Київ залишається стратегічною метою військ рф. Однак на території білорусі, звідки міг би здійснити наступ ворог, нині немає наступальних формувань. Водночас столиця готова дати відсіч ворогу в разі повторного наступу. Про це, як передає KВ, йдеться в повідомленні голови Київської міської військової адміністрації (КМВА) Миколи Жирнова в ефірі загальнонаціонального марафону. Підписуйтесь на “КиївВладу”  “Ми часто чуємо про можливий повторний наступ на столицю. І дійсно це так, бо Київ – це столиця нашої держави, заволодіти столицею означає підірвати впевненість українського народу”, – зауважив голова КМВА. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Водночас, за його словами, на прикордонні з росією, зокрема, у Брянській та Курській областях, не спостерігається формування військ, окрім як розміщення там артилерійських підрозділів. "Однак знаємо, що російська федерація може також використовувати і території білорусі. Зокрема декілька батальйонів армії білорусі посилюють кордон із Україною у Гомельській та Брестській областях. Але наступальних формувань немає", – розповів Микола Жирнов. За його словами, для повторного наступу необхідно створити велике угруповання військ, а для цього потрібен час на підготовку особового складу, озброєння, військової техніки, та матеріально-технічних засобів. Тому раптово, або за короткий термін цього здійснити неможливо. Військове керівництво щодня пильно стежить за діями противника, і готується до його зустрічі, аби дати належну відсіч ворогу. Жирнов повідомив, що до зустрічі противника готуються як  дальні рубежі Києва, так і всередині міста. Будуються оборонні споруди, готуються війська, у визначених місцях проводиться мінування, готується інфраструктура міста, створюються запаси продуктів, забезпечується можливість автономного водопостачання. “А головне, що особовий склад та містяни готові обороняти місто", – наголосив Микола Жирнов. Нагадаємо, голова КМВА Микола Жирнов доручив посилити в столиці контроль за дотриманням режиму тиші. Читайте: Небезпека ракетних обстрілів Києва залишається, – КМДА Фото: topnews.kiev КиївВлада

Представники малого бізнеса Києва, які здійснюють свою комерційну діяльність в легальних тимчасових спорудах (ТС, кіоски, МАФи), розташованих в півкілометровій зоні біля станцій метрополітену та системно допомагаючих фронту, обурені діями міської влади. Річ у тім, що підлеглі Віталія Кличка взяли курс на знищення бізнесу дрібних підприємців під приводом начебто загрози ТС для мирного населення. В той же час, ще ближче до тих же станцій метрополітену працюють великі торгівельні центри (ТЦ), які часто належать друзям столичного мера, і в разі нанесення по ним російськими військами ракетного удару  дійсно можуть поховати під завалами сотні чи тисячі людей.  Як повідомила KВ співголова Київського міського комітету порятунку бізнесу Тетяна Петренко, наразі підприємці, які ведуть свою діяльність в ТС, намагаються добитися від столичної влади скасування рішень щодо демонтажу кіосків біля станцій метро “Політехнічний інститут” та “Героїв Дніпра”. Підписуйтесь на “КиївВладу”   За словами активістки, незважаючи на те, що такі дії чиновники пояснюють  необхідністю убезпечити мешканців Києва від ракетних обстрілів, насправді мова йде про відверті спроби знищення законного малого бізнесу. Тетяна Петренко впевнена, що столична влада повинна переглянути свої підходи до взаємодії з підприємцями, адже це може мати низку негативних наслідків. Як повідомляла KВ, 6 травня 2022 року Рада оборони міста Києва формально доручила структурним підрозділами Київської міськдержадміністрації (КМДА) та районним в місті Києві державними адміністраціями (РДА) перевірити та в разі необхідності демонтувати об’єкти торгівлі, які встановлені біля станцій метрополітену. Дане рішення пояснювалось тим, що кіоски можуть перешкоджати містянам швидко потрапити у ці захисні споруди у разі загрози бомбардування та/або ракетного обстрілу.  Читайте: Столична влада вирішила прибрати МАФи від станцій метрополітену, які начебто перешкоджають доступу до укриттів та сховищ На виконання такого протокольного рішення 8 червня 2022 року Комісія з питань розміщення ТС при КМДА прийняла рішення про демонтаж (можливе перенесення) біля 80 (вісімдесяти) кіосків. У ньому вказувалось, що більшість з цих ТС розташовані неподалік до входів (виходів) до станцій метрополітену “Політехнічний інститут” та “Героїв Дніпра”.  11 червня 2022 року голова Громадської ради при КМДА Геннадій Кривошея звернувся до керівника Київської міської військової адміністрації (КМВА) Миколи Жирнова з вимогами зупинити такий демонтаж ТС, встановити чіткі правила, з посиланням на законодавчі норми, щодо можливого демонтажу та перенесення таких споруд.  Справа в тому, що Громадська рада при КМДА перевірила законність та доцільності внесення в перелік на демонтаж відповідних ТС. Під час цієї перевірки було встановлено, що більше 90% тимчасових споруд знаходяться на відстані від 25 до 150 метрів від входів (виходів) зі станцій метрополітену, суміщених підземних переходів та інших підземних переходів. А це ніяким чином не порушує передбачених державними будівельними нормами правил для доступу до відповідних підземних переходів та метрополітену. Крім цього, громадськістю були виявлені об’єкти ТС, які з незрозумілих причин взагалі не потрапили до переліку на демонтаж, що може свідчити про вибірковість окремими чиновниками при прийнятті відповідних рішень. Читайте: Громадська рада при КМДА просить Миколу Жирнова захистити підприємців Києва За словами Тетяни Петренко, підприємці вже проконсультувались з адвокатами, і їхня позиція чітка: Рада оборони Києва не мала повноважень приймати рішення щодо демонтажу кіосків біля станцій метро. Крім того, юристи звернули увагу на те, що в протоколі засідання Ради оборони від 6 травня 2022 року немає жодної конкретики, на яку могла б посилатися комісія при КМДА з питань ТС – у документі немає інформації щодо того, в радіусі якої відстані від станцій метро потрібно прибирати кіоски, біля яких станцій метро має відбутися демонтаж тощо. При цьому, Тетяна Петренко вказує на те, що керівник КМВА Микола Жирнов у бесіді з нею заперечив, що очолюваний ним орган звертався до КМДА з клопотанням щодо демонтажу кіосків. Більше того – він повідомив, що необхідності у таких заходах немає. У зв'язку з цим, за словами Тетяна Петренко, підприємці зробили для себе чіткий висновок: демонтаж кіосків – це особисте рішення мера Києва Віталія Кличка та його оточення, і насправді такі дії не мають жодного відношення до питань безпеки. Серед іншого, “кіоскери” звернули увагу, що, відповідно до рішень столичної влади, демонтаж  ТС за дивним збігом обставин має відбутися в місцях, де свою бізнес-діяльність ведуть люди із оточення Віталія Кличка. Наприклад, прямо над станцією метро “Героїв Дніпра” знаходиться торгово-розважальний центр (ТРЦ) “Оазис”, власником якого є Валерій Іщенко – депутат Київради VI скликання (був обраний від “Блоку Віталія Кличка”) та Верховної Ради VII-VIII скликань (обирався від партії мера Києва Віталія Кличка "УДАР" та "Блоку Петра Порошенка"). Читайте: Жизнь дала трещину: старожилы “УДАРа” в шаге от потери ТЦ на Троещине “Коли ми почали вести переписку з різними структурами, то з'ясували, що Департамент муніципальної безпеки КМДА надіслав листи Шевченківській та Оболонській РДА щодо демонтажу кіосків лише біля двох станцій метро. А чому лише по двом, якщо в Києві 52 станції метро? Хто визначив, що демонтаж має відбуватися саме біля цих станцій? Якщо проаналізувати, то є станції, де набагато більше ТС. Але саме біля цих двох станцій знаходяться торгові центри людей, наближених до Віталія Кличка людей. Протягом останнього року підприємцям погрожують, що їх звідти приберуть, і пропонують перейти працювати у торгові центри, де вони зможуть орендувати площі. Ті, хто це пропонують, не розуміють, що підприємці, які працюють в кіосках, і підприємці з торгових центрів – це різні сфери бізнесу. Це виглядає не стільки як необхідність прибрати ТС біля станцій метро, скільки як намагання “зачистити” територію від конкурентів”, – вважає Тетяна Петренко. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться На думку активістів, демонтаж ТС в Києві може мати чимало негативних наслідків. Щорічно легальні “кіоскери” сплачують до столичного бюджету Києва близько 68 млн гривен в якості пайових внесків. І хоча наразі через воєнний стан міська влада звільнила їх від необхідності цих перерахувань, підприємці все рівно є важливим елементом наповнення бюджетів різних рівнів – за рахунок сплати земельного податку (ті кіоски, яким свого часу відводили в користування землю. – KВ), єдиного податку тощо. Тетяна Петренко звертає увагу на те, що ці кошти мають особливо важливе значення в умовах, коли державі доводиться усіма силами й ресурсами забезпечувати військових на фронті. Не менш серйозним є і той факт, що демонтаж кіосків в столиці може призвести до підвищення рівня безробіття та, як наслідок, втрати доходів сотень і навіть тисяч людей. “Як саме патріотична влада може прийняти рішення про демонтаж 83 ТС? Один кіоск це щонайменше три робочих місця. Тобто, в результаті такої “турботи влади про безпеку” близько 250 осіб втратять роботу. Якщо мова буде йти про усі станції метро, то цю цифру можна помножити в десятки разів”, – зазначила Тетяна Петренко. Також підприємці обурені тим, що запропонована міською владою “реформа” подається “під соусом” турботи про безпеку громадян – начебто “кіоски” заважають проходу до укриттів. Насправді, за словами Тетяна Петренко, саме торгові центри, які, судячи з усього захищає столичне керівництво, є об'єктами підвищеної небезпеки. “Державна влада постійно говорить про те, що нам потрібно уникати скупчень людей. Але торгові центри – це саме ті місця, де збирається найбільша кількість містян та гостей Києва. Ми маємо трагічні ситуації зі столичним ТРЦ “Ретровіль” та кременчуцьким ТЦ “Амстор”, де через влучання ракет постраждали людей. У свою чергу, біля ТС ніколи немає черг довжиною в сотні людей, немає такої кількості покупців. Міська влада заявляє, що ТС на відстані пів кілометра від метро впливають на безпеку, але чомусь не каже, що, наприклад, можливо, потрібно було б розібрати торговий центр на станції метро, адже у випадку влучення в нього ракети там буде “захоронено” сотні, а може й тисячі людей”, – вважає Тетяна Петренко. Не менш важливим є і той факт, що в умовах війни власники малого та середнього бізнесу відіграють важливу роль у волонтерській діяльності, направленій на забезпечення військовослужбовців Збройних сил України (ЗСУ) та інших формувань продуктами, технікою, різноманітним спорядженням та амуніцією. За словами Тетяни Петренко, чимало столичних “кіоскерів” допомагають армії коштами або різноманітними товарами, а деякі навіть транспортують волонтерські вантажі на передову. Крім того, в столиці вистачає власників ТС, які взяли зброю і захищають країну в різних гарячих точках на сході та півдні України – саме в той час, коли влада вирішила “прорідити” кількість їхніх кіосків. “Ніхто не сперечається, що в столиці потрібно навести порядок з кіосками. Але війна – це не час, коли потрібно боротися з підприємцями. Я особисто знаю, що підприємці – власники кіосків – щотижня передавали “на передок” продукти, речі й амуніцію (квадрокоптери, бронежилети) для наших збройних сил: одна поїздка це мінімум один завантажений мікроавтобус із грузом близько однієї тони, а інколи й більше. Мені соромно перед нашими хлопцями, які боронять державу на фронті, що ми протягом останніх трьох тижнів не відвозили таку допомогу, обмежившись декількома посилками з амуніцією через “Нову пошту”. По-перше, через ці “розбірки” з владою у нас немає можливості організувати збір та відправити допомогу, по-друге – підприємці почали економити кошти, боячись вже найближчим часом залишитись без заробітків. Військовослужбовці просто в шоці: вони там залишають своє здоров'я та свої життя, а ми тут, в тиловому Києві, воюємо з чиновниками”, – зазначила Тетяна Петренко.  В Київського міському комітеті з порятунку бізнесу впевнені: недавні рішення столичної влади – це продовження її цілеспрямованої політики щодо знищення в Києві малого бізнесу. Однією з ключових осіб у такій “політиці” Тетяна Петренко вважає Дмитра Білоцерковця – депутата Київради діючого IX скликання (обраний від партії мера Києва “УДАР”), ексдиректора Департаменту міського благоустрою КМДА (2014-2016 роки) та нардепа VIII скликання (обирався від “Блока Петра Порошенка”). За інформацією Тетяни Петренко, Білоцерковец прямо не є власником кіосків, але очевидно має вплив на вирішення питань у цій сфері, керуючись своїми фінансовими інтересами. “Протягом останніх шести років команда Кличка начебто намагається впорядкувати сферу ТС, обіцяючи прийняти нові правила розміщення, впровадити нові алгоритми роботи тощо. Але увесь цей час жодна дія влади не була направлена на вирішення проблемних питань. Ми неодноразово пропонували свої механізми реформування цієї сфери – такі, які б задовольнили і нас, і владу, і мешканців Києва. На мою думку, єдине завдання влади – викинути із цього бізнесу максимальну кількість підприємців і завести на цей ринок “своїх” людей. Найлегший спосіб – розірвати договори, а потім через тендер або аукціон укласти договори з новими підприємцями, як це було зроблено в ситуації з зупинковими комплексами. Я вважаю, що до цього може бути причетним Білоцерковець: зі слів самих підприємців знаю, що за його ініціативи чимало кіосків було перенесено з територій біля торгових центрів на інші, менш вигідні локації”, – розповіла КВ Тетяна Петренко. Читайте: “Стратегический соратник” Кличко в шаге от приговора антикоррупционного суда” Як неодноразово повідомляла KВ, відносини столичної влади та власників ТС в останні декілька років є досить напруженими, що призводить до регулярних акцій протесту, скандалів у стінах КМДА тощо. Так, міська влада постійно наголошує на тому, що сферу розміщення ТС в столиці потрібно реформувати, у тому числі – за рахунок проведенні торгів на право встановлення кіосків через систему Prozorro.Продажі та скорочення кількості локацій, де можуть з'являтися нові споруди. Підприємці принципово не проти реформ, але наголошують, що проводити їх можна лише чітко затвердивши “правила гри” та викорінивши корупцію у владних колах, через яку чиновники руками комунальних служб нерідко демонтують легальні споруди з усіма дозвільними документами та лобіюють встановлення ТС наближеними до влади особами на місці знесених кіосків без жодних офіційних погоджень з КМДА.  Читайте: Масштабная реформа: столичные власти запланировали продавать право на размещение киосков через Prozorro Черговий етап цього протистояння мав місце навесні 2022 року: тоді підприємці поскаржились Президенту України Володимиру Зеленському, Уряду та іншим держорганам на столичну владу, яка в умовах воєнного стану почала масово демонтувати законні ТС і не чіпала незаконні кіоски, які з'явилися вже під час активної фази війни з росією. На той час “кіоскери” заявляли, що команда Віталія Кличка фактично спонукає їх до протестів, проведення яких наразі заборонено. Читайте: Команда Кличко несподівано почала демонтувати в Києві законні кіоски та створила критичну протестну ситуацію Треба зазначити, що на час воєнного стану вся повнота влади в Києві належить КМВА, яку з початку березня 2022 року очолює генерал Микола Жирнов. В голови КМВА є два заступники, одним з яких є голова КМДА, мер Києва Віталій Кличко. Читайте: КМДА – підрозділ військової адміністрації міста, а Кличко мій заступник, – Жирнов  Фото: колаж КВ На слайдері нижче – наслідки влучань ворожих снарядів, бомб і ракет у торгово-розважальні центри в різних куточках України. КиївВлада

Головне управління Держпродспоживслужби в Києві провело перевірку пляжів та зон відпочинку на відповідність Гігієничним номативам. За результатами на території більш ніж 20 пляжів та зон відпочинку кишкову паличку. Про це, як передає KВ, йдеться в повідомленні Головного управління Держпродспоживслужби в Києві. Підписуйтесь на “КиївВладу”  Згідно повідомлення, фахівці протягом червня проводили відбір та санітарно-мікробіологічні і санітарно-хімічні дослідження проб води з пляжів міста. За результатами деякі досліджені проби води відкритих водойм не відповідають вимогам Гігієнічних нормативів якості води водних об’єктів для задоволення питних, господарсько-побутових та інших потреб населення. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Зокрема, виявлені невідповідності за наступними показниками: Кишкова паличка (Лактозопозитивні кишкові палички)  виявлена на пляжах: “Венеція”, “Веселка”, “Дитячий”, “Золотий”, “Молодіжний”, “Передмістна Слобідка”, “Райдуга”, “Тельбін”, “Центральний”, “Троєщина”, “Галерний”, “Вербний”, “Пуща Водиця” та місцях (зонах) відпочинку без купання “Березняки”, “Горбачиха”, “Довбичка”, “Русанівський канал”, “Русанівська коса”, “Русанівська протока”, “Сонячна”, “Осокорки”, “Лісова”, “Алмазна”. Невідповідність за показником “Біохімічне споживання кисню за 5 діб “  виявлено на пляжах: “Венеція”, “Дитячий”, “Золотий”, “Молодіжний”, “Передмістна Слобідка”, “Райдуга”, “Тельбін”, “Троєщина”, “Галерний”, “Вербний”, “Пуща Водиця”. Невідповідність за показником “Водневий показник (рН)” виявлено на пляжах: “Венеція”, “Веселка”, “Дитячий”, “Золотий”, “Молодіжний”, “Передмістна Слобідка”, “Райдуга”, “Тельбін”, “Центральний”, “Троєщина”, “Галерний”, “Вербний”, “Пуща Водиця” та місця (зони) відпочинку без купання “Сонячна”, “Алмазна”. Зазначається, що про порушення норм повідомлено КМВА та КП “Плесо” з метою невідкладного вжиття необхідних заходів та недопущення погіршення санітарно-епідеміологічної ситуації в Києві. Нагадаємо, у Києві на наявність вибухонебезпечних предметів перевірено всі пляжі. Але купальний сезон у столиці цього року офіційно не відкривають. Також було перевірено всі столичні парки і сквери.  Читайте: У Києві на період дії воєнного стану заборонили плавати на човнах та катерах Фото: Держпродспоживслужба КиївВлада

Столична влада вирішила заплющити очі на знесення історичної будівлі на вул. Лабораторній, 9-Б (Садиби, яку було збудовано в XIX столітті). Так, незважаючи на обіцянки розібратись з порушником, Київська міськдержадміністрація (КМДА) не змогла в судовому порядку довести законність внесення цього об'єкта до Державного реєстру нерухомих пам’яток України. В свою чергу, Київрада минулого четверга ще й погодила його власнику – ТОВ “Скайпроджект” (входить до групи “Альтіс-Холдинг”) – поновлення договору оренди суміжного “клаптика землі”. Вочевидь, все це робиться для того, щоб максимально допомогти цій компанії будувати в історичному центрі столиці багатофункціональний комплекс (БФК) преміум-класу “Metropole” з перевищенням допустимої поверховості. Цікаво, що донька власника компанії-забудовника Катерина Глімбовська (на колажі лвіоруч) менше місяця тому прийняла повноваження депутатки Київради. Як стало відомо KВ, 23 червня 2022 року Київрада на своєму засіданні погодила поновлення договору оренди земельної ділянки на вул. Лабораторній, 9-Б для ТОВ “Скайпроджект” на 5 років. Підписуйтесь на “КиївВладу”   Відповідний проєкт рішення №08/231-447/ПР від 17 лютого 2022 року в сесійній залі столичної міськради підтримали 66 депутатів. Суб'єктами подачі вказаного документу виступили заступник голови КМДА з питань здійснення самоврядних повноважень Петро Оленич на Департамент земельних ресурсів КМДА. Мова йде про ділянку площею 0,0095 га з цільовим призначенням “для експлуатації та обслуговування житлового комплексу з паркінгами” (кадастровий номер – 8000000000:79:031:0040). Цю землю ТОВ “Скайпроджект” орендує у столичної громади на підставі договору оренди від 2 лютого 2011 року (з урахуванням раніше укладених додаткової угоди про зміну сторін договору, про які мова йтиме далі, та з урахуванням угоди поновлення договору на новий термін. – KВ). У пояснювальній записці до затвердженого проєкту рішення повідомляється, що земельна ділянка вільна від капітальної забудови та використовується в якості будівельного майданчика житлового комплексу (ЖК) "Metropole", який будується на трьох суміжних ділянках. В документі уточнюється, що, згідно з Генеральним планом Києва, за функціональним призначенням ділянка на вул. Лабораторній, 9-Б відноситься до території житлової забудови та не відноситься до територій зелених насаджень. Як повідомила KВ депутатка Київради Ксенія Семенова (фракція “Слуга народу”), зазначена ділянка фактично є заїздом/виїздом на територію вказаного ЖК та примикає до ділянки за цією ж адресою, на якій раніше знаходилась нерухома пам'ятка України – так звана “Садиба”. Як відомо, в 2019 році дану будівлю було знесено, що викликало значний суспільний резонанс. Ксенія Семенова підтвердила, що її колеги не мали жодних претензій до цього проєкту рішення, і голосування по вказаному документу, як і по багатьом іншим скандальним земельним питанням, пройшло швидко. Однією з причин таких “мовчання" та "швидкості” народна обраниця назвала відсутність прямих трансляцій пленарних засідань Київради (міська влада посилається на воєнний стан та необхідність збереження життів депутатів від ракетних обстрілів. – KВ), проти чого вона наразі регулярно виступає. Читайте: Київрада на повну працює в закритому режимі Історія знищення історії Упродовж 2004-2009 років Київрада чотирма рішеннями передала ТОВ “Ковчег” сім суміжних ділянок загальною площею майже 1,15 га у кварталі, обмеженому вулицями Червоноармійською (нинішня назва – Велика Васильківська), Предславинською та Ульянових (нинішня назва – Лабораторна). Чотири земельних ділянки загальною площею 0,32 га столична влада передала вказаній компанії оренду на різний термін (одна з них – згадана вище ділянка площею 0,0095 га), три інших ділянки площею 0,83 га ТОВ “Ковчег” отримало у приватну власність. Згідно з прийнятими рішеннями, уся ця земля мала використовуватися для “будівництва, експлуатації та обслуговування житлового комплексу”. Однією з підстав для цього землевідводу у зазначених рішеннях було вказано наявність на цій землі будівель та споруд, які на той час належали ТОВ “Ковчег”. Зазначимо, однією з будівель, якими на той час володіла вказана компанія, була садиба площею 276,4 кв. м. на вул. Лабораторній, 9-Б (на ділянці площею 0,15 га. – KВ). Дана будівля була побудована наприкінці XIX століття. 15 вересня 2010 року наказом Міністерства культури і туризму України №706/0/16-10 цей об'єкт було внесено до Державного реєстру нерухомих пам’яток України за критерієм місцевого значення. За даними порталу “Наші гроші”, у першому десятиріччі 00-х років згадана компанія отримали дозволи на реконструкції своїх будівель та забудову вказаної території (наприклад, дозвіл на виконання будівельних робіт №2008-Пч/Т від 18 травня 2010 року, який у відкритому доступі відсутній. – KВ), після чого розпочала роботи. Проте, через кілька років вони були зупинені, і плани ТОВ “Ковчег”, схоже, змінилися. Так, не дивлячись на наявність дозволу на виконання будівельних робіт, 25 червня 2014 року Департамент містобудування та архітектури КМДА видав ТОВ Ковчег” містобудівні умови та обмеження (МУО) №76/14/12/009-14 на будівництво житлового комплексу з паркінгами у кварталі, обмеженому вулицями Червоноармійською, Предславинською та Ульянових.  Згідно з документом, вказана компанія могла проєктувати будівництво трьох 25-поверхових будинків на вказаних 7 ділянках. Загальна площа комплексу мала скласти 112,9 тис. кв.м., кількість квартир – 374 (їхня площа – 43,1 тис. кв.м.), кількість паркомісць – 489. В МУО повідомлялося, що забудовники мали розробити заходи щодо захисту прилеглих будинків і споруд в тому числі будинку по вул. Предславинська, 24 від руйнації, забезпечити їх стійкість при будівництві. Також в документі уточнювалося, що територія майбутньої забудови знаходиться в межах Центрального історичного ареалу та в зонах охорони пам'яток археології та археологічних об'єктів, які були затверджені міською владою Києва та Міністерством культури і туризму. У звязку з цим забудовники мали отримати погодження Інститута археології Національної академії наук України, Департаменту охорони культурної спадщини КМДА та інших органів. За інформацією порталу “Нерухомі”, надалі ТОВ “Ковчег” впродовж двох років через органи Державної архітектурно-будівельної інспекції внесло зміни до дозволу на виконання будівельних робіт від 18 травня 2010 року. Але в 2017 році “вектор освоєння” цієї території знову було змінено. Справа в тому, що ТОВ “Ковчег” продало належні йому будівлі на згаданих ділянках, а також безпосередньо самі ділянки площею 0,83 га – власником цього майна стало саме ТОВ “Скайпроджект”. Також у даний період ТОВ “Ковчег” передало цій компанії в суборенду чотири згаданих вище ділянки площею 0,32 га, а вже після цього міська влада і ТОВ “Скайпроджект” уклали угоди, відповідно до яких в орендних договорах було змінено орендаря, а термін оренди цих чотирьох ділянок було продовжено.  У зв'язку з цими змінами, ТОВ “Скайпроджект” стало офіційним замовником будівництва житлового комплексу з паркінгами у кварталі, обмеженому вулицями Червоноармійською, Предславинською та Ульянових. Приблизно тоді ж ЖК “Предславинська”, як цей комплекс називався раніше, отримав нову назву – багатофункціональний комплекс (БФК) “Metropole”. У цьому комплексу, за інформацією “Нерухомі”, мають бути побудовані три 25-поверхових будинки. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Восени 2018 року ТОВ “Скайпроджект” звернулося до Окружного адмінсуду Києва (ОАСК) із позовом до Міністерства культури України про визнання протиправним та скасування згаданого вище наказу цього відомства №706/0/16-10 від 15 вересня 2010 року (провадження №826/16077/18). У якості доводів компанія вказувала, серед іншого, на те, що садиба на вул. Лабораторній, 9-Б не відповідає критерію автентичності, за яким цю будівлю можна було б вважати нерухомою пам'яткою. При цьому позивач звертав увагу на те, що охоронний статус цього об'єкта не дозволяє компанії використати її право продати цю будівлю. Проте, найімовірніше, головною причиною цього судового спору був той факт, що ТОВ “Скайпроджект” планувало побудувати на землі під цим об'єктом паркінг для своего БФК “Metropole”. Читайте: Компания тестя Насирова намерена построить паркинг на месте памятника архитектуры в центре Киева Вказане провадження розглядалось судами усіх трьох інстанцій декілька разів. Так, 31 липня 2019 року Шостий апеляційний адмінсуд став на бік ТОВ “Скайпроджект”, фактично скасувавши зазначений наказ. Не дочекавшись рішень судів наступних інстанцій, 9 листопада 2019 року власник будівлі зніс її. Уже через два місяця, 9 січня 2020 року, Касаційний адмінсуд за скаргами Департаменту охорони культурної спадщини КМДА і Міністерства культури України направив цю справу на новий розгляд. 25 січня 2022 року, Шостий апеляційний адмінсуд знову став на бік вказаної компанії. І на даний момент у відкритих джерелах відсутня інформація про те, чи подавали профільні органи касаційну скаргу. Скріншот із матеріалів справи Варто зазначити, що позиція КМДА під час цього судового спору неодноразово викликала незадоволення як у експертів, так і представників вищих ешелонів влади. Наприклад, у лютому 2019 року народний депутат тодішнього VIII скликання Верховної Ради Наталія Новак (фракція “Блок Петра Порошенко”) звернулась до Департаменту культури КМДА із вимогою надання роз'яснень стосовно того, чому чиновники столичної міськдержадміністрації на той момент навіть не спромоглися подати відзив на позовну заяву ТОВ “Скайпроджект”. Яким чином свою бездіяльність пояснили у вказаному департаменті, у відкритих джерелах інформації немає. Надалі, у листопаді 2021 року, через кілька днів після знесення садиби, прес-служба КМДА повідомила про те, що Департамент охорони культурної спадщини КМДА готує звернення до поліції та Міністерства культури України стосовно вказаного факту. Проте, такі “обіцянки” та “зусилля” очевидно не мали жодного ефекту. Читайте: В Киеве застройщик несмотря на предписание и до решения суда снес старинную усадьбу на улице Лабораторной Упродовж 2019-2020 років ТОВ “Скайпроджект” двічі направляло до ДАБІ заяви про внесення змін до дозволу на виконання будівельних робіт від 18 травня 2010 року. Серед іншого, компанія вимагала збільшити поверховість будинків, які вона планує побудувати, до 37 поверхів. Проте, архбудінспекція двічі відмовляла ТОВ “Скайпроджект” у задоволенні таких заяв. Серед аргументів ДАБІ – заявлена поверховість об'єкта будівництва перевищує встановлені Генпланом Києва обмеження, згідно з якими у Центральній планувальній зоні заборонено нове будівництво понад 27 м від поверхні землі (тобто не вище 9 поверхів). У липні 2020 року ТОВ “Скайпроджект” звернулося до ОАСК з позовом щодо визнання протиправною діяльності ДАБІ в частині її відмов і зобов'язання внести зміни до дозволу на будівництво. Відповідачем виступала саме ДАБІ. Врешті-решт 7 вересня 2020 року ОАСК задовольнив позов ТОВ “Скайпроджект”, а 9 жовтня 2020 року Шостий апеляційний адмінсуд, розглянувши апеляційну скаргу ДАБІ, залишив рішення суду першої інстанції без змін. Чи було внесено відповідні зміни до дозволу на проведення будівельних робіт та чи планує забудовник використати можливість збільшити поверховість свого БФК “Metropole”, у відкритих джерелах наразі інформації немає. Хто у головних ролях За даними аналітичної системи Youcontrol, київське ТОВ “Ковчег” було зареєстроване в липні 2001 року. Керівником, засновником та кінцевим бенефіціаром цієї компанії вказано мешканця столиці Владислава Шевченка. Зазначимо, Владислав Шевченко з вересня 2019 року по січень 2021 року був офіційним власником АТ “ЗНВКІФ “Асборн”, яке система Youcontrol відносить до групи компаній “Мандарин Плаза Груп”. У портфель цієї групи входять торговий центр (ТЦ) "Мандарин Плаза", торгово-розважальний "Lavina Mall" та ін. Ключовою особою цієї групи є відомий бізнесмен Вагіф Алієв. Останній неодноразово входив до сотні найбагатших людей України (22 місце у рейтингу “Форбс” у 2021 році зі статком у розмірі 460 млн доларів). Також примітно, що до 2016 року згадане ТОВ “Ковчег” було зареєстровано у ТЦ “Мандарин-Плаза”. Столичне ТОВ “Скайпроджект” було засноване в травні 2016 року. Керівником компанії вказано Максима Забігайла, засновниками та кінцевими бенефіціарами – мешканців смт Козин Обухівського району Київської області Олександра і Станіслава Глімбовських. Система Youcontrol відносить ТОВ “Скайпроджект” до групи “Альтіс-Холдинг”, яка об'єднує сім десятків компаній, занятих переважно у сфері будівництва і супроводжуючих робіт. Ключовою особою даної групи є бізнесмен Олександр Глімбовський (на колажі праворуч).  Зазначимо, його дочка Катерина Глімбовська наразі є депутаткою діючого IX скликання Київради (обрана від “ВО “Батьківщина”). Народною обраницею вона офіційно стала лише на початку червня 2022 року – у зв'язку з тим, що її колега Михайло Ковальчук припинив свої повноваження депутата. Катерина Глімбовська є також є дотичною “до сімейних бізнесових справ” – вона є офіційною співвласницею декількох компаній, які система Youcontrol відносить до групи “Альтіс-Холдинг” (наприклад, ТОВ “Фонд будівельних ресурсів України”). Також вона є дружиною фігуранта декількох корупційних скандалів Романа Насірова (на колажі по центру) – ексголови Державної фіскальної служби України (2015-2017 роки) та народного депутата VIII скликання від “Блоку Петра Порошенка”. Як неодноразово повідомляла KВ, міська влада абсолютно не справляється із охороною історичних будівель та споруд Києва. Чиновники КМДА і депутати Київради регулярно обіцяють працювати над їхнім збереженням та наголошують на тому, що такі об'єкти не повинні зноситися заради будівництва чергових висоток житлового і комерційного призначення. Проте, більшість таких заяв не мають практичного втілення. Наприклад, у серпні 2021 року Київрада з подачі КМДА “ввела мораторій” на будівництво та реконструкцію в Києві, яка може торкнутися 119 історичних будівель Києва. Тоді таке рішення було подано міської владою як революційне. Проте, експерти назвали цей мораторій звичайним популізмом чистої води та спробою приховати провальну політику столичної влади у сфері захисту цінної історичної забудови та присвоєння історичним об'єктам статусу нововиявлених пам'яток культурної спадщини. Адже замість практичних механізмів збереження історичних будівель міська влада лише рекомендувала їхнім власникам утриматися від проведення будівельних робіт, а чиновникам – враховувати відповідні положення. Читайте: “Мораторий” столичной власти на снос исторических зданий на деле оказался всего лишь “рекомендациями”, – СМИ Державні органи влади очевидно також не надто зацікавлені в тому, щоб столиця більше не втрачала пам'яток та об'єктів культурної спадщини. Для прикладу, у травні 2021 рок мер Києва Віталій Кличко звинуватив Міністерство культури та інформаційної політики у сприянні знищенню пам'яток та об'єктів культурної спадщини столиці. Таку заяву він зробив у зв'язку з тим, що за попередні три роки КМДА запропонувала міністерству внести до Державного реєстру нерухомих пам'яток 1509 об'єктів, але по факту чиновники вказаного органу ухвалили рішення лише щодо 23 таких об'єктів.  Читайте: Кличко обвинил Минкульт в потере Киевом объектов культурного наследия Нагадаємо, Департамент охорони культурної спадщини з 7 вересня 2018 року очолює Олександр Никоряк. Діяльність цієї структури з початку 2021 року контролю заступник голови КМДА з питань здійснення самоврядних повноважень Володимир Прокопів (також є депутатом діючого IX скликання Київради від “Євросолідарності”). Посаду директора Департаменту містобудування та архітектури КМДА з 1 листопада 2016 року обіймає Олександр Свистунов. Департамент земельних ресурсів КМДА з 29 червня 2021 року очолює Валентина Пелих (виконувала обов'язки керівника цієї структури з 2 квітня 2021 року). З 27 липня 2018 року по 1 квітня 2021 року, цим департаментом керував Петро Оленич, який з 2 квітня 2021 року обіймає посаду заступника голови КМДА з питань здійснення самоврядних повноважень та курує в Києві земельні та містобудівні питання. Треба зазначити, що на час воєнного стану вся повнота влади в Києві належить Київській міській військовій адміністрації (КМВА), яку з початку березня 2022 року очолює генерал Микола Жирнов. В голови КМВА є два заступники, одним з яких є голова КМДА, мер Києва Віталій Кличко. Читайте: КМДА – підрозділ військової адміністрації міста, а Кличко мій заступник, – Жирнов  Фото: колаж КВКиївВлада

Столична міськрада вирішила передати ділянку на вул. Петра Вершигори 2А/2 (Райдужний масив, Дніпровський район) площею 0,46 га в оренду ТОВ “Еталон-2021”. Таким чином вказана компанія (входить до орбіти власника мережі автозаправок “БРСМ–Нафта” Андрія Біби, на колажі ліворуч) зможе побудувати на цій землі “об’єкти інженерної та транспортної інфраструктури”. Юристи і журналісти вважають даний землевідвід незаконним і припускають, що його було здійснено з корупційних мотивів вищого керівництва столиці. Вказану ділянку треба було передати в оренду лише через аукціон, а дивна споруда, яка знаходиться на ній і яка послугувала підставою для землевідводу, очевидно була побудована та легалізована без дозвільних документів. Цілком можливо, що законність таких дій Київради доведеться встановлювати правоохоронним органам та суддям. Як стало відомо KВ, 23 червня 2022 року Київрада погодила передачу земельної ділянки на вул. Петра Вершигори 2А/2 в оренду ТОВ “Еталон-2021” (проєкт рішення №08/231-2043/ПР від 13 серпня 2020 року).Підписуйтесь на “КиївВладу”  Про це редакції стало відомо з численних постів депутатів столичної міської ради у соціальних мережах – Київрада в умовах воєнного стану все ще не проводить трансляції своїх пленарних засідань. Суб'єктами подачі вказаного проєкту рішення виступили заступник голови КМДА Вячеслав Непоп та Департамент земельних ресурсів КМДА. Мова йде про земельну ділянку площею 0,46 га (кадастровий номер – 8000000000:66:900:004), яку ТОВ “Еталон-2021” зможе використовувати для “будівництва, обслуговування та ремонту об’єктів інженерної, транспортної інфраструктури (нежитлові будівлі, споруди)”. Категорія цієї землі – землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення. Згідно з прийнятим рішенням, термін оренди має скласти 10 років. Офіційною підставою для цього землевідводу став той факт, що ТОВ “Еталон-2021” з 10 серпня 2020 року значиться власником розташованого на вказаній землі нерухомого майна – нежитлової будівлі загальною площею 121 кв. м. Читайте: Глава земельного департамента КГГА Петр Оленич оскандалился при попытке “дерибана” коммунальной земли Примітно, що, за даними пояснювальної записки до цього проєкту рішення, наразі вказана ділянка має інше цільове призначення – "розміщення та експлуатація об'єктів дорожнього сервісу". Тобто, паралельно столична влада також змінила цільове призначення землі. Також в документі уточнюється, що, згідно з Генеральним планом Києва, за функціональним призначенням ділянка на вул. Петра Вершигори 2А/2 належить до території вулиць та доріг (за межами червоних ліній).  Орієнтовне розміщення ділянки на вул. Петра Вершигори 2А/2 Цікавим є той факт, що управління правового забезпечення діяльності Київради ще в грудні 2021 року повернуло даний проєкт рішення без погодження. Серед іншого, юристи столичної міськради вказали на те, що українським законодавством заборонена передача комунальних ділянок під містобудівні потреби у разі відсутності Детальних планів територій (ДПТ). Тобто, якщо, як у цьому випадку, немає ДПТ, здійснювати землевідвід під будівництво будь-чого не можна.  Крім того, в управлінні правового забезпечення повідомили про те, що ТОВ “Еталон-2021”, згідно зі статутом цієї компанії, не виконує завдання щодо експлуатації, ремонту та розвитку об'єктів транспорту, тому передавати йому в оренду землі транспорту (категорія землі.– KВ) не можна. Проте, 9 лютого 2022 року комісія Київради з питань архітектури, містобудування та земельних відносин просто відхилила такі зауваження юристів. Порушення на порушенні Як повідомив KВ столичний адвокат Дмитро Калько, він має чітке переконання, що прийняте Київрадою рішення незаконне. За його словами, на це вказують відразу декілька обставин. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Так, за інформацією Дмитра Калька, нерухоме майно, яким володіє ТОВ “Еталон-2021”, з'явилося на цій земельній ділянці на сумнівних підставах. Справа в тому, що ця земля раніше не відводилась під будівництво будь-чого, дозволи на проведення таких робіт держорганами не видавалися, довідка про сплату пайового внеску в розвиток міської інфраструктури відсутня і т.д. Дмитро Калько впевнений, що, зважаючи на всі ці та інші факти, можна зробити сміливе припущення, що це майно є "самобудом", а його державна реєстрація відбулася за хабар, бо законних підстав для її проведення нотаріуси не мали. "У мене є всі документи про реєстрацію цього майна. В них написано, що це начебто станція технічного обслуговування (СТО). Але яка СТО може бути без “ями” та без електрики? У технічному паспорті об'єкта написано, що його було побудовано “господарським способом”. Але якщо це було будівництво, то як можна було будувати без відведеної землі? Тобто, це – “самобуд”: якісь бомжі за п'ять копійок викрали на будівництві десять цеглин і звели незрозумілу споруду в хащах, щоб з супутникових знімків не було помітно, коли це майно з'явилося. Поштова адреса, яка визначає місцезнаходження цього майна, також відсутня – ви її не знайдете ніде. Її немає у реєстрі поштових адрес [Департаменту містобудування та архітектури КМДА], який інтегрований у містобудівний кадастр Києва. Як власник цього, як він вважає, “майна”, може довести, що це “майно” знаходиться саме там?” – задається питанням Дмитро Калько. Ось так виглядає будівля на вул. Петра Вершигори 2А/2, власником якої є ТОВ “Еталон-2021” (фото зі сторінки депутатки Київради Ксенії Семенової (фракція “Слуга народа”) у Facebook) На його думку, Київрада могла відмовитись від погодження цього землевідводу, але, схоже, відповідний проєкт рішення мав впливових лобістів. Серед таких, за словами Дмитра Калька, можуть бути особи із оточення міського голови Києва Віталія Кличка. “Київрада формально не уповноважена обговорювати рішення державних реєстраторів, але може не голосувати за це “фуфло”. Тим паче, юридичне управління міськради прямо вказало депутатам на численні порушення. Столична влада користується правовою невизначеністю. Їй це вигідно – депутати посилаються на те, що оренда землі допоможе наповнювати міський бюджет. Мене вражає не ця схема, а її виконання. Так, у нас багато “фуфла” серед земельних питань, які розглядає Київрада, але таке “фуфло” хоча б “причесане”, чого немає в даному випадку. При цьому, депутати казали мені, що Кличко особисто прохав їх проголосувати за це питання. І за словами депутатів, такого раніше ще не було”, – повідомив адвокат. Дмитро Калько впевнений, що вже найближчим часом ця земля буде освоєна – за прогнозом адвоката, на ній буде побудована багатоповерхова споруда комерційного призначення.  “Я думаю, що скоро будуть видані містобудівні умови та обмеження (МУО – документ який видає Департамент містобудування та архітектури КМДА та який містить вихідні дані проєктування будівництва чи реконструкції певних об'єктів. – KВ), там зроблять “реконструкцію”, в результаті якої з'явиться пятиповерхова будівля з офісними і торговими приміщеннями. Можливо, також там буде мийка і СТО. Тобто, найімовірніше, все буде відбуватися за образом і подобою багатоповерхових будівель на проспекті Бажана біля станції метро “Харківська”, – повідомив Дмитро Калько. За словами адвоката, найближчим часом він планує подати скаргу щодо реєстрації майна на вул. Петра Вершигори 2А/2 до Міністерства юстиції України. Це буде зроблено від імені депутата Київради Лілії Пашинної (фракція “Слуга народа”) – Дмитро Калько є її офіційним помічником. У разі, якщо Мін'юст задовольнить таку скаргу, і реєстрація “буде знесена”, це буде прямою підставою для оскарження в судовому порядку рішення Київради про передачу зазначеної ділянки в оренду. Щоправда, наразі невідомо, хто буде ініціювати відповідне судове провадження: пересічні громадяни та депутати столичної міськради, згідно з нормами законодавства, не мають права бути позивачами у таких справах. Варіанти вирішення цього питання є: як наголошує Калько, позивачем може стати прокуратура, але чи скористається вона своїми повноваження в даному випадку, поки що невідомо. Свою думку щодо цієї ситуації також виразив столичний журналіст і блогер Володимир Бондаренко. За його словами, подібні ділянки, згідно з законодавством України, мають передаватися в оренду лише через аукціон (така процедура застосовується для ділянок, які не знаходяться у користуванні фізичних або юридичних осіб. – KВ). Володимир Бондаренко вважає, що це та інші порушення були здійснені через корупційні мотиви столичного керівництва та депутатів з різних політичних сил. При цьому, на думку журналіста, на вказаній землі з'явиться автозаправна станція (АЗС). “Стежте за руками. На в'їзді на Троєщину є розв'язка, яку з трьох сторін давно освоїли під заправки, СТО та стоянки. Але четверта частина розв'язки була порожня. Андрій Біба – співвласник мережі “БРСМ-Нафта” – вирішив “засвинячити” там свою АЗС. Але жодних прав на землю не було. Але якщо дуже хочеться, то можна. Для початку “забацав” там незаконний “клоповник”, узаконив його у 2020 році незрозумілим чином, кілька разів намагався проштовхнути через Київраду, яка “відбривала” його у зв'язку з явною незаконністю афери. З другої спроби Кличко з партнерами подарували Бібі півгектара. Надто вже гроші потрібні для партійних кас”, – заявив Володимир Бондаренко. Бенефіціари землевідводу За даними аналітичної системи Youcontrol, столичне ТОВ “Еталон-2021” було засноване в липні 2018 року. Керівником, засновником та кінцевим бенефіціаром цієї компанії є мешканець Києва Олег Безпалий. Зазначимо, ТОВ “Еталон-2021” виступає засновником київського ТОВ “Техногруп Нью”. Офіційним власником останнього ТОВ також є Олег Безпалий. У свою чергу, керівниця ТОВ “Тенхногруп Нью” Тетяна Калина також є керівницею ТОВ “Стратегічне рішення”, кінцевим бенефіціаром якого є Андрій Біба – згаданий вище власник мережі автозаправних комплексів “БРСМ-Нафта”.  Читайте: Васильків: судові перемоги над БРСМ чи грінвошінг по-українськи Нагадаємо, що наприкінці 2020 року журналісти видання “Bihus” повідомили про те, що група компаній із орбіти групи “БРСМ” причетні до фінансування “Партії Шарія”. Зокрема, вони начебто забезпечували членів цієї політсили коштами для задоволення партійних потреб: від виплати неофіційних зарплат активістам в осередках партії до оплати оренди офісів тощо. Проте в “БРСМ” заперечували такі факти.  У листопаді 2021 року низка ЗМІ повідомила про те, що власник “БРСМ” Андрій Біба потрапив до бази даних сайту "Миротворець" (портал, на якому публікується інформація щодо осіб, які мають зв'язки з країною-агресором.- KВ). Тоді, на “Миротворці”, крім звинувачень у фінансовій допомозі проросійській “Партії Шарія”, повідомлялось, що Біба може бути причетний до фінансування будівництва церков Московського патріархату та спонсорування акцій протесту проти приїзду Вселенського патріарха Варфоломія. Щоправда, наразі на “Миротворці” відсутній профіль Андрія Біби. До речі, в середині червня 2022 року діяльність “Партії Шарія”, як і багатьох інших проросійських політичних сил, була заборонена в судовому порядку. Департамент земельних ресурсів КМДА з 29 червня 2021 року очолює Валентина Пелих (виконувала обов'язки керівника цієї структури з 2 квітня 2021 року). З 27 липня 2018 року по 1 квітня 2021 року, цим департаментом керував Петро Оленич (на колажі праворуч), який з 2 квітня 2021 року обіймає посаду заступника голови КМДА з питань здійснення самоврядних повноважень та курує в Києві земельні та містобудівні питання. Читайте: КГГА не удалось с подачи Оленича подарить гражданину 10 соток на Печерске Треба зазначити, що на час воєнного стану вся повнота влади в Києві належить Київській міській військовій адміністрації (КМВА), яку з початку березня 2022 року очолює генерал Микола Жирнов. В голови КМВА є два заступники, одним з яких є голова КМДА, мер Києва Віталій Кличко. Читайте: КМДА – підрозділ військової адміністрації міста, а Кличко мій заступник, – Жирнов  Фото: колаж КВКиївВлада

Київська міська військова адміністрація (КМВА) на чолі з генерал-майором Миколою Жирновим (на фото ліворуч) поставила питання голові Київської міськдержадміністрації (КМДА) Віталію Кличку (на фото праворуч) про здатність Департаменту культури КМДА виконувати свої функції у воєнний час. Причиною для цього стали результати перевірки роботи Департаменту культури, керівництво якого виписало премії по 300-500% від посадового окладу, а також евакуювало 53 об’єкти мистецтва з київських музеїв із порушенням процедури. Доля цих витворів мистецтв наразі з`ясовується. Ймовірно, в.о. директора Департаменту культури КМДА Володимира Мацюка скоро буде звільнено. Проте, на думку КВ, у безладі з евакуацією витворів мистецтв більше провини на Міністерстві культури та інформаційної політики на чолі з Олександром Ткаченко (на фото в центрі), яке знехтувало своїми професійними обов`язками. Про це КВ стало відомо з допису на Facebook-сторінці громадського руху (ГР) “Почайна” (*). Підписуйтесь на “КиївВладу”   Наразі в.о. директора Департаменту культури КМДА є Володимир Мацюк, якого було призначено на цю посаду 18 березня – після того, як попередня директора Депкульту Яна Барінова та її перша заступниця Юлія Кепліна наприкінці лютого поїхали з Києва, евакуюючи своїх неповнолітніх дітей. КВ писала про епопею зі звільненням Яни Барінової, адвокат якої подав позов до суду. Втім, 8 червня міський голова Віталій Кличко скасував своє розпорядження та поновив Барінову на посаді. Але згодом Яна Барінова звільнилась за згодою сторін.  В дописі ГО “Почайна” зазначається, що Володимир Моцюк – єдина людина, яка залишилась в керівництві Депкульту КМДА з команди попередньої керівниці цього департаменту Діани Попової. Попри кримінальну справу, яке влітку 2019 року проти Моцюка відкрило Державне бюро розслідувань (ДБР), нібито за хабар, отриманий чиновником за прискорення реєстрації релігійної громади, чиновник зберіг свою посаду. Зазначимо, що, на думку деяких джерел в КМДА та близьких до КМДА, справа проти Моцюка “шита білими нитками” й не має жодної реальної доказової бази, а обвинувачення проти нього абсолютно вигадані. Заступник голови КМДА Валентин Мондриївський у відповіді ГО “Почайна” (див. в фотогалереї)  наголосив, що до вироку суду громадянин вважається невинуватим. А його призначення в.о. директора Депкульту Діана Попова пояснила тим, що Моцюк був єдиними із заступників директора Депкульту, який на той час перебував в Києві. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться В дописі ГО “Почайна” повідомляється, що після призначення Володимир Мацюка в.о. директора Департаменту культури туди повернулась команда Діани Попової: експерший заступник директора Депкульту Сергій Анжияк – у якості експерта при Офісі Президента та на підставі “листа про відрядження”; ексзаступник директора Депкульту Микола Шуляк – у якості “провідного консультанта”; ексголовний бухгалтер Депкульту Олена Гамула – у якості “провідного консультанта”. “Упродовж місяця [53] цінності з… Музею видатних діячів української культури Лесі Українки, Миколи Лисенка, Панаса Саксаганського, Михайла Старицького, Музей книги і друкарства України, Музею Ханенків та Музею історії Києва були відправлені на Західну Україну в Львів та Чернівці (а, як балакають в Департаменті, і у Західну Європу). Після чого Володимир Мацюк виписав наказ – видати провідним експертам премії у розмірі 300- 500% окладу за сумлінну працю. Пізніше він призначив Миколу Шуляка своїм першим заступником, а Олену Гамулу перевів на роботу радником на громадських засадах”, – повідомляється в дописі ГО “Почайна”. Але. за твердженням ГО, в травні з'ясувалося, що Депкульт не проводив ніякої евакуації цінностей з київських музеїв. “Для евакуації є порядок, визначений постановою Кабміну №841 від 30 жовтня 2013 року, який передбачає, що цим займається Міністерство культури та інформаційної політики, а ДСНС забезпечує охорону перевезення. Але цінності з київських музеїв були масово вивезені Департаментом культури нібито “для проведення наукового дослідження”, і Мінкульт не надавав на це свого погодження”, – наголошується в дописі. Втім, в службовій записці головного спеціаліста сектора правового забезпечення КМДА  Тетяни Худини на заступника директора Депкульту Геннадія Яворовського (див. документ в фотогалереї) сказано, що така схема евакуації культурних цінностей погоджена з Мінкультом. Тобто, саме Мінкульт на чолі з Олександром Ткаченко дозволив своїм підлеглим порушити закон, тому, на думку КВ, керівництво Мінкульту також має бути причетним до відповідальності за порушення норм евакуації культурних цінностей. Крім того, сказано в дописі ГО “Почайна”, від працівників столичної культури на ім`я міністра культури Олексанра Ткаченка та керівника КМВА Миколи Жирнова надійшла скарга про премію в.о. директора Депкульту Володимира Мацюка у розмірі 330% від посадового окладу, незаконні премії експертам та скорочення фінансування закладів культури на 60% (див. в фотогалереї). 21 травня начальник КМВА Микола Жирнов призначив службову перевірку викладених фактів та встановив надати всі документи до 27 травня. На початку червня, сказано в дописі ГО “Почайна”, результати перевірки були надані голові КМДА Віталію Кличку. За інформацією KВ, зараз вирішується питання про звільнення Володимира Моцюка. Доля Сергія Анжияка, Миколи Шуляка та Олени Гамули наразі невідома. Так само достеменно невідома доля 53 витворів мистецтв, які було евакуйовано з музеїв Києва. На час воєнного стану вся повнота влади в Києві належить КМВА, яку з початку березня 2022 року очолює генерал-майор Микола Жирнов. В голови КМВА є два заступники, одним з яких є голова КМДА, мер Києва Віталій Кличко. Зазначимо, KВ чула чимало нарікань від співробітників музеїв Києва та України щодо роботи Мінкульту та його очільника Олександра Ткаченко в перший місяць великої війни. Крім того, КВ неодноразово вказувала на дивні дії міністра культури ще до початку повномасштабної агресії росії проти України. Читайте: Куда исчезли более 10 тыс. кв. метров: Гостиный двор в исполнении министра культуры Ткаченко * Громадський рух "Почайна" (код ЄДРПОУ: 40775645) Фото: колаж KВ КиївВлада

Компанії з орбіти забудовника "Stolitsa Group" продовжують реалізовувати на землях бувшого радгоспу “Пуща-Водиця” в Подільському районі Києва проєкт житлового комплексу (ЖК) “Варшавський Плюс”: на черзі – отримання сертифікатів про введення в експлуатацію трьох будинків. Заради цієї забудови столична влада, затвердивши ДПТ, суттєво “ущільнила” житловий масив Виноградар, але ДАБІ пішла ще далі – дозволила поселити в ЖК ще близько 12 тис. “наднормативних” мешканців, що створює дуже суттєвий дефіцит соціальної інфраструктури. Фонд держмайна України продовжує домагатися в суді розірвання інвестиційної угоди, згідно з якою землі радгоспу почали забудовувати житлом. Експерти натякають на корупцію та закликають відреагувати Посольство Литви, громадяни якої виступають засновниками "Stolitsa Group". Як стало відомо KВ, 21 червня 2022 року експерт з містобудування Георгій Могильний на своїй сторінці у Facebook звернувся до Посольства Литви в Україні стосовно діяльності компанії "Stolitsa Group", яка належить громадянам вказаної держави.Підписуйтесь на “КиївВладу”  Таким чином він відреагував на новину цієї компанії щодо видачі ключів інвесторам ЖК “Варшавський Плюс” (просп. Правди, житловий масив Виноградар, Подільський район Києва) та підготовки до отримання сертифікатів про введення в експлуатацію трьох будинків у даному комплексі. Георгій Могильний звернув увагу Посольства Литви на чисельні порушення при будівництві вказаного ЖК. “Незаконно отримана в часи Януковича земля, завдяки зв'язкам із керівництвом державного підприємства-землекористувача, використання корупції в судах і правоохоронних органах, щоб в часи Порошенка і Зеленського утримати незаконно отриману під забудову землю; незаконне будівництво із шаленими порушеннями містобудівної документації; незаконно отриманий дозвіл на будівництво завдяки партнерству із двома нардепами, що зайшли у Верховну Раду від ОПЗЖ (Дмитро Ісаєнко та Вадим Столар); корупційних дах у новоствореній Державній інспекції архітектури і містобудування (ДІАМ), що незаконно відмовила в проведенні перевірки; шалені витрати бюджету Києва, бо литовські бізнесмени перевищили щільність житлової забудови у 2,2 рази. І для всього цього десь треба буде знайти і гроші, і землю, щоб побудувати необхідну соціальну інфраструктуру”, – заявив експерт. На його думку, така діяльність компанії “Stolitsa Group” може мати негативні наслідки для всієї країни. “Як ви відноситесь до того, що компанія литовських громадян Stolitsa Group використовує корупційні зв'язки в Україні навіть під час відкритого вторгнення росії і намагається легалізувати незаконне будівництво житлового комплексу в Києві? Це вони так розважаються, щоб продемонструвати тотальну корумпованість України навіть в умовах війни і зменшити шанси нашої країни на підтримку цивілізованого світу?” – задався питання Георгій Могильний. KВ вирішила проаналізувати, які саме порушення “інкримінуються” забудовникам, та з'ясувати, хто причетний до скандального будівництва. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Радгоспна земля та інвестиційний договір За часів Радянського союзу та першого десятиріччя Незалежності України на території Києва та Київської області функціонував так званий “радгосп Пуща-Водиця”. Він займався вирощуванням сільськогосподарських культур, розведенням тварин та науковою діяльністю в аграрній сфері. Проте, вічно тривати це не могло: в умовах переходу на ринкову економіку та на фоні кризи 90-х років цей радгосп почав занепадати, а на його майно поклали око різні посадовці та бізнесмени. Головним активом цього радгоспу була земля – тисячі гектарів у межах Київської області та самого Києва. У зв'язку з тим, що сільське господарство не надто цікаве “ділкам” зі столичного регіону, значну частину земель цього радгоспу чекала звична доля – житлова та комерційна забудова. Головним інструментом для освоєння земель, які знаходились у постійному користуванні радгоспу, стали інвестиційні договори на забудову ділянок – в першу чергу тих, які знаходяться в межах Києва. Лише в 2008-2012 роках між радгоспом та різними компаніями було заключено десятки таких договорів, згідно з якими забудовники отримали можливість використовувати близько чотирьох сотень гектарів землі в Подільському та Оболонському районах столиці. За право освоєння ділянок в межах Києва забудовники розплачувалися різними способами, але найбільш “популярним” механізмом компенсації стали зобов'язання передати ДП “Науково-дослідний, виробничий агрокомбінат (НД ВА) “Пуща-Водиця” (саме таку назву мав згаданий радгосп станом на початок 00-х років. – KВ) певні відсотки площ у об'єктах, збудованих на землях вказаного ДП. Одним із “щасливчиків”, отримавших в користування землі колишнього радгоспу, стало ТОВ “Конкорд-ДС Плюс”. 28 листопада 2011 року між цією компанією та ДП “НД ВА “Пуща-Водиця” було укладено інвестиційний договір №2811-1-ід/11 на право забудови території на перетині просп. Правди та вул. Маршала Гречка в Подільському районі столицы. Дана угода відсутня у відкритому доступі, тому деталі щодо домовленостей сторін наразі встановити проблематично. Але у даному випадку це і не потрібно, адже 28 жовтня 2014 року між зазначеними ДП і ТОВ була укладена нова редакція цього інвестдоговору, яка хоча й не опублікована ніде, але інформації щодо якої у відкритих джерелах достатньо. Так, згідно з цим договором ТОВ "Конкорд-ДС Плюс" отримало можливість забудовувати житлом територію площею 80,2 га в обмін на передачу у власність ДП “НД ВА “Пуща-Водиця” 4% житлових площ, які повинні були використовуватися вказаним держпідприємством у тому числі для поліпшення житлових умов своїх працівників. При цьому, угодою було передбачено, що інвестор може не передавати вказаному ДП ніякі квартири, а заплатити за них грошові кошти (у відповідності до експертної оцінки цих квартир). Будівельна передісторія Ще після укладення першопочаткової редакції зазначеної угоди почалася підготовка до забудови вказаної місцевості. Так, 25 грудня 2012 року Київрада рішенням №714/8998 доручила Головному управлінню містобудування та архітектури КМДА почати підготовку до затвердження Детального плану території (ДПТ) багатофункціонального житлового району на землях ДП "НД ВА "Пуща-Водиця", що прилягають до вул. Маршала Гречка та просп. Правди. Вже через півроку, 22 травня 2013 року, столична міськрада рішенням №398/9455 затвердила ДПТ вказаної місцевості. Вказаний детальний план охопив територію загальною площею 388,5 га, більша частина якої – площею 335,6 га – на той час знаходилась у користуванні ДП “НД ВА “Пуща-Водиця”. Даним ДПТ було передбачено збільшення площі житлової забудови майже в 10 разів – з 17,4 га до 164,7 га. Для цього у ДПТ була закріплена норма про зміну цільового призначення більшої частини земель сільськогосподарського призначення і фактичному зменшення її площі – з 326,2 га до 83,9 га. Документом було передбачено, що кількість населення цієї місцевості має зрости с 1,2 тис. чоловік до 62,9 тис. чоловік. Також у детальному плані було вказано, що вся ця територія повинна бути поділена на 16 мікрорайонів (включно з двома існуючими на той час. – KВ) з різною поверховістю – від 12 до 23 поверхів (будинки в “старих” мікрорайонах мали максимальну поверховість 10 поверхів. – KВ). Зазначимо, заявленими цілями розробки та затвердження цього ДПТ були масштабна реорганізація земель сільськогосподарського призначення, а також “створення багатофункціонального житлового району з доступним житлом (переважно з 1-2 кімнатними квартирами), який повинен відповідати сучасним тенденціям вітчизняного і світового містобудування і мати високу комерційну привабливість”. 22 травня 2015 року Департамент містобудування та архітектури КМДА видав ДП “НД ВА “Пуща-Водиця” і ТОВ “Конкорд-ДС Плюс” Містобудівні умови та обмеження (МУО) №314/15/12-3/009-15 на проєктування комплексної забудова мікрорайонів VI, VII, VIII, IX, X, XIII багатофункціонального житлового району на просп. Правди (напроти перетину з просп. Василя Порика). Наразі цей документ відсутній у публічному доступі, адже реєстр МУО, який адмініструє вищезгаданий департамент, було відкрито “для сторонніх очей” лише влітку 2017 року. Проте, 28 серпня 2018 року Департамент містобудування та архітектури КМДА на замовлення все тих же ДП “НД ВА “Пуща-Водиця” і ТОВ “Конкорд-ДС Плюс” своїм наказом №849 вніс коригування у вищезгадані МУО. І цей документ доступний для громадськості. Згідно з коригуваннями МУО, замовники проєктування мали намір освоїти земельну ділянку з кадастровим номером 8000000000:91:066:0097 площею 80,2 га, яка знаходиться у постійному користуванні ДП “НД ВА “Пуща-Водиця” та має цільове призначення “для будівництва та обслуговування інших будівель суспільної забудови” (із уточнення виду використання – “для здійснення комплексного будівництва житлової та громадської забудови з об'єктами побутового призначення, інженерно-транспортною інфраструктурою та створенням озеленених територій загального користування”). В документі вказано, що, згідно зі згаданим вище ДПТ даної місцевості, ділянка проєктування за функціональним призначенням входить відразу до декількох типів територій: територія багатоповерхової житлової забудови, територія громадських будівель та споруд, територія зелених насаджень загального користування, територія захисної зони і територія вулиць та доріг. У коригуваннях МУО було зазначено, що на цій землі можна проєктувати будівництво будівель висотою не вище 73,5 метрів (близько 24-25 поверхів. – KВ). У документі уточнювалося, що у разі намірів побудувати об'єкти висотою понад 50 метрів, замовники повинні узгодити свої проєктні рішення у частині визначення максимальної відмітки висоти будівель з "Украерорухом" та Державіаслужбою України. При цьому варто зазначити, що більшість важливих та цікавих вихідних даних майбутніх житлових кварталів – наприклад, кількість запланованих для будівництва будинків, кількість машиномісць у паркінгах, кількість дитячих майданчиків тощо – в документі не вказувалася. Чиновники лише натякнули на те, що усі ці та інші показники повинні відповідати вимогам столичної містобудівельної документації та Державним будівельним нормам (ДБН). 15 грудня 2017 року Державна архітектурно-будівельна інспекція (ДАБІ) видала ДП “НД ВА “Пуща-Водиця” дозвіл №ІУ113173490196 на проведення будівельних робіт з комплексної забудови мікрорайонів VI, VII, VIII, IX, X, XIII багатофункціонального житлового району на просп. Правди (напроти перетину з проспектом Василя Порика). Генеральним підрядником цих робіт було вказано ТОВ “Моноліт Будсервіс”. Протягом 2017-2020 років ДАБІ чотири рази вносила зміни до вказаного дозволу, а саме будівництво розпочалося у третьому кварталі 2018 року.  ЖК “Варшавський Плюс” на карті Варто уточнити, що на сьогоднішній день на цій території проходить будівництво відразу двох житлових комплексів. Це відбувається в рамках одного дозволу на будівництво, обидва ЖК мають одного замовника (ДП “НД ВА “Пуща-Водиця”), проте їхнім зведенням займаються різні генпідрядники. Мова йде про ЖК “Варшавський Плюс” (його генпідрядником є згадане вище ТОВ “Моноліт Будсервіс”) від девелоперської компанії “Stolitsa Group” та ЖК “7 Квартал” від девелоперської компанії “Perfect Group” (компанія пов'язана з Дмитром Ісаєнко).  У даному випадку акцент варто зробити на першому комплексі: компанії з орбіти “Stolitsa Group” досить активно будувалися та будуються й на інших ділянках ДП “НД ВА “Пуща-Водиця”, до того ж ЖК “Варшавський Плюс” є більш масштабним комплексом – наразі відомо про будівництво 10 будинків поверховістю 23-26 поверхів. У відкритих джерелах не повідомляється загальна кількість квартир у будинках цього ЖК, але у 6 перших “висотках” заплановано 2292 квартир. Станом на сьогоднішній день в експлуатацію введено три будинки. Читайте: Соратницу Юлии Тимошенко обвиняют в незаконном строительстве многоэтажки на Виноградаре Незатухаючі скандали Протягом останнього десятиріччя правоохоронці неодноразово звертали увагу на те, яким чином ДП “НД ВА “Пуща-Водиця” розпоряджається своїми землями.  Так, ще 17 жовтня 2013 року Головним слідчим управлінням Генеральної прокуратури України було відкрито кримінальне провадження за фактом можливого незаконного відчуження земель  загальною площею близько 950 га. Тоді правоохоронці припускали, що посадові особи ДП “НД ВА “Пуща-Водиця” та його “начальників” в особі Міністерства аграрної політики та продовольства України передавали ділянки третім особам без належного відшкодування сільськогосподарських втрат, внаслідок чого державі були заподіяні збитки на суму 370 млн гривен.  Схожі факти розслідували слідчі Подільського управління Нацполіції в рамках провадження від 30 березня 2018 року. Вони також вказували на те, що ДП “НД ВА “Пуща-Водиця” передавало ділянки конкретним юридичним особам (в судових ухвалах уточнюється, що ці особи афілійовані із так званою асоціацією “Столиця Груп”), внаслідок чого створюються передумови до повної втрати державою контролю над вказаним держпідприємством та доведення його до банкрутства.  У свою чергу, в рамках кримінального провадження, яке було відкрито Головним слідчим управлінням Нацполіції України 12 листопада 2019 року, правоохоронці також вказували на можливу незаконність інвестиційних договорів, які ДП “НД ВА “Пуща-Водиця” укладало із забудовниками. Серед іншого, слідчі вказували на те, що “обмін” сотень гектарів землі на 4-5% квартир у збудованих на ній будинках є неспіврозмірним, враховуючи співвідношення вартості таких ділянок та вартості житлової та нежитлової забудови.  Скріншот однієї з судових увал в рамках “останнього” провадження Відзначимо, фігурантом усіх цих справ було і ТОВ “Конкорд-ДС Плюс”. Проте, на сьогоднішній день жодна особа з числа посадовців ДП “НД ВА “Пуща-Водиця” та керівників компаній-забудовників так і “не дочекалася” обвинувального вироку.  Але на цьому скандали навколо даної забудови не закінчились. У травні 2021 року ДП “НД ВА “Пуща-Водиця” звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до ТОВ "Конкорд-ДС Плюс" про визнання недійсним згаданого інвестиційного договору №2811-1-ід/11 від 28 листопада 2011 року, а також його редакції від 28 жовтня 2014 року (справа №910/7980/21). Даний судовий спір фактично було ініційовано Фондом державного майна України (ФДМУ), у підпорядкування якого незадовго до цього перейшло вказане держпідприємство і який був незадоволений роботою вказаного ДП. Серед головних підстав для розірвання угоди ДП “НД ВА “Пуща-Водиця” називало той факт, що її не погодив Кабінет Міністрів України. Також у держпідприємстві поскаржились на те, що за передачу права забудувати 80,2 га землі це підприємство отримає лише 17,4 млн гривень.  1 жовтня 2021 року столичний госпсуд відмовив позивачу в задоволенні його вимог. Через місяць, у листопаді 2021 року, керівництво ФДМУ заявило про врегулювання цієї конфліктної ситуації, повідомивши про те, що “держава матиме додатково 60 тис. кв.м нерухомості, що еквівалентно 2 млрд грн або 1200 квартирам”. Також тоді повідомлялося, що забудовник компенсує сплачені держпідприємством кошти податку за землю та витрати на оформлення дозвільної документації на суму понад 65 млн грн. Проте, не дивлячись на такі заяви, судовий спір все ж продовжився. 15 лютого 2022 року Північний апеляційний господарський суд відмовив ДП “НД ВА “Пуща-Водиця” та ФДМУ в задоволенні їхніх апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції від 1 жовтня 2021 року. Після цього Фонд держмайна подав касаційну скаргу до Касаційного господарського суду, але станом на сьогоднішній день вона поки не розглядались по суті. Крім того, у експертів викликало запитання і законність безпосередньо самих будівельних робіт на зазначеній землі. Для прикладу, 13 січня 2022 року згаданий вище Георгій Могильний звернувся до ДІАМ з прохання здійснити перевірку вказаного будівництва щодо його відповідності вимогам ДПТ. У своєму зверненні експерт звернув увагу, що, відповідно до проектних рішень ДПТ, на вказаній території передбачено будівництво житлових будинків на 10,3 тис. квартир сумарною площею 604,5 тис. кв. м. Проте, згідно техніко-економічних показників дозволу на будівництво №ІУ113173490196, по факту на цій землі відбувається будівництво житлових будинків на 17,9 тис. квартир сумарною площею 925,3 тис. кв. м. Таким чином, на думку Георгія Могильного, суб'єктами містобудування було перевищено встановлену у ДПТ кількість квартир на 74%, а загальну площу квартир — на 53%. Також експерт вказав на порушення ДПТ у частині висотності будинків, які зводяться на цій території. “Орієнтовна надлишкова кількість населення, що не врахована проектними рішеннями ДПТ, буде становити близько 12 тис. [чоловік]. Для зазначених 12 тис. мешканців буде неможливо забезпечити гарантований законодавством та нормативами рівень соціального обслуговування у зв'язку із відсутністю резерву територій для будівництва потрібної соціальної інфраструктури. Навіть у разі відчуження земельних ділянок у інших землекористувачів в радіусі обслуговування, непередбачувані додаткові витрати бюджету внаслідок порушень законодавства суб'єктами містобудування на ділянці 8000000000:21:066:0097 складуть близько [1] мільярда (!) гривень на будівництво лише потрібних ДНЗ (дошкільний навчальний заклад. – *КВ) та загальноосвітніх шкіл”, – зазначив Георгій Могильний. Проте, судячи з усього, результату такий аналіз забудови не мав. Як зазначалося вище, експерт у своєму зверненні до Посольства Литви, вказав, що у проведенні перевірки йому було відмовлено. Литовсько-українська дружба За даними аналітичної системи Youcontrol, столичне ТОВ “Конкорд-ДС Плюс” було засноване в серпні 2010 року. Керівником цієї компанії наразі вказано Захара Іоничева, засновниками – ТОВ “Інвест Сістем Груп”, кіпрські компанії “B.T.P. First Commercial Limited” і “Sparenton Limited”, а також ЗАТ “БТ Інвест” (Литва). Кінцевим бенефіціаром ТОВ “Конкорд-ДС Плюс” офіційно значиться Юлія Харченко. Система Youcontrol відносить ТОВ "Конкорд-ДС-Плюс" до групи компаній BT INVEST.  Головний напрямок діяльності цієї групи, яка об'єднує близько сотні українських підприємств – управління девелоперськими та роздрібними проектами. В Україні BT INVEST керує мережею роздрібних магазинів Novus, компанією Best Imports, яка імпортує продукцію для вищезгаданої мережі, а також девелоперською компанією Stolitsa Group. Ключовими особами даної групи є громадяни Литви Раймондас Туменас, Марина Познякова та Агне Рузгіене. Зазначимо, співзасновницею девелоперської компанії Stolitsa Group також є Влада Молчанова (на колажі). Раніше різноманітні джерела називали її ключовим фінансовим донором столичного офісу партії ВО “Батьківщина” та партнеркою одіозного бізнесмена Дениса Комарницького, якого громадськість вважає “смотрящим по Києву”. За даними порталу про нерухомість “ЛУН”, Stolitsa Group має у своєму портфоліо 15 проєктів житлових комплексів на території Києва – як збудованих, так і тих, які наразі будуються. Серед найбільш відомих проєктів вказаного забудовника – ЖК “Варшавський мікрорайон” та ЖК “Варшавський-2”, які також будувалися та будуються на землях агрокомбінату “Пуща-Водиця” в межах Подільського району Києва. Крім того, наразі Stolitsa Group займається добудовою трьох ЖК скандально відомого банка “Аркада”. Як повідомляла *КВ, за це компанія фактично отримала від столичної влади “зелене світло” на освоєння 176 га землі на столичних Осокорках, проти чого активно виступає місцева громадськість. Читайте: “Договірняк під час війни”: ДІАМ ввела в експлуатацію першу з недобудів “Аркади” ТОВ “Моноліт Будсервіс” було зареєстроване в травні 2015 року в Києві. Керівником цієї компанії зазначено Сергія Степанова, засновниками – ТОВ “КУА “Бізнес-Гарант”  і мешканця міста Луцьк Василя Олійника, який також є кінцевим бенефіціаром ТОВ “Моноліт Будсервіс”. Вказана компанія також очевидно пов'язана з оточенням Влади Молчанової. Так, один із її засновників, згадане вище ТОВ “КУА “Бізнес-Гарант”, також є одним із засновників ТОВ “Столиця груп”. У свою чергу, співвласником останнього ТОВ є син Влади Молчанової Іван Молчанов. ДП “НД ВА “Пуща-Водиця” у своїй нинішній організаційно-правовій формі було створено в травні 2002 року, хоча де-факто це підприємство існує ще з 40-х років ХХ століття. Наразі вказаним ДП керує Юрій Іонанов – на цій посаді він перебуває з лютого 2021 року.  Юрій Іонанов – шкільний друг мера Києва Віталія Кличка: наприклад, у 2005 році він розповідав, що разом із нинішнім очільником міста у дитинстві любили варити кисіль. Також Іонанов з серпня 2003 року до вересня 2005 року значився керівником благодійної організації “Благодійний фонд “Фонд Кличків”. До призначення Іонанова, впродовж 2011-2021 років, ДП “НД ВА “Пуща-Водиця” по черзі керували Лариса Усаченко, Олександр Мазурко, Віктор Кириченко, Віталій Кадигров, Володимир Хлопан, Юрій Курінний і Анатолій Шинкаренко. До лютого 2020 року вказане підприємство знаходилось у підпорядкуванні Міністерства сільського господарства та продовольства України (з 2011 року – Міністерство аграрної політики і продовольства України), після чого перейшло в управління ФДМУ.  Обов'язки керівника ФДМУ з лютого 2022 року виконує перша заступниця очільника цього органу Ольга Батова. До неї з 19 вересня 2019 року по 17 лютого 2022 року керівником ФДМУ був Дмитро Сенниченко.  Нагадаємо, посаду директора Департаменту містобудування та архітектури КМДА з 1 листопада 2016 року обіймає Олександр Свистунов. Департамент земельних ресурсів КМДА з 29 червня 2021 року очолює Валентина Пелих (виконувала обов'язки керівника цієї структури з 2 квітня 2021 року). З 27 липня 2018 року по 1 квітня 2021 року, цим департаментом керував Петро Оленич, який з 2 квітня 2021 року обіймає посаду заступника голови КМДА з питань здійснення самоврядних повноважень та курує в Києві земельні та містобудівні питання. Треба зазначити, що на час воєнного стану вся повнота влади в Києві належить Київській міській військовій адміністрації (КМВА), яку з початку березня 2022 року очолює генерал Микола Жирнов. В голови КМВА є два заступники, одним з яких є голова КМДА, мер Києва Віталій Кличко. Читайте: КМДА – підрозділ військової адміністрації міста, а Кличко мій заступник, – Жирнов  Фото: колаж КВКиївВлада

Нацполіція розслідує факти можливих порушень законодавства при будівництві житлового комплексу (ЖК) “Рів'єра” на вул. Центральній та вул. Малоземельній (житловий масив Осокорки, Дарницький район Києва). Правоохоронці встановили, що забудовники перевищили максимально допустиму поверховість зведених будинків (збудували до 10-ти поверхів замість 4-ох) і за сумнівних підстав “надбудувати” в одному із них приміщення житлово-комерційного призначення. Чи буде мати розслідування якийсь практичний результат – велике питання. В 2016-2017 роках правоохоронці вже бралися доводити, що при будівництві вказаного комплексу за допомогою посадовців Київської міськдержадміністрації (КМДА) грубо порушувалось законодавство, але все “зійшло нанівець”. Можливо, тому що компанії-забудовники пов'язані з народним депутатом від фракції “Слуга народу” Андрієм Стріхарським (на колажі). Як стало відомо KВ, наразі правоохоронні органи проводять слідство за фактом можливих порушень при будівництва ЖК “Рів'єра” на вул. Центральній та вул. Малоземельній. Підписуйтесь на “КиївВладу”   Мова йде про кримінальне провадження №4202110207000020, яке було відкрито Дарницьким управлінням Нацполіції Києва 3 вересня 2021 року. Попередня правова кваліфікація скоєних фігурантами справи злочинів – зловживання повноваженнями службовою особою юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми. У ході слідства правоохоронці встановили, що посадові особи ТОВ “БК “Буд” та інших суб'єктів господарювання, здійснили забудову житлових будинків загальною поверховістю 10 поверхів на вул. Центральній, 19, 21, 21-а, вул. Малоземельній, 75, 75-а, 75-б, 75-в, 75-г, 75-д – не дивлячись на те, що Містобудівні умови та обмеження (МУО) на проєктування передбачали максимальну поверховість 4 поверхи. При цьому, за даними слідства, вказані особи перебували у змові з чиновниками різних структурних підрозділів Київської міськдержадміністрації (КМДА).  Скріншот із судової ухвали за вказаним провадженням Також в Нацполіції з'ясували, що посадові особи ТОВ “БК “Буд”, зловживаючи своїм службовим становищем, розпочали незаконне будівництво будівлі житлово-комерційного призначення загальною площею 3,2 тис. кв.м. на вул. Центральна, 21-Б. Очевидно, йдеться про добудову чотирьох поверхів на вже збудованому житловому будинку. ЖК “Рів'єра” на карті Впродовж січня-лютого 2022 року Подільський районний суд Києва за клопотанням правоохоронців наклав арешт на вказані добудовані поверхи – щоб їхній власник не міг будь-яким чином розпоряджатися цим майном (у тому числі – продати його) до закінчення слідства. Проте, 28 квітня 2022 року Дарницький районний суд Києва за скаргою ТОВ “БК “Буд” зняв арешт з цих приміщень. Офіційною причиною для цього стало те, що при накладенні арешту правоохоронці вказали неправильний код ЄДРПОУ власника цього майна – того-таки ТОВ “БК “Буд”.  KВ вирішила проаналізувати історію цього комплексу та встановити фігурантів цього провадження. Будівельні скандали 27 травня 2010 року Київрада дев'ятьма рішеннями передала 9 земельних ділянок на вул. Центральній та вул. Малоземельній загальною площею 0,9 га у приватну власність девятьом фізичним особам. Тоді столична влада вирішила, що вся ця земля має бути використана “для будівництва та обслуговування житлових будинків, господарських будівель та споруд” (індивідуальне будівництво.- KВ). Протягом квітня-травня 2011 року ці громадяни отримали державні акти на право власності на вказані ділянки. За даними групи “Оборона Позняків-Осокорків від тотальної забудови” у Facebook, упродовж наступних п'яти років усі ці ділянки були декілька разів перепродані іншим фізичним особам. Одним із “проміжних” власників цієї землі (або її частини) у листопаді 2015 року стала Раїса Стріхарська – це прізвище надалі треба запам'ятати. Крім того, схоже, вказані ділянки у цей же період були об'єднані та поділені на нові ділянки.  Як повідомляє вказана вище група, надалі, впродовж грудня 2015 року – березня 2016 року, ТОВ “БІК “Березнякижитлобуд” отримало від Державної архітектурно-будівельної інспекції (ДАБІ) дозволи на проведення підготовчих робіт для подальшого будівництва багатоквартирних житлових будинків на вул. Малоземельній, 75-а, 75-б, 75-в, 75-г та 75-д, а також на вул. Центральній, 19, 21 та 21-а. Тоді ж стало відомо, що цей проєкт буде мати назву ЖК “Рів'єра”. На яких підставах вказана компанія розпоряджалася земельними ділянками, у відкритих джерелах інформації немає – схоже, або ТОВ “БІК “Березнякижитлобуд” було ще одним “проміжним” землевласником”, або отримало право забудовувати цю землю за договором суперфіція. У березні 2016 року новим власником цієї землі стало ТОВ “БК “Буд”, і надалі ця компанія почала “заново” збирати усі дозволи, необхідні для будівництва ЖК. Проте, цьому передувала пильна увага правоохоронців. Так, 15 травня 2016 року Головне слідче управлінням Генеральної прокуратури України (ГПУ) відкрило кримінальне провадження №12016100090005628 за фактом різноманітних порушень при будівництві ЖК “Рів'єра”. Тоді правоохоронці припустили, що посадові особи різних держорганів, які видавали дозволи на проведенні робіт на вказаній території, могли скоїти злочини, передбачені різноманітними статтями Кримінального кодексу України. У тому числі – зловживання службовим становищем (ст. 364 КК України). При цьому, правоохоронці вважали, що це було зроблено з метою одержання неправомірної вигоди. Тоді ГПУ не надто активно розслідувала цю справу, і більш-менш конструктивні кроки мали місце вже після отримання забудовниками нових дозволів. У червні 2016 року згадана вище група “Оборона Позняків-Осокорків від тотальної забудови” повідомляла, що роботи на вказаній території вже проводяться – незважаючи на те, що забудовники не мали “на руках” усіх необхідних “папірців”. Зокрема – МУО на проєктування забудови і дозволу на саме будівництво. Також у відповідному пості вказувалось, що ділянки в районі вул. Малоземельної–Центральної, відповідно до Генерального плану Києва, за функціональним призначенням відносяться до зони зелених насаджень загального користування. У зв'язку з цим, на думку активістів, Київрада взагалі не мала права віддавати їх у приватну власність під будівництво житлових будинків. Крім того, активісти повідомляли, що ця земля знаходиться в зоні підтоплювальних територій (затопленість території становить 1% повністю).  Читайте: Возле строительства ЖК “Ривьера-3” киевляне обнаружили сужение русла озера Подборная в 3 раза За даними матеріалів кримінальних проваджень,19 липня 2016 року Департамент містобудування та архітектури КМДА видав ТОВ “БК “Буд” МУО №611/16/12/009-16 на проєктування будівництва зблокованих житлових будинків за адресою вул. Центральна, 19, 21, 21-А та вул. Малоземельна, 75, 75-А, 75-Б, 75-В, 75-Г, 75-Д. Якими були основні вихідні дані цього документу, у відкритих джерелах наразі інформації немає – реєстр МУО, який адмініструє вищезгаданий департамент, запрацював лише в середині 2017 року. Проте, як вказано в судових ухвалах, КМДА дозволила планувати проєктування на вказаній території 4-поверхових будинків. За інформацією порталу “Нерухомі”, протягом грудня 2016 року – червня 2017 року ДАБІ видала 9 дозволів на будівництво вказаних будинків, а також зареєструвала зміни до них. Згідно з цими дозволами, будівництво планувалося в девять черг. Замовником і генеральним підрядником цих робіт виступило ТОВ “Статус Буд-Плюс” – знову ж таки, схоже, на підставі договору суперфіція. У червні 2017 року ДАБІ видала забудовникам декларації про готовність до експлуатації будинків перших восьми черг – схоже, така швидкість була пов'язана з тим, що більша частина робіт на момент отримання дозволів була виконана. За даними порталу “ЛУН”, мова йде про 4 будинки поверховістю в 6 та 10 поверхів. Читайте: Уже построив высотку на Осокорках, застройщик озаботился оформлением под нее земельных документов (фото) Паралельно з цим правоохоронці продовжували слідство в рамках згаданого вище провадження №12016100090005628 від 15 травня 2016 року. Навесні 2017 року слідчі ГПУ встановили, що будівництво ЖК “Рів'єра” відбувається на ділянках, які не призначені для таких робіт. Крім того, правоохоронцям стало відомо, що забудовники зводять не 4-поверхові будинки, як це було передбачено МУО, а 10-поверхові. 26 травня 2017 року Печерський районний суд Києва за клопотанням ГПУ наклав арешт на ділянки під будівництвом – для того, щоб їхній власник не зміг ними розпоряджатися до закінчення слідства. Проте, вже 14 червня 2017 року Апеляційний суд Києва задовольнив скаргу ТОВ “БК “Буд” щодо зняття арешту – служителі Феміди дослухались до аргументів компанії щодо неправомірності вжиття таких заходів у відношенні до її майна. На цьому активність правоохоронців закінчилась – жодного обвинувального вироку фігуранти вказаного провадження не отримали. Після цього на деякий час скандали навколо ЖК “Рів'єра” дещо вщухли, а забудовники цього ЖК продовжили свої роботи. За даними порталу Clarity-Project, восени 2021 року ТОВ “БК “Буд” отримало від ДАБІ декілька декларацій про готовність відреконструйованих нежитлових приміщень комерційного призначення на вул. Центральній, 21-Б – схоже, мова йшла саме про згадані добудовані поверхи. Що стосується останніх, то вперше громадськість почала активно говорити про них за місяць до того – у серпні 2021 року. Тоді киянин Володимир Гуцул у себе в Facebook написав, що забудовники зводять додаткові поверхи в одному з уже зведених будинків у вказаному комплексі – на той час “добудованих поверхів нараховувалося три. Володимир Гоцул назвав це “небезпечним експериментом” і спрогнозував, що вказаний будинок може почати “тріщати й розвалюватись”. Також він вказав на те, що надбудовні роботи проходять з повним ігноруванням будь-яких правил безпеки, адже під будинком є тротуар, де постійно ходять люди, а поруч з будівлею – дорога з інтенсивним рухом автотранспорту, в тому числі пасажирського. Вочевидь, інформація саме з цього посту і стала приводом для відкриття у вересні 2021 року нового кримінального провадження, про яке згадувалося вище. Впливові бенефіціари За даними аналітичної системи Youcontrol, столичне ТОВ “БК “Буд” (власник землі під ЖК “Рів'єра”) було зареєстроване в березні 2015 року. Засновниками та кінцевими бенефіціарами цієї компанії вказано мешканців Києва Петра Задорожнього та Сергія Дубовчука, який також є офіційним керівником даного ТОВ. ТОВ “Статус Буд-Плюс” (замовник та генпідрядник будівництва) було створено у травні 2016 року в Києві.  Станом на січень 2019 року діяльність цієї компанії було офіційно припинено. Останнім керівником та засновником ТОВ “Статус Буд-Плюс” було зазначено киянина Максима Роглєва. Київське ТОВ “БІК “Березнякижитлобуд” (колишній забудовник ЖК “Рів'єра”) було засноване в грудні 2005 року, а в жовтні 2017 року діяльність компанії була офіційно припинена. Останнім засновником та керівником даного ТОВ було вказано мешканця Києва Євгенія Самойленка. Реалізацію проєкту ЖК “Рів'єра” та дотичні до цього компанії можна чітко пов'язати з персоною Андрія Стріхарського – народного депутата діючого IX скликання Верховної Ради (обраний по 196 округу (Черкаська область) від партії “Слуга народу”). Примітно, що він є членом Тимчасової слідчої комісії з питань розслідування фактів корупції в органах державного  архітектурно-будівельного контролю та нагляду, яка була утворена ВР України 15 вересня 2020 року. Також Стіхарський в квітні 2022 року став головою Робочої групи Комітету ВР з питань організації державної влади з розробки актів з питань житлової політики та забезпечення громадян житлом, в т.ч. тих, які втратили його внаслідок збройної агресії російської федерації. За даними ЗМІ, згадана вище Раїса Стріхарська була “прописана” з ним за однією адресою, а також була кінцевим бенефіціаром ТОВ “БК “Буд” в 2016-2017 роках. Сам Андрій Стріхарський був засновником ТОВ “БІК “Березнякижитлобуд” у 2005-2016 роках. Крім того, колишній кінцевий бенефіціар ТОВ “Статус Буд-Плюс” Юрій Барщевський наразі є керівником ТОВ “БК Маркет”, а офіційним власником останньої компанії є згаданий вище Петро Задорожній. Девелоперську компанію “Статус Груп”, під брендом якої будувався ЖК “Рів'єра”, також повязують із Стріхарським – він був або досі є головою її наглядової ради. Вказаний девелопер має в своєму портфоліо 7 проєктів житлових комплексів на території Києва – як збудованих, так і тих, що наразі будуються. Нагадаємо, посаду директора Департаменту містобудування та архітектури КМДА з 1 листопада 2016 року обіймає Олександр Свистунов. Департамент земельних ресурсів КМДА з 29 червня 2021 року очолює Валентина Пелих (виконувала обов'язки керівника цієї структури з 2 квітня 2021 року). З 27 липня 2018 року по 1 квітня 2021 року, цим департаментом керував Петро Оленич, який з 2 квітня 2021 року обіймає посаду заступника голови КМДА з питань здійснення самоврядних повноважень та курує в Києві земельні та містобудівні питання. Треба зазначити, що на час воєнного стану вся повнота влади в Києві належить Київській міській військовій адміністрації (КМВА), яку з початку березня 2022 року очолює генерал Микола Жирнов. В голови КМВА є два заступники, одним з яких є голова КМДА, мер Києва Віталій Кличко. Читайте: КМДА – підрозділ військової адміністрації міста, а Кличко мій заступник, – Жирнов  Фото: колаж КВКиївВлада

У Києві на наявність вибухонебезпечних предметів перевірено всі пляжі. Але купальний сезон у столиці цього року офіційно не відкривають. Також було перевірено всі столичні парки і сквери.  Про це KВ дізналася з повідомлення пресслужби Київської міської військової адміністрації (КМВА). Підписуйтесь на “КиївВладу” Згідно з повідомленням, з початку проведення нетехнічного обстеження місць відпочинку біля води на території Києва перевірили 32 парків та скверів фактичною площею 252,92 Га. Пройшли перевірку пляжі та є безпечними наступні пляжі: Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Також перевірку пройшли всі парки та сквери у Києві. Відтепер доріжками своїх улюблених парків у районах кияни можуть гуляти спокійніше, за винятком тих зон, які не відкриті, а це:  частина парку “Лиса гора”частина парку “Кіото”парк “Борців за свободу та незалежність”парк “Деснянський” парк “Муромець”частина парку на острові Труханівчастина парку “Пуща-Водиця”частина Маріїнського парку. За даними КМВА, загалом у столиці перевірено: Раніше KВ повідомляла, що у межах Києва на період дії воєнного стану заборонили навігацію для маломірних суден на водних об’єктах. Читайте: У Києві на період дії воєнного стану заборонили плавати на човнах та катерах Фото: відкриті джерела.КиївВлада

Нацполіція продовжує слідство за фактом зловживань при будівництві котеджного містечка (КМ) “Пуща Residence” на місці колишнього дитячого табору “Електрон” на вул. Квітки Цісик, 64 (Пуща-Водиця, Оболонський район Києва). За даними правоохоронців, забудовники, реалізуючи свої плани, порушили ряд будівельних норм: не отримали погодження на проведення робіт в межах історичного ареалу, під виглядом реконструкції зводять житло в рекреаційній зоні тощо. У ході слідства охоронцям закону вже вдалося добитися проміжних результатів – близько пів року тому суд наклав арешт на землю та вже збудовані котеджі, після чого передав усе це майно в управління агентства АРМА, яке займається управлінням “корупційними активами”. Загадковою залишається лише позиція міської влади Києва: ні Київрада, ні чиновники КМДА, які фіксували порушення, поки що не висловили свою конструктивну позицію щодо даної забудови. Як стало відомо KВ, 30 травня 2022 року Оболонський районний суд Києва дозволив слідчим Оболонського управління Нацполіції Києва та прокурорам Оболонської окружної прокуратури провести огляд двох земельних ділянок на перехресті вул. Селянської та вул. Квітки Цісик, 64 (справа №756/3751/22).Підписуйтесь на “КиївВладу”  Відповідна судова ухвала була опублікована в держреєстрі судових рішень 2 червня 2022 року. Але у відкритому доступі цей документ з'явився лише днями, адже зазначений реєстр було закрито для громадськості ще майже чотири місяці тому – на початку активної фази війни в Україні. Вказані слідчі дії будуть проводитись (або вже проводяться) в рамках кримінального провадження №42021102050000104, яке було відкрито Головним управлінням Нацполіції 5 липня 2021 року. Правоохоронці розслідують факти можливих порушень будівельних норм та правил під час забудови вищезазначених ділянок, а також факти можливого заволодіння грошовими коштами інвесторів, які “вклалися” в це будівництво. Наразі слідчі інкримінують фігурантам справи скоєння злочину, передбаченого ч.1 ст. 364-1 КК України – зловживання повноваженнями посадовою особою юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Що зацікавило поліцію 8 лютого 2007 року Київрада рішенням №70/731 передала в оренду ТОВ "Будпромальянс" дві ділянки у Пущі-Водиці загальною площею 4,39 га. Так, ділянка на вул. Гамарника, 64 (назва вул. Квітки Цісик до перейменування. – KВ) площею 4 га була передана в оренду на 10 років для реконструкції, експлуатації та обслуговування бази відпочинку (кадастровий номер – 8000000000:85:036:0003). Ділянку, що знаходиться "по сусідству" на вул. Селянській, площею 0,39 га столична міськрада передала зазначеній компанії в оренду на 5 років для благоустрою скверу (кадастровий номер – 8000000000:85:036:0005). Упродовж жовтня-листопада 2007 року між Київрадою та ТОВ “Будпромальянс” було укладено два договори оренди обох цих ділянок. Зазначимо, більшу частину всієї цієї землі – площею близько 3,66 га – столична влада ще за радянських часів відводила у користування різним держструктурам для будівництва та обслуговування піонерських таборів. Зокрема, на цій території ще кілька десятиліть тому функціонував дитячий табір "Електрон". Упродовж наступних десяти років зазначена земля фактично не використовувалася: мешканці Пущі-Водиці безрезультатно вимагали від міської влади облаштувати на цій території сквер, а орендар вказаних ділянок тим часом збирав дозволи на проведення робіт на цих ділянках. Серед них – містобудівні умови та обмеження №01009-3192, які були видані Департаментом містобудування та архітектури КМДА, і 17 дозволів на проведення реконструкції розміщеної на цій території бази відпочинку сімейного типу та благоустрій скверу, які ТОВ “Будпромальянс” отримав від Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві (у тому числі дозвіл № КВ083143070388).  Коли саме були видані вказані документи, якими були вихідні дані об'єктів будівництва та кого було заявлено генпідрядником робіт, наразі встановити проблематично: у судових ухвалах по вказаному провадженню така інформація відсутня, а портал Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва (ЄДЕССБ), в якому публікуються відповідні дозволи, на час воєнного стану заблоковано для громадськості.  Орієнтовна територія забудови на карті Зазначимо, за даними судових ухвал, 22 лютого 2018 року комісія Київради з питань містобудування, архітектури та земельних ресурсів погодила для ТОВ “Будпромальянс” поновлення договору оренди земельної ділянки на вул. Квітки Цісик, 64 на 10 років (схоже, це той випадок, коли не знадобилося приймати відповідне рішення на пленарному засіданні Київради. -KВ). Надалі, 26 листопада 2018 року, між столичною міськрадою та вказаною компанією було укладено договір про поновлення договору оренди. Що стосується “сусідньої” ділянки на вул. Селянській, то відомості щодо продовження терміну її оренди у відкритих джерелах відсутні. Як повідомляється в судових ухвалах, надалі ТОВ “Будпромальянс” розпочало на вказаній землі будівництво КМ “Пуща Residence”, яке має складатися з 25 котеджів та 19 таунхаусів. Відповідно до даних офіційного сайту цього містечка, партнером ТОВ “Будпромальянс” у цьому проєкті є девелоперська компанія “Rise and Develo[ment”. Забудовники вже розпочали продажі цих об'єктів нерухомості – станом на вчорашній день було продано 5 котеджів та 3 таунхауси.  При цьому, за даними правоохоронців, проведення вказаних робіт суперечить діючому законодавству України, що і послугувало причиною для початку слідства. Так, 26 серпня 2021 року в рамках розслідування правоохоронці разом з фахівцями різних держорганів провели огляд земельної ділянки вул. Квітки Цісик, 64. Тоді представник Департаменту земельних ресурсів КМДА встановив, що на цій землі розташовані тимчасові споруди, будівлі та будівельна техніка, проводяться будівельні та земельні роботи зі спорудження приміщень невстановленого призначення, а також проводяться роботи зі зняття ґрунту.  У свою чергу, фахівець Департаменту охорони культурної спадщини КМДА під час огляду встановив, що ця ділянка розташовується в межах історичного ареалу міста Києва, але вказаний департамент не реєстрував дозвіл на проведення земельних робіт та археологічних досліджень на даній території, як цього вимагає законодавство. Крім того, інспектор Головного управління Держпраці в Києві зазначив факт відсутності на ділянці на вул. Квітки Цісик, 64 паспорту об'єкту, проєкту виконаних робіт, схеми руху і т.д. Також у ході слідства правоохоронці встановили, що зазначені котеджі будуються на земельній ділянці, яка за функціональним призначенням (відповідно до МУО. – KВ) належить до рекреаційної території та частково – до середньоповерхової житлової території. “Зазначені факти дають достатні підстави стверджувати про те, що оформлення та подальше використання дозвільної документації щодо здійснення будівництва на вказаній території може призвести до втрати територіальною громадою Києва земельної ділянки у курортній зоні Пуща Водиця в межах історичного ареалу”, – вказується в одній із судових ухвал, винесених Оболонським районним судом Києва в рамках зазначеного кримінального провадження. Скріншот із ухвали в рамках кримінального провадження  21 жовтня 2021 року Оболонський районний суд Києва за клопотанням правоохоронців наклав арешт на земельну ділянку на вул. Квітки Цісик, 64. Це було зроблено для того, щоб її власник (Київрада) або орендар (ТОВ “Будпромальянс”) не мали змоги будь-яким чином розпоряджатися цією землею (у тому числі – продати її) до завершення слідства. Втім, 23 листопада 2021 року той же суд зняв арешт з цієї землі за клопотанням одного із інвесторів цього комплексу – служителі Феміди дослухались до його аргументів стосовно того, що будівництво вказаного КМ повністю законне і т.д. Незважаючи на це, правоохоронці не стали зупинятися. 20 грудня 2021 року Оболонський райсуд Києва знову наклав арешт на земельну ділянку на вул. Квітки Цісик, 64, але цього разу – разом з побудованими на ній 14 будівлями. Через два с половиною місяці, 7 лютого 2022 року, вказаний суд за клопотанням прокурорів передав все це майно (ділянка і будівлі) в управління Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (АРМА). Офіційною підставою для цього стала необхідність збереження ділянки та розташованих на ній будівель, а також недопущення їх відчуження. Як зазначено в судових ухвалах, раніше Оболонський районний суд за клопотанням правоохоронців призначив проведення будівельно-технічної та земельно-технічної експертиз (коли саме, в матеріалах провадження не повідомляється. – KВ). Для проведення відповідних досліджень судовим експертам потрібно було провести огляд земельної ділянки у термін до 25 лютого 2022 року, але через початок активної фази війни в Україні цього не було зроблено. У зв'язку з цим правоохоронці і подали клопотання про проведення огляду землі, і воно, як повідомлялося вище, було задоволено 30 травня 2022 року. При цьому, в судових ухвалах немає інформації щодо того, на яких підставах слідчі вважають, що забудовники КМ “Пуща Residence” займаються присвоєнням коштів своїх інвесторів.  Хто в головних ролях За даними аналітичної системи Youcontrol, ТОВ "Будпромальянс" було зареєстровано у Києві у червні 2004 року. Керівником компанії є Володимир Поспєлов. Засновниками цього ТОВ вказано ТОВ “Константа Бізнес-Центр”, а також Олексій Андрощук, Леся Коноба (обидва – мешканці Києва) та Марина Пасічник (с. Петропавлівська Борщагівка Бучанського району Київщини). Кінцевими бенефіціарами ТОВ “Будпромальянс” зазначено згадану вище Марину Пасєчник та мешканця міста Суми Сергія Ревенка. Олексій Андрощук на початку 2000-х років був головою правління ВАТ “Запоріжжяобленерго”. Також станом на 2020 рік він був заступником голови правління цієї структури (на даний момент – ПАТ “Запоріжжяобленерго”). У 2021 році він подав декларацію про доходи за 2020 рік як директор Департаменту технічної політики ТОВ “Укренергоконсалтинг”, яку низка ЗМІ пов'язують із оточенням відомих бізнесменів та політиків, братів Ігоря та Григорія Суркісів. У декларації також було зазначено, що Олексій Андрощук станом на 2020 рік працював за сумісництвом у ПрАТ “Львівобленерго”. З чим була пов'язана необхідність подання декларації про доходи Андрощуком, у відкритих джерелах не уточнюється. У свою чергу, один із юридичних власників ТОВ “Будпромальянс” Сергій Ревенко працював чи працює лікарем дерматологом та венерологом у рідних Сумах – принаймні у відкритих джерелах досі є його досьє медпрацівника. Девелопер “Rise and Development” має в своєму портфоліо лише 6 проєктів – як збудованих, так і тих, які знаходяться “в роботі”. Компанії цієї групи будують виключно котеджі та таунхауси і лише в межах Києва. Як неодноразово повідомляла KВ, Пуща-Водиця залишається однією з найбільш ласих для освоєння територій столиці. Із року в рік у цій місцевості розгортаються різноманітні будівельні скандали. Серед таких – плани забудовника Zim Group побудувати багатоквартирні будинки на території колишнього санаторію імені Першого травня на вул. Миколи Юнкерова, 37 та на ділянці площею майже 21 га на вул. Лісозахисна, 17. Громадськість Пущі-Водиці була незадоволена, серед іншого, тим, що місцева влада заплющує очі на знищення рекреаційних зон, якими славиться дана місцевість. Читайте: Обещания и реальность: как столичные власти “защищают” Пущу-Водицу от строительных планов Дмитрия Андриевского Нагадаємо, посаду директора Департаменту містобудування та архітектури КМДА з 1 листопада 2016 року обіймає Олександр Свистунов. Департамент земельних ресурсів КМДА з 29 червня 2021 року очолює Валентина Пелих (виконувала обов'язки керівника цієї структури з 2 квітня 2021 року). З 27 липня 2018 року по 1 квітня 2021 року, цим департаментом керував Петро Оленич (на колажі), який з 2 квітня 2021 року обіймає посаду заступника голови КМДА з питань здійснення самоврядних повноважень та курує в Києві земельні та містобудівні питання. Треба зазначити, що на час воєнного стану вся повнота влади в Києві належить Київській міській військовій адміністрації (КМВА), яку з початку березня 2022 року очолює генерал Микола Жирнов. В голови КМВА є два заступники, одним з яких є голова КМДА, мер Києва Віталій Кличко. Читайте: КМДА – підрозділ військової адміністрації міста, а Кличко мій заступник, – Жирнов  Фото: колаж КВКиївВлада