25 жовтня на Київщині пройдуть місцеві вибори. Жителі Богуслава обиратимуть голову своєї громади. Їм доведеться обирати з низки кандидатів, серед яких як чинні посадовці міськради Богуслава, так і люди, що відійшли від політики або досі не мали до неї стосунку: пауерліфтер-самовисуванець, аграрій-рантьє, ветеран війни на сході та телеведучий одного з українських телеканалів. KV розповідає про кожного з кандидатів, що боротимуться за посаду голови Богуславської ОТГ. Як стало відомо KV, до складу Обухівської районної ТВК увійдуть Богуславська, Васильківська, Кагарлицька, Миронівська, Обухівська, Ржищівська, Українська. Орієнтовна кількість виборців – 21296 чоловік. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  За даними Центрвиборчкому, на посаду голови Богуславської міської ОТГ зареєструвалося 12 кандидатів. Сюжет телеканалу “Богуслав” про кандидатів на посаду міського голови від 28 вересня 2020 року “Сміттєвий король”  Список фракції “Слуга народу”, від якої кандидатами в депутати усього зареєстровано 26 осіб, очолив Юрій Михайлович Лелека (народився 13 лютого 1976 року). Проживає у Богуславі, є депутатом Богуславської районної ради V, VI, та VII скликань. З 2010 року обіймає посаду першого заступника міського голови Богуслава. З 2005 по 2009 роки – керівник виконавчого комітету Богуславської районної організації у Київській обласній організації політичної партії “Народний Союз Наша Україна”. Керівник двох організацій: фізкультурно-спортивної громадської організації “Богуславська районна федерація футболу” та Богуславської районної філії Всеукраїнського благодійного фонду “Надія та захист”.  Містяни називають Лелеку “сміттєвий король” через історію 2011 року. Тоді Богуслав отримав грузовий автомобіль ТАТА та спеціальні контейнери для роздільного збору сміття, а керівництво міста повинно було встановити лінію по переробці цього сміття.  Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться “По факту сміття звозилося на територію КП “Богуславблагоустрій” та перебиралося там. Макулатура, скло, пластик здавалися до пунктів приймання вторсировини, а гроші ділилися між начальником КП “Богуславблагоустрій”, який є підконтрольною Лелеці людиною, та самим Лелекою. Коли постало питання, куди ж все таки йдуть кошти від збору сміття,  контейнери потихеньку знищили, по місту залишилося всього декілька, а саме сміття почали вивозити на міське сміттєзвалище. Там наближені до начальника “Богуславблагоустрій” люди збирають його та здають до пунктів приймання вторсировини, а кошти діляться між цими людьми – начальником “Богуславблагоустрій” та першим заступником міського голови Лелекою Юрієм Михайловичем”, – пишуть у групі “Богуславська громада”. Згідно його декларації про доходи, за 2019 рік Юрій Лелека отримав 397 тис. 973 гривні зарплатні за місцем роботи, та 17,3 тис. гривень дивідендів. Має 171 тис. 300 гривень на банківському рахунку, та відклав готівкою 50 тис. Гривень, 4 тис. євро та 8 тис. доларів США.  Нерухоме майно Юрія Лелеки: квартира у Богуславі у спільній власності із дочкою (46,42 кв.м, придбана у листопаді 2014 року), нежитлове приміщення площею 73,7 кв.м, та три земельні ділянки у Богуславському районі сукупною площею 2,887 кв.м. Рухоме майно – два автомобілі: седани BYD F3 2007 р.в. вартістю 68 тис. гривень та Toyota Corolla 2016 р.в. за 482 тис. 830 гривень.  Читайте: Выборы в Киевоблсовет: список “Слуги народа”  Хохітвянці Від “Європейської солідарності” першим номером іде Анатолій Дмитрович Драченко (дата народження – 22 квітня 1976 року), житель села Хохітва Богуславського району і голова його сільської ради з 2010 року по липень 2019, а нині – староста села у складі Богуславської громади. Є керівником футбольної команди “Фортуна” Хохітва. У червні 2019 року балотувався на посаду голови Богуславської ОТГ, і казав, що “є одним з ініціаторів створення Богуславської ОТО і вже 13 років працюю сільським головою. Іду на голову, оскільки вважаю, що наші села повинні отримати користь від об'єднання”. Згідно його щорічної декларації про доходи, заробив за 2019 рік 134 тис. 668 гривень зарплати за місцем роботи. Сукупний дохід сім’ї (дружина Лариса – підприємець, керівник ТОВ “Одужуйте швидше”) складає 274 тис. 914 гривень.  Подружжя має дві автівки – BMW 390L (2007 р.в.), придбаний на Ларису Драченко, та вантажне авто Mercedes-Benz Citan (2015 р.в.), зареєстроване на самого Анатолія. Зазначена вартість обох сильно нижча за ту, яку пропонують на ринку.  З нерухомості – Анатолій володіє житловим будинком на 103 кв.м. та земділянкою у Хохітві (0,5 га), у дружини – ділянка у Хохітві площею 8397 кв.м. (0,83 га) та приміщення у Богуславі (67,8 кв.м.) Читайте: Вибори до Київоблради 2020: список “Європейської Солідарності”  Ще один кандидат із Хохітви – нинішній секретар Богуславської міськради Галина Анатоліївна Плагун 1960 р.н., яка висувається від партії “За Майбутнє”. На місцевих виборах 2015 року висувалася у депутати Богуславської райради від “Партії промисловців і підприємців України”. Є членом постійної комісії Богуславської міськради з питань промисловості, підприємництва, транспорту, зв’язку, торгівлі і сфери послуг, комвласності і ЖКГ. Здобувала освіту в Київському кооперативному технікумі та Полтавському кооперативному інституті. На сайті Богуславської міської ради зазначено, що Галина Анатоліївна перебуває в Богуславській районній організації політичної партії “Народний Рух України”. Людина з таким прізвищем, ім’ям та по-батькові значилась помічником народного депутата 5 скликання від “Партії Регіонів” Римарука Олександра Івановича. Згідно щорічної декларації про доходи, за 2019 рік отримала 50 тис. 450 гривень пенсії, 4984 гривень соцвиплат та 7020 гривень доходу від надання майна в оренду. У її власності: житловий будинок площею 109,3 кв.м  4 земельні ділянки сукупною площею 2,78 га, 3 з них придбані у 2011, усі на території села Хохітва легкова автівка Daewoo Lanos 2002 р.в., придбана у 2010 році.  Патріот “Батьківщини” Від ВО “Батьківщина” висувається приватний підприємець Юрій Васильович Олешко 1975 р.н. Олешко здобував освіту у Національному педагогічному університеті ім. М. Драгоманова. У свої біографії вказує, що закінчив його у 1999 році за спеціальністю “Вчитель історії”, отримавши науковий ступінь магістра. 3 2014 року керівник благодійного фонду соціального розвитку Богуславського району “Надія”, у засновниках якого – усього 7 осіб: хлібороби, аграрії та підприємці. Був чинним депутатом Богуславської міської ради V та VI скликань. У червні 2019 року вже балотувався на посаду голови ОТГ – тоді він набрав 1094 голоси, всього за нього проголосувало 16,38% виборців. Тоді ж завів публічну сторінку у Facebook. На сторінці “Батьківщина. Київська область” його вказують, як “кандидата-самовисуванця”, хоча він приблизно з 2017 року – заступник голови, а з 2019 – голова Богуславської міської парторганізації “Батьківщина”. У своїй програмі обіцяв, зокрема, проведення комплексної перевірки діяльності представників попередньої влади міста, введення прозорості діяльності ради ОТГ, впровадження публічних місцевих обговорень, звіти діяльності голови ОТГ за результатами кожного півріччя, підтримку профтехосвіти та інше.  Читайте: Пять теробщин Киевщины избрали своими лидерами действующих руководителей  Боєць Від партії “Голос” кандидатом на голову Богуславської ОТГ висувається Владислав Вікторович Кисельов – в.о. старости Іванівського старостянського округу (Іванівський сільський голова) Миронівської ОТГ 1988 року народження. У 2009 році закінчив Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди, спеціальність за освітою – вчитель географії. З жовтня 2013 по квітень 2014 року працював продавцем у ТОВ “АТБ Маркет”.  Як зазначається в офіційній біографії на сайті сільради Іванова та у біографії, опублікованій сторінкою “Голос Богуслав”, Кисельов – активний учасник Революції гідності на Майдані Незалежності. Після Майдану, у травні 2014 року, долучився до батальйону “АЙДАР” як доброволець (позивний “Кисєль”, група Сухаря "18") і відправився на схід України. Учасник бойових дій на території Луганської області. Брав участь у звільненні міста Щастя Луганської області. З грудня 2015 займає посаду Іванівського сільського голови. А радіостанція “Богуслав ФМ” у червні 2019 року визначила Іванівську сільську раду як найбільш успішну та спроможну серед усіх сіл Богуславського району. Владислав Кисельов у складі батальйону “Айдар”. Фото: Сергій Мельничук, Facebook “Вже за два місяці відбудуться місцеві вибори. На мою думку ці вибори важливіші за вибори президента чи парламенту. Адже саме від місцевої влади залежить вирішення більшості надзвичайно важливих для нас питань. […] Їх озвучувати зараз не буду. Але хочу підкреслити те, що і так більшості зрозуміло. А це те, що декілька корумпованих кланів як кліщі вчепились до бюджету громади та витягують з нього всі соки. І саме через це не вистачає коштів на найнеобхідніші речі для громади. Це потрібно змінювати. Не можна склавши руки просто спостерігати як бюджет громади розтягується по кишеням. І саме тому я балотуюсь на посаду голови Богуславської ОТГ, щоб зупинити це нахабство, та дбати про суспільне благо громади”, – заявив Владислав у дописі на своїй Facebook-сторінці 23 серпня 2002 року. З цієї публікації стало відомо, що він долучився до партії “Голос”. Згідно щорічної декларації про доходи вже у якості в.о. старости, за 2019 рік Владислав Кисельов заробив 231 тис. 763 гривні за місцем роботи, його батько отримав 73 тис. 393 гривні пенсії. Має у Іванівці житловий будинок площею 62,6 кв.м, спільна власність (33%). У власності його батька Віктора Яковича – квартира (49,9 кв.м.) та земельна ділянка площею 2 га. Автівок чи грошей на рахунках або готівкою не декларував. Аграрій Від політичної партії “Громадський рух Миколи Томенка “Рідна країна” на вибори йде Віталій Миколайович Хоменко, який народився 22 жовтня 1967 року у селі Стеблів Корсунь-Шевченківського району Черкаської області. Є депутатом Богуславської міської ради (з 2015 року), і паралельно обіймає посаду гендиректора у ТОВ “Агро Дом”, що займається вирощуванням зернових та олійних культур, а також молочним скотарством. Згідно щорічної декларації про доходи, за 2019 рік Віталій Хоменко отримав 241 тис. 489 гривень за місцем роботи у ТОВ “Агро дом”, та 4015 гривень від надання майна в оренду ТОВ СГП “Шупики”. Тримає сам готівкою 160 тис. гривень,  а його дружина Ірина – 300 тис. гривень та 5 тис. доларів США. У власності або користуванні його сім’ї – ряд земельних ділянок у Богуславському районі (сукупна площа – 1,72 га) та кілька будинків: Москаленки Богуславського району – 5 ділянок:  356 кв.м, 100%, Віталій Хоменко; 1748 кв.м, 100%, Ірина Хоменко (дружина); 811 кв.м, 100%, Ірина Хоменко; 689 кв.м, інше право користування, Ірина Хоменко; 800 кв.м, 100%, Ірина Хоменко; житловий будинок – 59,2 кв.м, 100%, Ірина Хоменко Богуслав – 4 ділянки: 0,17 га, 33,3%, спільна власність; 0,75 га, 33,3%, спільна власність; 0,17 га, 33,3%, спільна власність; 400 кв.м, 33,3%, спільна власність: Віталій Хоменко, Сергій Кругляківський, Микола Зубко; нежитлова будівля площею 399,6 кв.м у спільній власності; квартира площею 64,5 кв.м, інше право користування, у власності Анастасії Хоменко; а також ділянка (1493 кв.м) та житловий будинок (74,8 кв.м) у Стеблеві (Черкаська область). Віталій Хоменко – власник автівки Audi A6 1995 р.в., придбаної у 2019 році за ціною 49 тис. гривень.  Стоматолог-ресторатор Уродженець села Медвин Богуславського району Віктор Миколайович Лянний висувається від партії “Україна славетна”. ВІн народився 30 квітня 1968 року, має вищу освіту. Є директором Богуславської районної філії Київського обласного центру зайнятості.  Мав статус ФОП, займався стоматологічною практикою у Богуславі. Є засновником ТОВ “Комерційна фірма “Октан” у 1997 році у селі Медвин, профіль діяльності якої – діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування, виробництво олії та тваринних жирів. Керує компанією його дружина Валентина Лянна. Віктор Лянний (на фото справа). Фото – Богуславська районна філія Київського обласного центру зайнятості, Facebook Згідно даних його щорічної декларації про доходи, за 2019 рік Віктор Лянний отримав 265 тис. 547 зарплати за місцем роботи. У його власності – житловий будинок площею 159,2 кв.м та земельна ділянка площею площею 607 кв.м. у Богуславі. Його дружина володіє житловим будинком (54,85 кв.м.), чотирма ділянками (сукупна площа – 2,133 га) у Луці Таращанського району та гаражем (34,3 кв.м.) у Богуславі.  Лянний має автівку Lexus RX300 2004 р.в. (придбана у 2013 році), у дружини – Great Wall Safe (2006 р.в., придбана у 2014 році). Медійник Від партії “Пропозиція” висувається Віктор Васильович Коломієць – уродженець міста Богуслав, народився 13 березня 1982 року.  На своїй сторінці у Facebook вказує, що у 2004 році закінчив Київський національний лінгвістичний університет, 2008-2012 – працював на “Хіт FM”, у газеті “24”, на телеканалі “СІТІ”, HispanTV, у 2015 виїхав до Брюсселю (Бельгія), а з 2017 до липня 2020 року пропрацював ведучим телеканалу “112”. Наразі перебуває у лікарні після отримання позитивного тесту на Covid-19. Віктор Коломієць. Фото: “Богуслав-FM”, Facebook Згідно до даних YouControl, Коломієць – директор ТОВ “Богуславська інформаційна агенція”, яка провадить діяльність у сфері радіомовлення, і яким належить торгова марка “Богуслав FM”. Компанія входить до двох груп компаній: “Юрімекс” та “Група родини Гавриленко”. Гавриленко Петро – депутат Богуславської районної ради 6-7 скликань, співвласник та голова правління ПАТ "Богуславська сільгосптехніка" та ПРАТ "Миронівка Райагрохім". І саме він є кінцевим бенефіціаром “Богуславської інформаційної агенції”.  “У Богуславі – серйозні проблеми з водозабезпеченням. Ще більші – з очисними спорудами. Шляхи вирішення цих проблем будуть закладені в моїй програмі. Зробити це самотужки громаді буде вкрай важко. Але способи залучити гроші є, – зазначає Коломієць на своїй Facebook-сторінці. – Я, як і Ви, втомився від свавілля, безладу, брехні, зловживань і розрухи. Я побачив ницу сутність місцевої влади, яка тільки й думає про власну кишеню. Мені обридло розповідати в ефірах радіостанції Богуслав-FM про корупцію і розкрадання, некомпетентність і підлість, зневагу влади і розпач звичайних людей – мені боляче за мій рідний Богуслав, де я народився і виріс”, – додає він у іншому дописі. Самовисуванці Серед кандидатів усього чотири особи, що висуваються самостійно.  Перший – Яків Олександрович Знайда, який народився 30 травня 1055 року у селі гредля Народицького району Житомирської області. У минулому – депутат та голова Богуславської райради (2005-2010 роки), пройшов від “Соціально-екологічної партії “Союз. Чорнобиль. Україна”. У 2015 році балотувався у депутати райради від партії “Громадянська позиція”. “Почесний дорожник України”, з 2012 значиться начальником Богуславського райдоруправління. За даними YouControl, наразі працює виконробом у ТОВ “Експрес-ВР” та керівником громадської організації “Київська обласна федерація з хокею” (ГО “КОВХ”), зареєстрованої у березні 2018 року у Богуславі по вул. Польовій, 47. Значився засновником “Богуславської районної федерації футболу”. Серед бенефіціарів – киянин Олександр Матвійчук та житель Богуслава, попередній керівник федерації з хокею Ігор Штефан. Останній – у минулому керівник “Київської обласної федерації фігурного катання на ковзанах” та ТОВ “Лото-Інвест”. Яків Знайда. Фото – його особиста сторінка у Facebook Ще один самовисуванець – Дар’я Сергіївна Медвідь, родом з міста Павлоград Дніпропетровської області, 2001 року народження. За даними ЦВК, має загальну середню освіту, працює менеджером у ТОВ “Слуга народу”. У відкритих джерелах та соцмережах вдалося знайти інформацію про те, що вона закінчила Ірпінську спеціалізовану школу № 12, наразі проживає у Ірпені, вчиться на третьому курсі Першого Київського медичного коледжу (вступила у 2017 році). У травні 2020 року зареєструвалася у модельному агентстві FPeople. Ярослав Анатолійович Нікітін – третій самовисуванець у цьому переліку. Народився 12 березня 1993 року у селищі Пісківка Бородянського району, керівник ГО “Нові лідери”. Навчався у Національному університеті біоресурсів та природокористування України на факультеті захисту рослин, біотехнологій та екології. Займався пауерліфтингом, є призером чемпіонату світу. Ярослав Нікітін (крайній справа)  із золотою медаллю у ваговій категорії до 90 кг Фото: НУБіП За даними YouControl, людина з такими ж ПІБ є керівником Васильківської районної організації Соціалістичної партії України, а також протягом 2019 року отримувала зарплату від “Радикальної партії Олега Ляшка”.  Ярослав Нікітін (зліва). Фото: сторінка Ярослава “ВКонтакте” Останній самовисуванець – Володимир Володимирович Табачков, який народився 25 травня 1980 року у Богуславі. Тимчасово безробітний. На своїй сторінці у російській соцмережі “Одноклассники” вказує, що закінчив Національний університет державної податкової служби України (2002) та Національну академію внутрішніх справ України (2004).  За даними YouControl, раніше проваджував діяльність у сфері права як фізособа-підприємець. Крім того, у 2016 році він або особа з ідентичними ПІБ працювала директором комунального підприємства “Богуславтепловодопостачання”, а у 2018 – директором держустанови “Кагарлицька виправна колонія № 115”.  Нагадаємо, як раніше писала KV, Центральна виборча комісія (ЦВК) оприлюднила затверджені списки обласних багатомандатних та одномандатних виборчих округів, за якими обиратимуться депутати Київської облради, а також депутати і голови міських, селищних та сільських рад на чергових місцевих виборах 25 жовтня. Загалом на Київщини сформовано 460 округів, найбільше – для виборів сільських та селищних депутатів.  Читайте: Виборча карта Київської області: округи та дільниці Фото: коллаж KVКиевVласть

ВО “Свобода” налагодила активну співпрацю з обласною Асоціацією фермерів та приватних землевласників України. На різних рівнях влади свободівці представляють та захищають інтереси й аграріїв Київщини. Здебільшого піднімаються питання надання підтримки АПК, порушень законодавства у сфері земельних відносин та махінацій. Про це KV розповів в інтерв’ю депутат обласної ради від ВО "Свобода" Євген Чубук. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  “За останні роки ми не словом, а ділом довели: вміємо та можемо захищати підприємців, фермерів, вчителів, військових та інші соціальні групи. І на вулиці, і в судах, і в органах влади і місцевого самоврядування. Ми пам’ятаємо активну підтримку “Свободи” у акціях “Save ФОП” під час протестів щодо запровадження ринку землі. На Київщині протягом останніх п’яти років використовуємо широкий та потужний спектр інструментів захисту прав та інтересів аграріїв”, – розповів Чубук. І додав, що сьогодні “Свобода” активно співпрацює з обласною Асоціацією фермерів та приватних землевласників України, представляє інтереси аграріїв на різних рівнях влади.  Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться За словами депутата, очолюючи обласну комісію з питань АПК, найчастіше до нього аграрії зверталися з питаннями щодо створення й реалізації дієвих програм підтримки агропромислового комплексу Київщини. А особливо – малих та сімейних фермерських господарств. Крім того, постійно розглядаються звернення щодо порушення законодавства у сфері земельних відносин, мисливського господарства та полювання.  “Велика увага приділялася детальному розгляду пакетів документів щодо виділення мисливських угідь облрадою. У цьому питанні комісією було розроблено та затверджено спеціальний Порядок. Кожне угіддя розглядалося “під мікроскопом” щодо вимог до букви Закону та процедури”, – говорить Чубук.  Також він зауважив, що сьогодні на Київщині є суттєва проблема і земельними оборудками та махінаціями. Нині багатьох нечесних на руку бізнесменів зацікавила земля, а корумповані чиновники радо готові їх обслуговувати. Тому ті, хто роками жив і працював на землі та для села, створював робочі місця, справно сплачував податки, забезпечував продовольчу безпеку держави – відчувають себе незахищеними. Їх не бажає захищати держава, місцева влада, поліція. І це – нонсенс та непорозуміння, яке має бути виправлено найближчим часом. Зміни починаються знизу”, – резюмував він.  Нагадаємо, відкриття “ринку землі” та збільшення земельного податку змусили дрібних фермерів пророкувати своє зникнення під ударами конкурентів з іноземним капіталом. ВО “Свобода” впевнена, що єдиним покупцем землі має стати держава, щоб вберегти від розпродажу найцінніший національний ресурс. Читайте: “Свобода” не зраджує, не продає та не купує виборців, – депутат облради Чубук Фото: 4.bp.blogspot.comКиевVласть

У жовтні Згурівський сільськогосподарський район об’єднають в єдину тергромаду. Єдиним центром прийняття рішень стане ОТГ і селянам обіцяють дати шанс на розвиток.  На Згурівщині ВО “Свобода” заручилася вагомою підтримкою та високим рівнем довіри від громади. Тож про наболілі проблеми району та земельні питання на часі хвилюючих реформаторських змін – у інтерв’ю KV розповів депутат обласної ради від ВО "Свобода", ексголова комісії з питань земельних відносин та агропромислового комплексу Євген Чубук. KV: У 2014–2015 роках Ви очолювали Згурівську райраду: які завдання ставили перед собою й що вдалося реалізувати за такий короткий проміжок часу? Євген Чубук: Після Революції Гідності депутатський корпус районної ради VI скликання обрав мене головою. З першого дня роботи окреслив для себе основне завдання – забезпечити стабільну й ефективну роботу ради, налагодити співпрацю з виконавчою владою. А саме: забезпечити лад та спокій у районі, стабільне функціонування закладів освіти та медицини Згурівщини, безперебійну виплату заробітної плати та раціональне використання бюджету.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Крім того, тоді у розпалі була війна на Сході країни. Хлопці зі Згурівщини із першого дня боронили Україну. Тож тоді одне із головних завдань було – надати адресну й персональну допомогу нашим воїнам. Адже без перебільшення, тоді вони були голі та босі, без бронежилетів та найнеобхіднішого спорядження. А ще – їжі, а подекуди, навіть, і води. Це були часи, коли вони потребували реальної підтримки з рідного краю. І завдяки потужному патріотичному піднесенню на Згурівщині, небайдужості та дружності її жителів, підприємців, фермерів нам вдалося передати захисникам не просто найнеобхідніше, а й тепло рідного дому. Гостинці від рідних, листи та малюнки дітей з рідної школи, смаколики – все це посилювало бойовий дух на передовій. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться Вважаю, ми впоралися. Індикатором була оцінка земляків на місцевих виборах у 2015 році, коли від “Свободи” до Згурівської райради обрали п’ять депутатів. До прикладу, у 2010 році я був єдиним свободівцем, який пройшов до ради. KV: З якими проблемами звертаються до Вас виборці з вашого 25-го округу (Згурівський район) сьогодні? Євген Чубук: Із тими проблемами, які не можуть вирішити самостійно або на які взагалі не реагує виконавча влада, правоохоронні органи. Це і звернення щодо матеріальної допомоги: на лікування тяжких захворювань чи дороговартісне оперування, протезування, реабілітацію. Звичайно, це допомога тим, хто опинився у важких життєвих умовах. Особисто розглянув кожне звернення й жодне не проігнорував. Люди часто звертаються тоді, коли відчувають – їх більше немає кому захистити. Поліція не виконує належно свою роботу, нахабно відбирається земля, порушуються права, а місцева влада ігнорує. Крім того, є одноосібні та колективні звернення допомогти вирішити інфраструктурні питання населених пунктів. KV: Які основні проблеми є в Згурівському районі і як їх вирішити? Євген Чубук: Згурівський район, передусім, сільськогосподарський регіон. Тож і проблеми, відповідні. Це – відсутність доріг, безробіття, порушення земельного законодавства, злочинність, брак належної уваги до проблем сільського населення та села загалом. Виконавчій владі байдуже до розвитку сільських територій. Вона не думає, як створити робочі місця, затримати молодь у селі, як зберегти інфраструктуру і наповнити її життям. Ви не повірите, але й донині, і це в ХХІ столітті, у деяких селах Згурівщини немає водопостачання. Воду беруть із колодязів. Але цьогоріч, у зв’язку із посухою, пересохли й вони. До прикладу, село Щасливе. Жителі вже п’ять років просять селищну раду провести воду, але їхня проблема просто ігнорується. І це при наявності артезіанських свердловин під селом. Це вже є показником того, як деякі “господарі” будуть дбати про села в ОТГ. Як на мене, за майже 30 років не відбулося жодного руху вперед. Влада була в руках як сільських, районних та обласних рад, так і адміністрацій, але ніхто ні за що не відповідав. Нині ми одержали реальний шанс на зміни. Коли створиться ОТГ – за все, що є на території, відповідатиме голова громади та рада. Більше ніхто не зможе зняти відповідальність із себе та перекласти на когось, ганяти людей із кабінета в кабінет. Єдиним центром прийняття рішень буде ОТГ. Крапка. Громади зможуть нарешті обирати. Рухатися вперед, обравши справжніх господарів, чи тупцювати на місці й занепадати далі разом із корупціонерами та місцевими князьками, для яких село та земля – особистий ресурс, а не інструмент для будівництва та процвітання. KV: Чи вдалося вирішити “земельні війни" на Згурівщині та повернути ділянки учасникам АТО? Євген Чубук: Так, після майже п’ятирічної боротьби в судах усіх інстанцій Згурівській громаді повернуто стратегічну землю за межами населеного пункту. Землю, яку цинічно, без конкурсу та в незаконний спосіб, обласне земельне відомство передало на 49 років (фактично пожиттєво) в оренду жителю Черкаської області. Чому цинічно, бо місцева влада ще у 2014 році зарезервувала її для учасників АТО. Навіть цей факт не зупинив земельних махінаторів. За всі ці роки було направлено десятки особистих звернень, від Згурівської райради та РДА, обласної ради, були залучені народні депутати, ЗМІ. Потрачено сотні годин особистого часу на чисельні судові засідання, особисті прийоми у високих кабінетах Держгеокадастру. Але хто стукає, тому відчиняють. Ми – гупали! Користуючись нагодою, дякую всім небайдужим, хто долучився до боротьби. Сьогодні, як результат, обома земельними ділянками загальною площею майже 70 га розпоряджається місцева влада – Згурівська селищна рада. KV: Загалом незаконна передача земельних ділянок на Київщині – це часте явище? Євген Чубук: Так, земельні оборудки та махінації – це суттєва проблема на Київщині. Втім, як і по всій Україні. Але пристолична область, звичайно ж, має більший градус напруги в цьому питанні. Нині багатьох нечесних на руку бізнесменів зацікавила земля, а корумповані чиновники радо готові їх обслуговувати. Тому ті, хто роками жив і працював на землі та для села, створював робочі місця, справно сплачував податки, забезпечував продовольчу безпеку держави – відчувають себе незахищеними. Їх не бажає захищати держава, місцева влада, поліція. І це – нонсенс та непорозуміння, яке має бути виправлено найближчим часом. Зміни починаються знизу! KV: Як голові комісії агропромислового комплексу, які проблеми доводилося піднімати на комісіях найчастіше? Євген Чубук: Найчастіше – це питання створення й реалізації дієвих програм підтримки агропромислового комплексу Київщини. А особливо – малих та сімейних фермерських господарств. Крім того, постійно розглядалися звернення щодо порушення законодавства у сфері земельних відносин, мисливського господарства та полювання. Велика увага приділялася детальному розгляду пакетів документів щодо виділення мисливських угідь облрадою. У цьому питанні комісією було розроблено та затверджено спеціальний Порядок. Кожне угіддя розглядалося “під мікроскопом” щодо вимог до букви Закону та процедури. KV: Чи підтримує ВО “Свобода” запровадження ринку землі? Аргументуйте Євген Чубук: “Свобода” категорично не підтримувала й не підтримує той “дикий” ринок землі, нав’язаний українському народу новою владою. Наша позиція перегукується із думкою більшості фермерів і селян. З 2015 року “Свобода” запропонувала реальну альтернативу тому, що назвали “ринок землі”. Ще у Верховній Раді минулого скликання народними депутатами-свободівцями був зареєстрований законопроєкт, згідно до якого єдиним покупцем землі може бути лише держава. Найцінніший національний ресурс мусить залишитися саме у власності держави.  До речі, за мого головування Згурівська райрада була першою в Україні, що підтримала цей законопроєкт та звернулася до парламенту із закликом розглянути та прийняти його. Таке ж звернення пізніше за поданням фракції ВО “Свобода” зробила Київська обласна рада. KV: Як на Вашу думку вплине відкриття ринку землі на аграріїв загалом і сільськогосподарську галузь Згурівського району, зокрема? Євген Чубук: Фермер не зможе конкурувати на так званому “ринку землі” із великим капіталом, а особливо – іноземним. Тому з його відкриттям, без дієвої підтримки держави, багато фермерських господарств просто не витримають нездорової конкуренції і перестануть існувати. Загинуть і тисячі потенційних ФГ. Адже за останні роки значно збільшилася кількість фермерів-одноосібників, які конкурують на ринку оренди землі із малим та середнім бізнесом. Сьогодні саме вони інтенсивно розвивають овочівництво, ягідництво, оріхівництво та ін. Тому держава мала би, передусім, думати про те, як простимулювати їх сплачувати податки та працювати офіційно. Ринок землі, а за ним і прогнозоване нами ще рік тому збільшення земельного податку, призведе до того, що робота малого товаровиробника стане збитковою. Тому той, хто бажає працювати на своїй землі – буде просто змушений її продати. Держава створює нереальні умови господарювання для фермера та простого землевласника. Звичайно, це зачепить і Згурівський район. Скоротиться кількість дрібних фермерських господарств, робочих місць, а відтак, – і надходжень до бюджету. Перекроїться і сама карта агропідприємств району. Можливо, в район увійдуть нові гравці із серйозним капіталом, які, звичайно ж, вестимуть агресивну політику. Та найгірше, що все це в результаті, безумовно, призведе до напруги, протистоянь та серйозних конфліктів. KV: Як “Свобода” захищатиме права аграріїв на Київщині? Євген Чубук: За останні роки ми не словом, а ділом довели: вміємо та можемо захищати підприємців, фермерів, вчителів, військових та інші соціальні групи. І на вулиці, і в судах, і в органах влади і місцевого самоврядування. Ми пам’ятаємо активну підтримку “Свободи” у акціях “Save ФОП” під час протестів щодо запровадження ринку землі.  На Київщині протягом останніх п’яти років використовуємо широкий та потужний спектр інструментів захисту прав та інтересів аграріїв. Активно співпрацюємо з обласною Асоціацією фермерів та приватних землевласників України, представляємо інтереси аграріїв на різних рівнях влади, захищаємо, як депутати місцевих рад. Будучи головою обласної комісії з питань АПК, значну увагу приділяв кожному зверненню сільгоспвиробників, аби комісія надала виважені висновки та рекомендації. Безумовно, аграрії все це знають та цінують. Відтак продовжимо роботу в цьому напрямку. KV: Як оцінюєте ефективність реформи децентралізації та хід террформи? Євген Чубук: Як і п’ять років тому не вважаю це реформою децентралізації, а скоріше – централізації. До прикладу Згурівський район, із більше ніж 20 центрів прийняття рішень залишається один. Раніше з усіма проблемами селяни йшли до сільського голови. Тепер же мають їхати за 30 кілометрів до голови ОТГ, у підпорядкуванні якого буде десятки сіл. Це буде вже менш мобільний орган влади. Аби зняти прапор зі сільської ради – багато часу та розуму не треба. Але, чи піде це на користь селу? Побачимо. Єдиним позитивним моментом від реформи є значна економія бюджету, який раніше йшов на утримання голів сільради та апарату. Плюси від фінансової децентралізації вичерпалися тоді, коли на плечі ОТГ переклали утримання об’єктів, які раніше фінансувалися з держбюджету. Стосовно терреформ. На мою думку, це взагалі провал. Райони ділили за абсолютно незрозумілим принципом без урахування думки громад. Якщо взяти Броварський район, то з деяких населених пунктів Згурівщини відстань до райцентру понад 100 км. Сполучення громадським транспортом немає. Хіба це прийнятно? Для кого й під кого робилася ця реформа – велике питання. Але точно не для людей та ефективного функціонування громад. KV: Згурівщину із 21 сільради об’єднають в одну велику ОТГ. Чи спроможною буде така громада? Чи можливо район необхідно було розділити на декілька ОТГ? Євген Чубук: Однозначно правильно, що громада залишилася в межах району. Це найбільш прийнятний варіант із погляду фінансової спроможності та історії. Будь-який інший поділ, без сумніву, створив би гірші можливості для об’єднаної громади та окремого населеного пункту, зокрема. KV: Чи висуватиме “Свобода” свого кандидата на пост Згурівської ОТГ? І якого, на Вашу думку, громада потребує очільника? Євген Чубук: Високий рівень довіри жителів Згурівщини до місцевої організації ВО “Свобода” зобов’язує нас висунути гідного кандидата на пост голови ОТГ та команду депутатів. Як і будь-коли, на вибори ми йдемо не для участі, а для перемоги. Наша команда сформована і маємо чітке розуміння, які завдання та проблеми необхідно розв’язувати в об’єднаній громаді. На мою думку, майбутня Згурівська ОТГ потребує господаря, а не чергового царя чи корупціонера. Очолити ОТГ має людина із високими моральними принципами, позитивним досвідом роботи, чітким розумінням проблематики кожного населеного пункту Згурівщини та надійною командою однодумців. Це мусить бути людина, яка не має за собою корупційного шлейфу, яка йде працювати й розвивати Згурівщину, а не робити бізнес на бюджеті. Майбутній голова має притримуватися передусім принципу рівності. Він повинен дбати не лише про розвиток Згурівки, а й кожного села. KV: Що думаєте з приводу виборчого законодавства? Найбільше суперечок було навколо партизації. Ваше ставлення до цього? Євген Чубук: Виборче законодавство є дуже недосконалим і далеким від запиту суспільства. Зрозуміло, всі ці зміни для того, аби місцеві лідери думок не змогли самостійно піти на вибори і продовжити працювати на благо громади. А були змушені обрати партію чи ще гірше – черговий політичний проєкт. Є ціла армія політичних пристосуванців, яким однаково, з ким і під яким прапором йти на вибори. Цілком вірогідно, поза виборчим процесом залишаться більшість тих, хто не знайшов  політичну силу, з ким вони готові йти на вибори. “Свобода” ж Згурівщини має міцну команду ідейників, яка постійно збільшується і поповнює ряди молоддю, сільською інтелігенцією, підприємцями, фермерами. Тому розбудована за 29 років партійна структура “Свободи”, навіть у цих умовах дозволяє брати участь у виборах тим, хто дійсно хоче працювати. Багато питань і щодо грошової застави для участі у виборах. Це робилося не для реальних лідерів думок, а старих-нових політпроєктів олігархів, які куплені та фінансуються місцевими князями. Грошові застави та й загалом фінансові витрати на передвиборчу кампанію для когось тягар, а для когось – чергова можливість “купити” владу. Тому беззаперечно: нинішнє виборче законодавство гірше за минуле. KV: На цих місцевих виборах плануєте знову балотуватися депутатом в обласну раду чи, можливо, і до Згурівської громади? Євген Чубук: Суспільний запит, позитивний досвід, оцінка роботи й підтримка з боку земляків стимулюють мене й надалі брати активну участь у суспільно-політичному житті Згурівщини та Київщини. Тому планую балотуватися й до Київської обласної ради, і йти з командою однодумців у Згурівську ОТГ. Такі наміри повністю підтримує ВО “Свобода”. KV: Із чим йдете на вибори, які Ваші програмні засади? Євген Чубук: Моя програма абсолютно перегукується із засадами “Свободи” – Програмою захисту українців. Якщо її розглядати через призму роботи місцевих органів влади Згурівщини, то це, передусім, захист і підтримка малого підприємництва та фермерства, якісне будівництво. А також: ремонт та реконструкція доріг, залучення інвестицій, створення нових виробничих потужностей, робочих місць, інфраструктурних умов, аби молоді було цікаво жити та працювати в селі. Село – колиска нації, яка має квітнути та розвиватися. Глибоко переконаний, що будинки культури мають трансформуватися під вимоги часу. Жителям сіл має бути цікаво ходити в такі заклади: на кінопокази, зустрічі, творчі вечори художньої самодіяльності. У всіх сільських бібліотеках має бути інтернет із солідною базою електронних та аудіокнижок. Є дуже багато цікавих ідей та планів, які, сподіваюсь, реалізуємо найближчим часом. KV: Чому на майбутніх місцевих виборах люди мають голосувати за “Свободу”, з чим партія йде на ці вибори? Євген Чубук: Виборці знають, що свободівці – передбачувані, послідовні, державники. Ми залишаємося собою вже багато років і не перефарбовуємося під вибори. Не змінюємо партії, не зраджуємо, не продаємо та не купуємо виборців. Згадайте, скільки політичних титаників лежить на дні української історії. “Свободі” – 29 років, а вона залишилася собою, бо не продалася. Українці це цінують та поважають. Стабільність та порядок – це те, до чого тяжіє народ. І “Свобода” відповідає цим критеріям, має потужну партійну структуру, фахівців, які знають, як із руїни зробити окрасу, навести лад на місцях. Візьмемо до прикладу свободівців, які вже декілька каденцій є головами таких міст обласного значення, як Тернопіль, Івано-Франківськ, Хмельницький. Сьогодні – це найуспішніші міста в Україні. Мери-свободівці мають найвищий рівень довіри. Але це результат копіткої та чесної праці їхніх команд. Секрет простий: не красти та самовіддано працювати. Вони довели, що місто може бути сучасним, цікавим, розвиненим та комфортним. Читайте:  Степан Кузьмич: “Позиція “Свободи” – єдиним і ефективним покупцем землі має стати держава” Олександр Однороманенко: “Свобода” – це перш за все ідея та ефективний менеджмент по її впровадженню” Вячеслав Хмельницький: “Свобода” ніколи не зраджувала своєму виборцю Керівник обласної “Свободи” Ігор Сабій: “Влада боїться двох речей – преси й людей на вулицях” Олег Береговий: “У “Свободи” є головне – послідовність у боротьбі за права громад” Віталій Гордієнко: “Свобода” має чітке бачення взаємодії громад із фермерами” Олександр Кириченко: “За підтримки “Свободи” змагатимусь на виборах голови Борщагівської ОТГ” Олександр Головня: ВО “Свобода” гарантує жителям Вишневої ОТГ прозорість використання бюджету” Фото: з особистого архіву Євгена Чубука КиевVласть

Одним із найбільш віддалених та проблемних районів Київщини є Іванківський. Свавілля чиновників, відсутність бюджетних надходжень, жахливий стан екології через діяльність шкідливих підприємств – з цими та іншими проблемами продовжують боротися активні представники ВО “Свобода”. Про майбутнє району та боротьбу із застарілою системою в інтерв'ю KV розповів депутат Іванківської районної ради Олег Береговий.  KV: З якими проблемами до вас, як депутата райради, найчастіше звертаються мешканці? Олег Береговий: За майже п'ять років моєї каденції мешканці звертаються з різними питаннями. Найчастіше – через свавілля чиновників. Просили не дати “зам'яти” кримінальні справи щодо рейдерських захоплень лісів, земель. Часто в таких ситуаціях люди розуміють, що самостійно не зможуть домогтись справедливості. А депутати від “Свободи” нікого не бояться і завжди йдуть до перемоги. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  KV: Чи вистачає депутатських повноважень для вирішення проблем мешканців? Олег Береговий: Не можу сказати, що повноважень не вистачає. Питання в іншому. Вже більше 30 років на місцях та у державі існує певна система, проти якої важко боротися, навіть маючи безліч повноважень. Цю ситуацію можуть змінити тільки виборці, якщо оберуть більшу кількість активних депутатів, які будуть прагнути змін.  KV: Які основні проблеми є в районі? Як їх вирішити? Олег Береговий: Основна проблема – це результат “господарювання” місцевої влади за останні шість років. Ми маємо низький рівень оснащення у центральній районній лікарні, відсутність необхідного обладнання. Відсутні джерела надходжень до бюджету, район інвестиційно не привабливий. Комунальна сфера фактично поставлена “на коліна” – районні підприємства мають мільйонні борги.  Проблемою є наявність екологічно небезпечних, радіаційних підприємств – ТЕС, сховище відходів ядерного палива. Подекуди складається враження, що Іванківський район хочуть перетворити у промисловий центр Київської області.  Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться Є багато втрачених джерел фінансування, які потрібно відновлювати. До цього часу діють схеми, які потрібно припинити. Тоді знайдуться кошти. Звісно, якщо виборці обирають тих людей, які декілька років будували злочинні схеми, то нічого не зміниться. Не знаю, за рахунок чого у такому разі громада існуватиме.  KV: За рахунок чого відбувається основне наповнення бюджету? Карантинні заходи дуже вплинули на розмір надходжень? Олег Береговий: Майже 70% надходжень до бюджету складає ПДФО із підприємств Зони відчуження. Карантин звичайно вніс корективи у розмір надходжень. З початку карантину до липня район не отримав 2,8 млн гривень. Були проблеми із виплатою зарплат, які досі вирішуються.  KV: Чи підтримує “Свобода” запровадження ринку землі? Аргументуйте. Олег Береговий: “Свобода” за продаж землі сільськогосподарського призначення, але єдиним покупцем її має бути держава Україна і за ціною, не менше середньоєвропейської. Якщо, наприклад, заможна громада захоче придбати землю у комунальну власність, це також не погано. Але ця земля має залишатись українською. За Конституцією, кожен громадянин має право отримати сільськогосподарську землю. Чи залишиться це право у майбутніх поколінь українців, якщо іноземці чи олігархічні клани і групи, які зараз в умовах важкого економічного і фінансового стану українців, масово скуплять землю за безцінь? Звісно, що ні.  Особисто я навіть не розумію моральної сторони цього питання – як можна продавати землю, кожен сантиметр якої рясно окроплено кров’ю попередніх поколінь українців, які захищали її для нас. Чому саме наше, теперішнє, покоління, має її продати? Чи залишиться наступне покоління українців господарями на своїй землі? Звісно, що ні. Саме таким чином знищували нації. Забирали мову, землю.  KV: Як відкриття ринку землі вплине на аграріїв? Олег Береговий: В Іванківському районі є як дрібні аграрії, так і потужні підприємства. Якщо українську землю почнуть скуповувати іноземці та грошовиті гравці всередині держави, то наші фермери та аграрії опиняться в неконкурентних умовах.  KV: Як оцінюєте ефективність реформи децентралізації? Олег Береговий: В цілому за п'ять років проведення реформи можу оцінити її позитивно. Раніше бюджету Іванківського району не вистачало навіть на виплату зарплат. Наразі надходження збільшились. Більш того – з'явилися можливості створювати підприємства, які б могли додатково заробляти кошти в бюджет. Проблема у тому, що цього ніхто не робив. Керівники просто витрачали кошти, не думаючи про майбутнє району. KV: За затвердженим адміністративно-територіальним устроєм Київщини, Іванківський район зникне з мапи області. Що думаєте з цього приводу? Чи претендував Іванків на звання адмінцентру? Олег Береговий: Процес стирання Іванківського району з мапи області продовжується не перший рік. Спочатку Іванківську прокуратуру перенесли до Броварів, поліцію та сервісний центр МВС – у Вишгород, архів – у Києво-Святошинський район і так далі. Дуже прикро, що Іванківська районна влада протягом останніх років абсолютно не переймалась питанням збереження району. Хоча мала таку можливість, спілкуючись із представниками ОДА, Уряду.  Оскільки район доволі віддалений від столиці, на мою думку, було б правильно створити окремий район у складі Іванківського і Поліського з центром у Іванкові. Фактично ми живемо, як одна громада. І було б непогано, якби це затвердили на адміністративному рівні. Але ніхто цим не займався. Іванків не претендував на звання райцентру. Мабуть районна влада займалась більш важливими питаннями.  KV: Жителям Іванківщини буде зручно доїжджати до адмінцентру у Вишгороді? Олег Береговий: Прямого сполучення між селами Іванківського району і містом Вишгород немає. У людей не буде можливості їхати у Вишгород щоразу, маючи потребу у вирішенні питань, тим паче літнім людям. З Іванкова до Вишгорода 70 кілометрів, а з Кухарів, Страхолісся, Олізарівки – більше ста кілометрів. Більше того – не з кожного села району можна доїхати в Іванків, перевізник не здійснює маршрути. Люди змушені пішки долати кілометри, щоб потрапити на трасу. Були численні звернення до КОДА, Іванківської РДА. У результаті обласна адміністрація перекладає відповідальність на районну адміністрацію і навпаки.  KV: Чи вірним на вашу думку є рішення уряду щодо об'єднання усього району в єдину Іванківську громаду? Олег Береговий: Теоретично таке рішення єдине є правильним. У районі немає сіл, які б могли стати центром об'єднаної громади. Єдине основне джерело наповнення бюджетів – здача в оренду невитребуваних паїв аграрним компаніям. Проблема в тому, що попередні голови РДА своїми розпорядженнями здали паї в оренду за безцінь. Якщо зараз аграрій готовий платити селянину 8-10% від нормативно-грошової оцінки, то по сільрадам договори заключені під 3-5%. І тоді голови РДА мали право підписувати такі розпорядження. А села втрачають мільйони гривень.  Перед місцевим самоврядуванням наступного скликання стоятиме складне завдання, оскільки ці договори заключені на 8-10 років. Та незважаючи на відсутність коштів, сільради мали амбіції щодо створення окремих громад. Але усі розуміли, що це неможливо.  KV: Після завершення реформи децентралізації податки з Зони відчуження залишаться у громаді? Олег Береговий: Це дуже болюче питання для громади, оскільки саме ці податки є основним наповненням бюджету. Статтею 67 пунктом 3 Бюджетного кодексу затверджено, що ці податки зараховуються до Іванківського районного бюджету. І Зона відчуження адміністративно входила до Іванківського району. Але район перестане існувати.  При формуванні перспективного плану об'єднання громад ще у 2014 році, таке важливе питання не було враховано. Районне керівництво мало боротись за те, аби Зону відчуження включили в Іванківську об'єднану громаду. Більш того – за останні роки багато підприємств перереєструвались у Славутич і сплачують туди податки. І ніхто не вжив жодних заходів, аби цього не допустити. По відношенню до громади це дуже несправедливо.  Було масса звернень до області, кожен голова облдержадміністрації обіцяв, що все буде добре. Однак, конкретних результатів досі немає. Тому вирішення цього питання, скоріш за все, також ляже на плечі майбутнього керівництва громади. “Свобода” йде на вибори якраз для того, аби нейтралізувати усі негативні наслідки діяльності районного керівництва. У будь-якому разі дорога до Зони відчуження пролягає через Іванківський район, тому з нами муситимуть рахуватися.  KV: Свого часу рішення про будівництво ЦСВЯП дуже обурило мешканців району. Які настрої на Іванківщині зараз? Олег Береговий: Враховуючи наслідки аварії на ЧАЕС, які ми відчуваємо і сьогодні, це рішення ніколи не перестане обурювати громаду. Ми й так маємо високий рівень онкології, смертності, ненароджуваності. Нас не почули, прийняли рішення про будівництво. В кінці цього року вже буде завершено будівництво першої черги сховища.  KV: Які проєкти вже були профінансовані за рахунок коштів від будівництва? Чи задоволені кількістю затверджених проєктів? Олег Береговий: Іванківський район не отримав жодної копійки на реалізацію проєктів. Це ще більше обурює громаду. Мешканці побоюються, що ми взагалі можемо нічого не отримати. Причина у тому, що попередні керівники обласної і районної адміністрацій не змогли знайти спільної мови. Основне питання було в тому, хто обиратиме підрядників. Був варіант, аби цим займалось управління капітального будівництва КОДА, що не влаштувало РДА. А обласна адміністрація не погодилась, аби підрядників обирав район.  Раніше ми подавали об'єкти на фінансування. Однак і на цьому етапі виникали проблеми. Хоч попереднє керівництво РДА й знало, що кошти можуть бути виділені лише на реконструкцію чи будівництво, проєкти вони виготовили на ремонт. Громада втратила безліч коштів, це близько 10 проєктів. Деякі проєкти були перероблені, деякі – перероблюють до цього часу. Наразі маю сумніви, що до виборів ми отримаємо якесь фінансування.  Крім того, закон про розподіл коштів від будівництва є неточним. У ньому зазначено, що 10% від кошторисної вартості будівництва об'єкта мають бути розподілені на три прилеглі території – Іванківському, Поліському районам та місту Славутич, але не вказано, за якими критеріями. В цьому році ми звернулись до народного депутата від ВО “Свобода” Оксани Савчук з проханням внести зміни до закону і конкретно прописати – скільки коштів має отримати кожна територія, а також видалити посередника – КОДА, аби кошти громади отримували напряму.  KV: За ці кошти також мали побудувати сміттєвий полігон в Іванкові. На якому етапі проведення робіт? Олег Береговий: Проєкт будівництва мали фінансувати за кошти від будівництва ЦСВЯП, але потім його включили до обласної програми поводження з твердими побутовими відходами. Але жодних робіт щодо будівництва не було розпочато.  Крім того, основна вимога будівництва полігону від інвесторів – великий об'єм сміття. Більший, ніж продукує наш район. Я розумію, що тільки так інвесторам цей бізнес буде вигідним. Але звозити сміття з інших районів в Іванківський – невигідно громаді. Таким чином ми позбавимо район перспективи стати туристичним. Жоден іноземець не захоче їхати навіть у Зону відчуження через Іванківщину, знаючи, що сюди фурами вивозиться сміття.  В Іванкові є полігон, та лише декілька сільрад мають договори на вивезення сміття. На жаль, сміття інших сіл вивозиться у лісосмуги.  KV: Як “Свобода” розцінює хід терреформи та осінні вибори, які мають відбутися вже за новою адмінсистемою? Олег Береговий: “Свобода” готова змагатися у будь-якій конфігурації виборів. Ми маємо постійно діючі активні осередки та реальних членів партії і ми чудово розуміємо, що маємо йти на вибори, перемагати і не просто критикувати, а брати на себе відповідальність.  KV: Що думаєте з приводу нового виборчого законодавства? Якими, на вашу думку, повноваженнями мають бути наділені депутати місцевих та обласної рад? Олег Береговий: У законі про вибори вважаю неправильним пункт щодо грошової застави, який значно обмежує можливості партій, які не працюють на серйозні фінансові групи. Також вважаю, що 3% бар'єр був би більш справедливим, оскільки при такій конфігурації і з такими суперниками, 5% для деяких партій є неможливим.  Наразі депутатських повноважень вистачає. Проблема в тому, що далеко не всі депутати їх знають та використовують. Якщо депутат активний та сумлінно виконує свої обов'язки, то механізмів для дій більше, ніж достатньо.  KV: Як “Свобода” сприйняла перегляд закону про державну мову? Які можуть бути наслідки через внесення змін до закону? Олег Береговий: “Свобода” завжди стояла на захисті державної української мови і за необхідності ми будемо надалі за неї боротися. Внесення змін до закону тільки посилює протистояння у суспільстві. Це питання постійно будуть “підігрівати” – під вибори чи складну економічну ситуацію, щоб відвернути увагу громадян.  Там, де є українська державна мова, де її вивчають і поважають, там не буде російських градів і не будуть кликати на допомогу Путіна. Я не розумію, чому українці, які все життя спілкувалися російською, не можуть вивчити українську. Ми вивчаємо англійську, французьку, китайську, але не українську. Якщо для когось це принципово, то я вважаю, для держави це також має бути принципово і таких громадян мають змусити вивчити державну мову.  KV: Чому на майбутніх місцевих виборах люди мають голосувати за “Свободу”, з чим партія йде на ці вибори? Олег Береговий: Люди мають голосувати за “Свободу”, тому що об'єктивно інших кандидатів я не бачу. На місцеві вибори будуть йти нові проєкти та партії, у чиїх рядах будуть ті, хто керував районом 5, 10, 15 років. Вони мали владу, усі важелі впливу для змін, але зараз кожен може оцінити результат їхньої роботи. Під кожні вибори вони змінювали політичне забарвлення і виконували завдання своїх спонсорів і покровителів.  У “Свободи” немає спонсорів, телеканалів чи олігархічних груп, які стоять за партією і потім будуть давати депутатам вказівки. У “Свободи” є головне – послідовність у боротьбі за права громад. Ми не відмовляємо у допомозі, для нас немає “незручних” чи небезпечних питань. Ми завжди йдемо до перемоги і будемо боротися за кожного.  Читайте: Керівник обласної “Свободи” Ігор Сабій: “Влада боїться двох речей – преси і людей на вулицях”КиевVласть

У Київській області наприкінці червня стартують заходи з охорони врожаю зернових та кормів від пожеж. На захисті від вогню стануть цілодобова охорона складів, перевірка усієї сільгосптехніки та впровадження деяких обмежень для автотранспорту. Керівники районів кажуть, що в першу чергу у збереженні врожаю зацікавлені сільгосппідприємства, тому і роблять усе для охорони свого прибутку.  Суть документу Як стало відомо KV, голова КОДА Василь Володін 25 червня підписав розпорядження №300 “Про забезпечення охорони урожаю зернових культур та грубих кормів від пожеж в області у 2020 році”.  Так, у документі зазначається, що структурним підрозділам Київської облдержадміністрації, територіальним органам міністерств, інших центральних органів виконавчої влади в області та райдержадміністраціям у встановлені терміни необхідно виконати план заходів щодо охорони врожаю зернових культур та грубих кормів від пожеж. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  А райдержадміністраціям спільно з територіальними підрозділами Головного управління Національної поліції в Київській області необхідно вирішити питання, на період настання воскової стиглості зерна і до кінця жнив, про заборону руху автотранспорту, не задіяного у збиранні врожаю, на внутрішньогосподарських дорогах поблизу хлібних масивів без спеціально встановлених справних іскрогасників та не обладнаному первинними засобами пожежогасіння. Контролювати виконання розпорядження має перший заступник голови Київської облдержадміністрації Олександр Скляров. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться План заходів Відповідальними за організацію та виконання плану заходів є департамент агропромислового розвитку КОДА, Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області, райдержадміністрації, Головне управління Нацполіції у Київській області, департамент з питань цивільного захисту та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи КОДА. Кожне відомство може бути відповідальним за декілька напрямків.  Так, планом заходів передбачено, що до 12 липня мають бути очищенні території сільськогосподарських підприємств від сторонніх предметів, горючих матеріалів та виконано ремонт під’їзних шляхів, проїздів до водних джерел, складів. До настання воскової стиглості зерна має здійснюватись контроль за виготовленням та встановленням знаків пожежної безпеки про заборону паління і використання відкритого вогню біля хлібних масивів, що прилягають до доріг. Має контролюватись обладнання, справність іскрогасників та первинних засобів пожежогасіння усіх транспортних засобів та механізмів, що будуть працювати поблизу хлібних масивів. До 17 липня силами пожежно-технічних комісій будуть здійснюватись перевірки протипожежного стану будівель та споруд на галузевих підприємствах, усі недоліки мають усунути. Має бути перевірений технічний стан усієї автотракторної техніки та складено відповідні документи.  Члени  невоєнізованих протипожежних формувань, добровільних пожежних дружин (команд) цілодобово чергуватимуть у пожежних депо, також мають бути забезпечені охороною місця складування грубих кормів.  До 31 липня передбачено контроль за проведенням обкосів (із прибиранням скошеного) і оборювання хлібних полів у місцях їх прилягання до лісових і торф’яних масивів, степової смуги, автомобільних шляхів і залізниць. На постійній основі має бути організована робота з контролю за виконанням вимог пожежної та техногенної безпеки керівниками сільськогосподарських підприємств, пов’язаних із збиранням, зберіганням та переробкою зернопродукції, належним використанням пожежної техніки та інвентарю за цільовим призначенням. Також мають бути вжиті заходи щодо включення до збирально-транспортних загонів спеціалізованих автомобілів з насосами (авторідинорозкидачі, водороздавачі та інші), пристроями для гасіння пожеж зернових на корню. Під час проведення вогневих та зварювальних робіт мають бути дотримані вимоги правил пожежної безпеки, і проводити такі роботи можна лише з дозволу адміністрації підприємства із встановленням пожежного поста. Місця проведення вогневих та інших пожежонебезпечних робіт мають забезпечити первинними засобами пожежогасіння, безпосередньо на хлібних масивах їх проводити заборонено. У межах смуги відчуження автошляхів під час проведення ремонтних робіт заборонено розпалювання багать. Не допускається випалювання сухої трав’яної рослинності та післяжнивних залишків на сільськогосподарських угіддях, вздовж доріг, пустирищах та на інших землях. Відомства мають забезпечувати постійний контроль за експлуатацією зерносушарень, агрегатів вітамінного борошна із дотриманням температурних режимів. Із місць KV поцікавилась у голів районних рад, чи допомагають затверджені заходи охорони уникнути пожеж.  Голова Броварської райради Сергій Гришко:  Заходи, спрямовані на запобігання пожежам, завжди під контролем райради та адміністрації. Проводимо роботу безпосередньо з кожним землевласником і фермерським господарством, що   обробляють землю. Співпрацюємо як з службою надзвичайних ситуацій, так і з пожежною охороною. Навіть коли техніка виходить на поля, чергують пожежні машини. У нас випадків загорянь не було і, думаю, у цьому та наступному році не буде. Робота налагоджена на високому рівні.  Голова Миронівської райради Валентина Усик:  Кожен керівник сільгосппідприємства в першу чергу зацікавлений у збереженні урожаю. Вони співпрацюють з пожежною безпекою. Кожного року ми проговорюємо усі норми для збереження безпеки. Є пожежна інспекція, яка укладає договори із кожним сільгосппідприємством. Проводиться огляд техніки, щоб не виникало загорянь через непридатність. Декілька років тому була ситуація, коли загорівся комбайн. Наразі майже вся техніка оновлена.  Голова Ставищенської райради Віктор Малаш:  Раніше були випадки, коли на полях траплялись пожежі, займались ліквідацією. Останнім часом таких випадків не траплялось. Але у будь-якому випадку наші пожежні готові до таких ситуацій. Також аграрії роблять усе, аби пожеж не траплялось. Я думаю, що заходи безпеки допоможуть нам їх уникнути. Голова Іванківської райради Валерій Потієнко:  Наші пожежники працюють та готові до можливих загорянь. У разі необхідності, сільгосппідприємства можуть надати транспорт. Але всюди поля зорені, таке може статись лише через умисний підпал або через необережність. Минулого року люди у приватному будинку спалювали стерню, але тоді вогонь до поля не дійшов. Більше таких випадків не було.  Голова Білоцерківської райради Володимир Шевченко:  У нас, на щастя, випадків пожеж не було. На підприємствах проводяться заходи разом із МЧС. Ми, в свою чергу, виконуємо розпорядження обласної ради та адміністрації щодо необхідних заходів.  Нагадаємо, як раніше писала KV, протиепідемічні заходи та закриття ринків призвели в столичному регіоні до овочевої кризи. Не маючи доступу до ринків, фермери тоннами викидали на смітник нереалізовану моркву, огірки, помідори та ранній врожай. Сьогодні господарства підраховують мільйонні збитки й жаліються на брак державної підтримки. Кажуть, галузь ледь виживає через відсутність компенсацій, пільгового кредитування та дорогі енергоносії.  Читайте: Садівництво та виноградарство Київщини потерпають від бюрократії, погоди та податкових колізій Фото: колаж KVКиевVласть

На Київщині садівництво та виноградарство опинилися на межі виживання. Додали проблем аграріям жорсткі погодні умови та карантин. Не зважаючи на те, що уряд виділяє на підтримку галузей 400 млн гривень, а профільний департамент КОДА активно рекламує програму держпідтримки, фермери й малі господарства не поспішають ставати у чергу за грошима. Садівники та виноградарі жаліються на бюрократизм і податкову колізію під час отримання коштів і в один голос кажуть: реформа взаємин між сільгоспвиробниками та державою потрібна Україні як повітря.  Як стало відомо KV, 12 травня в.о.голови Київської обласної державної адміністрації (КОДА) Василь Володін погодив деякі питання функціонування обласної комісії із надання фінансової підтримки розвитку галузей садівництва, виноградарства та хмелярства. У розпорядженні йдеться про створення комісії, яка прийматиме заявки від аграріїв на отримання відшкодувань, а також про затвердження положення про її роботу.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  За що дають кошти і як їх отримати За даними КОДА, торік 24 агрокомпанії Київщини, які займаються садівництвом, хмелярством та вирощують ягоди, отримали відшкодування в розмірі 53,1 млн гривень. Крім того, у січні 2020-го було зареєстровано кредиторську заборгованість перед одним підприємством у сумі 1,6 млн гривень, яку уряд обіцяє погасити протягом року. Як розповіла KV заступник директора управління – начальник відділу фінансово-кредитного забезпечення Департаменту агропромислового розвитку КОДА Лідія Литвиненко, з 2018 року в області щороку таку підтримку отримали 24 підприємтсва. Для того, щоб аграрії змогли отримати фінансування й цьогоріч, Мінекономіки має затвердити відповідну форму заявки та бланків для подання пакету документів.  “Аграрії вже телефонують, цікавляться, але необхідно дочекатися бланків. Думаю, що за декілька тижнів їх мають затвердити. Підприємств у таких галузях працює небагато, тому що це досить трудомістка праця з тривалим терміном окупності капіталу. Проте потреба є. Насамперед, аграрії звертаються за відшкодуванням вартості придбаних саджанців. Для них це більш актуальне. Холодильне обладнання та лінії переробки будують не всі підприємства, бо дороговартісне”, – розповіла вона. Окрім напрямку покриття витрат за придбаний посадковий матеріал (до 80 % від вартості),  постанова передбачає відшкодування за спорудження шпалери (споруди для вирощування хмелю – від ред.) і встановлення систем краплинного зрошення, будівництво холодильників і лабораторних установок (до 30 % вартості), придбання обладнання тощо. Крім того, цьогоріч Кабмін розширив напрямки, на які господарства можуть отримувати кошти. Наприклад, знято обмеження щодо ємності холодильників (раніше на кошти могли претендувати лише ті, хто будував холодильник ємністю від 500 тонн), додалися цехи первинної переробки винограду і відшкодування за придбання ліній із переробки плодів та ягід на соки і виноматеріали, на погашення кредиторської заборгованості. Встановив уряд і граничний відсоток відшкодування – не вище 25 млн гривень за кожним напрямком. За словами Литвиненко, як і торік, для стимулювання збільшення площ і обсягів виробництва цих галузей держава спрямує 400 млн гривень. “За областями наперед кошти не розподіляють. До першого жовтня підприємства надають заявки, їх розглядають профільні комісії. І лише тоді кінцеве рішення затверджує наказом Мінекономіки, розподіливши безпосередню кошти підприємствам. Гроші в повному обсязі надходять вже до кінця року”, – додала вона. Згідно зі встановленими урядом у 2019 році нормативами, за посадковий матеріал яблуні садівник може отримати від 30 до 60 гривень за одну яблуню, 35-45 гривень за грушу, до 80 гривень за вишню, черешню, абрикос, персик. За саджанець винограду дають 22 гривні, хмелю – 36 гривень. 330 гривень можна отримати за волоський горіх, по 50 і 80 гривень – за насадження мигдалю і фундуку. Фермери, які хочуть взяти участь у програмі, мають звернутися до профільної комісії КОДА й подати визначений перелік документів. Також інформацію щодо участі в програмі можна одержати безпосередньо в департаменті АПК за адресою: м. Київ, вул. Велика Васильківська, 13/1, к.306 або за телефоном: (044) 234–45–87. Держпідтримка не для всіх Опитані KV агровиробники переконані: підтримка держави – це дуже гарно, але попри задекларовані благі наміри, реальний стан справ влаштовує не всіх. Фермери жаліються на бюрократію, на вибірковий підхід до підприємств, податкові міни і неоперативність державного апарату. Карантинний 2020 рік – цьому яскравий приклад. Майже всі учасники ринку, з якими поговорило наше видання, нарікають на те, що держава більше приділяє уваги хліборобам та тваринникам. А якщо садівники чи ягідники через погодні умови, чи пізнє зняття карантину, втратять кошти, – то допомогу від держави отримують лише одиниці. Як розповів KV керівник приватного Білоцерківського плодового розсадника "Чечіль-Сад" Андрій Чечіль, вітчизняні аграрії звикли покладатися на свої сили і не дуже вірять у якість держпрограмм. “Галузь садівництва в області потребує розвитку, але ми всі питання звикли вирішувати власними силами. Створюючи фермерське господарство, я звернувся до районної влади щодо виділення коштів за програмою на закупівлю техніки. Але у відповідь не отримав жодної реакції. На владу тепер надії не маю. Ці програми з повернення коштів ефективні, коли маєш великий бізнес і потрібне коло знайомих. В іншому випадку – усе зав’язане на бюрократичних процесах. Складається враження, що в держави садівництво та виноградарство взагалі не в пріоритеті. Якщо такі карантинні умови застосовуватимуться до виробників ще й до осені, буду змушений закрити підприємство через брак коштів на виплату зарплатні від нереалізованої продукції”, – розповів він. Не сподівається на допомогу держави і керівник підприємства ТДВ "Василівське" (село Василів Білоцерківського району, спеціалізується на вирощуванні смородини, волоського горіху та ліщини) Юрій Кириченко, в якого весною 2020-го загинуло 11 га смородини. “Всі програми державної підтримки працюють лише на папері. Маю в цьому досвід, адже раніше звертався по допомогу. І це проблема економіки країні взагалі. Коли більше півроку збираєш документи й лише через півроку мають прийняти рішення чи нададуть ці кошти – це значна втрата часу. Немає в Україні і вигідного кредитування, щоби мати можливості розвиватися І це питання не лише галузі садівництва, а підтримки всього сільського господарства”, – говорить він. Не без проблем і в галузі виноградарства. Бориспільський фермер Сергій Сівчук із 30-річним стажем вирощування винограду і саджанців розповів KV, що отримати державну допомогу через бюрократію є шанс далеко не в усіх виноградарів.  “Здебільшого фермери працюють із видами сортів винограду, які сприятливіші до умов області і краще реалізуються, аніж із районованими, які мають реєструватися у виді діяльності підприємства. Тож, хто вирощує подібні, не зареєстровані сорти на підтримку від держави й не розраховує. Та й посадковий матеріал має бути здоровий, а цього дуже важко досягти в нашій справі. І було б куди краще, якби держава звернула увагу саме на цю проблему й погодолися виділяти кошти на подібні заходи”, – додав Сівчук. Не вдалося одержати минулого року кошти й компанії “Бері Комерц” – один із найбільших експортерів ягід полуниці в Україні. Як розповів KV голова Бородянської райради Георгій Єрко, підприємство має тепличний комплекс на 25 га  у селі Вишняки. Комплекс наразі розбудовується, розширюючи посадковий матеріал, тож у компанії сподівалися на державну підтримку. “У цьому питанні не спрацювала саме районна адміністрація через недбалість деяких працівників. Сільгоспуправління припустилося помилки в розрахунку однієї цифри й у результаті підприємство, яке б мало розвиватися, не одержало 1,7 млн гривень допомоги. Це минулорічний бюджет, тож кошти безповоротно втрачені. Проте сподіваюсь, в цьому році підприємство зможе отримати державну підтримку”, – зауважив він. Експертна думка Голова асоціації фермерів Київської області Олександр Чубук:  Через ситуацію з епідемією від держави в бік підтримки сільгосппрацівників взагалі не спостерігається жодних дій. Фінансова допомога не надається, усе на етапі розмов. Багато аграріїв і досі не отримали кошти за відшкодування придбаної техніки. Сподіваюся, ринок врегулює всі ці питання й не реалізована продукція не буде потрапляти на звалище. Голова Згурівської районної ради, ексголова "Асоціації фермерів" Згурівського району Степан Кузьмич: Ця державна програма діє вже третій рік. Вона працює, надаючи підтримку як великим, так і малим підприємствам. Але користується нею мала кількість: не всі одноосібники бажають зв’язуватися з державою через систему бюрократії й колізію в нарахуванні податків. Фермери сьогодні мають можливість отримати дотацію й повернути кошти за придбання саджанців, техніки, насіння. Новостворені фермерські господарства мають шанси взагалі на значні відшкодування. Асоціація постійно пропагандує аграріїв, бо такими програмами треба користуватися. Працює і Фонд підтримки фермерів на безвідсотковій основі, але з поверненням коштів. Хоч і не значними темпами, але тим не менш, аграрії участь беруть і техніку купують. Депутат Київоблради, ректор Білоцерківського національного аграрного університету Анатолій Даниленко: На Київщині започатковують перспективні сади. У Володарському районі одноосібник практикує вирощування плодів сливи, яка при дотриманні комплексу дає 20 тонн з гектару. І тут виникає вже потреба в холодильному обладнанні, яке допоможе зберегти якість продукції. І без держпідтримки фермер не розкрутить подібне виробництво й не зрушить питання попиту на українську продукцію. Сьогодні випускаються студенти, які мають значний практичний досвід у новітніх технологіях і таке покоління має підтримувати влада. Нам необхідно надолужувати втрачене в розвитку садівництва. За кордоном надзвичайний попит на ягоди, які і ми закуповуємо. Там діє програма підтримки фермерського руху. Для нас же це актуальна проблема через те, що подібними програми мало хто користується із-за бюрократії в цих процесах і занадто високі кредитні ставки. Через постійне митарство в оформлені документів, у будь-якого фермера опускаються руки. Ці ж заходи мають відбуватися спрощено та прозоро. Київщина - найбільш сприятлива природно-економічна зона для вирощування ягід. Та поспілкувавшись із керівництвом Кагарлицького, Володарського, Сквирського, Переяслав-Хмельницького районів, виявилось, що садівництво, виноградарство, і тим паче хмелярства, не є досить популярними. Куди вигідніше аграріям займатися саме зерновими культурами. Якщо й долучаються до вирощування, то здебільшого приватні одноосібники або окремі сільгосппідприємства, як один із напрямків діяльності. Як раніше повідомляла KV, у 2018 році садівникам і виноградарям Київщини обіцяли повернути 80 % від вартості саджанців. Аграрії новаціям були раді і сподівалися, що вжиті заходи посприяють виходу зі стагнації всієї галузі. Читайте: Власти Киевщины подкинут деньжат хмелеводам и виноградарям Фото: коллаж KVКиевVласть

Карантинні заходи на Київщині послаблюють: у більшості районів області відкрили продовольчі ринки, а Ірпінська міська лікарня повернулася до роботи в штатному режимі. Активно працює агросектор. У КОДА звітують, що є затримки із поставками імпортних витратних матеріалів та обладнання для сільгосптехніки, але польові роботи тривають і виконуються в повному обсязі та вчасно.  Про це KV стало відомо за підсумками онлайн-брифінгу т.в.о. голови Київської обласної державної адміністрації (КОДА) Василя Володіна.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Виконання бюджету Станом на 1 травня виконання дохідної частини обласного бюджету склало 99,4 %, недоотриманий обсяг доходів — майже 5 млн гривень. У рамках програми президента України з реалізації пріоритетних об’єктів соціально-культурної інфраструктури “Велике будівництво” за останній час Київська ОДА уклала 199 договорів підряду. Ще по 87 тривають тендерні процедури. За два тижні капітально відремонтовано 4 вулиці й дороги, завершено поточний середній ремонт автомобільної дороги місцевого значення у Васильківському районі. “У експертів були великі побоювання, що карантин суттєво підірве економіку регіону. Це не вплине на забезпечення функціонування бюджетних установ та реалізацію, адже область має внутрішні резерви забезпечити необхідні та пріоритетні видатки на утримання соціально-культурної сфери”, — наголошує Володін. Аграрії Унаслідок карантинних обмежень галузі тваринництва та переробки зазнали незначних втрат. За словами Володіна, Київська область усе одно залишається лідером у виробництві курячих яєць та за поголів'ям свиней. Аграрії вчасно провели польові роботи та засіяли 1 млн 100 тис. га під зернові, технічні та кормові культури, картоплю та овочі. Озимі повністю відновили вегетацію; забезпеченість мінеральними добривами становить 160 тис. т, триває їх закупівля. Є затримки з постачанням іноземних міндобрив, сільськогосподарської техніки та запчастин через обмеження, пов’язані із карантинними заходами. Через погодні умови невеликі площі пересіяно в Миронівському, Білоцерківському, Сквирському та Тетіївському районах. Стан більшості посівів задовільний. “Наша область переважно аграрна, тож тримаємо цю галузь під прискіпливою увагою”, — підкреслив тимчасовий очільник КОДА. Запаси та допомога Для проведення комплексу весняно-польових робіт господарствами Київської області станом на сьогодні накопичено 100 % дизпалива та 103 % необхідного бензину до технологічної потреби. Цього року аграрії зможуть залучити понад 250 млн гривень державної підтримки на такі напрямки: здешевлення відсоткової ставки за залученими кредитами; підтримка садівництва та ягідництва; закупівля с/г техніки та інше. За роз’ясненнями та допомогою в підготовці документів на отримання державної підтримки слід звертатися до департаменту агропромислового розвитку КОДА. “Прилавки будуть наповнені — як продовольчих ринків, так і непродовольчих”, — запевняє Василь Володін. Ринки У Київській області зареєстровано 4 непродовольчі ринки, решта — змішаного типу. З певними обмеженнями запрацювало 54 із 77 ринків області. Жодного ринку не відкрито в Обухівському, Іванківському, Вишгородському районах; частину ринків відкрито у Фастівському, Баришівському, Бориспільському, Києво-Святошинському, Бородянському, Макарівському районах. Під забороною лишаються ярмарки. За період з 1 травня по сьогодні виявлено порушення на 16 агропродовольчих ринках, надано 16 приписів, складено 1 протокол про порушення протиепідемічних вимог, направлено 9 інформаційних листів в органи місцевої влади, 3 — до Національної поліції. Поточна епідеміологічна ситуація За даними Київського обласного лабораторного центру в столичному регіоні за минулу добу зафіксовано 1245 випадків захворювання на коронавірус. У числі інфікованих також опинилися 107 дітей та 221 медичний працівник (за весь період дії карантину). Наразі стаціонарному лікуванні перебуває 207 осіб, на амбулаторному — 1038 осіб. Подолали хворобу 212 інфікованих, проте за час пандемії зафіксовано 29 летальних випадків. Усього ж до лабораторного центру надійшла 3731 підозра на COVID-19. Під медичним наглядом перебуває 5892 контактні особи. “Адаптивний” карантин Також Василь Володін нагадав, що до 22 травня в області діє заборона на перебування в громадських місцях без засобів індивідуального захисту. “Маємо “адаптивний” карантин, тобто рішення про відновлення роботи закладів дошкільної освіти, готелів, громадського транспорту та міжміських перевезень, спортивних закладів прийматимуться залежно від епідеміологічної ситуації в регіоні та кількості випадків хворих на коронавірус”, — зауважив він. Пункти обсервації В. о. голови Київської ОДА Василь Володін зауважив, що в рамках протидії коронавірусу продовжується і проведення заходів обсервації. Так, у заміському готельно-ресторанному комплексі “Джинтама Бриз”, що розташований у селі Глібівка Вишгородського району, перебувають на ізоляції 167 громадян. Зачинені для  госпіталізації Васильківська центральна районна лікарня призупинила госпіталізацію хворих. У хворої, яка перебувала в реанімаційному відділенні, виявлено COVID-19. Володін зауважив, що 41 контактній особі вже провели ПЛР-тестування. Тож наразі лікарня припинила госпіталізацію хворих, а у відділенні реанімації здійснили заходи дезінфекції. Також попереджені про необхідність самоізолювання на 14 діб 75 пацієнтів, які перебувають у лікувальному корпусі й готуються до виписки. Потік решти пацієнтів перерозподілено між Обухівською та Фастівською ЦРЛ. Служба екстреної медичної допомоги повідомлена про режим роботи закладу. Також у Бородянській ЦРЛ 17 травня підтвердився діагноз COVID-19 у медпрацівника закладу з ознаками гострої респіраторної інфекції. Уже наступного дня було визначено коло контактних осіб із хворим, у яких відібрали лабораторні зразки для ПЛР-тестування. Наразі дослідження тривають. До отримання кінцевих результатів лікарня призупиняє прийом нових пацієнтів. Потік пацієнтів, потребуючих госпіталізації, перенаправлено до Ірпінської центральної міської лікарні. Також Володін зауважив, що Ірпінська міська лікарня, де також фіксувався аналогічний випадок інфікування, уже відновила роботу в штатному режимі. У медзакладі проведено необхідний комплекс дезінфікуючих заходів, а інфіковані медики наразі перебувають на самоізоляції. Відкриття інфекційного відділення За даними КОДА, 12 травня згідно з планом та після капітального ремонту в місті Українка розпочало роботу інфекційні відділення Обухівської центральної лікарні на 20 ліжок (по 10 місць для дорослого та дитячого населення). З урахуванням епідситуації, відділення розширило потужності до 10 ліжко-місць. Доплати медикам В області прорахували сумму 300 % доплат за квітень для медпрацівників області, які допомагають пацієнтам із коронавірусом в умовах пандемії. Василь Володін розповів, що ця сума становить 12 млн 912 тис. гривень. За його словами, йдеться про амбулаторну, стаціонарну екстрену допомогу, яку надали 1224 медичних працівників закладів охорони здоров’я Київщини. Читайте: Коронавірус на Київщині: карантин слабне, навчальний рік закінчиться вчасно Фото: коллаж KVКиевVласть

Так сталося, що ми створили спільноту – Об’єднання власників землі. Об’єднання працює і підтримало мою пропозицію необхідності надання законного права власникам землі розривати договори оренди. Це не єдина пропозиція і не остання моя пропозиція для власників землі і українського суспільства, і, сподіваюся, вони теж будуть підтримані. Ця стаття стосується не тільки власників землі. Вона стосується членів їх родин, спадкоємців землі та просто небайдужих до своєї країни громадян. Стаття стосується кожного українця. Бо мільйони власників землі потерпають від свавілля орендарів, що зумовлює просте бажання у власників землі – позбутися орендарів.  Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Практично вся земля сільськогосподарського призначення перебуває в оренді, а мільйони українців – в кабалі у орендарів. Орендарі за продовження кабали, за продовження наживатися на землі українців – багатіти самим і доводити до зубожіння власників землі. Головна задача орендарів – і надалі затягувати в ярмо оренди, не випустити власника землі на свободу, на свободу до самостійного господарювання. Для продовження орендної кабали і свого збагачення орендарі не гребують нічим: підробка підписів в додаткових угодах; погрози невиплати орендної плати у разі непідписання додаткової угоди; дописування в угоди нових строків дії оренди; шахрайське отримання підписів під незаповненими угодами; незаконне заволодіння орендарями правоустановчими документами на землю власників землі; невидача роками “на руки” договорів оренди та додаткових угод; залякування на кшталт “в мене все куплено: і суди, і поліція, і прокуратура” та депутатськими значками усіх рівнів і, навіть, званням героя України. Це – далеко не повний перелік того, що роблять орендарі. Суди, поліція і прокуратура не на стороні власників землі. Саме така неприваблива “картина” є насправді, саме про це нам розповідають учасники нашого Об’єднання. Проти власників землі та членів їх родин організовано діють так звані аграрії-орендарі. Ці аграрії-орендарі об’єдналися в асоціації, об’єдналися з певними політичними силами (партіями), лобіюють закони і постанови Кабінету міністрів, лобіюють призначення міністрів та інших посадовців – і це все дії проти власників землі і українців, але в інтересах виключно своєї наживи. Асоціації (спілки, ради) аграріїв-фермерів – це асоціації орендарів-бізнесменів, бажання яких – грабувати власників землі і український народ. Недалеко пішли і певні політичні сили (партії), успішно укладаючи угоди і меморандуми з угрупованнями так званих аграріїв-фермерів, маючи надію, що ті “нагнуть” селян-власників землі й селяни будуть голосувати, як треба орендарям і політичним силам на виборах. Ви й самі знаєте, скільки злодіїв в особі депутатів, сільських голів та наближених до них хочуть заробляти на вашій землі і вашому горі. Ми всі розуміємо, що в такій ситуації, які б закони про так званий ринок землі не приймали, – вони будуть проти власників землі, проти українців. І право розпоряджатися землею, яким прикривають свої справжні наміри орендарі та їх лобісти, є нічим іншим, як закликом вовків звільнити овець від пастуха і його собак-вовкодавів для вільного вибору бути зарізаними цими ж вовками. Ви колись чули, щоб проблеми власників землі обговорювали на телебаченні? Ні! Говорять про фермерів і агровиробників. А хто ці фермери і агровиробники? Це орендарі, бізнесмени, а певною мірою й злочинці в очах власників землі. А де ж люди? Де власники землі? Селяни? Де українці? Чи можна протидіяти такому свавіллю? Що потрібно робити зараз і в майбутньому, щоб отримувати більший дохід від землі? Що робити, щоб повернути в села життя: роботу, добробут і впевненість у завтрашньому дні? Щоб відповісти на ці запитання й на сотні інших, потрібно об’єднатися. Об’єднатися, щоб повернути землю собі, дітям, онукам.  Об’єднатися в бажаннях: відновити справедливість; повернути свою землю з володіння орендаря; самостійно господарювати на власній землі – одноосібно чи за участю у Товаристві власників землі. Об’єднатися для отримання прав: вільно розпоряджатися своєю землею; розривати договори оренди; на державну підтримку організації і діяльності з самостійного господарювання на власній землі. Об’єднатися для отримання результатів: стати власником аграрного виробництва; отримувати в 2-4 рази більший дохід від землі; самостійно створювати робочі місця; відродити рідне село. Об’єднатися необхідно не тільки для того, щоб бути просто почутими, а для того, щоб мати змогу вирішувати проблемні питання земельних відносин в інтересах себе, суспільства та держави. Відповіді без подальшої дії нам не потрібні. Наше Об’єднання власників землі вже працює і почало активне життя на сторінці у “Фейсбук”, (переходьте за посиланням, переглядайте й долучайтеся до нашого об’єднання). Відео буде публікуватися на каналі в YouTube (переходьте за посиланням, переглядайте і підписуйтеся) Передумова створення Об’єднання була простою – протидіяти організованому знищенню власників землі зі сторони угруповання аграріїв-фермерів-орендарів та корумпованої влади і певних політичних сил. Мета теж проста – створення активної спільноти-об’єднання за участю власників землі та небайдужих до проблем земельних відносин громадян для спільного визначення наявних проблем та напрямів їх вирішення в особистих, суспільних і державних інтересах. Ми повинні отримати в результаті Прогресивні земельні відносини, а саме: законне право власника землі розривати договори оренди; збільшення доходів від землі у її власників у 2-4 рази; припинення дискримінації власників землі; перехід до самостійного господарювання власниками землі особисто чи через участь у Товариствах власників землі; формування державної політики з підтримки самостійного господарювання – становлення власника землі власником аграрного підприємства; формування умов для відновлення та розвитку тваринництва та переробки на селі, створення робочих місць на власному підприємстві. Завдань у Об’єднання багато. Їх можна поділити на завдання з отриманням результатів зараз і в найближчому майбутньому. Власникам землі потрібно своє законодавство, яке буде в наших інтересах, інтересах суспільства, а не бізнесменів-орендарів, – це завдання №1. Саме надання права власникам землі розривати кабальні договори оренди вирішується через прийняття законодавчих змін. Власників землі ніхто не інформує, ніхто не допомагає організовувати самостійне господарювання. Власники землі не можуть спілкуватися з іншими власниками землі, ділитися проблемами і обмінюватися думками. Ми це змінимо разом, для цього в нас є своє Об’єднання – Об’єднання власників землі.  Важливим є інформування власників землі про їх права і можливості. Не менш важливим є інформування суспільства загалом про порушення прав власників землі – суспільство в будь-якому випадку буде реагувати і підтримувати фактично самих себе – ми всі так чи інакше пов’язані з землею і селом. Поінформованість про прогресивні земельні відносини, в основі яких є власник землі, а не бізнесмен-орендар, є початком для формування бачення і, врешті-решт, ефективного власника землі. Важливо зазначити, що багато вже зроблено. Зокрема зареєстровано розроблений мною законопроєкт “Про прогресивні земельні відносини” №3208 від 12.03.2020 року, який був узгоджено і подано народними депутатами Анною Скороход, Василем Німченко та Антоном Поляковим. Цим законопроєктом враховано практично всі бажання власників землі, серед яких: право за бажанням власника землі розривати договір оренди; право розпоряджатися землею; гарантовано висока ціна на землю; наддешеве кредитування власників землі для задоволення нагальних споживчих потреб без застави землі; всебічна підтримка держави в переході до самостійного господарювання з метою збільшення доходів власників землі в кілька разів. Написано й опубліковано десятки статей, які прочитали десятки тисяч українців, формуючи свою думку і можливості для вільного самостійного господарювання на своїй землі. Отже, я, Роман Головін, запрошую вас долучатися до Об’єднання власників землі. Нам багато потрібно зробити разом, щоб отримати те, чого ми хочемо, і ми це зробимо. Але перший крок – об’єднатися. Доєднуйтеся до нашої спільноти у Facebook, підписуйтеся на канал в Youtube. Переглядайте та поширюйте на своїй сторінці у Фейсбуці наші відео. Стежте за нами в Instagram. Робіть вподобання (лайки), робіть репости і пишіть коментарі та ставте запитання – доведемо, що ми – не село забите, а майбутні власники аграрних виробництв.  Читайте: Селяни-злочинці: як влада змушуватиме продавати землю задешево під прикриттям МВФ та Світового банку Роман Головін, розробник і втілювач Народної земельної реформиКиевVласть

На початку квітня фермерські господарства Київщини посіяли 184,71 тисяч гектарів пшениці, ячменю, ріпаку, гороху, овесу та жита. Це трохи більше половини від запланованого на цей рік посіву. Незважаючи на складний економічний період, обмеження через запровадження надзвичайної ситуації, несприятливі погодні умови та зростання цін на закупівлю добрив, аграрії налаштовані позитивно та планують максимально виконати план посівної. Кажуть, без свого шматка хліба Київщина не залишиться. Посівна Як стало відомо KV, станом на 2 квітня в Україні було посіяно 9 млн 265 тис. га зернових культур, із них у Київській області – 184,71 тис. га.  За даними КОДА, в Київській області загалом посівна площа становить 1155 тис. га. Із них під зернові культури запланували 625,0 тис. га, технічні культури займатимуть 344,6 тис. га, а картопля та овочі – 121,8 тис. га. Найменше посівної площі віддано під кормові культури – 63,6 тис. га.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Зокрема, за даними сайту “Латифундист”, найбільше на Київщині посіяно озимої пшениці – 106,3 тисячі га (61% від запланованого). Також аграрії засіяли 31,8 тис. га озимого рапсу (85%); 25,72 тис. га ярого ячменю (51,87%); 7,6 тис. га озимого ячменю (99%); 5,27 тис. га гороху (69,43%). Найменше наразі посіяно озимого жита – 4,3 тис. га (51%), овесу – 2,09 тис. га (67,42%) та ярої пшениці – 1,63 тис. га (14,03%).  В деяких районах аграрії вже готуються до посіву соняшнику, кукурудзи, цукрових буряків та сої.  Читайте: Посевная на Киевщине пройдет вовремя и в штатном режиме Озимина За даними інтерактивної карти “Посівна Онлайн 2019/20” в Київській області під урожай 2020 посіяно 106 тис. га озимої пшениці та 31,8 тис. га озимого ріпаку. В порівнянні з показниками минулого року, це – менше на 23 тис. га та 12,5 тис. га відповідно (у 2019 було посіяно 129 тис. га озимої пшениці та 44,2 тис. га озимого ріпаку).  Щодо 2018 року, то під пшеницею тоді було 158 тис. га, а під ріпаком – 33 тис. га. Зменшення площ під пшеницю спостерігається з 2017 року. Як розповів голова асоціації фермерів Київської області Олександр Чубук, цього року озимої пшениці було посіяно вдосталь, а ось об’єми посівів ріпака зменшилися набагато у зв’язку з осінньою посухою і відсутністю необхідних запасів вологи в ґрунті. Не сприяли розвитку культур і заморозки. “Є й інша проблема. Озима пшениця перезимувала за досить несприятливих погодних умов, нестабільних. 5-6 разів вона “прокидалася” і розпочинала завчасний ріст. Вона так виснажилась, що не може налагодитися стабільна вегетація розвитку. Тим паче, що і зараз немає вологи і тепла. Місцями стан незадовільний. Аграрії очікують меншого врожаю”, – говорить він Хлібу – бути? За інформацією Агродовідника, на Київщині в аграрному секторі функціонує 2354 сільськогосподарських підприємств. Найбільші фермерські господарства розташовані у Переяслав-Хмельницькому, Сквирському, Бородянському, Згурівському, Білоцерківському районах. Це ПП “Соснова” (7 тис. га), ФГ “Гаврищук” (7 тис. га), підприємство “Агропроммаш” (5,5 тис. га), підприємство “Земля Переяславщини” (4 тис. га), ФГ “Архат” (4 тис. га), підприємство “Агрофірма “Узинська” (3790 га).  Як додав у коментарі KV голова асоціації фермерів Київської області Олександр Чубук, у зв’язку з епідемією в аграріїв сьогодні повсякчас виникають проблеми із закупівлею запчастин чи необхідних препаратів. Наразі набагато довше йдуть замовлення міндобрив із-за кордону. Оператори ринку прогнозують брак препаратів захисту та запчастин саме через проблеми з імпортом.  “Все це можна вирішити. Головна проблема аграріїв сьогодні – це все ж погода. Ми не можемо сіяти через брак вологи в ґрунті, а закласти зерно на глибину при такій температурі – вони просто не зійде. Очікуємо. Наразі радують ціни, купуємо дизпаливо на 4 гривні дешевше. На міндобрива, навпаки, незначне зростання. У зв’язку з курсом доллара трохи виросли ціни і на насіння. Але це прогнозовано. Про державну підтримку можна і не говорити. Коштів сьогодні на їхнє фінансування у держави немає. Голова адміністрації через день просить допомоги на закупівлю засобів захисту для медицини”, – говорить він.  Тож  KV також вирішила поцікавитись у фермерів, як вони налаштовані щодо посівної, чи розпочали роботи, які виникають проблеми. А також, які мають сподівання на нинішній аграрний рік і чи очікувати високих показників урожайності. Анатолій Ляшенко, директор СФГ “Лад” БІлоцерківського району (483 га землі):  Карантин не стільки вплине на посівну, як погодні умови. Сьогодні вони не на нашому боці. Дуже мало вологи в землі. Питання фінансування кожний по-своєму вирішує: хто кредитується, хто має власні кошти. Дизель сьогодні набагато подешевшав. Але добрива все одно рівняються під долар, який сьогодні пішов значно вгору. Продавали продукцію по 24, а сьогодні агрохімію та решту купуємо по 28. І знову незрозуміло, при якому курсі будемо продавати. Все необхідне ми закуповували ще з осені, тож важко сказати, чи ускладнилася сьогодні через коронавірус доставка захисту чи насіння. Наразі ми ресурсом забезпечені і працюємо. Відчуваємо приплив кадрів, вистачає робочих рук. Дуже багато українців повернулось із заробітків із-за кордону. В цьому плані динаміка позитивна. Аби тільки була можливість платити гідні зарплати, бо кадри  в цій галузі треба цінувати. Держпідтримка наразі заблокована, дефіцит бюджету в країні.  Вадим Янчук, директор ПП “Росава-Агро” Сквирського району (більше 1,2 тис. га): Проблем у господарстві немає ні з кадрами, ні з насіннєвими чи з паливно-мастильним матеріалами. Ми до посівної підготувалися завчасно – закупили матеріальні добрива і засоби захисту. Тож посівна йде за планом, але край вежлива сприятлива погода. Це – основна наша проблема. Сьогодні дуже погані прогнози на урожаї і саме на озиму пшеницю. У багатьох і ріпак також перезимував погано, бо не було сприятливої погоди. Ми пересівали ячмінь. Культури потрібно сіяти всі і дотримуватися сівозміни. Це навіть більше своєрідна перестраховка, бо невідомо, як і яка культура себе поведе. Зараз ціни на продукцію суттєво зросли і нас, аграріїв, повністю  влаштовують. Державні програми підтримки є на папері, але чи будуть вони в цьому році працювати – не прогнозує ніхто. Минулими роками допомога була суттєвою: працювало відшкодування відсотків за кредитами, купівлю техніки. У мене немає потреби в кредитах, але цієї послугою користуюся, бо це дає можливість притримати врожай. Щодо карантину, то для аграріїв він не створює проблем у пересуванні чи поставках.  Леонід Бебех, агроном ДП “Дослідне господарство панфильської дослідної станції Національного наукового центру “Інститут землеробства Національної академії аграрних наук” у Яготинському районі  (1 261 га): Днями розпочалась посівна, вже працюємо. Почали із соняшнику. Щодня перевіряємо поля. Для фізичної роботи рук не вистачає, а як розумова – то кадрів навіть забагато. Карантин не вплинув на господарство, робота йде у нормальному режимі, всі посівні площі задіяні. Трохи проблемно буде у цьому році із центрами реалізації – ринки закрили. Доводиться розвозити через знайомих.  Григорій Гавриленко, директор сільськогосподарського ТОВ “Аратта” Згурівського району(3 394 га): Жодних проблем немає, робочої сили вистачає. Техніки також достатньо. Не можу відмітити, що ціни на техніку та добриво виросли. У нас все чудово.   Петро Чорненький, директор СФГ “Зоря” Згурівського району (213,7 га): Весняно-польові роботи наше господарство почало, але посівну – поки ні. В першу чергу через відсутність достатньої кількості опадів. Не маємо проблем із робітниками, інвентарем, технікою. Налаштовані позитивно. Ціни на добрива, запчастини завжди то ростуть, то падають. Вартість міндобрив у цьому році трохи виросла, пальне дешевше придбали. Ціни на засоби захисту залежать від курсу доллара. Ми вже звикли, тому це не проблема. Коли є необхідність придбати, то на ціни уваги не звертаємо. Якби не було дискомфорту через коронавірус у державі та пішов дощ – було б взагалі все прекрасно. Кредитувань від держави намагаюсь уникати. Бо ж у минулому році придбав техніку за програмою, обіцяли 40% компенсації – досі не отримав. Фермерам краще розраховувати тільки на свої сили.   Анатолій Чорнобай, директор сільськогосподарського ТОВ “Італ Ік” Баришівського району (1,9 тис. га): Наше підприємство посівну почало, поки проблем не бачу. У нас достатньо працівників, ціна на дизельне пальне знизилась, що нас дуже влаштовує. Сподіваємось, обмеження через карантин не вплинуть на наші плани, але поки складно про це говорити. У будь-якому випадку жити за щось потрібно буде, тому маємо сіяти. Державними програмами ніколи не користувались, потреб не виникало. Микола Бондарчук, директор СФГ “Бондарчук” Баришівського району  (419 га): Ми поки не сіємо, але почали підготовчі роботи. Обмежень через надзвичайну ситуацію, запроваджену в країні та в області, не відчуваємо. Робочих рук вистачає, працюємо сімейним підрядом. Зростання цін поки нас не лякає, робота йде за планом. Від держави ми допомоги не чекаємо, якщо потрібні кредити – беремо у банків.  Вісті з районів Більшість голів районних рад та адміністрацій наразі повністю сконцентровані на боротьбі із коронавірусом, тому про те, чи розпочалась посівна на полях ввірених їм територій, розповісти не можуть.  Контроль над аграріями та можливість відстежувати статистику їхньої діяльності унеможливила ліквідація управлінь агропромислового розвитку при РДА на початку року. Тому доводиться покладатися на самих аграріїв та не заважати.  Голова Сквирської РДА Оксана Славінська: “На сьогоднішній день ми не маємо оперативної інформації, управління АПР ліквідовані в районах і статистичні дані, що саме сіється і на яких площах, наразі нам не надаються. Втім, у  Сквирському районі посівна триває і всі зацікавлені в тому, щоб аграрії не вибивалися із відповідного графіку. З проблемними питаннями аграрії до адміністрації не зверталися”. На думку голови Білоцерківської райради Володимира Шевченка, закрити відділи сільського господарства з боку держави було сумнівним рішенням. Адже саме на місцях відбувався контроль над посівами, сівозмінами і вирішенням потреб галузі. “Сільське господарство продовжує працювати в звичному режимі, адже забезпечення жителів хлібом – це найважливіше. Господарства вчасно приступили до посівної. На території діє 41 базове сільськогосподарське підприємство. І крім Дослідно-селекційної станції Нацакадемії аграрних наук – всі вони приватні, тож зацікавлені виростити максимальний врожай. Левова частка депутатів в районній раді – фермери та керівники підприємств. Тож на останній сесії вони просили одного – не заважати. У них всього вдосталь, головна проблема – відсутність дощу”, – говорить голова райради. У Кагарлицькому районі, як вдалось дізнатись KV, незважаючи на карантин, рання група зернових (горох, ярові пшениця та ячмінь) вже посіяні, і є вже навіть перші сходи.  Як розповів голова Кагарлицької райради Іван Сємцов, фермери забезпечують всіх працівників необхідними дезінфікуючими та індивідуальними засобами захисту. Маски на замовлення виготовив місцевий невеликий швейний цех.  “Наразі аграрії приступили до посіву пізньої групи рослин: соняшнику, кукурудзи, буряків. Дуже катастрофічна ситуація із запасами вологи в ґрунті. Тож для захисту посівів озимини, від вивітрювання, задіяли заходи боронування для закриття вологи. Якщо дощу не буде ще два тижні, то озима ризикує загинути. І така ж ситуація буде з яриною. В районі діє близько 100 фермерських господарств, що обробляють території від 50 до 3 тис.га. Із потужних – ПОСП “Дніпро” (4 тис. га), компанія “Успіх” и ТОВ “Віскар-Агро” (до 10 тис. га), ПСП “Переселенське-К” (4,5 тис. га). Сільгоспвиробники забезпечені паливом, агрохімією. Ціни були занизькі на їхню продукцію, але нещодавно повернули ПДВ трейдерам, тож соя і ріпак подорожчали. Якщо сою купували по 8 тис. гривень за партію, то нині по 11 тисяч. Із позитивного для галузі також – зниження ціни на пальне і введення на місяць  “податкових канікул”. Проблем із доставкою захисту наразі не маємо. Державні програми підтримки є, але на час карантину їх фінансування призупинено. Та й її підтримки особливо не треба. Аби тільки повернули зворотнє ПДФ на спецрахунки для закупівлі ПММ, захисту та техніку. Як для району, то зарплати у працівників досить непогані, але з кадрами дуже проблемно”, – відмітив Сємцов.  У Бородянському районі посівна також вийшла на фінішну пряму. За словами голови Бородянської райради Георгія Єрко, весняна посівна кампанія цьогоріч розпочалася набагато раніше через брак вологи. “Аграрії спрацювали добре. Посівна завершується, в залежності від культур і термінів майже всі вже “відсіялися”. На території району діють чотири більш-менш потужні підприємства, у решти фермерів від 3 до 7 тис. га землі. Сьогодні нам підприємства не звітують, відповідного агровідділу вже немає. Єдине, чого завжди не вистачає аграріям – це коштів на закупівлю міндобрив, палива чи посівного матеріалу. Були б дешевші кредити. Адже сучасна техніка дає змогу здешевити продукцію, а коли вони беруть кредити по 25-30%, то, звичайно, він лягає на собівартість продукції. Не вистачає і рук: механізаторів, агрономів, слюсарів тощо. Єдине, що заважає сьогодні  – це загострення стихійних пожеж через спалювання сухої трави населенням, до ліквідації яких ми залучаємо і місцевих фермерів”, – резюмував він. Нагадаємо, як раніше повідомляла KV, Верховна Рада (ВР) прийняла законопроєкт № 2178-10 (т.зв. "закон про ринок землі").  В кінцевому варіанті закону від початкової ідеї зняти мораторій на відчуження державних сільськогосподарських земель відмовилися – продавати такі землі заборонено. Також до 2024 року діє обмеження – не більше 100 га в одні руки і тільки громадянам України. З 2024 року громадяни України і українські юрособи зможуть володіти по 10 тис. га сільгоспугідь. Але банки зможуть через застави володіти якими завгодно площами українських чорноземів два роки, після чого будуть повинні продати ці землі на торгах.  Склад нардепів, які підтримали "ринок землі" свідчить, що в Раді більше немає монобольшості, але є коаліція з частини "Слуги народу", "Європейської солідарності" Петра Порошенка, "Голосу" Святослава Вакарчука і депутатської групи "Довіра", яку пов'язують з мультимільйонером і аграрним промисловцем Андрієм Веревським. Читайте: Киевщина против рынка земли (опрос КиевVласти) Фото: коллаж KVКиевVласть

На кордонах України в останній час зосереджують тисячі громадян, які намагаються потрапити додому, щоб уникнути піку загострення пандемії коронавірусу в інших країнах, зокрема Євросоюзу. Нагадаю, що більшість українців поїхали за кордон на заробітки не через хороше життя, чи бажання “випити кави у Відні”. Масштабна трудова міграція в масштабах 6-8 млн громадян України – це результат відсутності державної політики економічного протекціонізму та створення нових робочих місць. Поступово відбувається деградація сільських територій за відсутності надходження достатніх коштів до їх бюджетів. Це результат політики “Продамось Росії чи Заходу та станемо державою з розпродажу сировини і ресурсів”. Думаю, що причини проведення такої політики на державному рівні відомі. Результат такої політики – важка праця громадян за кордоном, часто напівлегальна, розділені сім‘ї, активна участь українців у розвитку економік зарубіжних країн. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Але саме заробітчани є одним з найбільших інвесторів – в 2019 році вони надіслали до України валюту в еквіваленті 12 млрд доларів. Тобто найбільше коштів в країну вкладають не олігархи або міжнародний бізнес, який також активно виводить прибутки з України з мінімальним оподаткуванням, а заробітчани. Ці люди тримають країну на плаву. Саме вони, а не чиновники Мінфіну і НБУ або функціонери МВФ вберегли Україну від дефолту у 2019 і в попередні роки. Що відбувається зараз на кордоні? Дисфункція влади глобального рівня. Між мріями та красивими тезисами президента Володимира Зеленського та реальністю пролягає глибока прірва. Я думаю, що мало хто вірить в офіційну статистику щодо поширення вірусу в країні, але точно неправильно просто закрити кордон для власних громадян. Точно не правильно порушувати права людини та громадянина, а саме це відбувається на кордоні, гарантовані Конституцією. На час надзвичайної ситуації такі обмеження можуть бути розглянути і ухвалені лише Конституційним судом. Вилетіти літаком в Україну – будь-ласка, якщо маєш кошти заплатити за авіаквиток. Але перейти кордон пішки – ціла трагедія та ночі, проведені на вулиці. Агов, чим таке ставлення до людей відрізняється від нелюдського ставлення під час трагічних війн ХХ століття? Люди приїхали додому, вони привезли кошти в економіку, вони хочуть побачити дітей. Як їх зустрічає рідна держава? Хочемо безпеки для всіх – звісно. Є розмови про наявність мільйонів тестів та повна готовність для подолання коронавірусу – будь ласка, інші країни теж тестують громадян та мають заходи з безпеки при в’їзді за державний кошт. Країни з розвинутими економіками контролюють дотримання домашнього карантину за допомогою телефонів. Якщо це надто сучасно, то тестування є цілком зрозумілою процедурою, що можлива для організації. Чи будуть українські громадяни, які повертаються додому в таких умовах, лояльні до української влади? Чи віритимуть вони в перспективу країни, чи згодом знову докладуть всі зусилля для того, щоб поїхати на заробітки і надсилати вільноконвертовану валюту, яку не може заробити економіка країни? Це – риторичні запитання. Так, це не ті красиві, як серіал, фото і репортажі про те, як президентський літак “рятує десятки людей”. Але проблему необхідно вирішувати для десятків і сотень тисяч людей, які шукають гідну роботу за кордоном. Проблему розвитку  конкурентоспроможної економіки зможуть вирішити лише фахівці, яких необхідно залучати до влади. Не бійтеся їхньої конкуренції, адже економічні і соціальні проблеми в країні – це не серіал. І вирішувати ці проблеми повинні не продюсери, а економісти, промисловці і аграрії. Читайте: Карантин від Кабміну – гільйотина замість терапії? Катерина Одарченко, партнер SIC Group UkraineКиевVласть