінницької області, проживає у Борисполі. Балотується від політичної партії “Пропозиція”.  Молодий – бізнесмен, який займається переважно виробництвом, зокрема пошиттям одягу та взуття. Його підприємства працюють у Броварах, Боярці та інших населених пунктах Київщини. Був співзасновником ТОВ “Форрест-Лайн” (лісівництво та лісозаготівля).  У 2014 році балотувався до Верховної Ради самовисуванцем.  Владислав Володимирович Пилипчук народився 4 липня 1980 року у місті Бориспіль, де й проживає. Балотується від політичної партії “Перемога Пальчевського”. Працює директором ТОВ “35 км”.  У минулому році балотувався до Верховної Ради самовисуванцем, був членом партії “5.10”, наразі безпартійний. На виборах до Ради у 2014 році був довіреною особою Олега Ляшка.  Андрій Вікторович Поляниця народився 7 грудня 1979 року в селі Ясениця-Замкова Старосамбірського району Львівської області. На вибори йде від політичної партії “Народний рух України”.  Має диплом Академії адвокатури України за фахом юриста. Приватний підприємець, разом із дружиною 20 років займається бізнесом в сфері будівництва (зведення будинків, офісів, котеджів, ремонтні роботи) – ФОП “Поляниця Людмила Василівна”. Є майстром будівельних та монтажних робіт. Також Поляниця – голова Київської обласної крайової організації ПП. Він є серед засновників ТОВ “Імпульс-А” (будівництво будівель). Євген Володимирович Царюк народився 17 червня 1974 року в місті Алмати, Казахстан. Проживає у Києві. Балотується від політичної партії “Сила і честь”.  Є директором ТОВ “Парус Плюс” та заступником голови наглядової ради "Об’єднання ветеранів розвідки України". Також Царюк серед засновників ТОВ “Палітра”. Поліціянт Олексій Миколайович Москвічов народився 3 жовтня 1977 року у Борисполі, де й проживає. Балотується як самовисуванець.  Працює слідчим слідчого відділу Бориспільського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області. Раніше працював у Славутицькому міському відділі ГУМВС України в Київській області.  Тезки та інші  Артем Ігорович Федорчук народився 24 березня 1988 року у місті Славута Хмельницької області, проживає у Києві. Балотується як самовисуванець, є фізичною особою-підприємцем.  Був помічником народного депутата 8-го скликання Андрія Іванчука (“Народний фронт”) на громадських засадах.  Олександр Миколайович Федорчук народився 15 січня 1983 року в селі Волиця, проживає у місті Красилів Хмельницької області. На вибори йде самовисуванцем.  Обидва Федочуки є тезками чинного мера Борисполя Анатолія Федорчука. Самовисуванець Богдан Васильович Тищенко народився 5 червня 1978 року у місті Бориспіль, де й проживає. Має вищу освіту, тимчасово безробітний.  Нагадаємо, як раніше писала KV, Центральна виборча комісія (ЦВК) оприлюднила затверджені списки обласних багатомандатних та одномандатних виборчих округів, за якими обиратимуться депутати Київської облради, а також депутати і голови міських, селищних та сільських рад на чергових місцевих виборах 25 жовтня. Загалом на Київщини сформовано 460 округів, найбільше – для виборів сільських та селищних депутатів.  Читайте: Виборча карта Київської області: округи та дільниці Фото: колаж KV КиевVласть

На виборах до Київської обласної ради партія “Європейська Солідарність” висуне 84 кандидати на дев’яти територіальних виборчих округах Київщини.  Про це KV стало відомо зі списку "Європейської Солідарності" на виборах до Київоблради, який має редакція. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  За інформацією KV, список остаточний і вже прийнятий тервиборчкомом.  Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться Єдиний виборчий список до Київської обласної ради виглядає так: №1. Вікторія Сюмар, народна депутатка (фракція "Європейська солідарність", була обрана за партійним списком). №2. Георгій Цагареішвілі, генеральний директор ТОВ “Нове століття Груп”. №3. Тетяна Семенова, перший заступник голови Київської облради. №4 Олег Іваненко, самозайнята особа-нотаріус. №5 Руслан Кузьменко, директор ТОВ “Юридична компанія “ЕС ЕНД ПІ”. №6 Борис Білий, керівник секретаріату Територіальної організації партії “Європейська Солідарність” в Києві. №7 Віталій Денисенко, самозайнята особа-адвокат. №8 Алла Шкуро, керівник секретаріату Київської територіальної організації партії “Європейська Солідарність”. №9 Олег Балагура, директор Державного підприємства “Дослідне господарство “Шевченківське” Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків Національної академії аграрних наук України”. №10 Марія Шевченко, тимчасово не працює. №11 Віталій Карлюк, Фінансовий директор ТОВ “Віскар-Агро”. №12 Андрій Пещерін, директор ТОВ “Пещерін фуд процесінг”. №13 Леонід Глиняний, заступник директора ПрАТ "Білоцерківська теплоелектроцентраль". №14 Галина Єрко, юрисконсульт ТОВ “Агрошляхбудсервіс”. №15 Оксана Перінська, секретар Васильківської міської ради. №16 Роман Титикало, керуючий адвокатським бюро Титикало та партнери”. №17 Хвича Мепарішвілі, заступник начальника Басейнового управління водних ресурсів середнього Дніпра. №18 Владислав Одинець, фізична особа-підприємець. №19 Тетяна Даценко, виконавчий директор Кредитної спілки “Українська Провідна”. №20 Наталія Карнаух, тимчасово не працює. №21 Володимир Горковенко, тимчасово не працює. №22 Олег Косташ, директор Одеської філії Державного публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг”. №23 Олександр Волинець, директор малого приватного підприємства “Енергія”. №24 Алевтина Шнуренко, фізична особа-підприємець. №25 Олена Мегедь, керівник відділу ТОВ “Преміорі”. №26 Дмитро Шихненко, фахівець з організаційної роботи секретаріату Партії Європейська Солідарність”. №27 Дмитро Жукотанський, заступник директора ПрАТ “Миронівка “Райагрохім”. №28 Ігор Педченко, фізична особа-підприємець. №29 Альона Колотницька, заступник директора – начальник управління благоустрою та екології Департамента житлово-комунального господарства Білоцерківської міської ради. №30 Наталя Лютікова, фізична особа-підприємець. №31 Максим Лісогор, тимчасово не працює. №32 Михайло Джамаль, фізична особа-підприємець. №33 Віталій Воробйов, тимчасово не працює. №34 Анна Коваленко, тренер-викладач вищої категорії з легкої атлетики Державної школи вищої спортивної майстерності. №35 Катерина Квятковська, лікар-онколог КНП “Обухівська центральна районна лікарня”. №36 Василь Савчук, секретар Білоцерківської міської ради. №37 Яків Усенко, директор ТОВ “Завод пакувального обладнання “Термо-Пак”. №38 Василь Малецький, фізична особа-підприємець. №39 Ганна Поліщук, фізична особа-підприємець. №40 Ірина Войко, головний архітектор району, Вишгородська районна державна адміністрація. №41 Андрій Юнчиц, начальник дільниці ритуальних послуг Комунального підприємства “Управління комунального  господарства” Вишневої міської ради Києво – Святошинського району Київської області. №42 Микола Каплун, генеральний директор ТОВ “ФК ЛТД”. №43 Юрій Рибальченко, фізична особа-підприємець. №44 Богдана Драч, медична сестра ФОП “Філобока Світлана Сергіївна”. №45 Юлія Снігир, фізична особа-підприємець. №46 Арташес Татоян, фізична особа-підприємець. №47 Юрій Зубчевський, директор ПП “Фірма світлобудсервіс”. №48 Руслан Фірсов, викладач Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова. №49 Лариса Лахтадир, завідувач Районного методичного центру відділу освіти Києво-Святошинської  райдержадміністрації Київської області. №50 Тетяна Іваненко, вчитель Жміївської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів. №51 Сергій Батюк, Фахівець відділу збуту Комунального підприємства Броварської міськради Київської області “Броваритепловодоенергія”. №52 Дмитро Горобчук, фізична особа – підприємець. №53 Сергій Мартинов, заступник директора Центральної дитячо-юнацької навчально-спортивної бази “Трудові резерви” в Білій Церкві. №54 Світлана Процун, змінний технолог ПрАТ “Київський картонно-паперовий комбінат”. №55 Віта Савустьяненко, бухгалтер Комунального підприємства Білоцерківської міськради “Білоцерківтепломережа”. №56 Андрій Лентюгов, фізична особа – підприємець. №57 Тарас Костін, міський голова Переяславської міськради.  №58 Лідія Жлобина, директор Аркадіївського навчально-виховного комплексу “Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів – дитячий садок”. №59 Валерія Вакула, проектний менеджер у Центральній дитячо-юнацькій навчально-спортивній базі "Трудові резерви" в Білій Церкві. №60 Олена Донченко, доцент Київського національного торговельно – економічного університету. №61 Володимир Гончар, пенсіонер.  №62 Сергій Кононенко, сільській голова Ясногородскої сільради.  №63 Руслана Потапенко, викладач Державного вищого навчального закладу “Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди”. №64 Наталія Стецій, фізична особа-підприємець. №65 Вікторія Денисенко, директор Комунальної організації Комплексна дитячо-юнацька спортивна школа Обухівської райради Київської області. №66 Григорій Ткаченко, пенсіонер. №67 Артем Сітніцький, директор Будинку культури села Музичі. №68 Інна Ковалів, фізична особа-підприємець. №69 Маріанна Анощенко, тимчасово не працює. №70 Інна Іваненко, директор ТОВ “Карго Плюс”. №71 Дмитро Куда,  менеджер з логістики ТОВ “Олга -логістик”. №72 Андрій Гануш, фізична особа-підприємець. №73 Микола Дідусенко, директор ТОВ “С-ДІМ”. №74 Юлія Мартенко, начальник сектору контролю виконання доручень Державного підприємства "Український інститут інтелектуальної власності”. №75 Марія Мовчан, тимчасово не працює. №76 Віктор Івашко, генеральний директор ТОВ “Палві”. №77 Анатолій Драпей, сільський голова Горенської сільської рада Києво-Святошинського району Київської області. №78 Сергій Козак, методист відділу освіти Бородянської райдержадміністрації. №79 Алла Кучмиста–Кравченко, помічник генерального директора Концерну радіомовлення, радіозв’язку та телебачення. №80 Олена Блискун, доцент кафедри Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля. №81 Юрій Марченко, директор ТОВ “Білгороднет”. №82 Наталія Зима, самозайнята особа-нотаріус. №83 Василь Литвин, перший заступник директора ТОВ “Білоцерківський завод будівельних виробів “Моноліт”. №84 Наталія Гоменюк, директор Комунального підприємства “Дмитрівська управляюча компанія”  Дмитрівської сільради Києво-Святошинського району Київської області. Читайте: Петр Порошенко отправил свою жену Марину в Киевсовет первым номером списка “Европейской солидарности” На виборах до Київської облради сформовано дев'ять територіальних округів. Відповідні територіальні списки "Європейської Солідарності" наступні: ТВО №1. Територіальна громада Білоцерківського району Київської області, що включає Білоцерківську територіальну громаду Мепарішвілі Хвича Савчук Василь Мегедь Олена Усенко Яків Колотницька Альона Малецький Василь Шнуренко Алевтина Мартинов Сергій Коваленко Анна Лентюгов Андрій Вакула Валерія ТВО №2. Територіальні громади Білоцерківського району Київської області, що включають Сквирську, Тетіївську, Рокитнянську, Таращанську, Ставищенську, Узинську, Володарську, Гребінківську, Фурсівську, Маловільшанську, Ковалівську та Медвинську територіальні громади Глиняний Леонід Балагура Олег Даценко Тетяна Каплун Микола Карнаух Наталія Зубчевський Юрій Савустьяненко Віта Литвин Василь Стецій Наталія Дідусенко Микола ТВО №3. Територіальні громади Бориспільського району Київської області, що включають Бориспільську, Яготинську, Переяславську, Пристоличну, Вороньківську, Студениківську, Гірську, Золочівську, Циблівську, Ташанську та Дівичківску територіальні громади Горковенко Володимир Косташ Олег Костін Тарас Лютікова Наталя Донченко Олена Гончар Володимир Потапенко Руслана Гануш Андрій Ковалів Інна ТВО №4. Територіальні громади Броварського району Київської області, що включають Броварську, Великодимерську, Баришівську, Березанську, Згурівську, Калитянську, Зазимську та Калинівську територіальні громади Іваненко Олег Шкуро Алла Фірсов Руслан Батюк Сергій Драч Богдана Горобчук Дмитро Жлобина Лідія Куда Дмитро Мартенко Юлія ТВО №5. Територіальні громади Бучанського району Київської області, що включають Бучанську, Макарівську, Бородянську, Гостомельську, Немішаївську та Пісківську територіальні громади Семенова Тетяна Єрко Галина Рибальченко Юрій Драпей Анатолій Кононенко Сергій Іваненко Інна Козак Сергій Зима Наталія ТВО №6. Територіальні громади Бучанського району Київської області, що включають Ірпінську, Вишневу, Борщагівську, Білогородську, Коцюбинську та Дмитрівську територіальні громади Білий Борис Шевченко Марія Цагареішвілі Георгій Марченко Юрій Кучмиста – Кравченко Алла Юнчиц Андрій Гоменюк Наталія Сітніцький Артем Блискун Олена ТВО №7. Територіальні громади Вишгородського району Київської області, що включають Вишгородську, Іванківську, Славутицьку, Димерську, Петрівську, Пірнівську та Поліську територіальні громади Денисенко Віталій Лісогор Максим Шихненко Дмитро Поліщук Ганна Іваненко Тетяна Войко Ірина Пещерін Андрій Мовчан Марія Івашко Віктор ТВО №8. Територіальні громади Обухівського району Київської області, що включають Васильківську, Обухівську, Миронівську, Кагарлицьку, Богуславську, Українську, Ржищевську, Федосіївську та Козинську територіальні громади Карлюк Віталій Кузьменко Руслан Жукотанський Дмитро Перінська Оксана Процун Світлана Педченко Ігор Татоян Арташес Ткаченко Григорій Квятковська Катерина Денисенко Вікторія ТВО №9. Територіальні громади Фастівського району Київської області, що включають Фастівську, Боярську, Калинівську, Глевахівську, Чабанівську, Кожанську, Гатненську, Бишівську та Томашівську територіальні громади Одинець Владислав Титикало Роман Волинець Олександр Снігир Юлія Лахтадир Лариса Джамаль Михайло Анощенко Маріанна Воробйов Віталій Читайте: В Гатненской ОТО замечены признаки “электорального туризма” Фото: пресслужба партії “Європейська Солідарність”КиевVласть