субота, 25 червня 2022 г.
Знову про “Львівську браму”, або Як хвіст виляє собакою

Знову про “Львівську браму”, або Як хвіст виляє собакою

Леонід Косаківський

Київський міський голова, голова Київради, голова міської державної адміністрації в 1993 - 1998 рр.

Ці слова 2008 року, які цитуються нижче, тодішнього першого заступника голови Київської міськдержадміністрації (КМДА) Дениса Басса (за часів Леоніда Черновецького) дають ключ до розуміння того, чому практично готова у 1996 році станція “Львівська брама”  упродовж 26 років так і не відкрилася для пасажирів.

В інформації  офіційного веб-порталу Київської міської влади від 14.04.2008 року щодо того, що столична влада розконсервувала будівництво станції метрополітену “Львівська брама”, містилося, зокрема, наступне:

“За його (Дениса Басса, – KV) словами, частково буде змінено проєкт реконструкції Львівської площі. “Запланована торговельно-розважальна частина, а також транспортна розв’язка. Ми будемо намагатися вирішити транспортні проблеми максимально, а ВСІ виходи зі станції зробити через торгівельний комплекс. До речі, це один з перших об’єктів, до якого ми додали інвестиційну складову, що дало нам можливість залучити додаткове фінансування”, —сказав перший заступник голови КМДА”.

Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
 

Тобто Денис Басс офіційно озвучив те, що для багатьох уже тоді і зараз є таємницею Полішинеля.

А саме, що у цій проблемі стирчать вуха бізнес-інтересів та, на додаток, управлінська неміч та безгосподарність міської влади, завдяки чому кияни, які потребують тут метро, стали заручниками комерційної структури, яка забажала, щоб УСІ виходи з метро були лише прямо в їх торговельні ряди, а сам торговельний комплекс так і не спромоглася звести.

Нагадаю історію питання.

Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм

Повернімося у 1996 рік. На його початок підземна частина станції була практично готова. Залишилося вийти на поверхню. Були вагання, де це краще зробити. До того я щойно видав розпорядження про реконструкцію  усієї площі з метою її впорядкування. Треба було це все узгодити у архітектурному плані і в інтересах мешканців.

11 січня я відвідав будівництво цієї ділянки метро. Зокрема, прямо на площі, там де клумба по центру, під якою планувався касовий зал цієї станції, радились, як раціональніше спланувати виходи. Я схилявся до думки, що наземний павільйон тут взагалі недоречний. Краще, як на Майдані, зробити вихід прямо в підземний перехід, а з нього 2-3 по різні боки площі. До будинку торгівлі, вул. Воровського (з вересня 2015 року має історичну назву вул. Бульварно-Кудрявська, – KV) тощо.

Архітектори попросили час, тим паче, що виникло ще й питання перенесення інженерних мереж та комунікацій, яке потрібно було теж розрахувати. Я погодився на коротку паузу, щоб до кінця року все узгодити й спланувати, а поки йти на Лук‘янівку, а “Львівську браму” ввести наступного року.

Це була єдина причина. Брак коштів — це вигадка.

На січень 1996 року основні будівельні конструкції підземної частини станції “Львівська брама” були виконані у складі будівництва дільниці Сирецько-Печерської лінії метрополітену від станції “Золоті ворота” до станції “Лук'янівська”. Її готовність складала десь 80%. Навіть стіни тоннелю мармуром були облицьовані. Залишились лише деякі опоряджувальні роботи,  ескалатори, вхід і вихід.

На 1996 рік потреба в коштах проходження до “Лук‘янівської” оцінювалась приблизно у 8 трлн крб. На початок року ми вже знайшли 4 з гаком трлн, інші були в роботі і вони були би обов’язково забезпечені. Ці цифри по результатом наради, про яку йшла мове вище, оприлюднювали тоді ЗМІ, вони не є таємницею. Ми вміли вирішувати ці питання. Тож ті крихти 20% залишкових робіт по “Львівській брамі” на фоні загальних витрат по пусковій дільниці  “Золоті ворота” — “Лук'янівська” взагалі не складали проблеми, якщо б було потрібно.

Що було далі?

За 4 місяці, в травні 1996 року, виконавча влада в Києві змінилася незаконно внаслідок так званого “перевороту на Хрещатику”, і це питання стало новим міським керманичам нецікавим. Відтоді вже 27-й рік  станція на вимушеній паузі. Вже п´ята відтоді адміністрація, а віз і нині там. Усі постійні обіцянки запустити її виявилися порожнім звуком.

У 2004 році частину площі передали інвестору “Зубр ЛТД” в обмін на обіцянку добудувати виходи зі станції. Вартість називалася в межах 140 млн гривень. Не виконали. Відтоді і тривають оці ритуальні танці з інвесторами.

У 2007 році інвестор змінився. Він зажадав, як йшлося раніше, щоб всі виходи зі станції зробили б, хто би сумнівався, через торгівельний комплекс, що гарантуватиме високу відвідуваність, а отже, і прибутки. І йому пообіцяли.

Утім виходів зі станції як не було, так немає і дотепер.

Метрополітенівські посадовці неодноразово заявляли, що терміни початку реконструкції “Львівської брами” відсуваються через те, що інвестор ТОВ “Коніка” з 2007 року не може врегулювати земельне питання, без чого проєктувати і будувати вихід зі станції метро не можна. І ще так і не вирішено питання комплексної реконструкції Львівської площі (26 років виявилося замало для цього) й інвестор ТОВ “Коніка” не погодив місце розташування підземного вестибюля станції “Львівська брама” і входів (виходів), що стримує початок робіт з проєктування та будівництва об'єкта.

Ще в 2007 році прийнятний вихід з ситуації, що склалася, запропонував тодішній керівник метрополітену. А саме про відокремлення будівництва станції й інвестиційного проєкту, і що місто має самостійно будувати вихід зі станції.

Минуло 15 років, і далі слів діло так і не йшли. Постійно казали про якісь перепони та й величезні компенсації у разі розірвання договору з інвесторами.

І ось стало відомо, що врешті схоже пішли таким шляхом. Київський метрополітен оголосив відкриті торги на проєктні роботи “Будівництво станційного комплексу “Львівська брама” з будівництвом входу”. Зовнішній вхід (вихід) станції, передбачено у місці, обмеженому вул. Січових стрільців, Кудрявським узвозом та вул. Кудрявською. Вартість такого комплексу зросла до 1,15 млрд гривень.

Я вітаю, що наважилися на такий крок. Але місце вибрано не дуже вдало.

Ніщо не заважає здійснити те, що початково задумувалося нами, а саме вихід в межах Львівської площі. Касовий зал під клумбою в центрі. Без наземного павільйону. Вихід в підземний перехід, з нього по різні боки площі на поверхню. Це буде значно дешевше і зручніше.

Перепон для цього немає. Посилання на рішення Київської міської ради від 14.10.2010 № 88/4900 “Про введення мораторію на нове будівництво та відведення земельних ділянок в межах Львівської площі” є недоречним. Я вже про це писав. Можна прийняти, якщо потрібно, спеціальне рішення.

До того ж Департамент містобудування та архітектури КМДА у відповіді мешканцям №055-399 від 12.01.2018 року зазначив: “Для будівництва лише входів-виходів станції метрополітену “Львівська брама” в межах червоних ліній — розроблення та затвердження детального плану території не потрібно”.

І чомусь жодні мораторії не завадили встромити на місці колишнього басейну, що був частиною системи кондиціонування прилеглих споруд, торговельний комплекс.

Але хай вже вирішують хоч де. Головне розірвати задушливі обійми інвестора і кінець-кінцем пробити вихід на поверхню та відкрити майже готову ще з 1996 року станцію для людей.

Читайте: Строительство станции метро “Львовская брама” в Киеве собрались проектировать заново

Леонід Косаківський, Київський міський голова, голова Київради, голова міської державної адміністрації в 1993 – 1998 рр.

Источник публикации

Теги: новости киева, виталий кличко, киевский метрополитен, леонид черновецкий, станция метро, денис басс, львивська брама

субота, 25 червня 2022 г.
18:40
російські окупанти пошкодили ядерну підкритичну установку “Джерело нейтронів” у Харкові, - Держатомрегулювання
18:05
Вночі Україна була атакована 60-ма ракетами російських агресорів, - Сапожко
17:12
На столичному Печерську виявили тіло чоловіка з вогнепальним пораненням в голову
16:07
У одному з районів Києва зафіксовано випадок сказу в куниці
15:10
Поблизу села Борщів на Київщині ремонтують міст через Трубіж
14:35
Комендантська година на Київщині продовжена до 3 липня
14:05
На Київщині відбудеться фестиваль повітряних зміїв
13:43
Мери Берліна та Мадрида поговорили з фейковим Кличко
13:02
Реактивні системи залпового вогню M142 HIMARS вже працюють в інтересах оборони України, - Залужний (відео)
12:33
Ракетні удари з території Білорусі – провокація РФ з метою втягнення Білорусі у війну, - ГУР України
12:15
У Київському зоопарку до літнього вольєру вийшли велетенські черепахи (фото)
11:38
Внаслідок збройної агресії рф в Україні загинули 339 дітей, понад 611 отримали поранення
11:05
Армія рашистів втратила в Україні 217 літаків та 184 гелікоптери, - Генштаб ЗСУ
10:45
За минулу добу на Київщині знешкодили 319 вибухонебезпечних предметів
10:14
Київська прокуратура викрила організатора схеми по збуту неякісних бронежилетів для ЗСУ
09:28
У суботу, 25 червня, ярмарки пройдуть у восьми районах столиці (адреси)
Календар подій
Кримінальна “Рів'єра”: слідство щодо будівельних компаній із оточення нардепа Стріхарського продовжується
24 червня 2022 г. 09:10
Кримінальна “Рів'єра”: слідство щодо будівельних компаній із оточення нардепа Стріхарського продовжується
Нацполіція розслідує факти можливих порушень законодавства при будівництві житлового комплексу (ЖК) “Рів'єра” на вул. Центральній та вул. Малоземельній (житловий масив Осокорки, Дарницький район Києва). Правоохоронці встановили, що забудовники перевищили максимально допустиму поверховість зведених будинків (збудували до 10-ти поверхів замість 4-ох) і за сумнівних підстав “надбудувати” в одному із них приміщення житлово-комерційного призначення. Чи буде мати розслідування якийсь практичний результат – велике питання. В 2016-2017 роках правоохоронці вже бралися доводити, що при будівництві вказаного комплексу за допомогою посадовців Київської міськдержадміністрації (КМДА) грубо порушувалось законодавство, але все “зійшло нанівець”. Можливо, тому що компанії-забудовники пов'язані з народним депутатом від фракції “Слуга народу” Андрієм Стріхарським (на колажі).