Корупційні скандали, недобудовані ЖК та інтереси Молчанової: що відбувається з “Київміськбудом”
Гроші на оборону: Київрада збільшила кошторис програми “Захисник Києва” на 2024 рік в 2,5 раза, не підкріпивши це змінами в бюджет
Київщина екологічна: як область стала лідером України зі створення об'єктів природно-заповідного фонду
21 травня 2020 г. 14:00
Раздел: Територія розуму
Історико-архітектурний план (хаос) м. Києва - афера з легалізацією знищення міста
Міністерство культури спробувало під час карантину тишком-нишком провести псевдо-обговорення проєкту "нового" Історико-архітектурного опорного плану Києва – 17 квітня вони виставили оголошення в нетрях свого сайту, яке мало хто побачив, на якому повідомили, що приймають зауваження до 17 травня.
Але така "набридлива" для корумпованих чиновників Мінкульту та КМДА громадськість все ж таки побачила, здійнявся ґвалт, і ось вчора ввечері до тексту оголошення додається абзац, що, мовляв, "через Covid-19 термін надання зауважень продовжено до 17 червня". Ніби місяць тому вони про Covid нічого не знали.
Але що ховається під цим псевдо-обговоренням, і що за документ намагається проштовхнути кличківська влада зі своїми друзями злобудовниками через Мінкульт?
Прошу всіх дуже ретельно прочитати цей допис, адже тут йде мова про долю історичного Києва та про те як хочуть продовжити знищення та забудову історичних кварталів нашої столиці!
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
А тепер тезово про все по порядку:
▪️ Що таке цей Історико-архітектурний опорний план Києва? Це науково-проєктна документація в складі Генерального плану міста, що визначає режими використання території історичних населених місць. Простіше кажучи – цей документ визначає яку саме культурну спадщину треба охороняти та зберігати, які новобудови негативно впливають на культурну спадщину (від цього пропозиції вирішення – знесення та ін.) та НАЙГОЛОВНІШЕ – де можна будувати нові об'єкти щоб це не впливало негативно на культурну спадщину, а де НЕ МОЖНА.
Враховуючи історію нашого Києва документ, як ви зрозуміли, більш ніж серйозний та важливий для міста та України загалом. Але тепер дивіться, що нам пропонує банда злобудовників за сприяння КМДА та Мінкульту:
▪️ У представленому КМДА та опублікованому проєкті Історико-архітектурного плану м. Києва, вирішили зробити з цього документа такий собі "історичний довідничок" без вимог та обов'язків, згадуючи з трьох вищевказаних мною напрямків лише "визначення про охорону культурної спадщини". За основу цього "шикарного" проєкту взяли старий сумновідомий проєкт Історико-архітектурного плану руки Януковича пана Попова.
Там ми маємо:
- зменшення площі історичних ареалів, яке спробували замаскувати фіктивним їх збільшенням за рахунок включення територій частини Дніпра та островів;
- декларативні розмови ні про що замість чітких режимів використання територій.
Ані дисгармонійних будівель, ані чітких режимів використання територій в новому проєкті ІАОП немає, а є лише цитування загальних норм.
Фактично інформацію про наявну культурну спадщину доповнили посиланнями на загальні вимоги законодавства, а на обкладинці гордо написали, що це є ІАОП. Як наслідок, замість документу, який має зберегти культурну спадщину, ми можемо отримати такий собі довідник культурної спадщини, за яким наші нащадки будуть досліджувати, що саме колись було, а потім спливло…
▪️ Проти цього "нового" проєкту Історико-архітектурного опорного плану Києва громадськість боролася ще у далекому 2011, і зрештою у 2014 вдалося зупинити прийняття цієї афери в рамках протестів проти так званого проєкту Генплану Черновецького-Попова.
▪️ В червні 2015 року почалася розробка нового проєкту Історико-архітектурного опорного плану, який мав би врахувати всі основні зауваження захисників Києва. Новий проєкт в січні 2016 року було оприлюднено на сайті Мінкультури для обговорення.
Цей проєкт був неідеальним, але напрямок був вже правильний. Наприклад, у разі його затвердження Кличко не зміг би легалізувати скандальні будівництва своїх друзів, на кшталт ЖК “Сонячна Рив’єра” Микитася, не було би ДПТ із забудовою території навколо парку Феофанія та багато інших варварських забудов.
І от, попри це все, на 6 році своєї каденції Віталій Кличко повернувся до киян задом, а до проєкту Попова передом. Друг та бізнес-партнер злобудовників не зміг відмовитися від перспективи остаточно забудовувати історичний Київ.
Зараз киян знову намагаються обдурити, подаючи аферу з Історико-архітектурним опорним планом як "новаторство" та "реформи". Особливий цинізм у цій всій історії – це звісно псевдо-обговорення під час карантину.
Але цікаво, що ці так звані "громадські обговорення, консультації" за великим рахунком юридично нічого не значать – вони слугують для кличківської влади виключно механізмом інформаційної легалізації цієї афери саме перед киянами, яким потім скажуть "ми ж з вами радилися".
А от про що вони бояться згадувати так це про Наукову методичну раду з питань охорони культурної спадщини Міністерства культури, яка і має обговорювати проект Історико-архітектурного опорного плану і ухвалювати рішення щодо того що з ним робити, тому саме її відповідне засідання приховують від киян.
Тому наша команда направило на Мінкульт офіційне депутатське звернення з вимогою повідомити завчасно про відповідне засідання цієї ради й ми обов'язково донесемо позицію громади, а також оприлюднимо дату та час цього засідання.
Тримаємо руку на пульсі, найближчим часом нам буде потрібна ваша підтримка в цьому питанні! Разом – Сила!
P. S. Наостанок додам, що такий псевдо-ІАОП необхідний особисто Віталію Кличку і не лише тому, що це додатковий прибуток від друзів-злобудовників.
Перший проєкт ІАОП епохи Кличка розроблявся на підставі вихідних даних станом на 01.01.2015 року і дисгармонійні споруди в ньому – це наслідок правління попередників Кличка, бо наслідки “мудрого керування” видатним боксером, культурна спадщина міста тоді ще не відчула.
А зараз в будь-якому разі проєкт ІАОП мав бути актуалізований з врахування вихідних даних станом на 01.01.2019, і тому розроблений відповідно до вимог законодавства проєкт вже містив би і наслідки правління Кличка.
Ну навіщо Віталію Кличку напередодні чергових виборів замовляти документ, де кожен небайдужий киянин зможе подивитися на дисгармонійні споруди і побачити, що насправді для історичного Києва зробив цей міський голова?
Юрій Левченко, депутат Верховної Ради VIII скликання
КиевVласть
20 травня 2020 г. 15:50
Раздел: Територія розуму
Анонсована реформа у сфері містобудування провалена
ВІДКРИТЕ ЗВЕРНЕННЯ до Президента України
Щодо дискредитації реформи містобудування та знищення державного нагляду і контролю у будівництві.
Анонсована реформа у сфері містобудування провалена Офісом Президента, профільним комітетом Верховної ради і Кабінетом міністрів України, які мають понести відповідальність за впровадження Постанов КМУ 218 та 219 всупереч положенням містобудівного законодавства.
Псевдореформа ДАБІ стала інструментом оновленої корупційної схеми – це історія непрозорих, непослідовних, поспішних та непрофесійних кроків.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Кадрові призначення та професійний рівень нових очільників стали чіткими сигналами суспільству про імітацію реформи. Відсутність необхідної для процесу змін комунікації та координації з експертними колами свідчить про упередженість членів команди Президента, які засідають в бек-офісах "смотрящих" та штабі "Велюр".
Читайте: Живой труп Госархстройинспекции и реформаторские “чек-листы”
Досі ніхто з них не визнав себе автором чи співавтором реформи. Жоден з державних діячів не взяв на себе політичної відповідальності за впровадження реформи, яка створила колапс системи містобудування, зупинила державний нагляд і контроль у будівництві, спричинила тяжкі наслідки безконтрольності (руйнація будівель і споруд в Одесі) замість анонсованого покращення.
Відсутність контролю за будівництвом призводить до цілого ряду проблем, таких як хаотична забудова населених пунктів, знищення культурних пам'яток, завдання значної шкоди навколишньому природному середовищу, поява самочинних об’єктів та довгобудів, тисячі постраждалих інвесторів тощо.
Попри те, що сама по собі ідея розподілу дозвільних та контрольних функцій є правильною, її імплементація без зміни порядку функціонування не усуває існуючу корупційну модель. Експертне середовище, будівельники, прості громадяни мають розбіжності у поглядах щодо механізмів реалізації контролю за будівництвом, втім всі вони єдині в тому, що потрібно провести широке обговорення з фахівцями галузі та прийняти Концепцію публічного управління у сфері містобудівної діяльності, якою визначено комплексне бачення реформи сфери містобудування.
Настав час комплексно реформувати порядок надання адміністративних послуг, зокрема, повноцінно запровадити належний нагляд і контроль за планувальною і проєктною документацією.
Вже третій рік поспіль громадськість вимагає створити на базі Мінрегіону Єдину державну електронну систему в сфері будівництва (Містобудівний кадастр).Читайте: Щодо впровадження в Україні “Єдиної державної е-системи у сфері будівництва”
Необхідно встановити кримінальну відповідальність для суб'єктів містобудування, які здійснюють проектування об'єктів, експертизу проектів будівництва за заниження класу наслідків (відповідальності) об'єкта будівництва та грубі порушення, які можуть завдати шкоду життю і здоров’ю.
Потрібно запровадити відповідальність держорганів та персональну відповідальність інспекторів за перевірку якості будівництва та забезпечити якісну перевірку з боку органів будівельного контролю відповідності проектів будівництва вимогам містобудівної документації, містобудівним умовам та обмеженням.
Читайте: Столичное руководство бережет “архитектора” Свистунова как зеницу ока
Потрібно законодавчо передбачити кримінальну відповідальність для осіб, які здійснюють самочинне будівництво за деякими ознаками, такими як клас наслідків об’єктів СС2 та СС3, на вільній земельній ділянці, в зоні охорони пам’яток архітектури та інше.
Доцільно впровадити механізм досудового оскарження відмов у видачі дозволів на виконання будівельних робіт та сертифікатів про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів та оскарження рішень органів нагляду і контролю.
Необхідно встановити, що державний архітектурно-будівельний контроль щодо об’єктів будівництва може здійснюватися без обов’язкової присутності керівника або уповноваженого представника суб’єкта містобудування, та встановити перелік випадків, коли такі заходи можливі.
На сьогодні сфера містобудування на невизначений строк залишилася без будь-якого контролю з боку органів ДАБІ чи якихось інших органів, в тому числі з боку органів місцевого самоврядування. Це унеможливлює формування комфортного, безпечного середовища для жителів, запроваджує схему отримання хабарів за неперешкоджання незаконному будівництву.
Враховуючи вищевикладене, просимо врахувати такі пропозиції:
1. Створити при Міністерстві розвитку громад і територій України координаційну робочу групу, до якої залучити представників галузі та експертного середовища, забезпечити участь у її роботі керівництва ЦОВВ.
2. Забезпечити прозору процедуру експертних обговорень усіх подальших змін та кроків впроваджуваної реформи сфери містобудування, а також виважене та системне реформування галузі.
3. Відповідним дорученням змусити всіх суб'єктів урядово-парламентської ініціативи врахувати зазначені пропозиції та залучити представників експертного середовища до написання і обговорення законодавства у сфері містобудування.
З повагою,
Віктор Глеба, кандидат наук державного управління, член-кореспондент Української академії архітектури, незалежний експерт в галузі містобудування, сертифікований архітектор КиевVласть
29 квітня 2020 г. 14:35
Раздел: Територія розуму
Мітинг медиків київської психіатричної лікарні ім. Павлова - початок масового спротиву медреформі
Вчора, 28 квітня, профспілковий комітет київської психіатричної лікарні ім. Павлова підготував і відправив до Кабміну, Міністерства охорони здоров’я та Верховної Ради петицію з вимогами про збереження медичної галузі. А позавчора, 27 квітня, на протест вийшли медики київської психіатричної лікарні ім. Павлова – найбільшої профільної лікарні не тільки в України, а й в Європі. Тут в 30 корпусах лікуються понад тисяча пацієнтів. А самій лікарні – понад 200 років.
Якщо медики “Павловки” вийшли на протест – це значить допекло. І, ймовірно, що протести лікарів “Павловки” – лише початок страйків та протестів лікарів проти знищення вітчизняної медицини.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Бо, коли сам міністр охорони здоров’я Максим Степанов підтверджує, що психіатричну лікарню недофінансовано на 22% (хоча факти свідчать про значно більше недофінансування), що так званий другий етап медичної реформи може призвести до закриття спеціалізованих лікарень та звільнення медперсоналу – тут вже все занадто серйозно. І, хоча міністр пообіцяв, що нікого звільняти не будуть, треба розуміти, що бунт 150 (із тисячі) медиків “Павловки” – це лише верхівка айсбергу або накип, що виливається з паруючого котла.
На позавчорашньому мітингу заступник директора лікарні ім. Павлова Дмитро Лєбєдєв заявив, що керівництво лікарні намагається достукатися до всіх інстанцій аж до міністерства, щоб не дати знищити лікувальний заклад. Але їх “не пускають до кабінетів або маніпулюють якимись дивними, безглуздими відмовками”. І додав, що, якщо до кінця тижня їх не почують у верхах, то доведеться ліквідувати всі допоміжні служби, поліклініку, відділення реабілітації, діагностичний центр, що може реально призвести до закриття найбільшої спеціалізованої психіатричної лікарні України.
Тривогу працівники психлікарні забили ще тиждень тому, коли їх примусили підписати згоду працювати за базову зарплату, без сумісництва, доплат тощо. І при цьому, всі завідуючі відділеннями в п’ятницю, 24 квітня, ввечері отримали усну вказівку по телефону від планово-економічного відділу терміново подати списки людей на звільнення – по 11 працівників із підрозділу.
Керівництво лікарні поясняло, що вони отримали подібну вказівку від вищого органу на звільнення 450 працівників. Мовляв, щоб ті, хто залишиться, могли отримати хоча б мінімальну зарплату. Тобто, лікарню доведеться закрити?!
Причина цього кошмару в тому, що, відповідно до медреформи, “Павловка” отримала лише половину необхідного фінансування – 69 млн гривень із необхідних 120 млн. На ці гроші треба лікувати й годувати хворих, а також платити зарплату медичним працівникам.
Наразі “Павловка” за рік лікує близько 8 тис. пацієнтів. Після звільнення працівників їх залишиться близько 4 тис. Куди подінуться інші тяжкі хворі? Підуть на вулиці, що призведе до різкого збільшення суїцидів, агресії, злочинності. Ці люди остаточно втратять родину, роботу, житло. Що далі?
“Нашу лікарню, заповнену на 99%, лихорадить вже тиждень. Робота медиків і психологів в психіатрії дуже складна. Санітарка отримує близько 3500 гривень, медсестра – близько 5000 гривень, лікар – 8000 гривень. Більшість людей працювали на півтори ставки, на ставку з чвертю. А тепер медсестра буде отримувати 3500 гривень, а лікар – 4500 гривень. І це – при постійному нервовому напруженні, боязні за своє життя й здоров’я. Хто залишиться працювати за такі гроші? Ми вирішили зняти всі доплати, добові, нічні, щоб зберегти людей. Але ніхто нічого не змінить!”, – каже з болем завідувач відділенням Людмила Грошиліна.
За словами медсестри Лесі, більше половини персоналу лікарні живе за містом: “Люди працюють тут багато років, звикли до роботи, до пацієнтів, знають специфіку. А хто ж за такі гроші поїде? Мені з Макарівського району навіть на дорогу не вистачить! Досить того, що під час карантину ми за свої кошти бозна як добираємося до роботи – нас ніхто не возить!”.
Патопсихолог, психотерапевт в ТМО “Психіатрія”, голова секції клінічної психології в Асоціації психіатрів України Віталій Матусевич налаштований більш рішуче та позитивно.
“Мітинг – це, на мій погляд, виявлення справжньої колегіальності. І мені здається, цей "момент" варто добре запам’ятати як "перемогу". Цю подію, можливо, по-різному буде інтерпретовано і дехто з нас може відчути тривогу в очікуванні негативної оцінки або навіть побоюватися індивідуальних санкцій тощо. Але більшості вже боятися нічого і нічого втрачати. Та й ніхто нічого поганого і протизаконного не зробив. І не ми винні в катастрофічній ситуації, яка склалася в країні. Ми – захищаємося! Більшість із нас обрали медицину свідомо й добровільно, вирішили допомагати людям. Але ж і ми теж люди! Хто ж допоможе нам? Я думаю, варіант у цій ситуації один: “Лікарю, допоможи собі сам!””, – каже Матусевич.
Втім, вважає він, не варто очікувати на швидкий успіх. “Те, що відбулося в нашій лікарні, не разова акція, не останній шанс, не випадковість, не остання атака відчаю по типу "атаки мерців". Я думаю, варто навчитися "активному терпінню", коли весь час щось конкретне робиш для досягнення результату – і не очікуєш, що все вийде з першого разу. Це – лише початок боротьби. І мені дуже приємно усвідомлювати, що саме в "лікарні Павлова", в унікальній і найбільшій в країні лікарні, ми першими в Україні заявили про те, що ми, медики – люди”, – наголосив голова секції клінічної психології в Асоціації психіатрів України.
А в своєму пості на Facebook він зазначив, що “коли медична адміністрація, лікарі, психологи та медперсонал об`єднаються не тільки в окремо взятій лікарні, а по всі Україні – це буде розумно, прагматично та потужно, й це буде трохи чуда, яке дуже потрібне”.
Читайте: Вірусно-карантинний день у Боярці
Наталя Плохотнюк, журналістКиевVласть
28 квітня 2020 г. 09:00
Раздел: Тексти
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини нажахані перспективою укрупнення та централізації повноважень
Адміністративні центри та межі тергромад визначатиме віднині Кабмін. Такими повноваженнями уряд наділила Верховна Рада, ухваливши зміни до закону про місцеве самоврядування. Відтак, уряд врешті зможе завершити реформу децентралізації. На думку керівників тергромад, однак, це рішення перекреслить всі зусилля щодо виходу з-під тотального контроля центральної влади і не дасть громадам потрібних повноважень для ефективного розвитку. Громади побоюються процесів укрупнення територій і що їхні ОТГ врешті силою приєднають до міст обласного значення.
Як стало відомо KV, 16 квітня в ході позачергового пленарного засідання Верховна Рада ухвалила в другому читанні проєкт закону № 2653 "Про внесення змін до Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні".
Відтепер адміністративні центри територіальних громад та їхні межі визначатиме Кабінет Міністрів України. Відтак уряд зможе завершити процес децентралізації та створення спроможних тергромад і надати можливості для реформування субрегіонального рівня адмінтерустрою. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Також проектом закону було визначено поняття адміністративного центру та території тергромади. Їх визначатиме та затверджуватиме уряд до того часу, доки не буде ухвалено закон про новий адмінтерустрій.
Читайте: Рада разрешила Кабмину устанавливать границы территорий местных общин и определять их административные центры
Та таке рішення не знайшло 100% підтримки в парламенті. 24 квітня на позачерговому пленарному засіданні Верховної Ради народні депутати намагалися скасувати результати голосування минулого засідання і позбавити уряд нових повноважень.
Даний проєкт ініціював нардеп Антон Поляков (колишній член фракції "Слуга народу"), аргументуючи, що закон має на меті знищити самоврядування і використати адмінресурс напередодні осінніх місцевих виборів.
Читайте: Рада оставила Кабмину право определять границы территориальных общин
Подібної позиції притримується і фракція "Європейська Солідарність". На думку нардепа Миколи Княжицького, надання таких повноважень Кабміну знищить реформу децентралізації, сконцентрувавши усі повноваження в руках центральної влади. І що дане рішення суперечить не лише принципам децентралізації, а й Конституції України, оскільки визначення меж території не входить до повноважень Кабміну, адже це не стосується діяльності органів виконавчої влади. Ці межі мають визначатися внятково Верховною Радою України спільно з місцевими органами.
Місцеві громади
KV вирішила поцікавилась у керівників ОТГ, як вони сприйняли зміни в законі про місцеве самоврядування і як в результаті вони впливатимуть на процеси реформування та на повноваження громад на місцях загалом.
Голова Зазимської ОТГ Віталій Крупенко:
Ми чотири роки займалися децентралізацією: вивчали, проводили громадські обговорення, був перспективний план. А зараз цим законом все перекреслюють, це недопустимо. Подивимося, за якими принципами все це буде ще реалізовуватися. Але судячи з дій центральної влади, там взагалі не думають про місцеве самоврядування, керівників на місцях та населення. Немає ані принципу добровільності, ані фінансової складової, ані економічного розвитку й алгоритму дій. Про що говорити, якщо відбулися вибори в громаду 22 грудня і по сьогоднішній день ми не маємо прямих міжбюджетних відносин з державою. Нам дають завдання, маємо вирішувати проблеми, а наші кошти і податки не віддають. Навіщо було створювати ОТГ, якщо взагалі нічого не змінилося, а стало лише гірше, більше роботи та колізій? Сьогодні громада розвивається, є пайова участь, але отримати право власності на щось чи ввести в експлуатацію магазин, склад, не може. Після реорганізації ДАБІ, найбільш корумпованої структури, зупинилося все. А цим має займатися саме орган місцевого самоврядування на своїй території. Ми ж щодня лише втрачаємо нові робочі місця, ПДФО й акциз.
І що нам дасть укрупнення районів? Більше запитань, ніж відповідей. Реформу запустити легше, ніж довести до логічного завершення, розуміючи кінцевий результат і економічну складову. Перш, ніж робити ремонт у машині, потрібно зрозуміти причини несправності, в нашій же країні все робиться навпаки. Сьогодні виникає маса запитань щодо законів, як, наприклад, про публічні закупівлі, які не врегульовані. Місцевим самоврядуванням мають займатися ті, хто в цьому має досвід. Чому влада не чує і не прислухається до асоціацій, спеціалістів з багаторічним досвідом у цій галузі? Не буде розвитку в державі, доки нам зверху будуть спускати вказівки та нав’язувати рішення.
Голова Ташанської ОТГ Василь Вовчанівський:
Сьогодні виявляється, що більше 80% об’єднаних ОТГ потрібно руйнувати й укрупнювати. Але треба розуміти, які це будуть колосальні витрати для держави. На мою думку, все це робиться просто бездумно. Наприклад, наша громада об’єдналася, після виборів восени до неї доєднаються ще села і буде 5,5 тис. населення, а необхідно утворити десять. Ми знову повертаємося туди, звідки пішли, то навіщо ж все було руйнувати? Або ж ці укрупнені райони, від чого взагалі мали відійти. Це все лише підбурює населення. Я прихильник політики минулої влади, за програмою якої можна було давно завершити цей процес децентралізації і рухатися вперед. Громади, які об’єдналися чотири роки тому, почали розвиватися. Ми ж, наприклад, вже майже як рік залишаємося без власного бюджету. У громаду об’єдналося 11 сіл, які витягуємо лише за рахунок надходжень, як одна велика сільрада, хоча до ОТГ увійшли і дотаційні сільради, які утримував район. А коштів залишилося на два місяці лише на виплату зарплатні, сума якої має відповідати рівню ОТГ. В держбюджет нас і досі не включили. Громада розраховувала на більше ніж 20 млн гривень ПДФО. Та нині вдіяти нічого не можемо. На громаду була виділена субвенція у розмірі 1,9 млн гривень на розвиток, але у зв’язку з пандемією ці кошти не отримали. А ПДФО від зареєстрованих у громаді підприємств у розмірі 3,5 млн гривень продовжує надходити до району. Куди ці кошти витрачаються – нам не звітують.
Голова Дівичківської ОТГ Тимофій Девко:
Якщо цей закон стосуватиметься лише несформованих громад, то ті території мали достатньо часу, щоб об’єднатися в ОТГ добровільно. А якщо Кабмін отримав дозвіл визначати навіть межі і центри створених тергромад, то особисто я категорично проти. Це вже не матиме логіки, плюс це – знищення принципів децентралізації. Населення приймало рішення і вірило у краще завтра. Якщо таке станеться, то про яке майбутнє можна буде взагалі говорити? Хоч є і маленькі громади, в нашій, наприклад, 5,5 тис. населення, але ми працюємо і маємо результати. А за цим законом нас можуть просто поставити перед фактом і завтра без будь-яких обговорень повідомити, що ми приєднані до Переяслава. Ми втратимо повністю весь адмінресурс – яка ж це децентралізація? Щодо нових районів, то і так укрупнено чимало території. Невідомо, яка це буде відстань до того чи іншого адмінцентру, і які вирішуватимуться там питання. Я не підтримую укрупнення, адже спробуй довезти хворого до лікувального закладу! Всі ці рішення поспішні і, можливо, не на часі. Так, адмінреформу треба завершувати, наближаються місцеві вибори, які мають відбутися за новою системою. Але зараз потрібно працювати, щоб населення відчувало від реформ лише покращення.
Голова Фурсівської ОТГ Микола Фурсенко:
До об'єднаних громад приєднуються території із суміжних районів, тому змінювати межі однозначно доведеться. Така кількість районів не потрібна. А щодо повноважень Кабміна, то тут також все логічно. Всі обов'язки перейдуть на одну сходинку нижче, до громад. А ця проміжна ланка, районні ради та РДА, які будуть розформовані, просто втрачають свої повноваження. Кабмін же стоятиме над обласними адміністраціями. Тож тут найголовніше, щоб було дотримано принцип добровільності, який буде фундаментом для успішної роботи органів місцевого самоврядування на найнижчому рівні. Наша проблема взагалі в тому, що ми почали інші реформи, не зробивши адмінреформи. Інші реформи зараз відірвані від реальності. Якщо виборчі округи мали відповідати кількості нових районів, то до цього потрібно було підходити виважено ще за рік. Вивчити економічну спроможність, можливості регіону, адже всі території різні за розвитком. Все це не було враховано. Та найголовніше – запустили медичну й освітню реформи, не маючи фундаменту. Тому і маємо нині безліч проблем. А тут ще й коронавірус вніс суттєві корективи і продемонстрував недолугість тих рішень. Хтось бачить перспективу розвитку країни саме в укрупнені громад навколо великих міст. Але це призведе лише до знелюднення села. Не можна вигнати сільського жителя у місто, не надаючи умов працевлаштування та житла. Ось і результат масової еміграції українців за кордон, що призвів до карантину. Тому наразі такі рішення просто не на часі. Сьогодні при владі від громад працюють представники, щоб максимально ефективно сформувати економічно спроможні ОТГ, а не так як хоче цього якийсь депутат чи бізнесмен, щоб підібрати все під себе.
Голова Баришівської ОТГ Олександр Варениченко:
Не розумію, навіщо тоді було взагалі розпочинати це показове добровільне об’єднання. Кабмін би затвердив межі громад і сказав, що ми можемо об’єднатися лише ось таким чином добровільно до 2020 року. Зараз же місцеві феодали почнуть малювати межі громад, як їм забажається. Думаю, новела не має стосуватися вже об’єднаних громад. Але є такі думки, що громади можуть приєднати до інших, на кшталт госпітальних округів чи об’єднаних районів. В Конституції наразі немає чіткого визначення поняття об’єднана територіальна громада, тому ми можемо бачити різні форми об’єднання. Наприклад, в Баришівському районі утворилося дві громади, Березанська і Баришівська, це одна конфігурація. Інша – якщо сільську громаду приєднають до міської Березанської і визначать центром Березань.
Щодо укрупнення районів, то необхідно розпустити адміністрації та обласні ради. У Польщі перед об’єднанням держава вклала максимальну кількість коштів у розвиток інфраструктури. А наша децентралізація відбувається від безвиході: держава не розуміє, як треба робити і не може утримувати навчальні, медичні заклади. Їй легше віддати все на місця, щоб всі зубожіли. Держава дає на інсулін 55% коштів, а решту шукайте на місцях. А де ці кошти брати, якщо нам скасували податки від оренди землі? Це як ситуація із коронавірусом, коли все на собі тягне місцева влада та підприємці.
Голова Великодимерської ОТГ Анатолій Бочкарьов:
На мою думку, всі повноваження мають бути в тергромадах. Повинна бути сильна територія, зрозумілий розпорядок керування, починаючи від меж ОТГ і закінчуючи внутрішнім порядком. Закон про децентралізацію стосується всіх: хто хотів, той об’єднався, хто не хотів, той по цей день продовжує чогось очікувати. Сьогодні вже, напевно, вичерпався час для цих територій, треба розпочинати господарювати, держава не може йти у них на повідку, цей процес потрібно завершувати. Загалом повинна бути центральна державна концепція, виходячи із економічних і соціальних потреб. Управління територіями однозначно має відбуватися в межах населених пунктів. Як за кордоном, де державна власність також передана в управління органам місцевого самоврядування, громадам, і у населення, відповідно, з’являється відповідальність за своє майно.
Голова Студеніківської ОТГ Марія Лях:
Я вважаю, що це знову буде концентрація повноважень в руках центральної влади. Хочеться вірити, що процес децентралізації не буде зламаний. Для громад, які об’єдналися і увійшли в цей проєкт, це буде дуже болюче рішення. Громади переживають, і я особисто теж. Наприклад, наша ОТГ фінансово забезпечена, її можуть також приєднати до міста обласного значення чи райцентру, для сільської громади – це буде катастрофа. Не буде у села можливості розвиватися, запрошувати інвесторів і створювати для них умови. Буде розвиватися лише центр, а села, як такі, просто зникнуть. Працюючи третій рік, населення нарешті повірило у місцеву владу і в те, що можна жити по-іншому, будувати і працювати краще, ніж при тих колгоспах. І це все завдяки прийнятому закону про децентралізацію. Мене штурмує населення і запевняє, що готове перекривати дороги і звертатися в Кабмін, до Верховної Ради, Президента, аби відстоювати ці можливості села. Міста і так розвивалися, а села занепадали. Ми об’єдналися з селами із дуже занедбаною інфраструктурою. Ми за ці декілька років стільки зробили, скільки не було зроблено за період незалежності і 20 років радянської влади. Ми нарешті відійшли від тої радянщини, яка зробила населення пасивним. Сьогодні всі – активні учасники життя громади. Всі сподівалися, що об’єднавшись, ми матимемо власну законодавчо затверджену громаду.
Голова Пісківської ОТГ Анатолій Рудніченко:
Найцінніше – це час, а він спливає. І це має розуміти кожен посадовець. А тут же, щоб вибити якесь рішення чи розпорядження у КОДА для виділення земельної ділянки і року не вистачить. Безліч подібних питань і нас ніхто не чує, не дають розвиватися, маленькі підприємства просто жевріють.
Повноваження так і не були повністю передані на місця, щоб мати можливість вирішувати навіть ті ж питання з електроенергії, опалення тощо. Я вважав, що за одну каденцію встигну зробити все замислене і створити з Пісківки курорт. Область має допомагати, а не лише контролювати. Ми щодня отримуємо купу термінових вказівок. У 2016 році була створена ОТГ і з того часу громади ніхто жодного разу не збирав і не запитав, які маємо проблеми. А найбільша проблема області – це сміття і ніхто цим не переймається. Ухвалюються закони, постанови, але ніхто не думає про наслідки. І ці закони найчастіше суперечать іншим постановам, а потім вгорі цим просто зловживають на власний розсуд. Та зберіть врешті населення та почуйте їхню думку. То говорили про префекти, а тепер, що залишаються районні ради. Але ж, які вони матимуть тепер повноваження? Ніхто по сьогоднішній день нічого не знає і не розуміє. Сьогоднішні урядовці просто не відповідають своїм займаним посадам.
Нагадаємо, як раніше повідомляла KV, в Мінрозвитку громад вперше презентували варіативну карту розподілу 24 областей України за округами в рамках реформування місцевого самоврядування. За останніми даними, Київщину планують розділити на шість округів. Також реформа передбачає впровадження оновленої трирівневої моделі адмінтерустрою. Та така конфігурація неочікувано викликала хвилю гарячих диспутів між тергромадами та експертами.
Розгорнулася на Київщині боротьба і навколо визначення адмінцентрів нових укрупнених округів. Так, дискусія виникла навколо центру майбутнього Ірпінського району. Потенційний центр за географічною і транспортною доступністю керівники тергромад Київщини бачать саме в селищі Бородянка, а не в місті Ірпінь. Керівники ОТГ сподіваються, що їхні думки про формуванні проєкту таки врахують.
Додала проблем громадам і пандемія COVID-2019. Адже секвестр бюджету залишив ОТГ без засобів для існування та боротьби з епідемією. Громади вже скорочують кошти на утримання інфраструктури та ряд програм. Через “податкові канікули” громадам вже нічим платити за опалення, світло, нема за що ремонтувати дороги та школи. Ненадходження коштів до громад і їх безпосередня відсутність призведе до глобальної проблеми – знищення децентралізації та до залежності ОТГ від центральної влади.
Читайте:
Проект Децентрализация: Софиевская и Петропавловская Борщаговки не спешат объединяться
Проект “Децентрализация”: Войти в Озернянскую ОТО готовы лишь два сельсовета из шести
Проект “Децентрализация”: Великодымерская теробщина этой осенью идет на выборы
Проект “Децентрализация”: Медвинская теробщина идет на выборы в неполном составе
Проект “Децентрализация”: Фурсовская теробщина может лишиться части бюджета
Проект “Децентрализация”: Села Переяслав-Хмельницкого района отказались примкнуть к городу
Проект “Децентрализация”: Кагарлыкская теробщина объединит город и 26 сельсоветов
Проект “Децентрализация”. Политические амбиции мешают состояться большой Боярской теробщине
Проект “Децентрализация”: Тетиевская терробщина готовится к выборам в декабре
Проект "Децентрализация". Узинской терробщине придется поработать над развитием
Проект “Децентрализация”: КОГА тормозит назначение выборов в Циблевской терробщине
Проект “Децентрализация”: Гостомельская ОТО пойдет на выборы только в составе Киево-Святошинского района
Проект “Децентрализация”: Студениковская терробщина готовится к выборам в декабре
Проект “Децентрализация”: Предусмотренная Кабмином Дымерская ОТО может не состояться
Проект “Децентрализация”: Мироновская терробщина ждет позитивного вывода от КОГА
Проект “Децентрализация”: Ржищевская терробщина может стать проблемой для Кагарлыкского района
Проект “Децентрализация”: Ходосовская терробщина может объединить села трех районов
Проект “Децентрализация”: села Ставищенского района готовы митинговать против объединения
Проект “Децентрализация”: Яготинская терробщина не спешит на выборы
“Проект Децентрализация”: Создание Боярской ОТО дошло до суда
Проект “Децентрализация”. Сельсоветы потенциальной Вороньковской ОТО не готовы объединяться
Проект “Децентрализация”: Власти Згуровщины не готовы терять полномочия
Проект “Децентрализация”: Потенциальная Дмитровская терробщина уже год дожидается выборов
Проект “Децентрализация”: Гребенковская терробщина не может быть создана без согласия двух сельсоветов
“Проект Децентрализация”: Создание потенциальной Бышевской ОТО остановилось в 2015 году
Проект “Децентрализация”: Козин поборется за право быть центром терробщины
Проект “Децентрализация”: Пирновская терробщина может быть создана только принудительно
Проект “Децентрализация”: Процесс объединения в Барышевке даже не начали
Проект “Децентрализация”: Терробщина с центром в Украинке может быть названа Трипольской
Проект “Децентрализация”: Рожновская терробщина не может определиться с центром
“Проект Децентрализация”: Обухов может присоединить окрестные села
Проект “Децентрализация”: Иванковская ОТО поборется за зону отчуждения
Проект “Децентрализация”: Ташанская терробщина год ждет позитивного вывода КОГА
Проект “Децентрализация”: Березанская терробщина будет проходить процедуру создания ОТО заново
Проект “Децентрализация”: Володарский район не планирует объединяться в ближайшее время
Проект “Децентрализация”: Полесский район этим летом планирует начать процесс объединения
Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО может объединить не все сельсоветы
Проект “Децентрализация”: Ракитнянский район может объединиться в две терробщины
Проект “Децентрализация”: Калиновская терробщина может быть создана с разрешения Кабмина
Проект “Децентрализация”: Белая Церковь может присоединить три сельсовета
Проект “Децентрализация”: В Броварском районе может появиться Придеснянская терробщина
Проект “Децентрализация”: Потенциальная Вишневская ОТО начала процесс объединения
Проект “Децентрализация”: Германовка и Григоровка Обуховского района хотят быть центрами одной ОТО
Проект “Децентрализация”: Сельсоветы Таращанского района не хотят объединяться в терробщину
Проект “Децентрализация”: Процесс создания Чабановской терробщины стоит на месте
Проект “Децентрализация”: Скандальная Бучанская ОТО первой на Киевщине воспользовалась законом о присоединении
Проект “Децентрализация”: Потенциальная Томашовская терробщина объединит два района Киевщины
Проект “Децентрализация”: Ржищев начал присоединять села двух районов
Проект “Децентрализация”: Потенциальная Бородянская терробщина готова идти на выборы
Проект “Децентрализация”: Фастов планирует присоединить окружающие села
Проект “Децентрализация”: потенциальная Киево-Святошинская терробщина разделилась на две ОТО
Проект “Децентрализация”: КОГА утвердила Мироновскую терробщину
Проект “Децентрализация”: Заборский сельсовет не отдадут Боярке
Проект “Децентрализация”: Барышевская ОТО готовится к выборам
Проект “Децентрализация”: вялое руководство, имитация объединения и недостаточный результат
Проект “Децентрализация”: Обухов планирует присоединить один сельсовет
Проект “Децентрализация”: Березань присоединила пять сельсоветов
Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО не пошла на зимние выборы из-за бездействия КОГА
Проект “Децентрализация”: Ковалевскую терробщину за один день утвердили в КОГА и отправили на выборы
Проект “Децентрализация”: жители Клавдиево-Тарасово просят президента ускорить их объединение
Проект “Децентрализация”: выборы в терробщинах Киевщины под угрозой срыва
Проект “Децентрализация”: 4 сельсовета Иванковского района тормозят создание терробщины
Проект “Децентрализация”: в Бузовском сельсовете скандал из-за присоединения к Ирпеню
Проект “Децентрализация”: потенциальная Вишневская терробщина готовится подавать документы в КОГА
Проект “Децентрализация”: в Ирпене со скандалом пытаются присоединить два сельсовета
Проект “Децентрализация”: Полесский район отложил объединение на следующий год
Проект “Децентрализация”: еще 6 сельсоветов могли бы присоединиться к Ржищеву
Проект “Децентрализация”: терробщины Киевщины просят парламент провести объединение по закону
Проект “Децентрализация”: Киевщина оказалась в числе аутсайдеров рейтинга формирования ОТО
Проект “Децентрализация”: терробщинам Киевщины урезали дотацию на содержание школ и больниц
Проект “Децентрализация”: сельсоветы Белоцерковщины просят Киевоблсовет ускорить их присоединение к городу
Проект “Децентрализация”: Гройсмана просят разобраться с объединением территориальных общин на Згуровщине
Проект “Децентрализация”: протестующий Ворзель войдет в состав Бучанской ОТО
Проект “Децентрализация”: Киевская ОГА одобрила создание Томашовской терробщины
Проект Децентрализация: в Васильковском районе может появиться Калиновская терробщина
Проект Децентрализация: КОГА утвердила создание Глевахской ОТО
Проект Децентрализация: Созданию Макаровской ОТО угрожает новоявленная Комаровская община
Проект Децентрализация: Ташанская терробщина готова идти на выборы
Проект Децентрализация: Гребенковская терробщина поборется за положительное заключение КОГА
Проект Децентрализация: Гатное и Вита-Почтовая хотят спастись от столицы совместным объединением
Проект Децентрализация: Гостомель борется с Ирпенем за создание отдельной общины
Проект “Децентрализация”: администрация Терещука выдала общинам Киевщины еще два позитивных вывода
Проект “Децентрализация”: Калиновская община Броварского района может объединить четыре сельсовета
Проект “Децентрализация”: Сельсоветы Фастовского района надеются успеть добровольно объединиться в Кожанскую ОТО
Проект “Децентрализация”: теробщины Киевщины жалуются на нехватку инфраструктурной субвенции
Проект “Децентрализация”: судебное дело о присоединении Заборья к Боярке рассмотрят заново
Проект “Децентрализация”: смена власти в Копылове заблокировала создание Березовской терробщины
Проект “Децентрализация”: села Бориспольщины хотят спастись от города созданием Золочевской общины
Проект “Децентрализация”: КОГА утвердила создание Обуховской терробщины
Проект “Децентрализация”: Гоголевская община продолжит объединение после утверждения перспективного плана
Проект “Децентрализация”: процесс утверждения Вишневской общины может затянуться до конца года
Проект “Децентрализация”: Козинскую общину Обуховского района могут исключить из перспективного плана
Проект “Децентрализация”: в Бородянском районе суды тормозят объединение общин
Проект “Децентрализация”: Островская община просит президента Зеленского разобраться с решениями КОГА
Проект “Децентрализация”: села потенциальной Боровской ОТО может переманить новоявленная Мотовиловская община
Проект “Децентрализация”: миллионные долги могут оставить жителей Калитянской ОТО без воды и света
Проект “Децентрализация”: Таращанский район может разделиться на две общины
Проект “Децентрализация”: теробщины Киевщины недополучают налоги за землю
Проект “Децентрализация”: бюджеты четырех теробщин Киевщины оказались под угрозойПроект “Децентрализация”: Киевщину могут поделить на шесть районовПроект “Децентрализация”: пять теробщин Киевщины хотят расшириться за счет окрестных сел
Проект “Децентрализация”: села на Васильковщине, рассорившиеся из-за реформы, могут объединить насильно
Проект “Децентрализация”: Киевская ОГА дала сельсоветам последний шанс добровольно присоединиться к ОТО
Проект “Децентрализация”: Бориспольщина и Белая Церковь не определились с центрами развития теробщин
Проект “Децентрализация”: общины Киево-Святошинского района требуют от КОГА пересмотреть состав и количество местных общин
Проект “Децентрализация”: Киевоблсовет просит ВРУ и Кабмин разобраться с проблемными селами Киевщины
Проект “Децентрализация”: вокруг потенциальной Боярской теробщины разгорелся новый скандал
Проект “Децентрализация”: КОГА может вынести негативный вердикт потенциальной Пристоличной ОТО
Проект “Децентрализация”: села Киево-Святошинского района спешно взялись за объединение
Проект “Децентрализация”: Бориспольщину разделят на шесть теробщин
Проект “Децентрализация”: потенциальная Березовская ОТО под угрозой срыва
Проект “Децентрализация”: судьбу потенциальной Феодосиевской общины решит Кабмин
Проект “Децентрализация”: Мироновская ОТО расширила границы за счет трех сельсоветов
Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО просит Кабмин откорректировать перспективный план
Проект “Децентрализация”: Обуховская ОТО поборется за окружающие села с потенциальной Козинской общиной
Проєкт “Децентралізація”: Петропавлівська і Софіївська Борщагівки проти об'єднання з Вишневим та столицеюПроєкт “Децентралізація”: села Переяслав-Хмельницького району відстоюють потенційну Гайшинську громаду
Проєкт “Децентралізація”: найгучніші провали й успіхи Київщини у 2019 році
Проєкт “Децентралізація”: Київщина увійшла в ТОП-5 областей-аутсайдерів за рейтингом формування спроможних громад
Проєкт “Децентралізація”: на Київщині стартувало примусове об’єднання громад
Проєкт “Децентралізація”: сільради Київщини знову відмовляються об’єднуватися із містянами в одну громаду
Проєкт “Децентралізація”: села Миронівського та Кагарлицького районів готові протестувати проти Ржищівської ОТГ
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини вимагають від уряду обіцяного ПДФОПроєкт “Децентралізація”: зміни в Конституцію та права громад
Проєкт “Децентралізація”: десятки громад на Київщині запізнились втрапити в перспективний план
Проєкт “Децентралізація”: Київщина виступила за ліквідацію районних рад
Проєкт “Децентралізація”: села Києво-Святошинського району погрожують перекривати дороги у разі насильницького об'єднання
Проєкт “Децентралізація”: одиниці тергромад Київщини потрапили в рейтинг потужних ОТГ України Проєкт “Децентралізація”: секвестр бюджету залишить ОТГ без засобів для існування та боротьби з епідемією
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини озброюються засобами захисту та ведуть профілактичну боротьбу з коронавірусом
Проєкт “Децентралізація”: Ірпінь та Бородянка поборються за звання райцентру субрегіонального рівняФото: коллаж KV
КиевVласть
6 квітня 2020 г. 18:00
Раздел: Територія розуму
Під шумок “короновірусу” з Київського бюджету крадуть 670 мільйонів. Чия це афера і хто за нею стоїть
В цей тяжкий для країни і міста час, коли важко знайти зайву тисячу гривень, щоб профінансувати невідкладні медичні чи соціальні потреби, група шахраїв вступивши у змову з посадовими особами Департаменту економіки та інвестицій КМДА (а можливо із більш високими посадовцями), через договірне судове рішення намагаються привласнити 671 млн бюджетних коштів міста.
Господарський суд м. Києва 23 грудня 2019 року виніс рішення у справі № 910/17647/18, яким стягнув солідарно з Київської міської ради, Київської міської державної адміністрації (тобто з міського бюджету) та Департаменту економіки та інвестицій КМДА на користь якогось ТОВ “Київ термінал” (аналог “Рога і копита”) – 25 мільйонів доларів США (671576672 грн 63 коп. та ще 153 тис. судового збору).
Читайте: Разрыв инвестдоговора на реконструкцию Харьковской площади обойдется киевлянам в 670 млн гривен
Збитки були нанесені начебто тим, що з цим “Київ терміналом” в 2013 році було розірвано інвестиційний договір”, укладений ще в 2007 році, на реконструкцію Харківської площі”, правда ці “Рога і копита” (Київ термінал) насправді не інвестували у цю реконструкцію ламаного шеляга, а тому вони не мали первинних бухгалтерських документів на підтвердження понесених збитків.
Що ж вони зробили, як викрутились?
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Не дивлячись на те, що договір з ними розірвали ще у 2013 році (і до речі, – за їх згодою), три роки вони нічого не робили, щоб стягнути ці, начебто збитки, а в 2016 році, коли вже мав закінчуватись строк зберігання більшості первинних бухгалтерських документів, замовили оцінку понесених збитків, у якогось дочірнього підприємства “Бейкер Тілі Україна консалтинг” – яке, ну зрозуміло, підтвердило ці псевдо збитки. А хто б сумнівався?
Після цього, можна було спокійно знищувати первинні бухгалтерські документи, вірніше оформляти їх знищення, у зв’язку з відсутністю такових.
Потім, “Київ термінал” жде ще 3 роки (ну щоб не можна було перевірити уже висновок самого “Бейкер Тілі”) і лише в 2019 подають позов про стягнення збитків.
Як ви думаєте, представники Київради, КМДА чи Департаменту економіки та інвестицій у цьому суді, може заявили клопотання про витребування первинних бухгалтерських документів – ну щоб перевірити, чи були реальні господарські операції та витрати і на які суми, може витребували з банку платіжні документи – чи оплачував “Київ термінал”, якісь витрати, чи може витребували інформацію з податкової – чи оформлялись якісь податкові накладні на надані кимось ТОВ “Київ термінал” послуги? Ну чи були такі послуги? – НЄ?! Нічого цього наївні і довєрчіві юристи, що представляли наші з вами інтереси у цьому суді не зробили.
Натомість, високі договірні сторони (і позивач і представники відповідачів) полюбовно заявили клопотання про проведення експертизи, але якої – чи правильно порахував отой “Бейкер тілі Україна консалтинг” нанесені збитки.
І Одеський науково-дослідний інститут судових експертиз, як кажуть, перебивши математику, дійшов висновку, що математичних помилок у ньому немає.
Але ніхто не перевіряв, чи були дійсно такі господарські операції, які начебто здійснив “Київ термінал” і чи він ніс реальні витрати, а не намальовані на бумазі.
І прикрившись лукавою експертизою Одеського інституту судових експертиз, високі договірні сторони радісно потирають руки в очікуванні – бабло, бабло, бабло – 670 лямів гривень, це 25 лямів зелені – яхти, тьолки, вілли.
Правда, щоб прикрити зад, Департамент економіки та інвестицій, на всяк випадок, в останній момент, таки подав апеляцію і тепер консіціонери цього проекту ждуть 7 квітня, коли суд апеляційної інстанції додатково узаконить цю аферу.
Викликає подив незрозуміла позиція керівництва Київради.
Київраду, КМДА і Департамент економіки та інвестицій представляли, якісь Бондар-Дякуновська, Козаченко, Верес і Свербивус. Жоден з них не є юристом Київради, чи КМДА, всі вони від Департаменту економіки та інвестицій, хоча і Київрада і КМДА такі ж самі відповідачі, як і Департамент.
У мене в Управлінні правового забезпечення Київради є знайомі юристи, які повідомили мене, що їм категорично заборонили сунути свого носа у цю справу і підходити до неї на гарматний постріл?
А хто у нас може дати вказівку цілому Управлінню правового забезпечення Київради – не заважати представникам Департаменту економіки та інвестицій зливати цю справу у суді??!
Хто у нас такий могутній і може приймати такі рішення, як ви думаєте?
Небезпека ситуації полягає і у тому, що через карантин, судді обмежують доступ до судових засідань вільних слухачів – по суті зараз ідеальний час для судової корупції і прийняття злочинних рішень і я дуже боюсь, що втіхаря, без присутності громадськості і преси 7 квітня в Північному апеляційному господарському суді (м. Київ, вул.. Шолуденка, 1) можуть узаконити цю аферу, рішення суду набере чинності і з міського бюджету стягнуть 671 млн, поставивши на межу катастрофи фінансування медичних, соціальних чи інших потреб міста.
“Смутниє прєдчуствія” посилюються і тим, що наразі, через карантин, знімається з розгляду більшість справ – але ця справа з розгляду не знята. Її дуже хочуть провести.
Тому, громадськість має залучитись — і не дати Кличку вкрасти 670 мільйонів коштів громади.
Додатки: копія рішення Господарського суду м. Києва від 23.12.2019 року у справі № у справі № 910/17647/18
Олександр Дядюк, голова правління ГО “Кияни об’єднуємось”
Джерело
КиевVласть
23 березня 2020 г. 09:00
Раздел: Територія розуму
Чи вдасться під час карантину “протягти” суцільні рубки на 70 га заповідних лісів Київщини
Міністерством екології та природних ресурсів України було схвалено клопотання про створення Національного природного парку "Приірпіння і Чернечий ліс” на території, де здійснює лісогосподарську діяльність БЛДС ще у 2016 році. Передували цьому рішенню круглі столи в Київській обласній раді у зв’язку з численними зверненнями громадськості, коли був поставлений у 2015 році історичний рекорд БЛДС з рубок – більше 320 тис. куб. метрів за рік!
При КОДА створили робочу групу щодо створення Національного парку, чергове її засідання відбулось 12 вересня 2019 року. Позиція ректора НУБіП дивує і водночас обурює: повне ігнорування чудової можливості реорганізувати БЛДС у Національний парк і зосередитись саме на науково-освітній діяльності установи, як написано в її Статуті.
Замість цього я бачу Звіт з намірами щодо чергових рубок, тепер вже суцільних, головного користування на територіях, по яким прийнято рішення про заповідання. Частина з них входить до так званої Смарагдової мережі – це міжнародні зобов’язання нашої країни щодо охорони лісів. Не знаю куди дивиться Міністр освіти і науки, як можна дозволяти масштабну комерційну діяльність під прикриттям мантій освітян.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Сонячної докарантинної середи, 11 березня, Боярською лісодослідною станцією, відокремленим підрозділом НУБіП (БЛДС), були зібрані громадські обговорення в межах процедури оцінки впливу на довкілля. Це нововведення прийшло до нас з ЄС, де ще з 1985 року була прийнята загальноєвропейська директива, яка передбачає проведення попередніх обговорень і залучення громадськості в процедурі погодження діяльності, що може мати значний екологічний вплив.
Україна взяла на себе відповідні зобов’язання з грудня 2017 року, перші “ластівки” спроб діалогу щодо раціонального природокористування бачимо зараз. Так, БЛДС зараз оцінює вплив суцільних рубок головного користування, що мають намір здійснити у 2020 році, загальним обсягом 22,26 тис. куб. м. Це приблизно еквівалент 70 га живого лісу. Номер реєстраційної справи в “Єдиному реєстрі з оцінки впливу на довкілля” 2019814216.
Захід було організовано у найвіддаленішій локації, посеред робочого тижня в першій половині дня. Напевне, з розрахунком побачити якнайменше місцевих жителів. Та приїхали кілька десятків представників громад Боярки, Бобриці, Віти-Поштової, Дзвінкового, Чабанів. Неочікуваність розвитку подій стала зрозумілою відразу: для реєстрації учасників було передбачено цілих два аркуші на 20 чоловік, то ж організаторам терміново довелось шукати копір і додавати ще кілька сторінок, процес розтягнувся хвилин на двадцять.
Під час виступів швидко стала зрозуміла різниця в оцінці ситуації двома сторонами. Працівники БЛДС, що презентували Звіт, здається, не зрозуміли суть оцінки впливу на довкілля і робили акцент на виробничій інформації щодо показників ефективності лісогосподарювання, “стиглості лісу”, видам рубок, організації лісозаготівель. В той час представники громад акцентували увагу саме на довкіллі, лісові як сталій екосистемі, посеред якої вони живуть, близькості чотиримільйонного мегаполісу, ставили питання щодо впливу на екологію, повітря, здоров’я, популяції тварин і рослин. Загалом слухання тривали більше трьох годин, і, схоже, для працівників БЛДС багато інформації, отриманої під час них, стало справжнім відкриттям.
Найбільше градус піднявся, коли звернули увагу, шо в тексті Звіту вказано, що землі лісового фонду ВП НУБІП України/Боярської ЛДС не входять до міжнародної Смарагдової мережі.
Смарагдова мережа (Emerald Network) – це мережа, що включає території особливого природоохоронного інтересу. Конвенція про охорону дикої флори та фауни і природних середовищ існування в Європі (Бернська конвенція) набрала чинності у 1982 році, на цей час до Конвенції приєдналась 51 сторона, включаючи країни Європейського Союзу. З 1 травня 1999 року до Бернської конвенції приєдналася й Україна. Мало того, що в тексті Звіту вказана неправдива інформація, так на сторінці 131 Звіту в розділі відповідей на запити від громадян "Чи входить місце планованої діяльності у межі території Смарагдової мережі Європи?” лісокористувач поставив коментар “пропозиція врахована”.
Чи це помилка виконавця, чи свідомий службовий підлог, то тема окремого розслідування. А правдивою є інформація, що 3-9 грудня 2019 року у місті Страсбург 6 тис. 094 га під назвою “PRYIRPINNYA AND CHERNECHIY FOREST” з кодом UA0000338 включено в оновлений перелік об’єктів офіційної Смарагдової мережі.
Безумовно, цікавою є відповідь на питання “Як трактувати підпис під неправдивою інформацією, що могла призвести до рубок на територіях, щодо яких Україна має міжнародні зобов’язання, керівника БЛДС Карпука А.І.?”…
“Сторінка 42 Звіту, де червоним виділена зона лісового фонду БЛДС, який нібито не входить у зону міжнародної Смарагдової мережі”
“Території Забірської, Княжицької, Бобрицької, Боярської, Віта-Поштової, Лісниківської, Хотівської, Ходосівської сільських рад загальною площею 6 094 га, що ввійшли з грудня 2019 року до переліку Emerald sites”
Загалом перелік порушених вимог ст.6 ЗУ “Про оцінку впливу на довкілля” щодо “Звіту з оцінки впливу” на довкілля був значним. Виділю з них окремо ще два.
По-перше, Закон вимагає оцінку впливу стану фауни, флори, біорізноманіття. В таблиці 1.8 Звіту є "Перелік раритетних видів вищих судинних рослин, міжнародного, національного та регіонального рівня охорони поширених біотопами лісових територій ВП НУБіП України “Боярська лісова дослідна станція". Водночас у Звіті відсутні конкретні дані (квартально-видільний перелік) щодо розташування рідкісних видів, занесених в Червону книгу України в редакції 2009 року чи тих, що в містяться в додатках 1,2,3 Бернської конвенції, не описані методи оцінки впливу рубок на такі види.
На сторінці 102 Звіту вказано, що “Під час провадження планованої діяльності ВП НУБіП України “Боярська ЛДС”, у відповідності до вимог до ЗУ “Про тваринний світ” забезпечуватимуться “збереження умов існування видового і популяційного різноманіття тваринного світу в стані природної волі; збереження цілісності природних угруповань диких тварин; охорону середовища існування, умов розмноження і шляхів міграції тварин; недоторканість ділянок, що становлять особливу цінність для збереження тваринного світу; розроблення і здійснення заходів, які будуть забезпечувати збереження шляхів міграції тварин.” На жодне з уточнюючих запитань як це може забезпечити без поквартальної прив’язки ареалів рідкісних і цінних біотопів відповіді представники громадськості не отримали. Очевидно, що суцільна вирубка майже 70 га лісу матиме суттєвий негативний вплив на охоронювані види і відповідно Звіт щодо цього питання має бути доопрацьований.
По-друге, Згідно Закону, вимагається оцінка впливу на соціально-економічні умови та здоров’я населення. В тексті Звіту написано лише, що вплив запланованих рубок має позитивний характер, йдеться про “забезпечення паливною сировиною місцевого населення і закладів соціальної сфери” і “поповнення доходів місцевих бюджетів”. Щодо місцевих бюджетів. На громадських слуханнях прозвучала інформація щодо розміру оплати більше 4 млн грн в місцеві бюджети рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів (“пеньковий збір”), при цьому загальний розмір власних доходів бюджетів 16 сільських і міських рад, на території яких планує рубки БЛДС, що був оприлюднений в процесі підготовки громад до об’єднання, складає більше 600 млн грн. Тобто економічна діяльність з рубки лісу може дати до 0,7% доходів місцевих бюджетів, що ніяк не співставно з вартістю втрат громад по іншим соціально-економічним аспектам (зокрема рекреаційний капітал територій), оцінки ніякої БЛДС не проводилось з цього приводу.
Щодо “забезпечення паливною сировиною місцевого населення і закладів соціальної сфери” – не наведено і не надано жодних документів. Водночас присутні в залі зацікавились іншою стороною рубок – офіційними документами щодо поставок деревини на лісопилки в с. Дзвінковому, коли хтось із присутніх дав інформацію, що всі вони належать депутатам сільради.
Щодо впливу на здоров’я більше ніж 150 тис. людей, що проживають на території, де оголошено про намір провести суцільні рубки, у Звіті на с.92 є одна лише фраза, що “..вплив допустимий”. На уточнююче запитання на слуханнях “Хто і як рахував цю допустимість?” відповіді не отримано. Парадоксальність ситуації полягає в тому, що намір здійснювати рубки без розрахунку оцінки прямого впливу на здоров’я ста тисяч людей, оголошено для забезпечення роботою всього 109 працівників БЛДС. Присутні на слуханнях представники громад запропонували взяти на інші роботи в місцеві ради всіх працівників БЛДС і припинити діяльність зі знищення цінних для жителів рекреаційних ресурсів.
Як підсумок, в Міністерство енергетики та захисту довкілля люди пообіцяли відправити десятки звернень з обгрунтуванням – чому необхідно надати відмову у висновку щодо Звіту з оцінки впливу на довкілля. Громадськість налаштована оптимістично щодо захисту лісу. Тим більше, що вже були прецеденти відмови Міністерством саме з причини неврахування належності лісів до Смарагдової мережі. З Роменським агролісгоспом це сталось у 2019 році.
Роман Іваненко, ініціатор проєкту “Казкове село Бобриця”
КиевVласть
20 березня 2020 г. 12:00
Раздел: Тексти
Василь Новицький: “Жодній державі світу не під силу зберегти тваринний світ без допомоги мисливців”
Полювання є досить поширеним хобі серед українців. Втім навколо нього існує багато міфів. Дехто вважає, що мисливці лише знищують природу, а для когось мисливець та браконьєр – тотожні. Такі хибні думки можна почути навіть від народних депутатів Верховної Ради (ВР), котрі нещодавно запропонували низку законопроєктів, які, на думку мисливської спільноти, зруйнують цілу галузь. Мисливці також пропонують зміни до законодавства та збираються не допустити прийняття шкідливих, на їх думку, законодавчих ініціатив. Про це в інтерв’ю KV розповів голова науково-технічної ради Всеукраїнської асоціації мисливців та користувачів мисливських угідь, доктор сільськогосподарських наук за спеціальністю “Екологія” Василь Новицький (на фото).
Всеукраїнська асоціація мисливців та користувачів мисливських угідь (далі – Асоціація), як розповів Василь Новицький, на сьогодні має 24 регіональні представництва, а також жіночий підрозділ "Діана-Магнум", об'єднує понад сотню користувачів мисливських угідь та декілька сотень фізичних осіб-членів Асоціації.
Асоціація не має своїх мисливських угідь, натомість займається об’єднанням їх користувачів, виступає як комунікатор, в тому числі на парламентських слуханнях та в міністерствах. Асоціація також займається законотворчою діяльністю, наприклад, подає законопроекти про внесення змін до різних законів, зокрема про жорстоке поводження з тваринами, про мисливське господарство та полювання, про тваринний світ, кримінальний та адміністративний кодекси.
Серед членів Асоціації багато вчених-екологів, лісівників, спеціалістів у галузі мисливства. Партнерами Асоціації є Українське товариство мисливців та рибалок (УТМР), Товариство лісівників України, Федерація мисливського собаківництва України.
Головною метою Асоціації є створення нової та удосконалення діючої нормативно-правової бази з питань ведення мисливського господарства, формування об’єктивної громадської думки про мисливське господарство та позитивного образу мисливця як людини, котра дбає про довкілля.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
В інтерв’ю KV Василь Новицький розповів про те, як запропоновані до розгляду у Верховній Раді (ВР) законопроєкти можуть знищити мисливську галузь та призвести до спалаху сказу, чому заборона полювання на лося не призведе до збільшення його поголів’я, та досвід Білорусі у збільшенні поголів'я зубрів в той час, коли в Україні вони майже зникли.
KV: Розкажіть про законопроєкти, що зараз подані та розглядаються у ВР. Як запропоновані законопроєкти №2448 (автор законопроєкту – депутат Олександр Качура (фракція “Слуга народу”) написав заяву про відкликання після інтерв’ю), №2351, №0870 та №2232 вплинуть на мисливську галузь в Україні?
Василь Новицький: На сьогодні подано чотири таких законопроєкти. Два з них прийняті в першому читанні, два зареєстровані.
Законопроєкт №0870 перейшов ще з переднього скликання ВР – він стосується заборони використання свинцевого шроту у водоохоронних зонах. Але вони не виділені в натурі, і за цим законом можна буде заборонити будь-яке полювання на качку зі свинцевим шротом. Але металева форма свинцю, за даними ЄС, займає лише долі відсотку від забруднення свинцем довкілля, основне – це вихлопні гази та заводські стоки. Але зоозахисники борються чомусь лише зі шротом.
В цьому законопроєкті піднімається питання занесення вовка в охоронювані види за вимогами Бернської конвенції, хоча вона у нас прийнята із застереженнями якраз по цьому виду. Тож вовк в Україні стане умовно червонокнижним видом.
Також перше читання пройшов законопроєкт №2351, який стосується багатьох сфер – і мисливців, і лісівників, і навіть тваринників. Цим законопроєктом передбачається, якщо по-простому, що рішенням сільради можна заборонити полювання або лісокористування на певній території. За законопроєктом, якщо сільрада знаходить реліктовий для своєї території вид, в радіусі 500 м від цього виду можуть заборонити лісокористування та полювання. Радіус 500 метрів – це 75 гектарів. Дві-три рослини, пару гнізд, і на території лісгоспу можна заборонити полювання і лісокористування.
Також цей законопроєкт вносить правки до закону про жорстоке поводження з тваринами, зокрема, ним забороняється позбавляти життя тварин до втрати свідомості. Таким чином він блокує роботу норкових ферм, птахофабрик, всіх забійних комбінатів.
Також цей законопроєкт частково дублює інший, №2232, який забороняє регулювання чисельності бродячих котів і собак. Законопроєкт №2351 дозволяє комунальникам залишати бродячих котів та собак в містах і селах. Якщо раніше комунальники мали їх відловлювати, то зараз можна просто стерилізувати, кліпсувати та випустити назад в “ареал перебування”.
KV: Але ж зараз по Києву теж бігають чіповані собаки.
Василь Новицький: Наскільки мені відомо, ці чіповані собаки стерилізовані благодійним фондом, а позначки повідомляють комунальникам, що ці собаки несуть найменшу загрозу, в плані свого розмноження, але не агресивності. Але згідно діючому законодавству про жорстоке поводження з тваринами, безпритульні собаки та коти мають бути відловлені та перебувати у спеціальних закладах для перетримки або у притулках.
KV: А що з приводу двох інших законопроєктів?
Василь Новицький: Сумновідомий законопроєкт №2232 містить в собі три блоки. Зоозахисники прикриваються першим блоком – забороною станцій для притравки мисливських собак.
На жаль, наші зоозахисники при написанні законів маніпулюють фактами. Наприклад, брехня, що в Європі немає контактної притравки. В ЄС контактна притравка є у Франції, Словенії та Словаччині. А законопроєкт №2232 забороняє навіть безконтактну притравку, котра є в кожній європейській країні, хоч вона і неефективна! Франція свого часу залишала контактну притравку, бо мала проблему з лисицями, і з ними треба боротись.
Щодо гуманності цього законопроєкту теж виникають питання. Це вибіркова гуманність. Сьогодні на десятку притравочних станцій є близько 100 лисиць. Припустимо, зоозахисники рятують тих 100 лисиць від жорстокого поводження. Натомість в поле випускають десятки тисяч норних собак, абсолютно не підготовлених до контакту зі звіром. В результаті отримаємо тисячі покалічених лисиць, тому що собаки не навчені. Вони будуть помирати в природі, переносити коросту, сказ. Також отримаємо тисячі покалічених собак! Де гуманність?
Другий блок – повна заборона регуляції чисельності бродячих котів та собак у природних екосистемах.
Але ж при цьому не пропонується жодна альтернатива! Є досвід Аргентини та Австралії з безконтрольного розповсюдження домашніх тварин, де бродячі собаки та коти знищили біорізноманіття.
В Угорщині чиновники відзвітували перед громадянами, що мисливці в маленькій Угорщині відстріляли, здається, 6,5 тис. бродячих собак.
Польща має велику проблему, бо бродячі коти щороку вбивають сотні мільйонів диких тварин.
Скільки в Україні бродячих котів та собак – достеменно невідомо. З іншого боку це має бути досить динамічна і непередбачувана цифра, адже має два джерела виникнення – розмноження в природі та періодичне залишення тварин людьми. Мисливці не звітують про кількість відстріляних бродячих котів та собак. Є лише звіти єгерської служби, згідно з якими 6 тис. єгерів за останні роки відстрілювали порядку 34-36 тис. бродячих котів і собак щороку Якщо ці дані екстраполювати на 350 тис. активних мисливців, отримаємо близько мільйону бродячих котів і собак. Мільйон – це лише на рік! А що буде, якщо їх перестануть відстрілювати? Це буде екологічна катастрофа. Епідемія сказу, загроза для населення, знищення біорізноманіття, зачистка території – від горобця до лелеки, від миші до лося.
Третій блок – обмеження добування шкідливих видів, таких як лисиця чи єнот уссурійський, більш відомий як єнотовидний собака, з 9 місяців на рік – до 3 місяців. В результаті в Україні може бути спалах захворюваності на сказ.
KV: А що пропонують з приводу переобліків тварин?
Василь Новицький: Четвертий законопроєкт, №2448, стосується переобліків тварин в мисливських господарствах на вимогу будь-якого громадянина України чи організації, яка має відношення, згідно статутній діяльності, до природоохорони чи екології. В 40-денний термін після проведення обліку представники громадської організації (ГО) мають право приїхати в будь-яке мисливське господарство, і провести переоблік. Це нісенітниця, бо перерахувати на початку квітня тварин, котрих рахували в лютому, за відсутністю снігового покриву, буде неможливо.
За моїми даними, ще декілька подібних законопроєктів знаходяться на стадії розгляду та реєстрації.
Останні два законопроєкти за авторством депутата Качури, котрий має високі рейтинги в колах юристів, підготовлені, на мій погляд, досить безграмотно, особливо №2448. Таке відчуття, що ні юристи, ні фахівці їх і не читали.
KV: Законопроєкт про переоблік має якісь корупційні ризики?
Василь Новицький: Законопроєкт №2448 просто суперечить конституційним нормам. Він мав би бути направлений на експертизу до комітету із запобігання корупції, оскільки має прямі корупційні ризики.
Чому зоозахисники не хочуть прописати в законопроєктах, що беруть участь у обліках? Чому їм потрібні саме переобліки? Це дуже насторожує.
Цей законопроєкт залишає більше питань, ніж слів у ньому. Серед його авторів здається чотири громадських активіста і троє вчених, котрі працюють в об'єктах природно-заповідного фонду (до речі,в ПЗФах України обліки взагалі ніхто не контролює і вони як прави і не проводяться), при цьому немає жодного спеціаліста із мисливського господарства.
Автори плутаються в термінології, в пояснювальній записці пишуть про облік мисливських тварин, а в законі – облік видів мисливських тварин.
Більшість обліків четвероногих проводиться методом суцільного прогону. Для цього треба зо два десятки фахових обліковців та стільки ж загоничів. В законопроекті пишуть, що вони можуть проводити переоблік навіть утрьох. Як можна після сорока чоловік утрьох провести переоблік? Це буде інша методика, але хіба можна результати за різними методиками між собою порівнювати?
За чий рахунок проводити переоблік? Сьогодні облік проводиться за рахунок господарства. Хто буде фінансувати бажання громадянина чи ГО повторити облік? Якщо сам цей громадянин, питання немає, хай відшкодовує. Жоден користувач не піде на такий переоблік. А три людини походять по лісу на підборах, і скажуть, що нічого з того, що в акті первинного обліку вказано, вони не побачили, і складуть інший акт, котрий навіть не зобов'язані погодити з користувачем.
KV: А яку вагу буде мати цей акт? Таку ж як облік, чи вище?
Василь Новицький: Вище, бо це ж переоблік. Вони будуть користуватись другим актом.
KV: Тобто, потім можно актом переобліку шантажувати користувача угідь?
Василь Новицький: На кожному кроці можна шантажувати. Можна надіслати “гонця”, котрий скаже, що приїдуть з переобліками і давайте щось думати. Потім можна приїхати, провести переоблік і сказати, що у нас от такий акт, давайте цей акт викупіть. Були вже прецеденти в Україні, коли під удар екорадикалів попадали лісогосподарства, за якими стояли бізнесмени, мільйонери, яких можна було шантажувати. Але саме найбагатші господарства, а не голі заповідники, сьогодні і відіграють роль найкращих резерватів для відтворення тварин в Україні!
Моя особиста думка, що цей законопроєкт є проміжною ланкою для того щоб просто зупинити мисливську галузь і закрити полювання в Україні.
KV: З якою метою?
Василь Новицький: Перша версія – відпрацювання закордонних зоозахисних грантів, котрі передбачають закриття полювання.
Але все більше користувачів схиляються до думки, що все це робиться під майбутній продаж земель в Україні. Таким чином усуваються співкористувачі, які де-юре є перепоною для земельного дерибану. А щоб прибрати співкористувачів, треба вбити мисливську галузь, в якій договора оренди землі на строк від 15 до 49 років. І ще ж є плани як уряду Гройсмана, так і теперішнього (уряду Олексія Гончарука, який відправлено у відставку, – KV) про лісову концесію.
І я вважаю, що прямий обов’язок влади спростувати ці припущення, вийти до народу, і сказати що такі законопроєкти при них не пройдуть.
KV: Які дії ви плануєте, щоб зупинити ці законопроєкти?
Василь Новицький: Буде мирний марш (після інтерв’ю у зв'язку із всеукраїнським карантином стало відомо про перенесення маршу, – KV), щоб продемонструвати владі, що нас не купка маргиналів. Ми йдемо на цей захід з двома простими вимогами.
Перша – зупинити утиски конституційних прав мисливців в Україні, і публічні звинувачення, котрі навіть з уст народних депутатів сипляться на мисливців.
Друга – зупинити нищення мисливської галузі, надати їй вектор європейського розвитку. Якщо сьогодні держава декларує своє прагнення до Європи, чому ми не євроінтегруємось в аспекті розвитку мисливської галузі?
KV: Ви маєте якесь представництво ВР? Можливо, ви внесли якісь зустрічні законопроєкти?
Василь Новицький: На останньому круглому столі у ВР, присвяченому розгляду законопроєкту №2448, нас відкрито підтримали депутати Сергій Литвиненко (фракція “Слуга народу”) та Сергій Шахов (депутатська група “Довіра”), а також помічник нардепа Дмитра Шенцева (позафракційний). Також є неперевірена інформація, що близько 40 депутатів звернулись до міністра екології Олексія Оржеля (був міністром на момент інтерв’ю, – KV) з вимогою спростувати свої слова, що мисливці для нього диковина і він сподівається, що в Україні це явище незабаром зникне.
KV: Можете прокоментувати звинувачення, що мисливці лише беруть від природи, і нічого їй не дають, нічого не створюють?
Василь Новицький: Треба визнати вину в дезінформованості гомадян і мисливської спільноти, бо наші спілки активно почали створюватись лише в 2014-2015 роках, в той час як антимисливське лобі весь час працювало. І необізнаність населення ми маємо з двох причин.
По-перше – дезінформація від антимисливців, наприклад, що немає різниці між мисливцем та браконьєром, бо і один і другий – “вбивці”.
Але і ми, мисливці, також винні, бо наша мисливська культура подекуди далека від європейської і бажає бути кращою. В цьому аспекті нам є над чим працювати, бо інколи ми самі собі створюємо антипіар поведінкою на полюванні, і це бачать пересічні мешканці.
Людям треба пояснювати, що мисливська галузь була, є і буде. І, якщо побороти мисливство, на його місце негайно прийде тотальне браконьєрство. В жодній країні світу державі не під силу зберегти тваринний світ без допомоги мисливців. Для цього треба тримати за бюджетні гроші мільйонні армії єгерів.
Мисливська галузь серед іншого регулює кількість тварин.
Наприклад, в США щороку відстрілюють понад мільйон голів оленів. Якщо цього не робити, що буде з екосистемами? Є прецеденти, коли дикими тваринами знищуються цілі ліси й поля. На жаль, зараз для України це не актуально. Але хто, крім мисливців, буде регулювати кількість лисиць, вовків, єнотів уссурійських, котрі розносять сказ? Хто буде охороняти тварин від браконьєрів? Це можуть зробити лише мисливські господарства, котрі зацікавлені в тому економічно.
KV: Наскільки значна роль мисливців у зменшенні природного різноманіття?
Василь Новицький: На початку століття львівські вчені провели дослідження, які показали, що в лісостепу України у 62% смертності диких тварин винні сільгоспвиробники, через порушення процесів механізації та використання хімії. У смерті понад 15% диких тварин винні браконьєри. Близько 12% вилучення тварин – це мисливці, решта – ДТП і так далі.
KV: Як можна боротись із браконьєрами?
Василь Новицький: З 2015 року ми бились головою об стіну, вимагаючи кримінальної відповідальності за незаконне видобування ліцензійних видів. На рівні Мінюсту ці рішення завжди блокувались. Чому? Бо система не може себе перезавантажити, ми ж знаємо, хто основні браконьєри сьогодні – судді, прокурори, поліція.
Але ми добились з 2015 до 2017 року хоча б підняття такс за відшкодування. Відшкодування за браконьєрське видобування зайця до 2017 року складало здається 200 гривень, а зараз коштує 8 тис. гривень.
В проєкті нового закону, який ми подаємо до ВР, ми знижуємо планку для кримінальної відповідальності до приблизно 10 тис. гривень. Якщо не в’язниця, то великий штраф та умовний строк. Тільки так можна побороти браконьєрство, і саме таким шляхом пішла свого часу сусідня Білорусь.
Сьогодні влада хоче передати всі природоохоронні функції, як по мисливству, так і по рибалці, екологічній інспекції. Таким чином цей орган стане монопольним, і це лякає. Хочуть ліквідувати рибоохоронний патруль, за зразком якого ми і планували створити державну мисливську варту, хочуть ліквідувати лісову охорону.
Останнім часом на рік складалось 3-4 тис. протоколів за незаконне полювання. Це дуже мало. З них всього 9% складалось екологами, решта – єгерські служби. Але досі єгерська служба користувача угідь позбавлена права затримувати порушника. Вони можуть лише затримати на своїх угіддях підозрюваного у порушенні до приїзду поліції, але це якщо їм не чинять спротив.
Якщо в Екоінспекції будуть підрозділи по охороні тваринного світу, по охороні лісових ресурсів, по охороні водних ресурсів, тоді можна працювати. Але якщо це буде одна велика структура, і на область дадуть 5 чи 10 інспекторів, котрі будуть займатись всім, це буде катастрофою.
KV: Розкажіть більше про ситуацію з полюванням на Київщині.
Василь Новицький: Київська область має свою специфіку. В першу чергу тим, що це область з великою кількістю користувачів мисливських угідь. Київщина має посилений мисливський прес на територію. Тому для Київщини дуже важливо розподіляти мисливське навантаження рівномірно по області, наприклад, працювати над тим, щоб полювання на качку було не лише по руслу Дніпра.
Важливо вести боротьбу з браконьєрством, бо там де багато населення, багато не лише мисливців, але й браконьєрів. Наприклад, в 2017 році на Київщині було складено 227 протоколів на порушників правил полювання на суму майже 60 тис. гривень.
На території Київської області також активно проводиться боротьба із хижими та шкідливими тваринами. В тому ж 2017 році було відстріляно 1 754 лисиці, 35 вовків, 147 єнотовидних собак.
Єнотовидний собака це інвазивний вид для України. Колись, за часів радянського режиму він був завезений до України, і він живе здебільшого по руслах великих річок, оскільки любить воду.
Також в 2017 році на Київщині відстріляли 1137 бродячих собак та 419 бродячих котів.
KV: Кілька років тому був скандал із забороною полюванням на лося в Україні. Можете пояснити, що тоді відбувалось?
Василь Новицький: Ситуацію з лосем я знаю досконально. Лось став жертвою дешевого політичного піару. Напади зоозахисників на полювання на цей вид були давно, був введений 10-річний мораторій на добування лося – з 1996 до 2006 року. До мораторію було 8,4 тис. голів лося, тоді казали, що цього мало, хоча не було жодного наукового висновку про оптимальну кількість лосів в угіддях України. Як фахівець, можу сказати, що для України, як південної межі ареалу лося, оптимальна кількість не перевищує 9 тис. голів. За 10 років дії мораторію в Україні залишилось 4,1 тис. голів лося.
KV: Як таке могло статись? В цьому вина браконьєрів?
Василь Новицький: Коли користувачі мисливських угідь економічно вмотивовані, вони охороняють вид. Коли вони з цього нічого не мають, вид стає нецікавим. Жоден зоозахисник не може запропонувати кращих природоохоронних інструментів, ніж економічні. Тому за 10 років мораторію ми втратили більше половини популяції лося. Другий мораторій був з 2009 до 2012 року – приросту поголів'я лосів не було.
KV: А коли мораторію не було, між 2006 і 2009 роками, як змінилась ситуація?
Василь Новицький: Приріст був дуже малий, здається 3-4%. Під час влади Януковича, коли при владі було багато мисливців, на лося відкрили полювання. З 2012 до 2017 року чисельність лося виросла на 46% – офіційно їх було 6,3 тис. Потім окремі зоорадикали зайшли до тодішнього міністра екології Остапа Семерака, і він виписав “царський указ” про заборону полювання на лося на 25 років. Цей указ заблокували Мінюст і Мінагрополітики. На цьому Семерак не зупинився, пішов на принцип, і вирішив провести заборону через Червону книгу України (ЧКУ). З'явилося “експертне заключення” яке можна кваліфікувати як “липове”, що лося в Україні не більше 1-2 тис. Потім суд першої інстанції здається визнав його оціночним судженням.
Вони прикрились цим папірцем, визнання котрого ми потім добились в суді недійсним. В результаті ми виграли суд першої інстанції.
Семерак тоді обіцяв, що проведуть всеукраїнський облік кількості лося, розроблять програму порятунку виду. Тому що ми апелювали, що в ЧКУ є вже зубр, ведмідь та рись, котрі у ній тихо здихають. Не можна просто заборонити полювання на мисливські види, які можуть бути жертвами браконьєрства. ЧКУ і закон для браконьєра не аргумент, на відміну від покарання – штрафа та в’язниці.
Міністерство екології подало апеляцію, провели комісію по ЧКУ, де не фахівці з лося проголосували за внесення його туди. Це при тому, що був звіт Інституту зоології від 2009 року про те, що занесення лося до ЧКУ при чисельності більше 5 тис. осіб є неефективним.
В апеляції суддя послався на суспільний резонанс справи, мовляв зоозахисників багато, а мисливців на суд прийшло мало. За моєю неперевіреною інформацією, була пряма вказівка з Банкової (на вул. Банковій знаходиться Офіс президента, – KV), не розгойдувати ситуацію, щоб мисливці суд програли.
Читайте: Суд вернул лося в Красную книгу Украины
Проте Семераком не було проведено ані всеукраїнського обліку, ані розроблено програму відтворення лося.
KV: Чи є статистика по кількості лося зараз?
Василь Новицький: За моїми оцінками, через браконьєрів ми вже втратили близько 2 тис. голів лося. І його може очікувати доля зубра, також занесеного в Червону книгу.
KV: Що ви маєте на увазі?
Василь Новицький: В 1991 році в Україні було десь 650 зубрів, а в Білорусі 120. Ми одразу занесли зубра в ЧКУ, а в Білорусі йому надали подвійного статусу. Це дуже проста, але дієва схема. Якщо в заповіднику добули зубра, то браконьєр сідає до в'язниці. Але мисливське господарство може купити собі зубрів і розвести їх для комерційного полювання, котре сьогодні в Білорусі коштує 20 тис. євро. В такому випадку для зубра діє статус суворо охоронюваного вида з лімітованим добуванням. Для полювання часто обирають старого зубра, котрому скоро вмирати, і його вже добуває іноземець. За 20 тис. євро у нас можна купити кормів на рік для стада в 50 голів зубрів.
Станом на минулий рік в Білорусі налічувалось 1,8 тис. зубрів, в той час як в Україні – 220. Ми втратили дві третини популяції, а білоруси наростили в 15 разів. От вам приклад дбайливого господарювання.
Я був свідком того, як відмовили у добуванні старого лежачого зубра, котрий не відходив від годівниці та майже весь час лежав. І в той час лісівники бідкались, що немає грошей на корми, бо влада вчасно не перерахувала кошти. Тоді єгер розповідав, що в Харкові є німець, бізнесмен, який хотів би добути зубра. Були б ми у Білорусі, він заплатив би гроші, і було б за що купити корми.
Але тоді зоозахисники сказали: “Хай здохне, ми приїдемо та поставимо йому хрест”. Той зубр загинув давно. Був я недавно у Конотопі, де все це відбувалось, і ніякого хреста не бачив. Прикро констатувати, але в Україні сучасний так званий “зоозахист” більше про здирництво аніж вкладення в довкілля.
Ситуація з поголів’ям лося взагалі не залежить за великим рахунком від внутрішньої обстановки в Україні. У нас живе маргінальна частина популяції, основна – у Фінляндії, Швеції, на півночі Росії. Чисельність лося в Україні залежить від чисельності саме в основному ареалі. Коли йде ріст чисельності на півночі, за пару років відбувається витіснення поголів’я на периферію ареалу, і чисельність зростає.
Після Другої світової війни в Україні було кілька сотень лосів. В 1960-ті роки полювання на нього заборонили, лося було кілька тисяч. А за 5 років – порядка 20 тис. Таке збільшення не могла статись за 5 років за рахунок народжуваності. Це була міграційна хвиля. Є дрібні хвилі в 11 років, і велика хвиля періодичністю в 70-90 років.
KV: Яка ситуація зі звірами зараз у Чорнобильській зоні?
Василь Новицький: Регулювання чисельності тварин як такого там не відбувається, час від часу туди заходять браконьєри. На сьогодні Чорнобильська зона – замкнута самодостатня екосистема, яка здатна займатись саморегуляцією.
Але переносити ті дані на територію всієї України, де лісів всього 15%, землі розорані, буде неправильно.
Відсутність полювання в Україні не призведе до таких самих наслідків, як відсутність полювання у Чорнобильській зоні. А гарантовано – навпаки!
KV: А вовки, чи інші види тварин, виходять з Чорнобильської зони, як з такого собі розплідника?
Василь Новицький: Насправді сьогодні вона є резерватом для розмноження вовка. Але точного обліку тварин там нема.
Наприклад, працівники Чорнобильської зони кажуть, що в них живе близько 1,5 тис. лося. Тому можна підрахувати, що до занесення до ЧКУ лося було не 6 тис., а близько 8 тис.
Згідно з положенням Мінекології (зараз – Мінекоенерго), саме вони мають вести моніторинг чисельності фауни, в тому числі мисливської. Але вони того не роблять, і нахабно користуються даними користувачів мисливських угідь.
Хочеться запитати в міністра екології – чому й досі ми не знаємо, скільки тварин, зокрема лосів, у Чорнобильському заповіднику, скільки їх у інших заповідниках? Чому у відповіді на наші запити щодо чисельності лося в окремих об'єктах природозаповідного фонду (ПЗФ) ми отримували відповідь “від одного до десяти”?
Коли ми співставили площі всіх об’єктів ПЗФ, а їх сьогодні 10% від площі мисливських угідь, зі всією чисельністю лося, у нас вийшло, що в цих 10% площі ПЗФ живе всього 3% лосів.
А це територія з найкращими умовами, де не ведеться полювання! Чому ж така ситуація? Чому ж тоді в ПЗФах лосей втричі менше, ніж в середньостатистичному мисливському господарстві?
А відповідь проста. На сьогодні середній об’єкт ПЗФ – зоологічна пустеля в порівнянні з нормальним середнім мисливським господарством, де є нормальна охорона. А якщо приїхати до об’єкта ПЗФ, буде стояти браконьєрська канонада.
KV: Як Україна може заробляти на мисливській галузі?
Василь Новицький: Сьогодні окупність галузі тримається на рівні 46-48%. Україна з досить посередніми зоогеографічними умовами, де немає трофейних лосів чи оленів, могла б завдяки весняному полюванню зробити цю галузь рентабельною, як в Росії чи Білорусі.
Весняне полювання можна вести на гусака, який у нас не живе, чи на самця крижня. Самець крижня, котрий не знайшов самку, руйнує перші кладки, а другі вже не життєздатні. Більш того, якщо він спарувався, а потім знайшов гніздо, він його знову зруйнує, щоб знову паруватись. Він заважає жити самкам та виводкам до відкриття полювання. Це дуже негативно б’є по приросту качки.
Чому б під час весняного полювання не відстріляти самця крижня, у присутності єгеря, все офіційно, по ліцензії?
Весняне полювання заборонили о 2004 році, яке було відкрите три сезони. Воно було заборонено, як я вважаю, з подачі східних сусідів, які таким чином усунули конкуренцію, щоб європейці їздили до них, а не до нас.
Також можна зайнятись зубром і скласти конкуренцію Білорусі, розводити інших копитних.
Для того, щоб привабити європейського мисливця, можна запровадити вольєрне полювання.
KV: Але, вибачте, де тут спортивний елемент, якщо тварина у вольєрі?
Василь Новицький: Зараз у нас є вольєри на кілька тисяч гектар. Чому це не спортивно? Ви можете день ходити і сітки не побачити. Але точно знаєте, що тварина там є, трофейна, яку ви вже замовили на сайті. Багато кому це цікаво.
Ми нікуди від цього не дінемось, якщо мова йде про заробляння грошей.
KV: Що має зробити влада для розвитку полювання як галузі економіки?
Василь Новицький: Для початку треба, щоб влада припинила займатись популізмом, і зрозуміла, що підтримка мисливської галузі має не лише прямі фінансові вигоди, вона є запобіжником від екологічних збитків, які можуть бути в принципі.
Як приклад, після Великої депресії в США майже не залишилось дикої качки та індички. Там сьогодні стоять пам'ятники мисливцям, які відновили фауну. Держава зрозуміла, що сама не може цього зробити, і почала допомагати мисливцям субсидіями.
В Чехії міністерство сільського господарства накладає значний податок на аграріїв, щоб передати його мисливцям на відновлення фауни.
Німеччина добуває козулі та оленя в кілька разів більше, ніж усього обліковується в Україні.
Треба законодавчо вивести мисливських користувачів із залежності від основного користувача земельної ділянки. Такого становища, як у нас, немає в жодній країні з нормальним законодавством. Не має аграрій вирішувати, який мисливський користувач буде там хазяйнувати.
Зараз УТМР не може звинуватити аграрія в потруєних тваринах, бо завтра той аграрій відкличе своє погодження на користування угіддями. Треба робити як у Австрії, Словаччині, Німеччині, де мисливець практично не залежить від сільгоспкористувача. В Німеччині взагалі сільгоспкористувач не має права не займатись мисливським господарством. Хочеш – займайся безпосередньо, хочеш – передавай в користування. Не вести галузь ти не маєш права. Держава не буде боротись зі шкідниками, регулювати кількість тварин, охороняти від браконьєрів за свій рахунок тільки тому, що хтось там чогось не хоче.
Якщо ми зараз відкриємо ринок землі при діючому законодавстві, агрохолдинги легко заблокують ведення галузі.
KV: А у випадку мисливських угідь в лісі яка ситуація?
Василь Новицький: Там хочуть запровадити лісову концесію. Тоді теж користувачі там заборонять мисливство.
Тому перше – це вивести новими законодавчими поправками, і ми це вже робимо, мисливського користувача від прямої юридичної залежності від основного користувача земельної ділянки.
KV: Тобто буде паралельне користування?
Василь Новицький: Воно і зараз паралельне. Одні сіють та жнуть, інші зайця добувають. Але це галузі антагоністи, вони мають бути зрівноважені. Якщо ми захищаємо зайців від пестицидів, не треба екологічні інспектори, ми перші перевіримо, хто зайців потруїв.
А зараз сільгоспкористувачі можуть відізвати погодження на користування мисливцям.
KV: Що заважає функціонувати Асоціації?
Василь Новицький: Головне – це байдужість мисливської спільноти. Багато мисливців не цінують роботу, яку ми проводимо із владою, із населенням, законотворчу роботу. Мисливці цінують більш практичні речі, а фінансувати організацію, котра не проводить сама полювання, не має своїх угідь, вони не хочуть.
KV: Співпраця з органами державної влади якимось чином ведеться?
Василь Новицький: Наразі чіткої співпраці нема, міністерство не виявляє бажання співпрацювати. З Держлісагенством працюємо.
Але ми вдячні, зокрема, комітету ВР з питань екології та природокористування, за те що більшість депутатів на чолі з головою комітету паном Олегом Бондаренком (фракція “Слуга народу”) абсолютно прагматично підходять до вирішення питань та проблем мисливської галузі. Ми були свідками того, як ці люди ставали жертвами кібербулінгу з боку екорадикалів за підтримку раціональних діалогів з мисливцями, або навіть за те, що просто давали нам слово сказати.
Щоправда, наша подяка не стосується депутатів Олександра Фельдмана (фракція “Опозиційна платформа – За життя”) та Антона Яценка (депутатська група "За майбутнє" ), які дозволяли собі, на наш погляд, ксенофобські висловлювання в бік мисливців.
KV: Ви якось співпрацюєте з Українською асоціацією власників зброї (УАВЗ)?
Василь Новицький: Ми недавно познайомились з паном Учайкіним (Георгій Учайкін – голова наглядової ради УАВЗ, – KV), і у нас є пряма зацікавленість у співпраці, бо нас об'єднують спільні інтереси.
Ми домовились про координацію дій в плані проведення мітингу. Щодо закону про зброю, я не готовий коментувати, бо недостатньо знайомий з законопроєктами.
KV: Чи намагались ви якось співпрацювати з екологічними організаціями?
Василь Новицький: Звичайно. Ще в 2016 році я розробив Проєкт постанови Кабміну про запобігання загибелі об'єктів тваринного світу під час механізованих агротехнічних робіт. Подібна постанова навіть в РФ була введена ще в 1996 році. Вона вводила прості правила, наприклад що при збиранні врожаю треба рухатись з центру до краю польового контуру, щоб тварини мали можливість на порятунок. Якщо молотьба йде від дороги до лісу, то добре, якщо навпаки – погано, бо тварини будуть боятись авто. Я звернувся тоді в добрий десяток громадських екологічних організацій, які не виявили зацікавленості, або пообіцяли що зв’яжуться з цього приводу, і мовчать.
На жаль, в нас майже немає ідейного екологічного активізму.
Але я з великою повагою відношусь, наприклад, до WWF Україна (Всесвітній фонд дикої природи, – KV), котрий хоча б не говорить, що полювання має зникнути, і в той час робить багато корисних практичних справ.
Наприклад, по законопроєкту №2232 їх представники казали, що вони проти нього, бо не можна залишити в природі бродячих котів та собак. Домашнім тваринам місце вдома, диким у лісі, і одні іншим не мають заважати жити. Але на цьому круглому столі у них не було можливості висловитись.
Ми запрошуємо всі зацікавлені сторони до тісної співпраці в законодавчій площині, в справі охорони тваринного світу від браконьєрства, від шкідливого впливу промислового та іншого виробництва.
KV: Який досвід іноземних мисливських організацій ви хотіли б застосувати в Україні?
Василь Новицький: В Європі є така організація, як FACE (Федерація мисливських і природоохоронних асоціацій Європейського союзу). Її представники є в Європарламенті, Єврокомісії, органах місцевих влад. Вона об’єднує 7 млн європейських мисливців.
В Європі мисливці та природозахисники мають спільну організацію! Там люди розуміють, що мисливці не є злом, адже саме в них є ті гроші та ресурс, який можуть піти на захист природи.
А у нас міністр говорив, що в Європі немає полювання, і воно – середньовіччя.
Ще є Міжнародна рада з полювання та охорони тваринного світу (СІС), котра налічує 188 країн-членів. І знову, як видно з назви, вона поєднує мисливців та охорону тварин.
Ми плануємо бути на їх з'їзді у травні в Ризі, хочемо набути членства в цій організації. Щодо FACE, плани на співпрацю маємо, але поки що є проблеми із фінансуванням.
Ми готові співпрацювати з іноземними колегами у моніторингу рідкісних мисливських видів тощо.
Читайте: Георгій Учайкін: “Треба спитати в людей, чи хочуть вони мати право на збройний самозахист або цілком розраховують на захист поліції”
Фото: надано Всеукраїнською асоціацією мисливців та користувачів мисливських угідьКиевVласть
6 березня 2020 г. 16:00
Раздел: Тексти
Київщина хоче кардинально відкоригувати закон про децентралізацію
3 березня відбулась чергова регіональна зустріч, присвячена публічним обговоренням нашумілих змін у Конституцію в частині децентралізації. Представники самоврядування Київщини висловили невдоволення деякими питаннями фінансування, контролю та роллю перфектів у діяльності місцевих рад. Крім того, столичний регіон пропонує центральній владі кардинально відкоригувати закон про децентралізацію.
Як передає кореспондент KV, 3 березня у Києві пройшли регіональні публічні консультації, де зібрали пропозиції самоврядування, практиків, експертів, влади, громадськості щодо змін до Конституції України в частині децентралізації. Одночасно обговорення проводились між представниками та самоврядуванням міста Києва та п’яти областей: Київської, Житомирської, Чернігівської, Черкаської та Рівненської. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Спікери
У першій частині заходу виступили представники різних асоціацій та місцевого самоврядування.
Голова Київської облдержадміністрації Олексій Чернишов відмітив, що зміни до Конституції в частині децентралізації вкрай важливе питання.
“В країні відбувається процес підготовки змін до Конституції України в частині децентралізації. Ми продовжуємо відкритий діалог, в результаті якого підготуємо свої пропозиції з вдосконалення Конституції. Ми будуємо нову державу, а сильна держава – це потужні громади. Ті зміни, котрі очікуються, зроблять Україну спроможною розвиватися, заможною. Всі погоджуються з тим, що дискусія необхідна. Дискусії йдуть лише про те, в яких параметрах децентралізація запрацює”, – говорить він.
Представники асоціацій висловили надію, що усі запропоновані зміни будуть якимось чином враховані при прийнятті змін у Конституцію.
Григорій Рудюк, заступник голови Асоціації ОТГ:
Чи назріло питання змін у Конституцію? Так, я також це підтверджую. Із 2014 року почалась реформа децентралізації і наразі вона підходить до свого логічного завершення. Утворено більше тисячі об'єднаних територіальних громад. І місцеві вибори мають пройти на новій адміністративно-територіальній основі. Для цього необхідно завершити процес. Дуже добре, що саме в такому форматі проходить обговорення змін у Конституцію. Ми в Асоціації напрацювали багато пропозицій. Я думаю, що вони стануть предметом для обговорення у другій частині нашого зібрання. І я підтримую колег у тому, що ми маємо знайти консенсус і глибоко переконаний, що нам це вдасться. І що ми напрацюємо такі зміни, які більшість народних депутатів прийме і Конституція України займе достойне місце серед Конституцій європейських країн.
Олег Бузун, представник Асоціації районних та обласних рад:
Хотілося б, щоб публічне обговорення стало остаточно домінантою української політики. І щоб нас чули всі: державна влада, самоврядні організації, органи місцевого самоврядування першого і третього рівнів. Безперечно українська Асоціація районних та обласних рад підтримує реформи, децентралізацію, зміни до Конституції. Але ми висловлюємо позицію, що зміни до Конституції повинні у першу чергу захистити місцеве самоврядування та посилити його. Знищення місцевого самоврядування на будь-якому рівні автоматично посилює державну владу. Зменшення кількості депутатів зменшує представницьку владу. Тому ми хотіли б, щоб наша позиція була почута у цьому залі та продовжена у наступних дискусіях. В першу чергу наші пропозиції стосуються частини повноважень та дохідної частини.
Ігор Абрам’юк, представник Всеукраїнської асоціації громад:
28 листопада минулого року на з'їзді Асоціації ми не тільки змінили назву, але й ухвалили стратегію, де одним з пунктів було записано – результати децентралізаційної реформи мають бути закріплені у змінах до Конституції України. Це публічна позиція Асоціації і ми на цьому наполягаємо. Також ми виступаємо за дружній і максимально лояльний до органів місцевого самоврядування державний нагляд за законністю. Тому що без законності також не може бути місцевого самоврядування. Ми позитивно оцінили ініціативи Президента із внесення змін до Конституції і для нас було найголовнішим, щоб розроблення і внесення цих змін було максимально публічним і з залученням усіх зацікавлених осіб. На жаль, так не сталося. Розроблення і доопрацювання проєкту №2598 відбулось без нашої участі і без участі інших наших колег. І ми думаємо, що це було однією з основних причин того, що Президенту довелось його відкликати. Критика цього законопроєкту на нашу думку була занадто політизованою. Тому ми його не критикували, нас не було серед підписантів заяви, ми просто закликали до консультацій. І ми раді, що цей заклик почуто. Свою остаточну позицію щодо пунктів змін сформуємо після усіх обговорень. Зміни мають базуватись на Європейській хартії місцевого самоврядування, ми за абсолютну рівність громад, за абсолютну автономність громад у здійсненні своїх повноважень, за законність, за субсидіарність.
Олександр Дехтярчук, представник Асоціації міст України:
В першу чергу хочу подякувати усім, хто долучився до відстоювання прав місцевого самоврядування, звертаючись і працюючи із народними депутатами, підписуючи звернення, надсилаючи телеграми. Наразі ми чуємо одну позицію – зміни потрібні, але їх потрібно обговорювати та напрацьовувати. Мабуть, потрібно було це робити трохи раніше. Всіх хвилює питання – а чи нас почують? Чи просто дадуть змогу поговорити, випустити пару, а у Верховній Раді з'явиться зовсім інший законопроєкт? Сподіваємось, що ні. Асоціація міст пропонує свої зміни до Конституції. Вони полягають у поверненні української термінології у Конституцію. При всій повазі до термінів “префект”, “округ”, ми пропонуємо муніципалітет, урядник, повіт. Ми говоримо про дворівневу систему місцевого самоврядування, бо для спілкування людей із Богом, як відомо, не потрібно посередників. Так само громаді для спілкування із центром достатньо регіону, не потрібні додаткові районні органи. Наша Асоціація є відкритою і ми готові до співпраці.
Уряд обіцяє
Представники уряду зазначили, що діалог із органами місцевого самоврядування важливий для них і всі висловлені пропозиції будуть враховані.
Іван Лукеря, радник прем'єр-міністра, експерт з децентралізації:
Ми маємо внести зміни у Конституцію, аби завершити повноцінно реформу місцевого самоврядування, територіальної організації влади. Чи можливо змінити адміністративно-територіальний устрій без внесення змін у Конституцію? Так, і це потрібно робити. У нас є чіткі терміни для призначення виборів, у жовтні 2020 року. Відповідно до цього маємо чіткі лімітовані проміжки часу, щоб прийняти відповідальні рішення по затвердженню громад, районів і так далі. Процес внесення змін до Конституції є важливим у форматі публічного обговорення з декількох причин. Місцеве самоврядування – це про кожного з нас. Мешканця, депутата, голову, мера і так далі. Ми розуміємо, що люди не живуть на вулиці Хрещатик, в урядовому кварталі чи на центральних вулицях міст-обласних центрів. Люди проживають у сільських, селищних громадах на різних територіях. Тому для нас важливий діалог із органами місцевого самоврядування.
Дмитро Гурін, народний депутат (“Слуга народу”):
Співорганізатором обговорень є Офіс Президента, Міністерство громад і територій і комітет з питань організації державної влади місцевого самоврядування регіонального розвитку і містобудування. Від імені співорганізаторів цього івенту хочу засвідчити, що вони визнають ці консультації, визнають їх формат і результати. Як ви розумієте, зміни до Конституції є предметом консенсусу, а не компромісу. Якщо говорити технічно, консенсус – це 300 голосів у Верховній Раді. Консенсус передбачає інклюзивність будь-яких процесів і тут я бачу представників і державної влади, і місцевого самоврядування, і містян, громадян, активістів та експертів. Пошук формулювань змін вимагає, аби у цих обговореннях брали участь всі. Я голова підкомітету з питань місцевого самоврядування і в цьому процесі я зайняв нейтральну позицію. Я вважаю, що зараз треба зробити так, щоб голос місцевого самоврядування було почуто, зафіксовано і далі ці матеріали стали підґрунтям і основою для політичних домовленостей щодо кінцевого тексту.
Яких змін хоче Київщина
Друга частина публічних обговорень відбувалась для кожної області окремо. Зокрема, серед представників Київської області були присутні депутати обласної ради Сергій Кармазін та Сергій Федорченко, голова Офісу реформ та депутат облради Володимир Удовиченко, міський голова Обухова Олександр Левченко, міський голова Переяслава Тарас Костін, міський голова Борисполя Анатолій Федорчук, міська голова Яготина Наталія Дзюба, голова Узинської ОТГ Віталій Гринчук, голова Бородянської ОТГ Олександр Сахарук, голова Студениківської ОТГ Марія Лях, голова Немішаєвської сільради Бородянського району Сергій Замідра, голова Гірської сільради Бориспільського району Олександр Кульчицький та інші.
Робота відбувалась у вигляді тренінгу, де кожен міг висловити свою думку щодо змін у Конституцію в частині децентралізації. Поділившись на окремі групи, представники самоврядування сформулювали бачення щодо п’яти напрямків, які передбачають зміни.
KV публікує оцифровані записи без купюр.
Так, у напрямку фінансового захисту для самоврядування важливо:
обсяг фінансування має відповідати делегованим повноваженням у повному обсязі;
кількість джерел наповнення місцевого бюджету має бути сталою;
адміністрування місцевих податків і зборів – за органами місцевого самоврядування;
загальнодержавні пільги не мають покладатись на місцевий бюджет;
треба забезпечити доступ до інформації Державної фіскальної служби про надходження бюджетів усіх рівнів;
тимчасова базова дотація від держави (60% від ПДФО);
чітке розмежування джерел фінансування і розміру надходжень до місцевих бюджетів різних рівнів;
удосконалити порядок надання субвенцій (міжбюджетні відносини), прибрати рівень області, має бути громада-держава;
удосконалити формулу реверсної дотації (вилучення 40%).
До поняття перфекту представники Київщини віднесли:
повноваження від імені держави;
звернення до суду у випадку порушень закону;
має право зупинити рішення органів місцевого самоврядування у випадку загрози національній безпеці та обороні держави.
За думкою представників місцевого самоврядування, мають бути такі зміни для посади мера:
це має бути сильна фігура, прописана в Конституції (голова ради, голова виконкому);
пропонує одноособово заступників та кандидатуру на секретаря ради;
призначає та звільняє керівників КП;
відставка мера може відбуватись лише через референдум, а не ⅔ голосів депутатів;
зарплата та премії через постанову Кабміну;
мер – позапартійний;
виконком формується за поданням мера та затверджується сесією;
мер має право бути депутатом обласної ради;
звітність перед громадою не менше одного разу на рік;
погодження керівників ПО з мером та виконавчих органів;
перевибори автоматично через 60 днів, а не за рішенням ВРУ.
Посада депутата має передбачати:
обирається по багатомандатній мажоритарці до 90 тис. виборців;
зменшення кількісного складу;
фінансове заохочення депутата;
відповідальність за голосування не перед партією, а перед виборцями;
звітність перед громадою (виборцями).
Щодо розділення повноважень держави, органів місцевого самоврядування (в тому числі делегованих), представники місцевого самоврядування відповідали на поставлені питання.
Що саме хочемо закріпити в Конституції України?
- Усі повноваження, від яких залежить життєдіяльність органів місцевого самоврядування, фінансове забезпечення делегованих повноважень та відповідальність за порушення цих відносин.
В чому є згода, в чому думки розходяться?
- Згода – в гарантії (КУ), не згода – в обсязі переданих повноважень;
Чому це важливо (інтереси, потреби)? Яку проблему це вирішує? Які можливості створює?
- Зняття протиріч (недопущення дуалізму влади). Створює систему розподілу повноважень. Планування (середньостроковість і довгостроковість).
Як ще можливо інакше вирішити ці проблеми, створити можливості?
- Закони і нормативно-правові акти.
Який варіант ми не можемо прийняти? Чому? Як на нас це вплине? Як ми це пояснимо іншим, щоб нас зрозуміли?
- Ризики постійних змін (“правил гри”); повернення до авторитаризму і невизначеності; не зможемо забезпечити якість послуг та їх планування; інтереси мешканців громади.
Хто зацікавлений в рішенні, хто його підтримає? Хто може чинити супротив?
- Підтримають громади, супротив – центральні органи виконавчої влади.
Особливості регіону, які делегат має пам'ятати при обговоренні будь-яких інших варіантів чи будь-яких інших питань?
- В залежності від регіону їх не має бути.
Як це узгоджується з загальнодержавними інтересами та можливостями?
- Інтереси людей – це і є загальнодержавний інтерес. Влада для людей, а не люди для влади.
На аналогічні питання щодо функції нагляду ОМС (органи місцевого самоврядування) відповіли наступним чином:
Функцію нагляду та супроводу (потрібен тематичний диспут).
Має бути нагляд за дотриманням законів та Конституції. Питання – чи потрібна ця функція, який інститут має це здійснювати?
Забезпечення законності і цілісності території держави.
Судовий порядок, оскільки незаконне рішення ОМС порушує права і свободи людини.
Безвідповідальність інституту нагляду та відсутність контролю; авторитаризм.
Центральні органи виконавчої влади; органи місцевого самоврядування.
Відсутність регіональних особливостей.
Також були відповіді на поставлені питання щодо великих громад (міст обласного значення):
Основою для ЗУ “Про міські агломерації” має стати ЗУ “Про співробітництво територіальних громад”.
Об'єднання зусиль, ресурсів для вирішення спільних проблем; невіра в реалізацію принципу “рівних можливостей”.
Можливість вирішувати проблеми людей; тверді побутові відходи, транспортне облаштування, ЖКГ в комплексі, економічний розвиток, створення інвестклімату; наявність компетентних трудових ресурсів.
Прямі партнерські угоди відповідно до ЗУ “Про співробітництво тергромад”.
Створення агломерації без рівності та чітких правил гри, відповідальності.
Великі міста; сільські, селищні громади.
Незалежно від регіону.
Можливість вирішення спільних проблем мешканців як великих міст, так і суміжних сільських, селищних громад.
Нагадаємо, результатом обговорень в регіонах має стати детальна оцінка ризиків та можливостей, які можуть принести зміни до Конституції в частині децентралізації. За результатами всього циклу обговорень мають бути сформовані консенсусні положення Конституції України та законів, що дозволять успішно продовжити та завершити реформу децентралізації, яка на даний момент має найвищу підтримку серед реформ у українців.
Остання зустріч, куди кожний регіон відправить по 6 делегатів, мала відбутись у Києві 10 березня. Однак, наразі вона перенесена орієнтовно на 16-17 березня. З урахуванням того, що в країні можуть бути запроваджені епідеміологічні заходи через поширення коронавірусу, дати проведення заходу можуть знову бути змінені. На зустрічі мають бути сформовані остаточні пропозиції щодо змін у Конституцію.
Читайте: Проєкт “Децентралізація”: зміни в Конституцію та права громадКиевVласть
27 грудня 2019 г. 14:00
Раздел: Територія розуму
Історико-архітектурний опорний план нового Генплану та фейкова громадськість
Київська тема, що набуває все більш тривожного звучання. Від якої народ хапається за серце в передчутті втілення у життя величного задуму то Кличка, то Черновецького, тоді як окремі особи потирають пухлі ручки в очікуванні не менш величних заробітків. 16 грудня 2019 року сталося так зване “громадське обговорення” Генерального плану Києва. Доповідав сам Віталій Кличко. Громадськість же з саморобними плакатиками намагалася здолати поліційний кордон, який вправно не пускав цю саму громадськість до залу на території Олімпійського стадіону, де мало відбутися громадське обговорення. Повз неї з діловитим виглядом проходили чиновники та депутати. Слід віддати їм належне: роль “громадськості” для аудиторії Кличка виконували талановито. Дещо псували картинку хлопці зі спецназу, які хіба що не віддавали честь “представникам громадськості”. А омріяним поглядам останніх у світле майбутнє заважали плакати протестантів біля воріт.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Втім, такими “громадськими обговореннями” в Києві нікого не здивуєш. Справжні форми міської демократії канули в Лету бозна коли. Наприклад, у нашому кварталі останнього разу було дозволено скористатися нею аж у 2006 році. Ті громадські слухання постановили відновити діяльність дитсадка санаторно-лікувального типу № 183 на Пушкінській, вкраденого за підробленим рішенням районної ради. Відновлюють досі. Забудовник такий ніжний, такий приязний. Рука не піднімається. Виганяли дітей ще при Омельченку. Навпроти нашого кварталу тоді був офіс УДАРу Кличка. Який божився повернути київське добро, вкрадене попередниками. Як тільки стане мером. Діток пожаліє. Добрий такий був. Тільки в нашому кварталі, на секундочку, це півмільярда гривень. А ми, обожнено милуючись Віталієм на мітингах, вкотре забули про граблі, які не раз і не два виховували наші лоби. Слід віддати належне, Віталій Володимирович ефективно попрацювали над тим, щоб “пройшла любов”.
Читайте: Контрольний постріл. Жертва отримала травми, несумісні з життям
Програмою щодо Генплану було передбачено громадське обговорення, не виключено, такого ж відпрацьованого типу, як у виконанні “громадськості” на Олімпійському. Хто в Києві не знає, що найгострішою серед проблем Києва є війна між населенням та тими, кого народ назвав “злобудовниками”.
Читайте: Война на твоей улице
При Департаменті охорони культурної Київської міської державної адміністрації (КМДА) спадщини є орган “від громадськості”, який зветься Консультативна рада. Головою Консультативної ради – нагадаю, органу, який виражає для цього департаменту думку громадськості стосовно будівництва в місцях розташування пам’яток, є … директор департаменту Олександр Никоряк. Унікальний, як для Європи винахід. Громадськість і влада в одній склянці. І що винятково зручно, під одним керівництвом. Заступником голови цього органу “від громадськості” є Сергій Груздо – в недавньому минулому в.о. директора управління охорони культурної спадщини КМДА.
Авторам задуму псевдогромадського схвалення в дусі обговорення на Олімпійському, мабуть, виділося: які проблеми. Склався безперебійний механізм, відпрацьований роками. Консультативна рада висловлює свою думку під головуванням директора департаменту Олександра Никоряка або його підлеглого. Певна річ, думка ця не від себе, чиновника, а від громадськості Києва. А директор Департаменту охорони культурної спадщини КМДА – той самий Олександр Никоряк приймає рішення, ну ясно ж, в інтересах громади, оскільки директор департаменту – це і є громадськість.
Сфера відносин щодо культурної спадщини давно перетворилася у битву. З одного боку барикад – забудовники і ті, хто при них заробляє: архітектори, будівельні підприємства, чиновники. З другого – та сама громадськість – лідери опору навалі, під натиском якої розчавлюється на наших очах тисячолітнє надбання. Але жодного з цих лідерів у так званому “громадському” органі немає, проте під саму зав’язку там – архітекторів та чиновників. Тобто, пишеться “громадськість”, читається “забудовник-архітектор-чиновник”.
Хто, наприклад, приймав в Консультативній раді, на секундочку – охорони культурної спадщини, рішення по зміні фасадів архітектурних шедеврів 19-го сторіччя на Пушкінській, занесених до Державного реєстру нерухомих пам’яток України? Від імені так званої “громадськості”, ухваливши перетворити його у еклектичну мішанину дешевого хайтеку, насунутого на огризки того, що було культурним надбанням? Ті самі особи, в їх числі – член Консультативної ради, він же – архітектор забудовника, під наглядом якого було перетворено у будівельне сміття верхні поверхи пам’яток Садиби Міхельсона, на кожній з яких, між іншим, табличка є: “Захищається законом”.
Читайте: Усадьба Михельсона. В Киеве разрушили очередной памятник архитектуры
Як для “громадського діяча” з охорони культурної спадщини, у цього чоловіка непоганий побічний заробіток. Той самий член Консультативної ради з охорони культурної спадщини, під наглядом якого як архітектора забудовника знищено вщент внутрішнє оздоблення садиби 19-го сторіччя. Яке, між іншим, могло змагатися із вбранням найвидатніших палаців. А інші члени Консультативної ради? Видатні лідери пам’яткоохоронного руху? Історики-науковці? Щас, розбіглися. Гарантовану для будь-якого свавілля більшість Консультативної ради складають чиновники профільного департаменту КМДА та представники Київського науково-методичного центру по охороні, реставрації пам’яток, що знаходиться на тій самій Спаській, 12, де і відомство Никоряка. Ну і архітектори від забудовників, як же без них.
Але 26 грудня 2019 року, коли було громадське обговорення історико-архітектурного опорного плану, з одобрямсом не склалося. Не дала ряженим під громадськість вона сама. У кабінет Никоряка набився натовп, який і є тією самою громадськістю. Головував Сергій Груздо – заступник Никоряка по Консультативній раді. Ох, як незвично дискомфортно стало під напором громади. Хтось з неї зажадав назвати поіменно осіб, які привласнили собі повноваження її представників. Зажадали і звіту за ту діяльність, жертвою якої стала культурна спадщина. Сюди прийшли небайдужі кияни, об’єднані метою: ні під вивіскою нового генплану, ні під якою іншою геноцид національної культури не пройде. Які б дивіденди чиновникам, архітекторам і іншим “громадським діячам” той не обіцяв. Із задумом “погодження” історико-архітектурного опорного плану у приємній тиші кабінетів на Спаській, схоже, владі цього разу прийдеться розпрощатися. А може, дасть Бог, з деякими неспроможними виконавцями теж.
Під тиском громадськості справжньої її фейкова заміна не мала жодного шансу на те, що раніше легко сходило з рук. Про кулуарний розгляд “громадським діячам” доведеться забути. Зібрання вирішило провести обговорення у більш просторому приміщенні, з яким узявся підсобити один з архітекторів – членів Консультативної ради. Розробника ж опорного плану попросили виставити на сайті карти та пояснювальні записки, зібрати пропозиції та оцінки киян щодо них. Обов’язково у порівнянні з тими картами, які були у попередньому Генплані. Зібрати громадськість Києва на широке обговорення. І, можливо, як пропонувалося 26 грудня 2019 року на Спаській, подумати над тим, чи потрібен столиці громадський орган охорони культурної спадщини з такими заслугами у справі її знищення.
У цьому місті жити нашим онукам. Вони не простять, що ми дали знищити його душу, як би виконавці себе не називали. Чекаємо об’яви на сайті Департаменту охорони культурної спадщини КМДА про місце, дату і час обговорення. Йдемо і даємо відсіч.
Николай Жуков, председатель ОСН "Квартал Пушкинская – Красноармейская", профессорКиевVласть
13 грудня 2019 г. 09:00
Раздел: Територія розуму
Проект Генплану Ворзеля: описки, помилки, протиріччя
17 грудня о 16.00 у приміщенні Уваровського дому відбудуться громадські слухання, щодо розгляду нового проекту Генерального плану Ворзеля.
Проаналізувавши пояснювальну записку проекту нового генерального плану, ми можемо стверджувати, що незважаючи на декларацію про орієнтацію на розвиток рекреаційно-оздоровчого потенціалу селища, новий проект як і його попередники передбачають знищення курортного потенціалу нашого селища та перетворення його в довгостроковій перспективі на селище супутник Києва, по типу Бучі чи Ірпеня.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Ми бачимо такі основні загрози в представленому проекті:
1. Всупереч волевиявленню жителів Ворзеля (підписи більше ніж 1500 чоловік) та рішення Ворзельської селищної ради №812-45-VI “Про оголошення природної території селища Ворзель Київської області курортом місцевого значення та деякі питання охорони та збереження рекреаційної зони смт. Ворзель” від 21.08.2015 р. генеральний план, навіть у довгостроковій перспективі до 2039 року, не передбачає створення курорту на території, що є прямим порушенням прийнятих рішень Ворзельської селищної ради, волевиявлення жителів селища та передвиборчих обіцянок Лариси Федорук.
2. Відповідно до проекту генерального плану планується збільшення жителів селища на третину – до 8500 тисяч офіційно зареєстрованих осіб. Виходячи з цього в проекті прямо зазначається, що буде збільшено навантаження на соціальну інфраструктуру, а саме – планується збільшення кількості автомобілів у 2,8 разів. Навантаження на садочки зросте більше ніж у 2 рази, на школи у 1,5 рази. Таке ж збільшення навантаження передбачено на електричні мережі, мережі водопостачання та водовідведення. Незрозуміло звідки будуть взяті кошти на розбудову інфраструктури на зростаюче населення, коли навіть наш сусід – м. Буча – не може за 5 років добудувати нову школу, більшість витрат на яку профінансовано з державного бюджету.
3. Планується подальше знищення зелених насаджень. Так в проекті генерального плану ми бачимо зменшення озеленених територій на 60 га. При цьому площа житлової забудови збільшиться в два рази, площа території відведеної під промислово-виробничі цілі збільшиться вдвічі. Зважаючи на відсутність у селищі дієвої програми відновлення зелених насаджень ми в майбутньому можемо опинитись у селищі без зелених насаджень взагалі.
4. Після прийняття вказаного проекту генерального плану ми втрачаємо будь-яку можливість регулювання зміни призначення рекреаційних земель, що знаходяться у власності приватних осіб чи підприємств. Ми можемо спостерігати як у Бучі та Ірпені, навіть попри обмеження, які закладені в генеральних планах цих населених пунктів, ці ділянки були переведенні під житлову забудову. Так в Ірпіні було втрачено рекреаційні території колишніх піонертаборів та санаторіїв. В Бучі таким же чином були переведені у житлову забудову ділянки, які відносяться до лісів першої категорії.
У вказаному генеральному плані багато тверджень та інформації не відповідає дійсності, частина протирічить чинному законодавству, є багато помилок та описок.
Зважаючи на вищевикладене, ми проти прийняття проекту генерального плану у тому вигляді, який нам представили. Прийняття вказаного проекту генерального плану несе суттєві загрози для сталого розвитку нашої громади, та протирічить як діючим рішенням селищної ради, чинному законодавству, так і волі жителів селища.
Закликаємо всіх прийти на громадські обговорення та висловити свою незгоду з намаганнями зруйнувати майбутнє нашого селища.
Дмитро Гончарук, голова ГО “Народна Рада Ворзеля”КиевVласть
середа, 17 квітня 2024 г.
18:19
УВАГА!!! КиївВлада переїхала на новий домен
п'ятниця, 12 квітня 2024 г.
20:56
“Українська команда” передала велику партію дронів-літаків легендарному батальйону “Ахіллес”, - Палатний
20:51
Ексміністр оборони Резніков став директором безпекових і оборонних програм в ГО “Український інститут майбутнього”
20:45
Начальник КОВА Руслан Кравченко у Чернівцях взяв участь у Конгресі місцевих та регіональних влад при Президентові України
20:34
На київській ТЕЦ-5 встановлять додаткові генератори
20:20
В Україну повернули тіла 99 полеглих захисників
20:02
У Києві з суботи відновлює роботу автобус № 7 (схема)
19:54
На Бахмутському та Новопавлівському напрямках відбито понад 40 атак, загалом на фронті 81 боєзіткнення, - Генштаб ЗСУ
19:43
Представники громадськості вимагають припинити переслідування антикорупційних активістів та журналістів-розслідувачів
19:31
Відзавтра, 13 квітня, столичний автобус № 35 подовжить свій маршрут до вулиці Гліба Бабіча (схема)
19:13
“Укренерго” організувала для ветеранів війни програму навчання та працевлаштування “Разом”
19:01
На Броварщині витратять 1,86 млн гривень на облаштування дитмайданчиків
18:49
На вулиці Богатирській у Києві до 21 квітня обмужать рух транспорту (схема)
18:36
У Броварах з'явився новий патріотичний стінопис “Обіймаю тебе, моя Україно!”
18:17
Столична влада зупинила проведення аукціону з надання в оренду Житнього ринку
18:04
У реєстрі зниклих безвісти наразі налічується понад 2 тисяч дітей
Календар подій