В місті Славутич на Київщині в рамках програми “Велике будівництво” реконструюють критий басейн по вулиці Київський квартал, 16. Роботи за замовленням Київської держобладміністрації (КОДА) виконає місцеве ТОВ “Буденергомонтаж”. Реконструкція обійдеться в 41,37 млн гривень, а її завершення плануються в кінці 2022 року.  Як стало відомо KV з оголошення електронної системи публічних закупівель ProZorro, 13 квітня 2021 року Департамент регіонального розвитку КОДА уклав договір з ТОВ “Буденергомонтаж” на проведення реконструкції будівлі критого басейну по вул. Київський квартал, 16 в місті Славутич. Ціна договору склала 41,37 млн гривень.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  ТОВ “Буденергомонтаж” до кінця 2022 року повинно виконати реконструкцію будівлі басейну, відремонтувати дві його ванни (25х8,5 м і 10х6 м), оновити системи водопостачання, опалення, вентиляції, електропостачання, протипожежного захисту, сигналізації, а також виконати пусконалагоджувальні роботи. Ця реконструкція проходитиме в рамках державної програми “Велике будівництво”. Її особливістю буде те, що оздоровчими послугами оновленого басейну зможуть користуватися у тому числі особи з особливими потребами. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться “У місті Славутич, яке є пілотним в Україні зі створення безбар’єрного простору, буде відновлено басейн. Він забезпечить високий рівень надання оздоровчих послуг населенню міста та прилеглих територій, у тому числі для маломобільних груп населення” – розповідав в кінці березня 2021 року голова Київської облдержадміністрації Василь Володін. Читайте: “Велике будівництво”: в Славутичі зведуть басейн з урахуванням принципів безбар‘єрності На сайті Міністерства розвитку громад та територій повідомляється, що закінчити всі роботи з реконструкції будівлі басейну в Славутичі планують до кінця 2022 року, загальна кошторисна вартість робіт – 43,38 млн гривень. За даними відомства, актуальність реконструкції зумовлена необхідністю розширення оздоровчої інфраструктури регіону та задоволення потреб жителів міста і сусідніх об'єднаних територіальних громад (Любецька, Михайло-Коцюбинська тощо) щодо розвитку школярів, студентів та населення інших вікових категорій. Згідно з даними аналітичної системи Youcontrol, ТОВ “Буденергомонтаж” зареєстровано в 2002 році в Славутичі. Статутний фонд – 15 тис. гривень. Власники – Дмитро Галенко (директор) та Катерина Івасенко. За даними Zакупівлі, у результаті участі у публічних закупівлях ТОВ“Буденергомонтаж” уклало 82 договори на 258,1 млн гривень (без урахування нинішнього). Найбільший замовник – управління інфраструктури та капітального будівництва Славутицької міськради. Головою Славутицької міської ради виступає Юрій Фомічов. Обов`язки керівника Департаменту регіонального розвитку Київської ОДА виконує Алла Бондар. * ТОВ  “Буденергомонтаж” (Код ЄДРПОУ: 31966754) Фото: СобытиеКиевVласть

Київська ОДА відзвітувала про хід реалізації програми "Велике будівництво" у напрямку покращення соціальної інфраструктури. На Київщині упродовж року планують реалізувати 18 об’єктів на загальну суму в понад 343 млн гривень. Серед ключових – будівництво дитячого садка в Згуровці, школи – в селі Проців та центру з надання адміністративних послуг – у Білій Церкві. Про це KV стало відомо за результатами онлайн-брифінгу заступника голови Київської обласної державної адміністрації Андрія Лісовика.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  "Реалізація президентської програми є одним із пріоритетних напрямків Київської облдержадміністрації. Ми активно працюємо над розбудовою соціальної інфраструктури нашого регіону", – розповів Андрій Лісовик. Він, зокрема, нагадав, що цього року на Київщині реалізується 18 об'єктів. Серед них дитячі садки, школи, спортивні локації та центр надання адміністративних послуг. Загальна вартість робіт по всім проєктам складає понад 343 млн гривень. По дев'яти об'єктам заключили договори з підрядниками, тож будівельники вже почали працювати над будівництвом трьох садків, двох шкіл та чотирьох спортивних локацій. Так, у порівнянні з минулим тижнем, будівельна готовність дитсадка в Згуровці, де триває капітальний ремонт, зросла вже на 40%.  За словами заступника голови КОДА, за цей рік планується повністю завершити всі роботи. Йдеться про внутрішнє та зовнішнє оздоблення, облаштування внутрішніх мереж водопостачання, електропостачання та опалення. І, звісно, проведення благоустрою території.  Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться "У результаті після капітального ремонту у дитячому садку не тільки покращаться умови, а й з'являться додаткові 35 місць для дітей", – говорить він. Ще один проєкт, над яким зараз працюють – реконструкція школи в селі Проців Бориспільського району. Так, по цьому об'єкту будівельна готовність підвищилася до 30%. Зараз будівельники продовжують працювати над внутрішнім і зовнішнім оздобленням, а також проводити благоустрій навколишньої території. Усі роботи планують завершити до кінця року.  "Завдяки цьому нам вдасться вирішити важливу проблему. Якщо зараз близько 200 дітей із села Проців змушені навчатися у школах прилеглих населених пунктів, то після завершення реконструкції ми створимо для них якісні та комфортні умови для навчання вдома, і, разом з цим, розвантажимо навколишні освітні заклади", – додав Лісовик.  Також він розповів про проєкти, по яким ще не розпочалися фактичні роботи. Так, по двом об'єктам готуються документи для оголошення тендерів, а ще по семи проводяться тендерні процедури. Зокрема, він зауважив, що працюють в області і над створенням нового центру адміністративних послуг у Білій Церкві. Для цього буде реконструйовано одну з нежитлових будівель, яка розташовується у місті по вул. Театральна.  Крім того, покращать умови і для навчання дітей. У планах капітальний ремонт Пашківської школи Макарівської громади, дитсадка "Малятко" у селі Студеники, а також дитсадка "Веселка" – в Обухові. Також буде проведено термомодернізацію опорного навчально-виховного комплексу в селі Жоравка Яготинської громади. Лісовик зауважив, що попрацюють в області і над розбудовою спортивної інфраструктури. Йдеться про будівництво з нуля стадіону поруч з навчально-виховним комплексом імені Героя України Руслана Лужевського в селі Волошинівка Баришівської громади, а також про капітальний ремонт стадіону "Колос" в Сквирі. Нагадаємо, що Київська ОДА оприлюднила черговий звіт про хід реалізації програми "Велике будівництво". Цього разу -  у напрямку медичної інфраструктури. У квітні-травні в опорних лікарнях Київщини запрацюють п'ять приймальних відділень. Їхня модернізація обійдеться в понад 38 млн гривень. Також понад 297 млн гривень витратять на будівництво 35 сільських амбулаторій. Читайте: На Київщині будують 35 сільських амбулаторій за програмою “Велике будівництво” Також за програмою "Велике будівництво" в столичному регіоні в цьому році на ремонт автомобільних доріг спрямують понад 1 млрд гривень. Також обласна влада уклала масштабні угоди про співпрацю з європейськими компаніями. В рамках меморандуму з турецьким холдингом відремонтують дві міжнародних автодороги, а за допомогою кредитної програми від Європейського інвестбанку – три соціальні об'єкти. Читайте: На Київщині розбудують дорожню та соціальну інфраструктури за рахунок іноземних інвестицій Нагадаємо також, що відремонтовані і реконструйовані у рамках програми президента “Велике будівництво” приймальні відділення українських лікарень отримають у 2021 році 4656 одиниць медичного обладнання на суму понад 6 млрд гривень. Усього у 2021 році на Київщині у рамках держпрограми планують реалізувати ще 18 об'єктів за 318 мільйонів гривень. Сума перевищує минулорічні витрати на понад 100 млн гривень. Проєкти стосуються розвитку медичної, спортивної та освітньої сфер життя Київщини. Читайте: КОДА відзвітувала про реалізацію програми “Велике будівництво” на Київщині Фото: коллаж KVКиевVласть

В рамках реалізації програми Президента України “Велике будівництво” на Київщині вже заключено договори з підрядниками по дев’яти об’єктам. Вже розпочалися роботи на будівництві трьох дитсадків, однієї школи і двох спортивних локацій. Про це KV стало відомо із повідомлення пресслужби Київської облдержадміністрації (КОДА) із посиланням на заступника голови КОДА Андрія Лісовика.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  “Зокрема триває капітальний ремонт дитячого садка в Згурівці. Його будівельна готовність в порівнянні з минулим тижнем зросла вже до 40%. За цей рік ми плануємо повністю завершити всі роботи. Йдеться про внутрішнє та зовнішнє оздоблення, влаштування внутрішніх мереж водопостачання, електропостачання та опалення і, звісно, проведення благоустрою території”, – прокоментував він хід робіт на одному з об’єктів. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться У результаті, за його словами, після капітального ремонту у дитсадку не тільки покращаться умови, а й з’являться 35 додаткових місць для дітей.Ще один проєкт над яким зараз працюють підрядники – це реконструкція школи в селі Проців Бориспільського району. По цьому об’єкту будівельна готовність підвищилась до 30%. Будівельники продовжують працювати над внутрішнім і зовнішнім оздобленням, а також проводити благоустрій навколишньої території. Усі роботи аналогічно планується закінчити до кінця року. “Завдяки реалізації цього проєкту вдасться вирішити важливу проблему. Якщо зараз близько 200 дітей із села Проців змушені навчатись у школах прилеглих населених пунктів, то після завершення реконструкції ми створимо для них якісні та комфортні умови для навчання вдома й разом із цим розвантажимо навколишні освітні заклади”, – зазначив заступник голови КОДА Андрій Лісовик. Загалом протягом 2021 року на Київщині в рамках програми “Велике будівництво” планують реалізувати 18 пріоритетних об’єктів соціальної інфраструктури на загальну суму 343,756 млн грн (співфінансування – 263,725 тис. грн). Це дозволить покращити умови навчання для 2 тисяч учнів шкіл, 800 вихованців дитячих садочків, а також створить 105 нових місць для дошкільнят. Будівництво спортивних об’єктів створить повноцінні умови для занять жителів області спортом. Читайте: “Велике будівництво”: У Чорнобильській зоні оновлюють 40 км доріг Фото КОДАКиевVласть

За програмою “Велике будівництво” в столичному регіоні цьогоріч на ремонт автомобільних доріг спрямують понад 1 млрд гривень. Також обласна влада уклала масштабні угоди про співпрацю із європейськими компаніями. У рамках меморандуму з турецьким холдінгом відремонтують два міжнародні автошляхи, а за допомогою кредитної програми від Європейського інвестбанку – три соціальні об’єкти. Про це KV стало відомо за результатами онлайн-брифінгу заступника голови Київської облдержадміністрації Андрія Лісовика. Андрій Лісовик, зокрема, розповів, що, 6 квтіня голова КОДА Василь Володін провів дві зустрічі, що мають надважливе значення для розвитку економіки та соціальної сфери регіону. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Турецький меморандум "Ми підписали меморандум із турецькою компанію Özaltın Holding, який передбачає співпрацю у реалізації проєкту з будівництва дороги в Бучанському районі. Таким чином, ми дали старт масштабній ініціативі: автошлях довжиною 16,5 км сполучатиме між собою два міжнародні автошляхи М-06 Київ-Чоп та М-05 Київ-Одеса. Будівництво цієї дороги дасть змогу розвантажити кільцеву в Києві, а ще забезпечити розбудову інфраструктури в Київській агломерації". – розповів він. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться За його словами, шлях проходитиме через три громади, а саме: Борщагівську, Вишневу та Чабанівську і забезпечить відповідні транспортні розв'язки між цими територіями. І зауважив, що вздовж усієї дороги буде передбачена відповідна інфраструктура. У першу чергу – облаштування інженерного коридора з якісними мережами водопостачання та водовідведення. Попередня вартість проєкту складає 3 млрд гривень інвестицій. "З боку обласної влади будемо сприяти, щоб проєкт було виконано якнайшвидше, а головне – якісно. Бо важливість цього шляху дуже важко переоцінити", – додав Лісовик. Читайте: Влада Київщини домовилась про співпрацю із турецькою компанією щодо будівництва нового автошляху в Бучанському районі Кредитна програма  Крім того, губернатор зустрівся із керівником Надзвичайної кредитної програми від Європейського інвестиційного банку. Київщина, зокрема, вже є учасником кредитної програми банку. І мова йде про три проєкти, які будуть реалізовані на території регіону.  Це – реконструкція дошкільного навчального закладу "Зірочка" в місті Бровари, реконструкція з добудовою загальноосвітньої школи №1 І-ІІІ ступенів в місті Буча та реконструкція Хотянівської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів в селі Хотянівка Вишгородського району. Загальна сума проєктів складає понад 276 мільйонів гривень. "Сьогодні ми вже отримали надходження від Європейського інвестиційного банку, уклали договори підряду по всім трьом проєктам. По одному з них вже розпочато роботи. Під час нашої зустрічі представники банку відзначили високу якість наших проєктів. А ще ми обговорили участь Київщини у наступній фазі програми банку. Маємо ще низку об'єктів соціальної інфраструктури, серед яких медичні, спортивні та дошкільні навчальні заклади, що потребують модернізації або реконструкції. Мешканці нашого регіону мають одержати гідні умови навчання, лікування, життя, тож обласна влада, зі свого боку, докладає максимум зусиль для реалізації планів з відновлення нашої інфраструктури. Люди чекали цього досить довго – настав час забезпечити їх гідним рівнем життя", – зауважив Лісовик. Читайте: Голова КОДА Василь Володін провів зустріч з представниками Європейського інвестиційного банку Велике будівництво Крім того, заступник голови КОДА розповів, що в області триває реалізація програми президента України Володимира Зеленського "Велике будівництво".  Так, у регіоні на 2021 рік заплановано до реалізації 52 об'єкти дорожнього господарства на загальну суму понад мільярд гривень. 175 мільйонів гривень із цих коштів, зауважив Лісовик, за рахунок залишку субвенції 2020 року.  Зокрема на Київщині планують реалізувати 47 капітальних ремонтів 29 доріг загального користування місцевого значення та 18 вулиць і доріг комунальної власності. А ще – три поточних середніх ремонта доріг загального користування місцевого значення та реконструкцію однієї дороги загального користування місцевого значення. І ще заплановане будівництво нової дороги комунальної власності.  "Загалом у 2021 році на території Київської області планується прокласти близько 50 км дорожнього покриття на дорогах загального користування місцевого значення та близько 60 тис. кв. м покриття вулиць і доріг комунальної власності. Також вже оголошені та тривають тендерні процедури по 23 об'єктам дорожнього господарства", – говорить Лісовик.  І додав, що цьогоріч планують завершити і 17 об'єктів, розпочатих ще у 2020 році. КОДА вже замовила виготовити 33 проєкти для подальшого будівництва, реконструкції та капітального ремонту автомобільних доріг. Це – 26 проєктів доріг на загальну вартість 2,5 мільярди гривень та протяжністю 135 км і 7 проєктів мостових споруд протяжністю 360 погонних метрів. "За 2020 рік відремонтовано 158 об'єктів дорожнього господарства Київської області на загальну суму 1 млрд 33 мільйони гривень. А саме: 11 доріг загального користування місцевого значення повністю відремонтовано, 16 доріг загального користування місцевого значення – відремонтовано в межах запланованих обсягів на 2020 рік, 131 дорога і вулиця комунальної власності відремонтована в повному обсязі. Загальна протяжність прокладеного нового асфальтного покриття у 2020 році склала 116 км", – резюмував він.  Нагадаємо, що у Київській ОДА відзвітували про реалізацію програми президента "Велике будівництво” у 2020 році та розповіли про найближчі плани щодо розвитку соціальної інфраструктури в регіоні.  У 2021 році у рамках держпрограми планують реалізувати ще 18 об'єктів за 318 мільйонів гривень. Сума перевищує минулорічні витрати на понад 100 млн гривень. Проєкти стосуються розвитку медичної, спортивної та освітньої сфер життя Київщини. Читайте: КОДА відзвітувала про реалізацію програми "Велике будівництво" на Київщині Фото: коллаж KVКиевVласть

КиевVласть продовжує цикл інтерв'ю з головами об'єднаних громад Київщини. Упродовж 69 тижнів ми плануємо відвідати міста, селища та села регіону і поспілкуватися з очільниками новоутворених адміністративно-територіальних одиниць. Сьогодні говоримо із колишнім чемпіоном світу з фрі-файту (українська версія боїв без правил) та віце-чемпіоном з джиу-джитсу, а нині очільником Коцюбинської громади Сергієм Данішем. Про спроби Києва поглинути селище, скандал навколо Біличанського лісу, просування спорту серед молоді та перспективи Коцюбинської ОТГ – читайте у матеріалі.  KV: Раніше ви виконували обов'язки голови селищної ради, а наразі стали головою громади. Чи змінилось щось у вашій роботі? Сергій Даніш: В роботі майже нічого не змінилося – обов’язки, які виконував, лишилися. Збільшилося навантаження при створенні об’єднаної територіальної громади, тому що ми створили свої управління фінансів, освіти, туризму, молоді, спорту і все, що належить до цих напрямків. Зараз окремою юридичною особою створюватимемо виконавчий комітет – раніше його не було. Навантаження підвищилося, адже були стислі строки, затягнулася передвиборча кампанія, зокрема силами недоброзичливців. Складнощі були, але дякуючи нашим кадрам – сумлінним та професійним людям, яких ми підбирали – їх вдалося подолати, я поки що задоволений.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”    KV: У результаті децентралізалізації Коцюбинське не об’єдналось з жодним населеним пунктом, чому? Чи отримало переваги Коцюбинське, коли із селища стало громадою та вийшло із підпорядкування Ірпінської міської ради? Чи залишились у селища амбіції стати містом? Сергій Даніш: Усю історію довго розповідати. Деякі можновладці Києва хотіли нас поглинути, придумували різні виправдання для цього. Скільки я пам’ятаю, Коцюбинське тягнули до Києва. Громада із цим не погоджувалася, результати цих виборів тому підтвердження. Що стосується виходу з підпорядкуванню Ірпеню – по деяких напрямках ми продовжуємо співпрацю: наприклад, медицина в Ірпені є однією з найкращих в області. Наші мешканці обслуговуються, утім, там, де бажають: це передбачено медицинською реформою. Але в іншому разі звертаються у місцеві заклади або до Ірпеня. Чимало наших мешканців обслуговується там. На тлі пандемії минулого тижня там було повністю відреставроване приміщення інфекційного відділення, днями привезли нове обладнання, зараз додали 40 ліжок, але ситуація загострюється з кожним днем. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться KV: Ліжок вистачає? Сергій Даніш: Кількість заповнених підходить до критичної позначки, але поки справляємося і саме тому вжили додаткових заходів – навіть раніше за Київ. Ми провели невеличке дослідження і дійшли висновку, що обмежимо заняття у школах – адже діти є рознощиками, і вчителі почали хворіти. Ми вирішили, що поки призупинимо навчальний процес. KV: Тобто жителі Коцюбинської громади, що хворі на ковід, обслуговуються у лікарні Ірпеня. Чи допомагаєте ви фінансово? Як саме? Сергій Даніш: Звичайно, у вигляді плати за усіх мешканців, які там обслуговуються. Коли будувалося інфекційне відділення, ми брали у реконструкції активну участь, зокрема, закупили те, про що нас попросили.  KV: А що стосовно премій та надбавок лікарям, що контактують із хворими? Сергій Даніш: Я думаю, що це не стосується Ірпеня або Бучанського району. Минулого тижня на колегії КОДА ми були присутні з Олександром Маркушиним, і чули вислови, як недофінансовують лікарів, хоча в бюджеті гроші на це є. У нашому регіоні бюджет за цим напрямком повністю виконується, я думаю, лікарі не ображаються. Зі свого боку ми співпрацюємо з нашими лікарями тісно. KV: Яким чином сформована коаліція у селищній раді? Як налагоджували співпрацю із депутатами? Сергій Даніш: Коаліція – це доволі загальне питання, яке стосується куди більше Верховної Ради. Ми – селище, і ми не потрапили у мажоритарку, яка нам більше підходить. Адже у нас трохи більше 10 тис. виборців. Кандидати у нас йшли партійні, але обирали у першу чергу обличчя, а не партії. За виключенням категорично налаштованих персон, які завжди невдоволені, у нас немає розбрату і проблем із прийняттям рішень не виникає. Виноситься, наприклад, питання про матеріальну допомогу – і ми маємо за нього проголосувати.  У всіх депутатів, у кожного з них є своя думка, і завжди була. Ми спілкуємося з кожним індивідуально, але впливати на чиюсь думку – не впливав і не збираюся. Лізти у загальнопартійні розборки також бажання у нас немає. Коли постає питання ремонту дороги, як може бути, що та партія проти, чи інша? Проти можуть бути лише заангажовані люди. Це стосується перш за все кількох професійних чорних піарщиць, які проживають у нашому селищі і для політичної боротьби використовують бренд руху “Чесно” без погодження з міжнародними донорськими організаціями, які здійснюють фінансування даного руху. KV: Повернімося до питання приєднання Коцюбинського до Києва. Як вважаєте, чи не спробує столиця знову вас приєднати до себе? Сергій Даніш: Сподіваюся, що не буде, а якщо й спробує, то правильними, законними та витриманими шляхами. Ми все життя жили в області. Після завершення децентралізації ми є самостійною громадою і вирішувати свої питання самостійно краще. Питання – у Біличанському лісі. І я сподіваюся, що вже скоро воно будет закрите, а ліс буде у державній власності. Але якщо буде діалог – я готовий піти на діалог. Я вже казав: якби Київ прийшов до нас і сказав, мовляв, якщо ви до нас приєднаєтесь, ми допоможемо добудувати школу, відремонтувати житловий фонд, комунікації – можливо, тоді я би почав переконувати громаду у тому, що це, можливо, кращий варіант. Але без лісу ми Києву не потрібні, і після приєднання за таких обставин Києву було б не до наших проблем. Коли в рішенні Київради написано, що приєднання вартуватиме 0 гривень, і розуміючи, що у столиці є амбітні плани та проєкти, зрозумілим стає, хто чим насправді буде займатися та опікуватися.  KV: До речі, про скандал навколо Біличанського лісу – багато гектарів свого часу було роздано у приватну власність, частину прокуратура повернула у державну власність. Хто там займається рейдерством? Були спроби вирубки лісу, яка ситуація із цим? Чи тривають якісь суди або розслідування прокуратури?  Сергій Даніш: Я у питання судів та прокуратури не втручаюся – це їх компетенція. Утім, від фахових людей я чую, що прокуратура не зовсім повертає ці ділянки лісу: гектари насправді просто змінюють власника, і йдуть під забудову. При цьому це територія селища, тобто ці ділянки сформовані, окреслені. На них не будується нічого, ні, і сподіваюся, що не буде. Але податок також не сплачується. Ми дійшли до того, що згідно кадастру наразі ми з вами сидимо у Києві. Школа №18, яка увесь час була селищною, наразі по кадастру знаходиться у Києві. Весь правий берег столиця піджимає під себе. Я не можу зробити проєктно-кошторисну документацію по спорудженню нових соціальних обєктів, адже комунікації та адреса – у селищі, але кадастр – київський.  KV: А що з Генпланом селища наразі? Сергій Даніш: Працюємо. Питанням довго і давно не займалися. Є проблеми із його затвердженням, але ми зараз над цим працюємо. Моїм завданням наразі є відкрити людям кадастр, адже після виборів навіть приватний сектор наразі заблоковано. Тобто, люди не можуть переоформити свої будинки, школу також через це не можемо добудувати, але найголовніше – ми втрачаємо податки, надходження до бюджету громади. Зараз готуємо звернення до правоохоронних органів, аби хтось поніс за це відповідальність і відшкодував нам недоотримані гроші – мільйони гривень, які бюджет громади не отримав. А для нас 3-5 млн гривень – це відчутні гроші.  KV: Чи можна назвати Коцюбинську громаду спроможною? Які основні джерела надходжень до бюджету? Чи є бюджет розвитку? Він зменшився/збільшився після створення громади? Сергій Даніш: Бюджет збільшився і буде збільшуватися й надалі. Я почав спілкуватися з підприємцями, з людьми, аби реєструвалися у селищі. Люди йдуть на контакт, погоджуються. Думаю, саме у діалозі ми зможемо затягнути гроші у наш бюджет. І сподіваюся, що Верховна Рада підтримає законопроєкт, згідно якого податки людина сплачуватиме за місцем проживання, а не за місцем реєстрації чи роботи. Усі громади чекають такого закону. Багато жителів нашого селища і громади працюють у столиці, але спати люди їдуть сюди, на вихідних гуляють тут, тощо. То й гроші мають бути тут. А як так буде, у нас буде більше можливостей для створення більш комфортних умов проживання. KV: Коцюбинське має дуже вигідне розташування поблизу Києва. Як розвивати інвестиційну привабливість? Що можете запропонувати потенційному інвестору? Сергій Даніш: Зараз із цим складно. Спочатку треба владнати скандальні питання. Люди хотіли зробити ОСББ, покращити собі умови проживання. Все погодили, але оскільки кадастр київський, їм сказали звертатися до Києва. Як людям, які отримали квартири тут і все життя тут прожили, їхати до Києва за землею? Утім, я думаю, ми це владнаємо. Спілкуємося із приватними підприємцями, маємо що запропонувати інвесторам. KV: Цей Ірпінський виправний центр, який знаходиться у Коцюбинському, який виставили на продаж – бажаючих його придбати поки не знайшлось. Як громада налаштована у цьому питанні? Ваше ставлення до продажу? Чи реально це взагалі на вашу думку? Що б хотіли бачити на тому місці?  Сергій Даніш: Це буде вирішувати той, хто купить цю землю, а ми вже будемо далі дивитися. Як це буде житловий масив – тоді він має бути такий, як поряд із селищною радою, 25-поверховий, повинні бути витримані норми стосовно розміщення садочків, паркувальних місць, розважальний сектор. Якщо усе буде забезпечено – ми сприятимемо. У разі, якщо це буде виробництво – однозначно воно має бути нешкідливим. Були розмови про те, що це може стати складськими приміщеннями. У такому разі там повинні бути застосовані новітні технології, аби не виникало навантаження ні на екологію, ні на житлову сферу, ні на транспортну інфраструктуру.  KV: Передмістя Києва активно забудовується ЖК та новобудовами. Таких у вас у Коцюбинському ніби небагато. Чи приходять до вас такі забудовники? Плануєте залучати? Сергій Даніш: Поки не приходять. У нас є забудовник, який зайшов до нас ще 2014 року, чекаємо, коли він закінчить свій проєкт. Він будується, але, на мою думку, не кращим чином запроєктовані у ньому інфраструктурні моменти, наприклад, виїзди з селища. З паркомісцями у нас теж є проблема. Будемо звертатися до поліції, погоджувати, встановлювати відповідні знаки про заборону паркування в окремих місцях. Не може 10 машин заважати усім пересуватися та відпочивати. Це житломасив на 15 будинків, який будує компанія “Атлант”. Лишилося 3 чи 4 будинки їм звести. Є питання до них, зокрема, по сплаті податків: вони не зареєстровані у нас. Всі працівники, що задіяні на цьому будівництві, отримують тут зарплату, а тому податок с зарплати має надходити до бюджету. KV: У 2019 році місцеві жителі скаржились на воду із фекаліями, яка текла у них із кранів. Тоді селище планували підключити до централізованого водопостачання “Водоканалу”. Яка наразі ситуація із якістю води?  Сергій Даніш: Тут є люди, які пишуть неправду на виданні з назвою “Українська правда”. З того часу ми поставили невеликі очисні споруди, і більше нічого не змінилося. Але чомусь вода з фекаліями пропала. Якщо проаналізувати, то завжди в нас щось “трапляється” під вибори. Так само перед цими виборами приїздив губернатор, збиралися люди. Я хотів встигнути з ремонтом скважини ще до виборів, як і обіцяв, але роботи затягнулися, всі бачили, що роботи не зупинялися. Проблема дійсно була, але зачепила лише один жилмасив по вул. Меблевій. Що ж до “Водоканалу”, то ми стикнулися з тим, що депутати Коцюбинської селищної ради від партії “УДАР” не хочуть, аби ми сплатили борги перед підприємством. Нам тоді озвучили цифру у 3 млн за під’єднання до мережі, ми дали 1 млн гривень по співфінансуванню, але коли доходило до під’єднання, громада була проти: наша вода краща за київську, і проєкт подорожчав до 6 мільйонів. Ми повернули свій 1 млн, область – свої 2, і на цьому все закінчилось. Це була піар-акція, і з самого початку робити так було нерозумно й неправильно. У нас на цей рік передбачено 5 млн співфінансування з областю у розмірі 5 млн на заміну водопроводу по вул. Шевченка і проведення каналізації. Думаю, за 5 років ми вирішимо ці питання. KV: Які плани щодо основних напрямів – медицина, освіта, культура? Сергій Даніш: Пріоритети по всіх напрямках. По медицині – зустрічалися з “екстренкою” з приводу закупівлі нової автівки, яка обслуговуватиме наш регіон. Хочу зустрітися з київськими лікарями, заключити з лікарнями договори, щоб сплачувати за тих наших людей, які хочуть обслуговуватися там – знову ж таки, згідно до медреформи.  Освіта – другої зміни у нас досі немає, можливо, буде в наступному році. Я особисто коли вчився у школі, у третьому класі ходив у другу зміну. Завантаженість школи сягала 1200 діток, селище було ще доволі молодим. Школи з того часу залишилося, але селище потроху занепадало, з 4 садочків лишився один, інші розпродали, “розкуркулили”. Зараз ми думаємо над проєктом добудови школи, побудови нового корпусу на території нашого ліцею, добудовуємо та розширяємо існуючий дитсадочок, – приміщення, яке наші активісти намагалися злити, але ми у судах відстояли. Роботи там на більш ніж 70% завершені. Все за наш кошт.  Почали із співфінансуванням, а продовжуємо своїм коштом. В цьому році ще не виділяли – нам потрібно зробити буде благоустрій, купити інвентар (ліжка, тарілки, тощо). Думаю, у цьому році закінчимо. Ще один садочок у нас по вулиці Коцюбинського – виділено землю, проєкт майже готовий. Передбачений він на 70-100 місць. Далі будемо дивитися. Будемо спостерігати: якщо раніше садочок існував окремо, зараз є норма про те, що перший поверх у багатоповерхівках можно застосовувати у тому числі під щось таке.  По спорту в нас на сьогодні все непогано. Зараз плануємо та аналізуємо можливість побудови спорткомплексу на території школи №18, але проблема знову ж таки у кадастрі. Вирішимо цю проблему, і далі частину коштів спробуємо залучити до бюджету – ми з депутатами обговорювали таку можливість, в нас є бачення того, як це зробити. У селищі розвиваються секції з єдиноборств – незважаючи на спроби деяких все "спохабити", багато наших діток їздить на змагання з дзюдо, фріфайту, карате, кікбоксингу, боротьби. Футбол доволі в нас популярний. Раніше була жіноча команда, утім, зараз немає кому цим займатися. Ми створюємо умови для цього, беззаперечно.  Культура – в нас чудова музична школа, у якій займається понад 100 учнів, їздять також на обласні та районні змагання, всеукраїнські навіть, привозять нагороди. Розвиваються танці: у нас є гурток брейк-дансу, класичних танців. Ми розмовляли із директором клубу щодо можливої добудови у вигляді танцювального залу аби збільшити кількості людей. Після цього будемо думати, що ще зробити, аби забрати дітей з вулиці.  KV: За минулого скликання селищної ради Коцюбинське доволі часто потерпало від боротьби за владу. Коли усунули з посади Ольгу Матюшину, вона намагалась повернути посаду, у тому числі через суд. Розкажіть, як ви стали виконуючим обов'язки голови? У мережі писали, ніби-то це було в незаконний спосіб.  Сергій Даніш: Все прокоментував суд. Людей ввели в оману, але зараз вони все зрозуміли. Дивіться: у 2015 році Ольга Матюшина йшла від Блоку Петра Порошенка і тоді всі були в ейфорії, увесь ресурс кинули сюди, мене посунули і я начебто не виграв, хоча за підрахунками мені не вистачило 200 голосів. Вони казали, що я став виконуючим обов'язки, набравши всього 70 голосів, але їх було понад 2 тисяч. Людей, яких я презентував, зайшло 21 із 26. Іншу сторону це не влаштовувало, в них була підтримка центральної влади, і серед народних депутатів, і Генпрокуратури. У 2016 році, коли голосували за Генпрокурора і прем'єр-міністра, селищну раду розпустили і припинили її повноваження. Ми потім виграли справу у Верховному суді, але через тиск влади вибори відбулися.  Мої однодумці – люди, які реально вболівають за селище. Ми неодноразово зустрічалися із Ольгою Володимирівною, у тому числі в цьому кабінеті, я їй казав, мовляв, давайте працювати, створювати умови. Жодна домовленість не була виконана. Підтвердженням тому став випадок, коли я не проголосував за внесення питання про обрання секретаря ради. Всі дивувалися, мовляв, що ти робиш? Але я не підняв руку, тому що за 10 хвилин до початку засідання ми з нею тут домовлялися. За ці всі 3 роки, коли ми домовлялися добудовувати школу, ремонтувати дороги, жодна з цих домовленостей не дійшла до логічного завершення. Тому депутатський корпус прийняв рішення відсторонити Матюшину – згідно закону, якщо керівник робить щось не так, можна припинити його повноваження. Депутати довірили це мені.  Конфлікту не було з мого боку. Я продовжуватиму боротьбу за благоустрій мешканців селища та їх комфорт. Якщо це комусь не подобається – тоді так, маємо конфлікт.  Читайте: В Коцюбинском состоялась первая после очередного “переворота” сессия поссовета (видео)  KV: Чому пішли з “Нових облич” минулого мера Ірпеня Володимира Карплюка? Чому обрали “Слугу народу”?  Сергій Даніш: Я і далі спілкуюся з "Новими обличчями" і співпрацюю з ними. До виборів все, що тут було зроблено, стало можливим завдяки команді "Нові обличчя". У нас була підтримка Ірпінської влади, нас завжди чули. Замінили 21 ліфтову кабіну, зробили зупинки громадського транспорту, парк, дороги – все, що робилося у Коцюбинському.  Чому "Слуга народу"? Я вірив, що якщо громада довірить мені керувати селищем, то я, як головна особа тут, маю підтримувати зв'язок із головною особою держави. Так має бути. Термін 5 років для того й дається, щоб людина на своїй посаді встигла зробити заплановане і обіцяне, щоб не було такого, як це стається: 2 місяці людина лише обіймає посаду, а їй уже кажуть, що вона нічого не зробила. Чи можна за 2 місяці збудувати школу? Можливо, й можна, але є певні пріоритети.  Я вирішив співпрацювати з центральною владою та президентом. Я завжди казав: який би не був президент, він має відпрацювати, а тоді люди мають його переобрати. Держава тільки страждає, коли трапляються перевороти та революції – це одразу відкат на 5 років назад. Ці вибори відбулися чесно, толерантно. Людині треба можливість оговтатися та зрозуміти, що до чого, бо це все їй нове. Але у пана президента є стержень і є совість. Місцева влада, зі свого боку, підтримає державну, бо коли держава підтримує людей, то і ми маємо дбати про громаду – нас для цього і обрали. Сергій Даніш (зліва) та голова партії “Слуга народу” Олександр Корнієнко (справа) – за 11 з’їзді партії. Фото: фейсбук-сторінка Сергія Даніша KV: Яких повноважень не вистачає громадам? У чому недосконалість децентралізації?  Сергій Даніш: Поки не можу сказати, назвати мінусів. Наразі у нас створена громада, ми встигли у часові рамки, які нам ставили: сформували адміністративно-територіальну одиницю, набрали співробітників, створили керуючі органи, заключаємо договори з тими, з ким співпрацюємо: соціальний напрямок, молодь та сім'ї. Коли ми відкривалися, наш ЦНАП надавав 90 послуг; сьогодні їх близько 200. Ми запланували розширювати список послуг ЦНАПУ й далі – будемо у тому числі видавати паспорти, літом, сподіваюся, буде в нас поліцейський офіцер громади – ми на це передбачили понад мільйон гривень, на ці кошти знайдемо та обладнаємо приміщення, придбаємо автівку, тобто літом, коли він у нас з'явиться, все вже буде готове, розмістимо МРЕО, аби жителі нашої громади могли реєструватися тут і не їздити нікуди.  Читайте: Громади Київщини пікетують Кабмін з вимогою визнати Ірпінь адмінцентром  KV: У вас з'явилося багато нових управлінь, працівників – чи були проблеми з їх розміщенням? Сергій Даніш: Є проблеми, але "в тісноті, та не в образі". Управління освіти у нас частково в приміщенні школи, частково тут, у раді. Ми зараз робимо ремонт у приміщенні старої аптеки, запущений процес. Коли зробимо ремонт, там розмістимо також управління освіти, молоді, туризму, спорту, сім'ї та соціальну сферу. Людей у раді збільшилося – було у кабінеті 2 людини, зараз – 4. Я працівників запрошую проводити наради у моєму кабінеті за потреби, сам на цей час можу походити селищем, перевірити щось. Знаходимо поки спільну мову. KV: Які амбіції маєте щодо кар'єрного зростання? Сергій Даніш: Не маю таких амбіцій. Моя єдина амбіція – працювати тут 5 років так, щоб люди сказали "Дякую". Не розглядаю на сьогодні посади у державній владі. Якщо запропонують – будемо спілкуватися. Але я думаю, що не маю права за ці 5 років кудись іти, якщо люди мені довірили головування тут. Я постійно з мешканцями на контакті, ми знаходимо спільну мову. Наші опоненти мій телефон пишуть, мовляв, дзвоніть Данішу – але не розуміють, що люди і так мені телефонують, і в мене це не викликає негативу. Дзвоніть мені, я всіх радий чути. Тільки не вночі – хіба якщо щось термінове.  Попереду 5 років, і я думаю, що за цей час ми приведемо селище до належного стану. Сподіваюся, через чотири роки ми вам саме про це і прозвітуємо.  Читайте: Олексій Момот: “Головою громади бути складніше, ніж мером міста” Наталія Баласинович: “Поділ Васильківського району був абсолютно аматорським” Фото: KVКиевVласть

У новоствореної Бучанської райдержадміністрації з’явився очільник – колишній голова Києво-Святошинської РДА Микола Ляшенко (на фото праворуч). Призначений розпорядженням президента Зеленського ще на минулому тижні, вчора він офіційно був представлений громаді губернатором Київщини Василем Володіним (на фото ліворуч). Володін вирішив цим не обмежуватися: також завітав до місцевого великого підприємства та відкрив побудовану нещодавно амбулаторію сімейної медицини. Деталі – у репортажі КиевVласть. Як передає кореспондент KV, 30 березня 2021 року голова КОДА Василь Володін офіційно представив нового очільника Бучанської РДА Миколу Ляшенка. Нагадаємо, про його призначення стало відомо з розпорядження президента України Володимира Зеленського від 25 березня 2021 року № 252/2021-рп.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Читайте: Экс-председатель Киево-Святошинской РГА Ляшенко возглавит администрацию Бучанского района Новий голова РДА Захід, на якому були присутні народні депутати від "Слуги народу" Олег Дунда (91 округ) та Ольга Василевська-Смаглюк (96 округ), голова Бучанської громади Анатолій Федорук, та заступники губернатора, відбувався о 10 ранку у будівлі Головного навчального центру “Зелена Буча”. У ході урочистого зібрання Володін у своїй промові висловив сподівання, що новопризначений керівник району, маючи успішний досвід роботи на посаді голови Києво-Святошинського району, зможе організувати роботу РДА на високому рівні та забезпечити законність та економічний розвиток на території Бучанського району. Слово після нього взяла народна депутатка Ольга Василевська-Смаглюк, сказавши, що Ляшенко “витяг лотерейний білет” – у тому сенсі, що йому пощастило мати підтримку з усіх боків. “Вам у поміч – народні депутати, голова Київської області,  усі присутні тут. Це люди прогресивні, амбітні. Ви прийшли на підготовлений плацдарм. Бучанський район доволі багатий і розбудований: ми повністю укомплектовані медичним обладнанням, маємо багато планів з капітального будівництва. Сподіваємося, що ваша праця буде чесною та відданою і служитиме на благо району”, – заявила нардеп.Голова Київської ОДА Василь Володін (зліва) та новопризначений голова Бучанської РДА Микола Ляшенко (справа) “Нічого дивного у тому, що Бучанський район першим отримав свого голову. Без перебільшення, серед новостворених районів Бучанський – серце області, до якого увійшли 12 ОТГ: 3 міських, 6 селищних та 3 сільських громади. Тут є потужний промисловий комплекс, підприємства, сільське господарство. Якщо раніше Микола Ляшенко на посаді голови Києво-Святошинської РДА керував територією у 726 кв. км, то зараз – площею в три рази більшою, де проживає 350 тис. людей. Ми стоїмо на початку нового етапу історії нашої області, на порозі нового принципу функціонування органів державного самоврядування. Але наразі ми залишаємося на етапі, коли у районних держадміністрацій залишаються ті функції, які існували до об’єднання районів, і зараз іде плідна законотворча робота у напрямку змін цих функцій. І очікуємо переходу до завершення реформи та впровадження інститутів префектів”, – наголосив Володін у своїй промові. І додав, що наразі вирішується питання розміщення Бучанської райдержадміністрації: на його переконання, офіс голови РДА має знаходитися в райцентрі, тобто Бучі, а не в Києві. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться Після зачитування керівником апарату РДА Олександром Горіним тексту розпорядження про призначення Ляшенка та урочистостей, слово узяв сам Ляшенко і звернувся до присутніх, а також до голови Бучанської райради Андрія Нагребельного, голів ОТГ та інших. У промові він подякував Зеленському за довіру, пообіцяв дотримуватися законності та працювати на благо жителів району, тощо. Зліва направо: Ольга Василевська-Смаглюк, Олег Дунда, Василь Володін, Микола Ляшенко, Андрій Нагребельний. Фото: KV  “Першочергове питання – терміново запустити соціальні послуги, роботу служби захисту дітей та сім’ї, запустити життя в новостворений район у межах повноважень райдержадміністрації. Оскільки зараз відбулося злиття трьох районів, ми зараз маємо організуватися, перегрупуватися, зібрати штат, прийняти програму соціально-економічного розвитку, запускаємо бюджет району і налагоджуємо співпрацю з ОТГ для подальшого виготовлення схеми планування території району та розробки його інвестиційного паспорту. Це потрібно нам для того, аби ми могли співпрацювати з бізнесом, завозити сюди інвестиції, створити для підприємців комфортний клімат”.  Микола Ляшенко, фото: KV “Ставка буде робитися на розвиток громади, а для цього нам потрібно, аби сюди зайшов бізнес та платив податки, і з цих коштів ми могли розбудовувати умови. Велику увагу приділимо розбудові інфраструктури, мереж водопостачання та водовідведення, комунікації, наразі плануємо підготовку до будівництва Великої обхідної. Великий блок питань – екологія: їх ми будемо розвивати, залучати до виконання державних програм та програми президента”, – розповів Ляшенко KV. “Завдання, які стоять перед головою РДА – координація діяльності територіальних органів центральної влади. Роль голови – координуюча, він є представником президента. Наступним його завданням є забезпечення взаємодії ОТГ та їх голів. Микола Ляшенко добре знайомий з цим районом, багато років у ньому працював. Саме я пропонував його кандидатуру на посаду голови Бучанської РДА, тому можу запевнити, що із завданнями на посаді голови Києво-Святошинської він впорався: щодо реалізації проєктів, соціальній інфраструктурі, розбудові доріг, медицині – він виконував все це належним чином”, – розповів Володін про нового очільника району.  ЮТЕМ По завершенні офіційної частини із представленням Ляшенка у ролі голови РДА Володін вирішив відвідати ще пару локацій у районі. Почав із екскурсії до місцевого металовиробника “ЮТЕМ” (“Южтеплоэнергомонтаж”), де подивився на нові потужності та роботу, поспілкувався із представником підприємства – власником ТОВ “ЮТЕМ-Інжиніринг” Андрієм Стальним.  Слід додати, що ТОВ "ЮТЕМ-Інжиніринг" (інжинірингові послуги, енергоаудит) – одне з бюджетоутворюючих підприємств Бучанської ОТГ і одне з найбільших платників податків у громаді. Читайте: Проєкт “Децентралізація”: Бучанська ОТГ направить мільйони на розбудову комфортної інфраструктури  Очільник КОДА Василь Володін (справа) та власник ТОВ “ЮТЕМ Інжиніринг” Андрій Стальний “Ми побудували нове виробництво, воно майже збудоване і зараз знаходиться у стані налагодження та дослідно-промислової експлуатації. Завод унікальним для України методом виготовляє фасон та деталі трубопроводів – трійники, відводи, перехідники. Ми використовуємо у виробництві нове для України, сучасне обладнання, яке виготовляє деталі методом гідроформування”, – прокоментував Андрій Стальний.“Бачимо, що створюються нові робочі місця, є чіткі плани розвитку. Це радує, особливо у часи кризових викликів та пандемії – підприємство розвивається. Також намітили деякі напрямки співпраці, зокрема, з залучення до співпраці у рамках фахової підготовки студентів обласних профтехучилищ. Я бачу, що тут потужний менеджмент, на підприємстві порядок – і в цехах, і на території”, – підсумував очільник ОДА свою екскурсію підприємством.  Амбулаторія Наступним пунктом відвідин стало відкриття новозбудованої амбулаторії загальної практики – сімейної медицини в селі Мироцьке Бучанського району. Новий медзаклад очільник ОДА оглянув разом з тепер вже головою Бучанської РДА Миколою Ляшенком та головою Бучанської громади Анатолієм Федоруком, а також старостою села Мироцьке Олександром Деревянським. Супроводжував гостей завідуючий амбулаторією Віктор Брунарський. Перед урочистим відкриттям Анатолій Федорук привітав місцевих жителів, нагородив голову регіонального розвитку Аллу Бондар відзнакою за співпрацю з органами місцевого самоврядування (зізнавшись, що він таке робить вперше), нагородив двох жителів села, які разом із старостою села минулого тижня врятували 10-річного хлопчика, що провалився під кригу на водоймі неподалік. Вадим Шаяхметов та Петро Бондар – жителі села, що допомогли врятувати хлопчика, який провалився під кригу, із подяками від Бучанської ОТГ. Фото: KV Завідуючий медичної амбулаторії сімейної медицини села Мироцьке Бучанської ОТГ Віктор Брунарський із символічним ключем від будівлі. Фото: KV “Був певний острах стосовно того, як розв’язувати цілий шар питань, який десятиліттями не розв’язувався у кожному населеному пункті, у короткостроковій перспективі. Дивлячись на минулий рік, ми бачимо відчутний поступ – 4,5 км дороги, до якої ми самостійно не знали, як підійти. Завдяки обласній та державній програмам ми змогли реалізувати намічене. Те, що ми сьогодні вводимо до експлуатації медичну амбулаторію, пересвідчує нас у цьому – коли державна, обласна та місцева влада об’єднують свої зусилля, нам ніщо не перешкоджає знайти фінансування і реалізувати плани. Я тішуся, що ми відкриваємо амбулаторію, що новоутворений район отримав керівника – це налагоджує співпрацю ланок влади і є запорукою нашого успіху”, – підкреслив у своїй промові голова Бучанської громади Анатолій Федорук.  Завідуючому амбулаторією Віктору Брунарському передали символічний ключ, після чого подякував “усім, хто брав участь у тому, щоб сьогодні ми мали сучасну амбулаторію", і привітав свій колектив. Як нагадав очільник ОДА, ця медична установа була збудована на замовлення Департаменту регіонального розвитку Київської ОДА протягом 2020 року за кошти державного та місцевих бюджетів – 7,75 млн гривень. В ході робочого візиту Василь Володін ознайомився з роботою амбулаторії, оглянув робочий кабінет лікаря, оглядовий та маніпуляційний кабінети, кабінет щеплень та службове житло для лікаря. Він відзначив, що всі будівельні роботи виконані на відмінному рівні і зауважень до будівництва немає. “Відкриття амбулаторії сімейної медицини у Мироцькому дає можливість підняти якість надання медичної допомоги в селі на більш високий рівень, що є надзвичайно важливим в ситуації, коли вся країна протистоїть пандемії коронавірусу. Для цього медзаклад забезпечений необхідним обладнанням та устаткуванням. Сподіваюся, що люди, отримавши умови для лікування та обстеження, не будуть запускати свої хвороби і таким чином їм не доведеться шукати допомоги десь далі, на вторинному рівні. Сучасна амбулаторія забезпечить новий формат надання медичних послуг в сільській місцевості – комфортний як для медичних працівників, так і для пацієнтів”, – зазначив очільник Київщини. І на цьому поїздка Володіна до Бучанського району завершилася: трохи поспілкувавшись ще з головою ОТГ Федоруком та головою Бучанської РДА Ляшенком, він поїхав. Як писала KV, столичний регіон, що раніше традиційно посідав перші місця у рейтингах фінансової спроможності, за минулий рік дещо втратив позиції. За результатами аналізу бюджетних показників тергромад України, з 18 громад Київської області гарні фінансово-бюджетні показники демонструють лише одиниці. До фінансово спроможних потрапили Миронівська, Студениківська, Великодимерська та Обухівська громади. Читайте: Проєкт “Децентралізація”: Київщина втрачає першість у рейтингу заможності громад  Фото: KVКиевVласть

У Верховній Раді визнали недосконалим законопроєкт про утворення міських агломерацій. На початку березня в столичному регіоні продовжили його обговорення, намагаючись уявити, якою буде взаємодія в агломерації міст. Для Київщини ця тема не нова і досить скандальна.  Вже не одне місто-супутник столиці відмовилося від вступу в агломерацію, побоюючись поглинання та масових забудов. Яким сьогодні бачать об’єднання зі столицею на Київщині, та чого очікують від законопроєкту громади – у матеріалі KV. Як стало відомо KV, 3 березня на засіданні комітету з питань організації держвлади депутати ВРУ прийняли рішення повернути на доопрацювання проєкт Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення правових підстав для утворення агломерації як однієї з форм співробітництва територіальних громад (реєстр. № 2637 від 19.12.2019 року, повторний розгляд). "За" проголосувало 18 депутатів із необхідних 14 голосів. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Відповідний законопроєкт розглядався радою ще рік тому і за словами голови підкомітету з питань адміністративно-територіального устрою Віталія Безгіна, за цей час “профільний комітет змушений був визнати певну недосконалість проєкту”.  Так, під час чергового обговорення з представниками де-факто існуючої агломерації вони дійшли висновку: така інституція потрібна, як і її законодавче забезпечення, і не лише Києву та її супутникам, а й решті країни в цілому. Втім – законопроєкт потребує доопрацювання. "Той законопроєкт, щоб був зареєстрований і рекомендований для голосування за основу в першому читанні, на превеликий жаль, не відповідає очікуванням керівників та мешканців громад, не вирішує той обсяг проблем, який би мав вирішувати [...] Пропоную повернутися до повторного розгляду висновку комітету від 15 січня 2020 року і після цього рекомендувати Верховній Раді, спираючись на регламент, за підсумками розгляду в першому читанні, відправити його на доопрацювання суб'єкту законодавчої ініціативи. Щоб ми мали змогу разом з профільними асоціаціями, представниками громад напрацювати більш якісний законопроєкт", – говорить Безгін. Дану пропозицію також підтримав і член комітету ВРУ, голова політичної партії "Слуга Народу" Олександр Корнієнко, наголосивши, що після проведення чергового етапу адмінтерреформи та децентралізації постало питання і про агломерацію, та минулорічний закон не відповідає сьогоднішнім запитам. Відео: розгляд комітетом проєкту Закону № 2637 щодо утворення агломерації Круглий стіл Цьому рішенню передувало проведення 26 лютого у Бучі круглого столу "Утворення Київської агломерації як перспектива розвитку столичного регіону" за підтримки Ради Європи. На заході намагалися розібратися: що з буде із агломерацією на законодавчому рівні і чи потрібна вона зрештою по завершенню реформи децентралізації, чи, можливо, варто зупинитися на муніципальному співробітництві.  Обговорення вирішили розпочати саме із пристоличного регіону, адже тут вже діє відповідна Київська асоціація. До заходу долучилися представники від 30 громад Київщини разом з якими і обговорили законодавче підґрунтя для впровадження агломерації, її функціонування та перспективи розвитку.  Відео: круглий стіл "Утворення Київської агломерації як перспектива розвитку столичного регіону" Депутатка Ольга Василевська-Смаглюк після засідання опублікувала допис на своїй сторінці в Facebook, зауваживши, що "створення міської агломерації на території Київщини призведе до консолідації сил, та покращення соціально-економічних відносин між громадами".  Позиція Київщини Як раніше писала KV, на попередніх етапах обговорення, громади Київщини скептично ставилися до утворення агломерації. Тоді ж експерти наголошували, що основною проблемою запуску агломерації є відсутність необхідного закону про міські агломерації.  Так, на думку голови Бучанської міської громади Анатолія Федорука, після завершення реформи територіального устрою, подальша співпраця неможлива без напрацювання нової законодавчої бази.  "[...] Нам потрібен новий, якісний закон про агломерацію. Це не має бути якась чергова модель співпраці субрегіонального рівня, а повноцінна узгоджена взаємодія між органами місцевого самоврядування громад пристоличного регіону й Києва. Закон також дозволить уникнути зайвої політизації процесу співпраці між муніципалітетами і столицею. Окрім того, діюча законодавча база не дає можливості Київській обласній державній адміністрації входити в міжмуніципальне співробітництво, і це теж треба виправляти. Саме тому не Київ, а ми як міські голови Київщини зініціювали створення асоціації "Київська агломерація", аби вивчити наявні проблеми, узагальнити практичний досвід і вийти до уряду та Верховної Ради України з якісним продуктом – законопроєктом, що дійсно задовольнить усі сторони процесу", – написав очільник громади на своїй сторінці в Facebook.  Тож KV вирішила поцікавитись в учасників заходу, чи змінилася загалом точка зору Київщини щодо утворення агломерації після озвучених позицій за круглим столом.  Голова Фастівської міської громади Михайло Нетяжук: Агломерація однозначно потрібна. Уже історично склалося, що населені пункти навколо Києва однаково тяжіють певними питаннями до столиці. І, звісно, є ряд питань, які потребують спільного вирішення. Однак, і я про це зауважив під час круглого столу, людям необхідне одне, щоб вони відчували покращення якості свого життя. Щоб реалізовувалися конкретні проєкти, які спрямовані на те, щоб і мешканцям Києва і мешканцям навколишніх населених пунктів жилося комфортно. Від цієї співпраці мають виграти усі. Нині триває пошук таких проєктів. Ми піднімали питання транспортного сполучення, зокрема, приміських електропотягів. Київ на в’їздах-виїздах закоркований і бажано транспортні потоки оптимізувати, збільшивши поїздки до Києва залізничним транспортом.  У першу чергу стоїть питання фінансування і пошуки цих джерел. Звучала пропозиція, щоб на державному рівні частина ПДФО, яка надходить до держбюджету, спрямовувалась суто на проєкти в рамках агломерації. Громади готові до співпраці. Якщо не буде фінансових ресурсів, які б закони не приймались, громадяни не відчуватимуть ефекту від такої співпраці. Профільний комітет ВРУ розуміє важливість цих процесів, тим паче що вони підтримуються радою Європи в Україні. Законопроєкт недоопрацьований і тут не стоїть питання захисних механізмів, а саме конкретних механізмів співпраці.  Керівник Офісу реформ в Київській області, депутат Київської облради Володимир Удовиченко: Перший проєкт закону приймався лише на принципі адміністрування і суспільство не погоджувалося віддавати таким чином свої території. Минулий законопроєкт стимулював створення асоціації агломерації Києва, до якої увійшли 15 навколишніх суб’єктів. У 2013 році був прийнятий закон про співробітництво тергромад і було запропоновано, щоб новий проєкт про агломерацію був заснований саме на принципі співробітництва. Це – основа цієї угоди. Перемовини мають відбуватися на рівних. Обговорення за круглим столом проходило навколо необхідних законодавчих змін, які б стосувалися не лише Києва, а й усіх навколишніх територій. Чи в агломерацію увійдуть міста із 100 тис. населенням чи понад 200 тис. На мою думку, можно розпочати і з двухсот, а далі вносити відповідні зміни. Під час обговорення пролунала низка пропозицій, які необхідно ще обговорити. Наголошували на важливості співпраці, адже у більшості територій ще навіть межі незатверджені. Ключовим у цьому питанні є завершення будівництва кільцевої дороги. У своєму виступі я наголошував на важливості фінансового ресурсу. Адже від’їзжаєш 30 км від Києва – і це сором, а це пристоличний регіон. Депутати звертали увагу на хаотичну забудову, відсутність доступної соціальної інфраструктури, транспортного сполучення. І всі ці проблеми мають вирішуватися у рамках агломерації – об’єднання зусиль та ресурсів. Тут, можливо, необхідно передбачити грошові преференції. У першу чергу, необхідно визначити й адмінцентр столичного регіону, і, на мою думку, це – Київ. Якщо це будуть, як лунали пропозиції, Бровари, Ірпінь, Біла Церква, Бориспіль, Буча, – це означатиме новий процес перерозподілу області, логістики і втрати статусу регіону. Уже в середині березня планується проведення чергового круглого столу на Київщині, аби розпочати обговорення пропозицій і передати їх якнайшвидше до комітету ВРУ для врахування у законопроєкті.  До витоків Уперше про Київську агломерацію ("Великий Києв") заговорили ще в 1994 році, про що нагадав в 2013 році на своїй сторінці в Facebook ексмер Києва, екскерівник КМДА Леонід Косаківський.  Набагато пізніше, 21 грудня 2017 року, Київрада прийняла рішення щодо створення місцевої асоціації "Київська агломерація", проєкт якого розробили на той час депутати від фракції "Самопоміч" Сергій Гусовський і Олег Макаров. Цим рішенням КМДА було доручено організувати і провести консультації з міськими, сільськими, селищними головами та секретарями місцевих рад прилеглих до Києва населених пунктів щодо питання створення асоціації, яка мала об'єднати сили для вирішення проблем столиці та пристоличного регіону. Контроль за виконанням рішення поклали на мера Києва Віталія Кличко.Читайте: Киев и Киевская область активно занялись взаимопоглощением Увійти до складу агломерації пропонували Києву, 10 містам (Бориспіль, Боярка, Бровари, Буча, Васильків, Вишгород, Вишневе, Ірпінь, Обухів, Українка), восьми селищам (Ворзель, Глеваха, Гостомель, Калинівка (Броварський район), Калинівка (Васильківський район), Коцюбинське, Козин, Чабани) та понад 50 селам області. Та реалізація проєкту забуксувала – і на рівні населених пунктів, і на рівні Київської облради.  Після цього, в 2017 році, чиновники і депутати Києва і Київщини кілька разів збиралися за круглим столом. Але реалізація проєкту забуксувала – і на рівні населених пунктів, і на рівні Київської облради. Джерело KV в КМДА тоді у 2018 році повідомляло, що напередодні президентської кампанії у великих гравців в області розгіралися амбіції – і було вирішено не підтримувати ініціативу по створенню Київської агломерації до закінчення виборів президента. Читайте: Непоглотимые: 4 села и город Вишневое отказались войти в Киевскую агломерацию І вже у 2018 році Київоблрада офіційно заявила, що не бачить необхідності в створенні агломерації. Категорично відмовлялися увійти до складу асоціації і п'ять населених пунктів Київщини. Це: села Підгірці, Погреби, Вишеньки, Калинівка (Броварський район) та місто Вишневе. Основними причинами відмови населені пункти називали відсутність необхідної законодавчої бази, реформу децентралізації, страх поглинання столицею та і взагалі не бачили у цьому потреби.  Читайте: Мутный союз. Территории Киевщины усомнились в необходимости сотрудничать со столицей Наприкінці 2018 року стало відомо, що через брак грошей і законодавчої невизначеності проєкт по створенню Київської агломерації КМДА вирішила перенести на 2019 рік.  3 грудня 2018 року відбулося перше засідання нової робочої групи з питань створення Київської агломерації під керівництвом тоді першого заступника голови КМДА Миколи Поворозника. Згідно представленого звіту, на той час обговорити агломерацію погоджувалися лише Бровари, Васильків, Ворзель, Бориспіль, Обухів, а також Нові Петрівці та Ходосівка. І ті сумнівалися, що приймуть позитивне рішення. Загалом регіон вимагав більше часу для вивчення питання. Сам мер столиці вже планував розглянути Паризьку модель агломерації "Великий Київ". Хоча і сама ініціатива створення "Київської агломерації" підтримувалася далеко не всіма фракціями столичної міськради. Читайте: Киев отложил операцию “Агломерация” на 2019 год Весною 2019 року київська влада затвердила план перспективного розвитку столиці на найближчі роки, яким також передбачався розвиток Київської агломерації. Уже влітку у столиці заговрили про те, що для створення повноцінної Київської агломерації слід на законодавчому рівні вирішити питання подвійного статусу столиці і розглянути її межі в Київської області. Читайте: Европейцы подтвердили сложность создания Киевской агломерации У жовтні Віталій Кличко і лідери 19 громад, прилеглих до Києва, створили асоціацію "Київська агломерація" та затвердили її статут. Нагадаємо, що робота над її створенням тягнулася два роки. Прийняти ж відповідний закон Верховна Рада планувала у 2020 році. На засіданні Комітету Верховної Ради з питань організації державної влади 15 січня 2020 року  було рекомендовано прийняти проєкт закону №2637 в першому читанні за основу. Тоді ж говорили, що агломерації зможуть створювати суміжні населені пункти і громади, в яких проживає понад 200 тис. осіб, щоб вирішувати спільні завдання з водопостачання, утилізації сміття, організації кладовищ та ін. Керувати агломерацією мала відповідна рада і голова. При цьому, вплив Кабміну на створення агломерацій обіцяли настільки ж вагомим, як і на створення об'єднаних громад. Читайте: Вновь агломерация: не менее 200 тысяч граждан и под контролем Кабмина І якщо у 2020 році закон про агломерації з рештою прийнятий так і не був, то питання розширення меж Києва, столична влада не полишала.  Читайте: Вышли за берега: Киев положил глаз на тысячи гектаров областной земли Хоча, якщо повернутися до славнозвісної Паризької моделі агломерації, на яку вирішила опиратися столична влада, то місто юридично не розширювало своїх кордонів, але генплани забудов передбачали спільне використання приміської зони. Нагадаємо,  у 2019 році Київ мав намір збільшити свої межі майже на 3 тис. га за рахунок Броварського, Бориспільського, Обухівського, Києво-Святошинського районів, міста Вишгород та Ірпінського регіону. Натомість столиця готова була віддати області всього 55 га. Читайте: Область отказала Кличко в согласовании новых границ Киева Наприкінці січня цього року проєкт зміни меж Києва за рахунок земель Київської області, прийнятий у 2019 році, почали обговорювати знову. Столиця звернулась до міста Вишгород із пропозицією провести громадські слухання щодо обміну:  пропонуючи 40 гектарів землі, Київ хоче забрати більше тисячі. Бажана для столиці територія – острів Великий.  Читайте: Таємничий острів: Київ знову намагається розширити кордони за рахунок земель Вишгороду Читайте: Проект Децентрализация: Софиевская и Петропавловская Борщаговки не спешат объединяться Проект “Децентрализация”: Войти в Озернянскую ОТО готовы лишь два сельсовета из шести Проект “Децентрализация”: Великодымерская теробщина этой осенью идет на выборы Проект “Децентрализация”: Медвинская теробщина идет на выборы в неполном составе Проект “Децентрализация”: Фурсовская теробщина может лишиться части бюджета Проект “Децентрализация”: Села Переяслав-Хмельницкого района отказались примкнуть к городу Проект “Децентрализация”: Кагарлыкская теробщина объединит город и 26 сельсоветов Проект “Децентрализация”. Политические амбиции мешают состояться большой Боярской теробщине Проект “Децентрализация”: Тетиевская терробщина готовится к выборам в декабре Проект "Децентрализация". Узинской терробщине придется поработать над развитием Проект “Децентрализация”: КОГА тормозит назначение выборов в Циблевской терробщине Проект “Децентрализация”: Гостомельская ОТО пойдет на выборы только в составе Киево-Святошинского района Проект “Децентрализация”: Студениковская терробщина готовится к выборам в декабре Проект “Децентрализация”: Предусмотренная Кабмином Дымерская ОТО может не состояться Проект “Децентрализация”: Мироновская терробщина ждет позитивного вывода от КОГА Проект “Децентрализация”: Ржищевская терробщина может стать проблемой для Кагарлыкского района Проект “Децентрализация”: Ходосовская терробщина может объединить села трех районов Проект “Децентрализация”: села Ставищенского района готовы митинговать против объединения Проект “Децентрализация”: Яготинская терробщина не спешит на выборы “Проект Децентрализация”: Создание Боярской ОТО дошло до суда Проект “Децентрализация”. Сельсоветы потенциальной Вороньковской ОТО не готовы объединяться Проект “Децентрализация”: Власти Згуровщины не готовы терять полномочия Проект “Децентрализация”: Потенциальная Дмитровская терробщина уже год дожидается выборов Проект “Децентрализация”: Гребенковская терробщина не может быть создана без согласия двух сельсоветов “Проект Децентрализация”: Создание потенциальной Бышевской ОТО остановилось в 2015 году Проект “Децентрализация”: Козин поборется за право быть центром терробщины Проект “Децентрализация”: Пирновская терробщина может быть создана только принудительно Проект “Децентрализация”: Процесс объединения в Барышевке даже не начали Проект “Децентрализация”: Терробщина с центром в Украинке может быть названа Трипольской Проект “Децентрализация”: Рожновская терробщина не может определиться с центром “Проект Децентрализация”: Обухов может присоединить окрестные села Проект “Децентрализация”: Иванковская ОТО поборется за зону отчуждения Проект “Децентрализация”: Ташанская терробщина год ждет позитивного вывода КОГА Проект “Децентрализация”: Березанская терробщина будет проходить процедуру создания ОТО заново Проект “Децентрализация”: Володарский район не планирует объединяться в ближайшее время Проект “Децентрализация”: Полесский район этим летом планирует начать процесс объединения Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО может объединить не все сельсоветы Проект “Децентрализация”: Ракитнянский район может объединиться в две терробщины Проект “Децентрализация”: Калиновская терробщина может быть создана с разрешения Кабмина Проект “Децентрализация”: Белая Церковь может присоединить три сельсовета Проект “Децентрализация”: В Броварском районе может появиться Придеснянская терробщина Проект “Децентрализация”: Потенциальная Вишневская ОТО начала процесс объединения Проект “Децентрализация”: Германовка и Григоровка Обуховского района хотят быть центрами одной ОТО Проект “Децентрализация”: Сельсоветы Таращанского района не хотят объединяться в терробщину Проект “Децентрализация”: Процесс создания Чабановской терробщины стоит на месте Проект “Децентрализация”: Скандальная Бучанская ОТО первой на Киевщине воспользовалась законом о присоединении Проект “Децентрализация”: Потенциальная Томашовская терробщина объединит два района Киевщины Проект “Децентрализация”: Ржищев начал присоединять села двух районов Проект “Децентрализация”: Потенциальная Бородянская терробщина готова идти на выборы Проект “Децентрализация”: Фастов планирует присоединить окружающие села Проект “Децентрализация”: потенциальная Киево-Святошинская терробщина разделилась на две ОТО Проект “Децентрализация”: КОГА утвердила Мироновскую терробщину Проект “Децентрализация”: Заборский сельсовет не отдадут Боярке Проект “Децентрализация”: Барышевская ОТО готовится к выборам Проект “Децентрализация”: вялое руководство, имитация объединения и недостаточный результат Проект “Децентрализация”: Обухов планирует присоединить один сельсовет Проект “Децентрализация”: Березань присоединила пять сельсоветов Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО не пошла на зимние выборы из-за бездействия КОГА Проект “Децентрализация”: Ковалевскую терробщину за один день утвердили в КОГА и отправили на выборы Проект “Децентрализация”: жители Клавдиево-Тарасово просят президента ускорить их объединение Проект “Децентрализация”: выборы в терробщинах Киевщины под угрозой срыва Проект “Децентрализация”: 4 сельсовета Иванковского района тормозят создание терробщины Проект “Децентрализация”: в Бузовском сельсовете скандал из-за присоединения к Ирпеню Проект “Децентрализация”: потенциальная Вишневская терробщина готовится подавать документы в КОГА Проект “Децентрализация”: в Ирпене со скандалом пытаются присоединить два сельсовета Проект “Децентрализация”: Полесский район отложил объединение на следующий год Проект “Децентрализация”: еще 6 сельсоветов могли бы присоединиться к Ржищеву Проект “Децентрализация”: терробщины Киевщины просят парламент провести объединение по закону Проект “Децентрализация”: Киевщина оказалась в числе аутсайдеров рейтинга формирования ОТО  Проект “Децентрализация”: терробщинам Киевщины урезали дотацию на содержание школ и больниц Проект “Децентрализация”: сельсоветы Белоцерковщины просят Киевоблсовет ускорить их присоединение к городу Проект “Децентрализация”: Гройсмана просят разобраться с объединением территориальных общин на Згуровщине Проект “Децентрализация”: протестующий Ворзель войдет в состав Бучанской ОТО Проект “Децентрализация”: Киевская ОГА одобрила создание Томашовской терробщины Проект Децентрализация: в Васильковском районе может появиться Калиновская терробщина Проект Децентрализация: КОГА утвердила создание Глевахской ОТО  Проект Децентрализация: Созданию Макаровской ОТО угрожает новоявленная Комаровская община Проект Децентрализация: Ташанская терробщина готова идти на выборы Проект Децентрализация: Гребенковская терробщина поборется за положительное заключение КОГА Проект Децентрализация: Гатное и Вита-Почтовая хотят спастись от столицы совместным объединением  Проект Децентрализация: Гостомель борется с Ирпенем за создание отдельной общины Проект “Децентрализация”: администрация Терещука выдала общинам Киевщины еще два позитивных вывода Проект “Децентрализация”: Калиновская община Броварского района может объединить четыре сельсовета Проект “Децентрализация”: Сельсоветы Фастовского района надеются успеть добровольно объединиться в Кожанскую ОТО Проект “Децентрализация”:  теробщины Киевщины жалуются на нехватку инфраструктурной субвенции  Проект “Децентрализация”: судебное дело о присоединении Заборья к Боярке рассмотрят заново  Проект “Децентрализация”: смена власти в Копылове заблокировала создание Березовской терробщины Проект “Децентрализация”: села Бориспольщины хотят спастись от города созданием Золочевской общины Проект “Децентрализация”: КОГА утвердила создание Обуховской терробщины Проект “Децентрализация”: Гоголевская община продолжит объединение после утверждения перспективного плана Проект “Децентрализация”: процесс утверждения Вишневской общины может затянуться до конца года Проект “Децентрализация”: Козинскую общину Обуховского района могут исключить из перспективного плана Проект “Децентрализация”: в Бородянском районе суды тормозят объединение общин Проект “Децентрализация”: Островская община просит президента Зеленского разобраться с решениями КОГА Проект “Децентрализация”: села потенциальной Боровской ОТО может переманить новоявленная Мотовиловская община Проект “Децентрализация”: миллионные долги могут оставить жителей Калитянской ОТО без воды и света Проект “Децентрализация”: Таращанский район может разделиться на две общины Проект “Децентрализация”: теробщины Киевщины недополучают налоги за землю Проект “Децентрализация”: бюджеты четырех теробщин Киевщины оказались под угрозой Проект “Децентрализация”: Киевщину могут поделить на шесть районов Проект “Децентрализация”: пять теробщин Киевщины хотят расшириться за счет окрестных сел Проект “Децентрализация”: села на Васильковщине, рассорившиеся из-за реформы, могут объединить насильно Проект “Децентрализация”: Киевская ОГА дала сельсоветам последний шанс добровольно присоединиться к ОТО Проект “Децентрализация”: Бориспольщина и Белая Церковь не определились с центрами развития теробщин Проект “Децентрализация”: общины Киево-Святошинского района требуют от КОГА пересмотреть состав и количество местных общин Проект “Децентрализация”: Киевоблсовет просит ВРУ и Кабмин разобраться с проблемными селами Киевщины Проект “Децентрализация”: вокруг потенциальной Боярской теробщины разгорелся новый скандал Проект “Децентрализация”: КОГА может вынести негативный вердикт потенциальной Пристоличной ОТО  Проект “Децентрализация”: села Киево-Святошинского района спешно взялись за объединение Проект “Децентрализация”: Бориспольщину разделят на шесть теробщин Проект “Децентрализация”: потенциальная Березовская ОТО под угрозой срыва Проект “Децентрализация”: судьбу потенциальной Феодосиевской общины решит Кабмин Проект “Децентрализация”: Мироновская ОТО расширила границы за счет трех сельсоветов Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО просит Кабмин откорректировать перспективный план Проект “Децентрализация”: Обуховская ОТО поборется за окружающие села с потенциальной Козинской общиной Проєкт “Децентралізація”: Петропавлівська і Софіївська Борщагівки проти об'єднання з Вишневим та столицею Проєкт “Децентралізація”: села Переяслав-Хмельницького району відстоюють потенційну Гайшинську громаду Проєкт “Децентралізація”: найгучніші провали й успіхи Київщини у 2019 році Проєкт “Децентралізація”: Київщина увійшла в ТОП-5 областей-аутсайдерів за рейтингом формування спроможних громад Проєкт “Децентралізація”: на Київщині стартувало примусове об’єднання громад Проєкт “Децентралізація”: сільради Київщини знову відмовляються об’єднуватися із містянами в одну громаду Проєкт “Децентралізація”: села Миронівського та Кагарлицького районів готові протестувати проти Ржищівської ОТГ Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини вимагають від уряду обіцяного ПДФО Проєкт “Децентралізація”: зміни в Конституцію та права громад Проєкт “Децентралізація”: десятки громад на Київщині запізнились втрапити в перспективний план Проєкт “Децентралізація”: Київщина виступила за ліквідацію районних рад  Проєкт “Децентралізація”: села Києво-Святошинського району погрожують перекривати дороги у разі насильницького об'єднання  Проєкт “Децентралізація”: одиниці тергромад Київщини потрапили в рейтинг потужних ОТГ України  Проєкт “Децентралізація”: секвестр бюджету залишить ОТГ без засобів для існування та боротьби з епідемією Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини озброюються засобами захисту та ведуть профілактичну боротьбу з коронавірусом  Проєкт “Децентралізація”: Ірпінь та Бородянка поборються за звання райцентру субрегіонального рівня Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини нажахані перспективою укрупнення та централізації повноважень Проєкт “Децентралізація”: громади Фастівського району виступили проти примусового об’єднання Проєкт “Децентралізація”: Обухівська громада планує розширюватися за рахунок суміжних сіл Проєкт “Децентралізація”: Кабмін схвалив ще 45 ОТГ Київщини Проєкт “Децентралізація”: Вишгород зазіхнув на звання центру Приірпіння Проєкт “Децентралізація”: Кабмін змінив конфігурації п’яти громад Києво-Святошинського району Проєкт “Децентралізація”: Урядовий проєкт укрупнення районів обурив Київщину (опитування) Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини позбавлять фінансової залежності від районних рад Проєкт “Децентралізація”: громадам Київщини дозволили змінювати цільове призначення землі та затверджувати містобудівну документацію Проєкт “Децентралізація”: села Київщини боронитимуть право на добровільне об’єднання в суді Проєкт “Децентралізація”: Мінгромад обіцяє ОТГ поповнення бюджетів за рахунок ПДФО  Проєкт “Децентралізація”: асоціаціям Київщини не вдалось відстояти “мажоритарку” для сіл Проєкт “Децентралізація”: На Київщині через недобровільність об’єднання знову судяться Боярка і Забір’я Проєкт “Децентралізація”: Миронівська ОТГ планує заробляти на природі та інвестиціях Проєкт “Децентралізація”: Студениківська ОТГ збагатиться за рахунок банку землі та “Ниви Переяславщини”  Проєкт “Децентралізація”: Фурсівській ОТГ не вистачає коштів на розвиток громади  Проєкт “Децентралізація”: Бородянська ОТГ розвиватиметься за рахунок донорів Проєкт “Децентралізація”: Ржищівська ОТГ для одержання прибутків задіє водний та освітньо-туристичний потенціал  Проєкт “Децентралізація”: Баришівка мітить у п'ятірку найбагатших громад Київщини Проєкт “Децентралізація”: Пісківська ОТГ хоче стати популярним курортом Київщини Проєкт “Децентралізація”: Обухівська ОТГ спрямує на свій розвиток понад півмільярда гривень до 2030 року Проєкт “Децентралізація”: Бучанська ОТГ направить мільйони на розбудову комфортної інфраструктури Проєкт “Децентралізація”: Великодимерська ОТГ проведе інвентаризацію землі Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини взялися ділити ОТГ на округи та обирати старост  Проєкт “Децентралізація”: Узинська ОТГ шукає 65 млн гривень на будівництво очисних споруд Проєкт “Децентралізація”: держава переклала на старост владні компетенції сільських голів Проєкт “Децентралізація”: обіцяні громадам землі за межами населених пунктів пустили з молотка Проєкт “Децентралізація”: у тергромад Київщини бракує коштів на якісні адмінпослуги Проєкт “Децентралізація”: на зміну дільничним у об'єднаних громадах прийдуть поліцейські офіцери  Проєкт “Децентралізація”: найгучніші провали й успіхи Київщини у 2020 році Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини не можуть отримати від районів  комунальне майно Проєкт “Децентралізація”: статус і повноваження старост у громаді залежатимуть від Верховної Ради Проєкт “Децентралізація”: у 2021 році Тетіївська громада збагатиться за рахунок гранту в 26 млн гривень Проєкт “Децентралізація”: на Київщині почали ліквідовувати райони, перший на черзі – Згурівський  Проєкт “Децентралізація”: ліквідована Іванківська райрада залишила громаді-спадкоємцю мільйонні борги  Проєкт “Децентралізація”: голови громад мають право накладати вето лише на прийняті рішення ради Проєкт “Децентралізація”: ліквідації Баришівського району заважають комунальні борги Проєкт “Децентралізація”: Миронівську райраду ліквідують із боргами по зарплаті  Фото: колаж KVКиевVласть

Роками без води, газу, електроенергії та каналізації – такою є реальність людей, що придбали квартири в ЖК New York Towers в Ірпені. Воду вони отримують зі свердловини, електроенергію – з будівельного майданчику. Відсутня і каналізація – нечистоти зливаються у вигрібну яму. Цієї зими забудовник навіть вимкнув електроенергію, а значить – і опалення. Обурені люди перекривали трассу, а наступного дня – штурмували міську раду. Тим часом мерія стверджує, що світло та газ у будинках – не їхня відповідальність, а воду мають підключити наприкінці весни. Сам же забудовник відмовчується. Як стало відомо KV, 23 лютого мешканці ЖК New York Towers в Ірпені перекрили Новоірпінську трасу. Причиною стало те, що у двох шістнадцятиповерхових будинках комплексу, де живуть люди, відсутнє водопостачання та газифікація, а днями там раптово відключили ще й електроенергію. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  “Це протест проти свавілля, яке влаштував наш забудовник Антон Мирончук (“Орлан-Інвест Груп”) разом із мерією Ірпеня. Вони вимкнули нам світло, яке є життєво важливим для нашого комплексу. У нас немає опалення, постачання води і приготування їжі залежить від електропостачання. Люди змушені з дітками ходити перекривати трасу, бо вже доведені до відчаю. Є місячні немовлята, які сидять вдома із батьками у холодних квартирах, бо вже там температура знизилась до 10-11 градусів. Ми хочемо, щоб хтось увійшов і в наше положення, тому що ми у відчаї”, – зазначила одна із мешканок ЖК.  Чому без води та газу Вже третій рік мешканці ЖК New York Towers, де близько 300 квартир, мають тимчасові комунікації, як на будівельному майданчику. При цьому вартість послуг захмарна – у деяких квартирах платня за електроенергію сягала 6 тисяч гривень, адже доводиться платити за промисловим тарифом.  Кошти готівкою бере компанія забудовника, адже через неї, а не “Київобленерго”, до будинків подають світло. При цьому люди скаржаться, що суми у саморобних платіжках постійно зростають.  Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться “Нам кажуть – не будете сплачувати, взагалі відріжемо вас від електропостачання”, – говорить мешканка ЖК.  У черговий раз після погрози відрізати електроенергію, мешканці викликали поліцію, а забудовник – машини своєї охоронної фірми. В офісі компанії-забудовника журналістам разом із інвесторами лише відповіли, що Мирончука на місці немає. Та відсутні тут й інші комунікації. Замість каналізації – вигрібна яма від вікнами, яку доводиться очищати декілька разів на день. Замість централізованого водопостачання – вода зі свердловини, яка знаходиться біля вигрібної ями.  “Усі ті фекалії зливаються в землі Ірпеня. Може бути спалах боткіна чи якої холери. І міська влада про це знає“, – каже власниця квартири Олена Шовкун.  Мешканці пояснюють, що при купівлі квартир вони не здогадувались про таку ситуацію із комунікаціями, адже вона із крану текла і світло також вмикалось. Більш того, навіть юристи запевняли інвесторів, що проблем там не виникне – будинки здані в експлуатацію, покупцям оформляється право власності. Як розповів KV адвокат та депутат Ірпінської міської ради 7-го скликання (безпартійний) Лаврентій Кухалейшвілі, цільове призначення землі, на яких стоять будинки, взагалі не дозволяло будувати там багатоповерхівки. “Можна було лише невисокі будинки, котеджі. Цей ЖК мали будувати у парку “Центральний”, ще у 2015 році двічі ми зривали громадські слухання. Там хотіли будувати 33 багатоповерхівки. Карплюк зрозумів, що громада не дозволить. Почалось тотальне будівництво біля водоканалу. Жодних комунікацій там не було, лише ліс. А має бути вода, газ нормального тиску, каналізація. І ціни там були – 350 доларів за квадратний метр. Люди ж мали розуміти, що за таку суму нормального житла не буде. Їм пообіцяли і вони повірили. Самі себе ошукали. В Ірпені багато проблемного житла “Орлан-Інвесту”. Ситуація буде тільки погіршуватись. Наприклад, навіть електроенергія на будмайданчику New York Towers з'явилася поза дозволами. Інакше цього зробити неможливо було. І тепер, щоб постачальник енергії ці будинки взяв на баланс, забудовник має побудувати підстанцію, яку потім передати на обслуговування. І люди платитимуть тоді за нормальним тарифом. Але комерційна компанія не буде вкладати туди кошти. Їм не вигідно і це цілком зобов'язання забудовника. За законом, газ провести можна тільки до 9 поверху. Інвестори ж розуміли, що газу вище 9-го поверху не буде”, – каже він.  Штурм мерії 24 лютого інвестори відправились до приймальні міського голови Олександра Маркушина, аби заявити, що обурені бездіяльністю мерії у вирішенні проблем їхнього ЖК.  Незважаючи, що сьогодні прийомний день, Маркушина на місці активісти не застали. Їх прийняв перший заступник Андрій Кравчук. Він пообіцяв, що світло людям поки не будуть відключати. Інвестори попросили його скористатись своїми повноваженнями та вплинути на забудовника, аби той почав виконувати свої зобов'язання. На що Кравчук зазначив, що міська рада постійно контактує із забудовником.  Мешканці занепокоєні, що їм знову можуть відключити електроенергію. Тому вони не виключають, що їм з дітьми доведеться йти ночувати у міську раду.  Міський голова Олександр Маркушин у коментарі KV зазначив, що допомогти із вирішенням проблеми газифікації та підключення електроенергії міська рада не в змозі.  “Електроенергія та газ – це приватні мережі, міська рада не має повноважень щодо цього. У нас відсутня інформація щодо виконання забудовником технічних умов щодо електроенергії та газопостачання. Ми звернулись до ДТЕК та “Київоблгазу”, відповіді поки не отримали. Наразі міська рада максимально впливає на забудовника. Він довиконує технічні умови та ми підключимо централізоване водопостачання. Наразі у будинках є вода. В Ірпені можливе водопостачання лише зі свердловин. Навесні, коли пройдуть морози і можна буде копати, будинки підключать до централізованого водопостачання. Приблизно у кінці травня”, – говорить він.  В АО “Київоблгаз” KV прокоментували, що забудовник “Орлан-Інвест” в особі Антона Мирончука ні в цьому, ні в минулому році не звертався до компанії щодо газифікації ЖК New York Towers.  Забудовник Отримати коментар самого забудовника Антона Мирончука щодо ситуації, яка склалась, KV не вдалося.  Забудовник Антон Мирончук скандальновідомий у Приірпінні. На чолі компанії “Орлан Інвест-Груп” він довгий час був одним із ключових гравців на ринку нерухомості в Ірпені. Він став забудовником 2013 року, коли йому виповнилося лише 25 років. У той час, як пишуть місцеві ЗМІ, він почав тісно спілкуватись із тодішнім мером Ірпеня Володимиром Карплюком (“Нові обличчя”), отримуючи бажані земельні ділянки та дозвільні документи. Однак, у 2019 році Мирончук посварився із Карплюком, коли прокуратура провела обшуки в приміщенні Ірпінської міської ради. Тоді була оприлюднена інформація, що Антон Мирончук є найбільшим боржником по сплаті пайової участі місту. Згодом, через конфлікт Мирончука та Карплюка, об’єкти “Орлан-Інвест Груп” зупинились не лише на етапі будівництва, а й на етапах під’єднання будинків до міських комунікацій. Ірпінська міська рада повідомляла про стягнення з Мирончука боргів через суд. А в серпні 2020 року стало відомо, що частину кількох недобудов Мирончука арештовано та виставлено на державний аукціон. Наприкінці листопада 2020 року перед відділом продажів “Орлан-Інвест” вже влаштовували мітинг з вимогою продовжити облаштування будинків в різноманітних ЖК компанії. Крім того, компанія Антона Мирончука за останні кілька років стала фігурантом низки скандалів. Зокрема, згадувалася в конфліктах навколо виділення квартир воїнам АТО в Вишневому, арештів землі ДСО і вирубки лісів на околиці Ірпеня. Також компанія згадувалася у скандалі навколо вирубки вікових дубів в Бучі, який супроводжувався стріляниною, бійками і масовими затриманнями. Наразі Антона Мирончука пов’язують з місцевим осередком партії “Слуга народу”. Змі пишуть, начебто замість оплати боргів та відновлення будівництва об’єктів, він “профінансував власне лобі через своїх представників у складі Ірпінської міської ради, які пройшли від президентської партії. Представники “Слуги народу” з першої ж сесії почали голосувати в унісон з партією забудовників “Нові обличчя”. Нагадаємо, як раніше писала KV, нещодавно жителі Ірпеня самостійно підняли шлюз №6 на річці Ірпінь. Для цього вони привезли генератор, зварювальний апарат та інші інструменти. На ремонт шлюзу вони витратили близько години. Читайте: В Ирпене местный перевозчик повысил стоимость проезда до Киева Фото: колаж KVКиевVласть

До кінця опалювального сезону вартість послуг тепло- та водопостачання у багатоквартирні будинки на Київщині залишиться незмінною. Це стало можливим завдяки Меморандуму, який підписали уряд, міста і НКРЕКП учора ввечері. Угода передбачає компенсацію певних витрат теплопостачальникам, що дозволить уникнути зростання тарифів для населення. Як передає кореспондент KV, 9 лютого відбувся брифінг голови Київської ОДА Василя Володіна за участі мера Обухова Олександра Левченка та мера Бучі Анатолія Федорука.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Так, за ініціативи президента Володимира Зеленського напередодні відбулося підписання Меморандуму щодо врегулювання проблемних питань у постачанні тепла та гарячої води. Його між собою уклали чотири сторони: Кабінет міністрів в особі міністра розвитку громад Олексія Чернишова, першого заступника міністра енергетики Юрія Вітренка, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), НАК "Нафтогаз України" та мери українських міст. Підписантом від міст Київської області став Анатолій Федорук. Документ підписано у присутності Прем'єр-міністра Дениса Шмигаля та керівника Офісу Президента Кирила Тимошенка. Читайте: Кабмін, НКРЕКП, “Нафтогаз” та мери міст підписали меморандум щодо врегулювання проблемних питань у постачанні тепла та гарячої води українцям Суть Меморандуму, як пояснив Володін, у тому, що до кінця цього опалювального сезону люди отримуватимуть опалення безперебійно, вартість послуг тепло- та водопостачання у багатоквартирні будинки упродовж опалювального сезону 2020-2021 років не зміниться.  Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться "Це означає, що наші громадяни узимку матимуть якісні комунальні послуги без зайвого навантаження на сімейні бюджети. Що ж до теплопостачальних підприємств, вони гарантовано отримуватимуть газ для виробництва тепла та постачання його у домівки жителів регіону. Для них будуть передбачені відстрокування оплати за газ та компенсація різниці цін природного газу – ринкової та врахованої у тарифах на тепло. При цьому уряд гарантує, що компенсація не перекладатиметься на місцеві бюджети. Зі свого боку "Нафтогаз" до 1 вересня 2021 року має розробити та запровадити довгострокові цінові пропозиції для забезпечення сталої ціни на газ для теплопостачальних підприємств. Це дозволить уникнути цінових коливань в опалювальному сезоні 2021-2022”, – зазначив Володін. Як каже голова Бучанської ОТГ Анатолій Федорук, у першому варіанті угоди не передбачалося компенсації з боку держави теплопостачальним організаціям та місцевим бюджетам. Мери міст наполягали на повторному перегляді угоди. “Ми досягли того, аби така компенсація здійснювалася державою – якщо така необхідність виникне. Максимально допустиму ціну газу наразі зафіксовано, вона ляже в основу роботи теплопостачальних організацій та інших суб'єктів господарювання, і це не вплине на ціну тепло- та водозабезпечення. На період опалювального сезону це, на мою думку, є якісним управлінським рішенням – особливо на фоні стрибку ринкових цін цього року та обурення суспільства, що слідувало. Ми фіксуємо, що до жовтня цього року ми маємо напрацювати пул питань, який дасть можливість розв'язати питання, що стоять перед муніципалітетами – теплопостачання, водозабезпечення тощо. Підписання цієї угоди є результатом взаємодії всіх міст – від маленьких до столиці. Під час робочих панелей, що відбувалися, піднімалося не лише питання теплопостачання, але й інші питання. Це кращий здобуток взаємодії місцевого самоврядування та місцевої влади. Як сказав Прем’єр-міністр Шмигаль, це компромісне рішення компромісної угоди. НКРЕКП також є сторонами та підписантами. Тож це компроміс між муніципалітетами, Кабміном та ОП” – розповів Федорук у коментарі KV.  Голова Обухівської ОТГ Олександр Левченко також зазначив, що завдяки цій угоді жителі його громади, як і усіх інших, матимуть зафіксований тариф. Це дасть змогу завершити опалювальний сезон без “сюрпризів” і планувати подальші дії без збитків для місцевих бюджетів. “До кінця опалювального сезону ми гарантовано отримаємо газ. Сьогодні платежі за комунальні послуги хоч не набагато, але знизилися. Завдяки цій угоді ціна Гкал газу, ціни на водопостачання до залишаться на поточному рівні. Далі буде відпрацьований механізм компенсації державою ціни на газ теплопостачальним підприємствам. Це те, заради чого ми зібралися і працюємо. Ми успішно завершуємо опалювальний сезон 2020-2021. Наші теплопостачальні підприємства у повному обсязі отримають газ, не буде підвищення тарифів і відшкодування не ляже на плечі місцевої влади”, – каже Левченко. Нагадаємо, що у 2019 році по Київщині з новою силою прокотилася хвиля збільшення вартості теплової енергії. Суми за використане тепло в платіжках пересічних громадян у цілій низці міст виросли до 20%. На питання чому тарифи знову ростуть, постачальники тепла нарікають на збільшення вартості газу, електроенергії і підвищення "мінімалки". Відстояти старі ціни на тепло вдалося лише окремим населеним пунктам. Читайте: Віталій Кличко: Ми домовилися з урядом і парламентом, що тарифи на опалення та гарячу воду до кінця опалювального сезону підвищуватись не будуть  Як повідомлялося раніше, понад 30% населення Київщини забезпечені пільгами та субсидіями. Відповідно майже 136 тисяч домогосподарств отримують субсидії на опалювальний період 2020-2021 року, а ще більше 201 тисячі – пільги на сплату житлово-комунальних послуг. Йдеться відповідно про 19% і 11,2% від загальної кількості жителів регіону. Читайте: Понад 30% жителів Київщини отримують пільги та субсидії на оплату опалення і комунальних послуг  Фото: KVКиевVласть

У грудні 2020 року мешканці Київської області сплатили за житлово-комунальні послуги 1 млрд 575 млн 781 тис. гривень, що становить 73,8% нарахованих за цей період сум.  Усього протягом 2020 року населення Київщини сплатило за житлово-комунальні послуги 10 млрд 961 млн 683 тис. гривень, або 94%. Про це KV стало відомо з повідомлення персслужби Київської облдержадміністрації (КОДА) з посиланням на Головне управління статистики у Київській області. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”   На кінець грудня 2020 року заборгованість населення зі сплати за постачання та розподіл природного газу становила 1507,4 млн гривень, за постачання теплової енергії та гарячої води – 726,6 млн гривень, за централізоване водопостачання та водовідведення – 164,2 млн гривень, за управління багатоквартирним будинком – 210,9 млн гривень, за постачання та розподіл електричної енергії – 542,3 млн гривень, за надання послуг з вивезення побутових відходів – 22,8 млн гривень. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться Відповідно до постанов Кабінету Міністрів України від 21.10.1995 № 848 та від 27.06.2003 № 976 у грудні 2020 року з населенням було укладено 116 договорів щодо погашення реструктуризованої заборгованості на загальну суму 1267,3 тис. гривень. Сума внесених платежів, з урахуванням довгострокових договорів, становила 697,4 тис. гривень. Читайте: На термомодернізацію навчальних закладів Київщини в цьому році витратять 60 млн гривень Фото: пресслужба КОДА КиевVласть