Київська обласна програма поводження із твердими побутовими відходами може отримати 4 млн гривень додаткового фінансування на ліквідацію стихійних сміттєзвалищ. Але поки депутати кошти не виділили, кожен район по-своєму вирішує сміттєву проблему. Наприклад, у Бориспільському районі почали провадження щодо місцевого КП, яке нібито скидало сміття на зачинений полігон, чим завдало шкоди довкіллю на 207 млн гривень. Якщо суд провину доведе, то цю сумму стянуть на користь держави. Натомість у Кагарлику, аби не допустити екологічного колапсу і мільйонних штрафів, місцеві готуються будувати новий, законний, полігон. Як стало відомо KV, 23 квітня в. о. голови КОДА Василь Володін підписав розпорядження № 210 “Про схвалення проєкту змін до Програми поводження з твердими побутовими відходами в Київській області на 2017–2020 роки”. Востаннє рішенням Київської обласної ради зміни до програми були затверджені 19 грудня минулого року. Наразі КОДА пропонує внести зміни в частині фінансування, а саме — збільшити його на 4 млн 250 тисяч гривень за кошти обласного бюджету. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”   У такий спосіб загальний обсяг фінансування програми складатиме 2 млрд 51 млн 658 тис. 274 гривень. З них 23,6 млн державного бюджету, 125,5 млн — обласного, 8,9 млн — місцевих бюджетів та 1,8 млрд — кошти з інших джерел. Облрада на карантині За даними KV, додаткове фінансування мають витратити на прибирання стихійних сміттєзвалищ, але поки проєкт рішення не розглядався на комісіях. Як зазначила в коментарі KV голова департаменту екології та природних ресурсів Вікторія Киреєва, ці зміни має затвердити сесія Київської облради. “Запропоновані КОДА зміни до програми мають бути затверджені на сесії Київської обласної ради. Але через карантин невідомо, коли відбудеться чергове пленарне засідання. Проєкт рішення ще має пройти обговорення на профильных комісіях колегіального органу де можуть вноситися правки”, — говорить вона. Читайте: По самые уши: у Киевоблсовете опасаются, что из-за выборов властям  будет не до уборки мусора на Киевщине Бориспільський кейс А поки Київоблрада карантинить, на місцях по-своєму намагаються вирішувати проблему сміття.  Як стало відомо KV, 24 квітня Державна екологічна інспекція Столичного округу під час проведення позапланового заходу державного контролю КП Щасливської сільської ради Бориспільського району “Житлово-комунальний комбінат “Щасливський” виявила, що на колишньому рекультивованому полігоні твердих побутових відходів у селі Проліски на земельних ділянках, які перебувають в оренді КП, несанкціоновано скидають побутові та будівельні відходи. Після приїзду поліції захоронення невідсортованих відходів на рекультивованому та зачиненому полігоні було призупинено. За цим фактом відкрито кримінальне провадження. За підрахунками екологічної інспекції, завдана незаконним полігоном шкода довкіллю становить 207 мільйонів 174 тисяч гривень. Штраф покладено на комунальне підприємство. Як розповів KV голова громадського союзу “Громада Щасливого” Ігор Левін, полігон на території Щасливської сільради був створений ще в Радянському Союзі, потім його було рекультивовано та зачинено.“За останні два роки наш сільський голова разом із КП завезли туди тонни несортованого сміття. Там і “львівське” сміття, і кістки великої худоби, ртутні лампи з промислових підприємств. Це все – на межі із Дарницьким районом Києва на 40 га землі. Було багато звернень до екологічної інспекції, які не давали результатів. Але коли там змінився керівник, нас, нарешті, почули. Приїхала поліція, прокуратура, відкрили кримінальне провадження. Виявилось, що технікою там вирили величезні ями, куди закопували тонни сміття, це екологічна трагедія. Вночі, після приїзду поліції, технікою звідти сміття намагались вивозити. Але їх зупинили. Наразі триває розслідування і якщо провину доведуть, то підприємство заплатить 207 млн 174 тисячі штрафу”, — говорить він. Між тим, голова Щасливської сільради Микола Шмаюн розповів KV, що ситуація не настільки однозначна і коммунальне підприємство сільради не є винуватцем сміттєвого армагедону.“Ні комунальне підприємство, ані сільрада не мають стосунку до незаконного ввезення сміття на полігон, який уже давно не діє. КП мало договір із підрядною організацією, яка мала стежити за полігоном. Саме це підприємство і завозило туди сміття. Це тривало впродовж місяця, ми намагалися боротися, звертались до поліції. Дійшло навіть до збройного захоплення полігону — підрядники привозили автобус невідомих озброєних молодиків. Усіх їх затримали, вони перебували в ізоляторі, але їх випустили. І зараз ситуацію намагаються повернути так, ніби це комунальне підприємство винне. А правоохоронні органи не поспішають розбиратись у справі. Тому і штраф накладено на КП, а не на компанію, яка насправді завозила сміття. Нам наразі залишається лише сподіватись, що розслідування буде проведено за законом й покарають тих, хто винен”, — каже він. Кагарлицький кейс Поки в Бориспільському районі намагаються вирішити проблему незаконного полігону і дати комунальникам уникнути штрафу, у Кагарлицькому — готуються до відкриття нового санкціонованого сміттєзвалища. Так, 23 квітня Василь Володін підписав розпорядження № 205 “Про надання дозволу на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в постійне користування Кагарлицькому комунальному підприємству “Міськрембудсервіс”. “Надати Кагарлицькому комунальному підприємству “Міськрембудсервіс” дозвіл на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в постійне користування орієнтовною площею 6 га із земель державної власності для будівництва полігону захоронення твердих побутових відходів, що розташована на території Кагарлицької міської ради”, — йдеться в розпорядженні. Як розповів заступник мера Кагарлика Олег Пурій, будівництво полігону передбачено обласною програмою поводження із твердими побутовими відходами. “Є тільки розпорядження щодо надання дозволу на розробку проєкту землеустрою. Процес затягнувся на етапі відведення земельної ділянки. Вона була зарезервована під полігон ще під час розпаювання земель. Але в нас у районі немає затвердженого плану формування територій, тому довелось розробляти детальний план, адже ділянка розташована за межами міста. Після зміни державно-будівельних норм переробляли цю документацію. Коли ділянка буде відведена в постійне користування КП, ми передамо матеріали до департаменту екології та природних ресурсів КОДА і вони замовлять нам проєкт будівництва. Поки в нас є старе сміттєзвалище, яке працює з 1975 року. Але його неможливо розширити або побудувати сміттєсортувальну лінію чи завод. Там з одного боку землі залізниці, з іншого — лісового фонду. Тому на перспективу працюємо над створенням нового полігону”, — розповів він. Ще один цікавий "сміттєвий кейс" зараз втілюється в життя у місті Боярка Києво-Святошинського району. Як вже писала KV, там з одного боку міська рада наполягає на будівництві сміттєпереробної лінії, під яку вже продала землю, а з іншого – громада міста у судовому порядку намагається зупинити такі наміри.  Читайте: У Боярці тривають бої за сміттєсортувальну лінію Фото: колаж KV КиевVласть

Замість Максима Іонова, який донедавна очолював Київський обласний департамент охорони здоров‘я, його обов’язки тимчасово виконуватиме Олександр Світлий (на фото) — фінансист за фахом, який працював заступником голови департаменту. Допоки буде оголошено конкурс на посаду, Світлий обіцяє продовжити роботу департаменту у штатному режимі. Як стало відомо KV, обов’язки директора департаменту охорони здоров’я Київської ОДА тимчасово покладаються на заступника директора ДОЗ Олександра Світлого. Про це йдеться у розпорядженні КОДА від 4 травня 2020 року № 59-к, яке підписав тимчасово виконуючий обов’язки голови КОДА Василь Володін. До виконання обов’язків він заступив з 5 травня.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Хто такий Згідно біографічної довідки, наданої Київською ОДА на запит KV, Олександр Світлий народився 15 квітня 1982 року. Навчався в Київському інституті інвестиційного менеджменту за спеціальністю “Фінанси”. З 2004 року по 2014 рік працював у АППБ “Аваль”, АТ “Райффайзен Банк Аваль”, АТ “Ерсте Банк”, ПАТ “Банк Кредит Дніпро”, ПАТ “Альфа Банк”. У квітні 2017 року розпочав працювати у Департаменті охорони здоров’я Київської державної адміністрації на посаді головного спеціаліста відділу економіки, фінансів та бухгалтерського обліку управління економічного планування фінансово-бухгалтерського обліку та медичного забезпечення. З лютого 2018 року працює на посаді заступника директора – начальника управління економіки та фінансового контролю Департаменту охорони здоров’я КОДА. Згідно з декларацією Олександра Світлого про доходи за 2018 рік, раніше він займав посаду заступника директора ДОЗ Максима Іонова і був начальником управління економіки та фінансового контролю департаменту.  Його дохід за позаминулий рік склав 262 тис. 376 гривень зарплати, його дружини — керівниці ПП “Клініка Медиком” — 106 тис. 57 гривень. У його власності — земельна ділянка у селі Ровжі (Вишгородський район) площею 0,5 га (100%), та ділянка у селі Рожни (Броварський район) площею 1,632 га (50% спільно з дружиною). Також у спільному володінні квартира у Києві площею 54 кв.м (50%), та дача площею 130 кв.м у Ровжах Вишгородського району. На його дружину записаний автомобіль Volkswagen Tiguan 2010 р.в. вартістю 93 тис. 620 гривень. Світлий зберігає 65 тис. гривень готівкою та має кредит на суму 497 тис. гривень. Згідно з даними Opendatabot, Світлий із жовтня 2018 року по серпень 2019 року виконував обов’язки директора ДОЗ. Крім того, у 2016 році він подавав декларацію у якості кандидата на посаду провідного економіста у амбулаторно-поліклінічний заклад “Київський міський дитячий діагностичний центр”.  У вищезгаданому діагностичному центрі упродовж 2016-2017 років Світлий був вказаний як такий, що відповідає за закупівлі обладнання та витратного матеріалу для закладу. У аналітичній системі YouControl також містяться дані про фізичну особу-підприємця Світлого Олександра Валентиновича, який у 2013-2015 роках займався технічним обслуговуванням та ремонтом автотранспорту, а також роздрібною торгівлею автозапчастинами.  У середовищі столичних медиків Олександра Світлого прийнято пов'язувати з Русланом Світлим — директором Департаменту соціальної політики Київської міськдержадміністрації (КМДА), ексгендиректором Київського КП "Фармація" — якому він нібито доводиться рідним братом. Пряма мова Про роботу: Перш за все, в умовах оголошеної надзвичайної ситуації через поширення коронавірусу основним завданням на сьогодні є забезпечення закладів охорони здоров’я, що задіяні в наданні медичної допомоги пацієнтам з гострою респіраторною хворобою COVID-19, медичним обладнанням, лікарськими засобами, медичними виробами та засобами індивідуального захисту для запобігання поширення на території Київської області випадків захворювань, спричинених коронавірусом. В той же час не можна забувати і про інші заклади охорони здоров’я та потреби населення Київської області в якісній та доступній медичній допомозі. У Київській області затверджено Київську обласну комплексну програму “Здоров’я Київщини” на 2018-2020 роки, яку потрібно виконувати. Про фінанси: Київська область не є винятком в питанні недостатнього рівня фінансування комунальних закладів охорони здоров’я. Тому, Департаментом охорони здоров’я для забезпечення повноцінного функціонування комунальних закладів охорони здоров’я розробляється Київська обласна програма фінансової підтримки комунальних закладів охорони здоров’я Київської обласної ради на 2020 рік, яку буде надано на затвердження КОР.  Про посаду: Рішення про оголошення конкурсу на зайняття посади категорій “Б” і “В” приймає керівник державної служби в державному органі. У місцевих державних адміністраціях повноваження керівника державної служби здійснює керівник апарату – в апараті місцевої державної адміністрації та її структурних підрозділах. Тому конкурс оголосити можна, проте у зв’язку із поточною епідемічною ситуацією та з урахуванням встановленого карантину на сьогодні рекомендовано утриматися від оголошення конкурсів на зайняття посад державної служби. У зв’язку з цим, мною питання участі в конкурсі на сьогодні не розглядається. Попередник Як уже писала KV, колишній директор департаменту Максим Іонов був звільнений 24 квітня 2020 року згідно з розпорядженням КОДА № 54-к. Офіційна причина – невідповідність обійманій посаді протягом строку випробування. Сам Іонов каже що звільнили його через те, що він намагався ламати корупційні схеми адміністрації. Наразі Максим Іонов готує позов до суду щоб оскаржити своє звільнення.  Читайте: Вершник без голови: обласне управління здоров'я в розпал епідемії втратило керівника Фото: фейсбукКиевVласть

Будівництво сміттєсортувальної лінії в місті Боярка Києво-Святошинського району дійшло до суду. Паралельно проти проєкту виступили місцеві жителі. Поки процесс поставлено на паузу, а компанії-інвестору обмежено доступ до робіт. Тим часом у міській раді продовжують наполягати на законності ініціативи й готуються до апеляції. Передісторія Як писала KV, 9 квітня на позачерговій 67-й сесії Боярської міської ради було підтримано проєкт рішення “Про надання дозволу ТОВ “Вейст Еко Менеджмент” на викуп земельної ділянки на території Боярської міської ради”, де йдеться про продаж 8,188 га землі під будівництво сортувальної лінії за адресою — місто Боярка, вулиця Білогородська. Її приблизна вартість — 14-15 млн гривень.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Під час голосування деякі депутати наполягали, аби міськрада не продавала землю, оскільки громада втратить над нею контроль. Але міський голова Олександр Зарубін тоді запевнив, що це абсолютно безпечно, оскільки спалювати сміття у їхньому місті не будуть. Розгляд суду Але скандалу уникнути не вдалося. Як стало відомо KV, 30 квітня Київський окружний адміністративний суд виніс ухвалу про вжиття заходів забезпечення позову ексголови Києво-Святошинської районної ради Вадима Гедульянова до Боярської міської ради, де третьою особою виступає ТОВ “Вейст Еко Менеджмент”. Так, у позовній заяві Гедульянов просить визнати протиправним та скасувати рішення Боярської міської ради від 27.02.2020 року “Про передачу земельної ділянки в довгострокову оренду для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості в адміністративних межах Боярської міської ради ТОВ “Вейст Еко Менеджмент”. А також заборонити Боярській міській раді укладати із “Вейст Еко Менеджмент” договір оренди земельної ділянки площею 8,188 га (кадастровий номер 3222410300:02:004:5091), заборонити підприємству вчиняти будь-які дії, спрямовані на реєстрацію права оренди на вказану земельну ділянку й накласти на неї арешт та заборонити органам, які здійснюють реєстрацію речових прав на нерухоме майно, здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо цієї земельної ділянки. Позов було задоволено частково — до набрання законної сили судовим рішенням у цій справі було призупинено рішення Боярської міської ради щодо надання ділянки в оренду, державним реєстраторам прав на нерухоме майно заборонено реєструвати права на цю ділянку, підприємству “Вейст Еко Менеджмент” заборонено виконувати будь-які підготовчі та/або будівельні роботи з будівництва сміттєсортувальної станції на земельній ділянці. Варто відмітити, що на момент подання заяви вказана ділянка була лише передана в оренду, але пізніше, 9 квітня, на позачерговій 67-й сесії Боярської міської ради було підтримано проєкт рішення “Про надання дозволу ТОВ “Вейст Еко Менеджмент” на викуп земельної ділянки на території Боярської міської ради”. Дві сторони Як зауважив Вадим Гедульянов, причина його звернення до суду передусім полягає в тому, що рішення Боярської міської ради щодо продажу земельної ділянки загрожує екологічною катастрофою. Уже понад три тисячі жителів Боярки підписалися проти цього рішення міськради. “Рішення про продаж земельної ділянки під сміттєсортувальну станцію було прийнято кулуарно, без попередньої презентації проєкту. Більшість жителів, навіть про нього не знали. Навіть ті, котрі живуть у будинках поряд (вул. Білогородська, 51 і вул. Білогородська, 45). Я подав до суду разом із позовом клопотання про забезпечення цього позову. Суддя підтримав нашу позицію, що потрібно вжити заходів терміново, адже до вирішення справи можуть наступити незворотні наслідки. Нам уже п’ять років намагаються нав’язати думку, що місто потопає в смітті через те, що під носом немає сміттєзвалища. Це цинічна маніпуляція. В Україні є безліч міст і населених пунктів, де немає сміттєзвалищ і водночас вони чисті і сміття вивозиться. Проблема в тому, що за 5 років при владі Боярська міська рада так і не змогла налагодити процес вивезення сміття й підтримання ладу в місті”, — говорить він. За його словами, місту Боярка є куди вивозити сміття, адже нова фірма, що здобула перемогу в тендері на вивезення сміття в Боярці, має укладений договір із полігоном, який розміщений у Васильківському районі. Такий договір має й місто. До того ж, немає жодних підстав говорити, що завтра сміття не будуть приймати, адже є угода. “Тендер на вивіз сміття виграла приватна компанія, яка також має угоду із цим полігоном. Вони готові вивозити сміття в цьому й наступних роках. Якщо хтось прийняв рішення про розміщення сміттєзвалища на 8 га землі, значить це комусь дуже вигідно. І зараз буде дуже багато маніпуляцій, адже цей “хтось” зробить усе, аби сміттєзвалище в Боярці було. Заразом ми маємо розуміти, що полігон, куди Боярка вивозить сміття, має свій ресурс. Рано чи пізно настане час, коли його потрібно буде згортати для проведення рекультивації та санації. Ми маємо думати, що будемо робити з нашим сміттям через декілька років. Але такі рішення мають бути зваженими та екологічними. Сортування — це не кінцевий етап поводження зі сміттям. Якщо ми хочемо забути про проблему сміття назавжди, то маємо говорити не про сміттєзвалища, а проводити широку дискусію серед громади та експертного середовища, приймати виважені екологічно-відповідальні рішення, які підтримує громада міста. Влада, особливо в таких, дуже спірних та гострих питаннях, мусить діяти публічно та погоджувати всі рішення з людьми”, — завершив він. Міський голова Боярки Олександр Зарубін у коментарі KV розповів, що планує обстоювати рішення міської ради та вважає, що боярчани мають самостійно прибирати своє сміття. “Суд прийняв лише запобіжну ухвалу, яка передує розгляду справи. Звичайно, ми будемо апелювати й до цього запобіжного заходу та готуємось до суду. Ми будемо обстоювати своє рішення. Вважаємо, що робимо все правильно й територіальна громада має прибирати своє сміття сама за собою. Ніяких робіт на тій ділянці проведено не було й не буде до рішення суду”, — каже він. З боку закону Адвокат, керуючий адвокатського бюро “Титикало та партнери”, заслужений юрист України, депутат Київської обласної ради Роман Титикало в коментарі KV зазначив, що місто Боярка зараз — одна з найгарячіших точок Києво-Святошинського району. “Раніше нам вдалося виграти справу по парку Шевченка, також ми зупинили нелогічне та незаконне об’єднання Боярки із селом Забір’я. Тут стало відомо, що влада, яка себе дискредитувала в останні дні своєї каденції, вирішила затвердити генеральний план Боярки під забудовників та передати без конкурсу землю для створення сміттєзвалища поруч із житловими будинками. У зв’язку з цим я вирішив підтримати тих, хто цьому активно протистоїть,насамперед це сама громада міста Боярка. Сортування й переробка сміття — дуже потрібні, але вони має бути цивілізовані, а виконавці цих послуг мають бути відібрані прозоро і зрозуміло. Боярська міська рада на п’ять років підписала контракт на вивіз сміття з ТОВ “Екосервіс Груп” і одночасно на 49 років передала землю ТОВ “Вейст Еко Менеджмент” для будівництва сміттєсортувальної станції. Влада каже, що там буде збудовано мобільну сортувальну лінію без спалювання сміття, на якій начебто будуть сортувати й компостувати сміття”, — говорить він. Вищезазначена компанія створена три місяці тому — 28.10.2019 року зі статутним фондом 100 тис. гривень, через це виникає питання — за які кошти, у які строки і хто збирається будувати сміттєпереробне підприємство. “У вказаного ТОВ два засновники — Драган Віталій та Олександр Сотніченко. Дані особи нікому не презентували жодного проєкту, ніхто не розуміє, що там буде збудовано, ці особи не відомі як підприємці в цій царині. За даними KV, із 7 квітня Сотніченко є керівником Макарівської районної організації політичної партії “ВО “Батьківщина”. Також, як на мене, не зрозуміло, чому предали без конкурсу саме 8 га? Немає навіть висновків екологів. Зараз взагалі заявили про намір викупити землю, але чому та за яку суму — теж не зрозуміло. Якщо переходити до юридичних питань, то є декілька основних порушень. По-перше, цей сміттєпереробний завод не передбачений генеральним планом міста Боярка. Друге, мають бути дотримані екологічні норми при відведенні земельної ділянки, чого не було дотримано, у тому числі не була розроблена оцінка впливу на довкілля. І вона мала пройти громадські слухання. Третє, є питання щодо порушення меж санітарно-захисних зон. Отже, як на мене, фактично міськрада скористалась нормою закону, згідно з якою без конкурсу можна відводити землі під сміттєвий завод, а насправді — планує встановити сортувальну лінію і використовувати ділянку ще для чогось. Також вони порушили один з основних принципів місцевого самоврядування — публічності та прозорості”, — закінчив він. Нагадаємо, як раніше писала KV, 27 лютого, на сесії Боярської міської ради вже приймалось рішення щодо цих 8 га, але тоді підприємству надали землю в оренду для сміттєпереробної лінії терміном на 49 років. Читайте: Мусорный ветер. Киевщина утопает у собственных отходахКиевVласть

Глевахівська об'єднана територіальна громада Київської області у терміновому порядку розпочала інвентаризацію земель населених пунктів. Одночасно продовжується перепис майна у Бучанській, Ташанській, Узинській, Ржищівській, Пісківській ОТГ. Необхідність та нагальність процедури пояснюють тим, що села просто не знають, скільки мають земель. Порахувавши гектари, самоврядування планує ліквідувати випадки самозахоплення, а вільні ділянки виставити на аукціон. При цьому деякі громади такої можливість цьогоріч не мають, оскільки через карантин коштів на інвентаризацію не лишилось. Термінова інвентаризація Як стало відомо KV, 23 квітня Глевахівська об’єднана тергромада повідомила про початок інвентаризації земель селища. Мету цих заходів в громаді обґрунтовують необхідністю впорядкування і визначення земель, які перебувають в приватній власності, оренді, постійному користуванні та виявлення земель, які не обліковуються та є вільними. Таким чином, громада взялася перевіряти у населення наявність документів на земельні ділянки та реєстрацію в Держземкадастрі. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  “У разі відсутності в реєстрі інформації, незавершеної приватизації ваших земельних ділянок, втрати рішень Глевахівської селищної ради, користування земельною ділянкою без відповідних рішень та дозволів – терміново звернутися до землевпорядників селищної ради або до свого вуличного депутата за допомогою та роз’ясненням”, – йдеться у дописі.  Як розповів KV голова Глевахівської ОТГ Володимир Петренко, після об'єднання у громади збільшилася територія. Так, вони мали 900 га, зараз же ввели в межі ОТГ 2365 га землі. Тому інвентаризацію вирішили провести для того, щоб виявити недоліки і привести у відповідність до чинного законодавства повністю всі земельні площі.  “По-перше, прийнятий закон про ринок землі. По-друге, ми хочемо знати, скільки в громаді в наявності земель сільськогосподарського призначення, адже їх інвентаризація ніколи не проводилася. Потім, якщо будуть виявлені вільні ділянки, плануємо надати землю “атовцям”. Якщо у мешканців громади справді є документи на ділянку, яка виділялася, відповідно до рішення сесії, то ми піднімаємо архів документів, звіряємо і надаємо дозвіл на розробку проєкту. А якщо це "халтура", то ділянка перейде тому, хто її дійсно потребує. Мешканці вже почали звертатися до ради: у когось не вистачає документів чи виявились недоліки, потрібно звірити кадастрові номери, розміщення ділянки. Населення на всі ці процеси реагує абсолютно нормально”, – розповів Петренко.  Так, за даними системи ProZorro, 16 квітня Глевахівська селищна рада вже замовила розробку технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель смт. Глеваха Васильківського району площею 2 365,6  га із подальшим розміщенням матеріалів інвентаризації земель у геоінформаційній системі. Вартість таких робіт становить 2,5 млн гривень.  Інвентаризація в дії Паралельно інвентаризація земель наразі проводиться й у інших громадах. Як відмітив голова Бучанської ОТГ Анатолій Федорук, вони проводять інвентаризацію у трьох населених пунктах.  “Ми розпочали інвентаризацію відразу після того, як об’єдналась громада. Наразі вона проводиться у селах Луб’янка, Блиставиця, Гаврилівка. Як у населених пунктах, так і за межами територій. Вже зроблено приблизно половину процедури. Ми спочатку намагались провести інвентаризацію силами місцевого підрозділу Держземагенції і відділу земельних ресурсів, а тепер бачимо, що є необхідність залучити розробників технічної документації, які працювали у Вишгородському і Бородянському районах. Скоріше за все будемо вимушені укласти угоду з Інститутом землеустрою, аби вони виконали узагальнюючу роботу і завершили процес. Ми також плануємо розпочати інвентаризацію по іншим селам, які от-от увійдуть до громади. На жаль, там є багато накладок по існуючим садибам і це створює дискомфорт жителям у оформленні та переоформленні приватної власності. Вільних ділянок майже не залишилось, але ті, які є та мають відповідне цільове призначення, будемо виставляти на аукціон. У Бучі давно провели інвентаризацію, проблем не було. Є чітко встановлені межі, винесені в натуру, всі ділянки знаходяться у публічній карті. Щодо нецільового використання землі – це наступні етапи роботи як органу місцевого самоврядування, так і земельної інспекції, аби стимулювати власників до ефективного використання землі”, – каже він. Як розповів голова Узинської ОТГ Віталій Гринчук, інвентаризацію у громаді розпочали давно і планують завершити через півроку.  “Ми займаємось проведенням інвентаризації, постійно приймаються необхідні рішення на сесіях, в тому числі з метою виявлення незаконного використання землі. Ми розпочали відразу після створення громади і плануємо завершити приблизно через півроку, громада не маленька. У зв'язку із відкриттям ринку землі пришвидшувати процес немає сенсу, оскільки у законодавстві не йдеться про продаж державних чи комунальних земель, тільки про приватні землі громадян. Ми ставимо перед собою завдання виявляти ділянки і наповнювати бюджет за рахунок орендної плати. Вільні ділянки ми виставляємо на аукціон. На жаль, теперішня ситуація відлякує інвесторів, але продовжуємо працювати”, – закінчив він.  Голова ж Ташанської ОТГ Василь Вовчанівський, відмітив, що в громаді проінвентаризована вже майже половина всіх земельних ділянок. Так, в одній сільраді інвентаризація повністю завершена, ще у двох – на стадії завершення. А ще трьом сільрадам необхідно замовити виготовлення генеральних планів. “Інвентаризацію обов’язково треба робити. По-перше, щоб знати, де яка земля і ким використовується, а, по-друге, мати можливість наповнювати бюджет громади за рахунок надходжень від оренди землі. У більшості випадків земля не використовувалася або навпаки, використовувалася незаконно. Тепер ми наводимо порядок. Переводимо землі, які в межах громади, до комунальної власності, визначаємо, які ділянки можна надати “атовцям”, афганцям чи пільговим категоріям. Поки що громада не отримала право розпоряджатися землями за межами населених пунктів. У Держгеокадастрі – хаос. По сьогоднішній день ця структура не може провести інвентаризацію і передати обіцяні об’єднаним громадам повноваження на ці території. Громади ж переживають, щоб за цей час ці землі не “роздерибанили”, адже Геокадастр виставляє на аукціони розпайовані ділянки. Є й такі випадки, коли земля обробляється без наявної на те документації. Так, зазвичай, це – невеликі ділянки, площею 10-30 га. Всі ці проблеми з оформленням землі через те, що раніше взагалі не було над цим контролю. У 1992 році такі об’єкти, як фермерські господарства, наприклад, були виведені за межі населених пунктів, щоб не сплачувати податки до місцевих рад. А згодом і передані до Держгеокадастру”, – резюмував він.  За словами в.о. голови Ржищівської ОТГ Христини Чорненької, у них проводиться інвентаризація земель за територією населених пунктів.  “Проводимо інвентаризацію земель, які нам передав Держгеокадастр, за межами населених пунктів. Коли почали розбирати договори, виявилось, що не всі землі були передані. Наразі спеціалісти спільно з Геокадастром вивчають ситуацію і працюють індивідуально з кожним проблемним питанням. По Ржищеву ми кожен рік проводимо інвентаризацію. У селах, які до нас приєднались, з цього року почнемо працювати. Випадків самозахоплення чи нецільового використання масово немає. Якщо стає відомо про окремі випадки, відразу звертаємось у відповідні органи”, – сказала вона. Як зазначив голова Пісківської ОТГ Анатолій Рудніченко, в них в громаді наразі працюють над отриманням проєктів землеустрою та права власності на земельні ділянки, щоб мати можливість стягнути з недобросовісних платників значні суми податкових боргів. Флагманом у цьому процесі на Київщині, за його словами, є Фастівська міська рада, тож досвід переймали саме у них.  “Фактично інвентаризація в громаді ще не завершена. Більшість фізичних та юросіб умисно не оформляють землю і не сплачують за оренду. Тож громада прийняла рішення узаконити ці землі і звернутися до прокуратури, щоб примусити орендарів виплатити за останні три роки недоотримані громадою кошти. Наразі порушення зафіксовані в Єдиному реєстрі. На сесії ми виділили кошти і робимо нині на ці ділянки кадастрові номери. Маючи кадастровий номер, спеціальна комісія з інвентаризації має можливість подати розрахунки до прокуратури, а вона вже подає до господарського суду, який і стягує з боржників необхідні суми. На жаль, територія громади межує з лісом і 85% займають лісові насадження. Ми зробили зміни до генплану і ведемо переговори з лісниками щодо виділення земельних ділянок для 104 воїнів АТО. Землі за межами населених пунктів, а це 239 га, після об'єднання ми отримали в першу чергу: виготовили необхідні кадастрові номери, тож сьогодні маємо право власності. Це не дуже якісні чи родючі землі, тож декілька ділянок виділили в оренду під бджільництво”, – розповів він. Не вистачає коштів Як з’ясувала KV, у деяких громадах є велика необхідність проведення інвентаризації земель, але коштів наразі на це не вистачає. Одна із головних причин – карантинні заходи через коронавірус. Так, за словами голови Баришівської ОТГ Олександра Вареніченка, на проведення інвентаризації потрібні величезні кошти, яких громада поки немає.  “Інвентаризація землі – це проведення процедури не тільки у паперовому варіанті, необхідно проводити фотозйомку, робити реєстри нотаріальні, реєстри Держгеокадастру, звіряти документи і рішення, виявляти ділянки. Це – величезний шмат роботи. До нас приходила компанія, пропонувала проведення робіт на територіях, які обробляються, де є самозахоплення. Це шалені кошти, а наша громада найбільша в області за площею. Ми б хотіли провести інвентаризацію, але враховуючи сьогоднішню ситуацію, просто не маємо коштів. Ми проводили роботу з виявлення тих, хто безоплатно користується землею. У минулому році за рахунок цього контролю ми додатково отримали в бюджет 6 млн гривень”, – говорить він.  Схожа проблема і у Миронівській об'єднаній громаді. Як розповів голова Віталій Савенко, цього року вони планували провести інвентаризацію, але карантин змусив її відкласти. “Встигли провести лише інвентаризацію земель за територією сіл, які передав нам Держгеокадастр. Якраз у цьому році ми планували розпочати інвентаризацію земель населених пунктів громади. Але карантинні заходи внесли корективи. Тепер не знаємо, коли з'являться кошти. Щодо нецільового використання ми постійно проводимо роботу. Був один випадок, передали дані в поліцію, відстоювали у суді. Ситуація вже вирішена” , – сказав він.  Із шести сіл Фурсівської ОТГ інвентаризація земель проведена наразі лише в амінцентрі громади – у селі Фурси. Як пояснив цю ситуацію голова ОТГ Микола Фурсенко, у 90% населених пунктів громади сьогодні відсутні генеральний план і схема планування території, які необхідні для старту інвентаризації. “Цю документацію необхідно ще виготовити і для цього нам потрібно приблизно ще 3-4 місяці. Без топографічних документів  не можна вводити інвентаризацію – це бутафорія. А на їхнє виготовлення потрібні солідні кошти. Держава мала допомогти і не виконала своїх обіцянок. А уряд вже хоче вводити ринок землі – він взагалі не на часі. Наявність вільної землі сьогодні – це дуже важке питання. Сьогодні малий та середній бізнес взагалі не має землі і не може розвиватися. Раніше були сільськогосподарські землі – пасовища, рекреаційні зони і зони для вирощування декоративних рослин. Сьогодні ж олігархи розорали все, навіть необліковані землі. Немає навіть елементарних пасовищ, щоб мешканці мали можливість тримати домашнє господарство і розвивати цей напрямок заробітку. Ця земля необлікована і всім відомо, які приносить прибутки, а податки ж ніхто до бюджету громади не сплачує”, – зазначив він.  За словами голови Студениківської ОТГ Марії Лях, вони лише планують проведення інвентаризації. Значні корективи в ці процеси вніс карантин. “Наразі ми готуємося до проведення інвентаризації. В наших інтересах провести інвентаризацію, бо, в першу чергу, це прозорість землі. Сьогодні громади не володіють інформацією щодо оподаткування земельних ділянок і сум цих податків. Села живуть лише за рахунок землі, тож нам важливо, щоб кожен клаптик землі приносив громаді прибуток. Сподіваємося, що наші орендарі сприймуть це лояльно. Це питання піднімалося перед громадою ще в 2018 році, але не всі підприємці погоджувалися на проходження перевірки через проблеми з Держгеокадастром. А можливо, і через брак необхідних документів чи порушення. Інвентаризація землі  – це дороговартісні проєкти. Тож ці процеси мали би вирішуватися на рівні держави. Так, у 2019 році на аукціон було виставлено 60 га землі за межами населених пунктів і громаду про це навіть не повідомили. У нас дуже багато земель перебуває в оренді лісового господарства, держлісгоспу, через що громада втрачає багато коштів. На рівні держави має бути розроблений такий документ, який би надав можливість передати подібні ресурси на баланс громад”, – розповіла керівниця громади.  Не розпочинали проведення інвентаризації і в Калинівській громаді Броварського району. За словами голови ОТГ Вадима Булкота, їхню новостворену громаду досі не включено до Перспективного плану розвитку і у них не має наразі фінансової можливості на проведення цих заходів. “Після об’єднання в громаді нічого не змінилося, адже нашу ОТГ досі не визнали спроможною і не затвердили в Перспективному плані. Кожна сільрада продовжує жити за своїм окремим бюджетом. Уряд обіцяв внести зміни до держбюджету на початку другого кварталу, щоб ми мали можливість перейти на прямі міжбюджетні відносини з держбюджетом, але поки що цього так і не відбулося. До об’єднання в Калинівці інвентаризація була завершена, а ось по іншим сільрадам, на жаль, її ще необхідно проводити. Та є більш глобальніше питання – введення адмінмеж громад у межі населених пунктів. Це дозволить громаді отримувати зовсім інші суми податків”, – додав Булкот. Вже проведено За словами голови Зазимської ОТГ Віталія Крупенка, інвентаризацію земель двох населених пунктів громади вже проведена, а наразі на території продовжують збирати дані.  “Фактично на сьогоднішній день від інвентаризації ми мало що виграємо. І картина відносно площі земель була відома і до цього, і майже не змінилась. А так, звичайно, бувають випадки, що у когось відсутня документація чи невірно оформлена, фіксуємо порушення”, – додав він. Як раніше повідомляла KV, вільний ринок земель сільгосппризначення, стартує вже в жовтні 2020 року. Верховна Рада (ВР) прийняла законопроект № 2178-10 (т.зв. "закон про ринок землі").  В кінцевому варіанті закону від початкової ідеї зняти мораторій на відчуження державних сільськогосподарських земель відмовилися – продавати такі землі заборонено. Також до 2024 року діє обмеження – не більше 100 га в одні руки і тільки громадянам України. З 2024 року громадяни України і українські юрособи зможуть володіти по 10 тис. га сільгоспугідь. Але банки зможуть через застави володіти якими завгодно площами українських чорноземів два роки, після чого будуть повинні продати ці землі на торгах.  Нагадаємо, що запровадження ринку землі викликало неабияке обурення серед представників органів місцевого самоврядування. Київщина заявила, що категорично проти запровадження ринку землі. Основні аргументи проти – відсутність державного земельного банку та інвентаризації землі, а також нестабільності в країні на тлі війни. Читайте: Киевщина против рынка земли (опрос КиевВласти) Фото: коллаж KVКиевVласть

Буваючи в місті Славутич, збудованому в  1986 році за рекордно-короткий термін для працівників Чорнобильної АЕС і ліквідаторів аварії на ЧАЕС, я не можу не відвідати музей ЧАЕС. І кожного разу  – мурашки по тілу. Якось звернула увагу на стенд “Історія залізниці зони відчуження ЧАЕС”. А тут ще й на очі потрапила стаття в газеті “Теледень Славутича”.  Зацікавило настільки, що вирішила сама знайти залишки покинутої залізниці. Однією з визначних пам'яток чорнобильської зони відчуження є занедбана залізниця,  якою до аварії на ЧАЕС інтенсивно ходили вантажні й пасажирські потяги й електрички сполученням Чернігів і Овруч. Власне наявність цієї транспортної магістралі й було одним із важливих факторів вибору місця розташування атомної електростанції та закладки міста атомників – Прип'ять в районі залізничної станції Янів. І нове місто Славутич було  побудоване в сорока кілометрах на північ від ЧАЕС на місці маловідомої залізничної станції Нераф. Про будівництво самої залізниці і мостів через річки Прип'ять і Дніпро інформації дуже мало. Але завдяки великій пошуковій роботі, виконаній Євгеном Алімовим, директором краєзнавчого музею міста Славутич та Чорнобильської АЕС,  відкрито ще кілька сторінок в історії нашої держави. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”   Початок будівництва залізниці Будь-які будівельні роботи починаються з передпроектних досліджень, якими визначають в яких геологічних та гідрологічних умовах буде створюватися залізниця, якої висоти зводити залізничний насип, скільки трудових ресурсів та будівельних матеріалів буде необхідно для створення залізниці. Дослідження в цьому районі проводилися в березні- травні 1927 року й 5 травня були розпочаті широкомасштабні роботи з відсипання насипу під майбутню залізницю. Згідно з документацією дослідження проводилися в складних умовах – близько ста кілометрів території для майбутньої залізничної  гілки були затоплені. Сто років тому заплава річок Прип'ять і Дніпро була заболочені, меліорація прийшла в ці місця вже після  Великої Вітчизняної війни. Для виконання цих робіт було заготовлено 4000 тачок, 1200 катальних дощок – по цих дошках катали тачки з піском для формування насипу. Також було спеціально підготовлено 3000 лопат і 500 спеціальних возів – грабарок, за допомогою яких возили пісок. Доставка рейок була організована по воді. Баржі вантажилися в Києві і доставлялися по річці Прип'ять до Янова, а також по Дніпру і по Десні до Чернігова. Також на баржах доставляли вагони і паровози. Так до Чернігова з Києва  були перевезено на баржах 2 паровоза та 69 вагонів, а до Янова перевезли 4 паровоза і 101 вагон. Будівництво велося такими швидкими темпами, що вже в вересні пішли перші потяги. Материал подготовлен в рамках Проекта "Юн-Пресс-KV" Було організовано рух на трьох ділянках нової залізниці – перша ділянка – з Чернігова до Неданчичі, другий – з Йолчі до Зимовище і третя ділянка з Овруча до Янова. Загальна протяжність залізничної колії між Черніговом та Овручем склала 177 685 метрів. Цікаво, що ця транспортна магістраль дозволяла розвивати пасажирським потягам середню швидкість 27,9 кілометрів на годину, а військовим поїздам 35,2 км/год. Ключовим етапом будівництва залізниці Чернігів – Овруч стало зведення залізничних мостів, металеві конструкції яких були виготовлені на “Брянському заводі” в місті Дніпропетровськ й доставлені баржами. Опорні елементи мостів виготовляли з граніту, який доставляли з Коростенських кар'єрів. Для того, щоб доставляти каміння, необхідне для будівництва мостів на Дніпрі та Прип'яті, всього за тиждень у розпал зими 1927-1928 р. на річці Прип'ять було збудовано тимчасовий дерев'яний залізничний міст. Істориком Е. Алімовим встановлена ​​навіть вартість цього тимчасового моста. Він обійшовся державі в 4929 рублів. Цікаво, що при експлуатації тимчасового мосту на нього паровози не заїжджати. Паровоз виштовхував вагони з будівельним матеріалом на міст з одного берега (з боку станції Янів), а з іншого боку інший паровоз підчіплював їх і тягнув до мосту, що будується через Дніпро. 15 березня 1928 тимчасовий міст було розібрано, а палі, забиті в дно річки Прип'ять, були витягнуті – вони могли перешкодити судноплавству, яке було основним видом транспорту в цьому регіоні. Будівельні матеріали довелося перевозили за допомогою поромів. Один пором міг перевезти три завантажених або чотири порожніх залізничних вагона. Конструкція поромної пристані і порома дозволяла закочувати вагони з залізничного полотна. Всього за допомогою поромів було перевезено 2717 вагонів, а собівартість перевезення вагона становила 2 рублі 90 копійок. Для перевезення через річки Прип'ять, Дніпро, Десну автомобілів, людей і возів використовувалися спеціальні канатні переправи. Примітно, що рух порому здійснювався виключно за допомогою м'язової сили команди порома. Механічних та інших пристосувань не використовували. Разом з тим, всього за три місяці існування канатних переправ, в 1928 році, було переправлено 36088 людей, 51 автомобіль, 6433 коні і 5174 возів, а всього вантажів було перевезено 34 247 пудів. На жаль, будівництво моста через річку Прип'ять не обійшлося без аварії і жертв. 4 липня 1929 року недобудований проліт мосту обрушився в річку. За неперевіреною інформацією, металева ферма впала через несприятливі метеорологічні умови – був сильний вітер і гроза. 7 листопада 1929 рух по залізничних мостах через річки Прип'ять і Дніпро були відкриті. Грав оркестр, а жителів найближчий сіл, які прийшли на торжество, пригощали пряниками і цукерками. Організатори влаштували урочисте катання на поїзді від прип'ятського мосту до станції Янів. З будівництвом залізниці відкрилися нові перспективи для глухих Поліських сіл і по суті відкрилася нова сторінка життя Чорнобильщини. Материал подготовлен в рамках Проекта "Юн-Пресс-KV" Підготовлено за публікацією  газети “Теледень Славутич”. У матеріалі використані історичні дані, викладені в статті “Залізниця Чернігів – Овруч” Євгена Алімова, директора краєзнавчого музею міста Славутич та Чорнобильської АЕС.

Депутати Боярської міської ради Києво-Святошинського району на позачерговій сесії надали дозвіл на продаж 8 га землі під сортувальну лінію сміття. Покупцем стало ТОВ “Вейст Еко Менеджмент”, один із керівників якого – голова Макарівської районної партії “ВО “Батьківщина”. До такого рішення депкорпусу вже виникли запитання, оскільки бюджетна комісія не встигла опрацювати проєкт, а жодних обговорень із громадськістю проведено не було. Тим часом міський голова наполягає, що процедура купівлі-продажу проходить цілком законно і екології міста сортувальна лінія не зашкодить. Скандальні гектари Як стало відомо KV, 9 квітня на позачерговій 67-й сесії Боярської міської ради було підтримано проєкт рішення “Про надання дозволу ТОВ “Вейст Еко Менеджмент” на викуп земельної ділянки на території Боярської міської ради”.  За відповідне рішення проголосували 23 депутати, у тому числі міський голова Олександр Зарубін, члени партії “Самопоміч” Тетяна Подзіраєва, Олег Сидор, члени ВО “Свобода” Олексій Скринник, Валентин Васькевич, Ірина Васильчук, члени партії “Наш край” Андрій Арчаков, Олександр Боднюк, члени БПП Олександр Дюльдін, Віктор Панюта, Володимир Сафонов, члени партії “Нові обличчя” Сергій Ірклієнко, Андрій Ковальов, Олександр Петров, Геннадій Рашковський, Ігор Рибіннік, Віталій Юрченко, члени ВО “Батьківщина” Олександр Борецький, Валентина Коржова, Анатолій Матейко, Євген Михальов, члени “Опозиційного блоку” Анатолій Мірзаєв, Олександр Рябич. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Не підтримали рішення Тарас Добрівський (“Наш край”) та члени “Самопомочі” Юлія Скочинська, Андрій Назаренко, Олена Старкова. Утрималась від голосування Ольга Романченко (“Самопоміч”). Як вдалось з'ясувати KV, у рішенні, яке не опубліковано на сайті міської ради, йдеться про продаж 8,188 га землі під будівництво сортувальної лінії за адресою – місто Боярка, вулиця Білогородська.  Деякі депутати перед голосуванням питання наполягали, що продавати ділянку не варто, оскільки тоді громада Боярки втратить будь-який контроль над цією землею, інші скаржились, що їм не надали слово для виступу. В свою чергу міський голова Олександр Зарубін наполягає, що могло бути гірше, адже раніше там планували спалювати сміття. “Будується “Сільпо”, “Епіцентр”, нас так само ніхто не запитує. Якби протягом двох років ми не відстоювали ці 8 га і не повернули їх у громаду, там би наразі вже працювала сміттєсортувальна станція зі спалюванням сміття, яку підписала Смірнова (екс-голова Києво-Святошинської РДА Мирослава Смірнова, – KV). Там цього немає і не буде”, – говорить він.  KV поцікавилась у Зарубіна, чому виникла необхідність у продажі ділянки та яка її вартість.  “На цій ділянці буде розміщено мобільну сортувальну лінію без спалювання сміття. Там будуть сортувати і компостувати сміття нашої громади. На минулій сесії за процедурою ми надали дозвіл на оренду на 49 років, на цій сесії надали дозвіл на викуп. Буде проведена експертиза вартості ділянки, за попередніми підрахунками це 14-15 млн гривень. Ця вартість більше, ніж фактично коштує така ділянка на ринку. Згідно процедури передачі землі в оренду і викупу суспільні обговорення не відбуваються. Обговорення мають бути тоді, коли мова йде про будівництво. Там нічого будувати не будуть”, – говорить він. Попереднє рішення Варто відмітити, що за даними інформаційної агенції “Погляд”, раніше, 27 лютого, на сесії Боярської міської ради вже приймалось рішення щодо цих 8 га, але тоді підприємству надали землю в оренду для сміттєпереробної лінії терміном на 49 років. Депутат Боярської міськради Андрій Назаренко тоді зазначав, що проблема утилізації сміття у місті обговорюється не один рік, але виникають питання, чому рішення було прийнято без обговорень. “Люди не проти переробки відходів, але існує перелік запитань до майбутніх інвесторів: чому не було обговорень з боку комісій, зокрема бюджетної та підприємницької? Чому не відбулися громадські обговорення щодо технологій, які там використовуватимуть? Чому немає тексту договору між міською радою та підприємством, де прописані гарантії? Чому відсутні економічні розрахунки, адже існують схожі підприємства, але вони займають 4 га, а не 8, однак все, що надав інвестор – це буклет? Які ризики несе із собою дане рішення?”, – говорить він. “Оскільки ми не знаємо скільки пропрацює полігон, куди ми звозимо зараз сміття, тому було прийняте таке рішення. Ми не кажемо, що це буде спалювання. У нашому проєкті закладається глибоке компостування, саме те, що треба нашому місту”, – запевнив Зарубін. Суть протесту Екс-мер Боярки, депутат Тарас Добрівський запевняє, що такі рішення не приймаються на позачергових сесіях і відбулося порушення регламенту. “І про оренду, і про продаж ділянки – голосували на позачергових сесіях. У моєму розумінні, позачергова сесія скликається для прийняття термінових та важливих рішень у надзвичайних ситуаціях. Я проголосував проти продажу, бо підхід до обговорення питання був непрозорим. Я – член бюджетної комісії і ми не встигли опрацювати цей проєкт. Відсутня інформація про компанію, директора, технології, які там будуть використовувати. Якщо я, як депутат, не володію цією інформацією, то звідки про неї може знати громада? Цю сортувальну лінію хочуть встановити поблизу очисних споруд водоканалу у новій частині міста. Я так розумію, на старих полях фільтрації. Там до житлової забудови 700 метрів. Мене також не влаштувало те, що там сортуватиметься 20% сміття міста і 80% – інших населених пунктів. Дуже багато питань – чому викуп потрібен саме зараз, чому не провели конкурс. Міський голова сказав, що “дірка” у бюджеті через карантин складає 10-11 млн гривень і її потрібно терміново закрити. Я пропонував ще два тижні тому оптимізувати штатний розпис, переглянути усі програми, визначити першочерговість, оскільки економічна криза неминуча. А на викуп ділянки потрібно від одного до декількох місяців і наскільки мені відомо, міська рада ще має затвердити експертну оцінку ділянки”, – говорить він.  За його словами, подібний проєкт декілька років тому намагались реалізувати на території сусіднього села, на межі із містом.  “На території Тарасівської сільради декілька років тому планувався подібний проєкт. На кладовищі із межею з Бояркою. Про це знав міський голова і дав мовчазну згоду. Коли дійшло до прийняття рішень і депутати села почали голосувати, почався галас. Була зустріч із громадою у будинку культури в історичній частині Боярки, багато хто виступив проти. Ми пішли на сесію Тарасівської сільради і нам вдалось переконати депутатів, щоб рішення відмінили”, – говорить він. Підприємство-покупець За даними системи YouControl, ТОВ “Вейст Еко Менеджмент”, яке стало покупцем скандальних 8 га землі, зареєстровано у місті Боярка та було створено п'ять місяців тому – у жовтні 2019 року. Основний вид діяльності – відновлення відсортованих відходів, а також – збирання, оброблення та видалення безпечних та небезпечних відходів.  Керівником та засновником підприємства зазначений Олександр Васильович Сотніченко, йому належить 90% капіталу. Також засновником є Віталій Валентинович Драган, він має 10% капіталу.   За даними KV, з 7 квітня Олександр Сотніченко є керівником Макарівської районної організації політичної партії “ВО “Батьківщина”.  Також він є керівником ТОВ “Бест сервіс груп”, яке займається діяльністю у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах та зареєстровано у Києві.  Віталій Драган зареєстрований як фізична особа-підприємець і є серед засновників ТОВ “Ен Джі Пон” та “Імпекс-Вест”. Нагадаємо, як раніше писала KV, більшість міст і сіл Київської області стикаються з проблемою вивозу відходів. Полігони один за іншим перестають приймати сміття, а нові технології і сміттєпереробні заводи з'являться на Київщині ще нескоро. Читайте: Боярка осталась без света и воды из-за масштабной аварии на электроподстанции Фото: колаж KVКиевVласть

В карантинний період на ринку нерухомості з’явився цікавий тренд. За останні декілька  тижнів в Україні значно зріс попит на оренду будинків за містом. Працюючи у віддаленому доступі та бажаючи більше часу проводити на природі і не відчувати себе настільки ізольованими, люди почали шукати альтернативні варіанти проживання. Зараз попитом користуються невеликі будинки з гарним ремонтом, розташовані в котеджних містечках, вартістю від 1 до 2 тисяч доларів на місяць. Враховуючи усі переваги, чимало людей ймовірніше за все вирішить продовжити жити за містом й по закінченню карантину. Українці, в яких є певні заощадження, готові орендувати як комфортні котеджі, так і звичайні сільські будинки поблизу міст аби на свіжому повітрі перебувати в самоізоляції в період карантину. Така тенденція зараз притаманна не тільки Україні, а й Європі та Америці. В багатьох країнах світу люди, які мають або орендують заміські будиночки до встановлення жорстких заходів щодо пересування в період карантину переїхали до них з великих мегаполісів. Зокрема,  чимала кількість жителів Нью-Йорку переселилися в передмістя перечікуючи карантин. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”   Варто зазначити, що більше 50% з 1.9 млн м² введеного в експлуатацію житла у 2019 році в Київській області – це одноквартирні будинки. У Києві за цей же період з майже 1.2 млн квадратних метрів введеного житла одноквартирні будинки складають лише 5%. Крім того, зараз в Україні попит простежується і на купівлю за містом таунхаусів. Зазвичай у нас під цим терміном розуміють частину будинку з окремим входом. Популярним є сегмент невеликих дво- чи трьохповерхових будиночків площею до 120 квадратних метрів. Також до таунхауса зазвичай йде ділянка площею до 1 сотки. Звісно, городину на такій не виростити, проте можливість жити в окремому будинку, а на подвір’ї поставити барбекю чи гойдалку, є для багатьох покупців перевагою. Для будівельників це шанс продовжити працювати на об’єктах, які потребують дещо менших вкладень. У тому числі, компанії можуть почати освоювати нові для себе сегменти – як-то будівництво типових котеджних містечок, або містечок із дуплексами та таунхаусами. Варто зауважити, що такі будинки вже давно популярні за кордоном. Тоді як в Україні однією з причин відносно невисоких темпів розвитку сегменту була радянська спадщина зі стереотипом, що жити треба в місті, а єдина можлива нерухомість за його межами – це дача. Також за цим трендом має слідкувати місцева влада усіх великих українських міст. Зростання темпів переїзду мешканців за межі міст в агломерації призведе до збільшення навантаження на основні транспортні артерії. Отже, вже зараз необхідно працювати над покращенням транспортного компоненту у вигляді доріг і пропонувати людям альтернативні способи дістатися на роботу. Найкращим варіантом є рейковий транспорт – швидкісні електрички, що так популярні в усіх великих європейських містах. В Україні зростання міських агломерацій проходить дещо меншими темпами, ніж в більшості розвинутих країн. Люди звикли жити в містах, і часто суто психологічно не можуть погодитися на переїзд до менших містечок за 5-20 кілометрів від великого мегаполіса. Але ситуація з карантином може остаточно переломити пріоритети для більшості містян, які вже сьогодні активно орендують нерухомість за містом. А після закінчення карантину за швидше всього  розглядатимуть як основний варіант для інвестування та життя. Читайте: Парковка в містах: муніципальна варта та мільярди в бюджет Дмитро Ісаєнко, секретар комітету ВР з питань державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування КиевVласть

У Вишневому готовий спалахнути скандал. Приводом стали наміри компанії  "Подільський цемент" розгорнути тут будівництво комплексу з відвантаження цементу. Протестувальники вказують, що на території міста, у близькій до житлової забудови промзоні, вже діє два бетонні заводи. Інші критики наголошують на небезпеці для здоров’я, яку несе цементний пил. У компанії ж запевняють, що комплекс буде цілковито безпечним для здоров’я. У місті Вишневому Києво-Святошинського району планується будівництво комплексу з відвантаження цементу АТ “Подільський цемент”.  Як стало відомо KV, загальна потужність комплексу становитиме 450 тис. тонн на рік, а відвантаження цементу – 660 тис. тонн на рік. Ділянка будівництва цементного терміналу буде розташовуватися у промисловій зоні міста по вулиці Київська, 13 і займатиме площу розміром 7,585 га.  Найближча забудова від об’єкта розташована на відстані 190 метрів, а санітарно-захисна зона становить 100 метрів. Чутки про новий промисловий об’єкт у межах міста викликали неабияке обурення у містян. Адже відстань від відвантажувального комплексу до найближчих ЖК та приватного сектору сіл складатиме від 1 до 3 км.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Про це на сторінках “Вишневе активна громада”, “Громадська рада Крюківщини” у Facebook написала голова ГО "Захист майбутнього" Людмила Мартиненко. За її словами нове виробництво буде розміщуватися поряд з аналогічними існуючими заводами з виробництва бетону й бетонних сумішей – ТМ “Бетон від Ковальської”, виробнича потужність якого дозволяє випускати 240 тисяч куб. м бетонних сумішей в рік, та ТМ “Промбудцентр”, з виробничою потужністю – 2400 куб. м в зміну. “...Як можна взагалі давати дозвіл на розміщення таких заводів у межах густонаселених міст? [...] Дихайте цементом, шановні мешканці Вишневого, Крюківщини, Святопетрівського!”, – говориться у дописі Мартиненко.  Місце розташування комплексу Схема розташування комплексу Як розповіла кореспонденту KV Мартиненко, це вже буде третій завод у межах міста по вул. Київській.  “Друга черга будівництва передбачає виготовлення та зберігання сухої меленої гранульованої суміші шлаку, який буде додаватися до цементу. Так ось виробництво цього шлаку є дуже брудним і шкідливим для навколишнього середовища. Реакція населення і тих, хто розуміє що це за виробництво, на можливе сусідство з комплексом і перспективу дихати в результаті пилюкою, була досить негативною. Особисто я також негативно до цього відношусь. Подібні шкідливі комплекси мають бути за межами міста. І до кого можна звертатися з цією проблемою, якщо депутати міськради про це виробництво знають, адже погоджували АТ земельну ділянку, в КОДА також в курсі – Департамент екології надавав висновок? І це тоді, коли місто є майже спальним районом столиці. За даними Міністерства охорони здоров’я 70% всіх хвороб виникають саме від забрудненого повітря”, – відмітила вона.  За словами голови Софіївсько-Борщагівської сільради Олеся Кудрика, з діяльністю даного комплексу він ознайомився нещодавно, але якщо і виникнуть проблеми, то впевнений, що вони зачеплять більше саме вишнівчан. “У Вишневому працювало подібне виробництво – це промислова зона міста, яка знаходиться на деякій відстані від нашого населеного пункту. Тут більше зачіпаються інтереси саме Вишневого. Для села це виробництво не має якоїсь додаткової нагрузки у вигляді шкідливого пилу, забруднень тощо”, – говорить він  Секретар Святопетрівської сільради Галина Малихіна розповіла, що свого часу на території району підіймалося питання будівництва міні сміттєпереробного заводу і громадськість виступила “проти” і така позиція сьогодні переросла у досить болюче питання зі стихійними сміттєзвалищами. “Щодо діяльності цього комплексу мені інформація невідома. Цемент – шкідливий, адже він розлітається в повітрі. На території Вишневого є виробництво “Бетон від Ковальської” і на Вишнівську станцію цемент доставляється критими вагонами. Тож, якщо це виробництво буде екологічно безпечним, згідно законодавства дотримуватися всіх вимог – це одне питання. Друге – місце розташування, адже ми не в Ізраїлі, де заводи розміщуються за 70 км від міста. Наше село розбудоване і знаходиться від Вишневого на відстані близько 1,5 км", – відмітила секретар.  Слово підприємцям Як вдалося дізнатися KV, 16 грудня 2019 року у приміщенні Вишневої міськради відбулися громадські слухання. Причиною для скликання громадськості став звіт АТ “Подільський цемент”. Містяни мали оцінити безпечність будівництва комплексу з відвантаження цементу. Та повідомляється, що на слуханнях від громадськості було зареєстровано чотири особи. Представник компанії повідомив, що будівництво комплексу відбуватиметься в дві черги. Так, перша черга передбачає реконструкцію існуючої колійної мережі для отримання готового цементу, із застосуванням нових споруд та обладнання для зберігання цементу, лінії пакування цементу та відвантаження насипом та в тарі на автомобільний транспорт.  Друга черга стосуватиметься вже саме будівництва споруд та обладнання для отримання та зберігання сухого меленого гранульованого доменного шлаку з подальшим його дозуванням до цементу.  Громадські слухання Повідомляється, що протягом строку громадського обговорення до Департаменту екології зауваження не надійшли. Тож 10 лютого на сайті Єдиного реєстру з оцінки впливу на довкілля був оприлюднений висновок Департаменту екології від 6.02.2020 року про те, що планова діяльність АТ “Подільський цемент”* і ймовірний вплив на довкілля є екологічно допустимими. Як розповіла KV директор Департаменту екології та природних ресурсів КОДА Вікторія Киреєва, оцінка впливу на довкілля – це оцінка планової діяльності – абсолютно прозора процедура, яка відбувається з обов'язковими слуханнями на місцях і повідомленнями про висвітлення діяльності у місцевих ЗМІ, а також містить всю інформацію про діяльність та звіти.  “Згідно даного звіту вміщеного у ЗМІ, розташування комплексу буде у межах санітарно-захисної зони. Але на місцях його порівнюють з підприємствами з трохи іншим видом діяльності. І мені дивно, що населення, яке активно слідкує за життям міста, не чуло про проведення громадських слухань, анонсування якого обов’язково розміщується на дошках оголошень місцевих рад. У висновку оцінки впливу на довкілля обов’язково зазначається, якщо будь-яке підприємство не дотримується умов провадження своєї діяльності, то він анулюється. А чи відкриється у майбутньому виробництво, цією інформацією ми вже не володіємо” – говорить вона. Як повідомили KV в адміністрації Вишневої міськради, АТ "Подільський цемент" пройшло всю відповідну процедуру: з отримання земельної ділянки, проведення громадських слухань і повідомляли, що жодної екологічної загрози їхній вид діяльності, запуск лінії фасовки цементу та відгрузки, не несе.  KV також направила офіційний запит представникам компанії АТ “Подільський цемент”, але наразі відповідь ще очікується. Про компанію Інвестором виробництва є міжнародна компанія CRH (Cement Roadstone Holdings) – друга за величиною в світі компанія в сфері будівельних матеріалів. В 32 країнах працює 3700 підприємств компанії. Також група CRH посідає 397 місце у списку Fortune Global 500, рейтингу 500 найбільших компаній у світі. Компанія CRH на цементному ринку в України представлена трьома заводами: ТОВ “Цемент” (м. Одеса), ПрАТ “Миколаївцемент” (м. Миколаїв)  та АТ “Подільський цемент”.  “Подільський цемент” – цементний завод із сухим способом виробництва клінкеру, розташований на відстані близько 8 км від міста Кам'янець-Подільський, неподалік від села Гуменці. У червні 2019 року було змінено тип акціонерного товариства з публічного на приватне. Компанія займається виробництвом цементу, щебеню, товарного бетону і залізобетонних виробів. Цемент підприємства використовували при спорудженні Запорізької і Хмельницької АЕС, Дністровського каскаду ГЕС, об'єкту “Саркофаг” Чорнобильської АЕС, Київського метрополітену тощо. Згідно з даними аналітичної системи Youcontrol, 100% власником акцій АТ, заснованого у 1970 році з уставним фондом  розмірі більше 900 млн гривень, є саме акціонери групи CRH. З 2017 року головою правління АТ є 40-річний ірландець Кевін Маккеон з 13-річним загальним стажем роботи. Маккеон приєднався до представництва CRH в Україні у 2009 році. Займав керівні посади на різних виробництвах компанії.  Також акції АТ належать екссудді Вищого адміністративного суду України, киянину Володимиру Степановичу Зайцю та його дружині Тамарі Євремівні, у власності яких до 10 земельних участків в Хмельницькій області, декілька автомобілів та житлових квартир. Також Володимир Заяць отримує довічне грошове утримання судді у розмірі 95 683 тис. гривень.  Пакетом акцій володіє і киянка Ірина Дмитрівна Кондратова. Свого часу вона займалася адвокатською діяльністю. Нині працює суддею у Вищому господарському суді України. У її власності зареєстрована нерухомість у Києво-Святошинському, Іванківському, Броварському районах та Києві, кілька автівок, частина з них записані на її чоловіка. У 2015 році управління підприємством належало директорці Донецького заводу мостових конструкцій Анні Сергіївні Хромовій. Раніше KV повідомляла, що за даними Агентства з розвитку інфраструктури фондового ринку України "Подільському цементу" належить близько 80% акцій Білоцерківського заводу ЗБК. У ЗМІ Донецький завод мостових конструкцій разом з Білоцерківським заводом ЗБК, Миронівським заводом ЗБК і згадується як бізнес-дітище екс-нардепа попередніх трьох скликань від Партії регіонів Ігоря Шкірі ЗАТ "Бетон Нова". Також у досьє компанії нараховується більше ста судових тяганин різних форм судочинства. Частина з них стосується боргових звинувачень. Є у підприємства і ліцензія на придбання, зберігання, використання прекурсорів (списку 2 таблиці ІV) Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів.Читайте: Белоцерковский завод помогает сепаратистам строить новый мост в Луганске (видео) Експертна думка Депутат Київської облради, член комісії з питань екології, водних ресурсів, природокористування, ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та інших надзвичайних ситуацій Максим Запаскін: Якщо це нове виробництво, вони мають отримати оцінку впливу на довкілля (ОВД), провести громадські слухання і отримати відповідну експертизу щодо дотримання вимог виробництва. Міністерство екології надає дозвіл на ОВД, вони запускаються, сплачують податки за викиди, а вони обов’язково будуть. Департамент екології КОДА є терорганом, якому Міністерство доручає проведення процедур отримання ОВД, Нещодавно Мінекології затвердило нові порядки отримання дозволів на викиди і саме Департамент контролює ці викиди і надходження коштів за них.  Ймовірно, що “Подільський цемент” робить перевалочну базу. Доцільності її створення саме у Вишневому, особисто я, не бачу. Вишневе має щільно забудовуватися – це передмістя столиці з дешевим житлом. Але занадто великої проблеми в цьому також немає. Цемент зберігається у спеціальних тимчасових ємностях, після чого фасується і відвантажується спеціальними хопер-вагонами. Це не виробництво цементу сухого помолу, коли дійсно речовини потрапляють в атмосферу і коли підприємство працює на теплових установках. Видобуток цементу не вважається “чистим” виробництвом, оскільки має досить багато дрібних шкідливих часток і випаровування шкідливих газів. Але саме передувка із бункерів в спеціальні силоси, відвантаження, якщо дійсно дотримуватися технологій, загрози не несе. На сучасних підприємствах на таких силосах завжди встановлюються фільтри. Проблема може бути лише в культурі виробництва, адже підприємства не завжди дотримуються технологій. У мешканців вже просто недовіра до подібних виробництв і в апріорі завжди говорять, що їм доведеться дихати шкідливим пилом. Депутат Київської облради, голова постійної комісії з питань охорони здоров'я Наталія Бігарі: Я не можу надати об'єктивну оцінку, не володію інформацією, на якому рівні буде будуватися дане виробництво. Якщо враховувати всі сучасні технології, то це виробництво має бути закритим і екологічного лиха не робити, і, відповідно, не впливати на стан здоров’я населення. Якщо це виробництво рівня пострадянських стандартів, тоді, звичайно, треба бити на сполох і піднімати цю проблему. Треба оцінювати два критерії: населення хоче добре жити і мати місце роботи. А для цього необхідно запускати потужні виробництва, але у першу чергу дбати про екологію і захищати здоров’я нації. Якщо враховувати європейські стандарти, ті виробництва, які були раніше вкрай небезпечні, то сьогодні вони жодної загрози вже не несуть. Не може економіка країни зростати винятково на діяльності супермаркетів тощо. Нагадаємо, як раніше повідомляла KV, війна проти об'єктів промисловості на Київщині не вщухає. Протягом літа-осені 2019 року вирував скандал навколо видобутку титанових руд на Тарасівському родовищі. Мітингувальники перекривали дороги, боючись, що їхні території можуть стати новим Чорнобилем через відновлення видобутку титану і цирконію на відомому родовищі. Депутати також зверталися в усі інстанції. У документах йшлося про загрозу забруднення ґрунтів і річки Рось і вимагали заборонити видобуток радіоактивних руд на Київщині ТОВ "РІКО". Сама ж компанія звинувачення і побоювання спростовувала, мовляв, видобуток буде вестися сучасним методом і в рамках законодавства.  Читайте:Зловещие рудники: страх перед “радиоактивным” карьером вывел сотни жителей Киевщины на пикеты и митинги Алюминиевые огурцы. Завод по переработке цветмета взбудоражил Васильковский район Закон большого бизнеса: жители Васильковщины ополчились на очередной алюминиевый завод Асфальтный завод под Ворзелем пал жертвой народного гнева При проверке агрохолдинга “Комплекс Агромарс” обнаружено 230 тонн отходов животного происхождения на асфальте Лопнуло терпение. Деятельность сахарного завода в Узине довела общину до ГройсманаБориспольский район поскандалил с городом из-за мусораОбремененные российским бизнесом американцы займутся мусором в Борисполе * АТ “Подільський цемент” (код ЄДРПОУ: 00293091) Фото: колаж KVКиевVласть

Броварська громада повстала проти нового супермаркету АТБ, що його можуть збудувати в 10-му мікрорайоні. Говорять: дозволу в них ніхто не питав, та й автостоянка потрібна значно більше за продуктовий. Походження та призначення 0,17 га землі, за яку розгорнулася битва,  – справа, вкрита темрявою. А між тим, роздратовані броварчани захищаючи паркомісця, готові навіть погрожувати мерії палаючими покришками. Броварський бунт Чергова сесія Броварської міськради 13 лютого 2020 року пройшла зі скандалом. На сесії розглядалося питання про зміну призначення ділянки за адресою вулиця М. Грушевського, 15-Г. До жителів прилеглих будинків дійшла інформація, буцімто на місці автостоянки цю ділянку віддадуть під будівництво супермаркету мережі АТБ.  У відповідь жителі прилеглих будинків розпочали протест з того, що у складі зо два десятки чоловік прийшли на засідання міськради. Аргументи проти будівництва АТБ наводилися різні. Від того, що старі житлові будинки не переживуть будівництва, до необхідності автостоянки для місцевих.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Голова ОСББ на вул. Грушевського, 15 Руслан Єгоров проаргументував свою позицію так: “Цей мікрорайон має критичний рівень благоустрою, повністю знищені проїзди, тротуари, зелені зони. Ще один ТЦ значно погіршить цю ситуацію. Крім того, він буде розташований просто навпроти вікон житлових будинків і перекриватиме вид на парк. Мешканцям мікрорайону потрібна ця стоянка – вона дуже затребувана і майже повністю зайнята, її треба розширювати — але люди не проти багаторівневої підземної парковки тощо, – вважає він. Рішення міськради від №1804-70-07 "Про припинення права користування земельними ділянками, надання земельних ділянок у користування, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою", в якому є пункт про зміну цільового призначення зазначеної ділянки і добро для ТОВ “АТБ-Торгстрой” на підготовку проєктної документації, намагалися приймати із різними пропозиціями: його то намагалися зняти, то відмовити заявнику в зміні цільового призначення, то продовжити перемовини із забудовником із метою укласти меморандум та знайти компроміс — жоден варіант не знайшов підтримки. Зрештою проголосували “за” внесення правок до проєкту рішення через “неточності у формулюванні”.  Післясесійні баталії Місцевих обурило таке рішення. Аби натиснути на міську раду, щоб не допустити забудови, із плакатами, шинами та інсталяцією 17 лютого ініціативна група жителів будинків 13-15 по вулиці Грушевського прийшли під будівлю БМР. Люди блокували входи під будівлею ради, вимагаючи скасувати рішення. Підтримали протест депутат Київоблради Роман Сімутін та нардеп Микола Галушко (“Слуга народу”). Обидва направили чимало звернень щодо цього будівництва та зокрема на ім’я голови Броварської міськради Ігоря Сапожко. У документі просили не підписувати рішення і не змінювати цільове призначення ділянки, адже є питання щодо її оформлення. 18 лютого мер Сапожко своїм розпорядженням зупинив дію пункту рішення про зміну призначення ділянки на Грушевського 15-Г.Пізніше мер оголосив про створення робочої групи, до складу якої увійдуть представники району, користувачі земділянки та представники міськради. Однак громада налаштована ворожо.“Створювати робочі групи, зустрічатися ми готові лише після того, як будуть надані усі документи на дану ділянку з 2006 року по 2020 рік, на усі запити буде надано відповіді. Ніхто не буде зустрічатися з представниками “АТБ-Торгбуд” стосовно будівництва магазину. Це не тільки наша позиція, але й тисячі жителів нашого мікрорайону”, — заявили протестуючі.Домоглися Журналістам KV не вдалося зв’язатися з Ігорем Сапожко, аби він підтвердив чи спростував твердження протестуючих стосовно рейдерського захоплення ділянки під торговий центр, а також прояснити мотивацію рішення про зміну призначення ділянки. Свою позицію щодо ймовірного будівництва міський голова пояснив тим, що місто потребує інвесторів та збільшення дохідної частини бюджету.  Він також зазначив, що серед найбільших платників податків лише 10% – це броварські компанії, решта – з інших міст України. Всі супермаркети, такі як "Сільпо", "Епіцентр", "Новус" та "АТБ" хоча є "мережевими", але мають реєстрацію в м. Бровари та сплачують тут податок із доходів найманих працівників, а цей податок є найбільшим у бюджеті міста.  “Щодо конкретно мережі "АТБ", то вони в 2019 році сплатили до бюджету міста близько 20 млн гривень, – зазначив Ігор Сапожко.  Депутат облради Роман Сімутін зазначив, що цю землю давно передали до приватних рук, оминаючи законодавство, і продовжують нехтувати законом, намагаючись продавити подібні рішення.  “В детальному плані і у Генплані зазначено, що це ділянка для житлової громадської забудови. А по документах цільове призначення ділянки — "наземний транспорт". Чому так? Тому що ще в 2018 році ФОП Рудак відмовився від права власності на ділянку на користь підприємиці з Івано-Франківської області. Вона продала її разом із майном на ділянці товариству "АТБ-Торгбуд" за 12,5 млн гривень. Потрібно піднімати проект землеустрою зразка 2006 року і дивитися, які там були висновки стосовно ділянки, що це були за землі. По-друге, якимось чином власники узаконили майно на цій стоянці — охоронну будку, асфальт, паркан — оформивши право власності на них. Це нонсенс.  Коли ми прийшли у вівторок, то взнали, що до приватної власності з комунальної ділянка перейшла через якогось чорного реєстратора. І Сапожко знав про це. По суті, не комунальну, а приватну ділянку він хотів передати "АТБ", змінивши перед цим її цільове призначення. Ми хотіли щоб це питання, яке у порядку денному сесії стояло 19-м, було розглянуте першим. Таке рішення не було прийнято. Більш того, я підозрюю, що 80% депутатів у сесійній залі не мали уявлення, за що взагалі вони б голосували”.  За словами Сімутіна, міський голова на тій сесії знав, що дана земельна ділянка була рейдерськи захоплена іншою юридичною особою.  “Знали, і 13 лютого тупо “протягували” скандальний проект рішення”, — додав він. Звідки ноги ростуть Отже, рішенням міськради від 13.02.2020 р. №1804-70-07 “Про припинення права користування земельними ділянками, надання земельних ділянок у користування,  надання дозволів на розроблення документації із землеустрою” планувалося змінити цільове призначення ділянки площею 0,1784 га по вул. Грушевського Михайла, 15-г (кадастровий номер земельної ділянки 3210600000:01:022:0014). Замість призначення для розміщення та експлуатації будівель автомобільного транспорту та дорожнього господарства мало з’явитися формулювання  "для будівництва та обслуговування будівель торгівлі". Це робилося задля того, щоб ТОВ “АТБ-Торгбуд” отримало дозвіл на розроблення проекту землеустрою та мало змогу побудувати там супермаркет мережі “АТБ”.  Іншим рішенням (від 13.02.2020 року №1815-70-07) планувалося поновити договір оренди між Броварською міськрадою та “АТБ-Торгбуд”. Розташування земельної ділянки на Гугл-мапі Розташування на Кадастровій карті України Згідно інформації Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку, ділянка площею 0.1784 га за кадастровим номером 3210600000:01:022:0014 перебуває в оренді у товариства з обмеженою відповідальністю “АТБ-Торгбуд”, її цільове призначення —  розміщення та експлуатація будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства.  KV направила інформаційний запит до представників “АТБ-Торгбуд”, чи дійсно планувалося будівництво супермаркету, а також як саме орендована 7 років поспіль ділянка ними використовувалася. Відповіді ми не отримали. За даними аналітичної системи YouControl, ТОВ “АТБ-Торгбуд” (*) зареєстрована 23.08.2002 року (існує 17 років 6 місяців) у місті Дніпро. Входить до групи “АТБ”. Основний вид діяльності — надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна, а також автомобілів, устаткування, надання фінпослуг та інше.  У списку вигодоотримувачів підприємства, зокрема, офшор “Вег Холдінгс Лімітед” (зареєстровано на Кіпрі), ТОВ “АТБ-Інвест” і ТОВ “Фірма “Еліна”, а також троє фізосіб: Буткевич Геннадій Владиславович, Єрмаков Євгеній Петрович та Карачун Віктор Іванович — всі вони внесені до “Переліку фізичних осіб, щодо яких вводяться спеціальні економічні заходи”. А саме блокування (заморожування) безготівкових грошових коштів, бездокументарних цінних паперів і майна на території Російської Федерації та заборона на перерахування коштів (виведення капіталу) за межі території Російської Федерації. Нагадаємо, війни за торгові місця між ритейлерами для Київщини не новина. Так, у Василькові в 2015 році для АТБ шукали місця в центрі.  За словами тодішнього міського голови Сергія Сабова, тодішній перший заступник голови КОДА Лев Парцхаладзе просив у Сабова знайти в центрі міста земельну ділянку, посприяти в оформленні документів на неї, пролобіювати проект будівництва нового супермаркету. Йшлося про супермаркет АТБ, а людина, якій була потрібна допомога – Олександр Адамов, син заступника екс-губернатора Донецької області, якому раніше доручили займатися будівництвом оборонної споруди на Сході. Читайте: Мэр Василькова Сабов: “После того, как я отказал Парцхаладзе в выделении участка под строительство, меня резко записали в неугодные и начали травить” Свіжіша історія подібного плану розгорнулася у вересні минулого року в Києві: депутат Київради Ігор Мірошниченко просив перевірити законність використання земельної ділянки на вул. Полковника Потєхіна, 2 в Голосіївському районі Києва. На думку депутата, були підстави вважати, що ця земля використовується незаконно та не за цільовим призначенням, а магазин "АТБ" побудований на ній самовільно. Читайте: Депутат Киевсовета подозревает, что магазин “АТБ” на улице Потехина построен самовольно  * Товариство з обмеженою відповідальністю “АТБ-ТОРГСТРОЙ”, код ЄДРПОУ: 32010549 Фото: коллаж KVКиевVласть

… Спочатку заходять філантропи з грішми, а вже за ними — "Кока-кола" і "Макдональдс" з інтересами Джорджа Сороса (Дьердя Шварца). Наша версія: Наталія Форсюк призначена заступницею міністра Мінінфраструктури за квотою партії “Голос”. Її зв’язує спільна робота в “Трансперенсі Інтернешнл Україна” з Ярославом  Юрчишиним, який став заступником голови партії Вакарчука. Саме відстоювання інтересів транснаціональних корпорацій при освоєнні 80 млрд грн бюджету 2020 р. на ремонт доріг є головною метою групи посадових осіб зі Львову, які опанували “хлібні посади” в Кабміні Олексія Гончарука після вдалих грантових проєктів лобіювання інтересів інженерно-дорожньої мафії часів Гройсмана. Заступник голови партії “Голос” Ярослав Юрчишин, історик за фахом, разом зі своєю колежанкою і юристкою за фахом Наталією Форсюк, очевидно, домовились з Прем’єром Олексієм Гончаруком “розпиляти” 80  млрд грн на ремонті доріг і прикритись послугами експертів-консультантів Мінрегіону (про це вже писали ЗМІ).Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Суть в тому, що Наталія Форсюк просуває корупційну схему заміни державних органів держархбудконтролю на комерційних інженерів-консультантів саморегулівної Гільдії інженерів, а також скасування дозвільної документації та контрольно-наглядових заходів перевірки об’єктів автодорожнього будівництва. Крім того, за 5% від вартості будівельних робіт контроль за ремонтом доріг будуть проводити інженери-консультанти і ті, хто вже опанував схему лобіювання інтересів бізнесу на дорогах Київщини. Саме спільна діяльність в ГО “Трансперенсі Інтернешнл Україна” та львівські корені Форсюк і Юрчишина з новим Віце-Прем’єром Денисом Шмигалем, дають можливість провернути грандіозну аферу по освоєнню за 2020 рік 80 млрд грн на ремонтах доріг з пафосною назвою “Сшити країну”. Першу постанову Кабміну в цьому напрямі вже прийняли (див. слайд 1). Яким чином члени партії Вакарчука та КП “Київавтодор” сшивали для Наталії Форсюк костюм заступниці міністра Мінінфраструктури, в нашому матеріалі: Нічого особистого – лише бізнес транснаціональних корпорацій… Від простої юристки до експерта в будівництві автодоріг – шлях до міністерства. Співпраця Наталії Форсюк з “євроінтегратором” Юрчишиним, в інтересах бізнесу, можна прослідкувати на прикладі будівництва ресторану “Макдональдс” (McDonalds) з розширенням (реконструкцією) багатопаливної заправки “КЛО” (KLO) за адресою: Кільцева дорога, 14-В (на повороті до м. Вишневе). Так, під виглядом “експертування” капітального ремонту дорожнього одягу Кільцевої дороги, дотична до “Трансперенсі Інтернешнл Україна” ініціатива прозорості на дорогах “CoST” фактично супроводжувала і прикривало своїми звітами цей широкомасштабний ремонт в період з 2016 по 2019 роки. Саме Наталія Форсюк була керівником цієї організації в зазначений період. На нашу думку, для задоволення інтересів міжнародних комерційних структур, а не для підвищення якості робіт чи контролю витрат проведено консультації та інжиніринг під дахом “Трансперенсі Інтеренешнл Україна”, яким в момент верифікації керував Ярослав Юрчишин (див. слайди 2-6 Верифікованого звіту). Схема розміщення дороги і назва “капітальний ремонт дорожнього одягу” свідчить, що ніякого “будівництва дороги” фактично не відбувалось – існуюча частина Кільцевої дороги розширювалась і проектувалась до повороту на місто Вишневе, за нашою версією, лише заради Макдональдсу і КЛО, яким не вистачало території для інженерно-транспортного забезпечення свого функціонування. Саме тому міжнародна грантова організація з орбіти Сороса взялась допомогти американським партнерам реалізувати стартап “гамбургер в бензині замість шляхопроводу”. Сам факт суміщення автозаправки і кафе до 25 п/місць є типовим для придорожніх об’єктів, але експеримент для “тубільців” полягав у  розміщенні на транспортній розв’язці замість шляхопроводу (транспортної розв’язки) лише комерційних об’єктів торгівлі. Це, на нашу думку, свідчить про лобіювання інтересів бізнесу та імітації перевірок задля видимості міжнародного контролю. Про яку антикорупційну прозорість можна говорити, якщо верифікатори самі не знають норм і правил для об’єктів транспортної інфраструктури. На слайдах 7-9  показано фрагмент Генерального плану м. Києва і ортофотоплани “до і після” ремонту дороги в районі повороту на м. Вишневе. Суміщені координатні космічні знімки і аналіз нами матеріалів топо-геодезичних вишукувань, свідчать, що основним “досягненням” ремонту цієї частини Кільцевої дороги є саме поява “заправки з МаКом”. Не дивлячись на суцільні порушення Державних Будівельних Норм під час будівництва багатопаливного автозаправочного комплексу з фаст-фудом, містобудівне перетворення території на повороті в сторону міста Вишневе ніким не контролювалось і вплив ремонтних робіт проводився лише на папері, оскільки Ярослав Юрчишин і Наталія Форсюк є так званими представниками Сороса, вважаю, що їхні рекомендації та висновки були гарним  прикриттям та механізмом легалізації дорожнього будівництва всупереч міжнародним стандартам FIDIC щодо транспарентності проєктних і фінансових документів.   Дорога від проспекту Перемоги до повороту на Вишневе відремонтована за понад 330 млн грн бюджетних грошей без перевірки геологічних вишукувань та обсягів будівництва на відповідність нормативним показникам та фактичним витратам, про що пишуть самі “верифікатори”. Тобто, не маючи достатньої інформації про  реальні роботи, юристи замінили собою інспекторів дорожнього контролю, фахівців-інженерів, архітекторів, будівельників та запровадили новий тип перевірок у вигляді КОНСУЛЬТАЦІЇ. Цей досвід підхопили в “зеленій команді” та будуть впроваджувати експеримент по всій країні. В самому Верифікаційному звіті автори вказують, що замовник не надав в повному обсязі всіх проєктних матеріалів та кошторисів, але висновки “грантоїдів” позитивні. Інакше й бути не може, оскільки вони ж просто консультаційні послуги надають і безкоштовно. Лише Сорос знає, скільки коштують такі псевдоперевірки і контрольні заходи від історика та юристки (див. слайди 10-13).  А що втратила громада Вишневого, Софіївської Борщагівки, кияни (жителі Борщагівки) після повної “закупорки” горловини проблемного повороту і влаштування додаткового гальмівного і розворотного майданчиків Макдональдсу замість повноцінної транспортної розвязки із шляхопроводом? Вже не кажучи, що фіктивний контроль з боку “CoST”, та інформація ЗМІ про ухиляння від податків (пов’язаних з КЛО бізнес-структур) кидає тінь на самих прозорих антикорупціонерів та їхні наміри впроваджувати принцип консультацій замість жорсткого контролю та нагляду за суб’єктами містобудування (див. слайд 14). Президент і Прем’єр-міністр довірять витрачати 80 млрд грн протягом березня-листопада 2020 року зграї шахраїв з Міністерства інфраструктури і їхнім партійним друзям та землякам з Мінрегіону, а зараз точиться боротьба за суми “відкату” новим смотрящим інженерно-будівельної мафії. Слайд 1. Постанова КМУ щодо програми “Сшити країну”: Слайд 2. Досвід Верифікації Наталії Форсюк на дорогах Київщини:  Слайд 3. Схема та основні показники проекту капітального ремонту Кільцевої дороги Слайд 4. Передбачені проектом види робіт.  Слайд 5. Передбачені проектом види робіт.   Слайд 6. Що саме збудували в результаті ремонту Кільцевої дороги Слайд 7. Схема Генплану м. Києва і ділянка ремонту дороги. Слайд 8. Ортофотоплан “до ремонту дороги” без фаст-фуду і багатопаливної заправки Слайд 9. Ортофотоплан “після ремонту” дороги з Макдональдсом і КЛО Слайд 10. Висновки “CoST” щодо міцності та надійності Слайд 11. Висновки “CoST” щодо фінансової відповідності Слайд 12. Свідчення неповноти даних і відсутність доступу консультантів до інженерних вишукувань. Слайд 13. Свідчення неповноти даних і відсутність доступу консультантів до інженерних вишукувань. Слайд 14. Інформація про співпрацю і роботу КЛО Віктор Глеба, незалежний експерт з державного управління у галузі містобудування, член-кореспондент Української академії архітектури, доцент кафедри, доктор філософії, громадський діячКиевVласть