Щоб дізнатися реальну ситуацію у районах столиці та з'ясувати, що зроблено за 2018 рік для підвищення комфорту мешканців, КиевVласть вирішила провести серію інтерв'ю з головами райдержадміністрацій Києва. Кожний очільник району читачам КиевVласть детально розкаже скільки коштів витрачається на розвиток району, що робиться для покращення умов життя, на що люди скаржаться частіше за все, які проблеми існують, скільки будується нових об'єктів, чи є проблеми із забудовниками, як вони вирішуються та які наявні плани щодо розвитку району. Перше інтерв'ю цієї серії з головою Дніпровської райдержадміністрації Петром Онофрійчуком. Довідка KV: Дніпровський район Києва з'явився у 1969 році. Сьогодні до його складу входять Райдужний масив, Воскресенка, Труханів острів, Гідропарк, Лівобережний масив, Микільська слобідка, Північно-Броварський масив, Соцмісто, Русанівка, Березняки, Стара Дарниця, Нова Дарниця, Ліски і ДВРЗ. Район із західного боку обмежено правим берегом Дніпра, з північного боку - проспектом Генерала Ватутіна, зі східного боку - вулицею Братиславською, а з півдня - залізницею ніжинського напрямку. Фінансування KV: Скільки коштів у 2018 році витрачено на розвиток Дніпровського району Києва? Петро Онофрійчук: На розвиток нашого району у 2018 році було виділено 204,2 млн гривень, з яких 196,7 млн гривень з бюджету Києва та 7,5 млн гривень - субвенції з державного бюджету. Кошти державного бюджету пішли на фінансування нової української школи (освітня субвенція – 7,2 млн гривень) та на проектні роботи по заміні ліфтів (соціально-економічний розвиток регіонів - 0,3 млн гривень). Значні кошти були витрачені на проведення капітальних ремонтів (103,4 млн гривень). Найбільша частина з них на об’єкти освіти (38,3 млн гривень) та житлового господарства (62,2 млн гривень). 21,9 млн гривень нами витрачено на придбання обладнання в освітні заклади. На реконструкцію та будівництво витрачено 4,3 млн гривень. Першочергово кошти пішли на реконструкцію мереж водопостачання (2,8 млн гривень) та каналізування (1,2 млн гривень) приватного сектора ДВРЗ. KV: Хтось з народних депутатів допомагав району у 2018 році? П.О.: Дуже мало. По району обрані три депутати Верховної Ради (округ №124 - Віктор Чумак, округ №215 - Андрій Іллєнко, №216 - Олександр Супруненко - KV). Але за рік на потреби району було виділено кошти завдяки тільки одному з народних депутатів - 300 тис. гривень субвенції, які пішли на шкільну освіту. По району обрано 17 депутатів Київради. З них досить активно себе проявляють Сергій Артеменко, Олександр Міщенко, Тарас Криворучко, Олесь Маляревич, Павло Тесленко та Андрій Странніков. Вони допомагають і у питаннях виділення коштів з міського бюджету на потреби району, і опікуються своїми мікрорайонами. Наприклад, Маляревич активно займається розвитком Русанівки. Роботи по облаштуванню у сучасну зону відпочинку Райдужного озера - результат співпраці з Артеменко, Криворучко та Авраменко. Міщенко опікується Старою Дарницею. Странніков - Березняками. KV: Чи реалізовані у 2018 році у Дніпровському районі громадські проекти? П.О.: У рамках Громадського бюджету у нашому районі реалізується 17 проектів-переможців на загальну суму 15,8 млн гривень. З них 6 проектів завершені. Проведено реконструкцію стадіонів шкіл № 11 та 66, створено дитячі майданчики “Дитяча мрія” у дитсадочку № 433 “Дивосвіт” та “Дитяча посмішка” у садочку № 655, реалізовано проект “Русанівка. Теплі школи” (у 2 школах замінено системи опалення) та проекти “Новій школі – Нова майстерня” і “BIBLIO HUB для людей з вадами зору”. Читайте: Победителем Общественного бюджета-2019 в Киеве стал 341 проект Наразі авторами громадських проектів-переможців підтверджено виконання робіт ще по 4 громадським проектам: "Спорт для жінок на Воскресенці" , "Спортивний двір - Вільде 8", "Реконструкція приміщення ЖЕД-405 вул. Челябінська 9-г" та "Сортуванню сміття в Україні бути!". Зазначені проекти знаходяться на кінцевому етапі проведення розрахунків. По іншим проектам Громадського бюджету-2018 роботи продовжуються. Зокрема, на стадії реалізації проект по освітленню дворових територій. У зв'язку з погодними умовами не встигли завершити роледром на Русанівці. Також скоро розпочнеться реалізація проектів Громадського бюджету-2019. Дорожньо-транспортна інфраструктура KV: Що зроблено протягом поточного року для оновлення дорожньо-транспортної інфраструктури Дніпровського району? П.О.: Загалом у цьому році (станом на 30 листопада) районними шляховиками відремонтовано поточним (середнім) ремонтом більше 41 тис. кв м доріг та майже 7 тис. кв м прибудинкових територій та міжквартальних проїздів. Було виконано капітальний ремонт дорожнього покриття проспекту Павла Тичини від Дніпровської набережної до вул. Березняківської. Завершено будівництво виїзду з вулиці Віфлеємської на проспект Соборності. Закінчено у повному обсязі капітальний ремонт вулиці Віфлеємської та відновлене покриття проїзної частини та тротуарів вулиць Березневої, Каунаської, Фанерної після прокладання інженерних мереж до житлово-офісного та торгівельного комплексу “Комфорт Таун” (проект “К.А.Н. Девелопмент” - KV). Ці роботи проведено виключно за інвестиційні кошти без використання бюджету. Тут створена розв'язка, яка досить серйозно відвела потік транспорту з основних магістралей району на другорядні вулиці. Читайте: “Комфорт Таун” - это первый проект по концепции “город в городе”, - президент KAN Development Никонов Є роботи, які на 100% поки не закінчені, але дуже важливі. Йде мова про капітальний ремонт вулиці Алматинської від вул. Празької до вул. Літинської. Наразі це єдиний виїзд з району від Дарницького вагоноремонтного заводу. Дорога тут не ремонтувалася понад 60 років, а шляхопровід, який йде по цій ділянці, був в аварійному стані. На сьогодні шляхопровід капітально відремонтовано, розширено проїзну частину - відкрито дві додаткові полоси руху транспорту, прокладено систему зливоприймальної каналізації, на нове та сучасне замінено освітлення. Йде реконструкція трамвайної колії. На шляхопроводі у поточному році прокладено частину нових трамвайних колій. У наступному році планується продовжити їх заміну та влаштувати нові зупинкові комплекси. А також здійснити укладку чистового дорожнього покриття. KV: Крім цього, які плани щодо розвитку дорожньої інфраструктури? П.О.: Дуже важливе питання реконструкції транспортної розв’язки біля станції метро “Чернігівська”. У цьому році ми розпочали проводити відповідні проектні роботи. У 2019 році ці роботи будуть продовжені, а у 2020 році плануємо розпочати капітальний ремонт. Наразі узгоджено питання заміни повітряної лінії ЛЕП 110 кВ на підземну кабельну, розроблено два варіанти ТЕО для подальшого вибору одного із його варіантів: будівництво естакади чи будівництво тунелю при реконструкції проспекту. Також плануємо переобладнати зупинку трамвайної лінії “Станція метро “Чернігівська” під транспортний пересадочний вузол з терміналом та реконструкцію ділянки трамвайної лінії від проспекта Юрія Гагаріна по вул. Хоткевича до трамвайного розворотного кола на вул. Миропільській. Для цього вже замовниками - КП “Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд” та КП “Київпастранс” - проводиться визначення видів робіт та меж проведення робіт при реконструкції об’єктів транспортної інфраструктури. Відповідно буде реконструйовано і розширено підземний перехід. Все це забезпечить можливість розширити проїзну частину дороги на дві полоси - по одній в одну і другу сторону - та облаштувати зупинки автотранспорту. Плануємо всю цю масштабну роботу провести у повному обсязі до 2025 року. KV: Але комплексна реконструкція вулиці Гагаріна вже ведеться. П.О.: Так, комплексна реконструкцію вулиці Гагаріна була розпочата ще у 2009 році і частина вулиці була розширена. Фактично до вулиці Гната Хоткевича вже зроблено гарний проїзд з відновленими підземними переходами, але ця робота не завершена. Тому сьогодні проводяться проектні роботи, і я думаю, що через 3-5 років там буде зроблено комфортну розв'язку. KV: Є ще плани по будівництву транспортних розв’язок? П.О.: Так. Завершуються роботи з розробки ТЕО по будівництву транспортної розв’язки на перетині вул. Євгена Сверстюка та бульвару Верховної Ради. Цей документ незабаром буде передано на проходження експертизи для визначення обсягів фінансування на розробку проектної документації. Такий шляхопровід зможе зменшити навантаження Дарницької площі. В перспективі ми плануємо на Дарницькій площі зробити багаторівневу розв'язку. Розроблено проектну документацію по будівництву автодороги на ділянці між вул. Олекси Довбуша та Броварським проспектом. Вона вже отримала експертний звіт Державного підприємства "Державний науково-дослідний та проектно-вишукувальний інститут “Дніпроектреконструкція” і затверджена розпорядженням №184 Київської міської державної адміністрації (КМДА) від 08.02.2018. KV: Автодорогу розпочнуть будувати у наступному році? П.О.: Плануємо. При  розробці проекту землеустрою під будівництво дороги виявлено земельну ділянку, що перебуває в орендному користуванні і перешкоджає реалізації  розробленого проекту. Ця ділянка розташована на з’єднанні дороги з існуючою транспортною розв’язкою на Броварському проспекті. Сьогодні Дніпровська РДА спільно з депутатським корпусом ініціює припинення договору оренди цієї земельної ділянки. Також ми ініціюємо завершення робіт з реконструкції транспортної розв’язки на перетині Дніпровської набережної, просп. Соборності та вул. Івана Миколайчука. Тут частина робіт вже виконана. У 2008-2009 роках було перекладено та прокладено інженерні мережі, збудовано тунель та підпірні стіни, влаштовано нижні шари дорожнього покриття, влаштовано водопровід та водосток по Дніпровській набережній. Все це складає 78,2% від запланованого обсягу робіт з реконструкції. Залишилося влаштувати верхній шар асфальтобетонного покриття, систему катодного захисту інженерних мереж, завершити роботи по мережам зовнішнього освітлення, озеленення та благоустрою. KV: Біля станції метро “Лівобережна” при кожній потужній зливі підтоплює дорогу. Чи будуть проведені роботи з реконструкції дощової каналізації? П.О.: Біля метро “Лівобережна” запроектовано прокладання нової гілки зливної каналізації діаметром 1200 мм із зміною напрямків підключення збору води до очисних споруд та будівництво очисної споруди (розпорядження №498 КМДА від 27.03.18 “Про реконструкцію дощової каналізації на проспекті Броварському від вул. Митрополита Андрія Шептицького до мосту Метро через Русанівську протоку в Дніпровському  районі”). KV: Чи вистачить на все це грошей? П.О.: Для того, що потрібно зробити у Дніпровському районі і вже поставлено в плани, потрібно 1,5-2 млрд гривень. Такі кошти виділити на район на рік неможливо. Ми запросили на 2019 рік 600 млн гривень, щоб продовжити роботу над найбільш важливими об'єктами. Читайте: Бюджет Киева на 2019 год “дотянули” до 57,4 млрд гривен KV: Чому небагато уваги приділяється ремонту придомових територій? П.О.: У 2018 році був проведений ремонт асфальтового покриття лише на 19 прибудинкових територіях. Основна увага приділялася магістральним вулицям. У 2019 році плануємо значну суму коштів саме на ремонт прибудинкових територій. Наша пропозиція була понад 50 млн гривень, проте очікуємо на ці цілі біля 40 млн гривень. KV: Цих коштів вистачить на оновлення всіх прибудинкових територій в районі? П.О.: У нас практично 1 400 житлових багатоквартирних будинків. Для того, щоб відновити всі прибудинкові території району потрібно орієнтовно 1,3-1,5 млрд гривень. Зараз у першу чергу будемо ремонтувати ті, де немає підземних інженерних мереж, які КП “Київтеплоенерго” і “Київводоканал” планують міняти найближчим часом. Житлово-комунальне господарство KV: Багато інженерних мереж потребують заміни? П.О.: Житловим будинкам, які збудовані у нашому районі, приблизно 50-60 років. Відповідно, стільки ж й інженерним мережам. Звичайно вони зношені, багато поривів, їх треба міняти. Проте столичному КП також не вистачає на ці цілі коштів. Відновлення проводиться, починаючи з найбільш аварійних ділянок. Хоча сьогодні у нас стан мереж більш-менш задовільний. 100% будинків підключені до тепла. Прориви були, але питання вирішувалося оперативно - протягом доби. У поточному опалювальному сезоні був проблемним тільки один житловий будинок на вул. Туманяна, 15-а (ОСББ “Лазурний бриз”). У будинку працює приватна котельня, але мешканці своєчасно не сплачують за газ. Заборгованість за тепло була понад 3 млн гривень. Перемовини йшли протягом 3 місяців і з мешканцями, і з правлінням ОСББ щодо погашення заборгованості. НАК “Нафтогаз України” з 1 грудня підключив їм газ після частково погашення боргу та укладання чергового договору про реструктуризацію боргу. У минулому році була аналогічна ситуація. Це був єдиний проблемний об'єкт району. Всі будинки і будівлі різних форм управління були підготовлені до зими і протягом тижня підключені до теплопостачання. Зараз все працює в штатному режимі. KV: Але ж є те, що не задовольняє мешканців. На що вони скаржаться? П.О.: Звернень з питань житлового господарства дуже багато. Нами отримано майже 25,5 тисяч. Найбільше звернень - скарги на недотримання температурного режиму при теплопостачанні та постачанні гарячої води. Наші фахівці здійснювали комісійні обстеження житлових будинків та прибудинкових територій, у тому числі із залученням мешканців. За минулий опалювальний сезон на підставі звітів таких комісій, мешканцям проводили перерахунки. У цьому опалювальному сезоні ми також практикуємо цю роботу із залученням представників КП “Київтеплоенерго”. За 1,5 місяці опалювального сезону було проведено 81 обстеження. Читайте: В Днепровской РГА не хотят расследовать вредные выбросы на Березняках Якщо підтверджено заниження температурного режиму, то мешканцям обов'язково буде проведено перерахунок. До 20% випадків питання відновлення температурного режиму вирішується на місці - десь треба повітря спустити, десь вентиль замінити. У старих будинках, як правило, треба міняти циркуляційну систему та насосну групу, потрібно оновити теплові пункти та замінити облаштування  в них. Якщо говоримо про гаряче водопостачання, то треба міняти систему гарячого водопостачання і водопідігрівачі. Такі питання вирішуємо спільно з “Київтеплоєнерго”. Одразу це відновити неможливо. Спочатку робимо там, де є найбільші проблеми. KV: На що ще скаржаться мешканці району? П.О.: На відсутність освітлення у під’їзді, неякісне прибирання приміщень, утримання підвалів, колясочних, технічних поверхів, незадовільний вивіз сміття з контейнерів та урн тощо. Майже 8 тисяч звернень стосувалося прибирання та санітарного стану територій, вивезення, утилізації твердих та негабаритних відходів, видалення аварійних дерев. Всі звернення оперативно опрацьовуються. Проблеми з вивозом сміття з'явилися через зміну оператора - зараз цю послугу, як відомо, надає КП “Київкомунсервіс”. Раніше це було обов'язком КП “Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району Києва”. У зв'язку з цим переходом були змінені підприємства, які вивозять сміття, та сталися певні збої через те, що не було узгоджено час вивозу. Сьогодні ситуація дещо стабілізувалася, проблем стало менше. Читайте: Не прошло и полгода: столичные власти уже запланировали повысить тариф на вывоз мусора KV: Чи скаржаться мешканці району на наявність щурів у підвалах будинків? П.О.: За 2018 рік надійшли лише 3 скарги щодо наявності щурів у підвалах житлових будинків. Було проведено додаткову дератизацію приміщень. Загалом у всіх будинках, які перебувають на обслуговуванні нашого КП дератизація підвальних приміщень проводиться підрядною організацією не менше двох разів на рік. У разі звернень від мешканців  - проводиться додатково. KV: Скільки у районі будинків, які відмовилися від послуг КП “Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району Києва” та створили ОСББ? П.О.: У районі 1 348 багатоповерхових будинків, з них: 1 011 – обслуговує КП “Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району Києва”, 129 будинків житлово-будівельних кооперативів; 62 будинків ОСББ; 39 - відомчих; 85 інвестиційних будинків; 22 гуртожитка та 1 060 будинків приватного сектору. У 2017 році була створена значна кількість ОСББ. Проте у 2018 році активність дещо зменшилася. ОСББ має меньше можливостей щодо отримання дотацій з місцевого бюджету на капітальні ремонти будинків. Мешканці також звернули увагу на те, що КП почало краще працювати, а місто проводить роботи по відновленню житлових будинків за кошти міського бюджету. Читайте: Коммунальщиков Днепровского района столицы уличили в закупке негодных окон До речі, за комунальні послуги у нашому районі люди платять. Боржників фактично немає. Сплата від населення зараз на рівні 96%. У нас був лише один випадок відключення споживача від електроенергії - людина принципово не платила за послуги понад 15 років. KV: Скільки житлових будинків у 2018 році було відремонтовано за кошти бюджету міста? П.О.: На кінець листопада ремонти проведені на 249 об’єктах житлово-комунального господарства Дніпровського району. З них 220 об’єктів обслуговує наше КП та 29 об’єктів, що перебувають на обслуговуванні у ЖБК та ОСББ. Проводили капітальний ремонт сходових клітин у 35 будинках, покрівлю ремонтували у 26 будинках, інженерні мережі – у 24, електричні мережі та електрощитові - у 16. Також у 74 будинках замінили вікна, облаштували 24 ігрових та 6 спортивних (бульв. Перова, 48, вул. Стальського, 16, вул. Березняківська, 16 та 30-а, вул. Райдужна, 2 та 3-а) майданчика, 15 контейнерних майданчиків для сміття. Розуміємо, що треба кошти на оновлення ліфтового парку. Адже близько 60% від загальної кількості ліфтів відпрацювали 25 і більше років та підлягають заміні чи модернізації. Нове будівництво та конфлікти з забудовниками KV: Багато у районі зводиться нових об’єктів? П.О.: Забудова новими житловими кварталами йде досить активно. На території Дніпровського району зараз 18 будівельних майданчиків, де здійснюється будівництво житла. Активно йдуть роботи по спорудженню 10 ЖК. У стадії завершення будівництва знаходяться житлові будинки на перетині вул. Червоногвардійської та Краківської у складі реконструкції мікрорайону обмеженого вул. Попудренка, Мініна, Червоноткацькою та Гната Хоткевича (забудовник КП "Житлоінвестбуд-УКБ" - KV). № Адреса Назва ЖК Забудовник 1 вул. Воскресенська, 7 ЖК “Паркові озера” Інтергал-Буд 2 вул. Микільсько-Слобідська ЖК “Сонячна Рив’єра” Укрбуд 3 вул. Регенераторна, 4, просп. Возз’єднання, 19, вул. Березнева, 12 ЖК “Комфорт Таун” К.А.Н. Девелопмент 4 вул. Євгена Маланюка, 101 ЖК “Русанівська гавань” Ковальская недвижимость 5 вул. Євгена Маланюка, 101-а ЖК “Кассіопея” Банк “Аркада” 6 вул. Євгена Сверстюка, 4 ЖК “Галактика” Stolitsa Group 7 вул. Каховська, 60 ЖК “Каховська” ХК “Київміськбуд” 8 вул. Генерала Жмаченка, 28 ЖК “Автограф” DIM Group 9 вул. Каунаська, 2-а ЖК “Каунаська” Укрреставрація 10 перетин просп. Броварського та Визволителів ЖК “Фреедом” Укрбуд Крім цього, активно проводиться будівництво комплексу будівель і споруд Міжнародного виставкового центру на  Броварському проспекті, 15, реконструкція ринку з малих архітектурних форм під торгівельний центр на просп. Генерала Ватутіна, 10-а, та нежитлового примiщення по вул. Миропiльська, 19, пiд багатопрофiльний культурний центр "Театр української традицiї "Дзеркало". KV: Чи збираються відселяти та зносити хрущовки і на їх місці будувати нові будинки? П.О.: Так званих “хрущовок” у нашому районі біля 60%. Будинкам 50-60 років. Сказати, що сьогодні є можливість проводити заміну цих будинків, не можна. Цього не дозволяє ні економіка, ні законодавча база. До того ж вони ще не вичерпали свій потенціал і придатні до використання. Звичайно, частина цих будинків у перспективі повинна бути замінена та реконструйована. Але це перспектива, яка може бути реалізована років через 10-15, не раніше. Над цією перспективою ми працюємо. Зараз по детальному плану території, де запланована нова забудова у Соцмістечку, заплановане обговорення з громадою. Один квартал Соцмістечка, де були аварійні будинки, зноситься і вже забудовується. KV: Проблемних забудов у районі багато? П.О.: Є так звані будинки Войцеховського поряд з Харківським шосе. Там декілька комплексів, які будувалися за замовленням групи компаній ТОВ “Укогруп”. Загалом 10 будинків. З них 4 введено в експлуатацію, але на жаль забудовник не виконав технічні умови стосовно прокладання інженерних мереж, енергомереж, будівництва трансформаторних підстанцій. Зараз ці будинки приєднані по тимчасовій схемі. Це створює певні незручності їх мешканцям, бо в них часті відключення від електроенергії через недобудовану інфраструктуру. Читайте: Киевляне перекрыли Харьковское шоссе: левый берег остановился в заторах (фото, видео) Зараз актуальним є завершення будівництва комплексу житлових будинків на вул. Лохвицькій (рекомендовані поштові адреси: Харківське шосе, 15-а (ЖК “Нова хвиля”), пров. Лобачевського, 7, 7-а (ЖК “Флагман”) та бульв. Ярослава Гашека, 20, 22 (ЖК “Родинний затишок”), яке було розпочато у 2006 році ТОВ “Еверест плюс” (входить до групи компаній ТОВ “Укогруп”). У зв’язку з порушенням забудовником містобудівного законодавства, ухвалою Печерського суду Києва від 17.03.2015 у справі № 757/8879/15-к було накладено арешт на земельну ділянку на вул. Лохвицька із забороною розпорядження нею. Порушуючи вимоги статті 39 закону “Про регулювання містобудівної діяльності” та пункту 12 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів (постанова Кабміну від 13.04.2011 №461), забудовник самостійно здійснив заселення інвесторів у житлові будинки за цими адресами, де незакінчено будівництво. Сьогодні заселено приблизно 620 квартир. У цих житлових будинках інвесторами створено експлуатуючі організації. Проте забудовником не виконані технічні умови по забезпеченню водопостачання, водовідведення, теплопостачання та електропостачання житлових будинків. Ще один проблемний будівельний майданчик на вул. Сиваській, 12/2. Цільове призначення цієї земельної ділянки: будівництво, експлуатація та обслуговування культурно-оздоровчого центру та офісу. ТОВ “Класика будівництва” (одна з групи компаній “Укогруп”) без дозвільних документів збудувало першу секцію житлового комплексу “Лего Хаус”. У цій незаконній забудові вже заселено 109 квартир інвесторами, які вимагають від Київської влади надати їм комунальні послуги всупереч законодавству. За ініціативи Дніпровської РДА в КМДА було створено робочу групу для опрацювання питання завершення будівництва зазначених житлових будинків та підключення їх до міських інженерних мереж. У її складі представники трьох профільних департаментів КМДА (Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю Києва, Департаменту земельних ресурсів, Департаменту містобудування та архітектури), Нацполіції Дніпровського району та СБУ. Департаментом будівництва та житлового забезпечення КМДА розроблено алгоритм дій фізичних осіб-інвесторів будівництва, які придбали квартири у групи компаній ТОВ “Укогруп”. Роботи проводяться. Ми будемо надавати свої рекомендації і робити все від нас залежне, щоб інвестори не втратили свої кошти. KV: У Дніпровському районі є будівництва, які викликали обурення громади. Навіть були сутички. Що зараз з цими об'єктами? П.О.: У 2018 році до Дніпровської РДА надходили численні скарги від громадян, які виступали проти будівництва торговельного закладу на бульв. Перова, 12-а, та житлового будинку на вул. Андрія Малишка, 9-а. Ми офіційно зверталися до Київського міського голови, структурних підрозділів КМДА та органів державного архітектурно-будівельного контролю з проханням здійснити перевірку законності забудови зазначених земельних ділянок та розглянути питання щодо повернення їх громаді Києва. За поданням Дніпровської РДА та ініціативи Київського міського голови Віталія Кличка Київрада прийняла рішення по наданню цим земельним ділянкам статусу скверів. Зараз КО “Київзеленбуд” отримує вихідні дані на розробку проектної документації з облаштування скверу на земельній ділянці по вул. Андрія Малишка, 9-а. Читайте: В Киевсовете решили забрать у ЧП “Радуга” земельный участок на Малышко, 9-А Школи, садочки та спортивна інфраструктура Дніпровського району KV: Чи будують або реконструюють у районі школи та дитячі садочки? П.О.: Так. Наразі проводиться будівництво середньої школи № 42 на вул. Хорольській, 19. На цьому місці школа була вже понад 100 років назад. Була розпочата її реконструкція. Але після проведення додаткової експертизи вже у процесі реконструкції вирішили, що раціональніше її знести і збудувати нову. Внесли зміни у проектно-кошторисну документацію. Зараз зводимо нову 4-поверхову школу на 1 080 місць. Роботи розпочато у червні 2017 року, орієнтовний термін їх завершення - серпень 2019 року, якщо, звісно, будуть виділені кошти. Для завершення будівництва потрібно біля 295 млн гривень. Це буде одна з найбільших шкіл району. Загалом часткова реконструкція і відновлювальні ремонти проводяться у 60% шкіл району перед початком нового року. Була реконструйована школа на вул. Раїсі Окіпної, планується реконструкція на вул. Гагаріна. У 2018 році у 17 дитячих садках (№ 303, 515 “Березняки”, 522, 525, 577, 53, 166, 274, 311, 368, 443, 446, 453, 566, 576, 688, 700) проведено роботи з термомодернізації та капітальні ремонти. Капітально відремонтована спеціалізована школа № 325 “Щастя” (просп. Генерала Ватутіна, 22-б) та навчально-виховний комплекс “Щастя” (вул. Кибальчича, 3). KV: Чи є випадки, коли забудовники зводять навчальні заклади в межах своїх ЖК? П.О.: Є і такі випадки. У 2018 році була збудована і введена в експлуатацію приватна школа у ЖК “Комфорт таун”. Там же збудований і дитячій садок. У ЖК “Паркові озера” за рахунок забудовника зведено приватний дитячій садок. За допомогою інвестора була відновлена робота дитсадка № 220 на вул. Плєханова. Ми отримали ряд звернень мешканців району з проханням повернути громаді цей навчальний заклад. Будівля була в оренді, але не використовувалася 6 років. На відновлення коштів не було, тому ми залучили приватного інвестора, який вклав понад 20 млн гривень. Зараз інвестор є орендарем цього приміщення. І у 2018 році в ньому він відкрив приватний дитсадок. Сьогодні там сформовано 7 дитячих груп. Орендар звернувся до Київради щодо продовження строку оренди. KV: Чи достатньо шкіл і садочків у Дніпровському районі? П.О.: Зараз у нашому районі працює 140 шкільних і дошкільних навчальних закладів. Шкіл достатньо. Вони не переповнені. Звісно, по мірі збільшення кількості мешканців району ми будемо реконструювати їх та розширювати. Черга у дитсадкі за останні роки суттєво зменшилася: з 5 тисяч до 1 260 дітей у черзі. За останні три роки нами відновлено роботу 65 групп на 1 300 місць. Тільки у 2018 році відновлено роботу 11 груп для 190 дітей (дитсадки № 274 (1 група), 503 (1 група), 535 (1 група), 559 (1 група), 461 (1 група), 670 (1 група), 680 (5 груп). Зараз у Дніпровському районі працює 86 садочків (73 - комунальні, 1 - відомчий (Державного управління справами Президента), 4 - приватні, 6 - навчально-виховні комплекси, де створені виховні групи, 2 – приватні навчально-виховних комплекси, де працюють 7 дошкільних груп). Наразі на 100 місцях виховується 114 дітей. На цей час в районі у дитячих садках наявні близько 250 вільних місць (ця цифра постійно змінюється). Діти при бажанні батьків можуть бути влаштовані. KV: Що зроблено для розвитку спортивної інфраструктури? П.О.: У Дніпровському районі культивується близько 50 видів спорту. Збережена мережа дитячо-юнацьких спортивних шкіл. Нам підпорядковується 4 ДЮСШ (№ 3, 10, 16, 21) і ще 8 шкіл різних форм власності базуються на території району. Я дуже гордий тим, що вихованка районної дитячо-юнацької спортивної школи №16 Юлія Левченко стала срібною призеркою Чемпіонату Світу з легкої атлетики у стрибках в висоту з результатом 201 см. А у Гідропарку проходив чемпіонат Європи з міні футболу. Також у районі діє 48 спортивних клубів, з яких 13 - входять до мережі клубів Центру по роботі з дітьми та молоддю за місцем проживання. Також до послуг любителів спорту в районі 3 стадіони, 8 басейнів, 345 площинних спортивних споруд, 72 спортзали. Загалом 608 спортивних об’єктів. Читайте: Жители Русановки возмущены долгосрочной остановкой реконструкции стадиона “Русановец” Протягом 2018 року за рахунок державної субвенції створено 10 шкільних футбольних майданчиків з штучним покриттям розміром 42х22 м (школи № 98, 126, 136, 146, 158, 188, 191, 234, 246 та інтернат 14). Також завершуються капітальні ремонти 5-ти шкільних стадіонів (школи № 11, 31, 66, 158, 228). Відремонтовано спортивні клуби районного Центру по роботі з дітьми та молоддю за місцем проживання “Рубін” (бокс) та “Ракетка” (настільний теніс). Ведеться реконструкція легкоатлетичного манежу на просп. Павла Тичини, 18. Сам манеж вже запущено в експлуатацію. Будівельні роботи проводяться у прибудові. Плануємо здати цей об'єкт у 2020 році. KV: Є занедбані об'єкти освітньої чи спортивної інфраструктури? П.О.: Комунальні заклади всі поступово відновлюються, занедбаних об'єктів немає. Є бассейн на Воскресенці в районі вул. Курнатовського, який було приватизовано і на сьогодні він не використовується. Є будівля дитячого садочка, яку планується здати в оренду зі збереженням цільового призначення. Зелені зони та безпека мешканців Дніпровського району KV: Скільки на території району зелених зон і чи є проблеми з їх обслуговуванням? П.О.: На території нашого району знаходиться 19 парків, 2 з яких загальноміського значення - парк “Перемога” і Гідропарк, 79 скверів та 8 бульварів. Сквери та бульвари поступово реконструюються. Протягом 2018 року були капітально відремонтовані парк на “Русанівській набережній” та сквер між житловими будинками на бульварі Ярослава Гашека, 6-8. Продовжуються роботи і з капітального ремонту 6-ти скверів (вул. Празька, Краківська, 11, Шумського, Миколайчука, 3-3-а, між житловими будинками на Харківському шосе, 9-13, біля будівлі школи № 4 на вулиці Стальського, 26-а). У Гідропарку проведені відновлювальні роботи інфраструктури у “Місці спорту” та ремонту центральної доріжки. Плануємо продовжити роботи по встановленню атракціонів. Із великих проектів завершено капітальний ремонт першої черги парку “Перемога”. Реконструкція розпочата з самої дальньої частини парку - перетин вул. Генерала Жмаченка та просп. Алішера Навої, де неподалік зараз будуються два нових мікрорайони. Зі сторони вул. Генерала Жмаченка навіть облаштовано еко-парковку на 800 кв м. У 2019 році плануємо завершити реконструкцію другої частини і розпочати реконструкцію третьої. KV: Які зелені об'єкти району потребують додаткової уваги? П.О.: Зараз пильна увага приділяється озеру Тельбін. Продовжуємо облаштовувати зону відпочинку на озері Райдужне та на ДВРЗ. Труханів острів ми ще не прийняли з державної власності у комунальну. Це суттєво стримує виконання наших планів щодо оновлення інфраструктури. Хоча вже у 2019 році плануємо роботи з розширення центральної дороги. Читайте: КП “Плесо” потратит более 88 млн гривен на реконструкцию зоны отдыха на Трухановом острове Занедбаних та небезпечних територій у Дніпровському районі немає. KV: Адміністрація опікується питаннями безпеки мешканців району? П.О.: Дніпровською РДА налагоджено взаємодію з правоохоронними органами, що дислокуються на території району. Щотижнево на нарадах представник Дніпровського райуправління поліції інформує про оперативний стан у районі за минулий тиждень. На засіданні Колегії райдержадміністрації керівництво райуправління поліції звітує про виконання міської цільової програми “Безпечна столиця”. З окремих питань проводяться спільні з правоохоронцями наради. Наприклад, нещодавно розглядали ситуацію з викраденням телефонних кабелів та ліфтового обладнання. Співпрацюємо з громадським формуванням “Муніципальна варта”. У 2018 році рівень злочинності у районі знизився на 37%. Дніпровське управління поліції за результатами діяльності стабільно утримує 2-3 місце по ефективності протидії злочинності. Останнім часом підвищено взаємодію РДА та Патрульної поліції з питань звернень громадян щодо неправильного паркування та покинутих авто, а також по роботі над проектом міської цільової програми з підвищення організації та безпеки дорожнього руху. Співпрацюємо з КП “Інформатика” щодо відеоспостереження. У школах району ще у минулому році було встановлено камери. Зараз вони підключаються у загальноміську мережу відеоспостереження. Проводяться роботи по встановленню камер на проспекті Соборності, Броварському проспекті та вул. Жмаченка, а також у місцях великого скупчення людей біля метро “Лівобережна”, “Дарниця” та “Чернігівська”. У разі виникнення надзвичайної ситуації, оперативним черговим РДА використовується 12-ти канальна автоматизована система централізованого оповіщення “Озон С”. KV: У районі досить часто з'являються поселення ромів. Як на це реагує РДА? П.О.: Вони досить часто проживають у будинках на Русанівських садах, які були звільнені для будівництва Подільського мостового переходу, але ще не знесені. Це незаконне проживання, хоча виселити людей маємо право не завжди. Наприклад, у випадку, коли людина проживає з дозволу власника або будинок зданий в оренду. Читайте: На столичных Русановских садах ночью сгорел дом, в котором проживали ромы (фото, видео) Якщо з'являються поселення у палатках, то проводимо бесіду, пропонуємо переселитися на інші території, аби не створювати проблем іншим мешканцям. Цю роботу проводимо як нашими силами, так і силами поліції. На рівень злочинності та безпеку мешканців ці поселення не мають суттєвого впливу. Фото: KV Фото галереї: надано Дніпровською РДАKиевVласть

Пристоличний регіон активно розвивається, забудовується, а тепер ще й об'єднується. Оскільки першою на Київщині приєднаною громадою наважилась стати Бучанська, KV вирішила з'ясувати усі тонкощі цього процесу. Заразом про найближче майбутнє території, свої політичні поради колезі-сестрі, стосунки із кумом-сусідом та про будівельний бізнес родини в інтерв'ю розповів мер Бучі Анатолій Федорук. KV: На сесії Бучанської міськради було прийнято перше на Київщині рішення про приєднання 5 населених пунктів до міста. Розкажіть для чого? Анатолій Федорук: Тут варто зануритись в недалеке історичне минуле, коли закон про добровільне об'єднання вступив в силу. Ми почали його реалізацію, відповідно до методики Кабінету Міністрів, звернулись із пропозицією до сусідніх громад і отримали погодження через процедури обговорення. У 2015 році отримали позитивний висновок КОДА, після цього інші населенні пункти вирішили також до нас приєднатись, ми отримали висновок вдруге. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Очікували від Центральної виборчої комісії призначення перших виборів, але цього не відбувалось, оскільки вони вважали, що потрібно змінювати межі районів. Дана проблематика вийшла на загальнодержавний рівень. Тоді Верховна Рада ініціювала зміни до закону про об'єднання, вони були підписані і 5 травня вступили в силу. Так, ініціаторами приєднання можуть бути тільки сільські, селищні голови. Тож провівши всі необхідні процедури Блиставицька, Луб’янська, Здвижівська сільради, Бабинецька селищна рада Бородянського району, а також Гаврилівська сільська рада Вишгородського району вирішили приєднатись до міста обласного значення. І вже 17 липня Бучанська міська рада на пленарному засіданні прийняла рішення підтримати дану ініціативу і почати приєднання названих населених пунктів. Читайте: Децентрализационный рывок. Верховная Рада приняла закон о присоединении к городам областного значения KV: Що далі по процедурі? Анатолій Федорук: Наразі процес триває, оскільки Бучанською міськрадою має бути розроблений календарний план заходів, сільські ради мають його схвалити і після цього обласна адміністрація має видати висновок щодо відповідності всім нормам закону. Тоді Бучанська об'єднана громада офіційно буде створена. KV: Виборів не буде? Анатолій Федорук: Законодавець передбачив, що до чергових виборів 2020 року у приєднаних громадах на території України перші вибори не проводяться. Технічно приєднані ради складають повноваження, але ми розуміємо - щоб забезпечити якісне функціонування і взаємодію між населеними пунктами в складі громади, позицію своєї території має реалізовувати безпосередньо її представник. Тому будуть створені представницькі органи територіальної громади як дорадчий орган при Бучанській міській раді. Сільський чи селищний голова стає старостою і буде представляти інтереси свого населеного пункту. Але щоб він не нав'язував свою суб'єктивну думку, буде також створена така інституція як рада громад. Депутати сільських і селищних рад будуть там представниками до 2020 року. KV: Технічно, після того як відбулось приєднання, місто Буча змінює свої межі і йде на затвердження в Верховну Раду? Анатолій Федорук: Ні, якраз особливість закону про добровільне приєднання - межі населених пунктів будуть збережені такими, якими вони є. З боку противників цієї реформи є спекуляції, що, наприклад, ви приєднаєтесь до Бучі і завтра станете жителями цього міста. Хочу заперечити - місце реєстрації жителів не змінюється, статус населеного пункту зберігається. KV: Представницькі функції населеного пункту в Бучанській міськраді буде виконувати одна людина? Анатолій Федорук: Згідно до чинного законодавства розподіл округів буде відбуватись по кількості виборців. При цьому система виборів є такою, що із населеного пункту може бути і два, і три, і десять депутатів. Це буде вирішуватись із консолідованої позиції, яка буде в тому чи іншому населеному пункті під час виборів. KV: Прийняттю рішення про об'єднання передувала низка обговорень, а часом і скандалів. В чому причина і чому деякі сільські голови виступають проти Вас? Анатолій Федорук: На превеликий жаль мушу констатувати, що дехто, навіть маючи пряме чи дотичне відношення до місцевого самоврядування, не розуміє його ні на йоту. А тим більше не розуміє суть реформи, яка проводиться. Маючи альтернативну думку, вони не показують переваги своєї громади, вся їх риторика звелась до одного -  Буча погана. Читайте: Земля раздора: Сельсоветы Бородянского района просят Москаленко и Горгана разобраться с мэром Бучи KV: Їх риторика дуже проста - Федорук всіх купив. Анатолій Федорук: Звичайно, купив. Купив 20-ти річною роботою на посаді сільського, селищного, а потім міського голови. І кожен житель, який проїжджає через Бучу з Києва у свій населений пункт, бачить своїми очима, як селище міського типу перетворилось в місто обласного значення. І це дійсно найкращий підкуп. KV: Ви не виступаєте проти створення Немішаєвської чи Микулицької громади? Анатолій Федорук: Бучанська громада максимально зацікавлена, щоб поруч з нею були економічно активні, здатні і спроможні до розвитку об'єднані громади.  Що буде по факту у недалекій перспективі – побачимо у недалекій перспективі. KV: Згідно законодавству бюджет консолідує Бучанська міська рада? Анатолій Федорук: Саме так. Державою делеговані субвенції на освіту, медицину, соціальний захист. KV: Чи були такі закиди, щодо новоприєднаних територій ви будете ставитись як до падчерок, а розвивати Бучу, де найбільше виборців? Анатолій Федорук: Такий закид може бути присутній в будь-якій створеній громаді, тому, що є центральна садиба, яка виконує адміністративну функцію, і є інші населені пункти. Щоб цього не було, є певні запобіжники. Беремо просту систему виборів - міського голову обирають жителі всіх населених пунктів. І голова центральної садиби зацікавлений, щоб за нього проголосували виборці, як міста, так і віддаленого села. А щоб це відбулося, потрібно показувати результат. Крім того, бюджетний кодекс і відповідно програми, які діють на рівні держави, області і муніципальні програми в рамках спільного бюджету також передбачають рівну пропорцію видатків, які потрібно робити на сільській території. KV: Коли інвестор хоче прийти, наприклад, в Блиставицю, до кого він має звертатись? Анатолій Федорук: Він подає заявку, що має на меті реалізувати якийсь бізнес-проект. Після цього представницький орган центральної садиби разом із структурами спрямовує цей документ до розгляду в Блиставицьку територіальну громаду. На підставі містобудівної документації приймається  рішення. Тоді будуть перші кроки, пов'язані з реалізацією проекту. KV: А з ким тоді “поручкатись”? Анатолій Федорук: Це в область. KV: Хто проводить земельний аукціон на право оренди? Анатолій Федорук: Відповідно компетентна наділена повноваженнями служба. Готує і подає документи староста, на підставі громадських обговорень в селі. Рада громади приймає рішення, староста його додає до документів і подає на розгляд Бучанської міської ради. Такий механізм унеможливлює будь-які спекуляції на тему - центральна садиба щось прийняла, а ми не в курсі. KV: Право на користування надрами все ще надає обласна рада? Анатолій Федорук: На жаль, на сьогодні так. Але після завершення процесу об'єднання громад по всій Україні ця функція, як і транспорте забезпечення, буде передана на місцевий базовий рівень. До речі, згідно з бюджетним законом - обласний бюджет також вважається місцевим. І іноді Верховній Раді чи уряду дуже зручно сказати - ми ж передали вам фінансовий ресурс на місцевий бюджет. А потім виявляється, що передали в область. Тоді всі їдуть в область і вишиковуються в чергу. Після 2020 року цього не буде. KV:  Давайте поговоримо про генплан. Наприклад, приходить до Вас староста і каже - ось я хочу тут внести зміни для будівництва кварталу багатоповерхівок... Анатолій Федорук: Можливо, це гарна ідея для ініціативи на думку старости. Але цю пропозицію ми маємо винести на розгляд їх ради громад, щоб вивчити дане питання і зрозуміти, чи є підстави для внесення змін в генплан. Наприклад, пройшло 5 років. Тоді центральна садиба замовляє в проектній організації новий містобудівний документ для того села і запускається процес відповідно процедури. KV: Хто затвержує ці зміни? Анатолій Федорук: Територіальна громада села, селища на своїх слуханнях, рада громади, Бучанська міська рада, але це буде юридично формальне рішення, адже тому передуватимуть обговорення в селі, презентація нового генплану. KV: Хто унормовує існуючі документи? Наприклад, встановлення пайового внеску для забудовників. Він може бути в селі один, в місті - інший? Анатолій Федорук: Ми вже говорили, що статус населеного пункту не змінюється. І зараз відбуваються такі спекуляції - подивіться, яка нормативно-грошова оцінка в Бучі, і яка - в селі. На минулому тижні ми аналізували це питання і виявилось, що в селі Бабинці всього одна нормативно-грошова оцінка. В Бучі зроблено 74 зонінгів щодо нормативно-грошової оцінки. Ви ж не будете заперечувати, що в центрі вартість одна, на околиці - інша. Але района влада робила для кожного села одну оцінку. Тому зараз наша мета - в кожному населеному пункті забезпечити диференційований підхід до нормативно-грошової оцінки і зонінгу. Таким чином відсоток пайової участі може бути різним. Я вважаю досить правильним рішення, яке прийняла Бучанська міська рада - 4 і 10%. І ми цього рішення дотримуємось. Але зараз розуміємо, що коли мова йде про нежитлове приміщення, 10% забагато, адже будівельники починають будувати житлові під 4%, а потім міняти їх призначення. KV: Зараз багато точиться розмов про скасування пайової участі. Вже є прихильники підходу, коли замість грошей забудовник зводить якийсь інфраструктурного об'єкт на замовлення громади. Анатолій Федорук: Будь-які розмови щодо скасування пайової участі чи різних замінників цього виду місцевого податку - це лобістські речі. Коли у Верховній Раді прийняли новий закон про врегулювання містобудівної діяльності і з'явилася так звана пайова участь, мотивація його була “прекрасна” - з метою здешевлення житла, підтримки будівельної галузі, наповнення місцевих бюджетів. Урізали місцеве самоврядування, де ми мали до 12% службового житла для соцкатегорій, встановили іншу норму - 4% пайових внесків. І сьогодні будівельна галузь, розуміючи, що можна через лобізм і рішення Верховної Ради чи постанови Кабінету Міністрів не платити ці 4% місцевому самоврядуванню, намагаються штовхати ініціативу. Для такого невеличкого міста як Буча, пайова участь - близько 50-60 млн гривень на рік. А це досить великі кошти. KV: Деякі міста позбавляють забудовників пайової участі за видатні заслуги перед будівельною галуззю. Анатолій Федорук: З метою логічної, послідовної політики в містобудівній галузі, реалізації об'єктів соціально-економічного розвитку ми прийняли чіткі параметри - 4% для житлових і 10% для нежитлових забудов. Ми не надаємо жодних переваг тій чи іншій організації, яка здійснює будівельну діяльність на нашій території. KV: Представники вашої родини мають відношення до будівельного бізнесу? Анатолій Федорук: Ні, не мають. У 2013 році дружина вийшла із “Будрегіонінвесту”. KV: Скільки компаній займається будівництвом у місті? Анатолій Федорук: Близько 20 різних компаній відповідно до договорів про пайову участь здійснюють будівельну діяльність в нашому місті. Від виробництва і сфери послуг до будівництва житла. KV: В Бучі були конфлікти із забудовниками-аферистами? Анатолій Федорук: Не можу сказати, що такої проблематики немає, періодично проблеми з'являються. Наприклад, по ЖК “Форесттаун” є просрочка з введення в експлуатацію, що викликає занепокоєння. KV: Яка в місті ситуація із мережами? Є багато чуток, що замість каналізації ставлять септики, що каналізація не витримує... Анатолій Федорук: Так склалось історично, що Буча має систему інженерних мереж, а саме каналізацію, яка спрямована на Бортничі у Києві. Хоча ми і передбачили містобудівною документацією альтернативу - території під локальні очисні споруди, але прорахунки показали, що це затратно і буде досить дорого в тарифній політиці. Тому допоки місто Київ має зиск з прийому наших стоків, ми будемо користуватись цією інфраструктурою. Коли відбувається певне пожвавлення в економічній площині, державні чи комунальні монополії починають робити з того якийсь дефіцит - “Київобленерго” робить дефіцит, каже напруги не вистачає. Так само робив і “Ірпіньводоканал”, казав, що води немає. Ми проводили дослідження і нам підтвердили, що запасів достатньо. Вже протягом 20 років я чую, що каналізація не витримає. Розрахунки показують, що об'єми водопостачання і водовідведення задовольняють сьогоднішні потреби і на перспективу також. Містобудівні умови і обмеження, а також комплексне житлове будівництво, яке ведеться в Бучі, дає можливість уникнути таких ганебних речей, як багатоквартирні будинки із септиками і вигрібними ямами. Більше того, навіть приватний сектор ми намагаємось залучити до централізованої системи каналізування, бо без цього якості питної води досягти неможливо. І по тим населеним пунктам, які йдуть в приєднання, ми почали робити техніко-економічні розрахунки щодо системи водозабезпечення і водовідведення. Нажаль, за поверхневими висновками, жодне село не має якісного централізованого водозабезпечення. KV: Чому немає “Бучаводоканалу”? Анатолій Федорук: Створювати “Бучаводоканал” не було економічної доцільності. А зараз, в рамках об'єднаної громади, є відповідні рішення і підприємство вже зареєстровано. Зараз отримуємо ліцензію на водозабезпечення. KV: Що з цього приводу вам кажуть в Ірпінській міськраді? Анатолій Федорук: Вихід із підпорядкування Ірпінської міськради відбувався тяжких 5 років. Потім почався шлюборозводний процес з комунальної власності. Нажаль, в Ірпені присутнє імперське відчуття того, що хтось в них щось забирає.  Ніщо так не протвережує чиновників, особливо коли вони хочуть чимось маніпулювати, як чітке дотримання букви і норми закону. KV: Які невирішені питання чи конфлікти з Ірпенем залишись? Анатолій Федорук: Конфліктів немає, звичайні робочі відносини. Так історично склалось, що Ворзель, Буча, Ірпінь, Гостомель і Коцюбинське користується однією медичною інфраструктурою і вже у нас відпрацьовані питання з прийняття рішень, передачі делегованих повноважень і функцій. KV: Коли востаннє говорили із Володимиром Карплюком? Анатолій Федорук: Давно, десь місяць тому. KV: Про що говорили? Анатолій Федорук: Обговорювали питання, пов'язані із об'єднанням. Місто Ірпінь теж має мати перспективу розвитку і ступінь відповідальності за населені пункти. А ще – про вступ України в НАТО. KV: Наскільки правильна теза про те, що Володимир - ваш вихованець, учень, ставленик? Анатолій Федорук: Якщо в процесі життя я мав дотичність до зростання тієї чи іншої людини і вона так вважає, я можу тільки цим пишатися. KV: А як Ви вважаєте? Анатолій Федорук: Я вважаю, що кожен самостійно живе свій шлях від народження і до останнього дня. KV: Опоненти звинувачують вас у провладному ухилі. Як Вам вдається завжди дружити з владою? Анатолій Федорук: За 21 рік роботи доводилось співпрацювати із багатьма представницькими органами на обласному та державному  рівні, посадовими особами. Приємно констатувати що вони завжди були зацікавлені знаходити точки дотику та компромісні рішення для розвитку тоді ще селища, а зараз міста обласного значення Буча. Із досвідом починаєш розуміти, що коли твої плани та задуми базуються на нормах закону, жодні суб'єктивні думки того чи іншого чиновника не дозволять їм перешкодити. KV: За 20 років вам напевно часто телефонували із області з  державних установ із різними проханнями. Про що просять? Анатолій Федорук: Той, хто телефонує, прекрасно знає, до кого він телефонує, чого очікувати і на що розраховувати. KV: Наприклад, телефонує із області людина, яку ви добре знаєте і каже - до Вас прийде хлопчик, дуже хоче будувати в Бучі. Анатолій Федорук: Нехай собі будує на здоров’я, але відповідно до законодавства.  За 20 років ніхто не наважувався робити таких дзвінків. KV: Ситуація із обшуками здається Вас не на жарт налякала. Як з'явилася ідея про акцію “Я - бучанець”? Це була Ваша захисна ініціатива? Анатолій Федорук: Ця була ініціатива громадян, які бачили несправедливість, що дозволили собі певні посадові особи загальнодержавного рівня, запустивши всю репресивну державну машину і інформаційний супровід, який був спрямований на пониження мого рейтингу як посадової особи. Пишаюсь, що громадяни мого міста настільки свідомі, що здатні захистити свій вибір і розібратися в різних закидах, які відбувались і відбуваються до сьогодні. На рахунок того, чи залякали - скажу, що людина, яку залякали, швиденько кудись біжить. Як тоді, так і зараз можу стверджувати, що моя діяльність і мої рішення є законними. KV: Ви здогадуєтесь, чому стали мішенню такої потужної атаки? Анатолій Федорук: Я не тільки здогадуюсь. Навіть знаю хто замовник. KV: І хто ж? Анатолій Федорук: Організована злочинна група, яка використовує державну владу. Досить скоро і вам, і читачам, все відкриється. KV: Знову з'явилися чутки про Ваш майбутній переможний похід до Верховної Ради. Це правда? Анатолій Федорук: Це безпідставні заяви і я розумію чому їх вкидають в інформаційне поле. Я маю зобов'язання перед громадами сіл і селищ, які приєднались до міста і планую ще кілька каденцій попрацювати на громаду. Звісно, якщо громада висловить довіру на виборах. А у Верховній Раді мають працювати політики, які підготовлені до цієї справи. Той рівень довіри, який я маю у своєму місті та навколишніх населених пунктах, багато кому не подобається. До Верховної Ради не планував і не планую. Якщо буде довіра громадян, буду служити їм ще одну, а може й дві каденції. KV: Ви вже почали виховувати собі “наступника”? Анатолій Федорук: Бучанська громада є настільки політично активною та зрілою, що в разі необхідності сама собі народить і обере ту якість, яка буде їй слугувати. Журналістами суспільству нав’язується думка, що кожний посадовець має “наступника”. Я вважаю, що в цьому немає ніякої потреби, тим більше виходячи із активної життєвої позиції поки на пенсію не збираюсь. KV: Голові Ворзельської селищної ради, вашій рідній сестрі, даєте поради? Анатолій Федорук: Ми співпрацюємо між громадами, ми ж сусіди в рамках об'єднаної громади і в рамках реалізації соціально-економічного розвитку селища Ворзель. Той досвід, який прошли і представницькі органи, і виконавчі структури міста Бучі стали при нагоді Ворзелю в прагненні отримати статус курорту. KV: Ворзель є в шорт-листі приєднання до великої Бучі? Анатолій Федорук: Ворзель є в перспективному плані, навіть є рішення обласної ради на підставі подання КОДА. Є прагнення громадян приєднуватись до міста обласного значення і цей шлях ми маємо пройти разом. KV: Буча через 10 років - це? Анатолій Федорук: Це успішне передмістя столиці, комфортне для життя. Після завершення приєднання разом із населеними пунктами ми матимемо 60-70 тис. жителів. KV: Зі столицею ведуться переговори? Анатолій Федорук: Ні. Представники передмістя, будучи членами правління Асоціації регіонального відділення ініціювали зустріч, де ми в стінах Верховної Ради за участі голови МДО “Київщина” Ярослава Москаленка обмінялись думками. Співпрацювати потрібно, напрацьовувати точки дотику для реалізації тих чи інших інфраструктурних об'єктів. Але всі прийшли до висновку, що в тій редакції закон про агломерацію є некоректним і юридично таким, що обмежує місцеве самоврядування населених пунктів. KV: Криза між гілками обласної влади якимось чином заважає розвиватись місту Буча? Анатолій Федорук: Звичайно політична боротьба, яка йде на регіональному рівні, особливо в той спосіб, який ми бачимо, точно не приносить користі місцевому самоврядуванню. Велика кількість питань, пов'язаних із господарською  діяльністю в селах, селищах і містах залежить від обласного представницького органу державної влади.KиевVласть

На Печерске по состоянию на 16 июля от горячего водоснабжения отключено 190 жилых дома. Среди причин - гидравлические испытания, отсутствие газа, повреждение теплосетей. Об этом KV стало известно из сообщения пресс-службы Печерской районной в Киеве госадминистрации странице в Facebook. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”   Причины отключения горячего водоснабжения: гидравлические испытания; отсутствие газоснабжения; повреждение теплосети. Адресный перечень жилых домов Печерского района, где произошло отключение от горячего водоснабжения по состоянию на 16 июля: Відключення житлових будинків Печерського району станом на 16.07.2018 Назва ЖЕО (повністю, у випадках ЖБК-назву, ОСББ-назву, Відомчий-назву відомства) Адреса Причина припинення постачання Час і дата відключення Виконавець відновлю-вальних робіт Планова дата відновлення постачання (формат: 01.01.12; 02.01.18; і т.д.) Час (формат:  20-00) Дата (формат: 25.01.18) Гарячого водопостачання – відключено 190 житлових будинків ЖЕД “Печерська брама” Анрі Барбюса , Велика Васильківська , Дружби Народів , Ковпака, Кудрі Івана, Предславинська , Саперне поле , Тверська,  Федорова Івана , Іоанна Павла ІІ (Лумумби Патріса) , Академіка Філатова , Коновальця Євгена , Ділова, Лабораторна, пров Лабораторний Гідравлічні випробування 10-00 25.06.18 РТМ Печерськ 16.07.18 ЖЕД “Хрещатик” вул. Архітектора Городецького, Басейна, Велика Васильківська, Грушевського, Дарвіна, Еспланадна, Заньковецької, Кропивницького, Круглоуніверситетська, Лютеранська, Рогнідинська, Руставелі Шота, Саксаганського, Хрещатик, Шовковична, Ольгинська, пров. Музейний Гідравлічні випробування 00-00 25.06.18 РТМ Печерськ 16.07.18 ЖЕД “Липкижитло сервіс” вул. Госпітальна, Мечникова, Первомайського Леоніда, Печерський узвіз, бульв. Українки Лесі Гідравлічні випробування 16-00 25.06.18  РТМ Печерськ 16.07.18 ЖЕД “Печерськ житло” вул. Вишні Остапа, Залізничне шосе, бульв. Дружби народів, вул. Менделєєва Гідравлічні випробування 08-00 25.06.18 РТМ Печерськ 16.07.18 ЖЕД “Печерськ житло” вул. Буслівська, 20, Звіринецька, 61, 61А, 63, 63А, 65, 65А, Правобережна, 3, Соловцова Миколи, 3, 6 Відсутність газопостачання 11-00 26.04.18 РТМ Печерськ 01.08.18 ЖЕД “Печерськ житло” вул. Омеляновича-Павленка Михайла, 3 Пошкодження тепломережі 17-00 02.07.18 Укржитло сервіс 20.07.18 ЖЕД “Печерськ житло” Старонаводницька вул., 8 Б Пошкодження в квартирі 00-00 13.07.18 ЖЕД “Печерськ житло” 16.07.18 ЖЕД “Хрещатик” Велика Васильківська  вул., 27, 25 Пошкодження тепломережі 19-00 14.07.18 ЖЕД "Хрещатик" 16.07.18 В пресс-службе отметили, что исполнителем услуг по горячему водоснабжению для объектов всех форм собственности является теплоснабжающая организация, в данном случае - ПАО “Киевтеплоэнерго”, (*) между которыми заключены прямые договоры с потребителями на оказание услуг.Читайте: “Центр коммунального сервиса” сообщил киевлянам, как осуществить перерасчет начислений за горячее водоснабжение *КП “Київтеплоенерго” (код ЄДРПОУ: 40538421) Фото: 24 КаналKиевVласть

Головна водна артерія України померла, - каже еколог, доктор технічних наук Євген Яковлєв. Єдине, що залишається нам, - призупинити процес деградації води. Наразі це ще можна зробити. Але зволікання - без перебільшень - подібне до смерті. Матеріал створено в рамках Проекту “Юн-Пресс-KV” Юн-Пресс-KV: Більшість екологів сьогодні схожі у думці, що Дніпро - це мертва річка. Що в розумінні фахівця означає термін “мертва” річка? Євген Яковлєв: Кожна здорова ріка - жива екосистема, яка має здатність до самоочищення. Тобто, вона здатна природним способом позбавлятися від надлишків забруднень. Дніпро не вмирає, він, де-факто, мертвий в силу того, що втратив здатність до самоочищення. Юн-Пресс-KV: Чому? Євген Яковлєв: Насамперед тому, що він техногенно-деформований, у нього немає нормального поверхневого водообміну, а також стоку ґрунтових вод. На сьогоднішній день продовжують нарощуватися зміни водного балансу і якості води, яка надходить у Дніпро.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Однією з найголовніших проблем є недостатньо ефективне очищення промислових стоків. Незважаючи на те, що їх кількість помітно знизилася - рівень забруднення продовжує наростати. Юн-Пресс-KV: Можливо якимось чином відновити природні параметри річки і її цикл самоочищення? Євген Яковлєв: Якщо брати саме комплекс взаємодії поверхневих і наземних вод, то, на мою думку, це вже неможливо. Юн-Пресс-KV: Деякі активісти вважають, що після спуску, наприклад, Київського водосховища покращиться проточність Дніпра і це благотворно позначиться на його екологічному стані. У теорії, не раціональніше було б вчинити саме так? Євген Яковлєв: Справа в тому, що спуск водосховища в загальному плані процедура недостатньо вивчена, але, тим не менш, за першими параметрами вона є небезпечною. Мої колеги Олег Войцехович і В`ячеслав Шестопалов не раз помічали, що після спуску залишаються мули, які, висихаючи, можуть почати міграцію з вітром. Змінюється рівень ґрунтових вод, вони починають опускатися і тим самим тиснути на берега, посилюються ерозійні та зсувні процеси. Також, сьогодні до Дніпра прив`язана маса водозабірних, портових споруд і при спуску рівня, вони всі виявляться в нових умовах. При яких для їх подальшої роботи потрібна буде перебудова. Не варто забувати і про те, що через спуск ми можемо викликати додатковий процес прискореної міграції забруднень. Відповідно, берегова зона Чорного моря може постраждати дуже сильно від цього. Юн-Пресс-KV: Не секрет, що одним із головних болів для Дніпра є його обміління. З чим це пов`язано та якими можуть бути наслідки? Євген Яковлєв: Проблеми обміління позбутися неможливо, тому, що греблі зупиняють так званий твердий стік. Це піщано-глиняний матеріал, який йде нижньою частиною річкового стоку і коли ставиться гребля, то він зупиняється. У той же час, сьогодні йде активний видобуток піску в ряді водосховищ, при якій порушується природний рівноважний профіль, який вже склався в умовах водосховищ. Так починається перерозподіл цих піщано-глинистих матеріалів, в результаті чого починають з`являтися мілини біля опор мостів, де зменшений перетин русла річки і збільшена швидкість. Саме цей піщано-глинистий матеріал може виноситися, через що оголюються опори. Я чув, що в Україні такі тривожні сигнали були. Поступово збільшується ризик коливань мосту, через що можна вийти на аварійний режим експлуатації. Юн-Пресс-KV: Гуляючи влітку набережною Дніпра в Києві, неможливо не помітити, що вода в Дніпрі неприродного зеленого кольору і від неї йде вкрай неприємний запах. З чим це пов`язано? Євген Яковлєв: Це пов`язано безпосередньо з процесом евтрофікації річки. Простіше кажучи, це процес аномального росту водної рослинності і зокрема синьо-зелених водоростей. Даний процес дійсно сьогодні йде і пов`язаний він з вкрай високим рівнем фосфатів у воді, які є благодатним ґрунтом для розвитку цих мікроорганізмів. Розвиток цих рослин призводить до того, що в воді зменшується кількість кисню, вона починають буквально гнити. Це призводить до масового мору риби. Читайте: Днепровская вода: пить нельзя, купаться тоже нежелательно На жаль, процес цей зупинити неможливо, бо Дніпро нездатний сам себе очищувати тому, що він техногенно-деформований. Не варто також забувати, що Дніпро “годує” приблизно 70% питного водопостачання України, хоча за якістю він абсолютно непридатний. Юн-Пресс-KV: Куди ж дивляться відповідні інстанції? Євген Яковлєв: Мої колеги, члени-кореспонденти НАН України Аркадій Шапар і академік Володимир Гончарук, не раз звертали увагу на те, що у нас в питному стандарті близько 40 показників, тоді як в Європі їх близько 130. За фактом, з цих заявлених 40, контролюються менше половини. Юн-Пресс-KV: Яка ситуація з очищенням води в Україні? Євген Яковлєв: У нас є системи очищення води, однак, вони малоефективні. В Україні використовують від 2 до 3 ступенів очищення води, в той час як в розвинених країнах використовують від 8 до 12. У нас в основному йде хлорування води, а в усьому світі подібні методи давно не використовуються. Оскільки хлор вступає в реакцію з рядом сумішей, домішок і утворює великий ланцюжок токсичних сполук. Читайте: Днепр находится на грани экологической катастрофы В Європі працюють ультрафіолетові, акустичні та інші, більш безпечні системи очищення. В умовах наростаючого забруднення великих українських річок, вода яких активно використовується в питному ланцюжку, ми по ефективності очищення починаємо відставати від техногенних змін і тому формуємо підвищені ризики для здоров`я людей. Юн-Пресс-KV: Чи є вихід із ситуації, що склалася? Євген Яковлєв: Я вважаю, що, в першу чергу, необхідно максимально перейти на питне водопостачання за рахунок підземних вод. Подібна практика у нас є. Це було зроблено за Києвом після аварії на ЧАЕС, коли необхідно було терміново відірвати людей від водопостачання з забруднених Десни і Дніпра. Для цього по Києву пробурили близько 150 артезіанських свердловин, які сьогодні працюють як бювети. Велика частина рекомендацій водно-рамкової директиви Європейського Союзу базуються саме на обґрунтуванні переважного використання підземних вод для господарсько-питних цілей. Юн-Пресс-KV: Продовжуючи тему Чорнобиля. Після аварії існувала загроза проникнення радіонуклідів у Київське водосховище. Завдяки заходам щодо захисту води від радіації більшу частину небезпечних речовин вдалося зупинити, але не всі. Зараз вони осіли в мулі Київського моря. Чи існує небезпека змиву радіації вниз за течією на сьогоднішній день? Євген Яковлєв: Я сам чорнобилець, активно працював на місцях аварії з колегами-академіками Шестопаловим, Соботовичем, Барьяхтером і іншими у виконанні цих заходів. Виходячи з досвіду, можу сказати, що наземна міграція і поверхневий змив радіонуклідів з проммайданчика Чорнобильської АЕС був зупинений більш ніж на 90%. Однак те, що прийшло з повітряними потоками і осіло на поверхні водосховища, виключити не можна було. Читайте: Водный путь Е40: риск радиационного заражения Днепра (видео) Протягом першого десятка років після катастрофи радіонукліди були поховані, покриті шаром непроникних піщано-глинистих порід і таким чином суттєвого впливу на якість дніпровських вод не чинили. Юн-Пресс-KV: Чи існують у держави якісь єдині шляхи порятунку Дніпра? Євген Яковлєв: На жаль немає. Пояснюють це чиновники банальним браком грошей. Юн-Пресс-KV: Які початкові заходи можна було б зробити, щоб призупинити процес деградації якості води? Євген Яковлєв: По-перше, потрібна оновлена ​​державна програма. По-друге, необхідно виходити на міжнародну співпрацю, враховуючи досвід інших країн. По-третє, потрібно створити ефективну систему моніторингу. Ну, і четверте, потрібно науково обґрунтувати гранично допустимі зміни в басейні Дніпра. Дотримуючись цих пунктів, ми зможемо вийти на екологічно безпечний стан річки і по її басейну, і по прибережній зоні Чорного моря. Матеріал створено в рамках Проекту “Юн-Пресс-KV” Фото: Украина криминальнаяKиевVласть

По состоянию на утро 24 апреля в Днепровском районе отключено от горячего водоснабжения 36 жилых домов. Среди причин – повреждения теплосетей, а также плановые ремонты в котельных, теплопунктов, сетей. Об этом KV стало известно из сообщения пресс-службы Днепровской РГА. По информации "Киевэнерго" (*), из этого списка дольше всего, до 11 мая, без горячей воды придется потерпеть жителям домов №101, 101А, 101Б, 103/1, 99/2 улицы Алматинской, №3 улицы Волховской и №4 улицы Макаренко. таном на 6 год ранку 24 квітня 2018 року, за інформацією ПАТ “АК “Київенерго”, в районі відключено від гарячого водопостачання 36 житлових будинків, а саме: Назва обслуговуючої організації Адреса будинку Причини припинення постачання Виконавець відновлювальних робіт Планова дата відновлення постачання ЖЕД-410 Шамо Ігоря (Давидова Олексія) бульв.: 20 Пошкодження теплокамери Київенерго, ПАТ 24.04.18 ЖЕД-401 Гагаріна Юрія просп.: 12/1, 14, 14А, 18, 18А, 20, 20А; Сергієнка Івана вул.: 13, 15, 17, 19, 21, 23, 23А Плановий ремонт мережі КП Київтеплоенерго 29.04.18 ЖЕД-401 Гагаріна Юрія просп.: 10/2, 2/35, 4, 4А, 6, 8, 8А, 8Б Плановий ремонт мережі КП Київтеплоенерго 29.04.18 ЖЕД-406 Алматинська вул.: 101, 101А, 101Б, 103/1, 99/2; Волховська вул.: 3; Макаренка вул.: 4 Плановий ремонт мережі КП Київтеплоенерго 11.05.18 ЖЕД-409 Курнатовського вул.: 17А, 17Б Планові роботи в котельні Київенерго, ПАТ 27.04.18 ЖЕД-408 Перова бульв.: 16А, 16Б Планові роботи в теплопункті Київенерго, ПАТ 27.04.18 ЖЕД-412 Райдужна вул.: 13В Пошкодження у будинку ЖЕД-412 24.04.18 ЖЕД-407 Миколайчука Івана (Серафимовича) вул.: 17 Пошкодження в підвалі ЖЕД-407 24.04.18 Напомним, 24-27 апреля работники “Киевводоканала” будут проводить ремонтные работы. В связи с этим на текущей неделе запланированы отключения водоснабжения по ряду адресов. Подробнее: Жителей столицы предупредили о плановых отключениях воды (график, адреса) Фото: m24.ru *ПАТ “Київенерго” (код ЄДРПОУ: 00131305)KиевVласть

З кожним днем плата за газ та опалення непомірно зростає для населення України, що створює досить потужну соціальну напругу в нашій державі. Слід звернути увагу на той факт, що з кожним днем кількість людей в Україні, що не в змозі сплачувати газ за встановленими тарифами, а також загальна сума субсидій, виділених державою, зростає. Також, завжди слід пам’ятати про євроінтеграційний напрям розвитку України. Новим приводом для соціального хвилювання стала звістка про можливе підвищення цін на газ до більш ніж 8 тисяч гривень за тисячу кубометрів. Про це йдеться в чинній методиці розрахунку ціни на газ. Міністерство фінансів провело аналіз проекту фінансового плану "Нафтогазу України", у якому й зазначено те, що з квітня 2018 року блакитне паливо скоріше за все подорожчає до вищезазначеної ціни. Хвилювання щодо цієї проблеми також поділяє і Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман. Наприклад, 9 квітня 2018 року в ефірі одного з телеканалів він заявив, що “Уряд опрацьовує формулу ціни на газ, яка б враховувала б поточну економічну ситуацію та глибокий соціальний аспект… Подписывайтесь на новости “КиевVласть”   Цього опалювального сезону ціни не підвищувалися. Але на майбутні періоди ми маємо знайти формулу, яка буде запобігати необ’єктивним цінам всередині країни. Треба дивитися на соціальний аспект, соціальний фактор, який може вплинути на погіршення якості життя громадян”. Ми повинні чітко розуміти, що зростання ціни на газ призведе до рівноцінного зростання витрат державного бюджету на субвенції населенню. Збільшення ціни блакитного палива в 2017 році принесло групі підприємств НАК “Нафтогаз” за 6 місяців 23,3 млрд. гривень чистого прибутку та 29,5 млрд. гривень витрат державному бюджету у вигляді субсидій. Отже, формування справедливої національної ціни на газ є найважливішим завданням перед нашим регулятором, державною й місцевою владою. Підтвердженням цьому є Директива 2008/92/ЄС (від 2016 року - Regulation (EU) 2016/1952). Regulation (EU) 2016/1952 регулює встановлення цін на газ та електроенергію на внутрішніх національних ринках, у тому числі і при наявності декількох постачальників, де основний принцип розрахунку справедливої ціни на газ на внутрішньому національному ринку наступний: “― Ціни представлятимуть середньозважені ціни, причому за вагові фактори використовується питома вага на ринку оцінюваних підприємств, які постачають газ. Арифметичні середні ціни використовуються лише тоді, коли неможливо вирахувати середньозважені ціни. ― Питома вага на ринку повинна базуватися на кількості проданого газу постачальниками кінцевим промисловим споживачам”. У нашій європейській державі, формування ціни повинно відбуватися саме за таким принципом, особливо, беручи до уваги те, що наша держава самостійно забезпечує себе газом власного видобутку на 60% та більше. Застосування середньоарифметичного методу розрахунку ціни на газ викривляє фактичне газове становище нашої держави, штучно збільшуючи ціну на блакитне паливо. В даній ситуації також велику роль має таке явище як сезонність. Що я маю під цим на увазі? За статистичними даними, щодня наша держава видобуває близько 57 млн кубометрів газу при щоденній потребі в опалювальний період в 115 млн кубометрів. Також, всім відомо, що ціна на газ влітку є нижчою від зимової. Тож, доцільно було б здійснювати підписання договорів на поставку газу влітку та фіксувати сталу ціну, незалежно від її річних коливань, або ж – заповнювати національні сховища природнім газом влітку, коли ціна є нижчою. Як заявив міністр енергетики та вугільної промисловості Ігор Насалик: “До кінця 2018 року Україна зможе забезпечити всі потреби населення газом власного видобутку”. Ще одним підтвердженням даної думки є те, що Верховною Радою був прийнятий Закон України №3096-д, що має за мету збільшити видобуток газу через спрощення дозвільних процедур у газовидобувній галузі та сприятиме залученню інвестицій. Як заявив народний депутат України Ігор Кононенко: “Якщо енергетична незалежність України можлива лише за умови збільшення видобутку газу, то збільшення газовидобутку напряму залежить від дерегуляції та спрощення дозвільних процедур. Сьогодні парламент нарешті ухвалив законопроект №3096-д, який наблизить дозвільну систему України до кращих міжнародних стандартів та сприятиме залученню інвестицій у газовидобувну галузь. Новим законом скасовано 14 погоджень та 6 застарілих процедур, а термін проходження дозвільних процедур скоротився на 1,5 роки (до сьогодні проходження всіх процедур займало понад 3,5 роки). Шкода, що ми йшли до цього понад два роки. Але добре те, що результат є!” Також, важливо зазначити, що вартість газу на 70% є складовою тарифу на опалення. Обов’язок місцевою влади згідно чинного законодавства – вчасно та за справедливими цінами надавати якісні послуги з опалення та гарячого водопостачання. У разі порушення вищезазначеного права місцевого населення – головним завданням місцевої влади повинна стати боротьба за встановлення справедливої ціни на газ, будь то за рахунок дискусій чи у судових інстанціях. Встановлення ціни природнього газу власного видобутку на рівні 6957,9 грн/тис. м3, яка дорівнює ціні природнього газу на німецькому газовому хабі NCG, унеможливлює використання вагових коефіцієнтів для розрахунку справедливої та обґрунтованої ринкової ціни природнього газу. Це суперечить основному нормативно-правовому акту Європейського Союзу у сфері регулювання ціни на газ. При ліквідації постанови КМУ №315 від 27.04.2016 треба вважати чинною попередню редакцію, або ж імплементувати європейську директиву “Про ціну на газ”. Саме імплементація європейської директиви “Про ціну на газ” дозволить розрахувати справедливу ціну на газ для українців. Чому? Загальнодержавні потреби в споживанні природнього газу за 2016 рік складають 33,2 (17,6 - населення) млрд. куб.м. газу. У той же час, видобуток природнього газу в нашій державі складає 20,1 млрд. куб.м. газу. Таким чином, власним видобутком ми можемо забезпечити 60,5% національних потреб в природньому газі. На сьогоднішній день ціна на газ складає 6957,9 грн за кубометр. Таким чином, при розрахунку справедливої ціни на газ згідно європейських директив вона буде наступною: 6957,9*0,605 + 6957,9*0,395 = 6957,9 грн/ тис. м3 Де, 0,605 та 0,395 – частка покритих національних потреб у газі за рахунок власного та імпортованого видобування. Таким чином, втрачається сенс використання вагових коефіцієнтів при використанні середньозваженої формули, що зазначена у Рекомендаціях та Директивах Європейського Союзу. Директор енергетичних програм Центру світової економіки і міжнародних відносин НАН України Валентин Землянський стверджує, що при тарифі 3 600 грн. за тисячу кубометрів, прибуток НАК “Нафтогаз України” та “Укргазвидобування” достатній, щоб обидві компанії показували прибуткову діяльність. Проте, фактичне становище є дещо іншим. Підтвердженням цьому є інформація з офіційної (аудитованої) фінансової звітності ПАТ “Укргазвидобування” за 2016 рік, у якій чітко помітно, що собівартість газу власного видобутку в 2016 році становила 2468,17 грн/ тис. м3. Аудит було проведено ГО “Публічний аудит”, з яким можна ознайомитися за наступним посиланням. Що ж входить до кінцевої ціни на газ? Без податків витрати ПАТ “Укргазвидобування” становили 605,88 грн/тис. м3. При цьому 1862,29 грн/тис. м3 з цієї собівартості – це податки. Таким чином, держава забирає близько 75,5% собівартості газу у якості податків. Хоча, згідно Конституції України – земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу.  Також, доцільно підкреслити, що база для нарахування рентної плати за користування надрами визначається суб’єктивно. Чому саме так? Згідно Статті 252.6 Податкового кодексу України (далі, - ПКУ), “Базою оподаткування рентною платою за користування надрами для видобування корисних копалин є вартість обсягів видобутих у податковому (звітному) періоді корисних копалин (мінеральної сировини), яка окремо обчислюється для кожного виду корисної копалини (мінеральної сировини), для кожної ділянки надр на базових умовах поставки (склад готової продукції гірничого підприємства)”. Якою ж є ціна для газу? Згідно Статті 252.8 ПКУ, “для газу природного, що відповідає умові, визначеній у пункті 252.24 цієї статті, - ціна, визначена у відповідних договорах купівлі-продажу природного газу між платником рентної плати та суб’єктом ринку природного газу, на якого Кабінетом Міністрів України покладені спеціальні обов’язки щодо формування ресурсу природного газу для побутових споживачів та виробників теплової енергії відповідно до Закону України "Про ринок природного газу", у податковому (звітному) періоді”. Таким чином, платником рентної плати згідно ПКУ виступає ДП “Укргазвидобування”, а суб’єктом ринку природного газу – НАК “Нафтогаз”. Проте, згідно європейських норм, у даній ситуації кінцевим суб’єктом ринку газу фактично повинно бути населення. Згідно Закону України “Про ціни і ціноутворення”, а саме Статей 12 та 13 Цього Закону, держава самостійно встановлює економічно обґрунтовані ціни на товари або послуги, що виробляються суб’єктами, які займають монопольне (домінуюче) становище на ринку. ДП “Укргазвидобування” займає монопольне становище на ринку газу, тому, згідно Статті 13 ЗУ “Про ціни і ціноутворення” слід встановити фіксовані ціни на газ і граничний норматив рентабельності. При тому, граничний норматив рентабельності не повинен перевищувати середній рівень рентабельності серед галузей в економіці. Таким чином, рівень рентабельності по видобувній галузі в нашій державі повинен зменшитися з 75,8% до максимально існуючих з посеред інших галузей – приблизно 15%. Яку справедливу ціну ми матимемо сьогодні у разі застосування вищезазначених рекомендацій? 605,88 (собівартість видобутку газу)*1,15 (норма рентабельності)* 1,2 (рентна плата за користування надрами для видобування корисних копалин)* 1,2 (податок на додану вартість) = 1003,34 грн/тис. м3. Використовуючи формулу розрахунку справедливої ціни на газ (згідно Regulation (EU) 2016/1952), отримаємо наступне: 1003,34*0,605 + 6957,9*0,395 = 3355,39 грн/тис. м3. Також, слід зауважити щодо намірів України збільшити видобуток газу на 25% до 2020 року. Таким чином, національний видобуток газу зросте з 20 791,4 млн. м3 у 2018 році до 25 989,25 млн. м3 у 2020 році. Це зумовить значні зміни у ціні газу в нашій державі. Чому так? Суттєво зросте відсоток забезпечення газом власного видобутку національних потреб у блакитному паливі. Виходячи з цього, при зростанні власного видобутку природнього газу, наша держава забезпечить близько 81,5% усіх національних потреб. Як результат, фактична ціна на газ становитиме: 1003,34*0,815 + 6957,9*0,185 = 2104,93 грн/тис. м3. У той же час, ціна для промисловості та бюджетних закладів повинна зберегтися на рівні ціни природнього газу на німецькому газовому хабі NCG - 6957,9 грн/ тис. м3. Саме такою повинна бути ціна за природній газ в нашій державі, адже, Уряд прикладає максимум зусиль заради повної європейської інтеграції нашої держави. Населення України повинно жити саме за європейськими стандартами та правилами. Україна – це Європа, ми повинні про це завжди пам’ятати. І на останок, я хотів би зазначити, що Уряд крокує правильним шляхом в напрямку розбудови соціальної справедливості серед громадян, що проживають в нашій державі та розвитку її промислового потенціалу. Владимир Левин, Депутат Киевсовета VIII созыва, фракция "Солидарность"KиевVласть

Чому не йдуть інвестиції в Україну й не підуть за сьогоднішніх реалій? Чому я вважаю, що потрібно боротися перш за все із радянським менталітетом у головах громадян задля успішності нашої України? Про це і багато іншого нижче. Минає ще один рік. Наприкінці кожного року всі ми підводимо певні підсумки життя та професійної діяльності кожного з нас. Тепер на власному прикладі я можу твердо запевнити всіх, що фахівцям своєї справи сумно спостерігати за тим, як Україна пливе за течією.  Немає змін. Немає стратегій. По-новому не склалося. Тому про позитивне. Люди повинна оцінювати себе й роботу свого колективу по результатах. В нашому випадку вони насправді є. До вашої уваги невеликий перелік результатів роботи концесійного підприємства “Білоцерківвода” всього-навсього за три роки після того, як на підприємстві запрацював менеджмент згідно концесійних умов: • Виготовлено електронну карту мереж міста. В результаті чого чітко визначена довжина  трубопроводів водопостачання та водовідведення, яка належить місту, та виявлено  120 км безгосподарних мереж (мережі, які нікому не належать та на які відсутня документація), які Біла Церква зараз має взяти на баланс. • Повністю замінено насоси для подачі регентів на водоочисних спорудах, що дозволило заощадити 30% регентів на обробку води. • Вперше в Україні впроваджено в технології очистки води реагент “перманганат натрію”. Впровадження його дозволило в літній період заощадити 15 % реагентів на очистку води, оптимізувати в воді присмак та запах річки. • Проведено комплектацію лабораторії питної води шляхом придбання нового сучасного обладнання для проведення аналізів води як в технології, так й при транспортуванні містом. Це дозволило попереджати погіршення води в мережах та своєчасно вживати заходи на випередження. Результат – майже в 10 разів зменшилась кількість скарг на якість води.   • Замінено 15 км мереж водопостачання. Відновлено і відремонтовано всю запірну арматуру в місті. • Проведено повну  реконструкцію  фільтрувальної станції на водоочисних спорудах, що дозволить економити в місяць 45 000 м. куб. питної води, яка використовувалась для щодобової промивки фільтрів, та 15% електроенергії для експлуатації.   • Впровадили нову білінгову систему  обслуговування абонентів та електронний кабінет, що дозволило вже 15 000 споживачів із 65 000 передавати показники лічильника через цю систему та проводити оплату через електронні платіжні сервіси. • Впровадили систему єдиного вікна щодо обслуговування абонентів, що дозволило вирішувати питання технічного характеру до 7 діб з моменту звернення, а загального характеру - до доби з моменту звернення. Дана система дозволила подолати побутову корупцію, яка була притаманна комунальному підприємству. • Відкрили новітній  сall-центр, який в 5 разів оптимізував роботу абонентського відділу в частині своєчасності надання відповідей на запитання споживачів та проведення звірок з абонентами. • Відкрили чотири відокремлених відділення в місті в зручних для людей місцях  для швидкого та якісного обслуговування споживачів. Вже 10 000 абонентів скористалися послугою нових відділень. • Скоротили час усунення аварій з 48 годин до 12-16. • Завдяки розробленому графіку планових ремонтних робіт скоротилась в 3 рази кількість аварій. • Провели реконструкцію технологічної лабораторії каналізаційних очисних споруд, що дозволило своєчасно реагувати на зміну якості стічних вод, що приходять на підприємство та оптимізувати на очистку стоків 15% електроенергії. • Реконструйовано каналізаційну насосну станцію №5, що дозволить економити 15% електроенергії та не витрачати кошти на утримання наземних споруд. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”   УВАГА! Це лише малий перелік реальних досягнень, отриманих перемог значно більше. Попереду в підприємства ще дуже багато роботи. Перш за все, це продовження заміни зношених мереж водогону, подальша реконструкція очисних споруд та системна заміна каналізаційних насосів. Вже точно можна сказати, що підприємство “Білоцерківвода” провело реорганізацію діяльності на 100% успішно, й накрайще цьому підтвердження: сертифікат ISO 9001. Цей сертифікат не можна купити за гроші! ISO, International Organization for Standardization, - це міжнародні стандарти, що описують вимоги до системи менеджменту якості організацій та підприємств. Стандарти ISO 9001 прийняті більш ніж 190 країнами світу. Отримати його може тільки той, хто відповідає стандарту не на папері, а фактично. І все ніби нічого . Успіхи! Успіхи! Успіхи! Зовні картинка досить гарна, але якою ціною?  Для того, що треба саме так, чи якось в інший спосіб?   Відповідь знайшла зовсім недавно. Часом  я отримала чергову нагороду в стінах Верховної Ради  “Нова Україна”. Як керівник ТОВ “БІлоцерківвода”, як  жінка-підприємець, що другий рік поспіль отримує галузеве визнання – Керівник року. Мене те все чомусь не радувало. Й нагороди ті вже не радують давно. Вони якісь терпкі й гіркі.  Вперше я відчула, що не хочу поділитися цим черговим успіхом. Чому? Тому, що всі успіхи не для того, що треба, що так має бути. Всі результати – всупереч. Всупереч всьому: державній політиці, галузевій відсталості, місцевим особливостям, протистоянням. Всупереч всьому. Всупереч самій собі. Взавтра я вже не є керівником ТОВ “Білоцерківвода”, та я чітко впевнена, що цю нелюдську естафету “всупереч” продовжить мій заступник з фінансових питань Бойко Тетяна Юріївна. Всі ми розвивалися із нашим підприємством, росли, вчились, стали професіоналами, і сьогодні Тетяна Юріївна Бойко стала його директором тому, що всі ці роки була поряд і всупереч всьому.  Вона повністю здатна керувати цим підприємством, адже ми всі разом створювали цю історію успіху. Вона має потужний колектив, який здатний реалізувати всі цілі й задачі до кінця. З понеділка, 18 грудня, я вже не приїду на роботу в ролі директора “Білоцерківводи”, але я зможу вільно спілкуватися з ними як Голова наглядової ради власника ТОВ “Білоцерківвода”, венчурного фонду “Титан”. Це типу – піти і зразу повернутися. Якщо повернутись до “Всупереч”, то останні місяці були важкими для мене тому, що я змушена була прощатися зсередини себе з тим, що я створила. Це найскладніше, що є для людини – відпустити свою дитину в самостійне життя, й водночас останніми місяцями в мене з’явилося відчуття, що я перестала пишатися як своїми нагородами, так й відзнаками роботи всього колективу “Білоцерківводи”. Тому, що всупереч! Кожного ранку в мене трапляється когнітивний дисонанс, коли заходжу до свого кабінету й бачу на стіні “Меморіал покладених зусиль” у вигляді дипломів, медалей та нагород найвищого ступеню в своїй галузі. Два тижні тому тобі надійшов черговий Золотий рейтинг підприємства в Україні. Але радощів вже не відчуваю, адже все, що зроблене задля досягнення цих визнань, зроблене ВСУПЕРЕЧ. Всупереч цій системі, яка немов іржа проїла все, а найсумніше - оселилася у свідомості наших громадян. Я  спробую пояснити, чому ми, пересічні українці, в більшості своїй самі на даємо розвиватися власній країні. Чому всупереч? Все просто. Я проаналізувала недавно кількість запитів та звернень, на які ми дали відповідь останнім часом всім органам. Це без десятка пройдених перевірок. Із приходом мене у політику, коли я стала депутатом Київської обласної ради та головою постійної комісії з питань бюджету та фінансів Київської обласної ради, кількість офіційних запитів від різноманітних установ та громадських активістів до підприємства, яке я очолюю, зросла у кілька разів. В листопаді 2017 року ми проаналізували всі запити, що надійшли за 4 роки діяльності підприємства. Переважна кількість їх була направлена від силових та правоохоронних органів. Станом на листопад 2017 року “Білоцерківвода” надала повноцінні відповіді на 93 запити. Мова не йде про розслідування якихось справ, більшість запитів надіслані з метою “Про надання інформації”. Перелік дійсно вражає. Це так в нашій державі впроваджується боротьба із втручанням силовиків у діяльність підприємств, про яку постійно розповідає найвище керівництво країни?  Служба безпеки України, прокуратура й поліція різних рівнів підпорядкування– на кожен такий запит нашими співробітниками готувалися пакети документів. На це витрачалися папери, час, сили та нерви працівників. Запити, звернення. Вони були нескінченні. В якийсь момент ми перестали емоційно на все це реагувати та надавали відповіді. Продукуючи стоси паперів. Витрачаючи свій час не на те, щоб створювати щось нове, а на те, щоб вгамувати цікавість. Бо ніяк інше я це назвати не можу. Половина запитань у запитах до “Білоцерківводи”  – політичні, значна частина із серії: “просто хочу знати”. Наше підприємство вже надає та публікує звіти будь-кому та будь де.  Влітку цього року ми провели громадські слухання із ціноутворення тарифів, постійно йде роз’яснювальна робота в усіх медіа та засобах сучасного спілкування – групи в соціальних мережах та на сайті підприємства, постійно поширюється інфографіка із деталізацією роботи “Білоцерківводи”, але попри все  підприємство продовжують завалювати нескінченими запитами, на які витрачається час та кошти. Проаналізувавши ці дані, я зрозуміла глибину тієї катастрофи, в якій наразі знаходиться галузь ЖКХ в Україні й ось чому. Можна кричати з усіх телеканалів й місцевим депутатам, й представникам Кабінету міністрів Україні про те, що ми створюємо на всіх рівнях сприятливий інвестиційний клімат та надаємо преференції живим грошам. Та, коли я відкриваю власний реєстр запитів, на майже сотню яких відповіло за 3 роки праці лише одне наше підприємство “Білоцерківвода”, то розумію, що жоден український інвестор, а іноземець й поготів, не прийде в цю країну на таких умовах. Чому не йдуть іноземні інвестиції в Україну? Всі іноземні компанії, які виходять на транснаціональний ринок, вони вже є апріорі успішними. Досягнувши на своєму внутрішньому ринку усіх висот, іноземні компанії прагнуть розвиватися й розширюють сфери своєї діяльності. Але повірте - жоден інвестор з інших країн не стане фінансувати роботу юристів й витрати на папір, витрачати робочий час працівників для складання десятків типових однакових відповідей на запити безлічі перевіряючих контролюючих органів та силових структур! Ніхто з іноземних інвесторів, який керуватиме подібним підприємством, не здатен витримати подібну паперову тяганину та найголовніше – зрозуміти, навіщо так ускладнювати життя тим, хто прийшов в цю країну його полегшити? Чому не йдуть вітчизняні довгострокові інвестиції в Україну? Тому, що ступінь захищеності інвесторів  не те, що іноземних, а й вітчизняних, вкрай низька. Вона залежна від впливу силових структур та місцевих політичних течій. Я часто чую від представників місцевих політичних еліт: - Ми розірвемо з вами договір концесії! - Та розривайте, - впевнено відповідаю я. - Візьміть на себе таку відповідальність. Скажіть, а для чого вам його розривати? - Як для чого, щоб самим очолити! Відповідь проста та зрозуміла. Ми чекаємо після такого довгострокових інвестицій в галузь? Кожні п’ять років буде з’являтися той новий, хто захоче очолити. І це для всіх в наш час зрозуміліше, ніж ризик вкладання коштів в реконструкцію об’єкту з окупністю три – п’ять років. Тому я вважаю, що концесія - це можливість на сьогодні не втрачаючи комунальне майно відновити галузь ЖКХ країни шляхом додання гарантій.   Певно, вже всі переконалися, що українська влада не просто неспроможна наладити ефективне управління підприємствами, а й всіляко ухиляється від впровадження реально дієвих реформ, спрямованих не тільки на стратегічний розвиток, а хоча б на те, щоб не втратити те, що ще працює на кінці свого строку існування. В нашої країни з таким підходом немає майбутнього! Замислиться –за майже 30 років ми проїли все, що лишилося у спадок після радянських часів, а самі власним розумом розробити та втілити ефективний менеджмент тієї ж комунальної сфери не в змозі. Натомість ті підприємства, до яких заходить інвестор та реорганізує роботу відповідно до сучасного рівня, ми вичавлюємо з ринку послуг нескінченними запитами, скаргами або претензіями без жодного обґрунтування. Затягнути перешкодити, загальмувати, не дати досягти результатів. Ми, українці, не любимо успішних, ми їх вбиваємо. Ми боремося із пам’ятниками епохи радянських часів, але водночас не помітили, що ми не намагаємось побороти залишений у спадок радянський менталітет з вірою в те, що капіталісти, люди із грішми, – це погане та причина усіх проблем країни. Якщо ми демонструємо намір держави залучити іноземних інвесторів у галузь житлово-комунального господарства в умовах страшенної стагнації, то за тієї регуляторній політиці в України, що наразі є в галузі, та тих умовах праці і жахливого бюрократичного та силового тиску - не буде нам щастя у власній країні ніколи. Зараз потрібно всім терміново включити голову й приймати рішення: або ми десь дістаємо необхідні 30 мільярдів доларів та реформуємо те, що прожерли за 30 років в системі ЖКГ, або ми змінюємо правила гри та кажемо: “Люди, прийдіть! Вкладіть гроші, дайте коштів та врятуйте нас від неминучою катастрофи”. Кажемо всім! Іноземним та вітчизняним інвесторам. За останніми оцінками люди тримають законсервованих велику кількість грошових коштів, які не інвестують через високі ризики втрати. Якщо лишити ситуацію такою, якою вона є зараз й існує усі роки незалежності, то в найближчому майбутньому за все заплатять наші діти екологічними катастрофами та божевільними грошима. Якщо в нас в країні продовжиться існуюче ставлення влади з принципу “життя одним днем”, то незабаром капіталізація в інфраструктуру  буде блискавичною й зовсім не на сприятливих умовах залучення коштів. І це буде не  концесійне управління комунальним майном, а розпродаж за копійки. (Нагадаю - при концесії все майно залишається у власності громади, натомість інвестор вводить менеджмент, що впроваджує сучасне управління підприємством). Тарифи зростатимуть як тільки заманеться, а в держави не буде іншого виходу та контролю за ситуацією. Якщо влада не може зробити зручними правила роботи та ведення бізнесу, то врешті-решт вона змушена буде прийняти їх нав’язані ззовні, як ми всі зараз бачимо на прикладі Міжнародного валютного фонду, який виставляє все нові й нові умови задля отримання чергових кредитів. Наразі в Україні немає ані державної програми реформування, ані державної стратегії. Відповідно, й місцеві бюджети не в змозі поодинокими випадками успішності діяльності комунальних підприємств, що спромоглися залучити інвесторів, протистояти тотальному небажанню державної машини СИСТЕМИ реформувати галузь житлово-комунального господарства. 27-ий рік Україна знаходиться у керуванні власної влади. Як нам підіймати країну на ноги? Бо в нас вже немає часу. За 30 років труби та мережі самі себе не оновили, нові сучасні системи з повітря без капіталовкладень не побудувалися. За майже 30 років ми на популізмі зжерли майбутнє свої дітей. В нас є єдиний шанс – змінити правила, прибрати цю ганебну вбивчу систему ненависті до грошей в когось іншого,а не в нас особисто. Повірте - й в самій Україні лишилися люди, що прагнуть втілити стратегічні реформи, нікуди не їдуть та намагаються пробити цю стіну, за якою зручно жити владі одним днем, не замислюючись про те, що чекає наших дітей вже за 5-10 років. Ми зараз маємо закладений в проекті Держбюджету на 2018 рік рівень зростання ВВП на рівні 3%. Якщо ми будемо рухатися такими темпами, то нам треба 25 років, хоча б як Польщі, щоб відновити все. В нас їх просто не має.  Ми вже втратили 3 роки. І надалі будемо втрачати. Потрібно негайно переосмислювати ставлення до грошей, інвестицій та розвитку, сприяти реальним реформам та вимагати впровадження радикальних стратегічних змін. Особисто я переосмислила своє ставлення до себе, до роботи, до співробітників, до системи та загалом до нашої країни.  Я чітко розумію, що без жорсткого реформування та прийняття всіма гравцями ринку правил – нічого не станеться. І головне!  Під час всіх реформ варто думати насамперед про людей. Бо ми часом за лісом дерев не бачимо. Треба все змінювати зараз. Або вже вчора. Іншого виходу з того особисто я не бачу. Я не збираюся зупинятися в виконання своїх планів. Кожний мій крок на новій посаді буде спрямований на те, щоб ТОВ “Білоцерківвода” ставало ще успішнішим й ефективнішим, комфортним для своїх споживачів та працівників. Щоб більше підприємств в країні переходило на нові форми управління. Що б більше гарних прикладів з’являлось в нашій країні. І поки це все буде всупереч. Я не вірю, що так швидко все стане – тому що так має бути. Але щодня і щогодини варто працювати над тим, щоб дожити до того моменту, коли все стане так, як має бути. Ольга Бабій, голова наглядової ради Фонду "Титан", депутат Київської обласної радиKиевVласть

Майже півроку будівельний ринок України працює за новими правилами. Як на нього вплинули зміни у законодавстві, які зрушення відбуваються у столиці та на Київщині, чи вирішені питання незаконного будівництва та яких змін варто очікувати у 2018 році докладно в інтерв’ю КиевVласть розповів голова Державної архітектурно-будівельної інспекції (ДАБІ) Олексій Кудрявцев. KV: 2017 рік був новаторським і пройшов під знаком дерегуляції будівельного ринку. Чи всі завдання вдалося виконати? Олексій Кудрявцев: Завдання, які ми ставили на 2017 рік, вважаю, що ДАБІ виконала. У 2016 році було розроблено законопроект, який врахував багато наших ініціатив. У січні поточного року парламент за нього проголосував. А 10 червня 2017 року Закон України №1817-VIII “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення містобудівної діяльності” набув чинності. Читайте: “Новый закон дает госархстройконтролю все инструменты для предотвращения строительных афер”, - глава ГАСИ Кудрявцев Зараз вже можна відмітити перші позитивні результати його впровадження. З 10 червня максимально спрощена дозвільна система для будівництва об`єктів малого та середнього бізнесу і приватного сектору. А отже зведені до нуля зловживання при видачі документів. Також тепер неможлива поява нового незаконного будівництва, яке, як правило, з`являлося через надання недостовірних відомостей у деклараціях. Сьогодні 80% дозвільних документів на початок будівництва подаються у формі повідомлення. Тобто забудовники об`єктів, які належать до категорії СС1, подають повідомлення і вже наступного дня можуть починати будівництво.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  KV: Ви кажете, що вже неможливі зловживання при заповнені декларацій. Це означає, що тепер взагалі не буде незаконних будівництв? О.К.: Раніше по об`єктах, які належать до категорій СС2, гостро стояла проблема незаконних будівництв. Були забудовники, які декларували зведення п'ятиповерхових будинків, а будували хмарочоси. Сьогодні вже не можна заповнити недостовірні відомості в декларації і розпочати будівництво багатоквартирного будинку або торгового центру. Тепер потрібно отримати дозвіл на початок будівельних робіт. А це означає, що до ДАБІ необхідно надати повний пакет документів – на земельну ділянку, містобудівні умови і обмеження, експертний висновок і проект. Тільки за наявності цих документів та після їх перевірки забудовник зможе отримати дозвіл. І це будівництво буде законним. Теоретично ми допускаємо можливість подачі сфальсифікованих документів. Однак, такі ситуації є малоймовірними, оскільки, по-перше, нами всі документи перевіряються, а по-друге, підробка може бути виявлена і під час проведення перевірок власне об’єкта будівництва. Читайте: Глава ГАСИ Кудрявцев призвал бизнес подключаться к наработке градостроительных новаций KV: Чи плануються ще якісь законодавчі зміни у сфері містобудівної діяльностіу 2018 році? О.К.: Основною метою контролю в будівництві є засвідчення відповідності виконаних будівельних робіт затвердженій проектній документації та державним будівельним нормам.  Сьогодні єдиним інструментом, що гарантує якість будівництва об’єкта, є планові перевірки. Однак за весь час будівництва можна провести фактично лише одну планову перевірку. При цьому нам важко прогнозувати, на якому етапі будівництва перебуватиме об’єкт, оскільки такий план затверджується на весь рік. Також існує проблема допуску інспекторів на об’єкт будівництва.Таким чином, існуюча система контролю у вигляді планових перевірок є неефективною, адже не дає можливість забезпечити повноцінний контроль всіх етапів будівництва. Тому зараз розглядається питання зміни системи контролю в будівництві. Один із можливих варіантів – це відмова від планових перевірок та запровадження поетапного контролю виконання будівельних робіт щодо об’єктів середнього та значного класу наслідків. Це, по-перше, даcть можливість гарантувати якість робіт протягом всього періоду будівництва. По-друге, буде додатковою гарантією для інвесторів і свідченням того, що вони мають справу з порядним забудовником, який публічний і доступний для державного контролю. Одночасно, з метою зменшення тиску на суб’єктів містобудування, пропонується переглянути систему застосування штрафних санкцій. Зокрема, накладати штрафні санкції за порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності за незначні порушення лише у разі невиконання приписів про їх усунення. KV: Нещодавно у публічному просторі підняли питання щодо боротьби жителів Іванківського району за закриття місцевої теплоелектростанції. Ніби дозвіл на будівництво цієї "ЕкоТЕС" надала свого часу ДАБІ без виділення земельної ділянки і оформлення дозвільної документації. Чи дійсно має місце проблема з документами? О.К.: Це будівництво закінчилося ще у 2014 році. Через три місяці після завершення та введення об`єкта в експлуатацію ми вже не маємо можливості його перевіряти. Поки що у нас немає підстав і повноважень втручатися у ситуацію. Читайте: В Иванковском районе назревает вооруженный бунт из-за ТЭС партнеров Парцхаладзе KV: Чому виникла проблема з будівництвом теплової станції у Переяслав-Хмельницьку? О.К.: У 2016 році, коли видавався дозвіл на будівництво цієї ТЕС, були наявні всі документи. Потім міська рада Переяслав-Хмельницька, яка спочатку видала містобудівні умови і обмеження, цей документ відкликала. Отже, вихідні дані для видачі дозволу на будівництво були анульовані, і ми скасували дозвіл. Зараз тривають судові процеси. На жаль, сьогодні суди дивляться на наші рішення по-різному. У кожного судді своє бачення ситуації. В будь-якому випадку, при ухваленні судом рішення, ДАБІ змушена буде його виконувати. Читайте: Жители Переяслав-Хмельницкого взбунтовались из-за строительства ТЭЦ KV: Це показовий приклад, коли держорган встав на захист громади. Як бути з ситуаціями, коли назустріч вимогам громадян піти не дозволяє закон. Наприклад, вам твердять, що будівництво є незаконним, а у вас за документами все чисто? О.К.: ДАБІ не приховує інформацію. Сьогодні вся інформація про документи на будівництво міститься у відкритому доступі. Також можна звернутися до нас, щоб дізнатися, на підставі яких саме документів була видана дозвільна документація. В той же час, є ситуації, коли під тиском активістів будівництво зупиняється. Але по кожному проблемному випадку треба дивитися окремо. Я би рекомендував всім - інвесторам, активістам - детальніше вивчати дозвільну документацію. KV: Чи є сьогодні проблема псевдо-активістів, наскільки вона гостра? О.К.: Коли починається велике будівництво, це майже завжди викликає занепокоєння у мешканців прилеглих будинків, які не хочуть, щоб порушували їх спокій. Є "активісти", які одразу ж долучаються до цих хвилювань та намагаються ще більше дестабілізувати ситуацію навколо об’єкта, і цілі у них далеко не суспільно корисні.  Місяця півтора тому у новинах інформували про затримання на хабарі людей, які називаючи себе представниками громадської організації, нібито боролися з незаконними будівництвами.  Часто під час зустрічей з активістами ми бачимо, що за ними стоять люди, які не завжди на боці інтересів громади. Тому, на жаль, можна констатувати, що проблема псевдо-активістів існує. Як її вирішувати, поки що незрозуміло. Водночас, хочу щоб люди усвідомлювали, ДАБІ не може бути арбітром між забудовником і мешканцями або іншими представниками громади. Ми не можемо ставати на той чи інший бік, а повинні діяти виключно у законодавчому полі. ДАБІ не вирішує, де і що саме будувати. Це компетенція органів місцевого самоврядування. Наша сфера відповідальності полягає в тому, щоб будівництво здійснювалось згідно із затвердженим проектом і державними будівельними нормами. Сьогодні від громадськості не приховується, хто видав земельну ділянку, містобудівні умови і обмеження, хто погодив історико-містобудівне обґрунтування. ДАБІ повинна перевірити ці документи і видати дозвіл на будівництво. Якщо ми цього не зробимо, то це означатиме невиконання наших обов’язків, демонструватиме необ’єктивне, упереджене ставлення до суб’єкта містобудування. Забудовник матиме всі підстави звернутися до суду для оскарження наших дій. Ми не можемо тиснути на бізнес, гальмувати його розвиток. ДАБІ має, у першу чергу, керуватися нормами закону та разом з іншими органами державної влади працювати над покращенням економічних показників нашої держави, у тому числі через забезпечення нормальних прозорих умов для роботи кожного підприємця, учасника будівельного ринку. KV: Чи змінилася динаміка скарг, які зараз отримує ДАБІ, і на що частіше скаржаться? О.К.: Сьогодні ДАБІ змінила формат роботи із забудовниками та громадянами, переорієнтувавши його на відкритий та прозорий діалог. Ми запровадили низку каналів оперативної взаємодії та вирішення питань. Зокрема, щоденно працює Громадська приймальня Держархбудінспекції, яка приймає звернення від запитувачів з усіх куточків України, діє Гаряча лінія ДАБІ 0 800 210 011. Я особисто спілкуюсь з представниками бізнесу, громадянами під час регулярних робочих поїздок у регіони. Ми змінили як саму філософію, так і інструменти роботи з людьми. Їх звернення та відгуки є індикатором якості нашої роботи. Хочу констатувати, що ці зміни вже демонструють свої результати – сьогодні  практично відсутні скарги громадян щодо повернення документів на доопрацювання по об`єктах категорії СС1. Певний відсоток скарг отримуємо на неправомірні дії інспекторів, які перевіряють об`єкти. З ними працює дисциплінарна комісія. Нам довелося змінити керівників практично у всіх територіальних органах. Зараз на керівних посадах працюють лише ті, хто розуміє, що сьогодні, у важкий для економіки час, потрібно максимально допомогти будівельникам та інвесторам. Водночас сьогодні намагаємося зменшити втручання посадової особи у реєстрацію дозвільних документів на об’єкти незначного класу наслідків. Світ швидко змінюється і люди все більше віддають перевагу сучасним технологіям. Держархбудінспекцією спільно з Державним агентством електронного урядування впроваджено низку електронних адміністративних послуг у будівництві. До кінця року плануємо вдосконалити одну з них. Зокрема, реєстрація  повідомлення про початок виконання будівельних робіт здійснюватиметься в повністю автоматичному режимі, тобто буде взагалі виключено з цього процесу участь посадової особи. Наш реєстр буде інтегровано із земельним кадастром, що дозволить автоматично перевірити внесені у повідомлення відомості про земельну ділянку. Однак на цьому не зупиняємося, відповідна робота триватиме й далі, адже головна мета зробити дозвільні процедури дійсно європейськими – зручними, оперативними та прозорими. Якщо говорити про скарги по регіонах, то лідер сьогодні – Київ. Тут сконцентровано понад 20% всього, що будується у країні. Скарги по Києву самі болючі, бо мешканці столиці найбільш соціально активні і кожна навіть незначна проблема може вилитися у якісь заходи, знесення заборів тощо. KV: Так будівництво на місті колишнього Сінного ринку все ж таки незаконне, активісти праві, їх гучні акції зі знесенням забору були доцільні? О.К.: Дозвіл на це будівництво був виданий при наявності всіх необхідних документів. Ми неодноразово виходили на перевірки цього об`єкта за зверненнями і народних депутатів, і активістів. В ході перевірок фіксувалися незначні порушення, які сьогодні всі усунуті. Забудовник виконав всі умови припису. Для здійснення цього будівництва наявний пакет документів, зокрема є містобудівні умови і обмеження та історико-містобудівне обґрунтування. Крім того, забудовник у судовому порядку довів правомірність своїх дій. Читайте: Кличко расписался в полной неспособности повлиять на ситуацию с Сенным рынком Всім відомо, що мер Києва, щоб зняти соціальну напругу, вийшов з ініціативою і підписав меморандум із забудовником щодо зниження поверховості будови. Читайте: Застройщик Сенного рынка в Киеве согласился снизить этажность зданий, но не намного KV: Де залишаються проблемні будівництва столичного регіону? О.К.: Наявні проблеми у Софіївській Борщагівці (вул. Соборна, 103 – ред). Там у протистояння з забудовником вступили активісти. Було рішення щодо скасування містобудівних умов і обмежень, а, отже, скасована і реєстрація декларації. Зараз стоять недобудови, дозвільної документації немає. Подальші шляхи вирішення ситуації з цим об’єктом поки що не визначені. Також є проблема у Петропавлівській Борщагівці за адресою вул. Садова, 51, де забудовник занизив категорію складності. Поки йдуть судові процеси, будівництво зупинено. Читайте: ГАСИ приказала снести ЖК "Пражский квартал-2" Загалом по Київській області “гарячих точок” не багато. Ті забудовники, які починали будувати з незначними порушеннями, вживають заходи щодо їх усунення та приведення проектної документації у відповідність до вимог законодавства. Якщо казати про Київ, то в цьому році було декілька проблемних ситуацій, крім Сінного. Наприклад, будівництво житлового комплексу на вул. Січових Стрільців, 59. За результатами перевірки були виявлені численні порушення, у зв’язку з чим у січні цього року було анульовано дозвіл на виконання будівельних робіт. При цьому правомірність прийнятого рішення ДАБІ підтверджено рішенням суду. Будівництво на вулиці Генерала Потехіна, де проти забудовника виступила досить велика група людей - біля 600. Хоча там і були всі необхідні документи, зараз будівництво зупинено. Читайте: Скандальное строительство на Потехина возобновили, вопреки предписанию ГАСИ, - активист (фото, видео) Також всім відома ситуація на Ревуцького, 8 навколо будівництва АЗС. Тут також все зупинено. Більш того місто виграло суд щодо повернення земельної ділянки у власність громади. Досить резонансним є рішення Київського апеляційного адміністративного суду щодо знесення двох секцій багатоповерхового житлового будинку за адресою: вул. Новоукраїнська, 24а (Українська, 6) за позовом ДАБІ. Це перше рішення щодо знесення такого великого об’єкта. Читайте: Кличко не желает каяться за кровавое побоище на Ревуцкого KV: На засіданні з Європейською Бізнес Асоціацією Ви говорили, що тримайте на особистому контролі роботу з інвесторами. Якщо брати столичний регіон, які інвестиційні проекти незабаром будуть реалізовані, і як конкретно ДАБІ допомагає інвесторам? О.К.: Зараз ми повністю змінили формат і робимо все, щоб забудовники побачили зміни. Всі інвестори отримують від ДАБІ максимальну допомогу. Це роз'яснення, консультативна допомога при оформленні документів та оперативна видача всіх дозвільних документів. Зараз в Україні будують інвестори з усіх країн. Зокрема, на Київщині є об`єкти з інвестиціями з Німеччини, Великобританії, Франції. До кінця року, наприклад, буде зданий в експлуатацію великий об`єкт міжнародної групи FM Logistic (Франція) - складський комплекс в с.Дударків Бориспільського району. Вибір регіону для реалізації інвестиційного проекту визначається особливостями регіону та цільовим призначенням об’єкта. Читайте: Глава ГАСИ Кудрявцев: "Строительный рынок становится все более открытым для иностранных инвестиций" KV: У цьому році предметом жвавого обговорення були пайові внески від забудовників. Багато хто вважає їх корупційним рудиментом. Яка позиція ДАБІ з цього питання? О.К.: Це питання є досить актуальним і наскільки мені відомо у Верховній Раді зареєстровано законопроекти, які відміняють пайовий внесок. Питання дійсно дискусійне. На мій погляд, воно більше стосується представників міського самоврядування, бо це одне з джерел наповнення бюджету. У Європі немає пайового внеску. І нам теж треба відходити від такого додаткового тягаря для забудовника. Адже є технічні умови, вихідні дані і містобудівні умови, які забудовник виконує, підключаючи свої забудови до теплотрас, газо- і водопостачання. Крім того, якщо пайовий внесок буде відмінено, то наша країна зможе суттєво піднятися у рейтингу Світового Банку "Doing Business". Читайте: Создание инфраструктуры - обязательное условие для разрешения на жилое строительство, - глава ГАСИ Кудрявцев KV: ДАБІ перетворюється на досить ліберальну структуру. Не боїтеся втратити вагу і значимість в очах ринку? О.К.: Дійсно, ми працюємо над тим, щоб ДАБІ перетворилася на адміністративно-консультативний орган. Це потрібно, щоб будівництва у нашій країні було більше. Адже це нові виробництва, робочі місця, сучасна інфраструктура та стабільні надходження до бюджетів різних рівнів. При цьому ДАБІ не втратить контроль та авторитет державного органу, бо сьогодні забудовники знають, що якщо вони будують чесно, то можуть розраховувати на підтримку та допомогу з боку Держархбудінспекції. Однак, якщо вони порушують закон, то ДАБІ має достатньо інструментів, щоб вплинути на них та завадити зловживанням. Читайте: Олексій Кудрявцев: “Чим прозорішим стає ринок будівництва, тим більший супротив від тих, хто не готовий до змін” Фото: KVKиевVласть

Минулоріч на Олімпіаді в Ріо-да-Жанейро вітчизняні спортсмени показали найгірший результат у медальному заліку за весь час незалежності. Україна посіла 31 позицію, отримавши дві золоті, п’ять срібних і чотири бронзові медалі. Такому результату є об’єктивні і суб’єктивні причини. Об’єктивні – відсутність повноцінної спортивної інфраструктури та недофінансування, суб’єктивні – тотальна корумпованість спортивних фунціонерів, які навіть з тих крихт, що виділяються на відповідну сферу, намагаються урвати собі "ласий кусень". Спробуємо розібратися в причинах настільки низьких результатів в державі, яка в часи Радянського Союзу була однією з найспортивніших, виховуючи десятки переможців Олімпіад – починаючи від легкої атлетики і закінчуючи спортивною та художньою гімнастиками. Найвищим рівнем підготовки та участі в Олімпіадах займається Національний олімпійських комітет (НОК). Окрім цього НОК популяризує масовий спорт і здоровий спосіб життя. Згідно з офіційними даними, НОК об’єднує 40 федерацій з олімпійських видів спорту. Більше того, вищезгаданий комітет очолюють всесвітньо відомі у минулому спортсмени – легкоатлет Сергій Бубка, боксер Віталій Кличко, спринтер Валерій Борзов – та просто функціонери, на кшталт Ігора Гоцула. До слова, останнього нещодавно звинуватили у конфлікті інтересів та уникненні використання електронної системи закупівель ProZorro. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”   Проте проблеми із застовуванням вищезгаданої системи ProZorro існують не тільки на рівні міністерств та федерацій. Центри олімпійської підготовки (ЦОП), що забезпечують підготовку спортсменів національних збірних команд з олімпійських видів спорту шляхом проведення постійно діючих навчально-тренувальних зборів, також мають проблеми у використанні ProZorro. Тому разом зі Станіславом Шулімовим спробували знайти неординарні випадки неефективного витрачання бюджетних коштів і прямих порушень законодавства. Візьмемо для прикладу комунальне підприємство "Київський обласний центр олімпійської підготовки", що знаходиться в селищі Терезине Білоцерківського району Київської області. Перш за все, згідно профільної урядової постанови від 07.09.2011 року, ЦОП має право очолити громадянин України, що має вищу освіту відповідного напряму підготовки за ступенем "магістр", а також стаж роботи у закладах фізичної культури та спорту та організаціях фізкультурно-спортивної спрямованості не менш як 3 роки. Нинішній виконуючий обов’язки Київського обласного ЦОПу Василь Наумчук за наявною у нас інформацією не має профільної освіти. Проте навіть не це збентежило найбільше. Ми відмоніторили усі звіти по закупівлям, що були здійснені відповідним ЦОП протягом останнього року. І знайшли безліч порушень, які відверто тягнуть як на звільнення керівництва, так і на кілька кримінальних проваджень. Але про все по черзі. Як проводити закупівлі неProZorro? 24 листопада 2016 року комунальне підприємство Київської обласної ради "Київський обласний центр олімпійської підготовки" (надалі – ЦОП) замовив за позатендерною процедурою у ТОВ "Європа Арм Спорт" стендові мішені Nastaна суму 149 760 гривень. 28 листопада ЦОП придбав 32 комплекти спортивного одягу (костюми, трико) та взуття (борцівки, кросівки) у ФОП Ляшенко Р.О. за 57 440 гривень. До угоди було додатно специфікації, згідно з якими костюм AsicsSuitEuropa (8 екземплярів) коштував 1500 гривень, тріко AsicsRestrained (8 екз.) – 1600 гривень, борцівки AsicsSnapdownNavy (8 екз.) – по 2000 гривень, кросівки SauconyGridExcursion (8 екз.) – по 2080 гривень. До слова, аналогічне тріко можна знайти на вітчизняних веб-сайтах дешевше, наприклад на Borec.in.ua воно коштує 1280 гривень. Борцівки в цьому ж таки інтернет-магазині можна придбати за 1890 гривень. Кросівки Saucony без уточнення які саме специфікації згаданої моделі, тому зазначимо найдешевші ексземпляри, що в інтернет-магазині Rozetka.ua коштують від 1200 гривень. У грудні 2016 року на неконкурентній основі (позатендерна процедура допорогових закупівель) ЦОП закупляє  400 кг сумішей фруктових і овочевих соків у ФОП Ковальчук А.В. за 73 200 гривень. Проте в самому договорі не вказано скільки саме фізична особа-підприємець має поставити товару. Більше того – в угоді взагалі немає жодної деталізації по товарам (ні назв, ні специфікацій). Того ж місяця ЦОП закупляє за неконкурентною процедурою продукти харчування (рибні та м’ясні консерви, цукор, макаронні вироби, борошно, рис, манку, вівсянку, оцет, чай, горох, крупи) у ФОП Лентюгов А.В. на суму 78 871 гривень 63 копійки. Як зазначено в договорі, кількість та якість товарів вказуватиметься у супровідних документах при поставці. Іншими словами, з договору неможливо зрозуміти скільки цурку, борошна чи манки Лентюгов поставить за майже 80 тисяч гривень. Наприкінці січня 2017 року "Київський обласний центр олімпійської підготовки" уклав три угоди за позатендерною процедурою, опублікувавши звіти. Перший з КП БМР "Білоцерківтепломережа" на суму 80 000 гривень, за які було придбано 49 Гкал тепла та водопостачання. Другий з ДП "Теплоенерго" Бородянської СПМК-15 на суму 100 600 гривень, що сплачені за 72 Гкал тепла. Третій з ФОП Царенко М.В. на суму 190 000 гривень, за які мали б поставити 158 Гкал "деревного палива" до ЦОП. ФОП Царенко не вперше отримав гроші від Центру, попередньо маючи транзакцію розміром 80 457 гривень за 67 Гкал тепла у жовтні 2016 року. 9 березня "Київський обласний центр олімпійської підготовки" укладає договір з ФОП Литвинський П.І. на постачання ковбасних виробів. Сума першочергової угоди – 60 000 гривень. Проте в листопаді підписано додатковий договір, зменшивши загальну суму до 17 094 гривень 20 копійок. Ні з основної, ні з додаткової угоди не є зрозумілим що саме і в якій кількості постачалось у ЦОП. 10 травня 2017 року Центр закупляє кондитерські вироби, цукерки та каву на загальну суму 65 000 гривень. Постачальником виступив ТОВ "Білоцерківконтракт". В договорі, що прикріплено в системі ProZorro, немає жодної деталізації що саме закуплялось. Лише загальні назви і сума, на яку укладено договір. Наприкінці червня 2017 року ЦОП укладає договір з ТОВ "Проректор" на виготовлення проектно-кошторисної документації для ремонту спортивного залу по вулиці Будівельників, буд. 1, в Білій Церкві. Ціна угоди – 500 000 гривень. Водночас, ТОВ "Проректор" знову отримує підряд від Центру. За 493 800 гривень спеціалісти цієї компанії мали виготовити проектно-кошторисну документацію на капітальний ремонт легкоатлетичного манежу по вулиці Шкільній, буд.22, в смт. Терезине Білоцерківського району Київської області. У липні ЦОП знову укладає угоду з ТОВ "Проректор" на виконання проектно-кошторисних робіт. Згадана компанія мала розробити будівельну документацію для реконструкції велотрека в смт. Чабани Києво-Святошинського району Київської області. Сума угоди – 280 000 гривень. Тоді ж Центр олімпійської підготовки на позатендерній основі домовився про поставку важкоатлетичного олімпійського грифу та дисків для штанги на 61 000 гривень. Поставальник – ФОП Ковальчук А.В. До слова, у листопаді 2016 року ЦОП вже закупляв аналогічні товари (штанги, диски), але у ФОП Сальников В.А. і на суму 50 100 гривень. При цьому в той же період згадана фізична особа-підприємець Сальников поставив Центру олімпійської підготовки спортивного одягу на суму 159 517 гривень, а також спортивного взуття (58 пар) на загальну вартість 125 300 гривень. Варто зауважити, що специфікацій ні по одягу, ні по взуттю у договорах немає. Як наслідок, незрозуміло що саме продав ФОП Сальников в Центр олімпійської підготовки. 1 вересня 2017 року ЦОП публікує черговий звіт про угоду стосовно поставки біологічні активні добавки (спортивне харчування) для спортсменів. В торгах перемагає ТОВ "Протеїн АБ груп", отримавши 167 799 гривень 32 копійки. Зауважимо, що договору в системі ProZorroнемає, тому незрозуміло що саме ЦОП придбав у кількості 383 одиниць. Наприкінці вересня ЦОП закупляє у ТОВ "Європа Арм Спорт" стандартні стендові мішені. Ціна угоди – 79 608 гривень. На початку листопада Центр олімпійської підготовки без жодних торгів перераховує 55 374 гривень ТОВ "Амік Україна" за 2100 літрів дизельного палива, хоча безпосередньо в угоді фігурують 1600 літрів дизелю та 500 літрів бензину марки А-92. Замість епілогу Як бачимо, один з двох діючий Центрів олімпійської підготовки погруз у непрозорих закупівлях товарів, послуг і робіт, замовляючи їх на умовах конфіденційності, що точно знаходиться поза межами діючого законодавства. Іншими словами, керівник Центру олімпійської підготовки не тільки незаконно займає відповідну посаду, але й постійно порушує законодавство, укладаючи договори без істотних умов (деталізація товарів по кількості та найменуванням).

Деякі неприємні речі з щойно ухваленого закону про житлово-комунальні послуги. 1. Щоб одразу не лякати людей збільшеними витратами, автори закону платежі "витончено" розвели: а) власне витрати на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території; і, окремо, б) так звана "винагорода" управителю.  2. Вводиться, окрім плати виконавцю комунальної послуги, ще й абонентська плата — начебто для відшкодування витрат виконавця, пов’язаних з укладенням договору про надання комунальної послуги, здійсненням розподілу обсягу спожитих послуг між споживачами та стягненням плати за спожиті комунальні послуги, а у випадках, визначених цим Законом, також і витрати на обслуговування приладів - розподілювачів теплової енергії та/або вузлів обліку, що забезпечують індивідуальний облік споживання відповідної комунальної послуги у квартирах (приміщеннях) багатоквартирного будинку. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”   3. Визначено, що капітальний ремонт внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку, що забезпечують надання відповідної комунальної послуги, здійснюється співвласниками чи залученими ними уповноваженими на виконання таких робіт особами за рахунок співвласників. Технічне обслуговування та поточний ремонт внутрішньобудинкових систем електропостачання та газопостачання здійснюються суб’єктом, визначеним співвласниками багатоквартирного будинку також за рахунок співвласників, тобто нас з вами. 4. Комерційний облік комунальних послуг з постачання теплової енергії, гарячої води, централізованого водопостачання здійснюється вузлами обліку відповідних комунальних послуг, що забезпечують загальний облік їх споживання в будівлі, її частині (під’їзді), обладнаній окремим інженерним вводом, згідно з показаннями його (їх) засобів вимірювальної техніки. Розподіл обсягів спожитих у будівлі послуг з постачання теплової енергії, гарячої та холодної води між споживачами здійснюється відповідно до законодавства. Внески за встановлення, обслуговування та заміну вузлів комерційного обліку комунальних послуг з постачання теплової енергії, гарячої води, централізованого водопостачання включаються до плати виконавцю відповідної комунальної послуги і в рахунку відображаються окремо. 5. Найцікавіше. Недоторканість житла тепер стає фікцією. У невідкладних випадках (хтось має сумнів, що вони завжди знайдуться в наших реаліях, і де та хитка межа, що відокремлює їх від свавілля? Несанкціонований доступ до житла, іншого об’єкта нерухомого майна відбувається без отримання згоди його власника (користувача), якщо в момент виникнення невідкладного випадку такий власник (користувач) відсутній і немає можливості (чи бажання?) встановити зв’язок з ним для інформування про необхідність негайного прибуття до житла, іншого об’єкта нерухомого майна або він відмовляється допустити в належне йому житло (інший об’єкт нерухомого майна) представника виконавця, і при цьому є об’єктивні підстави вважати (кому?), що аварія, яка створює загрозу життю та/або майну, наявна саме в цьому житлі (іншому об’єкті нерухомого майна).  Навіщо тепер санкція суду, необхідно лише організувати дзвінок, що в когось тече вода. Є ви вдома, чи вас немає, а в квартирі у вас погуляють.  Тут треба сто разів подумати, перед тим, як цю норму вводити й застосовувати. І як це робити.  Це лише 5 позицій, але таких цікавинок в новому законі чимало. Поіменне голосування за закон тут. Проголосувавши  у другому читанні та в цілому Закон України "Про житлово-комунальні послуги", нардепи проігнорували застереження Головного юридичного управління ВР про невідповідність деяких його норм Основному Закону нашої держави та рішенням Конституційного Суду України. А ці положення загрожують порушенням конституційних прав громадян, і ще їм відгукнуться.  На жаль така поведінка народних обранців дедалі більше стає нормою — ми таке саме спостерігали при ухваленні законів про ОТГ, старост тощо.  Погано, коли міркування політичної або іншої доцільності превалюють над правом, а пропозиції парламентських юристів про потребу доопрацювання законопроектів не беруться до уваги. Леонід Косаківський, Київський міський голова, голова Київради, голова міської державної адміністрації в 1993 - 1998 рр. KиевVласть