Перерва прийому донорів у Київському центрі крові: повністю забір крові поновиться 9 березня Про це KV стало відомо з повідомлення КМДА. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”   “Потрібно дати донорам відпочити і відновити сили, а співробітникам Центру  – обстежити та переробити вже набрану кров”, – йдеться у повідомленні. Із 9 березня донорську кров приймають на правому та лівому берегах: вул. Максима Берлинського, 12 (8:00 – 16:00) – заготівля донорської крові та компонентів крові: плазма, тромбоцити (правобережна частина міста).вул. Петра Запорожця, 26 (8:00 – 16:00) – заготівля донорської крові (лівобережна частина міста). Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться "Наразі запасів не просто достатньо – таких резервів за мирних часів робити не вдавалося ніколи", -повідомила директорка Департамент охорони здоров'я міста Києва Валентина Гінзбург. Інформація та довідки: 093 199 34 16; 044-453-73-55; 044-468-27-80. Читайте: Київський обласний центр крові просить донорів та жителів Білої Церкви терміново здати кров Фото: відкриті джерела КиевVласть

"Зі зброєю в руках ". Керівник виконкому “УДАРу Віталія Кличка” Артур Палатний написав звернення до українців, обороняючи Київ зі зброєю в руках.  По це КВ стало відомо з публікації на Facebook-сторінці керівника виконкому партії “УДАР” Артура Палатного. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  “Україно, зараз відбуваються чи не найважчі часи для нашої неньки! Територія України піддається вторгненням ворога з усіх сторін. Ми вже відчули обстріл з ворожих вертольотів, побачили спалахи снарядів та почули шум російських танків. Війська ворога намагаються якомога сильніше злякати та дезорганізувати кожного з нас, вони хочуть паніки та суцільного хаосу народу. Але це не так просто для них! Наш народ показує силу та характер, ми діємо злагоджено та швидко, ми думаємо тверезо та оперативно. Щохвилини ми спостерігаємо за новинними ресурсами, ми чуємо тисячі обіцянок від світових лідерів, але справжні захист та оборона залежать лише від наших солдатів та активних громадян”, – зазначив Палатний.  Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться Він наголосив, що чоловіки, які втекли з України, не матимуть тут майбутнього.  “Останні кілька днів Збройні Сили України цілодобово відстоюють цілісність нашої території та життя наших громадян. Тисячі людей вийшли на захист держави, відклавши в сторону все своє попереднє життя задля світлого та вільного майбутнього. Пам‘ятайте, всі псевдопатріоти чоловіки, що якнайшвидше втікали задля очікування мирних часів на світових курортах, будуть віддані під трибунал. Чи є в них майбутнє в Україні? Ні!”, – додав керівник виконкому “УДАРу”.  Він переконаний, що Україна зможе вистояти і перемогти.  “Чи є майбутнє в самої України? Безперечно так і ще раз так! Наша держава – нездоланна, наш народ – незламний! Україна підніметься з колін і розквітне. Наші сім‘ї знову знатимуть, що таке щасливе і мирне життя, наші діти матимуть неабияке майбутнє, ми постанемо героями перед усією світовою спільнотою! Українці, це є НАША земля, НАША країна, НАША Батьківщина! Україна – наш дім і ми відстоюватимемо його до кінця, до останнього патрону! Слава Україні!”, – підсумував Палатний. Фото: Facebook Артура Палатного  Алексей Алтынов КиевVласть

Я снова предлагаю читателю отправиться в сентябрьский Киев 1929 года, где 5 дней проходил судебный процесс над монахом Киево-Печерской Лавры Евладием Чехуном и монахиней Флоровского монастыря Любовью Воронковой. Последние обвинялись в убийстве “духовной дочери” отца Евладия Прасковьи Барышниковой. Если принять во внимание, что обе женщины имели интимные отношения со святым отцом, что убийство  произошло на почве ревности и сопровождалось расчленением тела, то нетрудно понять, почему радиотрансляцию из зала суда, затаив дыхание слушала вся советская страна.  Мы же проследим ход процесса по материалам архивов и газетным публикациям того времени. О деле “кровавого архидьякона” писали практически все газеты, но большинство текстов изобилует пропагандистскими антирелигиозными штампами. Я же предлагаю читателю несколько отрывков, в которых содержатся “житейские” подробности монашеского быта. Вот что писала о процессе 7 сентября ежедневная газета “Вісті ВУЦВК” (ВУЦВК – Всеукраїнський Центральний Виконавчий Комітет Рад робітничих, селянських та червоноармійських депутатів, – авт). Здесь и ниже орфография и пунктуация изданий сохранены. Цитата:“Для вірян, що відвідували церковні одправи пішла швидко поголоска, що Євладій “благочестивіший старець”. Церковні крикливиці городили казки про те, що Євладій перебуває в великому чернецькому подвигові. З великого Успенського собору в наслідок розпаду і ворожнечі тихоновської церкви з “синодальною”, Євладій згодом перейшов до старо-тихоновської Ольгінської церкви на Печерську. Як і протягом ранішої кар'єри, так і тут Євладій був улюблеником жіночої частини пастви.  Євладій розмовляв з одвідувальницями, давав їм поради у випадках духовної нерівноваги, солоденьким голосом вабив наболілі серця крикливиць, гисторичок і просто темних жінок. І от одного разу, – 1924 року – до Євладія прийшла монашка із Фролівського жіночого монастиря – Любов Воронкова. Це була терта і досвідчена діячка чорного клубу. Досить сказати, що Воронкова була за давніх часів помішнецею ігумени-”матері” Євпраксії і разом активним членом монастрської ліги “Буділка”. Ця організація гуртувала навколо себе молодих вродливих черничок, що вели розпутне життя, знущалися над покірливими послушницями, скубли і били їх, влаштовували “райські вечори” та п'янки. Ночами Фролівський монастир відвідували офіцери та переодягнуті монахи із Києво-Печерської Лаври. Воронкова провадила це життя разом з іншими і вміло замітала сліди розпутства в колишньому жіночому монастирі. Оця Воронкова з 1924 року і стала постійно відвідувати Ольгинську церкву. Як людина з досвідом, в літах вона була ходячим бюром реклами “старця” Євладія. Вона ширила чутки, що Євладій “святий”, що він навіть чудеса творить, що його очі сяють, якщо добре до них придивитись. Звичайно вона замовчувала те, що Євладій вже п'ять років живе з нею як з жінкою”.      Вот что свидетельствовали управдом Флоровского монастыря Лимонченко и дворник обители Точеный. “Вечерний Киев” №211 за 11 сентября. Цитата: “Будилка выполняет жандармские обязанности. На эту должность назначают таких, которые знают за чем и за кем нужно следить. Если “матушка Груня” прикажет кого-либо из послушниц выбросить из монастыря, будилка разбудит жертву и ночью, в стужу выполнит приказание начальства. Она первая подберется к умирающей, будет ее обшаривать, заберет деньги и ценности и отдаст их игуменье… В монастыре существовала своя классовая дифференциация. Кельи покупались. Цена на лучшие кельи существовала 1000-1500 рублей. Дешевле чем за 300 рублей кельи не было. Монахини вносили “вклад” не получая никакой расписки и были весьма недовольны этим недочетом монастырской бухгалтерии. Кельи приобретались главным образом кулацким элементом. Никакой коммуны в монастыре не было. Люба Воронкова была зажиточной и, по слухам, ее вклад составлял 1500 рублей. Тетя Воронковой имела в монастыре две кельи… Когда суд интересуется, когда именно у Воронковой случился “грех” и она имела половую связь, строгая “будилка” цинично и фарисейски заявляет: - Хочу взять грех на себя. Где было – не ваше дело. Не хочу сказать. На вопрос о беременности Воронкова отвечает пронзительно резко. - Не было”. Цитата: “Живо и образно повествует о монастырских нравах дворник Флоровского монастыря свид.Точеный. - Бывало приходишь в келью Воронковой, эн у нее батюшка сидит. Мне то что, лишь бы за квартиру заплатила. Точеный часто встречал “батюшек у матушек”. Это для него бытовое явление, к которому он хорошо присмотрелся. - После службы часть монахов уходит по домам, а другую часть монашки забирают к себе. В 3 часа ночи, как только начинает светать, по монастырскому двору как вспугнутые мыши, разбегаются по кельям монахи. Вот вышел один из 20-го корпуса, а другой из 34-го. - Батюшка, в каком корпусе ночевали? Дворнику батюшка не отвечает, ему бы поскорее выбраться из женского монастыря. Иные остаются в корпусах и попозже. Пьют с монахинями чай с наливкой, а то и водочку”. “Вечерний Киев” №210. Цитата: “Послушница Гробовая, которая “шьет одеяла и немного поет”, о Любе Воронковой не может сказать “особенно хорошего”. Слыхала она и о посещении Воронковой Чехуна. Но ничего особенно потрясающего она в этом не находит. - Раньше нельзя было, а сейчас можно. Монастырь почувствовал свободу”.Вечерний Киев №209. Цитата: “Интересными являются показания свидетеля Сукача, – монаха, соседа Чехуна. Сукач на вопрос о профессии отвечает: - Чернорабочий монах. До революции он был простым монахом и работал в канцелярии Лавры. Сукач, характеризуя Чехуна говорит, что последний держался обособленно, был связан со светскими людьми, особенно с женщинами, любил выпить. Любовницей Чехуна была Воронкова, которая часто к нему приходила. Монахи обращали на это внимание Чехуна, но последний заявил: “сейчас свобода, не ваше дело”. На вопрос о том, разрешается ли с точки зрения церковных канонов пребывание женщин в келье монаха, Сукач говорит, что из сострадания можно пустить в келью несколько женщин сразу, но одна женщина наедине с монахом никоим образом не должна оставаться”.  Итак, из цитат, приведенных выше следует, что “батюшкам” и “матушкам” ничто человеческое было не чуждо, ой как не чуждо. Однако, в отличие от светских людей духовная особа, принимая монашеский постриг отрекается от мирской жизни и дает три обета, один из которых обязательство безбрачия и целомудрия. Читая газеты 1929-го года мне вспомнилась еще одна “духовная особа”. Цитата: “Философ Хома Брут был нрава веселого. Любил очень лежать и курить люльку. Если же пил, то непременно нанимал музыкантов и отплясывал тропака”. Давайте перенесемся из 1929 года в 1835-й. Именно в этом году увидел свет сборник “Миргород” Николая Васильевича Гоголя, в котором была опубликована повесть “Вий”. О чем это произведение, если отбросить мистическую линию сюжета, а сфокусироваться на линии реалистической?           О быте и нравах заведения, где воспитывают будущих пастырей божьих. О недоедающих младшекурсниках, о старшекурсниках, которые пьют-курят, подрабатывают бытовой проституцией. Вспомните, как отпущенные на каникулы богослов Халява, философ Хома Брут и ритор Тиберий Горобець в ночной степи удачно набредают на хутор, пожилая хазяйка которого соглашается их приютить. При этом богослов Халява сразу же крадет у хозяйки сушеного карася, а Хома в свою очередь ворует рыбину из кармана товарища, также будущего священника. “Прекрасен” момент, где посланцы богатого сотника увозят Хому, чтобы тот читал над телом его дочери “отходную по ней и молитвы в продолжение трех дней после смерти”. Ректор семинарии заставляет Брута сделать это под страхом физического наказания. Далее следует диалог козака с ректором, который благодарит за крупу и яйца и просит осетрины. Куда и зачем он отправляет своего подопечного ему не интересно.      “Матушки” и “батюшки” 1920-х годов нарушали обет целомудрия, а что нынешние? На поисковый запрос “православные священники и преступления сексуального характера” Гугл выдает массу ссылок. Первая из них материал “Процессы над православными священниками по обвинению в педофилии”, где приводится семь кейсов, из которых один произошел в Украине, остальные в РФ. Однако в наше время никому не приходит в голову отнимать у церкви недвижимую собственность, даже если кто-то из священников совершил сексуальное преступление, А когда читаешь газеты 1929-го года, создается впечатление, что в то время была не антирелигиозная борьба, а борьба за недвижимость религиозных организаций, причем не только православных, а и прочих конфессий. В следующей колонке о большевистском рейдерстве. Продолжение следует.  Редакция КиевVласти выражает благодарность за помощь в создании данного материала отделу формирования и использования газетных фондов Национальной библиотеки Украины имени В. И. Вернадского. Читайте:  В память о Гелии Снегиреве Монашеский любовный треугольник, расчлененное тело “духовной дочери” и разорение киевских храмов (часть I) Как большевики “подстригли” историю Дины Проничевой, или История одного фото (часть IV фото, видео) За кулисами “Киевского Нюрнберга”, или Как большевики “подстригли” историю Дины Проничевой (часть III, фото, видео) За кулисами “Киевского Нюрнберга”, или Как большевики “подстригли” историю Дины Проничевой (фото, видео) За кулисами “Киевского Нюрнберга”, или Как большевики “подстригли” историю Дины Проничевой (часть ІІ, фото, видео) Семен Берлянт – смертник Бабьего Яра, который выжил Смертники Бабьего Яра, которые выжили (часть II) Смертники Бабьего Яра, которые выжили. Свидетельства “инженера Давыдова” (часть III) Смертники Бабьего Яра, которые выжили. Сколько их было (часть IV) Смертники Бабьего Яра, которые выжили. Сообщение подпольщика Панасика (часть V) Смертники Бабьего Яра, которые выжили. Подпольщик Панасик на “фабрике уничтожения” (часть VІ) Смертники Бабьего Яра, которые выжили. Организатор “восстания смертников” Федор Ершов (часть VІІ) Смертники Бабьего Яра, которые выжили. Тридцать сбежавших “из-за сильного тумана” (часть VІІІ) Смертники Бабьего Яра, которые выжили. Неизвестные имена (часть ІХ) Константин Гродзинский, журналист КиевVласти Фото: фотокопии автораКиевVласть

Ці слова 2008 року, які цитуються нижче, тодішнього першого заступника голови Київської міськдержадміністрації (КМДА) Дениса Басса (за часів Леоніда Черновецького) дають ключ до розуміння того, чому практично готова у 1996 році станція “Львівська брама”  упродовж 26 років так і не відкрилася для пасажирів. В інформації  офіційного веб-порталу Київської міської влади від 14.04.2008 року щодо того, що столична влада розконсервувала будівництво станції метрополітену “Львівська брама”, містилося, зокрема, наступне: “За його (Дениса Басса, – KV) словами, частково буде змінено проєкт реконструкції Львівської площі. “Запланована торговельно-розважальна частина, а також транспортна розв’язка. Ми будемо намагатися вирішити транспортні проблеми максимально, а ВСІ виходи зі станції зробити через торгівельний комплекс. До речі, це один з перших об’єктів, до якого ми додали інвестиційну складову, що дало нам можливість залучити додаткове фінансування”, —сказав перший заступник голови КМДА”. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”   Тобто Денис Басс офіційно озвучив те, що для багатьох уже тоді і зараз є таємницею Полішинеля. А саме, що у цій проблемі стирчать вуха бізнес-інтересів та, на додаток, управлінська неміч та безгосподарність міської влади, завдяки чому кияни, які потребують тут метро, стали заручниками комерційної структури, яка забажала, щоб УСІ виходи з метро були лише прямо в їх торговельні ряди, а сам торговельний комплекс так і не спромоглася звести. Нагадаю історію питання. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться Повернімося у 1996 рік. На його початок підземна частина станції була практично готова. Залишилося вийти на поверхню. Були вагання, де це краще зробити. До того я щойно видав розпорядження про реконструкцію  усієї площі з метою її впорядкування. Треба було це все узгодити у архітектурному плані і в інтересах мешканців. 11 січня я відвідав будівництво цієї ділянки метро. Зокрема, прямо на площі, там де клумба по центру, під якою планувався касовий зал цієї станції, радились, як раціональніше спланувати виходи. Я схилявся до думки, що наземний павільйон тут взагалі недоречний. Краще, як на Майдані, зробити вихід прямо в підземний перехід, а з нього 2-3 по різні боки площі. До будинку торгівлі, вул. Воровського (з вересня 2015 року має історичну назву вул. Бульварно-Кудрявська, – KV) тощо. Архітектори попросили час, тим паче, що виникло ще й питання перенесення інженерних мереж та комунікацій, яке потрібно було теж розрахувати. Я погодився на коротку паузу, щоб до кінця року все узгодити й спланувати, а поки йти на Лук‘янівку, а “Львівську браму” ввести наступного року. Це була єдина причина. Брак коштів — це вигадка. На січень 1996 року основні будівельні конструкції підземної частини станції “Львівська брама” були виконані у складі будівництва дільниці Сирецько-Печерської лінії метрополітену від станції “Золоті ворота” до станції “Лук'янівська”. Її готовність складала десь 80%. Навіть стіни тоннелю мармуром були облицьовані. Залишились лише деякі опоряджувальні роботи,  ескалатори, вхід і вихід. На 1996 рік потреба в коштах проходження до “Лук‘янівської” оцінювалась приблизно у 8 трлн крб. На початок року ми вже знайшли 4 з гаком трлн, інші були в роботі і вони були би обов’язково забезпечені. Ці цифри по результатом наради, про яку йшла мове вище, оприлюднювали тоді ЗМІ, вони не є таємницею. Ми вміли вирішувати ці питання. Тож ті крихти 20% залишкових робіт по “Львівській брамі” на фоні загальних витрат по пусковій дільниці  “Золоті ворота” — “Лук'янівська” взагалі не складали проблеми, якщо б було потрібно. Що було далі? За 4 місяці, в травні 1996 року, виконавча влада в Києві змінилася незаконно внаслідок так званого “перевороту на Хрещатику”, і це питання стало новим міським керманичам нецікавим. Відтоді вже 27-й рік  станція на вимушеній паузі. Вже п´ята відтоді адміністрація, а віз і нині там. Усі постійні обіцянки запустити її виявилися порожнім звуком. У 2004 році частину площі передали інвестору “Зубр ЛТД” в обмін на обіцянку добудувати виходи зі станції. Вартість називалася в межах 140 млн гривень. Не виконали. Відтоді і тривають оці ритуальні танці з інвесторами. У 2007 році інвестор змінився. Він зажадав, як йшлося раніше, щоб всі виходи зі станції зробили б, хто би сумнівався, через торгівельний комплекс, що гарантуватиме високу відвідуваність, а отже, і прибутки. І йому пообіцяли. Утім виходів зі станції як не було, так немає і дотепер. Метрополітенівські посадовці неодноразово заявляли, що терміни початку реконструкції “Львівської брами” відсуваються через те, що інвестор ТОВ “Коніка” з 2007 року не може врегулювати земельне питання, без чого проєктувати і будувати вихід зі станції метро не можна. І ще так і не вирішено питання комплексної реконструкції Львівської площі (26 років виявилося замало для цього) й інвестор ТОВ “Коніка” не погодив місце розташування підземного вестибюля станції “Львівська брама” і входів (виходів), що стримує початок робіт з проєктування та будівництва об'єкта. Ще в 2007 році прийнятний вихід з ситуації, що склалася, запропонував тодішній керівник метрополітену. А саме про відокремлення будівництва станції й інвестиційного проєкту, і що місто має самостійно будувати вихід зі станції. Минуло 15 років, і далі слів діло так і не йшли. Постійно казали про якісь перепони та й величезні компенсації у разі розірвання договору з інвесторами. І ось стало відомо, що врешті схоже пішли таким шляхом. Київський метрополітен оголосив відкриті торги на проєктні роботи “Будівництво станційного комплексу “Львівська брама” з будівництвом входу”. Зовнішній вхід (вихід) станції, передбачено у місці, обмеженому вул. Січових стрільців, Кудрявським узвозом та вул. Кудрявською. Вартість такого комплексу зросла до 1,15 млрд гривень. Я вітаю, що наважилися на такий крок. Але місце вибрано не дуже вдало. Ніщо не заважає здійснити те, що початково задумувалося нами, а саме вихід в межах Львівської площі. Касовий зал під клумбою в центрі. Без наземного павільйону. Вихід в підземний перехід, з нього по різні боки площі на поверхню. Це буде значно дешевше і зручніше. Перепон для цього немає. Посилання на рішення Київської міської ради від 14.10.2010 № 88/4900 “Про введення мораторію на нове будівництво та відведення земельних ділянок в межах Львівської площі” є недоречним. Я вже про це писав. Можна прийняти, якщо потрібно, спеціальне рішення. До того ж Департамент містобудування та архітектури КМДА у відповіді мешканцям №055-399 від 12.01.2018 року зазначив: “Для будівництва лише входів-виходів станції метрополітену “Львівська брама” в межах червоних ліній — розроблення та затвердження детального плану території не потрібно”. І чомусь жодні мораторії не завадили встромити на місці колишнього басейну, що був частиною системи кондиціонування прилеглих споруд, торговельний комплекс. Але хай вже вирішують хоч де. Головне розірвати задушливі обійми інвестора і кінець-кінцем пробити вихід на поверхню та відкрити майже готову ще з 1996 року станцію для людей. Читайте: Строительство станции метро “Львовская брама” в Киеве собрались проектировать заново Леонід Косаківський, Київський міський голова, голова Київради, голова міської державної адміністрації в 1993 – 1998 рр. Источник публикации

У 2020 році до Сквирської громади увійшли майже всі населені пункти колишнього Сквирського району. За рік існування ця об’єднана територія встигла розробити стратегічний курс розвитку до 2027 року. У 2022 році у її планах – реконструкція мереж водогонів та капітальні ремонти доріг, закладів освіти, культури і медицини. Як стало відомо KV із відповіді голови Сквирської міської ради Валентини Левицької на інформаційний запит редакції, Стратегія розвитку тергромади на 2021 -2027 роки була затверджена рішенням міськради від 30 вересня 2021 року. "Робота над розробкою Стратегії розвитку Сквирської міської територіальної громади на 2021-2027 роки була розпочата із затвердження робочої групи розпорядженням міського голови від 28.05.2021 № 75-ОД та тривала протягом чотирьох місяців. Головна мета Стратегії – запровадження нового способу планування розвитку громади за умов підвищення якості життя, що досягається через зміни в управлінні, підвищенні конкурентоздатності економіки громади", – йдеться у відповіді на запит. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Як зауважують в громаді, їхня Стратегія визначає цілі та пріоритети розвитку на період до 2027 року. Всі завдання та проєкти, спрямовані на структурні зміни в економіці й соцсфері, поступове розв'язання наявних проблем. Для цього ж необхідно було враховувати всі думки та пропозиції бачення розвитку громади всіх верств населення. Тож  і була створена робоча група, до складу якої увійшли соціально активні  представники громадськості, місцевої влади та бізнесу. "При обговореннях громаду найбільше турбували проблеми, пов’язані з капітальним та поточним ремонтом доріг, нове будівництво доріг та тротуарів з твердим покриттям, надання якісних послуг з перевезення громадян, реконструкція та ремонт мереж водопостачання та водовідведення та інші", – пояснюють в громаді етапи розробки Стратегії.  Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться Великі плани У результаті таких дискусій були сформульовані основні стратегічні та операційні цілі. Перша ціль – економічна спроможність Сквирської громади на рівні першої десятки серед малих міст в Київській області.  Для досягнення цієї мети громада має намір працювати над створенням сприятливого інвестиційного бізнес-клімату, реалізувати інвестиційну політику та підвищувати привабливість громади, сформувати та просувати локальні туристичні продукти на внутрішньому та міжнародному туристичному ринку. Також громада має на меті створити для населення послуги за європейськими стандартами. Ця операція включатиме оптимізацію роботи комунальних підприємств, підвищення рівня безпеки в громаді, надавати якісні та доступні муніципальні та освітні послуги. А ще – покращити стандарти медобслуговування населення та підвищити якість надання культурних послуг. І третя основна ціль – це створення сучасної і функціональної інфраструктури. Цей напрям, звичайно, включатиме модернізацію наявної  інфраструктури, покращення транспортного сполучення і стану доріг, а також покращення та створення нових зон відпочинку тощо. Так, у 2022 рік громада запланувала провести капітальні ремонти доріг, реконструкцію мереж водогонів в місті Сквира та капітальний ремонт закладів освіти, культури, медицини. Крім того, з метою розширення бази оподаткування та залучення додаткових надходжень до бюджету громади планується посилити роботу щодо попередження та виявлення порушень законодавства у сфері земельних відносин. "Проведення інвентаризації земельних ділянок; своєчасно проводити перегляд діючих договорів оренди земельних ділянок, зокрема, у разі змін відповідних норм Податкового кодексу,  розглядати питання щодо припинення права користування земельними ділянками у випадку систематичної несплати земельного податку або орендної плати за землю з метою передачі їх у користування платоспроможним суб’єктам господарювання;  забезпечити контроль за виконанням умов купівлі-продажу земельних ділянок, своєчасним та в повному обсязі надходженням коштів до бюджету громади", – йдеться у відповіді на запит. У ці заходи входить і впорядкування реєстру договорів оренди комунального майна та контроль за сплатою орендної плати.  Громада попрацює і над посиленням роботи щодо скорочення заборгованості по платежах до бюджету і проведе заходи спрямовані на легалізацію виплати заробітної плати, та встановить контроль за її виплатою. Хоче громада і посилити співпрацю із Головним управлінням Державної податкової служби у Київській області. У майбутніх планах – і реконструкція вуличного освітлення, запуск соціального таксі, долучитися до проєкту "Поліцейський офіцер громади", будівництво "Дія Центру" тощо.  Економічна складова Як повідомили в адміністрації громади, для реалізації планів Стратегії будуть залучатися кошти місцевого та державного бюджетів. Так, загальний обсяг доходів Сквирської міської територіальної громади на 2022 рік встановлений в сумі понад 293 млн  гривень, в тому числі загального фонду – 291,3 млн гривень, та спецфонду – 1,6 млн гривень. Сумарний же розрахунковий обсяг доходів загального фонду бюджету громади (без урахування міжбюджетних трансфертів) на 2022 рік розрахований в сумі 187,8 млн  гривень. Для тергромади основними бюджетоформуючими джерелами доходів загального фонду є податок на доходи фізичних осіб – 64,6%. Вагомим же джерелом формування доходів є також єдиний податок – 18,7%, плата за землю займає – 10,1%. Питома вага зазначених платежів в загальному обсязі надходжень до загального фонду бюджету міської тергромади на 2022 рік складає 93,3%.  Економічний же потенціал ТГ складають саме підприємства. Найбільшими бюджетоутворюючими платниками податків тут є ТОВ "Грона", відділ освіти сквирської міської ради, ТДВ "Шамраївський цукровий завод", ТОВ "Сквирський КХП", ТОВ "Агрофірма "Колос", ТОВ "Шамраївський цукор". СГ ПП ім. Гагаріна, ПП "Агрофірма "Розволожжя". Точка зору KV також поцікавилась у місцевих депутатів, які проблеми, на їхню думку, громада має вирішити першочергово. На що можна зробити ставку і чим перспективна громада взагалі.  Ексголова Сквирської районної ради, депутат Сквирської міської громади VІІІ скликання Василь Гриша ("За Майбутнє"): Із проблем, у першу чергу, водопостачання. Якщо ще років десять назад це питання було на другому-третьому місці, то зараз фактично воно стало пешим на порядку денному по всім населеним пунктам. Також необхідно завершити газифікацію територій. У селах Рогізна, Краснянка прокладається газопровід і для завершення робіт необхідно ще декілька мільйонів коштів додатково. Коли я займав посаду голови райради було завершено всі три підвідні газопроводи до сіл, Каленна, Мовчановка та Оріховець. До двох останніх сіл газ пустити встигли, а ось питання Каленни без кінця доводиться піднімати в громаді. Для пуску газу у цьому селі залишилося виділити приблизно 60 тис. гривень. Є питання щодо вивезення хімічних відходів, які залишилися на території ще з часів Радянського Союзу. Під Сквирою залишився від підприємства хімсклад, його замурували по типу саркофагу. Було 100 тонн, основну масу вивезли, а залишається ще 10 тонн відходів. Серед проблемних питань – сміттєзвалище, необхідно займатися його переробкою. Звичайно, що турбують громади і дороги, не лише населені пункти, а в тому числі і Сквиру. А для того, щоб все це виконати, необхідно залучати інвестиції, мають працювати міжнародні проєкти. Найбільшим платником податків на території є підприємство "Грона", яке виробляє печиво, у том числі і на експорт. Він забезпечує 500 робочих місць. Поруч працює комбінат із хлібопродуктів, цукрозавод. Та зменшується сільгоспвиробництво. А буде виробництво – будуть надходити і податки, а громада розвиватися.  Є у громади і перспективи щодо розвитку туристичного напряму, наприклад, на території села Буки. Начальник відділу освіти, депутат Сквирської міської ради VІІІ скликання Олександр Заболотний ("Слуга народу"): Насамперед потрібно створювати робочі місця. На території громади є вільні землі, де дійсно можна організувати технопарки для виробництва. Є гарні сільськогосподарські угіддя, з якими також можна працювати і залучити інвесторів. Є значна кількість будівель колишніх підприємств, які сьогодні простоюють порожніми. Це – великі майданчики для організації будь-якого виробництва. Зрозуміло, що для цього необхідно шукати інвесторів. Тож першочергово необхідно залучати інвестиції для того, щоб мешканці залишалися в громаді. Якщо промоніторити сільські населені пункти, то в громаді стрімко зменшується кількість сільського населення: пустують села, є багато порожніх будинків, значно зменшилася кількість учнів у закладах освіти саме сільської місцевості. Це говорить фактично про те, що сьогодні сільське населення вимирає, у селах залишаються лише люди старшого віку. Тож потрібно думати, як використати ці землі, щоб повернути на них людей.  Дорожня карта  Як міська громада, з адмінцентром у місті Сквира, була створена у 2020 році шляхом об'єднання Сквирської міської ради та Антонівської, Буківської, Великоєрчиківської, Горобіївської, Домантівської, Дулицької, Каленнівської, Кам'яногребельської, Красноліської, Кривошиїнської, Малоєрчиківської, Малолисовецької, Мовчанівської, Оріховецької, Пустоварівської, Рогізнянської, Рудянської, Самгородоцької, Селезенівської, Тарасівської, Тхорівської, Чубинецької, Шамраївської, Шаліївської, Шапіївської сільрад.  Загалом до громади увійшло 44 населених пункти (1 місто та 43 села). Це майже всі території, що входили до Сквирського району. Крім, Великополовецької та Пищиківської сільради, які відійшли до Фурсівської громади.  На минулих місцевих виборах 25 жовтня у 2020 році, перших виборах до громади, до Сквирської міськради пройшли 26 депутатів від восьми політичних партій: ВО "Батьківщина", “Європейська Солідарність”, "Слуга народу", "За майбутнє", "Сила і Честь",  “Громадський рух Миколи Томенка “Рідна країна”, ОПЗЖ та "Наш край". Читайте: Вони пройшли: список депутатів Сквирської міської ради на місцевих виборах 2020 Сквира – колишній районний центр Сквирського району, після адмінтерреформи громаду приєднали до укрупненого Білоцерківського району. І ця громада є однією з найбільших тергромад у Київській області, адже займає площу в 87353,7 га. Станом на січень 2021 року в громаді зареєстровано 32,48 тис. осіб населення. В освітній системі тергромади функціонує 22 заклади загальної середньої освіти (6 міських закладів та 16 сільських), 8 дитсадків та 2 заклади позашкільної освіти, дитячий будинок для дітей сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, 3 класи заочної форми навчання працюють при Сквирській загальноосвітній школі №1 та Сквирський районний інклюзивно-ресурсний центр. Загалом у школах навчається 3267 учнів, дошкільною освітою охоплено 894 дитини. Мешканці громади можуть одержати первинну та невідкладну медичну допомогу в  Сквирський МЦ ПМСД та Сквирській центральній міській лікарні. У структурі закладів сімейної медицини працює вісім амбулаторій, 28 фельдшерських пунктів, 3 ФАПи-ФП,  сім пунктів здоров’я. Також на території налічується 35 клубних закладів культури, 37 бібліотек, міський народний краєзнавчий музей та Сквирська дитяча школа мистецтв. Читайте: Проект Децентрализация: Софиевская и Петропавловская Борщаговки не спешат объединяться Проект “Децентрализация”: Войти в Озернянскую ОТО готовы лишь два сельсовета из шести Проект “Децентрализация”: Великодымерская теробщина этой осенью идет на выборы Проект “Децентрализация”: Медвинская теробщина идет на выборы в неполном составе Проект “Децентрализация”: Фурсовская теробщина может лишиться части бюджета Проект “Децентрализация”: Села Переяслав-Хмельницкого района отказались примкнуть к городу Проект “Децентрализация”: Кагарлыкская теробщина объединит город и 26 сельсоветов Проект “Децентрализация”. Политические амбиции мешают состояться большой Боярской теробщине Проект “Децентрализация”: Тетиевская терробщина готовится к выборам в декабре Проект "Децентрализация". Узинской терробщине придется поработать над развитием Проект “Децентрализация”: КОГА тормозит назначение выборов в Циблевской терробщине Проект “Децентрализация”: Гостомельская ОТО пойдет на выборы только в составе Киево-Святошинского района Проект “Децентрализация”: Студениковская терробщина готовится к выборам в декабре Проект “Децентрализация”: Предусмотренная Кабмином Дымерская ОТО может не состояться Проект “Децентрализация”: Мироновская терробщина ждет позитивного вывода от КОГА Проект “Децентрализация”: Ржищевская терробщина может стать проблемой для Кагарлыкского района Проект “Децентрализация”: Ходосовская терробщина может объединить села трех районов Проект “Децентрализация”: села Ставищенского района готовы митинговать против объединения Проект “Децентрализация”: Яготинская терробщина не спешит на выборы “Проект Децентрализация”: Создание Боярской ОТО дошло до суда Проект “Децентрализация”. Сельсоветы потенциальной Вороньковской ОТО не готовы объединяться Проект “Децентрализация”: Власти Згуровщины не готовы терять полномочия Проект “Децентрализация”: Потенциальная Дмитровская терробщина уже год дожидается выборов Проект “Децентрализация”: Гребенковская терробщина не может быть создана без согласия двух сельсоветов “Проект Децентрализация”: Создание потенциальной Бышевской ОТО остановилось в 2015 году Проект “Децентрализация”: Козин поборется за право быть центром терробщины Проект “Децентрализация”: Пирновская терробщина может быть создана только принудительно Проект “Децентрализация”: Процесс объединения в Барышевке даже не начали Проект “Децентрализация”: Терробщина с центром в Украинке может быть названа Трипольской Проект “Децентрализация”: Рожновская терробщина не может определиться с центром “Проект Децентрализация”: Обухов может присоединить окрестные села Проект “Децентрализация”: Иванковская ОТО поборется за зону отчуждения Проект “Децентрализация”: Ташанская терробщина год ждет позитивного вывода КОГА Проект “Децентрализация”: Березанская терробщина будет проходить процедуру создания ОТО заново Проект “Децентрализация”: Володарский район не планирует объединяться в ближайшее время Проект “Децентрализация”: Полесский район этим летом планирует начать процесс объединения Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО может объединить не все сельсоветы Проект “Децентрализация”: Ракитнянский район может объединиться в две терробщины Проект “Децентрализация”: Калиновская терробщина может быть создана с разрешения Кабмина Проект “Децентрализация”: Белая Церковь может присоединить три сельсовета Проект “Децентрализация”: В Броварском районе может появиться Придеснянская терробщина Проект “Децентрализация”: Потенциальная Вишневская ОТО начала процесс объединения Проект “Децентрализация”: Германовка и Григоровка Обуховского района хотят быть центрами одной ОТО Проект “Децентрализация”: Сельсоветы Таращанского района не хотят объединяться в терробщину Проект “Децентрализация”: Процесс создания Чабановской терробщины стоит на месте Проект “Децентрализация”: Скандальная Бучанская ОТО первой на Киевщине воспользовалась законом о присоединении Проект “Децентрализация”: Потенциальная Томашовская терробщина объединит два района Киевщины Проект “Децентрализация”: Ржищев начал присоединять села двух районов Проект “Децентрализация”: Потенциальная Бородянская терробщина готова идти на выборы Проект “Децентрализация”: Фастов планирует присоединить окружающие села Проект “Децентрализация”: потенциальная Киево-Святошинская терробщина разделилась на две ОТО Проект “Децентрализация”: КОГА утвердила Мироновскую терробщину Проект “Децентрализация”: Заборский сельсовет не отдадут Боярке Проект “Децентрализация”: Барышевская ОТО готовится к выборам Проект “Децентрализация”: вялое руководство, имитация объединения и недостаточный результат Проект “Децентрализация”: Обухов планирует присоединить один сельсовет Проект “Децентрализация”: Березань присоединила пять сельсоветов Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО не пошла на зимние выборы из-за бездействия КОГА Проект “Децентрализация”: Ковалевскую терробщину за один день утвердили в КОГА и отправили на выборы Проект “Децентрализация”: жители Клавдиево-Тарасово просят президента ускорить их объединение Проект “Децентрализация”: выборы в терробщинах Киевщины под угрозой срыва Проект “Децентрализация”: 4 сельсовета Иванковского района тормозят создание терробщины Проект “Децентрализация”: в Бузовском сельсовете скандал из-за присоединения к Ирпеню Проект “Децентрализация”: потенциальная Вишневская терробщина готовится подавать документы в КОГА Проект “Децентрализация”: в Ирпене со скандалом пытаются присоединить два сельсовета Проект “Децентрализация”: Полесский район отложил объединение на следующий год Проект “Децентрализация”: еще 6 сельсоветов могли бы присоединиться к Ржищеву Проект “Децентрализация”: терробщины Киевщины просят парламент провести объединение по закону Проект “Децентрализация”: Киевщина оказалась в числе аутсайдеров рейтинга формирования ОТО  Проект “Децентрализация”: терробщинам Киевщины урезали дотацию на содержание школ и больниц Проект “Децентрализация”: сельсоветы Белоцерковщины просят Киевоблсовет ускорить их присоединение к городу Проект “Децентрализация”: Гройсмана просят разобраться с объединением территориальных общин на Згуровщине Проект “Децентрализация”: протестующий Ворзель войдет в состав Бучанской ОТО Проект “Децентрализация”: Киевская ОГА одобрила создание Томашовской терробщины Проект Децентрализация: в Васильковском районе может появиться Калиновская терробщина Проект Децентрализация: КОГА утвердила создание Глевахской ОТО  Проект Децентрализация: Созданию Макаровской ОТО угрожает новоявленная Комаровская община Проект Децентрализация: Ташанская терробщина готова идти на выборы Проект Децентрализация: Гребенковская терробщина поборется за положительное заключение КОГА Проект Децентрализация: Гатное и Вита-Почтовая хотят спастись от столицы совместным объединением  Проект Децентрализация: Гостомель борется с Ирпенем за создание отдельной общины Проект “Децентрализация”: администрация Терещука выдала общинам Киевщины еще два позитивных вывода Проект “Децентрализация”: Калиновская община Броварского района может объединить четыре сельсовета Проект “Децентрализация”: Сельсоветы Фастовского района надеются успеть добровольно объединиться в Кожанскую ОТО Проект “Децентрализация”:  теробщины Киевщины жалуются на нехватку инфраструктурной субвенции  Проект “Децентрализация”: судебное дело о присоединении Заборья к Боярке рассмотрят заново  Проект “Децентрализация”: смена власти в Копылове заблокировала создание Березовской терробщины Проект “Децентрализация”: села Бориспольщины хотят спастись от города созданием Золочевской общины Проект “Децентрализация”: КОГА утвердила создание Обуховской терробщины Проект “Децентрализация”: Гоголевская община продолжит объединение после утверждения перспективного плана Проект “Децентрализация”: процесс утверждения Вишневской общины может затянуться до конца года Проект “Децентрализация”: Козинскую общину Обуховского района могут исключить из перспективного плана Проект “Децентрализация”: в Бородянском районе суды тормозят объединение общин Проект “Децентрализация”: Островская община просит президента Зеленского разобраться с решениями КОГА Проект “Децентрализация”: села потенциальной Боровской ОТО может переманить новоявленная Мотовиловская община Проект “Децентрализация”: миллионные долги могут оставить жителей Калитянской ОТО без воды и света Проект “Децентрализация”: Таращанский район может разделиться на две общины Проект “Децентрализация”: теробщины Киевщины недополучают налоги за землю Проект “Децентрализация”: бюджеты четырех теробщин Киевщины оказались под угрозой Проект “Децентрализация”: Киевщину могут поделить на шесть районов Проект “Децентрализация”: пять теробщин Киевщины хотят расшириться за счет окрестных сел Проект “Децентрализация”: села на Васильковщине, рассорившиеся из-за реформы, могут объединить насильно Проект “Децентрализация”: Киевская ОГА дала сельсоветам последний шанс добровольно присоединиться к ОТО Проект “Децентрализация”: Бориспольщина и Белая Церковь не определились с центрами развития теробщин Проект “Децентрализация”: общины Киево-Святошинского района требуют от КОГА пересмотреть состав и количество местных общин Проект “Децентрализация”: Киевоблсовет просит ВРУ и Кабмин разобраться с проблемными селами Киевщины Проект “Децентрализация”: вокруг потенциальной Боярской теробщины разгорелся новый скандал Проект “Децентрализация”: КОГА может вынести негативный вердикт потенциальной Пристоличной ОТО  Проект “Децентрализация”: села Киево-Святошинского района спешно взялись за объединение Проект “Децентрализация”: Бориспольщину разделят на шесть теробщин Проект “Децентрализация”: потенциальная Березовская ОТО под угрозой срыва Проект “Децентрализация”: судьбу потенциальной Феодосиевской общины решит Кабмин Проект “Децентрализация”: Мироновская ОТО расширила границы за счет трех сельсоветов Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО просит Кабмин откорректировать перспективный план Проект “Децентрализация”: Обуховская ОТО поборется за окружающие села с потенциальной Козинской общиной Проєкт “Децентралізація”: Петропавлівська і Софіївська Борщагівки проти об'єднання з Вишневим та столицею Проєкт “Децентралізація”: села Переяслав-Хмельницького району відстоюють потенційну Гайшинську громаду Проєкт “Децентралізація”: найгучніші провали й успіхи Київщини у 2019 році Проєкт “Децентралізація”: Київщина увійшла в ТОП-5 областей-аутсайдерів за рейтингом формування спроможних громад Проєкт “Децентралізація”: на Київщині стартувало примусове об’єднання громад Проєкт “Децентралізація”: сільради Київщини знову відмовляються об’єднуватися із містянами в одну громаду Проєкт “Децентралізація”: села Миронівського та Кагарлицького районів готові протестувати проти Ржищівської ОТГ Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини вимагають від уряду обіцяного ПДФО Проєкт “Децентралізація”: зміни в Конституцію та права громад Проєкт “Децентралізація”: десятки громад на Київщині запізнились втрапити в перспективний план Проєкт “Децентралізація”: Київщина виступила за ліквідацію районних рад  Проєкт “Децентралізація”: села Києво-Святошинського району погрожують перекривати дороги у разі насильницького об'єднання  Проєкт “Децентралізація”: одиниці тергромад Київщини потрапили в рейтинг потужних ОТГ України  Проєкт “Децентралізація”: секвестр бюджету залишить ОТГ без засобів для існування та боротьби з епідемією Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини озброюються засобами захисту та ведуть профілактичну боротьбу з коронавірусом  Проєкт “Децентралізація”: Ірпінь та Бородянка поборються за звання райцентру субрегіонального рівня Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини нажахані перспективою укрупнення та централізації повноважень Проєкт “Децентралізація”: громади Фастівського району виступили проти примусового об’єднання Проєкт “Децентралізація”: Обухівська громада планує розширюватися за рахунок суміжних сіл Проєкт “Децентралізація”: Кабмін схвалив ще 45 ОТГ Київщини Проєкт “Децентралізація”: Вишгород зазіхнув на звання центру Приірпіння Проєкт “Децентралізація”: Кабмін змінив конфігурації п’яти громад Києво-Святошинського району Проєкт “Децентралізація”: Урядовий проєкт укрупнення районів обурив Київщину (опитування) Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини позбавлять фінансової залежності від районних рад Проєкт “Децентралізація”: громадам Київщини дозволили змінювати цільове призначення землі та затверджувати містобудівну документацію Проєкт “Децентралізація”: села Київщини боронитимуть право на добровільне об’єднання в суді Проєкт “Децентралізація”: Мінгромад обіцяє ОТГ поповнення бюджетів за рахунок ПДФО  Проєкт “Децентралізація”: асоціаціям Київщини не вдалось відстояти “мажоритарку” для сіл Проєкт “Децентралізація”: На Київщині через недобровільність об’єднання знову судяться Боярка і Забір’я Проєкт “Децентралізація”: Миронівська ОТГ планує заробляти на природі та інвестиціях Проєкт “Децентралізація”: Студениківська ОТГ збагатиться за рахунок банку землі та “Ниви Переяславщини”  Проєкт “Децентралізація”: Фурсівській ОТГ не вистачає коштів на розвиток громади  Проєкт “Децентралізація”: Бородянська ОТГ розвиватиметься за рахунок донорів Проєкт “Децентралізація”: Ржищівська ОТГ для одержання прибутків задіє водний та освітньо-туристичний потенціал  Проєкт “Децентралізація”: Баришівка мітить у п'ятірку найбагатших громад Київщини Проєкт “Децентралізація”: Пісківська ОТГ хоче стати популярним курортом Київщини Проєкт “Децентралізація”: Обухівська ОТГ спрямує на свій розвиток понад півмільярда гривень до 2030 року Проєкт “Децентралізація”: Бучанська ОТГ направить мільйони на розбудову комфортної інфраструктури Проєкт “Децентралізація”: Великодимерська ОТГ проведе інвентаризацію землі Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини взялися ділити ОТГ на округи та обирати старост  Проєкт “Децентралізація”: Узинська ОТГ шукає 65 млн гривень на будівництво очисних споруд Проєкт “Децентралізація”: держава переклала на старост владні компетенції сільських голів Проєкт “Децентралізація”: обіцяні громадам землі за межами населених пунктів пустили з молотка Проєкт “Децентралізація”: у тергромад Київщини бракує коштів на якісні адмінпослуги Проєкт “Децентралізація”: на зміну дільничним у об'єднаних громадах прийдуть поліцейські офіцери  Проєкт “Децентралізація”: найгучніші провали й успіхи Київщини у 2020 році Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини не можуть отримати від районів  комунальне майно Проєкт “Децентралізація”: статус і повноваження старост у громаді залежатимуть від Верховної Ради Проєкт “Децентралізація”: у 2021 році Тетіївська громада збагатиться за рахунок гранту в 26 млн гривень Проєкт “Децентралізація”: на Київщині почали ліквідовувати райони, перший на черзі – Згурівський  Проєкт “Децентралізація”: ліквідована Іванківська райрада залишила громаді-спадкоємцю мільйонні борги  Проєкт “Децентралізація”: голови громад мають право накладати вето лише на прийняті рішення ради Проєкт “Децентралізація”: ліквідації Баришівського району заважають комунальні борги Проєкт “Децентралізація”: Миронівську райраду ліквідують із боргами по зарплаті  Проєкт “Децентралізація”: депутати ВРУ взялися за урбанізацію міст Проєкт “Децентралізація”: Київщина втрачає першість у рейтингу заможності громад Проєкт “Децентралізація”: майно та активи Бородянського району розділили між шістьма громадами  Проєкт “Децентралізація”: Обухівський район віддасть Букринський плацдарм на утримання області Проєкт “Децентралізація”: пандемія та безгрошів’я блокують розвиток культпослуг на Київщині Проєкт “Децентралізація”: Держгеокадастру дозволили і далі розпоряджатися землями Київщини  Проєкт “Децентралізація”: Славутич збільшить бюджет за рахунок бізнес-парку та інвестицій Проєкт “Децентралізація”: Васильківський район ліквідують упродовж місяця Проєкт “Децентралізація”: уряд взявся за діджиталізацію тергромад  Проєкт “Децентралізація”: Київщина позмагається за гранти для розвитку громад Проєкт “Децентралізація”: дві селищні громади Київщини заявили про бажання стати містом Проєкт “Децентралізація”: на утримання громад хочуть передати приватизовані гуртожитки та бомбосховища  Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини формують партнерські об’єднання для збільшення ресурсів Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини планують оптимізацію освітніх закладів Проєкт “Децентралізація”: громади та асоціації Київщини виступають за збільшення ПДФО Проєкт “Децентралізація”: громади можуть втратити мільйони разом з акцизом на тютюн  Проєкт “Децентралізація”: новоствореним райрадам Київщини бракує коштів на існування Проєкт “Децентралізація”: громади просять уряд та Раду закріпити реформу на законодавчому рівні Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини скаржаться на дублювання повноважень та бідність Проєкт “Децентралізація”: тергромади навчать, як правильно роздавати землю Проєкт “Децентралізація”: із бюджетів громад вилучатимуть кошти на охорону культурної спадщини  Проєкт “Децентралізація”: громади масово розпродують комунальне майно  Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини скаржаться на ProZorro Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини стурбовані вимогами закону щодо заснування ліцеїв Проєкт “Децентралізація”: найуспішніші громади Київщини  Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини хочуть зекономити на благоустрої за рахунок держсубвенції Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини шукають кошти на покращення послуг своїх КП Проєкт “Децентралізація”: громадам Київщини роздали кошти на інфраструктуру та ремонт доріг Проєкт “Децентралізація”: тепломережі столичного регіону загрузли у боргах Проєкт “Децентралізація”: тривають дискусії щодо права власності на майно тергромад Проєкт “Децентралізація”: громадам Київщини не додали освітньої субвенції Проєкт “Децентралізація”: Богуслав та Яготин розвиватимуться за рахунок ландшафтних парків Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини виступають проти затягування перевиборів місцевого керівництва Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини просять уряд не нищити їхню фінансову незалежність Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини жаліються на порожні скарбниці Проєкт “Децентралізація”: на Київщині громади ділять на округи та обирають старост по-новому  Проєкт “Децентралізація”: на Київщині взялися за створення безпечних громад Проєкт “Децентралізація”: проблемні довгобуди перекладуть на місцеві громади Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини не хочуть брати на себе компенсацію проїзду пільговикам  Проєкт “Децентралізація”: реформа вийшла на фінішну пряму Проєкт “Децентралізація”: підсумки 2021 року Проєкт “Децентралізація”: на Київщині сперечаються через "ресурсний" закон та нове оподаткування  Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини затвердили бюджети на 2022 рік (частина 1)  Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини затвердили бюджети на 2022 рік (частина 2)  Проєкт “Децентралізація”: Пірнівська та Вишгородська громади стануть партнерами в медсфері Проєкт “Децентралізація”: Богуславська громада хоче розвиватися за рахунок інвесторів та туристів  Фото: колаж KVКиевVласть

100 днів – це час, який традиційно надається новій команді на закріплення курсу своєї роботи, деталізацію планів і демонстрацію початкових результатів. Для об’єктивної оцінки того, що вже зроблено в Міністерстві оборони, я пропоную усім зацікавленим звернутися до моїх виступів у Верховній Раді України під час призначення (4 листопада 2021) та під час "години Уряду" 3 грудня 2021. Тоді було оголошено основні підходи. Їх можна взяти як базу для порівняння. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”   Тож, без зайвих слів, перейду до того, що нам вдалося за ці 100 днів: Ефективно виконати бюджет 2021 року. Рівень виконання – 99,7%. Хоча ви пам’ятаєте, які були прогнози у листопаді. Забезпечити фінансування Державного оборонного замовлення. Рівень виконання – 99,75%. Станом на 1 грудня було 85%. Ми закрили поточні потреби та інвестували у низку перспективних вітчизняних розробок, які забезпечать стратегічні переваги нашої армії через 2-3 роки. На самому фініші бюджетного процесу вдалося додати до бюджету Міноборони на 2022 рік 2,5 млрд. грн. Сьогодні ми маємо найбільший бюджет оборони за усі роки Незалежності – понад 133 млрд. грн. У тому числі – 29 млрд на озброєння і техніку. За рахунок згаданих 2,5 млрд ми вже почали реалізацію програми поступового підвищення грошового забезпечення в армії. Вже підвищено виплати військовим медикам, льотчикам, є рішення по снайперам, на фініші рішення по ССО, тощо. І це лише перші кроки. Пропозиції Міноборони щодо необхідності додаткового виділення у 2022 році 11,8 млрд грн., які планується спрямувати на підвищення виплат військовим та першочергові потреби, вже передані народним депутатам і зареєстровані у якості проекту змін до Державного бюджету України на 2022 рік. Ми відновили ритмічну роботу з Комітетом Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки. Хочу подякувати Голові Комітету Олександру Завітневичу і членам Комітету з усіх фракцій та груп за співпрацю і підтримку. Спектр результатів вже досить широкий. Вже затверджено відкриту частину річного та трирічного плану оборонних закупівель Міністерства. По закритій частині триває інтенсивна робота, яка загалом є безпрецедентною. Комітет завершив свою частину 10 лютого. Тепер РНБО та Уряд. У грудні було оперативно і вчасно проведено акт Верховної Ради щодо затвердження рішення Президента України про надання дозволу на доступ іноземних підрозділів для участі у навчаннях. У січні ратифіковано Угоду з Великою Британією в інтересах Військово-Морських Сил України, та інше. Ми забезпечили повну синергію у взаємодії з Генеральним Штабом. Дуже тісно працюємо з Головнокомандувачем Збройних Сил України генерал-лейтенантом Валерієм Залужним, його заступником генерал-лейтенантом Євгеном Мойсюком, начальником Генерального Штабу генерал-лейтенантом Сергієм Шапталою та їхніми колегами. Ми спільно неодноразово відвідували наших хлопців та дівчат в зоні ООС, спостерігали за навчаннями, тощо. За потреби я на прямому зв’язку з командувачами видів, родів і сил Збройних Сил України. Міністерство і армія починають діяти як єдиний організм з чітким розумінням спільних цілей. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться Ми вибудовуємо синергію з Міністерством стратегічних галузей промисловості. Тут крок отримання наочних результатів довший, адже є плани, виробничі цикли тощо. Ми все побачимо за підсумками року. Суттєво активізовано нашу військову дипломатію. Ми робимо наші пропозиції максимально обґрунтованими і прозорими для партнерів. Пояснюємо логіку наших власних дій та наших запитів. І це працює. Під час закордонних візитів та приймаючи високих гостей у Києві, я провів особисті зустрічі з міністром оборони США Ллойдом Остіном ІІІ, міністром оборони Великої Британії Беном Воллесом, міністром оборони Ізраїлю Бені Ганцем, міністром оборони Литви Арвідасом Анушаускасом, міністром оборони Швеції Петером Гультквістом, міністеркою оборони Данії Тріне Брамсен, міністром оборони Угорщини Тібором Бенкьо, міністеркою оборони Канади Анітою Ананд, міністром оборони Туреччини Хулусі Акаром. Я мав телефонну розмову з польським колегою Маріушем Блащаком. Ми знаходимось в листуванні, вже домовились про телефонну розмову і особисту зустріч з міністеркою оборони Німеччини Крістіне Ламбрехт. Ми підтримуємо постійний контакт з усіма, з ким спілкувались. Мав низку зустрічей з делегаціями американських конгресменів та сенаторів, депутатами Європарламенту. Відбулась безпрецедентна зустріч з представниками понад 30 провідних компаній американського ОПК. Результатом вже стало підписання низки важливих документів, наприклад, зі Швецією, з Туреччиною, відпрацьовано весь процес по кредитній угоді з Великобританією, тощо. Також зараз усі можуть спостерігати за регулярним надходженням військової допомоги. За місяць отримано понад 1500 тон сучасної зброї та боєприпасів. І буде набагато більше. На цей результат працював Президент України Володимир Зеленський, прем’єр-міністр Денис Шмигаль, наші дипломати на чолі з Дмитром Кулебою. Міноборони зробило свою частину роботи. Зокрема, ми вже отримали частину речей, про які починали розмову у листопаді під час мого візиту до Вашингтону та під час діалогу з британськими колегами. Невдовзі надійде обладнання, про яке Україна раніше тільки мріяла. І ми не плануємо збавляти темп. Ми розпочали цифрову трансформацію по кількох напрямках. У сфері управління Збройними Силами – зрушено і набирає темп процес впровадження автоматизованих систем управління військами (АСУ). У тому числі – стратегічного рівня. У сфері цифровізації послуг – спільно з Мінцифрою розгортаються автоматизовані робочі місця (АРМ), тестується система, яка дозволить дистанційно змінювати місце реєстрації без походу до колишнього військкомату. Також ми запустили пілотний проект перетворення колишніх військкоматів на сучасні "МілітаріЦНАПи" і комфортні рекрутингові центри. У сфері управління активами Міністерства – розпочато створення ГІС, де поступово будуть відображені усі активи – земля, споруди, права. Спільно з Держгеокадастром ми вже об’єднали зусилля щоб впорядкувати землі оборони, забезпечити їх захист і прозоре використання. Мною вже надані доручення, які запускають комплексну реформу управління активами Міністерства оборони. Серед перших кроків – перетворення Головного управління майна та ресурсів, яке стало непрозорим монстром, на систему прозорих структур з чіткими функціями, які займатимуться політиками у сфері будівництва, корпоративних прав, процедур використання земель оборони, тощо. Міністерством вже розроблено прозору модель використання земель оборони. Проект відповідного порядку, наявність якого давно передбачена законом, найближчим часом буде поданий до Кабінету Міністрів України. Більше ніякої "тіні". Набирають обертів "юридичні війська", як я їх називаю. Тільки за січень вони повернули до сфери управління Міністерства 3117 га земель оборони. Крім цього, як я і обіцяв, розпочато комплексну перевірку роботи Міноборони фахівцями Держаудитслужби. На практиці втілюється принцип нульової толерантності до корупції. Звертаюся до представників бізнесу та усіх, до кого можуть прийти різноманіти "ходоки" з пропозиціями щось "вирішити" у Міноборони. Прошу повідомляти Міністерство про цих "дітей лейтенанта Шмідта" і спрямовувати відповідні заяви до правоохоронних органів. Ми вже розробили алгоритми вирішення деяких непростих завдань, що перебувають у суспільному фокусі. Наприклад, вже запущено процес, який має на меті стрімке поповнення запасу бронежилетів та шоломів великими партіями. У рамках цього процесу ми прагнемо перейти на більш високий клас захисту – 4-й за стандартами НАТО. Буде скомбіновано три види джерел бронезахисту. По-перше, це допомога від партнерів. І по цьому треку вже відбулись поставки. По-друге, ми закупимо сертифіковані зразки захисту на міжнародних майданчиках. По-третє, вдосконалено технічне завдання для українських виробників, щоб вітчизняні засоби відповідали найкращим стандартам. Виробники зможуть підготуватися до цих вимог і взяти участь у тендерах. Ми зацікавлені у живій конкуренції, монополізм виключений. Ми робимо необхідні кроки по демонополізації послуг харчування. Цей процес іде непросто, але передбачувано. Бенефіціари діючих схем використовують відому тактику гальмування тендерів через оскарження в судах. Це буде складний шлях, але ми його пройдемо. Ми розробили низку правових формул, які дозволять збудувати арсенали для армії. Це так само дуже непростий процес, бо задіяні великі гроші, опір страшенний, але ми рухаємось. Загалом я сповідую підхід, що треба ухвалювати рішення, які б складними вони не були, а не ухилятися від відповідальності. Є ще значна кількість процесів, які запущені. Скажімо, демілітаризація посад, які не потребують військової кваліфікації. Зараз ми сфокусовані на реалізації закону про основи національного спротиву, зокрема, в частині розгортання Сил територіальної оборони Збройних Сил України. Штат мирного часу вже укомплектовано на понад 60%, в березні почнеться системна робота з формування штату особливого періоду у 130 тис. осіб. Паралельно ССО виконують свої завдання щодо формування руху опору. У даний момент ми поступово переходимо на інший етап: від стадії кризового, я б назвав "пожежного", менеджменту до стратегічного розвитку. Я вже презентував Президенту України основні позиції плану нашої роботи на 2022 рік, який є частиною комплексу заходів, розрахованих на 4 роки вперед. Минулого року виникли нові загрози. Росія здійснила аншлюс Білорусі і вже вдруге стягує значну кількість військ навколо кордону України. Відкрито погрожує ескалацією. Оскільки такий спосіб тиску вже застосовано, маємо виходити з того, що його ймовірність існуватиме завжди. Кремль може відвести війська, потім знов їх стягнути, чи розмістити на постійній основі навколо наших кордонів. Маємо діяти, сприймаючи цю загрозу як постійну. І маємо бути готові в будь-який момент дати відсіч. Саме ця готовність здатна відвернути негативні сценарії. Сьогодні ми отримуємо безпрецедентну допомогу від партнерів. Але формуючи системну відповідь на загрози, ми повинні спиратися на дві складові – український народ і українську економіку. Саме це є джерелом нашої безпеки. Команда Перед тим, як сказати, що ми збираємось робити, кілька слів про те, якщо можна так висловитися, ким і чим ми будемо діяти. За 100 днів сформовано кістяк команди, яка буде створювати і втілювати політики у сфері оборони під моїм керівництвом. Для мене честь, що в команді на посаді першого заступника є Іван Степанович Руснак. Це не просто величезний досвід, це справжня мудрість і стратегічне бачення, які дуже потрібні у складний для країни час. Я високо ціную можливість працювати разом. За міжнародний напрям відповідає Олександр Поліщук. Генерал, військовий дипломат, з яким ми добре знайомі з часів спільної роботи в ТКГ. Інформаційний фронт тримає Ганна Маляр. Зараз це чи не найгостріша ділянка протиборства. Надважливий напрям – забезпечення озброєнням і технікою – очолив Володимир Гаврилов. Генерал. З величезним і успішним досвідом роботи військовим аташе у країнах-стратегічних партнерах. Напрям, де треба багато чого змінити, добудувати, знайти, виправити, а саме – забезпечення армії, логістика, управління активами – очолює В’ячеслав Шаповалов. Саме йому чи не найбільше будуть допомагати "юридичні війська" на чолі з моїм радником Сергієм Лапутьком. За комплекс завдань з цифрової трансформації у сфері оборони відповідає Олег Гайдук. Має багатий управлінський досвід і зайвих представлень не потребує. "Цифровий" напрям, через зростання важливості кіберсфери у контексті оборони, у якості мого радника посилить унікальний фахівець – Максим Літвінов. У стінах Міноборони є фаховий візаві для кіберспільноти. Зі структурних новацій. Бюджет Міноборони – майже 5 млрд доларів. І він зростатиме. Ним треба ефективно управляти. Це потребує відповідних інструментів аналізу, планування, які потрібно створити і налаштувати. Я прийняв рішення виокремити функціональну вертикаль, яка займатиметься управлінням фінансами Міністерства і здійснюватиме контроль. Цю нову вертикаль очолив Ростислав Замлинський. Організаційну стрункість усіх процесів і виконавську дисципліну у Міноборони тримає державний секретар Костянтин Ващенко. У своїй роботі я продовжую спиратися на групу моїх надійних радників і помічників, з якими я працюю вже не один рік. Наразі у процесі перебуває формування вертикалі, яка відповідатиме за кадрову політику. Наша команда ще посилиться. Ми переходимо до посилення на рівні керівників підрозділів, зміцнення проектних команд, які повинні забезпечити Міноборони нову якість роботи. І досягти мети, яку я поставив – перетворити оборонне відомство на одну з найкращих корпорацій України. Джерело публікації: https://interfax.com.ua/news/blog/797695.htmlКиевVласть

Під впливом чуток про ймовірний наступ Росії на Київщині перевірили системи оповіщення. При цьому, про готовність об'єктів цивільного захисту інформації від влади вкрай мало. KV вирішила дізнатись, у якому стані перебувають бомбосховища Київської області.  Варто зазначити, за останніми даними, напередодні Нового року секретар РНБО Олексій Данілов на брифінгу після засідання Радбезу 31 грудня офіційно заявив, що поки загрози відкритої агресії Російської Федерації проти України не спостерігається. Розмови щодо вторгнення Росії на територію України почались восени: 11 листопада Bloomberg опублікувало статтю, в якій говорилося про ризики повномасштабного нападу Росії на Україну на початку 2022 року. В агентстві зазначили, що в колах американських і європейських дипломатів серйозно схвильовані переміщенням російських військ у бік кордону України. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Також на початку листопада в західних ЗМІ почала з'являтися інформація з посиланням на дані супутникових знімків про активне переміщення російських військових до кордону з Україною. При цьому, в Міноборони України дану інформацію заперечували. Вже на днях видання NYT опубліковало тривожний матеріал щодо ймовірної евакуації або скорочення штату дипвідомств Росії на території України. Системи оповіщення Як стало відомо KV, через можливе вторгнення Росії, у листопаді-грудні міста, в тому числі Київської області, перевіряли стан систем оповіщення.  Так, 29 грудня чергова контрольна перевірка спрацювання діючих електросирен та сигнально-гучномовних пристроїв з подачею звукового сигналу “Увага всім!” проводилась у Славутичі. У цей же день роботу електросирен перевіряли в Обухові та Василькові. Ірпінська міськрада повідомляла про таку ж перевірку, яка проходила 1 грудня. Тестове увімкнення обласної системи оповіщення людей у Борисполі також проводилось 1 грудня. 18 листопада централізована система оповіщення населення про надзвичайні ситуації спрацювала у Броварах. 9 листопада аналогічна перевірка проводилась у Білій Церкві. Повідомляється, що почувши сирену, слід увімкнути радіо або телевізор, прослухати повідомлення та діяти за інструкцією. Під час навчальної тривоги сигнал сирени лунає до трьох хвилин. Якщо ж колись ви почуєте систему оповіщення, яка гуде понад три хвилини без перерви, то тривога не навчальна. У випадку, якщо у вашому місті звучатиме сирена, необхідно включити телевізор чи радіоприймач, де транслюватиметься адресоване населенню повідомлення, і виконувати дії відповідно до озвучених вказівок. Там має з’явитись повідомлення про небезпеку. Також можна прослухати звернення до населення, яке пролунає після відключення сирен і гудків, щоб зрозуміти, причини сповіщення. Після цього варто продумати й виконати всі рекомендації, поширити інформацію і, за необхідності, допомогти близьким, які того потребують. Бомбосховища KV поцікавилась у голів об'єднаних громад, чи достатньо на їхній території об'єктів цивільного захисту, та в якому вони стані. Голова Фастівської громади Михайло Нетяжук: Це питання відпрацьовували починаючи з 2014 року. У місті є комунальні споруди цивільного захисту, які передбачають в тому числі захист населення від бомбардувань, застосування хімічної зброї. Наразі спільно з ДСНС триває робота з перевірки стану готовності цих об'єктів. Така робота здійснюється щороку, а враховуючи зовнішні загрози, вона є досить актуальною на даний момент. Ситуація контролюється, це системна робота. З 2014 року були проведені паспортизації, обстеження, на багатьох об'єктах – ремонтні роботи. Звісно, що вони не настільки висвітлюються, як, наприклад, відкриття соціальних об'єктів. Досвід війни на Сході показує, що сучасна війна передбачає трохи інший формат. В першу чергу наша задача – не допустити розхитування суспільно-політичної ситуації в державі. Війна гібридна і зброя застосовується гібридна. Потрібно думати не тільки про засоби цивільного захисту від бомбардувань, а й про засоби захисту громад від фейків, інформаційних атак, підбурювань та іншого.  Начальник відділу з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення виконкому Бориспільської міської ради, депутат Бориспільської міської ради (“Голос”) Євген Сірик: В межах своєї компетентності та поширення інформації можу сказати, що в місті Бориспіль існує чотири локації захисних споруд цивільного захисту – за документами ПРУ (протирадіаційне укриття). Стан готовності перевіряє комісія ДСНС та відділ з питань надзвичайних ситуацій виконкому міськради. Об'єкти обмежено готові. Хоч і звучить, ніби все погано, але насправді це означає, що стан задовільний і результат позитивний. Один об'єкт не готовий, будівля в аварійному стані. У селах громади такі об'єкти також є – два у школах  та два – у садочках. Це села Синьківка, Кучаків, Любарці і Глибоке. В цілому стан задовільний.  Голова Української міської громади Олександр Туренко: На території є об’єкти цивільного захисту, з цим проблем у громади немає. Ми маємо підприємство, Трипільську ТЕС, ще за радянський часів там було облаштовано бомбосховище. Його конструкція у належному стані, є запаси, встановлені генератори, системи для підготовки води. Більше хвилювань викликає все ж населення. Коли я очолював районну адміністрацію, то ми мали відділ оборонної роботи. Ми проводили з населенням роз’яснення, проходили тренування на випадок військових дій з цілим комплексом заходів обов'язкових до виконання. Відбувалися навчання з оповіщенням для населення, були тренувальні госпіталі. А ось нині, на базах місцевого самоврядування, ці заходи на низькому рівні. Спілкуючись з колегами, розуміємо, що в цілому в країні зрушень у цьому напрямку не відбувається. Ми, наприклад, у громаді створили відділ з оборонної роботи та надзвичайних ситуацій. І зараз вже проводимо з населенням інформаційну роботу, розроблені маршрути як дістатися бомбосховища. Зараз формуємо взвод територіальної оборони. А також – причальні стінки. Враховуючи, що територія має вихід к Дніпру, ми зробили реєстрові документи на всі причали, що маємо, і закріпили їх за громадою. Тож ми готові, на випадок військових дій, плавзасобами евакуювати населення з різних берегів. Загалом тримаємо це питання під контролем.  Голова Борщагівської сільської громади Олесь Кудрик: Функціонують існуючі об’єкти цивільного захисту, нові, на жаль, не будуються. У кожному новому житловому будинку, що будується на території, є відповідні підвальні приміщення, які можна використовувати у разі потреби як бомбосховище. Звичайно, ці приміщення нададуть змогу лише на певний час знайти населенню прихисток. Також такі об’єкти розташовуються на базі шкіл, садочків, адміністративних приміщень. На території громади немає великих об'єктів чи підприємств. Приватний сектор також має власні підвальні приміщення.  Голова Славутицької міської громади Юрій Фомічев:  Із самого початку Славутич будувався із великою кількістю протирадіаційних укриттів. Але в цілому, думаю, що ми суттєво відрізняємося від інших громад у цьому плані, враховуючи досвід Чорнобильської трагедії. Так, це не бомбосховища, але це однаково підземні локації, їх також багато і в частині житлових багатоквартирних будинків. Ті, які перебувають у муніципальній інфраструктурі, абсолютно в придатному стані, готові, в разі необхідності, для використання. Ті, в яких житлових будинках, ситуація трохи гірша, тому що через них проходять комунікації. Постійно також ведемо інформаційно-роз’яснювальну роботу з населенням. Всі підприємства, що розташовані у місті, мають відповідні інструкції як себе поводити і знають, в яке саме сховище буде скеровано їхній персонал. Також регулярно відбувається перевірка гучномовців системи оповіщення.  Голова Вишгородської міської громади Олексій Момот: Споруди цивільного захисту були приведені у відповідний стан, проінспектовані комісіями ТЕБ ТНС, обліковуються і функціонують. На території міста їх декілька, є три функціонуючих бомбосховища. Проводилися інформаційні роз'яснення. Плануємо цього року відновити і систему сповіщення. Нагадаємо, що влітку минулого року Київська ОДА розпочала процес одержання від Фонду держмайна позастатутного майна господарських товариств Київщини. Після інвентаризації до 200 багатоквартирних будинків, гуртожитків та до 30 бомбосховищ і споруд цивільного захисту мали передати на утримання громад.  Так, до цього переліку потрапило протирадіаційне укриття в підвалі адмінбудівлі № 146561 ПАТ "Хімтепломаш" на території Баришівки (вул. Комсомольска, 135), бомбосховище ЗАТ "Київнафтпродукт" в селі Проліски Бориспільського району (вул. Промислова, 1), два сховища ЦО ПАТ "Арксі", що в Боярці (вул. Соборності) та приміщення ЦО Вишгородської науково-виробничої фірми "Карат", що в Вишгороді (Шолуденка, 19). В селі Кодра, що у складі Макарівської громади, за Фондом рахувався об'єкт ЦО з майном Кодрянського склозавода, у Борисполі бомбосховище Бориспільської автобази (вул. Запорізька, 2), у Яготині Бориспільського району – захисна споруда ПрАТ "Пересувна механізована колона № 15 (вул. Шевченка, 235) Ще три сховища ВАТ "Валса" – це територія міста Біла Церква (вул. Леваневського, 83), найбільший із них займає площу в 900 кв. м). Крім того, в місті є бомбосховище на території ВАТ "Білоцерківський кар'єр" (Урочище кошик). А ще – сховище ЦО Білоцерківського заводу залізобетонних виробів (вул. Січневий прорив, 43), ВАТ "Електрокераміки" (вул. Таращанська, 197), ОП "Ферокерам" (вул. Фастівська, 23) та бомбосховища ПАТ "Трібо" (вул. Леваневського, 95), №5 та №6 ВАТ "Росава" (Леваневського, 91).  У Броварському районі Фонд мав передати захисні споруди ЦО ВАТ "Факел", що розташований в селі Княжичі (вул. Слави, 24, Броварська громада) та ПрАТ "Київхліб" в місті Бровари (Металургів, 2), в Обухівському районі – протирадіаційне укриття ВАТ "Пересувна механізована колона №22", що відноситься до міста Богуслав та сховище ЦО ВАТ "Кагарлицьке АТП 13255" – територія міста Кагарлик (вул. Каштанова, 97), захисне укриття ПрАТ "Київхліб" – місто Васильків (вул. Нова, 5). А у Бучанському районі бомбосховище ВАТ "Науково-дослідний інститут склопластиків І волокна". що в Бучі по вулиці Тарасівська, 32.Читайте: Проєкт “Децентралізація”: на утримання громад хочуть передати приватизовані гуртожитки та бомбосховища Фото: колаж KVКиевVласть

Листівка завжди виконувала комунікативну функцію, але сьогодення диктує спрощення відносин між людьми і вони обмінюються короткою перепискою в соцмережах, картинками, смайликами, і, що гірше за всього, заготівками віршованих вітань, створених нашвидкоруч горе-поетами. Раніше напередодні Нового Року з нетерпінням чекали приходу листоноші, оскільки починали надходити вітальні листівки, які були необхідним атрибутом тих часів. Зі святами вітали рідних та близьких, друзів, сусідів – по декілька десятків листівок надсилали один одному! В написання листівки вкладали найтепліші побажання! У кожній сім’ї був власний список адресатів, яким на кожне свято надсилали листівку, ретельно виводили кожну букву в своїх відвертих привітаннях. І як приємно було бачити знайомий, рідний почерк!   Материал подготовлен в рамках Проекта "Юн-Пресс-KV" Поштові листівки створювали високопрофесійні художники і кожна з них була мініатюрним витвором образотворчого мистецтва, вони були різні за тематикою, стилем, призначенням. За їх тематикою можна було вивчати історію країни, побуту, костюму, звичаїв. У сам час свят їх розкладали вдома на видному місці і це не було частиною згущеної красивості, а було свідченням того, що тебе пам’ятають, поважають та люблять. Мій тато колекціонував листівки за тематикою та робив з них подарункові шкатулки.  Кожну листівку він накривав такою ж по формату плівкою, проколював шилом дірочки та зшивав з другими листівками. Так, крок за кроком, тато створював унікальні форми. Ці речі були художнім витвором, мали побутове значення і були згадкою про  тих людей, які колись надіслали вітання.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Всі, хто вмів малювати, могли виготовити листівки власноруч за допомогою акварелі та різнокольорових олівців, деякі залюбки створювали листівки в стилі колаж. Сьогодні вироби ручної роботи досягли апогею – популярність handmade очевидна! В продажу існує різноманітний асортимент художніх матеріалів та приладдя для виготовлення будь-якого творчого задуму. Найбільшої популярності у виготовленні листівок набуло використання екологічних матеріалів – крафтового паперу та льняної мотузки, але не менш популярним стає використання тиснення на папері, трафаретів художніх шрифтів, додаткової фурнітури. Але все ж у пріоритеті – це рукописний шрифт, який передає як інформацію, так і енергетику дописувача. Адже, побажання, написані власною рукою, залишають не тільки відбиток на папері, але й в душі на згадку! Напередодні Новорічних свят до Київського Палацу дітей та юнацтва завітав телеканал “ІНТЕР”. “А чи займаються у наш час розписом листівок?”, “А чи проводяться тематичні майстер-класи?” З цими запитаннями вони звернулись у відділ народної творчості і зняли цікавий сюжет, в якому педагоги  продемонстрували різноманітні техніки виготовлення сучасної листівки. Художниця, керівник гуртка “Світ вишивки” Ключник Наталія Веніамінівна провела ознайомлення з техніками вишивки шовковими стрічками та нитками, які використовують гуртківці, створюючи листівки. Художниця, керівник гуртка “Іграшкова майстерня” Скалозуб Надія Дмитрівна ознайомила з  асортиментом сучасної фурнітури, яку використовують у виготовленні листівок та з деякими елементами паперової пластики для створення об’ємних листівок. Художниця, керівник гуртка “Декоративна графіка” Елланська Свілана Едуардівна продемонструвала варіанти монотипій, за допомогою яких створюються абстрактні зимові сюжети. Всі ці техніки гуртківці вивчають в процесі навчання та із захопленням використовують у своїй творчості, створюючи чудові подарунки рідним та близьким. Деякі роботи пересилаються в АТО, в подарунок полярникам. Материал подготовлен в рамках Проекта "Юн-Пресс-KV" Надія Скалозуб, художниця відділу народної творчості Світлини: Ж. Сташко (ІТА ЮН-ПРЕС), В. Селезньов (PR-технології та медіавиробництво)КиевVласть

У рамках проєкту "Велике будівництво" цьогоріч на Київщині було реалізовано низку інфраструктурних проєктів. Серед масштабних спортивних об’єктів – будівництво Академії спорту у Бучі та фізкультурно-оздоровчого комплексу у Миронівці. Зросла в регіоні і кількість нових сучасних освітніх закладів.  Про це в інтерв’ю KV розповів голова Київської ОДА Василь Володін.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  "Я хотів би будувати нові об'єкти, а не реконструювати старі. Це стовідсотково було б швидше та якісніше. І саме новими об'єктами я можу пишатися. Це Академія спорту у Бучі, масштабний об'єкт, який будували майже з нуля. Був лише фундамент і обшивка, яку довелось зняти, за роки, поки це простоювало, вона зіпсувалася. Через це проєкт подорожчав", – розповів Василь Володін. Читайте: Бюджет Київщини на 2022 рік проголосують у січні, – Василь Володін За його словами, довелося майже заново відбудовувати у Бучі ще один об'єкт – гімназію. Цей заклад вважають зразковим освітнім об'єктом. Адже тут є сучасний стадіон, мультикомплексний спортивний зал, актова зала та сучасний харчоблок. А найголовніше – школа відповідає всім інклюзивним нормам.  Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться "У цьому році закінчуємо фізкультурно-оздоровчий комплекс у Миронівці. Це потужний об'єкт, який був ще тим довгобудом. Цегла стояла там з радянських часів. Зараз це новий сучасний красивий комплекс. Ще пишаюсь Пашківською школою. У минулому році почали зовнішні роботи. Коли вперше туди приїхали, почали робити, тріснув фундамент. Було коригування проєкту, посилення фундаменту. Почали досліджувати весь периметр школи, довелось не в одному місці його підсилювати. На фініші зовнішніх робіт кажу – давайте зайдемо всередину. Там все було не в кращому стані", – говорить він. І додав, що зрештою було вирішено зробити і проєкт щодо внутрішніх робіт по цьому об’єкту.  "Наразі там нова сучасна школа, від старої залишились лише стіни. Зовсім мені не подобаються проєкти, де неможливо зробити капітальні роботи. Наприклад, школи у населених пунктах, де немає альтернативи для учнів, поки триватиме ремонт. Там можемо робити тільки утеплення, модернізацію. Це також потрібно, і люди за це дякують. Але це не масштабна робота, яка б дозволила повністю осучаснити школу", – зауважив очільник КОДА. Нагадаємо, як раніше повідомляла KV, в КОДА підвели підсумки “Великого будівництва” на Київщині в 2021 році. Загалом завершено будівництво та реконструкцію усіх об‘єктів “Великого будівництва” в Київській області, запланованих на 2021 рік. Серед них 5 шкіл, 6 садочків, 6 спортивних об‘єктів. Читайте: Зеленський про “Велике будівництво”: разом побудуємо Україну з дорогами та без дурнів Фото: KV КиевVласть

Вчора, 28 грудня, в селах Ходорів та Ведмедівка Обухівського району Київської області піротехніки ДСНС виявили 10 одиниць вибухонебезпечних предметів часів минулих війн. Всі вибухонебезпечні предмети знешкоджено шляхом підриву у завчасно визначеному кар’єрі. Про це KV стало відомо з повідомлення пресслужби ГУ ДСНС в Київській області.  Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Як повідомили рятувальники, 28 грудня групою піротехнічних робіт Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Білої Церкви було проведено планове технічне обстеження в Ходорові та Ведмедівці Обухівського району.  Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться Піротехниками було виявлено вибухонебезпечні предмети часів минулих війн в кількості 10 одиниць. Дані вибухонебезпечні предмети знешкоджено шляхом підриву у завчасно визначеному кар’єрі. В ДСНС нагадали про важливість дотримання правил поведінки під час виявлення вибухонебезпечних або підозрілих предметів. У разі виявлення підозрілої знахідки необхідно відразу повідомити про це за номером 101 або 102. Категорично забороняється: торкатися підозрілого предмета або пересувати його; заливати його рідинами, засипати грунтом або чимось його накривати; намагатися розібрати вибухонебезпечний предмет. Нагадаємо, в листопаді у Ходорові Обухівського району Київської області піротехніки ДСНС виявили 170 одиниць вибухонебезпечних предметів часів минулих війн. Усі виявлені вибухонебезпечні предмети було знешкоджено на спеціальному полігоні. Читайте: На Київщині піротехніки виявили та ліквідували 114 одиниць вибухонебезпечних предметів часів Другої світової Фото: пресслужба ГУ ДСНС в Київській області КиевVласть