Корупційні скандали, недобудовані ЖК та інтереси Молчанової: що відбувається з “Київміськбудом”
Гроші на оборону: Київрада збільшила кошторис програми “Захисник Києва” на 2024 рік в 2,5 раза, не підкріпивши це змінами в бюджет
Київщина екологічна: як область стала лідером України зі створення об'єктів природно-заповідного фонду
27 лютого 2020 г. 09:00
Раздел: Тексти
Васильківська ЦРЛ просить Кабмін включити її до “чортової дюжини” опорних лікарень Київщини
У процесі формування госпітальних округів на Київщині до переліку опорних медзакладів потрапило лише тринадцять лікарень. Отримати бажаний статус, від якого залежить і фінансування, могли лиш ті заклади, що відповідали критеріям Кабміну. Медики столичного регіону подекуди обурені вибором. Кажуть, якщо одні райлікарні просто не встигли оновити обладнання, то інші не потрапили без адекватних приводів.
Як стало відомо KV, колектив комунального некомерційного підприємства Васильківської районної ради (КНП ВРР) "Васильківська центральна районна лікарня" (*) зібрав підписи під зверненням до Кабміну з проханням включили їх до переліку опорних медзакладів Київщини.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Про це повідомляється на facebook-сторінці медзакладу. Про збір підписів було оголошено 8 лютого, закінчено збір 13 лютого.
Не ввійшли до списку опорних лікарень також лікарні в Бородянці та Яготині. І, хоч протести тут не стали явними, влада на місцях наголошує: для включення були можливості і є вагоме обґрунтування.
Сам список №23-р “Про затвердження переліку опорних закладів охорони здоров’я у госпітальних округах на період до 2023 року” затверджений розпорядженням Кабінету Міністрів України від 15.01.2020 року і включає 13 медзакладів Київщини.
Чим загрожує відсутність у списку “опорних”
З поширенням інформації про Васильківську ЦРЛ в районі почали ширитися страшні чутки: нібито лікарню і зовсім закриють. Або ж перенесуть до Фастова.
У відповідь керівництво лікарні вирішило зробити офіційну заяву: питання про закриття КНП ВРР "Васильківська ЦРЛ" не стоїть! Ми розуміємо, що підґрунтям таких чуток є те, що відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів [...] КНП ВРР "Васильківська ЦРЛ" не включено до переліку опорних закладів охорони здоров’я”.
Також у документі зазначено, що лікарня звернулася до Департаменту охорони здоров’я КОДА, губернатора Чернишова та народного депутата України Олександра Дубінського. Просять переглянути зміни до Розпорядження Кабміну від 15.01.2020 року №23-р в частині включення КНП ВРР "Васильківська ЦРЛ" до переліку опорних лікарень.
Зазначається, що “матеріально-технічна база лікарні та кваліфікація лікарів відповідає вимогам до опорних лікарень”.
“Зараз ми приготували звернення до Кабінету Міністрів України з цього ж питання і запрошуємо всіх жителів міста та району, кому не байдужа майбутня доля лікарні, підтримати КНП ВРР "Васильківська ЦРЛ" і підписати таке звернення”, – говориться у повідомленні.
Відзначимо, що KV не надали у лікарні інформації про кількість підписів, які вдалося зібрати.
Голова Васильківської райради Наталія Баласинович у коментарі KV також висловила занепокоєння фактом того, що лікарню не включили до переліку.
“У КОДА відбулася нарада за участі Міністра охорони здоров'я. На запитання, хто входив до робочої групи, яка формувала опорні заклади і за якими критеріями їх визначали, на жаль, чіткої відповіді я не отримала. Як відповіла Міністр, дані подавала КОДА. Адміністрація стверджує, що для затвердження була задіяна консалтингова компанія, яка на рівні Міністерства і рекомендувала ці заклади. Єдиним критерієм, за яким визначали ці заклади – 50-кілометрова доступність. Відсутність Васильківської ЦРЛ в списку стала величезною несподіванкою. Тому що попередні п’ять років роботи були присвячені реконструкції лікарні, щоб зробити її опорною. Нерідко ми жертвували іншими питаннями заради того, щоб вивести лікарню на зразковий рівень. Побудували нові два відділення, корпус, закуповували обладнання, набирали інтернів.
Раніше область була умовно поділена на госпітальні округи і був Васильківський округ, до якого входили Васильківський, Фастівський, Обухівський, Макарівський і Києво-Святошинський райони з центром у Василькові. Обіцяють, що обласна госпітальна рада ще має цей список переглянути, але вже є постанова Кабміну. У мешканців району ця новина викликала велике обурення. Вони вже звернулися по допомогу до народного депутата Дубінського. Але, на мою думку, найбільш важливим питанням зараз є те, хто утримуватиме районні лікарні вже з жовтня ц.р., коли перестануть існувати райради, на балансі яких вони утримуються. Ні одна з громад не зможе повноцінно утримувати ці заклади”, – каже Баласинович.
Питання про Васильківську ЦРЛ було піднято на зустрічі представників МОЗ з керівниками закладів охорони здоров'я 10 лютого.
Зокрема, міністерка охорони здоров'я Зоряна Скалецька не могла дати чіткої відповіді, чому Васильківська лікарня не увійшла до переліку опорних закладів. На її думку, опорна лікарня нічим не відрізняється від звичайної: ні фінансуванням, ні наповненням. Більш того, список опорних лікарень, за її словами, складався консалтинговою компанією, котра лише порадила, які лікарні можуть стати опорними, зважаючи на відстань до 60 км для сполучення екстрених лікарень. Тож, за словами Зоряни Скалецької, цей список опорних лікарень ще не остаточний. Які лікарні Київщини будуть опорними, вирішить госпітальна рада, яка незабаром буде сформована. До її складу увійде керівництво Васильківського району.
Знайшлися ті, хто поставився критично до цього розголосу – через те, що нібито адміністрація лікарні, на їх думку, не поставилася серйозно до підняття статусу закладу до необхідного рівня, аби заклад включили до переліку.
“Проблема з лікарнею виникла не сьогодні. Ще кілька років тому районна рада захотіла повністю підпорядкувати ЦРЛ собі, в т.ч .призначати головного лікаря. Місто було проти, так як згідно статуту є співзасновниками ЦРЛ. Кошти всі на ремонти ЦРЛ виділяв район, з міста – нуль, хоча я сама постійно говорила і писала про те, що місто не просто має держсубвенцію передавати, а і на ремонти. Тому поки виясняли хто кому винен та перманентно були зайняті виборами та політикою, пропустили цей важливий момент – з опорною лікарнею. Лікарня, звичайно, не закривається, але якщо заклад не буде опорним, то зменшиться держфінансування, що призведе до закриття відділень і скорочення персоналу”, – пише користувачка соцмережі Тетяна Омельченко.
Що таке опорна лікарня: позиція Кабміну
Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 22.03.2017 року №194-р "Про затвердження переліку та складу госпітальних округів Київської області" було затверджено чотири госпітальні округи: Білоцерківський, Васильківський, Лівобережний та Бородянський. За визначенням КМУ, госпітальний округ не буде окремою юридичною особою або окремим рівнем територіальної організації влади, а відіграватиме роль механізму координації та спільного прийняття рішень представниками місцевих органів влади, території яких він охоплюватиме.
“Межі і склад кожного округу запропоновано Київською обласною державною адміністрацією, виходячи з критеріїв формування округу, встановлених Порядком створення госпітальних округів. Госпітальні округи створюються як "функціональні об'єднання лікарень, розташованих на визначеній території".
Взагалі до списку опорних закладів Київщини, згідно відповідного розпорядження КМУ, включено 13 закладів:
“Білоцерківська міська лікарня № 2”;
“Бориспільська багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування”;
“Броварська багатопрофільна клінічна лікарня”;
“Вишгородська центральна районна лікарня”;
“Іванківська центральна районна лікарня”;
“Ірпінська центральна міська лікарня”;
“Макарівська центральна районна лікарня”;
“Миронівська центральна районна лікарня”;
“Обухівська центральна районна лікарня”;
“Переяслав-Хмельницька центральна районна лікарня”;
“Комунальне некомерційне підприємство Тетіївська центральна районна лікарня”;
“Фастівська центральна районна лікарня”;
“Центральна районна лікарня Києво-Святошинської районної ради”.
Саме поняття опорного медзакладу має на увазі низку вимог, які висуваються до закладу. Аби стати головним на госпітальному окрузі, такий заклад має забезпечити:
доступність для пацієнта – шлях до нього має займати не більше години;
безпечність медичної допомоги на основі доказової медицини;
своєчасність доступу до медичної допомоги;
економічну ефективність, яка полягає у забезпеченні максимально можливої якості медичної допомоги за умови раціонального та ощадливого використання ресурсів.
В інших районах
KV опитала голів районних та місцевих рад стосовно включення або невключення їхніх лікарень до переліку, і що було або не було зроблено у цьому напрямку.
Голова Миронівської райради Валентина Усик:
Щоб потрапити до опорних закладів, необхідно було виконати вимоги. Перша вимога – це дислокація. Миронівка може охоплювати в радіусі 60 км медпослугами Богуславський, Кагарлицький, Рокитнянський райони, має розгалужену транспортну розв’язку. Друга – забезпеченість фахівцями, а також – наявність приймального відділення і невідкладної медичної допомоги з операційними, палатами, сучасним обладнанням. І після того, як ми реформували у 2018 році ЦРЛ у комунальний некомерційний заклад, ми все це виконали. Ми зробили ремонт у пологовому відділені, намагаємося оновлювати обладнання, зберегли 160 ліжок стаціонару, завершуємо комп'ютеризацію.
Свого часу з районного бюджету в лікарню ми вклали близько 8 млн гривень. Зараз більше 3 млн гривень виділяє Миронівська ОТГ на рентгенівський апарат, фінансує необхідні медикаменти. Плануємо докупити функціональні ліжка у дитяче відділення, до пологового – апарат штучного дихання. Все це дало нам можливість створити потужну матеріальну базу. Всі необхідні тарифи, які мають запрацювати з 1 квітня, ми затвердили ще у грудні 2019 року. 31 січня лікарню включили до реєстру Національної служби здоров’я України, яка має буде надавати гарантовану суму фінансування вже з квітня.
Голова Фастівської міськради Михайло Нетяжук:
Фастівська міськрада сподівається на фінансову підтримку обласної ради з ремонту палат стаціонарних відділень Фастівської центральної районної лікарні по вулиці Київська. Ми подали проєкт до обласної ради і цей об'єкт необхідно зробити у першу чергу. Адже, враховуючи реформу вторинної ланки медицини, дуже важливо, щоб медзаклади області були готові до надання медпослуг за стандартами Національної служби здоров'я в Україні. Особливо, враховуючи те, що Фастівська ЦРЛ визначена в переліку 13 опорних закладів охорони здоров'я Киівщини, який було затверджено розпорядженням №23 Кабміну від 15.01.2020 року. Зараз їх потрібно привести до такого стану, щоб вони мали можливість надавати якісні медичні послуги.
Голова Броварської райради Сергій Гришко:
Броварська районна лікарня – одна із найкращих і потужних, відповідає всім вимогам. Наявність кадрів, наповнюваність апаратурою, врегулювання електронної черги – це питання, які зробила для нас викликом сама реформа. Лікарню очолює Заслужений лікар України, депутат обласної ради, Почесний мешканець району Валентин Багнюк. Наразі в лікарні проводяться ремонти, утеплення, внутрішні роботи, замінюється дах. Адже перший корпус лікарні збудований був ще на початку 70-х років. Практично завершена комп'ютеризація закладу.
Лікарня є спільною власністю району та міста. З 1 квітня лікарня заключає договори з НЗСУ, а також в роботу будуть задіяні 11 апаратів геомедалізу, цю кількість маємо намір збільшити до кінця року. Броварський район – це приміська зона і в купальний та літній сезон район приймає близько 25-30 тис. відпочивальників. Тож надання екстреної меддопомоги лягає на районну лікарню. Орієнтовно заклад охоплюватиме послугами частину населення Бориспільського, Баришівського району, а також сусідньої області. На жаль, ліжкомісць недостатньо. Необхідно, можливо, передбачити окремі підрозділи в сусідніх ОТГ.
Голова Переяслав-Хмельницької міськради Тарас Костін:
Опорні заклади обиралися з-поміж інших з урахуванням наявності корпусів, персоналу і наша районна лікарня є однією з кращих в області. Міська, районна і ради громад є співзасновниками закладу і здійснюють її фінансування. Основні базові питання в районній лікарні вирішені. Заклад комп'ютеризований, на це кошти виділила міська рада. Плануємо ще закупити й оновити деяке обладнання, зробити комфортні зони для очікування і відремонтувати палати. А також модернізувати систему опалення і задіяти енергозаощаджувальні технології: заміна вікон, утеплення. Районна лікарня зможе охопити медпослугами Згурівський, Яготинський, Баришівський район і навколишні ОТГ, фахівців вистачає. У кожному місті є підрозділи зі швидкими й основний базовий офіс розташований в Переяславі.
В.о. голови Ржищівської ОТГ Христина Чорненька:
Ми розпочинаємо проводити інформаційні зустрічі із жителями, тож всі переваги та недоліки, як це все буде працювати, вони зможуть оцінити вже з 1 квітня. Наша лікарня не в змозі надати якісні ургентні послуги. Ми маємо фахових працівників, але сучасне обладнання, лабораторії, реанімаційної палати, на жаль, лікарня немає. Зараз, щоб надати ці послуги, ми сплачуємо кошти за контрактом іншій лікарні. Думаю, це досить зручно, що визначено опорний заклад, де мешканцям 100% зможуть надати якісну і безкоштовну допомогу. Ми не маємо можливості підвищити рівень лікарні.
Коли Ржищів був містом районного значення, то районна лікарня була на 140 ліжок, але її розформували до 40. Щоб підготувати заклад такого рівня потрібно вкласти великі кошти і мати значну кількість населення, яка обслуговуватиметься в цьому закладі. Реформа дозволяє жителям самостійно обрати заклад для лікування: Кагарлик, Миронівка, багато мешканців їздять до Обухова. Умови надання екстреної допомоги витримані.
Голова Яготинської міськради Наталія Дзюба:
На сесії районної ради було прийнято одноголосне рішення – звернутися до облради, КОДА, Кабміну, Департаменту охорони здоров'я, народних депутатів різних фракцій щодо збереження лікарні інтенсивного лікування саме на території міста. Всі листи вже направлено, нам пообіцяли розглянути це питання на черговому засіданні облради. Якщо проаналізувати саму методику створення трьох ЛІЛів (від ред: лікарні інтенсивного лікування) на території Лівобережжя, то вона йде врозріз з наданням якісних послуг для населення. Ми не за те, щоб закрили Переяслав-Хмельницький опорний заклад, а за те, щоб було створено ще один ЛІЛ і саме на базі Яготинськоі ЦРЛ. Лікарня має зручне розташування, інфраструктура і транспортне сполучення міста дозволяє швидко доїхати жителям з інших районів, є кадровий потенціал і відповідна база – на території діє Чорнобильський медичний коледж. А ще – пункт біженців, в якому також потребують відповідної меддопомоги.
У минулому ЦРЛ була на другому місці по області серед клінічних закладів. В лікарні функціонують необхідні відділення, є екстрена медична допомога. Ми взаємодіємо з усіма гілками влади, щоб забезпечувати лікарню всім обладнанням. Але стоїть питання не лише у забезпеченні, а й в цінності людського життя – екстрено, швидко і доступно. І поки в кризовій ситуації пацієнта довезуть через 50 км до Переяслава, може бути запізно. Має бути не оптимізація, а розширення мережі. Кожен центр ОТГ має мати свою опорну лікарню. Ми будемо робити все можливе, щоб 20 тис. населення міста мали змогу одержувати якісні медпослуги.
Голова Бородянської райради Георгій Єрко:
У нас мав бути і опорний медичний заклад, але чомусь так сталось, що він не потрапив до переліку. Виявляється, що Міністерство охорони здоров'я заключило договір з однією фірмою і саме вона за використанням системи транспортування, лише за одним показником визначила, де мають знаходитися ЛІЛи. Днями відбулася сесія райради і депутати прийняли рішення підготувати листа-звернення до Кабміну. Можливо, нас помилково не додали до списку. Адже наскільки нам було відомо, Бородянка мала стати центром госпітального округу. Район має розгалужену транспортну гілку – залізниця, аеродром, міжнародна траса Київ-Чоп. Ми розташовані в центрі, і найбільш вигідно проїхати до нас буде із Макарова і Іванкова, чим навпаки. У Макарівському районі проживає 37 тис. населення, а в Бородянському – 50. У районній лікарні є всі необхідні відділення, пологовий будинок займає п'яте місце по області за народжуваністю. Тож ми були досить здивовані, коли не виявили лікарню у списку опорних закладів.
Голова Ставищенської райради Віктор Малаш:
Ми сподіваємося, що всю необхідну медичну допомогу мешканці зможуть отримувати й у своїй лікарні. Центральну районну лікарню ми збережемо і вона буде працювати – інших варіантів ми навіть не розглядаємо і зробимо все необхідно, щоб туди надходило необхідне фінансування. В останні роки ми намагалися оновлювати медичне обладнання, здійснювали ремонти, щоб підвищити її рівень. З місцевого бюджету виділили кошти, щоб мати свою невідкладну швидку допомогу, зберегли всі ФАПи, щоб якісна медична допомога для мешканців району була доступна. Не вистачає в лікарні, звичайно, спеціалістів, є відтік кадрів до столиці. Також у районі переважає населення більш пенсійного віку і всім відомого, яку сьогодні вони мають пенсію, і наскільки для них важливі умови доїзду. До цього у нас був визначений Білоцерківський госпітальний округ. Опорні заклади визначало Міністерство охорони здоров'я, яке ні з ким не радилося. Як я розумію, на ці заклади і фінансування спрямовуватимуть більше, і обладнання закуповуватимуть. Але поки що все це в теорії.
Нагадаємо, як писала KV, на згаданій зустрічі з керівниками медзакладів у КОДА 10 лютого за участі, зокрема, міністерки МОЗ проходив лікбез: головним лікарям закладів Київщини пояснювали, що віднині лікарні мають статус комунальних некомерційних підприємств, і тому починають працювати за новими правилами. Експерти детально розповідали про те, як проходитиме фінансування, для чого медикам накажуть записувати на відео лікарню і пацієнтів, а також що таке медичний пакет.
Читайте: Фінанси і нюанси: як перебігатиме реформа медзакладів на Київщині
Нагадаємо, що першим КНП на Київщині стала Броварська центральна районна лікарня. Таке рішення було прийнято ще у липні 2018 року Броварської міською радою.
Читайте: Центральная Броварская больница стала некоммерческим КП
А у ланці первинної медицини повний перехід першим завершив Київський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф. Вони також стали у першій п’ятірці тих, хто підключився до так званої е-централі — електронної системі для невідкладної допомоги "Централь 103".
Читайте: Киевский областной центр экстренной медпомощи станет первым некоммерческим учреждением на Киевщине
На останньому черговому засіданні КОР 19 грудня депутати підтримали створення трьох некомерційних комунальних підприємств: “Київський обласний лікарсько-фізкультурний диспансер”, “Київський обласний центр охорони здоров’я матері і дитини” та “Обласний дитячий санаторій “Поляна” і, власне, “Київський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф”.
А на позачерговій сесії КОР у січні 2020 року депутати розглянули питання створення некомерційних підприємств “Київський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф”, “Київська обласна клінічна лікарня" і "Київський обласний онкологічний диспансер”.
Читайте: Київоблрада перетворить ще три медзаклади на некомерційні компідприємства
Фото: колаж KVКиевVласть
17 лютого 2020 г. 19:00
Раздел: Тексти
Обухівщина і Приірпіння не хочуть карантинних зон коронавірусу у себе на території
18 лютого з Китаю до столиці має вилетіти літак з українцями та аргентинцями із зони епідемії коронавірусу. Між тим, місць, де б можна було розмістити евакуйованих на карантин, стає все менше. Санаторій “Пролісок” у Козині, де планували поселити людей – відмовився, а Обухівська районна рада навіть просила Володимира Зеленського знайти для тимчасової ізоляції більш пристосовані місця. На вухах і Гостомель. Незнамо звідки взялася інформація, що борт з провінції Хубей має сісти в тутешньому аеропорту, а розмістити евакуйованих на карантин хочуть в місцевій туберкульозній лікарні. Поки адміністрації летовища і медзакладу спростовують чутки, гостомельські депутати скликають позачергову сесію.
Як стало відомо KV, на вівторок, 18 лютого запланована евакуація людей із охопленого коронавірусом Китайського Уханю (провінція Хубей). Орієнтовний час прибуття борту до Києва (враховуючи технічну посадку в місті Алма-Ати) – 20 лютого, 8 ранку. Цивільний літак авіакомпанії SkyUp привезе до України 74 пасажирів, з них 49 – українці, 11 – громадяни Аргентини, решта громадяни: Ізраілю, Норвегії, Чорногорії, Панами, Коста-Ріки, Домініканської республіки, Еквадору та Іспанії.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Міністерство закордонних справ Аргентини вже висловило подяку Україні за те, що наша країна погодилась разом зі своїми евакуювати й громадян Аргентини з епіцентру поширення коронавірусу — китайського Уханя.
Після прибуття до України, всіх пасажирів рейсу планують розмістити на 14-денний карантин.
На евакуацію з Китаю Кабінет Міністрів виділив 4,5 млн гривень з резервного фонду, відповідне розпорядження ще 5 лютого було оприлюднено на “Урядовому порталі”.
Міністерка охорони здоров’я Зоряна Скалецька в ефірі програми “Право на владу” на каналі “1+1” заявила, що в Україну приїдуть лишень здорові громадяни і місцевим мешканцям нема чого переживати.
“Я хотіла би повідомити, що в Україну приїдуть тільки ті громадяни, які не мають симптомів, які є здоровими, яких перевірила китайська влада”, – сказала керівниця МОЗ.
Але слова очільниці МОЗу заспокоїли не усіх. Оскільки ймовірна локація для карантину евакуйованих осіб може бути розміщена на Київщині, деякі громади та місцеве самоврядування територій області вже здійняли паніку.
Обухівщина
За даними прес-служби Обухівської районної ради, 14 лютого відбулась термінова сесія, єдиним питання порядку денного якої було недопущення проникнення і поширення інфекції коронавірусу COVID-19 на території населених пунктів Обухівського району.
Враховуючи пропозиції депутатів та з огляду на відсутність на території Обухівського району спеціалізованих закладів охорони здоров’я, призначених для тимчасової ізоляції потенційно інфікованих осіб (карантину), районна рада вирішила звернутись до Президента України Володимира Зеленського щодо недопущення розміщення евакуйованих громадян України з міста Ухань в непристосованих для тимчасової ізоляції потенційно інфікованих осіб закладах, тим самим унеможливити додаткові ризики для місцевого населення.
Також депутати вирішити направити аналогічне звернення до народного депутата Олександра Дубінського (“Слуга народу”).
Ймовірним місцем для розміщення евакуйованих осіб в Обухівському районі є культурно-оздоровчий центр “Пролісок”, що у селі Козин.
14 лютого директор центру Ольга Земницька направила голові Обухівської райради Ларисі Іллєнко повідомлення про те, що товариство заперечує проти розміщення осіб із підозрою на коронавірус на території закладу, оскільки він приймає на відпочинок та оздоровлення дітей.
Підтвердження відмови санаторію "Пролісок" прийняти на карантин евакуйованих з Китаю наводить і ТСН. Крім цього, журналісти програми отримали інформацію, що козинчани навіть готові громадою блокувати вхід до санаторію, аби не пустити туди українців та аргентинців з Хубею.
Річ у тім, що люди не ймуть віри даним про те, що всі доправлені на батьківщину громадяни здорові, а карантинне перебування у ізоляції – необхідна, але безпечна процедура, застосувати яку вимагають всі українські і міжнародні протоколи безпеки.
Приірпіння
Ще більш карколомна історія в Гостомелі. Майже одночасно зі скандалом, здійнятим на Обухівщині соціальними мережами, почали ширитися дані про те, що рейс з Уханю сяде в місцевому аеропорту “Антонов”, а розмістять евакуйованих у Київській міській туберкульозній лікарні №2, яка розміщена у селищі за адресою Гостомельське шосе, 8.
Український міжнародний вантажний аеропорт “Антонов” розташований за 25 кілометрів на північний захід від Києва та за два кілометри на північний захід від смт Гостомель. Аеропорт використовується авіакомпанією “Авіалінії Антонова” та як база льотних випробувань АНТК ім. Антонова.
KV звернулася до прес-служби летовища із запитаннями як готуються служби до прийому рейсу з Китаю. Між тим, запитання видання викликало здивування в прес-офісі “Антонова”.
“Наразі така посадка в нас не планується”, – зазначили там.
Ще одне ймовірне місце для розміщення евакуйованих – Київська міська туберкульозна лікарня №2.
За даними медичного порталу Київської міської ради, лікарня розрахована на 400 ліжок, 140 з яких наразі недоступні через капремонт. Також наразі проводиться реконструкція корпусу легеневого туберкульозу, де враховані всі сучасні вимоги з інфекційного контролю та санітарно-епідеміологічні норми.
Проте у коментарі KV головний лікар Київської міської туберкульозної лікарні №2 Григорій Целюк розповів, що офіційно їм ніхто не повідомляв про прибуття до лікарні евакуйованих із Уханю українців.
“Я чув таку інформацію, але це маячня. Офіційно нас ніхто не повідомляв. Ми не маємо необхідних умов, щоб прийняти цих людей. Немає технічної, епідеміологічної спроможності. Мають бути закриті бокси, в нас їх немає. Тут туберкульоз, це не закритий об'єкт. Якщо привезуть евакуйованих людей – буде повний гаплик і порушення всіх норм. Тому питання треба ставити міністру охорони здоров'я”, – говорить він.
Але відсутність офіційних підверджень “китайського сліду” з боку лікарні та летовища не заспокоїла місцеву владу.
17 лютого депутат Гостомельської селищної ради Олена Чорна (самовисуванка) направила депутатське завернення голові ради Юрію Прилипку “Про проведення попереджувальних заходів щодо недопущення поширення коронавірусу в Київській області”.
“Висловлюючи думку громади округу №22 (мікрорайон Мостище) та зважаючи на поширення повідомлень про перспективи розміщення українців, евакуйованих з Китайського Уханя, які перебувають у групі ризику захворювання на коронавірус, прошу терміново (у понеділок) зібрати позачергову сесію Гостомельської селищної ради для ухвалення рішень щодо недоцільності розміщення доставленних з Китаю людей в Київській міській туберкульозній лікарні №2, яка територіально розташована в смт Гостомель”, – йдеться у зверненні.
Рішення із протестом проти розміщення евакуйованих у Гостомелі депутат закликає надіслати меру Києва Віталію Кличку, Київській обласній раді, Міністерству охорони здоров'я України, Кабінету Міністрів.
Як розповіла у коментарі KV Чорна, інформацію про ймовірне прибуття до Гостомелю гостей з Китаю вона, як і багато інших місцевих мешканців, довідалися зі ЗМІ. За її словами керівництво ради досить оперативно відреагувало на її звернення і призначила проведення позачергової сесії Гостомельської селищної ради на 18-ту годину вечора 17-го лютого.
“До мене звернулися мешканці округу із інформацією про те, що евакуйованих осіб із Уханю можуть розмістити на карантин у Київській міській туберкульозній лікарні №2 у Гостомелі. Це вони почули із новин у засобах масової інформації. Звісно, що ми маємо відреагувати. Мені відомо, що селище Козин Обухівського району вже відреагувало на наміри розмістити людей на їхній території. Я вважаю, що ми також не маємо мовчати. Тому оперативно запланували сесію сьогодні на 18-ту годину”, – говорить вона.
Як стало відомо пізніше, сесія не відбулась через відсутність кворуму, але присутні депутати підписали лист-звернення до мера Києва Віталія Кличко, голови Київоблради Миколи Стариченка та міністра охорони здоров'я Зоряни Скалецької, у якому зазначили, що вважають недопустимим розміщення евакуйованих громадян у туберкульозній лікарні №2, оскільки заклад для цього непристосований.
Депутат Олена Чорна також додала, що підтримати позицію депутатів прийшли небайдужі мешканці селища.
Читайте: В Киеве больных с подозрением на коронавирус будут отправлять в Александровскую больницу
До речі, хвиля паніки накрила не лише Обухівщину та Приірпіння. В переддень вильоту нашого борту нічим не підтверджені чутки про привіз евакуйованих на карантин до Білої церкви почали ширитися місцевими пабліками у соціальних мережах.
Паралельно із Київщиною паніка шириться і по інших областях. Наприклад, бунтує селище Шкло на Львівщині. Тутешні звідкись довідалися, що людей з Китаю можуть привезти до місцевого санаторію і влаштували протест.
Фото: agency-press.eu
КиевVласть
14 лютого 2020 г. 09:00
Раздел: Тексти
Фінанси і нюанси: як перебігатиме реформа медзакладів на Київщині
Медичні заклади Київщини, що віднині мають статус комунальних некомерційних підприємств, починають працювати за новими правилами. Новації традиційно породжують безліч гарячих питань. Як проходитиме фінансування, для чого медикам накажуть записувати на відео лікарню і пацієнтів, а також що таке медичний пакет – з’ясовувала KV.
Як стало відомо KV, 10 лютого 2020 року у приміщенні Київської облдержадміністрації (КОДА) відбулася нарада з питань підготовки комунальних некомерційних підприємств охорони здоров’я до укладення договору з Національною службою здоров’я України (НСЗУ) в рамках впровадження медичних гарантій. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
У нараді взяли участь міністерка охорони здоров’я Зоряна Скалецька, в.о. голови НСЗУ Оксана Мовчан, перша заступниця голови Київської обласної ради Тетяна Семенова та керівники медичних закладів регіону.
У порядку денному наради розглядали, зокрема, такі питання, як новий підхід до фінансування закладів після їх переходу на модель некомерційних, як вони функціонуватимуть в новій системі, як тепер керівники КНП будуть писать фінплани та інше.
Фінансування
Експерт Офісу реформ МОЗ Матвій Хренов розповів, як саме проходитиме фінансування некомерційних підприємств.
За його словами, медичну субвенцію з держбюджету реформовані заклади охорони здоров’я перестануть отримувати з 1 квітня цього року. Далі включається система, заради якої і проводили реформу — тобто фінансуватиме всіх Національна служба здоров’я.
Медпідприємства, які пройшли процес перетворення та заключили договір із НСЗУ, отримуватимуть кошти залежно від кількості т. зв. медичних епізодів. Такий епізод починається з прийняття пацієнта на лікування і закінчується його випискою (генеруванням форми №66), наприклад, якщо його було прийнято на стаціонар.
Експерт наголошує, що багато суперечливих моментів враховано: наприклад, при переведенні пацієнта з однієї лікарні до іншої кошти за медичний епізод отримають обидві. Що стосується випадків, коли один пацієнт в одній лікарні отримує кілька видів лікування (різні пакети послуг), то лікарня отримує фінансування згідно кожного з задіяних пакетів. А у разі смерті пацієнта в процесі лікування лікарня все одно отримує фінансування, бо має закрити історію його хвороби (та ж сама форма №66).
“Ваша частина коштів розриватись не буде, головне тут те, що вести документацію потрібно правильно і робити це ви будете в електронному вигляді. Заклади, які будуть зловживати цим, стануть першими на проходження перевірки — бо усі дані збираються централізовано, і відхилення від середніх показників серед лікарень України буде чітко видно”.
За його словами, на амбулаторному та госпітальному рівні є як базові, так і пріоритетні послуги. До останніх в амбулаторній допомозі включено гастро-, колоно-, бронхо-, цисто- та гістероскопію, в госпітальній — пологи, неонатологію, гостре порушення мозкового кровообігу та інфаркт міокарда.
“До них є вимоги: зокрема, відеофіксація та архівація терміном на два роки. Фінансування проходитиме у вигляді оплати за надану послугу. Якщо у закладі немає обладнання, яке не відповідає вимогам для надання пріоритетної послуги, це не означає, що воно не працюватиме — воно працюватиме в рамках загального пакету, допоки не буде отримано пріоритетного [після оновлення обладнання]. У госпітальному пакеті працюватиме система 60/40, де 60% — з глобального бюджету, розрахунок від кількості наданих послуг за минулий період, а інші 40% є умовними і залежатимуть від кількості послуг, наданих за звітний період”, — наголошує Матвій.
Розповів він і про формування внутрішнього бюджету лікарні та платні послуги, які можуть стати одним з джерел його наповнення.
“Раніше основним фіндокументом був кошторис, тепер бюджет. Принципова різниця полягає у тому, що кошторис — це про майбутнє, де ви знали, скільки коштів на які статті видатків ви будете мати. Обсяг фінансування бюджету ж напряму залежатиме від дій, які ви будете вчиняти. Першим джерелом його наповнення буде програма медичних гарантій. Другим — місцевий бюджет і регіональні програми.
Третім можливим джерелом можуть стати платні послуги. Їх умовно можна поділити на дві частини: медичні і немедичні. До других відносяться палати покращеного перебування, покращене харчування, транспортні послуги тощо. Також це господарська частина, яка залежить від самої лікарні — наприклад, створення центру харчування абощо. Медичні ж, по-перше, мають 20%-ве обмеження і в Комітеті в першому читанні розглянули наразі його зняття, ми очікуємо, що до 1 квітня воно буде зняте.
Важливо, що після 1 квітня будь-який пацієнт, який звертається до вас за допомогою, може бути платним пацієнтом. Зробіть йому можливість сплачувати за надані послуги в касу офіційно. Саме з 1 квітня трансформація тільки почне розгортатися”, — відзначив експерт. І додав пораду інвестувати лікарням у себе:
“Для того, аби зробити ваш заклад успішним і спроможним, я радив би інвестувати і робити основні зусилля на ваших сильних сторонах. Ви знаєте, які відділення та які лікарі у вас найкращі, до кого частіше за все ходять пацієнти. В першу чергу, спрямуйте зусилля туди — розриватися на все у вас не вистачить ані часу, ані ресурсів. Використовуйте передові методи лікування. Одному і тому ж пацієнтові дві лікарні, наприклад, можуть зробити операцію класичним методом або новітнім. У першому випадку він лежатиме у вас на реабілітації сім днів, у другому чи не на наступний день може піти додому. Уявіть собі операційні видатки в обох цих випадках при однаковому тарифі.
Не забувайте про можливості оптимізації: одне чи кілька відділень двох лікарень, що стоять поруч, є сенс об'єднати, тому що якщо одна з них більша, конкуренцію їй менша не складе і буде просто підвищувати собівартість своїх послуг. Собівартість — дуже мобільна штука”.
Під кінець виступу Матвій Хренов наголосив, що НСЗУ опублікувала низку тренінгів, які за потреби керівники можуть пройти онлайн.
Фінансові плани
Радниця з фінансових питань Проекту USAID “Підтримка реформи охорони здоров'я” Наталя Коваленко розповіла про деякі нюанси навколо фінансових планів і як тепер (та для чого) КНП мають їх складати.
По-перше, каже Коваленко, сам по собі фінплан є індикатором того, что лікарня є саме неприбутковим підприємством — а отже, не сплачує податок на прибуток. Цей статус, утім, лікарня за певних обставин може втратити — якщо прострочить його подання або направлятиме свій прибуток власнику (у випадку Київщини — Київській обласній раді). Роль власника — контроль спрямування витрат підприємства: чи доходи та видатки відображають, як каже радниця, статутну діяльність лікарні і чи може вона надавати послуги населенню. До того ж, у фінплані КНП зазначатиме усі свої видатки — для того, аби мати можливість витрачати кошти за усіма запланованими напрямами.
“Фінплан — це інша історія [ніж кошторис]. Він дає більше можливостей відобразити всю вашу діяльність. У кошторисі мова йде більше про медичні субвенції. У фінплані — це всі ваші доходи і податки, як у підприємства, причому усі види доходів, які не заборонені законодавством. Платні послуги, надходження в рамках програм, благодійна допомога, тощо. І всі видатки, які необхідні для надання послуг. Зобов'язання надавати фінплан випливає з Господарського кодексу, згідно якого він має щорічно затверджуватися, причому з щоквартальною розбивкою”.
Взагалі інформація, що повинна там міститися, включає:
очікувані доходи (договір з НСЗУ, місцеві програми, оренда майна, надання платних послуг тощо);
очікувані витрати (заробітна плата, витратні матеріали, капітальні витрати, закупівля обладнання тощо);
фінансові результати діяльності (валовий дохід, результат від операційної діяльності, фінансовий результат від діяльності (прибуток чи збиток));
обов’язкові платежі КНП до бюджету;
індикатори та коефіцієнти для аналізу фінансового плану та звіту про його виконання;
дані про персонал.
Причому у фінплані доходи можуть не відповідати видаткам, на відміну від таких даних у кошторисі.
Якщо закладові не вистачає коштів і він звертається до облради, аби вона виділила гроші з бюджету, то він має це відобразити у фінплані, що саме треба покрити за рахунок цих коштів і як саме гроші будуть направлені. Зміни до фінплану на даному етапі керівникам дозволять вносити лише двічі на рік його затвердження (а у разі отримання додаткових доходів — не частіше 11 разів на рік). Поки так, адже, на відміну від Полтавської області, яка стала пілотною у рамках реформи, пояснює Коваленко, медики Київщини ще не мають досвіду роботи за нових умов. Процедура внесення змін така ж, як і при затвердженні фінплану.
“Наразі керівники закладів охорони здоров’я, складаючи фінплан, стикнуться з невизначеністю розміру тарифів на медичні послуги, неточною чисельністю населення, що звертатиметься за умов вільного вибору, та змінами до системи оплати праці, які ще не відпрацьовані. Утім, — каже радниця, — управлінські команди роблять перші кроки в створенні нових систем, зокрема, по-новому планують діяльність, впроваджують новий підхід до фінансового планування та нові системи бухгалтерського та управлінського обліку. Але наразі економісти не мають достатніх знань та навичок роботи в нових умовах”.
Щодо звітності про виконання плану: вона має бути оприлюднена на сайті самого КНП та на офіційному веб-сайті відповідного підрозділу органу місцевого самоврядування, що здійснює функції з управління підприємством. Річна звітність має бути оприлюднена не пізніше 28 лютого наступного за звітним року і є обов’язковою — на відміну від щоквартальної, рішення про публікацію якої залишається за власником (у випадку Київської області — Київоблради).
Відповідальність за складання, виконання і звітування за фінансовим планом несе керівник підприємства. На ньому також відповідальність і в випадках, коли у зволіканні з поданням плану є провина закладу.
Керівник, до речі, перестає бути єдиним суб’єктом декларування — тепер разом із ним свої щорічні декларації про доходи подають головний бухгалтер, члени наглядової ради, інших органів та інші посадові особи відповідно до статуту. Правила подання щорічної, а також декларації кандидата на посаду, перед прийомом на роботу та після звільнення не змінюються.
Що стосується платних послуг, згаданих вище, їх вартість визначатиметься одним з трьох шляхів. За першим її визначатиме для медичних закладів орган місцевого самоврядування — зокрема, він встановлюватиме порядок визначення цін і тарифів. За другим — цей порядок на розгляд органу місцевого самоврядування готуватимуть медзаклади. І є третій, згідно якого заклади самі визначатимуть та встановлюватимуть вартість свої платних послуг, і затверджуватимуть наказом керівника КНП. Але за умови, що засновник передбачає це у статуті підприємства.
Утім, Коваленко зазначила одну невизначеність у законодавстві: у той час як Закон “Про місцеве самоврядування” покладає обов’язок встановлення тарифів на низку видів послуг на місцеві ради, постанова Кабміну від 25 грудня 1996 р. №1548 обов'язок затверджувати тарифи платних медичних послуг покладає саме на адміністрації. Але у 2015 році Вищий адмінсуд у своєму рішенні вказав, що “до інших послуг суди попередніх інстанцій обґрунтовано віднесли і послуги у сфері охорони здоров'я, на підставі того, що законодавець не виділяє повноваження міської ради або виконавчого комітету у сфері ціноутворення у галузі охорони здоров'я в окрему правову норму та не регулює їх якимось особливим чином”.
Як далі зазначає фахівець, адміністрації не матимуть повноважень про затвердження цих тарифів для підприємств, що уклали договір із НСЗУ.
Також, що стосується розрахунку зі сторони отримувача послуг, медичні послуги (у тому числі послуги з проведення медоглядів) не входять до переліку тих, що мають проходити через реєстратор розрахункових операцій (РРО, або просто касовий апарат). Входять, утім, усі інші.
За новими правилами, після перетворення медустанови в комунальне некомерційне підприємство оплата праці працівників переходить в сферу договірного регулювання. Це означає, що кількість пацієнтів, які обрали сімейного лікаря, буде враховуватися при визначенні розміру його посадового окладу або додаткових виплат у вигляді доплат або надбавок до посадового окладу. Таким чином, оплата праці співробітників КНП виконуватиметься на основі колективного договору і не залежатиме від обласного бюджету, а премії та надбавки за вислугу років обов’язковими для КНП не вважаються.
Премії керівник підприємства визначає за поданням комісії з урахуванням вимог того ж самого колективного договору. Прийняття керівником підприємства рішення про зменшення розміру премій, позбавлення працівників премій не можна кваліфікувати як погіршення умов оплати праці, про яке працівник повинен бути заздалегідь попереджений.
“Запам’ятайте донести до своїх працівників, що ви вже не бюджетна установа, ви — комунальне некомерційне підприємство. Для вас дуже багато змінюється, буде дуже багато додаткової роботи, але первинна медична допомога вже цей етап пройшла, успішно трансформувалася, і я дуже сподіваюся, що ви теж це пройдете”, — закінчила виступ Наталя Коваленко.
Нагадаємо, в квітні 2017 року уряд затвердив документ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення законодавства з питань охорони здоров'я" (№2309а-д, прийнятий 06.04.2017 року). Документ містить методичні рекомендації, які "допоможуть змінити господарсько-правовий статус комунальних закладів охорони здоров'я шляхом їх реорганізації з бюджетних установ у комунальні некомерційні підприємства".
Як повідомив на брифінгу заступник Міністра охорони здоров'я України Павло Ковтонюк, права медустанов після реорганізації розширюються до рівня всіх інших суб'єктів господарювання України. Сюди входить право підписувати контракти, мати свій рахунок і встановлювати рівень заробітної плати працівників без прив'язки до тарифної сітки.
Згідно з документом, медичні заклади отримують право створювати об'єднання з іншими установами, які також діють в статусі підприємства, з метою перерозподілу функцій між ними і загальної оптимізації використання матеріальних, людських і фінансових ресурсів. Також медустанови отримують можливість наймати за договорами підряду лікарів фізичних осіб-підприємців (які зареєстровані та одержали відповідну ліцензію на здійснення господарської діяльності з медичної практики).
Джерелами фінансування закладу, перетвореного в комунальне некомерційне підприємство, можуть бути як бюджетні кошти, так і кошти юридичних і фізичних осіб. Процес реорганізації медзакладу з бюджетної установи в комунальне некомерційне підприємство має багато етапів і може тривати від 6 місяців до року.
Нагадаємо, що першим КНП на Київщині стала Броварська центральна районна лікарня. Таке рішення було прийнято ще у липні 2018 року Броварської міською радою.
Читайте: Центральная Броварская больница стала некоммерческим КП
А у ланці первинної медицини повний перехід першим завершив Київський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф. Вони також стали у першій п’ятірці тих, хто підключився до так званої е-централі — електронної системі для невідкладної допомоги "Централь 103".
Читайте: Киевский областной центр экстренной медпомощи станет первым некоммерческим учреждением на Киевщине
На останньому черговому засіданні КОР 19 грудня депутати підтримали створення трьох некомерційних комунальних підприємств: “Київський обласний лікарсько-фізкультурний диспансер”, “Київський обласний центр охорони здоров’я матері і дитини” та “Обласний дитячий санаторій “Поляна” і, власне, “Київський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф”.
А на позачерговій сесії КОР у січні 2020 року депутати розглянули питання створення некомерційних підприємств “Київський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф”, “Київська обласна клінічна лікарня" і "Київський обласний онкологічний диспансер”.
Читайте: Київоблрада перетворить ще три медзаклади на некомерційні компідприємства
Фото: KVКиевVласть
29 січня 2020 г. 11:47
Раздел: Новини
В столице будут судить двух сотрудников Института рака за продажу бесплатных лекарств онкобольным
Следователи полиции Киева завершили досудебное расследование в отношении заведующего отделением и врача-онколога Национального института рака Министерства охраны здоровья, которых задержали в августе прошлого года за требование оплаты медикаментов, которые должны предоставляться пациентам бесплатно. Злоумышленникам грозит до 8 лет лишения свободы. Хотя недавно их коллегу из Национального института трансплантологии имени Шалимова за подобное правонарушение приговорили лишь к мизерному штрафу.
Об этом KV стало известно из сообщения пресс-службы ГУ Нацполиции в Киеве. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Замначальника отдела расследования преступлений в сфере хозяйственной и служебной деятельности следственного управления полиции Киева Сергей Кривун отметил, что в течение 2018-2019 годов должностные лица требовали и получали от пациентов деньги за лекарства, которые фактически закуплены за бюджетные средства и предназначены для бесплатного лечения онкологических больных.
“Достоверно зная о том, что медицинская помощь в государственных или коммунальных учреждениях здравоохранения оказывается исключительно бесплатно, подельники сообщали пациентам об отсутствии назначенных им медикаментов, а для продолжения курса лечения им предлагали купить у них лекарства. Потерпевшими признаны пять пациентов, проходивших лечение в Национальном институте рака. Им нанесен материальный ущерб в размере 39 500 гривен”, – рассказал Сергей Кривун.
Следственным управлением ГУ НП в Киеве под процессуальным руководством прокуратуры Киева завершено досудебное расследование в уголовном производстве в отношении заведующего, 1968 года рождения, и врача-онколога, 1966 года рождения, в совершении уголовных преступлений, предусмотренных ч. 3 ст. 27, ч. 1 ст. 184 (Нарушение права на бесплатную медицинскую помощь), ч. 3 ст. 27, ч. 2, 3 ст. 191 (присвоение, растрата имущества или завладение им путем злоупотребления служебным положением) Уголовного кодекса. Обвинительный акт в указанном уголовном производстве направлен в Голосеевский районный суд Киева. Злоумышленникам грозит до 8 лет лишения свободы.
Как сообщала KV, 16 августа 2019 года сотрудники Нацполиции провели в Киеве санкционированные обыски у должностных лиц Национального института рака МОЗ Украины. Правоохранители отчитались об обнаружении фактов получения врачами взяток от больных и от участников тендеров на закупку лекарств.
Читайте: Врачей Национального института рака в Киеве подозревают в продаже бесплатных лекарств больным
В свою очередь, в Национальном институте рака сообщили, что всячески способствуют правоохранителям во время проведения следственных действий. В дополнение, уполномоченным по антикоррупционной деятельности НИР проводится служебная проверка. Однако размещенную на сайте Нацполиции информацию об “откатах” в НИР считают искаженной.
Читайте: В Национальном институте рака прокомментировали обвинения в продаже больным бесплатных лекарств
Напомним, Соломенский районный суд Киева 9 января 2020 года признал виновным заведующего отделом трансплантации и хирургии печени Национального института трансплантологии имени Шалимова Олега Котенко в нарушении права на бесплатную медицинскую помощь и в принятии неправомерной выгоды. Врач признал свою вину и пошел на сделку – его приговори к 8 500 гивен штрафа. Осенью 2019 года врача задержали при получении от пациента 22 тыс. долларов за операцию и послеоперационную реабилитацию.
Читайте: Завотделом института Шалимова приговорили к мизерному штрафу за 22 тысячи долларов взятки с онкобольного
Фото: Столичная полицияКиевVласть
28 січня 2020 г. 09:00
Раздел: Тексти
Проєкт “Децентралізація”: Київщина увійшла в ТОП-5 областей-аутсайдерів за рейтингом формування спроможних громад
Київська область очолила рейтинг аутсайдерів серед 24 областей країни за темпами децентралізації у 2019 році. Результати моніторингу Мінрозвитку показали зростання регіону з 22 позиції на якихось дві сходинки. Експерти також назвали головне гальмо реформи – пристоличну зону. Громади тут заможні та багаточисельні, тож бої за владу і булаву набагато запекліші.
Як стало відомо KV, 11 січня Мінрозвитку громад та територій України оприлюднило дані Моніторингу процесу децентралізації та реформування місцевого самоврядування станом на 10 січня 2020 року.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
На сайті Мінрозвитку відмічається, що в Україні створено 1029 об’єднаних тергромад з населенням 11,7 мільйонів осіб. Перспективними планами формування громад покрито 90,3% території країни. Моніторинг також дає змогу простежити динаміку змін в громадах у сфері соціальної та молодіжної політики, освіти і медицини, у розбудові інституту старост та інших секторальних реформах.
Мовою статистики
Упродовж року лідери та п’ятірка аутсайдерів зі створення спроможних тергромад у переліку регіонів за минулий рік майже не змінювалися. За даними моніторингу, за 2019 рік Київщині вдалося піднятися з 22 місця лише на дві позиції і, таким чином, очолити рейтинг аутсайдерів серед 24 областей країни на 20 сходинці.
Цьогоріч при складанні загального рейтингу враховувалися сім основних параметрів формування об'єднаних територіальних громад замість шести. Більшість з них була видозмінена.
При розрахунку рейтингу за параметрами кількість населення та площа спроможних громад, кількість громад, що не об'єдналися та не приєдналися, враховувалися також дані тих міст обласного значення (МОЗ), у яких ще не відбулося приєднання.
Так, за кількістю населення в утворених ОТГ київський регіон посів 18 позицію. Населення області складає 1767,9 тис. осіб і із них встигло об'єднатися всього 1067,5 тис. осіб, що наразі становить 60,4%. За цим параметром Київська область знаходилася у грудні 2018 року на 19 місці.
Оцінювали процес децентралізації і за площею покриття областей громадами. За цим параметром Київщина займає 22 місце, зрушивши всього на одну позицію у порівнянні з минулим роком. Всього за 2015-2018 роки цей відсоток склав 22,6 із 28 131 кв. км загальної площі області.
Кількість тергромад, що не об'єдналися за 2015-2019 роки, досягла 484 або 73,4%. За цим параметром пристоличний регіон у загальному рейтингу досяг 20 відмітки.
Цього року в Мінрозвитку вирішили врахувати і кількість районів, не охоплених об'єднанням або приєднанням. Так, в області із 25 поза об'єднанням досі вісім районів, що становить 32%. Але серед інших регіонів, киівському вдалося зайняти 15 сходинку у рейтингу.
Також врахували кількість ОТГ з чисельністю менше 5 тис. осіб. Два роки поспіль Київщина за цим показником займає 4 місце. Таких громад в 2018 році на території області налічувалося три (17,6%), в 2019-му – шість (18,2%).
Київська область налічує 12 міст обласного значення і за створеними ОТГ з адмінцентрами у містах обласного значення регіон також зайняв 4 позицію. Всього за 2015-2019 роки в області було створено чотири таких ОТГ (33,3%).
Також під час оцінювання враховувався перспективний план, затверджений урядом – тут Київщина отримала 16 місце. У 2018 році області вдалося вийти за цим показником на 14 місце. У перспективному плані, затвердженому ще у 2015 році, кількість громад мала скласти 29 ОТГ і станом на 2019 рік в області залишаються неохопленими 278 (42,2%) сільських та селищних громад.
За результатами державної фінансової підтримки на місцевий та регіональний розвиток територій за програмами: Державний фонд регіонального розвитку, субвенція ОТГ, субвенція на сільську медицину, а також субвенція на будівництво, реконструкцію, ремонт та утримання доріг місцевого значення, Київщині було перераховано з держбюджету у 2019 року 604,3 млрд гривень. За січень-листопад 2018 року сума підтримки складала 301,6 млн гривень.
Думки експертів
KV поцікавилася у регіональних експертів, через які можливі об’єктивні причини ускладнюються процеси створення тергромад і чи можливо прискорити процес реформування в столичному регіоні.
Експерт Українського інституту аналізу та менеджменту політики Микола Спірідонов:
На Київщині зі створенням ОТГ не все успішно, в цьому напрямку область сьогодні пасе задніх. Причина парадоксальна. В області найбільш багаті села і селища, і тому їм важче об'єднатися: їм є що ділити і що втрачати. До того ж завжди був сильний конфлікт між головою обласної державної адміністрації і депутатами облради. І тому наразі саме така ситуація. Процес децентралізації потроху відходить від добровільного до примусового об'єднання. Дуже часто сільські голови не розуміють плюсів, які отримають, об'єднавшись. В цьому плані їм досі не вистачає інформації. Київська область – територія, найбільш близька до Києва. Декілька років тому взагалі активно говорили про Київську агломерацію, що Києв, на чолі з очільником Кличко просто поглине область. Але регіони не хотіли об'єднуватися з Києвом, а хотіли залишатися "князьками" на своїх місцях. Це трохи дивна ситуація, бо якщо порівняти з іншими країнами-сусідами, то столиця, як правило, досить легко поглинає ближні території. В Києві сталося по-іншому.
Соціолог, засновник дослідницької компанії Active Group Андрій Єременко:
На ці процеси впливає велика кількість грошей, бо коли є кошти набагато важче об'єднатися і головне – немає заради чого. А в київському регіоні території спроможні. Друге питання – земельне. Є сільський голова, який керує практично одноосібно, і таких сільрад багато під Києвом. Голова виділяє землі під багатоповерхівки, змінює їхнє цільове призначення... Навіщо йому ці об’єднання? Об’єднання відбувається тоді, коли територіям важко вижити, вони хочуть розширити свої межі та можливості. Там децентралізація йде без проблем. В регіоні з’явиться потреба в об’єднанні, коли жителі величезної кількості нових багатоповерхівок зіткнуться з браком дитсадків, шкіл і медзакладів. Їм доведеться тиснути на місцеву владу, щоб та організувала відповідну інфраструктуру, бо до цього їм були потрібні лише дороги. Місцева влада не зможе цим забезпечувати і лише тоді вони захочуть приєднатися до Києва. І вже тоді Київ буде висувати свої умови. А доки є економічно сильна молодь, селам немає сенсу об’єднуватися. На цих територіях будуються підприємства, які сплачують величезні податки, населення отримує зарплату в Києві і витрачає її у місцевому магазині, тим самим наповнюючи місцевий бюджет.
Керівниця Київського регіонального офісу Програми “U-LEAD з Європою” Олена Іванченко:
Київська область розташована лише на 20-й сходинці, але хочу нагадати, що на початку року це була 22 позиція з 24. Тож в напрямку реформ ми рухаємося повільними, але досить впевненими кроками. Пріоритет області не кількість, а якість. І про це говорить кількість ОТГ з чисельністю населення менше 5 тисяч та з адмінцентрами в містах обласного значення (МОЗ). Крім того, 10 ОТГ очікують на призначення перших виборів. А ОТГ вважається утвореною з дня набрання чинності рішень усіх рад і, таким чином, область має вже 34 ОТГ. У 2019 році ОДА надала 16 позитивних висновків про добровільне об’єднання та 5 - про приєднання до МОЗ та діючих ОТГ. До ОДА документи на отримання висновку подавали ще 6 можливих ОТГ. На жаль, після отримання позитивного висновку три потенційні ОТГ так і не прийняли остаточних рішень (Калинівська Васильківського району, Макарівська та Борщагівська). Не кожен готовий віддати свою булаву. Для громад приміської зони Києва є свої особливості. Громади мають високі показники чисельності населення, фінансовий ресурс і перспективу розвитку. Для них складно домовитись, де буде адмінцентр, мають місце конфлікти щодо різного бачення розвитку населених пунктів у частині житлової забудови. Це стало підґрунтям конфлікту між Чабанами та Гатненською ОТГ. Сільські громади турбуються за своє майбутнє в міських громадах. Не поспішають об’єднуватися у Володарському, Ставищенському районах. І не треба забувати про “мертвий” період в Київській області, коли просто не надавались позитивні висновки.
У кожної створеної ОТГ спостерігаються різні позитивні зміни, є громади, які рухаються швидшими темпами в індивідуальному розвитку. Серед кращих практик – Тетіївська, Студениківська, Пісківська, Ржищівська, Медвинська ОТГ.
Керівник Офісу реформ в Київській області, депутат Київської обласної ради Володимир Удовиченко:
Підкреслю, що Київська область займає перше місце серед громад щодо приєднання до міст обласного значення. І ці процеси продовжуються. Думаю, цей рейтинг має статистичний характер. Реформа надскладна і складність відчувається зараз ще навколо змін до Конституції України. А без цих змін, без ліквідації районних адміністрацій і появи нового інституту нагляду, завершити реформу неможливо. Крім того, є складні процеси в міжбюджетних відносинах. Важливо зазначити, що це – Київщина, де громади заможніші за інші, із різними центрами впливу, починаючи від депутатів ВРУ, Кабміну, громадських організацій, політичних партій, окремих земельних "латифундистів". Вони вважають, що громади мають бути створеними під них. В першому варіанті перспективного плану було затверджено всього 29 громад, а подавалось 65. І зараз ми знову вийшли на 65-68, і навіть 72 ОТГ. Варіанти із надскладними проблемами. Сьогодні відповідає за проєкт змін Київська ОДА. Облрада продовжує консультації і є дуже багато точок зору, багато звернень щодо врахування форматів об'єднання. Кожен бачить себе в центрі, але дуже мало керманичів і громадських діячів, які шукають компроміс з інтересами держави з урахуванням спроможності ОТГ. Адже чим більша громада, тим вона спроможніша. Але в "українському болоті влади" неможливо розраховувати на їхню ефективність.
Читайте:
Проект Децентрализация: Софиевская и Петропавловская Борщаговки не спешат объединяться
Проект “Децентрализация”: Войти в Озернянскую ОТО готовы лишь два сельсовета из шести
Проект “Децентрализация”: Великодымерская теробщина этой осенью идет на выборы
Проект “Децентрализация”: Медвинская теробщина идет на выборы в неполном составе
Проект “Децентрализация”: Фурсовская теробщина может лишиться части бюджета
Проект “Децентрализация”: Села Переяслав-Хмельницкого района отказались примкнуть к городу
Проект “Децентрализация”: Кагарлыкская теробщина объединит город и 26 сельсоветов
Проект “Децентрализация”. Политические амбиции мешают состояться большой Боярской теробщине
Проект “Децентрализация”: Тетиевская терробщина готовится к выборам в декабре
Проект "Децентрализация". Узинской терробщине придется поработать над развитием
Проект “Децентрализация”: КОГА тормозит назначение выборов в Циблевской терробщине
Проект “Децентрализация”: Гостомельская ОТО пойдет на выборы только в составе Киево-Святошинского района
Проект “Децентрализация”: Студениковская терробщина готовится к выборам в декабре
Проект “Децентрализация”: Предусмотренная Кабмином Дымерская ОТО может не состояться
Проект “Децентрализация”: Мироновская терробщина ждет позитивного вывода от КОГА
Проект “Децентрализация”: Ржищевская терробщина может стать проблемой для Кагарлыкского района
Проект “Децентрализация”: Ходосовская терробщина может объединить села трех районов
Проект “Децентрализация”: села Ставищенского района готовы митинговать против объединения
Проект “Децентрализация”: Яготинская терробщина не спешит на выборы
“Проект Децентрализация”: Создание Боярской ОТО дошло до суда
Проект “Децентрализация”. Сельсоветы потенциальной Вороньковской ОТО не готовы объединяться
Проект “Децентрализация”: Власти Згуровщины не готовы терять полномочия
Проект “Децентрализация”: Потенциальная Дмитровская терробщина уже год дожидается выборов
Проект “Децентрализация”: Гребенковская терробщина не может быть создана без согласия двух сельсоветов
“Проект Децентрализация”: Создание потенциальной Бышевской ОТО остановилось в 2015 году
Проект “Децентрализация”: Козин поборется за право быть центром терробщины
Проект “Децентрализация”: Пирновская терробщина может быть создана только принудительно
Проект “Децентрализация”: Процесс объединения в Барышевке даже не начали
Проект “Децентрализация”: Терробщина с центром в Украинке может быть названа Трипольской
Проект “Децентрализация”: Рожновская терробщина не может определиться с центром
“Проект Децентрализация”: Обухов может присоединить окрестные села
Проект “Децентрализация”: Иванковская ОТО поборется за зону отчуждения
Проект “Децентрализация”: Ташанская терробщина год ждет позитивного вывода КОГА
Проект “Децентрализация”: Березанская терробщина будет проходить процедуру создания ОТО заново
Проект “Децентрализация”: Володарский район не планирует объединяться в ближайшее время
Проект “Децентрализация”: Полесский район этим летом планирует начать процесс объединения
Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО может объединить не все сельсоветы
Проект “Децентрализация”: Ракитнянский район может объединиться в две терробщины
Проект “Децентрализация”: Калиновская терробщина может быть создана с разрешения Кабмина
Проект “Децентрализация”: Белая Церковь может присоединить три сельсовета
Проект “Децентрализация”: В Броварском районе может появиться Придеснянская терробщина
Проект “Децентрализация”: Потенциальная Вишневская ОТО начала процесс объединения
Проект “Децентрализация”: Германовка и Григоровка Обуховского района хотят быть центрами одной ОТО
Проект “Децентрализация”: Сельсоветы Таращанского района не хотят объединяться в терробщину
Проект “Децентрализация”: Процесс создания Чабановской терробщины стоит на месте
Проект “Децентрализация”: Скандальная Бучанская ОТО первой на Киевщине воспользовалась законом о присоединении
Проект “Децентрализация”: Потенциальная Томашовская терробщина объединит два района Киевщины
Проект “Децентрализация”: Ржищев начал присоединять села двух районов
Проект “Децентрализация”: Потенциальная Бородянская терробщина готова идти на выборы
Проект “Децентрализация”: Фастов планирует присоединить окружающие села
Проект “Децентрализация”: потенциальная Киево-Святошинская терробщина разделилась на две ОТО
Проект “Децентрализация”: КОГА утвердила Мироновскую терробщину
Проект “Децентрализация”: Заборский сельсовет не отдадут Боярке
Проект “Децентрализация”: Барышевская ОТО готовится к выборам
Проект “Децентрализация”: вялое руководство, имитация объединения и недостаточный результат
Проект “Децентрализация”: Обухов планирует присоединить один сельсовет
Проект “Децентрализация”: Березань присоединила пять сельсоветов
Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО не пошла на зимние выборы из-за бездействия КОГА
Проект “Децентрализация”: Ковалевскую терробщину за один день утвердили в КОГА и отправили на выборы
Проект “Децентрализация”: жители Клавдиево-Тарасово просят президента ускорить их объединение
Проект “Децентрализация”: выборы в терробщинах Киевщины под угрозой срыва
Проект “Децентрализация”: 4 сельсовета Иванковского района тормозят создание терробщины
Проект “Децентрализация”: в Бузовском сельсовете скандал из-за присоединения к Ирпеню
Проект “Децентрализация”: потенциальная Вишневская терробщина готовится подавать документы в КОГА
Проект “Децентрализация”: в Ирпене со скандалом пытаются присоединить два сельсовета
Проект “Децентрализация”: Полесский район отложил объединение на следующий год
Проект “Децентрализация”: еще 6 сельсоветов могли бы присоединиться к Ржищеву
Проект “Децентрализация”: терробщины Киевщины просят парламент провести объединение по закону
Проект “Децентрализация”: Киевщина оказалась в числе аутсайдеров рейтинга формирования ОТО
Проект “Децентрализация”: терробщинам Киевщины урезали дотацию на содержание школ и больниц
Проект “Децентрализация”: сельсоветы Белоцерковщины просят Киевоблсовет ускорить их присоединение к городу
Проект “Децентрализация”: Гройсмана просят разобраться с объединением территориальных общин на Згуровщине
Проект “Децентрализация”: протестующий Ворзель войдет в состав Бучанской ОТО
Проект “Децентрализация”: Киевская ОГА одобрила создание Томашовской терробщины
Проект Децентрализация: в Васильковском районе может появиться Калиновская терробщина
Проект Децентрализация: КОГА утвердила создание Глевахской ОТО
Проект Децентрализация: Созданию Макаровской ОТО угрожает новоявленная Комаровская община
Проект Децентрализация: Ташанская терробщина готова идти на выборы
Проект Децентрализация: Гребенковская терробщина поборется за положительное заключение КОГА
Проект Децентрализация: Гатное и Вита-Почтовая хотят спастись от столицы совместным объединением
Проект Децентрализация: Гостомель борется с Ирпенем за создание отдельной общины
Проект “Децентрализация”: администрация Терещука выдала общинам Киевщины еще два позитивных вывода
Проект “Децентрализация”: Калиновская община Броварского района может объединить четыре сельсовета
Проект “Децентрализация”: Сельсоветы Фастовского района надеются успеть добровольно объединиться в Кожанскую ОТО
Проект “Децентрализация”: теробщины Киевщины жалуются на нехватку инфраструктурной субвенции
Проект “Децентрализация”: судебное дело о присоединении Заборья к Боярке рассмотрят заново
Проект “Децентрализация”: смена власти в Копылове заблокировала создание Березовской терробщины
Проект “Децентрализация”: села Бориспольщины хотят спастись от города созданием Золочевской общины
Проект “Децентрализация”: КОГА утвердила создание Обуховской терробщины
Проект “Децентрализация”: Гоголевская община продолжит объединение после утверждения перспективного плана
Проект “Децентрализация”: процесс утверждения Вишневской общины может затянуться до конца года
Проект “Децентрализация”: Козинскую общину Обуховского района могут исключить из перспективного плана
Проект “Децентрализация”: в Бородянском районе суды тормозят объединение общин
Проект “Децентрализация”: Островская община просит президента Зеленского разобраться с решениями КОГА
Проект “Децентрализация”: села потенциальной Боровской ОТО может переманить новоявленная Мотовиловская община
Проект “Децентрализация”: миллионные долги могут оставить жителей Калитянской ОТО без воды и света
Проект “Децентрализация”: Таращанский район может разделиться на две общины
Проект “Децентрализация”: теробщины Киевщины недополучают налоги за землю
Проект “Децентрализация”: бюджеты четырех теробщин Киевщины оказались под угрозойПроект “Децентрализация”: Киевщину могут поделить на шесть районовПроект “Децентрализация”: пять теробщин Киевщины хотят расшириться за счет окрестных сел
Проект “Децентрализация”: села на Васильковщине, рассорившиеся из-за реформы, могут объединить насильно
Проект “Децентрализация”: Киевская ОГА дала сельсоветам последний шанс добровольно присоединиться к ОТО
Проект “Децентрализация”: Бориспольщина и Белая Церковь не определились с центрами развития теробщин
Проект “Децентрализация”: общины Киево-Святошинского района требуют от КОГА пересмотреть состав и количество местных общин
Проект “Децентрализация”: Киевоблсовет просит ВРУ и Кабмин разобраться с проблемными селами Киевщины
Проект “Децентрализация”: вокруг потенциальной Боярской теробщины разгорелся новый скандал
Проект “Децентрализация”: КОГА может вынести негативный вердикт потенциальной Пристоличной ОТО
Проект “Децентрализация”: села Киево-Святошинского района спешно взялись за объединение
Проект “Децентрализация”: Бориспольщину разделят на шесть теробщин
Проект “Децентрализация”: потенциальная Березовская ОТО под угрозой срыва
Проект “Децентрализация”: судьбу потенциальной Феодосиевской общины решит Кабмин
Проект “Децентрализация”: Мироновская ОТО расширила границы за счет трех сельсоветов
Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО просит Кабмин откорректировать перспективный план
Проект “Децентрализация”: Обуховская ОТО поборется за окружающие села с потенциальной Козинской общиной
Проєкт “Децентралізація”: Петропавлівська і Софіївська Борщагівки проти об'єднання з Вишневим та столицеюПроєкт “Децентралізація”: села Переяслав-Хмельницького району відстоюють потенційну Гайшинську громаду
Проєкт “Децентралізація”: найгучніші провали й успіхи Київщини у 2019 роціФото: колаж KVКиевVласть
24 січня 2020 г. 09:00
Раздел: Тексти
Здоровенькі були: Київщина побореться з дифтерією та кором посиленою інформаційною кампанією
Слідом за кором в країну прийшла дифтерія, хвороба, що у 10% випадків призводить до смерті. За минулий рік на неї захворіло більше десятка людей, один випадок зафіксували на Київщині, три – безпосередньо в столиці, восени. У листопаді з'ясувалося, що антитоксину від смертельної недуги в регіоні практично немає. Сьогодні медзаклади в посиленому темпі поповнюють запаси і рапортують про 90% забезпеченість всіма вакцинами, від кору і дифтерії включно. Однак показники імунізації області все ще недостатні. Боротися з цим влада планує інформуванням та через роз’яснення.
Як стало відомо KV, з початку епідемічного сезону на гострі респіраторні вірусні інфекції на Київщині захворіло майже 170 тис. осіб, із них 64% – діти до 17 років. Смертей від грипу не зафіксовано, щеплення проведене більше 8 тис. особам.
Станом на 20 січня 2020 року область не перетнула епідемічний поріг захворюваності на грип та ГРВІ.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
За даними медиків, минулий рік для Київщини видався непростим. Від початку за медичною допомогою з підозрою на кір звернулося 297 осіб, з них – 152 дітей. Госпіталізовано було 220 осіб та лабораторно підтверджено захворювання на кір у 17 випадках, з них у 15 дітей. Загалом в Україні спалах кору триває вже два роки. Так, на початку 2019 року від кору померли п’ятеро людей. Захворівших виявилося ще більше – більше 8 тис. осіб. В 2018 році на Київщині від ускладнень кору померла дитина.
У другій половині року на Київщину прийшла дифтерія. Станом на кінець листопада в Україні поставлено 23 діагнози "дифтерія". Випадки були зафіксовані як у столиці, так і по області.
А найгірше, що, хоч вакцин у медиків було достатньо, антитоксинів, що здатні вилікувати тих, хто вже захворів – катастрофічно бракувало. Настільки, що Україна в листопаді 2019 року отримала у якості гуманітарної допомоги 250 флаконів дифтерійного антитоксину: 150 із них від ПРООН та ще 100 надало Посольство Республіки Індія в Україні.
Читайте: На Київщині підліток захворів на дифтерію
Операція “Вакцинація”
Згідно наданої Департаментом охорони здоров’я КОДА довідки, станом на 20 листопада 2019 року, щепленнями проти дифтерії було охоплено 71,8% дітей до 6 років, до 18 років – 86,3% та 69,8% дорослого населення.
Також із необхідної 28230 кількості доз для щеплення шестирічних дітей, область фактично отримала 4870 (17,3%).
Зареєстровано більше 26 тис. (42,3%) дітей, які підлягають щепленню поза календарем, не вакциновано більше 7 тис. дітей (29,8%), які не були щеплені вчасно в попередні роки.
Відмічається, що і частина медзакладів районів та міст області вкрай недостатньо проводили заходи із проведення щеплень серед населення проти дифтерії.
Так, найменш охоплено було щепленнями дітей до одного року в Бориспільському міському ЦПМСД, Славутичі, Баришівському, Обухівському, Броварському, Васильківському, Володарському, Вишгородському районах.
За даними ДУ “Київський обласний лабораторний центр МОЗ України” станом на 26 грудня 2019 року, із захворілих на кір померла одна дитина віком 10-14 років. Із 4152 захворілих в області на кір, лише половина – 2093 особи, в тому числі і діти, пройшли процедуру вакцинації.
Також згідно даних бази “УкрВаК”, станом на 1 грудня 2019 року, по області було виконано такі обсяги щеплень: 75% від запланованої МОЗ кількості вакцинування - вакцинування від туберкульозу та кашлюка, дифтерії, правця, до 90% від запланованої кількості жителів вакцинувалося від поліомієліту, більше 70% – від гемофільної інфекції, та від 85 до 95% – від корі, паротиту і краснухи, до 73% – від вірусного гепатиту, у тому числі охоплено пологові стаціонари і “первинки”.
Головний лікар Яготинського центру ПМДС Іван Сахно завірив журналістів, що наразі епідситуація перебуває на рівні минулих років. Епідемій і передепідеміологічних випадків не зафіксовано.
“Центр отримав всі вакцини, згідно з наказами Департаменту, наразі очікуємо ще одну. Тішить і те, що більшість населення району свідомо підходить до питання заходів профілактики. Звичайно, є і певні пацієнти, які мають свою точку зору, на яку важко вплинути. Але, коли відбуваються спалахи захворювань і є летальні випадки, населення все ж починає масово вакцинуватися. Особливо після спалахів дифтерії та кору”, – розповів він KV.
Наразі в області не вистачало лише однієї вакцини КПК (кір, паротит, краснуха) із 10 видів, які застосовується для дітей.
Заступник директора КНП “Центр первинної медико-санітарної допомоги” Києво-Святошинської райради Людмила Науменко завірила KV, що проблема вирішується.
“Ця вакцина закуповується за кошти з державного бюджету Міністерством охорони здоров'я й одразу направляться до всіх областей. Наразі область вакцину вже отримала. З Департаменту нам повідомили, що можемо розраховувати на цю вакцину вже на днях. Зазвичай, проблем з наявністю вакцин ми не маємо. Вакцинація безкоштовна. Інформування населення щодо її необхідності розпочинається ще від народження. Щеплення від туберкульозу та гепатиту В робиться ще в пологовому будинку”, – говорить вона.
На місцях
KV також поцікавилась у голів міських рад щодо епідеміологічного стану на місцях та ситуацією проходження населенням необхідних профілактичних заходів вакцинації.
Голова Славутицької міськради Юрій Фомічев:
Епідеміологічна ситуація в місті точно не гірша, ніж по всій Україні. Спалахів у цьому сезоні ми не реєстрували і карантинних заходів в навчальних закладах не запроваджували. Останнім часом необхідних вакцин вистачає. Але дуже низька свідомість мешканців області. Ми про це щоразу наголошуємо, навіть на власному прикладі демонструємо необхідність щеплень і не лише дітям. Діти – це взагалі аксіома і від цього відмовлятися в жодному разі непотрібно. На ставлення батьків впливає інформація зі ЗМІ. Від цього також багато чого залежить. Тому, в першу чергу, ведеться роз’яснювальна робота з населенням, з групами населення, що у зоні ризику. В місті діє програма “Турбота”, за умовами якої ті, хто має низький дохід, але бажає пройти вакцинацію, може розраховувати на компенсацію. Але за останні сезони до міськради не було жодного звернення щодо компенсації таких витрат.
Голова Переяслав-Хмельницької міськради Тарас Костін:
Наразі не зафіксовано перевищення епідпорогу. Ми мали певні питання з отриманням інсуліну. Зараз цю ситуацію вирівняли. Скарги не надходили. Щодо дитячих щеплень, то це залежить від рішень батьків дітей. Безкоштовна вакцинація у нас здійснюється згідно державних програм. У місті працює лікарняна каса, жителі мають можливість отримувати ліки на 50% дешевше. Також, зідно з державними програмами, ми співфінансуємо закупівлю ліків, діє чорнобильська програма.
Голова Фастівської міськради Михайло Нетяжук:
Є певна тенденція до збільшення епідпорогу, але щодо респіраторних захворювань перевещень не зафіксовано, карантин не оголошували. Станом на кінець 2019 року міськрада заслухала питання вакцинації на постійній комісії техніко-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій. Особливо кричущих проблем у місті не зафіксовано. Фінансування медицини з державного бюджету не може забезпечити всі потреби, і звісно, що й з міського бюджету ми вимушені спрямовувати на закупівлю лікарських препаратів, в тому числі і вакцини тощо. Сподіваємося, що вже у 2021 році всі ці потреби будуть фінансуватися належним чином саме з держбюджету.
Голова Бориспільської міськради Анатолій Федорчук:
Ситуація в місті далека від епідпорогу. Масова захворюваність школярів на грип у місті зменшилась вдвічі. Проблем з вакцинацією немає. Це питання вдалося вирішити завдяки проведеній спільній роботі з батьками учнів. Окрім цього, популяризуємо сучасні методи та засоби профілактики хвороб у навчальних закладах. Складніше з дорослим населенням, яке в силу різних причин нерідко відмовляється від календарних щеплень.
Голова Вишгородської міськради Олексій Момот:
У Вишгородській міськраді щоп’ятниці проходять апаратні наради за участі представників первинної і вторинної медицини, які доповідають про епідеміологічну ситуацію та наявні проблемні питання. Наразі ситуація стабільна. Ми отримували лише декілька скарг стосовно несвоєчасної поставки інсуліну, але це питання також було вирішено. Востаннє міськрада виділяла кошти саме на придбання вакцин на звернення центральної районної лікарні ще у 2018 році.
Також KV вдалося поспілкуватися з керівництвом Васильківської, Вишнівської, Кагарлицької міських радах, які також зазначали про стабільну епідеміологічну ситуацію на місцях і наявність усіх вакцин у разі загострення інфекційних захворювань.
Експертна думка
Директор Департаменту охорони здоров’я Київської ОДА Максим Іонов запевнив KV, що на сьогоднішній день переважна більшість вакцин в області є, наявні і звіти зі щеплень. Вакцинами від дифтерії лікарні забезпечені на 100%. Єдиний недолік – недостатня кампанія з інформування населення щодо вакцинацій та профілактичних щеплень.
"Є багато антивакцинальних течій, які посилюють недовіру до вакцинації або маніпулюють фактами щодо якості імунобіологічних препаратів. Всі ці міфи – абсурдні і нічим не підтверджені. Тож наша мета - поставити на контроль амбулаторії сімейної медицини та школи, щоб вони спільно працювали у порядку збору даних щодо вакцинації дітей. Є деякі райони, які необхідно посилити в цьому плані”, – розповів KV Іонов.
Також він наголосив, що питання інформування населення має брати на контроль місцева влада, необхідно вести облік жителів, особливо дітей, які пропустили графік календарних щеплень. Цією інформацією також має володіти сімейний лікар.
"Департамент, у свою чергу, може лише посилити інформаційну кампанію на місцевому рівні: надання інформації в ті райони, де найменші показники вакцинації. Це, насамперед, стосується дитячого населення, серед якого найбільше розповсюджуються інфекційні хвороби. В області діють мобільні бригади щодо проведення щеплень у дітей в навчальних закладах”, – додав він.
Не менш важливим, на думку Іонова, є і посилення виконавчої дисципліни щодо дотримання вимог ведення медичної документації зі щеплення, як дорослого, так і дитячого населення.
“Керівники “первинок” ставили питання щодо модернізації системи обробки даних імунопрофілактики “УкрВак”, за допомогою якої фіксуються і надаються звіти. Також важливим заходом є забезпечення ефективних умов зберігання вакцин на всьому логістичному циклі. У штатному режимі необхідно передбачати надзвичайні події, наприклад, як відключення електроенергії. Адже зміна температурного режиму впливає на ефективність препарату”, – резюмував він.
Коли та як вакцинуватися
Зазвичай лікарі закликають батьків обов’язково вакцинувати дітей, дотримуючись термінів Календаря щеплень і якомога швидше надолужити щеплення, якщо пропустили планову вакцинацію. В Україні календар передбачає вакцинацію проти 10 захворювань.
Вакцинуватись за Календарем і надолужити пропущені щеплення можуть безоплатно усі діти до 18 років, а також дорослі з груп ризику – військові, учасники ООС, студенти, освітяни та медики. Достатньо звернутися до свого сімейного лікаря.
Також в України діє закон про захист населення від інфекційних хвороб, який забороняє відвідувати навчальні заклади невакцинованим дітям.
Фото: Календар щеплень
Нагадаємо, медзаклади Київської області в листопаді 2019 року були забезпечені вакциною АКДП (проти дифтерії, правця та кашлюку) в достатній кількості. При цьому дифтерійного антитоксину на Київщині практично не було.
Читайте: На Київщині практично немає сироватки проти дифтерії, – КОДА
Так, у Київській області проти коклюшу, дифтерії та правця було щеплено всього 23% дітей у віці 6 років, які підлягають вакцинації. Обласна влада заявляла про проблеми з наявністю вакцини для таких дітей. Крім того, на Київщині було вакциновано лише 64% від загального числа, що підлягали вакцинації дітей у віці до 6 років.
Читайте: Щеплення від грипу можна зробити в 40 комунальних медустановах Києва (адреси)Фото: колаж KVКиевVласть
23 січня 2020 г. 16:00
Раздел: Тексти
Директор ГО “Мотохелп” Дмитро Буренін: “Наш основний пріоритет - включення в систему екстреної медичної допомоги”
Обізнаність киян у питаннях надання першої допомоги поки що знаходиться не на достатньо високому рівні. Та й законодавство з цього питання недосконале. А співпраця з органами державної влади залишає бажати кращого, хоча певні напрацювання та успіхи вже є. Про це в інтерв’ю KV розповів директор громадської організації (ГО) “Мотохелп” Дмитро Буренін (на фото).
“Мотохелп” (*), за словами Дмитра Буреніна, наразі нараховує близько 60 людей, але на ДТП виїзжають близько 20. “Ми не прагнемо просто набрати більше членів організації, щоб отримати членські внески, бо вважаємо, що волонтер не має платити за своє волонтерство. Навпаки, організація має забезпечити волонтерів всім необхідним”, – пояснює Дмитро Буренін таку кількість членів ГО.
Найбільше “Мотохелп” відомий як організація, котра надає допомогу постраждалим при ДТП учасникам руху, що пересувались на двох колесах – мотоциклах, велосипедах, скутерах тощо. Виїздів на такі ДТП волонтери “Мотохелпу” в рік здійснюють сотні.
Крім того “Мотохелп” регулярно проводить майстер-класи з надання першої домедичної допомоги, а в цьому році розпочали роботу нового проекту KROVO, в межах якого займаються терміновим перевезенням донорської крові.
Довгий час “Мотохелп” також допомагав у зоні АТО/ООС, але після останніх виборів призупинив цю діяльність. “Якщо буде загострення, ми обов’язково відновимо цю діяльність. Рахунок залишився, ми просто видалили його тимчасово з сайту. Та й в статуті ця діяльність у нас прописана. Все відновимо за добу”, – запевняє Дмитро Буренін.
Головною метою “Мотохелпу” його голова вважає інтеграцію волонтерів у систему першої медичної допомоги, прийняття відповідного законодавства та співпрацю з цього приводу з органами влади, як на загальнодержавному, так і на місцевому рівні.
В інтерв’ю KV Дмитро Буренін розповів про “закон доброго самаритянина”, співпрацю з Київським міським Центром крові та Київським обласним Центром крові, виїзди волонтерів на допомогу при ДТП та навчання громадян першій допомозі.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
KV: Розкажіть про ініціативу з перевезення донорської крові. Наскільки це треба, і скільки вже було випадків, коли кров доставляли волонтери?
Дмитро Буренін: Ми в 2019 році в межах цього проекту проїхали вже майже 3 тис. км. Але у нас амбітні плани на наступний рік. Насправді, це не так вже й багато, бо ми возимо і по Київській області, а тут один виїзд десь 160 км. Це, зазвичай, доставка з Білої Церкви, де завод крові, до обласної лікарні. Там пологовий будинок, там онкодиспансер, він потребує багато крові. Ще бувають виїзди з Білої Церкви до центральної районної лікарні Переяслава.
Читайте: В Белой Церкви открылся уникальный завод по производству препаратов из плазмы крови
Всього в 2019 році у нас було 17 виїздів по області, ще чотири по Києву. Ці чотири виїзди були тестовими, які було дуже важливо зробити, тому що у київського Центра крові дуже правильний підхід.
Читайте: Кровь в столичные учреждения здравоохранения будут доставлять волонтеры на мотоциклах
Вони порадили, які сумки треба купити, ми це зробили. Потім вони порадили, щоб сумки пройшли тестування, і ми побудували маршрут у 60 км по місту. Ми взяли відстань з запасом, проклали маршрут, щоб на ньому була і бруківка, вібрація, провели таке стрес-тестування.
Фото: Facebook Дмитра Буреніна
Ми зробили тестові виїзди, але це розтягнулось у часі, бо у серпні-вересні у Центра крові були малі запаси крові, вони не могли віддавати її просто так на тестування тоді. Ми підписали договір вже на початку листопаду. За зиму ми маємо підписати договори ще з лікарнями Києва – 17 лікарня, Петра Запорожця, інші. Коли ми все це узгодимо, навесні зможемо виїзжати на ці завдання.
З приводу співпраці з державою – поки що ніяк, якщо не рахувати центри крові Києва та обласний. Ми несемо матеріальну відповідальність за вантаж – якщо водій потрапить у ДТП, то “Мотохелп” буде компенсувати вартість вантажу. Але ми до цього відносимось нормально.
KV: До кого ще ви звертались з приводу співпраці?
Дмитро Буренін: Ми написали три листи. До Патрульної поліції Києва, у Головний сервісний центр МВС та у Київську міськдержадміністрацію (КМДА). Ми просили дозволити використовувати тільки під час транспортування крові помаранчевий світловий маячок. Ми готові самі його купити, встановити, нам треба був тільки дозвіл на використання.
Також ми просили дозволити під час транспортування крові, якщо є потреба, пересуватись по полосі громадського транспорту. І, якщо є необхідність, під час перевезення крові, проїжджати по вулиці, де не можна їхати на мотоциклі. Це Хрещатик. Там висить забороняючий знак, але його всі ігнорують. Нас не дуже це бентежить, але дає привід під час транспортування зупинити нас, і потім довго пояснювати патрульним, що ми реально поспішаємо. Хабарі ми не даємо, і тоді залишається або оформлення протоколу, або розуміння з боку поліції.
KV: І які були результати ваших листів?
Дмитро Буренін: У сервісного центру МВС ми попросили тільки дозвіл на мигалки, у поліції – проїзд по вулицях, де заборонено рух на мотоциклі, дозвіл на мигалки та рух по смугах громадського транспорту.
Патрульна поліція відправила нас до КМДА з приводу руху Хрещатиком, а з приводу руху смугами громадського транспорту просто процитувала ПДР. З приводу помаранчевих маячків патрульна поліція Києва відправила нас до Головного сервісного центру МВС. Сервісний центр МВС відповів нам, що законодавством не передбачене використання помаранчевих маячків на наших транспортних засобах.
До КМДА ми написали більш широкий лист, і вказали, що хотіли б обговорити інтеграцію в екстрену медичну допомогу. І вони, мабуть, побачили цей момент, і відправили нас на “швидку”. А вони, ясна річ, нічим нам не могли допомогти. От і все.
KV: Основним напрямком, станом на зараз, діяльності “Мотохелпу” є виїзди на ДТП?
Дмитро Буренін: Так. Завдання наших волонтерів на ДТП, в першу чергу, надання першої допомоги, якщо вони приїхали раніше, ніж швидка допомога. Крім того, надання юридичної консультації, фотофіксація, відеофіксація, пошук свідків, потім заповнення звіту в нашій внутрішній базі. Потім цей звіт ми надаємо учасникам ДТП, якщо в тому є потреба.
Найскладніше в нашій діяльності – важкі постраждалі, їх було в минулому році 27. Інколи наші волонтери навіть допомагають у ролі санітарів, наприклад у 17 лікарні. Ми шукаємо родичів, дізнаємось про потребу у донорах крові, допомагаємо родичам збирати гроші на лікування. Свої реквізити для збору коштів на постраждалих ми не використовуємо принципово. І, звісно, ми перевіряємо цю інформацію.
KV: До вас звертається поліція за матеріалами, звітами з ДТП?
Дмитро Буренін: Ні. Ми звіт висилаємо учасникам ДТП, поліція не просить. Якби просили, надавали би і їм. У звіті є текстова частина, фото, посилання на відео.
KV: А як до пойнятих до вас звертаються?
Дмитро Буренін: Коли як. Інколи слідчо-оперативна група (СОГ) до нас звертається, бо нам не треба нічого пояснювати. Ми знаємо процедуру, і їм це зручно. Важливо розуміти, що пойняті – не лише ті, хто бачили сам момент ДТП, а й ті, хто можуть розповісти, як були розкидані транспортні засоби.
KV: Чим займаються ті волонтери “Мотохелпу”, котрі не їздять на ДТП?
Дмитро Буренін: Є оператори – це люди, котрі на зв’язку 24/7, приймають постійно дзвінки. Часто по одному ДТП люди дзвонять по 5 разів. Людина їде, побачила аварію, подзвонила. Потім наступна, потім ще одна.
Є волонтери, котрі більше виїзжають на підтримку спортивно-масових змагань. Вони можуть взагалі не виїжджати на ДТП, а займатись саме цією діяльністю. Є волонтери, котрі інструктують з першої медичної допомоги. Крім того, ми відкрили новий напрямок – доставка донорської крові у лікарні, тут волонтери часто співпадають із тими, хто виїжджає на ДТП. Є ті, хто займаються саме контентом, наприклад одна дівчина робить інфографіку з ДТП.
KV: Якщо порівнювати з попередніми роками, ви робите більше виїздів на ДТП?
Дмитро Буренін: Наша статистика досить спірна. Вона відображає не просто кількість ДТП, а кількість ДТП, про які нас повідомляють. До нас стали частіше звертатись. Таким чином десь по 20-30% на рік фіксуємо зростання.
KV: Поліція нормально сприймає вашу діяльність?
Дмитро Буренін: СОГ з нами співпрацюють нормально, інші поліцейські часто нас сприймають як ЗМІ та не дуже раді бачити. З патрульною поліцією іноді все нормально, іноді не дуже. Вони не розуміють часто, що ми без дозволу постраждалих чи їх рідних нічого не публікуємо.
KV: Ви якось співпрацюєте з вашими колегами з мотобатальону патрульної поліції?
Дмитро Буренін: Мені здається, що мотобатальон був. Де він тепер, краще питати в патрульної поліції. Коли він був, ми з ними спілкувались, на початку трохи допомагали, бо їм видали старі ДАЇшні мотоцикли, на яких їздили ДАЇшники мотобатальону ще при Януковичі.
Ця техніка стояла в складському приміщенні декілька років, там багато чого треба було міняти. Якщо техніка стільки часу не працює, там відбуваються певні процеси.
Ми консультували хлопців, яке обладнання краще обирати, але бачили, що не до всіх дослухались. Наприклад, куртки вони обрали інші, хоча ми попереджали, що у них буде задувати у поперек. Але шоломи обрали гарні.
KV: А з приводу навчання до вас звертались?
Дмитро Буренін: Офіційно ні, до нас не звертались. Їх навчали канадські інструктори.
KV: Як вам здається, реформа поліції пройшла успішно?
Дмитро Буренін: Різниця між старою та новою поліцією насправді є. Є зрада, є перемога. Щоб хто не казав, я ніколи не бачив, щоб ДАЇшник надавав першу допомогу. Патрульні це роблять – і для мене це однозначна перемога. Спілкуються вони здебільшого більш грамотно, ніж ДАЇшники. Схеми патрульні малюють вірно, все за їх протоколом.
Читайте: В Киеве задержали полицейского при попытке продажи украденной с места ДТП экипировки (фото)
Хоча, звісно, ми в 2015 році очікували зовсім не такі результати реформи. Та поліція, на яку ми очікували, не відбулась.
СОГ як все робили, так і роблять, до них в мене особливих претензій ніколи не було.
KV: До вас звертаються не лише мотоциклісти, а також мабуть велосипедисти, скутеристи, автомобілісти?
Дмитро Буренін: Автомобілісти – ні. У нас є амбітні плани розвитку діяльності, ми над ними працювали два-три роки, зокрема дуже плідно з МОЗ. Але після зміни команди МОЗ комунікації на нулі зовсім. Ми не розуміємо, з ким там взагалі можна комунікувати.
Ми працювали над інтеграцією в екстрену медичну допомогу. Тоді б ми виїжджали не лише на ДТП з двоколісними транспортними засобами, а взагалі на ті випадки, де треба перша домедична допомога. ДТП за участю автівок з постраждалими, чи зі збитим пішоходом. На виклик виїжджає швидка допомога, паралельно виклик кидається нам, і волонтери реагують. Якщо вони приїзжають раніше медиків, то підтримують постраждалого до приїзду медиків, потім допомагають їм.
Затримка інформації між викликом швидкої і нас десь 10-30 хвилин. За цей час “швидка” встигає приїхати. Інша справа, що часто їм треба допомога на місці. Наприклад, приїзжає бригада, де водій, дівчина лікар та дівчина фельдшер, і постраждалий на 100 кг. І медики мають покласти його на щит, зафіксувати, і так далі. І тут їм допомога точно не завадить.
Був випадок, коли на Протасовому яру збили двох дівчат. Ми тоді приїхали одночасно з першою бригадою, дуже класною. На одну бригаду двоє важких постраждалих, це не просто. Я бачив, що вони працюють за сучасними протоколами, і вони знали, що ми працюємо так само. Ми знали, що роблять вони, вони знали, що робимо ми.
Взагалі для нашої інтеграції в систему екстреної допомоги було проведено багато роботи, але трішки не встигли. Був розроблений “закон про доброго самаритянина”, але попередня Верховна Рада (ВР) не встигла його прийняти.
KV: Закон вже був розроблений?
Дмитро Буренін: Так, я був у складі робочої групи з його написання, там були автори від МОЗ, поліції, ДСНС. Його подали до ВР, встигли зареєструвати, але розглянутий він не був.
Основна мета цього закону – позбавити кримінальної відповідальності за наслідки надання першої допомоги людину, котра діє в межах своєї компетенції. Крім того, в історію відходило поняття “домедична допомога”, залишалось тільки “перша допомога”, як у всьому світі. Вона вже поділялась на першу базову допомогу та першу кваліфіковану допомогу, англійською – advanced, просунута. Фактично це була спроба застосування західних стандартів на українське законодавство.
Для надання базової медичної допомоги достатньо було б мати сертифікат BLS (Basic Life Support – елементарне підтримання життя, – KV). Вона вже є в Україні, зокрема я вже майже отримав статус інструктора, котрий може викладати це.
KV: А хто сертифікує інструкторів, котрі могли б навчати цьому?
Дмитро Буренін: Від кафедри медицини катастроф це Всеукраїнська рада реанімації.
KV: І МОЗ це влаштовувало, вірно?
Дмитро Буренін: Звісно. Але в результаті ми зараз і досі маємо старі поняття “домедичної допомоги”, а єдине чим регламентується надання першої допомоги – наказ МОЗ №398. І все.
KV: А з новим складом МОЗ ви пробували комунікувати?
Дмитро Буренін: Так, я приходив на зустріч МОЗ з громадськістю, тоді ще Раімов (Дмитро Раімов був радником з комунікацій очільниці МОЗ Зоряни Скалецької, – KV) відповідав на запитання так, що конкретики на зустрічі був абсолютний нуль.
Я задав два питання. На перше – яка буде доля “закону доброго самаритянина”, мені дали відповідь, що законопроекти, подані за минулої ВР, треба подавати заново. Друге питання – які будуть кроки по інтеграції волонтерів в систему першої допомоги. Відповідь – ініціатива цікава, будемо продовжувати.
Я знаю, скільки хороших спеціалістів з МОЗ звільнились, і навіть не уявляю, до кого підходити з цими питаннями тепер.
“Закон про доброго самаритянина” дуже допоміг би військовим волонтерам. Їх це по суті легалізувало б на фронті, і давало б змогу працювати згідно протоколу з тактичної медицини ТССС (Tactical Сombat Сasualty Сare – Надання допомоги пораненим в умовах бойових дій, – KV). Зараз лише наказ МОЗ №398 регулює, як можуть надавати першу допомогу люди без медичної освіти. Це, насправді, не поганий документ, ним можна користуватись. Але він базовий, і багато чого згідно цього наказу не можна робити без медичної освіти – наприклад, допомагати при пневмотораксі, навіть якщо в людини є сертифікат по ТССС.
KV: Вся ваша діяльність, вочевидь, потребує не лише багато часу, але й грошей. Звідки “Мотохелп” бере гроші на свою роботу?
Дмитро Буренін: Членські внески в “Мотохелпі” невеликі – 100 гривень. Але ми не дуже слідкуємо за тим, як люди їх сплачують, це скоріш формальність. Ми робимо розсилку на початку року, щоб люди сплатили внески, і все.
Також є пожертви, є спонсори. Наприклад, в 2019 році мережа заправок “КЛО” виділила нам 1000 літрів пального (в 2018 році – 800 літрів). Це пальне ми вичерпали на кінець липня – початок серпня. Амуніцію та оснащення ми закуповуємо для волонтерів – це ножиці, бинти, аптечки, їх складові, а також робочий одяг – футболки та інколи реглани. Крім того, ми закупили в 2019 році автоматичний зовнішній дефібрилятор (АЗД), і сподіваємось, що в 2020 році спонсор купить нам ще один.
KV: А ви вже використовували дефібрилятор?
Дмитро Буренін: Поки що ні. Для нас одне використання АЗД буде коштувати 5 тис. гривень, саме стільки коштують одноразові електроди. В нашій роботі скоріш за все дефібрилятор ми будемо використовувати на якихось змаганнях, там де є великі кардіонавантаження. Поки ми не інтегровані у систему першої допомоги, ми не будемо часто приїжджати на такі ситуації, де він потрібен.
KV: “Мотохелп” виступав як один з промоутерів проекту Громадського бюджету “Реаніметро”. Наскільки просто звичайній людині надати першу допомогу з АЗД?
Дмитро Буренін: Для цього сертифікати взагалі не потрібні. Наявність водійського посвідчення, наприклад, вже є таким сертифікатом. Інша справа, що водієві казали на тих курсах про медичну допомогу.
Автоматичний зовнішній дефібрилятор (АЗД), саме автоматичний, підкреслюю, цілком доступний для використання звичайною людиною.
Читайте: КП “Киевский метрополитен” поддержало петицию об установке дефибрилляторов на станциях метро
Коли відкриваєш коробку, він говорить українською, щоб викликали “103”, переконались, що пациент не дихає, надає детальну інструкцію, що і як робити. Потім АЗД починає зчитувати ритм. Якщо серце працює, як треба, чи зупинилось взагалі, він просто не дасть розряд, і попередить, що розряд не рекомендований. Спрацює він лише тоді, коли це доцільне.
АЗД висять в усіх громадських місцях світу, бо вони розраховані на використання простими людьми без медичної освіти.
АЗД на вулиці у Гонконзі, фото: Facebook Дмитра Буреніна
Часто вони під сигналізацією, тому вкрасти його так просто не вийде. Інколи АЗД під кодовим замком, і є номер телефону, куди слід дзвонити у разі потреби.
“Реаніметро” – дуже крутий проект. І “Мотохелп” виступав на його підтримку – допомагали проводити майстер-класи, збирали підписи.
KV: Розкажіть про ваші майстер-класи з надання першої допомоги.
Дмитро Буренін: В 2019 році ми провели 44 таких тренінги. Серед них є як платні, так і безкоштовні. В середньому в групі 20 людей. Є курси для комерційного сектору, гроші від них йдуть на розвиток організації, згідно статуту. Ми проводили тренінги для великих компаній, таких як Lenovo, інші ІТ-компанії. Навіть проводили навчання для персоналу на марафоні.
Ми не виходимо якось агресивно на ринок із цими курсами, бо ціни в нас невисокі, близько 300 гривень за одного курсанта.
Для громадськості ми проводимо навчання безкоштовно, лише приймаємо пожертви від слухачів, хто скільки вважає за потрібне. Зазвичай таке навчання ми проводимо тоді, коли є вікно, вільне від комерційних тренінгів.
Навчання ми проводимо повноцінне, на 6-7 годин, розповідаємо про різні аспекти надання першої допомоги.
Курси з надання першої допомоги, фото: facebook ГО “Мотохелп”
Інколи бувають проблеми з кількістю відвідувачів. На тренінги для громадськості ми набираємо до 30 людей, бо зазвичай тоді приходить десь 20. Але буває, що приходять всі, хто зареєструвався, і тоді перебор, складно вести заняття.
KV: На вашу думку, запроваджене в Україні обмеження швидкості до 50 км/годину у населених пунктах додало безпечності руху?
Дмитро Буренін: Я вважаю, що це необхідно робити, хоча таке рішення і непопулярне. Але до того треба підходити з розумом, аналізувати здатність траси, і робити обмеження гнучко. Я на автівці по Києву зазвичай не їду 50 км/год, скоріш 30 або навіть 20 км/год. В Європі ми ж їздимо з такою швидкістю, і там майже немає аварій.
Читайте: Киевсовет увеличил максимальную разрешенную скорость на ряде столичных дорог (список улиц)
Інша проблема – в нас відсутня інфраструктура. В чому проблема намалювати розмітку світловідбиваючою, та ще й такою, щоб її дощ не змивав? Відбійники то окрема тема. Якщо мотоцикліст потрапив під відбійник, то буде м’ясорубка. Їх треба робити безпечними, а не такими, як у нас. Чи поворот на Гагаріна – там просто вбили частокіл з дерев’яних палок. Його вже частично знесли, але навіщо це зробили, невідомо.
Читайте: На дорожную разметку в столичном бюджете предусмотрено средств в 10 раз меньше необходимого
У нас не думають про розв’язки. Наприклад, перехрестя проспекту Науки та Столічного шосе – чому там не зробили заїздів на шляхопровід? Чи Дарницький міст – де заїзди на нього на лівому березі?
Читайте: Киевсовет напомнит Кабмину про недостроенный Дарницкий мост
Велосипедної інфраструктури також нема.
Читайте: Столичная власть решила урезать финансирование строительства 5 веломаршрутов в Киеве
KV: Ви якось співпрацюєте з Асоціацією велосипедистів Києва?
Дмитро Буренін: Так, у нас партнерські відносини, і я підтримую їх. Бо європейська практика ставок на велосипеди не лише для здорового життя, а й для розвантаження доріг.
Читайте: За год на дорогах Киева насчитали на треть меньше велосипедистов
Побудувати велосипедну інфраструктуру непросто, але воно того вартує. Бо в тому ж Амстердамі, якби всі їздили на авто, місто стояло би. Розв’язки ті ж для велосипедів взагалі не пристосовані у нас.
Читайте: Столичная госадминистрация провалила решение Киевсовета по установке велостоек в Киеве
KV: Відоме резонансне ДТП, коли на бульв. Перова збили Дениса Худова. Чим та історія закінчилась?
Дмитро Буренін: Він зупинився на червоне світло, і в нього ззаду врізалась автівка з низькою посадкою. Його занесло під авто, і шолом зачепився за бампер. Водій авто поїхав, і протягнув Дениса 800-900 метрів. З-під авто летіли іскри від екіпіровки Дениса. Він отримав опіки від дороги і від автомобиля.
На Дениса здали більше 100 літрів донорської крові, навіть більше 120. Йшла постійна інтоксикація через величезну кількість опіків. Лікування тривало довго.
Потім водія авто знайшли, затримали і відправили під суд.
Денис Худов вилікувався і знову почав їздити на мотоциклі. Він боєць, не зламався.
KV: Чи знаєте ви, як триває розслідування вбивства байкера на Харківському шосе?
Дмитро Буренін: Там взагалі сюр. Підозрюваний – відомий спортсмен з сумо, має певні досягнення. Він проходив обстеження з приводу психіатрії, наша судова система дозволяє йому це. Його ловили у кінотеатрі, хоча він мав сидіти у лікарні, і за це нікого не посадили. Процес іде, крапка не поставлена.
Читайте: Убийство байкера на Харьковском шоссе в Киеве: подозреваемый отправлен под стражу
Ми намагаємось висвітлювати процес інформаційно, але на судових процесах були дуже давно. В цьому році дуже високе навантаження, ми просто всюди не встигаємо.
KV: Які плани у “Мотохелпу” на наступний сезон?
Дмитро Буренін: Наш головний пріоритет – інтеграція у систему екстреної медичної допомоги. Якщо це відбудеться, ми розширятись не плануємо, бо часу не буде. У нас і так було 700 з гаком реагувань на ДТП, плюс більше 40 тренінгів, плюс 40 підтримок змагань, перевезення крові.
Якщо вийде налагодити співпрацю зі “швидкою”, це буде нашим піком, і ми будемо вже вдосконалювати те, що є. Зараз, якщо йдуть масові заходи, мітинги, ми приєднуємось до Червоного Хреста України, до їх загонів швидкого реагування, як ще один загін.
Географічно ми не плануємо розширюватись, бо давно відмовились від того. Колись пробували відкривати філії, і років 7 тому побачили, що це дуже великі адміністративні трудозатрати.
KV: Аналогічні організації в інших містах існують?
Дмитро Буренін: Звісно. Ми відкриті до співпраці, завжди готові допомогти. Ми показуємо, як у нас організовані процеси, фінанси, проводимо тренінги, взагалі ділимось досвідом. Чудова служба є в Одесі, є мотодопомога у Львові, вони теж круті, гарно розвиваються.
В 2019 році передавали досвід організації у Дніпрі, навіть зустрічались з Дніпровським Центром крові. Завдяки співпраці і валідації, котру ми проводили з київським Центром крові, ми тепер можемо іншим центрам крові показувати документи, що перевезення крові на мотоциклах це нормально. Думаю, у 2020 році в Дніпрі також стартує проект з перевезення крові волонтерами.
* Громадська організація “Мотохелп” (код ЄДРПОУ: 39127681)
Фото надані Дмитром БуренінимКиевVласть
24 грудня 2019 г. 18:15
Раздел: Територія розуму
Україна скоро зможе лікувати важкохворих не за кордоном, а вдома
Минулого четверга Верховна Рада нарешті прийняла у другому читанні законопроект №2457, який повинен запустити процес створення ефективної системи трансплантації в Україні. Він вносить зміни у Закон, який Рада прийняла ще у травні минулого року, та через недієздатність попереднього керівництва МОЗу і попереднього складу парламенту, його положення були недопрацьовані, а робота із запровадження повноцінної системи трансплантології в Україні перетворилася на перекидання і розбазарювання коштів. Запуск трансплантації відкладався, а разом із ним – і шанс на одужання, до якого деякі пацієнти, на жаль, не дожили.
Цифри на тлі байдужості колишнього керівництва жахають: за всю новітню історію незалежної України кількість виконаних трансплантацій не перевищує половину від річної потреби у даних операціях! Якщо на рік за життєвими показаннями потрібна трансплантація органів приблизно 5000 українців, то за період з 1996 по 2019 роки виконано 2258 трансплантацій нирки, 209 трансплантацій печінки, 8 трансплантацій серця та 1 трансплантація легень. І в останні роки цифри зменшуються – з 135 у 2015 році до менше ніж 50 у 2019! Ось – реальні показники роботи попередньої команди МОЗу!
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Ми б і раніше могли замість витрачати колосальні кошти на лікування наших пацієнтів за кордоном – розвинути трансплантацію в Україну і пролікувати в рази більше важкохворих. Та не було політичної волі.
А за останні 10 років з держбюджету Україна витратила на лікування громадян за кордоном майже 2,2 млрд грн. При тому, що у нас проведення трансплантації майже втричі дешевше, ніж за кордоном, і можна було б врятувати на декілька тисяч пацієнтів більше за умов належної роботи системи трансплантації!
Як вже говорив, нарешті у 2018-му прийнятий Закон, який вперше сформував в Україні чіткий порядок взаємовідносин при проведенні трансплантації анатомічних матеріалів людині. Він ввів поняття трансплант-координатора – спеціаліста, який має не допустити зловживання з неоправданим вилученням органів і забезпечити координацію між реанімаційними відділеннями (де встановлюється факт смерті мозку пацієнта та вилучається орган) та центрами трансплантації. Крім того, Закон визначав, де мала будуватися і управлятися система трансплантації – у спеціалізованому органі центральної виконавчої влади. А ще він мав створити єдину інформаційну систему, в яку мали вноситися і донор, і реципієнт. Та тоді МОЗ не зміг (хоча заступники Супрун обіцяли встигнути!). І через це з 1 січня 2019 року взагалі могли зупинитися всі трансплантації! Тому ми, депутати, мусили відстрочити його дію. Це ми зробили й цього разу, коли минулого четверга проголосували за Закон України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів, що регулюють питання трансплантації анатомічних матеріалів людині”.
Загалом, прийнявши цей законопроект, Рада тільки відкрила можливість розвитку трансплантології, усунувши всі законодавчі перепони. Тепер все залежить від виконавчої влади та місцевих адміністрацій, адже прийняття закону – це тільки початок великого шляху з розвитку трансплантації. А на ньому потрібно зробити багато.
Потрібно не просто створити єдину інформаційну систему. Потрібно зробити її функціональною – наповнити її інформацією про донорів та реципієнтів та надати всім медичним закладам можливість доступу до неї. Потрібно вивчити та забезпечити місцем роботи трансплант-координаторів – основних “супервайзерів” процесу трансплантації. Потрібно створити та забезпечити можливість роботи бригад з вилучення донорських органів та визначити організації, які забезпечать їхнє транспортування з місць вилучення до трансплантаційних центрів. У реанімаційних відділеннях потрібно забезпечити можливість встановлення факту смерті мозку – встановивши відповідне обладнання та вивчити персонал. І головне. Необхідно забезпечити фінансування проведення трансплантації за схемою “гроші йдуть за пацієнтом”. І ще багато і багато іншого, без чого неможливе функціонування та розвиток системи трансплантації у країні. Все це потребує значних фінансів, значного часу та інтенсивної скоординованої праці багатьох спеціалісті у МОЗі, місцевих адміністраціях та медичних закладах.
Але я впевнений, що ми зможемо пройти цей шлях, адже ми маємо вищу ціль – збереження життя та здоров’я тяжкохворих.
Читайте: Лікарі вимагають від влади підвищення умов праці, а пацієнти – якості лікування
Валерий Дубиль, народный депутат Украины, фракция “Батькивщина”КиевVласть
23 грудня 2019 г. 17:24
Раздел: Новини
Кличко распорядился укомплектовать врачами комиссии по приписке призывников в 2020 году
Столичный голова Виталий Кличко распорядился укомплектовать врачами комиссии по приписке призывников в 2020 году. Среди прочего, городской голова распорядился обеспечить районные комиссии по вопросам приписки медикаментами, медицинским инструментарием, медицинским и хозяйственным имуществом, а также – провести необходимый перечень обследований призывников, подлежащих приписке.
Об этом KV стало известно из распоряжения Киевской горгосадминистрации (КГГА) от 20 декабря 2019 года № 2213. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
“Департаменту здравоохранения исполнительного органа Киевского городского совета (Киевской городской государственной администрации): направить врачей (терапевта, хирурга, невропатолога, окулиста, стоматолога, отоларинголога, психиатра, дерматолога) и младший медицинский персонал, которые будут участвовать в медицинском осмотре призывников в составе районных комиссий по вопросам приписки граждан Украины (далее – районные комиссии по вопросам приписки) , к призывным участкам”, – говорится в сообщении.
Также городской голова распорядился определить резервный состав врачей и младшего медицинского персонала, которые будут направлены в районные комиссии по вопросам приписки, в случае болезни или отсутствия по другим уважительным причинам направленных врачей и младшего медицинского персонала.
“Обеспечить районные комиссии по вопросам приписки медикаментами, медицинским инструментарием, медицинским и хозяйственным имуществом. Утвердить перечни учреждений здравоохранения по районам города Киева, где будут проводиться медицинские обследования граждан Украины, подлежащих приписке. Обеспечить: проведения необходимого перечня обследований граждан Украины, подлежащих приписке (флюорография, электрокардиография, общие анализы крови и мочи) вне очереди, бесплатно и в полном объеме под личную ответственность руководителей учреждений”, – также говорится в сообщении.
Также необходимо предоставить гражданам Украины, подлежащим приписке, медицинскую документацию (карточки амбулаторного больного (учетная форма МЗ Украины № 025) с вкладными листами к ним (учетная форма МОЗ Украины № 025/у). Кроме того – предоставить в районные в городе Киеве военные комиссариаты списки лиц, находящихся на диспансерном учете.
Как сообщала KV, в декабре для киевлян будет бесплатно работать передвижной флюорограф. Все желающие смогут получить справку с результатами обследования и квалифицированную консультацию врача-фтизиатра.
Читайте: В декабре киевляне смогут бесплатно обследоваться на передвижном флюорографе (график работы)
Фото: соцсети КиевVласть
23 листопада 2019 г. 09:00
Раздел: Територія розуму
Про аморальний розсадник корупції
Цей допис буде про те, чого в нашій державі бути взагалі не має, а люди причетні до цього свавілля мають бути позбавлені посад та притягнуті до кримінальної відповідальності.
Мова йде про Департамент соціального захисту населення Київської обласної державної адміністрації та КЗ Київської обласної ради “Обласне бюро медико – соціальної експертизи” та МСЕК при цьому закладі.
З жовтня 2018 року ці структури відмовляються визначити статус постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1 та видачі відповідного посвідчення, Ісаєвій Аліні Віталіївні, 1993 року народження, жительці Іванківського району, матері маленької дитини.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Ну, от не бачать ці люди зв’язку у Аліни Ісаєвої з Чорнобильською катастрофою. Не важливо цим людям, що у липні 2018 року, Центральна міжвідомча комісія МОЗ та МНС України по встановленню причинного зв’язку хвороби що привели до інвалідності (діагноз: РАК правої молочної залози, рецидив, метастази) вже встановила зв’язок, зазначивши, що захворювання пов’язане з впливом аварії на ЧАЕС, не важливо їм, що Аліна надала з документами копію посвідчення матері постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи 2 категорії (що вже є беззаперечною підставою згідно Закону України), не важливо, що Аліна надала копію свого посвідчення потерпілої від ЧАЕС. І найголовніше!!! МСЕК спочатку видало довідку про зв’язок хвороби з аварією на ЧАЕС, але Департамент соцзахисту Київської області звернувся до МСЕК щодо обгрунтованості довідки і вони разом вирішили, що довідку таки видали неправильну, бо (!) посвідчення Аліни про потерпілість від аварії втратило чинність, адже воно було дитяче, а їй вже далеко за 18. Ну, так…. Звісно, виповнилося 18 і Аліна перестала бути потерпілою…
Ну от скажіть, товариство, як такі дебіли потрапляють на посади?
Статтею 27 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” до дітей, потерпілих від Чорнобильської катастрофи, належать неповнолітні діти, які: 5) народились після 26 квітня 1986 року від батька, який на час настання вагітності матері мав підстави належати до категорії 1, 2 або 3 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, або народжені матір'ю, яка на час настання вагітності або під час вагітності мала підстави належати до категорії 1, 2 або 3 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи. Тобто вже навіть посвідчення матері було б достатньо…
А суть, на мою думку, ось у чому: жителям Іванківського та Поліського району добре відомо, що маючи кошти можна і довідку отримати, і групу… То може Аліні треба було зі своєю страшною хворобою та наявними законними підставами ще й “ручку позолотіть” ясновельможним панам?
Тепер Аліна змушена ще й у судовому порядку доводити правоту. Боролася з раком, тепер має боротися з недолугими чиновниками. І хоча у суді справа з січня 2019 року затягується, вже майже рік, Аліна переможе.
Без Чорнобильського посвідчення 1 категорії вона не може отримати необхідні їй ліки за пільговою ціною. Зараз вона їх купує за повною ціною, а це дуже дорого.
А наша місія, як членів громадянського суспільства, має полягати не лише у допомозі таким, як Аліна, а й запобігти такому свавіллю в нашій державі, це неприпустимо і аморально, не по–людськи.
Тому, звертаюся в першу чергу до журналістів, представників влади, депутатів всіх рівнів, працівників правоохоронних органів, активістів та просто небайдужих громадян. Давайте разом доб’ємося справедливості в цій історії! Копії всіх документів готовий надати особисто.Олег Береговой, депутат Иванковского райсоветаКиевVласть
середа, 17 квітня 2024 г.
18:19
УВАГА!!! КиївВлада переїхала на новий домен
п'ятниця, 12 квітня 2024 г.
20:56
“Українська команда” передала велику партію дронів-літаків легендарному батальйону “Ахіллес”, - Палатний
20:51
Ексміністр оборони Резніков став директором безпекових і оборонних програм в ГО “Український інститут майбутнього”
20:45
Начальник КОВА Руслан Кравченко у Чернівцях взяв участь у Конгресі місцевих та регіональних влад при Президентові України
20:34
На київській ТЕЦ-5 встановлять додаткові генератори
20:20
В Україну повернули тіла 99 полеглих захисників
20:02
У Києві з суботи відновлює роботу автобус № 7 (схема)
19:54
На Бахмутському та Новопавлівському напрямках відбито понад 40 атак, загалом на фронті 81 боєзіткнення, - Генштаб ЗСУ
19:43
Представники громадськості вимагають припинити переслідування антикорупційних активістів та журналістів-розслідувачів
19:31
Відзавтра, 13 квітня, столичний автобус № 35 подовжить свій маршрут до вулиці Гліба Бабіча (схема)
19:13
“Укренерго” організувала для ветеранів війни програму навчання та працевлаштування “Разом”
19:01
На Броварщині витратять 1,86 млн гривень на облаштування дитмайданчиків
18:49
На вулиці Богатирській у Києві до 21 квітня обмужать рух транспорту (схема)
18:36
У Броварах з'явився новий патріотичний стінопис “Обіймаю тебе, моя Україно!”
18:17
Столична влада зупинила проведення аукціону з надання в оренду Житнього ринку
18:04
У реєстрі зниклих безвісти наразі налічується понад 2 тисяч дітей
Календар подій