Щоб дізнатися реальну ситуацію у районах столиці та з'ясувати, що зроблено за 2018 рік для підвищення комфорту мешканців, КиевVласть вирішила провести серію інтерв'ю з головами райдержадміністрацій Києва. Кожний очільник району читачам КиевVласть детально розкаже скільки коштів витрачається на розвиток району, що робиться для покращення умов життя, на що люди скаржаться частіше за все, які проблеми існують, скільки будується нових об'єктів, чи є проблеми із забудовниками, як вони вирішуються та які наявні плани щодо розвитку району. Сьоме інтерв'ю цієї серії з в.о. голови Дарницької РДА Петром Захарченко. Довідка KV: Дарницький район Києва з'явився у 1935 році. Проте, у сучасних межах він затверджений у 2001 році. Сьогодні до складу району входять мікрорайони: Позняки, Осокорки, Харківський масив, Село Шевченка, Нова Дарниця, Рембаза, Червоний хутір, Бортничі. Район межує з Голосіївським та Дніпровським районами Києва, а також Бориспільським районом Київської області. Фінансування KV: Які кошти були виділені на розвиток Дарницького району у 2018 році, і скільки заплановано для цього у 2019 році? Петро Захарченко: Цьогорічний бюджет прийнято вчасно і ми отримали наше фінансування, яке щороку збільшується. Бюджет нашого району на 2018 рік складав 1,5 млрд гривень. Порівняно з 2017 роком це більше на 15%, а порівняно з 2016 роком - на 46%. На 2019 рік бюджет району ще більший. Він складає майже 2 млрд гривень. Проте, збільшуються і потреби. На бюджет розвитку у поточному році направлено 304 млн гривень, з яких субвенція з державного бюджету становить понад 20 млн гривень. У 2018 році бюджет розвитку, який складається з капітальних ремонтів, капітального будівництва та придбання обладнання, був на рівні 247 млн гривень (субвенція – 35 млн гривень). Саме ці кошти йдуть на капітальний ремонт житлового фонду та бюджетних установ, на будівництво і реконструкцію соціальних об'єктів.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  У минулому році було капітально відремонтовано одну бібліотеку, відкрито дитсадок № 315 на 14 груп, введено в експлуатацію заклад загальної середньої освіти – новобудову на просп. Бажана, 34-а, у якій розміщені ліцей “Інтелект” на 1 080 місць та початкова школа № 334 на 360 місць. Читайте: Вячеслав Непоп поблагодарил строителей за построенную школу на Осокорках KV: Депутати допомагають вирішувати нагальні питання району? П.З.: Так, з депутатами у районі склалася позитивна співпраця. Депутати, що були обрані від Дарницького району, беруть участь у вирішенні різного роду важливих питань життєзабезпечення району. Серед найбільш активних депутатів Київради, які допомагають мешканцям району, можу відзначити Віталія Павлика, Ларису Дегтярьову, Володимира Гончарова, Ігоря Баленка,  Юрія Сулигу, Ганну Сандалову. Також по нашому району обрані два народні депутати – Віталій Сташук (212 округ - KV) та Олександр Супруненко (216 округ - KV). За їх поданням у 2018 році  виділена субвенція на суму більше 26 млн гривень для проведення капітальних робіт у закладах освіти, житлових будинках та двох гуртожитках. Також у кінці минулого року отримана ще одна субвенція в розмірі 15 млн гривень на ремонти у закладах освіти і ремонт ліфтів у житлових будинках. KV: Чи багато у районі реалізується громадських проектів? П.З.: Щороку у районі зростає кількість поданих громадських проектів. Так, у 2018 році було 10 громадських проектів. З них реалізовано 9 на суму близько 5 млн гривень. Більшість проектів стосувалися освітянського напряму. Зокрема, було встановлено два спортивних майданчики біля Слов'янської та Скандинавської гімназій, 2 спортивно-ігрові майданчики, проведено капітальний ремонт стадіонів шкіл № 127 та 289, встановлено огорожу біля Слов'янської гімназії, придбано мультимедійне обладнання для гімназії № 237 та проведено реконструкцію амфітеатру у парку ім. воїнів-інтернаціоналістів. При реалізації десятого проекту щодо впровадження у школі № 266 моделі інклюзивно-ресурсного класу для дітей з особливими потребами виникли розбіжності у методичному та організаційно-технічному забезпеченні. На 2019 рік у Дарницькому районі планується до реалізації 51 громадський проект на загальну суму 17,4 млн гривень. Читайте: Киевсовет определил параметры Общественного бюджета 2020 Дорожньо-транспортна інфраструктура KV: Які роботи проведені у 2018 році для покращення дорожньої інфраструктури району? П.З.: У 2018 році відремонтовано 5 важливих дорожних об'єктів. Це транспортні розв'язки біля станцій метро “Харківська”, “Позняки”, “Осокорки” та два проїзди вздовж просп. Миколи Бажана. Середнім ремонтом на 40% були відремонтовані три вулиці - Світла, Промислова та Вереснева. Поточним ремонтом було охоплено понад 15 тис. метрів доріг, за сучасними технологіями здійснено заливку тріщин 25 км доріг. У планах провести капітальний ремонт вул. Бориспільської,  Привокзальної, Урлівської, Канальної та Харківського шосе. У рамках створення безбар'єрного середовища комунальне підприємство “ШЕУ Дарницького району” проводить роботи з облаштування тактильною плиткою жовтого кольору пішохідних переходів. За 2018 рік у районі зроблено 26 таких переходів. Впроваджуємо практику встановлення антипаркувальних стовпчиків. Їх у минулому році встановлено 500 одиниць. Зараз вони наявні уздовж вул. Старобориспільської та просп. Бажана, де раніше автовласники за звичкою залишали автомобілі просто на тротуарі. Читайте: Главу Дарницкого района просят угомонить автохамов, которые объезжают пробки по пешеходной зоне KV: Чи буде у районі збільшуватися кількість комунального транспорту? П.З.: Чисельність комунального транспорту збільшується постійно. Функціонують автобуси, трамваї, а також метро. Але станом на сьогодні у Дарницькому районі більшість пасажироперевезень здійснюють приватні перевізники, автобуси, які працюють у режимі маршрутного таксі. Відкриваються і нові маршрути. У 2018 році було відкрито новий автобусний маршрут № 250 “Позняки - Олени Пчілки”. За пропозиціями мешканців продовжено до мікрорайону Бортничі автобусний маршрут № 104. Також продовжує діяти на постійній основі єдиний в Києві нічний автобусний маршрут № 137Н “Харківська - Центральний залізничний вокзал”, який курсує з 22:00 до 6:00. Крім того, на території нашого району відкрито мережу муніципального велопрокату, що налічує 4 станції. Читайте: Дарницким властям предложили ввести новый трамвайный маршрут от Троещины до Дарницкого вокзала KV: Які проблеми транспортної інфраструктури залишаються у районі? П.З.: Через Дарницький район транзитом йде весь транспортний потік з півночі і сходу держави. З ранку й ввечері утворюються скупчення транспорту саме у місцях в’їзду та виїзду з району. Будівництво транспортної розв’язки на Харківській площі частково вирішило б це питання. Серед інших варіантів вирішення труднощів з транспортною інфраструктурою є будівництво нового мосту, який стане частиною великої кільцевої дороги та зможе розвантажити наш район від транзитного транспорту. Невирішеним залишається питання щодо введення в експлуатацію доріг, які були збудовані забудовниками, але так і не передані на баланс дорожнім комунальним службам. Актуально це стосується вул. Чавдар, Пчілки, Здолбунівської, просп. Григоренка та інших. Також є потреба у проведенні ремонту вул. Ташкентської з реконструкцією трамвайних колій. Проблема у тому, що на цій вулиці потребує ремонту система дощової каналізації. А отже, під час опадів її затоплює і це створює незручності мешканцям. Вирішити цю ситуацію допоможе часткове перепланування каналізаційного колектора на вул. Ташкентській. KV: Міжквартальні проїзди плануєте ремонтувати? П.З.: Плануємо, адже велика кількість звернень мешканців стосується саме міжквартальних проїздів і стану доріг у дворах. Місцева влада на чолі з Віталієм Кличко визначила ремонт міжквартальних проїздів одним із пріоритетних питань у цьому році. У 2019 році на ремонт асфальтового покриття прибудинкових територій та міжквартальних проїздів передбачено 41 млн гривень. У 2018 році на це було витрачено 11 млн гривень. За ці кошти у 2018 році було проведено ремонти за 23 адресами. Але це тільки одна з черг. У 2019 році заплановано ремонти ще за 77 адресами. Читайте: Коммунальщики Дарницкого района Киева хотят переложить свою работу на ОСМД KV: Як визначається черговість? П.З.: В обов’язковому порядку враховуються звернення мешканців (через Сall Сenter), пропозиції депутатів Київради та аналіз стану міжквартальних проїздів Дарницького району. Разом з цим, ми підходимо до вирішення питання комплексно. Передбачається етапність: реконструкція теплових мереж, потім асфальтування та вирішення питань освітлення і вже потім благоустрій території. Адже доречно було би робити відновлення благоустрою території лише після закінчення ремонтних робіт, які проводяться на теплових мережах  КП “Київтеплоенерго”. Житлово-комунальне господарство KV: З якими питаннями частіше звертаються до Дарницької РДА мешканці району? П.З.: Найчастіше мешканці району звертаються з тими питаннями, які їх хвилюють особисто. У першу чергу це питання проживання, зокрема, стан житлового фонду, стан роботи ліфтів, ремонту під'їздів та дахів, відсутності опалення або водопостачання, електропостачання, ремонт асфальтового покриття, розрахунків за комунальні послуги, нарахування субсидій, санітарний стан територій, прибирання приміщень, стихійних сміттєзвалищ, відновлення благоустрою після планових аварійних робіт. KV: Чи ремонтувалися у 2018 році житлові будинки комунальної власності за рахунок бюджету Києва? П.З.: У 2018 році на ремонт житлового-комунального господарства за рахунок бюджету розвитку було використано понад 98 млн гривень. За ці кошти вдалося капітально відремонтувати сходові клітини у 54 будинках, утеплити фасади 18 будинків, замінити вікна у 106 будинках, відремонтувати 17 вхідних груп, 29 інженерних мереж опалення, холодного та гарячого водопостачання, каналізації, замінити 11 ліфтів та капітально відремонтувати дахи у 4 будинках. На прибудинковій території будинків комунальної форми власності впродовж 2018 року було встановлено 35 ігрових та 9 спортивних майданчиків. Крім цього КП “Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дарницького району Києва” за рахунок власних коштів відновлено 220 покрівель, проведено герметизацію стиків у 200 будинках, відремонтовано 91 сходову клітину, 82 вхідні групи та 33 фасади будинків комунальної власності. На 2019 рік передбачається виконання капітального ремонту житлово-комунального господарства району на суму 51,8 млн гривень, зокрема, утеплення 16 фасадів будинків, заміна вікон у 5 будинках, капітальний ремонт 26 сходових клітин, 6 електричних мереж/електрощитових, 14 інженерних мереж з ХВП, ГВП, ЦО та каналізації, 19 покрівель, 17 вхідних груп та 2 гуртожитків. У той же час на обслуговуванні знаходяться 1 560 ліфтів, з яких у 814 закінчився термін експлуатації. Щоб їх замінити повністю необхідна сума у понад 1 млрд гривень.KV: Скільки коштів потрібно на ремонт всього житлового фонду району? П.З.: Надати однозначну відповідь на це питання складно. Ми розуміємо, що на ремонт житлового фонду потрібні дуже серйозні кошти. Наприклад, якщо взяти поадресний перелік об’єктів, які потребують капітального ремонту у 2019 році, то сума становить більше 900 млн гривень. Але можна запланувати та розпочати ремонтні роботи на певну суму коштів, а в процесі ремонту вартість може збільшитися через нововиявлені проблеми застарілого житлового фонду. KV: Чи багато у районі застарілого житлового фонду? П.З.: На території Дарницького району 962 багатоквартирних житлових будинки, 546 з них знаходяться у комунальній власності. Переважна кількість будинків експлуатуються понад 25 років і вважаються застарілим житловим фондом. Також у районі є так звані “хрущівки”. Це будинки післявоєнних років будівництва на масиві Рембаза. Наприклад, на вул. Волго-Донська, Тростянецька, Новодарницька. Але Дарницький район – це і багатоповерхівки. На балансі Керуючої компанії нашого району знаходяться 136 будинків підвищеної поверховості, які обладнані системами протипожежної автоматики і димовидалення. Для її перевірки та приведення до належного стану необхідно орієнтовно 137 млн гривень. KV: Мешканці району активно йдуть на створення ОСББ? П.З.: Кількість ОСББ у районі щорічно зростає. На початок цього року вже зареєстровано 201 ОСББ. Це другий за кількістю результат по Києву. На сьогодні у місті проводяться різноманітні конкурси, програми, проекти сприяння їх діяльності. У 2018 році визнано переможцями по Києву 119 ОСББ/ЖБК, у тому числі 21 по Дарницькому району. Одним з найкращих прикладів реалізації таких проектів є ОСББ “Оберіг на Позняках” (просп. Миколи Бажана, 16). Ми продовжуємо всіляко сприяти у процесі створення ОСББ, починаючи від консультативної допомоги, закінчуючи наданням приміщення для проведення установчих зборів. KV: Чи є наявні на території району проблеми з антисанітарією та вивозом сміття? П.З.: Питання вивозу сміття, у тому числі крупногабаритного, сьогодні вирішені. Ситуація в нас постійно знаходиться на контролі. Проте, є проблема стихійних сміттєзвалищ, які утворюються на безбалансових територіях. Це локації біля станції метро “Славутич”, на вул. Колекторна, Канальна, Причальна. Ми тісно співпрацюємо з профільним департаментом міста щодо вирішення цього питання, а також організовуємо толоки. У питанні ліквідації стихійних сміттєзвалищ нам дуже допомагають підприємці району. Читайте: Жители Дарницкого района жалуются на ужасную вонь KV: Що робиться у районі для зниження забруднення повітря та покращення екології? П.З.: Екологічна тематика в районі потребує підвищеної уваги. Всі знають, що на території району знаходиться Бортницька станція аерації (БСА). Очисні споруди БСА щодобово затримують 9-12 тис. кубометрів органічних речовин, забруднених солями важких металів. Читайте: Иловые поля на БСА уже переполнены (видео) Реконструкція БСА – питання державного значення. У червні 2015 року між Урядами України та Японії була підписана кредитна угода щодо залучення коштів для реконструкції БСА на пільгових умовах. Кредит буде наданий JICA на сумму 108 млрд єн (близько 27 млрд грн). З урахуванням усіх міжнародних процедур, комплексна реконструкція БСА розпочалась у 2018 році. Будівельні роботи проходитимуть протягом 5 років - до кінця 2023 року.Інша ситуація з заводом “Енергія”. Дуже багато скарг на роботу заводу і викиди, які надходять від його виробництва. Підприємство зменшило обсяги споживання природного газу та атмосферних викидів. Але ми маємо враховувати, що сміття, яке спалюється на заводі, дає гарячу воду і тепло в наші будинки. Тому питання треба вирішувати у комплексі. На заводі “Енергія” планується до 2021 року модернізувати всі котлоагрегати та електрофільтри, а також збудувати систему хімічного очищення димових газів. Це дозволить збільшити потужність заводу та покращити екологічну складову його роботи. Вже реалізовано перший та розпочато другий етап програми модернізації. Читайте: Испарения завода “Энергия” и Бортнической станции аэрации ухудшают экоситуацию в столице Є ще золовідвал Дарницької ТЕЦ, який більш відомий як озеро “Гарячка”. Його історія почалася ще 50 років тому, коли в 1963 році швидкими темпами здавалася перша черга споруд Дарницького району. Тоді для обігріву нового мікрорайону побудували ТЕЦ-4. Для прискорення виконання плану не встигли побудувати басейни-відстійники та відклали це на деякий час, який розтягнувся на 50 років. Станом на 2018 рік ТОВ “Єврореконструкція” виконуються планові заходи, які мають дозволити до 2022 року закрити золовідвал та влаштувати паркову зону. KV: Є проблеми на залізниці з безхатченками та представниками ромської національності? П.З.: Щодо безхатченків, то спільно з ГО “Новий світ” ми реалізуємо проект, в рамках якого біля залізничної станції “Дарниця” встановлено пункт обігріву. З початку року у цьому пункті була надано допомогу 16 особам, які були направлені до відповідних центрів соціального піклування. Що стосується осіб ромської національності, то проблем з їх проживанням немає. Рік тому на вул. Канальній, що на кордоні між Дніпровським та Дарницьким районом, дійсно був розташований наметовий табір ромів, але зараз його там немає. У суспільства склалося різне ставлення до ромів. Але це повноцінні члени громади, які сьогодні проживають на території району на постійній основі. Наприклад, я знаю одну багатодітну ромську сім’ю, яка проживає у мікрорайоні Бортничі. Це Світлана Порфирівна Мазничко, яка має почесне звання мати-героїня. Діти з цієї сім’ї дуже талановиті та є учасниками ромського театру “Романс”. Нове будівництво та конфлікти з забудовниками KV: Скільки сьогодні на території району будівельних майданчиків? П.З.: Район забудовується стрімкими темпами. Проте, не виконується принцип комплексної забудови мікрорайонів. Тобто будується нове житло без відповідної соціальної інфраструктури. Читайте: В Киевсовете согласовали массовую застройку Позняков На сьогодні на території району нараховується понад 40 об’єктів будівництва, з яких активно розбудовується 17 житлових комплексів. Наприклад, ТОВ “Інтегралбуд”, що будує ЖК “Традиція” на вул. Пчілки,  житлово-офісний та культурно-оздоровчий комплекс “Рівер Стоун” на Дніпровській набережній ТОВ “Лівобережжя Плюс”, ЖК “Зарічний” між проспектом Бажана та вул. Зарічною ТОВ “Альянс-Груп”. Активно будуються також ЖК “Патріотика” між вул. Гмирі та вул. Колекторною ТОВ “Будеволюція”, ЖК “Чарівне місто” на вул. Бориспільській та ЖК “Оберіг-2”, замовником якого є Міністерство оборони. KV: Чи багато проблемних забудов? П.З.: Проблемними об’єктами є так звані будинки “Войцеховського” за адресою: вул. Світла, 3 та вул. Здолбунівська, 13, які будуються без відповідної дозвільної документації. Неодноразово виникали конфліктні ситуації між активістами ГО “Еко-парк Осокорки” та забудовниками ЖК “Патріотика на озерах”, що на Осокорках-Центральних. Київський міський голова Віталій Кличко втрутився у ситуацію, проводив неодноразові зустрічі між сторонами. Всі домовилися про призупинення робіт. Макет забудови розглядали на засіданні Містобудівної ради з грудня 2018 року і учасники внесли пропозиції щодо корегування проекту і необхідності його доопрацювання. Але забудовник вчиняв спроби продовження будівництва. Тому, враховуючи заборгованість з орендної плати та недотримання забудовником домовленостей умов договору депутати Київради ухвалили рішення щодо розірвання договору оренди земельної ділянки. Читайте: Киевсовет изгнал ООО “Контактбудсервис” и банк “Аркада” с Осокорков KV: Чи багато будинків, які фактично побудовані у районі, але підключені до мереж теплоелектроцентралі по тимчасовій схемі? П.З.: Таких будинків небагато. На сьогоднішній день це житлові будинки на вул. Харченка, 47, Світлій, 3 у мікрорайоні Бортничі та вул. Малоземельній на Осокорках. Все залежить від забудовників. Постійно виникають питання по Бортничах, на вул. Харченка, вул. Світлій та вул. Малоземельній. Ми робимо все можливе в наших повноваженнях для комунікації між міськими службами, забудовниками та інвесторами для вирішення питань. KV: На Осокорках є дачі, частина території яких легалізована, а частина землі використовується незаконно (самозахоплення). Це питання сьогодні містом вирішується? П.З.: Коли Дарницька РДА проводила реєстрацію статутів садових товариств, ми розуміли ситуацію. На сьогодні такі повноваження у нас відсутні. Тому, якщо виникають певні земельні конфлікти, то вони вирішуються у судовому порядку. KV: На території Дарницького району ведуться будівництва чи реконструкції соціальних об’єктів? П.З.: Так, ведуться. На замовлення Дарницької РДА триває будівництво Центру первинної медико-санітарної допомоги на вул. Гмирі, 8 та будівництво дитячого садка № 652 на вул. Бориспільській, 28/1. Нам дуже хотілося б, щоб кожний ЖК здавався з об’єктами соціальної інфраструктури. Але ситуація така, що забудовники, як правило, виключно сплачують пайову участь на будівництво житла. Можу згадати за останній час тільки ТОВ "Будеволюція”, що побудували освітні заклади. У 2019 році планується ввести в експлуатацію садочок та розпочати будівництво школи. Також у цьому році плануємо відкрити друге відділення для дітей з фізичними обмеженнями при терцентрі на вул. Бориспільській. Частина робіт з підготовки приміщення вже зроблено і передбачено 3,2 млн гривень на 2019 рік. Школи, садочки та спортивна інфраструктура KV: На початку розмови Ви згадували про відкриття новозбудованого дитсадка та двох шкіл. Ще планується будівництво освітніх закладів у Дарницькому районі? П.З.: Так, у минулому році КП "Житлоінвестбуд-УКБ" відкрив 315 садочок за рахунок коштів з бюджету Києва на вул. Княжий Затон, 12-Б. Читайте: Кличко: Рассчитанный на 260 мест новый детсад на Позняках уже через месяц будет принимать воспитанников Також, на житловому масиві Осокорки на просп. Бажана, 34-а зʼявилися новостворена початкова школа № 334 та ліцей “Інтелект”. Будівля ліцею розрахована на 36 класів – це майже 1100 учнів. Це перша енергоефективна і “розумна” школа в Україні. Школа побудована та оснащена відповідно до принципів Нового освітнього простору. Зараз, як я вже казав, продовжується реконструкція будівлі дитсадка № 652 на 210 місць на вул. Бориспільська, 28/1. Умови в закладі будуть розраховані на перебування дітей з особливими освітніми потребами. Також розпочато реконструкцію садочка № 345 на 95 місць на вул. Санаторна, 9-А. KV: Наскільки завантажені садочки та школи Дарницького району? П.З.: У цьому навчальному році у районі здобувають освіту більше 60 тис. дітей, з них 17 тис. у дитсадках та більше 43 тис. у школах. Сьогодні найбільш загострена ситуація щодо місць у школах та дитячих садках спостерігається на Позняках (3, 4, 8, 11 мікрорайон), Осокорках (1, 11 мікрорайон); Осокорках Центральних (1, 2, 2-а, 3 мікрорайон), Рембазі та Бортничах. Враховуючи існуючі норми забезпечення населення Києва закладами освіти та ті 40 житлових комплексів, в які заселяться сім’ї з дітьми, зростає потреба у кількості місць в закладах освіти. Сьогодні нам не вистачає 8 тис. місць для дошкільнят та 16 тис. місць для школярів і для цього необхідно побудувати  ще 18 закладів дошкільної освіти та 15 закладів загальної середньої освіти. KV: Як можна вирішити це питання щодо забезпечення необхідною кількістю закладів освіти? П.З.: Ми ведемо роботу в декількох напрямках. По-перше, ми надаємо свої пропозиції до програми соціально-економічного розвитку Києва щодо будівництва закладів освіти у районі. По-друге, переконуємо депутатів Київради та міського голову, щоб у Дарницькому районі будувалося кожного року не менше одного навчального закладу. По-третє, профільне управління проводить роботу по звільненню всіх приміщень у закладах освіти, які зайняті орендарями. Також виходом може бути надбудова четвертих поверхів над тими закладами, де дозволяється це зробити. Якщо у всіх типових закладах, а це 11 шкіл, зробити таку надбудову, то це може практично вирішити проблему. KV: Що зроблено в районі для розвитку спортивної інфраструктури? П.З.: Всього у районі знаходиться 420 спортивних споруд, з них 390 перебувають у комунальній власності, 12 - у державній, 18 - у приватній. Матеріально-технічна база на сьогодні – це 246 відкритих спортивних майданчиків; 58 приміщень для проведення фізкультурно-оздоровчих занять; 71 спортивний зал; 12 критих плавальних басейнів; 31 стрілецький тир; 2 стадіони з трибунами на 1500 місць і більше. Також, на сьогодні займатися спортом можна на стадіонах і у спортзалах шкіл. За минулий рік було облаштовано 9 футбольних полів зі штучним покриттям у школах № 105, 113, 127, 266, 280, 291, 309, 323 та Скандинавській гімназії. У підпорядкуванні Дарницької РДА перебуває ДЮСШ “Дарниця”, де займаються 879 дітей. В ДЮСШ діють відділення футзалу, панкратіону, плавання, волейболу, шахів, бейсболу та карате. Проте, спортивна школа “Дарниця” не має власних спортивних споруд. Організація навчально-тренувальної роботи ведеться на базі 21 закладу загальної середньої освіти Дарницького району. Підтримуємо спортивні організації, які культивують олімпійські і неолімпійські види спорту: спортивна акробатика, дзюдо, айкідо, бойове самбо, джиу-джитсу, карате-кіокушин, карате-дукендо, ушу, тайський бокс, бокс, ка-поейра, брейк-данс, черлідінг, бальні танці, степ-аеробіка. Найбільш успішно діють спортивні установи: КДЮСШ “ВОСХОД”, КДЮСШ “Чемпіон”, ДЮСШ “Дарниця”, ГО “Добро”, ГО “Леон”, БО “БФ “Сильна Нація” та БО “Благодійний фонд “Культурна співдружність”. Зелені зони та безпека мешканців Дарницького району KV: Чи є у районі зелені зони, незважаючи на щільну забудову? П.З.: У Дарницькому районі знаходяться 14 парків, 50 скверів, а також зелені зони вздовж вулиць, провулків, площ, бульварів та транспортних розв’язок загальною площею понад 113 тисяч гектарів. Візитівкою нашого району є регіональний ландшафтний парк “Партизанська слава”. У 2018 році розпочаті роботи з його капітального ремонту. Маю надію, що на день Києва у цьому році всі роботи з капремонту будуть завершені. Читайте: В столичном парке “Партизанской славы” неизвестные выкорчевали недавно посаженные деревья (фото) Також у минулому році розпочаті роботи з капітального ремонту чотирьох скверів за адресами: вул. Харченка, 41; вул. Тростянецька,47; вул. Декабристів, 5-Б; вул. Ревуцького, 36/2. Загалом за 2018 рік район поповнився 7 новими скверами. KV: Чи є незабудовані ділянки, які можна облаштувати під зони відпочинку? П.З.: На території Дарницького району знаходяться 67 озер (від всіх 417 водойм Києва), якими опікується спеціалізоване підприємство по утриманню водних об’єктів у Києві КП “Плесо”. Ми ставимо питання щодо необхідності розробки цим КП необхідних документів щодо забезпечення планового обстеження, підводної розчистки, благоустрою довколишньої території кожного з водних об’єктів. Тоді 67 озер можна буде розглядати як зони відпочинку. Читайте: На одном из озер столичных Осокорков возобновилась добыча песка (видео) KV: Що можна зробити для поліпшення екологічного стану водних об’єктів? П.З.: На наш погляд, необхідно погодити та затвердити, у встановленому порядку, розроблені проекти схем прибережних захисних смуг (ПЗС) водних об’єктів і винести їх в натуру на місцевості. Потім створити перелік (кадастр) існуючих суб’єктів господарювання в межах встановлених водоохоронних зон та ПЗС для подальшого визначення об’єктів, господарська діяльність яких не відповідає вимогам Водного кодексу та Земельного кодексу. Також є потреба в комплексних очисних спорудах. Наразі на озері Лебедине облаштовуються очисні споруди, які запрацюють вже в поточному році. Це перший суттєвий крок у напрямку попередження забруднення поверхневого стоку. Наразі на замовлення КП “Плесо” в районі виконується розчистка річки Підбірна, озер Жандарка та Лебедине. Читайте: Заметки телезрителя. Многострадальные озера Киева (фото, видео) KV: Наскільки Дарницький район Києва безпечний для гостей та мешканців? П.З.: Уцілому ситуація в районі спокійна та безпечна. Підписано Меморандум про співробітництво між Дарницькою РДА, Дарницьким управлінням поліції та Київським міським громадським формуванням з охорони громадського порядку і державного кордону “Муніципальна варта”. Для координації зусиль в охороні громадського порядку у приміщенні райдержадміністрації знаходиться служба оперативного реагування (служба “05”), яка працює у цілодобовому режимі та підтримує безперервний зв’язок з аварійними службами району для своєчасного реагування на надзвичайні ситуації. Також для оперативного надання невідкладної медичної допомоги у Дарницькому районі розміщено дві підстанції Київського міського центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф: підстанція № 9 за адресою: вул. Славгородська, 54 та підстанція № 17 за адресою: вул. Урлівська, 13. Продовжуємо працювати в напрямку забезпечення потреб безпеки мешканців та гостей району. Читайте: Віктор Смирнов: “Серед пріоритетів – реконструкція Контрактової площі та вулиці Сагайдачного” Петро Онофрійчук: “На те, що треба зробити у Дніпровському районі, потрібні 1,5-2 млрд гривень” Геннадій Заболотний: “Поки немає метро на Троєщину, транспортну проблему масиву треба вирішувати іншим шляхом” Олександр Цибульщак: “Особливістю 2018 року є суттєве збільшення фінансування житлово-комунального господарства району” Игорь Довбань: “В 2019 году хотелось бы привлечь минимум 100 млн гривен субвенций из госбюджета” Володимир Каретко: “Проблема ремонту міжквартальних проїздів зрушила з мертвої точки, але потребує збільшення фінансування” Фото: KV Фото галереї: надано Дарницькою РДАKиевVласть

На початку 90-х  в країні відбулися  кардинальні зміни: загальний економічний спад; приватизація підприємств; майже відмова держави від участі в економіці країни і заміна функцій державного управління на самоорганізацію ринкової економіки. Все відбувалося з явним негативним перебільшенням: занадто багато ринкової свободи, занадто багато приватизації, занадто мало державної підтримки і управління та формуванням прихованих загроз для економічної безпеки держави. Економіка держави отримала багатовекторність, яка з самого започаткування несла в собі суперечливість і приводила до занепаду промисловість країни. Втрачено час і втрачено можливості. Багато напрямків галузі перестало існувати, а на їх місце прийшов імпорт, за який приходиться розраховуватися надрами, лісом, негативними змінами в навколишньому  середовищі та трудовими ресурсами країни. Порівнюючи стан  промисловості за статистичними даними необхідно враховувати те, що відбулися структурні зміни в споживанні товарів, поява нових товарів, заміна певних груп товарів на інші товари. Також розглядати втрати необхідно не тільки з точки зору зменшення виробництва, а і з точки зору збільшення імпорту промислових товарів і продуктів. Візьмемо для приклада більш показові товари чи продукцію. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”   Незаперечним є той факт, що загальною характеристикою  динаміки виробництва і споживання є виробництво електроенергії. З 1991 року воно скоротилося з 298 до 189 млрд*кВт*год. Скоротилося виробництво легкових автомобілів з 196 до 8 тисяч. В грошовому еквіваленті таке скорочення можна оцінити в 50-70 млрд гривень. Виробництво тваринного масла скоротилося з 444 до 100 тис. тон, при цьому ні в кого не має впевненості, що в маслі зараз саме тваринний жир. Виробництво ковбасних виробів скоротилося з 900 до 247 тис. тон. Скоротилося більше ніж в 10 разів виробництво тканин та взуття. Майже вдвічі скоротилося виробництво добрив та цементу. Отже промислове виробництво в Україні з 1991 року зазнало колосального зменшення. Говорити, що причиною такого зменшення було розірвання економічних та виробничих зв’язків, які існували до цього, які створювалися не  на базі єдиного промислового комплексу України,  а як частина народного господарського комплексу  колишнього СРСР абсолютно безпідставно. І це підтверджують дані статистики - спад відбувався поступово. Відбувалося імпортозаміщення, знижувався експорт. Відсутня державна політика в промисловому виробництві, хибні уяви про ринкову економіку і вже налагоджений імпорт і скорочений експорт формують умови для спаду виробництва. Перехідними процесами потрібно було управляти. Це не було зроблено, і тому маємо негативні наслідки. Спроби почати відновлення промисловості несли декларативний характер у вигляді державних програм її розвитку, які мали слабке формулювання завдань, відсутність заходів та механізмів для їх реалізації з метою  відновлення та розвитку промисловості в країні.  А головне - не визначалися  суб’єкти та ресурси для виконання цих програм.  Фактично Україна живе з відсутністю промислової політики. Врешті-решт, до чого спромігся передостанній уряд, в черговий раз ліквідувати Міністерство промислової політики шляхом приєднання до Міністерства економічного розвитку і торгівлі, відповідно до постанови КМУ від 23 березня 2014 р. № 94. А діючий уряд має в активі несхвалену стратегію розвитку промислового комплексу, яка запропонована Міністерством економічного розвитку і не містить пропозицій, які б кардинально могли змінити ситуацію в промисловості з негативної в позитивну. Такі пропозиції повинні були б містити реформаторські ідеї, які запроваджували б зміни підходів в організації виробництв, форм відносин власності при створенні нових виробництв та реанімації чи модернізації діючих. Чекати відновлення промислового  виробництво на засадах тих ринкових  механізмів які є зараз – втрачати час, економіку країни і, врешті-решт, саму країну в абсолютному і відносному відставанні. За десятки років очікувань технологічний рівень виробництва не зріс. Іноземні інвестиції в технологічне виробництво не прийшли. Іноземному капіталу не вигідно інвестувати в нові виробничі технології, виробництво нових товарів та загальне збільшення виробництва промислових товарів – йому не вигідно  породжувати конкуренцію самому собі. Інвестувати іноземцям в таку промисловість – значить створювати зайву конкуренцію не тільки безпосередньо виробникам промислової продукції в своїй країні, а і капіталу взагалі. Світовий капітал, не говорячи вже про капітал в певній країні, дуже пов’язаний між собою і навряд чи готовий до створення ризиків самому собі такими інвестиціями. Зате, іноземний капітал завжди буде зацікавлений в інвестування в природні ресурси – вивезення лісових ресурсів, надр та забруднення нашого довкілля. Ті поодинокі приклади відкриття нових підприємств формуються на сировинній основі чи дешевому трудовому ресурсу. Незаперечно негативним фактом є абсолютна відсутність зі сторони держави кредитної політики, направленої на кредитування промисловості, особливо  нових напрямків виробництв з високою технологічністю. На фоні цього негативно впливають на економіку країни і іноземні кредити, які заміщають природну монополію національною валютою на кредитування і направлені на розвиток сировинних галузей, ще більше послаблюючи національну валюту. Не на користь розвитку промисловості є і недержавна монополізація важливих галузей промисловості, які є ресурсними для виробництва промислових товарів. Це паливно-енергетичні галузі, хімічна промисловість, аграрна промисловість. Також, дуже негативним є те, що одиничні виробництва важливі для впровадження політики імпортозаміщення, перебувають у приватній власності і за рядом причин зупинили виробничу діяльність або вона знаходиться в незадовільному стані і не задовольняє внутрішні потреби. Не сприяють розвитку і відносини щодо форми чи структури власності виробництв. Часто форма власності  виробництва не дає можливості державі ефективно втрутиться в процес виробництва, підтримати його на державному рівні. Причиною цьому є закладене в основу суто ринкове бачення економічних процесів, а не соціально (суспільно) - ринкове, корупційна складова, яка стоїть як перепона з обох сторін. В результаті втрачає держава і втрачає власник підприємства. Звісно, держава не може як формування в суспільних інтересах, займатися допомогою і організацією отримання прибутку в інтересах власника виробництва чи кількох власників. Навіть таке “прикриття”, як створення робочих місць, сплата податків, не визнають за власником підприємства ні за самим підприємством соціальної функції окрім отримання прибутку. Отже, для підтримки будь-якого виробництва державою – воно повинно мати усуспільнений характер діяльності, який буде виражений чи колективною формою власності підприємства, сформованою за певним принципом, чи  масовим видом діяльності або масовою участю в ній громадян України, чи буде державним виробничим підприємством. Державі необхідно бачити об’єкт фінансування інвестицій і що від цього отримає держава і суспільство, в тому числі можливі негативні наслідки. Питання розвитку промислового виробництва, розширення його асортименту – це питання національного інтересу, в якому можуть бути зацікавлені тільки українське суспільство та держава, як суверенна політико-територіальна організація суспільства. Падіння економіки, збільшення її сировинної складової,  неуспішні спроби відновлення виробництва формує усвідомлення того, що державі необхідна дієва промислова політика – Нова промислова політика. Завдання Нової промислової політики Нова промислова політика передбачає впровадження сукупності механізмів та заходів, направлених на зміну форм відносин власності у створенні чи реорганізації виробництв, зміни ставлення держави до управління її власністю, зміни відношення до монополії та, головне, зміни кредитної політики як джерела фінансування  реформи структури та відносин в промисловості.   Нова промислова політика має потенційно високий інтерес, який пов'язаний з можливістю здійснення конкретних змін в структурі економіки, включаючи компенсацію “провалів ринку” - там де не можуть бути застосовані ринкові механізми. Формування Нової промислової політики не простий процес, що обумовлюється складністю, яка виникає у зв’язку з координацією спільної дії різних державних механізмів та інструментів і тих позитивних результатів, які потенційно вона може принести.  В сучасних умовах промислову політику необхідно розглядати як діяльність, направлену на компенсацію “провалів ринку”, формування сприятливого середовища, яке приведе до трансформації структури економіки та формування передумов економічного зростання. Для впровадження Нової промислової політики необхідне принципове розуміння учасників політики – її об’єктів і суб’єктів, джерел фінансування розвитку, механізмів конкуренції та протекціонізму, напрямків розширення виробництва. Об’єктом політики повинно стати збільшення промислового виробництва, завдяки створенню нових напрямків промислового виробництва, модернізації та розширенню діючих напрямків, відновлення виробництва певних груп товарів.  Створення нових виробництв повинно базуватися в першу чергу на імпортозаміщенні, експортній орієнтації та збільшенні внутрішнього попиту. Ініціатором, суб’єктом розвитку промисловості повинна стати держава та її громадяни. Держава повинна визначати пріоритетні напрямки для нового промислового виробництва, за ініціативи спеціальних державних органів чи  громадян та їх господарських об’єднань. Власниками нових виробництв можуть ставати громадяни, як члени трудового колективу, держава як тимчасовий власник, співвласник.  Реалізація Нової промислової політики повинна базуватися на сукупності скоординованих  спільних дій різних державних механізмів та інструментів. Отже, метою Нової промислової політики повинно стати формування оптимального промислового виробництва, направленого на розвиток чи збільшення імпортозаміщення, експорт та максимальне забезпечення внутрішніх виробничих чи споживчих потреб в інтересах соціально-економічного розвитку. Досягнення мети передбачатиме виконання певних завдань, головними з яких є:  - визначення пріоритетних напрямків промислового виробництва  відповідно до мети Нової промислової політики  для створення нових виробництв промислової продукції; - відновлення державних монополій, вплив і регулювання діяльності існуючих монополій для зосередженого розвитку галузей промисловості; - створення держаних механізмів формування умов і засад колективного господарювання та колективної власності при створенні нових підприємств з виробництва промислової продукції за ініціативу колективу, яке відповідає меті Нової промислової політики; - створення державних механізмів організації, підтримки та захисту нових напрямків промислового виробництва; - створення державних механізмів організації та підтримки  відновлення чи модернізації промислового виробництва; - створення механізмів державної кредитної політики, направленої на забезпечення реалізації Нової промислової політики; - створення галузевої та міжгалузевої кооперації; - взяття під державний контроль чи управління важливих чи одиничних  напрямків промислового виробництва; - створення господарюючих суб’єктів державної власності для формування виробництв, діяльність яких буде направлена на досягнення мети Нової промислової політики; - впровадження нової якості  управління державною власністю через інститут управлінців нової формації. Результатами впровадження Нової промислової політики буде: - сформовані (повернені) і діючі в інтересах суспільства державні монополії; - мінімізація впливу монополій на розвиток промисловості і економіки в цілому; - організовані і працюючі нові промислові виробництва з приорітетних груп товарів відповідно до оптимальності виробництва; - усуспільнення прибутку від виробничої діяльності; - модернізації існуючого промислового виробництва для підвищення якості та зниження собівартості технологічних процесів; -  відновлення і модернізація промислового виробництва; - створення високооплачуваних робочих місць. Читайте: Обіг землі і нова аграрна політика. Пропозиції щодо нових основних законодавчих змін Роман Головін, кандидат наук з державного управлінняKиевVласть

Щоб дізнатися реальну ситуацію у районах столиці та з'ясувати, що зроблено за 2018 рік для підвищення комфорту мешканців, КиевVласть вирішила провести серію інтерв'ю з головами райдержадміністрацій Києва. Кожний очільник району читачам КиевVласть детально розкаже скільки коштів витрачається на розвиток району, що робиться для покращення умов життя, на що люди скаржаться частіше за все, які проблеми існують, скільки будується нових об'єктів, чи є проблеми із забудовниками, як вони вирішуються та які наявні плани щодо розвитку району. Третє інтерв'ю цієї серії з головою Деснянської РДА Геннадієм Заболотним. Довідка KV: Деснянський район Києва з'явився у 1987 році і початково мав назву Ватутінський. У жовтні 2001 року район отримав сучасну назву в результаті проведеної територіальної реформи. Сьогодні до його складу входять масив Вигурівщина-Троєщина, селище Троєщина, житловий масив Лісовий, селище Биківня, зелена зона на Дніпровських островах, лісопарковий пояс. Також територією району тече річка Десенка. На північному-заході Деснянський район межує з Оболонським районом (Північний міст, акваторія річки Дніпро), на півдні і південному заході - з Дніпровським районом (проспект Генерала Ватутіна, вул. Братиславська, Курнатовського, Миропільська і територія ДВРЗ), на північному сході - з Броварським районом Київської області (міська смуга, Броварський проспект, межа Лісового масиву, Дніпровського лісництва). Фінансування KV: Скільки коштів було виділено на розвиток Деснянського району у 2018 році? Геннадій Заболотний: Бюджетні асигнування для нашого району на 2018 рік були затверджені у сумі 1 млрд 907 млн  113,44 тис. гривень. У 2018 році практично всі ці кошти були використані на розвиток району. Економія незначна – за рахунок тендерних закупівель. З цих коштів найбільші видатки були направлені на здійснення капітального ремонту (158,3 млн гривень), будівництва (43,8 млн гривень), придбання обладнання (25,9 млн гривень) та техніки (5,2 млн гривень). У рамках капітальних ремонтів на житлово-комунальне господарство було використано 138 млн гривень, з який трохи більше 20 млн гривень було направлено на ремонт міжквартальних проїздів. KV: Чи були виділені Деснянському району субвенції з державного бюджету? Г.З.: Субвенції були отримані на фінансування нової української школи (6 млн гривень) та здійснення заходів соціально-економічного розвитку окремих територій (296,5 тис. гривень). KV: Депутати Верховної Ради та Київради у 2018 році допомагали району? Г.З.: Так. Завдяки всебічному сприянню Київського міського голови та активній підтримці депутатів Верховної Ради та Київської міської ради нам вдалося зробити чимало для поліпшення життя наших громадян. Ми продовжили роботу, спрямовану на вирішення першочергових соціальних проблем, вирішили нагальні завдання в сфері житлово-комунального господарства, освіти, охорони здоров'я, які ставили перед собою в 2018 році. KV: У 2018 році у Деснянському районі реалізовувалися громадські проекти? Г.З.: Так, було 11 громадських проектів на суму 12,2 млн гривень. Сьогодні з них реалізовано 9. Ще 2 проекти знаходяться на виконанні. Більшість громадських ініціатив стосувалася закладів освіти. Завдяки громадському бюджету у 2018 році була проведена заміна вікон у школі № 321 (вул. Драйзера, 40-Б) та школі № 300 (просп. Маяковського, 93-Г), здійснено капітальний ремонт актової зали школи №263 (вул. Олександра Сабурова, 19-Б). Також реконструйовано стадіон шкіл № 300 та 301, споруджено “Футбольне поле - Спортивне містечко” на території школи № 259 (просп. Маяковського, 21-г), спортивний футбольний майданчик на вул. Градинській, 3-5, дитячий спортивний комплекс по вулиці Миколи Закревського, 85, і проведено реконструкцію спортивного майданчика на бульварі Бикова, 7-А. Читайте: От Кличко и Заболотного требуют вынудить нерадивого подрядчика достроить по проекту стадион школ №300 и №301 На стадії завершення обладнання спортивного ігрового майданчику на вул. Градинській, 9-11. Також завдяки громадському бюджету проводиться реконструкція будівлі на проспекті Маяковського, 15, для розміщення зали урочистих подій. Діючий РАЦС знаходиться у цій же будівлі на четвертому поверсі. Новий буде розміщуватися на першому поверсі. У 2018 році завершено основну частину фасадних робіт, прокладені внутрішні мережі та комунікації, проведено зонування приміщення та залита підлога. Вже здійснені тендерні закупівлі меблів. Роботи тривають згідно графіку. KV: Які бюджетні запити від району були на 2019 рік? Г.З.: Рішенням сесії Київради від 13.12.18 № 416/6467 “Про бюджет міста Києва на 2019 рік” головному розпоряднику коштів - Деснянській РДА передбачено видатки в загальній сумі 2 114,8 млн гривень, у тому числі видатки загального фонду - 1 810,3 млн гривень та видатки спеціального фонду – 304,5 млн гривень (з них видатки бюджету розвитку - 247,0 млн гривень).Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Проте, існує загальна додаткова потреба в видатках на 2019 рік, згідно бюджетних запитів, наданих розпорядниками коштів, для Деснянського району. Вона складає 534,6 млн гривень, у тому числі по загальному фонду 66,6 млн гривень та по спеціальному фонду (бюджету розвитку) 468,0  млн гривень. Дорожньо-транспортна інфраструктура KV: Чи багато уваги у 2018 році приділялося ремонту доріг Деснянського району? Г.З.: Кошти на дороги загального користування витрачалися мало. Робили переважно аварійно-ямковий та середній ремонт. У 2018 році  працівники ШЕУ Деснянського району ліквідували більше 5 тис. кв. м аварійно-небезпечної ямковості, виконані роботи з дрібного ремонту 9 тис. кв. м асфальтобетонного покриття та виконали поточний ремонт асфальтобетонного покриття загальною площею 8 577 кв. м. За 21 адресою проведено капітальний ремонт міжквартальних проїздів та прибудинкових територій. Зокрема по вул. Беретті, 6-А, 6-Б; Лаврухіна; Закревського, 31, 31-В; Драйзера, 9-В; Мілютенка, 14-16; Бальзака, 84; Радунській, 38. Зроблено проїзд по вул. Лаврухіна від будинку №7 до буд. №11. Відремонтовано заїзд  між вул. Шолом-Алейхема, 7/20, та вул. Мілютенка, 22, та вздовж Шолом-Алейхема, 9, 11, 13. А також заїзд до будинків на вул. Мілютенка, 28, 26 та 24. Було організовано проведення обов'язкового технічного нагляду за роботою підрядників. В результаті первині претензії до їх роботи були, але до конфліктів не доходило. Все було виправлено і зроблено нормально. KV: У 2019 році плануєте зосередитися на таких же роботах? Г.З.: На 2019 рік з міського бюджету виділено 34 млн гривень на ряд об'єктів. Йдеться про комплексний розвиток інженерно-транспортної інфраструктури району, у тому числі у селищах Троєщина та Биківня. Ці кошти будуть використані на реконструкцію транспортної розв'язки просп. Шухевича – вул. Бальзака з організацією додаткових з`їздів на проспекті Шухевича; реконструкцію однорівневої транспортної розв`язки вул. Каштановій - Бальзака з влаштуванням двостороннього дорожнього руху по вул. Бальзака та реконструкцію вул. Кіото з організацією додаткових в`їздів та виїздів з вул. Братиславської. Також частина цих коштів буде направлена на добудову вулиці Милославської від перетину Милославської-Лісківської до вул. Радосинська (колишня назва вул. Леніна) у селищі Троєщина. Першочергово плануємо робити транспортні розв'язки: просп. Шухевича – вул. Бальзака та вул. Каштанова – Бальзака. Без завершення цих робіт неможливо розпочати реконструкцію Керченської площі, яка планується вже наступного літа. KV: Міжквартальні проїзди ремонтуватися у 2019 році не будуть? Г.З.: Будуть. Орієнтовно у тому ж об'ємі, що і у 2018 році. Також буде продовжено встановлення сучасного LED-освітлення. Наразі триває облаштування світлодіодних світильників по проспектах Шухевича та Лісовому, вулицях Електротехнічній, Кіото, Волкова, Закревського,  Попудренка то у 2019-му ним буде обладнано майже весь район. KV: Які подвижки варто очікувати мешканцям району щодо метро на Троєщину? Г.З.: У 2019 році повинні підготувати проект. Програмою економічного і соціального розвитку Києва на 2018-2020 роки для КП “Київський метрополітен” на техніко-економічне обгрунтування будівництва Подільсько-Вигурівської лінії Київського метрополітену передбачено фінансування у розмірі 20 млн гривень. Але поки метро немає, потрібно вирішувати транспортну проблему іншим шляхом. Адже за офіційною статистикою у Деснянському районі зараз проживає більше 400 тис. людей. З них третина кожного ранку і кожного вечора виїжджає/заїжджає на територію Деснянського району. Щомісяця громадським транспортом у Деснянському районі перевозиться близько 10 мільйонів пасажирів. KV: У 2018 році впроваджено нові маршрути транспорту? Г.З.: Було відновлено рух автобусного маршруту №6 у селищі Троєщина. Планується відкриття нового автобусного маршруту №111 (вул. Милославська – ст. метро “Позняки”) та продовження трамвайного маршруту №28 до перетину вулиць Милославської та Бальзака. Зараз у районі, якщо брати муніципальний транспорт, працює 14 автобусних маршрутів, 10 трамвайних, 8 тролейбусних, 30 маршрутних таксі, дві станції метро – “Лісова” і “Чернігівська”. Крім того по  вул. Бальзака збудована одна з двох ліній швидкісного трамваю. Для її безперебійної роботи організовано два трамвайних маршрути № 4 та 5. Читайте: Жители нового микрорайона Выгуровщины-Троещины страдают от недостатка общественного транспорта Житлово-комунальне господарство KV: Що найбільш важливого було зроблено у 2018 році у житлово-комунальному господарстві району? Г.З.: Ми провели ремонт 70 ліфтів у житлових будинках Вигурівщини-Троєщини та Лісового масиву. З ліфтами була ситуація майже катострофічна. У березні 2018 року були зупинені 168 ліфтів через поломки та викрадення ліфтового обладнання. Правоохоронці фіксували до 7 крадіжок на день. До кінця весни нам разом з правоохоронними органами вдалося зменшити кількість крадіжок. Правоохоронці затримали декілька злочинних угрупувань, які спеціалізувалися на крадіжці ліфтового обладнання. Також, щоб зменшити кількість викрадень, деякі ліфти обладнали сигналізацією та технічними засобами захисту. Зараз розглядаємо можливість встановлення сигналізації  у всіх житлових будинках. Вартість такого проекту – близько 8 млн гривень. Читайте: На установку охранных систем лифтового хозяйства в Деснянском районе нужно 8 млн гривен - депутат Киевсовета (видео) На 2019 рік на ремонти ліфтів ми просили приблизно 30 млн гривень. Це дасть змогу провести капітальний ремонт 105 ліфтів і по підсумку року у Деснянському районі буде відремонтовано приблизно 20% ліфтів. KV: Скільки загалом ліфтів експлуатується у будинках району? Г.З.: У господарському віданні КП “Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Деснянського району Києва” знаходиться 2159 ліфтів, на обслуговуванні ТОВ “Майстерліфт” – 1 616, ТДВ “Укрліфтсервіс” – 543 ліфти. KV: Які ще пріоритети у сфері ЖКГ будуть на 2019 рік? Г.З.: Пріоритетними є і залишаються ремонти у житлових будинках. У 2018 році виконано заміну вікон у 86 будинках, ремонт сходових клітин в 38 будинках, балкону в 1 будинку, електричних щитових у 9 будинках, вхідних груп у 10 будинках (49 одиниць), покрівель в 29 будинках, внутрішньобудинкових мереж водопостачання та водовідведення в 24 будинках. Також у 1 будинку були виконані роботи з підсиленння фундаменту. Пріоритетними залишаться і заходи з термомодернізації. У 2018 році у Деснянському районі було утеплено фасади 33 будинків. Крім цього у районі введено у дію програму енергозбереження по нашій Керуючій компанії. З початку 2018 року встановлено 6633 світлодіодних світильників в місцях загального користування у 55 будинках. Всього починаючи з 2017 року встановлено 11794 світлодіодних світильників у 126 будинках. Завдяки цьому економія електроенергії для освітлення місць загального користування становить 29-34%. У будинках, які не підключені до об’єднаної диспетчерської системи (колишні відомчі будинки та гуртожитки) або в яких система дистанційного керування освітленням тимчасово не працює, для керування освітленням встановлювалися вимикачі або реле часу. За 2018 рік встановлено 136 реле часу в 93 будинках. KV: У цьому опалювальному сезоні багато було проривів після підключення тепла та гарячого водопостачання? Г.З.: В нашому районі система опалення була запущена однією з перших. Глобальних поривів не було. Декілька будинків певний час залишалися без тепла, але ситуація була оперативно виправлена. KV: Є скарги на знижену температуру теплоносіїв? Г.З.: Такі скарги є. За тиждень ми отримуємо загалом біля 100 скарг. Коли йде запуск системи опалення, то питома вага скарг, пов'язаних з цим питанням, складає 85-90%. Коли опалення запущено, то питома вага скарг на занижену температуру теплоносіїв знижується орієнтовно на 50%. Проблема з теплоносіями є, але вона системна по всьому місту. Що залежить від нас, ми робимо. Нерідко проблеми виникають з вини самих мешканців внаслідок перепланування квартир та заміни радіаторів, що впливає на регулювання подачі тепла. Від цього страждають всі квартири по стояках. KV: На що ще скаржаться мешканці району? Г.З.: На відсутність освітлення у під`їздах, неякісне прибирання територій. Є звернення щодо антисанітарії та щурів. Таких звернень більше влітку, бо щури живляться відходами біля контейнерів зі сміттям. Нашим комунальним підприємством “Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Деснянського району Києва” укладено угоду з підрядною організацією  на проведення дератизаційних та дезінсекційних заходів. Такі заходи проводяться щомісячно. А за зверненнями громадян додатково. В нас загалом 777 будинків, з них комунальне підприємство обслуговує 560 будинків. Також ми створили групу в Viber, до якої залучені працівники адміністрації, комунальних підприємств району, депутати міськради та деякі громадські активісти. Якщо хтось бачить проблеми на території району ‒ неприбраний сніг або сміття, порушення правил благоустрою тощо ‒ оперативно сповіщають, щоб відповідні служби усунули недоліки. KV: Були нарікання на роботу КП “Київкомунсервіс”, яка сьогодні відповідає за вивіз побутових відходів? Г.З.: Тільки на початковому етапі. Тоді були проблеми з комунікаціями, особливо з питань вивозу крупногабаритного сміття. Зараз ці питання зняли. KV: Мешканці району мають борги за комунальні послуги? Г.З.: Сьогодні заборгованість за комунальні послуги більше 20 млн гривень. Це фактично місячна плата всього району. З боргами ведемо претензійно-позивну роботу. Сьогодні на стягненні біля 6 млн гривень. Робота ведеться дуже активно. Проте виселень через борги немає. KV: Чи можуть бути відключення будинків від певних послуг через борги? Г.З.: Таке рішення приймається підприємствами, які надають послуги. КП “Керуюча компанія” зупиняти обслуговування будинків не буде. Проте коли не буде коштів, зменшиться кількість обслуговуючого персоналу, не буде людей для оперативного реагування на аварійні ситуації. У нас і сьогодні укомплектованість двірниками 60%. Не вистачає слюсарів, зварників, електриків, трактористів для обслуговування техніки, у тому числі з прибирання снігу. Нове будівництво та конфлікти з забудовниками KV: Скільки на території Деснянського району ведеться будівництв? Г.З.: Об'єктів будівництва чимало. Із знакових - спорудження ТОВ “Жен Сан” торгового центру на Броварському проспекті, 25-А, з перехоплюючим паркінгом та автостанцією. В рамках цього проекту передбачається реконструкція за рахунок інвестора виходів станції метро “Лісова”. Але сьогодні поки що роботи призупинені. На території 20-го мікрорайону будуються житлові будинки №1 та 2 з вбудованими приміщеннями; введений в експлуатацію житловий будинок №3 з амбулаторією. Розпочато будівництво житлового комплексу з об’єктами соціальної інфраструктури (соціальне житло) по вул. Крайній, 1, та житловий комплекс на вул. Магнітогорській, 5. Будується житловий будинок з об’єктами господарського та соціально-побутового призначення та підземним паркінгом на вул. Милославській. Саме в цьому будинку передбачається виділення частки квартир для потерпілих від діяльності ГІБК “Еліта-центр”. Також ведеться будівництво житлового комплексу “Лісова казка 2” по вул. Радистів, 40. Для відселення мешканців з аварійного будинку по вул. Мілютенка, 23, на перетині вул. Мілютенка та Шолом-Алейхема КП “Спецжитлофонд” відведена земельна ділянка для будівництва, обслуговування та експлуатації житлового будинку з вбудованими приміщеннями. Будівництво розпочато. Це буде великий житловий будинок на 500 квартир. Його завершити планують за 2-3 роки. KV: Будівництво яких об'єктів ініціює райадміністрація? Г.З.: Ми ініціювали виділення коштів з міського бюджету на розробку проекту школи у 20 мікрорайоні житлового масиву Вигурівщина-Троєщина. Там хочемо побудувати загальноосвітню середню школу на 36 класів (1080 місць). На території 24-го мікрорайону по вулиці Радунській нарешті у 2019 році розпочнеться будівництво дошкільного дитячого закладу та загальноосвітньої школи. У планах будівництво пожежного депо по вул. Закревського, що  зменшить навантаження на існуючі депо та дасть змогу пожежно-рятувальній службі більш оперативно реагувати на виклики та запобігати пожежам. Деснянською РДА надавались пропозиції щодо включення даного об’єкту  до проекту програми капітальних вкладень на 2019-2021 роки та виділення бюджетних коштів на будівництво. Цей об'єкт вже починали будувати. У червні 2010 року було укладено угоду з ХК “Київміськбуд”. Наразі виконано роботи з встановлення огорожі та розпочато роботи з влаштування котловану. Читайте: На киевской Троещине может появиться пожарное депо Є наміри побудувати лікарню на житловому масиві Вигурівщина-Троєщина. Зараз вже виділена земельна ділянка. На 2019 рік виділяються кошти на розробку відповідного проекту. KV: У Деснянському районі є проблемні забудови? Г.З.: Існують факти зведення житлових комплексів без необхідної дозвільної документації, об’єкти незавершеного будівництва і довгобуди. Зараз це шість 34-поверхових житлових будинків на території при в'їзді на житловий масив Троєщина вздовж просп. Шухевича (т.зв. “Троєщинські вежі”, - KV). Замовник цього будівництва – Головне управління внутрішніх військ України. Проблема ЖК “Перлина Троєщини” вирішена через прийняття детального плану території. Тепер є можливість цю забудову легалізувати. Є  проблемний об'єкт на вул. Драйзера, 40, де заселено дві секції. Але до прийняття детального плану території, легалізувати його не вдасться. Читайте: Геннадий Заболотный: “Полагаю, вопрос по Троещинскому рынку уже решен - не сносить его” Школи, садочки та спортивна інфраструктура KV: Чи ведеться будівництво шкіл та садочків на території Деснянського району? Г.З.: Триває реконструкція з добудовою загальноосвітньої школи №23 на вул. Путивльській, 35, у Биківні. Зараз завершується будівництво ІІ черги реконструкції з добудовою. Ця школа розрахована на 22 класи на 660 учнів. В неї інвестовано 48 млн гривень і для того, щоб її добудувати, потрібно приблизно стільки же. Якщо фінансування буде, то у 2019 році роботи будуть завершені. Першу чергу реконструкції вже проведено. Вона дозволила перевести молодші класи зі старої будівлі, створити актовий зал на 250 місць, малий спортзал, кабінет фізики та їдальню з кухнею. Зараз завершується реконструкція адміністративного блоку. Це дозволить вивільнити приміщення учбових класів, які зараз використовуються під адміністративні кабінети. Ми хотіли би відродити садочок на 250 місць на Сабурова, 16. Його приміщення тривалий час перебувало в оренді. Зараз його повернули місту у зруйнованому вигляді без вікон та дверей. В нас є проект його реконструкції. На реалізацію цього проекту потрібно 70 млн гривень. KV: Скільки загалом у районі закладів шкільної та дошкільної освіти? Г.З.: У районі функціонує 66 закладів дошкільної освіти та 6 навчально-виховних комплексів різного типу (спеціалізовані навчально-виховні комплекси, дошкільні заклади для дітей з особливими освітніми потребами; санаторні та заклади комбінованого типу, Центр розвитку дитини “Підростайко”). Зараз навчально-виховні комплекси відвідує 15272 дитини. У 10 закладах дошкільної освіти створені інклюзивні групи для дітей з синдромом Дауна та ранніми проявами спектру аутизму. KV: Вистачає місць у школах та садочках для мешканців району? Г.З.: У садочках і школах, які знаходяться на Лісовому масиві, де немає нової забудови, є вільні місця. Там де новобудови, існують проблеми. Їх ми вирішуємо зокрема за допомогою відновлення груп. У 2018 році було відновлено 10 груп у 8 садочках (250 місць). KV: Що зроблено у 2018 році для розвитку спорту в районі? Г.З.: У школах побудовано 13 футбольних майданчиків зі штучним покриттям розміром 22х42 метри. Читайте: В 11 школах Деснянского района Киева реконструируют футбольные площадки На замовлення Деснянської РДА завершено будівництво-реконструкція І черги стадіону зі штучним покриттям на вул. Драйзера, 2-Б. На стадіоні проведено заміну існуючого покриття поля, бігових доріжок та спортмайданчиків з дотриманням вимог Федерації футболу та легкої атлетики. Також здійснено реконструкцію існуючої адміністративної будівлі, будівництво санітарного блоку, встановлено огорожу території, трибуну, місця для людей з фізичними вадами, прожекторне освітлення, облаштовано гостьову автостоянку та в’їзд-виїзд з території. Зараз проводяться заходи з підписання акту готовності та отримання сертифікату. KV: Скільки спортивних шкіл працює у Деснянському районі? Г.З.: Три комунальні спортивні школи з відділеннями боксу, боротьби дзюдо, самбо, вільної боротьби, футболу, пауерліфтингу, волейболу, гімнастики художньої, баскетболу, плавання, спортивної акробатики, бадмінтону, настільного тенісу, тенісу та шахів. Функціонують на території Деснянського району Центр навчання плаванню, районний центр фізичного здоров'я населення “Спорт для всіх” з 13 спортивними клубами, екстрим-парк X-Park, Олімпійський коледж ім. Івана Піддубного, мережа фітнес-клубів Sport life та спортивний комплекс “Планета Спорт”. Є в нашому районі Центр соціально-психологічної реабілітації дітей з функціональними обмеженнями. В ньому реабілітацію проходить 121 дитина. KV: Ви не згадуєте спортивний інтернат на Лісовому масиві. Г.З.: Це унікальний спортивний заклад, але він у державній власності. Як тільки він перейде у власність міста, ми зможемо ним займатися і вкладати кошти в його розвиток. Зелені зони та безпека мешканців Деснянського району KV: Яка увага приділяється зеленим зонам? Г.З.: Всього на території району 12 парків та 25 скверів, 3 бульвари, 11 озеленених територій. Перлиною Деснянського району став парк з водними об’єктами вздовж просп. Шухевича, першу чергу реконструкцію якого було завершено у нинішньому році. Загальна площа новоствореного парку – 2, 3 га. В нинішньому році планується проведення другої черги реконструкції.  Загальна ж площа нового парку сягатиме 9,5 га. Це – дійсно парк європейського зразка, який дуже швидко полюбився деснянцям та мешканцям столиці. Зараз у парку “Муромець” (раніше парк “Дружби народів”) облаштовуються сквер Іллі Муромця, алея “Спогадів”, площа з Каменем з казки про трьох богатирів, ансамбль “Хранителів України-Русі” з казковим болотом і бронзовою картою Києва XI-XIII сторіччя. У серпні на центральній частині алеї було встановлено скульптуру богатиря часів Київської Русі Іллі Муромця, прототипом якого став відомий український атлет Василь Вірастюк. Завершено роботи з облаштування скверів по вул. Мілютенка, 7,  Жукова, 27-31, проспекту Маяковського, 20-22. В планах продовжити роботи з  реконструкції скверу по вул. Цвєтаєвої, 16, 16-Б, 16-В. KV: Чи є на території району захаращені зони, які можна облаштувати у зони відпочинку? Г.З.: Є ділянка біля озера по вул. Закревського. Там доречно облаштувати сквер. KV: Як забезпечена безпека мешканців району? Г.З.: Ми співпрацюємо з Нацполіцією. Представники райуправління поліції залучаються до участі у нарадах і колегіях з питань визначення основних напрямків та дій щодо забезпечення громадського порядку, безпеки життя і свобод громадян. Працівники Деснянського управління поліції залучаються на спільні рейди щодо ліквідації стихійної торгівлі. Читайте: Жители Быковни просят прислать им участкового инспектора полиции У нашому районі реалізується Міська цільова комплексна програма “Безпечна столиця”. В її рамках створюється єдина міська система відеонагляду. До цієї системи вже підключено всі школи району. Плануємо встановити 300 камер в місцях найбільшого скупчення мешканців району. До реалізації заходів з профілактики та протидії злочинності залучено і новостворене Київське міське громадське формування з охорони громадського порядку і державного кордону “Муніципальна варта”. Читайте: Віктор Смирнов: “Серед пріоритетів – реконструкція Контрактової площі та вулиці Сагайдачного” Петро Онофрійчук: “На те, що треба зробити у Дніпровському районі, потрібні 1,5-2 млрд гривень” Фото: KV Фото галереї надано Деснянською РДАKиевVласть

Це торкнеться кожного власника квартири, це відчують всі мешканці багатоквартирних будинків. Йдеться не про тарифи на газ. 2019 рік буде насиченим на фундаментальні зміни у сфері житлово-комунальних послуг. Нижче перелік головних “сюрпризів”. №1. Пеня. З 1 травня 2019 року вводиться пеня за несплату вартості житлово-комунальних послуг у визначені терміни. Це передбачає закон “Про житлово-комунальні послуги”. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”   №2. Нові договори на комунальні послуги: опалення, водопостачання та водовідведення. Починаючи з 1 травня 2019 року власники квартир можуть вибрати одну з моделей договірних відносин, яку передбачає все той же закон “Про житлово-комунальні послуги”: індивідуальний договір. Укладається між власником квартири та “монополістом” (надавачем комунальної послуги, згідно закону); колективний договір. Це законодавча новинка, яка передбачає наступну процедуру: співвласники багатоквартирного будинку проводять збори - приймають рішення укласти колективний договір - обирають уповноважену особу, яка проводить переговори та підписує договір з “монополістом”; договір з колективним споживачем: укладається між ОСББ та “монополістом”. Чим же будуть відрізнятись ці моделі договірних відносин від діючих? Відповідь у законі “Про житлово-комунальні послуги”. Тепер вартість комунальних послуг буде складатись з трьох складових: обсягу споживання; плати за обслуговування будинкових мереж; плати за абонентське обслуговування. Нові типи договорів визначають, хто ж за яку складову тепер відповідатиме та отримуватиме за це плату від власників квартир. Більше детальна інформація у відеолекції нижче. Важливо: старі договори на ці комунальні послуги продовжують діяти до укладання нових. №3. Плата за абонентське обслуговування за комунальні послуги (опалення, водопостачання та водовідведення ). Це окремий платіж за адміністрування розрахунків зі споживачами. Він має бути виділений в окрему графу у платіжках за тепло та воду. Теоретично, “абонплату” мають відняти від тарифу, тобто це не має призвести до зростання загальної суми у платіжці, наприклад, за опалення. №4. Реформа системи електропостачання. Вона передбачає розділення звичних нам “монополістів” на операторів системи розподілу (займаються утримання електричних мереж) та постачальників електроенергії. Для побутових споживачів це означає наступні зміни: у квитанціях з’являться дві окремі графи ( сумарна вартість 1 кВт*год не зміниться); договорів на електропостачання має бути два: з оператором системи розподілу та постачальником електроенергії. Приєднання до цих договорів буде відбуватись автоматично (якщо продовжуєте платити за наданими реквізитами, то погоджуєтесь з умовами цих договорів – це якщо спрощено пояснювати). Однак процедура може відрізнятись у різних компаніях. Більш детальна інформація у відеоролику: № 5. Електроенергія на потреби будинку: освітлення під’їздів, робота ліфтів та іншого обладнання. А ось тут реформа ринку електроенергії може відобразитись на платі за утримання будинків. Це пов’язано з двома проблемами, які виникли напередодні нового року: НКРЕКП не вважає освітлення під’їздів та роботу ліфтів потребами населення. Відповідно і тариф на електроенергію для потреб будинку має бути вищим, ніж для власників квартир. Сьогодні це 1,68 гривень за кВт*год, після Нового року вийде 2,32 гривень за кВт*год або вище. Це визначено у їх свіжій постанові, яка станом на 24.12.2018 року ще не опублікована, тож в дію не вступила; передоплата за електроенергію, яка йде на потреби будинку. У зв’язку з введенням у дію закону “Про ринок електричної енергії”, юридичні особи повинні укласти договори на електропостачання на нових умовах. Це стосується, в тому числі ОСББ, ЖБК та Управляючими компаніями (ЖЕКами). Одна з умов цих договорів – обов’язкова передоплата. Фактично ці вимоги є катастрофою, як для ОСББ, ЖБК так і для Управляючих компаній (ЖЕКів) – їм доведеться вираховувати прогнозні обсяги споживання електроенергії на загальні потреби будинку, оплачувати їх наперед, при тому, що гроші від власників квартир надійдуть тільки у наступному місяці, ближче до 20 числа. Якщо обсяги споживання спрогнозовані неправильно – штраф. Першим з такою проблемою зіткнувся Київ. №6. Зміна Управляючої компанії (ЖЕКу) – це також одна з новацій закону “Про житлово-комунальні послуги”, підкріплена піднормативними актами: типовим договором та правилами утримання багатоквартирних будинків. Тепер співвласники кожного будинку мають право змінювати Управляючу компанію (ЖЕК) за визначеною процедурою. Головна особливість нових правил утримання будинків: кожен будинок повинен провести збори та вибрати Управителя. Альтернативний варіант – створення ОСББ; окремий кошторис та договір по кожному будинку. Тепер Управителі (ЖЕКи) не зможуть перекидати гроші з одного будинку на інший для виконання ремонтних та інших робіт. Важливо: старі договори між власниками квартир та Управляючими компаніями (ЖЕКами) продовжують діяти до моменту їх розірвання. А підставою для розірвання може бути перегляд тарифу на утримання будинку. Відповідно, якщо вартість електроенергії на загальні потреби будинків зросте, Управителі (ЖЕКи) будуть змушені піднімати тарифи, що стане підставою для розірвання діючих договорів та необхідності укладати нові договори за описаною вище процедурою. №7. Монетизація субсидій. Черговий етап у цьому процесі може розпочатись наступного року. На сайті Мінсоцполітики було опубліковано відповідний проект постанови. Одна з новацій – це відкриття свого роду “рахунків” на кожного отримувача субсидії в “Ощадбанку”. На ці рахунки буде нараховуватись субсидія, і з цих же рахунків будуть оплачувати житлово-комунальні послуги. Проект постанови викликав чимало критики щодо складності адміністрування та дискредитації ОСББ. Більш детальна інформація у статті, посилання на яку міститься в коментарях до цього поста. №8. Фонд енергоефективності. Його запуск запланований на наступний рік. Ця структура буде надавати фінансову підтримку ОСББ у впровадженні енергоефективних заходів (модернізація системи опалення, утеплення будинку і т.п.). Читайте: С 1 января киевляне будут платить “Киевтеплоэнерго” за тепло и горячую воду на 22% больше Володимир Гуцул, журналіст Источник публикации KиевVласть

Щоб дізнатися реальну ситуацію у районах столиці та з'ясувати, що зроблено за 2018 рік для підвищення комфорту мешканців, КиевVласть вирішила провести серію інтерв'ю з головами райдержадміністрацій Києва. Кожний очільник району читачам КиевVласть детально розкаже скільки коштів витрачається на розвиток району, що робиться для покращення умов життя, на що люди скаржаться частіше за все, які проблеми існують, скільки будується нових об'єктів, чи є проблеми із забудовниками, як вони вирішуються та які наявні плани щодо розвитку району. Друге інтерв'ю цієї серії з головою Подільської РДА Віктором Смирновим. Довідка KV: Подільський район Києва засновано у 1921 році. Сьогодні до його складу входять селище Шевченка, житлові масиви Вітряні гори, Виноградар, Мостицький, Куренівка, Біличе Поле, частина Нивок, Рибальський півострів і Поділ, який є центральною частиною району. Район межує на сході з Оболонським та Дніпровським районами, на заході – зі Святошинським та Шевченківським, на півночі – з Оболонським та на півдні – з Печерським. Простягається він вздовж правого берега Дніпра і Київської гавані, попід горами Старокиївською, Замковою, Щекавицею і Юрковицею між Пішохідним мостом через Дніпро і Заводською вулицею. Фінансування KV: Скільки коштів вкладено у розвиток району у 2018 році? Віктор Смирнов: На видатки розвитку Подільського району у 2018 році було передбачено 172 млн гривень у бюджеті Києва. За рахунок цих коштів проведено роботи з реконструкції шкільного стадіону на території середньої школи №243 на вул. Новомостицькій, 10. На нього всього спрямовано майже 29 млн гривень, зокрема у 2018 році - понад 9 млн гривень. Це найважливіша і наймаштабніша реконструкція. Тепер там сучасний стадіон, зроблений за всіма канонами - з сучасним штучним покриттям, таблом, трибунами, пандусом для людей з обмеженими можливостями. На стадіоні споруджено баскетбольні і волейбольні майданчики, новий тренажерний комплекс. Сьогодні роботи завершені на 100% та готуються документація для здачі об'єкта в експлуатацію. Завершено реконструкцію одного з корпусів 486 садочку на вул. Гречка, 20д. Недобудова стояла від початку Незалежності України. Ми зробили нову проектну документацію. Добудували корпус, облаштували групи, спортзал, медпункт. Це дозволило створити додаткові 3 групи на 45 місць. Діти зайшли туди у вересні 2018 року. Загальна реконструкція коштувала 10,841 млн гривень. Практично закінчені роботи з облаштування громадської вбиральні на Андріївському узвозі біля музею-майстерні Івана Кавалерідзе. На неї витрачено 4,729 млн гривень бюджетних коштів Києва. Ці кошти пішли на побудову самої вбиральні і благоустрій території. Вбиральня вмурована у землю і зверху над нею з'явиться сквер. Введення об'єкта в експлуатацію планується до кінця 2018 року.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Окрім цього майже 15 млн гривень в цьому році спрямовано на роботи з будівництва зовнішніх мереж водопроводу та каналізації у приватному секторі Виноградарю, Сирецького масиву та Замковецько-Білицького масиву. 106 млн гривень пішло на капітальний ремонт закладів соціально-культурної сфери та житлового господарства. Зокрема, капітально відремонтовано та переоснащено у сучасний інтелектуальний простір три бібліотеки. Біля 69,7 млн гривень направлено на ремонти житлово-комунального господарства. Це різні види робіт - ремонти вікон, фасадів, облаштування спортивних майданчиків, ліфтів, під`їздів, вхідних груп, сходових клітин тощо. Також, з цієї суми 22 млн гривень - найбільша сума у місті - була виділена на ремонт асфальтового покриття міжквартальних проїздів та дворів. Більше ніж 30 мільйонів вкладено в обладнання для шкіл, дитячих садків, інтернатів Подільського району столиці. KV: Скільки коштів надано з державного бюджету? В.С.: Ми отримали субвенцію з державного бюджету по галузі освіти у розмірі 800 тис. гривень на нову українську школу. На ці кошти придбано комп'ютерне обладнання, дидактичний матеріал, меблі для початкових класів. KV: З народних депутатів Подільському району хтось допомагав? В.С.: З народним депутатом, якого обрано по нашому району (округ №220 - Вячеслав Костантіновський - KV), в нас налагоджена співпраця. Однак цього року масштабних спільних проектів у нас не було. У нас 8 депутатів Київради від Подільського району (Людмила Березницька, Юрій Дідовець, Антон Дрепін, Юрій Крикунов, Наталія Маслова, Валентин Мондриївський, Олексій Окопний, Вадим Сторожук). З ними працюємо майже щодня. Є порозуміння. Вони нам надають інформацію від мешканців про їхні проблемні питання, актуальні потреби. Дякуючи депутатам, маємо додатковий дієвий зворотній зв'язок з подолянами. KV: Скільки громадських проектів у районі було реалізовано у 2018 році? В.С.: 12 проектів на сумму 15 млн гривень. З них 9 громадських проектів повністю реалізовано, 3 проекти – на завершальній стадії. Жоден проект не реалізувався без тісної співпраці з авторами. З деяким були невеличкі затримки, але вони були пов'язані з проведенням процедури закупівлі. Більшість проектів стосувалися сфери освіти. Наприклад, у гімназії № 107 “Введенська” створено мережу хабів - сучасний освітній простір гімназії. У гімназії №34 “Либідь”, що на вулиці Межовій, зробили за рахунок громадського проекту вхідну групу: повністю поміняли фасад, вікна, кахель. Також у межах коштів громадського бюджету оновили 2 дитячих клуби за місцем проживання та створено функціональний простір для активного розвитку дітей на основі інноваційних методик освіти. На наступний рік планується реалізація біля 30 громадських проектів, серед яких також дуже велика кількість освітянських проектів. Дорожньо-транспортна інфраструктура KV: На Подолі є знакові об'єкти, навколо яких не один рік точаться суперечки. Наприклад, Гостинний двір або археологічні знахідки на Поштовій площі. Чи робить щось адміністрація району для збереження цих об'єктів? В.С.: Доля Гостинного двору вирішується на державному рівні. Питання музею на Поштовій площі вирішується на міському рівні. Доля цих двох об’єктів знаходиться на особистому контролі міського голови Віталія Кличка. Також опікується ними і його заступник, куратор Подільського району Валентин Мондриївський. Маємо амбітні плани на 2019 рік, серед пріоритетів – реконструкція Контрактової площі та вулиці Сагайдачного. Відповідні проекти зараз проходять експертизу, після якої буде відома остаточна вартість робіт. Реконструкція Контрактової площі На вулиці Сагайдачного у 2018 році були великі пориви по лінії “Київводоканалу”. Тому в першу чергу в рамках реконструкції буде проводитися перекладання всіх мереж. Роботи плануємо завершити до 2020 року. KV: Великі автобуси для проїзду по вузьким вулицям Подолу не дуже зручні. Як це питання збираються вирішити? В.С.: Це є в майбутніх планах, але не на 2019 рік. З цього питання ми працюємо з КП “Київпастранс” і КП “Центр організації дорожнього руху”. Проектанти реконструкції також враховували це. Більш того, це питання вивчалося, коли частину Контрактової площі та вулиці Сагайдачного зробили пішохідними. І поки я жодного разу не бачив, щоб автобуси десь застрягли. KV: Що ще планується зробити на Подолі? В.С.: Очікується велика робота при будівництві Подільсько-Воскресенського мостового переходу. Він буде виходити якраз на вулицях Верхній та Нижній Вал. Проект реконструкції цих вулиць існує вже давно. Але так як він зав'язаний на цей мостовий перехід, роботи не розпочаті. Коли буде добудовуватися цей міст, будемо розпочинати реконструкцію Верхнього і Нижнього Валів до Глибочицької. Їх треба давно реконструювати у комплексі, але обов’язково з інженерними мережами, в т.ч. і колектор р. Глибочиця. Читайте: В КГГА отчитались о ходе строительства Подольского моста (видео) KV: Одним з актуальних питань для Подільського району є організація гарного транспортного сполучення з Виноградарем. Які плани щодо цього? В.С.: Всі чекають метро на Виноградар. І це вже недалека перспектива. Думаю, будівництво буде активно вестися вже у 2019 році. І протягом 5 років метро на Виноградар буде. Читайте: Строительство метро на Виноградарь доверили российскому бизнесмену Для поліпшення транспортного сполучення, у тому числі з Виноградарем, у планах реконструкція вулиці Кирилівської (раніше вул. Фрунзе - KV). Замовником цієї роботи є місто, а не район. Думаю, вже у 2019-му Кирилівська буде розширена. На самому Виноградарі є плани реконструкції проспекту Свободи і Правди до вулиці Гонгадзе відповідно до якого кіоски понад дорогою планується прибирати. На їхньому місці буде сквер, повноцінні тротуари та велодоріжки. У планах також ремонт вулиці Світлицького в сторону “пожежної дороги” з заміною покриття та тротуарів. Також хочемо там ліквідувати стихійну торгівлю. KV: Чи будуть нові маршрути громадського транспорту на Виноградар? В.С.: Маршрутами громадського транспорту ми не займаємося. Є “Київпастранс” та Департамент транспортної інфраструктури Київської міськдержадміністрації (КМДА). Це їх компетенція. У нас є пропозиції від мешканців щодо цього питання, які ми передаємо Департаменту. Ми тісно співпрацюємо щодо будь-яких питань, які стосуються покращення інфраструктури району та зручності подолян. KV: Які дороги було відремонтовано у 2018 році? В.С.: Зробили ремонт вулиці Мостицької та Гречка. На завершальній стадії ремонт частини проспекту Правди. KV: Ви згадували, що на міжквартальні проїзди у 2018 році пішло 22 млн гривень. Скільки міжквартальних проїздів вдалося відремонтувати за ці кошти? В.С.: 76 об'єктів. Роботи з капітального ремонту асфальтового покриття міжквартальних проїздів та прибудинкових територій проведено на 67 об’єктах житлової забудови. КП “Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Подільського району Києва” виконано  поточний ремонт асфальтового покриття та ремонт зовнішніх сходів на прибудинкових територіях 9 будинків. У нас є чітке розуміння, в яких місцях найгірший стан міжквартальних проїздів. Але ремонт проводили виключно там, де інженерні мережі знаходяться в задовільному стані. Наприклад, на проспекті Свободи, 1, 3 і 5 було заплановано проведення ремонту міжквартального проїзду. Однак, так як в будинках за цими адресами, є проблемні питання щодо стану тепломереж, ми вирішили його перенесли. Спочатку будемо ремонтувати тепломережу. Так само буде і на наступний рік. Сподіваюся, буде можливість у найпроблемніших місцях перекласти мережі, а потім вже провести асфальтування. Житлово-комунальне господарство KV: У поточному опалювальному сезоні у Подільському районі постійні аварії. Через відсутність тепла мешканці навіть виходили на протести. Ці проблеми виникли через те, що не встигли підготувати мережі до зимового сезону? В.С.: Дійсно зараз основний обсяг скарг - тепло і гаряча вода. Всім відомо, що у 2018 році було змінено постачальника цієї послуги. Все літо йшов дуже складний процес. Протягом цього часу дві системи - гаряче водопостачання і опалення - стояли без носія. Хоча вони мають бути заповнені, щоб не було корозії. Вони простояли сухими. А коли почалася подача теплоносія, з'явилися кущові пориви. Поривів було багато - до 40 одночасно. Найбільш складна ситуація була на Виноградарі. У цьому відношенні у районі було одне з найгірших становищ. У “Київтеплоенерго” про цю проблему знають. Цим питанням опікується і профільний заступник голови КМДА Петро Пантелєєв. Всі сили були кинуті на усунення проблеми. Наразі без тепла майже немає будинків. Читайте: Жители Куреневки в Киеве перекрывали дорогу из-за отсутствия отопления (фото) KV: Що ще не задовольняє мешканців Подільського району? В.С.: Завжди є скарги на ліфтове господарство. Хоча за останні декілька місяців ліфтове господарство нашого району має найменшу кількість зупинок. Намагаємося усувати проблему протягом декількох годин. Є питання аварійних розриттів. Три роки тому, коли було 40 розриттів - це була катастрофа. Ми виходили на не більше 3-4 розриттів на території району. Зараз у нас більше 300 розриттів після аварійних робіт, які нам у спадок лишило “Київенерго”. “Київводоканал” закриває ці питання вчасно. KV: У 2018 році змінився підрядник з вивозу побутових відходів. Є скарги на нього? В.С.: Є, у жовтні була дуже напружена ситуація. Зараз стан покращився. Але є проблеми з вивозом великогабаритного сміття. Не дуже хочу аналізувати цю ситуацію, але на мій погляд, коли прибирання сміття було у тарифі Керуючої компанії, було краще. KV: Скаржаться мешканці району на щурів? В.С.: Щурі є у кожному районі. Нещодавно це питання піднімалося на рівні міста. Але сказати, що скарг дуже велика кількість, не можу. В нас постійно проводиться дератизація - мінімум два рази на рік. А якщо є скарги, то робимо повторно. Керуюча компанія з цим справляється. KV: Мешканці району віддають перевагу Керуючій компанії від міста чи активно створюють ОСББ? В.С.: Зараз у Подільському районі 747 будинків комунальної власності. Є будинки інвестиційні, ЖБК, ОСББ, будинки відомчі. Загалом 1 027 будинків. ОСББ створюються, можливо, не так швидко, як хотілось би. В рейтингу по створенню ОСББ Подільський район не на останньому місці. Проте активність велика не спостерігається через сприйняття цього процесу людьми не тільки на Подолі чи у Києві, а й взагалі в Україні. Мало хто хоче брати відповідальність на себе. KV: Багато у районі аварійних будинків? В.С.: Старого фонду багато. Деякі будинки обстежувалися і визнані складними. Але відселення у 2018 році не було і у 2019 році не планується. KV: Які ремонти було проведено у будинках району за кошти міського бюджету? В.С.: Виконано заміну вікон на сходових клітинах (39 будинків), утеплено фасади (43 об’єкта); проведено капітальний ремонт покрівель (15 будинків) та ремонт сходових клітин (1 об’єкт). Також за кошти міського бюджету виконано ремонт електричних мереж/електрощитових у 12 будинках та капітальний ремонт ліфтового обладнання пасажирських та вантажопасажирських ліфтів у  36 будинках. KV: Чи є борги за комунальні послуги? Можуть через них припиняти обслуговувати будинки? В.С.: Є відсоток несплати. Аде немає будинків, де всі винні за послуги. Що стосується окремих боржників, то рішення щодо їх відключення буде прийматися підприємствами, які надають послуги. Наша проблема прибудинкові та внутрішньобудинкові території. Є тариф, по якому сплачують мешканці. Наскільки вони сплатили, на стільки і отримали послуг. І в цьому проблема Подолу, бо тут багато маленьких будинків з невеликою кількістю квартир. Якщо навіть всі квартири сумлінно платять, то коштів недостатньо для проведення поточних ремонтів. Цю проблему складно вирішити. Проте у місті нас чують і допомагають вирішувати ці питання. Нове будівництво та конфлікти з забудовниками KV: Скільки зараз в Подільському районі будується нових об'єктів? В.С.: У нас 9 будівельних майданчиків, де будуються нові будинки. № Об`єкт Забудовник (генпідрядник) Замовник 1 “Житлове будівництво між вул. Новомостицькою та вул. Замковецькою у Подільському районі Києва” ТОВ “МОНОЛІТ БУДСЕРВІС” Обслуговуючий кооператив “Індивідуальних забудовників “НОВОСЕЛ” 2 “Будівництво житлового комплексу з об’єктами соціально-громадського призначення, паркінгами та благоустроєм пам’ятки природи “Крістерова гірка””, вул. Вишгородська, 45 ТОВ “К. А. Н.  СТРОЙ” ВАТ “Агрофірма “Троянда” 3  “Будівництво мікрорайонів I, II, Iп.к, III, Iп.к., IV у багатофункціональному житловому районі (ЖК “Варшавський мікрорайон”) на вул. Маршала Гречка та просп. Правди” ТОВ “Моноліт будсервіс” ДП “Науково-дослідний, виробничий агрокомбінат “Пуща-Водиця” 4 “Будівництва житлового будинку з вбудовано-прибудованими нежитловими приміщеннями та підземним паркінгом”, вул. Новомостицька, 15 ТОВ “СПЕЦБУД-ПЛЮС” ТОВ “Будівельна компанія “КИЙ” 5 “Молодіжний житловий комплекс по вул. Тираспольська, 43 у Подільському районі Києва”, вул. Тираспольська, 43 ТОВ “ГАРАНТБУДІНВЕСТ” ДП “ПОРТАЛ” ТОВ “БК “ЗЗБК №1” ТОВ “Молодіжний житловий комплекс “Оболонь” ТОВ “ІБК ОБРІЙ” 6 “Комплексна забудова території (житлова та громадська, ІІ черга будівництва)” (4-й пусковий комплекс – житловий будинок з центром розвитку дитини) на вул. Електриків, 21-23, 23-Б у Подільському районі  Києва” - Житловий район “Рибальський” ТОВ “КДД Інжиніринг” ТОВ “Рибальський острів” 7 “Реконструкція майнового комплексу під багатоквартирну забудову з вбудованими приміщеннями громадського призначення на вул. Електриків, 23-Б у Подільському районі Києва” ІІ черга будівництва ТОВ “КДД Інжиніринг” Публічне акціонерне товариство “Київський річковий порт” 8 “Будівництво громадсько-житлового комплексу на вул. Фрунзе, 37, 37 (літера "А") у Подільському районі Києва”, вул. Фрунзе (літера "А"), 37, 37” ТОВ “Фірма Швидко” ТОВ “Нові зодчі” 9 “Будівництво житлового комплексу з об’єктами соціального призначення на вул. Маршала Гречка,10-Б у Подільському районі Києва”, вул. Маршала Гречка,10-Б ТОВ “Будівельна компанія “Інтеграл-Буд” ТОВ “ВК-Інвестбуд” Крім цього ведеться робота над таким важливим об'єктом як реконструкція з добудовою двох поверхів нежитлової будівлі на вул. Мостицькій, 20. За цією адресою планується розмістити центр надання соціальних послуг, де будуть розміщуватися всі соціальні служби району. У Києві поки існує тільки один такий центр у Святошинському районі. У 2018 році для реконструкції цього об'єкта було проведено проектування та експертизу, також почалися будівельні роботи. На це було виділено 2,7 млн гривень. Загальна сума проекту 96 млн гривень, з них 43% на обладнання, інше на будівництво. На 2019 рік бюджетний запит становить 48 млн гривень. Якщо воно буде з міського бюджету, то є великі шанси отримати ще субвенцію від Мінсоцрозвитку на цей об'єкт. У такому разі завершити роботи можна у 2020 році. KV: Чи є на території Подільського району проблемні забудови або спірні ділянки? В.С.: Так, нещодавно всі були свідками протистоянь на Андріївському узвозі. Забудовник мав протягом місяця обмежити висотні параметри готелю. Але не зробив цього. Дякуючи чіткій позиції міського голови Віталія Кличка, депутатського корпусу та активній громадськості, Київрада розірвала договір оренди зі скандальним забудовником на Андріївському узвозі, 14-16. Читайте: Киевсовет обязал ЧП “Маркон” убраться с Андреевского спуска за 30 дней KV: Забудовники допомагають району у побудові інфраструктури? В.С.: Забудовники платять до міського бюджету пайову участь. Вирішення питань щодо пайової участі та розрахунки розмірів пайового внеску здійснюються  міськими департаментами. Ми (район) практично впливу на це не маємо. До нас ці кошти повертаються з бюджету міста. Школи, садочки та спортивна інфраструктура Подільського району KV: Скільки у районі працює шкіл та садочків? Їх вистачає? В.С.: Працюють 80 закладів освіти. Черги в садочки є, але зменшилися в порівнянні з минулими роками. Також є садочки, наприклад, на вул. Гречка, де є навіть вільні місця. Школи всі працюють. Є перевантажені, є завантажені на 100%, є декілька шкіл, які недозавантажені. Це залежить від місця розташування і відношення людей, які живуть у мікрорайоні. Наприклад, на вул. Маршала Гречка є школа 63, яка заповнена на 100%, і школа 45, яка заповнена на 70%, а раніше була заповнена тільки на 30%. У мешканців цього мікрорайону були зауваження до роботи цієї школи. Пізніше, коли змінили директора, у 45 школу пішли діти. У цьому році набрали два повних перших класи. Батьки бачать зміни, новий директор навів лад з педколективом, господарством, проводить ремонтні роботи. На мою думку, більшість позитивних змін у школі залежить від директора, який визначає пріоритети розвитку закладу, і, якщо вони співпадають з баченнями педагогічного та батьківського колективів, імпонують учням, то проблем в такому закладі немає. Якщо брати загальну завантаженість шкіл, то у цьому навчальному році вперше стояло питання про відкриття другої зміни. Але поки що це питання вирішено. KV: Чи робляться ремонти чи реконструкції закладів шкільної та дошкільної освіти району? В.С.: Ремонтів зроблено багато. На 2019 рік запланована реконструкція з добудовою дитячого садочка № 151. Планується реконструкція наявних поверхів та добудова третього поверху. На це виділено 26,5 млн гривень, тому всі роботи плануємо встигнути зробити протягом 2019 року. У районі є одна проблемна школа № 114. Вона відселена вже більше 10 років, але як одиниця існує. Її учні зараз навчаються у трьох інших школах. Будівля в аварійному стані. Цей об’єкт передано на реалізацію до міста. У садочку № 777 в одній з груп на підставі договору оренди розміщено реабілітаційний центр. Там займаються 8 діток з ДЦП. Якщо нам вдастся побудувати реабілітаційний центр для дітей і молоді на проспекті Правди, 4, то цю групу переведемо туди. KV: Крім великого проекту щодо реконструкції стадіону на Новомостицькій, що в районі зроблено для розвитку спортивної інфраструктури? В.С.: За 2018 рік побудовано за міською програмою 6 мініфутбольних полів на територіях шкіл. Діє одна спортивна школа № 4. Вона базується у школі № 242 на проспекті Правди. Проте заняття проводяться у різних місцях. Зараз готовий проект добудови до школи № 242 спортивного залу, який буде розраховано як для проведення уроків фізкультури, так і для потреб спортивної школи. Питання в отриманні містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки для опрацювання проектної документації в повному обсягу. Плануємо, що у наступному році ми вирішимо це питання. У 2019 році має бути виділено 1 млн гривень. Зелені зони та безпека мешканців Подільського району KV: Багато уваги приділяється у районі збереженню та відновленню зелених зон? В.С.: На поточний благоустрій Подільського району за січень-листопад 2018 року використано 32,4 млн гривень, із них 29,93 млн гривень бюджетних коштів. У нас розміщено 10 парків, 31 сквер, 1 бульвар, 3 проспекти. Висаджені зелені насадження вздовж 75 вулиць, на схилах гір та у зонах відпочинку на масиві “Виноградар”. У 2018 році облаштовано 3 сквери - біля кінотеатру Жовтень (неподалік площі Щекавицька (раніше – Червона Пресня), біля станції метро “Тараса Шевченка” та сквер Старокиївська гора (Пейзажна алея). На даний час ведуться роботи з облаштування парку Куренівський та скверу на вул. Світлицького (перетин з проспектом Свободи). Проводяться роботи з лікування пам’яток природи місцевого значення “Вікові дуби” (22 вікові дерева на вул. Вишгородській, 51), “Дуб Гуналі” на перетині вул. Бестужева та пров. Бестужева та “Дуби та липи 6-го листопада” по вул. Кобзарській, 25 на загальну суму 440,80 тис. гривень. KV: Але сади на Виноградарі, де планують будувати метро, вирубили... В.С.: Я не вважаю, що ті сади треба відносити до зелених насаджень, як таких. Всі фруктові дерева мають досить короткий вік. Там виділялася земля під будівництво. KV: Що сталося з підприємцями, які працювали біля метро “Тараса Шевченка”? В.С.: Якщо пам'ятаєте там був такий собі “шанхай” - багато різноманітних кіосків. Всі ці кіоски були демонтовані повністю, але з підприємцями досягнуто домовленості про перенесення цих кіосків. Їм створено робочі місця поруч. З 25 підприємців 18 виявили бажання залишитися. Зараз там сучасне торговельне обладнання в одному стилі. Читайте: Возле метро “Тараса Шевченко” в Киеве снесли МАФы Сквер, що біля кінотеатру “Жовтень” також створено на ділянці, яка раніше була спірною. Років 15 тому там хотіли звести інший об’єкт. Мешканці Подолу втрутилися в це питання. І тепер там облаштували сквер з фонтаном, сучасною системою поливу, висаджено багато нових дерев, газон, сучасне освітлення. KV: Чи є місця у районі, де можна зробити сквер, але вони зараз захаращені? В.С.: Не можу сказати, що захаращені, але є такі, що пустують. Наприклад, у центрі Подолу, на перетині вулиць Спаської та Волоської, кияни власними силами замість пустиря облаштували парк, який називається “Самосад”. Зважаючи, що ця ділянка знаходиться в оренді, але ніяких робіт нам не проводилося, активна громада вирішила облаштувати там громадський простір. KV: Наскільки забезпечена безпека мешканців району? В.С.: Криміногенна ситуація фактично однакова по всьому місту. У нас налагоджений контакт з усіма службами оперативного реагування, зокрема з райуправлінням поліції та ДСНС. Фото: KV Фото галереї: надано Подільською РДАKиевVласть

За державною статистикою у Києві понад 95 тисяч безробітних. Деякі з них свідомо відмовляються від допомоги держави у пошуку роботи. Люди розраховують на власні сили, зв'язки, розкручені сайти з пошуку роботи. Чи варто це робити, чим реально можуть допомогти у центрі зайнятості, які розміри виплат по безробіттю, чи є реальні можливості навчання та працевлаштування докладно в інтерв’ю КиевVласть розповів директор Київського міського центру зайнятості Віктор Білич. KV: З 26 листопада у десяти областях України введено воєнний стан. Чи був інструктаж щодо роботи Київського міського центру зайнятості у разі оголошення  воєнного стану по всій території України? Віктор Білич: Інструктажу не було. Міністр соціальної політики Андрій Рева публічно заявив, що жодних соціальних виплат держава не затримає. Для безробітних сьогодні виплати здійснюються тричі на місяць. І затримок, на моїй пам'яті, не було. Крім того, безробітні, за їх бажанням, можуть отримати додаткову матеріальну підтримку від участі у громадських роботах. Громадські роботи виконуються в інтересах громади Києва та організовуються для додаткового стимулювання мотивації до праці та матеріальної підтримки безробітних.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Ми щорічно залучаємо до громадських робіт безробітних, за свою роботу вони отримують відповідно платню. Так, платня невелика, але вона є додатковим джерелом доходу  для безробітних громадян. KV: Багато людей зараз погоджуються на такі громадські роботи? В.Б.: У цьому році майже 2,5 тисяч безробітних прийняли участь у громадських роботах. Фінансування громадських робіт здійснюється за рахунок коштів місцевого бюджету та коштів Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття. З початку року на оплату цих робіт витрачено майже 600 тис. гривень, із яких кошти Фонду близько 300 тис. гривень і стільки ж коштів надано з бюджету столиці. Громадські роботи в основному виконувалися за такими суспільно-корисними видами робіт: прибирання скверів, парків, прилеглих до пам'ятників культури і архітектури територій; благоустрій, озеленення та поліпшення санітарного стану територій міста; супровід інвалідів по зору; упорядження меморіалів, пам'ятників, братських могил та інших місць поховання загиблих захисників Вітчизни. KV: Скільки сьогодні у Києві офіційно зареєстровано безробітних? В.Б.: На початок грудня поточного року  перебувало на обліку в районних філіях міської служби зайнятості 8,7 тис. безробітних, з яких 291 учасник АТО. Взагалі, упродовж січня-листопада 2018 року мали статус безробітного понад  27 тис. громадян. За останні три роки кількість офіційно зареєстрованих безробітних зменшується. Так, протягом одинадцяти місяців поточного року, у порівнянні з відповідним періодом минулого року, чисельність безробітних зменшилась на 9%. А якщо порівнювати з даними за одинадцять місяців 2016 року, то взагалі на 40%. На мій погляд, таке зменшення пов'язано, насамперед, з тим, що значна частина наших співвітчизників їдуть на заробітки за кордон. Адже в Україні людина і її праця недооцінені. Середній рівень заробітної плати, яка пропонується роботодавцями шукачам роботи в столичній службі зайнятості, становить близько 6,3 тис. гривень. Що в 2 рази менше, ніж середня заробітна плата у Києві. За офіційними даними у жовтні  поточного року у столиці середня заробітна плата становила 13 850 гривень. KV: В які роки у Києві були спалахи безробіття? В.Б.: За останніми даними органів державної служби статистики, в столиці понад 95 тис. безробітних у віці від 15 до 70 років розрахованих за методологією Міжнародної організації праці (МОП). За останні 15 років по Києву найбільша чисельність безробітних, за методологією МОП, спостерігалась у 2000 році - 115 тис. осіб,  у наступні роки відбулось зменшення до 45 тис. безробітних у 2007 році. У 2008-2009 роках Україна відчувала негативні наслідки світової фінансової кризи, що призвело до збільшення чисельності безробітних у місті до 96,5 тис. осіб. Починаючи з 2014 року складна політична та економічна ситуація в країні загострила негативні процеси на ринку праці, і в 2015 році в столиці вже нараховувалось 102,6 тис. безробітних за методологією МОП. KV: Багато людей відмічають, що досить складно отримати статус безробітного. Це правда? В.Б.: Статус безробітного надається відповідно до закону “Про зайнятість населення” особам працездатного віку до призначення пенсії (зокрема на пільгових умовах або за вислугу років), які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів, готові та здатні приступити до роботи. Хочу підкреслити, готові приступити до роботи. Статус безробітного надається з дня подачі заяви у разі відсутності підходящої роботи. Рішення про надання статусу безробітного приймається центрами зайнятості протягом 7 днів. І маю зазначити, що значна кількість із працевлаштованих за сприяння служби зайнятості, а саме майже 35%, - це  люди, які працевлаштовані протягом цих 7 днів, тобто до набуття статусу безробітного. Це люди, які реально шукали роботу, а не розраховували на отримання соціальної допомоги. Читайте: Более 11 тысяч выпускников вузов в Киеве в этом году не смогли найти работу Упродовж 11 місяців поточного року у нас налічувалося майже 66 тисяч вакансій. На сьогодні у загальноміській базі даних наявно близько 12 тис. вакансій. Серед них – понад 60% для робітників та представників найпростіших професій, але ті, хто хоче працювати, можуть для себе знайти роботу. KV: Яких робітників сьогодні шукають роботодавці? В.Б.: Найбільший попит роботодавців спостерігається на представників найпростіших професій (прибиральники, двірники, вантажники, підсобні робітники), фахівців (бухгалтерів,  лікарів, сестер медичних, вихователів). Серед кваліфікованих робітників з інструментом затребувані слюсарі-сантехніки, слюсарі-ремонтники, електрогазозварники, малярі, швачки. Високий попит на працівників сфери торгівлі та послуг (охоронники, продавці, кухарі, помічники вихователя). У поточному році до нас звернулися понад 38 тис. громадян. Майже 30% з них - ті, які приходили отримати консультацію, наприклад, щодо складання резюме, профтестування або ознайомитися з наявними вакансіями, подивитися, яку заробітну плату пропонують. Реєстрація та облік громадян державною службою зайнятості здійснюється незалежно від реєстрації місця проживання чи перебування. Ми нікому не відмовляємо, в столичній службі зайнятості реєструються громадяни не за місцем проживання, в тому числі мешканці інших регіонів. Читайте: За два года Киевский центр занятости помог создать безработным около 600 видеорезюме Крім того, що ми допомагаємо знайти роботу, ми намагаємося допомогти роботодавцям із укомплектуванням наявних вакансій. Здавалося б, що проблеми не існує, адже ми маємо на обліку достатню кількість безробітних. Проте існує величезний дисбаланс між професійно-кваліфікаційним складом безробітних, та поданими вакансіями. І далеко не всі вакансії можна укомплектувати за рахунок наявних безробітних. Тому більше року ми працюємо і на засадах рекрутингу. В кожній районній філії працюють фахівці з рекрутингу. Завдяки їх роботі укомплектовані понад 1,2 тис. вакансій. Частина з них - безробітними, які перебували на обліку в міській службі зайнятості. Але майже половина - тими, яких ми знайшли своїми силами на вільному ринку праці, у тому числі через резюме на сайтах з пошуку роботи. Дуже велику увагу ми приділяємо профорієнтаційній роботі. І не лише з безробітними, а й зі шкільною молоддю. Майже 46% профорієнтаційних послуг надано саме школярам. Адже правильний вибір професії забезпечить у майбутньому і гідну заробітну плату, і можливість самореалізації. У цьому році ми провели велику професіографічну екскурсію для учнів на Київський бронетанковий завод, де їх детально ознайомили з процесом виробництва. KV: Скільки коштів отримується Київським міським центром зайнятості на виплати по безробіттю і скільки сплачено допомоги безробітним? В.Б.: Відрахування до Фонду соціального страхування на випадок безробіття здійснюється в межах єдиного соціального внеску, який повністю адмініструє Державна фіскальна служба та Пенсійний фонд. Розмір відсотків відрахувань до Фонду встановлює Уряд  і його розмір кожного року зменшується. За 11 місяців поточного року по Києву зібрано близько 32 млрд гривень єдиного соціального внеску. З них 1,6 млрд гривень направлено у Фонд соціального страхування на випадок безробіття. На виплату допомоги по безробіттю у Києві використано за одинадцять місяців поточного року майже 425 млн гривень, у 2017 році - 464 млн, у 2016 році - 502 млн гривень. KV: Який зараз середній розмір допомоги по безробіттю у Києві? В.Б.: Майже вдвічі більше ніж по Україні. Середній розмір допомоги по безробіттю у Києві -  5354 гривні, а по Україні - 2670 гривень. Це обумовлено тим, що на обліку в столичній службі перебуває майже 40% безробітних, які отримують допомогу по безробіттю в максимальному розмірі - 7 684 гривні або чотири прожиткових мінімуми для працездатних осіб (з 1 грудня 2018 року прожитковий мінімум становить  1921 гривню - KV). KV: Скільки киян працевлаштовані за допомогою столичного центру зайнятості, а скільки просто зняті з обліку? В.Б.: З початку року за сприяння столичної служби зайнятості забезпечено роботою 17 543 особи, що на понад 300 осіб більше, ніж за відповідний період минулого року. Серед працевлаштованих у 2018 році 210 учасників АТО. Найпоширенішими причинами зняття з обліку безробітних, крім працевлаштування, є  подання письмової заяви про відмову від послуг державної служби зайнятості та невідвідування центру зайнятості без поважних причин більше 30 календарних днів. Тобто, безробітний може працевлаштуватись або покинути місце проживання, але не вважає за потрібне повідомити про це службу зайнятості, тому через 30 днів, відповідно до діючого законодавства, його знімають з обліку. Взагалі частка знятих з обліку без працевлаштування зменшується. Так, наприклад, протягом 2016 року вона склала 31% (12 175 осіб), у 2017 році - 27%  (8 278 осіб), а у січні-листопаді 2018 року зменшилась до 25% (6 716 осіб). Читайте: Столичные власти планируют трудоустраивать более 10 тысяч безработных ежегодно KV: За якими спеціальностями частіш за все працевлаштовуються за допомогою столичного центру зайнятості? В.Б.: Серед безробітних, які перебувають на обліку, 88% осіб з вищою освітою. За професійними групами, переважають законодавці, державні службовці, керівники (44%), професіонали (22%) та фахівці (18%). Тому найчастіше безробітні працевлаштовуються за такими професіями та спеціальностям як: фахівець, бухгалтер, економіст, директор, менеджер, продавець-консультант, інженер тощо. KV: У Центрі зайнятості зазвичай наявні пропозиції щодо контрактної служби у лавах збройних сил. Багато людей відгукуються на ці пропозиції? В.Б.: Ми тісно співпрацюємо з військовими комісаріатами та військовими підрозділами з метою залучення громадян до військової служби за контрактом. Їх представники беруть участь у семінарах, де інформують громадян, які шукають роботу, про умови проходження військової служби за контрактом, наявні у них вакансії. Крім того, неодноразово до нас зверталися за допомогою в підборі кадрів і з Нацгвардії та Нацполіції. Звичайно, що для них найбажаніші кандидати - учасники АТО, колишні військовослужбовці,  тобто люди, які мають відповідний досвід. Проте, ажіотажу такі пропозиції не викликають. З початку року тільки 19 учасників АТО підписали контракт на проходження служби у Збройних силах України. KV: Скільки учасників АТО загалом було зареєстровано в службі зайнятості та скільки з них працевлаштовано? В.Б.: З початку Антитерористичної операції до Київського міського центру зайнятості звернулось 3 409 учасників АТО, з них мали статус безробітного 3 130 осіб. Забезпечено роботою 1 179 осіб (у 2015 році – 55, 2016 році - 412, 2017 році - 502 учасника АТО). Упродовж січня-листопада поточного року нашими послугами скористалися 929  військовослужбовців із зони АТО. Забезпечені роботою 210 осіб, з яких 35 відкрили власну справу. Також учасники АТО мали можливість пройти професійне навчання. Загалом таких осіб було 367, з них у поточному році 54 особи. На сьогодні продовжується пошук роботи для 291 безробітного учасника  АТО. KV: Всі учасники АТО, які зараз знаходяться на обліку в столичному центрі зайнятості отримують допомогу по безробіттю? Який її середній розмір? В.Б.: Станом на початок грудня допомогу по безробіттю отримали 268 колишніх бійців АТО. Її середній розмір становив 5 597 гривень. KV: Чи користуються попитом пропозиції щодо проходження навчання за допомогою Київського центру зайнятості? В.Б.: Можливість отримати нову професію або підвищити свою кваліфікацію відповідно до сучасних вимог ринку праці - це чи не найважливіший шанс вирішення проблеми працевлаштування для багатьох людей. У поточному році підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації за направленням Київського міського центру зайнятості безробітні могли пройти за 84 напрямками у 12 навчальних закладах. Цією можливістю скористалися 1 299 осіб. Найбільшим попитом користувалися ІТ-сфера та бухгалтерські напрями, основи підприємницької діяльності та складання бізнес-плану, а серед робітничих спеціальностей - кравець, кухар, водій трамваю або тролейбусу. Майже 80% осіб після проходження навчання працевлаштовуються. Читайте: Почти 88 тысяч киевлян прошли профориентацию с начала года На навчання безробітних використано з коштів Фонду соціального страхування на випадок безробіття майже 5 млн гривень. Проблемою щодо залучення безробітних до професійного навчання стало суттєве подорожчання в Києві проїзду у громадському транспорті, адже зараз проїзд для безробітних, які проходять професійне навчання, не відшкодовується. KV: Ви зазначили, що 35 учасників  АТО, які обліковувалися в Київському міському  центрі зайнятості, відкрили свій бізнес. Чи багато безробітних загалом відважуються на відкриття своєї справи? В.Б.:  Служба зайнятості сприяє залученню безробітних до підприємницької діяльності. У 2016 році скористалися своїм правом та отримали одноразову виплату допомоги по безробіттю для відкриття власної справи 284 особи, у 2017 році - 136 осіб.  Протягом січня-листопада поточного року 113 безробітних отримали від служби зайнятості фінансову допомогу для започаткування власної справи в сумі майже 4,4 млн гривень. В середньому розмір одноразової виплати допомоги по безробіттю склав 39 тис. гривень (від 13 тис. до 76 тис. гривень). Нагадаю, що законодавством про зайнятість визначено, що безробітним, які зареєстровані у службі зайнятості, призначена допомога по безробіттю може виплачуватися одноразово для організації підприємницької діяльності. Таку виплату можуть отримати безробітні, якщо вони не можуть бути працевлаштовані за сприяння служби зайнятості протягом одного місяця у зв'язку з відсутністю для них на ринку праці підходящої роботи. Розмір одноразової виплати допомоги по безробіттю залежить від страхового стажу, підстави припинення трудових відносин та розміру заробітної плати, яку громадянин отримував перед звільненням. KV: Чи багатьом внутрішньо переміщеним особам допоміг Київський міський центр зайнятості? В.Б.: З початку березня 2014 року по теперішній час отримали послуги служби зайнятості міста Києва 8,5 тис. внутрішньо переміщених осіб. Столична служба зайнятості сприяла працевлаштуванню 2 690 таких громадян, 140 осіб отримали одноразову виплату допомоги по безробіттю на відкриття власної справи. За направленням служби зайнятості професійне навчання проходив 821 безробітний з числа ВПО, у громадських та інших роботах тимчасового характеру взяли участь 214 переселенців. Можу сказати більше, зараз роботодавці зацікавлені приймати на роботу саме цю категорію громадян. З вересня 2015 року діє постанова Кабінету Міністрів № 696, яка затвердила порядок здійснення заходів сприяння зайнятості для внутрішньо переміщених осіб. З цього часу у разі працевлаштування таких осіб за направленням служби зайнятості, на умовах строкових трудових договорів, роботодавець отримує протягом одного року за кожен непарний місяць компенсацію у розмірі суми заробітної плати внутрішньо переміщеної особи. З початку дії Порядку укладено 168 договорів на працевлаштування громадян з компенсацією роботодавцю витрат на оплату праці внутрішньо переміщених осіб. На виплату допомоги по безробіттю для внутрішньо переміщених осіб у поточному році вже використано 16,7 млн гривень, у 2017 році - 17,5 млн гривень, у 2016 році - 16 млн гривень. Середній розмір  допомоги по безробіттю, у поточному році, становив 5,2 тис. гривень. На сьогоднішній день продовжують отримувати послуги столичної служби зайнятості 476 переселенців. Фото: KV KиевVласть

Неодноразово кияни спостерігають смог та неприємний сморід в повітрі. Пояснення влади щодо несприятливих погодних умов не завжди задовольняють прискіпливого мешканця. Яка дійсно ситуація з забрудненням повітря у Києві та столичному регіоні, через що виникає забруднення та як на це реагувати, докладно розповів в інтерв'ю KV директор Центральної геофізичної обсерваторії (ЦГО) ім. Бориса Срезневського, член Вченої ради Українського географічного товариства Олександр Косовець. KV: Як часто стаціонарні пости спостережень ЦГО фіксують у повітрі Києва забруднення? Олександр Косовець: Стан забруднення атмосферного повітря у столиці ми контролюємо щоденно, крім неділі та святкових днів. Досі не охоплені постійним спостереженням тільки Святошинський та Дарницький райони Києва. Проте на 16 стаціонарних постах нашої Обсерваторії у 8 районах столиці проби відбираються чотири рази на добу: вночі (01:00), вранці (7:00), в обід (13:00) та ввечері (19:00). Інтервал між заборами - 6 годин. Визначається вміст 20 забруднювальних домішок, включаючи 8 важких металів. Ця мережа почала створюватись у 1965 році. Забруднення повітря у Києві фіксується постійно, але величина цього забруднення змінюється і не завжди в сторону підвищення. Ситуація не критична, але те, що Київ входить в десятку найбрудніших міст України, це факт. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  З січня по травень цього року стан забруднення повітря у Києві за індексом забруднення атмосфери оцінювався як високий. При цьому постійно спостерігалась тенденція до підвищення рівня забруднення. У червні, липні та серпні рівень забруднення оцінювався як дуже високий. У вересні він знизився до критерію “високий”. Минулого року спостерігалася така сама ситуація. Найбільші рівні забруднення повітря були зареєстровані з червня по серпень, але дуже високий рівень відмічався тільки у серпні. KV: Якими саме речовинами забруднене повітря столиці? О.К.: Повітря найбільш забруднене діоксидом азоту та формальдегідом, в окремі місяці - оксидом вуглецю, оксидом азоту, завислими речовинами та фенолом. Постійно перевищення середньодобових гранично допустимих концентрацій (ГДКс.д.) відмічається лише з діоксиду азоту та формальдегіду. Наприклад, середньомісячні концентрації діоксиду азоту протягом січня-вересня у 2018 році перевищували ГДКс.д. у 2,8-4 рази, а формальдегіду - у 1,7-5,7 разів. На концентрацію цих речовин у повітрі суттєво впливають метеорологічні умови. Наприклад, несприятливі кліматичні умови відмічались протягом вересня - на початку жовтня, коли були інверсії, тоді рівень забруднення підвищувався. Я вже відмічав, що найбільше забруднення повітря фіксується у літні місяці, коли стоїть спека. Це пов'язано з фотохімічними процесами, які приводять до вторинного забруднення атмосфери діоксидом азоту та формальдегідом. Читайте: Опять в Киеве фиксируют высокий уровень загрязнения воздуха У поточному році особливо високі концентрації діоксиду азоту фіксувалися у травні та червні. Тоді перевищення ГДКс.д. було у 3,8 та 4 рази відповідно. Високий рівень формальдегіду мав місце протягом всього літа. Перевищення ГДКс.д. цієї речовини фіксувалося на рівні від 4,3 до 5,7 разів. У червні відмічався високий середній вміст оксиду азоту (1,7 середньодобових гранично допустимих концентрацій) та фенолу (1,1 середньодобових гранично допустимих концентрацій). При цьому влітку менше транспорту, який часто називають основною причиною забруднення повітря, і корки на дорогах не такі як, наприклад, восени. KV: Продуктом чого є речовини, які забруднюють повітря? О.К.: Завислі речовини (пил) - це продукт згоряння усіх видів палива, а також виробничих процесів. Мають як антропогенне, так і природне походження, наприклад при ерозії ґрунту. Оксиди азоту – речовини, які потрапляють в атмосферу з антропогенними викидами від промисловості, електростанцій і транспорту. Вони утворюються у процесі згоряння органічного палива при високих температурах. Діоксид сірки утворюється при спалюванні твердого палива (вугілля, деревина). Формальдегід міститься у викидах виробництва хімічних, будівельних матеріалів і є також вторинною домішкою, яка виникає в результаті фотохімічних реакцій між окислами азоту та вуглеводнями. Фенол присутній у викидах підприємств чорної металургії, меблевої, нафтохімічної і нафтопереробної промисловості, а також фармацевтичних виробництв. KV: Невже інверсія впливає на якість повітря? Олександр Косовець: Ні. Якщо немає забруднення, то ніяка інверсія вам шкоди не нанесе. Але коли є приземне забруднення, то через те, що температура з висотою не знижується, а підвищується, всі шкідливі речовини залишаються над землею. Коли висока температура повітря, слабкий вітер, інверсії утворюється затримуючий шар повітря біля поверхні землі, при якому немає інтенсивного перемішування повітряних мас, тому вміст забруднювальних домішок в атмосфері завжди підвищується. Крім цього при високій температурі повітря та високій сонячній радіації посилюються фотохімічні реакції в атмосфері. Наприклад, вміст формальдегіду в атмосферному повітрі майже кожного року починає підвищуватися з березня. При фотохімічних реакціях формальдегід утворюється як вторинна домішка в процесі взаємодії вуглеводнів та окислів азоту. Інші забруднювальні домішки потрапляють у повітря, в основному від викидів автотранспорту. Ворогами забруднення є вітер і дощі, які промивають атмосферу. KV: Що є причиною забруднення повітря у столиці? О.К.: Питання забруднення повітря - це серйозна комплексна проблема, яка сьогодні, незрозуміло чому, не знаходить адекватної реакції влади, особливо київської. У радянські часи, наприклад, розробляли і контролювали виконання планів заходів на період несприятливих метеорологічних умов. Тоді звісно автотранспорт сильної ролі у забрудненні не відігравав, але були заводи, роботу яких можна було певним чином регулювати. Сьогодні на стан забруднення повітря у Києві однозначно впливають випаровування від роботи заводу “Енергія” та Бортницької станції аерації (БСА). Рівень цього впливу залежить від багатьох складових. Наприклад, напряму вітру. Якщо вітер північно-східний, то випаровування БСА йдуть в бік Конча-Заспи. А коли вітер південний, то одразу все йде на Харківський масив - і там люди відчувають дискомфорт. Точно погіршують екологічну ситуацію у столиці роботи по заміні асфальту, коли на дворі сильна спека. Я розумію, що технологічно неправильно їх проводити при нульовій температурі, але у спекотливі дні це також робити не варто. KV: Що влада Києва реально повинна зробити, щоб покращити стан повітря? О.К.: По-перше, врешті решт запустити автоматизовану систему моніторингу довкілля. Тоді можна буде бачити всю картину в режимі реального часу так як то було після аварії на Чорнобильській АЕС з рівнем радіації. Десь років 10-15 тому були спроби це запустити, але зі зміною влади цей процес зупинився. Читайте: Киев задыхается: в столице плохо работает мониторинг загрязнения воздуха В європейських столицях давно все автоматизовано, а ми працюємо на обладнанні, яке дісталося нам з радянських часів. Проте у нас техніка хоч і старенька, але за нею наші приладисти пильнують і спостереження ведуться. З гідрометеорологічними організаціями  співробітничають і виділяють кошти з місцевого бюджету на додаткові дослідження у Маріуполі, Рівному, Чернівцях, інколи в Ужгороді, але не в Києві. Відмова така, що ви організація, яка  фінансується з державного бюджету, а у Києві – місцевий бюджет, тому вам “не положено”. Минулого року у Броварах ми провели за два місяці детальне обстеження спільно з “Українським науково-дослідним інститутом аналітичного приладобудування” (ВАТ “Украналіт”) і виявили додаткове забруднення. Так, там є стаціонарний пункт спостереження, але він не дає картину по всьому місту. Тому місцева влада знайшла 200 тис. гривень у місцевому бюджеті і ми цю роботу зробили. Читайте: Глава Укргидрометцентра отреагировал на сообщения о загрязнении киевского воздуха Київська влада також обіцяє наприкінці року нам замовити додаткові дослідження стану забруднення повітря у деяких районах столиці. Мова йде, насамперед, про Харківський масив, де завод “Енергія” та БСА. Але вже кінець жовтня, а договору так і немає. До речі на Троєщині вже не один рік стоїть пост контролю чистоти повітря, який так і не введений в експлуатацію. Ми просили передати цей пост нам, але в Київській міськдержадміністрації (КМДА) сказали, що не можуть це зробити, бо об'єкт є комунальною власністю. А запустити його теж не можуть, бо не мають фахівців. Гроші витрачені – ефект нульовий. KV: В яких районах Києва по вашим даним найбільш забруднене повітря, а в яких рівень забруднення низький? О.К.: Високий вміст шкідливих речовин у повітрі фіксується в районі Бессарабської площі, проспекту Перемоги (поблизу метро “Святошин”), Деміївської площі (Центральний автовокзал), вулиць Довженко (поблизу метро “Шулявська”) та Скляренка, бульвару Лесі Українки та Оболонського проспекту. Тут наявні два фактори - велике скупчення автотранспорту та рельєф. Наприклад, Бессарабська площа розміщена як у котловані, де немає достатнього руху повітря. Ситуацію можна було б покращити, якщо транспорт пустити через підземні тунелі. Але в нас все навпаки: транспорт назовні, а магазини під землею. Постійно низьким рівнем забрудненням повітря характеризуються зелені зони - Гідропарк, Національний комплекс “Експоцентр України” (ВДНГ) та проспект Науки (район Багринової гори, біля метеомайданчику Обсерваторії). Якщо говорити про спальні райони, то з низьким рівнем забруднення повітря Троєщина та Теремки. Досить чистим районом є Виноградар. І він таким залишиться, якщо там будуть збережені зелені зони. На якість повітря на Лісовому масиві негативно впливає “Дарницька ТЕЦ”. Дарницю, Харківський масив, Позняки та Осокорки можно віднести до районів, на території яких вміст шкідливих речовин у повітрі високий. Для всіх районів Києва є великою проблемою скорочення площ зелених насаджень та заміна скверів на висотні будинки. Це однозначно не сприяє поліпшенню стану атмосфери, бо скорочує її спроможність до самоочищення. Читайте: Парки и скверы в Киеве не могут ни посчитать, ни узаконить Також варіантом щодо зниження забруднення повітря може бути перехід на електротранспорт. Деякий час вважали, що дизельні автомобілі менше забруднюють повітря. Тепер виявилося, що їх викиди менше, ніж від авто на бензині, але більш шкідливі. Тому дизелі вже в Європі не в пошані. KV: Коли влітку у Києві не працювали ТЕЦ-5 та ТЕЦ-6 забруднення повітря було менше? О.К.: Зменшення забруднення ми не помітили, тому що в свій час труби цих станцій проектувалися так, щоб вони не забруднювали повітря у Києві. Їх викиди більше впливають на мої рідні Вишеньки, Бровари, Обухів, Бориспіль. Читайте: Без электроэнергии и горячей воды: КГГА прогнозирует столице неминуемый энергетический коллапс KV: В яких містах столичного регіону ви відстежуєте ситуацію по концентрації шкідливих речовин у повітрі? Олександр Косовець: Зараз ми проводимо спостереження у чотирьох містах Київщини: Біла Церква (два пости), Бровари, Обухів та Українка за чотирма основними домішками та вісьмома важкими металами. Загалом рівень забруднення у цих містах характеризується як низький. Підвищений рівень забруднення у містах області спостерігається тільки з діоксиду азоту. У Білій Церкві середньомісячна концентрація діоксиду азоту у цьому році перевищувала ГДКс.д. у 2-2,5 раза. Найбільший вміст цієї домішки спостерігався у квітні та з червня по вересень. У Броварах, Обухові та Українці середньомісячні концентрації цієї речовини коливалися у межах 1,5-2,5 середньодобових гранично допустимих концентрацій. Читайте: Надышались: Киев и область страдают от диоксида азота и серы В Обухові у лютому вміст оксиду вуглецю перевищував гранично допустимі концентрації в 2,2 раза, у березні - 1,7 раза. З квітня вміст оксиду вуглецю почав знижуватися, та у вересні спустився до 0,3 середньодобової гранично допустимої концентрації. В Українці відмічався підвищений вміст у січні діоксиду сірки (1,0 середньодобової гранично допустимої концентрації) та у травні оксиду вуглецю (1,2 середньодобової гранично допустимої концентрації). Однозначно стверджую, що ці міста набагато чистіші, ніж Київ. KV: Ці пости дають інформацію виключно по містам, в яких вони знаходяться. Цього достатньо для Київщини? О.К.: Ні. Зріз даних результативний по тих місцях, де ведуться спостереження, але поширювати його на всю область  немає підстав. Екстраполяцію робити не можна ще тому що ми не знаємо, який вплив здійснюють на стан забруднення повітря наявні на Київщині виробництва. Наприклад, “Гаврилівські курчата” або “Миронівський хлібопродукт”. І пункти спостереження ніколи не зможуть охопити всю картину. Там де є потужні виробництва, на кожну трубу, яка щось викидає, треба ставити датчик. Наприклад так, як це сьогодні роблять на атомних станціях. Читайте: Владелец “Гаврилівських курчат” Евгений Сигал задержан за загрязнение окружающей среды Зараз ми впроваджуємо Європейські директиви. Європа виступає якраз за те, щоб ми приділяли більше уваги сільській місцевості. Фінська метеослужба рекомендує розміщувати 5-6 пунктів у сільській місцевості, яка нині поза нашою увагою.  У Києві та Дніпрі - містах-мільйонниках - розгортати автоматизовану систему. У наших найближчих планах відкрити пост спостереження у Баришівці. Але на це потрібні кошти з державного бюджету. Тільки на утримання та експлуатацію цього поста потрібно біля 100 тис. гривень на рік, не кажучи про те, що потрібні разові інвестиції на його відкриття. KV: Як на здоров'ї людей позначаються підвищені рівні забруднення повітря? О.К.: Це питання охорони здоров'я, і ми ними не займаємося. Наша задача надати об'єктивну картину про стан довкілля, а що далі робити це питання до інших компетентних органів. У Києві є фахівці з санітарної гігієни, державна екологічна інспекція, є управління екології у складі міських органів влади. Думаю, навряд через забруднене повітря, людина відмовиться від звичного для неї способу життя. Забруднення довкілля - наша плата за цивілізацію. KV: Чи може забруднення повітря відбитися на кліматі? О.К.: Дослідження щодо впливу забруднення повітря на зміну клімату ми не проводимо. У Києві з січня по жовтень поточного року на нашій метеостанції зафіксовано 27 температурних рекордів, з яких тільки один з мінімальною температурою повітря (у липні). Можливо потепління клімату пов’язано з якістю атмосферного повітря, з надмірними викидами парникових газів в атмосферу. Читайте: Зарегистрирован первый температурный рекорд осени в Киеве Фото: Центральної геофізичної обсерваторії імені Бориса СрезневськогоKиевVласть

                                                                          Любіть  Оклахому!  Вночі  і  в  обід,                                                                            Як  неньку  і  дедді  достоту!                                                                           Любіть  Індіану!  Й  так  само  любіть                                                                            Північну  й  Південну  Дакоту.                                                                                                               (О. Ірванець) Безкоштовне навчання в Польщі та Болгарії? Можливість безоплатно здобувати вищу освіту в країнах Європи та США? Залишитися в Україні та вступити до державного університету? Матеріал створено в рамках Проекту  "Юн-Пресс-KV” Десятий та одинадцятий класи – час для самовизначення майбутнього абітурієнта. Пора, коли кожен підліток вагається, яку стежку обрати для крокування до дорослого життя. Та все частіше учні та їх батьки роблять свій вибір не на користь держави. Так звана “втеча мізків”, як явище, з’явилася ще за часів Радянського Союзу. Деякі найрозумніші жителі “нерушимої” країни не бачили свого майбутнього  на Батьківщині. Пояснення цьому були: утиски інтелігенції, “зрівняльна” зарплата, застарілі технології та бажання влади зробити найкраще без великих капіталовкладень. Тому, для використання свого потенціалу треба було змінити громадянство. Зараз талановита українська діаспора відома в багатьох куточках планети. А чи варто чекати нової хвилі “втечі”? Подписывайтесь на новости “КиевVласть”   Сучасні старшокласники України стали ціллю для зарубіжних навчальних закладів. Різні пропозиції щодо здобування вищої освіти починають надходити ще у десятому класі. Для багатьох батьків такі перспективи є привабливими, бо закордонна освіта завжди вважалася висококваліфікованою та довершеною. А захоплююче, інше життя в інших країнах до вподоби підліткам. Активна кампанія освітян з інших країн не може зрівнятися з вітчизняною. Відкриття спеціальних курсів, проведення зустрічей, реклама у соціальних мережах – це тільки вершина айсбергу. Навіть на одному з популярних сайтів серед учнів, учителів та батьків, osvita.ua, існує спеціальний розділ під назвою “Освіта за кордоном”, де є детальна інформація про університети та стипендії у Європі та США.  Але до чого може призвести бездіяльність як  українських навчальних закладів, так і держави? Все ж таки важливо зазначити те, що наших школярів саме запрошують навчатися закордоном, з чого можна зробити висновок, що вони є потенціальними та амбіційними, мають не менший рівень повної середньої освіти. Наразі, серед країн, у яких навчаються українські студенти, лідером станом на 2015-2016 рр. є Польща, після неї Німеччина та Росія з невеликою різницею. Але важливо дізнатися в самих підлітків, чому саме обрали чужину. Діана Самойлик, учениця 11класу загальноосвітньої школи № 11 міста Бердянська планує продовжити навчання після школи в польському університеті. Вибір за неї зробили зацікавлені батьки, і ось які аргументи: “Вони бачать перспективу навчання за кордоном: більше шансів добре працевлаштуватися на високооплачувану роботу, у зв'язку з більш якісною освітою. Також,  диплом більш визнаний. Знання ще однієї мови  дає переваги на ринку праці. Але,  як на мене, навчання в іншій країні з іншими традиціями, звичаями, менталітетом дає величезний досвід, можливість розширити свій кругозір, змінити світогляд. Це все робить тебе більш самостійним тощо.” Артем Третьяков, який закінчує 11 клас у Запорізькому багатопрофільному ліцеї № 99, прагне навчатися в Болгарії. Його вибір є самостійним, і обґрунтувати його може наступним: “Політична ситуація в Україні не обіцяє нічого позитивного. Через АТО я не можу бачитися з рідними мені людьми, які проживають на сході України. Дорожчає абсолютно все, що може дорожчати. Тотальна корупція. Я не сперечаюся, корупція є скрізь, але не в таких масштабах. В Україні буквально все можна вирішити за гроші. Я розумію, що описавши ці проблеми, справжній патріот країни сказав би: "я повинен щось змінити". Я вважаю, що країнам СНД можна ставити хрест. Особисто я не бачу варіантів врятувати дані держави. Саме тому я вибираю для себе навчання закордоном з метою подальшого отримання громадянства тієї країни.” Таким чином, причини бажання здобути освіту в іншій державі можуть бути пов’язані як з рівнем знань, які можна отримати, перспективами працевлаштування, так і з напруженою соціально-економічною ситуацією в Україні. Не кожна людина може вижити лише на патріотичному ентузіазмі, коли сама влада робить все проти цього. Не кожен втілює свою “американську мрію”. Хтось не витримує розлуки з родиною, комусь просто не комфортно на чужині. Вікторія Гуйвик одна з тих, хто вирішив повернутися на Батьківщину, та вона не була незадоволена своїм вибором, а просто вирішила піти іншим шляхом, обрати іншу професію: “Я завжди говорила там, що я приїхала за знаннями, так як отримала можливість навчатися на бюджеті в дійсно сильному ВНЗ (ніж, до речі, Україна не може похвалитися). Я була іноземною студенткою ВДУ, і я дуже задоволена рівнем освіти, який там давали. Але я завжди говорила про те, що, при всьому цьому, я люблю Україну і хочу повернутися сюди після навчання. Не закінчивши другого курсу, я вирішила поїхати з Росії додому.” Матеріал створено в рамках Проекту"Юн-Пресс-KV” Таким чином, скільки дійсно розумних та перспективних залишиться в Україні? Хто зможе зі школярів відповісти, що його майбутнє в Україні? Чи зможе патріотизм затьмарити бажання “жити краще”? На дані питання повинна відповісти саме влада, а не вчителі, школярі та їх батьки. А хто буде управляти Україною через 10 років – вирішувати вже нам. Анфіса Кайда, студентка КНУКІМKиевVласть

Починаючи з липня місяця у ЗМІ активно обговорюється законопроект “Про внесення змін до Закону України “Про лікарські засоби” щодо забезпечення економічної конкуренції та захисту прав пацієнтів при здійсненні роздрібної торгівлі лікарськими засобами”, зареєстрований у Парламенті 12 липня 2018 р. (реєстр. № 8591) групою народних депутатів України на чолі з Іриною Сисоєнко. Цей проект закону передбачає встановлення кардинально нових вимог до власників аптечних закладів, відкриття нових аптек та їх оформлення. Головне науково–експертне управлінням Верховної Ради України надало висновок на проект закону. Оприлюднено ряд суттєвих зауважень, що цілком співпадають з озвученими неодноразово баченнями АПАУ. Законопроект відправлено на доопрацювання.  На думку фахівців науково-експертного управління концептуальною вадою законопроекту є те, що переважна більшість запропонованих норм виходить за межі регулювання Закону України “Про лікарські засоби” (який, згідно з преамбулою до нього, регулює відносини, пов’язані зі створенням, реєстрацією, виробництвом, контролем якості та реалізацією лікарських засобів) і відноситься до предмету регулювання законодавства про ліцензування видів господарської діяльності.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Хочеться сподіватися, що ці зміни будуть суттєвими і не будуть знову спрямованими на знищення аптечної галузі. Адже передвиборчий популізм депутатів, як засвідчує поява вищезгаданого документа, точно не має за мету спрацювати на користь аптекам. До речі, думку самих представників аптечних мереж ініціатори законопроекту №8591 ігнорують до цих пір. Хочу звернути увагу на назву цього проекту — “Про внесення змін до Закону України “Про лікарські засоби” щодо забезпечення економічної конкуренції та захисту прав пацієнтів при здійсненні роздрібної торгівлі лікарськими засобами”. Дивно, що у тексті законопроекту немає жодного слова про захист прав пацієнтів. Тому виникає головне питання: що виграє споживач у разі ухвалення цього законопроекту? Ухвалення даного документа не вплине на гарантії стосовно біоеквівалентності генериків, доступності достовірної інформації про лікарські засоби, якість досліджень ефективності препаратів. Тобто до захисту прав пацієнтів він не має жодного відношення, а провідна ідея цього проекту — це зміна умов конкуренції. Відтак, назва законопроекту не відповідає його суті. Між тим, які тенденції ми бачимо сьогодні серед споживачів, оскільки вони купують ліки з власної кишені? Якщо надати інформацію стосовно доведеної ефективності лікарських засобів, то багато з пацієнтів почали б свідомо обирати біоеквівалентні генерики, навіть якщо вони дорожчі, ніж інші аналоги. Ще один  дуже важливий момент. Законопроект визначає фармацевтичну діяльність у сфері торгівлі лікарськими засобами як професійну діяльність, що здійснюється виключно фахівцями, які відповідають вимогам, встановленим законом. А саме, такі особи повинні: 1) мати документ про вищу освіту не нижче другого (магістерського) рівня за спеціальністю “Фармація”; 2) мати сертифікат провізора-спеціаліста, виданий закладом післядипломної освіти, або посвідчення про присвоєння (підтвердження) відповідної кваліфікаційної категорії. Але чи є на сьогодні у магістрів фармації бажання та фінансові ресурси, щоб відкрити та утримувати аптечний заклад? За скромними підрахунками, вартість відкриття одного аптечного закладу без урахування асортименту становить близько 500–600 тис. грн., тобто за нинішнім курсом більше 20 тис. дол. США. Не кожен звичайний провізор зможе відкрити аптечний заклад, швидко отримувати з неї прибуток. Виникає низка додаткових питань — чи готовий дистриб’ютор надати провізору, який відкрив власну аптеку, товару на суму близько 10–20 тис. дол., щоб той розпочав власний бізнес, з 30–40-денною відстрочкою платежу? Якщо ні, то ці кошти необхідно відразу вкласти в закупівлю лікарських засобів. Вимога законопроекту стосовно обов’язкової освіти власника аптечного закладу та низка інших положень документа зовсім не сприяють розвитку конкуренції, а, навпаки, спрямовані на створення штучної монополії у вигляді єдиного аптечного закладу на декілька житлових кварталів. Ні до чого хорошого знищення аптечних мереж не призведе. Нині споживач розуміє, що неподалік розташовано кілька аптек, де він може придбати потрібний препарат та ще й порівняти ціни на нього в різних аптечних закладах. За таких умов громадянин отримує справедливу ціну, якісне обслуговування, гарантії професіоналізму, тому що всі мережеві аптеки намагаються постійно підвищувати якість обслуговування та проводять професійне навчання для персоналу. Якщо аптека буде розташована на відстані півкілометра, то до неї потрібно доїхати, адже не всі з легкістю можуть подолати таку відстань. Наприклад, особам з обмеженими можливостями чи людям старшого віку це буде складно зробити. Або якщо потреба в ліках виникла у матері з дитиною, а на вулиці негода? Ці практичні приклади наочно демонструють проблеми, які можуть виникнути в багатьох споживачів у разі ухвалення законопроекту. Також цікаво, якщо проект буде ухвалений, і юридичній особі дозволять мати лише 4 або 8 закладів, якщо забезпечуватиметься виготовлення, то які торгові точки суб’єкт ліквідує в першу чергу? Звичайно, малорентабельні та ті, що розташовані в сільській місцевості. На сьогодні мережі можуть собі дозволити утримувати аптечні заклади в сільській місцевості, хоча й там доводиться працювати без прибутку. Проект ЗУ передбачає зменшення концентрації аптек за територіальною ознакою. Тобто, якщо у великому місті сьогодні поряд працюють умовно 4 аптеки – це означає, що вони між собою доволі жорстко конкурують за якістю обслуговування, асортиментом, ціною, фармацевтичними послугами. Нам потрібно стільки господарюючих суб’єктів, скільки буде вигідно людям. Депутати заклали у документ досить вагомі ризики: подорожчання та відсутність доступу до певних видів лікарських засобів. Найгірше буде, якщо ми, борючись із так званою монополізацією ринку, якої немає і бути не може, не зробили гірше для наших громадян. Це популістський законопроект, який не вирішує нагальні проблеми фармацевтичного ринку, натомість передбачає його руйнацію невідомо з якою метою. Він напряму зачіпає інтереси власників аптечних мереж та працівників аптек. Володимир Руденко, доктор фармацевтичних наук, директор Аптечної  професійної асоціації УкраїниKиевVласть

Відомий київський фуд-блогер Інна Гордієнко продовжує мандрувати західними землями нашої чудової країни та розповідати вам - де смачно, де які ціни та де на що варто звернути увагу. Маю для вас чергову порцію смачних історій, як і обіцяла, з Галичини, Прикарпаття та Закарпаття. З деякими кухнями цих чудових регіонів нашої країни я вже вас знайомила, але цього разу буде ще більше і ще смачніше.  Львів “Цукерня” (Cukiernia), вул. Староєврейська, 3 Покажіть мені того, хто може щиросердно признатись, що “не переносить нічого солодкого”. І скажу вам точно: він або лицемірить, або кокетує. Більш того, покажеш, як ти любиш солодке - і я скажу, хто ти. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Такими словами мене зустріла “Цукерня” - найвідоміша у Львові кондитерська. І, як на мене, найкраща в Україні. До “Цукерні” я прийшла поснідати - і відірвалася по повній! Легуміни, які виробляють в цьому славетному закладі - це така смакота, яка може поступитися лише бабусиним пиріжкам та налисникам. Це вам не банальні та звичні тірамісу, чизкейк чи панакота - це роляди, пляцки, сирники, струдлі. Виглядає це так, що хочеться все і одразу. А як починаєш їсти, то зупинитися неможливо - хочеться ще і ще. Отже, що ви мусите тут обов’язково спробувати: роляда малинова (масляна маса із свіжою малиною загорнута у бісквітний рулет) 35 гривень; роляда макова (маково-масляна маса з грецькими горіхами загорнута у бісквітний рулет залитий шоколадом) - 40 гривень; торт “Львівський” (коржі з медового тіста перемащені сметанковим кремом та чорносливом) - 45 гривень; торт “Мазурок” (білий бісквіт з маком, перемащений кремом шарлот з безе, грецькими горіхами та курагою) - 40 гривень; “Пташине молоко” (шоколадний бісквіт з масляно-заварним кремом) - 45 гривень; струдель з вишнями та вишневим соусом - 90 гривень; сирник з грушею (з родзинками на шоколадному бісквіті, вкритий свіжоспеченими грушами) - 40 гривень. Ціни вказані за 100 грамів. А замовити можете скільки самі забажаєте. А ще тут неймовірний вибір налисників - з сиром, з яблуками, з шоколадним соусом, цукатами, чорною смородиною і малиною. Окреме меню пляцків, пиріжки, кекси і рогалики. Стільки смакоти, що в голові починає паморочитись. До всієї цієї смакоти візьміть каву або чай. Вибір цих напоїв вас теж вразить, незважаючи на те, що зовсім поруч - відома “Копальня кави”. Якщо ж раптом захочеться поїсти більш ґрунтовно - піднімайтеся поверхом вище. Ресторація “Над Цукернею” пропонує галицьку, австрійську та італійську кухні. “Кафе Кентавр” (Cafe Centaur), площа Ринок, 34 Меню можна не лише вивчати, дивуватись цінам та стравам, а ще й колекціонувати. У цьому я переконалась на власні очі, відвідавши ресторацію, де зібрана унікальна колекція меню першої половини XX ст. Раніше колекція належала засновнику мішленівського ресторанного гіда, та найвидатнішому французькому гастрономічному критику – князю Курнонському. Тепер вона - власність львівської ресторації “Кентавр”. Цей заклад неможливо залишити поза увагою ще й тому, що він має легендарну історію. З 1847 року цей ресторан та магазин вин належав Людвіку Штадмюллеру. В 1940 році він перетворився на “загальнодоступну їдальню”. А з 1968 року на її місці з’явилася кав’ярня “На Ринку”, яка була осередком львівської богеми довгі роки. Зараз це ресторан традиційної львівської міської кухні. Знаходиться в самому центрі міста на площі Ринок. Їжа нас вразила, як і ціни. Для такої смачної кухні, вважаю, що це майже даром. Отже, що ми їли і що було дуже смачно. Із закусок та салатів візьміть: холодець м’ясний з хріном та гірчицею - 68 гривень; вінегрет з маринованими опеньками - 62 гривні; запечений буряк з молодим козячим сиром та насінням - 68 гривень; “Цезар” з куркою та беконом - 120 гривень. З гарячих страв: голубці по-карпатськи з кісточкою - 88 гривень; кролик у вершковому соусі з картопляним пюре - 96 гривень; качина ніжка конфі з кус-кусом - 160 гривень. З риби: котлети з щуки зі шпинатом тушеним у вершковому соусі - 150 гривень. Для веганів: тефтелі з овочів та булгуру з картопляним та морквяним пюре - 68 гриыень. Під вечерю замовляли наливки власного виробництва: узварівку на бренді (46 гривень) та смородинівку на джині (78 гривень). Д  речі, тут окреме меню сніданків: різні яєчні, омлети, вівсяні каші, сирники, млинці та кутя. Найдорожчі – англійський та український сніданки (150 гривень за 430 грамів). А коли будете йти з ресторації, знайдіть горельєф кентавра з боку вулиці Краківської - саме йому ресторація завдячує своїм сьогоднішнім ім’ям. Івано-Франківськ Пивний клуб “Десятка”, вул. Шашкевича, 4 Як обрати смачний ресторан і точно не прогадати з вибором, тобто, влучити в десятку? Дуже просто: купуєте квиток на потяг “Київ - Івано-Франківськ”, а приїхавши до Франківська - йдете на “стометрівку” до ресторану “Десятка”! Це місце дуже популярне вже багато років - і серед місцевих, і серед туристів. Тож я вирішила пересвідчитись: чи дійсно тут так смачно та дешево? Сісти у закладі в обід – задача не з простих. Я бачила таку фул-посадку тільки у фаст-фудах. Перше, на що звернула увагу – це величезні порції, які виносили офіціанти на тацях. Меню закладу дійсно дивує цінами. З перших страв найдорожча: - суп дня (41 гривня); - з салатів - теплий салат з телятиною гриль або індиком (78 гривень); - з м’яса - стейк телячий вирізка (66 гривень за 100 грамів); - з риби - стейк з лосося (77 гривень); - з гарнірів - картопля або рис під сирним соусом (30 гривень); - з солодкого - штрудель яблучний з морозивом (44 гривні). Їжа виявилася дуже смачною та домашньою. Моє замовлення виглядало так: бульйон з домашньою локшиною (мала порція) - 33 гривні; теплий салат з куркою гриль під сирним соусом - 72 гривні; торт печінковий - 26 гривень; вареники з капустою - 44 гривні. Чесно, вареники забрала з собою, бо вже після салату ледь дихала. Тож, майте на увазі, що брати треба суп плюс салат або салат плюс друга страва. Порції дуже великі і наїстися можна навіть одним салатом. Шкодую, що не змогла спробувати ще декілька позицій в меню - ковбаски hand made, дерун “Циганська радість”, та журек “Польський”. Залишу на наступний раз. А, якщо раптом ви теж потрапите в “Десятку”, спробуйте ці страви і напишіть, як смакувало. І не забудьте, що “Десятка” - це пивний клуб. Тут пропонують найкраще крафтове пиво в Україні з найкращих пивоварень: американський червоний ель, американський ель IPA, бельгійський світлий ель. Таке пиво коштує 70-90 гривень за 330 мл. Також є фірмове пиво по 30 гривень за 0,5 л: живе пиво “Ягер”, крафтове “Ципа” та VARVAR. Я пила лимонад власного приготування по 20 гривень за 350 мл - і він був божественним! Urban Space 100, вул. Грушевського, 19 Івано-Франківськ - місто кав’ярень та сімейних кафе. Але Urban space 100 - це окрема філософія харчування. Це яскравий приклад громадської ініціативи, що об’єднала 100 людей, які вирішили вкласти свої гроші в розвиток Івано-Франківська - 80% прибутку ресторації йде саме на реалізацію соціальних та культурних проектів міста! Крім зали, де ви можете поїсти, територія закладу включає в себе радіостудію, яка робить ефіри про розвиток міст та українську сучасну музику, книгарню та крамницю якісних товарів сучасних українських брендів. Отже, чим снідали (по буднях сніданки до 12:00, а по вихідних до 16:00) і що я вам раджу: франківський сніданок - 94 гривні; омлет з руколою, чері та сметаною - 58 гривень; скрембл з броколі та домашньою моцарелою - 58 гривень; овочевий бульйон з яйцем, куркою та локшиною - 42 гривень; солодка рисова каша з печеним яблуком та чорними родзинками - 42 гривень. А ще тут неймовірно смачна кава та десерти. Спробуйте: лавандове капучіно - 37 гривень; фірмове какао з гострим перцем - 30 гривень; еклери (класичний, банан-маракуйя, банан-шоколад, снікерс) - 42 гривні. Ми не змогли спробувати всі тістечка та десерти, але вони просто бездоганно виглядали на вітрині: тістечко “Картопля” у яскравій шоколадній глазурі - 25 гривень; шу з малиною - 45 гриевнь; грушевий торт - 52 гривень. До речі, найближчим часом Urban Space з`явиться в Києві. Це буде єдиний ресторан, в який вкладуть свою експертність та енергію вже не 100, а 500 людей. Не знаю, як ви, а я вже мрію потрапити до цього ресторану. Конкретна дата відкриття поки не оголошується. Але відомо, що розташований він буде на вул.Грінченка, 9. Ужгород “Деца у Нотаря”, вул. Гагаріна, 98 Вже понад 23 роки існує в Ужгороді корчма-музей “Деца у Нотаря”. На сайті корчми зазначено: "Дурні до нас не ходять. Їм тут нудно. Вони, або швидко йдуть геть, або швидко напиваються, що, в принципі, одне і те ж. Наша корчма – для Людей Розумних". Людям без почуття гумору сюди зась. Бо концепція і фішка закладу - живий закарпатський гумор в оформленні корчми, змішаний із пропагандою вживання алкоголю. Вас усюді оточують різні комічні меморіали та скульптури, полотна відомих авторів та просто шедевральні надписи - “Ласкаво просимо - назад виносимо”, “Бажаємо вам щасливо добратися додому і добрати вдома”, “Лежати під баром заборонено”. А ще неодмінно відвідайте тут сатиричний цвинтар, капличку туриста, галерею алкопародій і туалети. Руку до цього оформлення та загалом до концепції закладу доклав місцевий карикатурист та історик Павло Чучка. До речі, деца у нотаря - це 100 грам у нотаріуса. Бо у саме цій будівлі до 1940 року, начебто, сидів мадярський нотаріус. То ж, коли потрапите “До Нотаря” - починайте зі 100 грамів. Бо інакше ваша вечеря чи обід тут будуть марними. Алкогольне меню тут наголошує: “Ноги мерзнуть? Горять ліця? - Вилікує сливовиця!” “Хочеш бути свіжим зранку? - Звечора пий яблучанку!” “Дере в горлі? І в гузиці? - Допоможе грушовиця!” “Хочеш добру раду? - Пий паленку з винограду!” Чим ми пригощались і що я вам раджу: сливовиця і грушовиця - 25 гривень за 50 грамів; пиво “Дункель” - 35 гривень за 0,5 л; пиво “Богемське” - 30 гривень за 0,5 л; бограч на олії - 45 гривень; суп ужгородський - 35 гривень; крученики із свинини - 80 гривень; котлета куряча з чорносливом - 54 гривні; свинна корейка на ребрі - 45 гривень за 100 грамів; банош из шкварками та бринзою - 60 гривень; білі гриби в сметані - 52 гривні; кремзлики по-гуцульськи - 80 гривні. Смакувало все бездоганно. І  хоча ще одне із гасел меню "Не відкладай на завтра те, що можеш з’їсти сьогодні"- я все ж таки вчасно зупинилася. Бо попереду, власне вже наступного тижня на мене та вас чекають смачні кухні інших міст і не лише українських. Яких саме - тримаю інтригу. Тому стежте за моєю сторінкою! Читайте та смакуйте: Ресторанний гід: Луцьк, Рівне та Тернопіль (фото, відео, ціни, меню) Фото та відео автораKиевVласть