Утвержден перечень маршрутов наземного транспорта общего пользования для перевозки пассажиров к городским кладбищам в поминальные дни. Перевозки будут происходить с соблюдением противоэпидемических мероприятий. Об этом KV стало известно из сообщения пресс-службы Киевской горгосадминистрации (КГГА) со ссылкой на свое распоряжение от 7 мая 2021 года № 1045.  Подписывайтесь на новости “КиевVласть”   Согласно сообщению, Департаменту транспортной инфраструктуры поручено обеспечить дежурство ответственных лиц в местах массового скопления пассажиров для организации перевозок в зависимости от пассажиропотока. В то же время правоохранители Киева и Киевской области будут обеспечивать общественный порядок и безопасность дорожного движения вблизи городских кладбищ. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться 9 мая будет запрещена парковка автотранспорта на улице Электротехнической и заезд транспортных средств на улицу Крайнюю, проезд транспортных средств по улице Кубанской Украины (от улицы Киото до улицы Николая Матеюка) и улицей Мурманской (от Броварского проспекта до улицы Киото). Наземный пассажирский транспорт будет перевозить пассажиров в поминальные дни к городским кладбищам по таким маршрутам:       Назва кладовища Дата проведення заходу Найменування маршруту Автобусні маршрути:   Приміське сполучення Північне 09.05.2021 № 258 – станція метрополітену “Лісова” – Північне кладовище Трамвайні маршрути: № 8 – станція метрополітену “Позняки” – станція метрополітену “Лісова” № 28 – вулиця Милославська – станція метрополітену “Лісова” № 29 – станція метрополітену “Бориспільська” – станція метрополітену “Лісова” № 35 – вулиця Сержа Лифаря – станція метрополітену “Лісова” Автобусні маршрути: Приміське сполучення Південне 09.05.2021 № 740 (додатково) – Одеська площа – Південне кладовище Автобусні маршрути у звичайному режимі руху: № 56 – станція метрополітену “Виставковий центр” –проспект Палладіна Тролейбусні маршрути: № 11– Національний музей народної архітектури та побуту України – вулиця Маршальська № 12 – станція метрополітену “Васильківська” – залізничний вокзал “Центральний” № 43 – Кібернетичний центр – Дарницька площа № 45 – станція метрополітену “Виставковий центр” – станція метрополітену “Васильківська” Автобусні маршрути в режимі маршрутного таксі: № 444 – Вулиця Метрологічна – станція метрополітену “Дружби народів” № 461 – станція метрополітену “Виставковий центр” – станція метрополітену “Святошин” № 496 – станція метрополітену “Лук’янівська” – клінічна лікарня “Феофанія” № 576 – вулиця Академіка Єфремова – авторинок “Чапаєвка” Автобусні маршрути у звичайному режимі руху: Лісове 09.05.2021 № 63 – станція метрополітену “Червоний хутір” –Лісовий масив № 77 – вулиця Курнатовського – Лісове кладовище № 81 – станція метрополітену “Лісова” – Лісовий масив № 101 – станція метрополітену “Почайна” – вулиця Милославська № 121 (додатково) – станція метрополітену “Почайна” – Лісове кладовище № 122 (додатково) – станція метрополітену “Оболонь” – Лісове кладовище № 124 (додатково) – станція метрополітену “Чернігівська” – Лісове кладовище № 125 (додатково) – універсам “Позняки” – Лісове кладовище Тролейбусні маршрути: № 25 – проспект Свободи – станція метрополітену “Почайна” № 30 – вулиця Милославська – вулиця Кадетський гай № 37 – станція метрополітену “Лісова” – вулиця Милославська № 37А – станція метрополітену “Лісова” – поліклініка, вулиця Миколи Закревського Трамвайні маршрути: № 5 – вулиця Сержа Лифаря – “Троєщина-2” № 22 – бульвар Перова – ЗЗБК № 28 – вулиця Милославська – станція метрополітену “Лісова” № 33К – вулиця Сержа Лифаря – вулиця Павла Усенка № 35 – вулиця Сержа Лифаря – станція метрополітену “Лісова” Автобусні маршрути в режимі маршрутного таксі: № 233 – станція метрополітену “Лісова” – вулиця Лісківська № 242 – вулиця Гарматна – станція метрополітену “Лісова” № 414 – вулиця Володимира Сосюри – вулиця Будищанська № 415 – станція метрополітену “Харківська” – вулиця Кубанської України № 416 – Кібернетичний центр – вулиця Теодора Драйзера № 418 – вулиця Попудренка – вулиця Лісківська № 434 – вулиця Оноре де Бальзака – станція метрополітену “Чернігівська” № 523 – вулиця Каштанова – станція метрополітену “Дружби народів” № 528 – станція метрополітену “Чернігівська” – вулиця Лісківська № 544 – вулиця Космонавта Волкова – вулиця Андрія Малишка № 555 – ДВРЗ – вулиця Миколи Кибальчича № 590 – станція метрополітену “Либідська” –  вулиця Лісківська № 600 – універмаг “Дитячий світ” – вулиця Теодора Драйзера Тролейбусні маршрути: Державний історико- меморіальний Лук’янівський заповідник 09.05.2021 № 16 – вулиця Академіка Туполєва – Майдан Незалежності № 19 – площа Космонавтів – вулиця Ольжича № 23 – вулиця Академіка Туполєва – Лук’янівська площа № 23К – вулиця Академіка Туполєва – станція метрополітену “Дорогожичі” Автобусні маршрути в режимі маршрутного таксі: № 439 – житловий масив Виноградар – площа Перемоги № 558 – проспект Свободи – залізничний вокзал “Центральний” Автобусні маршрути у звичайному режимі руху: Солом’янське 09.05.2021 № 69 – станція метрополітену “Палац спорту” – вулиця Литвиненко-Вольгемут № 119 – вулиця Василя Касіяна – Контрактова площа Тролейбусні маршрути: № 3 – Залізничний масив – станція метрополітену “Палац спорту” № 8 – вулиця Смілянська – станція метрополітену “Площа Льва Толстого” № 17 – площа Космонавтів – станція метрополітену “Площа Льва Толстого” № 9 – аеропорт “Київ” ім. І. Сікорського – станція метрополітену “Палац спорту” № 19 – площа Космонавтів – вулиця Ольжича № 19Д – вулиця Кадетський гай – вулиця Юрія Іллєнка № 30 – вулиця Кадетський гай – вулиця Милославська № 40 – вулиця Кадетський гай – станція метрополітену “Палац спорту” Автобусні маршрути в режимі маршрутного таксі: № 223 – вулиця Академіка Туполєва – залізничний вокзал “Південний” № 231 – вулиця Терещенківська – вулиця Кадетський гай № 401 – вулиця Чорнобильська – залізничний вокзал “Південний” № 496 – станція метрополітену “Лук’янівська” – клінічна лікарня “Феофанія” № 499 – станція метрополітену “Васильківська” – Обласна лікарня № 518 – вулиця Сирецька – вулиця Кадетський гай Автобусні маршрути у звичайному режимі руху: Пуща-Водицьке 09.05.2021 № 30 – станція метрополітену “Академмістечко” – санаторій “Лісова поляна” Трамвайні маршрути: № 12 – Пуща-Водиця – Контрактова площа № 17 – Пуща-Водиця – вулиця Йорданська № 19 – Контрактова площа – площа Тараса Шевченка Автобусні маршрути у звичайному режимі руху: Корчуватське 09.05.2021 № 20 – станція метрополітену “Льва Толстого” –житловий масив Корчувате № 52 – вулиця Закарпатська – станція метрополітену “Либідська” Автобусні маршрути в режимі маршрутного таксі: № 470 – вулиця Ягідна – Національний музей історії України у Другій світовій війні № 557 – станція метрополітену “Либідська” – житловий масив Корчувате № 567 – станція метрополітену “Видубичі” – авторинок “Чапаєвка” Автобусні маршрути у звичайному режимі руху: Святошинське 09.05.2021 № 23 – вулиця Симиренка – вулиця Салютна № 56 – станція метрополітену “Виставковий центр” –проспект Палладіна Тролейбусні маршрути: № 39 – вулиця Чорнобильська – проспект Леся Курбаса Автобусні маршрути в режимі маршрутного таксі: № 401– вулиця Чорнобильська – залізничний вокзал “Південний” № 408 – вулиця Обухівська – залізнична станція “Київ-Волинський” № 576 – вулиця Академіка Єфремова – авторинок “Чапаєвка” Автобусні маршрути у звичайному режимі руху: Братське та Михайлівське 09.05.2021 № 9 – Вулиця Булгакова – станція метрополітену “Лук’янівська” Трамвайні маршрути: № 1 – Михайлівська Борщагівка – вулиця Старовокзальна Автобусні маршрути в режимі маршрутного таксі: № 188 – вулиця Симиренка – станція метрополітену “Нивки” № 201 – бульвар Кольцова – станція метрополітену “Шулявська” № 408 – вулиця Обухівська – залізнична станція “Київ-Волинський” № 411 – вулиця Симиренка – станція метрополітену “Палац спорту” № 421 – вулиця Симиренка – станція метрополітену “Почайна” № 461 – станція метрополітену “Святошин” – станція метрополітену “Виставковий центр” № 510 – вулиця Ірпінська – вулиця Булгакова № 576 – вулиця Академіка Єфремова – авторинок “Чапаєвка” Мишоловське 09.05.2021 Автобусні маршрути у звичайному режимі руху: № 52 – станція метрополітену “Либідська” – вулиця Закарпатська Чапаєвське 09.05.2021 Автобусні маршрути у звичайному режимі руху: № 43К – станція метрополітену “Видубичі” – санаторій “Конча-Заспа” Автобусні маршрути у режимі маршрутного таксі: № 567 – станція метрополітену “Видубичі” – авторинок “Чапаєвка” Автобусні маршрути у звичайному режимі руху: Пирогівське 09.05.2021 № 27 – станція метрополітену “Либідська” – с. Пирогів Автобусні маршрути у режимі маршрутного таксі: № 576 – вулиця Академіка Єфремова – авторинок “Чапаєвка” Совське 09.05.2021 Автобусні маршрути у звичайному режимі руху: № 19 – вулиця Ізюмська – станція метрополітену “Васильківська” № 19К – вулиця Ізюмська – Совське кладовище Автобусні маршрути у режимі маршрутного таксі: № 205 – Дарницька площа – Індустріальний шляхопровід № 239 – станція метрополітену “Либідська” – станція метрополітену “Шулявська” Міське 09.05.2021 Автобусні маршрути у звичайному режимі руху: № 14 – станція метрополітену “Нивки” – Лісорозсадник № 32 – станція метрополітену “Нивки” – Мінський масив № 90 – вулиця Григоровича-Барського – площа Валерія Марченка № 90К – станція метрополітену “Святошин” – площа Валерія Марченка Тролейбусні маршрути: № 5 – вулиця Білицька – станція метрополітену  “Площа Льва Толстого” № 16 – вулиця Академіка Туполєва – Майдан Незалежності № 23 – вулиця Академіка Туполєва – станція метрополітену “Лук’яніська” № 23К – вулиця Академіка Туполєва – станція метрополітену “Дорогожичі” № 26 – проспект Свободи – станція метрополітену “Нивки” Автобусні маршрути в режимі маршрутного таксі: № 166 – станція метрополітену “Лук’янівська” – вулиця Академіка Туполєва № 186 – станція метрополітену “Святошин” – вулиця Стеценка № 223 – вулиця Академіка Туполєва – залізничний вокзал “Південний” № 410 – станція метрополітену “Нивки” – станція метрополітену “Почайна” № 437 – вулиця Генерала Наумова – вулиця Наталії Ужвій № 439 – житловий масив Виноградар – площа Перемоги № 518 – вулиця Сирецька – вулиця Кадетський гай № 581 – площа Тараса Шевченка – станція метрополітену “Святошин” Байкове 09.05.2021 Автобусні маршрути у звичайному режимі руху: № 5 – вулиця Ізюмська – залізничний вокзал “Центральний” № 5К– вулиця Байкова – вулиця Ізюмська № 12 – вулиця Ізюмська – залізничний вокзал “Південний” Тролейбусні маршрути: № 1 – вулиця Маршальська – станція метрополітену “Либідська” № 12 – станція метрополітену “Васильківська” – залізничний вокзал “Південний” № 40 – Кадетський гай – станція метрополітену “Палац спорту” № 42 – станція метрополітену “Либідська” – вулиця Дегтярівська № 50 – вулиця Милославська – станція метрополітену “Либідська” Автобусні маршрути у режимі маршрутного таксі: № 220 – вулиця Тростянецька – вулиця Медова № 457 – станція метрополітену “Либідська” – вулиця Грабовського № 507 – залізничний вокзал “Південний” – Національний музей народної архітектури та побуту України № 520 – станція метрополітену “Либідська” – Національний музей народної архітектури та побуту України № 539 – вулиця Ракетна – залізничний вокзал “Центральний” Автобусні маршрути у звичайному режимі руху: Дарницьке та Позняківське 10.05.2021 № 17 – станція метрополітену “Харківська” – вулиця Михайла Драгоманова № 18 – станція метрополітену “Харківська” – Харківське шосе № 42 – вулиця Митрополита Андрея Шептицького – вулиця Єлизавети Чавдар № 45 – проспект Петра Григоренка – станція метрополітену “Дарниця” № 51 – станція метрополітену “Либідська” – станція метрополітену “Червоний Хутір” № 63 – станція метрополітену “Червоний Хутір” – масив “Лісовий” № 115 – Контрактова площа – залізничний вокзал “Дарниця” Трамвайні маршрути: № 8 – станція метрополітену “Позняки” – станція метрополітену “Лісова” № 22 – бульвар Перова – ЗЗБК № 29 – станція метрополітену “Бориспільська” – станція метрополітену “Лісова” Автобусні маршрути в режимі маршрутного таксі: № 152 – вулиця Привокзальна – с. Бортничі № 407 – вулиця Михайла Гришка – вулиця Привокзальна № 415 – станція метрополітену “Харківська” – вулиця Кубанської України № 422 – Рембаза – вулиця Маршальська № 503 – вулиця Митрополита Андрея Шептицького –станція метрополітену “Червоний Хутір” № 526 – станція метрополітену “Лісова” – станція метрополітену “Позняки” № 542 – вулиця Митрополита Андрея Шептицького – станція метрополітену “Осокорки” Звіринецьке 10.05.2021 Автобусні маршрути у звичайному режимі руху: № 76 – вулиця Звіринецька – станція метрополітену “Печерська” Тролейбусні маршрути: № 43 – Кібернетичний центр – Дарницька площа № 50 – вулиця Милославська – станція метрополітену “Либідська” Автобусні маршрути в режимі маршрутного таксі: № 205 – Дарницька площа – Індустріальний шляхопровід № 416 – Кібернетичний центр – вулиця Теодора Драйзера № 422 – Рембаза – вулиця Маршальська № 590 – станція метрополітену “Либідська” – вулиця Лісківська Бортничанське 10.05.2021 Автобусні маршрути у звичайному режимі руху: № 104 – станція метрополітену “Харківська” – с. Бортничі Вигурівське та Троєщанське 10.05.2021 Автобусні маршрути у звичайному режимі руху: № 6 – Дарницька площа – вулиця Милославська Військове 09.05.2021 Тролейбусні маршрути: № 16 – вулиця Академіка Туполєва – Майдан Незалежності № 19 – площа Космонавтів – вулиця Ольжича № 23 – вулиця Академіка Туполєва – станція метрополітену “Лук’янівська” № 30 – вулиця Милославська – вулиця Кадетський гай Автобусні маршрути в режимі маршрутного таксі: № 166 – станція метрополітену “Лук’янівська” – вулиця Туполєва № 410 – станція метрополітену “Нивки” – станція метрополітену “Почайна” № 432 – вулиця Новоукраїнська – Контрактова площа № 439 – житловий масив Виноградар – площа Перемоги № 550 – вулиця Милославська – житловий масив Кадетський гай № 558 – проспект Свободи – залізничний вокзал “Центральний” Жулянське 10.05.2021 Автобусні маршрути у звичайному режимі руху: № 75 – станція метрополітену “Виставковий центр” – вулиця Московська (с. Жуляни) № 78 – станція метрополітену “Васильківська” – Севастопольська площа Автобусні маршрути у режимі маршрутного таксі: № 461 – станція метрополітену “Святошин” – станція метрополітену “Виставковий центр” № 499 – станція метрополітену “Васильківська” – Обласна лікарня № 576 – вулиця Академіка Єфремова – авторинок “Чапаєвка” Біличанське 10.05.2021 Автобусні маршрути: № 97 – станція метрополітену “Святошин” – масив Новобіличі (ринок) № 97К – станція метрополітену “Васильківська” – масив Новобіличі (ринок) Автобусні маршрути у режимі маршрутного таксі: № 200К – вулиця Миколи Ушакова – вулиця Гаршина № 202 – вулиця Академіка Булаховського – станція метрополітену “Святошин” № 408 – вулиця Академіка Булаховського – залізнична станція “Київ-Волинський” № 417 – вулиця Підлісна – Контрактова площа № 497К – станція метрополітену “Академмістечко” – вулиця Генерала Наумова Куренівське 10.05.2021 Тролейбусні маршрути: № 6 – Мінський масив – Майдан Незалежності № 18 – вулиця Сошенка – Майдан Незалежності № 25 – проспект Свободи – станція метрополітену “Почайна” № 28 – проспект Свободи – станція метрополітену “Лук’янівська” № 33 – Мінський масив – залізничний вокзал “Південний” Автобусні маршрути в режимі маршрутного таксі: № 219 – станція метрополітену “Контрактова площа” – Діагностичний центр № 518 – вулиця Сирецька – вулиця Кадетський гай № 525 – станція метрополітену “Почайна” – станція метрополітену “Сирець” № 558 – проспект Свободи – залізничний вокзал “Центральний” № 587 – станція метрополітену “Контрактова площа” – проспект Георгія Гонгадзе Биківнянське 11.05.2021 Автобусні маршрути у звичайному режимі руху: № 11 – станція метрополітену “Лісова” – Радіоцентр (с. Биківня) Автобусні маршрути в режимі маршрутного таксі: № 526 – станція метрополітену “Лісова” – станція метрополітену “Позняки” Байкове 11.05.2021 Автобусні маршрути у звичайному режимі руху: № 5 – вулиця Ізюмська – залізничний вокзал “Центральний” № 5К – вулиця Ізюмська – вулиця Байкова № 12 – вулиця Ізюмська – залізничний вокзал “Південний” № 20 – станція метрополітену “Площа Льва Толстого” – масив Корчувате № 29 (додатково) – вулиця Байкова – станція метрополітену “Печерська” № 29К (додатково) – вулиця Байкова – Володимирський ринок Тролейбусні маршрути: № 1 – вулиця Маршальська – станція метрополітену “Либідська” № 12 – станція метрополітену “Васильківська” – залізничний вокзал “Центральний” № 40 – Кадетський гай – станція метрополітену “Палац спорту” № 40К – Кадетський гай – вулиця Жилянська № 42 – станція метрополітену “Либідська” – вулиця Дегтярівська № 50 – вулиця Милославська – станція метрополітену “Либідська” Автобусні маршрути в режимі маршрутного таксі: № 220 – вулиця Тростянецька – вулиця Медова № 457 – станція метрополітену “Либідська” – вулиця Павла Грабовського № 507 – залізничний вокзал “Південний” – Національний музей народної архітектури та побуту України № 520 – станція метрополітену “Либідська” – Національний музей історії України у Другій світовій війні № 539 – вулиця Ракетна – залізничний вокзал “Центральний” Міське 12.05.2021 Автобусні маршрути у звичайному режимі руху: № 14 – станція метрополітену “Нивки” – Лісорозсадник № 14Е – станція метрополітену “Нивки” – Міське кладовище № 32 – станція метрополітену “Нивки” – Мінський масив № 90 – вулиця Григоровича-Барського – площа Валерія Марченка № 90-К – станція метрополітену “Святошин” – площа Валерія Марченка Тролейбусні маршрути: № 5 – вулиця Білицька – станція метрополітену “Площа Льва Толстого” № 23 – вулиця Академіка Туполєва – станція метрополітену “Лук’янівська” № 16 – вулиця Академіка Туполєва – Майдан Незалежності № 23К – вулиця Академіка Туполєва – станція метрополітену “Дорогожичі” № 25 – проспект Свободи – станція метрополітену “Почайна” № 26 – проспект Свободи – станція метрополітену “Нивки” № 35 – вулиця Ярослава Івашкевича – станція метрополітену “Дорогожичі” Автобусні маршрути в режимі маршрутного таксі: № 166 – станція метрополітену “Лук’янівська” – вулиця Академіка Туполєва № 186 – станція метрополітену “Святошин” – вулиця Стеценка № 223 – вулиця Академіка Туполєва – залізничний вокзал “Південний” № 410 – станція метрополітену “Нивки” – станція метрополітену “Почайна” № 437 – вулиця Генерала Наумова – вулиця Наталії Ужвій № 439 – житловий масив Виноградар – площа Перемоги № 518 – вулиця Сирецька – вулиця Кадетський гай Читайте: На выходных, 8 и 9 мая, ярмарки в Киеве изменят маршруты общественного транспорта Фото: Цензор.нетКиевVласть

До першого липня до тергромад має перейти усе комунальне майно колишніх районів. І якщо більшість територій на Київщині вже завершує районування, то процес реорганізації Васильківського району тільки-но стартував. Між чотирма громадами-правонаступницями встигли розподілити лише навчальні та медичні заклади. Чиновники запевняють, що незважаючи на брак часу, ліквідація Васильківської райради відбудеться за планом. Як стало відомо KV, у рамках адмінтерреформи розпочався процес реорганізації Васильківського району шляхом його приєднання до новоутвореного Обухівського. Обухівська районна рада прийняла рішення про початок реорганізації Васильківської районної ради ще в грудні 2020 року. Обухівська райрада стала правонаступником всього майна, після чого утворила комісію з реорганізації.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Сама ж реорганізація передбачає проведення інвентаризації активів та зобов'язань, усіх прийнятих рішень, а згодом закриття усіх рахунків та проведення державної реєстрації припинення діяльності Васильківської райради. Так, у грудні був затверджений звіт про виконання бюджету Васильківського району за дев’ять місяців 2020 року по доходах у сумі понад 307 млн гривень і по видатках у сумі понад 271 один мільйон гривень з перевищенням доходів над видатками у понад 36 млн гривень. У звіті ж за 2020 рік районний бюджет було виконано по доходам у сумі понад 426 млн гривень та по видаткам – у сумі понад 413 млн гривень з перевищенням доходів над видатками у понад 13 млн гривень. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться У січні новоутворена рада вже вийшла із засновників юридичної особи і, таким чином, передала на баланс Феодосіївської громади шість навчальних закладів. У лютому Обухівська райрада також вийшла зі складу засновників КНП Васильківської райради "Васильківська центральна районна лікарня". А також запропонували Васильківській міськраді увійти до складу засновників КП "Васильківський районний трудовий архів" та КНП "Васильківський районний центр первинної медико-санітарної допомоги". .  Як розповів голова Обухівської районної ради VIIІ скликання Антон Карманов, якщо в більшості районах вже практично завершується процедура, то по Васильківському вона тільки стартувала.  "Васильківський район залишився наостанок, так як з райради до цього моменту всі співробітники вже звільнилися. Якщо з іншими районами ми поспішали, тому що там були працівники, яких потрібно було розрахувати і виплатити заробітні плати, то в Васильківському всього один робітник у декретній відпустці. Не було термінових витрат, тож вирішили не навантажувати раду і продовжити процеси по іншим районам, де були співробітники, яких необхідно було розрахувати. За процедурою ми повинні їх повідомити за два місяці, вони повинні стати на біржу праці. Є штати райрад потужністью в 17 чоловік, з яких половина – це робочі посади", – розповів Карманов. За його словами, ліквідаційна комісія вже працює над передачею майна. Та через те, що зі штату нікого не залишилося, в цьому питанні виникають певні складнощі.  "Благо, є співробітники, які відгукнулися допомогти. Все йде згідно з процедурою, працює ліквідаційна комісія. Наприклад, вже передали лікарню, Феодосіївській громаді – передали школи, які були на балансі Васильківського, і в тому числі Києво-Святошинського району. У цьому питанні нам допомагали і райдержадміністрація, підключалися громади. В принципі якихось проблем в цих процесах ми не бачимо. Витримуються всі піврічні терміни, протягом яких ми повинні встигнути передати на баланс громад все майно. Думаю, що в травні вже буде заключна сесія", – додав він.  Точка зору Депутат Київської обласної ради (фракція "За Майбутнє"), ексочільник Васильківської міськради Володимир Сабадаш: Якщо до цього процеси передачі майна до громад блокувалися, то після зміни обласного керівництва, з допомогою депутатів Київоблради та депутатів районних рад, думаю, ми їх відрегулюємо. Я чув, що є багато проблемних питань, що залишають об'єкти на балансі райрад, громадам передають лише їхнє утримання. Я вважаю, що майно, яке є в районах, має бути передане до громад, які надалі і нестимують всю необхідну відповідальність та опікуватимуться ним. З приводу Васильківської громади, від якої особисто і був обраний, то наскільки мені відомо, значних проблем в цих процесах не виникає. Основний об’єкт, районну лікарню, громада вже одержала, необхідні рішення прийняті. На території міста діяло, звичайно, багато власних комунальних підприємств, які зараз вже працюють на громаду. Це, починаючи від водопостачання, закінчуючи прибиранням сміття. Голова Глевахівської селищної громади Володимир Петренко: До громади перейшли школи, первинна медицина. Ці процеси тривають і, думаю, що ми знайдемо спільну мову у цих питаннях. Наразі у нас вже створені і діють власні комунальні підприємства. Таких КП, щоб діяли на нашій території і мали би перейти до нас з балансу райради, немає. Тож нам немає за що воювати.  Нагадаємо, що Васильківський район було утворено у 1923 році і вважався він одним із найрозвиненіших регіонів області. Район із населенням в 57 900 осіб займав площу в 1184,4 тис. га, з них 16,8 тис. га – ліси.  До його складу входило чотири селищні ради та 39 сільських рад, які об'єднували 70 населених пунктів і підпорядковувались  Васильківській районній раді з адмінцентром у місті обласного значення Васильків. У районі працювало 10 промислових підприємств. Основна виробнича діяльність району – сільськогосподарське виробництво. Восени район розділився на декілька громад. Основна частина територій (12 сільрад та місто) увійшли до Васильківської громади. Ще чотири сільради відійшли до Глевахівської громади, одна, Дзвінківська сільрада, увійшла до складу міської Боярської громади та ще три – Гвоздівська, Іванковичівська та Рославичівська – до Феодосіївської громади. Читайте: Проект Децентрализация: Софиевская и Петропавловская Борщаговки не спешат объединяться Проект “Децентрализация”: Войти в Озернянскую ОТО готовы лишь два сельсовета из шести Проект “Децентрализация”: Великодымерская теробщина этой осенью идет на выборы Проект “Децентрализация”: Медвинская теробщина идет на выборы в неполном составе Проект “Децентрализация”: Фурсовская теробщина может лишиться части бюджета Проект “Децентрализация”: Села Переяслав-Хмельницкого района отказались примкнуть к городу Проект “Децентрализация”: Кагарлыкская теробщина объединит город и 26 сельсоветов Проект “Децентрализация”. Политические амбиции мешают состояться большой Боярской теробщине Проект “Децентрализация”: Тетиевская терробщина готовится к выборам в декабре Проект "Децентрализация". Узинской терробщине придется поработать над развитием Проект “Децентрализация”: КОГА тормозит назначение выборов в Циблевской терробщине Проект “Децентрализация”: Гостомельская ОТО пойдет на выборы только в составе Киево-Святошинского района Проект “Децентрализация”: Студениковская терробщина готовится к выборам в декабре Проект “Децентрализация”: Предусмотренная Кабмином Дымерская ОТО может не состояться Проект “Децентрализация”: Мироновская терробщина ждет позитивного вывода от КОГА Проект “Децентрализация”: Ржищевская терробщина может стать проблемой для Кагарлыкского района Проект “Децентрализация”: Ходосовская терробщина может объединить села трех районов Проект “Децентрализация”: села Ставищенского района готовы митинговать против объединения Проект “Децентрализация”: Яготинская терробщина не спешит на выборы “Проект Децентрализация”: Создание Боярской ОТО дошло до суда Проект “Децентрализация”. Сельсоветы потенциальной Вороньковской ОТО не готовы объединяться Проект “Децентрализация”: Власти Згуровщины не готовы терять полномочия Проект “Децентрализация”: Потенциальная Дмитровская терробщина уже год дожидается выборов Проект “Децентрализация”: Гребенковская терробщина не может быть создана без согласия двух сельсоветов “Проект Децентрализация”: Создание потенциальной Бышевской ОТО остановилось в 2015 году Проект “Децентрализация”: Козин поборется за право быть центром терробщины Проект “Децентрализация”: Пирновская терробщина может быть создана только принудительно Проект “Децентрализация”: Процесс объединения в Барышевке даже не начали Проект “Децентрализация”: Терробщина с центром в Украинке может быть названа Трипольской Проект “Децентрализация”: Рожновская терробщина не может определиться с центром “Проект Децентрализация”: Обухов может присоединить окрестные села Проект “Децентрализация”: Иванковская ОТО поборется за зону отчуждения Проект “Децентрализация”: Ташанская терробщина год ждет позитивного вывода КОГА Проект “Децентрализация”: Березанская терробщина будет проходить процедуру создания ОТО заново Проект “Децентрализация”: Володарский район не планирует объединяться в ближайшее время Проект “Децентрализация”: Полесский район этим летом планирует начать процесс объединения Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО может объединить не все сельсоветы Проект “Децентрализация”: Ракитнянский район может объединиться в две терробщины Проект “Децентрализация”: Калиновская терробщина может быть создана с разрешения Кабмина Проект “Децентрализация”: Белая Церковь может присоединить три сельсовета Проект “Децентрализация”: В Броварском районе может появиться Придеснянская терробщина Проект “Децентрализация”: Потенциальная Вишневская ОТО начала процесс объединения Проект “Децентрализация”: Германовка и Григоровка Обуховского района хотят быть центрами одной ОТО Проект “Децентрализация”: Сельсоветы Таращанского района не хотят объединяться в терробщину Проект “Децентрализация”: Процесс создания Чабановской терробщины стоит на месте Проект “Децентрализация”: Скандальная Бучанская ОТО первой на Киевщине воспользовалась законом о присоединении Проект “Децентрализация”: Потенциальная Томашовская терробщина объединит два района Киевщины Проект “Децентрализация”: Ржищев начал присоединять села двух районов Проект “Децентрализация”: Потенциальная Бородянская терробщина готова идти на выборы Проект “Децентрализация”: Фастов планирует присоединить окружающие села Проект “Децентрализация”: потенциальная Киево-Святошинская терробщина разделилась на две ОТО Проект “Децентрализация”: КОГА утвердила Мироновскую терробщину Проект “Децентрализация”: Заборский сельсовет не отдадут Боярке Проект “Децентрализация”: Барышевская ОТО готовится к выборам Проект “Децентрализация”: вялое руководство, имитация объединения и недостаточный результат Проект “Децентрализация”: Обухов планирует присоединить один сельсовет Проект “Децентрализация”: Березань присоединила пять сельсоветов Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО не пошла на зимние выборы из-за бездействия КОГА Проект “Децентрализация”: Ковалевскую терробщину за один день утвердили в КОГА и отправили на выборы Проект “Децентрализация”: жители Клавдиево-Тарасово просят президента ускорить их объединение Проект “Децентрализация”: выборы в терробщинах Киевщины под угрозой срыва Проект “Децентрализация”: 4 сельсовета Иванковского района тормозят создание терробщины Проект “Децентрализация”: в Бузовском сельсовете скандал из-за присоединения к Ирпеню Проект “Децентрализация”: потенциальная Вишневская терробщина готовится подавать документы в КОГА Проект “Децентрализация”: в Ирпене со скандалом пытаются присоединить два сельсовета Проект “Децентрализация”: Полесский район отложил объединение на следующий год Проект “Децентрализация”: еще 6 сельсоветов могли бы присоединиться к Ржищеву Проект “Децентрализация”: терробщины Киевщины просят парламент провести объединение по закону Проект “Децентрализация”: Киевщина оказалась в числе аутсайдеров рейтинга формирования ОТО  Проект “Децентрализация”: терробщинам Киевщины урезали дотацию на содержание школ и больниц Проект “Децентрализация”: сельсоветы Белоцерковщины просят Киевоблсовет ускорить их присоединение к городу Проект “Децентрализация”: Гройсмана просят разобраться с объединением территориальных общин на Згуровщине Проект “Децентрализация”: протестующий Ворзель войдет в состав Бучанской ОТО Проект “Децентрализация”: Киевская ОГА одобрила создание Томашовской терробщины Проект Децентрализация: в Васильковском районе может появиться Калиновская терробщина Проект Децентрализация: КОГА утвердила создание Глевахской ОТО  Проект Децентрализация: Созданию Макаровской ОТО угрожает новоявленная Комаровская община Проект Децентрализация: Ташанская терробщина готова идти на выборы Проект Децентрализация: Гребенковская терробщина поборется за положительное заключение КОГА Проект Децентрализация: Гатное и Вита-Почтовая хотят спастись от столицы совместным объединением  Проект Децентрализация: Гостомель борется с Ирпенем за создание отдельной общины Проект “Децентрализация”: администрация Терещука выдала общинам Киевщины еще два позитивных вывода Проект “Децентрализация”: Калиновская община Броварского района может объединить четыре сельсовета Проект “Децентрализация”: Сельсоветы Фастовского района надеются успеть добровольно объединиться в Кожанскую ОТО Проект “Децентрализация”:  теробщины Киевщины жалуются на нехватку инфраструктурной субвенции  Проект “Децентрализация”: судебное дело о присоединении Заборья к Боярке рассмотрят заново  Проект “Децентрализация”: смена власти в Копылове заблокировала создание Березовской терробщины Проект “Децентрализация”: села Бориспольщины хотят спастись от города созданием Золочевской общины Проект “Децентрализация”: КОГА утвердила создание Обуховской терробщины Проект “Децентрализация”: Гоголевская община продолжит объединение после утверждения перспективного плана Проект “Децентрализация”: процесс утверждения Вишневской общины может затянуться до конца года Проект “Децентрализация”: Козинскую общину Обуховского района могут исключить из перспективного плана Проект “Децентрализация”: в Бородянском районе суды тормозят объединение общин Проект “Децентрализация”: Островская община просит президента Зеленского разобраться с решениями КОГА Проект “Децентрализация”: села потенциальной Боровской ОТО может переманить новоявленная Мотовиловская община Проект “Децентрализация”: миллионные долги могут оставить жителей Калитянской ОТО без воды и света Проект “Децентрализация”: Таращанский район может разделиться на две общины Проект “Децентрализация”: теробщины Киевщины недополучают налоги за землю Проект “Децентрализация”: бюджеты четырех теробщин Киевщины оказались под угрозой Проект “Децентрализация”: Киевщину могут поделить на шесть районов Проект “Децентрализация”: пять теробщин Киевщины хотят расшириться за счет окрестных сел Проект “Децентрализация”: села на Васильковщине, рассорившиеся из-за реформы, могут объединить насильно Проект “Децентрализация”: Киевская ОГА дала сельсоветам последний шанс добровольно присоединиться к ОТО Проект “Децентрализация”: Бориспольщина и Белая Церковь не определились с центрами развития теробщин Проект “Децентрализация”: общины Киево-Святошинского района требуют от КОГА пересмотреть состав и количество местных общин Проект “Децентрализация”: Киевоблсовет просит ВРУ и Кабмин разобраться с проблемными селами Киевщины Проект “Децентрализация”: вокруг потенциальной Боярской теробщины разгорелся новый скандал Проект “Децентрализация”: КОГА может вынести негативный вердикт потенциальной Пристоличной ОТО  Проект “Децентрализация”: села Киево-Святошинского района спешно взялись за объединение Проект “Децентрализация”: Бориспольщину разделят на шесть теробщин Проект “Децентрализация”: потенциальная Березовская ОТО под угрозой срыва Проект “Децентрализация”: судьбу потенциальной Феодосиевской общины решит Кабмин Проект “Децентрализация”: Мироновская ОТО расширила границы за счет трех сельсоветов Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО просит Кабмин откорректировать перспективный план Проект “Децентрализация”: Обуховская ОТО поборется за окружающие села с потенциальной Козинской общиной Проєкт “Децентралізація”: Петропавлівська і Софіївська Борщагівки проти об'єднання з Вишневим та столицею Проєкт “Децентралізація”: села Переяслав-Хмельницького району відстоюють потенційну Гайшинську громаду Проєкт “Децентралізація”: найгучніші провали й успіхи Київщини у 2019 році Проєкт “Децентралізація”: Київщина увійшла в ТОП-5 областей-аутсайдерів за рейтингом формування спроможних громад Проєкт “Децентралізація”: на Київщині стартувало примусове об’єднання громад Проєкт “Децентралізація”: сільради Київщини знову відмовляються об’єднуватися із містянами в одну громаду Проєкт “Децентралізація”: села Миронівського та Кагарлицького районів готові протестувати проти Ржищівської ОТГ Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини вимагають від уряду обіцяного ПДФО Проєкт “Децентралізація”: зміни в Конституцію та права громад Проєкт “Децентралізація”: десятки громад на Київщині запізнились втрапити в перспективний план Проєкт “Децентралізація”: Київщина виступила за ліквідацію районних рад  Проєкт “Децентралізація”: села Києво-Святошинського району погрожують перекривати дороги у разі насильницького об'єднання  Проєкт “Децентралізація”: одиниці тергромад Київщини потрапили в рейтинг потужних ОТГ України  Проєкт “Децентралізація”: секвестр бюджету залишить ОТГ без засобів для існування та боротьби з епідемією Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини озброюються засобами захисту та ведуть профілактичну боротьбу з коронавірусом  Проєкт “Децентралізація”: Ірпінь та Бородянка поборються за звання райцентру субрегіонального рівня Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини нажахані перспективою укрупнення та централізації повноважень Проєкт “Децентралізація”: громади Фастівського району виступили проти примусового об’єднання Проєкт “Децентралізація”: Обухівська громада планує розширюватися за рахунок суміжних сіл Проєкт “Децентралізація”: Кабмін схвалив ще 45 ОТГ Київщини Проєкт “Децентралізація”: Вишгород зазіхнув на звання центру Приірпіння Проєкт “Децентралізація”: Кабмін змінив конфігурації п’яти громад Києво-Святошинського району Проєкт “Децентралізація”: Урядовий проєкт укрупнення районів обурив Київщину (опитування) Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини позбавлять фінансової залежності від районних рад Проєкт “Децентралізація”: громадам Київщини дозволили змінювати цільове призначення землі та затверджувати містобудівну документацію Проєкт “Децентралізація”: села Київщини боронитимуть право на добровільне об’єднання в суді Проєкт “Децентралізація”: Мінгромад обіцяє ОТГ поповнення бюджетів за рахунок ПДФО  Проєкт “Децентралізація”: асоціаціям Київщини не вдалось відстояти “мажоритарку” для сіл Проєкт “Децентралізація”: На Київщині через недобровільність об’єднання знову судяться Боярка і Забір’я Проєкт “Децентралізація”: Миронівська ОТГ планує заробляти на природі та інвестиціях Проєкт “Децентралізація”: Студениківська ОТГ збагатиться за рахунок банку землі та “Ниви Переяславщини”  Проєкт “Децентралізація”: Фурсівській ОТГ не вистачає коштів на розвиток громади  Проєкт “Децентралізація”: Бородянська ОТГ розвиватиметься за рахунок донорів Проєкт “Децентралізація”: Ржищівська ОТГ для одержання прибутків задіє водний та освітньо-туристичний потенціал  Проєкт “Децентралізація”: Баришівка мітить у п'ятірку найбагатших громад Київщини Проєкт “Децентралізація”: Пісківська ОТГ хоче стати популярним курортом Київщини Проєкт “Децентралізація”: Обухівська ОТГ спрямує на свій розвиток понад півмільярда гривень до 2030 року Проєкт “Децентралізація”: Бучанська ОТГ направить мільйони на розбудову комфортної інфраструктури Проєкт “Децентралізація”: Великодимерська ОТГ проведе інвентаризацію землі Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини взялися ділити ОТГ на округи та обирати старост  Проєкт “Децентралізація”: Узинська ОТГ шукає 65 млн гривень на будівництво очисних споруд Проєкт “Децентралізація”: держава переклала на старост владні компетенції сільських голів Проєкт “Децентралізація”: обіцяні громадам землі за межами населених пунктів пустили з молотка Проєкт “Децентралізація”: у тергромад Київщини бракує коштів на якісні адмінпослуги Проєкт “Децентралізація”: на зміну дільничним у об'єднаних громадах прийдуть поліцейські офіцери  Проєкт “Децентралізація”: найгучніші провали й успіхи Київщини у 2020 році Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини не можуть отримати від районів  комунальне майно Проєкт “Децентралізація”: статус і повноваження старост у громаді залежатимуть від Верховної Ради Проєкт “Децентралізація”: у 2021 році Тетіївська громада збагатиться за рахунок гранту в 26 млн гривень Проєкт “Децентралізація”: на Київщині почали ліквідовувати райони, перший на черзі – Згурівський  Проєкт “Децентралізація”: ліквідована Іванківська райрада залишила громаді-спадкоємцю мільйонні борги  Проєкт “Децентралізація”: голови громад мають право накладати вето лише на прийняті рішення ради Проєкт “Децентралізація”: ліквідації Баришівського району заважають комунальні борги Проєкт “Децентралізація”: Миронівську райраду ліквідують із боргами по зарплаті  Проєкт “Децентралізація”: депутати ВРУ взялися за урбанізацію міст Проєкт “Децентралізація”: Київщина втрачає першість у рейтингу заможності громад Проєкт “Децентралізація”: майно та активи Бородянського району розділили між шістьма громадами  Проєкт “Децентралізація”: Обухівський район віддасть Букринський плацдарм на утримання області Проєкт “Децентралізація”: пандемія та безгрошів’я блокують розвиток культпослуг на Київщині Проєкт “Децентралізація”: Держгеокадастру дозволили і далі розпоряджатися землями Київщини  Проєкт “Децентралізація”: Славутич збільшить бюджет за рахунок бізнес-парку та інвестицій Фото: колаж KV КиевVласть

35 років тому на Чорнобильській АЕС сталася одна з найбільших техногенних катастроф у світі. А зараз Україна подає документи в ООН для визнання атомної електростанції та зони відчуження навколо неї об’єктом Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Серіал “Чорнобиль” подивилося  півсвіту. Туристи лопонулися в Київ і зону відчуження  лавиною.  І на питання “Бути чи не бути” поїздці до Прип’яті відповідь була однозначною: “Так”. При тому, що я там буваю практично щороку. І щоразу відкриваю для себе щось нове. І як журналіст, і як член Всеукраїнської асоциації гідів. Материал подготовлен в рамках Проекта "Юн-Пресс-KV"  Неправда, що минуле йде назавжди. Воно нікуди не поділося. Воно тут. Яскравим прикладом цього є ЧАЕС. Просто ми пішли вперед. Час — це дорога, і вона існує за вашою спиною. Те, що пішло у минуле, не зникає. Але не потрібно зациклюватись на минулому. Двадцять п'ять років хворіла ЧАЕС, і лише кілька років тому з'явилися "лікарі", які направили її на лікування. Першою пігулкою до одужання стала побудова нового саркофагу, над яким працювали представники різних країн, хоча більшість все ж таки українці. Але основною метою є очищення ЧАЕС від радіоактивного пального. Для цього і було побудовано централізоване підприємство з поводження з радіоактивними відходами "Вектор", яке спеціалізується саме на їх утилізації. Цей комплекс умовно поділений на дві частини — чисту та умовно брудні зони. У чистій знаходиться все необхідне для проживання робочого персоналу, а в брудній — декілька сховищ для утилізації. Так, ця страшна подія, що змусила здригнутися від жаху весь світ, стала яскравим проявом цілковитої аморальності, недалекоглядності та й просто низького інтелектуального рівня тогочасної влади. А як інакше можна пояснити той факт, що надзвичайно потужну атомну електростанцію було збудовано зовсім недалеко від Києва — багатонаселеної столиці? Зате тепер вони можуть спостерігати яскраві наслідки такого "мудрого рішення". Там, де колись розташовувався мальовничий куточок України, зараз панує пустельна тиша... У мертвому місті можна лише зустріти сталкерів, які у пошуках легкої здобичі ризикують власним життям, та екскурсійні групи. Подейкують, що вночі у Прип'яті чутно дитячий сміх та скрип старої гойдалки. Достатньо один раз побачити та відчути атмосферу вимерлого міста, щоб у серці назавжди залишився темний куточок... Куточок Чорнобилю.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Про Чорнобиль сьогодні сказано й написано стільки, що можна розворушити всю планету. Але слова — то лише частинки, зернятка правди. Сама правда набагато жахливіша. Навіть через 35років. Дорога на Чорнобиль Напередодні дати страшної трагедії людства прес-клуби, політики, міністри організовують поїздки журналістів з багатьох регіонів країни до Чорнобиля, Прип'яті — до зони відчуження. Хоча, вже другий рік вони туди й не потикаються. Дорога на Чорнобиль... Сьогодні це — майже звичайна дорога через увесь Вишгородський район, через його села й містечка, яка нічим не відрізняється від тисяч інших доріг. Напівголі весняні поля й сільські хати... Тьмяно, буденно... І безпечно. А мені згадується ця дорога наприкінці травня-на початку червня 1986-го: узбіччя залите (чи засипане) чимось білим, мокрий асфальт парує, нескінченним потоком в обидва боки їдуть машини, реве худоба, плачуть перелякані люди, а назустріч їм — машини з продуктами, технікою, солдатами й речами для 55-ти тисяч ліквідаторів, навкруги — військові, здається, що колір хакі заполонив усе довкола. І постійна перевірка документів... Ми їдемо в саме пекло, ще не усвідомлюючи куди ми їдемо й навіщо. Здавалося, що беремо участь у зйомках фільму про війну. Тільки дуже вже натурально й страшно. Сьогодні про це нагадують лише залишки контрольно-пропускних пунктів. Два роки тому  перша наша зупинка — в райцентрі Іванків — колись це містечко стояло на перетині багатьох доріг: на автостанції зупинялися автобуси, які прямували на Житомирщину, Чернігівщину, Білорусію, Росію. А сьогодні це, як сказав наш супроводжуючий, колишній ліквідатор, "останнє мирне містечко перед зоною", хоча до Чорнобильської АЕС — понад 50 км. На шляху до першого перед 30-кілометровою зоною КПП проїжджаємо березовий гай, встелений підсніжниками. Цікаво, як швидко сюди доберуться пронирливі торговці квітами? Проїжджаємо Страхолісся, у минулому — грибну столицю українського Полісся, позаду — Зелений Мис, містечко, збудоване зі списаних теплоходів, у якому жили перші вахтовики-ліквідатори. Саме тут, у чорному від біди й рудому від радіації році виступали перед бійцями артисти. Слід сказати, що у самому Чорнобилі тоді осмілилися виступати лише найвідважніші: Йосип Кобзон, Валерій Леонтьєв та Микола Гнатюк. Сміх і гомін серед журналістів поступово згасає: прислухаються до слів свідків-героїв: колишнього пожежника, полковника у відставці Олександра Мельника, капітана в запасі Анатолія Супруна та водія Андрія, котрі з перших днів трагедії були чи не в самому пеклі. Село Оране. Тут навесні-влітку 1986-го розташовувалась 25-та бригада радіохімзахисту, яка першою увійшла в "зону". Спочатку вона налічувала 2,5 тисячі бійців, а за літо їх змінилося кілька десятків тисяч. Чи хтось із тих солдатів і офіцерів лишився в живих? Адже це саме вони, ті хлопчики в солдатських гімнастерках майже голими руками знімали верхній шар ТВЕЛу (тепловидільний елемент — двометрова титанова зв'язка з урановою таблеткою всередині). "Наприкінці 1986-го я потрапив до московської лікарні № 6,— згадує один із наших знайомих.— Те, що я побачив — не можна передати словами. На ліжках лежали живі трупи, висохлі, неначе мумії в Лаврі. Замість шкіри — самі лишень опіки. А там, до чого вони доторкалися руками, залишалися шматки живого м'яса. Не знаю, як медсестрички й санітарки могли дивитися на ці муки й страждання. Хоч як мені було погано, але я вблагав лікарів відпустити мене додому, бо не вижив би...". Доїхавши до КПП "Дитятки", починаєш задумуватися над іронією долі та містикою разом узятими. Адже якраз дітей, у першу чергу, й вивозили з зони, на кордоні з якою стоїть КПП. Село Черевачі. Перший населений пункт у зоні. Відселене 6-8 травня 1986 року. Пустка. Село Залісся... Хати поросли густим лісом, кущами... Дерева поглинули хати з вибитими віконницями, наче після бомбардування, з електроопор звисають дроти... На в’їзді до 30-кілометрової зони відчуження у нас перевірили документи, й видали апарати, котрі ми мали  носити на шиї, як медальйон. Щоб побачити, куди можна лізти, а куди – не варто. Ось такі б пристрої – та в 1986 році! Скільки б смертей вдалося уникнути! Гід по Зоні провів суворий інструктаж: куди ходити можна, куди – ні в якому разі, що  робити можна, як себе поводити. Это важно, ведь радиация собирается точечно. Там, где гостей водят гиды, ее уровень в пределах нормы, а в каких- то местах, причем в паре шагов от маршрута, уровень радиации может увеличиться в несколько раз. Более того, по-прежнему есть места, где можно получить смертельную дозу радиации. Радіоактивні хмари розстрілювали Тут, праворуч від того місця, де ми зараз проїжджаємо, був сумновідомий "рудий ліс". Після аварії дощові хмари, які були насичені радіоактивними речовинами, військові льотчики та бійці протиповітряної оборони посипали й розстрілювали особливою речовиною. Робилося це для того, щоб смертоносні дощі ні в якому разі не могли дійти до Москви, а випадали на території зони (це в ідеалі). От і випав перший найнебезпечніший дощ на ліс, який моментально став рудим і смертельно небезпечним. А всі інші хмари проливалися зливами над Україною, і особливо над Білорусією. "Щодо "рудого лісу",— долучається до розмови водій,— через нього спочатку проходила єдина дорога, яка з'єднувала станцію з "Великою Землею". Так, цю частину дороги машини пролітали на скаженій швидкості. Якщо, не доведи Господи, щось траплялося із транспортом, водій і пасажири вискакували з машин і стрімголов неслися уперед — подалі від страшного місця, знаючи, що їх обов'язково підхопить наступний транспорт. Але найстрашніше не те, що бачиш очима. Село Копачі, неподалік від АЕС, навряд чи вже можна назвати селом. Поле з невеличкими пагорбами з обох боків дороги. Можна проїхати мимо й не помітити, якщо не знати, що це — кладовище хат. Радіоактивна хвиля, накривши поселення, примусила евакуювати усіх його мешканців. Екскаватори виривали котловани перед кожною хатою, згортали туди будинок разом із усім людським майном, нажитим роками й поколіннями... і засипали піском. Від села залишилися лише клуб та братська могила загиблих під час Великої Вітчизняної війни. На карті України не стало села... Трохи далі — колишній польовий аеродром, з якого піднімалися вертольоти з тоннами піску, гіпсу, доломіту, свинцю. Все це скидалося в роззявлену пащеку реактора. А щоб збити пилюку, з тих же гвинтокрилих машин над станцією й Прип'яттю розпилялися спеціальні розчини. Ці ж вертольоти мали закинути техніку й обладнання на 4-й енергоблок, але спроба виявилася невдалою. Ліворуч над лісом видніється сітка-решітка. Колись це був суперсекретний оборонний проект радянських ППО "Радуга-2", який контролював усю європейську частину СРСР. Командний пункт цього об'єкта знаходився глибоко під землею. А десь далеко на півночі була аналогічна станція. Звідти регулярно запускалися імпульси навколо планети, а Чорнобильська — приймала. Це давало змогу виявити запуск ракети у будь-якій точці земної кулі. А зараз ця унікальна система не те, що не діє, а просто виявилася нікому не потрібною. Містом блукали покинуті собаки й коти Безумовно, збитки населенню від аварії будуть підраховуватися ще довго. Матеріальні й моральні. А що ж сталося з тваринами, покинутими напризволяще? Свідки згадують, що коли всіх людей уже вивезли, містом блукали покинуті, знесилені собаки й коти. Вони не могли зрозуміти, що сталося, чому їх зрадили й куди поділися люди. І, всупереч інстинкту самозбереження, вони усі разом шукали захисту. "Мені як ліквідатору, офіцеру й просто людині довелося побачити всього. Але я ніколи не забуду, як до польового військового табору ліквідаторів довгою вервечкою тяглися коти, собаки й лелеки. Вони йшли пліч-о-пліч (якщо можна так сказати про тварин) до людей, а потім ставали й дивилися так жалібно, що кров у жилах холола. У перші травневі дні, похапцем збираючись, мешканці сподівалися через кілька тижнів або й днів повернутися назад. Тому й випускали домашніх тварин на вулицю, аби ті не загинули від холоду й голоду. Брати із собою домашніх улюбленців категорично заборонялося. А через місяць по всіх покинутих селах, а особливо у Прип'яті, валялися трупи нещасних тварин, які загинули не від голоду, а від опромінення. Відомі випадки, коли лисиці з навколишніх сіл діяли занадто вже по-людськи: брали під свою "опіку" курники, охороняли “свою” пташину зграю й нікого чужого до неї не підпускали. Домашні собаки, пішовши у ліси, схрестилися з вовками. Ці істоти взяли найкращі риси з обох видів: не боялися людей, світла, вогню, шуму моторів, добре знали звички людей і нападали на них спереду, а не ззаду, як вовки. Кажуть, що їх уже всіх відстріляли, а проте — хтозна... Назад у майбутнє: місто-привид У далекому 1972-му, коли будівництво міста атомників (як і станції) тільки починалося, Прип'ять повинна була стати "містом майбутнього, містом 21-го століття". І якби не аварія, можливо, й стала б одним із найкращих і найперспективніших міст країни. Середній вік прип'ятчан на момент аварії досягав 29-35-ти років — молоде місто молодих людей. В’їзний знак Прип’яті. Ліворуч - в житловю частину  міста, прямо чи праворуч  — до Чорнобильської АЕС. Саме місто Чорнобиль зосталося збоку. Воно до катастрофи не має відношення, хоча й опинилося всередині Зони піся аварії. Чому ж станція Чорнобильська, а не Припятська? Її почали будувати раніше, ніж місто-супутник, і назвали просто по імені району, центром якого був Чорнобиль. Згадують, що за кілька днів до аварії, готуючись до Першого травня, в місто завезли з Голландії 50 тисяч кущів троянд, і воно просто тонуло в квітах. А вже через місяць-півтора їх уже геть не було видно: двометрові колючі зарості бур'янів поглинули красу. "Це було вражаюче жахливе видовище — з-за велетенських бур'янів визирали маленькі квіточки, які чахли прямо на очах." Бетонні багатоповерхівки з проломленими стінами, школи з розбитими вікнами, зарослі деревами дитячі майданчики. У Прип'яті не росте трава — вона відразу перетворюється на сухостій. І пташок геть не чути. Сьогодні тут, у 50-тисячному місті атомників, одному з найбагатших у країні, розруха й радіація. Одна з головних офіційних заборон – не заходити до будівель. Кажуть, що це небезпечно і вони можуть обрушитися в будь-який момент. Але неможливо опинитися тут і гуляти тільки по вулицях! На свій страх і ризик деякі сміливці роблять вилазку по закинутих будинках. Якщо дуже захотіти, ніхто не завадить проникнути в спорожнілі багатоповерхівки. Найцікавіші – 16 поверхові висотки, з них відкривається чудовий вид. На ті, що з гербами, краще не ходити: вони дійсно в дуже жалюгідному стані, плюс знаходяться в центрі, там простіше "спалитися" – поліція ганяє екстремалів, а у гідів можуть відібрати ліцензію. Заходимо у під’їзд. Між поверхами на стіні напис: “Обережно! Працює снайпер!” Мимоволі озираєшся й пригинаєшся.  В одних квартирах цілі вікна, а в інших - розбиті. Вітер. Хоча мародери ураганом пройшлися по Прип'яті ще років двадцять – тридцять тому, більшу частину вмісту квартир забрали ліквідатори аварії: меблі в могильник, якусь техніку – на зберігання в магазини. У магазині "Веселка" до сих пір склад старих плит, сервантів і роялів. Піднімаємося на верхній поверх. Проходимо повз машинну кімнату. Двері відчинені, обладнання розкурочене, але не вивезено. З ліфтового обладнання в першу чергу витягували мідну обмотку моторів. Піднімаються на дах. А мені раптом стало невимовно страшно. І я – донизу! Невже я такий страхополох?! Сціпивши зуби, йду до порожньої 9-поверхівки. В кількох метрах від під'їзду — жовтий "ядерний" трикутник. Двері у квартиру відчиняю ногою — руками торкатися страшно. Всередині — розвалені меблі, спинка від дитячого ліжечка, сумно дивиться покинута лялька. Порожньо й страшно. І раптом десь у коридорі — звук чужих кроків. Може, ще хтось насмілився піднятися? Виглядаємо за двері — нікого. Може, мародери? Але тут красти вже більше нічого. Звук більше не повторювався. Невже здалося? Мабуть, нас не просто страхали тим, що привиди повертаються до своїх покинутих будинків? Бігом донизу... На центральній площі перед Будинком культури "Енергетик" валяється дитяча іграшкова машинка. Нічого не викликало у мене такий жах і біль, як ця покинута іграшка. А ще — зловісні тіні на будинках, схожі на кошмарні тіні в Хіросімі, які залишилися від людей після ядерного вибуху. Виявляється, це художники-авангардисти з Росії, Білорусі й Німеччини вирішили таким чином "оживити" мертве місто. Передовий радянський атомоград був надміру прикрашений різноманітними лозунгами. Взагалі, такий міні-радянський Лас-Вегас – все в неоні, переливається, сяє. “Партия Ленина – сила народная, нас к торжеству коммунизма ведёт”, “Мирный атом в каждый дом”, “Здоровье народа – богатство страны!” (це один із останніх лозунгів, які залишилися  в Прип’яті з тих часів), “Хай буде атом робiтником, а не солдатом”. Про цю вивіску ходить байка, що через день після аварії якийсь хохмач заліз на дах і повалив першу букву “а”, через що напис набув зовсім іншого смислу. Пізніше всю вивіску “поклали” на дах, але кілька років тому  нелегальні екстремали підняли літери знову.Знаменитий парк розваг з його жовтим колесом огляду виявився не таким грандіозним, як я уявляла. Самих атракціонів там кіт наплакав: крім колеса і автодрому є лише карусель і гойдалки. Чортове колесо повинні були відкрити лише 1 травня 1986 року, воно було подарунком до свята, але так і не встигло попрацювати. Ось ще одна легенда. Насправді, на колесі багато людей встигли покататися. Ось як про це згадує одна з колишніх мешканок: “Сама особисто на ньому каталася. На машинках хотілося покататися, але на них було не достоятися – натовп величезний. А ось на колесо бажаючих було значно менше. Але жінка, яка ним управляла, мабуть не встигла вивчити інструкцію, як треба правильно розсаджувати людей, тому вийшов серйозний казус. Труханулі ми тоді здорово. Людей цей працівник садила в кожну кабінку. І, коли половина колеса була щільно заповнена, а друга, навпаки, залишалася абсолютно порожньою, колесо мимовільно різко зірвалося і почало кататися вгору-вниз, шукаючи рівноваги, до тих пір, поки завантажені кабінки не опинилися в нижній частині колеса. Видовище було жахливим, тому що осі, на яких кріпилося колесо, сильно хиталися при цьому. Було відчуття, що колесо впаде на бік. Деякі хлопчаки, хто розташовувався нижче, стрибали на всі боки. Жінка сама дуже сильно перелякалася. Відключила колесо. Коли воно зупинилося, почала по-помалу включати і висаджувати спочатку з кожної другої кабінки, потім ще рідше, до тих пір поки всіх не висадила. Нам пощастило, ми ще кола 2 зробили безкоштовно. Може, через цей інцидент воно більше і не працювало, а може, недоробки які в ньому виявили. Каталися ми рівно за тиждень до аварії. Ось такий факт мав місце в історії парку культури, який  так і не відкрився. Атракціони й досі дуже  сильно “фонять”, залізо збирає всю радіацію, особливо біля автодрому. Парк взагалі одне з  “найбрудніших” місць Прип’яті. Брудніше лише на площі перед БК “Енергетик”,  готелем “Полісся”, лікарня й кладовище техніки – це взагалі – жесть! В школі й дитячому садочку не просто сумно, а щемно й хочеться плакати: дитячі іграшки, ліжечка, книжки, зошити, сандалики, лопатки, інформація для батьків… Покинутий річковий вокзал. Звідси ходили швидкісні катери-“ракети” в Київ чи в білоруський Мозир. А ще тут було чудове літнє кафе. А в автоматі з газировкою і досі стоїть “та сама” гранчаста склянка, з якої пили всі радянські люди, але ніхто не хворів. А ось - дерев'яна пристань на річці Прип'ять. Дебаркадер віднесло течією на сто метров у бік, він сів на мілину й частково затонув. Але ми все-таки ризикнули по ньому прогулятися, маючи шанс кожну мить шубовснути у воду. Настав час нагнати справжньої  жуті! Це – найстрашніше й небезпечне місце в усій Прип'яті, без жодних перебільшень! Це – лікарня! Медсанчастина №126, єдина лікарня Прип'яті, прийняла перших постраждалих в аваії: пожежників, які гасили вогонь Четвертого энергоблока, відразу ж відправили сюди. В лікарняному підвалі вони скинули з себе весь заражений одяг.  Вся форма досі знаходиться там, і навіть найбільші відчайдухи не полізуть ще раз. Там радіаційний  фон доходить до мільойна розпаіов на хвилину, а на дозиметрі можна побачити і  20, і 50 мілізіверів на годину. Смертельно!!!! Звісно, в підвал ми не полізли, вражень вистачило і на поверхах лікарні. Виявляється, в Прип'яті була навіть своя в’язниця! Прип'ять уже ніколи не повернеться до життя. Це — як нагадування про те, що люди мають більш чітко зрозуміти ту загрозу, яка йде від некерованої ядерної реакції. Експерти вважають, що через руйнування і часткове знесення будівель місто Прип'ять може зникнути через 10 років. Адже відомо, що без людей будь-яка споруда гине. Крім того, через споруди проростає ліс; стіни і конструкції постійно видозмінюються під дією температури, що призводить до осипання, а рівень радіації в будинках часто вищий, ніж на вулиці. "Саме тому ми зараз обмежили доступ до будівель. Більша частина цих будівель зрештою буде знесена та похована",— підкреслюють експерти. В голові невкладається думка про те, що 50 тисяч жителів вимушені були покинути своі будинки з валізкою речей на 3 дні й ніколи  не повернутися назад. 20 тисяч квартир спорожніли в один день.. "Це місто просто необхідно зберегти, зробити у ньому музей і возити сюди енергетиків-атомників з усього світу, щоб вони бачили, що може трапитися з "мирним" атомом, з містом, з цивілізацією, врешті-решт, якщо вони натиснуть не на ту кнопку",— з болем констатував колишній міський голова Прип'яті Олександр Єсаулов. Водночас спеціалісти припускають, що у південних регіонах зони відчуження за 20-30 років рівень цезію опуститься до значень, що допускають проживання населення. Це пов'язано з фізичними процесами напіврозпаду цієї радіоактивної речовини. Що ж стосується територій, які уражені ізотопами трансуранових елементів, то ці землі, на думку спеціалістів, ніколи не будуть придатними для проживання. Повертаємося назад Вражаюче видовище! Прямо перед нами з-за пагорба виринув реактор. І багато-багато високовольтних ліній електропередач. Вони були такими беззахисними, як кволе дитинча. Якщо вже ми так звикли шукати винуватців трагедій, то давайте просто подивимося на ці безхозні ЛЕП біля самої атомної електростанції. До речі, через якісь там чиновницькі нестиковки (і це — в зоні суворої відповідальності) наш автобус з півсотнею журналістів ніхто не зустрів і не супроводжував, і ми самі, на свій страх і ризик, кілька годин роз’їжджали зоною і навколо реактора. Тим паче дивним і недоречним видався нам переполох охорони ЧАЕС, коли ми впритул під'їхали до її центрального входу. "Хто ви такі?! Як ви сюди потрапили?! Знімати заборонено!". І це після того, як були десятки попередніх домовленостей, наші документи по кілька разів перевіряли на всіх КПП, кудись комусь телефонували... Після того, як усі, хто хотів, пофотографували усе, що було потрібно... А ми говоримо про безпеку... Шість реакторів Ми поїхали далі, до четвертого реактора. А ось і об’єкт “Укриття”. Споруджений в поспіху, він тим не менше 30 років стримував подальше поширення радіації від реактора. Однак його перекриття та стіни вже занепали і почали руйнуватися. Електронне табло показує 122-126 мікрорентгенів на годину. Співробітник інформаційного центру ЧАЕС демонструє нам макет реактора в розрізі й розповідає про основні ризики об'єкта "Укриття". Але фотографії, зроблені в зруйнованому реакторі, говорять самі за себе. Споруда "Укриття" над зруйнованим 4-м енергоблоком захистила навколишнє середовище від подальшого виносу радіоактивності, а людей — від опромінення. Але надзвичайно стислі терміни будівництва, надвисокі рівні радіації, необхідність використання дистанційних методів, недостатня вивченість уцілілих конструкцій, які стали опорою для нових, наявність великої кількості палива всередині та ще цілий ряд факторів викликають занепокоєння та зумовлюють необхідність приведення "Укриття" до екологічно безпечного стану. Гід детально розповів нам про будівництво саркофага, який будували французи. В 1986 році це була єдина країна в світі, яка відмовилася допомогти в ліквідації наслідків аварії. Пізніше вони усвідомитли свою помилку, як і факт, що постраждав увесь світ, і цим будівництвом відновлювали свою репутацію. Споруда другого саркофага почалася в 2007 році. Планувалося, що він буде являти собою рухливу арку, яка накриє реактор разом зі старим саркофагом, після чого можна буде зайнятися розбиранням, дезактивацією і захороненням останків енергоблоку. Спочатку проект збиралися завершити до 2012/13 році, але терміни зрушилися через фінансові проблеми. Новий саркофаг став найбільшою наземною пересувною конструкцією: Оскільки будувати арку безпосередньо над старим саркофагом було небезпечно, її споруджували частинами на складальному майданчику неподалік від станції. Збірка і підйом елементів першої половини арки тривали з 2012 по 2014 рік, до 2015-го зібрали і другу половину. Після обидві частини були з'єднані в єдину конструкцію. До листопада 2016 року монтаж було повністю завершено. Станція живе своїм життям. А величезна їдальня, розміром, як увесь Київський Палац дітей та юнацтва – вражає! Ми зупинилися  на місці, де одним поглядом можна було охватити панораму всіх шести реакторів. Останній з них зупинили лише в 2001 році, через 15 років після трагедії! Недобудовані 5 і 6 енергоблоки ЧАЕС покинули. Все так і стоїть: разом  з будівельною технікою, кранами, а по всьому колишньому СРСР терміново зупинили будівництво нових атомних станцій: вони так і стоять покинутими на різній стадії готовності. Чорнобиль 2 Радіолокаційну станцію “Дуга” в Чорнобилі внесли до реєстру нерухомих пам’яток України Радіолокаційна станція “Дуга”  або “Чорнобиль 2” – це ряд металевих щогл висотою 150 метрів із натягненими між ними дротами. У радянський час її планували використовувати як систему “загоризонтного стеження” (виявлення пусків балістичних ракет на інших континентах – ред.) та глушіння радіосигналів у Європі. Споруда до аварії на ЧАЕС встигла попрацювати тільки в тестовому режимі. За характерне ритмічне постукування в ефірі, яке генерувала “Дуга”, західні фахівці називали цю споруду “Російський дятел”. – Це унікальне військове, надсекретне містечко з колись надсекретною радіолокаційною дугою. Її будівництво кошувало країні вдвічі більше, ніж вартість самої атомної електростанції. При цьому, через злочинні  помилки  в розрахунках, дуга виявилася абсолютно непотрібною. Вона не працювала жодного дня! Але це стало зрозумілим напередодні трагедії. Тут же виникає питання: а чи не були пов’язані між собою події: усвідомлення  фатальної помилки в проекті дуги й трагедія на АЕС?!.. (подивіться документальний фільм “Русский дятел”). Штамп "Здесь живет хозяин дома" ставлять прямо на стіни За кількістю пам'ятників Леніну у різних варіаціях на 1 кв. км місто Чорнобиль дасть фору мабуть усій країні. Тут його ніхто не звалив. А також за чистотою, вичурністю й навіть деякою показушністю клумб кольору українського прапора. Сам Чорнобиль шокує. Не пустотою, а пожвавленням — у місті повно людей. Від звичайного містечка різниться лише тим, що майже всі люди тут — у камуфляжі. Тут проживає близько 3 500 вахтовиків, які працюють на зупиненій АЕС. Покинуті багатоповерхівки перетворили на гуртожитки. А акуратні сільські будиночки стоять пусткою. Лише на деяких просто на стіні — напис: "Здесь живет хозяин дома". Працюють магазини, навіть кафе-ресторан. А ще в Чорнобилі живуть, хоч наука й забороняє, 125 (за офіційними даними) самоселів, які повернулися до рідних домівок. Запитую перехожого (ним виявився місцевий міліціонер), як потрапити до самоселів, щоб дізнатися про їхнє життя-буття. "А чого б їм і не жити? Орють, сіють, годують худобу, навіть пасіку розводять. Працюють у нас і магазини, і пошта". Традиційна зупинка біля пожежної частини й монументу пожежним Чорнобиля з промовистою назвою "Тим, хто врятував світ". Сяють новенькою фарбою дві сучасні пожежні машини, сконструйовані на базі танків Т-54 та Т-55, які мають потужні гармати, що стріляють спеціальним порошком. Кажуть, що таку техніку мали відправити до Кувейту, але десь там у верхах не змогли поділити гроші, чим швиденько скористалися американці. От би такі машини в той страшний рік! А то гасили пожежу на атомній станції допотопними пожежними машинами, ніби горів звичайнісінький сільський сарайчик. На центральній площі містечка — невеличкий Будинок культури,— саме тут 20 років тому відбувався суд над директором і головним інженером ЧАЕС; там, де зараз транспортний комплекс — містилася перша штаб-квартира урядової комісії з розслідування причин та наслідків аварії. Кінотеатр Україна... Навесні й влітку 1986 року в ньому безперервно, в режимі нон-стоп демонстрували радянські кінофільми. "З асфальту на траву не сходьте",— попереджають нас,— "асфальт на відміну від трави миють регулярно". Щоб переконати недовірливих любителів екстріму, один із колег-журналістів підходить з армійським дозиметром до трави на узбіччі: на датчику — 800 мікрорентген. На дорогу всі вискакують, наче ошпарені. Браконьєри Міліціонери й охорона “зони” кажуть, що випадків мародерства  там практично вже немає — все, що можна було, вже вкрали. А ось браконьєрство цвіте повним ходом. Особливо на воді. Браконьєр спокійно запливає у Прип'ять (і навіть у штучний канал для охолодження реактора) з Київського моря і ловить рибу, яку потім продає в Києві і не тільки. А от риби в зоні дуже багато. Розповідають, що у самому каналі водяться величезні соми, які можуть проковтнути хлібину. Не кажучи вже про дичину в лісах. Правда, відстрілюють переважно лише молоденьких косуль чи кабанів, бо тварина, старша трьох років, кажуть, страшенно небезпечна — "фонить". Попри всі втішні чи невтішні прогнози МАГАТЕ й вітчизняних спеціалістів працівники станції роблять невтішний висновок, що Чорнобиль у найближчі 100 років буде небезпечним. А там — життя покаже. Минуло вже 35 років від того страшного часу. Кілька разів змінювалася влада, вдосконалювалось суспільство. Але я не вірю, що у разі виникнення подібної ситуації влада у першу чергу подумає про людей, а не про свої власні інтереси. Материал подготовлен в рамках Проекта "Юн-Пресс-KV" КиевVласть

Киевский городской голова Виталий Кличко  утвердил проект создания отделения политравмы на 14 койкомест в Александровской больнице. Оно будет создано на базе корпуса 6А, после его капитального ремонта.  Об этом KV стало известно из распоряжения №869 от 13 апреля марта 2021 г. “Об утверждении рабочего проекта “Капитальный ремонт помещений корпуса No 6А под создание отделения политравмы в Александровской клинической больницы. Киева по ул. Шелковичной, 39/1” Киевского городского головы  Виталия Кличко.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  “Утвердить рабочий проект "Капитальный ремонт помещений корпуса № 6А под создание отделения политравмы в Александровской клинической больнице Киева по ул. Шелковичной, 39/1”, учитывая экспертный отчет по рассмотрению проектной документации от 15 июня 2020 № 122/05/20 общества с ограниченной ответственностью “Институт экспертно-технических решений в строительстве”. Рабочий проект утвержден со следующими технико-экономическими показателями: Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться Контроль за выполнением распоряжения возложен на заместителя председателя КГГА Анну Старостенко. Как ранее сообщала KV, в октябре минувшего года Александровская клиническая больница Киева заказала у ООО “Нидком” проведение капремонта помещений корпуса №6А. После него в корпусе должны были создать отделение политравмы. Ремонтные работы стоимостью почти в 22 млн гривен должны были закончится до конца 2020 года. Читайте: За 36 млн гривен реконструируют несколько отделений Александровской больницы Отметим, КНП “Александровская клиническая больница” создано в 1995 году Киевсоветом. С апреля 2016 года это учреждение возглавляет Людмила Антоненко. Предприятие подчинено Департаменту здравоохранения Киевской горгосадминистрации (КГГА), которым с октября 2017 года руководит Валентина Гинзбург.  Сферу здравоохранения курирует первый заместитель главы КГГА Николай Поворозник. * КНП “Олександрівська клінічна лікарня Києва” (код ЄДРПОУ: 01994095)  Фото: открытые источникиКиевVласть

Зарплата голови Баришівської об’єднаної територіальної громади (ОТГ) Александра Вареніченко (на фото) в 2020 році склала 362,5 тис. гривень. Це в півтора рази менше, ніж в 2019 році.  Про це KV стало відомо з електронної декларації за 2020 рік голови Баришівської ОТГ Олександра Вареніченка.  Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Згідно декларації, в 2020 році, зарплата Олександра Вареніченко на посаді голови Баришівської селищної ради склала 362 тис. 574 гривень. Це було єдине джерело доходу селищного голови минулого року. Олександр Вареніченко в декларації вказав, що його дружина Тамара Вареніченко отримала зарплату в центрі соцслужб Баришівської селищної ради  – але розмір не вказаний.  Син голови, Олександр, отримував зарплату в КНП “Баришівська центральна районна лікарня” (проте, розмір також не вказаний).  Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться Селищний голова мав у своєму володінні: квартиру (77,7 кв.м), будинок (88,9 кв.м), дві земельні ділянки (1500 кв.м та 34 кв.м) та гараж (34 кв.м, незавершене будівництво) в смт. Баришівка (Баришівський район, після укрупнення районів – Броварський район, Київська обл.).  Дружина мала земельну ділянку (686 кв.м) в с. Коржі (Баришівський район, після укрупнення районів – Броварський район, Київська обл.). Олександр Вареніченко задекларував автомобіль Renault Kangoo (2009 року випуску).  Коштів, розміщених на банківських рахунках, та готівку сім'я Вареніченко, згідно декларації, у 2020 році не мала. Читайте: Депутати Баришівської громади вимагають відставки очільників ОТГ Для порівняння: за даними декларації за 2019 рік, зарплата Олександра Вареніченко на посаді Баришівського селищного голови склала – 564 тис. 829 гривень. Тамара Вареніченко в центрі соцслужб Баришівської селищної ради в 2019 році заробила 91 тис. 870 гривень. Син Олександр в КНП “Баришівська центральна районна лікарня” заробив 20 тис. 865 гривень.  В 2018 році,згідно декларації, зарплата Вареніченко на посаді селищного голови Баришівської селищної ради склала 339 тис. 991 гривень. Ще 61 гривня – подарунок в негрошовій формі від Київської облдержадміністрації та 13,4 тис. гривень – споживчий кредит від банка “ПУМБ”.  Читайте: Главу и замглавы одной из ОТО Киевской области задержали по подозрению в получении 1,4 млн гривен взятки (фото) В 2018 році, сім'я Вареніченко, так само як і в 2020 – 2019 роках, не мала готівкових чи коштів, розміщених на банківських рахунках. Інших змін в майновому плані за той період теж не відбулось. Читайте: Голова Володарської ОТГ Олександр Ференець переписав свої компанії на сина Читайте: Роман Засуха на посаді голови Гребінківської ОТГ в 2020 році заробив понад 90 тисяч гривень Читайте: Зарплата голови Рокитнянської ОТГ Юрія Богданова в 2020 році зросла майже на 100 тисяч гривень Читайте: Зарплата голови Ставищенської ОТГ Леоніда Джужика в 2020 році склала 28 тис. гривень Фото: KV КиевVласть

У Київській області продовжують фіксувати сотні випадків захворювання на коронавірус. Однак, за довгий час, кількість тих, хто одужав, перевищила кількість інфікованих. Область збільшує кількість “ковідних” ліжок та підключає їх до кисню. Тим часом Київщина отримала більше 13 тисяч доз китайської вакцини “Коронавак” і розпочала вакцинацію. Щеплення вже отримали 112 педагогів.  Епідситуація з коронавірусом Як стало відомо KV за результатами онлайн-брифінгу директорки Департаменту охорони здоров'я Київської обласної державної адміністрації Олени Єфіменко, минулої доби на коронавірус захворіли 835 жителів Київської області, з них – 27 дітей.  Найбільшу кількість підтверджених випадків зафіксовано у Білоцерківському районі – 208, Обухівському – 147 і Бориспільському – 127 випадків. Вперше за довгий час кількість людей, які одужали, перевищила кількість нових випадків. За вчора це 926 людей на Київщині. Разом з тим продовжує збільшуватись кількість летальних випадків. Впродовж минулої доби від ускладнень померло 39 пацієнтів.  Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Лікувальні бази У Київській області лікування хворим на коронавірус надають 27 закладів охорони здоров'я. Департамент охорони здоров'я знову розширює лікувальну мережу і збільшує кількість нових ліжок. Лише за вчора було збільшено на 95 ліжок, які також забезпечені киснем. Наразі в області наявно 3695 “ковідних” ліжок. Це більше, ніж 100%, які розрахувало Міністерство охорони здоров'я для Київщини.  Паралельно продовжують підключати нові ліжка до кисню. 87,2% вже підключені. Зокрема, це роблять за допомогою кисневих концентраторів. Лише впродовж березня було закуплено і поставлено до госпітальних баз 179 таких концентраторів.  На стаціонарному лікуванні на сьогодні знаходиться 2445 осіб. Загальна кількість завантаженості ліжок – 66%. Завантаженість ліжок, забезпечених киснем, – 69,3% (2232 ліжка). Вільних ліжок з киснем – 991.  Частина “ковідних” лікарень залишаються переповненими. Наприклад, Білоцерківська центральна районна лікарня, Білоцерківська міська лікарня №1, Київська обласна клінічна лікарня та Ірпінська центральна міська лікарня. Вони завантажені практично на 100%.  Вакцинація Під час кампанії з імунізації вже використано 16 599 доз вакцини AstraZeneca (CoviShield), ще одну дозу було утилізовано. Після цього область отримала додатково ще партію таких вакцин від Харківської області у кількості 5 тис. доз. Всі ці дози були використані за кілька днів. Завдяки основній і додатковій партіям вже вакциновано 11 599 жителів Київщини. Вакцинальна кампанія продовжується.  13 квітня область отримала 13 600 доз китайської вакцини “Коронавак”. Вона призначена для щеплення маломобільних груп населення, їхніх опікунів, працівників освіти, які будуть залучені до проведення зовнішнього незалежного оцінювання, а також інших категорій, визначених “дорожною картою”. Наразі щеплення вже отримало 112 педагогів. Щеплення вакциною “Коронавак” проводиться за тими ж принципами, що і вакциною AstraZeneca (CoviShield). Відповідно продовжують роботу мобільні бригади та стаціонарні пункти щеплення.  Вакцинація “Коронавак” аналогічно буде проводитись у два етапи, проте другу, повторну, дозу вводитимуть не через три місяці, а через 28 днів після першого щеплення. “На сьогодні це вся інформація. Як і завжди – закликаю вас дотримуватись протиепідемічних норм, щоб зберегти здоров'я своє та своїх родин”, – закінчила Олена Єфіменко.  Нагадаємо, як раніше писала KV, Київська ОДА оприлюднила черговий звіт про хід реалізації програми "Велике будівництво". Цього разу -  у напрямку медичної інфраструктури. У квітні-травні в опорних лікарнях Київщини запрацюють п'ять приймальних відділень. Їхня модернізація обійдеться в понад 38 млн гривень. Також понад 297 млн гривень витратять на будівництво 35 сільських амбулаторій. Повідомлялось також, що відремонтовані і реконструйовані у рамках програми президента “Велике будівництво” приймальні відділення українських лікарень отримають у 2021 році 4656 одиниць медичного обладнання на суму понад 6 млрд гривень. Усього у 2021 році на Київщині у рамках держпрограми планують реалізувати ще 18 об'єктів за 318 мільйонів гривень. Сума перевищує минулорічні витрати на понад 100 млн гривень. Проєкти стосуються розвитку медичної, спортивної та освітньої сфер життя Київщини. Читайте: Коронавірус на Київщині: область щодня встановлює антирекорди щодо захворюваності на Covid-19 Фото: колаж KVКиевVласть

Київська ОДА оприлюднила черговий звіт про хід реалізації програми "Велике будівництво". Цього разу -  у напрямку медичної інфраструктури. У квітні-травні в опорних лікарнях Київщини запрацюють п'ять приймальних відділень. Їхня модернізація обійдеться в понад 38 млн гривень. Також понад 297 млн гривень витратять на будівництво 35 сільських амбулаторій. Про це KV стало відомо за результатами онлайн-брифінгу заступника голови Київської обласної державної адміністрації Андрія Лісовика.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Приймальні відділення "Із 12-ти проєктів ми завершили всі будівельні роботи на семи об'єктах, шість – вже ввели в експлуатацію. Це - Білоцерківська № 2, Бориспільська багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування, а також Броварська, Вишгородська, Макарівська та Миронівська центральні районні лікарні. Іванківська ЦРЛ готує документи для подачі в ДАБІ на введення в експлуатацію", – розповів Андрій Лісовик. Також він зазначив, що ще чотири відремонтовані приймальні відділення в Білоцерківській лікарні № 2, а також відділення Бориспільської, Броварської та Макарівської лікарень готують до встановлення специфічного медичного обладнання, яке не входило до складу проєктів будівництва. Роботи тривають ще на п'яти об'єктах, а саме: триває модернізація приймальних відділень у Переяславській та Фастівській ЦРЛ. При цьому ступінь будівельної готовності Ірпінської міської та Обухівської і Тетіївській ЦРЛ складає від 94 до 99%. Він також зазначив, що орієнтовно фінансування у 2021 році цих об'єктів обійдеться в понад 38 млн гривень. Із них область має вже 20 млн, решту обіцяють надати найближчим часом. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться Лісовик зауважив, що модернізацію приймального відділення Ірпінської лікарні планують завершити наприкінці квітня, але відкриття цього об'єкту очікується у вересні, коли введуть в експлуатацію весь п'ятиповерховий корпус лікарні. В Обухівській ЦРЛ – також наприкінці квітня. Вцілому тут залишилися лише коригувальні роботи, але відділення приймає пацієнтів з коронавірусом, і це уповільнило будівельно-монтажні роботи. На кінець квітня мають завершити й оновлення приймального відділення Тетіївської ЦРЛ. Тут аналогічно тривають додаткові коригувальні роботи. Роботи по Переяславській та Фастівській ЦРЛ – орієнтовно до травня року. Сільські амбулаторії У рамках програми на Київщини триває і розбудова мережі сільських амбулаторій за майже 297 млн гривень, з них понад 263 – за рахунок коштів субвенції з державного бюджету. Загалом це 35 проектів будівництва: 31 об'єкт-  нове будівництво три – реконструкція, один – капітальний ремонт.  "Ми завершили будівництво 27 амбулаторій і вже отримали 19 декларацій про введення в експлуатацію. По ще п’яти об'єктах подали документи в ДАБІ, по решті трьох займаємось підготовкою документів. У 2021 році ми продовжуємо будівництво восьми сільських амбулаторій на Київщині. Шість із них зводимо з нуля, одну реконструюємо, а ще по одній проводимо капітальний ремонт. Їхня будівельна готовність становить від 50 до 90%. Орієнтовний термін їх завершення – 2 квартал 2021 року" – резюмував він Нагадаємо, що за програмою "Велике будівництво" в столичному регіоні в цьому році на ремонт автомобільних доріг спрямують понад 1 млрд гривень. Також обласна влада уклала масштабні угоди про співпрацю з європейськими компаніями. В рамках меморандуму з турецьким холдингом відремонтують дві міжнародних автодороги, а за допомогою кредитної програми від Європейського інвестбанку – три соціальні об'єкти. Читайте: На Київщині розбудують дорожню та соціальну інфраструктури за рахунок іноземних інвестицій Нагадаємо також, що відремонтовані і реконструйовані у рамках програми президента “Велике будівництво” приймальні відділення українських лікарень отримають у 2021 році 4656 одиниць медичного обладнання на суму понад 6 млрд гривень. Усього у 2021 році на Київщині у рамках держпрограми планують реалізувати ще 18 об'єктів за 318 мільйонів гривень. Сума перевищує минулорічні витрати на понад 100 млн гривень. Проєкти стосуються розвитку медичної, спортивної та освітньої сфер життя Київщини. Читайте: КОДА відзвітувала про реалізацію програми “Велике будівництво” на Київщині Фото: коллаж KVКиевVласть

КиевVласть продовжує цикл інтерв'ю з головами об'єднаних громад Київщини. Упродовж 69 тижнів ми відвідуємо міста, селища та села і спілкуємося з очільниками новоутворених адміністративно-територіальних одиниць. Цього разу – діалог із Михайлом Нетяжуком, який вже понад 6 років очолював “місто контрастів” Фастів, а сьогодні йому довірили керувати Фастівською громадою, до якої доєдналося 16 сіл та 1 селище. Про підводні камені адмінтеррерформи, обтяження бюджету ОТГ, боротьбу за “електрички” з Укрзалізницею та багато чого не менш цікавого з життя громади читайте у матеріалі.  KV: Раніше ви виконували обов'язки міського голови, а наразі стали головою громади. Що змінилось у вашій роботі? Голова Фастівської міської територіальної громади Михайло Нетяжук: Фастівська міська рада досі є органом місцевого самоврядування, вона не зазнала змін чи трансформацій. Єдине, що в результаті адміністративно-територіальної реформи сферу управління міськради суттєво збільшили: місто Фастів об'єднано з 8 сільськими і 1 селищною радою, відповідно, набагато зросла територія і кількість мешканців. Це спричинило збільшення кількості питань, що потребують вирішення. Кількість годин у добі не збільшилася. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”   KV: Які нові повноваження з'явилися у громад? Михайло Нетяжук: Місто обласного значення до проведення реформи мало абсолютно всі повноваження, які надавалися громадам. Тому ніяких додаткових прав у Фастівської міської ради не з'явилося. Зате з'явилося більше відповідальності за території, які приєдналися. KV: Чи створювали ви нові структурні одиниці – управління, департаменти – унаслідок "розширення"? Михайло Нетяжук: Функціонально ті департаменти, які передбачені Законом "Про самоврядування", вже існували в міськраді. Утім, рада створила два управління, яка займається безпосередньо сільськими територіями, аби у старост були не тільки обов'язки, але й ресурси для вирішення питань. Не зовсім правильно, якби заміна лампочки, наприклад, вирішувалася центрально і старости їхали б за цим до міського голови. Ми розробили механізм, за яким з'являється розпорядник коштів, в рамках якого старости приймають рішення на місцях. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться Співпраця зі старостами має бути. Моїм принципом є хоча б намагатися не міняти людей, які хочуть працювати. Міськрада узгодила позицію, що для старост перший рік роботи стане випробувальним терміном: мит надаємо можливість старостам працювати, проявити себе. Староста – це не сільський голова, відповідальність більша. З 9 старост двоє вже відмовилися працювати, склали повноваження, і Фастівська міська рада була змушена затверджувати інші кандидатури на посади. Я не можу сказати, що бути старостою – велике щастя; це велика відповідальність, у першу чергу, і кожен сам визначається, чи готовий він працювати. KV: Яких повноважень не вистачає громадам? Які є складнощі в роботі голови? У чому недосконалість децентралізації?  Михайло Нетяжук: Давайте розмежуємо два поняття: децентралізація і адміністративно-територіальна реформа. У нас два процеси відбувалися синхронно. У рамках децентралізації відбувалася передача повноважень і ресурсів на місця, а в рамках адмінтерреформи – зміна устрою. 25 жовтня 2020 року відбулися вибори за новою системою адмінтерустрою, і це не стільки децентралізація, скільки саме реформа. В її рамках ліквідовували райони, сільради, тощо, відбувалося укрупнення. Звісно, є не врегульовані досі моменти: абсолютно не виписаний розподіл повноважень між ОТГ і районами з РДА. Не зовсім зрозуміло, хто за що відповідає. Не врегульований момент передачі майна. Закон є, не всі міськради ще його виконали, незрозумілим залишається фінансове наповнення районних рад і зона відповідальності. Міські тергромади прийняли на себе соціальні об'єкти, які обслуговують не лише населення однієї громади, але й іншої. У колишньому Фастівському районі є громади, які прийняли Фастівський районний територіальний центр соціального обслуговування, який колись працював на весь Фастівський район. Зараз одна громада повинна утримувати цей об'єкт, враховуючи те, що сільським та селищним громадам це дуже важко, бо вони невеликі. З іншого боку, мій робочий день розпочався з виїзної наради стосовно будівництва відділень Фастівської ЦРЛ, і тут так само: є Фастівська громада, яка отримала "в подарунок" цю райлікарню, що обслуговує населення чотирьох чи навіть п'яти громад. Утримувати цей об'єкт за рахунок міських коштів дуже непросто, а якщо врахувати, скільки коштів треба вкласти в реконструкцію та ремонт, то питання ще більш тяжке. Чіткий розподіл повноважень та фінансових ресурсів – це основний виклик для місцевого самоврядування. KV: У 2020 році зчинився галас навколо готовності Фастівської ЦРЛ приймати ковідних хворих. Тоді лікарня була на балансі району. Яка ситуація із лікарнею зараз? Чи забезпечені лікарні громади проти ковіду, чи вистачає місць? Михайло Нетяжук: Ми пам'ятаємо, що у минулому році були вибори, і цей так званий "скандал" відбувся у суто політичній площині, бо цей блогер намагався чинити безлад. Минулого року Фастівський міський голова і міськрада не були ніяким чином причетними до Фастівської ЦРЛ, адже вона перебувала у сфері управління Фастівської РДА. Але перед виборами потрібно було зробити певний шум. Лише у лютому місяці міськрада прийняла ЦРЛ до своєї сфери управління, і саме тому з лютого місяця я дуже багато часу та уваги приділяю райлікарні. Я не тільки маю право, але й зобов'язаний за неї відповідати. Читайте: Передвиборче: Фастівська ЦРЛ втрапила у скандал через другу хвилю пандемії  Якщо ми говоримо про систему надання медичної допомоги ковід-інфікованим, система не формується на рівні окремого міста чи тергромади, а департаментом охорони здоров'я Київської ОДА. Визначено перелік лікарень, які повинні приймати ковідних хворих – у першу, другу та третю чергу. Фастівська ЦРЛ належить до третьочергових, адже вона зараз надає екстрену меддопомогу мешканцям тих районів, лікарні у яких переведено на допомогу хворим на коронавірус. Макарівська ЦРЛ визначена як опорна, що значить, що мешканців Фастівщини, хворих на ковід, везуть до Макарова. Але хворих на інсульти, наприклад, мають перевозити до Фастова, адже згідно системи охорони здоров'я визначено, що в одному закладі не можуть одночасно лікуватися такі хворі та хворі на ковід.  Читайте: Фастовский горсовет хочет взять на баланс райбольницу, но не хочет ее финансировать (видео)  Ситуація з коронавірусом у Фастові, на моє переконання, контрольована – станом на 22 березня 13 хворих потребувало госпіталізації з 65 тис. населення. Однак зараз очікується загострення ситуації із захворюваністю, і зараз ДОЗ КОДА поставив Фастівській ЦРЛ завдання готуватися до прийому хворих на ковід. Вся система охорони здоров'я Київщини готується 100% приймати на всі ліжка саме ковідних хворих. Коли задіюється третя черга, це означає, що заклади 1-ї та 2-ї черг вичерпали свої ресурси, і очікується серйозний спалах. У нас близько 40 ліжок готові приймати ковідних хворих, але вони стоять поки що у резерві; ми очікуємо офіційного рішення облДОЗ, і паралельно готуємо ліжка, аби повністю виконати поставлене державою завдання.  Частково лікарні забезпечені і апаратами ШВЛ, і засобами ІЗ, частково вони забезпечуються облДОЗом, централізовано, як і лікарні, що перепрофільовані під ковід – там відбуваються централізовані поставки. Звісно, що одразу лікарні забезпечуються і відповідними медикаментами після перепрофілювання, бо у медикаментів є термін придатності, і тримати їх на зберіганні у непрофільних лікарнях до часу немає сенсу.  Щодо приймального відділення, це не реконструкція, а саме будівництво. Минулого року у жовтні, коли лікарня була в управлінні РДА, розпочалася реалізація проєкту будівництва відділення невідкладних станів. На превеликий жаль, будівництво взимку не може довго тривати через морози, тому цей об'єкт минулого року не було завершено. Наразі відбуваються регулярні наради, аби знайти способи пришвидшити реалізацію цього проєкту.  Станом на сьогодні розпочинаються внутрішні роботи, аби фастівчани могли отримувати якісні послуги. Проєктом передбачено, що на першому поверсі розміститься відділення невідкладних станів – об'єкт, який реалізується відповідно до програми "Велике будівництво". Другий поверх – інсультний блок з неврологічним відділенням, щоб пацієнти, які потребуються такого лікування, могли отримувати його в ЦРЛ. Те, що було виділено райдержадміністрацією на будівництво, не було використано в повному обсязі; зокрема, близько 8 млн гривень наприкінці року повернуто до міського бюджету, і допоки не врегульовано питання повернення цих коштів на завершення реалізації цього проєкту.  Спільно з головами територіальних громад ми підготували звернення до керівництва новоутвореного Фастівського району і до в.о. голови РДА щодо того, щоб були передбачені кошти з районного бюджету на дофінансування завершення будівництва. Цей об'єкт буде надавати послуги не лише мешканцям однієї громади, але й половині району, і всі дуже очікують його завершення. KV: Які проєкти наразі реалізуються у сферах освіти, культури, спорту, медицини? Які пріоритети?  Михайло Нетяжук: 2020 рік я визначив роком, коли нам потрібно зберегти соціальну сферу – адже у зв'язку з приєднанням сфера збільшилася. Ми маємо зберегти її, упорядкувати, розробити чіткий план розвитку. Є унікальні об'єкти, що перейшли до Фастівської ОТГ унаслідок реформи. У селі Оленівка, наприклад, є парк ім. Варвари Ханенко, в наступному році – 180 річниця її народження. Село Веприк має унікальну садибу Кирила Стеценка – українського громадського діяча та композитора. У наступному році – 140 років від його народження. Є й інші об'єкти, і нам потрібно все це зараз підготувати до "обробки", як готують до обробки алмази. Питання медицини є в нас основним, всі зусилля направлені на реалізацію питань у сфері невідкладної меддопомоги. Ми поставили собі завдання капітально відремонтувати головний корпус Фастівської ЦРЛ, тому зараз розробляється проєктно-кошторисна документація. І, враховуючи переддень 30-ї річниці Незалежності України, Фастівська міськрада виступила з ініціативою створення суспільно-культурного комплексу "Національна платформа "Єднання України". У місті Фастові у 1918 році, нагадаю, підписано договір про злуку УНР/ЗУНР, і зараз є усі історичні передумови для створення такого центру, що стане майданчиком для суспільного діалогу представників усіх регіонів України і всіх верств населення.  З приводу садочків та шкіл – цей рік став особливим у зв'язку з карантином. Основні зусилля у сфері освіти спрямовані на площину безпеки дітей. На цей рік ми не планували ніяких будівництв; відкоригували ПКД на добудову загальноосвітньої школи №12, яка знаходиться на балансі ДРР КОДА і будується майже 20 років. Спільно з КОДА шукаємо джерела фінансування, аби завершити цей довгобуд та розгорнути на базі цієї школи заклад з підготовки спортсменів. У нас біля школи є потужний стадіон, що дає можливість для створення навчально-підготовчого комплексу.  KV: Чи можна назвати Фастівську громаду заможною? Які основні джерела надходжень до бюджету? Чи є бюджет розвитку? Він зменшився/збільшився після створення громади? Михайло Нетяжук: Бюджет міста Фастова у 2020 році був сильніший, ніж в середньому по містах України згідно висновків Мінфіну; з міського бюджету забирали 7 мільйонів гривень. Мінфін, дивлячись на надходження сіл, сказав, що вони є фінансово неспроможними, і аби вивести їх на якийсь достатній рівень послуг, їм виділяли 15 млн гривень дотацій. На 2021 рік після доєднання цих сіл до Фастова, з держбюджету дають нуль. Держава зекономила на нас близько 8 млн гривень. При розрахунку освітньої субвенції змінили форму, і зараз на сільські школи у старостинських округах кошти виділяють за формулою для міського населеного пункту, якою передбачаються порівняно менше коштів на дитину, ніж за сільською. Ми недоотримали кошти на освіту. Крім того, зменшено обсяг дотації вирівнювання, яка спрямовувалася на покриття видатків на енергоносії. Зовнішніх коштів цьогоріч ми отримали суттєво менше. Натомість, розуміючи, що потрібно утримувати соціальну сферу, і порахувавши, скільки ці території забезпечують податків до міського бюджету, передбачено біля 25 млн на сільські території для утримання соціальної сфери. 25 млн — ось вам ціна децентралізації. Не фінанси передали на місця, а повноваження, і за рахунок незначного бюджету, який був, потрібно додатково утримувати дотаційні території.  Вже жартували про "децентралізацію дефолту", але ми розуміємо, що зараз українське суспільство і держава опинилися в скрутних умовах, і Фастівська міськрада та виконком все одно йдуть на те, аби утримувати соцсферу та підтримувати жителів сільських територій, аби наша тергромада забезпечувала якісні послуги. Ми активно працюємо над розвитком економічного базису. Соціальні послуги можуть надаватися лише у тому випадку, коли є підґрунтя та ресурс. Зокрема, напрацювання Фастова минулих років дають свій результат цього року та спонукають сільські території підтягуватися до міст.  Згідно до плану місцевого економічного розвитку, який було погоджено з фахівцями Єврокомісії та Світового банку, ми створюємо промислово-логістичний кластер. Цього року заплановано ряд інвестпроєктів, серед них – відкриття логістичного контейнерного терміналу, аби приймати вантажі з-за кордону та щоб наші товаровиробники могли відвантажуватися на експорт.  Крім цього, у 2021 році продовжує розвиватися Фастівський індустріальний парк "Фастіндастрі", зараз ряд промислових підприємств міста здійснюють реорганізацію, щонайменше на двох будуть реалізовуватися інвестиційні проєкти. З надією дивимось в майбутнє і сподіваємося, що навіть у цей непростий час Фастівська ОТГ стала заможною. KV: Що на сьогодні можете запропонувати потенційному інвестору? Михайло Нетяжук: Ми пропонуємо інвестору входити в громаду у рамках промислово-логістичного кластеру, надаємо можливість, яка їх влаштовує – розміщення на території індустріального парку чи інших підприємств, вільні земельні ділянки, на яких вони зможуть будувати свої виробництва. KV: Яким чином сформована коаліція у міській раді? Як налагоджували спіпрацю із депутатами? Чи є проблеми із прийняттям рішень? Михайло Нетяжук: Місто Фастів не має ані коаліції, ані опозиції. Оскільки ми претендуємо на те, щоб показувати українцям приклад єднання і говоримо, що Фастів – національна платформа єднання в Україні, то Фастівська міська рада за європейськими принципами місцевої демократії публічно визначала сфери відповідальності кожної політичної сили, що зайшла до ради. За участі народних депутатів, представників профільного комітету з питань місцевого самоврядування Верховної Ради відбувся круглий стіл, в рамках якого кожна політична сила за певною методологією публічно брала відповідальність за певними напрямами. За результатами цього зібрання Фастівська міська рада затвердила розподіл керівних посад. Зараз ми працюємо над тим, щоб у результаті такого розподілу міськрада та ОТГ працювали злагоджено.  Якщо рішення, що приймаються, чітко опрацьовані та проговорені, всі розуміють, що рішення є оптимальним, звісно, що таке рішення підтримується одностайно. Вочевидь, відбуваються подекуди дискусії, висловлюються думки, пропозиції, але лише у форматі компромісу та спільної відповідальності ми здатні працювати у цей нелегкий час. Якщо зовнішні навіть сили прагнуть розсварити Україну, то ми як патріоти нашої землі та держави маємо триматися разом. Фастівська міська рада має бути прикладом об'єднання для усієї ОТГ.  KV: Місяць тому фастівчани жалілися на якість пасажирських перевезень. Чи є зміни? Чи продовжуються скарги? Михайло Нетяжук: Станом на сьогодні є певний дефіцит перевізників у місті. Користуючись нагодою, запрошую усіх, хто має досвід перевезень – у нас є низка вільних маршрутів, тож у разі зацікавленості контактуйте з фахівцями або зі мною безпосередньо, і ми запросимо вас до Фастова. Є щонайменше три маршрути, на які до проведення конкурсу ми можемо укладати тимчасові договори. Ми готові всіляко сприяти тому, щоб перевізники здійснювали в нас перевезення.  KV: Через що бракує перевізників, куди пішли ті, що були? Михайло Нетяжук: Різні причини – проблеми з водіями, незадовільний технічний стан транспорту. Причин вдосталь. KV: Розкажіть про скасування двох електричок за напрямком Фастів-Київ, через що наприкінці лютого люди виходили мітингувати. Минув майже місяць – чи є зрушення? Ви зверталися до УЗ чи Кабміну?  Михайло Нетяжук: Ми зверталися до УЗ, але те, що наразі відбувається у площині залізничних пасажирських перевезень, наштовхує мене на думку, що УЗ системно ліквідовує приміські перевезення. Чому в мене такі висновки: засновником УЗ є Кабмін, він є й органом управління. У ст. 9 Закону "Про залізничний транспорт" зазначено, що орган, який приймав рішення про надання пільг, повинен компенсувати збитки від їх надання. Враховуючи, що зараз пільги надаються відповідно до нормативно-правових актів, прийнятих Верховною Радою, відповідно до ст. 9 Рада та Кабмін повинні компенсувати ці збитки УЗ. Натомість УЗ до Кабміну по даному питанню не зверталася – ми отримали письмове підтвердження цьому від Укрзалізниці. Разом з тим всупереч цьому Закону, а також Закону "Про місцеве самоврядування" УЗ намагається шантажувати органи місцевого самоврядування і стягувати кошти саме з них. Розуміючи важливість залізничних перевезень, ми зверталися не лише до УЗ, бо бачимо, що там не має бажання врегульовувати це питання.  Наразі виконком ФМР прийняв рішення звернутися до Кабміну, ФМР на найближчому засіданні розгляне звернення до ВР, і ми ініціюємо процес звернень міськрад до ВР та Кабміну по всій Україні, адже допустити знищення системи приміських електропоїздів ми не маємо права. Я розумію, що УЗ йде в реструктуризацію з можливою майбутньою приватизацією, але ту систему транспортного забезпечення, яка формувалася, ми не маємо права знищити, тим паче що зараз йде процес створення Київської агломерації і питання транспортного сполучення від населених пунктів, що до неї входитимуть до її центру, є нагальним. Ми вже спілкувалися по даному питанню із мером Києва Віталієм Кличком. KV: У Фастова у 2020 році був намір внести зміни до Генплану, у 2021 році виконком замовив у “Діпромісто” зміни до зонування території. Яка мета цих змін і що це дасть? Михайло Нетяжук: Національна академія аграрних наук передала Фастову 30 га землі для розподілу її між учасниками АТО/ООС. Отримавши цю землю, ми мали внести зміни до Генплану. Зміни були зроблені, зараз іде внесення змін до плану зонування, аби цей процес можливо було здійснити. Це основні причини, які підштовхнули нас до коригування планом. Зараз на порядку денному стоїть інше питання – затвердження Генпланів населених пунктів, які стали частиною ОТГ у рамках реформи.  KV: У 2018 році люди жалілися на викиди з боку елеватора. Яка нині у місті екологічна ситуація? Михайло Нетяжук: З приводу Фастівського хлібоприймального підприємства – ми неодноразово зверталися до керівництва підприємства, в рамках звернень у 2020 році частково вдалося поліпшити ситуацію. Підприємство зробило реконструкцію вузла прийому. Однак, за підсумками 2020 року видно, що питання врегульовано не повністю, на 2021 рік підприємство також поставило собі мету модернізувати систему фільтрації, аби фастівчани не відчували викидів. Але дані роботи будуть виконані, якщо буде контроль з боку природоохоронних органів. Але хоч ми і говоримо про реформу децентралізації, інспектуючих функцій органи місцевого самоврядування не мають. Так, ми самі не маємо права проводити інспекції та перевірки. Тому і звертаємося до відповідних державних інституцій. Читайте: Жители Фастова возмущены экологически вредной деятельностью местного элеватора (видео)  Декілька років тому така ж проблема була з підприємством із китайськими інвестиціями "Еко-Втор" – Фастівська міська рада в рамках договору з даним підприємством, залученням представників українсько-китайської Торгово-промислової палати визначили та узгодили план дій стосовно цього виробництва. і підприємство крок за кроком, але поліпшує організацію свої процесів і приводить до чинних українських та європейських стандартів. Звісно, що питання екології є нагальним, але працюємо.  Читайте: Депутаты Фастовского горсовета грозятся отстранить от власти мэра города  KV: Щодо “Бюджету участі”. Хоча прийом заявок досі триває, скільки вже проєктів розглянуто та підтримано/планується підтримати міськрадою? Михайло Нетяжук: Відповідно до Порядку, ми не маємо права порушувати процедуру. Нею визначено, що спочатку йде повністю подача усіх пропозицій. Більш того, фахівці ФМР радо консультують, допомагають при формуванні пропозицій. Користуючись нагодою, запрошую всіх мешканців Фастівської ОТГ долучатися до процесу і пропонувати свої проєкти, які можуть бути підтримані. Це можуть бути проєкти у загальних сферах (благоустрій, культура, все, що цікаво жителям), освітні проєкти, і окремо ми визначили, що у нас будуть проєкти сільських територій для населених пунктів, що доєдналися. Ми розуміємо, що це для них буде новинкою, тому ця категорія стоятиме окремо.  KV: Які амбіції маєте щодо кар'єрного зростання? Михайло Нетяжук: Відверто кажучи, після того, як збільшилася відповідальність після приєднання сіл, про кар'єрні амбіції мова не йде. Головне зараз – якісно робити свою роботу сьогодні і виконувати завдання, які громада ставить перед міським головою. Часу шукати собі зайві пригоди немає. Я був би щасливий, аби мав можливість планувати бодай на три роки наперед. Виклики сьогодення вимагають, аби ми впоралися з ними сьогодні і зараз.  Читайте:Олексій Момот: “Головою громади бути складніше, ніж мером міста” Наталія Баласинович: “Поділ Васильківського району був абсолютно аматорським” Сергій Даніш: “Коцюбинське без Біличанського лісу столиці не потрібне” Фото: KVКиевVласть

Столичний регіон щодня реєструє біля тисячі нових випадків захворювання на ковід, найбільше потерпають від хвороби Білоцерківський, Бориспільський та Бучанський райони. У лікарнях ситуацію називають складною та збільшують кількість ліжок для хворих. Тим часом Київщина очікує надходження нової партії вакцини  і продовжує перебувати у “червоній” зоні. Про це KV стало відомо за результатами онлайн-брифінгу директора Департаменту охорони здоров'я Київської ОДА Олени Єфіменко.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Епідеміологічна ситуація "Стан справ на Київщині сьогодні дуже складний. Ми щодня реєструємо більше тисячі нових випадків захворювання на Covid-19 серед наших жителів. У зв'язку з цим Київщина продовжує залишатися в "червоній зоні", тож дотримуватись усіх протиепідемічних норм – дуже важливо", – розповіла Олена Єфіменко. Безпосередньо минулої доби в Київській області коронавірус діагностували у 962 осіб. Найбільша кількість випадків підтвердилася у Білоцерківському, Бориспільському та Бучанському районах.  "Уже не перший день щодобова кількість людей, яка інфікувалася на коронавірус, перевищує кількість тих, хто вже поборов хворобу. Минулої доби одужало лише 737 осіб. Також кілька днів поспіль фіксуємо збільшення кількості летальних випадків. За вчора, на жаль, померло 30 хворих. Загалом з початку епідемії на Київщині на Covid-19 захворіли більше 960 тисяч осіб, одужали від хвороби – більш ніж 78 тис. осіб, померли – 1642 особи", – додала вона. Госпітальні бази В області продовжують працювати і над розширенням інфекційної мережі. За словами Єфіменко, лише за березень для лікування хворих на коронавірус було перепрофільовано ще 510 ліжок. У сумі вони складають 3510 ковідних місць, з них понад 103 тис. ліжка підключенні до кисню. Це – 88% від загальної кількості. "На жаль, все більше інфікованих переносять хворобу у важкій формі. Наприклад,  безпосередньо сьогодні на стаціонарному лікуванні знаходиться 2174 особи, які вже мають підтверджений діагноз Covid-19. Ще 263 очікують на результати ПЛР-тестування.  Із загальної кількості 2231 пацієнт перебуває на кисневій підтримці. Загальна завантаженість ліжок складає 69,4%, з киснем – 71,9%, вільних же ліжок із киснем залишилося 772 або 28%", – зауважила вона. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться Проте є госпітальні бази, заповненість яких уже сягає 100%. Це -  центральна районна лікарня Києво-Святошинського району, Ірпінська центральна міська лікарня, Білоцерківська ЦРЛ № 1. "В усіх профільних медзакладах рівень захворюваності коливається від 53 до 98%. Епідемія коронавірусу не вщухає, тож ми продовжуємо вдосконалювати і поліпшувати матеріально-технічне забезпечення наших госпітальних баз. Наприклад, у березні закупили і вже поставили до лікарень 179 кисневих концентраторів. Їхня загальна вартість склала майже 7 мільйонів гривень. Нагадую, що впродовж минулого року було закуплено 738 кисневих концентраторів за понад 30 мільйонів гривень", – каже очільниця Департаменту. Освітній процес Коронавірус продовжує впливати і на організацію освітнього процесу в області. Всього на дистанційному навчанні перебуває 136 дітей із 560 закладів освіти. Працюють школи по-різному: 14 громад повністю перевели учнів на дистанційне навчання. Також у 40 громадах учні 1-4 класів навчаються очно, а решта – дистанційно. Зауважено, що у  таких школах освітній процес здійснюється з дотриманням всіх санітарних вимог. Ще у 129 шкіл розпочалися весняні канікули.  За інформацією місцевих органів управління освітою, всього на лікуванні перебуває 315 учнів та 505 викладачів. У деяких діагностували коронавірус безпосередньо минулої доби: хворобу підтвердили у 14 учнів і 23 вчителів. Через захворювання серед працівників, призупинено освітній процес і у восьми дитячих садках. Це – по два заклади дошкільної освіти у Гірській і Березанській громадах, а також по одному  – у Гребінківській і Чабанівській громадах. Також на Київщині через коронавірус на самоізоляцію відправлено 34 окремих групи у 27 дитсадках. Найбільше таких випадків зафіксовано у Білоцерківській, Броварський і Бориспільській громадах.  Вакцинальна кампанія  На Київщині першу дозу вакцину проти коронавірусу вже одержали 15 399 жителів. За минулу добу процедуру щеплення пройшли 630 осіб. Також Єфіменко нагадала, що в регіоні продовжують працювати мобільні бригади з імунізації. Так, впродовж декількох тижнів функціонує 34 стаціонарні пункти щеплень на базі медзакладів. Переважна частина провакцинованих – медики. Йдеться про 7620 осіб.  Крім того, щеплення вже зробили 640 жителів області віком від 80 років. Решта – це військовослужбовці, працівники освітніх закладів, громадські активісти. Наразі у залишку залишається 1200 доз. Варто додати, що область вже очікує на поставку чергової централізованої вакцини проти коронавірусу. Читайте: Хроники коронавируса в Украине: обновляетсяФото: коллаж KVКиевVласть

У Київській ОДА відзвітували про реалізацію програми президента "Велике будівництво” у 2020 році та розповіли про найближчі плани щодо розвитку соціальної інфраструктури в регіоні. У 2021 році у рамках держпрограми планують реалізувати ще 18 об'єктів за 318 мільйонів гривень. Сума перевищує минулорічні витрати на понад 100 млн гривень. Проєкти стосуються розвитку медичної, спортивної та освітньої сфер життя Київщини. Про це KV стало відомо за результатами онлайн-брифінгу заступника голови Київської облдержадміністрації Андрія Лісовика. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Андрій Лісовик, зокрема, розповів, що проєкт "Велике будівництво" на території України стартував у 2020 році, коли у всіх регіонах розпочалося масштабне будівництво та модернізація соціальної інфраструктури. На Київщині за рік вдалося завершити 18 об'єктів. Це – сім шкіл, шість садочків і п’ять стадіонів. Загальна вартість робіт склала 188 мільйонів гривень. "У цьому році продовжуємо "Велике будівництво" і плануємо реалізувати ще 18 пріоритетних об'єктів соціальної інфраструктури на загальну суму 318 мільйон гривень. З них – п’ять шкіл, шість садочків, шість спортивних об’єктів та один центр надання соціальних та адміністративних послуг. Кошти державного фонду регіонального розвитку складуть 80 мільйонів гривень і будуть залучені на будівництво частини об'єктів, співфінансування з місцевих бюджетів – 238 мільйонів гривень", – розповів Лісовик. Він також зауважив, що реалізація проєкту у 2021 році дозволить покращити умови навчання для 2 тисяч учнів Київщини, перебування у дитсадках 800 дітей і створить 105 нових місць для дошкільнят. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться  Спортивна інфраструктура Значну увагу влада приділяє і розвитку спортивної інфраструктури. І за словами заступника голови КОДА, будівництво спортивних об'єктів створить повноцінні умови для занять спорту, а також забезпечить мешканців регіону якісним дозвіллям. Так, станом на кінець березня ступінь будівельних об'єктів становить 14%. Щодо шести об'єктів укладені договори з підрядними організаціями, з них – три садочки, одна школа, два об'єкти спорту. Ще у дев’яти оголошені та тривають тендерні процедури і по трьом об’єктам тендерні процедури мають оголосити вже найближчим часом. Енергоефективні проєкти В області також продовжується реалізація заходів спрямованих на підвищення енергоефективності будівель шкіл та дитячих садочків. Це, зокрема, йде мова про Яготинську спеціалізовану загальноосвітню школу І-ІІІ ступенів № 2. Вартість проєкту складає 16,4 млн гривень. Наступний об'єкт – Яготинський навчально-виховний комплекс. "Це одна будівля, яка складається з двох корпусів 1961-1979 років будівництва. Впровадження заходів з термомодернізації дасть економію споживання енергетичних ресурсів в розмірі 56%. Впровадження заходів з енергозбереження у Студениківському  садочку "Малятко" також дасть економію споживання енергоресурсів у розмірі 59%. Ще один садочок – "Веселка" у місті Обухів. Варто зазначити, що в минулому році, в рамках обласної програми енергоефективності, ми встановили там два модульних теплових пункти з погодним регулюванням теплоносія. Уже в цьому опалювальному сезоні економія енергоресурсів склала 22% і це враховуючи достатньо холодну зиму. Після впровадження реалізації проєкту теплової санації будівлі, економія споживання зросте до 45%", – додав Лісовик.  Соціальна сфера Також у рамках реалізації проєкту "Велике Будівництво-2021" запланована реконструкція нежитлової будівлі під функціонування сучасного центру надання адміністративних послуг в Білій Церкві. Повідомляється, що ЦНАП працюватиме у форматі прозорий офіс по вулиці Театральна, 5. Загальна кошторисна вартість такого проєкту сягає 76 мільйонів гривень і має бути реалізований в період з 2021 по 2023 роки.  Медична сфера Ще один важливий напрям "Великого будівництва" стосується модернізації приймальних відділень опорних лікарень Київщини. "Цьому питанню тривалий час не приділяли належної уваги. Проте, завдяки ініціативі президента, минулого року в Україні розпочалися активні роботи з розвитку медичної інфраструктури. Наша область не стала виключенням. У 2020 році ми розпочали реалізацію одночасно 12 проєктів. Роботи з оновлення приймальних відділень в опорних медзакладах тривали паралельно. Їх загальна вартість склала понад 173 мільйона гривень", – говорить заступник голови. Він додав, що сім об'єктів в області вже успішно завершили. Модернізовані приймальні відділення мають Білоцерківська лікарня № 2, Бориспільська багатопрофільна клінічна лікарня, а також Броварська, Вишгородська, Іванківська, Макарівська та Миронівська центральні районні лікарні. Ще на декількох об'єктах роботи продовжуються.  "Введення їх в експлуатацію є для нас пріоритетним, тож ми посилено працюємо над тим, щоб завершити їх якнайшвидше. При цьому в Ірпінській центральній міській лікарні, а також Обухівській і Тетіївській центральних районних лікарнях роботи знаходяться вже на фінальній стадії. Ступінь будівельної готовності варіюється від 94 до 99 відсотків. Отже, цього року продовжимо вдосконалювати медичні заклади нашої області, адже від цього залежить здоров'я і життя мешканців Київщини", – резював він. Нагадаємо, що у селі Мироцьке Бучанського району 30 березня відбулося відкриття нової амбулаторії загальної практики. В урочистому заході взяв участь голова КОДА Василь Володін разом із нещодавно представленим головою Бучанської РДА Миколою Ляшенком та головою Бучанської громади Анатолієм Федоруком. Ця медична установа була збудована на замовлення Департаменту регіонального розвитку Київської ОДА протягом 2020 року за кошти державного та місцевих бюджетів. Читайте: Губернатор Володін представив нового голову Бучанської РДА та відкрив амбулаторію Фото: коллаж KVКиевVласть