1 вересня голова Київської облдержадміністрації (КОДА) Василь Володін провів виїзну нараду в Макарівському районі, де представив громаді новопризначеного Президентом України голову райдержадміністрації Олексія Болілого та обговорив з активом нагальні питання життєдіяльності району. Про це KV стало відомо з повідомлення пресслужби КОДА.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  “Щоб район працював як єдиний організм, райадміністрація, райрада, депутатський корпус, усі служби на місцях мають працювати на спільний результат – комфортну та безпечну Київщину. Ви можете розраховувати на мою підтримку та звертатися до Київської обласної державної адміністрації з будь-яким проєктом, щодо розвитку району, залучення до нього інвестицій”, – звернувся до нового очільника РДА голова Київщини. Він додав, що як представник влади в області бачить своїми головними завданнями: зробити владу всіх рівнів ближчою до людей; впроваджувати справедливість без винятків та дбати про економічний розвиток регіону. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться Василь Володін зазначив, що район — один з найкращих в області. Виробнича спеціалізація Макарівського краю є економічно вдалою: сільське господарство, харчова промисловість, розпилювання деревини, добування декоративного та будівельного каменю. Тож Макарівщина має всі можливості для залучення інвесторів і передумови для подальшого розвитку. Окрім того, користуючись нагодою, попросив нового голову РДА, інших представників влади та громаду приділяти особливу та постійну увагу дотриманню карантинних обмежень в районі: “Зараз наша область потрапила до “жовтої зони”. Маємо не допустити подальшого поширення епідемії”. Після офіційної частини Василь Володін, його заступники та керівники правоохоронних відомств відповіли на питання присутніх мешканців. Основні теми, що обговорили: ремонт доріг як обласного, так і місцевого значення, ремонт мостів; боротьба з несанкціонованими сміттєзвалищами, зокрема в с. Наливайківка — мешканці потребують допомоги обласної влади у розв’язанні цього питання; завершення ремонту амбулаторії в Макарові, а також ремонт шкіл і дитячих садків, тощо. “Бесіда вийшла конструктивною та змістовною, домовилися з активом громади про подальшу взаємодію для розв’язання проблем, що належать до компетенції обласної влади. Люди не залишаться наодинці зі своїми проблемами, усі питання ми вирішуватимемо разом у співпраці з усіма відповідальними сторонами”, – зазначив голова Київської ОДА після закінчення зустрічі. Нагадаємо, 28 серпня 2020 року Президент України Володимир Зеленський назначив головою Макарівської РДА Олексія Болілого. Читайте: На Київщині триває реконструкція школи в рамках проєкту “Велике будівництво” Фото: пресслужба КОДА.КиевVласть

Київська область услід за Києвом почала встановлювати невтішні антирекорди з ковіду. Збільшилась кількість інфікованих та померлих, частина районів віднесена до “помаранчевої” зони ризику, яка за прогнозами буде лише зростати. Напередодні 1 вересня школи змушені вдаватися до посилених заходів безпеки. Потребує уваги і старт опалювального сезону: свою роботу повністю припинила Білоцерківська ТЕЦ. Про це KV стало відомо за результатами онлайн-брифінгу голови КОДА Василя Володіна.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Карантин Адаптивний карантин в області продовжено через зростання кількості захворілих. Щоденний показник інфікованості – більше 90 осіб, що в 2 рази перевищує показники березня-квітня.  За добу від хвороби померло 6 мешканців Київщини: 53-річний чоловік та 64-річна жінка з Білої Церкви, 71-річна жителька села Циблі Переяславського району, 54-річна жінка з Баришівки та 84-річна жителька села Загальці Бородянського району. Це теж антирекорд.  "Висловлюю свої співчуття близьким померлих. Хоча ці люди були похилого віку, хвороба може торкнутися кожного. Справжня боротьба за життя та здоров’я людей попереду", – зазначив Володін. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться Частина області занесена до помаранчевої зони, частина – у жовтій. Всього з початку пандемії кількість хворих на коронавірус становить 5304 особи, одужало 3505 людей, померло 91. Медичне спостереження встановлене за 15 248 контактними особами. "Вже зараз очевидно, що помаранчева зона буде поширюватися: ми бачимо показники і, швидше за все, нам знову доведеться приймати жорстке, складне рішення", – сказав Володін. Готовність медзакладів Медичні заклади І та ІІ хвилі готові приймати пацієнтів із COVID-19. В закладах І хвилі перепрофільовано 825 ліжок, з них 135 – дитячі. Для них є 101 апарат штучної вентиляції легень. Кисень підведений до 323 ліжок. У закладах охорони здоров’я ІІ хвилі перепрофільовано 95 ліжок, в наявності 35 апаратів ШВЛ, кисень підведений до 32 ліжок.  Завантаженість – 269 пацієнтів, з них 176 із підтвердженим діагнозом, ще 93 очікують результату.  Школи  "Влада заздалегідь вжила заходів, аби мінімізувати ризик захворювання серед дітей та педагогічних працівників під час навчального процесу. Органи державної влади та місцевого самоврядування виділили кошти на закупівлю засобів індивідуального захисту для працівників та учнів. З педагогами та техпрацівниками проведені відповідні інструктажі, розроблені інструкції, оформлено інформаційні стенди щодо безпечного поводження учнів в умовах карантину. Розроблені графіки переміщень. За сприятливих погодних умов більшість уроків буде проводитися на свіжому повітрі”, – розповідає Володін.  За його словами, станом на 26 серпня загальний відсоток забезпеченості закладів загальної середньої освіти засобами індивідуального захисту та дезінфекції становить 93%. Як повідомлялося раніше, Київська ОДА 24 серпня 2020 року встановила для Києво-Святошинського району Київської області "помаранчевий" рівень епідемічної небезпеки поширення COVID-19. "Жовтий" рівень встановлено в містах Бориспіль, Бровари, Буча, Переяслав, Фастів та у Бориспільському, Васильківському, Макарівському, Фастівському районах. Рішення про це було прийняте 21 серпня на засіданні обласної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій під головуванням Василя Володіна. Зокрема, Києво-Святошинський район налічує 39 шкіл, для яких районне управління освіти закупило ЗІЗ на 200 тис. гривень, покривши потребу на три тижні. Допомогу також надають голови сільських, міських рад, керівники підприємств. Заключено договори з постачальниками на 2,5 млн гривень. Наразі тривають закупівлі 80 термометрів, електросушарок, паперових рушників, контейнерів для використаних масок та щипців, дезінфікуючих засобів.  "Тож усі вимоги для безпеки будуть беззаперечно дотримані", – підкреслив Володін.  Навчальний процес Відповідно до рекомендації головного санітарного лікаря та комісії ТЕБ та НС Київської області вжито заходів щодо забезпечення безпечних умов перебування здобувачів освіти у школах. У кожному закладі буде проводитися моніторинг стану здоров'я учнів і працівників закладу шляхом термометрії. Впровадять опитування учнів про їхнє самопочуття та регулярні комунікації з батьками. У закладах освіти в обов'язковому порядку після кожного уроку передбачена санація рук. Її контролюватимуть педагогічні та технічні працівники – вчителі, вихователі, медики. Графік освітнього процесу зміститься в часовому режимі. Працю будуть оплачувати відповідно до педагогічного навантаження.  Опалювальний сезон В розпалі підготовка до опалювального сезону. Складна ситуація з його початком у місті Біла Церква. ПрАТ “Білоцерківська теплоелектроцентраль” вперше повністю припинило виробництво електричної та теплової енергії. Якщо роботу не буде відновлено, є ризик, що цієї зими без тепла можуть залишитись 60 тисяч людей (майже чверть міста). Причина зупинки роботи – багатомільйонна заборгованість самого підприємства, а також великі кошти, які завинили ТЕЦ за спожите.  Виходом може стати внесення змін до постанови Кабінету Міністрів, яка регулює умови постачання природного газу.  “Зокрема, розділити відповідальність в частині оплати за газ, використаний для виробництва електрики та виробництво тепла. Це надасть можливість Білоцерківській ТЕЦ мати ліміт газу, що гарантуватиме стабільний опалювальний сезон для населення. Люди не мають бути заручниками у фінансових суперечках підприємств і опалювальний сезон в Київській області має початися вчасно”, – зазначив Василь Володін. “Велике будівництво” 24 серпня Василь Володін проінспектував готовність двох навчальних закладів – школи №1 у місті Українка та гімназії у місті Буча. В Українці лишилося відпрацювати низку зауважень від Державної служби з надзвичайних ситуацій, хоча переважна їх більшість підрядником вже усунена. Інші зауваження будуть виправлені до 28 серпня.  “Жодну школу ми не відкриємо, якщо не буде дотримана безпека під час навчального процесу. Маємо зробити все, аби учні не лише мали змогу вчитися у красивій модерній школі, але й обов'язково – безпечній”, – каже Володін. Всього в рамках національної програми “Велике будівництво” у Київській області передбачена реалізація 20 об'єктів – 7 шкіл, 8 садочків, 5 стадіонів на загальну суму майже 320 млн гривень. За тиждень ступінь будівельної готовності зросла на 3% – до 69. Загальноосвітні навчальні заклади з 69 до 75%, дошкільні навчальні заклади – до 76%, стадіони – до 57%.  Призначення голів РДА На минулому тижні було призначено двох голів РДА – у Білоцерківському та Миронівському районі. За словами Володіна, наявність діючих очільників є запорукою неухильного виконання завдань, які ставить керівництво держави. Насамперед це забезпечення законності на місцях, впровадження програм Президента, дотримання Конституції, рішень Кабінету Міністрів та розвиток територій. Саме нові очільники РДА мають створити такі умови, за яких райдержадміністрація, райрада, депутатський корпус і усі служби на місцях спільно працюватимуть на єдиний результат. Читайте: Зеленский назначил глав Белоцерковской и Мироновской РГА Фото: колаж KVКиевVласть

Відділ освіти Бучанської міської ради замовив будівництво дитячого садку на вул. Лесі Українки. Відомо, що на це будівництво до серпня 2018 року вже було витрачено майже 6 млн гривень. А тепер ТОВ “Українська будівельно-інвестиційна компанія “Укрбудінвест” за 11,24 млн гривень повинна звести будівлю закладу і встановити вікна та двері. Як стало відомо KV з оголошення електронної системи публічних закупівель ProZorro, 18 серпня 2020 року відділ освіти Бучанської міської ради уклав договір з ТОВ “Українська будівельно-інвестиційна компанія “Укрбудінвест” (*) на будівництво дошкільного дитячого закладу на 144 місця по вул. Лесі Українки в Бучі (незавершене будівництво). Ціна договору склала 11,24 млн гривень.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  “Укрбудінвест” до кінця 2020 року повинен звести будівлю (змонтувати блоки стін підвалу, звести стіни та перекриття 1-3 поверхів, влаштувати покрівлю та сходи), встановити вікна та двері, облаштувати водостічну систему, утеплити фасад та цоколь. Конкуренцію “Укрбудінвесту” в тендері склали ТОВ “Класика комфорту”, ТОВ “І.Б.К. Девелопмент”, ТОВ “Деланта” та ПрАТ “Пересувна механізована колона – 6 Поліськсільбуд”. Найвигідніші по ціні були пропозиції ТОВ “Класика Комфорту” та ТОВ “І.Б.К. Девелопмент”, але їх відхилили через невідповідність тендерним вимогам. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться Вказану закупівлю вдалося провести з другої спроби. Перший аналогічний тендер відділ освіти Бучанської міської ради оголосив 9 грудня 2019 року. Однак його відмінили у зв’язку із скороченням видатків на проведення робіт. У відкритому доступі не вдалося знайти інформації про те, хто та коли почав будівництво цього дитсадку та коли воно було припинено. Однак, за даними сайту Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, станом на вересень 2018 року роботи по будівництву навчального закладу були виконані на 10%, і на них витрачено 5,79 млн гривень.  Загальна кошторисна вартість будівництва, за даними мінрегіону, становить 58,56 млн гривень (в цінах на липень 2018 року). З них 52,7 млн гривен планувалося виділити з державного бюджету, а решту 5,85 млн гривень – з бюджету Бучі (рішення Бучанської міської ради від 6.09.2018 року №2300-44-VII). Згідно з даними аналітичної системи Youcontrol, ТОВ “Українська будівельно-інвестиційна компанія “Укрбудінвест” зареєстровано в 2003 році. Статутний капітал – 38,53 тис. гривень. Основний вид діяльності – будівництво житлових і нежитлових будівель. Засновник – Віталій, Олександр та Сергій Сєнькіни. Директор – Віталій Сєнькін. Віталій Сенькін – відома фігура не тільки в бізнесі, а й у владі – як регіональної, так і загальнодержавної. У 1990-х роках він був заступником голови Київської обласної державної адміністрації, потім влаштувався керуючим справами Верховної Ради. Після цього, згідно з інформацією на його сторінці в Facebook, був депутатом Київської облради (висунутий в 2006 році Київською міською організацією Соціалістичної партії). В результаті участі у публічних закупівлях “Укрбудінвест” отримав 39 підрядів на 242,4 млн гривень. Найбільший замовник – Петропавлівсько-Борщагівська сільська рада, з якою підписано 10 договорів на 161,5 млн гривен (дані Zaкупівлі). Читайте: На строительство школы в Петропавловской Борщаговке потратят еще 11 млн гривен Раніше KV повідомляла, що в липні 2020 року відділ освіти Бучанської міської ради замовив будівництво спортивного блоку в комплексі з будівлями загальноосвітньої школи №2 по вул. Шевченка, 14 в Бучі. Договір на 32 млн гривень уклали з ТОВ “АМК Рем-Буд”, яке повинно завершити роботи до кінця 2020 року. Відмітимо, що конкуренцію в цьому тендері ТОВ “АМК Рем-Буд” склала Українська будівельно-інвестиційна компанія “Укрбудінвест”, яка запропонувала вигіднішу ціну, але її пропозиція була відхилена. Читайте: В бучанській школі №2 за 32 млн гривень побудують спортивний блок Відділом освіти Бучанської міської ради керує Олег Цимбал. Голова Бучанської міської ради – Анатолій Федорук.  * ТОВ “Українська будівельно-інвестиційна компанія “Укрбудінвест” (Код ЄДРПОУ: 32343522) Фото: zaxid.net КиевVласть

Навчальний рік 2020 для школярів Київщини кардинально відрізнятиметься від попередніх. З першого вересня учні житимуть за новими правилами. Антисептики, маски, соціальна дистанція та температурний скринінг стануть у школах обов’язковими. Звикатимуть і до навчання за скороченим графіком та на свіжому повітрі. Столичний регіон звітує: навчальні заклади до початку занять споряджені. Проте готуються й до гіршого. Не виключають повернення до дистанційного навчання вже в першій декаді осені. Як повідомляла KV, до старту нового навчального року Київщина почала готуватися ще з початку літа. Так, 22 червня на сесійному засіданні депутати КОР схвалили запропоновані КОДА зміни до Програми розвитку системи освіти Київської області на 2019-2021 роки. Зміни передбачали розширення діяльності Програми за напрямом “Організація Харчування”. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Розроблена низка заходів щодо створення умов безпечного харчування дітей у закладах освіти у рамках проєктів “Сучасний харчоблок та шкільна їдальня” та “Якісне харчування – здорова дитина”. А саме: підвищать рівень матеріально-технічного стану та оновлять харчоблоки їдалень. Обіцяють впровадити і нове меню за сучасною рецептурою, безготівкові розрахунки та  нові форми організації харчування (шведський стіл, дабл-меню, кейтеринг).  На все це витратять 35 млн гривень з обласного бюджету. Цьогоріч технологічне обладнання в харчоблоках планують оновити в 75 закладах освіти, а протягом 2020-2021 років у 141 школі відремонтують і самі їдальні.  Передбачено і понад 60 мільйонів гривень на проведення протипожежних заходів. Закладам освіти вже встановили та відремонтували пожежні сигналізації, блискавкозахисти, здійснили вогнезахисну обробку горищ, придбали та перезарядили вогнегасники тощо. Виділили Київщині з держбюджету і субвенцію у розмірі 53,6 млн гривень на закупівлю засобів навчання та обладнання для учнів початкових класів у рамках “Нова українська школа”.  Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться Читайте: Київщина продовжує реалізацію обласного проєкту “Здорове харчування – здорова дитина” За планом Та на цьому підготовка шкіл до 1 вересня на Київщині не завершується. Нещодавно, 5 серпня, Міносвіти та науки України оприлюднило покроковий план з рекомендаціями як створити безпечні умови у школі й підготувати їх до можливих змін епідеміологічної ситуації.  Нині регіони країни поділено за рівнем поширення COVID-19 на чотири зони. Тож навчальний рік розпочнеться відповідно до особливостей поширення інфекції в конкретному регіоні і навіть районі. Якщо територія у “зеленій”, “жовтій” чи “помаранчевій” зонах, то діти підуть до школи 1 вересня в майже звичному режимі. Для “помаранчевої” зони діятимуть обмеження: заборона відвідувати школи групами учнів більше ніж 20 осіб. Не зможуть же сісти за шкільні парти лише учні, які проживають у “червоних” зонах. Освіту вони продовжать здобувати онлайн.  А як організувати в таких умовах освітній процес, як і роботу груп продовженого дня та позашкілля, вирішуватиме вже педрада закладу з урахуванням тимчасових рекомендацій головного держсанітарного лікаря країни. Детально про низку обмежень головний санітарний лікар Віктор Ляшко розповів під час щорічної серпневої  конференції-2020: “Освіта в умовах пандемії: як організувати навчальний рік 2020-2021”. Відео: Серпнева конференція від 18 серпня 2020 року Загалом же Міносвіти рекомендує дотримуватись соціальної дистанції, використовувати засоби індивідуального захисту. А педагогам спілкуватися із батьками дистанційно. До старту навчального року школи мають забезпечити дезінфікуючими, миючими засобами, індивідуальним захистом. А адміністрації шкіл мають попіклуватися про обладнання місць для обробки рук та контейнерів для збору використаних масок і рукавичок. А також організувати постійну дезінфекцію та прибирання приміщень, забезпечити одноразовий посуд для пиття води. І ще – створити умови для соціальної дистанції для уникнення скупчень. Читайте: В Минздраве разрешили учиться без масок только школьникам начальных классов Зокрема, рекомендують організувати декілька входів до будівлі, розмітити територію для організованого руху коридорами для різних вікових категорій з гнучким графіком початку занять та перерв. І навіть запровадити таку структуру навчального року, що дозволить змінювати терміни канікул, початок і завершення семестрів.  Для мінімізації пересування учнів також радять закріпити за класами кабінети та виділити приміщення для окремого зберігання верхнього одягу, встановити бактерицидні лампи. Крім того, використовувати у якості класів великі приміщення (актові зали, коридори тощо), збільшити відстань між партами та звільнити класи від зайвих меблів. А за сприятливої погоди проводити заняття і зовсім на відкритому повітрі. Також школи мають обладнати спеціальні приміщення для тимчасової ізоляції учнів у разі виявлення симптомів застуди чи підвищеної температури. Постійно моніторити стан здоров’я учнів і вчителів буде медпрацівник або спеціально визначена особа від закладу освіти. МОН також пропонує батькам учнів із хронічними легеневими хворобами, цукровим діабетом, розладами імунної системи продовжити навчання на екстернаті або дистанційно. Читайте: Перед новым учебным годом медосмотр обязателен только для первоклассников Під час уроків учителям варто мінімізувати і фізичний контакт між учнями. Рекомендовано перевірити і рівень опанування учнями навчального матеріалу за час карантинних обмежень, організувати подальшу систематизацію одержаних знань.  На місцях На Київщині налічується 702 загальноосвітні школи. В них навчається понад 220 тисяч учнів і працює майже 20 тисяч педагогів. Цьогоріч очікується зростання кількості учнів на 4,5 тисяч осіб: до перших класів зараховано більше 24 тисячі учнів, до 10 класів – майже 11 тисяч учнів, з них лише більше трьох тисяч – у сільській місцевості. Під час брифінгу щодо епідеміологічної ситуації в області, очільник КОДА Василь Володін зауважив, що наразі здійснюються виїзні перевірки до навчальних закладів щодо контролю їхньої готовності до освітнього процесу. І за його словами, підготовка йде за графіком.  “Розуміючи, що цей навчальний рік розпочинаємо в умовах поширення пандемії, за кошти місцевих бюджетів закуповуємо засоби індивідуального захисту та дезінфекції  для закладів освіти. Відповідальність за створення безпечних умов перебування у них, у першу чергу, несуть засновники та керівники цих закладів. У кожному закладі на період карантину розробляють тимчасовий порядок організації освітнього процесу та гнучкі графіки початку навчальних занять”, – розповів він.  KV також поцікавилась у керівників районів, тергромад та мерів міст Київщини, чи встигають вони підготувати школи до освітнього процесу за новими вимогами та до яких змін доведеться звикати учням. Наразі область перебуває у “зеленій” епідеміологічній зоні. Та ця межа сьогодні дуже хитка: динаміка захворюваності зростає. Керівники на місцях запевняють – варто підготувати декілька планів організації освітнього процесу, щоб забезпечити його безперервність. Кажуть, що вимагалося від них у технічній організації закладів  – виконали. Та за яким графіком і в якому режимі відбуватиметься навчання, стане зрозуміло лише на початку вересня.  Читайте: Заклади освіти готуються до початку навчального року в умовах карантину Міста Голова Бориспільської міськради Анатолій Федорук: Заклади готові до навчального року з урахуванням коронавірусної інфекції. Завершуються поточні ремонти, медогляди вчителів. Звичайно, організувати безпечне навчання з дотриманням дистанції дуже складно. Радять навчати в 2-3 зміни. Але у нас і так практично всі школи, крім двох, працюють в дві зміни. Тому масочний режим буде збережено, постійний контроль температурного режиму. Про ці правила вже всі проінструктовані. Маємо для цього всі необхідні захисні засоби. Якість харчування буде ще кращою. У харчоблоках проведені ремонтні роботи, оновлено обладнання. Вчителі готові і до того, що навчання може бути дистанційним. Пройшли відповідну підготовку. Та все ж хотілося цього уникнути. Я вважаю, що онлайн навчання та стаціонарне – це дві різні речі, як і якість знань учнів. Особливо, коли мова про початкову ланку, де таке навчання неможливе. Тож при погіршенні ситуації, в першу чергу, на дистанційне навчання переводитимуться старші класи. У Борисполі ж майже 11 тисяч дітей шкільного віку. Голова Переяслав-Хмельницької міськради Тарас Костін: Школи до навчального року підготувати встигаємо. Засоби захисту закупили, завершується процес проходження вчителями медогляду. Але організація навчального процесу в таких умовах – це дійсно проблема. Є ряд складних моментів, як наприклад, дотримання дітьми соціальної дистанції. Особливо, коли в одному класі 25 учнів і така наповнюваність майже в усіх школах міста. З організацією додаткових входів-виходів проблем не має виникати. Наразі важко скоригувати графік роботи та тривалість уроків. Чіткого плану ще не маємо. Будемо діяти за обставинами, вказівками Кабміну та головного санітарного лікаря. Освітній процес, звичайно, плануємо розпочинати без урочистих лінійок.  Голова Фастівської міськради Михайло Нетяжук: Думаю, будуть озвучені ще окремі рішення і постанова Кабміну щодо початку занять. Засоби захисту, дезінфекції все це є. Першого вересня діти підуть до школи та святкової лінійки не буде. Приблизно цьогоріч у Фастові навчатиметься 5,5 тисяч дітей. Розробляються графіки відвідування школи, які можуть передбачати для класів різний час на перерви. Потоки дітей розводитимуть через пожежні виходи. Нас більше турбує організація дистанційного навчання. По завершенню минулого року були певні питання. Тому проводяться додаткові навчання для педагогів щодо повноцінного використання онлайн-платформ. Школи запроваджують й електронний щоденник, щоб успішність виконання домашніх завдань змогли перевіряти й батьки. Це має допомогти адаптуватися до онлайн-навчання. Адже ми не виключаємо, що у разі загострення ситуації вже у жовтні-грудні, можливий перехід на дистанційний режим. Тож можливо МОН варто було б розглянути держпрограму для закупівлі ще й планшетів для учнів. Адже є категорії населення, які не можуть бути 100% охоплені онлайн-навчанням. Наразі збираємо відповідні дані. Якщо ситуація буде критичною, вирішуватимемо питання з допомогою міського бюджету.  Читайте: Фастовский район с понедельника, 24 августа, переходит в “желтую” зону карантина Громади  Голова Миронівської ОТГ Віталій Савенко: Відповідно до рішення комісії з надзвичайних ситуацій при КОДА, будемо притримуватися особливих умов: температурний режим, маски, дистанція в 1,5 метри, у теплий період проводити більше уроків на свіжому повітрі. Громада виділила кошти на закупівлю засобів захисту. Гуманітарний відділ розробив правила, які доведені до адміністрацій шкіл. У деяких закладах ще завершуються ремонти, встановили пожежні сигналізації, у двох школах здійснено капремонт харчових блоків із заміною обладнання. Тож з 1 вересня ми готові прийняти учнів в умовах пандемії, оскільки район у "зеленій" зоні. Запрацюють і дитсадки. Ближе до першого дзвоника скоригуємо графік роботи шкіл, якщо ситуація не погіршиться, звичайно. У перші класи цьогоріч йде близько 300 осіб. Голова Пісківської громади Анатолій Рудніченко: Всі директиви, які надходять від Кабміну, виконуємо. Ми не знаємо, як розвиватиметься ситуація далі: кількість хворих інтенсивно збільшується. Тому на тему організації навчального процесу ніхто конкретного нічого сказати не може. В ОТГ статистика непогана. За весь час 5 випадків. Провели медогляд вчителів на місцях з допомогою тендеру, який виграла київська компанія. Тож школи готові, цьогоріч в них навчатиметься 1059 осіб. Середня наповнюваність класів – 20 учнів. В ліцеї в одному класі 19 першачків, а в другому – 21. Ще лише триває капремонт Пісківської школи: замінюємо фасад, вікна, дах, опалення.  Голова Студениківської громади Марія Лях: Громада виділила 49 тис. гривень на придбання масок, засобів захисту, термометрів. Плануємо запастися і наперед. Маємо в резерві ще більше 100 тис. гривень. Закуповуємо у кожні класи  електрорушники. Та, думаю, навчальний рік буде невтішним. Судячи з щоденної статистики, напевне, дистанційне навчання переважить. Тож ми розглядаємо декілька сценаріїв організації освітнього процесу. Заклади відремонтовані, готові до опалювального сезону. Триває перекриття даху в Студениківському опорному закладі. Там залишеться ремонт в їдальні, який, напевно, вже організуємо на канікулах. Щоб не було скупчень, кожен клас буде харчуватися окремо за графіком. У школі буде закритий режим, введена кабінетна система. Наповнюваність у класах невелика, до 12 учнів. Лише у Студениківскому закладі є класи на 20 учнів. Тож лише там буде розмежування і в коридорі, де зазвичай, перебуває 100 учнів початкової ланки.  Райони Голова Іванківської райради Валерій Потієнко: Освітня мережа району до навчального року повністю готова.  Ми навіть плануємо відкрити нову школу в Іванкові. Наразі вже ведуться оздоблювальні роботи. Загалом з району на це було виділено 24 млн гривень, лише останні 7,5 млн гривень довиділено з держбюджету за програмою “Нова школа”. Засоби захисту та дезінфекції вже закупили, навіть із запасом. Вчителі завершують проходити обов‘язкові медогляди. У перших числах вересня і наприкінці місяця плануються об’їзди всіх шкіл. Хочемо переконатися, що навчання в умовах карантину буде стабільним. Має бути ще нарада в Києві, де нададуть додаткові роз’яснення щодо організації освітнього процесу.  Читайте: На добудову школи № 2 в Іванкові на Київщині не вистачає коштів Заступник голови Переяслав-Хмельницької районної ради Іван Бугаєнко: Всі навчальні заклади мають індивідуальні та дезінфікуючі засоби захисту, безконтактні термометри. У зв’язку з Covid-19, дітей щодня обстежуватимуть. Медпрацівника можливо утримувати лише в школах, де є більше 200 учнів. А у нас в районі таких лише дві. Тож допомагатимуть у цьому ФАПи. Деякі працівнкии школи вже встигли пройти медогляди. Загальні правила поведінки вже оприлюднено. Наш район поки що в “зеленій” зоні, тож готуємося до відкриття майже у звичайному режимі. В цілому у сільській місцевості класи не дуже великі, за виключенням шкіл у Циблях, Студениках, де наповнюваність, як у місті, до 25-28 дітей. Тож в селах легше буде стежити за дотриманням соціальної дистанції. Так, на вулиці ще можно провести уроки трудового навчання, природознавства, фізичної культури, але ж точні науки вже ніяк. То ж легше розділити навчання на зміни.  Голова Броварської райради Сергія Гришко: Там, де в школах дозволяють площі, директори мають право прийняти рішення та коротко привітати дітей з 1 вересня. Але лише з відповідними локаціями на вулиці. Навчальні об'єкти району в повній готовності, включаючи і ОТГ. Крім шкіл у Погребах, Гоголів та Требухів, бо там ведуться масштабні капітальні ремонти. Та до початку занять їх мають завершити. Заклади забезпечили індивідуальними засобами захисту, термометрами. Графік роботи майже готовий. Є лише близько п’яти шкіл, де кількість учнів у класах на межі допустимої. В інших є можливість розвести по групам, змінам, там навчається мала кількість дітей, у порівнянні з потужністю будівлі. Стояло питання навіть їхньої оптимізації, але враховуючи ситуацію, це питання відклали. Буде організовано і черговість в їдальнях, збережене безоплатне харчування пільгових категорій. Я категорично проти дистанційного навчання, тож ми краще посилимо заходи безпеки. Голова Миронівської районної ради Валентина Усик: Район практично готовий до запуску шкіл, але відпрацювали декілька сценаріїв. Також чекаємо на остаточні вказівки. Є показники високої захворюваності дітей. Перше вересня припало знову на пік епідемії. Хоч це нині не обов’язково, та вирішили провести медогляди для вчителів. Що точно, так те, що по класам проведуть урочисті привітання та перші уроки. Загалом уроки будуть скорочені і за графіками, у класах – не більше 10 дітей. У нас в районі лише дві великі школи -  опорні. Та їхня площа дозволяє розсадити дітей через один. У 15 школах району навчатиметься 1640 дітей, з них – 152 першачків. Закупили термометри, антисептики, маски. Ще хочемо закупити тести на виявлення коронавірусу. Плануємо протестувати всіх дітей. Та більше всього, що навчання можуть продовжити надалі вже дистанційно. Тож готуємося до спалаху другої хвилі епідемії. Нагадаємо, у пристоличному регіоні звітують про ударні темпи будівництва шкіл та дитсадків у рамках програми “Велике будівництво”. Ситуація значно відрізняється від аналогічної у минулих роках, коли область роками чекала  на будівництво шкіл у Вишневому, Василькові, Борисполі, Ірпені тощо. Загалом з бюджетів усіх рівнів на освітні проєкти тільки за тендерами цьогоріч буде витрачено більше 680 млн гривень. Ще 315 млн – за  програмою.  Читайте: Київщина освоїть майже мільярд гривень на будівництво шкіл і дитсадків Фото: колаж KVКиевVласть

В рамках проєкту Президента України Володимира Зеленського “Велике будівництво” активно здійснюється реконструкція приміщень та покрівлі даху Славутицької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 2 по вул. Курчатова, 17. Про це KV стало відомо з повідомлення пресслужби Київської облдержадміністрації (КОДА).Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  У поточному році на ремонт закладу передбачено кошти у сумі – 31,6 млн грн. Наразі будівельна готовність об’єкту становить 62%. Завершити роботи планується до 15 жовтня 2020 року. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться “Завдяки проєкту Президента України “Велике будівництво”, вже до кінця поточного року область зможе завершити реконструкцію приміщень та покрівлі даху Славутицької школи. Невдовзі 990 учнів навчатимуться в комфортних умовах. Ми прикладаємо максимум зусиль”, – наголосив голова Київської обласної державної адміністрації Василь Володін. Крім того, школа входить до переліку об’єктів соціального призначення, на будівництво яких спрямовуються кошти в обсязі 10% загальної кошторисної вартості будівництва Централізованого сховища для зберігання відпрацьованого ядерного палива реакторів типу ВВЕР вітчизняних атомних електростанцій. Читайте: КОДА закликає дотримуватися правил безпеки через зростання кількості хворих на коронавірус Фото: пресслужба КОДА КиевVласть

Голова Київської облдержадміністрації (КОДА) Василь Володін привітав Україну з 29-ю річницею Незалежності. Він зазначив, що Київська область стала справжньою кузнею кадрів для органів державної влади всіх рівнів, одним із найбільших наукових центрів країни та флагманів вітчизняної економіки. Про це KV стало відомо з відеозвернення Василя Володіна, оприлюдненого на сайті КОДА.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  “Шановні мешканці Київщини! Вітаю вас з найголовнішими святами нашої держави: Державного прапора України та Незалежності. Віками український народ мріяв та боровся за свою Незалежність під жовто-блакитним прапором, де синій та жовтий кольори – символи безкрайнього неба та безмежних пшеничних ланів України. І саме для того ми обрали шлях незалежності, щоб небо над країною – завжди було чистим, життя у державі – комфортним та безпечним, а влада в Україні – дійсно народною.  Спільно обираючи цей шлях, ми знали, що буде він складним та важким. Повинні пройти його з честю, щоб завжди дивитися в очі своїм нащадкам, яким зобов'язані передати у спадок квітучу та щасливу землю. І крок за кроком поступово наближаємося до запланованого. Не всім до смаку наш курс. Не всім досі легко з повагою сприйняти прагнення українського народу. Але надто дорогу ціну ми вже заплатили і продовжуємо платити за нашу Незалежність: це й життя наших найкращих співгромадян, покладені на вівтар свободи, й болісна перебудова економіки, і переосмислення суспільством своєї значущої ролі у державотворенні. За цей час Україна виховала покоління, яке мислить та діє по-новому. А Київська область стала справжньою кузнею кадрів для органів державної влади всіх рівнів.  Пишаємося, що серед них все більше прогресивної молоді. За роки Незалежності наша область стала одним із найбільших наукових центрів країни та флагманів вітчизняної економіки. Сьогодні Київщина – справжня вітрина позитивних перетворень у державі. Ми успішно виконуємо президентські програми “Велике Будівництво” та “Здорове харчування дітей в школах”, залучаємо інвестиції в регіональну економіку.  Сьогодні ми тільки на початку великого шляху. Ми з вами – господарі свого життя. І від кожного з нас залежить майбутнє всієї країни. Зичу вам миру та наснаги до позитивних перетворень. Слава Україні! Героям слава!”, – йдеться у привітанні Василя Володіна. Читайте: Губернатор Киевщины Василий Володин поздравил украинцев с Днем Государственного флага Украины Фото: скрин видео КиевVласть

Полтавщина – серце України! Тут наймилозвучніша мова, звідси пішла класична література, на цих землях осердя козаччини, а кухня регіону – еталонна. Приблизно такий набір симпатичних штампів виринав із моєї свідомості, коли мова йшла про Полтавщину. Ще блимало щось про суржик, типу він прикольний, про багату історію і про Гоголя. В області я був у справах кілька разів, але нічого про неї з відряджень не привіз. Ну, хіба що спогад про “смачно” і “недорого”. І ось літньої напів-карантинної днини мені припікло. “Дружино, – сказав я, – нумо на вікенд до Полтавщини. Там смачно і сто пудів – цікаво”. Дружина погодилась і ми купили квитки на потяг. День І Дорога до Полтави з Києва – це просто свято, за яке треба окремо подякувати Укрзалізниці. Сідаєш в столиці о 6.45 до зручного експреса до Харкова і за три години виходиш свіжий і гожий у Полтаві. Комфортно, безпечно, трясе повільно і в клозеті не тхне – Європа!Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Дорогою ми ще раз озвучили і занотували до нотатника всі відомі нам факти-штампи-кліше, із якими асоціюється місто і область, а потім ранжували їх за значимістю. Я пхав на перші позиції їдло, дружину тягло на духовність, згодились десь посередині. Отже Полтава/Полтавщина це: Історія (від князів до царату) Українська література Гоголь, як явище Кухня і все що з нею пов’язано Мова і прикольний суржик Природа На полтавський перон ми ступали із чітким бажанням повернутися до Києва із максимальним багажем інформації про кожен пункт списку. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться Вже по дорозі від залізничного вокзалу до найзнанішої туристичної принади Полтави Білої Альтанки (до речі, всього 20 хвилин маршруткою № 51 та 10 гривень за двох), ми зрозуміли, що пункт Історія слід побити на підпункти, наприклад, внести “Архітектуру”.  Архітектура Архітектура Полтави – це окрема тема. Дореволюційне місто збереглося погано, але те що лишилося варто побачити. Наприклад, Кругла площа із корпусним садом всередині. Виділіть 30 хвилин, пройдіть колом, позаглядайте у суміжні вулички, знайдіть сквер за міською радою, відпочиньте.  Корпусний сад в центрі Круглої площи Обов’язково варто походити вулицями Котляревського та Гоголя – вони паралельні. По-перше, обидві вулиці прикрашають красивезні пам’ятники діячам, на честь яких і пойменовано вулиці, по-друге, тут можна вхопити дух старосвітського міста. Будови купецької Полтави в цій частині міста збережені гарно і цілком пристойно дають уявлення про тогочасся.  Пам’ятник Івану Котляревському (встановлений в 1903 році) До речі, пам’ятник Котляревському з трьох боків увінчаний горельєфами, що відтворюють епізоди з творів митця: “Енеїди”, “Наталки Полтавки” і “Москаля-чарівника”. Горельєф “Наталки” ще в 2008-му вкрали, а в 2019 урочисто повернули на місце. Історія детективна – через 10 років після викрадення хтось знайшов витвір мистецтва і передав в редакцію місцевого видання “Полтавщина”.  Горельєф “Наталка-Полтавка” На Гоголя є алейка із скульптурами героїв творів Миколи Васильовича, уважне споглядання яких може неабияк звеселити мандрівника – слово честі, без увімкнення уяви до декотрих об’єктів краще не підходити.  Пам’ятник Миколі Гоголю (виготовлений в 1913, а встановлений у 1934 році) Однією із найяскравіших окрас вулиці є будівля колишнього ресторану “Монголія”, де в 1903 році зібрався весь цвіт України на бенкет з нагоди відкриття пам’ятника Котляревському. Бенкет був знатним, і нижче, коли я розпоівдатиму вам про кухню Полтавщини, згадаю про нього обов’язково. Будівля ресторану “Монголія”, більш знана полтавцями як Інститут Міськбудпроект  Після вул.Гоголя варто вбити в навігатор на смартфоні вулицю Пилипа Орлика, 15 та уздовж чепурних алейок почалапати до садиби місцевого будівельного підрядника Наума Бахмутського. А садиба ця – справжній скарб і привіт для киян. Місцеві краєзнавці вважають, що збудована садиба архітектором Городецьким і дуже сильно нагадує київську Караїмську кенасу. Дойдіть і висновки робіть самі. Нам здалося, що таки він. Будинок Підрядника Бахмутського (1906 рік) Ну, а після “кенаси” вбивайте в навігатор вулицю Спаську, 11 і йдіть дивитися ще одну загадку. За цією адресою стоїть колишня садиба депутата Держдуми і почесного мирового судді Володимира Болюбаша (збудована у 1912 році). В багатьох джерелах є згадка, що проєктував будинок архітектор Павло Альошин – творець київського будинку вчителя. Дехто навіть вважає, що київській і полтавський будинки схожі. Будинок судді Болюбаша (1912 рік) Від Болюбаша всього півкілометра і ви вже на плато Іванової гори на  Соборному майдані. А там і Біла альтанка, і вежа Полтавської фортеці, і монумент мисці з галушками, і пам’ятний знак на честь першої літописної згадки про Полтаву.  На гранітній брилі викарбуваний напис: “Игорь Святославичь... поеха противу Половцемъ и перееха Въросколъ оу Лтавы... Ипатьевская летопись 1174 г.” Краєвид з Іванової гори дивовижний – звідси видно Полтавський Поділ, стадіон Локомотив, новобудови, старі хати, природу і навіть Макухівське сміттєзвалище. Але навіть його присутність не псує органічного краєвиду. До честі полтавців, найвизначніші місця міста оснащені інформаційними табличками з QR-кодами – наводиш на нього телефон і читаєш цікаві факти про будівлю, місцевість, пам’ятник. Пункт про історію неможливо розкрити без музеїв Полтави і Полтавщини, і без них же – неможливо закрити розповідь про архітектуру. Тож, годинки півтори погулявши вулицями і нафотографувашись біля вищезазначених пам'яток, ми випили по каві у одній із чисельних кав’ярень середмістя (від 15 гривень за філіжанку) і рушили до перлини міста – Краєзнавчого музею імені  імені Василя Кричевського. Музеї Описувати музей об’єктивно і не зриваючись на пафос – важко. Він справді гарний, самобутній, і єдине з чим може перегукуватися це еталонне втілення українського архітектурного модерну – це із мавританським стилем.  Будинок Полтавського губернського земства (1903-1908), в якому розташовано Краєзнавчий музей Проте й про нього естети одразу забувають, тільки-но потрапляють всередину. Бо ж там, для одних багата українська панська хата, а для інших - ідилічний козацький маєток.  Центральный холл музею Зала засідань земства (нині актова зала музею) із балкончиком для хору Колекція багатюща – близько 300 тисяч експонатів. Від опудала свині Миргородської породи до обладунків самурая. Якщо зберетесь до музею – обов’язково беріть екскурсовода. Квитки до музею – 20 грн, оглядова екскурсія – 150 грн. Опудало свині Миргородської породи А ще обов’язково слід погуляти по внутрішньому дворику музею – там дуже затишно і привітно. Ну і фотки будуть трошки інакші, ніж у решти.  Внутрішній двір музею До речі, перед будовою музею можна побачити ще одну окрасу архітектури Полтави – пам’ятник Тарасу Шевченкові в стилі конструктивізм, авторства Івана Кавалерідзе. Залізобетонний монумент викликає справжнє захоплення у шанувальників мистецтва “початку радянської доби” і має лишити по собі гарний спомин у тих, хто авангард тих часів не сприймає. Справа в тому, що такого Тараса ви ще не бачили. Плюс, є поле для фантазії: чи-то Кобзарь на тракторі, чи то на катку… Пам'ятник Тарасові Шевченку відкрито в Полтаві 12 березня 1926 року Після краєзнавчого ми трохи втомились і повільно поплентались в бік Білої альтанки, перетравлюючи побачене. Ковтнувши один глечик класичних галушок на двох (від 60 грн за глечик) та посмакувавши компотиком в симпатичній ресторації, яких тут повно, ми загуглили список музеїв Полтави.  З 13 музеїв у списку нас зацікавило 2 – музей-садиба Котляревського, який був поряд, та музей важкої бомбардувальної авіації. Музей Полтавської битви вирішили залишити на потім, бо “Google Maps” показувало, що туди гарно їхати, коли збираєшся далі по області.  Садиба Котляревського (вхідний квиток 20 гривень) розташовується поряд з Успенським собором у кількох кроках від Білої альтанки. Це не оригінал, а відтворена у 1969 році репліка. До слова, відвторювали обійстя автора “Енеїди” здійснювали за акварельним ескізом Тараса Шевченка, який замалював її у 1845 році. Садиба Івана Котляревського Умеблювання житла намагалися підібрати максимально близько до епохи, але кілька оригінальних речей в музеї є. Нас особисто вразив нехрестоматійний портрет Котляревського в трьохуголці царської армії. За таким столом Іван Котляревський працював А якщо ви гарно розбалакаєтеся з екскурсоводами, вам покажуть місце, де захований справжній артефакт, до якого торкалася рука Котляревського. І цей артефакт також можна помацати. Кажуть, що Котляревський точно бачив цю деревину Після Івана Петровича маршруткою №52 ми поїхали до бомбардувальників. З пішими переходами маршрут зайняв близько 40 хвилин – якраз є час на впорядкування шухляд пам’яті і ревізію вражень. І цей “передих” – був просто необхідний, адже враження від авіаційного музею і в мене, і в дружини були грандіозні. Музей знаходиться на території, яку до 2007 року займав 185-й гвардійський важкий бомбардувальний авіаційний полк і межує з чинною військовою частиною. Ну, що сказати, вразили не лише літаки, а й те, з якою любов’ю персонал ставиться до кожного експонату, як привітно приймає гостей, як щиро вболіває за свою справу. А ще – музей контактний. Тут окрім класичної експозиції (власне в самому приміщенні музею) діє чудовий військово-історичний парк, та стоянка з літаками. В літаки можна залізти, посидіти в кріслах пілотів і на хвильку відчути міць і могуть залізних птахів. Квиток до музею коштує 60 гривень, але радимо брати гіда. Історії про операцію Френтік, про Джохара Дудаєва, та переліт українського літака до Кольського півострова, торпедування баржі та повернення назад до Полтави без додаткової заправки – вражають. Навіть, якщо дуже стомився міць літаків повертає бадьорість Переїзди, перекуси, екскурсії зайняли в нас приблизно 8 годин. Тож абсолютно щасливі, ми вповзли в готельний номер і вимкнулися до ранку наступного дня. До речі, про готелі. Всі відомі світові сервіси оренди житла та бронювання готелів працюють із полтавськими номерами. Ми скористалися сервісом Booking і дуже легко забукали собі пристойне житло. Ціни за добу стартують від 300 гривень за добу, але раджу вам брати сегмент на 100-200 гривень дорожче.  День ІI Прокинувшись рано (бо рано ж лягли), ми зрозуміли, що з нашого списку натяк на уявлення вже маємо про Історію, Архітектуру, Кухню, а ось про Природу, полтавську мову і Гоголя, ще нічого не знаємо. Другий день ми почали з Автовокзалу, адже путь наша лежала на Полтавщину. Ще дорогою з Києва до Полтави, гортаючи різні путівники, ми зрозуміли, що найліпше познайомитися із Полтавщиною за один день ми зможемо в Опішні. Тут тобі і гончарство, тут тобі і етносадиби з майстер-класами на всі забаганки, тут тобі і природа, і мова, і наїдки, і люди гарні. Єдина проблема – час. Від Полтави до Опішні – 45 кілометрів і десь час із гаком їзди. Але ж у нас ще не обслідувано Музей Полтавської битви?  Опішнянський музей гончарства відкривається о 8.00, а “битва” о 9.00. Порадившись, вирішили “битву” лишити на колись потім, тим більше, що ця полтавська локація, цікавила нас найменше. Гуляючи містом, ми так чи інакше натикалися на об’єкти із нею пов’язані: пам’ятник місцю, де спав Петро Перший, церква у футлярі, Монумент Слави на честь 100-річчя перемоги російської армії над шведськими військами Карла XII, посеред Круглої площі… Ну, і власне, для українців “битва” – велика трагедія, а ми з дружиною ще не відійшли від суму за втрачену моць після авіаційного музею. Уявіть, якби оті “дальні літаки”, які в 2000-х порізали, досі стояли на варті, втрату Чорноморського флоту країна переживала б не так гостро. Але менше з тим, адже на нас чекає Опішня.  Природа і знову історія Виїхавши о 7.45 маршруткою з Полтави (один квиток 40 гривень), ми вже за півтори години були на місці. Першим пунктом нашої подорожі був Музей Гончарства, другим – етно-садиба Лялина Світлиця. “Краєвиди полтавськії”, що супроводжують тебе під час поїздки, можуть лишити байдужим тільки дуже черству людину. Соняхові поля, лісочки, горби й горбочки, чепурні села, а головне – пристойна дорога. До речі, дорогою до Опішні ми проїхали повз поворот на славну Диканьку. Поворот пропустити важко, адже дороговказом тут виступає Тріумфальна арка, що колись давала старт шляху до маєтку Кочубеїв. Арка побудована у 1820 р. на честь зустрічі і перебування царя Олександра І у палаці князів Кочубеїв (реставрована в 2008-му році) Кочубеї для України часів царату – це щось на кшталт клану олігархів. Вони спочатку не віддали заміж за Мазепу свою дочку, потім зрадили гетьмана перед Петром І, потім страждали, потім були реабілітовані і зажили просто колосальної слави. Наприклад Віктор Кочубей був міністром внутрішніх справ, а згодом і канцлером Російської імперії. Мало хто знає, але вугільна Донеччина і сам Донецьк – це також Кочубеї. У 1869 році князь Сергій Кочубей отримав від уряду імперії підряд на будівництво заводу залізничних рейок на землях сучасного Донецьку. Але спритник продав замовлення і землю Джону Юзу, а той вже збудував завод, шахти і дав першу назву Юзівці, яку ми знаємо як Донецьк.  Після жовтневого перевороту селяни спалили палац Кочубеїв, а недоплаки розтягли по хатах – будували хати, сараї, мостили підлоги… Єдине що лишилося – це кілька давніх Коучубеївських дубів, та родинна церква із усипальницею. Церква дуже цікава, адже із середини її підкупольний простір нагадує римський Пантеон. Аллея Кочубеївських Дубів Підкупольний простір Свято-Миколаївської церкви в Диканьці За роздумами про Кочубеїв, яких ми ще згадаємо в цій оповіді, спостерігли, що рельєф за вікном став більш гористим. А це означає наближення до Опішні, гончарного серця України, та території, де зареєстрована абсолютна відмітка рельєфу Лівобережжя – 202,6 метрів над рівнем моря. На семи опішнянських пагорбах люди живуть з періоду неоліту, рибалять у Ворсклі, ростять хліб та ліплять глечики. Власне, навколо теми гончарства тут зав’язано все. Тут працювало два найбільші в Україні гончарні заводи – Опішнянський завод “Художнiй керамік” та завод “Керамік”, тут чудовий гончарний ринок (невеличкий рукодільний глечик можна придбати із 50 гривень), тут гончарна школа, тут десятки підприємців-гончарів, що гончарують приватно і тут чудовий Музей гончарства, в який ми власне і збиралися потрапити. Екскурсія, у вартість якої входить майстер-клас із гончарства коштує всього 90 гривень. Про глечики і глиняний посуд ви довідаєтесь дуже багато, але головна принада цього місця – природа і химерні глиняні композиції, які у творчому хаосі розставлені по території.  Фото з офіційної Facebook-сторінки Національного музею-заповідника українського гончарства в Опішному Кухня і народний побут Витративши на музей гончарства дві з хвостиком години ми сильно зголодніли і вже просто летіли до Етно-садиби “Лялина Світлиця”. Благо, вона всього півтора кілометри від музею і пішки цей шлях можна здолати хвилин за 20. Ще в Києві, обираючи місце, де в Опішні можна скуштувати справжньої полтавської кухні, ми знайшли Facebook-сторінку фундаторки садиби Олени Щербань. Олена – дуже цікава людина. Вона науковець-глечикознавець, доктор історичних наук, етнографія і гуру зеленого туризму на Полтавщині. Потрапити до неї в гості не сказав би, що надто важко, але точно раджу заздалегідь з нею зв’язатися і узгодити приїзд.  Ми узгодили, і навіть сказали, щоб хотіли попоїсти: борщ із квасцем, шпундрю з буряками, качану кашу і бездріжджовий гречаний хліб, печений в спеціальній бездріжджовій печі. Всі ці диво-наїдки ми замовили не просто так. Наприклад, про “шпундрі з буряками” (давня українська народна страва зі смаженої свинини (підчеревини чи грудини), тушкованої потім із буряками в буряковому квасі) ми вичитали в карті обіду в ресторані “Монголія” на честь відкриття пам’ятника Котляревському. Зберіг її засновник “Полтавського вісника”, журналіст Дмитро Іваненко. Вважаю, не зайвим буде процитувати мовою автора: “Борщ до шпундрів з буряками; юшка з періжками; келебердянська осетрина з підлевою; пелюстки до смальцю з сухарями; сахарний горох; різна дичина до соку; заморожена молошна каша з київськими смаженими горіхами та полтавськими пундиками. Трунки; медведикі; пунші; Анхизова чекалдиха; овощі"  Шпундрі з буряками Про борщ із квасцем (буряковим квасом, рецепт якого легко знайти в мережі) ми довідалися у розмовах із полтавцями. Для них він як, до речі, й вареники на пару – це взагалі, не екзотика, а даність. Справжні полтавці вважають, що борщ без квасцю – не борщ, а вареники варені у воді – “сині і гливкі”. Банка квасцю накрита патісоном А ось качана каша (як і шпундрі) – це вже екзотика і ретро. До того, ж вона є типовою стравою саме для Полтавщини і ніде в Україні нічого подібного не готують. Рецепт приготування качаної каші від Олени Щербань Обід виявився неперевершеним. А головне, страви, хоч і цікаві та складні, але їх цілком реально приготувати в умовах міської кухні. Правда, не буде аромату печі та глечика, але його можна доповнити уявою. Зазначу, що “Лялина Світлиця” це не зовсім про їжу. Тут можна взяти купу майстер-класів: плетіння нитки на старовинному веретені, виготовлення посуду і сувенірів з трави, мотання ляльок мотанок… Олена навіть може навчити охочих білити піч. Тут частують гостей Паніматка етносадиби запевняє, що її місія – допомогти людям жити на всі 100%, а щаслива вона тоді, коли гість, що відвідав її вперше, повертається. Гоголь В садибі нам пощастило познайомится із групою із восьми харківських туристів, які збиралися за 60 кілометрів від Опішні до села Гоголеве. Мета їх вояжу – участь в нічному театралізованому дійстві  під назвою “Чи знаєте ви українську ніч?”, яке відбувається в Національному музеї-заповіднику Миколи Гоголя.  У зв’язку із карантинними обмеженнями на дійство може потрапити не більше 15 осіб. При цьому шоу коштує 6 тисяч гривень за группу, плюс витрати на автобус. Тож, поява двох додаткових учасників, які були готові профінансувати свою участь у спільній справі і трохи полегшити загальні витрати, неабияк потішила наших нових харківських знайомих і нас любо прийняли до гурту. Вітальня з портретом Миколи Васильовича. Цей портрет мати ховала, коли Микола приїздив гостювати. Гоголеві здавалося, що він на портреті гарніший, ніж у житті. Коли нащадок козацької старшини Микола Васильович Гоголь у 1825 році закінчив гімназію і твердо вирішив зайнятися літературою, він матері: “Ви почуєте про мене все, або нічого”. Від тих часів, ось уже майже 200 років всі навколишні землі просякнуті Гоголем. Він на сувенірах, в краєзнавчих кабінетах шкільних музеїв, в топонімах, в архітектурі, в серцях і у свідомості кожного полтавця… Флігель, де жив і працював Гоголь, коли навідував батьків А все через те, що Гоголь – не лише великий письменник, а й дуже здібний і вправний маркетолог. “Вечори на хуторі біля Диканьки” стали популярними не лише через яскраву сюжетну лінію і філігранне письмо, а й через назву. Цвіт Петербургу (та ті, хто прагнув до нього належати) чудово знали назву Диканька, бо ж саме там було родинне гніздо Кочубеїв – родини імперських урядників і фаворитів двору. Назви Гоголя свій твір “Вечори на хуторі біля Сорочинців, або біля Миргороду”, хто знає який був би ефект. Про цей та про багато інших цікавих фактів із життя Гоголя вам радо розкажуть в музеї. Що ж до шоу, то спойлерити не буду, а просто поміщу тут анотацію до нього в якій майстерно описано те, на що чекає гостей: “Театралізоване дійство проводиться в темну пору доби. Адже, як відомо, після заходу сонця починає відбуватися все найцікавіше. Тому немає кращого часу, аби у повній мірі пізнати загадковість місця, що надихало самого Гоголя, послухати надзвичайно цікаві історії та помилуватися красою української ночі. Наш екскурсовод допоможе вам перенестись у ХІХ століття і поринути у світ гоголівських героїв. Русалки, таємничі постаті, кум Цибуля, Левко та Галя, мама письменника, його молодша сестра Ольга та автор безсмертних повістей зустрінуть вас у своїх володіннях. Саме дихання ночі таїть в собі дещо містичне та неповторне… Ви обов’язково це відчуєте! Гоголівська садиба приховує багато таємниць. Наприклад, ви зможете загадати бажання на великому камені біля гроту, в який родина Гоголів приходила помолитися та побути наодинці з природою. Гід покаже, як правильно загадати бажання, щоб воно здійснилося. Наше нічне театралізоване дійство створене спеціально для тих, хто бажає “полоскотати” собі нерви, для любителів нічних несподіванок та прогулянок, справжніх шанувальників творчості Гоголя! Екскурсія триває 2 години і включає в себе наступне:  цікаву розповідь про життя і творчість одного з найзагадковіших та найвеличніших письменників світової літератури;  відвідування батьківського будинку та флігеля, де писав свої геніальні твори Микола Гоголь;  прогулянку чарівним парком-садом, наповнену несподіванками; спів солов’я, чарівні мелодії українських народних пісень та ще багато-багато цікавого!!!”. Дозволю собі лишень кілька ремарок і фактів, які вразили. По-перше, вразила жінка, яка виконує роль мами Гоголя. Вона, як і решта учасників дійства – не професійні актори, а звичайні музейні працівники. По-друге, Гоголь був вправним художником і всі гості музею можуть у цьому переконатися. Ну, і по-третє, – сюди слід їхати за знаннями і фактами. Бо тільки тут можна довідатися те, про що рядовому поціновувачу творчості, який із Миколою Васильовичем знайомий виключно у межах шкільної програми, і не снилося. Вітражі, створені за ескізом Миколи Гоголя Мова і епілог А ось із прикольним полтавським суржиком нам не пощастило. Ми жодного разу не почули слова “кукурГуза”, “е” замість “и”, м’якого “л” і решти мовних кліше, що їх приписують полтавцям. Місцеві навіть трохи ображалися на нас, коли ми щиро цікавился, де ж відомий суржик? Звичайно, суржик є, але в Полтаві і на Полтавщині його не більше й не менше, ніж на Київщині чи Житомирщині.  “Свайба”, “ходю”, “добре утро”, “каеш”, “драстє” та решта слів, які весело і легко заходять нам у Києві, тут лунають настільки органічно, що тобі здається “наче так і треба” і ти їх просто не помічаєш. Чому так, у нас відповідь одна – бо Полтавщина щира і будь-який гість відчуває себе на цій щирій і щедрій землі, спокійно і без всякого “цего”. Насамкінець зазначу, що двох вихідних днів вистачить лише для того, щоби почати розбиратися із списком, який я подав на початку цієї оповіді. А для того, щоб мати максимальний багаж інформації про кожен пункт списку (саме із таким завданням ми ступили на перон вокзалу Полтави), сюди треба повертатися іще не раз. PS: Автор щиро і уклінно дякує усім, хто допоміг нам під час цієї подорожі, зробив її інформаційно насиченою та комфортною. Люди, – ви неймовірні! Фото: Ігор Дармостук КиевVласть

Київська область готується до осені і другої хвилі епідемії. Триває реалізація програми “Велике Будівництво”, підготовка до виборів, а також перевірка на готовність до навчального процесу шкіл.  Хоч столичний регіон за епідеміологічними показниками поки тримається у зеленій зоні, інфекціоністи стверджують: область підійшла до межі. Про це KV стало відомо за результатами онлайн-брифінгу голови КОДА Василя Володіна. Коронавірус наступає Київська область тримається в зеленій зоні, на відміну від Києва. За добу інфіковано 42 людини, померло двоє, одужало 50. З початку пандемії захворіло 4727 людей, у тому числі 409 дітей та 668 медпрацівників, померло 83 мешканці області.  “На переконання інфекціоністів, ми перебуваємо на межі другої хвилі епідемії, і маємо бути максимально обачними", – заявив Володін.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Дотримання норм карантину Правоохоронці продовжують спостерігати за дотриманням карантинних норм. Вже провели 6500 перевірок, це у тому числі автостанції, вокзали, гуртожитки, зупинки громадського транспорту, заклади харчування та відпочинку. Проведено 173 профілактичні бесіди.  "Тільки разом ми зможемо уникнути загострення ситуації та блокування економіки області, як це відбувалося навесні. Для цього маємо приділити увагу заходам безпеки та іншим необхідним заходам по дотриманню карантинних вимог", – сказав голова КОДА. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться Економіка За перше півріччя обсяги промислового виробництва зросли на 5,6% за майже всіма видами промислової діяльності у порівнянні з травнем цього року. Обсяг сільського господарства знизився на 2,3%. Індекс промислового виробництва – 90,8%, 15-е місце серед областей України.  За словами Володіна, подвоїти випуск продукції вдалося лише підприємствам видобувної промисловості.  Читайте: Голова КОДА розповів про розвиток економіки Київщини Виконання будівельних робіт зросло на 23%, будівництво інженерних споруд – в 1,6 рази. Будівництво нежитлових споруд скоротилося на 11%, житлових – зросло на 6,5%. Середня зарплата в області зросла на 8%, пенсія – на 13%. Оборот роздрібної торгівлі – 3 місце в Україні.  На 1/5 скоротилося надходження коштів до зведеного бюджету, причина – зниження міжбюджетних трансфертів з державного бюджету. Надходження до загального бюджету зросли на більше 7%, основне джерело наповнення місцевих бюджетів – податки на збір на доходи фізичних осіб. З січня фактичні надходження зросли на 280 млн гривень – на 6,3 більше за аналогічний період минулого року. “Велике будівництво” В рамках програми "Велике будівництво" реалізовується 20 об’єктів на загальну суму 314 млн гривень, загальна готовність – 66%. За останній тиждень ступінь будівельної готовності зріс на 3%. Загальноосвітні навчальні заклади – 69%, дошкільні навчальні заклади –74%, стадіони – 56%.  Читайте: Київщина освоїть майже мільярд гривень на будівництво шкіл і дитсадків З початку року силами обласної влади введено в експлуатацію 33 спортивні об’єкти: мультифункціональні майданчики, мініфутбольні поля, майданчики з вуличними тренажерами в опорних навчальних закладах. До кінця 2020 року заплановано відкриття ще 18 спортмайданчиків зі штучним покриттям. Виконано понад 40% від запланованого.  “Свою спроможність виконувати взяті на себе зобов’язання Київська ОДА довела під час реконструкції Бориспільської багатопрофільної лікарні інтенсивного лікування, яку президент України Володимир Зеленський урочисто відкрив минулого тижня. Роботи тривали понад рік”, – зазначив голова Київської ОДА Володін.  Читайте: В Борисполе возмущены медленными темпами ремонта инфекционного отделения местной больницы (видео) В лікарні проведений ремонт інфекційного, приймального, поліклінічного відділень та оновлення фасадів з утепленням. Облаштовано дитячий та дорослий блоки інтенсивної терапії для невідкладної допомоги, встановили автоматичну пожежну сигналізацію та систему оповіщення про пожежі. Залишається реконструювати пологове відділення – це буде зроблено до кінця поточного року.  Володін повідомив, що розпочалася модернізація ще 11 приймальних відділень опорних лікарень – у Білоцерківському, Вишгородському, Іванківському, Макарівському, Миронівському, Обухівському, Переяславському, Тетіївському, Фастівському районах, а також у містах Бровари та Ірпінь. "Наше завдання – створити гідні умови для мешканців регіону в усіх сферах життя", – додав голова КОДА. Перше вересня Також Володін зауважив, що уже за кiлька днiв розпочнеться новий навчальний рік в умовах адаптивного карантину. “Розуміючи, що цей навчальний рік розпочинаємо в умовах поширення пандемії, за кошти місцевих бюджетів закуповуємо засоби індивідуального захисту та дезінфекції для закладів освіти. Відповідальність за створення безпечних умов перебування у них, у першу чергу, несуть засновники та керівники цих закладів. Маємо всі передумови для вчасного початку нового навчального року”, – говорить він. Так, у кожному закладі на період карантину розроблять тимчасовий порядок організації освітнього процесу та гнучкі графіки початку навчальних занять. А за кожним класом закріплять навчальний кабінет. З початку навчання стане обов’язковим і постійний температурний скринінг вчителів та учнів.  Також Володін зауважив, що належні умови для безпечного освітнього процесу створюються спільними зусиллями органів державної влади, місцевого самоврядування та працівниками системи освіти. Наразі ж здійснюються виїзні перевірки керівним складом облдержадміністрації навчальних закладів щодо контролю їхньої готовності до освітнього процесу. І за його словами, підготовка шкіл триває відповідно до запланованого графіку.  Читайте: Заклади освіти готуються до початку навчального року в умовах карантину Районування “Утворення нових районів та ліквідація існуючих, забезпечить відповідність системи адміністративно-територіального устрою районного рівня України сучасним вимогам та Європейським стандартам. Це сприятиме визначенню обґрунтованої територіальної основи для діяльності органів виконавчої влади та відповідних органів місцевого самоврядування“, – вважає очільник КОДА.  Також він додав, що вибори депутатів районних рад будуть проводитися у Бучанському, Білоцерківському, Бориспільському, Броварському, а також Вишгородському, Обухівському та Фастівському районах Київщини.  Крім того зауважив, що до створення спроможних територіальних громад, значну частину послуг громадяни одержували в районних центрах. Наразі всі необхідні послуги будуть надаватися безпосередньо в об'єднаних тергромадах. Для забезпечення надання нерозривності послуг буде визначено перехідний період для передачі всіх необхідних повноважень. На базі ж ліквідованих старих райдержадміністрацій планується створення структурних підрозділів РДА в новоутворених районах.  І на завершення брифінгу Володін привітав Київщину з двома найголовнішими святами держави – з Днем державного прапора України та Днем незалежності України. “Нове районування – один із фінальних етапів децентралізації європейського шляху розбудови нашої держави. Робимо це під своїм прапором заради незалежності України. І в ці дні визначаємо два найголовніші свята нашої держави – День державного прапора України та День незалежності України. Обираючи незалежність, ми знали, що ця дорога буде складною та важкою. Сьогодні ми лише на початку великого шляху і повинні пройти його з честю, щоб завжди прямо дивитися в очі своїм мешканцям, нащадкам, які повинні передати в спадок квітучу та щасливу землю. Ми з вами господарі свого життя. І від кожного з нас залежить майбутнє всієї країни. Зичу вам миру та наснаги для позитивних перетворень. Всього вам найкращого та бажаю здоров’я!”, – резюмував Володін.  Фото: коллаж KVКиевVласть

У Вишневому мешканці бараків вже 15 років чекають на нове житло. З аварійних будинків своїх працівників обіцяла відселити “Укрзалізниця”. Після активного старту, будівництво швидко заморозили. Привід: мільйонні штрафні санкції, порушення вимог будівництва та багаторічні суди. Немає порозуміння в залізничників і з мерію Вишневого щодо договору оренди необхідної землі. Тож розібратися у ситуації народні обранці вже змушені просити самого Президента.  Як стало відомо KV, 19 червня голова Верховної Ради та 28 народних обранців направили депутатський запит на ім’я Президента Володимира Зеленського. Тема - ситуація, що виникла на Київщині у зв'язку з будівництвом регіональною філією “Південно-Західна залізниця” АТ “Укрзалізниця” житлового будинку для вирішення житлової проблеми мешканців бараків у Вишневому. Зведення нового житла перетворилося в звичайний довгобуд, який обіцяють завершити вже як 15 років.  Подписывайтесь на новости “КиевVласть”   Зарадити проблемі мала б передача недобудованого будинку по вулиці Європейська (Жовтнева) з балансу філії Південно-Західної залізниці до тергромади міста.  “АТ “Укрзалізниця” не тільки не змогла за 11 років побудувати будинок, а і за 4 роки не вирішила питання щодо оформлення та передачі об’єкту незавершеного будівництва до комунальної власності м. Вишневе”, – йдеться у зверненні.  Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться На думку депутатів, ані Кабмін, ані Мінінфраструктури та АТ “Укрзалізниця” за весь час так і не вжили дієвих заходів для вирішення проблеми. А багаточисленні запити народних депутатів, не однієї каденції, просто залишають без уваги. Тож ситуація вже потребує особистого втручання голови держави.  Історія довгобуду Про відселення мешканців Вишневого з непридатних для проживання бараків та гуртожитків по вулицях Залізнична та Чорновола вперше заговорили ще у 2004-2005 роках. А саме: після обстеження фахівцями санепідслужб тимчасових службових будинків барачного типу по вулиці Залізничній 2, 4, 6, 11.  Після неодноразових звернень мешканців та доручення експрезидента Ющенка, регіональна філія “Південно-Західна залізниця” (ПЗЗ) таки звернулась до Вишневої міськради щодо виділення землі під будівництво багатоповерхового будинку. Уже в листопаді 2005 року мерія погодила (рішенням № 42 сесії виконкому) розташування земельної ділянки площею в 1,2 га під забудову по вулиці Європейська. Проте лише для відселення мешканців із санітарно-захисної зони (вулиці Залізнична №№ 2, 4, 6, 11, Чорновола №№ 7-31 та 2, 4, 6, 32). А у 2007 році надала дозвіл на виконання проєкту землеустрою ділянки на умовах оренди. Вдруге питання завершення будівництва піднімалося вже у 2014 році. Тоді Мінінфраструктури повідомляло, що ціна питання – 148 млн. гривень. Та на звернення нардепів врешті завершити об’єкт, від ПЗЗ надходили відмовки – видатки на будівництво заборонені Кабміном. А то й зовсім відмови мотивували тим, що залізниця – банкрот.  У березні ж 2016 року будівництво зупинилось взагалі. Залізниця встигла звести лише шість поверхів першого під’їзду та чотири поверхи другого під’їзду 16-ти поверхового будинку на 384 квартири. Версія ДАБІ Також у зверненні наголошується про викриття обману з боку ПЗЗ. Виявляється, залізниця занизила категорію складності будівництва з п’ятої на третю. Тому Державна архітектурно-будівельна інспекція (ДАБІ) і заборонила продовження будівництва та оштрафувало ПЗЗ на сумму в 1,4 млн. гривень. І зобов’язала відкоригувати кошторисну документацію.  Дану інформацію та початок будівництва без отримання дозволу на виконання відповідних робіт у відповідь на запит KV, підтвердила і ДАБІ.  Зокрема, у документі зазначено, що будівництво І черги житлового будинку по вулиці Європейській (Жовтнева, № КС 083150760142) було розпочато 17 березня 2015 року після реєстрації відповідної декларації саме з III категорією складності.  А в 2016 році за результатами позапланової перевірки, ДАБІ скасувала реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт та оштрафував не лише замовника, а й генерального підрядника ТОВ "Українська Будівельно-Інвестиційна компанія "Укрбудінвест". Штрафні ж санкції було накладено на порушників у розмірі 2,4 млн. гривень.  Крім того, було надано і припис про усунення порушень. Після цього контроль об’єкту будівництва вже не здійснювався. Версія міськради та земельне питання Сьогодні ж, як зауважено у запиті нардепів,  залізниця звинувачує депутатський корпус Вишневого та мера міста, що саме міськрада не продовжує договір оренди землі.  У свою ж чергу мерія Вишневого запевняє, що саме “Укрзалізниця” порушила строки подання листа про поновлення договору оренди та не надала перелік необхідних документів для цього. У коментарі ж KV секретар Вишневої міськради Сергій Пишний розповів, що питання завершення будівництва лише в руках “Укрзалізниці”. І що міськрада не вбачає проблем у продовженні термінів договору оренди землі.  “Представники залізниці просто не відвідують комісії, не з'являється на сесії. Тому, якби вони захотіли вести діалог з міською владою, то таких питань не виникало. Ця ситуація тягнеться вже багато років. Свого часу тривало інтенсивне будівництво. Я так розумію, що у них немає фінансування на його завершення. Об’єкт повністю заморозили. Вони встигли збудувати скелет чотирьох поверхів. Охорона для збереження цього об’єкта також відсутня. Тимчасово ж мешканців з бараків підприємство не відселяли. Вони як раз і будували цей будинок для того, щоб переселити їх. Будинки, в якому вони продовжують жити й нині, в катастрофічному стані. Це відомче житло Укрзалізниці. Мешканці були працівниками підприємства і їм видавалося житло в постійне проживання в цих бараках. Якщо дім таки добудують, то повинні роздати там квартири. Міська влада однозначно не буде його добудовувати. За рахунок яких коштів? Міська рада провела дуже багато переговорів із керівництвом філії "Південно-Західної залізниці" і самої "Укрзалізниці". Багато разів зустрічалися і з активною групою мешканців, їздили до міністерств”, – розповів секретар.  Версія “Укрзалізниці” На інформаційний запит KV, керівництво АТ "Укрзалізниця" (УЗ) готувало відповідь впродовж місяця. На питання ж, чи були виконані вимоги Вишневої міськради для поновлення договору оренди ділянки, необхідного для держреєстрації об'єкта незавершеного будівництва, в УЗ зазначили, що вона "здійснює заходи щодо оформлення права користування земельною ділянкою". Так, за інформацією, ще у 2017 році регіональна філія намагалася пролонгувати договір оренди земельної ділянки на 5 років. Та термін дії продовжили на один рік. Крім того, філія намагалася одержати ділянку в постійне користування, але це прагнення не підтримала Вишнева міськрада. Разом з тим, питання поновлення договору оренди землі від 2018 року розглядалося на чотирьох сесіях (у грудні 2019 року, в лютому, квітні та червні 2020 року), однак знову не було підтримано більшістю депутатів. Нещодавно, 8 липня, УЗ повторно звернулася з листом про поновлення дії договору вже терміном на 3 роки. Тож питання мають знову розглянути на найближчій сесії. Варто відмітити, що у документі датою початку будівництва об’єкту зазначено 2013 рік,. Підставами ж для будівництва була декларація про початок підготовчих робіт та розроблена проектно-кошторисна документація. “Проведена експертиза проекту та одержано експертний звіт з рекомендаціями для подальшого затвердження з відповідними показниками. Із 4-х запроектованих секцій житлового будинку здійснено будівництво монолітного каркасу підвального і 5-ти житлових поверхів першої секції та монолітного каркасу підвального і 3-х житлових поверхів другої секції. Також збудовано будівлю трансформаторної підстанції (ТП) та частково прокладено силові електромережі від зовнішніх джерел до ТП”, – йдеться у документі. Також зауважено, що у 2016 році, після скасування ДАБІ декларації про початок будівництва і його призупинення, УЗ розпочала судові процеси. А саме: стосовно скасування штрафних санкцій за правопорушення у сфері містобудівної діяльності та визнання протиправним припису ДАБІ про усунення порушень. З березня 2018 року Південно-Західна залізниця пройшла через дві судові інстанції: Окружний адмінсуд міста Києва та Київський апеляційний адміністративний суд. Та вони відмовили філії УЗ у задоволенні позову.  У липні 2018 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адмінсуду відкрив касаційне провадження за скаргою залізниці. Та наголошується, що дата засідання на даний час так і не була призначена. Наразі ж УЗ оформлює право власності на даний об’єкт. Тож проєктну документацію на будівництво таки було відкориговано з урахуванням зміни вартості робіт і вимог будівельних норм. А також проведено експертизу проєкту. І як наголошується, проєкт рішення проходить погодження в структурних підрозділах апарату товариства. У той же час, 24 липня за дорученням Прем’єр-міністра на лист Президента, Мінінфраструктури надало відповідь на запит депутатів ВРУ стосовно недобудови. У листі ж запевняють, що і Міністерство, і “Укрзалізниця” “вживають всіх можливих заходів щодо вирішення порушеного питання”.  Читайте: Экономные железнодорожники устроили на Киевщине вагонный коллапс  Бізнес підрядника Згідно з даними аналітичної системи Youcontrol, ТОВ "УБІК" Укрбудінвест”* існує з 2003 року. Її власниками є Віталій і Олександр Сєнькіни, які зареєстровані за однією адресою. Директором числиться Віктор Ширін, підписантом – Віталій Сенкін. Останній також в числі власників ТОВ "Українська проектно-будівельна та інвестиційна компанія" Укрпроектстроінвест "і ТОВ" Укрпроектсройінвест "(разом з Сергієм Сєнькіним, який також зареєстрований в одній квартирі з Віталієм і Олександром Сєнькіними). Відзначимо, що Віталій Сенькін відома фігура не тільки в бізнесі, а й у владі – як регіональній, так і загальнодержавній. Так, в 1990-х роках він був заступником голови Київської ОДА. Згодом – керуючим справами Верховної Ради. Після цього, згідно з інформацією на його сторінці в Facebook, депутатом Київської облради (висунутий в 2006 році Київською міською організацією Соціалістичної партії України). Варто зазначити, що "УБІК "Укрбудінвест" є фігурантом кримінального провадження. Згідно з ухвалою Київського райсуду Харкова від 4 серпня 2017 року, ця компанія підозрювалася податківцями в створенні на території Харкова і Харківської області схеми з ухилення від сплати податків на суму 3,5 млн гривень. Згідно з даними Zакупівлі, ТОВ цьогоріч вже встигла виграти чотири лоти на загальну суму понад 11 млн гривень. Загалом же, за результатами участі в державних закупівлях, одержали більше 30 підрядів вартістю в понад 250 млн гривень. Нагадаємо, у 2019 році Петропавлівсько-Борщагівська сільрада продовжила вливати кошти в будівництво школи на вулиці Парковій, 34-Б, яке почалося ще в 2016 році. Черговий підряд, вартістю 27 млн ​​гривень, дістався улюбленому підряднику сільради Петропавлівської Борщагівки – ТОВ "УБІК" Укрбудінвест".  Читайте: Холодне знання: батьки учнів школи №1 у Вишневому погрожують масштабним страйком * ТОВ “Українська будівельно-інвестиційна компанія “Укрбудінвест” (код ЄДРПОУ: 32343522). Фото: колаж KV КиевVласть

Одна з найперспективніших у Білоцерківському районі Фурсівська ОТГ реєструє катастрофічний брак коштів. Через карантин та кризу COVID-19 без розвитку можуть залишитися освітянська, медична сфери, напрями екології та будівництва доріг. Про те, як виконується тут економічний план розбудови громади, як вирішуються земельні питання і які прогнози на розвиток ОТГ читайте у матеріалі KV. Як стало відомо KV, 29 жовтня 2017 року відбулися перші вибори до Фурсівської ОТГ, яка була утворена шляхом об’єднання з Трушківською, Матюшівською сільрадами  Білоцерківського та Пищіківською сільрадою Сквирського районів.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Над Стратегією розвитку громади на 2019-2027 років Фурсівська ОТГ розпочала роботу ще в 2018 році, і, як розповів KV голова Фурсівської ОТГ Микола Фурсенко, була вже на стадії завершення. Але ситуація із коронавірусом та майбутні осінні вибори кардинально відбилися на всіх процесах. Адже до громади за Перспективним планом доєднають ще дві території: Яблунівську сільраду Білоцерківського та Великополовецьку – Сквирського районів.  “Планів багато. Проте ситуація із коронавірусом не дає працювати на повну потужність, навіть на 50%. Київська область потрапила до “жовтої” зони, а отже, і всі обмежувальні заходи знову будуть проведені. Бюджет не виконується, тому що прибутки малого та середнього бізнесу впали і вони не можуть сплачувати податки у повному обсязі. Ми щомісяця втрачаємо 10-25% надходжень до бюджету. А попереду підготовка до формування бюджету на наступний рік. Все це вибиває з колії. Районні ради запевняють, що треба продовжити їхню роботу, бо громади не витримають покладеної на них ноші. В певній мірі вони мають рацію. Фурси, будучи окремою сільрадою, мали Стратегію й успішно розвивалися. Нині громада працює вже три роки і восени складатиметься вже із 10 сіл. І села за своїми можливостями різко відрізняються від базової громади, яка наповнює 65% бюджету ОТГ. І весь цей час населені пункти взагалі не розвивалися, а наявні підприємства не піклувалися про їхній розвиток. І громаді буде важко задовольнити всі потреби населення одразу”, – розповів Фурсенко.  Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться За його словами, невідомо, за якими умовами будуть відбуватися і вибори. Дуже багато питань і до самої їхньої організації. Тож їх буде важко організувати належним чином і домогтися позитивного результату.  “Від виборів залежатиме дуже багато. Сьогодні всі нарешті зрозуміли, що управління починається не з Верховної Ради, а з базових об’єднаних громад. І як відбудуться тут вибори, так і буде надалі розвиватися громада. У тому, що депутати будуть обиратися на партійній основі, на жаль, нічого хорошого в цьому для громади я не бачу”, – вважає він.  Дорожня карта ОТГ Загалом до громади наразі входить два села, Пищики та Безугляки Сквирського району, та чотири села із Білоцерківського -  Чмирівка, Трушки, Матюші, а також Фурси -  адміністративний центр ОТГ.  Всього в раді ОТГ працює 26 депутатів. Більшість з них є, до речі, самовисуванцями. Та є і представники від Радикальної партії Олега Ляшка, "Аграрної партії", “Свободи” та "Батьківщини". За кількістю населення у громаді перше місце, станом на 2018 рік, посідає село Фурси – 3039 осіб, останнє – село Чмирівка – 280 осіб. Загальна ж чисельність Фурсівської ОТГ становить 8714 осіб. Із них частка трудового віку – всього 52,9%. Загалом на території громади є 4631 домогосподарство, 11 садово-городніх товариств площею 74,7 га.  Фурсівська громада розвивається на загальній площі в 16 270 га. З них – близько 4400 га (25%) – землі лісового (2417 га) та водного (750 га) фондів. І однією із слабких сторін громади є брак вільних земельних ділянок та приміщень для залучення додаткових інвестицій чи створення нових виробництв. Лише більше 2 тис. ділянок виділено учасникам бойових дій, які проживають за межами громади. Ситуацію не змінила і передача земель Міністерства оборони у комунальну власність. Оскільки ці ділянки вже в довгостроковій оренді. Та громада має потенційний загальний земельний банк в 593 га. Громада має свій відділ освіти, який опікується чотирма садочками та чотирма школами. В ОТГ більше 700 дітей. Культурно-освітню роботу в ОТГ здійснюють три з шести клубних установ та шість бібліотек. У мережі закладів охорони здоров’я функціонує дві амбулаторії та чотири ФАПи. Діє відділ Центру надання адмінпослуг.  Великі плани Незважаючи на те, що Стратегія розвитку громади на 2018-2027 роки ще не затверджена, громада працювала за Планом економічного розвитку, що розроблявся паралельно зі Стратегією та Планом соціально-економічного розвитку громади на 2018-2021 роки. “З допомогою Стратегії розвитку громади ми планували розвивати туризм, побудувати сміттєпереробний завод, поремонтувати дороги та створити спортивний комплекс для дозвілля дітей. Та сьогодні найбільша проблема громади – це різкий брак коштів у бюджеті. А без коштів жодного питання – не вирішити. Особливо, якщо це освітянська чи медична сфери, дороги. Ще одна загроза – екологічні питання, особливо брак питної води. Можливо, до початку осені ще якісь кошти надійдуть від користувачів сільськогосподарських угідь. Взагалі вони мають надходити завчасно, щоб можна було підготувати навчальні заклади до нового навчального року. Та й медицині бракує коштів через незавершене реформування.  В Стратегії із глобальних проєктів планували будівництво індустріального парку для створення стабільної бази оподаткування. Через пандемію для інвесторів сьогодні в Україну закриті кордони. Від КОДА надійшло розпорядження щодо затвердження планів заходів з реалізації в Київській області Стратегії комунікації у сфері Європейської інтеграції. Цей план передбачає розвиток економіки, спорту, культури, мистецтва, будівництва. Але виконати цю Стратегію в таких умовах буде дуже важко. Сьогодні вся земля сконцентрована в руках олігархів. Що неминуче вплине на скорочення кількості населення у сільській місцевості. Роботи на землі не залишилося і молодь шукає заробітку в містах”, – запевнив голова громади Микола Фурсенко. Також в проєкті Стратегії передбачалось впровадження патрульної поліції, Центру безпеки та розвиток пожежної безпеки, дорожньої інфраструктури. Крім того, перехід на електронний документообіг та будівництво амбулаторій, впровадження альтернативних джерел енергії тощо. Та є у громади і досягнення та ряд проєктів, реалізація яких триватиме ще до 2021 року. Розташування та наявність рекреаційних зон дозволило громаді виділити базовий напрямок, на який можна зробити ставку економічного розвитку. А саме – туристичного бізнесу на основі сімейного відпочинку, водного та велоспорту. На що у 2019 році спрямовували 30 тис. гривень із місцевого бюджету. 100 тис. гривень виділялось на проєкт забудови готельно-офісного комплексу в Трушках, а на створення спеціалізованого центру веслярських видів спорту – більше 400 тис. гривень, кемпінгової зони – 250 тис. гривень, альпінізму – 12 тис. гривень тощо. Сприяла громада і розвитку малого бізнесу. Побудовано і введено в експлуатації переробний цех і тепер річний оборот кооперативу із 25 домогосподарств зріс на 5 млн гривень. На заснування обслуговуючого кооперативу було витрачено більше 12 млн гривень, де 11 млн гривень – лише донорські кошти. За рахунок місцевого бюджету і донорських коштів створено ЦНАП – витрачено 5,6 млн гривень, Агенцію розвитку ОТГ – 594 тис. гривень тощо.  Загалом у 2019 році громада спрямовувала 19,5 млн гривень на посилення місцевої економіки.  У Плані ж економічного розвитку передбачені і програми розвитку місцевого самоврядування для вирішення першочергових завдань по всім старостинським округам. А саме: ремонт доріг та вуличного освітлення, будівництво сміттєсортувального комплексу та дитячих майданчиків, закупівля сміттєбаків, створення пожежного депо, капітальні ремонти об'єктів інфраструктури тощо. Економічна складова Видатки на реалізацію Плану частково покривалися за рахунок місцевого бюджету, капітальних вкладень зацікавлених представників бізнесу та програм Державного Бюджету, донорської підтримки. Крім того, промислово-виробничий комплекс ОТГ представлений 183 підприємствами. Основний профіль адмінцентру Фурсів – виробництво промислових товарів, надання послуг та оптово-роздрібна торгівля нехарчовими товарами. Решта сіл – виробництво сільськогосподарської продукції. Вони ж і є основним джерелом наповнення бюджету – до 70% всіх податкових надходжень. Найбільші 10 платників податків дають 29,6% надходжень. Це – ТОВ “Арда Метал”, ТОВ “АФ “Матюші”, ПСП “АФ “Світанок”,  ТОВ АФ “Нива”, ДП “Сквирський завод по виробництву МКБ “Ветсанутильзавод”, ТОВ “Білоцерків МАЗ” та інші. Поряд з сільським господарством в селі Трушки діють вісім підприємств, розміщених навколо водосховища на річці Роставиця. Вони надають туристичні послуги. Унікальним підприємством громади є Білоцерківський вантажний авіаційний комплекс.  Та у 2018 році середньомісячна заробітна плата по громаді серед працівників тваринництва складала всього 6-8 тис. гривень, решта сфер – до 4 тис. гривень.  Загалом у 2018 році бюджет громади сягав понад 50 млн гривень.  Точка зору KV також поцікавитись у керівників районних рад, які проблеми мають села, що увійшли до Фурсівської ОТГ. І що, на їхню думку, громада має вирішити першочергово. На що можна зробити ставку, і чи перспективні ці території взагалі.  Голова Білоцерківської райради Володимира Шевченко: Фурсівська громада існує вже три роки. Бюджет вона має непоганий, це – одна із спроможних ОТГ. Будь-які інвестиційні надходження для громади – це добре. Адже значна частина бюджету йде на утримання освітньої та медичної галузей. Якщо взяти село Трушки, то там не було вуличного освітлення. З дорогами, думаю, ще проблематично. Адже їхній ремонт сьогодні потребує значних бюджетовкладень. Але вважаю, що у порівнянні з ними, є громади, які мають набагато більше проблем. Фурсівській ОТГ може дістатися старий аеродром, що знаходиться на території житлового масиву Гайок. Але наразі тривають суди і цю територію може відсудити Біла Церква. І, якщо там знову відкриють аеродром, то територія одержить значний поштовх для розвитку та джерело прибутків. Та думаю, що цьогорічні місцеві вибори можуть дуже відбитися на стратегії розвитку громади. Якщо прийдуть компетентні управлінці, то це, звичайно, буде лише позитив для громади. Все залежить від того, хто прийде до влади.  Голова Сквирського райради Василь Гриша: До Фурсівської ОТГ вже входять села Пищики та Безугляки Сквирського району. Восени приєднається ще одна сільрада – Великополовецька. Проблеми, як і в кожному населеному пункті. Та села газифіковані, кошти на їхнє утримання район виділяв, тож в принципі глобальних проблем, на тих територіях і немає. Окрім територіальної віддаленості від Сквири. Тож громаді можна попрацювати над покращенням транспортного сполучення. У районі це були досить великі села і в загальну казну від них район одержував значні прибутки. Тож для Фурсівської ОТГ – це значне надбання. На території Великополовецького є підприємства, поруч із Пищиками – завод. Безумовно на розвиток можуть вплинути і вибори: яка врешті прийде команда, хто буде керувати ОТГ.  Читайте: Проект Децентрализация: Софиевская и Петропавловская Борщаговки не спешат объединяться Проект “Децентрализация”: Войти в Озернянскую ОТО готовы лишь два сельсовета из шести Проект “Децентрализация”: Великодымерская теробщина этой осенью идет на выборы Проект “Децентрализация”: Медвинская теробщина идет на выборы в неполном составе Проект “Децентрализация”: Фурсовская теробщина может лишиться части бюджета Проект “Децентрализация”: Села Переяслав-Хмельницкого района отказались примкнуть к городу Проект “Децентрализация”: Кагарлыкская теробщина объединит город и 26 сельсоветов Проект “Децентрализация”. Политические амбиции мешают состояться большой Боярской теробщине Проект “Децентрализация”: Тетиевская терробщина готовится к выборам в декабре Проект "Децентрализация". Узинской терробщине придется поработать над развитием Проект “Децентрализация”: КОГА тормозит назначение выборов в Циблевской терробщине Проект “Децентрализация”: Гостомельская ОТО пойдет на выборы только в составе Киево-Святошинского района Проект “Децентрализация”: Студениковская терробщина готовится к выборам в декабре Проект “Децентрализация”: Предусмотренная Кабмином Дымерская ОТО может не состояться Проект “Децентрализация”: Мироновская терробщина ждет позитивного вывода от КОГА Проект “Децентрализация”: Ржищевская терробщина может стать проблемой для Кагарлыкского района Проект “Децентрализация”: Ходосовская терробщина может объединить села трех районов Проект “Децентрализация”: села Ставищенского района готовы митинговать против объединения Проект “Децентрализация”: Яготинская терробщина не спешит на выборы “Проект Децентрализация”: Создание Боярской ОТО дошло до суда Проект “Децентрализация”. Сельсоветы потенциальной Вороньковской ОТО не готовы объединяться Проект “Децентрализация”: Власти Згуровщины не готовы терять полномочия Проект “Децентрализация”: Потенциальная Дмитровская терробщина уже год дожидается выборов Проект “Децентрализация”: Гребенковская терробщина не может быть создана без согласия двух сельсоветов “Проект Децентрализация”: Создание потенциальной Бышевской ОТО остановилось в 2015 году Проект “Децентрализация”: Козин поборется за право быть центром терробщины Проект “Децентрализация”: Пирновская терробщина может быть создана только принудительно Проект “Децентрализация”: Процесс объединения в Барышевке даже не начали Проект “Децентрализация”: Терробщина с центром в Украинке может быть названа Трипольской Проект “Децентрализация”: Рожновская терробщина не может определиться с центром “Проект Децентрализация”: Обухов может присоединить окрестные села Проект “Децентрализация”: Иванковская ОТО поборется за зону отчуждения Проект “Децентрализация”: Ташанская терробщина год ждет позитивного вывода КОГА Проект “Децентрализация”: Березанская терробщина будет проходить процедуру создания ОТО заново Проект “Децентрализация”: Володарский район не планирует объединяться в ближайшее время Проект “Децентрализация”: Полесский район этим летом планирует начать процесс объединения Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО может объединить не все сельсоветы Проект “Децентрализация”: Ракитнянский район может объединиться в две терробщины Проект “Децентрализация”: Калиновская терробщина может быть создана с разрешения Кабмина Проект “Децентрализация”: Белая Церковь может присоединить три сельсовета Проект “Децентрализация”: В Броварском районе может появиться Придеснянская терробщина Проект “Децентрализация”: Потенциальная Вишневская ОТО начала процесс объединения Проект “Децентрализация”: Германовка и Григоровка Обуховского района хотят быть центрами одной ОТО Проект “Децентрализация”: Сельсоветы Таращанского района не хотят объединяться в терробщину Проект “Децентрализация”: Процесс создания Чабановской терробщины стоит на месте Проект “Децентрализация”: Скандальная Бучанская ОТО первой на Киевщине воспользовалась законом о присоединении Проект “Децентрализация”: Потенциальная Томашовская терробщина объединит два района Киевщины Проект “Децентрализация”: Ржищев начал присоединять села двух районов Проект “Децентрализация”: Потенциальная Бородянская терробщина готова идти на выборы Проект “Децентрализация”: Фастов планирует присоединить окружающие села Проект “Децентрализация”: потенциальная Киево-Святошинская терробщина разделилась на две ОТО Проект “Децентрализация”: КОГА утвердила Мироновскую терробщину Проект “Децентрализация”: Заборский сельсовет не отдадут Боярке Проект “Децентрализация”: Барышевская ОТО готовится к выборам Проект “Децентрализация”: вялое руководство, имитация объединения и недостаточный результат Проект “Децентрализация”: Обухов планирует присоединить один сельсовет Проект “Децентрализация”: Березань присоединила пять сельсоветов Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО не пошла на зимние выборы из-за бездействия КОГА Проект “Децентрализация”: Ковалевскую терробщину за один день утвердили в КОГА и отправили на выборы Проект “Децентрализация”: жители Клавдиево-Тарасово просят президента ускорить их объединение Проект “Децентрализация”: выборы в терробщинах Киевщины под угрозой срыва Проект “Децентрализация”: 4 сельсовета Иванковского района тормозят создание терробщины Проект “Децентрализация”: в Бузовском сельсовете скандал из-за присоединения к Ирпеню Проект “Децентрализация”: потенциальная Вишневская терробщина готовится подавать документы в КОГА Проект “Децентрализация”: в Ирпене со скандалом пытаются присоединить два сельсовета Проект “Децентрализация”: Полесский район отложил объединение на следующий год Проект “Децентрализация”: еще 6 сельсоветов могли бы присоединиться к Ржищеву Проект “Децентрализация”: терробщины Киевщины просят парламент провести объединение по закону Проект “Децентрализация”: Киевщина оказалась в числе аутсайдеров рейтинга формирования ОТО  Проект “Децентрализация”: терробщинам Киевщины урезали дотацию на содержание школ и больниц Проект “Децентрализация”: сельсоветы Белоцерковщины просят Киевоблсовет ускорить их присоединение к городу Проект “Децентрализация”: Гройсмана просят разобраться с объединением территориальных общин на Згуровщине Проект “Децентрализация”: протестующий Ворзель войдет в состав Бучанской ОТО Проект “Децентрализация”: Киевская ОГА одобрила создание Томашовской терробщины Проект Децентрализация: в Васильковском районе может появиться Калиновская терробщина Проект Децентрализация: КОГА утвердила создание Глевахской ОТО  Проект Децентрализация: Созданию Макаровской ОТО угрожает новоявленная Комаровская община Проект Децентрализация: Ташанская терробщина готова идти на выборы Проект Децентрализация: Гребенковская терробщина поборется за положительное заключение КОГА Проект Децентрализация: Гатное и Вита-Почтовая хотят спастись от столицы совместным объединением  Проект Децентрализация: Гостомель борется с Ирпенем за создание отдельной общины Проект “Децентрализация”: администрация Терещука выдала общинам Киевщины еще два позитивных вывода Проект “Децентрализация”: Калиновская община Броварского района может объединить четыре сельсовета Проект “Децентрализация”: Сельсоветы Фастовского района надеются успеть добровольно объединиться в Кожанскую ОТО Проект “Децентрализация”:  теробщины Киевщины жалуются на нехватку инфраструктурной субвенции  Проект “Децентрализация”: судебное дело о присоединении Заборья к Боярке рассмотрят заново  Проект “Децентрализация”: смена власти в Копылове заблокировала создание Березовской терробщины Проект “Децентрализация”: села Бориспольщины хотят спастись от города созданием Золочевской общины Проект “Децентрализация”: КОГА утвердила создание Обуховской терробщины Проект “Децентрализация”: Гоголевская община продолжит объединение после утверждения перспективного плана Проект “Децентрализация”: процесс утверждения Вишневской общины может затянуться до конца года Проект “Децентрализация”: Козинскую общину Обуховского района могут исключить из перспективного плана Проект “Децентрализация”: в Бородянском районе суды тормозят объединение общин Проект “Децентрализация”: Островская община просит президента Зеленского разобраться с решениями КОГА Проект “Децентрализация”: села потенциальной Боровской ОТО может переманить новоявленная Мотовиловская община Проект “Децентрализация”: миллионные долги могут оставить жителей Калитянской ОТО без воды и света Проект “Децентрализация”: Таращанский район может разделиться на две общины Проект “Децентрализация”: теробщины Киевщины недополучают налоги за землю Проект “Децентрализация”: бюджеты четырех теробщин Киевщины оказались под угрозой Проект “Децентрализация”: Киевщину могут поделить на шесть районов Проект “Децентрализация”: пять теробщин Киевщины хотят расшириться за счет окрестных сел Проект “Децентрализация”: села на Васильковщине, рассорившиеся из-за реформы, могут объединить насильно Проект “Децентрализация”: Киевская ОГА дала сельсоветам последний шанс добровольно присоединиться к ОТО Проект “Децентрализация”: Бориспольщина и Белая Церковь не определились с центрами развития теробщин Проект “Децентрализация”: общины Киево-Святошинского района требуют от КОГА пересмотреть состав и количество местных общин Проект “Децентрализация”: Киевоблсовет просит ВРУ и Кабмин разобраться с проблемными селами Киевщины Проект “Децентрализация”: вокруг потенциальной Боярской теробщины разгорелся новый скандал Проект “Децентрализация”: КОГА может вынести негативный вердикт потенциальной Пристоличной ОТО  Проект “Децентрализация”: села Киево-Святошинского района спешно взялись за объединение Проект “Децентрализация”: Бориспольщину разделят на шесть теробщин Проект “Децентрализация”: потенциальная Березовская ОТО под угрозой срыва Проект “Децентрализация”: судьбу потенциальной Феодосиевской общины решит Кабмин Проект “Децентрализация”: Мироновская ОТО расширила границы за счет трех сельсоветов Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО просит Кабмин откорректировать перспективный план Проект “Децентрализация”: Обуховская ОТО поборется за окружающие села с потенциальной Козинской общиной Проєкт “Децентралізація”: Петропавлівська і Софіївська Борщагівки проти об'єднання з Вишневим та столицею Проєкт “Децентралізація”: села Переяслав-Хмельницького району відстоюють потенційну Гайшинську громаду Проєкт “Децентралізація”: найгучніші провали й успіхи Київщини у 2019 році Проєкт “Децентралізація”: Київщина увійшла в ТОП-5 областей-аутсайдерів за рейтингом формування спроможних громад Проєкт “Децентралізація”: на Київщині стартувало примусове об’єднання громад Проєкт “Децентралізація”: сільради Київщини знову відмовляються об’єднуватися із містянами в одну громаду Проєкт “Децентралізація”: села Миронівського та Кагарлицького районів готові протестувати проти Ржищівської ОТГ Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини вимагають від уряду обіцяного ПДФО Проєкт “Децентралізація”: зміни в Конституцію та права громад Проєкт “Децентралізація”: десятки громад на Київщині запізнились втрапити в перспективний план Проєкт “Децентралізація”: Київщина виступила за ліквідацію районних рад  Проєкт “Децентралізація”: села Києво-Святошинського району погрожують перекривати дороги у разі насильницького об'єднання  Проєкт “Децентралізація”: одиниці тергромад Київщини потрапили в рейтинг потужних ОТГ України  Проєкт “Децентралізація”: секвестр бюджету залишить ОТГ без засобів для існування та боротьби з епідемією Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини озброюються засобами захисту та ведуть профілактичну боротьбу з коронавірусом  Проєкт “Децентралізація”: Ірпінь та Бородянка поборються за звання райцентру субрегіонального рівня Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини нажахані перспективою укрупнення та централізації повноважень Проєкт “Децентралізація”: громади Фастівського району виступили проти примусового об’єднання Проєкт “Децентралізація”: Обухівська громада планує розширюватися за рахунок суміжних сіл Проєкт “Децентралізація”: Кабмін схвалив ще 45 ОТГ Київщини Проєкт “Децентралізація”: Вишгород зазіхнув на звання центру Приірпіння Проєкт “Децентралізація”: Кабмін змінив конфігурації п’яти громад Києво-Святошинського району Проєкт “Децентралізація”: Урядовий проєкт укрупнення районів обурив Київщину (опитування) Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини позбавлять фінансової залежності від районних радПроєкт “Децентралізація”: громадам Київщини дозволили змінювати цільове призначення землі та затверджувати містобудівну документацію Проєкт “Децентралізація”: села Київщини боронитимуть право на добровільне об’єднання в суді Проєкт “Децентралізація”: Мінгромад обіцяє ОТГ поповнення бюджетів за рахунок ПДФО  Проєкт “Децентралізація”: асоціаціям Київщини не вдалось відстояти “мажоритарку” для сіл Проєкт “Децентралізація”: На Київщині через недобровільність об’єднання знову судяться Боярка і Забір’я Проєкт “Децентралізація”: Миронівська ОТГ планує заробляти на природі та інвестиціях Проєкт “Децентралізація”: Студениківська ОТГ збагатиться за рахунок банку землі та “Ниви Переяславщини”  Фото: колаж KV КиевVласть