Реконструкція дитячого садка на вул. Богдана Хмельницького, 4-А у Вишгороді знаходиться на завершальній стадії. Всі роботи мають провести до кінця січня 2021 року. Для цього замовник реконструкції – Київська облдержадміністрація (КОДА) – нещодавно підписала з підрядником – ПП “Анабуд” – новий договір майже на 20 млн гривень.
Як стало відомо KV з оголошення електронної системи публічних закупівель ProZorro, 22 вересня 2020 року Департамент регіонального розвитку КОДА уклав договір з ПП “Анабуд” (*) на реконструкцію дошкільного навчального закладу “Ластівка” по вул. Богдана Хмельницького, 4-А у місті Вишгород Київської області. Ціна договору склала 19,51 млн гривень.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
“Анабуд” протягом чотирьох місяців (до 22 січня 2021 року – KV) повинно виконати загальнобудівельні, внутрішні та електротехнічні роботи, облаштувати системи водопостачання, каналізації, опалення, вентиляції, зв'язку, охоронної, пожежної та газосигналізації, поставити техобладнання, меблі та устаткування. Крім цього підряднику необхідно побудувати трансформаторну підстанцію, облаштувати тротуари і майданчики, озеленити територію та встановити МАФи.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
Договір було укладено по переговорній процедурі. Замовник обгрунтував це тим, що ПП “Анабуд” виконує роботи по реконструкції даного дитсадка з 2018 року, а зараз виникла необхідність у виконанні додаткового обсягу робіт.
Перший договір (ціна – 39,12 млн гривень) між сторонами було укладено 28 листопада 2018 року. Роботи по ньому повинні були завершити до кінця 2019 року, однак додатковою угодою термін виконання робіт продовжено до кінця 2020 року. В обгрунтуванні переговорної процедури вказано, що станом на вересень 2020 року роботи по першому договору виконані на 75%.
Згідно з даними аналітичної системи Youcontrol, ПП “Анабуд” зареєстровано в 2001 році. Статутний капітал – 20 тис. гривень. Основний вид діяльності – будівництво житлових і нежитлових будівель. Засновник і директор – Олександр Лук'янчук.
В результаті участі у публічних закупівлях ПП “Анабуд” отримало 5 підрядів на 197,7 млн гривень. Найбільший замовник – Департамент регіонального розвитку КОДА з яким укладено 4 договори на 197,5 млн гривень (дані Zaкупівлі).
Раніше KV повідомляла, що до кінця 2020 року у Вишгороді на вул. Дніпровській, 9-А планують відкрити новий дитячий садок. Він зможе прийняти 246 дошкільнят.
Читайте: “Велике будівництво” на Київщині: у Вишгороді незабаром відкриють дитячий садок на 246 місць
Департамент регіонального розвитку КОДА тимчасово очолює Валерій Кравчук. З 17 червня 2020 року посаду голови КОДА обіймає Василь Володін.
* ПП “Анабуд” (код ЄДРПОУ: 31564367)
Фото: wikimapiaКиевVласть
Буча - перше місто обласного значення на Київщині, яке приєднало до себе декілька сіл. Та далі стрімке приєднання призупинилось: одні села протестували проти Бучі, а інші навпаки – відстоювали позицію в суді. І доки села воювали одне з одним, громада зробила перші кроки до розвитку місцевої економіки та інфраструктури. У першу чергу, взялися будувати школи, дитсадки, стадіони тощо.
У серпні 2019 року Бучанська ОТГ затвердила Стратегію розвитку громади на період до 2029 року. І як стало відомо KV із відповіді відділу економіки Бучанської міської ради на інформаційний запит редакції, робота над проєктом тривала дев’ять місяців. Проєкт був розроблений членами робочої групи, яка налічує понад 40 фахівців. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
"Методичне забезпечення та аналітичну підтримку розробки Стратегії надавали експерти проєкту "Сприяння стратегічному розвитку територіальних громад малих міст", який реалізується ВАОМС "Асоціація міст України" спільно з Німецьким товариством міжнародного співробітництва (GIZ) та фінансується Урядом Федеративної республіки Німеччини і Європейським Союзом. Також Асоціація міст України забезпечувала надання консультаційних послуг з питань з усіх аспектів стратегічного планування та розвитку громади", – йдеться у відповіді.
Крім того, на сайті міста Буча зауважено, що бучанський проєкт переміг у конкурсі серед 100 поданих документів з усієї України і був відібраний для підтримки Європейськими інституціями.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
"Стратегія розвитку Бучанської міської об’єднаної територіальної громади на період до 2029 року є інструментом, що відкриє ще більше можливостей для розвитку нашої громади та допоможе вирішити більшість нагальних питань, працюючи на благо кожного її мешканця", – зауважив у Стратегії мер Бучі Анатолій Федорук.
Читайте: Проект “Децентрализация”: в Бородянском районе суды тормозят объединение общин
Дорожня карта ОТГ
Бучанська ОТГ утворена у вересні 2018 року з центром у місті обласного значення Буча. До складу громади входять Гаврилівська сільрада Вишгородського району та Блиставицька, Луб'янська сільради Бородянськоо району. І наразі громада займає площу в 131.72 кв. км з чисельністю населення в 39428 осіб.
Восени же до ОТГ мають доєднати ще Ворзельську сільраду (Ірпінь), Здвижівську сільську та Бабинецьку селищну ради Бородянського району, Мироцьку сільраду – Києво-Святошинського району та Синяківську – Вишгородського району. Загалом навколо міста об'єднається 13 сіл.
Депутатський корпус громади представлений 35 депутатами від політичних партій “Батьківщина”, Міської організації партії захисників Вітчизни, “Солідарності” “Нові обличчя”, "Наш край", “Укроп”, із них п’ять – позафракційні.
Читайте: Создана Бучанская объединенная территориальная община
У Бучанській ОТГ функціонують такі комунальні заклади, як 11 дитсадків комбінованого типу, 10 шкіл, міський інклюзивно-ресурсний центр (ІРЦ), Бучанський центр позашкільної роботи, а також дев’ять приватних дитсадків та дві школи, Український гуманітарний інститут.
Медичні послуги мешканці ОТГ одержують у Бучанському консультативно-діагностичному центрі та Бучанському центрі ПМСД. Крім того, працюють п’ять бібліотек, два музеї, шість БК, центр культури та дозвілля, Бучанська дитяча школа мистецтв ім. Л. Ревуцького та Гаврилівська дитяча музшкола, є два стадіони та ДЮСШа.
Читайте: КОГА одобрила присоединение Бабинецкого сельсовета к Бучанской ОТО
Великі плани
Із слабких сторін громада в Стратегії окреслила відтік трудових ресурсів, дефіцит робочих місць, транспортне сполучення, зношеність мереж та відсутність системи централізованого водопостачання та водовідведення в селах, проблеми з побутовими відходами та низький рівень безпеки. А також: зношеність бази об’єктів рекреаційно-оздоровчого призначення, низький рівень надходжень та наявність торф’яників на території тощо.
Та громаді вже вдалося реалізувати деякі проєкти. Наприклад, функціонує Молодіжна рада, діє програма підтримки молоді, виплачується щомісячна стипендія міського голови талановитим та обдарованим дітям. Оздоровленням та соціальною допомогою охоплені талановиті та соціально-незахищені діти. На території діє найбільший в Україні Пластовий вишкільний центр, Бучанський центр позашкільної роботи з понад 30 гуртками. Крім того, збудовано гімназію на 14 класів по вул. Вишнева, добудовано навчальний корпус початкової школи Бучанського НВК № 3 на 700 місць, у школі №5 – новий міні-футбольний спортмайданчик, у Бучанському НВК – мультифункціональний спортивний майданчик "Берізка". Також завершено будівництво зовнішнього газопроводу до Гаврилівського садка "Веселка".
У великих планах громади створення на засадах муніципально-приватного партнерства Бучанського водоканалу, відкриття медамбулаторій в Бучі, селищах Ворзель, Бабинці. Будівництво центральної площі в місті. Реалізує Буча і проєкт експериментального будівництва "Будівництво об'єкту інженерно-транспортної інфраструктури: автомобільного шляхопроводу тунельного типу під залізничними коліями станції м. Буча", а також проєкт транспортно-логістичного хабу на базі індустріального парку "Мироцьке" та Міжнародного вантажного аеропорту "Антонов".
Планує розвивати ОТГ і спортивні напрямки, а саме: побудувати спортивно-оздоровчий комплекс з басейном, спортивний стадіон у місті.
В освітній галузі очікується реконструкція з добудовою загальноосвітньої школи № 1 в Бучі, будівництво дитсадків по вулиці Лесі Українки в Бучі, а також в Бабинцях та Ворзелі. Крім того, реконструкція школи № 5 в Ворзелі.
Стратегію Бучанська ОТГ планує реалізувати в три етапи: перший – 2019-2022 роки; другий – 2023-2026 роки; третій – 2027-2029 роки.
Загалом Стратегія націлена на створення безпечного життя, комфортної інфраструктури, розвиток сфери послуг і в 2020 році у рамках програми "Комфортні умови життя людини" ОТГ витратить на реалізацію 25 проєктів понад 335 млн гривень. У 2021 році на втілення 20 проєктів мають виділити 89,4 млн гривень, у 2022 році на шість проєктів – 5,4 млн гривень. Загальний обсяг фінансування цієї Програми обійдеться бюджету Бучі в 652 млн гривень.
Економічний розвиток громада стимулюватиме через інвестиції у нові та існуючі підприємства, створення робочих місць, ведення бізнесу. Тож за другим напрямом "Розвиток місцевої економіки" упродовж 2020-2021 років громада спрямує 350 тис. гривень.
Читайте: Проект “Децентрализация”: протестующий Ворзель войдет в состав Бучанской ОТО
Економічна складова
Наразі фінансове наповнення громади відбувається за рахунок податкових надходжень, доходів від операцій з капіталом, трансфертів, коштів державного та обласного бюджетів, грантів та коштів партнерів проєктів. Також основним напрямком інвестиційної діяльності в місті є залучення коштів у житлове будівництво.
Економічний же потенціал ОТГ складають саме промислові підприємства приладобудівної та деревообробної промисловості, будівельні та транспортні організації. Основними платниками ПДФО є ТОВ "ЮТЕМ-Інжиніринг" (інженірингові послуги, енергоаудит), ТОВ НВП "Мадек" (дизельні генератори), ПП "Деліція" (виробництво кондитерських виробів), а також – ТОВ "Комплекс Агромарс", ТОВ "Новус Україна", ПРАТ "Край Керама", ТОВ "ЮТЕМ-ЗМК", ПКПП "Теплокомунсервіс", ТОВ "Техпромсервіс ЛТД", ДП "Хольмер-Україна", ТОВ "МЦ "СантаЛен".
За статистичними даними, у 2018 році обсяг реалізованої промислової продукції по місту склав 382 660,1 тис. гривень.
Загалом у 2018 році сума надходжень до міського бюджету громади складала 406,2 млн гривень, власних доходів загального та спеціального фондів – 217,1 млн гривень. А середня заробітна плата сягала трохи більше 8 тис. гривень.
Читайте: Проект “Децентрализация”: Скандальная Бучанская ОТО первой на Киевщине воспользовалась законом о присоединении
Точка зору
Голова Бородянської райради Георгій Єрко:
Перш за все, необхідні робочі місця, щоб мешканцям не доводилося виїжджати за межі сіл на заробітки, навіть до Києва чи Ірпеня. На території Бабинецької сільради діяв склозавод, тому є можливості відродити потужності, налагодити виробничу зону. Все залежатиме від того, яким чином і хто заведе в села інвестора. На мою думку, є перспективи в переробній галузі, лісовому господарстві, адже на території сіл району є лісництва та держлісгосп. До громади вже відійшли потужні села. Луб’янка ближче до Києва та Бучі, тому там можливе будівництво підприємств, є для цього і площа, якою можна зацікавити. У села Блиставиці є водні ресурси і відповідні видобувні підприємтсва, частину земель займає аеродром. Дороги, освітлення – це споконвічні проблеми. Ми, в свою чергу, декілька вулиць в селах Здвижівці і Бабинцях за останні роки вже заасфальтували за рахунок обласного бюджету, коштів сільрад на ці потреби не вистачало. Потужних підприємств в цих селах не має, але є маленькі сільськогосподарського призначення. Звичайно, можуть бути проблеми із транспортним сполученням між селами та центром ОТГ. Розвиток сіл залежатиме від того, хто очолить даний регіон і від розставлених акцентів. Можна сконцентрувати увагу на виділені земель під спальні райони, а можна – на фермерстві, будівництві логістичних підприємств.
Голова Вишгородської райради Ростислав Кириченко:
Село Синяк забирають із району вже із певним приданим. За нашої ініціативи зараз будується дитячий садочок. Левову частку коштів мають освоїти цьогоріч і наступного, думаю, введуть його вже в експлуатацію. Там була певна проблематика із котельною, але ми її вирішили за рахунок нашого підприємства. Школа, дороги із тротуарами у гарному стані, є новий стадіон – на території є мінімальна інфраструктура. Не вистачає із обов'язкового – медичного пункту. Ми подавали заявки, щоб відкрити сімейну амбулаторію, але не встигли закрити це питання, бо співфінансування району не надали. У Синяку діє декілька потужних підприємств, із них - ТОВ "Альянс краси", ПП "Автомагістраль", яке будує дороги по всій країні. За цей населений пункт зрештою спокійні, бо не думаємо, що Буча зможе розвивати села, адже бюджет матиме невеликий, у порівнянні з нашим районним. Гаврилівська сільрада відійшла до Бучі раніше. Садочок ми там також привели до ладу. Не встигли лише відремонтувати школу та клуб. На території є потужне підприємство "Гаврилівські курчата", але отримані податки від його діяльності повністю йшли на утримання соціальних об'єктів села. Та громада лише виграє від такого доєднання. Ці села перспективні тим, що це приміські території. Але, на мою думку, потрібно зберегти їхню сільську автентичність, адже розбудова багатоповерхівок не зовсім лягає в концепцію життя села.
Звичайно, будь-які вибори впливають на життя регіонів. Якщо оберуть достойного кандидата, який буде опікуватися усіма населеними пунктами, зробить мінімальну стратегію із вирішення проблемних питань, то мають бути зміни лише на краще.
Читайте:
Проект Децентрализация: Софиевская и Петропавловская Борщаговки не спешат объединяться
Проект “Децентрализация”: Войти в Озернянскую ОТО готовы лишь два сельсовета из шести
Проект “Децентрализация”: Великодымерская теробщина этой осенью идет на выборы
Проект “Децентрализация”: Медвинская теробщина идет на выборы в неполном составе
Проект “Децентрализация”: Фурсовская теробщина может лишиться части бюджета
Проект “Децентрализация”: Села Переяслав-Хмельницкого района отказались примкнуть к городу
Проект “Децентрализация”: Кагарлыкская теробщина объединит город и 26 сельсоветов
Проект “Децентрализация”. Политические амбиции мешают состояться большой Боярской теробщине
Проект “Децентрализация”: Тетиевская терробщина готовится к выборам в декабре
Проект "Децентрализация". Узинской терробщине придется поработать над развитием
Проект “Децентрализация”: КОГА тормозит назначение выборов в Циблевской терробщине
Проект “Децентрализация”: Гостомельская ОТО пойдет на выборы только в составе Киево-Святошинского района
Проект “Децентрализация”: Студениковская терробщина готовится к выборам в декабре
Проект “Децентрализация”: Предусмотренная Кабмином Дымерская ОТО может не состояться
Проект “Децентрализация”: Мироновская терробщина ждет позитивного вывода от КОГА
Проект “Децентрализация”: Ржищевская терробщина может стать проблемой для Кагарлыкского района
Проект “Децентрализация”: Ходосовская терробщина может объединить села трех районов
Проект “Децентрализация”: села Ставищенского района готовы митинговать против объединения
Проект “Децентрализация”: Яготинская терробщина не спешит на выборы
“Проект Децентрализация”: Создание Боярской ОТО дошло до суда
Проект “Децентрализация”. Сельсоветы потенциальной Вороньковской ОТО не готовы объединяться
Проект “Децентрализация”: Власти Згуровщины не готовы терять полномочия
Проект “Децентрализация”: Потенциальная Дмитровская терробщина уже год дожидается выборов
Проект “Децентрализация”: Гребенковская терробщина не может быть создана без согласия двух сельсоветов
“Проект Децентрализация”: Создание потенциальной Бышевской ОТО остановилось в 2015 году
Проект “Децентрализация”: Козин поборется за право быть центром терробщины
Проект “Децентрализация”: Пирновская терробщина может быть создана только принудительно
Проект “Децентрализация”: Процесс объединения в Барышевке даже не начали
Проект “Децентрализация”: Терробщина с центром в Украинке может быть названа Трипольской
Проект “Децентрализация”: Рожновская терробщина не может определиться с центром
“Проект Децентрализация”: Обухов может присоединить окрестные села
Проект “Децентрализация”: Иванковская ОТО поборется за зону отчуждения
Проект “Децентрализация”: Ташанская терробщина год ждет позитивного вывода КОГА
Проект “Децентрализация”: Березанская терробщина будет проходить процедуру создания ОТО заново
Проект “Децентрализация”: Володарский район не планирует объединяться в ближайшее время
Проект “Децентрализация”: Полесский район этим летом планирует начать процесс объединения
Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО может объединить не все сельсоветы
Проект “Децентрализация”: Ракитнянский район может объединиться в две терробщины
Проект “Децентрализация”: Калиновская терробщина может быть создана с разрешения Кабмина
Проект “Децентрализация”: Белая Церковь может присоединить три сельсовета
Проект “Децентрализация”: В Броварском районе может появиться Придеснянская терробщина
Проект “Децентрализация”: Потенциальная Вишневская ОТО начала процесс объединения
Проект “Децентрализация”: Германовка и Григоровка Обуховского района хотят быть центрами одной ОТО
Проект “Децентрализация”: Сельсоветы Таращанского района не хотят объединяться в терробщину
Проект “Децентрализация”: Процесс создания Чабановской терробщины стоит на месте
Проект “Децентрализация”: Скандальная Бучанская ОТО первой на Киевщине воспользовалась законом о присоединении
Проект “Децентрализация”: Потенциальная Томашовская терробщина объединит два района Киевщины
Проект “Децентрализация”: Ржищев начал присоединять села двух районов
Проект “Децентрализация”: Потенциальная Бородянская терробщина готова идти на выборы
Проект “Децентрализация”: Фастов планирует присоединить окружающие села
Проект “Децентрализация”: потенциальная Киево-Святошинская терробщина разделилась на две ОТО
Проект “Децентрализация”: КОГА утвердила Мироновскую терробщину
Проект “Децентрализация”: Заборский сельсовет не отдадут Боярке
Проект “Децентрализация”: Барышевская ОТО готовится к выборам
Проект “Децентрализация”: вялое руководство, имитация объединения и недостаточный результат
Проект “Децентрализация”: Обухов планирует присоединить один сельсовет
Проект “Децентрализация”: Березань присоединила пять сельсоветов
Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО не пошла на зимние выборы из-за бездействия КОГА
Проект “Децентрализация”: Ковалевскую терробщину за один день утвердили в КОГА и отправили на выборы
Проект “Децентрализация”: жители Клавдиево-Тарасово просят президента ускорить их объединение
Проект “Децентрализация”: выборы в терробщинах Киевщины под угрозой срыва
Проект “Децентрализация”: 4 сельсовета Иванковского района тормозят создание терробщины
Проект “Децентрализация”: в Бузовском сельсовете скандал из-за присоединения к Ирпеню
Проект “Децентрализация”: потенциальная Вишневская терробщина готовится подавать документы в КОГА
Проект “Децентрализация”: в Ирпене со скандалом пытаются присоединить два сельсовета
Проект “Децентрализация”: Полесский район отложил объединение на следующий год
Проект “Децентрализация”: еще 6 сельсоветов могли бы присоединиться к Ржищеву
Проект “Децентрализация”: терробщины Киевщины просят парламент провести объединение по закону
Проект “Децентрализация”: Киевщина оказалась в числе аутсайдеров рейтинга формирования ОТО
Проект “Децентрализация”: терробщинам Киевщины урезали дотацию на содержание школ и больниц
Проект “Децентрализация”: сельсоветы Белоцерковщины просят Киевоблсовет ускорить их присоединение к городу
Проект “Децентрализация”: Гройсмана просят разобраться с объединением территориальных общин на Згуровщине
Проект “Децентрализация”: протестующий Ворзель войдет в состав Бучанской ОТО
Проект “Децентрализация”: Киевская ОГА одобрила создание Томашовской терробщины
Проект Децентрализация: в Васильковском районе может появиться Калиновская терробщина
Проект Децентрализация: КОГА утвердила создание Глевахской ОТО
Проект Децентрализация: Созданию Макаровской ОТО угрожает новоявленная Комаровская община
Проект Децентрализация: Ташанская терробщина готова идти на выборы
Проект Децентрализация: Гребенковская терробщина поборется за положительное заключение КОГА
Проект Децентрализация: Гатное и Вита-Почтовая хотят спастись от столицы совместным объединением
Проект Децентрализация: Гостомель борется с Ирпенем за создание отдельной общины
Проект “Децентрализация”: администрация Терещука выдала общинам Киевщины еще два позитивных вывода
Проект “Децентрализация”: Калиновская община Броварского района может объединить четыре сельсовета
Проект “Децентрализация”: Сельсоветы Фастовского района надеются успеть добровольно объединиться в Кожанскую ОТО
Проект “Децентрализация”: теробщины Киевщины жалуются на нехватку инфраструктурной субвенции
Проект “Децентрализация”: судебное дело о присоединении Заборья к Боярке рассмотрят заново
Проект “Децентрализация”: смена власти в Копылове заблокировала создание Березовской терробщины
Проект “Децентрализация”: села Бориспольщины хотят спастись от города созданием Золочевской общины
Проект “Децентрализация”: КОГА утвердила создание Обуховской терробщины
Проект “Децентрализация”: Гоголевская община продолжит объединение после утверждения перспективного плана
Проект “Децентрализация”: процесс утверждения Вишневской общины может затянуться до конца года
Проект “Децентрализация”: Козинскую общину Обуховского района могут исключить из перспективного плана
Проект “Децентрализация”: в Бородянском районе суды тормозят объединение общин
Проект “Децентрализация”: Островская община просит президента Зеленского разобраться с решениями КОГА
Проект “Децентрализация”: села потенциальной Боровской ОТО может переманить новоявленная Мотовиловская община
Проект “Децентрализация”: миллионные долги могут оставить жителей Калитянской ОТО без воды и света
Проект “Децентрализация”: Таращанский район может разделиться на две общины
Проект “Децентрализация”: теробщины Киевщины недополучают налоги за землю
Проект “Децентрализация”: бюджеты четырех теробщин Киевщины оказались под угрозой
Проект “Децентрализация”: Киевщину могут поделить на шесть районов
Проект “Децентрализация”: пять теробщин Киевщины хотят расшириться за счет окрестных сел
Проект “Децентрализация”: села на Васильковщине, рассорившиеся из-за реформы, могут объединить насильно
Проект “Децентрализация”: Киевская ОГА дала сельсоветам последний шанс добровольно присоединиться к ОТО
Проект “Децентрализация”: Бориспольщина и Белая Церковь не определились с центрами развития теробщин
Проект “Децентрализация”: общины Киево-Святошинского района требуют от КОГА пересмотреть состав и количество местных общин
Проект “Децентрализация”: Киевоблсовет просит ВРУ и Кабмин разобраться с проблемными селами Киевщины
Проект “Децентрализация”: вокруг потенциальной Боярской теробщины разгорелся новый скандал
Проект “Децентрализация”: КОГА может вынести негативный вердикт потенциальной Пристоличной ОТО
Проект “Децентрализация”: села Киево-Святошинского района спешно взялись за объединение
Проект “Децентрализация”: Бориспольщину разделят на шесть теробщин
Проект “Децентрализация”: потенциальная Березовская ОТО под угрозой срыва
Проект “Децентрализация”: судьбу потенциальной Феодосиевской общины решит Кабмин
Проект “Децентрализация”: Мироновская ОТО расширила границы за счет трех сельсоветов
Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО просит Кабмин откорректировать перспективный план
Проект “Децентрализация”: Обуховская ОТО поборется за окружающие села с потенциальной Козинской общиной
Проєкт “Децентралізація”: Петропавлівська і Софіївська Борщагівки проти об'єднання з Вишневим та столицею
Проєкт “Децентралізація”: села Переяслав-Хмельницького району відстоюють потенційну Гайшинську громаду
Проєкт “Децентралізація”: найгучніші провали й успіхи Київщини у 2019 році
Проєкт “Децентралізація”: Київщина увійшла в ТОП-5 областей-аутсайдерів за рейтингом формування спроможних громад
Проєкт “Децентралізація”: на Київщині стартувало примусове об’єднання громад
Проєкт “Децентралізація”: сільради Київщини знову відмовляються об’єднуватися із містянами в одну громаду
Проєкт “Децентралізація”: села Миронівського та Кагарлицького районів готові протестувати проти Ржищівської ОТГ
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини вимагають від уряду обіцяного ПДФО
Проєкт “Децентралізація”: зміни в Конституцію та права громад
Проєкт “Децентралізація”: десятки громад на Київщині запізнились втрапити в перспективний план
Проєкт “Децентралізація”: Київщина виступила за ліквідацію районних рад
Проєкт “Децентралізація”: села Києво-Святошинського району погрожують перекривати дороги у разі насильницького об'єднання
Проєкт “Децентралізація”: одиниці тергромад Київщини потрапили в рейтинг потужних ОТГ України
Проєкт “Децентралізація”: секвестр бюджету залишить ОТГ без засобів для існування та боротьби з епідемією
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини озброюються засобами захисту та ведуть профілактичну боротьбу з коронавірусом
Проєкт “Децентралізація”: Ірпінь та Бородянка поборються за звання райцентру субрегіонального рівня
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини нажахані перспективою укрупнення та централізації повноважень
Проєкт “Децентралізація”: громади Фастівського району виступили проти примусового об’єднання
Проєкт “Децентралізація”: Обухівська громада планує розширюватися за рахунок суміжних сіл
Проєкт “Децентралізація”: Кабмін схвалив ще 45 ОТГ Київщини
Проєкт “Децентралізація”: Вишгород зазіхнув на звання центру Приірпіння
Проєкт “Децентралізація”: Кабмін змінив конфігурації п’яти громад Києво-Святошинського району
Проєкт “Децентралізація”: Урядовий проєкт укрупнення районів обурив Київщину (опитування)
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини позбавлять фінансової залежності від районних радПроєкт “Децентралізація”: громадам Київщини дозволили змінювати цільове призначення землі та затверджувати містобудівну документацію
Проєкт “Децентралізація”: села Київщини боронитимуть право на добровільне об’єднання в суді
Проєкт “Децентралізація”: Мінгромад обіцяє ОТГ поповнення бюджетів за рахунок ПДФО
Проєкт “Децентралізація”: асоціаціям Київщини не вдалось відстояти “мажоритарку” для сіл
Проєкт “Децентралізація”: На Київщині через недобровільність об’єднання знову судяться Боярка і Забір’я
Проєкт “Децентралізація”: Миронівська ОТГ планує заробляти на природі та інвестиціях
Проєкт “Децентралізація”: Студениківська ОТГ збагатиться за рахунок банку землі та “Ниви Переяславщини”
Проєкт “Децентралізація”: Фурсівській ОТГ не вистачає коштів на розвиток громади
Проєкт “Децентралізація”: Бородянська ОТГ розвиватиметься за рахунок донорів
Проєкт “Децентралізація”: Ржищівська ОТГ для одержання прибутків задіє водний та освітньо-туристичний потенціал
Проєкт “Децентралізація”: Баришівка мітить у п'ятірку найбагатших громад Київщини
Проєкт “Децентралізація”: Пісківська ОТГ хоче стати популярним курортом Київщини
Проєкт “Децентралізація”: Обухівська ОТГ спрямує на свій розвиток понад півмільярда гривень до 2030 року
Фото: колаж KVКиевVласть
Після місцевих виборів 25 жовтня територія Київської області поділиться по-новому: будуть укрупнені райони, сільські та міські ради зникнуть, а з’являться об’єднані територіальні громади (ОТГ). В ексклюзивному інтерв’ю кандидат на посаду Боярського міського голови Вадим Гедульянов змоделював для KV розвиток Боярської об'єднаної територіальної громади. До цієї ОТГ, крім міста Боярка, увійдуть села Тарасівка, Нове, Малютянка, Іванків, Забір’я, Дзвінкове, Перевіз, Новосілки, Княжичі та Жорнівка.
KV: Боярка у порівнянні з іншими містами Київської області має неконкурентний імідж. Після створення ОТГ, яка перспектива чекає на місто та прилеглі села?
Вадим Гедульянов: Насамперед, я вважаю, що це помилкова думка про неконкурентний імідж. Біда Боярки лише в тому, що нею ніхто не займався, а за останні роки недосвідчений міський менеджмент довів місто до плачевного стану.
На мій погляд, позбавленими перспективи є майже повністю забудовані села та міста пристоличної зони. Особливо, після скасування пайової участі для забудовників. Вони не цікаві з точки зору залучення інвестицій та розвитку економіки, створення робочих місць, розміщення нових підприємств, розвитку нових галузей. Києву вони цікаві як спальні райони. А Боярка цікава як інвестиційно привабливий центр громади.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Що об'єднання дасть селам? Соціальну інфраструктуру, збільшення фінансових ресурсів і нові можливості, які дає нам децентралізація. Щиро вірю в проєкт створення індустріальних парків та інших спеціальних економічних зон для залучення підприємств, які будуть наповнювати бюджет громади та забезпечувати робочими місцями. Як у місті, так і в селах. Зараз підприємства шукають нові території. То чому це не Боярська ОТГ? Єдине, що вважаю за необхідне ввести норму заборони шкідливих підприємств.
До того ж Боярська ОТГ включає в себе значну частину лісів Боярського лісництва. За виваженого і стратегічного підходу громада має всі шанси перетворитися в мекку українського туризму. У Стратегії розвитку Боярки та сіл громади, яку ми презентували людям, в нас є крута, на мій погляд ідея, – створення ландшафтного парку з необхідною інфраструктурою для комфортного відпочинку. Таким чином, ми збережемо лісові насадження, зможемо масово залучити туристів, наповнимо додатково місцевий бюджет. Таких ідей і проєктів у нас надзвичайно багато. І вони повністю реалістичні.
На мою думку, Боярку та села, які після 25 жовтня стануть частиною Боярської об'єднаної територіальної громади, при професійному підході, чекає просто колосальний успіх! Період стагнації і занедбаності треба завершувати.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
KV: То в чому ж проблематика міста Боярка?
Вадим Гедульянов: Насамперед, той факт, що місто поділене на 2 частини залізничним переїздом і вони дуже різні. Те, що цікавить жителів історичної частини, мало хвилює нову Боярку, і навпаки. Спільним є те, що в Боярці практично знищене житлово-комунальне господарство. Якщо ремонт доріг і тротуарів – спільна біда для всіх наших населених пунктів та й для країни загалом, то для нашого міста стратегічною є необхідність оновити практично все комунальне господарство. Разом з тим, нова та історична частини Боярки мають розвиватися гармонійно, щоб ніхто не почував себе ображеним.
Просто соромно констатувати, що за 20 км від столиці в місті просто немає центральної площі, парки занедбані. В Боярці вкрай важливо встановити станції знезалізнення води та оновити інженерну інфраструктуру. Адже іржавими трубами 70-річного віку, без системи очистки, до кранів боярчан вода доходить непридатною для споживання. Та, замість того, щоб оновлювати системи водопостачання та водовідведення, міська влада займалася концертами і фестивалями.
У свою чергу, в історичній частині міста, не повністю вирішене питання центральної каналізації, більшість вулиць не заасфальтовані та не освітлені, про пішохідні зони й озеленення взагалі мовчу. В цій частині міста немає елементарних закладів базової соціальної інфраструктури – аптеки, магазину, амбулаторії. І це треба виправляти!
Я виступаю категорично проти розміщення сміттєзвалища у межах Боярської ОТГ. Альтернатива є. І це аж ніяк не велике сміттєзвалище під вікнами людей, яке під кінець своєї каденції проштовхує чинна влада Боярки. Найперше, потрібно створити умови для сортування сміття, облаштувати спеціальні закриті майданчики, налагодити вчасний вивіз побутових відходів. Те, що пропонує Зарубін зі своєю командою – це відвертий злочин перед громадою.
Окрема біда нашого міста – це намагання чинної влади віддати під забудову багатоповерховими житловими будинками третину парку імені Тараса Шевченка. Моя принципова позиція – парки мають залишатися парками із відповідним статусом. Адже це – комфорт і здоров'я людей. У нас є всі можливості створювати додаткові парки, а замість того діюча влада намагається знищити існуючі.
KV: Чи є у вас бачення, як перетворити боярське ЖКГ на клієнтоорієнтований сервіс?
Вадим Гедульянов: Наразі головне комунальне підприємство Боярки – банкрут, а тарифи на житлово-комунальні послуги – найвищі в Київській області. За результатами 2019 фінансового року КП “Боярське головне виробниче управління житлово-комунального підприємства Боярської міської ради Києво-Святошинського району Київської області” збиткове. Така критична ситуація з усіма напрямками – закупівлями понад 50 тис. гривень, які не фіксуються через систему держзакупівель, ремонтом садків та шкіл, асфальтуванням доріг та вивозом сміття. На даний час, відкрито кримінальне провадження стосовно доведення до банкрутства комунального підприємства Боярської міської ради. Справою займається ДБР.
З 2000 по 2004 роки я був заступником, а згодом очолював велике комунальне підприємство житлово-комунального господарства міста-мільйонника. Ми перетворили застарілий ЖЕК на клієнтоорієнтований сервісний центр з позитивною фінансовою звітністю. Тому маю значний досвід у цих питаннях.
Останні п'ять років з позиції депутата Києво-Святошинської райради намагався сприяти вирішенню проблем Боярки та сіл у галузі житлово-комунального господарства. Але юрисдикція і повноваження районної ради не дозволяють повноцінно впливати на ці процеси. Адже ці сфери обов’язків відносяться до юрисдикції саме міської ради.
Вважаю, що необхідно відходити від застарілих форм управління житлово-комунальним господарством. ЖЕКи радянського зразка – це вже історія. Вони, дійсно, не виправдовують себе. Потрібно переходити на більш ефективні моделі управління будинками за європейським досвідом – ОСББ та ЖБК.
Читайте: Вадим Гедульянов йде кандидатом на посаду Боярського міського голови від “Європейської Солідарності”
KV: Сміттєва проблема. Чому ви особисто проти сміттєсортувальної станції та полігону для розміщення органічних відходів у Боярці?
Вадим Гедульянов: Не допустити будівництва у межах міста масштабного сміттєзвалища – це моя громадянська позиція, яку разом із фаховими юристами, громадою та активістами відстоюємо у суді. Я живу та працюю в Боярці, тому мені не байдуже, що хтось планує під моїми вікнами розмістити сміттєзвалище. В цьому питанні я дякую за допомогу і підтримку адвокату Роману Титикалу, котрий допомагає відстоювати інтереси громади в юридичному полі.
Звичайно, питання поводження зі сміттям необхідно вирішувати, але далеко не у той спосіб, що нам сьогодні нав'язують. Я виступаю категорично проти розміщення сміттєвих об’єктів в ОТГ. Для цього повинні бути виділені спеціальні зони вздовж великих автомобільних артерій, щоб сміттєвози не заїжджали в населені пункти. Це питання має жорстко регулюватись вирішуватись далеко не на місцевому, а на державному рівні!
Так, в лютому цього року міська рада під керівництвом О.О. Зарубіна передає в оренду на 49 років більше 8 гектарів землі під, так звану, “мобільну сміттєсортувальну станцію”. Вже через 2 місяці Зарубін за підтримки частини депутатів приймають рішення продати цю землю. При чому, фірма створена за кілька місяців до того, коли їй без аукціону на позачерговій сесії “подарують” боярську землю. Сміттєвий об’єкт планували розмістити в 600 метрів від будинків боярчан. Хвилює й інше – потужність станції вдесятеро більша, ніж того потребує вся Боярська ОТГ. Ці факти показують, що в Боярці намагалися запустити потужний сміттєвий бізнес, що обслуговуватиме Київ, пристоличну зону, а, можливо, й інші області.
Найімовірніше, фірму-пустишку із малим статутним капіталом, без працівників і обладнання, без досвіду реалізації крупного проєкту штучно відкрили під “сміттєвий проєкт” з Боярською міською радою. Між іншим, проєкт громаді досі так і не презентували.
Для мене перемога в цій судовій тяганині є справою честі.
І це вже не перший земельний скандал, в якому опинилася міська рада поки що діючої каденції. Стосовно інших також ведуться кримінальні провадження.
KV: Вкажіть на основні проблеми населених пунктів Боярської ОТГ та як їх вирішувати?
Вадим Гедульянов: Села об’єднані схожими проблемами – відсутністю тротуарів та нормальних доріг, належної соціальної та інженерної інфраструктури, екологічними проблемами. В деяких селах нема аптек, сполучення громадського транспорту з Бояркою та Києвом. Люди просто відрізані від світу. Електрички – це нічна мара, особливо в умовах пандемії, хоча є найефективнішим сполученням зі столицею, місцем роботи для багатьох жителів Київській області.
Після місцевих виборів усі населені пункти отримають дуже серйозні перспективи розвитку у форматі ОТГ. Розуміючи специфіку міста та кожного села, ми розробили з командою індивідуальні стратегії розвитку, що охоплюють усі сфери, та кілька місяців обговорювали їх з громадою. На основі пропозицій від людей ґрунтується програма, з якою наша команда йде на вибори.
Сільські жителі особливо переймаються, що з утворенням ОТГ будуть закриватися навчально-виховні заклади, та це не так. Особисто знаю кожного директора дитячого садочка та школи нашої громади, добре знайомий з проблематикою. Потреба в розширенні мережі дитсадків і шкіл – це необхідність для сіл і містечок пристоличної зони, тому особливий акцент у своїй стратегії робимо саме на цій галузі.
Те ж саме стосується і галузі охорони здоров’я. Переконаний, медицина має бути доступною для людей, сконцентрованою на потреби саме пацієнта. Тому тут також будемо діяти за принципом – зберегти і розвинути!
Окрім того, у зв’язку з укрупненням районів та віднесенням Боярської ОТГ до Фастівського району, люди налякані, що за довідками вони змушені будуть їздити аж у Фастів. Я переконаний, що на рівні ОТГ можна і необхідно створити всі умови для того, щоб більшість послуг жителі сіл отримували на місцях. Щоб послуги приїжджали до людей, а не навпаки. Через те ставимо собі завдання – на базі сільських рад утворити Центри адміністративних послуг та забезпечити людей необхідними адмінпослугами на місцях, щоб їм не доводилось за жодною довідкою виїжджати за межі села. І це реально. По-перше, це – комфортний сервіс людей, по-друге, збережемо працівникам колишніх сільських рад робочі місця.
Акцент робимо і на соціальному захисті та гуманітарній політиці. Дійсно прагну, аби наша громада стала новатором в цій сфері. Ми хочемо реалізувати соціальні проєкти, які ефективно діють в Європі, але чомусь не впроваджуються в нас: “Соціальна муніципальна аптека”, “Соціальний муніципальний магазин”, “Соціальна муніципальна пекарня”, “Соціальна муніципальна їдальня”, “Соціальна муніципальний транспорт”. Маємо чітке бачення, як створити мережі комунальних аптек, які будуть реалізовувати ліки за пільговими цінами, запустити муніципальний транспорт, якого, фактично, нема навіть у Боярці, а також реалізувати проєкт “Гуманна громада” – об’єднаний соціальний заклад для дітей, позбавлених батьківського піклування, та людей літнього віку, які потребують догляду. Окрема увага – ветеранам АТО/ООС, багатодітним родинам, людям з інвалідністю, багатодітним і малозабезпеченим родинам, бюджетникам, реалізація програми “Соціальне житло”.
Для наших дітей ми мусимо зберегти Боярку та села екологічно чистим та зробити їх інвестиційно привабливим. Тому і ці вектори розвитку будемо відпрацьовувати.
Читайте: Гедульянов Вадим: Авіакатастрофа біля Чугуєва на Харківщині повинна бути об’єктивно та всебічно розслідувана, а винні високопосадовці мають понести покарання
KV: Ви можете розказати про плани розвитку кожного села з Боярської об’єднаної територіальної громади?
Вадим Гедульянов: Для всіх сіл є спільні проблеми, а є локальні. Хотів би зупинитися на тих планах, що стосуються розвитку нашої громади загалом.
Перше, це – ремонт і будівництво всіх доріг і тротуарів до 2022 року у всіх населених пунктах громади. Звучить оптимістично, але цілком реально! Ми вже зараз маємо напрацьовану програму із залученням різних рівнів фінансування, аби втілити в життя цей проєкт. Чи не “найстарша” обіцянка практично кожного кандидата на посаду міського голови – вирішення проблеми переїздів в Боярці й Тарасівці. Але так ніхто так і не зумів це ключове питання налагодити. В програмі нашої команди – вирішити це питання до 2023. Ми напрацювали чітку концепцію в цьому питанні та провели попередні перемовини з компаніями, які спеціалізуються в реалізації таких складних проєктів.
Друге, це – розвиток інженерної інфраструктури, благоустрій вулиць, громадських місць, парків і зон відпочинку. Боярка потребує будівництва центральної площі, а Забір’я і Княжичі – реконструкції існуючих. Важливо провести капітальний ремонт приміщення адмінбудівлі Дзвінківської сільської ради та поштового відділення. А найголовніше – це повне оновлення та реконструкція житлово-комунального господарства у всіх населених пунктах Боярської ОТГ.
Третє, це – розбудова соціальної інфраструктури. Пріоритет моєї команди – розбудова потужної та орієнтованої на людину системи освіти та охорони здоров’я.
В нашій концепції розвитку є, наприклад, будівництво дитячого садочка в Малютянці та Новому, розширення існуючого ДНЗ в Новосілках. Вкрай не вистачає муніципальних дошкільних навчальних закладі в Боярці. Те ж саме стосується шкіл. Практично в усіх школах є потреба ремонту. Тарасівка, Нове, Забір’я, Малютянка, Княжичі, існуючі боярські школи, особливо школа №1, єдина в історичній частині міста, а також переповнені академічні ліцеї “Престиж” та “Лідер” – потребують розбудови, розширення, капітального ремонту.
Щодо медичної галузі, то, практично, усі ФАПи та амбулаторії потребують реконструкції. Особливо, амбулаторія в Жорнівці, на оновлення якої громада чекає роками. На даний час, задля потреб жителів саме Боярської ОТГ відстоюю позицію щодо збереження районної лікарні та стоматології в м. Боярка у власності нашої територіальної громади.
Також потребує оновлення і спортивна галузь. Діти і молодь повинні займатися обраним ними видом спорту в сучасних залах. В планах – будівництво такого очікуваного сучасного тренувального та оздоровчого комунального басейну для громади та введення в експлуатацію збудованої за моєї ініціативи Школи бойових мистецтв. Паралельно необхідно провести реконструкцію стадіону “Зеніт”, з необхідною сучасною інфраструктурою для спортсменів та оновленими трибунами для вболівальників, зведення комплексу тенісних кортів. Для сіл – нові спортивні майданчики та стадіони.
Четверте, це – залучення інвестицій і розвиток підприємництва. Наше завдання – не забудувати, а привести нові підприємства та інвестиції в економіку, наповнювати місцеві бюджети, створювати робочі місця. Залучення інвесторів, які готові розбудовувати соціальну інфраструктуру, дозволить гармонійно розвиватися містам і селам.
Створення проєктів індустріальних парків та інших спеціальних економічних зон, реалізація програми підтримки малого та середнього бізнесу – ось реальність і перспектива. Окрім того, в Боярку нарешті мають зайти мережеві супермаркети для зручності боярчан.
Окремо, необхідно створювати умови для розвитку зеленого туризму. Відновлення рекреаційних зон, благоустрій паркових зон і облашування нових зон відпочинку біля водойм, збереження лісів – це глобальна потреба усіх населених пунктів. Адже навколишні села та й Боярка – це унікальна територія з колосальним потенціалом, який потрібно розвивати. Плануємо створити на території нашої громади ландшафтний парк з унікальними рослинами, зонами відпочинку, водоймами, атракціонами для дітей і всією необхідною інфраструктурою для комфортного відпочинку містян та гостей міста. Боярська ОТГ має всі шанси стати новим відкриттям в українському туризмі.
Читайте: Вадим Гедульянов: Кадрові помилки серйозно б'ють по іміджу нашої держави
KV: Розкажіть про вашу команду? Хто в ОТГ під керівництвом Гедульянова відповідатиме за бюджет і фінанси, хто за ЖКГ, освіту, медицину, соціальну сферу, спорт, архітектуру?
Вадим Гедульянов: Я пишаюся кожним членом своєї команди. В нашій команді – освітяни, медики, підприємці, економісти, ветерани бойових дій, люди з величезним досвідом, принциповою громадянською позицією і бажанням розвивати наше місто та села. Кожен є фахівцем в конкретній галузі.
Практично всі керівники боярських навчальних закладів і дошкільних навчальних закладів – в нашій команді. Тому за лобіювання інтересів освітньої галузі точно хвилюватися не варто. Директор Боярського академічного ліцею “Лідер” Стелла Михайлова, директор Боярського академічного ліцею “Гармонія” Світлана Сушко, заступник дитектора Боярської ЗОШ №4 Олена Сивоконь, завідуюча ДНЗ “Спадкоємець” у м. Боярка Віра Дарага, завідуюча ДНЗ “Даринка” у м. Боярка Любов Дуднікова прийняли рішення балотуватися у депутати. Маємо надійний тил у медичній галузі – легенда місцевої медицини Роман Черницький, котрий чітко розуміє, як налагодити галузь в громаді. В команді є Гульчук Євген, котрий був одним із ініціаторів створення ЦНАПів нового формату, таких як “Готово” в Києві. Його досвід в налагодженні питання надання адмінпослуг на державному рівні будемо апробовувати на місцях. Багато правознавців і громадських активістів, наприклад, Катерина Яценко із Забір’я, які готові захищати інтереси громади. В нашій команді – діючий Тарасівський сільський голова Володимир Сизон і Малютянський сільський голова Микола Юхименко, депутати Боярської міської ради Любов Лавріненко та Сергій Ірклієнко, депутат Дзвінківської сільської ради Василь Невмержицький, депутат Новосілківської сільської ради Олександр Бойко, головний Бухгалтер Княжицької сільської ради Світлана Петрусенко. Також багато молодих, перспективних та амбіційних людей, котрі балотуються вперше, але вже мають досвід і бажання змінити життя людей на краще.
Моя мета – не ділити посади, а привести команду фахових людей, які зможуть змінити наші села і місто на краще.
Читайте: Вадим Гедульянов: “Завершить осенью строительство нового корпуса Вишневской школы №1 стало реально”
KV: Чому виборці мають віддати свій голос вам?
Вадим Гедульянов: Бо мені не байдуже.
Не байдуже, якими вулицями я їжджу на роботу, яку воду я вживаю вдома, які освітні та медичні послуги отримуватимуть наші діти, в яких парках відпочиватимуть наші люди. Мені не байдуже, якою буде Боярка і вся наша об’єднана територіальна громада, кожне наше село: Тарасівка, Нове, Забір‘я, Малютянка, Іванків, Княжичі, Жорнівка, Новосілки, Дзвінкове та Перевіз!
Я йду на вибори, бо хочу розвитку для наших громад та влади з “людським обличчям”. Бо мене не влаштовує, що я бачу навкруги щодня: занедбані парки, брудні вулиці, жахливі дороги, найвищі тарифи, купи сміття, розбита вщент інфраструктура, жахливий стан будинків, забуті та кинуті напризволяще міською владою люди.
Я йду до людей не з пустими обіцянками, а з чіткою Стратегією розвитку та програмою дій, з потужною командою професіоналів у різних галузях. Ми маємо бачення, як зробити місто Боярку і всі села майбутньої Боярської ОТГ розвиненими, успішними та інвестиційно привабливими, акумулювати сили та потенціал громади, аби підняти з колін ті галузі, які зараз знаходяться в жахливому стані. Все, що прописане в нашій програмі – це продумані дії і вже напрацьовані проєкти. Маю значний управлінський досвід, протягом останніх 10 років перебував на різних керівних посадах. Тому добре знаю, як організувати роботу.
Мені дійсно не байдуже, якими будуть наша громада і країна. Прагну, щоб ми перестали мріяти про європейське майбутнє, а нарешті почали будувати Європу тут, у нас вдома.
КиевVласть
Днями обласна ланка всеукраїнського об’єднання “Свобода” представила частину кандидатів на голів об’єднаних тергромад Київщини, а також кандидатів у депутати обласної ради. Про те, що це за люди, із якими цінностями йдуть на вибори, а також про нинішній стан реформ у країні, про зміни, які чекають на місцеве самоврядування та завдання “Свободи” в колегіальних органах столичного регіону в інтерв’ю KV розповів голова Київської обласної парторганізації ВО “Свобода” Ігор Сабій.
КиевVласть: Днями було представлено частину кандидатів на голів ОТГ. Охарактеризуйте двома-трьома словами кожного кандидата?
Ігор Сабій: Конференцією Київської обласної організації ВО "Свобода" 19 вересня було висунуто кандидатів на посаду міських, селищних та сільських голів. Зокрема, до Білоцерківської міської ради висунуто Вадима Кошеля, який більше року обіймав посаду секретаря ради, і саме за його принципову позицію – відмову підписувати рішення про дерибан білоцерківської землі – його лишили посади. Ми виграли у суді, суд постановив відновити його на посаді, але депутати почувають таку відразу до його принципової позиції, що навіть ще раз проголосували про його зняття з посади секретаря, без виконання рішення суду. Вадим користується авторитетом у Білій Церкві, він є молодим, грамотним, досвідченим, і достойним кандидатом.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Ми висунули Надію Ямкову на посаду Таращанського міського голови. Надія вже 10 років є частиною "Свободи", наразі вона – депутат Таращанської районної ради та голова районної організації "Свобода". Відзначається принциповою позицією з таких питань, як розподіл бюджету, земельні – вона не давала депутатам протягом усієї своєї каденції зловживати своїм службовим становищем, займала принципову позицію з усіх питань; твердий "свободівець", який стоїть на захисті громади Таращанського району.
Кандидат на посаду Бориспільського міського голови Олег Верес – депутат Бориспільської міської ради, який протягом п'яти років займав принципову позицію щодо недопущення знищення зелених зон, незаконного будівництва.
Читайте: Олег Верес: “Свобода” – це не тільки про мову і націоналізм, а ще й про захист українців”
Віктор Бархоленко — не нова людина, він ще у 2010 році балотувався від "Свободи" на посаду Бучанського міського голови. Певний період він був більш активний як громадський діяч, але з командою "Свободи" він уже давно. Бархоленко відрізняється тим, що не дозволяє дерибанити бучанський бюджет, бучанську землю, робить все для того, аби забудовників змусити кошти на розвиток інфраструктури вносити живими грошима на рахунок міської ради, а не взаємозаліками, як це робиться – адже забудовники ведуть до своїх об'єктів мережі, які і так мають проводити, але потім разом з міським головою зараховують ці мережі як пайову участь, а це незаконно. Вони мали би вносити гроші безпосередньо на рахунок міської ради, тоді у Бучі було б за що будувати школи, дитсадки, організовувати водовідведення та водопостачання – одні з найболючіших нині проблем у Бучі.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
Олександр Головня також давно є членом свободівської команди, він є головою нашої фракції у Вишнівській міськраді, також протягом п'яти років стояв на захисті Вишнівської громади і мав принципову позицію.
Читайте: Олександр Головня: ВО “Свобода” гарантує жителям Вишневої ОТГ прозорість використання бюджету”
Ігор Домбровський – його навіть не треба представляти, адже всі знають його позицію щодо Приірпіння, він на кожній сесії обласної ради робив відповідні заяви проти незаконних забудов, знищення пойми річки Ірпінь, дерибану бюджету. Домбровський є давнім борцем та активістом, який виступає проти незаконного будівництва та за те, щоб із будівництвом житла розбудовувалась інфраструктура.
Валерій Воробець – голова нашої фракції в Обухівській міськраді, протягом п'яти років займає активну позицію. У всіх цих містах ми були в опозиції до діючої влади, і Обухів має аналогічні проблеми до таких, що є у Бучі, Ірпені, тощо – незаконні забудови, дерибан землі, бюджету. Валерій Воробець довгий період боровся проти вирубки лісу у межах містах, і вигравав відповідні суди.
Олег Береговий – голова громадської ради при Управлінні лісового господарства області, і є головою нашої фракції у Іванківській райраді; його знають, адже протягом каденції він боровся за інтереси іванківської громади, зокрема, був позивачем до обласної ради щодо незаконного спрямування 85 млн гривень з коштів на будівництва ЦХОЯТ, які мали піти на інфраструктуру Іванкова, Полісся та Славутича, на будівництво мостів у Зоні Відчуження. Це мало бути частиною технологічного процесу з будівництва самого сховища і ніякого стосунку до інфраструктури мости не мають. Але замість спрямувати кошти на дороги, школи, лікарні або сміттєзвалище, якого у районі немає, гроші пішли на мости. Суд був виграний, але рішення не виконане.
Читайте: Олег Береговий: “У “Свободи” є головне – послідовність у боротьбі за права громад”
Олександр Кириченко є головою нашої Києво-Святошинської районної організації, депутатом райради, і як в Софіївській, так і в Петропавлівській Борщагівках, що утворюють Борщагівську ОТГ, він знаний боротьбою проти незаконних забудов. Він також є президентом футбольного клубу ветеранів, який сам організував, розвиває спорт.
Читайте: Олександр Кириченко: “За підтримки “Свободи” змагатимусь на виборах голови Борщагівської ОТГ”
Олександр Сингаєвський є депутатом Бориспільської районної ради, і також протягом своєї каденції займався проблемами сіл, які нині входять до Пристоличної ОТГ – екологія, відсутність розвитку та інфраструктури мікрорайонів. Водовідведення є найбільш болючою проблемою.
Ольга Нерубайська – член ВО "Свобода", балотувалася від партії на посаду Узинського міського голови тоді, коли була створена Узинська ОТГ, зайняла третє місце. Сьогодні ми знову її пропонуємо. На перших виборах ми не дотягнули – було розпорошення голосів, 4,5%.
Читайте: “Свобода” Київщини оголосила список кандидатів на голів ОТГ та до облради
KV: Представьте, будь ласка, першу десятку списку до КОР, окресліть фаховий рівень кандидатів?
ІС: — Що стосується мене, я політикою займаюся 24 роки, і з 1996 року ж я член ВО "Свобода". Це вже моя професія. Безперечно, я згодився балотуватися, адже розумів, що на мої плечі падає тягар організації виборів у всій області, а вона є одна з найбільших в Україні.
В'ячеслав Хмельницький – депутат КОР, був головою комісії КОР з питань комунальної власності, має досвід та повагу серед жителів Білої Церкви, де він і балотувався у 2015 році. Він мій заступник і тому зрозуміло, що він №2 у списку.
Олександр Однороманенко – заступник голови Києво-Святошинської райради, також мій заступник. Хоча він молодий, але він у свої 34 роки має гарний управлінський досвід, у нього математична освіта і він дуже добре уміє рахувати бюджетні кошти, адже у нас недопущення неефективного використання бюджетних коштів – один з пунктів програми. На превеликий жаль, ми бачимо, що виконання програм обласної ради щороку є вкрай малим через те, що немає прогнозування ефективності використання коштів.
Ірина Гайдамачук – нова людина. Вона є приватним підприємцем, проживає на території Києво-Святошинського району, разом із чоловіком займається виготовленням меблів та устаткування для шкіл.
Людмила Байло – керівник центрального офісу ВО "Свобода", свого часу працювала у Мінекології, до того – у КМДА, у комітеті з питань релігій та міграції національних меншин. Має добрий управлінський досвід і цей досвід нам знадобиться в обласній раді.
Олександр Кириченко – згадував про нього вище.
Олексій Кайда – народний депутат України 7 скликання, разом із ним були у ВР, до того – голова Тернопільської обласної ради, до того – Львівської облради. Він родом з Бердянська Запорізької області, але так сталася доля, що зараз він проживає у Києві. Його досвід нам дуже потрібний. Він член партії з 1993 року.
Читайте: “Свобода” не змінює своїх поглядів, – Олексій Кайда
Наталя Музиченко – колега по фракції в обласній раді, проявила себе як активна та дисциплінована людина.
Віталій Гордієнко – голова фракції у Бориспільській районній раді, у 2014 році – голова Бориспільської РДА. Фермер, знається на сільському господарстві, має агрономічну освіту.
Читайте: Віталій Гордієнко: “Свобода” має чітке бачення взаємодії громад з фермерами”
Світлана Кошель – керівник партійної служби цифрових технологій, дружина Вадима Кошеля. Займається нашими соціальними мережами.
Зараз система виборів буде цікавою – роль гратиме не перша десятка, як перші номери на регіональних округах:
Білоцерківський округ – В'ячеслав Хмельницький;
другий Білоцерківський округ – Василь Хрик, голова нашої Білоцерківської районної організації, викладач в Білоцерківському аграрному університеті, який у 2014 році був головою Білоцерківської РДА;
Бориспільський – Віталій Гордієнко;
Броварський – Євген Чубук;
Бучанський – Олег Кривенко, мій заступник та голова фракції у Вишгородській районній раді;
Бучанський – Олександр Однороманенко;
Вишгородський – Олег Береговий;
Обухівський – Олексій Кайда;
Фастівський – Ірина Гайдамачук, №4 в загальному списку.
Читайте: ВО “Свобода” має потужний досвід із захисту прав аграріїв, – свободівець Чубук
KV: Які діяли принципи по відбору кандидатів?
ІС: Крім того, що вони мають бути націоналістами, ще вони мають бути професіоналами, мати управлінський досвід, бути фахівцями у тих чи інших галузях. Зрозуміло, що той же Хмельницький за час, що він є депутатом та перебуває на посаді голови комісії з питань комунальної власності, став фахівцем у цій галузі. Людина має бути ідейна та фахова. Я не підраховував, скільки в облраді кого: медиків, аграріїв, юристів – це радянські методи.
KV: Якщо не брати унікальні проблеми кожної ОТГ, із чим "Свобода" йде до виборців у громади?
ІС: Перш за все — упорядкування будівництва, недопущення незаконних забудов, вирубки зелених зон. Вирішення питання водовідведення: необхідно спрямовувати кошти на будівництво мереж водопостачання та водовідведення. Спільним є те, що "Свобода" є проти приватизації або концесії комунальних мереж – водоканалів, тепломереж. Є досвід того, як концесіонер приходить, збирає гроші з людей, а за газ не розраховується. Подібна проблема була у Шепетівці Хмельницької області. Концесіонер так само зібрав плату, не розрахувався перед "Нафтогазом", і увесь міський бюджет мав піти на розрахунки по газовим боргам. Тим часом у Білій Церкві нашого регіону – одні з найвищих тарифів на воду.
Ми вважаємо, що стратегічні підприємства мають бути власністю громади. Не може від волі однієї людини залежати все місто. Ще одна спільна програмна позиція – створення обласного комунального автотранспортного підприємства. На превеликий жаль, величезна проблема доїхати з усіх пристоличних ОТГ до Києва. Вирішенням ми бачимо створення КП, яке здатне закупити великогабаритні автобуси і здійснювати перевезення. Це працює у Києві, це працює ще краще у Івано-Франківську, де взагалі водії, якщо раніше тікали з КП до приватників, зараз тікають навпаки до комунальних підприємств, адже там зручніше і приємніше працювати. КП може вирішити питання безпеки та комфорту перевезення людей.
KV: Як "Свобода" оцінює проміжні результати децентралізації на Київщині?
ІС: Проміжні результати є жахливими з однієї простої причини: коли на першому етапі були громадські слухання, обговорення, то на другому етапі людей вже ніхто не слухав. Громади були повністю усунені від прийняття рішень. Кабмін ухвалював рішення своєю постановою, незважаючи на те, чи є бажання людей, історичні зв'язки, подекуди у розрахунок навіть не брали спроможність ОТГ. Все робилося кулуарно, і яка була мотивація створення деяких ОТГ, невідомо. На Київщині більшість сіл, селищ були самодостатніми і без об'єднання.
Перш за все, зараз цей процес утруднить надання адмінпослуг. Це знову є перекладанням на громаду відповідальності, яку має нести держава: за рішення закривати школу, дитсадочок, ФАП, тощо, через відсутність бюджету буде нести відповідальність не уряд, а громада. Також не раз казали про фінансову децентралізацію – що, нібито, кошти будуть лишатися більше у місцевих бюджетах. Але ми спостерігаємо якраз фінансову централізацію. Є дивним, хоча й зрозумілим, чому міста обласного підпорядкування, яких було 12, стали підпорядкування районного.
KV: Окрім тих, які стали центрами ОТГ?
ІС: Ні. Всі громади без виключення є районного підпорядкування. Первинна ідея якраз полягала в тому, що громада при створенні набуває статус міста обласного підпорядкування, стаючи на перший з трьох рівнів: громада — область — держава. Натомість нам ухвалили рішення про те, що має бути проміжна ланка у вигляді районної ради. Наразі взагалі немає жодного міста обласного підпорядкування.
KV: Тобто центром умовного Білоцерківського району є Білоцерківська ОТГ районного підпорядкування?
ІС: Цілком правильно. Біла Церква, яка разом із усіма приєднаними до неї населеними пунктами має десь 200 тис. населення, є містом районного підпорядкування; і найгірше у цьому те, що ніхто не розуміє – які будуть повноваження у районних рад, префектів, голів адміністрацій, як буде здійснюватися управління і, що найголовніше, фінансове управління? Раніше на сесії обласна рада розподіляла субвенцію безпосередньо на міста. А зараз? Обласна рада скидає на район, а він буде ділити? А для чого тоді район?
KV: Постає головне питання: як буде проходити ліквідація 18 районів і як вони будуть ділити майно?
ІС: Власне, нібито майно у власності районів має переходити до новостворених районів, але у який спосіб це майно буде ефективно управлятися – питання. Питання також у тому, що дуже багато людей у державному секторі втратить роботу, адже у кожній РДА працює багато фахівців, які справно виконують свою роботу. Зрозуміло, що місцеві депутати не отримують зарплати так чи інакше, але що робити державним службовцям, службовцям місцевих рад та адміністрацій? Якщо ми беремо Миронівський район, який зараз входить до Обухівського, то люди, які працювали у Миронівській РДА, точно не стануть їздити на роботу до Обухова. Це врятує лише обухівчан, які працювали у Обухівській РДА, у той час як у Миронівській ОТГ вистачатиме людей і без того.
Після Нового року, коли будуть утворені нові ради, ми побачимо великий сплеск безробіття у державному секторі. Ми як завгодно можемо ставитися до службовців держсектору та місцевого самоврядування, але без них державна машина не діє. На сьогодні ми бачимо повне руйнування цієї машини. Реформа місцевого самоврядування не була продумана від початку і до кінця. На початку виглядало оптимістично, але "в дорозі плани помінялися". Тому ми негативно оцінюємо цю реформу. Вона, можливо, і була потрібною, але точно не в такому вигляді і не настільки швидко. Польща проводила подібну реформу 10-12 років, але як: спочатку зробили інфраструктуру – дороги, школи, лікарні, тощо, – а потім запропонували об'єднуватися, ввели реальне електронне управління та електронний документообіг. У нас його також вводять, але паперового ніхто не скасовував, і тим самим замість спростити роботу подвоїли її.
На превеликий жаль, реформа децентралізації передбачала ліквідування адміністрацій і утворення виконкомів рад. А на сьогодні це загальмувало. Обласна рада тільки ухвалює бюджет, не маючи навіть впливу на його формування – адже все це формує адміністрація. На початку каденції облради ми не делегували КОДА повноваження по управлінню комунальними підприємствами, але всі інші функції ми не можемо не передати, бо є закон. Ми не можемо самі собі сформувати департаменти освіти, охорони здоров'я і тому подібне. Зважаючи на плинність кадрів у нашій КОДА, – а за 5 років у нас, враховуючи тимчасово виконуючих обов'язки, вже восьмий голова адміністрації, – нормальне управління неможливо, а до того обласна рада не має впливу на адміністрацію. Колись давно, в середині 90-х, був пункт закону стосовно можливості облради винести недовіру голові адміністрації і президент мусив розглянути це питання і ухвалити рішення. Як правило, тоді президент прислухався. Зараз ми можемо висловлювати недовіру, або не висловлювати, але це не впливає. Сьогодні президент їх навіть не розглядає, усі ці рішення залишаються криком волаючого в пустелі.
Читайте: Зеленский назначил полноправным губернатором Киевщины Василия Володина
KV: Навіщо така недолуга модель владі? Це непрофесійність чи злий умисел?
ІС: Я думаю, що й те, й інше. У першу чергу непрофесійність: це намагання показати видимість бурхливої діяльності, хоча розуміння того, як це має бути, ніхто не має і не мав. У другу чергу, і ця традиція продовжується ще з Азарова – скидання з уряду відповідальності на місця, і ця "традиція" незмінна. Ми пригадуємо, коли Яценюк вирішив перекласти на плечі місцевих бюджетів фінансування профтехосвіти. 12 січня 2017 року "Свобода" почала кричати про те, що у нас біда всеукраїнського масштабу: наші бюджети повністю підуть на утримання профтехосвіти. Дякуючи депутатам КОР, які підтримали нашу позицію, ми зробили звернення до Яценюка та до всіх обласних рад. Коли всі ці ради зрозуміли, що їх чекає, і почалося масове ухвалення звернень до Яценюка, громадсько-політичний тиск "знизу" змусив його виділити тоді 600 млн на профтехосвіту та розвантажити місцеві бюджети, бо інакше нас чекав колапс.
Зараз традиція продовжується: на початку адмінтерреформи місцевим бюджетам залишили грошей, а зараз забирають – акцизи, відсоток ПДФО зменшується. Тепер ми розуміємо, для чого їм районні ради: якщо вони зконцентрують у себе всі гроші, громади замість самодостатніми стануть знов дотаційними. А дотація у вигляді субвенції буде йти через голову РДА. Слухняний – отримав гроші на громаду, маєш власну думку – успіхів тобі пояснити людям, чому немає грошей на школи, садочки, дороги, лікарні. Це практика регіоналів – за моєї каденції у ВР був створений Фонд регіонального будівництва, через який на округ кожного слухняного депутата виділялися кошти. Серед семи округів в області гроші йшли на всі, крім мого, і я розповідав, як ми боремося з "регіоналами", з Януковичем та Азаровим, і отримував відповідь, мовляв, це все класно, але на сусідньому окрузі нардеп виділив гроші на те й на се. Хоча це навіть не його гроші, а податки людей. І що при Порошенкові, що зараз при Зеленському практика ця лишається, і вона буде ще жорсткішою, адже великі міста типу Білої Церкви змушені будуть йти на уклін до голови РДА, аби цей "князь" зжалився і виділив субвенцію.
KV: Чому влада боїться проводити фінансову децентралізацію?
ІС: Тому що вона втратить механізми управління. Управляти можна двома способами: через повагу, або через примус.
KV: Але ж на початку була правильна ідея: децентралізація, фінансово спроможні громади. Зараз перелякалися?
ІС: Знову-таки, багато реформ каже про правильну ідею, а закінчується усе руйнуванням системи. Так само і з реформуванням медицини: нібито правильна ідея, але закінчили руйнуванням системи охорони здоров'я, і держава не може ефективно реагувати на виклики, пов'язані із тим же коронавірусом. Або реформування органів МВС – нібито класна ідея, а врешті-решт систему захисту було зруйновано, досвідчені кадри звільнилися, а набрали таких, що закінчили 3-місячні курси, і є велика проблема із розкриттям злочинів та їх запобіганню.
KV: Охарактеризуйте основні пункти програми, із якою "Свобода" йде в КОР?
ІС: Перший пункт, про який я казав – ефективне використання обласного бюджету, але окрім цього також і сприяння його наповненню. Ми вважаємо, що потрібно робити – не на словах, як це було із управлінням інвестицій – управлінські рішення, які стосуються місцевих податків. Обласна рада має стимулювати громаду для покращення інвестиційного клімату, наприклад, усунення бюрократичних перешкод. На те, що придумує держава, у нас немає впливу, але на місцевому рівні ми можемо приймати рішення, які стосується місцевого самоврядування.
Але обласна рада може направляти звернення – практика показує, що вони часто дають результат. І ми будемо їх ініціювати, зокрема, у частині змін до законодавства якраз для усунення згаданих перешкод для бізнесу. Не забуваємо про підтримку малого і середнього агробізнесу, сільськогосподарського виробництва. У нас протягом 5 років приймалася програма підтримку агропромсектору, але жодного року не фінансувалася.
KV: Вона фінансувалася, але кволо, а фермери не хотіли брати ці кошти.
ІС: Звісна річ, бо адміністрування цих коштів було вкрай складне. Це і є бюрократичні проблеми, про які я говорю. У нас так само на державному рівні існує програма кредитування приватних підприємців, відома як "5-7-9", але насправді там не 5, не 7 і не 9 – 36% річних, і такий кредит узяти рівнозначно смерті.
Поводження з твердими побутовими відходами: ми маємо домогтися того, аби в області існуючі сміттєзвалища були легалізовані, не заважати приватникам ставити сортувальні лінії, підприємства з екологічно чистої переробки сміття, і недопущення ввезення сміття з інших регіонів. Ми пам'ятаємо, скільки з Львівської області до нас привезли сміття і скидали його десь на лісосмугах. Має бути співпраця з правоохоронними та внутрішніми органами.
Я вже казав про те, що ми мусимо допомогти коштом обласного бюджету, але потрібно також стимулювати громади, аби вони також вкладали гроші у будівництво систем водопостачання та водовідведення.
Інфраструктура – зокрема, дороги. Ефективне використання коштів, які виділяються на ремонти. Аби кожен виконавець робіт давав гарантію на свої роботи, бо, на жаль, стається так, що асфальт, який поклали одного року, сходить зі снігом уже наступного.
KV: План максимум "Свободи" в Київській обласній раді цього скликання (2015-2020), чи він виконаний?
ІС: Ми розуміли, що не матимемо необхідних 43 голосів з 84, аби повністю втілити нашу програму в життя. Наше завдання, як опозиційної політсили – не допустити негативного, ухвалення позитивного. Але така вже доля опозиційних партій – до того часу, що ми не матимемо більшості самі чи у коаліції, ми не можемо повністю реалізувати своїх програм. Багато чого нам протягом цієї каденції не вдалося втілити, так, але потенціал і голоси, які нам довірила громада, ми використовували на повну.
KV: Перші кроки "свободівців" в облраді, в яких комісіях воліли б працювати?
ІС: Фахівців на всі комісії вистачить, безперечно, що своїх представників ми скеровуватимемо до всіх комісій, бо всі комісії є однаково важливими. А якщо ми доживемо до створення виконкомів, то просуватимемо своїх представників і до виконавчого комітету облради. Тоді, ми віримо, це дійсно буде "місцеве самоврядування".
KV: Які перші звернення, які ви після виборів прийматимете негайно, до кого?
ІС: Ще не закінчена ця каденція. Ми очікуємо сесію облради найближчим часом, і до неї ми підготували проєкт рішення, згідно до якого в усіх обласних закладах освіти рекомендується кожний навчальний день починати з українського славню. Адже "Свобода" захищає не тільки соціальні, але й національні інтереси українців. Дуже багато наших звернень носить саме націєзахисний характер – захист мови, українського інформаційного простору, патріотичне виховання молоді.
KV: Чи готова "Свобода" вступати в коаліції з іншими політсилами, які увійдуть до КОР?
ІС: Безперечно. Ми для себе розглядаємо перспективу боротися за посаду голови обласної ради, адже саме він значною мірою визначає її політику, формує порядок денний ради. Ми розуміємо, що для цього нам доведеться утворити коаліцію. З ким саме – побачимо. Звісна річ, це не буде коаліція з антиукраїнськими партіями.
KV: Ставлення "Свободи" до ринку землі?
ІС: Ми проти і вважаємо, що якщо власник паю бажає продати його, то мусить продавати його виключно державі або громаді за ринковою ціною. Завданням обласної ради має бути створення консультативного центру, який безкоштовно надавав би фахові юридичні консультації власникам паїв щодо продажу землі. Ми передбачаємо, що на старті ринку землі багато людей опиняться ошуканими через незнання законів. Такі центри мають бути запроваджені у кожній громаді для надання консультацій, вчити людей і звертати їх увагу на шахрайські методи. Задля ефективності це має бути не ініціатива певної партії, а це повинне бути створене комунально за рахунок коштів обласного бюджету.
KV: І традиційне питання – чому Київщина має голосувати за націоналістів на місцевих виборах?
ІС: Перш за все, ми – українці. "Свій як не заплаче, то хоч скривиться, а чужий лиш посміється", як каже приказка. Протягом 29 років ми, свободівці, тримаємо слово, не перебігаємо з табору в табір, не змінюємо кольорів. Я, наприклад, з 2006 року був депутатом різних рад – але завжди від ВО "Свобода". Як можна довіряти тим, хто перебігає з партії до партії перед кожною каденцією? Одні й ті ж самі люди міняють партію і роблять вигляд "нових облич". На жаль, люди не звертають увагу на персоналії. А треба. Читати біографії, цікавитися, у яких партіях була людина. Українці не навчилися ще притягувати своїх обранців до політичної відповідальності: як зрадив виборця раз, другого разу тебе не оберуть.
Ми, свободівці, є такі, як є. Спочатку нас ненавиділи, потім з нас глузували, потім ігнорували. Але ми завжди стояли на захисті соціальних, національних та історичних інтересів українців і завжди будемо. Ми прогнозовані, люди знають, чого від нас чекати. І ми дуже негативно ставимося до української "традиції" "нових списків зі старими писками".
Ми об'єднані навколо ідеї українського націоналізму, тобто любові – до своєї, Богом даної землі, матері, мови. Нам чужого не треба. Українці мають нарешті вибрати свою еліту, яка зможе привести націю до того, аби та була успішною і щасливою, не забуваючи свого коріння. Ми не маємо побиратися по світах, коли ми – найбагатша нація Європи.
Читайте: Керівник обласної “Свободи” Ігор Сабій: “Влада боїться двох речей – преси і людей на вулицях”
Фото: KVКиевVласть
За два тижні роботи громадської приймальні оболонці скаржились в основному на проблеми в ЖКГ.
Про це KV стало відомо із повідомлення правозахисника Олексія Шевчука у Facebook. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
“Суб’єктивний рейтинг проблем Оболонського району виглядає так: благоустрій (дитячі майданчики, погане дорожнє покриття, ями), самовільне перепланування, відсутність водопостачання, проблеми в роботі ліфтів, демонтаж шлагбаума, проблеми з вивезенням сміття”, – про це на своїй сторінці у Facebook написав правозахисник Олексій Шевчук.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
Автор допису стверджує, що частину цих питань можна закрити одразу, деякі потребують додаткового фінансування.
“Деякі з перелічених проблем можна вирішити хоч завтра (було б бажання відповідальних органів), деякі потребують часу і грошей. Але всі вони в будь-якому випадку мають вирішуватися! Ненормально, коли літні люди щодня піднімаються на 5-й поверх пішки, роками відвойовують своє право на гарячу воду або безпечний під’їзд”.
Такi висновки були зробленi на основi багатьох звернень мешканцiв Оболонi до приймальнi Шевчука.
“Всі звернення беремо на контроль, надаємо юридичну допомогу, консультуємо, пишемо звернення і, якщо буде необхідно, будемо відстоювати права людей в судах. Бо місто — це сервіс. Люди повинні отримувати якісні послуги, адже сплачують за них немалі податки”.
Для оболонців, які бажають подати звернення, активіст залишив контакти.
Приймальня: Оболонська набережна, 7, корпус 1, офіс 19.
Графік роботи: пн-пт з 09:00 до 18:00.
Прийом громадян юристами: з 10:00 до 16:00.
Гаряча лінія: +38 098 112 63 26.
Електронна пошта: [email protected]
Нагадаємо, на Оболоні активісти замалювали назви Telegram-каналів, які продають наркотики.
Фото: Facebook-сторінка Олексія ШевчукаКиевVласть
У селі Грузьке Макарівського району Київщини капітально відремонтують амбулаторію. Роботи за замовленням Київської облдержадміністрації (КОДА) виконуватиме ТОВ “СтарБудКонтракт”. За 6,4 млн гривень підрядник утеплить будівлю медзакладу, відремонтує покрівлю, оновить комунікації та вимощення на прилеглій території.
Як стало відомо KV з оголошення електронної системи публічних закупівель ProZorro, 8 вересня 2020 року Департамент регіонального розвитку КОДА уклав договір з ТОВ “СтарБудКонтракт” (*) на проведення капітального ремонту амбулаторії загальної практики сімейної медицини на вул. Шевченка, 13-Б у селі Грузьке Макарівського району. Ціна договору склала 6,4 млн гривень.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
ТОВ “СтарБудКонтракт” до кінця 2021 року повинно відремонтувати покрівлю, утеплити фасади, замінити вікна та двері, облаштувати системи теплопостачання, водопостачання, каналізації, вентиляції, електропостачання, зв’язку та сигналізації, облаштувати ганок та замінити вимощення на прилеглій території. Гарантія на виконані роботи повинна скласти 10 років.
Конкуренцію “СтарБудКонтракту” в тендері склало ТОВ “Буд пром лайн”, пропозиція якого була вигіднішою по ціні, але її відхилили через невідповідність умовам тендерної документації.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
Згідно з даними аналітичної системи Youcontrol, ТОВ “СтарБудКонтракт” засноване у 2016 році. Статутний капітал – 50 тис. гривень. Основний вид діяльності – інші роботи із завершення будівництва. Засновник та керівник компанії – Сергій Совко.
За результатами участі в публічних закупках “СтарБудКонтракт” уклало 33 договори на загальну суму 82,2 млн гривень. Найбільший замовник – Департамент регіонального розвитку КОДА (дані Zакупівлі).
Раніше KV повідомляла, що до кінця 2020 року повинні капітально відремонтувати амбулаторію в селі Іванівка Ставищенського району Київщини. Відповідний договір на 5,58 млн гривен КОДА уклала з ТОВ “Буд пром лайн”.
Читайте: В селі Іванівка на Київщині капітально відремонтують амбулаторію
Департамент регіонального розвитку КОДА тимчасово очолює Валерій Кравчук. З 17 червня 2020 року посаду голови КОДА обіймає Василь Володін.
* ТОВ “СтарБудКонтракт” (Код ЄДРПОУ: 40630948)
Фото: planetaschastyaКиевVласть
На замовлення Бучанської міської ради проведуть реконструкцію школи №1 по вул. Малиновського, 74. Роботи майже за 140 млн гривень буде виконувати пов'язане с тестем колишнього голови Державної фіскальної служби Романа Насірова ТОВ “Альтіс-Констракшн”.
Як стало відомо KV з оголошення електронної системи публічних закупівель ProZorro, 14 вересня 2020 року відділ освіти Бучанської міської ради уклав договір з ТОВ “Альтіс-Констракшн” (*) на реконструкцію з добудовою загальноосвітньої школи №1 на вул. Малиновського, 74 в місті Буча Київської області. Ціна договору склала 138,9 млн гривень. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
“Альтіс-Констракшн” до кінця березня 2021 року повинно виконати підготовчі, загальнобудівельні та електромонтажні роботи, облаштувати системи водопроводу, водопостачання, каналізації, опалення, вентиляції, пожежної сигналізації, провести роботи з благоустрою території.
В ході проведення тендеру 4 вересня 2021 року Державна аудиторська служба України розпочала моніторинг даної закупівлі. Станом на 22 вересня 2020 року його результати в системі ProZorro не опубліковані.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
Вказану закупівлю вдалося провести з третього разу. Перший раз аналогічний тендер оголошували 29 січня 2020 року, другий - 24 червня 2020 року. Проте тендери відмінили через відсутність у технічному завданні деяких розділів.
Згідно з рішенням виконавчого комітету Бучанської міськради від 16 квітня 2016 року №181, загальна кошторисна вартість реконструкції становить 126,32 млн гривень.
За даними порталу Tarasovsky Bucha, в школі №1 передбачається реконструкція будівлі з добудовою нових блоків, щоб після її проведення заклад зміг прийняти до 990 учнів.
На сьогодні, за інформацією видання, в Бучі працює 7 комунальних загальноосвітніх навчальних закладів. В них навчається понад 5 тисяч дітей. У трьох школах навчання проводиться в дві зміни, а в деяких класах кількість учнів досягає 40 дітей.
Згідно з даними аналітичної системи Youcontrol, ТОВ “Альтіс-Констракшн” зареєстровано в 2010 році. Статутний капітал – 350 тис. гривень. Основний вид діяльності – будівництво житлових і нежитлових будівель. Засновники – Гаріхан Інвестментс Лімітед (Кіпр) та компанія з обмеженою відповідальністю “Альтіс Холдинг Лімітед” (Кіпр). Директор – Максим Забігайло.
Компанія входить в групу “Альтіс-Холдинг”, ключовою особою якої є Олександр Глімбовський – тесть Романа Насірова, який з травня 2015 року по березень 2017 года керував Державною фіскальною службою України.
В результаті участі у публічних закупівлях ТОВ “Альтіс-Констракшн” отримало 47 підрядів на 4,07 млрд гривень. Найбільший замовник – ДП “Міжнародний аеропорт “Бориспіль” та КП “Міжнародний аеропорт “Запоріжжя” (дані Zaкупівлі).
Як повідомляла KV, у липні 2020 року відділ освіти Бучанської міської ради за 32 млн гривень замовив будівництво спортивного блоку в комплексі з будівлями школи №2. Роботи до кінця 2020 року буде виконувати ТОВ “АМК Рем-Буд”.
Читайте: В бучанській школі №2 за 32 млн гривень побудують спортивний блок
Відділом освіти Бучанської міської ради керує Олег Цимбал. Бучанський міський голова - Анатолій Федорук.
* ТОВ “Альтіс-Констракшн” (код ЄДРПОУ: 37394854)
Фото: foursquare
КиевVласть
Обухівська громада завершила децентралізацію не без проблем: через численні скандали їй вдалося залучити в ОТГ всього дві сільради. Тепер перед обухівчанами постає новий виклик: вдосконалити стратегію розвитку з розрахунком на майбутнє доєднання ще 20 сіл. Основні плани громади – амбітні: трансформувати Обухів у європейське місто, покращити інфраструктуру, благоустрій тощо. Як втілять це – покаже час.
Як стало відомо KV, у листопаді 2018 року Обухівська ОТГ затвердила Стратегію сталого розвитку громади до 2030 року.
Як розповіла KV начальниця управління економіки Аліна Кондратюк, у червні 2015 року на середньострокову перспективу громада затвердила основний документ для міста – Стратегічний план економічного розвитку Обухова до 2020 року. Методичну допомогу в розробці цього документу місту надали спеціалісти з Асоціацій міст України.
"Метою плану було перетворити Обухів на комфортне місто для проживання з рівними умовами для всебічного і гармонійного розвитку, з якісним наданням адмінпослуг, з унікальною історико-культурною спадщиною та національними традиціями. Був створений відповідний комітет для робки плану, в який увійшли представники міста, влади, бізнесу, громадські організації. Проводились засідання, анкетування, аналізували сильні та слабкі сторони. У результаті були визначені три пріоритетні напрямки завдань: розвиток бізнесу, залучення інвестицій та покращення якості життя", – розповіла вона.
За її словами, згодом громада захотіла розвивати ОТГ за європейськими стандартами. Вже в 2018 році була затверджена нова Стратегія сталого економічного розвитку до 2030 року. Її розробили з урахуванням завдань та цілей глобальної Стратегії сталого розвитку до 2030 року, схваленої ООН у вересні 2015 року.
"Над цим документом працювали більш ніж півроку із максимальним залученням спеціалістів та громадських думок. Враховувалися глобальні питання, які піднімали на рівнях ЄС, держави. І влада, і мешканці міста визначалися, що хочуть бати Обухів європейським містом. У результаті змінилися і необхідні напрямки для розвитку. Тож громада визначила нові: сталі економічний, соціальний та екологічний розвитки громади з новими цілями та завданнями. Тож можна сказати, що втілення Стратегії відбувалося в два етапи: перший до 2020 року, а з середини 2019 року запустили работу над новими глобальними завданнями Стратегії до 2030", – зауважила вона.
Дорожня карта ОТГ
Також, як розповів KV секретар Обухівської міськради Сергій Клочко, громада вже почала роботу над коригуванням Стратегії, яка буде більше розширеною і включати всі території, які незабаром приєднаються до міста обласного значення.
"Стратегія робилася для міста Обухова. Тепер, після того як ми повністю об’єднаємося 25 жовтня в громаду, будемо вносити до неї зміни та коригування. Вже є певні напрацювання. Якщо буде нова каденція, буде створено додаткову робочу комісію зі змін, також залучимо всіх старост, міських спеціалістів тощо", – розповів він.
Місту адміністративно підпорядковані села Таценки і Ленди. У 2019 році до Обухова вирішили доєднатися два села: Нещерів та Дерев'яна, а в жовтні приєднаються ще 20 сіл.
Читайте: Проект “Децентрализация”: КОГА утвердила создание Обуховской терробщины
Всього ж в раді ОТГ працює 34 депутати, які представляють такі політсили, як: "Свобода", "Самопоміч", Радикальна партія О. Ляшка, "Наш край", "Європейська Солідарність", "Сила людей", "Укроп" та "Батьківщина".
Обухів – є адміністративним і промисловим центром, який отримав статус обласного міста ще в 2010 році, має свою символіку, а також є членом Всеукраїнської асоціації органів місцевого самоврядування "Асоціація міст України". Саме місто розтягнулося на території площею 24,2 кв. км і станом на січень 2018 року кількість населення тут складала 33 565 мешканців. Площа ж майбутньої ОТГ становитиме приблизно 121,436 кв. км з 35 тис. населенням.
У місті функціонують сім дитсадків, шість шкіл, два позашкільних заклади, дитяча школа мистецтв, чотири бібліотеки, два музеї, чотири заклади культури, а ще – Обухівський міський центр ПМСД, заклади ресторанного типу, дев'ять православних церков, костел, 10 релігійних конфесій, телестудія, спортивний комплекс ім. В.О. Мельника з центральним стадіоном на 2060 місць та два футбольні поля. Крім того, діє низка комунальних підприємств та організацій.
Читайте: Проєкт “Децентралізація”: Обухівська громада планує розширюватися за рахунок суміжних сіл
Великі плани
"Жителі хочуть бачити в громаді хороші дороги та освітлення, покращення інфраструктури, появу парків для відпочинку, благоустрій території тощо. У місті не вистачає вільних місць в дитсадках і вирішення цього питання – одне із головних завдань, визначених у Стратегії. Сьогодні діти навчаються в школах за підзмінами – це некомфортно і незручно. Тож ми вже почали працювати над двома великими проєктами – будівництвом школи та дитсадка в третьому мікрорайоні", – розповіла Аліна Кондратюк.
За її словами, надалі громада візьметься за вирішення глобальних питань екологічного напрямку.
"Дуже важливим питанням є реконструкція систем опалення, монтаж сонячних колекторів для надання гарячого водопостачання в будівлі навчальних закладів. А також санація бюджетних закладів, вже багато зроблено в цьому напрямку саме в дитячих садках. Робота триває. Плануємо побудувати спортивні майданчики та велодоріжки вздовж вулиць міста, необхідно добудувати ще одну спортзалу в школі № 2. Також плануємо обладнання розумних зупинок на території громади, створити природний заповідний фонд місцевого значення "Гора Педина". Передбачається будівництво такої паркової зони як "Амфітеатр", – додала вона.
Також вона зауважила, що на реалізацію планів дуже вплинула ситуація із COVID-19.
"У період карантинних заходів багато малих та середніх підприємств призупинили свою работу і це позначилося на надходженнях до бюджету і, відповідно, на реалізації проєктів. Зараз багато підприємців переформатувалися і відновлюють свою діяльність", – говорить керівник.
Загалом у 2019 році було повністю або частково виконано 15 проєктів (48%) із запланованих на рік. Найбільше ж коштів ОТГ планує витратити з власного бюджету на реконструкцію зовнішнього освітлення – понад 5 млн гривень, будівництво баскетбольного майданчика та площадки з бойових мистецтв – понад 2 млн гривень, створення нового Центру творчості дітей та юнацтва – 70 млн гривень, будівництво паркової зони "Амфітеатр" – 8,5 млн гривень.
У співфінансуванні з обласним бюджетом: на будівництво школи – 138 млн гривень, дитсадок – 28,5 млн гривень, з державним – на будівництво напірно-каналізаційного колектору від каналізаційно-насосної станції – 38 млн гривень.
За рахунок приватних коштів створити сучасну систему управління твердими побутовими відходами – 140,3 млн гривень, включаючи грантові та кредитні кошти: на санацію бюджетних закладів – 134 млн гривень.
У цілому на реалізацію напрямків "Сталого екологічного розвитку громади" мають витратити 212 млн гривень, "Сталого соціального розвитку громади" – 266 млн гривень, "Сталого економічного розвитку громади" – 143 млн гривень.
Економічна складова
Наразі для реалізації визначених завдань використовуються лише кошти з міського бюджету. Також громада працює у напрямку залучення інвесторів, коштів із грантів та конкурсів.
"Громада має свій відділ, який працює над залученням додаткових коштів, особливо в галузі енергетичного напрямку. Залучаємо грантові кошти, працюємо над проєктами з енергоаудиту, енергозбереження" – резюмувала Кондратюк.
Місто ж має потужний промисловий потенціал. Згідно із Стратегію, наприклад, очікується, що у 2020 році темпи економічного зростання виробництва промислової продукції у громаді мають збільшитися до 40% і становити 11562,5 млн. гривень, у порівнянні з 2017 роком – 8258,9 млн гривень, а вже у 2030 році сягати 16187,4 млн. гривень.
Найбільші ж обсяги реалізації продукції має целюлозно-паперове виробництво, яке представлене ПрАТ "Київський картонно-паперовий комбінат". Крім того, до найбільших роботодавців належать такі підприємства, як: ТОВ "Алеана" (переробка пластмаси), ТОВ "Аерок" і ВАТ "Цегла-Трипілля" (виробництво будматеріалів), ПАТ "Енергія" (розподілення електроенергії, гарячого постачання та підігріву води), ПАТ "Обухівський молочний завод", ТОВ "Інтерфом" (виробництво поролону), ТОВ "Омакс Інтернешнл" (виробництво шкарпеток).
Також у місті діють 23 основних промислових підприємства за восьми основними галузями економічної діяльності. У місті стабільно розвивається і малий та середній бізнеси.
Точка зору
Голова Обухівської райради Лариса Ільєнко:
Мешканців Обухівського району турбує те, щоб ті, хто працює в районі, сплачували податки. Перш за все, потрібно провести інвентаризацію землі, адже в районі дуже занижена оцінка землі. За 10 місяців головування в районній раді я так і не змогла завести сюди інвесторів з однієї простої причини: у нас не вистачає потужностей електроенергії для того, щоб розвивався район і саме місто. Друга проблема в Обухівській ОТГ – очисні споруди. Будуються висотні будинки, а очисні – ні. Колектори 60-х років не витримують навантаження. У нас новий асфальт на центральних дорогах, який восени-взимку потрібно буде перерити для заміни труби колектора. Крім цього, нова Обухівська ОТГ зіткнеться з такими глобальними проблемами, як дороги, освітлення. А також утримання шкіл, які в Обухові переповнені, а в селах вони пустують.
Думаю, на нас чекають найбрудніші вибори в історії України. Жителям потрібно дуже уважно підходити до вибору, адже від цього залежить майбутній розвиток їхньої громади. Не можна було до Верховної Ради запускати монобільшість і тепер рік, як наша країна паралізована. У той же час до ВРУ зайшло дуже багато некомпетентних і безграмотних депутатів. І як ми можемо розраховувати, що на місцевих рівнях у владу прийдуть адекватні люди? Бачачи, кого представляють партії на голови ОТГ, розумію, громади ще в більшій небезпеці, ніж були на парламентських виборах. Мають заходити кандидати, які не будуть лізти в бюджет і відстоювати свої інтереси, а саме розвивати ОТГ і район.
Читайте:
Проект Децентрализация: Софиевская и Петропавловская Борщаговки не спешат объединяться
Проект “Децентрализация”: Войти в Озернянскую ОТО готовы лишь два сельсовета из шести
Проект “Децентрализация”: Великодымерская теробщина этой осенью идет на выборы
Проект “Децентрализация”: Медвинская теробщина идет на выборы в неполном составе
Проект “Децентрализация”: Фурсовская теробщина может лишиться части бюджета
Проект “Децентрализация”: Села Переяслав-Хмельницкого района отказались примкнуть к городу
Проект “Децентрализация”: Кагарлыкская теробщина объединит город и 26 сельсоветов
Проект “Децентрализация”. Политические амбиции мешают состояться большой Боярской теробщине
Проект “Децентрализация”: Тетиевская терробщина готовится к выборам в декабре
Проект "Децентрализация". Узинской терробщине придется поработать над развитием
Проект “Децентрализация”: КОГА тормозит назначение выборов в Циблевской терробщине
Проект “Децентрализация”: Гостомельская ОТО пойдет на выборы только в составе Киево-Святошинского района
Проект “Децентрализация”: Студениковская терробщина готовится к выборам в декабре
Проект “Децентрализация”: Предусмотренная Кабмином Дымерская ОТО может не состояться
Проект “Децентрализация”: Мироновская терробщина ждет позитивного вывода от КОГА
Проект “Децентрализация”: Ржищевская терробщина может стать проблемой для Кагарлыкского района
Проект “Децентрализация”: Ходосовская терробщина может объединить села трех районов
Проект “Децентрализация”: села Ставищенского района готовы митинговать против объединения
Проект “Децентрализация”: Яготинская терробщина не спешит на выборы
“Проект Децентрализация”: Создание Боярской ОТО дошло до суда
Проект “Децентрализация”. Сельсоветы потенциальной Вороньковской ОТО не готовы объединяться
Проект “Децентрализация”: Власти Згуровщины не готовы терять полномочия
Проект “Децентрализация”: Потенциальная Дмитровская терробщина уже год дожидается выборов
Проект “Децентрализация”: Гребенковская терробщина не может быть создана без согласия двух сельсоветов
“Проект Децентрализация”: Создание потенциальной Бышевской ОТО остановилось в 2015 году
Проект “Децентрализация”: Козин поборется за право быть центром терробщины
Проект “Децентрализация”: Пирновская терробщина может быть создана только принудительно
Проект “Децентрализация”: Процесс объединения в Барышевке даже не начали
Проект “Децентрализация”: Терробщина с центром в Украинке может быть названа Трипольской
Проект “Децентрализация”: Рожновская терробщина не может определиться с центром
“Проект Децентрализация”: Обухов может присоединить окрестные села
Проект “Децентрализация”: Иванковская ОТО поборется за зону отчуждения
Проект “Децентрализация”: Ташанская терробщина год ждет позитивного вывода КОГА
Проект “Децентрализация”: Березанская терробщина будет проходить процедуру создания ОТО заново
Проект “Децентрализация”: Володарский район не планирует объединяться в ближайшее время
Проект “Децентрализация”: Полесский район этим летом планирует начать процесс объединения
Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО может объединить не все сельсоветы
Проект “Децентрализация”: Ракитнянский район может объединиться в две терробщины
Проект “Децентрализация”: Калиновская терробщина может быть создана с разрешения Кабмина
Проект “Децентрализация”: Белая Церковь может присоединить три сельсовета
Проект “Децентрализация”: В Броварском районе может появиться Придеснянская терробщина
Проект “Децентрализация”: Потенциальная Вишневская ОТО начала процесс объединения
Проект “Децентрализация”: Германовка и Григоровка Обуховского района хотят быть центрами одной ОТО
Проект “Децентрализация”: Сельсоветы Таращанского района не хотят объединяться в терробщину
Проект “Децентрализация”: Процесс создания Чабановской терробщины стоит на месте
Проект “Децентрализация”: Скандальная Бучанская ОТО первой на Киевщине воспользовалась законом о присоединении
Проект “Децентрализация”: Потенциальная Томашовская терробщина объединит два района Киевщины
Проект “Децентрализация”: Ржищев начал присоединять села двух районов
Проект “Децентрализация”: Потенциальная Бородянская терробщина готова идти на выборы
Проект “Децентрализация”: Фастов планирует присоединить окружающие села
Проект “Децентрализация”: потенциальная Киево-Святошинская терробщина разделилась на две ОТО
Проект “Децентрализация”: КОГА утвердила Мироновскую терробщину
Проект “Децентрализация”: Заборский сельсовет не отдадут Боярке
Проект “Децентрализация”: Барышевская ОТО готовится к выборам
Проект “Децентрализация”: вялое руководство, имитация объединения и недостаточный результат
Проект “Децентрализация”: Обухов планирует присоединить один сельсовет
Проект “Децентрализация”: Березань присоединила пять сельсоветов
Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО не пошла на зимние выборы из-за бездействия КОГА
Проект “Децентрализация”: Ковалевскую терробщину за один день утвердили в КОГА и отправили на выборы
Проект “Децентрализация”: жители Клавдиево-Тарасово просят президента ускорить их объединение
Проект “Децентрализация”: выборы в терробщинах Киевщины под угрозой срыва
Проект “Децентрализация”: 4 сельсовета Иванковского района тормозят создание терробщины
Проект “Децентрализация”: в Бузовском сельсовете скандал из-за присоединения к Ирпеню
Проект “Децентрализация”: потенциальная Вишневская терробщина готовится подавать документы в КОГА
Проект “Децентрализация”: в Ирпене со скандалом пытаются присоединить два сельсовета
Проект “Децентрализация”: Полесский район отложил объединение на следующий год
Проект “Децентрализация”: еще 6 сельсоветов могли бы присоединиться к Ржищеву
Проект “Децентрализация”: терробщины Киевщины просят парламент провести объединение по закону
Проект “Децентрализация”: Киевщина оказалась в числе аутсайдеров рейтинга формирования ОТО
Проект “Децентрализация”: терробщинам Киевщины урезали дотацию на содержание школ и больниц
Проект “Децентрализация”: сельсоветы Белоцерковщины просят Киевоблсовет ускорить их присоединение к городу
Проект “Децентрализация”: Гройсмана просят разобраться с объединением территориальных общин на Згуровщине
Проект “Децентрализация”: протестующий Ворзель войдет в состав Бучанской ОТО
Проект “Децентрализация”: Киевская ОГА одобрила создание Томашовской терробщины
Проект Децентрализация: в Васильковском районе может появиться Калиновская терробщина
Проект Децентрализация: КОГА утвердила создание Глевахской ОТО
Проект Децентрализация: Созданию Макаровской ОТО угрожает новоявленная Комаровская община
Проект Децентрализация: Ташанская терробщина готова идти на выборы
Проект Децентрализация: Гребенковская терробщина поборется за положительное заключение КОГА
Проект Децентрализация: Гатное и Вита-Почтовая хотят спастись от столицы совместным объединением
Проект Децентрализация: Гостомель борется с Ирпенем за создание отдельной общины
Проект “Децентрализация”: администрация Терещука выдала общинам Киевщины еще два позитивных вывода
Проект “Децентрализация”: Калиновская община Броварского района может объединить четыре сельсовета
Проект “Децентрализация”: Сельсоветы Фастовского района надеются успеть добровольно объединиться в Кожанскую ОТО
Проект “Децентрализация”: теробщины Киевщины жалуются на нехватку инфраструктурной субвенции
Проект “Децентрализация”: судебное дело о присоединении Заборья к Боярке рассмотрят заново
Проект “Децентрализация”: смена власти в Копылове заблокировала создание Березовской терробщины
Проект “Децентрализация”: села Бориспольщины хотят спастись от города созданием Золочевской общины
Проект “Децентрализация”: КОГА утвердила создание Обуховской терробщины
Проект “Децентрализация”: Гоголевская община продолжит объединение после утверждения перспективного плана
Проект “Децентрализация”: процесс утверждения Вишневской общины может затянуться до конца года
Проект “Децентрализация”: Козинскую общину Обуховского района могут исключить из перспективного плана
Проект “Децентрализация”: в Бородянском районе суды тормозят объединение общин
Проект “Децентрализация”: Островская община просит президента Зеленского разобраться с решениями КОГА
Проект “Децентрализация”: села потенциальной Боровской ОТО может переманить новоявленная Мотовиловская община
Проект “Децентрализация”: миллионные долги могут оставить жителей Калитянской ОТО без воды и света
Проект “Децентрализация”: Таращанский район может разделиться на две общины
Проект “Децентрализация”: теробщины Киевщины недополучают налоги за землю
Проект “Децентрализация”: бюджеты четырех теробщин Киевщины оказались под угрозой
Проект “Децентрализация”: Киевщину могут поделить на шесть районов
Проект “Децентрализация”: пять теробщин Киевщины хотят расшириться за счет окрестных сел
Проект “Децентрализация”: села на Васильковщине, рассорившиеся из-за реформы, могут объединить насильно
Проект “Децентрализация”: Киевская ОГА дала сельсоветам последний шанс добровольно присоединиться к ОТО
Проект “Децентрализация”: Бориспольщина и Белая Церковь не определились с центрами развития теробщин
Проект “Децентрализация”: общины Киево-Святошинского района требуют от КОГА пересмотреть состав и количество местных общин
Проект “Децентрализация”: Киевоблсовет просит ВРУ и Кабмин разобраться с проблемными селами Киевщины
Проект “Децентрализация”: вокруг потенциальной Боярской теробщины разгорелся новый скандал
Проект “Децентрализация”: КОГА может вынести негативный вердикт потенциальной Пристоличной ОТО
Проект “Децентрализация”: села Киево-Святошинского района спешно взялись за объединение
Проект “Децентрализация”: Бориспольщину разделят на шесть теробщин
Проект “Децентрализация”: потенциальная Березовская ОТО под угрозой срыва
Проект “Децентрализация”: судьбу потенциальной Феодосиевской общины решит Кабмин
Проект “Децентрализация”: Мироновская ОТО расширила границы за счет трех сельсоветов
Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО просит Кабмин откорректировать перспективный план
Проект “Децентрализация”: Обуховская ОТО поборется за окружающие села с потенциальной Козинской общиной
Проєкт “Децентралізація”: Петропавлівська і Софіївська Борщагівки проти об'єднання з Вишневим та столицею
Проєкт “Децентралізація”: села Переяслав-Хмельницького району відстоюють потенційну Гайшинську громаду
Проєкт “Децентралізація”: найгучніші провали й успіхи Київщини у 2019 році
Проєкт “Децентралізація”: Київщина увійшла в ТОП-5 областей-аутсайдерів за рейтингом формування спроможних громад
Проєкт “Децентралізація”: на Київщині стартувало примусове об’єднання громад
Проєкт “Децентралізація”: сільради Київщини знову відмовляються об’єднуватися із містянами в одну громаду
Проєкт “Децентралізація”: села Миронівського та Кагарлицького районів готові протестувати проти Ржищівської ОТГ
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини вимагають від уряду обіцяного ПДФО
Проєкт “Децентралізація”: зміни в Конституцію та права громад
Проєкт “Децентралізація”: десятки громад на Київщині запізнились втрапити в перспективний план
Проєкт “Децентралізація”: Київщина виступила за ліквідацію районних рад
Проєкт “Децентралізація”: села Києво-Святошинського району погрожують перекривати дороги у разі насильницького об'єднання
Проєкт “Децентралізація”: одиниці тергромад Київщини потрапили в рейтинг потужних ОТГ України
Проєкт “Децентралізація”: секвестр бюджету залишить ОТГ без засобів для існування та боротьби з епідемією
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини озброюються засобами захисту та ведуть профілактичну боротьбу з коронавірусом
Проєкт “Децентралізація”: Ірпінь та Бородянка поборються за звання райцентру субрегіонального рівня
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини нажахані перспективою укрупнення та централізації повноважень
Проєкт “Децентралізація”: громади Фастівського району виступили проти примусового об’єднання
Проєкт “Децентралізація”: Обухівська громада планує розширюватися за рахунок суміжних сіл
Проєкт “Децентралізація”: Кабмін схвалив ще 45 ОТГ Київщини
Проєкт “Децентралізація”: Вишгород зазіхнув на звання центру Приірпіння
Проєкт “Децентралізація”: Кабмін змінив конфігурації п’яти громад Києво-Святошинського району
Проєкт “Децентралізація”: Урядовий проєкт укрупнення районів обурив Київщину (опитування)
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини позбавлять фінансової залежності від районних радПроєкт “Децентралізація”: громадам Київщини дозволили змінювати цільове призначення землі та затверджувати містобудівну документацію
Проєкт “Децентралізація”: села Київщини боронитимуть право на добровільне об’єднання в суді
Проєкт “Децентралізація”: Мінгромад обіцяє ОТГ поповнення бюджетів за рахунок ПДФО
Проєкт “Децентралізація”: асоціаціям Київщини не вдалось відстояти “мажоритарку” для сіл
Проєкт “Децентралізація”: На Київщині через недобровільність об’єднання знову судяться Боярка і Забір’я
Проєкт “Децентралізація”: Миронівська ОТГ планує заробляти на природі та інвестиціях
Проєкт “Децентралізація”: Студениківська ОТГ збагатиться за рахунок банку землі та “Ниви Переяславщини”
Проєкт “Децентралізація”: Фурсівській ОТГ не вистачає коштів на розвиток громади
Проєкт “Децентралізація”: Бородянська ОТГ розвиватиметься за рахунок донорів
Проєкт “Децентралізація”: Ржищівська ОТГ для одержання прибутків задіє водний та освітньо-туристичний потенціал
Проєкт “Децентралізація”: Баришівка мітить у п'ятірку найбагатших громад Київщини
Проєкт “Децентралізація”: Пісківська ОТГ хоче стати популярним курортом Київщини
Фото: колаж KVКиевVласть
Незважаючи на плітки про перенос місцевої кампанії, Київська область активно готується до жовтневих виборів. Одну з найзнаковіших та ідеологічно-забарвлених кампаній в столичному регіоні розпочала ВО “Свобода”. Чому владі напередодні голосування вигідно вводити “червоні” ковідні зони на окремих територіях, а також про можливі фальсифікації, “Велике будівництво” та ціну, яку місцеве самоврядування платить за карантин, в інтерв'ю KV розповів народний депутат VII скликання від ВО “Свобода”, кандидат до Київської обласної ради Олексій Кайда.
KV: Чи плануєте брати участь у місцевих виборах 2020? Чому прийняли таке рішення?
Олексій Кайда: Варто почати з того, що свого часу ВО “Свобода” ухвалила рішення про участь у всіх без винятку виборах: чи то місцевих, парламентських або президентських. Цього принципу ми і дотримуємося, адже вибори – це механізм здобуття влади, хто б що не казав. Влада в нашому розумінні – це лише інструмент побудови великої демократичної і могутньої України. На жаль, в нашій державі протягом всієї її незалежності роками плодилися різного роду політпроєкти – газової труби, нафтової труби, одним словом партії, кінцевими бенефіціарними власниками яких були і є олігархи. Україну вони розглядають лише як джерело власного збагачення, їх майбутнє наших дітей і внуків не цікавить. І прикро, що більшість громадян цього або не розуміє, або одномоментно хоче отримати свою гречку чи 30 срібників.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
На відміну від таких проєктів одноденок чи однорічок, “Свобода” вже 29 років веде свою діяльність. Я в партії вже 27 років. Ми є націоналістичною партією, яка не змінює своїх поглядів. Багато хто каже – Україна має стати європейською країною. Але ми й так європейська країна, ми у центрі Європи. І наше завдання – наповнити Україну українським змістом. Щоб українці почувались господарями на своїй землі та не виїздили за кордон.
Щодо місцевих виборів – я буду балотуватись до Київської обласної ради. Обрав обласну раду, оскільки свого часу був головою Тернопільської обласної ради і знаю роботу ради якнайкраще, знаю як зробити з обласної ради дійсно дієвий потужний представницький орган, який є виразником думки громад області, а не думки і волі одного голови адміністрації. Саме рада повинна вирішувати питання бюджетування, творення і контролю за виконанням програми соціально-економічного розвитку області. Адже депутатський корпус як ніхто знає проблематику і специфіку регіону, знає куди найперше необхідно скеровувати кошти платників податків. Всі повинні розуміти, що обласна рада – це не філіал облдержадміністрації, а найвищий орган місцевого самоврядування в регіоні.
KV: Що думаєте з приводу нового виборчого законодавства?
Олексій Кайда: Я б не сказав, що закон, за яким обиралися представники місцевого самоврядування на минулих виборах, був поганим. Тоді були вибори за відкритими списками і громада знала, кого обирає. Теперішній Виборчий Кодекс настільки складно виписаний, що я не виключаю величезного рівня фальсифікацій на виборах. Досвідченим юристам не завжди легко розібратись у всіх нюансах, не говорячи вже про членів комісій.
На минулих виборах підрахунок голосів відбувався один-два дні. Тепер уявімо – потрібно буде відсортувати бюлетені в обласну раду, районну та депутатів і голів ОТГ. Кожну купку потрібно відсортувати по партіях, а потім – розподілити по прізвищах. Це величезний обсяг роботи, на підрахунок потрібно буде близько тижня. Звісно, що політпроєкти наймають спостерігачів і членів комісій за кошти, щоб отримати бажаний результат. Вони будуть сидіти на дільницях до останнього. А на скільки терпіння вистачить волонтерам, представникам громадських організацій? У результаті людей будуть вимотувати і, коли залишаться фінансово заангажовані спостерігачі, будуть “корегуватись” результати виборів.
Також нікуди не поділось поняття “уточнення списків”, коли “на коліні” вносять зміни в протоколи комісій і “малюють” потрібний результат. А це все є наслідком складності Виборчого Кодексу. Чим він складніший, тим простіше фальсифікувати результати виборів.
KV: Як пандемія може вплинути на виборців та результати виборів?
Олексій Кайда: Перш за все пандемія може вплинути на явку. Є категорія людей, які бояться коронавірусу, і просто не прийдуть на вибори. Інша частина прийде, побачить великі черги з визначеною соціальною дистанцією, не захоче чекати і піде.
Щодо дій влади – то ми вже бачимо, як окремі території зараховують до “червоних” зон. Лунають певні посили від представників влади щодо можливого перенесення або скасування виборів. Але ми повинні чітко розуміти – у Конституції України та у Виборчому Кодексі вказано лише дві причини, через які можуть не відбутись вибори. Це або воєнний стан, або надзвичайний стан. Для цього має бути рішення РНБО, указ Президента і 226 голосів у Верховній Раді. Я думаю, цих голосів не набереться, тому що олігархічні політпроєкти, які є у Раді, вже фінансово вклались у вибори.
Влада намагається зондувати грунт для відміни виборів через те, що у них падає рейтинг. Вони бачать, що минулорічного бліц-кригу їм не вдасться досягти.
KV: Нещодавно ви заявляли у прямому ефірі, що ремонт доріг – це лише піар-хід від влади. Чому маєте таку думку?
Олексій Кайда: 35 млрд гривень, які надійшли та надходять на ремонт доріг, – це кошти з фонду боротьби з пандемією. По перше: влада кричить про другу хвилю коронавірусу, вводить “червоні” зони. Виникає питання – якщо ви так занепокоєні, то що зробили для мінімізації наслідків? Нічого.
Фонд боротьби із коронавірусом був створений за рахунок того, що урізали деякі статті державного бюджету, в тому числі і соціальну складову. Частина коштів забрана у органів місцевого самоврядування. Тепер у ручному режимі, навіть без рішення Верховної Ради, а рішенням Уряду, ці кошти можуть розподіляти будь-куди. У “червоних” зонах забороняється або обмежується робота шкіл, садочків, ринків, громадського транспорту. Знову ж питання – скільки коштів держава виділила на забезпечення вчителів засобами індивідуального захисту? Я вже не кажу про лікарів. Їх мали підтримати позачергово. Чи дала держава хоч копійку на індивідуальний захист дітей? Ні. Це переклали на батьків та місцеві громади, які фактично платять на коронавірус двічі.
По друге, щодо доріг. Загальна кількість коштів, виділених на дороги по Україні, близько 100 млрд гривень. У багатьох ЗМІ повідомляли про “відкати” з цієї суми у розмірі 30-40%, а це майже 1,2 млрд євро. Одночасно саме таку суму позики ми беремо у Євросоюзу. Це казнокрадство і корупція. А Президент разом з командою їздить Україною та відкриває об'єкти так званого “Великого будівництва”, побудовані за рахунок коштів на боротьбу з коронавірусом. Дороги однозначно робити потрібно, але не у такий спосіб і не за рахунок здоров’я українців.
KV: Назвіть ваші основні досягнення у Верховній Раді.
Олексій Кайда: За два роки я став автором або співавтором 85 законопроєктів. Загалом же фракція “Свободи” за два роки подала понад 600 проєктів законів і постанов. Нас було 37 народних депутатів. Якщо говорити про початок роботи, то нам фактично вдалось зупинити тушкування в опозиційному таборі. Були такі випадки в “Батьківщині”, яка на той час була нашим партнером. Але найголовніше – це наша діяльність під час кризових моментів, під час Революції Гідності. Тяжко згадувати ті дні. Уся наша фракція стояла на Майдані. Як заступник голови фракції я курував депутатів. У мене досі є листочок, де я записував по годинам, хто де знаходиться – у Київраді, Палаці Свободи (Жовтневому), в Будинку Профспілок, безпосередньо на Майдані. Це було 24 години на добу: хто веде колону на пікетування судів, прокуратури, МВС і так далі. Найголовнішим завданням, яке ми виконали з честю, – не дали похитнутись опозиції. Ми були стрижнем опозиції. І коли верхівка держави “розбіглась”, найвищою легітимною посадовою особою залишився віце-спікер “свободівець” Руслан Кошулинський. Він ставив на голосування питання відводу силовиків з Києва, переобрання голови Ради і інші не менш важливі державницькі питання. Ми не здригнулися і не побоялись взяти відповідальність на себе в ті складні часи. Так, потім це вдарило по нашому рейтингу. Але як сказав видатний драматург Бернард Шоу – “Свобода – це відповідальність. Тому більшість її боїться”. Ми не боялись!
“Свободи” немає у парламенті зараз, не було у 8 скликанні крім декількох народних депутатів. І усі бачать, що відбувається. Багато розмов точиться щодо подачі води в Крим. Але мало хто згадує, що вольове і політичне рішення перекрити воду у Крим в 2014 році ухвалив “свободівець”, міністр екології Андрій Мохник.
Колишні союзники доклали максимум зусиль, щоб очорнити і “прибрати” “Свободу” з Верховної Ради. А це все через нашу принципову державницьку позицію. Ми не торгуємо національними інтересами. Ще раз наголошу – для нас влада – це інструмент побудови великої української держави, а не вирішення “кишенькових” питань. Якщо народ хоче чесної влади – він обирає “Свободу”.
KV: Чого, на вашу думку, не вистачає Київській області для покращення рівню життя населення?
Олексій Кайда: Не вистачає голови обласної ради “свободівця” (посміхається). В першу чергу, не вистачає професійної команди в керівництві області. Від капітана корабля залежить, як і куди це судно рушає. У Київській області, як і в Україні загалом, проблеми спільні. Якщо конкретизувати, то це відсутність робочих місць, нормальної інфраструктури, це і дороги, і водопостачання, і екологічні проблеми, які пов’язані в тому числі з переробкою твердих побутових відходів. Проблем є багато, але їх можна вирішувати крок за кроком. Якщо хтось говорить, що за рік тут буде область-сад – вони завідомо брешуть. Все потрібно робити професійно, планомірно і відповідально.
KV: Ваше ставлення до нового адміністративного поділу – районування Київщини?
Олексій Кайда: Діючий адміністративно-територіальний устрій України – це стара радянська система. Села, селища, міста, райони, області – все це прописано в Конституції. Утворення ОТГ – потрібний, але на сьогодні не конституційний процес. В основному законі немає такого поняття, як ОТГ. Попередня влада, коли розпочала реформу децентралізації, зобов’язана була внести зміни до Конституції. “Народний фронт” і БПП мали більше 300 голосів, чому вони цього не зробили? Чому так само “Слуга народу”, маючи більшість, цього не робить?
Нам однозначно потрібно відходити від радянських атавізмів. Але коли утворювались ОТГ, проводились громадські слухання. Не всюди дослуховувались до думки громад, але сам процес відбувався. Коли утворили нові райони – ніхто нікого не слухав і не питав. А чому саме такий поділ? Чому не більше районів? Чи чому не менше? Де концепція, де врахування економічної, політичної, історичної складової? Але найголовніше – де думка громади?
В той же час ніде не прописані повноваження районів. Виникає підозра, що теперішня влада просто чекає результатів виборів. Я впевнений, що жодного голову ОТГ обласного центру “Слуга народу” не візьме. А обласні центри включені в райони. Відповідно, коли влада побачить, що не мають голів обласних міст, які є центрами впливу та формування громадської думки, наділять райони надзвичайними повноваженнями і намагатимуться тиснути на них. Саме тому не прописані повноваження районів.
KV: Чи необхідний такий адміністративний орган, як районні ради, у майбутньому устрої держави?
Олексій Кайда: Я переконаний, що мають бути ради. У якому вигляді – інше питання. В цивілізованому світі є таке поняття, як референдум. У нас кожна влада розповідає, що ухвалить закон про загальноукраїнський та місцеві референдуми. “Свобода” у свій час подала такий законопроєкт. Але владі не вигідно слухати громади.
Українці мали б сказати хочуть вони райони, чи ні. І в якому вигляді, і з якими функціями та повноваженнями.
KV: Якими повноваженнями мають бути наділені громади, райони та область?
Олексій Кайда: Громада має вирішувати усі питання, пов'язані з буденним життям – дороги, садочки, школи. І якраз шляхом референдумів, плебісцитів та опитувань мали б вирішуватись питання, куди в першу чергу спрямувати кошти – на дорогу чи лікарню. Обласна рада – це більш політичний орган. У час Революції Гідності, обласні ради, де головами були “свободівці” (Івано-Франківська, Тернопільська, Хмельницька, Львівська) першими почали ухвалювати рішення про створення виконкомів і забирали делеговані повноваження від обласних адміністрацій. І було б логічно, аби обласна рада мала виконавчий комітет. Натомість, саме адміністрація, куди садять “царьків”, які одноосібно підкоряються Президенту, розподіляє кошти. Адміністрації мали б носити наглядові функції.
Кожен державних орган чи орган місцевого самоврядування має займатись властивими йому повноваженнями. Тоді буде порядок.
KV: Що “Свобода” думає з приводу відкриття ринку землі?
Олексій Кайда: Ми маємо принципову позицію з цього питання. “Свобода” внесла до Ради альтернативний законопроєкт щодо обігу землі. Ми не проти приватної власності на землю. Якщо людина має присадибну ділянку, нехай продає, записує у спадщину. Якщо людина має пай і хоче його продати, то виключно державі у державний земельний банк за ринковою ціною, а держава нехай передає в довгострокову оренду. Єдиним джерелом влади, згідно Конституції, є народ. Земля – це народне багатство. І не в праві якісь латифундисти чи спекулянти торгувати нашою землею. Дехто наводить як приклад приватизацію квартир, заводів. Але квартиру та завод можна ще побудувати. Земля ж не збільшується. Її скільки було, стільки й буде.
Також непрепустимим є те, що з а діючим законом через фінансові установи та банки іноземці можуть купувати українську землю. І вони будуть це робити. “Свобода” категорично проти цього.
В інших країнах, навпаки, викуповують приватну землю у державну власність. Тому що думають наперед. Кліматична ситуація у світі змінюється. Зменшується кількість прісної води. Потрібно думати не тільки за себе, а за онуків та правнуків. Може статись катастрофа, коли не вистачатиме їжі. Так, зараз у нас багаті землі. Але насуваються субтропікі і невідомо, до чого це призведе. Кожна влада в України думала і думає лише за “сьогодні”, а що буде після них – та хоч потоп. Тому “Свобода” завжди мислить стратегічно і на покоління вперед.
KV: Чому на майбутніх місцевих виборах люди мають голосувати за “Свободу”, з чим партія йде на ці вибори?
Олексій Кайда: Наступного року “Свободі” буде 30 років. Подивіться, коли створені інші партії. Багато політологів визнають, що ми є єдиною ідеологічною партією в Україні. Ми працюємо на основі ідеології українського націоналізму. А це любов до своєї нації, землі, країни. Ми ті, хто захистить українців на своїй, Богом даній землі.
Не можу не згадати наших господарників – успішних міських голів Тернополя Сергія Надала, Івано-Франківська Руслана Марцінківа, Хмельницького Олександра Симчишина, рівень підтримки яких сягає 75-90%! Чому така підтримка? Тому що це міські голови-свободівці, які щоденною працею довели, що можна управляти ефективно, професійно, прислуховуватись до думки громади і працювати заради українців. І найголовніше – вони як і вся “Свобода” – це ті, хто тримають слово!
Читайте: Керівник обласної “Свободи” Ігор Сабій: “Влада боїться двох речей – преси і людей на вулицях”
Фото: KV и из открытых источниковКиевVласть
В Гостомелі на Київщині існуючу будівлю на вулиці Свято-Покровська, №73-Є збираються реконструювати під комунальний дитячий садок. Ці роботи за замовленням селищної ради виконуватиме столичне ТОВ “Міттел”. Реконструкцію планують завершити до кінця серпня 2021 року, а обійдеться вона в 63,7 млн гривень.
Як стало відомо KV з оголошення електронної системи публічних закупівель ProZorro, 28 серпня 2020 року Гостомельська селищна рада уклала договір з ТОВ “Міттел” (*) на проведення реконструкції існуючої споруди з надбудовою під дитячий дошкільний заклад на вул. Свято-Покровська, №73-Є в Гостомелі Київської області. Ціна договору склала 63,72 млн гривень.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
ТОВ “Міттел” до кінця серпня 2021 року повинно виконати роботи в будівлі дошкільного закладу, встановити тіньові навіси та електропідстанцію, облаштувати системи зовнішнього електропостачання та освітлення, заземлення, блискавкозахисту, зовнішніх мереж водопостачання, каналізації, теплопостачання, виконати роботи з благоустрою території.
Конкуренцію ТОВ “Міттел” в тендері склали ТОВ "ФПК-Портал-Буд", ТОВ “Класика комфорту”, ТОВ “Власт-Буд” та ТОВ "Алькор Інвест-15". Найвигідніші пропозиції були у ТОВ "ФПК-Портал-Буд" та ТОВ “Класика комфорту”, але їх відхилили через відсутність деяких документів.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
6 серпня 2020 року Державна аудиторська служба України розпочала моніторинг даної закупівлі. 27 серпня за результатами перевірки замовника зобов'язали відмінити торги у зв'язку з виявленими порушеннями законодавства у сфері публічних закупівель або протягом 5 днів опублікувати обґрунтовані заперечення до цього висновку. Станом на 8 вересня 2020 року відповідь замовника в системі ProZorro не опублікована.
Дану закупівлю вдалося провести з другої спроби. Перший аналогічний тендер було оголошено 5 червня 2020 року. Торги не відбулися через подання для участі в торгах менше двох тендерних пропозицій.
Нагадаємо, 13 серпня 2015 року рішенням Київської обласної ради будівля під реконструкцію була передана із спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Київської області до комунальної власності територіальної громади Гостомеля.
У 2016 році затверджено експертний звіт Державного науково-дослідного та проектно-вишукувального інституту “НДІпроектреконструкція” щодо реконструкції існуючої споруди під дитячий дошкільний заклад. Згідно з документом, загальна кошторисна вартість робіт в цінах на листопад 2016 року становила 18,07 млн гривень.
З рішення Гостомельської селищної ради від 12 грудня 2019 року №1012-58-VII відомо, що дана реконструкція входить в перелік об'єктів, які фінансуються з державного бюджету. У 2020 році з місцевого бюджету Гостомеля на роботи збираються виділити 10% від кошторисної вартості.
Відмітимо, що за інформацією із відкритих джерел, за адресою вул. Свято-Покровська, 73-Є в Гостомелі знаходиться ЖК “Покровский”.
Селищна влада Гостомеля на своєму офіційному сайті завірила, що існуюча будівля вул. Свято-Покровська, 73-Є буде реконструйована саме під дитсадок, який буде комунальної власності.
Згідно з даними аналітичної системи Youcontrol, ТОВ “Міттел” зареєстровано в 2016 році в Києві. Статутний капітал – 1 тис. гривень. Основний вид діяльності – будівництво житлових і нежитлових будівель. Засновник – Євген Вахнін. Директор – Михайло Турак.
В результаті участі у публічних закупівлях ТОВ “Міттел” отримало 54 підряди на 305,9 млн гривень (без урахування нинішнього). Найбільший замовник – Департамент регіонального розвитку Київської облдержадміністрації (КОДА), з яким підписано 42 договори на 210,3 млн гривен (дані Zaкупівлі).
Раніше KV повідомляла, що у 2020 році з бюджетів усіх рівнів на освітні проєкти за тендерами буде витрачено більше 680 млн гривень. Ще 315 млн гривен виділять в рамках обласної програми “Велике будівництво”.
Читайте: Київщина освоїть майже мільярд гривень на будівництво шкіл і дитсадків
Голова Гостомельської селищної ради – Юрій Прилипко.
* ТОВ “Міттел” (Код ЄДРПОУ: 40216774)
Фото: Гостомельська селищна радаКиевVласть
SELECT `id`, `uri`, `meta_title`, `meta_description`, `meta_keywords`, `title`, `text`
FROM `pages`
WHERE `uri` = 'search'
LIMIT 1
0.0006
SELECT `articles`.`id`, `articles`.`title`, `articles`.`uri`, `articles`.`image`, `articles_categories`.`uri` AS `category`
FROM `articles`
LEFT JOIN `articles_categories` ON `articles`.`category_id` = `articles_categories`.`id`
WHERE `articles`.`status` = 'published'
AND `articles`.`is_deleted` =0
AND `articles`.`published` <= '2025-04-22 04:36:00'
AND `articles`.`slider_position` >0
ORDER BY `articles`.`slider_position`
0.0003
SELECT `id`
FROM `articles`
WHERE `articles`.`category_id` = 4
AND `articles`.`status` = 'published'
AND `articles`.`is_deleted` =0
AND `articles`.`published` <= '2025-04-22 04:36:00'
ORDER BY `published` DESC
LIMIT 3
0.0003
SELECT `id`
FROM `articles`
WHERE `articles`.`category_id` = 6
AND `articles`.`status` = 'published'
AND `articles`.`is_deleted` =0
AND `articles`.`published` <= '2025-04-22 04:36:00'
ORDER BY `published` DESC
LIMIT 3
0.0008
SELECT articles.id AS id, articles.title AS title, articles.uri AS uri, articles.published AS published, articles.published_date as date_only, articles.short_text AS short_text, articles.image AS image, articles_categories.uri as category, articles_categories.common_uri as common_uri
FROM `articles`
LEFT JOIN `articles_categories` ON `articles`.`category_id` = `articles_categories`.`id`
WHERE `articles`.`id` IN('145123', '144431', '144353')
ORDER BY `published` DESC
0.0003
SELECT `id`
FROM `articles`
WHERE `articles`.`category_id` = 1
AND `articles`.`status` = 'published'
AND `articles`.`is_deleted` =0
AND `articles`.`published` <= '2025-04-22 04:36:00'
ORDER BY `published` DESC
LIMIT 50
0.0005
SELECT articles.id AS id, articles.title AS title, articles.uri AS uri, articles.published AS published, articles.published_date as date_only, articles.is_bold AS is_bold, articles.is_red AS is_red, articles.is_important AS is_important, articles_categories.uri as category
FROM `articles`
LEFT JOIN `articles_categories` ON `articles`.`category_id` = `articles_categories`.`id`
WHERE `articles`.`id` IN('145275', '145273', '145272', '145270', '145265', '145269', '145268', '145271', '145267', '145266', '145264', '145261', '145263', '145262', '145260', '145256', '145257', '145259', '145258', '145254', '145255', '145253', '145252', '145251', '145249', '145250', '145247', '145246', '145245', '145244', '145238', '145241', '145236', '145243', '145240', '145242', '145239', '145237', '145234', '145235', '145233', '145224', '145232', '145231', '145230', '145229', '145228', '145227', '145226', '145220')
0.3046
SELECT `articles`.`id` AS `id`, MATCH(articles.title, articles.text) AGAINST('+"водопостачання"' IN BOOLEAN MODE)AS rel
FROM `articles`
LEFT JOIN `articles_categories` ON `articles`.`category_id` = `articles_categories`.`id`
WHERE `articles`.`status` = 'published'
AND `articles`.`is_deleted` =0
AND `articles`.`published` <= '2025-04-22 04:36:00'
AND `articles`.`category_id` != 9
AND MATCH(articles.title, articles.text) AGAINST('+"водопостачання"' IN BOOLEAN MODE)
ORDER BY `articles`.`published` DESC, `rel` DESC
LIMIT 670, 10
0.0095
SELECT `articles`.`id` AS `id`, `articles`.`title` AS `title`, `articles`.`uri` AS `uri`, `articles`.`published` AS `published`, `articles`.`text` AS `text`, `articles_categories`.`uri` AS `category`, `articles_categories`.`name` AS `category_name`, `articles_categories`.`common_uri` AS `common_uri`
FROM `articles`
LEFT JOIN `articles_categories` ON `articles`.`category_id` = `articles_categories`.`id`
WHERE `articles`.`id` IN('96973', '96941', '96931', '96791', '96692', '96644', '96628', '96607', '96470', '96036')
0.1228
SELECTCOUNT(*)AS `numrows`
FROM `articles`
WHERE `articles`.`status` = 'published'
AND `articles`.`is_deleted` =0
AND `articles`.`published` <= '2025-04-22 04:36:00'
AND MATCH(articles.title, articles.text) AGAINST('+"водопостачання"' IN BOOLEAN MODE)
Array
(
[meta_title] => КиївВлада
[meta_description] => КиївВлада - інформаційно-аналітичний портал, присвячений проблемам влади у Києві та столичному регіоні.
)