Для повного захисту неба України потрібно 25 систем Patriot, по 6-8 батарей у кожній, адже територія нашої країни велика. Такі системи або їх аналоги це ефективні інструменти боротьби з російськими атаками, зокрема на українську енергосистему. Про це, як передає KВ, Президент Володимир Зеленський розповів у інтервʼю для телемарафону “Єдині новини”, повідомляє “Радіо Свобода” Підписуйтесь на “КиївВладу”  "Щоб закрити Україну повністю, на майбутнє Україні бажано мати 25 систем Patriot, по 6-8 батарей в кожній. всі наші партнери про це прекрасно знають, навіть знають точки, де повинні стояти відповідні системи і діяти. Системи Patriot або аналоги, є кілька аналогів у світі, вони працюють також дуже непогано", – розповів Президент. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Глава держави додав, “може виглядати так, що йдеться про велику кількість систем, але й територія України велика”. Президент зауважив, що росія продовжуватиме атакувати українську енергосистему. “Я вважаю, ми зможемо пройти цей шлях, ми багато енергообʼєктів змогли захистити ППО і іншим захистом першого, другого і третього рівня. Але є ракети, проти яких ці захисні системи не працюють, на жаль. І тут може спрацювати тільки Patriot або аналог”, – сказав Зеленський. У цьому випадку, як зазначив Президент, “доводиться обирати, який об’єкт, яке місто захистити”. Нагадаємо, у інтервʼю для телемарафону “Єдині новини” Президент розповів, що в Україні на деяких напрямках фронту будівництво фортифікаційних споруд виконано на 92–98 %. Усі роботи зі зведення оборонних рубежів на найбільш небезпечних ділянках кордону мають бути завершені за кілька місяців.  Читайте: Зведення оборонних споруд на найгарячіших напрямках наближається до завершення, – Зеленський Фото: ОП КиївВлада

У столичному регіоні розробка Детальних планів території (ДПТ) все частіше використовується місцевими владами для легалізації самочинних будівництв через зміну цільового призначення земельних ділянок. Приклад – будівництво кінологічного центру біля села Рославичі на території Феодосіївської громади, яке явно без жодних дозвільних документів триває вже більше двох років і наразі активно підтримується керівництвом громади всупереч позиції місцевих мешканців. Громадські активісти наголошують на тому, що такий об'єкт матиме серйозний негативний вплив на екологію: створить ризик зараження людей різними хворобами через відсутність місця для утилізації собачих фекалій та загрозу для розташованого поруч ландшафтного заповідника “Васильківські карпати”. В Київській облраді, схоже, з цим згодні, але нічого зробити не можуть. Що стосується обурених громадян, то, якщо у Феодосіївській сільраді їх “не почують”, вони збираються звертатись до правоохоронців і суду. Як стало відомо KВ, наразі мешканці Феодосіївської громади Обухівського району Київської області активно борються з будівництвом кінологічного центру неподалік села Рославичі. На їхнє переконання, поява цього об'єкта, який наразі зводиться без дозвільних документів, несе потенційну загрозу для навколишнього унікального природного середовища, а також шкодить власникам сільськогосподарських угідь та мешканцям та власникам дачної та житлової забудови, що впритул розташовані до цього будівництва. У зв'язку з тим, що відповідні скандали тривають вже більше двох років, КВ вирішила проаналізувати дану історію. З чого усе починалося Ще в наприкінці 2021 року, до початку повномасштабного вторгнення росії, мешканці та власники будинків у Ходосівській громаді помітили, що на двох земельних ділянках загальною площею близько 2,3 га з цільовим призначенням “для ведення селянського (фермерського) господарства” (особисте селянське господарство (ОСГ), кадастрові номери – 3221487300:02:015:0280 та 3221487300:02:015:0281, власниця землі – фізична особа Олена Кучинська) проводяться роботи з будівництва кінологічного центру.  Будівництво кінологічного центру у Феодосіївській громаді (фото місцевих мешканців) На неодноразові прохання представників громадськості власниця ділянок жодного разу не продемонструвала дозвільні документи щодо здійснення цих робіт, а місцева влада і контролюючі органи ніяким чином не відреагували на дану ситуацію. Будівництво продовжилося під час великої війни, і станом на сьогодні на цій території вже зведено велику будівлю і облаштована водяну свердловину. Крім того, вже не перший сезон на цій землі поливається трав’яний майданчик, який займає велику площу  і на якому регулярно проходять тренування собак великих порід. При цьому, наразі на вказаних ділянках активно ведуться роботи з електрифікації та прокладання комунікацій, а поруч вже залито фундамент під ще одну майбутню споруду, яка, вочевидь, буде в декілька разів більшою за вже побудовану.  Надалі мешканці громади та місцевих садових товариств (СТ) звернулися щодо захисту своїх прав до комісії Київоблради з питань екології, природокористування, мисливства, водних ресурсів, ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та інших надзвичайних ситуацій.  Цей орган відреагував на заклики громадськості – 30 листопада 2023 року комісія під головуванням депутата Романа Титикала (фракція “Європейська солідарність”) прийняла рішення звернутися до прокуратури Київської області та Головного управління Національної поліції Київської області з проханням залучити Держпродспоживслужбу в Київській області для проведення перевірок оприлюднених громадськістю фактів та вжиття заходів реагування. Також комісія рекомендувала Департаменту екології та природних ресурсів Київської облдержадміністрацї (КОДА) долучитися до вирішення питань по цій історії. У цей же період, у другій половині 2023 року, на замовлення Феодосіївської сільради було підготовлено документ, який покликаний легалізувати це будівництво – проєкт ДПТ “Для розміщення кінологічного центру на земельних ділянках з кадастровими номерами 3221487300:02:015:0281, 3221487300:02:015:0280”, який в подальшому отримав погодження низку державних органів та структур. Його розробником виступило ТОВ “Укр-Группроект”, інвестором розробки – вищезгадана Олена Кучинська. Тоді ж вказаною компанією було підготовлено звіт про стратегічну екологічну оцінку (СЕО) цього проєкту ДПТ.  14 лютого 2024 року Феодосіївська сільрада оприлюднила інформаційне повідомлення про проведення громадських обговорень та громадських слухань щодо проєкту згаданого ДПТ. Організація такого заходу є вимогою законодавства України – місцева влада повинна дізнатися думку громадськості стосовно цього документу. Громадські слухання були анонсовані на 5 березня 2024 року. Втім, перші зауваження щодо цього ДПТ сільрада Ходосівки отримала раніше – 26 лютого їх у письмовій формі було направлено представниками садових товариств (СТ) “Південне” і “Просвіта”, а також житлового кооперативу “Ізумруд”. В документі було зазначено, що проєкт ДПТ не може бути затверджено місцевою сільрадою без врахування цих претензій. Так, у зверненні громадськість вказала, серед іншого, на те, що при розробці ДПТ були враховані не всі вихідні дані та об’єктивні обставини, а деякі вихідні дані і зовсім були некоректними або неповними. Зокрема, місцеві мешканці звернули увагу на те, що в проєкті ДПТ, як і в СЕО, повідомляється про відсутність об’єктів ПЗФ та лісів на території проектування. На переконання членів цих СТ, вочевидь, при підготовці цих документів не здійснювалася перевірка фактичної ситуації (ландшафту, заліснення, флори і фауни), а в якості вихідних даних використовувались неактуальна або неповна інформація.  Як результат – у ДПТ та СЕО не враховано, що впритул до проєктованої території знаходиться заліснений яр та об’єкт природно-заповідного фонду (ПЗФ) – ландшафтний заповідник “Васильківські карпати” (близько 300 м від проектованої території). На переконання громадськості, неврахування реальної природної та екологічної обстановки є кричущим недоліком цих документів. Читайте: Київщина екологічна: як область стала лідером України зі створення об'єктів природно-заповідного фонду Навколишня природа (фото місцевих мешканців) Також у зауваженнях зазначається, що в проекті ДПТ та СЕО практично не згадується, що в безпосередній близькості до проєктованої території розташовані численні СТ та території дачної забудови (найближчий будинок розташований за 40 м від проектованої території). Представники громадськості нагадали, що у вихідних даних цих документів повинні бути враховані інтереси сусідніх дачних поселень та СТ, а також існуюча містобудівна ситуація – цього, як вказують члени садових товариств, вимагає законодавство України. “Проєкт ДПТ також концептуально суперечить принципу пріоритетності сільськогосподарських угідь, встановленому Земельним кодексом України. Все це формує висновок про розробку ДПТ та СЕО без забезпечення дотримання норм природоохоронного, містобудівного, земельного законодавства щодо вжиття заходів по захисту та охорони біорозмаїття навколишніх територій і ландшафтів, які є унікальними за своєю природною структурою формування. У матеріалах ДПТ відсутній аналіз вказаних обставин, не визначено їх перелік та не запропоновані заходи по забезпеченню захисту та охорони навколишнього середовища”, – зазначено у зверненні до Феодосіївської сільради. Читайте: Екологічний скандал: влада Васильківщини не відмовляється від створення промзони біля заказника “Казковий яр” Крім того, в документі зазначалося, що розташування кінологічного центру в цій місцевості однозначно матиме негативний вплив на навколишнє середовище – з огляду на рівень шуму та відходи життєдіяльності тварин, які цей центр може генерувати. Зокрема, йшлося про те, що в проєкті ДПТ не передбачено місце для утилізації собачих екскрементів. Представники СТ акцентували увагу, що собачі фекалії можуть бути збудниками низки хвороб, які передаються від тварин людям, наприклад – аскарідозу, кишкової палички, криптоспоридіозу, анкілостомозу тощо. “Всупереч цьому, в СЕО повідомляється про очікуваний позитивний ефект на соціальне середовище від облаштування кінологічного центра на проєктованій території. Однак, таке твердження нічим і ніким не підтверджені – жодних аналізів, розрахунків або опитувань громадськості з цього приводу не надається. В той же час, реальна громадськість (мешканці навколишніх сіл, садових товариств тощо) масово виступають проти розташування кінологічного центру. Це говорить про неповноту та необ’єктивність матеріалів ДПТ та СЕО”, – повідомили члени СТ. Також у своїх зауваженнях представники громадськості нагадали, що, відповідно до Схеми планування Київської області, на проєктованій та навколишніх територіях планується пріоритетний розвиток ландшафтно-рекреаційних зон, що обумовлено унікальними рельєфами Васильківщини, які є досить популярними для відвідування та відпочинку місцевих мешканців та киян. При цьому, представники СТ зазначили, що в проєкті ДПТ не вказано, з яких причин такі плани не були враховані при розробці цього документу.  На переконання авторів звернення, спочатку Феодосіївська сільрада повинна була би дізнатися у обласної влади її бачення містобудівного планування вказаних територій і лише після цього – надавати згоду на розробку ДПТ. Представники СТ зауважили, що, згідно до Державних будівельних норм (ДБН) Б.2.2-12:2019 “Планування та забудова територій”, підприємства зооветеринарного обслуговування повинні відноситись до зони комунально-складської забудови, в той час як навколишні території є переважно ландшафтними та рекреаційними. “Принагідно також звертаємо увагу, що будівельні роботи по облаштуванню кінологічного центру фактично вже виконуються. З огляду на цільове призначення земельних ділянок очевидно, таке будівництво є незаконним. Жодних дозвільних документів власник ділянок не пред’являє. Відповідно, логічним є висновок про те, що ініційована процедура розробки та затвердження ДПТ має на меті зміну цільового призначення ділянок та фактичну легалізацію забудови. Бездіяльність органів місцевого самоврядування та компетентних державних органів з цього приводу викликає занепокоєння”, – підкреслили автори звернення до Феодосіївської сільради. 5 березня 2024 року в приміщенні центру культури та мистецтв села Ходосівка все ж відбулися відповідні громадські слухання. В результаті присутні місцеві мешканці та інші учасники прийняли рішення про визнання слухань такими, що не відбулись, адже влада села фактично відмовилася дослухатися до зауважень громадськості. Через день, 7 березня, у виконкомі Феодосіївської сільради було підготовлено проєкт протоколу громадських слухань.  Ті мешканці СТ і навколишніх сіл, які відвідали цей захід, обурилися цим документом. Вони висловили думку, що він є “неповним та таким, що висвітлює обставини громадських слухань однобоко (на користь інвесторів та розробників проекту ДПТ) та призводить до викривлення інформації щодо повноти та значущості підстав визнання громадських слухань таких, що не відбулись”. У зв'язку з цим, 13 березня 2024 року громадськість направила до Феодосіївської сільради чергове звернення, у якому наполягла на відображенні в протоколі низки важливих фактів. Так, у цих зауваженнях зазначалося, що в протоколі не вказано,що окрім фізичних осіб в громадських слуханнях брали участь уповноважені представники СТ “Південне” та СТ “Просвіта”. Також представники громадськості висловили невдоволення тим, що в протоколі не згадувалися їхні коментарі стосовно очікуваного негативного впливу кінологічного центру на навколишнє середовище. При цьому, мешканці СТ та дачної забудови зазначили, що їхні інтереси не можуть бути проігноровані через буцімто їхнє тимчасове проживання в цій місцевості, оскільки навіть тимчасове проживання не позбавляє негативного впливу від функціонування кінологічного центру. Крім того, вони звернули увагу на те, що чинне законодавство дозволяє переведення садових та дачних будинків в житловий фонд, що фактично прирівнює такі забудови за статусом та рівнем захищеності.  Також представники громадськості нагадали, що на слуханнях “було повідомлено та визнано факт вчинення інвестором самовільного будівництва”. При цьому, мешканці СТ та навколишніх сіл зазначають, що самовільне будівництво є не тільки грубим порушення законодавства у сфері будівництва та землекористування, а й спричиняє пряму шкоду тим земельним ділянкам, на яких воно здійснюється, що є кримінальним правопорушенням – ст. 239 Кримінального кодексу (КК) України (забруднення або псування земель). Відповідно, у випадку відсутності реакції з боку Феодосіївської сільради до цих фактів, на переконання представників громадськості, мова може йти про вчинення чиновниками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 367 КК України – службова недбалість. “Складання неповного та викривленого протоколу, а також відсутність реагування органів місцевого самоврядування на вказані вище та інші обставини цієї справи, можуть свідчити про необ’єктивність та упередженість окремих посадових осіб та про наявність ознак корупційних діянь з їх сторони. Ми та інші представники громадськості спостерігатимемо за тим, щоб незаконне будівництво кінологічного центру отримало належну оцінку всіма компетентними органами, а також домагатимемось максимального публічного висвітлення ситуації”, – зазначено у зверненні. Думки мешканців та влади Як повідомив KВ мешканець одного із місцевих СТ Ярослав (ім'я змінено задля дотримання конфіденційності, адже чоловік має побоювання за свою безпеку на фоні цього скандалу. – KВ), наразі громадськість незадоволена тим, як поводить себе місцева влада у даній історії. За його словами, станом на сьогодні “дачники” і мешканці навколишніх населених пунктів в першу чергу мають перестороги, що Феодосіївська сільрада може здійснити спробу провести ще одні громадські слухання, на яких затвердження вказаного ДПТ буде визнано доцільним.  Втім, Ярослав та його однодумці готові до цього, і у випадку прийняття на таких слуханнях позитивного для влади і забудовника рішення громадськість буде ініціювати його оскарження в суді. На цьому вони не збираються зупинятися – надалі активісти також планують підготувати низку звернень до різних держорганів та інстанцій щодо цієї ситуації.  “На території Феодосіївської громади відбувається самочинне будівництво. Про це було вголос заявлено на громадських слуханнях і це зафіксовано в протоколі. Це означає, що місцевий орган влади повинен реагувати на це порушення. Тому ми будемо спонукати їх вживати заходи реагування. Паралельно ми поінформуємо про цю ситуацію державні органи вищого рівня, у тому числі КОДА і Державну інспекцію архітектури та містобудування (ДІАМ). Якщо реакції не буде, то можна говорити про бездіяльність, а це вже кримінальне правопорушення, яким мають займатися правоохоронні органи. Тому місцева влада поставила себе в незручну позицію: вона повинна буде або реагувати на діяльність свого інвестора-забудовника, або ж ці чиновники будуть нести відповідальність”, – підкреслив Ярослав. Крім того, за його словами, громадськість планує залучити екологічні служб задля проведення оцінки цієї території, а в подальшому, можливо, й ініціювати створення на ній об'єкта ПЗФ.  “Ця територія ніким ніколи не досліджувалася. Усі наукові інстанції та державні органи не мають інформації стосовно того, що вона собою являє. “На папері” це сільськогосподарські землі, але насправді там фантастична природа, яка не відображена ні в яких документах. Цією обставиною користуються деякі особи. Наша справа полягає в тому, щоб актуалізувати усі дані, а в ідеалі – добитися захисного статусу для цієї території, щоб зберегти місцеву екологію”, – зазначив Ярослав. На недопустимості цього будівництва наголосив і голова “екологічної” комісії Київоблради, адвокат Роман Титикало. На його переконання, в першу чергу це пов'язано з порушенням цільового призначення землі, на якій здійснюються ці роботи. “Ці ділянки призначені для ОСГ і не мають жодного відношення до розведення тварин. Там поряд знаходяться будинки. Відповідно, зміна їхнього цільового призначення, розроблення ДПТ і приведення її цільового призначення для розміщення кінологічного центру суперечить інтересам власникам сусідніх земельних ділянок. Останні звернулися до нашої комісії, яка відповідає за такі питання. Ми їх підтримали і дали висновки, згідно з якими заперечуємо проти зміни цільового призначення ділянок і створення на них кінологічного центру. Тим паче, що поруч знаходяться об'єкти ПЗФ”, – розповів KВ Роман Титикало. Тимчасово виконуючим обов'язки голови Феодосіївської сільської ради з грудня 2023 року є її секретар Ігор Москаленко (на колажі ліворуч). До ради він пройшов на місцевих виборах 2020 року як самовисуванець. На цій посаді він змінив Анатолія Походню, який також керував даною громадою в якості т.в.о голови з вересня 2023 року. До цього з 2018 року очільником даної ради, тоді ще Ходосівської, був Микола Пянчук (на колажі праворуч). Нагадаємо, Феодосіївська громада була утворена 12 червня 2020 року шляхом об'єднання Гвоздівської, Іванковичівської, Рославичівської сільських рад Васильківського району та Лісниківської, Ходосівської, Хотівської сільських рад Києво-Святошинського району Київщини. Читайте: Заповідні котеджі: навколо Чернечого лісу розгорівся будівельний скандал Роман Титикало є депутатом Київоблради VIII скликання, до якої пройшов від виборчого округу №9 (Фастівський район) як висуванець партії "Європейська солідарність"). Комісію облради з питань екології, природокористування, мисливства, водних ресурсів, ліквідації наслідків аварії ЧАЕС та інших надзвичайних ситуацій він очолює з 29 квітня 2021 року. Також він відомий як правозахисник, адвокат (Заслужений адвокат України і доктор юридичних наук) та громадський діяч. Читайте: Київщина екологічна: як область стала лідером України зі створення об'єктів природно-заповідного фонду Фото: колаж КВКиївВлада

Кабінет Міністрів України затвердив документ, який чітко визначає розташування Національного військового меморіального кладовища на двох ділянках у Гатненській громаді Фастівського району Київської області. Про це, як передає KВ, йдеться в повідомленні на сторінці Урядового порталу. Підписуйтесь на “КиївВладу”  “Створення такого кладовища має дуже велике значення для нашої країни, і тому — в центрі уваги нашого Уряду. Ми завжди маємо пам’ятати тих, хто віддав своє життя за Україну у війні за нашу свободу та незалежність”, — підкреслив прем’єр-міністра України  Денис Шмигаль. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Нагадаємо, у грудні 2023 року Верховна Рада України підтримала новий законопроєкт №10289, у якому йдеться про місце розташування Національного військового меморіального кладовища (НВМК). Своїм рішенням ВР затвердила його розташування в селі Гатному Фастівського району Київської області. Читайте: ВР проголосувала за визначену урядом локацію для Національного меморіального кладовища, – прийнято законопроєкт Як інформувала KВ, у лютому 2024 року Кабінет міністрів України затвердив порядок використання коштів, передбачених у державному бюджеті для створення Національного військово-меморіального кладовища (НВМК). Читайте: КМУ визначив порядок використання перших півмільярда гривень на будівництво НВМК Фото: Урядовий портал КиївВлада

На початку розмови з головою Київської обласної військової адміністрації Русланом Кравченко він пожартував, що хотів би, аби Київ увійшов до складу області, адже Київщина – єдиний регіон країни без обласного центру. В реальності ж перед Київщиною стоять серйозні життєвоважливі виклики. Мова про пошук можливостей для відбудови під час війни, про стан фортифікації області, ВПО, екологічні проблеми та про інвесторів, які таки наважуються заходити з новим бізнесом. Детально про це, а також про свій підрозділ “таємних покупців” для контролю за відбудовчими процесами, комунікацію з Київською облрадою та громадами, найнеочікуваніший виклик на цій посаді та як у вирішенні найгостріших проблем регіону допомагає прокурорський досвід, Руслан Кравченко розповів в інтервʼю KВ. KВ: На сьогодні одним з найбільших викликів для влади Київщини стало відновлення. Окресліть в цифрах масштаби руйнувань та пошкоджень регіону? Яких результатів станом на зараз вдалося досягти, що покроково є в найближчих та стратегічних планах? Чи є відбудова зараз найгострішою темою на Київщині? Руслан Кравченко: Найгостріша тема – це загалом продовження війни. Але ми маємо колосальну можливість під час війни відбудовувати нашу Київську область і ми повинні це робити. Після деокупації було встановлено, що близько 28 тисяч об’єктів пошкоджено або зруйновано. На сьогоднішній день ми маємо понад 29 тисяч пошкоджених об’єктів, більшість цих об’єктів, понад 25 тисяч – це житло. На сьогодні ми відновили повністю або частково зі збереженням життєдіяльності 17 тисяч об’єктів, серед яких 15,3 тисячі – це багатоповерхівки та приватний сектор. Відновлюємо і досягаємо завдяки програмам, зокрема, UNITED24. Відповідно до цієї програми Київщина має можливість відновити 18 багатоквартирних будинків. Завдяки цій програмі повернемо до осель понад 4 тисячі осіб й відбудуємо дві школи. На відбудову 18 багатоквартирних будинків у 2023 році UNITED24 перерахував не всі гроші, зараз триває погодження щодо тих коштів, які не були виділені у минулому році. Також ми на стадії погодження додаткового фінансування на UNITED24, тому що коли ми почали будувати, дуже багато “виплило” робіт, які не були зазначені у проєктно-кошторисній документації. Довелось погоджувати низку нових проєктів. В рамках UNITED24 вже багато будинків перебувають на стадії готовності 70-80%.Підписуйтесь на “КиївВладу”  Велику роль грає також відбудова за кошти Фонду ліквідації наслідків збройної агресії – це програма Кабінету міністрів України. Планується відбудувати 97 об'єктів, у тому числі житло, соціальна інфраструктура, школи, лікарні. З цих 97 об’єктів КОВА є замовником по 56 об’єктам, інші замовляє Агенція з відновлення та органи місцевого самоврядування (Державне агентство відновлення та розвитку інфраструктури України, – KВ). Наступна програма тільки розпочинає свою дію, але за нею вже закріплені перші об’єкти, це програма Європейського інвестиційного банку. Йдеться про 14 об’єктів, це співфінансування: 20% кошти КОВА, інше – банк. Вже почали запускати перші проєкти, протягом 3-4 місяців маємо надію запустити усі 14. Ще діють 2 програми від КОВА з відбудови приватного сектору. Перша стосується відбудови 93-х приватних будинків у 5 районах області. Будуємо на тих земельних ділянках, де у людей було зруйноване житло. Друга програма це відбудова приватного сектору навпроти ЖК “Ірпінські липки”. Це 61 приватний будинок. 31 вже відремонтований, ще 30 будуємо з нуля. Відбудовувати цей приватний сектор також допомагає УВКБ ООН, надають будівельні матеріали приблизно на 2,5 млн доларів США. Заміну вікон взяв на себе міжнародний фонд GEM. До речі, цей фонд вже виділив понад 1,5 млн доларів США на заміну вікон по всій Київщині.  Основна програма, що дає приріст відбудованого житла, це “єВідновлення”. Київщина є лідером за результатами реалізації цієї програми, в кожній громаді працює комісія. Війна досі триває, кожна громада ризикує опинитись під обстрілом, тож кожна з 69 громад має оперативно реагувати. Є три етапи. В рамках першого виділяли людям до 500 тисяч на дрібні ремонти, вже подано 14 тисяч заявок. Комісії вже задовільнили 9,5 тис. заяв на суму понад 1,1 млрд гривень. Другий етап – житлові сертифікати на придбання житла, подали заявку більше 3 тисяч родин, на сьогодні розглянуто близько тисячі Загальна сума понад 3 млрд грн. Третій етап – передбачає гроші на відбудову приватного сектору. Загалом подали 370 заявок, по 50 прийняті рішення на суму 168 млн гривень. KВ: Як відбувається селекція об’єктів, що підпадають під UNITED24? Руслан Кравченко: Щодо UNITED24 – є комісія, яка обирає й затверджує об’єкти. Система проста. Перше завдання кожної громади, де є пошкоджені об’єкти – це зробити проєктно-кошторисну документацію. Запускаються черги, програми, тому ці проєкти мають бути на руках, щоб оперативно їх подавати. На UNITED24 подавались всі будинки, на які була проєктно-кошторисна документація. На сьогодні в нас на Київщині не запроєктовано 300 багатоквартирних будинків. Багато документації від громад ми вимушені перероблювати, бо вона зроблена некоректно. ЇЇ переробляє Департамент регіонального розвитку. Бучанська громада, наприклад, завжди мала у цих програмах більше об’єктів, ніж інші, адже вони масово робили цю документацію й подавали її, якою б вона не була. І я вважаю, це буде перша громада, яка буде повністю відновлена. Також, через Департамент архітектури виділяємо кошти на проєктування тих, чи інших будинків.  KВ: Чи можна під час відбудови покращувати стан будинків? Наприклад, добудовувати поверхи, чи влаштовувати нові комунікації? Руслан Кравченко: Відбудова з покращенням дозволяється, якщо це стосується утеплення, адже це у першу чергу енергоефективність. Якщо десь є змога збільшити поверховість, то це може розглядатись у контексті будівництва нових квартир для ВПО та військових. Якщо будинок визнається повністю зруйнованим, то в людей зникає право власності, але після відбудови вони стають власниками своїх нових квартир. Комерційна нерухомість в цокольних поверхах також повертається власникам після відбудови. Надлишкові квартири на добудованих поверхах – це поки ще теоретичний кейс, на практиці нам поки це не вдалося втілити. Хотіли зробити таким чином у військовому містечку в Гостомелі, але французька компанія, яка хотіла це будувати, не знайшла коштів. Зараз ми повернулись до цієї ідеї, перебуваємо на стадії переговорів, щоб добудувати поверхи у двоповерхових будинках в Ірпені, шукаємо інвестора.  Але все ж таки, треба розуміти стосовно приватної забудови, що в пріоритеті ті, в кого немає іншої вцілілої нерухомості. Хоча якщо це багатоквартирний будинок, там немає кореляції по наявності іншої нерухомості. Наприклад, якщо ми говоримо про відновлення Мощуна, то вирішуємо питання відбудови шляхом подання будинків до урядової програми “єВідновлення”. Це робочий механізм.  По Мощуну ще є проблема, що багато будинків не входили в межі села, в багатьох людей немає документів на землю і будинок. Ми намагаємось знайти для людей необхідні юридичні підтвердження, спілкуємось з судами, збираємо народних депутатів. Вже є позитивні кейси. KВ: Що гальмує процес відновлення станом на зараз?  Руслан Кравченко: Відсутність проєктно-кошторисної документації, відсутність повного фінансування. Важко говорити, що якась громада має прям погані показники з розробки проєктно-кошторисної документації: якщо брати до прикладу Ірпінь, то в них менше такої документації, аніж в Бучі, але й руйнувань там більше. Профільний департамент КОВА допомагає Ірпеню у цьому. Якби було достатньо грошей і можливість розпочати відновлення всюди одночасно, ми б це зробили, але, на жаль, такої можливості немає. Зараз є ризик, що ті об’єкти, які затвердили, але на які ще не виділено фінансування, ми взагалі втратимо з програми через загальний брак фінансування. І ми не розуміємо, коли буде та чи буде взагалі наступна черга. Ми можемо втратити 5-7 об’єктів, які мали пряме фінансування з боку Фонду ліквідації наслідків збройної агресії. Зокрема, мова про спортивну школу в Ірпені. Але Президент Азербайджану поки усно затвердив, що вони будуть фінансувати відбудову цієї школи. Вони дуже люблять Ірпінь, там навіть пам’ятник матері Алієва є (Заріфа Алієва – мати чинного президента Азербайджану Ільхам Алієва, – KВ). Тож, подекуди ситуацію рятують донори. Десь втратили, десь знайшли. KВ: Оцініть співвідношення реальних можливостей країни, області, громад в контексті відбудови Київщини до існуючої потреби? Руслан Кравченко: Важко сформувати потребу по фінансуванню, поки по всім об’єктам немає проєктно-кошторисної документації. Також, в нас є будівельні матеріали, ціни на які в цих документах і на ринку різняться. Ми витрачаємо час на коригування, а без цього рухатись далі ми не можемо. Ми почали укладати договори з динамічними цінами, що дало можливість спілкуватись з підрядниками іншою мовою. Вони можуть подавати кошториси з завищеними цінами, але це не означає, що ми закриємо акт виконаних робіт по цим цінам. Ми робимо власні перерахунки за ринковими цінами й платимо виключно по них. Такі кейси вже були. Ми в процесі, але попереду велика робота. По соціальній інфраструктурі ми вийшли на показник 90% відбудованих об’єктів KВ: Чи задоволені ви процесом відновлення загалом, як людина і як керівник? Руслан Кравченко: Я задоволений тим, що під час війни ми маємо можливість відновлення взагалі. Як менеджер, як очільник даної організації, я не задоволений темпами відновлення і процесом відновлення по тим об'єктам, де ми маємо можливість це робити оперативніше. Звинувачувати когось я не буду, це спільна відповідальність, але, скажу фактами: іноді процес тормозить розробка проєктно-кошторисної документації, тендерна процедура, безвідповідальні підрядники, іноді є питання стосовно фінансування. До цієї посади я вважав, що відновлення можливе взагалі тільки після завершення війни. Але керівництво держави знаходить кошти і можливості потроху повертати людей додому вже зараз, і ми працюємо у цьому напрямі. З позитивного, задоволений тим, що по соціальній інфраструктурі ми вийшли на показник 80-90% відбудованих об’єктів. Це школи, дитячі садки і медичні заклади. У нас ще багато об’єктів запроєктовано, багато перебувають в роботі, і я вважаю, що потребу по навчальним закладам ми зможемо перекрити до кінця 2024 року. KВ: Вам доводиться як керівнику регіону втручатися в мікро-менеджмент? Руслан Кравченко: Лише в виняткових ситуаціях. І в форматі наради, щоб розібратись в тій чи іншій ситуації комплексно. Наприклад, є скарга від журналістів або від суспільства, ознаки корупції чи взагалі будь-якого злочину. Або ж є скарги від департаменту чи підрядної організації. А взагалі в Департаменті (Департаменті регіонального розвитку КОДА, – KВ) є спеціалісти вузького профілю, кожен з яких відповідає за свою частину – це технагляд, який перевіряє якість та об'єм виконаних робіт, ставить свій підпис відповідно до своєї професії і відповідає за те, що він прийняв й підписав. Також, є спеціалісти, які проводять тендерні процедури, і відповідно до своїх навичок і професії відповідають за це. Тому в мене нема необхідності перевіряти роботу за кожним, бо в нас працюють професіонали своєї справи. KВ: Що може покращити існуючу систему, які нововведення хотілося б запровадити і що цьому заважає? Руслан Кравченко: Найкраща система, яка могла б задовольнити всіх, це система BIM. Там потрібна спеціальна апаратура, програми, але це дуже крутий інструмент для прозорого моніторингу й здійснення роботи. Вона працює у США та Європі. Я звертався до нардепів, щоб вони це розглянули як флагманский проєкт, що міг би запуститись на Київщині. Але поки рухів немає, адже це також потребує фінансування. Це дуже зручна, автоматизована платформа.  Ми зобов'язані доводити свою прозорість і підзвітність щодня KВ: Що стало передумовою створення робочої групи “Прозорість і підзвітність” і як організована робота в її рамках? Руслан Кравченко: Спочатку була створена спостережна рада при Київській обласній адміністрації, куди увійшли представники майже всіх антикорупційних громадських організацій, які діють в Україні. Це була моя особиста ініціатива. Жодна посадова особа до складу ради не входить. Організації, які входять до складу ради, самостійно приймають ті чи інші рішення й доповідають про них. За кожним їх запитом надаємо всі необхідні пояснення й документи. Всі порушені питання зі сторони ради ми спільно пропрацьовуємо та виправляємо, або ж вони можуть звернутись до правоохоронних органів. Зі сторони підрядників чи адміністрації ніхто на раду не впливає. Крім того, за моїм дорученням, надаємо правоохоронним органами без ухвал слідчого судді всі необхідні документи і матеріали, які стосуються відбудови, а також тендерних процедур. Це рішення стосувалося всієї адміністрації, всіх департаментів, районів. На це орієнтуємо і громади.  Як колишній працівник правоохоронного органу розумію, що, на жаль, суспільство нам не довіряє і не вірить. Недостатньо просто говорити, що ми чесні. Це потрібно доводити. Тому я звернувся до правоохоронців з проханням регулярного контролю всіх етапів відбудови області. Якщо бачу повідомлення ЗМІ про порушення, то і сам звертаюся до правоохоронних органів. Прошу розслідувати ситуацію, де надалі вони ставлять крапку. Ми зобов'язані доводити свою прозорість і підзвітність щодня.  Посилення антикорупційних заходів – це загальнодержавна ініціатива в цілому. Є відповідне рішення Кабміну. У нас була своя спостережна рада і до цього рішення, але зараз ми працюємо в форматі групи “Прозорість і підзвітність”. Є ще одне ноу-хау з нашого боку, воно стосується у першу чергу UNITED24, технічний нагляд якого на Київщині здійснює ПРООН. Вони взяли на себе перевірку тендерів, документації, опрацювання технічних завдань. ПРООН виступив гарантом між донорами, замовниками і виконавцями. Це об'єктивний спостерігач. І мені дуже сподобалась ця концепція. Тому попросив ПРООН здійснювати такий же нагляд за відбудовою об'єктів коштом Фонду ліквідації наслідків збройної агресії. Наразі вони здійснюють технічний нагляд по ще 56 об’єктам. Для мене це велика перемога, бо це збільшує довіру.  Нещодавно, був інформаційний напад на мене та мого радника щодо відбудови у Гостомелі. Начебто ми безпідставно 4 рази відміняли результати тендеру після його проведення. Таке рішення було підтримано ПРООН, бо переможці не відповідали всім умовам тендерів. Все відбулось об’єктивно. KВ: Які результати роботи цієї групи, скільки людей притягнуто до відповідальності? Руслан Кравченко: В адміністрації нема спецназу, слідчого органу і суду, щоб я тут відразу, затримав, притягнув до відповідальності і покарав. Є правоохоронні органи, які наділені відповідними повноваженнями. Вже притягнуто низку підрядних організацій та технагляд. Торік органи правопорядку Київщини розслідували 90 кримінальних проваджень за фактами заволодіння бюджетними коштами під час відбудови інфраструктурних обʼєктів. Про це навiть робив розгорнуту публікацію на своїй сторінці (сторінка Руслана Кравченка в соціальній мережі Facebook, – KВ). Робоча група – це не просто про покарання. Це майданчик для комунікації та спільних рішень, які дозволяють нам запобігати неефективному використанню коштів. Наведу лише один приклад. Нещодавно виникло резонансне питання щодо наміру міськради Вишневого реконструювати колишній кінотеатру “Промінь” під громадську будівлю для розміщення адміністративних органів місцевого самоврядування та ЦНАПу. Робоча група після вивчення всієї документації рекомендувала відмовитися від цих планів. Бо використання 193 млн гривень бюджетних коштів під час воєнного стану на будівництво фактично нової будівлі міської ради є недоцільним. Договор підряду за цією закупівлею розірвали. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться KВ: Розкажіть про фортифікацію, адже це питання тригерить всіх через можливу загрозу повторного наступу на Київ. Чи захищена Київщина або можливо ще продовжується будівництво? Руслан Кравченко: На своєму рівні ми активно почали будувати ще в 2022 році одразу після деокупації. Коли я прийшов в адміністрацію в 2023 році – продовжили. Наразі продовжуємо будівництво фортифікацій відповідно до державних задач. Тому так як росіяни проходили в лютому 2022 року – це більше неможливо. Київська ОВА постійно спрацює над цим питанням спільно з військовими та Міноборони.  KВ: В Чорнобильській зоні будуєте? Руслан Кравченко: Будуємо усюди, де це необхідно. Чорнобильська зона – важкий регіон, там дуже багато радіації. Але перед нами є завдання від керівництва держави і ми їх виконуємо.  KВ: Побудова фортифікацій покладається на державний чи на регіональний бюджет? Руслан Кравченко: В 2023 році ми будували за свій кошт. З грошей, які ми тоді виділяли, а це 70 мільйонів гривень, у нас частина залишилася. Зараз ми будуємо за державний кошт. KВ: Місце, де будувати, вказують військові? Руслан Кравченко: Так. Самостійно не можемо обирати місце будівництва фортифікаційних споруд. Ми вжили максимальні заходи для безпеки нашого регіону, як прикордонної частини, так і захисту критичної інфраструктури. Робота продовжується – постійно збільшуємо захист. KВ: Чи будуть відновлені всі мости? Руслан Кравченко: Є мости, які використовуються для військових цілей. Їх поки не відновлюватимемо. KВ: Чи не бракує вам військового досвіду для керування областю, що межує з країною-співагресором? Руслан Кравченко: Я вивчав на військово-юридичному факультеті тактику та стратегію ведення військових дій, був військовослужбовцем. Досвіду проведення бойових дій у мене не було. Але є військове керівництво і Генштаб. Ми працюємо в повній синергії. Зараз наша адміністрація є і державною, і військовою. Ми виконуємо низку завдань військового характеру, максимально допомагаємо ЗСУ. Серед іншого підтримуємо наші підшефні 72-ту та 114-ту бригади, Нацгвардію, сили ППО та інші військові частини. Мобільним вогневим групам, у складі сил ППО, які захищають Київщину, ми передали 75 пікапів, обладнаних кулеметами, лазерами, біноклями тощо. Дякую нашим вогневим групам за ефективну роботу по ворожим цілям! Машини закуплені за кошти області, районів, громад, благодійних фондів. Долучається відповідальний бізнес. Наприклад, 41 із 75 пікапів передала компанія BMW, це абсолютно нові авто. Вдячний за таку допомогу керівнику компанії Еріку Бернінгу (гендиректор “BMW Украина”, – KВ). KВ: Війна та її наслідки відклали екологічні проблеми на другий план. Які екологічні виклики стоять зараз перед Київською областю? Руслан Кравченко: Екологічні проблеми області чималі. Є, наприклад, стихійні звалища відходів. Одне з таких в Ірпені. З одного боку, юридично воно легалізовано міськрадою. А на рівні області та прокуратури бачимо порушення під час тієї легалізації. Поставлять крапку правоохоронці і експертиза, але попередній виїзд встановив максимальну кількість забруднення. І це є проблема. Я хочу, щоб разом з правоохоронцями ми зафіксували її і почали перевірки всіх звалищ області. У Бородянці є сміттєзвалище. Там здійснювалось провадження з 2016 року, була експертиза, яка не виявила порушень. Але ми знаємо про забруднення землі, яке не передбачалося відповідно до дозвільних документів. Хай правоохоронці поставлять крапку і в цій історії. KВ: Як взагалі вирішувати питання зі сміттєзвалищами, бо у нас через війну шалена кількість будівельного сміття. Що з ним робити? Руслан Кравченко: Будувати сміттєпереробні заводи. А також готувати майданчики, куди ми будемо звозити сміття. KВ: А хто це повинен робити – громади чи має бути якась державна або регіональна програма? Руслан Кравченко: Є програма на рівні Міністерства екології. Вони розробляють проєкти і шукають спонсорів та шляхи їх реалізації. KВ: Багато іноземних партнерів надають та пропонують допомогу Київщині. А чи приходять інвестори, які попри війну, наприклад, хочуть збудувати тут сміттєпереробний завод чи почати якесь виробництво? Руслан Кравченко: Щодо сміттєпереробного заводу є розмови, що ті чи інші зацікавлені особи шукають основного донора з Італії, Австрії. Вже готові рухатися. Я тільки “за”. Є реальні донори, які приходять і запускають свої бізнеси. Наприклад, американська компанія з виробництва бетону відкрила новий великий термінал у Вишневому. Також вони відкривають лінію в Білій Церкві з виробництва модульних будинків. В індустріальному парку в Білій Церкві, наприклад, також американська компанія взяла в оренду майданчик для своїх виробництв. Також в області іноземцями налагоджується виробництво мила. Одним словом, є і американські, і європейські інвестори, які зацікавлені в розміщені свого бізнесу на Київщині.  KВ: Яка увага на обласному рівні приділяється ВПО? Які програми є для їх підтримки для інтеграції в життя регіону? Руслан Кравченко: На Київщині зареєстровано 328 тисяч ВПО. Міністерство реінтеграції проаналізувало дані і виявило, що частина ВПО у нас – це кияни і навіть люди із західних областей. Всю інформацію перевіряємо. Також маємо велику частину внутрішніх ВПО в Київській області. Всім надаємо необхідну допомогу. У нас є компактні місця проживання, включно з модульними містечками. На сьогодні вони заповнені не повністю. Найбільшу кількість такого житла, зокрема з підвищеним комфортом, зосереджено в Ірпені. Разом з міжнародними партнерами долучаємося до покращення умов проживання. З обласного бюджету виділяємо кошти на проведення водних та енергетичних мереж.  Є обласна програма для покращення гуртожитків, які належать області. Допомагають в реконструкції і міжнародні донори. Максимально великий внесок для підтримки ВПО робить Хансен (американский меценат Делл Лой Хансен, – KВ). Він купив багатоквартирний будинок, побудував маленьке містечко для літніх людей. Триває будівництво третьої черги “Містечка Хансена”, де крім житла буде школа та садочок. Меценат також планує виділяти по 35 тисяч доларів на приватні будинки в рамках третього етапу “єВідновлення”. Тобто держава виділила кошти по своєму коефіцієнту, а він буде відбирати ще людей – інвалідів, багатодітних – і додаватиме зі свого фонду 35 тисяч доларів на кожний будинок. KВ: А чи є обласні програми для адаптації, працевлаштування, перепрофорієнтації ВПО, щоб дати можливість отримати нову професію чи права іншої категорії? Руслан Кравченко: Ми максимально зацікавлені, щоб ВПО навчалися і працювали в своїх нових громадах. Активно допомагаємо тим, хто хоче змінювати професію і працювати в іншій сфері. Так, компанія “Віді” в Бориспільському районі планує будувати новий майданчик для продажу вантажівок. А це, щонайменше, 100 нових робочих місць.  KВ: Віталій Кличко нещодавно звітував, що Київ практично відновив своє населення до довоєнного рівня. Наскільки Київщина наразі заповнена, переповнена чи недоповнена в плані населення, у порівнянні з часом до повномасштабного вторгнення? Руслан Кравченко: Виїхали ті, яким немає де жити, або не хочуть тимчасово жити, або планували виїхати раніше, а зараз скористалися можливістю. Є також ті, хто не хочуть, щоб їхні діти бачили війну, чули сирени тощо. Але більша частина цих людей хочуть повернутися, ті, хто втратив житло — чекають відбудови.  Були ситуації, коли ми приїздили, наприклад в Бородянку чи в інші міста, пропонували тим, хто втратив житло, обрати нове готове через програму “Нова оселя”, але в іншому районі. Люди, коли дізнавалися, що їх зруйнований будинок буде відбудований за якоюсь програмою – відмовлялися. Бо хочуть жити вдома і чекають відбудови.  Бажаючих отримати квартиру за цією програмою багато. Але є чітки вимоги. Чимало хто їм не відповідає. В першу чергу надаємо житло багатодітним, інвалідам. Є комісії в громадах, потім в області. Я туди навіть не входжу, щоб не було думки, що з мого боку можливий вплив. Якщо зменшити вимоги, тоді обʼєм людей збільшується. А у нас немає ресурсу, щоб задовольнити всі потреби. KВ: Ви практикуєте не оголошені інспекційні виїзди на обʼєкти, що відбудовуються? Руслан Кравченко: Так. У мене є навіть підрозділ “таємні покупці”, які інспектують укриття або інші обʼєкти. KВ: Що у нас до речі з укриттями? Руслан Кравченко: Були проблеми. 30% були не в робочому стані. Деякі закриті, деякі не відповідали вимогам, в деяких взагалі неможливо знаходитися. Деяких мерів навіть змушував посидіти на підлозі в такому непридатному укритті. Наприклад, в будинку є укриття, там хлам, сміття, ролики, велосипеди, але це найпростіше укриття. Почистити, помити та пофарбувати стіни – це небагато грошей потребує. Для того, щоб зручно було сидіти – купити деревяні піддони, в Youtube багато роликів, як із цих речей зробити якісь меблі. Зараз задоволений процесом будівництва укриттів і ремонтів у навчальних закладах. За 2022-2023 рік ми побудували на відремонтували 1200 укриттів. Працювала область, громади, школи. Зараз продовжуємо роботу. Задоволений нашими результатами – 97% шкіл можуть навчати дітей офлайн. Лише 3%, в яких поки немає належних укриттів, – на дистанційці. Але це тимчасово. Працюємо, щоб і це вирішити. Чимало укриттів робимо у співфінансуванні з громадами. Коли починали, багато з них не вірили, що вони зараз витратять 200-300 тисяч гривень (на проєктно-кошторисну документацію, – KВ) і їм дадуть кошти на будівництво укриття. Але хто повірив мені тоді на нарадах і розробили – зараз з укриттями. Кошти виділяють і з держбюджету, і обласна військова адміністрація. Минулого року ми виділили громадам 220 мільйонів гривень з обласного бюджету на будівництво укриттів. Вважаю, що Київщина найкраща в Україні по облаштуванню укриттів. Є укриття подвійного призначення. В одному із них, в Юрівці, ми вже проводили змагання обласного рівня з настільного тенісу. Потрібно, щоб ці приміщення реально слугували потім для громад, після війни, після перемоги. Я не побоюсь цього слова, що ми найкращі. Маючи бюджет Києва, ми б перевернули всі гори. KВ: Як у регіоні просуваються процеси цифровізації? Руслан Кравченко: Скажу чесно, мій пріоритет – зараз організувати роботу комісій на місцях, які розглядають заяви по “єВідновленню” так, щоб вони допомагали реєструватися людям, які смартфонів не мають.  Разом з цим ми створили дашборд відновлення – це інформаційна система. Заходиш на сторінку, обираєш на карті громаду, обʼєкт, який відбудовують. Натискаєш на обєʼкт і зʼявляється інформація: хто був розпорядником коштів, який бюджет. Будь-який міжнародний партнер, спонсор зайде, подивиться – все прозоро. Ми перша область, яка це зробила.  Також ми на першому місці в Україні по кількості поданих проєктів до DREAM (цифрова платформа Мінінфраструктури про проєкти відбудови, – KВ). Ми навіть отримали відзнаку за перше місце по використанню даної програми (показує на планшетку з логотипом платформи). KВ: Чи є у вас порозуміння з Київською обласною радою? Наприклад, в Київраді багато критики, бо є потужна опозиційна фракція “Європейська солідарність”, тому достатньо складно входять в конструктив, але входять. Чи відчуваєте ви політичні рухи на рівні громад або на рівні обласної ради, які б заважали чи можливо якимось чином уповільнювали конструктивну роботу? Руслан Кравченко: На рівні громад неконструктив виникає, на жаль. Боротьба за владу, зняття секретарів, зняття ще когось. В умовах війни це заважає і гальмує певні процеси. На обласному рівні… Коли я прийшов виконувати ці обовʼязки, була мета, щоб ми працювали в конструктиві, без політичної боротьби. Моє звернення стосувалося головного: давайте працювати без політики, разом, у нас дуже багато завдань – це обороноздатність, безпека області та її мешканців, допомога Збройним Силам, відбудова, розвиток економіки. Я вважаю, що разом ми цього досягли. Більш-менш проходимо цей шлях без якоїсь політичної боротьби. KВ: Гострих кутів немає чи вони є, але вдається їх вирішувати? Руслан Кравченко: Авжеж є питання. Все обговорюємо. Завжди у будь-якому питанні потрібно виходити порозуміння і знаходити золоту середину. KВ: Ви говорите безпосередньо з керівництвом ради чи до вас приходять депутати? Руслан Кравченко: Депутати приходять. KВ: Що хочуть? Руслан Кравченко: Фінансування на ту чи іншу програму, на допомогу тій чи іншій громаді. Загалом я можу сказати, що ми в повному конструктивні працюємо. Питання виникають, але гострі кути ми проходимо. Важкі справи в прокуратурі дали досвід, щоб стати кризовим менеджером KВ: Київські обласні ради достатньо активно можуть бути в опозиції до голів. Війна трошки ситуацію змінила, але війна не завадила переобрати керівництво Київської обласної ради. Яким чином ви знайшли з ними конструктив: вам вдалося знайти підхід чи вони “попустилися”? Руслан Кравченко: Я вважаю, що ми разом знайшли цей конструктив. У мене не було досвіду роботи на посаді в адміністрації. У мене був інший досвід – 11 років роботи в органах прокуратури. Я був на різних посадах, в тому числі на керівних, і проходив тяжкі для себе життєві обставини. Це і окупація Криму, коли я виїздив на всі захоплені військові частини, фіксував, тому що я був єдиним слідчим на весь Севастопольський гарнізон. В Дебальцево я був військовим прокурором, там різні ситуації були. Потім в Генеральній прокуратурі у мене були важкі справи: “кримські справи” проти росіян, які брали участь в захопленні Криму, справа проти колишнього президента Януковича з подальшим зі сторони росії розшуком мене і заочним арештом… Потім була Буча. Після її деокупації я займався там організацією розслідування і керуванням слідчо-прокурорською групою щодо фіксування і розслідування злочинів. Все це дало досвід, щоб стати кризовим менеджером. Я отримую задоволення, коли вирішую ту чи іншу проблему. Сам процес вирішення не дуже сильно подобається, але задоволення від результату отримую. KВ: Вам часто доводиться кричати на підлеглих чи у вашій менеджерській структурі немає такого поняття як підвищення голосу? Руслан Кравченко: По-різному буває (посміхається, — KВ). Але всі ми вчимось і зараз в цьому питанні я вже став інакший. KВ: Хто вам, до речі, запропонував очолити Київську обласну військову адміністрацію? Руслан Кравченко: Президент В нинішній час нашими викликами є вижити, перемогти, максимально допомогти KВ: Коли ви прийшли на цю посаду і попрацювали перші сто дні, який виклик для вас виявився найнеочікуванішим? Руслан Кравченко: Чесно кажучи, я не до кінця розумів обсяг завдань, викликів і роботи, які можуть бути на цій посаді. KВ: Лишаєтеся тут спати? Руслан Кравченко: Інколи. До кінця дня я точно тут. Але де б ти не знаходився, в якій точці області, або вдома – я завжди на роботі. Розслабитися неможливо. Тому що телефон завжди разом зі мною. Завжди ти на ті чи інші питання відповідаєш, щось організовуєш.  Стратегія і тактика була наступна – максимально завантажити себе інформацією. Перший місяць було важко охопити всю інформацію, але моя тактика спрацювала. Через місяць мені стало легше, пройшов другий, третій місяць – ще легше. Я кажу людям, які займають деякі посади, по своєму прикладу: якщо хочеш зрозуміти, як воно працює, треба стати начальником відділу, працівником, який оголошує тендер чи щось, щоб прожити цю всю інформацію, а потім зрозуміти, як всі процеси відбуваються. KВ: Зараз ця посада для вас – зона комфорту? Руслан Кравченко: В мирний час ця посада відповідає за розвиток регіону, заведення нового бізнесу, створення нових робочих місць. А зараз інші виклики – вижити, перемогти, максимально допомогти і плюс те, про що я казав вище. Зараз виклики йдуть один за іншим. Ти їх вирішуєш швидко і результативно. Щойно подумаєш, що все, впорався – зʼявляються нові завдання і нові виклики. В умовах війни поставити крапку просто неможливо. Від здорової конкуренції громад, міст та сіл ростуть всі разом в тому чи іншому співвідношенні KВ: В майбутньому ви бачите себе в силових органах, чи вам більше до душі ця нова історія з адмініструванням територій. Або можливо є політичні амбіції? Руслан Кравченко: Політика точно не цікавить. Мені подобається бути, образно кажучи, кризовим менеджером. Великий досвід я отримав і отримую далі, завдяки керівництву держави, кожному керівнику громади, депутатам, моїм колегам – заступникам, очільникам департаментів. У мене дуже багато завдань, які ще не виконані. Кризовий менеджмент мені більш цікавий, тому що ти більше розвиваєшся. Прокуратура – це один напрямок – нагляд за дотриманням законодавства під час здійснення досудового розслідування, повідомлення про підозру, здійснення державного обвинувачення, представництво інтересів держави в суді. А тут 12 департаментів, 7 управлінь, служба у справах дітей та сім’ї та державний архів Київської області – відповідно 21 напрямок… Сніг випав – ти відповідаєш, щоб кожен громадянин безпечно доїхав від точки А до точки Б. Якщо, не дай Бог, дітки отруїлися в школі або дитячому садочку – також ти відповідаєш. І так по кожному із напрямків – відповідальність на голові області. Чим більше завдань, проблем, тим більше ти вчишся, це більш цікаво. Як я вже говорив, отримуєш задоволення від результату вирішення того чи іншого завдання чи проблеми. Щодо амбіцій у майбутньому… У мене амбіції досягти результату тут. Для мене задоволення, щоб наша область була краща, щоб вона була прикладом для інших областей, щоб люди тут проживали в безпеці та комфорті, могли навчати своїх дітей і мати гідну роботу. Ось створили дашборд – ми є прикладом для інших областей. Здорова конкуренція між областями – це нормально. Я їжджу на наради до громад, до районів і кажу, щоб кожна громада, кожне село, кожне місто між собою конкурували. Тому що від здорової конкуренції виграють всі разом в тому чи іншому співвідношенні. Найбільша моя зацікавленість – у досягненні конкретних результатів на цій посаді. Багато що зроблено вже, хочеться досягти ще більше конкретних результатів. Хочеться відбудувати всю Київську область, або, наприклад, всю цивільну інфраструктуру – дитячі садочки, школи. Максимально відбудувати. Ми працюємо над економічним розвитком регіону: залучаємо нові інвестиції, відкриваємо нові виробництва. Але зупинятися ще рано – попереду багато роботи. Спілкувалися Альона Мельник, Анастасія Олійник  КиївВлада

Завершено будівництво нового світлофорного об’єкта на перехресті вулиць Алішера Навої – Воскресенська, який облаштовано з урахуванням принципів безбар’єрності. На цьому об’єкті понижено бордюри, встановлено тактильну плитку і пристрої звукового оповіщення. Про це KВ дізналася із повідомлення пресслужби Київської міської державної адміністрації (КМДА). Підписуйтесь на “КиївВладу”  У КМДА наголосили, що це дасть змогу безперешкодно та безпечно перетинати проїжджу частину пішоходам із порушеннями зору та маломобільним групам населення. Зазначається, що наразі світлофорний об’єкт працює в режимі тестування – проводять фінальні налаштування. Після проведення встановлених процедур і за сприятливої погоди також нанесуть нову дорожню розмітку. “Майже всі світлофори Києва підключені до центрального пункту керування дорожнім рухом. Ми моніторимо їхню роботу в режимі реального часу та оперативно сповіщаємо жителів столиці про зміни у світлофорному регулюванні. Наш пріоритет – це безпека та комфорт усіх учасників дорожнього руху”, – розповіли у комунальному підприємстві “Центр організації дорожнього руху”. Крім того, у КМДА розповіли, що у планах служби капітального будівництва “ЦОДРу” на 2024 рік побудувати нові світлофорні об’єкти за адресами: вул. Протасів Яр – пров. Докучаєвський у Солом’янському районі; вул. Героїв Космосу, 8, 11 у Святошинському районі; просп. Повітряних Сил – вул. Стадіонна в Солом’янському районі; вул. Юрія Іллєнка, 5 у Шевченківському районі; просп. Лісовий, 13 у Деснянському районі; вул. Милославська, 12 у Деснянському районі; вул. Єлизавети Чавдар – вул. Григорія Ващенка в Дарницькому районі; вул. Милославська – вул. Оноре де Бальзака в Деснянському районі; вул. Архітектора Вербицького, 10 у Дарницькому районі. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Також, готуються реконструювати світлофорні об’єкти на: вул. Сім’ї Кульженків – вул. Лугова; вул. Михайла Максимовича – вул. Степана Рудницького – вул. Сергія Колоса; просп. Правди, 62; вул. Володимира Брожка – вул. Монтажників. Також цього року розробляють проєкти з будівництва світлофорних об’єктів: вул. Євгена Харченка – вул. Дружби (коригування); вул. Кубанської України – вул. Василя Іваниса; вул. Рональда Рейгана, 42; просп. Лісовий, 4, 6; вул. Миколи Закревського – бульв. Володимира Висоцького, 59/1; вул. Райдужна – вул. Сулеймана Стальського; просп. Миру, 17/15-А; вул. Краківська – вул. Сергія Набоки; вул. Олександра Архипенка, 10; вул. Мостицька – вул. Замковецька; бульв. Вацлава Гавела, 40-А. Та проєкти з реконструкції світлофорних об’єктів: просп. Академіка Глушкова – автостанція “Південна”; вул. Раїси Окіпної – вул. Євгена Сверстюка; вул. Велика Кільцева – вул. Газопровідна; вул. Новокостянтинівська – вул. Гулаків-Артемовських (колишня вул. Олександра Аляб’єва); вул. Дегтярівська – вул. Миколи Василенка; вул. Дорогожицька – вул. Ґарета Джонса. Окрім цього, передбачено капітальний ремонт 38 світлофорних об’єктів. Усі роботи виконують із дотриманням вимог безбар’єрності. Читайте: У Подільському районі відновлюють світлофор, зруйнований під час ракетного обстрілу в січні цього року Фото: КМДА  КиївВлада

Alliance Novobud відзвітував про динаміку будівництва на всіх своїх майданчиках у лютому. Цього місяця компанія продовжила будівельні роботи на чотирьох своїх майданчиках, а саме на територіях столичних ЖК Illinsky House, Montreal House, та у Броварах — Krona Park II та  “Лавандовий”. Про це, як передає KВ, повідомили у пресслужбі компанії. Підписуйтесь на “КиївВладу”   “Шановні клієнти, звітуємо щодо динаміки будівництва в лютому на всіх майданчиках Alliance Novobud”, – йдеться у дописі.  Повідомляється, що в ЖК Illinsky House, що розташований у Києві по вулиці Набережно-Хрещатицька, 21, будинки 1 та 2 підготовлені до здачі в експлуатацію. На будмайданчику Montreal House, що розташований в Києві по вул. Велика Васильківська, 102 (літера “У”)/вул. Антоновича, 83, у лютому будівельники працювали на території трьох блоків. Щодня на майданчику працюють від 20 до 26 будівельників. Так, у блоках 1 та 2 здійснювали роботи з влаштування світлопрозорих огороджувальних алюмінієвих конструкцій Reynaers. У першому блоці також велися оздоблювальні роботи ліфтової шахти, а в третьому – роботи з влаштування стін та перегородок.  “Проводиться монтаж ліфтового обладнання та гідроізоляція покрівлі. Загальнобудинкові роботи. Проведений монтаж технічних дверей котельні”, – розповіли  у компанії. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться На території Krona Park II, що будується на Київщині за адресою: місто Бровари, вул. Симоненка Василя, 32, продовжилися роботи на території дев’яти об’єктів.  Зокрема, у третьому будинку на фініші перебуває монтаж світлопрозорих огороджувальних конструкцій ПВХ.  “Роботи з влаштування фасадів виконані на 8%. Електромонтажні роботи виконані на 30%. Відновилися монолітні роботи”, – зауважили в пресслужбі.  У будинках 4 (95%) та 9 (10%) проводився монтаж світлопрозорих огороджувальних конструкцій ПВХ. Також у 5 будинку завершені роботи з влаштування пальового поля на 30% влаштовано фундамент. Наразі проводяться підготовчі роботи під влаштування баштового крана. Крім того, у будинку 8 завершуються роботи зі зведення стін та перегородок, у 9 – стартував монтаж світлопрозорих огороджувальних конструкцій ПВХ, у той час в 10 якраз розпочинається підготовка до встановлення металопластикових вікон. Також у будинку 12 на 75% виконано монолітний каркас будівлі, на 35% – зведення стін та перегородок виконані. Будинки 14 та 16 – завершена програма випробування паль. У ЖК “Лавандовий”, що також будується в Броварах по вул. В. Чорновола будівельники працювали на двох об’єктах. На території будинку 1 тривали оздоблювальні роботи (фарбування стін та стель, влаштування плитки) місць загального користування та технічних приміщень.  “Тривають роботи з влаштування покрівлі. Проводяться роботи з монтажу внутрішніх інженерних мереж (опалення, вентиляції, водопроводу та каналізації), електромонтажні роботи та слабострумні мережі. Завезені ворота під монтаж. Відновилися роботи з влаштування зовнішніх інженерних мереж”, – розповіли в компанії. І додала. що на території цього будинку також тривають влаштування промислової підлоги паркінгу та підготовчі роботи до влаштування пандусів заїзду/виїзду з паркінгу. Щодо другого будинку. то тут відновилися роботи з влаштування внутрішніх інженерних мереж (опалення, водопроводу, каналізації) та електромонтажні роботи. Наразі будівельники здійснюють оздоблювальні роботи місць загального користування. Стартували роботи з влаштування стяжки та відновилися роботи з влаштування фасадів та зовнішніх інженерних мереж. Нагадаємо, що Alliance Novobud оголосив про старт продажу квартир з ремонтом в рамках власного проєкту Alliance Prostir. Першими послугою зможуть скористатися майбутні мешканці броварських житлових комплексів Krona Park II, Madison Gardens та “Лавандовий”. На оздоблення компанія надаватиме річну гарантію.  Читайте:  Alliance Novobud розповідатиме про будівництво у соцмережі TikTok Фото: прес-службаКиївВлада

На Київщині благодійники будують інклюзивний житловий комплекс для воїнів-героїв з інвалідністю. Всього планують заселити 56 приватних будинків для ветеранів та їхніх родин.  Фінансують масштабний проєкт благодійний фонд Андрія Засуха та ФК “Колос Ковалівка”. Про це KВ стало відомо з повідомлення начальника Київської обласної військової адміністрації (КОВА) Руслана Кравченко. Підписуйтесь на “КиївВладу”   "Розпочали будівництво у жовтні минулого року. Заселити перших мешканців планують вже наприкінці травня-початку червня. Київська ОВА максимально сприяє оперативному завершенню робіт", – написав Кравченко. В комплексі мешкатимуть військові та їхні родини, які втратили житло внаслідок бойових дій, або ж їхні оселі розташовані на тимчасово окупованих територіях. Площа кожного будинку 80 квадратних метрів. В оселях буде зроблений ремонт, встановлені кухонні меблі та облаштовані ванна та санвузол. Кожне помешкання матиме простору терасу для відпочинку, а також земельну ділянку 4-5 соток. Облаштують всі необхідні комунікації: воду, електрику, газ, каналізацію. "Комплекс, розташований у хвойному лісі на березі озера, відповідає всім вимогам безбарʼєрності. Враховано все, щоб люди з інвалідністю почувалися комфортно. Тротуари та проїзди облаштовані так, щоб його мешканці легко пересувалися містечком", - йдеться у повідомленні. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Для реабілітації військових буде облаштована амбулаторія. Буде і велика зона відпочинку. Сквер, спортивні майданчики, спеціально облаштовані місця для барбекю, дитячі майданчики. Будують також власне протирадіаційне укриття мінімум на 100 осіб. Дітей військових до найближчих шкіл та садочків відвозитиме спеціальний автобус. Його також закуплять благодійники. Виробники будівельних матеріалів Київщини робили максимальні знижки, що дозволило збудувати ще більше житла. "Дякую благодійному фонду Андрія Засухи та футбольному клубу “Колос Ковалівка” за колосальну підтримку наших військових та максимальну участь в реалізації проєкту на всіх етапах. Яким буде повернення ветеранів та ветеранок до мирного життя, залежить від кожного з нас. На Київщині торік за рахунок субвенції з державного бюджету компенсацію на придбання житла виплатили 271 ветерану війни та членам сімей загиблих. Загальна сума – понад 600 млн грн", – зазначив Кравченко. "Але, зважаючи на масштаби російського вторгнення, можливостей лише держави для забезпечення всіх потреб замало. Людям, які повернулися з фронту, доводиться фактично заново починати життя та адаптуватися до нього. Тому шукаємо всі можливості, щоб зробити цей процес більш швидким та ефективним. Щоб ті, хто ризикував своїм життям та втратив здоровʼя, не почувалися покинутими", – зазначив Кравченко. Читайте: На Київщині бізнес може навіть не сумніватися у нашій підтримці, – очільник КОВА Руслан Кравченко Фото: КиївВлада

На Київщині триває боротьба Великобугаївської громади із Васильківською місцевою владою: люди чинять спротив розвитку промислового кластеру на землях сільськогосподарського призначення, які оточені з усіх боків об’єктами природно-заповідного фонду – заказниками “Васильківські Карпати” та “Казковий Яр”. Саме на захист останнього стала громада, адже він за останні роки прославив Велику Бугаївку як “туристична перлина”. Втім, місцева влада хоче дозволити побудувати поблизу промислове підприємство. Задекларована мета – створити нові робочі місця та наповнити податками збіднілий бюджет. При цьому, у виконкомі Васильківської міськради запевняють, що мова про будівництво асфальтно-бетонного заводу наразі вже не йде – лише про склади і повністю екологічно безпечний цех з виробництва тротуарної плитки. Чи постраждає в результаті екологія регіону, і в якому обсязі, покаже час.  Як стало відомо KВ, 15 лютого 2024 року у Василькові відбулась чергова спроба провести громадські слухання Детального плану території (ДПТ) “Формування території для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд будівельних організацій та підприємств (на земельній ділянці кадастровий номер 3221480500:05:005:0073) в Великобугаївському с. о. Васильківської міської ради Обухівського р-ну Київської області” та відповідного звіту про його стратегічну екологічну оцінку (СЕО). Ознайомитись з матеріалами громадських слухань можна по цьому посиланню.  Підписуйтесь на “КиївВладу”  Ці слухання не відбулись, бо спершу представники Великобугаївської громади наголошували на порушенні порядку проведення цього заходу, а потім почалась повітряна тривога. До цього такі слухання  теж переносилися вже двічі з “організаційних причин”.  Мова йде проєкт ДПТ, розроблений ТОВ “Ідеал-Центр” на замовлення виконкому Васильківської міськради. Цей документ, по суті, направлений лише на те, щоб змінити цільове призначення зазначеної приватної земельної ділянки (площа – 3,69 га, наразі цільове призначення – “для ведення товарного сільськогосподарського виробництва”) на “розміщення промислових об'єктів”. Інвестором розробки відповідного ДПТ виступила громадянка Гоар Фтоян – власниця земельної ділянки, на якій планується розташувати промисловий об'єкт. СЕО розробляло ТОВ “Еко Стандарт Захід”.  Як повідомили KВ у Васильківській міській раді, до освоєння цієї землі мають намір “докласти руку” пов'язані між собою ТОВ “Капіталінвест-Плюс” (Гоар Фтоян є співзасновницею і бенефіціаром цієї компанії) і ТОВ “Асфальтобетонпромбуд”, але про будівництва в районі села Велика Бугаївка асфальтно-бетонного заводу на сьогодні вже не йдеться. Мовляв, там наразі розглядається можливість будівництва лише об'єктів, які точно не матимуть негативного впливу на екологію.  Історія і сенс спротиву Втім, мешканці села Велика Бугаївка, яке розташоване на межі ландшафтного заказника "Казковий яр", схоже, на сьогодні вже виступають категорично проти будь-якої промзони у вказаній локації.  Вони ще навесні 2023 року, коли мова точно йшла про будівництво асфальтно-бетонного заводу,  проводили акцію протесту, коли на ділянці, яка належить Фтоян, було знято шар родючого грунту і була розпочата підготовка до будівництва. Люди наголошували, що на Васильківшині вистачає промзон, де можна створювати нові підприємства, а такої краси, як у “Казковому ярі”, де, до речі, Київська обласна рада (КОР) створила один з найпривабливіших туристичних маршрутів, більше ніде немає.  Головним аргументом активістів, які зацікавленні у “провалі” відповідних громадських слухань, є те, що поряд розташовані відразу два ландшафтних заказника, які треба зберігати.  Ландшафтний заказник місцевого значення “Васильківські Карпати”, що розташований поміж селами Велика Бугаївка, Гвоздів, Крушинка, Рославичі Васильківського району Київської області, було створено ще рішенням Київської обласної ради (КОР) від 2 лютого 1999 року. Заказник був створений на основі великої балки з прилеглими ярами, по днищу якої протікає річка Бугаївка, площа – 226,8 га. У свою чергу, природну території площею 169,6472 га Київська обласна рада (КОР) оголосила  Ландшафтним заказником місцевого значення "Казковий яр"  21 березня 2023 року. Ця територія дійсно казково гарна і притягує юрби туристів.  При цьому, до складу заказника “Казкового Яру” не увійшов найцінніший та найпривабливіший  за своїм природним ярусно-балковим ландшафтом яр – Діденцеве провалля. Саме там знімали кліпи співачки Alyona Alyona в дуеті з KOLA на пісню “Небо хилиться”, Jerry Heil на роботу “Благословенна Земля”, Pianoбой та Джамала робили там свої “Ендорфіни”, знімали художні фільми “Толока”, “Сторожова застава”, “Захар Беркут” та “ DZIDZIO Контрабас”. Тому, за інформацією активістів, екологи ще рік тому клопотали перед обласною радою про розширення меж заказника до площі 215 га. Але поки що отримати відповідне рішення облради не вдається.  Як зазначають представники Великобугаївської громади, зазначене розширення меж заказника скоротить відстань до земельної ділянки з кадастровим номером 3221480500:05:005:0073 до 300 м, що негативно вплине на туристичний потенціал “Казкового Яру” при її промисловому використанні, та матиме негативні екологічні наслідки на унікальне біорозмаїття “Казкового яру”. Також відомо, що станом на травень 2023 року Департамент екології та природних ресурсів Київської облдержадміністрації (КОДА) підтверджував, що межі проектованої санітарно-захисної зони асфальтно-бетонного заводу  (1000 м) частково накладалися на ландшафтний заказник місцевого значення “Казковий яр” і без розширення його меж. Крім того, Інститут археології Національної академії наук поінформував, що земельна ділянка з кадастровим номером 3221480500:05:005:0073 “найбільш ймовірно зайнята багатошаровим поселенням”, бо в 1995 році там на поверхні були знайдено матеріали доби бронзи та Черняхівської культури. Розкопки там не проводились, але в інституті вважають, що логічним використати цю територію для розвитку туризму разом з природним об’єктом. “Чудове рішення – археопарк. Так роблять в Європі. Але у нас що? Забудова. За період з 2010 по 2020 р. в області не поставили на облік жодної пам’ятки археології”, – каже представник Інституту археології НАНУ В’ячеслав Баранов. Мешканці Великої Бугаївки розповіли KВ, що у зв'язку з вищенаведеним, громада створювала петиції про заборону будівництва заводу, подавала скарги в органи архбудконтролю, писала заяви в поліцію, зверталася до керівництва області, вимагала проведення громадських слухань в Будинку культури села Велика Бугаївка. Але, Васильківська влада, мовляв, все це ігнорує і вперто призначає громадські слухання скандальних ДПТ і СЕО.  Організатором громадських слухань виступає Управління містобудування, архітектури та контролю за розвитком інфраструктури Васильківської міської ради, очолюване Орестом Шамаєвим. За словами голови Громадської організації (ГО) “Казковий Яр” Світлани Бондар, останній у всіх своїх провалах звинувачує громадськість, та намагається довести, що міська влада наразі “підтримує створення лише безпечних та екологічних виробництв”. Саме ця теза і була обґрунтуванням відмови у розгляді петиції про заборону будівництва  заводу навпроти “Казкового яру”.  “Влада Васильківщини заявляє, що інвестор вже остаточно відмовився від будівництва асфальтного заводу, але люди не вірять. Вони розуміють, що після зміни цільового призначення сільгоспземлі на “розміщення промзони”, функціонал цієї промзони можуть з часом зробити який завгодно. Вони бачать, як все це “проштовхується”, як голова Васильківської територіальної громади Наталія Баласинович (на колажі) підписує документи, в яких сказано, що перетинів з об’єктами історико-культурної спадщини та природно-заповідного фонду немає.  Про зміст самого ДПТ та СЕО говорити складно. Там немає ні схем інженерних комунікацій, ні транспортної схеми, ні показників майбутнього об’єкту будівництва, лише припущення, які надають можливість замовнику будівництва уточнювати все в майбутніх проектних рішеннях. Про недосконалість розробленої документації вказало в своїх зауваженнях Міндовкілля і рекомендувало повернути документ державного планування на доопрацювання, але місцеву владу це не зупиняє”,- розповіла KВ Світлана Бондар. При цьому, за її словами, влада зловживає своїми права і вперто не хоче проводити слухання саме там, де живуть люди, яких це безпосередньо зачіпає – в селі Велика  Бугаївка.  “У цьому селі є будинок культури на 250 осіб з укриттям, яке Васильківська влада і відбудувала, але громадські слухання вони проводять в залі на 50 чоловік у Василькові, де немає укриття, але є можливість задіяти адмінресурс: забезпечити явку працівників Васильківських бюджетних установ, студентів з реєстрацією на період навчання, Великобугаївських вчителів, керівництво сільського будинку культури. Також люди бачили, як на такі громадські слухання автобусом привозили жителів села Яцьки на чолі зі старостою села, хоча промзону мають намір розташувати за 40 км від цього населеного пункту.  При цьому, виконком Васильківської ради не дозволив представникам суміжної, Глевахівської територіальної громади, яка знаходиться за 500 метрів від майбутнього об’єкту, навіть зареєструватися на громадські слухання, бо їхні інтереси, мовляв, не порушуються. Також влада Васильківщини, прикриваючись недосконалим галузевим законодавством, обмежує в праві голосу власників садових та індивідуальних будинків у Великій Бугаївці, та власників земельних ділянок, що на праві власності належать киянам, які використовуються ними для заміського відпочинку”,- розповідає голова ГО “Казковий Яр”. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Позиція влади Зі свого боку, директор Управління містобудування, архітектури та контролю за розвитком інфраструктури Васильківської міської ради Орест Шамаєв відкидає усі звинувачення у процедурних порушеннях та намаганні провести “псевдослухання”. Також він заявляє, що здивований тим, що на сьогодні хтось критикує плани і дії міської влади.  “Ситуація виглядає наступним чином. Ще у 2022 році до керівництва нашої тергромади звернулись з приводу допомоги в реалізації державної політики з релокації виробничих потужностей з територій, де підприємства знаходяться під постійним ворожим обстрілом. Підприємці з Запорізької області придбали для цього на Васильківщині у приватного власника земельну ділянку. Це було ще за рік до того, як обласною радою було прийнято рішення про створення заказнику “Казковий яр”, умовні межі якого, де факто цей заказник ще не створений, пройшли поряд.  Мова дійсно у 2022 році йшла про будівництва саме асфальтно-бетонного заводу. Переконавшись, що йдеться про екологічно безпечну технологію, умовно, такі заводи в Європі розміщуються прямо в містах, ми тоді вирішили замовити відповідні ДПТ і СЕО. Було розуміння, що для Васильківської громади нові робочі місця, додаткові надходження в бюджет та гарні перспективи покращити свою дорожню інфраструктуру – це важливо.  Але у минулому році з'ясувалося, що межі проектованої санітарно захисної зони (1000 м) такого підприємства частково накладаються на територію “Казкового яру”, а від громади до нашого управління містобудування надійшло біля 170 претензій та зауважень. Ми зрозуміли і донесли до інвестора, що людей не переконати, нічого не вийде. Тому вже влітку 2023 року нами було прийнято рішення замовити новий ДПТ і СЕО, згідно яких на згаданій приватній ділянці можна буде побудувати тільки склади та цехи з виробництва тротуарної плитки, що апріорі не несе території та її мешканцям жодних екологічних ризиків. До того ж, санітарна захисна зона такого об'єкта вже не 1000, а 300 метрів. Тобто жодних перетинів з “Казковим яром” вже точно немає. Як, до речі, і з заказником “Васильківські карпати”. У цьому році на громадські слухання виносяться саме це ДПТ і звіт про відповідну СЕО. Тому мені щиро не зрозуміло, чому хтось з екологів чи громади села Велика Бугаївка має бути проти. Ще й враховуючи те, що поряд вже доволі давно погано пахне функціонуюча свалка з елементами сортировки сміття і з цього факту поки що ніхто у Великій Бугаївці великої проблеми не робить. Що стосується інформації про можливе знаходження на земельній ділянці з кадастровим номером 3221480500:05:005:0073 об’єктів археологічної спадщини, то, дійсно, для того, щоб це мало значення, це має бути офіційно зареєстровано. В нас теж багато питань до Державного земельного кадастру і  Державного реєстру культурних пам’яток, але ми маємо право спиратися тільки на офіційні дані”,- розповів KВ Орест Шамаєв. Голова постійної комісії Київської обласної ради з питань екології, водних ресурсів, природокористування, полювання, ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та інших надзвичайних ситуацій Роман Титикало в описаному конфлікті скоріше грає на стороні громадських активістів. “Так, нове підприємство на території тергромади – це і додаткові робочі місця і податки, але екологія – це теж дуже важливо. Я вважаю, що Васильківська міськрада робить помилку, намагаючись розташувати промзону там де їй явно не місце. Мешканців Великої Бугаївки зрозуміти не складно. Вони усвідомлюють, що коли цільове призначення земельної ділянки змінять з “для сільського господарства” на “землі промисловості”, то гарантій стовідсоткової безпечності промислового об'єкту, параметри якого влада теоретично зможе згодом коригувати у любий бік, ніхто не дасть. Не треба забувати і про обов’язки, які покладені на виконавчий комітет Васильківської міської ради рішенням Київської обласної ради від 21 березня 2023 року “Про оголошення ландшафтного заказника місцевого значення “Казковий Яр”. Керівництво тергромади повинно сприяти повноцінному створенню цього заказнику, а не заважати цьому процесу. Також треба пам'ятати, що Схемою планування території Київської області передбачено створення Великобугаївської рекреаційної зони на площі 2,6 тис га.”,- заявив КВ Титикало.  Читайте: Роман Титикало: “Я адвокат чистого довкілля Київщини” За його словами, прикро, що місцева влада не хоче враховувати думку саме тих громадян, нерухомість яких розташована поблизу майбутнього промислового об'єкту.  “Ще більш прикро, що сама можливість громадян впливати на містобудівні наміри влади в рамках громадських слухань може зникнути. Маю на увазі скандальний законопроєкт № 9627 від “Слуги народу” Дмитра Кисилевського, лобіювання якого пов’язують із заступником голови Офісу президента Ростиславом Шурмою. Цей закон було приянято у Верховній Раді 6 лютого 2024 року, наразі його вже направлено на підпис Президенту України”, – зауважив голова профільної комісії КОР. Довідка  За даними аналітичної системи Youcontrol, ТОВ “Еко Стандарт Захід” (розробник СЕО) було зареєстроване у квітні 2016 року у Львові. Його керівником, засновником та кінцевим бенефіціаром зазначено мешканця цього ж міста Дмитра Бучка. ТОВ “Капіталінвест-Плюс” (компанія, яка має намір побудувати промислові об'єкти на земельній ділянці 3221480500:05:005:0073) було зареєстроване у Запоріжжі в квітні 2018 року, а з березня 2021 року “прописане” в смт Балабине Запорізької області. Засновниками та кінцевими бенефіціарами цієї компанії зазначено мешканку міста Марганець Дніпропетровської області Гоар Фтоян та громадянку Вірменії Аіду Погосян (зареєстрована в Запоріжжі). Вказана ТОВка фігурує в деяких кримінальних провадженнях. Одне з них – під №12020080000000357 – було відкрито поліцейськими Запорізької області за фактами розкрадання бюджетних коштів при виконанні ремонтних робіт та експлуатаційному утриманні автошляхів на території цього регіону. Зокрема, за інформацією правоохоронців, ТОВ “Капіталінвест-Плюс” було однією з компаній, через яку організатори цієї схеми – чиновники та їхні підрядники – “обготівковували” кошти, отримані з бюджету Запорізької області. При цьому, у 2022 році слідчі вказували, що фактично вказана компанія не веде господарської діяльності, а існує лише для проведення фіктивних операцій. ТОВ “Асфальтобетонпромбуд” (компанія, яка має намір брати участь у будівництві промислових об'єктів на земельній ділянці 3221480500:05:005:0073) було зареєстроване у лютому 2023 року у Василькові Київської області. Його керівником, засновником та кінцевим бенефіціаром вказано мешканця Запоріжжя Миколу Буравченка. Наталія Баласинович очолює Васильківську територіальну громаду з листопада 2020 року. Вона здобула перемогу на чергових місцевих виборах як безпартійна самовисуванка. Раніше, з листопада 2015-го по листопад 2020-го, вона була головою Васильківської райради, до якої була обрана від партії “Солідарність”.  Орест Шамаєв очолює Управління містобудування, архітектури та контролю за розвитком інфраструктури Васильківської міської ради з жовтня 2022 року. фото: коллаж КВКиївВлада

Спогади свідка дерибану земель острову Муромець та знищення “Всеукраїнського парку борців за свободу та незалежність України”. До чого тут мер Києва Віталій Кличко, син президента-втікача Саша Янукович, депутат від Партії регіонів він же  – гендиректор “Київводоканалу”, а також генделики та купа виритих озер, поножовщина із азербайджанцями та наркотики – в матеріалі KВ. Влітку 2022 року КиївВлада опублікувала журналістське розслідування про знищення комунального київського парку “Всеукраїнський парк борців за свободу та незалежність України”, який розташований на острові Муромець, підвідомчий Департаменту культури КМДА, але сьогодні забудований ресторанами, готелями, банями та іншими альтанками. І ніхто вже й не пам’ятає, що той комунальний парк там був, а знають цю територію, як приватний “Х-парк”. Детальніше: X-Park і замурований Чорторий: “капітальні” ресторани, кафе та незаконні кар’єри із видобутку піску на острові Муромець Багато киян були в “Х-парку”, тому що там можна зайнятись різним спортом (за гроші, звісно), а ще випити, поїсти, попаритись, перепочити та навіть і пожити на свіжому повітрі біля річки Десенки та Дніпра. Фактично це не парк, хоч в назві це і заявлено, а велика рекреаційна зона в середині столиці України на дніпровському острові між Оболонню та Троєщиною – загалом 36 гектарів, яку експлуатує різного роду бізнес: і спортивний, і ні.  Безумовно, цей бізнес сплачує орендну плату (тільки в “Х-парку” вона називається інакше – “соінвестиціями”), от тільки не в бюджет міста, а компанії з оточення мера Києва ВІталія Кличка ТОВ “Інноваційний спортивний парк”, якому цю територію ще в 2015 році було передана містом без будь-якої орендної плати. Київ від “Х-парку” отримує рівно “нуль”, хоча за нашими підрахунками, міг би получати від 150 до 175 млн гривень. Сьогодні ці гроші явно йдуть в “чорну касу”.  Детальніше: X-Park і замурований Чорторий ТОВ “Інноваційний спортивний парк” засновано генеральним директором ПрАТ АК “Київводоканал” Олегом Лисюком та радником Віталія Кличка та колишнім бізнес-партнером його брата Володимира Кличка – Юрієм Зозулею. До того ж, спільний бізнес Зозулі та Кличка і був саме тут – на Муромці. Підконтрольна Володимиру Кличко компанія “КлівліФемілі Офіс Аі” разом із Юрієм Зозулею в 2018 році заснувала ТОВ “Діджитал Муромець”, а в 2020  році– ТОВ “Екстрім спорт Муромець”.  Юрій Зозуля та Володимир Кличко, фото: klitschko-brothers.com Офшор вийшов із засновників цих компаній в 2021 році, а після публікації нашого розслідування у 2022 році власники навіть змінили назву "Екстрім спорт Муромець" на “Опт Мінусіс Трейд 126”. Тим не менш, в “Х-парку” постійно вихваляються зв’язком з Віталієм Кличко, натякаючи про індульгенцію, яку вони мають на незаконну забудову берегів, вириті озера, крадений пісок, та за очі розповідають про нібито великий процент мера в цій справі. Завдяки нашому  розслідуванню 13 липня 2022 року ДБР Києва розпочало відповідне кримінальне провадження. Втім, минуло вже 1,5 року, а прокуратура досі не оголосила нікому підозри. Підписуйтесь на “КиївВладу”   Спробуємо ще раз допомогти слідству. Про беззаконня на Муромці і те, звідки воно росте, говоримо із Валерієм Кухарем (на фото) – останнім де-факто реальним директором “Всеукраїнського парку борців за свободу та незалежність України в Києві”. За освітою пан Кухар – юрист, в нього чіпкий погляд слідчого, і це невипадково: він майже 20 років пропрацював в Латвії, очолюючи слідчий відділ по боротьбі із торгівлею наркотиками. Про "Всеукраїнський парк борців за свободу та незалежність України", дружину мера Москви, а також про домовленості Олександра Попова і Юрія Зозулі KВ: Як воно: працювати в правоохоронних органах на Заході? Чого повернулись в Україну? В.К.: Та там трохи нудно (сміється). Справи маленькі, тиша. А якщо серйозно, то якщо ти не латиш, то піднятись по кар’єрним сходинкам вище якоїсь позиції неможливо, ну, це і зрозуміло. Я повернувся в Україну, почав займатись бізнесом. KВ: Яким саме? В.К.: Мені запропонували очолити компанію, яка займалась розчисткою водойм – ТОВ “Українська гідромеханіка”. В 2011 році ми почали перемовини із КП “Плесо”, в якого був проєкт з розчистки водойми на острові Муромець. Я вивчив ситуацію та зрозумів, що в “Плесо” недобачили, бо збиралися проводити роботи не на своїх відведених землях. Вказана земельна ділянка знаходилась у віданні Департаменту культури КМДА. Ми пішли на прийом до директора Департаменту, який тоді очолювала Світлана Зоріна, з якою ми вже були знайомі раніше. Вона знала мій підхід – дотримуватись вимог законодавства, і запропонувала перейти до неї – стати директором “Всеукраїнського парку борців за свободу та незалежність України” та контролювати ситуацію вже з цієї позиції. KВ: Спочатку цей парк знаходився в іншому місці – на Троєщині, а на острів Муромець його перенесли на прохання дружини колишнього мера Москви Юрія Лужкова Олени Батуриної, бо вона там щось хотіла побудувати? В.К.: Так. Це земельна ділянка з іншої сторони Десенки на Троєщині, там і сьогодні стоїть кам’яна стела з назвою парку. Та коли я прийшов, парк вже був на Муромці, більш того, в нас була конкретна земельна площею 37 гектарів та державний акт на право постійного користування земельною ділянкою серія ЯЯ №389598. KВ: Для Києва це дійсно диво. Тут 99% парків функціонують без затверджених проєктів землеустрою та меж. Ми якось намагались змінити цю ситуацію, спростити процедуру встановлення меж парків, але не злетіло. Схоже, що місту це невигідно. В.К.: Щоб мати можливість побудувати, а потім відвести частину земельної ділянки під інше цільове призначення, наприклад, заклад громадського харчування. Але сучасний “Х-парк”, запам’ятайте, це важливо, і зараз знаходиться на земельній ділянці, чиє цільове призначення – це “Всеукраїнський парк борців за свободу та незалежність України”. Тому те, що тут відбувається – тим більше незаконно. Територія "Всеукраїнського парку борців за свободу та незалежність України" в 2015 році KВ: Коли ви стали директором Всеукраїнського парку, чи був вже на Муромці “Х-парк” і де він знаходився? В.К.: Він тоді називався “Екстрім-парк” і знаходився з іншої сторони затоки на комунальних землях, які, здається були відведені КО “Київзеленбуд”, але я не певен. Частину земельної ділянки, щось біля гектару, власник “Екстрім-парку” Юрій Зозуля орендував, але насправді парк займав значно більшу територію. KВ: Коли ви познайомились із Юрієм Зозулею? В.К.: Тоді і познайомився. Чесно кажучи, він сам та його ідеї про спортивний парк мені тоді дуже сподобались. Особливо, коли мова йшла про дитячі змагання. Весною 2012 року попросив його намалювати мені ескізну пропозицію і пішов з цим до директора Департаменту Зоріної. А вона мені каже: “Ти хоч розумієш, з ким зв’язався?”. Не дозволила. KВ: А в міста тоді було бачення, яким має бути “Всеукраїнський парк борців за свободу та незалежність України”? В.К.: Пам’ятаю, щось було – в кабінеті Зоріної великі аркуші із ескізним проєктом парку. Але то було зовсім на папері, а треба було якось жити, бюджетних коштів на комунальний парк зовсім не виділялось, ми заробляли прибиранням, вивозом сміття, інвестори були потрібні. Тим більше ці здавалися такими ідеологічними, патріотичними. KВ: Виходить, Зоріна щось знала? В.К.: Виходить так, але потім Юрію Зозулі вдалося її обійти. Було святкування Дня Києва, і він влаштував на Муромці змагання з вейкбордінгу, дитячі виступи, було дуже красиво. Запросив на це свято голову КМДА Олександра Попова, йому дуже сподобалось і він спустив зверху доручення Зоріній – створити цей спортивний парк на ділянці “Всеукраїнського парку борців за свободу та незалежність України”. Розробили інвестиційний конкурс, він тривав до літа 2013 року -  і ТОВ “Інноваційний спортивний парк” його виграло. Конкурентів не було від слова зовсім. Але насправді будівництво “Х-парку” на нашій території потроху почалося ще до інвестиційного договору – з 2013 року. КВ: А як Юрій Зозуля запросив на свято Олександра Попова, хто йому допомагав?: Віталій Кличко? В.К.: Ні, Кличко тоді на Муромці вже бував, приїздив часто, він тоді був народним депутатом України, але з Поповим домовлявся не він.  Координацією з КМДА займався радник Олександра Попова Роман Лелюк. KВ: Це той самий, який донедавна очолював Департамент суспільних комунікацій КМДА? В.К.: Так. KВ: Чому між містом та ТОВ “Інноваційний спортивний парк” не було підписано інвестиційний договір ще в 2013 році? В.К.: Тоді процедура ще не було опрацьована, як зараз, треба було ще пройти комісії. Думаю, вони просто не встигли до початку Революції Гідності, а потім, коли Кличко став мером, просто відновили той же самий договір під ту саму компанію. Ви ж бачили, що в інвестиційному конкурсі в 2015 році приймало участь усього одне ТОВ “Інноваційний спортивний парк”. KВ: Яка була роль в Олега Лисюка? Вони з Юрієм Зозулею навесні 2013 року зареєстрували ТОВ “Інноваційний спортивний парк”, як розумію, саме під цю історію? В.К.: Олег Лисюк – це гроші, не свої, можливо донецького бізнесу, а також менеджмент парку, як будівництва. Він в будівництві давно. На той час він був депутатом Донецької міськради. KВ: Пам’ятаю, про нього писали, як про найбільшого прогульника сесій та директора “галікоптерного майданчику Віктора Януковича” та людину молодшого сина президента – Олександра. В “Х-Парк” було вкладено гроші Януковичів? В.К.: Цього я не можу сказати (дістає папку з документами). Але на літо 2013 року, коли ТОВ “Інноваційний спортивний парк” виграло інвестиційний конкурс міста на створення “спортивного парку”, найбільша ділянка мала потрапити під “інвестиції” саме Олега Лисюка. Відступ про документи Публікуємо проєт забудови земель острову Муромець, складений до Революції Гідності.  Найбільша частка земель мала перейти під контроль Олега Лисюка (дві окремі ділянки біля центрального входу і велика  впритул до Дніпра – майже 2/3 земель Департаменту культури КМДА), також були “загальні землі”  – напроти входу, частка Юрія Зозулі під вейкбордінг біля водойми, козирне місце для “Носорогів” біля штучно розширеної затоки Дніпра і невеличкий трикутничок зі сторони в’їзду в парк, підписаний “Самохін”. Під “Носорогами” варто розуміти постійних партнерів Юрія Зозулі (або його самого), бо оренда ділянки (де сьогодні “Ріно Парк”) проводилась на ФОП Озерянко Володимира Олександровича, в якого із ним декілька спільних компаній, у тому числі ТОВ “Науково-виробниче об’єднання “Техноконтинент” (історичний зв'язок), ТОВ "Науково-Дослідницький Центр "Ай.Бі.Тек". “Носороги”, за згадками Валерія Кухар, почали будуватись першими. Сьогодні на цій території розташований “Ріно Парк”. Договір оренди з "Носорогами" Територія під "Носорогів" Олексій Самохін – це тогочасний депутат Київради від Партії регіонів, він же екс-член Блока Леоніда Черновецького, який активно пензлював з МАФами, а після перемоги Революції Гідності перейменував свою партію “Пробуждение” в “АВТО-МАЙДАН”. Олексій Самохін від цього “Автомайдану” балотувався на виборах на посаду мера столиці, але не пройшов, і після того на офіційному сайті “АвтоМайдану” станом на вересень 2015 року був занесений до чорного списку організації, надалі взагалі зник з політичного горизонту, а також проєкту забудови острову Муромець та “Х-парку”. Про Автомайдан, Азера, та боротьбу із алкоголем на острові KВ: Схоже, що всі головні “інвестори” залишились ті ж самі: Олег Лисюк, Юрій Зозуля, він же “Носороги”. А що хотів зробити в “Х-парку” Олексій Самохін? В.К..: Ристалище – місце для проведення середньовічних боїв. KВ: Цікаво, але, схоже, що в “Х-парку” ставку зробили на іншого мера. Тепер там ближче до входу велотрек. Земельну ділянку під нього окремо внесли в Держгеокадастр, коли в 2021 році незаконно подробили комунальні землі. До речі, Віталій Кличко був частим гостем на Муромці? В.К.: Ще з 2013 року, коли почали будувати “Х-парк”. KВ: А де проходили такі зустрічі? В.К.: В ресторані “Гніздо зозулі” на лівому березі Дніпра – навпроти ТРЦ “Скаймол”.  KВ: Так це ж не Муромець, а в “Х-парку” теж є “Гніздо”. В.К.: Тоді воно ще називалось кафе “Екстрім парку”. Але збиралися спочатку в “Гнізді” на Троєщині. От згадую, як вони зібрались там в квітні 2013 року, планували боротьбу із генделиками на острові, тоді вони стояли там, де сьогодні центральний вхід в парк і належали азербайджанцям. Готувалися до дуже жорсткого протистояння. KВ: А що це було? В.К.: Пам’ятаєте був такий відомий активіст Дмитро Булатов (екс учасник “Автомайдану”, зараз воює проти російської навали в ЗСУ, – авт.), він після Революції Гідності був міністром молоді та спорту? До речі, спортсмен, вейкбордіст. Він організував на Муромці тоді акцію проти алкоголю та генделиків “Гєндєлик, давай до свіданія”, запросили депутатів, багато спортивних об’єднань та громадських організацій (дехто з представників спортивних організацій наразі веде бізнес в “Х-парку”, а деякі медіа публікують огульні звинувачення на адресу журналістів, громадськість та правоохоронців, – авт.). Дмитро Булатов навіть обіцяв для цього пригнати БТР. Вони тоді збиралися  знести генделики, які належали Азеру (Абдуллаєв Азер Мурадом Огли, власник ресторана “Шашличний хутір”, який знаходить поруч із “Х-парком”, але ближче до Північного мосту, – авт.). KВ: Подралися? В.К.: Таке, було, стінка на стінку. Уявить, з однієї сторони кілька десятків громадян Азербайджану, з іншої – “спортсмени” від депутата Київради від "Блоку Литвина" Олександра Ліщенка. KВ: Ви маєте на увазі, мабуть, Лічу – з банди Рибки. Я чула, що тоді Азер приставив йому ніж до горла, і якось само собою вирішилось, що вони залишаться  на острові. Цікаво, зараз ті, хто приймав участь в суботнику, розуміють, що це була не боротьба із алкоголем, а перерозподіл ринку? В.К.: Так, з урахуванням того, що відбувалось далі, це скоріше друге. І якщо б тільки алкоголь! А коли наркотики? Уявіть собі місце в місті, де майже немає цивілізації, як системи контролю. Де купа домівок на березі. Людина випила чи щось прийняла і лізе в воду. Трупи були часто. Але за межі Департаменту муніципальної безпеки (тоді  він називався Департамент ДСНС міста Києва) це не виходило, люди не знали. KВ: Згадала київські плітки, що нібито, коли під час Революції Дмитра Булатова на декілька днів викрали, то його бачили у “Гнізді зозулі” (Булатов це спростовував, звинувативши в усьому Юрія Зозулю, Олексія Гриценка та Сергія Кобу, – KВ). І це був негарний момент, коли члени громадського руху пересварилась через гроші. Ви там випадково не були у той час? В.К.: Був. KВ: Як бачу, історія Автомайдану і Муромця тісно переплетені. Хоч би тому, що Юрій Зозуля разом із Сергієм Кобою та Юрієм Тебенко є співзасновниками ГО “Громадський рух Автомайдан”. Втім всі вони, як і Дмитро Булатов, на сайті Автомайдану станом на вересень 2015 року занесені до чорного списку організації. А в парку вони намагались співпрацювати? В.К.: Звісно. Юрій Тебенко (один з  колишніх лідерів Автомайдану, наразі знаходиться за кордоном та з вересня 2017 року присутній в базі “Миротворцю”, – авт.), наприклад, вже після Революції Гідності поставив в “Х-парку” вейк. Він придбав у Юрія Зозулі зроблене ним спорядження  для вейкбордінга, встановлене на водоймі в “Х-парку”. Кажуть, що йому це обійшлось в 30 тис. доларів, а крім того, він повинен був віддавати великий відсоток від заробленого. Але коли Тебенко трохи розкрутився, Юрій Зозуля  попросив його залишити територію та демонтувати куплене спорядження. KВ: Тобто розійшлися якось негарно. А коли Юрій Зозуля зрозумів, що його головним активом буде Віталій Кличко? В.К.: Пам’ятаєте 19 січня 2014 року? От тоді все і почалося. До речі, це теж сталося в “Екстрім парку”. Замальовок: Криваве Водохреще, кафе  “Гніздо зозулі” на Муромці (в той час ще кафе “Екстрім парку”) 19 січня 2014 року, “Гніздо зозулі” на Муромці. Група чоловіків святкує, занурюючись у холодну воду та зігріваючись біля столу – десь півтора десятка спортсменів, активістів, депутатів Київради та Верховної Ради. В теплій компанії, крім безпосередньо господаря цього кафе та голови Федерації вейкбордінгу та воднолижного спорту України Юрія Зозулі, є справжня зірка – це Віталій Кличко, відомий боксер і народний депутат України. А також – Олег Лисюк, депутат Донецької міськради від Партії регіонів.  Олег Лисюк засвітився в ЗМІ, як представник ТОВ “Амадеус Ко”, яке було інвестором будівництва комерційного центру на Парковій дорозі з галікоптерним майданчиком, але в подальшому Юрій Зозуля, пояснюючи ЗМІ, що він робить поруч із Олегом Лисюком, казав, що той просто “проявлявся, як дуже талановита людина, яку в результаті Янукович кидав то туди, то сюди”. Посеред святкування чоловіки побачили чорний дим, який підіймався десь над центром міста. Саме тоді після Віче, присвяченого обговоренню прийнятих Верховною Радою низки “диктаторських законів”, мітингувальники пішли вулицею Грушевського в сторону урядового кварталу, але біля стадіону “Динамо” ім. Валерія Лобановського “Беркут” поставив вантажівки та автобуси і перекрив шлях. Один з цих автобусів підпалили футбольні фанати, після чого почалося жорстке протистояння. 19 січня 2014 року, криваве Водохреще в центрі Києва, фото: з відкритих джерел Віталій Кличко кинув Водохреще та швидко поїхав з парку. В той день він прорвався в Межигір’я на зустріч до Віктора Януковича, де нібито наврочив тому початок кінця. За місяць Революція Гідності перемогла, Янукович втік, були призначені новий уряд, обраного нового Президента. А Віталій Кличко на початку літа 2014 року після виборів обійняв посаду мера столиці, пожертвувавши своїми президентськими амбіціями на користь Петра Порошенка. Нагадаємо, це сталося 22 квітня 2014 року в Відні на зустрічі із Петром Порошенко, Сергієм Льовочкіним і Дмитром Фірташем. Тоді лідеру “УДАРу” було обіцяно, що на майбутніх виборах він стане Президентом, а Київ – його тренувальний майданчик та плацдарм. Після цього Юрій Зозуля повідомив близькому оточенню, що тепер, завдяки новому політичному розкладу та тісним зв’язкам із мером Києва, вони можуть спокійно будувати на Муромці. Так і сталося. І тепер два “гніздечка зозулі”  працювали на адміністративний ресурс.  “Гніздо” на Муромці стало офіційним майданчиком для зустрічей. А, перше, на Троєщині, залишилось, що називається, для душі. Кияни згадують, що нібито саме там відбувались гучні т.зв. “гей-вечірки” за участю відомих осіб. І, до речі, саме там в 2021 році святкувала Водохреще фракція Київради “Солідарність”, яка була, нагадаємо, сформована з депутатів “УДАРу” та “ЄС”. Платив тоді за цей банкет ПрАТ АК “Київводоканал”, в який після перемоги Революції Гідності на місто очільника дирекції з питань реконструкції  Бортницької станції аерації (БСА) пішов відбілювати репутацію колишній директор вертолітного майданчику Януковича – Олег Лисюк. Олег Лисюк, фото: Асоціація водоканалів України До Лисюка були запитання щодо провалу міжнародного інвестиційного проєкту із реконструкції БСА за гроші Японського агентства міжнародного співробітництва та кримінальні справи у зв’язку із розкраданням кредитних грошей на реконструкції станції, це не завадило йому згодом бути призначеним генеральним директором ПрАТ АК “Київводоканал”. Про нові озера на Муромці та втрачений пісок, кримінальні справи та новий Департамент культури KВ: Коли ви вирішили йти з посади директора “Всеукраїнського парку борців за свободу та незалежність України”? В.К.: Я не вирішував. Навпаки – Департамент культури КМДА зі мною припинив договір. KВ: Яка була причина? В.К.: Виник конфлікт із новим керівництвом Департаменту, його навесні 2014 року очолила Діана Попова (в команді Попової в той час працювали заступниками  з цього напрямку Сергій Анжияк та Микола Шуляк, які сьогодні є директором та заступником директора Департаменту, відповідно, – авт.). Я тоді намагався боротись за парк, писав їй листи, попереджав про те, що є порушення законодавства, а відповідати треба буде нам. Влітку та на початку осені 2013 року на березі почалася капітальна забудова, в 2014-2015 рока вона продовжилась – рили та закладали фундаменти, встановлювали палі. До речі, це “Носороги” почали будуватись першими, там, де зараз “Піно-парк”. Я розумів, що це порушення вимог Водного кодексу, що заборонено будувати в заповіднику, але мене вже ніхто не хотів чути. Юрій Зозуля відмахувався, Діана Попова навіть почала погрожувати. KВ: Я бачила програму журналістських розслідувань “Люстратор. 7. 62” телеканалу “2+2” за осінь 2015 року. Там видно, що в парку вже йшла забудова, при чому капітальна, показали і бетонні фундаменти, і залізні палі. В.К.: Так, це я розповів журналістам, що відбувається в парку. Тоді ще не було навіть підписано інвестиційний договір між містом та ТОВ “Інноваційний спортивний парк”, але вже почалося будівництво, і воно відразу було капітальне. Ніхто й не намагався нічого сховати. Вони діяли так, ніби в них індульгенція на беззаконня. Після виходу цієї програми мене і звільнили. Більш того, потім я дізнався, що восени 2015 року СВ Деснянського УП ГУНП у Києві по дзвінку невідомого громадянина щодо мене завело кримінальне провадження нібито за незаконний продаж піску з водойм парку в 2012 році. KВ: Невідомим громадянином був Юрій Зозуля? В.К.: Скоріш за все… І навіть є інформація про розмір винагороди – 5 тис. доларів. Це ціна за мої 7 років, поки йшло розслідування і йде суд. Але вони нічого не доб’ються, оскільки я в азартні ігри з державою не граю, і в мене на все є документи та докази. В 2012 році ми робили роботи з розчистки водойм за договором з Департаментом культури КМДА, а пісок продавали на комунальні підприємства Києва в рамках підготовки до Євро-2012. Ба більше, на той час ми були єдиною компанією в Києві,  яка перед продажем піску оформила все, згідно вимогам податкового законодавства. Ми замовили аудит законодавства в цій сфері, і аудитори рекомендували мені заплатити податок за  використання корисних копали місцевого значення – 10% з суми продажу. Для цього в податковій повинен  був існувати спеціальний рахунок, яким ми і користувались. Я ходив спеціально на прийом к керівнику в податкову, вони відкрили тій рахунок і тільки руками розводили, мовляв, які ви законослухняні. Але тепер мені це дуже допомагає. KВ: Скільки нових водойм з’явилось на острові  Муромець вже після ваших робіт із розчистки? До речі, Київрада не приймала рішення щодо їх створення, як-то вимагає законодавство.  В.К.: Перебуваючи на острові, а також передивляючись надану вами аерофотозйомку за різні роки, я бачу 7 нових водойм поза проєктом. Видно, що ще в червні 2010 року проводились інтенсивні роботи по розчистці існуючої водойми “Екстрім парку” та будівництво капітальних споруд навколо неї. Показано початок робіт з офіційної розчистки в липні – листопаді 2012 року. На зйомці за березень 2014 року можна  побачити, що всі роботи виконані згідно з проєктом. Але за період 2015-2021 років з'явилися ще водойми: два окремих нових ставка, також десь на 1/3 розширено центральне “озеро”, на якому облаштовано вейкбординг, виритий канал, який поєднує його із Дніпром. Крім того, на півночі ділянки вздовж берега Дніпра штучно створено невеличкий рукав, а, відповідно, відокремлені ними земельні діляночки перетворено на острови. KВ: Поруч із одним з таких каналів знаходяться великі вочевидь капітальні приміщення, в яких зберігаються катери, як мені казали, дуже схожі на особисті Олега Лисюка, кажуть, що в нього їх п’ять. В.К.: Так, все може бути. В тих споруд й дизайн ніби нагадує заміський маєточок колишнього “директора вертолітного майданчику”. До речі, в аналогічному стилі оформлена локація, яка знаходиться поруч з іншим штучним каналом і називається клуб риболовлі та дайвінгу “Fisherman”. Можливо, будувала одна компанія. KВ: Невже в Олега Лисюка є будинок в Києві? На гендиректора ПрАТ АК “Київводоканал” оформлено багато підприємств, але в засновника вказана донецька прописка. Думала, в Києві він винаймає. В.К.: Шуткуєте? То, скоріше, щоб податки не платити. KВ: А скільки можно було добути піску зі дна при створенні 7 нових водойм і на яку суму? В.К.: Якщо порахувати збитки, завданими роботами за межами проєкту, то вони оцінюються не сотнями тисяч гривень, а мільйонами.Точно можливо сказати після проведення експертизи. KВ: Директор “Всеукраїнського парку борців за свободу  та незалежність України”, якого було призначено після вас, намагався боротись із незаконною забудовою чи видобутком піску? В.К.: Після мене були формальні директори, наскільки я знаю, то були люди Зозулі, ніхто вже не боровся. Більш того, наскільки розумію, після мого звільнення “Всеукраїнський парк” вже нікого в Департаменті культури КМДА не цікавив. В мене на руках залишилась печатка парку, статут та інші дані про зелені насадження на території. Ніхто більше не враховував ті дерева. До речі, в парку було набагато більше дерев, а зараз немає. Якщо відновлювати парк, природу, яка тут була, це буде коштувати місту шалених коштів. Тут змінився повністю ландшафт. Парку практично немає, є “шанхай”, який влітку перетворюється на загальноміську пиятику. Треба призначати природоохоронну та будівельну експертизу – і це серйозні кримінальні наслідки. Коментар фахівця Сергій Шевчук, завідувач сектору гідрографії відділу гідрології та державного водного кадастру Центральної геофізичної обсерваторії ім. Бориса Срезневського: - В межах земельної ділянки 800000000:62:206:0085, яка знаходиться на березі р. Десенка (Чорторий),  є три основні водні об’єкти різної геометричної форми та походження. Перший площею 2521,88 кв метрів -  це  штучно створена водойма правильної прямокутної форми (ставок), який за даними дистанційного зондування Землі було створено у 2017 році шляхом видобування піску. Другий водний об’єкт, назвемо його “Канатна дорога вейкбордінгу (існуюча)”, також є штучно створеною водоймою неправильної овальної форми (ставок), в межах якого за даними дистанційного зондування Землі з початку 2010 року розпочато видобуток піску. Вказану штучну водойму за даними дистанційного зондування Землі було створено шляхом поступового видобування піску від існуючої заболоченої ділянки, яка є старичним озером і повязана з річкою Десенка (Чорторий). Третій водний об’єкт знову ж таки є штучно створеною водоймою правильної прямокутної форми (ставок), яку за даними дистанційного зондування Землі було створено упродовж 2019 року шляхом видобування піску механізованим способом. На березі цього штучно створеного ставка помічено ознаки піщаних відвалів, утворення яких було здійснено за допомогою спеціалізованої будівельної техніки. Хронологічні зміни наявних водних об’єктів та появи нових штучних водойм (ставків) в межах кадастрової ділянки 800000000:62:206:0085 наведені на наступних супутникових знімках високої роздільної здатності з 2001 року по 2019 рік 26.10.2001 року  Червень 2004 року Травень 2008 року Червень 2010 року Вересень 2010 року Липень 2012 року Серпень 2012 року Вересень 2012 року Березень 2014 року Квітень 2014 року Вересень 2015 року Березень 2017  року Квітень 2018 року Квітень 2019 року  Грудень 2019 року Супутникові знімки високої роздільної здатності станом на 2021 рік. У зв’язку з введенням військового стану, доступ до супутникових даних зондування Землі в Україні обмежена. Післямова Сьогодні в керівництві Департаменту культури КМДА працюють чиновники, які  були в команді Діани Попової  під час підписання інвестиційного договору з ТОВ “Інноваційний  спортивний парк” у 2015 році. За 1,5 року після публікації нашого першого розслідування щодо знищення “Всеукраїнського парку борців за  свободу та незалежність України” не зроблено нічого для порятунку цього комунального парку. Історія створення “Х-парку” та дружній зв’язок мера столиці з засновниками ТОВ “Інноваційний спортивний  парк” пояснюють, чому так сталося. Але чи дозволимо ми далі продовжуватись цьому беззаконню? Якщо не почати відновлювати комунальний парк, то буде як із 10 га “Зеленбуду” та “Київавтодору”, які теж передали під “Х-парк” у 2021 році, але вже розбили на частини і половину віддають забудовникам. А Держгеокадастр і Київрада пасуть задніх. ДАЛІ БУДЕ Фото: авторки тексту КиївВлада

Освітні заклади Київщини отримають майже 6 тисяч планшетів для навчання дітей. Планшети надали французькі партнери  з Регіону Іль-де-Франс. Техніку передадуть до інклюзивно-ресурсних центрів, в інклюзивні класи у школах та для занять в укриттях навчальних закладів. Частину планшетів передадуть дітям, які знаходяться в Центрах соціально-психологічної реабілітації та у ЦНАПИ для обслуговування осіб з інвалідністю. Про це, як передає KВ, йдеться в повідомленні начальника Київської обласної державної адміністрації (КОДА) Руслана Кравченка. Підписуйтесь на “КиївВладу”  Як зазначив Руслан Кравченко, до реалізації проєкту долучилась організація  Fédération Nationale de Protection Civile. Начальник Київської ОВА повідомив, що техніку передадуть в 55 інклюзивно-ресурсних центрів та 2 їх філії.  Планшети будуть використовуватися для організації індивідуальних корекційно-розвиткових занять з дітьми з особливими освітніми потребами. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Ще частину отримають заклади освіти, де навчається велика кількість дітей в інклюзивних класах. “Ними обладнають ресурсні кімнати для занять. Крім того, техніку передадуть для занять в укриттях шкіл Київщини, Малій  академії наук, медколеджах, освітніх центрах. Гаджети отримають також діти із сімей, які перебувають в складних життєвих обставинах, та тимчасово проживають в Центрах соціально-психологічної реабілітації”, – зазначив Кравченко. Він додав, що частина планшетів буде передана Центрам надання адміністративних послуг для якісного та доступного обслуговування осіб з інвалідністю. “Якісна освіта неможлива без сучасної техніки. Попри війну ми прагнемо забезпечити нашим дітям повноцінне безпечне  офлайн навчання. І навіть під час тривоги, наші діти повинні мати можливість продовжити займатися. А для цього потрібні гаджети. Тому ми вдячні нашим міжнародним партнерам, які розуміють, що війна не привід ставити на паузу освіту і  допомагають  забезпечувати наших дітей сучасними девайсами”, – наголосив Руслан Кравченко. Він розповів, що на сьогодні в закладах освіти понад 1,2 тис. укриттів. Лише протягом 2022-2023 років в школах та дитячих садках облаштували більше 900 сховищ. І роботи тривають. “Київщина будує найкращі укриття в Україні, які в результаті стають прикладом для інших громад та регіонів. Новооблаштовані укриття мають подвійне призначення. Тут також можна проводити спортивні секції та гуртки. Комфорт та безпека дітей Київщини залишаються для нас пріоритетом”, – сказав начальник КОВА. Нагадаємо, на Київщині продовжує діяти урядова програма єВідновлення, яка є одним із дієвих механізмів відбудови. Зокрема, на ремонт пошкодженого житла до 500 тис. подано понад 13,6 тис. заявок. На купівлю житла та отримання коштів на будівництво нового вже сформовані понад 800 сертифікатів на суму більше 2,5 млрд гривень. Читайте: У Гоголівському ліцеї на Броварщині відкрили новозбудоване укриття (фото) Фото: Facebook Руслана Кравченка КиївВлада